UA118198C2 - Кон'югат антитіло-лікарський засіб, який зв'язується з білком cd37 - Google Patents

Кон'югат антитіло-лікарський засіб, який зв'язується з білком cd37 Download PDF

Info

Publication number
UA118198C2
UA118198C2 UAA201601417A UAA201601417A UA118198C2 UA 118198 C2 UA118198 C2 UA 118198C2 UA A201601417 A UAA201601417 A UA A201601417A UA A201601417 A UAA201601417 A UA A201601417A UA 118198 C2 UA118198 C2 UA 118198C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
antibody
amino acid
antigen
acid sequence
drug conjugate
Prior art date
Application number
UAA201601417A
Other languages
English (en)
Inventor
Деніел Соуза Перейра
Файсал Хайат Малік
Джош Снайдер
Леслі Рені Баттерворч
Сушень Джефф Хсю
Пен Янг
Клаудія Ізабель Гуевара
Original Assignee
Ейдженсіс, Інк.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Ейдженсіс, Інк. filed Critical Ейдженсіс, Інк.
Publication of UA118198C2 publication Critical patent/UA118198C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6835—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site
    • A61K47/6851—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting a determinant of a tumour cell
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K45/00—Medicinal preparations containing active ingredients not provided for in groups A61K31/00 - A61K41/00
    • A61K45/06—Mixtures of active ingredients without chemical characterisation, e.g. antiphlogistics and cardiaca
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/62—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being a protein, peptide or polyamino acid
    • A61K47/64—Drug-peptide, drug-protein or drug-polyamino acid conjugates, i.e. the modifying agent being a peptide, protein or polyamino acid which is covalently bonded or complexed to a therapeutically active agent
    • A61K47/6425—Drug-peptide, drug-protein or drug-polyamino acid conjugates, i.e. the modifying agent being a peptide, protein or polyamino acid which is covalently bonded or complexed to a therapeutically active agent the peptide or protein in the drug conjugate being a receptor, e.g. CD4, a cell surface antigen, i.e. not a peptide ligand targeting the antigen, or a cell surface determinant, i.e. a part of the surface of a cell
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6801—Drug-antibody or immunoglobulin conjugates defined by the pharmacologically or therapeutically active agent
    • A61K47/6803—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6801—Drug-antibody or immunoglobulin conjugates defined by the pharmacologically or therapeutically active agent
    • A61K47/6803—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates
    • A61K47/6811—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates the drug being a protein or peptide, e.g. transferrin or bleomycin
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6835—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site
    • A61K47/6849—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting a receptor, a cell surface antigen or a cell surface determinant
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A61P35/02—Antineoplastic agents specific for leukemia
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2803—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N5/00—Undifferentiated human, animal or plant cells, e.g. cell lines; Tissues; Cultivation or maintenance thereof; Culture media therefor
    • C12N5/10—Cells modified by introduction of foreign genetic material
    • C12N5/12—Fused cells, e.g. hybridomas
    • C12N5/16—Animal cells
    • C12N5/163—Animal cells one of the fusion partners being a B or a T lymphocyte
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00—Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48—Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/53—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor
    • G01N33/574—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor for cancer
    • G01N33/57484—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor for cancer involving compounds serving as markers for tumor, cancer, neoplasia, e.g. cellular determinants, receptors, heat shock/stress proteins, A-protein, oligosaccharides, metabolites
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00—Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48—Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/53—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor
    • G01N33/577—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor involving monoclonal antibodies binding reaction mechanisms characterised by the use of monoclonal antibodies; monoclonal antibodies per se are classified with their corresponding antigens
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N2333/00—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature
    • G01N2333/435—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature from animals; from humans
    • G01N2333/705—Assays involving receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • G01N2333/70596—Molecules with a "CD"-designation not provided for elsewhere in G01N2333/705
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N2800/00—Detection or diagnosis of diseases
    • G01N2800/52—Predicting or monitoring the response to treatment, e.g. for selection of therapy based on assay results in personalised medicine; Prognosis

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Cell Biology (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Biotechnology (AREA)
  • Urology & Nephrology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Pathology (AREA)
  • Food Science & Technology (AREA)
  • Analytical Chemistry (AREA)
  • Physics & Mathematics (AREA)
  • Wood Science & Technology (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • General Physics & Mathematics (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • General Engineering & Computer Science (AREA)
  • Hospice & Palliative Care (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)

Abstract

Винахід стосується кон’югата антитіло-лікарський засіб, що містить антитіло або його антиген-зв’язувальний фрагмент, який зв'язуються з білком CD37, кон’юговане з монометилауристатином Е (ММАЕ) через лінкер. Також винахід стосується способу одержання кон’югата антитіло-лікарський засіб, фармацевтичної композиції, що його містить, та застосування кон’югата антитіло-лікарський засіб для лікування раку у суб’єкта.

