UA107428C2 - Спосіб одержання перитонеального кетгуту із серозних покривів великої рогатої худоби - Google Patents

Abstract

Винахід належить до гетерогенних препаратів, а саме кетгуту, отриманого із тканин великої рогатої худоби, який може бути використаним у відновлюваній і пластичній хірургії. Спосіб одержання перитонеального кетгуту полягає у тому, що очеревину, що знята зі сліпої кишки тварини після її забою, промивають у проточній воді, замочують у 3% розчині формаліну 1-5 діб, після чого очеревину знову промивають у проточній воді протягом 10-12 хв. і розтягують на чистому, знежиреному спиртом, протертому сухим папером, гладкому склі до повного зникнення зморщок біоматеріалу, потім розтягнену очеревину розрізають гострим лезом на смуги шириною 0,2-, котрі закручують у нитки і фіксують на рамках для висушування в натягненому положенні на 10-15 хв, після чого готовий сухий кетгут занурюють у 3% розчин формаліну на 2-3 дні, далі його переносять у 75% спирт на 20-24 години для видалення залишків формальдегіду, при цьому спирт замінюють 2 рази, потім кетгут піддають променевій стерилізації або зберігають у 75% спирті.

Description

Винахід належить до гетерогенних препаратів, а саме кетгуту, отриманого із тканин великої рогатої худоби, який може бути використаним у відновлюваній і пластичній хірургії.

Шовний матеріал - загальна назва матеріалів, що використовується для накладання хірургічних швів або перев'язки судин. Як шовний матеріал з давніх пір застосовували волокна жил худоби, волосся, шовкові і бавовняні нитки, металеву проволоку та ін.

Необхідність пошуку нових біологічних препаратів обумовлено затребуваністю їх у медицині, збільшенням кількості синтетичних матеріалів і їх високою ціною, також відсутністю достовірних даних про віддалені результати їх застосування.

Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є процес виробництва кетгуту із м'язового шару і підслизової основи тонкого кишечника вівці, що включає більш ніж 10 операцій (1). Сировина, що надходить із м'ясокомбінату (сухе і мокросолоне) піддають обробці розчином поташу (карбонатом калію), однократній механічній обробці шкребками, розрізають на стрічки і відблюють у розчині пергідролю і їдкого натру, скручують у нитки, які потім полірують, знежирюють бензином або ефіром, стерилізують хімічними реагентами, наприклад йодвмісними, та пакують.

Однак кетгутові нитки викликають помірне асептичне запалення оточуючих м'яких тканин і мають спроможність викликати сенсибілізацію організму в цілому. Імпригнація кетгуту сріблом, хромом, йодом не лишає його антигенних властивостей і спроможності викликати запальну реакцію зі створенням лігатурних нориць. Надмірна інфікованість висхідної сировини обумовлює забрудненість вироблених ниток, незважаючи на складну і багатоступінчасту стерилізацію їх ще в процесі виробництва. Крім того, білкова основа кетгуту утруднює його стерилізацію термічним способом у зв'язку із руйнуванням нитки. Тому його стерилізують хімічними агентами і гамма-променями.

В основу винаходу поставлено задачу розробки нового шовного матеріалу - персонального кетгуту із серозної оболонки сліпої кишки великого рогатого скота після його забою, який є простим і рентабельним у виготовленні, з унікальними властивостями, має високу міцність, пластичність, пружність і широкий діапазон застосування.

Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, очеревину, що знята зі сліпої кишки тварини після її забою, промивають у проточній воді, замочують у З 95 розчині формаліну

Зо 1-5 діб, після чого очеревину знову промивають у проточній воді протягом 10-12 хв. і розтягують на чистому, знежиреному спиртом, протертому сухим папером, гладкому склі до повного зникнення зморщок біоматеріалу, потім розтягнену очеревину розрізають гострим лезом на смуги шириною 0,2-4,0 см, котрі закручують у нитки і фіксують на рамках для висушування в натягненому положенні на 10-15 хв., після чого готовий сухий кетгут занурюють у З 95 розчин формаліну на 2-3 дня, далі його переносять у 75905 спирт на 20-24 години для видалення залишків формальдегіду, при цьому спирт замінюють 2 рази, потім кетгут піддають променевій стерилізації або зберігають у 75 95 спирті.

Спосіб виконується наступним чином.

Біологічні матеріали із очеревини сліпої кишки великої рогатої худоби можливо охарактеризувати наступним чином: - простота і рентабельність виготовлення; - велика можливість фабрикації в необмеженій кількості; - добре і тривале зберіганням; - портативність; - висока міцність, пластичність, пружність; - висока стійкість до різних реагентів, частково до високої температури; - прискорена стерилізація різними методами; - спроможність до розсмоктування; - біологічна активність; - гемостатичні властивості; - широкий діапазон застосування.

Для виготовлення перитонеального кетгуту за заявленим способом використовували вісцеральну очеревину сліпої кишки великої рогатої худоби. Всі види хірургічного матеріалу створювалися в результаті висушування після виготовлення їх із свіжої (відразу після забою тварини) очеревини, яку попередньо обробляли 3 95 водяним розчином формаліну 1-5 діб, промивали проточною водою протягом 10-12 хвилин, розтягували на чистому гладкому склі біоматеріал, розрізали розтягнену очеревину на смуги шириною 0,2-4,0 см, котрі закручували у нитки і фіксували на рамках для висушування, потім занурювали у З 95 розчин формаліну на 2-3 дні, далі переносили у 75 95 спирт на 20-24 години для видалення залишків формальдегіду, бо потім кетгут піддавали променевій стерилізації або зберігали у 75 95 спирті.

