UA36064C2 - Спосіб одержання глікозиду, що має кардіотонічну дію - Google Patents

Спосіб одержання глікозиду, що має кардіотонічну дію Download PDF

Info

Publication number
UA36064C2
UA36064C2 UA99105907A UA99105907A UA36064C2 UA 36064 C2 UA36064 C2 UA 36064C2 UA 99105907 A UA99105907 A UA 99105907A UA 99105907 A UA99105907 A UA 99105907A UA 36064 C2 UA36064 C2 UA 36064C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
chloroform
ethyl alcohol
extract
ethanol
mixture
Prior art date
Application number
UA99105907A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Іван Хомич Макаревич
Иван Фомич Макаревич
Юрій Анатольович Черняєв
Юрій Іванович Губін
Юрий Иванович Губин
Віктор Петрович Георгієвський
Виктор Петрович Георгиевский
Жанна Андріанівна Любецька
Жанна Андриановна Любецкая
Наталія Федорівна Маслова
Наталья Федоровна Маслова
Original Assignee
Державне Підприємство "Державний Науковий Центр Лікарських Засобів"
Государственное Предприятие "Государственный Научный Центр Лекарственных Средств"
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Державне Підприємство "Державний Науковий Центр Лікарських Засобів", Государственное Предприятие "Государственный Научный Центр Лекарственных Средств" filed Critical Державне Підприємство "Державний Науковий Центр Лікарських Засобів"
Priority to UA99105907A priority Critical patent/UA36064C2/uk
Publication of UA36064C2 publication Critical patent/UA36064C2/uk

Links

Landscapes

  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)

Abstract

Винахід стосується хіміко-фармацевтичної промисловості, зокрема способу одержання серцевого глікозиду ерихрозиду, який застосовується в медичній практиці для лікування серцево-судинних захворювань. Спосіб включає екстракцію подрібненої трави жовтушника левкойного 96% спиртом етиловим, упарювання до густого екстракту, очистку екстракту шляхом його розчинення в 10-40% спирті етиловому з наступною обробкою одержаного розчину толуолом або ксилолом, екстракцію суми глікозидів спочатку хлороформом, а потім спирто-хлороформною сумішшю з додаванням натрію хлориду, зневоднення спирто-хлороформного розчину сульфатом натрію, упарювання, розчинення в 40% спирті етиловому, очистку суми глікозидів неактивованим оксидом алюмінію, повторну екстракцію хлороформом та спирто-хлороформною сумішшю з додаванням натрію хлориду, зневоднення сульфатом натрію, упарювання, хроматографічне виділення ерихрозиду із очищеної суми глікозидів на активованому оксиді алюмінію з використанням спирто-хлороформних сумішей з додаванням 0,5-2,0% етилацетату, кристалізацію, перекристалізацію і сушіння цільового продукту. Технічний результат, який досягається в разі здійснення винаходу, полягає в збільшенні виходу цільового продукту, спрощенні технологічного процесу, зниженні затрат праці та енергоємності та виключенні високотоксичного реагенту.

