UA64820C2 - Спосіб передачі інформації від базової станції до мобільних станцій системи зв'язку (варіанти) та пристрій для його здійснення (варіанти) - Google Patents

Abstract

Спосіб і пристрій для максимізації використання наявної ємності системи зв'язку, яка має базову станцію. У мобільній радіосистемі прямий канал включає кілька інформаційних потоків, що надсилаються у щонайменше одному каналі від базової станції до мобільних станцій з обмеженою максимальною потужністю. Спочатку визначається перший рівень вихідної потужності для одночасної передачі у прямому каналі першої групи з одного або кількох інформаційних потоків від базової станції до мобільних станцій. Далі перший рівень вихідної потужності порівнюється з максимально припустимим рівнем потужності. За результатами порівняння здійснюється ідентифікація у прямому каналі щонайменше одного часового кадру, який має наявну ємність для передачі частини щонайменше одного додаткового інформаційного потоку. Після цього одночасно передається перша група інформаційних потоків і частина щонайменше одного додаткового інформаційного потоку протягом щонайменше одного кадру у прямому каналі.

Description

Винахід стосується систем зв'язку, зокрема, максимізації використання наявної ємності системи зв'язку, у якій сигнали, пов'язані з численними користувачами, передаються одночасно у спільному каналі.

Передачу інформації можна розділити на кілька класів. Одна з схем класифікації класифікує передачу інформації за швидкостями передачі і пріоритетом даних. Згідно з цією схемою передачу інформації класифікують як передачу з постійною бітовою швидкістю (ПБШ), змінною бітовою швидкістю (ЗБШ) або з наявною бітовою швидкістю (НБШ). ПБШ передбачає постійну бітову швидкість передачі незалежно від вимог режиму передачі. Таке обслуговування є найдорожчим. ЗБШ дозволяє користувачу вибирати швидкість передачі для кожного сеансу зв'язку НБШ є відносно дешевим типом обслуговування найнижчого пріоритету і передбачає передачу з швидкістю, яка є у наявності.

Найкращим прикладом ПБШ є передача інформації з фіксованою швидкістю з використанням схем перемикання. Прикладами сигналів з різними вимогами до ЗБШ є мова і інтернетівський відеосервіс.

Передачі з ПБЩ і ЗБШ звичайно відбуваються у реальному часі з відносно високими вимогами до якості обслуговування. Якість обслуговування є показником надійності успішного прийому і визначає затримки при прийомі. НБШ має нижчий пріоритет і не забезпечує високої надійності перенесення інформації протягом короткого часового інтервалу. Інформація, яку можна передавати з НБШ, включає передачу файлів і електронної пошти. При невисоких навантаженнях і, отже, невеликих затримках мережеве обслуговування з НБШ є найпоширенішим у світі.

Інформаційна здатність прямого каналу (тобто кількість користувачів і бітова швидкість для кожного з них) значною мірою визначається здатностями підсилювачів потужності, які використовуються для підсилення сигналів, що передаються базовими станціями системи. Наприклад, у системі зв'язку з паралельним доступом і кодовим ущільненням каналів (ПДКУ) кожному інформаційному потоку призначається кодовий канал (див. патент США 4 901 307, включений сюди посиланням).

У кожному каналі системи з ПДКУ здійснюють модуляцію у смузі частот (спільній для . усіх кодових каналів) з подальшим об'єднанням усіх каналів і утворенням каналу ПДКУ. Рівень потужності у кожному з кодових каналів залежить від бітової швидкості передачі інформації у цьому каналі, коефіцієнтами підсилення антен приймальної (наприклад, мобільної) і передавальної (наприклад, базової) станцій, втратами на шляху проходження сигналу (тобто рівнем послаблення сигналу) між базовою станцією і віддаленою станцією, до якої передається інформація, рівнем шумів у мобільній станції і ефективністю використаної схеми модуляції. Рівень шумів у мобільній станції включає теплові шуми, шуми від інших комірок, від яких мобільна станція не веде прийому, і шумів від неортогональних складових сигналів від комірки, з якою мобільна станція має зв'язок. Канал ПДКУ підсилюється підсилювачем потужності у базовій станції (далі - БС). БС має вести передачу з рівнем потужності, достатнім для того, щоб мобільна станція- адресат приймала сигнал з бажаною частотою помилок. БС використовує різні процедури для того, щоб повна потужність, якої потребує канал ПДКУ, не перевищував потужності, яку може забезпечити підсилювач потужності без утворення небажаних спотворень.

Інформаційна ємність стільникової системи зв'язку обмежується також рівнем перешкод від власної комірки користувача (від неортогональних складових, коли обвідна сигналу передається ортогонально, згідно з стандартом ТІА/ЕІА-95) і перешкодами від сигналів інших комірок. Цим створюється границя незалежно від рівня потужності з якою передає БС. У такій ситуації підвищення потужності передачі БС вище певного рівня лише незначно підвищує ємність системи.

Максимальний рівень вихідної потужності БС визначається конструкційними параметрами підсилювача потужності БС, зокрема, потужністю розсіювання і небажаними випромінюваннями. Небажаними є випромінювання за межами смуги переданого сигналу. Значна частина небажаних випромінювань зумовлюється перехресною модуляцією у підсилювачі потужності, яка є формою спотворення. Перехресна модуляція зростає з наближенням вихідної потужності підсилювача до максимуму. Офіційні органи, наприклад, Федеральна комісія зв'язку, часто обмежує небажані випромінювання. Галузеві стандарти також встановлюють межі для таких випромінювань для запобігання перешкодам у системі або від інших систем.

Для утримання небажаних випромінювань у встановлених межах вихідну потужність підсилювача потужності вибирають такою, щоб була малою імовірність перевищення небажаними випромінюваннями встановленого рівня. Якщо потрібна потужність перевищує максимальну, БС може обмежити вихідну потужність, щоб утримати небажані випромінювання у встановлених межах. Однак, вимоги до підсилювача потужності визначаються кількістю інформаційних потоків, які передаються одночасно. Кожний такий потік може починатись і закінчуватись довільно. Тому важко визначити рівень потужності БС, необхідний для ведення передачі у будь-який момент.

Важливим фактором у системі зв'язку є відношення сигнал/шум. У цифровій системі зв'язку бажане відношення сигнал/шум дорівнює добутку бітової швидкості і бажаної енергії на біт, поділеному на повну спектральну щільність шуму. Частоту помилок системи зв'язку часто характеризують частотою бітових помилок або частотою кадрових помилок. Частота помилок є спадною функцією від відношення сигнал/шум. Якщо при прийомі це відношення є занадто малим, імовірність появи помилки є дуже високою.

Отже, система зв'язку намагається підтримувати відношення сигнал/шум не нижче значення, яке забезпечує бажану частоту помилок.

Відповідно, у мобільних системах зв'язку, наприклад, з ПДКУ, у яких численні користувачі одночасно передають у спільному каналі, обмежують припустиму одночасну кількість користувачів з ПБШ і ЗБШ у системі. Обмеження вибирають таким, щоб була забезпечена низька імовірність перевищення максимально припустимої вихідної потужності. При визначенні обмежень для кількості користувачів необхідно брати до уваги змінність швидкості при обслуговуванні з ЗБШ і динамічне керування протужністю у прямому каналі.

Описані вище характеристики прямого каналу стосуються також зворотного каналу.

