UA71644C2 - Флюс для нанесення в сухому стані - Google Patents

Abstract

У заявці описано флюс на основі фтороалюмінату лужного металу, найбільш придатний для нанесення в сухому стані (методом “сухого флюсування”). При цьому такий флюс не містить дрібної фракції, а його властивості визначаються гранулометричним складом, обмеженим визначеними межами.

Description

Опис винаходу

Даний винахід стосується флюсу, застосовуваного для нанесення в сухому стані, а також його застосування 2 як флюсу для пайки.

Для з'єднання між собою пайкою деталей з алюмінію або алюмінієвих сплавів, насамперед використовуваних в автомобілебудуванні радіаторів і теплообмінників, використовують, як це добре відомо вже протягом багатьох років, флюси на основі фтороалюмінатів лужних металів. При цьому флюс зазвичай застосовують у вигляді водної суспензії, яку наносять на теплообмінники розпиленням. У присутності припою або сполуки-попередника, 70 що утворює припій, такої як фторосилікат калію або порошковий кремній, при нагріванні деталей до температури, вищої за температуру плавлення флюсу, утворюється стабільна корозійностійка сполука. Із заявки

РЕ-О5 19749042 уже відомий спосіб, який дозволяє повертати в технологічний цикл відпрацьовану воду, що утворюється при застосуванні описаної вище технології. Однак, при здійсненні цього способу певні технологічні параметри мають істотне значення. Так, зокрема, необхідно контролювати концентрацію флюсу в суспензії, 12 теплообмінники перед їх нагріванням треба піддавати сушінню, у суспензії з флюсом, які також повертають у технологічний цикл, можуть потрапляти домішки та забруднення. Усіх цих проблем можна уникнути, якщо наносити флюс на з'єднувані деталі в сухому стані. Подібний підхід називають методом "сухого флюсування".

При цьому сухий порошковий флюс наносять на деталі за рахунок статичної електризації. Перевага подібного підходу полягає в тім, що відпадає потреба в приготуванні суспензій, контролюванні концентрації в ній флюсу та окремій технологічній стадії сушіння деталей, а також у тім, що при цьому не утворюється відпрацьована вода.

В основу даного винаходу було покладено задачу розробити такий флюс на основі фтороалюмінату лужного металу, який допускав би його просте пневмотранспортування і просте його нанесення розпиленням у сухому стані, і який надійно прилипав би до покритих ним деталей і тому був би придатний для нанесення в сухому с стані (методом сухого флюсування). Зазначена задача вирішується за допомогою флюсу, представленого у Ге) формулі винаходу.

Даний винахід заснований на тому факті, що крупність часток, відповідно розподіл часток за крупністю у флюсів на основі фтороалюмінату лужного металу впливає на пневмотранспортування та на здатність розпорошуватися часток флюсу, а також на їхню здатність прилипати до поверхонь деталей. Бажано, щоб флюс, М як було встановлено, складався з дрібніших та крупніших часток, співвідношення між якими варто підбирати за «Її певними правилами.

Запропонований у винаході, придатний для нанесення в сухому стані (методом "сухого флюсування") флюс ее, на основі фтороалюмінату лужного металу відрізняється тим, що об'ємний розподіл часток за крупністю лежить Все основному в межах, обмежених показаними на Фіг.10 кривими 1 і 2. Гранулометричний склад визначали при 3о цьому за дифракцією лазерного випромінювання. в

У бажаного флюсу об'ємний розподіл часток за крупністю лежить в основному в межах, обмежених показаними на Фіг.11 кривими 1 і 2.

Наведеними на Фіг.10 нижньою межею (крива 1) і верхньою межею (крива 2) визначаються границі, у яких « можуть лежати криві об'ємного розподілу часток за крупністю в порошків, придатних для використання за даним З 70 винаходом. При цьому мова йде про виражений у 95 сумарний об'ємний розподіл часток за крупністю в порошків с залежно від крупності часток. Порошкові флюси, у яких сумарний об'ємний розподіл часток за крупністю

Із» збігається з показаними на Фіг.10 кривими 1 і 2 або лежить в обмежених ними межах, є порошками, що відповідають даному винаходу.

