UA113094C2 - Спосіб одержання аутологічного фібринового гелю для стимуляції регенерації кісткових і м'яких тканин і зниження інтенсивності запальних процесів - Google Patents

Спосіб одержання аутологічного фібринового гелю для стимуляції регенерації кісткових і м'яких тканин і зниження інтенсивності запальних процесів Download PDF

Info

Publication number
UA113094C2
UA113094C2 UAA201501207A UAA201501207A UA113094C2 UA 113094 C2 UA113094 C2 UA 113094C2 UA A201501207 A UAA201501207 A UA A201501207A UA A201501207 A UAA201501207 A UA A201501207A UA 113094 C2 UA113094 C2 UA 113094C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
fibrin gel
enzyme
obtaining
blood plasma
bone
Prior art date
Application number
UAA201501207A
Other languages
English (en)
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed filed Critical
Priority to UAA201501207A priority Critical patent/UA113094C2/uk
Publication of UA113094C2 publication Critical patent/UA113094C2/uk

Links

Landscapes

  • Medicines Containing Material From Animals Or Micro-Organisms (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)

Abstract

Винахід стосується ортопедії, травматології та хірургії і може бути використаний для стимуляції регенерації кісткових і м'яких тканин і зниження інтенсивності прояву запальних процесів шляхом використання аутологічного фібринового гелю при його нанесенні на уражену ділянку. Аутологічний фібриновий гель одержують одностадійно при взаємодії плазми крові пацієнта з активатором протромбіну - ферментом екамуліном, виділеним з отрути змії ефи багатолускової, в присутності іонів кальцію.