Description

Опис винаходу
Винахід відноситься до хіміко-фармацевтичної промисловості, зокрема, до способів одержання серцевого 2 глікозиду ерихрозиду, який застосовують у медичній практиці для лікування серцево-судинних захворювань.
Відомий спосіб одержання серцевих глікозидів, згідно з яким сухе подрібнене листя акокантери отруйної екстрагують 9695 етиловим спиртом до негативної реакції на серцеві глікозиди. Спиртовий екстракт упарюють у вакуумі до густого залишку, який розчиняють в 35906 етиловому спирті, після чого фільтрують через оксид алюмінію (співвідношення густий екстракт-адсорбент 1:5). Адсорбент промивають 35956 спиртом етиловим. З 70 спирто-водного розчину серцеві глікозиди тричі екстрагують хлороформом, а потім тричі сумішшю хлороформу і спирту етилового (2:11). Об'єднаний спирто-хлороформний екстракт промивають двічі дистильованою водою і упарюють у вакуумі, отримують очищену суму глікозидів (11.
Відомий спосіб одержання серцевих глікозидів, згідно з яким екстракт, отриманий при екстракції глікозидів з наперстянки шерстистої 80-9095 етанолом, концентрують у вакуумі. З концентрату, що містить ланатозид С і 79 біля 20-2596 спирту, екстрагують хлорофіли толуолом при перемішуванні з подальшим розподілом фаз.
Водно-спиртову фазу додатково екстрагують толуолом два рази аналогічним способом. Отримують очищений водно-спиртовий розчин, що містить ланатозид С (21.
Відомий спосіб одержання дигоксину, згідно з яким подрібнене листя наперстянки шерстистої зволожують водою з додаванням толуолу і карбонату кальцію і витримують в термостаті 48год при 38-427С. Потім сировину переносять в реактор з мішалкою, додають суміш хлористого метилену-етанолу і хлористого натрію, перемішують, після чого екстракт зливають у ємність сушать безводним сульфатом натрію і упарюють до густого залишку. Упарений екстракт змішують з алюмінію оксидом і сушать на повітрі. В колонку поміщають чистий алюмінію оксид, а потім алюмінію оксид з екстрактом. Промивають колонку спочатку толуолом, а потім хлороформом. Хлороформні здобування упарюють до сухого залишку і нагрівають з толуолом. Після с охолодження толуол декантують, а залишок розчиняють при нагріванні в ацетоні і залишають при 0"С на 4год. Ге)
Кристали дигоксину, що випали, відфільтровують під вакуумом і поміщають в колбу з етилацетатом. Суміш кип'ятять 5хв на водяній бані і фільтрують. Одержані кристали розчиняють у суміші хлористий метилен-етанол (2:1), додають активоване вугілля, фільтрують, упарюють і відділяють критсали, що випали, на фільтрі під вакуумом, після чого сушать на повітрі і одержують чистий дигоксин |З. З
Відомий спосіб одержання дигоксину, згідно з яким подрібнене листя наперстянки шерстистої зволожують Ге) водою і витримують в термостаті 25год при 37-407С. Потім сировину переносять в реактор з мішалкою, додають суміш хлористий метилен-етанол (9:1), перемішують протягом 4год і екстракт відфільтровують на нутч-фільтрі. о
Відфільтровану сировину аналогічним способом екстрагують ще два рази. Об'єднаний екстракт промивають («о дистильованою водою і упарюють. Отриманий густий екстракт розчиняють в формаміді. До розчину додають 3о суміш хлороформ-бензол (2:3), перемішують, відстоюють, потім відділяють хлороформно-бензольний шар. Таку о обробку проводять п'ять разів. З очищеного формамідного розчину дигоксин екстрагують сім разів хлороформом, перемішують і відстоюють. Хлороформний розчин промивають від залишків формаміду три рази водою. Промивні води для екстракції з них дигоксину, що частково в них перейшов, обробляють сумішшю « хлороформ-ізопропанол (4:1,2). Спирто-хлороформний екстракт приєднують до основного хлороформного З 50 розчину і упарюють. Залишок розчиняють в суміші хлороформ-ізопропанол (3:11), додають розчин карбонату с натрію, перемішують і після відстоювання відокремлюють содовий шар. Спирто-хлороформний розчин
Із» промивають дистильованою водою до нейтральної реакції і упарюють. Кубовий залишок розчиняють в ацетоні, додають бензол і згущують при нагріванні на киплячій водяній бані, при цьому дигоксин випадає в осад у вигляді густої маси. Таку очистку з бензолу повторюють ще два рази. Аморфний дигоксин розчиняють в ацетоні, згущують розчин на гарячій водяній бані і залишають розчин на 20хв при 20"С. Кристали дигоксину, що випали, о відфільтровують, промивають ацетоном і висушують. Отриманий технічний дигоксин розчиняють в суміші
Ге») хлороформ-етанол (85:15) і очищають, пропускаючи через шар окису алюмінію. Адсорбат промивають чистим розчинником, а фільтрат згущують під вакуумом, додають гарячий етанол і знов згущують. Кристали дигоксину о відділяють, промивають етанолом і висушують, отримуючи чистий дигоксин. Маточні і бензольні розчини, що б 20 залишилися після отримання аморфного дигоксину, об'єднують, упарюють і отриманий залишок хроматографують на колонці в системі розчинників ацетон-бензол (1:3), етиленгліколь. Як носій стаціонарної
Т» фази застосовують окис алюмінію, який просочують етиленгліколем, змішують з ацетоном-бензолом (1:3), насиченим етиленгліколем, і переносять в колонку. Дигоксин, отриманий з маточних розчинів, розчиняють при нагріванні в суміші ацетон-бензол (1:3), насиченої етилен-гліколем, і наносять на колонку. Елюювання 29 проводять тією ж системою розчинників. Фракції, що містять дигоксин, об'єднують, упарюють, кристалізують з
ГФ) етанолу і додатково отримують чистий дигоксин |41. юю Відомий спосіб одержання ерихрозиду, згідно з яким подрібнену траву жовтушника левкойного екстрагують 9695 спиртом етиловим, екстракт упарюють, переводять у водний розчин, який очищають петролейним ефіром.