Description

в іі
Ж ово
З зай Єрува 4: пеобеюблені
Ж 2804 о Група наз т лбст1УсВАЕ І
ЩІ ОО За омхі я зон Я ; сен ИНА З НУСОЗТ ВОВНА житі і Я зим
Бу же Крупа КІМСОЗУ ВИ ЯВМАЄ яви : Ше; Бех Ї ї 5 ї тя Пра я СО ЗА ВВА
Ов емо мії ож ох Е ті
Ні , !
М те ' мя р х й І і й яз а чо з я 22 29 ОО 3" боях абойх 425 ях ' ' Днілікування
ФІГ. 7. Дослідження ефективності НУСОЗ7-ВЬ15Л1 УМ МАЕ ва встановленому підшкірно хронічному лічфоцитарному лейкозі людини ЛЕМ, імплантованому митам із СВ17ТКІД
Перехресне посилання на споріднені заявки
У цій заявці заявлено пріоритет попередньої патентної заявки США Меб1/861,321, поданої 01 серпня 2013 р., зміст якої повністю включений до цієї заявки шляхом посилання.
Подання переліку послідовностей у текстовому файлі у форматі АЗСІЇ
Зміст наведеного далі подання у текстовому файлі у форматі АБЗСІЇ включений до цієї заявки повністю шляхом посилання: машинозчитувана форма (СКЕ) переліку послідовностей (назва файлу: 5115820089405ецді ібі Хі, дата запису: 30 липня 2014 р., розмір: 32,329 байтів).
Галузь винаходу
Описаний тут винахід стосується у деяких аспектах антитіл, їх фрагментів, що зв'язують антигени, та їх кон'югатів антитіло-лікарський засіб (АОС), які зв'язують білки, що мають назву
СОЗ37. Винахід також стосується у деяких аспектах прогностичних, профілактичних і терапевтичних методів та композицій, придатних для лікування раку, що експресує СОЗ37.
Обгрунтування винаходу
Передбачають, що у 2013 році у 1 660 290 чоловіків і жінок (854 790 чоловіків і 805 500 жінок) буде діагностовано і 580 350 чоловіків і жінок помруть від раку будь-якого органу. У 2006- 2010 роках середній вік людини при діагностиці раку будь-якого органу становив 66 років.
Захворюваність з урахуванням віку становила 463,0 на 100 000 чоловіків і жінок на рік. Ці показники грунтуються на даних про випадки, діагностовані у 2006-2010 роках у 18 географічних регіонах за програмою 5ЕЕК (Спостереження, епідеміологія та кінцеві результати, англ.
Зигмейапсе, Ерідетіоіоду, апа Епа Резиїйв). У 2006-2010 роках середній вік смертності від раку будь-якого органу становив 72 років. Рівень смертності з урахуванням віку становив 176,4 на 100 000 чоловіків і жінок на рік. Ці показники грунтуються на даних про пацієнтів, які померли у 2006-2010 роках у США. Загальна відносна 5-річна виживаність у 2003-2009 роках у 18 географічних регіонах за програмою 5ЕЕК становила 65,8 95.
Неходжкінські лімфоми (МНІ) можуть виникнути у будь-якому віці і часто характеризуються лімфатичними вузлами, які є більшими за нормальні, лихоманкою та втратою ваги. Існує багато різних видів неходжкінської лімфоми. Ці види можна поділити на агресивні (що швидко ростуть) та мляві (які повільно ростуть) види, і вони можуть утворитись або з В-клітин, або з Т-клітин. До неходжкінських лімфом В-клітин відносять лімфому Беркітта, хронічний лімфоцитарний лейкоз /
Зо малу лімфоцитарну лімфому (СІ11/511), дифузну лімфому великих В-клітин, фолікулярну лімфому, імунобластну лімфому великих клітин, прекурсорну В-лімфобластну лімфому та лімфому клітин тканини, що одягає спорангій. До неходжкінських лімфом Т-клітин відносять тусовіз їшпдоіїде5, анапластичну лімфому великих клітин та прекурсорну Т-лімфобластну лімфому. Лімфоми, що виникають після трансплантування кісткового мозку або стовбурових клітин, звичайно є неходжкінськими лімфомами В-клітин. Прогнозування і лікування залежать від стадії та виду захворювання.
Передбачають, що у 2013 році у 69 740 чоловіків і жінок (37 600 чоловіків і 32140 жінок) буде діагностовано і 19 020 чоловіків і жінок помруть від неходжкінської лімфоми. У 2006-2010 роках середній вік людини при діагностиці неходжкінської лімфоми становив 66 років. Захворюваність з урахуванням віку становила 19,7 на 100 000 чоловіків і жінок на рік. Ці показники грунтуються на даних про випадки, діагностовані у 2006-2010 роках у 18 географічних регіонах за програмою
ЗЕЕВ. У 2006-2010 роках середній вік смертності від неходжкінської лімфоми становив 76 років.
Показник смертності з урахуванням віку становив 6,4 на 100 000 чоловіків і жінок на рік. Ці показники грунтуються на даних про пацієнтів, які померли у 2006-2010 роках у США. Загальна
Б-річна відносна виживаність у 2003-2009 роках у 18 географічних регіонах за програмою 5ЕЕВН становила 69,0 95.
Лейкемії є видами раку, що починається у кроветворній тканині, такій як кістковий мозок, і спричиняє вироблення великої кількості клітин крові та входження у кровотік. До основних видів лейкемії відносять гострий лімфобластний лейкоз (АГ! /), гострий мієлоїдний лейкоз (АМІ), хронічний лімфоцитарний лейкоз (С1!), хронічний мієлоцитарний лейкоз (СМІ) та лейкоз волоскових клітин (СІ І).
Для цих видів лейкемії як групи передбачають, що у 2013 році у 48 610 чоловіків і жінок (27 880 чоловіків і 20 730 жінок) буде діагностовано і 23 720 чоловіків і жінок помруть від лейкемії. У 2006-2010 роках середній вік діагнозування лейкемії становив 66 років. Захворюваність з урахуванням віку становила 12,8 на 100000 чоловіків і жінок на рік. Ці показники грунтуються на дані про випадки, діагностовано у 2006-2010 роках у 18 географічних регіонах за програмою
ЗЕЕК. У 2006-2010 роках середній вік смертності від лейкемії становив 75 років. Показник смертності з урахуванням віку становив 7,1 на 100000 чоловіків і жінок на рік. Ці показники грунтуються на даних про пацієнтів, які померли у 2006-2010 роках у США. Загальна 5-річна бо відносна виживаність у 2003-2009 роках у 18 географічних регіонах за програмою 5ЕЕВ становила 56,0 95.
Хронічний лімфоцитарний лейкоз (СІ!) є другим найпоширенішим видом лейкемії у дорослих, і звичайно він погіршується повільно. Він часто трапляється у середньому віці або пізніше і рідко зустрічається у дітей. Пацієнтів з СІ | на ранніх стадіях не лікують хіміотерапією, поки у них не виникають симптоми або є свідчення швидкого прогресування хвороби. Ранній початок хіміотерапії не продемонстрував переваг при лікуванні СІ, він навіть може підвищити смертність. При початку хіміотерапії нуклеозидний аналог флударабін використовують найчастіше при первинній терапії СІ. Комбіновані схеми показали покращені показники реакції у декількох клінічних випробуваннях і включають таке: флударабін, циклофосфамід і ритуксимаб (ЕСА); пентостатин, циклофосфамід і ритуксимаб (РСЕ) флударабін, циклофосфамід і мітоксантрон (ЕСМ); циклофосфамід, вінкристин і преднізон (СМР); циклофосфамід, доксорубіцин, вінкристин і преднізон (СНОР). Передбачають, що у 2013 році у 680 чоловіків і жінок (9720 чоловіків і 5960 жінок) діагностують і 4580 чоловіків і жінок помруть від хронічного лімфоцитарного лейкозу. У 2006-2010 роках середній вік діагнозування 15 хронічного лімфоцитарного лейкозу становив 71 рік. Захворюваність з урахуванням віку становила 4,3 на 100000 чоловіків і жінок на рік. Ці показники грунтуються на дані про випадки, діагностовано у 2006-2010 роках у 18 географічних регіонах за програмою 5ЕЕК. У 2006-2010 роках середній вік смертності від хронічного лімфоцитарного лейкозу становив 79 років.
Смертність з урахуванням віку становила 1,4 на 100000 чоловіків і жінок на рік. Ці показники грунтуються на пацієнтах, які померли у 2006-2010 роках у США. Загальна 5-річна відносна виживаність у 2003-2009 роках у 18 географічних регіонах за програмою 5ЕЕВ становила 79,2 90.
Гострий мієлоїдний лейкоз (АМІ) є найпоширенішим видом гострого лейкозу у дорослих.
Теперішнє лікування АМІ. повинно бути достатньо агресивним для досягнення повної ремісії (СВ), оскільки часткова ремісія не забезпечує будь-якої суттєвої переваги виживаності.
Показники ремісії у дорослих з АМІ мають зворотну пропорційність до віку з очікуваним показником ремісії понад 65 95 для осіб молодше 60 років. Дані свідчать, що після досягнення ремісії її тривалість може бути більш короткою у пацієнтів старшого віку. Пацієнти, які експресують антиген клітини-попередника СОЗ34 та/або Р-глікобілок (генний продукт МОРІ),
Зо мають гірші результати. Цитогенетичний аналіз забезпечує частину найсильнішої прогностичної інформації, яку можна одержати, передбачаючи результат індукування ремісії та післяремісійної терапії. До цитогенних аномалій, що свідчать про добрий прогноз, відносять (8; 21), іпм(16) або
К16;16) ії (15:17). Нормальна цитогенетика передвіщує АМІ. середнього ризику. Пацієнти з АМІ, що відрізняється видаленнями довгих плечей або моносемій хромосом 5 або 7; транслокаціями або інверсіями хромосоми 3, (6; 9), (9; 22); або аномаліями хромосоми 11423, мають найгірший прогноз відносно хіміотерапії. Передбачають, що у 2013 році у 14 590 чоловіків і жінок (7820 чоловіків і 6770 жінок) діагностують і 10370 чоловіків і жінок помруть від гострого мієлоїдного лейкозу. У 2006-2010 роках середній вік діагнозування гострого мієлоїдного лейкозу становив 67 років. Захворюваність з урахуванням віку становила 3,7 на 100000 чоловіків і жінок на рік. Ці показники грунтуються на даних про випадки, діагностовано у 2006-2010 роках у 18 географічних регіонах за програмою 5ЕЕК. У 2006-2010 роках середній вік смертності від гострого мієлоїдного лейкозу становив 72 роки. Смертність з урахуванням віку становила 2,8 на 100 000 чоловіків і жінок на рік. Ці показники грунтуються на даних про пацієнтів, які померли у 2006-2010 роках у США. Загальна 5-річна відносна виживаність у 2003-2009 роках у 18 географічних регіонах за програмою 5ЕЕВ становила 24.2 95. Слід зазначити, що вся загальна інформація щодо раку була одержана з вебсайту Національного інституту раку (МС) (мумли.сапсег.дом), і вся статистика грунтується на статистиці захворюваності за програмою
ЗЕЕВ та смертності за даними Національного центру статистики стану здоров'я (МСНБ), наведеній Хауладером та ін. в "Огляді статистики захворюваності на рак за програмою 5ЕЕВ" (Ноуладег М., еї. ам. ЗЕЕВ Сапсег 5біаїївійс5 ВНемієж, 1975-2010, Національний інститут раку,
Бетезда, штат Меріленд, пир://5еег.сапсег.дом/с5//1975 2010/), на основі даних ЗЕЕВ, поданих у листопаді 2012 р., які були розміщені на вебсайті БЕЕВ у 2013 році.
Терапевтична застосовність моноклональних антитіл (тАбрвз) (Колер та Мілштейн, Сс1. Копіег апа С. Міївівїп, Майте 256:495-497 (1975)) втілюється у життя. Нині моноклональні антитіла було дозволено як терапію при трансплантуванні, раку, інфекційних захворюваннях, серцево- судинних захворюваннях та запаленні. Різні ізотопи мають різні ефекторні функції. Такі відмінності у функціях відображаються у відмінних тривимірних структурах для різних ізотипів імуноглобуліну (Алзарі та ін., Р.М. Аїгагі єї а!., Аппиа! Неу. Іттипої)., 6:555-580 (1988)).
Оскільки миші є зручними для імунізації та розпізнають більшість людських антигенів як бо чужорідні, моноклональні антитіла проти людських мішеней з терапевтичним потенціалом звичайно мали мишаче походження. Проте, мишачі моноклональні антитіла мають властиві їм недоліки як людські терапевтичні засоби. Вони потребують частішого дозування, оскільки мишачі моноклональні антитіла у людей мають більш короткий період напіввиведення, що циркулює, аніж людські антитіла. Більш критичним є те, що повторне введення мишачих антитіл до імунної системи людини спричиняє реакцію людської імунної системи шляхом розпізнавання мишачого білка як чужорідного та вироблення реакції антимишачого антитіла (НАМА). Така
НАМА-реакція може спричинити алергійну реакцію та швидке видалення мишачого антитіла із системи, роблячи лікування мишачим антитлом марним. Для уникнення таких ефектів були зроблені спроби створити людські імунні системи всередині мишей.
У перших спробах сподівалися створити трансгенних мишей, здатних реагувати на антигени за допомогою антитіл, що мають людські послідовності (див. Брюгеман та ін., Вгиддетапнп 6ї аї.,
Ргос. Маг. Асад. сі. ОБА 86:6709-6713 (1989)), але стикнулися з обмеженням кількості ДНК, яку можна було стабільно підтримувати за допомогою наявних носіїв для клонування. Застосування клонувальних векторів дріжджової штучної хромосоми (МАС) поклало шлях введенню великих зародкових фрагментів локусу людського Ід у трансгенних ссавців. По суті, більшість людських генів ділянок М, О і ), розташованих на однаковій відстані, виявлених у людському геномі людських константних ділянок, було введено мишам із застосуванням МАС. Один такий штам трансгенної миші відомий як миші ХепоМоизеєФ), і він є у продажу від компанії Атдеп Егетопі,
Іпс. (Фремонт, штат Каліфорнія).
Крім того, антитіла можуть бути одержані із використанням трансгенної миші Меіосіттипе, в якій геномні послідовності, що несуть ендогенні мишачі варіабельні сегменти в локусі важкого ланцюга (сегменти УН, ОН та ОН) та/або легкого каппа-ланцюга (МУК ії УК) імуноглобуліну, були замінені, повністю або частково, людськими геномними послідовностями, що несуть неперегруповані зародкові варіабельні сегменти локусів важкого ланцюга (УН, ОН та УН) та/або легкого каппа-ланцюга (МУК ї УК) людського імуноглобуліну (Недепегоп, Терітаун, штат Нью-
Йорк). Див., наприклад, патенти США МеМе 6,586,251, 6,596,541, 7,105,348, 6,528,313, 6,638,768, та 6,528,314.
Суть винаходу
Цей винахід у деяких аспектах забезпечує антитіла, фрагменти, що зв'язують антигени, та їх
Зо кон'югати антитіло-лікарський засіб (АОС), що зв'язуються з біллами СОЗ37 та поліпептидними фрагментами білків СО37. У деяких втіленнях винахід стосується повністю людських антитіл, кон'югованих з терапевтичним засобом. У деяких втіленнях є застереження, що вся нуклеотидна послідовність за Фігурою 2 не кодована та/або вся амінокислотна послідовність за
Фігурою З є необробленою. У деяких втіленнях вся нуклеотидна послідовність за Фігурою 2 є кодованою та/або вся амінокислотна послідовність за Фігурою З є обробленою, кожна з яких перебуває у відповідній стандартній лікарській формі для людини.
Винахід у деяких аспектах також забезпечує різні імуногенні або терапевтичні композиції, такі як кон'югати антитіло-лікарський засіб, та стратегії лікування раку, що експресує СОЗ37, таких як види раку тканин, перелік яких наведено у Таблиці І (наприклад, АМІ, СІ, МНІ. та
ММ).
Короткий опис креслень
Фігура 1. кКДНК та амінокислотна послідовність СЮОЗ37 показана на фігурі 1. Ініціювальний метіонін підкреслений. Відкрита рамка зчитування проходить від нуклеїнової кислоти 122-967, що включає термінувальний кодон.
Фігура 2. Нуклеотидна та амінокислотна послідовності антитіл до СОЗ37.
Фігура 2А. кДНК та амінокислотна послідовність важкого ланцюга НуСО37-6515.1.1. Двома лініями підкреслена варіабельна ділянка важкого ланцюга, однією лінією підкреслена варіабельна ділянка важкого ланцюга і однією лінією підкреслена константна ділянка важкого ланцюга Ідса2 людини.
Фігура 28. кКДНК та амінокислотна послідовність легкого ланцюга НуСО37-6015.1.1. Двома лініями підкреслена варіабельна ділянка легкого ланцюга, однією лінією підкреслена константна каппа-ділянка людини.
Фігура 3. Амінокислотні послідовності антитіл до СОЗ37.
Фігура ЗА. Амінокислотна послідовність важкого ланцюга НуСО37-6015.1.1. Двома лініями підкреслена варіабельна ділянка важкого ланцюга і однією лінією підкреслена константна ділянка І(ДС2 людини.
Фігура ЗВ. Амінокислотна послідовність легсого ланцюга НуиСОЗ37-6015.1.1. Двома лініями підкреслена варіабельна ділянка легкого ланцюга і однією лінією підкреслена константна каппа- ділянка людини. бо Фігура 4. Вирівнювання антитіл НиСОЗ37-6015.1.1 до зародкової лінії Ід людини.
Фігура 4А. Вирівнювання важкого ланцюга НиСОЗ37-6р015.1.1 до зародкової лінії Ід людини.
Фігура 48. Вирівнювання легкого ланцюга НиСО37-6015.1.1 до зародкової лінії Ід людини.
Фігура 5. Дослідження ефективності НиСО37-6515.1.1 «сММАЕ на встановленій підшкірно людській фолікулярній лімфомі В-клітин бонНа, імплантованій мишам із СВ17/ТКІД.
Фігура 6. Дослідження ефективності НиСО37-6515.1.1 «сММАЕ на встановленій підшкірно моделі ксенотрансплантата людської лімфоми Нато5-АН-ХСЇ, імплантованій мишам із
СВ17/ТКІД.
Фігура 7. Дослідження ефективності НиСО37-6015.1.1.УсСММАЕ на встановленому підшкірно хронічному лімфоцитарному лейкозі людини УУМ3, імплантованому мишам із СВ17/ТКІД.
Фігура 8. Дослідження ефективності НиСОЗ37-6015.1.1.УсСММАЕ на встановленому підшкірно гострому мієлогенному лейкозі людини МУ-4-11, імплантованому мишам із СВ17/ТКІД.
Фігура 9. Дослідження ефективності декількох кон'югатів антитіло-лікарський засіб до СОЗ37 на встановленій підшкірно стійкій до ритуксану людській лінії клітин лімфоми НКатовз-АВ-ХСЇ, імплантованій мишам із ТКІД.
Фігура 10. Виявлення білка СО37 у зразках ракового пацієнта за допомогою ІГХ (імуногістохімії). На Фігурах 1О(А) і 10(В) показані зразки пацієнта з МНІ. На фігурах 10(С) і 10(0) показані зразки ММ пацієнта з ММ.
Фігура 11. Дослідження ефективності моноклональним антитіл НиИСО37-6015.1.1УсММАЕ (які також називають Да5З67Е) і НиСО37-6015.1.1 (які також називають АС567С) на встановленій підшкірно моделі ксенотрансплантата лінії клітин гострого моноцитарного лейкозу людини
МОЇ М-13, імплантованій мишам із ТКІД.
Докладний опис винаходу
Зміст розділів
І) Визначення.
ІІ.) Антитіла до СОЗ7.
І.) Кон'югати антитіло-лікарський засіб у загальних рисах.
ІПКА). Мейтанзиноїди.
І(В). Ауристатини і долостатини.
ІЩС). Каліхеаміцин.
Зо ПКО). Інші цитотоксичні засоби.
ІМ.) Кон'югати антитіло-лікарський засіб, які зв'язують СОЗ37.
М.) Лінкерні одиниці.
МІ.) Розтягувальна одиниця.
МІ.) Амінокислотна одиниця.
МІ.) Спейсерна одиниця.
ЇХ.) Одиниця лікарського засобу.
Х.) Завантаження лікарським засобом.
ХІ) Способи визначення цитотоксичного ефекту кон'югатів антитіло-лікарський засіб.
ХІІ.) Лікування раку, що експресує СОЗ37.
ХІІ.) СО37 як мішень для терапії із застосуванням антитіл.
ХІМ.) Коктейлі кон'югату антитіло-лікарський засіб до СЮО37.
ХМ.) Комбінована терапія.
ХМІ.) Набори/готові вироби.
І) Визначення
Якщо не вказано інакше, передбачають, що всі технічні терміни, умовні позначення та інші наукові вирази або термінологія, використані у цьому описі, мають значення, які звичайно розуміють спеціалісти у галузі, до якої належить цій винахід. У деяких випадках терміни зі звичайно зрозумілими значеннями визначені у цьому описі для ясності та/або зручності, і включення таких визначень не обов'язково необхідно тлумачити як таке, що становить істотну відмінність від того, що звичайно розуміють у цій галузі. Багато методів і процедур, описаних у цьому описі або на які у ньому є посилання, є добре зрозумілими, і спеціалісти у цій галузі звичайно застосовують їх з використанням традиційної методології, як, наприклад, широко застосовані методології молекулярного клонування, описані Сембрук та ін. (Затрьгоок еї аї.,
Моїіесшіаг Сіопіпд: А І арогаїогу Мапиаї! 2па. едйіоп (1989) Соїд бргіпд Натог І абогаїюгу Ргезв,
Соій бргіпа Нагброг, М.У.). Якщо є доречним, процедури, пов'язані з використанням наявних у продажу наборів та реактивів, звичайно проводять відповідно до інструкцій та/або параметрів, визначених виробником, якщо не вказано інакше.
При використанні у цьому описі торгового найменування, посилання на таке торгове найменування також стосується композиції продукту, ліків-дженериків та активного бо фармацевтичного інгредієнта або інгредієнтів продукту під торговим найменуванням, якщо в контексті не зазначено інакше.
Терміни "розповсюджений рак", "місцево розповсюджений рак", "розповсюджена хвороба" та "місцево розповсюджена хвороба" означають види раку, які розповсюдилися крізь капсулу відповідної тканини, і розуміють, що вони включають хворобу на стадії С за системою
Американської урологічної асоціації (АШОА), хворобу на стадії С1-С2 за системою Вітмора-
Джюета (М/пійтоге-Уемжейн) та хворобу на стадії Т3-14 і М. за системою ТММ (пухлина, вузол, метастаз). Загалом, хірургічне втручання не рекомендують пацієнтам з місцево розповсюдженою хворобою, і ці пацієнти мають істотно менш сприятливі наслідки порівняно з пацієнтами, які мають клінічно локалізований (обмежений органом) рак.
Скорочення "АРР" стосується диметилвалін-валін-долаізолеїн-долапроїн-фенілаланін-п- фенілендіаміну (див. Формулу ХМІ нижче).
Скорочення "ММАЕ" стосується монометилауристатину Е (див. Формулу ХІ нижче).
Скорочення "АЕВ" стосується складного ефіру, одержаного шляхом введення у реакцію ауристатину Е з параацетилбензойною кислотою (див. Формулу ХХ нижче).
Скорочення "АЕМВ" стосується складного ефіру, одержаного шляхом введення у реакцію ауристатину Е з бензоїлвалеріяновою кислотою (див. Формулу ХХІ нижче).
Скорочення "ММА" стосується довалін-валін-долаізолеїн-долапроїн-фенілаланіну (див.
Формулу ХМІМ нижче).
Якщо не вказано інакше, термін "алкіл" стосується насиченого вуглеводню з прямим або розгалуженим ланцюгом, що має від близько 1 до близько 20 атомів вуглецю (та всіх комбінацій та субкомбінацій меж і конкретної кількості атомів вуглецю в них), причому перевагу надають наявності від близько 1 до близько 8 атомів вуглецю. Прикладами алкільних груп є метил, етил, н-пропіл, ізо-пропіл, н-бутил, ізо-бутил, сек-бутил, терт-бутил, н-пентил, 2-пентил, З-пентил, 2- метил-2-бутил, н-гексил, н-гептил, н-октил, н-ноніл, н-децил, З-метил-2-бутил, З-метил-1-бутил, 2-метил-1-бутил, 1-гексил, 2-гексил, 3-гексил, 2-метил-2-пентил, З-метил-2-пентил, 4-метил-2- пентил, З-метил-З-пентил, 2-метил-3-пентил, 2,3-диметил-2-бутил і 3,3-диметил-2-бутил.
Алкільні групи, окремо або як частина іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені однією або більше групами, переважно 1-3 групами (та будь-якими додатковими замісниками, вибраними з галогену), у тому числі, але це не є обмеженням, -галогеном, -О-(С1-Св алкілом), -
О-(С2-Св алкенілом), -О-(С2-Св алкінілом), -арилом, -С(О)8", -ОС(О)В", -С(О)ОВ", -С(О)МН», -
С(О)МНА", -С(О)М(А") 2, -«МНО(О) А", -58", -5О0зіІ8", -550)28", -5(0) А", -ОН, -О, -М3з, -МН», -МН(А"), -
М(В")2 ї -СМ, де кожний В" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу і де згадані -О-(С1-Св алкільна), -О-(С2-Св алкенільна), -О-(С2-Св алкінільна), -арильна, -С1-Св алкільна, -С2-Св алкенільна та -С2-Св алкінільна групи можуть бути необов'язково додатково заміщені однією або більше групами, у тому числі, але це не є обмеженням, -С1-Св алкілом, -С2-Св алкенілом, -С2-Св алкінілом, -галогеном, -О-(С1-Св алкілом), -0-(С2-Св алкенілом), -0О-(С2-Св алкінілом), -арилом, -С(О)К"7, -ОС(О", -С(О)ОК", -С(О)МН», -
С(ОМНА", -С(О)М(К І», -«МНе(ОЖ", -5АК7, -5О3К", -5(0)2А", -5(О)К", -ОН, -Мз, -МН», -МН(К"), -
М(В")2 та -«СМ, де кожний КЕ" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу.
Якщо не вказано інакше, терміни "алкеніл" та "алкініл" стосуються прямих та розгалужених ланцюгів вуглецю, що мають від близько 2 до близько 20 атомів вуглецю (та всіх комбінацій і субкомбінацій меж та конкретної кількості атомів вуглецю в них), причому перевагу надають наявності від близько 2 до близько 8 атомів вуглецю. Алкенільний ланцюг має щонайменше один подвійний зв'язок в ланцюгу та алкінільний ланцюг має щонайменше один потрійний зв'язок в ланцюгу. Прикладами алкенільних груп є, але це не є обмеженням, етилен або вініл, алліл, -1-бутеніл, -2-бутеніл, -ізобутиленіл, -1-пентеніл, -2-пентеніл, -З-метил-1-бутеніл, - 2-метил-2-бутеніл і -2,3-диметил-2-бутеніл. Прикладами алкінільних груп є, але це не є обмеженням, ацетиленова, пропаргілова, ацетиленілова, пропінілова, -1-бутинілова, - 2-бутинілова, -1-пентинілова, -2-пентинілова і -3-метил-1 бутинілова групи.
Алкенільна та алкінільна групи, окремо або як частина іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені однією або більше групами, переважно 1-3 групами (та будь-якими додатковими замісниками, вибраними із галогену), у тому числі, але це не є обмеженням, - галогеном, -О-(С1-Св алкілом), -О-(С2-Св алкенілом), -О-(С2-Св алкінілом), -арилом, -С(О)В", -
ОоС(О)В", -С(О)ОН8", -С(О)МН», -С(О)МНА", -С(ОМ(А")2, -«МНО(О)В" -58", -5038",. -5(0)28", -
З(О)В", -ОН, -О0, -Мз, -МН»е, -МН(А), -М(А")» і -СМ, де кожний К" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу і де згадані -О-(С1-Св алкільна), -О-(С2-Св алкенільна), -О-(С2-Св алкінільна), -арильна, -С1-Св алкільна, -С2-Св алкенільна та -С2-Св алкінільна групи можуть бути необов'язково додатково заміщені одним або більше замісниками, 60 у тому числі, але це не є обмеженням, -С1-Св алкілом, -С2-Св алкенілом, -С2-Св алкінілом, -
галогеном, -О-(С1-Св алкілом), -О-(С2-Св алкенілом), -О-(С2Св алкінілом), -арилом, -С(О)К", - оС", -С(ОО", -С(О)МН», -С(ОМНА", -С(ОМ(К 2, -«МНе(Озв", -5К", -5ОЗК", -5(0)2К, - 5(ОЖ", -ОН, -Мз, -МН», -МН(К"), -М(К 2 і -СМ, де кожний К" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу.
Якщо не вказано інакше, термін "алкілен" стосується радикалу вуглеводню з насиченим розгалуженим або прямим ланцюгом, що має від близько 1 до близько 20 атомів вуглецю (та всіх комбінацій і субкомбінацій меж та конкретної кількості атомів вуглецю в них), причому перевагу надають наявності від близько 1 до близько 8 атомів вуглецю, які мають два центри одновалентних радикалів, одержаних видаленням двох атомів водню з однакових або двох різних атомів вуглецю батьківського алкану. Типовими алкіленами є, але це не є обмеженням, метилен, етилен, пропілен, бутилен, пентилен, гексилен, гептилен, оцитилен, нонілен, декален, 1,4-циклогексилен та подібні. Алкіленові групи, окремо або як частина іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені однією або більше групами, переважно 1-3 групами (та будь-якими додатковими замісниками, вибраними з галогену), у тому числі, але це не є обмеженням, - галогеном, -О-(С1-Св алкілом), -О-(С2-Св алкенілом), -О-(С2-Св алкінілом), -арилом, -С(О)В", -
ОоС(О)В", -С(О)ОН8", -С(О)МН», -С(О)МНА", -С(ОМ(А")2, -«МНО(О)В" -58", -5038",. -5(0)28", -
З(О)В", -ОН, -О0, -Мз, -МН», -МН(В"), -«М(АВ")2 та -СМ, де кожний ЕК" незалежно вибирають з -Н, -С1-
Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу і де згадані -О-(С1-Св алкільна), -О-(С2-Св алкенільна), -О-(С2-Св алкінільна), -арильна, -С1-Св алкільна, -С2-Св алкенільна та -С2-Св алкінільна групи можуть бути додатково необов'язково заміщені одним або більше замісниками, у тому числі, але це не є обмеженням, -С1-Св алкілом, -С2-Св алкенілом, -С2-Св алкінілом, - галогеном, -О-(С1-Св алкілом), -О-(С2-Св алкенілом), -О-(С2-Св алкінілом), -арилом, -С(О)В", - оС", -С(ОО", -С(О)МН», -С(ОМНА", -С(ОМ(К 2, -«МНе(Озв", -5К", -5ОЗК", -5(0)2К, - 5(ОЖ", -ОН, -Мз, -МН», -МН(К"), -МЖ(К 2 та -СМ, де кожний К" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2»-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу.
Якщо не вказано інакше, термін "алкенілен" стосується необов'язково заміщеної алкіленової групи, що містить щонайменше один подвійний зв'язок вуглець-вуглець. Прикладами алкеніленових груп є, наприклад, етенілен (-СН-СН-) і пропенілен (-СН-СНОН»-).
Якщо не вказано інакше, термін "алкінілен" стосується необов'язково заміщеної алкіленової
Зо групи, що містить щонайменше один потрійний зв'язок вуглець-вуглець. Прикладами алкініленових груп є, наприклад, ацетилен (-Сб-0-), пропаргіл (-СНа2С-О-) та 4-пентиніл (сСнНснсНнССН-).
Якщо не вказано інакше, термін "арил" стосується одновалентного ароматичного вуглеводневого радикалу із 6-20 атомами вуглецю (та всіх комбінацій і субкомбінацій меж та конкретної кількості атомів вуглецю в них), одержаного видаленням одного атому водню з єдиного атому вуглецю батьківської ароматичної кільцевої системи. Деякі арильні групи представлені в показових структурах як "Аг". Типовими арильними групами є, але це не є обмеженням, радикали, одержані з бензолу, заміщеного бензолу, фенілу, нафталену, антрацену, біфенілу та подібного.
Арильна група, окремо або як частина іншої групи, може бути необов'язково заміщена однією або більше, переважно 1-5, або навіть 1-2 групами, у тому числі, але це не є обмеженням, -галогеном, -С1-Св алкілом, -С2-Св алкенілом, -С2-Св алкінілом, -0О-(С1-Св алкілом), -0-(С2-Св алкенілом), -О-(С2-Св алкінілом), -арилом, -С(О)8", -ОС(О)В8", -С(О)ОВ", -С(О)МН», -
С(ОМНА", -С(О)М(А")2, -МНО(О)А", -5А", -5Оз3А8", -5(О)2А", -5(0)8", -ОН, -МО», -Мз, -МН», -
МН(ВА"), -М(В")2 і -СМ, де кожний ВЕ" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -
С2-Св алкінілу або -арилу і де згадані -С1-Св алкільна, -С2-Св алкенільна, -С2-Св алкінільна, О- (С1-Св алкільна), -0О-(С2-Св алкенільна), -О-(С2-Св алкінільна) та -арильна групи можуть бути додатково необов'язково заміщені одним або більше замісниками, у тому числі, але це не є обмеженням, -С1-Св алкілом, -С2-Св алкенілом, -С2-Св алкінілом, -галогеном, -О-(С1-Св алкілом), -0-(С2-Св алкенілом), -0О-(С2-Св алкінілом), -арилом, -С(О)К"7, -ОС(О", -С(О)ОК", -С(О)МН», -
С(ОМНА", -С(О)М(К І», -«МНе(ОЖ", -5АК7, -5О3К", -5(0)2А", -5(О)К", -ОН, -Мз, -МН», -МН(К"), -
М(В")2 та -СМ, де кожний КЕ" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу.
Якщо не вказано інакше, термін "арилен" стосується необов'язково заміщеної арильної групи, яка є двовалентною (тобто одержаною видаленням двох атомів водню з однакових або двох різних атомів вуглецю батьківської ароматичної кільцевої системи) і може бути в орто, мета або пара конфігураціях, як показано в наведених далі структурах з фенілом як показовою арильною групою:
- З
Типовими "-(С1-Св алкілен)арильними", "-(С2-Св алкенілен)яарильними" та /"-(С2-Св алкініленларильними" групами є, але це не є обмеженням, бензил, 2-фенілетан-і-іл, 2- фенілетен-1-іл, нафтилметил, 2-нафтилетан-і-іл, 2-нафтилетен-1-іл, нафтобензил, 2- нафтофенілетан-1-іл та подібне.
Якщо не вказано інакше, термін "гетероцикл" стосується моноциклічної, біциклічної або поліциклічної кільцевої системи, що має від З до 14 кільцевих атомів (які також називають членами кільця), де щонайменше один атом кільця у щонайменше одному кільці є гетероатомом, вибраним із М, 0, Р або 5 (та всіх комбінацій і субкомбінацій меж та конкретної кількості атомів вуглецю і гетероатомів в них). Гетероцикл може мати від 1 до 4 кільцевих гетероатомів, незалежно вибраних з М, О, Р або 5. Один або більше М, С або 5 атомів у гетероциклі можуть бути окислені. Моноциклічний гетероцикл переважно має 3-7 членів кільця (наприклад, 2-6 атомів вуглецю і 1-3 гетероатоми, незалежно вибрані з М, 0, Р або 5),ї біциклічний гетероцикл переважно має 5-10 членів кільця (наприклад, 4-9 атомів вуглецю та 1-3 гетероатоми, незалежно вибрані з М, О, Р або 5). Кільце, що містить гетероатом, може бути ароматичним або неароматичним. Якщо не вказано інакше, гетероцикл прикріплений до своєї додаткової групи на будь-якому гетероатомі або атомі вуглецю, що спричиняє утворення стійкої структури.
Гетероцикли описані Пакветте (Радиеце) у виданнях "Принципи сучасної гетероциклічної хімії" ("Ргіпсіріє5 ої Модегп Неїегосусіїс Спетівзігу", УМ.А. Вепіатіп, Мем/ МогК, 1968), зокрема в
Главах 1, 3, 4, 6, 7 і 9; "Хімія гетероциклічних сполук, серія монографій" (Те Спетівзігу ої
Неїегосусіїс Сотроипа», А 5егіез ої Моподгарп5", допп УмМіеу 5 5оп5, Мем/ МогК, від 1950 року дотепер), зокрема в Томах 13, 14, 16, 19 ії 28; та у "Журналі американського хімічного співтовариства" (9. Ат. Спет. ос. 82:5566 (1960)).
Прикладами "гетероциклічних" груп є, як приклад, але не як обмеження, піридил, дигідропіридил, тетрагідропіридил (піперидил), тіазоліл, піримідиніл, фураніл, тієніл, піроліл, піразоліл, імідазоліл, тетразоліл, бензофураніл, тіанафталеніл, індоліл, індоленіл, хінолініл, ізохінолініл, бензимідазоліл, піперидиніл, 4-піперидоніл, піролідиніл, 2-піролідоніл, піролініл, тетрагідрофураніл, біс-тетрагідрофураніл, тетрагідропіраніл, біс-тетрагідропіраніл, тетрагідрохінолініл, тетрагідроізохінолініл, декагідрохінолініл, октагідроізохінолініл, азоциніл, тріазиніл, бН-1,2,5-тіадіазиніл, 2Н, бнН-1,5,2-дитіазиніл, тієніл, тіантреніл, піраніл, ізобензофураніл, хроменіл, ксантеніл, феноксатиніл, 2Н-піроліл, ізотіазоліл, ізоксазоліл, піразиніл, піридазиніл, індолізиніл, ізоіндоліл, ЗН-індоліл, 1Н-індазоліл, пуриніл, 4Н-хінолізиніл, фталазиніл, нафтиридиніл, хіноксалініл, хіназолініл, циннолініл, птеридиніл, 4Н-карбазоліл, карбазоліл, р-карболініл, фенантридиніл, акридиніл, піримідиніл, фенантролініл, феназиніл, фенотіазиніл, фуразаніл, феноксазиніл, ізохроманіл, хроманіл, імідазолідиніл, імідазолініл, піразолідиніл, піразолініл, піперазиніл, індолініл, ізоіїндолініл, хінуклідиніл, морфолініл, оксазолідиніл, бензотріазоліл, бензизоксазоліл, оксиндоліл, бензоксазолініл та ізатиноїл. "Гетероциклічними" групами, яким надають перевагу, є, але це не є обмеженням, бензофураніл, бензотіофеніл, індоліл, бензопіразоліл, коумариніл, ізохінолініл, піроліл, тіофеніл, фураніл, тіазоліл, імідазоліл, піразоліл, тріазоліл, хінолініл, піримідиніл, піридиніл, піридоніл, піразиніл, піридазиніл, ізотіазоліл, ізоксазоліл і тетразоліл.
Гетероциклічна група, окремо або як частина іншої групи, може бути необов'язково заміщена однією або більше групами, переважно 1-2 групами, у тому числі, але це не є обмеженням, -С1-Св алкілом, -С2-Св алкенілом, -С2-Св алкінілом, -галогеном, -О-(С1-Св алкілом), -0-(С2-Св алкенілом), -О-(С2-Св алкінілом), -арилом, -С(О)8", -ОС(О)В8", -С(О)ОВ", -С(О)МН», -
С(О)МНА", -С(ОМ(А)2, -«МНО(О)А", -58"7, -5Оз38", -550)28", -5(0)8", -ОН, -Мз, -МНе, -МН(В"), -
М(В")2 ї -СМ, де кожний В" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу, і де згадані -О-(С1-Св алкільна), -О-(С2-Св алкенільна), -О-(С2-Св алкінільна), 0 -С01-Св алкільна, -С2-Св алкенільна, -С2-Св алкінільна та -арильна групи можуть бути додатково необов'язково заміщені одним або більше замісниками, у тому числі, але це не є обмеженням, -
Сі-Св алкілом, -С2-Св алкенілом, -С2-Св алкінілом, -галогеном, -О-(С1-Св алкілом), -О-(С2-Св алкенілом), -О-(С2-Св алкінілом), -арилом, -С(О)", -ОС(О", -С(О)О", -С(О)МН», -«С(ОМНЕ", -
См, -«МНе(ОК", -5К7, -50з3", -550)2К7, -(О)", -ОН, -Мз, -МН», -«МН(К"), -МЩ(К 2 і -СМ, де кожний К" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або арилу.
Як приклад і не як обмеження вуглець-сполучені гетероцикли можуть бути сполучені у таких положеннях: положенні 2, 3, 4, 5 або 6 піридину; положенні 3, 4, 5 або 6 піридазину; положенні 2, 4, 5 або 6 піримідину; положенні 2, 3, 5 або 6 піразину; положенні 2, 3, 4 або 5 фурану, тетрагідрофурану, тіофурану, тіофену, піролу або тетрагідропіролу; положенні 2, 4 або 5 оксазолу, імідазолу або тіазолу; положенні 3, 4 або 5 ізоксазолу, піразолу або ізотіазолу; положенні 2 або З азиридину; положенні 2, З або 4 азетидину; положенні 2, 3, 4, 5, 6, 7 або 8 хіноліну; або положенні 1, 3, 4, 5, 6, 7 або 8 ізохіноліну. Але більш типовим є коли вуглець- сполучені гетероцикли включають 2-піридил, З-піридил, 4-піридил, 5-піридил, б-піридил, 3- піридазиніл, 4-піридазиніл, 5-піридазиніл, б-піридазиніл, 2-піримідиніл, 4-піримідиніл, 5- піримідиніл, б-піримідиніл, 2-піразиніл, З-піразиніл, 5-піразиніл, б-піразиніл, 2-тіазоліл, 4-тіазоліл або 5-тіазоліл.
Як приклад і не як обмеження азот-сполучені гетероцикли можуть бути сполучені у положенні 1 азиридину, азетидину, піролу, піролідину, 2-піроліну, З-піроліну, імідазолу, імідазолідину, 2-імідазоліну, З-імідазоліну, піразолу, піразоліну, 2-піразоліну, З-піразоліну, піперидину, піперазину, індолу, індоліну або 1Н-індазолу; положенні 2 ізоіндолу або ізоіндоліну; положенні 4 морфоліну; та положенні 9 карбазолу або рВ-карболіну. Але більш типовим є, коли азот-сполучені гетероцикли включають 1-азиридил, 1-азетедил, 1-піроліл, 1-імідазоліл, 1- піразоліл і 1-піперидиніл.
Якщо не вказано інакше, термін "карбоцикл" стосується насиченої або ненасиченої неароматичної моноциклічної, біциклічної або поліциклічної кільцевої системи, що має 3-14 кільцевих атомів (та всіх комбінацій і субкомбінацій меж та конкретної кількості атомів вуглецю в них), де всі атоми кільця є атомами вуглецю. Моноциклічні карбоцикли переважно мають 3-6 кільцевих атомів, ще краще 5 або 6 кільцевих атомів. Біциклічні карбоцикли переважно мають 7- 12 кільцевих атомів, наприклад, розташованих у вигляді біциклічної (4,51, (5,51, І(5,6| або (6,6) системи, або 9 чи 10 кільцевих атомів, розташованих у вигляді біциклічної (5,6) або (б,б) системи. Термін "карбоцикл" включає, наприклад, моноциклічне карбоциклічне кільце, конденсоване з оарильним кільцем (наприклад, моноциклічне карбоциклічне кільце, конденсоване з бензольним кільцем). Карбоцикли переважно мають 3-8 кільцевих атомів вуглецю.
Зо Карбоциклічні групи, окремо або як частина іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені, наприклад, однією або більше групами, переважно 1 або 2 групами (та будь-якими додатковими замісниками, вибраними з галогену), у тому числі, але це не є обмеженням, - галогеном, -С1-Св алкілом, -С2-Св алкенілом, -С2-Св алкінілом, -О-(С1-Св алкілом), -О-(С2-Св алкенілом), -О-(С2-Св алкінілом), -арилом, -С(О)8", -ОС(О)В", -С(О)ОВ", -С(О)МН», -С(О)МНА", -
С(О)М(ВА")», -«МНСТ(С)В", -5А", -5ОзА", -5(0)28", -(0)8", -ОН, -О, -Мз, -МН», -МН(А"), -М(А")» ї -СМ, де кожний К" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або - арилу і де згадані -С1-Св алкільна, -С2-Св алкенільна, -С2-Св алкінільна, -0-(С1-Св алкільна), -О- (Со»-Св алкенільна), -О0-(Сб2-Св алкінільна) та -арильна групи можуть бути додатково необов'язково заміщені одним або більше замісниками, у тому числі, але це не є обмеженням, -
Сі-Св алкілом, -С2-Св алкенілом, -С2-Св алкінілом, -галогеном, -О-(С1-Св алкілом), -О-(С2-Св алкенілом), -О-(С2-Св алкінілом), -арилом, -С(О)", -ОС(О", -С(О)О", -С(О)МН», -«С(ОМНЕ", - см, -«МНе(ОК", -5К7, -50з3", -550)2К7, -(О)", -ОН, -Мз, -МН», -«МН(К"), -МЩ(К 2 і -СМ, де кожний К" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або - арилу.
Прикладами моноциклічних карбоциклічних замісників є -циклопропіл, -циклобутил, - циклопентил, -1-циклопент-1-еніл, -1-циклопент-2-еніл, -1-циклопент-З-еніл, циклогексил, -1- циклогекс-1-еніл, -1-циклогекс-2-еніл, -1-циклогекс-3-еніл, -циклогептил, -циклооктил, -1,3- циклогексадієніл, -1,4-циклогексадієніл, -1,3-циклогептадієніл, -1,3,5-циклогептатрієніл і «- циклооктадієніл.
Термін "карбоцикло", при використанні окремо або як частини іншої групи, стосується необов'язково заміщеної карбоциклічної групи, як визначено вище, яка є двовалентною (тобто одержаною видаленням двох атомів водню з однакових або двох різних атомів вуглецю батьківської карбоциклічної кільцевої системи).
Якщо не вказано інакше за контекстом, дефіс (-) позначає точку прикріплення до підвішеної молекули. Відповідно, термін "-(С1-Св алкілен)арил" або "-Сі-Св алкілен(арил)у" стосується радикалу С.і-Св алкілену, як визначено тут, де алкіленовий радикал прикріплений до підвішеної молекули на будь-якому з атомів вуглецю алкіленового радикалу і один з атомів водню, прикріплений до атому вуглецю алкіленового радикалу, заміщений радикалом арилу, як визначено тут. бо Якщо конкретна група є "заміщеною", ця група може мати один або більше замісники,
переважно від одного до п'яти замісників, ще краще від одного до трьох замісників, найкраще від одного до двох замісників, незалежно вибраних з переліку замісників. Група може, проте, загалом мати будь-яку кількість замісників, вибраних з галогену. Групи, які є заміщеними, позначені відповідним чином.
Треба розуміти, що визначення будь-якого замісника або змінної величини у певному місці розташування в молекулі не залежить від відповідного визначення в інших місцях у цій молекулі. Є зрозумілим, що замісники та моделі заміщення в сполуках за цим винаходом можуть бути обрані спеціалістом у цій галузі для одержання сполук, що є хімічно стабільними і які можна легко синтезувати за допомогою технічних прийомів, відомих у цій галузі, а також описаних тут способів.
Використаний тут термін "захисні групи" стосується груп, які вибірково блокують, тимчасово або постійно, один реакційноспроможний центр у багатофункціональній сполуці. Підходящі гідрокси-захисні групи для застосування у наведених втіленнях є фармацевтично прийнятними і можуть потребувати або не потребувати відщеплення від вихідної сполуки після введення суб'єктові для забезпечення активності сполуки. Розщеплення відбувається шляхом звичайних метаболічних процесів в організмі. Гідрокси-захисні групи є добре відомими у цій галузі, див. видання "Захисні групи в органічному синтезі" Гріна та Вутса (Ргоїесіїме Сгоир5 іп Огдапіс
Зупіпезів, Т. МУ. Стеєпе апа Р. сх. М. М/цїв, Чонп УМіІеу в 5опв5, 3-тє видання), включене тут у всій повноті шляхом посилання і в усіх відношеннях, і включають, наприклад, ефірні (наприклад, алкілефіри та силілефіри, у тому числі, наприклад, діалкілсилілефір, тріалкілсилілефір, діалкілалкоксисилілефір), складноефірні, карбонатні, карбаматні, сульфонатні та фосфатні захисні групи. Прикладами гідрокси-захисних груп є, але це не є обмеженням, метиловий ефір; метоксиметиловий ефір, метилтіометиловий ефір, (фенілдиметилсиліл) метоксиметиловий ефір, бензилоксиметиловий ефір, п-метоксибензилоксиметиловий ефір, п- нітробензилоксиметиловий ефір, о-нітробензилоксиметиловий ефір, (4- метоксифенокси)метиловий ефір, гваяколметиловий ефір, т-бутоксиметиловий ефір, 4- пентенілоксиметиловий ефір, силоксиметиловий ефір, 2-метоксіетоксиметиловий ефір, 2,2,2- трихлоретоксиметиловий ефір, біс(2-хлоретокси)метиловий ефір, 2- (триметилсиліл)етоксиметиловий ефір, ментоксиметиловий ефір, тетрагідропіраніловий ефір, 1-
Зо метоксициклогексиловий ефір, 4-метокситетрагідротіопіраніловий ефір, 4- метокситетрагідротіопіраніловий ефір З, з-діоксид, 1-К2-хлор-4-метил)феніл|)|-4- метоксипіперидин-4-іловий ефір, 1-(2-фторфеніл)-4-метоксипіперидин-4-іловий ефір, 1,4- діоксан-2-іловий ефір, тетрагідрофураніловий ефір, тетрагідротіофураніловий ефір; заміщені етилові ефіри, такі як 1-етоксієтиловий ефір, 1-(2-хлоретоксі)детиловий ефір, 1-(2- (триметилсиліл)етокс|етиловий ефір, 1-метил-1-метоксіетиловий ефір, 1-метил-1- бензилоксіетиловий ефір, 1-метил-1-бензилокси-2-фторетиловий ефір, 1-метил-1- феноксіетиловий ефір, 2-триметилсиліловий ефір, т-бутиловий ефір, алліловий ефір, пропаргілові ефіри, п-хлорфеніловий ефір, п-метоксифеніловий ефір, бензиловий ефір, п- метоксибензиловий ефір, 3,4-диметоксибензиловий ефір, триметилсиліловий ефір, тріетилсиліловий ефір, трипропілсилілефір, диметилізопропілсиліловий ефір, діетилізопропілсиліловий ефір, диметилгексилсиліловий ефір, т-бутилдиметилсиліловий ефір, дифенілметилсиліловий ефір, бензоїлформатний складний ефір, ацетатний складний ефір, хлорацетатний складний ефір, дихлорацетатний складний ефір, трихлорацетатний складний ефір, трифторацетатний складний ефір, метоксіацетатний складний ефір, трифенілметоксіацетатний складний ефір, фенілацетатний складний ефір, бензоатний складний ефір, алкіловий метил карбонат, алкіл 9-фторенілметил карбонат, алкіл етилкарбонат, алкіл 2,2,2,-трихлоретил карбонат, 1,1,-диметил-2,2,2-трихлоретил карбонат, алкілсульфонат, метансульфонат, бензилсульфонат, тозилат, метиленацеталь, етиліденацеталь і т-бутилметиліденкеталь. Захисні групи, яким надають перевагу, представлені формулами -Н2г, -55(82(8г)(Вг), -С(О)Не, -С(О)0О На, -С(О)МН(НВг), -5(0)282, -5002ОН, Р(ІФОХОН)» і -
РІООХОН)ОНТ?, де Бе означає Сі-Сго оалкіл, С2-Сго оалкеніл, С2-Сго алкініл, -01-С2о алкілен(карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(карбоцикл), -Св-Сто арил, -
Сі-Сго алкілен(арил), -С2-Сго алкенілен(арил), -С2-Сго алкінілен(арил), /--С1-СОго алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл)у або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл), де радикали згаданих алкілу, алкенілу, алкінілу, алкілену, алкенілену, алкінілену, арилу, карбоциклу і гетероциклу, окремо або як частина іншої групи, є необов'язково заміщеними. "Зміну нативного профілю глікозилування" треба розуміти для цілей цього винаходу як таке, що означає видалення однієї або більше вуглеводневих часток, наявних у нативній послідовності СО37 (видаленням основного сайту глікозилування або усуненням глікозилування 60 хімічним та/(або ферментативним способом), та/"або додавання одного або більше сайтів глікозилування, яких немає в нативній послідовності СОЗ37. Крім того, ця фраза включає кількісні зміни у глікозилуванні нативних білків, пов'язані зі зміною в основних властивостях та пропорціях різних присутніх вуглеводневих часток.
Термін "аналог" стосується молекули, що є структурно подібною або має подібні чи відповідні характерні ознаки з іншою молекулою (наприклад, споріднений до СОЗ37 білок).
Наприклад, аналог білка СОЗ37 може специфічним чином зв'язуватись антитілом або Т- лімфоцитом, що специфічним чином зв'язується з СОЗ37.
Термін "антитіло" використовують у найширшому смислі, якщо чітко не вказано інакше.
Відповідно, "антитіло" може бути природного походження або штучним, таким як моноклональні антитіла, одержані традиційною гібридомною технологією. Антитіла до СО37 включають моноклональні та поліклональні антитіла, а також фрагменти, що містять антиген-зв'язувальний домен та/або одну чи більше ділянки цих антитіл, що визначають компліментарність.
Використаний тут термін "антитіло" стосується будь-якої форми антитіла або його фрагменту, що специфічним чином зв'язується з СОЗ37 та/або проявляє бажану біологічну активність, і особливо охоплює моноклональні антитіла (у тому числі повнорозмірні моноклональні антитіла), поліклональні антитіла, мультиспецифічні антитіла (наприклад, біспецифічні антитіла) та фрагменти антитіл до тих пір, поки вони специфічним чином зв'язуються з СОЗ37 та/або проявляють бажану біологічну активність. Будь-яке специфічне антитіло може бути використане у передбачених тут способах та композиціях. Так, в одному втіленні термін "антитіло" охоплює молекулу, що містить щонайменше одну варіабельну ділянку імуноглобулінової молекули легкого ланцюга та щонайменше одну варіабельну ділянку молекули важкого ланцюга, які у поєднанні утворюють специфічний сайт зв'язування для антигену-мішені. В одному втіленні антитілом є до антитіло. Наприклад, антитілом є Іде, Ідс2, ІдоЗ або Ідс4 антитіло. Антитіла, придатні для способів і композицій за винаходом, можуть бути утворені в культурі клітин, в бактеріофазі або в різних тваринах, включаючи, але це не є обмеженням, корів, кролей, кіз, мишей, пацюків, хом'яків, морських свинок, овець, собак, кішок, мавп, шимпанзе та людиноподібних мавп. Відповідно, в одному втіленні антитілом за цим винаходом у деяких втіленнях є антитіло ссавця. Бактеріофагові технічні прийоми можуть бути використані для відокремлення первісного антитіла або одержання варіантів зі зміненими характеристиками
Зо специфічності чи авідності. Такі технічні прийоми є стандартними і добре відомими у цій галузі.
В одному втіленні антитіло одержують рекомбінантними методами, відомими у цій галузі.
Наприклад, рекомбінантне антитіло може бути одержане шляхом трансфікування клітини- хазяїна вектором, який містить послідовність ДНК, що кодує антитіло. Можуть бути використані один або більше векторів для трансфікування послідовності ДНК, що експресує принаймні одну
МІ. та одну МН ділянку в клітині-хазяїні. Типовими описами рекомбінантних методів утворення та одержання антитіл є такі видання: Делвес "Вироблення антитіл: важливі технічні прийоми" (Оєсіме5, АМТІВОЮСМ РКОВБИСТІОМ: ЕЗЗЕМТІАЇ ТЕСНМІОЦОЕВ (Уміеу, 1997)); Шефард та ін. "Моноклональні антитіла" (Зперпагоа, еїгаІ., МОМОСГОМАГ АМТІВООІЕ5З (Охгога Опімегейу Ргез5, 2000)); Гоудинг "Моноклональні антитіла: принципи та практика" (Содіпду, МОМОСГОМАЇ.
АМТІВООІЕ5: РКІМСІР Е5 АМО РЕАСТІСЕ (Асадетіс Ргев55, 1993)); та "Сучасні протоколи в імунології" (СОЕКЕМТ РКОТОСОЇ 5 ІМ ІММОМОГ ОС (Чопп УмМіеу 5 Зоп5, останнє видання)).
Антитіло за цим винаходом може бути модифіковане рекомбінантними методами для підвищення ефективності антитіла в опосередковуванні бажаної функції. Отже, до обсягу винаходу входить те, що антитіла можуть бути модифіковані за допомогою заміщень із використанням рекомбінантних методів. Звичайно заміщення є консервативними заміщеннями.
Наприклад, принаймні одна амінокислота в константній ділянці антитіла може бути заміщена іншим залишком. Див., наприклад, патент США Мо5,624,821, патент США Моб,194,551, міжнародну заявку УМО 9958572; і Ангал та ін. "Молекулярна імунологія" (Апааї, еї аї., Мої.
Ітітипої. 30: 105-08 (1993)). Модифікація в амінокислотах включає видалення, додавання та заміщення амінокислот. У деяких випадках такі зміни здійснюють для зниження небажаної діяльності, наприклад, комплементзалежної цитотоксичності. Часто антитіла мітять шляхом приєднання, ковалентним або нековалентним чином, речовини, що забезпечує помітний сигнал.
Відомий широкий спектр міток та способів здійснення кон'югації, і про них широко повідомляють як у технічній, так і в патентній літературі. Ці антитіла можуть бути перевірені на предмет зв'язування з нормальним або дефектним СОЗ37. Див., наприклад, "Конструювання антитіл: практичний підхід" (АМТІВОЮМ ЕМСІМЕЕВІМа: А РВАСТІСАЇ АРРВОАСН (Охгога Опіметейу
Ргезв, 1996)). Підходящі антитіла з бажаною біологічною активністю можуть бути ідентифіковані із використанням наведених далі аналізів в умовах іп міго, включаючи такі, але це не є обмеженням: проліферація, міграція, прилипання, ріст м'якого агару, ангіогенез (розвиток бо кровоносних судин), комунікація клітина-клітина, апоптоз, транспортування, сигнальна трансдукція, і таких аналізів іп мімо, як інгібування росту пухлин. Передбачені тут антитіла також можуть бути придатними для застосування у діагностиці. Як імобілізовані або не- нейтралізувальні антитіла їх можна перевірити на предмет їхньої здатності зв'язуватись зі специфічним антигеном без інгібування рецептор-зв'язувальної або біологічної активності антигену. Як нейтралізувальні антитіла вони можуть бути придатними в аналізах конкурентного зв'язування. Їх також можна використовувати для кількісного аналізу СО37 або його рецептора.
Використаний тут термін "антиген-зв'язувальна частка" антитіла або "фрагмент антитіла" (або просто "частка антитіла") стосується одного або більше фрагментів антитіла до СО37, що зберігають здатність специфічним чином зв'язуватись з антигеном (наприклад, СОЗ37 та варіанти; Фігура 1). Було показано, що антиген-зв'язувальну функцію антитіла можуть виконувати фрагменти повнорозмірного антитіла. Прикладами зв'язувальних фрагментів, охоплених терміном "антиген-зв'язувальна частка" антитіла, є: (ії) Рар-фрагмент, одновалентний фрагмент, що складається з Мі, Мн, Сі і Сні доменів; (ії) Е(аб)»2 фрагмент, двовалентний фрагмент, що містить два Гар-фрагменти, сполучені дисульфідним містком у шарнірній ділянці; (ії) гд-фрагмент, що складається з Мн і Сні доменів; (ім) Ем-фрагмент, що складається з Мі і Мн одного плеча антитіла; (м) аАБбБ-фрагмент (Умага еї аї., (1989) Маїйге 341:544-546), що складається з Мн домену; та (мі) ізольована ділянка, що визначає компліментарність (СОК). Крім того, хоча два домени Ем-фрагменту, Мі і Мн, кодовані окремими генами, вони можуть бути поєднані, із застосуванням рекомбінантних методів, синтетичним лінкером, що дозволяє їм бути створеними у вигляді єдиного білкового ланцюга, в якому Мі і Мн ділянки складають пари для утворення одновалентних молекул (відомого як єдиний ланцюг Ем (з5сЕм)); див., наприклад, Берд та ін. (Віга еї аїІ. (1988) 5Зсіепсе 242:423-426); та Хьюстон та ін. (Ни5юоп еї аї. (1988) Ргос. Маї).
Асад. 5сі. ОБА 85:5879-5883). Такі одноланцюгові антитіла також розуміють як такі, що охоплені терміном "антиген-зв'язувальна частка" антитіла. Ці фрагменти антитіл одержують (із застосуванням традиційних технічних прийомів, відомих спеціалістам у цій галузі, і ці фрагменти перевіряють на придатність таким самим чином, як і інтактні антитіла.
Як використано у цьому описі, будь-яка форма "антигену" може бути використана для одержання атитіла, що є специфічним до СО37. Отже, виведений антиген може бути одиночним епітопом, множинними епітопами або повним білком окремо або у поєднанні з одним або
Зо більше засобами, що підвищують імуногенність, відомими у цій галузі. Виведений антиген може бути ізольованим повнорозмірним білком, білком клітинної поверхні (наприклад, який імунізує клітинами, трансфектованими щонайменше частиною антигену) або розчинним білком (наприклад, який імунізує лише позаклітинною частиною домену білка). Антиген може бути одержаний у генетично-модифікованій клітині. ДНК, що кодує антиген, може бути геномною або негеномною (наприклад, кКДНК), і кодує щонайменше частину позаклітинного домену. Як використано у цьому описі, термін "частина", в контексті "антигену", стосується мінімальної кількості амінокислот або нуклеїнових кислот, залежно від ситуації, для складання імуногенного епітопу антигену, що становить інтерес. Можуть бути використані будь-які генетичні вектори, придатні для трансформування клітин, що становлять інтерес, включаючи, але це не є обмеженням, аденовірусні вектори, плазміди та невірусні вектори, такі як катіонні ліпіди. В одному втіленні антитіло у способах та композиціях за цим винаходом специфічним чином зв'язується щонайменше з частиною позаклітинного домену СЮОЗ37, що становить інтерес.
Антитіла або їхні антиген-зв'язувальні фрагменти, передбачені у цьому винаході, можуть бути кон'юговані з "бідоактивним агентом". Як використано тут, термін "біоактивний агент" стосується будь-якої синтетичної або природної сполуки, яка зв'язує антиген та/або підвищує чи опосередковує бажаний біологічний ефект для посилення токсинів, що вбивають клітини. В одному втіленні зв'язувальні фрагменти, що є придатними для цього винаходу, є біологічно активними фрагментами. Використаний тут термін "біологічно активний" стосується антитіла або фрагмента антитіла, здатного зв'язуватись із бажаним антигенним епітопом і прямо чи опосередковано чинити біологічний ефект. Прямі ефекти включають, але це не є обмеженням, модулювання, стимулювання та/або інгібування сигналу росту, модулювання, стимулювання та/або інгібування антиапоптичного сигналу, модулювання, стимулювання та/або інгібування апоптичного або некротичного сигналу, модулювання, стимулювання та/або інгібування каскаду
АрСС (опосередкованої антитілами клітинної цитотоксичності) і модулювання, стимулювання та/або інгібування каскаду СОС (комплементзалежної цитотоксичності). "Біспецифічні" антитіла є також придатними для використання у способах та композиціях за цим винаходом. Використаний тут термін "біспецифічне антитіло" стосується антитіла, звичайно моноклонального антитіла, що має специфічність зв'язування принаймні двох різних антигенних епітопів. В одному втіленні епітопи походять з одного антигену. В іншому втіленні епітопи бо походять від двох різних антигенів. Способи одержання біспецифічних антитіл відомі у цій галузі. Наприклад, біспецифічні антитіла можуть бути одержані рекомбінантним чином із застосуванням ко-експресії двох пар важких ланцюгів/легких ланцюгів імуноглобуліну. Див., наприклад, Мілштейн та ін. (Міїєтейїйп еї аїЇ., Маїшге 305:537-39 (1983)). Як альтернатива, біспецифічні антитіла можуть бути одержані із застосуванням хімічного зв'язку. Див., наприклад,
Бреннан та ін. (Вгеппап, еї аї.,, Зсіеєпсе 229:81 (1985)). Біспецифічні антитіла включають фрагменти біспецифічних антитіл. Див., наприклад, Холінгер та ін. (Ноїїїпдег, єї аї., Ргос. Маї).
Асад. 5сі. Ш.5.А. 90:6444-48 (1993)), Грубер та ін. (Сгибег, еї аї., У. Іттипої. 152:5368 (1994)).
Описані тут моноклональні антитіла більш конкретно включають "химерні" антитіла, в яких частина важкого та/або легкого ланцюга є ідентичною або гомологічною відповідним послідовностям в антитілах, виведених з конкретного виду або які належать до певного класу чи підкласу антитіл, а решта ланцюга (ланцюгів) є ідентичною або гомологічною відповідним послідовностям в антитілах, виведених з іншого виду або які належать до іншого класу чи підкласу антитіл, а також фрагменти таких антитіл, якщо вони специфічним чином зв'язуються із антигеном-мішенню та/або проявляють бажану біологічну активність (патент США Мо4,816,567; та Морисон та ін. (Моїтізоп еї а!., Ргос. Маї!. Асай. 5сі. ОБА 81: 6851-6855 (1984)).
Термін "хіміотерапевтичний засіб" стосується всіх хімічних сполук, що є ефективними в інгібуванні росту пухлин. Необмежувальними прикладами хіміотерапевтичних засобів є алкілувальні засоби; наприклад, азотисті іприти, етиленімінові сполуки та алкілсульфонати; антиметаболіти, наприклад, фолієва кислота, пуринові або піримідинові антагоністи; мітотичні інгібітори, наприклад, антитубулінові засоби, такі як алкалоїди вінка, ауристатини та похідні подофілотоксину; цитотоксичні антибіотики; сполуки, що руйнують або втручаються в експресію чи реплікацію ДНК, наприклад, зв'язувачі малого рівчака ДНК; та антагоністи рецепторів фактору росту. Крім того, хіміотерапевтичними засобами є цитотоксичні засоби (визначені тут), антитіла, біологічні молекули та малі молекули.
Термін "сполука" стосується та охоплює саму хімічну сполуку, а також наведене далі, незалежно від того, чи вказано про це чітко, чи ні, і якщо з контексту чітко не випливає, що наведене далі має бути виключене: аморфні та кристалічні форми сполуки, у тому числі поліморфні форми, де ці форми можуть бути частиною суміші або існувати окремо; форми вільних кислот та вільних основ сполуки, якими звичайно є форми, показані у передбачених в
Зо цьому описі структурах; ізомери сполуки, а саме оптичні ізомери і таутомерні ізомери, де оптичні ізомери включають енантіомери та діастереомери, хиральні ізомери та нехиральні ізомери, і оптичні ізомери включають ізольовані оптичні ізомери, а також суміші оптичних ізомерів, у тому числі рацемічні та нерацемічні суміші; де ізомер може бути в ізольованій формі або у суміші з одним або більше іншими ізомерами; ізотопи сполуки, у тому числі дейтерій- вмісні ії тритій-вмісні сполуки, і у тому числі сполуки, що містять радіоїзотопи, у тому числі терапевтично і діагностично ефективні радіоїзотопи; мультимерні форми сполуки, у тому числі димерні, тримерні та інші форми; солі сполуки, переважно фармацевтично прийнятні солі, у тому числі солі приєднання кислоти та солі приєднання основи, у тому числі солі, що мають органічні протиіони та неорганічні протиіони, і у тому числі цвіттер-іонні форми, де якщо сполука сполучена з двома або більше протиіонами, два або більше протиіони можуть бути однаковими або різними; та сольвати сполуки, у тому числі гемісольвати, моносольвати, дисольвати тощо, у тому числі органічні сольвати та неорганічні сольвати, причому згадані неорганічні сольвати включають гідрати; де якщо сполука сполучена з двома або більше сольвентними молекулами, ці дві або більше сольвентні молекули можуть бути однаковими або різними. У деяких випадках посилання у цьому описі на сполуку за винаходом включає чітке посилання на одну або більше із вказаних вище форм, наприклад, солі та/або сольвати; проте, це посилання вказують лише з метою акцентування, і воно не повинно тлумачитись як таке, що виключає іншу із вказаних вище форм.
