UA139145U - Засіб з нефропротекторною та гіпоазотемічною дією - Google Patents

Abstract

Засіб з нефропротекторною та гіпоазотемічною дією містить активну речовину природного походження та допоміжні речовини. У якості активної речовини використовують N-ацетилглюкозамін.

Description

Корисна модель належить до медичної та хіміко-фармацевтичної галузі, а саме до лікарських засобів природного походження на основі аміноцукрів, що є похідними глюкозаміну (ГА), і може бути використана у моно- чи комплексній терапії гострих та хронічних захворювань нирок різної етіології, у якості нефропротекторного та гіпоазотемічного засобу.

Патогенетична терапія хворих із порушеннями ниркової функції є важливою проблемою сучасної медицини, що пов'язано з відсутністю у клінічній практиці ефективних препаратів нефропротекторної дії. Ураження нирок незалежно від етіології з часом призводять до виникнення хронічної хвороби нирок (ХХН), що займає особливе місце серед захворювань сечовидільної системи, її перебіг призводить до неминучого розвитку важких ускладнень, таких як гостра та хронічна ниркова недостатність, в результаті чого пацієнти швидко піддаються інвалідизації і втрачають свою соціальну активність (1| Згідно даних світової статистики поширеність ХХН становить 10-16 95 від загальної чисельності населення і сягає 30 95 в осіб похилого віку (2). В Україні на сьогоднішній день налічується біля 500 тис. хворих на ХХН, більшість з яких не може отримати спеціалізовану медичну допомогу (|З). У зв'язку з цим пошук ефективних засобів нефропротекторної та гіпоазотемічної дії є актуальним.

При патогенетичному лікуванні хворих даної групи науковий інтерес представляє вплив на стан базальної мембрани нефронів та відновлення її функції. Вважається, що це можливо за умов використання препаратів, які володіють мембранопротекторною, протизапальною, діуретичною, антиоксидантною, антигіпоксичною дією та посилюють гломерулярну гемодинаміку. Такий комплекс властивостей можна умовно охарактеризувати як нефропротекторний, але він матиме непрямий характер захисного впливу.

Більш значима наявність у лікарського засобу прямого нефропротекторного ефекту, що реалізується за рахунок компенсації дефіциту основної речовини гломерулярної базальної мембрани при її ушкодженні. Лікарські засоби з подібними властивостями у сучасній медичній практиці відсутні (11.

Відомо, що повільною нефропотекторною активністю володіють антигіпертензивні препарати з груп інгібіторів АПФ (каптоприл, лізиноприл, еналаприл та ін.) та антагоністів рецепторів ангіотензину | (лосартан, валсартан, ірбесартан та ін.) і тому широко використовуються у терапії ХХН (1, 2, 4). Окрім системної гіпотензивної дії, препарати даних

Зо груп знижують тонус відвідної артеріоли нефрону, що зменшує внутріклубочковий тиск, покращує гемодинаміку та знижують протеїнурію |4Ї. Але вони не сприяють відновленню базальної мембрани, не чинять гіпоазотемічної дії і можуть викликати велику кількість побічних ефектів, серед яких гіпотензія, тахікардія, сухий кашель, гіперкаліємія, ангіоневротичні набряки, анемія, токсичне ураження печінки та порушення видільної функції нирок (5).

Серед препаратів з нефропротекторною активністю відомі засоби на основі глікозаміногліканів. Вони представлені переважно антикоагулянтами прямої дії (гепарин, еноксапарин, дальтепарин, надропарин та ін.) (5), а також препаратом сулодексид, що окрім гепариноподібної фракції містить високосульфатований глікозаміноглікан дерматан сульфат |б1І.