Description

Винахід належить до медицини, а саме до ортопедії, травматології та хірургії, і може бути використаний для стимуляції регенерації кісткових і м'яких тканин і зниження інтенсивності прояву запальних процесів. Аутологічний фібриновий гель дозволяє знизити алерго- та імуногенність, що підвищує ефективність лікування. У контактну ділянку вводять аутологічний фібриновий гель, утворений із плазми крові пацієнта та активатора протромбіну - ферменту екамуліну з отрути ефи багатолускової.
Відомо про використання в клінічній практиці композицій на основі біополімерів (желатину, колагену, фібрину та ін.) і поліефірів (етилового, н-бутилового, 2-октилового, 2-ціанакрилового), які мають гемостатичні та репараційні властивості. Однак у цих композитів є ряд недоліків: значне зниження здатності до склеювання в середовищі черевної порожнини, подразливість тканин від окремих видів адгезивів, які містять формальдегідні компоненти (1-41.
Відомо про використання фібринового клею як хірургічного адгезиву чи гемостатичного агента в вигляді спеціальних наборів, що містять концентрований фібриноген, отриманий з плазми крові донорів, у поєднанні з білюовим активатором тваринного походження, таким як тромбін чи батроксобін, для одержання гетерологічного фібринового клею (5-81.
Основними недоліками препаратів, виготовлених з плазми крові донорів, є можливість розвитку алергічних реакцій на чужорідні білки, небезпека передачі гематогенних інфекцій (гепатити В, С та ВІЧ-інфекція), складність виготовлення і використання: багатостадійність, багатокомпонентність, довготривала попередня підготовка білкового препарату можливість спонтанної полімеризації фібриногену у флаконі.
Найближчим аналогом аутологічного фібринового гелю є фібриновий герметик, отриманий з аутологічної крові |9Ї, виготовлення якого проводять шляхом отримання концентрату фібриногену з плазми крові пацієнта або карантинизованої плазми крові одного донора. В подальшому до отриманого концентрату додають необхідні компоненти (тромбін, кальцію хлорид, апротинін) та отримують фібриновий герметик. Основними недоліками цього способу є використання великих об'ємів крові (60-150 мл), що обмежує використання герметику у дітей та хворих із порушеннями системи гемостазу, складність виготовлення (багатостадійність), можливість передачі гематогенних вірусних інфекцій з препаратом тромбіну (гепатит В, С та
ВІЧ-інфекція), складність визначення виходу фібриногену, що пов'язано зі збереженням умов
Зо стерильності. Крім того, для нанесення фібринового герметика на контактну ділянку необхідний спеціальний пристрій - двосекційний шприц.
Відомо, що регенерація кісток при захворюванні та переломах кісток відбувається ефективніше за присутності біологічно активних низькомолекулярних білкових компонентів плазми крові |101І.
Задачею винаходу, що заявляється, є: створити простий у виконанні одностадійний спосіб одержання аутологічного вірус-безпечного фібринового гелю (далі - фібринового гелю) для клінічного використання безпосередньо перед застосуванням в ортопедії, травматології й хірургії з використанням набору для одержання фібринового гелю.
Задачу винаходу, що заявляється, вирішують шляхом взаємодії плазми крові пацієнта з ферментом екамуліном як (активатором протромбіну) в присутності іонів кальцію, що забезпечує утворення тромбіну в плазмі крові та, в свою чергу, приводить до перетворення фібриногену на фібрин з утворенням фібринового гелю, який має адгезивні властивості; та включенням до набору для одержання фібринового гелю необхідних стерильних компонентів: ліофілізованого ферменту екамуліну, розчину кальцію хлориду та фізіологічного розчину.
Фібриновий гель з власної плазми крові пацієнта сприяє зупиненню кровотечі, регенерації кісткових і м'яких тканин, знижує інтенсивність запальних процесів, виключає небезпеку інфікування, відторгнення та загрозу алергічних реакцій, забезпечує неантигенність та відсутність подразнюючої дії, відзначається високим ступенем моделювання ураженої поверхні тканин та високою щільністю прилягання до них, простотою нанесення аплікації. Виконання способу одержання фібринового гелю потребує незначної кількості крові пацієнта - 5-20 мл; швидкість утворення фібринового гелю залежить від кількості ферменту екамуліну (0,10-1,00 мг), доданого до плазми крові, час його утворення триває від 50 до 100 с.
Екамулін - фермент, який виділяють з отрути змії ефи багатолускової Е. тийіздоатацизв (11.
Фермент екамулін - ліофілізована порошкоподібна речовина білого кольору, легко розчинна в воді, є активатором протромбіну.
Для приготування аутологічної композиції фібринового гелю спочатку одержують плазму з крові пацієнта, до якої додають розчин ферменту екамуліну та розчин кальцію хлориду; суміш обережно перемішують та вносять безпосередньо на уражену поверхню.
Набір для одержання фібринового гелю включає стерильні компоненти: ліофілізований бо фермент екамулін; розчин кальцію хлориду; фізіологічний розчин.
Приклад 1. Спосіб одержання фібринового гелю.
