UA123847C2 - Рідка композиція анти-tnf альфа антитіла - Google Patents

Abstract

Винахід стосується рідкої композиції анти-TNF-- антитіла, зокрема, рідкої композиції адалімумабу.

Description

ІГалузь техніки)

Винахід стосується рідкої композиції анти-ТМЕ-й антитіла та зокрема рідкої композиції адалімумабу.

ІРівень техніки

Фактором некрозу пухлини альфа (ТМЕ-а) є цитокін, що продукується різними типами клітин, такими як моноцити, макрофаги тощо шляхом стимуляції ендотоксину тощо. ТМЕ-а є головним медіатором основних запальних, імунологічних та патофізіологічні реакції, що активує ТМЕ рецептори і викликає відповіді, такі як активація Т-клітин, проліферація тимоцитів, тощо (сгеїЇ,

М., еї а. (1995) Сеї, 83: 793-802).

Адалімумабом є рекомбінантне людське імуноглобулінове 1, моноклональне антитіло, яке пригнічує імунні відповіді, індуковані ТМЕ-й шляхом селективного зв'язування з ТМЕ-а іп мімо.

Адалімумаб був розроблений ВАР Віогезеагспй Согрогайоп в 1993 та затверджений АБрой

І абогасгієзх для продажу як засобу для лікування ревматоїдного артриту. Адалімумаб в даний час продається під назвою НОМІКА?, та після отримання схвалення для його продажу як терапевтичного засобу для лікування ревматоїдного артриту, НОМІКА? застосовувався для лікування хвороби Крона, анкілозуючого спондиліту, псоріатичного артриту, неспецифічного виразкового коліту і т.д.

Адалімумаб є першим повністю людським антитілом, розробленим як лікарського засобу.

Адалімумаб був розробленим із застосуванням технології фагового дісплею та має підвищену афінність через індукування мутації в СОК. Адалімумаб, також називають як О2Е7, складається з 1330 амінокислот та має молекулярну масу приблизно 148 кДа (патент США Мо 6090382).

Адалімумабом є інгібітор ТМЕ-а, який зв'язується з ТМЕ та блокує індуковані ТМЕ реакції за рахунок запобігання ТМЕ від взаємодії з рецепторами ТМЕ клітинної поверхні (тобто, р55 та р7б).

В той же час, лікарські засоби на основі антитіл є видом протеїнового лікарського засобу, та через різні чинники може відбуватися фізична та хімічна денатурація. Як денатурація протеїна може відбуватися хімічна денатурація, така як окиснення, дезамідування та ізомеризація або структурна денатурація, така як фрагментація або агрегація. Коли протеїн є денатурованим, можливим є те, що протеїн може втратити свою власну фармакологічну активність і, таким

Зо чином, викликати непотрібні імунні реакції іп мімо як побічний ефект. Коли антитіло є фрагментированим, його афінність зв'язування або час утримування в організмі змінюється, та, таким чином, це впливає на фармакологічну активність антитіла. Крім того, дослідження показали, що фрагментовані антитіла можуть викликати агрегацію антитіл. Крім того, фармакологічна активність може бути зменшена через агрегацію. Згідно з дослідженнями, в результаті порівняння комерційних продуктів інтерферону-бета, було підтверджено, що ті продукти, які мають високий вміст агрегатів та частинок з високою ймовірністю мають високий відсоток нейтралізування антитіл в організмі (Вагпага еї аї., 2013, 9). Ріагт. 5сі. 102: 915). Якщо нейтралізуючі антитіла продукуються іп мімо, нейтралізуючі антитіла зв'язуються з протеїновим лікарським засобом, коли лікарський засіб ін'єкційно вводиться в організм, впливаючи тим самим на безпеку, фармакологічну дію, та фармакокінетичні показники протеїнового лікарського засобу. Крім того, денатурація та агрегація епоетину-альфа були також показані, як причини підвищеної імуногенності лікарських засобів епоетіну-альфа. Відповідно, в разі протеїнових лікарських засобів, є дуже важливим отримати протеїнові лікарські засоби у відповідних композиціях, таким чином, щоб не втратити свою фізіологічну активність протягом періоду зберігання, та також, щоб протеїни не були ими агрегованими, або сформованими в частинки.

Відповідно, продовжуються активні дослідження щодо композицій для різних протеїнових лікарських засобів.

Метою дослідження протеїнових композицій є знайти оптимальну комбінацію шляхом відповідного змішування декількох добавок з урахуванням властивостей кожного продукту, так що продукт може стабільно зберігатися до тих пір, поки не буде введений пацієнту. Основною метою додавання добавок є стабілізувати протеїни та контролювати фізичні властивості змішаних матеріалів. Добавки можуть бути розділені на поверхнево-активні речовини, стабілізатори, консерванти, буфери, ізотонічні агенти, тощо в залежності від їх призначення та характеристик. У випадку лікарських засобів на основі антитіла, вводять більшу кількість протеїна в порівнянні з іншими протеїновими лікарськими засобами таким чином, щоб досягти ефективних терапевтичних ефектів. У випадку підшкірної ін'єкції, важливим є розробити високо концентровані композиції через труднощі доставки великого об'єму за один раз, такі як біль у пацієнта, отримання, тощо. Оскільки концентрація протеїна збільшується, його міжмолекулярна взаємодія збільшується, таким чином, викликаючи проблеми, такі як збільшення агрегації, 60 підвищеної в'язкості, гелеутворення, осадження, тощо. Серед них, надмірне збільшення в'язкості ускладнює виробництво, та також ускладнює введення пацієнту через збільшення тиску уприскування. Таким чином, в даний час вивчаються різні способи щодо прогнозування та зниження в'язкості високо концентрованого розчину антитіл.

Розкриття)

ІТехнічна проблема)

Завданням винаходу є створення рідкої композиції анти- ГМЕ-а антитіла.

Іншим завданням винаходу є створення способу отримання рідкої композиції.

Ще одним завданням винаходу є створення способу для покращення стабільності анти- ГМЕ- а антитіла, використовуючи композицію, яка містить стабілізатор, поверхнево-активну речовину і аргінін.

Ще одним завданням винаходу є створення способу для покращення стабільності анти- ГМЕ- а антитіла, використовуючи композицію, яка містить стабілізатор, поверхнево-активну речовину та аргінін без буфера.

ІТехнічне рішення

Далі в даному документі, винахід буде описано більш докладно.

Тим часом, кожне з пояснень та ілюстративних варіантів здійснення, розкритих в даному документі, може застосовуватись до інших пояснень та ілюстративних варіантів здійснення.

Тобто, всі комбінації різних чинників, розкритих в даному документі, відноситься до обсягу винаходу. Крім того, обсяг винаходу не повинен обмежуватись конкретним розкриттям, представленим в даному документі нижче.

Крім того, звичайний фахівець в даній галузі техніки зможе визнати або підтвердити, використовуючи не більше ніж рутинні експерименти, відповідну кількість еквівалентів конкретних варіантів здійснення винаходу, описаного в винаході. Крім того, такі еквіваленти, як призначено, є включеними в винахід.

Для досягнення вищевказаних цілей, один аспект винаходу стосується рідкої композиції анти-ТМЕ-а антитіла.

Як використовується в даному документі, термін "анти- ТМЕ-а антитіло" стосується антитіла, яке зв'язується з ТМЕ-а та регулює його біологічну активність. Більш конкретно, антитіло може зв'язуватися з ТМЕ-а та інгібувати зв'язування між ТМЕ-сй та його рецепторами, тим самим

Зо інгібуючи сигналізацію з допомогою ТМЕ-а. Крім того, анти-ТМЕ-й антитіло може бути моноклональним антитілом.

Анти-ТМЕ-а антитіло може бути у формі повнорозмірного антитіла або фрагмента антитіла, що містить його ділянку зв'язування антигену, але анти-ГТМЕ-й4 антитіло конкретно не обмежується ними.

Більш конкретно, анти- ТМЕ-с антитілом може бути рекомбінантне людське імуноглобулінове

С1 моноклональне антитіло, та навіть більш конкретно, може бути адалімумаб. Інформація про адалімумаб може бути легко отримана фахівцями в даній галузі техніки з відомих баз даних.

Антитіло можуть отримувати з допомогою технології рекомбінантної ДНК з використанням системи експресії клітин ссавців, але спосіб отримання не обмежуються цим.

Антитіло може міститися в рідкій композиції відповідно до винаходу в терапевтично ефективній кількості. В конкретному варіанті здійснення, антитіло може бути присутнім в концентрації від 1 мг/мл до 250 мг/мл, зокрема від 20 мг/мл до 200 мг/мл, більш конкретно від 50 мг/мл до 200 мг/мл, та навіть більш конкретно в концентрації 50 мг/мл, 100 мг/мл, або 130 мг/мл, але концентрація антитіла конкретно не обмежується цим.

Рідка композиція за винаходом може містити стабілізатор, поверхнево-активну речовину, та аргінін, на додаток до анти-ТМЕ-са антитіла. Рідка композиція може бути композицією у вигляді розчину, здатного стабільно зберігати анти-ТМЕ-а антитіло.

Зокрема, стабільність анти-ТМЕ-а антитіла може бути виміряна з використанням будь-якого аналізу стабільності протеїну, добре відомого в даній галузі техніки Стабільність може вимірюватися при вибраній температурі протягом вибраного часу. Для швидкого тесту, композиція може зберігатися при більш високій або "підвищеній температура" (наприклад, при 40 "С протягом від 2 тижнів до 1 місяця або більше), при якій вимірюється значення залежної від часу стабільності.

В винаході, "забезпечення стабільності анти- ТМЕ-а антитіла" означає, що втрата активного інгредієнта при певних умовах зберігання (зокрема, при певній температурі) протягом певного періоду часу є меншою, ніж задана кількість (наприклад, менше ніж 10 95). Зазвичай, коли залишковий показник анти-ТМЕ-са антитілв в композиції становить 90 95 або більше, особливо приблизно 92 95 або більше при 5:53 "С протягом 2 років, при 25:22 "С протягом 6 місяців, або 402 "С протягом від 1 до 2 місяців, дані композиції можуть бути інтерпретовані як такі, що є 60 стабільними.

Стабілізатор, який повинен міститися в рідкій композиції за винаходом, може бути поліолом, амінокислотою або їх комбінацією. Амінокислота може бути амінокислотою, відмінною від аргініну.

Зокрема, стабілізатором може бути 1) один вид поліолу; 2) комбінація одного виду поліолу та одного виду амінокислоти; 3) комбінація одного виду поліолу, першої амінокислоти та другої амінокислоти; 4) комбінація першого поліолу та другого поліолу; 5) комбінація першого поліолу, другого поліолу та одного виду амінокислоти; б) комбінація першого поліолу, другого поліолу, першої амінокислоти та другої амінокислоти; або 7) один вид амінокислоти.

Більш конкретно, поліол може бути манітом, сахарозою, трегалозою, ПЕГ або їх комбінацією, та більш конкретно, сахарозою, трегалозою, ПЕГ або їх комбінацією. Зокрема, ПЕГ може бути ПЕГ400 або ПЕГ4000, але конкретно не обмежується цим. У наведеному вище препараті, поліол може бути присутнім в концентрації від 0,1 мг/мл до 100 мг/мл.

