UA124799C2 - Спосіб пригнічення імунної відповіді з використанням антитіла, що специфічно зв’язує cd38 - Google Patents

Спосіб пригнічення імунної відповіді з використанням антитіла, що специфічно зв’язує cd38 Download PDF

Info

Publication number
UA124799C2
UA124799C2 UAA201800631A UAA201800631A UA124799C2 UA 124799 C2 UA124799 C2 UA 124799C2 UA A201800631 A UAA201800631 A UA A201800631A UA A201800631 A UAA201800631 A UA A201800631A UA 124799 C2 UA124799 C2 UA 124799C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
antibody
cells
specifically binds
tug
beo
Prior art date
Application number
UAA201800631A
Other languages
English (en)
Inventor
Тагамтан Агмаді
Тагамтан Агмади
Тинеке Касньоф
Генк М. Локгорст
Тюна Мютис
Емі Сасер
Еми Сасер
Original Assignee
Янссен Байотек, Інк.
Янссен Байотек, Инк.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Янссен Байотек, Інк., Янссен Байотек, Инк. filed Critical Янссен Байотек, Інк.
Publication of UA124799C2 publication Critical patent/UA124799C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2803—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/395—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum
    • A61K39/39533—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum against materials from animals
    • A61K39/39558—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum against materials from animals against tumor tissues, cells, antigens
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K45/00—Medicinal preparations containing active ingredients not provided for in groups A61K31/00 - A61K41/00
    • A61K45/06—Mixtures of active ingredients without chemical characterisation, e.g. antiphlogistics and cardiaca
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A61P37/02—Immunomodulators
    • A61P37/04—Immunostimulants
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2803—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily
    • C07K16/2818—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily against CD28 or CD152
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2803—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily
    • C07K16/2827—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily against B7 molecules, e.g. CD80, CD86
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2896—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against molecules with a "CD"-designation, not provided for elsewhere
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/40—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against enzymes
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/505—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/505—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising antibodies
    • A61K2039/507—Comprising a combination of two or more separate antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/545—Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the dose, timing or administration schedule
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/30—Immunoglobulins specific features characterized by aspects of specificity or valency
    • C07K2317/31—Immunoglobulins specific features characterized by aspects of specificity or valency multispecific
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/30—Immunoglobulins specific features characterized by aspects of specificity or valency
    • C07K2317/34—Identification of a linear epitope shorter than 20 amino acid residues or of a conformational epitope defined by amino acid residues
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/50—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments
    • C07K2317/56—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments variable (Fv) region, i.e. VH and/or VL
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/50—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments
    • C07K2317/56—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments variable (Fv) region, i.e. VH and/or VL
    • C07K2317/565—Complementarity determining region [CDR]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/73—Inducing cell death, e.g. apoptosis, necrosis or inhibition of cell proliferation
    • C07K2317/732—Antibody-dependent cellular cytotoxicity [ADCC]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/76—Antagonist effect on antigen, e.g. neutralization or inhibition of binding

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Mycology (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)
  • Micro-Organisms Or Cultivation Processes Thereof (AREA)

Abstract

Винахід належить до способу імуномодуляції та способу пригнічення активності імуносупресорної клітини, який включає приведення імуносупресорної клітини в контакт з антитілом, що специфічно зв’язує CD38.