Для отримання аутологічної плазми крові безпосередньо перед застосуванням фібринового гелю проводять забір крові пацієнта з вени вакутайнером у кількості 5-20 мл в залежності від розмірів ураженої зони; кров центрифугують на препаративній центрифузі загального призначення протягом 10 хв. з прискоренням 1200-1400 9, потім плазму крові, яка знаходиться в супернатанті, переносять у пластикову пробірку.
Для одержання фібринового гелю до стерильної пробірки, що містить 1 мл аутологічної плазми крові, при температурі (2025) "С додають 0,1 мл розчину ферменту екамуліну в фізіологічному розчині концентрації 0,15 мг/мл та 0,1 мл розчину кальцію хлориду концентрації 5 96. Через 6025 с від моменту додавання ферменту екамуліну суміш переносять на уражену зону, розподіляючи її рівномірно, де час утворення фібринового гелю від моменту змішування компонентів складає (70210) с. За необхідності час утворення фібринового гелю може бути змінений шляхом використання іншої кількості ферменту екамуліну.
Вихід - кількісний: з 1,0 мл плазми крові отримують 1,2 мл фібринового гелю.
Приклад 2.
Одержання фібринового гелю проводять, як описано в Прикладі 1, але при цьому додають 0,1 мл розчину ферменту екамуліну в фізіологічному розчині концентрації 1,0 мг/мл. Через 4055 с від моменту додавання ферменту екамуліну суміш переносять на уражену зону, розподіляючи її рівномірно, де час утворення фібринового гелю при такій концентрації екамуліну від моменту змішування компонентів складає (505) с.
Вихід - кількісний: з 1,0 мл плазми крові отримують 1,2 мл фібринового гелю.
Приклад 3.
Одержання фібринового гелю проводять, як описано в Прикладі 1, але при цьому додають іншу кількість ферменту екамуліну, а саме: 0,1 мл розчину ферменту екамуліну в фізіологічному розчині концентрації 0,10 мг/мл. Через 80410 с від моменту додавання ферменту екамуліну суміш переносять на уражену зону, розподіляючи її рівномірно, де час утворення фібринового гелю при такій концентрації ферменту екамуліну від моменту змішування компонентів складає (90-10) с. Вихід - кількісний: з 1,0 мл плазми крові отримують 1,2 мл фібринового гелю.
Приклад 4. Стимуляція репаративного остеогенезу та зниження інтенсивності запальних
Зо процесів при застосуванні фібринового гелю.
Апробацію способу, що заявляється, проводять на кролях віком 7 місяців та вагою 2 кг.
Досліди проводять на моделі перелому променевої кістки шляхом проведення остеотомії діафіза променевої кістки.
Всіх експериментальних тварин після моделювання перелому поділяють на дві групи: дослідну та контрольну. Тваринам дослідної групи після проведення остеосинтезу перед накладанням швів на м'які тканини в зону перелому наносять композицію для одержання фібринового гелю через 40-60 с після змішування компонентів. При нанесенні фібринового гелю на місце перелому відмічають його високу адгезивність та щільність прилягання до ураженої поверхні. Тварин контрольної групи залишають без нанесення фібринового гелю на область перелому.
Згідно з клінічними та рентгенологічними даними, на 3-ю добу після остеотомії у всіх тварин спостерігають виражені ознаки запальної реакції операційних ран, зокрема набряк, почервоніння та болючість травмованих тканин. Тварини не опираються на травмовані кінцівки.
Рентгенологічно констатують поперечні переломи з добре вираженою лінією фрактури (фіг. 1, 2). Лізису країв кісткових уламків не спостерігають. Реакції з боку ендо- та периоста відсутні.
На 18-у добу після остеотомії в тварин дослідної групи відмічають відсутність ознак запалення, рентгенологічно спостерігають помірну періостальну реакцію зони перелому, утворення сполучнотканинного мозоля з добре вираженими процесами остеосклерозу (мінералізації) (фіг. 3), тварини повністю опираються на кінцівку.
Натомість у тварин контрольної групи на цей термін після остеотомії відмічають виражену набряклість м'яких тканин (фіг. 4) та помірну їх болючість при пальпації. Рентгенологічно відмічають масивну, нерівномірну періостальну реакцію, локалізовану поза зоною дефекту.
Спостерігають слабко виражені тканинно-специфічні структури в ділянці дефекту з початковими етапами їх мінералізації.
При застосуванні фібринового гелю на уражених тканинах живого організму відмічають його неантигенність, відсутність подразнюючої дії на прилеглі тканини, високий ступінь моделювання ураженої поверхні, простоту аплікації швидке утворення водо- та повітронепроникного желеподібного гелю.
Інтенсивне зниження запального процесу в місці застосування аутолітичного фібринового гелю, порівняно з контролем, свідчить про відсутність подразнювальної та імуностимулюючої дії гелю, що заявляється.
Таким чином, показано, що застосування фібринового гелю, що заявляється, стимулює репаративні процеси остеогенезу та сприяє зниженню запального процесу.
Приклад 5. Стимуляція регенерації тканин печінки.
Операцію поводять методом лапаротомії на безпородних собаках. На латеральній стороні правої долі печінки роблять розріз довжиною 4 см та глибиною 0,8-1 см. У контролі після зупинки кровотечі накладають вузлові шви з кетгуту (фіг. 5). У досліді собаці перед закриттям черевної порожнини на рану печінки наносять композицію для одержання фібринового гелю через 30-40 с після змішування компонентів (фіг. б).
За тваринами ведуть спостереження та проводять релапаротомію на 6-у добу для аналізу стану швів. Головною відмінною ознакою рани печінки собаки в досліді на 6-у добу після операції є адгезія сальника до поверхні рани в випадку використання фібринового гелю (фіг. 7).