Більш конкретно, амінокислота, відмінна від аргініну, може бути гліцином, лейцином, ізолейцином, фенілаланіном або проліном. У наведеній вище композиції, амінокислота може бути присутньою в концентрації від 1 мМ до 300 мм.

Крім того, як застосовано в даному описі, термін "амінокислота" також включає в себе всі з тих, у формі аналогів, сольватів, гідратів, стереоізомерів та фармацевтично прийнятні солі відповідної амінокислоти, які демонструють, по суті, такий самий ефект.

Як використовується в даному документі, термін "фармацевтично прийнятна сіль" включає фармацевтично прийнятні неорганічні кислоти, органічні кислоти, або солі, отримані з основ.

Приклади відповідних кислот можуть включати гідрогенхлоридну кислоту, бромисту кислоту, сульфатну кислоту, нітратну кислоту, перхлорну кислоту, фумарову кислоту, малеїнову кислоту, фосфорну кислоту, гліколеву кислоту, молочну кислоту, саліцилову кислоту, бурштинову кислоту, толуол-п-сульфонову кислоту, винну кислоту, оцтову кислоту, лимонну кислоту, метансульфонову кислоту, мурашину кислоту, бензойну кислоту, малонову кислоту, нафталін-2- сульфонову кислоту, бензолсульфонову кислоту, тощо. Приклади солей, отриманих з відповідних основ можуть включати в себе солі лужного металу, такого як натрій, калій, тощо; лужноземельного металу, такого як магній, тощо; амонію, тощо.

Крім того, як використовується в даному документі, термін "сольват" означає, що

Зо амінокислота або її сіль утворює комплекс з молекулою розчинника.

Більш конкретно, стабілізатором може бути стабілізатор, вибраний з групи, яка складається з () сахарози або трегалози, (ії) ПЕГ, який має середню молекулярну масу від 200 до 600, або

ПЕГ, який має середню молекулярну масу від 1000 до 8000; (ії) гліцин або лейцин; та (ім) комбінації з щонайменше дво з від (ії) до (ії), але стабілізатор конкретно не обмежений ними.

В більш конкретному варіанті здійснення, стабілізатором може бути стабілізатор, вибраний з групи, яка складається з 1) будь-якого одного з сахарози, трегалози та ПЕГ400; 2) комбінації з сахарози або трегалози з гліцином або лейцином; 3) комбінації з сахарози або трегалози з гліцином та лейцином; 4) комбінації з сахарози або трегалози з ПЕГ4000; 5) комбінації з сахарози або трегалози з ПЕГ4000 та гліцином; б) комбінації з сахарози або трегалози з

ПЕГ4000 та лейцином; 7) комбінації з сахарози або трегалози з ПЕГ4000, гліцином та лейцином; та 8) гліцином, але стабілізатор конкретно не обмежується ними.

Поверхнево-активна речовина, яка повинна міститися в рідкій композиції за винаходом, може бути неіїонною поверхнево-активною речовиною. Більш конкретно, поверхнево-активна речовина може бути полісорбатом або полоксамером.

Зокрема, поверхнево-активна речовина може бути полісорбатом 80, полісорбатом 20 або полоксамером 188, але поверхнево-активна речовина конкретно не обмежується ними.

У наведеній вище композиції, поверхнево-активна речовина може бути присутньою в концентрації від 0,1 мг/мл до 5 мг/мл.

Аргінін, який повинен міститися в рідкій композиції за винаходом, може бути присутнім у вигляді солі, та більш конкретно, у вигляді фармацевтично прийнятної солі.

Більш конкретно, аргінін може бути у вигляді аргініну гідрохлориду, але аргінін конкретно не обмежується цим.

У наведеній вище композиції, аргінін може бути присутнім в концентрації від 0,1 мМ до 200

ММ. Більш конкретно, аргінін може бути присутнім в концентрації від 0,1 мМ до 140 мМ, коли антитіло є присутнім в композиції в концентрації від 100 мг/мл, при цьому аргінін може бути присутнім в концентрації від 0,1 мМ до 100 мМ, коли антитіло є присутнім в композиції в концентрації 50 мг/мл, але концентрація аргініну конкретно не обмежується цим.

Аргінін в рідкій композиції за винаходом може міститися як агент, що знижує в'язкість.

За рахунок того, що міститься аргінін, рідка композиція за винаходом, може мати в'язкість бо від приблизно 1 сп до 6 сп, але в'язкість конкретно не обмежується цим. В'язкість може бути виміряна з використанням різних способів, відомих в даній галузі техніки, наприклад, таким же чином, як описано в прикладі 1, але спосіб вимірювання конкретно не обмежується цим.

Рідка композиція за винаходом може додатково містити антиоксидант.

Як використовується в даному документі, "антиоксидант" може діяти, щоб пригнічувати утворення домішок, які можуть виникнути в результаті реакції окиснення протеїнів в розчиненому стані.

Приклади антиоксиданта можуть включати натрію гідросульфат, аскорбінову кислоту, аскорбілпальмітат, лимонну кислоту, бутилгідроксіанізол (ВНА), бутилгідрокситолуол (ВНТ), тіогліцерін, пропілгалат, метіонін, натрію аскорбат, натрію цитрат, натрію сульфід, натрію сульфіт, ЕДТО, та інші антиоксиданти, але антиоксидант не обмежується цим.

У наведеній вище композиції, антиоксидант (зокрема, метіонін) може бути присутнім в концентрації від 1 мМ до 50 мМ, але антиоксидант конкретно не обмежується цим.

Крім того, рідка композиція за винаходом може мати рнН від 4 до 6, але рН конкретно не обмежується цим.

При цьому, рідка композиція не може додатково містити сіль тал"або буфер, але рідка композиція конкретно не обмежується цим.

В необмежуючому варіанті здійснення, композиція, яка містить анти-ТМЕ-4 антитіло в концентрації від 50 мг/мл або вищій не може додатково містити сіль та/або буфер.

Як було підтверджено у варіанті здійснення винаходу, композиція відповідно до винаходу, яка не містить сіль та буфер, може забезпечити більшу стабільність анти-ТМЕ-« антитіла до нагрівання, в порівнянні з композиціями, які не містять сіль, буфер, або обидва з них, але композиція відповідно до винаходу конкретно не обмежується цим.

У той же час, якщо додатковий до композиції лікарського засобу з високою концентрацією антитіла (наприклад, лікарський засіб, в якому антитіла є присутніми в концентрації 50 мг/мл або вищій) або додаткова добавка не додається до композиції в такій кількості, яка змушує осмотичний тиск розчину відхилятися від діапазону осмотичного тиску, аналогічного до того, який у рідин в організмі, біль під час введення може бути зменшений, таким чином покращуючи зручність пацієнта.

В той же час, рідка композиція відповідно до винаходу може мати наступні ефекти, але ці

Зо ефекти конкретно не обмежується цим.

Рідка композиція, що містить аргінін відповідно до винаходу, може демонструвати відносно низький вміст високомолекулярних (НМУМ) продуктів за рахунок інгібування протеїнів анти- ГМЕ- а антитіла в порівнянні з композицією, що не містить аргінін; талабо може включати відносно низьку кількість кислотних варіантів антитіла за рахунок інгібування продукування кислотних варіантів антитіла, в порівнянні з композицією, що не містить аргінін. Зокрема, рідка композиція, що містить аргінін відповідно до винаходу, може мати ефект зниження антитіла, продукованого шляхом денатурації та/(або ефекти зниження агрегації та утворення часток у відповідь на певні фізичні стреси.

Композиція у вигляді розчину, що містить аргінін відповідно до винаходу, може додатково містити консервант. Консервант стосується сполуки, яка додається до фармацевтичної композиції, щоб діяти як протимікробний агент. Приклади консерванта можуть включати бензалконію хлорид, бензетоній, хлоргексидин, фенол, м-крезол, бензиловий спирт, метилпарабен, пропілпарабен, хлорбутанол, о-крезол, п-крезол, хлоркрезол, нітрат фенілртуті, тімеросал, бензойну кислоту, тощо, але консервант не обмежується цим. Дані консерванти можуть використовуватись самостійно або в будь-якій комбінації з щонайменше двох видів.

Рідка композиція відповідно до винаходу може бути в формі фармацевтичної композиції.

Крім того, рідка композиція відповідно до винаходу може містити різні фармацевтично прийнятні носії, на додаток до інгредієнтів, описаним вище.

Композиції за винаходом можуть використовуватись для профілактики або лікування ревматоїдного артриту, псоріазу, псоріатичного артриту, аксіального спондилоартриту (наприклад, анкілозуючого спондилоартриту, важкого аксіального спондилоартриту без рентгенологічних ознак анкілозуючого спондиліту), васкуліту, хвороби Альцгеймера, виразкового коліту, ентериту Бехчета, гідраденіту гнійного, увеїту, ювенільного ідіопатичного артриту, педіатричного псоріазу, або хвороби Крона (включаючи хворобу Крона у дорослого та хворобу Крона у дитини), але захворювання, щодо яких здійснюється профілактика або лікування, не обмежуються ними.

Композиції відповідно до винаходу можуть бути введені в організм шляхом перорального введення або парентерального введення, включаючи підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньоочеревні, інтрастернальні, крізьшкірні та внутрішньовенні ін'єкції та інфузії, але 60 введення не обмежується цим.

Ще один аспект винаходу стосується способу отримання рідкої композиції анти-ТМЕ-а антитіла, який включає змішування анти-ТМЕ-а антитіла, стабілізатора, поверхнево-активної речовини та аргініну один з одним.

Вищевказані терміни є такими самими, як описано вище. Крім того, є очевидним, що всі конкретні варіанти здійснення даних термінів будуть також застосовуватись до аспекту.

Ще один аспект винаходу стосується способу покращення стабільності анти- ТМЕ-а антитіла з використанням композиції, яка містить стабілізатор, поверхнево-активну речовину та аргінін.

Вищевказані терміни є такими самими, як описано вище. Крім того, є очевидним, що всі конкретні варіанти здійснення даних термінів будуть також застосовуватись до аспекту.

Іншим завданням винаходу є створення способу для покращення стабільності анти- ГТМЕ-а антитіла з використанням композиції, яка містить стабілізатор, поверхнево-активну речовину та аргінін без буфера.

Вищевказані терміни є такими самими, як описано вище. Крім того, є очевидним, що всі конкретні варіанти здійснення даних термінів будуть також застосовуватись до аспекту.

ІПереважні ефекти винаходу)

Рідкий препарат анти-ТМЕ-сх антитіла відповідно до винаходу, зокрема, рідка композиція адалімумабу, може зменшити утворення спів-продуктів адалімумабу під час зберігання, що дозволяє тривале зберігання. Крім того, фармакологічна дія адалімумабу може стабільно зберігатися протягом тривалого періоду часу за рахунок запобігання денатурації та агрегації, яка викликається у відповідь на фізичні стреси під час процесів виробництва і транспортування.

Відповідно, рідка композиція відповідно до винаходу може ефективно використовуватися в терапевтичній галузі, пов'язаній з фармакологічною ефективністю адалімумабу.

ІКороткий опис креслень)

Фігура 1 показує в'язкість кожного зразка в прикладі 1, відповідно до аддитивних композицій.

