UA67973C2 - Склоподібний неорганічний твердий електроліт і спосіб його одержання - Google Patents

Склоподібний неорганічний твердий електроліт і спосіб його одержання Download PDF

Info

Publication number
UA67973C2
UA67973C2 UA2003077008A UA200377008A UA67973C2 UA 67973 C2 UA67973 C2 UA 67973C2 UA 2003077008 A UA2003077008 A UA 2003077008A UA 200377008 A UA200377008 A UA 200377008A UA 67973 C2 UA67973 C2 UA 67973C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
lithium
glass
temperature
conductivity
solid electrolyte
Prior art date
Application number
UA2003077008A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Other versions
UA67973A (en
Inventor
Олена Мойсеївна Шембель
Елена Мойсеевна Шембель
Олександр Васильович Носенко
Александр Васильевич Носенко
Андрій Михайлович Кваша
Петро Якович Новак
Петр Яковлевич Новак
Original Assignee
Дочірнє Підприємство З Іноземними Інвестиціями "Енер 1" Корпорації "Енер 1 Баттері Компані"
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Дочірнє Підприємство З Іноземними Інвестиціями "Енер 1" Корпорації "Енер 1 Баттері Компані" filed Critical Дочірнє Підприємство З Іноземними Інвестиціями "Енер 1" Корпорації "Енер 1 Баттері Компані"
Priority to UA2003077008A priority Critical patent/UA67973C2/uk
Publication of UA67973A publication Critical patent/UA67973A/uk
Priority to PCT/UA2004/000054 priority patent/WO2005011032A1/ru
Priority to US10/898,134 priority patent/US7351502B2/en
Publication of UA67973C2 publication Critical patent/UA67973C2/uk

Links

Classifications

    • HELECTRICITY
    • H01ELECTRIC ELEMENTS
    • H01MPROCESSES OR MEANS, e.g. BATTERIES, FOR THE DIRECT CONVERSION OF CHEMICAL ENERGY INTO ELECTRICAL ENERGY
    • H01M10/00Secondary cells; Manufacture thereof
    • H01M10/05Accumulators with non-aqueous electrolyte
    • H01M10/052Li-accumulators
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C03GLASS; MINERAL OR SLAG WOOL
    • C03CCHEMICAL COMPOSITION OF GLASSES, GLAZES OR VITREOUS ENAMELS; SURFACE TREATMENT OF GLASS; SURFACE TREATMENT OF FIBRES OR FILAMENTS MADE FROM GLASS, MINERALS OR SLAGS; JOINING GLASS TO GLASS OR OTHER MATERIALS
    • C03C3/00Glass compositions
    • C03C3/04Glass compositions containing silica
    • C03C3/076Glass compositions containing silica with 40% to 90% silica, by weight
    • C03C3/089Glass compositions containing silica with 40% to 90% silica, by weight containing boron
    • HELECTRICITY
    • H01ELECTRIC ELEMENTS
    • H01MPROCESSES OR MEANS, e.g. BATTERIES, FOR THE DIRECT CONVERSION OF CHEMICAL ENERGY INTO ELECTRICAL ENERGY
    • H01M10/00Secondary cells; Manufacture thereof
    • H01M10/05Accumulators with non-aqueous electrolyte
    • H01M10/056Accumulators with non-aqueous electrolyte characterised by the materials used as electrolytes, e.g. mixed inorganic/organic electrolytes
    • H01M10/0561Accumulators with non-aqueous electrolyte characterised by the materials used as electrolytes, e.g. mixed inorganic/organic electrolytes the electrolyte being constituted of inorganic materials only
    • H01M10/0562Solid materials
    • HELECTRICITY
    • H01ELECTRIC ELEMENTS
    • H01MPROCESSES OR MEANS, e.g. BATTERIES, FOR THE DIRECT CONVERSION OF CHEMICAL ENERGY INTO ELECTRICAL ENERGY
    • H01M2300/00Electrolytes
    • H01M2300/0017Non-aqueous electrolytes
    • H01M2300/0065Solid electrolytes
    • H01M2300/0068Solid electrolytes inorganic
    • H01M2300/0071Oxides
    • HELECTRICITY
    • H01ELECTRIC ELEMENTS
    • H01MPROCESSES OR MEANS, e.g. BATTERIES, FOR THE DIRECT CONVERSION OF CHEMICAL ENERGY INTO ELECTRICAL ENERGY
    • H01M6/00Primary cells; Manufacture thereof
    • H01M6/14Cells with non-aqueous electrolyte
    • H01M6/18Cells with non-aqueous electrolyte with solid electrolyte
    • H01M6/185Cells with non-aqueous electrolyte with solid electrolyte with oxides, hydroxides or oxysalts as solid electrolytes
    • HELECTRICITY
    • H01ELECTRIC ELEMENTS
    • H01MPROCESSES OR MEANS, e.g. BATTERIES, FOR THE DIRECT CONVERSION OF CHEMICAL ENERGY INTO ELECTRICAL ENERGY
    • H01M6/00Primary cells; Manufacture thereof
    • H01M6/14Cells with non-aqueous electrolyte
    • H01M6/18Cells with non-aqueous electrolyte with solid electrolyte
    • H01M6/188Processes of manufacture
    • YGENERAL TAGGING OF NEW TECHNOLOGICAL DEVELOPMENTS; GENERAL TAGGING OF CROSS-SECTIONAL TECHNOLOGIES SPANNING OVER SEVERAL SECTIONS OF THE IPC; TECHNICAL SUBJECTS COVERED BY FORMER USPC CROSS-REFERENCE ART COLLECTIONS [XRACs] AND DIGESTS
    • Y02TECHNOLOGIES OR APPLICATIONS FOR MITIGATION OR ADAPTATION AGAINST CLIMATE CHANGE
    • Y02EREDUCTION OF GREENHOUSE GAS [GHG] EMISSIONS, RELATED TO ENERGY GENERATION, TRANSMISSION OR DISTRIBUTION
    • Y02E60/00Enabling technologies; Technologies with a potential or indirect contribution to GHG emissions mitigation
    • Y02E60/10Energy storage using batteries

