UA125254C2 - Пегільовані сполуки карфілзомібу - Google Patents

Пегільовані сполуки карфілзомібу Download PDF

Info

Publication number
UA125254C2
UA125254C2 UAA201811668A UAA201811668A UA125254C2 UA 125254 C2 UA125254 C2 UA 125254C2 UA A201811668 A UAA201811668 A UA A201811668A UA A201811668 A UAA201811668 A UA A201811668A UA 125254 C2 UA125254 C2 UA 125254C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
peg
differs
compound
anion
methyl
Prior art date
Application number
UAA201811668A
Other languages
English (en)
Inventor
Гері Люер
Гери Люер
Шаббір Т. Анік
Шаббир Т. Аник
Дже ПЕНГ
Іріна Дотсенко
Ирина Дотсенко
Пасіт Фіасівонгса
Пасит Фиасивонгса
Данте Романіні
Данте Романини
Original Assignee
Амджен Інк.
Амджен Инк
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Family has litigation
First worldwide family litigation filed litigation Critical https://patents.darts-ip.com/?family=59062074&utm_source=google_patent&utm_medium=platform_link&utm_campaign=public_patent_search&patent=UA125254(C2) "Global patent litigation dataset” by Darts-ip is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Application filed by Амджен Інк., Амджен Инк filed Critical Амджен Інк.
Publication of UA125254C2 publication Critical patent/UA125254C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/56—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an organic macromolecular compound, e.g. an oligomeric, polymeric or dendrimeric molecule
    • A61K47/59—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an organic macromolecular compound, e.g. an oligomeric, polymeric or dendrimeric molecule obtained otherwise than by reactions only involving carbon-to-carbon unsaturated bonds, e.g. polyureas or polyurethanes
    • A61K47/60—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an organic macromolecular compound, e.g. an oligomeric, polymeric or dendrimeric molecule obtained otherwise than by reactions only involving carbon-to-carbon unsaturated bonds, e.g. polyureas or polyurethanes the organic macromolecular compound being a polyoxyalkylene oligomer, polymer or dendrimer, e.g. PEG, PPG, PEO or polyglycerol
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/04—Peptides having up to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • A61K38/07—Tetrapeptides
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D413/00—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having nitrogen and oxygen atoms as the only ring hetero atoms
    • C07D413/02—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having nitrogen and oxygen atoms as the only ring hetero atoms containing two hetero rings
    • C07D413/12—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having nitrogen and oxygen atoms as the only ring hetero atoms containing two hetero rings linked by a chain containing hetero atoms as chain links
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/54—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an organic compound
    • A61K47/545—Heterocyclic compounds
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K9/00—Medicinal preparations characterised by special physical form
    • A61K9/0012—Galenical forms characterised by the site of application
    • A61K9/0019—Injectable compositions; Intramuscular, intravenous, arterial, subcutaneous administration; Compositions to be administered through the skin in an invasive manner
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K9/00—Medicinal preparations characterised by special physical form
    • A61K9/0012—Galenical forms characterised by the site of application
    • A61K9/0053—Mouth and digestive tract, i.e. intraoral and peroral administration
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P19/00—Drugs for skeletal disorders
    • A61P19/08—Drugs for skeletal disorders for bone diseases, e.g. rachitism, Paget's disease
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D405/00—Heterocyclic compounds containing both one or more hetero rings having oxygen atoms as the only ring hetero atoms, and one or more rings having nitrogen as the only ring hetero atom
    • C07D405/02—Heterocyclic compounds containing both one or more hetero rings having oxygen atoms as the only ring hetero atoms, and one or more rings having nitrogen as the only ring hetero atom containing two hetero rings
    • C07D405/12—Heterocyclic compounds containing both one or more hetero rings having oxygen atoms as the only ring hetero atoms, and one or more rings having nitrogen as the only ring hetero atom containing two hetero rings linked by a chain containing hetero atoms as chain links
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K5/00—Peptides containing up to four amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • C07K5/04—Peptides containing up to four amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof containing only normal peptide links
    • C07K5/10—Tetrapeptides
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C08—ORGANIC MACROMOLECULAR COMPOUNDS; THEIR PREPARATION OR CHEMICAL WORKING-UP; COMPOSITIONS BASED THEREON
    • C08G—MACROMOLECULAR COMPOUNDS OBTAINED OTHERWISE THAN BY REACTIONS ONLY INVOLVING UNSATURATED CARBON-TO-CARBON BONDS
    • C08G65/00—Macromolecular compounds obtained by reactions forming an ether link in the main chain of the macromolecule
    • C08G65/02—Macromolecular compounds obtained by reactions forming an ether link in the main chain of the macromolecule from cyclic ethers by opening of the heterocyclic ring
    • C08G65/32—Polymers modified by chemical after-treatment
    • C08G65/329—Polymers modified by chemical after-treatment with organic compounds
    • C08G65/331—Polymers modified by chemical after-treatment with organic compounds containing oxygen
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C08—ORGANIC MACROMOLECULAR COMPOUNDS; THEIR PREPARATION OR CHEMICAL WORKING-UP; COMPOSITIONS BASED THEREON
    • C08G—MACROMOLECULAR COMPOUNDS OBTAINED OTHERWISE THAN BY REACTIONS ONLY INVOLVING UNSATURATED CARBON-TO-CARBON BONDS
    • C08G65/00—Macromolecular compounds obtained by reactions forming an ether link in the main chain of the macromolecule
    • C08G65/02—Macromolecular compounds obtained by reactions forming an ether link in the main chain of the macromolecule from cyclic ethers by opening of the heterocyclic ring
    • C08G65/32—Polymers modified by chemical after-treatment
    • C08G65/329—Polymers modified by chemical after-treatment with organic compounds
    • C08G65/333—Polymers modified by chemical after-treatment with organic compounds containing nitrogen
    • C08G65/33396—Polymers modified by chemical after-treatment with organic compounds containing nitrogen having oxygen in addition to nitrogen
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C08—ORGANIC MACROMOLECULAR COMPOUNDS; THEIR PREPARATION OR CHEMICAL WORKING-UP; COMPOSITIONS BASED THEREON
    • C08G—MACROMOLECULAR COMPOUNDS OBTAINED OTHERWISE THAN BY REACTIONS ONLY INVOLVING UNSATURATED CARBON-TO-CARBON BONDS
    • C08G2230/00—Compositions for preparing biodegradable polymers

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Polymers & Plastics (AREA)
  • Physical Education & Sports Medicine (AREA)
  • Physiology (AREA)
  • Nutrition Science (AREA)
  • Dermatology (AREA)
  • Rheumatology (AREA)
  • Orthopedic Medicine & Surgery (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Medicinal Preparation (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Organic Low-Molecular-Weight Compounds And Preparation Thereof (AREA)
  • Polyesters Or Polycarbonates (AREA)
  • Polyethers (AREA)
  • Addition Polymer Or Copolymer, Post-Treatments, Or Chemical Modifications (AREA)
  • Detergent Compositions (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)

Abstract

Даний винахід пропонує пегільовані сполуки карфілзомібу та їх фармацевтично прийнятні солі Формули I, де R1, R2, лінкер, ПЕГ, n та o мають значення, визначені в даному тексті. Винахід також пропонує спосіб отримання та застосування цих сполук для лікування раку та, зокрема, гематологічних злоякісних пухлин, в тому числі множинної мієломи.