Ці лікарські засоби покращують гломерулярну гемодинаміку, позитивно впливають на стан базальної мембрани нефрону, сприяють відновленню її негативного електричного заряду, помірно зменшують протеїнурію та збільшують діурез. Але незважаючи на це, вони характеризуються недостатньою ефективністю нефро-протекторної дії, відсутністю гіпоазотемічного впливу, незручною формою введення та деякими побічними ефектами, основними з яких є високий ризик розвитку кровотеч, геморагічних явищ, виникнення макрогематурій, алергічних реакцій, розвиток тромбозів після припинення терапії та ін. (5).

У лікуванні захворювань сечовидільної системи застосовуються препарати рослинного походження з нефропротекторною дією. Відомий рослинний препарат "Леспефрил", що містить настоянку леспедези двоцвітної та виявляє гіпоазотемічну й діуретичну дію (5). Засіб застосовують у складі комплексної терапії латентної і компенсованої стадії хронічної ниркової недостатності у дорослих. Недоліком препарату є слабка нефропротекторна дія, наявність у складі етанолу, розвиток алергічних реакцій та гіпонатріємії.

Відомий лікарський засіб "Канефрон Н", що містить траву золототисячника, корінь любистка та листя розмарину, проявляє протизапальну, спазмолітичну, діуретичну та антибактеріальну дію і застосовується для комплексного лікування запальних захворювань сечовидільної системи та профілактики утворення сечових конкрементів |5). Недоліком препарату є слабкий захисний вплив на нирки, відсутність гіпоазотемічної дії, розвиток побічних ефектів, серед яких порушення з боку травного тракту та алергічні реакції.

Також відомій рослинний препарат "Хофітол", що містить сухий водний екстракт з листя артишоку польового й виявляє діуретичну, жовчогінну, гепатопротекторну і гіпоазотемічну дію бо ІЇБЇ. Засіб застосовують при хронічному нефриті, хронічній нирковій недостатності,

захворюваннях печінки і жовчного міхура. Недоліками препарату є слабкий нефропротекторний ефект та прояви побічної дії - діареї, нудоти, печії та алергічних реакцій.

Якісний та кількісний склад компонентів рослинних препаратів не дозволяє в достатній мірі підвищити рівень та розширити спектр їх специфічної активності, знизити або виключити негативні побічні ефекти, внаслідок чого не забезпечується комплексний протекторний вплив на нирки.

Відомі експериментальні дані щодо застосування кверцетину як нефропротекторного, гіпоазотемічного та регулюючого електролітний обмін засобу при хронічній нирковій недостатності у вигляді препаратів "Корвітин" (ліофілізований порошок для ін'єкцій) та "Квертин" (таблетки жувальні) І/|Ї Незважаючи на наявність додаткової фармакодинаміки (антиоксидантна, антигіпоксична, протизапальна дія) та високий рівень безпеки недоліком даних засобів є відсутність прямого мембранопротекторного ефекту, недостатня гіпоазотемічна дія та слабкий вплив на гломерулярну гемодинаміку. Окрім того, отримані позитивні результати експериментальних досліджень не мають клінічного підтвердження.

Загальним недоліком усіх вище перерахованих засобів є відсутність безпосереднього захисного впливу на пошкоджені структури базальної мембрани нефронів, тобто прямої нефропротекторної дії. Це обумовлює недостатній рівень фармакологічної активності та швидкості розвитку нефропротекторного ефекту, особливо при гострих ураженнях нирок.

У світовій медичній практиці широко відомий аміноцукор ГА, що використовується як хондропротекторний засіб при лікуванні остеоартрозів у вигляді солей гідрохлориду та сульфату переважно в пероральних лікарських формах, як у моно-, так і в комбінованих препаратах, таких як "Артрон Флекс", ,Артрон Комплекс" "Терафлекс", "Хондра-Сила", "Дона" та ін. І5, 8). У ряді експериментальних досліджень показано специфічну дію гідрохлориду ГА при внутрішньошлунковому (в/ш) застосуванні у тварин за умов розвитку гострої та хронічної ниркової недостатності (9). Г А є природним метаболітом людини, практично безпечним для організму та входить у складі глікозаміногліканів й глікопротеїнів до структур біологічних мембран, в тому числі, до базальної мембрани нефронів, що й обумовлює його нефропротекторні властивості. Недоліком ГА є повільний розвиток фармакологічного ефекту та недостатній рівень нефропротекторної та гіпоазотемічної активності за умов гострих уражень

Зо нирок або загострень хронічних станів.