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Manufacturing & Machinery (AREA)
  • Electrochemistry (AREA)
  • Materials Engineering (AREA)
  • Geochemistry & Mineralogy (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Physics & Mathematics (AREA)
  • Condensed Matter Physics & Semiconductors (AREA)
  • General Physics & Mathematics (AREA)
  • Inorganic Chemistry (AREA)
  • Glass Compositions (AREA)
  • Conductive Materials (AREA)
  • Secondary Cells (AREA)
  • Battery Electrode And Active Subsutance (AREA)

Abstract

Склоподібний неорганічний твердий електроліт для літієвих джерел струму містить, мол. %: 59,55-65 Li2O, 10-20 Li2SО4, 19,85-25 В2О3 і до 0,75 МоО3. Шихту для його синтезу складають з карбонату літію, сульфату амонію, борної кислоти і МоО3. Спосіб одержання склоподібного неорганічного твердого електроліту включає попередню температурну обробку шихти при 140-160 °С протягом 0,5-1 години, а потім при температурі 900-950 °С протягом 20-40 хвилин в умовах кавітаційного перемішування.

Description

Опис винаходу
Винахід відноситься до галузі високоенергоємних хімічних джерел струму, а саме до сполук літіевмісних 2 склоподібних матеріалів, що використовуються як тверді електроліти літієвих хімічних джерел струму (ХДС), працездатних при кімнатних температурах.
Літієві ХДС мають ряд суттєвих переваг і вигідно відрізняються від традиційних джерел струму.
Характеризуються підвищеними значеннями розрядної напруги (від 1,5 до 4,58), питомих енергетичних характеристик, терміну служби, періоду схоронності і широким температурним інтервалом роботи. Питомі 70 характеристики літієвих ХДС, розраховані термодинамічним способом, досягають більш 1000(Вт-год).кг.
Незважаючи на успіхи в розвитку і численні переваги літієвих ХДС назріла необхідність підвищення ефективності їхньої роботи. Зокрема, у даний момент усе ще невирішеними залишаються проблеми росту дендритів літію і втрати ємності при циклуванні літієвого електрода.
Використання твердих неорганічних електролітів (ТЕЛ) дозволить створити літієві ХДС нового покоління з 79 можливістю безпечного перезарядження, розширеним температурним інтервалом і новими типорозмірами. На даний момент велика кількість ТЕЛ визнані придатними для використання в літієвих ХДС.
Літієві вторинні джерела струму з твердим електролітом мають істотні переваги в порівнянні з літієвими вторинними джерелами струму з рідким електролітом.
До їхніх основних переваг можна віднести: - високі питомі характеристики внаслідок можливості використання металевого літію як аноду літій-металевих вторинних батарей; - підвищена безпека при циклуванні літій-металевих вторинних батарей унаслідок відсутності дендритоутворення і коротких замикань між катодом і анодом; - відсутність рідинної фази і, відповідно, можливість надійної герметизації джерела струму; с 29 - можливість виготовлення цілком твердофазних мікробатарей з товщиною до одиниць мікронів. Ге)
Для того щоб реалізувати переваги літієвих джерел струму з твердим електролітом, останні повинні володіти наступними основними властивостями: - високою іонною провідністю по катіонах літію при кімнатних температурах; - низькою електронною провідністю для уникнення запобігання саморозряду джерела струму; о - хімічною стабільністю стосовно матеріалів електродів і продуктів електрохімічних реакцій у процесі їЇч- розряду-заряду джерела струму; - електрохімічною стабільністю в робочому діапазоні напруг циклування джерела струму; Ф - можливістю одержання у виді тонких плівок (для того, щоб із склоподібних матеріалів одержувати тонкі ч- плівки, такі матеріали повинні плавитися і потім затвердівати без деструкції).
Метою даного винаходу є розробка складу твердого неорганічного електроліту, який би задовольняв ї-о пропонованим вимогам.
Висока провідність по іонах літію твердих неорганічних склоподібних матеріалів визначається не тільки значним вмістом оксиду літію в їхніх сполуках, але і підвищеними значеннями вільного об'єму, характерними для « дю склоподібних матеріалів (особливо в загартованому стані). -о
Усі матеріали з катіонною провідністю, що можуть виконувати функцію твердого електроліту в с електрохімічних комірках, можна умовно розділити на кристалічні и аморфні. :з» Серед кристалічних матеріалів, використовуваних для вищевказаної мети, найбільшу цікавість представляє так названий В-глинозем (І і2О.5АЇ»Оз чи І і20.11А15О3), електрична провідність якого складає 5.107См.см"! при 10096 і 5.10-1См.см'! при 3002. Застосування В-глинозему для зазначеної мети обмежено труднощами
Ге») одержання з нього монолітних виробів у вигляді тонких плівок. У першу чергу це зв'язано з інконгруентним характером плавлення кристалічних сполук зазначеного складу, тобто з безповоротною їхньою деструкцією при 7 нагріванні вище температури плавлення (вище 150022), наприклад, при випарюванні у вакуумі. Крім того, (Се) зазначені сполуки характеризуються яскраво вираженою анізотропією. Згідно літературних даних вищевказані 5ор значення провідності спостерігаються лише уздовж осі перпендикулярної головній осі кристалів, в інших їв. напрямках В-глинозем характеризується значно меншою провідністю.
Фе Досить високими значеннями провідності по іонах літію характеризуються також такі кристалічні сполуки як
