UA77533C2 - Process for preparation of intercalated graphite - Google Patents

Process for preparation of intercalated graphite Download PDF

Info

Publication number
UA77533C2
UA77533C2 UA20041210383A UA20041210383A UA77533C2 UA 77533 C2 UA77533 C2 UA 77533C2 UA 20041210383 A UA20041210383 A UA 20041210383A UA 20041210383 A UA20041210383 A UA 20041210383A UA 77533 C2 UA77533 C2 UA 77533C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
graphite
electrolyte
anode
cathode
layer
Prior art date
Application number
UA20041210383A
Other languages
English (en)
Inventor
Volodymyr Volodymyro Yanchenko
Mykhailo Leonidovy Piatkovskyi
Yurii Ivanovych Sementsov
Original Assignee
Tmspetsmash Ltd Liability Comp
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Tmspetsmash Ltd Liability Comp filed Critical Tmspetsmash Ltd Liability Comp
Priority to UA20041210383A priority Critical patent/UA77533C2/uk
Publication of UA77533C2 publication Critical patent/UA77533C2/uk

Links

Landscapes

  • Carbon And Carbon Compounds (AREA)

Description

Опис винаходу
Винахід відноситься до технології одержання інтеркальованого графіту акцепторного типу, що здатний до 2 термічного розширення при нагріванні, конкретніше, до електрохімічних способів одержання інтеркальованого графіту з високим ступенем розширення, і може бути використаний для одержання терморозширенного графіту, який використовують в атомній, хімічній промисловості, теплоенергетиці, металургії тощо.
Інтеркальований графіт (ІГ) є продуктом впровадження в кристали вихідного графіту якої-небудь хімічної сполуки і служить проміжною сировиною в технологіях одержання терморозширеного графіту і виробів на його 70 основі. У промисловості звичайно застосовуються рідиннофазні хімічні способи одержання інтеркальованого графіту, що включають обробку графіту сильними окисниками й інтеркалантами. Як окисники беруть дихромат калію, азотну кислоту, персульфат амонію, пероксид водню, оксид хрому (МІ) (хромовий ангідрид), як інтеркаланти беруть сірчану кислоту, азотну кислоту, ортофосфорну кислоту, деякі солі |(Черньіш И.Г., Карпов
И.И., Приходько Г.П., Шай В.М. Физико-химические свойства графита и его соединений / Киев. - Наукова думка. - 72 1990. - 200 с. Ці способи мають серйозні недоліки, зумовлені застосуванням сильних окисників і концентрованих кислот, що здебільшого отруйні. Найбільш безпечним і поширеним є сірчанокислотний рідиннофазний хімічний метод інтеркалювання графіту. Проте цей метод також має серйозні недоліки: підвищена витрата концентрованої сірчаної кислоти, що в 2-4 рази перевищує теоретично розраховану кількість кислоти; залежність процесу від концентрації кислоти; якщо концентрація сірчаної кислоти менша від 9295, одержати якісний Інтеркальований графіт неможливо; окисники, які застосовують досить дорогі й агресивні.
Більш економічно вигідними є електрохімічні способи одержання ІГ. Електрохімічні способи мають ряд переваг: с 29 більш безпечні екологічно; Го) не потребують значних витрат кислоти і води для промивання; використаний електроліт і промивну воду можна повторно використати для виготовлення нових порцій електроліту, який використовують для одержання ІГ; одержуваний ІГ не забруднюється окислювачем і продуктами його відновлення; о синтез ІГ можна здійснювати в контрольованому режимі й одержувати продукт із заданими характеристиками «се
Хпостолов С.П., Краснов В.В. Финаенов А.М. Злектрохимический синтез гидросульфата графита в потенциос-татическом режиме // Журнал прикладной химии. - 1997. - Т. 70. - Вьп. 4. -С. 602-607). о
Розрахована авторами за законами Фарадея теоретична кількість електрики, необхідна для окислення ї- матриці графіту, у випадку одержання 1 стадії ІГ дорівнює 93 А год/кг, для одержання 142 стадії дорівнює 62 м
А год/кг, а для одержання 2 стадії - 46,5 А год/кг. Отже, теоретично для одержання ІГ 1 стадії при напрузі 4-8
