UA127328C2 - 5-7-членні гетероциклічні аміди як інгібітори jak - Google Patents

5-7-членні гетероциклічні аміди як інгібітори jak Download PDF

Info

Publication number
UA127328C2
UA127328C2 UAA202101706A UAA202101706A UA127328C2 UA 127328 C2 UA127328 C2 UA 127328C2 UA A202101706 A UAA202101706 A UA A202101706A UA A202101706 A UAA202101706 A UA A202101706A UA 127328 C2 UA127328 C2 UA 127328C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
lung
compound
disease
mmol
pharmaceutically acceptable
Prior art date
Application number
UAA202101706A
Other languages
English (en)
Inventor
Деніел Д. Лонґ
Дэниел Д. ЛОНГ
Камерон Сміт
Камерон СМИТ
Корбін Томпсон
Корбин Томпсон
Original Assignee
Тереванс Байофарма Ар Енд Ді Айпі, Елелсі
ТЕРЕВАНС БАЙОФАРМА Ар энд Ди АйПи, ЭлЭлСи
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Тереванс Байофарма Ар Енд Ді Айпі, Елелсі, ТЕРЕВАНС БАЙОФАРМА Ар энд Ди АйПи, ЭлЭлСи filed Critical Тереванс Байофарма Ар Енд Ді Айпі, Елелсі
Publication of UA127328C2 publication Critical patent/UA127328C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D471/00—Heterocyclic compounds containing nitrogen atoms as the only ring hetero atoms in the condensed system, at least one ring being a six-membered ring with one nitrogen atom, not provided for by groups C07D451/00 - C07D463/00
    • C07D471/02—Heterocyclic compounds containing nitrogen atoms as the only ring hetero atoms in the condensed system, at least one ring being a six-membered ring with one nitrogen atom, not provided for by groups C07D451/00 - C07D463/00 in which the condensed system contains two hetero rings
    • C07D471/04—Ortho-condensed systems
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/495—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with two or more nitrogen atoms as the only ring heteroatoms, e.g. piperazine or tetrazines
    • A61K31/496—Non-condensed piperazines containing further heterocyclic rings, e.g. rifampin, thiothixene
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/495—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with two or more nitrogen atoms as the only ring heteroatoms, e.g. piperazine or tetrazines
    • A61K31/4985—Pyrazines or piperazines ortho- or peri-condensed with heterocyclic ring systems
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/55—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having seven-membered rings, e.g. azelastine, pentylenetetrazole
    • A61K31/551—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having seven-membered rings, e.g. azelastine, pentylenetetrazole having two nitrogen atoms, e.g. dilazep
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K9/00—Medicinal preparations characterised by special physical form
    • A61K9/0012—Galenical forms characterised by the site of application
    • A61K9/007—Pulmonary tract; Aromatherapy
    • A61K9/0073—Sprays or powders for inhalation; Aerolised or nebulised preparations generated by other means than thermal energy
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
    • A61P11/06—Antiasthmatics
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D487/00—Heterocyclic compounds containing nitrogen atoms as the only ring hetero atoms in the condensed system, not provided for by groups C07D451/00 - C07D477/00
    • C07D487/02—Heterocyclic compounds containing nitrogen atoms as the only ring hetero atoms in the condensed system, not provided for by groups C07D451/00 - C07D477/00 in which the condensed system contains two hetero rings
    • C07D487/04—Ortho-condensed systems
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D519/00—Heterocyclic compounds containing more than one system of two or more relevant hetero rings condensed among themselves or condensed with a common carbocyclic ring system not provided for in groups C07D453/00 or C07D455/00

Abstract

Винахід надає сполуки формули (I): , (I) де змінні визначені в описі, або їхню фармацевтично прийнятну сіль, які придатні як інгібітори кінази JAK. Винахід також надає фармацевтичні композиції, що містять такі сполуки, і способи застосування таких сполук для лікування респіраторних захворювань

Description

де змінні визначені в описі, або їхню фармацевтично прийнятну сіль, які придатні як інгібітори кінази ЗХАК.
Винахід також надає фармацевтичні композиції, що містять такі сполуки, і способи застосування таких сполук для лікування респіраторних захворювань
Винахід стосується сполук, які придатні як інгібітори Янус-кінази (АК). Винахід також стосується фармацевтичних композицій, що містять такі сполуки, і способів застосування таких сполук для лікування респіраторних захворювань.
РІВЕНЬ ТЕХНІКИ
Астма є хронічним захворюванням дихальних шляхів, для якого відсутні засоби профілактики або лікування. Захворювання характеризується запаленням, фіброзом, гіперреактивністю і ремоделюванням дихальних шляхів, і все це приводить до обмеження повітряного потоку. За оцінками, 300 мільйонів людей у всьому світі страждають на астму, і передбачається, що до 2025 року кількість людей, які страждають на астму, виросте більше ніж на 100 мільйонів. У Сполучених Штатах Америки на астму страждають від 695 до 895 населення, що робить її одним з найбільш поширених хронічних захворювань в країні. Хоча більшість пацієнтів можуть контролювати симптоми астми за допомогою інгаляційних кортикостероїдів, які можна комбінувати з модифікатором лейкотриєну і/або бета-агоністом тривалої дії, залишається підгрупа пацієнтів з тяжкою астмою, у яких захворювання не контролюється звичайними методами лікування. Тяжка персистуюча астма визначається як захворювання, яке залишається неконтрольованим при високих дозах інгаляційних кортикостероїдів. У той час як на частку тяжких астматиків, судячи за оцінками, доводиться приблизно 5 95 всіх хворих на астму, вони мають високий ризик захворюваності і смертності і на них доводиться непропорційно висока частка ресурсів охорони здоров'я, що використовуються серед астматиків. Як і раніше існує потреба в нових методах лікування цих пацієнтів.
Цитокіни являють собою міжклітинні сигнальні молекули, які включають хемокіни, інтерферони, інтерлейкіни, лімфокіни і фактор некрозу пухлини. Цитокіни мають вирішальне значення для нормального росту клітин і імунорегуляції, але вони також викликають імунні захворювання і сприяють росту злоякісних клітин. Патологія запалення при астмі асоційована з підвищеними рівнями багатьох цитокінів. Наприклад, було показано, що терапія на основі антитіл, спрямована на інтерлейкіни (І) 5 їі 13, є клінічно ефективною у підгруп пацієнтів з тяжкою астмою. Багато цитокінів, що беруть участь в запаленні астми, діють через сигнальні шляхи, що залежать від тирозинкіназ сімейства Янус (дапиз, УАК), які передають сигнал через сімейство транскрипційних факторів перетворювачів сигналів і активаторів транскрипції (ЗАТ).
Зо Цитокіни, що беруть участь в запаленні астми, що передають сигнали через шлях ЧАК-5ТАТ, включають 1-2, 1-3, 11 -4, 1 5, 1-6, 11 -9, 11-11, 1-13, 23, 11-31, 1-27, тимічний стромальний лімфопоетин (Т5І Р), інтерферон-у (ІЕМУу) і колонієсєтимулюючий фактор гранулоцитів і макрофагів (ЗМ-С5Е).
Сімейство УАК складається з чотирьох членів: УАКТ1, УАК2, УАКЗ і тирозинкінази 2 (ТУКЗ2).
Зв'язування цитокіну з АК-залежним цитокіновим рецептором викликає димеризацію рецептора, що приводить до фосфорилування залишків тирозину на кіназі "АК, впливаючи на активацію ЗАК. Фосфориловані ЗАК, в свою чергу, зв'язують і фосфорилують різні білки 5ТАТ, які димеризуються, інтерналізуються в ядрі клітини і безпосередньо модулюють транскрипцію генів, приводячи, серед іншого, до низхідних ефектів, асоційованих із запальним захворюванням. ЧАК звичайно асоційовані з рецепторами цитокінів парами у вигляді гомодимерів або гетеродимерів. Певні цитокіни пов'язані з певними спареними ЗАК. Кожний з чотирьох членів сімейства ЗАК бере участь в передачі сигналів щонайменше одного з цитокінів, асоційованих із запаленням астми. Отже, хімічний інгібітор з пан-активністю, спрямованою проти всіх членів сімейства ЧАК, може модулювати широкий спектр прозапальних шляхів, які сприяють розвитку тяжкої астми.
Однак широкий протизапальний ефект таких інгібіторів може придушувати нормальну функцію імунних клітин, потенційно приводячи до підвищеного ризику інфікування. Докази підвищеного ризику інфікування спостерігали при застосуванні інгібітора ХАК тофацитинібу, що вводиться перорально для лікування ревматоїдного артриту. При астмі запалення локалізується в дихальних шляхах. Запалення дихальних шляхів характерно і для інших респіраторних захворювань, крім астми. Хронічна обструктивна хвороба легень (СОРБ), муковісцидоз (СЕ), пневмоніт, інтерстиціальні захворювання легень (включаючи ідіопатичний легеневий фіброз), гостре пошкодження легень, гострий респіраторний дистрес-синдром, бронхіт, емфізема і саркоїдоз також є захворюваннями дихальних шляхів, патофізіологія яких вважається пов'язаною з цитокінами, що передають сигнал через ЗАК. Місцеве введення інгібітора УАК в легені шляхом інгаляції може бути терапевтично ефективним за рахунок доставки потужного антицитокінового агента безпосередньо до місця дії, обмежуючи системний вплив і, таким чином, обмежуючи можливість несприятливої системної імуносупресії.
Зберігається потреба в сильному інгібіторі "АК, прийнятному для місцевого введення в легені бо для лікування респіраторного захворювання.
Цитокіни, що передають сигнал через ЗАК, також відіграють важливу роль в активації Т- клітин, підтипу імунних клітин, які є центральними для багатьох імунних процесів. Патологічна активація Т-клітин має вирішальне значення в етіології численних респіраторних захворювань.
Аутореактивні Т-клітини відіграють роль в облітеруючому бронхіоліті з ораганізуючою пневмонією (що також називається СО5). Подібно до СО5, етіологія відторгнення легеневого трансплантата пов'язана з аберантною активацією Т-клітин реципієнта трансплантованою легенею донора. Відторгнення легеневого трансплантата може статися на ранній стадії у вигляді первинної дисфункції трансплантата (РОБ), ораганізуючої пневмонії (ОР), гострого відторгнення (АК) або лімфоцитарного бронхіоліту (ІВ), або воно може виникнути через роки після трансплантації легені у вигляді хронічної дисфункції легеневого трансплантата (СІ АБ).
СІ АБ раніше відома як облітеруючий бронхіоліт (ВО), тепер вважається синдромом, який може мати різні патологічні вияви, включаючи ВО, рестриктивну СГАЮ (гГАО або КАФЗ) і нейтрофільну дисфункцію алотрансплантата. Хронічна дисфункція легеневого алотрансплантата (СГАБД) є серйозною проблемою при довгостроковому лікуванні реципієнтів легеневого трансплантата, оскільки вона приводить до поступової втрати функціональність пересадженої легені (Сашційієг еї аї., Сигг. Тгапзріапі. Кер., 2016, 3(3), 185-191). СГ АЮ погано піддається лікуванню, і тому залишається потреба в ефективних сполуках, здатних запобігати або лікувати цей стан. Деякі ЗАК-залежні цитокіни, такі як ІЄМу і І--5, активуються при СГАО і відторгненні легеневого трансплантата (Вегазієеднці еї аї., Сіїп. Тгаперіапі. 2017, 31, е12898).
Більше того, високі рівні хемокінів СХСКЗ в легенях, таких як СХСІ 9 ї СХСІ 10, які знаходяться нижче УЧАК-залежної передачі сигналів ІЕМ, пов'язані з гіршими результатами у пацієнтів з легеневим трансплантатом (зпіпо еї аїІ, Р О5 Опе, 2017, 12(7), е0180281). Було показано, що системне інгібування АК є ефективним при відторгненні трансплантата нирки (місепії еї аї.,
Атегісап доцтпа! ої Тгаперіапіайоп, 2012, 12, 2446-56). Отже, інгібітори ЧАК можуть бути ефективними при лікуванні або профілактиці відторгнення легеневого трансплантата і СІ АЮ.
Аналогічні події активації Т-клітин, описані як основна причина відторгнення легеневого трансплантата, також вважаються основною причиною хвороби "легеневий трансплантат проти хазяїна" (ЗМНО)), яка може розвиватися після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.
Подібно до СГАЮ, СМНО легень є хронічним прогресуючим захворюванням з надзвичайно
Зо несприятливими результатами, і в цей час відсутнє схвалене лікування. У ретроспективному багатоцентровому дослідженні 95 пацієнтів з гострою або хронічною СУМНО, резистентною до стероїдів, які отримували системний інгібітор ЗХАК руксолітиніб як допоміжну терапію, більшість пацієнтів продемонструвала повну або часткову відповідь на руксолітиніб, включаючи пацієнтів з СМНО легень (7еї5ег еї аї, еикетіа, 2015, 29, 10, 2062-68). Оскільки системне інгібування УАК пов'язане з серйозними побічними ефектами і невеликим терапевтичним індексом, зберігається потреба в інгальованому несистемному інгібіторі ЗАК, спрямованому на легені, для профілактики і/або лікування відторгнення легеневого трансплантата або СУНО легень.
СУТЬ ВИНАХОДУ
У одному з аспектів винахід надає нові сполуки, які мають активність інгібіторів кінази УАК.
Відповідно, винахід надає сполуку формули (1): но
А : / ССО л й М бд!
Н 0 де:
А являє собою 6-7-членне моноциклічне гетероциклічне кільце, що містить два атоми азоту, причому А з'єднане з карбонільною групою в (І) через атом азоту, при цьому А заміщене 1-3 групами Ка, і необов'язково дві групи К? утворюють з А кільце через -(СН»г)- місточковий зв'язок; або
А являє собою піролідиніл, де піролідиніл зв'язаний з карбонільною групою в (І) через атом
БО азоту, і де піролідиніл заміщений МЕУАУ;
В' являє собою Сз.-залкіл; кожний К? незалежно являє собою С. -залкіл, необов'язково заміщений -ОН;
ВЗ являє собою С.-залкіл; і 27 являє собою Сзалкіл; або її фармацевтично прийнятну сіль.
Винахід також надає фармацевтичну композицію, яка містить сполуку за винаходом і фармацевтично прийнятний носій.
Винахід також надає спосіб лікування респіраторного захворювання, зокрема астми або
СІ АБ, у ссавця, причому спосіб включає введення ссавцеві терапевтично ефективної кількості сполуки або фармацевтичної композиції за винаходом.
Винахід також надає представлену в даному описі сполуку за винаходом для застосування в медичній терапії, а також застосування сполуки за винаходом у виробництві складу або лікарського засобу для лікування респіраторного захворювання у ссавця.
ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ
У одному з варіантів здійснення винахід надає нові сполуки, які мають активність інгібіторів кінази УАК. Відповідно, винахід надає сполуку формули (1): но
СА :
Мосс л й М бд!
Н 0 де:
А являє собою 6-7-ч-ленне моноциклічне гетероциклічне кільце, що містить два атоми азоту, причому А з'єднане з карбонільною групою в (І) через атом азоту, при цьому А заміщене 1-3 групами КА, і необов'язково дві групи К? утворюють з А кільце через -(СНг)- місточковий зв'язок; або
А являє собою піролідиніл, де піролідиніл зв'язаний з карбонільною групою в (І) через атом азоту, і де піролідиніл заміщений МАКЗВАУ;
А! являє собою С.-залкіл; кожний К- незалежно являє собою С.-залкіл, необов'язково заміщений -ОН;
ВЗ являє собою С.-залкіл; і 27 являє собою Сі-залкіл; або її фармацевтично прийнятну сіль.
Зо У деяких варіантах здійснення сполуки (І) має формулу (1): но іа : во Фао
М ж й М тд!
Н (В.
У деяких варіантах здійснення К' вибирають з групи, яка складається з метилу, пропілу і ізопропілу.
У деяких варіантах здійснення А вибирають з групи, яка складається з піперазинілу, 2,5- діазабіцикло(2.2.1|гептанілу і 1,4-діазациклогептанілу, кожний з яких заміщений 1 або 2 групами
В, де кожна група К? незалежно являє собою СІ з алкіл, необов'язково заміщений -ОН, або А являє собою піролідиніл, заміщений МЕЗВ", причому ЕЗ являє собою Сі.-залкіл, і В" являє собою
Сі-залкіл.
У деяких варіантах здійснення А вибирають з групи, яка складається з:
ох х Ку ' ,/х М М М М ' М М М 7 в 7 вд Зв г МАзве
СК
У
М ? -М
А де К? являє собою Сі-залкіл, необов'язково заміщений -ОН, ВЗ являє собою Сі-залкіл, і КК"
Б являє собою С-залкіл.
У іншому варіанті здійснення винахід надає сполуку формули: но
Щі о і М 7 чи л М Ми ан
Н або її фармацевтично прийнятну сіль.
У іншому варіанті здійснення винахід надає сполуку формули: но
Щі о
Щі М М чи
НМ Й М " Ше
М М З або її фармацевтично прийнятну сіль.
У іншому варіанті здійснення винахід надає сполуку формули: но
Щі о
Щі М вк и у | м
М - нМ--к М те
Н або її фармацевтично прийнятну сіль.
У іншому варіанті здійснення винахід надає сполуку формули:
но
Щі о
Щі М М чи л М
НнМ-- М
М М в або її фармацевтично прийнятну сіль.
У іншому варіанті здійснення винахід надає сполуку формули: но
Я й: ія й 2
М нМм--м М те он
Н або її фармацевтично прийнятну сіль.
У іншому варіанті здійснення винахід надає сполуку формули (ІІ): но
Ще о
Щі М чи / Мои нМ--М М Кк й (1) де
А! являє собою С.-залкіл;
А1 вибирають з групи, яка складається з: ль А СК ще
М М че ча і л де Кг являє собою Сі-залкіл, необов'язково заміщений -ОН; або її фармацевтично прийнятну сіль.
У іншому варіанті здійснення сполука формули (ІІ) має формулу (ІГ):
но
Щі о
Щі М чи / Мод
НнМ--м М в
Н (ІВ.
