UA112620C2 - Лікарський засіб у формі гелю для профілактики стоматологічних захворювань - Google Patents

Abstract

Винахід належить до фармацевтичної промисловості та медицини, зокрема до стоматологічних засобів, і може використовуватися для профілактики карієсу.Гель містить цетилпіридинію гексафторосилікат, ефірну олію м'яти, гідроксіетилцелюлозу, ПЕГ-40 гідрогенізованої рицинової олії, сорбітол, натрію бензоат та воду очищену.

Description

(54) ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ У ФОРМІ ГЕЛЮ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ (57) Реферат:

Винахід належить до фармацевтичної промисловості та медицини, зокрема до стоматологічних засобів, і може використовуватися для профілактики карієсу.

Гель містить цетилпіридинію гексафторосилікат, ефірну олію м'яти, гідроксіетилцелюлозу, ПЕГ- 40 гідрогенізованої рицинової олії, сорбітол, натрію бензоат та воду очищену.

Винахід належить до фармацевтичної промисловості та медицини, зокрема до стоматологічних засобів, і може використовуватися для профілактики карієсу.

Місцева профілактика карієсу, що полягає в ремінералізації поверхні зуба, передбачає використання засобів, що містять кальцій та фосфор (розчини кальцію глюконату (2,5-10 95), кальцію та магнію сульфату, які використовують шляхом електрофорезу або аплікацій.

Також до даної групи препаратів належать "Белагель Са/Р" (РФ), випускається у формі гелю, до складу якого входять іони кальцію, калію, натрію, магнію, хлору, фосфору, та "Ремодент" (Україна), який отримують з кісткової тканини тварин, із вмістом іонів: калію, кальцію, нагрію, магнію, марганцю, заліза, міді, цинку (застосовується у вигляді аплікацій). Тосїйп

Моиззе С Тус мусс (Японія), у формі крему, що містить казеїн фосфорний пептид та аморфний кальцію фосфат.

Переважна більшість засобів для профілактики карієсу містить фтор. Дані препарати випускаються у формі гелю, крему та лаку. Їх номенклатура представлена гелями "Белагель Е",

Фліорекс (Польща), Флуорідін Гель (Німеччина) та лаками - Белак (РФ), Фторлак (Україна), Ріог-

Ога! (Німеччина), Ріогорієп (Україна) та інш.

Гелі від карієсу - це засоби, що цілком підходять для самостійної профілактики. їх наносять на зуби після чищення звичайною зубною пастою.

Необхідність ефективної профілактики карієсу та перевалювання препаратів закордонного виробництва зумовлює потребу створення ефективних і доступних засобів для профілактики карієсу.

Існує препарат "Аромадент плюс" у вигляді гелю для лікування та профілактики запальних захворювань пародонта що містить спирт етиловий, ефірну олію чайною дерева, причому додатково вводять ефірну олію евкаліпту, діючу речовину синтетичного походження хондроїтин сульфат натрієву сіль (хондроїтину сульфат), гідроксіетилцелюлозу, сорбітол, натрію бензоат, ніпагін та воду очищену (пат. ОА Мо 62758, АбІТК 6/00, від 12.09.2011).

Відома лікувально-профілактична зубна паста, яка містить олійний розчин екстракту подорожника і олійний розчин екстракту хвої, а також мексидол та цитрат кальцію (КИ 23104.16

С2, МПК АбІК 8/97 (2006.01), 2006). Ця паста застосовується для профілактики та лікування карієсу, гінгівіту, пародонтиту, стоматиту, і спрямована на запобігання утворенню зубного

Зо каменю або сприяє зниженню маси вже сформованого зубною каменя.

Відомий лікарський засіб для лікування гострого глибокого карієсу зубів містить у своєму складі гідроксилапатит кальцію, додатково містить розчин тримекаїну, тальк та гель відисику (пат. ША Мо 19898, АбІТК 6/00, від 15.01.2007, бюл. Мо 1).

Але розчин тримекаїну швидко дезактивується, що негативним чином виливає на клітини нервово-судинного пучка, які беруть участь в ущільненні дентину, наслідком чого є сповільнення ущільнення немінералізованого дентину.

