UA56226C2

UA56226C2 - Тверді суміші на базі сульфонілкарбамідів і допоміжних засобів

Info

Publication number: UA56226C2
Application number: UA99105795A
Authority: UA
Inventors: Маттіас Братц; Маттиас Братц; Карл-Фрідріх Єгер; Карл-Фридрих Егер; Райнер Бергхаус; Ганс Ціглер; Томас Крьоль; Томас Крёль; Адольф Парг
Original assignee: Басф Акцієнгезелльшафт; Басф Акциенгезелльшафт
Priority date: 1997-03-24
Filing date: 1998-12-03
Publication date: 2003-05-15
Also published as: BR9808037A; RU2187933C2; DE59808543D1; HUP0001516A2; AU7520698A; CO5040003A1; AR012155A1; US6242382B1; TW453856B; CA2284198C; ATE241273T1; HU228225B1; EP0971590A1; ZA982439B; BR9808037B1; ES2201491T3; PL190381B1; DK0971590T3; WO1998042192A1; CA2284198A1

Abstract

Тверді суміші, що містять a) активну речовину з групи сульфонілкарбамідів і b) алкіловий ефір співполімеру С2-С4-алкіленоксидів.

Description

Опис винаходу

Цей винахід належить до твердих сумішей на базі сульфонілкарбамідів і допоміжних засобів. 2 Сульфонілкарбаміди (нижче позначаються "СУ") - це група високоактивних гербіцидів, що знаходять широке застосування в різноманітних галузях захисту рослин.

Дія сульфонілкарбамідів, обумовлена механізмом поглинання активної речовини через листя, може бути поліпшена шляхом додання до розчину для обприскування поверхнево-активної речовини, такої, як змочувальний агент. (див. Грін та ін., АМРР, Зеїігіете сопіегепсе ди соїшта - Уоигпеез Іпіегпайопа|ез зиг Їа 70 |цще сопіге Іеєз тацуаїзев пегрез 1995, стор. 469 - 474; "ОРХ-КО 691 - А пему зипасіапі ог зийопуї! игеа Негрісідев").

Як підхожі змочувальні агенти у публікаціях описуються масляні допоміжні засоби (див. публікацію Налєєва та ін., М/еей Тесппої. 1995, 9, 5. 689 - 695) або етоксилати спиртів (див. вищезгадане джерело, а також Данн та ін., М/еед Зсіепсе 1994, 42, 5. 82 - 85; Грін, МУ/еей ТесппоїЇї. 1993, 7, 5. 633 - 640). Ці речовини в сільськогосподарській практиці добавляються до розчину для обприскування ж присадки до суміші в баку. При 12 цьому суміш із гербіциду сульфонілкарбаміду і поверхнево-активної речовини слід готувати в баку для обприскування незадовго до застосування.

У торгівлі існує, наприклад, подвійна пачка з назвою САТОФ (фірми би Ропі де Метоигв), що складається з 25906-го гранулята активної речовини римсульфурона, що диспергується у воді (компонент А), і окремо упакованого змочувального агента (компонент В), що складається з суміші 2-бутоксиетанолу, поліетоксилованого таловаміну і нонілфенілпропілетиленгліколевого ефіру. Для застосування обидва компоненти змішують у баку для обприскування.

На практиці бажано мати можливість використання готових препаратів, що вже містять змочувальній агент, завдяки чому досягається підвищення дії і можна уникнути проблематичного змішування компонентів безпосередньо перед застосуванням. У такий спосіб можна усунути проблеми транспортування і зберігання, а с також запобігти помилкам при приготуванні розчину для обприскування. Далі, тверді препаративні форми Ге) принципово мають переваги з точки зору їх приготування і знешкодження їх упаковки.

З публікацій, крім того, відомо, що препарати, які містять сульфонілкарбаміди, мають проблеми у відношенні стабільності активної речовини, тому що активна речовина за несприятливих умов може згодом розпадатися. В такому разі не забезпечується бажаної гербіцидної дії. Тенденція до розпаду також веде до ее, виникнення проблем у відношенні вимог до реєстрації, тому що при реєстрації до активної речовини с висуваються певні вимоги стосовно її стабільності в препаративних формах.

У патентній заявці Японії УР-А 62/084004 описується застосування карбонату кальцію і триполіфосфата сч натрію для стабілізації препаратів, що містять активні речовини СУ. Ге)

Патентна заявка Японії ОР-А 63/023806 описує таке рішення, при якому застосовують спеціальні наповнювачі 395 |і рослинні олії для одержання твердих препаративних форм, що містять СУ. Патентна заявка Японії УР-А о 08/104603 описує аналогічні ефекти при застосуванні епоксидованих натуральних олій. Обидві вищезгадані патентні заявки мають загальну ознаку - введення рослинної олії в препарати, щоб поряд із поліпшеною стабільністю використовувати ефект підвищення дії, який мають ці діючі як допоміжні агенти речовини. «

При введенні рослинних олій до рідких препаративних форм (як правило, концентрати суспензій), З 50 використовуються аналогічні ефекти (див. європейські патентні заявки ЕР-А 313317 ІЕР-А 554015). с З рівня техніки також відомо, що алкоксилати спиртів разом із СУ можуть застосовуватися як присадки для з» сумішей в баку.

Задачею винаходу є створення твердих препаратів із сульфонілкарбамідом як активною речовиною, що містять допоміжні речовини вже в препараті і тому перевершують відомі дотепер препаративні форми.

Ця задача вирішується згідно з винаходом за допомогою твердих сумішей, що містять і-й а) сульфонілкарбамід і

Ге») Б) допоміжну речовину з групи алкілового ефіру співполімерів С»-С.-алкіленоксидів.