Ць5О, і ПоУМО,, однак, на думку більшості дослідників, це стосується лише високотемпературних модифікацій зазначених кристалів (21.
Відомий (патент США Мо3911083), у якому описані оксигалогенідні кристалічні катіонні провідники з провідністю по іонах літію близькою до В-глинозему, що характеризуються при цьому набагато більш низькою
ІФ) температурою плавлення. Зокрема, температура плавлення сполуки, що відповідає формулі Гі /870-45СІ, іме) складає всього 8509С, а його провідність при 3009С близька до 102См.см7. Проте висока провідність пропонованих матеріалів досягається лише при високих температурах (дані щодо провідності таких матеріалів 60 при кімнатній температурі в літературі відсутні), тоді як твердий електроліт у першу чергу повинен забезпечувати стабільну роботу в складі ХДС при кімнатній температурі.
Останнім часом широко поширені склоподібні тверді електроліти ІЗ). Завдяки статистичному розподілу структурних елементів у сітці стекол вони характеризуються більш високим ступенем невпорядкованості і підвищеним, у порівнянні з відповідними кристалами, вільним об'ємом (особливо загартованого скла). Ці 65 фактори сприяють збільшенню іонної провідності склоподібних матеріалів.
Всі описані в літературі аморфні тверді електроліти можна умовно розділити на без-кисневі (сульфідні,
галогенидні і т.д.), кисневмісні і змішані.
Літієвмісне сульфідне скло характеризується винятково високими значеннями провідності по іонах літію (згідно літературних даних його провідність при кімнатній температурі досягає 10 7-10См.см"). Характерним недоліком такого скла є складна технологія його одержання, зокрема, синтез сульфідного скла можна здійснювати або в умовах вакууму, або в захисному середовищі. Загальновідома схильність сульфідів до гідролізу обумовлює їх низьку хімічну стійкість. Крім того, при збереженні на повітрі часткове окислення катіонів З2- неминуче повинно привести до збільшення електронної складової провідності стекол такого складу.
Також викликає сумнів електрохімічна стабільність сульфідних ТЕЛ.
Багатолітієві галогенідні й оксигалогенідні стекла досить добре досліджені. Загальноприйняте - введення солей літію в склад літієборатних стекол помітно поліпшує їхню провідність. Зокрема |в патенті США Мо4184015) описані стекла складу 182053-(0,57-0,85)І і20.(0,21-0,57) ІСІ, провідність яких при 10090 складає 6,3.1075 - 1,1.10См.см". Однак, з огляду на той факт, що експлуатація батарей із твердим електролітом повинна /5 здійснюватися при більш низьких температурах, можна зробити висновок, що скло зазначеного складу має недостатньо високу іонну провідність.
Найбільш широко досліджені тверді електроліти на основі оксидних стекол |2, З). Необхідно відзначити, що оксидні стекла в порівнянні з безкисневими мають незаперечну перевагу - хімічну й електрохімічну стабільність. Відповідно їх одержання здійснюють безпосередньо на повітрі. Більшість таких стекол у якості склоутворюючих оксидів містять В2Оз і РОБ, тобто базуються на склоутворюючих системах Н2о - В2Оз їцьО -
Ро»Ов. Для збільшення іонної провідності таких стекол у їх склад вводять кисневмісні солі літію |З). У літературі описане скло складу 0,41 і20.0,21і250,.0,485О035 |4), що застосовували як електроліт ХДС в композиціях з полл етиленоксидом. (У патенті США Мо4184015) наводяться дані про провідність скла складу 0,571 120.0,291 1250,.182О3, що при температурі 1009 складає 2.105См.см"!. Однак для нормальної роботи як с ов твердого електроліту в ХДС при кімнатній температурі провідність цих стекол по іонах літію є недостатньою.
В основу даного винаходу була покладена задача одержання твердого склоподібного неорганічного о електроліту в системі Гі20.1! і250,.82О03 з максимально можливою іонною провідністю, незначною електронною провідністю і високою технологічністю придатного для застосування в літієвих ХДС.
Вирішення поставленої задачі полягало в знаходженні компромісу: з одного боку - для збільшення іонної со провідності ТЕЛ необхідно максимально збільшувати сумарний вміст оксиду літію ((і20), з іншого - для забезпечення стійкості склоподібного стану необхідно було підвищувати вміст склоутворюючого оксиду (В20О3). -
Склоутворення в багатолітійовій межі системи Гі 20.11250,.82О03 мало вивчено. Відповідно до відомого Ф) принципу Роусона в полікомпонентних системах максимальну схильність до склоутворення виявляють сполуки, що лежать поблизу евтектичних крапок на відповідних діаграмах стану. Однак діаграма стану цієї системи також - не вивчена. Для розрахунку сполуки евтектик, що лежать у багатолітієвій межі системи /і20 - 11250, - В»2О3з,і «о температур їхнього плавлення по формулі Шредера-Ле-Шателье були побудовані лінії ліквідусу в псевдобінарних системах "21і120.8О03 - 1Ї.5О; і "3І20.8503 - 1250,". Правомірність використання псевдокомпонентів 21 і20.В2О»з і З 120.82О3 не викликає сумніву, тому що ці кристалічні сполуки лежать поблизу « єдиної в багатолітієвій межі системи І 20 - В2О3з евтектики з температурою плавлення 6502С і характеризуються низькими температурами плавлення (650 і 7152С, відповідно). Псевдокомпонент І 250,4 був обраний на підставі З с проведених термодинамічних розрахунків, що показали найбільшу імовірність його утворення при термообробці "» трикомпонентних сумішей у системі І 20 - І і25О, - В2Оз. " Проведені розрахунки показали, що в системі "Зі і2О.