UA49820C2 - Спосіб одержання п-ксилолу - Google Patents

Abstract

Винахід стосується способу одержання п-ксилолу з завантаження, яке містить ксилоли, при якому збагачують першу фракцію, принаймні, на 30 % мас. п-ксилолом, і цю фракцію очищають шляхом принаймні однієї кристалізації при високій температурі, принаймні, в одній зоні кристалізації. Більш конкретно, вищевказану першу фракцію, збагачену, принаймні, на 30 % мас. п-ксилолом, кристалізують у першій зоні кристалізації (50) при високій температурі Т1 і, переважно, у межах від +10 °С до -25 °С, рекуперують кристали у вигляді суспензії в маточному розчині, відокремлюють кристали від маточного розчину принаймні у першій зоні відокремлення (52), частково розплавляють отримані кристали принаймні у зоні (55) часткового плавлення і рекуперують суспензію кристалів, відокремлюють і промивають кристали, що містяться в суспензії, принаймні у зоні (50) відокремлення і промивання і рекуперують кристали чистого п-ксилолу і промивну рідину (58) і при необхідності повністю розплавляють (61) чисті кристали й одержують рідкий потік (60) розплавленого п-ксилолу. Можна здійснювати кристалізацію маточного розчину в другій зоні кристалізації при високій температурі Т2, яка є нижчою від температури Т1, другі кристали можуть бути частково розплавлені, відокремлені і промиті, як вказано вище.

Description

Опис винаходу

Винахід стосується нового економічного способу одержання й очищення п-ксилолу з вуглеводневої сировини, 2 що містить п-ксилол у концентрації, яка перевищує концентрацію при термодинамічній рівновазі. Він стосується, зокрема, способів, при яких збагачують ефлюент більше, ніж на 3095 п-ксилолом, більш конкретно, способів, при яких передбачається принаймні одна стадія збагачення п-ксилолом шляхом, наприклад, кристалізації при дуже низькій температурі з подальшою операцією очищення п-ксилолу, здійснюваною принаймні на одній стадіїЇпатент США З 177 265 і патент США 2 866 833). 70 Винахід стосується, зокрема, способу одержання й очищення п-ксилолу з вихідної суміші ароматичних вуглеводнів із 8 атомами вуглецю, що включає стадію селективої адсорбції, стадію очищення шляхом кристалізації при високій температурі й ізомеризацію, описану в патентах Франції 2 681 066 і США 5 284 992 на ім'я заявника, які у даному описі згадуються в якості посилань.

Винахід стосується одержання п-ксилолу дуже високого ступеня чистоти для синтезу терефталевої кислоти з 79 метою виробництва синтетичних тканин. Кристалізацію для виділення й очистки п-ксилолу використовують уже досить тривалий час, як правило, виходячи із суміші ксилолів з етилбензолом, близької до рівноважної(фракція ароматичних вуглеводнів із 8 атомами вуглецю).

Фракції ароматичних вуглеводнів із 8 атомами вуглецю звичайно поступають з установки для риформінгу або з установки для виробництва етилену і, зокрема, із продуктів риформінгу шляхом однієї перегонки або шляхом екстракції в поєднанні з перегонкою, у залежності від складу завантаження, чутливості до технологічних домішок і економічності способів їх одержання.

Типовий масовий склад фракції ароматичних вуглеводнів із 8 атомами вуглецю приблизно такий: 2290 п-ксилолу, 1695 етилбензолу, 1895 о-ксилолу і 4495 м-ксилолу. Для ефективного виділення шляхом кристалізації п-ксилолу з фракції ароматичних вуглеводнів із 8 атомами вуглецю звичайно необхідні дуже низькі температури. с

Крім того, існує граничне евтектичне значення, що перешкоджає повному виділенню усієї кількості п-ксилолуз (У фракції ароматичних вуглеводнів із 8 атомами вуглецю(Са - фракції). Наприклад, в установці для кристалізації при низькій температурі з фракції ароматичних вуглеводнів із 8 атомами вуглецю, яка містить 2295 мас. п-ксилолу, виділяють лише близько 50 - 6595 п-ксилолу, причому п-ксилол, що залишився, знаходиться в маточному розчині, збідненому п-ксилолом, який може бути введений в установку ізомеризації. На цих о установках ізомеризують м-ксилол, о-ксилол і в деяких способах етилбензол і знову одержують суміш ксилолів, СУ близьку до рівноважної, яка містить близько 2296 п-ксилолу. Потік, який рециркулюється, потім вводять у кристалізатор разом із новим завантаженням із метою більшого виділення п-ксилолу. Таким чином, ароматичні со вуглеводні з 8 атомами вуглецю можуть рециркулюватися до виснаження п-ксилолу і максимального виділення Ф п-ксилолу разом із побічними продуктами, що утворюються при ізомеризації. Утворення цих побічних продуктів є суттєвим недоліком системи, оскільки щоразу, коли ксилоли вводять на установку ізомеризації, частина з них М перетворюється в нексилолові сполуки, наприклад, у толуол. Справді, хімізм ізомеризації дуже складний, і основними реакціями, що призводять до втрати ксилолів, є диспропорціонування(дисмутація) ксилолів у толуол і триметилбензоли, деалкілування ксилолів і в деяких випадках навіть утворення неароматичних вуглеводнів. «

Тому загальна продуктивність установок ізомеризації і кристалізації звичайно становить 60 - 8095 і для - досягнення максимального одержання п-ксилолу необхідний громіздкий цикл рециркуляції продуктів с ізомеризації. з» Для того, щоб уникнути обмеження по евтектиці, був розроблений інший спосіб із використанням кристалізації при низькій температурі. У цьому способі використовують адсорбцію для виділення п-ксилолу із суміші ксилолів. Адсорбція дає змогу добути більше п-ксилолу з фракції ароматичних вуглеводнів із 8 атомами вуглецю. Так, виходячи з завантаження, що містить 2295 мас. п-ксилолу, можна рекуперувати приблизно 9790 е п-ксилолу шляхом адсорбції, залишаючи близько 195 п-ксилолу в маточному розчині. Бажано проводити (Те) рекуперацію продукту з більшою ефективністю, оскільки це дає в результаті використання набагато меншого ізомеризаційного циклу для повного рециркулювання фракції, збідненої п-ксилолом. Переваги такої технології бо пов'язані, зокрема, із зниженням інвестиційних витрат на нову установку або на модернізацію існуючої ка 20 установки з більш високим загальним виходом внаслідок зниження втрат при ізомеризації і із зниженням технологічних затрат, викликаних зменшенням розміру ізомеризаційного циклу. мк Проте, слід відмітити декілька недоліків, пов'язаних із системою добування п-ксилолу шляхом адсорбції: високі інвестиційні витрати, трудність одержання п-ксилолу дуже високого ступеня чистоти, чутливість адсорбента до домішок у завантаженні і чутливість контролюючої системи до змін якості завантаження. 29 Був також розроблений спосіб кристалізації що полягає у використанні двох різних етапів

ГФ) кристалізаціїїспосіб АМОСО). У зв'язку з вимогою споживачем більш високої чистоти п-ксилолу, досягнення необхідної чистоти шляхом однієї кристалізації стає все більш важкою справою. Саме тому був розроблений о спосіб, при якому знову повністю розплавляють кристали, які були виділені на першій стадії кристалізації при дуже низькій температурі, і після повного повторного розплавлювання, потік охолоджують приблизно до -177С 60 для перекристалізації п-ксилолу з одержанням бажаного ступеня чистоти. Цей спосіб дозволяє досягати високого ступеня чистоти(99,595 і вище) після промивання. Проте, недолік способу полягає в більш високих технологічних витратах і інвестиційних вкладеннях, викликаних витратами на використання енергії, що затрачається на повне повторне розплавлювання і потім на перекристалізацію п-ксилолу.