Description

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ, ЯКОЇ СТОСУЄТЬСЯ ВИНАХІД
Цей винахід стосується способів імунної модуляції та лікування солідних пухлин з використанням антитіл, що специфічно зв'язують СЮОЗ8.
РІВЕНЬ ТЕХНІКИ
Імунна система суворо контролюється мережею костимулючих та взаємно інгібуючих лігандів та рецепторів. Ці молекули забезпечують вторинні сигнали для активації Т-клітин і забезпечують збалансовану мережу позитивних і негативних сигналів для максимізації імунних відповідей на інфекції та пухлини, в той же час обмежуючи імунітет до самих себе (Умапо еї аї., (Ериб Маг. 7, 2011) У Ехр Меса 208 (3): 577-92; І ерепієз 6вї аї., (2008) Епдосг Меїаб Іттипе бізога
Огид Тагадеїв 8: 279-288).
Націлена на контрольні точки імунної відповіді терапія для лікування солідних пухлин, спрямована на шляхи взаємного інгібування в Т-клітинах для стимуляції протипухлинних імунних відповідей, дала можливість значно поліпшити клінічний догляд за пацієнтами, що страждають від онкологічних захворювань, завдяки застосуванню схвалених засобів, наприклад, антитіл до СТІ А-4 та РО-1, що відомі під назвами ЕРВОЙФ (іпілімумаб іпілімумаб),
КЕЙТРУДАФ (пембролізумаб) і ОПДИВОФ (ніволумаб). Антитіла до РО-1/РО-11 демонструють покращені клінічні відповіді у пацієнтів 3 множинними солідними пухлинами, однак рівні відповідей все ще занизькі: приблизно 15-20 95 у пацієнтів, які проходили попереднє лікування (ЗмаїКа еї а!., (2015) Мої Іттигпої дої: 10.1016 / | тоїйтт.2015.02.009).
Природні клітини-кілери (МК), дендритні клітини і ефекторні Т-клітини здатні запустити ефективні протипухлинні відповіді, однак пухлинні клітини часто індукують імуносупресивне мікрооточення, що сприяє розвитку імуносупресивних популяцій імунних клітин, наприклад, мієлоїдних супресорних клітин (МОСК), регуляторних Т-клітини (Тгед) або регуляторних В-клітин (Вгед), які є причиною імунної толерантності пухлин та неефективності імунотерапевтичних схем лікування у пацієнтів з онкологічними захворюваннями та на експериментальних моделях пухлин.
Таким чином, досі актуальною є необхідність розробки нових варіантів протиракової імунотерапії, що будуть здатні індукувати адаптивну імунну відповідь на пухлини або будуть спрямовані на імуносупресивні імунні клітини.
Коо) СУТЬ ВИНАХОДУ
Цей винахід пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що страждає від захворювання, опосередкованого регуляторними Т-клітинами (Тгед), який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що страждає від захворювання, опосередкованого мієлоїдними супресорними клітинами (МОСК), який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'зує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що страждає від захворювання, опосередкованого регуляторними В-клітинами (Вгед), який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб пригнічення активності регуляторних Т-клітин (Ттед), який включає приведення клітин Тгед в контакт з антитілом, що специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб пригнічення активності мієлоїдних супресорних клітин (МСК), який включає приведення МОСК в контакт з антитілом, що специфічно зв'язує
СОЗз8.
У винаході також запропонований спосіб пригнічення активності регуляторних В-клітин (Вгед), який включає приведення Вгед в контакт з антитілом, що специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб посилення імунної відповіді у пацієнта, який включає введення пацієнту антитіла, що специфічно зв'язує СЮОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає зниження числа клітин Тгед у пацієнта шляхом введення пацієнту антитіла, що специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає зниження числа мієлоїдних супресорних клітин (МСК) у пацієнта шляхом введення пацієнту антитіла, що специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб пригнічення активності імуносупресорної клітини, який включає приведення імуносупресорної клітини в контакт з антитілом, що специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта з вірусною інфекцією, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, антитіла, що специфічно зв'язує СЮОЗ8.
КОРОТКИЙ ОПИС РИСУНКІВ
На фіг. 1 показано, що середнє число лімфоцитів зростало з часом у пацієнтів з відповіддю на лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) в дозуванні 8 мг/кг (верхня лінія) або 16 мг/кг (нижня лінія), та що число лімфоцитів повернулося до вихідного рівня після завершення лікування. Дослідження: 5ІКІШ5. На осі Х вказаний час у вигляді циклу лікування й днів дозування в межах кожного циклу (С101: цикл 1, день 1; С104; цикл 1, день 4 тощо). ЗСЕ: вихідний рівень; ЗЛ: закінчення лікування; ТЖ: тиждень; ПОСТ-ТЖ: після лікування в зазначені тижні; РОБТ-РО РО: подальше спостереження після прогресування. Області, позначені різними відтінками сірого кольору, позначають 25-27 95 міжквартильний розмах (МР) для точок даних кожного візиту пацієнтів з відповіддю на лікування.
На фіг. 2 показана відсоткова (95) зміна абсолютного числа Т-клітин СОЗ3» відносно вихідного рівня в периферичній крові пацієнтів, які отримували лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), дані надані для кожного пацієнта окремо (світло-сірі лінії). Дослідження: ЗІКІ5 (ММУ2002). На осі Х вказаний час у вигляді циклу лікування й днів дозування в межах кожного циклу (С1О01: цикл 1, день 1; С1О04; цикл 1, день 4 тощо). ТЖ: тиждень; ПОСТ-ТЖ: після лікування в зазначені тижні; РОБТ-РО БО: подальше спостереження після прогресування.
Чорна лінія: медіана відсоткової зміни для всіх пацієнтів.
На фіг. З показана відсоткова (95) зміна абсолютного числа Т-клітин СО4- відносно вихідного рівня в периферичній крові пацієнтів, які отримували лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), дані надані для кожного пацієнта окремо (світло-сірі лінії). Дослідження: ЗІКІОЗ.
На осі Х вказаний час у вигляді циклу лікування й днів дозування в межах кожного циклу (С101: цикл 1, день 1; С104; цикл 1, день 4 тощо). ТЖ: тиждень; ПОСТ-ЛКВ: після лікування. Чорна лінія: медіана відсоткової зміни для всіх пацієнтів.
На фіг. 4 показана відсоткова (95) зміна абсолютного числа Т-клітин СО8- відносно вихідного
Зо рівня в периферичній крові пацієнтів, які отримували лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), дані надані для кожного пацієнта окремо (світло-сірі лінії). Дослідження: ЗІКІОЗВ.
На осі Х вказаний час у вигляді циклу лікування й днів дозування в межах кожного циклу (С101: цикл 1, день 1; С104; цикл 1, день 4 тощо). ТЖ: тиждень; РКЕ-РО БО: подальше спостереження до прогресування; РОБТ-РО РО: подальше спостереження після прогресування. Чорна лінія: медіана відсоткової зміни для всіх пацієнтів.
На фіг. 5 показане підвищення з часом числа клітин СО45: СО3: (визначене як відсоток лімфоцитів) в аспіратах кісткового мозку під час лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб) в дозах 8 мг/кг або 16 мг/кг. На графіку показані (та відповідно позначені) дані пацієнтів з відповіддю та пацієнтів без відповіді. Дослідження: ЗІКІО5. На осі Х вказаний час у вигляді циклу лікування й днів дозування в межах кожного циклу (С2022: цикл 2, день 22; тощо).
ЗСК: вихідний рівень; РОБТ-РО РШМ: подальше спостереження після прогресування. Області, позначені різними відтінками сірого кольору, позначають 25-27 95 міжквартильний розмах (МР) для точок даних кожного візиту не маючих відповіді на лікування пацієнтів, які отримували дозу 8 мг/кг, пацієнтів з відповіддю на лікування, які отримували дозу 16 мг/кг, або не маючих відповіді на лікування пацієнтів, які отримували дозу 16 мг/кг, відповідно. БВ: пацієнт без відповіді. ЗВ: пацієнт з відповіддю.
На фіг. 6 показане підвищення з часом числа клітин СО45:203: СО8: (визначене як відсоток лімфоцитів) в аспіратах кісткового мозку під час лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) в дозах 8 мг/кг або 16 мг/кг. На графіку показані (та відповідно позначені) дані пацієнтів з відповіддю та пацієнтів без відповіді. Дослідження: ЗІКІО5. На осі Х вказаний час у вигляді циклу лікування й днів дозування в межах кожного циклу (С2022: цикл 2, день 22; тощо).
ЗСК: вихідний рівень; РОБТ-РО РШМ: подальше спостереження після прогресування. Області, позначені різними відтінками сірого кольору, позначають 25-27 95 міжквартильний розмах (МР) для точок даних кожного візиту не маючих відповіді на лікування пацієнтів, які отримували дозу 8 мг/кг, пацієнтів з відповіддю на лікування, які отримували дозу 16 мг/кг, або не маючих відповіді на лікування пацієнтів, які отримували дозу 16 мг/кг, відповідно. БВ: пацієнт без відповіді. ЗВ: пацієнт з відповіддю.
На фіг. 7А показане підвищення з часом співвідношення числа клітин СО8:-/Ігед та співвідношення числа клітин СО8:/204х в периферичній крові, виражене у вигляді медіанних бо значень для всіх пацієнтів, що отримували лікування, під час прийому препарату ДАРЗАЛЕКС "м
(даратумумаб). Момент часу: С101: цикл 1, день 1. С3О1: цикл 3, день 1. С401: цикл 4, день 1.
Дослідження: 5ІКІО5. КС: вихідний рівень.
На фіг. 7В показане підвищення з часом співвідношення числа клітин СО8"/Тгед у аспіратах кісткового мозку, виражене у вигляді медіанних значень для всіх пацієнтів, що отримували лікування, під час прийому препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб). Момент часу: С10О1: цикл 1, день 1. СЗО1: цикл 3, день 1. С401: цикл 4, день 1. Дослідження: БІК.
На фіг. 8А показана підвищена клональність СО8" Т-клітин у пацієнтів з відповіддю у порівнянні з пацієнтами без відповіді, визначена з використанням відсоткової зміни чисельності (ЗУ) конкретних клональних клітин. Дослідження: підгрупа пацієнтів ЗЕМ501 17.
На фіг. 88 показана кратність змін клональності СО8- Т-клітин у окремих пацієнтів до і після лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб). Маючі відповідь пацієнти помічені зірочкою. Клональність визначалась як кратність зміни чисельності (ЗУ) окремих клональних клітин. Дослідження: підгрупа пацієнтів (ЗЕМ501 17.
На фіг. 8С показане підвищене загальне розширення репертуару РТК у пацієнтів з відповіддю (група А) в порівнянні з пацієнтами без відповіді (група В), визначене за ЗЧ (зміна чисельності). Р - 0,037. Дослідження: підгрупа пацієнтів ЗЕМ501 17.
На фіг. 80 показана сумарна абсолютна зміна чисельності (З3Ч) у пацієнтів з відповіддю та пацієнтів без відповіді для кожного розмноженого Т-клітинного клону. Р - 0,035 між пацієнтами з відповіддю (група А) й без відповіді (група В). Дослідження: підгрупа пацієнтів ЗЕМ501 17.
На фіг. 8Е показана максимальна ЗЧ одного Т-клітинного клону в пацієнтів з відповіддю (група А) і пацієнтів без відповіді (група В). Дослідження: підгрупа пацієнтів СЕМ501 17.
На фіг. 8Е показане підвищене максимальне розмноження одиничного клону пацієнтів з відповіддю (група А), в порівнянні з пацієнтами без відповіді (група В), визначене за максимальною відсотковою ЗЧ. Р - 0,0477. Дослідження: підгрупа пацієнтів (ЗЕМ501 17.
На фіг. 9А показаний відсотковий вміст наївних клітин СО8: у периферичної крові пацієнтів без відповіді (БВ, чорні квадрати) та пацієнтів, які показують щонайменше мінімальну відповідь (МВ, білі квадрати) на препарат ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), на час початку прийому (вихідний рівень), через 2 тижні, 4 тижні або 8 тижнів лікування, або після рецидиву.
Дослідження: підгрупа пацієнтів ЗЕМ501 17. 75 р-1,82х107,
Зо На фіг. 9В показаний відсотковий вміст наївних центральних клітин пам'яті СО8" (Тет) у периферичної крові пацієнтів без відповіді (БВ, чорні квадрати) та пацієнтів, які показують щонайменше мінімальну відповідь (МВ, білі квадрати) на препарат ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб), на час початку прийому (вихідний рівень), через 2 тижні, 4 тижні або 8 тижнів лікування, або після рецидиву. Дослідження: підгрупа пацієнтів СЕМ5О01 17. "р-4,88х102.
На фіг. 9С показане відсоткове збільшення числа СО8- Т-клітин, рестриктованих НГ А класу
І, в периферичній крові на час початку прийому (вихідний рівень), на 1, 4 та 8 тижні лікування або після рецидиву. Дослідження: підгрупа пацієнтів (ЗЕМ501 17.
На фіг. 90 показані низькі рівні експресії СОЗ8 в наївних СО8" Т-клітинах і центральних клітинах пам'яті СО8: (Тет) периферичної крові на час початку прийому (вихідний рівень) або під час лікування. Дослідження: підгрупа пацієнтів ЗЕМ50О1 17. СІФ: середня інтенсивність флуоресценції.
На фіг. 10А надана гістограма аналізів ЕАС5, на якій вказана частота появи в пацієнтів з множинною мієломою клітин Тгед(СО3: СО03-004-0025-001279т (верхня гістограма, популяція клітин Рі) та частоту появи клітин СОЗ38:" Тгед5 в популяції Тгед (нижня гістограма, популяція клітин Р5) на час початку прийому (вихідний рівень). Дослідження: підгрупа пацієнтів (ЗЕМ501 17.
На фіг. 108 надана гістограма аналізів ЕАС5, на якій вказана частота появи в пацієнтів з множинною мієломою клітин Тгед(СО3: СО03-004-0025-001279т (верхня гістограма, популяція клітин Рі) та частоту появи клітин СОЗ8" Тгед5 в популяції Тгед (нижня гістограма, популяція клітин Р5) після лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб). Лікування препаратом
ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) значно знижувало кількість клітин СО38: Тгед. Дослідження: підгрупа пацієнтів ЗЕМ501 17.
На фіг. 10С показана частота появи клітин СОЗ8еє СбО30раСОр25С0127т Тгед у пацієнтів, які отримували препарат ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), на початок прийому (вихідний рівень), через 1 тиждень, 4 тижні, 8 тижнів, після рецидиву або після завершення лікування через б місяців (ЗЛ). Частота появи клітин СОЗ8"о! Тгед знижувалася внаслідок лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) і поверталася на вихідний рівень на момент ЗЛ. Ось
У: відсоток клітин СОзЗвие03-504-0025:001279чт Тгтед у Т-клітинах СОЗ3:. Дослідження: підгрупа пацієнтів ЗЕМ501 17.
На фіг. 100 показане співвідношення клітин СО8-/Тгед у пацієнтів з відповіддю й пацієнтів без відповіді на час початку прийому (вихідний рівень), через 1 тиждень, 4 тижні й 8 тижнів лікування. На а 8 тиждень лікування в пацієнтів з відповіддю спостерігалося значно вище співвідношення клітин СО8:/Ттед у порівнянні з пацієнтами без відповіді (р - 0,00955).
Дослідження: підгрупа пацієнтів ЗЕМ501 17.
На фіг. 10ЕЄ показане більш ефективне інгібування проліферації ефекторних клітин в присутності СЮОЗ38: в порівнянні з даними СОЗ38- Тгед та негативним контролем. Плашки помилки позначають стандартні помилки. Зірочками позначені істотні зміни. Зразки отримували від різних здорових донорів. Аналіз проліферації клітин проводили шляхом розведення сукцинімідилового естеру карбоксифлуоресцеїну (СЕЗЕ).
На фіг. 11 показана наявність мієлоїдних супресорних клітин (МУК) у пацієнтів з множинною мієломою (верхній графік, клітини в рамці) та експресія СО38 приблизно половиною клітин (середній графік, клітини в рамці). Популяція МОСК СОЗввис була виснажена у пацієнтів, які отримували одну інфузію препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) (нижній графік, клітини в рамці). Дослідження: підгрупа пацієнтів СЕМ501 17.
На фіг. 12 показане зниження числа МОСК СОзве(С0р116НІ АВ СО140033:0015 у пацієнтів через 1 тиждень, 4 тижні або 8 тижнів лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб) в порівнянні з рівнем на час початку прийому (вихідний рівень), та його відновлення до приблизно вихідного рівня після закінчення лікування (ЗЛ). Пацієнти з рецидивом продовжували демонструвати знижене число МСК СОзЗввес, Чорні квадрати: пацієнти без відповіді; білі квадрати: пацієнти з щонайменше мінімальною відповіддю на лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб). Вертикальні лінії: медіанні значення в кожній групі. У пацієнтів 2, 4, 15, 16 ії 17 спостерігались високі вихідні популяції МОСК СОЗ8вие, Дослідження: підгрупа пацієнтів ЗЕМ501 17.
На фіг. 13 показана найвища виживаність без прогресування (ВБП) пацієнтів з найвищим числом МСК СОЗввиес (пацієнти 2, 4, 15, 16 і 17). Ці пацієнти демонстрували часткову (ЧВ) або мінімальну відповідь (МВ) на лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб). С3: стабільне захворювання; ПЗ: прогресуюче захворювання. На осі Х показана ВБП кожного окремого пронумерованого пацієнта.
Зо На фіг 014 показана чутливість МОСК до індукованої препаратом ДАРЗАЛЕКС "м (даратумумаб) АЗКЦ. В якості позитивного контроля для клітин-мішеней в цьому аналізі використовували клітини Дауді. Визначали відсоток лізису клітин.
На фіг. 15А показане значне зниження кількості СО38" Вгед у пацієнтів, які отримували препарат ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) на 1 тиждень, 4 тиждень і 8 тиждень лікування.
На фіг. 158 показана секреція 1-10 клітинами СОЗ8: Вгед при стимуляції.
На фіг. 16А показана противірусна відповідь, визначена на основі вироблення інтерферону- м, специфічного щодо ЦМВ, ВЕБ і вірусу грипу (СЕР), у МКПК пацієнта, який отримував препарат ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), з ДХЧР (дуже хороша часткова ремісія) на час початку лікування (вихідний рівень) та в зазначені моменти часу протягом лікування. ОЩ: оптична щільність. Білий стовпець: негативний контроль; чорний стовпець: з додаванням ЦЕГ, картатий стовпець: тільки алогенні МКПК. Зірочкою позначені статистично значущі зміни. Пре 4, 8, 10 - тиждень лікування 4, 8 або 10.
На фіг. 168 показана противірусна відповідь, визначена на основі вироблення інтерферону-
У, специфічного щодо ЦМВ, ВЕБ і вірусу грипу (СЕР), у МКПК пацієнта, який отримував препарат ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), з ПР (повна ремісія) на час початку лікування (вихідний рівень) та в зазначені моменти часу протягом лікування. ОЇЩ: оптична щільність. Білий стовпець: негативний контроль; чорний стовпець: з додаванням ЦЕГ; картатий стовпець: тільки алогенні МКПК. Зірочкою позначені статистично значущі зміни. Пре 4, 8, 10 - тиждень лікування 4, 8 або 10.
На фіг. 16С показана противірусна відповідь, визначена на основі вироблення інтерферону-
У, специфічного щодо ЦМВ, ВЕБ і вірусу грипу (СЕР), у МКПК пацієнта, який отримував препарат ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб), в стані ПЗ (після захворювання) на час початку лікування (вихідний рівень) та в зазначені моменти часу протягом лікування. ОЩ: оптична щільність. Білий стовпець: негативний контроль; чорний стовпець: з додаванням ЦЕГ; картатий стовпець: тільки алогенні МКПК. НЗ: не значимо. Пре 4, 8 - тиждень лікування 4 або 8.
На фіг. 160 показана противірусна відповідь, визначена на основі вироблення інтерферону-
У, специфічного щодо ЦМВ, ВЕБ і вірусу грипу (СЕР), у МКПК пацієнта, який отримував препарат ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб), з МВ (мінімальною відповіддю) на час початку лікування (вихідний рівень) та в зазначені моменти часу протягом лікування. ОЩ: оптична щільність. Білий стовпець: негативний контроль; чорний стовпець: з додаванням ЦЕГ; картатий стовпець: тільки алогенні МКПК. НЗ: не значимо. Пре 4, 8 - тиждень лікування 4 або 8.
На фіг. 16Е показаний відсотковий вміст проліферуючих та реактивних щодо вірусу Т-клітин в МКПК пацієнта, що отримував препарат ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), з ДХЧР на час початку лікування (вихідний рівень) та в зазначені моменти часу протягом лікування. Білий стовпець: негативний контроль; чорний стовпець: з додаванням ЦЕГ. Зірочкою позначені статистично значущі зміни. Пре 4, 8, 10 - тиждень лікування 4, 8 або 10.
На фіг. 16Е показаний відсотковий вміст проліферуючих та реактивних щодо вірусу Т-клітин в МКПК пацієнта, що отримував препарат ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), з ПР на час початку лікування (вихідний рівень) та в зазначені моменти часу протягом лікування. Білий стовпець: негативний контроль; чорний стовпець: з додаванням ЦЕГ. Зірочкою позначені статистично значущі зміни. Пре 4, 8, 10 - тиждень лікування 4, 8 або 10.
На фіг. 17А наведена гістограма аналізу ГАС5, що ілюструє рівні експресії СОЗ38 на природних клітинах-кілерах (МК), моноцитах, В-клітинах і Т-клітинах здорового донора.
На фіг. 178 приведена гістограма аналізу ЕАС5, що ілюструє рівні експресії СОЗ8 в клітинах плазми, природних клітинах-кілерів (МК), моноцитах, В-клітинах і Т-клітинах пацієнта з множинною мієломою.
На фіг. 17С показане порівняння середньої інтенсивності флуоресценції (СІФ)У СОЗ8 клітин
Соз8 Тгед, Вгед, МК, В-клітин і Т-клітин пацієнтів з рецидивною та рефрактерною множинною мієломою. Рівень експресії СОЗ8 на В-клітинах і Т-клітинах нижчий за рівень експресії СОЗ8 на клітинах СОЗ8-- Тгед, Вгед і МК-клітинах.
На фіг. 18 показана зниження з часом регуляції білка РО-Ї1 в зразках МКПК пацієнтів з відповіддю (В) і підвищення з часом такої регуляції у пацієнтів без відповіді (БВ). СЗ: стабільне захворювання. С101: цикл 1, день 1; СЗ30О1: цикл 3, день 1. По осі М показаний І0д2 значень концентрації білка.
ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ
У цьому описі й у формулі винаходу форми однини включають у себе форми множини, крім випадків, коли контекст чітко вимагає іншого тлумачення. Таким чином, наприклад, посилання на «клітину» включає в себе комбінацію з двох або більше клітин тощо. "СО38" відноситься до білка СО38 людини (синоніми: АДФ-рибозилциклаза 1, цАДФР- гідролаза 1, циклічна АДФ-рибоза-гідролаза 1). СО38 людини має амінокислотну послідовність, наведену в базі даних СепВапкК під номером доступу МР 001766 і в 5ЕО ІЮ МО: 1. Добре відомо, що СО38 являє собою однопрохідний мембранний білок типу ІІ, в якому амінокислотні залишки 1-21 являють цитозольний домен, амінокислотні залишки 22-42 являють трансмембранний домен, а залишки 43-300 являють позаклітинний домен СОЗ38.
ЗЕОІЮО МО: 1
МАМСЕЕРЗРУЗИОКРОСВІ ЗАВАОІ СІ СУБ МП ММ АММУРАМУ ВОСОМУЗаРОТТКАЕРЕТМІ.
АВСУКУТЕІНРЕМАНУВСОЗУМСАЕКСАРІЗКНРОМІТЕЕОМОРІ МК аТОТУуРОМКІ ГМУЗВІКОЇ А
НОЕТОМОВОМЕТІ ЕОТИ СМ АВОГТМУССЕЄМТЗКІММОВСР ОМ АВКОСЗММРУБМЕМУКТУЗАВЕАЕ
ААСОУУНУМІ МаЗАЗКІРЄОКМЗТРИЗМЕМНМІ ОРЕКМОТІ ЕАМУ/МІНСОСАВЕОЗАОІ СООЮРТІКЕЇ ЕБІЇ
ЗКАМОБЕЗСКМІМАРОКЕ ОСУКМРЕОЗЗСТ5ЕЇ
У цьому документі термін "антитіла" вживається в широкому значенні й включає молекули імуноглобуліну, у тому числі моноклональні антитіла, у тому числі мишачі, людські, гуманізовані й химерні моноклональні антитіла, фрагменти антитіл, біспецифічні або мультиспецифічні антитіла, димерні, тетрамерні або мультимерні антитіла, одноланцюгові антитіла, домени антитіл, і будь-яку іншу модифіковану конфігурацію молекули імуноглобуліну, яка містить сайт зв'язування з антигеном з бажаною специфічністю.
Імуноглобуліни можна віднести до п'яти основних класів, а саме ІдА, дО, ЧЕ, Ідс і ІМ, залежно від амінокислотної послідовності константного домену важких ланцюгів. (ДА й дО додатково поділяють на ізотипи ІдА1, ІдАг2, ІДС, Ідс2, доз і Ід04. Легкі ланцюги антитіл будь- якого виду хребетних тварин можна віднести до одного з двох чітко відмінних типів, а саме каппа (к) і лямбда (А), на основі амінокислотних послідовностей їхніх константних доменів.
Термін "фрагменти антитіл" стосується частини молекули імуноглобуліну, яка зберігає антигензв'язувальний сайт важких ланцюгів і/або легких ланцюгів, наприклад областей, що визначають комплементарність, важких ланцюгів (НСОК) 1, 2 і 3, областей, що визначають комплементарність, легких ланцюгів (ІСОК) 1, 2 і 3, варіабельної області важкого ланцюга (МН) або варіабельної області легкого ланцюга (МІ). Фрагменти антитіла включають фрагмент Раб, одновалентний фрагмент, що складається з доменів МІ, МН, СІ ії СНІ; фрагмент Е(ар)», двовалентний фрагмент, що містить два фрагменти Раб, зв'язаних дисульфідним містком у бо шарнірній ділянці; фрагмент Ба, що складається з доменів МН і СНІ; фрагмент Ем, що складається з доменів МІ. і МН єдиного плеча антитіла; фрагмент доменного антитіла ЗАБ (Мага еї аї., Майте 341:544-6, 1989), який складається з домену МН. Домени МН та Мі. можуть бути сконструйовані й зв'язані один з одним за допомогою синтетичного лінкера з утворенням різних типів конструкцій одноланцюгових антитіл, в яких домени МН/// /паруються внутрішньомолекулярно або міжмолекулярно в тих випадках, коли домени МН та М експресуються окремими конструкціями одноланцюгових антитіл з утворенням одновалентного антигензв'язуючого сайту, наприклад одноланцюговим Ем (ЗсЕм) або діатилом. описані, наприклад, у міжнародних патентних публікаціях Мо М/01998/44001, УМ/О1988/01649, МО 1994/13804 і МО 1992/01047. Ці фрагменти антитіл отримують з використанням добре відомих фахівцям у цій галузі способів, і проводять скринінг цих фрагментів на корисність у такий самий спосіб, що й для повнорозмірних антитіл. "Виділене антитіло" означає антитіло або фрагмент антитіла, який по суті не містить інших антитіл, що мають різні антигенні властивості (наприклад, виділене антитіло, яке специфічно зв'язується з СЮОЗ8, є по суті вільним від антитіл, які специфічно зв'язуються з антигенами крім
СОЗ38 людини). Однак виділене антитіло, яке специфічно зв'язується з СОЗ38, може мати перехресну реактивність до інших антигенів, таких як ортологи людського СЮОЗ8, наприклад
СО38 Масаса газсісцагів (яванського макака). У разі біспецифічного антитіла, таке біспецифічне антитіло специфічно зв'язується з двома досліджуваними антигенами і окрім цих двох досліджуваних антигенів, по суті, не містить антитіл, що специфічно зв'язуються з антигенами.
Крім того, виділене антитіло може по суті не містити іншого клітинного матеріалу й/або хімічних речовин. Термін "виділене антитіло" включає антитіла, виділені таким чином, що вони мають більш високий ступінь чистоти, наприклад, антитіла, чисті на 80 95, 81 95, 82 95, 83 95, 84 95, 85
Фо, 86 9о, 87 Зо, 88 У, 89 95, 90 95, 91 Фо, 92 У, 93 У, 94 У, 95 95, 96 905, 97 95, 98 95, 99 95 або 100
Чо.
Термін "специфічне зв'язування" або "специфічно зв'язується" або "зв'язується" стосується зв'язування антитіла з антигеном або епітопом у антигені з більшою афінністю, ніж з іншими антигенами. Зазвичай антитіло зв'язується з антигеном або епітопом у антигені з рівноважною константою дисоціації (Ко) приблизно 1 х 108 М або менше, наприклад, приблизно 1 х 109 М або менше, приблизно 1 х 1079 М або менше, приблизно 1 х 10-" М або менше або приблизно 1
Зо х 10712 М або менше, зазвичай із Ко що принаймні в сто разів менше, ніж його Ко зв'язування з неспецифічним антигеном (наприклад, бичачим сироватковим альбуміном (В5А), казеїном).
Константу дисоціації можна виміряти з використанням стандартних процедур. Однак антитіла, які специфічно зв'язуються з антигеном або епітопом у антигені, можуть мати перехресну реактивність до інших споріднених антигенів, наприклад до того самого антигена від інших видів (гомологів), таких як людина або мавпа, наприклад Масаса Гавзсісціагі5 (яванський макак, супо),
Рап ігодіодуїєз (шимпанзе, спітр) або Саййнгіх |асснпив (ігрунка звичайна, тагтозей|.
Моноспецифічне антитіло специфічно зв'язує один антиген або один епітоп, в той час як біспецифічне антитіло специфічно зв'язує два різних антигени або два різних епітопи.
Варіабельна область антитіла складається з області "каркаса", що переривається трьома "антигензв'язувальними сайтами". Антигензв'язувальні сайти визначаються з використанням різних термінів: області, що визначають комплементарність (СОК), три у МН (НСОВІ, НОСОМ,
НОСОК) і три у МІ І СОКІ1, СОМ, І СОМ), на основі варіабельності послідовностей (Ми апа
Кабаї (1970) У Ехр Меа 132:211-50; Кабаї сеї аї!., Зедиепсез ої Ргоївіп5 ої Іттипоіодісаї! Іпіегезві,
БП Еа. Рибіїс Неайй бегуісе, Маїйопаї! Іпзійшевз ої Неаййп, ВеШезаа, Ма., 1991); "гіперваріабельні області", НМЕ або НУ, три у МН (НІ, Н2, НЗ) і три УМ (11, І12, І 3), відносяться до областей варіабельних доменів антитіл, які мають гіперваріабельну структуру за визначенням Споїпіа апа
Ї езк (Споїніа апа І ез5К (1987) Мої! Віої! 196:901-17). Інші терміни включають ІМСТ-СОВ (І еїтапс єї аі., (2003) ЮОем Сотрагаї Іттипої 27:55-77) і "використання залишку, який визначає специфічність" (ЗОКІО) (АІтадго (2004) Мо! Кесодпй 17:132-43). Міжнародна база даних
ІтпМипосСепетТісз (ІМОТ) (пЕр/Аммли ітої ог9) пропонує стандартизовану нумерацію й визначення антигензв'язувальних сайтів. Відповідність між визначеннями СОК, НМ і ІМОТ описана в публікації І еїгапс єї аї. (2003), Оєм Сотрагаї Іттипої 27:55-77.
У контексті цього документа "залишки Споїйіа" є залишками Мі і МН антитіл, пронумерованих відповідно до А!-І агікапі (А!-І агіКапі еї а!., (1997) У Мої Віо! 273:927-48). "Каркас" або "каркасні послідовності" - це інші послідовності варіабельної області, крім тих, які визначено як антигензв'язувальні сайти. Оскільки антигензв'язувальні сайти можна визначити за допомогою різних термінів, як описано вище, точна амінокислотна послідовність у каркасі залежить від того, як визначено антигензв'язувальний сайт. "Гуманізоване антитіло" стосується антитіла, у якому антигензв'язувальні сайти отримані з 60 видів не людського походження, а каркаси варіабельної області отримано з послідовностей імуноглобуліну людини. Гуманізовані антитіла можуть включати заміщення в областях каркасів, так що каркас може не бути точною копією експресованого людського імуноглобуліну або генних послідовностей зародкової лінії.
Термін "людське антитіло" означає антитіло, що має варіабельні області важкого й легкого ланцюгів, в яких каркас і антигензв'язувальні сайти отримані з послідовностей людського походження. Якщо антитіло містить константну область, цю константну область також отримують із послідовностей людського походження.
Людське антитіло містить варіабельні області важкого або легкого ланцюга, які "отримані з" послідовностей людського походження, якщо варіабельні області антитіла отримують із системи, у якій використовуються гени імуноглобулінів зародкової лінії людини або перебудованих імуноглобулінів. Такі системи включають бібліотеки генів імуноглобулінів людини, продемонстровані на фагові, і трансгенних тварин не людського походження, наприклад, мишей з локусами імуноглобуліну людини. Людське антитіло може містити амінокислотні відмінності порівняно з послідовностями імуноглобуліну зародкової лінії або перебудованого імуноглобуліну внаслідок, наприклад, природних соматичних мутацій або навмисного введення заміщень у каркасні або антигензв'язуючі сайти. Зазвичай амінокислотна послідовність "людського антитіла" принаймні приблизно на 80 95, 81 90, 82 95, 83 95, 84 95, 85 9, 86 95, 87 95, 88 95, 89 95, 90 95, 91 95, 92 95, 93 95, 94 95, 95 95, 96 95, 97 905, 98 95, 99 95 або 100 965 ідентична амінокислотній послідовності, що кодується геном імуноглобуліну зародкової лінії людини або перебудованого імуноглобуліну. У деяких випадках людське антитіло може містити консенсусні каркасні послідовності, отримані з аналізу людської каркасної послідовності, наприклад, як описано в публікації КпарріК еї аї., (2000) 9 Мої Віої 296:57-86, або синтетичну
НСОМКЗ, введену в бібліотеки генів імуноглобулінів людини, продемонстровані на фагові, наприклад, як описано в публікації Зпі еї а!., (2010) У Мої Віо! 397:385-96 і міжнародній патентній публікації Мо М/О 2009/085462.
Людські антитіла, які отримують із послідовностей людського імуноглобуліну, можуть бути отримані з використанням таких систем, як фаговий дисплей, що включає синтетичні СОК і/або синтетичні каркаси, або можуть піддаватись мутагенезу іп міго, щоб покращити властивості антитіл, що призводить до отримання антитіл, які не існують у природі в репертуарі зародкової лінії антитіл людини іп мімо.
Антитіла, в яких антигензв'язувальні сайти отримано з видів не людського походження, не включені у визначення терміну "людське антитіло".
Термін "рекомбінантне антитіло" включає всі антитіла, які отримані, експресовані, створені або виділені заснованими на рекомбінації способами, такі як антитіла, виділені з організму тварини, наприклад, миші або пацюка, що є трансгенною або трансхромосомною для генів імуноглобуліну людини, або з гібридоми, отриманої від неї, що описано нижче, антитіла, виділені з клітини-хазяїна, трансформованої для експресії антитіла, антитіла, виділені з рекомбінантної комбінаторної бібліотеки антитіл, і антитіла, отримані, експресовані, створені або виділені будь-якими іншими способами, які включають сплайсинг послідовностей генів імуноглобуліну людини з іншими послідовностями ДНК, або антитіла, отримані іп міо з використанням обміну Рар-фрагментів, наприклад біспецифічні антитіла.
Термін "моноклональне антитіло" відноситься до препарату молекул антитіл одномолекулярної композиції. Композиція моноклональних антитіл демонструє одну специфічність і афінність зв'язування з конкретним епітопом або, у разі біспецифічного моноклонального антитіла, подвійну специфічність зв'язування з двома різними епітопами.
Таким чином, моноклональне антитіло відноситься до популяції антитіл, що складаються з єдиної амінокислоти в кожному важкому й кожному легкому ланцюзі, за винятком можливих добре відомих змін, таких як видалення з важкого ланцюга антитіла С-кінцевого лізину.
Моноклональні антитіла можуть мати гетерогенне глікозилювання в популяції антитіл.
Моноклональне антитіло може бути моноспецифічним або мультиспецифічним або одновалентним, двовалентним або багатовалентним. Біспецифічне антитіло включене в термін "моноклональне антитіло".
Термін "епітоп" означає частину антигена, з якою специфічно зв'язується антитіло. Епітопи зазвичай складаються з хімічно активних (наприклад, полярних, неполярних і гідрофобних) поверхневих скупчень функціональних груп, таких як амінокислоти або бічні ланцюги полісахаридів, і можуть мати специфічні тривимірні структурні характеристики, а також специфічні характеристики зарядів. Епітоп може складатися з суміжних і/або несуміжних амінокислот, які утворюють конформаційну просторову одиницю. Для несуміжного епітопа амінокислоти з різних частин лінійної послідовності антигена опиняються в безпосередній бо близькості в З-вимірному просторі в результаті складання білкової молекули.
Термін "різновид" стосується поліпептиду або полінуклеотиду, який відрізняється від еталонного поліпептиду або еталонного полінуклеотиду однією або більшою кількістю модифікацій, наприклад заміщень, інсерцій або делецій. "У комбінації з" означає, що описані два або більше терапевтичні засоби вводяться суб'єктові разом у вигляді суміші, одночасно у вигляді окремих агентів або послідовно у вигляді окремих агентів у будь-якому порядку. У загальному випадку кожен агент вводять в певній дозі та/або за певним режимом, визначеного для цього агента.
Терміни "лікувати", "лікування" або "терапія" стосуються терапевтичного лікування, об'єктом якого є уповільнення (зменшення) небажаної фізіологічної зміни або захворювання, як-то розвиток, розширення або поширення пухлини або пухлинних клітин, або для забезпечення корисного або бажаного клінічного результату під час лікування. Сприятливі або бажані клінічні результати включають полегшення симптомів, зменшення ступеня захворювання, стабілізацію (тобто відсутність погіршення) стану захворювання, затримку або вповільнення прогресування захворювання, відсутність метастазів, покращення або тимчасове полегшення стану захворювання й ремісію (часткову або повну), які можна виявити або не можна виявити. «Лікування» також може означати збільшення тривалості життя у порівнянні з очікуваною тривалістю життя пацієнта за відсутності лікування. Пацієнти, які потребують лікування, включають тих, хто вже має небажану фізіологічну зміну або захворювання, а також тих, хто схильний до такої фізіологічної зміни або захворювання. "Терапевтично ефективна кількість" стосується кількості, ефективної в дозах і протягом періодів часу, необхідних для досягнення бажаного терапевтичного результату. Терапевтично ефективна кількість може змінюватися залежно від таких факторів, як стан захворювання, вік, стать, маса тіла пацієнта й здатність терапевтичного засобу або комбінації терапевтичних засобів викликати бажану відповідь у індивідуума. ілюстративні показники ефективного терапевтичного засобу або комбінації терапевтичних засобів включають, наприклад, покращення стану здоров'я пацієнта, зниження пухлинного навантаження, зупинку або вповільнення росту пухлини й/або відсутність метастазування ракових клітин у інші місця в організмі.
Термін "інгібує ріст" (наприклад, стосовно пухлинних клітин) означає вимірне зменшення або
Зо відстрочення росту пухлинних клітин або пухлинної тканини іп мйго чи іп мімо після контактування з терапевтичним засобом або комбінацією терапевтичних або лікарських засобів порівняно зі зменшенням або відсутністю росту тих самих пухлинних клітин або пухлинної тканини за відсутності терапевтичного агенту або комбінації таких агентів. Інгібування росту пухлинних клітин або пухлинної тканини іп міїто чи іп мімо може становити принаймні приблизно 10 то, 20 то, 10) то, 40 то, 50 то, 6о0 то, 70 то, 80 то, 90 Фо, 99 95 або 100 95.
Терміни "регуляторні Т-клітини" або "Тгед" стосуються Т-лімфоцитів, які регулюють активність інших Т-клітин та/або інших імунних клітин, зазвичай, пригнічуючи їх активність.
Клітини Тгедз можуть являти собою Т-клітини СОЗ3-С04С025001279т, Варто взяти до уваги, що Тгед можуть бути не повністю обмежені цим фенотипом і можуть експресувати Еохр3.
Терміни "ефекторні Т-клітини" або "Тей" стосуються Т-лімфоцитів, які виконують функцію імунної відповіді, наприклад, знищення пухлинних клітин та/або активація протипухлинної імунної відповіді, що може призвести до позбавлення тіла пухлинних клітин Клітини Теї можуть являти собою СОЮЗ: з СО4: або СО8:. Клітини Тей можуть секретувати, містити або експресувати маркери, наприклад, ІЄМ-у, гранзім В та ІСО5. Варто взяти до уваги, що Теїї можуть бути не повністю обмежені цим фенотипом.
Терміни "функція Тгед" або "Тгед-функція" стосуються супресивної функції Тгед, що пов'язана з регуляцією імунних відповідей організму-господаря та/або запобіганням автоіїмунної реакції. Функцією Тгед може бути пригнічення протипухлинної відповіді, викликаної Т-клітинами
СОр8", природними клітинами-кілерами (МК), Ме-клітинами, В-клітинами або дендритними клітинами (ДК), або пригнічення проліферації ефекторних Т-клітин.
Вирази "пригнічує функцію Тгед" або "пригнічує Тгед-функцію" стосуються зниження рівня функції Тгед іп міо або іп мімо в організмі тварини або людини, що можна визначити з використанням традиційних способів, відомих в цій галузі. Рівень функції Тгтед може бути знижений, наприклад, щонайменше на приблизно 1 95, 5 905, 10 95, 20 95, 30 90, 40 95, 50 905, 60 9о, 70 95, 80 95, 90 95, 95 95, 99 95 або 100 95. Вираз "пригнічує функцію Тгтед" включає зниження числа Тгед, наприклад, внаслідок знищення Тгтед за допомогою ефекторних функцій антитіл, наприклад, антитілозалежної клітинної цитотоксичності (АЗКЦ).
Терміни "мієлоїдні супресорні клітини" або "МОСК" стосуються спеціалізованої популяції клітин гемопоетичної лінії диференціювання, які експресують макрофагальний/моноцитарний бо маркер СО11Б5 ії гранулоцитарний маркер сг-1/у-6б. Фенотип МОСК може являти собою,
наприклад, СОТНІ А-ОАСО14С20330015:. Клітини МОСК характеризуються низькою або відсутньою експресією маркерів зрілих антигенпрезентуючих клітин ГКГС (головного комплексу гістосумісності) класу ІП і Р480. Клітини МСК являють собою незрілі клітини мієлоїдної лінії диференціювання і можуть додатково диференціюватися в кілька типів клітин, включаючи макрофаги, нейтрофіли, дендритні клітини, моноцити або гранулоцити. Клітини МСК можуть бути природним чином наявні в нормальному дорослому кістковому мозку людини й тварин або в місцях нормального гемопоезу, наприклад, в селезінці.
Вираз "пригнічує функцію МОСК" або "пригнічує функцію МОСК" стосуються зниження рівня функції МОСК іп мйго або іп мімо в організмі тварини або людини, що можна визначити з використанням традиційних способів, відомих в цій галузі. Рівень функції МСК може бути знижений, наприклад, щонайменше на приблизно 1 95, 5 905, 10 95, 20 95, 30 90, 40 95, 50 905, 60 9о, 70 Фо, 80 Фо, 90 9, 95 95, 99 95 або 100 95. Вираз "пригнічує функцію МОСК" включає зниження числа МСК, наприклад, внаслідок знищення МОСК за допомогою ефекторних функцій антитіл, наприклад, АЗКЦ. Клітини МОСК можуть пригнічувати Т-клітинні відповіді, наприклад, проліферацію, клональне розмноження або вироблення цитокінів, за допомогою різних механізмів, наприклад, вироблення активних форм кисню, пероксинітритів, підвищення метаболізму аргінази внаслідок високих рівнів аргінази і підвищення рівня синтази оксиду азоту.
Клітини МОСК можуть демонструвати відповідь на ІЕМ-у і деякі цитокіни, наприклад, 1-4 ї 11-13.
ІЕМ-у може активувати МОСК, що індукує активність синтази оксиду азоту 2 (МО52). В альтернативному варіанті цитокіни Тп2, наприклад, інтерлейкін-4 (11/-4) ї 1-13, можуть активувати МОСК, що може викликати індукцію активності аргінази-ї (АКС1). Метаболізм ІГ- аргініну, який здійснюється через МО52 або АКСІЇ, може призводити до пригнічення проліферації Т-клітин, а активність обох ферментів разом може викликати апоптоз Т-клітин завдяки виробленню реактивних молекул оксиду азоту.
Термін "пов'язане з Тгед захворювання" стосується захворювання або порушення, пов'язаного з регуляторними Т-клітинами (Тгед). Пов'язане з Тгед захворювання може бути викликане певною функцією Тгед, наприклад, пригніченням протипухлинної відповіді або пригніченням проліферації ефекторних Т-клітин. Опосередковане Тгед захворювання може являти собою онкологічне захворювання. Вирази "пов'язане з Тгед захворювання" і
Зо "опосередковане Тгед захворювання" вживаються в цьому документі взаємозамінно.
Вирази "підвищувати відповідь ефекторних Т-клітин" або "підвищувати відповіді Т-клітин" стосуються підвищення або стимуляції ефекторних Т-клітин іп мйто або іп мімо в організмі тварини або людини для провокування подовження або посилення біологічної функцію, або для оновлення або реактивації виснажених або неактивних Т-клітин. Типовими Т-клітинними відповідями є проліферація, секреція у-інтерферону Т-клітинами СО8», отримання відповіді на антиген або клональне розмноження. Спосіб визначення цього підвищення відомий фахівцям в цій галузі.
Термін "пов'язане з МОСК захворювання" стосується захворювання або порушення, пов'язаного з мієлоїдними супресорними клітинами (МСК). Пов'язане з МСК захворювання може бути викликане функцією МОСК, наприклад, пригніченням протипухлинної відповіді або проліферації ефекторних Т-клітин Опосередковане МОСК захворювання може являти собою онкологічне захворювання. Вирази "пов'язане з МСК захворювання" і "опосередковане МСК захворювання" вживаються в цьому документі взаємозамінно.
Терміни "регуляторні В-клітини" або "Вгед" стосуються В-лімфоцитів, які пригнічують імунні відповіді. Клітини Вгед можуть являти собою клітини СО19-0024иС0038: і можуть пригнічувати імунні відповіді шляхом пригнічення проліферації Т-клітин, опосередкованої 1-10, що секретується Вгед. Варто взяти до уваги, що існують інші підгрупи Вгед, які описані, наприклад, в Оіпо еї а!., (2015) Нитап Іттипоіоду 76: 615-621.
Термін "пов'язане з Вгед захворювання" стосується захворювання або порушення, пов'язаного з регуляторними В-клітинами. Пов'язане з Вгед захворювання може бути викликано, наприклад, опосередкованим Вгед пригніченням протипухлинної відповіді або проліферацією ефекторних Т-клітин. Опосередковане Вгед захворювання може являти собою онкологічне захворювання. Вирази "пов'язане з Вгед захворювання" і "опосередковане Вгед захворювання" вживаються в цьому документі взаємозамінно.
Термін "пацієнт" включає будь-кого з людини або тварини, що не є людиною. Термін "тварина, що не є людиною" включає всіх хребетних тварин, наприклад, ссавців і тварин, що не є ссавцями, як-от приматів, що не є людиною, овець, собак, кішок, коней, корів, курей, земноводних тварин, плазунів тощо. Терміни "пацієнт" і "суб'єкт" використовуються в цьому документі взаємозамінно.
У винаході запропонований спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, за допомогою антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8 незалежно від того, експресують пухлинні клітини СОЗ38, чи ні. У винаході додатково запропоновані способи лікування пацієнта, що страждає на захворювання, опосередковане регуляторними Т-клітинами (Тгед), мієлоїдними супресорними клітинами (МОСК) або регуляторними В-клітинами (Вгед). У винаході додатково запропоновані способи модуляції активності Тгтед, МОСК або Вгед для лікування СОЗ38- позитивних солідних пухлин та/або солідних пухлин, пов'язаних з високими рівнями таких імунносупресорних клітин.
Винахід щонайменше частково грунтується на відкритті того, що антитіло до СОЗ38
ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) виявляє імуномодулюючу активність в організмі пацієнтів, знижує число імуносупресорних Тгед, МУК і Вгед, підвищує число СО8: Т-клітин і співвідношення між клітинами СО8: ії Тгед, стимулює утворення центральних клітин пам'яті СО8: і підвищує клональність Т-клітин.
В цей час препарат ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) та інші антитіла до СОЗ38 проходять клінічну оцінку ефективності лікування гемових злоякісних новоутворень і порушень плазматичних клітин, включаючи множинну мієлому, внаслідок здатності антитіла знищувати
СОЗ8-позитивні клітини за допомогою ефекторних функцій антитіла, наприклад, АЗКЦ, КЗЦ,
АЗКФ і апоптоза. Не була виявлена імуномодулююча активність таких антитіл, направлена на стимуляцію адаптивних імунних відповідей. Функції інших імуномодулюючих антитіл (антитіл до
РО1 та до СТІГА4) виконуються через націлювання на компоненти імунної системи, які пригнічують протипухлинні відповіді. Наприклад, була виявлена здатність антитіл до РО! підвищувати проліферацію Т-клітин, стимулювати антигенспецифічні відповіді імунологічної пам'яті та частково знижувати опосередковану Тгед супресію ефекторних Т-клітин іп міо (наприклад, див. патент США Мо 8,779,105). В цей час для лікування меланоми схвалені два антитіла до РО-1, ОПДИВОФЄ (ніволумаб) і КЕЙТРУДАФ (пембролізумаб), які знаходяться на стадії клінічної розробки для лікування різних солідних пухлин, наприклад, недрібноклітинного раку легень, раку простати, голови, шиї, шлунково-кишкового тракту, шлунку, простати, фалопієвих труб, яєчників, підшлункової залози, молочної залози, головного мозку, нирок, сечового міхура, уретри й стравоходу, а також колоректального раку. Антитіло до СТІ А-4
Зо ЕРВОЙФ (іпілімумаб) було схвалено для лікування меланоми. Також на стадії розробки знаходяться ЕРВОЙФ (іпілімумаб) та інше антитіло до СТІ А-4, тремелімумаб, призначені для лікування раку простати, недрібноклітинного раку легень, раку яєчника, шлунково-кишкового тракту, шлунка, колоректального раку, раку нирок і стравоходу, а також урогенітального раку.
Не бажаючи обмежуватись будь-якою конкретної теорією та на основі імуномодулюючої дії, що спостерігалася при використанні описаного в даному препарату ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб), ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) та інші антитіла до СО38 можуть виявитися ефективними в лікуванні солідних пухлин. Внаслідок загальної активації імунної відповіді, що спостерігається у пацієнтів, що отримували препарат ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), у пацієнтів, що мають СОЗ8-негативні солідні пухлини, також може проявлятись відповідь на терапію антитілами до СОЗ8.
У винаході запропонований спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має опосередковане регуляторними Т-клітинами (Тгед) захворювання, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, протягом часу, достатнього для лікування опосередкованого Тгед захворювання.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має опосередковане мієлоїдними супресорними клітинами (МОСК) захворювання, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує
СОз38, протягом часу, достатнього для лікування опосередкованого МОСК захворювання.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має опосередковане регуляторними В-клітинами (Тгед) захворювання, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, протягом часу, достатнього для лікування опосередкованого Вгед захворювання.
У винаході також запропонований спосіб пригнічення активності регуляторних Т-клітин (Тгед), що включає приведення регуляторних Т-клітин в контакт з антитілом, що специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб пригнічення активності мієлоїдних супресорних клітин (МСК), що включає приведення МСК в контакт з антитілом, що специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб пригнічення активності регуляторних В-клітин (Вгед), що включає приведення Вгед в контакт з антитілом, що специфічно зв'язує СЮОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає зниження числа регуляторних Т-клітин (Ттед) у пацієнта шляхом введення пацієнту антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає зниження числа мієлоїдних супресорних клітин (МСК) у пацієнта шляхом введення пацієнту антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає зниження числа регуляторних В-клітин (Вгед) у пацієнта шляхом введення пацієнту антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8.
У винаході також запропонований спосіб підвищення імунної відповіді у пацієнта, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, протягом часу, достатнього для підвищення імунної відповіді.
У деяких варіантах втілення пацієнт має вірусну інфекцію.
У винаході також запропонований спосіб лікування вірусної інфекції у пацієнта, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, протягом часу, достатнього для лікування вірусної інфекції.
У деяких варіантах здійснення імунна відповідь являє собою відповідь, опосередковану ефекторними Т-клітинами (Тей).
У деяких варіантах здійснення відповідь Тей опосередкована СО4- Т-клітинами або СОВ8- Т- клітинами.
У деяких варіантах здійснення відповідь Теї опосередкована СО4- Т-клітинами.
У деяких варіантах здійснення відповідь Теї опосередкована СО8: Т-клітинами.
У деяких варіантах здійснення відповідь Тей полягає в підвищенні числа СО8: Т-клітин, підвищенні проліферації СО8: Т-клітин, підвищенні клонального розмноження Т-клітин, підвищенні утворення клітин пам'яті СО8", підвищенні антигензалежного вироблення антитіл
Зо або підвищенні вироблення цитокінів, хемокінів або інтерлейкінів.
Проліферацію Т-клітин можна оцінити, наприклад, шляхом визначення швидкості синтезу
ДНК із застосуванням обробленого тритієм тимідину або шляхом визначення вироблення інтерферону-у (ІЕМ-у) іп мійго, або шляхом визначення абсолютного числа або відсоткового вмісту Т-клітин в популяції клітин із зразків пацієнта із застосуванням відомих способів.
Клональне розмноження можна оцінити, наприклад, шляхом секвенування РТК з пулу Т- клітин із застосуванням відомих способів.
Утворення клітин пам'яті можна оцінити, наприклад, шляхом визначення співвідношення кількості наївних Т-клітин (СО45807С0621 7) до кількості Т-клітин пам'яті (СО4580:/СО621 поп), наприклад, з проведенням аналізу ЕАС5.
Вироблення цитокінів, хемокінів або інтерлейкінів, наприклад, вироблення інтерферону-у (ІЄМ-у), фактору некрозу пухлин-альфа (ТМЕ-с), 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-6, 1-8, 1-10, 1-12, 1-13,
І -16, 11-18 ї 1-23, МІР-Тс, МІР-18, КАМТЕ5 та ССІ14, можна оцінити, використовуючи стандартні способи, такі як аналіз ІФА або ЕП І5РОТ.
Вироблення антигенспецифічних антитіл можна оцінити в отриманих від пацієнта зразках, використовуючи стандартні способи, такі як аналіз ІФА або радіоіїмуноаналіз (РІА).
Значення термінів "підвищувати" або "підвищення" різних відповідей Теїї легко зрозуміло.
Підвищення в досліджуваному зразку або у суб'єкта може становити щонайменше приблизно 5 до, щонайменше приблизно 10 95, 25 95, 50 95, 51 95, 52 95, 53 95, 54 95, 55 95, 56 95, 57 905, 58 905, 59 Уь, 60 9, 61 У, 62 У, 63 У, 64 95, 65 У, 66 95, 67 У, 68 Зо, 69 У, 70 У, 71 У, 72 90, 73 90, 74 о, 7590, 769, 77 У, 78 Ую, 79 У, 80 Ус, 81 95, 82 Ус, 83 У, 84 Ус, 85 95, 86 Ус, 87 95, 88 У, 89 95, 90 У, 91 95, 92 У, 93 Ус, 94 95, 95 У, 96 У, 97 95, 98 Ус, 99 95, 100 95, 110 95, 120 95, 130 ФУ, 140 ФУ, 150 то, 200 95, 250 95, 300 95, 350 95, 400 95 або більше в порівнянні з контролем, наприклад, у пацієнта, який отримував лікування антитілом до СОЗ8, в порівнянні з тим самим пацієнтом до лікування, або у пацієнта або групи пацієнтів, що відповідають на лікування антитілом до СОЗ8, в порівнянні з пацієнтом або групою пацієнтів, що не показують відповіді на таке саме лікування.
Зазвичай підвищення є статистично значущим.
Аналогічно, значення "знижувати" або "зниження" або "зменшувати" або "зменшення" числа
Тгед, МОСК та/або Вгед легко зрозуміло. Зниження в досліджуваному зразку або у суб'єкта може становити щонайменше приблизно 10 95, 25 905, 50 905, 51 95, 52 95, 53 905, 54 95, 55 95, 56 905, 57 90, (510) 58 У, 59 95, 60 У, 61 У, 62 У, 63 У, 64 95, 65 Зо, 66 У, 67 Зо, 68 95, 69 У, 70 90, 71 У, 72 о, 7З 9,
тА, 7595, 7690, 77 Ую, 78 У, 79 Ус, 80 95, 81 Ус, 82 У, 83 Ус, 84 95, 85 У, 86 95, 87 У, 88 9, 89 б, 90 Фо, 91 95, 92 Фо, 93 9, 94 Ус, 95 95, 96 Ус, 97 95, 98 Ус, 99 95, 100 У, 110 У, 120 У, 130 95, 140 об, 150 95, 200 95, 250 95, 300 95, 350 95, 400 95 або більше в порівнянні з контролем, наприклад, у пацієнта, який отримував лікування антитілом до СОЗ8, в порівнянні з тим самим пацієнтом до лікування, або у пацієнта або групи пацієнтів, що відповідають на лікування антитілом до СОЗ8, в порівнянні з пацієнтом або групою пацієнтів, що не показують відповіді на таке саме лікування.
Зазвичай зниження є статистично значущим.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, пригнічує функцію імуносупресорних клітин.
У деяких варіантах здійснення імуносупресорними клітинами є регуляторні Т-клітини (Тгед), мієлоїдні супресорні клітини (МОСК) або регуляторні В-клітини (Вгед).
У деяких варіантах здійснення Тгед являють собою Т-клітини СОЗ3-С040025:00127ч91т,
У деяких варіантах здійснення клітини СОЗ-С04-0025:001279т експресують Еохр3.
У деяких варіантах здійснення Т-клітини СО3-С0450025:001279т експресують СОЗ8.
Функцію Тгед, наприклад, їхню здатність пригнічувати клітини Теїї, можна оцінити відомими способами, наприклад, шляхом оцінки здатності Тгед пригнічувати проліферацію Тей в реакції змішаних лімфоцитів (РЗЛ).
Функцію Тгед можна пригнічувати, наприклад, шляхом зниження відносної кількості Тгед в порівнянні з Тей (наприклад, підвищення співвідношення клітин СО8:/Тгед) за допомогою прямого знищення клітин або субпопуляції Тгед, наприклад, клітини СОЗ38" Тгед.
У деяких варіантах здійснення функція Тгед знижується через знищення клітин Тгед.
У деяких варіантах здійснення знищення Тгед опосередковано індукованою антитілом антитілозалежною клітинною цитотоксичністю (АЗКЦ), антитілозалежним клітинним фагоцитозом (АЗКФ), комплементзалежною цитотоксичністю (КЗЦ) або апоптозом, індукованим антитілом, що специфічно зв'язує СОЗ8.
У деяких варіантах здійснення знищення Тгед опосередковано АЗКЦ.
У деяких варіантах здійснення відбувається знищення клітин СОЗ38" Тгеа.
У деяких варіантах здійснення відбувається знищення 1 95, 2 95, З 90, 4 905, 5 90, 6 90, 7 905, 8
Зо, 9 Зв, 10 Ув, 11 Ув, 12 96, 13 У, 14 ув, 1596, 16 У, 17 У, 18 Фо, 19 95, 20 95, 21 95, 22 95, 23 Ую, 24
Коо) ув, 2595, 26 96,27 90, 28 ув, 29 9о, ЗО ув, З1 Зв, З2 Зв, ЗЗ Зв, 34 90, 35 Зо, 36 90, 37 У, 38 95, 39 У, 40
Фо, 41 90, 42 У, АЗ У, 44 У, 45 У, Аб У, 47 У, АВ У, 49 У, 50 90, 51 У, 52 95, 53 У, 54 У, 55 У, 56
Фо, 57 95, 58 9Уо або 60 95 клітин Тгед.
СОрз38 експресується тільки в частині Тгед і МСЕК, тож очікується, що лікування пацієнтів з солідними пухлинами не приведе до системного виснаження Тгед і МОСК, що, скоріш за все, сприятиме поліпшенню профілю безпеки.
У деяких варіантах здійснення клітини МОСК є клітинами СО116-НІ А-АСО0140033и0015.
У деяких варіантах здійснення клітини МОСК СО11НІ А-0АС0140203300157 експресують
СОЗз8.
Функцію МОСК можна пригнічувати, наприклад, шляхом зниження числа МОСК за допомогою прямого знищення клітин.
У деяких варіантах здійснення функція МОСК знижується через знищення СОЗ38 МОК.
У деяких варіантах здійснення знищення МОСК опосередковано індукованою антитілом антитілозалежною клітинною цитотоксичністю (АЗКЦ), антитілозалежним клітинним фагоцитозом (АЗКФ), комплементзалежною цитотоксичністю (КЗЦ) або апоптозом, індукованим антитілом, що специфічно зв'язує СОЗ8.
У деяких варіантах здійснення знищення МОСК опосередковано АЗКЦ.
У деяких варіантах здійснення відбувається знищення 1 95, 2 95, З 90, 4 905, 5 90, 6 90, 7 905, 8
Зо, 9 Зв, 10 96, 11 96, 12 96, 13 6, 14 6, 1596, 16 У, 17 У, 18 У, 19 У, 20 У, 21 У, 22 У, 23 У, 24 ув, 2595, 26 96,27 0, 28 6, 29 о, ЗО ув, З1 Ую, З2 У, ЗЗ Ус, 34 90, 35 У, Зб 90, 37 У, 38 У, 39 У, 40
Фо, 41 90, 42 У, АЗ У, 44 У, 45 У, Аб У, 47 У, АВ У, 49 У, 50 90, 51 У, 52 95, 53 У, 54 У, 55 У, 56
Фо, 57 95, 58 95 або 60 95 клітин МОСК.
У деяких варіантах здійснення Вгед являють собою клітини СО19-2024-С2038.
Функцію Вгед можна пригнічувати, наприклад, шляхом зниження числа Вгед за допомогою прямого знищення клітин Вгед.
У деяких варіантах здійснення функція Вгед знижується через знищення СОЗ38- Вгед.
У деяких варіантах здійснення знищення Вгед опосередковано індукованою антитілом антитілозалежною клітинною цитотоксичністю (АЗКЦ), антитілозалежним клітинним фагоцитозом (АЗКФ), комплементзалежною цитотоксичністю (КЗЦ) або апоптозом, індукованим антитілом, що специфічно зв'язує СОЗ8. бо У деяких варіантах здійснення знищення Вгед опосередковано АЗКЦ.
У деяких варіантах здійснення відбувається знищення 1 95, 2 95, З 90, 4 905, 5 90, 6 90, 7 905, 8
Зо, 9 Зв, 10 96, 11 96, 12 96, 13 6, 14 6, 1596, 16 У, 17 У, 18 У, 19 У, 20 У, 21 Ую, 22 У, 23 У, 24 ув, 2595, 26 96,27 0, 28 6, 29 о, ЗО ув, З1 Ую, З2 У, ЗЗ Ус, 34 90, 35 У, Зб 90, 37 У, 38 У, 39 У, 40
Фо, 41 90, 42 У, АЗ У, 44 У, 45 У, Аб У, 47 У, АВ У, 49 У, 50 90, 51 У, 52 95, 53 У, 54 У, 55 У, 56
Фо, 57 95, 58 9Уо або 60 95 клітин Вгед.
Клітини Тгед відіграють важливу роль в підтримці периферичної автотолерантності. Клітини
СОраеСОр25" Тгтедз природного походження виробляються в тимусі і експресують транскрипційний фактор Еохр3, необхідний для встановлення і підтримки ідентичності лінії диференціювання Тгед та їхньої супресорної функції. Клітини Тгед можуть накопичуватися на місці захворювання (наприклад, в пухлині), де вони пригнічують ефекторну функцію специфічних до пухлинних антигенів Т-клітин, що призводить до отримання недостатніх протипухлинних відповідей. Підвищена щільність інфільтруючих пухлину клітин Рохр3:" Тгєд пов'язана з несприятливим прогнозом при ряді різних солідних пухлин, включаючи рак підшлункової залози, яєчника і гепатоклітинну карциному. Виснаження Тгед призводить до підвищення протипухлинної імунної відповіді і відторгнення пухлин на мишачих моделях, але також може призводити до розвитку автоїмунних захворювань.
Мієлоїдні супресорні клітини (МОСК) є гетерогенною популяцією ранніх клітин-попередників мієлоїдних клітин, незрілих гранулоцитів, макрофагів і дендритних клітин на різних стадіях диференціювання. Вони накопичуються в великих кількостях у пацієнтів з онкологічними захворюваннями і мають сильні імуносупресивні функції, пригнічуючи цитотоксичну активність природних клітин-кілерів (МК) і природніх Т-клітин-кілерів (МКТ), а також адаптивну імунну відповідь, опосередковану СО8:" Т-клітинами. Механізм інгібування МК-клітин на даний момент не повністю зрозумілий, проте відомо декілька шляхів опосередкованої МОСК супресії Т-клітин, включаючи вироблення аргінази 1/АКС1 та підвищення регуляції синтази оксиду азоту 2 (МО52). АКС1 і МО52 метаболізують І-аргінін і разом або окремо блокують трансляцію
СОЗдзета-ланцюга Т-клітин, а також інгібують проліферацію Т-клітин і стимулюють апоптоз Т- клітин. Крім того, МСК секретують імуносупресивні цитокіни й індукують розвиток регуляторних
Т-клітин.
Клітини МУК індукуються прозапальними цитокінами й виявляються в підвищених кількостях
Зо при інфекційних і запальних патологічних станах. Вони накопичуються в крові, кістковому мозку й вторинних лімфоїдних органах мишей-носіїв пухлин та їхня присутність в пухлинному мікрооточенні, імовірно, є причиною стимуляції пухлиноасоційованої імунної супресії.
Клітини МСК, як було описано, виявлялись у пацієнтів, що страждали від раку товстої кишки, меланоми, гепатоцелюлярної карциноми, плоскоклітинної карциноми голови та шиї, недрібноклітинного раку легень, нирковоклітинної карциномою, аденокарциноми підшлункової залози й раку молочної залози (Мапаги27аїо еї аї., (2009) У Іттипої! 182: 6562-6568; Пи еї аї., (2009) У Сапсег Нез Сіїп Опсої 136: 35-45; Ко еї аї., (2009) Сіїп Сапсег Вез 15: 2148-2157; Мог5е еї аї., (2009) Ехрей Оріп Віо! Тег 9: 331-339; Оіа7-Мопіего єї аї., (2009) Сапсег Іттипої
ІттипоїНег 58: 49-59; Сог20о вї аї., (2009) У Іттипої! 182: 5693-5701). У пацієнтів з онкологічними захворюваннями, Оіа еї аї. (Оіа7-Мопіего еї аї!., (2009) Сапсег Іттипої! ІттипоїНег 58: 49-59) припускали, що накопичення МОСК корелює з пізнішою стадією захворювання і несприятливим прогнозом.
Інфільтруючі пухлину клітини Вгед були виявлені в солідних пухлинах, також клітини Вгед можуть стимулювати ріст і метастазування пухлини, що опосередковується різними механізмами, наприклад, пригніченням протипухлинної активності СЮО8» Т-клітин і МК-клітин, як описано, наприклад, в Оіпоу еї а!., (2015) Нитап Іттипоіоду 76:615-62. "Антитілозалежна клітинна цитотоксичність", "антитілозалежна клітинноопосередкована цитотоксичність" або "АЗКЦ" є механізмом індукції загибелі клітин, який залежить від взаємодії покритих антитілами клітин-мішеней з ефекторними клітинами, які мають літичну активність, такими як природні клітини-кілери, моноцити, макрофаги й нейтрофіли, через Ес-гамма- рецептори (сук), що експресуються на ефекторних клітинах. Наприклад, МкК-клітини експресують рецептор ЕсукШа, тоді як моноцити експресують рецептори ЕсукКіІ, ЕсУуКІ і
ЕсмАШа. Загибель покритої антитілами клітини-мішені, наприклад клітин, що експресують СОЗ8, відбувається в результаті активності ефекторних клітин внаслідок секреції мембранних пороформувальних білків і протеаз. Для оцінки активності АЗКЦ антитіла, що специфічно зв'язує СО38, антитіло можна додавати до клітин, що експресують СОЗ38, у комбінації з імунними ефекторними клітинами, які можуть бути активовані комплексами антиген-антитіло, що призводить до цитолізу клітини-мішені. Зазвичай цитоліз виявляють за вивільненням із лізованих клітин мітки (наприклад, радіоактивних субстратів, флуоресцентних барвників або бо природних внутрішньоклітинних білків). Приклади ефекторних клітин для таких аналізів включають мононуклеарні клітини периферичної крові (МКПК) і ПК-клітини. Типові клітини- мішені включають клітини Тгед або МОСК, які експресують СО38. В ілюстративному аналізі клітини-мішені мітять 20 мкКі "Сг протягом 2 годин і ретельно промивають. Концентрацію клітин-мішеней можна доводити до 1 х 105 клітин/мл і додавати різні концентрації антитіл до
СОЗ38. Аналізи починають додаванням клітин-мішеней у співвідношенні ефекторні клітини:клітини-мішені 40:1. Після інкубації протягом З год. при температурі 37 "С аналізи зупиняють шляхом центрифугування, та вимірюють у сцинтиляційному лічильнику вивільнення "бтг із лізованих клітин. Відсоток клітинної цитотоксичності можна розрахувати як 95 максимального лізису, який можна індукувати додаванням З 95 хлорної кислоти до клітин- мішеней. "Антитілозалежний клітинний фагоцитоз" (АЗКФ) відноситься до механізму видалення покритих антитілами клітин-мішеней шляхом поглинання фагоцитарними клітинами, такими як макрофаги або дендритні клітини. АЗКФ можна оцінити, використовуючи в якості клітин- мішеней, сконструйованих з можливістю експресії ЗФБ (зелений фотоактивований білок) або інших мічених молекул, клітини Тгед або МСК, які експресують СОЗ38. Співвідношення ефекторні клітини : клітини-мішені може становити, наприклад, 4 : 1. Ефекторні клітини можна інкубувати з клітинами-мішенями протягом 4 годин з антитілом до СО38 або без нього. Після інкубації клітини можна відокремити з використанням акутази. Макрофаги можуть бути ідентифіковані з використанням антитіл до СО11Б6 ї СО14, зв'язаних із флуоресцентною міткою, а відсоток фагоцитозу можна визначати на основі 95 флуоресценції СОЕР у макрофагах СО11-СО14: з використанням стандартних способів. "Комплементзалежна цитотоксичність" або "КЗЦ" відноситься до механізму індукції загибелі клітин, у якому Ес-ефекторний домен антитіла, зв'язаного з мішенню, зв'язується з компонентом
С14 комплементу й активує його, що, у свою чергу, активує каскад комплементу, призводячи до загибелі клітини-мішені. Активація комплементу може також призвести до відкладення компонентів комплементу на поверхні клітини-мішені, що полегшує АЗКЦ шляхом зв'язування рецепторів комплементу (наприклад, СКЗ) на лейкоцитах.
Здатність моноклональних антитіл індукувати АЗКЦ може бути підвищена шляхом конструювання їхнього олігосахаридного компонента. /ідс1і або ідсЗ3 людини є М-
Зо глікозильованими на А5п297 з більшістю гліканів у добре відомих біантенарних формах 0,
СОР, 1, С1Е, 52 або С2Р. Антитіла, отримані за допомогою несконструйованих клітин СНО, як правило, мають вміст фукози гліканів приблизно принаймні 85 95. Видалення корової фукози з олігосахаридів типу біантенарних комплексів, приєднаних до Ес-областей, підвищує АЗКЦ антитіл через покращення зв'язування ЕсукІПШа без впливу на зв'язування антигена або активність КЗЦ. Такі МАТ можна отримати з використанням різних способів, описаних як такі, що призводять до успішної експресії антитіл з відносно високим рівнем дефукозилювання, які несуть Ес-олігосахариди типу біантенарного комплексу, наприклад контролю осмоляльності культури (Коппо вї аї., (2012) СуюїесНпоЇоду 64:249-65), застосування різновиду І ес13 клітинної лінії СНО як клітинної лінії-хазяїна (Зпівій5 єї аї., (2002) 9) Віої Спет 277:26733-26740), застосування варіанта ЕВб66б клітинної лінії СНО як клітинної лінії-хазяїна (Оїїмієг єї аї!., (2010)
МАБ5» 2(4); електронна публікація до виходу з друку; РМІЮ:20562582), застосування гібридомної клітинної лінії пацюків УВ2/0 як клітинної лінії-хазяїна (ЗпіпКаула еї аї., (2003) У Віої Спет 278:3466-3473) введення малих інтерферуючих РНК, зокрема проти гена « 1,6- фукозилтрансферази (РТВ) (Моті вї а!., (2004) Віоїєснпої! Віоєпд 88:901-908) або коекспресії ІД- 1,4-М-ацетилглюкозамінілтрансферази ПП і а«-манозидази ІЇ або ефективного інгібітора альфа- манозидази І кіфунезину (Реїтага еї аї., (2006) У Віої Спет 281:5032-5036; Еетага еї аї., (2006)
Віоїеснпо! Віоєпа 93:851-861; Хпои еї аї., (2008) Віоїеснпо! Віоєеєпд 99:652-65). АЗКЦ, викликану антитілами до СОЗ8, які використовуються в способах винаходу й у деяких варіантах втілення з усіх без винятку перерахованих нижче пронумерованих варіантів втілення, можна посилювати шляхом певних заміщень у Ес-фрагментах антитіл. Прикладами заміщень є, наприклад, заміщення в позиціях амінокислот 256, 290, 298, 312, 356, 330, 333, 334, 360, 378 або 430 (нумерація залишків відповідає індексу ЕМ), як описано в патенті США Мо 6,737,056.
У деяких варіантах втілення антитіло, що специфічно зв'язує СЮОЗ8, містить заміщення в області Ес антитіла.
У деяких варіантах втілення антитіло, що специфічно зв'язує СОЗ8, містить заміщення в області Ес антитіла в позиціях амінокислот 256, 290, 298, 312, 356, 330, 333, 334, 360, 378 або 430 (нумерація залишків відповідає індексу ЕМ).
У деяких варіантах втілення антитіло, що специфічно зв'язує СОЗ38, має біантенарну гліканову структуру з вмістом фукози від приблизно 0 95 до приблизно 15 95, наприклад 15 905, 14 60 до, 1395,1295,119561095,9 95,8 905, 7 95,6 905, 5 905, 4 905, З 90, 2 905, 1 У або 0 95.
У деяких варіантах втілення антитіло, що специфічно зв'язує СОЗ38, має біантенарну гліканову структуру з вмістом фукози приблизно 50 95, 40 95, 45 95, 40 95, 35 90, 30 95, 25 90, 20
Фо, 15 95, 14 95, 13 95, 12.95, 119510 95,9 95, 8 90, 7 90, 6 90, 5 90, 4 90, З 90, 2 90, 1 95 або 0 965
Заміщення в області Ес і зниження вмісту фукози можуть підвищувати активність АЗКЦ антитіла, що специфічно зв'язує СЮОЗ8. "Вміст фукози" означає кількість моносахариду фукози в ланцюзі цукрів у А5п297. Відносна кількість фукози являє собою відсоток фукозовмісних структур, пов'язаних з усіма глікоструктурами. Її можна охарактеризувати й визначити кількісно декількома способами, наприклад: 1) з використанням часопролітної матрично-активованої лазерної десорбціїЛонізації (МАЇ 0І-ТОЕ) зразків, оброблених М-глікозидазою Е (наприклад, комплексних, гібридних і оліго- й високоманозних структур), як описано в міжнародній патентній публікації Ме УМО 2008/077546; 2) шляхом ферментативного вивільнення гліканів А5п297 із подальшою дериватизацією й виявленням/кількісним визначенням за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) або надпродуктивної рідинної хроматографії (НПРХ) з флуоресцентною детекцією й/або
ВЕРХ-МС (НПРХ-МС); 3) аналізом інтактних білків нативних або ослаблених тАБб з обробкою або без обробки гліканів Аєп297 ферментом Епдо 5 або іншим ферментом, що розщепляє зв'язок між першим і другим моносахаридами СІсСМАс, залишаючи фукозу прикріпленою до першого СІСМАс; 4) розщепленням тАбБ на складові пептиди за допомогою ферментативного розщеплення (наприклад, трипсином або ендопептидазою І убє-С) і наступним розділенням, виявленням і кількісним визначенням за допомогою ВЕРХ-МС (НПРХ-МС); або 5) відділенням олігосахаридів тАБр від білка тАБр за допомогою специфічного ферментативного деглікозилювання з використанням РМСазе Е на Азп 297. Олігосахариди, вивільнені в такий спосіб, можуть бути мічені флуорофором, розділені й ідентифіковані з використанням різних взаємодоповнюючих способів, які забезпечують: точну характеристику гліканових структур за допомогою матрично-активованої лазерної десорбції/онізації (МАО) мас-спектрометрії шляхом порівняння експериментальних мас з теоретичними масами, визначення ступеня сіалування шляхом іонообмінної ВЕРХ (Сіусозер С), розділення й кількісного визначення форм олігосахаридів згідно з критеріями гідрофільності за допомогою нормофазної ВЕРХ (СіІусозер
М) і розділення й кількісного визначення олігосахаридів способом високоефективного
Зо капілярного електрофорезу з лазерно-індукованою флуоресценцією (НРСЕ-ПІРЕ).
В цьому документі терміни "низький рівень фукози" або "низький вміст фукози" стосується антитіл з вмістом фукози в діапазоні приблизно 0-15 95.
У контексті цього документа "нормальний рівень фукози" або "нормальний вміст фукози" стосується антитіл з вмістом фукози приблизно вище 50 95, як правило, приблизно вище 60 95, 70 95, 80 95 або вище 85 95.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, може індукувати знищення клітин Тгед, МОСК та/або Вгед допомогою апоптозу. Способи оцінки апоптозу добре відомі й включають, наприклад, забарвлення аннексином ІМ з використанням стандартних способів. Антитіла до СОЗ38, які використовуються в способах винаходу, можуть індукувати апоптоз у приблизно 20 95, 25 95, 30 95, 35 95, 40 95, 45 95, 50 95, 55 905, 60 95, 65 905, 70 95, 75 905, 80 оо, 85 95, 90 95, 95 95 або 100 95 клітин.
У деяких варіантах здійснення клітини Тей або імуносупресорні клітини знаходяться в кістковому мозку або в периферичній крові.
У деяких варіантах здійснення клітини Тей або імуносупресорні клітини знаходяться в кістковому мозку.
У деяких варіантах здійснення клітини Тей або імуносупресорні клітини знаходяться в периферичній крові.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ3З8, підвищує співвідношення між СО8" Т-клітинами та клітинами Тгеад.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, підвищує співвідношення між центральними клітинами пам'яті СО8: і наївними клітинами СО85.
Центральні клітини пам'яті СО8" можуть бути визначені як клітини СО45КО:/СО621 вс, Наївні клітини СО8" можуть бути визначені як клітини СО45КО-/С2О621І ч.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, є неагоністичним антитілом.
Неагоністичне антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, стосується антитіла, яке після зв'язування з СОЗ38 не індукує значну проліферацію зразка мононуклеарних клітин периферичної крові іп міїго в порівнянні з проліферацією, індукованою ізотипічним контрольним антитілом або чистим середовищем.
У деяких варіантах здійснення неагоністичне антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, індукує проліферацію мононуклеарних клітин периферичної крові (МКПК) статистично незначним чином. Проліферацію МКІПК можна оцінити шляхом виділення МКПК здорових донорів і культивування клітин в кількості 1х10» клітин на ямку в плоскодонних 96-ямкових планшетах у присутності та за відсутності досліджуваного антитіла в 200 мкл КРМІ. Через чотири дні інкубації при 37 "С можна додати 30 мкл ЗН-тимідину (16,7 мкКі/мл) і продовжити культивування протягом ночі. Включення ЗН-тимідину можна оцінити з використанням гамма-лічильника
Раскага Собга (РаскКага Іпвігитепів, Мегідеп, ОТ, США) відповідно до інструкцій виробника. Дані можуть бути розраховані як середнє число відліків в хвилину (у СПС) для МКПК, отриманих від декількох донорів. Статистичну значимість або незначимість різниці між зразками, культивованими в присутності або за відсутності досліджуваного антитіла, розраховують стандартними способами.
Прикладом антитіла до СОЗ38, яке можна використовувати в способах цього винаходу є рАКЛАГЕХ "М (даратумумаб). Препарат ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб) містить амінокислотні послідовності варіабельної області важкого ланцюга (МН) та варіабельної області легкого ланцюга (МІ), показані в 5ЕО ІЮ МО: 4 ії 5 відповідно, послідовності області, що визначає комплементарність, важкого ланцюга 1 (НСОКІ!), НСОК2 та НСОКЗ із БЕО ІЮО МО: 6, 7 і 8 відповідно, та послідовності області, що визначає комплементарність, легкого ланцюга 1 (І СОК1) 1 СОК2і11 СОМ із БЕО ІЮО МО: 9, 10 ї 11 відповідно, і належить до підтипу ІдДдс1/к і описаний у патенті США Мо 7,829,693. Амінокислотна послідовність важкого ланцюга препарату рАКЛАГЕХ"М (даратумумаб) продемонстрована в 5ЕБО ІЮ МО: 12, а амінокислотна послідовність легкого ланцюга продемонстрована в 5ЕО ІЮО МО: 13.
У деяких варіантах втілення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, конкурує за зв'язування з СОЗ38 з антитілом, яке містить варіабельну область важкого ланцюга (МН) із ЗЕО ІЮО МО: 4 і варіабельну область легкого ланцюга (МІ) із ЗЕО ІЮ МО: 5.
У деяких варіантах втілення антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, зв'язується принаймні з областю ЗКЕМІОРЗСКМІМА (5ЕО ІЮ МО: 2) і областю ЕКМОТІ ЕАМУМІНОС (5ЕО ІЮ МО: 3) людського СОЗ8 (5ЕО ІЮ МО: 1).
ЗЕОІЮО МО: 1
Зо МАМСЕЕРЗРУЗИОКРОСВІ ЗАВАОІ СІ СУБ МП ММ АММУРАМУ ВОСОМУЗаРОТТКАЕРЕТМІ.
АВСУКУТЕІНРЕМАНУВССОЗУМСАЕКОСАРІЗКНРОМІТЕЕОМОРІ МК атТОТУуРОМКІ С М/ЗВІКОЇ А
НОЕТОМОВОМЕТІ ЕОТИ СМ АВОГТМУССЕЄМТЗКІММОВСР ОМ АВКОСЗММРУБМЕМУКТУЗАВЕАЕ
ААСОУУНУМІ МаЗАЗКІРОКМЗТРИЗМЕМНМІ ОРЕКМОТІ ЕАМУ/МІНСОСАВЕОЗАОІ СОЮРТІКЕЇ ЕБІЇ
ЗКАМОБЕЗСКМІМАРОКЕ ОСУКМРЕОЗЗСТ5ЕЇ
ЗЕОІЮ МО: 2
ЗКАМОБЗСКМ МА
ЗЕОІЮ МО: З
ЕКМОТІ ЕАМУМІНОС
ЗЕО ІЮ МО: 4
ЕМО ГЕЗСОСИЇ МОРОСБІ ВІ БСАУЗИЕТЕМЗЕАМЗУУУВОАРСОаКаігЕММУЗАІЗОЯаЗОСИТУМАр
УКОаВЕТІЗАОМ5КМТІ МІ ОММ5І ВАЕОТАУУЕСАКОКІ МгСЕРУЕЮ МУ СОСТІ МТУ
ЗЕОІЮО МО: 5
ЕІММГТО5РАТІ 5І 5РОЕВАТІ БСВАБОБЗУЗБЗУ АМУУООКРООАРАІ ПУИВАЗМААТтТаІРАВЕбЗИа5 аеБатТОвеТІТІЗЗЕРЕОРАМУМСООВЗМУ РРТРОСТКМБЇїІК
ЗЕОІЮ МО: 6
ЗЕАМ5
ЗЕО ІЮ МО: 7 діІБазасатТУАрУКОа
ЗЕО ІЮ МО: 8
КІ М РСЕРМЕОСУ
ЗЕОІЮО МО: 9
ВАБОБУЗЗМІ А
ЗЕО ІЮ МО: 10 рАБМВАТ
ЗЕО ІЮО МО: 11
ОСООВЗМУУРРТЕ
ЗЕО ІЮ МО: 12
ЕМО ГЕЗСОСИЇ МОРОСБІ ВІ БСАУЗИЕТЕМЗЕАМЗУУУВОАРСОаКаігЕММУЗАІЗОЯаЗОСИТУМАр
УКОаВЕТІЗВОМ5КМТІ МІ ОММ5І ВАЕОТАУУЕСАКОКІ МУ ЕСЕРУМЕО УМУСОСТІ МТУ55АЗТКОаРОМ 60 ЕРГАРБЗКОТЗОаСТААГаСІ МКОМЕРЕРУТУБМ МСА Та УНТЕРАМІ О55ОЦ01 51 55ММ ТУРБО
ГатОоГгМміСМУМнкРЗМТКМОКАМЕРКЗСОКТНТСРРОРАРЕЇЇ СО РЗМУБІ ЕРРКРКОТІ МІЗАТРЕМТ
СУУМОУЗНЕОРЕУКЕМУ УУрамЕУНМАКТКРАЕЕОУМЗТУВУМУМІ ТМ НОМ МЕОКЕУКСКУБМ
КАЇ РАРІЕКТІЗКАКИОРАЕЕРОММУТІ РРОВЕЕМТКМОМ5І ТОЇ УКИЕМРЗОІАМЕМЕЗМСООРЕММУКТ
ТРРМ ОБразЕРІ КІ ТОК АМООСММЕЗСЗУМНЕАЇ НМНУТОКБІ БІ Рак
ЗЕО ІЮ МО: 13
ЕІММГТО5РАТІ 5І 5РОЕВАТІ БСВАБОБЗУЗБЗУ АМУУООКРООАРАІ ПУИВАЗМААТтТаІРАВЕбЗИа5 азатТоеРТТІЗЗІ ЕРЕОЕАУУМСООВЗМУУ РРТРЕЕОС,ТКУБІКАТМААРЗУРІЕРРБЗОЕОЇ Ка ТАБУМ
СГ ММЕМРАЕАКМОУМУКМОМАГОБЕМЗОЕЗУТЕООЗКОБЗТУБІ 55ТІ ТІ ЗКАОМЕКНКУМАСЕМУТНО
СІ 55РУТКЗЕМВИаЕС
Антитіла можна оцінювати щодо їхньої конкуренції з референтним антитілом, наприклад, з препаратом ОАКЛАГЕХ "М (даратумумаб), що має МН із 5ЕО ІЮО МО: 4 та МІ із ФЕО ІЮ МО: 5, за зв'язування з СОЗ8 з використанням відомих способів іп міо. В ілюстративному способі клітини
СНО, які рекомбінантно експресують СОЗ8, можна інкубувати з неміченим еталонним антитілом протягом 15 хв. при температурі 4 "С із подальшою інкубацією з надлишком флуоресцентно- міченого досліджуваного антитіла протягом 45 хв. при температурі 4 "С. Після промивання у фосфатно-сольовому буферному розчині з бичачим сироватковим альбуміном (ФСБ/БСА) флуоресценцію можна виміряти за допомогою проточної цитометрії з використанням стандартних способів. В іншому ілюстративному способі позаклітинну частину людського СОЗ8 можна нанести як покриття на планшет для аналізу ЕГІЗА. Протягом приблизно 15 хвилин можна додавати надлишок неміченого еталонного антитіла, після чого можна додати біотинільовані досліджувані антитіла. Після промивання у ФСОБ/твіні зв'язування досліджуваних біотинільованих антитіл можна виявити з використанням стрептавідину, кон'югованого з пероксидазою хрону (НЕР), і провести детекцію сигналу з використанням стандартних способів.
Цілком очевидно, що в конкурентних аналізах еталонне антитіло може бути міченим, а досліджуване антитіло - неміченим. Досліджуване антитіло конкурує з еталонним антитілом, якщо еталонне антитіло інгібує зв'язування досліджуваного антитіла або якщо досліджуване антитіло інгібує зв'язування еталонного антитіла з СОЗ8 принаймні на 80 95, наприклад на 81 95, 82 ув, 83 95, 84 У, 85 Ус, 86 У, 87 У, 88 95, 89 Ус, 90 У, 91 Ус, 92 95, 93 Ус, 94 95, 95 У, 96 95, 97 У, 98 95, 99 95 або 100 95. Епітоп досліджуваного антитіла можна визначити додатково, наприклад,
Зо шляхом пептидного картування або аналізів захисту від обміну водню/дейтерію з використанням відомих способів або шляхом визначення кристалічної структури.
Антитіла, що зв'язуються з областю 5КАКМІОБЕЗСКМІУК (5ЕБО І МО: 2) і областю
ЕКМОТІ ЕАМУМІНОС (5ЕО ІЮ МО: 3) людського СОЗ38 (5ЕО ІЮО МО: 1) можуть бути отримані, наприклад, шляхом імунізації мишей пептидами, які мають амінокислотні послідовності, представлені в ЗЕО ІЮО МО: 2 і З з використанням стандартних способів, як описано в цьому документі, і отримані антитіла можна охарактеризувати щодо зв'язування з пептидами з використанням, наприклад, аналізу ІФА або досліджень мутагенезу.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, який має солідну пухлину, що включає введення пацієнтові, який цього потребує, антитіла до СОЗ38, яке зв'язується з областю
ЗКАМОБЕЗСКМІМК (ЗЕО ІО МО: 2) і областю ЕКМОТІ ЕАМУМІНОС (5ЕО ІЮ МО: 3) людського
СсО38 (ЗЕБЕО ІЮ МО: 1). Епітоп антитіла, що використовується в способі за цим винаходом, включає в себе деякі або всі залишки, що мають послідовності, показані в «хЕО ІЮ МО: 2 або
ЗЕО ІО МО: 3. У деяких варіантах втілення епітоп антитіла містить принаймні одну амінокислоту в області ЗКЕМІОРЄБЗСКМІМК (ЗЕБЕО ІО МО: 2) і принаймні одну амінокислоту в області
ЕКМОТІ ЕАМУМІНОЄ (ЗЕБО ІЮ МО: 3) людського СО38 (ЗЕБО ІЮ МО: 1). У деяких варіантах втілення епітоп антитіла містить принаймні дві амінокислоти в області ХКЕМОБЕЗСКМІМЕ (ЗЕО
ІО МО: 2) і принаймні дві амінокислоти в області ЕКМОТІ ЕАУУМІНОС (5ЕО ІО МО: 3) людського
СО38 (5БО ІЮ МО: 1). У деяких варіантах втілення епітоп антитіла містить принаймні три амінокислоти в області ЗКЕМІОРЗСКМІМК (ЗЕО ІЮО МО: 2) і принаймні три амінокислоти в області ЕКМОТІ ЕАУУМІНОС (ЗЕО ІО МО: 3) людського СОЗ38 (5ЕО ІЮО МО: 1).
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, містить амінокислотні послідовності НСОРМ1, НСОК2 і НСОКЗ із БЕО ІЮ МО: 6, 7 і 8 відповідно.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, містить амінокислотні послідовності ! СОКІ1, СОК2ії СОКЗ із БЕО ІЮО МО: 9, 10 та 11 відповідно.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, містить амінокислотні послідовності НСОКІ, НСОК2, НСОКЗ, І СОК1,1 СО2 і СОМЗ із ЗЕО ІЮО МО: 6, 7, 8, 9, 10 і 11 відповідно.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, містить УН, яка на 95
Фо, 96 95, 97 95, 98 95, 99 95 або 100 95 ідентична 5ЕО ІО МО: 4, та МІ, яка на 95 95, 96 95, 97 95, 98 60 оо, 99 95 або 100 95 ідентична 5ЕО ІЮО МО: 5.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, містить МН із БЕО ІЮ
МО: 4 та МІ із ЗЕО ІЮ МО: 5.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, містить важкий ланцюг із БЕО ІЮО МО: 12 і легкий ланцюг із БЕО ІЮ МО: 13.
Іншими прикладами антитіл до СОЗ8, які застосовні відповідно до способів втілення цього винаходу, є: тАБрООЗ, що містить послідовності МН та МІ із БЕО ІЮ МО: 14 ї 15 відповідно й описане в патенті США Мо 7,829,693. МН і МІ. тАбБООЗ можуть експресуватися як Ідсе1/к.
ЗЕО І МО: 14
ОМОЇ МОБСОАЕУККРОЗБЗУКУЗСКАВОСТЕЗЗУАЄЗМУВОАРИаСаі ЕУМаИавВМІРЕЇ СИАМЗАОК
ЕОСАМТІТАОКОТОЗТАММОЇІ 551 АЗЕОТАУУУСАВОВІАА аРЕОММУ ОСТІ МУЗА
ЗЕО ІЮ МО: 15
РІОМТО5РБОБІ БАБМАО ВМТ СВАБЗОСІЗБЗУЛ АМ/МООКРЕКАРКБІ ІМААЗБОІ О5СУРЗАЕЗИ5 аЗатТОоРТТІЗБІ ОРЕОРАТУУСООУМЗУРАТеРаОСТКМЕЇК; тАбрОг24, що містить послідовності МН та МІ із БЕО ІЮ МоМо: 16 і 17 відповідно, описане в патенті США Мо 7,829,693. МН і МІ. тАБО24 можуть експресуватися як ІдДс1/к.
ЗЕОІЮ МО: 16
ЕМО МОБСАЕУККРОЕБІ КІЗСКаБОаМЗЕЗМУМУЛОЕМУВОМРИаКаТаїі ЕММаИапиРНОЗрАВУ5РБЕ
ОСОМТЕЗАОКБІЗТАМІ ОМ/551 КАБОТАМУМСАВНУСсХЯС,ЗАУМУвОЇ МУ, ваИаті МТУ55
ЗЕО ІЮО МО: 17
ЕІММГТО5РАТІ 5І 5РОЕВАТІ БСВАБОБЗУЗЗУ АМУУООКРООАРАВІ ПИВАЗМААТаІРАНЕЗИО5 аЗатТОЕТІТІЗБІЕР
ЕОРАМУМСООВОМУУРРТРСОСТКМЕЇК;
МОВ-202 (МВР-03087), що містить послідовності МН та МІ. із БЕО ІЮ МО: 18 і 19 відповідно, описане в патенті США Мо 8,088,896. МН і МІ МОК-202 можуть експресуватися як ІдДО1/к.
ЗЕО І МО: 18
ОМОГ МЕЗО СОЇ МОРОСБІ ВІ БСААЗаЕТЕЗ5УУММУУУВОАРОаКаї ЕМ УЗа1їварРЗМТ УМА
ЗУКОаВЕТІЗАОМЗКМТІ М ОММ5І ВАЕОТАУУУСАНВОІ РІ УУТОБАУМУСсСОСТІ МТУ
ЗЕО ІЮ МО: 19
Коо) ПІЕСТОРРБУЗМАРСОТАВІЗОЗИаОМІ ВНУУУММУ УООКРИОаОАРМІ МІМЕО5БКАРБЗИаЇРЕВНЕЗИаЗМ
ЗаМТАТІ ТІЗАТОАЕОСЕАОУУСОТУТасАБІ МРССсаИткІ ТМ по;
Ізатуксимаб, що містить послідовності МН та МІ із ЗЕО ІО МО: 20 і 21 відповідно, описане в патенті США Мо 8,153,765. МН і МІ. ізатуксимабу можуть експресуватися як Ідс1/к.
ЗЕО ІЮ МО: 20
ОМОІ МОБСОАЕМАКРИОаИТЗУКІ БСКАЗСО М ТЕТОМУМОУУКОВ РОСС ЕМІСТІМРОВСсСОЮТИамМАО
КЕРОСКАТІ ТАОКЗ5КТУУМНІ 551 АБЕОБАУУУСАВНариуазмоі риусоатоУгУ5о
ЗЕО ІО МО: 21:
РІММТОЗНІ 5М5Т5І ОРУБІТСКАБОВУЗТУМАМ МООКРИОЗРАВИУЗАЗУВМІСУРОоВЕТИа5
САатоЕТЕТІЗЗМОАЕОІ АМУУСООНУЗРРУТРИаСсаИткі БІК
Інші приклади антитіл до СОЗ8, які можна використовувати у способах винаходу, описані в міжнародній патентній публікації Ме УМО 05/103083, міжнародній патентній публікації Мо М/О 06/125640, міжнародній патентній публікації Ме М/О 07/042309, міжнародній патентній публікації
Мо МО 08/047242 або міжнародній патентній публікації Мо УМО 14/178820.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ3З8, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 4 та Мі із БЕО ІЮ МО: 5, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, що містить МН із ЗЕО ІЮ МО: 14 та Мі із ЗЕО ІО МО: 15, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 16 та Мі із БЕО ІЮ МО: 17, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, що містить МН із БЗЕО ІЮО МО: 18 та МІ із БЗЕО ІЮО МО: 19 протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, що містить МН із ЗЕО ІЮО МО: 20 та МІ із ЗЕО ІЮО МО: 21 протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою меланому.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак легень.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою плоскоклітинний недрібноклітинний рак легень (НДКРЛ).
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою неплоскоклітинний НДКРЛ.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою аденокарциному легень.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою нирково-клітинну карциному (НКК) (наприклад, світлоклітинну ниркову карциному або папілярну ниркову карциному) або її метастатичні ураження.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою мезотеліому.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою носоглоткову карциному (НГК).
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою колоректальний рак.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак простати або кастраційно- резистентний рак простати.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак шлунка.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак яєчника.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак ШКТ.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак печінки.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак підшлункової залози.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак щитовидної залози.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою плоскоклітинну карциному голови і шиї.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою карциноми стравоходу і шлунково-кишкового тракту.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак молочної залози.
Зо У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак фалопієвих труб.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак головного мозку.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак уретри.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою урогенітальний рак.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою ендометріоз.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою рак шийки матки.
У деяких варіантах здійснення солідна пухлина являє собою метастатичні ураження при онкологічних захворюваннях.
У деяких варіантах здійснення в солідній пухлині відсутня експресія СОЗ8, яку можна виявити.
У солідної пухлини не виявляється експресія СОЗ8, в разі, коли експресія СОЗ8 в тканині солідної пухлини або в клітинах, виділених з солідною пухлини, є статистично незначною у порівнянні з контролем, наприклад, експресія, що виявляється при використанні антитіла до
СОЗ38, в порівнянні з експресією, яка виявляється при використанні ізотипічного контрольного антитіла з застосуванням добре відомих способів.
Антитіла до СОЗ38, які використовують у способах винаходу, також можуть бути вибрані де помо, наприклад, із бібліотеки фагового дисплея, де фаги сконструйовані для експресії людських імуноглобулінів або їх частин, таких як Раб, одноланцюгові антитіла (5СЕм), непарні або парні варіабельні області антитіла (Кпаррік еї аї., (2000) У Мої Віо! 296:57-86; Кгебрз евї аї., (2001) У Іттипої Меїйп 254:67-84; Мацанап еї аї., (1996) Маїште Віоїесппоіоду 14:309-314; 5Невів еї а!., (1998) РІТА5 (ОА) 95:6157-6162; Ноодепроот апа МУ/іпіег, (1991) У Мої Віої! 227:381; Мак еї а!., (1991) У Мої Віої 222:581). СОЗ8-зв'язуючі варіабельні домени можна виділити, наприклад, з бібліотек фагового дисплея, що експресують варіабельні області важкого і легкого ланцюгів антитіла як гібридні білки з білком оболонки ріхХ бактеріофага, як описано в публікації ЗпПі еї аї., (2010) У Мої Віо! 397:385-96 і міжнародній патентній публікації Ме МУО 09/085462. Бібліотеки антитіл можна піддавати скринінгу на зв'язування з позаклітинним доменом людського СОЗ8, отримані позитивні клони можна додатково характеризувати, виділяти з лізатів клонів Раб, а потім клонувати як повнорозмірні антитіла. Такі способи з використанням способів фагового дисплея для виділення людських антитіл визнані в цій галузі. Див., наприклад: Патент США Мо 5,223,409, патент США Мо 5,403,484, патент США Мо 5,571,698, патент США Мо 5,427,908, патент (510) США Мо 5,580,717, патент США Мо 5,969,108, патент США Мо 6,172,197, патент США Мо
5,885,793, патент США Мо 6,521,404, патент США Мо 6,544,731, патент США Мо 6,555,313, патент
США Мо 6,582,915 та патент США Мо 6,593,081.
У деяких варіантах втілення антитіло до СОЗ8 має ізотип ІДС1, Ідс2, ІдеЗ або дві.
Ес-фрагмент антитіла може опосередковувати ефекторні функції антитіла, такі як антитілозалежна клітинноопосередкована цитотоксичність (АЗКЦ), антитілозалежний клітинний фагоцитоз (АЗКФ) або комплементзалежна цитотоксичність (КЗЦ). Така функція може бути опосередкована зв'язуванням ефекторного (-их) домену (-ів) Ес із Ес-рецептором на імунній клітині з фагоцитарною або літичною активністю або зв'язуванням ефекторного (-их) домену (- іву Ес з компонентами системи комплементу. Зазвичай ефект (-и), опосередкований (-ї). Ес- зв'язувальними клітинами або компонентами комплементу, призводить (-ять) до інгібування й/"або виснаження клітин-мішеней, наприклад клітин, що експресують СОЗ38. Ізотипи ЇД людини
ІЧО1, Ідс2, ІдОЗ ї (9054 проявляють різну здатність до здійснення ефекторних функцій. АЗКЦ може бути опосередкована Ідс1 і Їд53, АЗКФ може бути опосередкований Ідс1, Ідс2, ІдсЗ і
ІЧ904, а КЗЦ може бути опосередкована дос і дез.
Антитіла, які по суті є ідентичними антитілу, що містить МН із ЗЕО ІЮО МО: 4 та Мі із ЗЕО ІЮ
МО: 5, можна використовувати відповідно до способів втілення цього винаходу. У контексті цього документа термін "по суті ідентичні" означає, що дві амінокислотні послідовності МН або
МІ. антитіла, які порівнюють, є однаковими або мають "несуттєві відмінності". Несуттєві відмінності - це заміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 або 15 амінокислот у послідовності важкого ланцюга або легкого ланцюга антитіла, які не мають негативного впливу на властивості антитіла. Відсоток ідентичності можна визначити, наприклад, шляхом попарного вирівнювання з використанням налаштувань за замовчуванням модуля АїЇїдпХ Месіог МТІ м.9.0.0 (Іпмігодеп, м. Карлобад, штат Каліфорнія, США). Послідовності білка згідно з цим винаходом можна використати як послідовність запиту для здійснення пошуку в публічно доступних або патентних базах даних, наприклад, для визначення споріднених послідовностей. Типовими програмами, які використовують для здійснення таких пошуків, є програми ХВІ А5Т або ВІ А5ТР (пр /Лумлм псбі піт/піпй дом) або комплект СепотеОицеві "м ((зепотеОиеві, м. Уестборо, штат
Массачусетс, США) з використанням налаштувань за замовчуванням. Приклади заміщень, які можуть бути виконані в антитілах, що специфічно зв'язуються з СОЗ38, являють собою, наприклад, консервативні заміщення амінокислотою, яка має аналогічний заряд, гідрофобні або стереохімічні характеристики. Для покращення властивостей антитіл, наприклад стабільності або афінності, або для покращення ефекторних функцій антитіл можуть також бути виконані консервативні заміщення. Можуть бути виконані 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 або 15 амінокислотних заміщень, наприклад, у важкому або легкому ланцюзі антитіла до СОЗ8. Крім того, будь-який нативний залишок у МН або Мі може бути також заміщений аланіном, як було описано раніше для аланінсканувального мутагенезу (Масі еппап еї аї., Асіа РпузіоїЇ Зсапа зиррі 643:55-67, 1998; Зазакі єї а!., Адм Віорпуз 35:1-24, 1998). Фахівці в цій галузі можуть визначити бажані заміщення амінокислот на момент, коли такі заміщення є бажаними. Амінокислотні заміщення можна провести, наприклад, за допомогою ПЛР-мутагенезу (патент США Мо 4,683,195). Бібліотеки різновидів можна отримувати з використанням добре відомих способів, наприклад з використанням випадкових (ММК) або невипадкових кодонів, наприклад. ЮМК- кодонів, які кодують 11 амінокислот (Аа, Суб, Азр, Сім, СУ, Гуз, Азп, Агу, Зег, Туг, Тр), і скринінгу бібліотек на різновиди з бажаними властивостями. Отримані різновиди можуть бути досліджені на їхнє зв'язування з СОЗ8, їхню здатність індукувати АЗКЦ, АЗКФ або апоптоз або модулювати іп мйго ферментативну активність СОЗ8 з використанням способів, описаних у цьому документі.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ3З8, може зв'язуватись з людським СОЗ8 в деякому діапазоні афінності (Ко). В одному варіанті втілення згідно з винаходом і в деяких варіантах втілення 3 усіх без винятку перерахованих нижче пронумерованих варіантів втілення антитіло, яке специфічно зв'язується з, СОЗ8 зв'язується з
СО38 із високою афінністю, наприклад із Ко, що дорівнює або є меншою ніж приблизно 107 М, наприклад, серед іншого, 1-9,9 (або будь-який діапазон або значення в цьому діапазоні, наприклад, 1,2, 3,4, 5,6, 7, 8 або 9) х 109 М, 109 М, 1079 М, 107 М, 1072 М, 1073 М, 1072 М, 10- 15 М, або будь-який діапазон або значення в цьому діапазоні, визначені за допомогою поверхневого плазмонного резонансу або способом Кіпеха, який використовують фахівці в цій галузі. Один приклад афінності дорівнює або є меншим ніж 1 х 108 М. Інший приклад афінності дорівнює або є меншим ніж 1 х 109 М.
У деяких варіантах здійснення антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, є біспецифічним антитілом. Області МІ. і/або МН існуючого антитіла до СОЗ38 або області МІ. і МН, ідентифіковані бо де помо, як описано в цьому документі, можуть бути сконструйовані в біспецифічні повнорозмірні антитіла. Такі біспецифічні антитіла можна створити шляхом модуляції взаємодій
СНЗ між важкими ланцюгами моноспецифічних антитіл з отриманням біспецифічних антитіл з використанням методик, таких як ті, що описані в патенті США Мо 7,695,936; міжнародній патентній публікації Мо УМО 04/111233; публікації патенту США Мо 05 2010/0015133; публікації патенту США Ме 05 2007/0287170; міжнародній патентній публікації Мо УМО 2008/119353; публікації патенту США Ме 5 2009/0182127; публікації патенту США Мо 05 2010/0286374; публікації патенту США Ме 05 2011/0123532; міжнародній патентній публікації Мо УМО 2011/131746; міжнародній патентній публікації Мо МУО 2011/143545 або публікації патенту США
Мо 05 2012/0149876. Додатковими біспецифічними структурами, у які можна вбудувати області
МІ. і/або МН антитіл за цим винаходом, є, наприклад, імуноглобуліни з подвійним варіабельним доменом (міжнародна патентна публікація Ме УМО 2009/134776) або структури, які включають різноманітні димеризаційні домени для поєднання двох плечей антитіла з відмінною специфічністю, такі як "лейцинова застібка" або колагенові димеризаційні домени (міжнародна патентна публікація Мо УМО 2012/022811, патент США Мо 5,932,448; патент США Мо 6,833,441).
Наприклад, біспецифічні антитіла можна отримувати іп мйго у безклітинному середовищі шляхом введення асиметричних мутацій у області СНЗ двох моноспецифічних гомодимерних антитіл і утворення біспецифічного гетеродимерного антитіла 3 двох батьківських моноспецифічних гомодимерних антитіл у відновних умовах, щоб забезпечити ізомеризацію дисульфідного зв'язку відповідно до способів, описаних у міжнародній патентній публікації Мо
УМО 2011/131746. У цих способах перше моноспецифічне двовалентне антитіло (наприклад, антитіло до СОЗ8) і друге моноспецифічне двовалентне антитіло сконструйовані так, щоб мати певні заміщення в домені СНЗ, які сприяють стабільності гетеродимера; антитіла інкубують разом у відновних умовах, необхідних для забезпечення ізомеризації дисульфідного зв'язку в залишках цистеїну в шарнірній ділянці; таким чином створюють біспецифічне антитіло шляхом обміну Раб-плечей. Умови інкубації оптимально можуть бути відновлені до невідновних.
Прикладами відновлювальних агентів, що можуть використовуватися, є 2-меркаптоетиламін (2-