Description

Даний винахід відноситься до пегільованих сполук карфілзомібу, фармацевтичних композицій, які містять сполуки, та способів і застосуванню їх для лікування раку, в тому числі гематологічних злоякісних пухлин, а саме множинної мієломи та солідних пухлин.
Рак представляє собою одне з найбільш розповсюджених захворювань та основну причину смертності в усьому світі. В одних лише Сполучених Штатах рак є другою основною причиною смертності, поступаючись лише серцевим захворюванням. Рак часто характеризується порушенням нормальних клітинних процесів або нерегульованою проліферацією клітин.
Множинна мієлома (ММ) представляє собою прогресуючий та злоякісний неопластичний тип раку, який утворюється в плазматичних клітинах. Він характеризується надлишковим накопиченням злоякісних плазматичних клітин в кістковому мозку та є причиною близько 13 95 всіх гематологічних типів раку (Раїштро та Апаегзоп, 2011). Очікується, що в 2015 р. у
Сполучених Штатах діагностують близько 26850 нових випадків ММ та близько 11240 чоловік помруть від захворювання (АС5, 2015). Частота виникнення ММ неухильно зростає у зв'язку зі збільшенням середньої тривалості життя населення у Сполучених Штатах (Лагтеп еї аї., 2013).
Захворювання найчастіше уражає похиле населення при середньому віці виникнення захворювання 69 років (Ноулапаег еї аї., 2013; АС5, 2015).
Терапевтичними цілями отримання розвитку ММ є полегшення симптомів, досягнення контролю над захворюванням та забезпечення тривалої ремісії (Кигпіп, 2013). Традиційно, для лікування молодих пацієнтів, які раніше не отримували лікування, та пацієнтів, які не мають медичних протипоказань (віком не менше 65 років), застосовується комбінація високої дози хіміотерапевтичних засобів (мелфалану, вінкристину, циклофосфаміду, доксорубіцину, ліпосомального доксорубіцину, бендамустину) з наступною трансплантацією аутологічних стовбурових клітин (ТАСК) (Раїштбо еї аї., 2011). Вік, супутні захворювання та геріатричне обстеження є основними критеріями при прийнятті рішення щодо відповідності пацієнта вимогам високодозової терапії (ВДТ) з наступною ТАСК (Раїштбо еї а!., 2014). Для пацієнтів похилого віку, які не відповідають вимогам ВДТ та ТАСК, вже протягом декількох десятиліть стандартним лікуванням є мелфалан з преднізоном (Раїштбо еї а!., 2011; Ноадгідие? еї а!., 2012).
Протягом останніх десятиліть алгоритм лікування ММ зазнав зміни парадигми із впровадженням нових імуномодулюючих засобів (а саме талідоміду, леналідоміду та помалідоміду) та цільових
Зо інгібіторів протеасоми (бортезоміб та карфілзоміб) (Ріспагазоп еї аї., 2007; ЮОтоз7уп5Ка, 2008;
Соиріа єї а). 2013).
Карфілзоміб представляє собою інгібітор протеасоми на основі тетрапептидепоксикетону, який вибірково або незворотньо зв'язується 3 конституційною протеасомою (та імунопротеасомою. Конкретніше, електрофільний цільовий епоксикетон зв'язує каталітичний треоніновий залишок В5-підланки білка протеасоми. КФЗ добре переноситься при прийнятному токсикологічному профілі. Карфілзоміб, поліморфні форми, способи отримання, склади, його застосування та інші ознаки карфілзомібу описані в О520050245435, 0О520140105921 та РСТ заявках на патент УМО2006017842, УМО2009045497, УМО2014169897, УМО2013169282,
УМО2014011695, ММО2006063154, УМО2014015016 та УМО2010048298, серед яких кожний опис повністю включено в данний текст за допомогою посилання.
Карфілзоміб показав обнадійливу позитивну клінічну відповідь у пацієнтів з рецидивною та рефрактерною ММ та у пацієнтів з вперше діагностованою ММ. Отже, карфілзоміб вперше було схвалено (як Кургоїї5Ф) в якості монотерапії для лікування пацієнтів з рецидивною та рефрактерною ММ у липні 2012 р. Пізніше Кургоїї5 було схвалено у комбінації з леналідомідом та дексаметазоном (липень 2015 р.) та в комбінації з дексаметазоном (січень 2016 р.) для лікування пацієнтів з рецидивною та рефрактерною ММ, які отримали від однієї до трьох ліній терапії. Схвалена схема лікування полягає у введенні його пацієнту у вигляді вливання, або протягом короткого 10-хвилинного періоду, або більш повільного та тривалого 30-хвилинного періоду часу. Вливання має відбуватися 2 дні підряд на тиждень, протягом трьох тижнів підряд, протягом 28-денного циклу. Отже, щоб виконати цей графік лікування, пацієнтам необхідно приїжати або, щоб їх привозили, два рази на тиждень у послідовні дні в авторизований центр прийому лікарського препарату, а саме офіс доктора, лікарню або госпіталь, де карфілзоміб вводять належним та безпечним чином. Це може бути незручним або непрактичним, або просто обтяжливим для деяких пацієнтів, що збільшує ймовірність дотримання в меншій мірі або навіть повного недотримання повного курсу призначеної програми лікування карфілзомібом.
Карфілзоміб швидко розпадається в процесі обміну та виводиться з організмів людей.
Карфілзоміб, невелика тетрапептидна сполука, має короткий період напіввиведення з організмів людей іп-мімо, близько 60 хвилин та менше. Один механізм очищення від карфілзомібу реалізується за допомогою печінкового кровотоку, в результаті чого період бо напіввиведення карфілзомібу є відносно коротким. Лікарські продукти, які мають короткі періоди напіввиведення або швидке очищення, як правило, мають тенденцію проявляти знижену здатність впливати на ціль, що призводить до зниженої та/або скороченої біологічної активності інгібітора. Аби подолати такі дефіцити, як правило, вводять додатковий лікарський засіб, щоб забезпечити більшу кількість лікарського засобу та тривалішу ефективність в біологічному місці дії. Отже, і швидке очищення, і частота дозування карфілзомібу двічі на тиждень, дають можливість для потенційних покращень в ефективності, доставці та/або дотриманні пацієнтом схеми лікування.
Карфілзоміб у вигляді схваленого на сьогодні (КургоїїзФ) представляє собой стерилізований ліофілізований склад, який містить сульфобутиловий ефір бета-циклодекстрину (СБЕЦД) та буфер на основі цитрату натрію. Ліофілізат відновлюють стерильною водою та вводять пацієнту крапельницею або шприцем. СБЕЦД ексципієнт діє, головним чином, як солюбілізуюча добавка для карфілзомібу та утворює комплекси з карфілзомібом, таким чином покращуючи розчинність карфілзомібу у воді.
Історія виявила, що спроби подолати недоліки лікарських продуктів призвели до отримання альтернативних форм цих медицинських сполук, зокрема до виробництва неактивних версій у спробах покращити ФК та/або ФД властивості. Наприклад, СгеепмаїЇд еї аІ описав неактивні форми ліків на основі аміновмісних сполук (У. Мед. Спет., 1999, 42, 3657-3667). ММО2005063777 описує неактивні форми на основі бензилфосфату та заміщенного бензилфосфату для лікування запалення легенів. М/О20090152160 описує неактивні форми карбопротацикліну та простацикліну для інгаляції та лікування артеріальної гіпертензії. Заявка на патент США Мо 20040100225 описує ацилоксиметильні неактивні форми іматинібу (Сівемест). Також, РСТ заявка М/02011084846 описує ацилоксиметильні неактивні форми рисперидону. Ці описи неактивних форм пропонують алкілацилоксиметил-зв'язані неактивні форми. Інший приклад - заявка на патент США Мо 0520140105921, описує карфілзоміб та інші неактивні форми інгібіторів протеасоми на основі епоксикетонів, які мають ацилоксиметиловий лінкер, який з'єднує інгібітор з ланками поліетиленгліколю (ПЕГ). Однак, виявлено, що ці неактивні форми сполук карфілзомібу під час метаболізму іп мімо вивільнюють побічні продукти у вигляді хінонметиду, які є потенційно токсичними та можуть становити загрозу безпеці. Отже, бажано визначити альтернативні форми карфілзомібу та/або альтернативні способи доставки активного
Зо фармацевтичного інгредієнту - карфілзомібу, пацієнтам при збереженні або, можливо, покращенні ефективності та/або безпеки схвалених на сьогодні способів лікування карфілзомібом.
КОРОТКИЙ ОПИС ВИНАХОДУ
Даний винахід пропонує полімерні сполуки карфілзомібу, тобто модифіковані структури карфілзомібу, які забезпечують протиракові терапевтичні переваги пацієнту при збереженні порівняльних або при тривалішому збереженні концентрацій карфілзомібу в плазмі та впливі на протеасоми. Отже, ці полімерні сполуки карфілзомібу забезпечують протеасомну інгібіторну активність, яку можна порівняти з тією, яку забезпечує схвалений на сьогодні склад карфілзомібу на основі циклодекстрину ІМ.
Конкретніше, даний винахід пропонує пегільовані сполуки карфілзомібу, які мають покращену розчинністьу воді, і які Є корисними при лікуванні різноманітних типів раку, в тому числі, без обмежень, множинної мієломи. Конкретніше, пегільовані сполуки, запропоновані в даному тексті, зберігають або проявляють прийнятну біологічну доступність, та знижують або повністю усувають необхідність у солюбілізуючих ексципієнтах та засобах, а саме в сульфобутиловому ефірі Р-циклодекстрину. Даний винахід додатково пропонує спосіб отримання пегільованих сполук карфілзомібу, фармацевтичні композиції, які містять вказані сполуки, та способи застосування сполук та композицій для лікування різноманітних форм раку, а саме множинної мієломи.
В одному аспекті винаходу, пегільовані сполуки карфілзомібу, описані в даному тексті, містять один або більше ковалентно зв'язаних фрагментів молекули ПЕГ, які (ії) забезпечують покращену розчинність, проникність, фармакокінетичні (ФК) та/або фармакодинамічні (ФД) властивості порівняно з відповідним схваленим продуктом на основі карфілзомібу, який не містить таких полімерних фрагментів молекули; та (її) який розщеплюється або видаляється іп мімо після введення суб'єкту, отже, додатково забезпечуючи вільний карфілзоміб, який довів безпеку та ефективність при лікуванні різноманітних видів раку, в тому числі, без обмежень, множинної мієломи.
Пегільовані сполуки карфілзомібу, запропоновані даним винаходом, додатково забезпечують потенційні переваги, включаючи, без обмежень, пролонговану дію, яка дозволяє знизити частоту прийому лікарського засобу, нижчу Стах і, отже, можливо, послаблені побічні бо ефекти порівняно зі схваленим на сьогодні продуктом на основі карфілзомібу. Покращений профіль безпеки сполук за винаходом також є результатом покращеної розчинності у воді, що сприяє альтернативним способам введення, а саме, наприклад, підшкірному введенню, порівняно зі схваленим на сьогодні способом інфузійного введення. Модифікований ФК профіль та/або профіль біорозподілу пегільованих сполук карфілзомібу за винаходом призводить до підвищеної ефективності лікування раку, включаючи, без обмежень, множинну мієлому та солідні пухлини. Додатково, пегільовані сполуки карфілзомібу за винаходом забезпечують варіанти складу з потенційно покращеною хімічною та температурною стабільністю, меншим об'ємом дозування та можливістю виключити етап ліофілізації, частини виробничого процесу для схваленого на сьогодні лікарського засобу на основі карфілзомібу.
КОРОТКИЙ ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
На Фіг. 1 зображено графік з кривими, утвореними швидкостями перетворення декількох типових пегільованих сполук карфілзомібу у вільний карфілзоміб в плазмі людини (типовий для
ФК людини);
На Фіг. 2 зображено графік, який відображає ФК типових пегільованих сполук карфілзомібу в плазмі щура;
На Фіг. З зображена графічна ілюстрація впливу карфілзомібу та сполук за Прикладом 1 на хімотрипсиноподібну активність протеасоми у крові, тканинах надниркової залози, серця та легенів;
На Фіг. 4 зображена графічна ілюстрація середніх концентрацій карфілзомібу в плазмі з плином часу для Прикладів 13, 26 та 34 за винаходом;
На Фіг. 5 зображено графік, який ілюструє ефективність Прикладу 13 порівняно зі складом
КФЗ-каптизол на ксенографній моделі раку у миші;
На Фіг. 6 зображена графічна ілюстрація виживання мишей в Дослідженні, зображеному на
Фіг. 5;
На Фіг. 7 зображено графік, який ілюструє друге дослідження ефективності Прикладу 13 порівняно зі складом КФЗ-каптизол на ксенографній моделі раку у миші;
На Фіг. 8 зображено ЯМР-спектр для Прикладу 23;
На Фіг. 9 зображена ХТ-П активність в клітині при застосуванні карфілзомібу;
На Фіг. 10 зображена ХТ-П активність в клітині при застосуванні сполуки за Прикладом 5;
Зо На Фіг. 11 зображена ХТ-П активність в клітині при застосуванні сполуки за Прикладом 35;
На Фіг. 12 зображена ХТ-П активність в клітині при застосуванні сполуки за Прикладом 36;
На Фіг. 13 зображена ХТ-П активність в клітині при застосуванні сполуки за Прикладом 37;
На Фіг. 14 зображена ХТ-П активність в клітині при застосуванні сполуки за Прикладом 38; та
На Фіг. 15 зображена ХТ-П активність іп-мімо при застосуванні сполуки за Прикладами 35 та
Зб.
ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ
Даний винахід пропонує нові пегільовані сполуки карфілзомібу, фармацевтичні композиції, які містять сполуки, та способи отримання сполук і застосування сполук та композицій, в тому числі сполук для лікування раку, в тому числі лікування гематологічних злоякісних пухлин, а саме множинної мієломи, лімфоми, лейкемії та лікування інших типів раку, а саме солідних пухлин. Конкретніше, полімерні ланки поліетиленгліколю (ПЕГ), зв'язані з карфілзомібом, володіють різноманітними фармакокінетичними (ФК) та/або фармакодинамічними (ФД) властивостями, порівняними з або покращеними порівняно з властивостями схваленого на сьогодні для введення ІМ КургоїїзФ (карфілзоміб).
Карфілзоміб представляє собою інгібітор протеасоми на основі епоксикетону, описаний, серед інших, в патентах США МоМо 7417042 та 7737112. Пегільовані сполуки карфілзомібу, описані в данному тексті, (ї) як правило, забезпечують підвищену розчинність, проникність, ФК та/або ФД властивості відносно лікарського засобу на основі вільного карфілзомібу, який не містить таких фрагментів молекули ПЕГ;, та (ії) розщеплюється іп мімо, вивільнюючи таким чином вільно діючий лікарський засіб на основі карфілзомібу. У варіантах реалізації винаходу, представлених у винаході, М-кінцева "голівка" карфілзомібу (напр., морфолінова голівка) перетворюється на очетвертинну сіль (напр. за допомогою приєднання /- М- ацилоксифенілметильної групи). В деяких варіантах реалізації винаходу, четвертинна сіль містить фрагменти молекули ПЕГ. В деяких варіантах реалізації винаходу, пегільовані сполуки здатні розщеплюватися при зміні рН та/або дії ферментів, а саме, але не обмежуючись ними, естераз, цитохрому Рі450, фофсодіестерази, фофсоамідази, фофсотази та ЮОТ-діафорази, або будь-якої їхньої комбінації. В деяких варіантах реалізації винаходу, ПЕГ представляє собою лінійний ПЕГ. В деяких варіантах реалізації винаходу, ПЕГ представляє собою бо біфункціональний ПЕГ, який приєднує 1-2 сполуки на один ПЕГ. В деяких варіантах реалізації винаходу, ПЕГ представляє собою чотирьохплечовий ПЕГ, який приєднує 1-4 сполуки на один
ПЕГ. В деяких варіантах реалізації винаходу, ПЕГ представляє собою восьмиплечовий ПЕГ з гексагліцериновим ядром, який приєднує 1-8 сполук на один ПЕГ. В деяких варіантах реалізації винаходу, ПЕГ представляє собою восьмиплечовий ПЕГ з трипентаеритритоловим ядром, який приєднує 1-8 сполук на один ПЕГ. В деяких варіантах реалізації винаходу, ПЕГ представляє собою розгалужений двоплечовий ПЕГ. В деяких варіантах реалізації винаходу, ПЕГ представляє собою розгалужений чотирьохплечовий ПЕГ. Додатково, сполуки додатково містять солюбілізатори, посилювачі проникності, маскувальні засоби, макромолекулярні носії, націлювальні фрагменти та біологічні препарати для покращення періоду напіввиведення та специфічності захворювання, які приєднані безпосередньо до сполуки або приєднані опосередковано через роздільний фрагмент молекули.
Терміни "аспект" та "варіант реалізацій винаходу" в даному тексті застосовуються як синоніми.
В аспекті винаходу 1, винахід пропонує пегільовану сполуку карфілзомібу, яка має структуру
Формули пег-- Клин) оту (о) і | но ян о о
Яну (7 сю Ми мо А НОМНО ; Ві РА і н п
Формула І або її фармацевтично прийнятну сіль, де
В' представляє собою С-1о-алкіл- або Сз.;-циклоалкіл-; кожний К-, незалежно, представляє собою Сі-в-алкіл-, -ОСНз або галоген; о представляє собою ціле число, вибране з 0, 1,2 або 3; лінкер представляє собою фрагмент молекули, який має структуру 5-кн як НИ Я - -050- ві ' во Й в ' в ' ї- под и од, ШО
Му , Мед , ЗМ , Б , о)
Н
ВАВ ул, ше ОК А,
М о 9 Х о
НЯ ШИЯ
Му або М де ЕЗ представляє собою Н або СН; п представляє собою ціле число, вибране з 1, 2, З або 4; р представляє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4; д представляє собою ціле число, вибране з 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 або 9; г представляє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, 3, 4 або 5; та
ПЕГ представляє собою фрагмент молекули полімеру поліетиленгліколю, який мас молекулярну масу в діапазоні від близько 500 до близько 20000.
Зо В аспекті винаходу Та, винахід пропонує пегільовану сполуку карфілзомібу, яка має структуру Формули І пет от і о ув Н ІФ) нн о ! а о (0 чи М - НН ЕН оо їх о хай о п п
Формула І або її фармацевтично прийнятну сіль, де
А" представляє собою С--1о-алкіл- або Сз-7-циклоалкіл-; кожний К-, незалежно, представляє собою С. -в-алкіл-, - ОСНз або галоген; о представляє собою ціле число, вибране з 0, 1,2 або 3; лінкер представляє собою фрагмент молекули, який має структуру 5-н -М - 2-3 о -М р- -М ш- о-
У З У У-/ У-7- З
І , ві , во д3 , г. нн й , Мем Ме ли їв у й
М , " т або де ЕЗ представляє собою Н або СНз; та р представляє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4; п представляє собою ціле число, вибране з 1, 2, З або 4; та
ПЕГ представляє собою фрагмент молекули полімеру поліетиленгліколю, який має молекулярну масу в діапазоні від близько 500 до близько 20000.
В аспекті винаходу 2, винахід пропонує пегільовану сполуку карфілзомібу за аспектом 1, яка має структуру Формули ІІ ву
КАК до уноу й бана МА о ) щ нон
ЕФ) о З рр
Х ря п п
Формула І де
В' представляє собою С-1о-алкіл- або Сз.;-циклоалкіл-;
В? представляє собою С-в-алкіл-, -ОСНз або галоген; лінкер представляє собою фрагмент молекули, який має структуру
У-кН ія М 0 и5-0- 3 ов ' в в як з ЯМ, ЯМ Д.М, о у ую т зу щі і й о р
Мед , Ме , Мем , Мен , ву К:
М
8 р; Я. -- х ї а у она о ь о ее збо Ше де ЕЗ представляє собою Н або СНз; п представляє собою ціле число, вибране з 1, 2, З або 4; р представляє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4; д представляє собою ціле число, вибране з 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 або 9; г представляє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, 3, 4 або 5;
Х представляє собою проти-іон у складі солі, вибраний з хлориду, бісульфату, сульфату, нітрату, фосфату, алкілсульфонату або арилсульфонату; та
ПЕГ представляє собою фрагмент молекули полімеру поліетиленгліколю, який має молекулярну масу в діапазоні від близько 2000 до близько 20000.
В аспекті винаходу 3, винахід пропонує пегільовану сполуку за аспектом 1, Та та 2, де В! представляє собою Сі-1о-алкіл-.
В аспекті винаходу 4, винахід пропонує пегільовану сполуку за будь-яким одним з аспектів 1, 1а, 2 та 3, де кожний К-, незалежно, представляє собою Н, СНз або галоген.
В аспекті винаходу 5, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1,14, 2, З та 4, де кожний В, незалежно, представляє собою Н, СН», СІ або Р.
В аспекті винаходу 5а, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1, 1а, 2, З та 4, де кожний К-2, незалежно, представляє собою Н, СНз або Е.
В аспекті винаходу 6, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1,1а, 2, 3, 4 та 5, де лінкер представляє собою фрагмент молекули, який має структуру
НЯ в; яті о в ль ох бу - ; о-ї тв х З
У-ши У- 0-7 р У м т в х "М «
ЕФ г ах ь бо дом бь шли ря м або Не де ЕЗ представляє собою Н або СНз; д представляє собою ціле число, вибране з 1, 2, 3, 4 або 5; та г представляє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4;
В аспекті винаходу ба, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1, Та, 2, 3, 4 та 5, де лінкер представляє собою фрагмент молекули, який має структуру б йо як як М - як Н /е ек о М ук В н- си» ол і, , сові : ко й до м або де ЕЗ представляє собою Н або СН;
В аспекті винаходу 7, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1 1а, 2, 3, 4, 5 та 7, де лінкер представляє собою гА ях г: М (- о.
Оо-М ІМ Що іш Є х п я: Гу» 4 | ше Ме
Кк або де ЕЗ представляє собою Н або СНз; д представляє собою 4; та г представляє собою 2.
В аспекті винаходу 7а, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1, 1а, 2, 3, 4, 5 та 7, де лінкер представляє собою х Як о--
О-М Її іх - М: до або де КЗ представляє собою Н або СНЗ;
В аспекті винаходу 8, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1, Та, 2, 3, 4, б, ба, 7 та 7а, де КЗ представляє собою Н.
В аспекті винаходу 9, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-8, де К!1 представляє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептилч-.
В аспекті винаходу 10, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-9, де К1 представляє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептил-; і лінкер представляє собою
К: о
М Н М
53- і У- т- або Ме дл.
В аспекті винаходу 10а, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-9, де КІ представляє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептил-; і лінкер представляє собою га о--
МІ: 25 .
Варто враховувати, що в аспектах 1, 1а, 2 та аспектах 3-10 термін "або її фармацевтично прийнятна сіль" включає проти-іони у складі солі у вигляді позитивно зарядженого четвертинного атому азоту, а саме зображеного у Формулі ІЇ аспекту 2, або зображеного в аспектах 11-24 нижче в даному тексті. Додатково, варто враховувати, що передбачається, що термін "будь-який один з аспектів 1-Х" також включає всі підаспекти 1-Х, розкриті в даному тексті, в тому числі, без обмежень, підаспекти 14, 5а, ба, 7а та 10а.
В аспекті винаходу 11, винахід пропонує пегільовану сполуку карфілзомібу за будь-яким одним з аспектів 1-10, яка має структуру
Ка ач
О ще (Ф !
А ово сша: -к 0 В о й о рн
ПЕР;
Ме
Мав ре і нн чо но й МА А м м ше; М сл ен х У або
ПЕГюютИ----
С ві мо дай
М М сут їх Я;
І і: Рв х й п де К! представляє собою Сі-1о-алкіл-;
В? представляє собою С-в-алкіл-, -ОСНз або галоген;
ВЗ представляє собою Н або СН;
Х представляє собою проти-аніон, вибраний з хлорид-аніону та алкілсульфонат-аніону; п представляє собою 4; та
ПЕГ представляє собою фрагмент молекули полімеру поліетиленгліколю, який має молекулярну масу в діапазоні від близько 2000 до близько 20000.
В аспекті винаходу 12, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-11, причому сполука представляє собою
ПЕГ, "м «І
Я но ноз
У, уві н в нн т- х з Рв в лі де Х представляє собою проти-іон галогеніду, сульфонату або алкілсульфонату.
В аспекті винаходу 12а, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-11, причому сполука представляє собою
ПЕ» шк с у "АЛ тич ак кН ж нн х В Ре " , де Х представляє собою проти-іон галогеніду, сульфонату або алкілсульфонату.
В аспекті винаходу 13, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-11, причому сполука представляє собою
Певно
А тр 8 ой ГО) Її во НН Ще. мк в шим ша й, і Н Й Я Н х. В Рв в л де Х представляє собою проти-іон галогеніду, сульфонату або алкілсульфонату.
В аспекті винаходу 14, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-11, причому сполука представляє собою
ПЕГак І ке ви чл не
Ст гео п о й о хо в 4
В аспекті винаходу 15, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1 та 2, де ВЕ! представляє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептил-; кожний К-, незалежно, представляє собою СНз або галоген; лінкер представляє собою фрагмент молекули, який має структуру оч
КУ як о- 0 .0-й різ ях н-й /е з. ри рь ; Чу вп Мо в М і або й де ЕЗ представляє собою Н або СНз; та
ПЕГ представляє собою фрагмент молекули полімеру поліетиленгліколю, який має молекулярну масу 2000, 3000, 5000 або 20000.
В аспекті винаходу 16, винахід пропонує сполуку за аспектом 15, де К' представляє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептил-; кожний К-, незалежно, представляє собою СНЗз; лінкер представляє собою фрагмент молекули, який має структуру о-м гі ет Х 0-3
У- Й ) Ме
З
Кк або де ЕЗ представляє собою Н; та
ПЕГ представляє собою фрагмент молекули полімеру поліетиленгліколю, який має молекулярну масу 3000, 5000 або 20000.
В аспекті винаходу 17, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-16, причому сполука представляє собою індивідуальну сполуку, представлену у Прикладах 1-34, описаних в Таблиці 2 нижче в даному тексті, або її фармацевтично прийнятну сіль.
В аспекті винаходу 18, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-17, причому сполука представляє собою
ПЕГж мем а ів) о
У ей н н (о пт им ми б о з охо
Ме" РА
ПЕК ру ПЕ і : і о
КО ре тою
Н н то Н Н в)
Сток у ка свичана сб й Зв 9, мес лю Ре !
РА
ПЕГоок ПЕГ»к щ-м ММ т іє о о
Ге)
КО. Ти чо. ТУ ні То. мі миль ши Се . МБО й ря .
РА 4 Ре
ПЕГовк ПЕТ»
М-М мм ме то йо бу Її 0 Фі но но но но
ХА кл в Фа ше о о Но хо ох о хо мес" ть ш МО" рн 4. з
ПЕГ, ПЕГ, 7. н що Ен!
Уа, М н Уа Н Н з Ус Ко. я Де ет - ше ши
МзО Рв ; МО ТЕ .
ПЕг в ПЕГ»
Я М о. н в) в. н но тех н н
СМ. ик МА, о чи хр о Іф кН рі
Ма я з Мао й ;
ПЕГ о ПЕГко
Ман Ман сей те, І но но Н но сво спинна е май: Ге) зу О хр о р. мас я РЬ пес, АК тр ПЕГ вд
М
0. у но но у си й А, АХ,
Що 5 вв я о КАМ о чо
Ме ми або МБО Ме або її фармацевтично прийнятну сіль.
В аспекті винаходу 19, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-18, причому сполука представляє собою
ПЕГ жк
ММ т о та 0 н о но сша: Ми о с о чо хро
РЕ й
В аспекті винаходу 19а, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-18, причому сполука представляє собою
ПЕГ» шк й (о) з жа в
ІФ) Фі но Н д о
Фа: ку ї о ЗО хр о
РП
В аспекті винаходу 20, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-18, причому сполука представляє собою
ПЕГ»ох
ММ т о ою. Фе вч ки НЯ дв ост о А АНОочхНнОо ! мес й еп ра 4
В аспекті винаходу 21, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-18, причому сполука представляє собою
ПЕК
КАМ в і о
ЕФ) но но
І о ЧЕ о шов нвова зе! й о хр 0
МБО ен
В аспекті винаходу 22, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-18, причому сполука представляє собою
ПЕК
ЩАМ на о сф)
МО ро ; їж чі Го
СКК м М о. 0 х Од ' х о
Ма т Ре
РА .
В аспекті винаходу 23, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-18, причому сполука представляє собою
ПЕР, кю-м "о
Аа їх; 6) в но но
М.А МА о ситу сю м КМ ос о в охо
Ма ри
В аспекті винаходу 24, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-18, причому сполука представляє собою
ПЕ ви» ко
Май
РО.
О зе но но
М. АК МА о сту сю м гом оо У Ной оО
Ме й ре ,
В аспекті винаходу 25, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-18, причому сполука представляє собою в) пек, НК / км ьо о зр о но но пи тує шо АН ОоАИ о мес т ри й
В аспекті винаходу 26, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-18, причому сполука представляє собою (8)
ПЕК не (в) зу і
ІФ) Фі 9) о » нн н перетеии й м о В о хро 50 й '
В аспекті винаходу 27, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-16, причому ПЕГ має масу в діапазоні від близько 2К до близько 20ОК.
В аспекті винаходу 28, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-16, причому ПЕГ має масу ЗК, 5К або 20К.
В аспекті винаходу 29, винахід пропонує сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-16, яка представляє собою фармацевтично прийнятну сіль, яка містить проти-аніон, вибраний з хлорид-аніону, бісульфат-аніону, сульфат-аніону, нітрат-аніону, фосфат-аніону, алкілсульфонат-аніону або арилсульфонат-аніону.
В аспекті винаходу 30, винахід пропонує сполуку за аспектом 29, де проти-іон представляє собою хлорид-аніон або алкілсульфонат-аніон.
В аспекті винаходу 31, винахід пропонує сполуку за аспектом 29, де проти-іон представляє собою хлорид-аніон або метансульфонат-аніон.
В аспекті винаходу 32, винахід пропонує фармацевтичну композицію, яка містить сполуку за будь-яким одним з аспектів 1-26 та фармацевтично прийнятний ексципієнт, носій або розчинник.
В аспекті винаходу 33, винахід пропонує фармацевтичну композицію за аспектом 32, яку вводять орально або можна вводити парентерально за допомогою крапельниці або ін'єкції.
В аспекті винаходу 34, винахід пропонує фармацевтичну композицію за будь-яким одним з аспектів 32-33, яка містить одну або більше сполук за будь-яким одним з аспектів 1-26 разом з фармацевтично прийнятним ексципієнтом, носієм або розчинником.
В аспекті винаходу 35, винахід пропонує фармацевтичну композицію за будь-яким одним з аспектів 32-34, яка містить щонайменше дві сполуки за будь-яким одним з аспектів 1-28 разом з фармацевтично прийнятним ексципієнтом, носієм або розчинником.
В аспекті винаходу 36, винахід пропонує спосіб лікування множинної мієломи, який включає введення пацієнту, який потребує лікування, терапевтично ефективної кількості сполуки за будь-яким одним з аспектів 1-31 або фармацевтичної композиції за будь-яким одним з аспектів 32-35.
В аспекті винаходу 37, винахід пропонує спосіб за аспектом 34, причому множинна мієлома представляє собою рецидивну, рефрактерну або рецидивну та рефрактерну множинну мієлому.
В аспекті винаходу 38, винахід пропонує спосіб за аспектом 36, причому множинна мієлома представляє собою вперше діагностовану множинну мієлому.
В аспекті винаходу 39, винахід пропонує спосіб отримання сполуки за будь-яким одним з аспектів 1-16; спосіб включає етап
І: ПЕСКУ ПЕН сіль Сі (В ва ри ! щі г зиск нини по но
СВК СД МА х й РІ 3 Н че о і вв ж РА х Кі де Х- представляє собою проти-іон у складі солі, вибраний з групи, яка містить хлорид-аніон, бісульфат-аніон, сульфат-аніон, нітрат-аніон, фосфат-аніон, алкілсульфонат-аніон або арилсульфонат-аніон, і ПЕГ має масу в діапазоні від близько 2К до близько 20К, щоб отримати сполуку Формули І
В аспекті винаходу 40, винахід пропонує спосіб отримання сполуки Формули | за аспектом 1,
Зо спосіб включає етап
ПЕРОМНУХХ
Н й і до Що ї чі нон І з ке Н Н як» ді пса вни х у т М яК х ії де
Х- представляє собою проти-іон у складі солі з хлорид-аніону, бісульфат-аніону, сульфат- аніону, нітрат-аніону, фосфат-аніону, алкілсульфонат-аніону або арилсульфонат-аніону;
ПЕГ має масу в діапазоні від близько 2К до близько 20К; та
В', Ве, В: та о описані в аспекті 1, щоб отримати сполуку Формули І.
В інших аспектах, винахід пропонує сполуку, яка має формулу (5М)т-ПЕГ або її фармацевтично прийнятну сіль, в якій кожен 5М незалежно обраний зі сполуки Формули І або
Формули ІІ, описаної вище в будь-якому місці даного тексту, та приєднаний до ПЕГ певної маси в п кількості позицій, де п представляє собою 2-10 (напр., п-4 у сполуці за аспектом 14; Див. також Таблицю 1 нижче в даному тексті).
В деяких варіантах реалізації винаходу, атом азоту у морфоліновому кільці карфілзомібу заміщено фрагментом молекули бензилового ефіру, як зображено в Формулі І та ІЇ, тим самим утворюючи четвертинний атом азоту, і причому позитивний заряд на четвертинному атомі азоту врівноважений фармацевтично прийнятним аніоном, описаним в даному тексті Х-.
В деяких аспектах винаходу, сполуки, описані в даному тексті, самі по собі проявляють нижчу терапевтичну активність порівняно із вказаними відповідними інгібіторами протеази на основі епоксикетону, та проявляють покращену розчинність, проникність, фармакокінетичні та/лабо фармакодинамічні властивості іп мімо при порівнянні із вказаними відповідними інгібіторами протеази на основі епоксикетону.
В деяких варіантах реалізації винаходу, полімерний фрагмент або фрагмент ПЕГ відщеплюється від активного інгредієнту карфілзомібу в результаті зміни рН та/або дії ферментів, а саме, але не обмежуючись ними, естераз, цитохрому Р450, фофсодіестерази, фофсоамідази, фофсотази та ОТ-діафорази, або будь-якої їх комбінації.
В деяких аспектах винаходу, ПЕГ представляє собою лінійний ПЕГ. В деяких аспектах винаходу, ПЕГ представляє собою біфункціональний ПЕГ, який приєднує 1-2 сполуки на один
ПЕГ. В деяких аспектах винаходу, ПЕГ представляє собою чотирьохплечовий ПЕГ, який приєднує 1-4 сполуки на один ПЕГ. В деяких аспектах винаходу, ПЕГ представляє собою восьмиплечовий ПЕГ з гексагліцериновим ядром, який приєднує 1-8 сполук на один ПЕГ.
В деяких аспектах винаходу, ПЕГ представляє собою восьмиплечовий ПЕГ з трипентаеритритоловим ядром, який приєднує 1-8 сполук на один ПЕГ. В деяких аспектах винаходу, ПЕГ представляє собою розгалужений двоплечовий ПЕГ. В деяких аспектах винаходу, ПЕГ представляє собою розгалужений чотирьохплечовий ПЕГ. Додатково, сполуки додатково містять солюбілізатори, посилювачі проникності, маскувальні засоби, макромолекулярні носії, націлювальні фрагменти та біологічні препарати для покращення періоду напіввиведення та специфічності захворювання, які приєднані безпосередньо до сполуки або приєднані опосередковано через роздільний фрагмент молекули.
Не прив'язуючись до теорії, можливо, що сполуки за винаходом тимчасово маскують або частково маскують активність інгібітору протеази, доки не відщепляться зв'язані пегільовані фрагменти, вивільнюючи вільний карфілзоміб, протестований та регламентований активний фармацевтичний фрагмент, в системний кровотік, що послаблює небажані побічні ефекти, які в протилежному випадку пов'язані з різноманітними способами введення. Отже, пегільовані сполуки карфілзомібу за даним винаходом виконують роль неактивних форм карфілзомібу.
В альтернативному варіанті, оскільки пегільований фрагмент розташований біля морфолінового
Зо кільця на головному ланцюгу тетрапептидної структури карфілзомібу, сполуки за даним винаходом, до ПЕГ-відщеплення, володіють дуже гарною протеасомною інгібіторною активністю.
Корисні властивості сполук за даним винаходом також сприяють підшкірному введенню та подовженому періоду напіввиведення карфілзомібу, напр., більше чотирьох годин. В аспекті винаходу 41, період напіввиведення сполук з плазми крові людини становить більше, ніж
ОБ год. В аспекті винаходу 42, період напіввиведення сполук з плазми крові людини знаходиться в діапазоні від 0,5 до 5 год. В аспекті винаходу 43, період апіввиведення сполук з плазми крові людини становить більше, ніж 5 год. В аспекті винаходу 44, період напіввиведення сполук з плазми крові людини знаходиться в діапазоні від 5 до 100 год. В аспекті винаходу 45, період напіввиведення сполук з плазми крові людини становить більше, ніж 100 год. В аспекті винаходу 46, період напіввиведення сполук з плазми крові людини знаходиться в діапазоні від 100 до 836 год. В аспекті винаходу 47, період напіввиведення сполук з плазми крові людини знаходиться в діапазоні від 200 до 300 год. В аспекті винаходу 48, період напіввиведення сполук з плазми крові людини становить близько 267 год. В аспекті винаходу 49, період напіввиведення сполук з плазми крові людини становить до 836 год. Внаслідок подовження періоду напіввиведення карфілзомібу, винахід потенційно покращує дозування, а також комфорт пацієнта та дотримання лікування карфілзомібом.
В аспекті винаходу 50, винахід пропонує фармацевтичну композицію, яка містить сполуку
ПЕГ-карфілзоміб, описану в будь-якому місці даного тексту, та фармацевтично прийнятний ексципієнт, носій або розчинник.
В інших аспектах і варіантах реалізації винаходу, які описані нижче в даному тексті, описані способи лікування захворювання або хвороби, вибраних з групи, яка містить рак, аутоїмунне захворювання, хворобу, пов'язану з трансплантатом або трансплантацією, нейродегенеративне захворювання, фіброзно-асоційовану хворобу, ішемічні хвороби, інфекції (вірусну, паразитичну або прокаріотичну) та захворювання, пов'язані з втратою кісткової тканини; спосіб включає введення пацієнту терапевтично ефективної кількості сполуки, описаної в будь-якому місці даного тексту. В додаткових аспектах, винахід пропонує способи лікування раку (напр., множинної мієломи, напр., множинної мієломи, яка є рецидивною та/або рефрактерною) у пацієнтів, які включають введення пацієнту терапевтично ефективної кількості сполуки, 60 описаної в даному тексті.
Якщо не стверджується протилежне, всі технічні та наукові терміни, які застосовуються в даному тексті, мають значення, яке зазвичай зрозуміле спеціалісту в даній області техніки, до якої належить розкриття. В даному тексті описані способи та матеріали для застосування в даному розкритті; також можуть застосовуватися інші відповідні способи та матеріали, відомі в даній області техніки. Матеріали, способи та приклади є суто ілюстративними і не призначені для обмеження. Всі публікації, заявки на патент, послідовності, значення в базі даних та інші посилання, які згадуються в даному тексті, цілююовито включені за допомогою посилання, як написано в даному тексті. У випадку конфлікту, даний опис, в тому числі визначення, є контрольним. Інші ознаки та переваги розкриття стануть очевидними з наступного детального опису та формули винаходу.
Застосований в даному тексті термін "аспект" є синонімом терміну "варіант реалізацій винаходу".
ВИЗНАЧЕННЯ
Наступні визначення повинні додатково сприяти розумінню термінів, які застосовуються в даному тексті, та об'єму винаходу, який описано в даному тексті.
Термін "Сху-алкіл-» відноситься до заміщених або незаміщених насичених вуглеводневих груп, в тому числі нерозгалужених алкільних та розгалужених алкільних груп, які містять від х до у атомів вуглецю у ланцюзі. Термін "галогеналкіл-» відноситься до алкільних груп, в яких щонайменше один атом водню заміщено атомом галогену (напр., фтор-, хлор-, бром-, йод-), напр., СН»Е, СНЕ», трифторметил- та 2,2,2-трифторетилч.
Терміни "СгоУу-алкеніл-» та "СгУу-алкініл-» відносяться до заміщених та незаміщених ненасичених аліфатичних груп, аналогічних за довжиною та можливим заміщенням алкілам, описаним вище, але які містять щонайменше один подвійний або потрійний зв'язок, відповідно.
В деяких варіантах реалізації винаходу, алкеніленові та алкініленові дивалентні групи містять від 2 до 12 атомів вуглецю. В певних варіантах реалізації винаходу, алкілен- та алкінілен- містять від 2 до 10 атомів вуглецю. В певних варіантах реалізації винаходу, алкілен- та алкінілен- містять від 2 до 6 атомів вуглецю (напр., 2, 3, 4, 5 або 6 атомів вуглецю).
Термін "алкоксил-» відноситься до алкільної групи, яка має приєднаний до неї атом кисню.
Типові алкоксильні групи включають метокси-, етокси-, пропокси-, трет-бутокси- і т.п. "Простий ефір" представляє собою два вуглеводні, ковалентно зв'язані через атом кисню. Відповідно, замісник алкілу, який постачає цей алкіл простому ефіру представляє собою або нагадує алкокси-.
Термін "Сз.у-циклоакліл-», який застосовується в даному тексті, відноситься до повністю насиченого, заміщеного або незаміщеного, кільця, в якому кожний атом кільця представляє собою вуглець, і кільце має розмір від З до у атомів вуглецю. Наприклад, припускається, що термін Сз-;-циклоалкіл- означає карбоциклічне кільце, яке має будь-який розмір від З до 7 атомів вуглецю. Такі кільця включають, наприклад, кільця циклопропіл-, циклобутил-, циклопентилеа, циклогексил- та циклогептил-. Ці кільця можуть бути додатково заміщені вказаним чином.
Терміни "рак" та "раковий" при застосуванні у даному тексті відносяться до або описують фізіологічний стан суб'єктів, який, як правило, характеризується нерегульованим ростом клітин.
Приклади раку включають, без обмежень, гематологічні злоякісні пухлини або злоякісні захворюванння крові, а саме множинну мієлому та лейкемію, та інші типи раку, а саме карциному, лімфому, саркому та бластому. Окремі випадки таких типів раку включають плоскоклітинну карциному, рак легенів, рак підшлункової залози, рак шийки матки, рак сечового міхура, гепатому, рак молочної залози, карциному товстої кишки та рак голови і шиї. Хоча термін "рак", який застосовується в даному тексті, не обмежується якою-небудь специфічною формою захворювання, вважається, що способи за винаходом є найбільш ефективними для типів раку у суб'єктів, які в деякій мірі стали стійкими до лікування протираковими засобами, в тому числі, без обмежень, хіміотерапевтичними засобами, антимітотичними засобами, антрациклінами і т.п., та для типів раку, які рецидивували після лікування такими протираковими засобами.
Мається на увазі, що термін "який містить" є необмеженим і включає вказаний(ї) компоненти) і не виключає інші елементи.
Термін або абревіатура "напр" або "напр.», який застосовується в даному тексті, означає "наприклад".
Мається на увазі, що термін "інгібітор" описує сполуку, яка блокує або знижує активність ферменту або системи ферментів, рецепторів або іншої фармакологічної мішені (наприклад, інгібування протеолізу стандартних флуорогенних пептидних субстратів, а саме 5!ис-Ї І ММ-АМО,
Вох-І/В-АМС и 2-1 Е-АМС, інгібування різноманітних каталітичних активностей проеасоми 60 205). Інгібітор проявляє конкурентне, безконкурентне або неконкурентне інгібування. Інгібітор зв'язується зворотньо або незворотньо і, тому, термін включає сполуки, які представляють собою суїцидні субстрати для ферментів. Інгібітор модифікує одне або більше місць на або поряд з активним центром ферменту, або призводить до конформаційних змін у будь-якому місці ферменту. Термін інгібітор в даному тексті застосовується більш широко, ніж у науковій літературі, таким чином, що також охоплює інші класи фармакологічно та терапевтично корисних засобів, а саме, агоністів, антагоністів, стимуляторів, кофакторів і т.п.
Терміни "резистентний до лікарських засобів" та "резистентний до багатьох лікарських засобів" при застосуванні у даному тексті відноситься до ракових клітин, які розвинули та/або с резистентними до лікарських засобів. Вони включають ракові клітини, які не проявляють або проявляють понижену ефективність порівняно з ефективністю, яка проявляється при початковій дозі лікарського засобу. Ракові клітини можуть бути стійкими до одного або багатьох лікарських засобів з різними хімічними структурами, чия дія направлена на різні біологічні мішені в межах ракової клітини.
Термін "фармацевтично прийнятна сіль" охоплює солі, які широко застосовуються для утворення солей лужних металів та для утворення солей приєднання вільних кислот або вільних основ. Якщо сіль фармацевтично прийнятна, її природа не є критичним фактором.
Відповідні фармацевтично прийнятні кислотно-адитивні солі отримують з неорганічних кислот або органічних кислот. Приклади таких неорганічних кислот включають, без обмежень, соляну, бромистоводневу, йодистоводневу, азотну, вуглецеву, сірчану та фосфорну кислоту. Приклади органічних кислот включають, без обмежень, аліфатичні, циклоаліфатичні, ароматичні, арилаліфатичні, гетероциклічні, карбонові та сульфонові класи органічних кислот, прикладами яких є мурашина, оцтова, адипінова, масляна, пропіонова, янтарна, гліколева, глюконова, молочна, яблучна, винна, лимонна, аскорбінова, глюкуронова, малеїнова, фумарова, піровиноградна, аспарагінова, глутамінова, бензойна, антранілова, метансульфонова, 4-гідроксибензойна, фенілоцтова, мигдальна, ембонова (памова), метансульфонова, етансульфонова, етандисульфонова, бензолсульфонова, пантотенова, 2-гідроксиетансульфонова, толуолсульфонова, сульфанілова, циклогексиламіносульфонова, камфорна, камфорсульфонова, диглюконова, циклопентанпропіонова, додецилсульфонова, глюкогептанова, гліцерофосфорна, сгептанова, гексанова, 2-гідроксиетансульфонова, нікотинова, 2-нафталінсульфонова, щавелева, пальмітинова, пектинова, надсірчана, 2-фенілпропіонова, пікринова, півалинова, пропіонова, янтарна, винна, тіоцианова, метансульфонова, ундеканова, стеаринова, альгінова, р-гідроксимасляна, саліцилова, галактарова та галактуронова кислота.
Відповідні фармацевтично прийнятні основно-адитивні солі включають, без обмежень, солі металів, а саме солі, отримані з алюмінію, кальцію, літію, магнію, калію, натрію та цинку, або солі, отримані з органічних основ, в тому числі первинних, вторинних і третинних амінів та заміщених амінів, в тому числі циклічних амінів, а саме кофеїну, аргініну, діетиламіну, М- етилпіперидину, гістидину, глюкаміну, ізопропіламіну, лізину, морфоліну, М-етилморфоліну, піперазину, піперидину, триетиламіну, триметиламіну. Всі солі, які розглядаються в даному тексті, отримують традиційними способами з відповідних сполук шляхом реакції, наприклад, між відповідною кислотою або основою та сполукою.
Мається на увазі, що термін "протеасома", який застосовується в даному тексті, включає імунні та конституційні протеасоми.
Припускається, що термін "стійкий" при застосуванні в даному тексті відноситься до того, який не піддається, стійкий або не реагує на терапію, стимули (терапію) або лікування, в тому числі резистентність до багатьох терапевтичних засобів лікування. Припускається, що термін "стійкий" при застосуванні в даному тексті в контексті характеристики раку або пухлини відноситься до раку або пухлини, які не реагують або мають резистентність, або обмежену реакцію на терапію одним або більше протираковими засобами. Лікування, як правило, є постійним, тривалим та/або повторним протягом періоду часу, який призводить до рецидиву раку або пухлини, або розвитку резистентності, або появи стійкості до цього лікування.
Термін "суб'єкт", який застосовується в даному тексті, відноситься до ссавців, в тому числі людей і тварин, а саме корів, коней, собак та котів. Отже, винахід може застосовуватися для суб'єктів-людей, а також для суб'єктів- або пацієнтів-тварин. В одному варіанті реалізації винаходу, сполуку за винаходом вводять людським суб'єктам.
Фраза "терапевтично ефективний" або "терапевтично ефективна кількість" призначена для кількісного визначення кількості сполуки за винаходом, яка при введенні у вигляді частини необхідної схеми прийому (пацієнту, напр., людині) полегшує симптоми, покращує стан або сповільнює виникнення захворювання відповідно до клінічно прийнятних стандартів для 60 захворювання або хвороби, яка підлягає лікуванню, або з косметичною метою, напр., при раціональному відношенні перевага/ризик, який застосовується для будь-якої терапії. Отже, це кількість сполуки за винаходом, яка лікує рак, множинна це мієлома або інша гематологічна злоякісна пухлина, або інша солідна пухлина.
Терміни "лікувати" та "лікування", які застосовуються в даному тексті, відносяться до лікування, в тому числі, без обмежень, радикального лікування, профілактичного лікування та превентивнго лікування і, як правило, включає усунення, зменшення та припинення симптомів, клінічних ознак та патології, яка лежить в основі захворювання, для того, щоб покращити або стабілізувати стан пацієнта. Профілактичне лікуання, як правило, передбачає або повне запобігання початку розладу, або затримку початку клінічно очевидної стадії розладу у індивідуумів. Термін "профілактичний або терапевтичний" є визнаним в даній області техніки та включає введення хазяїну однієї або більше з розглянутих композицій. Якщо її вводять до клінічного прояву небажаного стану (напр., захворювання або іншого небажаного стану тварини-хазяїна) або після того, як стан погіршився, то лікування є профілактичним (тобто, воно захищає хазяїна від розвитку небажаного стану), а якщо її вводять після клінічного прояву небажаного стану, то лікування є терапевтичним (тобто, передбачається, що воно послаблює, покращує або стабілізує небажаний стан або його побічні ефекти).
Термін "заміщений" відноситься до фрагментів молекул, які мають замісники, які заміщуюють водень біля одного або більше атомів, відмінних від водню. Зрозуміло, що "заміщення" або "заміщений" включає умову, яка мається на увазі, що таке заміщення знаходиться у відповідності з допустимою валентністю атома, який заміщується, та замісника, і що заміщення призводить до утворення стабільної сполуки, напр., яка не піддається раптовим перетворенням, а саме перегрупуванню, реакції утворення циклу, відщепленню і т.п.
Передбачається, що термін "заміщений", який застосовується в даному тексті, включає всі допустимі замісники органічних сполук. В широкому розумінні допустимі замісники включають ациклічні та циклічні, розгалужені та нерозгалужені, карбоциклічні та гетероциклічні, ароматичні та неароматичні замісники органічних сполук. Для відповідних органічних сполук допустимі замісники знаходяться в кількості один або більше, вони можуть бути однаковими або різними.
Для цілей даного розкриття, гетероатоми, а саме азот, мають в якості замісників водень та/або будь-які допустимі замісники органічних сполук, описані в даному тексті, які задовільняють валентностям гетероатомів. Замісники включають, наприклад, галоген, гідроксил-, карбоніл- (а саме карбоксил-, алкоксикарбоніл-, форміл- або ацил-), тіокарбоніл- (а саме тіоефір, тіоацетат, тіоформіат), алкоксил-, фосфорил-, фосфат, фосфонат, фосфінат, аміно-, амідо-, амідин, імін, циано-, нітро-, азидо-, сульфгідрил-, алкілтіо-, сульфат, сульфонат, сульфмоїл-, сульфонамідо-, сульфоніл-, гетероцикліл-, арилалкіл- або ароматичний або гетероароматичний фрагмент молекули. Спеціалістам в даній області техніки зрозуміло, що в разі необхідності заміщаючі фрагменти молекул на вуглеводневому ланцюзі самі можуть бути заміщеними.
Передбачається, що термін ПЕГ, який застосовується в даному тексті, має загальноприйняте і традиційне значення. Конкретніше, ПЕГ представляє собою фрагмент молекули, отриманий повторюванням полімерних ланок полі(етилегліколю), точна кількість яких визначає його молекулярну масу. Наприклад, фрагмент молекули ПЕГ, який застосовується в даному тексті, має будь-яку одну з архітектур, описаних в даному тексті, а також, напр., зображених у Формулах А-І, приведених в Таблиці І. Одиницею цієї молекулярної маси є
Дальтон. Отже, передбачається, що посилання на молекулярну масу ПЕГ, який застосовується в даному тексті (описі, формулі та рефераті), наприклад, посилання "2К", "ЗК", "5К" та "20К" або "2000", "3000", "5000" або "20000" відносно даного ПЕГ означає 2000 дальтон (або 2 кілодальтон), 3000 дальтон (або З кілодальтон), 5000 дальтон (або 5 кілодальтон) та 20000 дальтон (або 20 кілодальтон) ПЕГ за масою, відповідно. Додатково, "КДа", який застосовується в даному тексті, означає кілодальтон. Зрозуміло, що сполуки карфілзомібу, зображені в
Формулах А, В, С, 0, Е, Е, 0, Н і І в Таблиці І, ілюструють різні фрагменти молекули ПЕГ ковалентно зв'язані через лінкери, що описано та визначено винаходом в даному тексті. Щоб забезпечити розуміння кожної Формули в Таблиці І, у- рей или АЛ ИЯ де б» втру тю в хо о й охо в де, Е" та К2 описані в даному тексті в Формулах І і ІІ. Проти-аніон Х: визначено в Формуплах і І в даному тексті. Наприклад, проти-аніон Х" представляє собою СІ, НбОг, 5042, МОз, НгРОг, алкіл/"арил-5Оз, а саме тозилат- (толуолсульфонова кислота), мезилат-(метансульфонова кислота) або бензилат-аніон (бензилсульфонова кислота). Частка ПЕГ у сполуці карфілзомібу, як правило, має молекулярну масу в діапазоні від близько 400 дальтон до близько 5000 дальтон. Частка лінкерів у сполуках, зображених Формулах А-І нижче, також визначена в даному тексті в Формулах | і ІІ. Наприклад, лінкер представляє собою
РЕС щ-м РЕВ.,
У-5-у Мо У-3е-у
З або М де ЕЗ представляє собою Н або Ме.
Таблиця 1
Молекули
Структура Тип ПЕГ карфілзомібу га є ох . нм о аа х- Сінево і і й --
З то її СУ о о. З ге о о і гі і; і Ї Т 8-плечовий п п п п п п п ій Гексагліцеринове 29999909 що й й Ж Ка У т з: ї з 8-плечовий
Е «-фнкедиту Оси о о 2 оф (Лінкері-у Трипентаеритрит я З р " олове ядро
З К о З
ЗО
5 !
Таблиця 1 (продовження)
Молекули
Структура Тип ПЕГ карфілзомібу са ; п
Е Р Розгалужений 2- 4
У У плечовий бух
З й о Розгалужений 3- а ої ууитоя плечовий ! у ; їх п У оО- ху
ОЗ бод, р х Розгалужена 4- 4 д- плечовий
І; т в в г З я
Ф
М " у--(Лінкер) ! Розгалужений 4- 4 т плечовий це
Ж оо
У варіанті реалізації винаходу 51, ПЕГ має молекулярну масу більше, ніж 1 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 52, ПЕГ має молекулярну масу близько 1 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 53, ПЕГ має молекулярну масу більше, ніж 2 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 54, ПЕГ має молекулярну масу близько 2 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 55, ПЕГ має молекулярну масу більше, ніж 5 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 56, ПЕГ має молекулярну масу близько 5 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 57, ПЕГ має молекулярну масу більше, ніж 10 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 58, ПЕГ має молекулярну масу близько 10 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 59, ПЕГ має молекулярну масу більше, ніж 20 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 60, ПЕГ має молекулярну масу близько 20 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 61, ПЕГ має молекулярну масу більше, ніж 30 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 62, ПЕГ має молекулярну масу близько 30 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 63, ПЕГ має молекулярну масу більше, ніж 40 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 64, ПЕГ має молекулярну масу близько 40 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 65, ПЕГ має молекулярну масу більше, ніж 50 кДа.
У варіанті реалізації винаходу 6б, до приєднання до інгібіторів протеази на основі епоксикетону ПЕГ має багаточисленні реакційноздатні функціональні групи (напр., азидні групи).
В деяких варіантах реалізації винаходу, до приєднання до інгібіторів протеази на основі епоксикетону ПЕГ має 1, 2, 3,4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 реакційноздатних функціональних груп (напр., азидних груп).
ПЕГ-карфілзоміб сполуки за винаходом мають поліетиленглікольний (ПЕГ) полімерний ланцюг з'єднаний з активним фармацевтичним інгредієнтом - карфілзомібом (АФІ). Отже, винахід в аспекті 67 пропонує карфілзоміб-ПЕГ сполуку Формули І або Формули ЇЇ, де п представляє собою 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10, напр., 2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9 або 10. У варіанті реалізації винаходу 68, п представляє собою 8. У варіанті реалізації винаходу 69, п представляє собою 4. У варіанті реалізації винаходу 70, п представляє собою 2. У варіанті реалізації винаходу 71, п представляє собою 1