Фігура 2 показує число частинок в кожному зразку та їх плацебо в прикладі 7, до і після проходження через насос.

ІДетальний опис винаходу)

Далі в даному документі, винахід буде описано більш детально з посиланням на наступні приклади. Однак, ці приклади наводяться тільки з метою ілюстрації та винахід не обмежується

Зо цими прикладами. «Приклад 1»

Ефект зменшення в'язкості розчину адалімумабу відповідно до добавок та підтвердження стабільності

Для того, щоб підтвердити добавки, які будуть використовуватися для приготування рідкого препарату адалімумабу, отримували композицію 1 із складовими: сахароза (55 мг/мл), метіонін (5 тМ), полісорбат 80 (1 мг/мл), та адалімумаб (100 мг/мл) та з рН 5,2.

Крім того, композиції 2-13 отримували шляхом подальшого додавання кожного з аргініну гідрохлориду, лізину гідрохлориду, лейцину, ізолейцину, фенілаланіну, глутамінової кислоти, гліцину, проліну, аланіну, натрію хлориду, кальцію хлориду, та магнію хлориду до складу композиції 1, та в'язкість кожної композиції вимірювали з допомогою апарату тукос (Кпеозепвзе Іпс.). Види та концентрації добавок, які додаються до композицій, та в'язкість кожної композиції є наведеними в таблиці 1 нижче та на фігурі 1.

Таблиця 1

Композиція! ///Ї77777777111111111111111-111111111111111111111113231С

Стосовно в'язкості для кожної композиції, наведеної в таблиці 1, в'язкість для композиції 1, що складається з сахарози, метіоніну, полісорбату 80 та адалімумаб, становила 3,23. Для порівняння, в'язкість композицій, які містять амінокислоти, такі як лейцин, ізолейцин, фенілаланін, гліцин та пролін, знаходилася в діапазоні від 3,20 до 3,28, таким чином, не показуючи будь-якої значної відмінності від композиції 1. На відміну від цього, у випадках, коли додавали аргініну гідрохлорид, лізину гідрохлорид, глутамінову кислоту, натрію хлорид, кальцію хлорид, магнію хлорид, тощо, було підтверджено, що в'язкість перебувала в діапазоні від 2,94 до 3,14, що свідчить про зниження в порівнянні з композицією 1.

Для порівняння стабільності кожної композиції, кожну композиція стерилізували шляхом фільтрації з використанням фільтру (розмір пор: 0,2 мкм), розливали в скляні шприці (об'єм: приблизно 1,0 мл) в кількості 0,4 мл кожного, закупорювали, та зберігали при температурі 40 "С протягом 2 місяців. Після зберігання, кожен зразок аналізували з допомогою 5Е-ВЕРХ, щоб проаналізувати вміст домішок з високою молекулярною масою (НМУ) (наприклад, олігомери, агрегати, тощо) та домішок з низькою молекулярною масою (І МУ) (тобто, фрагменти молекул адалімумабу). Спочатку, результати 5Е-ВЕРХ композицій зі зниженою в'язкістю (композиції 2, З, 7, 11, 12 та 13) та композиції 1, як контрольної групи, є представленими в таблиці 2 нижче. Крім того, результати ЗЕ-ВЕРХ композицій без будь-яких істотних змін у в'язкості (композиції 4, 5, 6, 8, 9 та 10), та композиції 1 як контрольної групи є представленими в таблиці З нижче.

Таблиця 2

ШИ С ан -ішшній місяців

Таблиця З оф нн місяців (Композиця170 | 0,34 | 056 | 090 | 124 | 484 | 608

Стосовно таблиці 2 вище, НММУ, ІГММУ, та загальні кількості домішок до зберігання, як було показано, були близькими серед композицій. Однак, загальна кількість домішок, після зберігання при 40 "С протягом 2 місяців, становила 7,10 95 в композиції 11, що містить натрію хлорид, 7,38 96 в композиції 12, що містить кальцію хлорид, та 7,42 95 в композиції 13, що містить магнію хлорид, таким чином, показуючи значне збільшення в порівнянні з 6,59 95 композиції 1 (тобто, контрольної групи), відповідно. На противагу цьому, у випадках композицій 2, З, та 7, до складу яких входив аргініну гідрохлорид, лізину гідрохлорид, та глутамінова кислота, відповідно, загальні кількості домішок після зберігання при 40 "С протягом 2 місяців як було показано, знаходились в діапазонв від 6,45 95 до 6,61 95, таким чином, підтримуючи рівні загальної кількості домішок близько до 6,59 95 композиції 1 (тобто, контрольної групи).

Стосовно таблиці З вище, у випадках композицій, в які додавалися амінокислоти, такі як лейцин, ізолейцин, фенілаланін, гліцин, пролін, тощо, загальні кількості домішок після зберігання при 40 "С протягом 2 місяців, як було показано, знаходились в діапазонв від 5,94 95 до 6,17 95, таким чином, показуючи значне зменшення в порівнянні з 6,59 95 композиції 1 (тобто,

контрольної групи). Виходячи з даних результатів, було підтверджено, що амінокислоти, такі як лейцин, ізолейцин, фенілаланін, гліцин, пролін, тощо можуть сприяти стабільності адалімумабу. «Приклад 2»

Оцінка стабільності 1 відповідно до вмісту аргініну гідрохлориду

Для того, щоб оцінити стабільність композицій адалімумабу відповідно до вмісту аргініну гідрохлориду, композиції отримували наступним чином.

Композицію 14 готували таким чином, щоб вона містила сахарозу (55 мг/мл), метіонін (5

ММ), полісорбат 80 (1 мг/мл) та адалімумаб (100 мг/мл). Композиції 15 та 16 отримували шляхом додавання аргініну гідрохлориду (20 мМ) та аргініну гідрохлориду (40 мМ) до складу композиції 14, та завантажували в 1 мл скляні шприці в кількості 0,4 мл, відповідно. Кожен шприц зберігали при 40 "С протягом 2 місяців та потім піддавали аналізу 5Е-ВЕРХ щодо стабільності. Склад кожної композиції та вміст в ній НММУ до та після зберігання показані в таблиці 4 нижче.

Таблиця 4 . До зберігання при |Після зберігання при місяців місяців

Сахароза (55 мг/мл), Метіонін (5

Композиція 14 ММ), Полісорбат 80 (1 мг/мл), та 0,17 1,00

Аргініну гідрохлорид (0 мМ)

Сахароза (55 мг/мл), Метіонін (5

Композиція 15 ММ), Полісорбат 80 (1 мг/мл), та 0,17 0,682

Аргініну гідрохлорид (20 мМ)

Сахароза (55 мг/мл), Метіонін (5

Композиція 16 |мМ), Полісорбат 80 (1 мг/мл), та 0,16 0,682

Аргініну гідрохлорид (40 мМ

Стосовно результатів ЗЕ-ВЕРХ в таблиція 4, коли вміст аргініну гідрохлориду був збільшений з 0 мМ (Композиція 14) до 20 мМ (Композиція 15) та 40 мМ (Композиція 16), кількість

НМУМ в зразках до зберігання була близькою, в діапазоні від 0,16 95 о 0,17 95. Однак, вміст

НМУМ після зберігання при 40 "С протягом 2 місяців становив 1,00 95 в композиції 14 (що не містить аргініну гідрохлориду), та 0,82 95 в композиціях 15 та 16 (що містять 20 мМ аргініну гідрохлориду та 40 мМ аргініну гідрохлориду, відповідно), таким чином, показуючи, що композиції, які містять 20 мМ аргініну гідрохлориду та 40 мМ аргініну гідрохлориду знизили рівні

НМУМ в порівнянні з композицією, що не містить аргініну гідрохлориду. Відповідно, було підтверджено, що аргініну гідрохлориду має профілактичну дію проти агрегації адалімумабу. «Приклад 3»

Порівняння формування варіантів, які відрізняються зарядами антитіла відповідно до вмісту аргініну

Для того, щоб порівняти рівні формування варіантів, які відрізняються зарядами відповідно до вмісту аргинину, отримували композицію, що містить аргінін, та композицію, що не містить

Зо аргінін, зберігали при 40 "С протягом 1 місяця, та ознаки утворення варіантів, які відрізняються зарядами, порівнювали, застосовуючи катіонообміннувЕРХ. Кожна з композицій та вміст варіантів, які відрізняються зарядами, до та після зберігання показана в таблиці 5 нижче.

Таблиця 5

Компо- Склад 1 місяця протягом 1 місяця ність ність ність ність

Сахароза (55 мг/мл), Метіонін (5 ММ),

А Полісорбат 80 13,36 /|70,77112,44 3,44 33,39 |51,58110,70 4,33 (1 мг/мл), та

Адалімумаб (100 мг/мл)

Сахароза (55 мг/мл), Метіонін (5 мм)

Полісорбат 80 (1 мг/мл), із3и5 |71м4|1241) 330 31,81 |БаБІ1Я6| 5

Адалімумаб (100 мг/мл), та аргініну гідрохлорид (20

ММ)

Композицію А готували таким чином, щоб вона містила сахарозу (55 мг/мл), метіонін (5 мМ), полісорбат 80 (РБ8О: 1 мг/мл) та адалімумаб (100 мг/мл), та композицію В готували таким чином, щоб вона додатково містила аргініну гідрохлорид (20 мМ) в складі композиції А. Вміст кислотних варіантів даних двох композицій перед зберіганням при 40 "С протягом 1 місяця були подібними. При порівнянні даних двох композицій після зберігання, було підтверджено, що композиція В, яка містить аргініну гідрохлорид, мала більш низький вміст кислотних варіантів антитіла та більш високий вміст КО в порівнянні з композицією А.

Відповідно, було підтверджено, що аргініну гідрохлорид знижує утворення кислотних варіантів адалімумабу. «Приклад 4»

Композиції відповідно до типів поверхнево-активних речовин та порівняння стабільності цих композицій

Для того, щоб порівняти стабільність рідких композицій адалімумабу відповідно до типів поверхнево-активними речовинами, отримували композиції, які мають наступні склади.

Як і в композиції 14 з прикладу 2, композицію 17 готували таким чином, щоб вона містила сахарозу (55 мг/мл), метіонін (5 мМ), полісорбат 80 (1 мг/мл), та адалімумаб (100 мг/мл). Крім того, композиції 18 та 19 отримували з використанням зміни типу поверхнево-активної речовини на полісорбат 20 та полоксамер 188, при цьому фіксована кількість поверхнево-активної речовини була такою ж.

Кожну композицію стерилізували фільтрацією, заповнювали в кожен 1 мл скляний шприць в кількості по 0,4 мл, та зберігали при 40 "С протягом 1 місяця. Кількість домішок НМУМ та ГМУМ в зразках до та після зберігання аналізували, застосовуючи ЗЕ-ВЕРХ. Склад композицій 17-19 та вміст за 5Е-ВЕРХ даних композицій до та після зберігання при 40 С протягом 1 місяця аналізували, та результати показані в таблиці б нижче.