У патенті США 5 284 992 на ім'я заявника запропоновано поєднати адсорбцію з кристалізацією; зокрема, бо мова йде про селективу адсорбцію для добування п-ксилолу з завантаження, що містить суміш ксилолів.

Пара-ксилол потім очищають шляхом принаймні однієї кристалізації при високій температурі. При цьому вказується, що існує синергізм між адсорбцією і кристалізацією при високій температурі, який виникає внаслідок того, що адсорбція є високоефективним способом виділення п-ксилолу з ксилолів, а кристалізація є високоефективним методом очищення п-ксилолу, таким чином виникає ідеальний зв'язок між двома технологіями. Більше того, у цьому способі підкреслюється його повна перевага у тому, що в ньому більш маленький цикл ізомеризації, обумовлений майже повною рекуперацією п-ксилолу на стадії адсорбції установки.

У другому патенті США 5 329 0-60 описується спосіб, що включає стадію селективої адсорбції завантаження, яка складається із суміші ксилолів, із подальшою двоступінчатою кристалізацією п-ксилолу: один ступінь 7/0 Ккристалізації - при дуже низькій температурі(від -507С до -707С), а інший - при високій температурі(від 07С до -107С). Інвестиційні затрати і технологічні витрати у випадку цього способу є високими з огляду на те, що передбачається кристалізація при дуже низькій температурі і повне плавлення отриманих кристалів перед їхньою рекристалізацією.

Більше того, у процесі послідовного здійснення стадій адсорбції, кристалізації й особливо ізомеризації 7/5 при одержанні п-ксилолу дуже високого ступеня чистоти можуть з'являтися різні типи домішок у ефлюентах, які виходять і які можуть викликати збої в роботі установок і знизити вихід продукту і чистоту виділюваного п-ксилолу.

Крім того, під час ізомеризації збідненої п-ксилолом фракції можуть утворюватися олефінові вуглеводні в різних кількостях, у залежності від величини парціального тиску водню, який вводиться. Подальше утворення 2о полімерів до операції адсорбції і/або в самій установці для адсорбції може викликати значні проблеми проходження потоку через адсорбент, навіть викликати його деструкцію. Крім того, парафінові і нафтенові вуглеводні з 8 і 9 атомами вуглецю, леткість яких знаходиться між леткістю толуолу - наприклад, розчинника при десорбції, і леткістю ксилолів, є проміжними продуктами конверсії етилбензолу в ксилоли під час ізомеризації, і їхнє накопичення може виявитися шкідливим. Крім того, ароматичні вуглеводні з 9 атомами сч ов Вуглецю і більше, які присутні в дистиляційних колонах у незначній кількості і які погано відокремлюються, можуть погіршувати спосіб, поруч із такими продуктами, як. альдегіди і кетони, які є більш важкими, ніж (8) вуглеводні, які вводяться і які утворюються у тому випадку, якщо присутній випадково розчинений кисень.

Нарешті, друга проблема пов'язана з присутністю метанолу. Цей спирт іноді добавляють у незначній кількості в суміші ксилолів, які кристалізуються, щоб уникнути співкристалізації води і п-ксилолу. Справді, о зо буміші сухих ароматичних вуглеводнів із 8 атомами вуглецю є особливо гігроскопічними, тому під час центрифугування суспензії кристалів п-ксилолу в маточному розчині вода, що знаходиться в оточуючому повітрі, с може абсорбуватися маточним розчином і може співкристалізуватися в залежності від температури цього со маточного розчину. Більше того, деякі теплообмінники можуть мати витоки, і вода випадково може проникати в суміш, яка кристалізується. ме)

Завданням винаходу є одержання п-ксилолу якомога більш високого ступеня чистоти за допомогою найбільш «г гнучкого і найбільш економічного відносно витрат способу.

Другим завданням винаходу є усунення вказаних вище недоліків.

І, нарешті, завданням винаходу є обмеження вмісту домішок, особливо на ділянці адсорбції, щоб домогтися оптимальних умов проведення цього етапу, коли адсорбент є дуже чутливим до домішок завантаження в зоні « о адсорбції. в с Заявник виявив, що, використовуючи одноступінчату кристалізацію при високій температурі, або, що краще, багатоступінчату кристалізацію при високій температурі, переважно, двохступінчату, із подальшим частковим ;» плавленням одержаних кристалів, досягають найкращого виходу п-ксилолу і, крім того, високих економічних показників, оскільки використовувані охолоджуючі рідини є простими у використанні. Крім того, зводиться до Мінімуму небезпека підвищення концентрації небажаних домішок в ефлюентах. ї5» Більш конкретно, винахід стосується способу одержання п-ксилолу дуже високого ступеня чистоти з завантаження, що містить суміш ароматичних вуглеводнів із 7 - У атомами вуглецю, при якому здійснюють ік циркуляцію принаймні частини завантаження в зоні, яка передбачає збагачення першої фракції принаймні на

Го) 3095 мас. п-ксилолом, і принаймні частину вищевказаної першої фракції очищають шляхом принаймні однієї Кристалізації при високій температурі принаймні в одній зоні кристалізації, при цьому спосіб полягає в тому, що: ю а) кристалізують вищевказану першу фракцію, збагачену п-ксилолом, у зоні кристалізації при високій о температурі Т. і, переважно, при температурі від -10"С до -2575; б) рекуперують кристали у вигляді суспензії в маточному розчині; в) відокремлюють кристали від маточного розчину принаймні у першій зоні відділення, переважно, при ов температурі, що є практично сталою і практично дорівнює температурі кристалізації Т4; г) частково розплавляють кристали, одержані на стадії(а) принаймні в одній зоні часткового плавлення з

Ф) одержанням суспензії кристалів; ка д) відокремлюють і промивають за допомогою відповідного промивного розчинника кристали у вигляді суспензії, отриманої на стадії(г), принаймні в одній зоні відокремлення і промивання й одержують, з одного бо боку, кристали чистого п-ксилолу і, з другого боку, одержують промивний розчин; і е) у разі потреби, повністю розплавляють вищевказані чисті кристали й одержують рідкий потік розплавленого п-ксилолу.

У якості промивного розчинника може використовуватися цей рідкий потік чистого п-ксилолу.

Під кристалізацією при високій температурі розуміють кристалізацію принаймні в одному кристалізаторі на 65 Кожному ступені кристалізації, розчину або суспензії п-ксилолу, уже збагаченого або збагаченої п-ксилолом, причому цей процес відповідає тому процесу, який у літературі називають стадією очистки.

Наприклад, у патенті США 2 866 833 вказується стадія очищення п-ксилолу при високій температурі, яка може сягати -34 76.

При реалізації стадії часткового плавлення кристалів видаляють частково поверхневі домішки, розплавляють дрібні кристали і підвищують температуру кристалів, що дозволяє забезпечити більш ефективне функціонування установки для відділення і промивання кристалів п-ксилолу, вказаних нижче, і, відтак, досягти дуже високих ступенів очищення.