У деяких варіантах здійснення К!' вибирають з групи, яка складається з метилу і пропілу.
У деяких варіантах здійснення А" вибирають з групи, яка складається 3:
КК ра
З тм
М щ с, етан | -
У деяких варіантах здійснення А" вибирають з групи, яка складається 3: е кі
З тм ж С ж и тон і т, і К! вибирають з групи, яка складається з метилу і пропілу.
У деяких варіантах здійснення винахід надає сполуку формули (ІІ): но
Ще о ія М чи
Й Мом
НнМ-м М в
Н (ПВ), де:
В' являє собою Сз.-залкіл;
Аг? вибирають з групи, яка складається з: чу с Мезвя в'єк Ку . ,/х М М М й С, ' М М М-М 7 Зв? 7в2 х де кожний КК? незалежно являє собою С.-залкіл, необов'язково заміщений -ОН, ВЗ являє собою С.-залкіл, і КЕ" являє собою С -залкіл; або її фармацевтично прийнятну сіль.
У деяких варіантах здійснення сполука формули (ІІІ) має формулу (111): б но
Щі о
Щі М чи / Мод
НнМ--м М в
Н (1).
У деяких варіантах здійснення В" вибирають з групи, яка складається з метилу, ізопропілу і пропілу.
У деяких варіантах здійснення А? вибирають з групи, яка складається 3:
КК А ; ( М--
А С. ' М М з М ит оН - 7
У деяких варіантах здійснення КЕ" вибирають з групи, яка складається з метилу, ізопропілу і пропілу, і А? вибирають з групи, яка складається з:
КК ж М.
А С, ' М М з М ит он тр
У деяких варіантах здійснення винахід надає сполуку формули (ІМ): но
Щі о
Щі М чи / Мо
НнМ-м М в й (М) де:
А! являє собою С.-залкіл;
АЗ вибирають з групи, яка складається з: в? их Х ик их ' ,/х М тм М тм ' М М М тд? тд? Тв?
МмАЗКе осу де кожний К2 незалежно являє собою Сі-залкіл, необов'язково заміщений -ОН, ВЗ являє собою Сі-залкіл, і КЕ" являє собою Сз-залкіл; або її фармацевтично прийнятну сіль.
У деяких варіантах здійснення сполука формули (ІМ) має формулу (ІМ: но в І ія М г
Й що
Н (М).
У деяких варіантах здійснення Б" вибирають з групи, яка складається з метилу, ізопропілу і пропілу.
У деяких варіантах здійснення АЗ вибирають з групи, яка складається з: ик : , - ; - бу м о я щу Фу чу . М М М ит оН з ж і
М-- 2
У деяких варіантах здійснення К' вибирають з групи, яка складається з метилу, ізопропілу і пропілу, і АЗ вибирають з групи, яка складається з: щу чу . . М М М ит оН з ж і
М, 2
Крім того, імідазо-частина тетрагідроїмідазопіридинового фрагмента існує в таутомерних формах, проілюстрованих нижче для фрагмента сполук за винаходом.
Н
/ М
НнМ--М М нМ-к М
Н
А в
Згідно з угодою ІОРАС, ці представлення приводять до різної нумерації атомів імідазольної частини: (1Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин (структура А) порівняно з (ІН-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридином (структура В). Потрібно розуміти, що незважаючи на те, що структури показані або названі для конкретної форми, винахід також включає його таутомер.
Сполуки за даним винаходом можуть містити один або більше хіральних центрів, і тому такі сполуки (і їх проміжні сполуки) можуть існувати у вигляді рацемічних сумішей; чистих стереоізомерів (тобто енантіомерів або діастереомерів); сумішей, збагачених стереоізомерами, і т. п. Хіральні сполуки, показані або названі в даному описі, без певної стереохімії в хіральному центрі включають будь-які або всі можливі варіанти стереоізомерів в невизначеному стереоцентрі, якщо не вказане інше. Зображення або найменування конкретного стереоізомера означає, що вказаний стереоцентр має вказану стереохімію, передбачаючи, що також можуть бути присутніми незначні кількості інших стереоізомерів, якщо не вказане інше, за умови, що присутність іншого стереоізомера не виключає користь зображеної або названої сполуки.
Сполуки за даним винаходом також можуть містити декілька основних груп (наприклад, аміногруп), і, отже, такі сполуки можуть існувати у вигляді вільної основи або в різних сольових формах, таких як монопротонована сольова форма, дипротонована сольова форма, трипротонована сольова форма, або їхніх сумішей. Всі такі форми включені в об'єм даного винаходу, якщо не вказане інше.
Даний винахід також включає сполуки, мічені ізотопами, формули (І), (13, (1), (113, (10), «(, (ІМ) і (ІМ), тобто, сполуки формули (І), (13, (1), (13, (ПІ, (ПУ, (ІМ) і (ІМ), в яких один або більше атомів заміщені або збагачені атомом, що має таке ж атомне число, але атомну масу, відмінну від атомної маси, переважаючої в природі. Приклади ізотопів, які можуть бути включені в сполука формули (1), (13, (1), (113, (1), (ПУ, (ІМ) і (ІМ), включають, без обмеження, 2Н, ЗН, "10, 196, 140, 79М, 1»М, 750, 170 и 180). Особливий інтерес представляють сполуки формули (І), (13, (1), «І, (ПУ, (ПУ, (ІМ) ії (ІМ), збагачені тритієм або вуглецем-14, які можна використовувати, наприклад, в дослідженнях розподілу в тканинах. Також особливий інтерес представляють сполуки формули
Зо (3, (13, (13, (13, (И, (ПУ, (ІМ) ї (М), збагачені дейтерієм, особливо в місці метаболізму, і очікується, що ці сполуки мають вищу метаболічну стабільність. Крім того, особливий інтерес представляють сполуки формули (І), (І), (1), (13, (ПО, (І), (ІМ) ї (ІМ), збагачені ізотопом, випромінюючим позитрони, таким як 71, 750 и "ЗМ, які можна використовувати, наприклад, в дослідженнях позитронно-емісійної томографії (РЕТ).
Визначення
При описі даного винаходу, включаючи його різні аспекти і варіанти здійснення, наведені нижче терміни мають наступні значення, якщо не вказане інше.
Термін "алкіл" означає одновалентну насичену вуглеводневу групу, яка може бути лінійною або розгалуженою, або їхні комбінації. Якщо не вказане інше, такі алкільні групи звичайно містять від 1 до 10 атомів вуглецю. Типові алкільні групи включають, наприклад, метил (Ме), етил (ЕХ, н-пропіл (п-Рі) або (пРг), ізопропіл (і-Рг) або (іРг), н-бутил (п-Ви) або (пВи), втор-бутил, ізобутил, трет-бутил (І-Ви) або (ІВи), н-пентил, н-гексил, 2,2-диметилпропіл, 2-метилбутил, 3- метилбутил, 2-етилбутил, 2,2-диметилпентил, 2-пропілпентил і т. п.
Якщо конкретний термін передбачає певну кількість атомів вуглецю, кількість атомів вуглецю вказана перед цим терміном. Наприклад, термін "С.-залкіл" означає алкільну групу, що має від 1 до З атомів вуглецю, де атоми вуглецю знаходяться в будь-якій хімічно прийнятній конфігурації, включаючи лінійні або розгалужені конфігурації.
Термін "циклоалкіл" означає одновалентну насичену карбоциклічну групу, яка може бути моноциклічною або поліциклічною. Якщо не вказане інше, такі циклоалкільні групи звичайно містять від З до 10 атомів вуглецю. Типові циклоалкільні групи включають, наприклад, циклопропіл (СРг), циклобутил (сВи), циклопентил, циклогексил, циклогептил, циклооктил, адамантил і т. п.
Термін "ц-пропіл" означає циклопропіл.
Термін "гетероцикліл", "гетероцикл", "гетероциклічне" або "гетероциклічне кільце" означає одновалентну насичену або частково ненасичену циклічну неароматичну групу, що має від З до 10 спільних кільцевих атомів, причому кільце містить від 2 до 9 кільцевих атомів вуглецю і від 1 до 4 кільцевих гетероатомів, вибраних з азоту, кисню і сірки. Гетероциклічні групи можуть бути моноциклічними або поліциклічними (тобто конденсованими або пов'язаними містком). Типові гетероциклічні групи включають, наприклад, піролідиніл, піперидиніл, піперазиніл, імідазолідиніл, морфолініл, тіоморфоліл, індолін-З-іл, 2-імідазолініл, тетрагідропіраніл, 1,2,3,4- тетрагідроізохінолін-2-іл, хінуклідиніл, 7-азанорборнаніл, нортропаніл і т. п., в яких точка приєднання знаходиться на будь-якому доступному кільцевому атомі вуглецю або азоту. Якщо з контексту очевидна точка приєднання гетероциклічної групи, такі групи можуть альтернативно називатися невалентними різновидами, тобто, піролідином, піперидином, піперазином, імідазолом, тетрагідропіраном і т. д.
Термін "галоген" означає фтор, хлор, бром або йод.
Термін "терапевтично ефективна кількість" означає кількість, достатню для здійснення лікування при введенні потребуючому лікування пацієнту.
Термін "що лікує" або "лікування" означає профілактику, полегшення або придушення медичного стану, захворювання або розладу, який лікують (наприклад, респіраторного захворювання) у пацієнта (зокрема, людини); або полегшення симптомів медичного стану, захворювання або розладів.
Термін "фармацевтично прийнятна сіль" означає сіль, прийнятну для введення пацієнту або ссавцеві, наприклад, людині (наприклад, сіль, що має прийнятну безпеку для ссавців при даному режимі дозування). Типові фармацевтично прийнятні солі включають солі оцтової, аскорбінової, бензолсульфонової, бензойної, камфорсульфонової, лимонної, етансульфонової, едисилової, фумарової, гентизичної, глюконової, глюкуронової, глутамінової, гіпурової, бромистоводневої, хлористоводневої, ізетіонової молочної, лактобіонової, малеїнової, яблучної, мигдальної, метансульфонової, муцинової, нафталінсульфонової, нафталін-1,5- дисульфонової, нафталін-2,6-дисульфонової, нікотинової, азотної, оротової, памоїнової, пантотенової, фосфорної, бурштинової, сірчаної, винної, п-толуолсульфонової і ксинафоевої кислоти і т. п.
Зо Термін "його сіль" означає сполуку, утворену, коли водень кислоти замінений катіоном, таким як катіон металу або катіон органічної сполуки і т. п. Наприклад, катіон може бути протонованою формою сполуки формули (І), (1, (1), (11, (ПУ, (1), (ІМ) або (ІМ, тобто, формою, в якій одна або більше аміногруп протоновані кислотою. Звичайно сіль являє собою фармацевтично прийнятну сіль, хоча це не є вимогою для солей проміжних сполук, які не призначені для введення пацієнту.
Загальні процедури синтезу
Сполуки за даним винаходом і їхні проміжні сполуки можуть бути отримані відповідно до наступних загальних способів і процедур з використанням комерційно доступних або вихідних матеріалів, що звичайно отримуються і реагентів. Замісники і змінні (наприклад, А, В', В2, ВЗ і т. д.), що використовуються в наведених нижче схемах, мають ті ж значення, які визначені в будь-якому місці даного опису, якщо не вказане інше. Крім того, сполуки, які містять кислотний або основний атом або функціональну групу, можуть бути використані або можуть бути отримані у вигляді солі, якщо не вказане інше (в деяких випадках використання солі в конкретній реакції вимагає, перед проведенням цієї реакції, перетворення солі на несольову форму, наприклад вільну основу, за допомогою звичайних процедур).
Хоча конкретний варіант здійснення даного винаходу може бути показаний або описаний в наведених нижче процедурах, фахівцям в даній галузі техніки буде зрозуміло, що інші варіанти здійснення або аспекти даного винаходу також можуть бути отримані за допомогою таких процедур або за допомогою інших методів, реагентів і вихідних матеріалів, відомих фахівцям в даній галузі. Зокрема, потрібно розуміти, що сполуки за даним винаходом можуть бути отримані різними способами, в яких реагенти об'єднують в різному порядку для отримання різних проміжних продуктів в ході отримання кінцевих продуктів.
Загальний спосіб отримання кінцевих сполук за винаходом проілюстрований на наступній схемі.
но С но но у шх
М ОН. ж і М сн. у (я м н--й п / о у ССО
Н нМ--м М в нм--к М в! кв кл Ф ,
Сполука К-18 реагує з кетоном або альдегідом в присутності відновлювального агента з отриманням сполуки формули К-19. Потім здійснюють взаємодію сполуки К-19 з аміном А в типових умовах утворення амідного зв'язку з отриманням сполуки (І). Звичайно карбонова кислота контактує з приблизно 1-4 еквівалентами аміну А в присутності надлишку основи. У реакції утворення амідного зв'язку можуть використовуватися агенти сполучення, такі як М, М,
М, М'-тетраметил-О-(7-азабензотриазол-1-іллууронію гексафторфосфат (НАТУ) або інші агенти, що використовуються в реакції сполучення амідів, відомі в даній галузі. Для видалення небажаних побічних продуктів може бути доданий гідразин. Реакцію звичайно проводять при кімнатній температурі протягом від приблизно 5 хвилин до приблизно 24 годин або доти, поки реакція практично не завершиться.
Фармацевтичні композиції
Сполуки за даним винаходом і їхні фармацевтично прийнятні солі звичайно використовуються в формі фармацевтичної композиції або складу. Такі фармацевтичні композиції можна переважно вводити пацієнту шляхом інгаляції. Крім того, фармацевтичні композиції можна вводити будь-яким прийнятним способом введення, включаючи, без обмеження, пероральний, ректальний, назальний, місцевий (включаючи трансдермальний) і парентеральний способи введення.
Відповідно, в одному з аспектів, що стосуються композиції, винахід надає фармацевтичну композицію, яка містить фармацевтично прийнятний носій або допоміжну речовину і сполуку формули (І), (І, (1), (113, (ПО, (ПМ), (М) або (ІМ), де, як визначено вище, "сполука формули (І), (І), (І), (1, (1, (11, (М) або (ІМ)» означає сполуку формули (1), (1, (1), (113, (1), (117, (ІМ) або (ІМ) або її фармацевтично прийнятну сіль. Необов'язково, такі фармацевтичні композиції можуть містити, при необхідності, інші терапевтичні агенти і/або агенти для приготування складів. При обговоренні композицій і їхніх застосувань "сполуки за винаходом" також може згадуватися в даному описі як "активний агент". Використовуваний в даному описі термін "сполука за винаходом" включає всі сполуки, охоплені формулою (І), а також види, що охоплюються формулою (І) і їхні фармацевтично прийнятні солі.
Зо Фармацевтичні композиції за даним винаходом звичайно містять терапевтично ефективну кількість сполуки за даним винаходом. Однак фахівцям в даній галузі зрозуміло, що фармацевтична композиція може містити більше, ніж терапевтично ефективну кількість, тобто нерозфасовані композиції, або менше, ніж терапевтично ефективну кількість, тобто окремі одиничні дози, призначені для багаторазового введення для досягнення терапевтично ефективної кількості.
Звичайно такі фармацевтичні композиції можуть містити від приблизно 0,01 до приблизно 95 95 по масі активного агента; включаючи, наприклад, від приблизно 0,05 до приблизно 30 95 по масі; і від приблизно 0,1 95 до приблизно 10 95 по масі активного агента.
У фармацевтичних композиціях за винаходом можна використовувати будь-який традиційний носій або допоміжну речовину. Вибір конкретного носія або допоміжної речовини, або комбінації носіїв або допоміжних речовин буде залежати від способу введення, що використовується для лікування конкретного пацієнта, або типу медичного стану або тяжкості захворювання. У цьому відношенні приготування відповідної фармацевтичної композиції для конкретного режиму введення знаходиться в межах компетенції фахівців в галузі фармацевтики. Крім того, носії або допоміжні речовини, що використовуються в фармацевтичних композиціях за даним винаходом, є комерційно доступними. Як додаткова ілюстрація традиційні методи приготування складів описані в Кетіпдіоп: Те Зсієпсе апа
Ргасіїсе ої Рпаптасу, 201 Еайіоп, Іірріпсоїї М/Шат5 5 М/пїе, Вакітоге, Магуїапа (2000); і Н.С.
Апзеї! єї аї., Рпаптасеціїсаї Бозаде Ропт5 апа Огид ОеєїЇїмегу Зузієтв, 7 Еайоп, І ірріпсой
УМШатвз 5 М/піїє, Вайітоге, Магуїапа (1999).
Репрезентативні приклади матеріалів, які можуть служити фармацевтично прийнятними носіями, включають, без обмеження, наступні: цукри, такі як лактоза, глюкоза і сахароза; крохмалі, такі як кукурудзяний крохмаль і картопляний крохмаль; целюлоза, така як мікрокристалічна целюлоза, і її похідні, такі як карбоксиметилцелюлоза натрію, етилцелюлоза і ацетат целюлоза; порошкоподібний трагакант; солод; желатин; тальк; допоміжні речовини, такі як масло какао і віск для супозиторіїв; олії, такі як арахісова олія, бавовняна олія, сафлорова олія, кунжутна олія, оливкова олія, кукурудзяна олія і соєва олія; гліколі, такі як пропіленгліколь; поліоли, такі як гліцерин, сорбіт, маніт і поліетиленгліколь; складні ефіри, такі як етилолеат і етиллаурат; агар; буферні агенти, такі як гідроксид магнію і гідроксид алюмінію; альгінова кислота; апірогенна вода; ізотонічний фізіологічний розчин; розчин Рінгера; етиловий спирт; фосфатні буферні розчини; і інші нетоксичні сумісні речовини, що використовуються в фармацевтичних композиціях.
Фармацевтичні композиції звичайно отримують шляхом ретельного перемішування активного агента з фармацевтично прийнятним носієм і одним або більше необов'язковими інгредієнтами. Потім отриманій однорідно перемішаній суміші можна надати форму, або цю суміш завантажити в таблетки, капсули, пілюлі і т. п. за допомогою звичайних процедур і обладнання.
