UA54586C2 - Спосіб одержання поліамідів із сполук амінокарбонової кислоти - Google Patents

Спосіб одержання поліамідів із сполук амінокарбонової кислоти Download PDF

Info

Publication number
UA54586C2
UA54586C2 UA2000095528A UA00095528A UA54586C2 UA 54586 C2 UA54586 C2 UA 54586C2 UA 2000095528 A UA2000095528 A UA 2000095528A UA 00095528 A UA00095528 A UA 00095528A UA 54586 C2 UA54586 C2 UA 54586C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
mixture
acid
pressure
liquid
temperature
Prior art date
Application number
UA2000095528A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Ральф МОРШЛАДТ
Фолькер Хільдебрандт
Original Assignee
Басф Акціенгезелльшафт
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Басф Акціенгезелльшафт filed Critical Басф Акціенгезелльшафт
Publication of UA54586C2 publication Critical patent/UA54586C2/uk

Links

Classifications

    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C08ORGANIC MACROMOLECULAR COMPOUNDS; THEIR PREPARATION OR CHEMICAL WORKING-UP; COMPOSITIONS BASED THEREON
    • C08GMACROMOLECULAR COMPOUNDS OBTAINED OTHERWISE THAN BY REACTIONS ONLY INVOLVING UNSATURATED CARBON-TO-CARBON BONDS
    • C08G69/00Macromolecular compounds obtained by reactions forming a carboxylic amide link in the main chain of the macromolecule
    • C08G69/02Polyamides derived from amino-carboxylic acids or from polyamines and polycarboxylic acids
    • C08G69/04Preparatory processes
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C08ORGANIC MACROMOLECULAR COMPOUNDS; THEIR PREPARATION OR CHEMICAL WORKING-UP; COMPOSITIONS BASED THEREON
    • C08GMACROMOLECULAR COMPOUNDS OBTAINED OTHERWISE THAN BY REACTIONS ONLY INVOLVING UNSATURATED CARBON-TO-CARBON BONDS
    • C08G69/00Macromolecular compounds obtained by reactions forming a carboxylic amide link in the main chain of the macromolecule
    • C08G69/02Polyamides derived from amino-carboxylic acids or from polyamines and polycarboxylic acids
    • C08G69/08Polyamides derived from amino-carboxylic acids or from polyamines and polycarboxylic acids derived from amino-carboxylic acids

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Polymers & Plastics (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Polyamides (AREA)
  • Organic Low-Molecular-Weight Compounds And Preparation Thereof (AREA)

Abstract

Винахід стосується одержання поліамідів шляхом перетворення сполук амінокарбонової кислоти загальної формули (1) Н2N-(СH2)m-COR1, у якій R1 є гідроксилом, алкокси з 1-12 атомами вуглецю або NR2R3, де R2 і R3 незалежно є воднем, алкілом з 1-12 атомами вуглецю або циклоалкілом з 5-8 атомами вуглецю, і m дорівнює цілому числу від 3 до 12, у даному випадку, у суміші з амінонитрилами і продуктами їхнього гідролізу і, у даному випадку, у присутності води, у рідкій фазі при високому тиску і високій температурі, у присутності оксидів металів як гетерогенних каталізаторів, причому оксиди металів використовують у формі, котра допускає їхнє механічне видалення з реакційної суміші, і видаляють з реакційної суміші в процесі або після закінчення полімеризації.

