UA125486C2 - Окисне дегідрування етану - Google Patents

Окисне дегідрування етану Download PDF

Info

Publication number
UA125486C2
UA125486C2 UAA202001856A UAA202001856A UA125486C2 UA 125486 C2 UA125486 C2 UA 125486C2 UA A202001856 A UAA202001856 A UA A202001856A UA A202001856 A UAA202001856 A UA A202001856A UA 125486 C2 UA125486 C2 UA 125486C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
carbon dioxide
stream
ethane
ethylene
unreacted
Prior art date
Application number
UAA202001856A
Other languages
English (en)
Inventor
Россум Гус Ван
Рональд Жан Шонбіік
Рональд Жан Шонбиик
Лаура Маріель Кальво
Лаура Мариэль Кальво
Кассібба Івана Даніела Еспозіто
Кассибба Ивана Даниела Еспозито
Георгіос Міткідіс
Георгиос Миткидис
Пейман Пайанд
Роман Масіа Марія Сан
Роман Масиа Мария Сан
Петер Антон Аугуст Клузенер
Original Assignee
Шелл Інтернаціонале Рісерч Маатшаппідж Б.В.
Шелл Интернационале Рисерч Маатшаппидж Б.В.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Шелл Інтернаціонале Рісерч Маатшаппідж Б.В., Шелл Интернационале Рисерч Маатшаппидж Б.В. filed Critical Шелл Інтернаціонале Рісерч Маатшаппідж Б.В.
Publication of UA125486C2 publication Critical patent/UA125486C2/uk

Links

Classifications

    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07CACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C5/00Preparation of hydrocarbons from hydrocarbons containing the same number of carbon atoms
    • C07C5/42Preparation of hydrocarbons from hydrocarbons containing the same number of carbon atoms by dehydrogenation with a hydrogen acceptor
    • C07C5/48Preparation of hydrocarbons from hydrocarbons containing the same number of carbon atoms by dehydrogenation with a hydrogen acceptor with oxygen as an acceptor
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07CACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C11/00Aliphatic unsaturated hydrocarbons
    • C07C11/02Alkenes
    • C07C11/04Ethylene
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07CACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C2523/00Catalysts comprising metals or metal oxides or hydroxides, not provided for in group C07C2521/00
    • C07C2523/16Catalysts comprising metals or metal oxides or hydroxides, not provided for in group C07C2521/00 of arsenic, antimony, bismuth, vanadium, niobium, tantalum, polonium, chromium, molybdenum, tungsten, manganese, technetium or rhenium
    • C07C2523/24Chromium, molybdenum or tungsten
    • C07C2523/28Molybdenum
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07CACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C2531/00Catalysts comprising hydrides, coordination complexes or organic compounds
    • C07C2531/26Catalysts comprising hydrides, coordination complexes or organic compounds containing in addition, inorganic metal compounds not provided for in groups C07C2531/02 - C07C2531/24
    • C07C2531/28Catalysts comprising hydrides, coordination complexes or organic compounds containing in addition, inorganic metal compounds not provided for in groups C07C2531/02 - C07C2531/24 of the platinum group metals, iron group metals or copper

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Organic Low-Molecular-Weight Compounds And Preparation Thereof (AREA)
  • Low-Molecular Organic Synthesis Reactions Using Catalysts (AREA)

Abstract

Винахід стосується способу окисного дегідрування етану, який включає етапи: (а) впливу на потік, який містить етан, за умов окисного дегідрування; (б) видалення води з щонайменше частини вихідного потоку, одержаного на етапі (а); (в) необов'язкове видалення кисню, що не прореагував, і/або карбону оксиду і/або ацетилену з щонайменше частини потоку, який містить етилен, етан, що не прореагував, карбону діоксид, необов'язково кисень, що не прореагував, необов'язково карбону оксид і необов'язково ацетилен, одержаного на етапі (б); (г) видалення етилену з щонайменше частини потоку, який містить етилен, етан, що не прореагував, і карбону діоксид, одержаного на етапі (б) або (в), за допомогою способу розділення комплексоутворенням; (д) часткове і вибіркове видалення карбону діоксиду із щонайменше частини потоку, який містить етан, що не прореагував, і карбону діоксид, одержаного на етапі (г); (e) рециркуляцію щонайменше частини потоку, який містить етан, що не прореагував, і карбону діоксид, одержаного на етапі (д), на етап (а)