Тут описано спосіб максимізації наявної ємності системи зв'язку (наприклад, з ПДКУ), у якій використовується спільний частотний канал для одночасної передачі сигналів, пов'язаних з багатьма користувачами. Згідно з цим способом, прямий канал мобільної радіосистеми забезпечує сукупність інформаційних потоків, пов'язаних з багатьма користувачами, і передається у щонайменше одному спільному каналі від передавальної станції (наприклад, базової) до приймальної станції (наприклад, мобільної). Потужність прямого каналу обмежують. Спочатку визначають перший рівень вихідної потужності при одночасній передачі першої сукупності інформаційних потоків від першої БС до мобільної станції (далі - МС) у прямому каналі. Після цього перший рівень вихідної потужності порівнюють з максимальним значенням потужності. У прямому каналі визначають щонайменше один часовий кадр, який має "наявну ємність" для передачі частини щонайменше одного додаткового інформаційного потоку. Мати наявну ємність означає, що потужність, необхідна для передачі прямого каналу, є нижчою за рівень потужності, при якому можна вести передачу прямого каналу без небажаних спотворень. Після цього першу сукупність інформаційних потоків і частину щонайменше одного додаткового інформаційного потоку одночасно передають протягом щонайменше одного часового кадру у прямому каналі. Як варіант, додатковий інформаційний потік можна передавати переривчасто у прямому каналі з пріоритетом, нижчим за пріоритет першої сукупності інформаційних потоків. Переривчастою є передача у кадрах, що не є суміжними один до одного у часі (тобто кадри, що не включають переривчастий потік передаються між кадрами, що включають цей потік).

Згідно з бажаним втіленням, будь-яку наявну ємність у прямому каналі призначають другій сукупності інформаційних потоків, де кожний елемент сукупності передається переривчасто у прямому каналі одним або кількома кадрами. У такому втіленні другий рівень вихідної потужності використовують при переривчастій передачі групи кадрів другої сукупності інформаційних потоків у прямому каналі, а сума першого рівня вихідної потужності (тобто рівня, на якому ведуть у прямому каналі передачу першої сукупності інформаційних потоків) і другого рівня вихідної потужності не перевищує максимально припустимого рівня.

У особливо бажаному втіленні суму першого і другого рівнів вихідної потужності підтримують на постійному рівні (бажано, на рівні максимальної потужності) протягом багатьох часових кадрів. При використанні винаходу з системою швидкого прямого керування потужністю рішення про призначення потужності згідно з винаходом бажано приймати у розподільнику потужності, встановленому у трансівері

БС. У іншому варіанті, коли система має контролер базових станцій, який обслуговує ряд трансіверів БС, показники призначення потужності визначає диспетчер, встановлений у контролері базових станцій, і надсилає їх до відповідних трансіверів БО.

У іншому випадку, коли ємність є наявною протягом групи з одного або кількох кадрів і призначається другій сукупності інформаційних потоків, щонайменше один кадр другої сукупності інформаційних потоків спочатку передають у прямому каналі з першою енергією символу, не достатньою для успішної демодуляції у МС-адресаті. У такому втіленні щонайменше один кадр другої сукупності інформаційних потоків, переданий спочатку з цією першою енергією символу, пізніше передають повторно з додатковою енергією, яка сама також може бути не достатньою для успішної демодуляції у МС-адресаті.

У випадках, коли кадр другої сукупності інформаційних потоків спочатку передають у прямому каналі з першою енергією символу, не достатньою для успішної демодуляції у МС-адресаті, ця МС може виявити, що цей кадр був прийнятий з помилкою і інформувати про це БС, використовуючи зумовлений протокол.

Цей протокол може бути протоколом негативного або позитивного підтвердження, тобто МС може надсилати підтвердження, коли вона може успішно демодулювати інформацію, або може надсилати негативне підтвердження, якщо не може виконати успішну демодуляцію. Оскільки БС може оцінити енергію символу у інформації, прийнятій МС, МС може, але не обов'язково, надіслати дані про енергію назад до БС при використанні будь-якого протоколу. Отже, згідно з винаходом, не є обов'язковою передача додаткової інформації про енергію від МС до БС для визначення рівня потужності повторної передачі кадру до МО.

Згідно з іншим втіленням, перша сукупність інформаційних потоків включає щонайменше один інформаційний потік ПБШ і щонайменше один інформаційний потік ЗБШ, а кадри інформаційного потоку

ПБШ зсунуті у часі відносно кадрів другої сукупності інформаційних потоків. Як варіант, група кадрів другої сукупності інформаційних потоків може включати повідомлення різної довжини. Крім того, довжини кадрів кожного з інформаційних потоків можуть бути різними.

Втілення винаходу, у якому один кадр другої сукупності інформаційних потоків спочатку передають у прямому каналі з першою енергією символу, не достатньою для успішної демодуляції у МС-адресаті, а пізніше передають повторно з додатковою енергією, яка сама також може бути не достатньою для успішної демодуляції у МСО-адресаті, може бути застосоване при передачах у прямому або зворотному каналі для забезпечення часової диверсифікації. Інакше кажучи, це втілення винаходу може бути використане для передачі будь-якого інформаційного потоку, а не лише одного з окремих інформаційних потоків, згаданих у наведених втіленнях.

Особливості, задачі і переваги винаходу наведено у подальшому детальному описі з посиланнями на креслення, у яких: фіг. 1 - графічна ілюстрація інформаційного потоку у прямому каналі стільникової системи зв'язку для періоду, що відповідає кільком часовим кадрам, які мають наявну ємність, фіг. 2 - графічна ілюстрація інформаційного потоку у прямому каналі стільникової системи зв'язку для періоду, що відповідає кільком часовим кадрам, у яких наявна ємність прямого каналу призначена інформаційному потоку НБШ, фіг. З - графічна ілюстрація інформаційного потоку у прямому каналі стільникової системи зв'язку для періоду, що відповідає кільком часовим кадрам, у яких передані сигнали мають часовий зсув фіг. 4 - графічна ілюстрація інформаційного потоку у прямому каналі стільникової системи зв'язку для періоду, що відповідає кільком часовим кадрам, для яких був створений зумовлений розклад, фіг. 5 - вісь часу, що відповідає розкладу для протоколу підтвердження, який використовується між БС і

МС системи зв'язку згідно з винаходом, фіг. б - вісь часу, що відповідає розкладу для протоколу негативного підтвердження, який використовується між БС і МС системи зв'язку згідно з винаходом, фіг. 7 - вісь часу, що відповідає розкладу для протоколу негативного підтвердження, який використовується між БС і МС системи зв'язку згідно з винаходом, фіг. 8 - блок-схема контролера базових станцій, яка включає диспетчер для призначення потужності прямого каналу різним інформаційним потокам згідно з винаходом, фіг 9 - блок-схема двох трансіверів БС, кожний з яких включає розподільник потужності для призначення потужності прямого каналу різним інформаційним потокам згідно з винаходом.

Фіг. 1 містить графічну репрезентацію 10 інформаційних потоків у прямому каналі стільникової системи зв'язку для періоду, що відповідає часовим кадрам 18а-ї тривалістю, наприклад, 20мс. Цей графік 10 ілюструє використання системи зв'язку для передачі у прямому каналі інформаційного потоку, що включає

З інформаційні потоки 14а-с ПБШ. Усі потоки ПБШ 14а-с передаються протягом усіх часових кадрів 18а-ї.

Крім того, на графіку 10 показані три інформаційні потоки 144-ї ЗБШ, які чергуються між активним і пасивним станами і протягом кожного з часових кадрів 18а-ї вони мають різні швидкості передачі.

Інформаційні потоки 14а-ї передаються одночасно у спільному каналі з модуляцією ПДКУ. У прямому каналі, репрезентованому графіком 10, часовий кадр 18с є найбільш навантаженим, оскільки протягом цього кадру вихідна потужність БОС є найвищою. Зокрема, часовий кадр 18с потребує більшої вихідної потужності БС, ніж решта кадрів 18а-ї, що зумовлюється вимогами інформаційних потоків 14а-ї ЗБШ.

Часовий кадр 1ї8е є найменш навантаженим, оскільки інформаційні потоки 14е, 147 потребують мало потужності протягом часового кадру 18е внаслідок низьких бітових швидкостей. Незаповнені зони 22 графіку 10 відповідають невикористаній потужності і, отже, наявній ємності системи зв'язку.

Фіг. 2 містить графічну репрезентацію 20 інформаційних потоків у прямому каналі стільникової системи зв'язку у періоді, що відповідає часовим кадрам 18а-ї. Цей графік ілюструє використання системи зв'язку для передачі інформаційного потоку, що включає три інформаційні потоки 14а-с ПБШ і три інформаційні потоки 144-ї ЗБШ. Інформаційні потоки 14а-ї передаються так, як це описано для фіг. 1. Крім того, графік фіг. 2 включає інформаційні потоки 20а, 2065 НБШ, причому потік 20а має вищий пріоритет, ніж потік 206.