Загальна схема синтезу та типові приклади винаходу
Як описано, пегільовані сполуки карфілзомібу Формули І і ІЇ представляють собою здатні розщеплюватися носії на основі полімерного ПЕГ для активного фармацевтичного інгредієнту, карфілзомібу (Формули | і Ії), і вивільнюють вільний карфілзоміб іп мімо. Солюбілізуючі полімерні носії, поліетиленгліколі (ПЕГ) необхідного розміру та/або маси, є комерційно доступними та їх можна придбати, наприклад, в ТПпептоРіхпег Зсіепійіс, 5ідта-Аїагісп та у аналогічних приватних постачальників полімерних матеріалів. ПЕГ-групу приєднують до карфілзомібу у вигляді четвертинної солі на морфоліновому кільці у складі різноманітних лінкерів, в тому числі лінкеру, який саморозщеплюється, у вигляді бензилу, заміщеного пара-алканоїлокси-, що описано в даному тексті. Лінкер містить неактивну нуклеофільну фенольну групу, яка стає донором електронів після біологічного та хімічного спускового механізму, а потім ініціює електронний каскад, який в кінцевому підсумку призводить до вивільнення карфілзомібу. Унікальна комбінація солюбілізуючого полімерного носія та утворення четвертинної солі дає кон'югати з надвисокою розчинністю у воді. Карфілзоміб вивільнюється з кон'югату ферментативним шляхом за допомогою ферменту естерази або хімічним шляхом за допомогою гідролізу, каталізованого гідроксидом. Варто зауважити, що кон'югат ПЕГ індивідуально/сам по собі
Зо проявляє активність як інгібітор протеасоми і швидко вивільнює більш активний фармацевтичний інгредієнт - карфілзоміб, коли на кон'югат діє відповідний фермент, естераза, або слабко лужне середовище. Швидкість перебудови змінюється з плином часу завдяки приєднанню стерично об'ємної(их) групи (груп), яка обмежує доступ для фермету, та/або групи (груп), яка регулює електронну густину, до позиції К2 в Формулах І та ІІ.
Абревіатури: Передбачається, що наступні абревіатури, які застосовуються як в загальних схемах, так і в прикладах, означають наступне: ром дихлорметан; метилендихлорид
ОМЕ диметилформам ід
ОМ5О диметилсульфоксид
ЕЮАс -етилацетат
Меон метанол
МНК міліграм на кілограм; мг/кг
КТ,КІ кімнатна температура
Масі хлорид натрію
ІЇВиОН /- трет-бутанол; трет-бутиловий спирт
Вихідний матеріал - карфілзоміб, який застосовується для отримання сполук за винаходом, описаний в заявках РСТ УМО2006017842, МО2009045497, МО2014169897, УМО2013169282,
УМО2014011695, ММО2006063154, УМО2014015016, ММО2010048298 та пат. США МоМо 7714042 и 7737112, опис кожного з яких повністю включено в даний текст за допомогою посилання.
Схема 1: Розщеплення четвертинної солі
Еатераза або хімічне розщеплення рун о ся і С ій міо у, н Н МИ «о 7» зу Регульований ге чі Б; х З РЕ й (Лінкер)-- Полі (У іп Уїшо щі і о 2 М В я «он ИН о в свве зуб: Шви хо 7 ри
Ч) І) з б
Залілики хінонметиду, алишки побічного приєднані до дробунту на основі полімер цлового спирту, ' приєднані до полімеру «ак Полі вода (Тіннев)- Полі оксана ша й трі се со Он я тм в
Карфілзоміб (в (м
Ферментативний та/або хімічний гідроліз складного ефіру дає карбонову кислоту (ІІ) та проміжний фенолят (І), який піддається швидкому 1,6-віддщепленню з утворенням вільного карфілзомібу та хінонметиду, який залишається ковалентно зв'язаним з солюбілізуючим ПЕГ- полімером. Хінонметиди є відомими реакційноздатними акцепторами Майкла і вважається, що вони представляють ризики, пов'язані з потенційною генотоксичністю. В даному винаході, постійне приєднання побічного продукту у вигляді лінкеру з хінонметиду до полімера послаблює токсичність шляхом попередження доступу в клітину та зниження реакційної здатності нуклеофілів сиворотки. Найбільш імовірною поведінкою проміжної сполуки ПІ іп мімо є реакція з водою та утворення продукту приєднання бензилового спирту та полімеру, який швидко виводиться з організму шляхом екскреції.
Схема 2: Розщеплення раніше описаних кон'югатів карфілзомібу та полімеру
Естераза або хімічне розщеплення пег- (нер ух ; о тучо
Н
(в личи МАХ, нин й
Іф о йно но х т, РА й
М х СН», 0, МН» пе0-6 тїесН; песня с ше ев КЛ ут що їй мив й "у М у її Ж пег--(Пнкеру рун я СО, -- 352 х і; 0 чер п ря У 2 МН; пе (нер) фумна , со; п
Вивільнення вільного хінонметиду вв пи ст Ех | й Ех | я ; пк А са о 9 тро (в (вл
РЕ
Карфілзоміб
Схема 2 ілюструє один метаболічний шлях для сполуки карфілзомібу-полімеру, описаний в
ММО2014011695. В даному тексті, як проілюстровано вище, кон'югати карфілзомібу-полімеру взаємодіють з ферментом - естеразою, або піддаються хімічній атаці, як зображено стрілкою.
Ця атака призводить до вивільнення вільного хінонметиду (представленого вище) при гідролізі складного ефіру. Цей проміжний хінонметид додатково вільно реагує з нуклеофілами в клітині, що може призвести до токсичного шоку. Пегільовані сполуки карфілзомібу за даним винаходом не допускають утворення цього потенційно токсичного побічного продукту, що описано в
Схемі 1.
Схема 3: Двоетапний спосіб приєднання ПЕГ до полімеру
0 Реакційноздатна група ке
Ной 2
А о ї-6яю ХХ
Кк н 1 пи, Ки ! пппннованоовонованаввнаввнавввннввний і поввваввнавввнаввнавовновонн рр и о А ОоИ о хв
ТУ ев Реакційноздатна група х: алкіЛенова, малеїмідна, карбонільна
Реакційноздатна рупа кі о г «і «т Аніонний обмін
Га Су у М у М М х Сг, НОГУ Оу, МОХУ х зр 9 тво ноу, алкі/арил- 505
Ра 2 - . ВЕК. й
Реакційноздатна група ПЕГ-5Й ) (Тінкер У ПЕГ кю у І і або ПЕРСОН є клав А З. й В М . а М і іч сви чиея: ксакчакея: га Урі Є з їх:
Ім в
З 5
Сполуки карфілзоміб-ПЕГ, які пропонує даний винахід, отримують двоетапним способом, зображеним в Схемі 3. Спочатку карфілзоміб реагує з відповідним чином заміщеним пара- алконоіїлокси- заміщеним банзилгалогенідом (1) та утворює проміжну четвертинну сіль (2). 5 Бромід або йодид у складі четвертинної солі може бути замінений на фармацевтично прийнятний аніон, а саме бісульфат, сульфат, нітрат, дигідрофосфат або алкіл"арилсульфонат за допомогою іонообмінної смоли з утворенням проміжної сполуки (3). Ця проміжна сполука відповідним чином приєднана до реакційноздатної групи, яка підходить для реакції з повністю функціоналізованим полімерним реагентом (4) з отриманням необхідного продукту (5).
Комерційно доступна велика кількість ПЕГ-реагентів з різними молекулярним масами, хімією кінцевих груп та різною кількістю реакційноздатних груп (плечей) (див. Таблицю 1). Вони безпосередньо хімічно сумісні з лінксерами, описаними в даному розкритті, або потребують деяких додаткових хімічних маніпуляцій відомими способами. Розгалужений ланцюг та багатоплечові ПЕГ мають переваги над лінійними ПЕГ, а саме можливість більш високого вмісту лікарського препарату, покращену стабільність та/або більш низькі в'язкості складів.
Схема 4: Двоетапне приєднання полімеру за допомогою азид-алкін Клік-хімії ве ві --к х |. чі з сук --« 22 ф ж їх радо
У ре Хе В х З ев в Вут Н, Ме ІН
Ве, вх Н. Ме Аг-(-8) пужо-й пе 4 р-б12 - ДЕ С щ де а уже й шт РК Рік є я й АК т
Аніонний обмін н Н ПЕВ,
ПОН й 2 ? М те ух НВОг. Ос, МОХ. ех С ту ноу. атіл/арня- 50 ж ве вв
АЗ--8) зе щі Ів ее чо нд вай ня н (ва сне : Кв. «ем ай кА, н н ' ж З Ра є їй З тва п ; й .
Ад-ї да-2
ПЕГ. в й ту ев» пов, ме Мед ві ді Ор о н о но ї я они т КА НА ксличевавиннисвивева;
Ж З Рв , х З зе , й й да д-а
ПЕ ВЕ те но о щи
Ві ві
Вій й 2, іл яд й 2 и ве
КУ; а шив иФена оку ж ен іа З РА
Ух або й да аа
Схема 4 ілюструє "Клік" хімічні реакції, а саме 1,3-Дшюлярне азид-алкін циклоприєднання
Хьюсгена та аміноокси-альдегід оксимування, які особливо добре підходять для приєднання полімеру та полімерного ПЕГ у зв'язку з високими хімічними виходами, нешкідливими побічними продуктами, великими термодинамічними рушійними силами та доступністю вихідних матеріалів. 1,3-диполярне азид/алкін циклоприєднання Хьюсгена вимагає, щоб бензильна група була заміщена алкільною групою (АІ-(1-6)), здатною реагувати з азидним функціоналізованим полімерним носієм, а саме ПЕГ-азидом (-Мз) для отримання кон'югату, зв'язаного 1,2,3- триазолом (А4-(1-6)). Фрагмент молекули алкіну приєднаний безпосередньо або приєднаний за допомогою алкільного роздільника (А 1-1), приєднаний за допомогою простого ефіру (А 1-23), тіоефіру, сульфоксиду або сульфонового (А 1-4) зв'язку, або приєднаний за допомогою амідного зв'язку (А1-5,6). Багато азидо заміщених ПЕГ реагентів зараз комерційно доступні в широкому діапазоні розмірів та архітектур, але також можуть бути легко отримані з будь-якого доступного
ПЕГ-спирту за допомогою активації мезилюванням або тозилюванням з наступною реакцією з азидною сіллю. Реакція циклоприєднання виконується із застосуванням комерційно доступних каталізаторів на основі солей міді, але проходить більш ефективно при застосуванні суміші міді (ІІ) (напр., сульфату міді (І), метансульфонату міді (І)) та відновлювального агенту (напр., аскорбату натрія) для отримання Си (1) іп 5йи. Оскільки мідь (І) нестабільна у водному розчині та у присутності кисню, не обов'язково вводяться стабілізуючі ліганди, а саме трис(бензилтриазолілметил)амін (ТВТА), трис(З-гідроксинропілтриазолілметил)амін (ТНРТА), 2-ІД-(біс І(-трет-бутил-ТН-1,2,3-триазол-4-іл)уметил|аміно) метил)-1Н-1,2,3-триазол-1- іл|Істилгідросульфат (ВТТЕЗ5) або 2-І4-Чбіс(1-трет-бутил-1Н-1,2,3-триазол-4- іл)уметил|аміно)метил)-1Н-1,2,3-триазол-1-іл|оцтова кислота (ВТТАА). Реакцію проводять за КТ або за підвищеної температури в багатьох розчинниках, і сумішах з водою, і в багатьох органічних розчинниках, які піддаються змішуванню, в тому числі спиртах, ОМ5О, ОМЕ, 1-ВиОН та ацетоні. Кінцевий продукт ПЕГ-карфілзоміб (А4-(1-6)) відповідним чином доводять за допомогою розбавлення реакційної суміші водою або розсолом, екстрагування органічним розчинником, а саме ОСМ, та повторним осадженням із ізопропанолу та сумішей простого ефіру/зопропанолу, доки не буде отримано продукт необхідної чистоти. Дія аніонів, а саме хлорид-аніонів з розсолу, на проміжні сполуки або продукти під час етапів доведення, як правило, призводить до отриманння суміші аніонів у кінцевому продукті і може знадобитися кінцева обробка іонообмінною смолою для отримання продукту з одним видом солі.
Для досягнення високих виходів реакцій проміжний четвертинний галогенід (бромід або йодид (А2-(1-6)) може бути перетворений у аніон, який не осаджується з каталізатором на основі міді (І), а саме метансульфонатом, бісульфатом або сульфатом (АЗ-(1-6)). Додатково, бажано обміняти галогенід-іон, щоб попередити розкриття епоксиду та можливе утворення побічних продуктів у вигляді бромгідрину та йодгідрину.
Схема 4А1-2
І у. у он вс о о Ж о о 20 екв, МасіВи ---8М йо ОМЕ т. о З. о Етап 1 і о Егап2 2З у : нд мавна 7 МВ5, РР» П "СХ се
Етап З Н Етап 4 4
З
Синтез 4-(бромметил)-2-(проп-2-інілокси)фенілацетату (проміжна сполука А1-2 на Схемі 4)
Зо Етап 1: 4-гідрокси-3-(проп-2-інілокси)бензальдегід (1)
До суміші МабіВи в ОМЕ (150 мл) додають 3,4-дигідроксибензальдегід (10 г, 72,5 ммоль) в
ОМЕ (50 мл) при 20 7С. Суміш охолоджують у ванні з льодом та перемішують протягом часу, поки порційно вводять З-бромпроп-1-ін (8,62 г, 72,5 ммоль), намагаючись підтримувати початкову температуру в діапазоні від 15 до 20 "С. Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 2 годин. Суміш розбавляють водою (300 мл) та екстрагують ЕІОАс (200 млх3). Суміш органічних шарів промивають водою для видалення ЮОМЕ, сушать над безводним Ма»5оОх і концентрують до отримання твердої речовини коричневого кольору. Залишок повторно кристалізують з ОСМ/петролейного ефіру (30 мл/500 мл) для отримання сполуки 1. 1Н-ЯМР (СОСІ», 300 МГц): б 9,87 (5, 1Н), 7,54 (й, 9-1,2 Гц, 1Н), 7,49 (да, 9У1-1,5 Гц, 92-81 Гц, 1Н), 7,09 (а, 928,1 Гц, 1Н), 4,82 (т, 2Н), 2,62 (т, 1Н). Етап 2: 4-форміл-2-(проп-2-інілокси)фенілацетат (2)
До розчину сполуки 1 (10,00 г, 56,82 ммоль) в ОСМ (150 мл) при 0 "С додають ЕМ (11,48 г, 113,64 ммоль) з наступним додаванням ацетилхлориду (5,35 г, 68,18 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 2 годин. Суміш промивають насиченим 2М водним НОСІ (100 мл) та водою (50 мл), сушать над безводним Мд5О»5 та концентрують для отримання сполуки 2, яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення. "Н-ЯМР (СОСІз, 400 МГц): 6 9,96 (5, 1Н), 7,63 (й, 9-16 Гу, 1Н), 7,54 (аа, 9У-1,6 Гц, 9У2-8,0 Гу, 1Н), 7,25 (а, У-8,0 Гу, 1Н), 4,79 (а,
9-24 Гц, 2Н), 2,57 ( 9-24 Гц, 1Н), 2,35 (5, ЗН). Етап 3: 4-(гідроксиметил)-2-(проп-2- інілокси)фенілацетат (3)
До розчину сполуки 2 (12,00 г, 5505 ммоль) в ОСМ/Меон (150 мл/15 мл) при 0"С маленькими порціями додають Мавна (3,06 г, 82,57 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 30 хв. Суміш гасять ацетоном (5 мл) та концентрують. Залишок очищають флеш- колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс - 2:71) для отримання сполуки 3. "Н-ЯМР (СОСІз, 400 МГц): 5 7,16 (а, 9-1,6 Гц, 1Н), 7,04 (а, 9-8,0 Гц, 1Н), 6,98 (аа, 91-1,6 ги, 9д2-8,0 Гц, 1Н), 4,72 (9, 9-2,4 Гц, 2Н), 4,69 (5, 2Н), 2,53 (І, 9-24 Гц, 1Н), 2,32 (5, ЗН).
Етап 4: 4-(бромметил)-2-(проп-2-інілокси)фенілацетат (4)
До розчину сполуки З (11,50 г, 52,27 ммоль) в ОСМ (150 мл) при 0 "С додають РРЬз (20,50 г, 78,1 ммоль) та МВ5 (11,04 г, 62,73 ммоль). Реакційну суміш перемішують за кімнатної температури протягом 0,5 годин. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс -20:1) для отримання сполуки 4 (7,82 г, вихід 53 95). "Н-ЯМР (СОСІ», 400 МГц): 6 7,14 (т, 1Н), 7,02 (т, 2Н), 4,73 (0, 9-24 Гц, 2Н), 4,48 (5, 2Н), 2,55 (І, 9-2,4 Гу, 1Н), 2,32 (5, ЗН).
Схема 5: Аніонний обмін четвертинної солі
Амберліст АБ (НО - б або еквівалент) і но М
І не або щНнаиЄ тя тя нойно ск ці ЩЕ р. - і і М.
Як т ніх х Тк ге месгнВог Во МОУ ря ТР
МНавоу, аякід/арня-З0у
Іонний обмін виконують за допомогою реакції проміжної четвертинної галоїдної солі з сіллю срібла, або, конкретніше, за допомогою пропускання через іонообмінну смолу, що зображено у
Схемі 5. Аніон четвертинної солі карфілзомібу, який знаходиться у проміжних сполуках або кінцевих продуктах, успішно перетворюється на аніон різних сильних кислот, а саме бісульфат, сульфат, дигідрофосфат, нітрат або алкілл-арилсульфонат за допомогою іонообмінної смоли.
Аніонобмінну смолу, а саме Атрепузі А26 (ОН форма) попередньо обробляють необхідною кислотою або сіллю амонію, а потім через неї пропускають четвертинную галоїдну сіль.
Кон'югати, отримані з аніонів слабких кислот, а саме ацетату, форміату або лактату, є нестабільним у зв'язку з підвищеною основністю четвертинної солі та несумісністю з ефірними цільовими групами.
Схема 6: Двоетапне приєднання полімеру за допомогою аміноокси/карбоніл хімізму ох Ві
М «і ві-а.в) | н н ! і - (: - 6 --- -ятя-
СХ хи хевг сан хїв
М тей Кі Н, Ме хх зва 85, ВЕ хх незалежно Н або аикілнС, з Рв
НИЩАщ тек д0-4 в2-8у
Карфіязоміб пахі-4 вхо, е й іх 7 й веж
Аніонний обмін о -ОМНЗЧу
Акне -ет, чного, МО, Й що о Кк ах на
НРОУ, злкіл/арня 50 Є "М Рі вза) пЕго в ПЕГ
З в! Іа ві Кк. я Н Н зі Н в Н йо Сук ніх тегу Мощі х кН к- й
У "вв - Ме
Кл у я
ПЕГ Ва-1 ПЕГ ва-2
ОМ, пд, У ді Ре ті йо "Ор їі зі Н і нн | ; н н
БІ ви чрК ж їх ТР
Те НІ вВа-3 ва-4
ПЕГо д, Его ! Кк, о ві ; в! й о І н о НН М (832 ке: (и ру о У оно "оо і ше й НІ вав від
В альтернативному варіанті, бензильна група (ВІ-(1-6)) заміщена карбонільною (альдегід або кетон) групою, здатною реагувати з аміноокси функціоналізованим полімерним носієм, а саме ПЕГ-аміноокси (-ОМН»), з отриманням стабільного кон'югату, зв'язаного оксимним зв'язком 5 (84-(1-6)). Карбонільний фрагмент молекули приєднаний безпосередньо або приєднаний за допомогою алкільного роздільника (В 1-1), приєднаний за допомогою простого ефіру (В 1-23), тіоефіру, сульфоксиду або сульфонового (В 1-4) зв'язку, або приєднаний за допомогою амідного зв'язку (В 1-5,6). Карфілзоміб та бензилгалогенід (ВІ-(1-6)) залишають реагувати за КТ або за підвищеної температури у відповідному органічному розчиннику, а саме ацетонітрилі, для отримання проміжної четвертинної сполуки (В2-(1-6)) у вигляді солі броміду або йодиду. Бажано обміняти галогенід-іон, щоб попередити розкриття епоксиду та можливе утворення побічних продуктів у вигляді бромгідрину та йодгідрину. Аніонний обмін виконують за допомогою реакції проміжної четвертинної галоїдної солі з сіллю срібла, або, конкретніше, за допомогою пропускання через іонообмінну смолу, що описано раніше (Схема 5). Після цього проміжну четвертинну сіль карфілзоміба (83-(1-6)) та ПЕГ-О1ТЧНзЗ: У" полімерний реагент залишають реагувати за КТ або за підвищеної температури у відповідному органічному розчиннику, а саме
ОСМ або у суміші водного та органічного розчинника. Необов'язково можна додавати каталізатори оксимування, а саме анілін, п-фенілендіамін або 5-метоксиантранілову кислоту, але вони, як правило, не потрібні. Варто зауважити, що проміжна четвертинна сіль карфілзомібу (83-(1-6)) та аніони солей ПЕГ-аміноокси реагенту в однаковому ступені попереджають утворення кінцевого продукту зі змішаним аніонним складом та необхідність у будь-яких додаткових маніпуляціях з аніонами. Кінцевий продукт ПЕГ-карфілзоміб відповідним чином доводять за допомогою випаровуванням реакційного розчинника та повторним осадженням залишку із ізопропанолу або сумішей простого ефіру/зопропанолу, доки не буде отримано продукт необхідної чистоти.
Схема 7: Синтез ПЕГ-аміноокси реагентів з ОД юн Що о н іх нх
Котов хоботок й п п о
Х «галоїд, -050,К дніонний - у ОХ - обмін .
Х - СГ, 850», СвУСО», Ох Ух КБОУ, НВО, во,"
Н но уто ок ух
Зшиваючий агент. Хо Ху воозобебрєкнІ так зом н н
Нх о пніонний Х. ! мін -» обу окних з тот Одна
ХХ С, БОЮ, ССО», о Ж БОЮ, НО, 507
ПЕГ-аміноокси реагенти є комерційно доступними або їх легко отримати з мезил-або тозил- активованих вихідних матеріалів на основі ПЕГ-спиртів, ПЕГ-галогенідів (А) або ПЕГ-амінів (В), що зображено у Схемі 7. Із захищенноїтрет-бутилоксикарбоніл- проміжної сполуки видаляють захисну групу за допомогою сильної кислоти, а саме соляної, метансульфонової кислоти, трифтороцтовой кислоти або сірчаної кислоти, щоб отримати ПЕГ-аміноокси реагент у вигляді солі - хлориду, трифторацетату або сульфату. Аніон ПЕГ-амінокси реагенту необов'язково замінюють на інший аніон за допомогою аніонообмінної смоли.
Схема 8: Ізомери оксимів
Ки: (У м. кА певна:
М8О і" РА
НІ
(Ензомер ароматичного альдоксиму
ПЕГ, сер
Ос 7
КК не м Аля вв сша: зі М М - Нн 5 Н тод нон Мо" р РИ
Мас" З ри п
І й | | (2-ізомер кетоксиму (ЕНізомер кетоксиму
Спеціалістам в даній області техніки зрозуміло, що оксими існують у вигляді двох геометричних ізомерів: сін (7)-ізомер та анти (Е)-їізомер, що зображено у Схемі 8. Численні приклади в даному розкритті є ароматичними альдоксимами та існують лише у вигляді (Е)- ізомерів. Неароматичні альдоксими та кетоксими, як правило, можуть бути повністю відокремлені і отримані у вигляді (2)-ізомеру та (Е)-ізомеру. Пегільовані неароматичні альдоксими та кетоксими, описані в даному винаході, існують у вигляді окремих (2) та (Е)- ізомерів, або у вигляді суміші (72) та (Е)-ізомерів.
Схема 9: Пряме приєднання полімеру для утворення четвертинної солі
ПЕГ
Ві (лінкер)А-ПЕГ
М НЯ, Я, ЕХ ня ? «і ч
СК Н в р Щ й В ВЕ " В У і: Урі Х « галоген Ж З чек в В" та В" описані в данному тексті в
Карфілзоміб
В альтернативному варіанті, кон'югати карфілзоміб-полімер, описані в даному винаході, отримують шляхом одноетапної реакції карфілзомібу та пара-алканоілокси-заміщеного бензилгалогеніду, попередньо з'єднаного з необхідним полімерним ланцюгом, що зображено у
Схемі 9. Полімерний ланцюг приєднують за допомогою широкого спектру відомих хімічних реакцій, або алкін/(азид або карбоніламіноокси хімічних реакцій, описаних раніше. Цей спосіб є менш бажаним у зв'язку з труднощами відокремлення ПЕГ-вмісних продуктів від непрореагованих пегільованих вихідних матеріалів.
Типові приклади винаходу
Наступні пегільовані сполуки карфілзомібу є типовими прикладами винаходу та не передбачається розглядати їх как обмежуючі об'єм даного винаходу. Пегільовані сполуки карфілзомібу отримують, застосовуючи наступні два узагальнені способи приєднання ПЕГ (А та
В).
Спосіб А по приєднанню ПЕГ триазолом у; ПЕГ / Ян
НЕК ві сльйні) я їх Аскорбінова кислота в. ям М.Х КА, » ? Я А, н шщ ви ярі (В ШОВ: М Ко ; в Мао р РЕ в
Аз да-(1-6)
Проміжну четвертинну сіль карфілзомібу АЗ3-(1-66) (1,5 екв.), ПЕГ -азид (1 екв.) та (І)- аскорбінову кислоту (0,75 екв.) перемішують у ОМЕ (50 мл/ммоль ПЕГ-азиду) для отримання
Зо суспензії кремового кольору. Суміш інтенсивно перемішують протягом 5 хвилин та швидко по краплях додають розчин пентагідросульфату міді (ІІ) (0,3 екв.) у воді (10 мл/ммоль ПЕГ-азиду).
Реакційна суміш миттєво темнішає до жовто-коричневого кольору і суспензія стає прозорою протягом 5 хвилин. Через 1 год. додають другу порцію аскорбінової кислоти (0,75 екв. і реакційну суміш перемішують протягом 60 хвилин. Додають треттю порцію аскорбінової кислоти (0,38 екв.) і реакційну суміш перемішують протягом ночі за КТ. Додають воду (100 мл/ммоль
ПЕГ-азиду) и масі (15 г/ммоль ПЕГ-азиду) і суміш перемішують, поки не розчиниться Масі.
Продукт екстрагують ОСМ (3 х 35 мл/ммоль ПЕГ-азиду). Екстракт сушать над безводним сульфатом натрію, фільтрують і концентрують під вакуумом при 40 "С. Залишок розчиняють в ізопропанолі (125 мл/ммоль ПЕГ-азиду) при 40 "С. Коли тверді речовини повністю розчиняться, додають діетиловий ефір (90 мл/ммоль ПЕГ-азиду) і розчин охолоджують у ванні з льодом.
Отриману тверду речовину фільтрують і фільтр-ксек промивають 2-пропанолом та діетиловим ефіром, кожним по два рази. Фільтр-кек розчиняють у ОСМ і концентрують під вакуумом.
Залишок розчиняють у теплому (40 С) ізопропанолі (200 мл/ммоль ПЕГ-азиду) і потім залишають охолоджуватися у ванні з льодом. Отриману тверду речовину фільтрують і фільтр- кек промивають 2-пропанолом та діетиловим ефіром, кожним по два рази, і потім сушать під вакуумом.
Спосіб В по приєднанню ПЕГ оксимом
ПЕОМ, Ме он ПЕГ 4 Мне оч я ке с Н ва Н ві о но й ем я г (ем в'я ов меобня! в зРК ІС: нд жи
Ма ЕІ. й я в3-4-8) 4-18)
Проміжну четвертинную сіль карфілзомібу В3-(1-6) (1 екв.), пЕЇ-ОМНаз"М5О: (0,8 екв.) та
Б-метоксиантранілову кислоту (каталізатор оксимування, 0,3 екв.) в ОСМ (15 мл/ммоль В3-(1-6)) перемішують за КТ до повної витрати ПЕГ реагенту, що спостерігають за допомогою ВЕРХ (випаровувальний детектор світлорозсіювання). Реакційну суміш випаровують до сухого залишку і залишок розчиняють у ізопропанолі (15 мл/ммоль В3-(1-6)) при 40 "С. Прозорий розчин охолоджують до КТ та, щоб ініціювати кристалізацію, додають простий ефір (5 мл/ммоль
В3-(1-6)3). Суміш охолоджують у ванні з льодом протягом 5-10 хвилин та утворену тверду речовину збирають шляхом фільтрації. Повторну кристалізацію з ізоиропанолу/простого ефіру повторюють ще один або два рази, доки вся непрореагована проміжна четвертинна сіль карфілзомібу В3-(1-6) не буде видалена, що фіксується ВЕРХ. Кінцеву тверду речовину сушать
Зо під вакуумом при 30 "С. Типові виходи: 60-80 90; типова тривалість реакції: 10-30 хвилин для проміжних сполук, які містять альдегідну функціональну групу, 24 год. для проміжних сполук з кетоновою функціональною групою.
Приклади отриманих сполук ПЕГ-карфілзоміб, архітектури ПЕГ та методології ПЕГ-лінкерів перераховані в Таблиці 2. Таблиця 2 додатково містить розмір та масу (Дальтони) продукту приєднання ПЕГ та спосіб, який застосовується для приєднання фрагменту молекули ПЕГ до основного ланцюга карфілзомібу.
Таблиця 2
Способ
Пример Структура Размер ПЗГ/плечи Іприсоединения паг
ПЕГк я. у 1 ! у ! 20К/4 А
АХ
Су й ц ре, ух чия
Є вк. 2 ї Кк ної КЛ А
СК нв;
Мо вия Рв г паг
Зроби ваву У Б
ПЕгЕ 5 не 4 зу, в Й БКЛ А
Ср зас Р
Пежо і у із Їх БК/1 А
Х Я з пр едхрі мес" У во; пс їн
Бк. А ці н ; - вк ті
АСК я Її. Й ї. и й що ту ви хр
ПЕГЕК, "яка сив, Бк А своснса тео 7 тен
Таблиця 2 (продовження)
Способ
Пример Структура Размер ПЗГ/плечи Іприсоединения паг
ПЕГек ств у їж БК А ї | в й |: ; ХВ що й ві - пегекну, сли, Бк А сте уии
ПЕК гщ 11 Кв; 2окК/4 А нії і в Її й, кв и ТИ
ПЕГоюфт я
НМ и 12 С 2окК/4 А со ; і ТО т і
ПЕГюк7 КУ ух 13 зи, ! 2ок/4 А ці К ї
У, Сечі кі
Ці а пес у В, 14 Ї 2окК/4 А
Іс Ки
Іф чо Як н. месх я й
Ма
ПЕ дути та. вкл А ше ГО ге
Пствко 16 У Бк лайн
Масу ту вв
Таблиця 2 (продовження)
Способ
Пример Структура Размер ПЗГ/плечи Іприсоединения паг
ПЕ вка зай мес" у ТРа пннео 18 го, -йА із - Ів Бк шо ЕЕ
Ме: ри зве цу пед» ц 19 у. БК плн їх о КИ п
ПЕР ех в н Бк ау мес ви тра
ПЕ н а Ж 21 5 З і 2Кл мех в | тре ок 22 т. | кл сучка маю" т тр
ПЕК
23 уд ЗК сиеев
Мо: ке зрь "НЕГЗК і Ко 24 ка ЗК слОнОвН; мес: в тр»
Таблиця 2 (продовження)
Способ паг
ПЕГ жк пу но Її. Гр 20к/4 ває Те у
Мо: з вв із 4 пек 26 ле, н в БК слОКОВКВ: ви Рв песо нн заг Ми "Рв пес 28 а А Яка їх БК мес С ви що
ПЕК
29 иа, н А Моїх 20К/4 шо С З Мр п 4
ПЕГос КІ у н 8 із їх 20к/4
ГО г й 4
НЕТ
Я із!
З БК
О ч
ГА
М Ед. чі мео- Ра п
Таблиця 2 (продовження)
Способ
Пример Структура Размер ПЗГ/плечи Іприсоединения паг
ПЕВ й н 32 5К/1
СХ У ще
У н ЦІ ух - РЕ -о ву,
ПЕГв
Є
З3 а. 5К/1 : о сни. - з рр -е у
ПЕгх
Мм-м ва а 34 зу? ЗК А 9 ; н 2? н а пет утуи соби 9 й в ря
ПЕокаким щи 8: в 4 ЗК А о Н но о - де а мо оо й око
РА б
У
36 Кл А в) ч о ч 9
Й пи ів мо би 5 ; тво
ІІ!
Зб
Таблиця 2 (продовження)
Способ
Пример Структура Размер ПЗГ/плечи Іприсоединения паг песо доли 37 у ЗК А й ці зУсвв: ме СГ КО Мо у я ух "М 38 Ї гКл А дж уєов: мо - и в о 0
У
Приклад 1: 4-(4-ацетокси-3-(1-("ПЕГг2ок-4-плечовий)-1нН-1,2,3-триазол-4-ілуметокси)бензил)- 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2.5.8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (7)
ІЙ І! Ці
ОН но Ф вот» А, з мавне ян Н : ---- В -жк о.
Н я ї (Ан А я о « о Он 1 ря З
Ге ВК н н о мВ І. 4 Ан, ї 2
Ті не Зв В. в но но 5 ІЗ Саша. 7 зпееееееееесеесеееевеевеевееееесессессессессессессессе Тур Ж хо, в т СРя 3 г 5
ПЕГ-(Мзіа ПЕР М,
Її «аль СЕ в
Аніовообмінна Аскорбінова
Мода і кисло те нина нен мб 9 Рош Мео" р в в й 5 ї 4-гідрокси-3-(проп-2-інілокси)бензальдегід (1)
До суміші МаН в ОМ5О (300 мл) додають 3,4-дигідроксибензальдегід (30 г, 217,39 ммоль) в
ОМ5О (50 мл) при 20"С. Суміш перемішують протягом 30 хв та вводять З3-бромпроп-1-ін (25,87 г, 217,39 ммоль). Реакційну суміш перемішують заКТт протягом однієї години. Суміш виливають у крижану воду (800 мл) і отриманий розчин доводять до рН-2. Суміш екстрагують
ЕТЮАс (500 млх3), сушать над безводним М950О4 і концентрують. Залишок повторно кристалізують з ОСМ/петролейного ефіру (30 мл/500 мл) для отримання сполуки 1 (30 г, вихід 78 96). "Н-ЯМР (СОС, 300 МГц): б 9,87 (5, 1Н), 7,54 (а, 9-1,2 Гц, 1Н), 7,49 (аа, 9У-1,5 Гу, 15. 92-81 Гц, 1), 7,09 (й, 9У-8,1 Гц, 71Н), 4,82 (т, 2Н), 2,62 (т, 1Н). 4-форміл-2-(проп-2- інілокси)фенілацетат (2)
До розчину сполуки 1 (10,00 г, 56,82 ммоль) в ОСМ (150 мл) при 0 "С додають ЕМ (11,48 г, 113,64 ммоль) з наступним додаванням ацетилхлориду (5,35 г, 68,18 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 2 годин. Суміш промивають насиченим 2Н водним НСІ (100 мл) та водою (50 мл), сушать над безводним Мд5ЗО5 та концентрують для отримання сполуки 2 (12 г, вихід 97 95), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення. "Н-ЯМР (СОС Із, 400 МГц): 6 9,96 (5, 1Н), 7,63 (а, 9У-1,6 Гу, 1), 7,54 (да, 91-16 Гу, 9д2-8,0 Гц, 1Н), 7,25 (а, 5-8,0 Гц, 1Н), 4,79 (й, 9-24 Гц, 2Н), 2,57 (І, 9-24 Гц, 1Н),2,35(5, ЗН). 4-«гідроксиметил)-2-(проп-2- інілокси)фенілацетат (3)
До розчину сполуки 2 (12,00 г, 5505 ммоль) в ОСМ/Меон (150 мл/15 мл) при 0"С маленькими порціями додають Ммавіш (3,06 г, 82,57 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 30 хв. Суміш гасять ацетоном (5 мл) та концентрують. Залишок очищають флеш- колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс - 2:71) для отримання сполуки З (10,32 г, вихід 85 95). "Н-ЯМР (СОСІіз, 400 МГц): 5 7,16 (а, 9-1,6 Гц, 1Н), 7,04 (а, У-8,0
Гц, 1Н), 6,98 (аа, 9У1-1,6 Гц, 9У2-8,0 Гц, 1Н), 4,72 (а, 9-24 Гц, 2Н), 4,69 (5, 2Н), 2,53 (І, 9-24 Гц, 1Н), 2,32 (5, ЗН). 4-(бромметил)-2-(проп-2-інілокси)фенілацетат (4)
До розчину сполуки З (11,50 г, 52,27 ммоль) в ОСМ (150 мл) при 0 "С додають РРІз (20,50 г, 78,41 ммоль) та МВ5 (11,04 г, 62,73 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 0,5 годин. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕгОАс - 20:1) для отримання сполуки 4 (7,82 г, вихід 53 Фо); "Н -ЯМР (СОСіз, 400 МГц): 6 7,14 (т, 1Н), 7,02 (т, 2Н), 4,73 (8, 9-24 Гц, 2Н), 4,48 (5, 2Н), 2,55 (І, У-2,4 Гц, 1Н), 2,32 (5, ЗН). 4-(4-ацетокси-3-(проп-2-ін-1-ілокси)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15- метил-13-(-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3.6,9.12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (6)
До розчину сполуки 4 (5,85 г, 20,67 ммоль) в МесМ (50 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (4,96 г, 6,89 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом 2 днів. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ЕОАс/Меон - 1006) для
Зо отримання цільової сполуки 5, яку перетворюють у відповідний мезилат (3,2 г, вихід 50 9б) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (СОСІз, 400 МГц): 6 9,66 (т, 1Н), 7,83 (т, 1Н), 7,36 (т, 1Н), 7,26-7,14 (т, 1З3Н), 6,72 (т, 1Н), 5,18 (т, 1Н), 4,90 (т, 2Н), 4,77 (т, 2Н), 4,53- 4,36 (т, АН), 4,26 (т, ЗН), 4,08 (т, 1Н), 3,92 (т, 2Н), 3,74 (т, 1Н), 3,46 (т, 1Н), 3,35 (т, 1Н), 3,13 (т, 1Н), 3,04 (т, 2Н), 2,81 (5, ЗН), 2,75 (т, 2Н), 2,62 (т, 1Н), 2,33 (т, ЗН), 2,20 (т, 1Н), 2,12 (т, 1Н), 1,70-1,53 (т, ЗН), 1,50-1,33 (т, 5Н), 1,25 (т, 2Н), 0,90-0,81 (т, 12Н).
Приклад 1 отримують із сполуки 6 та ПЕГгок(Мз)« за узагальненим способом пегілювання А; "Н-ЯМР (500 МГЦ, час релаксації - 10 сек) ОМ5О-дв ЯМР: 5 9,50 (5, 4Н), 8,50 (5, 4Н), 8,39 (а, 9-8
Гц, 4Н), 8,27 (й, 9-8 Гц, 4Н), 8,11 (5, 4Н), 8,05 (а, 9-8 Гц, 4Н), 7,58 (5, 4Н), 7,26-7,29 (т, 12Н), 7,12-7,23 (т, З2Н), 7,03-7,06 (т, 4Н), 5,26 (т, 8Н), 4,89-5,00 (т, 8Н), 4,52-4,56 (т, 12Н), 4,28-4,38 (т, 16Н), 4,17-4,20 (т, АН), 4,05 (т, 16Н), 3,81 (ї, 9У-5,5 Гц, 8Н), 3,63-3,66 (т, 8Н), 3,50 (5, 2098Н), 3,10 (а, 9-5 Гц, 4Н), 2,94-2,98 (т, 12Н), 2,72-2,78 (т, 4Н), 2,50-2,65 (т, 8Н), 2,24 (5, 12Н), 1,90- 1,98 (т, 4Н), 1,78-1,88 (т, 4Н), 1,58-1,66 (т, 8Н), 1,39 (5, 12Н), 1,25-1,38 (т, 12Н), 0,6836-0,882 (т, 24Н), 0,786-0,817 (т, 24Н); Завантаження: 87 95.
Приклад 2: 4-(4-ацетокси-2-((1-ПЕГзк-1Н-1,2,3-триазол-4-іл)метокси)бензил)-4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4- фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (9).
жд СВІ. до й но Яооветяе 2-пропанол. но и
НО --йк (н -- пи і фі ій н
С
1 2 З до де Мма5 ; чинну но с Хе ої в й -- пох - --- ес
Н н Ве й З в н н с пе тусеко: ро Є но о в! й с не ня | Аніонообмінна пн КК
Ве тро тя
Рв ї ПЕГ -Й и з с Ж ке птн Бо
Ше) о) ! зи КА МД, ага няня
С но Ай Су МКК м8о я мес! Ов
РА в З 2-гідрокси-4-(метоксиметокси)бензальдегід (1)
До розчину сполуки 2,4-дигідроксибензальдегіду (5,04 г, 36,24 ммоль) в ТНЕ (100 мл) додають ОІРЕА (6,52 г, 54,35 ммоль) та хлор(метокси)метан (3,21 г, 39,86 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс- 15:1) для отримання сполуки 1 (3,96 г, вихід 60 95). "І!Н-'ЯМР(ЗО0 МГц, СОСІз): 6 11,41 (5, 1Н), 9,76 (5, 1Н), 7,48 (ад, 91-2,7 Гц, 92-84 Гу, 1Н), 6,67 (аа, У 1-24 Гу, уд2-8,7 Гц, 1Н), 6,62 (а, 9-21 Гц, 1Н), 525 (а, У-2,7 Гц, 2Н), 3,51 (а, У-3,0 Гц, ЗН). 4-(метоксиметокси)-2-(проп-2-інілокси)бензальдегід (2)
До суміші Ман (900 мг, 21,252 ммоль) в МБО (100 мл) при 20 "С додають сполуку 1 (2,0 г, 10,63 ммоль) в ОМ5О (50 мл). Суміш перемішують при тій самій температурі протягом 30 хв, а потім по краплях вводять 3-бромпроп-1-ін(1,90 г, 15,94 ммоль). Реакційну суміш перемішують при тій самій температурі протягом 4 годин, а потім виливають у крижану ванну (100 мл).
Отриманий розчин доводять до рН-2-3 і дадють ЕАс (100 мл). Дві фази відокремлюють і водну фазу екстрагують ЕМОАс (100 млх3). Суміш органічних фаз сушать і концентрують.
Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕАс - 3:1) для отримання сполуки 2 (1,89 г, вихід 80 95). "Н-ЯМР (300 МГц, СОС»): 6 10,34 (5, 1Н), 7,85 (й, 9-9,3 Гц, 1Н), 6,76 (т, 2Н), 5,26 (5, 2Н), 4,83 (й, 9-2,4 Гц, 2Н), 3,52 (5, ЗН), 202,60 (а, 9-24 Гц, 1Н). 4-гідрокси-2-(проп-2-інілокси)бензальдегід (3)
До розчину сполуки 2 (5,1 г, 23,18 ммоль) в пропан-2-олі (100 мл) додають СВга4 (760 г, 2,32 ммоль). Реакційну сумші нагрівають зі зворотним холодильником протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/Е(Ас - 3:1) для отримання сполуки З (2,44 г, вихід 60 95). "Н-ЯМР (400 МГц, ОМ5О-аб): 5 10,76 (5, 1Н), 10,11 (5, 1Н), 7,60 (а, 9У-8.8 Гц, 1Н), 6,59 (а, 9-2,0 Гу, 1Н), 6,52 (аа, 91-2,0 Гц, 92-8,8 Гу, 1Н), 4,92 (й, 9-24 Гц, 2Н),3,70 (4,9-2,4Гц, 1Н). 4-(гідроксиметил)-3-(проп-2-інілокси)фенол (4)
До розчину сполуки З (2,45 г, 13,92 ммоль) в МеонН (40 мл) при 0 "С маленькими порціями
Зо додають Мавнае (618 мг, 16,698 ммоль). Реакційну суміш перемішують при тій самій температурі протягом 1 години, а потім гасять водою (1,5 мл). Надлишок розчинника концентрують и залишок повторно розчиняють в ЕЇОАс (100 мл). Отриманий розчин сушать і концентрують для отримання сполуки 4 (1,80 г, вихід 74 95), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення; "Н-ЯМР (400 МГц, ОМ5О-ав6): 5 6,98 (а, 9У-8,0 Гц, 1Н), 6,32 (5, 1Н), 6,26 (й, У-8,0 Гц, 1Н), 4,65 (9, 9У-2,0 Гц, 2Н), 4,32 (5, 2Н), 3,54 (т, 1Н). 4-(гідроксиметил)-3-(проп-2-інілокси)фенілацетат (5)
До розчину сполуки 4 (1,20 г, 6,74 ммоль) в ОСМ (30 мл) при 0 "С додають ТЕА (1,70 г, 16,85 ммоль) з наступним додаванням по краплях ацетилхлориду (634 мг, 8 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 30 хв. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс - 5:11) для отримання сполуки 5 (360 мг, вихід 30 95). "Н-'ЯМР (400 МГц, ОМ5О-аб6): 6 7,38 (а, У-8,0 Гц, 1Н), 6,79 (ай, 9-2,0 Гц, 1Н), 6,75 (аа, 91-2,0 Гц, ду2-8,0 Гц, 1Н), 5.09 (т, 9У-5,6 Гц, 1Н), 4,82 (а, 9-24 Гу, 1Н), 4,46 (а, У-5,6 Гц, 2Н), 3,60 (д, 9-24 Гц, 1Н),2,26(5, ЗН). 4-(бромметил)-3-(проп-2-інілокси)уфенілацетат (6)
До розчину сполуки 5 (360 мг, 1,64 ммоль) в ОСМ (15 мл) при 0 "С додають РР: (515 мг, 1,96 ммоль) з наступним додаванням маленькими порціями МВ5 (318 мг, 1,80 ммоль).
Реакційну суміш перемішують при тій самій температурі протягом 30 хв. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮОАс - 50:11) для отримання сполуки б (190 мг, вихід 41 95). "Н-ЯМР (400 МГц, СОС»): 6 7,36 (й, 9-8,4 Гц, 1Н), 6,78 (й, У-2,0 Гу, 1Н), 6,73 (аа, 91-2,0 Гц, 92-84 Гц, 1Н), 4,77 (9, 9-24 Гу, 2Н), 4,54 (5, 2Н), 2,56 (д, У-2,4 Гц, 1Н),2,31(5, ЗН). 4-(4-ацетокси-2-(проп-2-ін-1-ілокси)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15- метил-13-(В)-2-метилоксарин-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (8)
До розчину сполуки 6 (190 мг, 0,67 ммоль) в МесМ (10 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (480 мг, 0,67 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (МеоОнН/ЕЮАс - 1:50) для отримання цільової сполуки 7, яку перетворюють у відповідний мезилат (340 мг, вихід 74 90) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (400 МГц, СОС»): 6 9,68 (т, 1Н), 7,88 (т, 1Н), 7,63 (т, 1Н), 7,33-7,16 (т, 1 ОН), 6,89 (т, ЗН), 6,50 (т, 1Н), 5,16 (т, 1Н), 5,05 (т, 1Н), 4,87 (т, 1Н), 4,75 (т, 2Н), 4,47 (т, 2Н), 4,45-4,12 (т, 8Н), 4,02 (т, ЗН), 3,72 (т, 1Н), 3,54 (т, 1Н), 3,38 (т, 1Н), 3,20 (т, 1Н), 3,06 (т, 2Н), 2,80 (5, ЗН), 2,74 (т, 2Н), 2,63 (т, 2Н), 2,40-2,08 (т, 5Н), 1,64 (т, 2Н), 1,47 (5, ЗН), 0,85 (т, 12Н).
Сполуку за Прикладом 2 отримують із сполуки 8 та ПЕГекМз за узагальненим способом пегілювання А
Приклад 3: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(Н)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11 -тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(2-(1-ПЕГьк-1ТН-1,2,3- триазол-4-іл)метокси)-4-(пропіонілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (9) но но св Усе Кв: я я г ДІ ки Дь тк ГІ о ця в іа "у й о 5 ве ря ен
ПЕР, КОЛЕГ ув г сль сі) і ев , : СКОВОІНОВА соб ето У. х. у п о Кислюта те нойно щ
Аніонсобмінна код ЕН Ки х вовни смола Мо М мес У но Ай
ІН
ГУ й 2-гідрокси-4-(метоксиметокси)бензальдегід (1)
До розчину сполуки 2,4-дигідроксибензальдегіду (5,0 г, 36,23 ммоль) в ТНЕ додають О1РЕА (6,52 г, 54,35 ммоль) та хлор(метокси)метан (3,21 г, 39,86 ммоль). Реакційну суміш перемішують протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕТОАс-15:1) для отримання сполуки 1 (3,96 г, вихід 60 Фе). "Н-ЯМР (300 МГц, СОС»): 6 11,41 (5, 1Н), 9,76 (5, 1Н), 7,48 (да, 91-2,7 Гц, 92-84 Гц, 1Н), 6,67 (аа, 91-24 Гц, 9д2-8,7 Гц, "Н), 6,62 (0, 9-21 Гц, 1Н), 5,25 (й, 9-2,7 Гц, 2Н), 3,51 (4, у-3,0 Гц, ЗН).
4-(метоксиметокси)-2-(проп-2-інілокси)бензальдегід (2)
До суміші Ман (900 мг, 21,252 ммоль) в ОМ5О (100 мл) при 20 "С додають сполуку 1 (2,0 г, 10,626 ммоль) в ОМ5О (50 мл). Суміш перемішують при тій самій температурі протягом 30 хв, а потім по краплях вводять З-бромпроп-1-ін (1,90 г, 15,94 ммоль). Реакційну суміш перемішують при тій самій температурі протягом 4 годин, а потім виливають у крижану ванну (100 мл).
Отриманий розчин доводять до рН-2-3 і дадють ЕАс (100 мл). Дві фази відокремлюють і водну фазу екстрагують ЕМОАс (100 млх3). Суміш органічних фаз сушать і концентрують.
Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс - 3:11) для отримання сполуки 2 (1,89 г, вихід 80 95). "Н-ЯМР (300 МГц, СОСІз): 510,34 (5, Н), 7,85 (а, 9-9,3 Гц, 1Н), 6,76 (т, 2Н), 5,26 (5, 2Н), 4,83 (й, 9-2,4 Гц, 2Н), 3,52 (5, ЗН), 2,60 (4, 5-24 ГЦ, "Н). 4-гідрокси-2-(проп-2-інілокси)бензальдегід (3)
До розчину сполуки 2 (5,1 г, 23,18 ммоль) в пропан-2-олі (100 мл) додають СВг4 (760 мг, 2,318 ммоль). Реакційну суміш нагрівають зі зворотним холодильником протягом ночі.
Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/БІОАс - 3:1) для отримання сполуки З (2,44 г, вихід 60 95). "Н-
ЯМР (400 МГц, ОМ5О-а6): 5 10,76 (в, 1Н), 10,11 (5, 1Н), 7,60 (9, 9-8,8 Гц, 1Н), 6,59 (а, 9-20 Гу, 1Н), 6,52 (ад, 91-2,0 Гц, 92-8,8 Гу, 1Н), 4,92 (й, 9-2,4 Гц, 2Н),3,70(д, 9-24 Гц, 1Н). 4-(гідроксиметил)-3-(проп-2-інілокси)фенол (4)
До розчину сполуки З (2,45 г, 13,92 ммоль) в Меон (40 мл) при 0 "С маленькими порціями додають Мавне» (618 мг, 16,698 ммоль). Реакційну суміш перемішують при тій самій температурі протягом 1 години, а потім гасять водою (1,5 мл). Надлишок розчинника концентрують и залишок повторно розчиняють в ЕІОАс (100 мл). Отриманий розчин сушать і концентрують для отримання сполуки 4 (1,80 г, вихід 74 95), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення; "Н-ЯМР (400 МГц, ОМ5О-ав6): 5 6,98 (а, 9У-8,0 Гц, 1Н), 6,32 (5, 1Н), 6,26 (й, У-8,0 Гц, 1Н), 4,65 (а, 9-2,0 Гц, 2Н), 4,32 (5, 2Н), 3,54 (т, 1Н). 4-(гідроксиметил)-3-(проп-2-інілокси)фенілпропіонат (5)
До розчину сполуки 4 (2,4 г, 13,5 ммоль) в ОСМ/ТНЕ (30 мл/5 мл) при 0 "С додають ЕВМ (3,41 г, 33,75 ммоль) та пропіоновий ангідрид (1,93 г, 14,8 ммоль). Реакційну суміш перемішують
Зо за КТ протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш- колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс -3:1) для отримання сполуки 5 (850 мг, вихід 30 95). "Н-ЯМР (400 МГц, ОМЗО-аб): 6 7,38 (а, 9-8,0 Гц, 1Н), 6,81 (а, 92,4 Гу, 1), 6,74 (да, 91-2,4 Гц, 92-84 Гу, 1Н), 5,08 (бБг, 5, 1Н), 4,680(9, 9У-2,4т14, 1Н), 4,46 (5, 2Н), 3,60 (т, "Н), 2,20 (т, 2Н), 1,16 (т, ЗН). 4-(бромметил)-3-(проп-2-інілокси)фенілпропіонат (6)
До розчину сполуки 5 (850 мг, 3,63 ммоль) в ОСМ (40 мл) за КТ додають РРІ:з (1,24 г, 4,72 ммоль) та МВ5 (767,4 мг, 4,36 ммоль). Реакційну суміш перемішують протягом 30 хв. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕОАс - 3:1) для отримання сполуки 6 (780 мг, вихід 73 96). "Н-
ЯМР (400 МГц, СОСІз): 6 7,34 (а, У-8,0 Гц, 1Н), 6,78 (а, 9-2,0 Гц, 1Н), 6,73(ай, 9У1-2,4 Гц, 92-84
Гц, 1Н), 4,77 (9, 9-24 Гу, 1), 4,54 (т, 1Н), 2,60 (т, 2Н), 2,56 (т, 1Н), 1,27 (а, У-7,6 Гц, ЗН). 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(2-(проп-2-ін-1-ілокси)-4- (пропіонілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (8)
До розчину сполуки 6 (780 мг, 2,626 ммоль) в МесМм (10 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (945 мг, 1,313 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮАс/МеонН - 100:3) для отримання цільової сполуки 7 (760 мг, вихід 57 90), яку перетворюють у відповідний мезилат (740 мг, вихід 97 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (400 МГц, СОСІз): 6 9,64 (т, 1Н), 7,88 (т, 1Н), 7,63 (т, 1Н), 7,26 (т, ТОН), 6,92 (т, 1Н), 6,89 (т, ЗН), 6,50 (т, 1Н), 5,16 (т, 1Н), 5,05 (т, 1Н), 4,687 (т, 1Н), 4,78 (т, 2Н), 4,47 (т, 2Н), 4,45-4,12 (т, 8Н), 3,72 (т, ЗН), 3,54 (т, 1Н), 3,38 (т, 1Н), 3,20 (т, 1Н), 3,06 (т, 1Н), 2,84 (т, 2Н), 2,80 (5, ЗН), 2,74 (т, 2Н), 2,63 (т, 2Н), 2,40-2,08 (т, 5Н), 1,64 (т, 2Н), 1,47 (5, ЗН), 0,85 (т, 12Н).
Пегільовані сполуки карфілзомібу за Прикладом З отримують із сполуки 8 та ПЕГекМз за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 4: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(Н)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(ізобутирілокси)-3- 60 ((1-ПЕГ»ьк-1Н-1,2,3-триазол-4-іл)уметил)карбамоїл)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (9)
0о ре он оно о ре о о ре мавн. а й пив НО пт А --к А й н о Н 8) о 0 о он 1 2 З шо са
ТРА лу, ян, ; і мва о
Н нн ТЯ й в 5
Нн н сей
С сук не у Аніонособмінне ре РЕ «і Їх Ге смола понос не ТІМ т нн ні ом че Шин;
Ве р п" ї 2 ПЕК ПЕГ с альоці Же
Аскорбінова Кн ле, Кислота А н на чі з М ці виш иа: СК
Мео ря моб ви ЗРК о
Ні г З
Трет-бутил-5-форміл-2-гідроксибензоат (1)
До розчину сполуки 5-форміл-2-гідроксибензойної кислоти (2,01 г, 12 ммоль) в 2- метилпропан-2-олі (70 мл) за КТ додають ОСС (2,3 г, 12 ммоль). Реакційну суміш перемішують при нагріванні зі зворотним холодильником протягом З годин. Розчинник концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕюАс - 5:1) для отримання сполуки 1 (1,8 г, вихід 75 95). "Н-ЯМР (300 МГц, СОСІз): 5 1,76 (5, 1Н), 9,91 (5, 1Н), 8,33 (й, 9-21 Гц, 1Н), 8,00 (аа, 91-1,8 Гц, д92-8,7 Гц, 1Н), 7,11 (а, У-8,4 Гц, 1Н), 1,68 (5, 9Н).
Трет-бутил-5-форміл-2-(ізобутирілокси)бензоат (2)
До розчину сполуки 1 (1,01 г, 4,5 ммоль) в ТНЕ (20 мл) за КТ додають піридин (1,07 г, 13,5 ммоль) та ізомасляний ангідрид (1,423 г, 9 ммоль). Реакційну суміш перемішують протягом З годині. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕТОАс - 10:1) для отримання сполуки 2 (420 мг, вихід 36 95). "Н-ЯМР (300 МГц, СОСІз): 6 10,04 (в, 1Н), 8,36 (а, У-1,8 Гц, 1Н), 8,04 (аа, У-2,1
Гц, 92-8,4 Гц, 1Н), 7,25 (т, 1Н), 2,91 (т, 1Н), 1,59 (5, 9Н), 1,36 (а, У-6,9Гц, 6Н)
Трет-бутил-5-(гідроксиметил)-2-(ізобутирілокси)бензоат (3)
До розчину сполуки 2 (400 мг, 1,37 ммоль) в ТНЕ (20 мл) за КТ додають Мавеи (57,3 мг, 1,5 ммоль). Реакційну суміш перемішують протягом 1 годин, а потім гасять ацетоном (1 мл).
Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕТАс - 8:1) для отримання сполуки З (300 мг, вихід 75 95). /Н -
ЯМР (300 МГц, СОСІз): 6 7,85 (т, 1Н), 7,52 (а, 9-8,1 Гц, 1Н), 7,06 (а, 9-8,1 Гц, 1Н), 4,73 (5, 2Н), 2,88 (т, 1Н), 1,57 (5, 9Н), 1,30 (т, 6Н).
Б-(гідроксиметил)-2-(ізобутирілокси)бензойна кислота (4)
Розчин сполуки З (400 мг, 1,38 ммоль) в ТНЕ/ЮСМ (об./06., З мл/12 мл) перемішують за КТ протягом ночі. Суміш виливають у воду і водний розчин доводять до ріН-3-4. Дві фази відокремлюють і органічну фазу сушать над безводним Мд5Ох та концентрують для отримання сполуки 4 (202 мг, вихід 62 95), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення. 4-(гідроксиметил)-2-(проп-2-інілкарбамоїіл)фенілізобутират (5)
До розчину сполуки 4 (202 мг, 0,85 ммоль) в ОСМ (20 мл) при 0 "С додають ПІРЕА (219,3 мг, 1,7 ммоль), НАТИ (969 мг, 2,55 ммоль) та проп-2-іл-1-амін (93,5 мг, 1,7 ммоль). Реакційну суміш перемішують протягом 30 хв. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш- колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮОАс - 5:11) для отримання сполуки 5 (130 мг, вихід 60 95). "Н-ЯМР (300 МГц, СОСІ»): 6 7,83 (т, 1Н), 7,52 (т, 1Н), 710 (т, 1Н), 4,65 (в, 2Н), 4,24 (т, 2Н), 2,87 (т, 1Н), 2,30 (т, 1Н), 1,26 (т, 6Н). 4-(бромметил)-2-(проп-2-інілкарбамоіл)фенілізобутират (6)
До розчину сполуки 5 (130 мг, 0,5 ммоль) в ОСМ (15 мл) за 0 "С додають РРІз (170,3 мг, 0,65 ммоль) та МВ5 (105,6 мг, 0,6 ммоль). Реакційну суміш перемішують протягом 30 хвилин і розчинник концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/Е(ОАс - 10:1) для отримання сполуки б (50 мг, вихід 32 95). "Н -ЯМР (300 МГц, СОС»): 6 7,88 (т, 1Н), 7,37 (т, 1Н), 7,11 (т, 1Н), 4,51 (5, 2Н), 4,23 (т, 2Н), 2,87 (т, 1Н), 2,31 (т, 1Н), 1,37 (т, 6Н). 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(ізобутирілокси)-3-(проп-2-ін-1- ілкарбамоіл)/бензил)морфолін-4-ія бромид (8)
До розчину сполуки 6 (360 мг, 1,1 ммоль) в Месм (4 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)- 4-метил-1-(В8)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (720 мг, 1,0 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом ночі. Розчинник концентрують і залишок очищають флеш- колоночною хроматографією на силікагелі (Е(АсС/МеоОН-50:1) для отримання цільового продукту 7, який потім перетворюють у відповідний мезилат (150 мг, вихід 15 90) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (400 МГц, СОС»): 5 9,61 (т, 1Н), 7,90 (т, 1Н), 7,64 (т, 2Н), 7,34-7,10 (т, 12Н), 6,92 (т, 1Н), 6,68 (т, 1Н), 5,03 (т, 2Н), 4,86 (т, 1Н), 4,58-4,32 (т, 4Н), 4,28-4,10 (т, 5Н), 3,96 (т, 4Н), 3,47-3,31 (т, 2Н), 3,18 (т, 1Н), 3,06-2,87 (т, 2Н), 2,83 (5, ЗН), 2,76 (т, 2Н), 2,26 (т, 1Н), 2,23-2,04 (т, ЗН), 1,66-1,58 (т, 2Н), 1,42 (т, 4Н), 1,38-1,30 (т, 6Н), 1,27 (т,
АН), 0,90-0,84 (т, 12Н).
Пегільовану сполуки карфілзомібу за Прикладом 4 отримують із сполуки 8 та ПЕГькМз за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 5: 4-(4-ацетокси-3- ((1-ПЕГек-1Н-1,2,3-триазол-4-іл)метокси)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4- фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат
Ман НЕ у; ВІ н вже АсСі мавну. "бу пе ав а н в; н о о 0 он 1 г з н н пре висеко я, мВ ми нае хр Тк
РРАз х -к ян о М.Х, чХ і сайевна:
Й вг р СР 4 ІН г.
ПЕГ-АЬ пе
Її сіль со (І) 8
Аніонообмінна Аскорбінова смола ц й кислота м МА, М.Х, но чі
СУ Кон СКК км
МеО ту мео" ви о в
В ї
4-гідрокси-3-(проп-2-інілокси)бензальдегід (1)
До суміші МаН в ОМ5О (300 мл) додають 3,4-дигідроксибензальдегід (30 г, 217,39 ммоль) в
ОМ5О (50 мл) при 20"С. Суміш перемішують протягом 30 хв та вводять З3-бромпроп-1-ін (25,87 г, 217,39 ммоль). Реакційну суміш перемішують заКТт протягом однієї години. Суміш виливають у крижану воду (800 мл) і отриманий розчин доводять до рН-2. Суміш екстрагують
ЕЮАс (500 мл х 3), сушать над безводним Мо950О04 і концентрують. Залишок повторно кристалізують з ОСМ/петролейного ефіру (30 мл/500 мл) для отримання сполуки 1 (30 г, вихід 78 96). "Н-ЯМР (СОС, 300 МГц): 6 9,87 (5, 1), 7,54 (а, 9-1,2 Гц, 1), 7,49 (да, 9У-1,5 Гу, 92-81 Гу, 1Н), 7,09 (а, 9-81 Гц, 1Н), 4,82 (т, 2Н), 2,62 (т, 1Н). 4-форміл-2-(проп-2-інілокси)фенілацетат (2)
До розчину сполуки 1 (10,00 г, 56,82 ммоль) в ОСМ (150 мл) при 0 "С додають ЕМ (11,48 г, 113,64 ммоль) з наступним додаванням ацетилхлориду (5,35 г, 68,18 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 2 годин. Суміш промивають насиченим 2Н водним НС (100 мл) та водою (50 мл), сушать над безводним Мд5ЗО5 та концентрують для отримання сполуки 2 (12 г, вихід 97 95), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення. "Н-ЯМР (СОС |з, 400 МГц): 6 9,96 (5, 1Н), 7,63 (а, 9-1,6 Гц, 1Н), 7,54 (да, 9, - 1,6 Гц, к - 8,0 Гц, 1Н), 7,25 (а, 95-8,0 Гц, 1Н), 4,79 (й, 9-24 Гц, 2Н), 2,57 (І, 9-24 Гу, 1Н),2,35(5, ЗН). 4-(гідроксиметил)-2-(проп-2-інілокси)фенілацетат (3)
До розчину сполуки 2 (12,00 г, 5505 ммоль) в ОСМ/Меон (150 мл/15 мл) при 0"С маленькими порціями додають Мавна (3,06 г, 82,57 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 30 хв. Суміш гасять ацетоном (5 мл) та концентрують. Залишок очищають флеш- колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс - 2:71) для отримання сполуки З (10,32 г, вихід 85 95). "Н-ЯМР (СОСІз, 400 МГц): 6 7,16 (а, 9-16 Гц, 1Н), 7,04 (а, 95-8,0 Гц, 1), 6,98 (да, 91-1,6 Гц, 9У2-8,0 Гц, 1Н), 4,72 (й, 9-24 Гц, 2Н), 4,69 (5, 2Н), 2,53 (Її, 4-24 Гц, 1Н), 2,32 (5, ЗН). 4-(бромметил)-2-(проп-2-інілокси)фенілацетат (4)
До розчину сполуки З (11,50 г, 52,27 ммоль) в ОСМ (150 мл) при 0 "С додають РРІз (20,50 г, 78,41 ммоль) та МВ5 (11,04 г, 62,73 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 0,5 годин. Надлишок розчинника концентрують та залишок очищають флеш-колоночною
Зо хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕАс - 20:1) для отримання сполуки 4 (7,82 г, вихід 53 95); "Н -ЯМР (СОСІз, 400 МГц): 5 7,14 (т, 1Н), 7,02 (т, 2Н), 4,73 (0, 9-24 Гц, 2Н), 4,48 (5, 2Н), 2,55 (І, 9-24 Гц, 1Н), 2,32 (5, ЗН). 4-(4-ацетокси-3-(проп-2-ін-1-ілокси)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15- метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (6)
До розчину сполуки 4 (5,85 г, 20,67 ммоль) в МесМ (50 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (4,96 г, 6,89 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом 2 днів. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮАсС/МеОН - 100:6) для отримання цільової сполуки 5, яку перетворюють у відповідний мезилат (3,2 г, вихід 50 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (СОСІз, 400 МГц): 65 9,66 (т, 1Н), 7,83 (т, 1Н), 7,36 (т, 1Н), 7,26-7,14 (т, 1З3Н), 6,72 (т, 1Н), 5,18 (т, 1Н), 4,90 (т, 2Н), 4,77 (т, 2Н), 4,53- 4,36 (т, 4Н), 4,26 (т, ЗН), 4,08 (т, 1Н), 3,92 (т, 2Н), 3,74 (т, 1Н), 3,46 (т, 1Н), 3,35 (т, 1Н),
З1З3(т, 1Н), 3,04 (т, 2Н), 2,81 (5, ЗН), 2,75 (т, 2Н), 2,62 (т, 1Н), 2,33 (т, ЗН), 2,20 (т, 1Н), 212 (т, 1Н), 1,70-1,53 (т, ЗН), 1,50-1,33 (т, 5Н), 1,25 (т, 2Н), 0,90-0,81 (т, 12Н).
Пегільовану сполуку карфілзомібу за Прикладом 5 отримують із сполуки б та ПЕГекМз за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 6: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(Н)-2-метилоксиран-2-
БО карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-((1-ПЕГек-1Н-1,2,3- триазол-4-іл)метокси)-4-(пропіонілокси)бензил)/морфолін-4-ія метансульфонат (6)
Ї ІВ ЩЕ Щ
«Аа мав ман. РРНАз ту ик, тла, ть нн ій 1 2 З
ІЙ
Те їде Аніонообмінна зак угон ! Кк
Ве ви ТР 4
ПЕ ПЕК аль СО В І
Аскорбінова І кислота нн ОО
С а: «в М мес" з звК С й нд: й мес" лі Свв 6 4-форміл-2-(проп-2-ін-1-ілокси)фенілпропіонат (1)
До розчину сполуки 4-гідрокси-3-(проп-2-інілокси)бензальдегіду (2,64 г, 15 ммоль) в ОСМ (30 мл) за 0 "С додають ТЕА (3 г, 30 ммоль) та пропіонілхлорид (1,67 г, 18 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом однієї години. Суміш гасять водою (50 мл) та збирають фазу
ОСМ, сушать над безводним Мод95О»х і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕАс - 10:1) для отримання сполуки 1 (2,4 г, вихід 85 95). "Н-ЯМР (300 МГц, СОСІз): 5 9,97 (5, 1Н), 7,64 (й, 9-1,5 Гц, 1Н), 7,55 (а, 91-1,5 Гц,
У2-7,8 Гц, 1), 7,26 (а, 9-81 Гц, 1Н), 4,79 (а, У-2,1 Гц, 1Н), 2.68 (а, 9У-7,5 Гц, 2Н), 2,58 (І, 9-24 Гц, 1Н), 1,31 (МУ-7,5 Гц, 1Н). 4-(гідроксиметил)-2-(проп-2-інілокси)уфенілпропіонат(2)
До розчину сполуки 1 (2,32 г, 0,01 моль) в ТНЕ (30 мл) при 0 "С маленькими порціями додають Мавна (570 мг, 0,015 моль). Реакційну суміш перемішують за кімнатної температури протягом 2 годин, а потім гасять насиченим МНАСІ (15 мл). Органічну фазу збирають і водну фазу екстрагують ОСМ (20 мл х 3). Органічні фази поєднують, сушать над безводним Мо5О4 і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕАс - 2:1) для отримання сполуки 2 (1,7 г, вихід 73 95). "Н-ЯМР (400 МГц,
СОбсіз): 5 7,12-6,95 (т, ЗН), 4,68 (т, 2Н), 4,62 (т, 2Н), 2.63 (т, 2Н), 2.53 (т, 1Н), 1,27 (т, ЗН). 4-(бромметил)-2-(проп-2-інілокси)фенілпропіонат (3)
До розчину сполуки 2 (1,7 г, 7,26 ммоль) в ОСМ (30 мл) послідовно додають РРІз (2,28 г, 8,7 ммоль) та О1ТРЕА (1,12 мг, 8,7 ммоль). Суміш охолоджують до 0 "С і маленькими порціями додають МВ5 (1,4 г, 7,78 ммоль). Реакційну суміш перемішують при тій самій температурі протягом 20 хв. Надлишок розчинника концентруюють та залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЕ(ЮАс - 10:11) для отримання сполуки З (400 мг, вихід 19 9р). 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(Ю-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-(проп-2-ін-1-ілокси)-4- (пропіонілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
До розчину сполуки З (400 мг, 1,34 ммоль) в МесмМ (5 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-((А)-
Зо 4-метил-1-((5)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (484,8 мг, 0,67 ммоль). Реакційну суміш нагрівають до 45 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі для отримання цільової сполуки 4 (380 мг, вихід 48 95), яку перетворюють у відповідний мезилат (370 мг, кількісна оцінка) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (400 МГц, СОСІв): 6 9,63 (т, 1Н), 7,82 (т, 1Н), 7,35-7,09 (т, 1 ЗН), 6,91 (т, 1Н), 6,52 (т, 1Н), 5,13 (т, 1Н), 5,02-4,82 (т, 5Н), 4,72 (т, 2Н), 4,50-3,83 (т, 11Н), 3,52-3,31 (т, 2Н), 3,18-2,58 (т, 11Н), 1,68-1,18 (т, 9Н), 0,88 (т, 12Н).
Пегільовану сполуку карфілзомібу за Прикладом 6 отримують із сполуки 5 та ПЕГекМз за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 7: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(Н)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11 -тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(ізобутирілокси)-3- ((1-ПЕГьк-1Н-1,2.3-триазол-4-іл)уметокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (6)
Ї о шо
Ї аль Си (І) м
Аскорбінова ! кислота по пдв щу
Ісав на: в'я!
Мас ше сг нин
ХМ мес" р ри и 5 5 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(ізобутирілокси)-3-(проп-2-ін-1- ілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