Description

Область техніки
Винахід відноситься до способу окисного дегідрування етану (ОДГ).
Рівень техніки
Відомо, що етан дегідрують в окисних умовах під час процесу окисного дегідрування (оксидегідрування; ОДГ). Приклади способів ОДГ етану, включаючи каталізатори та інші умови процесу, описані, наприклад, в 5 7091377, ММО 2003064035, 05 20040147393, ММО 2010096909 та 05 20100256432. В якості каталізаторів оксидегідрування етану можуть бути використані змішані металооксидні каталізатори, які містять в якості металів молібден (Мо), ванадій (М), ніобій (МБ) і, необов'язково, телур (Те).
Додатково, відомо, що карбон діоксид використовується в якості розчинника в таких процесах ОДГ етану. Подача розчинника, що містить карбон діоксид, на етап ОДГ етану розкрита, наприклад, в 05 20160326070. Додатково до етилену та води вихідний потік, отриманий на такому етапі ОДГ етану, також містить непрореагований етан і карбон діоксид.
Бажано ре циркулювати як непрореагований етан, так і розчинник на основі карбон діоксиду на етап ОДГ етану. Однак, недоліком способу в 5 20160326070 (див. Фіг. 1-5) є те, що карбон діоксид і непрореагований етан відокремлюють від вихідного потоку після ОДГ етану на двох різних етапах. Після видалення води з вихідного потоку після ОДГ етану, отриманого в результаті способу, зображеного на Фіг. 1 в 05 20160326070, карбон діоксид видаляють, наприклад, шляхом очищення, і повертають в реактор. Нарешті, на етапі відокремлення зазначеного способу етан відокремлюють від етилену у етановідгінній колоні, і етан повторно повертають в реактор окремо від карбон діоксиду.
Задачею даного винаходу є запропонувати спосіб ОДГ етану, який включає подачу карбон діоксиду в якості розчинника на етап ОДГ етану, в якому непрореагований етан та розчинник на основі карбон діоксиду можуть бути повторно повернуті на етап ОДГ етану, а етиленовий продукт можна отримати таким способом, який є технічно вигідним, простим, ефективним і доступним. Зокрема, бажано рециркулювати якомога більшу кількість непрореагованого етану.
Такий технічно доцільний спосіб переважно призведе до зниження споживання енергії та / або зниження капітальних витрат.
Суть винаходу
Зо Несподівано було виявлено, що вищезгадана задача може бути досягнута шляхом спільного відокремлення непрореагованого етану і розчинника на основі карбон діоксиду, і в той же час вилучення етиленового продукту за допомогою етапу, який включає розділення за допомогою комплексоутворення і який включає контактування щонайменше частини потоку, який містить зазначений етан, карбон діоксид і етилен, з рідким розчинником, який містить комплексоутворювальний агент, причому на цьому етапі утворюється потік, який містить етилен, та потік, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, причому з останнього потоку потім частково і вибірково видаляють карбон діоксид, і отриманий потік, який характеризується зниженим вмістом карбон діоксиду, повертають на етап ОДГ етану.
Відповідно, даний винахід відноситься до способу окисного дегідрування етану, який включає етапи: (а) вплив на потік, який містить етан, умов окисного дегідрування, що включає контактування етану з киснем у присутності каталізатора, який містить змішаний оксид металу, причому розчинник, який містить карбон діоксид, подають на етап (а), в результаті якого утворюється вихідний потік, який містить етилен, необов'язково оцтову кислоту, непрореагований етан, воду, карбон діоксид, необов'язково непрореагований кисень, необов'язково карбон оксид і необов'язково ацетилен; (б) видалення води з щонайменше частини вихідного потоку, отриманого на етапі (а), в результаті чого утворюється потік, який містить етилен, непрореагований етан, карбон діоксид, необов'язково непрореагований кисень, необов'язково карбон оксид і необов'язково ацетилен, а також потік, який містить воду і необов'язково оцтову кислоту; (в) необов'язкове видалення непрореагованого кисню і/або карбон оксиду і/або ацетилену з щонайменше частини потоку, який містить етилен, непрореагований етан, карбон діоксид, необов'язково непрореагований кисень, необов'язково карбон оксид і необов'язково ацетилен, отриманого на етапі (б), в результаті чого утворюється потік, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид; (г) видалення етилену з щонайменше частини потоку, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (б) або (в), за допомогою способу розділення комплексоутворенням, який включає контактування щонайменше частини зазначеного потоку з рідким розчинником, який містить комплексоутворювальний агент, в результаті чого утворюється потік, який містить етилен, і потік, який містить непрореагований етан і карбон діоксид; (д) часткове і вибіркове видалення карбон діоксиду із щонайменше частини потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г), в результаті чого утворюється потік, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, і характеризується зниженим вмістом карбон діоксиду; (є) рециркуляцію щонайменше частини потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (д), на етап (а).
Короткий опис графічних матеріалів
На Фіг. 1 зображений варіант реалізації винаходу, який охоплює етапи від (а) до (є) способу за даним винаходом.
На Фіг. 2 зображений варіант реалізації винаходу, що відноситься до етапу (г) способу за даним винаходом.
Детальний опис винаходу
Спосіб за даним винаходом включає етапи від (а) до (є), причому етап (в) є необов'язковим етапом. Ці етапи і необов'язкові додаткові етапи описані більш детально нижче.
Отже, спосіб за даним винаходом включає етапи (а) і (б), необов'язковий етап (в) і етапи (г), (д) і (є). Зазначений спосіб може включати один або декілька проміжних етапів між етапами (а) і (б), між етапами (б) і (в), між етапами (в) і (г), між етапами (г) і (д) і між етапами (д) і (є).
Додатково, зазначений спосіб може включати один або кілька додаткових етапів, що передують етапу (а) і/(або слідують після етапу (є).
Хоча спосіб за даним винаходом і склад або потік, застосовані у зазначеному способі, описані з використанням термінів "що містить"? або "що включає" один або більше різних описаних етапів і компонентів, відповідно, вони можуть також "складатися в основному з" або "складатися з" зазначених одного або більше різних описаних етапів і компонентів, відповідно.
У контексті даного винаходу, у випадку, якщо склад або потік містить два або більше компонентів, загальна кількість цих відібраних компонентів не повинна перевищувати 100 95 об. або 100 95 мас.
В даному описі, "практично відсутній" означає, що в складі або потоці відсутня будь-яка кількості розглянутого компонента, яка піддається визначенню.
Додатково, посилання в даному описі на "свіжий етан" зроблено на етан, який не містить непрореагований етан. Посилання в даному описі на "непрореагований етан" зроблено на етан, на який впливали умовами окисного дегідрування на етапі (а) способу за даним винаходом, але який не прореагував.
Етап (а)
Етап (а) даного способу включає вплив на потік, який містить етан, умов окисного дегідрування (ОДГ), що включає контактування етану з киснем (О2) у присутності каталізатора, який містить змішаний оксид металу, причому розчинник, який містить карбон діоксид, подають на етап (а), в результаті чого утворюються вихідний потік, який містить етилен, необов'язково оцтову кислоту, непрореагований етан, воду, карбон діоксид, необов'язково непрореагований кисень, необов'язково карбон оксид і необов'язково ацетилен.
На етапі (аж) ОДГ етану етилен отримують окисним дегідруванням етану. Спочатку утворюється етилен. Однак, на цьому ж етапі етилен може бути окиснений до оцтової кислоти.
Додатково, на цьому ж етапі етилен може бути дегідрований до ацетилену (етину). Етан також може бути безпосередньо перетворений в оцтову кислоту або ацетилен. Додатково, на цьому ж етапі можуть утворитися карбон оксид (СО) і карбон діоксид (СОзг), наприклад, при горінні етану і/або етилену, і/або оцтової кислоти, і/або ацетилену.
На етапі (а) ОДГ етану в реактор можуть бути подані етан, кисень (О2г) і карбон діоксид (СО»). Зазначені компоненти можуть бути подані в реактор разом або окремо. Тобто, в реактор можна подавати один або більше потоків вихідного матеріалу, переважно газових потоків, які містять один або більше із зазначених компонентів. Наприклад, в реактор можна подавати один потік вихідного матеріалу, який містить кисень, етан і карбон діоксид. В альтернативному варіанті, в реактор можна подавати два або більше потоків вихідного матеріалу, переважно газових потоків, причому ці потоки вихідного матеріалу можуть утворювати об'єднаний потік всередині реактора. Наприклад, один потік вихідного матеріалу, який містить кисень, інший потік вихідного матеріалу, який містить етан, і ще один потік вихідного матеріалу, який містить карбон діоксид, можна подавати в реактор окремо. На етапі (а) ОДГ етану, етан, кисень і карбон діоксид подають в реактор переважно в газовій фазі.
Переважно, на етапі (а) ОДГ етану, тобто, під час контактування етану з киснем у бо присутності каталізатора, температура становить від 300 "С до 500 "С. Більш переважно,
зазначена температура становить від 310 до 450 С, більш переважно від 320 до 420 С, найбільш переважно від 330 до 420 "С.
Додатково, на етапі (а) ОДГ етану, тобто, під час контактування етану з киснем у присутності каталізатора, типові значення тиску становлять 0,1-30 або 0,1-20 Бар абс. (тобто, "Бар абсолютного тиску"). Додатково, зазначений тиск переважно становить від 0,1 до 15 Бар абс, більш переважно від 1 до 10 Бар абс, найбільш переважно від З до 10 Бар абс. Зазначений тиск відноситься до загального тиску.
Додатково до кисню і етану карбон діоксид також подають на етап (а) ОДГ етану в якості розчинника. На етап (а) ОДГ етану можуть бути подані один або більше додаткових розчинників, вибраних з групи, яка складається з благородних газів, азоту (Мг), пари (НО) і метану, переважно азоту та метану. Однак, оскільки за даним способом карбон діоксид вже подається в якості розчинника на етап (а) ОДГ етану, немає необхідності додавати який-небудь додатковий розчинник. Отже, на етап (а) ОДГ етану переважно не подають ніякого додаткового розчинника, зокрема пари. Деяка кількість метану може потрапляти на етап (а) в якості домішки при подачі етану на етап (а). Додатково, деяка кількість азоту може потрапляти на етап (а) в якості домішки при подачі кисню на етап (а). У цих випадках метан і азот діють як додатковий розчинник, додатково до карбон діоксиду.
Як правило, частка загального потоку вихідного матеріалу на етапі (а), яка відноситься до розчинника, знаходиться в діапазоні від 5 до 90 95 об., переважно від 25 до 75 95 об. Переважно, у випадку реактора ізотермічного типу частка загального потоку вихідного матеріалу на етапі (а), яка відноситься до розчинника, знаходиться у діапазоні від 5 до 90 95 об., переважно від 25 до 75 95 об. і більш переважно від 40 до 60 95 об. Додатково, у випадку реактора адіабатичного типу частка загального потоку вихідного матеріалу на етапі (а), яка відноситься до розчинника, знаходиться, переважно, у діапазоні від 50 до 95 95 об., переважно від 60 до 90 95 об. і більш переважно від 70 до 85 95 об.
Переважно, розчинник, який подається на етап (а), містить від 71 до 100 95 об., більш переважно від 5 до 100 95 об., більш переважно від 10 до 100 95 об., більш переважно від 20 до 100 95 об., більш переважно 40 до 100 95 об., більш переважно від 60 до 100 95 об., більш переважно від 80 до 100 95 об., більш переважно від 90 до 100 95 об., більш переважно від 95 до
Ко) 100 95 об. і найбільш переважно від 99 до 100 95 об. карбон діоксиду; залишок складається з одного або більше інших розчинників, вибраних з групи, яка складається з благородних газів, азоту (Мг), пари (НгО) і метану, переважно азоту та метану. Розчинники, відмінні від карбон діоксиду, можуть використовуватися в будь-якому бажаному співвідношенні відносно один одного. Якщо один або більше із зазначених додаткових розчинників, відмінних від карбон діоксиду, подають на етап (а); верхня межа частки карбон діоксиду в розчиннику може становити 20 95 об., переважно 40 95 об., більш переважно 60 95 об., більш переважно 80 95 об., більш переважно 90 95 об., більш переважно 95 95 об. і найбільш переважно 99 95 об.
Кисень, який подається на етап (а) ОДГ етану, є окисником, який призводить до окисного дегідрування етану. Зазначений кисень може походити з будь-якого джерела, такого як, наприклад, повітря. Відповідні діапазони молярного відношення кисню до етану охоплюють діапазони нижче, при і вище стехіометричного молярного відношення (яке становить 0,5 для реакції ОДГ етану); переважно від 0,01 до 1,1, більш переважно, від 0,01 до 1, більш переважно від 0,05 до 0,8, найбільш переважно від 0,05 до 0,7. В одному варіанті реалізації винаходу молярне відношення кисню до етану становить від 0,05 до 0,5, більш переважно, від 0,05 до 0,47, найбільш переважно від 0,1 до 0,45. Додатково, в іншому варіанті реалізації винаходу молярне відношення кисню до етану становить від 0,5 до 1,1, більш переважно, від 0,53 до 1, найбільш переважно від 0,55 до 0,9. Зазначене відношення кисню до етану представляє собою відношення перед контактуванням кисню і етану з каталізатором. Тобто, вказане відношення кисню до етану представляє собою відношення вихідного кисню до вихідного етану. Очевидно, що після контактування з каталізатором щонайменше частина кисню і етану витрачається.
Додатково, зазначений "етан" у зазначеному молярному відношенні кисню до етану включає як свіжий етан, так і рециркульований (непрореагований) етан.
Переважно в якості окисника на етапі (а) способу за даним винаходом використовують чистий або практично чистий кисень (О2). Посилання в даному описі на "чистий або практично чистий кисень" зроблено на кисень, який може містити відносно невелику кількість однієї або більше забруднюючих речовин, включаючи, наприклад, азот (М2), причому кількість останнього може становити щонайбільше 1 95 об., переважно не більше 7000 об'ємних частин на мільйон (об. ч./млн.), більш переважно, не більше 5000 об. ч./млн., більш переважно, не більше 3000 об. ч./млн., більш переважно, не більше 1000 об. ч./млн., більш переважно, не більше 500 об. 60 ч./млн., більш переважно, не більше 300 об. ч./млн., більш переважно, не більше 200 об.
ч./млн., більш переважно, не більше 100 об. ч./млн., більш переважно, не більше 50 об. ч./млн., більш переважно, не більше 30 об. ч./млн., найбільш переважно, не більше 10 об. ч./млн.
В альтернативному варіанті, однак, також можна використовувати повітря або збагачене киснем повітря в якості окисника на етапі (а). Таке повітря або збагачене киснем повітря все ще буде містити азот (М»2) в кількості, що перевищує від 1 95 об. і до 78 95 об. (повітря), переважно від 1 до 50 95 об., більш переважно від 1 до 30 95 об., більш переважно від 1 до 20 95 об., більш переважно від 1 до 10 95 об., найбільш переважно від 1 до 5 95 об. Зазначений азот буде діяти як додатковий розчинник, додатково до карбон діоксиду, і потрапляти в потік, що містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманий в результаті етапу розділення за допомогою комплексоутворення (г) за даним способом; щонайменше частину потоку повторно повертають на етап (а) ОДГ етану за даним способом після часткового і вибіркового видалення карбон діоксиду з цього потоку на етапі (д).
Щоб запобігти накопиченню азоту в даному способі, азот може бути видалений перед рециркуляцією з етапу (є), наприклад, за допомогою трудомісткої кріогенної дистиляції.
Додатково, вказаному накопиченню можна запобігти шляхом продувки частини потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид і отриманого на етапі (г) або етапі (д), перед рециркуляцією, як це додатково описано нижче. Однак, під час продування частини зазначеного потоку частина непрореагованого етану втрачається і не повертається на етап (а). Отже, оскільки в якості розчинника використовується карбон діоксид, який рециркулює в даному способі, вищеописаний чистий або практично чистий кисень, переважно, використовується в якості окисника на етапі (а) способу за даним винаходом. Однак, у випадку, якщо при подачі кисню на етап (а) він все ще містить відносно невелику кількість азоту, таку невелику кількість азоту все ж можна продути перед рециркуляцією з етапу (е) разом з додатковим карбон діоксидом, отриманим в результаті утворення карбон діоксиду на етапі (а) і, можливо, на необов'язковому етапі (в).
На етапі (а), каталізатор ОДГ етану представляє собою каталізатор, який містить змішаний оксид металу. Переважно, каталізатор ОДГ представляє собою гетерогенний каталізатор.