Відомі також ін'єкційні форми ГА у вигляді сульфату, що також застосовуються при лікуванні остеоартрозів у вигляді препаратів "Дона", "Сінарта" та "Глюкосат", але для цих засобів не визначено нефропротекторної, гіпоазотемічної дії та взагалі доцільності застосування при захворюваннях нирок (5, 8Ї. Суттєвим недоліком даних засобів є необхідність застосування додаткового розчину, що містить етилендіамін, для доведення рН ін'єкційного розчину до фізіологічного рівня, що знижує зручність застосування. Це пов'язано з тим, що сульфат ГА стабільний у розчині з кислим середовищем, який не можна вводити людині |81.

Загальним недоліком препаратів ГА є повільний розвиток нефропротекторного ефекту. Це пояснюється тим, що ГА реалізує свою фармакологічну дію через біологічно активну форму - М- ацетилглюкозамін (НАГА) і, саме у такому вигляді долучається до структур пошкодженої базальної мембрани, тобто лише після ацетилування |8Ї. При цьому у разі перорального застосування ГА піддається перетворенню у печінці до НАГА з виходом не більше 30 95, решта аміноцукру долучається до енергетичного обміну (5, 8). Таким чином, ГА за рівнем біологічної активності поступається НАГА.

В основу корисної моделі поставлена задача створити засіб, що виявляє виражену нефропротекторну та гіпоазотемічну дію при гострих та хронічних захворюваннях нирок різної етіології, в якому було забезпечено підвищення комплексного впливу на сечовидільну систему за рахунок збільшення рівня та розширення спектру специфічної активності, а саме: зменшення дефіциту пластичного матеріалу ниркового фільтру при його ушкодженні, нормалізації фільтраційно-реабсорбційної функції нирок, зменшенні у нирках запально-деструктивних та вільно-радикальних процесів, зменшенні проявів ниркової недостатності та нормалізації азотистого обміну, а також зниженні або виключенні негативних побічних ефектів.

Поставлена задача вирішується тим, що засіб з нефропротекторною та гіпоазотемічною дією містить активну речовину природного походження та допоміжні речовини. У якості активної речовини використовують М-ацетилглюкозамін.

Запропонований засіб, що містить НАГА, застосовується у парентеральній формі у вигляді ін'єкційного розчину для внутрішньом'язового (в/м) або внутрішньовенного (в/в) введення.

Доцільно, щоб НАГА входив до складу ін'єкційного розчину у кількості 5-10 мас. 95 для забезпечення дозування 100-500 мг при одноразовому парентеральному введенні у об'ємі 2-5 (516) МЛ.

Запропонований засіб на основі НАГА використовується у вигляді твердої лікарської форми для перорального застосування у кількості 50-100 мас. 95, яка забезпечує дозування 300-1500 мг при одноразовому введенні.

Основною перевагою даного засобу є те, що НАГА є активним метаболітом ГА та чинить нефропротекторний вплив за прямим механізмом дії. До того ж застосування у формі парентерального розчину дозволяє нівелювати вплив ефекту первинного проходження через печінку й забезпечити надходження всієї введеної дози НАГА до системи кровообігу у незміненому вигляді. Все це обумовлює високу ефективність даного засобу за нефропротекторною та гіпоазотемічною дією не тільки при латентному перебігу захворювань нирок різної етіології, але й при гострих ураженнях та загостреннях хронічних нефропатій.

Додатковою перевагою запропонованого засобу у формі парентерального розчину є відсутність необхідності попереднього змішування з розчином етилендіаміну перед введенням, оскільки препарат є стабільним при фізіологічному значенні рН, що значно підвищує зручність застосування.