Термін "ділянка, що визначає компліментарність", або "СОМ", відомий у цій галузі при посиланні на не-суміжні послідовності амінокислот у межах варіабельних ділянок антитіл, які забезпечують специфічність антигена та зв'язувальну афінність. Загалом, існують три (3) СОЄ. в кожній варіабельній ділянці важкого ланцюга (СОК-НІ, СОВ-Н2, СОВ-НЗ) і три (3) СОЕ в кожній варіабельній ділянці легкого ланцюга (СОБ-І 1, СОВ-12, СОВ-Ї 3).
Межі амінокислотних послідовностей певної СОК можна визначити при використанні будь- якої із низки добре відомих схем, у тому числі тих, що описані Кабат та ін. у роботі "Послідовності білків, що становлять імунологічний інтерес" (Кабаї еї аї. (1991), "Зедоепсев5 ої
Ргоївіп5 ої Іттипо|одісаї Іпіегеві", 5-те видання, Рибіїс Неаййп 5егмісе, Мабопаї Іпзійшез ої Неакй,
Бетезда, штат Меріленд (схема нумерації Кабата), Ал-Лазикані та ін. (АГІ-І агікапі еї аї., (1997)
УМВ 273,927-948) (схема нумерації Хотія), Маккалум та ін. у роботі "Взаємодія антитіло-антиген: бо контактний аналіз і топографія зв'язувального сайта" (МасСаїїшт еї аї., У. Мої. Вісі. 262:732-745
(1996), "Апіїроду-апіїдеп іпіегасіопв: Сопіасі апаїузів апа Біпаїпо віє ородгарпу", у. Мої. Віо|. 262, 732-145 (Контактна схема нумерації), Лефранк та ін. у роботі "Унікальна нумерація ІМСТ для варіабельних доменів рецептора імуноглобуліну і Т-клітин та М-подібних доменів суперсімейства Ід" (ейапс МР еї аї., "ІМОТ ипідие питбегіпуд їог іттиподіобийй апа т сеї тесеріог мапйаріє дотаїпйв ап Ід вирепатіу М-йКе дотаїпв", Оем Сотр Іттипої, 2003
Уап:27(1):55-77) (схема нумерації "ІМОТ") та Хонегер і Плюктун у роботі "Це одна схема нумерації варіабельних доменів імуноглобуліну: інструмент для автоматичного моделювання та аналізу" (Нопеддег А апа РійсКкійип А, "Хеї апоїпег питбегіпд 5спете ог іттиподіобриїїп магіабіє дотаїіпе: ап ашотаїййс тодаеїїпд апа апаїувів 001, " У Мої Віої, 2001 дип 8;309(3):657-70) (схема нумерації АНО).
Межі певної СОК можуть варіюватися залежно від схеми, що її використовують. У наведеній нижче Таблиці М перелічені показові положення для СОВ-І1, СОВ-12, СОВ-І З ї СОВ-НІ, СОВ-
Нг, СОВ-НЗ відповідно до схем Кабата, Хотія і контактної схеми. Для СОВ-НІ, нумерацію залишку наведено із використанням обох схем нумерації - Кабата і Хотія.
Отже, якщо не вказано інакше, терміни "СОВ" і "ділянка, що визначає компліментарність" певного антитіла або його ділянки, такої як варіабельна ділянка, а також окремі СО (наприклад, СОВ-НІ, СОВ-Н2) і ділянки структури (ЕР) антитіла або його ділянки треба розуміти як такі, що охоплюють відповідну ділянку (наприклад, ділянку, що визначає комплементарність), як визначено будь-якою з описаних вище відомих схем. У деяких випадках зазначають схему визначення конкретної або конкретних СОН, наприклад, СОН, визначена методом Кабата, Хотія або контактним методом. В інших випадках наводять конкретну амінокислотну послідовність
Сов.
Використаний тут термін "консервативне заміщення" стосується заміщень амінокислот, які відомі спеціалістам у цій галузі і можуть бути здійснені звичайно без зміни біологічної активності одержаної молекули. Спеціалісти у цій галузі розуміють, що, загалом, одиничні амінокислотні заміщення у ділянках поліпептиду, що не є незамінними, по суті не змінюють біологічної активності (див., наприклад, Вотсон та ін. "Молекулярна біологія гену" (УмМаїбоп, еї аї.,
МОГЕСЦОГАК ВІОГОСМУ ОБ ТНЕ СЕМЕ, Тпе Вепіатіп/Ситтіпуд5 Риб. Со., стор. 224 (4-те видання, 1987)). Такі показові заміщення переважно здійснюють відповідно до тих, що вказані у
Зо Таблицях ІІ ії ПК(а-Б). Наприклад, такі зміни включають заміщення будь-якого з ізолейцину (1), валіну (М) та лейцину (Ї) будь-якою іншою з цих гідрофобних амінокислот; аспарагінової кислоти (0) глютаміновою кислотою (Е) та навпаки; глютаміну (0) аспарагіном (М) і навпаки; та серину (5) треоніном (Т) і навпаки. Інші заміщення також можна вважати консервативними залежно від довколишнього середовища конкретної амінокислоти та його ролі у тривимірній структурі білка. Наприклад, гліцин (б) та аланін (А) часто можуть бути взаємозамінними, так само як і аланін (А) та валін (М). Метіонін (М), який є відносно гідрофобним, часто може чергуватись з лейцином та ізолейцином й іноді з валіном. Лізин (К) та аргінін (К) є часто взаємозамінними в місцях, де істотною ознакою амінокислотного залишку є його заряд і відмінні рК цих двох амінокислотних залишків не є значними. Інші зміни також можна вважати "консервативними" в особливих середовищах (див., наприклад, наведену тут Таблицю Па) нижче; стор. 13-15 "Віоспетівзігу" ("Біохімія"), 2--е видання Люберта Страйера (І ибегі 5ігуег) (Стенфордський університет); Непікої еї аІ., РМАБ5 1992 Том. 89 10915-10919; І ві єї аї., У Віої!
Спет 19 травня 1995 р.; 270(20):11882-6). Інші заміщення також припустимі і можуть бути визначені емпіричним шляхом або відповідно до відомих консервативних заміщень.
Термін "цитотоксичний засіб" стосується речовини, яка інгібує або запобігає експресійній активності клітин, функціонуванню клітин та/"або спричиняє руйнування клітин. Цей термін розуміють як такий, що включає радісактивні ізотопи, хіміотерапевтичні засоби і токсини, такі як токсини малих молекул або токсини, активні під впливом ферментів бактерійного, грибкового, рослинного або тваринного походження, у тому числі їх фрагменти та/або варіанти.
Прикладами цитотоксичних засобів є, але це не є обмеженням, ауристатини (наприклад, ауристатин Е, ауристатин Е, ММАЕ та ММАБЕ), ауроміцини, мейтанзиноїди, рицин, рициновий А- ланцюг, комбрестатин, дуокарміцини, доластатини, доксорубіцин, даунорубіцин, таксоли, цисплатин, сс1065, бромід етидію, мітоміцин, етопозид, тенопозид, вінкристин, вінбластин, колхіцин, дигідроксіантрациндіон, актиноміцин, дифтерійний токсин, екзотоксин синегнійної палички (РЕ) А, РЕ40, абрин, абриновий А-ланцюг, модециновий А-ланцюг, альфа-сарцин, гелонін, мітогелін, ретстриктоцин, феноміцин, еноміцин, курицин, кротин, каліхеаміцин, інгібітор мильнянки лікарської і глюкокортикоїдні та інші хіміотерапевтичні засоби, а також радіоізотопи, такі як Ді", 91, 25, уво, Ве"86, Де!88, пз, Віг212 або 213, рзг та радіоактивні ізотопи Ги, у тому числі Гши177, Антитіла також можуть бути кон'юговані з протираковим активувальним ферментом бо проліків, здатним перетворювати проліки на їх активну форму.
Використаний тут термін "діатіла" стосується малих фрагментів антитіла з двома антиген- зв'язувальними сайтами, причому фрагменти містять варіабельний домен важкого ланцюга (Мі), сполучений з варіабельним доменом легкого ланцюга (Мі) в одному поліпептидному ланцюгу (Мн-Мі). При використанні лінкера, що є надто коротким для того, щоб дозволили утворення пар між двома доменами в одному ланцюгу, домени змушені утворювати пари з комплементарними доменами іншого ланцюга та створювати два антиген-зв'язувальні сайти.
Більш докладно діатіла описані, наприклад, у патенті ЕР 404,097; міжнародній заявці УМО 93/11161; і Холінгером та ін. (Ноїпдег еї аї., Ргос. Май. Асай. Зсі. ЮОБА 90:6444-48 (1993)).
Термін "виснажувати" у контексті дії зв'язувального агента СО37 на клітини, що експресують
СО37, стосується зниження кількості або видалення клітин, що експресують СОЗ37.
Термін "генний продукт" використаний тут для позначення пептиду/білка або мРНК.
Наприклад, "генний продукт за винаходом" іноді в цьому описі називають "раковою амінокислотною послідовністю", "раковим білком", "білком раку, вказаного у Таблиці І", "наковою
МРНК", "мРНК раку, вказаного у Таблиці І", тощо. В одному втіленні раковий білок кодують нуклесновою кислотою за Фігурою 1. Раковий білок може бути фрагментом або, як альтернатива, повнорозмірним білком, кодованим нуклеїновими кислотами за Фігурою 1. В одному втіленні ракову амінокислотну послідовність використовують для визначення ідентичності або подібності послідовності. В іншому втіленні послідовності є природними алельними варіантами білка, кодованого нуклеїновою кислотою за Фігурою 1. В іншому втіленні послідовності є варіантами послідовності, як це буде описано далі. "Гетерокон'югатні" антитіла є придатними для застосування у способах та композиціях за винаходом. Використаний тут термін "гетерокон'юговане антитіло" стосується двох ковалентно сполучених антитіл. Такі антитіла можуть бути одержані із використанням способів, відомих у синтетичній хімії білків, у тому числі із застосуванням перехресно-зшивальних агентів. Див., наприклад, патент США Ме4,676,980.
Термін "гомолог" стосується молекули, яка проявляє гомологію до іншої молекули, наприклад, наявністю послідовностей хімічних залишків, які є однаковими або подібними у відповідних положеннях.
В одному втіленні передбачене тут антитіло є "людським антитілом". Використаний тут
Зо термін "людське антитіло" стосується антитіла, в якому по суті всі послідовності легкого ланцюга і послідовності важкого ланцюга, у тому числі ділянки, що визначають компліментарність (СОК), походять з людських генів. В одному втіленні людські моноклональні антитіла одержують тріома-технологією, технологією людських В-клітин (див., наприклад,
Ко2бог, еї аї., Іттипої. Тодау 4: 72 (1983)), технологією трансформації ЕВБ (див., наприклад,
Соіє еї аї. МОМОСІ ОМА! АМТІВОБІЕЗ АМО САМСЕК ТНЕКАРУ ("Моноклональні антитіла і лікування раку") 77-96 (1985)) або шляхом застосування фагового дисплею (див., наприклад,
Магкз еї аї., У. Мої. ВіоїІ. 222:581 (1991)). У конкретному втіленні людське антитіло одержують від трансгенної миші. Технології одержання таких від частково до повністю людських антитіл відомі у цій галузі, і може бути застосована будь-яка з таких технологій. Відповідно до одного такого втілення, якому надають особливу перевагу, послідовності повністю людських антитіл одержують в трансгенній миші, створеній для експресії генів людських антитіл важкого та легкого ланцюгів. Приклад опису одержання трансгенних мишей, що виробляють людські антитіла, наведений у міжнародній заявці УМО 02/43478 та патенті США Моб,657,103 (Ардепіх) та їх продовженнях. В-клітини трансгенних мишей, які виробляють бажане антитіло, потім можуть бути конденсовані для одержання лінії клітин гібридоми для безперервного вироблення антитіла. Див., наприклад, патенти США МоМо 5,569,825; 5,625,126; 5,633,425; 5,661,016; і 5,545,806; статті Якобовіца (ФаКороміїв, Аду. ЮОгид Оєї. Вем. 31:33-42 (1998)) та Гріна (Стееєп, єї а!., У. Ехр. Мей. 188:483-95 (1998)).
Використаний тут термін "гуманізоване антитіло" стосується форм антитіл, які містять послідовності нелюдських (наприклад, мишачих) антитіл, а також людські антитіла. Такі антитіла є химерними антитілами, що містять мінімальну послідовність, виведену з нелюдського імуноглобуліну. Загалом, гуманізоване антитіло міститиме по суті всі із принаймні одного, і звичайно двох, варіабельних доменів, в яких всі або по суті всі гіперваріабельні петлі відповідають петлям нелюдського імуноглобуліну, і всі або по суті всі ЕК-ділянки є ділянками людської імуноглобулінової послідовності. Гуманізоване антитіло необов'язково також міститиме принаймні частину імуноглобулінової константної ділянки (Ес), звичайно людського імуноглобуліну. Див., наприклад, патент США Кабіллі (Сабійу) Мо4,816,567; статтю Квіна та ін. (Оцеєп єї аї. (1989) Ргтос. Маг! Асад. сі. ОБА 86:10029-10033); та статтю "Конструювання антитіл: практичний підхід" (АМТІВОЮМ ЕМСІМЕЕКІМО: А РЕАСТІСАЇ АРРКОАСН (Ожхгога (510) МпіметеПу Ргев55 1996)).
Використані тут терміни "інгібувати" або "Інгібування" означають знижувати на вимірювану кількість або повністю запобігати.
Фрази "ізольований" або "біологічно чистий" стосуються матеріалу, який є значною мірою або по суті вільний від компонентів, що звичайно супроводжують матеріал, яким він є у природному стані. Відповідно, ізольовані пептиди за винаходом переважно не містять матеріалів, які звичайно пов'язані з пептидами у їх середовищі іп 5йи. Наприклад, полінуклеотид називають "ізольованим", коли він по суті відокремлений від забруднювальних полінуклеотидів, що відповідають або є комплементарними до генів, окрім генів СО37, або які кодують поліпептиди, окрім генного продукту СО37 чи його фрагментів. Досвідчений спеціаліст може легко застосувати процедури ізолювання нуклеїнової кислоти для одержання ізольованого полінуклеотиду СО37. Білок називають "ізольованим", наприклад, при застосуванні фізичних, механічних або хімічних способів для видалення білків СО37 із клітинних складників, які звичайно пов'язані з білком. Досвідчений спеціаліст може легко застосувати стандартні методи очищення для одержання ізольованого білка СО37. Як альтернатива, ізольований білок може бути одержаний хімічними засобами.
Підходящі "мітки" включають радіонукліди, ферменти, субстрати, кофактори, інгібітори, флуоресцентні речовини, хемілюмінісцентні речовини, магнітні частки та подібне. До патентів, в яких розкрито застосування таких міток, належать патенти США МоМо 3,817,837, 3,850,752, 3,939,350, 3,996,345, 4,277,437, 4,275,149 і 4,366,241. Крім того, передбачені у цьому винаході антитіла можуть бути використані як антиген-зв'язувальний компонент фтортіл. Див., наприклад, Зейтун та ін. (Хеушп еї аї., Маї. Віотесппої. 21:1473-79 (2003)).
Термін "ссавець" стосується будь-якого організму, що належить до класифікації ссавців, у тому числі мишей, пацюків, кролів, собак, кішок, корів, коней та людей. В одному втіленні винаходу ссавцем є миша. В іншому втіленні винаходу ссавцем є людина.
Терміни "метастатичний рак" і "метастатичне захворювання" означають види раку, що поширився на регіональні лімфатичні вузли або віддалені ділянки, і включають стадію О захворювання за системою Американської урологічної асоціації (АОА) та стадію ТХхМхХМ'я за системою класифікації злоякісних пухлин (ТММ).
Терміни "модулятор", "випробувана сполука" чи "потенційні ліки" або їх граматичні
Зо еквіваленти, використані у цьому описі, описують будь-яку молекулу, наприклад, білок, олігопептид, малу органічну молекулу, полісахарид, полінуклеотид тощо, що підлягають випробовуванню на визначення здатності прямо чи непрямо змінювати раковий фенотип або експресію ракової послідовності, наприклад, нуклеотидної чи білкової послідовностей, або дію ракових послідовностей (наприклад, сигналювання, експресію генів, взаємодію білків тощо). В одному аспекті модулятор нейтралізуватиме дію білка раку за винаходом. Під "нейтралізувати" мають на увазі, що активність білка інгібується або блокується поряд із відповідним впливом на клітину. В іншому аспекті модулятор нейтралізуватиме дію гену та його відповідного білка за винаходом шляхом нормалізування рівнів згаданого білка. У втіленнях, яким надають перевагу, модулятори змінюють профілі експресії або нуклеїнові кислоти чи білки профілю експресії, передбачені цим винаходом, або шляхи ефектора, що лежить нижче. В одному втіленні модулятор пригнічує фенотип раку, наприклад, до "відбитку пальця" здорової тканини. В іншому втіленні модулятор індукує фенотип раку. Загалом, множину аналізованих сумішей досліджують паралельно з різними концентраціями засобу для одержання диференційованої реакції на різні концентрації. Звичайно одна з цих концентрацій слугує негативним контролем, тобто при нульовій концентрації або нижче рівня виявлення.
Модулятори, потенційні ліки або випробувані сполуки охоплюють численні хімічні класи, хоча звичайно вони є органічними молекулами, переважно малими органічними сполуками, що мають молекулярну вагу понад 100 і менш ніж близько 2500 Дальтонів. Кращі малі молекули важать менш ніж 2000, або менш ніж 1500, або менш ніж 1000, або менш ніж 500 Д. Потенційні засоби містять функціональні групи, необхідні для структурної взаємодії з білками, особливо для утворення водневого зв'язку, і звичайно включають принаймні амінову, карбонільну, гідроксильну або карбоксильну групу, краще принаймні дві з функціональних хімічних груп.
Потенційні засоби часто містять циклічний вуглець або гетероциклічні структури та/або ароматичні чи поліароматичні структури, заміщені однією або більше функціональними групами із вказаних вище. Модулятори також містять біомолекули, такі як пептиди, сахариди, жирні кислоти, стероїди, пурини, піримідини, похідні, структурні аналоги або їх поєднання. Особливу перевагу надають пептидам. Одним класом модуляторів є пептиди, наприклад, що містять від п'яти до близько 35 амінокислот, причому перевагу надають наявності від п'яти до близько 20 амінокислот, а особливу перевагу надають наявності від 7 до близько 15 амінокислот. Краще, бо якщо модуляторний білок раку є розчинним, містить не-трансмембранну ділянку та/або має М-
термінальний Цис для сприяння розчинності. В одному втіленні С-кінець фрагмента тримають як вільну кислоту, а М-кінець є вільним аміном для сприяння зв'язуванню, тобто, з цистеїном. В одному втіленні білок раку за винаходом кон'югований з імуногенним засобом, що обговорюється в цьому описі. В одному втіленні білок раку кон'югований з БСА (бичачим сироватковим альбуміном). Пептиди за винаходом, наприклад, довжини, якій надають перевагу, можуть бути сполучені один з одним або з іншими амінокислотами для створення довшого пептиду/білка. Модуляторні пептиди можуть бути гідролізатами природних білків, як вказано вище, довільно вибраними пептидами або "зміщеними" довільно вибраними пептидами. У втіленні, якому надають перевагу, модуляторами на основі пептиду або білка є антитіла та їхні фрагменти, як визначено в цьому описі.
Використаний у цьому описі термін "моноклональне антитіло" стосується антитіла, одержаного з популяції по суті гомогенних антитіл, тобто окремі антитіла, що містять популяцію, є ідентичними, окрім можливих природних мутацій, які можуть бути наявними в незначній кількості. Моноклональні антитіла є високо специфічними, спрямованими проти одного антигенного епітопу. На відміну від цього, препарати звичайного (поліклонального) антитіла звичайно містять множину антитіл, спрямованих проти (або які є специфічними до) різних епітопів. В одному втіленні поліклональне антитіло містить множину моноклональних антитіл з різними епітопними специфічностями, афінностями або авідностями в одному антигені, що містить множину антигенних епітопів. Модифікатор "моноклональне" позначає ознаку антитіла як таке, що його одержують із по суті гомогенної популяції антитіл, і його не треба розуміти як такий, що передбачає одержання антитіла якимось конкретним способом. Наприклад, моноклональні антитіла, що підлягають використанню відповідно до цього винаходу, можуть бути одержані гібридомним способом, який було вперше описано Колером та ін. (КопПіег еї аї.,
Маїшге 256: 495 (1975)), або можуть бути одержані методами рекомбінантної ДНК (див., наприклад, патент США Мо4,816,567). "Моноклональні антитіла" також можуть бути ізольовані з клонотек фагових антитіл із застосуванням технічних прийомів, описаних, наприклад,
Клаксоном та ін. (СіІаскзоп еї аї!., Маїшге 352: 624-628 (1991)) та Марксом та ін. (Магкз еї аї.,..
Мої. Вісі. 222: 581-597 (1991)). Ці моноклональні антитіла звичайно зв'язуватимуться із Ка принаймні близько 1 мкмоль, частіше принаймні близько 300 нмоль, типово принаймні близько
Зо 30 нмоль, краще принаймні близько 10 нмоль, ще краще принаймні близько З нмоль або краще, якщо її звичайно визначають за допомогою імунно-ферментного аналізу (ІФА). "Фармацевтична допоміжна речовина" містить матеріал, такий як ад'ювант, носій, речовина для регулювання рівня рН та буферна речовина, речовини, що регулюють тонічність, зволожувальні засоби, консерванти та подібне. "Фармацевтично прийнятний" стосується нетоксичної, інертної композиції та/або композиції, що є фізіологічно сумісною з людиною або іншими ссавцями.
Термін "полінуклеотид" означає полімерну форму нуклеотидів, що мають принаймні 10 основ або основних пар за довжиною, рибонуклеотидів або деоксинуклеотидів, або модифіковану форму будь-якого типу нуклеотиду, і включає одно- і дволанцюгові форми ДНК талабо РНК. У цій галузі техніки цей термін часто використовують як синонім до "олігонуклеотид". Полінуклеотид може містити нуклеотидну послідовність, що розкрита в цьому описі, в якій тимідином (Т), показаним, наприклад, на Фігурі 1, також може бути урацил ()); це визначення стосується відмінностей між хімічними структурами ДНК і РНК, зокрема, спостереження, що однією з чотирьох основних основ в РНК є урацил ()) замість тимідину (Т).
Термін "поліпептид" означає полімер із принаймні близько 4, 5, 6, 7 або 8 амінокислотами. В усьому описі використовують стандартні трибуквені (див. Таблицю І) або однобуквені позначення амінокислот. У цій галузі цей термін часто використовують як синонім до "пептид" або "білок". "Рекомбінантною" молекулою ДНК або РНК є молекула ДНК або РНК, яка зазнала молекулярної маніпуляції іп міо.
Використаний тут термін "одноланцюгове Ем" або "5сЕм" або "одноланцюгове" антитіло стосується фрагментів антитіл, що містять Мн і Мі домени антитіла, де ці домени присутні в одному поліпептидному ланцюгу. Загалом, Ем поліпептид додатково містить поліпептидний лінкер між Мн і Мі доменами, який дозволяє 5Ем утворювати бажану структуру для зв'язування антигену. Для огляду 5Ем, див. Плактун "Фармакологія моноклональних антитіл" (Ріскійпип, ТНЕ
РНАКМАСОГОСУ ОБ МОМОСІГОМАЇ АМТІВОБСІЕ5, том. 113, Козепригд апа Мооге еаФв5.
Оргіпдег-Мепад, Нью-Йорк, стор. 269-315 (1994)).
Використані тут терміни "специфічний", "специфічним чином зв'язується" та "зв'язує специфічним чином" стосуються селективного зв'язування атитіла з епітопом антигену-мішені. бо Антитіла можуть бути випробувані для визначення специфічності зв'язування шляхом порівняння зв'язування з належним антигеном із зв'язуванням з нерелевантним антигеном або сумішшю антигенів за даних умов. Якщо антитіло зв'язується з належним антигеном принаймні у 2, 5, 7, а краще у 10 разів частіше, ніж з нерелевантним антигеном або сумішшю антигенів, тоді його вважають специфічним. В одному втіленні специфічним антитілом є антитіло, яке зв'язується лише з антигеном СОЗ37, але не зв'язується з нерелевантним антигеном. В іншому втіленні специфічним антитілом є антитіло, яке зв'язується з людським антигеном СОЗ37, але не зв'язується з нелюдським антигеном СОЗ37 з 70 95, 75 95, 80 95, 85 95, 90 95, 91 о, 92 95, 93 Об, 94 Фо, 95 95, 96 95, 97 о, 98 Ус, 99 95 або більшою амінокислотною гомологією з антигеном СОЗ37.
В іншому втіленні специфічним антитілом є антитіло, яке зв'язується з антигеном СОЗ37 людини і зв'язується з антигеном СОЗ37 миші, але з більш високим ступенем зв'язування з антигеном людини. В іншому втіленні специфічним антитілом є антитіло, яке зв'язує антиген СО37 людини і зв'язує антиген СО37 примата, але з більш високим ступенем зв'язування антигену людини. В іншому втіленні специфічне антитіло зв'язується з антигеном СОЗ37 людини та будь-яким нелюдським антигеном СОЗ37, але із більш високим ступенем зв'язування антигену людини або будь-якої їх комбінації.
Використані тут терміни "лікувати" або "терапевтичний" та граматично споріднені до них терміни стосуються будь-якого покращення будь-якого наслідку хвороби, такого як подовжене виживання, скорочення смертності талабо полегшення побічних ефектів, які є побічними продуктами альтернативного терапевтичного впливу; у цій сфері є добре зрозумілим, що хоча перевагу надають повному усуненню хвороби, це не є вимогою для лікувальних дій.
Термін "варіант" стосується молекули, яка проявляє відхилення від описаного типу або норми, такої як білок, яка має один або більше різні амінокислотні залишки у відповідному положенні або положеннях конкретного описаного білка (наприклад, білка СО37, показаного на
Фігурі 1). Аналог є прикладом варіантного білка. Іншими прикладами варіантів є сплайсингові ізоформи та однонуклеотидні поліморфізми (ЗМР). "Білки СО37" та/або "споріднені до СОЗ37 білки" за винаходом включають білки, які конкретно описані в цьому описі (див. Фігуру 1), а також алельні варіанти, варіанти консервативного заміщення, аналоги та гомологи, які можуть бути ізольовані/одержані та охарактеризовані без проведення зайвих експериментів із дотриманням описаних тут способів або тих, що є легко
Зо доступними у цій галузі. До них також належать білки злиття, які поєднують частини різних білків
СО37 або їх фрагменти, а також білки злиття білка СО37 та гетерологічного поліпептиду. Такі білки СО37 разом називають спорідненими до СОЗ37 білками, білками за винаходом або СО37.
Термін "споріднений до СОЗ37 білок" стосується поліпептидного фрагменту або послідовності білка СОЗ7 із 4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25 або понад 25 амінокислотами; або щонайменше із 30, 35, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70, 80, 85, 90, 95, 100, 105, 110, 115, 120, 125, 130, 135, 140, 145, 150, 155, 160, 165, 170, 175, 180, 185, 190, 195, 200, 225, 250, 275, 276, 277, 278, 279, 280 або 281 чи більше амінокислотами.
ІІ.) Антитіла до СО37
Інший аспект винаходу забезпечує антитіла, які зв'язуються зі спорідненими до СО37 білками (див. Фігуру 1). В одному втіленні антитілом, яке зв'язується зі спорідненими до СОЗ37 білками, є антитіло, яке специфічним чином зв'язується з білком СОЗ37, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІО МО.: 2. Антитіло, яке специфічним чином зв'язується з білком СОЗ37, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО.: 2, включає антитіла, які можуть зв'язуватись з іншими спорідненими до СОЗ37 білками. Наприклад, антитіла, які зв'язуються з білююм СОЗ37, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО.: 2, можуть зв'язуватись зі спорідненими до СОЗ37 білками, такими як варіанти СОЗ37 та його гомологи чи аналоги.
У деяких втіленнях антитіла до СЮОЗ37 за винаходом є особливо придатними для проведення прогностичного аналізу (див., наприклад, Таблицю І), візуалізації, діагностики і методології терапії раку. Подібно до цього, такі антитіла є придатними для лікування та/або прогнозування гострого мієлоїдного лейкозу ("АМІ") хронічного лімфоцитарного лейкозу ("СІ"), неходжкінської лімфоми ("МНІ") та інших видів раку, в межах того, наскільки СОЗ37 також експресується або надмірно експресується в цих інших видах раку. Крім того, антитіла, що експресуються всередині клітин (наприклад, одноланцюгові антитіла), є терапевтично придатними при лікуванні видів раку, в яких має місце експресія СО37, таких як розповсюджені або метастатичні АМІ, СІ, МНІ або ММ види раку або інші розповсюджені чи метастатичні види раку.
У цій галузі добре відомі різноманітні способи одержання антитіл, зокрема моноклональних антитіл. Наприклад, антитіла можуть бути одержані шляхом імунізації підходящого хазяїна- 60 ссавця із застосуванням спорідненого до СЮОЗ37 білка, пептиду чи фрагменту, в ізольованій або імунокон'югованій формі (див. "Антитіла: лабораторний посібник", Апіїродіеє: А Іаброгайгу
Мапиаї, СН Ргезв, Еда»5., Нагіому, апа Гапе (1988); Харлоу "Антитіла", Нагіом/у, Апііїбодіе5, Соїа
Ургіпд Нагброг Ргез5, Нью-Йорк (1989)). Крім того, також можуть бути використані білки злиття
СО37, такі як СО37 С5Т-білок злиття. В окремому втіленні одержують 5Т-білок злиття, що містить всі або більшість амінокислотних послідовностей за Фігурою 1, і потім використовують як імуноген для одержання відповідних антитіл. В іншому втіленні синтезують споріднений до
СО37 білок та використовують як імуноген.
Крім того, використовують відомі у цій галузі технічні прийоми імунізації "оголеною" ДНК (з клітинами, що експресують очищений споріднений до СОЗ37 білок чи СОЗ37, або без них) для одержання імунної відповіді на кодований імуноген (для огляду див. Донеллі та ін., Юоппейу еї а!., 1997, Апп. Неу. Іттипої. 15: 617-648).
Амінокислотна послідовність більюа СЮОЗ37, показана на фігурі 1, може бути проаналізована для обрання специфічних ділянок біле»а СО37 для вироблення антитіл. Наприклад, аналізи гідрофобності та гідрофільності амінокислотної послідовності СО37 використовують для визначення гідрофільних ділянок у структурі СО37. Ділянки білка СО37, що проявляють імуногенну структуру, а також інші ділянки і домени можуть бути легко ідентифіковані із застосуванням різноманітних інших методів, відомих у цій галузі, таких як аналізи Чоу-Фасмана (Спои-Разтап), Гарньє-Робсона (Сагпіег-Корзоп), Кайт-Дулітла (Куїе-ЮооїїШе), Айзенберга (Еізепрего), Карплуса-Шульца (Кагріи5-5спий7) або Джеймса-Вольфа (дЧатезоп-М/оІЮ). Профілі гідрофільності можуть бути одержані із застосуванням методу Хопа та Вудса (Норр, Т.Р. апа
Мод, К.В., 1981, Ргос. Маї!. Асад. осі. 0.5.А. 78:3824-3828). Профілі гідропатності можуть бути одержані із застосуванням методу Кайта і Дулітла (Куїе, 9. апа Оооїїше, К.Р., 1982, 9. Мої. Віої. 157:105-132). Профілі доступних осадів у процентному (95) відношенні можуть бути одержані із застосуванням методу Яніна (дапіп -)., 1979, Майшге 277:491-492). Профілі середньої гнучкості можуть бути одержані із застосуванням методу Баскарана та Понусвамі (ВназКагап В.,
Роппизжату Р.К., 1988, Іпі. У. Рері. Ргоївїп Ве5. 32:242-255). Профілі бета-згину можуть бути одержані із застосуванням методу Деліджа та Роукса (ОєІеаде, с., Коих В., 1987, Ргоїевіп
Епаіпеєегтіпуд 1:289-294). Таким чином, кожна ділянка, визначена будь-якою із цих програм або методів, входить до обсягу цього винаходу. Методи одержання антитіл до СЮО37, яким надають перевагу, додатково проілюстровані за допомогою наведених далі прикладів. Способи одержання білка або поліпептиду для застосування як імуногенів є добре відомими у цій галузі.
Також добре відомі у цій галузі способи одержання імуногенних кон'югатів білка з носієм, таких як БСА, КІН або інших білків-носіїв. У деяких випадках застосовують пряму кон'югацію із використанням, наприклад, карбодіїмідних реактивів; у інших випадках ефективними є зв'язувальні реактиви, такі як ті, що їх постачає компанія Ріегсе Спетіса! Со., Рокфорд, штат
Іллінойс. Введення імуногену СЮО37 часто здійснюють шляхом ін'єкції впродовж підходящого періоду часу та із застосуванням підходящого ад'юванта, що є зрозумілим у цій галузі. Під час схеми імунізації можуть бути взяті титри антитіл для визначення адекватності утворення антитіл.
Моноклональні антитіла до СО37 можуть бути одержані різними способами, добре відомими у цій галузі. Наприклад, іморталізовані лінії клітин, які секретують бажане моноклональне антитіло, одержують із використанням стандартної гібридомної технології Колера (КопПіег) та
Мільштейна (Міїсїеіп) або модифікацій, що роблять безсмертними В-клітини, які виробляють антитіла, що є загально відомим. Іморталізовані лінії клітин, що секретують бажані антитіла, сортують за допомогою імуноаналізу, в якому антигеном є споріднений до СО37 білок. Після визначення відповідної іморталізованої культури клітин клітини можуть бути розширені і одержані антитіла або з іп міїго культур, або з асцитичної рідини.
Антитіла або фрагменти за винаходом у деяких втіленнях також можуть бути одержані рекомбінантними методами. Ділянки, які специфічним чином зв'язуються з бажаними ділянками білка СО37, також можуть бути одержані в контексті прищеплених антитіл химерної ділянки або ділянки, що визначає компліментарність (СОК), що походять з множинних видів. Також можуть бути одержані гуманізовані або людські антитіла до СО37, і їм надають перевагу при застосуванні у терапевтичному контексті. Добре відомими є способи гуманізації мишачих та інших нелюдських антитіл шляхом заміщення однієї або більше СОК нелюдських антитіл відповідними послідовностями антитіл людини (див., наприклад, Джоунс та ін. (опе 6еї аї., 1986, Маїште 321: 522-525); Райхман та ін. (Ніесптапп сеї аї., 1988, Маїште 332: 323-327);
Верхойен та ін. (Мегтоєуеп еї а!., 1988, 5сіеєпсе 239: 1534-1536)). Також див. Картер та ін. (Сапег еї аІ., 1993, Ргос. Маї!. Асад. сі. ОБА 89: 4285) і Сімс та ін. (бітв5 сеї аї., 1993, У. Іттипої. 151: 22396). 60 У втіленні, якому надають перевагу, людські моноклональні антитіла за винаходом можуть бути одержані із застосуванням мишей Меіосіттипе, у яких геномні послідовності, що несуть ендогенні мишачі варіабельні сегменти важкого ланцюга імуноглобуліну (сементи УН, ОН та ОН) та/або локуси легкого каппа-ланцюга (МК та УК), були заміщені, повністю або частково, людськими геномними послідовностями, що несуть варіабельні сегменти нетрансформованих зародкових ліній важкого ланцюга (УН, ОН і УН) та/або локуси легкого ланцюга каппа (УК та УК) імуноглобуліну людини (Ведепегоп, Терітаун, штат Нью-Йорк). Див., наприклад, патенти США
МоМоб,586,251, 6,596,541, 7,105,348, 6,528,313, 6,638,768 та 6,528,314.
Крім того, людські антитіла за винаходом у деяких втіленнях можуть бути одержані із використанням миші НиМмАБ (Медагех, Іпс.), яка містить мінілокуси генів людського імуноглобуліну, що кодують нетрансформовані імуноглобулінові послідовності людини важкого (мю та гама) і легкого каппа-ланцюга, разом із мутаціями-мішенями, що інактивують ендогенні локуси мю та каппа ланцюгів (див., наприклад, Лонберг та ін. (І опрега, єї аї. (1994) Майшге 368(6474): 856-859)).
В іншому втіленні повністю людські антитіла за винаходом можуть бути одержані із використанням миші, що несе людські імуноглобулінові послідовності на трансгенах і трансхромосомах, такої як миша, що несе людський трансген важкого ланцюга та людську трансхромосому легкого ланцюга. Такі миші, які в цьому описі називають "КМ миші", описані
Томізука та ін. (Тоті?икКа еї аї. (2000) Ргос. Май. Асай. Зсі. ОБА 97:722-727) та в публікації РСТ
УМО 02/43478 на ім'я Томізука та ін. (Тоті2икКа, еї а).
Людські моноклональні антитіла за винаходом у деяких втіленнях також можуть бути одержані із застосуванням методів фагового відображення для сортування клонотек генів людських імуноглобулінів. Такі методи фагового відображення для ізолювання людських антитіл є прийнятими у цій галузі. Див., наприклад: патенти США МоМо 5,223,409, 5,403,484 і 5,571,698 на ім'я Ладнер та ін. (І адпег еї аІ.); патенти США МоМо 5,427,908 і 5,580,717 на ім'я
Доуер та ін. (Юомжег еї аІ.); патенти США МоМо 5,969,108 їі 6,172,197 на ім'я МакКаферті та ін. (МесСанепу еї а1І.); та патенти США МоМо 5,885,793, 6,521,404, 6,544,731, 6,555,313, 6,582,915 і 6,593,081 на ім'я Гріфітс та ін. (сгіййннв5 аї аї.).
Людські моноклональні антитіла за винаходом у деяких втіленнях також можуть бути одержані із використанням мишей із ТКІД, у яких були відновлені людські імунні клітини, так що може бути одержана відповідь людського антитіла після імунізації. Такі миші описані, наприклад, у патентах США МоМо 5,476,996 і 5,698,767 на ім'я Вільсон та ін. (Умії5оп аї аї.).
Крім того, людські антитіла за цим винаходом у деяких втіленнях можуть бути одержані за допомогою методів із використанням трансгенних мишей, інактивованих для вироблення антитіл, сконструйованих з локусами людських важких та легких ланцюгів, що їх називають ксеномишами (Хепотоизе) (Атдеп Егетопі, Іпс.). Показовий опис одержання трансгенних мишей, що виробляють людські антитіла, можна знайти у патенті США Моб,657,103. Також див. патенти США МоМе5,569,825, 5,625,126, 5,633,425, 5,661,016 та 5,545,806; і Мендез та ін. (Мепабвє?, еї. а. Маште Сепеїісв, 15: 146-156 (1998)); Келерман та Грін (КеПегтап, 5.А. 5. Сгееп,
С... бит. Оріп. Віоїесппої! 13, 593-597 (2002)).
У втіленні, якому надають перевагу, антитіло до СОЗ37 за винаходом містить варіабельні ділянки важкого та легкого ланцюга антитіла, позначеного НиСО37-6015.1.1, виробленого клітиною яєчників китайського хом'яка (СНО), депонованою до Американської колекції типових культур (АТСС) за інвентарним номером РТА-120464 (див. Фігуру 3), або важкі та легкі варіабельні ділянки, що містять амінокислотні послідовності, що Є гомологічними до амінокислотних послідовностей варіабельних ділянок важкого та легкого ланцюга НуУСО37- 6бЬ15.1.1, і де антитіла зберігають бажані функціональні властивості моноклональних антитіл до
СО37 за винаходом. Варіабельна ділянка важкого ланцюга НуСО37-6015.1.1 складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 1-го залишку (0) до 115-го залишку (5) 5ЕО
ІО МО: 7, і варіабельна ділянка легкого ланцюга НиСО37-6р15.1.1 складається з амінокислотної
БО послідовності, що простягається від 1-го залишку (0) до 106-го залишку (Я) 5ЕО ІЮ МО: 8. В одному втіленні, СОМ 1-3 (Кабат) варіабельної ділянки важкого ланцюга НиСО37-6615.1.1 відповідно складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 31-35, від 50-65 та від 98-104 послідовності 5ЕО 10 МО: 7, і СОВ1-3 варіабельної ділянки легкого ланцюга НиСО37- 6р15.1.1 складається з амнокислотної послідовності, що простягається від 24-34, від 50-56 та від 89-95 5ЕО ІЮ МО: 8 (див. Фігуру 4 і Таблицю У). У деяких втіленнях СОВ-НІ містить або складається з РУУМ/5; СОВ-Н2 містить або складається з ЕІМНОСО5ЗТМУМРБІ К5; СОВ-НЗ містить або складається з ВАСОБРОМУ, СОВ-11 містить або складається з ВАБОБІЗБУМІ А, СОВ-
І2 містить або складається з КАБ5І Е5 та/або СОВ-Ї З містить або складається з ОСОУМ5МІ. Як константна ділянка антитіла за винаходом може бути вибраний будь-який підклас константної 60 ділянки. В одному втіленні можуть бути використані константна ділянка ДС2 людини як константна ділянка важкого ланцюга та константна каппа-ділянка (Д людини як константна ділянка легкого ланцюга.
Наприклад, у деяких втіленнях винахід забезпечує ізольоване моноклональне антитіло або його частину, що зв'язує антиген, яке містить варіабельну ділянку важкого ланцюга та варіабельну ділянку легкого ланцюга, де: (а) варіабельна ділянка важкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, що є принаймні на 80 95 гомологічною до амінокислотної послідовності варіабельної ділянки важкого ланцюга, показаної на Фігурі З; та (Б) варіабельна ділянка легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, що є принаймні на 80 95 гомологічною до амінокислотної послідовності варіабельної ділянки легкого ланцюга, показаної на Фігурі 3.
В інших втіленнях Мн та/або Мі амінокислотні послідовності можуть бути на 85 95, 86 95, 87 то, 88 то, 89 зо, 90 то, 91 то, 92 то, 93 то, 94 то, 95 то, 96 то, 97 то, 98 95 або 99 95 гомологічними до послідовностей Мн і Мі, показаних на Фігурі 3.
В іншому втіленні винахід забезпечує ізольоване моноклональне антитіло або його частину, що зв'язує антиген, яке містить гуманізовану варіабельну ділянку важкого ланцюга та гуманізовану варіабельну ділянку легкого ланцюга, де: (а) варіабельна ділянка важкого ланцюга містить ділянки, що визначають компліментарність (СОК), які мають амінокислотні послідовності ділянок, що визначають компліментарність, варіабельної ділянки важкого ланцюга, показаної на фігурі 3; (р) варіабельна ділянка легкого ланцюга містить ділянки, що визначають компліментарність (СОК), які мають амінокислотні послідовності ділянок, що визначають компліментарність, варіабельної ділянки легкого ланцюга, показаної на фігурі 3.
У деяких втіленнях антитіло має СОВ-НІ, яка містить або складається з РУУМ/5; СОВ-Н2, яка містить або складається з ЕІМНБСОТМУМРОІ К5; СОВ-НЗ, яка містить або складається з
ВАСОБОМ, СОВ-11, яка містить або складається з НАБОБІЗБУМІ А, СОВ-12, яка містить або складається з КАБ5ОІ Е5, та/або СОВ-ЇІ 3, яка містить або складається з ООМУМО5МІ.
Сконструйовані антитіла за винаходом у деяких втіленнях включають антитіла, в яких були здійснені модифікації в каркасних залишках всередині Мн та/або Мі (наприклад, для покращення
Зо властивостей антитіла). Звичайно такі каркасні модифікації роблять для зниження імуногенності антитіла. Наприклад, одним підходом є "зворотна мутація" одного або більше каркасних залишків до відповідної зародкової послідовності. Більш конкретно, антитіло, що зазнало соматичної мутації, може містити каркасні залишки, які відрізняються від зародкової послідовності, з якої було виведено антитіло. Такі залишки можуть бути встановлені шляхом порівняння каркасних послідовностей антитіла із зародковими послідовностями, з яких було виведене антитіло. Для повернення послідовностей каркасних ділянок до їх зародкової конфігурації соматичні мутації можуть зазнати "зворотної мутації" до зародкової послідовності, наприклад, за допомогою сайт-спрямованого мутагенезу або ПЦрР-опосередкованого мутагенезу (наприклад, "мутовані назад" з лейцину до метіоніну). Такі антитіла "зворотної мутації" також входять до обсягу цього винаходу.
Інший вид каркасної модифікації стосується мутації одного або більше залишків у каркасній ділянці або навіть в одній або більше ділянках СОК для видалення епітопів Т-лімфоцитів для зниження у такий спосіб потенційної імуногенності антитіла. Цей підхід також називають "деімунізацією" і він докладно описаний у патентній публікації США Ме2003/0153043 авторів Кар та ін. (Саїт еї а1.).
На додаток або як альтернатива до модифікацій, що їх здійснюють у межах каркасу або ділянки СОЕ, антитіла за винаходом можуть бути сконструйовані для включення модифікацій у межах Ес ділянки, звичайно для зміни однієї або більше функціональних властивостей антитіла, таких як період напіввиведення сироватки, фіксація комплемента, зв'язування Ес-рецептора та/або антиген-залежна клітинна цитотоксичність. Крім того, моноклональне антитіло до СО37 за винаходом у деяких втіленнях може бути модифіковане хімічним чином (наприклад, одна або більше хімічні частки можуть бути прикріплені до антитіла) або модифіковане для зміни його глікозилування, також для зміни однієї або більше функціональних властивостей моноклонального антитіла. Кожне з цих втілень більш докладно описане нижче.
В одному втіленні шарнірну ділянку СНІ модифікують таким чином, що змінюється кількість цистеїнових залишків у шарнірі, наприклад, підвищується або знижується. Цей підхід більш докладно описаний у патенті США Ме5,677,425 авторами Бодмер та ін. (Восатег еї аї.). Кількість цистеїнових залишків у шарнірі СНІ змінюють, наприклад, для полегшення складання легких та важких ланцюгів або для підвищення чи зниження стійкості моноклонального антитіла до СОЗ37. бо В іншому втіленні Ес-шарнір антитіла мутують для зниження біологічного періоду напіврозпаду моноклонального антитіла до СОЗ37. Більш конкретно, одну або більше амінокислотні мутації вводять у межеву ділянку доменів СН2-СНЗ фрагменту Ес-шарніра, так що антитіло має погіршене зв'язування зі стафілококовим білком А (5рА) відносно зв'язування із
ЗрА нативного домену Ес-шарніра. Цей підхід описаний більш докладно у патенті США Мо 6,165,745 авторами Вард та ін. (Мага еї аї.).
В іншому втіленні моноклональне антитіло до СО37 модифікують для підвищення його біологічного періоду напіввиведення. Можливі різноманітні підходи. Наприклад, можуть бути введені мутації, як описано у патенті США Моб,277,375 на ім'я Вард (М/ага). Як альтернатива, для підвищення біологічного періоду напіввиведення антитіло може бути змінене в межах ділянки СНІ або Сі для уміщення реутилізаційної рецепторзв'язувальної антигенної детермінанти, взятої з двох петель домену СНО Ес-ділянки до, як це описано у патентах США
МоМе5,869,046 і 6,121,022 авторами Преста та ін. (Ргезіа еї аї.).
У ще інших втіленнях Ес ділянку змінюють шляхом заміни принаймні одного амінокислотного залишку іншим амінокислотним залишком для зміни ефекторної функції або функцій моноклонального антитіла до СО37. Наприклад, одна або більше амінокислоти, вибрані зі специфічних залишків амінокислот, можуть бути заміщені іншим амінокислотним залишком, так щоб антитіло мало змінену афінність до ефекторного ліганда, але зберігало антиген- зв'язувальну здатність материнського антитіла. Ефекторним лігандом, афінність до якого змінюють, може бути, наприклад, Ес-рецептор або С1-компонент комплемента. Цей підхід описаний більш докладно у патентах США МоМо 5,624,821 і 5,648,260, обидва авторами Вінтер та ін. (УМпіег еї аї.).
Реакційна здатність антитіл до СО37 до спорідненого до СЮОЗ37 білка може бути визначена за допомогою низки добре відомих методів, у тому числі вестерн-блотингом, імунопреципітацією, імунно-ферментним аналізом (ІФА) та РАСбЗ-аналізом із застосуванням, за потреби, споріднених до СО37 білків, клітин, що експресують СО37, або їх екстрактів. Антитіло до СО37 або його фрагмент можуть бути мічені детектованим маркером або кон'юговані з другою молекулою. Підходящими детектованими маркерами є, але це не є обмеженням, радіоізотоп, флуоресцентна сполука, біолюмінісцентна сполука, хемілюмінесцентна сполука, хелатор металу або фермент. Крім того, бі-специфічні антитіла, що є специфічними для двох або більше
Зо епітопів СО37, одержують із використанням методів, що є загальновідомими у цій галузі.
Гомодимерні антитіла також можуть бути одержані за допомогою технологій перехресного зшивання, відомих у цій галузі (див., наприклад, Вольф та ін. (УМОїй еї а!І., Сапсег Ке5. 53: 2560- 2565)).
У ще іншому втіленні, якому надають перевагу, моноклональним антитілом до СО37 за винаходом є антитіло, що містить важкий і легкий ланцюги антитіла, позначеного НиСО37- 6р15.1.11. Важкий ланцюг НуиСО37-6015.1.1 складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 1-го залишку (С) до 441-го залишку (К) 5ЕО ІЮ МО:7, а легкий ланцюг
НуиСО037-65915.1.1 складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 1-го залишку (0) до 212-го залишку (С) ЗЕО ІЮ МО:8. Його послідовність показана на Фігурах 2 і 3. У кращому втіленні НуСЮЗ37-6015.1.1 кон'юговане з цитотоксичним засобом.
Ще в одному втіленні, моноклональне антитіло до СО37 за винаходом одержують способом одержання антитіла або фрагмента, що зв'язує антиген, який полягає у вирощуванні клітини хазяїна для забезпечення експресії антитіла або фрагмента, що зв'язує антиген, причому клітину хазяїна вибирають із групи, що складається з наведеного далі від (а) до (а): (а) клітина хазяїна, трансформована за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує варіабельну ділянку важкого ланцюга, що складається з амінокислотної послідовності, яка простягається від 1-го СО) до 115-го
З 5ЕО ІЮО МО: 7, та полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує варіабельну ділянку легкого ланцюга, що складається з амінокислотної послідовності, яка простягається від
БО 1-го О до 106-го АВ 5ЕО ІО МО: 8; (Б) клітина хазяїна, трансформована за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує варіабельну ділянку важкого ланцюга, що складається з амінокислотної послідовності, яка простягається від 1-го СО до 115-го
З ЗЕБЕО І МО: 7, та вектора експресії, що містить полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує варіабельну ділянку легкого ланцюга, що складається з амнокислотної послідовності, яка простягається від 1-го О до 106-го В БЕО ІЮ МО: 8; (с) клітина хазяїна, трансформована за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує варіабельну ділянку важкого ланцюга, що складається з амінокислотної послідовності, яка простягається від 1-го С) до 115-го бо 5 5ЕОІЮ МО: 7; та
(4) клітина хазяїна, трансформована за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує варіабельну ділянку легкого ланцюга, що складається з амінокислотної послідовності, яка простягається від 1-го О до 106-го
АЗЕОІЮО МО: 8.
У ще іншому втіленні, моноклональне антитіло до СО37 за винаходом одержують способом одержання антитіла, який полягає у вирощуванні клітини хазяїна для забезпечення експресії антитіла, причому клітину хазяїна вибирають із групи, що складається з наведеного далі від (а) до (а): (а) клітина хазяїна, трансформована за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує важкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, яка простягається від 1-го 0 до 441-го К 5ЕО ІЮ МО: 7, та полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує легкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, яка простягається від 1-го О до 212-го С 5ЕО ІЮ МО: 8; (Б) клітина хазяїна, трансформована за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує важкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, яка простягається від 1-го 0 до 441-го К 5ЕО І МО: 7, та вектора експресії, що містить полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує легкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, яка простягається від 1-го О до 212-го С 5ЕО І
МО: 8; (с) клітина хазяїна, трансформована за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує важкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, яка простягається від 1-го 0 до 441-го К 5ЕО ІО МО: 7; та (4) клітина хазяїна, трансформована за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який містить базову послідовність, що кодує легкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, яка простягається від 1-го О до 212-го С 5ЕО ІЮО МО: 8.
Клітину яєчника китайського хом'яка (СНО), що виробляла антитіло, позначене НуиСО37- 6Ь15.1.1, було надіслано (поштою ЕРедега! Ехрге55) до Американської колекції типових культур (АТСС), п/с 1549, Манассас, штат Вірджінія 20108, 8 липня 2013 р., і їй було надано інвентарний номер РТА-120464.
Альтернативно або додатково, в іншому втіленні винаходу моноклональні антитіла, які зв'язують СО37, у цьому разі моноклональне антитіло НиСбО37-6015.1.1, можуть зазнавати посттрансляційних змін, як це відомо у цій галузі техніки. Прикладами посттрансляційних змін є, але це не є обмеженням, хімічні модифікації, такі як дисульфідні зв'язки, олігосахариди, утворення М-термінального піроглютамату, обробляння С-термінального лізину, деамідування, ізомеризація, окислення, глікація, розщеплення пептидного зв'язку, невідновлюване перехресне зшивання, усічення та інші, відомі у цій галузі. Див. Ліу та ін. "Гетерогенність моноклональних антитіл" (ім, єї. аІ., Неіїегодепейу ої Мопосіопа! Апііродієв, У. Рпапта. 5сі. том 97, Мео7, стор. 2426-2447 (липень 2008 р.)) До інших видів змін належать нековалентна взаємодія, конформаційна гетерогенність та агрегація.
В іншому втіленні, моноклональне антитіло НуиСО37-6515.1.1 містить циклізацію М- термінального глютаміну важкого ланцюга на залишку 1 до піроглютамату. Спеціаліст у цій галузі зрозуміє та врахує, що така циклізація відбувається спонтанно. Див. Дік та ін. "Визначення природи М-термінальної піроглютаматної варіації в моноклональних антитілах із використанням модельних пептидів" (ОісК, єї. аіІ., Оеіептіпайоп ої Ше Огідіп ої Ше М-Тептіпа)
Руго-СіІшатаїеє Магпайоп іп Мопосіопа! Апіїродіеєє О5іпд Моде! Реріїде5, Віоїесппоіоду апа
Віоепдіпеегіпд, том 97, Ме3, стор. 544-553 (15 червня 2007 р.)).
Додатково або альтернативно, амінокислоти моноклонального антитіла НуиСО37-6Б615.1.1 можуть зазнавати подальших посттрансляційних змін, у тому числі, але це не є обмеженням, деамідування, ізомеризації, глікації та/або окислення. Поліпептиди за винаходом або їх фрагменти можуть зазнавати додаткових посттрансляційних змін, у тому числі глікозиляції, наприклад, М-сполучених або О-сполучених сайтів глікозиляції, які є добре відомими у цій галузі. Як було описано раніше, зміни можуть бути внесені до амінокислотної послідовності поліпептиду або умов процесу (таких як зміни в культурі, очищенні та/або умовах зберігання) для попереджання чи мінімізування таких змін або для їх полегшення за умов, де така обробка є сприятливою. Крім того, такі препарати можуть містити поліпептиди, що мають змінні рівні більш ніж одного типу змін, пов'язаних з обробкою, наприклад, у поліпептиді може бути видалена певна частина, більша частина або по суті весь С-термінальний лізин та/або певна частина, більша частина або по суті вся М-термінальна амінокислота може бути перетворена на піроглютаматну кислоту (наприклад, поліпептиди, показані на Фігурі 2 або Фігурі З або в бо узагальнювальних типових послідовностях чи антиген-зв'язувальних фрагментах). Умови процесу, такі як змінна буферна композиція і температура, можуть мати значний ефект на обсяг таких змін.
В іншому втіленні, моноклональне антитіло НмуиСО37-6015.1.1 містить усічення б- термінального лізину важкого ланцюга на залишку 445.
В іншому втіленні моноклональне антитіло НиИСО37-6р015.1.1 містить приєднання глікозиляції або глікозиляцій до аспарагіну важкого ланцюга на залишку 295, у тому числі, але це не є обмеженням, С0 (азіало-, агалакто, афукозильований бі-антеннальний М-глікан комплексного виду); (0 (азіало-, агалакто, серцевинно-фукозильований бі-антеннальний /М-глікан комплексного виду); манноза-5 (М-сполучена олігоманноза-5); СЕ (азіало-, моногалакто, серцевинно-фукозильований бі-антеннальний М-глікан комплексного виду); (2 (азіало-, бігалакто, афукозильований бі-антеннальний М-глікан комплексного виду); СЕ (азіало-, бігалакто, серцевинно-фукозильований бі-антеннальний М-глікан комплексного виду); Аї (моносіальований, бі-антеннальний М-сполучений олігосахарид, кислота Меиб5); та/або Аг (дисіальований, бі-антеннальний М-сполучений олігосахарид, кислота Меиб).
Додатково або альтернативно, в іншому втіленні моноклональне антитіло НиСО37-6Б15.1.1 містить додавання глікації чи глікацій до одного або більше залишків серину легкого ланцюга.
Загалом, глікація є наслідком неферментної реакції між відновлювальними цукрами та М- термінальним первинним аміном або аміновою групою лізинових бічних ланцюгів. Спеціаліст у цій галузі зрозуміє, що глікація може маскувати позитивний заряд на М-термінальній первинній амінокислотній групі або бічному ланцюгу лізинових залишків, що зробить антитіло більш кислим.
Амінокислотна послідовність поліпептидів за винаходом може бути перевірена будь-яким способом, відомим у цій галузі (наприклад, масовою спектрометрією), і може бути тотожною з послідовностями, розкритими тут (див. Фігури 2 і 3), або може відрізнятися від цих послідовностей в одному або більше амінокислотних залишках внаслідок обробки посттрансляційної модифікації. Як необмежувальний приклад, на всіх або на частині по суті гомогенних поліпептидів С-термінальна амінокислота з легкого або важкого ланцюга може бути видалена протеолітичною обробкою або іншою обробкою, що відбувається під час вирощування. Подібним чином, М-термінальні амінокислоти можуть бути відсутніми, наприклад,
Зо одна (1), дві (2), три (3), чотири (4) або п'ять (5) М-термінальних амінокислот можуть бути відсутніми.
В іншому втіленні варіабельну ділянку важкого ланцюга моноклонального антитіла НиСО37- 6Ь15.1.1 вибирають із групи, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 115 (5) 5ЕО ІО МО: 7, та амінокислотної послідовності від залишку 1 (0) до залишку 115 (5) 5ЕО ІЮО МО: 7, де М-термінальний залишок 1 (0) перетворений на піроглютамінову кислоту.
В іншому втіленні важкий ланцюг моноклонального антитіла НибО37-60515.1.1 вибирають із групи, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 441 (К) 5ЕО ІО МО: 7, амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 441 (К) 5ЕО ІО МО: 7, де М-термінальний залишок 1 (0) перетворений на піроглютамінову кислоту, амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (С) до залишку 441 (К) 5ЕО І МО: 7, де С-термінальний залишок 441 (К) видалений, та амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 441 (К) 5ЕО І
МО: 7, де М-термінальний залишок 1 (0) перетворений на піроглютамінову кислоту і б- термінальний залишок залишок 441 (К) видалений.
В іншому втіленні моноклональне антитіло НибО37-6515.1.1 або його антиген-зв'язувальний фрагмент є рекомбінантно виробленою сумішшю білків, одержаних експресією в клітині-хазяїні, де варіабельну ділянку важкого ланцюга антитіла або його антиген-зв'язувальний фрагмент вибирають із групи, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 115 (5) 5ЕО ІО МО: 7, та амінокислотної послідовності від залишку 1 (0) до залишку 115 (5) 5ЕО ІЮО МО: 7, де М-термінальний залишок 1 (0) перетворений на піроглютамінову кислоту.
В іншому втіленні моноклональне антитіло НуСО37-6015.1.1 містить важкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 1-го С) до 440-го й 5ЕО І
МО: 7, де 1-й 0 модифікований до піроглютамату, і легкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 1-го О до 212-го С 5ЕО ІЮО МО: 8.
І.) Кон'югати антитіло-лікарський засіб у загальних рисах
В іншому аспекті винахід забезпечує кон'югати антитіло-лікарський засіб (АОС), які містять антитіло, кон'юговане з цитотоксичним засобом, таким як хіміотерапевтичний засіб, лікарський 60 засіб, інгібітор росту, токсин (наприклад, ферментативно-активний токсин бактерійного,
грибкового, рослинного або тваринного походження чи його фрагменти) або радіоактивний ізотоп (тобто радіокон'югат). В іншому аспекті винахід також забезпечує способи застосування кон'югатів антитіло-лікарський засіб. В одному аспекті кон'югат антитіло-лікарський засіб містить будь-яке з описаних тут моноклональних антитіл до СОЗ37, які ковалентно прикріплені до цитотоксичного засобу або детектованого засобу.
Застосування кон'югатів антитіло-лікарський засіб для місцевого доставляння цитотоксичних або цитостатичних засобів, тобто ліків для знищення або інгібування росту клітин пухлини при лікуванні раку (Зугідо5 апа Ерепеїоз (1999) Апіісапсег Незеагсіп 19:605-614; Місшевзси-Юбима? апа
Зргіпдег (1997) Адм. Ог9 ОеєЇ. Аему. 26:151-172; патент США Мо4,975,278), забезпечує цілеспрямоване доставляння лікарської речовини до пухлин та внутрішньоклітинне накопичення в них, коли системне введення цих некон'югованих лікарських засобів може спричинити незадовільні рівні токсичності для здорових клітин, а також для клітин пухлини, які необхідно знищити (Болдвін та ін. (ВаЇдуліп еї аї!., (1986) І апсеї рр. (15 березня 1986 р.):603-05);
Торпе "Носії цитотоксичних засобів в антитілах у терапії раку: Огляд" у виданні "Моноклональні антитіла "84: Біологічне та клінічне застосування" (Тпогре, (1985) "Апіїроду Саїттієїв ОЇ Суїюхіс
Адепіз Іп Сапсег Тнрегару: А Вемієм,, " іп Мопосіопа! Апііродієз "84: Віоіодіса! Апа Сіїіпісаї
Арріїсайопв5), Пінчера та ін. (А. Ріпснега еї аї. (ед.в), стор. 475-506). У такий спосіб намагаються досягати максимальної ефективності з мінімальною токсичністю. Повідомляли, що і поліклональні, і моноклональні антитіла є придатними до застосування у таких стратегіях (Воулапоа еї аї., (1986) Сапсег Іттипої. ІттипоїНег., 21:183-87). Ліками, що їх використовують у цих методах, є дауноміцин, доксорубіцин, метотрексат і віндезин (Коулапа еї аї., (1986) вище).
Токсини, що їх використовують у кон'югатах антитіло-токсин, включають бактерійні токсини, такі як дифтерійний токсин, рослинні токсини, такі як рицин, токсини малих молекул, такі як гельданаміцин (Мапаїег єї а! (2000) УуЧошг. ої Ше Маї. Сапсег Іпві. 92(19):1573-1581; Мапаїег еї аї (2000) Віоогдапіс 5 Мей. Спет. І ейеге 10:1025-1028; Мапайег еї а! (2002) Віосопіндаїє Спет. 13:786-791), мейтанзиноїди (ЕР 1391213; іш еї аї., (1996) Ргос. Маї!Ї. Асад. сі. ОБА 93:8618- 8623) та каліхеаміцин (І оде сеї а! (1998) Сапсег Нез. 58:2928; Ніптап еї а! (1993) Сапсег Нев. 53:3336-3342). Токсини можуть чинити цитотоксичну і цитостатичну дію за допомогою таких механізмів, як зв'язування тубулінів, зв'язування ДНК або інгібування топоіїзомерази. Деякі