До розчину сполуки З (0,5 г, 1,6 ммоль) в МесСМ (9 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)-4- метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)-2- (2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (864 мг, 1,2 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом 20 годин. Розчинник концентрують і залишок очищають флеш- колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮАС/МеоОН - 100:6) для отримання цільової сполуки 4, яку потім перетворюють у відповідний мезилат (500 мг, вихід 44 У5) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (400 МГц, СОС»): 5 9,67 (т, 1Н), 7,82 (т, 1Н), 7,27 (т, 16Н), 6,85 (т, 1Н), 6,47 (т, 1Н), 5,13 (т, 1Н), 5,02 (т, 1Н), 4,85 (т, 1Н), 4,70 (т, 2Н), 4,45 (т, 2Н), 4,37 (т, 2Н), 4,23 (т, 4Н), 3,92 (т, 2Н), 3,84 (т, 1Н), 3,46 (т, 1Н), 3,935 (т, 1Н), 3,15 (т, 1Н), 3,03 (т, 1Н), 2,92 (т, 1Н),2,80(5, ЗН), 2,73 (т, 2Н), 2,58 (т, 1Н), 2,20 (т, 1Н), 2,12 (т, 1Н), 1,70 (т, 1Н), 1,62 (т, ЗН), 1,43 (т, 4Н), 1,28 (т, 6Н), 1,21 (т, ЗН), 0,85 (т, 12Н).
Приклад 7 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладах З та 5, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином, і сполука 5 та ПЕГькМз реагують за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 8: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(Н)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11 -тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(бутирілокси)-3-((1-
ПЕГ»к-1Н-1,2,3-триазол-4-ілуметокси))бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (6) "7 ПЕК ПЕ ей діль си (ЇЇ) УМ
Аскорбінова киспота ї її Кв: і ней тов т і с а мео Ки моб о ви о би о в я 5 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(бутирілокси)-3-(проп-2-ін-1-
Зо ілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
До розчину сполуки З (0,7 г, 2,25 ммоль) в МесСМ (8 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)-4- метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)-2- (2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (0,8 г, 1,125 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮАс/Меон - 100/3) для отримання цільової сполуки 4 (500 мг, вихід 23,3 95), яку перетворюють у відповідний мезилат (460 мг, вихід 92 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (400 МГц, СОСіз): 6 9,73 (т, 1Н), 7,76 (т, 1Н), 7,33-7,10 (т, 1З3Н), 6,91 (т, 1Н), 6,52 (т, 1Н), 5,18 (т, 1Н), 5,08-4,85 (т, 2Н), 4,72 (т, 2Н), 4,50-3,78 (т, 11Н), 3,52-3,91 (т, 2Н), 3,18-2,58 (т, 11Н), 2,18 (т, 2Н), 1,68-1,24 (т, 12Н), 0,84 (т, 12нН).
Приклад 8 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 3, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи пропіонілхлорид для отримання супутньої проміжної сполуки 1, зображеної в Пр. 3), і сполука 5 та П-ПЕГек реагують за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 9: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(Н)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(гексаноїлокси)-3-(П-
ПЕГ»к-1Н-1,2,3-триазол-4-іл)уметокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (6) и лл ще йль с) М лей Декорбінова щі кислота ! н н і ен щі ке Шви свко, мес" й че ФМ хх я моб З У З тр 9 й з 5 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(гексаноілокси)-3-(проп-2-ін-1- ілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
До розчину сполуки З (1,41 г, 4,16 ммоль) в МесСмМ (25 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (1,0 г, 1,39 ммоль). Реакційну суміш нагрівають до 40-45 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮАсС/МеонН-20:1) для отримання цільової сполуки 4, яку потім перетворюють у відповідну сіль - мезилат (570 мг, вихід 41 Ус) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (400 МГц, СОСІв): 6 9,72 (т, 1Н), 7,82 (т, 1Н), 7,34-7,15 (т, 12Н), 7,10 (т, 1Н), 6,82 (т, 1Н), 6,43 (т, 1Н), 5,15 (т, 1Н), 4,98 (т, 1Н), 4,76 (т, 2Н), 4,46 (т, 2Н), 4,38 (т, 2Н), 4,25 (т, ЗН), 4,12 (т, 1Н), 4,01 (т, 2Н), 3,85 (т, 2Н), 3,47 (т, 1Н), 3,36 (т, 1Н), 3,15 (т, 1Н), 3,01 (т, 2Н), 2,80 (5, ЗН), 2,72 (т, 2Н), 2,60 (т, 2Н), 2,51 (т, 1Н), 2,35-2,14 (т, 4Н), 1,76 (т, 2Н), 1,55 (т, 2Н), 1,48 (т, 4Н), 1,37 (т, 6Н), 1,23 (т, ЗН), 0,86 (т, 12нН).
Приклад 9 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 3, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи пентаноілхлорид для отримання супутньої проміжної сполуки 1, зображеної в Пр. 3), і сполука 5 та ПЕГькМз реагують за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 10: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11 -тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-((1-ПЕГьк-1 Н-1,2,3- триазол-4-іл)метокси)-4-(октаноілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (6)
ПЕС, ПЕГ сіль со (В) сн,
Аскорбінова на ; кистта с мо У Щі МБО" 2 у й Бу Й 8 во
Приклад 10 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 3, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи гептаноіїлхлорид для отримання
Зо супутнього проміжного альдегіду 1, зображеного в Пр. 3), і сполука 5 та пЕЕ5ісМЗ реагують за узагальненим способом пегілювання А. 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(октаноілокси)-3-(проп-2-ін-1- ілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
До розчину сполуки З (1,53 г, 4,17 ммоль) в МесСмМ (25 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (1,00 г, 1,39 ммоль). Реакційну суміш перемішують за 40-45 "С протягом ночі. Розчинник концентрують і залишок очищають флеш- колоночною хроматографією на силікагелі (ЕОАс/МеОН-100:5) для отримання цільової сполуки 4, яку потім перетворюють у відповідним мезилат (620 мг, вихід 44 У5) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (400 МГц, СОСІз): 5 9,69 (т, 1Н), 7,82 (т, 1Н), 7,34-7,15 (т, 12Н), 7,10 (т, 1Н), 6,88 (т, 1Н), 6,51 (т, 1Н), 5,15 (т, 1Н), 4,98 (т, 1Н), 4,88 (т, 1Н), 4,74 (т, 2Н), 4,46 (т, 2Н), 4,38 (т, 2Н), 4,25 (т, 4Н), 4,02 (т, 2Н), 3,85 (т, 1Н),3,47(т, 1Н),3,36(т, 1Н),5,15(т, 1Н), 3,01 (т, 2Н), 2,83 (5, ЗН), 2,72 (т, 2Н), 2,60 (т, ЗН), 2,35-2,14 (т, ЗН), 1,76 (т, 2Н), 1,55 (т, 2Н), 1,48-1,23 (15Н), 0,92-0,78 (12 Н).
Приклад 11: 4-(4-ацетокси-3З-метил-5-((1-ПЕГьк-1 Н-1.2,3-триазол-4-іл)метокси)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11- тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (8) н Ман у у
Н ВВ г НН вище досі
Н пн Н пн НО пекнннноннннррвья
Од Н Н о 1 2 З о
В) Й я п ю
ЕЗ в
Мавн, РВіз С н рі ІФ) поро я -к "о ; ря о І) с
Н й й 5
Ір Ц. с ре
Аніонообмінна сек: лк свв: . - - Н др У РЕ меобн і рі
НІ ЦІ
7 в ПЕг и
ПЕГМ М сільс в) зм
Аскорбінова
КО з, н нн ан «н х
МБО" "Р " ь 8
З,4-дигідрокси-5-метилбензальдегід (1)
До розчину сполуки 4-гідрокси-3-метокси-5-метилбензальдегіду (2,00 г, 12,04 ммоль) в ОСМ (100 мл) при -78 "С додають ВВіз (3,02 г, 12,04 ммоль). Реакційну суміш перемішують за кімнатної температури протягом ночі. Суміш гасять насиченим МБОСІ (100 мл) при -20 70. Дві фази відокремлюють і водну фазу екстрагують ЕТОАс (50 млх3). Суміш органічних фаз сушать над безводним Моа50О5 і концентрують. Залишок очищають флеш- колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕОАс - 10:1) для отримання сполуки 1 (1,56 г, вихід 85 95). "Н-
ЯМР (300 МГц, ОМ50О-а6): 5 9,94 (5, 1Н),9,69(5, "Н), 9,47 (5, 1Н), 7,21 (5, 1Н), 7,15 (5, 1Н), 2,02 (5,
ЗН). 4-гідрокси-3-метил-5-(проп-2-інілокси)бензальдегід (2)
До суміші Ман (489,12 мг, 20,38 ммоль) в ОМ5О (30 мл) при 0 "С додають сполуку 1 (1,55 г, 10,19 ммоль) в ОМ5О (10 мл). Суміш перемішують протягом 30 хв, при тій самій температурі, по краплях вводять З-бромпроп-1-ін (1,21 г, 10,19 ммоль). Реакційну суміш перемішують протягом 30 хвилин і гасять водою (100 мл). Отриманий розчин доводять до рН--4-5 і екстрагують ЕЮАсС (400 мл х 3). Суміш фаз ЕІОАсС промивають розсолом (50 мл), сушать над безводним Мо5ох і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕОАс - 10:1) для отримання сполуки 2 (1,7 г, вихід 88 95). "Н-ЯМР (300 МГц, рм50-а6): 5 9,84 (в, 1Н), 9,77 (в, 1Н), 7,42 (т, 2Н), 4,94 (а, 9-21 Гц, 2Н), 3,65 (т, 1Н), 2,22 (5,
ЗН). 4-форміл-2-метил-6-(проп-2-інілокси)фенілацетат (3)
До розчину сполуки 2 (1,60 г, 8,41 ммоль) в ОСМ (150 мл) при 0 "С додають піридин (2,00 г, 25,23 ммоль) з наступним додаванням по краплях ацетилхлориду (1,32 г, 16,82 ммоль).
Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 1 години, а потім додають воду (100 мл). Дві фази відокремлюють і органічну фазу промивають розбавленою НСІ (ІН, 50 мл), сушать над безводним Мо95О4 і концентрують для отримання сполуки З (2,0 г, кількісна оцінка), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення; "Н-ЯМР (300 МГц, ОМ5О-абв): 5 9,95 (5, 1Н), 7,56 (т, 2Н), 4,96 (т, 2Н), 3,67 (т, 1Н), 2,36 (т, ЗН), 2,23 (5, ЗН). 4-(гідроксиметил)-2-метил-6-(проп-2-інілокси)фенілацетат (4)
До розчину сполуки З (2,00 г, 8,61 ммоль) в ТНЕ (50 мл) при 0 "С маленькими порціями додають МавВНа (325,80 мг, 8,61 ммоль). Реакційну суміш перемішують при тій самій температурі протягом 1 години, а потім гасять водою (1 мл). Суміш розбавляють ОСМ (100 мл), сушать над безводним МаЗзОї і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс - 5:1) для отримання сполуки 4 (1,5 г, вихід 74 95); "Н-'ЯМР (300 МГц, ЮОМ5О-аб): 6 7,00 (5, 1Н), 6,86 (5, 1Н), 5,26 (т, 1Н), 4,78 (й, 9-24 Гц, 2Н), 4,47 (т, 2Н), 3,61 (т, 1Н), 2,31 (5, ЗН), 2,11 (5, ЗН). 4-(бромметил)-2-метил-6-(проп-2-інілокси)фенілацетат (5)
До розчину сполуки 4 (1,50 г, 6,46 ммоль) в ОСМ (50 мл) при 0 "С додають РВіз (1,75 г, 6,46 ммоль). Реакційну суміш перемішують протягом 30 хв, а потім гасять водою (50 мл). Дві фази відокремлюють і органічну фазу сушать над безводним Мд5О». та концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/Е(ОАс - 30:1) для отримання сполуки 5 (750 мг, вихід 39 95); "Н-ЯМР (300 МГц, СОС»): 5 7,00 (5, 1Н), 6,94 (5, 1Н), 4,73 (9, 9-24 Гу, 2Н), 4,47 (5, 2Н), 2,57 (т, 1Н), 2,37 (5, ЗН), 2,19 (5, ЗН). 4-(4-ацетокси-3-метил-5-(проп-2-ін-1-ілокси)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7- ізобутил-15-метил-13-((В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (7)
До розчину сполуки 5 (351,25 мг, 1,19 ммоль) в МескМ (5 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (428,35 мг, 595,00 ммоль).
Реакційну суміш перемішують при 40-45 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮАС/МеОнН - 10071) для отримання цільової сполуки 6, яку потім перетворюють у відповідним мезилат (280 мг, вихід 50 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (300 МГц, СОСІ»): 5 9,68 (т, 1Н),
Зо 7,82 (т, 1Н), 7,26 (т, 11Н), 7,00 (т, 2Н), 6,60 (т, 1Н), 5,17 (т, 1Н), 5,08 (т, 1Н), 4,78 (т, ЗН), 4,46 (т, АН), 4,22 (т, 4Н), 4,01 (т, 2Н), 3,80 (т, 2Н), 3,45 (т, 2Н), 3,18 (т, 1Н), 3,05 (т, 2Н), 2,80 (5, ЗН), 2,73 (т, 2Н), 2,60 (т, 1Н), 2,43 (т, ЗН), 2,20 (т, ЗН), 1,58 (т, 2Н), 1,46 (т, 6Н), 1,32 (т,
ЗН), 0,88 (т, 12Н).
Сполуку за Прикладом 11 отримують із сполуки 7 та ПЕГекМз за допомогою реакції за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 12: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11 -тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-((1-ПЕГьк-1Н-1,2,3- триазол-4-іл)уметил)карбамоїіл)-4-(півалоілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (9) 2 пЕг, МГ
МН сіль Си (В) В; те, Аскорбінова н кислота ис пинана в МЕ
МО ТРв С Бі НИ Е Й ря МБО в ТРА й 8 З 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(півалоілокси)-3-(проп-2-ін-1- ілкарбамоіл)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (8)
До розчину сполуки 6 (400 мг, 1,1 ммоль) в МеСМ (10 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (720 мг, 0,1 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок повторно кристалізують з МеСМ/ЕСо (об./о6., 1/5) для отримання цільової сполуки 7, яку перетворють у відповідний мезилат (120 мг, вихід 11,2 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-
ЯМР (400 МГц, СОСІ»): 6 9,63 (т, 1Н), 7,82-7,55 (т, 4Н), 7,33-7,08 (т, 11Н), 6,85 (т, 1Н), 6,62 (т, 1Н), 5,1354,82 (т, 2Н), 4,50-3,93 (т, 14Н), 3,42-2,68 (т, 11), 2,5-1,9 (т, 6Н), 1,68-1,18 (т, 19Н), 0,88 (т, 12Н).
Приклад 12 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 4, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи трет-бутаноіїлхлорид для отримання супутньої проміжної сполуки 1, зображеної в Пр. 4), і сполука 8 та ПЕГькМз реагують за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 13: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-((1-(ПЕ Гоок-4- плечовий)-1Н-1,2,3-триазол-4-іл)метокси)-4-(півалоілокси)бензил)морфолін-4-ія форміат ій І й м
ВЗ но Хе 00 Ве» за мавн. РР» о Н о Н 1 РЯШ г
ІК но Н " сію зд, У ко ев: а нн НН СД вка:
Вг У ьи Шк
НІ
"шо 5 аль ПНО зд, Аскорбінова рід «ж кислота Фу н й
Аніопообмінна ен ск пове смола мес" ве ше Ме шься
М й 4 я ї 4-гідрокси-3-(проп-2-інілокси)бензальдегід (1)
До суміші МаН в ОМ5О (300 мл) додають 3,4-дигідроксибензальдегід (30 г, 217,39 ммоль) в
ОМ5О (50 мл) при 20"С. Суміш перемішують протягом 30 хв та вводять З3-бромпроп-1-ін (25,87 г, 217,39 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом однієї години, а потім виливають у крижану ванну. Отриманий розчин доводять до рн-2 і екстрагують ЕАсС (500 мл х 3). Суміш органічних фаз сушать над безводним Ма5О»54 і концентрують. Залишок повторно кристалізують з ОСМ/петролейного ефіру (30 мл/500 мл) для отримання сполуки 1 (30 г, вихід 78 95). "Н-'ЯМР (СОСІз, 300 МГц): 6 9,89 (5, 1Н), 7,54 (й, 9-1,2 Гц, 1Н), 7,49 (ай, У, - 1,5 Гц, п-8,1 Гу, 1Н), 7,09 (й, 9-81 Гц, 1Н), 4,82 (т, 2Н), 2,62 (т, 1Н). 4-форміл-2-(проп-2-інілокси)фенілпівалат(2)
До розчину сполуки 1 (3,0 г, 17 ммоль)» в ОСМ (120 мл) при 0 "С додають ЕЇЗМ (3,45 г, 34 ммоль) з наступним додаванням півалоілхлориду (2,34 г, 20,4 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 2 годин. Суміш промивають насиченим МансСоз (20 мл) та водою (20 мл), сушать над безводним Мд5оОх і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕАс - 50:1) для отримання сполуки 2 (2,10 г, вихід 47 95) у вигляді білої речовини; "Н -ЯМР (СОСіз, 300 МГц): 5 9,99 (5, 1Н), 7,61 (а, 7-1,8 Гу, 1Н), 7,55(аа, 9У1-1,6Гу, 92-81 Гц, 1), 7,26 (а, 9-81 Гц, 2Н), 4,77 (а, 9-24 Гц, 2Н), 2,58 (ї, 9-24 Гц, 1Н), 1,42 (5, 9Н). 4-(гідроксиметил)-2-(проп-2-інілокси)уфенілпівалат(3)
До розчину сполуки 2 (1,8 г, 6,9 ммоль) в ОСМ/Меон (100 мл/10 мл) при 0 "С додають
Мавна (0,37 г, 10,4 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 30 хв. Реакційну суміш
Зо гасять ацетоном (3 мл) і розчинник концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕАс - 3:1) для отримання сполуки З (1,50 г, вихід 83 96); "Н-'ЯМР (СОСІз, 300 МГц): 5 7,11 (т, 1Н), 7,00 (т, 2Н), 4,68 (т, 4Н), 2,53 (т, 1Н), 1,41 (5, 9Н). 4-(бромметил)-2-(проп-2-інілокси)фенілпівалат (4)
До розчину сполуки З (1,50 г, 5,7 ммоль) в ОСМ (60 мл) при 0 "С додають РРІ: (1,80 г, 6,8 ммоль) та МВ5 (1,11 г, 6,3 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 0,5 годин.
Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/»ЕТОАс - 50:1) для отримання сполуки 4 (1,34 г, вихід 81 95); "Н -
ЯМР (СОСІіз, 300 МГц): 6 7,12 (а, 9-1,5 Гц, 1Н), 7,03 (т, 2Н), 4,70 (а, 9-24 Гц, 2Н), 4,51 (а, 90-3,9
Гц, 2Н), 2,56 (Її, 9-24 Гц, 1Н), 1,40 (5, 9Н). 4-(45.78,108Л38)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13- (8)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3.6.9.12-тетраазагексадецил)-4- (4-(півалоілокси)-3-(проп-2-ін-1-ілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (6)
До розчину сполуки 4 (2,38 г, 7,3 ммоль) в МесМм (30 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (2,64 г, 3,7 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮАсС/Меон - 100:6) для отримання цільові сполуки 5, яку перетворюють у відповідний мезилат(1,23 г, вихід 25 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (СОсСіз, 300 МГц): 5 9,83 (т, 1Н), 7,92 (т, 1Н), 7,50-7,11 (т, 1ЗН), 7,03 (т, 1Н), 6,62 (т, 1Н), 5,25 (т, 1Н), 5,15-4,90 (т, 2Н), 4,88-4,75 (т, 2Н), 4,70-4,20 (т, 7Н), 4,20-3,90 (т, ЗН), 3,70-3,40 (т, 4Н), 3,26 (т, 1Н), 3,15 (т, 2Н), 2,90 (5, ЗН), 2,85 (т, 2Н), 2,40-2,10 (т, 2Н), 1,87-1,63 (т, 5Н), 1,55 (т, ЗН), 1,41 (5, 9Н), 1,38 (т, 2Н), 0,89-1,05 (т, 12Н).
Сполуку за Прикладом 13 отримують із сполуки 6 та ПЕГгок(Мз)4 за узагальненим способом пегілювання А. Сполука за Прикладом 13 на різноманітних Фігурах, проілюстрованих в даному тексті, також позначена як ОР-59381. "Н-ЯМР (500 МГЦ, час релаксації - 10 сек, ОМ5О-дв) 6 8,47 (5, 4Н), 8,42 (й, 9-8,5 Гц, 4Н), 8,29 (а, 9-7,5 Гц, 4Н), 8,11 (5, 4Н), 8,07 (й, 9-8 Гц, 4Н), 7,53 (5, 4Н), 7,26-7,29 (т, 4Н), 7,11-7,19 (т, З2Н), 7,05-7,06 (т, 4Н), 5,21 (5, 8Н), 4,95 (да, 9-12,5 Гц и 39,0 Гц, 8Н), 4,52-4,54 (т, 12Н), 4,28-4,38 (т, 16Н), 4,17-4,20 (т, АН), 4,06 (т, 20ОН), 3,78 (І, 9-5,5 Гцг, 8Н), 3,61-3,65 (т, 8Н), 3,50 (5, 2133Н), 3,35-3,37 (т, 8Н), 3,10 (а, 9-5 Гц, 4Н), 2,94-2,98 (т, 12Н), 2,73- 2,718 (т, 4Н), 2,50-2,65 (т, 8Н), 1,90-1,98 (т, 4Н), 1,78-1,88 (т, 4Н), 1,51-1,68 (т, 8Н), 1,39 (5, 12Н), 1,25-1,38 (т, 16Н), 1,18 (5, З6Н), 0,833-0,881 (т, 24Н), 0,782-0,815 (т, 24Н); Завантаження: 86 об.
Приклад 14: 4-(48,78.108Л38)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(ізобутирілокси)-3- ((1-ПЕГоок-4-плечовий-1Н-1,2,3-триазол-4-ілуметокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (14)
ПЕОМ ПЕГ х, аль со (В о ду моли о нофно. нин Н н свв. ом мер З 7 Тв мео" їх оте й п зо й ш І 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3.6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(ізобутирілокси)-3-(проп-2-ін-1- ілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
До розчину сполуки З (0,5 г, 1,6 ммоль) в МесмМ (9 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)-4- метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)-2- (2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (864 мг, 1,2 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом 20 годин. Розчинник концентрують і залишок очищають флеш- колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮАС/МеоОН - 100:6) для отримання цільової сполуки 4, яку потім перетворюють у відповідний мезилат (500 мг, вихід 44 У5) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (400 МГц, СОС»): 5 9,67 (т, 1Н), 7,82 (т, 1Н), 7,27 (т, 16Н), 6,85 (т, 1Н), 6,47 (т, 1Н), 5,13 (т, 1Н), 5,02 (т, 1Н), 4,85 (т, 1Н), 4,70 (т, 2Н), 4,45 (т, 2Н), 4,37 (т, 2Н), 4,23 (т, 4Н), 3,92 (т, 2Н), 3,84 (т, 1Н), 3,46 (т, 1Н), 3,35 (т, 1Н), 3,15 (т, 1Н), 3,03 (т, 1Н), 2,92 (т, 1Н), 2,80 (5, ЗН), 2,73 (т, 2Н), 2,58 (т, 1Н), 2,20 (т, 1Н), 2,12 (т, 1Н), 1,70 (т, 1Н), 1,62 (т, ЗН), 1,43 (т, 4Н), 1,28 (т, 6Н), 1,21 (т, ЗН), 0,85 (т, 12Н).
Приклад 14 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладах 3, 5 та 7, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи ізопропаноілхлорид для отримання супутньої проміжної сполуки 1, зображеної в Пр. 3), і сполука 5 та ПЕГоокМз реагують за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 15: 4-(4-ацетокси-3-(2-(2-(2-(1-ПЕГьк-1 Н-1,2,3-триазол-4- ілуметокси)етокси)етокси)етокси)бензил)-4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил- 13-(8)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (9)
вже тес!
Пед коди Анни ак НО рути первой 1 а з . н в. (З а "б зо о вн
Ассі ; - пр н пен дв ТЯ у
КІ Н ї В в! пав 2 М їе мв5 зви тре Аніонообмінна чі РР п о єМола он
ПЕН ем сльсійю ЛЕ
Аскорбінова кислота пн о иои ко:
СХ Ї в:
Гей Но ль
МБО я РА
В
2-(2-(2-(проп-2-ін-1-ілокси)етокси)етокси)етан-1-ол (1)
До суміші Ман (3,47 мг, 0,086 ммоль) в ТНЕ (320 мл) при 0 "С додають 2,2-(етан-1,2- диілбіс(окси))діетанол (20 г, 0,133 моль). Суміш перемішують при тій самій температурі 5 протягом 30 хв, а потім вводять З3-бромпроп-і1-ін (7,93 г, 0,066 моль). Реакційну суміш витримують при 0 "С протягом 2 годин, а потім залишають за КТ протягом ночі. Суміш гасять водою (4 мл) та отриманий розчин одразу сушать над безводним Мо95О» і концентрують.
Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕОАс - 1:11) для отримання сполуки 1 (10,12 г, вихід 80 95). "Н-ЯМР (400 МГц, СОСіз): 105421 (9,9-2,0 Гу, 2Н), 3,75-3,68 (т, ТОН), 3,62 (т, 2Н), 2,44 (т, 1Н), 2,23 (5, 1Н). 2-(2-(2-(проп-2-ін-1-ілокси)етокси)етокси)етил 4-метилбензолсульфонат (2)
До розчину сполуки 1 (5 г, 26,6 ммоль) в ОСМ (80 мл) при 0 "С додають Т5СІ (7,6 г, 39,89 ммоль) з наступним додаванням піридину (25 мл). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом ночі. Розчин ОСМ промивають НСІ (3 Н, 50 мл х 4), сушать і концентрують для отримання сполуки 2 (7,89 г, вихід 87 95), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення; "Н-ЯМР (400 МГц, СОСіз): 6 7,80 (й, 9У-8,4 Гц, 2Н), 7,34 (й, 9-8,0 Гц, 2Н), 4,20 (т, 4Н), 3,68 (т, 6Н), 3,61 (т, 4Н), 2,45 (т, 1Н), 2,40 (т, ЗН). 4-гідрокси-3-(2-(2-(2-(проп-2-інілокси)етокси)етокси)етокси)бензальдегід (3)
До суміші Ман (0,82 г, 20,47 ммоль) в ОСМ (50 мл) при 20 "С послідовно додають розчин
З,4-дигідроксибензальдегіду (1,41 г, 10,23 ммоль) в ОМ5О (5 мл) і розчин сполуки 2 (3,5 г, 10,23 ммоль) в ОМ5О (5 мл). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом ночі. Суміш виливають у крижану воду (500 мл) і цей водний розчин доводять до рН-2 за допомогою 2 Н НС. Отриману суміш екстрагують ЕЮОАс (50 мл х 3) і суміш фаз ЕТАс сушать над безводним Мод5бох і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮОАс - 1:11) для отримання сполуки З (579 мг, вихід 18 95); "Н-ЯМР (400 МГц, СОСІ»): 6 9,80 (в, 1Н), 7,46 (т, 2Н), 7,03 (й, 9-7,6 Гц, 1Н), 4,25 (т, 4Н), 3,88 (т, 2Н), 3,70 (т, 8Н), 2,45 (т, 1Н). 4-форміл-2-(2-(2-(2-(проп-2-інілокси)етокси)етокси)етокси)фенілацетат (4)
До розчину сполуки З (479 мг, 1,56 ммоль) в ТНЕ (20 мл) за 0 "С додають ТЕА (471 мг,
Зо 4,67 ммоль) та АсгО (238 мг, 2,33 ммоль). Реакційну суміш перемішують за кімнатної температури протягом З годин. Надлишок розчинника концентрують і залишок повторно розчиняють в ЕАс (40 мл). Отриманий розчин промивають водою (50 мл), сушать над безводним Мд5О» і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕАс - 2:1) для отримання сполуки 4 (400 мг, вихід 74 95). "Н-
ЯМР (400 МГу, СОС»): 5 9,94 (в, 1Н), 7,52 (й, 9-1,6 Гц, 1Н), 7,49 (аа, 9У1-1,6 Гу, да2-8,0 Гц, 1Н), 7,22 (а, 9У-8,0 Гц, 1Н), 4,23 (т, 2Н), 4,20 (т, 2Н), 3,86 (т, 2Н), 3,72 (т, 8Н), 2,43 (т, 1Н), 2,34 (5,
ЗН). 4-(гідроксиметил)-2-(2-(2-(2-(проп-2-інілокси)етокси)етокси)етокси)фенілацетат (5)
До розчину сполуки 4 (1,18 г, 3,38 ммоль) в ТНЕ (50 мл) при 0 "С по краплях додають розчин
ВНЗз/ТНЕ (3,4 мл, 3,38 ммоль). Реакційну суміш перемішують протягом 30 хвилин, а потім гасять
Меон (5 мл). Реакційний розчинник концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕОАс - 1:1) для отримання сполуки 5 (700 мг, вихід 59 95): "Н-'ЯМР (300 МГц, СОС»): 5 7,09 (а, У-1,8 Гц, 1Н), 7,03 (а, 9-8,1 Гц, 1Н), 6,94 (да, 10. 91-1,68 Гц, 9У2-8,1 Гц, 1Н), 4,68 (5, 2Н), 4,22 (т, АН), 3,85 (т, 2Н), 3,74 (т, 8Н), 2,46 (т, 1Н), 2,33 (5, ЗН). 4-(бромметил)-2-(2-(2-(2-(проп-2-інілокси)етокси)етокси)етокси)фенілацетат (6)
До розчину сполуки 5 (680 мг, 1,93 ммоль) в ОСМ (40 мл) при 0 "С маленькими порціями додають РРЬз (607 мг, 2,32 ммоль) з наступним додаванням МВ5 (374 мг, 2,13 ммоль).
Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕАс - 3:1) для отримання сполуки 6 (430 мг, вихід 54 95); "Н-
ЯМР (400 МГц, СОСіз): 6 7,03 (5, 1Н), 6,99 (т, 2Н), 4,46 (в, 2Н), 4,20-4,16 (т, 4Н), 3,83 (т, 2Н), 3,68 (т, 8Н), 2,43 (т, 1Н), 2,29 (5, ЗН). Сполуку 6 перетворюють на сполуку 8, застосовуючи способи, аналогічні описаним в даному тексті. 4-(4-ацетокси-3-(2-(2-(2-(проп-2-ін-1-ілокси)етокси)етокси)етокси)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4- фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (8)
До розчину сполуки 6 (430 мг, 1,04 ммоль) в МесмМ (5 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (743 мг, 1,04 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮАС/Меон - 10:1) для отримання цільового продукту 7 (160 мг, вихід 14 95), який потім перетворюють у відповідну сіль - мезилат (135 мг, вихід 85 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (400 МГц, СОС»): 6 9,68 (т, 1Н), 7,73 (т, 1Н), 7,29-7,05 (т, 1З3Н), 6,82 (т, 1Н), 6,40 (т, 1Н), 5,15 (т, 1Н), 5,08 (т, 1Н), 5,02 (т, 1Н), 4,82 (т, 2Н), 4,51 (т, 2Н), 4,38 (т, ЗН), 4,20 (т, 4Н), 4,15 (т, 2Н), 4,03 (т, 2Н), 3,84 (т, 1Н), 3,76 (т, 2Н), 3,65 (т, 9Н), 3,50 (т, 1Н), 3,38 (т, 1Н), 3,18 (т, 1Н), 3,02 (т, 2Н), 2,86 (т, 1Н), 2,80 (5, ЗН), 2,64 (т, 2Н), 2,46 (т, 1Н), 2,32 (т, ЗН), 2,30-2,05 (т, ЗН), 1,60 (т, 2Н), 1,52 (т, 6Н), 1,24 (т, 2Н), 0,84 (12Н).
Приклад 15 отримують із сполуки 8 та ПЕГькМз за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 16: 4-(4-ацетокси-3-(1-(ПЕГеьк-іміно)детил)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7- ізобутил-15-метил-13-((В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
но Н слід
Ж мв5 В ві
Н СІ дІВМ РА ---- се-уе нн нн 1 07
У Анівнообмінна о. сокола
МК до НАХ
СІ х М у М С Ех М їх в о р! о ри 9 мес" й теп в Рв
Кі 4 пе о
Ме понесе, яти нн Нн
МБО" Ме НО три
РЕ
З
2-ацетил-4-метилфенілацетат (1)
До розчину 1-(2-гідрокси-5-метилфеніл)етанона(1,5 г, 0,01 моль) в ОСМ (15 мл) при 0"С додають ТЕА (1,5 г, 0,015 моль) та ацетилхлорид (0,94 г, 0,012 моль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом ночі. Цю суміш гасять водою (20 мл). Фазу ОСМ збирають, промивають розсолом (20 мл), сушать над безводним Мо5О: і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс - 3:1) для отримання сполуки 1 (0,9 г, вихід 47 95). "Н-ЯМР (300 МГц, СОсСіз): 6 7,64 (т, 1Н), 7,37 (т, 1Н), 7,02 (а, 9-81 Гц, 1Н), 2,57 (5, ЗН), 2,42 (5, ЗН), 2,37 (5, ЗН). 2-ацетил-4-(бромметил)фенілацетат(г)
До розчину сполуки 1 (0,5 г, 2,6 ммоль) в ССІіх (20 мл) додають МВ5 (573 мг, 3,25 ммоль) та
АІВМ (42,6 мг, 0,26 ммоль). Реакційну суміш нагрівають зі зворотним холодильником протягом ночі. Суміш охолоджують до КТ і фільтрують. Фільтрат концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮФАс - 107) для отримання сполуки 2 (160 мг, вихід 23 95). "Н-'ЯМР (300 МГц, ОМ5О-аб): 6 8,02 (т, 1Н), 7,73 (а, 9-81 Гц, 1Н), 7,25 (а, 9-8,4 Гц, 1Н), 4,81 (5, 2Н),2,53(5, ЗН), 2,22 (5, ЗН). 4-(4-ацетокси-3-ацетилбензил)-4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((А)- 2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3.6.9.12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (4)
До розчину сполуки 2 (1,03 г, 3,7 ммоль) в Месм (10 мл) додають (5)-4-Ме-пм/-М-((5)-1-((8)- 4-метил-1-((1І)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (884,7 мг, 1,23 ммоль). Реакційну суміш нагрівають до 45 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮФАс/Меон-100:3) для отримання цільової сполуки 3, яку перетворюють у відповідний мезилат (260 мг, вихід 21 9б) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (300 МГц, СОС): 5 9,62 (т, 1Н), 8,06 (т, 1Н), 7,88-7,71 (т, 2Н), 7,33-7,11 (т, 1Н), 6,95 (т, 1Н), 6,66 (т, 1Н), 5,33-4,915 (т, 2Н), 4,55-3,90 (т, 11), 3,58-2,91 (т, 4Н), 2,85 (в, ЗН), 2,74 (т, 2Н), 2,61 (5, ЗН) 2,40 (5, ЗН), 2,31-1,94 (т, 7Н), 1.,2-1,18 (т, 8Н), 0,88 (т, 12Н).
Зо Приклад 16 отримують із сполуки 4 та ПЕГоекОМНаг"-.М5О за узагальненим способом пегілювання В.
Приклад 17: 4-(45, 75, 105, 135)-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-(1-(ПЕГ»к-іміно)етил)- 4-(півалоілокси)бензил)іморфолін-4-ія метансульфонат (5)
Его
Х М ах ПЕГОМНУ МБО" о
ЩК н ву ль но М 7 па : ние Кв. щобй В ви чР щоб З и З чок в НІ 4 В 4-(3-ацетил-4-(півалоілокси)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13- (8)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (4)
До розчину сполуки 2 (1,03 г, 3,2 ммоль) в МесСМ (10 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (766 мг, 1,06 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок повторно кристалізують з ЕІЮАсС/ЕРгО (5/1, об./06.) для отримання цільової сполуки 3, яку перетворють у відповідний мезилат (300 мг, вихід 32 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н -ЯМР (300 МГц, СОСіз): 6 9,68 (т, 1Н), 8,06 (т, 1Н), 7,75 (т, 1Н), 7,40-7,15 (т, 12Н), 6,92 (т, 1Н), 6,65 (т, 1Н), 5,28-4,96 (т, 2Н), 4,55-4,42 (т, АН), 4,38-4,18 (т, 4Н), 4,07-3,90 (т, ЗН), 3,60-3,30 (т, 2Н), 3,17 (т, 2Н), 3,04 (т, 2Н), 2,85 (5, ЗН), 2,80 (т, 2Н), 2,63 (5, ЗН), 2,44 (в, ЗН), 228-212 (т, 2Н), 2,04 (т, ЗН), 1,76 (т, ЗН), 1,50-1,40 (т, 6Н), 1,30-1,18 (т, 4Н), 0,92-0,84 (т, 12Н).
Приклад 17 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 16, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи трет-бутаноіїлхлорид для отримання супутньої проміжної сполуки 1, зображеної в Пр. 16) і сполуку 4 та ПЕГКОМН:з".М50- за узагальненим способом пегілювання В.
Приклад 18: 4-(З-ацетокси-4-((ПЕГьк-іміно)метил)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7- ізобутил-15-метил-13-((В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (8) й п но й тс нн й Аесі й ноу --кь -я --к
Н твЕ тв5 1 Е З н Н
НО ам1.БОсСьс. ма! ї ле
АСОН на або б) РЄ і А о ви ооо о пи зі: ПИ М он х 4 5а Хе ВГ хі
Н ий на Аніонвобмінна не й Смола око нин воно,
Год: й чек С Кн те х М м: ря 8 пЕГо 1
МУ пЕгОМНУТ МБО" ра о доці си ме Ге) в осо п
В
2-гідрокси-5-(гідроксиметил)бензальдегід (1)
До водного розчину формальдегіду (37 95, 17 мл) додають 2-гідроксибензальдегід (10,3 г, 84,4 ммоль) і концентровану НС! (42 мл). Реакційну суміш нагрівають зі зворотним холодильником протягом ночі. Суміш охолоджують до КТ, а потім екстрагують ЕОАс (200 мл).
Органічну фазу сушать над безводним сульфатом натрію та концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс - 31) для отримання сполуки 1 (1,97 г, вихід 15 95). "Н-ЯМР (0М5О-аб, 300 МГц): 6 10,61 (5, 1Н), 10,26 (5, 1Н), 7,60 (а, 952,1 Гц, 1Н), 7,46 (аа, 9-24, 8,7 ГЦ, 1), 6,96 (а, 9У-8,4 ГЦ, 1Н), 5,18 (т, 1Н), 4,42 (а, 9-3,3 ГЦ, 2Н). 5-((трет-бутилдиметилсиліл)окси)метил)-2-гідроксибензальдегід (2)
До розчину сполуки 1 (2,01 г, 13,2 ммоль) в ОСМ (60 мл) додають імідазол (1,43 г, 21 ммоль). Розчин охолоджують до 0С і додають трет-бутилхлордиметилсилан (2,57 г, 17,1 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом З годин, а потім виливають у воду (50 мл). Дві фази відокремлюють і органічну фазу сушать над безводним сульфатом натрію та концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕІОАс - 50:1) для отримання сполуки 2 (3,2 г, вихід 91 95). "Н-ЯМР (СОСіз, 400 МГц): 65 10,85 (ре, 5, 1Н), 9,78 (5, 1Н), 7,41 (а, 9-2,0 Гу, 1), 7,35 (аа, 9-2,0, 8,4 Гц, 1Н), 6,85 (а, 9-8,4 Гц, 1Н), 4,59 (5, 2Н), 0,82 (5, 9Н), 0,00 (5, 6Н). 4-(трет-бутилдиметилсилілокси)метил)-2-формілфенілацетат(3)
До розчину сполуки 2 (25 г, 94 ммоль) в ОСМ (500 мл) додають ТЕА (19,0 г, 188 ммоль).
Суміш охолоджують до 0 "С і додають ацетилхлорид (11,1 г, 141 ммоль). Реакційну суміш перемішують за кімнатної температури протягом 2 год. Суміш промивають водою (500 мл).
Органічну фазу сушать над безводним сульфатом натрію та концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс - 100:1) для отримання сполуки З (19,7 г, вихід 68 95). "Н-'ЯМР (СОСІз, 400 МГц): 5 9,98 (5, 1Н), 7,70 (й, у-2,0 Гц, 1Н), 7,49 (да, 9У-2,4, 8,4 Гу, 1Н), 7,03 (а, 9-2,4 Гу, 1Н), 4,66 (5, 2Н), 2,28 (5, ЗН), 0,83 (5, 9Н), 0,00 (5, 6Н). 2-форміл-4-(гідроксиметил)фенілацетат (4)
Сполуку З (3,6 г, 11,7 ммоль) розчиняють у АСОН/ТНЕ/Н2гО (50 мл/25 мл/25 мл). Реакційну суміш перемішують при 30 "С протягом З год. Надлишок ТНЕ видаляють і отриманий розчин доводять до рн. 7-8, а потім екстрагують ЕІЮАс (50 мл х 3). Суміш органічних фаз сушать над безводним сульфатом натрію і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕАс - 3:1) для отримання сполуки 4 (2,04 г,
Зо вихід 90 95). "Н-ЯМР (0М50-аб, 400 МГц): 5 10,08 (5, 1Н), 7,85 (й, 9-20 Гц, 1Н), 7,67 (аа, 9-24, 8,4 Гу, 1Н), 7,26 (а, 9-8,4 Гц, 1Н), 4,57 (5, 2Н), 2,35 (5, ЗН). 4-(бромметил)-2-формілфенілацетат (5а)
До розчину сполуки 4 (2,03 г, 10,3 ммоль) в ОСМ (80 мл) при 0 "С додають РВіз (2,79 г, 10,93 ммоль). Реакційну суміш перемішують закт протягом 4 год. Реакційну суміш гасять шляхом додавання води (20 мл) і отриману суміш доводять до рН-7 насиченим водним Мансоз.
Органічну фазу відокремлюють, сушать над безводним сульфатом натрію та концентрують.
Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕОАс - 3:1) для отримання сполуки 5а (300 мг, вихід 11 95). "Н-ЯМР (СОСІз, 300 МГц): 5 10,12 (5, 1Н), 7,92 (9, 9-21 Гц, 1Н), 7,68 (аа, 9-24, 8,4 Гц, 1Н), 7,22 (й, 9-81 Гу, 1Н), 4,54 (5, 2Н), 2,42 (5, ЗН). 4-(йодметил)-2-формілфенілацетат (55)
До розчину сполуки 4 (5,0 г, 27,55 ммоль) в ОСМ (300 мл) при 0 "С додають 5ОСІ» (6,13 г, 51,55 ммоль). Реакційну суміш нагрівають зі зворотним холодильником протягом ночі. Суміш концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕІОАс-10:1) для отримання відповідного бензилхлориду (2,4 г, вихід 44 95). "Н-ЯМР (СОСІз, 300 МГц): 5 10,12 (5, 1Н), 7,92 (й, 9-24 Гу, 1Н), 7,68 (аа, 9-24, 8,4 Гц, 1Н), 7,22 (9, 9-24 Гу, 1Н), 4,64 (5, 2Н), 2,42 (5, ЗН).
До розчину бензилхлориду (2,4 г, 11,29 ммоль) в ацетоні (160 мл) додають Маї (16,94 г, 112,94 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 30 "С протягом ночі. Суміш концентрують і залишок розчиняють в ЮСМ (100 мл). Отриманий розчин промивають насиченим водним
Маг5б2Оз (50 мл х 3) та водою (50 мл), сушать над безводним сульфатом натрію та концентрують для отримання сполуки 55 (2,1 г, вихід 61 95), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення. "Н-ЯМР (СОСІіз, 300 МГц): 5 10,10(5, 1Н), 7,90 (й, 9-24 Гу, 1Н), 7 вес(аа, 9-21, 84 Гц, 1Н), 7,16 (а, У-2,4 Гц, 1Н), 4,49 (5, 2Н), 2,41 (5, ЗН). 4-(4-ацетокси-4-формілбензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(Н)- 2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (7)
До розчину сполуки 50 (380 мг, 1,48 ммоль) в Месм (5 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- бо ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (532 мг, 0,74 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом ночі. Розчинник видаляють при пониженому тиску.
Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ОСМ/МеоН-10:1) для отримання цільової сполуки (6), яку потім перетворюють у відповідний мезилат за допомогою обробки іонообмінною смолою (280 мг, вихід 39 95); "Н-'ЯМР (СОСІз, 400 МГц): 6 10,15 (5, 1Н), 9,53 (Брг, 5, 1Н), 8,03 (9, 9У-2,0 Гц, 1Н), 7,85 (т, 1Н), 7,68 (Бг, 5, 1Н), 7,37 (й, 9-8,0 Гц, 1Н), 7,26- 7,13 (т, ТОН), 6,84 (ру, 5, 1Н), 6,52 (бБг, 5, 1Н), 5,20 (т, 2Н), 4,97 (т, 1Н), 4,50-3,96 (т, 7Н), 3,46- 3,28 (т, 2Н), 3,16 (т, 1Н), 3,06-2,92 (т, ЗН), 2,85-2,61 (т, 7Н), 2,44 (5, ЗН), 2,14 (т, 2Н), 1,69-1,17 (т, 11 Н), 0,89-0,83 (т, 12Н). Для цієї реакції також може застосовуватися сполука 5а.
Приклад 18 отримують із сполуки 7 та ПЕГоекОМНаУ"-.М5О за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 19: 4-(4-ацетокси-3-(Е)-(2-(ПЕГьк-аміно)-2-оксоетокси)іміно)метил)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11- тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (8) що Нв н й тс нн й досі щі і по ик ой пн рр 7 н твв тво 4 2 В
Н Н
М М кон НО аз1,8осСь?. Ма Н СХ ще і ГК: со! "РА
З р або в) Рв з Ки Р ія! Х 4 Ба ХавВг
В хх : Н
У Аніонообмінна мой
Н Н Лаз н Н ви т виє Ко
Ей че х РА 7 РК х Мво ря 8 ї
ПЕРА н Ще пЕГК толь Б пох лу ка н н
З "ви мзО я 8 2-гідрокси-5-(гідроксиметил)бензальдегід (1)
До водного розчину формальдегіду (37 95, 17 мл) додають 2-гідроксибензальдегід (10,3 г, 84,4 ммоль) і концентровану НС! (42 мл). Реакційну суміш нагрівають зі зворотним холодильником протягом ночі. Суміш охолоджують до КТ, а потім екстрагують ЕОАс (200 мл).
Органічну фазу сушать над безводним сульфатом натрію та концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс - 3:1) для отримання сполуки 1 (1,97 г, вихід 15 95). "Н-ЯМР (0М5О-аб6, 300 МГц): 6 10,61 (5, 1Н), 10,26 (5, 1Н), 7,60 (а, 9-21 Гц, 1Н), 7,46 (аа, У-2,4, 8,7 ГЦ, 1Н), 6,96 (а, 9-8,4 ГЦ, 1Н), 5,18 (т, 1Н), 4,42 (а, 9-3,3 ГЦ, 2Н). 5-((трет-бутилдиметилсиліл)окси)метил)-2-гідроксибензальдегід (2)
До розчину сполуки 1 (2,01 г, 13,2 ммоль) в ЮОСМ (60 мл) додають імідазол (1,43 г, 21 ммоль). Розчин охолоджують до 0С і додають трет-бутилхлордиметилсилан (2,57 г, 17,1 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом З годин, а потім виливають у воду (50 мл). Дві фази відокремлюють і органічну фазу сушать над безводним сульфатом натрію та концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕІОАс - 50:1) для отримання сполуки 2 (3,2 г, вихід 91 95). "Н-ЯМР (СОСіз, 400 МГц): 65 10,85 (Бе, 5, 1Н), 9,78 (5, 1Н), 7,41 (а, 9-2,0 Гу, 1), 7,35 (аа, 9-2,0, 8,4 Гц, 1Н), 6,85 (а, 9-8,4 Гц, 1Н), 4,59 (5, 2Н), 0,82 (5, 9Н), 0,00 (5, 6Н). 4-(трет-бутилдиметилсилілокси)метил)-2-формілфенілацетат(3)
До розчину сполуки 2 (25 г, 94 ммоль) в ОСМ (500 мл) додають ТЕА (19,0 г, 188 ммоль).
Суміш охолоджують до 0 "С і додають ацетилхлорид (11,1 г, 141 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 2 год. Суміш промивають водою (500 мл). Органічну фазу сушать над безводним сульфатом натрію та концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/Б(ОАс - 100:1) для отримання сполуки З (19,7 г, вихід 68 95). "Н-ЯМР (СОСІіз, 400 МГц): 6 9,98 (5, 1Н), 7,70 (а, 9-2,0 Гц, 1Н), 7,49 (аа, 9-24, 8,4 Гц, 1Н), 7,03 (й, 9-24 Гу, 1Н), 4,66 (5, 2Н), 2,28 (5, ЗН), 0,83 (5, 9Н), 0,00 (5, 6Н). 2-форміл-4-(гідроксиметил)фенілацетат (4)
Сполуку З (3,6 г, 11,7 ммоль) розчиняють у АСОН/ТНЕ/Н2О (50 мл/25 мл/25 мл). Реакційну суміш перемішують при 30 "С протягом З год. Надлишок ТНЕ видаляють і отриманий розчин доводять до рн. 7-8, а потім екстрагують ЕІЮАс (50 мл х 3). Суміш органічних фаз сушать над безводним сульфатом натрію і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕАс - 3:1) для отримання сполуки 4 (2,04 г, вихід 90 95). "Н-«ЯМР (0М50О-а6, 400 МГц): 5 10,08 (5, 1Н), 7,85 (а, 9У-2,0 Гц, 1Н), 7,67 (да, 9-24, 8,4 Гц, 1Н), 7,26 (й, 9-8,4 Гу, 1Н), 4,57 (5, 2Н), 2,35 (5, ЗН). 4-(бромметил)-2-формілфенілацетат (5а)
До розчину сполуки 4 (2,03 г, 10,3 ммоль) в ОСМ (80 мл) при 0 "С додають РВгз (2,79 г, 10,3 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 4 год. Реакційну суміш гасять шляхом додавання води (20 мл) і отриману суміш доводять до рН-7 насиченим водним
МансСоОз. Органічну фазу відокремлюють, сушать над безводним сульфатом натрію та концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/БІОАс - 3:1) для отримання сполуки 5а (300 мг, вихід 11 95). "Н-ЯМР (СОС з, 300 МГц): 5 10,12 (в, 1Н), 7,92 (а, 9-21 Гц, 1), 7,68 (аа, 9У-2,4, 8,4 Гц, 1Нн), 7,22 (а, 9-81 Гу, 1Н), 4,54 (5, 2Н), 2,42 (5, ЗН).
Зо 4-(йодметил)-2-формілфенілацетат (56)
До розчину сполуки 4 (5,0 г, 27,55 ммоль) в ОСМ (300 мл) при 0 "С додають 5ОСІ» (6,13 г, 51,55 ммоль). Реакційну суміш нагрівають зі зворотним холодильником протягом ночі. Суміш концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕІОАс - 10:1) для отримання відповідного бензилхлориду (2,4 г, вихід 44 95). "Н-ЯМР (СОСІз, 300 МГц): 5 10,12 (5, 1Н), 7,92 (0, 9-24 Гу, 1Н), 7,68 (аа, 9У-2,4, 8,4 Гц, 1Н), 7,22 (9, 9-24 Гц, 1Н), 4,64 (5, 2Н), 2,42 (5, ЗН).
До розчину бензилхлориду (2,4 г, 11,29 ммоль) в ацетоні (160 мл) додають Маї (16,94 г, 112,94 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 30 "С протягом ночі. Суміш концентрують і залишок розчиняють в ЮОСМ (100 мл). Отриманий розчин промивають насиченим водним
Маг52СбОз (50 мл х 3) та водою (50 мл), сушать над безводним сульфатом натрію та концентрують для отримання сполуки 55 (2,1 г, вихід 61 95), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення. "Н-ЯМР (СОСІіз, 300 МГц): 5 10,10 (5, 1Н), 7,90 (а, 9У-2,4Н;, 1Н), 7 вес(аа, 9-21, 84 Гц, 1Н), 7,16 (а, У-2,4 Гц, 1Н), 4,49 (5, 2Н), 2,41 (5, ЗН). 4-(4-ацетокси-4-формілбензил)-4-((45,78,1 05, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((А)- метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (7)
До розчину сполуки 50 (380 мг, 1,48 ммоль) в Месм (5 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (532 мг, 0,74 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом ночі. Розчинник видаляють при пониженому тиску.
Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ОСМ/МеоН-10:1) для отримання цільової сполуки (6), яку потім перетворюють у відповідний мезилат за допомогою обробки іонообмінною смолою (280 мг, вихід 39 95); "Н-'ЯМР (СОСІз, 400 МГц): 6 10,15 (5, 1Н), 9,53 (Брг, 5, 1Н), 8,03 (9, 9У-2,0 Гц, 1Н), 7,85 (т, 1Н), 7,68 (Бг, 5, 1Н), 7,37 (й, 9-8,0 Гц, 1Н), 7,26- 7,13 (т, 1 ОН), 6,84 (Брг, 5, 1Н), 6,52 (Брг, 5, 1Н), 5,20 (т, 2Н), 4,97 (т, 1Н), 4,50-3,96 (т, 7Н), 3,46- 3,28 (т, 2Н), 3,16 (т, 1Н), 3,06-2,92 (т, ЗН), 2,85-2,61 (т, 7Н), 2,44 (5, ЗН), 2,14 (т, 2Н), 1,69-1,17 (т, 11Н), 0,89-0,83 (т, 12Н). Для цієї реакції також може застосовуватися сполука 5а.
Приклад 19 отримують із сполуки 7 та ПЕГ-КМНнС(О)СН»гОМН»е (Стеаййме РЕСУМОК5, Спареї!
НІЇ, МС, 05) за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 20: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-(ПЕГьк-іміно)метил)- 4-(пропіонілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (7)
ПЕК те, Ше нн
ПЕГ-ОМНУТ МБО" іч й й н но понос Тр» сне ШІ зу мес ви ТРН мес! що) ви кр о п 8 Її 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-форміл-4- (пропіонілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (6)
До розчину сполуки 4 (400 мг, 1,476 ммоль) в МесСМ (5 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (318,8 мг, 0,442 ммоль).
Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок повторно кристалізують з МеСМ/ЕРО (1/5, об./об.) для отримання цільової сполуки 5, яку перетворють у відповідний мезилат (200 мг, вихід 15595) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (300 МГц, СОСІз): 6 10,18 (5, 1Н), 7,68 (б, 5, 1Н), 8,03 (5, 1Н), 7,88 (т, 1Н), 7,72 (Бі, 1Н), 7,38 (т, 1Н), 7,30-7,15 (т, ТОН), 6,74 (т, 1Н), 6,37 (Брі, 1Н), 5,25-5,01 (т,
ЗН), 4,50-3,90 (т, 12Н), 3,47-3,12 (т, ЗН), 2,97 (т, 2Н), 2,97-2,71 (т, 7Н), 2,15 (т, 2Н), 2,71-1,10 (т, 9Н), 0,87 (т, 12Н).
Приклад 20 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 16, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи етаноілхлорид для отримання супутньої проміжної сполуки 1, зображеної в Пр. 16) і сполуку б та ПЕГекОМН:з".М50О: за узагальненим способом пегілювання В.
Приклад 21: 4-(З-ацетокси-4-((ПЕГек-іміно)метил)бензил)-4-(45, 75, 105, 13)-10-бензил-7- ізобутил-15-метил- 13-(Ю-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2.5.8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (8)
ПЕГосо
НН Ма»
У. ПЕГКОМНУ МО У н н ---2к Н Н ана я лі і
Ь | ра ї Ор
МО я МзО х ї 5 4-(3-ацетокси-3-формілбензил)-4-((48,75,105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(А)-2- метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (7)
До розчину сполуки 55 (380 мг, 1,48 ммоль) в МесСМ (5 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-
Зо ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (532 мг, 0,74 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом ночі. Розчинник видаляють при пониженому тиску.
Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ОСМ/МеоН-10:1) для отримання цільової сполуки (б), яку потім перетворюють у відповідний мезилат за допомогою обробки іонообмінною смолою (280 мг, вихід 39 95); "Н-ЯМР (СОСІз, 400 МН2): 5 10,15 (5, 1Н), 9,53 (Бг, 5, 1Н), 8,03 (0, 9-2,0 Гц, 1Н), 7,85 (т, 1Н), 7,68 (бг, 5, 1Н), 7,37 (а, У-8,0 Гу, 1Н), 7,26- 7,13 (т, ТОН), 6,84 (Брг, 5, 1Н), 6,52 (Біг, 5, 1Н), 5,20 (т, 2Н), 4,97 (т, 1Н), 4,50-3,96 (т, 7Н), 3,46- 3,28 (т, 2Н), 3,16 (т, 1Н), 3,06-2,92 (т, ЗН), 2,85-2,61 (т, 7Н), 2,44 (в, ЗН), 2,14 (т, 2Н), 1,69-1,17 (т, 11Н), 0,89-0,83 (т, 12Н).
Приклад 21 отримують із сполуки 7 та ПЕГекОМНаг"-.М5О за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 22: 4-(4-айетокси-3-(1-(ПЕГож-іміно)етил)бензил)-4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7- ізобутил-15-метил-13-((В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
0) о о о о Н фан: ск і ----Же і: Ії пос ооооооооооооггггггггггггггггггсссг ІДД 1 207 о Аніовообмінна на смода з
Н Н пів и Н н - тее ; трА
Вг х МмеО ри 4
З пЕГо З
М
ПЕГОМНУ МО тд, ння
Н ки нХ
НН по
МО ви оту 2-ацетил-4-метилфенілацетат (1)
До розчину 1-(2-гідрокси-5-метилфеніл)етанона(1,5 г, 0,01 моль) в ОСМ (15 мл) при 07 додають ТЕА (1,5 г, 0,015 моль) та ацетилхлорид (0,94 г, 0,012 моль). Реакційну суміш 5 перемішують за КТ протягом ночі. Суміш гасять водою (20 мл). Фазу ОСМ збирають, промивають розсолом (20 мл), сушать над безводним Мо5О.4 і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕТАс-3:1) для отримання цільової сполуки 1 (0,9 г, вихід 47 95); "Н-ЯМР (300 МГц, СОСІз): 6 7,64 (т, 1Н), 7,37 (т, 1Н), 7,02 (й, 9-8,1 Гу, 1Н), 2,57 (5, ЗН), 2,42 (5, ЗН), 2,37 (5, ЗН). 2-ацетил-4-(бромметил)фенілацетат (2)
До розчину сполуки 1 (0,5 г, 2,6 ммоль) в ССі»4 (20 мл) додають МВ5 (573 мг, 3,25 ммоль) та
АІВМ (42,6 мг, 0,26 ммоль). Реакційну суміш нагрівають зі зворотним холодильником протягом ночі. Суміш охолоджують до КТ і фільтрують. Фільтрат концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/ЕЮАс - 10:1) для отримання сполуки 2 (160 мг, вихід 23 95); "Н-'ЯМР (300 МГц, ОМ5О-а6): 5 8,02 (т, 1Н), 7,73 (й, 9-81 Гц, 1Н), 7,25 (й, 9-8,4 Гц, 1Н), 4,81 (5, ЗН), 2,53 (5, ЗН), 2,37 (5, ЗН). 4-(4-ацетокси-3-ацетилбензил)-4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((А)- 2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11 -тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (4)
До розчину сполуки 2 (1,03 г, 3,7 ммоль) в МесМ (10 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (884,7 мг, 1,23 ммоль). Реакційну суміш нагрівають до 45 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮАс/МеоОнН - 100:3) для отримання цільової сполуки 3, яку перетворюють у відповідний мезилат (260 мг, вихід 21 9б) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (300 МГц, СОС»): 6 9,62 (т, 1Н), 8,06 (т, 1Н), 7,88-7,71 (т, 2Н), 7,33-7,11 (т, 11Н), 6,95 (т, 1Н), 6,66 (т, 1Н), 5,33-4,91 (т, 2Н), 4,55-3,90 (т, 11), 3,58-2,91 (т, 4Н), 2,85 (5, ЗН), 2,74 (т, 2Н), 2,61 (5, ЗН), 2,40 (5, ЗН), 2,31-1,94 (т, 7Н), 1,72-1,18 (т, 8Н), 0,88 (т, 12Н).
Зо Приклад 22 отримують із сполуки 4 та ПЕГокОМНаг".М5О за узагальненим способом пегілювання В.
Приклад 23: 4-(З-ацетокси-4-(ПЕГзк-іміно)уметил)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7- ізобутил-15-метил-13-((В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6.9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (8) бо
ПЕею - їжі олмцоя -
У у Ай г чех ОМНУє МО в в У саке: Шсьсання. мес М Рв цк а і Н хр
ЦІ ї 8 4-(4-ацетокси-3-формілбензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((А)- 2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (7)
До розчину сполуки 50 (380 мг, 1,48 ммоль) в МесМ (5 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (532 мг, 0,74 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом ночі. Розчинник видаляють при пониженому тиску.
Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ОСМ/МеоН-10:1) для отримання цільової сполуки (б), яку потім перетворюють у відповідний мезилат за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (СОСІз, 400 МН2): 5 10,15 (5, 1Н), 9,53 (Ббг, 5, 1Н), 8,03 (а, у-2,0 Гц, 1Н), 7,85 (т, 1Н), 7,68 (Бр, 5, 1Н), 7,37 (а, 9У-8,0 Гц, 1Н), 7,26-7,13 (т, ТОН), 6,84 (бу, 5, 1Н), 6,52 (Бу, 5, 1Н), 5,20 (т, 2Н), 4,97 (т, 1Н), 4,50-3,96 (т, 7Н), 3,46-3,28 (т, 2Н), 3,16 (т, 1Н), 3,06-2,92 (т, ЗН), 2,85-2,61 (т, 7Н), 2,44 (5, ЗН), 2,14 (т, 2Н), 1,69-1,17 (т, 11 Н), 0,89-0,83 (т, 12нН).
Приклад 23 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 16, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи ацетилхлорид для отримання супутньої проміжної сполуки 1, зображеної в Пр. 16) і сполуку 7 та ПЕГекОМНз".М5О за узагальненим способом пегілювання А.
Приклад 24: 4-(4-ацетокси-3-(1-ПЕГзк-іміно)етил)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7- ізобутил-15-метил-13-((В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-їія метапсульфонат (5)
ПЕрко у в, но не й гук іх шин пу ні мас" і ТР мес" зх й зер
В н 4 З 4-(4-ацетокси-3-ацетилбензил)-4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((А)- 2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (4)
До розчину сполуки 2 (1,03 г, 3,7 ммоль) в МесСМ (10 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (884,7 мг, 1,23 ммоль). Реакційну
Зо суміш нагрівають до 45"С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (ЕЮАс/МеонН - 100:3) для отримання цільової сполуки З, яку перетворюють у відповідний мезилат (260 мг, вихід 21 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (300 МГц, СОСІз): 5 9,62 (т, 1Н), 8,06 (т, 1Н), 7,88-7,71 (т, 2Н), 7,33-7,11 (т, 11Н), 6,95 (т, 1Н), 6,66 (т, 1Н), 5,33-4,91 (т, 2Н), 4,55-3,90 (т, 11), 3,58-2,91 (т, 4Н), 2,85 (5, ЗН), 2,74 (т, 2Н), 2,61 (5, ЗН), 2,40 (5, ЗН), 2,31-1,94 (т, 7Н), 1,72-1,18 (т, 8Н), 0,88 (т, 12Н).
Приклад 24 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 22, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином, а сполуку 4 та ПЕГгкОМН:з:.М5О За узагальненим способом пегілювання В.
Приклад 25: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-(2-(ПЕГгок-4- плечовий-іміно)етокси)-4-(півалоілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат
Приклад 25 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 17, причому проміжну сполуку отримують аналогічним чином при застосуванні ПЕГекОМНз".М5О і за узагальненим способом пегілювання В.
Приклад 26: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11 -тетраоксо-4-фенетил-3,6.9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(ізобутирілокси)-3- ((ПЕГ»к-іміно)уметил)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (6) ; ПЕГ зе, ПЕГаСОМНУ МБО ба «КОМНУ М Тра,
Н Н сухі тя ом нОвнв: мо х й мео би ви тр
ЦІ б 5 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-форміл-4- (ізобутирілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
До розчину сполуки З (550 мг, 1,657 ммоль) в МесСМ (8 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (393 мг, 0,547 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 40 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок повторно кристалізують з (ЕАсС/Е(2О-1:53 для отримання цільової сполуки 4, яку перетворюють у відповідний мезилат 5 (115 мг, вихід 7,595) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н -ЯМР(4ООМГц, СОСІз): 6 10,18 (5, 1Н), 9,68 (т, 1Н), 8,04 (т, 1Н), 7,89 (т, 1Н), 7,81 (5, 1Н), 7,35 (т, 1Н), 7,30 (т, 1Н), 7,11-7,29 (т, 9Н), 6,79 (5, 1Н), 6,44 (т, 1Н), 5,18 (т, 2Н), 4,99 (т, 1Н), 4,41 (т, ЗН), 4,20 (т, ЗН), 3,99 (т, ЗН), 3,40 (т, 1Н), 3,30 (т, 1Н), 3,20 (т, 1Н), 2,95 (т, 2Н), 2,92 (т, 1Н), 2,79 (т, ЗН), 2,75 (т, 2Н), 2,21 (т, 1Н), 2,09(т, 1Н), 1,83 (т, 4Н), 1,62 (т, 2Н), 1,49 (т, 4Н), 1,38 (т, 6Н), 1,24 (т, 2Н),0,88(т, 12Н).
Приклад 26 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 16, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи ізопропаноіїлхлорид для отримання супутньої проміжної сполуки 1, зображеної в Пр. 16) а сполуку 5 та
ПЕГькОМН»".М50О: за узагальненим способом пегілювання В.
Приклад 27: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-(ПЕГьк-іміно)метил)- 4-(півалоілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (6) - ПЕ зе, Тон
ПЕСКОМНУИ М н ї КОМ, зу пк де ековув:
Ме ь Щі мери ви чек
В
З 5 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(А)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(З-форміл-4- (півалоілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
Коо) До розчину сполуки З (500 мг, 1,44 ммоль) в Месм (8 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (360 мг, 0,5 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 40 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок повторно кристалізують з (ЕІАс/ЕіІ2О-1:5) для отримання цільової сполуки 4, яку перетворюють у відповідний мезилат 5 (130 мг, вихід 12 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-
ЯМР (400 МГц, СОСІз»): 6 10,17 (в, 1Н), 9,74 (т, 1Н), 8,01 (т, 1Н), 7,90 (т, 1Н), 7,74 (т, 1Н), 7,36- 7,12 (т, 11Н), 6,78 (т, 1Н), 6,41 (т, 1Н), 5,22 (т, 1Н), 5,14 (т, 2Н), 4,58-4,35 (т, ЗН), 4,28-4,10 (т, ЗН), 4,08-3,83 (т, ЗН), 3,38 (т, 1Н), 3,29 (т, 1Н), 3,17 (т, 1Н), 2,97 (т, 2Н), 2,83 (5, ЗН), 2,76 (т, 2Н), 2,30-2,20 (т, 2Н), 1,70-1,58 (т, 2Н), 1,47 (т, 6Н), 1,42 (5, ТОН), 1,30-1,16 (т, ЗН), 0,90- 0,84 (т, 12Н).
Приклад 27 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 16, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи трет-бутаноіїлхлорид для отримання супутньої проміжної сполуки 1, зображеної в Пр. 16) а сполуку 5 та
ПЕГькОМН»»".М50: за узагальненим способом пегілювання В.
Приклад 28; 4-(4-ацетокси-3-(1-ПЕГьек-іміно)етил)-5-метилбензил)-4-(45, 75, 105, 135)-10- бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил- 3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (7) що Сен Н н
Н о но ТВяСІ р ой вісі:, Ма! ; нен зх -- "о --ї6 ув --ї6- он ти5 те5 1 Рі З пах
Н т, ЩІ ви хр У, Аніонсобмінна ! н н смола то, кину г в Мені 4 В м Пес
У ПЕГоК ОМНУ МО" ей
Н Н сво пи ме Ми С хни
М мес! и ня в 5 ї 5 2-гідрокси-4-(гідроксиметил)-3-метилбензальдегід (1)
До суміші 2-гідрокси-3-метилбензальдегіду (5,01 г, 36,84 ммоль) та формальдегіду (37 Об, 7,01 г, 86,45 ммоль) за КТ додають концентровану НСІ (30 мл). Реакційну суміш нагрівають до 80 "С протягом 1 год. Додають воду (90 мл) і отриману суміш екстрагують ЕІЮАс (100 млх3).
Суміш органічних фаз концентрують і залишок обробляють водою (150 мл, 40 "С). Тверду сполуку відфільтровують і фільтрат екстрагують ЕЮАс (100 млх3). Суміш органічних фаз сушать над безводним МоО5СМ і концентрують для отримання сполуки 1 (2,60 г, вихід 43 95); Н-
ЯМР (400 МГц, СОС з): 6 11,26 (5, 1Н), 9,88 (5, 1Н), 7,41 (5, 1Н), 4,66 (5, 2Н), 228 (5, ЗН). 5-((трет- бутилдиметилсиліл)окси)метил)-2-гідрокси-3-метилбензальдегід (2)
До розчину сполуки 1 (2,60 г, 15,66 моль) в ОСМ (50 мл) при 0 "С додають імідазол (2,13 г, 31,33 моль). Додають розчин ТВ5С1 (3,54 г, 23,50 моль) в ОСМ (5 мл) і реакційну суміш перемішують за кімнатної температури протягом 1 год. Суміш концентрують і залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (гексан/ШЕ((ОАс - 200:1) для отримання сполуки 2 (3,90 г, вихід 88,9 95); "Н-ЯМР (400 МГц, СОС»): 6 10,85 (Бі, 5,, 1Н), 9,96 (в, 1Н), 7,44 (90, 92-1,6 Гц, 1Н), 7,33 (а, 9-1,2 Гц, 1ТН), 4,56 (5, 2Н), 2,12 (5, ЗН), 0,82 (5, 9Н), 0,00 (5, 6Н). 4-«(«трет-бутилдиметилсиліл)окси)метил)-2-форміл-6-метилфенілацетат (3)