МЕА), дитіотреїтол (ОТТ), дитіоеритритол (ОТЕ), глутатіон, трис(2-карбоксіетилуфосфін (ТСЕР), -цистеїн і бета-меркаптоетанол, переважно відновлювальний агент вибирають із групи, що складається з: 2-меркаптоетиламіну, дитіотреїтолу й трис(2-карбоксіетилуфосфіну. Наприклад,
Зо можна використовувати інкубування протягом принаймні 90 хв. за температури принаймні 20 "С за присутності принаймні 25 мМ 2-МЕА або за присутності принаймні 0,5 мМ дитіотреїтолу за рн у діапазоні 5-8, наприклад за рн 7,0 або за рн 7,4.
Прикладами мутацій в області СНЗ, які можна використовувати в першому важкому ланцюзі й у другому важкому ланцюзі біспецифічного антитіла, є К409К і/або Е405І.
Способи цього винаходу можна використовувати для лікування хворих тварин, які належать до будь-якої класифікації. Приклади таких тварин включають ссавців, таких як люди, гризуни, собаки, кішки й свійські тварини.
Введення/фармацевтичні композиції
Антитіла, які специфічно зв'язані з СОЗ38, можуть бути надані в способах відповідно до винаходу у відповідних фармацевтичних композиціях, що містять антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, і фармацевтично прийнятний носій. Носій може являти собою розріджувач, ад'ювант, допоміжну речовину або носій, з яким вводять антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8.
Такі носії можуть бути рідинами, такими як вода й олії, у тому числі олії з нафти, тваринного, рослинного або синтетичного походження, такі як арахісова олія, соєва олія, мінеральна олія, кунжутна олія тощо. Наприклад, можна використовувати 0,4 90 фізіологічний розчин і 0,3 90 гліцин. Ці розчини повинні бути стерильними й не містити жодних твердих частинок. Їх можна стерилізувати за допомогою загальноприйнятих, добре відомих способів стерилізації (наприклад, шляхом фільтрації). Композиції можуть містити фармацевтично прийнятні допоміжні речовини, необхідні для наближення до фізіологічних умов, такі як агенти, що коригують рН, та буферні агенти, стабілізуючі агенти, загущувачі, ковзні агенти й барвники тощо. Концентрація антитіл, які специфічно зв'язують СОЗ8, у такій фармацевтичній композиції може змінюватися в широких межах, наприклад, від менш ніж приблизно 0,5 95, звичайно до принаймні приблизно 1 95, навіть до 15 або 20 95, 25 95, 30 95, 35 95, 40 95, 45 95 або 50 95 за масою, і буде вибрана в першу чергу виходячи з необхідної дози, об'ємів рідини, в'язкості тощо залежно від вибраного конкретного способу введення. Відповідні носії й композиції включно з іншими білками людини, наприклад сироватковим альбуміном людини, описані, наприклад, у публікації Кетіпдіоп: Тне Зсіепсе апа Ргасіїсе ої Рпагтасу, 2151 Едіййоп, Тгоу, О.В. єд., Ііріпсой
Матв апа УміКіп5, Рпйадеї!рніа, РА 2006, Рай 5, Рпагтасешіса! Мапитасішгіпуд рр. 691-1092, див. особливо рр. 958-989.
Спосіб введення антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, у способах винаходу може бути будь-яким відповідним способом, таким як парентеральне введення, наприклад, внутрішньошкірне, внутрішньом'язове, внутрішньоочеревинне, внутрішньовенне або підшкірне, легеневе, через слизові оболонки (пероральне, інтраназальне, інтравагінальне, ректальне), або іншими засобами, визнаними фахівцями й добре відомими в цій галузі. Антитіла, які специфічно зв'язують СОЗ38, можна вводити внутрішньопухлинно шляхом, в дренуючу ділянку лімфатичного вузла для місцевої доставки в пухлину із застосуванням відомих способів.
Антитіла, які специфічно зв'язують СОЗ38, можна вводити пацієнту будь-яким прийнятним способом, наприклад, парентерально шляхом внутрішньовенної (в/в) інфузії або болюсної ін'єкції, внутрішньом'язово, підшкірно або внутрішньочеревним шляхом. Внутрішньовенну (в/в) інфузію можна, наприклад, вводити протягом 15, 30, 60, 90, 120, 180 або 240 хвилин або впродовж 1,2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11 або 12 годин.
Доза, яку вводять пацієнтові, є достатньою для полегшення або принаймні часткового призупинення захворювання, що підлягає лікуванню ("терапевтично ефективна кількість"), і може іноді становити від 0,005 мг до приблизно 100 мг/кг, наприклад від приблизно 0,05 мг до приблизно 30 мг/кг або від приблизно 5 мг до приблизно 25 мг/кг, або приблизно 4 мг/кг, приблизно 8 мг/кг, приблизно 16 мг/кг або приблизно 24 мг/кг, або, наприклад, приблизно 1, 2, 3, 4,5,6, 7, 8, 9 або 10 мг/кг, але може бути навіть вищою, наприклад становити приблизно 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 або 100 мг/кг.
Можна також вводити фіксовану одиничну дозу, наприклад 50, 100, 200, 500 або 1000 мг, або доза може грунтуватися на площі поверхні тіла пацієнта, наприклад становити 500, 400, 300, 250, 200 або 100 мг/м-. Зазвичай можна вводити від 1 до 8 доз (наприклад, 1,2,3,4,5,6, 7 або 8), але можна вводити 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 або більше доз.
Введення антитіл, які специфічно зв'язують СЮОЗ8, у способах згідно з цим винаходом можна повторювати через один день, два дні, три дні, чотири дні, п'ять днів, шість днів, один тиждень, два тижні, три тижні, один місяць, п'ять тижнів, шість тижнів, сім тижнів, два місяці, три місяці, чотири місяці, п'ять місяців, шість місяців або довше. Повторні курси лікування також можливі як довготривале введення. Повторне введення може бути в тій самій дозі або в іншій дозі.
Наприклад, антитіла, які специфічно зв'язують СЮОЗ8, у способах винаходу можна вводити в дозі
Зо 8 мг/кг або 16 мг/кг з інтервалом один тиждень протягом 8 тижнів з наступним уведенням у дозі 8 мг/кг або 16 мг/кг кожні два тижні протягом додаткових 16 тижнів з наступним уведенням у дозі 8 мг/кг або 16 мг/кг кожні чотири тижні шляхом внутрішньовенної інфузії.
Антитіла, які специфічно зв'язують СЮОЗ38, можна вводити відповідно до способів втілення цього винаходу у вигляді підтримуючої терапії, наприклад, один раз на тиждень протягом періоду 6 місяців або більше.
Наприклад, антитіла, які специфічно зв'язують СОЗ38 відповідно до способів втілення цього винаходу, можуть бути забезпечене у вигляді добової дози в кількості приблизно 0,1-100 мг/кг, наприклад 0,5, 0,9, 1,0,1,1,1,5,2,3,4,5, 6, 7, 8,9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22,23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 40, 45, 50, 60, 70, 80, 90 або 100 мг/кг на добу принаймні в один із днів 1,2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39 або 40 або, альтернативно, принаймні в один із тижнів 1, 2,3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 або 20 після початку лікування (або в будь-якій комбінації перерахованого) із використанням одноразових або розділених доз кожні 24, 12, 8, 6, 4 або 2 години (або будь-якої комбінації перерахованого).
Антитіла, які специфічно зв'язують СОЗ8 відповідно до способів втілення цього винаходу, можна також вводити профілактично, щоб знизити ризик розвитку раку, уповільнити початок розвитку подій при прогресуванні раку та/або знизити ризик рецидиву в разі ремісії раку. Це може бути особливо корисним у пацієнтів, у яких важко визначити місце знаходження пухлини, присутність якої відома відповідно до інших біологічних факторів.
Антитіла, які специфічно зв'язують СОЗ38, відповідно до способів втілення цього винаходу, можуть бути ліофілізовані для зберігання і відновлені в потрібному носії перед застосуванням.
Доведено, що ця методика є ефективною під час використання звичайних білкових препаратів, і можна використовувати добре відомі методики ліофілізації й відновлення.
Антитіла, які специфічно зв'язують СОЗ8, відповідно до способів втілення цього винаходу можна вводити в комбінації з другим терапевтичним агентом.
У способах втілення цього винаходу антитіла, які специфічно зв'язують СОЗ38, можна вводити разом з будь-яким одним або більше з хіміотерапевтичних лікарських засобів або іншими протираковими терапевтичними засобами, відомими в цій галузі. Хіміотерапевтичні агенти являють собою хімічні сполуки, які застосовуються для лікування раку й включають бо агенти, що інгібують ріст, або інші цитотоксичні агенти, і включають алкілуючі агенти,
антиметаболіти, інгібітори проти мікротрубочок, інгібітори топоізомерази, інгібітори рецепторної тирозинкінази, інгібітори ангіогенезу тощо. Приклади хіміотерапевтичних засобів включають наступні засоби: алкілюючі агенти, наприклад, тіотепа і циклофосфамід (ЦИТОКСАНФ); алкілсульфонати, наприклад, бусульфан, імпросульфан і піпосульфан; азиридини, наприклад, бензодопа, карбоквон, метуредопа і уредопа; етиленіміни й метіламеламіни, включаючи альтретамін, тріетиленмеламін, тріетилентіофосфорамід, тріетилентіофосфорамід і триметилолмеламін; азотисті іприти, наприклад, хлорамбуцил, хлорнафазін, хлорфосфамід, естрамустин, іфосфамід, мехлоретамін, мехлоретаміна оксиду гідрохлорид, мелфалан, новембіхін, фенестерид, преднімустин, трофосфамід, урацила іприт; нітрозосечовини, наприклад, кармустин, хлорзотоцин, фотемустин, ломустин, німустин, ранімустин; антибіотики, наприклад, аклациноміцини, актиноміцин, аутраміцин, азасерін, блеоміцин, кактиноміцін, каліхеаміцин карабіцин, карміноміцин, карзинофілін, хромоміцини, дактиноміцин, даунорубіцин, деторубіцин, б-діазо-5-оксо-І -нюорлейцин, доксорубіцин, епірубіцин, езорубіцин, ідарубіцин, марцелломіцин, мітоміцин, мікофенолова кислота, ногаламіцин, олівоміцин, пепломіцин, потфіроміцин, пуроміцин, хеламіцин, родорубіцин, стрептонігрин, стрептозоцин, туберцидин, убенімекс, зиностатин, зорубіцин; антиметаболіти, наприклад, метотрексат і 5-БО; аналоги фолієвої кислоти, наприклад, деноптерин, метотрексат, птероптерин, триметрексат; аналоги пурину, наприклад, флударабін, б-меркаптопурин, тіаміприн, тіогуанін; аналоги піримідину, наприклад, анцитабін, азацитидин, б-азаурідин, кармофур, цитарабін, дидезоксиурідин, доксифлуридин, еноцитабін, флоксуридин; антіандрогени, наприклад, калустерон, дромостанолон пропіонат, епітіостанол, мепітіостан, тестолактон; засоби, що пригнічують функції надниркових залоз, наприклад, аміноглутетимід, мітотан, трилостан; поповнювач фолієвої кислоти, наприклад, фролінова кислота; ацеглатон; алдофосфаміду глікозид; амінолевулінова кислота; амсакрин; бестрабуцил; бізантрен; едатраксат; дефофамін; демекольцин; діазиквон; елфорнітин; ацетат еліптинію; етоглюцид; нітрат галію; гідроксисечовина; лентинан; лонідамін; мітогуазон; мітоксантрон; мопідамол; нітракрин; пентостатин; фенамет; пірарубіцин; подофілінова кислота; 2-етилгідразид; прокарбазин; РЗКФ); разоксан; сизофіран; спірогерманій; тенуазонова кислота; тріазиквон; 2,227- трихлортріетиламін; уретан; віндезин; дакарбазин; манномустин; мітобронітол; мітолактол;
Зо піпоброман; гацитозин; арабінозид ("Ага-С"); циклофосфамід; тіотепу; представників сімейства таксоїдов або таксанов, наприклад, паклітаксел (ТАКСОЛФдоцетаксел (ТАКСОТЕРФ)) та їхні аналоги; хлорамбуцил; гемцитабін; 6б-тіогуанін; меркаптопурин; метотрексат; аналоги платини, такі як цисплатин і карбоплатин; вінбластин; платина; етопозид (УР-16); іфосфамід; мітоміцин
С; мітоксантрон; вінкристин; винорелбін; навелбін; новантрон; теніпозид; дауноміцин; аміноптерин; кселода; ібандронат; СРТ-11; інгібітор топоїзомерази КЕб5 2000; дифторметилорнітин (ДФМО); ретиноєва кислота; еспераміцини; капецитабин; інгібітори рецепторів тирозинкіназ та/або ангіогенезу, включаючи НЕКСАВАРФ (сорафеніб), СУТЕНТФ (сунітиніб), ВОТРІЕНТ м (пазопаніб), паладій "м (тоцераніб), ЗАКТІМА "м (вандетаніб),
РЕЦЕНТІНФ (цедираніб), регорафеніб (ВАМ 73- 4506), акситиніб (АСО13736), лестауртиніб (СЕР-701), ТАРЦЕВАФ (ерлотиніб), ІРЕССА "м (гефітиніб), ГілотріфФ (афатиніб), ТАЙКЕРБФ (лапатиніб), нератиніб тощо, а також фармацевтично прийнятні солі, кислоти або похідні будь- якої зі сполук, перерахованих вище Також у це визначення включені протигормональні агенти, дія яких регулює або інгібує вплив гормонів на пухлини, такі як антиестрогени, включаючи, наприклад, тамоксифен, ралоксифен, 4(5)-імідазоли, що інгібують ароматазу, 4- гідрокситамоксифен, триоксифен, кеоксифен, ІМ 117018, онапристон і БАКЕБТОМФ (тореміфен); і антіандрогени, такі як флутамід, нілутамід, бікалутамід, лейпролід і гозерелін; а також фармацевтично прийнятні солі, кислоти або похідні будь-якої зі сполук, перерахованих вище. Інші звичайні цитотоксичні хімічні сполуки, які описані в УМетапп еї аї., 1985, у Медісаї
Опсоіоду (Саїйабгезі єї аї., ед5.), Спарієг 10, МеМіМнап Рибіїзпіпд, також можна застосовувати в способах цього винаходу.
Приклади агентів, які можуть бути використані в комбінації з антитілом, що специфічно зв'язує СО38, відповідно до способів втілення цього винаходу, включають інгібітори тирозинкіназ і націлені протиракові препарати, наприклад, ІРЕССА мМ (гефітиніб) і ТарцеваФф (ерлотиніб), а також інші антагоністи НЕК2, НЕКЗ, НЕК4 або МЕСЕ. Приклади антагоністів
НЕК2 включають СР-724-714, НЕВСЕРТІМ М (трастузумаб), ОММІТАКСО "М (пертузумаб), ТАК- 165, ТАЙКЕРБФ (лапатиніб) (інгібітор ЕСЕВ. і НЕВ2) і СМУ-282974. Приклади антагоністів НЕБЕЗ включають антитіла до НегЗ (див., наприклад, патентну публікацію Мо 2004/0197332). Приклади антагоністів НЕК4 включають міРНК проти НЕКА (див., наприклад, Маацйа бї аї!., Мої Віо! Сеї! 17: 67-79, 2006). Прикладом антагоніста МЕСЕ є Авастин "М (бевацизумаб).
Приклади агентів, які можуть бути використані в комбінації з антитілом, що специфічно зв'язує СЮОЗ8, відповідно до способів втілення цього винаходу, включають стандартні лікарські препарати для лікування солідних пухлин або інгібітори контрольних точок імунної відповіді.
Другий терапевтичний агент відповідно до способів втілення цього винаходу може являти собою інгібітор контрольних точок імунної відповіді.
У деяких варіантах здійснення інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до
РО-1, антитіло до РО-11, антитіло до РО-І 2, антитіло до | АСЗ, антитіло до ТІМ3З або антитіло до
СТІ А-4.
У деяких варіантах здійснення інгібітор контрольних точок імунної відповіді є антагоністичне антитіло до РО-1, антагоністичне антитіло до РО-11, антагоністичне антитіло до РО-І2, антагоністичне антитіло до | АОЗ або антагоністичне антитіло до ТІМ3.
У деяких варіантах здійснення інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до
РО-1.
У деяких варіантах здійснення інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до
РО-І1.
У деяких варіантах здійснення інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до
РО-1 2.
У деяких варіантах здійснення інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до
І А.
У деяких варіантах здійснення інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до
ТІМ3З.
У деяких варіантах здійснення інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до
СТІ А-4.
Будь-які антагоністичні антитіла до РО-1 можна використовувати відповідно до способів втілення цього винаходу. Типовими антитілами до РО-1, які можна використовувати, є
ОПДИВОФ (ніволумаб) і КЕЙТРУДАФ (пембролізумаб). Препарат ОПДИВОФ (ніволумаб) описаний, наприклад, в патенті США Мо 8,008,449 (антитіло 5С4) і містить МН із ЗЕО ІЮО МО: 24 та МІ із БЕО ІЮ МО: 25. Препарат КЕЙТРУДАФ (пембролізумаб) описаний, наприклад, в патенті
США Мо 8,354,509 і містить МН із БЕО ІЮО МО: 22 та МІ із 5БЕО ІЮО МО: 23. Амінокислотні
Зо послідовності ніволумаба та пембролізумаба також доступні в реєстрі СА5. Додаткові придатні до використання антитіла до РО-1 описані в патенті США Мо 7,332,582, патентній публікації США
Мо 2014/0044738, міжнародній патентній публікації Мо УМО 2014/17966 і патентній публікації США
Мо 2014/0356363.
Термін "антагоніст" стосується молекули, яка при зв'язуванні з клітинним білком пригнічує щонайменше один тип реакції або активності, індукованої лігандом білка. Молекула є антагоністом, якщо відбувається пригнічення щонайменше одного типу реакції або активності щонайменше на приблизно 30 95, 40 90, 45 95, 50 95, 55 95, 60 95,65 905, 70 95, 75 95, 80 905, 85 90, 90 95, 95 95 або 100 95 в порівнянні з пригніченням щонайменше одного типу реакції або активності за відсутності антагоніста (наприклад, в негативному контролі), або в разі, коли пригнічення є статистично значущим в порівнянні з пригніченням за відсутності антагоніста.
Антагоністом може бути антитіло, розчинний ліганд, мала молекула, ДНК або РНК, наприклад, міРНК. Типова реакція або активність, що активується, наприклад, зв'язуванням РО-1 з відповідним рецептором РО-Ї1 або РО-Ї2, може являти собою зниження проліферації антигенспецифічних клітин СО4я або СО8: або зниження вироблення інтерферонуу (ІЕМ-у) Т- клітинами, що призводить до пригнічення імунних відповідей на, наприклад, пухлину. Типова реакція або активність, що активується зв'язуванням ТІМ-3 зі своїм рецептором, таким як галектін-9, може являти собою зниження проліферації антигенспецифічних клітин СО4: або
СОр8", зниження вироблення ІЕМ-у Т-клітинами або зниження поверхневої експресії СО137 на клітинах СО4: або СО8:, що призводить до пригнічення імунних відповідей на, наприклад, пухлину. Отже, антагоністичне антитіло до РО-1, що специфічно зв'язує РО-1, антагоністичне антитіло до РО-1/2 та антагоністичне антитіло, що специфічно зв'язує ТІМ-3, індукують імунні відповіді шляхом інгібування інгібіторних шляхів.
ЗЕО ІО МО: 22
ОМОЇ МОБОМЕУККРИаАБУКУВСКАЗБСОУТЕТМУУМУМУВОА РИСІ ЕУМИастмеРоМмастМемМЕ
КЕКМАМТІ ТТО5ОЗТТТАУМЕЇ КІ ОБОЮОТАУУУСАВВОУВеЕОМагрУМУаОоатТТУТУ55
ЗЕО ІЮО МО: 23
ЕІМГТО5РАТІ 5І 5РОЕВАТІ БСВАБКИамЗТоахувмі НУМООКРИИОСАРАЦІ МІ АБУ ЕБСМРАН
ЕЗОаБавбБаИтОвЕТІТІ55І ЕРЕОЕАМУМСОН5НАОІ РІ ТРИССИТКМУБІК
ЗЕО ІО МО: 24
ОМОЇ МЕЗС С УМОРИаВБІ ВІ ОСКАБСОИТЕЗМЗаМНУУВОАРИаКаИТ ЕМУМАММУравкнмимАр
ЗУКОаВЕТІЗАОМЗКМТІ ГГ ОММ5І ВАЕОТАУУУСАТМООЮМУСОСТІ МТУ
ЗЕО ІЮ МО: 25
ЕІММГТО5РАТІ 5І 5РОЕВАТІ БСВАБОБЗУЗБЗУ АМУУООКРООАРАІ ПУИВАЗМААТтТаІРАВЕбЗИа5 азатовТтТІ55І ЕРЕОЕАМУУСОО5ЗММУРАТЕСОСТКУЄБЇІК
Посилюючі імунну відповідь антитіла до РО-Ї17 можна використовувати відповідно до способів втілення цього винаходу (наприклад, антагоністичні антитіла до РО-11). Типовими придатними для використання антитілами до РО-І1 є дурвалумаб, атезолізумаб і авелумаб, а також антитіла, описані, наприклад, в патентній публікації США Мо 2009/0055944, патенті США
Мо 8,552,154, патенті США Мо 8,217,149 та патенті США Мо 8,779,108.
Дурвалумаб містить МН із БЕО ІО МО: 26 та МІ із ЗЕО ІЮ МО: 27.
Атезолізумаб містить МН із БЕО ІО МО: 28 та МІ із БЕО ІО МО: 29.
Авелумаб містить МН із ЗЕО ІЮ МО: 30 та МІ із БЕО ІО МО: 31.
ЗЕО ІЮ МО: 26
ЕМОЇ МЕЗОСИ,Ї МОРО,БІ ВІ БСААЗИаЕТЕЗА УМ МЗУУУВОАРИаКаї ЕМУМАМІКОВИазЗЕКУ УМО
ЗУКОаВЕТІЗАОМАКМБІ МІ ОММ5І ВАЕОТАУУУСАВЕС:Ї СМУРСЕГ АЕОММУ ЧОСТІ МТУ
ЗЕО І МО: 27
ЕІММГТО5РИТІ ЗІ ЗРОЕВАТІ БСВАЗОВУЗЗОЗМ Ам МООК
РаОАРА ПМОАБЗЗВАТОаІРОВЕЗаБазатОвТтІ ТІЗВІ ЕРЕОЕАУУУСООМавІі РУТРСОСТКМЕїК
ЗЕО ІЮ МО: 28
ЕМОЇ МЕЗО МОРОИБІІ ВІ БСААЗИаЕТЕЗОБУМІНУУВОАРИаКаЇ ЕМ МАМІЗРУСИаЗТ УМА
УКОавВЕТІЗАЮТЗКМТАМІ ОММ5І ВАЕОТАМУУСАВАНУРССЕО УМ СИТІ МТУ
ЗЕО ІЮ МО: 29
РІОМТО5РБОБІ БАБМАОВМТІТСВАБОВУЗТАМАМУУООКРОКАРКІ ПУЗАБРЇ У5ИаУРЗАЕЗаБ аЗатТОРТТІЗБІ ОРЕОРАТУУСООМІ УНРАТРаОСТКМУБїІК
ЗЕО І МО: 30
ЕМО ГЕЗСОСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААЗОаЕТЕЗ5УММУУВОАРОаКаИгЕМУІМРЗСИСасЕМАОТМУ
КавеЕтІЗВОМ5КМТІ М ОММ5І ВАЕОТАУУУМСАВІК СУТ Туру СОаИТтІ МТУ55
ЗЕО І МО: 31
Коо) ОА ТОРАЗУЗОаБЗРООБІТІЗСТОТЗБОУСИУММУЗУМООНРОаКАРКІ МІМОМЗМА РІСУЗМАЕ вазКБамтТАБІ Та ОАЕОЕАрУУСЗЗУТЗЗОЗТАУгататкмтмІ.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, що містить УН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із ЗЕО ІЮО МО: 5 в комбінації з антитілом до РО-1, що містить МН із БЕО ІЮ МО: 24 та Мі із 5ЕБЕО ІЮ МО: 25, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, що містить МН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із ЗЕО ІО МО: 5 в комбінації з антитілом до РО-1, що містить МН із БЕО ІЮ МО: 22 та Мі із 5ЕБЕО ІЮ МО: 23, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, що містить УН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із ЗЕО ІЮО МО: 5 в комбінації з антитілом до РО-Ї1, що містить МН із БЕО ІЮ МО: 26 та МІ із БЕО ІЮ МО: 27, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, що містить МН із ЗЕО ІЮ МО: 4 та Мі із БЕО ІЮ МО: 5 в
БО комбінації з антитілом до РО-Ї1, що містить МН із БЕО ІЮ МО: 28 та МІ із БЕО ІЮ МО: 29, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, що містить МН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із ЗЕО ІО МО: 5 в комбінації з антитілом до РО-Ї1, що містить МН із БЕО ІЮ МО: 30 та Мі із 5БЕО ІЮО МО: 31, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб підвищення імунної відповіді у пацієнта, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, що містить МН із ЗЕО ІЮО МО: 4 та Мі із БЕО ІЮО МО: 5 в комбінації з антитілом до РО-1, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 24 та МІ із БЕО ІЮ МО: 25, протягом часу, достатнього для підвищення імунної відповіді.
Цей винахід також пропонує спосіб підвищення імунної відповіді у пацієнта, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, що містить МН із ЗЕО ІЮО МО: 4 та Мі із БЕО ІЮО МО: 5 в комбінації з антитілом до РО-1, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 22 та МІ із БЕО ІЮ МО: 23, протягом часу, достатнього для підвищення імунної відповіді.
Цей винахід також пропонує спосіб підвищення імунної відповіді у пацієнта, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 4 та Мі із ЗЕО ІЮ МО: 5 в комбінації з антитілом до РО-11, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 26 та Мі із 5ЕО ІЮО МО: 27, протягом часу, достатнього для підвищення імунної відповіді.
Цей винахід також пропонує спосіб підвищення імунної відповіді у пацієнта, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 4 та МІ із ЗЕО ІО МО: 5 в комбінації з антитілом до РО-11, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 28 та МІ із БЕО ІЮО МО: 29, протягом часу, достатнього для підвищення імунної відповіді.
Цей винахід також пропонує спосіб підвищення імунної відповіді у пацієнта, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 4 та Мі із ЗЕО ІЮ МО: 5 в комбінації з антитілом до РО-11, що містить МН із БЕО ІЮ МО: 30 та Мі із БЕО ІЮО МО: 31, протягом часу, достатнього для підвищення імунної відповіді.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має колоректальний рак, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, в комбінації з антагоністичним антитілом до РО-1 протягом часу, достатнього для лікування колоректального раку.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має колоректальний рак, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ38, в комбінації з антагоністичним антитілом до РО-Ї1
Зо протягом часу, достатнього для лікування колоректального раку.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має колоректальний рак, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, в комбінації з антагоністичним антитілом до РО-12 протягом часу, достатнього для лікування колоректального раку.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має рак легень, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ38, в комбінації з антагоністичним антитілом до РО-1 протягом часу, достатнього для лікування раку легень.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має рак легень, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, в комбінації з антагоністичним антитілом до РО-Ї1 протягом часу, достатнього для лікування раку легень.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має рак легень, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ38, в комбінації з антагоністичним антитілом до РО-12 протягом часу, достатнього для лікування раку легень.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має рак простати, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, в комбінації з антагоністичним антитілом до РО-1 протягом часу, достатнього для лікування раку простати.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має рак простати, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, в комбінації з антагоністичним антитілом до РО-Ї1 протягом часу, достатнього для лікування раку простати.
У винаході також запропонований спосіб лікування пацієнта, що має рак простати, спосіб включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ38, в комбінації з антагоністичним антитілом до РО-12 протягом часу, достатнього для лікування раку простати.
Посилюючі імунну відповідь антитіла до ГАС-3 можна використовувати відповідно до способів втілення цього винаходу. Прикладами антитіл до І АС-3, які можна використовувати, є, наприклад, антитіла, описані в міжнародній патентній публікації Мо М/УО 2010/019570.
Посилюючі імунну відповідь антитіла до СТГ А-4 можна використовувати відповідно до способів втілення цього винаходу. Прикладом антитіла до СТІ А-4, яке можна використовувати, є іпілімумаб.
Антитіла до РО-1, РО-І1, РО-І2, ГАСЗ, ТІМЗ та СТІ А-4, які можна використовувати відповідно до способів втілення цього винаходу, також можна створювати йє помо з застосуванням способів, описаних в цьому документі.
У деяких варіантах здійснення можуть бути використані антитіла до РО-1, що містять МН з
ЗЕО ІЮ МО: 32 та МІ із ЗЕО ІЮ МО: 33.
У деяких варіантах здійснення можуть бути використані антитіла до РО-1, що містять МН з
ЗЕО ІЮ МО: 34 та МІ із ЗЕО ІЮ МО: 35.
У деяких варіантах здійснення можуть бути використані антитіла до ТІМ-3, що містять МН з
ЗЕО ІЮ МО: 36 та МІ із ЗЕО ІЮ МО: 37.
У деяких варіантах здійснення можуть бути використані антитіла до ТІМ-3, що містять МН з
ЗЕО ІЮ МО: 38 та МІ із ЗЕО ІЮ МО: 39.
ЗЕО ІЮ МО: 32
ОМОЇ МОБСАЕУККРОЗБЗУКУЗСКАВИСИТЕЗЗУАІЗУМУУВОАРОСИЇ ЕМ МастпРІЕОТАММАОКЕ
ОС АМТІТАОЕЗТЗТАММЕЇ 551 В5ЕОТАМУМСАВРИЇ АААУОоТОабі ОМУСОСТІ МТУ55
ЗЕО І МО: 33
ЕІММГТО5РАТІ 5І 5РОЕВАТІ БСВАБОБЗУВОЗМІ АМ/МООКРООАРВІ ПИрАЗМААТа!РАВЕЗОа5 аеБатоОвеТІТІЗЗГЕРЕОРАМУМСООВМУМ Р ТРЕОСТКМЕЇїК
ЗЕО І МО: 34
ЕМОЇ МЕЗО, МОРОаБІ ВІ БСААБИБАЕЗАУОМЗУМУВОАРИаКаИї ЕБМАМІЗОаСАМТУМІ ОМ
УКОавВЕТІЗВОМАКМ5І МІ ОММ5І ВАЕОТАУУУСАБРУЇ 5МЕОУМСОСТІ МТУ55
ЗЕО ІЮ МО: 35
ЕІММТО5РАТІ БМ5РОЕВАТІ ЗСВАБОБІ 5БОМІ НУМООКРИаОАРАП ІКЗАБОБВІЗИІРАВЕбЗОа5 а5аТЕБЕТІТІЗ5І ОБЕОРАУУУСОМОаНзЗЕРУТЕСОИТКІ БІК
Коо) ЗЕО ІЮ МО: 36
ЕМО ГЕЗСОСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААЗОаЕТЕ55УАМОЗУУУВОАРСОаКаігємМмМАІЗазасеГУМАрВ
УКОавВЕТІЗВОМ5КМТІ МІ ОММ5І ВАЕОТАУУМСАКОРУАРІ ПОМУСОСТІ МТУ55
ЗЕО І МО: 37
ЕІМГТО5РАТІ 5І 5РОЕВАТІ БСВАБОБЗУМОМІ АММООКРОСОАРАВ ІМОАЗМААТОаІРАВЕЗИа5 азатТОеТТІЗЗІ ЕРЕОЕАУУУСООСаИнНАРІТРЧОСТКМЕК
ЗЕО ІЮ МО: 38
ЕМО МОБСОАЕУККРОЕБІ КІЗСКаАБОаМЗЕТЗУМ МОМУУВОМРИаКаіи ЕУМалдІРарарівУто
МЕКИаомтТІЗАОКВІЗТАМІ ОМ/551 КАБОТАМУУСАВУМ ЕКО Т ТУМОВММЕОМмМУСОСТТУТУ5
ЗЕО ІЮ МО: 39
РІОМТО5РБОБІ БАБМАО ВМТ СКАЗЕММатТЕМ БМ МООКРОКАРКИ ІМ АЗМАУТаУРЗАЕЗа аЗатТОРТТІЗБІ ОРЕОБРАТУУСИ,ОБУЗУРТЕСОСТКІ ЕК
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, що містить МН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із ЗЕО ІЮО МО: 5 в комбінації з антитілом до РО-1, що містить МН із БЕО ІЮ МО: 32 та Мі із 5ЕО ІЮ МО: 33, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, що містить УН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із ЗЕО ІЮО МО: 5 в
БО комбінації з антитілом до РО-1, що містить МН із БЕО ІЮ МО: 34 та Мі із 5ЕБЕО ІЮ МО: 35, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, що містить МН із ЗЕО ІО МО: 4 та Мі із БЕО ІЮ МО: 5 в комбінації з антитілом до ТІМ-3, що містить МН із БЕО ІЮ МО: 36 та МІ із 5БЕО ІЮО МО: 37, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
Цей винахід також пропонує спосіб лікування пацієнта, що має солідну пухлину, який включає введення пацієнту, що потребує лікування, терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, що містить УН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із ЗЕО ІЮО МО: 5 в комбінації з антитілом до ТІМ-3, що містить МН із БЕО ІО МО: 38 та Мі із 5БЕО ІЮО МО: 39, протягом часу, достатнього для лікування солідної пухлини.
У способах відповідно до винаходу комбінацію антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і другого терапевтичного агента можна вводити в будь-яких відповідних тимчасових рамках.
Наприклад, антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і другий терапевтичний агент можна вводити пацієнту в той самий день і навіть в складі однієї внутрішньовенної інфузії. Однак антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, і другий терапевтичний агент також можна вводити поперемінно в різні дні або поперемінно в різні тижні або місяці тощо. У способах антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і другий терапевтичний агент можна вводити з достатньою близькістю за часом так, щоб вони були одночасно присутні (наприклад, у сироватці) на виявлюваних рівнях у пацієнта, якого лікують. У деяких варіантах втілення весь курс лікування антитілом, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, складається з кількості доз, які вводять протягом певного періоду часу після або перед курсом лікування другим терапевтичним агентом, який також складається з деякої кількості доз. Відновлювальний період із 1, 2 або декількох днів або тижнів може бути використаний між введенням між введенням антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і другого терапевтичного агента.
Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, або комбінацію антитіла, яке специфічно зв'язує
СОЗ38, і другого терапевтичного агента можна вводити разом з будь-якою формою променевої терапії включаючи зовнішню дистанційну променеву терапію, променеву терапію з модульованою інтенсивністю (ІМЕКТ), фокусоване опромінення і будь-яку форму радіохірургії, включаючи гамма-ніж, кібер-ніж, лінійний прискорювач і інтерстиці«альне випромінювання (наприклад, імплантоване радіоактивне "насіння", балонну систему Сііазійе), та/або хірургії.
Орієнтовані методи випромінювання, які можуть бути використані, включають стереотаксичну радіохірургію, фракціонну стереотаксичну радіохірургію та променеву терапію модульованої інтенсивності (ІМКТ). Цілком очевидно, що стереотаксична радіохірургія включає точну доставку випромінювання до пухлинної тканини, наприклад, пухлину головного мозку, уникаючи при цьому навколишньої непухлинної нормальної тканини. Доза радіації, що застосовується при використанні стереотаксичної радіохірургії може коливатись в межах, як правило, від 1 Гр до приблизно 30 Гр, і може включати в себе проміжні діапазони, в тому числі, наприклад, дози від 1 до 5, 10, 15, 20, 25 та до 30 Гр. Через неінвазивні пристрої фіксації, стереотаксичне випромінювання не має обов'язково бути доставлене за один сеанс лікування.
План лікування може бути надійно дубльований протягом декількох днів, таким чином, дозволяючи доставити численні фракціонні дози радіації. При використанні для лікування пухлини з плином часу, метод радіохірургії називається "Ффракціонна стереотаксична радіохірургія" або ЕЗК. На противагу цьому радіохірургія відноситься до лікування за один сеанс. Фракціонна стереотаксична радіохірургія може привести до високого терапевтичного співвідношення, тобто, високої швидкості загибелі пухлинних клітин при низькому впливі на нормальні тканини. Пухлини і нормальна тканина по-різному реагують на високі разові дози радіації в порівнянні з впливом кількох менших доз радіації. Поодинокі великі дози радіації можуть вбити більше нормальної тканини, ніж кілька менших доз випромінювання. Відповідно, дещо менші дози радіації можуть вбити більше пухлинних клітин, менше зачіпаючи нормальну тканину. Доза радіації, що застосовується при використанні фракціонного стереотаксичного випромінювання, може коливатись в межах, як правило, від 1 Гр до приблизно 50 Гр, і може включати в себе проміжні діапазони, в тому числі, наприклад, дози від 1 до 5, 10, 15, 20, 25, 30, 40 та до 50 Гр в гіпофракційних дозах. Також можуть бути використана променева терапія з модульованою інтенсивністю (ІМКТ). ІМКТ є розширеним режимом високоточної тривимірної конформної променевої терапії (ЗОСКТ), який використовує керовані комп'ютером лінійні прискорювачі для постачання точних доз радіації до злоякісної пухлини або конкретних областей всередині пухлини. У ЗОСКТ профіль кожного пучка випромінювання має форму, що відповідає профілю мішені з боку випромінення променя (ВЕМ), з використанням багатопелюсткового коліматора (МІ С), в результаті чого отримується декілька променів. ІМКТ дозволяє створити дозу радіації, що більш точно відповідає тривимірній (3-0) формі пухлини, шляхом модуляції інтенсивності пучка випромінювання в декількох невеликих об'ємах.
Відповідно, ІМКТ дозволяє спрямувати більш високі дози радіації в області пухлини при мінімізації дози, направленої до оточуючих нормальних критичних структур. ІМКТ покращує здатність більш точно спрямувати лікувальний обсяг до пухлини увігнутої форми, наприклад, коли пухлина обгорнута навколо вразливою структури, такої як спинний мозок, великий орган або кровоносна судина.
Підшкірне введення фармацевтичних композицій, що містять антитіло, яке специфічно бо зв'язує СОЗ8, і гіалуронідазу
Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, можна вводити підшкірно у вигляді фармацевтичної композиції, що містить антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і гіалуронідазу.
Концентрація антитіла, яке специфічно зв'язує СО38, у фармацевтичній композиції для підшкірного введення може становити приблизно 20 мг/мл.
Фармацевтична композиція, яку вводять підшкірно, може містити від приблизно 1200 мг до 1800 мг антитіла, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8.
Фармацевтична композиція для підшкірного введення може містити приблизно 1200 мг антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8.
Фармацевтична композиція для підшкірного введення може містити приблизно 1600 мг антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8.
Фармацевтична композиція для підшкірного введення може містити приблизно 1800 мг антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8.
Фармацевтична композиція, яку вводять підшкірно, може містити від приблизно 30 000 Од до 45 000 Од гіалуронідази.
Фармацевтична композиція для підшкірного введення може містити приблизно 1200 мг антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і приблизно 30 000 од. гіалуронідази.
Фармацевтична композиція для підшкірного введення може містити приблизно 1800 мг антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і приблизно 45 000 од. гіалуронідази.
Фармацевтична композиція для підшкірного введення може містити приблизно 1600 мг антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і приблизно 30 000 од. гіалуронідази.
Фармацевтична композиція для підшкірного введення може містити приблизно 1600 мг антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і приблизно 45 000 од. гіалуронідази.
Фармацевтична композиція, яку вводять підшкірно, може містити гіалуронідазу ГНиРН2О, яка має амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 40.
ГНиРН2О являє собою рекомбінантну гіалуронідазу (рекомбінантний НУЇ ЕМЕХФ)) і описана в міжнародній патентній публікації Мо УМО 2004/078140.
Палуронідаза є ферментом, який розкладає гіалуронову кислоту (ЕС 3.2.1.35) і знижує в'язкість гіалуронану в позаклітинному матриксі, тим самим збільшуючи проникність тканин.
ЗЕО ІЮ МО: 40
Коо) МОМ КЕКНІРЕВЗЕУКЗЗамМЗоОІМЕТЕ ПП ІРССІ ТІ МЕВАРРМІРМУМРЕЇ МАМУ МАРБЗЕБСІ ИКЕОЕР
ГОМ5І ЕЗЕІЗРАІМАТИОСМТІЕМУМУОВІ аУМРМІЮБІТИМ ТУМааТОКІВІ ОБСНІ ОКАККОІТЕУМРМУ
ОМ амАМІОМЕЕУМА!АРТМАВМУКРКОМУКМАБІЕЄ МОСОММОЇ ЗІ ТЕАТЕКАКОЕРЕКАСКОРІ МЕТ
ІК'акігАРМНІ Ма ММІ ЕРОСУМН!НН!НУККРОММаЗСЕММЕІКАМООІ ЗУМІ МУ МЕЗТАЇ МРБІМІ МТОО5
РМААТІ УМАМАУРЕАІВУЗКІРОАКОРІ РУБГАМТВІМЕТООМІ КРІ 5О0ОБЇ МУТЕРСЕТМАЇ аАБСИМІМма
ТІ 5ІМАЗМКЗССГ ЛІ ОМУМЕТІСМРМИІММТ ААКМОСБОМІ СОБОСМСІВКМУМЗЗОМІНІМРОМЕАІОЮ.
ЕКОСКЕТУВОаКРТІ ЕОГГЕОЕЄЗЕКЕУСЗСУЗТІ БСКЕКАЮУКОТОАМОМСІАВИаМСІОАРІ КРРМЕТЕЕ
РОІЕММАБРБОТІ БАТМЕЇМБІ ЕПІЗБЗМАБІ
Введення фармацевтичної композиції, яка містить антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і гіалуронідазу можна ввести повторно через один день, два дні, три дні, чотири дні, п'ять днів, шість днів, один тиждень, два тижні, три тижні, чотири тижні, п'ять тижнів, шість тижнів, сім тижнів, два місяці, три місяці, чотири місяці, п'ять місяців, шість місяців або довше. Повторні курси лікування також можливі як довготривале введення. Повторне введення може бути в тій самій дозі або в іншій дозі. Наприклад, фармацевтичну композицію, яка містить антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і гіалуронідазу, можна вводити один раз на тиждень впродовж восьми тижнів, із наступним введенням один раз на два тижні впродовж 16 тижнів, із наступним введенням один раз на чотири тижні. Фармацевтичні композиції, призначені для введення, можуть містити приблизно 1200 мг антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і приблизно 30 000 од. гіалуронідази, причому концентрація антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ38, у фармацевтичній композиції становить приблизно 20 мг/мл. Фармацевтичні композиції, призначені для введення, можуть містити приблизно 1800 мг антитіла, яке специфічно зв'язує
СО38, і приблизно 45 000 од. гіалуронідази. Фармацевтичні композиції, призначені для введення, можуть містити приблизно 1600 мг антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ38, і приблизно 30 000 од. гіалуронідази. Фармацевтичні композиції, призначені для введення, можуть містити приблизно 1600 мг антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, і приблизно 45 000 од. гіаалуронідази.
Фармацевтичну композицію, що містить антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, і гіалуронідазу, можна вводити підшкірно в черевну область.
Фармацевтичну композицію, що містить антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, і гіалуронідазу, можна вводити в загальному об'ємі приблизно 80 мл, 90 мл, 100 мл, 110 мл або бо 120 мл.
Для введення можна змішати 20 мг/мл антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8, у 25 ММ ацетату натрію, 60 мМ хлориду натрію, 140 мМ О-маніту, 0,04 95 полісорбату-20 за рН 5,5 із
ГНиРНа2О, 1,0 мг/мл (75-150 кОд/мл) у 10 мМ І-гістидину, 130 мМ Масі, 10 мМ І -метіоніну, 0,02 90 полісорбату-80 за рН 6,5 перед введенням суміші суб'єктові.
Хоча винахід описано в загальних рисах, варіанти втілення винаходу будуть додатково описані в наведених нижче прикладах, які не слід розглядати як такі, що обмежують обсяг формули винаходу.
Додаткові варіанти втілення винаходу
Нижче наведені деякі додаткові варіанти втілення винаходу відповідно до розкриття, наведеного в іншому місці цього опису. Наведені вище особливості варіантів втілення винаходу, які описані як такі, що відносяться до винаходу, розкритого в цьому документі, також відносяться до всіх без винятку цих додаткових пронумерованих варіантів втілення. 1. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування при лікуванні пацієнта, що має солідну пухлину. 2. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, для застосування при лікуванні пацієнта, що страждає від захворювання, опосередкованого регуляторними Т-клітинами (Тгед).
З. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування при лікуванні пацієнта, що страждає від захворювання, опосередкованого мієлоїдними супресорними клітинами (МСК), який включає введення суб'єкту терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язується з СЮОЗ8. 4. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування для пригнічення активності регуляторних Т-клітин (Ттед), що включає приведення регуляторних Т-клітин в контакт з антитілом, що специфічно зв'язує СОЗ8. 5. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування для пригнічення активності мієлоїдних супресорних клітин (МСК), що включає приведення МСК в контакт з антитілом, що специфічно зв'язує СОЗ8. 6. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування при лікуванні пацієнта, що має солідну пухлину, яке включає зниження числа регуляторних Т-клітин у пацієнта шляхом введення пацієнту антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8.
Зо 7. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, для застосування при лікуванні пацієнта, що має солідну пухлину, яке включає зниження числа мієлоїдних супресорних клітин (МОСК) у пацієнта шляхом введення пацієнту антитіла, яке специфічно зв'язує СОЗ8. 8. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-7, варіант відрізняється тим, що зазначене антитіло викликає імунну відповідь у пацієнта. 9. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-8, варіант відрізняється тим, що зазначена імунна відповідь є відповіддю ефекторних Т-клітин (Тей). 10. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-9, варіант відрізняється тим, що зазначена відповідь Тей опосередкована
Т-клітинами СО4- або Т-клітинами СО8». 11. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, для застосування відповідно до варіантів здійснення 9 або 10, варіант відрізняється тим, що зазначена відповідь Теїй опосередкована Т- клітинами СО8». 12. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-11, варіант відрізняється тим, що зазначена відповідь Тей полягає в підвищенні числа СО8: Т-клітин, підвищенні проліферації СО8: Т-клітин, підвищенні клонального розмноження Т-клітин, підвищення утворення клітин пам'яті СО8:", підвищенні антигензалежного вироблення антитіл або підвищенні вироблення цитокінів, хемокінів або інтерлейкінів. 13. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-13, вказане антитіло інгібує функцію імуносупресорних клітин. 14. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-14, варіант відрізняється тим, що зазначені імунні супресорні клітини є регуляторними Т-клітинами (Тгед) або мієлоїдними супресорними клітинами (МСК). 15. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, для застосування відповідно до варіанта здійснення 15, варіант відрізняється тим, що зазначені клітини Тгтед є СО3-С0О4-Сб025:00127 чіт
Т-клітинами. 16. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, для застосування відповідно до варіантів бо здійснення 14 або 15, варіант відрізняється тим, що зазначені клітини Тгед експресують СОЗ8.
Зо
17. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 13-16, варіант відрізняється тим, що зазначена функція Тгед знижується шляхом знищення клітин Тгед. 18. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, для застосування відповідно до варіанта здійснення 17, варіант відрізняється тим, що зазначене знищення Тгед опосередковано антитілозалежною клітинною цитотоксичністю (АЗКЦ), антитілозалежним клітинним фагоцитозом (АЗКФ), клітинзалежною цитотоксичністю (КЗЦ) або апоптозом, індукованим антитілом, яке специфічно зв'язує СОЗ8. 19. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 17-18, варіант відрізняється тим, що зазначене знищення Ттгед опосередковано АЗКЦ. 20. Спосіб за будь-яким з пп. 17-19, при якому відбувається знищення приблизно 1 95, 2 965, З
Фо, 4 Фо, 5 Зо, 6 У, 7 о, 8 о, З о, 10 о, 11 90, 12 90, 13 90, 14 90, 15 У, 16 90, 17 90, 18 Фо, 19 Фо, 20 до, 21 95, 22 905, 23 ую, 24 90, 25 90, 26 дю, 27 Чо, 28 У, 29 90, ЗО Фо, З1 Ую, З2 У, ЗЗ Чо, 34 Фо, 35 90, 36
Фо, 37 90, 38 90, 39 Чо, 40 90, 41 90, 42 Фо, 43 Чо, 44 90, 45 90, 46 Фо, 47 Чо, 48 У, 49 У, 50 Фо, 51 90, 52
Фо, З Зо, 24 90, 20 о, 56 90, 57 95, 58 95 або 60 95 клітин Тгед. 21. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, для застосування відповідно до варіанта здійснення 14, варіант відрізняється тим, що зазначені клітини СМСОСК є клітинами СО11Б-НІ А- раАсСрі14003300157. 22. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, для застосування відповідно до варіанта здійснення 21, варіант відрізняється тим, що зазначені клітини СО116НІ А-0О8СО14-
СО033-0015: експресують СОЗ8. 23. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 21-22, варіант відрізняється тим, що зазначена функція МСК знижена шляхом знищення МСОК. 24. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, для застосування відповідно до варіанта здійснення 23, варіант відрізняється тим, що зазначене знищення МОСК опосередковано антитілозалежною клітинною цитотоксичністю (АЗКЦ), антитілозалежним клітинним фагоцитозом (АЗКФ), клітинзалежною цитотоксичністю (КЗЦ) або апоптозом, індукованим
Зо антитілом, яке специфічно зв'язує СОЗ8. 25. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ3З8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 23-24, варіант відрізняється тим, що зазначене знищення МОСК опосередковано АЗКЦ. 26. Антитіло, що специфічно зв'язує СЮОЗ38, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 23-25, варіант відрізняється тим, що відбувається знищення приблизно 1
Фо, 2 У, З Чо, 4 о, 5 о, б бю, 7 Зо, 8 о, 9 о, 10 о, 11 дю, 12 9,13 до, 14 95, 15 У, 16 90, 17 Фо, 18 Об, 19 95, 20 Ую, 21 95, 22 95, 23 Фо, 24 У, 2595, 26 дю, 27 90, 28 90, 29 У, ЗО Зо, З1 90, 32 90, ЗЗ 90, 34 У,
З5 У, 36 Ую, 37 Уо, 38 90, 39 Фо, 40 Уо, 41 90, 42 Чо, 43 90, 44 90, 45 У, 46 У, 47 90, 48 90, 49 Фо, 50 о, 51 95,52 95, 53 95, 54 95, 55 95, 56 95, 57 95, 58 95 або 60 95 клітин МОСК. 27. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 14-26, варіант відрізняється тим, що зазначені клітини Теїї або імунні супресорні клітини знаходяться в кістковому мозку або в периферичній крові. 28. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 14-27, варіант відрізняється тим, що солідна пухлина являє собою меланому, рак легень, плоскоклітинний недрібноклітинний рак легень (НДКРЛ), неплоскоклітинний НДКРЛ, колоректальний рак, рак простати, кастраційно-резистентний рак простати, рак шлунка, рак яєчника, рак ШКТ, рак печінки, рак підшлункової залози, рак щитовидної залози, плоскоклітинну карциному голови і шиї, карциному стравоходу й шлунково- кишкового тракту, рак молочної залози, рак фаллопієвих труб, рак головного мозку, рак уретри, урогенітальний рак, ендометріоз, рак шийки матки або метастатичні ураження при онкологічних захворюваннях. 29. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-28, варіант відрізняється тим, що в солідній пухлині відсутня експресія
Соз38. 30. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-29, варіант відрізняється тим, що антитіло конкурує за зв'язування СОЗ8 з антитілом, що містить варіабельну область важкого ланцюга (МН) із 5ЕО ІЮО МО. 4 і варіабельну область легкого ланцюга (МІ) із ЗЕО ІЮ МО: 5. 31. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, для застосування відповідно до будь-якого з бо варіантів здійснення 1-30, варіант відрізняється тим, що антитіло зв'язується щонайменше з областю ЗКеЕМІОЄЗСКМІМВ (5ЕБО ІЮО МО: 2) і областю ЕКМОТІ ЕАМУМІНОС (5ЕБО ІЮ МО: 3) людського СОЗ8 (5ЕО ІЮ МО: 1). 32. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮО38, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-31, варіант відрізняється тим, що антитіло містить послідовності областей, що визначають комплементарність, важкого ланцюга (НСОМ) 1 (НСОКТ), 2 (НСОКЗ) і
З (НСОКЗ) із БЕО ІО МО: 6, 7 і 8 відповідно. 33. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-32, варіант відрізняється тим, що антитіло містить послідовності областей, що визначають комплементарність, легкого ланцюга (СОМ) 1 (СОМ), 2 І. СОР) та
З (І СОКЗ) із БЕО ІЮ МО: 9, 10 та 11 відповідно. 34. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-33, варіант відрізняється тим, що антитіло містить послідовності НСОК'І,
НеСОК2, НСОКЗ, 1 СОК1, І СОК2іЇ СО із БЕО ІЮ МО: 6, 7, 8, 9, 10 ї 11 відповідно. 35. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-34, варіант відрізняється тим, що антитіло містить УН, який на 95 95, 96
Фо, 97 9о, 98 95, 99 95 або 100 95 ідентичний 5ЕО ІО МО: 4, та МІ, яка на 95 95, 96 95, 97 9о, 98 95, 99 95 або 100 95 ідентична 5ЕО ІО МО: 5. 36. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-31, варіант відрізняється тим, що антитіло містить МН із БЕО ІЮО МО: 4 та
МІ їз БЕО ІЮО МО: 5. 37. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-29, варіант відрізняється тим, що антитіло містить НСОКІ, НОСОК,