Екстракцію глікозидів проводять сумішшю хлороформ-спирт етиловий (2:11), отриманий екстракт упарюють, 60 залишок розчиняють в 50 95 етанолі, етанольний розчин очищають гідроксидом свинцю. З водного розчину суму глікозидів повторно екстрагують сумішшю хлороформ - спирт етиловий (2:11) і отриманий очищений екстракт хроматографують на оксиді алюмінію П ступеня активності. Кристалізують ерихрозид з ацетону-ефіру або ацетону-води. В результаті отримують продукт порівняно низької якості, що пов'язано з можливістю окислення його в сумішах, що використовуються для кристалізації: ацетон-ефір або ацетон-вода |5). бо Найбільш близьким є спосіб одержання еризимозиду (структурного аналога ерихрозиду, що має кардіотонічну активність), згідно з яким подрібнене насіння жовтушника обезжирюють бензином: спочатку 10л протягом 2-4 діб, а потім ще 6 разів порціями по бл з інтервалами 10-12год. Після видалення залишків бензину у вакуумі до екстрактору заливають 1Ол 9695 спирту. Через 10-12год екстракт зливають і повторюють спиртову екстракцію ще 8 разів з інтервалами 5-бгод. Екстракт упарюють і охолоджують. До осаду після фільтрування додають бл ацетону, залишають на 4-5год, зливають рідину над осадом, який потім 2 рази промивають ацетоном. Фільтрати і промивний ацетон об'єднують, одержаний розчин згущують, потім промивають 4 рази ефіром до впадіння осаду, який розчиняють у метанолі, додають воду. Водно-метанольний розчин промивають три рази хлороформом і пропускають через колонку з аніонітом. До фільтрату додають 5,0-7,595 хлористого 7/0 натрію і з одержаного розчину шестикратно екстрагують еризимозид сумішшю хлороформ':ізопропіловий спирт (1:11). Об'єднані екстракти упарюють до появи кристалів еризимозиду, які відфільтровують, промивають ефіром.
З маточного розчину одержують додаткову кількість речовини, додаючи в нього ефір. Перекристализовують еризимозид з ізопропілового спирту |б).
До недоліків прототипу слід віднести те, що послідовність і взаємозв'язок технологічних операцій, а також /5 Визначені режими і параметри цього способу не дозволяють досягти одержання цільового продукту з підвищеним виходом за більш короткі терміни. Окрім того, у технологічному процесі прототипу використовують як реагенти вогненебезпечні розчинники, у тому числі і ацетон, який сприяє аутооксидації цільового продукту по альдегідній групі з утворенням еризимозид-19-карбонової кислоти, що має дуже слабку кардіотонічну активність і її присутність негативно впливає на якість цільового продукту.
В основу винаходу поставлене завдання створення способу одержання ерихрозиду з трави жовтушника левкойного шляхом підбору технологічних операцій у такій послідовності і взаємозв'язку і с такими режимами і параметрами, які б забезпечили при зменшенні тривалості технологічного процесу одержання чистого цільового продукту, а також виключення з технології вогненебезпечних розчинників, у тому числі ацетону. Окрім того, ацетон сприяє аутооксидації цільового продукту по альдегідній групі з утворенням еризимозид-19-карбонової сч об Кислоти, що має дуже слабку кардіотонічну активність і її присутність негативно впливає на якість цільового продукту. Тому необхідна його додаткова очистка, що значно знижує вихід. і)
Поставлене завдання вирішується тим, що у способі одержання глікозиду, що має кардіотонічну дію, який включає екстракцію жовтушника 96 95 спиртом етіловим, упарювання екстракту і обробку одержаного густого екстракту з подальшою кристалізацією та перекристалізацією, згідно з винаходом, для екстракції «г зо використовують траву жовтушника левкойного, обробку густого екстракту проводять шляхом розчинення його у 10-40 96 спирті етиловому, очищення одержаного розчину толуолом або ксилолом з подальшою екстракцією ісе) суми глікозидів з розчину хлороформом, потім сумішшю хлороформу і спирту етилового (2:1) після додавання о натрію хлориду, обезводнюванням суміші одержаних екстрактів натрію сульфатом з подальшим упарюванням та очисткою шляхом розчинення у 4095 спирті етиловому, додавання неактивованого алюмінію оксиду і ісе) фільтрацією, повторною екстракцією суми глікозидів з фільтрату хлороформом, потім сумішшю хлороформу і со спирту етилового (2:1) після додавання натрі(ю хлориду, обезводнюванням суміші одержаних екстрактів натрію сульфітом з подальшим упарюванням спирто-хлороформного екстракту, хроматографуванням суми глікозидів на алюмінію оксиді ІІЇ ступеня активності із застосуванням як елюенту суміші хлороформу, спирту етилового та 0,5-2,095 етилацетату, упларюванням фракцій елюату, що містять ерихрозид, та сушкою готового продукту. «
Технічний результат, якого досягають при здійсненні винаходу, полягає у виключенні з технології з с вогненебезпечних розчинників, у тому числі ацетону, який сприяє аутооксидації по альдегідній групі цільового продукту, що значно знижує його вихід, а також у забезпеченні одержання чистого ерихрозиду при зменшенні ;» тривалості технологічного процесу.
Наводимо конкретні приклади здійснення винаходу.
Приклад 1, 4Окг подрібненої трави жовтушника левкойного екстрагують бООл 9695 спирта етилового. 2) Отриманий екстракт упарюють у вакуумі при 507С до одержання густого екстракту, який розчиняють в 40л 1090 спирту етилового. Отриманий спирто-водний розчин очищають від хлорофілів, смол і інших баластних речовин
Ме, толуолом (З рази по 5л). З очищеного розчину хлороформом екстрагують суму глікозидів (2 рази по вл), додають о 7,Бкг натрію хлориду і знов екстрагують (3 рази по 7л) сумішшю хлороформ-спирт етиловий і (2:1).