Додатково, каталізатор ОДГ, переважно, представляє собою змішаний металоксидний каталізатор, який містить в якості металів молібден, ванадій, ніобій і, необов'язково, телур,
Зо причому цей каталізатор може мати наступну формулу:
Мо:МаТеьМосОп де: а, Б, с і п представляють собою відношення молярної кількості елементу, що розглядається, до молярної кількості молібдену (Мо); а (для М) становить від 0,01 до 1, переважно від 0,05 до 0,60, більш переважно від 0,10 до 0,40, більш переважно від 0,20 до 0,35, найбільш переважно від 0,25 до 0,30; о (для Те) становить 0 або від » 0 до 1, переважно від 0,01 до 0,40, більш переважно від 0,05 до 0,30, більш переважно від 0,05 до 0,20, найбільш переважно від 0,09 до 0,15; с (для МБ) становить від » 0 до 1, переважно від 0,01 до 0,40, більш переважно від 0,05 до 0,30, більш переважно від 0,10 до 0,25, найбільш переважно від 0,14 до 0,20; і п (для ОО) представляє собою число, яке визначається валентністю і повторюваністю елементів, відмінних від кисню.
Кількість каталізатора на етапі (а) ОДГ етану не є суттєвою. Переважно, використовується каталітично ефективна кількість каталізатора, тобто, кількість, достатня для прискорення реакції оксидегідрування етану.
Реактор ОДГ, який можна використовувати на етапі (а) ОДГ етану, може представляти собою будь-який реактор, включаючи реактори з нерухомим шаром і псевдозрідженим шаром.
Переважно, реактор представляє собою реактор з нерухомим шаром каталізатора.
Приклади способів оксидегідрування, включаючи каталізатори та параметри технологічного процесу, розкриті, наприклад, в вищезазначених ОЗ 7091377, МО 2003064035, 05 20040147393, МО 2010096909 та 05 20100256432, зміст яких включено в даний документ за допомогою посилання.
На етапі (а) ОДГ етану утворюється вода, яка потрапляє в потік готового продукту додатково до цільового етиленового продукту. Додатково, як згадувалося вище, на етапі (а) можуть утворюватися оцтова кислота, ацетилен, карбон оксид і карбон діоксид. Додатково, карбон діоксид подають в якості розчинника на етап (а). Додатково, деяка кількість етану на етапі (а) залишається непрореагованою, і може трапитися так, що не весь кисень прореагує на етапі (а).
Тобто, на етапі (а) ОДГ етану утворюється вихідний потік, який містить етилен, необов'язково оцтову кислоту, непрореагований етан, воду, карбон діоксид, необов'язково непрореагований 60 кисень, необов'язково карбон оксид і необов'язково ацетилен.
Етап (6)
Етап (б) даного способу включає видалення води з щонайменше частини вихідного потоку, отриманого на етапі (а), в результаті чого утворюється потік, який містить етилен, непрореагований етан, карбон діоксид, необов'язково непрореагований кисень, необов'язково карбон оксид і необов'язково ацетилен, і потік, який містить воду і необов'язково оцтову кислоту.
На етапі видалення води (б), воду переважно видаляють конденсацією. Вода з вихідного потоку, отриманого на етапі (а), може бути сконденсована шляхом охолодження зазначеного вихідного потоку до більш низької температури, наприклад, до кімнатної температури, після чого сконденсована вода може бути відокремлена, в результаті чого утворюється рідкий потік, який містить сконденсовану воду.
На етапі видалення води (б) температура може становити від 10 до 150 "С, наприклад, від 20 до 80 "С. На зазначеному етапі (б) температура переважно становить щонайменше 10 С або щонайменше 20"С, або щонайменше 30 С. Додатково, на зазначеному етапі (б) температура переважно становить не більше 150 С або не більше 120 "С, або не більше 100 "С, або не більше 80 "С, або не більше 60 "с.
Додатково, на етапі видалення води (б), типові тиски становлять 0,01-30 або 0,01-20 Бар абс. (тобто, "Бар абсолютного тиску"). Додатково, зазначений тиск переважно становить від 0,1 до 15 Бар абс, більш переважно від 1 до 10 Бар абс, найбільш переважно від З до 10 Бар абс.
Зазначений тиск відноситься до загального тиску.
У випадку, якщо потік, який подають на етап видалення води (б), додатково містить оцтову кислоту, зазначена оцтова кислота може бути видалена разом з водою із зазначеного потоку на етапі видалення води (б), переважно, разом з водою, яку конденсують із зазначеного потоку.
Протягом або після етапу видалення води (б), для полегшення видалення будь-якої кількості оцтової кислоти може бути додана додаткова вода.
Отже, на етапі видалення води (б) утворюється потік, який містить етилен, непрореагований етан, карбон діоксид, необов'язково непрореагований кисень, необов'язково карбон оксид і необов'язково ацетилен, і потік, який містить воду і необов'язково оцтову кислоту. Останній потік може представляти собою рідкий потік, який містить сконденсовану воду і, необов'язково,
Зо оцтову кислоту.
Необов'язковий етап (в)
Необов'язковий етап (в) даного способу включає необов'язкове видалення непрореагованого кисню і/або карбон оксиду і/або ацетилену з щонайменше частини потоку, який містить етилен, непрореагований етан, карбон діоксид, необов'язково, непрореагований кисень, необов'язково карбон оксид і необов'язково ацетилен, отриманого на етапі (б), в результаті чого утворюється потік, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид.
У випадку, якщо потік, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид, отриманий на етапі (б), додатково містить непрореагований кисень і/або карбон оксид, і/або ацетилен, ці додаткові компоненти можуть бути видалені на необов'язковому етапі (в) перед етапом розділення за допомогою комплексоутворення (г). В альтернативному варіанті, ці додаткові компоненти можуть бути видалені під час і/або після етапу розділення за допомогою комплексоутворення (г), як це додатково описано нижче. Однак, краще видаляти ці додаткові компоненти перед етапом розділення за допомогою комплексоутворення (г), щоб запобігти будь-яким ускладненням при їх видаленні під час і/або після розділення за допомогою комплексоутворення. Наприклад, ацетилен може утворювати міцний зв'язок |з комплексоутворювальним агентом на етапі (г). Отже, видалення будь-якої кількості ацетилену на необов'язковому етапі (в) успішно запобігає потенційним проблемам, пов'язаним з присутністю ацетилену на етапі (г). Аналогічно, додатково до цільового етиленового продукту на етапі (г) карбон оксид також може утворювати комплексні сполуки з комплексоутворювальним агентом. Карбон оксид утворює стійкі комплексні сполуки з Сц(), який може знаходитися в комплексоутворювальному агенті, який використовується на етапі (г). Нарешті, кисень може окиснювати метал, наприклад Сці(ї), з солі металу або комплексної сполуки металу, яку можна використовувати в якості комплексоутворювального агента на етапі (г). Отже, також доцільним є видалення будь-якого непрореагованого кисню і/або карбон оксиду перед етапом розділення за допомогою комплексоутворення (г).
На необов'язковому етапі (в) даного способу будь-яка кількість ацетилену може бути видалена будь-яким відомим способом. Наприклад, ацетилен може бути видалений шляхом селективного гідрування або процесу абсорбції, в якому використовуються ацетон або диметилформамід. Водень (Нг2) представляє собою агент гідрування, який можна 60 використовувати для гідрування ацетилену в етилен. Додатково, краще використовувати селективний каталізатор гідрування ацетилену, який більшою мірою сприяє каталізу гідрування ацетилену в етилен у порівнянні з гідруванням етилену в етан.
Додатково, на необов'язковому етапі (в) даного способу будь-який непрореагований кисень іМабо карбон оксид також може бути видалений будь-яким відомим способом. Наприклад, непрореагований кисень і карбон оксид можуть бути видалені каталітичним окисненням карбон оксиду в карбон діоксид, при якому переважно використовується каталізатор окиснення, який містить платину або паладій (див., наприклад, вищезгаданий О5 20160326070). Відповідно, у випадку, коли на необов'язковому етапі (в) видаляють як ацетилен, так і непрореагований кисень і карбон оксид, це можна зробити, виконавши спочатку описане вище селективне гідрування ацетилену за допомогою водню в якості агента гідрування, а потім вищеописане окиснення карбон оксиду в карбон діоксид, так що будь-який залишковий водень може реагувати з киснем з утворенням води.
В альтернативному варіанті, на необов'язковому етапі (в) непрореагований кисень і карбон оксид можуть бути спочатку видалені дистиляцією, наприклад, кріогенною дистиляцією, з подальшим описаним вище селективним гідруванням ацетилену за допомогою водню в якості агента гідрування. Додатково, можна спочатку виконати вищеописане селективне гідрування ацетилену за допомогою водню в якості агента гідрування з подальшою дистиляцією для видалення непрореагованого кисню, карбон оксиду і будь-якого залишкового водню.
Однак, у вищеописаних випадках застосування декількох етапів для видалення непрореагованого кисню, карбон оксиду і ацетилену перед етапом розділення за допомогою комплексоутворення (г) є трудомістким. Було виявлено, що в одному варіанті реалізації необов'язкового етапу (в) даного способу, у випадку, коли потік, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид, отриманий на етапі (б), додатково містить непрореагований кисень, карбон оксид і необов'язково ацетилен, ці додаткові компоненти успішно видаляють переважно в один етап окисненням карбон оксиду і будь-якої кількості ацетилену з утворенням карбон діоксиду. Отже, у зазначеному переважному варіанті реалізації винаходу, необов'язковий етап (в) включає необов'язкове видалення непрореагованого кисню, карбон оксиду і необов'язково ацетилену з щонайменше частини потоку, який містить етилен, непрореагований етан, карбон діоксид, непрореагований кисень, карбон оксид і необов'язково
Зо ацетилен, отриманого на етапі (б), причому карбон оксид і, необов'язково, ацетилен окиснюються до карбон діоксиду, що призводить до утворення потоку, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид. Як і у випадку будь-якого окиснення вуглеводнів, наприклад, ацетилену, в зазначеному переважному варіанті реалізації винаходу вода утворюється у випадку присутності ацетилену.
У зазначеному переважному варіанті реалізації необов'язкового етапу (в) непрореагований кисень може успішно використовуватися для окиснення як карбон оксиду, так і ацетилену в карбон діоксид. Немає жодної необхідності додавати додатковий окисник або будь-який інший хімічний реагент, такий як водень, який можна використовувати в якості агента гідрування для гідрування ацетилену, як це описано вище. Додатково, в зазначеному переважному варіанті реалізації винаходу також немає жодної необхідності застосовувати трудомісткий етап дистиляції (кріогенної) для видалення непрореагованого кисню, карбон оксиду і будь-якої кількості водню.
У зазначеному переважному варіанті реалізації необов'язкового етапу (в) температура може варіюватися в широких межах і, як правило, становить від 20 до 500 "С і може становити від 50 до 500 "С або від 100 до 400 "С. Переважно, на зазначеному етапі (в) температура знаходиться в діапазоні від 100 до 400 "С, більш переважно від 150 до 300 "С, більш переважно від 170 до 260 "С, найбільш переважно від 200 до 260 "С. На зазначеному етапі (в) температура може становити щонайменше 20 С, або щонайменше 50 С, або щонайменше 100"С, або щонайменше вище, ніж 100 "С, або щонайменше 110 "С, щонайменше вище, ніж 110 "С, або щонайменше 120 С або щонайменше вище, ніж 120 С, або щонайменше 130" або щонайменше вище, ніж 130 "С, або щонайменше 140 "С або щонайменше вище, ніж 140 "С, або щонайменше 150 С або щонайменше вище, ніж 150"С, або щонайменше 160 або щонайменше вище, ніж 160 "С, або щонайменше 170 "С або щонайменше вище, ніж 170 "С, або щонайменше 180 С або щонайменше вище, ніж 180 "С, або щонайменше 190 або щонайменше вище, ніж 190 "С, або щонайменше 200 "С або щонайменше вище, ніж 200 "С, або щонайменше 210 С, або щонайменше 220 "С, або щонайменше 230 "С, або щонайменше 240 "С. Додатково, на зазначеному етапі (в) температура може становити не більше 500 "С або не більше 400 "С, або не більше 350 "С, або не більше 340 "С, або не більше 330 "С, або не більше 320 "С, або не більше 310 "С, або не більше 300 "С, або не більше 290 С, або не 60 більше 280 "С, або не більше 270 "С, або не більше 260 "С, або не більше 250 "С.
Додатково, в зазначеному переважному варіанті реалізації необов'язкового етапу (в) типові тиски становлять 0,1-30 або 0,1-20 Бар абс. (тобто "Бар абсолютного тиску"). Додатково зазначений тиск переважно становить від 0,01 до 1,5 Бар абс, більш переважно від 1 до 8 Бар абс, найбільш переважно від 2 до 7 Бар абс. Зазначений тиск відноситься до загального тиску.
Додатково, в зазначеному переважному варіанті реалізації необов'язкового етапу (в) додатковий кисень може подаватися на зазначений етап (в). Такий додатковий кисень вводять додатково до кисню з потоку, який містить етилен, непрореагований етан, карбон діоксид, непрореагований кисень, карбон оксид і, необов'язково, ацетилен, який подають на вказаний етап (в). Такий додатковий кисень може знадобитися у випадку, коли цей потік не містить непрореагованого кисню у кількості, достатній для окиснення всього карбон оксиду і будь-якої кількості ацетилену з того ж потоку до карбон діоксиду. Такий додатковий кисень можна додавати безпосередньо або опосередковано на етап (в), зокрема, в будь-який момент до і/або під час проведення етапу (в).
У зазначеному переважному варіанті реалізації необов'язкового етапу (в) кисень, карбон оксид і необов'язково ацетилен видаляють з потоку, який містить етилен, непрореагований етан, карбон діоксид, непрореагований кисень, карбон оксид і необов'язково ацетилен, шляхом окиснення карбон оксиду і будь-якої кількості ацетилену до карбон діоксиду. Тобто, непрореагований кисень з цього потоку використовується для окиснення карбон оксиду і будь- якої кількості ацетилену до карбон діоксиду. Як зазначено вище, додатковий кисень може подаватися для повного перетворення всього карбон оксиду і ацетилену (якщо він присутній) в карбон діоксид. Таке окислення може також згадуватися як горіння. Отже, зазначений етап (в) призводить до отримання потоку, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид.
Також передбачається, що у випадку, коли ацетилен отримують на етапі (а) ОДГ етану, видалення такого ацетилену може бути частиною зазначеного переважного варіанту реалізації необов'язкового етапу (в), після етапу видалення води (б), але до вищеописаного етапу окиснення, зокрема за допомогою гідрування ацетилену в етилен, як це описано вище.
Відповідно, в переважному варіанті реалізації необов'язкового етапу (в) кисень може бути видалений в такій мірі, що потік, отриманий на зазначеному етапі (в), не містить кисню або містить залишкову кількість кисню, яка становить не більше 10000 об'ємних частин на мільйон
Ко) (об. ч./млн), або не більше 1000 об. ч./млн., або не більше 500 об. ч./млн., або не більше 100 об. ч./млн., або не більше 50 об. ч./млн., або не більше 10 об. ч./млн., або не більше 2 об. ч./млн., або трохи більше 1 об. ч./млн. від загального об'єму потоку, отриманого на зазначеному етапі (в). Додатково, відповідно, в переважному варіанті реалізації необов'язкового етапу (в), карбон оксид і будь-яка кількість ацетилену можуть бути видалені в такій мірі, що потік, отриманий на зазначеному етапі (в), не містить карбон оксиду і ацетилену або містить залишкову кількість карбон оксиду і ацетилену, яка становить не більше 15 95 об. або не більше 10 95 об., або не більше 5 95 об., або не більше 1 95 об., або не більше 500 об'ємних частин на мільйон (об. ч./млн.), або не більше 100 об. ч./млн., або не більше 50 об. ч./млн., або не більше 10 об. ч./млн., або не більше 2 об. ч./млн., або не більше 1 об. ч./млн. від загального об'єму потоку, отриманого на зазначеному етапі (в).
Зазначений переважний варіант реалізації необов'язкового етапу (в) може проводитися у присутності каталізатора, переважно каталізатора окиснення. Відповідно, зазначений каталізатор окиснення каталізує окиснення карбон оксиду і будь-якої кількості ацетилену до карбон діоксиду. Зокрема, вказаний каталізатор окислення переважно каталізує перетворення карбон оксиду і будь-якої кількості ацетилену і кисню в карбон діоксид за допомогою окиснення карбон оксиду і будь-якої кількості ацетилену до карбон діоксиду.
У зазначеному переважному варіанті реалізації необов'язкового етапу (в) може бути використаний будь-який каталізатор окиснення, який каталізує окиснення карбон оксиду в карбон діоксид. Наприклад, на зазначеному етапі (в) можна використовувати один з каталізаторів окиснення карбон оксиду, описаних в ЕР 499402А1, 05 4956330, ЕР 306945А1,
ЕР421 169А1, 05 5157204 и 5 5446232, зміст яких включено в даний документ за допомогою посилання. Переважно, вказаний каталізатор також каталізує окиснення будь-якої кількості ацетилену до карбон діоксиду.