Зо цитотоксичні ліки мають схильність бути неактивними або менш активними при кон'югуванні з великими антитілами або лігандами білкових рецепторів.
Прикладами кон'югатів антитіло-лікарський засіб є 2ЕМАГІМФ (ібтритумомаб тіуксетан,
Віодеп/(дес), що є кон'югатом антитіло-радіоїзотоп, складеним з мишачого ІдсСї1 каппа моноклонального антитіла, спрямованого проти антигену СО20, що його виявляють на поверхні нормальних та злоякісних В лімфоцитів, та "п або 90у радіоізотопу, зв'язаного лінкером- хелатором тіосечовини (У/ізетап еї а! (2000) Єик. доц. Мисі. Мед. 27(7):766-77; М/і5етап еї аї (2002) Віоса 99(12):4336-42; Мід еї а! (2002) 9. Сііп. Опсої. 20(10):2453-63; МУїгід єї а! (2002) 9.
Сіїп. Опсої. 20(15):3262-69).
Крім того, МИ ОТАКО м (гемтузумаб озогаміцин, Умуеїй Рпаптасеціїса!5), кон'югат антитіло- лікарський засіб, складений із людського СОЗЗ3-антитіла, сполученого з каліхеаміцином, було схвалено у 2000 р. для лікування гострого мієлоїдного лейкозу шляхом ін'єкцій (Огид5 ої Ше
Ешите (2000) 25(7):686; патенти США МоМо 4970198; 5079233; 5585089; 5606040; 5693762; 5739116; 5767285; 5773001).
Крім того, СОЗ37-зв'язувальні засоби також випробовують як потенційні терапевтичні засоби проти злоякісностей В-клітин. Компанія Етегдепі ВіозоІшіоп5 (раніше Тгибіоп Рпаптасеціїса!5) розробила СОЗ37-зв'язувальні засоби ЗМІР-016 ії Т!АИ-016 (7Нао єї аї., 2007, Віоса, 110.2569- 2577). ЗМІР-016 є одноланцюговим поліпептидом, що містить варіабельні ділянки з гібридоми та сконструйовані людські константні ділянки. ТАО-016 є гуманізованою версією анти-СО37
ЗМІР білка. Див., наприклад, опубліковану заявку США Ме2007/0059306. ТАО-016 клінічно випробовують для лікування хронічного лімфоцитарного лейкозу (СІ). Компанія ВоеєнНгіпдег
ІпдеІнеіт також розкрила СОЗ37-зв'язувальний засіб в опублікованій міжнародній заявці МеУ/О 2009/019312. Однак, жодної активності СОС не було описано для будь-якого з цих зв'язувальних засобів і не було описано жодної проапоптичної активності в умовах іп мйго за відсутності перехресно-зшивальних засобів.
Також, були здійснені спроби радіоімунотерагпії (РІТ) із використанням радіо-міченого анти-
СО37 антитіла МВ-1 в двох окремих випробуваннях. Терапевтичні дози "І1-МВ-1 вводили шістьом пацієнтам з рецидивом неходжкінської лімфоми (МНІ.) (Ргез5 єї аї. 1989 .) Сіїп Опсої. 7(8):1027-38; Ргезз аї єї. 1993, М Еподі У Меса. 329(17):1219-24). Всі шість пацієнтів досягли повної ремісії (СА) протягом від чотирьох до тридцяти одного місяця. В іншому випробуванні, 1911-МВ-1 бо вводили десятьом пацієнтам з рецидивом МНІ. (КатіпекКі еї аї. 1992 ) Сіїп Опсої. 10(11):1696-
711). Всього чотири пацієнти мали реакцію, що тривала від двох до шести місяців, хоча повідомляли лише про одну повну ремісію. Однак, не всіх пацієнтів можна було лікувати через несприятливий біорозподіл радіо-міткию, що спричинило занепокоєння через радіоактивне опромінювання життєво важливих органів не-мішеней. Насправді, під час цих випробувань спостерігали токсичність, пов'язану з РІТ, у тому числі серйозну міклосупресію та серцево- легеневу токсичність. Хоча ці клінічні дані свідчать про те, що анти-СО37 радіо-імунокон'югати можуть бути ефективними, проведення цього лікування є обтяжливим, і при рецидивах пацієнтів, які пройшли РІТ, не можна лікувати повторно за допомогою РІТ через ризики, пов'язані з високими дозами радіації.
Крім того, кантузумаб мертанзин (Іттиподеп, Іпс.), кон'югат антитіло-лікарський засіб, складений із людського С242-антитіла, сполученого дисульфідним лінкером 5РР з лікарською часткою мейтанзиноїду, ОМ, переходить на ЇЇ стадію випробувань для лікування видів раку, що експресують СапАд, таких як рак товстої кишки, підшлункової залози, шлунка та інші види раку.
Крім того, МЕМ-2704 (МіПеппішт Рпагт., ВА. Віоіодісв5, Іттиподеп, Іпс.), кон'югат антитіло- лікарський засіб, складений з моноклонального антитіла до протипростатного специфічного мембранного антигену (РОМА), сполученого з лікарською часткою мейтанзиноїду, ЮОМ'І, перебуває у стадії розробки для потенційного лікування пухлин передміхурової залози.
Зрештою, ауристатинові пептиди, такі як ауристатин Е (АЕ) та монометилауристатин (ММАЕ), синтетичні аналоги доластатину, були кон'юЮговані з химерними моноклональними антитілами СВК96 (специфічними до І ем/із У на карциномах) і САС10 (специфічними до СОЗО на гематологічних злоякісних пухлинах) (Дороніна та ін., Оогопіпа еї а! (2003) Маїшге Віоїесппоіоду 21(7):778-784).
Моноклональне антитіло до СОЗО, кон'юЮюговане з ММАЕ, нині є доступним у продажу як
АОСЕТВІ5 (беашШе Степеїййс5, Ботел, штат Вашингтон). АОСЕТНВІ5 (брентуксимаб ведотин) є кон'югатом лікарського засобу, спрямованим проти СО-30, що складається з трьох компонентів: 1) химерного ІдДас1 антитіла, позначеного САС10О0, специфічного для людського СОЗО, 2) засобу для руйнування мікротрубочок ММАЕ та 3) протеаза-розщеплюваного лінкера, що ковалентним чином прикріплює ММАЕ до сас10. Див. інформацію щодо призначення АОСЕМТВІ5.
Крім того, тут описані хіміотерапевтичні засоби, придатні для одержання кон'югатів антитіло-
Зо лікарський засіб. Ферментативно активні токсини та їхні фрагменти, які можуть бути використані, включають ланцюг дифтерії А, незв'язувальні активні фрагменти дифтерійного токсину, ланцюг екзотоксину А (із синьогнійної палички Рзхепдотопах5 аегидіпоза), ланцюг рицину А, ланцюг абрину А, ланцюг модецину А, альфа-сарцин, білки тунгу молукського (АІешгіте5 Тогаїї), білки діантину, білюи лаконосу американського (Рпуіаса Атегісапа) (РАРІ,
РАРІЇ ії РАР-5), інгібітор китайського гіркого гарбуза (топтогаїса спагапійа), курцин, кротин, інгібітор мильнянки лікарської (з5араопагіа ойісіпаїї5), гелонін, мітогелін, рестриктоцин, феноміцин, еноміцин і трикотецени. Див., наприклад, міжнародну заявку УМО 93/21232, опубліковану 28 жовтня 1993 р. Низка радіонуклеотидів є доступними для одержання радіокон'югованих антитіл. Прикладами є 22ВІі, "91, и, 9з0у і 186Де. Кон'югати антитіла і цитотоксичного засобу одержують із використанням низки біфункціональних білок-зв'язувальних речовин, таких як М-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіол)у пропіонат (5РОР), імінотіолан (ІТ), біфункціональних похідних складних імідоефірів (таких як диметил адипімідат НС), активних складних ефірів (таких як дисукцинімідил суберат), альдегідів (таких як глютаральдегід), біс- азидо сполук (таких як біс(п-азидобензоїл) гександіамін), біс-діазонійних похідних (таких як біс- (п-діазонійбензоїл)-етилендіамін), діїзоціанатів (таких як толуол 2,6-діїзоціанат) та біс-активних сполук фтору (таких як 1,5-дифтор-2,4-динітробензол). Наприклад, рициновий імунотоксин може бути одержаний, як описано Вітетта та ін. (мМіена еї аї., (1987) Зсіепсе, 238:1098). Вуглець-!2- мічена 1-ізотіоціанатобензил-З-метилдіеєтилен тріамінпентаоцтова кислота (МХ-ОТРА) є прикладом хелатного агента для кон'югування радіонуклеотиду з антитілом (М/094/11026).
Кон'югати антитіла та одного або більше токсинів малих молекул, таких як каліхеаміцин, мейтанзиноїди, доластатини, ауристатини, трихотецен і СС1065, та похідних цих токсинів, що мають токсичну активність, також входять до обсягу цього винаходу.
ПА). Мейтанзиноїди
Мейтанзинові сполуки, придатні для використання як мейтанзиноїдні лікарські речовини, є добре відомими у цій галузі, і їх можна ізолювати з природних джерел відповідно до відомих способів, одержати із застосуванням технічних прийомів генної інженерії (див. Ми еї аї (2002)
РМАБ 99:7968-7973), або мейтанзинолу та мейтанзинолових аналогів, одержаних синтетичним шляхом за допомогою відомих способів.
Прикладами мейтанзиноїдних лікарських речовин є ті, що мають змінене ароматичне кільце, бо такі як: С-19-дехлор (США 4256746) (одержана відновленням алюмогідриду літію з анзамітоцину
Рг); С-20-гідрокси (або С-20-деметил) ж/-0-19-дехлор (патенти США МоМо4,361,650 і 4,307,016) (одержана деметилуванням із застосуванням стрептоміцет або актиноміцет або дехлоруванням із застосуванням алюмогідриду літію); і С-20-деметокси, С-20-ацилокси (-ОСОН), -/-дехлор (патент США Мо4,294,757) (одержана ацилуванням із застосуванням ацилхлоридів), і ті, що мають модифікації в інших положеннях.
Прикладами мейтанзиноїдних лікарських речовин також є речовини, що мають такі модифікації, як: С-9-5Щ8 (патент США Мо4,424,219) (одержана введенням у реакцію мейтанзинолу з Не5 або Р2б5); С-14-алкоксиметил (деметокси/СсНгОг) (патент США Ме4331598); б-14-гідроксиметил або ацилоксиметил (СНгОН або СН2ОАс) (патент США Мо4450254) (одержані з бактерій роду нокардіоподібних (Мосагаїа)); С-15-гідрокси/ацилокси (патент США
Мо4,364,866) (одержана перетворенням мейтанзинолу стрептоміцетами); С-15-метокси (патенти
США МоМео4,313,946 і 4,315,929) (ізольована з Тгем/а пиаШога); С-18-М-деметил (патенти США
МоМо 4,362,663 і 4,322,348) (одержана деметилуванням мейтанзинолу стрептоміцетами); і 4,5- деокси (патент США Мое4,371,533) (одержана відновленням трихлориду титану/літій алюмогідриду мейтанзинолу).
Кон'югати антитіло-лікарський засіб, що містять мейтанзиноїди, способи їх одержання та їх терапевтичне застосування розкриті, наприклад, у патентах США МоМо 5,208,020, 5,416,064, 6,441,163 та європейському патенті ЕР 0 425 235 ВІ, розкриття яких чітко включено до цього опису шляхом посилання. Ліу та ін. (Си еї аї., Ргос. Майї). Асад. З5сі. ОБА 93:8618-8623 (1996)) описували кон'югати антитіло-лікарський засіб, що містять мейтанзиноїд, позначений. ОМ'І, сполучений з моноклональним антитілом С242, спрямованим проти колоректального раку людини. Було виявлено, що цей кон'югат є високоцитоксичним відносно культивованих клітин раку товстої кишки, і він проявив протипухлинну активність в аналізі росту пухлини іп мімо. Чарі та ін. (СНагі еї аІ,, Сапсег Кезеагсп 52:127-131 (1992)) описують кон'югати антитіло-лікарський засіб, в яких мейтанзиноїд кон'югують через дисульфідний лінкер з мишачим антитілом А7, що зв'язується з антигеном на лініях клітин раку товстої кишки людини або з іншим мишачим моноклональним антитілом ТА.1, яке зв'язується з онкогеном НЕК-2/пеи. Цитотоксичність ТА.1- мейтанзиноїдного кон'югату випробовували іп міїго на лінії клітин раку молочної залози людини
ЗК-ВВ-3, що експресує З х 105 НЕВ-2 поверхневих антигенів на клітину. Лікарський кон'югат досяг ступеню цитотоксичності, подібного до вільних мейтанзиноїдних ліків, який можна було підвищити шляхом збільшення числа молекул мейтанзиноїду на молекулу антитіла. А7- мейтанзиноїдний кон'югат показав низьку системну цитотоксичність у мишей.
І(В). Ауристатини і доластатини
У деяких втіленнях кон'югат антитіло-лікарський засіб містить антитіло за винаходом, кон'юЮговане з доластатинами або пептидними аналогами та похідними долостатину, ауристатинами (патенти США МоМо 5,635,83, 5,780,588). Виявили, що доластатини і ауристатини втручаються у динаміку мікротрубочок, гідроліз ГТФ і ядерний та клітинний поділ (М/оуке єї а! (2001) Апіїтістор. Адепі5 апа Спетоїнег. 45(12):3580-3584) і мають протиракову (патент США Мо5,663,149) та протигрибкову дію (Реції єї аї (1998) Апійтісгоб. Адепі5 СпетоїПпег. 42:2961-2965). Доластатинові або ауристатинові лікарські складові можуть бути прикріплені до антитіла через М (аміно) кінець або С (карбоксильний) кінець пептидної лікарської складової (МО 02/088172).
Прикладами втілень ауристатину є сполучені на М-кінці монометилауристатинові лікарські складові ОЕ і ОР, розкриті Сентер та ін. у роботі "Протоколи Американської асоціації з дослідження раку" (Зепієг еї аї!., Ргосеедіпд5 ої Те Атегісап Авзосіайоп ог Сапсег Везеагсп),
Том 45, номер реферату 623, представлених 28 березня 2004 р. та описаних у патентній публікації США Ме2005/0238649, розкриття якого чітко включено у всій повноті до цього опису шляхом посилання.
Прикладом втілення ауристатину є ММАЕ (де хвиляста лінія позначає ковалентне прикріплення до лінкера (І) лікарського кон'югату антитіла).
Н
КАК 4 Ї М М ї дв, д.д. о в, 9. о - ММАЕ
Іншим прикладом втілення ауристатину є ММАБЕ, де хвиляста лінія позначає ковалентне прикріплення до лінкера (І) лікарського кон'югата антитіла (05 2005/0238649):
(в); й ! !
М М о) о. о оо ож он ММАР
Додаткові приклади втілення, що містять ММАЕ або ММАБЕ та різні лінкерні компоненти (описані тут більш докладно), мають такі структури і скорочення (де АБ означає антитіло і р означає від 1 до близько 8):
Ар-5 ) но о о скосу
Микити м марсі-м о о о. аг
Н о й
Ар-МОС-мсо-РАВ-ММА Є
Ар-5 ) но ОН й о) су
Мито маси о о в6о о Н р
Ар-МОС-мсо-РАВ-ММАЕ
Ар-5 о о но
М. ли Ж М о о. о й о о. Оотон р
Ар-МС-ММАЕ
Звичайно основані на пептиді лікарські складові можуть бути одержані шляхом утворення пептидного зв'язку між двома або більше амінокислотами та/або пептидними фрагментами. Такі пептидні зв'язки можуть бути одержані, наприклад, методом рідиннофазного синтезу (див.
Шрьодер і Любке "Пептиди" (Е. Зспгбаег апа К. І ОрКе, "Ппе Рерійдев"), том 1, стор. 76-136, 1965,
Асадетіс Ргеб55), який є добре відомим в галузі пептидної хімії. Лікарські одиниці ауристатину/доластатину можуть бути одержані відповідно до способів, розкритих у патентах
США МоМеО5 5635483, 5 5780588; Петтітом та ін. (Рені еї а! (1989) У. Ат. Спет. Зоб. 111:5463-5465); Петтітом та ін. у роботі "Створення протиракових ліків" (Рейції еї а! (1998) Апії-
Сапсег Огид Ревзідп) 13:243-277); Петтітом та ін. у роботі "Синтез" (Рейції, С.Е., єї аІ. Зупіпевів), 1996, 719-725; Петтітом та ін. (Рейції еї а! (1996) У. Спет. ос. РегКкіп Тгап5. 1 5:859-863) та
Дороніною (Оогопіпа (2003) Маї Віоїесппої 21(7):778-784).
ІС). Каліхеаміцин
В інших втіленнях кон'югат антитіло-лікарський засіб містить антитіло за винаходом, кон'юговане з однією або більше молекулами каліхеаміцину. Каліхеаміцинові сімейства антибіотиків здатні виробляти розриви у дволанцюговій ДНК при під-пікомолярних концентраціях. Для одержання кон'югатів сімейства каліхеаміцину див. патенти США
МоМо5,712,374, 5,714,586, 5,739,116, 5,767,285, 5,770,701, 5,770,710, 5,773,001, 5,877,296 (всі на ім'я Атегісап Суапатіїй Сотрапу). Структурними аналогами каліхеаміцину, які можуть бути використані, є, але це не є обмеженням, у, а2/, азі, М-ацетил-уї, РБАС і 6; (Хінман та ін.,
Зо Ніптап есеї а!., Сапсег Везвагсі 53:3336-3342 (1993), І оде єї а!., Сапсег Везєагсі 58:2925-2928 (1998) та вказані вище патенти США на ім'я Атегісап Суапатід). Іншими протипухлинними ліками, з якими може бути кон'юговане антитіло, є ОБА, що є антифолатом. Як каліхеаміцин, так і ОБРА мають внутрішньоклітинні сайти дії і не перетинають плазмову мембрану з легкістю.
Через це клітинне поглинання цих засобів шляхом опосередкованої антитілом інтерналізації значно посилює їхню цитотоксичну дію.
ПО). Інші цитотоксичні засоби
Іншими протипухлинними засобами, які можуть бути кон'юговані з антитілами за винаходом, є у деяких втіленнях бісхлоретилнітрозосечовина (ВСМО), стрептозойцин, вінкристин і 5- фторурацил - сімейство засобів, відомих під загальною назвою ІІ -Е33288 комплекс, який описаний у патентах США МоМо5,053,394, 5,770,710, а також еспераміцини (патент США
Мо5,877,296).
До ферментативно-активних токсинів та їх фрагментів, які можуть бути використані, відносяться А-ланцюг дифтерії, незв'язувальні активні фрагменти дифтерійного токсину, А- ланцюг екзотоксину (із синьогнійної палички Рбзейдотопавх аєгидіпоза)), А-ланцюг рицину, А- ланцюг абрину, А-ланцюг модецину, альфа-саркін, білки тунгового дерева (АїйІепгітез Тогаїї), білки діантину, білки лаконосу американського (Рпушюіаса Атегісапа) (РАРІ, РАРІЇ і РАР-5), інгібітор китайського гіркого гарбуза (тотогаїса спагапійа), курцин, кротин, інгібітор мильнянки лікарської (зараопагіа опйісіпаїї5), гелонін, мітогелін, рестриктоцин, феноміцин, еноміцин і трикотецени.
Див., наприклад, міжнародну заявку УМО 93/21232, опубліковану 28 жовтня 1993 р.
Цей винахід у деяких втіленнях також передбачає кон'югат антитіло-лікарський засіб, утворений між антитілом та сполукою з нуклеолітидною активністю (наприклад, рибонуклеазою або ДНК-ендонуклеазою, такою як деоксирибонуклеаза; ДНаза).
Для селективного руйнування пухлини антитіло може містити високорадіоактивний атом.
Існує широкий вибір радіоактивних ізотопів для одержання радіокон'югованих антитіл.
Прикладами є А", 191, (125, о, Ве!86, ДВе88, 5пт!»з, ІВіг12, рзг, рргт2 та радіоактивні ізотопи и.
При використанні кон'юЮгата для виявлення він може містити радіоактивний атом для сцинтиграфічних досліджень, наприклад, їс9" або 123, або спинову мітку для ядерної магнітно- резонансної (ЯМР) томографії (також відомої як магнітно-резонансна томографія, мрт), таку як йод-123, йод-131, індій-111, фтор-19, вуглець-13, азот-15, кисень-17, гадоліній, марганець або залізо.
Радіо- або інші мітки можуть бути введені у кон'югат відомими способами. Наприклад, пептид може бути біосинтезований або синтезований хімічним амінокислотним синтезом із використанням підходящих амінокислотних прекурсорів із залученням, наприклад, фтору-19 замість водню. Мітки, такі як їсб9т або 123, Ве"86, Де"'88 ї |п'!!, можуть бути прикріплені через цистеїновий залишок в пептиді. Ітрій-90 може бути прикріплений через лізиновий залишок.
Метод йодування (ЕгакКег еї а! (1978) Віоспет. Віорпуз. Ке5. Сотітип. 80: 49-57) може бути використаний для введення йоду-123. У виданні "Моноклональні антитіла в імуносцинтиграфії" ("Мопосіопа! Апііродіє5 іп Іттипозсіпідгарпу", СпагаІ, СКС Ргез5 1989) докладно описані інші методи.
ІМ.) Сполуки кон'югатів антитіло-лікарський засіб, які зв'язують СО37
Цей винахід забезпечує, з-поміж іншого, сполуки кон'югатів антитіло-лікарський засіб для цілеспрямованого доставляння ліків. Винахідники зробили відкриття, що сполуки кон'югатів антитіло-лікарський засіб мають потужну цитотоксичну та/або цитостатичну активність проти клітин, що експресують СОЗ37. Сполуки кон'югатів антитіло-лікарський засіб містять одиницю антитіла, ковалентно сполучену із принаймні однією одиницею ліків. Одиниці ліків можуть бути ковалентним чином сполучені безпосередньо або через лінкерну одиницю (-І О-).
У деяких втіленнях сполука кон'югату антитіло-лікарський засіб має таку формулу:
І -(СО-О)р (І) або її фармацевтично прийнятну сіль чи сольват, де:
Ї означає одиницю антитіла, наприклад, моноклональне антитіло до СО37 за цим винаходом, і (ГО-О) означає компонент лінкерна одиниця-одиниця ліків, де:
ГО- є лінкерною одиницею, а -О є одиницею ліків, що має цитостатичну або цитотоксичну активність проти клітини-мішені; і р означає ціле число від 1 до 20.
У деяких втіленнях р коливається від 1 до 10, від 1 до 9, від 1 до 8, від 1 до 7, від ! до б, від 1 до 5, від 1 до 4, від ! до З або від 1 до 2. У деяких втіленнях р коливається від 2 до 10, від 2 до 9, від 2 до 8, від 2 до 7, від 2 до 6, від 2 до 5, від 2 до 4 або від 2 до 3. В інших втіленнях р означає 1, 2, 3, 4, 5 або 6. У деяких втіленнях р означає 2 або 4.
У деяких втіленнях сполука кон'югату антитіло-лікарський засіб має таку формулу:
Г - (Аа-М/к-Му-О) р (ІІ) або її фармацевтично прийнятну сіль чи сольват, де:
Ї означає одиницю антитіла, наприклад, моноклональне антитіло до СОЗ37; і -Аа-Му-Уу- означає лінкерну одиницю (І У), де: -А- означає розтягувальну частку, а означає 0 або 1, кожний -М/- незалежно означає амінокислотну одиницю, м означає ціле число від 0 до 12, -ї- означає самоспалювальну спейсерну одиницю, 60 у означає 0, 1 або 2;
-О означає одиницю ліків, що має цитостатичну або цитотоксичну активність проти клітини- мішені; і р означає ціле число від 1 до 20.
У деяких втіленнях а означає 0 або 1, м/ означає 0 або 1 і у означає 0, 1 або 2. У деяких втіленнях а означає 0 або 1, м/ означає 0 або 1 і у означає 0 або 1. У деяких втіленнях р коливається від 1 до 10, від 1 до 9, від 1 до 8, від 1 до 7, від 1 до 6, від 1 до 5, від 1 до 4, від до
З або від 1 до 2. У деяких втіленнях р коливається від 2 до 8, від 2 до 7, від 2 до 6, від 2 до 5, від 2 до 4 або від 2 до 3. В інших втіленнях р означає 1, 2, 3, 4, 5 або 6. У деяких втіленнях р означає 2 або 4. У деяких втіленнях, коли м/ не є нуль, у означає 1 або 2. У деяких втіленнях, коли м означає від 1 до 12, у означає 1 або 2. У деяких втіленнях м означає від 2 до 12іуУ означає 1 або 2. У деяких втіленнях а означає 1 і м/ та у означають 0.
Для композицій, що містять множину антитіл, введення ліків позначають р, що є середньою кількістю молекул ліків на антитіло. Введення ліків може коливатися від 1 до 20 ліків (0) на антитіло. Середня кількість ліків на антитіло при приготуванні реакцій кон'югації може характеризуватися традиційними засобами, такими як мас-спектроскопія, імунно-ферментний аналіз (ІФА) та ВЕРХ. Також може бути визначений кількісний розподіл кон'югатів антитіло- лікарський засіб з точки зору р. У деяких випадках відокремлення, очищення та визначення параметрів гомогенних кон'югатів антитіло-лікарський засіб, де р означає певну величину в кон'югатах антитіло-лікарський засіб із введенням інших ліків, можуть бути досягнені такими способами, як зворотнофазна ВЕРХ або електрофорез. У показових втіленнях р становить від 2 до 8.
Одержання сполук кон'югатів антитіло-лікарський засіб може бути здійснене за допомогою будь-яких технічних прийомів, відомих спеціалістові у цій галузі. Коротко кажучи, сполуки кон'югатів антитіло-лікарський засіб містять моноклональне антитіло до СОЗ37 як одиницю антитіла, лікарський засіб та необов'язково лінкер, що зв'язує лікарський засіб і зв'язувальний засіб. У втіленні, якому надають перевагу, антитілом є моноклональне антитіло до СОЗ37, що містить варіабельні ділянки важкого та легкого ланцюгів антитіла, позначеного НуУСО37- 6бЬ15.1.1, яке описане вище. У втіленні, якому надають більшу перевагу, антитілом є моноклональне антитіло до СОЗ37, що містить важкий і легкий ланцюг антитіла, позначеного
Зо НуУуСО37-6515.1.1, яке описане вище. Можлива низка різніх реакцій для ковалентного прикріплення ліків та/або лінкерів зі зв'язувальними засобами. Цього часто досягають реакцією амінокислотних залишків зв'язувального засобу, наприклад, молекули антитіла, включаючи амінові групи лізину, вільні групи карбонової кислоти глутамінової та аспарагінової кислот, сульфгідрильні групи цистеїну та різні частки ароматичних амінокислот. Одним (із найпоширеніших неспецифічних способів ковалентного прикріплення є карбодіїмідна реакція для прикріплення карбокси (або аміно) групи сполуки до аміно (або карбокси) груп антитіла.
Крім того, використовують біфункціональні засоби, такі як діальдегіди або складні іміноефіри, для сполучення аміногрупи сполуки з аміногрупами молекули антитіла. Також для прикріплення лікарських засобів до зв'язувальних засобів існує реакція основи Шиффа. Цей спосіб включає окислення перйодатом лікарського засобу, що містить гліколеві або гідрокси групи, з утворенням таким чином альдегіду, який потім вступає у реакцію зі зв'язувальним агентом.
Прикріплення відбувається шляхом утворення основи Шиффа з аміногрупами зв'язувального агента. Ізотіоціанати також можуть бути використані як сполучні агенти для ковалентного прикріплення ліків до зв'язувальних агентів. Інші технічні прийоми відомі спеціалістові у цій галузі і входять до обсягу цього винаходу.
У деяких втіленнях проміжна речовина, що є прекурсором лінкера, вступає у реакцію з лікарським засобом за підходящих умов. У деяких втіленнях використовують реактивні групи на лікарському засобі та/або проміжній сполуці. Продукт реакції між лікарським засобом та проміжною сполукою, або дериватизованим лікарським засобом, згодом вступає у реакцію з моноклональним антитілом до СОЗ37 за підходящих умов.
Далі більш докладно описана кожна з конкретних одиниць сполук кон'югатів антитіло- лікарський засіб. Синтез і структура показових лінкерних одиниць, розтягувальних одиниць, амінокислотних одиниць, самоспалювальної спейсерної одиниці та одиниці лікарського засобу також описані у публікаціях патентних заявок США МоМо2003/0083263, 2005/0238649 та 2005/0009751, кожна з яких повністю включена до цього опису шляхом посилання у всіх відношеннях.
М.) Лінкерні одиниці
Звичайно сполуки кон'югатів антитіло-лікарський засіб містять лінкерну одиницю між одиницею лікарського засобу та одиницею антитіла. У деяких втіленнях лінкер може бути бо розщеплений за внутрішньоклітинних умов, так що розщеплення лінкера вивільнює частину лікарського засобу з антитіла у внутрішньоклітинному середовищі. Ще в інших втіленнях лінкерна одиниця не придатна до розщеплення, і лікарський засіб вивільнуюється, наприклад, шляхом руйнування антитіла.
У деяких втіленнях лінкер здатний до розщеплення за допомогою розщеплювального засобу, присутнього у внутрішньоклітинному середовищі (наприклад, всередині лізосоми, ендосоми або ямки на поверхні клітини). Лінкером може бути, наприклад, пептидильний лінкер, розщеплюваний внутрішньоклітинним пептидазним або протеазним ферментом, включаючи, але це не є обмеженням, лізосомну або ендосомну протеазу. У деяких втіленнях пептидильний лінкер має довжину принаймні двох амінокислот або принаймні трьох амінокислот.
Розщеплювальні засоби можуть включати катепсини В і О та плазмін, всі з яких відомі як такі, що гідролізують дипептидні похідні лікарських засобів, спричиняючи вивільнення активного лікарського засобу всередині клітин-мішеней (див., наприклад, Юибом/спік апа УмаїКег, 1999,
Рпагт. ТПнегарешісв 83:67-123). Найтиповішими є пептидні лінкери, здатні до розщеплення за допомогою ферментів, які присутні в клітинах, що експресують СОЗ37. Наприклад, може бути використаний пептидильний лінкер, здатний до розщеплення тіол-залежною протеазою катепсин-В, що сильно експресується в раковій тканині (наприклад, лінкер Ріе-І еи або сСІу-РНе-
Ї еи-СІу (ЗЕО І МО:9)). Інші приклади таких лінкерів описані, наприклад, у патенті США
Моб,214,345, включеному до цього опису шляхом посилання в усій повноті і для всіх цілей. В окремому втіленні пептидильним лінкером, здатним до розщеплення внутрішньоклітинною протеазою, є лінкер МаІ-Сйї або РПе-Гух5 (див., наприклад, патент США Моб,214,345, в якому описаний синтез доксорубіцину за допомогою лінкера маІ-сід. Одна перевага використання внутрішньоклітинного протеолітичного вивільнення терапевтичного засобу полягає в тому, що засіб звичайно є виснаженим при кон'югуванні, тоді як стійкість сироватки кон'югатів звичайно є високою.
В інших втіленнях здатний до розщеплення лінкер є рН-чутливим, тобто чутливим до гідролізу за певних значень рН. Звичайно рН-чутливий лінкер є придатним до гідролізу за кислих умов. Наприклад, можуть бути використані кислотолабільний лінкер, придатний до гідролізу в лізосомі (наприклад, гідразон, семікарбазон, тіосемікарбазон, цис-аконітовий амід, ортоефір, ацеталь, кеталь або подібне) (див., наприклад, патенти США МоМо 5,122,368, 5,824,805, 5,622,929, ЮиромспіК апа У/аїКег, 1999, Рпапт. Тнегарешісв 83:67-123; Меміїе еї аї., 1989, ВіоІ. Снет. 264:14653-14661). Такі лінкери є відносно стабільними за нейтральних умов рН, таких як ті, що існують у крові, але є нестабільними при рівні рН нижче 5,5 або 5,0, приблизному рівні рН лізосоми. У деяких втіленнях придатним до гідролізу лінкером є тіоефірний лінкер (наприклад, тіоефір, прикріплений до терапевтичного засобу через ацилгідразоновий зв'язок (див., наприклад, патент США Ме5,622,929).
Ще в інших втіленнях лінкер є придатним до розщеплення за умов відновлення (наприклад, дисульфідний лінкер). У цій галузі відома низка дисульфідних лінкерів, у тому числі, наприклад, ті, що можуть бути утворені із використанням ЗАТА (М-сукцинімідил-5-ацетилтіоацетату), ЗРОР (М-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіо)пропіонату), ЗзРОВ (М-сукцинімідил-3-(2- піридилдитіо)бутирату) і 5МРТ (М-сукцинімідил-оксикарбоніл-альфа-метил-альфа-(2-піридил- дитіо) толуолу), БРОВ і ЗМРТ. Див., наприклад, Торпе та ін. "Імунокон'югати: кон'югати антитіл у радіотерапії" («Тпогре сеї аї., 1987, Сапсег Ке5. 47:5924-5931; УМамтлупслак еї аї., в
Іттипосопидаїев: Апіїбоду Сопійдаїез іп Вадіоїтадегу апа ТНегару ої Сапсег (С. МУ. Модеї! єд.,
Охога М. Ргез5, 1987)). Див. також патент США Ме4,880,935.
Ще в інших окремих втіленнях лінкером є малонатний лінкер (Чоппзоп еї а!., 1995, Апіісапсег
Вез. 15:1387-93), малеімідобензоїльний лінкер (І ам еї аї., 1995, Віоога-Меда-Спет. З3(10)1299- 1304) або 3-М-амідний аналог (І ам еї а!., 1995, Вісога-Мед-Спет. 3(10):1305-12).
Ще в інших втіленнях лінкерна одиниця не придатна до розщеплення, і лікарський засіб вивільнюється шляхом руйнування антитіла (див. публікацію США Ме2005/0238649, включену до цього опису шляхом посилання повністю і для всіх цілей).
Звичайно лінкер по суті не є чутливим до позаклітинного середовища. Використаний тут вираз "по суті нечутливий до позаклітинного середовища", у контексті стосовно лінкера, означає, що не більше ніж близько 20 95, звичайно не більше ніж близько 15 95, більш типово не більше ніж близько 10 95, і навіть ще типовіше не більше ніж близько 5 95, не більше ніж близько
З 96 або не більше ніж близько 1 95 лінкерів, у зразку сполуки кон'югату антитіло-лікарський засіб, розщеплюються, коли сполука кон'югату антитіло-лікарський засіб присутня у позаклітинному середовищі (наприклад, у плазмі). Чи є лінкер по суті нечутливим до позаклітинного середовища може бути визначено, наприклад, шляхом інкубування з плазмою сполуки кон'югату антитіло-лікарський засіб впродовж заданого періоду часу (наприклад, 2, 4, 8, бо 16 або 24 годин) і подальшого кількісного аналізу кількості вільного лікарського засобу,
Зо присутнього в плазмі.
В інших втіленнях, що не є взаємовиключними втіленнями, лінкер сприяє клітинній інтерналізації. У деяких втіленнях лінкер сприяє клітинній інтерналізації, коли він кон'югований з терапевтичним засобом (тобто у середовищі одиниці лінкер-терапевтичний засіб сполуки кон'югату антитіло-лікарський засіб, як це описано тут). У ще інших втіленнях лінкер сприяє клітинній інтерналізації коли він кон'югований як із ауристатиновою сполукою, так і з моноклональним антитілом до СОЗ7.
Низка показових лінкерів, які можуть бути використані з цими композиціями та способами, описані у міжнародній публікації УМО 2004-010957, публікаціях США МоМо 2006/0074008, 20050238649 та 2006/0024317 (кожна з яких включена до цього опису шляхом посилання в усій повноті і для всіх цілей). "Лінкерна одиниця" (0) є біфункціональною сполукою, яка може бути використана для сполучання одиниці лікарського засобу та одиниці антитіла для утворення сполуки кон'югату антитіло-лікарський засіб. У деяких втіленнях лінкерна одиниця має формулу: -Аа-ММуи- Ху- де: -А- означає розтягувальну одиницю, а означає 0 або 1, кожне -М/- незалежно означає амінокислотну одиницю, мг є ціле число від 0 до 12, -ї- є самоспалювальною спейсерною одиницею і у означає 0, 1 або 2.
У деяких втіленнях а означає 0 або 1, м/ означає 0 або 1 і у означає 0, 1 або 2. У деяких втіленнях а означає 0 або 1, м/ означає 0 або 1 і у означає 0 або 1. У деяких втіленнях, коли м/ означає від 1 до 12, у означає 1 або 2. У деяких втіленнях м/ означає від 2 до 12 і у означає 1 або 2. У деяких втіленнях а означає 1 і м/ та у означають 0.
МІ.) Розтягувальна одиниця
Розтягувальна одиниця (А), якщо присутня, здатна сполучати одиницю антитіла з амінокислотною одиницею (-Му-), якщо вона є, із спейсерною одиницею (-у-), якщо вона є; або з одиницею лікарського засобу (-0). До придатних функціональних груп, які можуть бути
Зо присутніми на моноклональному антитілі до СОЗ37 (наприклад, НуСО37-6015.1.1), природним чином або за допомогою хімічних маніпуляцій, відносяться, але це не є обмеженням, сульфгідрильна група, аміногрупа, гідроксильна група, аномерна гідроксильна група вуглеводню та карбонова група. Підходящими функціональними групами є сульфгідрильна та аміногрупа. В одному прикладі сульфгідрильні групи можуть бути одержані відновленням внутрішньомолекулярних дисульфідних зв'язків моноклонального антитіла до СО37. В іншому втіленні сульфгідрильні групи можуть бути одержані введенням у реакцію аміногрупи лізинової частки моноклонального антитіла до СО37 з 2-імінотіоланом (реагент Трота) або іншими реагентами, що виробляють сульфгідрил. У деяких втіленнях моноклональним антитілом до
СО37 є рекомбінантне антитіло, і його конструюють для перенесення одного або більше лізинів.
У деяких інших втіленнях рекомбінантне моноклональне антитіло до СОЗ7 конструюють для перенесення додаткових сульфгідрильних груп, наприклад, додаткових цистеїнів.
В одному втіленні розгятувальна одиниця утворює зв'язок з атомом сірки одиниці антитіла.
Атом сірки може бути виведений із сульфгідрильної групи антитіла. Представники розтягувальних одиниць цього втілення показані в квадратних дужках Формул Ша і ПІБ, де І -, -
МУ-, -Х-, -О, м ії у мають визначені вище значення, а В'"" вибирають з -С1-С:о алкілену-, -С1-С10 алкенілену-, -С1-С:о алкінілену-, карбоцикло-, -0-(С1-Св алкілену)-, О-(С1-Св алкенілену)-, -О-(С1-
Св алкінілену)-, -арилену-, -С1-Сіо алкілен-арилену-, -С2-Сіо алкенілен-арилену, -С2-С1о алкінілен-арилену, -арилен-Сі-Сто алкілену-, -арилен-С2-Сіо алкенілену-, -арилен-С2-Ст1о алкінілену-, -С1-С1о алкілен-(карбоцикло)-, -С2-Сіо алкенілен-(карбоцикло)-, -С2-С1о алкінілен- (карбоцикло)-, --«карбоцикло)-С1-Сто алкілену-, -«карбоцикло)-С2-Сіо алкенілену-, -(карбоцикло)-
С2-Сіо алкінілену, -гетероцикло-, -С1-С1о алкілен-(гетероцикло)-, -С2-С1о алкенілен-(гетероцикло)- у -б2-Сто алкінілен-(гетероцикло)-, -(гетероцикло)-Сі-Сто алкілену-, -(гетероцикло)-С2-С1о алкенілену-, -(гетероцикло)-С1-Снто алкінілену-, -"СНаСНгО),- або -"СНгСНнгО)-СНе-, -, та г означає ціле число від 1 до 10, де згадані радикали алкілу, алкенілу, алкінілу, алкілену, алкенілену, алкінілену, арилу, карбоциклу, карбоцикло, гетероцикло та арилену, окремо або як частина іншої групи, є необов'язково заміщеними. У деяких втіленнях згадані радикали алкілу, алкенілу, алкінілу, алкілену, алкенілену, алкінілену, арилу, карбоциклу, карбоцикло, гетероцикло та арилену, окремо або як частина іншої групи, є незаміщеними. У деяких втіленнях К"" вибирають з -С1-С1о алкілену-, -карбоцикло-, -0О-(С1-Св алкілену)-, -арилену-, -С1-С1о алкілен-арилену-, - 60 арилен-С1-Стіо алкілену-, -С1-Сіо алкілен- (карбоцикло)-, -«(«карбоцикло)-С1-С:1о алкілену-, -Сз-Св гетероцикло-, -С1-Сто алкілен-(гетероцикло)-, -(гетероцикло)-С1-Сто алкілену-, -"СНгСНгО);,- та - (СНгСНгО)АСНе-; та г є ціле число від 1 до 10, де згадані алкіленові групи є незаміщеними і решта груп є необов'язково заміщеними.
Треба розуміти із всіх ілюстративних втілень, що навіть якщо про це явно не сказано, від 1 до 20 часток ліків можуть бути сполучені з антитілом (р-1-20). о
Е М-8!-с(0)-У,-Х,-0 ()-м-уу о)
Ша гІснесомн-я "оо му-туо
ШЬ
Ілюстративною розтягувальною одиницею є відповідна одиниця у Формулі Ша, в якій К'" означає -(СНг)в-: о тт (в) о | . . . .
Іншою ілюстративною розтягувальною одиницею є відповідна одиниця у Формулі Ша, в якій
В'" означає -СНоСНгО)-СнНе- і г означає 2: (6) поретур 0 (9; . . . .
Ілюстративною розтягувальною одиницею є відповідна одиниця у Формулі Ша, в якій В" означає арилен- або арилен-С1-С:о алкілен-. У деяких втіленнях арильною групою є незаміщена фенільна група.
Ще іншою ілюстративною розтягувальною одиницею є відповідна одиниця у Формулі ПІБ, в якій К'" означає -(СНг)5-: (6)
АКА
. (6) | .
У деяких втіленнях розгятувальна одиниця сполучена з одиницею антитіла через дисульфідний зв'язок між атомом сірки одиниці антитіла та атомом сірки розтягувальної одиниці. Показова розгятувальна одиниця за цим втіленням показана у квадратних дужках
Формули ІМ, в якій ВК", 1 -, -М/-, -У-, -О, м/ і у мають визначені вище значення. -в|в-я бу сет
ІМ
Треба відзначити, що по всьому тексту цієї заявки частка 5 в наведеній нижче формулі стосується атому сірки одиниці антитіла, якщо інше не визначено контекстом. --8.
Ще в інших втіленнях розгятувальна одиниця містить реакційноздатний центр, що може утворювати зв'язок з первинною або вторинною аміногрупою антитіла. Прикладами таких реакційноздатних центрів є, але це не є обмеженням, активовані складні ефіри, такі як складні ефіри сукцинімідів, складні 4-нітрофенілові ефіри, складні пентафторфенільні ефіри, складні тетрафторфенільні ефіри, ангідриди, хлорангідриди, сульфонілхлориди, ізоціанати та ізотіоціанати. Показові розтягувальні одиниці цього втілення показані у квадратних дужках
Формул Ма і МБ, в яких -В-, І -, -М/-, -У-, -О, м/ і у мають вказані вище значення. сроомяиою лют р
Ма
І 17 --ЄМнН-А (0) У - Х/-0
Мо)
У деяких втіленнях розгятувальна одиниця містить реакційноздатний центр, що реагує на групу (-СНО) модифікованого вуглеводню, яка може бути присутньою в антитілі. Наприклад, вуглеводень може бути помірно окислений із застосуванням реактиву, такого як перйодат натрію, а одержана частка (-СНО) окисленого вуглеводню може бути конденсована розтягувальною одиницею, що містить функціональність, таку як гідразид, оксим, первинний або вторинний амін, гідразин, тіосемікарбазон, гідразинкарбоксилат та арилгідразид, як ті, що описані Канеко та ін. (КапекКо еї аї., 1991, Віосопійдагєе Спет. 2:133-41). Типові розтягувальні одиниці цього втілення показані в квадратних дужках Формул Міа, МІЬ та Міс, в яких -В-, І -, -М/- ;-Х-, -О, м і у мають визначені вище значення. її -ннтн-ятою нут
Міа
В фхо-ятою т,-хуо
МІ
ЇЇ
І м-мНнА-О-в817-6(0)1 М -Ху-0
Міс
МІІ.) Амінокислотна одиниця
Амінокислотна одиниця (-Му-), якщо вона є, сполучає розтягувальну одиницю із спейсерною одиницею, якщо остання є, сполучає розтягувальну одиницю з одиницею лікарського засобу, якщо спейсерної частини немає, та сполучає одиницю антитіла з одиницею лікарського засобу, якщо розтягувальної та спейсерної частин немає.
МУж- може означати, наприклад, одиницю монопептиду, дипептиду, трипептиду, тетрапептиду, пентапептиду, гексапептиду, гептапептиду, октапептиду, нонапептиду, декапептиду, ундекапептиду або додекапептиду. Кожна -М/- одиниця незалежно має формулу, вказану нижче у квадратних дужках, а у/ означає ціле число від 0 до 12:
СНз (в) | (в)
Н жвава д'яз в'я або
Ко) де ЕК"? означає водень, метил, ізопропіл, ізобутил, сек-бутил, бензил, п-гідроксибензил, -
СснгонН, -СН(ОН)СНз, -«СНаСНоЗСН», -«СНгСОМН», -СНгСООН, -СНаСнНгСОМН», -«СНеСНСООН, - (СнНгазМнОе(-МН)ІМН», -«(СНг)зМН», /-««СНгазМнСОсН», -«"СНгазМнНеНО, -««СНг)МНО(-МН)МН», - (СНгзМН:, -(СНг2зМнНСОсСН:У, 0 -СНг)МНоСНО, /-«СНег)ззМНнСОМН»:, 0 -«СНгиМНнСОМН», -
СН.СНСН(ОН)СНоМН», / 2-піридилметиля-, З-піридилметил-, 4-піридилметила-, феніл, циклогексил, я шк пт ло СН ! й я бе і щі :
Бен ся о 5 дя яку чи і що Ме | Меч с «Е ча ро ве : г де жу дея о я я
СО с З я в сви ЧСС у й. КЗ г | Е ще ек ку й Вс ще КУ те шт ке
Ба з че ще
ОО 5 дек : ! | 5 й й Ще З рез е Я хе ше З й м ся Се Ж а я
Є ще ії І ще ше би » бю
У деяких втіленнях амінокислотна одиниця може бути розщеплена ферментативним шляхом одним або більше ферментами, у тому числі пов'язаною з раком або пухлиною протеазою, для вивільнення одиниці лікарського засобу (-0), до якої в одному втіленні приєднують протон в умовах іп мімо після вивільнення для одержання лікарського засобу (0).
У деяких втіленнях амінокислотна одиниця може містити природні амінокислоти. В інших втіленнях амінокислотна одиниця може містити неприродні амінокислоти. Ілюстративні МУм одиниці представлені формулами (МІІ)-(ІХ):
Ге) де!
Нн
Н дго (в) (МІ) де В29 | В2! мають такі значення:
СНо)МН;
СНо)МН;
СНо)МНе;
СНг)ЗМНСОМН;
СНг)ЗМНСОМН;
СНо)ЗМНСОМН»;
СНо)ЗМНСОМН»;
У сн
Й (СНгІзЗМНСО Мне;
М о в о
М М
Н 22 дго о) й (МІ) де ФІ29, В2г! і Дг2 мають такі значення: о де! ГФ) вгЗ
М М я,
К-Я ак М
Н Н во о в о (3 де ФІ2О, Д-т, І|д22 і А мають такі значення:
Прикладами амінокислотних одиниц є, але це не є обмеженням, одиниці формули МІ, де:
В29 означає бензил і К"! означає -(СНег)«МН»е; Во означає ізопропіл і К"! означає -(СНег)«МН»; або
В2о означає ізопропіл і К"! означає -«"СНг)зМнСОМН». Іншою типовою амінокислотною одиницею є одиниця формули МІЇЇ, в якій Е2О означає бензил, КЕ"! означає бензил і К?2 означає -«(СНг)аМН».
Придатні -М/ж- одиниці можуть бути створені та оптимізовані у своїй селективності для ферментативного розщеплення конкретним ферментом, наприклад, пов'язаною з пухлиною протеазою. В одному втіленні -М/У- одиницею є одиниця, розщеплення якої каталізує катепсин
В, С і О або плазмінпротеаза.
В одному втіленні -МУ4- означає дипептид, трипептид, тетрапептид або пентапептид. Коли
ВУ, 829, В, АД? або КЗ не означають водень, атом вуглецю, до якого прикріплені БУ, Во, В",
В22 або К23, є хиральним.
Кожний атом вуглецю, до якого прикріплені КУ, ІН2о, ІЩД-, Дг2 або Кг, незалежно перебуває у (5) або (К) конфігурації.
В одному аспекті амінокислотної одиниці вона є валін-цитруліновою (мс або ма1-сі). В іншому аспекті амінокислотною одиницею є фенілаланін-лізин (тобто їК). У ще іншому аспекті амінокислотної одиниці нею є М-метилвалін-цитрулін. У ще іншому аспекті амінокислотною одиницею є 5-аміновалер'янова кислота, гомофенілаланінлізин, тетраїзохінолінкарбоксилатлізин, циклогексилаланінлізин, лізин ізонепекотинової кислоти, бета- аланіновий лізин, гліцин, серин, валін, глютамін та ізонепекотинова кислота.
МІ.) Спейсерна одиниця
Зо Спейсерна одиниця (-У-), коли вона є, сполучає амінокислотну одиницю з одиницею лікарського засобу, якщо є амінокислотна одиниця. Альтернативно, спейсерна одиниця сполучає розтягувальну одиницю з одиницею лікарського засобу за відсутності амінокислотної одиниці. Спейсерна одиниця також сполучає одиницю лікарського засобу з одиницею антитіла за відсутності як амінокислотної одиниці, так і розтягувальної одиниці.
Існують два загальні види спейсерних одиниць: не самоспалювальні та самоспалювальні.
Не самоспалювальною спейсерною одиницею є одиниця, в якій частина або вся спейсерна одиниця залишається прив'язаною до частки лікарського засобу після розщеплення, особливо ферментативного, амінокислотної одиниці з кон'югату антитіло-лікарський засіб. Прикладами не самоспалювальних спейсерних одиниць є, але це не є обмеженням, спейсерна одиниця (гліцин- гліцин) та гліцинова спейсерна одиниця (обидві показані на Схемі 1 нижче). Коли кон'югат, що містить спейсерну одиницю гліцин-гліцин або гліцинову спейсерну одиницю, зазнає ферментативного розщеплення за допомогою фермента (наприклад, протеази, пов'язаної з пухлинною клітиною, протеази, пов'язаної з раковою клітиною, або протеази, пов'язаної з лімфоцитом), частка лікарського засобу гліцин-гліцин або гліцинова частка лікарського засобу розщеплюється з І-Аа-МУм-. В одному втіленні відбувається незалежна реакція гідролізу в клітині-мішені з розщепленням зв'язку гліцин-частка лікарського засобу та вивільненням лікарського засобу.
Схема 1 що | | і
Бе Мена, А У У ТО
КУ х Кя фермента тнине : сфренмента тн
КН СКИЧеННХ . ВО ЦеЕННеННЯ х по СП СНО - Кз ря
Гараж і гГшваа ї є;
Лікарський засн Лікареві засіб
У деяких втіленнях не самоспалювальною спейсерною одиницею (-У-) є -С1іу-. У деяких втіленнях не самоспалювальною спейсерною одиницею (-У-) є -СПу-Спу-.
В одному втіленні забезпечений кон'югат лікарський засіб-лінкер, в якому відсутня спейсерна одиниця (де у-0), або її фармацевтично прийнятна сіль чи сольват.
Як альтернатива, кон'югат, що містить самоспалювальну спейсерну одиницю, може вивільнювати -О0. Використаний тут термін "самоспалювальний спейсер" стосується біфункціональної хімічної частки, здатної ковалентно зв'язувати разом дві розташовані на відстані одна від одної хімічні частки у стійку трикомпонентну молекулу. Вона самовільно вивільнюється з другої хімічної частки у разі розщеплення її зв'язку з першою часткою.
У деяких втіленнях -Уу- означає частину р-амінобензилового спирту (РАВ) (див. Схеми 2 і 3), феніленова частка якої заміщена От, де О означає -С1-Св алкіл, -С1-Св алкеніл, -С1-Св алкініл, -
О-(С1-Св алкіл), -О-(С1-Св алкеніл), -О-(С1-Св алкініл), -галоген, -нітро або -ціано; і т означає ціле число від 0 до 4. Алкільна, алкенільна та алкінільна групи, окремо або як частина іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені.
У деяких втіленнях -у- означає РАВ групу, сполучену з -М/УХ- за допомогою атому аміноазоту
РАВ групи і зв'язану безпосередньо з -О через карбонатну, карбаматну або ефірну групу. Без обмеження будь-якою конкретною теорією або механізмом, Схема 2 зображує можливий механізм вивільнення лікарського засобу з РАВ групи, яка прикріплена безпосередньо до -О0 через карбаматну або карбонатну групу, як це описано Токі та ін. (Токі еї аї., 2002, 9. Огд. Спет. 67:1866-1872).
Зо Схема 2
Зб ц Се ї
В МУ ВХ ї і вшійх : і їй жі й К і
БА Мід МН і І х о ї с Черментатнене ; ОЗОН ' : я нищши ь х
Н ад ск теми Вк Н
МН» ще, ще ен в гу ! С : о 1Єбвелазевих ї
Ліереський засів
У схемі 2 О означає -С1-Св алкіл, -С1-Св алкеніл, -С1-Св алкініл, -0-(С1-Св алкіл), -0-(С1-Св алкеніл), -0О-(С1-Св алкініл), -галоген, -нітро або -ціано; т означає ціле число від 0 до 4: і р означає від 1 до близько 20. Алкільна, алкенільна та алкінільна групи, окремо або як частина іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені.
Без обмеження будь-якою конкретною теорією або механізмом, Схема 3 зображує можливий механізм вивільнення ліків з РАВ групи, яка прикріплена безпосередньо до -О через ефірний або аміновий зв'язок, де Ю містить кисневу або азотну групу, що є частиною одиниці лікарського засобу.
Схема З
; Ор ї ї Н х
Й Н і вх зу в Кі с ї ие ЯЗ я у, и В КК Кк жання
Ей лин і ! о, х і В о Зерментатнвне ; розщевлення
Св ' : КЕ. А !
А ККЗ НЯ с Жнюнннкк, сш ! и сш 7 В УК их. меш: ЕНН
ЧИ чи сеоскукоюч КН, Км
МС Ми : ж Лкавський зас : Щі хі і
У Схемі З 0 означає -С1-Св алкіл, -С1-Св алкеніл, -С1-Св алкініл, -0-(С1-Св алкіл), -0-(С1-Св алкеніл), -0О-(С1-Св алкініл), -галоген, -нітро або -ціано; т означає ціле число від 0 до 4; і р означає від 1 до близько 20. Алкільна, алкенільна та алкінільна групи, окремо або як частина іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені.
Іншими прикладами самоспалювальних спейсерів є, але це не є обмеженням, ароматичні сполуки, які є електронно-подібними до РАВ групи, такі як похідні 2-аміноіїмідазол-5-метанолу (Нау єї а1ї., 1999, Віоогд. Мед. Спет. Гей. 9:2237) та орто- або пара-амінобензилацеталі. Можуть бути використані спейсери, що зазнають циклізації після гідролізу амідного зв'язку, такі як заміщені та незаміщені аміди 4-аміномасляної кислоти (Коагідцез еї а!., 1995, Спетівігу Віоюоду 2:223), належним чином заміщені біцикло/2.2.1| та біцикло(|2.2.21) кільцеві системи (5іюгт еї аї., 1972, 9. Атег. Спет. 50с. 94:5815) та аміди 2-амінофенілпропіонової кислоти (Ат5рбег!тгу еї аї., 1990, 9. Огд. Спет. 55:5867). Видалення амін-вмісних лікарських засобів, заміщених в а- положенні гліцину (Кіпдзбригу еї аїЇ., 1984, 9. Мей. Спет. 27:1447), також є прикладами самоспалювальних спейсерів.
В одному втіленні сейсерна одиниця є одиницею розгалуженого біс(гідроксиметил)-стиролу (ВНМ5), як показано на Схемі 4, яка може бути використана для введення та вивільнення множинних лікарських засобів.
Схема 4
/ бе Сни пиши ее х жених в, о
Ферментитнине
ТОНОМ ленНя х я ВіКеських засоби
У Схемі 4 0 означає -С1-Св алкіл, -С1-Св алкеніл, -С1-Св алкініл, -0-(С1-Св алкіл), -0-(С1-Св алкеніл), -0О-(С1-Св алкініл), -галоген, -нітро або -ціано; т означає ціле число від 0 до 4; п означає 0 або 1; і р означає від 1 до близько 20. Алкільна, алкенільна та алкінільна групи, окремо або як частина іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені.
У деяких втіленнях -Ю частки є однаковими. У ще одному іншому втіленні -0О одиниці є різними.
В одному аспекті спейсерні одиниці (-Уу-) представлені Формулами (Х)-(ХІ1):
Н о - М т ! се - Як (в); х де 0 означає -С1-Св алкіл, -С1-Св алкеніл, -С1-Св алкініл, -0-(С1-Св алкіл), -О-(С1-Св алкеніл), -0-(С1-Св алкініл), -галоген, -нітро або -ціано; та т означає ціле число від 0 до 4. Алкільна, алкенільна та алкінільна групи, окремо або як частина іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені. ві СНо-СО- у та ) мнсніє(оуМноньсіо-
ХІІ.
До втілень Формул І і ІІ, що містять сполуки кон'югату антитіло-лікарський засіб, можуть відноситись:
Ф) мим, - Ху о
ІЇ--5 о (Ф) | Р де му і у кожний означає 0, 1 або 2, та (Ф)
І--8 й о р де м/ і у кожний означає 0,
КД
(в) Ф); ор
Н мих
І Ад-НМ і: М ку Н о ! р
МН о-
МН» о (е); (в)
Те сук М -ї А ще
МН о-
МН» та (6) (о); о ев) ов
І/--5 Н
М. лини мМ. АХ
М і: М (в) Н Ге) ) Н Р
МН о-
Мне
ЇХ.) Одиниця лікарського засобу
Частка лікарського засобу (Ю) може бути будь-яким цитотоксичним, цитостатичним або імуномодуляторним (наприклад, імуносупресорним) чи лікарським засобом. О означає одиницю (частку) лікарського засобу, що має атом, який може утворювати зв'язок зі спейсерною одиницею, з амінокислотною одиницею, із стретчерною одиницею або з одиницею антитіла. У деяких втіленнях одиниця лікарського засобу О має атом азоту, що може утворювати зв'язок із спейсерною одиницею. Використані тут терміни "одиниця лікарського засобу" та "частка лікарського засобу" є синонімічними і їх використовують поперемінно.
До придатних класів цитотоксичних або імуномодуляторних засобів відносяться, наприклад, антитубулінові засоби, зв'язувачі малих рівчаків ДНК, інгібітори реплікації ДНК та алкілувальні засоби.
У деяких втіленнях лікарським засобом є ауристатин, такий як ауристатин Е (також відомий у цій галузі як похідна доластатину-10), або її похідна. Ауристатином може бути, наприклад, складний ефір, утворений між ауристатином Е та кетокислотою. Наприклад, ауристатин Е може вступати у реакцію з параацетилбензойною кислотою або бензоїлвалер'яновою кислотою для вироблення відповідно АЕВ та АЕМВ. Іншими типовими ауристатинами є АЕР, ММАЕ та ММАЕ.
Синтез і структура типових ауристатинів описані в публікаціях патентних заявок США МоМо 2003- 0083263, 2005-0238649 та 2005-0009751; в міжнародній патентній публікації Мо УМО 04/010957, міжнародній патентній публікації Ме УМО 02/088172 та патентах США МоМоб,323,315; 6,239,104; 6,034,065; 5,780,588; 5,665,860; 5,663,149; 5,635,483; 5,599,902; 5,554,725; 5,530,097; 5,521,284; 5,504,191; 5,410,024; 5,138,036; 5,076,973; 4,986,988; 4,978,744; 4,879,278; 4,816,444 та 4,486,414, кожний з яких включений до цього опису шляхом посилання в усій повноті та в усіх відношеннях.
Було виявлено, що ауристатини перешкоджають динаміці мікротрубочок та ядерному й клітинному поділу і мають протиракову активність. Ауристатини зв'язують тубулін і можуть чинити цитотоксичний або цитостатичний ефект на клітину, що експресує СОЗ37. Існує низка різних аналізів, відомих у цій галузі, які можуть бути використані для визначення, чи чинить ауристатин або одержаний в результаті кон'югат антитіло-лікарський засіб цитостатичний або цитотоксичний ефект на бажану лінію клітин.
Способи визначення, чи зв'язує сполука тубулін, є відомими у цій галузі. Див., наприклад,
Мюллер та ін. (МиПег еї а!., Апаї. Спет 2006, 78, 4390-4397); Хемел та ін. (Натеї еї аї., Моїесшаг
Рпаптасоіоду, 1995 47: 965-976) та Хемел та ін. (Натеї еї аї., Тпе дошигпаї ої Віоїодіса! Спетівігу, 1990 265:28, 17141-17149). Для цілей цього винаходу може бути визначена відносна афінність сполуки до тубуліну. Деякі ауристатини за цим винаходом, яким надають перевагу, зв'язують тубулін з афінністю, що коливається від у 10 разів нижчої (більш слабка афінність), ніж афінність зв'язування ММАЕ з тубуліном, до у 10 разів, 20 разів або навіть у 100 разів більш високої (більш висока афінність), ніж зв'язувальна афінність ММАЕ з тубуліном.
У деяких втіленнях -О означає ауристатин формули Оє або Ок: ві о) в'
Н во во й в о ев во в жо тв
Оє вз є) в'
Н п ко -й М | и м М М М 27 до Ве А де о до
В о д'о
Оє або його фармацевтично прийнятну сольову чи сольватну форму; де незалежно у кожному положенні: хвиляста лінія позначає зв'язок;
В2 означає -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл;
ВАЗ означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -карбоцикл, -С1-Сго алкілен (карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(карбоцикл), -С02-Сго алкінілен(карбоцикл), -арил, -С1-О2о алкілен(арил), -С2-Сго алкенілен(арил), -С2-Сго алкінілен(арил), гетероцикл, /-С1-Сго алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл);
В" означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, карбоцикл, -С1-Сго алкілен (карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(ікарбоцикл), -С2-Сго алкінілен(карбоцикл), арил, -С1-Сг2о алкілен(арил), -С2-Сго алкенілен(арил), -С2-Сго алкінілен(арил), -гетероцикл, /-С1-Ого алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл);
Во означає -Н або -С.-Св алкіл; або В: та В5 разом утворюють карбоциклічне кільце і мають формулу -(СВаРе)»-, де Кг і незалежно означають -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл або -карбоцикл і 5 означає 2,3,4,Б5абовб,
Ве означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл;
В" означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, карбоцикл, -С1-Сго алкілен (карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(карбоцикл), -С02-Сго алкінілен(карбоцикл), -арил, -С1-О2о алкілен(арил), -С2-Сго алкенілен(арил), -С2-Сго алкінілен(арил), гетероцикл, /-С1-О2о алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл); кожний ВА? незалежно означає -Н, -ОН, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -О-(С1-
Сго алкіл), -О-(С2-Сго алкеніл), -О-(С1-Сго алкініл) або -карбоцикл;
В" означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл; 82" означає -арил, -гетероцикл або -карбоцикл;
В2е5 означає -Н, С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -карбоцикл, -О-(С1-Сго алкіл), -О- (СбС2-Сго алкеніл), -0-(С2-Сго алкініл) або ОВ'8, де В'8 означає -Н, гідроксильну захисну групу або прямий зв'язок, де ОВ'8 означає 0; дб означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл, -арил, -гетероцикл або - карбоцикл;
В"? або -арил або -гетероцикл; 5О 7 означає -О, -5, -МН або -МА"2, де ІВ" означає -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл;
А" означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -арил, -гетероцикл, -(В'3О)т-Ви або -«(В'ЗО)т-СН(В 5)»; т означає ціле число від 1 до 1000;
ВЗ означає -С2-Сго алкілен, -С2-Сго алкенілен або -С2-Сго алкінілен;
В'"означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл; у кожному випадку В"? незалежно означає -Н, -СООН, -(СНг)п-М(В'5)», -«(СНег)-5ОзН, -(СНг)в- 5Оз3-С1-Сго алкіл, -(СНг)п-503-С2-Сго алкеніл або -(СНг)п-50з3-С2-Сго алкініл; у кожному випадку В'Я незалежно означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл або -«(СНг)-СООН ; і п означає ціле число від 0 до 6; де згадані радикали алкілу, алкенілу, алкінілу, алкілену, алкенілену, алкінілену, арилу, карбоциклу і гетероциклу, окремо або як частина іншої групи, є необов'язково заміщеними.
Ауристатини формули Оє включають ті, в яких згадані радикали алкілу, алкенілу, алкінілу, алкілену, алкенілену, алкінілену, арилу, карбоциклу та гетероциклу є незаміщеними.
Ауристатини формули ЮОє включають ті, в яких групи К2, ВУ, В", В», Не, В", Ві г є незаміщеними, а групи К"У, В2о і К-! є необов'язково заміщеними, як описано в цьому описі.
Ауристатини формули Оє включають ті, в яких:
В2 означає С:-Св алкіл;
ВЗ, Вл ї В" незалежно вибирають з -Н, -С1-Сго алкілу, -С2-Сго алкенілу, -С2-Сго алкінілу, моноциклічного Сз-Свє карбоциклу, -С1-Сго алкілен(моноциклічного Сз-Свє карбоциклу), -С2-Сго алкенілен(моноциклічного Сз-Сє карбоциклу), -С2-Сго алкінілен(моноциклічного /-Сз-Св карбоциклу), Св-Сто арилу, -С1-Сго алкілен(Св-Сто арилу), -С2-Сго алкенілен(Св-Сто арилу), -С2-Сго алкінілен(Св-Сто арилу), гетероциклу, -01-С20 алкілен(гетероциклу), -б2-О20 алкенілен(гетероциклу) або -С2-Сг2о алкінілен(гетероциклу); де згадані радикали алкілу, алкенілу, алкінілу, алкілену, алкенілену, алкінілену, карбоциклу, арилу та гетероциклу є необов'язково заміщеними;
Во означає -Н;
Ве означає -С.1-Св алкіл; кожний НЯ незалежно вибирають з -ОН, -О-(С1-Сго алкілу), -О-(С2-Сго алкенілу) або -О-(С2-
Сго алкінілу), де згадані радикали алкілу, алкенілу та алкінілу є необов'язково заміщеними;
В? означає -Н або -С.-Св алкіл;
В" означає необов'язково заміщений -феніл;
Ве означає -ОВ'8: де В" означає Н, гідроксильну захисну групу або прямий зв'язок, де ОВ'З означає 0; 826 вибирають з -Н, -С1-Сго алкілу, -С2-Сго алкенілу, -С2-Сго алкінілу або -карбоциклу; де згадані радикали алкілу, алкенілу, алкінілу та карбоциклу є необов'язково заміщеними; або їх фармацевтично прийнятну сольову чи сольватну форму.
Ауристатини формули Оє включають ті, де:
Вг означає метил;
ВЗ означає -Н, -С:-Св алкіл, -С»-Св алкеніл або С2-Св алкініл, де згадані радикали алкілу, алкенілу та алкінілу є необов'язково заміщеними;
В" означає -Н, -С:1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, моноциклічний Сз-Сє карбоцикл, -
Св-Сто арил, -С1-Св алкілен(Св-Сто арил), -Сг-Св алкенілен(Св-Сто арил), -С2-Св алкінілен(Св-Сто арил), -С1-Св алкілен (моноциклічний Сз-Сє карбоцикл), -С2-Св алкенілен (моноциклічний Сз-Св карбоцикл), -С2-Св алкінілен(імоноциклічний Сз-Сє карбоцикл); де згадані радикали алкілу, алкенілу, алкінілу, алкілену, алкенілену, алкінілену, арилу та карбоциклу, окремо або як частина іншої групи, є необов'язково заміщеними;
Во означає -Н;
БО Ве означає метил;
В" означає -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл або -С2-Св алкініл; кожний ВЗ означає метокси;
В? означає -Н або -С.-Св алкіл;
В означає -феніл;
Ве означає -ОВ'8; де В" означає Н, гідроксильну захисну групу або прямий зв'язок, де ОВ'З означає 50;
В26 означає метил; або їх фФармацевтично прийнятну сольову форму.
Ауристатини формули Оє включають ті, де: бо Вг2 означає метил; ЕЗ означає -Н або -С1-Сз алкіл; 2? означає -С1-С5 алкіл; ЕЕ» означає -Н; Не означає метил; К" означає ізопропіл або сек-бутил; КЗ означає метокси; КЕ? означає -Н або -С.-
Св алкіл; К2" означає феніл; КК» означає -ОВ'8; де В'8 означає -Н, гідроксильну захисну групу або прямий зв'язок, де ОВ'З означає 0; і 825 означає метил; або їх фармацевтично прийнятну сольову чи сольватну форму.
Ауристатини формули Оє включають ті, де:
В2 означає метил або С-:-Сз алкіл,
ВЗ означає -Н або -С.-Сз алкіл;
В? означає -С1-Св алкіл;
Во означає Н;
ВУ означає С.:-Сз алкіл;
В" означає -С1-Св алкіл;
ВЗ означає -С1-Сз алкокси;
В? означає -Н або -С.1-Св алкіл; 82 означає феніл;
Ве означає -ОВ"8; де В'"З означає -Н, гідроксильну захисну групу або прямий зв'язок, де ОВ'8 означає 50; і
В25 означає -С1-Сз алкіл; або їх фФармацевтично прийнятну сольову форму.
Ауристатини формули Оєг включають ті, де:
В2 означає метил;
ВАЗ, Ве ї В" незалежно вибирають з -Н, -С1-Сго алкілу, -С2-Сго алкенілу, -С2-Сго алкінілу, моноциклічного Сз-Свє карбоциклу, -С1-Сго алкілен(моноциклічного Сз-Свє карбоциклу), -С2-Сго алкеніленімоноциклічного Сз-Свє карбоциклу), -С2-Сго алкінілен(моноциклічного /-Сз-Св карбоциклу), -Св-Сто арилу, -С1-Сго алкілен(Св-Сіо арилу), -С2-Сго алкенілен(Св-Стіо арилу), -С2-