НСОВЗ3, І СОК1, 1 СОБ2і1 СО: а. МН із БЕО ІО МО: 14 та МІ із БЕО ІО МО: 15;
Б. МН із БЕО ІО МО: 16 та МІ із БЕО ІЮО МО: 17; с. МН із БЕО ІО МО: 18 та МІ із БЕО ІЮ МО: 19; або д. МН із БЕО ІО МО: 20 та МІ із БЕО І МО: 21. 38. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, для застосування відповідно до варіанта здійснення 37, варіант відрізняється тим, що антитіло до СОЗ8 містить:
Зо а. МН із БЕО ІО МО: 14 та МІ із БЕО ІО МО: 15;
Б. МН із БЕО ІО МО: 16 та МІ із БЕО ІЮО МО: 17; с. МН із БЕО ІО МО: 18 та МІ із БЕО ІЮ МО: 19; або д. МН із БЕО ІО МО: 20 та МІ із БЕО І МО: 21. 39. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 1-38, варіант відрізняється тим, що антитіло вводять в комбінації з другим терапевтичним агентом. 40. Антитіло, яке специфічно зв'язує СО38, для застосування відповідно до варіанта здійснення 39, варіант відрізняється тим, що другий терапевтичний агент являє собою хіміотерапевтичний агент, націлену протиракову терапію, стандартний лікарський препарат для лікування солідних пухлин або інгібітор контрольних точок імунної відповіді. 41. Антитіло, яке специфічно зв'язує СО38, для застосування відповідно до варіанта здійснення 40, варіант відрізняється тим, що інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до РО-1, антитіло до РО-І11, антитіло до РО-І 2, антитіло до І АС3З, антитіло до ТІМЗ або антитіло до СТІ А-4. 42. Антитіло, яке специфічно зв'язує СО38, для застосування відповідно до варіанта здійснення 39, варіант відрізняється тим, що другий терапевтичний агент вводять одночасно, послідовно або окремо. 43. Антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, для застосування відповідно до будь-якого з варіантів здійснення 39-42, варіант відрізняється тим, що пацієнта отримує лікування променевою терапією. 44. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 4 та МІ із БЕО ІЮ
МО: 5, для застосування в лікуванні пацієнта, що має солідну пухлину. 45. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 4 та МІ із БЕО ІЮ
МО: 5, для застосування в лікуванні пацієнта, що має солідну пухлину, варіант відрізняється тим, що антитіло вводять в комбінації з антитілом до РО-1, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 22 та
МІ із БЕО ІО МО: 23. 46. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 4 та МІ із БЕО ІЮ
МО: 5, для застосування в лікуванні пацієнта, що має солідну пухлину, варіант відрізняється тим, що антитіло вводять в комбінації з антитілом до РО-1, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 24 та бо МІ із БЕО ІО МО: 25.
47. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 4 та МІ із БЕО ІЮ
МО: 5, для застосування для підвищення імунної відповіді у пацієнта. 48. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 4 та МІ із БЕО ІЮ
МО: 5, для застосування для підвищення імунної відповіді у пацієнта, варіант відрізняється тим, що антитіло вводять в комбінації з антитілом до РО-1, що містить МН із БЕО ІО МО: 22 та МІ із
ЗЕО І МО: 23. 49. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, що містить МН із БЕО ІЮО МО: 4 та МІ із БЕО ІЮ
МО: 5, для застосування для підвищення імунної відповіді у пацієнта, варіант відрізняється тим, що антитіло вводять в комбінації з антитілом до РО-1, що містить МН із БЕО ІО МО: 24 та МІ із
ЗЕО І МО: 25. 50. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, що містить МН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із БЕО Ір
МО: 5, для застосування в лікуванні пацієнта, що має солідну пухлину, варіант відрізняється тим, що антитіло вводять в комбінації з антитілом до РО-11, що містить МН із БЕО ІЮ МО: 26 та
МІ їз БЕО ІЮ МО: 27. 51. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, що містить МН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із БЕО Ір
МО: 5, для застосування в лікуванні пацієнта, що має солідну пухлину, варіант відрізняється тим, що антитіло вводять в комбінації з антитілом до РО-11, що містить МН із БЕО ІЮ МО: 28 та
МІ їз БЕО ІЮ МО: 29. 52. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, що містить МН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із БЕО Ір
МО: 5, для застосування в лікуванні пацієнта, що має солідну пухлину, варіант відрізняється тим, що антитіло вводять в комбінації з антитілом до РО-11, що містить МН із ФЕО ІЮ МО: 30 та
МІ їз БЕО ІЮ МО: 31. 53. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, що містить МН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із БЕО Ір
МО: 5, для застосування для підвищення імунної відповіді у пацієнта, варіант відрізняється тим, що антитіло вводять в комбінації з антитілом до РО-11, що містить МН із БЕО ІО МО: 26 та МІ із
ЗЕО І МО: 27. 54. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, що містить МН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із БЕО Ір
МО: 5, для застосування для підвищення імунної відповіді у пацієнта, варіант відрізняється тим, що антитіло вводять в комбінації з антитілом до РО-11, що містить МН із БЕО ІО МО: 28 та МІ із
Коо) ЗЕО І МО: 29. 55. Антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ38, що містить МН із БЕО ІО МО: 4 та МІ із БЕО Ір
МО: 5, для застосування для підвищення імунної відповіді у пацієнта, варіант відрізняється тим, що антитіло вводять в комбінації з антитілом до РО-11, що містить МН із БЕО ІО МО: 30 та МІ із
ЗЕО ІЮО МО: 31.
Приклад 1. Загальні матеріали та способи
Збір та обробка зразків
Аспірати периферійної крові та кісткового мозку збирали в пробірки з гепарином на вихідному рівні безпосередньо перед першим введенням та в конкретні моменти часу під час лікування. Більшість зразків оцінювали з використанням проточної цитометрії в реальному часі одразу після їхньої доставки в центральну лабораторію протягом 24-48 годин після зібрання. З цільної крові шляхом центрифугування в градієнті щільності отримували мононуклеарні клітини периферійної крові (МКПК), які зберігали замороженими до початку аналізу. Аналізи супресії
СО38: Тгед, клональності та активації Т-клітин у зразках, взятих до та після лікувальних процедур виконувались одночасно з використанням заморожених зразків МКПК.
В міжнародній центральній лабораторії ВАКС була виконана способом проточної цитометрії оцінка експресії СОЗ8 і клітин мієломи (СО138:), МК-клітин, Т-клітин та В-клітин з використанням попередньо валідованого імунофенотипового аналізу. Скорочено: зразки крові та кісткового мозку були забарвлені з використанням наступних мультифлуорохромних панелей антитіл: панель клітинної лінії: РегсСРСу5.5а-СО019 (клон НІВ19; компанія Весіоп бісКіпзоп ІВОЇ), АРСа-
БО с024 (5М3; компанія еВіозсіепсе), РСТа-СОЗ (ОСНТ-1; компанія Весктап Сошег), М50б0а-С0О16 (308; ВО) та РЕа-СО56 (МУ; ВО); панель регуляторних Т-клітин (Тео): АРСа-С025 (2АЗ; ВО),
РЕа-СО127 (НІГ -78-М21; ВО), АРС-Н7а-НІ А-ОВ (с246-6; ВО) та РегсРа-С04 (1200; ВО); панель наївних Т-клітин/Т-клітин пам'яті: АРС-Н7а-С04 (АРА-Т4; ВО), РегоР-Суб5.5а-С08 (ВАРА-ТА ВО),
РЕа-СО62І! (5К11; ВО) та АРСа-Сра4Б5кКА (НІТ0О0; ВО). експресію СОЗ38 оцінювали з використанням міченого Аїеха 647 антитіла тАб 003, описаного в патенті США Мо 7,829,693, яке містить послідовності МН та МІ із БЕО ІО МО: 14 та 5ЕО ІО МО: 15. Зразки крові готували з використанням різних способів лізування та промивання. Зразки аспіратів кісткового мозку забарвлювали мембранно або внутрішньоклітинно з використанням різних антитіл. Для лізування червоних кров'яних тілець периферійної крові використовували розчин для лізування бо Весіоп бБіскіпбоп РАСБІузіпу, а для внутрішньоклітинного забарвлення зразків аспірату кісткового мозку використовували пермеабілізуючий реагент Біх апа Регт від компанії
Іпмігодеп. Оцінку забарвлених зразків проводили з використанням проточного цитометра ЕАС5
Сапо ІІ, а дані аналізували з використанням програмного забезпечення РасзОіма. Абсолютне число популяцій імунних клітин у зразках крові й відсоткове значення лімфоцитів в зразках кісткового мозку визначали на всіх досліджуваних моментів часу.
Секвенування рецепторів Т-клітин (РТК)
Різноманітність Т-клітин аналізували шляхом глибокого секвенування перебудов РТК для оцінки клональності СО8" Т-клітин з використанням геномної ДНК зразків МКПК. Секвенування
РТК проводили з використанням комерційного способу аналізу Іттипозед'М від компанії
Адаріїме Віоїесппоіодіе5х, а аналіз проводили з використання попередньо оціненого багатоканального аналізу із застосуванням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) (ТА2015С028О0-У-019), який включав застосування прямих і зворотних праймерів націлених безпосередньо на сімейство варіабельних (М) генів (прямі праймери) і сполучних (/) генів (зворотні праймери). Праймер для кожного з генів М та У ініціював первинний контакт пар для ампліфікації соматично рекомбінованих РТК та кожен праймер містив спеціальну універсальну послідовність ДНК. Після ПЛР -ампліфікації кожен амплікон ампліфікували вдруге із застосуванням прямих і зворотних праймерів, що містять універсальну послідовність та адапторну послідовність, необхідну для секвенування ДНК способом Шитіпа.
Т-клітинні відповіді на вірусні антигени та алоантигени
МКПК пацієнтів висівали в 96-ямкові планшети (2х105 клітин/ямку) й стимулювали протягом 5 днів сумішшю з 23 вірусних пептидів людського цитомегаловірусу (ЦМВ), вірусу Епштейна-
Барр (ВЕБ) і вірусу грипу, рестриктованих за головним комплексом гістосумісності (ГКГС) класу І (2 мкг/мл; пул пептиду СЕРЕ; РАМАТес5Фт) або еквівалентною кількістю алогенних МКПК здорових донорів, опромінених дозою в 25 Гр. Нестимульовані МКПК і стимульовані покритими анти-СО3/С028 гранулами МКІК використовувались в якості негативного і позитивного контролів відповідно. На 5 день визначали кількість інтерферону-у (ІЕМ-у) в безклітинному супернатанті з використанням "сандвіч"-способу твердофазгного імуноферментного аналізу (ІФА; людський гамма-інтерферон з набору для ІФА Кеаду-5ЕТ-Со; еВіозсіепсе), отримані дані були використані в якості сурогатного маркеру активації Т-клітин.
Зо Пригнічення регуляторними Т-клітинами (Тгед) ефекторних клітинних функцій: аналіз розведення в сукцинімидиловому естері карбоксифлуоресцеїну (СЕЗЕ)
МКПК здорових донорів мітили РегсР-Суб5.5а-СОЗ (5К7; ВО), КОа-С045, (933; ВесКтап
Сошнег), М450а-СО04 (5КЗ3; ВО), РЕа-СО25 (М-А251, ВО), РЕ Су7а-С0О127 (НІ -78-М21; ВО) і
АРСа-СО38 (НВ-7; ВО) і сортували методом ЕАС5 Агіа (ВО). Відсортовані ефекторні клітини мітили сукцинімідиловим естером карбоксифлуоресцеїну (СЕЗЕ; еВіозсіепсе) і стимулювали покритими анти-СО3/С028 гранулами в присутності або за відсутності клітин СО38- Тгед або клітин СО38- Тгед (співвідношення Тгед:ефекторні клітини 1:11) в КРМІ з додаванням 10 95 фетальної бичачої сироватки. Через 72 години проводили аналіз способом проточної цитометрії, в якості сурогату проліферації Т-клітин використовували відсоткове розведення
СЕ5Е.
Фенотипування мієлоїдних супресорних клітин (МОСК) та АЗКЦ, опосередкована препаратом
ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб)
МКПК трьох нормальних здорових донорів культивували спільно з пухлинними клітинними лініями мієломи (КРМІ8226, 0266, НУ29) протягом шести днів та оцінювали півень вироблення гранулоцитарних МОСК (Г-МСК) (СО0115С2014НІ АОАСО15:02033), відповідно до способу, описаного в Согдип еї аї., Віоойа 121: 2975-87, 2013. Г-МСК не були присутні в нормальних здорових МКПК, однак після спільного культивування з усіма трьома клітинними лініями мієломи, Г-МСК були присутні у відносній кількості 5-25 95 від загальної популяції МКПК (дані не показані). Стратегія гейтування для оцінки способом проточної цитометрії Г-МСК включала
СОр11р: в якості першого гейту з подальшим гейтуванням за СО14: ії НГ АОВ: та наступним за
СОр15: та СО33з. Клітини Г-МСК були відсортовані та були оцінені рівні експресії СОЗ8 і чутливість до АЗКЦ, опосередкована препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб). Для оцінки впливу препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) на АЗКЦ/КЗЦ в клітинах МСК, при аналізі АЗКЦ додавали сироватку, що містила фермент або ізотипічний контроль.
Аналіз наївних Т-клітин і Т-клітин пам'яті
Перед кожною інфузією препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) у пацієнтів брали зразки периферичної крові, які стабілізували гепарином. Мононуклеарні клітини периферичної крові (МКПК) виділяли шляхом центрифугування в градієнті щільності фікол-гіпак і зберігали в кріоконсервуючому середовищі (КРМІ з додаванням 10 95 людської сироватки і 10 95 бо диметилсульфоксиду) в рідкому азоті Для аналізу БАС5 МКПК розморожували (і ресуспендували в кількості 2х 10бклітин/панель в фосфатно-сольовому буфері (ФСБ) з 0,05 905 азиду і 0,1 96 НА5.
Аналіз даних
Аналіз усіх даних і побудова відповідних графіків проводили виключно за допомогою програмного забезпечення К (КК: Мова і середовище для статистичних розрахунків, ЕК
Ремеіюортепі Соге Теат, А ЕРошпааїййоп Тог еїаїївіїса! Сотриїіпу, Міеєппа, А!йвійа, 2011, ІЗВМ 3- 900051-07-0 про / млим В-ргоіїесі огуд /. В аналіз були включені дані всіх суб'єктів, що проходили лікування та показували відповідь, що піддавалась оцінці. Відповідно, в тексті цього документу пацієнти з відповіддю визначені як суб'єкти з найкращою відповіддю на лікування (на думку незалежного наглядового комітету) з досягненням СПР (строго повна ремісія), ДХЧР і ЧР, а пацієнти без відповіді визначені як суб'єкти з найкращою відповіддю на лікування (на думку
ННК) з досягненням МВ, СЗ і ПЗ (прогресування захворювання).
Різні статистичні порівняння включали (ії) вихідні рівні пацієнтів з відповіддю й без відповіді, (ії) порівняння вихідних рівнів і рівнів після лікування пацієнтів з відповіддю й без відповіді, (її) відсоткова зміна у пацієнтів з відповіддю й без відповіді, (ім) зміни в співвідношенні між вихідними рівнями й рівнями після лікування. Кожне порівняння включало оцінку нормальності розподілу за критерієм Шапіро-Уїлкі (Коубіоп (1995) Кетагк АБЗ К94: А гетагк оп АІдогйпт А 181: Тне МУ/ тезі тог поптаїйу. Арріїєй 5іаїівіїсв, 44, 547-551). Було виявлено переважна частина даних не має нормального розподілу. Диференціальний рівень дослідження включав застосування непараметричного рангового критерію Уілкокса (НоПапдег апа УмоМе (1973),
Мопрагатеїгіс еаїісіїса! Меїйод5. Мем/ Могк: допп Уміеу 5 бБоп5. стор. 27-33 (одновибірковий), 68-75 (двовибірковий) і їкритерію з подальшим перетворенням Бокса-Кокса (УУеі5регд, 5. (2014) Арріїєй І іпеаг Кедгезвіоп, Боцгій Едйіоп, УМієу УМіеу, глава 7). У разі перетворення Бокса-
Кокса до величин, що дорівнювали нулю, додавали мале число (1е-07). У всіх випадках результати обох тестів були узгодженими. Р-значення, отримані за ранговим критерієм
Уілкокса, наведені в таблицях в тексті цього документу, якщо не вказано інше. При проведенні дослідження відмінностей між вихідним рівнем та рівнем після лікування в пацієнтів з відповіддю й без відповіді застосовували двогруповий парний критерій, у всіх інших випадках застосовували двогруповий непарний критерій.
Зо Оскільки зразки для аналізу різних популяцій лімфоцитів отримували в різні моменти часу для різних режимів дозування, було проведено моделювання популяцій. Підгонку моделі проводили за порядком візитів. Моделювання популяцій для загальної кількості МК-клітин та кількості активованих МК-клітин включало апроксимацію з використанням моделі «розламаного стрижня» (І цшї2 еї аї., "егаїйвійса! тоае! о езйтаге а Іпгезпоїа дозе апа й5 сопіїдепсе Ітіїв Тог Те апаїувів ої 5ибіїпеаг доз5е-гезропз5е геїанйоп5Пір5, ехетрійєй ог тшадепісйу даїа". Миїайоп
Везеагсп/Сепеїіс Тохісоїюду апа Епмігоптепіаї Миїадепевзізє 678.2 (2009): 118-122). Лінійні моделі зі змішаними ефектами з випадковою січною і нахилом були апроксимовані з використанням наступних даних пацієнтів: субпопуляції В-клітин, Т-клітин, популяції лейкоцитів, моноцитів, нейтрофілів і гранулоцитів(Ваїевз еї аї., (2014). ""те4: І іпеаг тіхед-еПесів тоаве!в5 ивіпд Еідеп апа 54". АгХім е-ргіпі; подана в дошгпаї ої Зіаїївіїса! Зоїймаге, пр: // аїхім ого / арв / 1406.5823). Таке лінійне моделювання зі змішаними ефектами проводили в відповідний день після початку лікування (АХ). Апроксимацію лінійної моделі зі змішаними ефектами проводили для логарифмічно перетворених змінних відповіді. У випадку, коли значення змінних відповіді дорівнювали нулю, до всіх значень змінних відповіді додавали 0,1, щоб зробити можливим моделювання за логарифмічною шкалою.
Приклад 2. Дизайн дослідження 54767414ММУ2002 (5ІВІОБ)
Цільовою популяцією для дослідження 54767414ММм2002 (5ІКІОБ5) були пацієнти з пізньою стадією множинної мієломи, які отримували щонайменше З попередні лінії терапії, включаючи терапію інгібітором протеасом (РІ) і імуномодулюючим лікарським препаратом (ІМІіО), або які не піддавались лікуванню препаратами РІ ї ІМіЮ. Оцінки сприйнятливості для аналізу первинної кінцевої точки/кінцевого аналізу були засновані на оцінках незалежного наглядового комітету (ННК) і комп'ютеризованого алгоритму із застосуванням керівництва 2011 ІМУУЄ (Звіт з клінічного дослідження: Ап Ореп-Іабеї!ї, Мийісепієї, Рназе 2 Та! Іпмезіїдайпо Ше ЕПісасу апа
Заїеіу ої ОАВ2АГЕХТМ (дагаштитаб) іп Зибіесів М/КИ Мийіріє Мувіота М/о Наме Несвеїмеа аї
Ї еаві З Ргіїог Гіпе5 ої ТПегару (Інсіцаіпа а Ргоїєазоте Іппірног апа ІМІіВ) ог аге Роцріе Неїгасіогу
То а Ргоївазоте Іппібйог апа ап ІМіО (Відкрите багатоцентрове дослідження фази 2 ефективності та безпеки ДАРЗАЛЕКСУу "М (даратумумабу) у суб'єктів з множинною мієломою, які отримували щонайменше 3 попередні лінії терапії (включаючи інгібітор протеасом і ІМІір), або не піддавались лікуванню препаратами інгібітору протеасом і ІМіІЮ) (ЕОМ5- ЕВІ-92399922; де 60 Меегз єї а!., (2011) У Іттипої! 186 (3): 1840-1848).
Такі оцінки включали: загальний рівень відповіді (ЗРВ), тривалість відповіді, час до відповіді й найкраща відповідь, частоту клінічної ефективності, час до прогресування (ЧДП), виживаність без прогресування (ВБП) і загальну виживаність (3В).
Загалом в цьому дослідженні препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) проходили лікування 124 суб'єкта (де Умеег5 еї аї., (2011) ) Іттипо!ї 186 (3): 1840-1848). 18 суб'єктів отримували препарат в дозах 8 мг/кг, а 106 суб'єктів отримували препарат в дозах 16 мг/кг. Режим дозування був наступним:
Група А. ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) 16 мг/кг Цикли 1 і 2: дні 1, 8, 15 і 22 (щотижня), ЦИКЛИ 3-6: дні 1 і 15 (раз в два тижні), цикл 7: день 1 (кожні 4 тижні). Кожен цикл тривав 4 тижні.
Група В ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) 8 мг/кг Цикл 1: день 1 (кожні 4 тижні).
Основною метою дослідження було визначення ефективності двох режимів лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) згідно з даними ЗРВ (ПРАЧР) у суб'єктів з множинною мієломою, які отримували щонайменше З попередні лінії терапії, включаючи терапію РІ і ІМІО, або чиє захворювання було подвійно рефрактерним до терапії РІ і ІМІіО (Звіт з клінічного дослідження: Ап Ореп-Іабеї!ї, Мийісепієї, Рназе 2 Та! Іпмезіїдайпо Ше ЕПісасу апа
Заїеіу ої ОАВ2АГЕХТМ (дагаштитаб) іп Зибіесів М/КИ Мийіріє Мувіота М/о Наме Несвеїмеа аї
Ї вазі З Ртійог І іпе5 ої Тнегару (Іпсійаїпу а Ргоївазхоте Іппірйюг апа ІМід) ог аге Оошибіе Неїгасіогу
То а Ргоївазоте Іппібйог апа ап ІМіО (Відкрите багатоцентрове дослідження фази 2 ефективності та безпеки ДАРЗАЛЕКСУу "м (даратумумабу) у суб'єктів з множинною мієломою, які отримували щонайменше 3 попередні лінії терапії (включаючи інгібітор протеасом і ІМір), або не піддавались лікуванню препаратами інгібітору протеасом і ІМІЮ) ЕОМ5-ЕВІ-92399922).
Вторинні мети цього дослідження включали оцінку безпеки та переносимості препарату
ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб), демонстрацію додаткових визначень ефективності (наприклад, частоти клінічної ефективності, ЧДП, ВБП і ЗВ), а також оцінку фармакокінетики, імуногенності, фармакодинаміки й дослідження біомаркерів, які дозволяють прогнозувати відповідь на
ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб). Додаткова інформація щодо дослідження доступна з протоколу клінічного дослідження (Звіт з клінічного дослідження: Ап Ореп-Іабеї, Мийісепієг, РНазе 2 Тіїа!
Іпуиезіїдаєйпу (Ше Ейісасу апа Заїегу ої ОАКЛАГЕХ М (дагайштитар) іп Зибієсів У Мийіріе
Муевеіота У/по Наме Несевімеа аї І єаві З Ргіог І іІпе5 ої Пегару (Іпсійаіпу а Ргоївазоте Іппірпог апа
Зо ІМІіЮ) ог аге Ооиріе Кеїтасіогу 0 а Ргоївазоте Іпрібйог апа ап ІМіО (Відкрите багатоцентрове дослідження фази 2 ефективності та безпеки ДАРЗАЛЕКСУу"м (даратумумабу) у суб'єктів з множинною мієломою, які отримували щонайменше З попередні лінії терапії (включаючи інгібітор протеасом і ІМіб), або не піддавались лікуванню препаратами інгібітору протеасом і
ІМІЮ) ЕОМ5-ЕНІ-92399922).
На стадії 1 частини 1, 1 суб'єкт (6 95) продемонстрував відповідь в групі з дозою 8 мг/кгі 5 суб'єктів (31 95) продемонстрували відповідь в групі з дозою 16 мг/кг. Через це лише дослідження групи з дозою 16 мг/кг було продовжена до стадії 2 частини 1 і, надалі, до частини 2.
У групі з дозою 16 мг/кг 31 суб'єкт досягав відповіді ЧР або вище на підставі оцінки ННК; ЗРВ становив 29 95 (95 95 ДІ: 21 95, 39 95). Три суб'єкта (3 95) досягли СПР, а 13 суб'єктів (12 95) досягли ДХЧУЧР або краще.
Приклад 3. Дія препарату ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) на розмноження і активність Т- клітин у пацієнтів, включених у дослідження 54767414ММм2002 (БІК)
СсОр38 експресується на багатьох імунних і гемопоетичних клітинах. Було проведене широке імунне профілювання способом проточної цитометрії для вивчення дії препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) на підгрупи імунних клітин, а також зв'язку вихідних рівнів цих клітин з клінічною відповіддю. Способом проточної цитометрії були оцінені різні популяції клітин, включаючи Т- клітини (203, СбОр4з, СО8: ії регуляторні Т-клітини (Тгед)), В-клітини (СО19»), МК-клітини, моноцити (СО14-), лейкоцити і нейтрофіли, в периферічній крові й аспіратах кісткового мозку на вихідному рівні і після лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб), для відстеження змін в цих клітинних популяціях у пацієнтів з відповіддю й без відповіді.
Лімфоцити, лейкоцити, моноцити і нейтрофіли
Досліджували число лейкоцитів, лімфоцитів, моноцитів і нейтрофілів в периферичній крові у пацієнтів з відповіддю й без відповіді. Було виявлено, що загальна кількість лімфоцитів після лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) була підвищена у пацієнтів з відповіддю при застосуванні обох доз - 8 мг/кг ії 16 мг/кг (Фіг. 1). Лінійне моделювання зі змішаними ефектами виявило підвищення, що становить 0,8х105 клітин/мкл за Ісд-шкалою за 100 днів (ДІ - 0,06, 0,11). Були виявлені незначні збільшення кількості моноцитів і лейкоцитів зі значним підвищенням, що становить 0,03х1О0б9клітин/мкл (ДІ - 0,01, 0,04) ії 0,03х105 клітин/мкл за Іод- 60 шкалою (ДІ - 0,01, 0,05) за кожні 100 днів відповідно. Медіанне число нейтрофілів
Зб узгоджувалося з вихідним рівнем і істотно не змінювалось, хоча в разі деяких пацієнтів спостерігалась нейтропенія.
Вихідні рівні цих клітинних популяцій порівнювали між групами з відповіддю. Після застосування знакового рангового критерію Уілкоксона не було отримано жодних даних про різницю в вихідних рівнях будь-яких з цих типів клітин серед груп з відповіддю (Таблиця 1).
Таблиця 1 11111111 Ні | Медіанне | Середнєзначення(СВ)) Діапазон. | Р-значення"
ЛейксцитиВ. 33 | 43 | 4320165) | 16:88
ЛімфоцитиВ. 33 | 09 | 709(0593 | белеабу | сс
МоноцитиВ. 33 | 043 | 05(025) | 02:097 | ДЦ -КГ Ж "НейтрофілиВ.// 33 | 247 | 2в4(123) | 7106594 | Й.С
МК-клітини
Загальна кількість МК-клітин (СО16-С2056:) і активованих МК-клітин (С0О162СО0569т7) при лікуванні препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) зменшувалась з часом (дані не показані).
В-клітини
Під час лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) у пацієнтів з відповіддю й без відповіді протягом часу лікування вимірювали абсолютне число В-клітин (С0455503019) в периферичній крові або аспіраті кісткового мозку. Число В-клітин трохи підвищилось в цільної крові й зберігалось на тому ж рівні в аспіратах кісткового мозку. Лінійне моделювання зі змішаними ефектами для В-клітин виявило мінімальне підвищення, що становить 0,1х106 клітин/мкл |ДІ - 0,04, 0,16) за 100 днів за Ісд-шкалою протягом курсу лікування препаратом
ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб). Під час лікування даратумумабом як у пацієнтів з відповіддю, так і без відповіді не спостерігалося змін відсоткового вмісту В-клітин (С045-203-С2019-/лімфоцитів) в аспіратах кісткового мозку (р - 0,1 ї 0,4, відповідно). Крім того, не було отримано жодних свідоцтв того, що число В-клітин на вихідному рівні відрізнялося у пацієнтів з відповіддю й без відповіді (р - 0,5).
Т-клітини
Було відзначено, що при лікуванні препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) кількість лімфоцитів збільшилась (фіг. 1), незважаючи на те, що В-клітини демонстрували незначне підвищення кількості (див. вище). Для отримання додаткових даних досліджували різні популяції
Т-клітин (СО3», 0043, СО8 Т-клітини, регуляторні Т-клітини) в периферичній крові та в кістковому мозку.
Число Т-клітин СОЮЗ, СбО4х, СО8 в периферичній крові після лікування препаратом
Зо ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) було підвищеним (як абсолютне число/мкл, так і відсотковий вміст лімфоцитів). На фіг. 2 показана відсоткова зміна абсолютного числа СОЮЗ" Т-клітин (0045003) від вихідного рівня в периферичній крові протягом часу для кожного пацієнта.
Чорною лінією на фігурі вказано медіанне абсолютне число х105 клітин/мкл для всіх пацієнтів. В дані, відображені на фігурі були включені дані тільки для візитів з більш ніж 2 спостереженнями. На фіг. З показана відсоткова зміна абсолютного числа СО4: Т-клітин (б045:003:004) від вихідного рівня в периферичній крові протягом часу для кожного пацієнта.
Чорною лінією на фігурі вказано медіанне значення для всіх пацієнтів. В дані, відображені на фігурі, були включені дані тільки для візитів з більш ніж 2 спостереженнями. На фіг. 4 показана відсоткова зміна абсолютного числа СО8: Т-клітин (С045-203-008:) від вихідного рівня в периферичній крові протягом часу для кожного пацієнта. Чорною лінією на фігурі вказано медіанне значення для всіх пацієнтів. В дані, відображені на фігурі, були включені дані тільки для візитів з більш ніж 2 спостереженнями. Лінійне моделювання зі змішаними ефектами для абсолютного числа клітин виявило в середньому підвищення загального числа Т-клітин (6045003), що становить 0,13х105 клітин/мкл за Ісд-шкалою за кожні 100 днів (ДІ - 01, 0,15) після лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб). Було виявлено, що число СО8: Т- клітин значно зростало на 0,16х105 клітин/мкл за Ісд-шкалою за кожні 100 днів (ДІ - 0,13, 0,19).
Було виявлено, що число СО4- Т-клітин помірно зростало на 0,11х105 клітин/мкл за Ісд-шкалою за кожні 100 днів (ДІ - 0,09, 0,13).
Кожна з субпопуляцій Т-клітин пацієнтів з відповіддю демонструвала більш високу максимальну відсоткову зміну абсолютного числа клітин від вихідного рівня, ніж такі субпопуляції пацієнтів без відповіді (СОЗ3» р-3,299Зе-05; 004: р-3,486е-05; СО8: р-2,7172е-05; регуляторні Т-клітини р - 0,002). У таблиці 2 наведені результати знакового рангового критерію
Уілкоксона для порівняння кожної субпопуляції Т-клітин в периферійній крові пацієнтів з відповіддю й без відповіді для отримання відсоткової зміни абсолютного числа від вихідного рівня.
Таблиця 2
Відсоткова зміна абсолютного числа клітин; периферична кров р- . : Середнє : знач сор45:С03: В 86,76 118,91 (104,07 -16,1:398,71). |.
Ссор45Со3": БВ во 28,08 43,02(69,55) | (67И1:286,7) | 25 ср45:003:с0р4: В 72,08 77,74 (60,99 -21,05:5233,21). |... со45: СОЗ3СО4-: БВ во 19,48 29,36 (59,58) (-68: 298,89) сов ср45: со3СО8: В 106,6 180,81 (192,37 -7,07;760,51). |. браб: бр3-008: БВ во 32,24 63,96 (112,44) (-66,22; 588,89) де
М: кількість зразків на групу
В: пацієнт з відповіддю
БВ: пацієнт без відповіді. " Пацієнт з відповіддю в порівнянні з пацієнтом без відповіді
СВ: стандартне відхилення
Аналогічним чином було виявлено, що загальна кількість Т-клітин (С0О45-003: у вигляді відсоткового вмісту лімфоцитів) і СО8-Т-клітин (С045-003-008: у вигляді відсоткового вмісту лімфоцитів) значно зросла під час лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб) як у пацієнтів з відповіддю, так і в пацієнтів без відповіді (пацієнти з відповіддю на СОЮЗ р - 3,8147е6-
Об, без відповіді р - 9,8225е-05; пацієнти з відповіддю на СО8: р-3,8147е-06, без відповіді р-0,0003). Змін у медіанному значенні СО4- Т-клітин в кістковому мозку в будь-якій групі з клінічною відповіддю не спостерігали. У таблиці З наведені результати знакового рангового критерію Уілкоксона для різних Т-клітин у вигляді відсоткового вмісту лімфоцитів в кістковому мозку. На фіг. 5 показаний відсотковий вміст (95) клітин СО45:С203: протягом часу під час лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) (в графік включені як пацієнти з відповіддю, так і пацієнти без відповіді). На фіг. б показаний відсотковий вміст клітин бр45:003008: протягом часу під час лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) (в графік включені як пацієнти з відповіддю, так і пацієнти без відповіді).
Таблиця З ожш- | МО вл шен вихідний БВ: при вихідний | В: при
Зразок рівень лікуванні рівень |лікуванні 11111111 |Медіаннеї/// | 722 | 836 | 779 | 914 00 ев ПО ДО значення (СВ) 13,64 14,92 9,49 о я 94,8 97,2 по ій НИ оо НИ Бай 06 11111111 |Медіанне// | 337 | 292 | 227 | 228 ою в значення (СВ 12,14 7,37 9,58
Шев В 45,4 00000011 |Раначенняїї | - | олв351 | | 098492 11111111 |Медіанне | 363 | 433 | 494 | 669 0 в ПО ДО значення (СВ) 13,64 14,89 12,79
ПО о 79,6 83,3 пон ій НИ Бін НИ й 06
Обидві групи пацієнтів - пацієнти з відповіддю ц пацієнти без відповіді - продемонстрували підвищення числа Т-клітин в периферійній крові та кістковому мозку, однак пацієнти з відповіддю мали найбільшу відсоткову зміну від вихідного рівня. Щоб зрозуміти, чи мають пацієнти з відповіддю або пацієнти без відповіді різні базові рівні Т-клітин СОЮЗ», СО4- та СО8- перед лікуванням препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), порівнювали вимірювання даних периферичної крові на вихідному рівні для кожної підгрупи.
Статистично значуща різниця між пацієнтами з відповіддю на лікування й пацієнтами без відповіді при порівнянні абсолютного числа Т-клітин на вихідному рівні в периферичній крові (таблиця 4) або відсоткового вмісту Т-клітин в загальній кількості лімфоцитів в периферичній крові (таблиця 5), виконаного з використанням знакового рангового критерію Уілкоксона, була відсутня.
Таблиця 4 сраб'сруєв | 33 10574 | 715,91(472,54) | (18622096). |.:КУЄ -:Б сраб'бозеБВ | 80 | 638 | 672,5(426,36) | (85:2407) | 081527 сра»сорзсрасєв | 33 | 190 | 276,901(207,99) | (77;1085) |: АНИ.С:КУ.Ч-ЧС сраб'СозсрасБВ | 80 | 214 | 251,61(146,13) | 21:766) | 094965 сраб'сСруєсовєв | 33 | 332 | 424,55(324,49) | (93:1238). |:/(
Сраб'СоЗ'совєБВ | 80 | 318 | 39814(354,52) | (43:2221) | 056555
Таблиця 5 значення (СВ) срабчсрзєв 777123 | 784 | 73,66(1443) | (4225948) | ХК о срабСрзсраєв 123 | 25 | 2557(892) | (8 АТО | ХМ о срабесрусовивВ 0123 | 50 | 47701373) | (2455796)
Регуляторні Т-клітини
Клітини Тгед були визначені в зразку як популяція клітин СО3-С204-0025:0012791т,
Співвідношення між СО8" Т-клітинами і Тгед оцінювали у пацієнтів, які отримували лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "м (даратумумаб), в периферичній крові та кістковому мозку протягом часу. Співвідношення зросло як в периферичній крові, так і в кістковому мозку. На фіг. 7А наведені медіанні значення співвідношень клітин СО8:/Тгед та СО8УС0О4: в периферичній крові всіх пацієнтів для кожної точки часу. На фіг. 7В наведені медіанні значення співвідношень Т- клітин СО8-Лтед та СО8-УС04: в кістковому мозку всіх пацієнтів для кожної точки часу. Зміни в співвідношеннях абсолютного числа СО8"Л/гед та СО8УС04: в периферичній крові (таблиця 6) і в кістковому мозку (таблиця 7) під час лікування були істотними відповідно до знакового рангового критерію Уілкоксона.
В аналізі об'єднаних даних дослідження 5ІКІО5 і (СЕМ501 (приклад 6), медіанне співвідношення клітин СО8:/С204- та СО8:/гед 9 в периферичній крові було підвищено на 8 тиждень (р - 5,1х105 для СО8:/С04- та р - 1,8х107 для СО8-ЛТГгед) і на 16 тиждень (р - 0,00017 для СО8:/С004: та р - 4,1х107 для СО8:/Тгед). Аналогічно, в кістковому мозку медіанні співвідношення клітин СО8:/204- та СО8:/Тгед були підвищені при лікуванні (тиждень 12 х 1 цикл) в порівнянні з вихідним рівнем (р - 0,00016 для СО8УСра4- і р - 2,8х107 для СО8:/Ігед).
Між пацієнтами з відповіддю й без відповіді значної різниці не спостерігали.
Таблиця 6
Співвідношення Т-клітин в периферійній крові рівень вихідний вв | 119,75 | 191,78(231,09) (24,17; 146118) ШИ сор8усраи:с301 | 66 | 204,86 222,96 (167,44) (25,53; 867,58) | 0,00046409 сор8усраи:с4р01 | 66 | 210,05 215,15 (151,31) (25,86; 798,83) | 0,00042154 сію вихідний вв | 1258,33 | 233846 (3465,12) | (206,82: 18550) ШИ
Ссо8Лтеєд: СЗО 66 | 2326,74 | 3361,87 (3661,61) | (155; 23066,67) 5,25Е-06
Со Лтеєд: С401 66 | 2763,16 | 3382,86 (3629,69) | (316,67; 22087,5) | 9,95Е-08 "порівняно з вихідним рівнем М: кількість зразків на групу СВ: стандартне відхилення
Таблиця 7
Співвідношення Т-клітин в кістковому мозку . . Середнє : ж зн (Св)
Совусра (лімфоцити): і6зив | 1844(129,5) | (32,58; 674,58) ШИ вихідний рівень
СоВ"УСраплімфоцити): 221,89 | 240,85(155,57) (30,38; 666,4) | 0,0038599 при лікуванні
Ср8Лтед(/лімфоцити): , вихідний рівень 30 1219,58 | 1802,73 (1582,7) | (306,41; 7960)
Ср8Лтед(/лімфоцити): 3905,72 (451,22; Й при лікуванні 30 2273,56 4232,73 20825 3156-07 "порівняно з вихідним рівнем М: кількість зразків на групу СВ: стандартне відхилення
Приклад 4. Дизайн дослідження (ЗЕМ501)
У дослідженні ЗЕМ501 (МСТО0572488) оцінювали препарат ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) як препарат монотерапії для пацієнтів з рефрактерною до двох різних схем лікування ММ (множинною мієломою). Виділення, обробку зразків і статистичний аналіз проводили, як описано в прикладі 1 і прикладі 2. Дослідження було описано в І оКпогвбї єї а!., М Епа У Мей 373: 1207-19, 2005.
Скорочено, дослідження (ЗЕМ5О1 було першим клінічним дослідженням препарату
ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) на людях у суб'єктів з ММ. Воно являє собою дослідження безпеки фази 1/2 з підвищенням дози, розділене на 2 частини. Частина 1 являє собою відкрите дослідження з підвищенням дози; Частина 2 являє собою відкрите неконтрольоване дослідження з декількома групами на підставі рівнів доз, встановлених в частині 1.
У частині 1 оцінювали 10 рівнів доз препарату ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб): 0,005, 0,05, 0,10, 0,50, 1, 2, 4, 8, 16 ї 24 мг/кг. У 2 групах з найменшою дозою було визначено по 1 (3) суб'єкту в кожну, а стандартне визначення по З (43) суб'єкта застосовували до решти 8 груп дозування. Частина 2 являла собою відкрите неконтрольоване дослідження, яке включало два рівня доз - 8 мг/кг і 16 мг/кг. Частина 1 включала 32 суб'єктів, а частина 2 включала 72 суб'єктів.
Приклад 5. Лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) індукує клональність Т- клітин у пацієнтів
Врахувавши на виявлене в дослідженні МУ2002 розмноження СО8- Т-клітин в периферичній крові і в кістковому мозку, проводили високоефективне секвенування нового покоління рецепторів Т-клітин (РТК) шляхом проведення аналізу Іттипозед "М для визначення того, чи є розмноження СЮО8: Т-клітин за своєю природою клональним, що вказало б на наявність адаптивної імунної відповіді. Всього оцінювали 17 зразків пацієнтів від суб'єктів, включених в дослідження СЕМ501 (п - 6 пацієнтів з відповіддю, тобто 2 ЧР; п - 11 пацієнтів без відповіді, тобто, МВ, С3, ПЗ).
Секвенування РТК виявило, що лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) значно підвищує клональність у всіх пацієнтів. На фіг. ВА показана кореляція між клональністю Т-клітин до і після лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) (р - 0,0056). На фіг. 88 показана кратність змін клональності у окремих пацієнтів. Пацієнти з відповіддю відзначені зірочкою. Ці дані дозволяють припустити, що зазначене розмноження Т-клітин при лікуванні препаратом
ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) може бути клональним за природою.
У пацієнтів з відповіддю спостерігалося більш значуще загальне розмноження в репертуарі
РТК (згідно з даними зі зміни чисельності; ЗЧ) в порівнянні з пацієнтами без відповіді. На фіг. 8С показана відсоткова ЗЧ для окремих пацієнтів. Група А: пацієнти з відповіддю, група В: пацієнти без відповіді. Спостерігали статистично значущу різницю між пацієнтами з відповіддю і пацієнтами без відповіді (р - 0,037). На фіг. 80 показана сумарна абсолютна зміна чисельності (ЗУ) у пацієнтів з відповіддю та пацієнтів без відповіді для кожного розмноженого Т-клітинного клону. На фіг. 8Е показана максимальна відсоткова ЗЧ для кожного окремого пацієнта. Група А: пацієнти з відповіддю, група В: пацієнти без відповіді. Спостерігали статистично значущу різницю між пацієнтами з відповіддю і пацієнтами без відповіді (р - 0,048). На фіг. 8Е показана максимальна ЗЧ одного Т-клітинного клону в пацієнтів з відповіддю (група А) і пацієнтів без відповіді (група В).
ЗЧ отримували шляхом визначення значущої різниці в клональній чисельності між двома зразками, використовуючи точний критерій Фішера (Бем/й еї аї. 9. МігоїЇ. 2015) і вираховуючи абсолютну зміну в чисельності для кожного розмноженого клону.
Приклад 6. Імуномодулююча дія препарату ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) у пацієнтів, включених у дослідження ЗЕМ501
У пацієнтів з відповіддю й без відповіді, включених в дослідження СЕМ5О1, оцінювали різні популяції Т- і В-клітин.
Лімфоцити
Так само, як і в дослідженні БІКНЮ5 (ММУ2002), число лімфоцитів в периферичній крові й в кістковому мозку підвищувалось під час лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб).
Це збільшення було пов'язано з підвищеним числом клітин СО4- і Ов».
Центральні клітини пам'яті СО8ч-
Зо Т-клітинний фенотип СО8- досліджували протягом часу в пацієнтів з підгрупи в 17 пацієнтів, включених у дослідження (ЗЕМ 501, які отримували лікування препаратом
ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб). Взяті в пацієнтів клітини СО8" були визначені як наївні клітини (604580-/С0621 7) (Тм) або центральні клітини пам'яті (Тсм) (СО458О:/СО621 вис) за допомогою стандартних протоколів.
На фіг. 9А показаний відсоток наївних клітин СО8- (906 клітин СО8»), а на фіг. 9В показаний відсоток центральних клітин пам'яті СО8". Лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) значно знижувало кількість наївних Т-клітин СО8- (р - 1,82 х 10-4 на 8 тиждень) і підвищувало кількість Т-клітин пам'яті СО8" (р - 4,88 х 102 на 8 тиждень). Такі дані дають можливість припустити наявність переходу від наївних цитотоксичних Т-клітин до Т-клітина пам'яті, які можуть бути активовані проти конкретного антигену. Білими квадратами позначені пацієнти, які досягли щонайменше мінімальної відповіді (2 МВ), а чорними квадратами вказані пацієнти, які мали стабільне захворювання або прогресуюче захворювання. Більш значуще зниження числа наївних Т-клітин СО8: було очевидним у пацієнтів, що відповідали на лікування (дані не показані) На фіг. 9С показано, що лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) підвищувало відсотковий вміст рестриктованих НГА класу І Т-клітин, які частково стимулюють вірус-специфічні і алореактивні Т-клітинні відповіді. На фіг. 90 показано, що ефекторні Т-клітини пам'яті, які розмножувались, експресували низькі рівні СОЗ8. Слід відзначити, що такі Т-клітини виявляють нормальну і навіть підвищену функціональну активність проти вірусних пептидів і алоантигенів (див. приклад 8). На основі таких функціональних результатів ми зробили висновки, що існує розмноження або поліпшення активності антиген-навчених Т-клітин проти вірусних пептидів і алоантигенів під час лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб). Ці дані дозволяють припустити, що, на відміну від регуляторних підгруп клітин, для належного функціонування та розмноження ефекторних Т-клітин не потрібна експресія СОЗ8.
СОЗ8-позитивні регуляторні Т-клітини
Спостереження інтенсивного розмноження і підвищення активності цитотоксичних Т-клітин, а також недавні літературні дані, які вказують на експресію СОЗ38 деякими імуносупресивними клітинними підгрупами, підштовхнули до вивчення дії препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаба) на популяцію регуляторних Т-клітин (Тгед), мієлоїдних супресорних клітин (МСК) і регуляторних
В-клітин (Вгед).
Регуляторні Т-клітини (Тгед) (С03-004-0025-001279т) виділяли з використанням стандартних протоколів. Частоту появи Тгед аналізували способом проточної цитометрії.
Субпопуляція периферичних Тгед (10 905 ж 10 95) експресувала високі рівні СОЗ38 до активації
Тгєд. На фіг. 10А, верхня панель, показана частота появи Тгед в популяції клітин СОЮЗ: СО4- (популяція клітин Р4) на вихідному рівні. На фіг. 10А, нижня панель, показана підгрупа Тгед з високою експресією СОЗ38 (популяція клітин Р5). Такі СОЗ38: Тгед були дуже чутливі до лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) і демонстрували значне і практично негайне зниження чисельності після першої дози препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) (п - 17 пацієнтів; Р - 8,88х1075 на 1 тиждень у порівнянні з вихідним рівнем). Частота появи Тгед після лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) показана на фіг. 108, верхня панель (популяція клітин Ра). На фіг. 108, нижня панель, показано, що клітини СОЗ8ве Тгед (клітини Р5Б) являли найбільш виснажену популяцію Тгед після першого введення препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб). Такі клітини СОЗ38: Ттед залишалися виснаженими під час лікування препаратом
ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) (р - 8,88х10-15, 1,11х10-75 та 1,50х10- на 1, 4 і 8 тижні відповідно в порівнянні з вихідним рівнем. На фіг. 10С показане відсоткове значення клітин СОЗвес Тгед відносно загального числа клітин СОЮЗ: на вихідному рівні, на 1 тиждень, 4 тиждень, 8 тиждень, в момент рецидиву і через 6 місяців після закінчення лікування (ЗЛ). На цей момент часу число клітин СОЗвеис Тгед поверталося до вихідного рівня. Зміни в СОЗ8ес Тгед були однакові у пацієнтів, які відповідали і не відповідали на лікування, однак співвідношення СО8: Т- клітини:Тгед було значно вище на 8 тиждень у пацієнтів, які демонстрували відповідь на
ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) (Р - 0,00955; фіг. 100).
Для оцінки можливої біологічної значущості виснаження СО38: Тгед при лікуванні препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) оцінювали супресивну здатність СОЗ38: Тгед в порівнянні з СОЗ8- Тгед на автологічних СОЗ» Т-клітинах. У серії експериментів, в яких використовувались зразки від декількох здорових донорів, клітини СО38" Тгед більш інтенсивно пригнічували проліферацію Т-клітин (спостережена проліферація клітин: 9,9 95), ніж клітини
СО38 Тгед (спостережена проліферація клітин: 53,2 95) або негативний контроль (спостережена проліферація клітин: 74,9 905) (фіг. 10ОЕ).
Оскільки в заморожених зразках МКПК нелегко виявити МОСК, гранулоцитарні СОЗ38: МОСК
Зо (СО116-СО14НІ А-ОАС01509033) були створені іп мійго з МКПК, виділених з організму пацієнтів на вихідному рівні, та пацієнтів, які отримували одну інфузію препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб). На фіг. 11 показана гістограма даних, отриманих шляхом проточної цитометрії виявлених МОСК (фіг. 11, верхня гістограма, взята в рамку популяція клітин). Приблизно половина клітин МСК експресували СОЗ8 (фіг. 11, середній графік; обведена колом популяція клітин Р7). Клітини СОЗ8еис МСК були практично виснажені у пацієнтів, які отримували лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) (фіг. 11, нижній графік; обведена колом популяція клітин Р7).
Неспецифічні МОСК лінії диференціювання СОЮЗ були виснажені після лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) протягом часу як у пацієнтів без відповіді, так і у пацієнтів з щонайменше мінімальною відповіддю на лікування. На фіг. 12 показано, що відсотковий вміст клітин СОЮЗ МОСК було знижено практично до 0 95 у пацієнтів на 1 тиждень, 4 тиждень або 8 тиждень лікування. Неспецифічні МОСК лінії диференціювання СОзввис повернулися до вихідного рівня після закінчення лікування.
Пацієнти з найбільшими популяціями СЮОЗ38-- в межах лінії диференціювання неспецифічних
МОСК демонстрували найкращі й найбільш тривалі відповіді на лікування препаратом
ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб). На фіг. 13 показано, що пацієнти 2, 4, 15, 16 ї 17, які мають найбільший відсотковий вміст клітин СОЗ8ввис МСК (як показано на фіг. 11), визначені як пацієнти з ЧВ або МВ, демонстрували виживаність без прогресування (ВБП) щонайменше 8 місяців.
Неспецифічні МОСК лінії диференціювання СОЗ8веис були також чутливі до індукованої препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) АЗКЦ іп омйго. Аналіз АЗКЦ проводили, використовуючи клітини СОЮЗ МОСК від двох донорів і клітини Дауді в якості контрольних клітин-мішеней зі співвідношенням ефекторні клітини:клітини-мішені 50:1. На фіг. 14 показані результати експерименту для одного донора. Препарат ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) індукував лізис клітин МОСК.
Визначення клітин СОЗ38:" Вгед проводили у пацієнтів, які отримували лікування препаратом
ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб) (п - 16) і, подібно до клітин СОЗ38: Тгед, вони були виснажені після першої дози препарату ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) (р - 0,0018 на 1 тиждень у порівнянні з вихідним рівнем; парний рангові критерій Уілкоксона) й залишалися на низькому рівні весь час під час лікування пацієнта (фіг. 15А). Відсортовані методом ЕАС5 клітини Вгед бо при стимуляції виробляли ІІ -10 (фіг. 158).
Разом ці спостереження дозволяють припустити, що виснаження імуносупресивних клітин
СО38: МОСК, Вгед і Ттед є важливим механізмом, який має значний вплив на індуковані препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) зміни в популяціях і клональності Т-клітин.
Приклад 7. Клітини СО38" МСК присутні в пацієнтів з онкологічними захворюваннями
Відсотковий вміст МОСК (Гіп'Є0О14-НІ АВ низи) і їхню експресію СОЗ38 досліджували способом проточної цитометрії в периферичній крові пацієнтів з НДКРЛ або раком простати.
Відсотковий вміст МОСК становив приблизно 10-37 95 і приблизно 10-27 956 МКПК в аналізованих зразках від пацієнтів з НДКРЛ або раком простати відповідно. Експресія СОЗ8 була виявлена в 80-100 95 клітин Гіп'ЄО14-НІ АОВ низ МКС з МКПК пацієнтів з НДКРЛ і в 70-100
Фо МКС з МКПК пацієнтів з раком простати.
Приклад 8. ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) підсилює противірусні Т-клітинні відповіді
Для додаткової оцінки дії препарату ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) на активацію і функціональність Т-клітин, визначали вироблення ІЄМ-у з периферичних Т-клітин у відповідь на вірусні та алоантигенні впливи у пацієнтів, які отримували лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) (п - 7), з діапазоном клінічних результатів. Пацієнти з ЧВ або кращим результатом лікування демонстрували значне підвищення секреції ІЕМ-у у відповідь на вірусні та алоантигенні впливи після лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) в порівнянні з вихідним рівнем щонайменше в один момент часу протягом лікування, що дозволяє припустити, що функція Т-клітин не порушується через низьку експресію СОЗ8 (див. приклад 6, фіг. 9С).