Переважно, вищевказаний каталізатор окиснення, який може бути використаний в зазначеному переважному варіанті реалізації необов'язкового етапу (в), містить перехідний метал. Більш переважно, зазначений каталізатор містить один або більше металів, вибраних з групи, що складається з нікелю (Мі), купруму (Си), цинку (2п), паладію (Ра), аргентуму (Ад), платини (РІ), ауруму (А!ц), феруму (Ееє), мангану (Мп), церію (Се), стануму (5п), рутенію (Ки) і хрому (Сг), більш переважно, один або більше металів, вибраних з групи, що складається з бо нікелю, купруму, цинку, платини і рутенію, ще більш переважно, один або більше металів,
вибраних з групи, що складається з нікелю, купруму і цинку. Найбільш переважно, зазначений каталізатор містить купрум і/або платину. Відповідно, зазначений каталізатор містить купрум або платину, більш переважно купрум. Наприклад, вказаний каталізатор може містити купрум і цинк. Зокрема, вказаний каталізатор може бути металооксидним каталізатором, який може бути частково відновленим металооксидним каталізатором, причому метал(и) описаний(ії) вище; наприклад, каталізатор, який містить купрум оксид і, необов'язково, цинк оксид. Каталізатор може представляти собою каталізатор на носії, в якому один або більше із зазначених металів знаходяться на носії, або каталізатор без носія. У випадку, коли каталізатор представляє собою каталізатор на носії, носієм може бути будь-який носій, наприклад алюміній оксид, титан діоксид, силіцій діоксид, цирконій діоксид або силіцій карбід, переважно алюміній оксид.
Додатково, каталізатор на носії може мати будь-яку форму, включаючи таблетки і екструдати, або він може бути нанесений на підкладку.
У деяких випадках, в зазначеному переважному варіанті реалізації необов'язкового етапу (в) може виявитися неможливим або небажаним повне видалення кисню, карбон оксиду і необов'язково ацетилену шляхом окиснення карбон оксиду і необов'язково ацетилену до карбон діоксиду за допомогою непрореагованого кисню і будь-якого додаткового кисню, як це описано вище. Якщо це так, і якщо після зазначеного окиснення бажано видалити будь-яку залишкову кількість кисню і/або карбон оксиду, і/або ацетилену, то, як частина зазначеного переважного варіанту реалізації необов'язкового етапу (в), може бути проведена додаткова обробка для видалення зазначених компонентів. Така додаткова обробка для видалення компонентів може включати пропускання потоку через абсорбер, який містить сорбент (адсорбент і/або абсорбент), який здатний селективно сорбувати будь-який залишковий кисень, карбон оксид і ацетилен.
Етап (г)
Етап (г) даного способу включає видалення етилену з щонайменше частини потоку, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (б) або (в), за допомогою способу розділення комплексоутворенням, який включає контактування щонайменше частини зазначеного потоку з рідким розчинником, який містить комплексоутворювальний агент, що призводить до утворення потоку, який містить етилен, і
Зо потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид.
На етапі (г) даного способу, щонайменше частина потоку, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (б) або (в), піддають способу розділення за допомогою комплексоутворення. У такому способі розділення за допомогою комплексоутворення олефіни (етилен) можуть бути селективно видалені з неолефінов (непрореагований етан). В даному винаході етилен не лише успішно селективно відокремлюють від непрореагованого етану методом розділення за допомогою комплексоутворення, але також і від розчинника на основі карбон діоксиду, який може знаходитися у відносно великій кількості і який також необхідно рециркулювати, так само як і непрореагований етан. При подачі на етап (г) даного способу кількість карбон діоксиду від загальної кількості етилену, непрореагованого етану і карбон діоксиду може становити від 1 до 99 95 об., переважно від 5 до 95 95 об., більш переважно від 10 до 90 95 об., більш переважно від 20 до 85 95 об., більш переважно від 30 до 8095 об., більш переважно від 40 до 7595 об., найбільш переважно від 50 до 7095 об.
Додатково, вказана кількість карбон діоксиду може становити щонайменше 1 95 об. або щонайменше 5 95 об., або щонайменше 10 95 об., або щонайменше 20 95 об., або щонайменше 30 95 об., або щонайменше 40 95 об., або щонайменше 50 95 об. Додатково, вказана кількість карбон діоксиду може становити не більше 99 95 об. або не більше 95 95 об., або не більше 90 95 0б6., або не більше 85 95 об., або не більше 80 95 об., або не більше 75 95 об., або не більше 70 95 об.
В даному винаході вищезгаданий спосіб розділення за допомогою комплексоутворення включає контактування щонайменше частини потоку, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (б) або (в), з рідким розчинником, який містить комплексоутворювальний агент. Комплексоутворювальний агент розчинено в зазначеному рідкому розчиннику. Тобто, спосіб розділення за допомогою комплексоутворення на етапі (г) даного способу включає так зване розділення за допомогою комплексоутворення і абсороції.
При такому розділенні за допомогою комплексоутворення і абсорбції етилен переважно утворює комплексну сполуку з комплексоутворювальним агентом, розчиненим в рідкому розчиннику.
Як правило, при розділенні за допомогою комплексоутворення олефінів використовується комплексоутворювальний агент для селективного утворення зворотної комплексної сполуки, бо переважно комплексної сполуки з тт -зв'язком, з олефінами:
Олефін я Комплексоутворювальний агент «є» Комплексна сполука Олефін-Агент
Зворотність реакції комплексоутворення дозволяє зв'язувати і вивільняти олефін шляхом зміщення напрямку рівноваги реакції. Прямій реакції комплексоутворення сприяють більш високий парціальний тиск олефіна і більш низька температура, тоді як зворотній реакції десорбції сприяє більш низький парціальний тиск олефіна і більш висока температура. Отже, цикл комплексоутворення / десорбції можна створити, змінюючи тиск, температуру або і те, і інше.
Переважно, в даному винаході етап розділення за допомогою комплексоутворення (г) включає наступний цикл підетапів: (1) контактування щонайменше частини потоку, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (б) або (в), з рідким розчинником, який містить комплексоутворювальний агент, в результаті чого утворюється потік, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, щонайменше частину якого повертають з етапу (д),|ї рідкий потік, який містить розчинник, комплексоутворювальний агент і комплексну сполуку етилену; і (г2) десорбція комплексної сполуки етилену з щонайменше частини рідкого потоку, який містить розчинник, комплексоутворювальний агент і комплексну сполуку етилену, отриманого на етапі (г1), в результаті чого утворюється потік, який містить десорбований етилен, і рідкий потік, який містить розчинник і комплексоутворювальний агент; і (г3) рециркуляція щонайменше частини рідкого потоку, який містить розчинник і комплексоутворювальний агент, отриманого на етапі (г2), на етап (г1).
На етапі (г) даного способу відповідний комплексоутворювальний агент представляє собою агент, який селективно і зворотно утворює комплексну сполуку з етиленом, і не утворює або практично не утворює комплексну сполуку з непрореагованим етаном і карбон діоксидом.
Комплексоутворювальний агент може знаходитися у вигляді солі металу або комплексної сполуки металу, яка є розчинною в рідкому розчиннику. Можуть застосовуватися солі або сполуки аргентуму (І) або купруму (І), або самі по собі, або в поєднанні з іншим металом, а саме алюмінієм. Комплексоутворювальний агент переважно представляє собою сіль металу, яка переважно додатково містить аргентум (І) іон або купрум (І) іон, більш переважно аргентум (І)
Зо іон. Необов'язково, може застосовуватися суміш комплексоутворювальних агентів, наприклад, суміш солей купруму і аргентуму.
Відповідні солі, які містять аргентум (І) іони, включають аргентум нітрат, аргентум тетрафторборат, аргентум гексафторсилікат, аргентум гідрокситрифторборат, аргентум трифторацетат, аргентум перхлорат, аргентум трифлат (СЕз5О2О-Ад) і аргентум гексафторантімонат (М) (5БЕв'Ад"). Відповідні солі, що містять купрум (І) іони, включають купрум нітрат, купрум галогеніди, а саме купрум хлорид; купрум сульфат; купрум сульфонат; купрум карбоксилати; солі купруму з фторкарбоновими кислотами, а саме купрум трифторацетат і купрум перфторацетат; фторований купрум ацетил а цетонат; купрум гексафторацетилацетонат; купрум додецилбензолсульфонат; купрум і алюміній галогеніди, а саме алюміній і купрум тетрахлорид; СиАІСНзСіІз; СиАІС2НьСіІз; алюміній і купрум цианотрихлорид. Аргентум нітрат є найбільш переважним комплексоутворювальним агентом.
Концентрація комплексоутворювального агента в рідкому розчиннику повинна бути такою, щоб практично весь комплексоутворювальний агент розчинявся в цьому розчиннику, що залежить від (максимальної) розчинності зазначеного агента в зазначеному розчиннику.
Наприклад, аргентум нітрат має розчинність (у воді) 10,9 молей (75,4 9о мас.) при 3570. Як правило, концентрація комплексоутворювального агента може становити від 1 до 10 молей, більш переважно від 1 до 8 молей, більш переважно від 1 до 6 молей, більш переважно від 2 до 5 молей, найбільш переважно від 2,5 до 4 молей.
Будь-який відповідний рідкий розчинник або суміш рідких розчинників можна використовувати на етапі (г) для розчинення комплексоутворювального агента. В даному описі посилання "рідкий розчинник" зроблено на розчинник, який знаходиться в рідкому стані при температурі 25 "С і тиску 1 атмосфера. Переважно, вказаний рідкий розчинник представляє собою воду, органічний розчинник, іонну рідину або їх суміш. Вода є найбільш переважною.
Воду можна використовувати в якості розчинника для солей аргентуму або купруму, тоді як вуглеводневі розчинники, а саме ароматичні розчинники, можна використовувати для солей, які містять органічні ліганди. Вода є переважним розчинником, тому що етан та інші неолефіни, а саме азот, надзвичайно важко розчинні у водних розчинах. Навпаки, етан має більш високу розчинність у вуглеводневих розчинниках. Олефіни, а саме етилен, володіють достатньою розчинністю у воді, щоб масоперенос до розчиненого комплексоутворювального агенту 60 відбувався з прийнятною швидкістю.
Як згадувалося вище, рідкий розчинник, призначений для розчинення комплексоутворювального агента, може представляти собою іонну рідину. Як визначено
Умаззегеспеїйй і Кейт в "Апдежапаїе Спетіє, 2000., 112, стор. 3926-3945", іонні рідини представляють собою солі, які плавляться при відносно низькій температурі. Отже, іонні рідини вже є рідкими за відносно низьких температур. Крім того, вони, як правило, не горючі і не мають тиску парів, який можна було б виміряти. В даному описі "іонна рідина" означає сіль, яка має температуру плавлення або діапазон плавлення нижче 100 "С.
Іонні рідини утворюються з позитивних іонів і негативних іонів (катіонів та аніонів, відповідно), але в цілому мають нейтральний заряд. Позитивні і негативні іони є переважно одновалентними, але також можливі багатовалентні аніони і/або катіони, які мають до п'яти, переважно до чотирьох, особливо переважно до трьох і особливо переважно до двох електричних зарядів. Заряди всередині відповідних іонів або локалізовані, або делокалізовані.
У випадку, коли в даному винаході іонна рідина використовується для розчинення комплексоутворювального агента, зазначена іонна рідина може містити катіон, який представляє собою М, М'-діалкілімідазолій іон або М-алкілпіридиній іон, переважно М, М'- діалкілімідазолій іон.
Алкільні групи у вищезгаданому М, М'-діалкілімідазолій іоні ії М-алкілпіридиній іоні можуть представляти собою Сі1-Сіо-алкільні групи, переважно С:1-С.а-алкільні групи. Прикладами відповідних С:і-С:то-алкільних груп є метил, етил, пропіл, ізопропіл, н-бутил, втор-бутил, трет- бутил, пентил, гексил, гептил, октил, 2-етилгексил, 2,4,4-триметилпентил і децил. Переважно, катіон в іонній рідині представляє собою іон М, М'-діалкілімідазолію, переважно М, М'- діалкілімідазолій іон, причому алкільні групи представляють собою Сі1-Сіо-алкільні групи, як це описано вище, переважно С1-С--алкільні групи, як це описано вище.
Особливо переважним М, М'-діалкілімідазолій іоном є 1-бутил-З-метилімідазолій іон (іон
БМІМ). Іншим особливо переважним М, М'-діалкілімідазолій іоном є 1,3-діметилімідазолій іон (іон ДМІМ). Ще одним особливо переважним М, М'-діалкілімідазолій іоном є 1-етил-3- метилімідазолій іон (он ЕМІБ).
У випадку, коли в даному винаході іонна рідина використовується для розчинення комплексоутворювального агента, зазначена іонна рідина може містити аніон, вибраний з групи,
Зо яка складається з тетрафторборат-іона (ВЕ5), алкоксифосфонат-іонів, алкилсульфонатов-іонів, гексафторфосфат-іона (РЕ) і амід-іонів. Більш переважно, зазначений аніон вибирають з групи, яка складається з тетрафторборат-іона, алкоксифосфонат-іонів і амід-іонів. Найбільш переважно, зазначений аніон представляє собою тетрафторборат-іон.
Вищезгаданий алкоксифосфонат-іон має формулу КО-РН(І-О)О", де КЕ представляє собою алкільну групу, переважно С1-С:іо-алкільну групу, більш переважно С.1-С--алкільну групу.
Прикладами придатних Сі-С:іо-алкільних груп є метил, етил, пропіл, ізопропіл, н-бутил, втор- бутил, трет-бутил, пентил, гексил, гептил, октил, 2-етилгексил, 2,4,4-триметилпентил і децил.
Особливо переважним алкоксифосфонат-іоном є метоксифосфонат-іон.
Вищезгаданий алкілсоульфонат-іон має формулу К5(-0)20, де К представляє собою алкільну групу, переважно Сі-С:іо-алкільну алкільну групу, більш переважно С1-С4-алкільну групу. Прикладами відповідних С1-Сіо-алкільних груп є метил, етил, пропіл, ізопропіл, н-бутил, втор-бутил, трет-бутил, пентил, гексил, гептил, октил, 2-етилгексил, 2,4,4-триметилпентил і децил.
Вищезгаданий амідний іон має формулу К-М-К, де К і КЕ" можуть бути однаковими або різними, і, переважно, електроноакцепторними замісниками. Як правило, електроноакцепторні замісники представляють собою замісники, які відтягують електрони від збагаченої електронами ділянки в молекулі, в даному випадку від збагаченого електронами атома азоту в зазначеному амідному іоні. Переважно, К і КЕ вибирають з групи, яка складається з ціано і алкансульфоніла.
Особливо переважним амідним іоном є діціанамідний іон, тобто, іон зазначеної формули К-
М-К, де Кі ЕК. є ціано.
Зазначений алкансульфонільний замісник в зазначеному амідному іоні має формулу К-
З(-0)2, де К представляє собою алкільну групу, переважно Сі1-С:іг2-алкільну групу, більш переважно Сі-С--алкільну групу, наприклад метил, етил або н-бутил. Зазначені алкільні групи можуть бути лінійними або розгалуженими. Додатково, зазначена алкільна група може бути заміщеною одним або більше атомами галогену. Зазначений алкансульфонільний замісник переважно представляє собою тригалогенметансульфонільний замісник, який має формулу
СХз-5(-0):, де Х представляє собою атом галогену, вибраний з групи, яка складається з фтору, хлору, брому та йоду. Більш переважно, зазначений атом галогену представляє собою фтор.
Найбільш переважно, зазначений тригалогенметансульфонільний замісник представляє собою трифторметансульфоніл (СЕз-5(-0) 27).
У випадку, коли в даному винаході для розчинення комплексоутворювального агента використовується іонна рідина, іонна рідина переважно містить М, М'-діалкілімідазолій іон, описаний вище, в якості катіона, і тетрафторборат-іон в якості аніону. Переважно, зазначений М,
М'-діалкілімідазолій іон представляє собою 1-бутил-З-метилімідазолій іон або 1-етил-3- метилімідазолій іон, більш переважно 1-бутил-З-метилімідазолій іон.
Відповідні іонні рідини, які можна використовувати для розчинення комплексоутворювального агента, загалом, описані в "Роїепіай ої Зіймег-Вазей ВНоот-
Тетрегайшге Іопіс І ідшіде ог ЕІПуіепе/ЕШапе Зерагаїйоп", Саіап Запсне? еї аї!., Іпа. Епд. Спет.
Вез., 2009, 48, раде5 10650-10656, зокрема в Таблиці 1 зазначеної статті, зміст якої включено в даний документ за допомогою посилання. Додаткові відповідні іонні рідини описані в "Оіейп
Рагайіп бЗерагайоп Овіпд Іопіс ІГідцпід5", Се«оагісн, Саї. Вем., 2015, 28, радез5 9-13, зміст якої включено в даний документ за допомогою посилання. Додаткові відповідні іонні рідини розкриті у УМО201108664, УМО200359483, УМО200198239 і 582383328, зміст яких включені в даний документ за допомогою посилання.