Підведення тепла, необхідного для часткового плавлення, можна здійснювати в самій зоні плавлення і/або перед нею шляхом, наприклад, рециркуляції принаймні частини можливо нагрітої промивної рідини. 70 Згідно з першим варіантом, зоною збагачення першої фракції принаймні на 3095 мас. п-ксилолом може бути принаймні одна зона кристалізації при дуже низькій температурі, наприклад, нижче -40"С, яка називається зоною рекуперації і яка описана, наприклад, у патенті США 2 866 833, або яка описана в патенті США 5 329 061, в яку вводять завантаження, яке містить ароматичні вуглеводні з 8 атомами вуглецю. З цієї зони збагачення виходить суспензія кристалів, яку розділяють у зоні відокремлення, і відокремлені кристали розплавляють і утворюють принаймні частину вищевказаної першої фракції, яку згодом очищають. Більше того, отриманий у процесі розподілу маточний розчин може бути ізомеризований у зоні ізомеризації, і отриманий ізомеризат принаймні частково рециркулюють у зону збагачення(рекуперації).

Згідно з другим варіантом, зоною збагачення п-ксилолом може бути зона селективої адсорбції, яка містить цеолітовий адсорбент, у яку вводять завантаження, яке містить ароматичні вуглеводні з 8 атомами вуглецю. Сепективу адсорбцію завантаження проводять у присутності десорбуючого розчинника, виділяють вищевказану першу фракцію, збагачену п-ксилолом, і другу фракцію, збіднену п-ксилолом, вищевказану другу фракцію ізомеризують у зоні ізомеризації, яка містить каталізатор ізомеризації, у відповідних умовах для одержання ізомеризата, що містить п-ксилол, який знаходиться практично в термодинамічній рівновазі з ізомерами, і принаймні частково рециркулюють ізомеризат у зону адсорбції. сч

Розчинник десорбції, як правило, звичайно вибирають у залежності від типу адсорбції. Як приклад, можна використовувати толуол, п-диетилбензол, дифторбензол, диетилтолуол або алкілтетралін, описані, зокрема, у і) патентах США 4 886 929, 4 864 069, 5 057 643.

Згідно з третім варіантом, зоною збагачення п-ксилолом може бути зона дисмутації завантаження, яке складається в основному з толуолу, в якій використовують селективий каталізатор на основі коксу або кремнію, о зо згідно з патентами США 4 117 026; 4 097 543; 4 351 461; 5 243 117 і 5 321 183. Ефлюент із зони дисмутації, що включає ксилоли, бензол і толуол, який не прореагував, переважно очищають шляхом дистиляції від бензолу і с толуолу. со

Бажано, щоб на виході з зони збагачення, наприклад, із зони селективої адсорбції, яка описана в патенті

США 5 284 992 на ім'я заявника, одержувався ефлюент, що містить більше 5095 мас. п-ксилолу, переважно 75 - Ме зв УВУ. «

Принаймні частина маточного розчину, отриманого на стадії відокремлення після одноступінчатої кристалізації при високій температурі завантаження вуглеводнів, може бути рециркульована у зону збагачення, наприклад, у зону адсорбції. Цю стадію відокремлення можна здійснювати за допомогою принаймні однієї центрифуги або принаймні одного обертового фільтра, які є відомими для фахівця засобами. «

Так само стадію відокремлення і промивання кристалів, яку здійснюють в одній і тій же зоні після стадії з с часткового плавлення, можна здійснювати принаймні в одній центрифузі або одному обертовому фільтрі. Згідно . з варіантом, якому надається перевага, її можна здійснювати в зоні відокремлення і промивання, де розчинник а для промивання вводять протитечією до кристалів п-ксилолу, які промиваються, як описано в патентах США 4475355, 4481169 і патенті Швейцарії 515730. Більш конкретно, ця зона відокремлення і промивання може

Включати принаймні одну промивну колону, наприклад, колону МІКО. ї5» Отриману промивну рідину, можливо перегнану, бажано рециркулювати, принаймні частково, в зону кристалізації, причому другу частину можна спрямувати в зону часткового плавлення для підтримки вмісту ік кристалів на необхідному рівні. о Проте, коли зона відокремлення і промивання оснащена центрифугою, можна також рециркулювати частину промивної рідини в зону відокремлення, яка знаходиться на виході з зони кристалізації, що дає змогу досягнути ю найкращої кінцевої чистоти п-ксилолу. о Згідно з наступним варіантом здійснення, якому надається особлива перевага, який дозволяє знижувати експлуатаційні витрати, очищення п-ксилолу можна здійснювати принаймні на двох ступенях кристалізації з високою температурою ТТ. і То і переважно в межах від -10"С до -257"С. У цьому випадку реалізують стадії а), б), в) і г), описані вище, кристалізують принаймні частину отриманого на стадії в) маточного розчину в другій зоні кристалізації з високою температурою То, яка є нижчою від температури Т.4 у зоні кристалізації стадії

Ф) а), одержують другі кристали у вигляді суспензії в другому маточному розчині, відокремлюють вищевказані другі ка кристали від вищевказаного маточного розчину в другій зоні відокремлення, частково розплавляють другі кристали, принаймні в одній зоні часткового плавлення, суспензію перших кристалів, отриману на стадії г), |і бо других кристалів направляють на стадію, де відокремлюють і промивають отримані кристали принаймні в одній зоні відокремлення і промивання за допомогою розчинника для промивання, одержують, з одного боку, кристали чистого п-ксилолу і, з другого боку, промивну рідину і, при необхідності, повністю розплавляють вищевказані чисті кристали з одержанням рідкого потоку розплавленого п-ксилолу.

Можна рециркулювати принаймні частину промивної рідини в першу зону кристалізації, а другу частину 65 Можна рециркулювати в зону часткового плавлення, у якій збираються кристали від двох зон кристалізації, і підтримувати у резервуарі часткового плавлення концентрацію кристалів на рівні, наприклад, близько 3590 мас.

Як було вказано вище, стадію відокремлення і промивання кристалів після стадії часткового плавлення можна здійснювати або принаймні в одній промивній колоні, що працює за принципом протитечії, або принаймні в одній центрифузі, або в одному обертовому фільтрі. Загальну масу кристалів у вигляді суспензії можна відокремити і промити в тому самому пристрої або ж перші кристали у вигляді суспензії можуть бути відокремлені і промиті принаймні в одній колоні, центрифузі або в одному обертовому фільтрі, а другі кристали у вигляді суспензії можуть бути відділені і промиті в другій окремій колоні, центрифузі або в обертовому фільтрі. У випадку промивання принаймні в одній центрифузі або в одному обертовому фільтрі, частину промивної рідини рециркулюють на першу зону відокремлення, що слідує за першим ступенем кристалізації, і, 7/0 при необхідності, частину промивної рідини рециркулюють у другу зону відокремлення при виході з другого ступеня кристалізації.

Згідно з характеристикою способу, який включає переважно два ступені кристалізації, принаймні частину маточного розчину при виході з другої зони відокремлення рециркулюють у зону збагачення і, зокрема, у зону селективної адсорбції або в зону кристалізації при дуже низькій температурі.