У одному з аспектів фармацевтична композиція підходить для інгаляційного введення.
Фармацевтичні композиції для інгаляційного введення звичайно знаходяться в формі аерозолю або порошку. Такі композиції звичайно вводять за допомогою інгаляційних пристроїв для доставки, таких як інгалятор сухого порошку (ОРІ), дозуючий інгалятор (МОЇ), небулайзерний інгалятор або аналогічний пристрій для доставки.
У конкретному варіанті здійснення фармацевтичну композицію вводять шляхом інгаляції за допомогою інгалятора сухого порошку. Такі інгалятори сухого порошку звичайно вводять фармацевтичну композицію у вигляді сипкого порошку, який диспергується в повітряному потоці під час вдиху пацієнта. Для отримання композиції легсосипкого порошку терапевтичний агент звичайно готують з прийнятною допоміжною речовиною, такою як лактоза, крохмаль, маніт, декстроза, полімолочна кислота (РІ А), співполімер полілактиду з гліколідом (РІ СА) або їхніми комбінаціями. Звичайно терапевтичний агент подрібнюють і комбінують з прийнятним носієм з утворенням композиції, прийнятної для інгаляції.
Типова фармацевтична композиція для застосування в інгаляторі сухого порошку включає лактозу і сполуки за даним винаходом в мікронізованій формі. Така композиція у вигляді сухого порошку може бути отримана, наприклад, шляхом об'єднання сухої подрібненої лактози з терапевтичним агентом і потім сухого змішування компонентів. Потім композицію звичайно
Зо завантажують в дозатор сухого порошку або в інгаляційні картриджі або капсули для використання з пристроєм доставки сухого порошку.
Пристрої доставки інгаляційного сухого порошку, прийнятні для введення терапевтичних агентів шляхом інгаляції, описані в даній галузі техніки, і приклади таких пристроїв є комерційно доступними. Наприклад, типові пристрої або продукти для доставки інгаляційного сухого порошку включають Аеоїї2?ег (Момагії5); Аіппах (МАХ); СіїсКНаїег (Іппомага Віотеа); ОізКпаїег (СпахозтійНКіІїпе); ОізКив/Ассийаїег (СіахозтНКІЇїпе); ЕїПіріа (СПіахозтіНКіїпе); Еазупаїег (Огіоп
Рпагта); Есіїрве (Амепіїв); РіожСарв (Номіопе); Напаїнаіег (Военгіпдег ІпдеІНеїт); Риміпаї! (Спієзі);. Воїапавег (СпіахозтіНКіїпе);. ЗКуеНайег/Сепінаіег (ЗКуеРпапта); Тмівійаіег (Зспегіпд-
Ріоцдп); Тигрийаїйег (Азігаепеса); Онгапа!цег (Амепії5); і т. п.
У іншому конкретному варіанті здійснення фармацевтичну композицію вводять шляхом інгаляції за допомогою дозуючого інгалятора. Такі дозуючі інгалятори звичайно видають відміряну кількість терапевтичного агента за допомогою стисненого газу-пропелента.
Відповідно, фармацевтичні композиції що вводяться за допомогою дозуючого інгалятора, звичайно містять розчин або суспензію терапевтичного агента в зрідженому пропеленті. Може використовуватися будь-який прийнятний зріджений пропелент, включаючи гідрофторалкани (НЕА), такі як 1,1,1,2-тетрафторетан (НЕА 134а) і 1,1,1,2,3,3,3-гептафтор-н-пропан, (НЕА 227); і хлорфторвуглеці, такі як ССіІзЕ. У конкретному варіанті здійснення пропелент являє собою гідрофторалкани. У деяких варіантах здійснення склад гідрофторалкану містить співрозчинник, такий як етанол або пентан, і/або поверхнево-активну речовину, таку як триолеат сорбітану, олеїнова кислота, лецитин і гліцерин.
Типова фармацевтична композиція для застосування в дозуючому інгаляторі включає від приблизно 0,01 96 до приблизно 595 по масі сполуки за винаходом; від приблизно 0 95 до приблизно 20 95 по масі етанолу; і від приблизно 0 95 до приблизно 5 95 по масі поверхнево- активної речовини; і решта - пропелент НЕА. Такі композиції звичайно готують шляхом додавання охолодженого або що знаходиться під тиском гідрофторалкану у відповідний контейнер, що містить терапевтичний агент, етанол (якщо присутній) і поверхнево-активну речовину (якщо присутня). Для приготування суспензії терапевтичний засіб тонко подрібнюють, і потім об'єднують з пропелентом. Потім композицію завантажують в аерозольний балончик, який звичайно є частиною дозуючого інгалятора. бо Дозуючі інгалятори, прийнятні для введення терапевтичних агентів шляхом інгаляції,
описані в даній галузі техніки, і приклади таких пристроїв є комерційно доступними. Наприклад, типові пристрої або продукти для дозуючих інгаляторів включають систему інгаляції Аеговіа (Богезі РНагтасешііса!І5); інгаляційний аерозоль ДАїгомепі (Воепгіпдег Іпдеїйпеїйт); РіІомепі (Сі(ахозтійНКіїпе); інгалятор Махаїг (ЗМ); Ргомепій Іппаїег (Зспегіпд); інгаляційний аерозоль зегемепі (СіахозтійпКіІїпе); і т. п.
У іншому конкретному аспекті фармацевтичну композицію вводять шляхом інгаляції за допомогою небулайзерного інгалятора. Такі небулайзерні пристрої звичайно створюють високошвидкісний повітряний потік, який розпилює фармацевтичну композицію у вигляді туману, що переноситься в дихальну шляху пацієнта. Відповідно, при приготуванні складу для застосування в небулайзерному інгаляторі терапевтичний агент може бути розчинений у прийнятному носії з утворенням розчину. Як альтернатива терапевтичний агент можна подрібнити до розміру мікрочастинок або наночастинок і об'єднати з прийнятним носієм з утворенням суспензії.
Типова фармацевтична композиція для застосування в небулайзерному інгаляторі включає розчин або суспензію, що містить від приблизно 0,05 мкг/мл до приблизно 20 мг/мл сполуки за даним винаходом, і допоміжні речовини, сумісні з розпилюваними складами. У одному з варіантів здійснення розчин має рН від приблизно З до приблизно 8.
Небулайзерні пристрої, прийнятні для введення терапевтичних агентів шляхом інгаляції, описані в даній галузі техніки, і приклади таких пристроїв є комерційно доступними. Наприклад, типові небулайзери або продукти включають інгалятор Кезрітаї Зойтіві (Воепгіпдег ІпдеІНеїт); систему легеневої доставки АЕКх (Агадідт Согр.); багаторазовий небулайзер РАКІ І С Різ (Рагі
СстЬН); і т. п.
У ще одному аспекті фармацевтичні композиції за винаходом можуть бути альтернативно приготовані в дозованій формі, призначеній для перорального введення. Прийнятні фармацевтичні композиції для перорального введення можуть бути в формі капсул, таблеток, пілюль, коржиків, облаток, драже, порошків, гранул; або у вигляді розчину або суспензії у водній або неводній рідині; або у вигляді рідкої емульсії масло-в-воді або вода-в-маслі; або у вигляді еліксиру або сиропу; і т. п.; кожне з них містить задану кількість сполуки за даним винаходом як активний інгредієнт.
Зо Коли фармацевтичні композиції за винаходом призначені для перорального введення в твердій лікарській формі, вони звичайно містять активний агент і один або більше фармацевтично прийнятних носіїв, таких як цитрат натрію або дикальційфосфат. Необов'язково або альтернативно такі тверді лікарські форми також можуть включати: наповнювачі або екстендери, зв'язуючі, зволожувачі, речовини, що сповільнюють розчинення, прискорювачі абсорбції, зволожувальні засоби, абсорбенти, лубриканти, барвники і буферні речовини.
У фармацевтичних композиціях за даним винаходом також можуть бути присутніми агенти, які контролюють вивільнення, змочувальні агенти, покривні агенти, підсолоджувачі, ароматизатори і віддушки, консерванти і антиоксиданти.
Альтернативні склади також можуть включати склади з контрольованим вивільненням, рідкі лікарські форми для перорального введення, трансдермальні пластири і парентеральні склади.
Звичайні допоміжні речовини і способи приготування таких альтернативних складів описані, наприклад, в посиланні Кептіпдіоп, вище.
Наведені нижче необмежувальні приклади ілюструють репрезентативні фармацевтичні композиції за даним винаходом.
Композиція сухого порошку
Мікронізовану сполуку формули (І) (1 г) змішують з подрібненою лактозою (25 г). Потім цю змішану суміш завантажують в окремі блістери відшаровуваної блістерної упаковки в кількості, достатній для забезпечення від приблизно 0,1 мг до приблизно 4 мг сполуки формули (І) на дозу. Вміст блістерів вводять за допомогою інгалятора сухого порошку.
Композиція сухого порошку
Мікронізовану сполуку формули (І) (1 г) змішують з подрібненою лактозою (20г) з утворенням нерозфасованої композиції, що має масове відношення сполуки до подрібненої лактози 1:20. Змішану композицію упаковують в пристрій для інгаляції сухого порошку, здатний доставляти від приблизно 0,1 мг до приблизно 4 мг сполуки формули (Ї) на дозу.
Композиція для дозуючого інгалятора
Мікронізовану сполуку формули (І) (10 г) диспергують в розчині, отриманому розчиненням лецитину (0,2 г) в демінералізованій воді (200 мл). Отриману суспензію сушать розпиленням, і потім мікронізують з утворенням мікронізованої композиції, що містить частинки із середнім діаметром менше приблизно 1,5 мкм. Потім мікронізовану композицію завантажують в 60 картриджі дозуючого інгалятора, що містить 1,1,1,2-тетрафторетан під тиском в кількості,
достатній для забезпечення від приблизно 0,1 мг до приблизно 4 мг сполуки формули (І) на дозу при введенні дозуючим інгалятором.
Композиція для небулайзера
Сполуку формули (І) (25 мг) розчиняють в розчині, що містить 1,5-2,5 еквівалента хлористоводневої кислоти, з подальшим додаванням гідроксиду натрію для доведення значення рН до 3,5-5,5 і З мас. 95 гліцерину. Розчин добре перемішують до розчинення всіх компонентів. Розчин вводять за допомогою небулайзера, який забезпечує від приблизно 0,1 мг до приблизно 4 мг сполуки формули (Ї) на дозу.
Корисність
Інгібітори ЛАК за даним винаходом були розроблені для лікування запальних і фіброзних захворювань дихальних шляхів. Зокрема, сполуки були розроблені для забезпечення доставки сильного антицитокінового агента безпосередньо до місця впливу на респіраторне захворювання в легенях для обмеження системного впливу.
Було показано, що сполуки за даним винаходом є потужними інгібіторами сімейства ферментів ЧАК: ЗАКІ, ЗШАК2, ЗАКЗ ї ТУК2. Крім того, сполуки продемонстрували сильне інгібування прозапальних і профібротичних цитокінів. Визнано, що протизапальний ефект широкого спектра дії інгібіторів "АК може придушувати нормальну функцію імунних клітин, потенційно приводячи до підвищеного ризику інфекції. Тому дані сполуки оптимізовані для обмеження абсорбції з легень в плазму, таким чином зводячи до мінімуму ризик імуносупресії.
Як описано нижче в експериментальному розділі, в доклінічних дослідженнях були отримані профілі абсорбції і розподіли типових сполук. Сполуки від 1 до 6 були протестовані на мишах і через 5 годин після введення дози показали високу концентрацію в легеневій тканині і низький рівень абсорбції в плазму. Було показано, що сполуки за винаходом інгібують дію прозапального цитокіну І/-13 в тканині легень миші. Зокрема, сполуки продемонстрували інгібування ІІ -13-індукованого фосфорилування ЗТАТб в тканині легень, що свідчить про локальне захоплення мішені УАК в легенях іп мімо. Цей ефект спостерігали, коли прозапальний цитокін І/-13 вводили через 4 години після введення тестованої сполуки для надання додаткових доказів його переважної затримки в легенях.
Було показано, що тестовані сполуки демонструють як сильну інгібувальну активність на
Зо клітинному рівні, так і те, що вони переважно затримуються в легеневій тканині. Широке дослідження, проведене авторами даного винаходу, показало, що, хоча можна ідентифікувати сполуки, які є сильнодіючими на клітинному рівні, або сполуки, які переважно затримуються в легенях, набагато важче виявити сполуки, що мають одночасно обидві бажані характеристики.
Протизапальна активність інгібіторів "АК переконливо продемонстрована на доклінічних моделях астми (Маїамуа еї аї., Іпї. Іттипорпагтасої., 2010, 10, 829-836; Маїзипада еї аї!.,
Віоспет. Апа Віорпуз5. Не5. Соттип., 2011, 404, 261-267; Кидіаса еї аї., Ешиг. У. Рнаптасої, 2008, 582, 154-161). Цитокіни, що беруть участь в запаленні астми, які передають сигнал через шлях
УАК-5ТАТ, включають 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-9, 1-11, 11-13, 1-23, 1-31, 1-27, тимічний стромальний лімфопоетин (Т5І Р), інтерферон-у (ІЕМу) і колонієстимулюючий фактор гранулоцитів і макрофагів (ЗМ-СЗЕ). Відповідно, передбачається, що сполуки за винаходом будуть корисними для лікування запальних респіраторних захворювань, зокрема астми.
Запалення легень і легеневий фіброз характерні для інших респіраторних захворювань, крім астми, таких як хронічна обструктивна хвороба легень (СОРОБ), муковісцидоз (СЕ), пневмоніт, інтерстиціальні захворювання легень (включаючи ідіопатичний легеневий фіброз), гостре пошкодження легень, гострий респіраторний дистрес-синдром, бронхіт, емфізема, облітеруючий бронхіоліт і саркоїдоз. Тому очікується, що сполуки за даним винаходом також будуть корисні для лікування хронічної обструктивної хвороби легень, муковісцидозу, пневмоніту, інтерстиціальних захворювань легень (включаючи ідіопатичний легеневий фіброз), гострого пошкодження легень, гострого респіраторного дистрес-синдрому, бронхіту, емфіземи, облітеруючого бронхіоліту і саркоїдозу.
Було показано, що сполуки від 1 до 6, при порівнянні з відповідними їм фторовмісними аналогами (сполуки С-1, 0-2, 0-3, 0-4, 0-5 і С-6), мають аналогічну активність УХАК. Однак їх перевага полягає в тому, що вони викликають значно нижчий рівень сульфатування в шляху метаболізму, як показано в аналізі 5. Це важливо, оскільки сульфатування в шляху метаболізму відбувається в легенях, що може привести до швидкого зменшення концентрації активної батьківської сполуки.
Сполуки за винаходом продемонстрували інгібування цитокінів, асоційованих із запаленням.
Отже, сполуки за даним винаходом, ймовірно, будуть корисними для лікування деяких конкретних респіраторних захворювань, про що детально описано нижче. бо Еозинофільне запалення дихальних шляхів є характерною рисою захворювань, які в сукупності називаються еозинофільними захворюваннями легень (Соціп еї аї., СІїп. Сневі. Меад., 2016, 37(3), 535-56). Еозинофільні захворювання асоційовані з сигналізацією ІІ -4, 1-13 ї 1 5.
Еозинофільні захворювання легень включають інфекції (особливо глистові інфекції), лікарському пневмоніт (викликаний, наприклад, терапевтичними препаратами, такими як антибіотики, фенітоїн або триптофан), грибковомий пневмоніт (наприклад, алергічний бронхолегеневий аспергільоз), гіперчутгливий пневмоніт і еозинофільний гранулематоз з поліангіїтом (раніше відомий як синдром Чарга-Стросса). Еозинофільні захворювання легень невідомої етіології включають ідіопатичні гострі еозинофільні пневмонії, ідіопатичні хронічні еозинофільні пневмонії, гіпереозинофільний синдром і синдром Леффлера.
Поліморфізм гена 1-6 пов'язаний з підвищеним рівнем 1-6 і підвищеним ризиком розвитку легеневої артеріальної гіпертензії (РАН) (Рапо еї аї., У. Ат. 5о0с. Нурепеп5., 2017, 11(3), 171- 177). На підтвердження ролі ІЇ-6 в розвитку РАН, інгібування ланцюга др130 рецептора 1-6 полегшило перебіг хвороби на щурячій моделі РАН (Ниапо еї аї., Сап. У. Сагаїйої!., 2016, 32(11), 1356.е1-1356. е10).
Цитокіни, такі як ІЄМУу, 1--12 і І--6, залучені до ряду неалергічних захворювань легень, таких як саркоїдоз і лімфангіолейоміоматоз (ЕІ-НазНетіїе єї аї!., Ат. У). Везріг. СеїЇ. Мої. Віо!., 2005, 33, 227-230, і БІ-НазПпетіїє єї аЇ., Сапсег Невз., 2004, 64, 3436-3443). Також було показано, що сполуки за даним винаходом інгібують передачу сигналів ІЄМУу.
Бронхоектази і інфільтративні захворювання легень являють собою захворювання, пов'язані з хронічним нейтрофільним запаленням.
Патологічна активація Т-клітин має вирішальне значення в етіології численних респіраторних захворювань. Аутореактивні Т-клітини відіграють роль в облітеруючому бронхіоліті з ораганізуючою пневмонією (що також називається СО5). Подібно до СО5, етіологія відторгнення легеневого трансплантата пов'язана з аберантною активацією Т-клітин реципієнта трансплантованою легенею донора. Відторгнення легеневого трансплантата може статися на ранній стадії у вигляді первинної дисфункції трансплантата (РОБ), ораганізуючої пневмонії (ОР), гострого відторгнення (АК) або лімфоцитарного бронхіоліту (18), або воно може виникнути через роки після трансплантації легені у вигляді хронічної дисфункції легеневого трансплантата (СІ АБ). СІ АО раніше відома як облітеруючий бронхіоліт (ВО), тепер вважається
Зо синдромом, який може мати різні патологічні вияви, включаючи ВО, рестриктивну СІ АВ (г А або КАБ) і нейтрофільну дисфункцію алотрансплантата. Хронічна дисфункція легеневого алотрансплантата (СГАБВ) є серйозною проблемою при довгостроковому лікуванні реципієнтів легеневого трансплантата, оскільки вона приводить до поступової втрати функціональності пересадженої легені (Сашційієг еї аї., Сигг. Тгапзріапі. Кер., 2016, 3(3), 185-191). СГ АЮ погано піддається лікуванню, і тому залишається потреба в ефективних сполуках, здатних запобігати або лікувати цей стан. Деякі ЗАК-залежні цитокіни, такі як ІЄМу і І--5, активуються при СГАО і відторгненні легеневого трансплантата (Вегазієдні еї аї., СіІїп. Тгапзріапі. 2017, 31, е12898).