Відомий засіб для профілактики стоматологічних захворювань, що містить прийнятні для орального використання активні й інертні компоненти. Активні компоненти: концентрат ліпідів з морських бурих водоростей, сіль з морських бурих водоростей, сухий екстракт коренів солодки, одну чи більше ефірних олій, протикарієсну мінеральну добавку (пат. ОА Мо 75461, АбІ1К 36/03, від 10.12.2012).

Існує гель для ремінералізації тканин зубів, що містить як активні компоненти ксилітолу, кальцію гліцерофосфату, джерела іонів магнію та гуарової смоли, гліцерин, сорбітол. гідроксіетилцелюлозу, неіоногенну поверхнево-активну речовину, віддушку, консервант, воду питну (пат. НА Мо 93470, АЄІТК 8/19, від 10.02.2011).

Але відомий засіб не забезпечує необхідний рівень мінералізації твердих тканин зубів та один із компонентів лікарської композиції, а саме ксилітолу, бо це харчова добавка замінник цукру, та він протипоказаний тим пацієнтам, хто страждає на діабет.

В основу винаходу поставлено задачу удосконалення лікарського засобу у формі гелю для профілактики стоматологічних захворювань, що полягає в практичній реалізації високоефективної речовини на основі синтезованого "онієвого" гексафторосилікату, який проявляє карієспрофілактичну та ремінералізуючу дію, істотно перевищує аналогічну дію фториду натрію, завдяки чому препарат може бути рекомендований для лікування і профілактики карієсу.

Поставлена задача вирішується тим, що лікарський засіб у формі гелю для профілактики стоматологічних захворювань, включає діючу речовину і як допоміжні речовини неіоногенну поверхнево-активну речовину як солюбілізатор, гелеутворюючий компонент, зволожуючий компонент, консервант та очищену воду, згідно з винаходом, як діючу речовину він містить онієвий гексафторосилікат і додатково містить ефірну олію, при наступному співвідношенні 60 компонентів, мас. 9:

онієвий гексафторосилікат 0,15-0,6 гідроксіетилцелюлозу 1,5-2,0 неіоногенну поверхнево- 01-40 активну речовину ши ефірну олію 0,1-1,0 зволожуючий компонент 5,0-10,0 консервант 0,3-0,6 вода очищена решта.

Згідно з винаходом ефірні олії вибрані з групи: лаванда, м'ята, гвоздика, як неіоногенна поверхнево-активна речовина використана одна з речовин, вибраних з групи: полісорбат-80,

ПЕГ-40 гідрогенізованої рицинової олії, алкіллоліглюкозид, як консервант використана одна з речовин, вибраних з групи: метилпарабен, пропілларабен або їхні натрієві солі, а також феноксіеєтанол, бензойна кислота, натрію бензоат, калію сорбат. Згідно з винаходом як гелеутворюючий компонент обрано одну або декілька речовин, вибраних з групи, що включає гідроксиетилцелюлозу, камедь ксантану, карбоксиметилцелюлозу, альгінат калію, альгінат натрію, кремнію діоксин загущуючий. Згідно з винаходом як зволожуючий компонент містить одну або декілька речовин, вибраних з групи, що включає сорбітом, гліцерин, пропіленгліколь.

Технічний результат винаходу полягає в практичній реалізації ефективної ремінералізуючої суміші, в якій використовуються доступні компоненти, а саме завдяки використанню в складі гелю цетилпіридинію гексафторосилікату, засіб може використовуватися пацієнтом самостійно, без чиєїсь допомоги, для профілактики карієсу.

Технологічний процес виготовлення розробленого гелю включає наступні стадії та операції: розчинення ефірної олії у солюбілізаторі; отримання гелевої основи; отримання гелю та його гомогенізація; пакування і маркування готової продукції.

На терезах відважують цетилпіридинію гексафторосилікат, гідроксіетилцелюлозу, ПЕГ-40 гідрогенізовану рицинову олію, ефірну олію м'яти; сорбіт, натрію бензоат. Відважену сировину переносять в окремі збірники. У мірнику відмірюють воду очищену. Відважену сировину (натрію бензоат, сорбіт) завантажують в реактор з паровою сорочкою, додають з мірника воду очищену.