Таблиця 6

До зберігання при 40 "С |Після зберігання при 40 "С протягом 1 місяця протягом 1 місяця

НМУУ | І ММУ | Загаль- со/| ГММУ | Загаль- нм св

Сахароза (55мг/мл), . Метіонін (5мМ),

Композиція 17 Полісорбат 80 (мг/мл), 0,14 0,37 0,51 0,46 2,05 2,52 рн52

Сахароза (55мг/мл), . Метіонін (5мМ),

Композиція 18 Полісорбат 20 (мг/мл), 015 0,38 0,53 0,45 2,04 2,43 рн52

Сахароза (55мг/мл),

Метіонін (5мМ),

Композиція 19 | Полоксамер 188 0,15 0,37 0,53 0,44 1,99 2,43 (мг/мл), рн52

Стосовно результатів з Таблиці б, вміст НММУУ та ГМУМ до та після зберігання при 40 С протягом 1 місяця істотно не змінювався в залежності від типів поверхнево-активних речовин.

Тобто, стабільність композиції, що містить полісорбат 80, композиції, що містить полісорбат 20, та композиції, що містить полоксамер 188, були подібними одна до одної.

Відповідно, було підтверджено, що вплив полісорбату 80, полісорбату 20, та полоксамеру 188 на стабільність адалімумабу були подібними один до одного. «Приклад 5»

Композиції відповідно до типів поліолів та порівняння стабільності цих композицій

Для того, щоб порівняти стабільність рідких композицій адалімумабу відповідно до типів поліолу, отримували композиції, які мають наступні склади.

Як і в композиції 14 прикладу 2, композицію 20 готували таким чином, щоб вона містила сахарозу (55 мг/мл), метіонін (5 мМ), полісорбат 80 (1 мг/мл), та адалімумаб (100 мг/мл) (так само, як композиція 17 в прикладі 4). Крім того, отримували композиції 21-23 шляхом зміни типу поліолу на трегалозу, ПЕГ400, та ПЕГ4000, при цьому фіксована загальна кількість поліолу була такою ж.

Кожну композицію стерилізували фільтрацією, заповнювали в кожен 1 мл скляний шприць в кількості по 0,4 мл, та зберігали при 40 "С протягом 1 місяця. Кількість домішок НМУМ та ГМУМ в зразках до та після зберігання аналізували, застосовуючи 5ЗЕ-ВЕРХ.

Склад композицій 20-23 та вміст за БЕ-ВЕРХ даних композицій до та після зберігання при "С протягом 1 місяця аналізували, та результати показані в таблиці 7 нижче.

Таблиця 7

До зберігання при 40 "С |Після зберігання при 40 "С протягом 1 місяця протягом 1 місяця

НМУУ | І ММУ | Загальний | НММУ | І ММУ | Загальний

Чо Чо Чо Чо Чо Чо

Сахароза (55 мг/мл),

Компози- | Метіонін (5 мМ), та ція 20 Полісорбат 80 (1 мг/млу,рНн 1 0097 | б 046 |205| 252 5,2

Трегалоза (55 мг/мл),

Компози- | Метіонін (5 мМ), та ція 21 Полісорбат80(1 мг/мл), рн о 07 0096) 050 046203) 249 5,2

Компози- ПЕГ400 (55 мг/мл), Метіонін й (5 мМ), та Полісорбат 80 (1 0,16 | 0,38 0,54 0,62 | 2,02 2,63 ція 22 мг/мл), рН 5,2

---- вне яннвних протягом 1 місяця протягом 1 місяця вт ТВО я

Чо Чо Чо Чо Чо Чо ше (вен ои|ни| ою |ов з» ою - (5 мМ), та Полісорбат 80 (1 0,17 | 0,37 0,53 0,85 | 2,05 2,90 ція 23 мг/мл), рН 5,2

Стосовно результатів з таблиці 7 вище, як можна бачити, що вміст НММУ та ГММУ значно варіюється в залежності від типів поліолів до та після зберігання при 40 "С протягом 1 місяця.

Вміст домішок НМУМ та ГММУ всіх композицій був подібним один до одного перед зберіганням при 40 "С протягом 1 місяця. Однак, після зберігання при 40 "С протягом 1 місяця, композиції 20-22, які містили сахарозу, трегалозу та ПЕГ400, відповідно, показали відносно низький вміст

НМУМ в порівнянні з композицією 23, яка містила ПЕГ4000. Вміст !ММУУ, як показано, був подібним серед даних композицій. Відповідно, було підтверджено, що існує різниця в стабільності між композиціями в залежності від типів використовуваних поліолів, та серед них, сахароза та трегалоза, як показано, є більш ефективними щодопокращення стабільності в порівнянні з іншими типами поліолів. «Приклад б»

Порівняння стабільності між композиціями, які складаються з поліолу, аргініну, метіоніну, поверхнево-активної речовини, та додаткового стабілізатора, та композицією НОМІВА?Є

Зразки отримували з використанням різних композицій шляхом зміни типів поверхнево- активних речовин та поліолів, присутності/відсутності додаткового стабілізатора, вмісту аргініну гідрохлориду, тощо, в композиції, де 5 мМ метіонін використовувалося як стабілізатор, та готували композицію що відповідає комерційному препарату Нитіга?х. Дані зразки зберігали при 40"С, та потім піддавали аналізу 5Е-ВЕРХ для порівняння стабільності серед даних композицій. Склади для кожної з цих композицій показані в таблиці 8, та вміст домішок до та після зберігання при 40 "С протягом 2 місяців показані в таблиці 9.

Таблиця 8

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (0 мМ), полісорбат 80 (1 мг/мл), сахароза (55 мг/мл)

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (20 мМ), полісорбат 80 (1 мг/мл), сахароза (55 мг/мл)

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), полісорбат 80 (1 мг/мл), сахароза (55 мг/мл)

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), полоксамер 188 (1 мг/мл), сахароза (55 мг/мл),

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), полоксамер 188 (1 мг/мл), сахароза (55 мг/мл), гліцин (20 мМ)

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), полоксамер 188 (1 мг/мл), сахароза (55 мг/мл), лейцин (20 мМ)

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), полоксамер 188 (1 мг/мл), сахароза (55 мг/мл), гліцин (10 мМ), лейцин (10

ММ)

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), полоксамер 188 (1 мг/мл), трегалоза (55 мг/мл)

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), полоксамер 188 (1 мг/мл), трегалоза (55 мг/мл), гліцин (20 мМ)

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), полоксамер 188 (1 мг/мл), трегалоза (55 мг/мл), лейцин (20 мМ)

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), 34 полоксамер 188 (1 мг/мл), трегалоза (55 мг/мл), гліцин (10 мМ), лейцин (10

ММ)

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), полоксамер 188 (1 мг/мл), сахароза (27,5 мг/мл), ПЕГ4000 (27,5 мг/мл)

ШЕ Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), 36 полоксамер 188 (1 мг/мл), сахароза (27,5 мг/мл), ПЕГ4000 (27,5 мг/мл), гліцин (20 мМ

ШЕ Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), 37 полоксамер 188 (1 мг/мл), сахароза (27,5 мг/мл), ПЕГ4000 (27,5 мг/мл), лейцин (20 мМ)

ШЕ Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ),

З8 полоксамер 188 (1 мг/мл), сахароза (27,5 мг/мл), ПЕГ4000 (27,5 мг/мл), гліцин (10 мМ), лейцин (10 мМ)

Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), полоксамер 188 (1 мг/мл), трегалоза (27,5 мг/мл), ПЕГ4000 (27,5 мг/мл)

ШЕ Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), 40 полоксамер 188 (1 мг/мл), трегалоза (27,5 мг/мл), ПЕГ4000 (27,5 мг/мл), гліцин (20 мМ

ШЕ Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), 1 полоксамер 188 (1 мг/мл), трегалоза (27,5 мг/мл), ПЕГ4000 (27,5 мг/мл), лейцин (20 мМ)

ШЕ Адалімумаб (100 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), 42 полоксамер 188 (1 мг/мл), трегалоза (27,5 мг/мл), ПЕГ4А000 (27,5 мг/мл), гліцин (10 мМ), лейцин (10 мМ)

Адалімумаб (50 мг/мл), метіонін (5 мМ), аргініну гідрохлорид (40 мМ), полісорбат 80 (1 мг/мл), сахароза (55 мг/мл) х Комерційна композиція НОМІКА?Є: натрію дигідрофосфат дигідрат (0,86 мг/мл), натрію гідрофосфат дигідрат (1,53 мг/мл), натрію цитрат (0,3 мг/мл), лимонна кислота моногідрат (1,3 мг/мл), маніт (12 мг/мл), натрію хлорид (6,16 мг/мл), полісорбат 80 (РБЗ80) (1 мг/мл), рН 5,2.

Таблиця 9

Мо. місяців місяців 111117 Д|НМУ (ов) ММ (95) |Загальний(95) |НММ/(96) ГМУМ (96) |Загальний (96).ШЧ/ 724 | 077 | 044 | 060 | 00 | 442 | 543 Щ 27. | 077 | 043 | 060 | 085 | 457 | 542 7.29 | об | 044 | 060 | 080 | 455 | 5534 | 07 | 044 | 060 | 0,79 | 454 | 5933 33 | 07 | 043 | 060 | 0,076 | 455 | 53 34 | об | 044 | 060 | 0,076 | 457 | 5933 | ов | 045 | 062 | 099 | 456 | 555 39 | 07 | 043 | 061 | 096 | 452 | 548 741. | 077 | 042 | 059 2 щЩ | 099 | 450 | 549 42 | ол | 043 | 061 | 099 | 455 | 555

Мо. місяців місяців 1111117 Д|НМУ (в) ММ (95) |Загальний(95) |НММ/ (96) ГМУМ (96) |Загальний (96).ШЧ/

Як показано в таблиці 8, сахарозу, трегалозу, комбінацію сахарози та ПЕГ4000, та комбінацію трегалози та ПЕГ4000 використовували як поліоли, тоді як полісорбат 80 та полоксамер 188 використовували як поверхнево-активні речовини.

Аргінін використовували в концентрації від 0 мМ, 20 мМ, або 40 мМ, та для підтвердження ролі додаткових добавок, композиції були розроблені з використанням гліцину (Су), лейцину (ем), або комбінації з гліцину та лейцину, та стабільність одержаних в результаті композицій адалімумабу (100 мг/мл) порівнювали з комерційною композицією НОМІВАЄ. Крім того, щодо стабільності адалімумабу (50 мг/мл), комерційну композицію НОМІКА? порівнювали зі складом композиції 44, яка є такою самою як композиція 26, за виключенням вмісту адалімумабу.

В результаті порівняння стабільності серед композицій, наведених в таблиці 9, було підтверджено, що всі препарати мали чудову стабільність в порівнянні з комерційною композицією НОМІКАЄ. Загальний вміст домішок до зберігання знаходився в діапазоні від 0,57 до 0,74 та був подібними один до одного. Однак, щодо стабільності даних композицій після зберігання при 40 "С протягом 2 місяців, було підтверджено, що інші композиції мали більш низький вміст домішок адалімумабу в порівнянні з комерційною композицією НОМІВА?, яка має вміст адалімумабу 100 мг/мл (композиція 43), та комерційною композицією НОМІВБА-Є, яка має вміст адалімумабу 50 мг/мл (композиція 45).