Сальник зростається з капсулою печінки тонкою смужкою лише в ділянці розрізу та легко відпрепаровується, залишаючи незначні ерозивні дефекти капсули печінки та капілярну кровотечу, яка зупиняється самостійно. Візуально паренхіма печінки в зоні поверхні рани суттєво не відрізняється від здорової. У даній ділянці на поверхні вже починає проглядатися типовий органний малюнок, а сама вона набуває темно-червоного кольору. Лише по лінії розрізу під самою капсулою проглядається тоненька (близько 1 мм) світла смужка, що свідчить про помірний розвиток сполучної тканини. Шви слабко візуалізуються, їх можна помітити лише за "втисненнями" на капсулі печінки.
У контролі адгезивних явищ з боку очеревини чи сальника собаки не спостерігається (фіг. 8).
Проте відмічається більш потужна сполучнотканинна реакція, яка яскраво виражена з боку капсули печінки. Так, остання суттєво потовщена не тільки вздовж місця розрізу, а й виходить за межі накладених швів та повністю покриває їх зверху, у зв'язку з чим має випинання над поверхнею в місцях зав'язаних вузлів. Поряд з цим паренхіма печінки навколо травмованої ділянки має світліший колір, що свідчить про суттєвий розвиток післяопераційного запального процесу та пов'язані з ним дегенеративно-дистрофічні зміни гепатоцитів. Органний малюнок у
Зо цій ділянці не проглядається. Поряд з цим, добре візуалізовуються й самі шви, які в даний період знаходяться лише на початковій стадії їх резорбції. При цьому навколо них відмічається потужна сполучнотканинна реакція.
Таким чином, макроморфологічна характеристика загоєння рани печінки свідчить, що застосування фібринового гелю сприяє швидкому загоєнню рани печінки, в основному, за рахунок активації паренхіматозного регенеративного потенціалу та щонайменше сполучнотканинного. При цьому фібриновий гель обмежує та помірно знижує розвиток посттравматичної запальної реакції що візуально свідчить про значно меншу зону дистрофічних уражень.
Приклад 4. Набір інгредієнтів для одержання фібринового гелю, що заявляється.
При виконанні способу, що заявляється, використовують набір для одержання фібринового гелю з 10 мл плазми крові, до якого входять наступні стерильні компоненти: - ліофілізований фермент екамулін у флаконах -0,10; 0,15; 1,00 мг; - фізіологічний розчин в ампулі - 1,0 мл; З ампули; - розчин кальцію хлориду концентрації 5 95 в ампулі - 1,0 мл; З ампули.
У флакон з ліофільно висушеним ферментом екамуліном вносять 0,1 мл фізіологічного розчину; реагент готовий для використання через 20 хв. після розчинення.
Таким чином, створено новий оригінальний одностадійний спосіб одержання аутологічного фібринового гелю для стимуляції регенерації кісткових і м'яких тканин і зниження інтенсивності запальних процесів у людини і тварини з використанням набору для одержання аутологічного фібринового гелю.
Перевагами способу, що заявляється, є: - одностадійність одержання фібринового гелю з плазми крові пацієнта безпосередньо перед клінічним застосуванням, що значно спрощує технологію та скорочує час його одержання порівняно з аналогами; - невеликий за об'ємом відбір крові пацієнта - 10-20 мл (проти 60-150 мл, як у найближчому аналогу). - швидке утворення водо- та повітронепроникного аутологічного фібринового гелю на ураженій поверхні (45-100 с від моменту змішування компонентів); - інфекційна безпечність завдяки використанню ферменту екамуліну як активатора 60 протромбіну (замість тромбіну, як в аналогах);
- неантигенність та відсутність подразнюючої дії аутологічного фібринового гелю на прилеглі тканини; - простота нанесення аплікації, високий ступінь моделювання ураженої поверхні, висока щільність прилягання до тканин фібринового гелю; - стимулювання регенерації кісткових і м'яких тканин та зниження інтенсивності запальних процесів людини та тварини; - використання набору для одержання аутологічного фібринового гелю.
Аутологічний фібриновий гель може бути рекомендований для застосування в ортопедії, травматології, хірургії.
Джерела інформації: 1. Истранов Л.П., Абоянц Р.К., Истранова Е.В. Местньюе гемостатические средства на основе коллагена Хирургия - 2006. - Т. 08, Мо 2. - С. 4-8. Авторское свидетельство РФ Мо 725289 от 31.07.1975 г.; патент РФ Мо 2156140 от 17.11.1999 г. 2. Попов В.А., Сиротинкин Н.В., Головаченко В.А. Латексньій тканевой клей и его применениєе в хирургии. - Полимерь и медицина. - 2006. - 1. - б. 25-26. 3. ВО 2157243, опубл. 10.10.2000. 4. ВО 2242987, опубл. 27.12.2004. 5. Раї. 05 8491564, дшу 23, 2013. 6. Арр. 05 20130299407 АТ, Мом.14, 2013. 7. Пат. ЮА 10419, опубл. 25.12.1996. 8. ВО 2193868, опубл. 10.12.2002 р. 9. Пат. ВО 2143924, опубл. 10.01.2000. 10. О.Л. Гребнева, Д.В. Самусенко, М.А. Ковинька, С.Н. Лунева. Компоненть! фракционированной плазмь крови и их роль в механизме оптимизации репаративного остеогенеза // Гений ортопедии. - 2013. - Мо 2. - б. 102-105. 11. Соловьев Д.А., Платонова Т.Н., Угарова Т.П. Вьіделениє и характеристика зкамулина - активатора протромбина из яда зфьї многочешуйчатой Еспів тийіздатаїйив5. // Биохимия. - 1996. - Т.61. - вьпп. 6. - С. 1094-1105.
Коо)