В2О03 - 11250," присутня евтектична сполука з температурою плавлення всього 5082, що включає 65,4мол.9о ЗІі20О.В2О3 і 34,бмол.бю Гі25Оу4. У системі о 35 "21120.825053 - Г125О,)" температура плавлення евтектичної суміші, з 63,9мол.бо 21 120.82О3 і З6б,Тмол.бо І ЗО», складає 5162С. При перерахуванні на компоненти в потрійній системі Гі2О - 1Ї25О, - В2Оз евтектичні сполуки - і містять, мол.уо: 1120 - 66,2; 1250, - 11,65 82503 - 22,1 і ЦЬО - 56,1; 11250, - 15,8; В2О3з - 28,1 відповідно. с Виходячи з результатів проведених розрахунків, думали, що в багатолітієвій частині системи 1120 - І 250, - В2Оз межа сполук, що виявляють максимальну схильність до склоутворення, обмежена усередненою сполукою -і евтектичних сумішей 15 - 1Омол.бо по кожній компоненті, тобто 120 - 50-6Омол.9о; Гі25О) - 10-3ЗОмол.бо; В2Оз - «Фо» 20-3Омол.бо. Результати дослідження склоутворення (температура варіння 900-950 С, час витримки - 0,5 години) представлені на Фіг.1 і досить точно підтверджені розрахунками.
Зокрема, відхилення по вмісту компонентів в експериментально встановленій межі найбільш стійкого склоутворення від розрахункових не перевищували змол.?о.
На підставі результатів, отриманих Бикенкампом при вивченні структури лужноборатних стекол методом (Ф. ЯМР, можна припустити, що в стеклах з настільки низьким вмістом борного ангідриду практично всі катіони бору ко знаходяться в трьохкоординованому стані. При цьому аніонний каркас стекол утворять неполярні структурні групи ІВОЗч1| і ЗО), з якими катіони літію зв'язані тільки через немісткові аніони кисню (дисоційовані катіони во літію). Очевидно, що присутність катіонів літію в структурі стекол переважно в дисоційованому стані поряд з підвищеними значеннями вільного обсягу стекол з такою структурою повинні визначати високі значення провідності останніх по іонах літію. Результати виміру провідності стекол, що заявляються, методом імпедансної спектроскопії в діапазоні частот 1-100кГц підтвердили висловлені припущення (таблиця).
Введення МоО» у кількості до 2мас.9о (0,75мол.о) до складу склоподібного твердого електроліту зі вмістом 65 оксиду літію 6б,7мол.б5, поліпшує його зчеплення з різними підкладками. Цікаво, що при цьому помітно підвищується його ретгеноаморфність, знижується кристализаційна здатність, збільшується іонна провідність,
знижується рівень електронної провідності. Близькі значення термічного коефіцієнта лінійного розширення (ТКЛР) склоподібного електроліту зазначеного складу (А-211.10-7 1/град) і алюмінію (А-220...230.10771/град) дозволяють одержувати погоджені спаї цих матеріалів, що при використанні металевого алюмінію як несущого елементу ХДС дозволить уникнути розтріскування і сколів в тонких плівках твердого електроліту. електролітів у системі Гі20 - Гі28О4 - В203 і їх електропровідність о 5
Сполуки склоподібних твердих електролітів, що заявляються, являють собою оптимальний варіант вирішення задачі підвищення іонної провідності стекол у системі Її 50 - 11250,-82053 при збереженні їхньої технологічності. Тобто, до складу таких стекол входить мінімальна кількість традиційного склоутворювача (В2О3 - 20-ЗОмол.У0), що забезпечує хороші їх варильні і робочі характеристики, але значною мірою знижуючого провідність стекол по іонах літію. Зміна межі вмісту компонентів для стекол, що заявляються, приводить до різкого підвищення їх кристализаційній здатності (ї) погіршенню провідності по іонах літію. с
Результати виміру провідності склоподібного електроліту, що заявляється, методом імпедансної о спектроскопії в діапазоні частот 1-100 кГц підтвердили висловлені припущення.
Найближчим до запропонованого складу і способу одержання склоподібного неорганічного твердого електроліту є рішення, (описане в патенті США Мо4184015) та обране авторами за прототип.
ІВ патенті США Мо4184015)| наводяться дані про спосіб синтезу твердого електроліту (скла) складу о 0,571120.0,2911250,.182О5. Для цього суміш Гі 2СО3 (або ПОН), В2Оз та 11250, піддають термообробці у ча платиновому тиглі при температурі 85022 з подальшим швидким охолодженням у повітрі.
Твердий електроліт складу 0,571 120.0,291 1250,.182О3 (у перерахунку на 10090 б 0,311 120.0,1611250,.0,5382О05), одержаний за прототипом, має недостатню провідність по іонах літію (у їЇч« з5 перерахунку на 259С по наданим даним лише 4.107"См/см), що пояснюється низьким вмістом оксиду літію. со
Задачею винаходу є одержання склоподібного неорганічного твердого електроліту зі значно більшим вмістом оксиду літію у складі (до ббмол.бо |склад 59,551 і20.19,85І і2504.19,858205.0,75Мо0О5)), що призводить до різкого підвищення іонної електропровідності (4,3 109См/см при 252С). При цьому введення до складу « електролітів МоО» дозволяє зберегти їх рентгеноаморфність. Поставлена задача вирішується тим, що склоподібний неорганічний твердий електроліт, що включає компоненти Гі2О, 1250, В2Оз, з шихти на - с основі карбонату літію ц додатково включає МоОз при наступному співвідношенні зазначених компонентів, мол. о: Гі2О - 59,55-65; "» Ма5О,; - 10-20; В2О3з - 19,85-25 і МоО3з - до 0,75 і характеризується величиною іонної провідності при температурі 252С (1,4-4,3).10бСм.