До розчину сполуки 2 (1,70 г, 6,08 ммоль) в ОСМ (50 мл) при 0 "С додають ТЕА (1,23 г, 12,14 ммоль) та ацетилхлорид (715 мг, 9,11 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 20 хв. Суміш розбавляють ОСМ (50 мл), а потім виливають у воду (100 мл). Дві фази відокремлюють і органічну фазу промивають розсолом (100 мл), сушать над безводним Мд5бох і концентрують для отримання неочищеної сполуки З (1,94 г, кількісна оцінка), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення; "Н-ЯМР (400 МГц, СОС»): 6 9,90 (5, 1Н), 7,52 (й, 9-1,6 Гу, 1Н), 7,35 (й, 9У-1,2 Гу, 1Н), 4,63 (5, 2Н), 2,30 (5, ЗН), 2,11 (5, ЗН), 0,83 (5, 9Н), 0,00 (5, бН). 2-форміл-4-(йодметил)-6-метилфенілацетат (4)
Зо До розчину Маї (4,66 г, 31,06 ммоль) в МесмМ (50 мл) при 0 "С додають сполуку З (2,01 г, 6,21 ммоль) та 51іСі4 (1,06 г, 6,21 моль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 15 хв.
Суміш концентрують і залишок обробляють ЮСМ (100 мл). Отриману суміш фільтрують і фільтрат промивають насиченим Маг»52Оз (50 млх2), сушать над безводним Мозох і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (гексан/ЕЮЮАс - 15:1) для отримання сполуки 4 (803 мг, вихід 41 95); "Н-ЯМР (400 МГц, СОСІ»): 6 10,00 (5, 1), 7,70 (а, У-2,4 Гу, 1Н), 7,52 (й, 9-2,0 Гц, 1Н), 4,44 (5, 2Н), 2,42 (5, ЗН), 2,22 (5, ЗН).
4-(4-ацетокси-3-ацетил-5-метилбензил)-4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15- метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6.9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (6)
До розчину сполуки 4 (803 мг, 1,57 ммоль) в МесмМ (5 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (340 мг, 0,47 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 40 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок тричі повторно кристалізують з (ЕІЮАсС/Е(2О-1:5) для отримання цільової солі - йодиду 5, яку перетворюють у відповідний мезилат 6 (202 мг, вихід 47 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н -ЯМР (400 МГц, СОС»): 5 10,05 (5, 1Н), 9,55 (т, 1Н), 7,86 (т, 1Н), 7,74 (т, 2Н), 7,13- 7,29 (т, 10ОН), 6,85 (т, 1Н), 6,51 (т, 1Н), 5,23 (т, 1Н), 5,05 (т, 2Н), 4,45 (т, 5Н), 4,22 (т, 5Н), 4,00 (т, 4Н), 3,30-3,52 (т, 2Н), 3,17 (т, 1Н), 2,98 (т, 2Н), 2,83 (5, 4Н), 2,76 (т, 2Н), 2,46 (в, ЗН), 2,29 (в, ЗН), 2,08-2,25 (т, 2Н), 1,48-1,69 (т, 4Н), 1,45 (т, 2Н), 1,38 (т, 2Н), 1,25 (т, 2Н), 0,88 (т, 12нН).
Приклад 28 отримують із сполуки б та ПЕГокОМНаг".М5О за узагальненим способом пегілювання В.
Приклад 29: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9.12-тетраазагексадецилуУ4-(3-(2-(ПЕГгок-4- плечовий-іміно)етокси)-4-(півалоілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат су кий ПЕГжж оц о | ПЕГокіОМНУ МО, а не н Те ! іх Ше ово: моб ви зе 9 с ТЕНДЕН п Мас" р РЕ й в го а 8 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-форміл-4- (півалоілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
До розчину сполуки З (500 мг, 1,44 ммоль) в МесМ (8 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (360 мг, 0,5 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 40 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок повторно кристалізують з (ЕАсС/ЕЇ2О-1:5) для отримання цільової сполуки 4, яку перетворюють у відповідний мезилат 5 (130 мг, вихід 12 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-
ЯМР (400 МГц, СОСІз»): 6 10,17 (в, 1Н), 9,74 (т, 1Н), 8,01 (т, 1Н), 7,90 (т, 1Н), 7,74 (т, 1Н), 7,36- 7,12 (т, 11Н), 6,78 (т, 1Н), 6,41 (т, 1Н), 5,22 (т, 1Н), 5,14 (т, 2Н), 4,58-4,35 (т, ЗН), 4,28-4,10 (т, ЗН), 4,08-3,83 (т, ЗН), 3,38 (т, 1Н), 3,29 (т, 1Н), 3,17 (т, 1Н), 2,97 (т, 2Н), 2,83 (5, ЗН), 2,76 (т, 2Н), 2,30-2,20 (т, 2Н), 1,70-1,58 (т, 2Н), 1,47 (т, 6Н), 1,42 (в, 10ОН), 1,30-1,16 (т, ЗН), 0,90- 0,84 (т, 12Н).
Приклад 29 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 18, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи трет-бутаноіїлхлорид для отримання супутньої проміжної сполуки 1, зображеної в Пр. 18), а сполуку 5 та ПЕГж (ОМНз".М50.)4 за узагальненим способом пегілювання В.
Приклад 30: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-(ПЕГгок-4-плечовий- іміно)метил)-5-метил-4-(півалоілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (6) ; ПЕ ак ий
ПЕ ок ОМНУ МО, в ЕСЕ ня 5 А ; вина: Год: ун меО М тре мес" ви ше п 4 ї й 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-форміл-5-метил-4- (півалоілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (5)
До розчину сполуки З (900 мг, 2,60 ммоль) в МесмМ (8 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-(((5)- 4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)- 2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (624 мг, 0,87 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 40 "С протягом ночі. Надлишок розчинника концентрують і залишок повторно кристалізують з (ЕАсС/ЕЇ2О-1:5) для отримання цільової сполуки 4, яку перетворюють у відповідний мезилат 5 (222 мг, вихід 90 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-
ЯМР (400 МГц, СОС»): 5 10,05 (в, 1Н), 9,66 (т, 1Н), 7,82 (т, ЗН), 7,12-7,30 (т, ТОН), 6,84 (т, 1Н), 6,47 (т, 1Н), 5,19 (т, 1Н), 5,01 (т, 2Н), 4,47 (т, 5Н), 4,20 (т, 4Н), 3,98 (т, 4Н), 3,40 (т, 1Н), 3,28 (т, 1Н), 3,17 (т, 1Н), 2,98 (т, 2Н), 2,83 (т, 4Н), 2,73 (т, 2Н), 2,25 (т, ЗН), 2,10 (т, 2Н), 1,61 (т, 2Н), 1,47 (т, 12Н), 1,26 (т, 2Н), 0,687 (т, 12Н).
Приклад 30 отримують способами, аналогічними тим, які описані в Прикладі 28, причому проміжні сполуки отримують аналогічним чином (застосовуючи трет-бутаноіїлхлорид для отримання супутньої проміжної сполуки 1, зображеної в Пр. 28), а сполуку 5 та ПЕГж (ОМНз".М50.)4 за узагальненим способом пегілювання В.
Приклад 31: 4-(4-ацетокси-3-((4-«-ПЕГьк -іміно)метил)бензил)окси')бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2.5.8.11-тетраоксо-4- фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат м н рок н
М8Сї. ТВА ман що іа А ман. но. ї : н Ушене 1 й х З ЕЗ м
Н н реч усвкв. ви с и тей ка 5 Ве ви тва
В
ПпЕГ ка Н
Аніонообмінна ПЕГ.ОМН. МБО фр смола 5 уае к 3 ко
ЕК: де
КУ Е ХЕ М о н Ї. н шоб ї Кк о зе о ана їх В ї МБО і: ТРЕ 7 в
З
1-(хлорметил)-4-(диметоксиметил)бензол (1)
До розчину сполуки (4-(диметоксиметил)феніл)метанолу (200 мг, 1,1 ммоль) в ОСМ (10 мл) при 0 "С додають ТЕА (365,6 мг, 3,62 ммоль) та М5СІ (207,6 мг, 1,813 ммоль). Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 2 год., а потім виливають у насичений Мансоз (10 мл). Дві фази відокремлюють і органічну фазу сушать над безводним Маг250О54 та концентрують для отримання сполуки 1 (200 мг, 91 95), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення. 4-(4-(диметоксиметил)бензилокси)-3-гідроксибензальдегід (2)
До розчину сполуки 1 (200 мг, 0,998 ммоль) в ОМ5О (5 мл) за кімнатної температури додають Ман (37,4 мг, 1,1 ммоль). Через 30 хв після початку реакції додають 3,4- дигідроксибензальдегід (137,7 мг, 0,998 ммоль) в ОМ5О (5 мл) і реакційну суміш перемішують за КТ протягом ночі. Суміш виливають у насичений МансСОз (10 мл) і отриману суміш екстрагують ОСМ (100 мл х 2). Суміш органічних шарів сушать над безводним Маг5О4 та концентрують для отримання сполуки 2 (300 мг, неочищена), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення.
Зо 2-(4-(диметоксиметил)бензилокси)-4-формілфенілацетат (3)
До розчину сполуки 2 (300 мг, 1 ммоль) в ОСМ (10 мл) при 0 "С додають ТЕА (202 мг, 2 ммоль) та АссСІ (102 мг, 1,3 моль). Реакційну суміш перемішують за к.т. протягом 2 год., а потім виливають у насичений МансСоОз (10 мл). Дві фази відокремлюють і органічний шар сушать над безводним Ма»5Ох4 та концентрують для отримання сполуки З (200 мг, неочищена), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення. 2-(4- (диметоксиметил)бензилокси)-4-(гідроксиметил)фенілацетат (4)
До розчину сполуки З (200 мг, 0,58 ммоль) в ОСМ/Меон (10 мл/1 мл) додають Мавн» (19,8 мг, 0,58 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 0 "С протягом 1 години, а потім гасять ацетоном (5 мл). Суміш виливають у насичений водний МанНсСо:з (10 мл) і екстрагують ОСМ (10 мл х 2). Суміш органічних шарів сушать над безводним Маг5Ох4 та концентрують для отримання сполуки 4 (300 мг, неочищена), яку застосовують на наступному етапі без додаткового очищення. 2-(бромметил)-2-(4-(формілбензилокси)фенілацетат (5)
До розчину сполуки 4 (1,8 г, 5,2 ммоль) в ОСМ (50 мл) додають РВіз (1,41 г, 5,2 ммоль).
Реакційну суміш перемішують за КТ протягом 5 годин, а потім гасят насиченим водним МанНСОз (60 мл). Два шари відокремлюють і водну фазу екстрагують ОСМ (50 мл х 2). Суміш органічних шарів сушать над безводним Маг250О5: і концентрують. Залишок очищають флеш-колоночною хроматографією на силікагелі (петролейний ефір/Е(ОАс : 4:1) для отримання сполуки 5 (327 мг, вихід 15 95); "Н-ЯМР (400 МГц, СОС»): 5 10,01 7,96-7,94 (т, 2Н), 7,62-7,60 (т, 2Н), 7,31 (т, 1Н), 7,13-7,07 (т, 2Н), 5,26 (5, 2Н), 4,68 (5, 2Н), 2,27 (5, ЗН). 4-(4-ацетокси-3-((4-формілбензил)окси)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил- 15-метил-13-(В8)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6.9,12- тетраазагексадецил)морфолін-4-ія метансульфонат (7)
До розчину сполуки 5 (320 мг, 0,884 ммоль) в Месм (6 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (254 мг, 0,354 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45 "С протягом 48 годин. Надлишковий розчинник випаровують і залишок повторно кристалізують з МЕСМ/ЕСО (1/5, об./06.) для отримання цільового продукту 6, який потім перетворюють у відповідну сполуку - мезилат 7 (180 мг, вихід 47 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою.
Розчин сполуки 7 (500 мг, 0,46 ммоль), 2-аміно-5-метоксибензойної кислоти (25,5 мг, 0,14 ммоль) та ПЕГ-О-МН» (мезилат, 2,12 г, 0,41 ммоль) в ОСМ перемішують за к.т. протягом 2
Зо год. Потім реакційну суміш концентрують і залишок розчиняють в РОН при 40 "С. Розчин охолоджують до КТ та, щоб ініціювати кристалізацію, додають Е20. Суміш витримують у ванні з кригою протягом 10 хв, а потім фільтрують. Фільтр-кек кристалізують з "'РІГОН/ЕСО (5/2) для отримання 8 (2,10 г, вихід 82 95).
Приклад 32: 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(4-(ізобутирілокси)-3- ((4-(ПЕГьк-іміно)метил)бензил)окси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (8) п ПЕГ,
З й н
Ф о пЕБКОМНуУ Ме докт Ши я мк ні Мн Я н о БВ дане х Мас" й р 1 фе 4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(А)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-(4-формілбензилокеи)-4- (ізобутирілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (7)
До розчину сполуки 5 (310,4 мг, 0,80 ммоль) в МесСМ (2 мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1- ((5)-4-метил-1-(В)-2-метилоксиран-2-іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2- ((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4-фенілбутанамідо)пентанамід (286 мг, 0,30 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 45"С протягом 48 годин. Надлишковий розчинник випаровують і залишок повторно кристалізують з МеСМ/ЕСО (1/5, об./06.) для отримання цільового продукту 6, який потім перетворюють у відповідну сполуку - мезилат 7 (280 мг, вихід 83 У) за допомогою обробки іонообмінною смолою.
Розчин сполуки 6 (280 мг, 0,25 ммоль), 2-аміно-5-метоксибензойної кислоти (14,0 мг, 0,026 ммоль) та ПЕГ-О-МНа»е (мезилат, 1,16 г, 0,227 ммоль) в ОСМ (3 мл)перемішують за к.т. протягом 2 год. Потім реакційну суміш концентрують і залишок розчиняють в і-Р'ОН при 40 "с.
Розчин охолоджують до кімнатної температури та, щоб ініціювати кристалізацію, додають ЕСО.
Суміш витримують у ванні з кригою протягом 10 хв і утворену речовину збирають за допомогою фільтрування. Кристалізацію з і-РГОН/ЕРО (5:2) повторюють двічі, доки не будуть видалені всі 7, щоб отримати 8 (1,0 г, вихід 72 95).
Приклад 33: 4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-((В8)-2-метилоксиран-2- карбоніл)-2,5,8,11 -тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-(4-(ПЕГьк- іміио)метил)бензил)окси)-4-(півалоілокси)бензил)морфолін-4-ія метансульфонат (8)
ПЕсо
Н Ф на ПЕК ОМНІ МО ; дю ; о, кА дич еня: аж ення:
МБО ря ТРв Мао" З "ев п ї 8 4-45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)- 2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)-4-(3-(4-формілбензилокси)-4- (півалоілокси)бенчил)морфолін-4-ія мстансульфонат (7)
До розчину сполуки 5 (трет-бутиловий ефір, аналогічний сполуці 5 в Прикладі 31, 230 мг, 0,51 ммоль) в МесСмМ (З мл) додають (5)-4-метил-М-((5)-1-((5)-4-метил-1-((В8)-2-метилоксиран-2- іл)-1-оксопентан-2-іл)аміно)-1-оксо-3-фенілпропан-2-іл)-2-((5)-2-(2-морфоліноацетамідо)-4- фенілбутанамідо)пентанамід (184 мг, 0,25 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 457 протягом 48 годин. Надлишковий розчинник випаровують і залишок повторно кристалізують з
Месм/ЕеО (1/5, об./06.) для отримання цільового продукту б, який потім перетворюють у відповідну сіль - мезилат 7 (170 мг, вихід 71 95) за допомогою обробки іонообмінною смолою; "Н-ЯМР (400 МГц, СОсСіз): 5 9,99 (в, 1Н), 9,59 (т, 1Н), 7,87 7,85 (т, 2Н), 7,57-7,55 (т, 2Н), 7,32 (т, 1Н), 7,26-57,13 (т, 11Н), 7,03 (т, 1Н), 6,89 (т, 1Н), 6,44 (т, 1Н), 5,18 (т, 2Н), 5,05-55,03 (т, 1Н), 4,92-4,88 (т, 2Н), 4,46-54,42 (т, АН), 4,18-4,03 (т, 4Н), 3,94-3,90 (т, ЗН), 3,40-3,32 (т, 1Н), 3З,27-3,20 (т, 1Н), 3,13 (т, 1Н), 3,00-2,98 (т, 2Н), 3,8252,80 (т, ЗН), 2,79 (т, 1Н), 2,74-52,72 (т, 2Н), 2,19 (т, 1Н), 2,10-1,97 (т, 4Н), 1,64-1,55 (т, 2Н), 1,48-1,44 (т, 5Н), 1,29 (т, 6Н), 0,88-0,81 (т, 12Н).
Розчин сполуки 7 (170 мг, 0,15 ммоль), 2-аміно-5-метоксибензойної кислоти (28,2 мг, 0,016 ммоль) та ПЕГ-О-МНе» (мезилат, 614 мг, 0,12 ммоль) в ОСМ перемішують за КТ протягом хв. Потім реакційну суміш концентрують і залишок розчиняють в "РІОН при 40 С. Розчин охолоджують до КТ та, щоб ініціювати кристалізацію, додають ЕСО. Суміш витримують у ванні з кригою протягом 10 хв, а потім фільтрують. Фільтр-кек кристалізують з "'РІГОН/ЕСО (5/2) для отримання 8 (580 мг, вихід 77 9б5). 30 Типові приклади неактивного карфілзомібу 31-33 за винаходом дають кон'югати, зв'язані оксимним зв'язком, з потенційно покращеною хімічною стійкістю. В цих прикладах оксимний лінкер відокремлений від донорної бензилокси-групи, що збільшує загальну стійкість ПЕГ- конструкції.
Приклад 34: 4-(4-ацетокси-3-(1-ПЕГзк-1Н-1,2.3-триазол-4-іл)уметокси)бензил)-4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11- тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-іїя хлорид
ПЕГк ле с о се
КО ие йо су Кр соби о ше р»
Приклад 34 отримують, застосовуючи спосіб, аналогічний тому, який описано в Прикладах 5-11 та Способі А, але застосовуючи проміжну сіль - хлорид, яка має в якості проти-іону хлорид- аніон.
Приклад 35: 4-(4-ацетокси-3-(1-ПЕГзк-1Н-1,2,3-триазол-4-іл)уметокси)бензил)-4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В)-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11- тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія мезилат
ПЕБнх щем щи й я н ГА нн т ча . я МА,
Ммеб і й ; ще
РЕ й
Приклад 35 отримують, застосовуючи спосіб, аналогічний тому, який описано в Прикладах 5-11 та Способі А, застосовуючи ПЕГзкМз. "Н-ЯМР (0М50-а6,400 МГц): 5 9,19 (М, 1Н), 8,24 (т, 2Н), 8,12 (т, 1Н), 7,90 (т, 1Н), 7,62 (т, 1Н), 7,22 (т, 13Н), 7,0 (т, 1Н), 5,26 (т, 2Н), 4,88 (т, 2Н), 4,53 (т, ЗН), 4,37 (рг 5, 4Н), 4,05 (т, 5Н), 3,81 (т, 2Н), 3,68 (т, 4Н), 3,52 (Ббг 5, 339Н), 3,30 (т,
АН), 3,24 (5, 4Н), 2,94 (т, 2Н), 2,75 (т, 1Н), 2,63 (т, 2Н), 2,24 (5, ЗН), 1,87 (т, 2Н), 1,59 (т, 2Н), 1,40 (т, 7Н), 0,84 (т, 12Н)
Приклад 36: 4-(4-ацетокси-3-(1-ПЕГок-1Н-1,2,3-триазол-4-іл)уметокси)бензил)-4-(45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(1Н-2-метилоксиран-2-карбоніл)-2,5,8,11- тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія мезилат
ПЕ у вй о а. "АХ че шва мо о Зх 8
РА
Приклад 36 отримують, застосовуючи спосіб, аналогічний тому, який описано в Прикладах 5-11 та Способі А, застосовуючи ПЕГеакМз. "Н-ЯМР (0М5О-46, 400 МГц): 6 9,44 (М, 1Н), 8,26 (ш, 2Н), 8,16 (т, 1Н), 8,00 (т, 1Н), 7,62 (т, 1Н), 7,22 (т, 13Н), 5,26 (т, 2Н), 5,00 (т, 2Н), 4,54 (т,
ЗН), 4,37 (т, 5Н), 4,09 (т, 4Н), 3,81 (т, 2Н), 3,68 (т, 2Н), 3,50 (Бг 5, 218Н), 3,32 (т, 2Н), 3,27 (5, 1Н), 3,26 (5, 4Н), 2,94 (т, 2Н), 2,76 (т, 1Н), 2,61 (т, 2Н), 2,24 (5, ЗН), 1,90 (т, 2Н), 1,62 (т, 2Н), 1,40 (т, 7Н), 0,82 (т, 12Н)
Приклад 37: 4-(4-ацетокси-3-((1-(5-(2-ПЕГзкетил)аміно)-5-оксопентил)-1Н-1,2,3-триазол-4- ілуметокси)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В8)-2-метилоксиран- 2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія мезилат о
ПЕ ик ча 0 і п
Н Н
Й А АЛЛА» мо ов У оку в іх
Приклад 37 отримують, застосовуючи спосіб, аналогічний тому, який описано в Прикладах 5-11 та Способі А, застосовуючи ПЕГзк з лінкером, отриманим з 5-азидопентанової кислоти. "Н -
ЯМР (0М50О-46, 400 МГц): 6 9,26 (М, 1Н), 8,25 (т, 2Н), 8,17 (т, 1Н), 7,98 (й, 1Н), 7,87 (т, 1Н), 7,62 (т, 1Н), 7,22 (т, 11Н), 7,02 (т, 1Н), 4,99 (т, 2Н), 4,56 (т, 1Н), 4,37 (Бг 5, 6Н), 4,11 (т, ЗН), 3,71 (т, ЗН), 3,52 (ріг 5, 304Н), 3,25 (Бг 5, 7Н), 2,75 (т, 1Н), 2,61 (т, 2Н), 2,24 (5, ЗН), 2,11 (т, 1Н),
Зо 1,687 (т, 2Н), 1,40 (т, 5Н), 0,82 (т, 12Н)
Приклад 38: 4-(4-ацетокси-3-((1-(5-(2-ПЕГ»етил)аміно)-5-оксопентил)-1Н-1,2,3-триазол-4- ілуметокси)бензил)-4-((45, 75, 105, 135)-10-бензил-7-ізобутил-15-метил-13-(В8)-2-метилоксиран- 2-карбоніл)-2,5,8,11-тетраоксо-4-фенетил-3,6,9,12-тетраазагексадецил)морфолін-4-ія мезилат ри
Н мем во
В
В й н З н о - сте ва:
МО В Зевн у і!
Приклад 38 отримують, застосовуючи спосіб, аналогічний тому, який описано в Прикладах 5-11 та Способі А, застосовуючи ПЕГТк з лінкером, отриманим з 5-азидопентанової кислоти. "Н-
ЯМР (0М50-46, 400 МГц): 6 9,56 (М, 1Н), 8,29 (т, 2Н), 8,18 (т, 1Н), 8,04 (т, 1Н), 7,92 (т, 1Н), 7,62 (т, 1Н), 7,22 (т, 11Н), 7,0 (т, 1Н), 5,38 (т, 2Н), 4,99 (т, 2Н), 4,56 (т, 1Н), 4,37 (Бг 5, 7Н), 4,19 (т, ЗН), 4,02 (т, ЗН), 3,52 (рг 5, 179Н), 3,25 (Бг 5, 5Н), 2,94 (т, 2Н), 2,80 (т, 1Н), 2,63 (т, 2Н), 2,24 (5, ЗН), 2,10 (т, 2Н), 1,87 (т, 2Н), 1,40 (т, 9Н), 0,82 (т, 12Н)
Показано, що типові сполуки за даним винаходом є ефективними при лікуванні різноманітних видів раку, в тому числі, без обмежень, множинної мієломи, завдяки фармакокінетичним та фармакодинамічним профілям, відповідним та достатнім для забезпечення такого лікування. Наступні типові описи та прикладені фігури зображають деякі з цих фармакокінетичних та фармакодинамічних профілей обраних типових сполук за винаходм.
Приклад 39: Перетворення сполуки ПЕГ-карфілзоміб у плазмі людини
Протокол перетворення плазми людини:
Готують 1 мілімолярний (мМ) розчин цільової сполуки, яку випробовують, в ОМ5О. 25 мкм вихідний розчин цільової сполуки, яку випробовують, готують в ацетонітрилі:воді шляхом розбавлення 1 мМ суміші (тобто, 25 мкл від 1 мМ вихідного розчину додають до 95,5 мкл ацетонітрилу:води (50:50)3). Заморожену людську плазму (відібрану у 5 чоловічих особин, антикоагулянт - -КЕОТА) розморожують за кімнатної температури та центрифугують при 1400х
КСЕ при 4 "С протягом 15 хвилин. Близько 90 95 прозорої надосадкової фракції переносять в окрему пробірку та застосовують для аналізу. Для зразків "0 хв" плазму термоіїнактивують при 80 "С. До 72 мкл термоінактивованої плазми додають З мкл 25 мкМ робочого вихідного розчину та 50 мкл зразка перетирають з 200 мкл внутрішнього стандарту, який містить ацетонітрил. Для аналізу 1 мкМ інкубований зразок отримують шляхом вприскування 20 мкл 25 мкМ робочого вихідного розчину в 480 мл плазми. Зразки інкубують протягом 0,5, 1, 2, 4 та 6 ч при 37 "С на водяній бані зі струшуванням при помірному струшуванні. В кожний момент часу 50 мкл зразка осаджують з 20 мкл внутрішнього стандарту, який містить ацетонітрил, і центрифугують при 4000х КСЕ і 4 "С протягом 20 хвилин. 150 мкл надосадкової рідини розбавляють 150 мкл води та аналізують за допомогою РХ-МС/МС. Отримують 8-точкову калібрувальну криву,
Зо застосовуючи плазму з 5 мкМ найбільшої концентрації карфілзомібу з наступним 2,5-кратним розбавленням. Кількість вивільненого карфілзомібу кількісно оцінюють за калібрувальною кривою та вказують у мкМ.
На Фіг. 1 зображена швидкість перетворення типових прикладів сполук ПЕГ-карфілзоміб у вільну активну форму карфілзомібу без приєднаного ПЕГ. Типові сполуки за винаходом забезпечують концентрації карфілзомібу у плазмі починаючи з моменту часу 0 та поступово збільшуючись, як зображено для більшості прикладів, до суттєвих концентрацій протягом 2 годин, в деяких випадках, більше, ніж 2 годин. Ця фігура зображує, що період напіввиведення типових сполук за даним винаходом з плазми людини заплановано щонайменше на 2 години та потенційно довше. Отже, Фіг. 1 зображує, що сполука ПЕГ-карфілзоміб за даним винаходом забезпечує повільне вивільнення активної форми карфілзомібу в плазму крові, отже, забезпечуючи карфілзомібу більш тривалу дію на ферменти - протеасоми, в клітині, що призводить до очікуваного більш тривалого інгібіторного ефекту на протесомну активність.
Середня концентрація плазми (мкМ) після внутрішньовенного введення кон'югату ПЕГ- карфілзоміб жіночим особинам білих мишей (п-3). Дозування вказане в мг/кг кон'югату ПЕГ- карфілзоміб.
Приклад 40: ФК ПЕГ-карфілзоміб у миші
Сполуку ПЕГ-карфілзоміб вводять мишам (білі миші, жіночі особини, п-З на дозову групу) внутрішньовенно (в.в.) струминно в певній дозі (об'єм дози 5 мл/кг) у водному розчині, який містить 10 95 (мас/об.) етанолу. Зразки крові відбирають у вказані моменти часу та вимірюють концентрації карфілзомібу в плазмі для двох паралельних випробувань за допомогою РХ/МС-
МС. Контрольна рецептура для порівняння представляє собою стандартний склад карфілзомібу, тобто склад для введення (5 мл/кг) у вигляді водного розчину 10 95 (мас/об.) сульфобутилового ефіру р-циклодекстрину та 10 ммоль/л цитрату натрію (рН 3,5). Цей стандартний карфілзоміб представляє собою схвалений на сьогодні склад карфілзомібу для лікування множинної мієломи. Різні дозування, які вводять мишам за Прикладами 13, 16 та 18, відображають кількість карфілзомібу, який знаходиться та віддозовано, і кількість розрахована так, щоб бути приблизно такою ж, як і кількість карфілзомібу у стандартному складі карфілзомібу.
Як зображено на Фіг. 2, в той час як Приклад 18 демонструє залежність, аналогічну контрольному карфілзомібу, Приклади 13 та 16 демонструють подовження залежностей.
Конкретніше, Приклад 16 володіє більшою доступністю вільного активного карфілзомібу протягом того ж періоду часу, що й контрольний. Проте, Приклад 13 демонструє вивільнення карфілзомібу протягом набагато більш тривалого періоду часу, ніж контрольний карфілзоміб, що призводить до суттєво більшої концентрації карфілзомібу в плазмі протягом того більш тривалого періоду часу. Концентрація Прикладу 13 в плазмі порівняно з контрольним представлена логарифмічною залежністю.
Приклад 41: Інгібування протеасоми сполуками ПЕГ-карфілзоміб порівняно з карфілзомібом
Сполуку ПЕГ-карфілзоміб за Прикладом 1 вводять мишам (білі миші, жіночі особини, п-З на дозову групу) внутрішньовенно (в.в.) струминно в певній дозі (об'єм дози 5 мл/кг) у водному розчині, який містить 10 95 (мас/об.) етанолу. Стандартний карфілзоміб для введення (5 мл/кг) готують у вигляді водного розчину 10 95 (мас/об.) сульфобутилового ефіру р-циклодекстрину та 10 ммоль/л цитрату натрію (рН 3,5). В обрані моменти часу після в.в. введення лікарського препарату відбирають зразки тканини (надниркової залози, серця, печінки та кісткового мозку).
Цільну кров за допомогою пункції серця відбирають у пробірки, які містять гіпарин натрію.
Кров: Близько 0,4 мл цільної крові відбирають в покриті ЕОТА мікроцентрифужні пробірки.
Зразки одразу поміщають на кригу та центрифугують при максимальній швидкості протягом 2 хвилин в мікроцентрифузі за кімнатної температури (КТ). Клітинні осади зберігають на рідкій кризі. Клітинні осади цільної крові повторно розчиняють в 1 мл розчину солі, забуференого фосфатом (СЗФ), і центрифугують при макс. швидкості при 4 "С. Надосадкові рідини видаляють і клітинні осади промивають СЗФ другий раз. Зразки повторно розчиняють у двократному об'ємі
Зо лізуючого буферу (20 мМ Тгті5, рН 8,0, 5 мм ЕОТА), потім заморожують і зберігають до аналізу при -80 "С. Тканини надниркової залози, серця та печінки:
Тканини (надниркової залози, серця та печінки) відбирають у моменти часу з графіку, визначені після дозування. Тканини ампутують та вводять при 4 "С в 15 мл пробірки, які містять
СЗФ. У тканин, які було гомогенізовано, ножицями відрізають зразки та порції по -0,1-0,2 мг вводять в 2 мл мікроцентрифужні пробірки. Порції тканин заморожують та зберігають при - 80 "С. Обробка результатів:
Всі зразки розморожують на кризі. Всі осади окремих клітин в лізуючому буфері (цільна кров) швидко перемішують, потім центрифугують при 14000 об/хв в мікроцентрифузі при 4 "С протягом 15 хвилин. Надосадкову рідину переносять у планшет для зразків при співвідношенні від 100 мкл до 25 мкл 50 95 гліцерину для досягнення кінцевої концентрації гліцерину 10 Ор.
Після цього зразки готові до аналізування або можуть бути заморожені при -80 "С. Приблизно двократний об'єм лізуючого буферу та бусини з нержавіючої сталі додають до розморожених порцій тканини (надниркових залоз, серця та печінки). Зразки гомогенізують при 20 мГц протягом 60 секунд з кожної сторони, потім центрифугують при 14000 об/хв в мікроцентрифузі при 4 "С протягом 15 хвилин. Надосадкову рідину переносять у планшет для зразків при співвідношенні від 100 мкл до 25 мкл 50 95 гліцерину для досягнення кінцевої концентрації гліцерину 10 95. Увагу приділяють тому, щоб не утворювався верхній ліпідний шар на тканинах з високим вмістом жиру (тобто, надниркових залозах). Після цього зразки готові до аналізування або можуть бути заморожені при -80 "С. Зразки, заморожені на цьому лізат/10 95 гліцерину етапі, слід розморозити на кризі перед аналізуванням. Концентрацію білку для кожного зразку вимірюють за допомогою методу Бредфорда. Хімотрипсиноподібну (ХТ-П) активність протеасоми кількісно визначають за допомогою моніторингу вивільнення вільного АМС з флуорогенного пептиду Зис-І ец-І еи-МаІ-Туг-АМС (ВовіопВіоспет).
Як зображено на фіг. 3, ХТ-П порівнюють між стандартним карфілзомібом та кон'югатом за
Прикладом 1 в крові, а також тканинах надниркової залози, серця та печінки мишей.
Приклад 42: Залежність в часі середньої концентрації карфілзомібу в плазмі для Прикладів 13, 26 та 34, кожний вводиться ІМ.
Сполуки ПЕГ-карфілзоміб вводять мишам (білі миші, жіночі особини, п-9 на дозову групу) внутрішньовенно (в.в.) струминно в кількості 5 мг/кг (еквівалентно карфілзомібу, об'єм дози 60 1 мг/кг). Зразки крові кожної миші відбирають в певні моменти часу (0, 5, 1, 2, 4, 6, 12 та 24 години після дозування) та 25 мкл зразків плазми екстрагують за допомогою осадження білка з 125 мкл ацетонітрилу, який містить БІО-КФЗ в якості внутрішнього стандарту, а потім центрифугують. Концентрації карфілзомібу вимірюють у надосадковій рідині за допомогою РХ-
МС/МС, застосовуючи моніторинг багаточисленних реакцій в режимі електророзпилювальної позитивної іонізації. Нижня межа кількісного визначення становить 0,500 нг/мл.
Як зображено на Фіг. 4, склад контрольного стандартного карфілзомібу (КФЗ) на основі циклодекстрину (5 мг/мл) в даному дослідженні призводить до падіння концентрації в плазмі протягом дуже короткого періоду часу. ЗК-ПЕГ-КФЗ (Приклад 34) знаходиться у плазмі протягом від 20 до близько 25 годин після початкового введення ПЕГ-кон'югату. Аналогічно, ЗХК-ПЕГ-КФЗ (Приклад 26) знаходиться в плазмі, що зображено на фіг. 5, при більш високих концентраціях практично протягом всього часу, близько 25 годин. Отже, 20К-ПЕГ (Приклад 13) представляє собою криву, яка знаходиться вище обох кривих ЗК та 5К-ПЕГ, хоча починається між ними, і показує, що ПЕГ-кон'югат вивільнює карфілзоміб в плазму протягом виміряних 25 годин при забезпеченні значно більш високих концентрацій карфілзомібу протягом цього тривалого періоду часу. Отже, як зображено на Фіг. 4, найвища крива в початковий момент часу - склад, який містить комбінацію обох сполук карфілзомібу ЗК-ПЕГ та 20К-ПЕГ, демонструє і більш високу концентрацію у плазмі, та протягом більш тривалого часу, ніж ЗК-ПЕГ окремо, та порівняну з індивідуальною сполукою карфілзомібу на основі 20К-ПЕГ з найбільшою молекулярною масою.
В Таблиці 4 наведені результати, отримані при порівнянні типових сполук карфілзомібу за
Прикладами із стандартним карфілзомібом, і всі зразки віддозовані ІМ.
Таблиця 4
ФК виміри
Об'єм
АШсСо-га СУ .
Приклад Мо Стах (нг/мл) ж Ті» (год.) розподілення печемо снення | нулю | тет вто ет, 7784. 147017 2230177 609 | 2230 | го
Склади ПЕГ-карфілзоміб, віддозовані у Прикладах 39-41, отримують, як правило, наступним чином: Необхідну кількість сполуки ПЕГ-КФЗ зважують у стерильному скляному контейнері, застосовуючи аналітичні ваги. Об'єм розчинника розраховують на основі маси матеріалу.
Розчинник у вигляді 10 мМ ацетату, рН 5,0, 9 95 сахарози вводять у скляний сосуд до кінцевого об'єму та отримують концентрації сполук ПЕГ-КФЗ 1 мг/мл, 5 мг/мл, 10 мг/мл або 20 мг/мл.
Кожний зразок ПЕГ-КФЗ перемішують протягом години за кімнатної температури, щоб матеріал
Зо повністю розчинився. Як тільки матеріал повністю розчиняється в розчині, зразок відбирають для вимірювання рН, який стабільно знаходиться в необхідному діапазоні 4,9-5,1. Отже, додаткових регулювань рН не проводиться. Вимірювання осмоляльності та визначення ендотоксину у зразках виконують для всіх зразків і осмоляльність стабільно знаходиться у прийнятному діапазоні 295-312 моем, а вміст ендотоксинів «1,0 ЕЗ/мл. Одразу після розведення у стерильних умовах зразками наповнюють стерильні скляні флакони ємністю 5 куб. см, закривають корком та закупорюють. Зразки заморожують при -70 "С протягом періоду від 1 дня до 2,5 тижнів до транспортування та дозування в Прикладах 39-41, що описано нижче в даному тексті.
Приклад 43: Дослідження ефективності Прикладу 13 та КФЗ-каптизолу на ксенографній моделі НТ-29 аденокарциноми товстої кишки у мишей з вродженою відсутністю клітин-кіллерів та (ВКІН) (Фіг. 5).
Методика: Жіночі особини мишей з вродженою відсутністю клітин-кіллерів та важкою комбінованою імунною недостатністю (ВКІН) (плюс 60 запасних) купують у Нагіап І арогайогіє5 (імептоге, СА) у від 6 до 7-тижневому віці. Після прибуття тварин зважують, застосовуючи електронні ваги (Опаиз БСОШТФ РКО, Рагзхіррапу, МУ), піддають клінічному обстеженню, щоб переконатися, що тварини знаходяться у гарному стані, та розміщають по 5 у клітці (до введення). Тварин утримують у середовищі віварію, який повністю вентилюється за допомогою високоефективного повітряного фільтра Місго-МЕМТ (АПепіом/п Садіпд Едиіртепі Со., АПепіомп,
МУ), забезпечуючи щонайменше 10-кратний повітрообмін у приміщенні. Кімнатний контроль для тварин встановлюють так, щоб підтримувати температуру та відносну вологість 20 "С ж 1 с та 50 95 ж 20 95, відповідно. Віварії знаходяться у 12:12 циклі дня та ночі. Клітки стерилізують у автоклаві і тварин укладають на опромінену підстилку Запіспір 7990. (Нагпап ТекКіаад;
Наужага, СА). Воду стерилізують у автоклаві та подають необмежено у кожну клітку за допомогою поїлок для води. Кожну клітку необмежено забезпечують опроміненим 16 95 білковим харчуванням для гризунів 2018 ТеКіай сіобаї (Нагіап ТекКіад).
Склад сполуки: Приклад 13 отримують так, як це загалом описано вище. Сполуку карфілзомібу для порівняння отримують у вигляді КФЗ-каптизолу (при 1 мг/мл).
Порошкоподібний зразок Прикладу 13 розводять до 30 мг/мл (Група 3) або 50 мг/мл (Група 3, починаючи з четвертої дози) або 40 мг/мл в 1095 ЕТОН/розчині солі. Протягом всього дослідження наповнювач та КФЗ-каптизол зберігають при 4 "С. Під час дослідження Приклад 13 регулярно оглядають на предмет потенційних змін у якості суспензії; ніяких не виявлено.
Клітинна лінія: Лінію ракових клітин (РК) людської аденокарциноми прямої кишки МСІ-НТ29 (НТ-29; АТССФ НТВ-387М) купують у АТСС (Мапазза5, МА). За рецептом на МОЇ, клітини вирощують у стаціонарних умовах в 7 пересівах в КРМІ 1640 та 10 95 фетальної бичачої сиворотки, потім застосовують для отримання заморожених вихідних матеріалів. Клітини відновлюють із заморожених вихідних матеріалів та культивують, як описано вище. Після вирощування клітини відокремлюють центрифугуванням та повторно розбавляють до концентрації 5Е0О7 клітин/мл у середовищі без сиворотки та добавок, потім змішують 1:1 з
Маїгіде! "м (Ттемідеп, Ссайпегериго, МО). У момент імплантації клітини відповідають МОЇ пересіву 7 (МОР?7).
Імплантація клітин: Приблизно за З тижні до запланованого контрольного дня кожній миші за допомогою підшкірної ін'єкції (ПШ) у нижню ліву бокову область живота імплантують по 20 мкл (5.0ЕО6б клітин) свіжо приготованої суміші НТ29:МаїгідеІ. Усі маніпуляції проводять у витяжній шафі з ламінарним потоком, яка вентилюється високоефективним повітряним фільтром.
План дослідження: План дослідження та способи лікування всіх груп приведені в Таблиці 1 (ефективність). Коли пухлини досягають середнього об'єму близько 200 мм у кожної миші, сорок мишей з діагностованими пухлинами та помірною масою тіла випадковим чином розподіляють в 4 групи лікування (п-10 мишей у групі). Починаючи з дня 0, тваринам один раз
Зо на тиждень (р/г) роблять ін'єкцію наповнювача (Група 1) або двічі на тиждень ДІД? ін'єкцію (тобто, два дні підряд щотижня) 5 мнк КФЗ-каптизолу (Група 2) або 150 мг/кг ОР-59381 (Групи 3). Починаючи з четвертої дози (тобто, після трьох тижнів) дозування для тварин Групи З збільшують до 250 мг/кг. Групі 4 роблять ін'єкцію ОР-59381 (Приклад 13) один раз на тиждень (р/т) при дозуванні 200 мг/кг. Всі ці дози вводять у вигляді внутрішньовенних ін'єкцій (ВВ) при об'ємі дози 5 мл/кг. Після ВВ дозування протягом семи тижнів (тобто, після дня 42 для Груп 1-4) ефективність лікування пухлини знижується або повністю припиняється.
Таблиця 5 7121 1(0-10) | Заповнювачї | - (| РИ х7тижнів//-З
Р/д х 2 (ДІТД2) х 7 тижнів
Як зображено на фіг. 5, пухлини у групі "наповнювач" (Група 1) ростуть лінійно протягом періоду ВВ дозування при збільшенні пухлини до -2,755 95 від їх початкового розміру до Дня 49.
Хоча розміри пухлин від Дня 0 до Дня 15 у всіх трьох групах залишаються незмінними порівняно з контрольним наповнювачем, до Дня 19 ріст пухлини значно сповільнюється у тварин, яких лікують 200 мнк Прикладу 13 та 5 мнк КФЗ-каптизола. Це значне сповільнення зберігається до
Дня 29, коли всі три експериментальні групи досягають величини, яка збарігається до Дня 40, показуючи, що З дози є достатніми для забезпечення протипухлинної активності.
Приклад 44: Приклад 44 відображає дані по виживанню мишей, отримані з дослідження
Прикладу 41, дані якого зведено у Таблицю 6 та графічно зображені на Фіг. 6.
Таблиця 6
День 0 Об. пухлини Фо зміни об. . Мо тварини
Група на День 40 порівняно з пухлини З на День 40 (мм3 (мм) наповнювачем
З|Наповнювач.ї/////777717171717171717171717111111111 1 958 | 24716 | 0 | з
КФЗ-каптизол 5 мнк (ДІД2)
З|ПрикладіЗ-віді50 мнкдо 250 мнк(р/л/| 95,5 | 998,5 | -59696 | 9
Приклади 41 та 42 демонструють ефективність типової сполуки карфілзомібу за Прикладом 13 на ксенографній мишиній моделі ракових клітин людської аденокарциноми товстої кишки.
Пухлини у групі "наповнювач" ростуть лінійно під час дослідження. Внутрішньовенне дозування раз на тиждень сполуки за Прикладом 13 (200 мнк або 150 зі збільшенням до 250 мнк після З тижнів) або КФЗ-каптизолу (5 мнк) забезпечує суттєве сповільнення росту пухлини (порівняно з групою "наповнювач") протягом перших 19 днів введення доз. Додатково, внутрішньовенне дозування обома складами пов'язано зі значним зменшенням приросту маси.
Приклад 45: Дослідження ефективності Прикладу 13 та КФЗ-каптизолу на ксенографній моделі НТ-29 аденокарциноми товстої кишки у мишей з вродженою відсутністю клітин-кіллерів та (ВКІН) (Фіг. 7).
Методика: Жіночі особини мишей з вродженою відсутністю клітин-кіллерів та важкою комбінованою імунною недостатністю (ВКІН) (плюс 60 запасних) купують у Нагіап І арогайогіє5 (Пімептоге, СА) у від 6 до 7-тижневому віці. Після прибуття тварин зважують, застосовуючи електронні ваги (Опаих ЗСОШТО РКО, Рагзіррапу, МУ), піддають клінічному обстеженню, щоб переконатися, що тварини знаходяться у гарному стані, та розміщають по 5 у клітці (до введення). Тварин утримують у середовищі віварію, який повністю вентилюється за допомогою високоефективного повітряного фільтра Місго-МЕМТ (АПепіом/п Садіпд Едиіртепі Со., АПепіомп,
М), забезпечуючи щонайменше 10-кратний повітрообмін у приміщенні. Кімнатний контроль для тварин встановлюють так, щоб підтримувати температуру та відносну вологість 20 "С ж 1 с та 50 95 ж 20 905, відповідно. Віварії знаходяться у 12:12 циклі дня та ночі. Клітки стерилізують у автоклаві і тварин укладають на опромінену підстилку Запіспір 7990. (Нагпап ТекКіаад;
Наужага, СА). Воду стерилізують у автоклаві та подають необмежено у кожну клітку за допомогою поїлок для води. Кожну клітку необмежено забезпечують опроміненим 16 95 білковим харчуванням для гризунів 2018 ТеКіай сіобаї (Нагіап ТекКіад).
Склад сполуки: Приклад 13 складають, як описано в даному тексті, до необхідної концентрації. Карфілзоміб представляє собою КФЗ-каптизол (при 1 мг/мл). Порошкоподібний зразок Прикладу 13 розводять до 30 мг/мл (Група 3) або 50 мг/мл (Група 4) в 1095
Зо ЕТОН/розчині солі. Протягом всього дослідження наповнювач та КФЗ-каптизол зберігають при 4 "С. Під час дослідження препарати Прикладу 13 регулярно оглядають на предмет потенційних змін у якості суспензії; ніяких не виявлено.
Клітинна лінія: Лінію ракових клітин (РК) людської аденокарциноми прямої кишки МСІ-НТ29 (НТ-29; АТС НТВ-387М) купують у АТОС (Мапаззазх, МА). За рецептом на МОЇ, клітини вирощують у стаціонарних умовах в 7 пересівах в КРМІ 1640 та 10 95 фетальної бичачої сиворотки, потім застосовують для отримання заморожених вихідних матеріалів. Клітини відновлюють із заморожених вихідних матеріалів та культивують, як описано вище. Після вирощування клітини відокремлюють центрифугуванням та повторно розбавляють до концентрації 5Е0О7 клітин/мл у середовищі без сиворотки та добавок, потім змішують 1:1 з
Маїгіде! "м (Ттемідеп, сайпегзриго, МО). У момент імплантації клітини відповідають МО1 пересіву 7 (МОР?7).
Імплантація клітин: Приблизно за З тижні до запланованого контрольного дня кожній миші за допомогою підшкірної ін'єкції (ПШ) у нижню ліву бокову область живота імплантують по 20 мкл (5,0ЕО6 клітин) свіжо приготованої суміші НТ29:МаїгідеІ. Усі маніпуляції проводять у витяжній шафі з ламінарним потоком, яка вентилюється високоефективним повітряним фільтром.
План дослідження: План дослідження та способи лікування всіх груп наведені в Таблиці 1 (ефективність). Коли пухлини досягають середнього об'єму близько 200 мм у кожної миші, сорок мишей з діагностованими пухлинами та помірною масою тіла випадковим чином розподіляють в 4 групи лікування (п-10 мишей у групі). Починаючи з дня 0, тваринам один раз на тиждень (р/г) роблять ін'єкцію наповнювача (Група 1) або двічі на тиждень ДІД? ін'єкцію
(тобто, два дні підряд щотижня) 5 мнк КФЗ-каптизолу (Група 2) або 150 мг/кг або 250 мг/кг
Прикладу 13 (Групи З та 4, відповідно). Всі ці дози вводять у вигляді внутрішньовенних ін'єкцій (ВВ) при об'ємі дози 5 мл/кг. Після шести тижнів введення доз (тобто, після Дня 35) ефективність ВВ дозування припиняється.
Як зображено на Фіг. 7, пухлини у групі "наповнювач" (Група 1) ростуть лінійно протягом періоду ВВ дозування при збільшенні пухлин до -2100 95 від їх початкового розміру до Дня 41.
Для порівняння, ріст пухлин суттєво сповільнюється у всіх експериментальних групах: 41-денні розміри пухлин становлять 83,6 95, 79,6 95 та 61,8 95 від контрольних для Груп 2, З та 4, відповідно. Це сповільнення досягає значення, починаючи з самих ранніх моментів часу (9 або 12 днів), показуючи, що дві дози є достатніми для забезпечення протипухлинної активності. Ріст пухлин відновлюється після закінчення ВВ дозування (після Дня 35).
Таблиця 7 о 1(п-10) | Наповнювач. | -(- | Р/схбтижнів..:-./-/-:::хХ:. 2р/т х 2 (ДІД2) х 6 тижнів 2р/т х 2 (ДІД2) х 6 тижнів
Приклад 46: Інгібування протеасоми у клітинах сполуками за Прикладами (Фігури 9-14).
Клітинна лінія: Т лімфоцити гострого лімфобластного лейкозу людини МОЇ Т-4 вирощують у щонайменше б розсівах в поживних середовищах (базальних середовищах КРМІ-1640 з добавкою 10 95 ФБС та їх І -глутаміну). Суспензійні клітини розміщують в 96-ямковому планшеті при вмісті 1-2е6 клітин/мл (50 мкл, -60000 клітин/ямці) для двох паралельних випробувань.
Обробка: Препарати карфілзомібу та пегільованої сполуки карфілзомібу за Прикладами 5, 35, 36, 37 та 38 розчиняють в ОМ5О до концентрації 10 мМ. Виконують послідовне розведення в ЮМ5О для отримання концентрацій в діапазоні до 7 Іод, а потім кожне послідовне розведення додатково розводять 40Х в поживному середовищі. Потім розведення в однакових об'ємах вводять у ямки, які містять клітини, додатково розводячи концентрації у два рази. Клітини інкубують при 37 "С (5 95 СО») протягом 1 години, потім центрифугують при 1500 об/хв протягом 5 хв за КТ. Середовище видаляють і клітини тричі промивають ФБС. Після другого промивання надосадкові рідини видаляють і клітинні осади заморожують на сухому льоді. Аналіз: Клітинні осади розморожують, а потім лізують за допомогою повторного розчинення в 50 мкл лізуючого буферу на кризі (20 мМ Тті5-НСЇІ, 5 мМ ЕОТА, рН 8).
Препарат центрифугують при 1500 об/хв протягом 5 хв, а потім одразу використовують для
Зо АМО-І МУ флуорисцентного аналізу. Вимірювання роблять кожні 2 хвилини протягом 70 хвилин для отримання кінетичної кривої, а значення ІК5О розраховують, використовуючи 5-15- хвилинний нахил (ОЕФф/хв, початкова швидкість).
Як зображено на фіг. 10, типова сполука за Прикладом 5 проявляє хімотрипсиноподібний (ХТ-П) ІК5О потенціал інгібування по відношенню до протеасоми в клітині близько 16,25 нМ. Для порівняння, контрольний зразок карфілзомібу проявляє ІКоо активність близько 9,2 нМ, потенціал аналогічний Прикладу 5. Аналогічно, сполука за Прикладом 35 (Фігура 11) проявляє хімотрипсиноподібний (ХТ-П) ІКво потенціал інгібування по відношенню до протеасоми в клітині близько 9,0 нМ, сполука за Прикладом 36 (Фігура 12) проявляє хімотрипсиноподібний (ХТ-П)
ІКоо потенціал інгібування по відношенню до протеасоми в клітині близько 21,8 нМ, сполука за
Прикладом 37 (Фігура 13) проявляє хімотрипсиноподібний (ХТ-П) ІКоо потенціал інгібування по відношенню до протеасоми в клітині близько 22,8 нМ і сполука за Прикладом 38 (Фігура 14) проявляє хімотрипсиноподібний (ХТ-П) ІКео потенціал інгібування по відношенню до протеасоми в клітині близько 21,8 нМ. Деякі типові сполуки за даним винаходом проявляють ХТ-П активність інгібування аналогічно пегільованій сполуці карфілзомібу.
Приклад 47: Інгібування протеасоми сполуками ПЕГ-карфілзоміб порівняно з карфілзомібом
Сполуки ПЕГ-карфілзоміб за Прикладами 35 та 36 вводять мишам (білі миші, жіночі особини, п-З3 на дозову групу) підшкірно струминно в певній дозі (об'єм дози 5 мл/кг) у водному розчині, який містить 10 ммоль/л ацетату натрію (рН 5,0) та 9 95 сахарози (20 мг/кг). В обрані моменти часу після введення лікарського засобу відбирають зразки крові, застосовуючи пробірки, які містять гіпарин. Зразки одразу поміщають на кригу та центрифугують при максимальній швидкості протягом 2 хвилин в мікроцентрифузі за кімнатної температури (КТ).
Клітинні осади зберігають на рідкій кризі. Клітинні осади цільної крові повторно розчиняють в
1 мл розчину солі, забуференого фосфатом (СЗФ), і центрифугують при макс. швидкості при 4 "С. Падосадкові рідини видаляють і клітинні осади промивають СЗФ другий раз. Зразки повторно розчиняють у двократному об'ємі лізуючого буферу (20 мМ Ттгі5, рН 8,0, 5 мМ ЕОТА), потім заморожують і зберігають до аналізу при -80 "С.
Обробка результатів: Всі зразки розморожують на кризі. Всі осади окремих клітин в лізуючому буфері (цільна кров) швидко перемішують, потім центрифугують при 14000 об/хв в мікроцентрифузі при 4 "С протягом 15 хвилин. Надосадкову рідину переносять у планшет для зразків при співвідношенні від 100 мкл до 25 мкл 50 95 гліцерину для досягнення кінцевої концентрації гліцерину 10 95. Після цього зразки готові до аналізування або можуть бути заморожені при -80 "С. Зразки, заморожені на цьому лізат/10 90 гліцерину етапі, слід розморозити на кризі перед аналізуванням. Концентрацію білка для кожного зразка вимірюють за допомогою методу Бредфорда. Хімотрипсиноподібну (ХТ-П) активність протеасоми кількісно визначають за допомогою моніторингу вивільнення вільного АМС з флуорогенного пептиду Зис-
Ї еи-Геи-МаІ-Туг-АМС (ВовіопВіоспет).
На Фіг. 15 зображена фармакодинамічна (ФД) активність іп-мімо типової сполуки за
Прикладами 35 та 36 за даним винаходом. Як зображено на фіг. 15, кожен з Прикладів 35 та 36 іп мімо проявляє практично повне ХТ-П інгібування протягом більше 48 год. після введення миші. Навіть протягом більше, ніж 96 годин сполуки продовжують проявляти ХТ-П активність інгібування у близько 50 95 або більше мишей.
Способи застосування
Біологічні ефекти від інгібування протеасоми є корисними та потрібними. Інгібування протеасоми було запропоновано в якості попередження та/"або лікування численних захворювань, в тому числі, але не обмежуючись ними, проліферативних захворювань, нейротоксичних/нейродегенеративних захворювань, хвороби Альцгеймера, ішемічної хвороби, запалення, ауто-імунних захворювань, ВІЧ, різновидів раку, відторгнення трансплантованих органів, септичного шоку, інгібування презентації антигену, зменшення експресії вірусного гену, паразитних інфекцій, хвороб, пов'язаних з ацидозом, макулярної дегенерації, легеневих хвороб, м'язової атрофії, фіброзних захворювань, захворювань, пов'язаних з ростом кісток та волосся.
Отже, фармацевтичні склади, які містять сполуки ПЕГ-карфілзоміб за винаходом в
Зо терапевтично ефективному розмірі дозування, забезпечують шляхи введення лікарського засобу пацієнту та лікування цих хвороб.
При лікуванні клітин різними інгібіторами протеасоми повідомлялося про накопичення поліубіквітинованих білків, морфологічні зміни клітин та апоптоз на клітинному рівні. Інгібітор протеасоми також було описано, клінічно та комерційно схвалено в якості корисної протипухлинної лікувальної стратегії. Отже, сполуки та композиції, в тому числі сполуки за даним винаходом, корисні при лікуванні раку, в тому числі, без обмежень, вперше діагностованої та/або рецидивної та рефрактерної множинної мієломи.
Обидів іп міо та іп мімо моделі показали, що злоякісні клітини, як правило, чутливі до інгібування протеасоми. Фактично, інгібування протеасоми вже визнано в якості лікувальної стратегії при лікуванні множинної мієломи. Це може бути пов'язано, частково, з тим, що швидке видалення білків проліферації злоякісних клітин сильно залежить від протеасомної системи (Воїїе єї аї., У. Мої. Меа. (1997) 75:5-17; Адатв5, Маїште (2004) 4: 349-360). В даному тексті запропоновано спосіб лікування раку, який включає введення пацієнту, який потребує такого лікування, терапевтично ефективної кількості пегільованої сполуки карфілзомібу Формул І та ЇЇ, або будь-якої конкретної типової сполуки ПЕГ-карфілзоміб, запропонованої та описаної в даному тексті.
Термін "рак", який застосовується в даному тексті, включає, але не обмежується ними, різновиди раку крові та солідні пухлини. Рак уражає компоненти крові, кісток, органів, тканини шкіри та серцево-судинної системи, в тому числі, але не обмежуючись ними, рак сечового міхура, крові, кісток, мозку, молочних залоз, шийки матки, грудної клітини, кишківника, слизової оболонки матки, стравоходу, очей, голови, нирок, печінки, легенів, лімфатичних вузлів, ротової порожнини, шиї, яєчників, підшлункової залози, простати, прямої кишки, нирок, шкіри, шлунка, сім'яників, горла та матки. Специфічні види раку включають, але не обмежуються ними, лейкоз (гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ), гострий мієлобластний лейкоз (ГМЛ), хронічний лімфобластний лейкоз (ХЛЛ), хронічний мієлобластний лейкоз (ХМЛ), волосатоклітинний лейкоз, новоутворення у зрілих В клітинах (дрібноклітинну лімфоцитарну лімфому), В-клітинний пролімфоцитарний лейкоз, лімфоплазмоцитарну лімфому (а саме, макроглобулінемію
Вальденстрьома), лімфому маргінальної зони селезінки, плазмоклітинну мієлому, плазмоцитому, хвороби відкладення моноклональних імуноглобулінів, хвороби важких ланцюгів, бо екстранодальну В-клітинну лімфому з клітин маргінальної зони (МАГТ-лімфому), вузлову В-
клітинну лімфому з клітин маргінальної зони (ММ), фолікулярну лімфому, мантійно-клітинну лімфому, дифузійну В-клітинну лімфому, медіастинальну (тимусну) лімфому великих В клітин, внутрішньосудинну лімфому великих В клітин, первину ефузійну лімфому та лімфому/лейкоз
Беркітта, новоутворення у зрілих Т клітинах та природних клітинах-кіллерах (НК) (Т-клітинний пролімфоцитарний лейкоз, лейкоз з великих зернистих Т-клітинних лімфоцитів, агресивний НК- клітинний лейкоз, лейкоз/лімфому дорослих Т-клітин, позавузлову НК/І-клітинну лімфому, Т- клітинну лімфому ентеропатичного типу, Т-клітинну лімфому печінки та селезінки, бластну НК- клітинну лімфому, грибоподібний мікоз (синдром Сезарі), первинну анапластичну крупноклітинну лімфому шкіри, лімфоматоїдний папульоз, ангіоїмунобластну Т-клітинну лімфому, неспецифічну периферійну Т-клітинну лімфому та анапластичну крупноклітинну лімфому, лімфому Ходжкіна (атеросклероз, змішано-клітинну, лімфоїдно-збагачену, лімфоїдно- виснажену або невиснажену, нодулярну форму з лімфоїдним переважанням), неходжкінську лімфому, мієлому (множинну мієлому, невиражену мієлому, повільну мієлому), хронічне мієлопроліферативне захворювання, мієлодипластичне/мієлопроліферативне захворювання, мієлодипластичні синдроми, лімфопроліферативні порушення, пов'язані з імунодифіцитом, гістиоцитарні та дентритні клітинні новоутворення, мастоцитоз, хондросаркому, саркому Юінга, фібросаркому, гігантоклітинну саркому, мієлому кісткового мозку, остеогенну саркому, рак молочних залоз (гормоно залежний, гормоно незалежний), гінекологічні різновиди раку (шийки матки, ендометрія, фаллопієвої труби, гестаційне трофобластичне захворювання, яєчників, перитоніальний, матки, піхви та вульви), базальноклітинну карциному (БКК), плоскоклітинну карциному (ПКК), злоякісну меланому, вибухаючу дерматофібросаркому, карциному Меркеля, саркому Капоші, астроцитому, пілоїдну астроцитому, дизембріопластичну нейроепітеліальну пухлину, олігодендрогліому, епендимому, мультиформну гліобластому, змішану гліому, олігоастроцитому, медуллобластому, ретинобластому, нейробластому, герміному, тератому, злоякісну мезотеліому (перитонельну мезотеліому, перикардіальну мезотеліому, превральну мезотеліому), нейроендокринну пухлину шлунково-кишкового тракту або підшлункової залози (ГЕП-НЕП), карциноїдну ендокринну пухлину підшлункової залози (ПЕП), аденокарциному прямої кишки, карциному прямої кишки, агресивну нейроендокринну пухлину, лейкосаркому, муциозну аденокарциному, перстнеподібноклітинну аденокарциному, гепатоцелюлярну
Зо карциному, холангіокарциному, гепатобластому, гемангіому, аденому печінки, фокальну нодулярну гіперплазію (вузлову регенеративну гіперплазію, гемартому), недрібноклітинний рак легенів (НДРЛ) (плоскоклітинний рак легенів, аденокарциному, крупноклітинну карциному легенів), дрібноклітинну карциному легенів, тиреоїдну карциному, рак простати (гормонально- рефрактерний, андрогеннезалежний, андрогензалежний, нечутливий до гормону) та саркому м'яких тканин (фібросаркому, злоякісну фіброзну гістиоцитому, дерматофібросаркому, ліпосаркому, рабдоміосаркому, лейоміосаркому, гемангіосаркому, синовіальну саркому, злоякісну пухлину оболонок периферійних нервів/лейрофібросаркому, позаскелетну остеосаркому).
В одному аспекті винаходу, винахід пропонує пегільовану сполуку карфілзомібу, запропоновану в даному тексті, або фармацевтичну композицію, яка її містить, яку вводять пацієнту для лікування множинної мієломи. Наприклад, множинна мієлома включає одну з або обидві вперше діагностовану або рецидивну та/або рефрактерну множинну мієлому.
Багато пухлин кровотворних та лімфоїдних тканин характеризуються збільшенням проліферації клітин, або певного типу клітин. Хронічні мієлопроліферативні захворювання (СМРО) представляють собою клональні гематопоетичні порушення стовбурових клітин, які характризуються проліферацією в кістковому мозку одного або більше мієлоїдних паростків, що призводить до збільшення кількості гранулоцитів, еритроцитів та/або тромбоцитів в периферійній крові. В такому випадку привабливим є застосування інгібітора протеасоми при лікуванні таких захворювань, що в даний час досліджується (СПопі єї аі!., Наетаїйо!одіса (2007) 92: 1124-1229). СМРО включає хронічну гранулоцитну лейкемію, хронічну нейтрофільну лейкемію, хронічний еозинофільний лейкоз, істинну поліцетемію, хронічний ідеопатичний мієлофіброз, ессенціальну тромбоцитемію та некласифіковані хронічні мієлопроліферативні захворювання. В даному тексті запропоновано спосіб лікування СМРО, який включає введення пацієнту, який потребує такого лікування, ефективної кількості інгібітора протеасоми на основі сполуки, описаної в даному тексті.
Мієлодипластичні/мієлопроліферативні захворювання, а саме хронічний мієломоноцитарний лейкоз, атиповий хронічний мієлолейкоз, ювенільний мієломоноцитарний лейкоз та некласифіковане мієлодипластичне/мієлопроліферативне захворювання, характеризуються бо підвищеним вмістом патенхіматозних клітин у кістковому мозку у зв'язку з проліферацією одного або більше мієлоїдних паростків. Інгібування протеасоми композицією, описаною в даному тексті, слугує для лікування цих мієлодипластичних/мієлопроліферативних захворюваннь за допомогою забезпечення пацієнта, який потребує такого лікування, ефективною кількістю композиції.