Description

Опис винаходу
Винахід стосується способу одержання поліамідів із сполук амінокарбонової кислоти, до самих поліамідів і 2 їхнього використання.
Поліаміди можуть бути отримані як з капролактаму, так і з амінокапронітрилу.
У патенті США 05 2245129 описаний періодичний двухстадійний спосіб одержання полікапролактаму з амінокапронітрилу (АКН) і води при температурі 150 - З00"С і спеціальній температурній програмі в залежності від даної кількості води і тиску максимально Зббар. Недоліком цього способу є тривалий час реакції (20 годин 70 на першій стадії), низька в'язкість отриманого полікапролактаму, а також високий вміст летучих основ (в основному, первинних амідів кислот) відносно полікапролактаму, котрі одержують з капролактаму.
У патенті США 05 4568736 проблеми, описані в патенті США 05 2245129, частково усунуті за рахунок використання каталізаторів, котрі містять фосфор і сірку. Використання цих каталізаторів поліпшує низький вихід простір-ч-ас у способі, який описаний у патенті США 05 2245129. Вміст летучих основ усіх продуктів, 19 котрі одержують за цим способом, однак усе ще занадто високі, що ускладнює обробку поліамідів і знижує число кінцевих карбоксильньїх груп. Виходячи з стехіометричної розбіжності продукти мають недостатній ступінь полімеризації і повільне збільшення молекулярної маси на протязі отжигу між аміногрупами і кінцевими карбоксильними групами. Крім того, повне відділення каталізаторів практично неможливе, так щоб хімічні і фізичні характеристики полімерів, одержуваних при використанні цих каталізаторів, наприклад, тип і кількість кінцевих груп, не мали негативного впливу.
Задачею запропонованого винаходу є розробка способу одержання поліамідів, який усуває недоліки приведених способів. Запропонований спосіб проводять з високими перетвореннями поліамідів, причому властивості цих поліамідів не погіршуються за рахунок використання додаткових компонентів, відділення яких не обов'язкове. с 29 Відповідно до винаходу задача вирішується використанням способу одержання поліамідів шляхом Ге) перетворення сполук амінокарбонової кислоти загальної формули
НоМ-(СНадт-с(ов (0) у якій со зо В є гидрокси, алкокси, котра містить 1 - 12 атомів вуглецю, або МЕ2ЕЗ, при цьому В? і З незалежно є воднем, алкілом, котрий містить 1-12 атомів вуглецю, або циклоалкілом з 5-8 атомами вуглецю і т дорівнює 09 цілому числу від З до 12, у даному випадку, у суміші з амінонітрилами і продуктами їхнього гідролізу і, у ю даному випадку, у присутності води, у рідкій фазі при високому тиску і високій температурі в присутності оксидів металів у якості гетерогенних каталізаторів, причому оксиди металів використовують у формі, котра «І дозволяє механічне відділення з реакційної суміші, і видаляють з реакційної суміші в процесі або після ю закінчення полімеризації.
При цьому можливе одержання використовуваних сполук амінокарбонової кислоти або суміші шляхом, у даному випадку, неповного перетворення амінонітрилів з водою на попередній стадії. Вміст сполуки (сполук) амінокарбонової кислоти в суміші, яка полімеризується, складає переважно, принаймні, 7595мас., найбільш « 20 переважно, принаймні, 959омас. ш-в
Було знайдено, що перетворення сполук амінокарбонової кислоти або сумішей, котрі містять сполуки с амінокарбонової кислоти й амінонитрили, приводить до одержання поліаміду, причому прискорює і поліпшує :з» перетворення. Використання гомогенних каталізаторів, котрі перешкоджають покращенню якості продуктів, є небажаним. 415 У запропонованому способі у якості вихідних речовин використовують сполуки амінокарбонової кислоти сл загальної формули
НоМА(СНа)т-С(ОВ (І) ве у якій сл В! є гидрокси, алкокси з 1 - 12 атомами вуглецю або -МЕ2В, при цьому В? і ВЗ незалежно є воднем, алкілом 503 1 - 12 або циклоалкілом з 5 - 8 атомами вуглецю і т дорівнює 3, 4,5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 або 12, у даному бо випадку, у суміші з амінонітрилами. 4) Найбільш переважними сполуками амінокарбонової кислоти є такі, у яких Б є гідрокси, алкокси з 1 - 4 атомами вуглецю, наприклад, метокси, етокси, н-пропілокси, ізопропілокси, н-бутилокси, -втор-бутилокси, трет-бутилокси і -МВ2ЕЗ означає, наприклад, -МН», -МНМе, -МНЕ;, -ММе» і -МЕс, а т дорівнює 5.
Найбільш переважними є: б-амінокапронова кислота, складний метиловий ефір б-амінокапронової кислоти, о складний етиловий ефір б-амінокапронової кислоти, метиламід б-амінокапронової кислоти, диметиламід б-амінокапронової кислоти, етиламід б-амінокапронової кислоти, діетиламід б-амінокапронової кислоти, амід іме) б-амінокапронової кислоти.
Вихідні сполуки є комерційне доступними або можуть бути отримані, наприклад, як описано в європейській 60 заявці на патент ЕР А-0234295 і Іпа. Епд. Спет. Ргосезз Оев. Юеу. 17 (1978)9-16.
У якості амінонітрила використовують принципово всі амінонітрили, тобто сполуки, котрі мають, як, принаймні, одну аміногрупу, так і, принаймні, одну нітрильну групу. Кращими є о-амінонітрили, причому о-аміноалкілнітрили з 4 - 12 атомами вуглецю, найбільш переважно з 4 - 9 атомами вуглецю в алкілені, або аміноалкіларилнітрил з 8 - 13 атомами вуглецю. Причому найбільш переважними є такі, котрі між бо ароматичною одиницею й аміно і нітрильною групою мають алкільний місток з, принаймні, одним атомом вуглецю. З цих аміноалкіларилнітрилів переважними є такі, котрі мають аміно- і нітрильну групу в 1,4-положенні одна до одної.
У якості х-аміноалкілнітрила використовують наступні переважно лінійні о-аміноалкілнітрили, причому алкілен (-СНо) переважно має 4 - 12 атомів вуглецю, найбільш переважно 4 - 9 атомів вуглецю, наприклад, б-аміно-1-ціанопентан (б-амінокапронітрил), 7-аміно-1-ціано-гексан, 8-аміно-1-ціаногептан, 9-аміно-ціанооктан, 10-аміно-1-ціанононан, найбільш переважно б-амінокапронітрил. б-амінокапронітрил звичайно одержують шляхом гідрування адиподинітрила за відомими способами, котрі описані, наприклад, у німецькій заявці на патент ОЕ А 836938, А 848654 або патенті США 05 5151543. Також 7/0 можливе використання суміші амінонітрилів.
У якості каталізаторів в гетерогенному каталізі можливе використання відомих оксидів металів, наприклад, оксиду циркону, оксиду алюмінію, оксиду магнезії, цероксиду, оксиду лантану і переважно діоксиду титану, наприклад, бета-цеолітів і шаруватих силікатів. Найбільш переважним є діоксид титану у, так називаній, модифікації анатазу. Було знайдено, що силікагель, цеоліти й оксиди металів з домішкою, причому з такими 75 домішками, як, наприклад, рутеній, мідь або фторид, поліпшують перетворення названих аддуктів. Відповідно до винаходу гетерогенний каталізатор має макроскопічну форму, котра сприяє механічному відділенню полімерного розплаву з каталізатора, наприклад, через сітку або фільтр. Каталізатор пропонують використовувати у формі штрангів або гранулятів або у вигляді покриття на наповнювачах і/або внутрішніх елементах.
За іншим варіантом здійснення запропонованого винаходу сполуки амінокарбонової кислоти перетворюють з гомогенними розчиненими кислотними сокаталізаторами або сумішшю з різних каталітичне активних сполук у присутності вищезгаданих гетерогенних каталізаторів. У якості сокаталізаторів переважно використовують кислотні каталізатори, наприклад, вищезгадані карбонові кислоти, терефталеву кислоту, адипінову кислоту, пропіонову кислоту та ізофталеву кислоту, або фосфорні сполуки, які містять кисень, переважно фосфорну кислоту, фосфористу кислоту, гіпофосфористу кислоту, їхні солі лужних і лужноземельних металів і солі амонію, су або сполуки сірки, котрі містять кисень, переважно сірчану кислоту і сірчисту кислоту.