У наведеній нижче таблиці А представлено чисельні значення, на основі яких було отримано показані на

Фігло криві 1 ії 2, які відтворюють залежність сумарного об'ємного розподілу часток за крупністю від 7 крупності часток. - ь ї» 50 за крупністю залежно від крупності часток згідно з показаними на фіг.10 кривими 1 і 2 г щі возі 0100вю ю во бо 3,75 17,00 53,00 -Д-

вою зю00100вово о і

Нижня межа визначається кривою 1, верхня межа визначається кривою 2.

Вибірковий приклад: 4095 об'єму припадає на частки діаметром 12,5мкм і менше.

Було встановлено, що флюси, у яких сумарний об'ємний розподіл часток за крупністю збігається з показаними на Фіг.11 кривими 1 і 2 або лежить в обмежених ними межах, мають найбажаніший набір с властивостей для сухого флюсування. У наведеній нижче таблиці Б представлено чисельні значення, на основі о яких було отримано показані на Фіг.11 криві 1 і 2, які відтворюють залежність сумарного об'ємного розподілу часток за крупністю від крупності часток. «

Сумарний об'ємний розподіл : часток згідно з показаними на Фіг.11 кривими 1 і 2 о - з щ вв ав зв « 4 З с ї» 4 - а

Ф я. т. во з 0010000 їз зв о з 65 б5

Нижня межа визначається кривою 1, верхня межа визначається кривою 2.

Запропонований у винаході матеріал можна одержувати відсіванням небажаних гранулометричних фракцій, а також змішанням матеріалів із різним гранулометричним складом.

Коефіцієнт розпилення в запропонованого у винаході флюсу в бажаному варіанті становить 25, бажаніше 35, насамперед 45 або більше, а обумовлене таким коефіцієнтом відношення Н псевдозрідж/Но становить принаймні 1,05. Верхня межа коефіцієнта розпилення становить 85, бажано 83,5. Методику визначення коефіцієнта розпилення і відношення Н псевдозрідж. ДО Но (тобто висоти шару порошку, який збільшився за об'ємом, до висоти шару порошку, який не збільшився за об'ємом) описано нижче.

Запропонований у винаході матеріал найбільш придатний для застосування як флюс для сухого 7/0 Флюсування. При цьому порошок подають за допомогою стисненого повітря або азоту з витратної ємності в "розпорошувальну гармату", де цей порошок піддається статичній електризації. Потім порошок, проходячи крізь розпорошувальну голівку гармати, попадає на деталі, які з'єднуються пайкою. Після цього деталі, що з'єднуються пайкою, необов'язково в зібраному або зістикованому стані, піддають пайці в паяльній печі, зазвичай в атмосфері інертного газу, у функції якого використовують азот, або з'єднують газополуменевою /5 пайкою.

Запропонований у винаході порошок має цілий ряд технологічних переваг перед відомими флюсами. Так, наприклад, запропонований у винаході порошок має винятково високу рухливість (текучість). Ця властивість обумовлена вибраним розподілом часток за крупністю. Завдяки подібній гарній рухливості знижується тенденція до закупорювання й забивання пневмотранспортерів і технологічного устаткування. Цей матеріал легко піддається електризації. Крім того, такий матеріал надзвичайно надійно прилипає до поверхонь деталей, що з'єднуються пайкою. Крім цього, подібний матеріал характеризується винятково рівномірним плином.

Нижче винахід проілюстровано на прикладах, які не обмежують його обсягу.

Приклади

Визначення об'ємного розподілу часток за крупністю сч

Система: Зутрай(ес НЕ! О5

Виготовлювач: Зутраїес ОтрнН, Зувіет РапікКе! Тесппік і)

Вимірювальна апаратура: вимірювальний прилад для визначення гранулометричного складу твердих матеріалів за дифракцією лазерного випромінювання.