Сбго алкінілен(Св-Сіо оарилу), сгетероциклу, -С1-Сго алкілен(гетероциклу), /-С2-Сго алкенілен(гетероциклу) або -С2-Сг2о алкінілен(гетероциклу); де згадані радикали аплькілу, алкенілу, алкінілу, алкілену, алкенілену, алкінілену, карбоциклу, арилу та гетероциклу, окремо або як частина іншої групи, є необов'язково заміщеними;
Во означає -Н;
Ко) Ве означає метил; кожний ВЗ означає метокси;
В? означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл; де згадані радикали алкілу, алкенілу та алкінілу є необов'язково заміщеними;
В'Є означає необов'язково заміщений арил або необов'язково заміщений гетероцикл; 7 означає -О-, -5-, -МН- або -МВ"2, де В!2 означає -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл, кожний з яких є необов'язково заміщеним;
А" означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -арил, -гетероцикл, -(В'3О)т-Ви або -(АЗО)т-СН(В 5)», де згадані радикали алкілу, алкенілу, алкінілу, арилу та гетероциклу є необов'язково заміщеними; т означає ціле число від 1 до 1000 або т-0;
В'З означає -С2-Сго алкілен, -С2-Сго алкенілен або -С2-Сго алкінілен, кожний з яких є необов'язково заміщеним;
В" означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл, де згадані радикали алкілу, алкенілу та алкінілу є необов'язково заміщеними; у кожному випадку В"? незалежно означає -Н, -СООН, -(СНг)н-М(В9)», -(СНег)п-50ОзН, -(СНг)п- 5Оз3-С1-Сго алкіл, -(СНег)п-503-С2-Сго алкеніл або -(СНг)н-50О3-С2-Сго алкініл, де згадані радикали алкілу, алкенілу та алкінілу є необов'язково заміщеними; у кожному випадку К'Є незалежно означає -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл або -«СНг)и-СООН, де згадані радикали алкілу, алкенілу та алкінілу є необов'язково заміщеними; п означає ціле число від 0 до 6; або їх фармацевтично прийнятну сіль.
У деяких з цих втілень В"? означає необов'язково заміщений феніл.
Ауристатини формули Ов включають ті, де групи В, НУ, В", В», Не, В, Вії В є незаміщеними і групи В" і А" є такими, як визначено тут.
Ауристатини формули Оє включають ті, де згадані радикали алкілу, алкенілу, алкінілу, алкілену, алкенілену, алкінілену, арилу, карбоциклу та гетероциклу є незаміщеними.
Ауристатини формули Оєг включають ті, де:
Вг означає -С:1-Сз алкіл; ЕЗ означає -Н або -С1-Сз алкіл; КЕ" означає -С1-Сх алкіл; 25 означає -
Н; ВАЄ означає -С.1-Сз алкіл; В" означає -С1-Сх алкіл; 28 означає -С1-Сз алкокси; Е? означає -Н або 60 -С1-Св алкіл; К'Є означає необов'язково заміщений феніл; 7 означає -О-, -5- або -МН-; В" має значення, визначене у цьому описі; або їх фармацевтично прийняту сіль.
Ауристатини формули Оєг включають ті, де:
В2 означає метил; ЕЗ означає -Н або -С:-Сз алкіл; В" означає -С1-Св алкіл; КЕ? означає -Н; Не означає метил; В" означає ізопропіл або сек-бутил; ВЗ означає метокси; РЕ? означає -Н або -С:-
Св алкіл; КЕ! означає необов'язково заміщений феніл; 7 означає -О-, -5- або -МН-; і А" має значення, визначене у цьому описі; або їх фармацевтично прийняту сіль.
Ауристатини формули Оєг включають ті, де:
В2 означає метил; ЕЗ означає -Н або -С:-Сз алкіл; В" означає -С1-Св алкіл; КЕ? означає -Н; Не означає метил; К" означає ізопропіл або сек-бутил; К8 означає метокси; КЕ? означає -Н або С1і-Св алкіл; К'О означає феніл; і 7 означає -О- або -МН- і В" має значення, визначене у цьому описі, переважно водень; або їх фармацевтично прийнятну сольову форму.
Ауристатини формули Оєг включають ті, де:
Вг означає -С:1-Сз алкіл; ЕЗ означає -Н або -С1-Сз алкіл; КЕ" означає -С1-Сх алкіл; 25 означає -
Н; ВАЄ означає -С.1-Сз алкіл; В" означає -С1-Сх алкіл; 28 означає -С1-Сз алкокси; Е? означає -Н або 15. -С1-Св алкіл; К'? означає феніл; і 7 означає -О- або -МН- та А" має значення, визначене у цьому описі, краще водень; або їх фармацевтично прийнятну сольову форму.
Ауристатини формули Оє або Ог включають ті, де КУ, В" ії В" незалежно означають ізопропіл або сек-бутил і В? означає -Н. У показовому втіленні ВЗ ї В" кожний означають ізопропіл, К? означає Н і В" означає сек-бутил. Решта замісників мають визначені тут значення.
Ауристатини формули Оє або Оє включають ті, де В? і ВУ кожний означають метил, і В? означає Н. Решта замісників мають визначені тут значення.
Ауристатини формули Оє або Ог включають ті, де у кожному випадку КЗ означає -ОСН».
Решта замісників мають визначені тут значення.
Ауристатини формули Оєг або Ог включають ті, де КЗ і В? кожний означає ізопропіл, КЗ і Ще кожний означає метил, К? означає Н, В" означає сек-бутил, у кожному випадку КЗ означає -
Осн: і В? означає Н. Решта замісників мають визначені тут значення.
Ауристатини формули Оє включають ті, де 7 означає -О- або -МН-. Решта замісників мають визначені тут значення.
Ауристатини формули Огє включають ті, де В? означає арил. Решта замісників мають
Зо визначені тут значення.
Ауристатини формули Оє включають ті, де К'? означає -феніл. Решта замісників мають визначені тут значення.
Ауристатини формули Ог включають ті, де 7 означає -О- і В" означає Н, метил або і-бутил.
Решта замісників мають визначені тут значення.
Ауристатини формули Оє включають ті, де коли 7 означає -МН-, В" означає -(В'ЗО)т-
СН(В)», де В» означає -(СНг)п-М(В'5)», і ІД'Є означає -С1-Св алкіл або -"СНг)п-СООН. Решта замісників мають визначені тут значення.
Ауристатини формули Огє включають ті, де коли 7 означає -МН-, В' означає -(В'ЗО)т-
СН(В"У)», де В» означає -«(СНег)п-50зН. Решта замісників мають визначені тут значення.
У втіленнях, яким надають перевагу, коли Ю означає ауристатин формули Ок, м означає ціле число від 1 до 12, краще від 2 до 12, у означає 1 або 2 і а краще означає 1.
У деяких втіленнях, коли О означає ауристатин формули Ок, а означає 1 ім та у дорівнюють 0.
Ілюстративні одиниці лікарського засобу (-О0) включають одиниці лікарського засобу з такими структурами: ши: ІН ни В
К | М.Х | х В. не М з 7 щЕ аа в т я нка я кв ок т Шеся я де я я щ ен й ко ? с ре: пен СЕС ! ч ко с Ко "ле ди т- я - з шк кт Уех бу би змити Ше ак ні ще а 65 А осню Осн | ! Е я лк М щі ви
Н о Н Фін! хо М М М
М М, М
ЇЇ о | 0. о о. о о Н
І | 0. о оо уж он тва ра ов о. ит
М М М Н о н о | осн осно о о я М, Н х . й М ва о о. о нина о
Н о о. о т о о о Мн : св о
Ж Н
М, я . І М М о о осн о Н осн о о ши о оо т о 9 ваг кА ,
АЛ М сх М. сом і)
ААй н
М ще М М М і) і) і) й о. о (в) Є вОЗН в)
А Н
М,,, н
М й М М М в) | |в) |в) т до (в) МН с
СООН та я нії
М,, Н
М т М М М ів) ів) ів) 7 о. о (в) МН
Мне або їх фармацевтично прийнятні солі чи сольвати.
В одному аспекті гідрофільні групи, такі як, але це не є обмеженням, складні тріетиленгліколеві ефіри (ТЕС), можуть бути прикріплені до одиниці лікарського засобу на В.
Без обмеження теорією, гідрофільні групи допомагають в інтерналізації та неагломерації одиниці лікарського засобу.
У деяких втіленнях одиниця лікарського засобу не є Т2Т-1027. У деяких втіленнях одиниця лікарського засобу не є ауристатином Е, доластатином 10 або ауристатином РЕ.
Показові сполуки кон'югату антитіло-лікарський засіб мають наведені далі структури, в яких "/" або "тАБр-5-" означає моноклональне антитіло до СОЗ7, позначене НиСОЗ37-6615.1.1, яке визначене в цьому описі:
Е а бе 2 а ко х / І ше що С н ЩЕ / г г му нн мит с
С в с ов А У ей от Золя СН Ь, щк з нен ОТ Що ваги ех КІ й ще я вай 7 - ї ти й чл ! х ї й х 7
Х туя гл чт я а У х ї Я ної ли и МИ а й ши а В стей
ГО Журден пвишнишннш Ї В. х че Ні й яп х Ку зС. хх АЖ / ва Ї о | осно осно ГО мити ма о тАБ -Сї обох щі
Фе) / ;
МН ох
Мне
Г-МО-мсо-РАВ-ММА Є або
ІГ-МО-мс-РАВ-ММАЕ. або п Еш ще с НИ В ен х ї поте и з ИН НЕК син шу 4
У м ПМ у х яр
Г-МСО-ММАЄ або його фармацевтично прийнятну сіль.
У деяких втіленнях одиницею лікарського засобу є каліхеаміцин, камптотецин, мейтанзиноїд або антрациклін. У деяких втіленнях лікарським засобом є таксан, топоізомеразний інгібітор, алкалоїд вінка або подібне.
У деяких типових втіленнях до підходящих цитотоксичних засобів відносяться, наприклад, зв'язувачі малих рівчаків ДНК (наприклад, енедіїни та лекситропсини, сполука СВІ; див. також патент США Моб,130,237), дуокарміцини, таксани (наприклад, паклітаксел і доцетаксел), пуроміцини та алкалоїди вінка. Іншими цитотоксичними засобами є, наприклад, СС-1065, 5М-38, топотекан, морфоліно-доксорубіцин, ризоксин, ціаноморфоліно-доксорубіцин, ехіноміцин, комбретастатин, нетропсин, епотилон А і В, естрамустин, криптофізини, кематодин, мейтанзиноїди, дискодермолід, елейтеробін та мітоксантрон.
У деяких втіленнях лікарським засобом є антитубуліновий засіб. Прикладами антитубулінових засобів є ауристатини, таксани (наприклад, Тахок» (паклітаксел), ТахоїегеФ (доцетаксел)), Т67 (Туларик) та алкалоїди вінка (наприклад, вінкристин, вінбластин, віндезин та вінорелбін). Іншими антитубуліновами засобами є, наприклад, похідні бакатину, аналоги таксану (наприклад, епотилон А і В), нокодазол, колхіцин і колцимід, естрамустин, криптофіцини, цемадотин, мейтанзиноїди, комбретастатини, дискодермолід та елейтеробін.
У деяких втіленнях цитотоксичним засобом є мейтанзиноїд, інша група антитубулінових засобів. Наприклад, в окремих втіленнях мейтанзиноїдом є мейтанзин або ОМ-1 (Іттипостьеп,
Іпс.; див. також Чері та ін. (СпПагі еї а!., 1992, Сапсег Кев. 52:127-131)).
У деяких втіленнях цитотоксичним або цитостатичним засобом є доластатин. У деяких втіленнях цитотоксичний або цитостатичний засіб належить до класу ауристатинів. Отже, в
Зо окремому втіленні цитотоксичним або цитостатичним засобом є ММАЕ (Формула ХІ). В іншому окремому втіленні цитотоксичним або цитостатичним засобом є АЕР (Формула ХМІ). с СНУ с
М,
НМ 7 М М
М СН
Сну о С Сну осн о Нн нс СНУ осн о (ХІ)
У деяких втіленнях цитотоксичним або цитостатичним засобом є сполука формул ХІІ-ХХІ або її фармацевтично прийнятна сіль:
мно о н
М,
Ше " М М
М о осНЗ о н осн о мно о н
М,,
Зм т М М
М о осНЗ о н о
Н
М р - М М
М о осн о Н м осн о (ХІ)
НС СНУ нс о СН н СНУ
Ми нм " М М я ств 0 Сн осн, 0 Н 3 Ш СН 3 3 осн» Го! 17
СН (ХІМ) о ей н
М, ее т М М щ виш о ост о Н осн о (ХУ) (о) СНУ МН»
Н СН, 6) не М, н
З У є, ХА М, Фі
І М сн о сн осн о Нн не СНУ ост о (ХМ)
НС СНУ НС о СНУ н СНУ
М, нм - М М « інв 9 днз бсть 9 Н Що, 3 3 3 сосен осн о
З З З х-Й (ХМ)
о МН
М І ві
М, во п М М М
Й
(о) оснНз о н осНз о о (ХМ) (в)
Н
М, Н (в) о. 0 то о. о а о Тон (ХМІМ) (9) ще (о) Го) н
Ми,
Зм я М М
В
Го) оснз о н осн о (ХХ) в) вда (о) (в) н
М,
М 7 М М
Й
(6) осн о осн о (ХХІ)
Х.) Завантаження лікарського засобу
Завантаження лікарського засобу представлено р і являє собою середню кількість часток лікарського засобу на антитіло в молекулі. Кількість завантаження лікарського засобу може коливатися від 1 до 20 частин лікарського засобу (0) на антитіло. Кон'югати антитіло-лікарський засіб за винаходом у деяких втіленнях включають колекції антитіл, кон'югованих з низкою часток лікарських засобів, від 1 до 20. Середня кількість часток лікарського засобу на антитіло у препаратах кон'югату антитіло-лікарський засіб з реакцій кон'югації може бути визначена традиційними методами, такими як масова спектроскопія та імунно-ферментний аналіз (ІФА).
Також можна визначити кількісне розповсюдження кон'югату антитіло-лікарський засіб в перерахунку на р. У деяких випадках відокремлення, очищення та визначення характеристики гомогенного кон'югату антитіло-лікарський засіб, де р є певна величина з кон'югату антитіло- лікарський засіб з іншими завантаженнями ліків, можна досягти за допомогою такого методу, як електрофорез.
Для деяких кон'югатів антитіло-лікарський засіб р може бути обмежено кількістю сайтів прикріплення на антитілі. Наприклад, якщо прикріпленням є цистеїнтіол, як у вказаних вище ілюстративних втіленнях, антитіло може мати лише одну або декілька цистеїнтіолові групи або може мати лише одну або декілька достатньо реакційноздатні тіолові групи, через які може бути прикріплений лінкер. У деяких втіленнях більш високе завантаження лікарського засобу, наприклад р »5, може спричинити агрегацію, нерозчинність, токсичність або втрату клітинної проникності деяких кон'югатів антитіло-лікарський засіб. У деяких втіленнях завантаження лікарського засобу для кон'югату антитіло-лікарський засіб за винаходом коливається від 1 до близько 8; від близько 2 до близько 6; від близько З до близько 5; від близько З до близько 4; від близько 3,1 до близько 3,9; від близько 3,2 до близько 3,8; від близько 3,2 до близько 3,7; від близько 3,2 до близько 3,6; від близько 3,3 до близько 3,8; або від близько 3,3 до близько 3,7.
Насправді, було виявлено, що для деяких кон'югатів антитіло-лікарський засіб оптимальне співвідношення частки лікарського засобу на антитіло може становити менш ніж 8 і може становити від близько 2 до близько 5. Див. патент США Мо 2005-0238649 АТ (включений тут як посилання в усій повноті).
У деяких втіленнях менше, ніж теоретичний максимум, часток лікарського засобу кон'югують з антитілом під час реакції кон'югації. Антитіло може містити, наприклад, лізинові залишки, які не реагують з проміжною сполукою лікарський засіб-лінкер або з лінкерним реактивом, як вказано нижче. Загалом, антитіла не містять багато вільних і реакційноздатних цистеїнтіолових груп, які можуть бути прикріплені до частки лікарського засобу; насправді, більшість цистеїнтіолових залишків в антитілах існують як дисульфідні містки. У деяких втіленнях антитіло може бути відновлене за допомогою відновлювального засобу, такого як дитіотрейтол (ТТ) або трикарбонілетилфосфін (ТСЕР), за умов часткового або повного відновлення, для утворення реакційноздатних цистеїнтіолових груп. У деяких втіленнях антитіло піддають умовам денатурації для виявлення реакційноздатних нуклеофільних груп, таких як лізин або цистеїн.
Завантаження (співвідношення лікарський засіб/антитіло) кон'югату антитіло-лікарський засіб можна контролювати різними шляхами, наприклад: (її обмеженням молярного надлишку проміжної сполуки лікарський засіб-лінкер або лінкерного реагента відносно антитіла, (ії) обмеженням часу або температури реакції кон'югації, (її) частковими або обмежувальними умовами відновлення для модифікації цистеїнтіолу, (ім) конструюванням за допомогою рекомбінантної технології амінокислотної послідовності антитіла, щоб модифікувати кількість та положення цистеїнових залишків для контролювання кількості та/або положення прикріплень лінкер-лікарський засіб (як тіомМар або тіобаб, одержані, як розкрито в цьому описі та в міжнародній заявці УУО2006/034488 (включеній тут шляхом посилання в усій повноті)).
Має бути зрозумілим, що якщо більш ніж одна нуклеофільна група вступає у реакцію з проміжною сполукою лікарський засіб-лінкер або лінкерним реагентом і потім з реагентом частки лікарського засобу, тоді одержаний продукт є сумішшю сполук кон'югату антитіло- лікарський засіб із розповсюдженням однієї або більше часток лікарського засобу, прикріплених
Зо до антитіла. Середня кількість лікарських засобів на антитіло може бути обчислена із суміші за допомогою подвійного імунно-ферментного аналізу (ІФА) антитіл, що є специфічним для антитіла та специфічним для лікарського засобу. Окремі молекули кон'югату антитіло- лікарський засіб можуть бути визначені у суміші за допомогою мас-спектроскопії та відокремлені за допомогою ВЕРХ, наприклад, хроматографії гідрофобної взаємодії (див., наприклад, Гемблет та ін. "Дія завантаження лікарського засобу на фармакологію, фармакокінетику і токсичність анти-СОЗ30 кон'югату антитіло-лікарський засіб" (Натбіеїї, К.У., єї а. "ЕНесі ої агид Іоадіпд оп Ше рпаптасоіоду, рпаптасокіпеїїс5, апа юхісйу ої ап апіі-СОЗ3О апіїроду-агид сопіидаїе", Реферат
Моб24, Американська асоціація дослідження раку (Атегісап Авзосіайоп ог Сапсег Везвеагсп),
Щорічна конференція-2004, 27-31 березня 2004 р., "Відомості ААДР" (Ргосеєдіпоз ої Ше ААСЕ),
Том 45, березень 2004 р.); Еллей та ін. "Контролювання розташування прикріплення лікарського засобу в кон'югатах антитіло-лікарський засіб" (АПеу, 5.0., єї аіІ. "СопігоїІїпу Ше Іосаїйоп ої ад ацасптенпі іп апіїроду-апд сопішдаїез", Реферат Моб27, Американська асоціація дослідження раку (Атетгісап Авзосіайоп ог Сапсег Везеєагсі), Щорічна конференція-2004, 27-31 березня 2004 р., "Відомості ААДР" (Ргосеєдіпд5 ої Те ААСВ), Том 45, березень 2004 р.). У деяких втіленнях гомогенний кон'югат антитіло-лікарський засіб з одним значенням завантаження може бути ізольований із суміші кон'югату за допомогою електрофорезу або хроматографії.
ХІ) Способи визначення цитотоксичного ефекту кон'югатів антитіло-лікарський засіб
Способи визначення, чи чинить лікарський засіб або кон'югат антитіло-лікарський засіб цитостатичний та/або цитотоксичний ефект на клітину, є відомими. Загалом, цитотоксичну або цитостатичну активність кон'югату антитіло-лікарський засіб можна виміряти у такий спосіб: витримування клітин ссавця, що експресують білок-мішень кон'югату антитіло-лікарський засіб, у середовищі культур клітин; вирощування клітин впродовж періоду часу від близько 6 годин до близько 5 днів; та вимірювання життєздатності клітин. Основані на клітинах аналізи в умовах іп міго можуть бути використані для вимірювання життєздатності (проліферації), цитотоксичності та індукування апоптозу (активування каспази) кон'югату антитіло-лікарський засіб.
Для визначення, чи чинить кон'югат антитіло-лікарський засіб цитостатичний ефект, може бути використаний аналіз введення тимідину. Наприклад, ракові клітини, що експресують антиген-мішень, при щільності 5000 клітин на лунку 9б-лункового планшета можуть бути вирощені впродовж 72-годинного періоду та витримані у 0,5 мкСі ЗН-тимідину впродовж останніх бо 8 годин 72-годинного періоду. Введення "Н-тимідину у клітини культури вимірюють у присутності та за відсутності кон'югату антитіло-лікарський засіб.
Для визначення цитотоксичності може бути виміряний некроз або апоптоз (програмоване відмирання клітин). Некроз звичайно супроводжується підвищеною проникністю плазмової мембрани, набуханням клітини та розриванням плазмової мембрани. Апоптоз звичайно характеризується утворенням пухирців на мембрані, ущільненням цитоплазми та активуванням ендогенних ендонуклеаз. Встановлення будь-якого з цих ефектів на ракових клітинах свідчить, що кон'югат антитіло-лікарський засіб є придатним для лікування раку.
Життєздатність клітин може бути виміряна шляхом визначення вбирання клітиною барвника, такого як нейтральний червоний, трипановий синій або А АМАК"" синій (див., наприклад, Раде еї а!., 1993, Іпіо. У. Опсоіоду 3:473-476). У такому аналізі клітини інкубують у середовищі, що містить барвник, клітини промивають, і решту барвника, що відображає вбирання клітиною барвника, вимірюють спектрофотометричним шляхом. Білок-зв'язувальний барвник сульфородамін В (5КВ) також може бути використаний для вимірювання цитотоксичності (ЗКепап еї а!., 1990, 9. Май. Сапсег Іпві. 82:1107-12).
Як альтернативу використовують тетразолійну сіль, таку як МтТТ, у кількісному колориметричному аналізі для визначення виживання клітин ссавця та проліферації шляхом виявлення живих, а не мертвих, клітин (див., наприклад, Мозтапп, 1983, 9. Іттипої. МеїШйоав 65:55-63).
Кількісний аналіз апоптозу може бути визначений шляхом вимірювання, наприклад, фрагментації ДНК. Доступними є комерційні фотометричні методи кількісного визначення фрагментації ДНК в умовах іп міго. Приклади таких аналізів, у тому числі ТОМЕГ (який визначає введення мічених нуклеотидів у фрагментовану ДНК) та аналізи на основі імунно-ферментного аналізу (ІФА), описані у Віоспетіса, 1999, Ме2, стор. 34-37 (Воспе МоіІесшаг Віоспетіса!5).
Апоптоз також може бути встановлений шляхом вимірювання морфологічних змін у клітині.
Наприклад, як із некрозом, втрату цільності плазмової мембрани можна визначити шляхом вимірювання вбирання певних барвників (наприклад, флуоресцентного барвника, такого, як, наприклад, акридиновий оранжевий або бромід етидію). Спосіб вимірювання кількості апоптичних клітин було описано Дьюком та Кохеном у "Сучасних протоколах в імунології" (биКе апа Сопеп, Сигтепі Ргоїосої5 іп Іттипоіоду (Соїїдап еї аї. ед5., 1992, стор. 3.17.1-3.17.16)).
Зо Клітини також можуть бути мічені барвником ДНК (наприклад, акридиновим оранжевим, бромідом етидію або йодидом пропідію), і за клітинами спостерігають відносно конденсації хроматину та скупчення вздовж внутрішньої ядерної мембрани. Іншими морфологічними змінами, які можуть бути виміряні для визначення апоптозу, є, наприклад, цитоплазмічна конденсація, підвищене утворення пухирців на мембрані та зморщування клітин.
Присутність апоптичних клітин може бути виміряна як у прикріпленому, так і у "плавучому" компартментах культур. Наприклад, обидва компартменти можуть бути зібрані шляхом видалення супернатанту, трипсинування прикріплених клітин, поєднання препаратів після стадії промивання під центрифугою (наприклад, 10 хвилин при 2000 об./хв.) та виявлення апоптозу (наприклад, вимірюванням фрагментації ДНК) (див., наприклад, Ріа;ла єї аї., 1995, Сапсег
Везвєагсй 55:3110-16).
В умовах іп мімо ефект терапевтичної композиції 2О37 може бути оцінений на підходящій тваринній моделі. Наприклад, можуть бути використані ксеногенні ракові моделі, в яких ракові експлантати або ксенотрансплантатні тканини, що перещеплюються, вводять тваринам з послабленим імунітетом, таким як безтимусні миші або миші із ТКІД (Кієїп еї аї!., 1997, Мате
Меадісіпе 3: 402-408). Наприклад, у міжнародній патентній заявці РСТ УМО98/16628 та патенті
США Моб,107,540 описані різні ксенотрансплантатні моделі раку передміхурової залози людини, здатні відтворювати розвиток первинних пухлин, мікрометастазування та утворення остеобластних метастазів, що є характерними для хвороби на пізній стадії. Можна передбачити ефективність із застосуванням аналізів, в яких вимірюють інгібування утворення пухлин, регресії пухлин або метастазування та подібне.
Аналізи в умовах іп мімо, які оцінюють сприяння апоптозу, є придатними для оцінювання терапевтичних композицій. В одному втіленні ксенотрансплантати від мишей, що мають пухлини, оброблені терапевтичною композицією, можуть бути досліджені на предмет присутності вогнищ апоптозу та порівняні з необробленими контрольними мишами, що мають ксенотрансплантат. Ступінь виявлення вогнищ апоптозу в пухлинах оброблених мишей свідчить про терапевтичну ефективність композиції.
Терапевтичні композиції, що їх використовують при практичному застосуванні наведених вище способів, можуть бути складені у фармацевтичні композиції, що містять носій, придатний для бажаного способу доставляння. До придатних носіїв відноситься будь-який матеріал, який бо при поєднанні з терапевтичною композицію зберігає протипухлинну функцію терапевтичної композиції і загалом є нереакційноздатним з імунною системою пацієнта. Прикладами є, але це не є обмеженням, будь-які з низки стандартних фармацевтичних носіїв, таких як стерильні фосфатні забуференні сольові розчини, бактеріостатична вода та подібне (див. загалом 16-те видання "Фармацевтична наука Ремінгтона", Кептіпдіоп'є Рпагтасеціїса! Зсієпсе5 161 Еайіоп,
А. Озаї., Ед., 1980).
Терапевтичні композиції можуть бути розчинені та введені будь-яким шляхом, здатним доставити терапевтичну композицію до центру пухлини. До потенційно ефективних шляхів введення відносять, але це не є обмеженням, внутрішньовенний, парентеральний, внутрішньочеревний, внутрішньом'язовий, внутрішньопухлинний, внутрішньошкірний, внутрішньоорганний, ортотопічний та подібні. Кращий склад для внутрішньовенної ін'єкції містить терапевтичну композицію у розчині стабілізованої бактеріостатичної води, стерильної нестабілізованої води та/або є розбавленим у полівінілхлоридних або полієтиленових пакетах із вмістом 0,9 96 стерильного хлориду натрію для ін'єкцій, ОБР. Терапевтичні білкові препарати можуть бути ліофілізовані і зберігатися у вигляді стерильних порошків, краще у вакуумі, а потім відновлені у бактеріостатичній воді (із вмістом, наприклад, бензилового спирту як консерванту) або у стерильній воді перед ін'єкцією.
Протоколи дозування та введення ліків при лікуванні раку із застосуванням наведених вище способів варіюються залежно від способу та раку-мішені і загалом залежать від низки інших факторів, що є відомими у цій галузі.
В одному втіленні фармацевтична композиція за цим винаходом може містити понад один вид кон'югата антитіло-лікарський засіб за винаходом внаслідок модифікації моноклонального антитіла НиСО37-6515.1.1. Наприклад, цей винахід включає фармацевтичну композицію, що містить кон'югат антитіло-лікарський засіб за винаходом, де моноклональним антитілом
НУуСО37-6015.1.1 є антитіло, що не має С-термінального лізину важкого ланцюга, антитіло, що має М-термінальну пост-трансляційну модифікацію, антитіло, що не має С-термінального лізину важкого ланцюга та має М-термінальну пост-трансляційну модифікацію, та/або антитіло, що має
С-термінальний лізин важкого ланцюга та не має М-термінальної пост-трансляційної модифікації.
Наприклад, фармацевтична композиція за цим винаходом у деяких втіленнях містить
Зо фармацевтичну композицію, що містить два або більше види кон'югата антитіло-лікарський засіб за винаходом, де моноклональне антитіло НиСО37-6р015.1.1 кон'югата антитіло-лікарський засіб вибирають із групи, що складається з наведеного нижче 1) - 4): 1) моноклональне антитіло НибО37-6515.1.1, що містить важкий ланцюг, який складається з амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 441 (К) 5ЕО І
МО: 7, та легкий ланцюг, який складається з амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 212 (С) БЕО ІЮ МО: 8; 2) моноклональне антитіло НибО37-6515.1.1, що містить важкий ланцюг, який складається з амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 441 (К) 5ЕО І
МО: 7, де М-термінальний залишок 1 (0) перетворений на піроглютамінову кислоту, та легкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 212 (С) БЕО ІЮО МО: 8; 3) моноклональне антитіло НибО37-6515.1.1, що містить важкий ланцюг, який складається з амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 441 (К) 5ЕО І
МО: 7, де С-термінальний залишок 441 (К) видалений, та легкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 212 (С) 5ЕО ІЮ
МО: 8; та 4) моноклональне антитіло НибО37-6515.1.1, що містить важкий ланцюг, який складається з амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 441 (К) 5ЕО І
МО: 7, де М-термінальний залишок 1 (0) перетворений на піроглютамінову кислоту і С- термінальний залишок 441 (К) видалений, та легкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від залишку 1 (0) до залишку 212 (С) 5БЕО ІЮ МО: 8.
ХІІ.) Лікування раку, що експресує СО37
Ідентифікація СО37 як білка, що звичайно експресується в обмеженій низці тканин, але який також експресується при видах раку на зразок тих, що перелічені в Таблиці І, відкриває низку терапевтичних підходів до лікування таких видів раку.
Що є важливим, спрямована протиракова терапія є корисною навіть тоді, коли білок-мішень експресується в здорових тканинах, навіть у здорових тканинах життєво важливих органів.
Життєво важливим органом є орган, що є необхідним для підримання життя, такий як серце або товста кишка. Не є життєво важливим орган, який може бути видалений, після чого особа все 60 ще може вижити. Прикладами не життєво важливих органів є яєчники, молочна залоза та передміхурова залоза.
Експресія білка-мішені у здоровій клітині, навіть у здоровій життєво важливій тканині, не позбавляє придатності засобу, націленого на цей білок, як терапевтичного проти певних видів пухлин, в яких цей білок також надмірно експресується. Наприклад, експресія в життєво важливих органах сама по собі не є згубною. Крім того, органи, що їх вважають мало важливими, такі як передміхурова залоза та яєчники, можуть бути видалені без спричинення смерті. Зрештою, на деякі життєво важливі органи не впливає експресія в здоровому органі внаслідок імунних привілеїв. Імунопривілейованими органами є органи, захищені від крові за допомогою бар'єру кров-орган, і тому вони є недоступними для імунотерапії. Прикладами імунопривілейованих органів є мозок та яєчки.
Відповідно, терапевтичні підходи, які інгібують активність білла СО37, є придатними для пацієнтів, які страждають на рак, що експресує СОЗ37. Ці терапевтичні підходи загалом поділяють на три класи. Перший клас модулює функцію СОЗ37, оскільки вона стосується росту клітин пухлини, спричиняючи інгібування або затримання росту пухлини чи індукування її знищення. Другий клас включає різні способи інгібування зв'язування або об'єднання білка
СО37 з його партнером зі зв'язування або з іншими білками. Третій клас включає низку способів інгібування транскрибування гену СО37 або транслювання мРНК СО37.
Відповідно, може бути проведене обстеження ракових пацієнтів на предмет присутності та рівня експресії СОЗ37, переважно із застосуванням імуногістохімічних оцінювань тканини пухлини, кількісної візуалізації СОЗ37 або інших технічних прийомів, які надійним чином вказують на присутність і ступінь експресії СОЗ37. Для цих цілей перевагу надають імуногістохімічному аналізу біопсії пухлини або хірургічних зразків. Способи імуногістохімічного аналізу тканин пухлини є добре відомими у цій галузі.
ХІІ.) СО37 як мішень для терапії із застосуванням антитіл
СО037 є привабливою мішенню для пов'язаних з антитілами стратегій лікування. У цій галузі відома низка основаних на антитілах стратегій, мішенями для яких є як позаклітинні, так і внутрішньоклітинні молекули (див., наприклад, комплементне знищення та знищення, опосередковане опосередкованою антитілами клітинною цитотоксичністю, а також застосування інтратіл)у. Оскільки СОЗ37 експресується раковими клітинами різних клітинних ліній відносно відповідних здорових клітин, забезпечують системне введення СО37-імуннореакційноздатних композицій, які проявляють відмінну чутливість без токсичних, неспецифічних та/або нецільових ефектів, спричинених зв'язуванням імуннореакційноздатної композиції з нецільовими органами і тканинами. Антитіла, що мають специфічну реакційну здатність з доменами СО37, є придатними для лікування видів раку, що експресують СОЗ37, систематично, переважно у вигляді кон'югатів антитіло-лікарський засіб (АОС), де кон'югат сполучений з токсином або терапевтичним засобом.
Спеціаліст у цій галузі розуміє, що антитіла можуть бути використані для специфічного спрямовування та зв'язування імуногенних молекул, таких як імуногенна ділянка послідовності
СО37, показана на Фігурі 1. Крім того, досвідчений спеціаліст розуміє, що існує загальноприйнята практика кон'югування антитіл з цитотоксичними засобами (див., наприклад,
Зіемегз еї аі. Віоса 93:11 3678-3684 (1 червня 1999 р.)). При доставлянні цитотоксичних та/або терапевтичних засобів безпосередньо в клітини, наприклад, шляхом їх кон'югування з антитілами, специфічними для молекули, що її експресує згадана клітина (наприклад, СО37), цитотоксичний засіб чинитиме свою відому біологічну дію (тобто цитотоксичність) на ці клітини.
У цій галузі відомий широкий вибір композицій і способів застосування кон'югатів антитіло- цитотоксичний засіб для знищення клітин. У контексті раку, типові способи включають введення ссавцеві, що має пухлину, біологічно ефективної кількості кон'югату, що містить вибраний цитотоксичний та/або терапевтичний засіб, сполучений із засобом проти клітини-мішені (наприклад, моноклональним антитілом до СОЗ37, краще НуСОЗ37-6015.1.1), який зв'язується з антигеном (наприклад, СОЗ37), що експресується, є доступним для зв'язування або локалізованим на поверхні клітин. Типовим втіленням є спосіб доставляння цитотоксичного та/або терапевтичного засобу в клітину, яка експресує СОЗ37, що полягає у кон'югуванні цитотоксичного засобу з антитілом, яке імуноспецифічним чином зв'язується з епітопом СОЗ37, та піддавання клітини впливу кон'югату антитіло-лікарський засіб (АОС). Іншим ілюстративним втіленням є спосіб лікування особи, щодо якої є підозри, що вона страждає на метастатичний рак, який включає стадію парентерального введення згаданій особі фармацевтичної композиції, що містить терапевтично ефективну кількість антитіла, кон'югованого з цитотоксичним та/або терапевтичним засобом.
Протиракова імунотерапія із застосуванням антитіл до СОЗ37 може бути проведена 60 відповідно до різних підходів, що їх застосовують з успіхом при лікуванні інших видів раку,
включаючи, але це не є обмеженням, раку товстої кишки (Апеп еї аї!., 1998, Стії. Вем. Іттипої. 18:133-138), множинної мієломи (Олакі сеї аї!., 1997, Віоой 90:3179-3186, Т5ипепагї! сеї аї., 1997,
Віоса 90:2437-2444), раку шлунка (Казрггук еї а!., 1992, Сапсег Нев. 52:2771-2776), В-клітинної лімфоми (РипакКозні єї аї., 1996, 9. Іттипоїйпег. Етрпавзіє Титог Іттипої. 19:93-101), лейкемії (попа еї аї., 1996, І ешк. Ве. 20:581-589), колоректального раку (Моишп евї а!., 1994, Сапсег Вев. 54:6160-6166; Меїдегз єї аї!., 1995, Сапсег Вев5. 55:4398-4403) та раку молочної залози (Зперага еї а!., 1991, 9. Сіїп. Іттипої. 11:117-127). Деякі терапевтичні підходи пов'язані з кон'югуванням антитіла, позбавленого оболонки, з токсином або радіоізотопом, наприклад, кон'югуванням У"! або 131 з анти-СО20 антитілами (наприклад, 7емаїйп"М, ІЕС РрпаптасешіісаІє Согр., або
Веххаг"М, Соцнег Рпаптасешіса!5) відповідно, тоді як інші пов'язані з одночасним введенням антитіл та інших терапевтичних засобів, наприклад, Негсеріїп"М (моноклонального антитіла трастузу) з паклітакселом (Сепепіесп, Іпс.). У втіленні, якому надають перевагу, антитіла кон'югують із цитотоксичним засобом, згаданим вище, переважно похідною аурастатину, яку позначають як ММАЕ (Зеаше Сепеїіс5).
Хоча терапія антитілами до СОЗ37 є придатною для всіх стадій раку, лікування антитілами може бути особливо доречним при розповсюдженому або метастатичному раку. Лікування за допомогою терапії антитілами за винаходом у деяких втіленнях є показанням для пацієнтів, які пройшли один або більше курсів хіміотерапії. Як альтернатива, терапію антитілами за винаходом у деяких втіленнях поєднують з хіміотерапевтичною або радіаційною схемами лікування для пацієнтів, які не одержували хіміотерапевтичного лікування. Крім того, терапія антитілами може уможливити використання знижених доз супутньої хіміотерапії, особливо для пацієнтів, які пагано переносять токсичність хіміотерапевтичного засобу. Фен та ін. (Рап еї аї.,
Сапсег Вез. 53:4637-4642, 1993), Прюет та ін. (Ргем'ей еї аї., Іптегпайопаї У. ої Опсо. 9:217-224, 1996) і Хенкок та ін. (Напсоск еї аїЇ., Сапсег Ке5. 51:4575-4580, 1991) описують використання різних антитіл разом із хіміотерапевтичними засобами.
Моноклональні антитіла до СОЗ37, якими лікують види раку, вказані у Таблиці І, включають ті, що ініціюють потужну імунну відповідь проти пухлини або ті, що є безпосередньо цитотоксичними. У цьому відношенні, моноклональні антитіла до СЮОЗ37 можуть спричиняти лізис клітин пухлини за допомогою механізмів комплемент-опосередкованої або антитіло-залежної
Зо цитотоксичності клітин (АЮОСС), обидва з яких потребують інтактної Ес-частки імуноглобулінової молекули для взаємодії із сайтами Ес-рецептора ефекторної клітини на комплементних білках.
На додаток, моноклональні антитіла до СОЗ37, що чинять безпосередній біологічний ефект на ріст пухлин, є придатними для лікування раку, що експресує СЮЗ37. До механізмів, за допомогою яких діють безпосередньо цитотоксичні моноклональні антитіла, належать: інгібування росту клітин, модулювання клітинної диференціації, модулювання профілей показників ангіогенезу пухлин та індукування апоптозу. Механізм чи механізми, за допомогою яких конкретне моноклональне антитіло до СОЗ37 чинить протипухлинний ефект, оцінюють із застосуванням будь-якої кількості аналізів в умовах іп міо, що оцінюють загибель клітин, таких як АОСС, комплемент-опосередкований лізис клітин та іншії, які загалом відомі у цій галузі.
Відповідно, кращими моноклональними антитілами, що їх використовують у терапевтичних методах за винаходом, є ті, що однаковою мірою є повністю людськими і специфічним чином зв'язуються з антигеном-мішенню СОЗ37 з високою афінністю.
ХІМ.) Коктейлі кон'югатів антитіло-лікарський засіб до СО37
Терапевтичні методи за винаходом у деяких втіленнях передбачають введення кон'югатів антитіло-лікарський засіб до СО37 окремо, а також комбінацій або коктейлів різних моноклональних антитіл (тобто моноклональних антитіл до СЮОЗ37 або моноклональних антитіл, які зв'язують інший білок). Такі коктейлі моноклональних антитіл можуть мати певні переваги, оскільки вони містять моноклональні антитіла, спрямовані проти різних епітопів, задіюють різні ефекторні механізми або поєднують безпосередньо цитотоксичні моноклональні антитіла з моноклональними антитілами, що грунтуються на імунноефекторній функціональності. Такі моноклональні антитіла у поєднанні можуть проявляти синергійні терапевтичні ефекти. Крім того, моноклональні антитіла до СОЗ37 можуть бути введені паралельно з іншими видами терапевтичного впливу, включаючи, але це не є обмеженням, різні хіміотерапевтичні та біологічні засоби, андрогенові блокатори, імуномодулятори (наприклад, 1-2, (аМ-С5Б), хірургічне втручання або опромінювання. У втіленні, якому надають перевагу, моноклональні антитіла до СЮОЗ37 вводять у кон'югованій формі.
Склади кон'югату антитіло-лікарський засіб до СО37 вводять будь-яким шляхом, здатним доставити антитіла в клітину пухлини. До шляхів введення належать, але це не є обмеженням, внутрішньовенний, внутрішньочеревний, внутрішньом'язовий, внутрішньопухлинний, бо внутрішньошкірний та подібні шляхи. Лікування звичайно включає неодноразове введення препарату кон'югату антитіло-лікарський засіб до СОЗ37 прийнятним шляхом введення, таким як внутрішньовенна ін'єкція (ІМ), звичайно у дозі в межах, включаючи, але це не є обмеженням, 01,0,2,0,3,0,4,0,5,06,0,7,0,8,0,9,1,2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 15, 20 або 25 мг/кг ваги тіла.
Загалом, дози в межах від 10 до 1000 мг моноклонального антитіла на тиждень є ефективними і
Б їхдобре переносять.
На підставі клінічного досвіду з НегсеріїпФ (трастузумаб) у лікуванні метастатичного раку молочної залози, початкова ударна доза приблизно 4 мг/кг ваги тіла пацієнта ІМ з наступними щотижневими дозами близько 2 мг/кг ваги тіла пацієнта ІМ препарату моноклонального антитіла є прийнятною схемою дозування. Краще, якщо початкову ударну дозу вводять у вигляді 90- хвилинної або більш тривалої інфузії. Періодичну підтримувальну дозу вводять у вигляді 30- хвилинної або більш тривалої інфузії, за умови, що початкову дозу пацієнт переніс добре. Як це розуміють спеціалісти у цій галузі, різні фактори можуть впливати на ідеальну схему дозування у конкретному випадку. До таких факторів належать, наприклад, афінність зв'язування та період напіввиведення використовуваних моноклональних антитіл, ступінь експресії СО37 у пацієнта, ступінь циркулювання антигену культурального середовища СО37, бажаний рівень концентрації антитіла у стабільному стані, частота лікування та вплив хіміотерапевтичних або інших засобів, що їх використовують у поєднанні зі способом лікування за винаходом, а також стан здоров'я конкретного пацієнта.
Необов'язково має бути проведене обстеження пацієнтів відносно рівнів СОЗ37 у конкретному зразку (наприклад, рівні циркулювання антигену до СОЗ37 та/або клітин, що експресують СОЗ37) для допомоги у визначенні найбільш ефективної схеми дозування тощо.
Такі обстеження також використовують з метою контролю впродовж усього лікування і вони є придатними для вимірювання терапевтичного успіху у поєднанні з оцінюванням інших параметрів (наприклад, цитології сечі та/або рівнів імуноцитології при лікуванні раку сечового міхура або, за аналогією, рівнів РБЗА (простат-специфічного антигену) у сироваці при лікуванні раку передміхурової залози).
Однією з цілей цього винаходу є забезпечення кон'югатів антитіло-лікарський засіб до СОЗ37, які інгібують або уповільнюють ріст клітин пухлини, що експресують СО37. Іншою метою цього винаходу є забезпечення способів інгібування ангіогенезу та інших біологічних функцій і
Зо відповідне зниження росту пухлин у ссавців, переважно людей, із застосуванням таких кон'югатів антитіло-лікарський засіб до СОЗ37 і, зокрема, із застосуванням таких кон'югатів антитіло-лікарський засіб до СОЗ37, поєднаних з іншими лікарськими засобами або імунологічно- активними видами лікування.
ХМ.) Комбінована терапія
В одному втіленні відбувається синергія, коли пухлини, у тому числі пухлини людини, обробляють кон'югатами антитіло-лікарський засіб до СОЗ37 у поєднанні з хіміотерапевтичними засобами чи опромінюванням або їх комбінаціями. Іншими словами, інгібування росту пухлини за допомогою кон'югату антитіло-лікарський засіб до СОЗ37 посилюється більше, ніж на це очікували, коли його поєднують з хіміотерапевтичними засобами чи опромінюванням або їх поєднанням. Синергія може проявлятися, наприклад, підвищеним інгібуванням росту пухлини при комбінованому лікуванні, ніж очікували від лікування лише кон'югатом антитіло-лікарський засіб до СОЗ37, або адитивним ефектом від лікування кон'югатом антитіло-лікарський засіб до
СО37 та хіміотерапевтичним засобом чи опромінюванням. Краще, якщо синергія проявляється у вигляді ремісії раку, коли на неї не очікують при лікуванні кон'югатом антитіло-лікарський засіб до СОЗ37 або при лікуванні із застосуванням адитивної комбінації кон'югату антитіло-лікарський засіб до СО37 та хіміотерапевтичного засобу чи опромінювання.
Спосіб інгібування росту клітин пухлини із застосуванням кон'югату антитіло-лікарський засіб до СОЗ37 та комбінації хіміотерапії або променевої терапії чи обох має у своєму складі введення кон'югату антитіло-лікарський засіб до СО37 перед, під час або після початку хіміотерапії чи променевої терапії, а також будь-якої їх комбінації (тобто перед і під час, перед і після, під час і після або перед, під час та після початку хіміотерапії та/або променевої терапії). Наприклад, кон'югат антитіло-лікарський засіб до СОЗ37 звичайно вводять між 1-м і 60-м днями, краще між 3- м ї 40-м днями, ще краще між 5-м і 12-м днями перед початком променевої терапії та/або хіміотерапії. Проте, залежно від протоколу лікування та особливих потреб пацієнта спосіб здійснюють таким чином, щоб забезпечити найбільш ефективне лікування і зрештою продовжити життя пацієнта.
Введення хіміотерапевтичних засобів може бути здійснене різними шляхами, у тому числі системно парентеральним та ентеральним шляхами. В одному втіленні кон'югати антитіло- лікарський засіб до СОЗ37 та хіміотерапевтичний засіб вводять у вигляді окремих молекул. бо Окремими прикладами хіміотерапевтичних засобів або хіміотерапії є цисплатин, дакарбазин
(ОТІС), дактиноміцин, мехлоретамін (азотистий іприт), стрептозоцин, циклофосфамід, кармустин (ВСМО), ломустин (ССМІ), доксорубіцин (адріаміцин), даунорубіцин, прокарбазин, мітоміцин, цитарабін, етопозид, метотрексат, 5-фторурацил, вінбластин, вінкристин, блеоміцин, паклітаксел (таксол), доцетаксел (таксотер), альдеслейкін, аспарагіназа, бусульфан, карбоплатин, кладрибін, дакарбазин, флоксуридин, флударабін, гідроксисечовина, іфосфамід, інтерферон альфа, лейпролід, мегестрол, мельфалан, меркаптопурин, плікаміцин, мітотан, пегаспаргаза, пентостатин, піпоброман, плікаміцин, стрептозоцин, тамоксифен, теніпозид, тестолактон, тіогуанін, тіотепа, урамустин, вінорелбін, гемцитабін, хлорамбуцил, таксол та їх комбінації.
Джерело опромінювання, що його використовують у поєднанні з кон'югатом антитіло- лікарський засіб до СО37, може бути або зовнішнім, або внутрішнім для пацієнта, який одержує лікування. Якщо джерело є зовнішнім для пацієнта, така терапія відома як зовнішня дистанційна променева терапія (ЕВКТ). Коли джерело опромінювання є внутрішнім для пацієнта, таке лікування називають брахітерапією (близькофокусною променевою терапією) (ВТ).
Описані вище схеми лікування можуть бути додатково поєднані з додатковими засобами та/або схемами лікування раку, наприклад, додатковою хіміотерапією, протираковими вакцинами, інгібіторами сигнальної трансдукції, засобами, придатним для лікування росту аномальних клітин або раку, антитілами (наприклад, антитілами анти-СТІ А-4, описаними в міжнародній заявці УМО/2005/092380 (Ріїгег)), чи іншими лігандами, що інгібують ріст пухлин шляхом зв'язування з ІОБ-1К, і цитокінами.
Якщо ссавця піддають додатковій хіміотерапії, можуть бути використані хіміотерапевтичні засоби, описані вище. Крім того, можуть бути використані інгібітори фактору росту, модифікатори біологічної відповіді, антигормональна терапія, селективні модулятори естрогенового рецептору (ЗЕКМ), інгібітори ангіогенезу та антиандрогени. Наприклад, можуть бути використані антигормони, наприклад, антиестрогени, такі як нолвадекс (тамоксифен), або антиандрогени, такі як казодекс (4'-ціано-3-(4-фторфенілсульфоніл)-2-гідрокси-2-метил-3-- (трифторметил)пропіонанілід).
Наведені вище терапевтичні підходи можуть бути поєднані з будь-якою схемою із широкого вибору схем хірургічного, хіміотерапевтичного або променевого лікування. Терапевтичні
Зо підходи за винаходом у деяких втіленнях можуть забезпечити застосування зниженого дозування хіміотерапії (або інших видів лікування) талабо менш частого введення, що є перевагою для всіх пацієнтів і особливо для тих, які погано переносять токсичність хіміотерапевтичного засобу.
ХМІ.) Набори/готові вироби
Для описаного тут лабораторного, прогностичного, профілактичного, діагностичного і терапевтичного застосування винахід також охоплює набори. Такі набори можуть містити носій, упаковку або контейнер, що має відсіки для вміщування однієї або більше ємностей, таких як пробірки, трубки та подібне, причому кожний контейнер містить один з окремих елементів для використання у способі разом з етикеткою або вкладишем, що містять інструкції щодо використання, на зразок того, що описано в цьому описі. Наприклад, контейнери можуть містити антитіло, яке є або може бути міченим з можливістю виявлення. Набори можуть містити контейнер, що містить одиницю лікарського засобу. Набір може містити всі або частину амінокислотних послідовностей, показаних на Фігурі 2 або 3, або їхні аналоги чи молекулу нуклеїнової кислоти, що кодує такі амінокислотні послідовності.
Набір за винаходом у деяких втіленнях звичайно містить описаний вище контейнер та один або більше інші сполучені з ним контейнери, які містять матеріали, що є бажаними з комерційної точки зору їі точки зору користувача, у тому числі буфери, розріджувачі, фільтри, голки, шприци; етикетки на носій, упаковку, контейнер, пробірку та/або трубки з переліком вмісту та/або інструкцій щодо використання та вкладиші в упаковку з інструкціями щодо використання.
Етикетка може бути на контейнері або разом з ним для позначення, що композицію використовують для специфічного лікування або нетерапевтичного застосування, такого як застосування у прогнозуванні, профілактиці, діагностиці або лабораторних цілях, і також може мати вказівки щодо застосування в умовах іп мімо або іп міїго, як ті, що тут описані. Вказівки та/або інша інформація також може бути вміщена на вкладиші (або вкладишах) або етикетці (етикетках), які містяться в наборі або на ньому. Етикетка може бути на контейнері або сполучена з ним. Етикетка може бути на контейнері, коли літери, цифри або інші знаки, що формують етикетку, є вилитими або вигравійованими на самому контейнері; етикетка може бути сполучена з контейнером, коли вона присутня всередині ємності або носія, що його також 60 тримає контейнер, наприклад, як вкладиш до упаковки. На етикетці може бути зазначено, що композицію використовують для діагностування, лікування, профілактики або прогнозування стану, такого як рак тканини, вказаної у Таблиці І.
Терміни "набір" та "готовий виріб" можуть бути використані як синоніми.
В іншому втіленні винаходу забезпечений готовий виріб (вироби), що містить (містять) композиції, такі як антитіло (антитіла) або кон'югати антитіло-лікарський засіб (АОС), наприклад, матеріали, придатні для діагностування, прогнозування, профілактики та/або лікування раку тканин, таких як ті, що вказані у Таблиці І. Готовий виріб звичайно містить принаймні один контейнер і принаймні одну етикетку. До підходящих контейнерів відносяться, наприклад, пляшки, флакони, ампули, шприци та пробірки. Контейнери можуть бути виготовлені з різних матеріалів, таких як скло, метал або пластмаса. Контейнер може уміщувати амінокислотну послідовність (послідовності), малу молекулу (молекули), нуклеотидну послідовність (послідовності), популяцію (популяції) клітин та/або антитіло (антитіла). В іншому втіленні контейнер містить антитіло, його зв'язувальний фрагмент або специфічний зв'язувальний білок для застосування в оцінюванні експресії білка СОЗ37 в клітинах і тканинах або для відповідних лабораторних, прогностичних, діагностичних, профілактичних і терапевтичних цілей; вказівки та/або інструкції щодо такого використання можуть бути розміщені на такому контейнері або разом з ним, так само можуть бути розміщені реагенти та інші композиції або інструменти, що їх використовують для цих цілей.
Як альтернатива, контейнер може уміщувати композицію, що є ефективною для лікування, діагностування, прогнозування або профілактики стану, і може мати стерильний вхідний отвір (наприклад, контейнер може бути мішком для внутрішньовенного розчину або ампулою, що має пробку, проколювану за допомогою підшкірної голки для ін'єкцій). Активною речовиною в композиції може бути антитіло, здатне специфічним чином зв'язуватися з СОЗ37, або кон'югат антитіло-лікарський засіб, який специфічним чином зв'язується з СОЗ37.
Готовий виріб може додатково містити другий контейнер, що містить фармацевтично прийнятний буфер, такий як фосфат-забуференний сольовий розчин, розчин Рінгера та/або розчин декстрози. Він може додатково містити інші матеріали, бажані з комерційної точки зору і з точки зору користувача, у тому числі інші буфери, розчинники, фільтри, мішалки, голки, шприци та/або вкладиші до упаковки із вказівками та/або інструкціями щодо застосування.
Приклади
Різні аспекти винаходу додатково описані та проілюстровані за допомогою декількох наведених далі прикладів, жодний з яких не має на меті обмежити обсягу винаходу.
Приклад 1 Антиген СОЗ37
СО37, також відомий як лейкоцитарний антиген СОЗ37 (а також, з-поміж іншого, тетраспанін- 26), є білком, що його кодує ген СОЗ37. Білок, кодований цим геном, є членом трансмембранного 4 суперсімейства, також відомого як тетраспанінове сімейство. Більшість його членів є білками клітинної поверхні, які відрізняються наявністю чотирьох гідрофобних доменів. Ці білки опосередковують події сигнальної трансдукції, що відіграють роль у регулюванні розвитку, активізації, росту та рухомості клітин. Цей кодований білок є глікопротеїном клітинної поверхні, відомим як такий, що утворює комплекси з інтегринами та іншими білками трансмембранного 4 суперсімейства. Див. Віртанева та ін. (Міпапема КІ, еї. аї., Іттиподепеїїс5 37(6): 461-465 (березень 1993 р.). Також див. Хорейсі та ін. (Ноге|зі, єї. аі., РЕВ5 І ецНегв, том 288, Ме1,2, стор. 1-4 (серпень 1991 р.). Також див. Лінк та ін. (ГійК, єї. аї., У. Іттип., том 137, Ме9, стор. 3013-3018 (листопад 1968 р.). Також було помічено, що альтернативний сплайсинг спричиняє множинні варіанти транскрибування, що кодують різні ізоформи. Див. Томлінсон та ін. (Тотіїпвоп, еї. аї.,
Мої. Іттип., том. 33, Ме10, стор. 867-872 (1996)). КДНК СО37 становить 1263 п.н.о. за довжиною та кодує 281 амінокислоту ОВЕ (Див. Фігуру 1). Для показових втілень антигену СОЗ37 див.
Фігуру 1.
Приклад 2 Утворення моноклональних антитіл до СОЗ37 (МАБ5)
В одному втіленні до терапевтичних моноклональних антитіл ("МАбБв") до СОЗ37 відносяться моноклональні антитіла, що вступають у реакцію з епітопами, специфічними для СОЗ37, які зв'язуватимуться з СОЗ37, експресованому на клітинах. До імуногенів для утворення таких моноклональних антитіл відносяться імуногени, створені для кодування чи утримання позаклітинних доменів або усієї послідовності біль»а СОЗ37, ділянок, в яких передбачають наявність функціональних мотивів, і ділянок СОЗ37, щодо яких передбачають, що вони є антигенними, відповідно до комп'ютерного аналізу амінокислотної послідовності. До імуногенів відносяться пептиди і рекомбінантні білки та клітини, які ендогенним чином експресують СО37 або які були сконструйовані для експресії СО37 (такі як 2937-0037).
Моноклональні антитіла до СОЗ7 одержали із застосуванням технології Меіосіттипе? бо (Ведепегоп, Террітаун, штат Нью-Йорк), за якою генетично-сконструйовані миші виробляють антитіла, які мають повністю людські варіабельні ділянки та мишачі константні ділянки.
Моноклональне антитіло, позначене НмуСО37-6515.1.1, було утворене після імунізації велосіумунних ("уеіосіттипе") мишей рекомбінантними клітинами 293Т, що експресували
СО37. Моноклональне антитіло до СО37, НиСО37-6р15.1.1, специфічно зв'язується з клітинами, що експресують СОЗ37 (рекомбінантними та ендогенними).
Після селекції моноклональне антитіло НибО37-60515.1.1 (одержане природним чином лінією клітин гібридоми) перетворили на повністю людське антитіло, експресоване яєчником китайського хом'яка (СНО), шляхом поєднання людських варіабельних послідовностей від велосімунного антитіла з людськими константними ділянками.
ДНК-кодувальні послідовності для моноклонального антитіла СО37 НуСО37-6615.1.1 визначали після ізолювання мРНК з відповідних клітин гібридоми за допомогою тризолового реагенту (Се Тесппоіодієв, Слірсо ВАГ).
Анти-СО37 варіабельні нуклеїнові послідовності важкого та легкого ланцюгів НуиСО37- 6Ь15.1.1 секвенували з клітин гібридоми із використанням такого протоколу. Клітини гібридоми, що секретують НиСОЗ37-6р015.1.1, лізували тризоловим реагентом (І їє Тесппоіодієв, Сіірсо ВВА).
Повну РНК очистили та визначили кількість. КДНК першого ланцюга отримали від повної РНК з оліго (90Т)12-18 праймінгом із використанням системи попереднього посилення Зирегзвстгірі
Сібсо-ВВІ. кКДНК першого ланцюга ампліфікували із використанням варіабельних праймерів важкого ланцюга імуноглобуліну людини та варіабельних праймерів легкого ланцюга імуноглобуліну людини. Продукти ПЛР секвенували і визначили варіабельні ділянки важкого та легкого ланцюгів.
Нуклеїнові та амінокислотні послідовності варіабельних ділянок важкого та легкого ланцюгів показані на Фігурах 2 і 3. Вирівнювання моноклонального антитіла НуиСО37-6015.1.1 із зародковою лінією людини Ід показано на Фігурі 4А-48.
Приклад З
Експресія НиСОЗ37-6р015.1.1 із використанням методів рекомбінантної ДНК
Для експресії моноклонального антитіла НуиСО37-6015.1.11 рекомбінантним чином у трансфектованих клітинах варіабельні послідовності важкого та легкого ланцюгів моноклонального антитіла НиСбО37-6015.1.1 клонували відповідно у висхідному напрямку від
Зо константних ділянок ІдД052 важкого ланцюга людини та Ідк легкого ланцюга людини. Повні касети важкого ланцюга та легкого ланцюга моноклонального антитіла НуиСО37-6015.1.1 людини клонували у низхідному напрямку від промотора/підсилювача ЦМВ у клонувальному векторі.
Сайт о поліаденілування ввели у низхідному напрямку від кодувальної послідовності моноклонального антитіла. Рекомбінантну конструкцію, що експресувала моноклональне антитіло НиСО37-60515.1.1, трансфектували в клітини СНО. Моноклональне антитіло НуСО37- 6Ь15.1.1, секретоване рекомбінантними клітинами, оцінювали відносно зв'язування з лініями клітин раку людини, що експресували СО37, за допомогою ЕАС5 (флуоресцентно-активованого сортування клітин) (див. Таблицю Мі). Зв'язування виявляли за допомогою протокової цитометрії. Результати показали, що рекомбінантно експресоване НуиСО37-6015.1.1, експресоване в клітинах СНО, зв'язується з СЮЗ37 на клітинній поверхні.
Результати свідчать, що рекомбінантно експресоване НуСО37-6515.1.1, експресоване в клітинах СНО, зв'язується з СЮОЗ37 подібно до НуиСО37-6015.1.1, очищеного від гібридоми.
Моноклональне антитіло НмиСО37-6015.1.1, секретоване з рекомбінантних клітин, також оцінювали відносно зв'язування з рекомбінантним білюом СОЗ37 за допомогою ІФА. Зв'язування
НуУСО37-6515.1.1 з білююм СО37 було тотожним у матеріалі моноклонального антитіла, виведеного з СНО, і матеріалі з клітин гібридоми.
Клітину яєчника китайського хом'яка (СНО), що виробляла антитіло, позначене НуиСО37- 6Ь15.1.1, було надіслано (поштою ЕРедега! Ехрге55) до Американської колекції типових культур (АТСС), п/с 1549, Манассас, штат Вірджінія, 20108, 08 липня 2013 р., і їй було надано інвентарний номер 120464.
У результаті експериментального аналізу із використанням відомих у цій галузі методів (наприклад, ферментативне розщеплення протеази, аналіз РХМС тощо), амінокислотні зміни моноклонального антитіла НиСО37-6015.1.1, одержаного з клітин СНО, показали, що типовий важкий ланцюг містить модифікацію М-термінального глютаміну до піроглютамату та видалення
С-термінального лізину важкого ланцюга в препаратах очищеного моноклонального антитіла
НУуСО37-6015.1.1.
Приклад 4 Кон'югування антитіла з лікарським засобом моноклонального антитіла
НУуСО37-6015.1.1
Моноклональне антитіло НибО37-6515.1.1 (Фігура 2) кон'югували з похідною ауристатину, бо позначеною ММАЄЕ (Формула ХІ), із застосуванням описаного тут лінкера мс (МаІ-СІ) для створення кон'югату антитіло-лікарський засіб (АОС), позначеного НиСОЮЗ37-6015.1.1УсММАЕ, із застосуванням наведених далі протоколів. Кон'югування лінкера мс (МаІ-СІ) з ММАЕ (Зеаше
Сепеїіс5, Сіетл, штат Вашинітон) провели із застосуванням загального способу, наведеного в
Таблиці ІМ, для створення цитотоксичного єсмММАЕ (див. заявку О5/2006/0074008).
Потім одержали кон'югат антитіло-лікарський засіб (АБС) за винаходом, позначений
НУиСО037-60915.1.1УсММАЕ, із застосуванням наведених далі протоколів.
Коротко, 2,7 мг/мл моноклонального антитіла НуиСО37-6015.1.1 у 35,5 мл фосфатного буферного соляного розчину при рівні рН 7,4 додали 1 об. 95 5Н Масі, 11 об. 95 0,5Н буферу борату натрію при рівні рН 9,0 ї 1 об. 95 0,5М ЕОТА для доведення рівня рН розчину до 8,9, 5 ммоль ЕОТА та 50 ммоль хлориду натрію. Потім моноклональне антитіло частково відновили додаванням 11,5 молярних еквівалентів ТСЕР (відносно молей МАБ), і після цього збовтували при температурі 37С впродовж 2,5 годин. Частково відновлений розчин моноклонального антитіла потім охолодили до кімнатної температури і додали 5,2 молярних еквівалентів
МеММАЕ (відносно молей антитіла) у вигляді 8 95 (0б./06.) розчину ДМСО. Суміш збовтували впродовж шестидесяти (60) хвилин при кімнатній температурі, потім ще десяти (10) хвилин з подальшим додаванням п'яти (5) молярних еквівалентів М-ацетилцистеїну відносно моноклонального антитіла. Надлишок погасили уУсММАЕ, і інші реакційні компоненти видалили ультрафільтрацією/діафільтрацією кон'югату антитіло-лікарський засіб (АОС) за допомогою 6 діаоб'ємів 20 ммоль гістидину, рН 5,2, потім додали 40 95 концентрованого розчину цукрози для доведення концентрації цукрози до 5 95.