Інформаційні потоки 20а, 206 передаються одночасно у спільному каналі з інформаційними потоками 14а-ї і модульовані, наприклад, згідно з ПДКУ.

Інформаційні потоки 20а, 205 використовують наявну вихідну потужність БС (зони 22 графіку фіг. 1). У цьому прикладі БС завантажує прямий канал інформаційними потоками ПБШ і ЗБШ у кожному часовому кадрі 18а-ї, після чого визначає, які з кадрів 18а-ї мають додаткову потужність, що може бути використана для передачі інформаційного потоку НБШ, порівнюючи потужність, необхідну для передачі кожного кадру

НБШ і ЗБШ, з максимально припустимою вихідної потужністю. Далі БС будує розклад передачі інформаційного потоку НБШ, який забезпечує використання наявної потужності, яка б інакше залишилась невикористаною. Передача потоків НБШ відбувається згідно з їх відносними пріоритетами. Створення такого розкладу уможливлюється тим, що довжини кадрів ПБШ, ЗБШ і НБШ є однаковими. Зрозуміло, що наявну потужності передачі можна використати для кадрів ПБШ і ЗБШ подібно до того, як це зроблено для кадрів НБШ, якщо цим задовольняються вимоги до обслуговування для цих потоків.

БС може застосовувати різні підходи для складання розкладу або передачі інформаційних потоків

НБШ для найкращого використання для передачі у прямому каналі потужності, яка б у іншому разі залишилась невикористаною. Наприклад, після визначення потужності, потрібної для передачі кожного з різних інформаційних потоків НБШ, буферованих для передачі, БС може просто вибрати один або кілька потоків НБШ, які, імовірно, дорівнюють наявній ємності. У іншому варіанті БС може розділити наявну ємність нарівно між усіма інформаційними потоками НБШ, буферованими для передачі. Крім того, потоки

НБШ можна передавати переривчасто, тобто несуміжними кадрами (кадри, що не включають переривчастий потік передаються між кадрами, що включають цей потік).

Як це описано нижче, складаючи розклад для передачі потоків НБШ, БС може обрати передачу даного потоку НБШ з повною потужністю (тобто на такому рівні, який, згідно з оцінкою БС, є потрібним для успішної демодуляції переданої інформації у МО) або, у іншому варіанті, навмисно обрати передачу інформаційного потоку НБШ спочатку на рівні, нижчому за повний, потрібний для успішної демодуляції, і пізніше повторно передати цю інформацію знову на неповному рівні. МС приймає багаторазові передачі тієї ж самої інформації і посимвольно об'єднує (або підсумовує) у буфері обидва екземпляри переданих даних для успішної демодуляції. Початковою передачею інформації з не достатньою потужністю і повторною передачею тієї ж інформації пізніше БС створює часову диверсифікацію передач НБШ. В умовах завмирання це знижує повне відношення ЕБ/Мо. Іншими параметрами, які БС може коригувати призначенням невикористаної потужності, є швидкість передачі і швидкість кодування потоку, що передається.

Перевагою описаного вище способу заповнення прямого каналу є постійність повної потужності ог передачі БС у прямому каналі. Така постійність навантаження спрощує керування потужністю у прямому каналі. Однак, нема необхідності використовувати всю наявну ємність прямого каналу. Крім того, навіть якщо вся наявна ємність використана, не обов'язково заповнювати залишок потужності лише інформаційними потоками НБШ. Наприклад, якщо потужність є достатньою для передачі додаткових інформаційних потоків ПБШ і ЗБШ у прямому каналі, наявну потужність можна використати для передачі саме таких інформаційних потоків.

Фіг. З містить графічну репрезентацію 50 інформаційних потоків у прямому каналі стільникової системи зв'язку протягом періоду, що відповідає часовим кадрам 18а-ї. Цей графік ілюструє використання системи зв'язку для передачі інформаційного потоку, що включає три інформаційні потоки 14а-с ПБШ і три інформаційні потоки 144-ї ЗБШ. Інформаційні потоки 14а-с передаються, як це описано для фіг. 1,2, а кадри інформаційних потоків 14а4-ї зсунуті у часі відносно кадрів 18а-ї. Такі зсуви знижують пікове навантаження обробки (тобто кількість інформації, що має оброблятись одночасно), пікове допоміжне навантаження (тобто кількість інформації, що має бути передана до інших компонентів інфраструктури, наприклад трансіверів БС (ТБС) і контролерів базових станцій (КБС)), а також затримки у системі зв'язку.

Такі зсуви кадрів добре відомі фахівцям.

Ці зсуви (фіг. 3) викликають суттєві зміни потужності передачі протягом кадру 18а-ї. У радіотелефонних системах з ПДКУ згідно з внутрішнім стандартом 15-95 (Стандарт сумісності мобільних і базових станцій для широкосмугових систем двостороннього зв'язку розширеного спектру, включений сюди посиланням) передбачено використання шістнадцяти можливих часових зсувів у межах часового кадру 18а-ї. Отже, рівень потужності протягом кожного кадру може змінюватись до 16 разів. Коли рівень потужності передачі змінюється 16 разів, відбувається статистичне усереднення навантаження, оскільки кількість інформаційних потоків є значною. Проте змінність рівня потужності передачі залишається суттєвою, що може зробити призначення потужності потокам 20а, 2065 НБШ важким. Однак, існують способи швидкого керування потужністю, які передбачають виконання функцій 800 разів на сек. на потік, тобто підвищення або зниження потрібної потужності передачі у потоці здійснюється кожні 1,25мс (див. заявку 08/842 993 на патент США, включену сюди посиланням).

Кадри 18а-ї фіг. 1, 2, З мають однакову тривалість, яка у бажаному втілені становить 20мс. Крім того, можна використовувати кадри різної тривалості, наприклад перемішувати кадри тривалістю 5мс або більшою тривалістю 40мс з кадрами тривалістю 20мс.

Фіг. 4 містить графічну репрезентацію 40 інформаційних потоків у прямому каналі стільникової системи зв'язку протягом періоду, що відповідає часовим кадрам 18а-ї. Цей графік ілюструє складання розкладу, який забезпечує підтримання вихідної потужності БС на постійному рівні. Як і у варіанті фіг. 2, тут БС будує розклад для інформаційних потоків 20а, 200, який передбачає використання наявної потужності передачі (тобто блоків 22 фіг. 3), яка б інакше залишилась невикористаною. Для підтримання постійності вихідної потужності рівень інформаційних потоків 20а, 206 НБС може коригуватись динамічно. Отже, БС може знижувати потужність інформаційних потоків 20а, 200, якщо наявна ємність є не достатньою. Таку корекцію можна здійснювати у середині 20-мілісекундного кадру, завдяки чому рівень потужності передачі інформаційних потоків 20а, 2065 може стати нижчим за необхідний для нормального прийому при використанні динамічної корекції. Подібним чином БС може підвищити потужність інформаційних потоків 20а, 200, якщо вона має наявну ємність. Різні алгоритми складання розкладу, розглянуті для фіг. 2, також можуть бути застосовані для варіанту фіг. 4.

Розглянемо тепер спосіб, який передбачає навмисну передачу інформації з НБШ з потужністю, не достатньою для успішної демодуляції приймачем-адресатом. Зрозуміло, що для успішної передачі біту інформації у системі зв'язку необхідно забезпечити певну мінімальну спектральну щільність Евб/Мо енергії на біт/шум. Імовірність бітової помилки є спадною функцією відношення Еб/Мо. Кадр включає сукупність біт і стає хибним, якщо хибним є будь-який його біт. У системі зв'язку без кодування для забезпечення безпомилковості кадру необхідно мати досить високе Ев/Мо для кожного біту. Однак, у системах з кодуванням і переміжуванням ця вимога не розповсюджується на усі біти. Такі системи звичайно вимагають мінімального середнього значення Ер/Мо. Фактично середній рівень енергії, потрібний для систем з кодуванням і переміжуванням, може залежати від тривалості усереднення, зокрема, кодування і переміжування, і від кількості енергії, прийнятої у різні періоди.

