UA114296C2 - Термоізоляційна композитна система, будівля, яка містить таку систему, і спосіб виготовлення термоізоляційної композитної системи - Google Patents

Abstract

Даний винахід стосується термоізоляційної композитної системи, що включає певну кількість виконаних у формі панелей термоізоляційних елементів (20) і певну кількість фіксуючих пристроїв (10) для прикріплення термоізоляційних елементів (20) до зовнішньої стіни (22) будівлі, де кожний з фіксуючих пристроїв (10) містить фіксуючу пластинку (12) для прикріплення фіксуючого пристрою (10) до зовнішньої стіни, з'єднувальний місток (16), змонтований на поверхневому боці фіксуючої пластинки (12), і вставну пластинку (14), прикріплену до фіксуючої пластинки (12) через з'єднувальний місток (16) в площині, суттєво паралельній фіксуючій пластинці (12). Щонайменше перша частина вставної пластинки (14) призначена для відносного зчеплення в першому прорізі щонайменше першого з термоізоляційних елементів. З'єднувальний місток (16) є призначеним для повного відносного зчеплення у другому прорізі (26) щонайменше одного першого термоізоляційного елемента, причому цей другий проріз відповідає товщині з'єднувального містка (16).

Description

Даний винахід стосується термоізоляційної композитної системи за пунктом 1, будівлі за пунктом 24 і способу виготовлення термоізоляційної композитної системи за пунктом 25.

Відомими термоіїзоляційними композитними системами є такі, в яких певна кількість термоізоляційних елементів, розміщених один поряд з іншим і один поверх іншого, фіксуються до зовнішньої стіни будівлі. Фіксація здійснюється за допомогою адгезивів та/або кріпильних засобів, наприклад кріпильних засобів для термоізоляції, на існуючому субстраті зовнішньої стіни, наприклад на цеглі, силікатній цеглі або бетоні. Згодом звернена назовні поверхня термоізоляційної композитної системи забезпечується армувальним шаром. Такий армувальний шар являє собою вапняний розчин з доданим до нього тканим армувальним матеріалом.

Тканий армувальний матеріал розміщується у верхній третині армувального шару. Зовнішня штукатурка утворює кінцевий шар такої системи.

Суттєвим недоліком описаної системи є те, що зв'язування індивідуальних термоізоляційних елементів є дуже трудомістким процесом. Більше того, зовнішня стіна будівлі має бути суттєво вільною від будь-яких нерівностей. Ще один недолік полягає в тому, що неправильно змонтований термоіїзоляційний елемент не може бути видалений з зовнішньої стіни без його руйнування.

До того ж, фіксація індивідуальних термоізоляційних елементів повинна бути дуже надійною, щоб термоіїзоляційна композитна система могла витримувати навіть значний тиск вітру на відрив. З цією метою звичайно, додатково, через індивідуальні термоіїзоляційні елементи проводять так звані кріпильні засоби для термоізоляції, які потім для фіксації вбивають в отвори, попередньо просвердлені в зовнішній стіні будівлі. Після забивання фіксуюча голівка, звичайно пластинчастої форми, цих кріпильних засобів для термоізоляції залишається ззовні термоізоляційних елементів.

Вищеописане обумовлює той недолік, що внаслідок застосування кріпильних засобів для термоізоляції виникають термічні містки, які порушують термоізоляційні властивості термоізоляційної композитної системи. Ще один недолік полягає в тому, що кріпильні засоби для термоізоляції необхідно забивати на значну глибину в кладку зовнішньої стіни будівлі або в кладці потрібно свердлити дуже глибокі отвори. Така робота вимагає значних зусиль і є трудомісткою. Більше того, особливо у випадку старих будівель, кладка при цьому може

Зо значною мірою порушуватись. Ще один недолік полягає в тому, що з часом фіксуючі голівки пластинчастої форми починають виділятись на готовій обробленій поверхні. Крім того, недоліком є те, що, особливо на розі будівель з висотою до карнизу понад 20 м (внаслідок очікуваного в таких ситуаціях значного тиску на відрив), прикріплення вимагає встановлення від б до 10 засобів прикріплення/мг. Отже, робота по прикріпленню термоізоляційних елементів виявляється екстенсивною і загалом дуже дорогою.

Відомою є термоізоляційна композитна система, в якій термоізоляційні елементи фіксуються за допомогою теплових стоків, для чого термоізоляційні елементи у відповідних позиціях фіксації оснащуються звичайно круглим отвором. Така конструкція передбачає, що, в кожному випадку, діаметр цього отвору є більшим ніж діаметр фіксуючої голівки відповідного теплового стоку. Потім теплові стоки вбивають в кладку зовнішньої стіни будівлі на таку глибину, щоб теплова голівка повністю ввійшла в отвір і опинилась на матеріалі термоізоляційного елемента.

Після вбивання теплового стоку, в отвір вставляється виїмка з відповідною замикаючою деталлю з матеріалу, який відповідає матеріалу термоізоляційного елемента. Наприклад, ця замикаюча деталь вводиться у виїмку на таку глибину, щоб зовнішня поверхня вказаної замикаючої деталі була на одному рівні з зовнішньою поверхнею термоізоляційного елемента.

Замикаюча деталь може бути зв'язаною з термоізоляційним елементом. Це асоціюється з тим недоліком, що виїмки повинні виконуватись на місці в матеріалі термоізоляційного елемента.

Така робота вимагає багато часу. Додатковим недоліком є те, що ефективна товщина ізоляції термоіїзоляційного елемента на ділянці виїмки неминуче зменшується. Відповідно, ізоляційні властивості погіршуються.

Ще одним недоліком фіксації термоізоляційних елементів до зовнішньої стіни за допомогою теплових стоків в термоізоляційній композитній системі, відомій з існуючого рівня техніки, є те, що термоізоляційні елементи різної товщини вимагають також використання теплових стоків різної довжини. Отже, необхідно виготовляти теплові стоки різної довжини, тримати їх в запасі і пропонувати, що загалом збільшує витрати.