Мієлодибластичні синдроми (МДС) відносяться до групи порушень гематопоетичних стовбурових клітин, які характеризуються дисплазісю та неефективним кровотворенням в одній або більше з основних ліній мієлоїдних клітин. Вплив на транскрипційний фактор за допомогою інгібітора протеасоми в цих гематологічних злоякісних новоутвореннях ініціює апоптоз, що вбиває злоякісні клітини (Вгашп еї а!. Сеїї Оєаїй апа ОійМегепііайоп (2006) 13:748-758). Додатково, в даному тексті запропоновано спосіб лікування МДС, який включає введення пацієнту, який потребує такого лікування, ефективної кількості сполуки, запропонованої в даному тексті. МДС включає рефрактерну анемію, рефрактерну анемію з кільцеподібними сидеробластами, рефрактерну цитопенію з мультилінійною дисплазією, рефрактерну анемію з надлишком бластів, некласифікований мієлодибластичний синдром та мієлодибластичний синдром, пов'язаний з аномалією ізольованої хромосоми аеї (54).
Мастоцитоз представляє собою проліферацію гладких клітин з їх наступним накопиченням в одній або більше системі органів. Мастоцитоз включає, але не обмежується ними, мастоцитоз шкіри, невиражений системний мастоцитоз (НСМ), системний мастоцитоз з асоційованими клональними гематологічними новоутвореннями негладких клітин (ЗМ-АНММО), агресивний системний мастоцитоз (АСМ), лейкоз гладких клітин (ЛГК), саркому гладких клітин (СГК) та позашкірну мастоцитому. Додатково, в даному тексті запропоновано спосіб лікування мастоцитозу, який включає введення ефективної кількості сполуки, розкритої в даному тексті, пацієнту з діагностованим мастоцитозом.
Додаткові варіанти реалізації винаходу включають способи впливу на протеасом-залежну регуляцію онкобілків та способи лікування або інгібування росту ракових клітин, кожний спосіб включає вплив на клітину (іп мімо, напр., в пацієнті, або іп міго) композиції, розкритої в даному тексті. Еб білки, виділені з ВІПЧ-16 та ВІПЧ-18, стимулюють АТФ- та убіквітин-залежне приєднання та руйнування р5З3 в сирому ретикулярному лізаті. Показано, що рецисивний онкоген ро53З накопичується за непермісивної температури в клітинній лінії з мутованим
Зо термолабільним Е1. Підвищені рівні ро3 призводять до апоптозу. Приклади прото-онкобілків, які руйнуються системою убіквітину, включають с-Мо5, с-Бо5 та с-Уип. Один варіант реалізації винаходу представляє собою спосіб лікування апоптозу, пов'язаного з роЗ3, в тому числі введенням пацієнту ефективної кількості композиції, розкритої в даному тексті.
Також показано, що інгібітори, які зв'язуються з протеасомою 205, стимулюють утворення кісткової тканини у культур кісткових органів. Додатково, при введенні таких інгібіторів мишам певні інгібітори протеасоми збільшують об'єм кісткової тканини та швидкість утворення кісткової тканини більше, ніж на 70 95 (Сатей, І. В. єї аї., У. Сііп. Іпмеві. (2003) 111: 1771-1782), отже, припускають, що структура убіквітин-протеасоми регулює диференціацію остеобластів та утворення кісткової тканини. Отже, описані композиції можуть бути корисними при лікуванні та/або попередженні захворювань, пов'язаних з втратою кісткової тканини, а саме остеопорозом.
Кісткова тканина є чудовим джерелом факторів, здатних стимулювати кісткові клітини. Отже, екстракти кісткової тканини биків містять не лише структурні білки, відповідальні за структурну цілісність кісток, але й біологічно активні фактори росту кісткової тканини, які стимулюють кісткові клітини до проліферації. Серед цих останніх факторів знаходиться нещодавно описане сімейство білків, які називаються кістковими морфогенетичними білками (КМБ). Всі ці фактори росту впливають на інші типи клітин, так само як і на кісткові клітини, в тому числі описані в
Нагау, М. Н., еї аї., Тгап5 Сепеї (1992) 8:55-61 дані, що кісткові морфогенетичні білки (КМБ) вибірково експресовані у волосяних фолікулах під час розвитку. Нагті5, 5. Е., еї аї., ) Вопе Міпег
Вез (1994) 9:855-863 описує вплив ТРФ-Р на експресію ВМР-2 та інших речовин у кістковому мозку. Експресія ВМР-2 у зрілих фолікулах також проявляється під час дозрівання та після періоду клітинної проліферації (Нагау, еї аІ. (1992, вище). Отже, сполуки, запропоновані в даному тексті, також корисні для стимуляції росту волосяних фолікул.
Нарешті, описані композиції також корисні в якості діагностичних засобів (напр., в діагностичних наборах або для застосування у клінічних лабораторіях) для скринінгу білків (напр., ферментів, транскрипційних факторів), перероблених гідролізуючими ферментами Мп, в тому числі протеасомою. Описані композиції також корисні в якості дослідницьких реагентів для
Х/МВІ1 підланок або а-ланцюга, які специфічно зв'язуються, та інгібування пов'язаних з цим протеолітичних активностей. Наприклад, можна визначити активність (та специфічні інгібітори) 60 інших підланок протеасоми.
Більшість клітинних білків піддаються протеолітичному процесингу під час дозрівання або активації. Інгібітори ферментів, розкриті в даному тексті, можна застосовувати для визначення чи регулюється клітинний, фізіологічний процес або процес розвитку або результат протеолітичною активністю певного гідролізуючого ферменту Міп. Один такий спосіб включає отримання організму, препарату інтактних клітин або клітинного екстракту; дію композиції, описаної в даному тексті, на організм, препарат клітин або клітинний екстракт; дію сигналу на сполуку-організм, на якого подіяли, препарат клітин або клітинний екстракт та моніторнинг процесу або результату. Висока селективність сполук, описаних в даному тексті, дозволяє швидко та точно виключити з або втягнути Мп (наприклад, протеасому 205) у даний клітинний, фізіологічний процес або процес розвитку.
Фармацевтичні композиції
Даний винахід додатково пропонує фармацевтичні композиції для сприяння лікуванню хворих на рак. Композиції містять одну, і в деяких варіантах реалізації винаходу, більше, ніж одну сполуку ПЕГ-карфілзоміб Формул І або ІІ та підформул, описаних в даному тексті. Один тип запропонованої даним винаходом фармацевтичної композиції представляє собою фармацевтичну композицію, яка вводиться парентерально. Композиції для парентерального введення, прийнятні для вливання, ін'єкцій або підшкірного введення, включають стерильні водні розчини (водорозчинні) або дисперсії, та/лабо стерильні порошки для приготування стерильних розчинів або дисперсій для або негайного вливання, або негайної ін'єкції. Для внутрішньовенного введення, а саме вливання, прийнятні наповнювачі включають стерильну воду для ін'єкцій, стерильні буфери, а саме цитратний буфер, бактеріостатичну воду та
Стеторпог ЕЇ м (ВАЗЕ, Рагзіррапу, М)). У всіх випадках композиція, зокрема при застосуванні, лікуванні та споживанні людьми, повинна бути стерильною та рідкою до такого ступеня, щоб було легко додати або ввести в шприц або інфузійний мішок. Композиція повинна бути стабільною при умовах виробництва та зберігання, та повинна бути захищена від забруднюючого впливу мікроорганізмів, а саме бактерій або грибків. Носій представляє собою розчинник або дисперсійне середовище, наприклад, воду, етанол, багатоатомний спирт (наприклад, гліцерин, пропіленгліколь, рідкий поліетиленгліколь тощо) та їх прийнятні суміші.
Необхідну текучість підтримують, наприклад, за допомогою застосування покриття, а саме
Зо лецитину, підтримання необхідного розміру частинок у випадку десперсії та застосування поверхнево-активних речовин. Попередження впливу мікроорганізмів досягають за допомогою різноманітних антибактеріальних та протигрибкових засобів, наприклад, парабенів, хлорбутанола, фенола, аскорбінової кислоти, тімеросалу тощо. В багатьох випадках бажано вводити в композицію ізотонічні засоби, наприклад, цукри, багатоатомні спирти, а саме манітол, сорбітол та хлорид натрію. Тривалої адсорбції ін'єкційних композицій досягають за допомогою введення в композицію засобу, який сповільнює адсорбцію, наприклад, моностеарату алюмінію та желатину.
Стерильні ін'єкційні розчини отримують за допомогою введення активних сполук за винаходом, сполук ПЕГ-карфілзомібу, в необхідній кількості в прийнятному розчиннику з одним або комбінацією інгредієнтів, перерахованих вище, з наступною фільтрувальною стерилізацією.
Як правило, дисперсії отримують за допомогою введення карфілзомібу в стерильний наповнювач, який містить основне дисперсійне середовище та інші необхідні інгредієнти з тих, які перераховані вище. У випадку стерильних порошків для приготування стерильних ін'єкційних розчинів, прийнятним способом отримання є сушка виморожуванням (ліофілізація), яка дає порошкоподібну форму карфілзомібу з будь-якими необхідними додатковими інгредієнтами з раніше описаних розчинів, які пройшли стурилізувальну фільтрацію.
Систематичне введення терапевтичної сполуки за винаходом, описаної в даному тексті, також здійснюється трансмукозальними або трансдермальними способами. Для трансмукозального або трансдермального введення у складі застосовують змочуючі засоби, які подходять для бар'єру, крізь який вони повинні просочитися. Такі змочуючі засоби загальновідомі в даній області техніки і для трансмукозального введення включають, наприклад, поверхнево-активні речовини, солі жовчних кислот та похідні фусидової кислоти.
Трансмукозальне введення здійснюється за допомогою застосування назальних спреїв та свічок. Для трансдермального введення активні сполуки за винаходом вводять до складу мазей, більзамів, гелей та кремів, загальновідомих в даній області техніки.
В одному варіанті реалізації винаходу, терапевтичні сполуки ПЕГ-карфілзомібу за винаходом отримують з носіями, які захищають терапевтичні сполуки від швидкого видалення з організму, а саме склади з контрольованим вивільненням. Інші приклади включають, без обмежень, імпланти та мікроінкапсульовані системи доставки.
Застосовують біосумісні полімери, які біорозкладаються, а саме етиленвінілацетат, поліангідриди, полігліколеву кислоту, складні поліортоефіри та полімолочну кислоту. Такі склади отримують, застосовуючи стандартні способи, або отримують комерційним шляхом, напр., в АїЇ2а Согрогайоп та Мома РВагтасешцшіїсаІ5, Іпс. Також в якості фармацевтично прийнятних носіїв застосовуються ліпосомальні суспензії (в тому числі ліпосоми, націлені на обрані клітини з моноклональними антитілами до клітинних антигенів). Вони можуть бути отримані згідно способів, відомих спеціалістам в даній області техніки, наприклад, описаних в патенті США Мо 4522811.
Фармацевтичні композиції запропоновані даним винаходом, вводяться один раз або можуть бути розділені на деяку кількість менших доз для введення через певні проміжки часу.
Зрозуміло, що точне дозування та тривалість лікування є функцією від захворювання, яке лікують, та визначається емпірично, застосовуючи відомі протоколи випробування іп мімо або іп міго. Варто враховувати, що величини концентрацій та доз також змінюються залежно від важкості стану, який знімають. Додадково зрозуміло, що для будь-якого конкретного пацієнта конкретну схему дозування слід регулювати з часом згідно індивідуальних потреб та професійної оцінки людини, яка вводить або спостерігає за введенням композицій, і що діапазони концентрацій, встановлені в даному тексті, є лише ілюстративними і не призначені для обмеження об'єму або практики заявлених композицій.
Можуть бути отримані лікарські форми або композиції, які містять сполуку ПЕГ-карфілзоміб за винаходом, описану в даному тексті, в діапазоні від 0,005 95 до 100 95, решту становить нетоксичний носій. Способи отримання цих композицій відомі спеціалістам в даній області техніки. Фармацевтичні композиції за винаходом, які розглядаються, містять від 0,001 95 до 100 95 сполуки ПЕГ-карфілзоміб, запропонованої в даному тексті, в одному варіанті реалізації винаходу від 0,195 до 9595 та в іншому варіанті реалізації винаходу від 75905 до 85 965.
Фармацевтичні композиції поміщають у контейнер, упаковку або таблетницю разом з інструкцією по застосуванню. В деяких варіантах реалізації винаходу, сполуки ПЕГ-карфілзоміб, запропоновані в даному тексті, складають як це описано в патенті США Ме9309283.
Введення
Композиції, отримані як описано в даному тексті, вводять у різних формах, що залежить від
Зо порушення, яке лікують, та віку, стану та маси тіла пацієнта, що добре відомо в даній області техніки. Наприклад, якщо композиції призначені для орального введення, вони можуть бути складені у вигляді таблеток, капсул, гранул, порошків або сиропів; або для парентерального введення вони можуть бути складені у вигляді ін'єкцій (внутрішньовенних, внутрішньом'язових або підшкірних), препаратів для крапельного способу введення або свічок. При застосуванні при офтальмологічному лікуванні слизових оболонок вони можуть бути складені у вигляді крапель для очей або мазей для очей. Ці склади отримують традиційними шляхами у поєднанні зі способами, описаними в даному тексті, і, за необхідності, активний інгредієнт змішують з будь- якою традиційною добавкою або ексципієнтом, а саме зв'язуючим, речовиною для покращення розпадання таблеток, ковзаючою речовиною, коригуючої речовиною, солюбілізуючою речовиною, диспергатором, емульгатором або покрівною речовиною. Хоча дозування залежить від симптомів, віку та маси тіла пацієнта, природи та важкості порушення, яке лікують або попереджають, способу введення та форми лікарського засобу, як правило, рекомендується денна доза від 0,01 до 2000 мг сполуки для дорослої людини, яка вводиться у вигляді єдиної дози або дробної дози. Кількість активного інгредієнту, який змішують з матеріалом носія для отримання єдиної лікарської форми, як правило, є кількістю сполуки, яка надає терапевтичний ефект. Нижче в даному тексті пропонується більше інформації по величині дозування сполук за винаходом. Як правило, композиції, призначені для парентерального введення (напр., внутрішньовенної, підшкірної ін'єкції) містять солюбілізуючий засіб. Солюбілізуючий засіб представляє собою заміщенний циклодекстрин.
Точний час введення та/або кількість композиції, які призводять до найбільш ефективних результатів щодо ефективності лікування даного пацієнта, залежать від активності, фармакокінетичних властивостей та біодоступності конкретної сполуки ПЕГ-карфілзоміб, фізіологічного стану пацієнта (в тому числі віку, статі, типу та стадії захворювання, загального фізичного стану, сприйнятливості до даної дози та типу медичного препарату), способу застосування тощо. Однак, вище наведена інструкція може бути застосована як основа для коригування лікування, напр., визначення оптимального часу та/або кількості для введення, що вимагає не більш як звичайного експерименту, який включає спостереження за пацієнтом та регулювання дози та/або часу прийому.
Фраза "фармацевтично прийнятний" застосовується в даному тексті відносно тих лігандів, бо матеріалів, композицій та/або лікарських форм, які, в межах медичної оцінки, прийнятні для застосування у контакті з тканинами людських істот та тварин без надлишкової токсичності, подразнення, алергічної реакції або інших проблем або ускладнень, порівняних з раціональним співвідношенням переваг та ризику.
Фраза "фармацевтично прийнятний носій", який застосовується в даному тексті, означає фармацевтично прийнятний матеріал, композицію або наповнювач, а саме рідкий або твердий наповнювач, розчинник, ексципієнт, розчинник або інкапсулюючий матеріал. Кожний носій повинен бути "прийнятним" у сенсі сумісності з іншими інгредієнтами складу та не завдавати шкоди пацієнту. Деякі приклади матеріалів, які можуть бути фармацевтично прийнятними носіями, включають: (1) цукри, а саме лактозу, глюкозу та сахарозу; (2) крохмалі, а саме кукурудзяний крохмаль, картопляний крохмаль та заміщений або незаміщений В- циклодекстрин; (3) целюлозу та її похідні, а саме карбоксиметилцелюлозу натрію, етилцелюлозу та ацетат целюлози; (4) порошкоподібний трагакант; (5) солод; (б) желатин; (7) тальк; (8) ексципієнти, а саме масло какао та воски для супозиторної маси; (9) олії, а саме арахісову олію, бавовняну олію, соняшникову олію, кунжутну олію, оливкову олію, кукурудзяну олію та соєву олію; (10) двоатомні спирти, а саме пропіленгліколь; (11) багатоатомні спирти, а саме гліцерин, сорбітол, манітол та поліетиленгліколь; (12) складні ефіри, а саме етилолеат та етиллаурат; (13) агар; (14) буферні засоби, а саме гідроксид магнію та гідроксид алюмінію; (15) альгінову кислоту; (Іб)апірогенну воду; (17) ізотонічний розчин; (18) розчин Рінгера; (19) етиловий спирт; (20) фосфатні буферні розчини та (21) інші нетоксичні сумісні речовини, які застосовуються у фармацевтичних складах. В певних варіантах реалізації винаходу, фармацевтичні композиції, запропоновані в даному тексті, є апірогенними, тобто не спричиняють суттєвого підвищення температури при введенні пацієнту.
Термін "фармацевтично прийнятна сіль" відноситься до відносно нетоксичних неорганічних та органічних кислотно-адитивних солей або основних солей сполуки (сполук) за винаходом. Ці солі отримують іп 5йи під час кінцевого виділення або очищення сполуки (сполук), або за допомогою окремої реакції очистки сполуки ПЕГ-карфілзоміб у його вільній основній формі з відповідною органічною або неорганічною кислотою та виділення солі, утвореної таким чином.
Типові кислотно-адитивні солі включають бромистоводневу сіль, хлористоводневу сіль, сульфат, бісульфат, фосфат, нітрат, ацетат, валерат, олеат, пальміат, стеарат, лаурат,
Зо бензоат, лактат, фофсат, тозилат, цитрат, малеат, фумарат, сукцинат, тартрат, нафтилат, мезилат, глюкогептонат, лактобіонат, лаурилсульфонат та солі амінокислот тощо. (Див., наприклад, Вегоде еї а). (1977) "Рпаптасеціїса! Заїї5", У. Рнапт. зсі. 66: 1-19).
В деяких варіантах реалізації винаходу, сполуки ПЕГ-карфілзоміб. запропоновані в даному тексті, містять одну або більше кислотних функціональних груп і, отже, здатні утворювати фармацевтично прийнятні солі з фармацевтично прийнятними основами. Термін "фармацевтично прийнятні солі" в даних випадках відноситься до відносно нетоксичних неорганічних та органічних основно-адитивних солей сполуки. Ці солі отримують аналогічно іп 5іш під час кінцевого виділення або очищення інгібітора (ів), або за допомогою окремої реакції сполуки в її вільній кислотній формі з відповідною основою, а саме гідроксидом, карбонатом або бікарбонатом фармацевтично прийнятного катіону металу, з аміаком або з фармацевтично прийнятним первинним, вторинним або третинним аміном. Типові основні солі включають, без обмежень, солі лужних та лужно-земельних металів, а саме літію, натрію, калію, кальцію, магнію та солі алюмінію тощо. Типові органічні аміни, придатні для утворення основно-адитивних солей включають етиламін, діетиламін, етилендіамін, етаноламін, діетаноламін, піперазин тощо (див., наприклад, Вегоде еї а!., вище).
Також у композиції знаходяться змочуючі засоби, емульгатори, ковзаючі засоби, а саме лаурилсульфат натрію та стеарат магнію, а також барвники, антиадгезійні засоби, покрівні засоби, підсолоджувачі, ароматизатори та запашники, консерванти та антиоксиданти.
Приклади фармацевтично прийнятних антиоксидантів включають: (1) водорозчинні антиоксиданти, а саме аскорбінову кислоту, цистеїна гідрохлорид, бісульфат натрію, метабісульфат натрію, сульфіт натрію тощо; (2) жиророзчинні антиоксиданти, а саме аскорбілпальміат, бутильований гідроксианізол (БГА), бутильований гідрокситолуол (БІТ), лецитин, пропілгаллат, альфа-токоферол тощо; (3) засоби, які хелатують метали, а саме лимонну кислоту, етилендіамінтетраоцтову кислоту (ЕОТА), сорбітол, винну кислоту, фосфорну кислоту тощо.
Склади, придатні для орального введення, знаходяться у вигляді капсул, крохмальних капсул, пігулок, таблеток, льодяників (3 використанням ароматизованої основи, як правило, сахарози та акації, або трагаканту), порошків, гранул або у вигляді розчину або дисперсії у водній або неводній рідині, або у вигляді рідкої емульсії масло-у-воді або вода-у-маслі, або у бо вигляді настоянки або сиропу, або пастилок (з використанням інертної матриці, а саме желатину та гліцерину, або сахарози та акації") та/або у вигляді рідин для полоскання роту тощо, кожний містить попередньо визначену кількість сполуки за винаходом у вигляді активного інгредієнту. Композицію також вводять болюсним способом, у вигляді лікарської кашки або пасти.
У твердих лікарських формах для орального застосування (капсули, таблетки, пігулки, драже, порошки, гранули тощо) активний інгредієнт (сполука за винаходом) змішують з одним або більше фармацевтично прийнятними носіями, а саме цитратом натрію або дикальція фосфатом та/або будь-яким з наступних: (1) наповнювачами або розчинниками, а саме крохмалями, циклодекстринами, лактозою, сахарозою, глюкозою, манітолом та/або кремнекислотою; (2) зв'язуючим, а саме, наприклад, карбоксиметилцелюлозою, альгінатами, желатином, полівінілпірролідоном, сахарозою та/або акацією; (3) змочуючими засобами, а саме гліцерином; (4) засобами для покращення розпадання таблеток, а саме агар-агаром, карбонатом кальцію, картопляним крохмалем або крохмалем тапіоки, альгіновою кислотою, певними силікатами, карбонатом натрію; (5) засобами, які сповільнюють розчинення, а саме парафіном; (6) прискорювачами абсорбції а саме сполуками четвертинного амонію; (7) змочуючими засобами, а саме, наприклад, цетиловим спиртом або гліцерилмоностеаратом; (8) абсорбентами, а саме каоліном та бентонітовою глиною; (9) ковзаючими засобами, а саме тальком, стеаратом кальцію, стеаратом магнію, твердими поліетиленгліколями, лаурилсульфатом натрію та їх сумішами; та (10) барвниками. У випадку капсул, таблеток або пігулок фармацевтичні композиції також містять буферні засоби. Тверді композиції аналогічного типу також застосовують в якості наповнювачей в м'яких та твердих желатинових капсулах, застосовуючи такі ексципієнти, як лактозу та молочні цукри, а також високомолекулярні поліетиленгліколі тощо.
Таблетки роблять шляхом пресування або гранулювання, необов'язково з одним або більше допоміжними інгредієнтами. Пресовані таблетки отримують, застосовуючи зв'язуюче (наприклад, желатин або гідроксипропілметилцелюлозу), ковзаючий засіб, інертний розчинник, консервант, засіб для покращення розсипання таблеток (наприклад, натрію крохмаль гліколят або зшиту натрієву сіль карбоксиметилцелюлози), поверхнево-активні речовини або диспергатори. Гранульовані таблетки отримують шляхом формування у відповідному агрегаті
Зо суміші порошкового(их) інгібітора(ів), зволоженого інертним рідким розчинником.
Таблетки та інші тверді лікарські форми, а саме драже, капсули, пігулки та гранули, необов'язково є непокритими або покритим покриттями або оболонками, а саме ентеросолюбільними покриттями та іншими покриттями, добре відомими в області техніки виготовлення фармацевтичних складів. Вони можуть бути складені так, щоб забезпечувати повільне або контрольоване вивільнення активного інгредієнту, який в них застосовується, наприклад, гідроксипропілметилцелюлози в різних пропорціях, щоб забезпечити необхідну криву вивільнення, інші полімерні матриці, ліпосоми та/або мікросфери. їх стерилізують, наприклад, за допомогою фільтрації черз фільтр, який затримує бактерії, або за допомогою введення стерилізуючих засобів у формі стерильних твердих композицій, які розчиняють у стерильній воді, або деяких інших стерильних ін'єкційних середовищах безпосередньо перед застосуванням. Ці композиції також необов'язково містять засоби, які надають непрозорість, і їх склад забезпечує вивільнення активного інгредієнту лише, або переважно, у певній частині шлунково-кишкового тракту, необов'язково, запізнілим чином. Приклади капсулюючих складів, які можуть застосовуватися, включають полімерні речовини та воски. Активний інгредієнт також може знаходитися у мікроїнкапсульованій формі, за необхідності з одним або більше з вище описаних ексципієнтів.
Рідкі лікарські форми для орального застосування включають фармацевтично прийнятні емульсії, мікроемульсії, розчини, суспензії, сиропи та настоянки. Додатково до активного інгредієнту рідкі лікарські форми містять інертні розчинники, широко застосовувані в даній
БО області техніки, а саме, наприклад, воду або інші розчинники, солюбілізуючі засоби та емульгатори, а саме етиловий спирт, ізопропіловий спирт, етилкарбонат, етилацетат, бензиловий спирт, бензилбензоат, пропіленгліколь, 1,3-бутиленгліколь, олії (зокрема, бавовняну, арахісову, кукурудзяну, зародків, оливкову, касторову та кунжутну олію), гліцерин, тетрагідрофуриловий спирт, поліетиленгліколі та складні ефіри сорбіту та жирної кислоти, та їхні суміші.
Крім інертних розчинників композиції для орального застосування також містять допоміжні засоби, а саме змочуючі засоби, емульгатори та диспергатори, підсолоджувачі, ароматизатори, барвники, запашники та консерванти.
Суспензії додатково до активного(их) інгредієнту(ів) містять диспергатори у вигляді, бо наприклад, етоксильованих ізостеарилових спиртів, поліоксиетиленсорбітолу та складних ефірів сорбіту, мікрокристалічної целюлози, метагідроксиду алюмінію, бентоніту, агар-агару та трагаканту, та їхніх сумішей.
Склади для ректального або вагінального застосування представлені у вигляді свічок, які отримують змішуванням одного або більше інгібітора(ів) з одним або більше відповідними ексципієнтами або носіями, які не спричиняють подразнення та містять, наприклад, масло какао, поліетиленгліколь, віск для супозиторної маси або саліцилат, які є твердими за кімнатної температури, але рідкими за температури тіла, і, отже, плавляться у ректальній або вагінальній порожнині та вивільнюють активний засіб.
Склади, придатні для вагінального застосування, також включають маткові кільця, тампони, креми, гелі, пасти, піни або спреї, які містять такі носії, придатність яких добре відома у даній області техніки.
Лікарські форми для місцевого або трансдермального введення обраної сполуки за винаходом включають порошки, спреї, мазі, пасти, креми, примочки, гелі, пластирі та засоби для інгаляції. Сполуку змішують у стерильних умовах з фармацевтично прийнятним носієм та з будь-якими необхідними консервантами, буферами або розпилювальними засобами.
Мазі, пасти, креми та гелі містять, додатково до сполуки (сполук) за винаходом, ексципієнти, а саме рослинні та тваринні жири, олії, воски, парафіни, крохмаль, трагакант, похідні целюлози, полієтиленгліколі, силікони, бетоніти, кремнекислоту, тальк та оксид цинку, або їхні суміші.
Порошки та спреї містять, додатково до сполуки (сполук) за винаходом, ексципієнти, а саме лактозу, тальк, кремнекислоту, гідроксид алюмінію, силікати кальцію та порошковий поліамід, або суміші цих речовин. Спреї додатково містять традиційні розпилювальні засоби, а саме хлорфторвуглеводні та леткі незаміщені вуглеводні, а саме бутан та пропан.
Сполуки ПЕГ-карфілзоміб за винаходом вводять за допомогою аерозолю. Цього досягають за допомогою приготування водного аерозолю, ліпосомального препарату або композиції, яка містить тверді частинки. Може застосовуватися неводна (напр., фторвуглецевий розпилювальний засіб) суспензія. В деяких варіантах реалізації винаходу, бажаними є акустичні розпилювачі, тому що вони мінімізують навантаження зсуву, яке призводить до руйнування сполуки. Як правило, водні аерозолі отримують за допомогою складання водного розчину або суспензії засобу разом з традиційними фармацевтично прийнятними носіями або
Зо стабілізаторами. Носії та стабілізатори відрізняються залежно від вимог конкретної композиції, але, як правило, містять неіоногенні поверхнево-активні речовини (твіни, плюроніки, складні ефіри сорбіту, лецитин, кремофори), фармацевтично прийнятні сорозчинники, а саме полієтиленгліколь, нешкідливі білки, а саме альбумін сиворотки, складні ефіри сорбіту, олеїнову кислоту, лецитин, амінокислоти, а саме гліцин, буфери, солі, цукри або цукрові спирти. Як правило, аерозолі отримують з ізотонічних розчинів.
Трансдермальні пластирі мають додаткову перевагу по забезпеченню контрольованої доставки сполуки за винаходом в тіло. Такі лікарські форми отримують розчиненням або диспергуванням сполуки у відповідному середовищі. Також застосовуються підсилювачі абсорбції для збільшення потоку сполуки (сполук) через шкіру. Швидкість такого потоку контролюється або за допомогою застосування мембрани, яка контролює швидкість вивільнення, або за допомогою диспергування сполуки (сполук) в полімерній матриці або гелі.
Фармацевтичні композиції, придатні для парентерального введення, містять одну або більше сполук за винаходом в комбінації з одним або більше фармацевтично прийнятними стерильними водними або неводними розчинами, дисперсіями, суспензіями або емульсіями, або стерильними порошками, які відновлюють до стерильних ін'єкційних розчинів або дисперсій безпосередньо перед застосуванням, які містять антиоксиданти, буфери, бактеріостатичні агенти, розчинені речовини, які роблять розчин ізотонічним з кров'ю передбачуваного реципієнта, або диспегатори або загусники. Приклади відповідних водних та неводних носіїв, які застосовують у фармацевтичних композиціях, запропонованих в даному тексті, включають воду для ін'єкцій, а саме для підшкірного введення (напр., стерильну воду для ін'єкцій), етанол, багатоатомні спирти (а саме гліцерин, пропіленгліколь, поліетиленгліколь тощо), буфер (а саме цитратний буфер) та їх придатні суміші, рослинні олії, а саме оливкову олію, та ін'єкційні органічні складні ефіри, а саме етилолеат. Необхідну текучість підтримують, наприклад, за допомогою застосування покрівних матеріалів, а саме лецитину, підтримання необхідного розміру частинок у випадку десперсії та застосування поверхнево-активних речовин.
Фармацевтичні композиції як правило, містять фармацевтично прийнятний носій.
Формулювання "фармацевтично прийнятний носій", яке застосовується в даному тексті, включає буфер, стерильну воду для ін'єкцій, розчинники, дисперсійні середовища, покрівні засоби, антибактеріальні та протигрибкові засоби, ізотонічні засоби та засоби, які сповільнюють бо абсорбцію, тощо, сумісні з фармацевтичним введенням. В деяких варіантах реалізації винаходу, фармацевтично прийнятний носій представляє собою основну буферу систему, а саме цитратний буфер, для підтримання стабільного рН отриманого розчину. В деяких варіантах реалізації винаходу, фармацевтично прийнятний носій представляє собою воду для ін'єкцій. В деяких варіантах реалізації винаходу, фармацевтично прийнятний носій містить лимонну кислоту.
Ці композиції також містять допоміжні речовини, а саме консерванти, змочуючі засоби, емульгатори та диспергатори. Попередження впливу мікроорганізмів досягають введенням різноманітних антибактеріальних та протигрибкових засобів, наприклад, парабенів, хлорбутанолу, фенолу, сорбінової кислоти тощо. Бажано додавати до композиції регулятори тонічності, а саме цукри тощо. Додатково, тривалої адсорбції ін'єкційних лікарських форм досягають за допомогою додавання засобів, які сповільнюють адсорбцію, а саме моностеарату алюмінію та желатину. В деяких випадках для того, щоб подовжити ефект лікарського засобу бажано сповільнити абсорбцію лікарського засобу з підшкірної або внутрішньом'язової ін'єкції.
Наприклад, сповільненої абсорбції лікарської форми, яка вводиться парентерально, досягають за допомогою розчинення або диспергування лікарського засобу у олійному наповнювачі.
Ін'єкційні депоновані лікарські форми отримують за допомогою введення мікроінкапсульованих матриць сполуки (сполук) за винаходом у полімери, які біорозкладаються, а саме поліактид-полігліколід. Швидкість вивільнення карфілзомібу контролюють залежно від співвідношення, як правило, співвідношення за масою, карфілзомібу до полімеру, та природи певного полімеру, який застосовується. Приклади інших полімерів, які біорозкладаються, включають полі(ортоефіри) та полі(ангідриди). Також шляхом введення лікарського засобу в ліпосоми та мікроемульсії, сумісні з тканинами організму, отримують депоновані ін'єкційні розчини.
Препарати засобів вводять орально, парентерально, місцево або ректально. Вони, звісно ж, вводяться у формах, придатних для кожного способу введення. Наприклад, їх вводять у формі таблеток або капсул, ін'єкційним шляхом, у формі примочки для очей, мазі, свічки, вливання; місцевим шляхом за допомогою примочки або мазі; та ректально за допомгою свічок. В деяких варіантах реалізації винаходу, введення є оральним.
Фрази "парентеральне введення" та "який вводиться парентерально", які застосовуються в даному тексті, означають способи введення, відмінні від кишкового та місцевого введення, як правило, за допомогою ін'єкції та включають, без обмежень, внутрішньовенну, внутрішньом'язову, внутрішньоартеріальну, інтратекальну, внутрішньосуглобну, внутрішньоочну, внутрішньосерцеву, внутрішньошкірну, внутрішньобрюшинну, транстрахеальну, підшкірну, внутрішньошкірну, внутрішньосуглобну, субкапсулярну, субарахноїдальну, внутрішньохребтову та внутрішньогрудинну ін'єкцію та вливання.
Фрази "систематичне введення", "який вводиться систематично", "периферійне введення" та "який вводиться периферійно", які застосовуються в даному тексті, означають введення ліганда, лікарського засобу або іншого матеріалу, відмінним чином від безпосереднього введення в центральну нервову систему, таким чином, що він потрапляє у систему пацієнта і, отже, піддається впливу метаболізму або інших аналогічних процесів, наприклад, підшкірне введення.
Сполуки ПЕГ-карфілзоміб за винаходом, описаним в даному тексті, вводять людям або тваринам для лікування будь-яким придатним способом введення, в тому числі орально, назально у вигляді, наприклад, спрея, ректально, внутрішньовагінально, парентерально, інтрацистернально та місцевим шляхом у вигляді порошків, мазей або крапель, в тому числі буккально та сублінгвально.
Незалежно від обраного способу введення, сполуку за винаходом, яку застосовують у придатній гідратованій формі, та/"або фармацевтичні композиції, запропоновані в даному тексті, складають у фармацевтично прийнятну лікарську форму традиційними способами, відомими спеціалістам в даній області техніки.
Як зазначалося вище в даному тексті, фактичні розміри дозування сполуки ПЕГ-карфілзоміб у фармацевтичних композиціях, запропонованих у винаході, варіюються таким чином, щоб містити кількість активного, вільного від ПЕГ, карфілзомібу, яка клінічно підтверджена як ефективна, та/або комерційно підтверджена як ефективна, щоб досягти цільової терапевтичної відповіді у пацієнтів, хворих на рак, в тому числі, без обмежень, у пацієнтів 3 множинною мієломою. Отже, конкретна кількість та/або концентрація пегільованої сполуки карфілзомібу за винаходом у фармацевтично прийнятній композиції варіюється залежно від декількох факторів, в тому числі дози сполуки, призначеної для введення, фармакокінетичних характеристик застосованої сполуки (сполук) та способу введення. Як правило, фармацевтичні композиції, запропоновані у винаході, представляють собою водний розчин, який містить, серед решти 60 інших речовин, близько 0,1-0,2 95 мас/об, сполуки, розкритої в даному тексті, для парентерального введення. Типові діапазони доз активних інгредієнтів сполуки ПЕГ- карфілзоміб становлять від близько 0,01 до близько 50 мг/кг маси тіла в день, які вводять у вигляді 1-4 дробних доз кожен день. Кожна дробна доза містить одну або більше сполук, запропонованих у винаході. Необхідна, конкретна величина дози повинна бути величиною, достатньою для забезпечення терапевтично ефективної дози вільно діючого карфілзомібу в плазмі пацієнта, ефективна величина дози основана на офіційно схваленому застосуванні для офіційно схвалених показань. Ефективна кількість змінюється від пацієнта до пацієнта і, як правило, залежить від декількох факторів, в тому числі загального стану здоров'я пацієнта та конкретного складу композиції, та способу введення обраної(их) сполуки (сполук).
Карфілзоміб в даний час схвалено до застосування один раз на день, 2 дні підряд щотижня протягом З послідовних тижнів протягом 28-денного циклу в кількості, достатній для забезпечення концентрації в плазмі пацієнта в діапазоні від 20 мг/м2 до 56 мг/м7. Отже, більш високомолекулярну сполуку ПЕГ-карфілзоміб за винаходом слід вводити у кількостях, достатніх для фармакокінетичного забезпечення кількостей, приблизно еквівалентних схваленим діапазонам доз. Наприклад, 2К-ПЕГ-сполука за винаходом становить близько 24 95 мас. вільного карфілзомібу. Отже, щоб досягти приблизно еквівалентної дози в 27 мг/м? для середньої чоловічої особини з середньою поверхнею тіла 1,9 м2, необхідно віддозувати близько 215 мг 2К-ПЕГ-КФЗ сполуки. Аналогічно, потрібно віддозувати близько 1100 мг 20К-ПЕГ-КФЗ сполуки, щоб доставити ту ж кількість карфілзомібу, що і 70 мг/м? доза схваленого в наш час складу карфілзомібу.
У варіанті реалізації винаходу 71 запропоновано спосіб лікування раку у суб'єктів, які потребують лікування; спосіб для лікування раку включає введення суб'єкту ефективної величини дози сполуки ПЕГ-карфілзоміб Формули І. У варіанті реалізації винаходу 72, винахід пропонує спосіб за варіантом реалізації винаходу 71, причому рак представляє собою множинну мієлому. У варіанті реалізації винаходу 73, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-72, причому ефективна величина дози ПЕГ-карфілзоміб знаходиться у діапазоні від близько 100 мг до близько 2000 мг. У варіанті реалізації винаходу 74, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-73, причому ефективна величина дози знаходиться у діапазоні від близько 150 мг до близько 1000 мг на
Зо день. У варіанті реалізації винаходу 75, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-74, причому ефективна величина дози сполуки ПЕГ-карфілзоміб, яку вводять, знаходиться у діапазоні від близько 200 мг до близько 500 мг на день. У варіанті реалізації винаходу 76, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-73, причому ефективна величина дози сполуки 2К-ПЕГ-карфілзоміб, яку вводять, знаходиться у діапазоні від близько 150 мг до близько 600 мг на день. У варіанті реалізації винаходу 77, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-73, причому ефективна величина дози сполуки ЗК-ПЕГ-карфілзоміб, яку вводять, знаходиться у діапазоні від близько 300 мг до близько 2000 мг на день. У варіанті реалізації винаходу 78, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-73, причому ефективна величина дози сполуки 5К-ПЕГ-карфілзоміб, яку вводять, знаходиться у діапазоні від близько 800 мг до близько 3000 мг на день. У варіанті реалізації винаходу 79, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-73, причому ефективна величина дози сполуки 20К-ПЕГ-карфілзоміб, яку вводять, знаходиться у діапазоні від близько 800 мг до близько 3000 мг на день. У варіанті реалізації винаходу 80, винахід пропонує спосіб за будь- яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-73, причому ефективна величина дози сполуки
ПЕГ-карфілзоміб, яку вводять, знаходиться у діапазоні від близько 200 мг до близько 1500 мг на день. У варіанті реалізації винаходу 81, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-73, причому ефективна величина дози сполуки ПЕГ-карфілзоміб, яку вводять, знаходиться у діапазоні від близько 5 мг/кг до близько 50 мг/кг маси суб'єкта надень. У варіанті реалізації винаходу 82, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-73, причому ефективна величина дози сполуки 2К-, ЗК- або 5К-ПЕГ- карфілзоміб, яку вводять, знаходиться у діапазоні від близько 200 мг до близько 800 мг на день.
У варіанті реалізації винаходу 83, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-73, причому ефективна величина дози сполуки 2К- або ЗК-ПЕГ- карфілзоміб, яку вводять, знаходиться у діапазоні від близько 200 мг до близько 500 мг на день.
У варіанті реалізації винаходу 84, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-73, причому ефективна величина дози сполуки 5К- або 20ОК-ПЕГ- карфілзоміб, яку вводять, знаходиться у діапазоні від близько 400 мг до близько 1000 мг на день. У варіанті реалізації винаходу 85, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів бо реалізації винаходу 71-84, причому спосіб додатково включає введення стероїду. У варіанті реалізації винаходу 86, винахід пропонує спосіб за варіантом реалізації винаходу 85, причому стероїд обирають з групи, яка складається з дексаметазону та преднізону. У варіанті реалізації винаходу 87, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 85-86, причому стероїд представляє собою дексаметазон. У варіанті реалізації винаходу 88, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 85-86, причому стероїд представляє собою преднізон. У варіанті реалізації винаходу 89, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-88, причому спосіб додатково включає введення імуномодулюючих засобів, обраних з групи, яка містить талідомід, леналідомід та помалідомід. У варіанті реалізації винаходу 90, винахід пропонує спосіб за варіантом реалізації винаходу 89, причому імуномодулюючий засіб представляє собою леналідомід або иомалідомід. У варіанті реалізації винаходу 91, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 89-90, причому імуномодулюючий засіб представляє собою леналідомід. У варіанті реалізації винаходу 92, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 89-90, причому імуномодулюючий засіб представляє собою помалідомід. У варіанті реалізації винаходу 93, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-88, причому спосіб додатково включає введення інгібітора СО- 38. У варіанті реалізації винаходу 94, винахід пропонує спосіб за варіантом реалізації винаходу 93, причому інгібітор СО-38 представляє собою даратумумаб. У варіанті реалізації винаходу 95, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-94, причому рак представляє собою рецидивну або рефрактерну множинну мієлому. У варіанті реалізації винаходу 96, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-94, причому рак представляє собою вперше діагностовану множинну мієлому. У варіанті реалізації винаходу 97, винахід пропонує спосіб за варіантом реалізації винаходу 96, причому рак представляє собою вперше діагностовану множинну мієлому і, причому пацієнт задовільняє вимогам по трансплантації кісткового мозку, визначеним ліцензованим уповноваженим практикуючим лікарем. У варіанті реалізації винаходу 98, винахід пропонує спосіб за варіантом реалізації винаходу 96, причому рак представляє собою вперше діагностовану множинну мієлому і, причому пацієнт не задовільняє вимогам по трансплантації кісткового мозку, визначеним ліцензованим уповноваженим практикуючим лікарем. У варіанті реалізації винаходу
Зо 99, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 71-98, причому спосіб включає введення суб'єкту фармацевтичної композиції, яка містить сполуку ПЕГ- карфілзоміб Формули І. У варіанті реалізації винаходу 100, винахід пропонує спосіб за варіантом реалізації винаходу 99, причому фармацевтична композиція представляє собою розчин для перорального застосування або розчин для парентерального застосування. У варіанті реалізації винаходу 101, винахід пропонує спосіб за будь-яким одним з варіантів реалізації винаходу 099-100, причому фармацевтична композиція представляє собою ліофілізований препарат, який відновлюють перед введенням. У варіанті реалізації винаходу 102, винахід пропонує способи за кожним одним з варіантів реалізації винаходу 71-98, причому сполука ПЕГ-карфілзоміб представляє собою
ПЕеГ -м
КІ ві лу Кл денна; о Но х ДІ ри п
Пк
М 3 й о ІФ) рг н Н в ва о
ЕЕ НН с Н х а ря й або
ПЕ зок - о ко
ЦоТ «лик с у ї М у М ; і В тре х В в де В! представляє собою Сі-1іо-алкіл-;
В? представляє собою С-в-алкіл-, -ОСНз або галоген;
ВЗ представляє собою Н або СНЗ;
Х представляє собою проти-аніон, обраний з хлорид-аніону та алкілсульфонат-аніону; п представляє собою 4; та
ПЕГ представляє собою полімерний фрагмент молекули поліетиленгліколю молекулярною масою 3000, 5000 або 20000 Дальтон.
У варіанті реалізації винаходу 103, винахід пропонує способи за варіантами реалізації винаходу 71-98, причому сполука ПЕГ-карфілзоміб представляє собою «я і
ПЕ к-в ПЕ КИ
Ся ки зо З се І о. ;
ТО ней ОЙ ах ки по Шен Мона КА, ли ле чи: що Аа Ко мо іх або о У
У варіанті реалізації винаходу 104, винахід пропонує способи за варіантами реалізації винаходу 71-98, причому сполука ПЕГ-карфілзоміб представляє собою
Пежо рю т о) зу о но но ие ин м ефе їх но о
МБО Рі І І о о
ПЕГх га Пер Ще о ій о. щи: т ІФ я в о (а! ї ІФ н о н З (а сте ак ки пи Но сш и За 4 5 кн І мо і | м: ту ва
ПЕК з ні ПЕ ні
М ра то о
Ме они вко ЕВ нен вк, а в вн М Му М Ст Е М Е М і сей о и о хво моб о ме 9 тв 9
ПЕ сою, " ПЕГяк щ-М М-
М в о ту та тс то не оесвко. сви: СУКИ ме і т / Мо Ве "ев
Рі а РА
ПЕГ ок щк ПЕ яки
Ка і, о о ро в н о ту Фу но но шви НЯ Седих м Б що мо 9 шини
Рі 4 Рв
ПЕ ПЕ
МН Ман
У то а но но о но но вино. См викеКо; оо Коко и о НО ро мео Ки й Мао ри
ПЕГео ПЕтасо
Ме : о о р го но Її о І Ту в. о но о шо: ша шо а мо о хр о м о Ко то в РА
ПЕПок о ПЕгкд
Ма. у Н о г о Ге о в. мо но Ї нене си ) С о що й ще ел мед" ви ід або Мас Бе
Комбінації
Хоча сполуку ПЕГ-карфілзоміб за винаходом можна дозувати або вводити у вигляді індивідуального активного фармацевтичного засобу, її також можна застосовувати у комбінації з одним або більше засобами, а саме другим протираковим засобом. При введенні у вигляді комбінації, активний інгредієнт ПЕГ-карфілзоміб та другий засіб складають як окремі композиції, які вводять одночасно або послідовно в різний час, або обидва активні засоби вводять у вигляді єдиної композиції.
Фраза "котерапія" (або "комбінована терапія") у визначенні застосування сполуки ПЕГ- карфілзоміб за даним винаходом та іншого протиракового засобу, означає введення кожного засобу послідовно у схемі лікування, що забезпечує сприятливий вплив комбінації лікарських засобів, і також означає сумісне введення цих засобів, по суті, одночасно, а саме у вигляді єдиного лікарського складу, який має постійне співвідношення цих активних засобів, або у вигляді численних окремих лікарських складів для кожного активного засобу. Отже, винахід не обмежено послідовністю введення, тобто сполуку (сполуки) ПЕГ-карфілзоміб вводять або до, одночасно з або після введення іншого засобу.
В певних варіантах реалізації винаходу, сполука ПЕГ-карфілзоміб, описана в даному тексті, вводиться сумісно з одним або більше іншими) інгібітором(ами) протеасоми. Інший інгібітор протеасоми включає, наприклад, бортезоміб, опрозоміб або іксазоміб. В іншому варіанті реалізації винаходу, сполуку ПЕГ-карфілзоміб, описану в даному тексті, вводять у комбінації з імуномодулюючим засобом, в тому числі талідомідом, леналідомідом та помалідомідом. У варіанті реалізації винаходу за безпосередньо попереднім варіантом реалізації винаходу, сполуку ПЕГ-карфілзоміб вводять у комбінації з імуномодулюючим засобом, обраним з леналідоміду та помалідоміду. У додатковому варіанті реалізації винаходу, винахід пропонує спосіб лікування раку у суб'єктів шляхом застосування до суб'єкту комбінованої терапії, яка включає сполуку ПЕГ-карфілзоміб Формули 1 або ІІ та імуномодулюючий засіб. У додатковому варіанті реалізації винаходу рак представляє собою множинну мієлому.
В певних варіантах реалізації винаходу, сполука ПЕГ-карфілзоміб, описана в даному тексті, вводиться сумісно 3 одним або більше хіміотерапевтичними засобами. Придатні
Зо хіміотерапевтичні засоби включають природні продукти, а саме алкалоїд барвінку (тобто, вінбластин, вінкристин та вінорелбіН), таксани (напр., доцетаксел, паклітаксел, напр., доцетаксел), подофілотоксини (тобто, етопозид, теніпозид), антибіотики (дактиноміцин (актиноміцин 0), даунорубіміцин, доксорубіцин та ідарубіцин, напр., доксорубіцин), антрацикліни, мітоксантрон, блеоміцини, плікаміцин (иїтраміцин) та мітоміцин, ферменти (І - аспаргіназа, яка систематично перетворює І-аспаргін та позбавляє клітини, які не мають здатності синтезувати їх власний аспаргін); антитромбоцитарні засоби; антипроліферативні/антиміотичні алкілюючі засоби, а саме хлорметин (мехлоретамін,
іфосфамід, циклофосфамід та аналоги, мелфалан, хлорамбуцил, напр., мелфалан), етиленіміни та метилмеламіни (гексаметилмеламін та тіотепа), алкілсульфонати (бусульфан), нітрозосечовини (кармустин (ВСМ) та аналоги, стрептозоцин), тразен-дакарбазон (ОТ1С); антипроліферативні/іантиміотичні антиметаболіти, а саме аналоги фолієвої кислоти (метотрексат), аналоги піримідину (фторурацил, флоксуридин та цитараб1Н), аналоги пурину та споріднені інгібітори (меркаптопурин, тіогуанін, пентостатин та 2-хлодеоксиаденозин); інгібітори ароматази (анастрозол, експеместан та летрозол); координаційні комплекси платини (цисплатин, карбоплатин), прокарбазин, гідроксисечовина, мітотан, аміноглутетимід; ДНК- зв'язувальні/цитотоксичні засоби (напр., заліпсис), інгібітори гістондеацетилази (НОАС) (напр., трихостатин, бутират натрію, апіцидан, убероіланілід гідроксамової кислоти (5АНА (вориностат)), трихостатин А, депсипептид, апіцидин, А-161906, скриптаід, РХО-101, СНАР, масляна кислота, депудецин, оксамфлатин, фенілбутират, вальпроева кислота, М5275, (М-(2- амінофеніл)-4-П1 М-(піридин-3-ілметоксикарбоніл)іамінометилібензамід), ГАО824/ ВН589, СІ994,
МмасСоро103, АСУ-1215, панобістат); гормони (тобто, естроген) та агоністи гормонів, а саме агоністи гормонів, які вивільнюють лютеїнізуючий гормон (-НЕН) (гозерелін, лейпролід та трипторелін). Інші хіміотерапевтичні засоби включають мехлоретамін, камптотецин, іфосфамід, тамоксифен, ралоксифен, гемцитабін, навелбін або будь-які варіанти аналогів або похідних вищезгаданих.
В певних варіантах реалізації винаходу, сполука ПЕГ-карфілзоміб, описана в даному тексті, вводиться сумісно з цитокіном. Цитокіни включають, але не обмежуються ними, інтерферон-у, - а, та -В, інтерлейкіни 1-8, 10 та 12, гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор (ЗМ-С5Е), ТМЕ-а та -В, та ТОБ-Д.
В певних варіантах реалізації винаходу, сполука ПЕГ-карфілзоміб, описана в даному тексті, вводиться сумісно зі стероїдом. Придатні стероїди включають, але не обмежуються ними, 21- ацетоксипрегнелон, алклометазон, алгестон, амцинодин, беклометазон, бетаметазон, будесонід, хлорпреднізон, клобетазол, клокортолон, клопреднол, кортикостерон, кортизон, кортивазол, дефлазакорт, дезонід, дезоксиметазон, дексаметазон, дифлоразон, дифлукортолон, дифупреднат, еноксолон, флюазокорт, глюкуронід, флуметазон, флунізолід, флуоцинолон ацетонід, флуоцинонід, флуокортинбутил, флуокортолон, флуорометалон,
Зо флуперолонацетат, флупреднідинацетат, флупреднізолон, флурадренолід, флутиказона пропіонат, формокортал, галцинонід, галобетазола пропіонат, галометазон, гідрокортизон, лотепреднола етабонат, мазипредон, медризон, мепреднізон, метилпреднізолон, мометазона фуроат, параметазон, преднікарбат, преднізолон, преднізолона 25-диетиламіноацетат, преднізолон натрию фосфат, преднізон, преднівал, преднілиден, римексолон, тиксокортол, триамцинолон, триамцинолона ацетонід, триамцинолон-бенетонід, триамцинолон-гексацетонід та їхні солі та/або похідні (напр., гідрокортизон, дексаметазон, метилпреднізолон та преднізолон; напр., дексаметазон). В певних варіантах реалізації винаходу, сполука ПЕГ- карфілзоміб, описана в даному тексті, вводиться сумісно з доксаметозоном. В певних варіантах реалізації винаходу, сумісна терапія включає схеми дозування, представлені на етикетці
КУРКОГ ІЗ (карфілзоміб), схвалені Управлінням по контролю за продуктами та ліками США та
Європейським агентством лікарських засобів.
В деяких варіантах реалізації винаходу, сполука ПЕГ-карфілзоміб, описана в даному тексті, вводиться сумісно з імунотерапевтичним засобом. Придатні імунотерапевтичні засоби включають, але не обмежуються ними, модулятори множинної лікарської стійкості (верапаміл, валспордар, бірикодар, тариквідар, ланиквідар), циклоспорин, талідомід та моноклональні антитіла. Моноклональні антитіла є або некон'югованими, або кон'югованими, а саме ритуксимаб, тозитумомаб, алемтузумаб, епратузумаб, ібритумомад, тиуксетан, гемтузумаб озогаміцин, бевацизумаб, цетуксимаб, ерлотніб та трастузумаб.
В певних варіантах реалізації винаходу, сполука ПЕГ-карфілзоміб, описана в даному тексті, вводиться сумісно з одним або більше інгібіторами гістондеацетилази (НОАС) (напр., трихостатином, бутиратом натрію, апіциданом, субероіланілідом гідроксамової кислоти ("ЗАНА" (вориностат)), трихостаном А, депсипептидом, апіцидином, А-161906, скриптаідом, РХО-101,
СНАР, масляною кислотою, депудецином, оксамфлатином, фенілбутиратом, вальпроевою кислотою, М5275 (М-(2-амінофеніл)-4-ІМ-(піридин-3-ілметоксикарбоніл)амінометилі|бензамідом),
ГАОв8в24/Л ВН5Ь8У, СІ994, МОСОО103, АСУ-1215, панобістатом; напр., 5АНА, АСУ-1215, панобістатом).
В певних варіантах реалізації винаходу, сполука ПЕГ-карфілзоміб, описана в даному тексті, вводиться сумісно з одним або більше хлорметином (мехлоретаміном, іфосфамідом, циклофосфамідом та аналогами, мелфаланом, хлорамбукілом, напр., мелфаланом). В певних бо варіантах реалізації винаходу, сполука ПЕГ-карфілзоміб, описана в даному тексті, вводиться сумісно з одним або більше ДНК-зв'язувальними/цитотоксичними засобами (напр., заліпсисом).
В певних варіантах реалізації винаходу, сполука ПЕГ-карфілзоміб, описана в даному тексті, вводиться сумісно з одним або більше таксанами (напр., доцетакселом, паклітакселом, напр., доцетакселом).
В певних варіантах реалізації винаходу, сполука ПЕГ-карфілзоміб, описана в даному тексті, вводиться сумісно з одним або більше антибіотиками (дактиноміцином (актиноміцином 0), даунорубіцином, доксорубіцином та ідарубіцином; напр., доксорубіцином).
Вищевикладене є лише ілюстрацією винаходу і не призначене для обмеження винаходу розкритими застосуваннями. Передбачається, що варіації та зміни, які є звичайними для спеціаліста в даній області техніки, знаходяться в межах об'єму винаходу, які визначені у доданій офрмулі винаходу.