Переважно використовують кислотні каталізатори Бренстеда, які вибирають з бетацеоліту, шаруватого о силікату діоксиду титану з 70 - 1009омас. анатазу і 0 - ЗО9омас. рутилу, у якому до 409омас. діоксиду титану можуть бути перетворені з оксидом вольфраму. Зміст анатазу в діоксиді титану по можливості повинен бути збільшений. Краще використання каталізатора з чистого анатазу. Обсяг пір каталізатора складає переважно 0,1 Ге) - Змл/г, найбільш переважно 0,2 - 0,5мл/г. Середній діаметр пір складає переважно 0,005 - 0,1Мм, найбільш переважно 0,01 - 0,06Мм. У випадку обробки високов'язкими продуктами, середній діаметр пір необхідно со вибрати великим. Твердість розрізування є переважно більше 20М, найбільш переважно більше 25М. Питома ю поверхня складає переважно більше 40м 2/г, найбільш переважно більш 100м2/г. Щоб стимулювати достатню активність каталізатора при меншій питомій поверхні насипний обсяг відповідно беруть більший. Найбільш кращі т каталізатори мають наступні властивості: 10095 анатазу; О,Змл/г обсяг пір; 0,02Мм середній діаметр пір; 32М юю твердість розрізування; 116м2/г питома поверхня; або 8495мас. анатазу; 1695 рутилу; 0,Змл/г обсяг пір; 0,03ммМ середній діаметр пір; 26М твердість розрізування; 4бм /г питома поверхня. Причому каталізатори можуть бути отримані з комерційне доступних порошків, наприклад, з Оедизза, Ріппії або Кетіга. При використанні оксиду « вольфраму перетворюють до 409омас., переважно до З0О9омас., найбільш переважно 15 - 2590мас. діоксиду титану. Конфекцію каталізаторів проводять, як описано, наприклад, у ЕгіЇ, Кпогіпдег, УУейкатр: "Напарсок ої о) с ПНейегодепоиз сайа|увіз", МСН Му/еіпНнеїт, 1997, Зейеп 981. "» Використовувані реакційні судини наповняють каталізаторами так, щоб заповнити всіма елементами " реакційного розчину як умога більшу поверхню каталізатора. Реакційну суміш переважно перекачують, щоб поліпшити обмін реагентів на поверхні каталізатора.
Реакційну суміш перетворюють у присутності нерухомого шару каталізатору, таким чином, температура маси 1 суміші складає 175 - З350"С, переважно 200 - 300"С, найбільш переважно 230 - 270"С. Причому границі їх температури залежать від ступеня полімеризації і вмісту води в розплаві, тому що необхідно уникнути переходу рідкої і твердої фаз. У присутності нерухомого шару каталізатора температура маси складає 200 - З350"С, 1 переважно 220 - 300"С, найбільш переважно 240 - 28076. со 20 Відповідно до запропонованого способу названі сполуки або суміші перетворюють у присутності каталізаторів з оксидів металів і, у даному випадку, з водою до одержання поліаміду. 0 Варіанти здійснення цього способу характеризують профілі температура-час і тиск-час, які залежать від використовуваних реагентів і каталізаторів. Значення температура-час і тиск-ч-ас залежать безпосередньо від стадій реакції, переважного розподілу молекулярної ваги або в'язкості кінцевих продуктів і відокремлюваної го кількості води в реакційній суміші.
ГФ! Кількість стадій способу і зміст води в реакційній суміші залежать від складу і вмісту груп амідів кислот і нітрильних груп у реакційній суміші. Одностадійний або двостадійний варіанти здійснення переважно о використовують у тому випадку, якщо реагенти не мають груп амідів кислот і нітрильні групи, або вміст груп амідів кислот і нітрильних груп у реакційній суміші є невеликим і переважно складає менше З09омоль, переважно 60 менше Б59омоль, відносно вихідних мономерів. Одностадійний варіант є найбільш переважним у випадку перетворення тільки амінокапронової кислоти. Тристадійні і чотиристадійні варіанти є найбільш переважними у випадку використання сумішей, котрі містять амінонітрили і/або групи амідів кислот.
Одностадійний спосіб
В одностадійному способі тиск і температуру регулюють таким чином, щоб одержати рідку фазу, котра бо містить суміш перетворення, і газоподібну фазу, котра може бути відділена.
Поліконденсація сумішей, переважно з високим вмістом амінокапронової кислоти, може бути проведена аналогічно відомим безупинним або періодичним способами, які використовують для полімеризації капролактаму, і описані в німецькій заявці на патент ОЕ А-4413177, А-1495198, А-2558480, європейській заявці на патент ЕР А-0020946, а також у Роїутегігайоп Ргосевззев, Зейеп 424-467, Іпіегесіепсе, Мем/ МогК, 1977 їі в
Напариси дег Тесппізспеп Роїутегспетіє, Зейеп 546-554, МСН Мепадздезеїїзснай, УУеіппеійт, 1993, причому температури реакції можуть бути обрані більш низькими, ніж вищезгадані. Вміст води в реакційній суміші залежить від вмісту амідів кислот.
Використовують тільки аміноалкільні кислоти, і амінокапронову кислоту, тому що перетворення реагентів переважно проводять без води. 70 Багатостадійний спосіб
Необхідно використовувати суміш із сполук амінокарбонової кислоти й амінонітрилів, таким чином, запропоновані варіанти здійснення цього способу переважно мають 2, З або 4 стадії. Полімеризацію можна проводити, принаймні, у три стадії, причому на першій стадії обробку проводять при високому тиску, при якому реакційна суміш (крім гетерогенного каталізатора) є однофазною рідкою, і на останній стадії проводять 75 додаткову конденсацію при тиску 0,01х105 - 10х109Па, причому гетерогенний каталізатор використовують на першій або на обох стадіях. Якщо в реакційній суміші присутні групи амідів кислот і/або нітрильні групи, найбільш переважним варіантом здійснення є чотиристадійний спосіб.
Відповідно до винаходу задача вирішується використанням періодичного способу одержання поліаміду шляхом перетворення, принаймні, однієї сполуки амінокарбонової кислоти, у даному випадку, у суміші, який
Включає наступні стадії: (1) перетворення сполук амінокарбонової кислоти, у даному випадку, у суміші при температурі 175 - ЗО0"С і тиску 0,1-35Х109Па в гідравлічній трубі, яка містить кислотний каталізатор Бренстеда, обраний з бета-цеоліту, шаруватого силікату або діоксиду титану з 70 - 1009омас. анатазу і 0 - ЗО9омас. рутилу, у якому до 4095мас. діоксиду титану можуть бути перетворені з оксидом вольфраму з одержанням однієї суміші перетворення, с (2) наступне перетворення отриманої суміші при температурі 150 - 350" і тиску, який нижче, ніж тиск на о стадії 1, проведення якого можливе в присутності кислотного каталізатора Бренстеда, обраного з бета-цеоліту, шаруватого силікату або діоксиду титану з 70 - 1009омас. анатазу і 0 - ЗО9омас. рутилу, у якому до 4095 мас. діоксиду титану можуть бути перетворені з оксидом вольфраму, причому температуру і тиск вибирають таким чином, щоб одержати першу газову фазу і першу рідку або першу тверду фазу або суміш з першої твердоїі «(0 першої рідкої фази, і відокремити першу газову фазу з першої рідкої або першої твердої фази або із суміші першої рідкої і першої твердої фази, і со (3) перетворення першої рідкої або першої твердої фази або суміші з першої рідкої і першої твердої фазиз М) газоподібною або рідкою фазою, котра містить воду, при температурі 150 - 3702 і тиску 0,1-30х109Па, з « одержанням однієї суміші продукту.
Запропонований спосіб переважно включає додатково наступну стадію: ів) (4) додаткова конденсація суміші продукту при температурі 200 - З50"С і тиску, який нижче, ніж тиск стадії 3, причому температуру і тиск вибирають таким чином, щоб одержати другу газову фазу, яка містить воду й аміак, і другу рідку або другу тверду фазу або суміш із другої рідкої і другої твердої фази, які, залежно « від обставин, містять поліамід.
Стадії способу відповідають стадіям (1), (2), (3) і (4), причому при двостадійному варіанті т с використовують стадії (1) і (4), при тристадійному варіанті використовують стадії (1), (2) і (4), і при ч чотиристадійному способі використовують стадії (1)-(4). » Вищеописані способи, тобто запропоноване слідування стадіям (1) і (4) або (1), (2) і (4) або (1)-(4) проводять або періодичним способом, тобто тимчасово одну за одною у реакторі, або безупинним способом, тобто в послідовних реакторах в один час. Звичайно також можливе проведення частини стадій (1) і (2) о безупинно і стадії, котрі залишилися, періодично. їз За іншим альтернативним варіантом здійснення способу одержання поліамідів на попередній стадії проводять, у даному випадку, неповне перетворення амінонітрилів з водою, і отриману суміш продукту о перетворюють далі на вищезгаданих стадіях (1) - (4). о 20 Запропоноване перетворення амінонітрилів з водою до одержання суміші сполук амінокапронової кислоти можна проводити періодичними або безупинними стадіями. Метою є досягнення часткового гідролізу і, у даному
І) випадку, полімеризації нітрилів. У придатному варіанті здійснення можливе приміщення реакційної суміші в автоклаві з водою і нагрівання. Молярне відношення амінонитрилу до води повинне складати 1:0,1 - 1:10, переважно 1:0,5 - 1:6 і найбільш переважно 1:1 - 1:4. Протягом реакції температура повинна складати 150 -
З00"С, переважно 200 - 280"С, найбільш переважно 220 - 27070. Протягом реакції не обов'язкове постійне о збереження певної температури.