До складу вимірювального приладу входять такі компоненти: джерело лазерного випромінювання з «Е зо формувачем пучка, вимірювальна зона, у якій вимірювані частки взаємодіють з лазерним випромінюванням, проекційна оптика, яка перетворює кутовий розподіл розсіяного (такого, що дифрагувало) лазерного - випромінювання на просторовий (локальний) розподіл на фотоприймачеві, багатоементний фотоприймач із «о пристроєм автоматичного фокусування і послідовно підключеним до нього електронним блоком для перетворення виміреного розподілу інтенсивності випромінювання в цифрову форму. --

Для розрахунку параметрів гранулометричного складу використовували програмне забезпечення УМІМООХ. ї-

Зазначений розрахунок заснований на аналізі виміряного розподілу інтенсивності за отриманою дифракційною картиною (дифракція Фраунгофера п-го порядку). У даному випадку використовували режим НК О (від англ. "підп гезоЇшіоп І азег айтасіоп", дифракція лазерного випромінювання високого дозволу). Розмір часток не сферичної форми визначали як еквівалентний діаметр сферичних часток з аналогічними дифракційними « характеристиками. Перед вимірюванням агломерати слід дробити на окремі частки. Потрібний для вимірювання з с аерозоль порошку одержували в диспергаторі, у даному випадку - в диспергаторі типу КОБО5. Для рівномірної подачі порошку в диспергатор використовували віброжолоб (тип МІВКІ). з Діапазон вимірювання: від 0,45 до 87,5мМкКмМ

Оброблення. НЕО (версія 3,3, випуск 1)

Густина зразка: -І настроювання: 1г/см, з коефіцієнт форми: 1, комплексний показник переломлення т-п-їК; п-1; і-0.

Оброблення та аналіз результатів вимірювань б х діаметр часток у мкм ї» 50 ОЗ виражена в 95 сумарна об'ємна доля часток діаметром аж до вказаного значення 43 розподіл за густиною при діаметрі часток, який дорівнює х ї» хХ10 діаметр часток, сумарна об'ємна доля яких досягає 1095 с орі оптична концентрація (густина аерозолю), що виявлялася під час вимірювань

Величини МІ, З і Зм при обробленні результатів не використовувалися.

Вихідний матеріал

Ге! У досліді з визначення придатності для сухого флюсування досліджували властивості двох порошків на основі фтороалюмінату калію з різним розподілом часток за крупністю. Такі порошки можна одержати де відсіванням небажаної гранулометричної фракції. Нижче дані про гранулометричний склад (об'ємний розподіл часток за крупністю) наведено у вигляді таблиці. Криві гранулометричного складу для порошку 1 60 ("гтрубодисперсний" матеріал) і порошку 2 ("тонкодисперсний" матеріал) наведено на Фіг.1 і 2 відповідно. в 0АБ 2,27 | 1,85 |16,42 7,50 5085 30,50 98,21

Совв |зло| 215 пвя| во (вве зво | ел. ово ти зи | 2864 1500 8158 вто 10000. вв|тзев| бо | 4364 |оББо|ювовІ

Зу-2,033Зм 2/см3; Зт-8132 см2/г; с орі-6,2795 і овв |виз| сив 035 900 438 зв5о 10000 2 ово 1403 з75 859 1500 ов во 10000

Зу-3,6046бм 2/см3; Зт-14418см2/г; с. орі-6,7495

Спочатку досліджували здатність до псевдозрідження і рухливість порошку 1, відповідно порошку 2, а також « їхніх сумішей у певному співвідношенні. Використовуване устаткування і методика проведення досліджень «

Вимірювальний прилад для визначення здатності порошків до псевдозрідження і для визначення їхньої рухливості (прилад типу Віпке-Затез ром/дег Яціайу іпаісаюг АБ 100-451195) установлювали на вібраційний пристрій (Ргіїзсй І -24). Такий вимірювальний прилад має циліндр для псевдозріджування з пористою мембраною «- біля дна. У циліндр засипали по 250г кожного з досліджуваних порошків, включали вібраційний пристрій і через пористу мембрану в порошок подавали рівномірний потік (контроль за допомогою витратоміру) осушеного азоту. їч-

При цьому об'єм засипаного порошку збільшувався; для встановлення рівноважного стану газ продовжували подавати протягом їхв. Вимірюванням висоти шару порошку до й після збільшення в об'ємі можна визначити здатність відповідного порошку до псевдозрідження. «