Особливо бажано підтримувати визначену кількість, наприклад, біля 30905 мас. кристалів в ефлюенті першої кристалізації і в ефлюенті другої кристалізації. З цією метою рециркулюють частину першого маточного розчину в першу зону кристалізації і частину другого маточного розчину в другу зону кристалізації. У такий спосіб можна незалежно контролювати температуру і вміст кристалів у кожному кристалізаторі.

Варто зауважити, що, працюючи при температурі Т4 першої кристалізації, що становить величину від -107С до -57С, і, переважно, від ї57С до -17С, і при температурі Т2 другої кристалізації, що становить величину від -Б"С до -257С і, переважно, від -97С до -25"С, причому вибрана температура залежить від типу охолоджувача, досягають високих результатів оптимізації між стадією збагачення , здійснюваною, наприклад, шляхом адсорбції, стадіями кристалізацій і кінцевого промивання.

Згідно з однією характеристикою способу, кінцеве промивання п-ксилолу наприкінці способу, здійснюване сч г принаймні в одній центрифузі або обертовому фільтрі або, принаймні у промивній колоні, яка працює за принципом протитечії, наприклад, у колоні МІКО, можна здійснювати за допомогою частини рідкого потоку (8) чистого п-ксилолу, що поступає зі стадії повного плавлення, і який використовують у якості промивного розчинника.

Згідно з другою характеристикою способу, кінцеве промивання п-ксилолу наприкінці способу, здійснюване (су зо принаймні в одній центрифузі або в обертовому фільтрі, або принаймні в одній промивній колоні, що працює за принципом протитечії, наприклад, у колоні МІКО, здійснюють за допомогою промивного розчинника, який с відрізняється від п-ксилолу, наприклад, такого як толуол, гексан або пентан. У цьому випадку переганяють со потік рідкого п-ксилолу, одержують, з одного боку, промивний розчинник, який рециркулюють принаймні частково в зону відокремлення і промивання, переганяють, крім того, промивну рідину, що містить розчинник у незначній Ме кількості, і рециркулюють, принаймні частину у такий спосіб відігнаного промивного розчинника в зону «Е відокремлення і промивання.

Коли працюють із використанням працюючої за принципом протитечії промивної колони і з розчинником, що відрізняється від п-ксилолу, доцільно розділяти за допомогою фільтра або центрифуги суспензію кристалів п-ксилолу, яка виходить із цієї колони, перед стадією плавлення п-ксилолу і рециркулювати в такий спосіб « Відділений розчинник у промивну колону. в с Промивну рідину після перегонки звичайно рециркулюють, як зазначено вище. . Зона часткового плавлення звичайно функціонує при температурі, що знаходиться в діапазоні між а температурою найбільш холодного ступеня кристалізації і температурою плавлення чистого п-ксилолу, переважно вона становить 0 - 117С, щоб розплавити, наприклад, 5 - 6095 мас. кристалів. Ця зона звичайно оснащена резервуаром, що містить кристали, і засобами нагрівання, наприклад, з допомогою пару. ї5» Можна використовувати одну зону часткового плавлення, у якій збираються перші і другі кристали.

Проте, може виявитися кращим часткове розплавлення перших і других кристалів, що мають різний ступінь і, чистоти, у двох окремих зонах. У цьому випадку рециркуляцію промивної рідини передбачають у кожну з двох

Го! зон для підтримки вмісту кристалів на відповідному рівні. Одержувані в результаті суспензії обробляють у різних зонах відокремлення і промивання. о Спосіб згідно з винаходом дозволяє одержувати п-ксилол дуже високого ступеня чистоти. о Проте, виявилося, що можна покращити характеристики роботи установки, контролюючи на всіх рівнях вміст домішок, здатних порушувати селективну адсорбцію п-ксилолу на адсорбенті і його кристалізацію, мова йде, зокрема, про контроль завантаження ароматичних вуглеводнів, ізомеризату і/або рециркулюємого маточного в розчину|заявка на патент Мо94/15. 896 на ім'я заявника).

Для цього можна здійснювати циркуляцію принаймні частини завантаження, принаймні частини маточного

Ф) розчину або принаймні частини ізомеризату в принаймні одну зону обробки глиною або еквівалентною ка речовиною, і одержувати перший ефлюент, який вводять принаймні частково в зону адсорбції або зону кристалізації з дуже низькою температурою. во Згідно з варіантом, який включає очищення шляхом одноступінчатої кристалізації, здійснюють циркуляцію маточного розчину, який утворюється на стадії відокремлення, принаймні в одну зону обробки глиною перед його рециркуляцією в зону збагачення, зокрема, у зону адсорбції або в зону кристалізації з дуже низькою температурою.

Згідно з варіантом, який включає очистку шляхом двохступінчатої кристалізації, другий маточний розчин, 65 одержуваний в результаті відокремлення кристалів при виході з другої зони кристалізації, вводять у реактор обробки глиною.

Ці обробки глиною дають змогу вилучати, принаймні частково, олефіни, що утворюються, наприклад, на стадії ізомеризації, і принаймні частина важких домішок, які циркулюють у циклі збагачення, який включає кристалізацію й ізомеризацію.

Різні варіанти можуть бути здійснені в такий спосіб:

Маточний розчин переважно можна вводити, принаймні частково, в дистиляційну колону, бажано, у колону, встановлену після зони ізомеризації. У цій колоні обробляють також ефлюент із зони ізомеризації й одержують головну фракцію, яка містить легкі сполуки(вода, метанол, вуглеводні із вмістом атомів вуглецю менше 7), |і другу фракцію, що містить перегнану суміш маточного розчину з ізомеризатом, яку потім вводять у зону очистки 7/0 глиною.

Хвостову фракцію від перегонки, яка містить важкі сполуки, можна виводити з цієї дистиляційної колони, що дає змогу зменшувати габарити установок, встановлених за ній.

Частину маточного розчину, перед тим, як її направити в зону селективної адсорбції, можна також змішувати з будь-яким ефлюентом, що виходить із зони обробки глиною, як-от, з ерлюентом, що утворюється в результаті /5 проходження ізомеризату, маточного розчину або завантаження через зону обробки глиною, або ж з ефлюентом, що утворюється в результаті проходження через зону обробки глиною цих трьох потоків і фракції, отриманої після перегонки суміші маточного розчину й ізомеризату.

Ефлюент, що виходить після обробки глиною і одержується згідно з описаними вище варіантами, можна спрямувати на дистиляцію принаймні в одній дистиляційній колоні(колоні вторинної перегонки), із якої виводять 2о хвостову фракцію, що містить важкі сполуки, і головну фракцію, яку вводять у зону адсорбції, у разі потреби, разом із частиною маточного розчину.

Умови адсорбції або видалення небажаних сполук на глині звичайно такі: температура: 100 - З300"С, переважно 160 - 2307С; об'ємна погодинна швидкість: 1 - 8, переважно 1 - (об'єм у годину завантаження на об'єм глини); сч тип глини: природні активовані алюмосилікати, наприклад, стандартна глина Е54 фірми Енгельгард; тиск: З - 100бар, переважно 4 - 20бар. і)

Дистиляційна колона, що слідує за ізомеризацією, звичайно має такі характеристики: тиск: 1 - 20бар, переважно З - 8бар; температура в нижній частині: 150 - 2807С, переважно 200 - 240"; о зо число тарілок: 30 - 80, переважно 50 - 70.