Відповідно, було підтверджено, що композиції за винаходом, які складаються з різних поліолів та поверхнево-активних речовин, аргініну гідрохлориду, та додаткового стабілізатору, є більш стабільними, ніж комерційні композиції НОМІВА-Є, стосовно збільшення домішок.

Крім того, в той час як загальний вміст домішки становив приблизно 0,4 95 або вище, в композиціях з прикладу 5 після зберігання при 40 "С протягом 1 місяця, коли ПЕГ 4000 використовували як поліол в прикладі 5 в порівнянні з композиціями, коли сахарозу або трегалозу використовували, як поліол, в композиціях цього прикладу, загальний вміст домішок адалімумабу, коли використовували сахарозу або трегалозу разом з ПЕГ4А000, хоча термін зберігання становив 2 місяці, як було показано, був аналогічним до тих композицій, в яких сахарозу або трегалозу використовували самостійно. Відповідно, було підтверджено, що коли додають додаткову добавку отримують додатковий ефект, такий як антиоксидантний, тощо, заміна частини сахарози або трегалози на ПЕГ, який має вищу молекулярну масу, може використовуватись як спосіб підтримування осмотичного тиску та стабільності. «Приклад 7»

Порівняльна оцінка стабільності комерційної композиції НОМІКАФ та композицій, що містять аргініну гідрохлорид у відповідь на механічний стрес

Для того, щоб порівняти стабільність комерційної композиції НОМІКА? та композицій, які містять аргініну гідрохлорид у відповідь на механічний стрес, отримували композиції з наступним складом та давали можливість пройти через роторний поршневий насос, та, таким чином, оцінювали число часток до та після проходження насоса.

Крім того, щоб підтвердити, чи вимірювали частки отримані з адалімумабу, плацебо отримували за винятком включення тільки адалімумабу до складу кожного зразка, дозволяли проходити через ротаційний поршневий насос в тих же умовах, та, таким чином, оцінювали число часток до та після проходження насоса. Для оцінки числа частинок, використовували мікро пристрій формування зображення потоку із протеїна просто. Композиція для кожного зразка представлена в таблиці 10, та число часток кожного зразка і їх плацебо до та після проходження через насос, наведені в Таблиці 11 та на фігурі 2.

Таблиця 10

Адалімумаб (100 мг/мл), сахароза (55 мг/мл), аргініну гідрохлорид (40 мМ), 46 метіонін (5 мМ), полісорбат 80 (1 мг/мл), рН 5,2

Адалімумаб (50 мг/мл), сахароза (55 мг/мл), аргініну гідрохлорид (40 мМ), 47 метіонін (5 мМ), полісорбат 80 (1 мг/мл), рН 5,2

Адалімумаб (50 мг/мл), натрію дигідрофосфату дигідрат (0,86 мг/мл), натрію

К . дигідрофосфату дигідрат (1,53 мг/мл), натрію цитрат (0,3 мг/мл), лимонна омпозиція . : . 48 кислота моногідрат (1,3 мг/мл), маніт (12 мг/мл), натрію хлорид (6,16 мг/мл), полісорбат 80 (РБЗВ80) (1 мг/мл), рН 5,2 (склад комерційного НОМІКА?

Таблиця 11 11111111 КонцентраціячастинокфумлуЇдГ//:/ССССС:СССССС( ОС через насос через насос через насос через насос

Ше и 17560015

Як показано в таблиці 10, композиція 46 та композиція 47 мають однаковий склад щодо добавок, та вміст адалімумабу в композиції 46 становить 100 мг/мл, а в композиції 47 становить 50 мг/мл. У випадку композиції 48, склад та вміст адалімумабу, як було скориговано, є таким самим як в комерційному НОМІКА?Є. Кожна композиція пропускалась через роторно-поршневий насос, та аналізували кількість частинок до та після пропускання. В результаті, як показано в таблиці 11 та на фігурі 2, було підтверджено, що композиція 46 мала 85,743 частинок/мл та композиція 47 мала 53,734 частинок/мл, та композиція 46 з високим вмістом адалімумабу мала більш високу кількість частинок в порівнянні з композицією 47 з низьким вмістом адалімумабу.

На противагу цьому, у випадку композиції 48, тобто, комерційної композиції НОМІКАЄ?, кількість частинок, які пройшли через насос становила 150,617 частинок/мл, таким чином, показуючи більш високу кількість частинок в порівнянні з композиціями 46 та 47. Крім того, концентрації частинок плацебо всіх композицій після проходження через насос становила 3,618 частинок/мл та 7,938 частинок/мл, та, таким чином, було підтверджено, що частинки, виміряні в зразках, які містять адалімумаб, після проходження через насос були отримані з адалімумабу.

Відповідно, було підтверджено, що композиції, що містять аргініну гідрохлорид можуть ефективно захистити адалімумаб у відповідь на механічний стрес, в порівнянні з комерційною композиція НОМІКАЄ. «Приклад 8»

Експеримент щодо ефекту зниження в'язкості в залежності від концентрації аргініну гідрохлориду

Для того, щоб дослідити діапазон концентрації аргініну, при якій в'язкість розчину адалімумабу може бути знижена, коли аргінін до нього додавали, експерименти були виконані в такий спосіб. В контрольній групі, що не містить аргініну гідрохлорид (АгоНСЇї), отримували зразки, які містили адалімумаб (100 мг/мл) та полісорбат 80 (1 мг/мл), або адалімумаб (50 мг/мл) та полісорбат 80 (1 мг/мл). В експериментальній групі, зразки, які містять аргініну гідро хлорид, отримували шляхом поступового збільшення концентрації аргініну гідрохлориду за

Зо рахунок додавання до кожної композиції контрольної групи від 20 мМ аж до 180 мМ (кінцева концентрація). рН всіх зразків становив приблизно 5,2. В'язкість отриманих зразків вимірювали, використовуючи прилад тукоОс від Кпеозепзе. Результати вимірювання в'язкості наведені в таблиці 12.

Таблиця 12 (ММ) (Одиниці: СП) (Одиниці: СП) нн, шиншили и Дол во Її 7777777171717171717111112а621111111111111111111111111111111111142

В: т ПО ХУ Я ОО т У

В таблиці 12 вище, розглядаються в'язкості композицій, в які додавали адалімумаб (100 мг/мл), полісорбат 80 (1 мг/мл), та аргініну гідрохлорид (АгОоНСІ) в різних концентраціях, в'язкість розчину, що містить адалімумаб (100 мг/мл) та полісорбат 80 (1 мг/мл) без АгЧНСїІ становила 2,11 сП. Коли АгОоНСІ додавали до розчину в кінцевій концентрації від 20 мМ до 120 мМ, було підтверджено, що в'язкості даних композицій зменшувалися в порівнянні з композицією, в яку не додавали АгоНСІ. У випадку, коли додавали АгОоНСЇІ в кінцевій концентрації 140 мМ, в'язкість композиції була подібною тій, коли АГОнНСІ не додавали. У випадках, коли додавали АгОНСІ в кінцевій концентрації 160 мМ або вище, ефект зниження в'язкості не спостерігався, та в'язкості збільшувалися в порівнянні з композицією, в яку АГОНСІ не додавали.

У випадку композицій, які містять адалімумаб (50 мг/мл) та полісорбат 80 (1 мг/мл), в'язкість розчину, що не містить АгоНСІ становила 1,47 СП, та у випадках, коли Аг9НСІ додавали в концентрації від 20 мМ до 80 мМ, в'язкості знаходились в діапазоні від 1,42 до 1,45, таким чином, будучи нижчими в порівнянні з композицією, в яку АгоНСІ не додавали. У випадках, коли

АГОНСЇІ додавали в кінцевій концентрації 100 мМ, в'язкість була подібною тій, коли Аго9НСЇї не додавали, та у випадках, коли АгОНСІ додавали в кінцевій концентрації 120 мМ або вище, в'язкості збільшувалися в порівнянні з випадком, коли АгаНсСІі не додавали.

Відповідно, було підтверджено, що у випадку розчину адалімумабу (100 мг/мл), в'язкість може бути знижена шляхом додавання до неї Аго9НСЇІ в концентрації від 140 мМ або менше, та у випадку розчину адалімумабу (50 мг/мл), в'язкість може бути знижена шляхом додавання в нех

АГОНСЇІ в концентрації від 100 мМ або менше. «Приклад 9»

Експеримент 1, що підтверджує вплив буферів та солей в композиціях адалімумабу

Для того, щоб визначити вплив буферів та солей на стабільність адалімумабу, зразки композицій без буферів та солей отримували, та зразки композицій, в які додавали буфер або сіль в отримані вище композиції, та дані композиції зберігали при 40 "С протягом 2 тижнів та 1 місяця. Стабільність даних зразків порівнювали, використовуючи 5Е-ВЕРХ, та вимірювали рн кожного зразка.

Коо)

Таблиця 13 пеня о

Додатковий | Початковий час при 407 40 "С протягом 1

Компози- . . . ція Мо. Композиція буфер та протягом 2 тижнів місяця

Без буфера

Адалімумаб | Натрію (100 мг/мл), | фосфат/

РБЗВ8О Натрію

А-2 (1 мг/мл), цитрат 0,3810,3910,7610,9112511,410921|227| 319 рно5г (буферна композиція

Нитіга)"

Після зберігання Після зберігання при

Компози- Додатковий | Початковий час при 407 40 "С протягом 1 й Композиція | буфер та протягом 2 тижнів місяця ція Мо. сіль Всьо- Всьо- леотиє езг ви ож|ое тя: 2оо овв| во 55.

Амонію

А-4 сульфат 0,37 | 0,41 10,78 0,50 | 1,42 | 1,92 2,54 | 3,24 (100 мМ)

Натрію

А-5 сульфат 0,3910,4110801|0,5411,41/|1,510,751|2,491| 3,24 (100 мМ)

Без буфера

Натрію фосфат/

Натрію

А-7 цитрат 0,381 0,41 10,79 | 0,43 | 1,27 | 1,69 2,20 | 2,86

Адалімумаб | (буферна (50 мг/мл), |композиція

РБВО (1 Нитіга)" 52 ММ)

Амонію

А-9 сульфат 0,39|0,41108010,ж8/|1,4511,831 0531/2581 310 (100 мМ)

Натрію

А-10 сульфат 0,39|0,4410831040|145118510551/|2,511| 3,05 100 мМ "Буферна композиція Нитіга?є: натрію дигідрофосфату дигідрат (0,86 мг/мл), натрію гідрофосфату дигідрат (1,53 мг/мл), натрію цитрат (0,3 мг/мл), лимонної кислоти моногідрат (1,3 мг/мл)

Таблиця 13 показує результати ЗЕ-ВЕРХ аналізу складу зразів в початковий час кожного зразка, після зберігання при 40 "С протягом 2 тижнів та після зберігання при 40 "С протягом 1 місяця. Композиція А-1 готували таким чином, щоб вона містила адалімумаб (100 мг/мл) та

РБЗ8О (1 мг/мл), та композиції А-2-А-5 отримували, як такі, що містять буфер або сіль в композиції А-1. Крім того, композиції А-6-А-10 отримували шляхом регулювання концентрації адалімумабу композиції А-1-А-5 до 50 мг/мл. Огляд результатів 5Е-ВЕРХ аналіз кожного зразка, коли порівнювали композицію А-1 без буферу та композицію А-2 без буферу (або порівнювали композиції А-6 та А-7 з різними концентраціями адалімумабу), було виявлено, що композиції без буфера мали менше збільшення НММУ та І ММУ, таким чином, підтверджуючи, що дані композиції є більш стабільними.