Експериментально доведено, що за умов розвитку запальних та токсичних уражень нирок заявлений засіб позитивно впливає на загальний стан тварин, знижує прояви нефротичного та набрякового синдромів, нормалізує зміни біохімічних показників організму, посилює видільну функцію нирок, тобто чинить виражену нефропротекторну дію. Також встановлено, що у разі розвитку ренальної гіперазотемії НАГА значно знижує вміст у сироватці крові продуктів азотистого обміну та сприяє їх виведенню з сечею, тобто чинить гіпоазотемічну дію. Це набуває особливого значення при лікуванні захворювань нирок на тлі розвитку ниркової недостатності і є безумовною перевагою запропонованого препарату.

Нефропротекторна дія НАГА не є очевидною, а обумовлена специфічними фізико- хімічними, біохімічними та фізіологічними властивостями. Входячи до складу глікозаміногліканів, які вкривають поверхню базальної мембрани нефронів, НАГА не тільки виконує захисну функцію, а й сприяє утворенню негативного заряду на базальній мембрані, що перешкоджає проникненню крізь неї білків сироватки крові, а, отже, й розвитку протеїнурії. Крім того, стабілізація поверхневого заряду базальної мембрани в період розвитку нефропатії, призводить до нормалізації гемодинаміки у нефроні, що неминуче порушується при розвитку

Зо захворювання. Також слід відмітити, що поверхневий шар базальної мембрани приховує її антигенні зони та перешкоджає розвитку каскаду аутоїмунних реакцій, які лежать в патогенезі більшості запально-деструктивних захворювань нирок.

В основі гіпоазотемічної дії НАГА лежить покращення клубочкової гемодинаміки, що призводить до посилення виведення продуктів азотистого обміну з сечею під впливом фільтраційних процесів, а також посилення детоксикаційної функції печінки, де переважно відбуваються процеси дезактивування вільного аміаку.

З джерел інформації не відомо застосування НАГА як нефропротекторного та гіпоазотемічного засобу при лікуванні запально-деструктивних та токсичних уражень нирок у вигляді монопрепарату у парентеральних чи пероральних лікарських формах. Доцільність використання даного засобу з вищезазначеною метою підтверджується експериментальним даними, одержаними у власних дослідженнях.

Реалізація заявленої корисної моделі ілюструється наступними прикладами, але не обмежується ними.

Приклад 1. Порівняльне дослідження нефропротекторних властивостей похідних глюкозаміну за умов розвитку мембранозної нефропатії.

Нефропротекторні властивості похідних ГА - ГА гідрохлориду (ГА г/х) та його активного метаболіту НАГА було вивчено при в/ш та в/м шляхах введення у щурів за умов розвитку мембранозного ураження нирок. Нефропатію відтворювали шляхом внутрішньоочеревинного (в/о) введення доксорубіцину в дозі 10 мг/кг (10). Усі тест-зразки вводились протягом трьох тижнів у дозі 50 мг/кг на добу (максимальна ефективна доза ГА - ЕДго за протизапальною дією

ІЗВІ). По закінченні дослідження у тварин оцінювали видільну функцію нирок за показниками протеїнурії та швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), інтенсивність у нирках деструктивних процесів за вмістом ендогенного НАГА та стан перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) за вмістом у тканині нирок ТБК-реактантів (ТБК-Р). Отримані результати наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Вплив похідних глюкозаміну при різних шляхах введення на перебіг мембранозної нефропатії у щурів (п-42) й о, Ендогенний НАГА ТБК-Р нирок, контроль патологія

Примітки: 197 - вірогідно відносно інтактних тварин (р«е0,05); 2) 2 - вірогідно відносно тварин групи контрольної патології (р«е0,05);

З) З - вірогідно відносно тварин, що отримували НАГА в/м (р«е0,05).