Спирто-хлороформний екстракт зневоднюють бкг натрію сульфату, потім фільтрують і упарюють у вакуумі при
Ме, 50"С до повного вилучення розчинників. Отриманий залишок розчиняють в 4095 спирті етиловому, додають 1,5кг ї» алюмінію оксиду неактивованого, перемішують і фільтрують. Осад адсорбенту промивають 4095 спиртом етиловим. З фільтрату повторно екстрагують суму глікозидів хлороформом (2 рази по 2,5л), додають 1,Окг натрію хлориду і знов екстрагують сумішшю хлороформ-спирт етиловий ( З рази по 2,5л). Спирто-хлороформний ов екстракт зневоднюють 0,/кг натрію сульфату і упарюють у вакуумі при 50"С. Отриману суму глікозидів хроматографують на алюмінію оксиді ПП ступеня активності, який беруть у співвідношенні 30:11 до ваги суми
Ф) глікозидів, що розділяється. Як елюент використовують суміші хлороформу зі спиртом етиловим (92-70): (8-30) з ка доданням етилацетату у кількості 0,595 від загального об'єму елюенту. Отримані фракції елюату аналізують і ті з них, які містять індивідуальний ерихрозид, об'єднують і упарюють. Потім проводять кристалізацію ерихрозиду: бр отриманий залишок, що містить ерихрозид, розчиняють в спирті метиловому, додають ЗОмл спирту н-бутилового і при нагріванні вилучають з розчину спирт метиловий. Розчин з кристалами, що випали, відстоюють до повної кристалізації ерихрозиду. Отримані кристали відокремлюють, промивають спиртом /н-бутиловим, перекристалізовують аналогічним способом і сушать. Маточні розчини, що містять ерихрозид, об'єднують, хроматографують і кристалізують. Загальний вихід ерихрозиду становить 5,7г. 65 Приклад 2. 4Окг подрібненої трави жовтушника левкойного екстрагують бООл 9695 спирту етилового.
Отриманий екстракт упарюють у вакуумі при 65"7С до отримання густого екстракту, який розчиняють в ЗБбл 2590 спирту етилового. Отриманий спирто-водний розчин очищають від хлорофілів, смол і інших баластних речовин ксилолом (З рази по 5л). З очищеного розчину хлороформом екстрагують суму глікозидів (2 рази по бл), додають б,бкг натрію хлориду і знов екстрагують (З рази по бл) сумішшю хлороформ-спирт етиловий (2:1).
Спирто-хлороформний екстракт зневоднюють 5,5 кг натрію сульфату, потім фільтрують і упарюють у вакуумі при 65"С до повного вилучення розчинників. Отриманий залишок розчиняють в 4095 спирті етиловому, додають 1,5кг алюмінію оксиду неактивованого, перемішують і фільтрують. Осад адсорбенту промивають 4095 спиртом етиловим. З фільтрату повторно екстрагують суму глікозидів хлороформом (2 рази по 2,5л), додають 1,Окг натрію хлориду і знову екстрагують сумішшю хлороформ-спирт етиловий (3 рази по 2,5л). 70 Спирто-хлороформний екстракт зневоднюють 0,7кг натрію сульфату і упарюють у вакуумі при 50"С. Отриману суму глікозидів хроматографують на алюмінію оксиді ІІ ступеня активності, який беруть у співвідношенні 30:1 до ваги суми глікозидів, що розділяється. Як елюент використовують суміш хлороформу зі спиртом етиловим (92-70):(8-30) з доданням етилацетату у кількості 1,095 від загального об'єму елюенту. Отримані фракції елюату аналізують і ті з них, які містять індивідуальний ерихрозид, об'єднують і упарюють. Потім проводять 7/5 Кристалізацію ерихрозиду: отриманий залишок, що містить ерихрозид, розчиняють в спирті метиловому, додають ЗОмл спирту н-бутилового і при нагріванні вилучають з розчину спирт метиловий. Розчин з кристалами, що випали, відстоюють до повної кристалізації ерихрозиду. Отримані кристали відокремлюють, промивають спиртом н-бутиловим, перекристалізовують аналогічним способом і сушать. Маточні розчини, що містять ерихрозид, об'єднують, хроматографують і кристалізують. Загальний вихід ерихрозиду становить 6,ОГг.
Приклад 3. 4Окг подрібненої трави жовтушника левкойного екстрагують бООл 9695 спирту етилового.
Отриманий екстракт упарюють у вакуумі при 807С до одержання густого екстракту, який розчиняють в 20л 4090 спирту етилового. Отриманий спирто-водний розчин очищають від хлорофілів, смол і інших баластних речовин толуолом (З рази по бл). З очищеного розчину хлороформом екстрагують суму глікозидів (2 рази по 4,5л) і додають б,Окг натрію хлориду і знов екстрагують (З рази по 4,5л) сумішшю хлороформ-спирт етиловий (2:1). сч
Спирто-хлороформний екстракт зневоднюють 5кг натрію сульфату, потім фільтрують і упарюють у вакуумі при 80"С до повного вилучення розчинників. Отриманий залишок розчиняють в 4095 спирті етиловому, додають 1,5кг і) алюмінію оксиду неактивованого, перемішують і фільтрують. Осад адсорбенту промивають 4095 спиртом етиловим. З фільтрату повторно екстрагують суму глікозидів хлороформом (2 рази по 2,5л), додають 1,Окг натрію хлориду і знов екстрагують сумішшю хлороформ-спирт етиловий (З рази по 2,5л), Спирто-хлороформний «г зо екстракт зневоднюють 0,/кг натрію сульфату і упарюють у вакуумі при 80"С. Отриману суму глікозидів хроматографують на алюмінію оксиді ІЇЇ ступеня активності, який беруть в співвідношенні 30:1 до ваги суми ісе) глікозидів, що розділяється. Як елюент використовують суміші хлороформу зі спиртом етиловим (92-70):(8-30) з о доданням етилацетату в кількості 2,095 від загального об'єму елюенту. Отримані фракції елюату аналізують і ті з них, які містять індивідуальний ерихрозид, об'єднують і упарюють. Потім проводять кристалізацію ерихрозиду: ісе) з5 Отриманий залишок, що містить ерихрозид, розчиняють в спирті метиловому, додають ЗОмл спирту н-бутилового (се і при нагріванні вилучають з розчину спирт метиловий. Розчин з кристалами, що випали, відстоюють до повної кристалізації ерихрозиду. Отримані кристали відокремлюють, промивають спиртом /н-бутиловим, перекристалізовують аналогічним способом і сушать. Маточні розчини, що містять ерихрозид, об'єднують, хроматографують і кристалізують. Загальний вихід ерихрозиду становить 6,Зг. «