Звичайно кодування і переміжування використовують для боротьби з завмиранням, що часто виникає у каналах зв'язку. У системах зв'язку, що відповідають стандарту І5-95, кодування і переміжування виконують на кадрах тривалістю 20мс. Отже, у системах такого типу важливою є повна енергія, прийнята протягом кадру, і тому важливо детальніше розглянути енергію передачі і частоту помилок, пов'язані з системою і способом згідно з винаходом.

Повну енергію прийнятого кадру позначають ЕуМо. Якщо кадр містить М кодованих символів, кожний з енергією Ез/Мо, то

Е, - МЕ / Мо,

Е5 . де - енергія символу. п (Ев/Мо)ж прий означимо прийняту Ез/Мо і-го символу у к-ому кадрі, а (Е/Мо)к - енергію К-го кадру. Тоді відношення прийнятої енергії до спектральної щільності шуму протягом К-го кадру буде:

МА

(Е. / Мо) жк - У Е5 / Мо кі і-0

Імовірність безпомилкового прийому К-го кадру (тобто того, що К-й кадр буде прийнятий з енергією, достатньою для успішної демодуляції приймачем-адресатом) є пропорційною (Е/Мо)кж. Якщо (ЕкиМо)к перевищує певне значення, імовірність безпомилкового прийому К-го кадру буде високою. Значення Езв/Мо, прийняте на МС, може бути визначене з РС/Мо/Н, де Р; - прийнята потужність, С - швидкість кодування, а

А - швидкість передачі. У іншому варіанті Еб/Мо можна визначити за допомогою одного з способів, відомих фахівцям. У системах стандарту 15-95 Ез - енергія символу, а Р, - потужність, прийняті у кодовому каналі.

Для зміни потужності передачі інформаційного потоку НБШ необхідно змінити бітову швидкість або прийняте значення Ез/Мо. Бажано швидко змінювати потужність передачі інформаційного потоку НБШ для підтримання високого рівня вихідної потужності БС. Однак, важко сповістити МС про нову швидкість передачі. У системах стандарту 15-95 рівень вихідної потужності, як уже відзначалось, може змінюватись кожні 1,25мс і тому прийняте Ев5/Мо і, отже, (Е/Моїк можна зробити змінним. БС марнує потужність, якщо передає з потужністю, достатньою для забезпечення (Е/Монк достатньо великим, щоб зробити імовірність помилку дуже малою. Якщо ж БС веде передачу з занадто малою потужністю, це може занадто збільшити імовірність помилки у кадрі.

БС може оцінити прийняте на МС (Е/Модк через потужність передачі у кодовому каналі, підсумовуючи енергії кодованих символів, переданих у цьому каналі. Оскільки (Е/Мо)ж є показником імовірності безпомилкового прийому кадру, БС може визначити, чи був кадр переданий з рівнем енергії, достатньо високим для забезпечення бажаної імовірності безпомилкового прийому. Якщо цей рівень є недостатньо високим, БС може підвищити його для решти частин кадру для забезпечення компенсації і досягнення бажаного (Еу/Мохк. Подібним чином, якщо БС передає початкові частини кадру з рівнем енергії, вищим за необхідний, вона може знизити цей рівень для решти кадру і витратити збережену енергію у інших кодових каналах. Замість фактичного обчислення (Е/Монк БС може обчислювати нормалізоване значення енергії переданого символу. Нормалізоване значення енергії переданого кадру БС може визначити у будь-який відомий спосіб.

Згідно з винаходом, можна уникнути прямої передачі додаткової інформації про енергію від МС до БС.

Зокрема, МС може визначити успішність або неуспішність прийому кадру і реалізувати протокол підтвердження для БС, яке може бути позитивним або негативним, тобто МС може надсилати підтвердження, коли вона може успішно демодулювати інформацію, або може надсилати негативне підтвердження, якщо не може виконати успішну демодуляцію. Фіг. 5, б ілюструють два типових протоколи підтвердження. Якщо використовується керування потужністю, БС може оцінювати енергію символу, прийнятого МО. МС може, але необов'язково, надсилати інформацію про енергію назад до БС, якщо використовується один з протоколів. Отже, згідно з винаходом, передача інформації про енергію від МС до

БС не є обов'язковою.

Динамічне варіювання потужності передачі може шкідливо вплинути на процес демодуляції у приймачі

МС, де оптимальний процес передбачає зважування накопиченої амплітуди символу згідно з відношенням сигнал/шум для кожного символу. Таке зважування описано у заявці 08/969 319 на патент США, зараз патент США Моб,101,168, включеній сюди посиланням. У більшості застосувань стандарту 15-95 при зважуванні використовують спільний пілот-сигнал, оскільки потужність кодового каналу є постійною протягом кадру, а пілотне Ес/Ло є масштабованим відношенням сигнал/шум. При наявності швидкого прямого керування потужністю (див. вже згадану заявку 08/842 993) потужність у кадрі може змінюватись таким чином, що потужність кодового каналу не залишається у постійній пропорції до спільного пілот- сигналу. Коливанні потужності у кадрі не створюють проблеми, оскільки МС за необхідністю може здійснювати належне зважування. Однак, якщо БС знижує енергію передачі у кодовому каналі для використання її у інших кодових каналах, зважування може дуже змінитись і МС не матиме даних про потужність, яку використовує БС. Наприклад, зважування у потоці 14ї НБШ наприкінці першого кадру (графік 30) може значно перевищувати зважування наприкінці третього кадру. Зрозуміло, що кінець першого кадру передається з великою потужністю, а кінець третього кадру - з невеликою.

У такій ситуації МС може оцінювати енергію і шум у прийнятих символах і виконувати належне зважування.

Замість використання спільного пілот-каналу для зважування, як це було описано вище, для цього можна використати окремий пілот-канал, тобто пілот-канал, призначений для конкретної МО. Потужність такого каналу може бути частиною потужності передачі до цієї МС, Використання такого каналу дозволяє регулювати рівень пілот-сигналу пропорційно потужності передачі у кодовому каналі. Вадою такого рішення є те, що воно призводить до збільшення відхилень у фазовому детекторі і, отже, до зниження ефективності. Крім того, зважування з окремим пілот-саналом може порушитись, якщо передача до МС виконується не з НБШ, а таке обслуговування вимагає для нормальної роботи високого рівня пілот- сигналу. У таких випадках рівень окремого пілот-каналу підтримують на високому рівні, що призводить до марних витрат потужності і робить небажаним використання окремого пілот-каналу для зважування.

За таких умов потужність інформаційного потоку НБШ при його прийомі МС може виявитись не достатньою для демодуляції потоку з низьким рівнем помилок (тобто для успішної демодуляції потоку). МС може комбінувати перевірку біт циклічної надмірності, визначаючи частоту помилок у повторно кодованих символах, і перевірку повної прийнятої енергії для визначення, чи є рівень помилок значним. Можуть бути використані і інші методи, відомі фахівцям.

Згідно з винаходом, коли виявлено хибність кадру, МО зберігає символи кадру у буфері. Згідно з одним з втілень винаходу МС після цього обчислює (Е/Мо)к, грунтуючись на енергії прийнятого кадру, після чого одержує оцінку додаткового (Е/Мо)к, необхідного для демодуляції кадру з бажаною частотою помилок. МС надсилає до БС негативне підтвердження, включивши у нього, можливо, оцінку необхідного додаткового (Е/Мож. Цю оцінку можна одержати, використовуючи спосіб керування потужністю, заснований на використанні потужності зовнішнього контуру (або порогу) для основного каналу або каналу. ОССН (див. згадану вище заявку 08/842 993). У іншому варіанті для каналу можна використати окреме керування потужністю у зовнішньому контурі. Зрозуміло, що при прийомі хибного кадру (тобто з неприйнятним рівнем помилок) (Е/Ме)к буде не достатнім. Отже, оптимальний рівень потужності може бути визначений через умовну статистику, яка ураховує факт попередніх неуспішних спроб прийому. Замість надсилання значення потрібного додаткового (Е/Мо)жх МС може надіслати до БС значення прийнятого (Е/Мо)ж. МС може також включити оцінку значення, яке вважається необхідним для успішної демодуляції інформації, що передається до БОС.