Одержаний кон'югат антитіло-лікарський засіб позначили НиСОЗ37-6015.1.1УсММАЕ, і він мав таку формулу: (в) Н ус СНз оон (9) тА о (в) ів; / р
МН о-
Мне де моноклональним антитілом є НуиСО37-6р15.1.1 (Фігури 2 і 3) і р становить від 1 до 10.
Краще значення р кон'югату антитіло-лікарський засіб, зазначеного в цьому прикладі, становило між 3,5 і 3,7.
Приклад 5 Визначення характеристик моноклонального антитіла НиуСЮЗ37-6015.1.1
Одержали кон'югати антитіло-лікарський засіб, які зв'язуються з СОЗ37, із використанням процедур, викладених у прикладі під назвою "Утворення моноклональних антитіл до СОЗ37", і їх відсортували, ідентифікували та визначити характеристики із використанням комбінації аналізів, відомих у цій галузі.
А. Зв'язування за допомогою флуоресцентного сортування клітин (ЕАС5)
НУиСО37-6015.1.1 аналізували відносно його зв'язування з різними лініями клітин МНІ, СІ і
АМІ. (див. Таблицю МІ), вирощених в умовах іп-мйто. НиСО37-6015.1.1 та контрольне антитіло, сумісне за ізотипом, біотинилювали із використанням біотину МН5 І 0. В усіх експериментах використовували лінії клітин іп міт, що росли в геометричній прогресії. Коротко, клітини зібрали та промили центрифугуванням. Антитіла розбавили до кінцевої концентрації 5 мкг/мл та інкубували спільно з клітинами при температурі 4 "С впродовж 1 години. Наприкінці інкубування клітини промили та інкубували із вторинним детекторним антитілом стрептавідином-РЕ у кінцевому розведенні 1:400 (1,25 мкг/мл) впродовж 1 години при температурі 4 "С. Після промивання незв'язаного вторинного антитіла клітини аналізували за допомогою ЕАС5, на зразок було зібрано разом 10 000 подій. Файли даних аналізували із використанням РБіоуло, і визначити та повідомили геометричну середню флуоресцентність. Співвідношення флуоресцентності обчислили таким чином: середнє геометричне А(Сйоб7/С/ середнє геометричне ізотипного контролю - ССФ, одиниця вимірювання кратної експресії понад ізотипний контроль.
Одержали середні геометричні значення та середні співвідношення флуоресцентності (ССФ) (Таблиця МІ), гістограми показані (Таблиця МІ). Результати свідчать що НМСО37- 6Ь15.1.1 зв'язує декілька ліній раку людини, що експресують МНІ, СІ. та АМІ.
Приклад 6 НиСОЗ37-6015.1.1УсММАЕ інгібує ріст пухлин в умовах іп мімо
Значна експресія СО37 в клітинах пухлин, разом з його обмеженою експресією в здорових клітинах, робить СОЗ37 гарною мішенню для терапії антитілами і, подібно до цього, для терапії за допомогою кон'югату антитіло-лікарський засіб. Отже, оцінювали терапевтичну ефективність
НуиСО037-6015.1.1УсСММАЕ на ксенотрансплантатних мишачих моделях раку людини СІ, АМІ та
МН...
Ефективність кон'югату антитіло-лікарський засіб відносно росту пухлин та утворення метастазів досліджували на ксенотрансплантатних мишачих моделях раку (наприклад, підшкірно та ортотопічно).
Підшкірні (п.ш.) пухлини утворили ін'єкцією 5 х 107-105 ракових клітин, змішаних у розведенні 11 з матригелем (Маїгдеї!) (СоПабогаїме Везеагсі), у правий бік самця миші із ТКІД. Для дослідження ефективності кон'югату антитіло-лікарський засіб відносно утворення пухлин розпочали введення ін'єкцій кон'югату антитіло-лікарський засіб в один день з ін'єкціями клітин пухлини. Як контроль мишам ввели ін'єкцію очищеного дб людини чи забуференного фосфатами сольового розчину (РВ5), або очищеного моноклонального антитіла, яке розпізнає нерелевантний антиген, що не експресується в клітинах людини. У попередніх дослідженнях жодної відмінності між впливом контрольного ЇдО або РВЗ на ріст пухлин виявлено не було.
Розмір пухлин визначили за допомогою вимірювання каверноміром, і об'єм пухлини обчислили як ширина? х довжину/2, де шириною є найменше вимірювання, а довжиною є найбільше вимірювання. Мишей з підшкірними пухлинами понад 1,5 см у діаметрі забили.
Перевагою ксенотрансплантатних моделей раку є можливість дослідження неоваскуляризації та ангіогенезу. Ріст пухлин частково залежить від розвитку нових кровоносних судин. Хоча капілярна система і кровоносна система, що розвивається, походять від хазяїна, ініціацію та архітектуру новоутворених судин регулює ксенотрансплантатна пухлина (див. Давідов та ін. - Юамідой еї а!., Сіїп Сапсег Рез. (2001) 7:2870; Боїезмік єї аі., Бик ) Сапсег
Сіїй Опсої. (1984) 20:1295). Вплив антитіла та малої молекули на утворення нових судин досліджують відповідно до відомих у цій галузі процедур, таких як імуногістохімічний аналіз (ІГА) тканин пухлини та їх довколишнього мікросередовища.
НУуСО37-6015.1.1А0С інгібує утворення ліній ракових клітин, позначених ООНН2г, Ватоз-ВВ-
ХО, СИП ООММЗ, АМІ-МУ-4-11, і ракових ксенотрансплантатів лімфоми Раїї. Ці результати свідчать про застосовність НиСО37-6515.1.1А0С у лікуванні місцевих та пізніх стадій раку і
Зо переважно видів раку, вказаних у Таблиці І.
Кон'югати антитіло-лікарський засіб до СОЗ37:
Моноклональні антитіла до СОЗ37 були вирощені, як описано в Прикладі під назвою "Утворення моноклональних антитіл до СОЗ37 (МАбз5)». Далі моноклональні антитіла кон'югують з токсином, як описано в прикладі "Кон'югування антитіла з лікарським засобом моноклонального антитіла НуСО37-6515.1.17 для утворення НуиСО37-6515.1.1УсММАЕ.
Визначають характеристики НиСО37-60515.1.1 та НиСО37-6015.1.1УсСММАЕ за допомогою ЕАС5 та інших методів, відомих у цій галузі, для визначення його здатності зв'язуватись з СОЗ37.
Лінії клітин і ксенотрансплантати:
Клітини утримували у середовищі Ігла, модифікованому способом Дульбеко (ОМЕМ), із додаванням І -глютаміну і 10 95-ної ембріональної бичачої сироватки (ЕВ5), як це відомо у цій галузі. Ксенотрансплантати ООНН2, Ватоз5-АВ-ХСІ, СІ -УММ3З, АМІ -МУ-4-11 і лімфоми людини
Ваїї підтримували серійним розмноженням у мишей із ТКІД.
Оцінювання НиСО37-6015.1.1."сСММАЕ на встановленій підшкірно фолікулярній В-клітинній лімфомі людини ОонНа, імплантованій мишам із СВ17/ТКІД
У цьому експерименті клітини фолікулярної В-клітинної лімфоми людини ЮОоННа (10 х 105 клітин на мишу) ввели ін'єкцією у бік кожної миші із СВ17/ТКІД, і пухлини залишили розростатись без лікування, поки вони не досягли приблизного об'єму 200 мм3 (СОМУ х 2). У цей момент тварин розподілили за групами залежно від об'єму пухлини на початок лікування для забезпечення подібного середнього розміру пухлини та відхилення в кожній групі із застосуванням програмного забезпечення 5ішау Оігесіог (версія 1.7; Бішауюд бувзіетв, Іпс.,
Південний Сан-Франциско, штат Каліфорнія). Всі групи, оброблені кон'югатом антитіло- лікарський засіб, отримали дві (2) дози у нульовий (0) день і сьомий (7) день внутрішньовенною болюсною ін'єкцією. За ростом пухлин в кожній групі спостерігали двічі на тиждень із використанням вимірювання за допомогою штангенциркуля до завершення дослідження.
Статистичний аналіз об'ємів пухлин проводили в останній момент часу, коли були одержані дані з усіх груп, із застосуванням непараметричного аналізу невідповідностей (АМОМА) впорядкованих даних.
Результати свідчать, що НуСО37-6015.1.1УсСММАЕ показало потужний інгібіторний ефект, 60 що збільшувався з дозою, при порівнянні з необробленим контролем (р-0,0001) (Фігура 5). бо
Оцінювання НиСО37-6015.1.1.«СММАЕ на встановленій підшкірно ксенотрансплантатній моделі лімфоми людини Нато5-НВ-ХСЇ, імплантованій мишам із СВ17/ТКІД
В іншому експерименті клітини лімфоми людини Натов5-НАВ-ХСІ (3 х 109 клітин на мишу) ввели ін'єкцією у бік кожної миші із СВ17/ТКІД, і пухлини залишили розростатись без лікування, поки вони не досягли приблизного об'єму 200 мм3 (ОМУ х 2). У цей момент тварин розподілили за групами залежно від об'єму пухлини на початок лікування для забезпечення подібного середнього розміру пухлини та відхилення в кожній групі із застосуванням програмного забезпечення 5ішау Оігесіог (версія 1.7; зішауюд бЗузіетв, Іпс., Південний Сан-Франциско, штат
Каліфорнія). Всі групи, оброблені кон'югатом антитіло-лікарський засіб, отримали дві (2) дози у нульовий (0) день і шостий (6) день внутрішньовенною болюсною ін'єкцією. Крім того, чотири (4) дози ритуксану ввели у дні 0, 3, 6 і 9 (ВНато5-АВ-ХСЇ є стійкою до ритуксану лінією клітин). За ростом пухлин у кожній групі спостерігали двічі на тиждень із використанням вимірювання за допомогою штангенциркуля до завершення дослідження. Статистичний аналіз об'ємів пухлин проводили в останній момент часу, коли були одержані дані з усіх груп, із застосуванням непараметричного аналізу невідповідностей (АМОМА) впорядкованих даних.
Результати свідчать, що НуиСбО37-6015.1.1усММАЄЕ показав потужний інгібіторний ефект проти пухлин, що збільшувався з дозою, при порівнянні з необробленим контролем або з відповідним контролем кон'югату антитіло-лікарський засіб НЗ-120с1.1УсММАЕ (обидва р-0,0001) (Фігура 6).
Дослідження ефективності НиСО37-6015.1.1.УсСММАЕ на встановленому підшкірно хронічному лімфоцитарному лейкозі людини УУМ3З, імплантованому мишам із СВ17/ТКІД
В іншому експерименті клітини хронічного лімфоцитарного лейкозу УУМЗ (10 х 105 клітин на мишу) ввели ін'єкцією у бік кожної миші із СВ17/5СІО, і пухлини залишили розростатись без лікування, поки вони не досягли приблизного об'єму 200 мм3 (ОМУ х 3). У цей момент тварин розподілили за групами залежно від об'єму пухлини на початок лікування для забезпечення подібного середнього розміру пухлини та відхилення в кожній групі із застосуванням програмного забезпечення 5ішау Оігесіог (версія 1.7; 5ішауюд Зувзіетв, Іпс., Південний Сан-
Зо Франциско, штат Каліфорнія). Всі групи, оброблені кон'югатом антитіло-лікарський засіб, отримали три (3) дози у нульовий (0) день, сьомий (7) день і чотирнадцятий (14) день внутрішньовенною болюсною ін'єкцією. За ростом пухлин в кожній групі спостерігали двічі на тиждень із використанням вимірювання за допомогою штангенциркуля до завершення дослідження. Статистичний аналіз об'ємів пухлин проводили в останній момент часу, коли були одержані дані з усіх груп, із застосуванням непараметричного аналізу невідповідностей (АМОМА) впорядкованих даних.
Результати свідчать, що НуУСО37-6015.1.1УсММАЕ показало потужний залежний від дози інгібіторний ефект при порівнянні з контролем носієм (р-«0,0001) або з відповідним контролем кон'югату антитіло-лікарський засіб НаЗ3-120с1.1УсММАЕ (р-0,0001) (Фігура 7).
Дослідження ефективності НиСО37-6015.1.1.УсСММАЕ на встановленому підшкірно гострому мієлогенному лейкозі людини /МУМ-4-11, імплантованому мишам із СВ17/ТКІД
В іншому експерименті клітини гострого мієлогенного лейкозу ММУ-4-11 (3 х 105 клітин на мишу) ввели ін'єкцією у бік кожної миші із СВ17/5СІО, і пухлини залишили розростатись без лікування, поки вони не досягли приблизного об'єму 200-250 мм3 (ОМУ х 3). У цей момент тварин розподілили за групами залежно від об'єму пухлини на початок лікування для забезпечення подібного середнього розміру пухлини та відхилення в кожній групі із застосуванням програмного забезпечення 5ішау Оігесіог (версія 1.7; 5ішауюд Зувзіетв, Іпс., Південний Сан-
Франциско, штат Каліфорнія). Всі групи, оброблені кон'югатом антитіло-лікарський засіб, отримали три (3) дози у нульовий (0) день, сьомий (7) день і чотирнадцятий (14) день внутрішньовенною болюсною ін'єкцією. За ростом пухлин у кожній групі спостерігали двічі на тиждень із використанням вимірювання за допомогою штангенциркуля до завершення дослідження. Статистичний аналіз об'ємів пухлин проводили в останній момент часу, коли були одержані дані з усіх груп, із застосуванням непараметричного аналізу невідповідностей (АМОМА) впорядкованих даних.
Результати свідчать, що НуУСО37-6015.1.1УсММАЕ показало потужний залежний від дози інгібіторний ефект при порівнянні з контролем носієм (р-«0,0001) або з відповідним контролем кон'югату антитіло-лікарський засіб НаЗ3-120с1.1УсММАЕ (р-0,0001) (Фігура 8).
Оцінювання ефективності НиСО37-6515.1.1.«СММАЕ на встановленій підшкірно бо стійкій до ритуксану лінії клітин лімфоми людини Нато5-АВ-ХОЇ,
імплантованій мишам із ТКІД
В іншому експерименті клітини лімфоми людини НКатов5-ННА-ХСІ (3 х 106 клітин на мишу) ввели ін'єкцією у бік кожної миші із СВ17/ТКІД, і пухлини залишили розростатись без лікування, поки вони не досягли приблизного об'єму 200 мм3 (ОМУ х 2). У цей момент тварин розподілили за групами залежно від об'єму пухлини на початок лікування для забезпечення подібного середнього розміру пухлини та відхилення в кожній групі із застосуванням програмного забезпечення 5ішау Оігесіог (версія 1.7; зішауюд бЗузіетв, Іпс., Південний Сан-Франциско, штат
Каліфорнія). Всі групи, оброблені кон'югатом антитіло-лікарський засіб, отримали чотири (4) дози у нульовий (0) день, четвертий (4) день, сьомий (7) день і одинадцятий (11) день внутрішньовенною болюсною ін'єкцією. За ростом пухлин в кожній групі спостерігали двічі на тиждень із використанням вимірювання за допомогою штангенциркуля до завершення дослідження. Статистичний аналіз об'ємів пухлин проводили в останній момент часу, коли були одержані дані з усіх груп, із застосуванням непараметричного аналізу невідповідностей (АМОМА) впорядкованих даних.
Результати свідчать, що НиСОЗ37-6015.1.1УсСММАЕ показало значний відмінний інгібіторний ефект при порівнянні з іншими кон'югатами антитіло-лікарський засіб СО37 у дозуванні 1 мг/кг (Фігура 9).
Дослідження ефективності НиСО37-6015.1.1.мсММАЕ та НуСО37-6015.1.1 на встановленій підшкірно лінії клітин ксенотрансплантатної моделі гострого моноцитарного лейкозу людини МОЇ М-13, імплантованій мишам із ТКІД
В іншому експерименті клітини гострого моноцитарного лейкозу людини МОЇ М-13 (1,0 х 105 клітин на мишу) ввели ін'єкцією у бік кожної миші із ТКІД, і пухлини залишили розростатись.
Коли середній розмір пухлин досягли наперед визначеного розміру (наприклад, 200 мму), тварин підібрали за розміром і розподілили на групи лікування та контролю з подібним середнім розміром пухлин та відхиленням в кожній групі із застосуванням програмного забезпечення зішау бігесіог (версія 2.1; 5щауїод Зузіетв, Іпс., Південний Сан-Франциско, штат Каліфорнія).
НуиСО037-6515.1.11мсММАЕ та НуиСО37-6015.1.1 ввели у дозуванні 1,0 мг/кг або у вигляді одиночної дози, або один раз на тиждень загалом двома (2) дозами внутрішньовенною болюсною ін'єкцією. Контрольний кон'югат антитіло-лікарський засіб і контрольні моноклональні антитіла, На8-7асаб.1-«сММАЕ та Нав8-7асаб.1, ввели у дозуванні 1,0 мг/кг один раз на тиждень загалом двома (2) дозами внутрішньовенною болюсною ін'єкцією. П'яти (5) 95 декстрозу використовували як контроль носієм. Всі агенти вводили на підставі індивідуальної ваги тіла кожної тварини, одержаної безпосередньо перед кожним дозуванням. За ростом пухлин в кожній групі спостерігали двічі (2) на тиждень із використанням вимірювання за допомогою штангенциркуля до завершення дослідження. Статистичний аналіз даних щодо об'єму пухлин проводили в останній день перед забиттям тварини із застосуванням тесту Крускала-Волліса (Кти5Ка!-Маїй5). Провели парні порівняння із використанням процедур (двосторонніх) тесту
Тукея для захисту пов'язаного з експериментом коефіцієнту помилок. В дослідженні оцінювали ефективність НиСОЮЗ37-6015.1.1УсММАЕ і порівнювали її з його компонентом оголеного антитіла
НуУуСО37-6015.1.1 у ксенотрансплантатній моделі гострого моноцитарного лейкозу людини
МОЇ М-13.
Результати показали, що оголене моноклональне антитіло НибО37-6015.1.1 не проявило будь-якої ефективності порівняно з кон'югатом антитіло-лікарський засіб НуиСО37- 6Ь15.11УсММАЕ, що показало значний відмінний інгібіторний ефект (Фігура 11).
Висновок
У підсумку, на Фігурах 5-9 і 11 показано, що кон'югат антитіло-лікарський засіб до СО37 під назвою НиСО37-6515.1.1УсММАЕ значно інгібував ріст клітин пухлини, що експресують СОЗ37, при порівнянні з контрольними кон'югатами антитіло-лікарський засіб. Отже, НуиСО37- 6Ь15.11УсСММАЕ може бути використане для терапевтичних цілей для лікування та стримання видів раку, вказаних у Таблиці І. Крім того, може бути показано, що кон'югат антитіло-лікарський засіб під назвою НуиСО37-6015.1.1 проявляє значний відмінний ефект порівняно з іншими кон'югатами антитіло-лікарський засіб, спрямованими проти СОЗ37, та з іншими антитілами, спрямованими проти СОЗ37. Відповідно, значні ефекти НиСО37-6015.1.1 виділяють його як терапевтичний засіб для лікування та стримання видів раку, вказаних у Таблиці І.
Приклад 7 Клінічні випробування на людях для лікування і діагностування карциноми людини із застосуванням кон'югатів антитіло-лікарський засіб до СО37
У деяких втіленнях за цим винаходом застосовують кон'югати антитіло-лікарський засіб до
СО37, які специфічним чином зв'язуються з СОЗ37, і використовують при лікуванні певних пухлин, особливо тих, що вказані у Таблиці І. У зв'язку з кожним із цих показань успішно 60 застосовують два клінічні підходи.
І) Допоміжна терапія: Під час допоміжної терапії пацієнтів лікували кон'югатами антитіло- лікарський засіб до СОЗ37 у поєднанні з хіміотерапевтичним або антинеопластичним засобом та/або променевою терапією або їх комбінацією. Первинні ракові мішені, як ті, перелік яких наведено в Таблиці І, обробили відповідно до стандартних протоколів шляхом додавання кон'югатів антитіло-лікарський засіб до СОЗ37 до стандартної терапії першої і другої ліній. Плани протоколів стосуються ефективності, яку було оцінено у наведених далі прикладах, включаючи, але це не є обмеженням, зниження маси пухлини первинного або метастатичного ураження, виживання без підвищеного прогресування, загальне виживання, покращення здоров'я пацієнтів, стабілізація захворювання, а також можливість зниження звичайних доз стандартної хіміотерапії та інших біологічних засобів. Таке зниження дозування забезпечує можливість проведення додаткової та/або подовженої терапії шляхом зниження залежної від дози токсичності хіміотерапевтичного або біологічного засобу. Кон'югати антитіло-лікарський засіб до
СОЗ37 застосовують у декількох додаткових клінічних випробуваннях у поєднанні з хіміотерапевтичними або антинеопластичними засобами.
І.) Монотерапія: у зв'язку із застосуванням кон'югатів антитіло-лікарський засіб до СОЗ37 у монотерапії пухлин кон'югати антитіло-лікарський засіб до СО37 вводять пацієнтам без хіміотерапевтичного або антинеопластичного засобу. В одному втіленні монотерапію проводять клінічно у пацієнтів на останній стадії раку з обширним метастазуванням. Плани протоколів стосуються ефективності, як її було оцінено у наведених далі прикладах, включаючи, але це не є обмеженням, зниження маси пухлини первинного або метастатичного ураження, виживання без підвищеного прогресування, загальне виживання, покращення здоров'я пацієнтів, стабілізація захворювання, а також здатність зниження звичайних доз стандартної хіміотерапії та інших біологічних засобів.
Дозування
Схеми дозування можна регулювати для забезпечення оптимальної бажаної реакції.
Наприклад, може бути введений один болюс, декілька поділених доз можуть бути введені впродовж тривалого періоду часу або доза може бути пропорційно зменшена чи збільшена відповідно до потреб терапевтичної ситуації. Є особливо зручним складати парентеральні композиції у стандартній лікарській формі для полегшення введення та рівномірності дозування.
Зо Стандартна лікарська форма, використана у цьому описі, стосується фізично дискретних одиниць, придатних як одинична доза для суб'єктів-ссавців, які підлягають лікуванню, причому кожна одиниця містить наперед визначену кількість активної сполуки, обчислену для спричинення бажаного терапевтичного ефекту у поєднанні з потрібним фармацевтичним носієм. Специфікація стандартних лікарських форм за винаходом у деяких втіленнях складається на основі та безпосередньо залежить від (а) унікальних характеристик антитіла та/або кон'югату антитіло-лікарський засіб і конкретного терапевтичного або профілактичного ефекту, що його треба досягти, та (б) обмежень, що є притаманними у царині створення такої активної сполуки для лікування чутливості окремих пацієнтів.
Показовий, необмежувальний діапазон терапевтично ефективної кількості кон'югату антитіло-лікарський засіб до СЮОЗ37, що його вводять у комбінації за винаходом, становить від близько 0,5 до близько 10 мг/кг, від близько 1 до близько 5 мг/кг, щонайменше 1 мг/кг, щонайменше 2 мг/кг, щонайменше 3 мг/кг або щонайменше 4 мг/кг. Іншими показовими необмежувальними діапазонами є, наприклад, від близько 0,5 до близько 5 мг/кг або, наприклад, від близько 0,8 до близько 5 мг/кг, або, наприклад, від близько 1 до близько 7,5 мг/кг. Втілення високої дози за винаходом стосується дозування понад 10 мг/кг. Необхідно відзначити, що значення дозування можуть коливатися залежно від виду та серйозності стану, що має бути полегшений, і можуть включати одиничні або множинні дози. Крім того, необхідно розуміти, що для будь-якого конкретного суб'єкта специфічні схеми дозування необхідно регулювати з часом відповідно до індивідуальних потреб та професійної думки особи, що вводить або контролює введення композицій, і що вказані тут діапазони дозування є лише ілюстративними і не мають на меті обмежити обсягу або застосування заявленої композиції.
План клінічного розвитку (ПКР)
План клінічного розвитку дотримується та розвиває лікування кон'югатами антитіло- лікарський засіб до СОЗ37 у зв'язку з допоміжною терапією або монотерапією. Випробування спочатку демонструють безпечність, а після цього підтверджують ефективність у повторних дозах. Випробування є відкритими, в яких порівнюють стандартну хіміотерапію зі стандартною терапією плюс кон'югатами антитіло-лікарський засіб до СЮОЗ37. Як це буде зрозуміло, одним необмежувальним критерієм, який може бути застосований у зв'язку з набором пацієнтів, є рівні експресії СОЗ37 в їхніх пухлинах, визначені шляхом біопсії. 60 Як із будь-яким лікувальним засобом, основаним на білках або інфузії антитіл, питання безпечності здебільшого стосуються (ї) синдрому вивільнення цитокінів, тобто гіпотензії, лихоманки, тремтіння, ознобу; (її) розвитку імуногенної реакції на матеріал (тобто утворення людських антитіл у пацієнта на оснований на антитілах лікарський засіб або НАМА-відповідь); та (ії) токсичність для здорових клітин, що експресують СО37. Стандартні та додаткові аналізи використовують для спостереження за кожним із цих параметрів безпечності. Було виявлено, що кон'югати антитіло-лікарський засіб до СОЗ37 є безпечними після введення людині.
Приклад 8 Виявлення білка СО37 у зразках ракових пацієнтів за допомогою ІГХ
Експресію білка СО37 за допомогою імуногістохімії аналізували у зразках пухлини пацієнтів з неходжкінської лімфоми (МНІ) та множинної мієломи (ММ). Коротко, зафіксовані у формаліні, введені в твердий парафін тканини розрізали на чотири (4) мікронові сегменти та поклали на предметне скло. Із сегментів видалили парафін, регідрували та обробляли розчином Сйга для демаскування антигену (Віодепех, Сан-Рамон, штат Каліфорнія) у мікрохвильовій печі Е2-
Кеїгіемег (Віодепех, Сан-Рамон, штат Каліфорнія) впродовж 45 хвилин при температурі 9576.
Потім сегменти обробили З 95-ним розчином пероксиду водню для інактивування ендогенної активності пероксидази. Безсироватковий білковий блок (Сбако, Карпентерія, штат Каліфорнія) використовували для інгібування неспецифічного зв'язування перед інкубуванням моноклональним мишачим анти-СО37 антитілом або ізотиповим контролем. Після цього сегменти обробили системою виявлення Зирег Зепо5йіме"м (надчутливої) полімерної пероксидази хріну (НКР), яка складається з інкубування в реактиві Зирег Еппапсег"м (суперпідсилювач) з подальшим інкубуванням вторинним кон'югатом антитіла полімерної-НАР (Віосепех, Сан-Рамон, штат Каліфорнія). Потім сегменти укріпили із застосуванням набору ОАВ (Віосепех, Сан-Рамон, штат Каліфорнія), ядра забарвили із застосуванням гематоксиліну та аналізували за допомогою мікроскопії методом світлого поля. Специфічне забарвлення виявили у зразках пацієнтів із застосуванням імунореактивного антитіла до СО37, позначеного коричневим забарвленням (див. Фігури 1О(А) і 19(С)). На відміну від цього, контрольне антитіло не забарвило зразка пацієнта (див. Фігури 10 (В) і 10(0)).
Результати показують експресію СОЗ37 в клітинах пухлини неходжкінської лімфоми та множинної мієломи. Ці результати свідчать, що СОЗ37 експресується при неходжкінській лімфомі та множинній мієломі і що антитіла, спрямовані проти цього антигену (наприклад, НуСОЗ37-
Ко) 6р15.1.1), та кон'югат антитіло-лікарський засіб, позначений НуиСО37-6015.1.1УсММАЕ, є придатними для діагностичних і терапевтичних цілей (Фігура 10).
Приклад 9 Зв'язування моноклонального антитіла НиСО37-6015.1 1 зі зразками, одержаними від пацієнтів
Зв'язування моноклонального антитіла НибО37-6515.1.1 оцінювали на зразках одноядерної клітини периферійної крові (РВМС) з периферійної крові пацієнтів з гострим лімфоцитарним лейкозом у популяціях мієлоїдних клітин (АМІ)), лейкозних стовбурових клітин (І 50), Т-клітин та
В-лімфоцитів.
А. Матеріали та методи зв'язування за допомогою флуоресцентного сортування клітин (ЕАС5)
У цьому експерименті НиСбО37-6515.1.1 та контрольне антитіло, сумісне за ізотопом, біотинилювали із використанням біотину МН І С (Тнепто 5сіепійіс, Рокфорд, штат Іллінойс).
Ізоляти РісоїІ-Радие (СЕ НеєайнНсаге, Пітсбург, штат Пенсильванія) клітин периферійної крові (РВМС) одержали у пацієнтів з гострим мієлоїдним лейкозом після згоди та погодження. Свіжо розморожені РВМС інкубували з коктейлем СО45, СОЗ33, СОЗ38 (ВО Віозсієпсе5, Сан-Хосе, штат
Каліфорнія), СО34, СОЗ (ВесКтап Соцег, Бреа, штат Каліфорнія) та або моноклональним антитілом НиСО37-60Б15.1.1-біотин (анти-СО37), або моноклональним антитілом ізотип-біотин.
Контрольні коктейлі флуоресценція мінус один (ЕМО) приготували з реагентом для виявлення стрептавідин-РЕ (5АхМ-РЕ) (ВО Віозсіепсез, Сан-Хосе, штат Каліфорнія) та використовували для стробування популяцій клінин. Вторинним виявленням для біотинильованих моноклональних антитіл. НиСО37-6015.1.1 та ізотипу були 5АМ-РЕ або 5Ам-РОС5. Для отримання даних використовували протоковий цитометр І ЗВ (ВО Віозсіеєпсе5, Сан-Хосе, штат Каліфорнія).
Лімфоцити стробували на популяції 2О45- (лейкоцитарний спільний антиген), в якій було визначено чотири (4) відмітні популяції, СО33--/3-/20- (мієлоїдні бласти), СОЗ33--/3-/34--/38- (І 5С),
СО33-/3-4 (Т-лімфоцити) та СО33-/20- (В-лімфоцити). Провели аналіз за допомогою програмного забезпечення Ріоул)іо, версія 9.5.4 (Ті баг, Ешленд, штат Орегон). Для кожного зразка АМІ. обчислили ССІФ шляхом поділу СІФ НиСОЗ37-6015.1.1 на СІФ сумісного ізотипу.
В. Результати
Середні геометричні значення та співвідношення середньої інтенсивності флуоресцентності (ССІФ) одержали поділом СІФ НуСОЗ37-6015.1.1 на СіІФ сумісного ізотипного контролю. бо Результати, показані у Таблиці МІ для зразків пацієнтів з АМІ, демонструють, що моноклональне антитіло НиСО37-6015.1.1 зв'язується з популяціями мієлоїдних, І! 5С, ТТ і В клітин всіх досліджуваних зразків.
Крім того, як показано в Таблиці ІХ, схеми розподілу ССІФ для всіх досліджених зразків показують високу варіабельність в популяціях І 50 і В клітин, тоді як мієлоїдні бласти і Т-клітини мали меншу варіабельність у ССІФ. Середнє ССІФ для мієлоїдних бластів становило близько восьмидесяти п'яти (85), причому зв'язування було присутнім в усіх зразках, тоді як середнє
ССІФ для І! 05 становило сто двадцять шість (126), причому три зразки показали високі рівні зв'язування НиСО37-6515.1.1. Забарвлення НиСО37-6515.1.1 на В-клітинах було найвищим для всіх популяцій із середнім ССІф 1548, тоді як середнє зв'язування Т-клітин було меншим (ССІФ 246), ніж для В-клітин (див. Таблицю ІХ).
Крім того, як показано в Таблиці Х, розподіл популяцій клітин для лімфоцитів пацієнтів показав, що більшість була СОЗ3-- (мієлоїдно) позитивною як характеристика при АМІ.. Також спостерігали малі популяції І 50 (МОЗ34-/38-), Т (СОЗ.-к) і В клітин (СО20--). Всі чотири популяції є
СО37-позитивними, що підтвердило зв'язування НиСО37-6р015.1.1.
Сукупність результатів, наведених у Таблицях МІ, ЇХ і Х, показує, що моноклональне антитіло НуиСО37-6015.1.1 специфічним чином зв'язується з тканинами, одержаними від пацієнтів, що експресують АМІ, І 50 і Т і В клітинні лімфоцити.
В усьому тексті цієї заявки є посилання на дані вмісту різних вебсайтів, публікації, патентні заявки та патенти (посилання на вебсайти надані за їхнім уніфікованим локатором джерела, або ОК, адреси У світовій павутині). Розкриття кожного з цих посилань включені тут як посилання у всій своїй повноті.
Цей винахід не повинен бути обмежений обсягом розкритих у ньому втілень, які призначені лише для ілюстрування окремих аспектів винаходу, і будь-які втілення, що є функціонально еквівалентними, входять до обсягу цього винаходу. Різноманітні модифікації моделей та способів за винаходом, на додаток до описаних в ньому, будуть очевидними спеціалістові у цій галузі з наведеного вище опису та ідей і, відповідно, входять до обсягу цього винаходу. Такі модифікації або інші втілення можуть бути виконані на практиці без відхилення від справжнього обсягу і духу винаходу.
Таблиці
Зо Таблиця !: Тканини / Клітини, що експресують СО37 у разі злоякісності
Гострий мієлоїдний лейкоз ("АМІ ");
Хронічний лімфоцитарний лейкоз ("СІ І ")
Неходжкінська лімфома ("МНІ");
Множинна мієлома ("ММ").
Таблиця ЇЇ
Скорочення амінокислот нн"ннНШІІВЛЛІТОВОВООО ІОВВВЛІТЛОООЛЛВЛОЛТЛОТЛВОЛЛОЛОЛОЛОТЛТИУІ ОВТ
Р 0Рю 77777171 (Пролн/////////СССсС 11111111 (б |Глютамн//////СССсС 11111111 ТАюЮ 77777171 ФАрінін///////////СССсС1С пе ПЛізолейцин//:///ССС
М їМа 77771111 |Валн////////С1С у 61111111 ДАБро17777771171717171111111111111 Аспарагіновакислотад////:/С:(УО
Таблиця Ії: Матриця амінокислотного заміщення
Адаптована з програмного забезпечення СОС бБоймжшаге 9.0 ВІО5ОМ62 матриця амінокислотного заміщення (матриця блок-заміщення). Чим вищим є значення, тим більша ймовірність знаходження заміщення у споріднених, природних білках.
АСВЕВБОСНІКоММРОВКЕТУМУ, ши ви вх о а нн о о о и а-.-1.-1-3.1.41.1 05 051-53-43 за Ов 1000 в-3.10-30 034.33 1 3 3-51 10055 ЕН 53-21 05112 0-1-2-3К
Зах Ох 1941 М 7-13. -3.а-3р шк ев В
Зі ак 4 152-325 ши й т х
Таблиця ІМ. Загальний метод синтезу «СММАЕ
Де: АА1Т - амінокислота 1
Ада - амінокислота 2
АА5 - амінокислота 5
ПІ. - долаїзолейцин
БАР - долапроїн
Лінкер - Ма!-Сії (мс)
ри СНУ я я ; в у с 5 й жо 5 З Ех ши их Кз Адх ї ; Ка З и ар т
ААг АКА ОО Вар АА тінкЕе «ДА ААт ОН Вар А
Таблиця М
Положення СОВ-1 1, СОВ-12, СОВ-ІЗ та СОВБ-НІ, СОВ-Н2, СОВ-НЗ, визначені відповідно до схем Кабата, Хотія та контактної схеми. Для СОК-НІ1 нумерація залишків наведена із застосуванням схем нумерації як Кабата, так і Хотія. 77708 7770 Кабато | Хотій | Конташна | /:/ .:У/./.:// К В
СоВв-11 І 24-1 34 І 24-1 34 І 30-36 нн сов-І2 І 50-56 150-156 146-155 в
СОВА З І 89-197 І 89-І.97 І 89-І 96 в
СОоВв-НІ1 НЗ1-НЗ5 Нг6-нЗа2 нзЗОо-НЗ5 "Нумерація Кабата
СОов-нНІ НЗ1-НЗ5 Нг6-нЗа2 нзЗОо-НЗ5 "Нумерація Хотія сОов-Н2 Н5БО-Нб5 Нь2-НЬв Н47-НЬВ в сОов-нЗ неБ-НІ1о2 не9Б-НІтог НеоЗ3-НІ101 в
Таблиця МІ. Таблиця середніх геометричних значень та значень співвідношення середньої флуоресценції (ССФ) в аналізі ЕАС5
Кох й й Н Її д ВкеряВНЕ і о ІНИКВЯЯ І : ї Явка клітчн | ввд яку І Джерела Міка т НЕ ДАНИМ с В і : Н й знавлення ЗЕНЬКК: й ес ми ним панни ин у вини по нях нн ни нм чн т ЗУ с І пам ї ЗХ ТІВ ОЗ ОБО 1:355 ! нн в нн он нав о М мон о осн ни ун в оон о она сн
ОК Я ОО ! УМХ І ЩЕ Нже ІЗ ББЖ Ке БЕХ і нку пис Внони шини о нн М У М У ДІД фо дк ди дк ії ООН ДОВ А ЕМ Ме і БК я РОМ Ма БАЮ ІМК С. и сту оман мон миня нині у ом зе Кон у вам з ро мини нм нин
ОМ мк Н ка ОК КВ НКИ Я 1: і пк ДЕ МЕ 3 ЗЯй ОН НЕ уручке жк кккккккк куки яки нон ДЗ ЗНО и КАН КК екукккчкк нку Мн ска ай ук ай о ов и пон й
Кене БЕЖШК БооЕичи СС Уа НОВ КНОКНЙ Зо М ЕК 1093 Ек КС НЕ утоми о в и о в М нн ВВЕ В В М Ме М у
Ро ВНае ТТ Н АНЕ зак КО І ВОЮ С. нн нн и нн ! МАС БО Н ДРУ УМО ев оаневияанов ЗК НО ШО ПЕ о. в Мел і Берта А І Ї 1335 Та? 003 ОБОВ :5540. ев нн п нн нн нні о нн нн но ння Мене на ай с АК ГО ЗВ а ИН Й
Ко Ва МЕНА | АХ ОБ КІВ ЕОМ БЖ ОХ :
ОО они Ми их ШИ Ним ШИН вик у ШИ нн оон он Ки пи м
МБ ОК ! ГУК ОБОВ 35 ха Бе 115580 оо ро Кк ооо ною ко роко оо ооо сан ооо ніавнннних УК У ХУ ХУ мч тут ки аа ою ум
КО ЖЕСЯ ОКА і ПОМ ії й Бі ДЕ Де СУ МІН С З ШЕ ис МНН виш т. ІНН: плн и с нм по о Ак днк Кк фу ук нн и и нини і ОКА ОА | І АЕ і ща БЕ ЮЛІЯ М ще і
КК Кук кккк ккд хх кю кю ю юю кю КК Кук Кк Кк ккюк ук у учня Кф ккКунКк Кк кр Кк Кук Кк «ку уккн нак к Кк куки уккккк ку кьннух ск кукі
ТИХ ої АМЕ І ДАМ З и РОЖЕВЕ тів : ик и ик о п и п ши І СІ, МЕ Сх ес Не со дня о оон мн а у нн в нний Ану у хну Крук фе т ркую чн муч ! яке Її Аме | За НОВ і 55 155 її КМ З ї нн нн нн вон а шани вин нн в нн нн і Кацвизмії АВМ і Ум | вк дя Ю Не ЕЕ ХЕ ДМНЕН і ук Ми: у м сн у з м п ния нн нн у ни оон ни нини
КОМУ ; ЗУ Н БУВ 1 М а У о» ІВ : ння ин они нина нн мини нини ни о нан и нин в они Мо нн ння
ОНЕУ ОА Н Я т Ба «чо ТОМУ 3 3 ї нн нн нн нн нн нн нн нн роЖве МО М 1 ЗВ 1283 ЩІ СОЮ ІС. ери нн и пон нан нн кн нн пн о нн в о нн но нн
ЕКО Ї Ам АВ З Ма У ЕСЕ НН В нн нн нн нн а нн они п ан сн
Примітка: "Всі співвідношення ССф обчислені з ізотипним контролем як референтним, за винятком Стапіа-519, Ка-1 і Неї 92.1, де вторинне виявлення використовували як референтне внаслідок високого фонового зв'язування з ізотипним контролем.
Таблиця МІ. Гістограми із зображенням результатів зв'язування ЕАСЗ5 на лінію клітин
Експресія СО37 в лініях В-клітин: ЕАС5 із використанням НиСО37-6015.1.1 Се виз о (| ЖИШБНЕЗИМВСМ 0 СББЧНОЯфолікулі МЕТЯЇАНУ С сбра ЗІЗ Волох А Ор Ме
НЕ З ШЕ ВО І1: НН Рі А З 0 МБВркіна) З 1:15 ро.
НУ хх і: ОР: ї ШЕ: НІШУ х ПИШУ "КЕ ННЯ Х А
НЯ НЕННЯ НН: НЕ: БЕК 5: (З РІ 01 ГУ ЗК Ж РІ: Х БЕК НИ НН : ПИШУ М гії хх Н
ВЕ. БО ши ЕНН й 1 З ШЕ ЖЕ
НН Ше ши В РЕ БО ОВ : ШЕ ШЕ і ш | ШЕ. ШЕ ше ША ЕВ | ши . ! кін ПАН хи ях юку їх В шк Р йо ут кино йо т й З Хевемотеет ок пло фе как іююккьжжиьььнкя нини ММК винне Їх Ховфнчигунчянк Кі мн ие ВОМ нн У не гли ж шо ий АЮ
Таїче КСЕЯМНЕР 10 апоіБеркитар о Лек ОСОЄрКНТЯ) 0 Бреоб Єберюнтя!. ЗеФИ БЖ яроз вок
Н : 51 У ГНН і Р: ОК Е ЕНН 5 1: : ши ж ШИ | Ше і ш. . НЕ: БТР Б ши ше ШИН НЕ С ЗЕ НЕ ще Б ША ЖЕ В ши ше ши шшЕ ШЕ | 1 шШНнЕ ше і ВН БРВ НІШ РЕ ; НЯ рій. і 1 Ії у Н ОВ | ГНН і. НИК | ЕНН й 185 | ' ни ш МЕ г НЕ ШН. і НЯ І! ШЕНЕ ІНШИЙ шшІш щи ЖИ . вх ах вхідне миши анна: сен нн кН НН Кв М В пи
Експресія СОЗ37 в лініях клітин АМІ: ЕАС5 із використанням НиСО37-6015.1.1 Ідс2 вромін омешріамМи 0 сяБеАНІО івоб- (ддке рожееанНяюі 00 БОЄМ ІЕМ : Я І Е НУ Ох і В ІН х НН х НУ ІЗ : ж ши ши ншши т ЩЕ шо. 1 ши І
Н їх КІ НУ НУ ГІ НН З г : З Кї Ух її з !
І в ШЕ: ЩЕ КУ РОН В ше РОН Б НЕ НН У ! пиши ши шини ши ві з ШИШНЕ РЕ кі НЕ ЩЕ: ' жи шк Ши М я ше пе Рона КУ ! п ЕВ ОО В і Его РОН ОО ! ши ш шшншше. 1 і нш пі ши ше шив С а зх. вих вх шВЮ ня ай нн ни М и Бккшини ми ану Ки нер У що шк що шо що т, їй хм шо М хх сте шо що чен Й меж кока вУкя ; 1 ЩО ЗЕ НЕ зі ЗЕ ЗЕ ЗБЕ НИ НЕ п пої В НН щі ЕЗ Ті і : ши шин шшши х шшнши шщ шин шк І : іх ов
Незабарвлені
Стрептавідин-РЕ (1:4000)
НУуСО37-6015.1.1-Біотин (5 мкг/мл)
Контроль ізотипу ІДС2-Біотин людини (5 мкг/мл)
Таблиця МІ. Значення ССІФ НуСО37-6515.1.1 для зразків АМІ. ооомва | воза | 66 | 35 000ля | ебєзреже - Значення ССІФ НуиСО37-6015.1.1 не обчислювали для популяцій, що містили менше ніж 0,1 95 усього зразка.
Таблиця ІХ. Розподіл ССІФ НиСО37-6015.1.1 на мієлоїдних, І С5, Т-клітинах і В-клітинах аю восо 500 в ОО т й ш тт
О 400 9 4000
КА г . З 000 й я о 9 00 в ще
ЗК в -ї я 209 в АН, на и 1006 «З Тех ч че -00 о оЕКНЄт КЕХеКен Як лиже
Мієпоїдні бласти іс Т-клітини В-клітини 26 зразків АМІ. 11111111 Мієлоїднібласти.їд//-/:/ | 15С6 2 щ ж КРРж 84,73 126,1 81,43 156,0 15,97 32,53 26 зразків АМІ. 11111111 л-кллиниї///// | о Влжлтини///: 246,2 1548 348 1455 7422 333,8
Таблиця Х. Популяція клітин для зв'язування НиСО37-6015.1.1 у зразках пацієнтів з АМІ.
бо Популяцій у зразках пацієнтів
Св; моги Ше по зв Го
Гі! м яю ню) о» | ам ол
Сзв| ме вю) ж») змі | 15 ово оГвоза| ма | ж» | вю | аю | 145.) ото озон) ме ою 5яо | осі) ол
Гі; мі) вх) ню) за | зі зле 90392 ма ОВ ОЇ оо5 от їю воза ма | 59 ню 00501 ої 132
Гоа) мо 66 юю | 5м 00000 зимі мі яю | о) аю | з) 1 зі мае ово ою) 550 ав от о Гзохма| м. | хо) 05500) але | оз
Я) 2о0біє! ма 6 (он 002 обвя оз юві мо) о) ню ло о за) фкшшві меолвю іншо) ох ) ою) ою кооафнютнтою іо) вю | ох» пвх | па о фГаюма| ма | 01 ло | Шх в53 04; о (оша| міо) вю | ню) оо | 255 157 рою ма 50 0973) 037 | ло іо о бгот| ме бю вю аю з 7 рю мо) юю) 05 21 о агоме|нютеснико пою 08) ог: оо ори моовю бю) о) ве, (г: мі) бю) ню) 23) лав о Ггюю| мо 005 51303561
ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ - Правило 13бег «1105 ЕЙДЖЕНСІС, ІНК.
ТЕРЕЙРА, Денієл, Соуза
МАЛІК, Файсїл, Майте
СНАЙДЕР, Джоні
БАТТЕРВОРУ, Неслі, Рені
ХСЮ, Сушень, Джефф
ЯНГ, Пез
ГУНВАРА, Клаудія, Ізабель «-ї205 КОН'ЮГАТИ ДНТИТІЛО-ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ ГАРС), ЯКІ ЗВ'ЯЗУЮТЬСЯ З
БІЛКАМИ СІЗ37У «1305 511582п08940 «1405 вСтТ/цВеО14/048915 «із» 2014-07-30 «1505 па 81/851,39 «Т5Т» 2015-08-01 «1602 18 «1705 КХазЕ5БО для Чіпцоюйв, версія 4.50 «10 і «?1їх 1283 «2125 ДЕ «2135 Нопю варіепе «вро «аг Ся «а» (122)...4857 «ОО 1
ЕсСесбрКето ЕсосадстоЄ ссоссссвої СЕсрсссбса дестоскссв ЄсестсеоскаЄє 50 сссссссаст дісацєеасстї сттсбасата чзечачсачає сустбасссос асіадоєуаа 129 часа єса дес сад Чад адс бде сто вдс ссс абс вад ас БЕс себе жЕс 169
Меє дек А1іа 5іп Бій бес Сув Пец о бЗех Пец їіе Буг Тух Ре Бе РНе 1 5 10 х5
ЧЕ ЕКС аас соес сбе Ес Ес абс себ Ззус аас осбу вс ше гає Ес 217 т7аї Впе дви бе) Ре Ре вве Уді це) б1іу бЗех цем Їхе Ре Суз РБе 29 5 30 чує акс без ажс сс аб дас аа асо вас Же ока се СЕ де зас 2655 біУу Їїе Тув ті рен ї18- Авр Був Тпх бЗег Ріе Узі бек Рлпе уві сіу т-а все Ес Яра сс сідф свя абс бод Кос вза дос са дссоаїс тса ЗІЗ їв) Ата Бе уУаї РЖО Пец Бій тіе ТкКОо бек Був Чаї ей А1їа ів Бек 0 З БО ча акс Бсб асс аса зус або дес сс сту у бує яса у дсо се 361 сіу тів Бре ТВк Ме біу ї1е Аїа цей пез б1іу Сув Уаї бІУу Аїа пей що то 75 во азва чад се сас бас сіІсС сто бус сба бас ЕСЕ зач аку сЕФосвоа се 105 пу сі Бен Ажу Сув Бей Пец СТУ Бей ТуУук Ріпа біу Мек рев Гей пец 85 зо 55 са ЕСЕ дос о вса саду абс асо ста дча або ссс ас сс асб свя со У їєц вве АБа Тг біб ЇТе Тпж рен сту тів цей тів Беж ТВх бій Аха
КО 105 10 чес сад ся Чад суа вас са суч дає зе дса дад ада асо абс саа зо5 аїа біп бец и йху Заеж їво АгФ о Авроуаї Ууаї ста буз Твжх лів їй 115 Іо 125 зач ас ус всс вас сосс баз чад все оса сс ач чав ач бу Час За уз Тук бїу Тих Авц о Рто бій біз ТвВе йія діа спів бій бек Тр Авр 130 135 180 їз боса сля бро сау са сас бас ас о Зос гдз рас бас сс са чає БО1 тТух ві 210 Рпе біп 12 Ага су Суз: 51у Тер нів Тук Рхо біх Авр 135 1595 155 То їся сс осва чс сс абс сб ада дає вас до со зад осу сасосс 6495
Ткр Ве біп Уа! ей їі це) Ахб біу Азпобіу бек Сто АтТа нів Аха ї6б5 170 175
ЧЕ сс жас сс бос бас вас ба сечо дсу асс овас час сс овса абс 597 чаї Рсо Сув Бех Сув ТУук Ап огецй чек АтТа Тахо Дав Авробек Тв ТТе 18580 185 їЗо сба уає аву ча вс до сбб саду сс вус ауду сеї ода сас сс часа та5
Бей Авропув Маії ТІє пев овВко біп цей ех дкоч пей бі Нів Бей о А1та 195 2090 20 сод се ача сає ач дса даб ас сс сб Ес соб чдса дай адс обас та3 ахч дек Аха Ні Бек Аз Авр о тіе Сув Ата Уаї Рко Аза бі Бех Ні 210 215 225 асстас сяс зач зує бас уса са зчсе сс сва ва баЯ сб Сас аве 841
Т1е тує Ака 10 бту був Азїа піп бі їй сій опув ТЕроїбео Ні дво 225 230 235 280 зас сЕб аїсї сс оаба згч Час абЕ сасосба удс ас одас ста сс ад 885
Ай тео тіє бек тів Ууаї біу тїе Су Іі бі Ууаї іу їпей їжи БІО 285 250 255 пс даз сс абуч асЯ со їсЗз ава бо ста бос аца вас со час осас 37 їви Б1у Ре Мет Твх цес Бех ї1іє РБе Бей Сув Ага Авпо їм Авронів: 250 255 210 птс бас ває ся сс дес са кас особ сСавд ассссусссе ссссваадчее 887 чаї тТук Азп Ага пес дів Ака Тух Ак 275 280 сссоссассо сесдбсасає зсасгодудса ссфсостосв дсссасаває аббсавсвав 1047 ссессаубЕс дсстодацсс стссоасоссс асвссссссе Ччадчасосаєс чечоседеЧче 1507 чесесбасва сідесассєс гсоссасоядда ссіссоаусіє ксагссасаз сстсстагсо 3167 ссайсвурсу здсстассасс асссасавца СЕаБЕБЕєса сссавзасстс азагаваєсо 1297 ссгчосдЕВКЕ садівадава лававайвааа зазайа 1283 «210» 2 «її» 581 «гтТ2з ВВ «2132 Цото зарієпв
Меб бек АтТа біп бій бекг Суз Меп обех Бей Її Туз Ту РБе Бей рве 1 5. 10 15 маї вра А5в Бей вБе Бе Ре Маї рез біу Зак пен тів Ре Су рЕе 20 25 зо 5ЬьУу ї1їе Тк ТТ без Пі Авр обу ТВху Бех Ре Уаї беж Рпе Узі спіу ао 49 5
Без йіа Ре Уа1і Рхо Пец сіп 116 Тгр Чек Пух Маї Гей Аза Т1е Бек ще БО сіу їіє Ре ТвЕ Мей су хів Азїа бец ев Біу Сує Узі 5БІіУу Аза Бем во То 75 8О0 ув вій без Ахо Сув пед пе біу Бе Тух Рйе Біу Меб Бей їяжцп Мед 85 90 95 рей Епе Аїв То бій їЗіа Твх о Беш о біу Т1іе Тей Тїе бех та бій ДКЗ 169 1605 110
Аїа бЗіп оїем біз йку Бех фец Ага Авр о уаї уаї 513 бує Тк оїТіє 010 115 120 125
Був тухк сту Тис Аво Рко сі) бій твх Аза діа біз сій бех Ткр АБ5р 150 Т35 140
Тук уаї БІ Рпе піп пен о Аха Сув Сув о Ту Тур о Нія Тук ро біб Авр 145 150 155 16й
Ткр пе біп Уаї ей тіе це Аве сіу Авп біу зек Сів Аїв НіЗз Аку 185 170 175 таї Рго Сув Зек Суз Тук Ап ої Зек Аза Тих АвпоАвробек Тву 118 180 185 150 їеи дев Був Уа 18 Гей Ро сій беш беїх ДгЯ цей біу нів Бей діа 1955 200 205 дхку Бек Ака ніз Бек Аза АвроЇї1е сув Аїа уаї Рхб Атїа бій веж НЕ 210 і 220 жі ТУук Ага біз зІу Сув діа сів біу рей бів був ТЕр о гей Нів Аза 225 230 535 240 авпоГев тів беж ІБре Уді і Іі Су Бей обіу Маї біу Пец пен би а5 250 755 цем сіу вне Ме Ту Бей бек їїе Рре бе Сув АкЗ Аз оБец Або НІ 76о Ба ета
Уа тТух Авп оАка пей вів Ак ТУух Ак 275 28о к210х 3 «811» Г326 «2122 ДНК кх2г13» ношо зархепь «нив» креї» СсО5 «ай (1):.:4ї325) «вих «ег1? різні ознаки «во» (11.,.113253 «223» важкий ланцюг НусСюз-е6Бі15.1,1 «веж «ші» різні ознаки «Рей» 11... (ЗАВ «223» варіабйельна ділянка важкого ланцюга ко «вві?» різні ознаки
«й» (3З461,,.11325, «23» конЄтантна ділянка важкого ланцюга їдп2 дюдини «4005. 3 сач за сяу ста сво сад а дос пса заа сто сбу вач сеї бсо чад 485 сіп уаі біп без біп біб Тгровіу Аїа сіу пем цей Був Рго бЗехб Ці 1 В 10 12 асс ост сс сс асо ас доб до баб о ядЕ зда сс Бо вВаї соб газ зє
Тв Бе Бек Бей тТвк о Сув Аза Уаї Тух Сіу сь Бех Рне Бек Рго Тук 29 25 БІВ бас ча зас базу абс бус сау ссс сса здо ага зд се даФф тод ас 144
Тух Тхр Бех Ткр ї1е Аху бів Рхо Рко біу Пуз бБіу бен біш Тер Ії12 оча даз ас аас сві ач дова дос вассСовас баб ває се тсс соб ааз Т92:
Сіу 535 Т1їе Ап оНія беб біу бБеї ТНг Авп Тук Ава Бко бек ва Був ва 5 во ачЕ саа зсс асо асї са Яба бас асу їсс ва лес сач тс ес соту 240
Зег Агу Уаї Тіт ї1їе Бек Уаї Авр ТБ бБеє Був Аво о Сіп ВБе бе Бей 65 о 75 ви аву ста вас сс збу асо дес ас ас асо дес ЧЕс таб бас тує оса 288
Бук тей бек бек Чаї тТлх Аза Аїа Ар тТопх Аза Маї Тук Тух Сув Аї8в
ЗО 35 азч ача оске зас дас СОЄ Чає таб бод дос саз дбав аос сс збе вес 336
Ахоа Ахо Аїа 01у Авр оре Ар о Тую Тгробіу біп о біУу Ту Гей уаї ТЕ 160 105 110 ос бос хсв айса боб асбоаво здо сса боса ЯБс їбе соо соя дея се 385 уаї Зех Бек АТїа бет Тв Був біу Рко бех Маї Ре РЕ цей Аїа Ро 115 120 145
Час сСсс ач вус асо ссес заз губ аса Ядб3 дос сс дас гос сту че 439
Суз бех Акач бек Тбу бек бій бек ТАК Аїа Аза сви бі Сув їец Уді 130 ї35 130 ваз Час бас ЄС сає даа ссу чу асо Ук су да аас боса удс ас 5
Був би о Тук Бре Рко сла Бго уаї Тахо чаї бех Тгр о Авп о бетг бБіу Аа ка 150 155 150 стч асо ау дзс ка свб абс б сса дос ус са сад сс бсз уза 5еВ ей Тпх бек біу Уаї Ніє Ті вне Рко Аза Узі без Сів бех бек сіб 165 ї70 175 сс Бас сб сісЄ вос ас Ззся дсзч асс за сос їсс здо вас бе 99 6
Без Тух беж цей Бех Беб уві УваЕ РБж Уаї Рко бек Бек Авп Рне біу 180 185 130 ассє сач асо бас ассе бас азс зба Чаї сас ау ссс вус овас асо аад 624
Твх бій Тих Туу ТВг о Суз АвпоУаї Ар оНія Був Рго бек Азп оТпж був 135 290: 205 че Час аа аса чІх дач сус вааа бабЄ соб дес дад ос сСа сс бас й
Меї Авровув Твх Маї аа Аку Був Сув Сув Уа бів Сув Рко Рко Суз 710. 215 220 сса дса сса ссб бобу дса ззуа соя боса чес бБс сс Ес осеб сса азва 20
Ркго Аіа Рего БЕЗ Уаі Аза біу РКО Бех уаії Ре цер» вне Ро Рго пПув
КЗ 230 235 240 сес ва дас асс сс ауд аєс бос осод асс о ссб дву Чубс асу Сас обу 768
Еко Був Ар ТЕ цем о Меї Іі бех Ако Тк Бгто Стій Уві Тв Сув Ууді 245 289 Фга5 чо ау час З ачсосас дав пас осес да зго сво сс оаас соч бас 816 чаї уаї Авро чаї бек Нів пів Авр о вкЕо біб Уві бій Ре Азп откр о Тук 28 27й вка зас вас зб даз ба саї ває чдсс вад аса дач сса сад да чад БА
Чаї ляр біу Уві бій Уа1і Ніз деп оАза пув ТЕ дув Рко Ака сій січ 18 го 285 сва їїб зас адс оаса СЕС СЯЄ ЗзгЯ дес оаде Зб сс асо Ява сає 317 сів Ре Авв обБех Тк Рпе Агу Уаї Уа! бах Уві Пей ТБ узі Ууді Ні 230 255 300 сау час соч су вас сус аа зав бас ава бас вад дос ос вас зад 850 іп Азо Тер цей АвпобіУ пуб біз ТУух Пув Сув Буз ЧУа1ї Бех АвпоБуз 305 З10 315 зго зас сс бса чес соб абс ад лава асо вс сс айа асс ага зу сад 1008 5іу Бей рРхо Аіа Рхе ї1е сіб» пув Тах тТ1іе Бех Був Твк Буз біу бій 325 330 335 сососча даа сса сва ЗЕ бас асс с сос сса сс соч дає зач асо 1055
Рхо ху бій Рко бій отуаї Тух Тс пем Вго Рго чех Ага бій бій Мет 34о 345 З5 асс айз аас сау пс аус сту асс сус сву збо ава дає ке бас оссо 1104
Трх бух Авпобіп Уаії Зег Пец ТнЕ Сув Бей Уаї Грув Сіу Епе Тук РЕ 355. зе з65 ачс дає ас дсс осо чаз суч зач ас ває дув са сс дач васоаас щіЗ2 ек авр ТТ Аза уаї ій тжробій бек Ав о сіу о1пй вБКо 10 АвпоАво 370 375 350 їас вач асс о авса сеї ссб аїз ста дас бсс о сас пвс тео бро ро се 12958 тТук ПуУуз тах ТвЕ Рхо Рто Меб Бей Аяв Зех Азробіу бак Ре вре Гей 385 390 за 00. кас азс аа сіб всс ча Час азу вас вуу ба сад сазч ча вас цк 1248
Тух бах Був Бей Трх ЗМа1ї дер бух бек Аку Тр бів біп сі» Ав уаї 4055 110 415
Ес бса бас ссс зба аб сає ча вс ста сас вас сас Бас асу сач 1295
ББре Бек Сув Бех Уа1їі Меж Ні бів Аіїа без Ні Ази Ні Тук Тв сів 420 425 430 зач аце ст сб ста сс сс зЧ вва за 1325 пуз ех Бем беї Бей Бек Рко біу пу 435 1440 кій» 4 «2115 443 «12» вВт «2135 Ното зарієлпе
«800» 4 біп уаї сів Бей сіп бів Ткробіж Аза Біу Бей бе оБуя вВко Бех ій 1 З о 15
Твт Бей бех Бей ток оСув Аїа уаї Тухк бу сіу бек Бе бек Бко Тук 20 25 0
Тут Ткр Бек Трр Ііе Ага біт Рхо Рго б5іу Був Сіу Бей біз ТтроІт1е 35 40 45 біу шьш ІБе Авап Нів Бех сіу Бек ТЕ Ав Тук Аза Рко бек Бей Був 58 50
Зек ака Уві ТІ І11е Бех Уаї Авр ТП обет Був дви) б іп Ре Звк гей 55 то 75 но
Був Бей БЕК бек аз ТП 81іа Аза Аярв ТВх Аїа Уаї Тух Тує Сув Аї8в 85 0 35 ха Ах Аза 01у Ар Рпє АвроТух Ттр сіу біп біуУу Твк Гей Уаї Тр 100 То5 110 таї Зехк зек Аїв 5ех Тік о рув б5іу Ркто Зак Уді Рре Ехо Мей Аїа РКО 115 1205 1835
Сув бек Ако Бетї Тиг бек сті Зех ТЕ Аза Аза Бей о сжу Суб сей тУаї їЗо 135 140
Бу АБО Тук Ре Рго бів Рсо Заї ТвЕ уаї бек Трр АБО бек біу АБКа 345 150 155 160 цем тс Бек біу Уаї Нів Ту Ре Рко Аіа Уві тей біз Зег беж сі1у 165 ло 175
Тез Тук Бек Бей бек Бех Уді Чаї Твх Уаї Еко бЗеї Беж Авп о Рпе Сі
ІВ 185 тва
Твжх вів Т»ву Тує Ток був дво чаї Авр о нія Ппув Рхо бек Ази о тТвВж Гу 195 200 295 уаї Азр був Тпх Ууаї Бім Аху Був Суз Суд чаї ТІ був Реб вко сСув 210 гії 22
Еко Віа Рко Рхо Уаїф Аіж сБіу Ро Бех Уві Рне Пец Рпе Рко Ркб Був 225 230 235 240 вто Був Авр ТВ Бею Меб Іїе бек Аа ТнпЕ Рко бій таїі Твх Сув Таї 45 250 гУВ 7уаї уУаї дяр Уві бек Ні сій АвроБко спав о Уаї біб ве Ав ТкКОо тую 259 268 270
Уаї Авр Сіу Узі біш Май Ніз Авав діа Гу ТАх буя Рко Ак о) блц та 28о 285 сій ве АвпобБех ТВйг Ре Ако уаї Заї Бех Уаї їей Тих Уві чаї нів 236 285 зов піз Авр ТЕр Гец Ап 01У Буз Біб Тук був Суя пув Уві Бех Аяп Був 05 10 315 320 сіу рей Рхо Аза Рго Ії бів пу ТБх Іїе Бех Був Так Буз Сіу бій 325 330 за вто дта пів Бко біб Чаї тТух Ту Гей рго Бхо Бех ке ств бій Мет 340 з45 350
ТпкоБуз о Авп о бів Уаї бек рей Та Сув Бей Уві Був Бі Ре Тут Бо 355 365 зва
Бех Азр тїе Аба Уаї бів Ткробізр бек Авй біу бій Ркго 61 Авп о Авп 370 375 з80
ТтТук Був ТБу ТВЕ РІО Рко Меб цей АвроБег Авр біу бек Ре РБпе цец 350 335 400
Тух Бех Буз їви Тйх Маї Авр Був Бек Аху Тув сіп б5іп бБіу Аза Уа) 405 АТО 415 вРае бВех Сув бех Маї Мей Ні біш АБа пе Ніз Авіа Нів Тує Так обівй 426 425 430 ув вет Бей Бех Бей бек хо біу пук 435 440 «г10х:5 «11» 639
«йІї2» ДНК «13» Нолю варієепе сей иеїх СО «ша (1). ..538, «вай» «гі» рівні созвнаки «йо» (1). .635) «риЗУ пегкий ланцюр НхиСтЯ-5515.3.1 че» «ейіїіх різні ознаки «ша 11... 318 крез» варіабельна ділянка легкого ланцюга «во» «221» різні ознаки «во» 1319... 538) кегЗх ковстантна каппа-ділянка людини «ВО. 5 зас аєс сач ау асо сад їеє сс сс асс ста сс дса вес ЗБЕ ода 18 двр т11е біп Меї Того біп бетг Рко бех Тлх Пен бех Аза бек Маї Сіу 1 З 10 15 час ява пс ассоабс асо сс суч зоб аз слу ва асж ваг айс бас 96.
АвроАкаЯ Уві Ттвжх тіе ТЕ Су Ака Аіз Зеє сью Бех сіє век бек тТхр о 5 30
Бра дсс баз баб са сва айа сса чад вва асо ост ав сс стя абс 144 їв Аїз Тр Тут 5іпобіп був Ро 51і1у Був Аза Рко Був Бев о бев Т1е ни) 45 кає зад са ке вас сба даз зас дуд Ядссосбва са вад се вс дае 195 тут Був Аїа Бек бе Пец сії Зех біу Чаї рго бек Ак Рре бах біу 80 55 бо ач зба сс дао аса чай Ср ас сво все ас вс азс са сау ос 240
Вехт піу бек Б51іУу ТОП 010 РВе ТВ Бей ТВх Її) бех Зех бев обід Рхо б 7 75 80 чає чаї ж пса вс баб тає Бус сва сад баб ааб аз бас аб БЕК В
Авр о АВр о РВе Аза Твг тТук Тук Суз б5іп Сів Тух АБи Бех Тух Т1іев РПпе 85 90 35 час сво зд39 асс вач сгу ад аїс зза суд вс ду доб о дса сса тоб з36 5їУу іп сіу Та орув пецш сій т11е Тув вхо Твах Уаї Аїа Аза Еко Бех 100. 105 Іо чес ЕС асо ско босу сса сс дає а сау Суд ава сст ода ас дес Зі
Чаї БВне її РБе ро Рко беї Авр пім бій ви був бЗех б1у Твх 1 115 т2й ї25 с а або Бас сб сту зас аас сс ба ссо вача уач дос вай іа 3
ВЗек уаї УМаї Сув Гей тен о АвзпоАетп Ре Тух Рко Ах біц авіа уз Чаї 139 135 140 сач да вач де чає аас о дсс секс сва бсо дес вас сс осва дав а9 45
Та тТгробув Маї дер о Азп діа бен бій бек б1у Ап 5еЕ бів бій ех
145 159 ІВЗ5 хво чЕс аса чад саз дас яас вад дас аде асо бас ад сс ад ваос асе зай уаї тк біз біп двр Зег пуз Дзр бек Трх Тук Зег Бей Зех Зег ТЕ 165 172 Ат стч аса сб вас оаза часа дас стає паз вааа сас аваа бЕс бас дос бас зіб
Бей тпт пец Бек Бу АтТа Авзр Тук сів Був Нія цув Ма Тух Аїа Сув 180 185 1905 чаа зїс всс сагб са дос ста вас босу соб зсс асв вад азс сс вас 52
Сбіш уві ТВх Ні 019 Оіу бен бех Бех Рго Уві Твх Був Бех ре Ап 195 200 205 азу чаз дач суб гад 53
Ака БТУу сі Суб 210 «їх б «115 515 «2122 РЕХ «213» НОМ зарієпв «а б
Авр о їїе біп Меб Тр обіп бек орто Бег ТВ рей бек Аза Бех Уаї біу
А 5 15 15
Авр Ахо маії ТВт ої1іє Тв Суб та А1іа бех бів) бер т1зіе Бек Зек ТЕр що 25 3 їеи Аза Ткр Ту бБіп іп Був Бго біУу Був Аів Рго Був йем бей Іт11е
Тухк Був Аїа Бех Бех Мем осі) бек 01іу Уаї Ржшо Бек Аку Ре бех біуУ
ЗО за 50
Вехк біу чек обіу Тих бій вве ТвВг оцеб Тах 112 бек бЗех пе бій рко чо 78 во
Ав Авр РВе А1їа тик Тух Туг Сув біп біо ТУуг Авап о беє ТУук тТ1а Ре 85 Зо 95 сіу біп сзу ТЕ БУ ей сім Ї1е Буз вку Тік Уаї Віз Азба ро Бех 100 105 110 тУаї Ве ї1ї16 Ра Рко Ро бек Авроста бів Бей Був бек біу Рак одіа 115 170 125 ех УМаі Уаї Сув бе бе АвпоАвп о Ре Тут Рко Акоа бів Аза Буб5 Уаї 130 135 140 сіп тр опуз ба1їі Авр о АвіпоАзЗіа грец біп бек біу Ап бек БІіп бій Бек 145 159 жх25 тей уві тБк сто бій АБр о Зех Був АвроБек Ту Тук Бех опец цех зЗешх ТЕХ 16 Ето 175
Бей тах Бе; обЗег Був Аїа Авр Ту Бі Був НІВ Був Уа) Тух АтТа Суд ї8о 185 180 бли уаї Тв оНів сів бІУу Гез беж бак РтОо Маї ТП Був бек РлЛа дви 195 250 205
Ака Бі 1 СУ 219 ка 7 «ВТї» 441 «122 рВт «ІЗ» Нопо зарівпе5 «20»
«гйї» ЛАНЦЮГ «Ей (1. .441) «ге3» важкий ланцює нУСспат-ові5,1.1 «ай «0215 САЙТ «зах (1). 1115). «223» каріабельна ділянка важкого ланцюга «их «2215 САЙТ ве» (1163. -1451) «гаї» константна ділянка Тс людини «4005 7 біп Маї біп Пец бій пів Теробіу Аза біу Бец о беш уз вко Бех Бій ин 5 10 15
Тих Пем бек Бей ТИ Суз Аїа уаії Тук біу с1у шек Ре бак о БКго Тук мен, 25 ЗО
Тук Ткр о Бех Тер ї1е Ахо біл вхо Рхто біу пу сту Бецш січ тр о їїе о 45 сіу зо їжте Авп о йів бек сіу бек ТВх два Тук Авробко бех Тез пу 58 по
Яек Ак Уві Твг І)е Зех Уаї дзр ТБу Зех Був Дяп біп Ре бек Бей 5; 70 75 55
Був пей 5етх Зетх Уаї Тбкт Аза Азїа АвротТвкК Аза Уді Тук Тут був о АТа 85 995 55 дхо Ах Віа сіу Азр вне Азо отух ТтТкр біу бів біу Ту Без аз ТЕ 16бо 105 110
Уаї Бех Зех Аіа Бек ТПг Пув біУ Рко Беї Маї Рпе Рко Без Аза Рко 115 1285. і25
Сув Зех Аку бЗех ТВх о Зех біо бек Тк Аза Азїа їв О1у Су5 їви Маї 130 135 140 ув ав тТук Рпе рко пі Рго Уаії ТВЕ Уві Беж Тер Ав Бек сту Аїда 145 150 155 160
Пец р беїх біу уаї Нів Тк Ре Рхо Атіа Узі Бен піп бех бБедб щу 165 тю 175
Бей Тух Бех Бей Зехк Бах Ма1ї Чаї Ту Уаї рРтбо Бех Зес Авп БлЛе сту 180 18 190.
ТЕ Біпо Тах Тук Так Суз дДвпоУуаї Аво Нів пПуз Рго 5зек Ав тп Був 135 200 205.
Уаїі Аве о пув Тит таї сій Ах Буз Сув був Ууаї бід був орко Бко Суз 216 215 220 вхо Ата во рРЕо Уаї Аза сьу Рко бек уУаї Рпе Тез РБе вко Рко гуд 225 230 гій 240
Вго Був Ар Тк Гей Меб ї11е Чек Ахку ТЕ ВРго сто Уаі ТЕ» Суд Уві 245 250 258 уві аї Авр уаї бех Ніз бі Авр о рго бій Уа! бів пе Азй Тер Тук 260 255 270
Уві Ав сту уаї біз Уаії Ніз Ава о Аівз пуб Тахо бує Рхо дДкч бій би тв 280 285 сій Рпе о двп Бех тах Ре о аха чаї Уаї Бех Уаії ї6юв ту Уві Уа Ніз 280 255 300 сій Абр ТТр рез Аєп сіу пуб бі Тук був Суб ув Уді век Ажйп о пу
Зд5 з18 15 320 бі цем оРхо Аза Рко ІТ1є біш Був ТПх Іі бек був Твж Був С1уУ бів 325 330 З
Бко Ака бій рРго біп Таї Ту Твпх пеп Рго Рко Бех Ага сь біз Мах 340 345 3560
РВЕ пуз Авй сів Ууаї бек тео тах був їео Уві був біУ Рпе тТукерго 385 зво зо
Бек Азр тіе Аіа баї біч тТкгр ЗІ) бек Авп о біу біб Рхо б3ій депо АВ 370 375 280
Тух Був ТВ ТЕ Ро Рго Месб Бей Авр бек дво біу бек Рпе Ре Ге 385. 390 3955 400
Тук Бек Був Бен ТОК Маї Авр пув Бех Ака Тер біп піп бі Аво таї 405 410 415
Епе бек Сув Бек таї Меж Нів сі Ата бен Нів Ап о нів Тух Тве біл 820 425 430
Буз Бех їши 5ег Беюв Зек Рхо сту Бу 435 440 «ел 8 «115 215 «ас» ВИТ кві» Ното варієпва «о» ч«агі» ЛАНЦЮГ кара» (р... 12 «23» легкий ланцюк нУСрУорі15. 1, ких «2215 САЙТ «вай 4(1р,.1105) «223» варіабельна ділянка легкого ланнюга сей» «2915 САЙТ «кава» (107): ,15123 «гі» константна каппасділянка людини «400» 8
Авр о зїле Біт Меб так біп Бех Рто Зек тиж Бей оЗзек Аа ес уаї БІ 1 5 10 15
Авр Ака Маї ТІ тт Ту Суз Акц Аза беїх сіп ех Тіе Зек Бек Тер го 25 30 їеі Аіа Ткр Тук бій бій Був Рро б1у Був Аза Рко Зуз Тев Беч. ї1е 35 40 45
Тут цув іа бдех Зек Бец о 5ій бек біу Уві Рхо бех Дка Рке зе сту 50 55 во
Зет б5Біу Беї с5іу ТЕЖ СІ Рве тпх Бей тих Ї1іе беб Зек Тез обіп Рго о 70 75 що
Азр Авр Рле Віа тик Тут Тук Сув біт біз Ту вва Бек Тух тт вле 90 з5 біу бБіп піу ТВХ був без бій ї1ї6 був Агу Ти уаї Аїа Аза рРго бех 100 105 116 т7аї Бе Тіе Бпе вхо Ехо ет Азр о біц біп Ген оБуз Зек біу ТВх Аїа 115 129 125
Бех чаї Узі Св Гей їй Аза Аза Рре Тук Рго Аке бій Аза пуз Уаї 136 135 140 іп Ткр Був уа1ї Авр о Авп Аїа бен піп вежх біу Авп о Бех сів бій 58вЕ 145 150 155 150 уаї тТнт сів бій дер бек Був йо бек ТИХ Тук Бех Бей Бех деїх ТЕ 165 7 175 їн ТВгоїйео бехг пу Аза Авр Тухк бін Пуз Ні Ббуз Маії Тух Аїа Сув їо 185 150 сів Уві Тах Нів біп біу Тез бек Бех Бко Уві Тпх Був Веїх РПпе Адп 185 200 205
Акоа сту 51 був 210
«102 З «Р11» 3438 «2125 ДНК «2135 Нсто зарієнпа «д20х «21» ОВ «айв (1... (346) або» 8 сад с сачй сса сад сач базу ас дра дуа сба СБ аа єс ге два -48: сів Т7аї біп без біб бій Ткр о БІіу Аза Єфу їв Бем опцув Ро бек ім ії 5 То 15 асе ста їсеє сбс асс буде Зсб ас таб За дач сс вес ас сс ас 5 тах пев обет Пец ТйЕ Сув Аїа узі Бук біу сіу Бех Рре бек рРко Тут за бас бо ас оч абс сяс сад ссс сбса зда аву дач ба чад Бод абс 144
Туї Тер бек Ттр 116 Ага біп Рго Рко Єїу Бу 01у Пе бій Тер ї1е чо 45 подо чав аксоааб о саї ас са аас всс аас бас вас сс бос о ссс вад 152 -51у сій Ії Авпонів Зек біу Бех Тпх Авіп Тут Ач оРго беї Пей Був 0 58 бо вує суаз дес оасб авт їсв Яга час асу Ксс заз вас осад Є Бесс св 240 зек ка Уаі Тк: І)е бек Уаї Авр о Тпс бек йуз Авп оБіп Ре Бек Бем 55 та 75 но зац су вас ожос ду асо чсо дсу Час асФї пасе сс оба бас С со тя
Був Бей Бех Бех уаї ТрЕ АЇвВ Аза бер Тих Аза Уаї Тук тут Сув Аї1а 85 50 зе ззч ачда чо сач час б уас стає бочу зас сач да асо сб пссовасе 335
Аха Аг Аза біу Вер Рпе дзр тус Тр сту біо бі Ті Кец Уаї Те 1600 1055 110
Чес їос гса Ф заб
Ууаї Звт шекг 115 «іх 10 «211» 115 «212 Вт «ІЗ» НОото заргтепз «400» 10 стій уаї біп Пе) біп біп тхросзіу Атїа б1у без о бїей Буз РІО Бек 510 1 В 10 І5
Тих пеп Бек Пец Тпг оСув А1їа Узі Тух бі с1іу Зеї РБе Зетї Рго Тух 20 5 зо тух Тргор Зеї Тер т11їеє Ах біп Рто Бгто бБіу був бБіу ем 510 Ткр ї1е 35 40 45 сту бім їїе Авлоніз Бех бБіу Бек тих Авп оТук Азпорхо Бех їй Був во
Зех ка Уаї Трпж тзіе дес Уа1 Ар отих Бех був АБИ біп РБе бек Бей 55 70 75 во
Пу« пем Бех ех Уа! ТАх Аїз Аіа Азр ТП діа Маї ТК Тук Сувз Х18 85 зо 35 лка вха Аза біу АБО Ре Авр отТукє ткр Б1у біт сіу Таж їев уві Ту ї10о 1а5 о чав век веж 115 «їм 1 «Кір 315 «еї2 ДНК «Та» Нойо зарієпь «тах «гів 05 «ва?» (11. :.:43183 «005 11 часакс са або ассе сай сб сої сб ассобба сс аса сб зе ода 48 двр о їїе Біп Меб ТБут біп бек Еко Бег ТВ Грей Зек Ата бек Уаї сіу 1 5 10 15 час аца чзс оасс абс ас бас ся сс ває сад азї аб ад ауе со зе
Азр Акач уаі Тахо ї1їе ТВЖ Суз Бтгтч АТїа бех бій Бе їге беж бех Тр 5 Зо сс чес сЧа жа сад сад айа сса ча аава сс соб аву сс ста ас та44 пед о біа Тхв Тує іп бій був Рхго 5іу цув Аза Рко був пей Бей ІЇТе тах аву псу ес аяб ба зай азс дач Здсо боса їба аа 5 зус Яд Ве
Тук Пув діа зек Бех рем піц Бех біу Ма) Рхбо Бех АкЯ вне Бех б1у
З во ач са сс Чо аса чав СБС вс сс оасс вес аус азс ст сад се 240 ех біу чек сту ТП обі Рпе Тлр рей Тнж о Ііє Бех бег Бе сій Рко 79 78 зо
Чає чаї єї пса аст бає бзс пс саа сад таб зав оаде бас аб Бе 288
Азр о Авро Рпе АтТа Таж туї ту Су бів біб Тук АвпобБеасє Тук Ті Рпе 85 зо З5 ус саву ча ассС аву са дач аїсоава суд 318 -іїу бів БІіУ тТВт Був цец вій Іїе був Акд 100 195 «10» 15 кеї1ї1 106 «їз РАЖ «213» Нощо взарізве «ао05 12
Авр ї1є іп о Меб5 Тк біб бек Рго беж Тдх бе) бех Аіа бек Уаїі ФіУ 1 5 їб 15
Варка чаї ТВх Тіє Таї Сув Ак Аза Бех б5із Бек тТЗе бек бек ТЕр 20 25 зо ев Аза Ткр тує сій біп Був Рхбо біу Був діа Рто Був пем їво І1е 35 40 ЯЗ
Тут був діа бех Зет ей сіб Бек бБіу Уві Рхо Бек Ак РПпе Бек Оу 50 32 50 зек біу бек Бі ТпЕ бій Рре ТП Пе) Тпх Т1е Бек бек їв бБіп ро бІх 70 75 55
АвроАзр о РБе Аїа ТЕ Тук Тук Суб бів сій Тух Ав бек Тук т1є Ре 85 зо 85 с-ї біз біу Тих був їв сті) їт1іе Був Да 100 105 «2105 13 «-24115 5 «212» РВТ «ДІіЗ» Номо зарієня «4005 13
Рг Тук Тук ТЕр о вег і 5 «10»: 14 «211 16 «йІїйз ВВЖ «ві3» Ношо зарівпв8 «00» 14
Бій їїіе АвпоНів Бек: Сіу Бек Тпт о Асп Тук Ав» о вБко Бек Пе; пуб ех 1 З 10 15 «210х 15 «а «віг» вКТ «213». Ното зарієпі «005 15
Аха АтТа бБіу Авроввпе Авр тує 1 В «210» 16 «511» 11 «2129 РР «213» Ножо зарізпа «4002 16
Аха Віа Зех біз беї Г1їе Бех Бех Ткр Пец Аїд 1 5 10 «2102» 17 «1 7 «дір». РЕТ «2135 Ношто варієпв «400» 17
Бу Атїа Зах бЗеї пев бій ет 1 5
«ії0О5 18 «щіїхМ 7 «12» РЕТ «2і3» Ното варієпаз «400» 18 біл бій Тух Авп оЗеї Тує 116 ї з