Заявляємим способом отримують серцевий глікозид - ерихрозид в с (38-О-8-ЮО-дигітоксопіранозил-4-0О-8-Ю-ксилопіранозил-5,14-ди-гідрокси-19-оксо-58, 14В-кард-20(22)-єнолид), який застосовується при гострій і хронічній недостатності кровообігу І! і ЇЇ ступеня, при ішемічній хворобі серця. ;» Взаємозв'язок і послідовність технологічних операцій способу, що заявляється, підбір режимів і параметрів повністю забезпечують виконання поставленого у винаході завдання. Використання 9695 спирту етилового як екстрагента при екстракції біологічно активних речовин з трави жовтушника левкойного зумовлено 2) фізико-хімічними властивостями індивідуальної речовини, що виділяється - ерихрозиду. Вибраний екстрагент має селективні властивості відносно цієї речовини, і в той же час інактивує ферменти, які містяться нарівні з
Ме, серцевими глікозидами в рослинній сировині, тим самим виключаючи їх гідролітичне розщеплення. Окрім того, о 9695 спирт етиловий проявляє високу розчинювальну здатність відносно серцевих глікозидів, в тому числі ерихрозиду.
Ме. Упарювання спиртового екстракту до густого проводять з метою підготовки проекстрагованої суміші ї» біологічно активних речовин для подальшого очищення їх від баластних речовин. Розчинення густого екстракту в спирті етиловому концентрації 10-4095 обумовлено необхідністю подальшого очищення толуолом або ксилолом.
Авторами проведені дослідження залежності виходу ерихрозиду від умов проведення стадії очищення від о хлорофілів, смол та інших баластних речовин по заявляемому способу, результати яких наведені у таблиці 1. ю ксилолом від концентрації розчинника густого екстракту щ
Ов отолюлевююту /171111вв пн я ПО о ПО НЯ ння нн По т ПО пн НН п з ПО НЯ б5 25 н-- 85 юю в1111181111111ю юю , й й й но й - й
Результати досліджень, наведені у таблиці 1, свідчать про те, що при здійсненні стадії очистки від баластних речовин відповідно до заявляемого способу, вихід цільового продукту залежить від концентрації спирту етилового. Таким чином, використання спирту етилового 10-4095 як розчинника густого екстракту і обробка отриманого розчину толуолом або ксилолом призводить до значного підвищення виходу цільового /о0 продукту. Застосування спирту етилового у концентрації більше заявляємих значень (4095), призводить до переходу його в толуол або ксилол разом з біологічно активними речовинами, що значно знижує вихід цільового продукту. При використанні спирту етилового у концентрації менше заявляємих значень (1095) значно знижується вихід ерихрозиду через його погану розчинність у водних розчинах.
На стадіях першої і повторної екстракції суми глікозидів з водно-спиртових розчинів використовують /5 спочатку двократну екстракцію хлороформом з метою максимального здобування з водно-спиртового розчину спирту етилового, що містить суму глікозидів. Подальша екстракція з використанням як екстрагента хлороформно-спиртової суміші з попереднім висолюванням натрієм хлоридом сприяє підвищенню виходу суми глікозидів, Зневоднення хлороформно-спиртових екстрактів натрі сульфатом запобігає розкладанню лабільного ерихрозиду (який має у своєму складі 2-дезоксисахара, що здатні гідролізуватися при нагріванні) при го подальшому упарюванні отриманих екстрактів.
Очистку водно-спиртового розчину суми глікозидів від поліфенольних і білкових сполучень здійснюють неактивованим алюмінію оксидом.
Для отримання індивідуальної речовини ерихрозиду з виділеної суми глікозидів у заявляемому способі використовують адсорбційну хроматографію із застосуванням як адсорбенту алюмінію оксиду ЇЇ ступеня сч активності. Експериментальне встановлено, що малоактивний алюмінію оксид (М і ІМ ступеня активності) не дозволяє якісно розділити суму глікозидів (ерихрозид при цьому одержують забрудненим побічним глікозидом (о) глюкодигіфукозидом), а витрати адсорбенту значно збільшуються. Високоактивний (ІІ і ЇЇ ступеня активності) алюмінію оксид міцно адсорбує ерихрозид, що утруднює його подальшу десорбцію і призводить до значних втрат останнього. Таким чином, активність алюмінію оксиду, який застосовують для хроматографування, істотно - зр Впливає на вихід цільового продукту. Для запобігання втрат цільового продукту на цій стадії у заявляемому способі до складу елюенту вводять етилацетат у кількості 0,5-2,095 від загального об'єму елюенту. (Се)
Для отримання об'єктивних даних про втрати цільового продукту при адсорбційному хроматографуванні на о алюмінію оксиді був здійснений експеримент в умовах заявляемого способу: 0,05г глікозиду розчиняють в елюентах різних складів, перемішують з 2г алюмінію оксиду І ступеня активності протягом 1 год. Розчин (Се) відфільтровують, осад промивають 1Омл того ж елюенту і аналізують вміст ерихрозиду в фільтраті. Результати с експерименту наведені у таблиці 2. « - щі Хпоросрорм спиртетиловий 02030020 с лорофором спиртетиловий 8020) 0010 г» в с тткжеттацяу 00000960 с яжетилату 1100001000000022000100956
Ф о Бинязозветилацеатуд 111111оню118611 (о) 50 Дані, наведені у таблиці 2, свідчать, що при хроматографуванні ерихрозиду на алюмінію оксиді із
І» застосуванням як елюенту суміші хлороформу зі спиртом етиловим втрати можуть складати до 4095 за рахунок необоротної сорбції. Додавання ж етилацетату у кількості 0,5-2,095 від загального об'єму елюенту "подавляє" необоротну сорбцію, внаслідок чого вихід ерихрозиду значно підвищується.