Інший спосіб фіксації термоізоляційних елементів термоізоляційної композитної системи до зовнішніх стін будівлі передбачає застосування так званих монтажних рейок. В публікації ОЕ 299 11 643 01 описана така монтажна рейка, сконструйована як рейка з кутовим профілем. Ця рейка включає фіксуючий стояк для прикріплення до зовнішньої стіни будівлі. Більше того, для бо зчеплення з прорізом термоізоляційного елемента передбачена утримуюча підпірка, розміщена на певній відстані від фіксуючого стояка. Фіксуючий стояк і утримуюча підпірка є зв'язаними між собою за допомогою хомута.

На Фіг. 1 публікації ОЕ 299 11 643 01 показана монтажна рейка, прикріплена до зовнішньої стіни будівлі. Можна бачити, що фіксуючий стояк є виконаним так, щоб одночасно зчіплюватись з прорізами суміжних термоізоляційних елементів. У встановленому стані термоізоляційних елементів на монтажних рейках перші частини суміжних термоізоляційних елементів, які завжди проходять між прорізом і поверхнею кожного термоіїзоляційного елемента, зверненою до зовнішньої стіни, є відділеними одна від одної хомутом.

Відомі термоізоляційні композитні системи асоціюються з тим недоліком, що між другими частинами суміжних термоізоляційних елементів, які завжди проходять між прорізом і поверхнею кожного термоізоляційного елемента, зверненою від зовнішньої стіни, утворюється повітряний зазор. В такій конструкції ширина цього повітряного зазору, тобто проміжку між вищезгаданими другими частинами суміжних термоізоляційних елементів, відповідає товщині хомута. Такі повітряні зазори між відповідно суміжними термоіїзоляційними елементами в кожному випадку утворюють термічні містки. Це є ще одним недоліком, оскільки ізоляція між відповідними першими частинами суміжних термоізоляційних елементів створюється тільки матеріалом хомута. Оскільки матеріал хомута не забезпечує жодних ізоляційних властивостей, в цих місцях просто не існує ніякої ізоляції і, відповідно, термічний місток проходить через всю товщину матеріалу індивідуальних термоіїзоляційних елементів. Як наслідок, термоізоляційні властивості всієї термоізоляційної композитної системи погіршуються.

Ще одна проблема полягає в тому, що така фіксація монтажної рейки до зовнішньої стіни будівлі, при якій прикріплення хомута навіть незначно відхиляється від вирівнювання по горизонталі, приводить до встановлення змонтованого на ній термоіїзоляційного елемента точнісінько у відповідності до цього відхилення. Це обумовлюється тією обставиною, що вся поверхня хомута лежить на відповідних ділянках поверхні верхньої та/або нижньої частини термоізоляційного елемента, змонтованого на ньому, притискаючи вказаний термоізоляційний елемент до його положення. Таким чином, розміщення хомута неминуче визначає розміщення того конкретного ізоляційного елемента, який встановлюється. Коли дивитись по всій довжині зовнішньої стіни будівлі, таке відхилення продовжується у ефективний спосіб всіма

Зо термоіїзоляційними елементами. Це асоціюється з тим недоліком, що відхилення від горизонтального або від вертикального розміщення термоізоляційних елементів має своїм результатом збільшені розміри зазорів між суміжними термоіїзоляційними елементами, що погіршує термоізоляційні властивості. Щоб уникнути цієї проблеми, індивідуальні монтажні рейки повинні фіксуватись до зовнішньої стіни будівлі з дуже точно горизонтально встановленим хомутом. Однак необхідна для цього особливо точна робота є дуже трудомісткою і може виконуватись тільки висококваліфікованим персоналом.

Метою даного винаходу є створення термоізоляційної композитної системи, яку можна швидко і легко встановлювати, яка є економічно ефективною і яка забезпечує поліпшені термоізоляційні властивості.

Ця мета досягається термоіїзоляційною композитною системою за пунктом 1.

З'єднувальний місток не має жодного шкідливого впливу на намагання досягти безшовного з'єднання термоізоляційних елементів. Це дивовижно просте рішення забезпечує дуже важливу перевагу, яка полягає в тому, що суміжні термоіїзоляційні елементи, наприклад термоізоляційні елементи, розміщені один поверх іншого, повністю лежать один на одному у фіксованому стані.

Без будь-якого зазору, ізоляційні матеріали термоізоляційних елементів отримують безшовне з'єднання між собою, утворюючи великий за площею і рівномірно закритий ізоляційний елемент, який забезпечує видатні термоізоляційні властивості.

Більше того, незначні відхилення від точно горизонтального або вертикального вирівнювання фіксуючого пристрою під час прикріплення до зовнішньої стіни будівлі не призводять до відхилень від точно горизонтального або вертикального вирівнювання термоіїзоляційних елементів. Натомість, взаємна підгонка індивідуальних термоізоляційних елементів тепер є можливою навіть в стані, коли вони вже встановлені на фіксуючому пристрої.

Отже, утворення зазорів між відповідними термоіїзоляційними елементами виключається. Це забезпечує додаткову перевагу в тому відношенні, що фіксуючий пристрій може дуже просто і швидко прикріплюватись до зовнішньої стіни будівлі.

Більше того, створюється особливо надійна адгезія термоізоляційних елементів між собою і в той же час із зовнішньою стіною будівлі. До того ж, завдяки своїй простій конструкції, фіксуючий пристрій підходить для масового виробництва як дуже простий і економічний.

Переважно, з'єднувальний місток фіксуючого пристрою виконується таким, щоб при повному бо зчепленні в другому прорізі щонайменше одного першого термоіїзоляційного елемента бути на одному рівні з верхньою частиною щонайменше одного першого термоізоляційного елемента.

Цим забезпечується мінімально можливий об'єм виїмки. Отже, видаляється мінімально можлива кількість ізоляційного матеріалу, що загалом сприяє поліпшенню термоізоляційних властивостей.

Переважно, з'єднувальний місток фіксуючого пристрою виконується таким, щоб при повному зчепленні в другому прорізі щонайменше одного першого термоїзоляційного елемента лежати на нижній частині другого прорізу, який може бути передбачений в термоізоляційному елементі.

Це також гарантує, що об'єм виїмки буде дотримуватись можливо невеликим і буде вимагати видалення мінімально можливої кількості ізоляційного матеріалу. Отже, загалом, забезпечується досягнення видатних термоізоляційних властивостей.