Так звана колона для вторинної перегонки, розташована між зоною обробки глиною і зоною селективої с адсорбції, звичайно має такі характеристики: со тиск: 1 - 20бар, переважно З - 8бар; температура в нижній частині: 160 - 2907С, переважно 210 - 250750; ме) число тарілок: 40 - 200, частіше за все 50 - 90. «Е

Згідно з другою характеристикою винаходу, можна підтримувати вміст компонентів із проміжною леткістю, між леткістю розчинника десорбції і леткістю п-ксилолу, на прийнятному рівні. У цьому випадку принаймні частину маточного розчину можна злити перед введенням у зону обробки глиною.

Іноді може виявитися бажаним здійснити принаймні часткове зливання розчинника десорбції, який виходить « 40.3 стадій перегонки збідненої або збагаченої п-ксилолом фракції, перед тим, як його рециркулювати, і злиту пт») с частину розчинника компенсувати шляхом,наприклад, уведення свіжого розчинника, наприклад, або в завантаження, або на ділянці до зони адсорбції. ;» Як було вказано, можна рециркулювати маточний розчин після кристалізації на різні ділянки установки, у залежності від кількості небажаних сполук, але іноді доцільно поєднувати ті і інші вказані рециркуляції, наприклад, коли мова йде про повторне використання існуючого устаткування для перегонки ізомеризату, ї5» обробки глиною або для вторинної перегонки, і коли один із цих видів устаткування вже працює з максимальною продуктивністю. ік Також можна поєднувати вказані різноманітні рециркуляції зі зливанням, якщо потрібно знизити вміст одного о домішка в циклі, не прагнучи повного його видалення.

Винахід докладніше пояснюється за допомогою наведених малюнків, які ілюструють, без обмеження, ю декілька варіантів реалізації винаходу: о фіг. 1 схематично зображає спосіб, при якому здійснюють адсорбцію, кристалізацію й ізомеризацію, а також попередню обробку маточного розчину, завантаження й ізомеризата; фіг. 2. і З ілюструють очищення п-ксилолу шляхом одноступінчатої кристалізації з високою температурою, що

Включає, відповідно, промивання розплавленим п-ксилолом і толуолом; і фіг. 4 ілюструє очищення п-ксилолу шляхом двоступеневої кристалізації при високій температурі. Як (Ф, приклад, зона збагачення п-ксилолом складається з зони селективної адсорбції з адсорбентом, через який ка циркулює завантаження ароматичних вуглеводнів із 8 атомами вуглецю.

Робочі умови адсорбції в імітованому псевдорозрідженому шарі(наприклад, протитечією) вибирають таким бо чином, щоб утворилася перша фракція - рафінат, що містить м-ксилол, о-ксилол і етилбензол, і друга фракція - екстракт, що містить в основному п-ксилол. Ці умови описуються в патенті США 5 284 992, включеному в даний опис у якості посилання.

Згідно з фіг. 1, по лінії 1 подають завантаження, що містить близько 2095 етилбензолу, 1895 п-ксилолу, 4595 м-ксилолу і 1795 о-ксилолу. На лінії 2 до нього додають рециркулюємий ефлюент, вміст етилбензолу в якому 65 Значно менший, звичайно 8 - 1395, і який містить домішки. По лініях З і ЗО вводять інший рециркулюємий ефлюент, вміст п-ксилолу в якому більш високий, звичайно 25 - 4595. По лінії 4 направляють завантаження і згадані два ефлюенти, що утворюють суміш приблизного складу: п-ксилол - 204 - 22,595, етилбензол -- 94 - 1495, о-ксилол - 204 - 22,595, м-ксилол - 454 - 5095, яку подають у зону адсорбції 8 протитечією, яка включає одну або декілька колон 6 і/або 7, заповнених цеолітом у якості адсорбенту, причому кожна з колон розділена на обмежене число шарів, при цьому число шарів у кожній колоні становить від 4 до 20, а продуктивність колони у відношенні п-ксилолу становить 0,07м? на м? сита на годину, за нормальних умов. Десорбцію здійснюють за допомогою толуолу з розрахунку приблизно 1,45м? толуолу на м" завантаження, причому робоча температура становить близько 160"С. З цієї установки по лінії 10 виводять рафінат, збіднений п-ксилолом і який містить головним чином толуол, м-ксилол, етилбензол і о-ксилол, а по лінії 9 виводять екстракт, збагачений 70 п-ксилолом, який містить по суті толуол і п-ксилол, причому найбільшим домішком є етил-бензол. Рафінат вводять у дистиляційну колону 12(температура в головній частині становить, наприклад, 125"С, а температура в нижній частині становить, наприклад 160"С). З головної частини колони по лінії 14 виводять толуол(наприклад, біля 3095 від кількості, уведеної на стадію адсорбції), що містить, наприклад, менше 295 ароматичних сполук із 8 атомами вуглецю, і з нижньої частини цієї колони по лінії 15 відводять рідину(рафінат, із якого видалений 75 розчинник), збагачену етилбензолом, м-ксилолом і о-ксилолом і збіднену п-ксилолом(наприклад, нижче 90), яку спрямовують в установку для ізомеризації 21. Цей рафінат вводять у контакт із воднем, який вводиться по лінії 20, і з каталізатором на основі морденіту і платини на оксиді алюмінію при температурі 38070. По лінії 22 ізомеризат при виході з реактора надходить у ємність для відокремлення газоподібних компонентів(на фіг. не подана), потім направляється в дистиляційну колону 23(температура в головній частині становить, наприклад, 90"С, температура в нижній частині становить, наприклад, 16072). З головної частини колони по лінії 24 виводять вуглеводні складу С. - Св, гексан, циклогексан, бензол і толуол, а з нижньої частини цієї колони по лінії 2 виводять ефлюент, що містить 8 - 1395 етилбензолу, 21 - 2495 п-ксилолу, 21 - 2495 о-ксилолу, 45 - 5095 м-ксилолу і домішки, який рециркулюють у зону адсорбції 8.

По лінії 9 екстракт направляють у дистиляційну колону 16, із головної частини якої виводять толуол, що с містить менше 295 ароматичних сполук із 8 атомами вуглецю(наприклад, близько 7095 від кількості толуолу, (5) уведеного на стадію адсорбції), який рециркулюють по лініях 17 і 11 на установку для адсорбції в якості розчинника для десорбції. З нижньої частини колони 16 при температурі близько 1607"С виводять потік, збагачений п-ксилолом(із вмістом п-ксилолу близько 9090), по лінії 19, який направляють в установку, наприклад, для одноступінчатої кристалізації ба - 5б, яка працює при температурі близько -107С, із якої по (ав) лінії 25 виводять чистий п-ксилол.

Ця установка для кристалізації, а також засоби попередньої обробки подані на фіг. 2. см

Завантаження для кристалізації, яка, наприклад, містить 9095 мас. п-ксилолу, подають по лінії 19 принаймні (ее) в один кристалізатор 50, який має звичайно перед кристалізатором бак із завантаженням для кристалізаційне представлений), у який уводять завантаження і різні продукти рециркуляції, вказані нижче. Ф

Суспензію кристалів у маточному розчині, яка виходить по лінії 51, частково рециркулюють у кристалізатор «І 50 по лінії 51а, а частину , що залишилася, уводять принаймні в одну центрифугу 52 або один обертовий фільтр.