В іншому можливому варіанті здійснення способу можливе переміщення реакційної суміші з амінонітрилів і ко відносно низької кількості води після реакції з іншою водою. Цей напівбеззупинний спосіб призводить до відносного зниження регульованого системного тиску. бо Іншим варіантом є проведення запропонованого перетворення в казані з безупинним перемішуванням при тиску. Для цього реакційну суміш безупинно подають у казан з мішалкою й одночасно виводять через клапан автоклаву.
Названі способи можуть бути здійснені з використанням або без використання каталізаторів. У якості каталізаторів переважно використовують вищеописані кислотні каталізатори Бренстеда з оксидів металів. 65 У якості реакційного продукту часто одержують суміш мономерів і олігомерів, котрі утворюють поліамід, їхній вміст у залежності від способу і реакційних умов (вмісту води, тиску, температури) є різним. Було знайдено, що гідроліз нітрильних груп відбувається значно краще при високих температурах реакції і тривалому часу реакції або обробки.
Суміш з амінонітрилів, амідів амінокарбонової кислоти, амінокарбонових кислот та інших сполук, отриману на попередній стадії, потім перетворюють багатостадійними способами, як описано вище, до одержання поліаміду. При цьому сполуки амінокапронової кислоти або їхні суміші на першій стадії перетворюють з водою, проводять часткову гідролітичну полімеризацію й обробляють далі на останніх реакційних стадіях. Повний спосіб включає З або 4 стадії, причому на першій і третій стадії способу реакційна суміш переважно є однофазною рідкою і переважно на третій стадії додають рідку фазу, котра містить воду. 70 У рамках запропонованого способу також можливе проведення подовження ланцюга або розгалуження або комбінації з обох. Для цього додають субстанції, відомі фахівцю в даній області, для розгалуження або подовження ланцюга полімерів у реакційній суміші. Субстанції можуть бути додані як у вихідну суміш, такі в реакційну суміш, яку додатково конденсують. У якості використовуваних субстанцій (також у вигляді суміші) називають: трифункціональні аміни або карбонові кислоти у якості розгалуждувана або структуруючого агента. /5 Придатні, принаймні, трифункціональні аміни або карбонові кислоти описані, наприклад, у європейській заявці на патент ЕР А-0345648. Трифункціональні аміни мають, принаймні, три аміногрупи, які здатні до перетворення з групами карбонових кислот. Ці аміногрупи переважно не мають групи карбонових кислот. Трифункціональні карбонові кислоти мають, принаймні, три групи карбонових кислот, здатних до перетворення з амінами, котрі можуть мати, наприклад, форму їхніх похідних, наприклад, складних ефірів. Карбонові кислоти переважно не го мають аміногрупи, яка здатна до реакції з групами карбонових кислот. Придатними карбоновими кислотами є, наприклад, тримезинова кислота, тримеризовані жирні кислоти, які можуть бути одержані, наприклад, з масляної кислоти і мають 50 А- 56560 атомів вуглецю, нафталінполікарбонові кислоти, наприклад, нафталін-1,3,5,7-тетракарбонова кислота. Переважними карбоновими кислотами є певні органічні сполуки і не полімерні сполуки. сч
Амінами з, принаймні, З аміногрупами є, наприклад, нітрилотриалкіламін, переважно нітрилотриетанамін, о діалкілентриаміни, переважно діетилентриамін, триалкілентетрааміни і тетраалкілпентааміни, причому алкілени переважно є етиленами. Також у якості амінів можливе використання дендримерів. Дендримери переважно мають загальну формулу (Ро М-(СНо)по М (СН МНМА 2)» (І) о зо у якій
Е є воднем або -(СНо)0-МВ 12, де со
В! є воднем або -«(СНо)в-МР 22, де юю
В2 є воднем або -(СНо)д-МВ 2, де «
ВЗ є воднем або -(СНо)п-МВ»,
Зо п дорівнює цілому числу від 2 до 6, Щео, х дорівнює цілому числу від 2 до 14. п переважно дорівнює цілому числу З або 4, переважно 3, та х дорівнює цілому числу від 2 до 6, переважно від 2 до 4, найбільш переважно 2. «
Радикал К також може мати незалежні вищевказані значення. Переважно радикал К є атомом водню або 40. асНодМН». З с Карбоновими кислотами, які проходять, є кислоти з З - 10 групами карбонових кислот, переважно з З або 4 "» групами карбонових кислот. Кращими карбоновими кислотами є кислоти з ароматичними і/або гетероциклічними " ядрами, наприклад, бензил, нафтил, антрацен, біфеніл, трифеніл або гетероцикл, наприклад, піридин, біпіридин, піррол, індол, фуран, тіофен, пурин, хінолін, фенантрен, порфірин, фталоціанин, нафталоціанин. Переважними є фталоціанин 3,5,3,5'-біфенілтетракарбонової кислоти, нафталоціанин, 3,5,5',5'-біфенілтетракарбонова кислота, о 1,3,5,7-нафталінтетракарбонова кислота, 2,4,6-піридинтрикарбонова кислота, 3,5,3,5'-біпіридилтетракарбонова їх кислота, 3,5,3,5'-бензофенонтетракарбонова кислота, 1,3,6,8-акрідинтетракарбонова кислота, найбільш переважно 1,3,5-бензолтрикарбонова кислота (тримезинова кислота) і 1,2,4,5-бензолтетракарбонова кислота. о Такі сполуки одержують технічним способом або способом, описаним у патенті Німеччини ОЕ А-4312182.
Го! 20 Використання ортозаміщених ароматичних сполук запобігає утворенню імідів через вибір придатних температур перетворення. м. Дані субстанції переважно є, принаймні, трифункціональними, переважно, принаймні, тетрафункціональними.
При цьому число функціональних груп складає З - 16, переважно 4 - 10, найбільш переважно 4 - 8. У запропонованому способі використовують або, принаймні, трифункціональні аміни або, принаймні, 29 трифункціональні карбонові кислоти, однак не суміш з відповідних амінів або карбонових кислот. Але
ГФ) трифункціональні карбонові кислоти можуть містити невелику кількість, принаймні, трифункціональних амінів і бути рециркульованими. де Вміст цих субстанцій у поліаміді складає 1 - 5Х0Ммоль/г, переважно 1 - ЗОМмоль/г, найбільш переважно 1 - 20Ммоль/г. В еквіваленті вміст субстанцій у поліаміді складає З - 150, переважно 5 - 100, найбільш переважно 60 10 - 70Ммоль/г. Причому еквіваленти відносяться до числа функціональних аміногруп або груп карбонових кислот.
Дизфункціональні карбонові кислоти або дизфункціональні аміни використовують у якості агента для подовження ланцюга. Вони мають 2 групи карбонових кислот, котрі можуть бути перетворені з аміногрупами, або 2 аміногрупи, котрі можуть бути перетворені з карбоновими кислотами. бо Дифункціональні карбонові кислоти або аміни крім груп карбонових кислот або амінів не містять інші функціональні групи, котрі можуть бути перетворені з аміногрупами або групами карбонових кислот. Переважно вони не містять інших функціональних груп. Придатними дифункціональними амінами є, наприклад, аміни, які з дифункціональними карбоновими кислотами утворюють солі. Вони можуть бути лінійними, аліфатичними, наприклад, алкілендіамін з 1 - 14 атомами вуглецю, переважно алкілендіамін з 2 - б атомами вуглецю, наприклад, гексилендіамін. Крім цього, вони можуть бути циклоаліфатичними, наприклад, ізофорондіамін, дициціан, ларомін. Також використовують розгалужені, аліфатичні діаміни, наприклад, Мевіатіпй ТМО (триметилгексаметилендіамін, виробник Ниїз АС). Всі аміни можуть бути заміщені у вуглецевому кістяку алкілом 3 1 - 12 атомами вуглецю, переважно алкілом з 1 - 14 атомами вуглецю. 70 Дизфункціональними карбоновими кислотами є, наприклад, кислоти, які з дизфункціональними діамінами утворюють солі. Також використовують лінійні аліфатичні дикарбонові кислоти, котрі переважно є дикарбоновими кислотами з 4 - 20 атомами вуглецю, наприклад, адипіновою кислотою, азелаіновою кислотою, себациновою кислотою, субериновою кислотою. Крім цього вони можуть бути ароматичними, наприклад, ізофталева кислота, терефталева кислота, нафталіндикарбонова кислота, а також димеризовані жирні кислоти.
Вміст дизфункціональних мономерних ланок у поліаміді складає 1 - 55, переважно 1 - 30, найбільш переважно 1 - 15Мм/г.
У вихідну і реакційну суміш на всіх стадіях можна додавати регулятори ланцюгів, наприклад, ароматичні й аліфатичні карбонові і дикарбонові кислоти, і каталізатори, наприклад, сполуки фосфору, які містять кисень, у кількості 0,01-5906 мас., переважно 0,2-390 мас., відносно кількості мономерів і амінонітрилів, використовуваних при одержанні поліаміду. Придатними регуляторами ланцюгів є, наприклад, пропіонова кислота, оцтова кислота, бензойна кислота, терефталева кислота, а також триацетондіамін.