Здатність кожного з порошків до псевдозрідження та його рухливість визначали за так званим "коефіцієнтом розпилення". Такий коефіцієнт розпилення являє собою комбіновану величину, обумовлену на основі ші с коефіцієнта збільшення в об'ємі (здатності до псевдозрідження) і показника потоку маси порошку (рухливості). м Коефіцієнт розпилення є важливою характеристикою порошку, яка визначає його придатність для сухого я флюсування. Цей коефіцієнт визначали в такий спосіб. За описаною вище методикою об'єм кожного з досліджуваних порошків збільшували в циліндрі для псевдозрідження. Потім на З0с відкривали передбачений в бічній стінці циліндра отвір, порошок, який висипався з циліндра крізь цей отвір, збирали в хімічну склянку і -і зважували. Відношення кількості порошку, що висипався, до одиниці вимірювання часу, яка дорівнює 0,5хв., - вище та у наступному описові називається "коефіцієнтом розпилення". У цьому відношенні слід зазначити, що в порошків, які мають дуже гарну здатність до псевдозрідження і рухливість, такий коефіцієнт розпилення (о) дорівнює 140. У порошків з дуже поганою здатністю збільшуватися в об'ємі і поганою рухливістю коефіцієнт ї» 50 розпилення становить, наприклад, 7. У наведеній нижче таблиці З представлено значення коефіцієнта розпилення, визначені для порошку 71, порошку 2 та їхніх сумішей з різними проміжними кількісними

Я» співвідношеннями, а саме, сумішей, які містили порошок 1 у кількості 90, 80, 70,..., 1Омас.бо і порошок 2 у кількості, що приходиться на залишок до 100мас.9о. 5в о юю 161 з лю 60вв юю зв во юю тю 179117 бо 20 во 1128 тю 191 вя пис пи ЕТ НН ХНИ

Примітка:

При проведенні дослідів було встановлено, що гарна рухливість досягається при коефіцієнті розпилення більше ніж приблизно 45г/0,5хв.

Коефіцієнт розпилення можна також розрахувати в такий спосіб. а) Розраховують коефіцієнт збільшення в об'ємі (см/см) Н псевдозрідж/Но; де

Нпсевдозрідж. оОЗначає висоту шару порошку, який збільшився в об'ємі,

Но означає висоту шару не псевдозрідженого порошку при відключеному вібраційному пристрої та відключеній подачі азоту. 19 При цьому в кожнім випадку визначають середнє значення за 5 вимірюваннями у точках, розподілених по діаметру циліндра. б) Визначають показник потоку порошку в г/О,5хв.:

Масу порошку, який висипався за О0,бхв. із бічного отвору в циліндрі, розраховують як медіану за 10 вимірюваннями.

Розрахунок медіани: медіана т-тожт»/2 для 10 окремих вимірювань, при цьому то«хтз«ті«т«то«то«тустватіокств

У цьому випадку коефіцієнт розпилення К, розраховується в такий спосіб:

Ки(гО,Ббхв.)-т(г/О,5хв.)-(коефіцієнт збільшення в об'ємі)

Несподівано було встановлено, що коефіцієнт розпилення змінюється не лінійно зі зміною складу суміші с порошків, а характеризується значним стрибком властивостей в інтервалі, який відповідає вмісту порошку 1 у Ге) суміші від 80 до 9095. Сказане графічно відображено на Фіг.3. На цьому кресленні показано залежність коефіцієнта розпилення (у г/О,5хв.) від відносного вмісту (в 90) порошку 1 у суміші. Отримані результати підтверджують той факт, що вміст дрібних фракцій у порошку впливає на його рухливість.

Дослідження здатності прилипати до алюмінієвих деталей залежно від гранулометричного складу в

Здатність прилипати визначали винятково простим методом, який дозволяє з високою мірою вірогідності «І зробити висновок про технічну придатність досліджуваних порошків для сухого флюсування.