Додатково, передбачається, що на етапі розділення за допомогою комплексоутворення (г) за даним способом в якості рідкого розчинника, який містить комплексоутворювальний агент, використовується іонна рідина. В такому випадку іонна рідина одночасно є як зазначеним рідким розчинником, так і зазначеним комплексоутворювальним агентом. Переважно, така іонна рідина містить аргентум (І) іон або купрум (І) іон, більш переважно аргентум (І) іон. Додатково, аніон такої іонної рідини може представляти собою аніон, описаний вище. Приклади таких іонних рідин, які можуть бути використані таким чином, представляють собою аргентум (1) біс(трифторметансульфоніл)амід, який має формулу КСЕз-5(-0)2-)2М'Ад'(АдІМТ|), ії аргентум (І) тріс(перфторетил)утрифторфосфат, який має формулу (СЕзСв»г)зЕзРІ Ад'(«АдІГЕАРІ). Ці та інші відповідні іонні рідини, які містять аргентум (І) іони, описані в "Гідціа 5іїмег іб(репІногоеїнуЇ) тного рпозргНаїе заїї5 аз пем/у тедіа ог ргорепе/ргорапе зерагаїйоп", Рііднене еї а!., Рнуз. Спет.
Спет. РНувз., 2016, 18, раде5 28242-28253. Однак, для цих іонних рідин все ще переважно додавати додатковий рідкий розчинник, наприклад іншу іонну рідину, яка не містить іон металу в якості катіона, з метою розрідження і/або розведення іонної рідини, яка містить іон металу.
Додатково до комплексоутворювального агенту рідкий розчинник може містити модифікатор або суміш модифікаторів, а саме кислоту, сіль, яка не утворює комплексних олефінів, окисник або органічну сполуку з функціональними групами. Такий модифікатор може бути використаний для збільшення розчинності і/або стабільності комплексоутворювального агента в розчиннику.
Відповідними прикладами кислотних модифікаторів є нітратна кислота (НМОз) і фторборна кислота (НВЕ4). Додатково, такий кислотний модифікатор, особливо нітратна кислота, може знижувати фізичну розчинність карбон діоксиду в рідкому розчиннику, що успішно спрощує відокремлення карбон діоксиду від етилену на етапі розділення за допомогою комплексоутворення (г). У випадку, коли в даному винаході для розчинення комплексоутворювального агента використовується іонна рідина, переважно, щоб аніон кислотного модифікатора (наприклад, НВР») відповідав аніону іонної рідини.
Аргентум нітрат є найбільш переважним комплексоутворювальним агентом при практичній реалізації даного винаходу. Аргентум нітрат має високу розчинність і дуже стабільний у воді.
Додатково, будь-яке елементарне срібло, яке може бути утворене, може бути легко перетворене в аргентум нітрат за допомогою невеликої кількості нітратної кислоти. Отже, на етапі (г) даного винаходу переважно використовується водний розчин, який містить аргентум нітрат в якості комплексоутворювального агента. Цей водний розчин переважно додатково містить нітратну кислоту в якості модифікатора.
На вищезгаданому етапі комплексоутворення (г1) щонайменше частина потоку, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (б) або (в), контактує з рідким розчинником, який містить комплексоутворювальний агент. Парціальний тиск етилену на зазначеному етапі (г1) може становити від 0,5 до 30 Бар, більш переважно від 1 до 20 Бар, найбільш переважно від 2 до 10 Бар. Парціальний тиск етилену на етапі (г1) може бути щонайменше приблизно таким же, як парціальний тиск етилену в потоці, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид, отриманому на етапі (б) або (в), або вище. Переважно, парціальний тиск етилену збільшують перед етапом (г1), наприклад, за допомогою стиснення в компресорі. Додатково, температура рідкого розчинника, який подається на зазначений етап (1), переважно становить нижче 50 "С, більш переважно нижче 40 "С і може становити від -20 до 75 "С, більш переважно від 0 до 50 "С, найбільш переважно від 10 до 40 "С. На етапі (г1) 60 надмірного підвищення температури можна уникнути за рахунок внутрішнього охолодження.
Етап (г1) може проводитися в колоні з протитоком. Переважно, щонайменше частину потоку, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (б) або (в) подають в нижню частину зазначеної колони, а рідкий розчинник, який містить комплексоутворювальний агент, подають у верхню частину зазначеної колони. Зазначена колона може містити насадку або тарілки, переважно насадку. Ступінь вилучення етилену на етапі комплексоутворення (гі) становить переважно більше 95 95, більш переважно більше 98 б.
На вищезгаданому етапі десорбції (г2) комплексна сполука етилену десорбується з щонайменше частини рідкого потоку, який містить розчинник, комплексоутворювальний агент і комплексну сполуку етилену, і отриманого на етапі (г1). В даному винаході на десорбцію на етапі (г2) може впливати зниження парціального тиску етилену або підвищення температури, або обидва способи. Комбінація, яка включає зниження парціального тиску етилену і підвищення температури, є переважною. Загальний тиск на зазначеному етапі (г2) може становити від 1 мбар до 5 Бар, більш переважно від 1 мбар до З Бар, найбільш переважно від 0,5 до 1,5 Бар. Додатково, температура потоку рідини, який подається на зазначений етап (г2), може становити від 55 до 130 "С, більш переважно від 65 до 130 "С, найбільш переважно від 80 до 120 "С. Переважно, температуру згаданого рідкого потоку підвищують перед подачею на етап (г2), наприклад, за допомогою нагрівання. Ступінь вилучення етилену на етапі десорбції (г2) становить переважно більше 95 95, більш переважно більше 98 95. Рідкий потік, який містить розчинник і комплексоутворювальний агент, отриманий на етапі десорбції (г2), повертають на етап комплексоутворення (г1), переважно після охолодження.
На вищезгаданому етапі комплексоутворення (г1) частина непрореагованого етану і карбон діоксиду фізично абсорбується (розчиняється) в рідкому розчиннику, а не утворює комплексні сполуки з комплексоутворювальним агентом (в даному документі це іменується "абсорбованим" непрореагований етаном і карбон діоксидом). У випадку, коли рідкий потік, отриманий на етапі (1), містить розчинник, комплексоутворювальний агент, комплексну сполуку етилену, абсорбований непрореагований етан і карбон діоксид, переважним є відокремлення зазначеного непрореагований етану і карбон діоксиду від зазначеного рідкого потоку перед подачею його на етап десорбції (г2). В такому випадку, абсорбований непрореагований етан і
Зо карбон діоксид переважно видаляють з щонайменше частини зазначеного рідкого потоку шляхом контактування з потоком, який містить етилен, в результаті чого утворюється потік, який містить етилен, непрореагований етан і карбон діоксид, щонайменше частину якого подають на етап (г1), ї рідкий потік, який містить розчинник, комплексоутворювальний агент і комплексну сполуку етилену, щонайменше частину якого подають на етап (г2). Переважно, на згаданому етапі десорбції парціальний тиск етилену і температуру практично не змінюють, щоб уникнути передчасної десорбції перед етапом (г2).
Вищезгаданий етап очищення можна проводити в колоні з протитоком. Переважно, щонайменше частину рідкого потоку, отриманого на етапі (г1), подають у верхню частину зазначеної колони, а очищувальний потік, який містить етилен, подають в нижню частину зазначеної колони.
Якщо ацетилен утворюється на етапі (а) ОДГ етану і не видаляється на необов'язковому етапі (в), ацетилен може знаходитися у вихідному матеріалі, який подається на етап розділення за допомогою комплексоутворення (г). Як згадувалося вище, ацетилен може утворювати міцний зв'язок з комплексоутворювальним агентом на етапі (г). Ацетилени, які містять активний водень, можуть утворювати сполуки аргентум або купрум ацетиліду, які мають обмежену розчинність у водному розчині і не розкладаються під час десорбції, тому вони можуть накопичуватися до випадіння в осад. Це призводить до споживання комплексоутворювального агента, може заважати потоку і створювати загрозу безпеці. Ці осади чутливі до детонації, особливо у сухому стані, тому слід застосовувати запобіжні заходи для їх ефективного усунення. Одним із способів вирішення цієї проблеми є підтримання концентрації аргентум ацетиліду на безпечному рівні за допомогою аргентум перманганату в якості окисника. Невеликий бічний потік може бути виведений з десорбера і нагрітий, наприклад, до 75 "С в умовах часткового вакууму. Твердий аргентум перманганат додають для руйнування ацетиліду, який утворює карбон діоксид і вільний аргентум іон. Отриманий манган діоксид випадає в осад і відфільтровується з розчину.
Це призводить до відновлення срібла без додавання стороннього іону. Дані та обробка аргентум ацетиліду наведені в патенті США Мо 4174353, опис якого включено в даний документ за допомогою посилання.
Якщо карбон оксид утворюється на етапі (а) ОДГ етану і не видаляється на необов'язковому етапі (в), карбон оксид може знаходитися у вихідному матеріалі, який подається на етап бо розділення за допомогою комплексоутворення (г). Як згадувалося вище, разом з цільовим етиленовим продуктом карбон оксид також може утворювати комплексну сполуку з комплексоутворювальним агентом на етапі (г). Карбон оксид утворює стійкі комплексні сполуки з Сц(І), який може знаходитися в комплексоутворювальному агенті, який використовується на етапі (г). В останньому випадку така комплексна сполука карбон оксиду не видаляється на вищезгаданому етапі десорбції, але буде десорбуватися разом з етиленом на вищезгаданому етапі десорбції (г2), в результаті чого утворюється потік, який містить як етилен, так і карбон оксид.
Якщо не весь кисень прореагує на етапі (а) ОДГ етану, і непрореагований кисень не видаляється на необов'язковому етапі (в), кисень може знаходитися у вихідному матеріалі, який подається на етап розділення за допомогою комплексоутворення (г). Як згадувалося вище, кисень може окиснювати метал, наприклад, Сци(І), з солі металу або комплексної сполуки металу, яку можна використовувати в якості комплексоутворювального агента на етапі (г). Будь- який кисень може бути видалений на вищезгаданому етапі комплексоутворення (г1) як частина потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид.
Додатково, водень (Нг) може знаходитися у вихідному матеріалі, який подається на етап розділення за допомогою комплексоутворення (г). Водень може викликати поступове відновлення Аді(І) до металічного срібла. Переважно виключати таке відновлення срібла, щоб запобігти втраті срібла шляхом утворення колоїдних частинок і осадження на поверхні.
Додавання невеликих кількостей пероксиду водню у поєднанні з підтриманням рівня нітратної кислоти в розчині може зробити розчинене срібло стійким до випадіння в осад. Більш детальна інформація про такий спосіб наведена у патенті США Мо 4174353, розкриття якого включено в даний документ за допомогою посилання.
Етап (д)
Етап (д) даного способу включає часткове і селективне видалення карбон діоксиду із щонайменше частини потоку, який містить непрореагований етан та карбон діоксид, отриманого на етапі (г), в результаті чого утворюється потік, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, і характеризується зниженим вмістом карбон діоксиду.
Переважно, на етапі (д) даного способу видаляється лише частина карбон діоксиду, після чого залишковий карбон діоксид може бути повернений з етапу (є) в якості розчинника на етап (а) ОДГ етану. Переважно, щоб на етапі (д) видалявся тільки додатковий карбон діоксид, отриманий при виробництві карбон діоксиду на етапі (а) і, можливо, на необов'язковому етапі (в). На етапі (д) може бути видалена частина або весь такий додатковий карбон діоксид.
Прикладом випадку, коли на етапі (д) видаляється лише частина такого додаткового карбон діоксиду, може бути випадок, коли частину рециркульованого потоку продувають (неселективно) перед рециркуляцією, як це додатково описано нижче. Шляхом видалення такого додаткового карбон діоксиду перед рециркуляцією на етапі (д) і на будь-якому додатковому етапі продувки рівень розчинника на основі карбон діоксиду на етапі (а) ОДГ етану можна успішно підтримувати постійним.
Додатково, переважно на етапі (д) даного способу карбон діоксид вибірково видаляється, що означає, що інші компоненти по суті не видаляються. Перевагою цього є те, що на етапі (д) практично не втрачається непрореагований етан, що робить можливим рециркуляцію якомога більшої кількості непрореагованого етану на етап (а). Це відрізняється від випадку, коли додатковий карбон діоксид, який утворюється при виробництві карбон діоксиду на етапі (а) і, можливо, на необов'язковому етапі (в), видаляється лише шляхом продувки частини рециркульованого потоку перед рециркуляцією; причому це продування є способом неселективного видалення, який також призводить до видалення цінного непрореагованого етану з процесу.
Як правило, кількість додаткового карбон діоксиду, який одержують при виробництві карбон діоксиду на етапі (а), і, можливо, на необов'язковому етапі (в), в порівнянні з кількістю карбон діоксиду, яка застосовується в якості розчинника на етапі (а) ОДГ етану, відносно невелика.
Отже, переважно, щоб на етапі (д) даного способу карбон діоксид частково і вибірково видалявся лише з частини потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г). Зокрема, переважно, щоб щонайменше частина потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г), була розділена на щонайменше два підпотоках; причому щонайменше частина одного відокремленого підпотока подається на етап (д), і щонайменше частину одного відокремленого підпотока повертають на етап (а).
Вищевикладене переважно обумовлює те, що потік, який проходить етап (д), є меншим, тому можна використовувати відносно невелику установку для проведення етапу (д), що призводить до додаткового скорочення капітальних витрат.
На етапі (д) даного способу можуть віддалятися від 1 до 15 95, переважно від З до 12 95, більш переважно від 5 до 1095 від кількості карбон діоксиду з потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г); причому видалення є вибірковим, в результаті чого утворюється потік зі зниженим вмістом карбон діоксиду.
Посилання "кількість карбон діоксиду з потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г)» зроблено на кількість карбон діоксиду в потоці, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманому на етапі (г), перед будь-яким етапом; при цьому останній потік розділяють. У випадку, якщо частину рециркульованого потоку продувають (видаляють з процесу) перед рециркуляцією, причому це продування є невибірковим, як це додатково описано нижче, тоді вказана кількість карбон діоксиду, яка підлягає видаленню на етапі (д), може бути нижчою. Переважно, щоб загальна кількість (1) карбон діоксиду, видаленого на етапі (д), і (2) карбон діоксиду, видаленого на будь-якому етапі, в якому частину рециркульованого потоку продувають перед рециркуляцією, становила б від 1 до 15 95, переважно від З до 12 95, більш переважно від 5 до 10 95 від кількості карбон діоксиду з потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г). Зазначена загальна кількість видаленого карбон діоксиду може становити щонайменше 0,595, або щонайменше 195, або щонайменше 2 956, або щонайменше 395, або щонайменше 5 95 від карбон діоксиду з потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г). Додатково, вказана загальна кількість видаленого карбон діоксиду може становити не більше 15 95, не більше 12 95, не більше 10 95 або не більше 8 95 від вмісту карбон діоксиду в потоці, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманому на етапі (г).
Переважно, щоб вказана загальна кількість видаленого карбон діоксиду відповідала загальній кількості додаткового карбон діоксиду, отриманого при виробництві карбон діоксиду на етапі (а) і, можливо, на необов'язковому етапі (в).
На етапі (д) даного способу карбон діоксид може бути вибірково видалений з щонайменше частини потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г), будь-яким з відомих способів. Відповідний реагент для видалення карбон діоксиду, який можна подавати на вказаний етап (д), може представляти собою водний розчин основи, наприклад натрій гідроксиду і/або аміну. Додатково, на зазначеному етапі (д) може бути використана
Зо частково проникна мембрана для карбон діоксиду. Додатково, видалення лише частини карбон діоксиду на зазначеному етапі (д) може бути досягнуто, наприклад, за допомогою розрахунку кількості реагенту для видалення карбон діоксиду на основі кількості карбон діоксиду, яку необхідно видалити на етапі (д). Іншим прикладом того, як цього можна досягти, є використання мембрани, частково проникної для карбон діоксиду, у якій здатність до вилучення карбон діоксиду відповідає кількості карбон діоксиду, яку необхідно видалити на етапі (д).
Етап (є)
Етап (є) даного способу включає рециркуляцію щонайменше частини потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (д), на етап (а).
Необов'язкові додаткові етапи
Необов'язково, будь-який пропан видаляють з потоку, який містить етан, на етапі попереднього розділення перед подачею на етап (а), наприклад, за допомогою дистиляції.