Суміш нагрівають, безперервно перемішуючи, до температури 90-100 С. Нагрівання і перемішування проводять до повного розчинення компонентів. Додають попередньо відважену гідроксіегилцелюлозу. Ретельно гомогенізують до утворення гелю протягом 20-40 хв.

Охолоджують при перемішуванні.

Одночасно готують суміш ПЕГ-40 гідрогенізованої рицинової олії та ефірної олії м'яти в герметично закритому реакторі. Попередньо відважені ПЕГ-40 гідрогенізовану рицинову олію та ефірну олію м'яти завантажують в реактор при непереривному перемішуванні підігрівають до температури 40 "С. Солюбілізовану ефірну олію завантажують в попередньо приготовлений гель, перемішують протягом 20-45 хв. до однорідності.

Зо Одночасно готують водний розчин цетилпіридинію гексафторосилікату. У реактор відмірюють частину води очищеної і додають відважений цетилпіридинію гексафторосилікат, перемішують при включеному вакуумі протягом 15-20 хв. до повного розчинення речовини.

Приготовлений розчин завантажують в реактор з попередньо приготовленим гелем, перемішують до однорідності протягом 30 хв. з одночасним вакуумуванням для уникнення процесу аерації гелю. Крем фасують в туби і передають туби на упакування в пачки і упакування в групову тару.

Для надання розробленому гелю охолоджуючої, дезодоруючої та ароматизуючої дії до його складу вводили ефірну олію м'яти в концентрації 0,595, яку попередньо необхідно було солюбілізувати. Як солюбілізатор використовували ПЕГ-40 гідрогенізованої рицинової олії (ПЕГ- 40 ГРО). Її оптимальну концентрацію вибирали за допомогою мікроскопічного аналізу експериментальних зразків, що містили 0,25; 0,5 та 0,75 95 солюбілізатора.

Приклад 1. Дослідження вибору гелеутворювача

За результатами досліджені, як гелеутворювач вибрано гідроксіетилцелюлозу (ГЕЦ) в концентрації 1,5-2,0 95. Так як цетилпіридинію гексафторосилікату (ЦПГФС) впливає на показники в'язкості отриманих гелів, а саме - знижує структурну в'язкість (з 4480 до 3350 мПа с для 1,595 та з 6180 до 5000 мПа:с для 2 95) необхідно було провести дослідження гелів в даному діапазоні концентрацій. Для цього був додатково виготовлений зразок з 1,75 95 ГЕЦ (реограми гелів ГЕЦ з 1,5; 1,75 та 2,0 95 гелеутворювача наведені на рис. 1). При введенні

ЦПГФС показники структурної в'язкості 1,75 95 гелю знижується з 5100 до 4800 мПа:с (при 20 С

БО та 20 об/хв, що відповідає швидкості зсуву Ог 18,6 с").

Результати реологічних досліджень показали можливість використання ГЕЦ в складі карієспрофілактичного гелю в концентрації від 1,5 до 2,0 Фо.

Приклад 2. Визначенням осмотичної активності розчинника

В складі стоматологічних гелів використовуються гідрофільні неводні розчинники, які підвищують розчинність лікарських речовин, сприяють їх більш повному та швидкому вивільненню, попереджують висихання гелів. З огляду на вищезазначене та з метою попередження висихання гелю та покращення органолептичних властивостей, до зразка з 1,75 95 ГЕЦ вводили гідрофільні неводні розчинники (ГНР) гліцерин і пропіленгліколь по 5 95 та сорбітол (70 95 розчин сорбіту) 5 та 10 95. Визначенням осмотичної активності встановлено, що всі зразки мали незначну абсорбуючу здатність, яка підвищувалася при введенні ГНР у ряду сорбітол гліцерин пропіленгліколь та становила близько 20-22, 25 та 3395 відповідно у порівнянні з 16 95 гелевої основи (рис. 2). Враховуючи область застосування, низьку осмотичну активність, яку повинен проявляти розроблений засіб та його смакові характеристики, як ГНР вибрано сорбітол в концентрації 10 95.

Приклад 3. Дослідження вмісту солюбілізатора

З метою надання розробленому гелю охолоджуючої, дезодоруючої та ароматизуючої дії вводили ефірну олію м'яти в концентрації 0,595, яку необхідно було солюбілізувати. Як солюбілізатор використовували ПЕГ-40 гідрогенізованої рицинової олії та полісорбат-80.