Більше того, незначні відхилення від точно горизонтального або вертикального вирівнювання фіксуючого пристрою під час прикріплення до зовнішньої стіни будівлі не призводять до відхилень від точно горизонтального або вертикального вирівнювання термоіїзоляційних елементів. Натомість, взаємна підгонка індивідуальних термоізоляційних елементів тепер є можливою навіть в стані, коли вони вже встановлені на фіксуючому пристрої.

Отже, утворення зазорів між відповідними термоіїзоляційними елементами виключається. Це забезпечує додаткову перевагу в тому відношенні, що фіксуючий пристрій може дуже просто і швидко прикріплюватись до зовнішньої стіни будівлі.

Крім того, створюються умови для особливо надійної адгезії термоізоляційних елементів між собою і, в той самий час, до зовнішньої стінки будівлі. До того ж, завдяки своїй простій конструкції фіксуючий пристрій підходить для масового виробництва як дуже простий і економічний.

Переважно, з'єднувальний місток фіксуючого пристрою виконується таким, щоб при повному зчепленні в другому прорізі щонайменше одного першого термоізоляційного елемента бути на одному рівні з верхньою частиною щонайменше одного першого термоізоляційного елемента.

Цим забезпечується мінімально можливий об'єм виїмки. Отже, видаляється мінімально можлива кількість ізоляційного матеріалу, що загалом сприяє поліпшенню термоізоляційних властивостей.

Переважно, з'єднувальний місток фіксуючого пристрою виконується таким, щоб при повному

Зо зчепленні в другому прорізі щонайменше одного першого термоізоляційного елемента лежати на нижній частині другого прорізу, який може бути передбачений в термоізоляційному елементі.

Це також гарантує дотримання того, що об'єм виїмки буде можливо невеликим і буде вимагати видалення мінімально можливої кількості ізоляційного матеріалу. Отже, загалом, забезпечується досягнення видатних термоізоляційних властивостей.

Переважно, довжина з'єднувального містка фіксуючого пристрою становить від 4 см до 6 см.

Перевагою є те, що довжина з'єднувального містка або, відповідно, відстань від фіксуючого пристрою до вставної пластинки, яка розміщується так, щоб бути паралельною вищезгаданому пристрою, серед великої кількості фіксуючих пристроїв завжди може бути постійною, також для фіксації різних термоізоляційних елементів, які відрізняються товщиною, матеріалами або іншими властивостями. Ця перевага пов'язана також з постійним положенням першого та/або подальших прорізів термоїзоляційного елемента, розміщених паралельно по відношенню до зовнішньої стіни будівлі, які можуть виконуватись або вже виконані в матеріалі термоізоляційного елемента. Аналогічно цьому, загалом, такий фіксуючий пристрій забезпечує перевагу ще й в тому відношенні, що навіть при фіксації різних термоізоляційних елементів, які, наприклад, відрізняються товщиною, маючи 80 мм, 100 мм, 120 мм, 140 мм або 160 мм і т.д., та/або відрізняються своїми матеріалами, такими як, наприклад, полістирол, поліуретан, пінисте скло, мінеральна вата і т.п. завжди є можливість скористатись фіксуючими пристроями ідентичних розмірів. Це суперечить фіксації, відомій із існуючого рівня техніки, що здійснюється за допомогою теплових стоків, які при різній товщині термоізоляційних елементів повинні мати різну довжину. Фіксуючий пристрій за цим винаходом асоціюється з тією перевагою, що він може виготовлятись масово при майже незмінних розмірах і, відповідно, загальні витрати на його виготовлення знижуються. З урахуванням цього знижуються також витрати на транспортування, тримання запасів і систему управління запасами.

Переважно, вставна пластинка виконується у такий спосіб, щоб при повному зчепленні в щонайменше одному першому термоізоляційному елементі друга частина вставної пластинки виступала за край цього термоізоляційного елемента. Завдяки такій конструкції фіксуючий пристрій може одночасно утримувати кілька термоізоляційних елементів.

Ще краще, коли друга частина вставної пластинки виконується у такий спосіб, щоб забезпечувати відносне зчеплення у прорізі щонайменше одного другого термоізоляційного бо елемента при тому, що цей проріз суттєво відповідає товщині вставної пластинки, а другий термоіїзоляційний елемент може розміщуватись вище або нижче першого термоізоляційного елемента. Це асоціюється з тією перевагою, що фіксуючий пристрій може тоді, наприклад, утримувати верхню частину першого термоїзоляційного елемента і в той самий час нижню частину другого термоізоляційного елемента, який приєднується вище першого. У такий спосіб можна зменшити загальну кількість фіксуючих пристроїв, необхідних для утворення термоізоляційної композитної системи, що забезпечує перевагу з точки зору скороченого часу встановлення і зменшених витрат. Перший та/або другий проріз можуть бути виконані в матеріалі термоізоляційного елемента в процесі виготовлення. Як альтернатива, перший та/або другий проріз можуть бути виконані в матеріалі на місці, наприклад на місці будівництва.

Переважно, з'єднувальний місток виконується таким чином, щоб мати форму пластинки.

Такий варіант здійснення забезпечує надійний зв'язок між фіксуючим пристроєм і вставною пластинкою з мінімальним використанням матеріалу. Зокрема, сили, які під час відносного введення вставної пластинки в проріз термоіїзоляційного елемента або під час розміщення термоіїзоляційного елемента діють на вставну пластинку прикріпленого фіксуючого пристрою, передаються безпосередньо на фіксуючий пристрій без згинання з'єднувального містка у формі пластинки в напрямку дії сили. Більше того, фіксуючий пристрій такої конструкції може виготовлятись особливо легко і економічно. Проріз, який може бути виконаний в термоіїзоляційному елементі, може мати форму отвору і може бути зроблений на місці за допомогою ріжучого інструменту. Отже, положення фіксації фіксуючого пристрою на зовнішній стіні в горизонтальному напрямку може гнучко вибиратись. Можна скористатись шаблоном, щоб полегшити включення прорізу, що має форму отвору, в термоізоляційний елемент.

Переважно, в тому стані фіксуючого пристрою, в якому він кріпиться до зовнішньої стіни будівлі, відповідна нижня частина фіксуючої пластинки та/або з'єднувального містка у формі пластинки та/або вставної пластинки завершаються так, щоб бути на одному рівні одна відносно одної. Така конструкція забезпечує зменшені витрати часу і матеріалу під час виготовлення фіксуючого пристрою.