У реакційну суміш можуть бути додані добавки і наповнювачі, наприклад, пігменти, барвники і стабілізатори, як правило, перед гранулюванням, переважно на другій, третій і четвертій стадії. Найбільш переважно використовують наповнювачі та добавки в тому випадку, якщо реакційну або полімерну суміш за с дб іншим способом не перетворюють у присутності нерухомого шару каталізатора. У якості добавок склади можуть містити 0 - 4095мас., переважно 1 - З09бомас., відносно загального складу, один або декілька каучуків, (8) модифікованих еластифікатором.
Можливе використання, наприклад, звичайних еластифікаторів, котрі є придатними для поліамідів і/або простого поліариленового ефіру. Ге зо Каучуки, які підвищують в'язкість поліамідів, мають взагалі дві відмітні риси: вони містять еластомери, котрі мають температуру склування нижче -107С, переважно нижче -30"С, і вони містять, принаймні, одну со функціональну групу, яка взаємодіє з поліамідом. Придатними функціональними групами є, наприклад, групи ю карбонової кислоти, ангідриду карбонової кислоти, складного ефіру карбонової кислоти, аміду карбонової кислоти, іміду карбонової кислоти, аміно, гідроксилу, епоксиду, уретену й оксазоліну. «
У якості каучуків, які підвищують в'язкість суміші називають, наприклад, наступні: ю
Етилен/пропіленові або етилен/пропілен/дієнові каучуки, які прищеплюють вищезгаданими функціональними групами. Придатними агентами для реакції прищеплення є, наприклад, ангідрид малеїнової кислоти, ітаконова кислота, акрилова кислота, гліциділакрилат та гліциділметакрилат.
Можливе прищеплення цих мономерів у розплаві або в розчині на полімер, у даному випадку, у присутності « радикального ініціатора, наприклад, гідропероксиду кумолу. з с Співполімери А-олефінів, описані як полімери А, у тому числі, переважно етиленові співполімери можуть . бути використані як полімери А, так і як каучуки і бути присутніми у складі. а Групами придатних еластомерів називають прищеплені каучуки, які містять ядро й оболонку. При цьому мова йде про прищеплені каучуки, одержувані в емульсії, які складаються з, принаймні, однієї твердої й однієї М'якої складових. Під твердою складовою звичайно розуміють полімеризат з температурою стеклування, с принаймні, 25"С, під м'якою складовою розуміють полімеризат з температурою стеклування максимально 0"С. Ці продукти мають структуру з одного ядра і, принаймні, однієї оболонки, причому цю структуру одержують шляхом пи чергування подачі мономерів. М'якими складовими звичайно є: бутадієн, ізопрен, алкілакрилати, с алкілметакрилати і силоксани і, у даному випадку, інші співмономери.
Придатні силоксанові ядра можуть бути отримані з циклічного, олігомерного октаметилтетрасилоксану або со тетравінілтетраметилтетрасилоксану. Вони можуть бути перетворені, наприклад, Кк!
Ф Г-меркаптопропілметил-диметоксисиланом шляхом катіонної полімеризації переважно в присутності сульфонових кислот, до одержання м'яких силоксанових ядер. Також силоксани можуть бути структуровані шляхом, наприклад, полімеризації в присутності силанів із групами, здатними до гідролізу, наприклад, св галогеном або алкоксигрупами, наприклад, тетраетоксисиланом, метилтриметоксисиланом або фенілтриметоксисиланом. При цьому підходящими сомономерами є, наприклад, стирол, акрилонітрил і
Ф) структуруючі мономери з більш ніж одним подвійним зв'язком, здатноим до полімеризації, наприклад, ка діалілфталат, дивинілбензол, бутандіолдіакрилат або триаліл(ізо)ціанурат. Твердими складовими звичайно є: стирол, А-метилстирол та їхні сополімеризати, причому тут у якості співмономерів використовують акрилонітрил, бор метакрилонітрил і метилметакрилат.
Переважно прищеплені каучуки містять одне м'яке ядро й одну тверду оболонку або одне тверде ядро, одну першу м'яку оболонку і, принаймні, одну іншу тверду оболонку. Синтез функціональних груп, наприклад, груп карбонілу, карбонової кислоти, ангідриду карбонової кислоти, аміну карбонової кислоти, іміду карбонової кислоти, складного ефіру карбонової кислоти, гідроксилу, епокси, оксазоліну, уретану, сечовини, або лактаму 65 галогенбензилу, проводять шляхом додавання придатних функціональних мономерів при полімеризації останньої оболонки. Придатними функціональними мономерами є, наприклад, малеїнова кислота, ангідрид малеїнової кислоти, складні моно або діефіри малеїнової кислоти, трет-бутил(мет)акрилат, акрилова кислота, гліциділ(мет)акрилат і винілоксазолін. Вміст мономерів з функціональними групами складає 0,1 - 2595мас., переважно 0,25 - 1595омас., відносно загальної ваги прищепленого каучуку. Вагове співвідношення м'яких складових до твердих складових складає 1:9 - 91, переважно 3:7 - 8:2.
Каучуки, які підвищують в'язкість поліамідів, відомі й описані, наприклад, у європейській заявці на патент ЕР А-0208187.
Іншою групою придатних еластифікаторів є термопластичні поліефірні еластомери. Під поліефірними еластомерами розуміють сегментований простий або складний співполіефір, який містить сегменти з довгими /о ланцюгами, які є похідними полі(алкілен)ефіргликолей і сегментів з короткими ланцюгами, котрі є похідними низькомолекулярних діолів і дикарбонових кислот. Продукти такого роду є відомими й описані, наприклад, у патенті США ОЗ 3,651,014. Також ці продукти є комерційне доступними під найменуваннями: Нуїгекв(Юи Ропу,
Агпіеку(Акзго) і Реіргепеє(Тоуоро Со. Ца.).
Безумовно також можливе використання сумішей різних каучуків.
Іншими добавками є, наприклад, допоміжні засоби обробки, стабілізатори й інгібітори окислювання, агенти проти теплового розкладання і розкладання при ультрафіолетовому світлі, внутрішнє змащення і змащення для відділення виробу від форми, вогнезахисні засоби, барвники і пігменти, і пластифікатори. Звичайно їхній зміст складає до 40, переважно до 159омас., відносно загальної ваги складу.
Пігменти і барвники звичайно використовують у кількості до 4, переважно 0,5 - 3,5, найбільш переважно 0,5 7 Зфомас.
Пігменти для фарбування термопластів є відомими, див. КК. аспіег па Н.МоПег, Тазспеприси аег
Кипвівіопйадайіме, Сагі Напзег Мегпад, 1983, Зейеп 494 - 510. Кращими опігментами є білі пігменти, наприклад, оксид цинку, сульфід цинку, свинцеві білила (2РОСОЗРБ(ОН)»), літопон, сурм'яні білила і діоксид титану. Для відбілювання запропонованих формувальних мас з обох звичайних кристалічних модифікаторів сч (рутилу й анатазу) переважно використовують рутил.
Чорними барвними пігментами, які можуть бути використані, відповідно до винаходу, є чорний залізо-кислий (8) пігмент (РезО)), шпінель чорна (Сц(Ст,Ре)2О04) чорний марганцевий пігмент (суміш з діоксиду марганцю, диоксиду силіцію й оксиду заліза), чорний кобальтовий пігмент і чорний сурм'яний пігмент, а також найбільш переважно сажа, котру переважно використовують у вигляді грубної сажі і газової сажі (див. с.Вепгіпо, Рідтепіе 7 йг Ге зо Апзігісптіцеї, Ехрегі-Мепад (1988), 5.78).
Відповідно до винаходу для регулювання визначеного тону фарбування можливе використання неорганічних со кольорових пігментів, наприклад, окису хрому зеленого, або органічних кольорових пігментів, наприклад, му азопігментів і фталоціанинів. Пігменти такого роду звичайно є комерційне доступними.
Іншою перевагою є використання названих пігментів і барвників у суміші, наприклад, сажі з фталоціанинами « з5 Міді, тому що це полегшує колірне диспергування в термопластах. ю
Інгібіторами окислювання і стабілізаторами тепла, які відповідно до винаходу можуть бути додані в термопластичную масу, є, наприклад, галогеніди металів групи | періодичної системи елементів, наприклад, галогеніди натрію, калію, літію, у даному випадку, у сполученні з мідь-(І)--алогенідами, наприклад, хлоридами, бромідами або йодидами. Галогеніди, переважно, міді також можуть додатково містити насичені « електронами р-ліганди. Комплексами міді такого роду є, наприклад, комплекси галогеніда міді з, наприклад, ст») с трифенілфосфіном. Також можливе використання фториду і хлориду цинку. Крім того, використовують феноли, гідрохінони, їхні замісники, вторинні ароматичні аміни, у даному випадку, з кислотами, які містять фосфор або ;» їхні солі, і суміш цих з'єднань, переважно в концентрації до 19омас., відносно всієї суміші.
Стабілізаторами ультрафіолетового світла є різні заміщені резорцини, саліцилати, бензотріазоли і бензофенони, які звичайно використовують у кількості до 29омас. с Внутрішнім змащенням і змащенням для відділення виробу від форми, які додають, як правило, у кількості до 19омас., відносно термопластичної маси, є стеаринова кислота, стеариновий спирт, складний алкіловий ефір ве стеаринової кислоти й аміди складного алкілового ефіру стеаринової кислоти, а також складний ефір с пентаеритриту з жирними кислотами з довгими ланцюгами. Також можливе використання солей кальцію, цинку або алюмінію стеаринової кислоти, а також діалкілкетонів, наприклад, дистеарилкетонів. со Переважно додають такі речовини, які не є гомогенно розчинними в реакційній суміші, наприклад, пігменти і