Отже, у випадку, коли пропан знаходиться у вихідному матеріалі, який містить етан, переважно, щоб на етапі, що передує етапу (а) даного способу, потік, який містить етан та пропан, подавався б у дистиляційну колону для отримання потоку, який містить пропан, і потоку, який містить етан. Останній потік, який містить етан та не містить або практично не містить пропан, подають на етап (а) даного способу. Оскільки на зазначеному етапі (а) пропан відсутній або практично відсутній, на етапі (а) не утворюється або практично не утворюється пропілен з пропану за рахунок ОДГ. Це успішно запобігає трудомісткому етапу подальшого відокремлення, що полягає у видаленні пропілену з етилену, який вилучається на етапі (г), оскільки і пропілен, і етилен можуть утворювати комплексні сполуки з комплексоутворювальним агентом, який використовують на етапі (г). Етап попереднього розділення, що полягає у видаленні пропану з потоку, який містить етан, перед подачею на етап ОДГ етану, розкритий в заявці
МО2017072086, зміст якої включено в даний документ за допомогою посилання.
Додатково, у випадку, коли потік, який містить етилен, отриманий на етапі (г), додатково містить одну або більше забруднювальних домішок, вибраних з групи, яка складається з пропілену, карбон оксиду, кисню, карбон діоксиду і води, ця чи ці забруднювальні домішки можуть бути видалені в один або більше додаткових етапів. Однак, таке додаткове очищення не завжди необхідне. У деяких випадках потік неочищеного етилену може бути відправлений без додаткового очищення в установку, де етилен далі перетворюють. У випадку, якщо зазначені 60 забруднювальні домішки повинні бути видалені, це може бути зроблено будь-яким способом,
відомим фахівцеві в даній області техніки. Пропілен можна видалити дистиляцією. Карбон оксид може бути видалений шляхом перетворення (окиснення) в карбон діоксид, наприклад, за допомогою купрум оксиду в якості каталізатора окиснення, і подальшого видалення карбон діоксиду. Кисень можна видалити, використовуючи його в якості окисника, наприклад, при окисненні металічної міді. Карбон діоксид можна видалити за допомогою промивання їдким лугом. Воду можна видалити сушінням, наприклад, за допомогою молекулярних сит.
Додатково, (1) частина потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г), або (2) частина потоку, який походить з потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г), може бути продута перед рециркуляцією на етап (а) ОДГ, як це додатково описано нижче. Наприклад, таке продування може виконуватися між етапами (г) і (д) і/або між етапами (д) і (є).
Потік, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманий на етапі (г), може містити від 5 до 90 95 об. карбон діоксиду, більш переважно від 10 до 80 95 об., найбільш переважно від 20 до 70 95 об. Додатково, зазначений рециркульований потік може містити від 10 до 95595 об. непрореагованого етану, більш переважно від 20 до 90 95 об., найбільш переважно від 30 до 80 95 об. Додатково, зазначений рециркульований потік може містити метан, азот, карбон оксид і/або кисень. Кількість метану переважно становить менше 20 95 об., більш переважно менше 10 95 об., більш переважно менше 5 95 об., ще більш переважно менше 500 об'ємних частин на мільйон (об. ч./млн.). Додатково загальна кількість азоту, карбон оксиду іМабо кисню переважно становить менше 10 95 об., більш переважно менше 5 95 об., більш переважно менше 3 95 об., ще більш переважно менше 500 об. ч./млн. Зазначений метан може знаходитися у вихідному матеріалі, який містить свіжий етан і подається на етап (а) ОДГ етану.
Додатково, зазначений азот може знаходитися в вихідному матеріалі, який містить свіжий кисень і подається на етап (а) ОДГ етану.
Перед рециркуляцією етану на етап (а) ОДГ вищезгаданий (1) потік, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманий на етапі (г), і/або (2) потік, який походить з потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г), може бути розділений на щонайменше два підпотока, причому щонайменше один відокремлений підпотік видаляють з процесу. Додатково, переважно, щоб щонайменше частина щонайменше одного
Зо відокремленого підпотоку подавалася на етап (д) або поверталася на етап (а) ОДГ. Зазначений щонайменше один відокремлений підпотік, який видаляють (продувають) з процесу, може бути відкинутий.
Зазначений потік, отриманий з потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г), як зазначено вище в підпункті (2), може, наприклад, представляти собою: потік, який містить непрореагований етан і карбон діоксид і характеризується зниженим вмістом карбон діоксиду, отриманий на етапі (д); і/або потік, отриманий в результаті розділення щонайменше частини потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г), на щонайменше два підпотока, причому щонайменше один відокремлений підпотік подається на етап (д) і щонайменше один відокремлений підпотік повертають на етап (а). В останньому випадку частина одного або обох із зазначених відокремлених підпотоків очищають (видаляють з процесу) перед подачею на етап (д) або поверненням на етап (а) ОДГ, відповідно.
У вищезгаданому випадку, коли виконується продування, щонайменше частина потоку, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, отриманого на етапі (г), може бути розділена на щонайменше три підпотока; причому, щонайменше один відокремлений підпотік подається на етап (д), щонайменше один відокремлений підпотік повертається на етап (а), і щонайменше один відокремлений підпотік видаляється зі способу (продувається).
Додатково, у вищезгаданому випадку, коли виконується продування, частка (1) відокремленого(их) підпотоку(ів), який не видаляється (не продувається) зі способу, до (2) загального потоку, отриманого на етапі (г) перед будь-яким розділенням, переважно становить
БО від 90 до 99,9 95 об., більш переважно від 93 до 99 95 об., більш переважно від 95 до 99 95 об., найбільш переважно від 97 до 99595 про. Додатково, зазначена частка може становити щонайменше 90 95 об. або щонайменше 93 95 об., або щонайменше 95 95 об., або щонайменше 97 95 об., або щонайменше 98 95 об., або щонайменше 99 95 об., або щонайменше 99,5 95 об.
Додатково, зазначена частка може становити не більше 99,9 95 об. або не більше 99,7 95 об., або не більше 99,5 95 об., або не більше 99,3 95 об., або не більше 99 95 об.
Переважно, у випадку, коли на етапі (а) ОДГ етану і, можливо, на необов'язковому етапі (в) утворюється додатковий карбон діоксид, такий додатковий карбон діоксид може бути видалений шляхом розділення рециркульованого потоку перед рециркуляцією, так що кількість розчинника на основі карбон діоксиду, яка подається на етап (а) ОДГ етану, може підтримуватися бо постійною. Однак недолік такої методики розподілу і продувки полягає в тому, що цінний непрореагований етан втрачається. Отже, в даному винаході переважно, щоб непрореагований етан практично не видалявся б або видалялася б відносно невелика частина непрореагованого етану. В даному винаході це можливо переважно завдяки частковому і вибірковому видаленню карбон діоксиду на етапі (д), тим самим заощаджуючи непрореагований етан.
У вищезгаданому випадку розділення перед рециркуляцією, включаючи продування одного з відокремлених підпотоків, накопиченню певних компонентів в даному способі можна запобігти шляхом продування частини рециркульованого потоку перед рециркуляцією. Зазначені додаткові компоненти, які можуть бути видалені продувкою, включають, наприклад, метан з вихідного матеріалу, який містить свіжий етан, і азот з вихідного матеріалу, який містить кисень, як це згадувалося вище. Однак, оскільки ця методика розділення і продувки має недолік, який полягає у втраті цінного непрореагованого етану, переважно, щоб вихідний матеріал, який містить свіжий етан, на етапі (а) практично не містив би домішки метану або містив би кількість домішки метану, яке переважно становить до З 95 об. або до 2 95 об., або до 1 95 об., або до 5000 об'ємних частин на мільйон (об. ч./млн.), або до 2000 об. ч./млн., або до 1000 об. ч./млн., або до 500 об. ч./млн., або до 200 об. ч./млн. Відповідним прикладом щодо чистого етанвмісного потоку є етанвмісний потік, отриманий після крекінгу етану або нафти, який містить етан, який не був перетворений в процесі крекінгу, і який практично не містить метану, пропану або будь-яких вищих вуглеводнів. Використання такого чистого етанвмісного потоку також має додаткову перевагу в тому, що описаний вище етап попереднього відокремлення пропану не потрібен. В альтернативному варіанті, низький рівень метану у вихідному матеріалі, який містить свіжий етан, на етапі (а) може бути досягнутий за допомогою етапу попереднього відокремлення метану, наприклад, з використанням деметанізатора (дистиляції) перед етапом (а). Аналогічно, переважно, щоб вихідний матеріал, який містить кисень, що подається на етап (а), практично не містив би домішки азоту або містив би кількість домішки азоту, яка переважно становить до З 95 об. або до 2 95 об., або до 1 95 об., або до 5000 об'ємних частин на мільйон (об. ч./млн.), або до 2000 об. ч./млн., або до 1000 об. ч./млн., або до 500 об. ч./млн., або до 200 об. ч./млн.
Фігурит7! і2
Спосіб за даним винаходом додатково проілюстровано на Фігурах 1 і 2.
Зо На Фіг. 1 зображений варіант реалізації винаходу, що охоплює етапи (а) - (е) способу за даним винаходом. На фіг. 1 потік 1, який містить свіжий етан і деяку кількість пропану, подають в дистиляційну колону 2, де він розділяється на верхній потік З, який містить свіжий етан, і нижній потік 4, який містить пропан. Зазначений потік 3, потік б, який містить кисень, і рециркульований потік 25, який містить карбон діоксид (розчинник) і непрореагований етан, подають в установку 5 окисного дегідрування (ОДГ), яка містить каталізатор ОДГ етану, який містить змішаний оксид металу, яка працює в умовах ОДГ, за яких етан перетворюється в етилен відповідно до вищеописаного етапу (а) способу за даним винаходом. Потік продукту 7, який виходить з установки 5 ОДГ, містить воду, етан, етилен, кисень, карбон оксид, ацетилен, карбон діоксин і оцтову кислоту. Зазначений потік 7 подають в установку 8 конденсації води. В установці 8 конденсації води воду і оцтову кислоту видаляють конденсацією за допомогою потоку 10 відповідно до вищеописаного етапу (б) способу за даним винаходом. Необов'язково, в установку 8 для видалення води подають додаткову воду за допомогою потоку 9. Потік 11, який надходить з установки 8 для конденсації води, який містить етан, етилен, кисень, карбон оксид, ацетилен і карбон діоксид, подається в реактор 12 для очищення газу. У реакторі 12 для очищення газу кисень, ацетилен і карбон оксид видаляються відповідно до вищеописаного етапу (в) способу за даним винаходом. Зокрема, карбон оксид і ацетилен окиснюються до карбон діоксиду за допомогою вищеописаного каталізатора окиснення, зокрема каталізатора окиснення, який містить купрум. Необов'язково, додатковий кисень подають в реактор 12 для очищення газу через потік 13. Потік продукт 14, який надходить з реактора 12 для очищення газу, містить етан, етилен і карбон діоксид. Потік 14 подають в установку 15 для розділення за допомогою комплексоутворення. В установці 15 для розділення за допомогою комплексоутворення спосіб розділення за допомогою комплексоутворення застосовується відповідно до вищеописаного етапу (г) способу за даним винаходом. Установка 15 для розділення за допомогою комплексоутворення додатково описана нижче з посиланням на Фіг. 2.
Потік 18, який виходить з установки 15 для розділення за допомогою комплексоутворення, містить етилен. Потік 17, який виходить з установки 15 для розділення за допомогою комплексоутворення, містить карбон діоксин і (непрореагований) етан. Зазначений потік 17 розділяють на підпотік 170, який подається в установку 22 для видалення карбон діоксиду, і рециркульований підпотік 17а, який подається в установку 5 ОДГ. Реагент для вилучення 60 карбон діоксиду подають в установку 22 для видалення карбон діоксиду за допомогою потоку
23. Зазначений реагент для видалення карбон діоксиду є водним розчином основи, наприклад натрій гідроксиду і/або аміну. Відповідно до описаного вище етапу (д) способу за даним винаходом, карбон діоксин видаляють за допомогою потоку 24. Потік 25, який надходить з установки 10 для видалення карбон діоксиду, який містить непрореагований етан і карбон діоксид, і який характеризується зниженим вмістом карбон діоксиду, подається в установку 5
ОДГ. Потоки 17а ії 25 можуть бути об'єднані перед рециркуляцією в установку 5 ОДГ (як це зображено на фіг. 1).
У випадку, коли потік 17, який надходить з установки 15 для розділення за допомогою комплексоутворення, містить метан, азот, карбон оксид і/або кисень (і/або будь-яку іншу забруднювальну домішку) додатково до карбон діоксиду і (непрореагованого) етану, накопиченню такої(їх) забруднювальноїїих) домішки(ок) можна запобігти за допомогою методики розділення і продувки. Така методика розділення і продувки включає розділення потоку на підпотік, який продувають (видаляють з процесу), і підпотік, який не продувають.
Зазначена методика розділення і продувки може застосовуватися до потоку 17 (або до, або одночасно з розділення потоку 17 на підпотоки 17а і 175); або до потоку 17Б; або до потоку 17а; або до потоку 25; або до будь-якого потоку, який утворюється в результаті об'єднання потоків 17а і 25 перед поверненням в установку 5 ОДГ. В усіх останніх потоках відношення такої(их) забруднювальної(их) домішки(ок) до (непрореагованого) етану практично однакове, оскільки в установці 22 для видалення карбон діоксину карбон діоксид видаляється вибірково, так що при застосуванні зазначеної методики розділення і продувки до будь-якого з цих потоків буде втрачатися однакова кількість (непрореагованого) етану.
На Фіг. 2 зображений варіант реалізації винаходу щодо етапу (г) способу, який включає етапи (а) - (є), як це зображено на Фіг. 1. На Фіг. 2 потік 14, який містить етан, етилен і карбон діоксид, який надходить з реактора 12 для очищення газу, подається в нижню частину абсорбера 1524, який є частиною установки 15 для розділення за допомогою комплексоутворення. Перед подачею зазначеного потоку 14 в абсорбер 15а його стискають в компресорі (не зображений на Фіг. 1 або 2). У абсорбері 15а вказаний потік 14 контактує з рідким розчинником, який містить комплексоутворювальний агент, відповідно до вищеописаного етапу (г1), причому цей рідкий розчинник подають у верхню частину абсорбера 15а за допомогою потоку 16. Парціальний тиск етилену в абсорбері 15а може становити близько 4
Бар, а температура рідкого потоку 16, який подається в абсорбер 15а, може становити близько 30 "С. Верхній потік 17, який виходить з абсорбера 15а, містить карбон діоксид і етан. Нижній потік 19, що виходить з абсорбера 15а, являє собою рідкий потік, який містить розчинник, комплексоутворювальний агент, комплексну сполуку етилену, абсорбований етан і карбон діоксид, причому цей потік подають у верхню частину відпарної колони 15Ю0, яка також є частиною установки 15 для розділення за допомогою комплексоутворення. У відпарній колоні 155 зазначений абсорбований метан, етан і карбон діоксид десорбують шляхом контактування з потоком 186, який містить етилен, описаним вище, причому цей потік 1856 подають у нижню частину відпарної колони 1556. Парціальний тиск етилену у відпарній колоні 156 може становити близько 4 Бар, а температура рідкого потоку 19, який подається у відпарну колону 156, може становити близько 30 "С. Верхній потік 20, який надходить з відпарної колони 156, містить етилен, метан, етан і карбон діоксид і його стискають у компресорі (не зображений на фіг. 2), а потім подають в абсорбер 15а за допомогою потоку 14. Нижній потік 21, який надходить з відпарної колони 1560, представляє собою рідкий потік, який містить розчинник, комплексоутворювальний агент і комплексну сполуку етилену, і його подають в десорбер 15с, який також є частиною установки 15 для розділення за допомогою комплексоутворення. У десорбері 15с етилен десорбується відповідно до вищеописаного етапу (г2). Загальний тиск в десорбері 15с може становити близько 500 мбар, а температура рідкого потоку 21, який подається в десорбер 15с, може становити близько 80 "С. Верхній потік 18, що виходить з десорбера 15с, містить десорбований етилен і його розділяють на два підпотоки 18а і 186.
Підпотік 186 стискають в компресорі (не зображений на Фіг. 2) і потім подають у відпарну колону 150. Підпотік 144 може бути додатково очищений. Нижній потік 16, що виходить з десорбера 15с, представляє собою рідкий потік, який містить розчинник і комплексоутворювальний агент, і його повертають в абсорбер 15а відповідно до вищеописаного етапу (г3).