Несподівано було знайдено, що при застосуванні алкілових ефірів співполімерів Со-С,;-алкіленоксидів як о змочувальних агентів у твердих препаратах, що містять СУ, наступає чітка стабілізація активної речовини в ка 20 порівнянні з іншими змочувальними агентами. Цей ефект тим більш несподіваний, що споріднені за структурою сполуки, такі як етоксилати жирних спиртів (див. порівняльні приклади 1 і 2) і блоксополімери ши етиленоксиду/пропіленоксиду не мають такої дії, і навіть навпаки, призводять до розпаду активної речовини.

Найкращий ефект спостерігається насамперед тоді, коли поряд із гербіцидними активними речовинами застосовуються водорозчинні органічні солі, такі як сульфат амонію. Особливо чітко стабільність проявляється, 29 якщо змочувальний агент застосовується в концентрації, необхідній для біологічної дії.

ГФ) Завдяки змішуванню СУ з іншими активними речовинами, алкільними ефірами співполімерів

Со-С/-алкіленоксидів і сульфату амонію, можна одержувати стабільні при зберіганні препаративні форми з о хорошою біологічною дією.

Крім того, були знайдені способи одержання твердих сумішей згідно з винаходом, а також їх застосування як 60 засоби захисту рослин для боротьби з небажаними бур'яновими рослинами.

Як сульфонілсечовина (сульфонілкарбамід) а) застосовуються в основному сполуки зі структурною одиницею

Ге) вожніж- б5

Кращими є СУ з такими структурами І: ї х () з-воні нн на причому ./ має такі значення: н ря Н в Кк 76 т 072 св- т-3

В В в

ЩІ То, «Ос в в' З й ля ІВ 2-5 в ВИ

І 1 (1 в -ОС , ще м , во М , но М в І в В 2-7 ЗВ З

В ви В В в 1 І 1 я | вв? лк ! с о)

В В ве 0-0 пї-1 тщ- й й о

В | в І-у | ве с

В В

0-13 за і при цьому замісники від ЕК до ВЗ мають такі значення: й

К: означає Н або СН»;

В": Е, СІ, В, МО», С1-Су-алкіл, Сі-Су/-галогеналкіл, Сз-Су/-циклоалкіл, Со-Су-галогенаженіл, С.-С.-алкокси,

С.-С.-галогеналкокси, Со-С.-ажоксиажокси, СО» И2, С(О)МА ЗМ, 80256, В(О)ДВ Й С(О)В8, СНЬСМ або « з0 - с В: Н, Е, Сіз Вг, СМ, СНз, ОСНаз, ЗСНа, СЕз або ОСЕЗН; "» 23: СІ, МО», СО»СНз, СО»СНоСНз, 802М(СНаз)», 50оСНз, 805СНоСНз, ОСН»з, або ОСНоСН з; " В: сС.-Сз-алкіл, Сі-С/-талоалкіл, С.4-Су-алкокси, Со-Су-галоалкеніл, Е, СІ, Вг, МО», СО»8!2, С(ОМВЗВЯ,

ОМА ЗА 6, (0), С(ОВ У або 1; сл 5 ВБ.Н,Е, СІ, Вгабо СНУ; 9: сС.-Су-алкіл, С.-С/-алкокси, Со-Су-галогеналкеніл, Е, СІ, Вг, СО"? с(ОМАе'ЗАВЯ, 80оМА о,

Ме, (0087, С(О)В 9 або 1; їх) В": Н, Е, СІ, СНз або СЕ»; з 20 в: Н, С.-С.-алкіл або піридил;

ВЗ: означає С.і-Су-алкіл, Сі-С;-алкокси, Е, СІ, ВЕ, МО», СО»? 8028, в(0)08!7, ОСЕ»Н, С(ОВ8, 0 С,-С.-галогенаженіл або |;

ВО: Н, СІ, Е, Вг, Сі-Су-алкіл або С.-С.-алкокси; ря В": ОН, сС.-Су-алкіл, С.4-Су-алкокси, Со-С;-алкокси; галогеналкеніл, ЕР, СІ, Вг, СО»? с(СОМе ЗВ,

ЗОМ !5в15, (0487, С(ОВ З або 1; о в'є: С.-С,-алкіл, необов'язково заміщений галогеном, Сі-С;-алкокси або СМ, аліл або пропаргіл; ко ВЗ: Н, С.-Су-алкіл або С.-С.,-алкокси;

В'Я: с.-С,у-алкіл; 6о в'я: нн, С.-С,-алкіл, Сі-С;-алкокси, аліл або циклопропіл; 25; Н або С.-С,-алкіл;

В": с.-С,у-алкіл, Сі-Су-галоалкіл, аліл або пропаргіл;

ВВ; с.-Су-алкіл, Сі-С/-галоалкіл або Сз-Св-циклоалкіл, необов'язково заміщений галогеном; в5 п має значення 0,1 або 2 ; І має структуру ЇЇ к-т 3 сю причому

Ку: означає Н або С.-Сзалкіл;

М: О або 5;

Х: Н, С1-С;-алкіл, Сі-С;-алкокси, С.-С/-галоалкокси, С.і-С./-галоалкіл, С.і-Су-галоалкілтіо, С.-С-алкілтіоб )0 Галоген, Со-Св-алкоксиалкіл, Со-Св-алкоксиалкокси, аміно, С4-Сз-алкіламіно або ді(С.--Сзалкіл)-аміно;

У. Н, С.-С,-алкіл, Сі-С,-алкокси, сС.і-С,-галоалкокси, С.і-С,-алкілтіо, С.-С,-галоалкілтіо,

Со-Св-алкосиалкіл, Со-Ср-алкосиалкоси, аміно, С.--Сз-алкіламіно, ді(С-і-Сз-алкіл)-аміно, Сз-С,-алкенілокси,

С3-С,-алканілокси, Со-Св-алкілтіоалкіл, Со-Св-алкілсульфінілалкіл, Со-Св-алкілсульфонілалкіл, С.-С,-галоалкіл,

Со-С)-алкеніл, Сз-Св-циклоалкіл, азидо, фтор або піано; 75 7: означає СН або М; і їх солі, що застосовуються в сільському господарстві.