Переважно, відстань між поверхнею фіксуючої пластинки і поверхнею вставної пластинки відповідає довжині другого прорізу, який може бути виконаний в термоізоляційному елементі.

Така конструкція забезпечує те, що термоізоляційний елемент в своєму стані, вставленому у

Зо фіксуючий пристрій, утримується дуже надійно і без будь-якого люфту між компланарними поверхнями фіксуючої пластинки і вставної пластинки.

Переважно, в тому стані, в якому фіксуючий пристрій кріпиться до зовнішньої стіни, вставна пластинка має трикутні отвори у верхній частині та/або в нижній частині. Наприклад, верхня частина та/"або нижня частина можуть бути виконані так, щоб мати безперервні зубці. Така конструкція дозволяє особливо просто і швидко вводити вставну пластинку в перший проріз термоіїзоляційного елемента або особливо просто і швидко розміщувати перший проріз термоізоляційного елемента над вставною пластинкою. Більше того, така конструкція робить можливим включення розмітки на поверхні термоіїзоляційного елемента, до якої фіксуючий пристрій із зубчастою верхньою та/або нижньою частиною вставної пластинки перед встановленням притискається до термоіїзоляційного елемента. Відповідна зубчаста сторона тоді лишає сліди на термоіїзоляційному елементі, за допомогою яких можна зробити розмітку і визначити положення першого прорізу в матеріалі термоїзоляційного елемента. Такий проріз може бути виконаний на місці в матеріалі термоізоляційного елемента, наприклад за допомогою ножа з рифленим лезом або лезом з насічкою. В якості альтернативи, проріз може бути виконаний в матеріалі під час процесу виготовлення термоізоляційного елемента.

Переважно, з'єднувальний місток, в стані прикріпленого до зовнішньої стіни фіксуючого пристрою, утворюється на нижній частині, яка містить трикутні отвори. Наприклад, у спосіб, подібний до попереднього варіанту здійснення, нижня частина з'єднувального містка може бути безперервно зубчастою. Такий варіант здійснення робить можливим особливо просте і швидке введення з'єднувального містка у відповідний отвір термоіїзоляційного елемента. Більше того, цей варіант здійснення робить можливим включення розмітки на поверхні термоізоляційного елемента, до якої фіксуючий пристрій із зубчастою нижньою частиною з'єднувального містка притискається до термоізоляційного елемента перед встановленням. Зубчаста нижня частина тоді лишає сліди на термоіїзоляційному елементі, за допомогою яких можна зробити розмітку і визначити положення отвору в матеріалі термоізоляційного елемента. Такий отвір може бути виконаний на місці в матеріалі термоіїзоляційного елемента, наприклад за допомогою ножа з рифленим лезом або лезом з насічкою.

Переважно, фіксуюча пластинка має щонайменше один отвір, через який може вставлятись фіксуючий елемент для прикріплення фіксуючого пристрою до зовнішньої стіни. У такий спосіб фіксуюча пластинка може швидко, просто і економічно кріпитись до зовнішньої стіни, наприклад з використанням анкерного гвинта або забитої опори.

Переважно, вставна пластинка фіксуючого пристрою має наскрізні отвори для видалення водяної пари, яка утворюється при дифузії водяної пари. Завдяки цим наскрізним отворам попереджається накопичення води в термоізоляційному елементі.

Переважно, фіксуючий пристрій виготовляється з металу або пластмаси. У випадку використання металу перевагу, з огляду на попередження корозії, віддають нержавіючій сталі.

Фіксуючі пристрої можна вигідно виготовляти за допомогою штампування і фальцювання відповідно підготовленого металічного листа. У випадку використання пластмаси в якості матеріалу для фіксуючого пристрою забезпечується тривалий термін експлуатації. Більше того, витрати на матеріал витримуються низькими. Наприклад, для виготовлення фіксуючих пристроїв може застосовуватись полікарбонат.

Переважно, вставна пластинка фіксуючого пристрою має від 8 до 12 см у довжину і від 4 до б см у ширину. Було показано, що вставна пластинка таких розмірів є особливо доцільною з точки зору використання матеріалів. Зайве говорити, що можна уявити собі фіксуючі пристрої зі вставними пластинками різних розмірів.

Переважно, з'єднувальний місток фіксуючого пристрою є з'єднаним зі вставною пластинкою в центрі вказаної вставної пластинки. Така симетрична конструкція забезпечує сприятливі виробничі витрати.

У відповідності до іншого підходу, з'єднувальний місток з'єднується зі вставною пластинкою зі зміщенням від 1 до 2 см відносно центру вказаної вставної пластинки. Такий варіант здійснення враховує необхідність попередження ситуації, коли з'єднувальний місток фіксуючого пристрою розміщується посередині двох горизонтально суміжних термоізоляційних елементів.

Натомість, краще, коли з'єднувальний місток є зміщеним вліво або вправо від термоіїзоляційного елемента на відстань щонайменше 1 см від латерального краю термоізоляційного елемента і знаходиться у відповідному отворі. Це запобігає тому, щоб відповідні, горизонтально суміжні термоіїзоляційні елементи віддалялись один від одного на відстань, що відповідає товщині матеріалу з'єднувального містка, оскільки інакше утворився б тепловий місток. Коли дотримується вищеописана умова, термоіїзоляційні елементи завжди розміщуються без помітних для ока переходів один відносно іншого, навіть в горизонтальному вишиковуванні, чим забезпечується задовільна ізоляція. Як результат вищеописаного позиціонування індивідуальних фіксуючих пристроїв поблизу латерального краю відповідного термоізоляційного елемента, єдиний фіксуючий пристрій може найкращим чином утримувати кутові ділянки трьох індивідуальних термоізоляційних елементів, що є розміщеними в ряд з горизонтальним зміщенням один відносно іншого. Враховуючи такий спосіб розміщення термоізоляційних елементів, можна зменшити кількість необхідних фіксуючих пристроїв. Відповідно, зменшуються витрати і час встановлення. Що стосується вищесказаного, то краще з'єднувати з'єднувальний місток зі вставною пластинкою так, щоб з'єднувальний місток був зміщеним на 1-2 см відносно центра вказаної вставної пластинки. Відповідно, навіть у випадку розміщення фіксуючого пристрою, зміщеного відносно латерального краю термоізоляційного елемента, частини ідентичної довжини вставної пластинки індивідуального фіксуючого пристрою одночасно входять у два, горизонтально суміжних термоізоляційні елементи. Відповідно, загалом може досягатись фіксація, що є найкращою з можливих.