Фіг. 5 містить графік 50, що ілюструє часовий розклад протоколу підтвердження між БС і МО у системі зв'язку згідно з винаходом. Цей протокол підтвердження може бути використаний у описаному вище способі керування потужністю. Бажане втілення способу згідно з графіком 50 може бути застосоване у системах стандарту 5-95 третього покоління. У такій системі для передачі у прямому каналі інформаційних потоків НБШ може бути використаний допоміжний канал (Б-5СН), який звичайно є каналом, що працює за розкладом, але може бути каналом ПБШ або ЗБШ. Канали Е-ОССН і В-ОССН є, відповідно, прямим і зворотним каналами керування. Коли, згідно з винаходом, допоміжний канал (Р-5СН) використовується для передачі у прямому каналі інформаційних потоків НБШ, частота помилок у каналі

ОССН є звичайно нижчою, ніж у каналі (Е-БСН). Згідно з протоколом підтвердження (графік 50), БС передає до МС розклад у повідомленнях 94, 98 керування проміжним доступом (КПД). Розклад інформує

МС про параметри передач, які можуть включати (але не тільки) кількість кадрів, що будуть передані, швидкості їх передачі і їх номери. У одному з втілень винаходу повідомлення 94 містить лише майбутню швидкість передачі, і тоді МС постійно намагається приймати Е-5СН.

БС вказує, що до МС будуть надіслані два кадри 102, 104 протоколу радіоканалу (ПРК). ПРК є верхнім рівнем кадрового протоколу системи зв'язку. Можна використати ПРК, подібний описаному у стандарті І5- 707, хоча можуть бути використані інші протоколи верхнього рівня. У подальшому вважається, хоча це не є суттєвим для винаходу, що кадр ПРК точно відображає кадр фізичного рівня. Послідовні номери кадрів

ПРК 102, 104 є Кк ї Кн, відповідно. Коли МС успішно приймає переданий кадр К-1 (104) ПРК, вона підтверджує це повідомленням 112. Оскільки БС не приймає підтвердження кадру К (102) ПРК, вона надсилає нове призначення прямого каналу у повідомленні 98, яким сповіщає, що кадр К призначено для повторної передачі у фізичному кадрі ії5 (110). МС визначає з повідомлення 98, що вона має об'єднати сигнал, прийнятий під час кадру іжї5 (110) з сигналом, прийнятим під час кадру і-1 (102). Після повторної передачі фізичного кадру ії-1 під час фізичного кадру і-5 МО об'єднує прийняту енергію кожного символу повторно переданого фізичного кадру і5 з прийнятою енергією кожного символу первісно переданого кадру ії1 (збереженого у буфері, як уже згадувалось) і декодує об'єднану прийняту енергію кадрів.

МС підтверджує кадр К під час кадру іїб6 підтверджуючим повідомленням 114. Згідно з способом, базованим на підтвердженнях, дефіцит енергії не передається до БС. У інших втіленнях дефіцит енергії може бути надісланий до БС з підтвердженням кадру К-2 ПРК. Отже, у цьому втіленні підтвердження завжди несе оцінку значення додаткового (Е/Мо)к, потрібного для першого кадру, який був хибним. Цей спосіб, однак, може виявитись не достатнім, якщо не був успішно прийнятий останній кадр послідовності кадрів.

Коли БС визначає, що підтвердження від МС не було прийняте, і вирішує повторно передати повідомлення, вона визначає рівень потужності передачі цього повідомлення. Для цього БС має використати інформацію про необхідну для МС кількість енергії, одержану через зворотний зв'язок з МО. У іншому варіанті БС може оцінити кількість енергії вже прийнятої МС, і використати цю оцінку для визначення рівня повторної передач/. Згідно з одним з втілень, рівень потужності, обраний для повторної передачі, відповідає мінімальному рівню потужності, необхідному для успішної демодуляції, якщо енергія символу первісного і повторного повідомлень були об'єднані у приймальному буфері БС може сформувати оцінку кількості енергії, вже прийнятої МС, використовуючи для цього керування потужністю прямого каналу, швидкість передачі, умови проходження, рівень потужності, використаний для передачі кадру, і втрати на шляху проходження. Фактична інформація, що використовується для одержання цієї оцінки, може включати ці або будь-які інші параметри, до яких БС має доступ. У іншому варіанті БС може просто вести передачу до МС з постійною потужністю (або постійною відносно керованого рівня прямого каналу). Цей фіксований рівень може визначатись у БС заздалегідь.

Замість прямої передачі від БС до МО повідомлення 98 для ідентифікації повторно переданого кадру,

МС може з певною точністю посередньо ідентифікувати цей кадр, використовуючи передані дані.

Наприклад, можна використати евклідову відстань для визначення відповідності кадру і5 даним, прийнятим у попередніх непідтверджених кадрах, наприклад, у кадрі ії. Отже, винахід не вимагає повторної передачі повідомлення 98. У цьому альтернативному втіленні МС порівнює прийняті символи поточного кадру з прийнятими символами усіх попередніх кадрів, збереженими у буфері МО. Якщо МС визначає, що повторно переданий кадр відповідає кадру, що знаходиться у буфері, МО об'єднує енергії символів і намагається декодувати кадр.

Альтернативне втілення протоколу фіг. 5 не вимагає повідомлення 94, яке у попередньому втіленні було використане для інформування МС, що кадри 102, 104 будуть передані повторно. У цьому втіленні

МС може у непрямий спосіб досить точно визначити з прийнятих даних, чи є поточний кадр новим або повторно переданим, аналізуючи евклідові відстані.

Фіг. 6 містить графік 60, що ілюструє часовий розклад протоколу негативного підтвердження між БсС і

МС у системі зв'язку згідно з винаходом. Протокол негативного підтвердження може бути використаний у описаному вище способі керування потужністю.

Згідно протоколом фіг. 6, БС інформує МС про кадри 102, 104 ПРК, які мають бути передані, і про кадри фізичного рівня, які мають бути передані у повідомленні 94 КПД. Після цього БС надсилає до МС кадри 102, 104. Якщо МС не приймає успішно кадр 102 ПРК, вона надсилає негативне підтвердження 116 до БС, яка після цього надсилає повідомлення 98, а вміст кадру 102 передається повторно як кадр 110.

Одною з вад протоколу негативного підтвердження є те, що БС не може повторно передати кадр 102, якщо негативне підтвердження від МС не було прийняте. У інформаційному потоці НБШ імовірність передачі у прямому каналі хибного кадру є значно вищою, ніж імовірність хибності негативного підтвердження, переданого у зворотному каналі. Це зумовлено тим, що кількість енергії, необхідної для передачі багатобітового кадру у прямому каналі, є значно більшою за енергію, потрібну для передачі підтвердження. Протокол негативного підтвердження може використовувати повідомлення 98 КПД, щоб вказати, що кадр передається повторно. Це повідомлення 98 може бути подібним до використаного у протоколі підтвердження фіг. 5. Протокол негативного підтвердження може також використовувати непрямий спосіб ідентифікації повторно переданого кадру, як це було описано для протоколу фіг. 5.

Існують кілька втілень протоколу негативного підтвердження. У одному з них БС не інформує МС про кадри первісної передачі і про часові інтервали, у яких ці кадри можуть бути надіслані. МО демодулює всі фізичні кадри. Якщо МС успішно приймає кадр К-1ї ПРК, вона передає негативне підтвердження для втрачених кадрів (включаючи кК-й) у каналі А-ОССН. Вадою цього протоколу є те, що МС не знає, коли вивільнити пам'ять, використану для зберігання енергій символів різних кадрів. Цю ваду можна усунути кількома шляхами. Одним з них є використання у МС пам'яті фіксованого об'єму і відкидання енергій символів найдавнішніх прийнятих фізичних кадрів, якщо є потреба у додатковій пам'яті. У іншому варіанті

МС може вивільняти пам'ять, що містить кадр фізичного рівня, прийнятий більш, ніж зумовлений час тому.