Claims (10)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб окисного дегідрування етану, що включає етапи: (а) вплив на потік, який містить етан, за умов окисного дегідрування, що включає контактування бо етану з киснем у присутності каталізатора, який містить змішаний оксид металу, причому розчинник, який містить карбону діоксид, подають на етап (а), в результаті чого утворюється вихідний потік, який містить етилен, необов'язково оцтову кислоту, етан, що не прореагував, воду, карбону діоксид, необов'язково кисень, що не прореагував, необов'язково карбону монооксид і необов'язково ацетилен; (б) видалення води з щонайменше частини вихідного потоку, одержаного на етапі (а), в результаті чого утворюється потік, який містить етилен, етан, що не прореагував, карбону діоксид, необов'язково кисень, що не прореагував, необов'язково карбону монооксид і необов'язково ацетилен, а також потік, який містить воду і необов'язково оцтову кислоту; (в) необов'язкове видалення кисню, що не прореагував, і/або карбону монооксиду, і/або ацетилену з щонайменше частини потоку, який містить етилен, етан, що не прореагував, карбону діоксид, необов'язково кисень, що не прореагував, необов'язково карбону монооксид і необов'язково ацетилен, одержаний на етапі (б), в результаті чого утворюється потік, який містить етилен, етан, що не прореагував, і карбону діоксид; (г) видалення етилену з щонайменше частини потоку, який містить етилен, етан, що не прореагував, і карбону діоксид, одержаного на етапі (б) або (в), за допомогою способу розділення комплексоутворенням, який включає контактування щонайменше частини зазначеного потоку з рідким розчинником, який містить комплексоутворювальний агент, в результаті чого утворюється потік, який містить етилен, і потік, який містить етан, що не прореагував, і карбону діоксид; (д) часткове і вибіркове видалення карбону діоксиду із щонайменше частини потоку, який містить етан, що не прореагував, і карбону діоксид, одержаного на етапі (г), в результаті чого утворюється потік, який містить етан, що не прореагував, і карбону діоксид і характеризується зниженим вмістом карбону діоксиду; (є) рециркуляцію щонайменше частини потоку, який містить етан, що не прореагував, і карбону діоксид, одержаного на етапі (д), на етап (а).
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що етап (г) включає: (1) контактування щонайменше частини потоку, який містить етилен, етан, що не прореагував, і карбону діоксид, одержаного на етапі (б) або (в), з рідким розчинником, який містить комплексоутворювальний агент, в результаті чого утворюється потік, який містить етан, що не Зо прореагував, і карбону діоксин; щонайменше частину цього потоку подають на етап (д), і рідкий потік, який містить розчинник, комплексоутворювальний агент і комплексну сполуку етилену; і (г2) десорбцію комплексної сполуки етилену з щонайменше частини рідкого потоку, який містить розчинник, комплексоутворювальний агент і комплексну сполуку етилену, одержаного на етапі (1), в результаті чого утворюється потік, який містить десорбований етилен, і рідкий потік, який містить розчинник і комплексоутворювальний агент; і (г3) рециркуляцію щонайменше частини рідкого потоку, який містить розчинник і комплексоутворювальний агент, одержаного на етапі (г2), на етап (г1).
3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що рідкий потік, одержаний на етапі (г1), містить розчинник, комплексоутворювальний агент, комплексну сполуку етилену, абсорбований етан, що не прореагував, і карбону діоксид, в якому абсорбований етан, що не прореагував, і карбону діоксин відганяються з щонайменше частини зазначеного рідкого потоку шляхом контактування з потоком, який містить етилен, в результаті чого утворюється потік, який містить етилен, етан, що не прореагував, і карбону діоксид, щонайменше частину якого подають на етап (г1), і рідкий потік, який містить розчинник, комплексоутворювальний агент і комплексну сполуку етилену, щонайменше частину цього рідкого потоку подають на етап (гг).
4. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що вихідний матеріал, який подається на етап (г), містить кількість карбону діоксиду, яка, виходячи з загальної кількості етилену, етану, що не прореагував, і карбону діоксиду, становить від 1 до 99 95 об., переважно від 5 до 95 95 об., більш переважно від 10 до 90 95 об., більш переважно від 20 до БО 85 95 об., більш переважно від 30 до 80 95 об., більш переважно від 40 до 75 95 об., найбільш переважно від 50 до 70 95 об.
5. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що комплексоутворювальний агент на етапі (г) являє собою сіль металу.
6. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що сіль металу містить аргентуму (І) іон або купруму (І) іон, переважно аргентуму (І) іон.
7. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що сіль металу являє собою аргентуму нітрат.
8. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що рідкий розчинник на етапі (г) являє собою воду, органічний розчинник, іонну рідину або їх суміш, переважно воду.
9. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що щонайменше частину бо потоку, який містить етан, що не прореагував, і карбону діоксид, одержаного на етапі (г),
розділяють на щонайменше два підпотоки, причому щонайменше частину одного відокремленого підпотоку подають на етап (д), і щонайменше частину одного відокремленого підпотоку повертають на етап (а).
10. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що загальна кількість (1) карбону діоксиду, видаленого на етапі (д), і (2) карбону діоксиду, видаленого на будь-якому етапі, на якому частину рециркульованого потоку продувають перед рециркуляцією, становить від 1 до 15 95, більш переважно від З до 12 95, найбільш переважно від 5 до 10 95 від кількості карбону діоксиду з потоку, який містить етан, що не прореагував, і карбону діоксид, одержаного на етапі (г). я Я (Ки полого Вот : ск зх ше Ще ї її Е | Кі г Кз ве З с: з і Я х їх Б | КО ММ ння В х Ї З 5 й МУ Ко т УК Я гашн ок Ї ПАШ ШЕ: З кі з ; і2у Й Як Ї Ж Я » Я Букссх аа З й у.
Фіг. 1 185 шини пн в : : ; ше я с г у : спот ; сік и | рев й : . 4 ! ше ши ЗВ : сен Є З ШК 3 | З і Фіг а
UAA202001856A 2017-08-16 2018-08-02 Окисне дегідрування етану UA125486C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
EP17386027 2017-08-16
PCT/EP2018/070939 WO2019034434A1 (en) 2017-08-16 2018-08-02 OXIDIZING DEHYDROGENATION OF ETHANE