Більше того, високі рівні хемокінів СХСКЗ в легенях, таких як СХСІ 9 і СХСЇІ 10, які знаходяться нижче УЧАК-залежної передачі сигналів ІЕМ, пов'язані з гіршими результатами у пацієнтів з легеневим трансплантатом (5Піпо еї аіЇ, РГО5 Опе, 2017, 12(7), е0180281). Було показано, що системне інгібування УАК є ефективним при відторгненні трансплантата нирки (місепії еї аї.,
Атегісап доцтпа! ої Тгаперіапіайоп, 2012, 12, 2446-56). Отже, інгібітори ЧАК можуть бути ефективними при лікуванні або профілактиці відторгнення легеневого трансплантата і СІ АЮ.
Аналогічні події активації Т-клітин, описані як основна причина відторгнення легеневого трансплантата, також вважаються основною причиною хвороби "легеневий трансплантат проти хазяїна" (ЗМНОБ)), яка може розвиватися після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.
Подібно до СГАЮ, СМНО легень є хронічним прогресуючим захворюванням з надзвичайно несприятливими результатами, і в цей час відсутнє схвалене лікування. У ретроспективному багатоцентровому дослідженні 95 пацієнтів з гострою або хронічною СУНО, резистентною до стероїдів, які отримували системний інгібітор УАК руксолітиніб як допоміжну терапію, більшість пацієнтів продемонструвала повну або часткову відповідь на руксолітиніб, включаючи пацієнтів з СМНО легень (7еї5ег еї аї, еикетіа, 2015, 29, 10, 2062-68). Оскільки системне інгібування УАК пов'язане з серйозними побічними ефектами і невеликим терапевтичним індексом, зберігається потреба в інгальованому несистемному інгібіторі ЗАК, спрямованому на легені, для профілактики і/або лікування відторгнення легеневого трансплантата або СУНО легень.
Сполуки за винаходом мають характеристики, необхідні для задоволення цієї потреби. Зовсім нещодавно в зв'язку з більш широким застосуванням інгібіторів імунних контрольних точок з'явився пневмоніт, індукований інгібіторами імунних контрольних точок, ще одне захворювання легень, опосередковане Т-клітинами. У онкологічних хворих, які одержують ці агенти, що бо стимулюють Т-клітини, може розвинутися пневмоніт, що приводить до летального кінця.
Таким чином, в одному з аспектів винахід надає спосіб лікування респіраторного захворювання у ссавця (наприклад, людини), при цьому спосіб включає введення ссавцеві терапевтично ефективної кількості сполуки за винаходом або її фармацевтично прийнятної солі, або фармацевтичної композиції, що містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль.
У одному з аспектів респіраторне захворювання являє собою астму, хронічну обструктивну хворобу легень, муковісцидоз, пневмоніт, хронічну обструктивну хворобу легень (СОРБ), муковісцидоз (СЕ), пневмоніт, інтерстиціальні захворювання легень (включаючи ідіопатичний легеневий фіброз), гостре пошкодження легень, гострий респіраторний дистрес-синдром, бронхіт, емфізему облітеруючий бронхіоліт або саркоїдоз. У іншому аспекті респіраторне захворювання являє собою астму або хронічну обструктивну хворобу легень.
У одному з аспектів респіраторне захворювання являє собою легеневу інфекцію, еозинофільне захворювання, глистову інфекцію, легеневу артеріальну гіпертензію, саркоїдоз, лімфангіолейоміоматоз, бронхоектазію, інфільтративне захворювання легень, лікарський пневмоніт, грибковий пневмоніт, алергічний бронхолегеневий аспергільоз, гіперчутливий пневмоніт, еозинофільний гранулематоз з поліангіїтом, ідіопатичну гостру еозинофільну пневмонію, ідіопатичну хронічну еозинофільну пневмонію, гіпереозинофільний синдром, синдром Леффлера, облітеруючий бронхіоліт з організуючою пневмонією, гострі і хронічні відторгнення легеневих трансплантатів (включаючи РОЮ, ОР, ІВ, АК і СІАЮ, ВО, рестриктивний СІГАЮО і нейтрофільну дисфункцію алотрансплантата), хворобу "легеневий трансплантат проти хазяїна", облітеруючий бронхіоліт з ораганізуючою пневмонією, легеневу артеріальну гіпертензію, бронхоектазію або пневмоніт, індуковану інгібіторами імунних контрольних точок.
Винахід також стосується способу лікування астми у ссавця, який включає введення ссавцеві терапевтично ефективної кількості сполуки за винаходом або її фармацевтично прийнятної солі або фармацевтичної композиції, що містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль.
При використанні для лікування астми сполуки за даним винаходом звичайно вводять у вигляді однократної добової дози або багаторазових добових доз, хоча можуть
Зо використовуватися і інші форми введення. Кількість активного агента, що вводиться на дозу, або загальна кількість, що вводиться на добу, звичайно визначається лікарем з урахуванням відповідних обставин, включаючи стан, що підлягає лікуванню, вибраний шлях введення, сполуку, що фактично вводиться, і її відносну активність, вік, вагу і реакцію окремого пацієнта, тяжкість симптомів пацієнта і т. п.
Винахід також стосується способу лікування респіраторного захворювання (включаючи, без обмеження, захворювання, розкрите в даному описі) у ссавця, причому спосіб включає введення ссавцеві терапевтично ефективної кількості сполуки за винаходом або її фармацевтично прийнятної солі або фармацевтичної композиції, що містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль.
При використанні для лікування респіраторного захворювання (включаючи, без обмеження, захворювання, розкрите в даному описі) сполуки за даним винаходом звичайно вводять у вигляді однієї добової дози або багаторазових добових доз, хоча можуть використовуватися інші форми введення. Кількість активного агента, що вводиться на дозу, або загальна кількість, що вводиться на добу, звичайно визначається лікарем з урахуванням відповідних обставин, включаючи стан, що підлягає лікуванню, вибраний шлях введення, сполуку, що фактично вводиться, і її відносну активність, вік, вагу і реакцію окремого пацієнта, тяжкість симптомів пацієнта і т. п.
Як інгібітори ЧАК, сполуки за даним описом також можуть бути корисні для лікування множини інших захворювань. Сполуки за даним винаходом можуть бути корисні при різних запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, які включають, без обмеження, запальне захворювання кишечнику, виразковий коліт (проктосигмоїдит, панколіт, виразковий проктит і лівосторонній коліт), хворобу Крона, колагенозний коліт, лімфоцитарний коліт, хворобу Бехчета, глютенову хворобу, коліт, індукований інгібіторами імунних контрольних точок, ілеїт, еозинофільний езофагіт, коліт, пов'язаний з хворобою трансплантата проти хазяїна, і інфекційний коліт. Виразковий коліт (Кеїтипа еї аї., У. Сп. Іттипоіоду, 1996, 16, 144-150), хвороба Крони (УмМоужмоаї еї аїЇ.,, Еицг. 3). «зазігоепіегоїюду Нераїйоіоду, 1999, 11, 267-276), колагенозний коліт (Китауаї еї аї., Мої. Іттипоїіоду, 2013, 55, 355-364), лімфоцитарний коліт (Китаучлаї еї а!., 2013), еозинофільний езофагіт (Ууеіпогапа-Ссоісньего еї а!., Іттипої. Вев., 2013, 56, 249-260), коліт, пов'язаний із захворюванням трансплантат проти хазяїна (Сооднпії! еї аї., 60 Віоса, 2001, 117, 3268-3276), інфекційний коліт (егайтасі еї аї., пі. У. Соїогесіа! Оі5., 2004, 19,
308-315), хвороба Бехчета (27пои еї а!., АшоїЇйттип. Кем., 2012, 11, 699-704), глютенова хвороба (де Міно еї аїЇ., УМопа 9). Савітоепієго!ї., 2009, 15, 4609-4614), коліт, індукований інгібіторами імунних контрольних точок (наприклад, коліт, викликаний інгібітором СТІ А-4; (Мапо еї аї.,
У.Тгапзіасйоп. Мей., 2014, 12, 191), коліт, індукований інгібітором РО-1 або РО-І1), їі ілеїт (Уататоюо есеї аї., Сід. І імег Оів., 2008, 40, 253-259) характеризується підвищенням певних рівнів прозапальних цитокінів. Оскільки багато прозапальних цитокінів передають сигнал за допомогою активації ЧАК, сполуки, описані в даний заявці, можуть полегшити запалення і полегшити симптоми. Зокрема, сполуки за даним винаходом можуть бути корисні для індукції і підтримки ремісії виразкового коліту, а також для лікування хвороби Крона, коліту, індукованого інгібіторами імунних контрольних точок, і побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту при реакції трансплантат проти хазяїна. Таким чином, в одному з аспектів даний винахід надає спосіб лікування запального захворювання шлунково-кишкового тракту у ссавця (наприклад, людини), причому спосіб включає введення ссавцеві сполуки за винаходом або її фармацевтично прийнятної солі або фармацевтичної композиції, що містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль.
Атопічний дерматит і інші запальні шкірні захворювання пов'язані з підвищеним рівнем прозапальних цитокінів, які залежать від шляху "АК-ЗТАТ. Отже, сполуки за даним винаходом або їхні фармацевтично прийнятні солі можуть бути корисними проти ряду шкірних запальних або сверблячих станів, які включають, без обмеження, атопічний дерматит, осередкову алопецію, вітиліго, псоріаз, дерматоміозит, шкірні Т-клітинні лімфоми (Меїспірогоик еї аї., СеїЇ
Сусіє 2014; 13, 3331-3335) і підтипи (синдром Сезарі, грибоподібний мікоз, пагетоїдний ретикульоз, гранулематозну в'ялу шкіру, лімфоматоїдний папульоз, хронічний ліхеноїдний пітиріаз, віспяноподібнний ліхеноїдний гострий парапсоріаз, СОЗ30-- шкірну Т-клітинну лімфому, повторна СО30ж- шкірну великоклітинну лімфому, немікозні грибоподібні СО30- шкірні великоклітинні Т-клітинні лімфоми, плеоморфну Т-клітинну лімфому, лімфому Леннерта, підшкірну Т-клітинну лімфому, ангіоцентричну лімфому, бластну МК-клітинну лімфодому), вузликовий свербець, червоний плоский лишай, первинний локалізований шкірний амілоїдоз, бульозний пемфігоїд, шкірні вияви хвороби трансплантат проти хазяїна, пемфігоїд, дискоїдний вовчак, кільцеподібну гранульому, простий хронічний лишай, свербіж
Зо вульви/мошонки/періанальної ділянки, склеротичний лишай, свербіж після герпетичної невралгії, плоский лишай і декальвальний фолікуліт. Зокрема, атопічний дерматит (Вао еї аї.,
УАК-5тТАТ, 2013, 2, е24137), осередкова алопеція (Хіпд еї аї., Маї. Мед. 2014, 20, 1043-1049), вітиліго (Стаідіожм еї аі, «ЗАМА ОегтаїйоіІ.2015, 151, 1110-1112), вузликовий свербець (ЗопкКкоїу еї а!., У. АПегду Сіїп. Іттипої. 2006, 117, 411-417), плоский лишай (М/еІ7-Кибіак еї аї., 9У. Іттипої.
Кез 2015, ІЮ:854747), первинний локалізований шкірний амілоїдоз (Тапака еї аї., Вг. У. Оегтацої. 2009, 161, 1217-1224), бульозний пемфігоїд (Реїїсіапі еї аї., Іл. У. Іттипорайої. Ріагтасої. 1999, 12, 55-61), і шкірні вияви реакції трансплантат проти хазяїна (ОКіуата еї аї., 9. Іпме5і. Оегтацої. 2014, 134, 992-1000) характеризуються підвищеним рівнем деяких цитокінів, які передають сигнал за допомогою активації ЗАК. Відповідно, сполуки за даним винаходом або їхні фармацевтично прийнятні солі здатні полегшити асоційоване шкірне запалення або свербіж, що викликаються цими цитокінами. Зокрема, можна очікувати, що сполуки за винаходом або їхні фармацевтично прийнятні солі будуть корисні для лікування атопічного дерматиту і інших запальних захворювань шкіри. Таким чином, в одному з аспектів даного винаходу запропонований спосіб лікування запального шкірного захворювання у ссавця (наприклад, людини), що включає нанесення на шкіру ссавця фармацевтичної композиції, що містить сполуку за даним винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль і фармацевтичний носій. У одному з аспектів запальне захворювання шкіри являє собою атопічний дерматит.
Було показано, що багато які очні захворювання пов'язані з підвищенням прозапальних цитокінів, які залежать від шляху ЗАК-5ТАТ. Таким чином, сполуки за даним винаходом або їхні фармацевтично прийнятні солі можуть бути корисні для лікування ряду очних захворювань, які включають, без обмеження, увеїт, діабетичну ретинопатію, діабетичний макулярний набряк, хвороба сухого ока, вікову дегенерацію жовтої плями і атопічний кератокон'юнктивіт. Зокрема, увеїт (Ногаї апа Сабзрі, 9. Іпїепегоп СуїоКіпе Кев5., 2011, 31, 733-744), діабетична ретинопатія (Арсоиймет", у. Сііп. СеїЇ. Іттипої., 2013, Зиррі 1, 1-12), діабетичний макулярний набряк (Зопп еї аІ,, Атегісап доштаї ої Орітатоїоду, 2011, 152, 686-694), хвороба сухого ока (Зіемепзоп еї аї.,
Агсп. ОрпіНаІтої., 2012, 130, 90-100) і вікова дегенерація жовтої плями (КпісКеїбеїп еї аї., пі.
Оріннаїтої. Сіп., 2015, 55(3), 63-78) характеризуються підвищеним вмістом деяких прозапальних цитокінів, які передають сигнал через шлях ЗАК-5ТАТ. Відповідно, сполуки за даним винаходом або їхні фармацевтично прийнятні солі здатні полегшити асоційоване очне бо запалення і відмінити прогресування захворювання або забезпечити полегшення симптомів.
Таким чином, в одному з аспектів даний винахід надає спосіб лікування очного захворювання у ссавця, при цьому спосіб включає введення в око ссавця фармацевтичної композиції, що містить сполуку за даним винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль і фармацевтичний носій. У одному з аспектів очне захворювання являє собою увеїт, діабетичну ретинопатію, діабетичний макулярний набряк, хворобу сухого ока, вікову дегенерацію жовтої плями або атопічний кератокон'юнктивіт. У одному з аспектів спосіб включає введення сполуки за винаходом або її фармацевтично прийнятної солі шляхом інтравітреальної ін'єкції. Сполуки за винаходом або їхні фармацевтично прийнятні солі також можуть використовуватися в комбінації з однією або більше сполуками, корисними при очних захворюваннях.
Сполуки за винаходом або їхні фармацевтично прийнятні солі також можуть бути корисні для лікування інших захворювань, таких як інші запальні захворювання, аутоімунні захворювання або рак. Сполуки за винаходом або їхні фармацевтично прийнятні солі можуть бути корисні для лікування одного або більше з наступного: артриту, ревматоїдного артриту, ювенільного ревматоїдного артриту, відторгнення трансплантата, ксерофтальмії, псоріатичного артриту, діабету, інсулінозалежного діабету, захворювання рухового нейрона, мієлодиспластичного синдрому, болю, саркопенії, кахексії септичного шоку, системного червоного вовчаку, лейкемії, хронічного лімфолейкозу, хронічного мієлоцитарного лейкозу, гострого лімфобластного лейкозу, гострого мієлогенного лейкозу, анкілозивного спондиліту, мієлофіброзу, В-клітинної лімфоми, гепатоцелюлярної карциноми, хвороби Ходжкіна, раку молочної залози, множинної мієломи, меланоми, неходжкінської лімфоми, недрібноклітинного раку легені, світлоклітинної карциноми яєчників, пухлини яєчників, пухлини підшлункової залози, істинної поліцитемії, синдрому Шегрена, саркоми м'яких тканин, саркоми, спленомегалії,
Т-клітинної лімфоми і великого таласемії.