Оптимальну концентрацію вибирали за допомогою мікроскопічною аналізу експериментальних зразків, що містили вибрані солюбілізатори в різних концентраціях. Результати мікроскопічного аналізу (рис. 3) показали, що використання 0,5 та 1,0 95, полісорбат-80 та 0,25 95 ПЕГ-40 ГРО (рис. 3) не забезпечує повного розчинення ефірної олії. При підвищенні вмісту ПЕГ-40 ГРО утворюються однорідні прозорі гелі, що вказує на доцільність його введення в концентрації 0,5 Фо, так як більш високий вміст солюбілізатора є економічно необгрунтованим.

При визначенні величини рН дослідних зразків встановлено, що вона знаходиться в межах 4,3-4,5, що є недопустимим для стоматологічних гелів, які повинні мати значення рн, близьке до нейтрального. Значення рН регулювали введенням фосфатного буферу і рН 7,5.

Відомо, що як лікарські, так і ряд допоміжних речовин можуть значно впливати на стабільність гелів, в тому числі на їх структурно-механічні властивості. Нами було вивчено зміну реологічних параметрів при введенні до складу гелевої основи вибраних інгредієнтів. З рис. 5 видно, що введення ЦПГФС та солюбілізованої ефірної олії м'яти знижує в'язкість гелю, а

Зо пропіленгліколю, навпаки, підвищує, при збереженні типу плину та незначних тиксотропних властивостей.

Приклад 4. Дослідження антимікробної ефективності консервантів

Для вивчення ефективності консервантів було приготовлено 6 зразків, з них 1 не містив консерванту, до складу зразків 2-6 в рекомендованій виробником концентрації вводили: зразок

Мо 2 гермабен 0,8 95, Мо З ніпагін 0,3 905; Мо 4 - еуксил К 100 0,5 95. Мо 5 еуксил РЕ 9010 1,0 95; Мо б натрію бензоат 0,3 95. При дослідженнях використовували методику оцінки ефективності антимікробних консервантів (ДФУ 1.4. п. 5.1.3). Метод базується на введенні в дослідні зразки певної кількості тест-мікроорганізмів та визначенні їх життєздатності через певні проміжки часу (для засобів місцевого застосування 2 доби, 7, 14 та 28 діб). Через вказані проміжки часу із заражених зразків відбирали проби та визначали в них кількість мікроорганізмів. Як тест- мікроорганізми згідно з вимогами ДФУ нами були використані тарнуіососси5 ашеив АТОС 6538,

Рзєнидотопаз аегидіпоза АТОСС 9027. Сапаїда аірбісапе АТС 885-653, Аврегоїив Бгавіїепвів

АТОСС 16404. Критерієм оцінки ефективності антимікробних консервантів було визначення величини логарифму (19) зменшення кількості життєздатних клітин мікроорганізмів за відповідний період зберігання після контамінації зразків.

Результати наведені у таблиці 1 показують, що після 2-х діб зберігання інокульованих зразків логарифм зменшення числа життєздатних бактерій у зразку Мо 1, який не містив консерванту був більше 2,0 і склав для 5іарпуіососсив ацйгеив 2,27 і 2,35 - для Реепдотопав5 аегидіпоза. На 7-у добу ці показники становили 3,74 і 4,16 відповідно. На 14-у добу мікроорганізми Зіарпуіососси5 аигеи5 та Рзейдотопавх аегидіпоза не виявлені. Для клітин грибів

Сапаїйда аїбісап5 на 14-у добу логарифм зменшення числа життєздатних клітин склав 3,5. Для

АзрегаоїНи5 Бгавіїйепві5 на 14-у добу логарифм зменшення числа життєздатних клітин склав 1,80, а на 28 добу 1,95, що не відповідає вимогам ДФУ. Таким чипом, дослідження зразку без консерванту показали, що він не відповідає вимогам ДФУ за показником "антимікробна ефективність консервантів" до лікарських препаратів для зовнішнього застосування та відповідно необхідне введення консерванту.