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA125486C2 true UA125486C2 (uk) 2022-03-30

Family

ID=59745861

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA202001856A UA125486C2 (uk) 2017-08-16 2018-08-02 Окисне дегідрування етану

Country Status (18)

Country Link
US (1) US20200223768A1 (uk)
EP (1) EP3668826B1 (uk)
JP (1) JP2020531445A (uk)
KR (1) KR20200037263A (uk)
CN (1) CN111032600A (uk)
AU (1) AU2018319127B2 (uk)
BR (1) BR112020003243B1 (uk)
CA (1) CA3070885A1 (uk)
EA (1) EA039836B1 (uk)
HU (1) HUE055749T2 (uk)
IL (1) IL272430B (uk)
MX (1) MX2020001664A (uk)
PE (1) PE20200730A1 (uk)
PH (1) PH12020500335A1 (uk)
PL (1) PL3668826T3 (uk)
UA (1) UA125486C2 (uk)
WO (1) WO2019034434A1 (uk)
ZA (1) ZA202000625B (uk)

Families Citing this family (3)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
CN110963880A (zh) * 2018-09-28 2020-04-07 中国科学院大连化学物理研究所 二氧化碳作为原料气稀释剂的乙烷氧化制乙烯工艺方法
WO2020187572A1 (de) * 2019-03-15 2020-09-24 Linde Gmbh Verfahren und anlage zur herstellung eines oder mehrerer olefine
US11767276B2 (en) * 2021-07-23 2023-09-26 Ecocatalytic Inc. Process for the removal of carbon monoxide from non-catalytic oxidative dehydrogenation product streams

Family Cites Families (23)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4174353A (en) 1978-06-27 1979-11-13 Union Carbide Corporation Olefin separation process
US4920088A (en) 1987-09-08 1990-04-24 Phillips Petroleum Company Catalyst for the oxidation of carbon monoxide
US4956330A (en) 1989-06-19 1990-09-11 Phillips Petroleum Company Catalyst composition for the oxidation of carbon monoxide
IL95626A (en) 1989-10-05 1995-03-15 Hughes Aircraft Co Compulsory composition at low temperature to form carbon dioxide
US5258340A (en) 1991-02-15 1993-11-02 Philip Morris Incorporated Mixed transition metal oxide catalysts for conversion of carbon monoxide and method for producing the catalysts
US5157204A (en) 1991-06-14 1992-10-20 Phillips Petroleum Company Removal of impurities from hydrocarbon feeds
US5446232A (en) 1994-02-14 1995-08-29 Occidental Chemical Corporation Removing oxygen from hydrocarbon gases
GB2383328B (en) 2000-06-20 2003-12-24 Chevron Usa Inc Composition for the separation of olefins from non-olefins
US6339182B1 (en) 2000-06-20 2002-01-15 Chevron U.S.A. Inc. Separation of olefins from paraffins using ionic liquid solutions
US6518476B1 (en) * 2000-09-18 2003-02-11 Union Carbide Chemicals & Plastics Technology Corporation Methods for manufacturing olefins from lower alkans by oxidative dehydrogenation
US6849774B2 (en) 2001-12-31 2005-02-01 Chevron U.S.A. Inc. Separation of dienes from olefins using ionic liquids
ES2192983B1 (es) 2002-01-31 2004-09-16 Universidad Politecnica De Valencia. Un catalizador para la deshidrogenacion oxidativa de etano a eteno.
GB0205016D0 (en) * 2002-03-04 2002-04-17 Bp Chem Int Ltd Process
US7038082B2 (en) 2002-10-17 2006-05-02 Basf Aktiengesellschaft Preparation of a multimetal oxide material
US20040147393A1 (en) 2003-01-29 2004-07-29 Basf Akiengesellschaft Preparation of a multimetal oxide composition
CA2655841C (en) 2009-02-26 2016-06-21 Nova Chemicals Corporation Supported oxidative dehydrogenation catalyst
US8519210B2 (en) 2009-04-02 2013-08-27 Lummus Technology Inc. Process for producing ethylene via oxidative dehydrogenation (ODH) of ethane
US8535560B2 (en) 2009-07-14 2013-09-17 Ut-Battelle, Llc Ionic liquids for separation of olefin-paraffin mixtures
EP2716621A1 (de) * 2012-10-05 2014-04-09 Linde Aktiengesellschaft Reaktoreinrichtung und Verfahren zur oxidativen Dehydrierung von Alkanen
CN103965002B (zh) * 2013-01-30 2016-08-03 中国石油化工股份有限公司 低碳烃的氧化脱氢方法
US9545610B2 (en) * 2013-03-04 2017-01-17 Nova Chemicals (International) S.A. Complex comprising oxidative dehydrogenation unit
WO2015113747A1 (de) 2014-01-30 2015-08-06 Linde Aktiengesellschaft Verdünnung der reaktanden einer oxidativen dehydrierung von alkanen mit kohlendioxid
RU2725646C2 (ru) 2015-10-26 2020-07-03 Шелл Интернэшнл Рисерч Маатсхаппий Б.В. Окислительное дегидрирование этана и извлечение уксусной кислоты

Also Published As

Publication number Publication date
CA3070885A1 (en) 2019-02-21
IL272430B (en) 2022-04-01
EA202090503A1 (ru) 2020-05-28
IL272430A (en) 2020-03-31
AU2018319127A1 (en) 2020-02-13
PE20200730A1 (es) 2020-07-23
HUE055749T2 (hu) 2021-12-28
PH12020500335A1 (en) 2020-09-28
JP2020531445A (ja) 2020-11-05
ZA202000625B (en) 2021-07-28
US20200223768A1 (en) 2020-07-16
PL3668826T3 (pl) 2021-11-08
MX2020001664A (es) 2020-03-20
AU2018319127B2 (en) 2020-05-14
BR112020003243A2 (pt) 2020-08-18
CN111032600A (zh) 2020-04-17
EP3668826A1 (en) 2020-06-24
EP3668826B1 (en) 2021-06-23
EA039836B1 (ru) 2022-03-18
KR20200037263A (ko) 2020-04-08
WO2019034434A1 (en) 2019-02-21
BR112020003243B1 (pt) 2023-04-04

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA125486C2 (uk) Окисне дегідрування етану
KR20090023500A (ko) 1,2-디클로로에탄의 제조 방법
US4174353A (en) Olefin separation process
KR20040111524A (ko) 메탄올 카보닐화에 의한 아세트산의 제조시 재생 스트림의산화 처리법
UA126816C2 (uk) Окисне дегідрування етану
EP0070638B1 (en) Copper or silver complexes with fluorinated diketonates and unsaturated hydrocarbons
JP2007269707A (ja) メタクリル酸メチルの製造方法
EA040398B1 (ru) Окислительное дегидрирование этана
EP3178805A1 (en) Method and apparatus for manufacturing continuous acrylic acid through propane partial oxidation reaction
WO2014168051A1 (ja) 1,3-ブタジエンの製造方法
JP5060492B2 (ja) 排出制御とエチレン精製のためのブタン吸収システム
US6414210B1 (en) Process for the separation of light olefins from paraffins
OA19410A (en) Ethane oxidative dehydrogenation.
OA19409A (en) Ethane oxidative dehydrogenation.
CA3223604A1 (en) Method and plant for the production of vinyl acetate
JPS5822453B2 (ja) ブチルアルデヒドの製造方法
CA1193828A (en) H.sub.2s removal process
JP2013082670A (ja) プロピレンオキサイド水溶液からの溶存ガスの除去方法