Комбінована терапія
Сполуки за винаходом або їхні фармацевтично прийнятні солі можуть застосовуватися в комбінації з одним або більше агентами, які діють по одному і тому ж механізму або по інших механізмах, для лікування захворювання. Різні агенти можна вводити послідовно або одночасно, в окремих композиціях або в одній композиції. Корисні класи агентів для комбінованої терапії включають, без обмеження, агоніст бета?2-адренорецепторів, антагоніст
Зо мускаринових рецепторів, агоніст глюкокортикоїдів, антагоніст рецептора-44, зв'язаного з О- білком, антагоніст лейкотриєнових 04-рецепторів, антагоніст мускаринового рецептора М3, антагоніст гістамінового НІ -рецептора, антагоніст імуноглобуліну Е, інгібітор РОЕ 4, антагоніст
ІЇ-4, антагоніст мускаринового рецептора МІ, антагоніст гістамінового рецептора, антагоніст ІІ - 13, антагоніст ІІ -5, інгібітор 5-ліпоксигенази, агоніст бета-адренорецепторів, антагоніст хемокіну
ССЗ, стимулятор СЕТЕ, модулятор імуноглобуліну, інгібітор ліганду інтерлейкіну 33, інгібітор
РОЕ 3, інгібітор дельта ізоформи фосфоїнозитид-3-кінази, антагоніст тромбоксану Аг, інгібітор еластази інгібітор тирозинкінази Кії, антагоніст лейкотриєну Е4, антагоніст лейкотриєну, антагоніст РОЮ2, інгібітор ліганду ТМЕ-альфа, ТМЕ-зв'язувальний агент, інгібітор каскаду комплементу, інгібітор ліганду еотаксину, інгібітор глутатіонредуктази, антагоніст гістамінового
На-рецептора, антагоніст І--6, стимулятор гена ІГ2, модулятор рецептора ІІВ Ро-ділянки гамма- імуноглобуліну, ліганд гамма-інтерферону, інгібітор ліганду інтерлейкіну-13, інгібітор ліганду інтерлейкіну-17, антагоніст І-селектину, інгібітор лейкоцитарної еластази, антагоніст лейкотриєну С4, інгібітор лейкотриєн-С4-синтази, мембранний інгібітор аміноксидази міді, інгібітор металопротеази-12, інгібітор металопротеази-9, модулятор алергену кліщів, модулятор мускаринових рецепторів, агоніст нікотинового ацетилхолінового рецептора, інгібітор ядерного фактора каппа В, антагоніст р-селектину, інгібітор РОЕ 5, антагоніст рецептора РОСР, інгібітор гамма-фосфоїнозитид-3-кінази, агоніст ТІ К-7, антагоніст ТМ, інгібітор тирозинкінази АБІ, антагоніст ацетилхолінового рецептора, інгібітор кислої хітинази ссавців, агоніст рецептора
АСТН, модулятор полімеризації актину, антагоніст аденозинових рецепторів АТ, стимулятор аденілатциклази, антагоніст адренорецепторів, ліганд адренокортикотропного гормону, інгібітор алкогольдегідрогенази 5, стимулятор альфа-1-антитрипсину, інгібітор альфа-протеїнази, модулятор андрогенових рецепторів, стимулятор ангіотензинперетворювального ферменту 2, агоніст АМР, інгібітор білка Всг, антагоніст бета-ї адренорецепторів, антагоніст бета-2 адренорецепторів, модулятор бета-2 адренорецепторів, модулятор бета-амілоїду, інгібітор гена
ВМРІ0, інгібітор гена ВМР'15, інгібітор кальцієвих каналів, інгібітор катепсину б, інгібітор гена
ССІ26, модулятор хемокіну ССКЗ, антагоніст хемокіну СОСКА, інгібітор молекули клітинної адгезії, стимулятор шапероніну, інгібітор хітинази, антагоніст колагену І, інгібітор комплементу
С3, антагоніст С5Е-1, антагоніст хемокіну СХСК2, модулятор загального бета-ланцюга цитокінових рецепторів, стимулятор цитотоксичного Т-лімфоцитарного білка-4, стимулятор 60 дезоксирибонуклеази І, стимулятор дезоксирибонуклеази, інгібітор дипептидилпептидази |ІЇ,
інгібітор ДНК-гірази, модулятор простаноїдного рецептора ОР, антагоніст Е-селектину, інгібітор сімейства тирозинкіназних ЕКВВ рецепторів, модулятор еластину, антагоніст ендотеліну ЕТ-А, антагоніст ендотеліну ЕТ-В, інгібітор епоксидгідролази, антагоніст рецептора ЕОБЕЗ, інгібітор тирозинкінази Руп, інгібітор фактора транскрипції САТА 3, модулятор глюкозилцерамідази, модулятор глутаматного рецептора, інгібітор ліганду ЗМ-С5Е, стимулятор гуанілатциклази, інгібітор Не Кк" АТфФази, модулятор гемоглобіну, агоніст гепарину, інгібітор гістонової деацетилази, стимулятор гістонової деацетилази-2, інгібітор НМО СоА редуктази, інгібітор І- каппа В бета-кінази, інгібітор гена ІСАМІ, антагоніст І/-17, модулятор рецептора 1-17, антагоніст І--23, модулятор рецептора 1І--4, модулятор імуноглобуліну С, агоніст імуноглобуліну
С1, модулятор імуноглобуліну С1, антагоніст рецептора Іа Ес-ділянки епсилон-імуноглобуліну, антагоніст рецептора ІВ Ес-ділянки гамма-імуноглобуліну, модулятор каппа-ланцюга імуноглобуліну, сенсибілізатор інсуліну, ліганд інтерферону бета, антагоніст інтерлейкін 1 рецептор подібного білка, інгібітор ліганду інтерлейкіну 18, антагоніст рецептора інтерлейкіну 17А, інгібітор ліганду інтерлейкіну-1 бета, інгібітор ліганду інтерлейкіну 5, інгібітор ліганду інтерлейкін-б, інгібітор КСМА потенціал-залежного калієвого каналу-3, інгібітор ліганду КІії, агоніст ламініну-5, антагоніст лейкотриєнових рецепторів Сузі Т1, антагоніст лейкотриєнових рецепторів Субі Т2, інгібітор гена Г ОХІ2, інгібітор тирозинкінази ГГ уп, інгібітор протеїну МАКСК5Б, інгібітор МОК-асоційованого протеїну 4, модулятор металопротеази-2, модулятор металопротеази-9, антагоніст мінералокортикоїдного рецептора, антагоніст мускаринового рецептора М2, антагоніст мускаринового рецептора Ма4, антагоніст мускаринового рецептора
М5, агоніст натрійуретичного пептидного рецептора А, модулятор рецептора природних клітин- кілерів, стимулятор субодиниці альфа-7 нікотинового АСП рецептора, модулятор рецептора МК- клітин, модулятор ядерного фактора каппа В, агоніст рецептора опіоїдного фактора росту, інгібітор Р-глікопротеїну, антагоніст пуриноцептора Ра х 3, інгібітор МАР-кінази р38, модулятор пептидази 1, інгібітор фосфоліпази А2, інгібітор фосфоліпази 3, інгібітор активатора плазміногену типу 1, антагоніст рецептора фактора активації тромбоцитів, агоніст РРАЕ гамма, агоніст простацикліну, інгібітор протеїнтирозинкінази, стимулятор 5Н2 домену інозитолфосфатази 1, інгібітор сигналу трансдукції, інгібітор натрієвих каналів, модулятор 5ТАТ-
З, інгібітор антигенна-ї стовбурових клітин, модулятор супероксиддисмутази, інгібітор СО28
Зо поверхневого глікопротеїну Т-клітин, інгібітор СО8 поверхневого глікопротеїну Т-клітин, агоніст
ТОвЕ-бета, антагоніст ТОБЕ-бета, інгібітор тромбоксансинтетази, інгібітор ліганду тимічного стромального лімфопротеїну, агоніст тимозину, ліганд тимозину бета 4, агоніст ТІ К-8, агоніст
ТІ 8-9, стимулятор гена ТІ КО, інгібітор топоїзомерази ІМ, стимулятор тропоніну | швидких скелетних м'язів, стимулятор тропоніну Т швидких скелетних м'язів, антагоніст рецептора 1-1 типу І. модулятор рецептора ТМЕ типу ІІ, модулятор іонного каналу, стимулятор утероглобіну і агоніст МІР.
Конкретні агенти, які можна застосовувати в комбінації зі сполуками-інгібіторами УАК за даним винаходом, включають, без обмеження, ацетат росиптору, бромід умеклідинію, секукінумаб, ацетат метенкефаліну, ацетат тридекактиду, флутиказону пропіонат, альфа- циклодекстрин-стабилізований сульфорафан, тезепелумаб, мометазону фуроат, ВІ-1467335, дупілумаб, аклідиній, формотерол, А2О-1419, НІ-1640М, ривіпансел, СМР-001, маніт, АМВ-020, омалізумаб, трегалізумаб, мітізакс, бенралізумаб, голімумаб, рофлуміласт, іматиніб, КЕСМ- 3500, мазитиніб, апреміласт, КРІ -554, астиммун, адалімумаб, рупатадин, парогреліл, МК-1029, беклометазону дипропіонат, формотеролу фумарат, могамулізумаб, сератродаст, ОСВ-4144, неміралісиб, СК-2127107, февіпіпрант, данітриксин, босентан, абатацепт, ЄС-18, дувелісиб, доципарстат, ципрофлоксацин, сальбутамол НЕА, ердостеїн, РГЕР-001, недокроміл, СОХ-0158, сальбутамол, енобосарм, К-ТРА-022, лензилумаб, флутиказону фуроат, вілантеролу трифенатат, флутиказону пропіонат, салметерол, РТ-007, РАБ5-060, реместемцелі-ї, цитрулін,
АРО-4046, оксид азоту, Ю5-102, герилімзумаб, актаїр, флутиказону фуроат, умеклідиній, вілантерол, АС-МРР709, гамунекс, інфліксимаб, ампіон, акумапімод, канакінумаб, ІМ5-1007,
СУР-001, сирукумаб, флутиказону пропіонат, меполізумаб, пітавастатин, солітроміцин, етанерцепт, івакафтор, анакінра, МРО-300-ІМ, глікопіронію бромід, аклідинію бромід, ЕР-025, ризанкізумаб, глікопіроній, формтеролу фуморат, адипоцел, МРІ-001, тіотропію бромід, глікопіронію бромід, індакатеролу малеат, андекаліксимаб, олодатерол, езомепразол, вакцина проти пилового кліща, вакцина проти алергену пилка поліну, ваморолон, гефапіксант, ревефенацин, гефітиніб, Кецдоїп, типелукаст, бедорадрин, 5СМ-ССОН, 5НР-652, ВАМ5-60, бродалумаб, ВІО-11006, умеклідинію бромід, вілантеролу трифенатат, іпратропію бромід, тралокінумаб, РОК-1800, МХ-561, МХ-371, олоппатадин, тулобутерол, формотеролу фумарат, триамцинолону ацетонід, резлізумаб, салметеролу ксинафоат, флутиказону пропіонат, 60 беклометазону дипропіонат, формотеролу фумарат, тіотропію бромід, лигелізумаб, КИТІ,
берилімумаб, омалізумаб, глікопіронію бромід, ЗЕМ5-111, деклометазону дипропеонат, СНЕ- 5992, 1771-4001, індакатерол, глікопіронію бромід, мометазону фуроат, фексофенадин, глікоперонію бромід, азитроміцин, А2О-7594, формотерол, СНЕ-6001, батефентерол, ОАТО-01, олодатерол, СОМ-112, розиглітазон, салметерол, сетипіпрант, інгальований інтерферон бета,
А/0О-8871, плеканатид, флутиказон, салметерол, моногліцериди ейкозапентаенової кислоти, лебрикізумаб, КО-6149, ОВКРМ, мометазон, індакатерол, А2О-9898, піруват натрію, зилеутон,
Со-201, імідафенацин, СМТО-6785, СІ 85-03, мометазон, КОМ-137, прокатерол, формотерол,
ССІ-15106, РОЇ -6014, індакатерол, беклометазон, ММУ-130, (30-1112, депо Алерговак, МЕОІ- 3506, ОВМУ-251, 2РІ-389, уденафіл, 55К-3772847, левоцетиризин, АХР-1275, АЮОС-3680, тимапіпрант, абедитерол, А2О-7594, іпратропію бромід, сальбутамолу сульфат, тадекініг альфа, АСТ-774312, дорназа альфа, ілопрост, батефентерол, флутиказону фуроат, алікафорсен, циклезонід, емерамід, арформотерол, 5В-010, озагрел, ВТТ-1023, дектрекумаб, левальбутерол, пранлукаст, гіалуронова кислота, 5К-2292767, формотерол, МОМ-14, люцинактант, сальбутамол, преднізолон, ебастин, дексаметазону ципецилат, 55К-2586881, ВІ- 443651, с5К-2256294, МВ-179, МА-096, Нпат-АБІТь, будесонід, (з5К-2245035, МУТХ-1463, емедастин, декспраміпексол, левальбутерол, М-6022, дексаметазон натрію фосфат, РІМ- 201104, ОРК-0018, ТЕМ-4810, суплатаст, ВІ-1060469, гемілукаст, гамма-інтерферон, далазатид, біластин, флутиказону пропіонат, салметеролу ксинафоат, КР-3128, біциклохідію бромід, реслізумаб, РВЕ-680, антагоніст СЕТН2, пранлукаст, салметеролу ксинафоат, флутиказону пропіонат, моногідрат тіотропію броміду, мазилукаст, КС-7990, доксофулін, абедитерол, глікопіронію бромід, ТЕМ-46017, АБМ-024, флітиказону пропіонат, глікопіронію бромід, салметеролу ксинофоат, сальбутамол, ТА-270, флінізолід, хромоглікат натрію, епси-гамір, 2РІ- 521, сальбутамол, авіптадил, ТЕМ-157, зафірлукаст, стемпеуцел, пеміроласт натрію, надолол, флутиказону пропіонатнксалметеролу ксинафоат, КМ-1729, сальбутамолу сульфат, діоксид вуглецюжюперфтороктилбромід, АРІ-1, дектрекумаб-МАК-694, лізину ацетилсаліцилат, зилеутон, ТК-4, терапія людськими алогенними мезенхімальними клітинами-попередниками, отриманими з адипоцитів, МЕОІ-9314, РІ-3994, НМР-З0О1, Т0-5471, МКТТ-120, пеміроласт, беклометазону дипропіонат, трантинтерол, мононатрій-альфа-люмінол, ІМО-1041, АМ-211,
ТВ5-5, АВНУ-502, сератродаст, рекомбінантна мідисмаза, АЗМ-8, дефлазакорт, бамбутерол,
Зо АВх-10017609, іпратропіуміфенотерол, флутиказоннформотерол, епінастин, УМІМ-901Х,
МАГ ЕВСОСЕМ-О5, Оіїдой-СОРО-5/20, тулобутерол, оксис Турбухалер, О5Р-3025, АБМ-024, мізоластин, будесоніднсалметерол, І Н-0О11, АХР-Е, гістамінкімуноглобулін людини, УНО-001, теофілін, амброксольердостеїн, раматробан, монтелукаст, пранлукаст, Ас-1321001, тулобутерол, іпратропійнсальбутамол, траніласт, метилпреднізолону сулептанат, колфорсину даропат, репіринаст і доксофілін.
Даний винахід також стосується фармацевтичної композиції, що містить сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль і один або більше інших терапевтичних агентів. Терапевтичний агент може бути вибраний з класу вказаних вище агентів і зі списку конкретних агентів, описаних вище. У деяких варіантах здійснення фармацевтична композиція є прийнятною для доставки в легені. У деяких варіантах здійснення фармацевтична композиція підходить для введення шляхом інгаляції або розпилення. У деяких варіантах здійснення фармацевтична композиція являє собою сухий порошок або рідку композицію.
Крім того, в аспекті, що стосується способу, винахід надає спосіб лікування захворювання або розладу у ссавця, що включає введення ссавцеві сполуки за винаходом або її фармацевтично прийнятної солі і одного або більше інших терапевтичних агентів.
При застосуванні в комбінованій терапії агенти можуть бути приготовані в одній фармацевтичній композиції, або агенти можуть бути представлені в окремих композиціях, які вводять одночасно або в різний час, одним і тим же або різними способами введення. Такі композиції можуть бути упаковані окремо або можуть бути упаковані разом у вигляді набору.
БО Два або більше терапевтичних агентів в наборі можна вводити одним і тим же способом введення або різними способами введення.
ПРИКЛАДИ
Наведені нижче приклади синтезу і біологічні приклади представлені для ілюстрації винаходу і ніяким чином не повинні розглядатися як такі, що обмежують об'єм винаходу. У наведених нижче прикладах наступні скорочення мають наступні значення, якщо не вказане інше. Абревіатури, не визначені нижче, мають загальноприйняті значення.
АСМ-ацетонітрил
ОСМе-дихлорметан
ПІРЕА-М, М-діїізопропілетиламін 60 ОМЕ-М, М-диметилформамід
ЕЮАс-етилацетат п-егодинаси)
НАТИ-М, М,М'/М'-тетраметил-О-(7-азабензотриазол-1-іл)уронію гексафторфосфат
ІРА:-:ізопропіловий спирт
ІРАс:-ізопропілацетат
МеоН:метанол тіп-хвилина(и)
РДА(РРПз)«-тетракіс(трифенілфосфін)паладій (0)
КТ-кімнатний температура
ТЕА-трифтороцтова кислота
ТНЕ-тетрагідрофуран біс(пінаколато)диборон--4,4,5,5,4,4,5',5'-октаметил-І2,216111,3,21Ідіоксабороланіл
Реагенти і розчинники купували у комерційних постачальників (Аїагісп, РіиКа, 5ідта і інш.) і використовували без додаткового очищення. Реакційні суміші контролювали за допомогою тонкошарової хроматографії (ТШХ), аналітичної високоефективної рідинної хроматографії (анал. ВЕРХ) і мас-спектрометрії. Реакційні суміші обробляли, як конкретно описано для кожної реакції; звичайно їх очищали екстракцією і іншими методами очищення, такою як кристалізація, залежно від температури і розчинника, а також осадженням. Крім того, реакційні суміші звичайно очищали за допомогою колонкової хроматографії або препаративної ВЕРХ, звичайно використовуючи колонки з наповнювачем С18 або ВОЗ і звичайні елюенти. Типові умови препаративної ВЕРХ описані нижче.
Характеристики продуктів реакції звичайно отримували методами мас-спектрометрії ін
ЯМР. Для аналізу ЯМР зразки розчиняли в дейтерованому розчиннику (такому як СОзЗОЮ, СОСІіз або абє-ОМ50О), і спектри "Н-ЯМР отримували за допомогою приладу Магіап Сетіпі 2000 (400
МГЦ) в стандартних умовах спостереження. Мас-спектрометричну ідентифікацію сполук проводили методом іонізації електророзпиленням (Е5БМ5) за допомогою приладу Арріїей
Віозузіете5 (РБобієг Сйу, СА) моделі АРІ 150 ЕХ або приладу УмМаїег5 (Мійога, МА) 3100, підключеного до систем автоочищення.