Ф барвники, реакційної суміші після фаз одержання, які проводять у присутності нерухомого шару каталізатора.
Відповідно до винаходу одержувані або запропоновані поліаміди, переважно поліамід 6 і його сополімери, можуть бути використані для одержання волокон, плівок і формованих матеріалів.
Відповідно до винаходу реакційну суміш, отриману на стадії 3, або другу рідку або другу тверду фазу або суміш із другої рідкої або другої твердої фази (зі стадії 4), котрі містять поліамід, переважно полімерний (Ф, розплав, видаляють з реакційної судини за звичайними методиками, наприклад, за допомогою насосу. Потім ка отриманий поліамід переробляють за відомими методиками, які описані, наприклад, у німецькій заявці на патент
ОЕ А-4321683 (5.3, 7.54-5.4, 7.3). во За кращим варіантом здійснення зміст циклічного димеру в одержуваному поліаміді-6 може бути скорочено іншим способом, за яким поліамід екстрагують спочатку з рідким розчином капролактаму, потім з водою і/або піддають екстрагуванню в газовій фазі (наприклад, описано в європейській заявці на патент ЕР А-0284968).
Низькомолекулярні складові, отримані після цієї додаткової обробки, наприклад, капролактам і його лінійні, а також циклічні олігомери можуть бути повернуті в першу і/або другу і/або третю стадію. 65 Наступні приклади більш докладно коментують даний винахід.
Приклади
Підготовка проб і аналіз
Так називану відносну в'язкість визначають як величину для визначення молекулярної ваги і ступеня полімеризації в 1956-ому розчині екстрагованого матеріалу й у 1,196-ому розчині не екстрагованого полімеру в 9690-ій сірчаній кислоті при температурі 25С за допомогою віскозиметра Уббелоде. Перед аналізом не екстрагований полімер сушать у вакуумі протягом 20 годин.
Визначення змісту кінцевих аміногруп і карбоксильньїх груп проводять на екстрагованому полікапролактамі у вигляді кислотного титрування. Аміногрупи титрують у фенолі/метанолі 70/30 (Фомас.) як розчинник з перхлорною кислотою. Кінцеві карбоксильні групи титрують у бензильному спирті як розчинник з розчином їдкого калі. Для /о екстрагування 1009омас. капролактаму з 4009омас. солоної води перемішують або екстрагують при температурі 1007С протягом 32 годин у присутності флегми і після видалення води пом'якшують, тобто без додаткової конденсації сушать у вакуумі при температурі 1007С протягом 20 годин.
Поділ реакційної суміші на окремі субстанції й аналіз вмісту мас проводять за допомогою рідинної хроматографії високої роздільної здатності (РХВРЗ) при високому тиску. Прискорений спосіб описаний у 7/5 Апаі.Спет.43, 880(1971). Продукти спочатку розчиняють у суміші з води, буферного розчину борату натрію й ацетонітрилу, одержують поліамід і потім розділяють за допомогою РХВРЗ на колонку. Концентрації порівнюють за еталонним рядом.
Проведення досліду
Грануляти каталізатора на 10095 складаються з діоксиду натрію від Ріппії тип 5150, у так називаній 20 модифікації анатазу, довжина штрангів близько 4мм і специфічна поверхня більше 100м2/г.
Чистота використовуваного амінокапронітрилу складає 99,590.
Періодичний спосіб одержання сполук амінокарбонової кислоти.
Приклад 1-1
Іспити проводять в автоклавах з або без (контрольний приклад) гранульованим каталізатором, причому с 25 грануляти цілком покривають реакційну суміш. Після додавання амінокапронової кислоти і, у даному випадку, каталізатора, автоклав закривають, повітря видаляють і суміш кілька разів промивають азотом. Потім суміш і9) нагрівають протягом 1,25 годин при переважній реакційній температурі 230"С и тиску до 18бар, які регулюють вручну за допомогою вентиля. Потім тиск в автоклаві знижують протягом 1 години до тиску навколишнього середовища, таким чином, можлива додаткова конденсація отриманого фторполімерного розплаву. Потім Ге) 30 продукт, сформований у виді штрангів, поміщають у водяну лазню. со ю ч зв безкаталізатра 1000150010000000009900000000010000006 ю
Перетворення проводять аналогічно прикладу 1-1, однак реакційна температура складає 25076. « лю З с зкаталаюрюм 00001916 г»
Попередня стадія перетворення амінонітрилів до одержання сумішей амінокарбонової кислоти. і-й Приклад 1І-1 т» У дволітровому автоклаві з нагрівальною оболонкою і якірним змішувачем 1400г реакційної суміші з амінокапронітрилу і води в молярному відношенні 1:4, перемішують у закритому реакторі при температурі 25076. о Регульований тиск складає 48бар. Через 2 години перетворення амінокапронітрилу склало 96,695, аналіз (ее) 50 реакційної суміші знову приводять у таблиці ІІ.
Приклад 1І-2 с У дволітровому автоклаві з нагрівальною оболонкою і якірним змішувачем 1400г реакційної суміші з амінокапронітрилу і води в молярному відношенні 1:1, перемішують у закритому реакторі при температурі 25076.
Регульований тиск складає ЗОбар. Через 200 хвилин перетворення амінокапронітрилу склало 3695, аналіз 99 реакційної суміші знову приводять у таблиці ІІ.
ГФ) Приклад 1І-3 т У дволітровому автоклаві з нагрівальною оболонкою і якірним змішувачем 1400г реакційної суміші з амінокапронітрилу і води в молярному відношенні 1/1, перемішують у закритому реакторі при температурі 23070.
Регульований тиск складає ЗОбар. Через З години перетворення амінокапронітрилу склало 9695, аналіз 60 реакційної суміші знову приводять у таблиці ІІ.
Приклад 1І-4
У дволітровому автоклаві з нагрівальною оболонкою і якірним змішувачем і 1400г реакційної суміші з амінокапронітрилу і води в молярному відношенні 1:1, перемішують у закритому реакторі при температурі 25076.
Регульований тиск складає 4Збар. У перебігу часу реакції (3 години) вода безупинно надходить у реактор з 62 масою струму 100г/год. Через пропускний клапан суміш води й аміаку також постійно виводять з газової суміші.
Через З години перетворення амінокапронітрилу склало більше 9995, аналіз реакційної суміші знову приводять у таблиці І.
Приклад 1І-5
У 5,5мл автоклава поміщають 4,5г реакційної суміші з 2,7г амінокапронітрилу, 1,8 води і 0,5г каталізатору з діоксиду титану (тип Р25, від Оедизза, великий порошок). Автоклав закривають і залишають на 2 години в масляній лазні при температурі 2507С. Після реакції автоклав швидко охолоджують і витягають реакційну суміш.
Перетворення амінокапронітрилу склало близько 98905, аналіз реакційної суміші знову приводять у таблиці І.
Й лади |(хв) вода АКН АКК АКК ААКК (ААКК КЛ | КЛ олігомери иолю ямок 22 93 ов ов о 21 20 18 л6о 05 01 275 волю лою зо ов (би ол би 09 05 (02 ви и ло т влво (зйозо ово лов о 09 ол пол 14 оз ов 00 молю мою ви) о поли о ов (о5 то ло 02 2 тв) го ля ово 09) 20 ов )1з 01 27/24 24 Мле|от3)02)| зав
АКН : амінокапронітрил
АКК: амінокапронова кислота
ААКК: амід амінокапронової кислоти
КЛ :капролактам ди-гекса: димер-гексамер ди : димер с три : тример Ге) оліго : олігомер 23 одиниць
Дані по компонентах представляють у масових відсотках відносно загального складу.
Суміші сполук із сполук амінокарбонової кислоти, отримані на попередній стадії, перетворюють у чотирьох стадійному мініпланті. Для цього суміші адукту із вмістом води 5095 перекачують через першу стадію при іш пропускній здатності бООг/год. Порожній обсяг на першій стадії (обсяг 1 літр, довжина 100О0мм) цілком с наповняють каталізатором і обробляють при температурі 2407С і тиску 55бар. На другій стадії використовують 2-х літровий сепаратор, у якому реакційну суміш перетворюють при температурі 2507С і тиску ЗОбар. На третій о стадії гідравлічну трубу (обсяг 1 літр, довжина 1000мм, температура маси реакційної суміші 250"7С, тиск З5бар, «Її наповняють кільцями Рашига (середній діаметр бмм, довжина бмм) і накачують нагріту воду через інший
Зо токопідвід із пропускною здатністю бООг/год. На четвертій стадії знову використовують сепаратор (обсяг 2 о літри, температура реакційної суміші 250"С, тиск 1,2бар) з якого утворений полімерний розплав витягають у вигляді штрангів за допомогою шестерного насосу.
Для підготовки контрольних продуктів або контрольних прикладів одержання полімерів проводять без « використання каталізаторів. - с г 5 с г о со
Ф