Іншою вадою цього протоколу є те, що МС може не мати інформації про те, коли надсилати негативне підтвердження щодо хибних кадрів. Ця вада ускладнюється тим, що при першій передачі лише незначна кількість кадрів може бути прийнята без помилок. Ця вада усувається, якщо БС час від часу передаватиме до МС у каналі Е-ОЮОССН друге повідомлення про виконані дії, інформуючи ним МС, що БС передала послідовність кадрів, і даючи цим змогу МС визначити кадри, які вона має прийняти. Таке повідомлення може бути об'єднане з будь-яким іншим, наприклад, тим, що вказує кадри, які будуть передані.

Важливо, що коли кадр спочатку передається з енергією, не достатньою для успішної демодуляції, а потім передається повторно, то ця повторна передача забезпечує часову диверсифікацію. Це знижує повну енергію передачі кадру (включаючи повторну передачу). Інакше кажучи, об'єднана енергія символу прямої і повторної передач кадру є нижчою за енергію, потрібну для первісної передачі кадру з повною потужністю (тобто на рівні, що забезпечує успішну демодуляцію адресатом). Це зумовлюється тим, що

ЕьМь, що забезпечує зумовлену бітову або кадрову частоту помилок, є нижчим, ніж у способі з повторною передачею.

Зрозуміло також, що швидке пряме керування потужністю (див. заявку 08/842 993) є менш важливим для інформаційних потоків НБШ при використанні повторної передачі, оскільки така повторна передача є формою керування потужністю. Крім того, швидке пряме керування потужністю є менш важливим, оскільки таке керування намагається утримувати ЕьМі у МС на постійному рівні. Отже, використання швидкого прямого керування потужністю при обслуговуванні НБШ може виявитись небажаним.

БС коригує потужність передачі прямого каналу, коли вона не може забезпечити для цього каналу додаткову потужність. Це може мати місце, наприклад, тоді, коли користувач ЗБШ або група користувачів

ЗБШ, потік високого пріоритету (потік ПБШ або ЗБШ) або група потоків високого пріоритету потребують більше потужності для передачі внаслідок різних втрат на шляху або різних умов проходження сигналу, або коли зростають втрати на шляху прямого каналу між БС і МО.

Наведений опис винаходу стосується випадку змінного навантаження БС при передачі у прямому каналі потоків ПБШ і ЗБШ, а також змін навантаження, зумовлених керуванням потужністю. Однак, зрозуміло, що винахід може знайти застосування також у інших випадках, включаючи передачі у зворотному каналі.

Важливим параметром у зворотному каналі є зростання рівня повного шуму над рівнем теплового шуму у БОС. Таке зростання відповідає навантаженню зворотного каналу. Навантажена система намагається підтримувати перевершення теплового шуму поблизу зумовленого рівня. Якщо таке перевершення є занадто великим, межі комірки звужуються і зворотний канал стає нестабільним. Велике перевершення теплового шуму також викликає невеликі зміни миттєвого навантаження, які породжують значні зміни вихідної потужності МО. Невелике перевершення теплового шуму вказує на невелике навантаження зворотного каналу і, отже, на потенційне марнування наявної ємності. Зрозуміло, що вимірювання перевершення теплового шуму є не єдиним способом визначення навантаження зворотного каналу.

Щоб зробити перевершення теплового шуму більш постійним, можна у зворотному каналі призначити інформаційним потокам НБШ наявну ємність. БС може керувати передачею у зворотному каналі за допомогою швидкісного ПРК. У третьому поколінні стандарту І5-95 єдина система керує потужністю пілот- каналу і каналів В-ЕЄСН, А-5СН і В-ОССН одночасно. У таких втіленнях І5-95 керування призначенням потужності каналам здійснюється більш повільно. Звичайно канал В-5СН потребує більшої частини потужності передачі, оскільки несе потік даних високої швидкості. Якщо всі канали керуються швидкісним потоком керування потужністю, то коли БС для керування навантаженням вимагає зниження потужності у каналі А-5СН, знижується потужність усіх каналів. Це є небажаним, оскільки тоді рівень пілот-каналу і каналів В-ЕСН і В-ЮОССН при прийомі у БС буде занадто низьким.

У системах стандарту І5-95 третього покоління для керування потужністю у зворотному каналі можна використати окремий швидкісний канал керування потужністю від БС до МО. Швидкість передачі у каналі керування потужністю зворотного каналу може становити 800біт/с.Така ж сама швидкість використовується для незалежного керування В-5СН інших каналів, але швидкість 800біт/с вимагає зайвих витрат потужності на передачі у БС. Отже, швидкість передачі при керуванні потужністю для А-5СН може бути дещо нижчою, оскільки в умовах завмирання воно не обов'язково має бути завжди досконалим. Крім того, таке керування потужності можна здійснювати з зсувом відносно коловного потоку керування потужністю В-5СН, В-ОССН і пілот-каналу. Для виконання відносного керування потужністю замість керування потужністю потоком біт до

МС можна передавати сигнальні повідомлення або інші сигнали.

У іншому втіленні може бути використаний окремий потік керування потужністю низької швидкості для забезпечення корекції всіх МО відносно їх власних потоків керування потужністю. Цей потік може бути бінарним і визначати підвищення або зниження потужності МС відносно власних потоків керування потужністю. Цей спосіб може бути трирівневим і визначати підвищення, зниження або незмінність. Для окремого низькошвидкісного керування потужністю може бути використаний будь-який інший відомий спосіб.

Описаний спосіб може бути також використаний, коли МС не має потужності, достатньої для передачі усіх потоків до адресату з забезпеченням успішної демодуляції. У такому випадку МС може знизити потужність передачі у В-5СН для підтримки бажаного рівня потужності у В-ЕЗН і В-ОССН. Цей спосіб є подібним до використаного для прямого каналу. Оскільки БС приймає деяку потужність від МС, кількість енергії, потрібної для передачі, буде меншою.

Фіг. 7 містить графік 70, що ілюструє часовий розклад протоколу негативного підтвердження між БсС і

МС у зворотному каналі системи зв'язку згідно з винаходом. Такий протокол негативного підтвердження може бути використаний у описаному вище способі керування потужністю.

Розклад у часі і структура підтвердження для зворотного каналу є такими ж, як описані вище для прямого каналу. Є деякі відміни. У зворотному каналі МС вимагає дозволу на передачу швидкісних кадрів 164, 168 НБШ вимогою 176. БС повідомленням 152 призначення інформує МС, коли надсилати ці кадри.

МС (фіг. 7) не зобов'язана вимагати повторної передачі хибного кадру 164, але БС знає, що кадр 164 є хибним і планує виконати повторну передачу тоді, коли зворотний канал матиме наявну ємність. Крім того, повідомлення 156 з негативним підтвердженням, передане від БС, може включати дозвіл на повторну передачу кадру 173 потужності зворотного каналу і вказати щілину, у якій має бути виконана ця передача.

Інші втілення, описані вище для прямого каналу, можуть бути використані і для зворотного каналу.

Наприклад, у одному з втілень зворотного каналу МС не вимагає дозволу на передачу повідомленням 176

КПД. Крім того, БС може не давати дозволу на доступ до каналу повідомленням 152 КПД. У іншому втіленні БС може не інформувати МС безпосередньо повідомленням 176 про кадр, яким треба виконати повторну передачу.

Фіг. 8 містить блок-схему КБС 810, яка, згідно з одним з втілень, включає диспетчер 812, призначений призначати потужність прямого каналу різним інформаційним потокам. Використання диспетчера 812 дозволяє програмно реалізувати різні алгоритми призначення потужності для передачі інформаційних потоків НБШ. Роботу диспетчера і його програмні модифікації описано у заявці 08/798 951 на патент США, включеній сюди посиланням. У втіленні фіг. 8 КБС 800 визначає призначення потужності для кожного з потоків даних, призначених для передачі, і передає інформацію про ці призначення до трансіверних систем БС (ТБС) 820, 822, які передають різні потоки даних до однієї або кількох МО 830 згідно з призначеннями потужності, виконаними диспетчером 810.