В результаті проведених досліджень по вивченню ефективності антимікробних консервантів у зразках гелів були отримані наступні дані (табл. 1): зразки Мо 2 (гель і гермабен 0,8 95.), Мо З (гельнніпагін 0,3 90), Мо 4 (гельн(еуксил К 100 0,590), Ме 5 (гель-РЕ 9010 1,090), Мо 6

(гельтнатрію бензоату 0,395) відповідають критерію "А" за вимогами ДФУ для лікарських препаратів для зовнішнього використання.

Таким чином встановлено, що зразки Мо 2-6 є перспективними для подальших робіт зі створення карієспрофілактичного гелю, однак за сукупністю вимог, що висуваються до консервантів та специфіки складу і дії гелю найбільш раціональним є використання натрію бензоату 0,3 95. Окрім необхідної антимікробної активності вибір обумовлено тим, що еуксил К 100, який містить бензиловий спирт, метилхлорізотіазолінон та метилізотіазолінон є ефективним та дозволеним до використання в складі засобів лікувальної косметики консервантом, однак відповідно до нових даних він не є рекомендованим у засобах, призначених для слизових оболонок, в тому числі зубної пасти, і відповідно для стоматологічного гелю. Еуксил РЕ 9010, що містить феноксіетанол та етилгексилгліцерин є жиророзчинним консервантом, і відповідно його введення вимагає більшого вмісту солюбілізатора, що є економічно недоцільним. Ніпагін та гермабен, який містить парабени, потребує додаткового якісного та кількісного визначення в складі розробленого засобу.

Приклад 5. Термогравіметричні дослідження

Для підвищення швидкості набухання та утворення гелю до ГЕЦ додавали воду очищену, нагріту до температури 90-957С. Для визначення температурного режиму введення ЦПГФС було проведено термогравіметричні дослідження, які показали, що температура гелевої основи не повинна перевищувати 45 "С (рис. ба).

Експериментально обгрунтовано використання як гелеутворювача 1,75 Фо гідроксіеетилцелюлози, яка забезпечує стабільність та необхідні структурно-механічні властивості гелю. Мікроскопічними дослідженнями вибрано солюбілізатор - 0,595 ПЕГ-40 гідрогенізованої рицинової олії, який сприяє розчиненню ефірної олії м'яти (яку введено в концентрації 0,595). Для помірних осмотичних властивостей, попередження висихання до складу гелю та покращення органолептичних властивостей введено 10 95 сорбітолу (7,5 95 сорбіту).

Мікробіологічними дослідженнями показана необхідність застосування як консерванту натрію бензоату в концентрації 0,3 95.

Термогравіметричними дослідженнями обгрунтовано температурний режим введення

Зо цетилпіридинію гексафторосилікату до складу гелевої основи. Розроблено технологію гелю.

Приклад 6. Визначення карієспрофілактичної ефективності різних доз цетилпіридинію гексафторсилікату у щурів з експериментальним карієсом зубів.

Експерименти були проведені на 24 білих щурах лінії Вістар (самці, вихідний вага 605 г), які отримували карієсогенний раціон (КГР) Стефана, що містить 50 95 цукру.

Щури були розподілені в 4 групи по б голів кожна. Перша група одержувала щоденні аплікації "порожнього" гелю, в дозі 0,3 мл на щура. Щури 2-й, 3-й і 4-ї груп отримували аплікації по 0,3 мл гелів, що містять 1,5 мг/мл, 3,0 мг/мл і 6,0 мг/мл лабораторного препарату цетилпіридинію гексафторосилікату відповідно. Це давало наступні дозування гексафторосилікату: 7,5, 15 і 30 мг/кг живої маси (у перерахунку на фтор 1,14, 2,27 і 4,55 мг/кг).

Гель з цетилпіридинію гексафторосилікату був приготований відповідно до ТУ У 20.4-13903778- 032: 2 012 НПА "Одеська біотехнологія".

Тривалість експерименту склала 35 днів. Евтаназію тварин здійснювали під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання з серця.

У цільної крові визначали вміст гемоглобіну, лейкоцитів і лейкоцитарну формулу, в сироватці крові визначали активність ферментів: аланінтрансамінази (АЛТ), лужної фосфатази (ЛФ) і лізоциму. З різців витягували пульпу, в гомогенаті якої визначали активність лужної і кислої фосфатаз (Лф і КФ) і по їх співвідношенню розраховували мінералізуючий індекс (МІ) пульпи. Вичленили нижню щелепу і підраховували число каріозних уражень і їх глибину.