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
    1. Кон'югат антитіло-лікарський засіб, що містить антитіло або його антиген-зв'язувальний фрагмент, який зв'язується з СЮОЗ37, кон'югований з монометилауристатином Е (ММАЕ) через лінкер, де антитіло або його антиген-зв'язувальний фрагмент містить варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить три ділянки, що визначають комплементарність, які мають амінокислотні послідовності трьох ділянок, що визначають комплементарність, у послідовності варіабельної ділянки важкого ланцюга, вказаній у ЗЕО ІЮ МО: 7, та варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить три ділянки, що визначають комплементарність, які мають амінокислотні послідовності трьох ділянок, що визначають комплементарність, у послідовності варіабельної ділянки легкого ланцюга, вказаній у ЗЕО ІЮ МО: 8.
    2. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 1, де антитіло або його антиген-зв'язувальний фрагмент містить варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить СОК-НІ, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 31 до 35 ЗЕБЕО ІЮ МО: 7, СОК-Н2, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 50 до 65 5ЕО ІЮ МО: 7, і СОК- НЗ, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 98 до 104 БЕО ІЮО МО: 7, і варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить СОК-І1, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 24 до 34 5ЕБЕО ІО МО: 8, СОК-12, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 50 до 56 ЗЕО ІО МО: 8, ії СОК-І3, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 89 до 95 5ЕО ІО МО: 8.
    3. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 1 або 2, де антитіло або його антиген-зв'язувальний фрагмент містить варіабельну ділянку важкого ланцюга, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 1-го залишку до 115-го залишку ЗЕО ІО МО: 7, і варіабельну ділянку легкого ланцюга, що складається з амінокислотної послідовності, то простягається від 1-го залишку до 106-го залишку ЗЕО ІЮ МО: 8.
    4. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 1 або 2, де антитіло містить важкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 1-го залишку до 441-го залишку 5ЕО ІЮ МО: 7, і легкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 1 -го залишку до 212-го залишку ЗЕО ІЮО МО: 8.
    5. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 1 або 2, де антитіло або його антиген-зв'язувальний фрагмент містить варіабельну ділянку важкого ланцюга, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 2-го залишку до 115-го залишку 5ЕО ІЮ МО: 7, де 1-й залишок є опіроглютамат, і варіабельну ділянку легкого ланцюга, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 1-го залишку до 106-го залишку БЕО ІЮ МО:
    8.
    6. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 1 або 2, де антитіло містить важкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 2-го залишку до 440-го залишку 5ЕО ІЮ МО: 7, де 1-й залишок є піроглютамат, і легсий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності, що простягається від 1-го залишку до 212-го залишку ЗЕО ІЮ МО:8.
    7. Кон'югат антитіло-лікарський засіб, що містить антитіло або його антиген-зв'язувальний фрагмент, що зв'язується з СЮЗ37, кон'югований з монометилауристатином Е (ММАЕ) через лінкер, де антитіло або його антиген-зв'язувальний фрагмент містить варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність варіабельної ділянки важкого ланцюга антитіла, виробленого клітиною яєчників китайського хом'яка (СНО), депонованою до Американської колекції типових культур (ЛІСС) за інвентарним номером РТА-120464, і варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність варіабельної ділянки легкого ланцюга антитіла, виробленого клітиною яєчниками китайського хом'яка (СНО), депонованою за інвентарним номером АТСС РТА-120464.
    8. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 7 де антитіло містить важкий ланцюг, що складається з амінокислотної послідовності важкого ланцюга антитіла, виробленого клітиною яєчників китайського хом'яка (СНО), депонованою за інвентарним номером АТСС РТА-120464, та легкого ланцюга, що складається з амінокислотної послідовності легкого ланцюга антитіла, виробленого яєчниками китайського хом'яка (СНО), депонованими за інвентарним номером АТСС РТА-120464.
    9. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за будь-яким із пп. 1-8, де його антиген-зв'язувальним фрагментом є Раб, К(аб)», Ем або зсЕм фрагмент.
    10. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за будь-яким із пп. 1-9, де антитіло або його антиген- зв'язувальний фрагмент є повністю людським антитілом або його антиген-зв'язувальним фрагментом.
    11. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за будь-яким із пп. 1-10, де антитіло або його антиген- зв'язувальний фрагмент одержують рекомбінантним чином.
    12. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за будь-яким із пп. 1-11, де лінкер має валін-цитрулінову амінокислотну одиницю (лінкер МаІ-Сію.
    13. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за будь-яким із пп. 1-11, де кон'югат антитіло-лікарський засіб має наступну структуру: / а я й й й а ці се а - 4 Е Я Ки шум вч чнЯ А а ЧЕ зи ре я ж Її а г св му ту ; а пат е гго ЇІ КЕ. х вн и Й с Ме, де І - означає антитіло або його антиген-зв'язувальний фрагмент і р означає від 1 до 10.
    14. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 13, де р означає від 2 до 5.
    15. Спосіб одержання кон'югата антитіло-лікарський засіб, що полягає у вирощуванні клітини- хазяїна за умов, придатних для забезпечення експресії антитіла або його антиген- зв'язувального фрагмента, і кон'югування антитіла або його антиген-зв'язувального фрагмента з монометилауристатином Е (ММАЕ) через лінкер, де клітину-хазяїна вибирають із групи, що складається з: (а) клітини-хазяїна, трансформованої за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який кодує варіабельну ділянку важкого ланцюга антитіла або його антиген- зв'язувальний фрагмент за будь-яким із пп. 1-6, та полінуклеотид, який кодує варіабельну ділянку легкого ланцюга антитіла або його антиген-зв'язувальний фрагмент за будь-яким із пп. Коо) 1-6; (Б) клітини-хазяїна, трансформованої за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який кодує варіабельну ділянку важкого ланцюга антитіла або його антиген- зв'язувальний фрагмент за будь-яким із пп. 1-6 та вектора експресії, що містить полінуклеотид, який кодує варіабельну ділянку легкого ланцюга антитіла або його антиген-зв'язувальний фрагмент за будь-яким із пп. 1-6; (с) клітини-хазяїна, трансформованої за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який кодує варіабельну ділянку важкого ланцюга антитіла або його антиген- зв'язувальний фрагмент за будь-яким із пп. 1-6; і (4) клітини-хазяїна, трансформованої за допомогою вектора експресії, що містить полінуклеотид, який кодує варіабельну ділянку легкого ланцюга антитіла або його антиген- зв'язувальний фрагмент за будь-яким із пп. 1-6.
    16. Фармацевтична композиція, що містить терапевтично ефективну кількість кон'югата антитіло-лікарський засіб за будь-яким із пп. 1-14 та фармацевтично прийнятний носій у стандартній дозованій лікарській формі для людини.
    17. Фармацевтична композиція за п. 16, де композиція призначена для лікування раку у суб'єкта.
    18. Фармацевтична композиція за п. 17, де раком є неходжкінська лімфома (МН), хронічний лімфоцитарний лейкоз (СІ), гострий мієлоїдний лейкоз (АМІ) або множинна мієлома (ММ).
    19. Фармацевтична композиція за будь-яким із пп. 16-18, де композицію вводять у поєднанні з опромінюванням або хіміотерапевтичним засобом.
    20. Застосування кон'югата антитіло-лікарський засіб за будь-яким із пп. 1-14 при виготовленні препарату для лікування раку у суб'єкта.
    21. Застосування за п. 20, де препарат вводять суб'єктові в ефективній кількості у поєднанні з опромінюванням.
    22. Застосування за п. 20, де препарат вводять суб'єктові в ефективній кількості у поєднанні з хіміотерапевтичним засобом.
    23. Застосування за будь-яким із пп. 20-22, де суб'єктом є суб'єкт-людина.
    24. Застосування за п. 23, де раком є неходжкінська лімфома (МНІ), хронічний лімфоцитарний лейкоз (СІ І), гострий мієлоїдний лейкоз (АМІ) або множинна мієлома (ММ).
    25. Застосування за п. 24, де раком є неходжкінська лімфома (МНІ).
    26. Застосування за п. 24, де раком є хронічний лімфоцитарний лейкоз (СІ І).
    27. Застосування за п. 24, де раком є гострий мієлоїдний лейкоз (АМІ).
    28. Застосування за п. 24, де раком є множинна мієлома (ММ).
    29. Застосування за будь-яким із пп. 20-28, де кон'югат антитіло-лікарський засіб застосовують у кількості від близько 0,5 до близько 5 мг/кг відносно до суб'єкта.
    1 ТТесСтТТТСтТстТотТоАоСТСТООСТСтТеТСтТТТСТсТСтсАСССТСТТТСТІТРОТОССТоТ 61 шТеСесСАСТОТСАВСВССТСТСТОТСТоОТОде То АССОСТТАСССОТАСТАСОТОВА М 5 А ЗЕ З сСЬЗ ВІ Кк ХЕ МЕ хх 191 САТОТСАБССОАОБАСАОСТаССТСАОССТСАТСААОТАСТТОСТОТТСОТТТТСААССТ "ЕЕ ЕЕ ЕЕ М ьо 5 0 їІ ЕС ЕЕ Її В І БІ ро їі шСТТСТУСТТОСТССТОВОСАОССТІСАТСТТІСТОСТТОООСВТСТОСАТССТСАТТОВСАА. "т В ЖЕ ХХ Б ЕМ А Ж ХУ ВЕБ ОО ІІ МИ В КУ 241 БАССАССТТСОТОТОсСТтТРтатососттососттостТоостстТосАСАТСТОСТОСАДАСТ «й А І 5801 ЕТ Маїс У б А її, 3051 ССТОБССАТСТСАССААТСТТСАССАТОСОСАТСССССТеСсТОосССсТІСТОТОВвОвСССТ «Ж ЕЕ В В сь Б б Б її КЕ 4 М 5 Б Ь 0 КЕ А т ЗБ СААССАССТОСОСТОССТОСТСОБССТОтТАТТТТОЗСАТаСТОСТОСТоСтТатТтТосСсАС «а її т ьо Ії това ох ЕВ В В 421 КСАСАТСАСОСТОССДАТОСТСАТСТССАСТСАОСОСОСССАОСТОВАССОВАВОСТТОСЬ "В шЖ М ЕЕ КТ І 0 Кк хх б тТ М в КЕ ТА А ЕЕ 481 ОбАСОТОСТАСАСААААССАТССААКАСВТАСОБСАССААСССОВАООАВАССОСВОССОА «БВ мо ЕЕ ьЬВ сс бно 541 ОСАБАОСТООСАСТАТОТОСАСТТССАВСТОСОСсТОСТОсоОСсТОСсСАСТАСССОСАСОХ «Я ЖЕ й М Б І 5 й б М б 5 В А НВ хх В с 601 Сто тТТОсСААСТОСТСАТСОСТоВсаАссзтТААССОсСсТСОСсССВоссссАССОсССТоСОоСТОоСТе «є їх М Б я А т М р б т її її Ю Кк У її в РО ббі СТОСТАСААСТТОТССОССАССААССАСТОСАСААТОСТАСАТААССТСАТСТТОССССА, "в я В б б нь А кВ НАВ І СА У ТЕ БСТОСВОСАСОСТТОБАСАССТОССОССОТОСАОАСАСАСТОСАВАСАТСТОСОСТОТОСС «д ЕЕ В НІ ХХ В ж а с в о баки вн Ттаї ТтеСАБАБАСССАСАТСТАССОСОАОСОСТОСССОСАаОССТОСАСААОТОВСТОСАСАА «М ьЬІ В її У б І сьо У б БЕ ОЕМ 841 СсААССТТАТТТОСАТАСТаООСАТТТОаССТОСОСОТОЯОССТАСТОВАОСсТОООсТтТсАТ «ТТ В 5 І ЕЕ Б С В М ьЬ БбБНХхУХНЕВМАВ ХУ Я01 САСБСЯСТОСАТАТТССТОТОСАСАААССТОСАССАССТСТАСААСССОСТСОСТОСАТА «РІГ. 1. кдДНЕК (5КО 10 МО: 1) та амівокислотна послідовність (ВК ТР МО: 2 людського СУ), Івіціювальний метіонін підкреслений.
    Відкрита рамка зчитування проходить від вБуклеїнової кислети 122-967, що включає термінувальний кодов жк:
    зБ1 ссоттТАСОССОСОСССТСССОААЛАСТООСОСООССОССсСОТОЛОСТОСОстТОСОСАСТТ 1031 СССТОСТОССТОТААЛАТАКТТСТТТААТССССАСТТСООСТОВАБСССТОСОССТТСАСА їі ттеСестоасевАсссАсставстаєвтовсостаєтьстатсАсттТьссСАССВОАССТ 13141 боббстТТестТосСАСАОСТТОСТОТОСССАТСТОТСООССТАССАССАСССАСААЗАТТА І20ї1 ТТТРІСВСОСАЛАССТОЛААТАААТОСССТОССТТТТТООТАЛААААААААААААААААА 3261 АдА
    ФІГ, 1 (продовження)
    о У ОВсБвооивбаА Бк ЕЕ ть 1 ЕДОСТОСАССТАСАВСАСІВВОЗСОСАСОАСТВЕТОЛАСССТІСООВОАСССТОТСССТе т с А М У б б БЕ в ХМ Іов 61 в б Кк б Ьь ЕМ Її 5 ж І ВМ НН Б Б Б ТМ М 121 СЕДОВОВАСОСВ І ОЛОВО АТС ААТСАТАВ ОСА САССВАСТАСААС І НЕ ее В а А з с о о ЗЕ З ї81 СостеССсСтТСААСсАСТОСАСТСАССАТТТСАСТАСАСАССТоСсЬССЯДССЬОТТСТСОСТО ї ва 5УтТААП ТА ХУ її с А В ВАС 241 ПЕ ВТ но атм т А в т Кк з чої ВЕС ТАСТОвовеСо оС ТО СТеТС С ТСАОСАТОСАССААОСОС. в 5 М Ж Р Б А в С 5 в 5 ТТ 5 ж 5 ТА А 351 ССсАТСССТСТТОССССТоССОСССтТОСтТоСАССАССАССТоССАСАССАСАССВВОСССТО в сь Кох ЕЕ РрРЕВ хтів А 421 бБОСТоСсСтТОСТСАДОСАСТАСТТОСССОААССССТОАСОСТСТОСТОСААсТодоооосТ п Ж 5 б У НТ ЕВ А М об їх 481 СтоАСОАБССОССТОСАСАССТТСССАОСТОТОСТАСАСТОСТСАССАСТОТАСТСОСТС 5 У М ТУ в В МЕС ТО т у тс ВУ 541 ВОСАБССТОСТОАСССТОСССТОСАССААСТТОСОСАСССАСАССТАСАССТОСАВОСТА В НК Б тку ВК т УЖ кК с сх 601 ЗАТСАСААБСССАССААСАССАВОСТОСАСААОВСАСТТАБСПСАААТОТТОТСТОВАЄ ши и ие ши в и и ши и и п в з пах в ВИ 561 ТОСССАСССТЕСССАССАССАССТОТООСАСБАСССТСАСТСТТССТСТТССССССВАВА в ко тьмі кт ЕЕ У Тс М ММ 751 СССАДОбАСАСССТСАТОАТСТОССОбАСоССтТОвоотТСАССтТосССтТостТостосАОСТо 5 НН Б В Б ЕЕ ХУ ОО Ж М М її мМ В б У БУМ 781 АОоССАСбААСАСССССАОСТССАСТТСААСТОСТАСОТОСАСОСССТОСАССТОСАТААТ А Ж ТТ КР Кк Б БЕ ОО Б М Б ТЕ В М М 8 У 841 ОсСААСАСАААСССАССОВАССАССАОТТСААСАССАСОТтТОСсоТоТостТсАсСОоТОСТе со м п ес и п пе и и и о З ЕЕ В НЕ З 991 лесстТтСТосСАССЛОСАСТОССТОАЛОеСОСАЛОСВОТАСАЛСТОСААССТСТССЛАСААХ б Б Р А Р І ЕЕ К ТТ Її 85 Кк ТТ Кб о в КЕР 61 БОССТОССАОСССОССАТСОАСААВАССАТСТОСВАВАСОСАЛАСОССАСССССБАСААСС З М її т Ь в Р Б ВН БЕ М ТК МО Мт 2091 САССТСТАСАСОСТОСССССАТОСССССАССАСАТСАССЛАСААССАССТОвОССТоАСС С ь м Кк й ЕХ Р 5 0 1 А У Б МЕ 5 Мб Т08ї ТОССтТОСТСАААСОСТІСТАССССАСССАСАТССССОТОСАОТООВАБАССААТОоСССАо ВЕ М М ТТ КТ т Р Р М 6 о 808 ЕЕ 11931 совововасавстасааовссвсвостоссвтостоаветссевсозстостІсттосте Ух в кВт мкА вну Ес 5 1291 ТАСАбСААССТОСАСССТОСАСААСАОСАСОТОССАОСАСООСААСОТСТТОТСАТОСТОС У М НН ЕЕ А Б НН В НН ху т 0 Кк 5 Ь 51 Р 1265 БТОАТОСАТОАсОСТОСТОСАСАВССАСТАСАСОСАВАДОДОССТоТоСсСтТотТетТесооОТ
    І. Ж 1321 АВАТАд
    ФІГ. 2А. «ДИКО ТО МО: 3) та амінокислокна послідовність (ЗКО ЧО МО: 4) важкого ланцюга НУСЮЗ7-6Ь15.1.1. Двома лінійми підкреслена варіабельна ділянка важкого ланцюта і однією лінією підкреслена конетантна ділянка важкого ланцюга їсб2 людини ої о Мт 05 т ПММ т 1 БВСАТССАСАТОАСССАСТСТОСТТССАСССТОТОТСОСАТСТОГТТОСАБАСАВАСТЕАСС м: зн м и: а в в. о з о по с У с 61 Ж А РК Ії кА ЗБЕ їм ЕЕ 121 СССБАААОССССТААОСТИСТОАТОТАТАВОоССОТСТАСТТТАСсАЛАОТОВвасТСссАТСА и ЕЕ 5 б в аб ТЕ ЕТ 0 т ІЇІ85 50 181 АОБСТТВОСОСКАСТОСАТСТ ОСА САВА САС СТАС СВО САСОСТОСАСЕСТ із жк » ЗЕ З м с си с з З я З ЗЕ - ЗИ З В СЕ НН СМ ШИ А М 241 БАТОАТТТТОСААСТТАТТАСТОССАВСАОТАТААТАСТТАСА ТІ То сслососасе Кк ь6йЕїІкКЕВтТУАА Рв ХУ ЕЕ І ЖЕ Р НН 5 5 301 ДАБСТОСАСАТСАААСОСАСТОТООСТИСАССАТСТОТСТТСАТСТТССВОССАТСТСАТ Б 05 05 Кв Б тА В Ус йо ЕТ А 361 САБСАСТТОАААТСТООВААСТОССТСТОТТОТОТОССТОСТОААТАВСТТСТАТСССВОА же: З и ше ем; Ви с Ми ем, М ст м оз ВЕ СТ У В я и о ЗА о 421 БАбСССАДАСТАСАСТООААСОТОВАТААСОСССТОСААТСОСОТААСТСОСАОВАСАСТ ж м Еш т и М в а о п т п; В ЗЕ В Я 81 шБІСАСсАСАОСАВОВОВО АВ ВАСАНОВОСТАСАСССТОВОСАВСАСОСТОВСОСТОМУС Кк А В У Б Кк НН Кк М ХХ А с Ж У ТтТ НН б б 8 541 АААОСАСАСТАССАОАВАСАСАААСТОТАСОССТОСИВАСТСАКССАТОАОСОССТОАСС Б Б У ТК БЕ МН А б Б С З 5-1 ТОСССОТСАСАЛАБАВСТТСААСАБВІООАОАСТО ТА
    ЧІ. 28. «ДНК (5ЕО 10. МО: 5) та амінокислотна послідовність (520) 10 МО: 6) легкого ланцюга НУСОУ7-8р151.1, Двома лініями підкреслена внаврійбельна ділянка легкого ланцюга і однісю лінією підкреслена константна каппа-ділянка: людини.
    1 БУВБООНОДеОЬКРЕВТСВТСАУ ОС РУ ТОМ ВОРРОКСТЕМТСЕ зі ЯЗОК МО ЕКО КБУ УТ ААРІАУУ САВА 101 втврнвоатьУттУооАТеОогГОУгеварсодотово тАвІЮСьЬУК БУГ 151 РУТУБИМЕСАЬТЗСУНТЕРАУТОВБСТУЗЬЯЗУУТУРББМЕСТОТУТСМУ 20 ВиКРОМТКУВКТУВАКССУВСРЕСРАРРМАСРОУКСЕРРЕРКОТЬМІБЕТ 251 РЕМТОЛАВУЗНЕОРЕМОКНИУУВОУВУННАКТКЕРЕБЕОКМОТЕВУМУВУЬ 301 ТМУНОрИСНОКЕХКСКУЗМКСЬРАРІЕКТІЗКТКСОРКЕРОУХТЬРРБВЕ 351 ЕМІКМОУБОТССУКОЕХРБРІАУВНЕЕНООРЕММІКТТЕРМОЮБООВЕЕК я чакртупконшОоссяукасвумнеМнинУ така ого ФІГ, ЗА.
    Амінокислотна послідовність (ЗЕО 1О МО: 7) важкого ланцюга НУСІЗ7- 5в1і5.1.1. Двома лінійми підкреслена варіабельна ділянка важкого ланцюга і однією лінією підкреслена конетантна ділянка (сб людини в пІОМТОБРЕТЬВАВУСОВУТІТСВАВОВІВОМСАНУООКРОКАРКЬОІК
    101 КОБІКВОТУААГОУГІКСргОрБОБКОСТАСУУСЬЬННГУСАсАКУСНЕМОВМ 151 АгОБОКЗОБУТЕООБКОвТВЬОТЬТОКАОХЕКНКУТАСЕУТНОСЬВ 201 БРУТКВЕМКОЕС ФІГ -3В.
    Амінокислотна послідовність (ЗБОЮ МО: 8) легкого ланцюга НУСЮЗ7- 6515.1.1. Двома лівіями підкреслена варіабельна ділянка легкого ланцюга і однією лінією підкреслена константна капла-ділянка людини
    Й з сх ч-х гня ож т оке шоу яю 1 че бабі аж: івн: рн: фр; КЕ; з ГУ 4 ГзЯЯ « жи ее божої гай : 1 ' і я ї є ра: їв: Те: рат: ОВ: ше 25 Й « Н на; ее - «о щ вн ШИ, За ан щи нн НИ НЕ і , і я: Щ. ж, « Е І з рон 3 15 ока м С 1 М кн в НЕ М НИ ДЯ НИЄ ЯМ Не ИН еБ а кла бу нет руі 1 - чн не НИ НИ почни Ме НИ НК іа ані ей і. 1 З з є : ї і 1 . ор и ЧЕН З НЕ ба ї та: Її ш т їі Н щі жи ше міни ен В і и ЩЕ и и нн ще і « ІЗ х Е А.К і ву ши І и НН и Я ев и таб Ват: і Не шк ЧИ З Ше в Я и а НИ Во У НЕ ї - ї . ІЯ Зк) З 5 Ме х НЯ ПЕ У їж 3 « ' (зм З и || Я: Ж ої ї к
    Ко. Ко ШМ | « г ша ї к рі ше СК Ко: 1 СА х "Я я ін8 ймй: ів: іа ьо: ме МЕ ІК ре: ви ЕЕ тай ій: ія рай з її ни ше чи шише Я Я й Б 5 я р ї -рви ря: Ве ї Н 1 я 4 пе І. КЕ Із Н я ІЗ сну х Кох божа рт Це Ії з с І сі в: пи чи ша ЗИ ре: з я в: ге ї Е ра: зи ВІ К.В КО фнвоя Ше . Є «є і Е Баш шини на МЕ іже: ваш СЕ, з ' ! ' її : ' ! ей: Те5: Таб: обі і 1:04 Же ' ЧИ |: Б 5 : іакКІ їжхНІ (нс ін: у ! а 4 є 1 5 ч ! Ем х ' ї їй : 5: хі рГєх ян: Кадв: рює 1 ї не вени Ма ШИ НН ПЕ ян Гу бок ко и І Хо 1 М х І ж 7 ох ях Е : ' 1 як Із « ї Я г! Е (дв ЗІ з ль іх Іо. жк Ге: ЧК ка у , м щ: Фе Ган І ох І в ї І ню Геса -ожа щу речей жі ол Глен КОС м ще т - -і нт т їх т ся: Ко ЖА В щ Я ск лу яв Баш реа Шк ШО нт з з говиИ Ше: ШЕУ ож як ЕД зшек| РОК БЕ БЕ БО 5 5 5 З Е і 8 ее 5 5 8 г - З - - т У т -- еще щ ж й й а Код з ва: я Ко КА - о її зе. - пі а Я С Бо ях 5 тк ЩІ «с р жо о жу Ж. ря У Б шк - т. «РІГ. 4А. Вирівнювання важкого ланцюга НУСЮЗ7-6515.1.1 до зародкової лінії 15 тюдини шок У аю вх рес с он ее. і о: ї ях. ї с ж ів гер: гай: ян рю: зо , і и 2 п тав х ев: тив х г4 і ре о: МЕ БЕ: І т У ех х «б: т : інв: Пе: ие НИ ШЕ ВЕ зе іч яви ик» ци , ай: ї х: ав ж КН вве "ИН: о Шк йо, їж ШЕ ; ка я ча х зн 4 ід Ва и лав: вих ПЕС Яке ГНге ше НН ія т І Е Ся і дк Інк: 125 і Тащі: гий шик: ві уча: еВ: БшШВ: КК ен: ЕЕ ДБ: і Соя кю дв дова у ше нш ше: ав: рак: а ше 1 ся Е Кк 1 ох А ї ж ши поши пиши В таб: тає вот кох нак чн с Ин п: НС миши ше Не іа: Енея еВ: Інші 1 ря В. МК ЕК: Н : бл В: І ЕН «В ха є пав ік ВО з 1 8 е 5 про І Ві - зв ж х окол г т ев я з я к геї - Гай а х вв вв В ОВ: в ише НН ІН інші: ів: рай вні: шен НЕ і-ї « е м я. - і В а й: Н Ж яз : ря Бл. Я вІ | В;
    я. і я» 1 ра 4 М ів де вв реа: вне не: ни В ЕН НЕ В ох Кі , Й : ж , Бена в І НЕ Кора ю КЕ: жо ва з фа» КДКА з» Геї ха ж Б ев ИН Пп Тож їз хо рожі . З 1 а ві ав: і ие ж: ЗШ 5 я ох ї ІІ ія а як р жі! ЕЕ Яка! Н їх Ж х яке ож . й ії з. 4 ох з 1 і я я Е ект ливі і: ТЕТ зви: Ел р й іч кан кажа ау реве ше й сьо жа чим т ду яю «зі Кз з а в 3 КИ БУ й та я т ій Мо й ней - З ОО З Ни не ША ї Ге За шо ще кі Нд Рон 8 5 є г ск - ще рє Ф Ф ку г - 4 кі Кі -е з ч- зу за Ф ж о Ом - Га с я -к т -ї са ко. зе - ме клем ж зе - аю У - ск; ту пе. ях Ж ГА якос я кРх о ж Е - ще . зо и сво ик . нат хи жоонаю
    ФІГ. 48. Вирівнювання легкого ланціога НУСЮЗ7-6515.1.1 до зародкової лінії ї8 людини
    ' і ІЗ а Е ре лю ; : х зе Група і: Наз-1ОБС т ЛУСММАЕ З міх ОМ х З ! ТУ ук Група Х веовробненн ж ЕХ сх Група З: НСТУ БВ15 КОСММАЄ З ик ОХ З і м у а ША Гете я: НУСОЗИ ЗБ лис АК зі Ох У й й і дв - дяк й - Й Я К. 1 і сне | ГПруні х НІСВУРВЬЕВ Я СМАК ТВ мг іє САМ ж З у й ї ІЗ і . СЯ й Е ї оо ни тої сани й ! Її кон М Ден ї і: мої ноу вай і шин . ; ж сен нний ВИН кинь Й й ех че о с: Й І ї | им Ноя ПОМОНІнЯ нон ен нн Б Й ; -3 У 1 ї 5 ї а кі т КУ Дні лікування
    ФІГ. 5. Дослідження ефективності НУСЮЗ ВІЗ Ус ММАК на встановленій підшкірно людській фолікулярній лімфомі В-клітин РоНИЗ, імнлантованій мишам із СВІЛ/ЛІКІЛ
    І в. Ей Г Ж іх і е 2500 а че Група 4: 55 декстраза х дю | трупа 2: НаЗльстЛУєММАЄ З вико; М СМ х 2 ; Г-Я зон Група Х НИСОЗІ СНУ ЛЛУСММАЕ 05 ан/кг, МІ СА х 2 г. - 000 ! зе Група 4: НУСОЗІ БА ЛУСММАЕ З ак МОМ КІ ! вх заеї рупа Кк УСЕ ОБО Ус ММА Зо М Ох я ОО ле Група 6: Ритуксан 10,00 гіюс Р БАД х 4 р їі» дк І ЕВ й в зво ж Її 4 з й я . : -в4 їх. у м м й . 2 4 Б 12 4 ' ' і Й Ритуксан Й | Дні пікування ФІГ, 6. Дослідження ефективності НУСЮЗ7-ББ15ЛЛ1УсММАЄ на встановленій тідшкірно моделі ксенотрансєплантата людської лімфоми Като5-КН-ХС,, імплавтованій мишам із СВІ7ТКІД
    .
    ща.
    шк . ; Е тет ен Уруна З: необроблені. й є з . Я ж жю Грукз Ж Наз-125о3 Ус ММАЕ Б у т зшиОомх звов Ос Прува ЗОВСПЗТ ББІБА тн МИАЕ ІЕЕ, А запеч ку роб оулю і «не Крупа 8: НОСОВУ ВБ1 5 лУсИМА ж. й і рожні А хо ІЗ де ; зно Групи БНО ВВ ВВЕ Євою : у оте ох ї ; дов у б тю 4 ронний ж - ВЩИ ешй ж КЕ й І. ще я р! І СОМ со ж, да | і оо ниття нич й 4407 103 ноя 22 28 38 НО ЗА ЗК о яб а оявбояя ва в їв ' Дві лікування ї
    ФІГ. 7. Дослідження ефективності НУеСТЗ7-бЬ1511 ММА на встановленому підшкірно хронічному лінфоцитарному лейкозі людини ЛЮМІ, імплавтованому мишам із СВІЛ/ТКІД
    У зол Е ан НООбрОбиний БО пенал УЄВМАЕ ЗОВ МОЙ З ! !
    Е но уст ВИНА Зоо МКУ Ж гі ЩО се ПУСВУЇ ВВА Я УсТКМАВЕ З БО миттю; МЕ З і жо | лено Блю ММАЕ Ов хи ! І ШЕ ; | 7 нах й її 1405 ; ! зання ї Її ла , "і ! ВЕ й І !
    ож, мг
    З РЕВЕ Май Ж ля.
    І й ї 8 в. е й 3 в з ї2 15 зи зі за 23 зеТа . ї Дні лікування «ФІГ. 8. Дослідження евективності НУСТЗІ-БВІ5Л лу ММА на встановленому підшкірно гострому мієлогенному лейкозу людини МИ-4-311, імплантованому мишам із СВІТ/ТКІД
    Е і БО Е Ши се Ве деинстроза | ! Я т | р
    Е г. ше і «в УСІ аву вику 4 фіни | ке МООЗТ-ВБ1В св Я меїке жо чу я З Гй | -ре ЧОРТ ус Я мін й ї ре -й шт : | Ел й т Е Ж В ря а ї грифи ссстансннй ро дж хх в г; її 18 Дні пікуванкя
    ФІГ. 9. Дослідження ефективності НУСОЮЗУ-БВІх Ле М МАЕ на встановленій підшкірно стійкій до ритуксану людській лінії клітни лімфоми Кашої-КВ-ХСЬ, імилантованій мишам із ТКІД пита вен дн і я МК СЯ хви ЩО ее анове УК КА ЗСЖ здо я ШЕ не з еЕЯ ех о ен ш шк ще до се я с ОК ВС В Во ке ще ча Яд та полках ЗИ Ж, Как КВ со ЗВ СЕК ож вок Ж В я дк Ж и сад ж Я сс а жа в Зеров а у ОО Суд м Не ОК ох о у СВ ТАНК МК ее им ПО аку пн в шо до ШК п о их У и Ж МТА я АПХА ЄЮ долю о ВЖК БНО ОК роя тек ва ке он жов с ще ет шт ше Ж пов ре п» 1-й п Он кн а В хх з ші о теж ТО. Феют кю Де нн У кт ко иа ще с 5. кк ж ман ов ОН ин и я ох ки р о о Б НН а и я я І ИН ке ке Поу КИ В и НВК хво ШЕ Ко кн ув о КК МАК Ве дов на и и и во у А НЯ о Ви й рук шо о на пн кн о а а с а ни Ен НН а КЕ ОВ мо о Во СК и їх у в я нн а Ка яв, ЕВ в НН ЖЕ оо ие поеми МБО КО Ж ТЯ Коса ох те СЕ а дя ща Не п кох ще Ятд: щи к оо. о КЕ с Тех жх КВ рик НК сб дея дк су ОВ жо У сх Де 0. під ин я о нн а НН ЕТ орки КВ А Ко УК и в Ко а ще я неон не Мн нн и оо мк вк : Ще пив, в Мо й Я а, оф КЕ х КУ ку Ку ї ша а о о НН НЕ Яр ШЕ а о. ще а Я м НН ви у се Ше 5 он КОЖ в Я НО ЯСНЕ СОС ек нн ще ее ВШ ВАНН мен - СКК мит вх п Зшя Кв, оо вуж саке со ом М сх ях вро З ун їх и х пе с. я о; МО Не о КН кн хо вста і кв а МК М Сея еле и НН КК и я як ше М ши м о и: оку се нка Овни ау шив ЕН МН НЕ ев ин: по и п о ди мер нн
    ЖК. ж а Ин С НЯ КАК: : я й М Ж МАК АХ ий вени ява ї. ач й Я Я ІК Ж ЖЖ ож и ан ни аа МТК кА х. о АК ни Я В КУ кі ів НИЙ ча 77 В з, ж ев ак сок у и 3» ШЕ ЗИ ОН й Вес В ЩЕ. вики де З ій Е у де Те ек. ж щас шк в Ж хв в КК В Ат ОК. ооКа Ш а вк жи М пед КК вли ди мч З и і Лобо ви УМО ЖИ 75 В в кк Х С в а ВН МАЯ Як Ї пил рак не НМ. с, и. Я В В ще я ри З со ОН Я о ШИ В, дю Бош поко: ШВА і Ж В Й в пр в за: ин НИ: НІ в ку кн кВ ОВ М ше сх Й и ою ТБ ск З я ВМ я ша ЗК я сі Ж ку ос в ЖК да я і зни 0 а З Ши: М НИ ВТ са же ув ян я о кН я нн Шк ок ан м Ко КК, лк о на На пу ек появу щу ШК я ов ШАХ ето ІВ я о Я Хей ВН а й, КК ов в Ох КБ ЗНМ ПЕКУН ЕК ки ач ки а
    ФІГ. 10 птафння Кон чсхнувя ЛЬ дестрюзм, МБ (хонтропів носієм), ПО яку, РОКОМ до кінця, НТО ; перо В Нав-увеів ії йкочкроль оголена затигілом воль мк, РИНДУ до жінці, ще зат1-ю2 кекнорння СЕНИК ВЕ Кок ЩО АОС ЗД як, ПОМ до кінця; Не й олінечіклчичня яння АВЕНЮ магію, ПІК до кінця, БО 3000 птн нн Ес ВОЖВУЕ НОВ, ЗД Кг ПОСТУ до тиці, Не Е яри ТРАВНА, 1 мож, ММкдна доза, Ме ко ек ВАК ТЕ ВДОВОЮ мВє, дно доза, Не й | азс ЧУ знійожіютьскіх ФстйінЕ дні пікувеникй КЗ ; Е ! з й І Ї Кг я Її Е - 2 А си і в є, ще Б що Ї т З00Й Що й ! їв 5 ! 4 я І і Ге І з - їж - Ї ї ї нан: СНИ улсь тече пор жін чер стен, «ОЙ аоійний - ( 0 Ї т ; з ши зай г ї 0 З 8 9 в не ів и! 2 27 Час ідень!
    ФІГ. 11
UAA201601417A 2013-08-01 2014-07-30 Кон'югат антитіло-лікарський засіб, який зв'язується з білком cd37 UA118198C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201361861321P 2013-08-01 2013-08-01
PCT/US2014/048915 WO2015017552A1 (en) 2013-08-01 2014-07-30 Antibody drug conjugates (adc) that bind to cd37 proteins