Експериментально встановленими є умови кристалізації і перекристалізації, при яких концентрат ерихрозиду, отриманий після хроматографування, розчиняють в спирті метиловому, додають спирт н-бутиловий, потім
ГФ) відганяють метанол і кристалізують ерихрозид із спирту н-бутилового. В цих умовах глікозид, що виділяється, з не зазнає аутооксидації киснем повітря, процес кристалізації відбувається швидко і в повному об'ємі з високою якістю цільового продукту. Проведені дослідження по підбору умов кристалізації ерихрозиду показали, що більшість розчинників, таких як спирти метиловий, пропіловий, ізопропіловий, ізобутиловий, а також діоксан, бо хлороформ, вода і їх суміші виявилися непридатними, оскільки кристалізація ерихрозиду проходила неефективно і з низьким виходом цільового продукту. Трохи кращими були результати, отримані при використанні сумішей ацетон-вода і ацетон-діетиловий ефір. Однак і від цих сумішей довелося відмовитися, оскільки в них спостерігалася досить швидка аутооксідація глікозиду. В середовищі цих розчинників, а також в середовищі галоїдпохідних (хлороформ, дихлоретан, чотирихлористий вуглець) відбувається окислення 65 альдегідної групи ерихрозиду киснем повітря з утворенням ерихрозид-19-карбонової кислоти, яка має дуже слабку кардіотонічну активність і її присутність негативно впливає на якість цільового продукту. Порівняльний аналіз технологічних стадій способу-прототипу і заявляемого способу наведений у таблиці 3.
Таблиця З
Порівняльний аналіз заявляемого способу і способу-прототипу 1. Знежирення подрібненого насіння жовтушника 1. Екстракція подрібненої трави жовтушника левкойного 9695 спиртом етиловим. бензином: спочатку протягом 2-4 діб, потім ще 6 івзі - й разів з інтервалами 10-12год. 2.Упарювання у вакуумі до отримання густого екстракту при 50-807С. 3. Обробка 2. Видалення залишку бензину у вакуумі. густого екстракту. 3. Дев'ятикратна екстракція знежиреної сировини 3.1. Розчинення густого екстракту в 10-4095 спирті етиловому. 9695 спиртом: перший раз з інтервалом 10-12год, потім - через 5-бгод. 3.2. Очистка отриманого розчину шляхом трикратної обробки толуолом або ксилолом. 4. Упарювання екстракту у вакуумі до одержання густого екстракту. 3.3. Двократна екстракція суми глікозидів хлороформом, додавання натрію хлориду, 5. Обробка густого екстракту. подальша трикратна екстракція сумішшю хлороформ-спирт етиловий (2:1) і зневоднення 5.1. Охолодження густого екстракту до випадіння натрію сульфатом. осаду. 5.2. Фільтрація осаду. рац У ідстокванням протягом вод з 3.4. Упарювання отриманого екстракту у вакуумі. 5.4. Об'єднання фільтрату і промивного ацетону з 3.5. Очистка суми глікозидів шляхом розчинення отриманого екстракту в 4095 спирті подальшим упарюванням одержаного розчину. етиловому з подальшою обробкою неактивованим алюмінію оксидом, фільтрація. сем 5.8. Розчинення осаду, що випав, у метанолі з 3.6. Повторна екстракція суми глікозидів з фільтрату: двократна хлороформом, о додаванням води. додавання натрію хлориду і трикратна - сумішшю хлороформу і спирту етилового (2:1) і зневоднення натрію сульфатом. 5.8. Фільтрація промитого розчину на колонці з аніонітом. 3.7. Упарювання одержаного екстракту у вакуумі. 5.9. Додавання до фільтрату 5,0-7,595 хлористого - натрію. 3.8. Хроматографування суми глікозидів на активованому алюмінію оксиді з «о 5.10. Шестикратна екстракція еризимозиду з розчину |(використанням як елюенту суміші хлороформу зі спиртом етиловим (92-70):(8-30) з сумішшю хлороформу та ізопропілового спирту з додаванням до елюенту етилацетату (0,5-2,095) їі подальшим упарюванням одержаних о подальшим об'єднанням одержаних екстрактів. фракцій. 6. Кристалізація еризимозиду. 4. Кристалізація ерихрозиду із суміші метилового та н-бутилового спиртів з (Со) 6.1. Упарювання сухих екстрактів до появи подальшою перекристалізацією і сушкою цільового продукту. со 325 кристалів еризимозиду 6.2. Охолодження кубового залишку. 5. Об'єднання маточних розчинів з подальшим упарюванням, хроматографуванням і кристалізацією ерихрозиду. 7. Виділиння додаткової кількості еризимозиду з Тривалість процесу 6-7 діб. « маточника шляхом додавання до нього ефіру.
Тривалість процесу 9-12 діб. - ц При одержанні ерихрозиду по способу-прототипу в процесі експерименту було встановлено, що вихід п » цільового продукту значно знижується, а тривалість проведення технологічного циклу збільшується.
Таким чином, заявляємий спосіб одержання ерихрозиду з трави жовтушника левкойного дозволяє спростити технологію одержання цільового продукту і досягнути його високого виходу без застосування як реагентів г) вогненебезпечних розчинників, у тому числі ацетону, який сприяє аутооксидації ерихрозиду по альдегідній групі, що значно зменшує його вихід. б ЛІТЕРАТУРА: о 1. Авторское свидетельство СССР Мо1469611, кл. Аб1КЗ5/78. Опубл. 30.03.89. Офиц. бюл. "Открьтия. 5р Мзобретения", 1989, Мо12.
Ме 2. Авторское свидетельство СССР Мо1172560, кл. АбІ1ТКЗ5/78. Опубл. 15.08.85. Офиц. бюл. "Открьтия.
Т» Изобретения", 1985, Мо30. 3. Авторское свидетельство СССР Мо1600041, кл. Аб61КЗ31/70, 35/78. Опубл. 15.10.90. Офиц. бюл. "Открьїтия.
Изобретения", 1990, Мо38. 4. Авторское свидетельство СССР Мо464314, кл. Аб1К27/14. Опубл. 25.03.75. Офиц. бюл. "Открьтия, изобретения, пром. образць, товарньсе знаки", 1975, Мо11.
Ф) 5. И.Ф. Макаревич, М.Я. Тропп, Д.Г. Колесников. Химическое изучение нового сердечного гликозида ко желтушника левкойного. ДАН СССР, 1961, Т.136, Мо3. - С.617. б. Авторское свидетельство СССР Мо296349, кл. АбІ1КЗ35/78. Опубл. 07.03.72. Офиц. бюл. "Открьтия, бо Мзобретения, пром. образць, товарньсе знаки", 1972, Мо9 (прототип).