Крім того, коли порівнювали композиції А-1 та А-б6 та композиції, що містять сіль, яка включає Масі, амонію сульфат, натрію сульфат, тощо, було виявлено, що композиції без солі мали менше збільшення НММУ та І МУМ в порівнянні з композиціями із сіллю. Відповідно, було підтверджено, що з точки зору стабільності переважними є композиції адалімумабу, які не містять сіль.

Крім того, всі зразки при зберіганні мали постійний рн 5,2 до зберігання, через 2 тижні після зберігання, та через 1 місяць після зберігання. Відповідно, було підтверджено, що адалімумаб в концентрації від 50 мг/мл або вище має достатній власний буферний ефект, таким чином, не вимагаючи використання буфера, та не використовуючи буфер, можуть бути сформульовані композиції з покращеною стабільністю. «Приклад 10»

Експеримент 2, що підтверджує вплив буферів та солей в композиціях адалімумабу

Для того, щоб визначити вплив буферів та солей на стабільності адалімумабу, отримували зразки композицій, які складаються з адалімумабу (100 мг/мл або 50 мг/мл), стабілізатору (сахароза (55 мг/мл) або гліцину (160 мМ)), аргініну гідрохлориду (АгоНСЇІ: 50 мМ), метіоніну (5

ММ), та полісорбату 80 (1 мг/мл), та зразки композицій, в які додавали буфер або сіль до вищевказаних композицій. З метою порівняння, отримували зразки з композицією Нитіга?, що містить адалімумаб (100 мг/мл) або адалімумаб (50 мг/мл), та кожну композицію заповнювали в скляний шприць в кількості 0,4 мл на шприць, зберігали при 55 "С протягом одного тижня, та стабільність порівнювали з використанням 5Е-ВЕРХ, та вимірювали рН. Деталі кожної композиції та вміст мономера до та після зберігання при 55 "С протягом 1 тижня показані в таблиці 14 нижче.

Таблиця 14

До зберігання Після зберігання

Композиція Додатковий буфер та сіль при 5570 при 55 "С протягом 1 ри протягом 1 тижня тижня

Адалімумаб | (77777777-177711177771/ 11117988. | 2 ЮюЮщРФ8 (100 мг/мл), |Натрію хлорид (масі) (100 мМ) сахароза (55 мг/мл), АГОНСІ |Магнію хлорид (МаСіг) (100 мМ) (50 мМ), Ме! (5 |Кальцію хлорид (Сасіг) (100 мМ) вес»

Адалмумаб | (77777777-11777777777777117 11171988. | 2 ющЦ9Б2 (100 мг/мл), СІу (160 мм),

АгНСІ(5О мМ), Магніюхлорид(1О0 мМ) 77777 17711989 | 2 щЦГ948

РОВОМ, ї мг/мл), | Натрію фосфат/Натрію цитрат рН 52 (Буферна композиція Нитігаєу

Адалімумаб(50!Ї 77777711 1111990 |. 952 2щ КВ- мг/мл), сахароза (55 мг/мл), Аг9НСІ

Му Ре (5

ММ), Натрію фосфат/Натрію цитрат мг/мл), РН 5,2 (Буферна композиція Нитігаєу

Адалімумаб(50!Ї 77777711 1111990 | .ЮюЮю956 2Ж ю КжЖРЗЗ мг/мл), Сіу (160 мМ), АгоНСІ(50Амоніюсульфат(10О мМ) 17771989. юю | 2 щ(950 2 щ ХЯЖІ

ММ), Ме! (5 мМ ЗОН , мг/мл), ра », Натрію фосфат/Натрію цитрат х Композиція Нитігає: натрію дигідрофосфату дигідрат (0,86 мг/мл), натрію гідрофосфат дигідрат (1,53 мг/мл), натрію цитрат (0,3 мг/мл), лимонної кислоти моногідрат (1,3 мг/мл), маніт (12 мг/мл), натрію хлорид (6,16 мг/мл), РЗ8О (1 мг/мл). "х Буферна композиція Нитігаф): Натрію дигідрофосфату дигідрат (0,86 мг/мл), Натрію гідрофосфату дигідрат (1,53 мг/мл), натрію цитрат (0,3 мг/мл), лимонної кислоти моногідрат (1,3 мг/мл).

По-перше, всі зразки при зберіганні мали постійний рн 5,2 до та після зберігання при 557 протягом 1 тижня. Відповідно, було підтверджено, що адалімумаб в концентрації від 50 мг/мл або вищій має достатній внутрішній буферний ефект в композиціях та аналогічних їм композиціям в таблиці 14 вище.

Як показано в таблиці 14 вище, вміст мономерів в зразках були подібними один до одного, в діапазоні від 98,8 95 до 99,0 95. Після зберігання при 55 "С протягом 1 тижня, вміст мономерів, як було показано, є різними в залежності від композицій. Вміст мономеру в зразку А-11 зі складом адалімумаб (100 мг/мл), сахароза (55 мг/мл), АгоНСІ (50 мМ), метіонін (5 мМ), та полісорбат 80 (1 мг/мл), становив 94,8 95 після зберігання. Однак, у випадках зразів А-12-А-16, в яких використовували солі: натрію хлорид, амонію сульфат, магнію хлорид, та кальцію хлорид, або натрієцитратний буфер, вміст мономеру після зберігання знаходився в діапазоні від 94,1 95 до 94,7 95, який був нижчим в порівнянні зі зразком зі складом, в якому сіль та буфер не використовували. У випадку зразка А-17, в якому використовували Су (160 мМ) як стабілізатор замість сахарози, вміст мономеру після зберігання становив 95,2 95; однак, у випадках зразків

А-18-А-23, в яких використовували солі та буфери, вміст мономерів після зберігання знаходився в діапазоні від 94,0 95 до 94,9 95, таким чином, будучі нижчим в порівнянні зі зразком зі складом, в якому сіль та буфер не використовували. Навіть у випадку, коли композицію готували зі зниженням вмісту адалімумабу до 50 мг/мл, коли сахарозу використовували як стабілізатор без використання солі та буфера (тобто, зразок А-25), вміст мономеру після зберігання становив 95,2 95, та коли використовували гліцин (Су) як стабілізатор без використання солі та буфера (тобто, зразок А-32), вміст мономеру після зберігання становив 95,6 95. Однак, коли додаткову сіль/буфер використовували в кожній композиції, у випадках композицій (зразки А-26-А-31), коли сахароза була в складі, вміст мономерів після зберігання знаходився в діапазоні від 93,5 95 до 95,0 95, та у випадках композицій (зразки А-33-А-38), коли Су був в складі, вміст мономерів після зберігання знаходився в діапазоні від 93,6 95 до 95,4 95, таким чином, показуючи, що вміст мономерів в композиціях, в яких використовували додатково сільбуфер, був нижчим в порівнянні з композицією, в якій сіль та буфер не використовували. Відповідно, було підтверджено, що коли додаткову сіль та буфер не використовували в композиціях, до складу яких входять адалімумаб, аргінін, стабілізатор, та поверхнево-активні речовини, стабільність адалімумабу може бути покращеною, та що можливим є отримати композицію з покращеною стабільністю, використовуючи внутрішній буферниц ефект самого адалімумабу, без використання додаткового буфера.

Однак, в порівнянні зразків А-24 та А-39 з композицією Нитіга?, яка має такий самий вміст адалімумабу, вміст мономерів в композиціях, до складу яких входили сіль та буфер, після зберігання при 55 "С протягом 1 тижня, були більше в порівнянні зі зразками з композицією

Нитіга? після зберігання при 55 "С протягом 1 тижня.

Відповідно, з точки зору стабільності переважним є те, що в композиціях адалімумабу, до складу яких входить аргінін, поверхнево-активні речовини та стабілізатори, не використовували додаткову сіль та буфер; однак, було підтверджено, що композиції, які містять аргінін, поверхнево-активні речовини та стабілізатори, є більш стабільними в порівнянні з комерційними композиціями Нитігагє, незалежно від того, чи містять дані композиції додаткову сіль та буфер. «Приклад 11»

Експеримент для підтвердження стабілізуючого ефекту від поліолів в композиціях адалімумабу

Для порівняння стабілізуючого ефекту поліолів, які використовуються для підвищення стабільності адалімумабу в розчині, розчин адалімумабу (112 мг/мл адалімумаб) та композицію, що містить адалімумаб в концентрації 112 мг/мл та кожного виду з поліолів в концентрації 42 мг/мл отримували наступним чином. Вміст НМУУ, ГМУУ та мономерів аналізували з використанням 5Е-ВЕРХ після 5 циклів та 10 циклів повторення процесу заморожування / відтавання при -70 "С та 5 "С, відповідно.

Таблиця 15

Чо Чо Чо Чо Чо Чо Чо Чо Чо

Маніт(42 му/млу 0391041 080 /051Щ|048| 099 |06510,936| 01

Таблиця 15 показує склад зразків, та результати 5Е-ВЕРХ аналізу зразків відповідно до точок вибору зразка в дослідженні на стабільність. Стосовно наведених вище результатів, коли кожен зразок піддається процесу повторюваного заморожування/відтавання, збільшення НМУУ та ГМУМ в композиціях, в які додавали маніт, сахарозу або трегалозу, мало тенденцію до зниження в порівнянні з композицією, в яку поліол не додавали, тим самим підтверджуючи наявність стабілізуючого ефекту поліолів. Порівнюючи стабілізуючий ефект кожного поліолу в залежності від його типу, коли додавали сахарозу або трегалозу, вміст НМУМ та ГМУУ був подібним до зразків перед проведенням процесу заморожування/відтавання, та, крім того, ступінь чистоти, як було показано, є подібним до ступеня чистоти перед проведенням процесу заморожування/відтавання навіть після того, як вони пройшли 10 циклів процесу заморожування/відтавання, тим самим підтверджуючи значний стабілізуючий ефект поліолів.

На противагу цьому, у випадку зразка, що містить маніт, коли зразок піддавали процесу повторюваного заморожування/відтавання, було підтверджено, що вміст НМУМ має тенденцію до збільшення та чистота зразка знижувалася під час процесу заморожування/відтавання.

Відповідно, було підтверджено, що сахароза та трегалоза мають більший стабілізуючий ефект в порівнянні з манітом. «Приклад 12»

Експеримент щодо заморожування/відтавання композицій адалімумабу для підтвердження та порівняння стабілізуючих ефектів аргініну, метіоніну, гліцину та сахарози.

Для підтвердження ефектів аргініну, метіоніну, гліцину та сахарози щодо стабілізації під час процесу заморожування/відтавання вихідних розчинів, зразки отримували, як показано нижче.

Кожен зразок в кількості 1 мл додавали в полікарбонатний флакон (5 мл), піддавали 5 циклам процесу заморожування/відтавання при приготуванні, та при -70 С та 5 "С, відповідно, та аналізували, використовуючи 5Е-ВЕРХ. Склад кожного зразка та результати 5Е-ВЕРХ для кожного зразка до та після процесу заморожування/відтавання показані нижче.