Умови препаративної ВЕРХ
Колонка: С18, 5 мкм, 21,2 х 150 мм; або С18, 5 мкм 21 х 250; або С14, 5 мкм 21х150 мм
Температура колонки: кімнатна температура
Швидкість потоку: 20,0 мл/хв
Рухомі фази: А-водатО,05 95 ТЕА
ВААСМО,05 95 ТЕА,
Об'єм, що вводиться: (100-1500 мкл)
Довжина хвилі детектора: 214 нм
Неочищені сполуки розчиняли в 1:1 суміші вода:оцтова кислота, приблизно при 50 мг/мл. 4- хвилинний тест в аналітичному масштабі виконували на колонці С18 2,1х50 мм з подальшим 15- або 20-хвилинним пробігом в препаративному режимі з використанням 100 мкл ін'єкції з градієнтом, виходячи з 95 часу втримування В в тестовому прогоні в аналітичному режимі. Точні градієнти залежали від зразка. Зразки з домішками з близьким часом пробігу перевіряли, використовуючи для кращого розділення колонку С18 21х250 мм і/або колонку С14 21х150 мм.
Фракції, що містять бажаний продукт, ідентифікували за допомогою мас-спектрометричного аналізу.
Отримання 1: 4-(бензилокси)-2-етилфеніл)утрифтор-А"-боран, калієва сіль 1-5.
но ВпОо ВПО 0 -А- 6-7 1-1 І? Вг
І-З
ВпОо ВпОо
Фо во
Ї век 0е
І-5
І-4 (а) 1-(бензилокси)-3-етилбензол (1-2)
До перемішуваного розчину З-етилфенолу (1-1) (25,0г, 204,0 ммоль) в АСМ (250 мл, об'ємів) додавали карбонат калію (42,0 г, 306 ммоль) при кімнатній температурі. Отриману реакційну масу перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хвилин, після чого по краплях додавали бензилбромід (24,0 мл, 204 ммоль). Отриману реакційну суміш перемішували протягом 6 годин при кімнатній температурі. Після завершення реакції (контроль по ТШХ) отриману реакційну масу виливали у воду (1,0 л) з подальшою екстракцією сполуки за 10 допомогою ЕАс (2х2 л). Об'єднані органічні шари промивали холодною водою, розсолом і сушили над сульфатом натрію, фільтрували і упарювали при зниженому тиску. Потім неочищений продукт очищали колонковою хроматографією на силікагелі (100-200 М), використовуючи як елюенти 2 95 ЕОАс в гексані, з отриманням бажаного продукту (1-2) у вигляді світло-жовтої маслянистої сполуки (35,0 г, 81 95). "Н ЯМР (400 МГц, хлороформ-а) б 7,46-7,44 (м, 2Н), 7,39 (т, 9У-7,6 Гц, 2Н), 7,34-7,31 (м, 1Н), 7,21 (т, У-7,6 Гц), 6,86-6,80 (м, ЗН), 5,07 (с, 2Н), 2,64 (кв, 9У-7,6 Гц, 2Н), 1,24 (т, 9У-7,6 Гц, ЗН). (5) 4-(бензилокси)-1-бром-2-етилбензол (1-3)
До охолодженого льодом перемішуваного розчину 1-(бензилокси)-3-етилбензолу (1-2) (35,0 г, 164 ммоль) в АСМ (525 мл, 15 об'ємів) порційно додавали М-бромсукцинімід (32,0 г, 181 ммоль) протягом 15 хвилин. Отриману реакційну суміш перемішували протягом 1 години при кімнатній температурі. Після завершення реакції (контроль по ТШХ) отриману реакційну масу виливали в крижану воду (1,50 л) з подальшою екстракцією сполуки ЕОАс (2х1 л).
Об'єднані органічні шари промивали водою і сушили над сульфатом натрію, фільтрували і упарювали при зниженому тиску з отриманням сирого продукту. До неочищеного матеріалу додавали н-гексан (250 мл) з отриманням суспензії, яку потім фільтрували через шоттівську лійку. Маточний розчин упарювали при зниженому тиску з отриманням бажаного продукту 1-3 у вигляді світло-жовтої маслянистої сполуки (42,0 г, 87 95). "Н ЯМР (400 МГц, хлороформ-4а) б 7,52-7,29 (м, 7Н), 6,88 (с, 1Н), 6,68 (д, У-6,0 Гц, 1Н), 5,04 (с, 2Н), 2,69 (кв, 9У-7,6 Гц, 2Н), 1,20 (т,
У-7,5 Гц, ЗН).
Зо (с) 2-(4-(бензилокси)-2-етилфеніл)-4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан (1-4)
Перемішуваний розчин 4-(бензилокси)-1-бром-2-етилбензолу (1-3) (42,0 г, 144 ммоль), біс(пінаколато)диборону (44,0 г, 173 ммоль) і ацетату калію (28 г, 288 ммоль) в діоксані (440 мл) дегазували шляхом продування Меге (газ) протягом 15 хв. з подальшим додаванням комплексу
Расіхарр).ОСсСМ (11,0 г, 15 ммоль). Отриману реакційну суміш нагрівали до 80 "С протягом наступних 16 годин. Після завершення реакції (контроль по ТШХ) реакційну масу фільтрували через шар целіту, і маточний розчин упарювали при зниженому тиску з отриманням сирого продукту. Неочищений залишок очищали колонковою хроматографією на силікагелі (100- 200 М), використовуючи як елюенти 1 95 ЕІОАсС в гексані, з отриманням бажаного продукту (1-4) у вигляді світло-жовтої маслянистої сполуки (32,0 г, 66 95). "Н ЯМР (400 МГц, хлороформ-4) 5 7,74 (д, У9-8,4 Гц, 1Н), 7,45-7,36 (м, 5Н), 6,84-6,78 (м, 2Н), 5,08 (с, 2Н), 2,91 (кв, 9У-7,6 Гц), 1,33 (с, 12Н), 1,19 (т, У-7,6 Гц, ЗН). (а) (4-(бензилокси)-2-етилфеніл)утрифтор-А"-боран, калієва сіль (1-5)
До перемішуваного розчину сполуки 2-(4-(бензилокси)-2-етилфеніл)-4,4,5,5-тетраметил- 1,3,2-діоксаборолану (1-4) (20 г, 59,0 ммоль) в суміші ацетон:метанол (200 мл, співвідношення 171, 10 об'ємів) додавали ЗМ розчин фтористокислого калію (23,0 г, 295 ммоль, розчиненого в
98,0 мл води). Отриману реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 16 годин. Після завершення реакції (контроль по ТШХ) отриману реакційну масу упарювали при зниженому тиску. Отриманим таким чином тверду речовину вміщували у воду (100 мл) і перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хвилин. Отриману реакційну масу фільтрували через шоттівську лійку, промивали н-гексаном і сушили при зниженому тиску з отриманням бажаного продукту (1-5) у вигляді білої твердої речовини (14,0 г, 74 95). "Н ЯМР (400 МГц, хлороформ-а) б 7,43 (д, 9У-7,2 Гц, 2Н), 7,37 (т, У-7,5 Гц, 2Н), 7,30 (т, 9-71 Гц, 1Н), 7,22 (д, 9-8,0 Гу), 6,58 (с, 1Н), 6,53 (д, 9У-7,9 Гц, 1Н), 5,00 (с, 2Н), 2,65 (кв, 9У-7,5 Гц, 2Н), 1,07 (т, 9-74 Гц, ЗН).
Отримання 2: 6-бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3-бензил-3,4,6,7-тетрагідро-5Н-імідазої|4,5- сІпіридин-5,б6-дикарбоксилат (1-11) о о о о
М М п тре Фа - ж пос ж "Соя м мн, м МН М Му М "Вос н н / Вос вої
І-6 І-7 Вос І-8
І-9 о о
М бро га; їв ве й "ово
Вп їло Іл (а) (5)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова кислота, гідрохлоридна сіль (1-7)
До охолодженої льодом перемішуваної суспензії І -гістидину (1-6) (5,0 кг, 32,14 моль) у воді (40 л, 8 об'ємів) по краплях додавали концентровану соляну кислоту (3,93 л, 33,75 моль) з подальшим додаванням формальдегіду (5,50 л, 67,5 моль, 37 96 водний розчин). Отриманий розчин перемішували протягом 30 хвилин при тій же температурі, і потім нагрівали при 807 протягом 8 годин. Хід реакції контролювали по РХМСОС. Воду видаляли при зниженому тиску, отримуючи сирий продукт, і отриманий сирий продукт перемішували протягом 2 годин в толуолі (20 л). Органічні речовини видаляли при зниженому тиску для видалення надлишку води, і сполуки азеотропно сушили. Потім отриманий матеріал вміщували в діетиловий ефір (20 л) і перемішували протягом 2 годин. Після цього твердий матеріал фільтрували і сушили на повітрі з отриманням бажаного продукту (І-7) у вигляді не зовсім білої твердої речовини (6,50 кг, 85 Об).
ІН ЯМР (400 МГц, 020) 5 8,69 (с, 1Н), 4,56 (д, 9-15,4 Гц, 1Н), 4,42 (д, 9-15,5 Гц, 1Н), 4,20 (дд, 925,5, 5,2 Гц, 1Н), 3,42 (дд, У-5,0, 17,0 Гу, 1Н), 3,11 (дд, У-10,2, 16,8 Гц, 1Н). (5) (5)-3,5-біс(трет-бутоксикарбоніл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова
Зо кислота (1-8)
До охолодженого льодом перемішуваного розчину (5)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5- сІпіридин-6-карбонової кислоти дигідрохлориду (1-7) (6,10 кг, 25,40 моль) в 1,4-діоксані (48 л, 8 об'ємів) і воді (48 л, 8 об'ємів) по краплях додавали триетиламін (12,36 л, 89 моль) з подальшим додаванням ди-трет-бутилдикарбонату (18,07 л, 78,74 моль, розчиненого в 5 л 1,4- діоксану) протягом 30 хв. Отриману реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом наступних 16 годин. Після завершення реакції (контроль по ТШХ і РХМС) жовтувату реакційну суміш розбавляли водою (10 л) і послідовно промивали діетиловим ефіром (2х10 л) і
ЕОАс (2х7,50 л). Органічну фазу відкидали. Водний шар охолоджували і доводили до рН -3 за допомогою 6 н розчину НСІ; водну фазу екстрагували ЕІЮАс (3х10 л). Об'єднані органічні шари промивали розсолом, сушили над сульфатом натрію і концентрували при зниженому тиску.
Маслянистий залишок кристалізували з суміші 30 95 ЕТОАс:гексани з отриманням бажаного продукту (І-8) у вигляді не зовсім білої твердої речовини (5,1 кг, 55 Ов). (т/2): ІМАНІ" обчислено для С17Н25МзОв 368,18, знайдено 368,21. (с) 6-бензил-3,5-ди-трет-бутил-(5)-6,7-дигідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-3,5,6(4Н)- трикарбоксилат (1-9)
До охолодженого льодом розчину (5)-3,5-біс(трет-бутоксикарбоніл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН- імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-карбонової кислоти (І-8) (5,1 кг, 13,88 моль) в ОСМ (51 л, 10 об'ємів) послідовно додавали насичений водний бікарбонат натрію (41,0 л, 8 об'ємів), тетрабутиламоній йодид (5,13 кг, 13,88 моль) і бензилбромід (2,47 л, 20,82 моль). Отриману реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом наступних 16 годин. Після завершення реакції (контроль по ТШХ і РХМС) двофазний розчин розділяли. Водний шар екстрагували ОСМ (3х10 л). Об'єднані органічні шари промивали розсолом, сушили над сульфатом натрію, фільтрували і концентрували при зниженому тиску з отриманням сирого продукту, який очищали колонковою хроматографією через силікагель (100-200 М), використовуючи як елюенти 40 95 ЕОАсС в гексані, з отриманням бажаного продукту (1-9) у вигляді в'язкого масла (4,50 кг, 72 Фо). (т/2): ІМАНІ" обчислено для СгаНзіМзОв 458,22, знайдено 458,60. (а) 6-бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3,4,6,7-тетрагідро-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,б6-дикарбоксилат (І-10)
До охолодженого льодом розчину б-бензил-3,5-ди-трет-бутил-(5)-6,7-дигідро-ЗН-імідазої|4,5- сІпіридин-3,5,6(4Н)-трикарбоксилату (1-9) (4,50 кг, 9,84 моль) в ІРА (45 л, 10 об'ємів) по краплях додавали гідроксид амонію (36 л, 8 об'ємів). Отриману реакційну суміш додатково перемішували при кімнатній температурі протягом наступних 16 годин. Після завершення реакції (контроль по ТШХ і РХМС) отриману суміш розбавляли водою (25 л) з подальшою екстракцією ЕТОАс (3х20 л). Об'єднані органічні шари промивали розсолом, сушили над сульфатом натрію, фільтрували і концентрували при зниженому тиску з отриманням сирого продукту, який очищали колонковою хроматографією через силікагель (100-200 М), використовуючи як елюенти 2 95 МеОН в ОСМ, з отриманням бажаного продукту (І-10) у вигляді густого в'язкого масла (2,70 кг, 77 Фо). (т/2): МАНІ" обчислено для СіоНгзМзО4 358,17, знайдено 358,33. (є) 6-бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3-бензил-3,4,6,7-тетрагідро-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6- дикарбоксилат (І-11)
До охолодженого льодом розчину 6-бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3,4,6,7-тетрагідро-5Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилату (І-10) (2,70 кг, 7,55 моль) в ОСМ (32,4 л, 12 об'ємів) додавали 1 н водний розчин гідроксиду натрію (24,3 л, 9 об'ємів) з подальшим послідовним додаванням тетрабутиламонію йодиду (2,80 кг, 7,55 моль) і бензилброміду (0,99 л, 8,31 моль).
Отриману реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом наступних 2 годин. Після завершення реакції (контроль по ТШХ і РХМС) двофазний розчин розділяли.
Водний шар екстрагували ОСМ (3х10 л). Об'єднані органічні шари промивали розсолом, сушили
Зо над сульфатом натрію, фільтрували і концентрували при зниженому тиску з отриманням неочищеного продукту, який очищали колонковою хроматографією на силікагелі (100-200 М), використовуючи як елюенти 40 95 ЕОАс в гексані, з отриманням бажаного продукту (1-11) у вигляді в'язкого масла (1,70 кг, 63 95). (т/727): (МАНІ обчислено для СгвНгоМзО»4 448,22, знайдено 448,20.
Отримання 3: б-бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3-бензил-2-(6-(4-(бензилокси)-2-етилфеніл)-1 Н- індазол-З-іл)-3,4,6,7-тетрагідро-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилат (І-16) о
М о г | ОВп о м е о Е о М Мвос Е / | ови с с і 7 он сі Іл в
Вг Ве
Вг
Іл2 ІЗ Іі14
Впо
Ве Фо ВпОо о м ВЕК с о
ОВп І-5 роту фі ще нМ--м М "вос /
Вп М Му нМ--м Ї Вос
І-15 Вп
І16 (а) 4-бром-2-фторбензоїлхлорид (1-13)
До охолодженого льодом перемішуваного розчину 4-бром-2-фторбензойної кислоти (1-12) (1,25 кг, 5,71 моль) в ОСМ (12,5 л, 15 об'ємів) по краплях додавали оксалілхлорид (0,98 л,
11,42 моль). Отриману реакційну суміш перемішували протягом 10 хв. при тій же температурі.
Потім до реакційної суміші по краплях додавали ЮОМЕ (150 мл). Отриманій реакційній масі давали нагрітися до кімнатної температури і перемішували протягом 2 годин. Після завершення реакції (контроль по ТШХ) надлишок оксалілхлориду видаляли при зниженому тиску в атмосфері азоту з отриманням сирого продукту (1-13) (1,08 кг, 80 Фо), який використовували на наступній стадії без додаткового очищення. (р) 6-бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3-бензил-2-(4-бром-2-фторбензоїл)-3,4,6,7-тетрагідро-5Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилат (І-14)
До перемішуваного розчину б-бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3-бензил-3,4,6,7-тетрагідро-5Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилату (І-11) (1,70 кг, 3,80 моль) в АСМ (13,6 л, 8 об'ємів) додавали триетиламін (2,11 ол, 15,2 моль) з подальшим додаванням 4-бром-2- фторбензоїлхлориду (1-13) (1,08 кг, 4,56 моль в 3,4 л АСМ, 2 об'єми) при кімнатній температурі.
Після завершення додавання світло-жовтий колір отриманої реакційної суміші став коричневим.
Отриману реакційну суміш перемішували при тій же температурі протягом 30 хв., і хід реакції контролювали по ТШХ. Отриману реакційну суміш гасили крижаною водою (10 л) з подальшою екстракцією ЕОАсС (3х5 л), і об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином. Органічні шари сушили над сульфатом натрію, фільтрували і концентрували при зниженому тиску з отриманням неочищеного продукту, який очищали колонковою хроматографією на силікагелі (100-200 М), використовуючи як елюенти 20 95 ЕОАсС в гексані, з отриманням бажаного продукту (І-14) (1,74 кг, 71 96). (т/27): (МАНІ обчислено для СззНзіВгЕМзО5 648,14, знайдено 648,20. (с) 6-бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3-бензил-2-(6-бром-1 Н-індазол-3-іл)-3,4,6,7-тетрагідро-5Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилат (І-15)
До перемішуваного розчину б-бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3-бензил-2-(4-бром-2-фторбензоїл)- 3,4,6,7-тетрагідро-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилату (1-14) (1,74 кг, 2,68 моль) в ТНЕ (26,0 л, 15 об'ємів) додавали гідразин гідрат (0,705 л, 13,4 моль) при кімнатній температурі.