см" і температурним коефіцієнтом лінійного розширення (210 -20).107"град", при цьому шихту для їхнього синтезу складають з карбонату літію, сульфату амонію, борної кислоти і МоОз. (22) Поставлена задача вирішується за рахунок того, що в способі одержання склоподібного неорганічного - твердого електроліту з шихти, яка включає карбонат літію, сульфат амонію і борну кислоту, який включає високотемпературну обробку шихти із подальшим швидким охолодженням у повітрі, відповідно до винаходу, іс), температурну обробку шихти провадять у два етапи: попередньо витримують при температурі 140 1609С на -І 20 протязі 0,51 годин, а потім при температурі 900-950 протягом 20-40 хвилин в умовах кавітаційного перемішування. При цьому кавітаційне перемішування здійснюють при частоті 22-44кГц. с» Особливістю способу одержання стекол, що заявляються, є синтез сульфату літію безпосередньо при низькотемпературній (140-16022) термообробці шихти, що включає карбонат літію, сульфат амонію і борну кислоту. Як показали проведені термографічні дослідження, у процесі нагрівання навішення (т-0,2 -0,3г), що 22 містить еквімолярні кількості карбонату літію і сульфату амонію, утворюється матеріал, у якого відсутній
ГФ) виражений ендоефект плавлення при температурі 860-870 (температура плавлення сульфату літію). При 7 цьому стінки платинового тигля покриваються склом, тобто, у мікрокількостях така суміш навіть без борного ангідриду здатна до склоутворення. У процесі нагрівання реактивного сульфату літію будь-якої чистоти такого явища не спостерігається і на термограмі присутній виражений ендоефект плавлення їі 550,. Стекла, що 60 заявляються, зварені із шихти такої якісної сполуки, характеризуються меншою кристалізаційною здатністю, зниженими значеннями щільності і у 1,5-2 рази більш високою провідністю по іонах літію.
В результаті визначення провідності стекол в межах найбільш стійкого склоутворення було встановлено, що їх провідність змінюється в межах 10 -.10См/см. Однак, для вирішення поставленої задачі необхідно 65 Використовувати тільки скловидні тверді електроліти з провідністю не нижче 10бСм/см.
Приклад 1
Скло складу 401250.301 1250,.3082О053 (позамежний склад) При складанні шихти скла використовували карбонат літію, борну кислоту і сульфат амонію марки "ХЧ". Шихту складали з розрахунку на 20г скла і ретельно перемішували без зволоження. Варіння скла здійснювали в два етапи: попередньо тигель з шихтою витримували
В сушильної шафі при температурі 150-109 протягом 1 години, а потім переносили в муфельну піч с температурою 900-9502С і витримували протягом 0,5 години. Перемішування скломаси з метою її гомогенізації здійснювали методом кавітаційного перемішування при частоті 22-44кГц. Готову скломасу виробляли у вигляді тонких лусочок методом прокату через масивні водоохлоджуємі валки. За результатами рентгенофазового аналізу отриманий матеріал рентгеноаморфний.
Електропровідність синтезованого матеріалу, при кімнатній .температурі складала (5-6).105См.см",
ТКЛР-193,3.1077 1/град.
Приклад 2
Скло складу 401 20.401 1250,.2082053 (позамежний склад). Умови варіння і вироблення, спосіб виготовлення зразків для визначення електропровідності аналогічні приведеному в прикладі 1. Візуально структура 75 синтезованого матеріалу грубокристалічна. За результатами рентгенофазового аналізу отриманий матеріал сильно закристалізований.
Електропровідність синтезованого склокристалічного матеріалу при кімнатній температурі складала (1.2).10-7См.см"!, Через низьку технологічність матеріалу інші його властивості не досліджували.
Приклад З
Скло складу 50120.401 1250,.1082053 (позамежний склад). Умови варіння і вироблення, спосіб виготовлення зразків для визначення електропровідності аналогічні приведеному в прикладі 1. Розплав виробляється у виді грубокристалічного матеріалу практично без скляного блиску. За результатами рентгенофазового аналізу отриманий матеріал сильно закристалізований. сч
Електропровідність синтезованого склокристалічного матеріалу при кімнатній температурі складала (3..4).10-7См.см7!. Через низьку технологічність матеріалу інші його властивості не досліджували. о
Приклад 4
Скло складу 601 50.201 і250,.20820О53.
При складанні шихти скла використовували карбонат літію, борну кислоту, сульфат амонію (всі реактиви /-« марки "ХЧ"). Шихту складали з розрахунку на 20г скла і ретельно перемішували без зволоження. Варіння скла їм здійснювали в два етапи: попередньо тигель з шихтою витримували в сушильної шафі при температурі 150-1092С7 протягом 1 години, а потім переносили в муфельну піч с температурою 900-950 і витримували ме) протягом 0,5 години. Перемішування скломаси з метою Її гомогенізації здійснювали методом кавітаційного ї- перемішування при частоті 22-44кГц. Готову скломасу виробляли у виді тонких лусочок методом прокату через масивні водоохлоджуємі валки. За результатами РФА лусочки отриманого матеріалу рентгеноаморфні, у той час о як фазовий склад зразків товщиною 1-2мм представлений в основному склофазою з невеликими включеннями кристалів 2 Ї2ОВ2Оз.