Маточний розчин відокремлюють від кристалів і рециркулюють принаймні частково по лінії 53 і потім по лінії З в установку для адсорбції 8. Частина цього маточного розчину може бути рециркульована по лінії 5За в бак із « завантаженням для кристалізації перед кристалізатором 50. Просочені маточним розчином отримані кристали по лінії 54 направляють принаймні в одну зону часткового плавлення 55, де здійснюють плавлення при температурі - с біля 107С. Вміст кристалів в установці для часткового плавлення можна контролювати шляхом рециркуляції а частини промивної рідини, описаної нижче, яка вводиться по лінії 58а, і за рахунок підведення тепла за ,» допомогою будь-якого відповідного засобу. По лінії 56 виходить нова суспензія кристалів, яку направляють принаймні в одну колону 57 для промивання типу МІКО, у яку розчинник для промивання вводять протитечією до введення суспензії по лінії бба. При виході з колони одержують чисті кристали п-ксилолу у вигляді суспензії, ї які виводяться по лінії 59, і які повністю розплавляють принаймні в одній установці для плавлення 61, із якої со по лінії 60 відводять рідкий потік дуже чистого п-ксилолу. Частину цього рідкого п-ссилолу можна вводити в якості розчинника для промивання в колону 57 по лінії бба. Нарешті, із колони 57 по лінії 58 виводять (ее) промивну рідину, яку рециркулюють принаймні частково в кристалізатор 50, а другу частину можна т 50 рециркулювати по лінії 58а в установку для часткового плавлення 55.

Згідно з одним варіантом цього пристрою, коли замість колони 57 для промивання протитечією 62 використовують принаймні одну центрифугу(наприклад, ежекторного типу), звичайно використовують центрифугу 52, у якій здійснюють промивання кристалів суспензії, яка виходить із кристалізатора 50, за допомогою частини промивної рідини, яка вводиться по лінії 586, позначеній пунктиром, яку одержують із центрифуги 57.

Згідно з другим варіантом, проілюстрованим на фіг. З, який має ті ж позиції, що і на фіг. 2, і при якому о використовують розчинник для промивання, який відрізняється від розплавленого п-ксилолу високого ступеня іме) чистоти, і є більш легким, ніж п-ксилол, наприклад, толуол, суспензію кристалів при виході з зони часткового плавлення 55 відокремлюють і промивають толуолом, який вводиться по лінії 66, а також рециркулюємим 60 толуолом. Дійсно, при виході з пристрою для плавлення 61 по лінії 60 направляють потік розплавленого п-ксилолу, який містить толуол, що відганяється в дистиляційній колоні 63. Одержують, з одного боку, рідкий п-ксилол дуже високого ступеня чистоти, який виходить по лінії бОа, і, з другого боку, по лінії 62 виводятьОтолуол, який рециркулюють у промивну колону 57 або в центрифугу 57, де здійснюється промивання.

Промивну рідину, що йде по лінії 58, яка містить також розчинник, вводять у другу дистиляційну колону 64, 65 потім рециркулюють, як описано вище. Вилучений розчинник також рециркулюють у зону промивання 57 по лінії 65.

На фіг. 4 ілюструється варіант очищення(зони 5а, 56) п-ксилолу з декількома ступенями кристалізації. Ті ж самі пристрої, які вказані на фіг. 2, із тими ж самими функціями позначені тими самими позиціями.

Суспензію перших кристалів, яка виходить після першого ступеня кристалізації 50, температура якої Т 4 становить біля ОС, по лінії 51 уводять принаймні в одну центрифугу 52. Таким чином, відділені перші кристали по лінії 54 направляють у зону часткового плавлення 55, де принаймні частина більш дрібних кристалів розплавлюється. Маточний розчин, який виходить із центрифуги 52 принаймні частково по лінії 80 уводять принаймні у другий кристалізатор 81, який працює при температурі То, що становить приблизно -187С. Частину цього маточного розчину можна рециркулювати по лінії 8ба у перший кристалізатор для підтримки в ньому /о вмісту кристалів біля 3095. Суспензію других кристалів у другому маточному розчині виводять по лінії 82 і вводять принаймні частково в другу центрифугу 83, а другу частину суспензії можна рециркулювати в другий кристалізатор 81 по лінії 82а. З одного боку, по лінії 84, з'єднаній з центрифугою, виводять другий маточний розчин, який рециркулюють принаймні частково в зону адсорбції 8 по лініях 84 і 3. Частину цього другого маточного розчину можна рециркулювати по лінії 84а в другий кристалізатор для підтримки в ефлюенті близько 7/5 ЗО7Уо кристалів. З іншого боку, другі кристали, просочені маточним розчином, виводять із центрифуги по лінії 85 і вводять у зону часткового плавлення 55, в якій, згідно з фіг. 4, об'єднують перші і другі кристали п-ксилолу. Усі дрібні кристали звичайно розплавлюються, і утворюється нова суспензія кристалів(лінія 56), у якій вміст твердих речовин може бути доведений приблизно до 3095 за рахунок частини промивної рідини 58а, яка вводиться по лініях 54 і 85, по яких подають перші і другі кристали. Цю нову суспензію кристалів Відокремлюють і промивають, як вказано вище, наприклад, у промивній колоні 57, у якій уводять протитечією по лінії бба розплавлений п-ксилол дуже високого ступеня чистоти, що надходить із зони повного плавлення 61.

Промивну рідину рециркулюють принаймні частково по лінії 58 і її можна змішувати з завантаженням першої кристалізації.

Коли промивання 57 здійснюють у центрифузі, наприклад, ежекторного типу, частину промивної рідини сч об Можна рециркулювати по лінії 586, позначеній пунктиром, у першу(52) і/або другу(83) центрифугу. Кристали п-ксилолу відводять по лінії 59. (8)

Крім того, коли розчинником для промивання є інший розчинник, що відрізняється від розплавленого п-ксилолу, необхідно передбачити пристрій, описаний вище(фіг. 3), для перегонки розплавленого п-ксилолу, який виходить із пристрою для плавлення 61, для досягнення, наприклад, чистоти 99,995 і пристрій для о зо перегонки промивної рідини 58, який дозволяє рециркулювати промивну рідину майже без розчинника в різні лінії для рециркуляцій 58а, 586 і 67(фіг. З і 4) с

Було встановлено, що промивання протитечією в колоні є більш бажаним, ніж промивання в центрифузі. со

Справді, при однаковій чистоті п-ксилолу, промивання в центрифузі створює необхідність проміжних промивань, а також стадії часткового плавлення при більш високій температурі, що призводить до утворення великої ме) кількості промивної рідини, яка рециркулюється в кристалізатори, і, отже, до збільшення поверхні теплообміну «Е і більш високої витрати холоду, а також до збільшення кількості центрифуг.

Крім того, спосіб, який включає промивання в колоні, придатний для завантажень дуже різного складу, наприклад, із вмістом 85 - 9595 п-ксилолу, які виходять із зони збагачення, без значних змін апаратури.