Термоізоляційний елемент може, наприклад, виконуватись так, щоб містити проріз в своїй верхній та/або нижній частині. Отвір для прийому з'єднувального містка може, наприклад, бути зробленим іп 5йи, на місці встановлення, в термоізоляційному елементі. В якості альтернативи, такий проріз може бути зроблений в термоіїзоляційному елементі під час виготовлення вказаного термоізоляційного елемента.

Переважно, термоізоляційний елемент виготовляється з синтетичних органічних ізоляційних матеріалів, зокрема полістирольного пінопласту, пінополістирольних часток, екструдованої полістирольної піни, поліуретанової твердої піни і т.п., або з синтетичних неорганічних ізоляційних матеріалів, зокрема мінеральної вати, мінеральної піни, пінистого скла і т.п. Ці матеріали мають визначні термоізоляційні характеристики. Більше того, термоізоляційний елемент може, додатково або в якості альтернативи, призначатись і для звукоізоляції. Крім того, термоіїзоляційні елементи можуть використовуватись з покриттям. Переваги цього винаходу проявляються, зокрема, з термоіїзоляційними елементами з пінистого скла. Завдяки своїм відмінним термоізоляційним властивостям або малій товщині у порівнянні зі звичайними термоізоляційними елементами, такі термоізоляційні елементи використовуються все більше і більше. Однак наскрізні отвори не повинні робитись в цих термоізоляційних елементах, 60 наприклад для пропускання теплового стоку, відомого з існуючого стану техніки, як описувалось раніше. Виконання наскрізного отвору в термоізоляційному елементі, оснащеному покриттям, значно погіршує термоізоляційні властивості такого термоізоляційного елемента. Виконання наскрізного отвору в термоіїзоляційному елементі з матеріалу, що містить пінисте скло, неминуче призведе до його руйнування. На відміну від цього, даний винахід дозволяє надійно фіксувати термоізоляційні елементи без необхідності виконувати в них наскрізні отвори. Отже, вищезгадані недоліки існуючого рівня техніки успішно подолані в даному винаході.

Переважно, певну кількість термоїзоляційних елементів розміщують один поверх іншого і один збоку іншого. Таку термоізоляційну композитну систему можна швидко, просто і економічно прикріпити до зовнішньої стіни та/або внутрішньої стіни та/або стелі (субстрату) будівлі. В той самий час, така термоїзоляційна композитна система забезпечує відмінні термоіїзоляційні властивості. Отже, витрати, пов'язані з енергією нагрівання, яка використовується в такій будівлі, можуть бути зменшені.

Переважно, термоізоляційна композитна система додатково включає щонайменше один ізоляційний елемент, який встановлюється на ділянці між термоіїзоляційними елементами, розміщеними один поверх іншого і один збоку іншого та зовнішньою стіною. Відповідно, завдяки поперемінному розміщенню ізоляційних елементів, попереджається будь-яка циркуляція повітря на ділянці (порожній простір) між термоізоляційними елементами і зовнішньою стіною.

Це асоціюється з тією перевагою, що термоізоляційні властивості при цьому ще більше поліпшуються. Додаткова перевага полягає в тому, що у випадку пожежі кисень поступає до джерела вогню тільки в малій кількості і, більше того, зменшуються викиди токсичного диму.

Переважно, ізоляційний елемент виготовляється з трубчастого еластичного матеріалу, призначеного для пружного затискання в просторі між термоізоляційним елементом і зовнішньою стіною будівлі. Цей варіант здійснення асоціюється з тією перевагою, що ізоляційний елемент утримується сам по собі, тільки як результат дії сил затискання. Більше того, в будь-який час можуть бути здійснені додаткові підгонки.

У відповідності до іншого підходу, ізоляційний елемент виготовляється з еластичного матеріалу, який щонайменше на одному боці має адгезивну поверхню, і цей ізоляційний елемент є призначеним, завдячуючи адгезивній поверхні, для зв'язування з поверхнею термоізоляційного елемента, зверненою до зовнішньої стіни будівлі. Цей варіант здійснення

Зо асоціюється з тією перевагою, що ізоляційний елемент може бути зв'язаним з термоїзоляційними елементами вже перед встановленням вказаних термоізоляційних елементів. Наприклад, такий ізоляційний елемент може бути зв'язаним по крайовій ділянці індивідуальних термоізоляційних елементів.

Переважно, термоіїзоляційна композитна система додатково містить опорний клин, який розміщується між фіксуючою пластинкою і зовнішньою стіною будівлі, для встановлення кута між фіксуючою пластинкою і зовнішньою стіною будівлі. Завдяки цьому, фіксуючі пристрої можуть точно позиціонуватись і вирівнюватись окремо один від одного, так що наступні пристрої на зовнішніх поверхнях індивідуальних термоізоляційних елементів є завжди підігнаними так, щоб бути на одному рівні один з одним. Більше того, це дозволяє уникати качання індивідуальних термоіїзоляційних елементів один відносно іншого, яке погіршило б термоізоляційні властивості всієї термоіїзоляційної композитної системи.

Вищезгадана задача досягається також будівлею за пунктом 24. Термоізольована будівля, що включає термоізоляційну композитну систему за будь-яким з пунктів від 1 до 23, забезпечує відмінні термоізоляційні властивості, які створюються за короткий час і в економічний спосіб при дуже помірному використанні матеріалів. Відповідно, така будівля може нагріватись при зменшеному підведенні енергії, оскільки тепло в межах будівлі витікає в оточуюче середовище з дуже зниженою швидкістю тільки через зовнішні стіни. Отже, кошти економляться і відповідні рекомендації щодо економії енергії виконуються, наприклад рекомендації стосовно стандартного будівництва "Міпегдіе" (бренд стійкого розвитку для будівель з низьким споживанням енергії).