Нижче приводяться деякі підхожі сульфонілкарбаміди з їхньою назвою за ІММ (Іпіегпайопа! Мопргоргієгагу

Мате) відповідно до РезіїсіЗзе Мапиа!|:

АСС 322140;

Особлива перевага надається сульфонілкарбамідам загальної формули ІІІ (відповідає формулі І, де ) - 94) , відомим, наприклад, з європейських заявок ЕР-А 388873, ЕР-А 559814, ЕР-А 291851 і ЕР-А 446743: б5 в! У (ПІ), 305-- МН М 2 в? Ге і щі о в х у якій замісники мають такі значення:

В! означає С.-С)-алкіл, що може нести від однієї до п'ятьох таких груп: метокси, етокси, ЗО 2СН»з, ціано, хлор, фтор, ЗСН»з, З(О)СН»; 70 галоген; групу ЕК "У, де Е означає 0, 5 або МАО; соов'я,;

МО»; (Ов, 802915, сом Зв;

В2 означає водень, метил, галоген, метокси, нітро, ціано, трифторметил, трифторметокси, дифторметокси або метилтіо,

М ЕР, СЕз, СЕ»СІ, СЕН, ОСЕз, ОСЕЬСІ, С.-С.-алкіл або С.-С,-алкокси;

Х бі-Со-алкокси, С.і-Со-алкіл, С.і-Со-алкілтію, С.--Со-алкіламіно, ді- С.і-Со-алкіламіно, галоген,

С.і-Со-галогеналкіл, С41-Со-галогеналкокси,

Е означає водень або метил; вВ'З с.-Су-алкіл, Со-Су-алкеніл, Со-Су;-алкініл або С3-Св-циклоалкіл, що можуть нести від 1 до 5 атомів галогену. Якщо Е означає ОО або МА2О вВ'З означає ще метилсульфоніл, етилсульфоніл, трифторметилсульфоніл, алілсульфоніл, пропаргілсульфоніл або диметилсульфамоїл; сч 220 означає водень, метил або етил; 872 означає сС.-Су;-алкільну групу, що може нести до трьох таких радикалів: галоген, С--С,;-ажокси, аліл або о пропаргіл;

В" означає С.-С;-алкільну групу, що може нести до трьох таких радикалів: галоген, Сі-С,-алкокси, аліл або пропаргіл; Ге)

В": означає водень, Сі-Со-алкоксигрупу або С.4-Су-алкільну групу; сч

В 5 означає водень або С.-Со-алкільну групу, п має значення 1 або 2 с 7 означає М, СН. «со

Особлива перевага надається таким сульфонілкарбамідам загальної формули І формули ЇЇ, де у означає .) 4 і інші замісники мають такі значення: ів)

В! СОосСНз, СО»СоНь, СОоіСзН7, СЕз, СЕН; О505СНз, О302М(СН)», СІ, МО», 502М(СН3з)», ЗОоСНа або

М(СНз)ЗО»СН»,

В? водень, СІ, Е або С.1-Со-алкіл, «

М СЕН, ОСЕ»з, ОСЕ2СІ, СЕ»СІ, СЕ» або Е, З т0 Х осн, ОСоНв, ОСЕз, ОСЕ»СІ; СЕЗ, СІ, Е, МН(СНУі), Щ(СНі)» або С1-Со-алкіл, с К водень і "» 7 М або СН. " й .

Особлива перевага надається також сполукам формули ІІ, вказаним в нижченаведеній таблиці.

Таблиця 1 (е)) в ї ко да. - МН М - : з ХМ (ІІІ)

Кк о шт ко В . хх 4) нини ие я 5-22 5 Ж т т ЛНУ

В В т х щи в 1

Го сбс5 0 Но 0 Ін осесї (Ост сн

І 1ббою 3 1нсо но освс ост еко |3 |соінв Но 0 |нНо фосьсі Ост |сн і

Ф! 15 |50ся3 / |н ІН оСвС (Ост сн 6 |80ст» |нН (но фоСюсі ост |СН

Ге 8 |М(сСнувоОСтв |н |но освсі осо усні 9 до50Сні. |н 0 |но о фосвсі ось |сн)

По фо5бщ(Сню |н |нН осесі осв |сСН 601 рев 000 1НО но (осюс досто |сн

По сен н н ОСС осв сн б5

Пз Їсост ун

М139 сбісн; |но |н о (С ОС М 1 і |МбО» // |н зн (св 777 ос3а |М 14 |вост Ін |н о (св осв |М

Га |Бомсв» но нс ост ЇМ

Ге

Ме. 82 ово» |Н |н |СбНо (осів |сСн 3. Їсв Ін |н о о |свно (ост сн ко свя |сбвно //// |но |Н о ф|свНО осв |сн о

Ге товеяу 187 ТнТевог-Тосн-17 ма 70 є сосни; (1нНО 1НО св сь 1

Ф

89 |500С5і / |Н |НоО |СЬСІ ост |М

Г5о |50Ж(Ст» 8 |1НО (Но |СвСІ осв |М і 14 7 71н/ |н/ |в осв |М 152 |м(снувость |н |н |сьсі ост 183 Щ|О503ст (НО 0МО00 СБС ось ЇЇ р-р Я С 2 о -

ГФ) 85 СБ (|Н |Н сс

Гб Іс6бНО |н/ Но СБС. рост

ГІ 97 сост 013 нс ост |сн 58 |свСВ / |Н |н |св осв М 99 |сСвСв (НО ф|но С ос М во ро |5»бОн; 00 |но 0 Но Б рост |сн

Саме собою зрозуміло, що як компонент а) можуть застосовуватися також і суміші декількох сульфонілкарбамідів.