Як схематично зображено на фіг. 1, маточний розчин, який виходить з установки для кристалізації ба, 56, « Бециркулюють в установку для адсорбції 8. У випадку двоступінчатої кристалізації маточний розчин надходить із пт) с більш холодного ступеня кристалізації після відокремлення кристалів п-ксилолу(лінія 84, фіг. 4). Домішки, які . циркулюють у циклі: адсорбція, кристалізація й ізомеризація, можуть бути олефіновими вуглеводнями, а також и?» парафіновими і нафтеновими вуглеводнями або іншими кисневмісними сполуками. Вони можуть походити, зокрема, від оброблюваного завантаження після каталітичного риформінга, а також після ізомеризації . Ці домішки, відтак, циркулюють і можуть знаходитися в будь-яких фракціях і особливо в екстракті, відтак, у їх маточному розчині, який одержується на стадії кристалізації. Цей маточний розчин можна вводити по лінії 32, з'єднаній з лінією З і лінією 84(фіг. 4), принаймні в один реактор 26 для обробки глиною, переважно в два ік таких реактори, встановлені перед установкою для адсорбції і зв'язані лінією 27 із цією установкою. З цією

Го! лінією 32 можуть бути з'єднані лінія 1, яка містить оброблюване завантаження, і лінія 2, що містить 5ор Ізомеризат, причому три потоки в такий спосіб обробляються у вигляді суміші в реакторі 26. о Згідно з другим варіантом, завантаження 1 може бути попередньо оброблене в другому реакторі для обробки о глиною(на фіг. не поданий). Те ж саме стосується й ізомеризату 2, який також може проходити спочатку попередню обробку після його проходження через пристрій для дистиляції 23.

Згідно з варіантом, якому надається перевага, маточний розчин З можна безпосередньо вводити в лінію 22, в яка веде в установку 23 для перегонки ізомеризата, до його обробки у вигляді суміші з перегнаним ізомеризатом у реакторі 26 для обробки глиною. Цей варіант дозволяє видаляти майже всі найбільш леткі сполуки не тільки з (Ф, ізомеризату, але і з маточного розчину. ка Коли установка для дистиляції відрегульована так, що з нижньої частини видаляється додаткова фракція, що містить переважну частину важких сполук(вуглеводні з 9 і більше атомами вуглецю, альдегіди, кетони), обробка бо глиною перегнаної суміші, що включає ізомеризат і маточний розчин, істотно покращується.

Частину маточного розчину також можна рециркулювати по лінії 31 в ефлюент 27 реактора 26.

Ефлюент із реактора для обробки глиною і, можливо, маточний розчин 31 після кристалізації, який може містити ще важкі вуглеводні, такі, як вуглеводні з У атомами вуглецю, по лінії 27 вводять у дистиляційну колону 28, із якої виводять, із нижньої частини колони(лінія 29), небажані домішки, а з головної частини - б5 Дистилят, ЩО відповідає очищеній фракції із Св, яку по лінії 4 направляють в установку для адсорбції 8.

Частину маточного розчину також можна вводити в лінію 4 по лінії ЗО.

Ці різні рециркуляції можуть бути скомбіновані між собою, коли мова йде, наприклад, про повторне використання існуючої апаратури для перегонки 23, для обробки глиною 26, або перегонки. 28 і коли одна з цих установок працює при максимальній продуктивності, або коли прагнуть зменшення вмісту домішка в циклі, не прагнучи його повного видалення. Говорячи іншими словами, маточний розчин з установки для кристалізації(стадія з найбільше низькою температурою), що транспортується по лінії 3, можна частково рециркулювати на установку для адсорбції 8 або безпосередньо по лінії 30, або непрямим шляхом по лініях 31, 32 або 33.

Для того, щоб підтримувати вміст компонентів із леткістю, що знаходиться між леткістю толуолу(розчинник 76 десорбції) і ксилолу, на прийнятному рівні, наприклад, нижче 595, здійснюють принаймні одне зливання толуолу, забрудненого вищевказаними компонентами, через лінію 35, з'єднану або з лінією 17, або з лінією 14, або з лінією 11, по яких проходить розчинник, який рециркулюється в установку для адсорбції 8.

Крім того, можна здійснювати зливання частини маточного розчину, який надходить після кристалізації, якщо вміст компонентів із проміжною леткістю в ньому занадто високий. Це зливання здійснюють за допомогою лінії 34, зв'язаної з лінією 3.

Зливання толуолу можна компенсувати введенням нової порції толуолу. З огляду на те, що основним джерелом ароматичної фракції з 8 атомами вуглецю(лінія Та) є каталітичний риформінг, дисмутація(диспропорціонування) толуолу в бензол і ксилол і трансалкілування толуол - ароматичний вуглеводень Со і що ефлюенти від цих установок звичайно частково очищаються на ряді установок для дистиляції, частиною яких може бути колона 28, можна використовувати, принаймні частково, в якості нової порції толуолу або толуол, одержуваний у головній частині(лінія 42) колони для дистиляції толуолу 40, яка знаходиться перед реактором 26, який містить глину, або толуол, який йде через бай-пасну лінію 16, принаймні від частини завантаження(лінія Та), який змішують із ефлюентом 41 із нижньої частини колони 40, або толуол, який вводять в очищене завантаження/(лінія 1) у випадку розладу колони 40, що дозволяє увести у фракцію С в8 сч бажану порцію толуолу.

Винахід ілюструється таким прикладом: і)

Завантаження для кристалізаці(Отон/година), згідно з фіг. 4, яке містить 88,5950 мас. п-ксилолу, направляється на перший ступінь кристалізації й охолоджується до 2"С із рециркуляцією на цей самий ступінь частини промивної рідини(2,7тон/година) суспензії кристалів(127тон/година) і першого маточного су зо розчину(13,1тон/година). Перші кристали, отримані після відділення від першої суспензії кристалів, суспендують із частиною промивної рідини(1Отон/година) і направляють у ємність для часткового плавлення. с

Перший маточний розчин уводять на другий рівень кристалізації й охолоджують до -187С із рециркуляцією на со цей самий рівень другого маточного розчину(3,7тон/година) і суспензії других кристалів(41,7тон/година). Після центрифугування одержують, з одного боку, потік другого маточного розчину(5,7тон/година) із вмістом п-ксилолу ме) 43995 мас., із якого 2тони в годину рециркулюють на адсорбцію, і, з іншого боку, другі кристали, які «Е суспендують з іншою частиною промивної рідини(З,їтони в годину) і спрямовують у ємність для часткового плавлення, температуру якого підтримують при 7"7С.

Суспензію кристалів, яка виходить із ємності для часткового плавлення, промивають у промивній колоні, що функціонує в протитечії, при використанні розплавленого п-ксилолу в якості розчинника для промивання й « одержують 15,втон/година промивної рідини і втонн/година п-ксилолу із ступенем чистоти 99,9905. шщ с з»

Claims (1)

1. Формула винаходу

   1. Спосіб одержання п-ксилолу з високим ступенем чистоти із завантаження, яке містить суміш ароматичних їз вуглеводнів із 7-9 атомами вуглецю, при якому здійснюють циркуляцію принаймні частини завантаження в зоні для збагачення першої фракції принаймні на 3095 мас. п-ксилолом, і очищають принаймні частину вищевказаної ре) першої фракції шляхом принаймні однієї кристалізації при високій температурі Ті переважно у межах від -107С оо до -25"С, принаймні в одній зоні кристалізації (50) (стадія а), виділяють кристали у вигляді суспензії в 5о Маточному розчині (стадія б), відокремлюють кристали від маточного розчину принаймні у першій зоні їмо) відокремлення (52) (стадія в), який відрізняється тим, що оз г) одержані кристали частково розплавляють принаймні в одній зоні (55) для часткового плавлення, відмінній від зони кристалізації, з одержанням суспензії кристалів; д) одержану на стадії г) суспензію направляють на стадію відокремлення кристалів і їх промивання відповідним розчинником принаймні в одній зоні (57) відокремлення і промивання з одержанням, з одного боку, кристалів чистого п-ксилолу і, з другого боку, промивної рідини (58); і (Ф) е) при необхідності повністю розплавляють вищевказані чисті кристали (61) і одержують рідкий потік (60) ГІ розплавленого п-ксилолу.