Результати дослідження свідчать, що серед вивчених похідних ГА неф-ропротекторні властивості найбільш виражені у НАГА при обох шляхах введення, але у більшій мірі за умов в/м застосування. Це проявлялось у вірогідному відносно контрольної патології зниженні протеїнурії у 4,1 разу й збільшенні ШКФ у 2,4 разу до інтактного рівня, що говорить про нормалізацію функціонального стану нирок. Також даний тест-зразок сприяв зниженню деструктивних та вільнорадикальних процесів у нирках, про що свідчить вірогідне збільшення вмісту ендогенного НАГА у 2,3 разу до рівня інтакту та зниження вмісту ТБК-Р у 1,6 разу (табл. 1). При цьому даний препарат вірогідно перевершував активність ГА г/х при в/м введенні за показниками протеїнурії та ТБК-Р нирок, а також ГА г/х при в/ш введенні за всіма дослідженими параметрами. Таким чином, НАГА є найперспективнішим похідним ГА для застосування у якості засобу лікування захворювань нирок, який може з успіхом використовуватись як при в/м, так й при в/ш шляху введення.

Приклад 2. Дослідження впливу М-ацетилглюкозаміну при парентеральному введенні на перебіг гострої ниркової недостатності.

З метою підтвердження ефективності НАГА при гострій нирковій недостатності проводили вивчення його впливу за умов парентерального введення на моделі міоглобінуричної нефропатії у щурів, яку відтворювали шляхом в/м ведення 50 95 розчину гліцеролу у дозі 10 мл/кг (10)Ї. НАГА вивчали у дозі 50 мг/кг (згідно з прикладом 1) при щоденному в/м та в/в введенні протягом 7 діб у порівнянні з препаратом Корвітин, який вводили в/о у дозі 34 мг/кг (ЕДоо за нефропротекторною активністю (7/1). Ефективність засобів оцінювали за загальним показником летальності та показниками видільної функції нирок - діурезом та сечовою екскрецією білку, креатиніну й сечовини, які наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Ефективність М-ацетилглюкозаміну при парентеральному введенні за умов гострої ниркової недостатності у щурів (п-48) , С Тлетальність! Дурез, мови досліду о, мл/добу (білку, мг/доб креатиніну, сечовини, ? У, У мкмоль/добу ммоль/добу

Ес Р 6,6-0,3 1,35:5-0,10 23,5020,49 0,8920,05 контроль 3,501" 41,3251,46! 20,55:20,40! 0,73520,03! патологія

НАГА 50 мг/кгв/мі 0102 | 5402123 02521272 2718-0602 1,210,0412

НАГА 50 мг/кгв/в! 00102 | 56бж0,2123 И86521,261239, 27,47-0,5423 1,25:0,0312

Корвітин ЗА мг ЩЕ 480,12 |29,73ж2,7172) 24,8920,922 1и1520,0512

Примітки: 197 - відмінності вірогідні відносно інтактних тварин (р«е0,05); 2) 2 - відмінності вірогідні відносно тварин групи контрольної патології (р«е0,05);

З) З відмінності вірогідні відносно тварин, що отримували Корвітин (р«е0,05).

Отримані дані свідчать, що НАГА як при в/м, так і при в/в шляхах введення чинить виражену позитивну дію на перебіг гострої ниркової недостатності у щурів без статистичних відмінностей один від одного. При цьому спостерігається вірогідне порівняно з нелікованими тваринами зниження летальності з 50 95 до 10 95, збільшення діурезу у 1,5-1,6 разу, зниження протеїнурії у 2,0-2,2 разу, підвищення екскреції креатиніну - у 1,3 разу й сечовини - у 1,7 разу, що в цілому говорить про нормалізацію функціонального стану нирок й азотистого обміну (табл. 2). Слід відмітити, що за рівнем активності НАГА при обох шляхах введення вірогідно перевершив дію референс-препарату Корвітину за більшістю показників. Таким чином, НАГА є ефективним засобом корекції гострої ниркової недостатності при різних шляхах парентерального введення - як в/м, так і в/в.