Як компонент Б) препарати згідно з винаходом одержують один або декілька алкільних ефірів співполімерів Со-С;-алкіленоксидів, переважно статистичні співполімери або блокспівполімери етиленоксиду 65 або пропіленоксиду. Алкільна група в ефірному залишку має, як правило, від 10 до 25, переважно від 12 до 20 атомів вуглецю і є переважно неразголуженою. Молярне співвідношення одиниць етиленоксиду до пропіленоксиду не підлягає особливому обмеженню і дорівнює звичайно близько від 1 : 10 до 10 : 1, переважно віді: бдо5: 1 і, зокрема, від 1 : З до З : 1. У випадку блокспівполімерів довжина блока загалом лежить в межах 2 - 100 одиниць на блок.

Відповідні продукти відомі спеціалістам і описані в публікаціях. При цьому варто вказати, виключно як приклад, МеСиціпеоп'є, Етиівйеге апа ЮОеїегдепів, Моіїштевз 1 і 2 (1994), Могй Атегісап Едйоп, МсеСшвеоп

Оімівіоп, СІеп КоскК, ОА, а також "ЗБупасіапів іп Еигоре", 2. 1989, Тегоа Рада, Оагпіпдіоп, ОК.

Підхожими, наявними в торгівлі продуктами, є, наприклад, Апіагох? ВО (фірми Рон Пуленк), Етиізодепе

У2436 (фірми Хехст), ОепуропбО І 5 і ІТ (фірми Хенкель), Зупрегіопіся | Е (фірми АСА Спец. Кемикельс) і 7/0 Зокрема продукти Рішгагасе І Р-серії фірми БАСФ Акцієнгезельшафт.

Частка компонента а) у твердій суміші згідно з винаходом загалом лежить в межах від 0,5 до 75ваг. 95, переважно від 1 до 25ваг. бо, по відношенню до загальної ваги препарату.

Частка компонента Б) загалом лежить в межах від 1 до 75, зокрема від 1 до 50 і переважно від 5 до 25ваг. до, по відношенню до загальної ваги препарату.

Поряд із компонентами а) і Б), тверді суміші згідно з винаходом можуть містити інші, що змішуються із сульфонілкарбамідами, відповідно, синергічно ефективні речовини. Відповідні продукти відомі спеціалістам і описані в публікаціях. Такі групи інших активних речовин приводяться як приклади із застосуванням їхньої назви за ІММ: сі: 1,3,4-тіадіазоли: бутидазоли, ципразоли; с2: аміди: алідохлор, бензоїлпроп-етил, бромобутид, хлортіамід, димепіперат, диметенамід, дифенамід, етобензамід (бензхломет), флампроп-метил, фозамін, ізоксабен, моналіди, нафталами, пронамід (пропізамід), пропаніл; с3: амінофосфорні кислоти: біланафос (біалафос)! бумінафос, амоній глюфозинату, глюфозати, сульфозати с с4: амінотриазоли: амітрол; (8) с5: аніліди: анілофос, мефенацет, тіафлуаміди; сб: арилоксиалканові кислоти Ге зо 24-00, 24-08, хлормепроп, дихлорпроп, дихлорпроп-Р, (2.,4-ОР-Р), фенопроп (2,4,5-ТР), флуороксипір,

МСРА, МОРВ, мекопроп, мекопроп-Р, напропаміди, напропаніліди, трихлопір; с с7: бензойні кислоти: с хлорамбен, дикамба; с8: бензиотіадіазинони: ре) бентазон; ю с9: відбілювачі: хломазони (диметазони), дифлуфенікан, флуорохлоридони, флупоксам, флуридони, піразолати, сулкотріони (хлор-мезулони) ізоксафлутол, 2-(2'-хлор-3'-етокси-4"-етилсульфоніл-бензоїл)-4-метил-циклогексан-1,3-діон; с10: карбамати: « азулам, барбан, бутилати, карбетаміди, хлорбуфам, хлорпропам, циклоати, десмедифам, діалати, ЕРТС, ств) с еспокарб, молінати, орбенкарб, пебулати, фенізофам, фенмедіфам, профам, просульфокарб, пірибутикарб,

Й сульфалати (СОЕС), тербукарб, тіобенкарб (бентіокарб), тіокарбазил, триалати, вернолати; и? с11: хінолінові кислоти: хінклорак, хінмерак; с12: хлорацетаніліди: ацетохлор, алахлор, бутахлор, бутенахлор, діетатил етил, диметахлор, диметенаміди (порівн. також для с категорії сг) метазахлор, метолахлор, претилахлор, пропахлор, принахлор, тербухлор, терніхлор, ксилахлор; с13: циклогексенони:

Ме. алоксидим, калоксидим, клетодим, хлорпроксидим, циклоксидим, сетоксидим, тралкоксидим, ко 2-41--2-(4-хлор-фенокси) пропілоксиміно| бутил)-3-гідрокси-5-(2Н-тетрагідротіопіран-3-іл)-2-циклогексен-1-он; с14: дихлорпропіонові кислоти: о далапон;

Ф с15: дигідробензофурани: етофумезати; с16: дигідрофуран-1-они: флуртамони; с17: динітроаніліни:

Ф) бенефін, бутралін, динітрамін, еталфлуралін, флухлоралін, ізопропалін, нітралін, оризалін, пендиметалін, ка продіаміни, профуралін, трифлуралін; с18: динітрофеноли: 60 бромофеноксим, диносеб, диносеб-ацетат, динотерб, ОМОС; с19: дифеніловий ефір: ацифлуорфен-содій, аклоніфен, біфенокс, хлорнітрофен, дифеноксурон, етоксифен, флуродифен, флуороглікофен-етил, фомесафен, фурилоксифен, лактофен, нітрофен, нітрофлуорфен, оксифлуорфен; с20: дипіридилени: 65 ципекват, дифензокват-метилсульфат, дикват, дихлорид параквата; с21: сечовини:

бензтіазурон, бутурон, хлорбромурон, хлороксурон, хлортолурон, цимулурон, дибензилурон, циклурон, димефурон, діурон, димрон, етидимурон, фенурон, флуорметурон, ізопротурон, ізоурон, карбутилат, лінурон, метабезтіазурон, метобензурон, метоксурон, монолінурон, монурон, небурон, сидурон, тебутиурон, триметурон; с22: імідазоли: ізокарбаміди; с23: імідазолінони: імазаметапір, імазапір, імазахін, імазетабез-метил імазаме), імазетапір, імазамокс; с24: оксадіазоли: 70 метазоли, оксадіаргіл, оксадіазони; с25: оксирани: тридифани с26: феноли: бромоксиніл, іоксиніл; с27: складні ефіри феноксипропіонової кислоти клодинафоп, цигалофоп-бутил, диклофоп-метил, феноксапроп-етил, феноксапроп-п-етил, фентіапропетил, флуазифоп-бутил, флуазифоп-п-бутил, галоксифоп-етоксіетил, галоксифоп-метил, галоксифоп-п-метил, ізоксапірифоп, прораквізафоп, квізалофоп-етил, квізалофоп-п-етил, квізалофоптефурил; с28: фенілооцтові кислоти: хлорфенак (фенак); с29: фенілпропіонові кислоти: хлорфенпроп-метил; с30: уповільнювачі протопорфіриноген-ІХ-оксидази: бензофенап, цинідон-етил, флуміклорак-феніл, флуміоксазин, флуміпропін, флупропацил, сч ов флутіацетат-метил, піразоксифен, сульфентразон, тидіазимін, карфентразон, азафенідин; с31: піразоли: і) ніпіраклофен; с32: пірадизини: хлоридазон, малеїк, гідразиди, норфлуразон, піридат; Ге зо с33; піридинкарбонові кислоти: хлопіралід, дитипір, піклорам, тіазопір; с с34: піримідилові ефіри: с піритіобак-кислота, піритіобак-содій, піримінобак-метил, біспірибензоксим, біспірибак-содій; с35: сульфонаміди: ісе) флуметсулам, метосулам, хлорансулам-метил, дихлосулам; ю с36: триазини: аметрин, атразин, азипротрин, ціаназин, ципразин, десметрин, диметаметрин, дипропетрин, егліназин-етил, гексазинон, проціазин, прометон, прометрин, пропазин, секбуметон, симазин, симетрин, тербуметон, тербутрин, тербутилазин, тритазин, димесифлам; « с37: триазинони: з с етіозин, метамітрон, метрибузин; с38: триазолкарбоксаміди: триазофенамід; ;» с39: урацили: бромацил, ленацил, тербацил; с40: інші: с беназолін, бенфурезати, бензуліди, бензофлуор, бутаміфос, кафенстроли, хлортал-диметил, цинметилін, дихлорбеніл, ендотал, флуорбентраніл, мефлуїдид, перфлуїдон, піперофос, дифлуфензопір,

Ме, дифлуфензопір-натрій

ГІ або екологічно припустимі солі вищезгаданих груп активних речовин.

Іншими активними речовинами с), яким віддається перевага, є, наприклад: де бромобутиди, диметенаміди, ізоксабен, пропаніл, глуфозинат-амоній, глуфозат, сульфозат,

Ф мефенацет, тіафлуамід, 2,4-0, 2,4-О8, дихлорпроп, дихлорпроп-Р, дихлорпроп-Р(2,4-ОР-Р), флуороксопір, МСРА, мекопроп, мекопроп-Р, 5Б дикамбра, бентазон,

Ф) хломазон, дифлуфенікан, сулькотрион, ізоксафлутол, фенмедифам, тіобенкарб, ка хінклорак, хінмерак, ацетохлор, алахлор, бутахлор, метазахлор, метолахлор, претилахлор, во бутроксидим, калоксидим, клетодим, циклоксидим, сетоксидим, тралкоксидим, 2-11-(2-(4-хлор-фенокси) пропілоксиміно|бутил)-3-гідрокси-5-(2Н-тетрагідротіопіран-3-іл)-2-циклогексен-1-он, пендиметалін, актифлуорфен-содій, біфенокс, флуороглюкофен-етил, фомезафен, лактофен, хлортолурон, циклурон, димрон, ізопротурон, метабензтіазурон, імазахін, 65 імазамокс, імазетабенз-метил, імазетапір, бромоксиніл, іоксиніл, клодинафоп, цилаофоп-бутил, феноксипроп-етил, феноксапроп-п-етил,

галоксифоп-п-метил, цинідон-етил, флуміклорак-феніл, карфентразон, флуміпропін, флутіацет-метил, піридат, хлопіралід, біспірибак-содій, піриміобак-метил, флуметсулам, метосулам, атразин, ціаназин, третбутилазини, беназолін, бенфуризати, кафенстроли, цинемтилін, амоній-бентазон, хлохінтоцет, дифлуфензопір, дифлуфензопір-нітрій, пірафлуфен-етил.

Зокрема, віддають перевагу таким сполукам с): 70 2,4-О, дихлорпроп-Р, МСРА, мекопроп-Р, дикамба, бентазон, дифлуфенікан, сулькотриони, хінклорак, калоксидим, циклоксидим, сетоксидим, 2-11-(2-(---4-хлор-фенокси) пропілоксіїміно|бутил)-3-гідрокси-5-(2Н-тетрагідротіопіран-3-іл)-2-циклогексен-1-он, ацифлуорфен-содій, флуороклікофен-етил, бромоксиніл, феноксипроп-етил, цинідон-етил, атразин, третбуїлазин, амоній-бентазон, хлохінтоцет, тіафлуамід, ізоксафлутоли, дифлуфензопір, дифлуфензопір-натрій, карфентразон, імазамокс.