   2. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що зоною збагачення п-ксилолом є принаймні одна зона во кристалізації з дуже низькою температурою, у яку вводять завантаження, яке містить суміш вуглеводнів із 8 атомами вуглецю, із якого одержують після стадії відокремлення рідину, яку ізомеризують у зоні ізомеризації, і кристали, які розплавляються і які складають принаймні частину вищевказаної першої фракції.

   З. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що зоною збагачення п-ксилолом є зона (8) селективної адсорбції, яка містить цеоліт як адсорбент, у яку вводять завантаження, яке містить суміш вуглеводнів із 8 де Втомами вуглецю, здійснюють селективну адсорбцію завантаження у присутності розчинника десорбції, рекуперують першу фракцію (9, 19), збагачену п-ксилолом, і другу фракцію (10, 15), збіднену п-ксилолом,

   ізомеризують вищевказану другу фракцію в зоні (21) ізомеризації, яка включає каталізатор ізомеризації, в адекватних умовах для одержання більш збагаченого п-ксилолом ізомеризату, і принаймні частину ізомеризату рециркулюють (2) у зону адсорбції.

   4. Спосіб згідно з будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що принаймні частину маточного розчину (3), який утворюється на стадії відокремлення в), рециркулюють у зону (8) збагачення.

   5. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що зоною збагачення п-ксилолом є принаймні одна зона дисмутації завантаження, яка складається в основному з толуолу, ефлюент, який виходить з неї і який містить бензол і ксилоли, переганяють для видалення бензолу і толуолу , який не прореагував. 70 6. Спосіб за одним з пп. 1-3 і 5, який відрізняється тим, що принаймні частину маточного розчину зі стадії відокремлення в) кристалізують у другій зоні (81) кристалізації при високій температурі То», яка є нижчою від температури Т- зони (50) кристалізації на стадії а), рекуперують другі кристали у вигляді суспензії в другому маточному розчині, відокремлюють вищевказані другі кристали від вищевказаного другого маточного розчину в другій зоні (83) відокремлення, частково розплавляють другі кристали принаймні в одній зоні (55) /5 часткового плавлення, рекуперують суспензію вищевказаних перших кристалів, яка утворюється на стадії часткового плавлення г), і другі кристали, відокремлюють і промивають кристали у вигляді суспензії принаймні у другій зоні (57) відокремлення і промивання за допомогою розчинника для промивання, рекуперують, з одного боку, кристали чистого п-ксилолу і, з другого боку, промивний розчин (58), і при необхідності повністю розплавляють (61) вищевказані чисті кристали, потім одержують (60) рідкий потік розплавленого п-ксилолу.

   7. Спосіб за одним з пп. 1-6, який відрізняється тим, що принаймні частину промивного розчину (58) рециркулюють у першу зону (50) кристалізації або в зону кристалізації з високою температурою (Т 1).

   8. Спосіб за одним з пп. 1-7, який відрізняється тим, що частину промивної рідини (58а) рециркулюють у зону (55) часткового плавлення.

   9. Спосіб за одним з пп. 1, 2, 3, 6-8, який відрізняється тим, що принаймні частину другого маточного розчину сч ов (84) рециркулюють у зону адсорбції (8) або в зону кристалізації при дуже високій температурі.

   10. Спосіб згідно з пп. 6-9, який відрізняється тим, що частину другого маточного розчину (84) рециркулюють і) у другу зону (81) кристалізації з більш низькою температурою.

   11. Спосіб за одним з пп. 1-10, який відрізняється тим, що зоною відокремлення і промивання є принаймні одна колона для промивання протитечією, у яку вводять як розчинник для промивання частину рідкого потоку о зо (ба) розплавленого п-ксилолу.

   12. Спосіб за одним з пп. 1-10, який відрізняється тим, що зоною відокремлення і промивання є колона для с промивання протитечією за допомогою розчинника іншого, ніж очищений п-ксилол, кристали чистого п-ксилолуу о вигляді суспензії, яка виходить з вищевказаної колони, спрямовують принаймні в одну центрифугу або фільтр до повного розплавлення кристалів, із метою відокремлення розчинника для промивання, який рециркулюють у Ме Зв Колону. «г

   13. Спосіб за одним з пп. 1-10, який відрізняється тим, що зоною відокремлення і промивання є принаймні одна центрифуга або обертовий фільтр, куди як розчинник для промивання вводять рідкий потік (бОа) розплавленого п-ксилолу.

   14. Спосіб за одним з пп. 1-10, який відрізняється тим, що розчинником для промивання є розчинник інший, « ніж п-ксилол, потік розплавленого п-ксилолу переганяють (63) з одержанням, з одного боку, п-ксилолу дуже в с високої чистоти і, з другого боку, розчинника для промивання, який рециркулюють (62) принаймні частково в . зону (57) відокремлення і промивання, і отриману промивну рідину (64) переганяють, і принаймні частину и?» відігнаного розчинника для промивання (65) рециркулюють в зону відокремлення і промивання (57).

   15. Спосіб за одним з пп. 1-10, 13 і 14, який відрізняється тим, що зоною (57) відокремлення і промивання є принаймні одна центрифуга або обертовий фільтр; і частину відокремленого промивного розчину рециркулюють їх у першу зону (52) відокремлення.

   16. Спосіб за одним з пп. 6-10, 13-15, який відрізняється тим, що зоною (57) відокремлення і промивання є ік принаймні одна центрифуга або обертовий фільтр; і частину відокремленої промивної рідини рециркулюють у Го! другу зону (83) відокремлення.

   17. Спосіб за одним з пп. 1-16, який відрізняється тим, що зона часткового плавлення перших кристалів і о зона часткового плавлення других кристалів є відокремленими. о 18. Спосіб за одним з пп. 6-17, який відрізняється тим, що температура першої зони кристалізації становить від -10"7С до -5"С, а температура другої зони кристалізації становить від -57С до -2576.

   19. Спосіб за одним з пп. 1-18, який відрізняється тим, що температура першої зони відокремлення є дв практично сталою і практично дорівнює температурі першої зони кристалізації.

   20. Спосіб за одним з пп. 1-4, 6-19, який відрізняється тим, що здійснюють циркуляцію принаймні частини (Ф, завантаження, принаймні частини маточного розчину, принаймні частини ізомеризату принаймні в одну зону ка обробки глиною або еквівалентною речовиною, і перший ефлюент, який виходить з неї, уводять, принаймні частково, в зону збагачення. во 21. Спосіб за одним з пп. 1-4, 6-20, який відрізняється тим, що принаймні частину маточного розчину (3), (33) вводять у дистиляційну колону (23) після зони (21) ізомеризації, у якій переганяють ізомеризат і маточний розчин, одержують головну фракцію, яка містить легкі сполуки, і фракцію, яка містить суміш перегнаних вищевказаного маточного розчину й ізомеризату, яку потім вводять у зону (26) обробки глиною, і рекуперують другий ефлюент. б5