На один бік плоскої, квадратної алюмінієвої пластини розміром 0,5/0,5г розпиленням наносили шар статично ке, наелектризованого досліджуваного сухого порошкового флюсу. Пластину разом із нанесеним на нея флюсом -(же зважували, після чого пластину у вертикальному положенні кидали на підлогу з висоти 5см і визначали втрату 3о флюсу у відсотках від початково нанесеної на пластину кількості флюсу. Для кожного з порошків проводили по в 10 вимірювань. При використанні порошків з поганою здатністю прилипати спостерігалося порівняно велике зменшення маси пластини в результаті осипання з неї порошку в порівнянні з малим зменшенням її маси при застосуванні запропонованих у винаході порошків (зокрема порошків З і 4). «

Дослідження в умовах, близьких до виробничих З 50 При проведенні досліджень застосовували два різних пристрої. Один із них являв собою пристрій для с нанесення флюсу ("камеру для флюсування") фірми Могазоп, придатний для роботи в напівбезперервному

Із» режимі. Цей пристрій мав такі розміри: висота 21бсм, ширина 14Зсм, глибина 270см. Основними вузлами цього пристрою є витратна ємність, розпорошувальна гармата, два фільтрувальних патрони та контрольні прилади.

Деталь, яку офлюсовують, поміщали на переміщувану вручну в прямому й зворотному напрямках решітку.

Розпорошувальна гармата переміщалася автоматично зліва направо й назад з інтервалами приблизно в 21с це. (б5см за 21с, тобто зі швидкістю З,1см/с). - У функції другого пристрою для нанесення флюсу в цій системі використовували ємність фірми ІТМ/ бета разом із розпорошувальною гарматою і контрольним приладом. б Відстань між розпорошувальними голівками та решіткою становила З4см. ї» 20 Принцип роботи

У конструкції ємності фірми Могазоп використовується принцип псевдозрідження порошку для подачі флюсу

Т» в такому стані в розпорошувальну гармату за допомогою насоса Вентури та підвідного рукава. Для підтримки флюсу в псевдозрідженому стані в ємності додатково використовували мішалку або струшувач.

Система фірми ІТМУ Сета мала ємність зі шнековим транспортером (гвинтовим конвеєром) для механічного 25 переміщення порошку в лійку. У цьому випадку насос Вентури служив для подачі флюсу в розпорошувальну

ГФ) гармату через підвідний рукав.

Система фірми ІТМУ/ Сета була обладнана вібраторами, встановленими в декількох місцях для запобігання о утворенню пробок із флюсу. Для електризації флюсу робоча напруга розпорошувальних гармат становила 1оОКВ. 60 В устаткуванні фірми Могазоп, відповідно фірми ІТМ/ Сета використовували зазначені в прикладах порошки з метою дослідити рівномірність подачі флюсу та процесу розпилення, а також дослідити нанесення флюсу на дослідні вироби (теплообмінники з площею поверхні 4,8м). Спочатку контрольні прилади настроювали на таку витрату повітря, відповідно на таку швидкість обертання шнекового транспортера, при яких питома витрата (питома маса) флюсу становила приблизно 5г/м2. Потім протягом ЗОхв. проводили експеримент, не змінюючи бо настройки устаткування. Далі з інтервалами в межах від 2 до 4хв. на решітку поміщали дослідні вироби для нанесення на них розпиленням флюсу, які потім зважували для визначення кількості нанесеного на них флюсу. У кожній серії дослідів проводили по 10 або 11 вимірювань. Отримані результати наведено в таблиці 4. маса нанесеного на теплообмінники флюсу

Оптимальна питома маса:

Бг/м? Питома маса флюсу (г/м2) Питома маса флюсу (г/м2) т Молю 00000048 55 07046) воля

На Фіг.4-7 у графічному вигляді наведені тимчасові залежності питомої маси флюсів, нанесених у вигляді порошку 1, відповідно порошку 2 за допомогою устаткування фірми Могазоп, відповідно фірми ІТМ/ Сета. При 75 нанесенні порошку 2 на устаткуванні фірми Могазоп розпорошувальну голівку треба було регулярно продувати, щоб уникнути її закупорювання.