Важливі властивості одержаної вісцеральної очеревини для практичного застосування: - висока міцність, пластичність, пружність; - спроможність до розсмоктування (варіабельність часу розсмоктування залежить від характеру і терміну обробки матеріалу); - біологічна активність (виступає як стимулятор регенеративних процесів і процесів обміну речовин); - варіабельність різних фізико-хімічних властивостей в залежності від виду обробки; - гемостатичні властивості очеревини при операціях на паренхіматозних органах.

Вказані вище властивості дають широкий діапазон застосування препаратів у різних областях медицини. Особлива увага була приділена практичному застосуванню у: а) відновлювальній хірургії; - при опіках; - при великих дефектах шкірного покриву; - у судинній хірургії; - у травматології; - у торакальній і абдомінальній хірургії.

Проведені дослідження перитонеальних препаратів на фізико-механічні властивості показали, що отриманий за заявленим способом кетгут із серозних покривів великої рогатої худоби характеризується високою міцністю і еластичністю. Встановлено, що розривне навантаження дорівнює 3-4 кг/мм".

Визначаючи товщину перитонеального кетгуту, вдалося встановити, що нитка, виготовлена із смужки тотальної очеревини шириною 1 см, відповідає фабричному кетгуту Мо 3, із смужки шириною 2 см - кетгуту Мо 5, а із смужки завширшки З см - кетгуту Мо 6.

Експериментами на тваринах доведено, що строки розсмоктування перитонеального матеріалу варіюють у досить широких межах, що залежить як від характеру і тривалості їх обробки, так і умов застосування. Отримані дані свідчать, що матеріал, виготовлений із формалінізованої очеревини, відрізняється від щойно виготовленого (не консервованого формаліном) більш повільними темпами розсмоктування.

Препарати, виготовлені із заявленого біоматеріалу (кетгут, пластини, тубуси, кільця і

Зо манжетки для пластичної і судинної хірургії, штифти для остеосинтезу та ін.), характеризуються малим травматизмом тканин, про що свідчить переважання проліферативних і пластичних процесів над деструктивними і ексудативними. Результати гістологічного дослідження дозволяють зробити висновок, що перитонеальні препарати володіють високою пластичністю і малим ступенем чужорідності. Одним із позитивних властивостей даного матеріалу є безмежна тривалість зберігання, без втрати його властивостей. Ця якість дозволяє мати хірургічний матеріал практично у необмеженій кількості.

Позитивною якістю перитонеальних препаратів кетгуту (пластин, тубусів, штифтів для остеосинтезу та ін.) є простота їх технологічної обробки, а також стерилізації. Нові препарати являють собою особливу цінність, так як вони дозволяють спростити, перестроїти або укорінити в хірургічній практиці складні методи оперативних втручань, завдяки чому оперативні втручання стануть досяжними більш широкому колу хірургів. Перитонеальні препарати слід розглядати не тільки як пластичний матеріал, але й як біогенні стимулятори репаративних процесів. Вказуючи на біологічні властивості нових препаратів, необхідно звернути увагу на гемостатичні властивості, котрі проявлялися при проведенні операцій на паренхіматозних органах в експерименті. Під час оперативних втручань висікалися сегменти печінкової тканини, селезінки, нирки, підшлункової залози, ранова поверхня накривалася пластиною, виготовленою із вісцеральної очеревини, знятої з кишки великої рогатої худоби, краї пластини при цьому фіксувалися в декількох місцях вузловими швами з використанням кетгуту. Незважаючи на великі кровоточиві поверхні оперованих органів, після прикриття їх пластинами, кровотеча досить швидко припинялася. Вторинних кровотеч в жодному випадку не відбувалося.

Таким чином, у порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення дозволяє отримати перитонеальний кетгут з унікальними властивостями, а саме - міцність, надійність, довготривалість у використанні, економічність за рахунок високої якості матеріалу, що дозволить оптимізувати репаративні процеси в рані та в оточуючих її тканинах, скоротити число ускладнень у ранньому післяопераційному періоді та термін перебування хворого на стаціонарному лікуванні.

Джерело інформації:

Богданов А. Кетгут, его производство и применение. М., - 1930 г.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Спосіб одержання перитонеального кетгуту із серозних покривів великої рогатої худоби шляхом промивання та обробки їх формаліном, який відрізняється тим, що вісцеральну очеревину, що знято зі сліпої кишки тварини після її забою, промивають у проточній воді, замочують у З 95 розчині формаліну 1-5 діб, після чого очеревину знову промивають у проточній воді протягом 10-12 хв. і розтягують на чистому, знежиреному спиртом, протертому сухим папером, гладкому склі до повного зникнення зморщок біоматеріалу, потім розтягнену очеревину розрізають гострим лезом на смуги шириною 0,2-4,0 см, котрі закручують у нитки і фіксують на рамках для висушування в натягненому положенні на 10-15 хв., після чого готовий сухий кетгут занурюють у З 96 розчин формаліну на 2-3 дні, далі його переносять у 75 95 спирт на 20-24 години для видалення залишків формальдегіду, при цьому спирт замінюють 2 рази, потім кетгут піддають променевій стерилізації або зберігають у 75 95 спирті.