Приклад 3. Вивчення впливу М-ацетилглюкозаміну на перебіг хронічної ниркової недостатності.

Доцільність застосування НАГА при хронічній нирковій недостатності було доведено на моделі сулемової нефропатії у щурів, яку викликали підшкірним введенням сулеми у дозі 4 мг/кг тричі протягом трьох діб (10). Як у прикладі 2 НАГА вивчали у дозі 50 мг/кг при щоденному в/м та в/ш введенні протягом трьох тижнів у порівнянні з препаратом Корвітин, що вводився в/о у дозі 34 мг/кг. В ході дослідження оцінювали показники летальності й видільної функції нирок щурів - діурез, ШКФ та канальцеву реабсорбцію, які представлені у таблиці 3.

Таблиця З

Вплив М-ацетилглюкозаміну за різних шляхів введення на перебіг хронічної ниркової недостатності у щурів (п-48)

Умови досліду |Летальність, 95ІДіурез, мл/добуШКФ, мл/добу| Канальцева реабсорбція, 95 оІнтактнийконтроль | 0 | бло 413,4219,8 98,50:50,06 3,302! 69,бж3,0! 95,210,20!

НАГА 50 мг/кг в/м 5,702 328,68,812 98,260,0712

НАГА 50 мг/кг в/ш 5,5:20,12 275,629,4123 97,9850,10723

Корвітин 34 мг/кг в/о 6,92-0,2723 |286,9:410,7123 97,600,03723

Примітки: 1) - вірогідно відносно інтактних тварин (р«е0,05); 2) 2- вірогідно відносно тварин групи контрольної патології (р«е0,05);

З) З - вірогідно відносно тварин, що отримували НАГА в/м (р«е0,05).

Результати, наведені у таблиці З свідчать, що НАГА є ефективним засобом для лікування хронічної ниркової недостатності при будь-якому шляху введення, але більше при в/м застосуванні. Так, під впливом аміноцукру при в/м введенні повністю зникали випадки летальності у тварин, спостерігалось вірогідне відносно групи контрольної патології збільшення діурезу у 1,7 разу, ШКФ - у 4,7 разу та канальцевої реабсорбції - на 3,2 95, що загалом говорить про покращення видільної функції нирок. Вагомим є те, що НАГА при в/м введенні за умов хронічної ниркової недостатності за деякими показниками був вірогідно краще, ніж при в/ш застосуванні. До того ж за ступенем активності він достовірно перевершив дію препарату порівняння Корвітину за більшістю вивчених показників. Отже, НАГА є ефективним засобом корекції ниркової недостатності різного походження і може розглядатись як перспективний препарат для комплексної терапії ХХН.

Приклад 4. Дослідження гіпоазотемічних властивостей М-ацетил-глюкозаміну за умов розвитку хронічної ниркової недостатності.

Оцінку впливу НАГА на азотистий обмін при хронічній нирковій недостатності було проведено на моделі сулемової нефропатії у щурів. Схема дослідження була аналогічною прикладу 3. Станом на 21 добу експерименту у тварин визначали вміст креатиніну та сечовини у крові й сечі, а також розраховували їх кліренси. Результати досліду наведено у таблиці 4.

Таблиця 4

Показники азотистого обміну у щурів з хронічною нирковою недостатністю під впливом М-ацетилглюкозаміну (п-48) мкмоль/л мкмоль/добу ммоль/добу патологія

Примітки: 1) - вірогідно відносно інтактних тварин (р«е0,05); 2) 2 - вірогідно відносно тварин групи контрольної патології (р«е0,05);

З) З - вірогідно відносно тварин, що отримували НАГА в/м (ре«е0,05).