Результати досліджень піддавали стандартній статобробці, розраховували середнє арифметичне (М), помилку середньоарифметичного (їм). Порівняння показників у групах виробляли по т-критеріях Стьюдента. За достовірні відмінності брали дані з р«0,05.

У таблиці 2 представлені результати визначення в крові вмісту лейкоцитів і показники лейкоцитарної формули, з яких видно, що жоден з досліджених показників достовірно не відрізняється від контролю. Це свідчить про те, що даний препарат не чинить істотного впливу на стан крові.

У таблиці З представлені результати визначення вмісту гемоглобіну в крові і активності маркерних ферментів у сироватці крові. З цих даних видно, що досліджуваний препарат негативно не впливає на рівень гемоглобіну і на активність печінкових маркерів: АЛТ і ЛФ. Точно також не змінюється суттєво і активність лізоциму, що відображає стан неспецифічного бо імунітету.

На рис. 6р представлені результати визначення карієспрофілактичної дії різних доз препарату, що демонструють чітку залежність від дози цетилпіридинію гексафторосилікату.

Розрахована карієспрофілактична ефективність (КПЕ) за формулою: КПЕ-|(К-ОК) х 100 95, показала для дози 7,5 мг/кг 31,4ж23,0 95; для дози 15 мг/кг 42,9-3,5 95 і для дози 30 мг/кг 47,153,9 Фр.

Отримані експериментально дані (табл. 4.) показали, що всі випробувані дози препарату підвищують в пульпі активність лужної фосфатази (маркер остеобластів) і знижують активність кислої фосфатази (майстер остеокластів).

На рис. 7 представлені результати визначення мінералізуючого індексу (МІ) в пульпі зубів. З цих даних видно, що всі випробувані дози препарату достовірно підвищують цей показник, причому найбільшою мірою доза 15 мг/кг.

Проведені дослідження показали високу каріеспрофілактичну ефективність цетилпіридинію гексафторосилікату, залежну від його дози в межах 7,5-30 мг/кг, причому в зазначених дозуваннях препарат не чинить токсичної дії на організм. Можливо, це обумовлено тим, що дія фторидною комплексу доповнюється антимікробною і лізоцимстимулюючою дією катіона цетилпіридинія. Крім того, слід зазначити, що використання гексафторосилікату у складі орального гелю створює більш ефективну локальну концентрацію діючих речовин.

При однаковій дозуванні по фтору цетилпіридинію гексафторосилікат в 1,4 разу більш ефективний, ніж Мак.

Використання цетилпіридинію гексафторосилікату замість фториду нагрію більш перспективно не тільки в силу його більш високої карієспрофілактичної активності, але і внаслідок практично повної нешкідливості для організму, годі як фторид натрію має гепатотоксичну дію.

Таким чином цетилпіридинію гексафторсилікат має високу профілактичну ефективність проти карієсу, яка залежить від його дози в межах 7,5-30 мг/кг.

Зазначене дозування досліджуваного препарату не проявляє негативною виливу на лейкоцити, рівень гемоглобіну і на активність печінкових маркерів (АЛТ і ЛФ), а також суттєво не змінює активність лізоциму, що свідчить про його нешкідливість.

Таблиця 1

Антимікробна ефективність консервантів у досліджуваних зразках гелів

Експозиція гас ое с «арнуіососсив айгеив Рвеидопмпаз Сапаїйда аІрісапе 16404 АТСС 6538 аегидіпоза АТСС 9027) АТСС 885/653 емо | мм | м після інокуляції, Ід 5,6 5,7 5,7 5,4

КУО/мл мом ром після інокуляції, Ід 5,7 5,7 5,7 5,7

КУО/мл емо | мм |» після інокуляції, Ід 5,6 5,4 5,7 5,6

КУО/мл

Зо

Продовження таблиці 1

Ід зменшення вихідного мікробного навантаження (вимоги ДФУ/зразок)

Експозиція ав ов ос Зіарпуіососсив айгеив Рзепдопмпав Сапаїда аірісапе 16404 АТСС 6538 аегидіпоза АТОС 9027| АТСС 885/653