Щільність скла вимірювали методом гідростатичного зважування лусочок у толуолі. При кімнатній « температурі її значення складало "- 2,14г/см 3. 7 70 Через схильність масивних зразків скла до кристалізації його теплове розширення вимірювали на зразках, с приготовлених зі зволожених порошків стекол. За рахунок часткового руйнування часток скла на їхній поверхні з утворювалася плівка, що міцно склеює їх у міцний зразок у процесі висушування при температурі 250 С протягом 1 години. Температурний коефіцієнт лінійного розширення - 207.10771/град (20-2002С), дилатометрична температура початку розм'якшення скла близько 29020.
Ге») Для зразків ТЕЛ різної товщини електропровідність при кімнатній температурі, обмірювана методом імпедансної спектроскопії, складала 3,1.106См.см7. Електронна провідність при 2523 склала 2,А.1072смМ.см7. їх Стійкість скла відносно металевого літію визначали методом дилатометричного температурного аналізу (Се) (ДТА). Зразки для дослідження являли собою запаяні в боксі ампули із сумішшю порошку скла і металевого - 50 літію. При триразовому нагріванні ампул зі швидкістю ТОград./хв. форма і площа ендоефекту при 1702С на кривих ДТА, що відповідає плавленню металевого літію, не змінювалися, що свідчило про відсутність його сб» взаємодії зі склом (Фіг.3). Таким чином, побічно можна вважати, що скло стійке відносно металевого літію.
Приклад 5
Скло складу 601 і20.151І і1250,.2582О53. оо Умови варіння і вироблення, способи виготовлення зразків і методи визначення властивостей аналогічні
Ге! приведеним у прикладі 4. За результатами рентгенофазового аналізу отримане скло абсолютно рентгеноаморфні. ді Температурний коефіцієнт лінійного розширення матеріалу 221 .10-771/град. Електропровідність твердого електроліту при 259С - 1,43.10бСм.см'. За результатами ДТА скло стійке відносно металевого літію (див. бо приклад 4).
Приклад 6
Скло сполуки 651 і20.101І і250,.2582О3.
Умови варіння і вироблення, способи виготовлення зразків і методи визначення властивостей аналогічні приведеним у прикладі 4. За результатами рентгенофазового аналізу отриманий твердий електроліт у цілому б5 рентгеноаморфний.
Температурний коефіцієнт лінійного розширення матеріалу 228,1.10771/град.
Електропровідність твердого електроліту при кімнатній температурі - 2,75.105См.см".
За результатами ДТА скло стійке відносно металевого літію (див. приклад 4).
Приклад 7
Скло складу 651 50.151І і250,.2082С3.
Умови варіння і вироблення, способи виготовлення зразків і методи визначення властивостей аналогічні приведеним у прикладі 4. За результатами рентгенофазового аналізу отриманий ТЕЛ в основному рентгеноаморфний.
Температурний коефіцієнт лінійного розширення матеріалу 214.10-71/град.
Електропровідність такого ТЕЛ при температурі 252С складає 4,90.10См.см".
За результатами ДТА скло стійке відносно металевого літію (див. приклад 4).
Приклад 8. Скло 59,55І 50.19,85І і2504.19,858203.0,75МоО»з (склад, що заявляється). При складанні шихти 75 скла використовували карбонат літію, борну кислоту, сульфат амонію марки і оксид молібдену (МІ) "ХЧ". Шихту складали з розрахунку на 20г скла і ретельно перемішували без зволоження. Варіння скла здійснювали в два етапи: попередньо тигель з шихтою витримували в сушильної шафі при температурі 150-102 протягом 1 години, а потім переносили в муфельну піч с температурою 900-9502С7 і витримували протягом 0,5 години.
Перемішування скломаси з метою Її гомогенізації здійснювали методом кавітаційного перемішування при частоті 20 22-44кГц. Готову скломасу виробляли у виді тонких лусочок методом прокату через масивні водоохлоджуємі валки. За результатами рентгенофазового аналізу і лусочка, і зразки товщиною 1-2мм рентгеноаморфні.
Щільність скла вимірювали методом гідростатичного зважування лусочок у толуолі. При кімнатній температурі її значення складало «2,17г/см 3.
Температурний коефіцієнт лінійного розширення скла складає 211.10771/град, дилатометрична температура Ге 25 початку розм'якшення, - близько 28526. о
Для зразків ТЕЛ різної товщини електропровідність при кімнатній температурі, обмірювана методом імпедансної спектроскопії, складала 4,3.106СмМ.сМ7. Електронна провідність при 2523 склала 3,0.10713См.см".
За результатами ДТА скло стійке відносно металевого літію (див. приклад 4). Результати підтверджуються приведеними графіками. і 30 Фіг.1. Склад ТЕЛ в багатолітієвій межі системи Г2О-550,-В2Оз з провідністю більше 109См/см. -
Фіг.2 Рентгенограми зразків твердих склоподібних електролітів товщиною 1-2мм в системі І і20-І іЇ25О,-В2Оз, отриманих по розробленій схемі. Вміст оксиду літію 66,7мол.оо; "7 - 2.120820» (кр.) о
Фіг.3 Диференційні криві системи "Твердий електроліт (приклад 4) - металевий літій". 1, 2- перше, третє нагрівання; З ,4 - перше, третє охолодження. 3о Список використаної патентної і науково-технічної літератури: ее, 1. 9. Оевзімевіго, О.Нааз. МеїйїаіІ оохіде саШоде таїйегіаїе бог еІесігоспетіса! епегду віогаде // 3.
ЕІесгоспет. ос. - 1990. -137. - с.50-220. 2. Б.И.Бурмакин. Твердье злектролитьі! с проводимостью по катионов щелочньїх металлов. -М.: Наука, 1992. « -264с. 50 З. Зоїід-віаїе бБрайЦегіев: таїйегіаїв адевзідп апа оріітігайоп. / Под ред. Міеп С. і Малі С.А. -Кішмег З с Асадетіс рибіїзпегв, 1994. - 625с.
Із» 4. К.С.Асгаутша!), К.К.Сиріа. Кеміем/у зирегвопіс зоїійде: сотровзіе еїесігоїуФє рпазе - ап омегміеж // 9. ої
Масегіа!| Зсіепсе. -1999, -34. - с.1131-1162. 5. Метес І. О вігикіше рогпіуси зкКеї. - 5ййКаїу, 1971, ву.15, Мо1, 8.75-97.