Таблиця 16

Перед Після 5 циклів

Композиція АгаТНСІ | сапу Меї |сахароза заморожуванням/ Заморожування/

М) (мМ) (мМ) (мг/мл) відтаванням відтавання (м 7-1 - 1-1 - |о0з2|о040| 072176 | 028 | 204 ддалімумаб 3501-11 - 10961039 о74| 0671031 098 бзомоми 10350115 1 - 08341087 0110671 0331 1007 олісорбатво 3501-1251: 1033 034 | 067052 0,93 0857 (1 мг/мл) 50 |160| 5 | - |034| 096070 | ом | 031 | 073 50 |140| 25 | - |0933|0534| 066 | 043 0,33 | 0,75 5 | 0 | 5 | 55 |034| 055069 | ом | 0,29 | 0,70

Зо Зразки отримували, щоб містити адалімумаб (130 мг/мл) та полісорбат 80 (1 мг/мл), та щоб містити додатковий стабілізатор в них. Вміст домішок кожного зразка перед процесом заморожування/відтавання, як було показано, є подібною один до одного як щодо НММУ, так і

ММ. Після процесу заморожування/відтавання, вміст І ММУ, як було показано, є подібною в усіх зразках; однак, вміст НММУУ, як було показано, варіює в залежності від типу та вмісту додаткового стабілізатора. У випадку зразка, в який не додавали додатковий стабілізатор, вміст

НММУ після проходження 5 циклів процесу заморожування/відтавання збільшувався до 1,76 95, тоді як у випадку зразка, що містить аргініну гідрохлорид (50 мМ), вміст НММУУ після проходження 5 циклів процесу заморожування/відтавання значно знижувався до 0,6795. У випадку композиції, в яку додавали метіонін на додаток до аргініну гідрохлориду (50 мМ), додаткове зменшення вмісту НММУ не було підтверджено, коли композиція містила метіонін в концентрації мМ, тоді як вміст НМУУ додатково зменшувався на приблизно 0,52 95, коли композиція містила метіонін в концентрації 25 мМ. У випадках, коли гліцин або сахарозу додавали на додаток до 5 аргініну гідрохлориду та метіоніну, було підтверджено, що вміст НММУУ після проходження 5 циклів процесу заморожування/відтавання знижувався далі, щоб бути в діапазоні від 0,41 95 до 0,43 95, та як композиція, що містить гліцин, так і композиція, що містить сахарозу, демонстрували подібну стабільність. Відповідно, було підтверджено, що всі з метіоніну, аргініну, гліцину та сахарози сприяють стабільності адалімумабу. Крім того, було підтверджено, що подібні рівні стабільності можуть бути досягнуті, коли композиції отримують шляхом відповідних комбінацій, використовуючи поліол або амінокислоту, як стабілізатор. «Приклад 13»

Порівняльні експерименти щодо стабільності серед композицій, що містять гліцин, композицій, що містять сахарозу, та комерційних композицій НитігаФєФ

Для порівняння стабільності композицій, що містять гліцин, композицій, що містять сахароза, та комерційних композицій Нитігаф, зразки отримували з вмістом адалімумабу в концентрації 100 мг/мл або 50 мг/мл, аргініну гідрохлориду (АгоНСЇїЇ) в концентрації 50 мМ, полісорбату 80 (РБЗ80) в концентрації 1 мг/мл, та метіоніну в концентрації 5 мМ, та потім, додаткові зразки отримували шляхом додавання гліцину, комбінації з гліцину та метіоніну, або сахарози як додаткового стабілізатора до вищезазначених композицій. Крім того, зразки отримували, щоб мати комерційні композиції Нитігаф та містити адалімумаб в концентрації від 100 мг/мл або 50 мг/мл. Кожен із зазначених вище зразків завантажували в 1 мл скляні шприці в кількості 0,4 мл на шприць. Після зберігання кожного шприця при 40 "С протягом 4 тижнів, аналізували вміст

НММІУ та ГММУ в кожному зразку, застосовуючи БЕ-ВЕРХ. Склад кожної композиції та результати

ЗЕ-ВЕРХ показані в таблиці 17 нижче.

Таблиця 17 . о Після зберігання при . До зберігання при 40 С о

Композиція Додатковий протягом 4 тижнів 407с стабілізатор протягом 4 тижнів

Адалімумаб(100 | (г - | 028 | 0,39 | 067 | 0,54 | 244 | 299 мг/мл), Агр"НСІ(50 | су (120 мМ)

ММ), РЗВО (1 мг/мл), | Су (160 ММ) 028 | 042 | 069 | 054 | 237 | 291

Ме! (5 мМ

Сахароза (55 мг/мл)

Адалімумаб (100 мг/мл), Композиція

Нитігає 0,40 0,40 0,80 0,98 3,05 4,03

Адалімумаб (50 7 - юю / | 027 | 038 | 064 | 035 | 296 | 271 мг/мл), Агр"НСІ(50 | сіу (120 мМ)

ММ), РЗВО (1 мг/мл), | Су (160 мМ)

Ме! (5 мМ

Сахароза (55 мг/мл)

Адалімумаб (50 мг/мл), Композиція Нитігає

Зразки композицій, що містять аргініну гідрохлорид, полісорбат 80, метіонін, та адалімумаб показали подібні рівні щодо стабільності перед зберіганням при 40 "С протягом 4 тижнів. Тим

Зо часом, зразки з комерційною композицією Ниптіга? показали більш високий вміст НМУ приблизно на 0,1 95 при отриманні та в порівнянні з іншими зразками. Стосовно сумарного вмісту НМУМ та ГМУУ після зберігання, всі зразки, що містять аргініну гідрохлорид показали відносно низькі значення: тобто, від 2,81 95 до 2,99 95, коли адалімумаб містився в концентрації 100 мг/мл; та від 2,56 95 до 2,71 95, коли адалімумаб містився в концентрації 50 мг/мл. Однак, у випадку комерційних композицій Нитіга?, сумарний вміст НМУМ та І МУМ після зберігання становив 4,03 95, коли адалімумаб містився в концентрації 100 мг/мл; та 4,06 95 коли адалімумаб містився в концентрації від 50 мг/мл, таким чином, показуючи більш високі рівні вмісту НМУМ та І МУМ в порівнянні зі зразками композицій, які містять аргінін. Відповідно, було підтверджено, що композиції, які містять комбінації добавок, описаних в прикладах винаходу; тобто, композиції, що містять аргінін та композиції, що містять поліол або амінокислоту, як додатковий стабілізатор, перевершують комерційні композиції НитігафФ щодо стабільності. «Приклад 14»

Порівняльні експерименти щодо стабільності композицій адалімумабу в залежності від концентрації адалімумабу, сахарози, гліцину, лейцину, метіоніну, натрію хлориду (масі) та аргініну

Для порівняння стабільності композицій адалімумабу, отримували зразки різного складу шляхом поєднання адалімумабу, аргініну гідрохлориду (АгоНСІ), натрію хлориду (масі), полісорбату 80 (РБЗ80), метіоніну (Ме), сахарози, гліцину (Су), та лейцину (Ге). Крім того, отримували зразки, які мають комерційні композиції НиптігаФ та містять адалімумаб в концентрації 100 мг/мл або 50 мг/мл з метою порівняння. Кожну композицію завантажували в 1 мл скляний шприць в кількості 0,4 мл, зберігали при 40 "С протягом 4 тижнів, та аналізували вміст мономерів до та після зберігання, застосовуючи ЗЕ-ВЕРХ. Композиції та результати 5Е-

ВЕРХ показані нижче.

Таблиця 18

До Після

Адаліму- зберіган- зберігання маб Агансі| масі |Меї| РБЗВО |Сахароза| Сіу | Геи ня при при 402С (мг/мл) (мМ) | (мМ) КмМ))| (мг/мл) | (мг/мл) |(мМ))/| (мМ) 407 протягом протягом й й 4 тижнів 4 тижнів

АЯ4о | 100 | 50 | |51 1 | 55 | | | 9929 | 975

А | ло | 50, | 51 1 | 45 | | | 9933 | 9716

Аа | 100 | 50 | Щ|251 1 | 45 | | | 99530 | 974 43 | 100 | 50 | |51 1 | 45 |201 щ | 9930 | 978 44 | лоб | 50 | | 51 1 | 45 | | 20 | 9930 | 972 | 100 | 50 | |51 1 | 35 | | | 9930 | 97,06 46 | 100 | 50 | Щ|251 1 | 935 | | | 9930 | 974 47 | лоб | 50 | 251 1 | з5 |401 | 99339 | 97,09 48 | 100 | 50 | (251 1 | 35 /|20| 20 | 9929 | 97293

А-49 | 100 | 50 | |5ї 1 | 25 | | | 9931 | 9/1

АБО | 100 | 50 | |251 1 | 25 | | | 9932 | 973

АБ | 100 | 50 | |251 1 | 25 |601 | 9930 | 977

А-52 | 100 | 50 | |251 1 | 25 |401 20 | 9931 | 977

А-Б5З3 | 100 | 50 | |5ї 1 | щ | її | 9931 | 9706

А-5А4 | 100 | 50 | |251 1 | щБ | її | 9932 | 973

АБ | 100 | 50 | |251 1 | - 1401 | 9930 | 9704

А-Бб | 100 | 50 | 50 | 5 1 | 25 | | | 99,31 | 96,96

АБУ | 100 | 50 | 50 |15 1 | 25 | | | 9928 | 9693

А-5В | 100 | 50 | 50 |251 1 | 25 | | | 9927 | 96489

А-5О | 100 | 25 | 60 | 5 1 | 25 | | | 99,30 | 9688

А-во | 100 | 25 | 60 |35 1 | 25 | | | 9929 | 9700

А-в1 | 100 | 25 | 60 |51 1 | з5 | | | 9927 | 9685

А-б3 | 50 | 50 | |51 1 | 55 | | | 9930 | 9723

А-б4 | 50 | 50 | |51 1 | 45 | | | 9930 | 97

А-8Б5 | 50 | 50 | |251 1 | 45 | | | 9931 | 9728

А-б6 | 50 | 50 | щ /5| 1 | 45 |20| | 9930 | 9730

До Після

Адаліму- зберіган- зберігання маб Агансі| масі |Меї| РБВО |Сахароза| СИу | І єи ня при при 402С (мг/мл) (мМ) | (мМ) КмМ))| (мг/мл) | (мг/мл) |(мМ)/| (мМ) 407 протягом протягом й й 4 тижнів 4 тижнів

А-б7 | 50 | 50 Щ |5Ї| 1 | 45 | | го | 9930 | 9732

АВ | 50 | 50 Щ |5Ї| 1 | з5 | | | 9930 | 9723

А-б9 | 50 | 50 щ |25| 1 | з5 | | | 9931 | 9723

А-7О | 50 | 50 щЩ |25| 1 | з5 140| | 9930 | 9727

А-7І | 50 | 50 щЩщ |25| 1 | з5 1201 20 | 9930 | 9734 72 | 50 | 50 Щщ(|5Ї| 1 | 25 | | | 9931 | 975