Зразок Ме 4 з еуксилом К 100

Мікробне навантаження після інокуляції, Ід 5,65 5,65 5,74 5,65

КУО/мл 2,0/2,28 2,0/2.,40 3,0/4,65 3,0/4,50 2,0/2,10 2.0/НВ

НЗ/НВ НЗ/НВ НЗ/НВ НЗ/НВ

Зразок Мо 5 з еуксилом РЕ 9010

Мікробне навантаження після інокуляції. Ід 5,6 5,7 5,8 5,7

КУО/мл 2.0/3.2 2,0/2,9 3,0/4.74 3,0/4,05 2,0/2,40 2.0/НВ

НЗ/НВ НЗ/нВ НЗ/нВ НЗ/нВ

Зразок Ме 6 з натрію бензоатом

Мікробне навантаження після інокуляції, Ід 5,6 5,6 5,7 5,5

КУО/мл 2.0/3,3 2,0/2,27 3,0/НВ 3,0/4,66 2,0/2,95 2.0/3,20

НЗ/НВ НЗ/НВ НЗ/НВ НЗ/НВ

Таблица 2

Вплив різних доз цетилпіридинію гексафторсилікату на цитологічні показники крові щурів, які отримували карієсогенний раціон (Мат, п-б)

Показники Цетилпіридинію гексафторсилікат, мг/кг - 28,8:-2,4 29,4--1,5 29,8:2,4 - й 226531 19,022,8 22,651,1 о, ' ' ' ' ' ' 74,8526,1 77,А4х3,6 73,020,9 о, ' ' ' ' ' ' 1,4-0,2 1,020,2 1,6:0,4 о, ' ' ' ' ' ' . 0,850,3 2,8:0,6 2,450,7 о, ' ' ' ' ' ' (с)

Таблица З

Вплив різних доз цетилпіридинію гексафторсилікату на біохімічні показники крові щурів, які отримували карієсогенний раціон (Мат, п-б)

Показники Цетилпіридинію гексафторсилікат, мг/кг . . 175,657,5 170,2ж12,5 170,255,7

АЛТ сироватки крові, мк- 0 49-40 10 0,4250,11 0,3850,02 0,395-0,02 кат/л ша р»0,3 р»0,05 р»0,05 . 7,71210,60 6,08:20,58 5,1150,02 . 11255 12054 10856

Таблица 4

Вплив різних доз цетилпіридинію гексафторсилікату на активність фосфатаз пульни зубів щурів, які отримували карієсогенний раціон (Мат, п-б)

Доза препарату лужна фосфатаза, кисла фосфатаза, мк-кат/кг мк-кат/кг 19105130

Ш 26505170 4852 7,5 мг/кг (Б-1,14 мг/кг) ре0,05 р«0,05 щ 28205210 4554 мг/кг (Е-2,27 мг/кг) р, 0 р«0,05 щ 2200190 42531 мг/кг (Е-4,54 мг/кг) р»0,05 ре0,01

Claims (7)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Лікарський засіб у формі гелю для профілактики стоматологічних захворювань, що включає діючу речовину і як допоміжні речовини гелеутворюючий компонент, неіоногенну поверхнево- активну речовину, зволожуючий компонент, консервант та очищену воду, який відрізняється тим, що як діючу речовину він містить онієвий гексафторосилікат і додатково містить ефірну олію, при наступному співвідношенні компонентів, мас. 9о: онієвий гексафторосилікат 0,15-0,6 гідроксіетилцелюлоза 1,5-2,0 неіоногенна поверхнево-активна 01-10 речовина ше ефірна олія 0,1-1,0 зволожуючий компонент 5,0-10,0 консервант 0,3-0,6 вода очищена решта.

2. Засіб за п. 1, який відрізняється тим, що як онієвий гексафторосилікат вибрано цетилпіридинію гексафторосилікат.

З. Засіб за п. 1, який відрізняється тим, що ефірні олії вибрані з групи, що включає олію лаванди, м'яти, гвоздики.

4. Засіб за п. 1, який відрізняється тим, що як зволожуючий компонент він містить одну або декілька речовин, вибраних з групи, що включає сорбітол, гліцерин, пропіленгліколь.