В необхідно затратити усього 0,372-0,744 Квт'год електроенергії на 1 кг графіту. Основними недоліками існуючих методів електрохімічного синтезу ІГ і апаратів для його здійснення є низька продуктивність процесу й енерговитрати, що значно перевищують теоретично розраховані (понад 200 Агод/кг). Тому актуальною « проблемою в технології одержання ІГ є пошук ефективних економічно вигідних електрохімічних способів 8 с інтеркалювання графіту. й Відомий спосіб одержання шаруватих сполук графіту (інтеркальованого графіту), який описано в авторському "» свідоцтві СРСР Мо 1541981, МПК? СО18 31/04, 09.11.87. За цим способом готують суспензію порошку графіту в електроліті, а електролітичну обробку ведуть у полі віддентрових сил при значенні критерію Фруда від 5 до 1500 (швидкість обертання анода від 212 до 3790 об/хв.). Електролітичну обробку графіту проводять під - напругою 4 В протягом 40-80 хв., енергетичні затрати від 300 до 600 А год/кг графіту. Недоліками цього способу -1 є високі енергетичні витрати, а також необхідність використання виготовленого з кислотостійких матеріалів центрифужного обладнання. о За прототип вибрано електрохімічний спосіб одержання інтеркальованого графіту |(патент США Мо4350576, сю 50 МПК С2581/00, 1982 рік), який збігається за найбільшим числом спільних суттєвих ознак з винаходом, що заявляється. За цим способом інтеркальований графіт одержують в електролітичній комірці, що має катод, анод і со анодну камеру, пристосовану для розміщення там графітового порошку, який піддається електролізові в анодній камері у водному розчині електроліту, що містить речовину, здатну до інтеркалювання графіту, інтеркалювання здійснюють при густині струму меншій, ніж 500 мА/см?, і при застосуванні тиску до графітового порошку, 22 розміщеного в анодній камері, принаймні в одному напрямку так, щоб притискати графітовий порошок у
ГФ) напрямку до поверхні анода. За цим патентом до графіту прикладають тиск від 10 г/см? до 5 кг/см7, переважним 7 оптимальним тиском є 30-100 г/см". Речовиною, здатною до інтеркалювання графіту, є сірчана кислота або азотна кислота. Спосіб включає рециркуляцію розчину, який містить, принаймні, частину використаного водного розчину електроліту і промивного розчину, отриманого після промивання водою інтеркальованого графіту, бо отриманого електролізом. Концентрація речовини, здатної до інтеркалювання графіту в повторному циклі процесу, регулюється для повторного використання, як водний розчин електроліту, додаванням названої речовини.
Спільними ознаками з винаходом, що заявляється, є: електрохімічна обробка графіту у водному розчині сірчаної кислоти в електролітичній комірці з анодом і катодом для розміщення графітового порошку, який 65 притискають до анода і піддають електролізові при густині струму меншій, ніж 500 мА/см.
Недоліками способу-прототипу є високі енергозатрати, що становлять за розрахунками авторів 220 А год/кг.
В основу винаходу, що заявляється, поставлено задачу у способі одержання сполук інтеркалювання графіту шляхом зміни параметрів та введення додаткових операцій забезпечити зменшення енергозатрат при Збереженні високих споживчих властивостей одержаного продукту.
Поставлена задача вирішується тим, що у способі одержання сполук інтеркалювання графіту, який включає електрохімічну обробку графіту у водному розчині сірчаної кислоти в електролітичній комірці з анодом і катодом для розміщення графітового порошку, який притискають до анода і піддають електролізові при густині струму меншій, ніж 500 мА/см?, згідно з винаходом, графіт попередньо змішують з розчином сірчаної кислоти у 70. співвідношенні 0,5-1,0 см? електроліту на 1г графіту, між графітом і катодом розміщують розділювальну пористу мембрану з хімічно стійкого матеріалу, електрохімічну обробку горизонтального або вертикального шару графіту ведуть у гальваностатичному режимі з густиною струму 1-50 мА/см? при відношенні площі анодного підведення струму до маси графіту 0,5-3 см/г.
Перша додаткова відмінність полягає в тому, що в якості розділювальної пористої мембрани беруть хімічно 19 стійку тканину.
Друга додаткова відмінність полягає в тому, що беруть розчин сірчаної кислоти з масовою часткою 30-9496.
Третя додаткова відмінність полягає в тому, що під час електрохімічної обробки горизонгального шару графіту його притискають до анода, прикладаючи тиск 0,5-3,5 кПа.
Четверта додаткова відмінність полягає в тому, що електрохімічну обробку горизонтального шару графіту ведуть при розміщенні пористої мембрани і катода над шаром графіту.
П'ята додаткова відмінність полягає в тому, що електрохімічну обробку горизонтального шару графіту ведуть при розміщенні пористої мембрани і катода під шаром графіту.