Отриману реакційну суміш нагрівали при 60 "С протягом З годин. Після завершення реакції (контроль по ТШХ) отриману реакційну масу виливали в крижану воду (10 л) з подальшою екстракцією сполуки ЕІЮАс (3х10 л). Об'єднані органічні шари промивали розсолом і сушили над сульфатом натрію, фільтрували і упарювали при зниженому тиску з отриманням сирого
Зо продукту, який очищали колонковою хроматографією на силікагелі (100-200 М), використовуючи як елюенти 20 95 ЕОАсС в гексані, з отриманням бажаного продукту (1-15) у вигляді не зовсім білої твердої речовини (1,12 кг, 65 96). (т/27): МАНІ обчислено для СззНагВІМ5О4 642,16, знайдено 642,21. (84) 6б-бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3-бензил-2-(6-(4-(бензилокси)-2-етилфеніл)-1Н-індазол-3-іл)- 3,4,6,7-тетрагідро-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,б-дикарбоксилат (І-16)
Біс(пінаколато)удиборон (250 г, 984 ммоль) завантажували в тригорлу одностінну колбу об'ємом 5 л, попередньо протруєну фтористими сполуками, разом з пропан-2-олом (1,882 л, 2,46 Е0О4 ммоль), і суміш перемішували до повного розчинення. Розчинення було ендотермічний (-4 "С). У 4 л колбі Ерленмейера, попередньо протруєній фтористими сполуками, розчиняли у воді (2,306 л, 1,28 Ек05 ммоль) гідрофторид фториду калію (538 г, 6891 ммоль) з утворенням ЗМ розчину. Розчинення було ендотермічним (-12 72). Потім розчин фільтрували для видалення з гідрофториду фториду калію невеликої кількості нерозчиненого матеріалу. Як тільки обидва розчини повністю розчинилися, вміст колби Ерленмейера порційно завантажували в одностінну колбу протягом 15 хвилин. Спостерігали помірний екзотермічний ефект (410 "С). Під час додавання розчин перетворився на густу і світлопроникну напівпрозору сіру суспензію, і перемішування посилювали для підтримки вмісту в добре перемішаному стані.
Суміш перемішували протягом 1,5 год., і потім фільтрували через пористу скляну лійку (4 л, попередньо протруєну). Для завершення фільтрації було потрібно 30-45 хвилин. Прозорий двофазний фільтрат відкидали. Білу тверду речовину сушили на фільтрі протягом 10 хвилин (спостерігали розтріскування коржика). Тверді речовини переносили назад в очищену 5 л тригорлу одностінну колбу і ресуспендували у воді (1,33 л, 7,38 Е0О4 ммоль). Суспензію перемішували протягом 2 год., в результаті чого утворився прозорий гомогенний гідрогель.
Розчин перемішували протягом 1 год., після цього тверді речовини/гель відфільтровували з використанням 4 л скляної лійки грубої фільтрації (попередньо протруєної). Твердим речовинам давали висохти на фільтрі протягом 30 хвилин. Тверді речовини переносили назад в очищену 5 л тригорлу одностінну колбу і ресуспендували в ацетоні (1,084 л, 1,48 Е04 ммоль). Біло-сіру суспензію перемішували протягом 1 год., і потім фільтрували на 4 л скляній лійці грубої фільтрації (попередньо протруєної). Для завершення фільтрації було потрібно 20 хвилин, і потім виконували сушіння на лійці протягом ще 1 години. Протягом цього часу тверді речовини бо час від часу перемішували для забезпечення однорідної сушки. Після висихання на фільтрі залишився світло-білий порошок. Тверді речовини сушили протягом 20 годин при 55 "С під вакуумом в повільному потоку азоту з отриманням крихкої білої твердої речовини (було зібрано 200,3 г).
До перемішуваного розчину 6-бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3-бензил-2-(6-бром-1Н-індазол-3- іл)-3,4,6,7-тетрагідро-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилату (1-15) (10,0 г, 16,0 ммоль) в 2- метилтетрагідрофурані (100 мл, 10 об'ємів) додавали (4-(бензилокси)-2-етилфеніл)утрифтор-л"- боран, калієву сіль (1-5) (8,0 г, 20 ммоль) і отриману вище пухку білу тверду речовину (0,20 г).
Отриману реакційну суміш дегазували азотом протягом 30 хвилин. До цього розчину додавали приготований водний розчин карбонату цезію (20,0 г, 62,0 ммоль в 60 мл води, 6 об'ємів).
Отриману реакційну суміш додатково дегазували протягом 15 хвилин з подальшим додаванням біс(ди-трет-бутил(4-диметиламінофеніл)фосфін)дихлорпаладію (І) (0,66 г, 0,93 ммоль), і реакційну суміш вакуумували і промивали азотом. Отриману реакційну суміш нагрівали при 110 "С протягом 20 годин. Після завершення реакції (контроль ТШХ і РХМС) отриману реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури і фільтрували через шар целіту, потім додатково промивали ЕАс (3х0,5 л). Об'єднані органічні шари промивали 1 н розчином гідроксиду натрію (3х0,5 л). Потім об'єднані органічні шари промивали розсолом і сушили над сульфатом натрію, фільтрували і упарювали при зниженому тиску, отримуючи сирий продукт, який очищали колонковою хроматографією на силікагелі (100-200 М), використовуючи як елюенти 20 95 ЕЮАс в гексані, з отриманням бажаного продукту (1-16) (у вигляді суміші М-бензил-регіоізомерів) у вигляді світло-жовтої твердої речовини (8,0 г, 66 Фо). (т/27): (МАНІ обчислено для Сла8На7М5ОБ 774,36, знайдено 774,59.
Отримання 4: (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-З|Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова кислота, гідрохлорид (І-18)
Вп ви нМ-кМ М їв ШІ в (а) бензил-(5)-3-бензил-2-(6-(4-(бензилокси)-2-етилфеніл)-1 Н-індазол-З-іл)-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбоксилат, гідрохлорид (1-17) 6-Бензил-5-(трет-бутил)-(5)-3-бензил-2-(6-(4-(бензилокси)-2-етилфеніл)-1Н-індазол-3-іл)- 3,4,6,7-тетрагідро-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,б-дикарбоксилат (І-16) (1,0г, 1,292 ммоль) розчиняли в діоксані (8 мл) і воді (1,5 мл), потім додавали 4М розчин хлориду водню в діоксані (7 мл, 28,0 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом З годин (хід реакції контролювали по РХМС). Потім реакційну суміш заморожували і ліофілізували, і неочищений продукт (1-47) використовували безпосередньо в наступній реакції (передбачуваний кількісний вихід). (пт/2): (МАНІ обчислено для СазНзеМ5Оз 674,31, знайдено 674,3. (р) (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазої|4,5- сІпіридин-б6-карбонова кислота, гідрохлорид (І-18)
Бензіл-(5)-3-бензил-2-(6-(4-(бензилокси)-2-етилфеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-
ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-карбоксилат, гідрохлорид (1-17) (0,918 г, 1,292 ммоль) розчиняли в 2- пропанолі (15 мл), 5 М розчині хлористого водню у воді (0,258 мл, 1,292 ммоль) і воді (0,25 мл) при 50 "С, потім додавали паладій 10 мас. 95 на вугіллі, 50 95 води (0,138 г, 0,065 ммоль). Потім реакційну колбу продували азотом, приєднували балон з воднем, і реакційну суміш перемішували при 50 "С протягом 4 днів, при необхідності поповнюючи балон воднем (хід реакції контролювали по РХМС). Потім всі тверді речовини видаляли фільтрацією, і отриманий розчин концентрували. Залишок розчиняли в суміші АСМ/вода 1:1, заморожували і ліофілізували. Отриманий порошок (1-44) використовували без додаткового очищення (передбачуваний кількісний вихід). (пт/2): (МАНІ обчислено для Сг2На/М5Оз 404,17, знайдено 404 2.
Отримання 5: (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-5-ізопропіл-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова кислота (І-19)
но її о 7 у М нМ-- М
М М ва
І-19 (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазої|4,5- сІпіридин-6-карбонову кислоту, НСЇІ (1-18) (0,25 г, 0,568 ммоль) суспендували в ОМЕ (2,5 мл) і ацетоні (2,5 мл), потім оцтовій кислоті (0,098 мл, 1,705 ммоль) і ціаноборгідриді натрію (0,179 г, 2,84 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 24 годин (хід реакції контролювали по РХМС). Реакційну суміш концентрували, потім неочищений продукт очищали обернено-фазовою хроматографією (градієнт 5-70 95 АСМ/вода, колонка 50 г С18ад) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (149 мг, вихід 47 У). (т/2): (МАНІ" обчислено 10. для С25Н27М5Оз 446,21, знайдено 446,3.
Отримання 6: (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-5-пропіл-4,5,6,7-тетрагідро-
ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова кислота (1-20) но
Щі о і М он л М нМ-- М
М Н З
І-20 (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазої|4,5- сІпіридин-б-карбонову кислоту, НСІ (1-18) (0,160 г, 0,364 ммоль) і пропіональдегід (0,039 мл, 0,546 ммоль) розчиняли в метанолі (3,0 мл), потім додавали ціаноборгідрид натрію (0,069 г, 1,091 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 24 годин (хід реакції контролювали по РХМС). Реакційну суміш концентрували і неочищений продукт очищали обернено-фазовою хроматографією (градієнт 5-70 96 АСМ/вода, колонка С18 50 г) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (78 мг, вихід 38 У). (т/2): (МАНІ обчислено для С2г5Нг27М5Оз 446,21, знайдено 446,3.
Отримання 7: (5)-(2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-5-метил-4,5,6,7-тетрагідро-
ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова кислота (1-21) но
Ще о
Ще М он и і
М нМ--к М те
Н
І-21
(5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазої|4,5- сІпіридин-б-карбонову кислоту, НСІ (1-18) (0,160 г, 0,364 ммоль) і розчин формальдегіду, 37 мас. 95 у воді (0,032 мл, 0,436 ммоль) розчиняли в метанолі (3,0 мл), потім розчиняли ціаноборгідрид натрію (0,069 г, 1,091 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 4 годин (хід реакції контролювали по РХМС). Для гасіння надлишку формальдегіду додавали боргідрид натрію (14 мг, 0,364 ммоль), потім реакційну суміш концентрували. Неочищений продукт очищали обернено-фазовою хроматографією (градієнт 5- 70 96 АСМ/вода, колонка С18 50 г) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (110 мг, вихід 57 Фо). (т/2): МАНІ" обчислено для СгзНгзіМ5Оз 418,18, знайдено 418,2.
Отримання 8: (К)-2-(З-метилпіперазин-1-іл)етан-1-ол, дигідрохлорид (1-24).
Вос А Вос : х ке ше не ------я-» ---
М мн пара С кию
ОН он
І-22 І-23 І-24 (а) Трет-бутил-(Н)-4-(2-гідроксіетил)-2-метилпіперазин-1-карбоксилат (І-23) (А)-1-рос-2-метилпіперазин (0,2 г, 0,999 ммоль), ОСІРЕА (0,698 мл, 3,99 ммоль) і 2- брометанол (0,085 мл, 1,198 ммоль) розчиняли в ОМЕ (5 мл), і реакційну суміш перемішували при 60 С протягом 16 годин (хід реакції контролювали по РХМС). Реакційну суміш концентрували, потім до залишку додавали 10 мл діетилового ефіру. Розчин обробляли ультразвуком до зникнення желеподібного осадка і утворення твердої речовини. Потім ефірний розчин декантували з твердої речовини. Після цього тверду речовину використовували безпосередньо в наступній реакції (передбачуваний кількісний вихід). (т/7): (МАНІ обчислено для Сі2НгаМ2Оз 245,18, знайдено 245,4. (5) (8)-2-(З-метилпіперазин-1-іл)етан-1-ол, дигідрохлорид (І-24)
Трет-бутил-(Н)-4-(2-гідроксіетил)-2-метилпіперазин-1-карбоксилат (0,244 г, 0,999 ммоль) розчиняли в діоксані (3,0 мл) і воді (0,5 мл), потім додавали 4М розчин хлористого водню в діоксані (2,0 мл, 65,8 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом З годин (хід реакції контролювали по РХМС). Реакційну суміш заморожували і ліофілізували, і отриманий продукт використовували без очищення (передбачуваний кількісний вихід). (т/72): (МАНІ обчислено для С7НівєМ2О 145,13, знайдено 145,4.
Зо Приклад 1: (5)-(2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-5-пропіл-4,5,6,7-тетрагідро-
ЗН-імідазої|4,5-с|Іпіридин-6-іл)(4-(2-гідроксіетил)піперазин-1-іл)уметанон но
А Ї
З
М ЮК и-иттон
З М
Й З. нМ-м Н 1 (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-З-іл)-5-пропіл-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5- сІпіридин-б-карбонову кислоту, ТЕА (1-20) (40 мг, 0,071 ммоль), н-(2-гідроксіетил)піперазин (0,018 мл, 0,143 ммоль) і ОСІРЕА (0,025 мл, 0,143 ммоль) розчиняли в ОМЕ (1,5 мл), потім додавали НАТО (40,8 мг, 0,107 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом З годин (хід реакції контролювали по РХМС). Для розщеплення небажаних побічних продуктів додавали гідразин (0,011 мл, 0,357 ммоль), потім розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Після цього реакційну суміш концентрували, і неочищений продукт очищали препаративною ВЕРХ (градієнт 5-70 90
АСМ/вода, колонка С18) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (31 мг, вихід 56 96). (т/2): МАНІ" обчислено для Сз1іНзеМ7Оз 558,31, знайдено 558,3. "Н ЯМР (400 МГц,
ДМСО-ав) б 13,10 (с, 1Н), 12,27 (д, У-48,92 Гц, 1Н), 9,40 (с, 1Н), 8,28 (т, 9У-8,10 Гц, 1Н), 7,30 (с, 1Н), 7,04 (м, 2Н), 6,71 (д, 9У-2,46 Гу, 1Н), 6,64 (дд, 9У-2,50, 8,23 Гц, 1Н), 4,44 (т, 9У-5,31 Гу, 1Н), 4,11 (кв, У-5,26, 2Н), 3,96 (м, 1Н), 3,86-3,52 (м, 6Н), 3,49 (кв, У-6,01 Гц, 2Н), 2,95 (м, 2Н), 2,48 (кв, у-7,48 Гц, 2Н), 2,42-2,21 (м, 4Н), 2,37 (т, У-6,20 Гц, 2Н), 1,42 (м, 2Н), 1,00 (т, 9У-7,52 Гц, ЗН), 0,81 (м, ЗН).
Приклад 2: ((5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-5-пропіл-4,5,6,7-тетрагідро-
ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-іл)((15, 45)-5-метил-2,5-діазабіцикло|2.2.1|гептан-2-іл)уметанон но
Щі т
М М
- 3 М
М п нМ--м Н 2 (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-З-іл)-5-пропіл-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5- сІпіридин-б-карбонову кислоту, ТЕА (1-20) (40 мг, 0,071 ммоль), (15, 45)-5-метил-2,5- діазабіцикло(|2.2.1|дигідробромід гептану (29,4 мг, 0,107 ммоль) і ОІРЕА (0,062 мл, 0,357 ммоль) розчиняли в ЮМЕ (1,5 мл), потім додавали НАТИ (40,8 мг, 0,107 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом З годин (хід реакції контролювали по РХМС).
Для розщеплення небажаних побічних продуктів додавали гідразин (0,011 мл, 0,357 ммоль), потім розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Після цього реакційну суміш концентрували і неочищений продукт очищали препаративною ВЕРХ (градієнт 5-70 90 АСМ/вода, колонка С18) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (32 мг, вихід 59 95). (т/2): (МАНІ обчислено для СзіНз7?М7О» 540,30, знайдено 540,3.
Приклад 3: ((5)-2,4-диметилпіперазин-1-іл)-((5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3- іл)-5-метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-іл)уметанон осі об о. тою Сх н нМ--м й і-й У - Ус о. я- (а) Трет-бутил-(5)-4-((5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-5-метил-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбоніл)-3-метилпіперазин-1-карбоксилат (1-25) (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З-іл)-5-метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазої|4,5- с|Іпіридин-6-карбонову кислоту, ТРА (1-21) (55 мг, 0,103 ммоль), (5)-4-п-рос-2-метилпіперазин (41,5 мг, 0,207 ммоль) і БІРЕА (0,036 мл, 0,207 ммоль) розчиняли в ЮОМЕ (1,5 мл), потім додавали НАТО (59,0 мг, 0,155 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 16 годин (хід реакції контролювали по РХМС). Для розщеплення небажаних побічних продуктів додавали гідразин (0,016 мл, 0,517 ммоль), потім реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Після цього реакційну суміш концентрували, і неочищений продукт очищали обернено-фазовою хроматографією (градієнт 5- 70 96 АСМ/вода, колонка С18 50 г) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (54 мг, вихід 72 Фо). (т/2): МАНІ" обчислено для СззНа1М7О4 600,33, знайдено 600,3.
(Б) ((5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З-іл)-5-метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН- імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-іл)(5)-2-метилпіперазин-1-іл)метанон (1-26)
Трет-бутил-(5)-4-((5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-5-метил-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбоніл)-3-метилпіперазин-І-карбоксилат, ТЕА (1-25) (0,126 г, 0,177 ммоль) розчиняли в діоксані (1,5 мл) і воді (0,3 мл), потім додавали 4М розчин хлористого водню в діоксані (1,5 мл, 6,00 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 годин (хід реакції контролювали по РХМС). Реакційну суміш заморожували і ліофілізували, і отриманий порошок використовували безпосередньо в наступній реакції (передбачуваний кількісний вихід). (т/2): (МАНІ обчислено для С28НЗ33М702 500,27, знайдено 500,3. (с) ((5)-2,4-диметилпіперазин-1-іл)((5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-5- метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-ілуметанон ((5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-З3-іл)-5-метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазої|4,5- с|піридин-6-іл)((5)-2-метилпіперазин-1-іл)уметанон, дигідрохлорид (0,101 г, 0,176 ммоль) і розчин формальдегіду, 37 мас. 95 у воді (0,016 мл, 0,212 ммоль) розчиняли в метанолі (3,0 мл), потім додавали ціаноборгідрид натрію (0,055 г, 0,882 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 16 годин (хід реакції контролювали по РХМС). Для гасіння будь- якого формальдегіду, що залишився, додавали боргідрид натрію (7 мг, 0,176 ммоль). Реакційну суміш концентрували, потім неочищений продукт очищали препаративною ВЕРХ (градієнт 5- 60 96 АСМ/вода, колонка С18) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (28 мг, вихід 21 в). (т/2): МАНІ" обчислено для СгоНз5М7О» 514,29, знайдено 514,3.