Claims (7)

  1. Формула винаходу о 1. Спосіб одержання поліамідів шляхом перетворення сполук амінокарбонової кислоти загальної формули по НаМ-(СНо)т-СОВ (1), у якій 60 В! є гідрокси, алкокси з 1-12 атомами вуглецю або МЕ2ЕЗ, де В2 і З незалежно є воднем, алкілом з 1-12 атомами вуглецю або циклоалкілом з 5-8 атомами вуглецю і т дорівнює цілому числу від З до 12, у даному випадку, у суміші з амінонітрилами і продуктами їхнього гідролізу, причому вміст сполуки (сполук) амінокарбонової кислоти у вихідній суміші складає, принаймні, 7595 мас., у даному випадку, при відсутності води, б5 У рідкій фазі при тиску 0,1-35х105 Па і температурі 175-3507С в присутності оксидів металів, як гетерогенних каталізаторів, причому оксиди металів використовують у формі, яка допускає їхнє механічне видалення з реакційної суміші, і видаляють з реакційної суміші в процесі або після закінчення полімеризації.
  2. 2. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що сполуки амінокарбонової кислоти вибирають з б-амінокапронової кислоти, складного метилового ефіру б-амінокапронової кислоти, складного етилового ефіру б-амінокапронової кислоти, метиламіду б-амінокапронової кислоти, диметиламіду б-амінокапронової кислоти, етиламіду б-амінокапронової кислоти, діетиламіду б-амінокапронової кислоти, аміду б-амінокапронової кислоти.
  3. З. Спосіб згідно з одним з пп. 1 або 2, який відрізняється тим, що каталізатори з оксидів металів використовують у вигляді гранульованих продуктів, штрангів, нерухомих шарів або шаруватих наповнювачів. 70
  4. 4. Спосіб згідно з одним з пп. 1-3, який відрізняється тим, що каталізатори з оксидів металів вибирають з оксиду цирконію, оксиду алюмінію, оксиду магнію, оксиду церію, оксиду лантану, діоксиду титану, бета-цеолітів і шаруватих силікатів.
  5. 5. Спосіб згідно з одним з пп. 1-4, який відрізняється тим, що каталізатори з оксидів металів використовують у реакційній суміші разом з гомогенними розчиненими кислотними співкаталізаторами.
  6. 6. Спосіб згідно з одним із пп. 1-5, який відрізняється тим, що полімеризацію проводять, принаймні, у дві стадії, причому на першій стадії обробку проводять при тиску 0,1-35хХ109 Па, при якому реакційна суміш (крім гетерогенного каталізатора) є однофазною рідкою, і на наступній стадії проводять додаткову конденсацію переважно при тиску 0,01х109-10х105 Па, причому гетерогенний каталізатор може бути присутній на одній або на обох стадіях.
  7. 7. Спосіб згідно з одним з пп. 1-6, який включає наступні стадії: (1) перетворення сполук амінокарбонової кислоти, у даному випадку, у суміші з амінонітрилами і продуктами їхнього гідролізу, причому вміст сполуки (сполук) амінокарбонової кислоти у вихідній суміші складає, принаймні, 7595 мас., і, у даному випадку, у присутності води, при температурі 175-3502С і тиску 0,1-35Х109 Па в гідравлічній трубі, яка містить кислотний каталізатор Бренстеда, обраний з бета-цеоліту, шаруватого силікату с або діоксиду титану з 70-10095 мас. анатазу і 0-3095 мас. рутилу, у якому до 4095 мас. діоксиду титану можуть о бути перетворені з оксидом вольфраму, з одержанням однієї суміші перетворення, (2) наступне перетворення отриманої суміші при температурі 150-3507С і тиску, який нижче, ніж тиск на стадії 1, проведення якого можливе в присутності кислотного каталізатора Бренстеда, обраного з бета-цеоліту, шаруватого силікату або діоксиду титану з 70-10095 мас. анатазу і 0-3095 мас. рутилу, у якому до 4095 мас. іс), діоксиду титану можуть бути перетворені з оксидом вольфраму, причому температуру і тиск вибирають таким со чином, щоб одержати одну газову фазу й одну рідку або одну тверду фазу або суміш із твердої і рідкої фази і відокремити газову фазу від рідкої або твердої фази або від суміші рідкої і твердої фази, і ів) (3) перетворення рідкої або твердої фази або суміші рідкої і твердої фази з газоподібною або рідкою « фазою, яка містить воду, при температурі 150-370 С і тиску 0,1-30х1059 Па, з одержанням однієї суміші продукту. Зо 8. Спосіб згідно з п. 7, який включає додатково наступну стадію: Щео, (4) додаткова конденсація суміші продукту при температурі 200-350" і тиску, який нижче, ніж тиск стадії З, причому температуру і тиск вибирають таким чином, щоб одержати газову фазу, яка містить воду й аміак, і рідку або тверду фазу або суміш з рідкої і твердої фази, котрі, залежно від обставин, містять поліамід. « Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних З с мікросхем", 2003, М З, 15.03.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і » науки України. 1 щ» 1 о 50 42) Ф) іме) 60 б5
UA2000095528A 1998-02-27 1999-02-23 Спосіб одержання поліамідів із сполук амінокарбонової кислоти UA54586C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
DE19808490A DE19808490A1 (de) 1998-02-27 1998-02-27 Verfahren zur Herstellung von Polyamiden aus Aminocarbonsäureverbindungen
PCT/EP1999/001169 WO1999043734A1 (de) 1998-02-27 1999-02-23 Verfahren zur herstellung von polyamiden aus aminocarbonsäureverbindungen