Особлива перевага віддається таким сполукам с): сч 2,4-О, дихлорпроп-Р, мекопроп-7Р, МСРА, амоній-бентазон, бентазон, дифлуфенікан, хінклорак, 2-41-(2-(-(4-хлор-фенокси)пропілоксіїміно|бутил)-3-гідрокси-5-(2Н-тетрагідротіопіран-3-іл)-2-циклогексен-1-он, і) калоксидим, циклоксидим, сетоксидим, флуороглікофен-етил, цинідон-етил, атразин і третбутилазини, дикамба, дифлуфензопір, дифлуфензопір-Ма.

Частка інших активних речовин с), якщо вони існують, лежить загалом в межах від 0,5 до 75, переважно від Ге зо 1 до бОваг, о препарату.

Поряд із вищеописаними компонентами а), Б) і с), тверді суміші згідно з винаходом можуть містити відомі с допоміжні засоби для препаративних форм. с

Як поверхнево-активні речовини застосовують лужні, лужноземельні або амонієві солі ароматичних сульфокислот, наприклад, лігнін-, фенол-, нафталін- і дибутилнафталінсульфокислоти, а також жирні кислоти ісе) арилсульфонатів, алкілових ефірів, лаурилових ефірів, сульфатів спиртів жирного ряду і сульфатів гліколевих ю ефірів спиртів жирного ряду, продукти конденсації сульфонованого нафталіну і його похідних із формальдегідом, продукти конденсації нафталіну, відповідно нафталінсульфокислот із фенолом і формальдегідом, продукти конденсації фенолу з формальдегідом і сульфітом натрію, поліоксіеегиленоктилфенольний ефір, етоксилований ізооксил-, октил- або нонілфенол, трибутилфенілполікліколевий ефір, алкіларилполіефірні спирти, «

Їзотридецилові спирти, етоксилована рицинова олія, етоксшювані триарилфеноли, солі фосфатованих з с триарилфенолетоксилатів, поліклікольефірний ацетат лаурилових спиртів, складний сорбітний ефір,

Й лігнінсульфітний відпрацьований луг або метилцелюлоза, або їх суміші. и? При застосуванні поверхнево-активних речовин їх частка складає загалом близько від 0,5 до 25ваг, 95, по відношенню до загальної ваги твердої суміші.

Згідно з винаходом, тверді суміші можуть також застосовуватися разом із наповнювачами. Як наповнювачі с варто привести, наприклад: мінеральні землі, такі як силікагелі, силікати, тальк, каолін, атаглина, вапняк, крейда, лес, доломіт, діатомова земля, сульфат кальцію, сульфат магнію, окис магнію, подрібнена пластмаса,

Ме, добрива, такі як сульфат амонію, фосфат амонію, нітрат амонію, тіосечовина і сечовина, рослинні продукти, ко такі як зернове борошно, деревне борошно, борошно деревної кори і горіхової шкаралупи, порошок целюлози, атапульгіти, монтморилоніти, слюда, вермікуліти, синтетичні кремнієві кислоти і синтетичні силікати кальцію ю або їх суміші.

Ф Як інші додаткові речовини можуть застосовуватися в звичайній кількості такі: водорозчинні сполуки і солі, такі як: сульфат натрію, сульфат калію, хлорид натрію, хлорид калію, ацетат натрію, гідросульфат амонію, хлорид амонію, ацетат амонію, форміат амонію, оксалат амонію, карбонат амонію, гідрокарбонат амонію, тіосульфат амонію, гідродифосфат амонію, дигідромонофосфат амонію, гідрофосфат амонію-натрію, тіоціанат амонію, сульфамат амонію або карбамат амонію. (Ф) сполучні, такі як: ка полівінілпіролідон, полівіловий спирт, частково гідролізований полівінілацетат, карбоксиметилцелюлоза, крохмаль, співполімери вінілпіролідона / вінілацетата і полівінілацетат або їх суміші; во мастильні агенти, такі як:

Ма-стеарат, Ма-стеарат, тальк або поліетиленгліколь, або їх суміші; антиспінювачі, такі як: кремнієорганічні емульсії, довголанцюжкові спирти, складний ефір фосфорної кислоти, ацетилендіоли, жирні кислоти або фторорганічні сполуки, 65 і комплексоутворювачі, такі як: солі етилендіамінооцтової кислоти, солі тринітрилотриоцтової кислоти або солі поліфосфорної кислоти, або їх суміші.

Згідно з винаходом, тверді суміші можуть виготовлятися у формі порошку, гранулята, брикетів, таблеток і подібних препаративних форм. При цьому поряд із порошком особлива перевага віддається грануляту. Порошок

Може бути водорозчинним або диспергуватися у воді. Гранулят може бути також водорозчинним або диспергуватися у воді і застосовуватися в розчині для обприскування, або може бути так званим гранулятом для внесення до грунту, у цьому випадку відбувається його безпосереднє розкидання. Середній розмір гранул лежить загалом в межах 200мкм - 2мм.

Отримані препарати у формі гранул - це вільноплинні, неспікні продукти, що не містять пилу и розчинні, 7/0 тобто диспергуються в холодній воді.

Завдяки своїм властивостям ці продукти можуть упаковуватися у великих кількостях. Поряд із груповим упаковуванням у пластмасових, паперових, ламінатних мішках або пакетах, вони можуть упаковуватися в коробки і подібні контейнери для насипного товару. Існує також можливість упаковувати продукти у водорозчинних пластикових пакетах, наприклад з полівінілспирту, що подаються безпосередньо до баку для обприскування і там розчиняються. Для такої водорозчинної плівки можуть застосовуватися, наприклад, полівілспирт або похідні целюлози, такі як метилцелюлоза, метилгідропропілцделюлоза або карбоксиметилцелюлоза. Завдяки порціонуванню за величиною, що відповідає застосуванню, користувач не потрапляє у зіткнення з продуктом. Водорозчинні пакети упаковуються переважно в зовнішню оболонку, що не пропускає водяний пар, таку як поліетиленову плівку, покриті поліетиленом папір або фольгу.