А-73 | 50 | 50 щ |25| 1 | 25 | | | 9930 | 9724

А-74 | 50 | 50 щ-|25| 1 | 25 1|60| | 9930 | 9732

А-75 | 50 | 50 |25| 1 | 25 140| 20 | 9931 | 9726

А-7б | 50 | 50 щЩщ |5Ї 1 ЇЇ щ З Її | | 9929 | 9725

А-77 | 50 | 50 щЩщ |25| 1 | щР Її | | 9930 | 973

А-78 | 50 | 50 щ |25| 1 | Б 140! | 9929 | 9733

А-79 | 50 | 50 щ |25| 1 | (ХГ /1т120| го | 9931 | 978

А-8О | 50 | 50 50 |5| 1 | 25 | | | 9929 | 9706

АВ | 50 | 50 50 |15| 1 | 25 | | | 9930 | 96,90 82 | 50 | 50 50 |25| 1 | 25 | | | 9927 | 9702 83 | 50 | 25 60 |5| 1 | 25 | | | 9930 | 9681

А-84 | 50 | 25 60 |935| 1 | 25 | | | 9930 | 9700

А-85 | 50 | 25 | 60 |5| 1 | з5 | | | 9929 | 96,92 " Комерційні композиції Нитігафє: Натрію дигідрофосфату дигідрат (0,86 мг/мл), натрію гідрофосфату дигідрат (1,53 мг/мл), натрію цитрат (0,3 мг/мл), лимонної кислоти моногідрат (1,3 мг/мл), маніт (12 мг/мл), натрію хлорид (6,16 мг/мл), РБЗ80 (1 мг/мл)

Вміст мономерів всіх зразків перед зберіганням при 40 "С були подібними один до одного, в діапазоні від 99,27 95 до 99,33 о, незалежно від складів. Стосовно вмісту мономерів в зразках (з

А-40 по А-61), що містять адалімумаб (100 мг/мл) після зберігання при 40 "С протягом 4 тижнів, у випадку зразків (з А-40 по А-55), в яких не містився натрію хлорид, вміст мономерів знаходився в діапазоні від 97,04 95 до 97,23 965, тоді як у випадку зразків, що містять натрію хлорид (з А-5б6 по А-61ї за винятком А-62, який є композицією НитігафФ), вміст мономерів знаходився в діапазоні від 96,85 95 до 97,00 95, таким чином, показуючи дещо нижчий вміст мономерів в порівнянні з тими композиціями, в яких не містився натрію хлорид. Однак, відмінність у вмісті мономерів між даними зразками в залежності від вмісту натрію хлориду, сахарози, метіоніну, гліцину та лейцину після зберігання при 40 С протягом 4 тижнів, як показано, є відносно незначною, та вміст мономерів в композиціях (з А-40 по А-61), як показано, є вищим, ніж 95,64 95, вміст мономеру в А-62, яка є композицією Нитігат, що містить адалімумаб в тій самій концентрації, щонайменше на 1 95.

У випадку, коли адалімумаб містився в концентрації від 50 мг/мл, результати аналізу були такими самими, як і в композиціях, в яких адалімумаб містився в концентрації від 100 мг/мл.

Стосовно вмісту мономерів в зразках, що містять адалімумаб (50 мг/мл) (з А-63 по А-85), після зберігання при 40 "С протягом 4 тижнів, у випадку зразків з А-63 по А-79, в яких не містився натрію хлорид, вміст мономерів знаходився в діапазоні від 97,15 95 до 97,38 905, тоді як у випадку зразків, що містять натрію хлорид (з А-80 по А-85, за винятком А-86б, який є композицією

Нитігаф), вміст мономерів знаходився в діапазоні від 96,81 95 до 97,06 95, таким чином, показуючи дещо знижений вміст мономерів в порівнянні з тими композиціями, в яких не містився натрію хлорид. Однак, відмінність у вмісті мономерів між цими зразками в залежності від вмісту натрію хлориду, сахарози, метіоніну, гліцину та лейцину після зберігання при 40 "С протягом 4 тижнів, як показано, є відносно незначною, та вміст мономерів в композиціях (з А-63 по А-85), як показано, є вищим ніж 95,47 95, вміст мономеру А-86, яка є композицією НитігафФ, що містить адалімумаб в такій самі концентрації, щонайменше на 1 95.

Відповідно, було підтверджено, що комбінації добавок та їх композицій, описаних в прикладах винаходу, тобто, композиції, що містять аргінін, перевершують комерційні композиції

Нитігат щодо стабільності.

Із зазначеного вище, кваліфікований фахівець в даній галузі техніки, до якої відноситься винахід, буде мати можливість зрозуміти, що винахід може бути здійснено в інших конкретних формах без модифікування технічних концепцій або суттєвих характеристик винаходу. У зв'язку з цим, ілюстративні варіанти здійснення, розкриті в даному документі, є призначеними тільки для ілюстративних цілей та не повинні бути витлумачені як такі, що обмежують обсяг винаходу.

Навпаки, винахід є призначеним для того, щоб охоплювати не тільки ілюстративні варіанти здійснення, але і різні альтернативи, модифікації, еквіваленти та інші варіанти здійснення, які можуть бути включені в межі суті та обсягу винаходу, як визначено в формулі винаходу, яка додається.

Claims (22)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Рідка композиція антитіла проти ТМЕ-ос, яка містить антитіло проти ТМЕ-о, стабілізатор, поверхнево-активну речовину, антиоксидант та аргінін, де рідка композиція не містить додаткового буфера і де антитіло проти ТМЕ-о; є адалімумабом.

2. Рідка композиція за п. 1, в якій стабілізатор є поліолом, амінокислотою, відмінною від аргініну, або їх комбінацією.

3. Рідка композиція за п. 2, в якій поліол вибирають із сахарози, трегалози, ПЕГ та їх комбінації.

4. Рідка композиція за п. 2, в якій амінокислоту вибирають із гліцину, лейцину, ізолейцину, фенілаланіну, проліну та їх комбінації.

5. Рідка композиція за п. 1, в якій стабілізатор є вибраним з групи, що складається з: () сахарози або трегалози; (ії) ПЕГ, який має середню молекулярну масу від 200 до 600, або ПЕГ, який має середню молекулярну масу від 1000 до 8000; (ії) гліцину або лейцину; та (ім) комбінації з щонайменше двох з (1)-(іїї). Зо

6. Рідка композиція за п. 2, в якій поліол є присутнім в концентрації від 0,1 до 100 мг/мл.

7. Рідка композиція за п. 2, в якій амінокислота, відмінна від аргініну, є присутньою в концентрації від 1 до 300 мм.

8. Рідка композиція за п. 1, в якій поверхнево-активна речовина є неіонною поверхнево- активною речовиною.

9. Рідка композиція за п. 1, в якій поверхнево-активна речовина є полісорбатом або полоксамером.

10. Рідка композиція за п. 9, в якій поверхнево-активна речовина є полісорбатом 80, полісорбатом 20 або полоксамером 188.

11. Рідка композиція за п. 1, в якій поверхнево-активна речовина є присутньою в концентрації від 0,1 до 5 мг/мл.

12. Рідка композиція за п. 1, в якій аргінін знаходиться в формі солі.

13. Рідка композиція за п. 12, в якій аргінін знаходиться в формі аргініну гідрохлориду.

14. Рідка композиція за п. 1, в якій аргінін є присутнім в концентрації від 0,1 до 200 мМ.

15. Рідка композиція за п. 1, в якій антитіло проти ТМЕ-о; є присутнім в концентрації від 1 до 250 мг/мл.

16. Рідка композиція за п. 1, в якій антитіло проти ТМЕ-о; є присутнім в концентрації від 50 до 200 мг/мл.

17. Рідка композиція за п. 1, в якій антиоксидант є метіоніном.

18. Рідка композиція за п. 17, в якій метіонін є присутнім в концентрації від 1 до 50 мМ.

19. Рідка композиція за будь-яким одним з пп. 1-18, яка має рН від 4 до 6.

20. Рідка композиція за п. 1, яка містить: антитіло проти ТМЕ-о; в концентрації від 1 до 250 мг/мл; поліол в концентрації від 0,1 до 100 мг/мл; поверхнево-активну речовину в концентрації від 0,1 до 5 мг/мл; та аргінін в концентрації від 0,1 до 200 мМ.

21. Рідка композиція за п. 1, яка містить: антитіло проти ТМЕ-о; в концентрації від 1 до 250 мг/мл; амінокислоту, відмінну від аргініну, в концентрації від 1 до 300 мМ; поверхнево-активну речовину в концентрації від 0,1 до 5 мг/мл; та бо аргінін в концентрації від 0,1 до 200 мМ.

22. Спосіб отримання рідкої композиції за п. 1, який полягає у змішуванні антитіла проти ТМЕ-о, стабілізатора, поверхнево-активної речовини, антиоксиданту та аргініну, де антитіло проти ТМЕ- о є адалімумабом. Б'язкість СП) Бу ЗИ - у о ХК 3 58 як 15 й й ; і; 1 й : щ дак з ЗА За ЗИ федри т и р сн я В и др м отв жвют ти ТИ М вк як хом ву др ме дру шини ше ше ще шен ще щ- -О зи Мох ще ВУ М М а СЕ ях дО я ще ха я ОХ ще КК о КН КВ я В У З КОХ ОВ ХХ У ОХ У я ЗО КЕ КЕ до У ВХ ОК СО Ко я М щ я Ме ЕО ПЕ М ПЕ я М МУ ХО СО ще ще М Мо хе а я ВЕ СЕ ОО ЯЗ З о 5 же С що У У 5 У У 5 5 ши ше ши ше ше ше ше ше ШЕ ШЕ ШЕ ШЕ ЕХ КК ж ПИ них КИ ЕМИК КК КО Ки Ки КК З С С С КЕКВ ОХ зе Ко ОК СУ МЕ Ки ОХ С шт по пеняжжююй ой неви сени оо М тючужинні ою пеню в се ю ВО ння шк хуя ей суху а слу ей какхкюні ша сохкук ВК нкю Х х КУ З З ж У Ка Ку КУ З З й й Ж х г я хЕ х Ж 5 щ З с У, й хм Ко є - Х 5 5 г Є й х - Ж 5 ГУ х х КЕ ш Х Ух ЕЕ х М м ж й Х Й КО КУ г г. 1 Концентрація частинок (ми) зп рум ет ок т Яни телят МВ ЗАВОДІ донна ння ВВ дон ї Ки диня С яри і СЕ нн НН Б ня ВВ Композиців 45 і ІН ой " ; я п Н я я ча . НА уки нн ше щі КеапеЗиціВ З й ак А До пкчнх д Хомполявів 45 ! ж ХВ мросннкеютниснтнлююнннмнхх тк юниянуки дети ктклтжх дек ж тк сте нки чних «х ЗНОВ кни УК ся Н ЕК В і Яд п нн си НН НК У ідо проходження пісня проходження ди проходження після прокодження Ії зережнасвзс | ожежввосю ої зережнаєсс В через навей ос : ! ! ! ! і | . Е і ПЛАЦЕВИ ЗРАЗОК, ЯКИК ВВСТИТЬ АДАЛІМУТАВ: фіг 2