В результаті дослідження було доведено, що НАГА проявляє виражену гіпоазотемічну дію та сприяє виведенню азотистих сполук з організму щурів із сечею. При цьому за умов в/м введення даний гексозамін є вірогідно кращим, ніж при в/ш застосуванні. Так, під його впливом спостерігалось достовірне порівняно з нелікованими тваринами зниження вмісту у крові креатиніну у 2,3 разу та сечовини у 2,5 разу, а також відповідне підвищення їх сечової екскреції: креатиніну - у 2,0 рази, а сечовини - у 1,5 разу (табл. 4). Окрім того, за ступенем впливу НАГА при в/м введенні вірогідно перевершив Корвітин, що вводився в/о, за більшістю показників.

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що НАГА за умов розвитку ниркової недостатності володіє вираженою гіпоазотемічною дією, а, отже, є перспективним засобом лікування ХХН.

Зо Приклад 5. Дослідження антиоксидантних властивостей М-ацетил-глюкозаміну за умов розвитку хронічної ниркової недостатності.

З метою оцінки антиоксидантних властивостей НАГА при нирковій недостатності було проведено вивчення його впливу на показники ПОЛ щурів з сулемовою нефропатією за схемою, використаною у прикладі 3. Через З тижні після відтворення патології щурів виводили з досліду і у крові та тканині нирок визначали вміст продуктів ПОЛ: первинних - дієнових кон'югатів (ДК) та вторинних - ТБК-Р. Отримані дані наведено у таблиці 5.

Таблиця 5

Вплив М-ацетилглюкозаміну на показники

ПОЛ у щурів з хронічною нирковою недостатністю (п-48) мкмоль/л мкмоль/л МмкмМОлЬ/г МмкмМОлЬ/г патологія

Примітки: 197 - вірогідно відносно інтактних тварин (р«е0,05); 2) 2 - вірогідно відносно тварин групи контрольної патології (р«е0,05);

З) З - вірогідно відносно тварин, що отримували НАГА в/м (р«е0,05); 4) 5 - вірогідно відносно тварин, що отримували Корвітин в/о (р«е0,05).

Результати дослідження свідчать, що НАГА на тлі розвитку у щурів ниркової недостатності чинить значну антиоксидантну дію, за силою якої статистично не поступається за більшістю показників препарату порівняння Корвітину, який містить кверцетин і є відомим антиоксидантом.

При в/м застосуванні НАГА вміст у крові та нирках тварин продуктів ПОЛ вірогідно знижувався відносно групи контрольної патології: показник ДК крові знижувався у 1,5 разу, ТБК-Р крові - у 1,2 разу, ДК нирок - у 1,6 разу та ТБК-Р нирок - у 1,3 разу. Це свідчить про пригнічення інтенсивності ліпопероксидації у нирках та крові тварин під впливом дослідного аміноцукру. До того ж за ступенем антиоксидантної дії НАГА при в/м введенні вірогідно перевершував активність при в/ш застосуванні за показниками ДК крові та ТБК-Р нирок. Отже, НАГА за умов розвитку ниркової недостатності проявляє значиму антиоксидантну активність особливо при в/м введенні, що є позитивним ефектом при лікуванні ХХН.

Отже, заявлений засіб, що містить НАГА у формі ін'єкційного розчину для в/м та в/в введення або твердій лікарській формі для перорального застосування, проявляє виражену нефропротекторну й гіпоазотемічну дію, а також знижує інтенсивність деструктивних та вільнорадикальних процесів у нирках тварин за умов розвитку мембранозної нефропатії, гострої та хронічної ниркової недостатності різного походження. Це проявляється у покращенні фізичного стану тварин з нефропатією під дією заявленого засобу, зниженні їх летальності, відновленні фільтраційно-реабсорбційної функції нирок, підвищенні вмісту у них ендогенного

НАГА, зниженні вмісту у крові креатиніну та сечовини й посиленні їх сечової екскреції, а також зниженні вмісту у тканині нирок та крові щурів продуктів ПОЛ. При цьому за ступенем впливу на перебіг ниркової патології заявлений засіб за більшістю досліджених показників перевершує дію препарату порівняння Корвітину, ефективність якого було доведено у експериментальних дослідженнях.