Описаному вище 3З0-хвилинному випробуванню піддавали й інші порошки Порошок З мав такі характеристики: виміряне значення К уд становило 59,25, відношення Н псевдозрідж. матеріалу/"Но (мм/мм) становило 1,11, втрата порошку в результаті його осипання при випробуванні на здатність прилипати становила 11,5965, а 20 також мав такий гранулометричний склад: розмір 9095 усіх часток становив менш ніж 35,15мкм, розмір 5095 усіх часток становив менш ніж 9,7бмкм, розмір 1095 усіх часток становив менш ніж 1,35мкм. Максимум на кривій гранулометричного складу приходився на 5мкм, а другий за величиною пік приходився на 20мкм. Сумарний об'ємний розподіл часток за крупністю для цього порошку показаний на Фіг.10 і 11 у вигляді прикладу для найбільш придатного порошку. Для цього матеріалу дуже гарні результати були отримані при його нанесенніяк.й СМ 25 на устаткуванні фірми Могазоп, так і на устаткуванні фірми ІТМ/ Сета. При використанні цього порошку на Ге) зазначеному устаткуванні не спостерігалися "викиди" і не потребувалося продування розпорошувальної голівки.

Отриманий шар флюсу можна було охарактеризувати як "бездоганний". Тимчасову залежність питомої маси для цього порошку наведено на Фіг.8. Іншим матеріалом, який також піддавали дослідженням за описаною вище методикою, служив порошок 4, що мав такі характеристики: коефіцієнт розпилення К 4 становив 82,85, « 30 відношення Насевдоірідж/Но (мм/мм) становило 1,10, утрата порошку в результаті його осипання при випробуванні «г на здатність прилипати становила 16,795, а також мав такий гранулометричний склад: діаметр 9095 усіх часток становив менш ніж 28,бмкм, діаметр 50905 усіх часток становив 8,9мкм, діаметр 1095 усіх часток становив менш ісе) ніж 1,67мкм, максимум на кривій гранулометричного складу приходився на 9,5мкм, а також на 20мкм. При «- використанні цього матеріалу також були отримані дуже гарні результати. На Фіг.9 наведена тимчасова

Зо Характеристика питомої маси флюсу, яка відображує рівномірність нанесення порошку 4 на теплообмінник. в.

Прийнятні результати були отримані також для порошку на основі фтороалюмінату калію, що мав такі характеристики: Кп-46,99, відношення Н псевдозрідж/Но-1,05, утрата порошку в результаті його осипання при випробуванні на здатність прилипати 6,3995, гранулометричний склад: розмір 9090 усіх часток - менш ніж « 19,в84мкм, розмір 5095 усіх часток - менш ніж 7,7мкм, розмір 1090 усіх часток - менш ніж 1,16бмкм, максимум на 40 кривій гранулометричного складу приходи вся на 1Змкм. в) с ФІГ. І: Гранулометричний склад порошку 1 ;» й ЩА Н ЯН й хе 1 М Б» 45 9» -А---ЩА НА. я І Я

ІІ щ юс - ЕПС АМІ К

Її зими й ПН Н

Ф в: 1 ДИ І ТАТ в'я у Пет КТ «ЕЕ 1 Г.А МТК,

Я» сало о5 1 5 то - мае

Крупність частинок, мЕМ

ФІГ. 2: Гранулометричний склад порошку 2 зо а з

БЕ СТ ГО ТЕ о є ІПСА ях» ЩИТИ о я ГИ ЛИ ТИ,

Ь в АНА ИН АНЯ 5 вв за и М що - 5 ДОД АК 1108

А А КЛАС Те те Я Ж ГТК в»

ЕТНО чо, бо Крупність частинок, мкм

ФІГ. 3: Залежність коефіцієнта розпилення Ки від відносного вмісту порошку 1, відновідно порошку 2 й 80,00 7-----кь.....4

М Дос й

З шк! | кю И

Е 50,00 -- Ка (мінімум) аю 00-- /

Б 40,00

Е 30,00 г юю 33000000 жит 5 20,00 як 0,00 т 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100

Відносний вміст порошку 1 у о х ФІГ. 4: Порошок 1, обладнання фірми Могівоп

У

8.