Claims (1)

  1. Формула винаходу 65 Спосіб одержання глікозиду, що має кардіотонічну дію, який включає екстракцію жовтушника 9695 спиртом етиловим, упарювання екстракту і обробку одержаного густого екстракту з подальшою кристалізацією та перекристалізацією, який відрізняється тим, що для екстракції використовують траву жовтушника левкойного, обробку густого екстракту проводять шляхом розчинення його в 10-4095 спирті етиловому, очищення одержаного розчину толуолом або ксилолом з подальшою екстракцією суми глікозидів з розчину хлороформом, потім сумішшю хлороформу і спитру етилового (2:11) після додавання натрію хлориду, обезводнюванням суміші одержаних екстрактів натрію сульфатом з подальшим його упарюванням та очисткою шляхом розчинення у 4095 спирті етиловому, додаванням неактивованого алюмінію оксиду і фільтрацією, повторною екстракцією суми глікозидів з фільтрату хлороформом, потім сумішшю хлороформу і спирту етилового (2:1) після додавання натрію хлориду, обезводнюванням суміші одержаних екстрактів натрію сульфатом з подальшим упарюванням 7/0 бпирто-хлороформного екстракту, хроматографуванням суми глікозидів на алюмінію оксиді ЇЇ ступеня активності із застосуванням як елюенту суміші хлороформу, спирту етилового та 0,5-2,096 етилацетату, упарюванням фракцій елюату, що містять ерихрозид, та сушінням готового продукту. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних 7/5 Мікросхем", 2003, М 12, 15.12.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. с щі 6) « (Се) «в) (Се) со
    - . и? (95) (о) («в) (о) с» іме) 60 б5
UA99105907A 1999-10-28 1999-10-28 Спосіб одержання глікозиду, що має кардіотонічну дію UA36064C2 (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA99105907A UA36064C2 (uk) 1999-10-28 1999-10-28 Спосіб одержання глікозиду, що має кардіотонічну дію

