UA14989U - Technique for applying one-row intestinal suture - Google Patents

Description

Опис винаходу

Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до хірургії і стосується способів формування однорядних 2 кишкових швів і може бути використана при формуванні міжкишкових сполучень.

Відомий спосіб формування однорядного кишкового шва ІА. С., Мо 1076096 В. А 61 В 17/00. Бюл. Мо 8, 1994) при якому нитку послідовно проводять починаючи з серозної поверхні кишкового відрізку через серозно-м'язеву оболонку. Потім через підслизово-м'язевий шар другого кишкового відрізка нитку, потім знову, але в зворотному напрямі, проводять через м'язево-підслизові шари першого кишкового відрізка, виколюють через м'язево-серозні 710 оболонки другого кишкового відрізка, після чого зав'язують вузол.

Однак, відомий спосіб згідно його технології не забезпечує щільний дотик і сполучення м'язево-слизових шарів, не виключає розміщення між ними великої кількості чужорідного тіла (нитки), що сприяє уповільненню регенерації анастомозу.

В основу корисної моделі поставлено завдання забезпечити щільну пошарову адаптацію тканин, які 72 зшиваються, підвищити біологічну і фізичну герметичність анастомозу та прискорити заживлення міжкишкового сполучення.

Поставлене завдання здійснюється способом формування однорядного кишкового шва; що передбачає сполучення порожнистих органів окремими швами без захоплення слизової оболонки і зав'язуванням нитки з боку серозної оболонки, в якому згідно з корисною моделлю нитку проводять через серозну оболонку і частину м'язевого шару однієї сторони, потім через частину м'язевого і підслизового шару другої і підслизово-м'язевий шар першої сторони через зовнішню частину м'язового шару та серозну оболонку другого відрізка, після нього нитку зав'язують.

На фіг.1 зображено момент прошивання та хід голки.

На фіг.2 показано шов після зав'язування лігатури. 29 Запропонований спосіб здійснюється слідуючим чином: відступивши на 0,2-0,Зсм від краю кишки прошивають пу серозно-м'язовий шар однієї сторони 1, 2. Викол здійснюють по його середині, потім тією ж голкою з ниткою роблять вкол по середині м'язового шару другого відрізка, а викол роблять й підслизовому шарі 3. Після нього тією ж голкою з ниткою прошивають підслизовий З і частину м'язевого шару першого відрізка 2, а потім проводять вкол голки з ниткою по середині м'язевих шарів другого відрізка 2 і роблять викол на його серозній о оболонці 1 на 0,2-0,3см від його краю, після чого зав'язують лігатуру. с

Порівняльну оцінку ефективності накладання кишкових швів проведено в експерименті на 30 собаках. При проведенні досліджень враховували фізичну міцність анастомозів, їх біологічну герметичність та процеси о репаративної регенерації. «І

Приклад. Тварину вводили в наркоз шляхом внутрішньо плеврального введення розчину тіопенталу-натрію з 3о розрахунку 40мг/кг. Проводили серединну лапаротомію. Знаходили та виводили в рану петлю тонкої кишки на -- відстані 40см від зв'язки Тпейна, виконували резекцію ділянки тонкої кишки і накладали анастомози по типу "кінець в кінець" - швом за найближчим аналогом та розробленим швом: відступивши на 0,2-0,З3см від краю кишки прошивали серозно-м'язовий шар однієї сторони з виколом по його середині потім через середину « м'язевого шару другого відрізка з виколом в підслизовому шарі. Після цього тією ж голкою з ниткою прошивали З підслизовий і частину м'язевого шару першого відрізка, далі нитку з голююю вколювали по середині м'язевих с шарів другого відрізка і робили викол на його серозній оболонці на 0,2-0,Зсм від краю, після чого зав'язували з» лігатуру з боку серозної сторони кишки. Сформований анастомоз занурювали в черевну порожнину, яку пошарово зашивали.

Через три доби після операції вивчали біологічну герметичність анастомозів за методом А.А. Запорожця (1974).Фізичну герметичність анастомозів вивчали після їх формування на ізольованих відрізках кишки та через - три доби після операції методом пневмопресії В.С. Кипель (1986). Отримані дані приведені в табл. 1, 2. щ» що со 5 со с 60

При проведенні посівів з зони анастомозу через три доби після операції при використанні шва за найближчим аналогом - бактерії висівались з черевної порожнини в слідуючій кількості 4,1х103 КУО/мл, із зони сполучення 2,7х107 КУО/мл. Тоді як при використанні розробленого шва кількість бактерій в очеревинній порожнині 65 складала 2,3Х10 КУО/мл, а з зони анастомозу бактерії були висіяні в кількості 1,9х102 КУО/мл.