ОО

І

Е -

Є Й ПИВОНИ МИ ООННННННЯ ПИНОВНННИ НОВ ВОМ

ЕН и є М 7 ж - з щі Час, хв Ге! ти ФІГ. 5: Порошок 2, обладнання фірми Могазоп є х (8)

ЕЕ С -- 2-2 о 7 5 | Регулярне продування зиШШ 225 5 120 2 212 0 Он 8 М г т г - С - ж

Е Час, хв в а. ФІГ. 6: Порошок 1, обладнання фірми ІТ Сета Й

Е

5. (Се; 84-13 ГГ 11 1017777 ши че в. пп 5. и е ч з к » ж у

Ге Час, хв

Ко ФІГ, 7: Порошок 2, обладнання фірми ІТ бета

Е жд

З кв об А ЧА т ян Ї «с г " 1: ИШ-ТШ-ШИБИ-- И-2222-2-2- шо с Е М т - Р к Час, хв . и т ФІГ. 8: Порошок З

Ж С о оОоднання фірмиМовен 77777777 вбере вали бт

З» Гак б5е| »" 796 ж ами с

Пре р інн

Ге») Час, хв «РІГ. 9: Порошок 4 ж СПОЛ Р Р Р 9 «ЛА ОО ОО 1 1 зовеняфннтястх і - А » ГО ; ПОМООЛВЛНОННв пон

Н - повинне ношення Но і

Я е М-- -

З» тт 20

Б зв Етопстссстпрооо еЕ і з м г в т т з

Час, хв

Филю 100,00 т - -- в рявия пштт ет Я о 71111 И у ие 80,00 зем трон яння ЕН а Й у Й 11 р- Верхвя межи б (0 ке вого 1-----й інше ; А вині Крява г ви

НН, ; ГОР. до приклади Ї та А ИН - придаток пролукту х - Св ЛИЦІ, І ли І во вою 5 ПеШШВН, и 7 вровтюто ченко

Бо вової -- | « « з реа ло - Ж оз ливннннт кН

В ! іш й НІ | КТ )-ж- Приклад пля продукту,

З лю). З 3 ОСС МКТ - М) 0 рова ення ї п Й й тт 5 пи НН н/ 14 КТ з-н- Приклад для продукту, зво Ір Ж вссавич тн ровно ве и пиши и о НН ЦІВ 1000 Брі ов ав и ни | приклад для продукту ' св Готи нини з поганою липкістю 65 0,00 Й сесьш Шшвіла и іі ЦІ шк 0. бло 100 1000 700,00 вт 100,00 : т тт стктрдтю- нд стю пт ст восп пн ни ин ЩІ Ні й о дилатного продукту ше 200 ДИВ етно

СТИ ИИИ ТИ юю - н 1 --ж- Приклад для пе й І пери МИ и у шу

Фото рей й лу / М. праюткат дит, 8 нШшшНЯ А Лу ШИН вай погано піддається пове ни---4и5у Но Я я Приклькдля продукту я 4000 о. рани і я з поганою липкістю : зо в ! | і 5 Я и Ї | ННІ -- Приклад для продукту

Х ЩЕ т й Май ши меню годо 1- фати ВН що ' вн З воккао 1 тод я и ША АІА.- педюляменас ві

ШЕ й Б ИН я бло 100 10,00 100,00

Claims (4)

Формула винаходу

1. Флюс на основі фтороалюмінату лужного металу, придатний для нанесення в сухому стані (для "сухого флюсування"), який відрізняється тим, що його сумарний об'ємний розподіл часток за крупністю лежить в основному в межах, обмежених наведеними на фіг. 10 кривими 1 і 2.

2. Флюс за п. 1, який відрізняється тим, що його сумарний об'ємний розподіл часток за крупністю лежить в основному в межах, обмежених наведеними на фіг. 11 кривими 1 і 2.

3. Флюс за п. 1, який відрізняється тим, що він являє собою флюс на основі фтороалюмінату калію.

4. Спосіб пайки алюмінію або алюмінієвих сплавів із застосуванням флюсу за будь-яким із пп. 1 - 3, який полягає в тому, що зазначений флюс у сухому стані і заряджений електростатичним способом наносять на сч деталі, що з'єднуються, і ці деталі з'єднують паянням при нагріванні. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2004, М 12, 15.12.2004. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. «т « (Се) - і -

- . и? -і - (о) ЧК» «з» іме) 60 б5