Аналогічно даним клональності РТК, це підвищення було більш значним у пацієнтів, які відповідали на лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб), ніж у тих, хто не відповідав. На фіг. 16А показана противірусна відповідь типового пацієнта з ДХЧР. На фіг. 168 показана противірусна відповідь типового пацієнта з ПР. На фіг. 16С показана противірусна відповідь типового пацієнта з ПЗ. На фіг. 160 показана противірусна відповідь типового пацієнта з МВ. На фігурах планки похибок являють стандартну похибку середнього в подвійних культурах. Зірочка позначає статистично значущі зміни між зазначеними порівняннями.
Показана найкраща відповідь на думку незалежного наглядового комітету. Відповідно до цих результатів, вірус-реактивні Т-клітини у пацієнтів з ДХЧР (фіг. 16Е) або ПР (фіг. 16БЕ) демонстрували підвищення проліферативної здатності під час лікування препаратом
Зо ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб).
Приклад 9. Механізм чутливості СОЗ8-експресуючих підтипів імунних клітин до препарату
ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб)
Дані обох досліджень, СЕМ501 і БІКІС5В, свідчать про виснаження деяких імунних клітин, які експресують СОЗ38 (МК-клітини, регуляторні Т-клітини (Тгед), регуляторні В-клітини (Вгед) і мієлоїдні супресорні клітини (МСК)), в той час як кількість інших клітини, які експресують СОЗ8, збільшується(цитотоксичні і хелперні Т-клітини) при лікуванні препаратом ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб).
Для розуміння механізму чутливості оцінювали рівні експресії СОЗ8 в різних субпопуляціях імунних клітин у здорових донорів і пацієнтів з множинною мієломою, включених в дослідження
СЕМ50О1 або 5ІКІШС5. На фіг. 17А приведена гістограма експресії СОЗ8 в імунних клітинах здорового донора, а на фіг. 178 приведена гістограма експресії СОЗ8 в імунних клітинах пацієнта з множинною мієломою. У здорового донора експресія СОЗ8 була найбільшою в МК- клітинах, потім - в моноцитах, В- і Т-клітинах. У пацієнта з множинною мієломою експресія СОЗ8 була найбільшою в плазматичних клітинах, потім - в підгрупі В-клітин, МК-клітинах, моноцитах,
В-клітинах і Т-клітинах. На фіг. 17С наведено порівняння середньої інтенсивності флуоресценції (СІФ) СО38 в наступних клітинах: МК-клітини, Тгед, Вгед, В- і Т-клітини, взятих від пацієнтів з рецидивною та рефрактерної мієломою, яке демонструє, що, після плазматичних клітин, МК- клітини експресували найвищі рівні СОЗ8, потім - регуляторні Т-клітини (Тгед) і регуляторні В- клітини (Вгед).
БО На додачу до експресії СОЗ8, інші білки клітинної поверхні, наприклад, інгібіторні білки комплементу (СІР; СО46, СО55, СО59), можуть теж впливати на чутливість або стійкість до препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб). Виконана іп міїго оцінка СІР всіх субпопуляцій імунних клітин дозволила виявити, що МК-клітини експресують дуже низькі рівні СО59 ї СО55, тоді як інші популяції Т- і В-клітин експресують набагато більші рівні. Це також може впливати на варіабельність чутливості до препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) серед підтипів імунних клітин (дані не показані).
Обговорення
У цьому дослідженні описано раніше невідому імуномодулюючу дію препарату
ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб), а саме - зниження популяцій імуносупресивних клітин СОЗ8: з бо одночасною індукцією розмноження хелперних і цитотоксичних Т-клітин, виробленням ІЕМ-у у відповідь на вірусні пептиди і підвищення клональності РТК, що свідчить про поліпшення адаптивної імунної відповіді.
Це дослідження демонструє, що клітини МОСК і Вгед експресують СОЗ8 і є сприйнятливими до лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб). Відомо, що ці клітини присутні в пухлинному мікрооточенні й беруть участь у зростанні пухлини, імунній евазії, ангіогенезі, метастазуванні і виробленні супресивних цитокінів. Крім цих супресивних підгруп клітин СОЗ8 ж була виявлена нова субпопуляція регуляторних Т-клітин (С04-С025С001279т), які також експресують високі рівні СОЗ8 і демонструють видатну автологічну Т-клітинну супресивну здатність. Ці клітини також були чутливі до препарату ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), а їхнє число значно знижувалось у пацієнтів, які отримували лікування. Опосередковане препаратом
ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб) знищення таких імунорегуляторних клітин СЮО38- може знизити локальну імунну супресію в мікрооточенні мієломи й зробити можливим розмноження позитивних імунних ефекторних клітин для забезпечення протипухлинної відповіді.
Дійсно, спостерігали значне розмноження деяких популяціях Т-клітин, включаючи СОа4- і
СО8:, як в периферичній крові, так і в кістковому мозку (тобто, в пухлині). Специфічні субпопуляції СО8" були змінені внаслідок терапії препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб), що включало значне зниження числа наївних Т-клітин і супутнє йому значне підвищення числа ефекторних Т-клітин пам'яті СЮО8", що вказує на зсув в ефекторних Т-клітинах в напрямку навченого антигеном фенотипу, який зберігає імунологічну пам'ять і може бути реактивним проти пухлинних антигенів. Співвідношення СО8": СО4: та СО8:Тгед також значно зростали при лікуванні, демонструючи зрушення в бік позитивних імунних регуляторів у порівнянні з негативними.
Щоб оцінити, чи мали розмножені Т-клітини СО4- і СО8: клональну природу, досліджували репертуар Т-клітин в підгрупі пацієнтів. Клональність Т-клітин значно зростала при лікуванні препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) навіть у пацієнтів, у яких найкращою спостереженою відповіддю було ССЗ або прогресування. Отже, підвищення клональності Т-клітин не може відбуватися виключно внаслідок зниження пухлинного навантаження. При цьому відхилення в клональності Т-клітин було значним у пацієнтів з позитивною клінічною відповіддю і корелювало з підвищенням числа Т-клітин СО8", що дозволяє припустити, що спостережуване розмноження
Зо Т-клітин при лікуванні препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) було стимульоване антигенами. Це особливо помітно в цій популяції пацієнтів, які пройшли інтенсивне попереднє лікування (в середньому 5 попередніх ліній терапії), і не очікувалося, що вони зможуть показати сильну протипухлинну імунну відповідь. Крім підвищення клональності РТК, пацієнти з відповіддю на ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб) демонстрували підвищені Т-клітинні відповіді на попередньо існуючі вірусні пептиди і алоантигени, що дозволяє припустити вихід імунної системи з імуносупресивної стану.
Лікування препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) призводило до зниження кількості імуносупресивних МОСК і регуляторних Т-і В-клітин. Це зниження відбувалося одночасно з розмноженням Т-хелперних клітин СО4- і цитотоксичних Т-клітин СО8». Т-клітинна клональність і функціональні противірусні відповіді, які визначаються за вироблення ІЄМ-у, також зростали при лікуванні препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб). Такі спостереження свідчать про те, що Т-клітини продовжували функціонувати належним чином незважаючи на низьку експресію
СО38, і дозволяють припустити, що підвищення Т-клітинної відповіді може відбуватися внаслідок виснаження регуляторних клітин. Крім того, такі зміни в розмноженні, активності і клональності Т-клітин були яскравіше виражені у пацієнтів, сприйнятливих до препарату
ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб), в порівнянні з несприйнятливими. Рецидив після терапії препаратом ДАРЗАЛЕКС "М (даратумумаб) був пов'язаний з оборотним характером багатьох з цих змін. Це дозволяє припустити додатковий, раніше невивчений механізм дії препарату
ДАРЗАЛЕКС М (даратумумаб) шляхом імуномодуляції, який може вносити свій вклад в імунні відповіді та їхню ефективність.
Нещодавно продемонстрували свою ефективність в ряді випадків антитіла, які стимулюють протипухлинні імунні відповіді замість прямого націлювання на онкологічні новоутворення.
Антитіла, що інгібують СТГ А-4 і РО-1, стимулюють розмноження Т-клітин і підсилюють активацію Т-клітин, що призводить до подовження виживання й уповільнення повторної появи захворювання у пацієнтів з пізньою стадією солідних пухлин і гематологічними злоякісними утвореннями, такими як лімфома Ходжкіна. Шляхом підвищення протиракового імунітету, ці імуномодулюючі антитіла можуть не тільки індукувати клінічні відповіді, але також запобігати повторній появі захворювання.
Приклад 10. Протеомний аналіз сироватки суб'єктів з множинною мієломою, які отримували монотерапію препаратом ДАРЗАЛЕКС"М (даратумумаб) в частині 2 клінічного дослідження 547674А14МММ2002 (5ІВІОБ)
Збір та обробка зразків біомаркерів
Зразки периферичної крові збирали в стандартні пробірки для відділення сироватки (від 2,5 мл до 5 мл) і аліквоти сироватки перевозили замороженими (Зотаї! одіс, Іпс, Воцідег, СО) для мультианалітичного профілювання сироваткового білка.
Профілювання сироваткового білка проводили на обладнанні компанії Зотаї одіс, застосовуючи раніше валідований аналіз БОМА5сап, в якому проводиться вимір 1129 білкових аналітів із застосуванням афінних молекул ЗОМАтег. Реагенти ЗБОМАтег являють собою білкові афінні реагенти на основі одноланцюгової ДНК. В аналізі використовуються невеликі кількості зразка (150 мкл плазми) і відбувається перетворення білкового сигналу в сигнал
ЗОМАтетг, який кількісно визначають за допомогою звичайної мікроматриці ДНК.
Кожен реагент ЗОМАтег містить 4 функціональних компоненти. 1. Унікальну послідовність розпізнавання білка 2. Біотин для захоплення 3. Фоторозщеплюваний лінкер 4. Флуоресцентну молекулу для виявлення
В унікальну послідовність розпізнавання білка, в якій використовується ДНК, вбудовані хімічно модифіковані нуклеотиди, які імітують амінокислотні бічні ланцюги, розширюючи різноманітність стандартних аптамерів і підвищуючи специфічність і афінність взаємодій білок- нуклеїнова кислота (соїй єї аї!., Р о5 Опе 5: е15004, 2010). Аптамери вибираються за технікою
ЗЕГЕХ. Реагенти ЗОМАтег вибирають, використовуючи білки в їх нативній конформації. Отже, реагентів 5БОМАтег потребують інтактних третинних білкових структур для зв'язування.
Реагенти ЗОМАтег не виявлять незгорнуті або денатуровані імовірно неактивні білки.
Майстер-мікси реагентів ЗОМАтег групують за типом зразка та розведення. Перед інкубацією зразка реагенти пов'язують зі стрептавідиновими гранулами. Білки в зразках пов'язують з когнатними реагентами ЗОМАтег в стані рівноваги, промивають, інкубують з МНО- біотином, промивають, а потім гранули піддають дії УФ-випромінювання для відщеплення
Зо фоторозщеплюваного лінкеру. Елюат містить реагенти БОМАтег, пов'язані з відповідними міченими біотином білками. Стрептавідинове захоплення і наступні промивання видаляють незв'язані реагенти 5ОМАтег. Під час остаточного елюювання молекули ЗОМАтег звільняються від відповідних когнатних білків з застосуванням денатуруючих умов. Отриманий елюат гібрідизують до стандартних ДНК-мікроматриць Адіюєпі, а флуорофор з молекул
ЗОМАтетг кількісно визначають в відносних одиницях флуоресценції (ВОФ). ВОФ пропорційно кількості білка в зразку.
Зразки з дослідження ММУ2002 досліджували в двох первинних партіях. Перша партія зі 180 зразків містила спарені зразки сироватки від 90 суб'єктів для циклу 1 дня 1 (С101, вихідний рівень) ії СЗО1 (цикл З день 1). 180 зразків аналізували разом в трьох окремих планшетах
Зотазсап. Друга партія зразків містила 50 С1О01 зразків, включаючи 35 повторних зразків з партії 1.
Аналіз даних
Вхідні дані та визначення
В аналіз були включені дані всіх суб'єктів, що проходили лікування та показували відповідь, що піддавалась оцінці. Відповідно до тексту звіту, пацієнти з відповіддю визначаються як суб'єкти з найкращою загальною відповіддю (відповідно до ННК в ММУ2002) сПР, ДХЧР і ЧР, суб'єкти зі стабільним захворюванням (С3) як суб'єкти з мінімальною відповіддю (МВ) або С3, а пацієнти без відповіді визначаються як суб'єкти з найкращою загальною відповіддю (відповідно до ННК в ММУ2002) прогресуючого захворювання (П3).
Попередня обробка даних Зотаїодіс
Вирівнювання партій
Партії 1 і 2 зразків ММУ2002 досліджували на двох різних версіях платформи БОМАФ5зсап.
Різниця між версіями була мінімальною і включала три послідовності ЗОМАтег, які різнилися між версіями (СТ5Е: 3594-6 1 -» 3594-6 5, ЕСМ1: 3613-62 1 -» 3613-62 5, ВМРЕВ: 3654-27 1 -» 3654-27 4). Їх було виключено з аналізу.
Вимірювання для трьох планшетів партії 1 вирівнювали відповідно до стандартного процесу міжпланшетного калібрування Зотаі одіс шляхом визначення калібрувальних коефіцієнтів масштабування для планшета для кожного реагенту ЗОМАтег шляхом розрахунку співвідношення між спеціальним глобальним еталонним значенням для майстер-міксу та бо медіанного значенням 7 внутрішньопланшетних контрольних калібрувальних вимірювань.
Коефіцієнт масштабування для планшета для кожного реагенту ЗОМАтег однаково застосовували до кожного зразка в планшеті.
З огляду на різні версії платформи 5ОМА5сап для партії 1 ї 2 проводили систематичну міжпартійну корекцію варіабельності з модифікованим застосуванням стандартного процесу міжпланшетного калібрування бота одіс шляхом максимального використання повторного вимірювання по 35 зразків для партій. Для кожного БОМАтег розраховували співвідношення між післякалібрувальним вимірюванням для партії 1 і докалібрувальним вимірюванням для партії 2 для кожного з 35 повторних зразків (їі). Медіанне значення, отримане для цих 35 співвідношень, використовували для визначення скоригованого ЗОМАптег-специфічного калібрувального коефіцієнта масштабування для зразків партії 2 2. Потім ці калібрувальні коефіцієнти масштабування використовували аналогічним чином в стандартній процедурі
ЗОМАвсап.
С Рові-Сапь. Сопевась 1. / вч | 2. пу Рге-Сайь. Сопсвяісі/ / и о (пат ж , для всіх Повторюваних зразків /
Калібрувальний коефіцієнт масштабування, - медіана (7) - й
Після розрахунку скоригованих калібрувальних коефіцієнтів масштабування, розподіл всіх коефіцієнтів масштабування для кожної партії в аналізі наносили на графік для оцінки наявності викидів. У БОМАтег з дуже великими або маленькими калібраторами (» 0,25 і «3) виключили з аналізу внаслідок поганої відтворюваності.
Після завершення вирівнювання партії й фільтрування БОМАтег для ММУ2002, до всіх значень концентрації білка в ММУ2002 застосовували Іод2-перетворення для більшої відповідності даних нормальному розподілу й для поліпшення ефективності параметричних статистичних критеріїв.
Корекція фактору спотворення
Оцінку частини варіації набору даних, що пояснюється мета-змінними (демографія, клас відповіді і момент часу забору зразка), і визначення потенційних факторів спотворення проводили за допомогою аналізу основних компонентів з використанням центрованого й масштабувати набору даних. Використовували прості лінійні моделі для визначення найвищого ранжованого РС, який був істотно пов'язаний з кожною з досліджуваних змінних. Значимість цих зв'язків визначали з використанням критерію Вальда, а частину варіабельності РС, що пояснюється моделлю, оцінювали за К2 апроксимації. Для даних ММУ2002 було виявлено, що
Зо місце розташування корелює з РСІ1 і пояснює найбільшу частину варіабельності набору даних (2 7,37 95, р-значення - 3,71 х 10-93. Для зниження впливу ефектів, пов'язаних з місцем отримання зразка, в межах даних, використовували СотВаї28 для корекції ефектів розташування.
Повторне об'єднання зразків
Дані 35 зразків, повторювані для партій 1 і 2 ММУ2002, об'єднували, розраховуючи середнє значення для кожного білка.
Аналіз диференційної концентрації білка
Співвідношення у пацієнтів з відповіддю та пацієнтів без відповіді.
Статистичне порівняння розподілу концентрації білка у пацієнтів з відповіддю на препарат
ДАРЗАЛЕКСТМ (даратумумаб) в порівнянні з пацієнтами без відповіді проводили для вихідного рівня й під час лікування з використанням двох комплементарних способів: (ї) критерій суми рангів Уілкоксона (НоПапаег апа Умоїге, Міпрагатейігс 5іаїйівіїса! Меїпод». Мем Могк: доп У/Пеу в
Зоп5. 1973. 27-33 (один зразок), 68-75 (два зразка) для кожного окремого ЗОМА тег і (ії) аналіз
Лімм (Кіїспіє, М.Е., еї аї!., Мисівїс Асій5 Ке5. 2015; 20:43 (7): е47) для всіх ЗХЗОМАтег одночасно.
Все р-значення коректували, використовуючи метод Бенджаміна-Хохберг (ВН) для корекції множинних гіпотез (Вепіатіпі апа Носпбрегуд, (1995) У. А. етаїівії бос. В.57. 289-300; В: А
І апдиаде апа Епмігоптепі ог біаїївіїса! Сотриїіпуо, А ЮОемеІортепі Соге Теат, А ЕРошпааїйоп ог
Заїївіїса! Сотрийпо, Міеппа, Аивійа. 2011; ІБВМ 3-900051-07-0). Нульову гіпотезу за відсутності диференціальної експресії відкидали при скоригованому р-значенні «0,05.
Лікування в порівнянні з вихідним рівнем
Базові рівні білка й рівні при лікуванні порівнювали, використовуючи три альтернативних статистичних способи: (І) двофакторний дисперсійний аналіз повторних вимірів АМОМАЄб (ії) знаковий ранговий критерій Уілкоксона й (ії) критерій Фрідмана (доппзоп еї аї., (2007)
Віозіаїйвіісв 8 (1): 118-127). Все р-значення коригували щодо контрольного ЕОК, використовуючи метод ВН для корекції множинних гіпотез (Вепіатіпі апа Носпбрего, У.К. 5іайві. 5ос. В.57: 289- 300, 1995). Крім значущості лікування також застосовували двофакторний дисперсійний аналіз повторних вимірювань АМОМА (Спатреге5 еї аї., Апаїузіб5 ої магіапсе; аезідпей ехрегітепів:
Частина 5: 5іацісіїса! Модеї5 іп 5, Еайог5 УМ Спатрбег5 апа Т.) Назійє. Ууадзуогій 8 ВгооКез /
Соїе. 1992) для визначення виникнення значного взаємозв'язку моменту часу й класу відповіді для кожного БХОМАтег. Модифікований критерій суми рангів Уілкоксона застосовували в якості ретроспективного аналізу для визначення того, чи демонстрували пацієнти з відповіддю й без відповіді різні ефекти від лікування, шляхом розрахунку різниці між значеннями концентрації білка при лікуванні й базової (наявної на вихідному рівні) концентрації білка у кожного суб'єкта та застосовуючи критерій суми рангів Уілкоксона. Величини значимості коригували з використанням способу ВН, а нульову гіпотезу відкидали при скоригованому р-значенні «0,05.
Навчання класифікатора
Дані за вихідним рівнем білла ММУ2002 використовували для побудови класифікатора прогнозування відповіді. Підхід з вкладеними циклами і стратифікованою 10-кратною перехресною валідацією повторювали 30 разів, використовуючи 4 різних алгоритму машинного навчання: машини опорних векторів (МОВ), випадковий ліс (ВЛ), наївний баєсів класифікатор (НБ) і дерево рішень |48. Для кожного алгоритму навчання процедура підготовки починалася зі створення 10 збалансованих груп набору даних (зовнішній цикл). Одну з цих груп виключали як групу, що тестується, а інші У залишали й переводили на внутрішній цикл в якості групи навчання. У межах внутрішнього циклу групу навчання ще раз розбивали на 10 збалансованих груп, створюючи внутрішні набори навчання й тестування. Алгоритми навчання тренували на кожному з цих внутрішніх наборів навчання й повторювали цей процес 30 разів для кожної групи в межах зовнішнього циклу. Точність кожного алгоритму навчання внутрішнього циклу в прогнозуванні внутрішніх тестових наборів використовували для вибору характеристик і оптимізації параметрів моделі. Після завершення 30 внутрішніх процедур, у кожної групи навчання оцінювали ефективність зовнішнього циклу (використовуючи оптимізовані параметри і характеристики) для кожної відповідної групи, що тестується. Після цього всю процедуру зовнішнього циклу повторювали 30 разів, отримуючи 30 прогнозів відповіді для кожного зразка в межах набору даних. Статистичні дані ПІК, чутливості і специфічності, отримані з використанням такого циклічного підходу, були апроксимацією того, наскільки добре кінцева модель, навчена за повним вихідним набором даних, буде працювати з новими досліджуваними випадками.
Результати дослідження ММУ2002
Проводили різні порівняння, включаючи зміни в білкової експресії в залежності від індукованої лікуванням відповіді. Одним з білків, який продемонстрував зниження експресії з часом у пацієнтів з відповіддю, був РО-11, тоді як експресія білка РО-І 1 зростала з часом у пацієнтів без відповіді. Залучення РО-І 1 на Т-клітинах призводить до зниження функції Т-клітин і підвищенню розвитку Тгед. На фіг. 18 наведено профіль експресії білка РО-І11 у пацієнтів з відповіддю, без відповіді і у пацієнтів зі стабільним захворюванням під час циклу 1 і циклу 3.
Залучення РО-Ї1 з його рецептором РО-1 пригнічує протипухлинні відповіді й стимулює відсутність реакцій і виснаження Т-клітин. Не бажаючи бути пов'язаними будь-якої конкретної теорією, припустимо, що зниження регуляція РО-І 1 після обробки СО38 також може призводити до посилення протипухлинних імунних відповідей в солідних пухлинах.
ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕИ
«110» Лапввзеп Віогесі, Іпвбс.
АПтаді, Табапцап
Сазпецш, ТіпеКе
ГоШогв, Непк
Мийв, Типа 5О0 заввег, Ату «120» Імунна модуляція та лікування солідних пухлин з використанням антитіл,
що специфічно зв'язують СІ38 «130» 7815067МОРСТ «140» Перевідступлення прав «141» 24.06.2016 «150» 62/331489 «151» 2016-05-04 «150» 62/263307 «1515 2015-12-04 «150» 62/250566 «1515 2015-11-04 «150» 62/249546 «1515 2015-11-02 «150» 62/184018 «151» 2015-06-2А «160» 40 «1705 РагепцЦп, версія 3.5 «2105 1 «2115» 300 «212» РЕТ «213» Ното варіепе «400» 1
Меї Аа Авп Сув Сни Ре 5ег Рго Маї 5ег С1у Авр Гуз Рго Сув Сув
1 5 10 15
Аге І еп 5ег Аге Аге Аа Сіп І еи Сув І ей О1у Маї б5ег Це Ге Маї 20 25 30
І еи Це І еп Маї Маї Ма! І ей Аа Маї Маї Маї Рго Аге Тгр Агео Сіп 35 40 45
Сіп Тгтр бег ОІу Рго СІу Тіг Тнг був Аге Рве Рго СТи Тіг Ма! І ей 50 55 60
Аа Аге Сувз Маї Гуз Туг Тіт Си Це Нів Рго Сіп Меї Аге Нів Маї 65 70 75 80
Авр Сув Сіп 5ег Маї Тгтр Авр Аа Ре Гуз С1у Аа Ре Це 5ег Гув 85 90 95
Нів Рго Сув Авп Це ТНг СЇи СІи Авр Туг Сп Рго І еи Меї Гуз І еп 100 105 110
СТУ Тіг СІп Тог Маї Рго Сув Авп Муз Це І еи І еи Ттр 5ег Аге Це 115 120 125
Зо
Гуз Авр Гей Аа Нів Сіп Ре ТІг Сіп Маї Сіп Аге Авр Меї Ре ТНг 130 135 140
І еп СЇш Авр Тіг Гей І си О1у Туг І ей Аа Авр Авр І еп ТНг Тгр Сув 145 150 155 160
СТУ ОЇи Ре Авп Тіг 5ег Гуз Це Авп Туг Сіп 5ег Сув Рго Авр Ттр 165 170 175
Ате Гуз Авр Сув 5ег Авп Авп Рго Маї 5ег Маї Ре Ттр Гуз Тіг Маї 180 185 190
Зег Аго Аге Ре Аа Си Аа Аа Суз Авр Маї Маї Нів Ма! Мей І еи 195 200 205
Авп ОТу бег Аге 5ег Гу Це Ре Авр Гуз Авп 5ег Тг Рре ОСІу 5ег 210 215 220
Уа ОЇ Маї Нів Авп ГІ еп Сіп Рго ОЇш Гуз Маї СіІп Тг Гей Си Аа 225 230 235 240
Тгр Маї Це Нів СІу СОІУ Аге Сип Авр 5ег Агео Авр І еи Суб СІп Авр 245 250 255
Зо
Рго Тіт Це Гуз Си Гей СТи 5ег Це Це 5ег Гу Аге Авп Це Сп 260 265 270
Ре 5ег Сув Гув Азп Пе Туг Аге Рго Авр Гуз Ре ГГ еи СіІп Сув Маї 215 280 285
Гуз Авп Рго ОЇшп Авр 5ег 5ег Суб Тг 5ег ОТи Пе 290 295 300 «210» 2 «2115 14 «212» РЕТ «213» Ното варіепе «4005 2
Зег Гув Аге Авп Це Сп Ре 5ег Сувз Гуз Авп Це Тут Аге 1 5 10 «210» 3 «2115 14 «212» РЕТ «213» Ното варіепе «400» 3
ОСІЇпи Гуз Маї СіІп ТПг І еи Си Аа Ттр Ма! Це Нів С1у ОТу 1 5 10
Зо «210» 4 «2115 122 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність
«223» УН антитіла до СЮЗ38 «400» 4
СІи Маї Сп Гец Ге Си 5ег СТу С1у О1У І еи Маї Сп Рго ОІу О1у 1 5 10 15
Зег І ей Аге І еп 5ег Сув Аа Маї 5ег СТу Рпе Тіг Ріє Авп 5ег Ре 20 25 30
Аа Ме 5ег Тр Маї Аге Сіп Аа Рго С1Іу Гуз СТУ Гей Си Тгтр Маї 35 40 45
Зег Аа Це 5ег ОІу 5егт СТу СТу СТУ Тіг Туг Туг Аа Авр 5ег Маї 50 55 60
Гуз О1у Аге Ре ТІг Це 5ег Аге Авр Авп 5ег Суб Авп Тг Гей Туг 65 70 75 80
І ем СіІп Меї Авп 5ег І ей Аго Аа СЇш Авр Тг Аа Маї Туг Рре Сув 85 90 95
Зо
Аа Гуз Авр Гуз Це Гей Тгр Ріе СІу Си Рго Маї Ре Авр Тут Ттр 100 105 110
СТУ ОІп СТу ТНг Ге Маї Тіг Маї 5ег 5ег 115 120 «210» 5 «2115 107 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» Мі, антитіла до СЮЗ38 «4005» 5
ОСІ Це Ма) І еи Тіг Сп 5ег Рго Аа Тіт І еп 5ег І ей 5ег Рго Су 1 5 10 15
ОІпй Аге Аа Тнг І еи 5ег Сув Агео Аа 5ег Сіп 5ег Маї 5ег 5ег Туг 20 25 30
І еп Аа Тгр Туг Сіп Сп Гув Рго СТУ Сп Аа Рго Аге І еп І еи Пе 35 40 45
Туг Авр Аа 5ег Авп Аге Аа ТІг Оу Це Рго Аа Аге Рре 5ег ОТу 60
Зо
Зег СІу 5ег СТУ ТІПг Авр Ре Тіт І еи Тіг Це 5ег 5ег І еи ОЇи Рго 65 70 75 80
БА
ОІпи Авр Ре Аа Маї Туг Туг Сув Сіп Сп Аге 5ег Авп Тгр Рго Рго 85 90 95
Ті Ре СТУ СіІп СТу ТНг Гуз Ма! СТ Пе Гу 100 105 «2105 6 «2115 5 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» НООКІ антитіла до С38 «400» 6
Зег Ре Аа Меї 5ег 1 5 «210» 7 «2115 17 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» НСОК2 антитіла до СОЗ38
Зо «400» 7
Аа Це 5ег О1у 5ег СТу С1у О1Ту Тіг Туг Туг Аа Авр 5ег МаїЇ Гув 1 5 10 15
Оу «210» 8 «2115 13 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» НСОКЗ антитіла до СЮЗ8 «400» 8
Авр Гуз Це І еп Тгр Ріе ОСІу Си Рго Маї Ре Авр Туг 1 5 10 «2105» 9 «211511 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» ПСОКІ антитіла до СОЗ38 «400» 9
Зо
Атге Аа 5ег Сіп 5ег Маї 5ег 5ег Туг І еп Аа 1 5 10
«210» 10 «2115 7 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» ПІСОК. антитіла до СОЗ38 «400» 10
Авр Аа 5ег Авп Аге Аа ТІПг 1 5 «2105 11 «2115 10 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» ПСОКЕЗ антитіла до СЮЗ8 «400» 11
Сіп Сп Аге 5ег Авп Тр Рго Рго ТІг Ре 1 5 10 «210» 12 «2115» 452 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220»
«223» Важкий ланцюг антитіла до СЮЗ38 «400» 12
СІи Маї Сп Гец Ге Си 5ег СТу С1у О1У І еи Маї Сп Рго ОІу О1у 1 5 10 15
Зег І ей Аге І еп 5ег Сув Аа Маї 5ег СТу Рре Тіг Ріє Авп 5ег Ріе 20 25 30
Аа Ме 5ег Тр Маї Аге Сіп Аа Рго С1Іу Гуз СТУ Гей Си Тгтр Маї 35 40 45
Зег Аа Це 5ег ОІу 5егт СТу СТу СТУ Тіг Туг Туг Аа Авр 5ег Маї 50 55 60
Гуз О1у Аге Ре ТІг Це 5ег Аге Авр Авп 5ег Суб Авп Тг Гей Туг 65 70 75 80
І ем СіІп Меї Авп 5ег І ей Аго Аа СЇш Авр ТІг Аа Маї Туг Рре Сув 85 90 95
Аа Гуз Авр Гуз Це Гей Тгр Ріе СІу Си Рго Маї Ре Авр Тут Ттр
Зо 100 105 110
СТУ ОЇІп СТу ТНг Геи Ма Тг Маї 5ег 5ег Аа 5ег Тіг Гуз О1у Рго 115 120 125
Зег Маї Ріе Рго І еп Аа Рго 5ег 5ег Гуз 5ег ТІг 5ег СТу СТУ Тиг 130 135 140
Аа Аа си О1у Сув Геи Маї Гуз Авр Туг Ре Рго Си Рго Маї ТОг 145 150 155 160
Уаї 5ег Тгр Авп 5ег СІу Аа І еи Тнг 5ег СТУ Маї Ні Тіт Ре Рго 165 170 175
Аа Ма ей Сп 5ег 5ег Оу І еп Туг 5ег І ей 5ег 5зег Ма! Ма! Тіг 180 185 190
Уаї Рго 5ег 5ег 5ег еп СТу Тг Сіо ТНг Туг Це Сув Авп Маї Авп 195 200 205
Нів Гуз Рго 5ег Азп ТПг Гуз Маї Авр Гуз Аге Маї Си Рго Гуз бег 210 215 220
Сув Авр Гуз ТНг Нів Тіг Сухв Рго Рго Сухв Рго Аа Рго Си І еп І ей 225 230 235 240
Зо
СОІУ Оу Рго 5ег Маї Ре І еи Ріе Рго Рго Гуз Рго Гув Авр ТНг І еп 245 250 255
Меї Це 5ег Агео ТІг Рго СІпи Ма! Тнг Сув Маї Маї Маї Авр Маї 5ег 260 265 270
Нів Сім Авр Рго Сни Маї ув Ре Авп Тгр Туг Маї Авр С1у МаїЇ СОЇй 215 280 285
Уа! Нів Авп Аа Гуз Тіг Гуз Рго Аге Оп ОЇп Сів Туг Авп 5ег Тг 290 295 300
Туг Аге Уаї Маї 5ег Ма! І еи ТНг Ма! І еи Нів Сіп Авр Тгр І ей Авп 305 310 315 320
СТУ Гу СЇш Туг був Сув МГув Маї 5ег Авп Гуз Аа І ей Рго Аа Рго 325 330 335
Це Си ув Тіг Це 5ег Гуз Аа Гуз О1ТУу Оп Рго Аге Си Рго СЇп 340 345 350
Уа Тут Тіг Гей Рго Рго 5ег Аге ОЇши СЇш Меї Тіт Гув Авп Оп Маї 355 360 365
Зег Гей ТП Сув Геп Ма! Гув СТу Ре Тут Рго 5ег Авр Це Аа Маї
Зо 370 375 380
СІ Тгтр Он 5ег Авп СТУ Сп Рго ОЇш Авп Аво Туг Суб Тіг Твг Рго 385 390 395 400
Рго Уа І ей Авр 5ег Авр СІу 5ег Рре Ре І еи Туг 5ег Суб Гей Тіг 405 410 415
Уаї Авр Гуз 5ег Аге Тгр Сіп Сп СІу Авп Маї Ре 5ег Сув 5ег Маї 420 425 430
Меї Нів Сін Аа І еп Нів Авп Нів Туг Тг Сп Гуз 5ег І еи 5ег І еп 435 440 445
Зег Рго СТУ Цув 450 «210» 13 «211» 214 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» Легкий ланцюг антитіла до СЮЗ38 «400» 13
ОСІ Це Ма) І еи Тіг Сп 5ег Рго Аа Тіт І еп 5ег І ей 5ег Рго Су
Зо 1 5 10 15
ОІпй Аге Аа Тнг І еи 5ег Сув Агео Аа 5ег Сіп 5ег Маї 5ег 5ег Туг 20 25 30
І еп Аа Тгр Туг Сіп Сп Гув Рго СТУ Сп Аа Рго Аге І еп І еи Пе 35 40 45
Туг Авр Аа 5ег Авп Аге Аа ТІг Оу Це Рго Аа Аге Рре 5ег ОТу 50 55 60
Зег СІу 5ег СТУ ТІПг Авр Ре Тіт І еи Тіг Це 5ег 5ег І еи ОЇи Рго 65 70 75 80
ОІпи Авр Ре Аа Маї Туг Туг Сув Сіп Сп Аге 5ег Авп Тгр Рго Рго 85 90 95
ТІ Ріе О1уУ СЇІп О1у Тіг Гув Маї ОЇш Це Гув Аге ТІг Маї Аа Аа 100 105 110
Рго 5ег Маї Ре Це Рне Рго Рго 5ег Авр СЇи Сіп Гей Гув 5ег ОТу 115 120 125
Ті Аа 5ег МУаї МаїЇ Сувз Геи І еи Авп Авп Ре Туг Рго Аге Сім Аа 130 135 140
Зо
Гуз Маї Сіп Тгр Гуз Маї Авр Ав Аа Ї си Сп 5ег ОТу Авп 5ег Сп 145 150 155 160
СІи 5ег МаїЇ Тіг Си Сіп Авр 5ег Гув Авр бег Тг Туг 5ег І еи бег 165 170 175
Зег Тг Гей ТІг І еи 5ег Гув Аа Авр Туг СЇш Гув Ні Гуз Маї Туг 180 185 190
Аа Сув СЇшм Ма! ТІг Нів Сіп СТУ І ей 5ег 5ег Рго Ма! Тіг Гу бег 195 200 205
Ріе Авп Агео О1у ОЇш Сув 210 «210» 14 «2115 122 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» УН антитіла до СЮ38 003 «400» 14
Сіп Маї Сів Гей МаїЇ Сі 5ег О1у Аа СІши МаїЇ Гуз Гуз Рго ОІу 5ег 1 5 10 15
Зо
Зег МаЇ Гуз Ма! зег Суб Гув Аа 5ег СТу СІТу ТІг Ре 5ег 5ег Туг 20 25 30
Аа Ре 5ег Тгр Маї Аге Сіп Аа Рго СІу Сіп СОІУ Гей Си Ттр Меї 35 40 45
СОІУ Аге МУаї Це Рго Рне І еи СІу Це Аа Авп 5ег Аа СіІп Гув Рре 50 55 60
СіІп ОС1у Аге Маї Тіг Це Тіг Аа Авр Гуз 5ег Тг 5ег ТНг Аа Туг 65 70 75 80
Меї Авр І еи 5ег 5ег І еп Агео 5ег СЇш Авр Тіг Аа Маї Туг Туг Сув 85 90 95
Аа Аге Авр Авр Це Аа Аа І еи Су Рго Ре Авр Туг Ттр СОІУ ОЇп 100 105 110
СТУ Тіг І еп Маї Тнг Маї 5ег 5ег Аа 5ег 115 120 «210» 15 «2115 107 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» Мі, антитіла до СІ38 003 «400» 15
Авр Пе СіІп Меї Тнг Сіп 5ег Рго 5ег 5ег І еи 5ег Аа 5ег Ма! ОТу 1 5 10 15
Авр Аге Уа!Ї ТПг Це Тіг Сув Аге Аа 5ег СЇІп СІу Це 5ег 5ег Тр 20 25 30
І еп Аа Тгр Туг СІп ОСЇп Гуз Ріо СЇи Гуз Аа Рго Гуз 5ег І еи Це 35 40 45
Туг Аа Аа 5ег 5ег І еи Сп 5ег СТУ Ма! Рго 5ег Аге Ре 5ег Су 50 55 60
Зег СІу 5ег СТУ ТІПг Авр Ріе Тіг І еи Тіг Це 5ег 5ег І еи Сп Рго 65 70 75 80
ОСІпй Авр Ріе Аа Тіг Туг Туг Сув СіІп Сіп Туг Авп 5ег Туг Рго Аге 85 90 95
ТІ Ріе О1у СЇп О1у Тіг Гуз Маї ОЇш Це Гув 100 105 «210» 16 «2115 122 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220»
«223» УН антитіла до СЮ38 024 «400» 16
ОІи Маї Сп Гей Маї Сіп 5ег О1у Аа ОЇши Маї Гув Гув Рго О1Ту ОЇн 1 5 10 15
Зег Гей Гуз Це 5ег Сув Му ОТу 5ег ОТу Туг бег Рре 5ег Авп Туг 20 25 30
Тгр Це Су Ттр Маї Аге СіІп Меї Рго СОІУ Гуз С1У І еи Си Тгр Меї 35 40 45
СТУ Це Це Туг Рго Нів Авр 5ег Авр Аа Аге Туг 5ег Рго 5ег Ріє 50 55 60
СІп СТУ СІп Маї ТІг Ре 5ег Аа Авр Гуз 5ег Це 5ег ТІг Аа Туг 65 70 75 80
І еп Сіп Тгр 5ег 5ег І еи Гув Аа 5ег Авр Тіг Аа Меї Туг Туг Сув 85 90 95
Аа Аге Нів Маї О1у Тгр С1Іу 5ег Агео Тут Тгтр Туг Ріє Авр І еим Тр
Зо 100 105 110
СОІУ Аге СІу Тнг Ге Маї Тг Маї 5ег 5ег 115 120 6б
«210» 17 «2115 107 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» Мі, антитіла до СІ38 024 «400» 17
ОСІ Це Ма) І еи Тіг Сп 5ег Рго Аа Тіт І еп 5ег І ей 5ег Рго Су 1 5 10 15
ОІпй Аге Аа Тнг І еи 5ег Сув Агео Аа 5ег Сіп 5ег Маї 5ег 5ег Туг 20
І еп Аа Тгр Туг Сіп Сп Гув Рго СТУ Сп Аа Рго Аге І еп І еи Пе 25 Туг Авр Аа 5ег Авп Аге Аа ТІг Оу Це Рго Аа Аге Рре 5ег ОТу 60
Зег СІу 5ег СТУ ТІПг Авр Ре Тіт І еи Тіг Це 5ег 5ег І еи ОЇи Рго
Зо 65 70 75 80
ОІпи Авр Ре Аа Маї Туг Туг Сув Сіп Сп Аге 5ег Авп Тгр Рго Рго 85 90 95
ТІ Ріе О1у СЇп О1у Тіг Гув Маї ОЇш Це Гув 100 105 «210» 18 «2115 120 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» УН антитіла до СЮ38 МОК202 «400» 18
Сіп Маї Сів Гей МаїЇ Си 5ег ОТу ОІу СОІУ Геи Маї Сіп Рго СІу СТУ 1 5 10 15
Зег І ей Аге І еп 5ег Сув Аа Аа 5ег СТу Ре ТНг Ре 5ег 5ег Туг 20 25 30
Туг Меї Авп Тр Маї Аге Сіп Аа Рго СТу Гуз СТУ Гей ОЇи Тгр Маї
Зег СТУ Це 5ег СОІУ Авр Рго 5ег Авп ТІг Туг Туг Аа Авр 5ег Маї
Зо 50 55 60
Гуз О1у Аге Ре ТІг Це 5ег Аге Авр Авп 5ег Суб Авп Тг Гей Туг 65 70 75 80
І ем СіІп Меї Авп 5ег І ей Аге Аа Сіш Авр ТНг Аа Маї Туг Туг Сув 85 90 95
Аа Аге Авр І ги Рго І еи Маї Туг Тіг С1Ту Ре Аа Туг Тгр СОІУ СІп 100 105 110
СТУ Тіг І еп Маї Тнг Маї 5ег 5ег 115 120 «210» 19 «2115 109 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» Мі, антитіла до СЮ38 МОК202 «400» 19
Авр Пе Сн І еи Тнг Сіп Рго Рго 5ег Маї 5ег Маї Аа Рго СІу СІп 1 5 10 15
ТІ Аа Аго Це 5ег Суб 5ег ОТу Авр Авп І еп Аге Нів Туг Туг Маї
Зо 20 25 30
Туг Тгр Туг СіІп Сіп Гуз Рго СТУ Сіп Аа Рго Ма! І еи Ма! Це Туг
СОІУ Авр 5ег Гуз Аге Рго 5ег О1Ту Це Рго Сіп Аге Ре 5ег СІу б5ег 50 55 60
Авп 5ег СО1у Азп ТПг Аа Тіг Геи ТНг Це 5ег СТу ТПг Сіп Аа Си 65 70 75 80
Авр Спи Аа Авр Туг Туг Сув СіІп Тіг Туг ТІПг СТу О1Ту Ада 5ег І еп 85 90 95
Уаї Ріе Оїу ОІу О1УуУ Тіг Гуз Гей ТОг Ма! І ей СТУ Сп 100 105 «2105 20 «2115» 120 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МН МАТ до СОЗ8 ізатуксимумаб «400» 20
СіІп Маї Сів Гей Маї Сі 5ег СТУ Аа СЇши Маї Аа Гув Рго СІу ТНг
Зо 1 5 10 15
Зег Ма! Гув І еи 5ег Сув Гув Аа 5ег СТу Туг Тіг Рре ТІг Авр Туг 20 25 30
Тір Меї Сів Тгтр Маї Гуз Сів Аге Рго СТу Сп СТУ Гей ОЇи Ттр Це 35 40 45
СТУ ТІг Це Туг Рго СТу Авр ОЇІу Авр Тіг СТУ Туг Аа СіІп Гуз Ре 50 55 60
СІп СТУ був Аа ТПг І еи ТВг Аа Авр Гуз 5ег 5ег Гуз Тіг Маї Туг 65 70 75 80
Меї Нів І еп 5ег 5ег І еи Аа 5ег ОЇши Авр 5ег Аа Маї Туг Туг Сув 85 90 95
Аа Аге СІу Авр Туг Туг О1Іу 5ег Авп 5ег І еи Авр Тут Тр С1у СІп 100 105 110
СІу ТІг б5ег Ма! Тнг Маї 5ег 5ег 115 120 «210» 21 «2115 107 «212» РЕТ
Зо «213» Штучна послідовність «220» «223» МІ, МАТ до СОЗ38 ізатуксимумаб
«400» 21
Авр Пе Уаї Меї Тнг Сіп 5ег Нів І еи 5ег Меї 5ег ТНг 5ег Гей ОЇТу 1 5 10 15
Авр Рго Маї 5ег Це ТПг Сув Гуз Аа 5ег СіІп Авр Маї 5ег Тіг Маї 20 25 30
Уа Аа Тір Туг СІп Сп Гуз Рго СІу Сіп 5ег Рго Аге Аге І еи Це 35 40 45
Туг 5ег Аа 5ег Туг Агео Туг Це СОІУ Маї Рго Авр Аге Рре Тіг СІу 50 55 60
Зег С1уУ АЇІа СІу ТІіг Авр Ріе ТІг Ре Тнг Це 5ег 5ег Ма! СОЇп Аа 65 70 75 80
ОЇпй Авр І ей Аа Маї Туг Туг Сув СЇп Сп Нів Туг 5ег Рго Рго Туг 85 90 95
ТІ Рре ОСїу ОІу О1УуУ Тіг Гув Гей ОЇи Це Гув 100 105
Зо «2105 22 «2115 120 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність
«223» УМН МАТ до РО-1 Кейтруда «400» 22
Сіп Маї Сп Гей Маї Сіп 5ег ОТуУ МаїЇ ОЇш МаїЇ Гув Гув Рго ОЇу Аа 1 5 10 15
Зег Ма! Гув Маї зег Суб Гув Аа б5ег СТу Туг Тіт Ре Тіг Авп Туг 20 25 30
Туї Меї Туг Тгр Маї Аге Сіп Аа Рго СОІУ СіЇп О1у Гей Си Ттр Меї 35 40 45
СОІУ О1у Це Авп Рго 5ег Авп СІу СТу Тнг Авп Рре Авзп СІ Гу Ре 50 55 60
Гуз Авп Аге МУаї ТНг Геи Тг Тг Авр 5ег 5ег Тіг Тг Твг Аа Туг 65 70 75 80
Ме СІнп ГГ еп Гуз бег еп Со Ре Авр Авр Тіг Аа Маї Туг Туг Сув 85 90 95
Зо
Аа Аге Аге Авр Туг Аге Ріє Авр Меї О1Ту Ріе Авр Туг Тгр СОІУ СЇп 100 105 110
СТУ ТіПг ТОг Маї Тіг Маї 5ег 5ег 115 120 «210» 23 «2115 111 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МІ, МАТ до РО-1 Кейтруда «400» 23
ОСІ Це Ма) І еи Тіг Сп 5ег Рго Аа Тіт І еп 5ег І ей 5ег Рго Су 1 5 10 15
СІп Аге Аа ТНг ГГ еи 5ег Сув Агео Аа 5ег Гуз СІТу Маї б5ег Тг бег 20 25 30
СТУ Тут бег Туг І еи Нів Тгр Туг СІп Сіп Гуз Рго О1у Сіп Аа Рго 35 40 45
Аге І еп І еи Це Туг І еп Ада 5ег Туг І еп Сни 5ег СОІУ Ма! Рго Аа 60
Зо
Ате Ре 5ег СІу 5ег СТу 5ег О1уУ ТІг Авр Ре ТПг Геи ТНг Це 5ег 65 70 75 80
Зег І ей ОЇши Рго СІи Авр Ріее Аа Маї Туг Туг Сув Сіп Нів 5ег Аге 85 90 95
Авр ГГ еп Рго І еи ТНг Рбе СТу СТу СТУ Тіг Гув Ма! СТ Це Гув 100 105 110 «2105» 24 «2115 113 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» УН МАТ до РО-1 Опдиво «400» 24
Сіп Маї Сп Гей МаїЇ Си 5ег Оу СТу СТУ Маї Маї Сів Рго О1у Аге 1 5 10 15
Зег І ей Аге Гей Авр Сувз Мув Аа 5ег СОТу Це ТНг Ре 5ег Авп 5ег 20 25 30
ОСІу Меї Нів Тгр Маї Аге Сп Аа Рго СІу Гув О1У Геи Си Тгр МУаї
Зо
Аа МУаї Це Тгр Туг Авр СТУ 5ег Гуз Агео Туг Туг Аа Авр 5ег Маї 60
Гуз О1у Аге Ре ТПг Це 5ег Аго Авр Авп 5ег Гуз Авп Тг Гей РБе 65 70 75 80
І ем СіІп Меї Авп 5ег І ей Аге Аа Сіш Авр ТНг Аа Маї Туг Туг Сув 85 90 95
Аа Тіт Авп Авр Авр Туг Тгр С1у СіІп ОТу Тіг І еп Маї Тіг Маї 5ег 100 105 110 зег «210» 25 «2115 107 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МІ, МАТ до РО-1 Опдиво «400» 25
ОСІ Це Ма) І еи Тіг Сп 5ег Рго Аа ТПг І еп 5ег І ей 5ег Рго Су 1 5 10 15
Зо
ОІпй Аге Аа Тнг І еи 5ег Сув Агео Аа 5ег Сіп 5ег Маї 5ег 5ег Туг 20 25 30
І еп Аа Тгр Туг Сіп Сп Гув Рго СТУ Сіп Аа Рго Аге І ей І еи Це 35 40 45
Туг Авр Аа 5ег Авп Аге Аа ТІг Оу Це Рго Аа Аге Рре 5ег ОТу 50 55 60
Зег СІу 5ег СТУ ТІПг Авр Рре Тіг І еи Тіг Це 5ег 5ег І еи СЇи Рго 65 70 75 80
ОІпй Авр Ре Аа Маї Туг Туг Сув Сіп Сп 5ег 5ег Авп Тр Рго Аге 85 90 95
ТІ Ріе О1у СЇп О1у Тіг Гув Маї ОЇш Це Гув 100 105 «2105» 26 «211» 121 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МН МАТ до РО-І1 дурвалумаб «400» 26
Зо
ОІи Маї Сів Гей МаїЇ Си 5ег Оу О1Ту С1У Геи Маї Сіп Рго СІу СТу 1 5 10 15
Зег І ей Аге І еп 5ег Суб Аа Аа 5ег СТу Ре Тіг Ре 5ег Аге Туг 20 25 30
Тір Меї 5ег Тір Маї Аге Сіп Аа Рго СІу Гуз СТУ Гей ОЇ Тгр Маї 35 40 45
Аа Авп Це Гуз СЇп Авр СТу 5ег ОЇш Гуз Туг Туг МаїЇ Авр 5ег Маї 50 55 60
Гуз О1у Аге Ре ТПг Це 5ег Аге Авр Авп Аа Гуз Авп 5ег І еи Туг 65 70 75 80
І ем СіІп Меї Авп 5ег І ей Аге Аа Сіш Авр ТНг Аа Маї Туг Туг Сув 85 90 95
Аа Аге СіЇп О1у ОС1Іу Ттр Ріе СТУ Си І еи Аа Ріє Авр Туг Тгр СІу 100 105 110
СІп С1у ТПг Ге Маї ТПг Маї 5ег 5ег 115 120 «2105» 27 3о «2115» 108 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220»
«223» МІ, МАТ до РО-І1 дурвалумаб «400» 27
СІ Це Ма) І еи Тіг Сп 5ег Рго СТУ Тіт І еи 5ег І ей 5ег Рго СЇу 1 5 10 15
Оп Аге Аа Тнг І еи 5ег Сув Агео Аа 5ег Сіп Аге Маї 5ег 5ег 5ег 20 25 30
ТугІ еп Аа Тгр Туг СіІп Сіп Гуз Рго С1у Сп Аа Рго Агео Гей І ей 35 40 45
Це Туг Авр Аа 5ег 5ег Аго Аа ТІіг О1Ту Це Рго Авр Аге Рре 5ег 50 55 60
СОІУ бег ОІу 5ег СТУ ТІг Авр Ріе Тг І еи ТІг Це 5ег Аге Гей Ой 65 70 75 80
Рго Сни Авр Ріге Аа Маї Туг Туг Сув СЇп СіІп Туг О1Ту 5ег І ей Рго 85 90 95
Тгр Тіх Ре СТУ СЇп ОТу Тіг Гув Маї ОЇш Це Гув
Зо 100 105 «210» 28 «2115 118
«212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МН МАТ до РО-І1 атезолізумаб «400» 28
ОІи Маї Сів Ге МаїЇ Си 5ег ОТу ОІу СОІУ Геи Маї Сіп Рго СІу СТУ 1 5 10 15
Зег І ей Аге І еп 5ег Сув Аа Аа 5ег СТу Ре ТНг Ре 5ег Авр 5ег 20 25 30
Тгр Це Нів Тгр Маї Аге Сп Аа Рго СОІУ Гуз О1ТуУ І еп Си Ттр Маї 35 40 45
Аа Тгр Це 5ег Рго Туг СТу СТУ 5ег ТІПг Туг Туг Аа Авр 5ег Маї 50 55 60
Гуз О1у Аге Ре Тг Це 5ег Аа Авр Тіг 5ег губ Авп Тіг Аа Туг 65 70 75 80
І ем СіІп Меї Авп 5ег І ей Аге Аа Сіш Авр ТНг Аа Маї Туг Туг Сув
Зо 85 90 95
Аа Аге Аге Нів Тгр Рго СіІу СІу Ре Авр Туг Тгр СОІУ СіІп СТУ ТОг 100 105 110
І еп МаїЇ Тіг Маї 5ег 5ег «2105» 29 «2115 107 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МІ, МАТ до РО-І 1 атезолізумаб «400» 29
Авр Пе СіІп Меї Тнг Сіп 5ег Рго 5ег 5ег І еи 5ег Аа 5ег Ма! ОТу 1 5 10 15
Авр Аге Уа!Ї ТПг Це Тіг Сув Аге Аа 5ег СіІп Авр Маї 5ег Тіг Аа 20 25 30
Уа Аа Тір Туг СІп Сіп Гуз Рго СТу Гуз Ада Рго Гуз Ге І еи Це
Туг 5ег Аа 5ег Ріе І еи Туг 5ег СТУ Маї Рго 5ег Аго Ріре 5ег СТу
Зо 50 55 60
Зег СІу 5ег СТУ ТІПг Авр Ре Тіт І еи Тіг Це 5ег 5ег І еи Сп Рго 65 70 75 80
ОІпи Авр Ріе Аа Тіг Туг Туг Сув СіІп Сіп Туг І еи Туг Нів Рго Аа 85 90 95
ТІ Ріе О1у СЇп О1у Тіг Гув Маї ОЇш Це Гув 100 105 «2105» 30 «2115 120 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МН МАТ до РО-І 1 авелумаб «400» 30
СІи Маї Сп Гец Ге Си 5ег СТу С1у О1У І еи Маї Сп Рго ОІу О1у 1 5 10 15
Зег І ей Аге І еп 5ег Сув Аа Аа 5ег СТу Ре ТНг Ре 5ег 5ег Туг 20 25 30
Це Меї Меї Тгр Маї Аге Сп Аа Рго СІу Гуз СТУ Гей Си Ттр Маї
Зо 35 40 45
Зег 5ег Це Туг Рго 5ег СТу СТУ Пе Тіт Ре Туг Аа Авр ТІг Маї 60
Гуз О1у Аге Ре ТІг Це 5ег Аге Авр Авп 5ег Суб Авп Тг Гей Туг 65 70 75 80
І ем СіІп Меї Авп 5ег І ей Аге Аа Сіш Авр ТНг Аа Маї Туг Туг Сув 85 90 95
Аа Аге Це Гуз І еи СТУ Тіг Маї Тіг Тіг Маї Авр Туг Ттр О1у ОЇп 100 105 110
СТУ Тіг І еп Маї Тнг Маї 5ег 5ег 115 120 «210» 31 «2115 110 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МІ, МАТ до РО-І1 авелумаб «400» 31
Сіп 5ег Аа І си Тіг Сп Рго Аа 5ег Маї 5ег ОТу 5ег Рго О1Іу ОЇп
Зо 1 5 10 15
Зег Це Тнг Це 5ег Суз Тіг С1у Тіг 5ег 5ег Авр МаїЇ СІу СТУ Туг 20 25 30
Авп Туг Маї 5ег Ттр Туг Сіп Сіп Нів Рго СТУ Гуз Аа Рго Гув І еп 35 40 45
Ме! Це Туг Авр Маї 5ег Авп Аге Рго 5ег СІу Маї 5ег Авп Аге Ре 50 55 60
Зег СІу 5зег Му 5ег ОЇуУ Авп Тнг Аа 5ег І еи ТІг Це 5ег СТУ І еп 65 70 75 80
Сіп Аа ОЇшп Авр Сн Аа Авр Туг Туг Сув бег б5ег Туг ТПг 5ег бег 85 90 95
Зег Тг Аге Маї Рбе Сіу Тіт ОТу Тіг Гув Маї Тіг Ма! Гей 100 105 110 «2105» 32 «2115 123 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МН МАТ до РО-І1
Зо «400» 32
Сіп Маї Сів Гей МаїЇ Сі 5ег О1у Аа СІши МаїЇ Гуз Гуз Рго ОІу 5ег 1 5 10 15
Зег МаЇ Гуз Ма! зег Суб Гув Аа 5ег СТу СІТу ТІг Ре 5ег 5ег Туг 20 25 30
Аа Це 5ег Тгр Маї Аге Сп Аа Рго О1у Сіп О1Ту І еп Си Ттр Меї 35 40 45
СІу О1у Це Це Рго Це Ріе Авр ТНг Аа Авп Туг Аа Сіп Гуз Ре 50 55 60
СіІп ОС1у Аге Маї Тіг Це Тіг Аа Авр Си 5ег ТІг 5ег ТНг Аа Туг 65 70 75 80
Меї Сн І ей 5ег 5ег І ей Аге 5ег ОЇш Авр Тіг Аа Маї Туг Туг Сув 85 90 95
Аа Аге Рго С1Уу І еп Аа Аа Аа Туг Авр ТІг СІу 5ег І ей Авр Туг 100 105 110
Тір О1У Сп ОС1у Тіг І еи Маї Тіг Маї 5ег 5ег 115 120
Зо «210» 33 «2115 107 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність
«223» МІ, МАТ до РО-1 «400» 33
ОСІ Це Ма) І еи Тіг Сп 5ег Рго Аа Ттг І еп 5ег І ей 5ег Рго Су 1 5 10 15
СІпй Аге Аа ТНг І еи 5ег Сув Аге Аа 5ег Сіп 5ег Маї Аго 5ет Туг 20 25 30
І еп Аа Тгр Туг Сіп Сп Гув Рго СТУ Сіп Аа Рго Аге І ей І еи Це 35 40 45
Туг Авр Аа 5ег Авп Аге Аа ТІг Оу Це Рго Аа Аге Рре 5ег ОТу 50 55 60
Зег СІу 5ег СТУ ТІПг Авр Ріе Тіг І еи Тіг Це 5ег 5ег І еи СЇи Рго 65 70 75 80
ОІЇпй Авр Ре Аа Маї Туг Туг Сув Сіп Сп Аго Авп Туг Тр Рго І ей 85 90 95
Зо
ТІ Ріе О1у СЇп О1у Тіг Гуз Маї ОЇш Це Гув 100 105
«210» 34 «2115 117 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МН МАТ до РО-І1 «400» 34
ОІи Маї Сів Ге МаїЇ Си 5ег ОТу ОІу СОІУ Геи Маї Сіп Рго СІу СТУ 1 5 10 15
Зег І ей Аге І еп 5ег Суб Аа Аа 5ег Су Ре Аа Ре 5ег Аге Туг
Авр Меї 5ег Тгр Маї Аге Сіп Аа Рго СОІУ Гуз С1У Ге Си 5ег Маї 20 35 40 45
Аа Туг Це 5ег ОІу СОІУ Оу Аа Авп Тіг Туг Туг Г еп Авр Авп Маї 60 25
Гуз О1у Аге Ре ТПг Це 5ег Аге Авр Авп Аа ув Авп 5ег І ей Туг 65 70 75 80
Зо
І ем СіІп Меї Авп 5ег І ей Аге Аа Сіш Авр ТНг Аа Маї Туг Туг Сув 85 90 95
Аа 5ег Рго Туг І еи 5ег Туг Ре Авр Маї Ттр СОІУ Сіп СІу Тіг І ей 100 105 110
Уа Тіх Маї 5ег 5ег 115 «210» 35 «2115 107 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МН МАТ до РО-І1 «400» 35
СІ Це Маї Меї ТІг Сп 5ег Рго Аа Тнг І еи 5ег Маї 5ег Рго СТу 1 5 10 15
ОІпй Аге Аа ТНг І еи 5ег Сув Аге Аа 5ег Сіп 5ег І еи 5ег Авр Туг 20 25 30
І еп Нів Тгр Туг СіІп Со Гуз Рго С1у Сіп Аа Рго Аге І ей І еи Це
Зо
Гуз бег Аа 5ег Сп 5ег Це 5ег СТУ Це Рго Аа Аге Ре 5ег ОЇТу 60
Зег СТУ 5ег СТУ ТіПг СЇи Ріе Тнг ІГеи ТНг Це 5ег 5ег еп Сп бег 65 70 75 80
ОІпи Авр Ре Аа Маї Туг Туг Сув СіІп Азп ОСІу Нів 5ег Ре Рго Туг 85 90 95
ТІ Ріе О1уУ СЇІп ОТу Тіг Гуз Гей ОЇш Це Гув 100 105 «210» 36 «2115 117 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МН МАТ до ТІМ-3 «400» 36
СІи Маї Сп Гец Ге Си 5ег СТу С1у О1У І еи Маї Сп Рго ОІу О1у 1 5 10 15
Зег І ей Аге І еп 5ег Сув Аа Аа 5ег СТу Ре ТНг Ре 5ег 5ег Туг 20 25 30
Зо
Аа Ме 5ег Тр Маї Аге Сіп Аа Рго С1Іу Гуз СТУ Гей Си Тгтр Маї
Зег Аа Це 5ег ОІу 5ег СТу СІу б5ег Тіг Туг Туг Аа Авр 5ег Маї 50 55 60
Гуз О1у Аге Ре ТІг Це 5ег Аге Авр Авп 5ег Суб Авп Тг Гей Туг 65 70 75 80
І ем СіІп Меї Авп 5ег І ей Аге Аа Сіш Авр ТНг Аа Маї Туг Туг Сув 85 90 95
Аа Гуз 5ег Рго Туг Аа Ріо І ей Авр Тут Тгр СТУ СІп СТу ТПг І ей 100 105 110
Уа Тіх Маї 5ег 5ег 115 «210» 37 «2115 107 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МІ, МАТ до ТІМ-3 «400» 37
Зо
ОСІ Це Ма) І еи Тіг Сп 5ег Рго Аа ТПг І еп 5ег І ей 5ег Рго Су 1 5 10 15
СІпй Аге Аа ТНг І еи 5ег Сув Аге Аа 5ег Сіп 5ег Ма! Авп Авр Туг 20 25 30
І еп Аа Тгр Туг Сіп Сп Гув Рго СТУ Сіп Аа Рго Аге І ей І еи Це 35 40 45
Туг Авр Аа 5ег Авп Аге Аа ТІг Оу Це Рго Аа Аге Рре 5ег ОТу 50 55 60
Зег СІу 5ег СТУ ТІПг Авр Ріе Тіг І еи Тіг Це 5ег 5ег І еи СЇи Рго 65 70 75 80
ОІпи Авр Ре Аа Маї Туг Туг Сув СіІп СЇп ОІу СІу Нів Аа Рго Пе 85 90 95
ТІ Ріе О1у СЇп О1у Тіг Гув Маї ОЇш Це Гув 100 105 «210» 38 «2115 124 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МН МАТ до ТІМ-3 «400» 38
ОІи Маї Сп Гей Маї Сіп 5ег О1у Аа ОЇши Маї Гув Гув Рго О1Ту ОЇн 1 5 10 15
Зег Гей Гуз Це 5ег Сув Му ОТу 5ег ОТу Туг 5ег Рре Тіг 5ег Туг 20 25 30
Тір Меї Сів Тгтр Маї Аге Сіп Меї Рго С1Іу Гув О1у Гей Сп Ттр Меї 35 40 45
СТУ Аа Це Туг Рго СТу Авр О1Їу Авр Це Аге Туг ТІг Сп Авп Рре 50 55 60
Гуз О1У СІп Маї Тіт Це 5ег Аа Авр Гу 5ег Це 5ег ТПг Аа Туг 65 70 75 80
І еп Сіп Тгр 5ег 5ег І еи Гув Аа 5ег Авр Тіг Аа Меї Туг Туг Сув 85 90 95
Аа Аге Тгр ОЇш Гуз б5ег ТІг ТНг Маї Ма! СіІп Аге Авп Туг Рре Авр 100 105 110
Туг Тгтр С1У СіІп ОСІу Тіг Тіг Маї Трг Маї 5ег 5ег
Зо 115 120 «210» 39 «211» 106
«212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» МІ, МАТ до ТІМ-3 «400» 39
Авр Пе СіІп Меї Тнг Сіп 5ег Рго 5ег 5ег І еи 5ег Аа 5ег Ма! ОТу 1 5 10 15
Авр Аге УаїЇ ТПг Пе Тіг Сув Гуз Аа 5ег ОЇи Азп Маї СТУ ТІПг Ре 20 25 30
Уаї 5ег Тгр Туг СіІп СіІп Гуз Рго СІу Гуз Аа Рго Гуз І еп І еи Це 35 40 45
Туг ОЇу Аа 5ег Авп Агео Туг Тг О1у Маї Рго 5ег Аге РПе 5ег Оу 50 55 60
Зег СІу 5ег СТУ ТІПг Авр Ре Тіт І еи Тіг Це 5ег 5ег І еи Сп Рго 65 70 75 80
СІпй Авр Ріе Аа Тіг Туг Туг Сув СТУ Сп 5ег Туг 5ег Туг Рго Тг
Зо 85 90 95
Ріе О1у СІп О1УуУ ТІг Гув Гей ОЇи Це Гув 100 105
«210» 40 «211» 509 «212» РЕТ «213» Штучна послідовність «220» «223» Рекомбінантна гіалуронідаза «400» 40
Ме СТУ Ма! І си Гуз Ре Гуз Нів Це Ре Ріє Аге 5ег Ріе Маї Гув 1 5 10 15
Зег 5ег СТу Маї 5ег СіІп Це Маї Ре ТНг Ре ГГ еп І еи Це Рго Суб 20
Сув Гей ТПг І еи Авп Ре Аге Аа Рго Рго Маї Це Рго Авп Маї Рго 25 Ріє І еп Тгр Аа Тгр Авп Аа Рго 5ег СЇи Ре Сув Гей СТу Гув Ре 60
Авр Си Рго І ей Авр Меї 5ег І еи Ріе 5ег Ріе Це Оу 5ег Рго Аг»
Зо 65 70 75 80
Це Авп Аа Тіг О1у Сп СТУ Маї ТІг Це Ре Туг Маї Авр Аге І еп 85 90 95
СТУ Туг Туг Рго Туг Це Авр 5ег Пе Тг ОТу Маї Тіг МаїЇ Авп ОЇТу 100 105 110
СТУ Це Рго Сіп Гуз Це 5ег І еи СіІп Авр Нів Гей Авр Гуз Аа Гув 115 120 125
Гуз Авр Це Тг Ре Туг Меї Рго Маї Авр Авп ГІ еп С1Ту Меї Аа Маї 130 135 140
Це Авр Тгр ОЇшє Он Тгр Аге Рго Тг Тгр Аа Аге Авп Ттр Гуз Рго 145 150 155 160
Гуз Авр Маї Туг Гув Авп Аго 5ег Це Сім ГГ еп МаїЇ СіІп Сіп Сп Авп 165 170 175
Уаї Оп І еп 5ег І еи Тіг Си Аа Тіг Ос Гуз Аа Гув Сп ОЇмй Ре 180 185 190
ОІи Гуз Аа СТУ Гуз Авр Рне І еи МаїЇ СЇш ТІг Це Гуз Гей СОІУ Гув 195 200 205
Зо
І еп Г еп Аге Рго Авп Нів І еи Тр СТУ Туг Тут Гей Рре Рго Авр Сув 210 215 220
Туг Авп Нів Ні Тут Гув Гуз Рго СІу Туг Авп О1Ту 5ег Суб Ре Авп 225 230 235 240
Уа ОЇш Це Гуз Аго Авп Авр Авр І еп 5ег Тгр І еи Тгр Авп Сн 5ег 245 250 255
Ті Аа еи Туг Рго 5ег Це Туг Гей Авп ТПг Сп Сіп 5ег Рго Маї 260 265 270
Аа Аа Тіг І ей Туг МаїЇ Аго Авп Аге Маї Аге Он Аа Це Аге Маї 215 280 285
Зег Гув Це Рго Авр Аа Гуз 5ег Ро І еи Рго Маї Ре Аа Туг Тиг 290 295 300
Ате Це Маї Ріе Тіг Авр Сп Маї Гей Гув Ре Гей 5ег Сп Авр Ой 305 310 315 320
І еш МаїЇ Туг Тіг Ріе О1Ту ОЇ Тіг Маї Аа І си ОТу Аа 5ег СТу Це 325 330 335
Уа Це Ттр СТУ Тнг ГГ еи 5ег Це Меї Аге 5ег Ме Гуз б5ег Сув І еп
Зо 340 345 350
Іеп еп Авр Авп Туг Меї Си Тіг Це І еи Авп Рго Туг Це Це Авп 355 360 365
Уа Тіт І еи Аа Аа Гуз Меї Сух 5ег СІп Ма! І еи Сув Сіп Си Сп 370 375 380
СІТу МаїЇ Сув Це Аге Цув Авп Тгр Азвп 5ег 5ег Авр Туг І еи Нів І ей 385 390 395 400
Авп Рго Авр Авп Ріе Аа Це Сіп І ей ОЇш Гу ОТу ОТУ Гуз Ре ТОг 405 410 415
Уаї Аге ОС1у Гуз Рго Тіт І ей СЇпй Авр Гей Он Сп Рре 5ег СТи Гу 420 425 430
Ріе Туг Сув бег Сув Туг бег ТПг Ге 5ег Сув був СТи Гув Аа Авр 435 440 445
Уа! Гуз Авр ТІг Авр Аа Маї Авр Маї Сув Це Аа Авр О1у Маї Сув 450 455 460
Це Авр Аа Ре І еп Гуз Рго Рго Меї ОЇш Тг ОЇши Он Рго СіІп Це 465 470 475 480
Зо
Ріе Туг Авп Аа 5ег Рго 5ег ТПг І еи 5ег Аа Тіг Меї Ре Пе Маї 485 490 495
Зег Це І еи Ре І .еп Це Це 5ег 5ег Маї Аа 5ет І ей