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA99105907A UA36064C2 (uk) 1999-10-28 1999-10-28 Спосіб одержання глікозиду, що має кардіотонічну дію

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA36064C2 true UA36064C2 (uk) 2003-12-15

Family

ID=74181853

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA99105907A UA36064C2 (uk) 1999-10-28 1999-10-28 Спосіб одержання глікозиду, що має кардіотонічну дію

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA36064C2 (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
JPH029875A (ja) トコフェロール及びトコトリエノールの製造方法
US4248789A (en) Process for producing catechins
JP5778772B2 (ja) センテラアジアチカの抽出物を調製するための方法
Hagihara et al. CRYSTALLINE CYTOCHROME C III. CRYSTALLIZATION OF FISH CYTOCHROME C AND A THIRD METHOD OF PURIFICATION
CA2727986A1 (en) Methods for obtaining cyclopamine
US8710247B2 (en) Process to extract quassinoids
UA36064C2 (uk) Спосіб одержання глікозиду, що має кардіотонічну дію
RU2196600C2 (ru) Способ получения гликозида, обладающего кардиотоническим действием
JPS617285A (ja) 精製サポニン抽出方法
CA1184896A (en) PROCESS FOR THE PURIFICATION OF .beta.-SITOSTEROL ISOLATED FROM THE UNSAPONIFIABLES IN CRUDE SOAP FROM THE SULPHATE CELLULOSE PROCESS
JP2006519184A (ja) 天然資源からのパクリタキセルの改良された単離及び精製プロセス
JP2006519184A5 (uk)
JP2648507B2 (ja) 非極性吸着樹脂の使用下に強心性グリコシドを増量しかつ/または単離する方法
RU2346941C2 (ru) Способ выделения дигидрокверцетина из древесины лиственницы и установка для его осуществления
US4198344A (en) Process for the preparation of polyhydroxylated steroids, lysergol and ergolinic alkaloids
JPS6227074B2 (uk)
US3244696A (en) Extraction of alkaloids from plants of genus holarrhena
JPH05155803A (ja) 天然ビタミンk濃縮物の製造方法
RU2157204C1 (ru) Способ получения платифиллина гидротартрата
RU2153346C1 (ru) Способ получения экдистероидов
RU2138509C1 (ru) СПОСОБ ПОЛУЧЕНИЯ ЭКДИСТЕРОИДОВ РАСТЕНИЯ РОДА SERRATULA αЭКДИЗОНА, βЭКДИЗОНА И ИНОКОСТЕРОНА
SU931188A1 (ru) Способ получени фенольных соединений,обладающих противовоспалительным действием
RU1821213C (ru) Способ получени витогепата
RU2186069C1 (ru) Способ получения технического дигоксина
Yusupova et al. Technologies for Producing Drugs and Biologically Active Additives Based on Ecdysteroids from Plants Rhaponticum Carthamoides, Silene Praemixta, and Ajuga Turkestanica