Шоста додаткова відмінність полягає в тому, що електрохімічну обробку графіту ведуть безперервно, протискуючи суміш графіту з електролітом у проміжок між анодом і пористою мембраною. с 29 Технічним результатом винаходу, що заявляється, є зменшення в енергетичних витрат у разівпри (У збереженні високих споживчих властивостей терморозширеного графіту.
Для здійснення способу, що заявляється, брали: графіт марки ГСМ-2, ГОСТ 17022-81; сірчану кислоту за ГОСТ 4204. о
Спосіб, що заявляється, здійснювали таким чином: Порошок графіту попередньо змішують з електролітом у со розрахунку 0,5-1,0 см? електроліту на ї1г графіту. Як електроліт беруть сірчану кислоту з концентрацією 30-9495. На поверхні анода електрохімічного реактора рівномірно розподіляють суміш графітового порошку з й електролітом у такій кількості, щоб співвідношення площі анода до маси графіту становило 0,5-3 см"/г. На шар ї- суміші графітового порошку з електролітом кладуть пористу мембрану з хімічно стійкої поліпропіленової їч- тканини, яка є гарним сепаратором з низьким опором рухові іонів і має достатню товщину. Експериментальні дослідження авторів показали, що хімічно стійку поліпропіленову тканину можна використовувати для відділення тонкого шару графіту безпосередньо від поверхні катода. У такому випадку відпадає необхідність використання значного об'єму електроліту, достатньою є та кількість розчину сірчаної кислоти, що була змішана з порошком « рафіту у розрахунку 0,5-1,0 см? електроліту на 1г графіту. На шар поліпропіленової тканини накладають катод з с з вантажем, який забезпечує тиск від 0,5 до 3,5 кПа. Потім через графіт пропускають постійний струм, густина ц струму 1-50 мА/смг. При цьому іонний обмін і перенесення зарядів між катодом і графітом відбувається "» безпосередньо в об'ємі поліпропіленової тканини. Вода з електроліту в процесі електролізу розкладається на кисень і водень, окислюючись на аноді і відновлюючись на катоді. Тому відбувається концентрування кислоти біля поверхні часток графіту, що прискорює процес інтеркалювання. Крім того, вільний кисень, що виділяється -І на аноді, в момент утворення має високу окислювальну здатність і також бере участь в окислюванні матриці графіту, сприяючи прискоренню процесу. і Здатність до термічного розширення одержаних за пропонованим способом сполук інтеркальованого графіту 1 визначають за коефіцієнтом термічного розширення (спучення) (К 5990, см3/). Для цього зразки сполуки с 50 інтеркалювання графіту промивають водою та висушують. У кварцову склянку, розміщену в розігрітій до температури 10002 шахтній печі, вносять зважений зразок сполуки інтеркальованого графіту масою т (г) і со витримують протягом бос до повного спучення. Склянку з одержаним терморозширеним графітом виймають з печі. Після охолодження терморозширений графіт переносять у мірний циліндр і визначають його об'єм У.
Значення коефіцієнта термічного розширення (спучення) для кожного зразка розраховують як середнє арифметичне з трьох вимірювань за такою формулою: о Ко 990 -у/т,
Далі винахід, що заявляється, підтверджується такими прикладами конкретної реалізації. о Приклад 1. Природний графіт масою 200 г змішали з 200 см? 3095 водного розчину сірчаної кислоти (співвідношення об'єму кислоти до маси графіту дорівнює 1 см 3/7), одержану суміш розподілили рівномірним бо шаром по поверхні свинцевого анода площею 100см? (співвідношення площі анода до маси графіту дорівнює 0,5 см2/г). Зверху поклали мембрану з поліпропіленової тканини, а на тканину свинцевий катод з вантажем 500г (тиск 0,5 кПа). Потім через графіт пропускали постійний струм протягом 1,5 години, густина струму 50 мА/см2,
Витрачена кількість електрики становила 37,5 Ач/кг. Після промиваная і висушування одержали інтеркальований 65 графіт з коефіцієнтом спучування 105 смУ/г.
Приклади 2-7. Сполуки інтеркалювання графіту одержували так, як описано у прикладі 1, за винятком того,
що змінювали параметри способу. У прикладах З та 6, де концентрація сірчаної кислоти становила 9495, брали анод і катод з нержавіючої сталі. У прикладах 2-7 таблиці наведено конкретні дані про параметри способу, а також про коефіцієнт спучення для одержаного продукту. об'єму кислоти |(частка площі анода до струму, (тиск, кПа пористої шару електрики, |Іспучення при до графіту, кислоти, У5 маси графіту, мА/см2 мембрани і графіту А год/кг 10002 С, см У/г смУ/г см 2уг катода з з 05015185 зверюу |юриют 50 і ов 8510001 вк 15 17311711 | вк вт 777-777 во 177 омев мо 130) знизу гориону/) 220 | 460