Вищезгадана задача досягається також способом виготовлення термоізоляційної композитної системи за будь-яким з пунктів від 17 до 23. У відповідності до цього способу, щонайменше один другий проріз робиться на місці, наприклад на місці будівництва, у відповідному термоїзоляційному елементі. Для цього може використовуватись підготовлений шаблон, який розміщують проти термоіїзоляційного елемента для спрямування ножа, за допомогою якого в матеріалі термоіїзоляційного елемента роблять другий проріз. В якості альтернативи, отвір вже може бути зробленим в матеріалі термоізоляційного елемента під час виготовлення вказаного термоіїзоляційного елемента. Більше того, фіксуючий пристрій і термоіїзоляційний елемент є приведеними у відносну взаємодію, так що фіксуюча пластинка бо входить в перший проріз, а з'єднувальний місток повністю зчіплюється з другим прорізом. Крім того, фіксуюча пластинка фіксуючого пристрою, призначена для зчеплення з термоіїзоляційним елементом, фіксується до зовнішньої стіни будівлі.

Далі цей винахід пояснюється більш докладно з посиланням на показовий варіант здійснення. Показаним є наступне:

На Фіг. 1 - вид фіксуючого пристрою в перспективі;

На Фіг. 2 - частина термоіїзоляційного елемента, яка за допомогою фіксуючого пристрою кріпиться до зовнішньої стіни будівлі; і

На Фіг. З - частина термоізоляційної композитної системи, прикріплена до зовнішньої стіни будівлі.

На Фіг. 1 є показаним вид фіксуючого пристрою 10 в перспективі. Фіксуючий пристрій 10 складається з фіксуючої пластинки 12 для прикріплення фіксуючого пристрою 10 до зовнішньої стіни будівлі (не показана). Вставна пластинка 14 є з'єднаною з фіксуючою пластинкою 12 за допомогою з'єднувального містка 16, при цьому пластинки 12 і 14 є розміщеними так, щоб бути компланарними. Вставна пластинка 14 використовується для відносного зчеплення, щонайменше в деяких частинах, з прорізом (не показаний), виконаним в термоізоляційному елементі (також не показаний). Отже, вставна пластинка 14 і проріз можуть бути виконаними для встановлення відносного зчеплення.

В цьому контексті термін "відносне зчеплення", з одного боку стосується вставної пластинки 14, здатної входити в проріз (статичного) термоіїзоляційного елемента. З іншого боку, вищенаведений термін стосується термоіїзоляційного елемента, здатного розміщуватись на (статичній) вставній пластинці 14 за допомогою свого прорізу, тобто прорізу в термоізоляційному елементі.

Фіксуюча пластинка 12 має отвір 18, через який може вводитись фіксуючий елемент (не показаний) для прикріплення до зовнішньої стіни. Відносне зчеплення між прорізом відповідного термоізоляційного елемента і вставною пластинкою 14 додатково підтримується тим, що нижній та/або верхній поздовжній бік вставної пластинки 14 може виконуватись зубчастим.

Схематично показаною на Фіг. 2 є частина термоіїзоляційного елемента 20, прикріплена до зовнішньої стіни 22 будівлі за допомогою фіксуючого пристрою 10, показаного на Фіг. 1. У верхній частині термоізоляційного елемента 20, в матеріалі цього елемента, є виконаним проріз

Зо 24, що проходить в поздовжньому напрямку. Вставленою в цей проріз 24 є нижня (перша) частина вставної пластинки 14. При такому розміщенні товщина прорізу 24 відповідає товщині вставної пластинки 14. Цим забезпечується міцне утримування між фіксуючим пристроєм 10 і термоіїзоляційним елементом 20.

З'єднувальний місток 16, в свою чергу, є повністю вставленим в отвір 26 термоізоляційного елемента 20, виконаний в матеріалі цього елемента, або цей отвір може бути зроблений на місці. При такому розміщенні жодна частина з'єднувального містка 16 не виступає над термоіїзоляційним елементом 20. Це запобігає утворенню зазору між цим термоізоляційним елементом 20 і наступним термоїзоляційним елементом (не показаний), розміщеним вище вказаного термоізоляційного елемента 20. Іншими словами, термоізоляційні елементи, розміщені один поверх іншого, можуть прилягати один до одного без швів і без будь-якого зазору. Таке улаштування забезпечує відмінні термоізоляційні властивості.

В якості прикладу, з'єднувальний місток 16 може бути виконаний як елемент у формі пластинки, нижня частина якої закінчується так, щоб бути на одному рівні з нижньою частиною вставної пластинки 14. В цьому прикладі отвір 26 виконується як проріз, товщина якого відповідає товщині пластинчастого з'єднувального містка 16. Більше того, в цьому прикладі такий проріз (отвір 26) і проріз 24 є зробленими в матеріалі термоізоляційного елемента 20 до ідентичної глибини. До того ж, верхня частина з'єднувального містка 16 закінчується так, щоб бути на одному рівні з верхньою частиною термоізоляційного елемента 20. Отже, видалення матеріалу для отримання отвору 26 зменшується до мінімуму і, відповідно, термоізоляційні властивості максимізуються. Крім того, забезпечується міцне утримування між фіксуючим пристроєм 10 і термоізоляційним елементом 20.

Проріз, який було виконано в термоізоляційному елементі 20 як отвір 26, проходить не перериваючись від прорізу 24 до поверхні термоізоляційного елемента 20, яка у встановленому стані вказує на зовнішню стіну 22. При такому розміщенні довжина прорізу, виконаного як отвір 26, відповідає відстані між поверхнями вставної пластинки 14 і фіксуючої пластинки 12. Це забезпечує додаткове міцне утримування між фіксуючим пристроєм 10 їі термоізоляційним елементом 20.

Як схематично показано на малюнках, нижня (перша) частина вставної пластинки 14 зчіплюється у прорізі 24 термоіїзоляційного елемента 20. Верхня (друга) частина вставної бо пластинки 14 виступає за межі верху цього термоізоляційного елемента 20. Ця верхня частина вставної пластинки 14, в свою чергу, може бути виконана так, щоб взаємодіяти з прорізом іншого термоізоляційного елемента (жодного з них не показано), який має розміщуватись вище термоіїзоляційного елемента 20. Завдяки цій функції подвійного зчеплення загальна кількість необхідних фіксуючих пристроїв може бути зменшена. Відповідно, скорочується час встановлення і економляться витрати. Для фіксації нижнього (першого) шару термоізоляційних елементів можна передбачити, щоб ці термоіїзоляційні елементи в кожному випадку в своєму дні також мали отвір для пропускання з'єднувального містка і проріз для входження вставної пластинки фіксуючого пристрою. При такому улаштуванні тільки ті фіксуючі пристрої, які повинні встановлюватись на нижній ділянці зовнішньої стіни, конструюються у такий спосіб, що верх і низ вставної пластинки закінчуються так, щоб бути на одному рівні з верхом і низом з'єднувального містка.