Фіг. 9 містить блок-схему двох ТБС 820а, 822а, кожний з яких має розподільник 821 потужності, який,

згідно з іншим втіленням винаходу, призначає потужність прямого каналу різним інформаційним потокам.

Втілення фіг. 9 можна використовувати у випадках, коли застосовано швидке пряме керування потужністю, оскільки тут призначення потужності визначає ТБС (а не КБС 800), внаслідок чого усувається затримка, що утворюється передачею даних про потужності у прямому каналі від ТБС до КБС і даних про призначення потужності від КБС 800 до ТБС. У цьому втіленні використання розподільників 821 потужності дозволяє програмно реалізувати різні алгоритми призначення потужності для передачі інформаційних потоків НБШ.

Кожний з розподільників 821 потужності визначає призначення потужності для кожного з потоків даних, що передаються відповідними ТБС, а ТБС потім передають ці потоки до однієї або кількох МС 830 згідно з зазначеними призначеннями потужності. У іншому втіленні диспетчер 810 у КБС може встановити певний принцип призначення потужності для розподільників 821 потужності у ТБС. Це дає ту перевагу, що розподільники потужності можуть реагувати на короткі флюктуації без створення затримки між ТБС і КБС і складають узгоджені розклади для усіх потоків даних.

Отже, протягом передачі часових кадрів 18а-ї можуть бути використані різні принципи складання розкладів. Принцип складання розкладів для кадру є набором правил для визначення, які з сукупності сигналів, призначених для передачі, включати у кадр. Згідно з одним з таких принципів, БС може передавати інформаційні потоки, які напевне можуть бути прийняті адресатом з достатньою енергією. У іншому варіанті може бути використаний принцип складання розкладів, згідно з яким прямий канал передається з потужністю, достатньою для успішної демодуляції першої передачі МС-адресатом. У ще одному втіленні БС може призначати потужність різним потокам таким чином, що жоден з них не буде переданий з потужністю, достатньою для надійного декодування без щонайменше однієї повторної передачі, описаної вище. У цьому випадку БС може коригувати, серед інших, такі параметри, як швидкість передачі і швидкість кодування. Крім того, одне з втілень винаходу призначене для використання у випадку, коли МС не має потужності, достатньої для передачі усіх біт потоку. У цьому випадку МС може знизити потужність передачі у В-5СН, намагаючись утримувати бажаний рівень потужності у В-Е5Н і В- реСнН. Цей спосіб є подібним до застосованого для прямого каналу. Оскільки БС приймає деяку потужність від МС, кількість енергії, потрібної для передачі, буде меншою. Зрозуміло, що усі описані вище способи можна використовувати у процесі виконання виклику або будь-коли після цього протягом сеансу зв'язку.

Наведений опис бажаних втілень дає змогу фахівцю реалізувати або використати винахід.

Використання принципів винаходу дозволяє модифікувати втілення і створювати інші втілення. Винахід не обмежується наведеними втіленнями і має ширший об'єм, визначений принципами винаходу і його ознаками. о Іо

МАКСИМАЛЬНА ВИХІДНА ГТ нина и рай

ПОТУЖНІСТЬ Й сн ! НИ дае

НУК зд іні пане я І З

БІВ. зве ск Енн ншннш юю с че К ПОН І ? 14

МА ТЯ -у-у пра и ле ил 2

ІВА | вв | 185

КАДЕ

Фіг:

МАКСИМАЛЬНА ВИХІДНА з среття ну нин нн

ПОТУЖНІСТЬ зодсінст Скс |тні НБШОО | же нен т ов В края війки иа сх овря

Я 2 Я «Ля ШІ НЕТУ й раса нен с нн Я

У-Ушит З У У пе 1 п и, і8А- -8В т І" каве

КАДЕ

Фіг. 2

МАКСИМАЛЬНА ВИХІДНА ди шк

ПОТУЖНІСТЬ - : ін Бе штінаБШЗ ср вн - В пп З тот шу "

З і и р ЗБИНа ИН /! | - - авт ГІ М о

ПІВ УВА тн в В ду шо аа и и ик и

ІА вв | Її Сів

КАДР

І.

МАКСИМАЛЬНА

ВИХІДНА ше по сжк--- і шк зов

ПОТУЖНІСТЬ 20А. сере нин тн у унвшо р з

ГГ нн їх а лосі уч ження ЕЕ ра че не ІН Ден ато оОв впав занамя пліва їх ЗвІНІ т -к ШЕ НИК Й питних я нс Я пвінз р ; и де пк ар

ЩІ РИ і | | Ї г шо

КАДР !

Фіг. а -9д і ок хо т ; Рай кІСссСИ - он І І їГ я р | й

СС рення - -

КС Год І тбав- | 100

НОМЕР Н їй піз тка а їз ін

КАДРУ

Фіг. в : иа тов во я вооснО-- Голля с- Я перу в.вО ння ! ! га

ВАВССН. рр ря г | ни нн п вия

ОГовА 00в-. тов

НОМЕР ї їв на ві на ІК не

КАДРУ

Фіг. 6 й

І52 156 -160

Гея | я

Р ї х, - вав 0-4 или и воссн | ; | і ; юбА- | ї0в- тоб

НОМЕР

КАДРУ І їі По їз ї4 їхб 16 1-7 ї-- виг. во я820 ! тес

Я . зо ! х 800 /

КБС иа : -

ДИСПЕТЧЕР

8 тс ж .

Фіг. 8 гою й 820. тво 830 сн І рай РОЗПОДІЛЬНИК ! об ме! потужності | ! і КУ ш 822А я що 1007 1ДИСПЕТЧЕР

І а 810

РОЗПОДІЛЬНИК

ПОТУЖНОСТІ

»-В2І

Фіг. 2

Claims (31)

1. Спосіб передачі інформації від базової станції до мобільних станцій системи зв'язку, який включає операції: (А) ідентифікації у часовому кадрі прямого каналу щонайменше однієї частини, яка має наявну ємність для передачі у прямому каналі щонайменше частини щонайменше одного не передбаченого розкладом інформаційного потоку на додаток до будь-яких інформаційних потоків, передбачених розкладом, і (В) одночасної передачі передбачених розкладом інформаційних потоків і частини не передбаченого розкладом інформаційного потоку у ідентифікованій частині кадру, причому сума потужностей, призначених включеним і не включеним у розклад інформаційним потокам, не перевищує максимально припустимої потужності.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що операція (В) включає призначення щонайменше частини наявної ємності ідентифікованого кадру не включеному у розклад інформаційному потоку.

3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що сума потужностей, по суті, дорівнює максимально припустимій потужності і підтримується на постійному рівні протягом багатьох часових кадрів з повторенням операцій пункту 1.

4. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що щонайменше частину одного кадру з не включеної у розклад сукупності інформаційних потоків навмисно передають з першою енергією символу, недостатньою для успішної демодуляції приймальною станцією-адресатом.

5. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що додатково включає операцію повторної передачі у прямому каналі щонайменше однієї частини інформації, раніше переданої з першим рівнем енергії символу, причому призначена для повторної передачі частина повторно передається з енергією символу, яка сама є недостатньою для успішної демодуляції приймальною станцією-адресатом.

6. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що повторну передачу призначеної для повторної передачі частини інформації повторюють, доки сумарна прийнята енергія символу не стане достатньою для успішної демодуляції повторно переданої частини приймальною станцією-адресатом.

7. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що включені у розклад інформаційні потоки включають щонайменше один інформаційний потік постійної бітової швидкості і щонайменше один інформаційний потік змінної бітової швидкості.

8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що кадри інформаційного потоку постійної бітової швидкості і кадри не включених у розклад інформаційних потоків зсунуті у часі один відносно одного.