Claims (45)

500 505 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб підвищення імунної відповіді у пацієнта, який цього потребує, що включає введення пацієнту терапевтично ефективної кількості антитіла, яке специфічно зв'язується з СОЗ8, де антитіло містить варіабельну область важкого ланцюга (МН) із БЕО ІО МО: 4 їі варіабельну область легкого ланцюга (МІ) із ФЕО ІЮО МО: 5.
2. Спосіб за п. 1, де імунна відповідь є відповіддю ефекторних Т-клітин (Тей).
3. Спосіб за п. 2, де відповідь Теїї опосередкована СО4- Т-клітинами або СО8: Т-клітинами.
4. Спосіб за п. 3, де відповідь Тей опосередкована СО8: Т-клітинами.
5. Спосіб за п. 2, де відповідь Тей полягає в підвищенні числа СО8: Т-клітин, підвищенні проліферації СО8: Т-клітин, підвищенні клонального розмноження Т-клітин, підвищенні утворення клітин пам'яті СО8", підвищенні антигензалежного вироблення антитіл, підвищенні вироблення цитокінів, підвищенні вироблення хемокінів або підвищенні вироблення інтерлейкінів.
б. Спосіб за п. 1 або 2, де антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, пригнічує функцію імуносупресорної клітини.
7. Спосіб за п. 6, де імуносупресорна клітина являє собою регуляторну Т-клітину (Тгед).
8. Спосіб за п. 7, де Тгтед є СО3-С04А-С025:001279т Т-клітиною.
9. Спосіб за п. 8, де Тгтед експресує СОЗ8.
10. Спосіб за п. 9, де функція Тгед пригнічується через знищення Ттгед.
11. Спосіб за п. 10, де знищення Тгтед опосередковано антитілозалежною клітинною цитотоксичністю (АЗКЦ).
12. Спосіб за п. 6, де імуносупресорна клітина являє собою мієлоїдну супресорну клітину (МСК).
13. Спосіб за п. 12, де МОСК являє собою клітину СО116-НІ АОАСО140033и0015. Ко)
14. Спосіб за п. 13, де клітина СО11Б0-НІ АОВСО14 0033-0015: експресує СОЗ8.
15. Спосіб за п. 14, де функція МОСК пригнічується через знищення МОСК.
16. Спосіб за п. 15, де знищення МОСК опосередковано АЗКЦ.
17. Спосіб за п. 6, де імуносупресорна клітина являє собою регуляторну В-клітину (Вгед).
18. Спосіб за п. 17, де Вгед є клітиною СО19-2024-С20385.
19. Спосіб за п. 18, де функція Вгед пригнічується через знищення Вгед.
20. Спосіб за п. 19, де знищення Вгед опосередковано АЗКЦ.
21. Спосіб за п. б, де імуносупресорна клітина знаходиться в кістковому мозку або периферичній крові.
22. Спосіб за будь-яким з пп. 1-21, де антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, являє собою неагоністичне антитіло.
23. Спосіб за п. 22, де неагоністичне антитіло індукує проліферацію зразка мононуклеарних клітин периферичної крові /л м/о статистично незначним чином.
24. Спосіб за будь-яким з пп. 1-23, де антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, містить амінокислотну послідовність важкого ланцюга із БЕО ІО МО: 12 і амінокислотну послідовність легкого ланцюга із БЕО ІЮ МО: 13.
25. Спосіб за будь-яким з пп. 1-24, де антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ8, вводять у комбінації з другим терапевтичним агентом.
26. Спосіб за п. 25, де другий терапевтичний агент являє собою хіміотерапевтичний агент, націлену протиракову терапію, стандартний лікарський препарат для лікування солідних пухлин або інгібітор контрольних точок імунної відповіді.
27. Спосіб за п. 26, де інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до РО-1, антитіло до РО-11, антитіло до РО-12, антитіло до ГАСЗ, антитіло до ТІМ-3 або антитіло до СТІ А-4.
28. Спосіб за п. 27, де інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до РО-1.
29. Спосіб за п. 28, де антитіло до РО-1 містить а) МН із ЗЕО ІЮО МО: 22 і МІ із ЗЕО ІО МО: 23; Б) МН із БЕО ІО МО: 24 і МІ із БЕО ІО МО: 25;
с) МН із БЕО ІЮО МО: 32 і МІ із БЕО ІО МО: 33; або 4) МН із ЗЕО ІЮ МО: 34 і МІ із ЗЕО ІЮ МО: 35.
30. Спосіб за п. 27, де інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до РО-1 1.
31. Спосіб за п. 30, де антитіло до РО-І 1 містить а) МН із ЗЕО ІО МО: 26 та МІ із ЗЕО ІО МО: 27; Б) МН із БЕО ІО МО: 28 та МІ із БЕО ІО МО: 29; або с) МН із ЗЕО ІЮ МО: 30 та МІ із ЗЕО ІЮ МО: 31.
32. Спосіб за п. 27, де інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до РО-І 2.
33. Спосіб за п. 27, де інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до | АС3.
34. Спосіб за п. 27, де інгібітором контрольних точок імунної відповіді є антитіло до ТІМ-3.
35. Спосіб за п. 34, де антитіло до ТІМ-3 містить: а) МН із БЕО ІЮ МО: 36 та МІ із БЕО ІЮ МО: 37; або Б) МН із БЕО ІО МО: 38 та МІ із БЕО ІО МО: 39.
36. Спосіб за будь-яким з пп. 25-35, де другий терапевтичний агент вводять одночасно.
37. Спосіб за будь-яким з пп. 25-35, де другий терапевтичний агент вводять послідовно або окремо.
38. Спосіб за будь-яким з пп. 1-37, де антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, вводять внутрішньовенно.
39. Спосіб за будь-яким з пп. 1-37, де антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, вводять підшкірно у фармацевтичній композиції, яка містить антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, і гіалуронідазу.
40. Спосіб за будь-яким з пп. 1-39, де пацієнта лікують або лікували променевою терапією.
41. Спосіб за будь-яким з пп. 1-39, де пацієнт переніс або буде переносити хірургічну операцію.
42. Спосіб пригнічення активності імуносупресорної клітини, який включає приведення імуносупресорної клітини в контакт з антитілом, що специфічно зв'язує СО38, де антитіло містить варіабельну область важкого ланцюга (МН) із ЗЕО ІЮ МО. 4 і варіабельну область легкого ланцюга (МІ) із ЗЕО ІЮ МО: 5.
43. Спосіб за п. 42, де імуносупресорна клітина являє собою Тгед.
44. Спосіб за п. 43, де Ттед являє собою СО3-С0АСО025:001279т Т-клітину. Зо 45. Спосіб за п. 42, де імуносупресорна клітина являє собою МОСК.
46. Спосіб за п.
45, де МСК являє собою клітину СО116-НІ АОАСО140033и0015.
47. Спосіб за п. 42, де імуносупресорна клітина являє собою Вгед.
48. Спосіб за п. 47, де Вгед є клітиною СО19-2024-С20385.
49. Спосіб за будь-яким з пп. 42-48, де антитіло, яке специфічно зв'язує СЮОЗ8, являє собою неагоністичне антитіло.
50. Спосіб за п. 49, де неагоністичне антитіло індукує проліферацію зразка мононуклеарних клітин периферичної крові /л м/о статистично незначним чином.
51. Спосіб за будь-яким з пп. 42-50, де антитіло, яке специфічно зв'язує СОЗ38, містить амінокислотну послідовність важкого ланцюга із БЕО ІЮО МО: 12 і амінокислотну послідовність легкого ланцюга із БЕО ІЮ МО: 13.
52. Спосіб за п. 1, де пацієнт має онкологічне захворювання або вірусну інфекцію.
х КЗ Фігура ПЕКИ ИН ИН ПИ ПИ НИ КИ НИ ПИ ПН НИ т НК КИ КИ ПИ В по п ШЕ ПИШЕ ЕН ВН В ОКЕН ЕК КЕ КВК ЕК ВИ КОО КОКО ОК ЕК КВК КК КИ КЕ ТЕ Ко ПІШОВ Х про М Но о ких З нок ,нпопппнннксплко ос З НН в ПП ЕК КИ ПИ КВК КИ ШК ПТК ЕВ КО ПИВ ДЕК КК КЕ ПИ Я ЕКОЛО ТИМИ МИ ПОПИТИ ЛИ ПИШИ ПИТ ПК ПК КИ ПЕ ОБОВ ЕЕ В КО ВО я В и в в В В В в в КК ОН ПК КВ вано Щ ПІНИ ОПИИЛ ВИНИ ПИШЕ ПЛ КИ НИ КИ ПДК КП ПАК ПВ ЕН НН КН НІ ПИШЕ КИ Є ПО КК НК ЕН ПЕ КК КЕ Ве ПЕ ЩЕ ПИ ООЖОя ЖЕ КОВІ ПЕН ЕВ дя. І; М о В в В В СК ШОЕ ЕН ПЕН НН в о ОН я: ПИШИ ФФК МИ М МОН КМ КЕ ИМЕНИ ЕК ВО ПЕД НК ШИ З ПЕДА ИНЕ в ПЕЖО ЕВЕТЕ «Її, он нн п пн в ОО п - ПЕК ЕЕ ШО ВЕ ПЕ ВИ ВА ПК ЕЕ В ВНУ ОО а в В В ов ВН Х ЗБ ОБКоннвв ав УП НН А В МО ПЕНИТХ ЖИ МНИХ м Я бреше В В ОО о в НН в- Б ПЛЕЕНИИ ПОН По ПН КК В В КЕ ПОС В ОО и . Б пк пе ПО п о а В - ПЕ в я я ВЗ Б: В Не ВН ; аа а М и Я ЩЕ о МО М пп ПОЖЕ о: ШЕ за 3 М ЗК Он З КІ ВИ ВЕ КА НК КК ВЕ ТИ ВИКОН Ех ХОВи ПІІ - НН Ге 5 55 5 ОО ЕЕ. о дО -- в 5 І ко ПЕК пе М В п В В В ПІ ПЕК в ЕШЛІ ПИШИ ПИШНЕ ПН НН НН НЕ ТО о Я о ПИИНКН ПЕК НК КО ПЕВ ЩЕ г 5 Де ОКО ПЕ КННКННН НК ШИК ИИ ТЕ ШЕ ЕТО ВНЯ а п в с о Ів ННННННЦЩНН ПК в в в ВН ВЕНИ ШИ ЕК НЕ ПЕЛЕК ЕЕ ЕЕ ВЕ ПЕК ВВЕ ВВЕ КЕКВ ЕЕ ВЕК ЕЕ ЕЕ ЕК ЕЕ КЕКВ ПИ КО ПО КОЖЕН ЕК КЕ Х ЕН Ве вв ви В в В В В Б В В В В В В ПЕШТЕШ КЕ КК Е ПЕКЕШО НИ ФК КО КВК ЕК КН КК КЕН КО В ОККО ЕК ОВК КК КН ЕЕ ТЕ в М в В ван а Б М п НН М В В М, В ВН МН В М МВ в В БНО Ж Ж ша Ма м я шо Ма т ша жо БУК о ж хо хо чт Же що ту ДУ я св в вич впикиванввшокОч нак внвоеик еВ песик жк Кк ху » млн пи з і: НЕ НЕ КІ АК КК ке КА в є с У М ще М БУ В т» Що ше с ще - м п. Я Я са ГЗК Я
Фігура 2 Е у ОО о : а: ї ПЕН ВИ КИ ЕТО КИ ОК КИ ПОД ПК ВК М ЕЕ ЕК Е 5 ї ов в о НН в Е с : Мун в и в Кн в : ас Е о : ПЕ ШЕ КДЖ В ЕК КН ШЕ Во Но Зо в о Нв В дн ни шо ВО в М НН ан ТМ о А с Бо в ПС В Зк ПИШЕТЕ КІ КК Вова Но ПОКЖЕ Е ЕИ мя ша НН ша ї я а у ПК КК З о с ПЕВ КИИ НЕ ХОояйкх и В В п ОБ о ШИК ЕН ОК о Ве М : ВІ нн.
КК с ПЕН ВВ ї ШТШЕ с . М о Ж . с : ши НН п : й 5 о п: хе в ВВ ов і ВК ОО п оо Ї ша В ВЕ В с В ОВ Б ОБ ПЕ ї я о. с В ХМК КВ АХВВКСУВЯ ПИЛИ ДИНИ В ВО о ОА о Я ока ко Е ШИПИ ОО МК З с ДК ВИК ; шк М А ї КК в НИ ши и мм о хизвевх:вевсокосесюк сг жюее» ; зем шосе УВС ВО : ща Мк АЙ Су А Се ря ше ща мк з 5 - ж В ЕОМ МУ ЖЖ Ж Я.
ММ з. ї я СЕУ ща Зщо же мк же В Же М Ме Мкощк ще КО : Мо КЕ нн КК КК КК кокон щі.
З «Фігура З їх ре, в с о о щ З0д- х : ця вн : ро її ї х Х : т її я Ба ких Х й п ї в о пи с Я Що Б т Тх Яся Пи : УЖ ї х То У ії я п кн Оп вщ : о ше ПІВ, ОО НН - т Ж пе т А - пе однин Ск р Ж Са А ЕЕ и ПИКТЕ ПК КК КИТИ ПЕК 5 а 5 100: ши ВК ки у В ПЕ ЕК ДЕ М ДИ ОХ УНН Месники м Кк в КО НОВ КК, ШИ Он поли ій тат х ДК и о КЕ КОЖНЕ В М з В іс ОН НН Я ІКАО КК КОМАХ КК В Є Ко ЕК с КЕ КО ОКО Я ОО п НК ОК Б НЯ СОМ ХК ХОМ о КМ М Ка ЗК ННЯ БО є. . 0 сш: пан нн о а нн х УКХ З хх З ОН В В о ВУВАЬ И Ге; що У ХХ КАХ ОХ В АХ ЗК З АВАКОВ В ОК КК КОКО М ЕК С НН З е ХА ОО В я хх Ж З ПО Ь о ай ОО ПК М ше ОО вн ІМ АК в є г х нн НН а в НН ск ; СН па : Я : х : Н Н : ї х : Н : ї х Н : : Кл ї - : З задвеаре;об58828б5555929 Ж ж о човрох р те «Е прое кох є се и в и НН В: НН ШЕ ЖЕ Ем ие і КУ 5 Зо то о во 5:95» 5 0 о БЕ - ре З а х Ж Ен 3 кош В щ проф й Ж ооо й Я в о
Фігура З Ще с я с г г М Б о і. БО с с с о За КВН ШЕ в ПИВ ПЕКИ ВИН ВЕ ЕК ДНК ПЕН ЕК ШЕФ ШК МИЛИ МЕ по о с А Я Б. в шо на о с т п с с "Щі о о і. в щ МОН пи ба г о о Я Б. Б її Б: пав шен о пе по о СОЮ МК ЕВ пев я па Я я г о. о Ко ее о. ОБ а ВУ ки в. ща па шо и ПІШИШШИИИ ПІШКИ МОЖЕ ПЕ ПИ БК ПЕ ПЕ: МО ПЕ ТХ ПК ЩЕ МО ПІШИХ ПІКИ ПЛИХ ПИЛ МИНЕ пл У пе о он он с й ПО КОКО ВЕ ПЕК АХ п КОЖ КУМ Ве ВУ ДЖЕ КЕ ЕЕ ПЕВ ЕВ ПЕ КО ВВЕ ЕЕ ОКО ЗО КОХ ще СВ ом Вени ПО Ден Ов УК ШНМ КЕ с У пе ПО с с щи г
5. ша в 1 6 ПН ТИКИ с. ОХ КОВКИ т С ря що ПЕВ КО ВВОКИ КЕ пвх пон 3 і.
Б. нм ще 2 пн ї ПОНИННИ п в с ок а Б В ОКУ: ПІНИ НН МЕ ши Кох Ох пе ту НН о. й ше Р с ся 2-0 Я оо с А соль ЗБ зав ОО. я КК о ОБО І ПІШИХ ХХХ о . ХХ БК окр ЕТ о. о. ша . ОО пон що Ех повова Я ная . п. КЕ . пр о в а». ; - ОМ що - Р АТ З Ах свв рев в я ГЕ о с ТАНЕ хе Пе ОЗ ве ше М. фс шо оротх Ман що хА -х ха а а КХ ШО ВЕ ш щит ж тт ше свв запи
Фігура 5
3. о оон ЕннннскгсДооноСсС Ас ше пн баса МВС 50011000 отв поши ння г ши с с о Б Б ОМ я ПОКИ ОН ППП ПІИОННК ВК ПЕШИНННННО ба АБ, ем о бю с х М 5 о ух в е іх а г Те т З т Ї3 З Х : ЕФ ; і о Я
В. Щ Фо
9. ее фігура 6 0 ібтлКЙСССннНННоОо та ше ІМЛІ он о я ЧІ а 533:
о. хг» ши о ЦІ дл ПО ЕЕ ВЕНИ с ПЕН НН В и НИ ше « М ОО Я Га В ОО с В Б Б ОН Б Б БО о м І а тпв/кМ00000000 сш В їх ІЗ ЕН Кз ; ее й В ш т їз х і її й о й С й 5 зи Б що й. дме М х ий
РИ. и
И.
фігури А Зміни клональності при лікуванні й о. її їз г З ща ЕВ : о пл : : а ще Найкраща відповідь я ВЕ 0 ФопР а 5 г в Че пе Я г : : пд о : : Вихідний рівень
Фігура 888 Х
ЗК. ще Х : : : 1, ко - В а с : ! і; "я ш с шо: : : ДК ВО ВО З ВО В: ї : з ж : схкжнжких МУ МОУ ЗМО ЗО ЗК МК В: ш Н : ВІВ сосоххух МІ В БОМ КО В В ОМ М В Б: ки -- р Б Б хе Б хм, с хо о хх м со ех с сх я сх м м А І НН І А В А В КУ А НКУ НИВУ те пт СЗТ в ж НЯ р де ще о Яд АН т- Ше а ШЕ Ши З ШЕ В В В ШЕ В ЕІ ІО зразка
Фігура 8С о | о Група о. - ж ПА КО 00. ей
». п НЄ КІ -ни НОВ Я важ фігура 80) Сумарні зміни клональної чисельності вс й ЛИ : В З : М : у : ПИ : : Хек 3 ї : Найкраща віДПОВІДЬ
: . Ж спр с я ! о зв . ях В дхчР іс З Ск Е х щ- : ше с нв в
Фігура 8Е дув вр-0048 | - о я в З | о Група о п о 1 ї, по й т в В ша -наии ВОНИ нн Ю зразка ни фігура ВЕ Максимальна зміна окремої клонарної чисельності Се :
п. СЕ Найкраща відповідь 5 Кк й Е | З я че х ї о : є З тт Ж ОЗ : : а : пет рення в. я БВ В
Фігура ЗА Загалом наївних СОВ 60 Ух рт Ще ж ШК ! і 1 ' ' я ' ; ' ш і ще ще 0. ЕЕ а а ш ' щік г ' ' М || ш - АС п Си щ що шо "о ЩІ. и НЕ КА Шо деко
Ж з. шистье я в ше г т і ш г! ш ш У КУ де ГУ . тк 7 ш деко п Пий . АОС боот Си. 7ощий ві ще ш || ши ш . ш ше ш 0 й Ф Ф де жУ чу КЗ Кк с я Я КхЯ я КЗ У У Ф їх о
Фігура 9В СО8 тет 604, п и . и" ш я шт Е | щ--- диню 40 Бере ій щи щи їі Міка поря и «і Шо Її Ще -о ін! ЕК сх Тит в п З но -в тд-- и дя ої й «--М.. шсч же З Й ЕК: 2 , ін! : щі КУ що ПЕ - 0 Ши ' Ен | «в и. , іш и і : ех п сира! сни " ' ' | шк , ' й - . КН щі ' , ше І хо ся я о Я о Кк Кк; Кз КЗ -5 ки х я я я ХУ 2 З ХХ а ж « АЖ КЕ 9 М 4 о
Фігура 9С х ; 2 ї ї - ї і 500 і ми 1000» н су ОО ОО пе а Я ко. Її М ЕХ нн З ДО : 5 пн НН МОУ и . я Вихідний рівень Тиждень ! Тиждень 4 Тиждень 8 Рацидив
Фігура 90) ТМ є СОЮ з в роя 180Ю» ев г о пий
В. е щщк Пи пет 8 Та» п я ОН й. п с ; ж прав с с в сте з ші пут Хі» со В ОКХ нн
І. г Вихідний Вихідний Рівень Т ЕМ під Рівень наївних Т рівень ТЕМ рівень наївних Т час пікування під час лікування
Фігура 104 4 і шої п. Н ку і Я :
З . ! З Н КО бл. сої шр НИ ! ЕН: Не Б З одееутяня м Я кох б р В Ди Н ше 5 ЗШ г 1 НН Оу й ' -я НА м о С МИ Я ' ше ше 0 а НН в МО МЕ маш 1 1 !
СЕ. і їх раритети в - їх - Ні що хт ма «а ня їй ня її СО25 червоні А «а
-к . г в ня Е - . щ ще це - реве од, АЖ г зних Те їе чо Й й - в , 77 І ВЕНИ г НЕ г х дл 8 й я що СО сині 4-А
Чнгура В То ва що й ж -
г. у УМ 7 гот Тай ДАЮ ММ « Є А ут - бот Ас « и тр й ВИКЛ я пяти Кі ПТ я мо: шо о нн лЕ ку ВАМ п А НН і пд КМ ЖИ ту и й сх ПО р ЖИ че о нн с и зи и У НН о та Ма НН МВ ОТ ИН І; сей ва вк НА Ма т нн МЕ и | . | ра ЩЕ '"- КЕ: ї 1 У КЗ І - 2 ї Й У « й їх кла можн оз ні НИ чарвоні ТА і ов і І - і і - і : ' : ' Н ' Н ' Н - ' і Н ' ше: і З 25 і і і Вк: ! і «же - Й і 5 й Н шо Но і роз и. Н т Н хни ' ' т У І МУ ' ; : меш ! У буд ' Н т ЗІ ' Н ТЯ ' Я ях и Н ' плн ' ! НМ. ! і Е . І і Роб І і ЕВ і І й Н Н ло ' Я Н ' ви хх Н ее ІЗ г 7 У пу м 5 а З і Ще й т 13 1 і Бе и І сині БА
Фігура 1ОС ЗО ш - С ж ш
40. з о
Й і. х що а Й ше УДШИДА шк я Вихідний 1 4 і) рецидив зл рівень тиждень тиждень тиждень фігура 10А Йо : : і ще :
й . : Відповідь п Бо ТВО ; ; слі : 0 шо без відповіді ОБО оно ооо НН с М а ОН СЯ : КВ ЗХ ООБООЯ ши З й Ї ої й й ій г З : бихідний Тиждень Тиждень Тиждень рівень ' й 6
Фігура |З Моди. че сив и, ! дух М ре ІЗ дя . т ІЗ -ОЖН Босха, ще ЕЕ хв КИ г ОК Ще з ПОД. їх фо росу Ач рак пан НИ ВИ що І свое ТІ. ї-З3 З ху - в ИЙ ооо ВН . бро пи Ж гу тт ЗК ВМО т 8 ро , 7 Я я щ и ово ов іо я за па чИ Сб сині мА Ммочома- є : -- патч : З 7 Шк : ї у і в Б: ШИН; о БИ і В: де І ЗД шо ; КА ані ДО. : в ХО. : ВК : ше ї т г. і -З 2 ї в . НУ 2 Н и ТЯ РОН Е І а о 16 це Га оо Мова о ккАху Н - Шан І не Н : Й І - ї в» І І «у Ше і з я І я Е Ї й Н ЕЕ див в СБ ПО ну МАМ, Н р З «УЖЕ де Н зл - 7 Н пи шежин інже нішижжих: ни нших ше і м ї Ж г І І: т й ГЕ ї5 г Ів їй Ів Но їв г щих Зао-А
Фігура 12 а? 604: щ'б Аді «7 п й жа 15 иа НИК шо . ї ін
Ма п" ш ш ц, ші ми --- 0 Вихідний 1 А 8 рецидив ЗЛ рівень тиждень тиждень тиждень ж І й / І ШРАМИ ЩО М я м М М Мт, кое не а а ЧР МВ З ПЗ
Фігура 14 100,00. ря 90,00 ря 80,00. у : ' і п : 70,00. хе ш--е вот 2 60,00. ген ше ОО050,00. ун В сн 80 40р00 дн Шо 7 30,00. «ря шк 85 20,00 шини пн ши ш (1) БАКА 00000-10,00 ення МОЮ нн ДАУДІ я
Фігура ІА ЇЙ, о зе без відповіді й. ї їх з відповіддю ж. : Яр не ; о т : зання - й стер 0 венобенх. Вихідний Тиждень Тиждень Тиждень Рецидив рівень 1 4 8
Фігура 1583 т 25 "2 - Ж 20 Ф м -4 15 Ф й 10 б 65 о о. 5 шо без СсО401- сорабІ я стимуляції ГвР5 СРО
Фігура 16А 4,054; с-м 3,0 1,0 о -Ше М... ШЕ вихідний Рге4 Рге 8 Рге 10 рівень
Фігура 168 20434 сс1стж 1,5 510 0,5 0,0 т чи вихідний Рге4 Ргеб рецидив рівень
Фігура І6С 0,34 ЗА - Ь 5 2 2 5 5 -ЗХ:Жхьй .. 4 -яя нз 0,2 в! о) 0,1 й » немає й й
0.0 Я зразка ї щ вихідний рге4 Рге8 рецидив рівень
Фігура 160 2,0 1,5 ї в. ї . (о) ще
І. й Ї че ; Ще: 0,5 я си ї ї х 0,0 ре | че НИ т ш їх вихідний Рге4 Рге8 рецидив рівень
Фігура 16Е рЕ 1 МОоРК 8,0 6,0 мк 4,0 2,0 0,0 вихідний тиждень тиждень тиждень рівень А 8 10
Фігура 16Е р ПР 10 й 8 б
4 2 0 вихідний тиждень тиждень Рецидив рівень 4 8
UAA201800631A 2015-06-24 2016-06-24 Спосіб пригнічення імунної відповіді з використанням антитіла, що специфічно зв’язує cd38 UA124799C2 (uk)