Claims (1)

  1. - Формула винаходу се) 1. Твердий склоподібний електроліт для літієвих джерел струму, що включає компоненти 1 20, І і25О,, В2О», -І 20 який відрізняється тим, що твердий склоподібний електроліт містить зазначені компоненти при наступному їх сю співвідношенні, мол. о: Гі2О - 55 - 60; 1250, -10 - 25; В2О3 - 20 - 25 і Моб3 - 0 - 2 мас. 95 і характеризується величиною іонної провідності при температурі 2592(14 .. 4,3).109 См.см"! і температурним коефіцієнтом лінійного розширення (210-420).1077 град"", при цьому шихту для їх синтезу складають з карбонату літію, сульфату амонію, борної кислоти й оксиду молібдену (МІ). (Ф) 2. Спосіб отримання твердого склоподібного електроліту для літієвих джерел струму, який відрізняється ГІ тим, що шихту попередньо витримують при температурі 140-1602С протягом 0,5-1 год.
    З. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що варіння твердих склоподібних електролітів проводять при во температурі 900-9502С в умовах кавітаційного перемішування протягом 20 - 40 хвилин.
    4. Спосіб за п. З, який відрізняється тим, що кавітаційне перемішування здійснюють при частоті 22-44 кГц. б5
UA2003077008A 2003-07-25 2003-07-25 Склоподібний неорганічний твердий електроліт і спосіб його одержання UA67973C2 (uk)