Claims (9)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Пегільована сполука карфілзомібу, яка має структуру Формули І: у -, МД ще Й М : М : (в) (в) х (в) х (о) З Свв РА ",Формула або її фармацевтично прийнятна сіль, де В' являє собою С-1о-алкіл- або Сз-;-циклоалкіл-; кожний Н2, незалежно, являє собою С-в-алкіл-, - ОСНз або галоген; о являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2 або 3; лінкер являє собою фрагмент молекули, який має структуру: оч к Г-кн о-м о-км о- у- У | У-ї в о-км о- в? в" У-ї
К. ! ! в ! о-м 7 о- в як Н М о у М т Мем Мем Ге)
(в) с ХХ, Мем як о У боют Мк Н це; Й ЗА ох шк М або (в) Види НК бе 5 Ш- де ВЗ являє собою Н або СНз; п являє собою ціле число, вибране з 1, 2, З або 4; р являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4; а являє собою ціле число, вибране з 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8 або 9; г являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, 3, 4 або 5; та ПЕГ являє собою полімерний фрагмент молекули поліетиленгліколю, який має молекулярну масу в діапазоні від близько 500 до близько 20000.
2. Сполука за п. 1, яка відрізняється тим, що ЩВ' являє собою С-о-алкіл.
3. Сполука за будь-яким з пп. 1 та 2, яка відрізняється тим, що кожний о являє собою 0 або 1, а В? являє собою СНз або галоген.
4. Сполука за будь-яким з пп. 1-3, яка відрізняється тим, що кожний о являє собою 0 або1, а В: являє собою СНз або Е.
5. Сполука за будь-яким з пп. 1-4, яка відрізняється тим, що лінкер являє собою фрагмент молекули, який має структуру: о-м як о- У 1 в й о--м о- У « у, / в яку я- У/» Ме
Н кру ра: М (в) г чу М-М о або (в) АЖ дер еечо» с ух ММ де ВЗ являє собою Н або СНз; а являє собою ціле число, вибране з 1, 2, 3, 4 або 5; та г являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4.
6. Сполука за будь-яким з пп. 1-5, яка відрізняється тим, що лінкер являє собою о-м як о- У З 3 МІ в ; тм або Н ку ре М (в) г 3 о М-М де ВЗ являє собою Н або СНз; а являє собою 4; та г являє собою 2.
7. Сполука за будь-яким з пп. 1-6, яка відрізняється тим, що А" являє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептилч-.
8. Сполука за будь-яким з пп. 1-7, яка відрізняється тим, що АВ' являє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептил-; і лінкер являє собою як о- ІХ У Т- м або (в) Мем их
9. Пегільована сполука карфілзомібу за п. 1, яка має структуру Формули ІІ:
у шу ; ; МД МД Й М М М у - (в) (в) х (в) : в) З Тор х РА " ,Формула ІЇ де В' являє собою Сі.-1о-алкіл- або Сз7-циклоалкіл-; В2 являє собою Н, С.-в-алкіл-, - ОСНз або галоген; лінкер являє собою фрагмент молекули, який має структуру: ач о-м о- У | У-ї в? в' Гм ві у- о-м о- о о-км о- -7- У- в в ак ко Н М рах М М Ше ее в) (в) щк АХ, ко я у | о ьо м ! м ; Н це и; Й ЗА ох бі шо М або
(в) ку 13. ЩО/м ра (в) Мем де ВЗ являє собою Н або СНз; п являє собою ціле число, вибране з 1, 2, З або 4; р являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4; а являє собою ціле число, вибране з 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 або 9; г являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, 3, 4 або 5; Х являє собою протиіїон у складі солі, вибраний з хлориду, бісульфату, сульфату, нітрату, фосфату, алкілсульфонату або арилсульфонату; та ПЕГ являє собою полімерний фрагмент молекули поліетиленгліколю, який має молекулярну масу в діапазоні від близько 2000 до близько 20000.
10. Сполука за п. 9, яка відрізняється тим, що В" являє собою С-1о-алкіл.
11. Сполука за будь-яким з пп. 9 та 10, яка відрізняється тим, що НВ? являє собою Н, СНз або галоген.
12. Сполука за будь-яким з пп. 9, 10 та 11, яка відрізняється тим, що В: являє собою Н, СНз або Е.
13. Сполука за будь-яким з пп. 9, 10, 11 та 12, яка відрізняється тим, що лінкер являє собою фрагмент молекули, який має структуру: о-М ко о- З- | У Ман З тем в ! ! Оо-м о- я --ї іх | У / о / ; и Мен Н це и; Й З дн-зкч ох і Т- М або (в) Вк екі М» ЩО рат (в) Мем де ВЗ являє собою Н або СНз; а являє собою ціле число, вибране з 1, 2, 3, 4 або 5; та г являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4.
14. Сполука за будь-яким з пп. 9-13, яка відрізняється тим, що лінкер являє собою
-, б и ух р У | З / ГОотуяо Моз Б Що або Ше де ВЗ являє собою Н або СНз; а являє собою 4; та г являє собою 2.
15. Сполука за будь-яким з пп. 9-14, яка відрізняється тим, що В являє собою метил-, етиля-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептилч-.
16. Сполука за буль-яким з пп. 9-15, яка відрізняється тим, що В' являє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептил-; і лінкер являє собою (в) у х - і шк М або (в) і я Мем о
17. Сполука за будь-яким з пп. 1-16, яка має структуру:
зе ПЕ з їх щу Ех ех М й В З З З то З ї КУ ї Бе х те щи Мена Я й я, есе с Я За х ч З ле. "урн г З КЕ ЮК й КЕ І М г й й 3 М ще у й Я їх ї е я Кк ех п. СУ о - ун ї ! й Те ЕС ЩІ й й і с дня М А, х Б А, «А я а чл ах ка: ко ка в ее дих, я Я я 7 ве: ча ж - Ка ска шк. з за як вк і й ! і Б ; В го х З ї З З З В М !
о. ще Її Ка ха х гу -- я нд пліч се МЕ їй з нку Я хх п: їх х З 3 З З З З З Х оч г:
ї . | й ц їх ; пе я ше ние х х за ; х В Е ІЙ ; А х З ЕН щк Я Щ Е г Мк ха сх г и НІ г В і ду НІ В Кк іх ная й м Би си вен к я - чи десь ра й бек и века зві я в и а м я п М Ф Мк Бон т М те АЖ У і 7 і В й | Н Н Н х : Н х т І є х ї ! І Е ! Е : ши ни ше вх о - й й о буд г Й | ІСІ Ох ХМ ;
ПЕГР вх
/ х. ве в ше тв че ща шк х а ие хш ння ГУ и чу : З | З я о пит Шк ще па ей шк У я ше -е7 з-а те -е к7 Ше ж ни я же 7 ще У о. - що ке г К рі лет я Му й З ТЕ ПЕГ ок М-М М Х М (6) ва (в) (9) (6) н Н о М М М т М у М Я ша я: о (о) х (о) КО (о) Мо З Р РІ 4 ПЕГ»к М--М М ча М (в) ек Ге) (в) Ге) ці ці о М М М т М т М ще тр : Її ї (в) (в) (в) р (в) М50: РП
ПЕГк М-М їх « (о) о (в) (в) (в) н Н о я, що Ф : н : н (в) о) х (в) Ку Ге) М5О- З РА РА
ІБГ д» Мене М « х Її ї Бо В : : : - і г ; Р! Й г М х БУ дит ет прах с а з-еи й й р фея КЕ : ї / ге щ. К. її Ї - КУ че з хх и ї- вана ц і ї Ен т І: В І : ой : і ВІ В і мк М х г КУ М я іо Н пд же ЦИ Ин хх ку ее шк ре дич вне ше нт едии во с ши . она и В бр Ей Й М си я м Вк й Ка й: є Є І ЩЕ | : М В ї н В й Н Н х У КЗ У Н Е В В Н гу З Х х в
Кз. Я С те Що Меч (9 Шш- и й - тв ЕВ з тт т ї Я Н х Фо» НЕ й : : КІ я їз ї х х о я пока х - ря х К : КЕ й В : М ; 2 ще / й к3 Мо в ГУ її - о и 1. хя ге З ве Що ЕВ З Що В Е во 1 ККЗ М нн В ї 1 і я й КЗ з М В, роя ух ков ШЕ ення шк я, пика мо, рве я щих - й не й Ши ве чя я м -7 я ве бою м аа х І нал ї Ї БУМ КЕ : Її Я з КІ і: КІ ї їх У х 5 Я : і Ї В В К М х В і і З й В а І і: Н Ек х ве З в із Ху т КУ Я А в ЩА де й торі му З тв з --т-ек- МІБії ху з-д с ї : Н че їх Ша - ВЕ У : : с В х к о щ-КХ пк х х а оса х Ей оту ря ння У : З Й С ї3 М во їз КВ ; ма Ше бе г ї ЕН ее і: й щ КЕ гу В | З оз В М М н В ї В тт яко се КУ в ях М в і щ па мс, де М» ее ок ша ше Й тт У -е т. - Кй ще й й Кс ту в ча й м" б, я Я В 3 : і ц ї ї Гу | Ж і З ї в В ВУ Е Е : 2 ї п я В ї х У І ї гЗ КА х Я ГХ - М ча І ї їх би -о о й й пи: РЕ Вл | ї ЕВ ;
т---евт МВА ЗЕ а ї в ї У со - н щу З З З З З - І У з во й Е . - я -щ дю х х КЕ І ї я Бо : ц о ї Її Ех й ге її Фе й ди, ї Е КЗ ! Її, ки їх Е СЕ ІЗ І г щд і ї З і ж наши ше и ши що ди па реа: аа ро до, и каш ше я ми ше Мне с М п В т 3 ет 1 1 їх ЕІ і ГУ У, 9: й ге У їз се с. почни - еру МВ І М ТВ з - ПЕГгюх, т Де я З Оу сек, КІ. | х х ке: и ан вч х х -- ; в іч ШІ рт - З Е Ей і с У се ка о Ге М: а ї | ї ех КУ х В Б 5 у я ритм й Ше ро пд й й 7 а ше цей в х : | Е М ЕН і Б ї а н х в ЕЗ Кх ге а щ во. С С оч Я "вв М | Й Б з й х - г ПЕГхютй х / ша У : скдкк, У і ши СУ 7 Я х / Ї Я 2 Е і В й ц у Н Ма Ї ; 7 Мих і йо Н З ї ; і і що ! ; ї и я І Б х 1 Н ких, ЯК яйк» : : ве ча нн а а х З їх до вика и й НІ т - ве до я У, ї ! ! ї й т й В Е ВУ г с, і ; г І І -х й я, й і
Кк. з ад «іх АХ ій г ї М ше М бе Що м їча Н 1 ей а ; НУ і і Кос Ї ї ї М КЕ н ї и М ї ї хх ЩЕ М : те : ; шо ооях М УК. А «М щі А і 3 ке не Й я не ча й бе Ти те, ща би х Я І й це В й х т : В Кох їх | Що І Н М І. і я г ШИ / їх : ї п х ЕВ. Х х Ї Соя - с а с КЗ с м ; в те Тевв Н у МЕС Е І ї х З ї у З і Б -к Х к ах Я ;
ке Мак 4 ік а й х Кі - -х ще ся в Ко | хо о Мн о а м маше я | Ї ц Ї ! З; як ше кА ! М А м й т ек й Ш- й зитр й беж х к- й х УЩ о і 2 ЕВ а з й З ТЕМНО 1 Я з ПЕ 3 ї с Н ко шк х пен В ї т їх ни х х Пи й т ія У г | г га га ЩЕ ї Е Я 2 хе й їз | Не Її , й вве н ї Ї й З ! бе ше Х їх Х, Х ВІ Е де або кт те б ча Ше ит шт бони хо ой З Ко й Б | З мюк 7 З вв 2 р; ; Я я, ПЕТ г че нн Ух, і женні Й : -яп Ух ч я щі КМ - х і; Шон й х х В В я ял Щі шик г Ї г | г т Е ІЗ Н: і В Но Ї ди З Б оду шк, о Ше а? ч Е мн Ше Си ди Ше Ск бчює ри Кі Х і Б х В Е ву БК ш- ву з Ж -- - Не Мак 7 | їв
Ж .
18. Сполука за будь-яким з пп. 1-16, яка відрізняється тим, що ПЕГ має масу в діапазоні від близько 2К до близько 20ОК.
19. Сполука за будь-яким з пп. 1-16, яка відрізняється тим, що ПЕГ має масу 2К, ЗК, 5К або
20К.
20. Сполука за будь-яким з пп. 1-16, яка являє собою фармацевтично прийнятну сіль, яка містить протианіон, що вибраний з хлорид-аніону, бісульфат-аніону, сульфат-аніону, нітрат- аніону, фосфат-аніону, алкілсульфонат-аніону або арилсульфонат-аніону.
21. Сполука за п. 20, яка відрізняється тим, що протианіон являє собою хлорид-аніон або алкілсульфонат-аніон.
22. Фармацевтична композиція, що містить сполуку за будь-яким з пп. 1-21 і фармацевтично прийнятний ексципієнт, носій або розчинник.
23. Фармацевтична композиція за п. 22, яку вводять орально або за допомогою вливання, або ін'єкції.
24. Спосіб лікування множинної мієломи, що включає введення пацієнту, який його потребує, терапевтично ефективної кількості сполуки або її фармацевтичної композиції, в якому сполука має структуру Формули І: у (в) щу (в) (в) є, в в Й М : М - (в; (в; х (в; х (в З Тр РА ",Формула або її фармацевтично прийнятної солі, де В' являє собою Сі-іоалкіл або Сз7циклоалкіл; кожен НВ, незалежно, являє собою Сз-валкіл, -ОСНз або галоген; о являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2 або 3; лінкер являє собою фрагмент молекули, який має структуру: о- м о-М У | Х в! в" Ї мн о о-м о- ві о-м 7 о- в як, н М ох я М с | М шо Моя М ! Шо; о !
(в) пух Мем ак о ох ля Моск Н це и; Й З дн-зкч ох і Т- М або (в) А й Іо Ме де ВЗ являє собою Н або СНз; п являє собою ціле число, вибране з 1, 2, З або 4; р являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4; а являє собою ціле число, вибране з 1, 2, 3, 4, 5,6, 7, 8 або 9; г являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, 3, 4 або 5; та ПЕГ являє собою полімерний фрагмент молекули поліетиленгліколю, який має молекулярну масу в діапазоні від близько 500 до близько 20000.
25. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що ЩВ' являє собою Сі-салкіл.
26. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що кожний о являє собою 0 або 1, а В? являє собою СНз або галоген.
27. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що кожний о являє собою 0 або 1, а В? являє собою СНз або Е.
28. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що лінкер являє собою фрагмент молекули, який має структуру: і і в Мем Оо-М (в) х - в п я- У о Мем
Н це и; Й З дня ох шк М або (в) иа ен н 9 бе Мем де ВЗ являє собою Н або СНз; 5 а являє собою ціле число, вибране з 1, 2, 3, 4 або 5; та г являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4.
29. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що лінкер являє собою о-м Яке Х о-- ія Ме 3 М в ; або Н чи Й ЗА ох 5 шо Що; де ВЗ являє собою Н або СНз; а являє собою 4; та г являє собою 2.
30. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що В являє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептилч-.
31. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що НВ являє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептил-; і лінкер являє собою ко о- М Пр ян шк тм або (в) их, м М У йо А
32. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що сполука має структуру Формули ЇЇ р (в) (в) в) МД МД Й М М М : М а (в) (в) х (в) х о З ви х РА 7, Формула ЇЇ де В' являє собою Сі.-1о-алкіл- або Сз7-циклоалкіл-; В2 являє собою Сз-в-алкіл-, - ОСНз або галоген; лінкер являє собою фрагмент молекули, який має структуру: о--М о-мМм о- но ві в Ї мн о о-км о- і в о--м о-ї У « у, / З Кк , я ак Н М рт М М Ше же о (в) Мем ак о У боают Мем
Н о; Й )еючо» о М шк М або (в)
З 1. Н д М р (в) Мем де ВЗ являє собою Н або СНз; п являє собою ціле число, вибране з 1, 2, З або 4; р являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4; а являє собою ціле число, вибране з 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 або 9; г являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, 3, 4 або 5; Х являє собою проти-іон у складі солі, вибраний з хлориду, бісульфату, сульфату, нітрату, фосфату, алкілсульфонату або арилсульфонату; та ПЕГ являє собою полімерний фрагмент молекули поліетиленгліколю, який має молекулярну масу в діапазоні від близько 2000 до близько 20000.
33. Спосіб за п. 32, який відрізняється тим, що ВЕ" являє собою Сі-1іо-алкіл.
34. Спосіб за п. 32, який відрізняється тим, що В: являє собою Н, СНз або галоген.
35. Спосіб за п. 32, який відрізняється тим, що НВ: являє собою Н, СНз або ЕК.
36. Спосіб за п. 32, який відрізняється тим, що лінкер являє собою фрагмент молекули, який має структуру: о-М в (6) У / Мем
Е.: 7 о--м о- У « у, / З й ! у я-ї У / о Мем Н чи Й у о о М Т- м або
(в) Вк еі Н ч що ох Мем де ВЗ являє собою Н або СНз; а являє собою ціле число, вибране з 1, 2, 3, 4 або 5; та г являє собою ціле число, вибране з 0, 1, 2, З або 4.
37. Спосіб за п. 32, який відрізняється тим, що лінкер являє собою о-м я о У / Мем
Е.: 7 або Н а и; Й У раю (в) Мем де ВЗ являє собою Н або СНз; а являє собою 4; та г являє собою 2.
38. Спосіб за п. 32, який відрізняється тим, що НВ являє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептилч-.
39. Спосіб за п. 32, який відрізняється тим, що В являє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептил-; і лінкер являє собою ко о- М о шк Щі; або (в) их, ї
М
У. ее -
40. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що сполука має структуру:
вен їїБ3 2 Боя хе В Ех і з оо вай й Ї : : : : : : : Ей б їх В З с 5 ІЗ Е воша це хх х й ко З даллллннях р В Н ІЗ Й г. А Ах са, КЩ І й и у й В Ге У с чх М Й В З У І ЕВ М І В З що ї їх М | х Е 3 школи М А. - Х ве п де ка Ко х я ла щи кт я -7 Ше « яю : я а режи м" - щи я я ще х г шт ї : ї ВУ Н шт т х ЩЕ |! В Н . і щ Ї й І ї 7 х т Е ї о. ; а К о Е о а ря в . бак Щ - меш З г та з вен ІІ Кх х У ж: Ї цу п се х р у : : : : : : : і ке ке ї й і Е
- 2. січ х х о й -- я -х У ке ї КЕ М рення дення і Ї Й у В : З й 2 - ї їх ня х | В Гу аю Ве х ї | В їо- і ї Е н ї Гкяй Щ по и ня ВЕ я ни шк Ше пика - Ка -х « - ше Меч ка М и ач й шен о м" тк - я х ї кх ї ; У й Я ї ї х ЩО | в Ес ї їх н Ї і: В : і ї й Ж ї о й 0 х, Ще с г й Й й й веия пе | І з т ЇЇ «р ЯКУ пр ене Ех ї Кк ку Шк У Ї : : : : : М т, з ї КІ в. ч - т 3 х х не ра й с с х у й З У х. Ву ї З поши уже г ї І У СЯ В і ЕВ г; У ї і й ї її хе З її і їз С бо р в І | її ве і; т х Я І Я ЗУ Н ся К о | І. В зн пет Я а жк ас йо ЩІ ня я ке - я - ши ЧИЯ я тек чи в й З чат іч ї -х ї Н її НУ : її Е х Ще Ії г й НЕ і Ії Її х Х ї ї х їЕ їх її СС й г х НЕ о СВ я оч и Мах Ї ТВ ТВ ;
Шан х ї ележд, Я 7 пл . х ї Мен х З ї 5 х 7 ї Х ух 7 З - їх х ? щи й і и у і | х і Н і і Я і ї ! Шк і і го; ї і: Е ; Н ; я х ї ку мк, як У | В те их со роя , й Н й уд бю, У ій 3 З Я НЕ Ярпллляяяя.
Зраляляляя ЕМ її Я її й 7 у й | ЩІ й й і Н о Ку шим, со с і ве : Ма: щ ! ; | | ке: ! і ! ї Н т ге ї о 7 Її ї -- : да КУ Нх ве У ще и Н І й бок й -- ой о ай Ше м з Вей Мая Шк з дак в ка У З і єї кі ще Я у і І Е М і Е й й : х : В ГУ Е Е т ї х о : о 5 о З а і х на ня - з - о - 7 даже Як ТВ Її х МЖК : й ї х : я А Рв й Й й з кт ЕН зву х нн ГІ в ва НІ І І і М т та ІЗ І ц ! ; Н я 3 рен в п а й і: - її р : т її Ї : чо "ул н І : і В КІ к Тч Я с го мс х о Я а і же сю ви ї Я Ки ване п ге чи й ВУ : ІЧ «їх Е 2 5 та К Ав - а ДЯ К ся с ях ге -о и и щ- он о о м с з ІЗ З Н з, ІЗ т ї з В : І ї : В ї й ! Ї В ї В В ля В: Б а Ку а щи сл й т.
Не мав | й ТУ з ет КІНА зуютчннй Ж х й шо х ї Ша ср х ї Мен М х / і х у ї їх Ж х і ке Ка що х Я ту й : Я х Ку 1 ІЗ і і і Ї Моя х 7 ; ТУ і і З т : Е ! ЦІ - У х І 2 Ж їх ІЗ І р шк са У М Н я я чи Кз х й їх : В (Й ії дення дення ІЗ ш її - г і - | ї ! ї ! К : ї «А Мо ча І с й У : ї вана | ї І ї Е а Ї ! н . її і ий ! їх шт жк ЩЕ дет ше І шт се м Н ян кн о аа аа я о а я і І ши: и а а Не ль В Ле НО х т і Е М Е Е К и ї ! : і і і Е і ; У «М -? Що: ря ще х. в Н х ци йо Шк а бе ха г; х Мах В в З у | ; У нщ г у г й х й я ;
НЕГ, о Ме М Н ї А Бо В ї - і г ; т 3 Я й КІ с х диня вх шибЕй е я т бе я тех ке сі ; З дсхкхжккх усю ї | і 7 и, В : ї Я я 2 НЕ Ї їх Ї ГУ В У бу ря т ще у, дих - Е оч М Ї ц н . зх І М ц Я щи ї Х й ка: ЦИ Ша ех ся дя А, х ке р і -- Ма ей М ря хх -- б ва й ай ке ї х Й гу ще т ї її її Е М і і М НЕ В Н » ; І ї ЕЕ Е ЩІ Е
К. в ща Ме іч в ЕЯ б те без здеЕк І ре КВ з ж ХІБ Її ше ше ГУ В Ме Не Зни
1 . В їх КЯ аз Ша - х з ГУ 3 я ї ха ет ран а їз в. Ме йо : М ї Я НУ Коза Е Н З ГЕ І: ж 1 скит т Ж ї І Б шо їоодих 1. ся ки М й т т - у й. ш- ше шана я шк а що вч х ту Шия ще ай тео т є Я ІЗ Ка ї Ей х ; ї У І І г ї ї х і І й ц : НІ Б й ї : Н х КЕ ш я і: Н У В 2 х їх ел це о Не ча в; ди те йо рі з ЕН як с і Її Я В М -Н о ие ї ї г А х х - КУ се Е воша я У х бе шо о У, КУ НИ В фея Урлялялялях В : З 2 я ї і ї ; Е; КЗ у М їа С Ми Ме й ка о г : ї В г й і У г і ви В в ДЕ ШИ Ах ке я КоЯ ся ро -- по ся сь ж ни кт дик, моя нет - зм" Шш- щи чи т, х м щкя ее а вч , І т ї ї її ї Н жу х ті ! і н і : й і: : ї ї Е І й Я 3 я я 5 - я СК, й 0 вч С нд ЩЕ йо к, я маг | Тв ке ЕВ ;
тв'т І ЗЕ а ї - ї Мо - н ту 3 З З З З з Ко йоя с и ут ; х й В х я КІ ї- - КЙ й У ня їз ; Кк р; ей їх й і вк Ук В ме Ї г ї її КЕ Рогу ас ка Що НУ М НУ Рой ро в аа режи маше «ХХ в х «7 У с не зов а ен ШО ра ов З З Е М ЕЕ Н й У г В В ЕВ Е І Ха ае є со її х що . ши ох що а 0 МВ з ре 1 ї РЕ з - М І З Мо їх В Шерй пит» 4 ій У во а У х т щ- Е Ей й Я ен Шк я В с: а г ее й | ї г ч Х З : НУ ная шт, М М В В В Е 5 ж ран ов М М я СУ А, Х ще ав а В о В а ше ач р ще --е ху йо й ЗМ" ди «ДУ їх д и й а к-т ї3 Бе гі я АХ форощ т тяж но БщУ КО | в з Я ВЕ учня Й Кон х Кі екмилоцу, іч ї окт ; їх сх ин їм Н з і і і Е і ; І Її Ме щ і Ми : ке у Ї ке ! И У вай І ї і ваш я м, й ї не ше х х Н Н В ря у, і ї Н В я я й сі Е ї г; ї У їка р х й о ай Б г ; Я і биття В ї т ; Н Її І НІ Н і Г Кота З ї нари ще: ще РМ і ит й ИЙ -х вики шко, зако -х я ре : ї і; М тор ве ех р че ванн ля Її х : кл КА Я ву; щ а М б х : у і і НИ 5 М і і ВН Ї х З Ї с х "У я В Ї М З ї й ї ї і х тре одн - У в КУ і хх МАЕ і т Її У Н щі 1 г Ух 3 Кі і ва Я є, та ;
ІЕЕ ЖК ча ї й Ше В ни т Ї і і і я ї- 3 г й - ще се: дет ре В і ! Е Е ї | | 7 7 їй їх і їх і чн че ух ши ве і Бу у об и ї а Ї аб, ще 1 дж хх ї- хх х яка прое и ни Я поь пож цнння ков ШИ ня ших ат ам и зу ди ем т окся У - ше "м т а я сЯ ! м КЕ ї М Н : щ НІ Е- і Н В І ях Ї І КЗ. ї тк й Ко х ГУ ко те Ше чай Й ее Й дв Й хво з КЕ хкадки 2 і ТВ з а й пвтсолнйй інт ПЕГ вжи ЧИ МИ Я ши ї ї Щ- о Е ша Я Н дню ї у Її сх Ху Її м? й Са - Е і . Мая вк тн я У ша ей а х с її с 7 х. х. її Е усне нення КО В Е й Б хе Б ре ! р Ї : вен й ! й Е ге Е "т ї г г ї ! Тк ох і ІІ Ї її й Ей зба по и не нн а В на В В Р ОМ т Ве Й й ей Ж в я ї З к 2 я т й о 3 т т кл п С с см З ха ЬКУ У и о, у Му | їК Її а Кі о рен
ТЕ. : Що ж чі пед МІ валі 7 . й Мне М х ; юеент 7 : шу Н У бу ї кру т г ї х Зако ие К- х ВСЯ пу 7х ж хх Гн З фл дн ІВ у Ї; Я ку ц у - З - ; Ба ск я Е те ух. Ме: ся І В ! І ц Е ге і В В | В В | ди ії ле хх з Тл: "ке ЦЕ Ше ЩО ва мя я а шт Я ес і с а и м о и У ! ті г Н Н й і н ї й ї ! ; Н ї ї ї зб кт МА Зк зх з. й їа маш о | ЕМ «жа
Вк .
41. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що ПЕГ має масу в діапазоні від близько 2К до близько 20К.
42. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що ПЕГ має масу 2К, ЗК, 5К або 20К.
43. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що сполука являє собою фармацевтично прийнятну сіль, яка містить проти-аніон, що вибраний з хлорид-аніону, бісульфат-аніону, сульфат-аніону, нітрат-аніону, фосфат-аніону, алкілсульфонат-аніону або арилсульфонат- аніону.
44. Спосіб за п. 43, який відрізняється тим, що проти-аніон являє собою хлорид-аніон або алкілсульфонат-аніон.
45. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що сполука міститься у фармацевтичній композиції, яка додатково містить фармацевтично прийнятний ексципієнт, носій або розчинник.
46. Спосіб за п. 45, який відрізняється тим, що фармацевтичну композицію вводять орально або за допомогою вливання або ін'єкції.
47. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що множинна мієлома є рецидивною, рефрактерною або рецидивною та рефрактерною множинною мієломою.
48. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що множинна мієлома є вперше діагностованою множинною мієломою.
49. Спосіб отримання сполуки, яка має структуру: ПЕГ М-М М хо М о, 1 Як о в) ,; Н Н Ге) М М І Н І Н в) ) х і, тов Н і, х З РІ при цьому спосіб включає етап о ПЕГ-Міз Во сіль СЩІЇ) й Аскорбінова ІФ) кислота АХ ДК де -- З М - М - М що ЩІ со Й о - х й РА РП
ПЕГ М-М М у (в) й 6) (о, Н ної о) лк шшошшша: їн г Н "у , х о) Ку о) РА х З Ри де Х- являє собою проти-іон у складі солі, вибраний з групи, яка містить хлорид-аніон, бісульфат-аніон, сульфат-аніон, нітрат-аніон, фосфат-аніон, алкілсульфонат-аніон або арилсульфонат-аніон; ЩВ' являє собою Сі-лоалкіл або Сз7уциклоалкіл; і ПЕГ являє собою полімерний фрагмент молекули поліетиленгліколю, який має молекулярну масу в діапазоні від близько 500 до близько 20ОК.
50. Спосіб за п. 49, який відрізняється тим, що В" являє собою Сі-о-алкіл.
51. Спосіб за п. 50, який відрізняється тим, що В являє собою метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, бутил-, трет-бутил-, пентил-, гексил- або гептилч-.
52. Спосіб за п. 50, який відрізняється тим, що В" являє собою метилч.
53. Спосіб за п. 52, який відрізняється тим, що ПЕГ має масу 2К або ЗК.
54. Спосіб за п. 53, який відрізняється тим, що ПЕГ являє собою лінійний ПЕГ.
55. Спосіб за п. 53, який відрізняється тим, що Х- являє собою алкілсульфонат-аніон.
56. Спосіб за п. 55, який відрізняється тим, що Х- являє собою мезилат.
57. Спосіб за п. 52, який відрізняється тим, що Х- являє собою хлорид-аніон або алкілсульфонат-аніон.
58. Спосіб за п. 49, який відрізняється тим, що ПЕГ має масу в діапазоні від близько 2К до близько 20К.
59. Спосіб за п. 58, який відрізняється тим, що ПЕГ являє собою лінійний ПЕГ.
60. Спосіб за п. 59, який відрізняється тим, що ЕВ" являє собою метил- або етил-, а Х- являє собою хлорид-аніон або алкілсульфонат-аніон.
61. Спосіб за п. 60, який відрізняється тим, що В' являє собою метил.
62. Спосіб за п. 58, який відрізняється тим, що ПЕГ має масу 2К, ЗК, 5К або 20К.
63. Спосіб за п. 58, який відрізняється тим, що ПЕГ має масу 2К, ЗК або 5К.
64. Спосіб за п. 58, який відрізняється тим, що ПЕГ має масу 2К або ЗК.
65. Спосіб за п. 58, який відрізняється тим, що В' являє собою метил.
6б. Спосіб за п. 64, який відрізняється тим, що Х- являє собою хлорид-аніон або алкілсульфонат-аніон.
67. Спосіб за п. 58, який відрізняється тим, що ЩВ' являє собою метил- або етил-, а Х- являє Зо собою хлорид-аніон або алкілсульфонат-аніон.
68. Спосіб за п. 67, який відрізняється тим, що В' являє собою метилч-.
69. Спосіб за п. 49, який відрізняється тим, що Х- являє собою хлорид-аніон або алкілсульфонат-аніон.
70. Спосіб за п. 69, який відрізняється тим, що ФВ" являє собою метил-, а ПЕГ має масу 2К або ЗК, і ПЕГ являє собою лінійний ПЕГ.
71. Спосіб за п. 69, який відрізняється тим, що алкілсульфонат-аніон являє собою мезилат.
72. Спосіб за п. 69, який відрізняється тим, що ПЕГ має масу в діапазоні від близько 2К до близько 20К.
73. Спосіб за п. 72, який відрізняється тим, що ПЕГ являє собою лінійний ПЕГ.
що АД, пеннетнннннн нн ннннннннни Е КЕ, нен нин нн нини нин У дур фени ТТ нн Приклад 18 З -- Приклад 2 Ж 05 рроданнютнснанн т п «же Приклад 9 бо 96 рентна ин Приклад 5 Пл с я д. од шия с лани ие Приклад 6 Ж ша ро ап ий «а Приклад 7 в 03 та ас с отже Приклад 13 ЖЕ аг а яз ; ; те Приклад 11 ж ол в й шектиенннит а Приклад 17 о | о ча ЛИЙ . ' а ок 1 15 2 Час (години)
Фіг. 1 пл нн шо 1 ї Б «ан Приклад 13 (301 ме/кі) з 1 т пи я «а Приклад16 (42.4 мг/кг) б «й Приклад18 (43.3 мг/кг) 3 4 - д «ве Карфілзоміб 5 мг/кг ва са нн а іоя т і ІЩЕ пенннннса Зенннннннннннннн 0,601 ; о 1 2 Кк! з 5 Є Час (хвилини)
Фіг. 2
Кров Серце 2 зго ру чо «з» карфілзоміб (5 мг/кг) 5 то че карфіязоміб (5 мг/кг) 5 во тк Приклад 1 (5 мгукг Е вої зе Приклад 1 (5 мг/кг) Е яв я в появ тя ж поооконнн Ф ЗШ син що 20 Фі ; метінюте й но ВЕ роктеттреттовотювсвнвт 1 в РК 4 в. | 24 Час (години) Час (години) Печінка Надниркова залоза 160 в в лк 4204 - 8 «а карфіязомів (5 мг/кг, ж | , сн, З но «а Приклад 1 (5 мг/клй а че карфілзоміб (5 мг/кг) Що зов во вод че Приклад 1 (5:.мг/кг) Е Е хо во во ва юое? со ша ра Бояві Ж ве ш зі Ж І ру ще й пава Ден ; ікнккі інн ннккК КК, і 8 24 4 Б 24 Час (години) Час (години)
Фіг. З Залежність концентрації при ВВ дозуванні від часу 1000 Уопттеттноне тт некнврефкких КІЗ (5 МТИМИ ЕТ жюсіюсю ЗКА-НЕГ КФ3 М сен ЛЕК зоб 1-х петнтннттннтнтнттнннннссрюдрнх ЗОКАТЕТ КЗ. 4-7 - ії ше й осоеджюнх ЗКАПЕЕ Я. 2ОК-ТЕ КФУ З 5 В ромен рими ж 5 й пай оюскон т КУ Кк ш: У Ж їх в С а , Х У Ех 1 чК- пеетнюстлннинкя дип носове о ВИ лятякск о 5 10 Години 15 20 25
Фіг. 4
Залежність росту пухлини від тривалості дослідження 3000 ї оетттвоето сот есювс допо оасот ивос т че мент Кв а тос екол ки ечнит чани Наповнювач б: 2,500 де КФЗ-каптизол 5 Мик (Д1Д2) а х 2,000 вісі ОР-59381 від 150 мик до 250 мнк (р/т) в Е нання ОР-59381 200 мнк (рт) 2,500 -й й Ж 500 Я стан оо о 10 20 зо 40 50 Тривалість дослідження (дні)
Фіг. 5 КФЗ-каптизол та ОР-0059381 в НТ-29 ксенографній моделі рака
100.0 В б,
90.0 -ч Ше: пиши ц че а щі В 700 є в ! ш 500 З а - 500 че - ! Гея За. ж 400 | «ефе Наповнювач да че З З00 01 саден КФІЗ-каптизол (вв) 5 мник дід2 Ше Ш- 2 з0аю | яна ОР-59381 (вв) 150 мик/250 мнк р/т ч 10001 сен ОР-59381 (вв) 200 мнк р/т че День 22 День26 День29 День 34 День 37 День 40 День 44
Фіг. 6
Залежність росту пухлини від тривалості дослідження 1800 св-ня ч де 1,500 се-фна Наповнюва зх й яесддни КФЗ-Каптизол 5 мнк (ДІД) й 1,400 дует В - сне» СР-59381 150 мик (ДІД2) є, и як у ве т 1,200 . пи нн ИН З роенее ОР-59381 250 мнк (ри р 4 дит 1000 птн ЖЕ й й пн щк Б о панни з Ши пе й БО -- раки, а й оо ти і ще б й пожютеутюютнссу Оу йо гниди - о " Фу 0 КК 20 Зо 40 Тривалість дослідження (дні)
Фіг. 7 го Кит тутчо тут тоди ра 0 ду тру терту етики І вний. ПЕГ ра р ! ! ри и ав | іс те лег, То чую, отрути укр, перу ве | ! щЕ ЦІЙ дру тут отрути тут І. ! Й чию детей рт чи ситу ! а : ЩІ вай о Вся ові 7 ЕЕ и, о І ва -К м ; п 2 герр І Я Е з Ще х | й І : й Я ; 5 Не к 4 Е ето М теги -оуутя ЧІ, ув рю коту ефе рай / хх -к «3 Й ЦІ. ; 105 і ни Я 0 ем. У і Ук Її вч т В , А І, ШК й СА САМ Ї М ХАХ дж
Фіг. 8
9) Карфілзоміб - В 490 2 4 150; ї- Ки "я 00 ю; о 58 ; ш ва! - є с є оч та 1) Соя Концентрація (НМ) Ж ІС5О і алла
Фіг. 9 Геї Приклад 5 Сл - 900 Га Ка Е 50 со си Е НИ й ; 5 він Ії хх С їх. х вря є НО з ; зе оо. щ Концентрація (НМ) іс5о |1655.
Фіг. 10
Приклад 35 - 0 Гах в о о с : » Е ; ев, -- 80 о ї о ! Е точ 1 юз це т -50 Концентрація (нім) ж ще
Фіг. 11 5 Приклад 36 - п «З б ко і
А . Ех й : тю ! 5 і Бо ? я з Іо в т 0. Концентрація (нМ) ж 2 І ІС тм 21.78
Фіг. 12
5і Приклад 37 Ж 200 «А 1 4 жк як У о а 5 м х ц -- в и тла я ; й Й 10 як 0 Концентрація (нМ) Ко їсБо (5281.
Фіг. 13 з Приклад 37 що гав! во 20 Го) З теги «відб - в о : З - о ! З х - й : ШІ ве м Ушк що А Концентрація (нм) ГєБО 12538
Фіг. 14
Відкоригована базисна лінія ХТИ активності порівняно з Наповнювачем т5а "й Приклад 35; 20 мг/кг 084 А жі Приклад 36; 20 мг/кг ри нн : ЧИМ, киш ж ни ни м ис мис С нся ЩЯ че АТ де кі: и нн АНЯ КО пу з ту о и Ф АУ Ге) Є Я я
Фіг. 15
UAA201811668A 2016-05-24 2017-05-23 Пегільовані сполуки карфілзомібу UA125254C2 (uk)