Applications Claiming Priority (6)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201562184018P 2015-06-24 2015-06-24
US201562249546P 2015-11-02 2015-11-02
US201562250566P 2015-11-04 2015-11-04
US201562263307P 2015-12-04 2015-12-04
US201662331489P 2016-05-04 2016-05-04
PCT/US2016/039165 WO2016210223A1 (en) 2015-06-24 2016-06-24 Immune modulation and treatment of solid tumors with antibodies that specifically bind cd38

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA124799C2 true UA124799C2 (uk) 2021-11-24

Family

ID=57586547

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201800631A UA124799C2 (uk) 2015-06-24 2016-06-24 Спосіб пригнічення імунної відповіді з використанням антитіла, що специфічно зв’язує cd38

Country Status (35)

Country Link
US (1) US20160376373A1 (uk)
EP (2) EP4385569A3 (uk)
JP (2) JP7041519B2 (uk)
KR (1) KR20180012864A (uk)
CN (1) CN107921120A (uk)
AU (1) AU2016281717B2 (uk)
BR (1) BR112017027990A2 (uk)
CA (1) CA2990620A1 (uk)
CL (2) CL2017003275A1 (uk)
CO (1) CO2017013332A2 (uk)
DK (1) DK3313441T3 (uk)
DO (1) DOP2017000305A (uk)
EA (1) EA037548B1 (uk)
EC (1) ECSP17084878A (uk)
FI (1) FI3313441T3 (uk)
GT (1) GT201700286A (uk)
HK (1) HK1254942A1 (uk)
HR (1) HRP20240338T1 (uk)
HU (1) HUE066300T2 (uk)
IL (1) IL256248A (uk)
LT (1) LT3313441T (uk)
MD (1) MD3313441T2 (uk)
MX (3) MX2018000261A (uk)
MY (1) MY193727A (uk)
NI (1) NI201700170A (uk)
PE (1) PE20181090A1 (uk)
PH (1) PH12017502311A1 (uk)
PL (1) PL3313441T3 (uk)
PT (1) PT3313441T (uk)
RS (1) RS65347B1 (uk)
SI (1) SI3313441T1 (uk)
SV (1) SV2017005607A (uk)
UA (1) UA124799C2 (uk)
WO (1) WO2016210223A1 (uk)
ZA (1) ZA201800476B (uk)

Families Citing this family (55)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
CN101218256B (zh) * 2005-03-23 2017-04-19 根马布股份公司 用于治疗多发性骨髓瘤的cd38抗体
WO2011154453A1 (en) 2010-06-09 2011-12-15 Genmab A/S Antibodies against human cd38
EP3620473A1 (en) 2013-01-14 2020-03-11 Xencor, Inc. Novel heterodimeric proteins
US11053316B2 (en) 2013-01-14 2021-07-06 Xencor, Inc. Optimized antibody variable regions
US10858417B2 (en) 2013-03-15 2020-12-08 Xencor, Inc. Heterodimeric proteins
US9732154B2 (en) 2014-02-28 2017-08-15 Janssen Biotech, Inc. Anti-CD38 antibodies for treatment of acute lymphoblastic leukemia
US9603927B2 (en) 2014-02-28 2017-03-28 Janssen Biotech, Inc. Combination therapies with anti-CD38 antibodies
EP3122173B2 (en) 2014-03-26 2024-05-29 SCR Engineers Ltd Livestock location system
CN111410691B (zh) 2014-03-28 2024-02-13 Xencor公司 结合至cd38和cd3的双特异性抗体
US11071279B2 (en) 2014-09-05 2021-07-27 Intervet Inc. Method and system for tracking health in animal populations
US10986817B2 (en) 2014-09-05 2021-04-27 Intervet Inc. Method and system for tracking health in animal populations
SG11201701867SA (en) 2014-09-09 2017-04-27 Janssen Biotech Inc Combination therapies with anti-cd38 antibodies
WO2016086196A2 (en) 2014-11-26 2016-06-02 Xencor, Inc. Heterodimeric antibodies that bind cd3 and cd38
LT3223845T (lt) 2014-11-26 2021-08-25 Xencor, Inc. Heterodimeriniai antikūnai, kurie suriša cd3 ir cd20
US10259887B2 (en) 2014-11-26 2019-04-16 Xencor, Inc. Heterodimeric antibodies that bind CD3 and tumor antigens
IL307913A (en) 2014-12-04 2023-12-01 Janssen Biotech Inc Anti-CD38 antibodies for the treatment of acute myeloid leukemia
BR112017024877A2 (pt) 2015-05-20 2019-09-17 Janssen Biotech, Inc. anticorpo anti-cd38 e seu uso no tratamento de amiloidose de cadeia leve e outras malignidades hematológicas positivas para cd38
WO2016209921A1 (en) 2015-06-22 2016-12-29 Janssen Biotech, Inc. Combination therapies for heme malignancies with anti-cd38 antibodies and survivin inhibitors
US20170044265A1 (en) 2015-06-24 2017-02-16 Janssen Biotech, Inc. Immune Modulation and Treatment of Solid Tumors with Antibodies that Specifically Bind CD38
US10781261B2 (en) 2015-11-03 2020-09-22 Janssen Biotech, Inc. Subcutaneous formulations of anti-CD38 antibodies and their uses
MA43187B1 (fr) 2015-11-03 2021-02-26 Janssen Biotech Inc Formulations sous-cutanée d'anticorps anti-cd38 et leurs utilisations
HRP20220436T1 (hr) * 2015-11-03 2022-05-27 Janssen Biotech, Inc. Protutijela koja se specifično vežu na pd-1 i njihove uporabe
US10227410B2 (en) 2015-12-07 2019-03-12 Xencor, Inc. Heterodimeric antibodies that bind CD3 and PSMA
TWI781934B (zh) 2016-05-27 2022-11-01 美商艾吉納斯公司 抗-tim-3抗體及其使用方法
US10787518B2 (en) 2016-06-14 2020-09-29 Xencor, Inc. Bispecific checkpoint inhibitor antibodies
KR20190020341A (ko) 2016-06-28 2019-02-28 젠코어 인코포레이티드 소마토스타틴 수용체 2에 결합하는 이종이량체 항체
SG11201906313SA (en) * 2017-01-09 2019-08-27 Biomunex Pharmaceuticals A polypeptide linker for preparing multispecific antibodies
BR112019015355A2 (pt) * 2017-01-26 2020-05-19 Sangamo Therapeutics Inc modificação genética de células b
US11780930B2 (en) 2017-06-08 2023-10-10 Black Belt Therapeutics Limited CD38 modulating antibody
EP3434692A1 (en) * 2017-07-24 2019-01-30 Encefa Compounds which specifically binds to cd38 for use in the treatment of neurodegenerative diseases
US11542338B2 (en) 2017-08-16 2023-01-03 Black Belt Therapeutics Limited CD38 modulating antibody
US11618787B2 (en) 2017-10-31 2023-04-04 Janssen Biotech, Inc. Methods of treating high risk multiple myeloma
MX2020010913A (es) 2018-04-17 2021-01-08 Celldex Therapeutics Inc Anticuerpos anti-cd27 y anti-pd-l1 y constructos biespecíficos.
CA3098122A1 (en) 2018-04-22 2019-10-31 Vence, Corp. Livestock management system and method
JP7534281B2 (ja) * 2018-07-13 2024-08-14 ジェンマブ エー／エス Ｃｄ３８抗体を使用したトロゴサイトーシスを介した治療
PE20211858A1 (es) 2018-07-13 2021-09-21 Genmab As Variantes de anticuerpos anti-cd38 y sus usos
CN109265551B (zh) * 2018-09-25 2020-09-15 华东师范大学 Cd38抗体、嵌合抗原受体和药物
CN113454114A (zh) * 2018-09-27 2021-09-28 Musc研究发展基金会 治疗癌症的药物组合
EP3863398A4 (en) 2018-10-10 2022-06-22 SCR Engineers Ltd METHOD AND DEVICE FOR DRYING OFF CATTLE
US20200308297A1 (en) * 2019-03-28 2020-10-01 Janssen Biotech, Inc. Clinically Proven Subcutaneous Pharmaceutical Compositions Comprising Anti-CD38 Antibodies and Their Uses
JP2023510397A (ja) 2020-01-16 2023-03-13 ジェンマブ エー／エス Ｃｄ３８抗体の製剤およびその使用
WO2021231976A1 (en) 2020-05-14 2021-11-18 Xencor, Inc. Heterodimeric antibodies that bind prostate specific membrane antigen (psma) and cd3
USD990062S1 (en) 2020-06-18 2023-06-20 S.C.R. (Engineers) Limited Animal ear tag
USD990063S1 (en) 2020-06-18 2023-06-20 S.C.R. (Engineers) Limited Animal ear tag
IL275518B (en) 2020-06-18 2021-10-31 Scr Eng Ltd Animal tag
KR102607909B1 (ko) 2020-08-19 2023-12-01 젠코어 인코포레이티드 항-cd28 조성물
AU2021388045A1 (en) 2020-11-25 2023-06-22 Identigen Limited A system and method for tracing members of an animal population
EP4255929A2 (en) 2020-12-02 2023-10-11 Vib Vzw An ltbr agonist in combination therapy against cancer
WO2022152823A1 (en) 2021-01-14 2022-07-21 Morphosys Ag Anti-cd38 antibodies and their uses
TW202302642A (zh) 2021-03-01 2023-01-16 德商莫菲西斯公司 用於治療抗體介導移植物排斥用途之抗ｃｄ３８抗體
AU2022232375A1 (en) 2021-03-09 2023-09-21 Xencor, Inc. Heterodimeric antibodies that bind cd3 and cldn6
EP4305065A1 (en) 2021-03-10 2024-01-17 Xencor, Inc. Heterodimeric antibodies that bind cd3 and gpc3
CN114805582B (zh) * 2022-06-29 2022-10-04 上海恒润达生生物科技股份有限公司 抗Trop2纳米抗体及其用途
WO2024094660A1 (en) 2022-10-31 2024-05-10 Genmab A/S Cd38 antibodies and uses thereof
WO2024126750A1 (en) * 2022-12-15 2024-06-20 F. Hoffmann-La Roche Ag Methods for treating cancer

Family Cites Families (57)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4683195A (en) 1986-01-30 1987-07-28 Cetus Corporation Process for amplifying, detecting, and/or-cloning nucleic acid sequences
WO1988001649A1 (en) 1986-09-02 1988-03-10 Genex Corporation Single polypeptide chain binding molecules
US5223409A (en) 1988-09-02 1993-06-29 Protein Engineering Corp. Directed evolution of novel binding proteins
US5427908A (en) 1990-05-01 1995-06-27 Affymax Technologies N.V. Recombinant library screening methods
US6172197B1 (en) 1991-07-10 2001-01-09 Medical Research Council Methods for producing members of specific binding pairs
GB9015198D0 (en) 1990-07-10 1990-08-29 Brien Caroline J O Binding substance
US5932448A (en) 1991-11-29 1999-08-03 Protein Design Labs., Inc. Bispecific antibody heterodimers
ATE408012T1 (de) 1991-12-02 2008-09-15 Medical Res Council Herstellung von autoantikörpern auf phagenoberflächen ausgehend von antikörpersegmentbibliotheken
ATE199392T1 (de) 1992-12-04 2001-03-15 Medical Res Council Multivalente und multispezifische bindungsproteine, deren herstellung und verwendung
US5731168A (en) 1995-03-01 1998-03-24 Genentech, Inc. Method for making heteromultimeric polypeptides
AUPO591797A0 (en) 1997-03-27 1997-04-24 Commonwealth Scientific And Industrial Research Organisation High avidity polyvalent and polyspecific reagents
US6737056B1 (en) 1999-01-15 2004-05-18 Genentech, Inc. Polypeptide variants with altered effector function
US7829693B2 (en) 1999-11-24 2010-11-09 Alnylam Pharmaceuticals, Inc. Compositions and methods for inhibiting expression of a target gene
US6833441B2 (en) 2001-08-01 2004-12-21 Abmaxis, Inc. Compositions and methods for generating chimeric heteromultimers
EP1283053A1 (en) 2001-08-09 2003-02-12 Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften e.V. Inhibitors of HER3 activity
IL149820A0 (en) 2002-05-23 2002-11-10 Curetech Ltd Humanized immunomodulatory monoclonal antibodies for the treatment of neoplastic disease or immunodeficiency
ES2335005T5 (es) 2003-03-05 2013-04-17 Halozyme, Inc. Glicoproteína hialuronidasa soluble (shasegp), proceso para prepararla, usos y composiciones farmacéuticas que la comprenden
US8597911B2 (en) 2003-06-11 2013-12-03 Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha Process for producing antibodies
ES2541489T3 (es) 2004-02-06 2015-07-21 Morphosys Ag Anticuerpos humanos anti-CD38 y usos para ellos
WO2006125640A2 (en) 2005-05-24 2006-11-30 Morphosys Ag Generation and profiling of fully human hucal gold®-derived therapeutic antibodies specific for human cd38
CN101218256B (zh) 2005-03-23 2017-04-19 根马布股份公司 用于治疗多发性骨髓瘤的cd38抗体
WO2006106905A1 (ja) 2005-03-31 2006-10-12 Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha 会合制御によるポリペプチド製造方法
NZ563193A (en) 2005-05-09 2010-05-28 Ono Pharmaceutical Co Human monoclonal antibodies to programmed death 1(PD-1) and methods for treating cancer using anti-PD-1 antibodies alone or in combination with other immunotherapeutics
KR101472250B1 (ko) 2005-10-12 2014-12-11 모르포시스 아게 인간 ｃｄ38에 특이적인 완전 인간 ｈｕｃａｌ ｇｏｌｄ-유도 치료 항체들의 생성 및 프로파일링
WO2007110205A2 (en) 2006-03-24 2007-10-04 Merck Patent Gmbh Engineered heterodimeric protein domains
US20090182127A1 (en) 2006-06-22 2009-07-16 Novo Nordisk A/S Production of Bispecific Antibodies
WO2008073160A2 (en) * 2006-08-17 2008-06-19 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Methods for converting or inducing protective immunity
US9040050B2 (en) * 2006-09-26 2015-05-26 Genmab A/S Combination treatment of CD38-expressing tumors
EP1914242A1 (en) 2006-10-19 2008-04-23 Sanofi-Aventis Novel anti-CD38 antibodies for the treatment of cancer
US20080226635A1 (en) 2006-12-22 2008-09-18 Hans Koll Antibodies against insulin-like growth factor I receptor and uses thereof
CN104497143B (zh) 2007-03-29 2020-08-25 健玛保 双特异性抗体及其制造方法
ES2437327T3 (es) 2007-06-18 2014-01-10 Merck Sharp & Dohme B.V. Anticuerpos para el receptor PD-1 humano de muerte programada
ES2564523T3 (es) 2007-12-19 2016-03-23 Janssen Biotech, Inc. Diseño y generación de bibliotecas de presentación en fago por pIX de novo humanas mediante fusión con pIX o pVII, vectores, anticuerpos y métodos
EP2235064B1 (en) 2008-01-07 2015-11-25 Amgen Inc. Method for making antibody fc-heterodimeric molecules using electrostatic steering effects
KR20110014607A (ko) 2008-04-29 2011-02-11 아보트 러보러터리즈 이원 가변 도메인 면역글로불린 및 이의 용도
AR072999A1 (es) 2008-08-11 2010-10-06 Medarex Inc Anticuerpos humanos que se unen al gen 3 de activacion linfocitaria (lag-3) y los usos de estos
SI2342226T1 (sl) 2008-09-26 2016-11-30 Dana-Farber Cancer Institute Inc. Humana protitelesa proti PD-1, PD-L1 in PD-L2 in njihove uporabe
CN114835812A (zh) 2008-12-09 2022-08-02 霍夫曼-拉罗奇有限公司 抗-pd-l1抗体及它们用于增强t细胞功能的用途
ES2708124T3 (es) 2009-04-27 2019-04-08 Oncomed Pharm Inc Procedimiento para preparar moléculas heteromultiméricas
CA2992770A1 (en) 2009-11-24 2011-06-03 Medimmune Limited Targeted binding agents against b7-h1
CN103097417B (zh) 2010-04-20 2019-04-09 根马布股份公司 含异二聚体抗体fc的蛋白及其制备方法
JP6022444B2 (ja) 2010-05-14 2016-11-09 ライナット ニューロサイエンス コーポレイション ヘテロ二量体タンパク質ならびにそれを生産および精製するための方法
WO2011154453A1 (en) 2010-06-09 2011-12-15 Genmab A/S Antibodies against human cd38
EP2420253A1 (en) 2010-08-20 2012-02-22 Leadartis, S.L. Engineering multifunctional and multivalent molecules with collagen XV trimerization domain
AU2011325833C1 (en) 2010-11-05 2017-07-13 Zymeworks Bc Inc. Stable heterodimeric antibody design with mutations in the Fc domain
JOP20210044A1 (ar) * 2010-12-30 2017-06-16 Takeda Pharmaceuticals Co الأجسام المضادة لـ cd38
RS57324B1 (sr) 2011-04-20 2018-08-31 Medimmune Llc Antitela i drugi molekuli koji vezuju b7-h1 i pd-1
SG11201407190TA (en) * 2012-05-15 2014-12-30 Bristol Myers Squibb Co Cancer immunotherapy by disrupting pd-1/pd-l1 signaling
WO2014017966A1 (en) 2012-07-24 2014-01-30 Telefonaktiebolaget L M Ericsson (Publ) Apparatus and method for dynamically selecting a random access response window value for use with random access procedures in a network
US9682143B2 (en) * 2012-08-14 2017-06-20 Ibc Pharmaceuticals, Inc. Combination therapy for inducing immune response to disease
WO2014068114A1 (en) * 2012-11-05 2014-05-08 Morphosys Ag Radiolabelled antibody and uses thereof
DK3677591T5 (da) 2013-04-29 2024-08-26 Teva Pharmaceuticals Australia Pty Ltd Anti-CD38 antistoffer og fusioner til svækket interferon alpha-2b
US20140356318A1 (en) * 2013-05-28 2014-12-04 Israel Barken Adoptive cell therapy with specific regulatory lymphocytes
JP6563906B2 (ja) 2013-05-31 2019-08-21 ソレント・セラピューティクス・インコーポレイテッドＳｏｒｒｅｎｔｏ Ｔｈｅｒａｐｅｕｔｉｃｓ， Ｉｎｃ． Ｐｄ−１に結合する抗原結合蛋白質
EP3021866A4 (en) 2013-07-15 2017-02-22 The Board of Trustees of the Leland Stanford Junior University Medical uses of cd38 agonists
JP2016536361A (ja) * 2013-11-06 2016-11-24 ベーリンガー インゲルハイム インターナショナル ゲゼルシャフト ミット ベシュレンクテル ハフツング Ｃｄ３３抗体及び脱メチル剤を含む医薬配合物
US9603927B2 (en) * 2014-02-28 2017-03-28 Janssen Biotech, Inc. Combination therapies with anti-CD38 antibodies

Also Published As

Publication number Publication date
GT201700286A (es) 2019-08-08
AU2016281717B2 (en) 2022-07-28
CL2019003657A1 (es) 2020-05-08
SV2017005607A (es) 2019-03-28
JP2022070892A (ja) 2022-05-13
DOP2017000305A (es) 2018-04-15
ZA201800476B (en) 2021-05-26
EP3313441B1 (en) 2024-02-21
RS65347B1 (sr) 2024-04-30
HK1254942A1 (zh) 2019-08-02
EA037548B1 (ru) 2021-04-12
PL3313441T3 (pl) 2024-08-19
CN107921120A (zh) 2018-04-17
WO2016210223A1 (en) 2016-12-29
JP7041519B2 (ja) 2022-03-24
MX2018000261A (es) 2018-03-08
IL256248A (en) 2018-02-28
EP3313441A4 (en) 2019-04-24
EP4385569A3 (en) 2024-09-25
SI3313441T1 (sl) 2024-05-31
ECSP17084878A (es) 2018-02-28
PH12017502311A1 (en) 2018-06-25
EP3313441A1 (en) 2018-05-02
FI3313441T3 (fi) 2024-03-28
DK3313441T3 (da) 2024-04-15
NI201700170A (es) 2019-05-10
HUE066300T2 (hu) 2024-07-28
HRP20240338T1 (hr) 2024-05-24
EP4385569A2 (en) 2024-06-19
LT3313441T (lt) 2024-05-27
BR112017027990A2 (pt) 2018-08-28
KR20180012864A (ko) 2018-02-06
CL2017003275A1 (es) 2018-04-20
MY193727A (en) 2022-10-27
MX2021012134A (es) 2021-11-03
PE20181090A1 (es) 2018-07-09
PT3313441T (pt) 2024-05-07
US20160376373A1 (en) 2016-12-29
EA201890131A1 (ru) 2018-05-31
JP7532428B2 (ja) 2024-08-13
JP2018527299A (ja) 2018-09-20
CO2017013332A2 (es) 2018-05-21
CA2990620A1 (en) 2016-12-29
MD3313441T2 (ro) 2024-08-31
MX2021012133A (es) 2021-11-03
AU2016281717A1 (en) 2018-01-18

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA124799C2 (uk) Спосіб пригнічення імунної відповіді з використанням антитіла, що специфічно зв’язує cd38
US20210403592A1 (en) Immune Modulation and Treatment of Solid Tumors with Antibodies that Specifically Bind CD38
JP7526501B2 (ja) エクスビボのｂｉｔｅ活性化ｔ細胞
EP2985293B1 (en) Il1rap expression on acute and chronic myeloid leukemia cells
UA126802C2 (uk) Композиція, що містить антигензв’язуючий домен, який зв'язується з tigit людини
CN107207593A (zh) 抗pd‑1抗体及其使用方法
WO2020056077A1 (en) Novel lilrb4 antibodies and uses thereof
Khandelwal et al. Peripheral blood CD38 bright CD8+ effector memory T cells predict acute graft-versus-host disease
JP2022554395A (ja) がんを処置するためのスプライシング由来抗原の同定
IL296608A (en) Methods for isolating t cells and t receptors from peripheral blood by single cell analysis for immunotherapy
TWI742008B (zh) 使用特異性結合ｃｄ３８之抗體免疫調節及治療固態腫瘤
US20220184124A1 (en) Methods and reagents for characterizing car t cells for therapies
US20210292408A1 (en) Antibodies targeting tumor associated macrophages and uses thereof
US20230407252A1 (en) Methods for donor cell analysis
RU2812846C2 (ru) Рецептор для vista
US20240252633A1 (en) Methods of treating cancer with cd-40 agonists
US20180201687A1 (en) Antibodies having specificity to myosin 18a and uses thereof
Martins et al. Enhancing anti-EGFRvIII CAR T cell therapy against glioblastoma with a paracrine SIRPγ-derived CD47 blocker
Buecklein et al. Flow cytometric assessment of minimal residual disease in AML: National harmonization in the HARMONIZE initiative
WO2023114888A1 (en) Methods and compositions for altering a tumor microbiome