9. Спосіб за п. 8, який відрізняється тим, що кадри не включених у розклад інформаційних потоків містять повідомлення різної довжини.

10. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що кадри не включених у розклад інформаційних потоків мають довжину, відмінну від довжини кадрів інформаційного потоку з включених у розклад інформаційних потоків.

11. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що додатковий інформаційний потік передають переривчасто.

12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що не включений у розклад інформаційний потік має нижчий пріоритет, ніж інформаційні потоки, включені у розклад.

13. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кадри щонайменше одного з включених у розклад інформаційних потоків і кадри щонайменше одного не включеного у розклад інформаційного потоку зсунуті у часі один відносно одного.

14. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що кадри щонайменше одного з включених у розклад інформаційних потоків і кадри щонайменше одного не включеного у розклад інформаційного потоку мають різні довжини.

15. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що система зв'язку використовує модуляцію для паралельного доступу з кодовим розділенням каналів.

16. Пристрій для передачі інформації від базової станції до мобільних станцій у системі радіозв'язку, яка має базову станцію і сукупність мобільних станцій і у якій прямий канал, що включає кілька інформаційних потоків, надсилається у щонайменше одному каналі від базової станції до мобільних станцій з обмеженою максимальною потужністю, який включає: (А) контролер базових станцій, який визначає рівень вихідної потужності для одночасної передачі у прямому каналі першої групи з одного або кількох інформаційних потоків від базової станції до мобільних станцій, порівнює рівень вихідної потужності з максимально припустимим рівнем потужності і ідентифікує у прямому каналі щонайменше один часовий кадр, який має наявну ємність для передачі частини другої групи з одного або кількох інформаційних потоків, і (В) передавач базової станції, який одночасно передає першу групу з одного або кількох інформаційних потоків і частину другої групи з одного або кількох інформаційних потоків протягом щонайменше одного кадру у прямому каналі.

17. Пристрій для передачі інформації від від базової станції до мобільних станцій у системі радіозв'язку, яка має базову станцію і сукупність мобільних станцій і у якій прямий канал, що включає кілька інформаційних потоків, надсилається у щонайменше одному каналі від базової станції до мобільних станцій з обмеженою максимальною потужністю, який включає: (А) засоби визначення рівня вихідної потужності для одночасної передачі у прямому каналі першої групи з одного або кількох інформаційних потоків від базової станції до мобільних станцій, (В) засоби порівняння рівня вихідної потужності з максимально припустимим рівнем потужності, (С) засоби ідентифікації у прямому каналі щонайменше одного часового кадру, що має наявну ємність для передачі частини другої групи з одного або кількох інформаційних потоків, і (Ю) засоби одночасної передачі першої групи з одного або кількох інформаційних потоків і частини другої групи з одного або кількох інформаційних потоків протягом щонайменше одного кадру у прямому каналі.

18. Спосіб передачі інформації від базової станції до мобільної станції у системі радіозв'язку, що має базову станцію і сукупність мобільних станцій, який включає операції: (А) навмисної передачі інформації від базової станції з першим рівнем енергії символу, не достатнім для успішної демодуляції цієї інформації мобільною станцією, і (В) після операції (А) повторну передачу інформації, початково переданої від базової станції до мобільної станції з першим рівнем енергії символу, з таким рівнем додаткової енергії символу, який сам є також не достатнім для успішної демодуляції цієї інформації мобільною станцією.

19. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що додатково включає операцію повторення операції (В), доки сума рівнів енергії символу, з якими спочатку була передана інформація і які мали енергію символу, не достатню для успішної демодуляції, не стане достатньо великою для успішної демодуляції мобільною станцією.

20. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що рівень додаткової енергії символу, з яким операцією (В) виконується повторна передача інформації, визначає базова станція, використовуючи швидке пряме керування потужністю.

21. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що додатково включає операції: - визначення у мобільній станції значення прийнятої енергії, що відповідає інформації, переданій від базової станції операцією (А), і - передачі значення прийнятої енергії від мобільної станції до базової станції, причому рівень додаткової енергії символу, з якою операцією (В) інформація передається повторно, визначає базова станція згідно зі значенням прийнятої енергії, переданим від мобільної станції.

22. Спосіб за п. 21, який відрізняється тим, що мобільна станція передає до базової станції значення прийнятої енергії, використовуючи протокол підтвердження.

23. Спосіб за п. 22, який відрізняється тим, що передача протоколу підтвердження між базовою станцією і мобільною станцією здійснюється з використанням прямого і зворотного каналів керування.

24. Спосіб за п. 23, який відрізняється тим, що передача інформації операціями (А) і (В) здійснюється у допоміжному каналі, а прямий і зворотний канали керування мають частоту помилок нижчу, ніж у допоміжному каналі.

25. Спосіб за п. 21, який відрізняється тим, що мобільна станція передає до базової станції значення прийнятої енергії, використовуючи протокол негативного підтвердження.

26. Спосіб за п. 25, який відрізняється тим, що передача протоколу підтвердження між базовою станцією і мобільною станцією здійснюється з використанням прямого і зворотного каналів керування.

27. Спосіб за п. 26, який відрізняється тим, що передача інформації операціями (А) і (В) здійснюється у допоміжному каналі, а прямий і зворотний канали керування мають частоту помилок нижчу, ніж у допоміжному каналі.

28. Спосіб за п. 19, який відрізняється тим, що додатково включає операції: (0) підсумовування інформації, переданої операцією (А) з першим рівнем енергії символу, з інформацією, переданою операцією (В) з додатковою енергією символу, шляхом об'єднання у буфері у мобільній станції прийнятої енергії, пов'язаної з інформацією, переданою операцією (А) з першим рівнем енергії символу, і прийнятої енергії, пов'язаної з інформацією, переданою операцією (В) з додатковою енергією символу, і (Е) демодуляції інформації у мобільній станції згідно з результатом операції (0).

29. Пристрій для передачі інформації у потоці від базової станції до мобільної станції у мобільній радіотелефонній системі, що має контролер базових станцій, який обслуговує групу трансиверів базових станцій, що передають інформацію у потоці до сукупності мобільних станцій, який включає: (А) вузол призначення потужності у контролері базової станції, який для передачі інформації від трансивера базової станції до мобільної станції вибирає такий перший рівень енергії символу, який є не достатнім для успішної демодуляції цієї інформації у мобільній станції, і для повторної передачі інформації від трансивера базової станції до мобільної станції вибирає такий рівень додаткової енергії символу, який сам також є не достатнім для успішної демодуляції цієї інформації у мобільній станції, (В) передавач базової станції, який спочатку передає від трансивера базової станції до мобільної станції інформацію з першим рівнем енергії символу і після цього передає від трансивера базової станції до мобільної станції інформацію з рівнем додаткової енергії символу.

30. Пристрій для передачі інформації від базової станції до мобільних станцій у системі радіозв'язку, що має базову станцію і сукупність мобільних станцій, який включає: (А) вузол призначення потужності у базовій станції, який для передачі інформації від трансивера базової станції до мобільної станції вибирає такий перший рівень енергії символу, який є недостатнім для успішної демодуляції цієї інформації у мобільній станції, і для повторної передачі інформації від трансивера базової станції до мобільної станції вибирає такий рівень додаткової енергії символу, який сам також є недостатнім для успішної демодуляції цієї інформації у мобільній станції, (В) передавач базової станції, який від трансивера базової станції до мобільної станції спочатку передає інформацію з першим рівнем енергії символу і після цього передає від трансивера базової станції до мобільної станції інформацію з рівнем додаткової енергії символу.

31. Пристрій для передачі інформації від базової станції до мобільних станцій у системі радіозв'язку, що має базову станцію і сукупність мобільних станцій, який включає: (А) засоби для навмисної передачі інформації від базової станції з першим рівнем енергії символу, недостатнім для успішної демодуляції цієї інформації мобільною станцією, і (В) засоби для повторної передачі інформації з таким рівнем додаткової енергії символу, який сам також є не достатнім для успішної демодуляції цієї інформації мобільною станцією.