Як показано на фіг. 1 і 2, верхній і нижній поздовжні боки вставної пластинки 14 виконані зубчастими. Як результат такого варіанту здійснення, забезпечується краще відносне зчеплення між прорізами відповідних термоізоляційних елементів і вставною пластинкою 14.

Завдяки зубчастій формі зубці зчіплюються зі звичайно еластичним матеріалом термоіїзоляційного елемента, тим самим надійніше оберігаючи вказаний термоізоляційний елемент від поздовжнього зміщення в горизонтальному напрямку. Більше того, фіксуюча пластинка 12 має отвір (показаний на фіг. 1), через який було вставлено фіксуючий елемент 28 для прикріплення до зовнішньої стіни 22.

На ділянці між термоїзоляційними елементами, розміщеними один поверх іншого, і зовнішньою стіною 22 вміщується щонайменше один ізоляційний елемент 30. Цей ізоляційний елемент 30 може виготовлятись з еластичного і пористого матеріалу, наприклад пінистого матеріалу, який легко вводиться у вказану ділянку і який зменшує будь-яку циркуляцію повітря на цій ділянці між термоіїзоляційними елементами і зовнішньою стіною. Отже, термоізоляційні властивості поліпшуються. Більше того, у випадку пожежі попереджається підведення кисню до джерела вогню. Так само попереджаються викиди токсичного диму. Наприклад, ізоляційний елемент 30 може мати трубчасту конструкцію, і ця трубка буде еластично затискатись між відповідним термоіїзоляційним елементом і зовнішньою стіною 22. В якості альтернативи, ізоляційний елемент 30 може мати адгезиву поверхню, за допомогою якої ізоляційний елемент

Зо 30 з'єднується з тильною стороною відповідного термоізоляційного елемента 20. В обох варіантах здійснення має бути передбачено, що ізоляційний елемент 30 в позиції прикріплення переривається фіксуючою пластинкою 12 на зовнішній стіні 22.

На Фіг. З схематично показана частина термальної композитної системи 32, яка встановлена на зовнішній стіні будівлі 34. Як показано на цьому малюнку, індивідуальні термоізоляційні елементи, що є кубоподібними по формі, у всіх випадках розміщуються так, щоб бути зіставленими один з одним в поздовжньому напрямку. Термоізоляційні елементи, які у всіх випадках розміщуються безпосередньо один поверх одного і один на дні одного, встановлюються так, щоб бути зміщеними один відносно одного. Це запобігає утворенню вертикального наскрізного проходу, який погіршував би термоізоляційні властивості термальної композитної системи 32. Хоча вони є покритими термоізоляційним матеріалом, фіксуючі пристрої 10 - 10"" показані схематично, як вони взаємодіють і прикріплюються до зовнішньої стіни, при цьому відповідні термоізоляційні елементи 20", 20" ї 20" розміщуються один поряд з одним і в той самий час вище і нижче один одного.

Як показано для прикладу на цьому малюнку, три фіксуючі пристрої 10, 10" ї 10" розміщуються по відношенню до термоізоляційного елемента 20" на ділянці його верхнього краю, а три фіксуючі пристрої 10", 10" її 10" розміщуються по відношенню до термоїзоляційного елемента 20" на ділянці його нижнього краю. Як результат цього улаштування, кількість необхідних фіксуючих пристроїв ще більше зменшується.

При розміщенні між фіксуючими пристроями 10" - 10" ї термоїзоляційними елементами 20, 20"і 20" по відношенню один до одного слід уникати позиціонування з'єднувального містка 16", 167", 1677 ї 16""" відповідних фіксуючих пристроїв 10", 10", 107 ї 107" в межах позиції з'єднання (стикування) між латерально суміжними термоізоляційними елементами 20, 20" ї 20". Цим забезпечується те, що навіть термоізоляційні елементи, які розміщуються один поряд з одним, стикуються без швів і без будь-яких зазорів - улаштування, яке забезпечує хороші термоізоляційні властивості.

Термоїзоляційна композитна система 32 може встановлюватись просто, швидко і економічно і, в той самий час, забезпечує відмінні термоізоляційні властивості, оскільки індивідуальні термоїзоляційні елементи стикуються один з одним без швів і без будь-яких зазорів. Отже вартість енергії обігріву будівлі 34 може бути знижена. (510)

Claims (25)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Термоізоляційна композитна система (32), що включає щонайменше два виконаних у формі панелей термоіїзоляційних елементи (20) і щонайменше два фіксуючих пристроїв (10) для прикріплення термоізоляційних елементів (20) до зовнішньої стіни (22) будівлі (34), де кожний з фіксуючих пристрої (10) містить фіксуючу пластинку (12) для прикріплення фіксуючого пристрою (10) до зовнішньої стіни (22), з'єднувальний місток (16), змонтований на поверхневому боці фіксуючої пластинки (12), і вставну пластинку (14), прикріплену до фіксуючої пластинки (12) через з'єднувальний місток (16) в площині, суттєво паралельній фіксуючій пластинці (12); і в кожному з термоізоляційних елементів (20) передбачений щонайменше один перший проріз (24), який суттєво відповідає товщині вставної пластинки (14); де щонайменше перша частина вставної пластинки (14) призначена для відносного зчеплення в першому прорізі (24) щонайменше першого з термоіїзоляційних елементів (20); і з'єднувальний місток (16) є призначеним для повного відносного зчеплення у другому прорізі (26) щонайменше одного першого термоізоляційного елемента (20), причому цей другий проріз (26) суттєво відповідає товщині з'єднувального містка (16), так що він може бути включений в термоізоляційний елемент (20) так, щоб бути зіставленим перпендикулярно з першим прорізом (24).