Applications Claiming Priority (3)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201662340926P 2016-05-24 2016-05-24
US201762485812P 2017-04-14 2017-04-14
PCT/US2017/034029 WO2017205392A1 (en) 2016-05-24 2017-05-23 Pegylated carfilzomib compounds

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA125254C2 true UA125254C2 (uk) 2022-02-09

Family

ID=59062074

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201811668A UA125254C2 (uk) 2016-05-24 2017-05-23 Пегільовані сполуки карфілзомібу

Country Status (24)

Country Link
US (3) US10517954B2 (uk)
EP (1) EP3464277B1 (uk)
JP (1) JP7142578B2 (uk)
KR (1) KR102492135B1 (uk)
CN (1) CN109415353B (uk)
AU (1) AU2017272101B2 (uk)
CA (1) CA3025170A1 (uk)
CL (1) CL2018003352A1 (uk)
CO (1) CO2018013112A2 (uk)
CR (1) CR20180602A (uk)
ES (1) ES2939849T3 (uk)
IL (1) IL263147B (uk)
MA (1) MA45148A (uk)
MX (1) MX2018014498A (uk)
NZ (1) NZ748615A (uk)
PE (1) PE20190328A1 (uk)
PH (1) PH12018502473A1 (uk)
SG (2) SG11201810396QA (uk)
TN (1) TN2018000393A1 (uk)
TW (1) TWI759301B (uk)
UA (1) UA125254C2 (uk)
UY (1) UY37253A (uk)
WO (1) WO2017205392A1 (uk)
ZA (1) ZA201807890B (uk)

Families Citing this family (7)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
TWI759301B (zh) 2016-05-24 2022-04-01 美商安美基公司 聚乙二醇化卡非佐米化合物
WO2019099715A1 (en) * 2017-11-16 2019-05-23 Amgen Inc. Stable compositions of pegylated carfilzomib compounds
CA3129412A1 (en) * 2018-04-13 2019-10-17 Massachusetts Institute Of Technology Brush prodrugs and uses thereof
CA3143435A1 (en) 2019-06-21 2020-12-24 Nicola BISEK Conjugates of an electron-donating nitrogen or tertiary amine comprising compounds
WO2021222783A1 (en) * 2020-05-01 2021-11-04 Angiex, Inc. Anti-tm4sf1 antibody drug conjugates and methods of using same
CN113979895B (zh) * 2020-07-08 2023-03-24 中国科学技术大学 一种精确序列可控的自降解聚合物及其制备方法和应用
CN115873231A (zh) * 2022-12-17 2023-03-31 华南理工大学 一种聚乙二醇修饰的氨基糖苷类分子及其制备方法和应用

Family Cites Families (31)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4522811A (en) 1982-07-08 1985-06-11 Syntex (U.S.A.) Inc. Serial injection of muramyldipeptides and liposomes enhances the anti-infective activity of muramyldipeptides
SG89295A1 (en) * 1991-03-15 2002-06-18 Amgen Inc Pegylation of polypeptides
US20040100225A1 (en) 2002-11-20 2004-05-27 Neil Robert Miles Cooling and control system for battery charging
WO2005063777A1 (en) 2003-12-23 2005-07-14 Corus Pharma Benzylphosphate and substituted benzylphosphate prodrugs for the treatment of pulmonary inflammation
US7232818B2 (en) 2004-04-15 2007-06-19 Proteolix, Inc. Compounds for enzyme inhibition
AU2005243140A1 (en) 2004-05-10 2005-11-24 Proteolix, Inc. Synthesis of amino acid keto-epoxides
PL2261236T3 (pl) * 2004-12-07 2015-12-31 Onyx Therapeutics Inc Kompozycja do hamowania proteasomu
JP5073315B2 (ja) 2006-03-24 2012-11-14 関西ペイント株式会社 缶用塗料組成物
TWI501773B (zh) 2007-10-04 2015-10-01 Onyx Therapeutics Inc 結晶肽環氧酮蛋白酶抑制劑以及胺基酸酮環氧化物之合成
WO2009152160A1 (en) 2008-06-10 2009-12-17 Gilead Sciences, Inc. Inhaled carbaprostacyclin and prostacyclin prodrugs for the treatment of pulmonary arterial hypertension
EP2341942A1 (en) 2008-09-19 2011-07-13 Nektar Therapeutics Polymer conjugates of therapeutic peptides
BRPI0919668A2 (pt) 2008-10-21 2018-05-29 Onyx Therapeutics, Inc. terapia de combinação com epóxi-cetonas de peptídeo
CA2798172C (en) 2010-01-07 2017-11-21 Alkermes Pharma Ireland Limited Quaternary ammonium salt prodrugs
SG194417A1 (en) 2012-05-08 2013-12-30 Onyx Therapeutics Inc Cylodextrin complexation methods for formulating peptide proteasome inhibitors
WO2014011695A2 (en) 2012-07-09 2014-01-16 Onyx Therapeutics, Inc. Prodrugs of peptide epoxy ketone protease inhibitors
AU2013292647B2 (en) * 2012-07-18 2018-03-15 Onyx Therapeutics, Inc. Liposomal compositions of epoxyketone-based proteasome inhibitors
DE102013104003B3 (de) 2013-04-19 2014-03-13 Glatt Systemtechnik Gmbh Vorrichtung zum Einbringen einer definierten Menge eines zweiten Pulvers in einen Prozessbehälter
EP3164506A4 (en) 2014-07-01 2018-02-28 Mayo Foundation for Medical Education and Research Methods and materials for identifying and treating mammals resistant to proteasome inhibitor treatments
CN104530413B (zh) * 2014-10-01 2017-08-25 厦门赛诺邦格生物科技股份有限公司 一种多官能化h型聚乙二醇衍生物修饰的生物相关物质
CN106310289B (zh) 2015-06-24 2020-10-13 天津键凯科技有限公司 一种聚乙二醇和麻醉药的结合物及其制备方法
CR20180413A (es) 2016-02-05 2018-12-04 Denali Therapeutics Inc Inhibidores de la proteína quinasa 1 que interactua con el receptor
TWI759301B (zh) 2016-05-24 2022-04-01 美商安美基公司 聚乙二醇化卡非佐米化合物
ES2643856B1 (es) 2016-05-24 2018-08-03 Universidad Del Pais Vasco / Euskal Herriko Unibertsitatea Triazoles para la regulación de la homeostasis de calcio intracelular
EA201892649A1 (ru) 2016-05-24 2019-06-28 Басф Се Гербицидные урацилпиридины
EP3463412A1 (en) 2016-05-24 2019-04-10 Novo Nordisk A/S Mic-1 compounds and use thereof
CN109863140B (zh) 2016-05-25 2023-02-21 拜耳医药股份有限公司 3-氧代-2,6-二苯基-2,3-二氢哒嗪-4-甲酰胺
MA45493A (fr) 2016-06-27 2019-05-01 Aicuris Anti Infective Cures Gmbh Inhibiteurs d'entrée de hcmv.
JP6631420B2 (ja) 2016-06-28 2020-01-15 株式会社デンソー 光センサ
CN108603321A (zh) 2016-06-30 2018-09-28 松下知识产权经营株式会社 洗涤装置的操作方法及其程序
WO2018003318A1 (ja) 2016-06-30 2018-01-04 Ｆｓテクニカル株式会社 供試体、アンカー試験装置およびアンカー試験方法
JP6512183B2 (ja) 2016-06-30 2019-05-15 株式会社Ｓｏｋｅｎ 乗員検知システム及び乗員検知装置

Also Published As

Publication number Publication date
CO2018013112A2 (es) 2018-12-28
SG10201912278TA (en) 2020-02-27
US20170340746A1 (en) 2017-11-30
TW201808345A (zh) 2018-03-16
CN109415353B (zh) 2023-01-10
IL263147B (en) 2022-04-01
US10675353B2 (en) 2020-06-09
CL2018003352A1 (es) 2019-02-15
NZ748615A (en) 2022-11-25
US20200376131A1 (en) 2020-12-03
ZA201807890B (en) 2019-08-28
TWI759301B (zh) 2022-04-01
EP3464277A1 (en) 2019-04-10
PH12018502473A1 (en) 2019-04-08
SG11201810396QA (en) 2018-12-28
MX2018014498A (es) 2019-04-01
JP2019519530A (ja) 2019-07-11
KR20190010648A (ko) 2019-01-30
US11077198B2 (en) 2021-08-03
ES2939849T3 (es) 2023-04-27
US10517954B2 (en) 2019-12-31
BR112018074078A2 (pt) 2019-06-04
AU2017272101B2 (en) 2021-10-07
CR20180602A (es) 2019-03-04
EP3464277B1 (en) 2022-12-28
AU2017272101A1 (en) 2018-12-13
CA3025170A1 (en) 2017-11-30
JP7142578B2 (ja) 2022-09-27
UY37253A (es) 2017-11-30
KR102492135B1 (ko) 2023-01-26
CN109415353A (zh) 2019-03-01
MA45148A (fr) 2019-04-10
IL263147A (en) 2018-12-31
US20200069808A1 (en) 2020-03-05
WO2017205392A1 (en) 2017-11-30
PE20190328A1 (es) 2019-03-05
TN2018000393A1 (en) 2020-06-15

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA125254C2 (uk) Пегільовані сполуки карфілзомібу
TWI808931B (zh) 包含分支連接子之抗體-藥物結合物及與其相關之方法
EP3380124B1 (en) Conjugates comprising self-immolative groups and methods related thereto
JP2020152733A (ja) 標的化薬物結合体と使用するためのメチレンカルバメートリンカー
JP5791707B2 (ja) 新規アウリスタチン誘導体およびその使用
EP3501546A2 (de) Cystein-wirkstoff konjugate und ihre verwendung
EP3371200A1 (en) Trigger-activatable metabolic sugar precursors for cancer-selective labeling and targeting
BR112020022299A2 (pt) composições e métodos relacionados a conjugados de anticorpo-fármaco anti-cd19
EA025631B1 (ru) Пролекарство адреномедуллина на основе полиэтиленгликоля и его применение
CN109879933B (zh) 一类含磷酰基化合物及其应用
UA125311C2 (uk) Кон'югати антитіло-лікарський засіб (калс) на основі інгібіторів гдац і застосування в терапії
US20230048560A1 (en) Stable compositions of pegylated carfilzomib compounds
BR112018074078B1 (pt) Compostos de carfilzomib peguilados e composição farmacêutica
US20230416196A1 (en) Dimer of biguanidines and their therapeutic uses
WO2023068376A1 (ja) 抗がん免疫増強作用又は／及び免疫チェックポイント阻害増強作用を有する医薬組成物
TW202400266A (zh) 配體藥物偶聯物及其應用
US10525139B2 (en) Folate-conjugated molecules for delivery of toxic small molecule inhibitors to cancer cells and methods of use
EP4289814A1 (en) Cationic lipid
EP3275888A1 (en) Progesterone-cationic lipid hybrid as anticancer agent and the process of synthesis thereof