Claims (2)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб одержання аутологічного фібринового гелю шляхом взаємодії плазми крові з ферментом у присутності іонів кальцію, який відрізняється тим, що проводять взаємодію аутологічної плазми крові з ферментом екамуліном.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що аутологічну плазму крові людини чи тварини змішують із розчином ферменту екамуліну концентрації 0,10-1,00 мг/мл при об'ємному співвідношенні 1:0,1, додаючи 0,1 мл розчину кальцію хлориду концентрації 5 95.
З. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що використовують набір для одержання аутологічного фібринового гелю, який містить стерильні компоненти: - ліофілізований фермент екамулін у флаконах, мг -0,01;:50,15; 1,00; - розчин кальцію хлориду концентрації 5 9о в ампулах, мл - 1,0; - фізіологічний розчин у ампулах, мл - 1,0.
UAA201501207A 2015-02-13 2015-02-13 Спосіб одержання аутологічного фібринового гелю для стимуляції регенерації кісткових і м'яких тканин і зниження інтенсивності запальних процесів UA113094C2 (xx)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAA201501207A UA113094C2 (xx) 2015-02-13 2015-02-13 Спосіб одержання аутологічного фібринового гелю для стимуляції регенерації кісткових і м'яких тканин і зниження інтенсивності запальних процесів