2. Термоізоляційна композитна система (32) за пунктом 1, в якій з'єднувальний місток (16) фіксуючого пристрою (10) є виконаний так, що при повному зчепленні в другому прорізі (26) щонайменше одного першого термоізоляційного елемента (20) він знаходиться на одному рівні з верхньою частиною щонайменше одного термоізоляційного елемента (20).

3. Термоізоляційна композитна система (32) за пунктом 1 або 2, в якій з'єднувальний місток (16) фіксуючого пристрою (10) є виконаний так, щоб при повному зчепленні в другому прорізі (26) щонайменше одного першого термоізоляційного елемента (20) лежати на дні другого прорізу (26), який може бути виконаний в термоізоляційному елементі (20).

4. Термоіїзоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій довжина з'єднувального містка (16) фіксуючого пристрою (10) становить від 4 см до 6 см.

5. Термоіїзоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій вставна Зо пластинка (14) виконана у такий спосіб, що при повному зчепленні в щонайменше одному першому термоізоляційному елементі (20) друга частина вставної пластинки (14) виступає за межі ділянки термоізоляційного елемента (20).

6. Термоїзоляційна композитна система (32) за пунктом 5, в якій друга частина вставної пластинки (14) призначена для відносного зчеплення в прорізі щонайменше одного другого термоізоляційного елемента, причому цей проріз суттєво відповідає товщині вставної пластинки (14), а другий термоізоляційний елемент (20) може бути розміщений вище або нижче першого термоізоляційного елемента (20).

7. Термоіїзоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій з'єднувальний місток (16) виконаний так, щоб мати форму пластинки.

8. Термоізоляційна композитна система (32) за пунктом 7, в якій, в стані, коли фіксуючий пристрій (10) є прикріпленим до зовнішньої стіни (22), відповідне дно фіксуючої пластинки та/або виконаного у формі пластинки з'єднувального містка (16), та/або вставної пластинки (14) виконані так, щоб бути на одному рівні один відносно одного.

9. Термоізоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій відстань між поверхнею фіксуючої пластинки (12) і поверхнею вставної пластинки (14) відповідає довжині другого прорізу (26), який може бути виконаний в термоізоляційному елементі (20).

10. Термоізоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій вставна пластинка (14) в стані, в якому фіксуючий пристрій (10) є прикріпленим до зовнішньої стіни (22), містить трикутні отвори у першій та/або другій частині.

11. Термоізоляційна композитна система (32) за п. 10, в якій з'єднувальний місток (16) в стані, в якому фіксуючий пристрій (10) є прикріпленим до зовнішньої стіни (22), утворюється на другій частині, яка містить трикутні отвори.

12. Термоізоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій фіксуюча пластинка (14) містить щонайменше один отвір (18), через який може бути вставлений фіксуючий елемент (28) для прикріплення фіксуючого пристрою (10) до зовнішньої стіни (22).

13. Термоізоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій вставна пластинка (14) фіксуючого пристрою (10) містить наскрізні отвори для видалення водяної пари, яка утворюється внаслідок дифузії водяної пари.

14. Термоіїзоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій бо фіксуючий пристрій (10) є виготовленим з металу або пластмаси.

15. Термоізоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій вставна пластинка (14) фіксуючого пристрою (10) досягає від 8 до 12 см у довжину і від 4 до 6 см у ширину.

16. Термоіїзоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій з'єднувальний місток (16) фіксуючого пристрою (10) є з'єднаним зі вставною пластинкою (14) в центрі вказаної вставної пластинки (14).

17. Термоізоляційна композитна система (32) за будь-яким з пунктів від 1 до 15, в якій з'єднувальний місток (16) є з'єднаним зі вставною пластинкою (14) так, щоб бути зміщеним на 1- 2 см відносно центру вказаної вставної пластинки (14).

18. Термоіїзоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій термоізоляційний елемент (20) є виготовленим з синтетичних органічних ізоляційних матеріалів, зокрема полістирольного пінопласту, пінополістирольних часток, екструдованої полістирольної піни, поліуретанової твердої піни і т. п., або з синтетичних неорганічних ізоляційних матеріалів, зокрема мінеральної вати, мінеральної піни, пінистого скла і т. п.

19. Термоізоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, в якій щонайменше два термоізоляційних елементи (20) є розміщеними один поверх одного і один збоку одного.

20. Термоізоляційна композитна система (32) за пунктом 19, яка додатково містить щонайменше один ізоляційний елемент (30), що позиціонується на ділянці між термоізоляційними елементами (20), розміщеними один поверх одного і один збоку одного, і зовнішньою стіною (22).

21. Термоїзоляційна композитна система (32) за пунктом 20, в якій ізоляційний елемент (30) є виготовленим з трубчастого еластичного матеріалу, який призначений для пружного затискання у просторі між термоіїзоляційним елементом (20) і зовнішньою стіною (22) будівлі (34).

22. Термоїзоляційна композитна система (32) за пунктом 20, в якій ізоляційний елемент (30) є виготовленим з еластичного матеріалу, який щонайменше на одному боці має адгезивну поверхню, де цей ізоляційний елемент (30) є призначеним для зв'язування за допомогою адгезивної поверхні до поверхні термоізоляційного елемента (20), яка звернена до зовнішньої стіни (22) будівлі (34). Зо

23. Термоіїзоляційна композитна система (32) за будь-яким з попередніх пунктів, яка додатково містить опорний клин, призначений для розміщення між фіксуючою пластинкою (12) і зовнішньою стіною (22) будівлі (34), для утворення кута між фіксуючою пластинкою (12) і зовнішньою стіною (22) будівлі (34).

24. Будівля (34), яка містить термоізоляційну композитну систему (32) за будь-яким з попередніх пунктів.

25. Спосіб виготовлення термоізоляційної композитної системи (32) за будь-яким з пунктів від 1 до 23, який включає наступні етапи: а) включення щонайменше другого прорізу (26) в один з відповідних термоізоляційних елементів (20); б) відносна взаємодія між фіксуючим пристроєм (10) і термоіїзоляційним елементом (20) у такий спосіб, що вставна пластинка (14) зчіплюється в першому прорізі (24), а з'єднувальний місток (16) повністю входить у другий проріз (26); в) прикріплення фіксуючої пластинки (12) фіксуючого пристрою (10), призначеного для зчеплення з термоіїзоляційним елементом (20), до зовнішньої стіни (22) будівлі (34).