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA54586C2 true UA54586C2 (uk) 2003-03-17

Family

ID=7859221

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2000095528A UA54586C2 (uk) 1998-02-27 1999-02-23 Спосіб одержання поліамідів із сполук амінокарбонової кислоти

Country Status (22)

Country Link
US (1) US6362307B1 (uk)
EP (1) EP1056798B1 (uk)
JP (1) JP2002504606A (uk)
KR (1) KR100552372B1 (uk)
CN (1) CN1175027C (uk)
AR (1) AR018276A1 (uk)
AU (1) AU2928399A (uk)
BG (1) BG104700A (uk)
BR (1) BR9908282A (uk)
CA (1) CA2322035A1 (uk)
CZ (1) CZ292892B6 (uk)
DE (2) DE19808490A1 (uk)
ES (1) ES2182496T3 (uk)
ID (1) ID25452A (uk)
MY (1) MY123297A (uk)
PL (1) PL342622A1 (uk)
RU (1) RU2215754C2 (uk)
SK (1) SK11632000A3 (uk)
TR (1) TR200002501T2 (uk)
TW (1) TWI238835B (uk)
UA (1) UA54586C2 (uk)
WO (1) WO1999043734A1 (uk)

Families Citing this family (13)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
DE19846014A1 (de) 1998-10-06 2000-04-13 Basf Ag Beschleuniger für die Herstellung von Polyamiden aus Aminonitrilen
DE19905754A1 (de) * 1999-02-11 2000-08-17 Basf Ag Verfahren zur Herstellung von Polyamid 6 mit geringem Extraktgehalt, hoher Viskositätsstabilität und kleiner Remonomerisierungsrate
NL1013939C2 (nl) * 1999-12-23 2001-06-26 Dsm Nv Werkwijze voor de bereiding van een polyamide.
US6807503B2 (en) * 2002-11-04 2004-10-19 Brion Technologies, Inc. Method and apparatus for monitoring integrated circuit fabrication
US6875838B2 (en) * 2003-04-28 2005-04-05 Invista North Americal S.A.R.L. Process for reducing caprolactam and its oligomers in nylon-6 pre-polymer
US7754825B2 (en) * 2005-02-03 2010-07-13 E. I. Du Pont De Nemours And Company Light stabilized copolyetherester compositions
EP3060597A4 (en) 2013-10-22 2017-06-14 Empire Technology Development LLC Compounds and methods for producing nylon 6
CN105658612A (zh) 2013-10-22 2016-06-08 英派尔科技开发有限公司 用于生产尼龙6,6的方法和化合物
CN105658616A (zh) 2013-10-25 2016-06-08 英派尔科技开发有限公司 产生二羰基化合物的方法
FR3013356B1 (fr) * 2013-11-15 2018-03-16 Arkema France Procede de synthese de polyamide
JP7308818B2 (ja) 2017-09-28 2023-07-14 デュポン ポリマーズ インコーポレイテッド 重合方法
CN108691026B (zh) * 2018-04-26 2020-10-20 东华大学 一种近红外光结构诱导牵伸制备高强度聚酰胺纤维的制备方法
CN111122720B (zh) * 2019-12-11 2022-09-02 湖北三宁碳磷基新材料产业技术研究院有限公司 己内酰胺、6-氨基己酰胺和6-氨基己腈的分析方法

Family Cites Families (7)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US2245129A (en) 1935-01-02 1941-06-10 Du Pont Process for preparing linear polyamides
US4568736A (en) * 1984-09-17 1986-02-04 The Standard Oil Company Preparation of polyamide from omega-aminonitrile with oxygen containing phosphorus catalyst
DE3534817A1 (de) * 1985-09-30 1987-04-02 Davy Mckee Ag Verfahren zur herstellung von polyamid
DE4339648A1 (de) 1993-11-20 1995-05-24 Basf Ag Verfahren zur Herstellung von Caprolactam
DE4443125A1 (de) * 1994-12-03 1996-06-05 Basf Ag Verfahren zur Herstellung von Caprolactam
KR100539338B1 (ko) * 1996-08-30 2005-12-28 바스프 악티엔게젤샤프트 아미노니트릴로부터 폴리아미드의 제조방법
DE69816099T2 (de) * 1997-09-05 2004-05-06 Dupont Canada Inc., Mississauga Verfahren zur herstellung von verzweigten polyamiden

Also Published As

Publication number Publication date
CN1175027C (zh) 2004-11-10
WO1999043734A1 (de) 1999-09-02
ES2182496T3 (es) 2003-03-01
US6362307B1 (en) 2002-03-26
DE19808490A1 (de) 1999-09-02
DE59902118D1 (de) 2002-08-29
CA2322035A1 (en) 1999-09-02
AU2928399A (en) 1999-09-15
CN1292010A (zh) 2001-04-18
TWI238835B (en) 2005-09-01
EP1056798A1 (de) 2000-12-06
PL342622A1 (en) 2001-06-18
KR20010041382A (ko) 2001-05-15
CZ20003102A3 (cs) 2000-12-13
EP1056798B1 (de) 2002-07-24
KR100552372B1 (ko) 2006-02-16
JP2002504606A (ja) 2002-02-12
BG104700A (en) 2001-09-28
ID25452A (id) 2000-10-05
AR018276A1 (es) 2001-11-14
BR9908282A (pt) 2000-10-31
MY123297A (en) 2006-05-31
TR200002501T2 (tr) 2001-02-21
SK11632000A3 (sk) 2001-04-09
RU2215754C2 (ru) 2003-11-10
CZ292892B6 (cs) 2003-12-17

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US6699960B1 (en) Method for producing polyamides from dinitriles and diamines
UA54586C2 (uk) Спосіб одержання поліамідів із сполук амінокарбонової кислоти
US6815527B2 (en) Continuous method for producing polyamides from aminonitriles
US6316588B1 (en) Continuous preparation of polyamides from aminonitriles
US6359020B1 (en) Method for producing polyamides from aminonitriles
US6288207B1 (en) Continuous method for producing polyamides from aminonitriles
US6310173B1 (en) Batch process for producing polyamides from aminonitriles
US6531570B1 (en) Accelerator for the production of polyamides from aminonitriles
CZ20002838A3 (cs) Způsob výroby polyamidů z aminonitrilů
MXPA01003484A (en) Accelerator for the production of polyamides from aminonitriles
CZ20002836A3 (cs) Kontinuální způsob výroby polyamidů z aminonitrilů a polyamidy tímto způsobem vyrobitelné
CZ20002835A3 (cs) Diskontinuální způsob výroby polyamidů z aminonitrilů
CZ20002837A3 (cs) Kontinuální způsob výroby polyamidů z aminonitrilů a polyamidy tímto způsobem vyrobené