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAA201501207A UA113094C2 (xx) 2015-02-13 2015-02-13 Спосіб одержання аутологічного фібринового гелю для стимуляції регенерації кісткових і м'яких тканин і зниження інтенсивності запальних процесів

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA113094C2 true UA113094C2 (xx) 2016-12-12

Family

ID=58044257

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201501207A UA113094C2 (xx) 2015-02-13 2015-02-13 Спосіб одержання аутологічного фібринового гелю для стимуляції регенерації кісткових і м'яких тканин і зниження інтенсивності запальних процесів

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA113094C2 (uk)

Cited By (1)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
WO2021194461A1 (en) * 2020-06-22 2021-09-30 Palladin Instytute Of Biochemistry Of The National Academy Of Sciences Of Ukraine The method of production of a haemostatic agent and a haemostatic agent for major bleeding control

Cited By (1)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
WO2021194461A1 (en) * 2020-06-22 2021-09-30 Palladin Instytute Of Biochemistry Of The National Academy Of Sciences Of Ukraine The method of production of a haemostatic agent and a haemostatic agent for major bleeding control

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Thorn et al. Autologous fibrin glue with growth factors in reconstructive maxillofacial surgery
JP4666764B2 (ja) 血漿から安定で、長期型のトロンビンを調製するための装置および方法、並びにこれにより形成されたトロンビン
RU2104701C1 (ru) Способ ввода фибринового сгустка (его варианты) и комплект средств для ввода (его вариант)
DE69433939T2 (de) Hämostatisches pflaster
JP2018164757A (ja) 単独でまたはヒアルロン酸と組み合わせて、多血小板血漿(prp)または骨髄遠心分離液(centrate)(bmc)を調製するための新しい規格化および医療デバイス
US20040197319A1 (en) Wound healing composition derived from low platelet concentration plasma
Fattahi et al. Clinical applications of fibrin sealants
Valbonesi Fibrin glues of human origin
DK165169B (da) Anvendelse af stoffer fra blodplader til fremstilling af topiske saarhelingsmidler
Say et al. Is platelet-rich plasma injection an effective choice in cases of non-union?
WO2017117996A1 (zh) 一种外科止血生物制品及其使用方法
ES2216323T3 (es) Medicina para promover la cicatrizacion y que contiene trombocitos.
JPH02129224A (ja) フィブリンの製造法
JP2016514716A (ja) 組織の再生および創傷の治療のための植え込み型製剤、それらの製剤化方法、および該植え込み型製剤を用いる患者の治療方法
Burnouf et al. Blood‐derived biomaterials: fibrin sealant, platelet gel and platelet fibrin glue
Silberstein et al. An autologous fibrinogen‐based adhesive for use in otologic surgery
KR102260452B1 (ko) 흡수성 체내용 지혈조성물의 제조방법 및 그에 따라 제조된 지혈조성물
CA2787883A1 (en) Method for improved fibrin sealing
ES2362430T3 (es) Composiciones de osteoblastos de fibrina mezclada semi-solidificada para aglutinación de fractura ósea y su procedimiento de fabricación.
US11744917B2 (en) Tissular formulation or adhesive obtained from a blood composition containing platelets, and method for the preparation of said formulation
UA113094C2 (xx) Спосіб одержання аутологічного фібринового гелю для стимуляції регенерації кісткових і м'яких тканин і зниження інтенсивності запальних процесів
WO2004011023A1 (de) Thrombingenerierfähige und thrombinhältige pharmazeutische wirkstoffzubereitungen und arzneimittel
Goczyńska et al. Fibrin glues—the current state of knowledge
Burnouf Blood-derived, tissue engineering biomaterials
RU2820448C2 (ru) Тканевая композиция или адгезив, полученные из композиции крови, содержащей тромбоциты, и способ приготовления указанной композиции