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA118198C2 true UA118198C2 (uk) 2018-12-10

Family

ID=51302793

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201601417A UA118198C2 (uk) 2013-08-01 2014-07-30 Кон'югат антитіло-лікарський засіб, який зв'язується з білком cd37

Country Status (18)

Country Link
US (3) US9925273B2 (uk)
EP (1) EP3027220A1 (uk)
JP (1) JP6510518B2 (uk)
KR (1) KR20160060634A (uk)
CN (1) CN105722534B (uk)
AR (1) AR097161A1 (uk)
AU (1) AU2014296219A1 (uk)
CA (1) CA2919701A1 (uk)
HK (1) HK1225621A1 (uk)
IL (1) IL243860A0 (uk)
MX (1) MX2016001233A (uk)
PH (1) PH12016500214A1 (uk)
RU (1) RU2679657C2 (uk)
SG (1) SG11201600587VA (uk)
TW (1) TWI646108B (uk)
UA (1) UA118198C2 (uk)
WO (1) WO2015017552A1 (uk)
ZA (1) ZA201708405B (uk)

Families Citing this family (10)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US20130116404A1 (en) 2011-11-08 2013-05-09 Case Western Reserve University Targeted non-invasive imaging probes of egfr expressing cells
WO2015017552A1 (en) 2013-08-01 2015-02-05 Agensys, Inc. Antibody drug conjugates (adc) that bind to cd37 proteins
CN108530518A (zh) * 2017-03-03 2018-09-14 华东师范大学 海兔毒素10类似物及其制备方法和应用
WO2019183633A1 (en) 2018-03-23 2019-09-26 Case Western Reserve Univeristy Psma targeted conjugate compounds and uses thereof
AU2019241978A1 (en) * 2018-03-26 2020-11-05 Regeneron Pharmaceuticals, Inc. Anti-PfRH5 antibodies and antigen-binding fragments thereof
WO2019204364A1 (en) * 2018-04-16 2019-10-24 Avelas Biosciences, Inc. Compositions and methods for the selective delivery of therapeutic and imaging agents
AU2022368385A1 (en) * 2021-10-18 2024-04-11 Daiichi Sankyo Company, Limited Anti-cd37 antibody-drug conjugate
WO2023081230A1 (en) * 2021-11-03 2023-05-11 Adcentrx Therapeutics Inc. Novel auristatin analogs and immunoconjugates thereof
WO2023122228A1 (en) * 2021-12-23 2023-06-29 Adcentrx Therapeutics Inc. Novel auristatin analogs and immunoconjugates thereof
WO2023219121A1 (ja) * 2022-05-12 2023-11-16 アステラス製薬株式会社 抗ｔａａ－抗ｃｄ３多重特異性抗体

Family Cites Families (109)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
NL154598B (nl) 1970-11-10 1977-09-15 Organon Nv Werkwijze voor het aantonen en bepalen van laagmoleculire verbindingen en van eiwitten die deze verbindingen specifiek kunnen binden, alsmede testverpakking.
US3817837A (en) 1971-05-14 1974-06-18 Syva Corp Enzyme amplification assay
US3939350A (en) 1974-04-29 1976-02-17 Board Of Trustees Of The Leland Stanford Junior University Fluorescent immunoassay employing total reflection for activation
US3996345A (en) 1974-08-12 1976-12-07 Syva Company Fluorescence quenching with immunological pairs in immunoassays
US4307016A (en) 1978-03-24 1981-12-22 Takeda Chemical Industries, Ltd. Demethyl maytansinoids
US4277437A (en) 1978-04-05 1981-07-07 Syva Company Kit for carrying out chemically induced fluorescence immunoassay
US4275149A (en) 1978-11-24 1981-06-23 Syva Company Macromolecular environment control in specific receptor assays
US4256746A (en) 1978-11-14 1981-03-17 Takeda Chemical Industries Dechloromaytansinoids, their pharmaceutical compositions and method of use
JPS55102583A (en) 1979-01-31 1980-08-05 Takeda Chem Ind Ltd 20-acyloxy-20-demethylmaytansinoid compound
JPS55162791A (en) 1979-06-05 1980-12-18 Takeda Chem Ind Ltd Antibiotic c-15003pnd and its preparation
JPS5645483A (en) 1979-09-19 1981-04-25 Takeda Chem Ind Ltd C-15003phm and its preparation
EP0028683A1 (en) 1979-09-21 1981-05-20 Takeda Chemical Industries, Ltd. Antibiotic C-15003 PHO and production thereof
JPS5645485A (en) 1979-09-21 1981-04-25 Takeda Chem Ind Ltd Production of c-15003pnd
US4366241A (en) 1980-08-07 1982-12-28 Syva Company Concentrating zone method in heterogeneous immunoassays
WO1982001188A1 (en) 1980-10-08 1982-04-15 Takeda Chemical Industries Ltd 4,5-deoxymaytansinoide compounds and process for preparing same
US4450254A (en) 1980-11-03 1984-05-22 Standard Oil Company Impact improvement of high nitrile resins
US4315929A (en) 1981-01-27 1982-02-16 The United States Of America As Represented By The Secretary Of Agriculture Method of controlling the European corn borer with trewiasine
US4313946A (en) 1981-01-27 1982-02-02 The United States Of America As Represented By The Secretary Of Agriculture Chemotherapeutically active maytansinoids from Trewia nudiflora
JPS57192389A (en) 1981-05-20 1982-11-26 Takeda Chem Ind Ltd Novel maytansinoid
US4486414A (en) 1983-03-21 1984-12-04 Arizona Board Of Reagents Dolastatins A and B cell growth inhibitory substances
US4816567A (en) 1983-04-08 1989-03-28 Genentech, Inc. Recombinant immunoglobin preparations
US4970198A (en) 1985-10-17 1990-11-13 American Cyanamid Company Antitumor antibiotics (LL-E33288 complex)
US4676980A (en) 1985-09-23 1987-06-30 The United States Of America As Represented By The Secretary Of The Department Of Health And Human Services Target specific cross-linked heteroantibodies
US4880935A (en) 1986-07-11 1989-11-14 Icrf (Patents) Limited Heterobifunctional linking agents derived from N-succinimido-dithio-alpha methyl-methylene-benzoates
US5079233A (en) 1987-01-30 1992-01-07 American Cyanamid Company N-acyl derivatives of the LL-E33288 antitumor antibiotics, composition and methods for using the same
WO1988007089A1 (en) 1987-03-18 1988-09-22 Medical Research Council Altered antibodies
US4816444A (en) 1987-07-10 1989-03-28 Arizona Board Of Regents, Arizona State University Cell growth inhibitory substance
US4975278A (en) 1988-02-26 1990-12-04 Bristol-Myers Company Antibody-enzyme conjugates in combination with prodrugs for the delivery of cytotoxic agents to tumor cells
US5677425A (en) 1987-09-04 1997-10-14 Celltech Therapeutics Limited Recombinant antibody
US4978944A (en) 1987-10-20 1990-12-18 Telefind Corporation Paging receiver with dynamically programmable channel frequencies
US5770701A (en) 1987-10-30 1998-06-23 American Cyanamid Company Process for preparing targeted forms of methyltrithio antitumor agents
US5606040A (en) 1987-10-30 1997-02-25 American Cyanamid Company Antitumor and antibacterial substituted disulfide derivatives prepared from compounds possessing a methyl-trithio group
US5053394A (en) 1988-09-21 1991-10-01 American Cyanamid Company Targeted forms of methyltrithio antitumor agents
FI102355B1 (fi) 1988-02-11 1998-11-30 Bristol Myers Squibb Co Menetelmä yhdistävän välikappaleen omaavien antrasykliini-immunokonjugaattien valmistamiseksi
US5476996A (en) 1988-06-14 1995-12-19 Lidak Pharmaceuticals Human immune system in non-human animal
US5223409A (en) 1988-09-02 1993-06-29 Protein Engineering Corp. Directed evolution of novel binding proteins
US5076973A (en) 1988-10-24 1991-12-31 Arizona Board Of Regents Synthesis of dolastatin 3
US5530101A (en) 1988-12-28 1996-06-25 Protein Design Labs, Inc. Humanized immunoglobulins
US4978744A (en) 1989-01-27 1990-12-18 Arizona Board Of Regents Synthesis of dolastatin 10
FR2646438B1 (fr) 1989-03-20 2007-11-02 Pasteur Institut Procede de remplacement specifique d'une copie d'un gene present dans le genome receveur par l'integration d'un gene different de celui ou se fait l'integration
US4879278A (en) 1989-05-16 1989-11-07 Arizona Board Of Regents Isolation and structural elucidation of the cytostatic linear depsipeptide dolastatin 15
US4986988A (en) 1989-05-18 1991-01-22 Arizona Board Of Regents Isolation and structural elucidation of the cytostatic linear depsipeptides dolastatin 13 and dehydrodolastatin 13
DE3920358A1 (de) 1989-06-22 1991-01-17 Behringwerke Ag Bispezifische und oligospezifische, mono- und oligovalente antikoerperkonstrukte, ihre herstellung und verwendung
US5208020A (en) 1989-10-25 1993-05-04 Immunogen Inc. Cytotoxic agents comprising maytansinoids and their therapeutic use
CA2026147C (en) 1989-10-25 2006-02-07 Ravi J. Chari Cytotoxic agents comprising maytansinoids and their therapeutic use
US5138036A (en) 1989-11-13 1992-08-11 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Isolation and structural elucidation of the cytostatic cyclodepsipeptide dolastatin 14
US6657103B1 (en) 1990-01-12 2003-12-02 Abgenix, Inc. Human antibodies derived from immunized xenomice
US5427908A (en) 1990-05-01 1995-06-27 Affymax Technologies N.V. Recombinant library screening methods
US6172197B1 (en) 1991-07-10 2001-01-09 Medical Research Council Methods for producing members of specific binding pairs
GB9015198D0 (en) 1990-07-10 1990-08-29 Brien Caroline J O Binding substance
US5661016A (en) 1990-08-29 1997-08-26 Genpharm International Inc. Transgenic non-human animals capable of producing heterologous antibodies of various isotypes
US5625126A (en) 1990-08-29 1997-04-29 Genpharm International, Inc. Transgenic non-human animals for producing heterologous antibodies
ES2108048T3 (es) 1990-08-29 1997-12-16 Genpharm Int Produccion y utilizacion de animales inferiores transgenicos capaces de producir anticuerpos heterologos.
US5633425A (en) 1990-08-29 1997-05-27 Genpharm International, Inc. Transgenic non-human animals capable of producing heterologous antibodies
US5545806A (en) 1990-08-29 1996-08-13 Genpharm International, Inc. Ransgenic non-human animals for producing heterologous antibodies
ATE297465T1 (de) 1991-11-25 2005-06-15 Enzon Inc Verfahren zur herstellung von multivalenten antigenbindenden proteinen
ES2227512T3 (es) 1991-12-02 2005-04-01 Medical Research Council Produccion de anticuerpos contra auto-antigenos a partir de repertorios de segmentos de anticuerpos fijados en un fago.
US5622929A (en) 1992-01-23 1997-04-22 Bristol-Myers Squibb Company Thioether conjugates
ZA932522B (en) 1992-04-10 1993-12-20 Res Dev Foundation Immunotoxins directed against c-erbB-2(HER/neu) related surface antigens
WO1993022332A2 (en) 1992-04-24 1993-11-11 Board Of Regents, The University Of Texas System Recombinant production of immunoglobulin-like domains in prokaryotic cells
EP0752248B1 (en) 1992-11-13 2000-09-27 Idec Pharmaceuticals Corporation Therapeutic application of chimeric and radiolabeled antibodies to human B lymphocyte restricted differentiation antigen for treatment of B cell lymphoma
US6034065A (en) 1992-12-03 2000-03-07 Arizona Board Of Regents Elucidation and synthesis of antineoplastic tetrapeptide phenethylamides of dolastatin 10
US5635483A (en) 1992-12-03 1997-06-03 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Tumor inhibiting tetrapeptide bearing modified phenethyl amides
US5410024A (en) 1993-01-21 1995-04-25 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Human cancer inhibitory pentapeptide amides
US5780588A (en) 1993-01-26 1998-07-14 Arizona Board Of Regents Elucidation and synthesis of selected pentapeptides
US6214345B1 (en) 1993-05-14 2001-04-10 Bristol-Myers Squibb Co. Lysosomal enzyme-cleavable antitumor drug conjugates
US5773001A (en) 1994-06-03 1998-06-30 American Cyanamid Company Conjugates of methyltrithio antitumor agents and intermediates for their synthesis
US5530097A (en) 1994-08-01 1996-06-25 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Human cancer inhibitory peptide amides
US5504191A (en) 1994-08-01 1996-04-02 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Human cancer inhibitory pentapeptide methyl esters
US5521284A (en) 1994-08-01 1996-05-28 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Human cancer inhibitory pentapeptide amides and esters
US5554725A (en) 1994-09-14 1996-09-10 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Synthesis of dolastatin 15
US5599902A (en) 1994-11-10 1997-02-04 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Cancer inhibitory peptides
US5663149A (en) 1994-12-13 1997-09-02 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Human cancer inhibitory pentapeptide heterocyclic and halophenyl amides
US5869046A (en) 1995-04-14 1999-02-09 Genentech, Inc. Altered polypeptides with increased half-life
US6121022A (en) 1995-04-14 2000-09-19 Genentech, Inc. Altered polypeptides with increased half-life
US5714586A (en) 1995-06-07 1998-02-03 American Cyanamid Company Methods for the preparation of monomeric calicheamicin derivative/carrier conjugates
US5712374A (en) 1995-06-07 1998-01-27 American Cyanamid Company Method for the preparation of substantiallly monomeric calicheamicin derivative/carrier conjugates
WO1997023243A1 (en) 1995-12-22 1997-07-03 Bristol-Myers Squibb Company Branched hydrazone linkers
US6130237A (en) 1996-09-12 2000-10-10 Cancer Research Campaign Technology Limited Condensed N-aclyindoles as antitumor agents
ES2290964T3 (es) 1996-10-15 2008-02-16 The Regents Of The University Of California Modelos animales de la evolucion del cancer de prostata humano.
US6239104B1 (en) 1997-02-25 2001-05-29 Arizona Board Of Regents Isolation and structural elucidation of the cytostatic linear and cyclo-depsipeptides dolastatin 16, dolastatin 17, and dolastatin 18
US6277375B1 (en) 1997-03-03 2001-08-21 Board Of Regents, The University Of Texas System Immunoglobulin-like domains with increased half-lives
EP1724282B1 (en) 1997-05-21 2013-05-15 Merck Patent GmbH Method for the production of non-immunogenic proteins
US6194551B1 (en) 1998-04-02 2001-02-27 Genentech, Inc. Polypeptide variants
GB9809951D0 (en) 1998-05-08 1998-07-08 Univ Cambridge Tech Binding molecules
US6323315B1 (en) 1999-09-10 2001-11-27 Basf Aktiengesellschaft Dolastatin peptides
US6586251B2 (en) 2000-10-31 2003-07-01 Regeneron Pharmaceuticals, Inc. Methods of modifying eukaryotic cells
US7105348B2 (en) 2000-10-31 2006-09-12 Regeneron Pharmaceuticals, Inc. Methods of modifying eukaryotic cells
US6596541B2 (en) 2000-10-31 2003-07-22 Regeneron Pharmaceuticals, Inc. Methods of modifying eukaryotic cells
ATE378403T1 (de) 2000-11-30 2007-11-15 Medarex Inc Transchromosomale transgen-nagetiere zur herstellung von humänen antikörpern
US6884869B2 (en) 2001-04-30 2005-04-26 Seattle Genetics, Inc. Pentapeptide compounds and uses related thereto
US20030083263A1 (en) 2001-04-30 2003-05-01 Svetlana Doronina Pentapeptide compounds and uses related thereto
US6441163B1 (en) 2001-05-31 2002-08-27 Immunogen, Inc. Methods for preparation of cytotoxic conjugates of maytansinoids and cell binding agents
US20090068178A1 (en) * 2002-05-08 2009-03-12 Genentech, Inc. Compositions and Methods for the Treatment of Tumor of Hematopoietic Origin
EP2357006B1 (en) 2002-07-31 2015-09-16 Seattle Genetics, Inc. Drug conjugates and their use for treating cancer, an autoimmune disease or an infectious disease
EP1391213A1 (en) 2002-08-21 2004-02-25 Boehringer Ingelheim International GmbH Compositions and methods for treating cancer using maytansinoid CD44 antibody immunoconjugates and chemotherapeutic agents
BR122018071968B8 (pt) 2003-11-06 2021-07-27 Seattle Genetics Inc conjugado de anticorpo-droga, composição farmacêutica, artigo de manufatura e uso de um conjugado de anticorpo-droga
JP4942643B2 (ja) 2004-03-02 2012-05-30 シアトル ジェネティックス， インコーポレイテッド 部分的に付加された抗体およびそれらの結合体化方法
RU2346702C2 (ru) 2004-03-26 2009-02-20 Пфайзер Продактс Инк. Применение антител к ctla-4
US7691962B2 (en) 2004-05-19 2010-04-06 Medarex, Inc. Chemical linkers and conjugates thereof
NZ580115A (en) 2004-09-23 2010-10-29 Genentech Inc Cysteine engineered antibody light chains and conjugates
SI1912675T1 (sl) 2005-07-25 2014-07-31 Emergent Product Development Seattle, Llc zmanjšanje števila celic B z uporabo molekul, ki se specifično vežejo na CD37 in CD20
WO2007140371A2 (en) * 2006-05-30 2007-12-06 Genentech, Inc. Antibodies and immunoconjugates and uses therefor
PE20090499A1 (es) 2007-08-09 2009-05-18 Boehringer Ingelheim Int Anticuerpos anti-cd37
NO331080B1 (no) * 2010-01-29 2011-09-26 Nordic Nanovector As Radioimmunkonjugater, farmasøytiske sammensetninger og kit omfattende det samme og anvendelse derav
MX338932B (es) * 2010-03-12 2016-05-06 Immunogen Inc Moleculas de union cd37 y sus inmunoconjugados.
CA2830338C (en) 2011-04-01 2016-11-15 Wyeth Llc Antibody-drug conjugates
RU2658438C2 (ru) 2011-12-13 2018-06-21 Нордик Нановектор Аса Химерное терапевтическое антитело нн1 против cd-37
WO2015017552A1 (en) * 2013-08-01 2015-02-05 Agensys, Inc. Antibody drug conjugates (adc) that bind to cd37 proteins

Also Published As

Publication number Publication date
AU2014296219A1 (en) 2016-02-25
JP2016532688A (ja) 2016-10-20
KR20160060634A (ko) 2016-05-30
WO2015017552A1 (en) 2015-02-05
TW201536803A (zh) 2015-10-01
JP6510518B2 (ja) 2019-05-08
AR097161A1 (es) 2016-02-24
ZA201708405B (en) 2018-12-19
MX2016001233A (es) 2016-10-28
US20160051694A1 (en) 2016-02-25
EP3027220A1 (en) 2016-06-08
US9925273B2 (en) 2018-03-27
CN105722534B (zh) 2019-05-31
RU2016107096A3 (uk) 2018-08-23
RU2016107096A (ru) 2017-09-06
US20210145979A1 (en) 2021-05-20
SG11201600587VA (en) 2016-02-26
US10646583B2 (en) 2020-05-12
IL243860A0 (en) 2016-04-21
PH12016500214A1 (en) 2016-04-25
TWI646108B (zh) 2019-01-01
HK1225621A1 (zh) 2017-09-15
CA2919701A1 (en) 2015-02-05
RU2679657C2 (ru) 2019-02-12
US11633500B2 (en) 2023-04-25
CN105722534A (zh) 2016-06-29
US20180236096A1 (en) 2018-08-23

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US11634503B2 (en) Antibody drug conjugates (ADC) that bind to 158P1D7 proteins
TWI764324B (zh) 與191p4d12蛋白結合之抗體藥物共軛物(adc)
US8309093B2 (en) Antibody drug conjugates (ADC) that bind to 24P4C12 proteins
UA118198C2 (uk) Кон'югат антитіло-лікарський засіб, який зв'язується з білком cd37
AU2023206231A1 (en) Antibody drug conjugates (ADC) that bind to 191P4D12 proteins
EA040898B1 (ru) Конъюгаты антитело-лекарственное средство (adc), которые связываются с белками 158p1d7