Приклад 8 (за прототипом). Процес електролітичної обробки графіту провели так, як описано у прототипі.
Для цього у циліндричну анодну камеру, що має зовнішній діаметр близько 10 см і оснащену двома розділювальними мембранами з пористого скла, поміщали 100 г графітового порошку. За допомогою проникної для рідини притискної пластини, з'єднаної із платиновою перфорованою круглою анодною пластиною, і однієї із двох вищезгаданих мембран до графітових часток прикладали тиск 30 г/см". Катодна камера була оснащена платиновою катодною пластиною. В електролітичну комірку наливали електроліт - 50956-ний водний розчин ЄМ сірчаної кислоти. Після цього протягом 7 годин пропускали струм з постійною густиною струму 40 мА/см 2. У Ге) процесі електролізу розчин сірчаної кислоти перемішували. Після такої електрохімічної обробки продукт ретельно промивали водою і сушили при температурі 95-50. Отриманий у такий спосіб бісульфат графіту мав насипну густину 0,35 г/см?. При нагріванні продукту при 10002 протягом 1 хв. одержали спучений графіт, с зо Коефіцієнт спучення якого становив 160 см З/г,
Приклад 9. Суміш 5095 водного розчину сірчаної кислоти і графіту в співвідношенні 1 смУ/г безперервно о продавлювали скрізь реакційну камеру у зазор між свинцевим анодом і пористою мембраною з пропіленової (З тканини. Відношення площі аноду до маси графіту становило З см/г. Густина струму становила 20 мА/см7. При м витратах кількості електрики 40 А год/кг після промивання та сушіння одержували інтеркальований графіт з коефіцієнтом спучення 250 смУ/г. ї-
Наведені приклади підтверджують досягнення технічного результату: енергозатрати зменшились у порівнянні з прототипом у разів, при збереженні високих споживчих властивостей одержаного продукту.
Спосіб, що заявляється, порівняно простий у виконанні, не потребує спеціальних реагентів і може бути « реалізований з використанням стандартного обладнання. - с
Формула винахо з рму. ду 1. Спосіб одержання інтеркальованого графіту, що включає електрохімічну обробку графіту у водному розчині сірчаної кислоти в електролітичній комірці з анодом і катодом для розміщення графітового порошку, - який притискають до анода і піддають електролізу при густині струму, меншій ніж Х00мА/см7, який відрізняється -І тим, що графіт попередньо змішують з розчином сірчаної кислоти у співвідношенні 0,5-1,0смУ електроліту на 1г графіту, між графітом і катодом розміщують розділювальну пористу мембрану з хімічно стійкого матеріалу,
Мн електрохімічну обробку горизонтального або вертикального шару графіту ведуть у гальваностатичному режимі з (95) 20 густиною струму 1-50мА/см? при відношенні площі анодного підведення струму до маси графіту 0,5-3 см/г. сю» 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як розділювальну пористу мембрану беруть хімічно стійку тканину. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що беруть розчин сірчаної кислоти з масовою часткою 30-94965. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що під час електрохімічної обробки горизонтального шару графіту його притискають до анода, прикладаючи тиск 0,5-3,5кПа.
ГФ) 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що електрохімічну обробку горизонтального шару графіту ведуть
ГФ при розміщенні пористої мембрани і катода над шаром графіту. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що електрохімічну обробку горизонтального шару графіту ведуть при розміщенні пористої мембрани і катода під шаром графіту. бо 7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що електрохімічну обробку графіту ведуть безперервно, протискуючи суміш графіту з електролітом у проміжок між анодом і пористою мембраною.
Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2006, М 12, 15.12.2006. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і 65 науки України.
UA20041210383A 2004-12-16 2004-12-16 Process for preparation of intercalated graphite UA77533C2 (en)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA20041210383A UA77533C2 (en) 2004-12-16 2004-12-16 Process for preparation of intercalated graphite