Priority Applications (3)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA2003077008A UA67973C2 (uk) 2003-07-25 2003-07-25 Склоподібний неорганічний твердий електроліт і спосіб його одержання
PCT/UA2004/000054 WO2005011032A1 (en) 2003-07-25 2004-07-19 Solid glasslike inorganic electrolyte and method for the production thereof
US10/898,134 US7351502B2 (en) 2003-07-25 2004-07-23 Solid inorganic glassy electrolyte and method of production thereof

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA2003077008A UA67973C2 (uk) 2003-07-25 2003-07-25 Склоподібний неорганічний твердий електроліт і спосіб його одержання

Publications (2)

Publication Number Publication Date
UA67973A UA67973A (en) 2004-07-15
UA67973C2 true UA67973C2 (uk) 2007-04-25

Family

ID=74686853

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2003077008A UA67973C2 (uk) 2003-07-25 2003-07-25 Склоподібний неорганічний твердий електроліт і спосіб його одержання

Country Status (3)

Country Link
US (1) US7351502B2 (uk)
UA (1) UA67973C2 (uk)
WO (1) WO2005011032A1 (uk)

Families Citing this family (9)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US9793525B2 (en) 2012-10-09 2017-10-17 Johnson Battery Technologies, Inc. Solid-state battery electrodes
JP6119469B2 (ja) * 2013-07-05 2017-04-26 株式会社豊田中央研究所 イオン伝導性固体、その製造方法及び固体電池
JP6362371B2 (ja) * 2014-03-18 2018-07-25 公立大学法人大阪府立大学 酸化物系固体電解質及びその用途
JP6575109B2 (ja) * 2015-03-31 2019-09-18 株式会社村田製作所 リチウムイオン伝導体、電極、電池およびその製造方法、ならびに電子機器
JP6763965B2 (ja) 2015-12-21 2020-09-30 ジョンソン・アイピー・ホールディング・エルエルシー 固体電池、セパレータ、電極および製造方法
US10218044B2 (en) 2016-01-22 2019-02-26 Johnson Ip Holding, Llc Johnson lithium oxygen electrochemical engine
CN115312846A (zh) * 2016-06-15 2022-11-08 爱利卡技术有限公司 作为电解质和电极保护层的硼硅酸锂玻璃
GB201814039D0 (en) 2018-08-29 2018-10-10 Ilika Tech Ltd Method
WO2025234589A1 (ko) * 2024-05-10 2025-11-13 주식회사 베이스 전고체 전지용 고체 전해질

Family Cites Families (10)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
NL6814050A (uk) * 1968-10-02 1970-04-06
US3911083A (en) 1972-02-24 1975-10-07 Zink Co John Nitrogen oxide control using steam-hydrocarbon injection
FR2387192A1 (fr) * 1977-04-15 1978-11-10 France Etat Conducteurs cationiques amorphes du lithium
SU1245196A1 (ru) * 1984-12-17 1999-07-10 Институт электрохимии Уральского научного центра АН СССР Твердый электролит для высокотемпературного химического источника тока
US4717690A (en) * 1986-02-12 1988-01-05 Heraeus, Inc. Cermalloy Division Overglaze inks
SU1530033A1 (ru) * 1988-07-20 1999-07-10 Институт электрохимии Уральского отделения АН СССР Твердый электролит с литийкатионной проводимостью
SU1642917A1 (ru) * 1989-10-20 1995-09-27 Институт электрохимии Уральского отделения АН СССР Твердый электролит для химического источника тока
RU2067568C1 (ru) * 1993-07-30 1996-10-10 Научно-исследовательский физико-химический институт им.Л.Я.Карпова Способ получения электропроводного керамического материала
JP2001256997A (ja) * 2000-03-13 2001-09-21 Sanyo Electric Co Ltd リチウム二次電池
KR100513726B1 (ko) * 2003-01-30 2005-09-08 삼성전자주식회사 고체 전해질, 이를 채용한 전지 및 그 고체 전해질의 제조방법

Also Published As

Publication number Publication date
US7351502B2 (en) 2008-04-01
UA67973A (en) 2004-07-15
US20050147890A1 (en) 2005-07-07
WO2005011032A1 (en) 2005-02-03

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Saienga et al. The comparative structure, properties, and ionic conductivity of LiI+ Li2S+ GeS2 glasses doped with Ga2S3 and La2S3
CA2350455C (en) Method of producing negative electrode for lithium secondary cell
Bischoff et al. Ir, Raman, and Nmr Studies of the Short-Range Structures of 0.5 Na2S+ 0.5 [X GeS2+(1–X) PS5/2] Mixed Glass-Former Glasses
JPH1173993A (ja) ガラス−高分子複合電解質及びその製造方法及び電池
JPH05306117A (ja) 非晶質リチウムイオン伝導性固体電解質並びにその合成法
Pershina et al. Extreme behavior of Li-ion conductivity in the Li2O–Al2O3–P2O5 glass system
US20140170505A1 (en) Method of manufacturing lithium ion conductive solid electrolyte and lithium-ion secondary battery
JPS59107942A (ja) イオン伝導性ガラス
WO2014136650A1 (ja) リチウムイオン伝導性ガラスセラミックスの製造方法、リチウムイオン伝導性ガラスセラミックスおよびリチウムイオン二次電池
UA67973C2 (uk) Склоподібний неорганічний твердий електроліт і спосіб його одержання
Zhang et al. Effect of partial substitution of Ta2O5 by Nb2O5 on the glass formation, structure and electrical properties of Li2O-Ta2O5-ZrO2-SiO2 glasses
Seo et al. Structural properties of lithium thio-germanate thin film electrolytes grown by radio frequency sputtering
Martin Glass and glass-ceramic sulfide and oxy-sulfide solid electrolytes
Sadok et al. Effect of Na2SO4 substitution for Na2O on the structural and electrical properties of a sodium borophosphate glass
JPH05310417A (ja) 非晶質リチウムイオン導電性固体電解質およびその製造方法
Yang et al. Regulating the interfacial performance of all-solid-state sodium batteries using lanthanum substitution in a Na3Zr2Si2PO12 solid electrolyte
JPH05306119A (ja) 非晶質リチウムイオン伝導性固体電解質並びにその合成法
CN111653823A (zh) 基于玻纤垂直阵列结构全固态复合电解质及其制备方法
Torres III et al. Effects of lipon incorporation on the structures and properties of mixed oxy-sulfide-nitride glassy solid electrolytes
Padchasri et al. Li-SB Glass-Ceramics: A Novel electrode materials for energy storage technology
Wheaton et al. Glassy solid-state electrolytes for all-solid state batteries
Fadaei et al. The influence of base glass thermal history and heat treatment on the ionic conductivity optimization in Li2O-Al2O3-TiO2-P2O5 glass-ceramics
JPH05306118A (ja) 非晶質リチウムイオン導電性固体電解質およびその製造方法
Cha et al. Crystallization kinetics of lithium–aluminum–germanium–phosphate glass doped with MgO using a non-isothermal method
Yang et al. Electrochemical Stability and Ionic Conductivity of AlF3 Containing Lithium Borate Glasses