Таким чином, заявлений засіб проявляє широкий спектр фармакологічних ефектів, що обумовлюють загальний позитивний вплив на перебіг запально-деструктивних та токсичних уражень нирок як гострого, так і хронічного характеру, а також може знайти застосування у складі комплексної терапії ХХН, у якості препарату нефропротекторної та гіпоазотемічної дії.

Зо Джерела інформації:. 1. Мерпгоіоду 5естгеїв / Е. І епта, М. 5раїк5, у. Торі.-А4й Едіїоп. - ЕІвемівт, 2019.-654 р. 2. Нефрологія: національний підручник / за ред. Л. А. Пирога, Д. Д. Іванова. - Донецьк:

Видавець Заславський, 2014.-292 б. 3. Доступність лікування методом гемодіалізу в Україні хворих на ХХН М (2006-2015 рр.) / М.

О. Колесник, Н. 0. Сайдакова, Н. І. Козлюк та ін. // Український журнал нефрології та діалізу. - 2017. - Мо 1 (53). - С. 3-12. 4. Сагаіо-Мернгоіоду. Сопіїепсе ої Ше Неап апа Кіапеу іп Сіїпіса| Ргасіїсе / ). Вапдазматі,

Е.М. Гепта, С. Вопсо. - 5ргіпдег, 2017.-426 р. 5. Компендиум 2017 - лекарственнье препарать! / под ред. В. Н. Коваленко. -К.: Морион, 2017.-2560 с.

6. Патент на корисну модель 50960 Україна, МПК Аб1К 31/737, АбІК 31/727 (2006.01), АбІК 31/728 (2006.01), Аб1Р 13/12 (2006.01). Спосіб лікування хворих на діабетичну нефропатію /

О.М. Лобода, І.О. Дудар, М.Б. Величко, В.Ф. Крот. - Мо и201000247; заявл. 13.01.2010; опубл. 25.06.2010. - Бюл. Мо 12.-4 с 7. Патент на винахід 93707 Україна, МПК АбІК 31/353 (2011.01), АбТР 13/12 (2006.01), Аб1ТР 3/12 (2006.01), АбІК 9/14 (2011.01). Фармацевтична композиція на основі кверцетину, що виявляє нефропротекторну дію та регулюючу електролітичний обмін активність при хронічній нирковій недостатності / Л.В. Безпалько, А.С. Шаламай, І.А. Зупанець та ін. - Ме а200812288; заявл. 20.10.2008; опубл. 10.03.2011. - Бюл. Мо 5.-28 с. 8. Зупанець І. А., Шебеко С.К. Дослідження гіпоазотемічних властивостей глюкозаміну гідрохлориду на тлі ренальної гіперазотемії у лабораторних тварин // Вісник фармації.-2006. - Мо 4 (48). - С 19-22. 9. Остеоартроз: консервативная терапия: Монография / Под ред. Н.А. Коржа, Н.В. Дедух,

И.А. Зупанца. - Харьков: Золотье страниць, 2007.-424 с. 10. Методи експериментального моделювання ураження нирок для фармакологічних досліджень: методичні рекомендації / С. Ю. Штриголь, В. М. Лісовий, І. А. Зупанець та ін. - Х.:

Видавництво НФаУ, 2009.-48 с.

Claims (3)

ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ

1. Засіб з нефропротекторною та гіпоазотемічною дією, що містить активну речовину природного походження та допоміжні речовини, який відрізняється тим, що як активну речовину використовують М-ацетилглюкозамін.

2. Засіб за п. 1, який відрізняється тим, що М-ацетилглюкозамін застосовують у вигляді ін'єкційного розчину у кількості 5-10 мас. 95, який забезпечує дозування 100-500 мг при одноразовому введенні у об'ємі 2-5 мл.

3. Засіб за п. 1, який відрізняється тим, що М-ацетилглюкозамін застосовують у вигляді твердої лікарської форми для перорального застосування у кількості 50-100 мас. 95, яка забезпечує дозування 300-1500 мг при одноразовому введенні. Зо