Аналогічна картина відмічалась і при вивченні фізичної герметичності. Зразу після формування анастомозів швом за найближчим аналогом фізична герметичність складала 12,6-0,2 кПа, тоді як при формуванні анастомозів розробленим швом зразу після накладання анастомозу фізична герметичність складала 14,6 0,1 кПа. Але через три доби при формуванні анастомозів швом за найближчим аналогом фізична герметичність анастомозів була достовірно менша, ніж при формуванні анастомозів розробленим швом і складала відповідно 6,8--0,2 кПа проти 9,0--0,3 кПа.

Як видно з наведених даних табл. 1, 2 - біологічна і фізична герметичність анастомозів з використанням розробленого шва достовірно вища (р«0,05), ніж при їх формуванні з використанням способу - найближчого аналога.

Процеси репаративної регенерації в анастомозах сформованих запропонованим способом формування однорядного кишкового шва були вивчені в строки 1, 3, 7, 10-15, ЗО діб після операції.

Мікроскопічно було встановлено, що до 10-12 доби наступає повна епітелізація зони швів, набряк повністю зникає. До місячного строку відмічається добре співставлення країв кишки в зоні анастомозу. Рубець тонкий.

Запропонований спосіб формування однорядного шва забезпечує добру пошарову адаптацію стінок, які 75 зшиваються, що створює сприятливі умови для заживления.

Як видно з фіг.1, 2 при накладанні шва за розробленою технологією не настає звуження прозору кишки, що виключає розвиток моторно-евакуаторних порушень.

Проведена експериментальна оцінка показала, що розроблений шов має більш високу біологічну герметичність і не поступається своєю фізичною міцністю відомим швам, загоюється первинним натягом і не викликає деформації.

Розроблений спосіб пройшов клінічну апробацію в клініці у 17 хворих, які були прооперовані з приводу патології кишечнику (поранення кишечнику, защемлена грижа, гостра кишкова непрохідність) з позитивним результатом.

Приклад. Хворий В., 42 роки, водій, госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом проникаюче ножове поранення живота, пошкодження тонкого кишечнику, через 1 годину від моменту травми. Операція - З середньо-серединна лапаротомія. Під час ревізії органів черевної порожнини виявлено до 300 мл крові з домішками кишкового вмісту. На відстані 8Осм від зв'язки Трейца виявлено порушення цілісності тонкої кишки протягом 15см у вигляді множинних отворів до 0,5-1,5см в діаметрі з яких виділяється кишковий вміст.

Враховуючи недоцільність окремого ушивання пошкоджень тонкої кишки, проведена резекція ураженої частини (о) тонкої кишки. Сформований ентеро-ситеро анастомоз "кінець в кінець". Анастомоз формували капроновими співставляючими однорядними кишковими швами, які накладались слідуючим чином: відступивши на 0,2-0,3смМ со від краю кишки прошивали серозно-м'язовий шар однієї сторони з виколом по його середині, потім через (Ге) середину м'язевого шару другого відрізка, з виколом в підслизовому шарі. Після цього тією ж голкою з ниткою прошивали підслизовий і частину м'язевого шару першого відрізка, далі нитку з голкою вколювали по середині З м'язевих шарів другого відрізка і робили викол на його серозній оболонці на 0,2-0,3см від краю, після чого ч зав'язували лігатуру з боку серозної сторони кишки. Після санації та дренування очеревнинної порожнини, Її пошарово зашили наглухо. Післяопераційний період протікав задовільно, без ускладнень. Хворий видужав та був виписаний в задовільному стані. «

Таким чином, розроблений шов під час використання в клініці забезпечує неускладнений перебіг 470 післяопераційного періоду, профілактує ускладнення, пов'язані з технологією формування анастомозів і може - с бути рекомендованим для широкого використання в клінічній практиці.

Claims (1)

1. ;» Формула винаходу

   - Спосіб формування однорядного кишкового шва, що включає сполучення порожнистих органів окремими швами без захоплення слизової оболонки і зав'язування нитки з боку серозної оболонки, який відрізняється ве тим, що нитку проводять через серозну оболонку і частину м'язового шару однієї сторони, потім - через частину (Се) м'язового і підслизового шару другої і підслизово-м'язовий шар першої сторони, через зовнішню частину со 50 м'язового шару та серозну оболонку другого відрізка, після цього нитку зав'язують. іЧе)

   с 60 б5