Згідно з винаходом, тверді препарати можна одержувати різноманітними, відомими спеціалістам, способами.

Кращі способи виготовлення вищезгаданих препаратів - екструдерна грануляція, розпилювальне сушіння, агломерація в псевдозрідженому прошарку, грануляція в змішувачі і дискова грануляція.

Особлива перевага віддається грануляції в псевдозрідженому прошарку. В залежності від бажаного складу препарату до апарату для грануляції в псевдозрідженому прошарку упорскують водяний розчин, емульсію або сч ов суспензію, що містить всі складові частини рецептури, і все це разом піддають агломерації.

Вибірково до апарата для грануляції можуть подаватися солі активних речовин і/або неорганічні солі амонію і) і розприскуватися в розчині, або емульсії/суспензії інших складових частин рецептури, і при цьому все це агломерується. Далі, існує також можливість послідовного нанесення водяних розчинів, емульсій або суспензій, що містять визначені складові частини рецептури, на гранулят активної речовини, солі активної речовини і/або Ге

Зо Неорганічну сіль амонію і одержання таким чином різноманітних оболонкових прошарків.

Загалом в процесі гранулювання в псевдозрідженому прошарку відбувається достатнє сушіння гранулята. с

Проте може бути краще підключити до гранулювання окреме сушіння гранулята. Після гранулювання/сушіння с продукт піддають охолодженню і просіюванню.

Не менш підхожим способом є екструдерна грануляція. Для такої грануляції застосовують переважно ісе) корзинковий, радіальний або купольний екструдер із низьким ущільнюванням гранул. ю

Для гранулювання до суміші твердих речовин у підхожому змішувачі підмішують рідину для гранулювання до утворення здатної до екструзії маси. Все це екструдують в одному зі згаданих екструдерів. Для екструзії застосовують розмір отворів між 0,3 і Змм (переважно 0,5 - 1,5мм). Як суміші твердих речовин використовуються суміші з активної речовини, допоміжних препаративних засобів і, у разі потреби, водорозчинних солей. Загалом, « ці солі піддають попередньому помелу. Частково достатнім вважається попереднє подрібнення тільки з с водорозчинних речовин.

Як рідина для гранулювання може використовуватися вода, алкілові ефіри алкіленоксидів (згідно з з винаходом) або їх водяні розчини. Далі, підхожими вважаються розчини органічних солей, неіонні поверхнево-активні речовини, аніонні поверхнево-активні речовини, розчини сполучних, таких як Полівілпіролідон, полівіловий спирт, карбоксиметилцелюлоза, крохмаль, співполімери вінілпіролідину / с вінілацетату, цукор, декстрин або поліетиленгліколь. Після екструдерного гранулювання отриманий гранулят сушать і, у разі потреби, просівають, щоб відокремити грубі і тонкі частки.

Ме, Порівняльний приклад 1 ко Суміш, що складається з: ко 73,19 СУ 1 (сполука Мо. 47 з таблиці 1) (техн. 95,7905)

Ф ва Тато МН 17,94 Лохапе? ЗА перемішують і подрібнюють у роторному швидкісному млині.

Далі перемішують: о тла попередньої суміші 1 о Ба Ехігиві!є (фірми Дегусса, Оедивзза) 77,99 сульфату амонію 60 в домашньому міксері марки Мулінетт з 28г | шепвоЇї ОМ 80 як 5090-ий водяний розчин. Отриману масу екструдують за допомогою екструдера (КАК-75, фірми Рії2раїтіск Еигоре). Отриманий вологий гранулят сушать у сушильній шафі.

Порівняльний приклад 2 бо Попередню суміш, що складається з:

73,19 СУ 1 (техн. 95,795) ва Тато МН 17,94 Лохапед ЗА , й й й й перемішують і подрібнюють у швидкісному роторному млині.

Далі перемішують: тла попередньої суміші 159 Ехігизйіє фірми (Оедивва) то 77,99 сульфату амонію в домашньому міксері марки Мулінетт з 29г | шепвоЇї ОМ 60 як 5090-ий водяний розчин. Отриману масу екструдують екструдером (КАК-75, фірми Рії2раїгіск Еогоре). Отриманий вологий гранулят сушать у сушильній шафі.

Порівняльний приклад З

Попередню суміш з: 73,19 СУ 1 (техн. 95,795) ва Тато МН 17,99 Шохапе? ЗА перемішують і подрібнюють у швидкісному роторному млині.

Далі змішують: с тла попередньої суміші

Ба Тато МН і9) 58,9а сульфату амонію 19 емульсії-антиспінювача ЗКЕ

За ЗВірегавід 22 (се) з0 259 Рінгопіс? РЕ 6800 сч в домашньому міксері марки Мулінетт з 2імл води. Отриману масу екструдують за допомогою екструдера су

КАК 75, фірми Рії2раїгіск Ейгоре. Отриманий гранулят сушать у сушильній шафі.

Приклад 1 ке,

Попередню суміш, що складається з: ою 2259 дистильованої води 139 сполуки СУ 1 (техн. 95,7905) 139 Тато МН « 269 Шохапе? ЗА шщ с 2,19 емульсії-антиспінювача ЗКЕ ц 37,59 Ехігавіє "» 62,59 Умецо!Ф І Е 700 перемішують і подрібнюють у млині тонкого помелу. Після цього отриману суспензію застосовують як суміш с для розприскування.