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA20041210383A UA77533C2 (en) 2004-12-16 2004-12-16 Process for preparation of intercalated graphite

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA77533C2 true UA77533C2 (en) 2006-12-15

Family

ID=37605940

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA20041210383A UA77533C2 (en) 2004-12-16 2004-12-16 Process for preparation of intercalated graphite

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA77533C2 (uk)

Cited By (1)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
RU2682166C2 (ru) * 2013-08-06 2019-03-15 Зе Юниверсити Оф Манчестер Получение графена и графана

Cited By (1)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
RU2682166C2 (ru) * 2013-08-06 2019-03-15 Зе Юниверсити Оф Манчестер Получение графена и графана

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Shentu et al. A fast and efficient method for selective extraction of lithium from spent lithium iron phosphate battery
KR101690141B1 (ko) 철 오로토인산염의 제조
CN106622296B (zh) MoS2/CoS2复合裂解水产氢低过电位电催化剂及其硫化法制备方法
BR112013028162B1 (pt) processo para formar minerais em camadas hexagonais expandidos e derivados utilizando carregamento eletroquímico e composição de matéria para tal
Cai et al. Study on removal of phosphorus as struvite from synthetic wastewater using a pilot-scale electrodialysis system with magnesium anode
Zhao et al. Enhancement of Fe-C micro-electrolysis in water by magnetic field: Mechanism, influential factors and application effectiveness
CN102275896A (zh) 一种插层法制备氧化石墨的方法
CN106395809A (zh) 一种常温制备氧化石墨烯的方法
CN106587046B (zh) 一种人造金刚石的提纯方法
CN107352535A (zh) 一种氧化石墨烯的高效制备方法
CN104069871B (zh) 一种去除卤代有机废水的Pd-Fe/石墨烯催化剂及其制备方法
CN109326784A (zh) 磷掺杂MoS2负载石墨烯纳米片的制备方法及应用
EP1296893A1 (en) Method of preparing graphite intercalation compounds and resultant products
Han et al. Green recovery of low concentration of lithium from geothermal water by a novel FPO/KNiFC ion pump technique
CN101058536B (zh) 超微细草酸亚铁的制备方法
CN106745538B (zh) 一种从次磷酸盐废水中回收单质磷的方法
Salman et al. Preparation and characterization of graphite substrate manganese dioxide electrode for indirect electrochemical removal of phenol
McEnaney et al. The reductive dissolution of γ-FeOOH in corrosion scales formed on cast iron in near-neutral waters
UA77533C2 (en) Process for preparation of intercalated graphite
CN102225890A (zh) 一种用于磷酸铁锂材料生产的电池级草酸亚铁制造方法
Huang et al. Efficient extraction of phosphorus from food waste biogas digestate ash through two-compartment electrodialysis cell
CN114210373B (zh) 阴极wsp催化导电复合膜及其制备工艺、应用
CN107349900B (zh) 一种重金属吸附剂及其制备
CN106207173B (zh) 一种基于胶体骨架制备磷酸铁锂正极材料的方法
CN106007797B (zh) 水泥基渗透硬化剂