5. Засіб за п. 1, який відрізняється тим, що як гелеутворюючий компонент він містить одну або декілька речовин, вибраних з групи, що включає гідроксіетилцелюлозу, камедь ксантану, карбоксиметилцелюлозу, альгінат калію, альгінат натрію, кремнію діоксид загущуючий.

6. Засіб за п. 1, який відрізняється тим, що як консервант він містить одну або декілька речовин, вибраних з групи, що включає метилпарабен, пропілпарабен або їх натрієві солі, феноксієтанол, бензойну кислоту, натрію бензоат, калію сорбат.

7. Засіб за п. 2, який відрізняється тим, що як неіоногенна поверхнево-активна речовина використана одна з речовин, вибраних з групи: полісорбат-80, ПЕГ-40 гідрогенізованої рицинової олії, алкілполіглюкозид. їж" кот Кк й й п Хо іде їм ге ке я з Й

Вис. Е. Реснтама звлежності звнджоєті зсуви (Ок) ніж напруги зсуву (тт) генів ва основі ТЕЦ, де 1 -15,3 175,3 - 39 гель Ж ШО 000 БЕК ДЕ Сн ву - ск Ж А Й ШИ Топик ХУ корон ВВ, ЕОМ ТИЖ» їі екю мон Й ОР розак черапінкнт ком дл. НЕВИНЙк кін ененинк Щі Овен | ОрИеК З ИПЖОННИМ ітах ВИМНОКВВИ НИ Е: з ПОН схлтунккунк: З адидук Ве тн Рис, З. Кенетнка збсороції води дослідними генями ПЕВКЕВЕ ОККО о В Я шЕ : її. пд с ЗШ що в НН; М ще 0 а ООН у я Мен Я в | о 5 НН шо а МН НИ пн ЩО» БО ШИ н ня ще я Я оо ВЕ ПЛ п Ї ЛЕН шо ОО о Он о СПОН С Не 0 ша:

Рис. З. бкраскопія дослідних зразжів пепіе де Є мстить 5 б Я Я ДЕ ТВ, попісероят пд ЕВ п У нн Я : ши п шу 500000 0 й Щ ДФ (Б. НН НН НН ша Ес ПО Пе и СО ОО ОВ шо п НВ я не. ж. Ка кроскотя доєлівннх звияків бевіво де Їй ПО и В 3 ОТ БО ГЕ ЯЮ где генікхх ки пацннової ді їч ча : ух : МЕ й ХЕ ті ГІ : й ду до Я но І; : Ж ' ЛЕ АВ: сх й Щ и зі Й і КД пн, ск я КІ х» Гея іхв їні Км ня зн Я, Реограма зилежності швидкості зсуву (00 віх напруга зсуву тр 1.7575 голів ГЕЦ спмаок Я, пре ввеленні: 1 - ПЕ ФС, З комплексу вказаних речовив, 4. село лізованої ефірної оз м вв. 5 сороголу, хо її Н з Гм Но Ом м ни Й ш д ГА І Й Не ті І Гуті НН Н і кі КН й хі 1; Е у ї М 4 у ще ва ' жк х дожохтуєтвуєутк туту ут ут тлу З ї-к Я В з МУ би т --е

КК. ЇХ ех: у. ЇХ і сзреке и рх є ск сі «Ук Я УЖЕ: м тах де

Рис. баДериватог рама цетняпірадинію гексафторосилікату кільккте хзпилиах ікони жа ТЛУМХ ХУКУХСТЮ УЮКККНИХ 12 -ї. НЕ ій зоба і КЕ» їх ро ОК ня ж злі Б гр "Ж в і і ог Ше БО ше 1-3 г 16 | КО ! с ШО Б Б ОБ 5 о Контровь 74 І: зо Петнлліридвнія геховфтороситіказ, мік С кількість карних пезнютей мури Б єлуйнив каріозного ураження, ого

Би. в Вилнв дич детиледн де гехертроснякату на знолеа і глину карияних уражень

Хнератиетютчий лекс пули 73 80 « | : « : ше п 48: | ! у | | ! 438 : ще нд А рам Е і і | ! м | | | о. щ 1 | | | і й и пе пшегочнняй п чн . пе МИ Ковтроць 7.5 15,0 0 пексифрхоростйжа мелке

Риє. 7. Визна лози чцетнапіривинія гпехсафторосилікату на мінераенізуючий івдекс зудьн зубів