До лабораторного апарата для грануляції в псевдозрідженому прошарку марки Сотбі Соаїйа Ф, (фірми Міго

Ме, Аеготаїйс) подають 100г порошкоподібного сульфату амонію. Над псевдозрідженим прошарком знаходиться

Ге подвійне сопло. Завантажений продукт завихрюється в повітрі при температурі 1207С. Тиск розприскування 5р установлюють на 200кПа, суміш для розприскування впорскують у псевдозріджений прошарок і випаровують їмо) воду. Отриманий гранулят відсівають для відділення тонких часток над ситом з розміром отворів 0,2мм.

Ф Нижченаведена таблиця пояснює компоненти, що використовуються в прикладах: й о ю во вв

РіІсгаїастб І РЕ 700 алкілований ЕО/РО-блокполімер ВАЗЕ АС

1111100 оюуаиащі 00111111

Клефоксидим 2-Й 1044 хлорфенокси) пропілоксівміно, бутилі в тетрапдротоліран зіпдитогекант ядюн (Цинідон-тит | етилілмахлор-Зір-клор-вій Б тетрагідро-! З-діоксоізоіндолдіонооіл.феніліяюрилат | 111

Методи випробувань

Вміст активної речовини СУ в препараті відповідно до вищенаведених прикладів визначається кількісною високоефективною рідинною хроматографією НРІ С і приводиться в таблиці З у відсотках.

Випробування на стабільність при зберіганні: 70 Для проведення випробування на стабільність при зберіганні, проби відповідного препарату, згідно з прикладами 1 - 4 і порівняльним прикладам 1 - 3, зберігали на протязі певного часу (14дн. або Зодн.) у щільно закритих ємностях при зазначеній температурі (547С, відповідно 50"С). Після цього проби контролювали і порівнювали з тим значенням, яке мали на початку зберігання (нульове значення). Вміст активної речовини вказує на відносну частку сполуки СУ по відношенню до нульового значення (у відсотках). Випробування на 75 стабільність при зберіганні проводили аналогічно методу СІРАС МТ 46. При цьому тривалу стабільність продукту при зберіганні оцінювали шляхом зберігання на протязі короткого часу при підвищеній температурі.

Таблиця З демонструє результати визначення стабільності при зберіганні отриманих твердих сумішей з прикладів 1 - 4 і з порівняльних прикладів 1 - 3. 2 ся о

Результати демонструють переваги твердих сумішей згідно з винаходом.

Claims

Формула винаходу (Се) сч

1. Тверді суміші, що містять а) активну речовину з групи сульфонілкарбамідів і с р) алкіловий ефір співполімеру Со-С.-алкіленоксидів. Ге)

2. Тверді суміші згідно з п. 1, що містять сульфонілкарбамід формули ЇЇ в! ЧЕ ІФ) к- х оен-рнри т - ло ВА в; В У - с а де замісники мають такі значення: » В! означає С.-С;-алкіл, що може нести від однієї до п'яти таких груп: метокси, етокси, ЗО СН», ціано, хлор, фтор, ЗСН»з, З(О)СН», галоген, о групу ЕК "У, де Е означає О, 5 або МЕ2О, Ф соов, юю МО», ри (Ов, 80оМА 8, сом ЗВ Я; де В2 означає водень, метил, галоген, метокси, нітро, ціано, трифторметил, трифторметокси, дифторметокси Ф або метилтіо, М означає РЕ, СЕз, СЕСІ, СЕН, ОСЕз, ОСЕЬСІ1, С.-Су-алкіл або С.-С,-алкокси; Х означає Сі-Со-алкокси, С.і-Со-алкіл, С.і-Со-алкілтіою, С.і-Со-алкіламіно, ді-Сі-Сь-алкіламіно, галоген, С1-Со-галогеналкіл, С--Со-галогеналкокси; К означає водень або метил; іФ) ВЗ означає Н, Сі-Су-алкіл або С.і-С,-алкокси; їх) В" означає С.-С, -алкіл; В'З - с.-Су-алкіл, Со-Су;-алкеніл, Со-Су-алкініл або Сз-Св-циклоалкіл, що можуть нести від 1 до 5 атомів 60 галогену, якщо Е означає ОО або МЕ 20, в? означає ще метилсульфоніл, етилсульфоніл, трифторметилсульфоніл, алілсульфоніл, пропаргілсульфоніл або диметилсульфамоїл; 229 означає водень, метил або етил; 272 означає С.-С;-алкільну групу, що може нести до трьох таких радикалів: галоген, Сі-С,-алкокси, аліл або пропаргіл; б5 В" означає С.-Су-алкільну груп о може нести до трьох таких радикалів: галоген, С.4-С,-алкокси, аліл 17А У групу, щ до тр рад 1704 ,

або пропаргіл; В "5 означає водень, Сі-Со-алкоксигрупу або С1-С.у-алкільну групу; В 5 означає водень або С.-С.-алкільну групу; п має значення 1 або 2; 7 означає М, СН.

3. Тверді суміші згідно з пп. 1 або 2, що містять ще одну гербіцидно активну речовину с).

4. Тверді суміші згідно з одним з пп. 1-3, що містять від 0,5 до 7595 мас. компонента а).

5. Тверді суміші згідно з одним з пп. 1-4, що містять від 0,5 до 7595 мас. компонента б). 710

6. Спосіб боротьби з небажаним ростом рослин, який відрізняється тим, що рослини і/або поверхні, з яких видаляють рослини, обробляють гербіцидно активною кількістю твердої суміші згідно за п. 1.

7. Спосіб одержання гербіцидного препарату, який відрізняється тим, що сульфонілкарбамід змішують з алкіловим ефіром співполімеру Со-С.-алкіленоксидів. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2003, М 5, 15.05.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. с щі 6) (Се) с с (Се) ІС в) -

с . и? 1 (22) іме) з 50 42) Ф) іме) 60 б5