Приклад 4: (5)-(2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-5-ізопропіл-4,5,6,7-тетрагідро-
ЗН-імідазої|4,5-с|Іпіридин-6-іл)(4-метил-1,4-діазепан-1-іл)уметанон но
А Ї
Фі с.
М-т
М
/ М М ОО, // М т нМ--м Н 4 (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З-іл)-5-ізопропіл-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН- імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-карбонову кислоту, ТЕА (І-19У3 (50 мг, 0,089 ммоль), 1- метилгомопіперазин (0,022 мл, 0,179 ммоль) і ОІРЕА (0,031 мл, 0,179 ммоль) розчиняли в ОМЕ
Зо (1,5 мл), потім додавали НАТИ (51,0 мг, 0,134 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом З годин (хід реакції контролювали по РХМС). Для видалення небажаних побічних продуктів додавали гідразин (0,014 мл, 0,447 ммоль), і розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Потім реакційну суміш концентрували, і неочищений продукт очищали препаративною ВЕРХ (градієнт 2-70 90
АСМ/вода, колонка С18) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (29 мг, вихід 42 чо). (т/2): МАНІ" обчислено для СзіНзеМ7О2 542,32, знайдено 542,3. "Н ЯМР (400 МГц,
ДМСО-сав) б 13,08 (с, 1Н), 12,21 (д, 9-29,9 Гц, 1Н), 9,40 (с, 1Н), 8,27 (д, 9-8,33 Гц, 1Н), 7,30 (с, 1Н), 7,04 (т, У-8,05, 2Н), 6,71 (д, 9У-2,53 Гц, 1Н), 6,64 (дд, У-2,54, 8,23 Гц, 1Н), 4,11 (м, ЗН), 3,91- 3,52 (м, 6Н), 2,97 (м, 1Н), 2,91-2,53 (м, 4Н), 2,49 (кв, У-7,46, 2Н), 2,23 (д, 9У-13,9 Гц, ЗН), 1,76 (м, 2Н), 1,0 (м, 9Н).
Приклад 5: ((5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-5-метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН- імідазо|4,5-с|піридин-б-іл) (А)-4-(2-гідроксіетил)-2-метилпіперазин-1-іл)метанон
Зо но
З
" Кит и / М нМ--м Н (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З-іл)-5-метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазої|4,5- с|Іпіридин-6-карбонову кислоту, ТЕА (І-21) (55 мг, 0,103 ммоль), (К)-2-(З-метилпіперазин-1- 5 іл)етан-1-ол, дигідрохлорид (І-24) (33,7 мг, 0,155 ммоль) і СІРЕА (0,090 мл, 0,517 ммоль) розчиняли в ЮМЕ (1,5 мл), потім додавали НАТИ (59,0 мг, 0,155 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 16 годин (хід реакції контролювали по
РХМС). Для розщеплення небажаних побічних продуктів додавали гідразин (0,016 мл, 0,517 ммоль), потім реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Після цього реакційну суміш концентрували і неочищений продукт очищали препаративною ВЕРХ (градієнт 5-70 96 АСМ/вода, колонка С18) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (22 мг, вихід 28 95). (т/7): МАНІ обчислено для СзоНз7М7Оз 544,30, знайдено 544,3.
Приклад 6: ((5)-3-(диметиламіно)піролідин- 1-іл)((5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1 Н- індазол-З-іл)-5-ізопропіл-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6б-іл)уметанон но
Щ | /
М
М
ЩІ ; де
З М г щ нМ-к Н 6 (5)-2-(6-(2-етил-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-З-іл)-5-ізопропіл-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН- імідазо|4,5-с|Іпіридин-б6-карбонову кислоту, ТЕА (1-19) (50 мг, 0,089 ммоль), (5)-(-)-3- (диметиламіно)піролідин (0,023 мл, 0,179 ммоль) і СІРЕА (0,031 мл, 0,179 ммоль) розчиняли в
ОМЕ (1,5 мл), потім додавали НАТИ (51,0 мг, 0,134 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом З годин (хід реакції контролювали по РХМСО). Для розщеплення небажаних побічних продуктів додавали гідразин (0,014 мл, 0,447 ммоль), і розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Потім реакційну суміш концентрували, і неочищений продукт очищали препаративною ВЕРХ (градієнт 5-70 90
АСМ/вода, колонка С18) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (37 мг, вихід 53 в). (т/2): МАНІ" обчислено для СзіНзеМ7О» 542,32, знайдено 542,3.
Отримання 9: 2-(4-(Бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-4,4,5,5-тетраметил-1,9,2-
Зо діоксаборолан
Е Е Е но ВпОо Впо ---шж-фж о -
Вг Вг і о (а) 1-(Бензилокси)-4-бром-5-етил-2-фторбензол
До розчину 4-бром-5-етил-2-фторфенолу (20 г, 910,32 ммоль) в АСМ (250 мл) додавали
К»бОз (31,55 г, 228,3 ммоль), і потім по краплях додавали бензилбромід (13,10 мл, 109,58 ммоль). Отриману реакційну суміш перемішували при 80 "С протягом 2 годин. Водний шар екстрагували ЕЮАс (три рази), об'єднували і промивали розсолом. Органічний шар сушили над Маг5О.: і упарювали при зниженому тиску з отриманням вказаної в заголовку проміжної сполуки у вигляді блідо-жовтої маслянистої рідини (25 г, вихід 8995). "Н ЯМР (400 МГц хлороформ-а) б 7,48-7,30 (м, 5Н), 7,27 (д, У-10,5 Гц, 1Н), 6,87 (д, 9У-8,7 Гу, 1Н), 5,12 (с, 2Н), 2,66 (кв, У-7,5 Гц, 2Н), 1,16 (т, У-7,5 Гц, ЗН). (5) 2-(4-(Бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан
До розчину продукту, отриманого на попередній стадії (12,5 г, 40,45 ммоль), в діоксані (100 мл) додавали біс(пінаколато)диборон (15,40 г, 60,67 ммоль) і КОАс (11,9 г, 121,35 ммоль).
Реакційну суміш продували азотом протягом 15 хвилин з подальшим додаванням комплексу
П,1-бісідифенілфосфіно)фероцені|дихлорпаладію (Ії) з дихлорметаном (1,65 г, 2,023 ммоль).
Отриману реакційну суміш перемішували і нагрівали при 110 "С протягом З годин, фільтрували через целіт, і залишок промивали ЕЮАс. Фільтрат розбавляли надлишком ЕОАс (200 мл), і промивали водою (100 мл), потім розсолом (100 мл), сушили над сульфатом натрію і концентрували у вакуумі, отримуючи сирий продукт, який очищали колонковою хроматографією на (100-200 мл) силікагелі елююючи сумішшю 3-595 ЕАс:гексан, з отриманням бажаного продукту у вигляді не зовсім білої твердої речовини (9,50 г, вихід 66 95). "Н ЯМР (400 МГц, хлороформ-а) б 7,54-7,27 (м, 6Н), 6,81 (д, 9У-7,9 Гц, 1Н), 5,16 (с, 2Н), 2,84 (кв, У-7,5 Гц, 2Н), 1,32 (с, 12Н), 1,14 (т, У-7,5 Гц, ЗН).
Отримання 10: 6-(4-(бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-1-(тетрагідро-2Н-піран-2-іл)-3- (триметилстаніл)-1 Н-індазол
Впо І Впо Фф Во с
ТНР в ск ? /
А-й нМ--м
ТНР
Е Е Е
Впо і ВпОо | Впо . ! . ! | | - у, п ній А-й й -м М
ТНР ТНР
(а) 6-(4-(Бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-1-(тетрагідро-2Н-піран-2-іл)-1Н-індазол
До розчину б-бром-1-(тетрагідро-2Н-піран-2-іл)-1ІН-індазолу (50 г, 178,57 ммоль) і 2-(4- (бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолану (76,3 г, 214,29 ммоль) в ОМЕ:НгО (480:120 мл) додавали КзРО4 (94,64 г, 446,86 ммоль). Реакційну суміш дегазували азотом протягом 15 хвилин, потім додавали каталізатор РА(РРз)2Сіг (6,26 г, 8,93 ммоль), і суміш знов дегазували азотом протягом 5 хвилин, перемішували і нагрівали при 100-110 "С протягом 5 годин. Реакційну суміш фільтрували через целіт, і залишок промивали
ЕАс. Фільтрат розбавляли ЕОАс, промивали холодною водою і розсолом, сушили над сульфатом натрію і концентрували у вакуумі з отриманням сирого продукту, який очищали колонковою флеш-хроматографією з отриманням вказаного в заголовку проміжного продукту у вигляді білої твердої речовини (65 г, вихід 86 95). (т/7): МАНІ" обчислено для С27Н27ЕМ2О»2 431,21, знайдено 431,46. "Н ЯМР (400 МГц хлороформ-с) б 8,06-7,98 (м, 2Н), 7,70 (д, 9-82 Гц, 1Н), 7,51-7,32 (м, 5Н), 7,08 (дд, У-809,6, 8,3 Гц, 1Н), 7,03 (д, 9У-11,9 Гц, 1Н), 6,95 (д, У-8,5 Гц, 1Н), 5,76-5,64 (м, 1Н), 5,20 (с, 2Н), 4,04 (д, 9У-10,1 Гу, 1Н), 3,72 (т, У-9,7 Гц, 1Н), 2,52 (кв, У9-7,5 Гц, 2Н), 2,22-2,02 (м, ЗН), 1,80-1,71 (м, ЗН), 1,06 (т, У-7,5 Гц, ЗН). (р) 6-(4--(Бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-1Н-індазол
До розчину продукту, отриманого на попередній стадії (65 г, 151,16 ммоль), в метанолі (700 мл) додавали концентровану НСІ (120 мл), і отриманий розчин нагрівали при 60-65 70 протягом З годин, охолоджували до кімнатної температури і концентрували у вакуумі. Залишок розчиняли в ЕІОАс і промивали насиченим водним розчином Мансоз і водою. Органічний шар сушили над безводним Маг505 і концентрували у вакуумі з отриманням вказаного в заголовку проміжного продукту у вигляді білої твердої речовини (52 г, 99 95 (неочищена)). "НН ЯМР (400 МГц, хлороформ-4) б 8,13 (с, 1Н), 7,77 (д, У-8,3 Гц, 1Н), 7,59-7,30 (м, 6Н), 7,10 (д, У-8,3 Гц, 1Н), 7,01 (д, 9У-11,8 Гу, 1Н), 6,96 (д, У-8,4 Гц, 1Н), 5,21 (с, 2Н), 2,53 (д, 9У-7,5 Гц, 2Н), 1,05 (т,
У-7,5 Гц, ЗН). (с) 6-(4-«Бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-3-йод-1 Н-індазол
До розчину 6-(4-(бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-1 Н-індазолу (56 г, 161,18 ммоль) в ОМЕ (400 мл) додавали КОН (36,2 г, 647,39 ммоль), і суміш перемішували 5 хв. Повільно додавали розчин йоду (82,2 г, 323,69 ммоль) в ОМЕ (100 мл) при 0 "С їі перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хвилин, розбавляли водою (3х150 мл) і екстрагували ЕЮАс (3х200 мл). Органічний шар промивали насиченим водним розчином метабісульфіту натрію (3х200 мл) і водою (400 мл), сушили над безводним Маг50» і концентрували при зниженому тиску з отриманням сирого продукту, який очищали флеш-хроматографією на колонці з
Зо отриманням вказаної в заголовку проміжної сполуки у вигляді коричнюватий напівтвердої речовини (64 г, вихід 84 95). "Н ЯМР (400 МГц, хлороформ-а) б 10,49 (с, 1Н), 7,57-7,32 (м, 7Н), 7,16 (д, У-8,3 Гц, 1Н), 7,04-6,91 (м, 2Н), 5,20 (с, 2Н), 2,51 (кв, У-7,4 Гц, 2Н), 1,04 (т, У-7,5 Гц, ЗН). (а) 6-(4--«Бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-3-йод-1-(тетрагідро-2Н-піран-2-іл)-1Н-індазол
До охолодженого льодом розчину продукту, отриманого на попередній стадії (60 г, 127,12 ммоль), в ОСМ (700 мл) додавали п-толуолсульфонову кислоту (4,84 г, 25,423 ммоль) і потім по краплях додавали 3,4-дигідро-2Н-піран (17,43 мл, 190,68 ммоль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі, розбавляли ОСМ і промивали насиченим водним розчином МанНСОз і розсолом. Органічний шар сушили над безводним
Ма»5О»х і концентрували при зниженому тиску з отриманням сирого продукту, який очищали флеш-хроматографією (силікагель) з отриманням вказаної в заголовку проміжної речовини у вигляді брудно-білої твердої речовини (64 г, вихід 91 95). (т/72): МАНІ обчислено для
С27НаовБІМ2О» 557,10, знайдено 557,30. "Н ЯМР (400 МГц хлороформ-а) б 7,56-7,31 (м, 7Н), 7,14 (д, 9-8,3 Гц, 1Н), 7,01 (д, 9У-11,8 Гц, 1Н), 6,95 (д, У-8,5 Гц, 1Н), 5,68 (д, уУ-9,3 Гц, 1Н), 5,20 (с, 2Н), 4,08-3,99 (м, 1Н), 3,77-3,64 (м, 1Н), 2,50 (кв, 9У-7,2 Гц, 2Н), 2,23-1,97 (м, ЗН), 1,81-1,68 (м, ЗН), 1,06 (т, У-7,4 Гц, ЗН). (се) /6-(4-(бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-1-(тетрагідро-2Н-піран-2-іл)-3-(триметилстаніл)- 1Н-індазол
До розчину 6-(4-(бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-3-йод-1-(тетрагідро-2Н-піран-2-іл)-1!Н- індазолу (20 г, 35,97 ммоль) в толуолі (150 мл) додавали гексаметилдитин (9,2 мл, 43,17 ммоль). Реакційну суміш дегазували азотом протягом 20 хвилин з подальшим додаванням тетракісу (2,0 г, 1,80 ммоль) і потім перемішували при 100 "С протягом 2 годин, охолоджували до кімнатної температури, фільтрували через целіт, і залишок промивали ЕЮАс. Фільтрат концентрували і очищали колонковою хроматографією (над нейтральним оксидом алюмінію), елююючи сумішшю 2-5 905 ЕОАс:гексан, з отриманням вказаної в заголовку сполуки (17,50 г, вихід 82 95). (т/2): (МАНІ обчислено для СзоНз5ЕМ2О»Зп 595,17, 593,17, знайдено 595,49, 593,55. "Н ЯМР (400 МГц хлороформ-а) б 7,68 (д, У-8,0 Гц, 1Н), 7,57-7,29 (м, 6Н), 7,13-7,00 (м, 2Н), 6,96 (д, У-8,4 Гц, 1Н), 5,81-5,68 (м, 1Н), 5,21 (с, 2Н), 4,13-4,00 (м, 1Н), 3,81-3,66 (м, 1Н), 2,54 (кв, У-7,3 Гц, 2Н), 2,23-2,00 (м, 2Н), 1,87-1,59 (м, 4Н), 1,08 (т, У-7,5 Гц, ЗН), 0,47 (с, 9Н).
Отримання 11: 5-(трет-бутил)б-метил-(5)-2-йод-3-((2-триметилсиліл)етокси)метил)-3,4,6,7- 60 тетрагідро-5Н-імідазо(І4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилат о о о
М он М г | (8) ; он М о
МН Ок с | МН 0605 ч
Й М м МН
Н
Н о о о
М рай М ра / о о М от -со СС. ре н Вос й Вос Й 7вВос (а) (5)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова кислота
До перемішуваної суспензії І -гістидину (50 г, 322,24 ммоль) у воді (420 мл) по краплях додавали концентровану НСІ (29 мл) при 0 "С, потім однією порцією додавали формальдегід (55 мл, 676,72 ммоль) при 0 "С. Отриману реакційну суміш перемішували протягом 30 хвилин і потім нагрівали при 75 "С протягом 6 годин і концентрували. Отриманий неочищений продукт перемішували протягом 2 год. з діетиловим ефіром, фільтрували і промивали ІРАТНЕ (100300 мл) з отриманням НСІ-солі вказаної в заголовку проміжної сполуки у вигляді не зовсім білої твердої речовини (75 г, 99 95 вихід (сирий)). (т/2): (МАНІ обчислено для С7НеМзО» 168,07, знайдено 168,17. (5) Метил-(5)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбоксилат
До перемішуваного розчину продукту, отриманого на попередній стадії (75,0 г, 312,5 ммоль), в метанолі (1500 мл) по краплях додавали 5ОСІ» (45,6 мл, 625 ммоль) при 0 "С і перемішували при кімнатній температурі протягом 16 годин, потім нагрівали до кип'ятіння (70 "С) протягом 1 год. Розчинник видаляли дистиляцією, і сирий продукт розтирали з метанолом і потім з діетиловим ефіром з отриманням неочищеної солі НСІ вказаної в заголовку проміжної сполуки у вигляді не зовсім білої твердої речовини (80 г, сирий). "Н ЯМР (400 МГц, ОМ5О-ав) б 9,05 (с, 1Н), 4,71 (дд, У-9,4, 5,2 Гц, 1Н), 4,36 (д, 9У-15,5 Гц, 1Н), 4,30 (д, 9У-15,6 Гу, 1Н), 3,82 (с, ЗН), 3,44- 3,21 (м, 2Н). (с) 5-(трет-Бутил)б-метил-(5)-3,4,6,7-тетрагідро-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилат
До перемішуваного розчину продукту, отриманого на попередній стадії (80,0 г, 314,96 ммоль), в метанолі (1000 мл) додавали ОІРЕА (282 мл, 1574 ммоль) і потім ди-трет- бутилдикарбонат (172 мл, 787,48 ммоль) при 0 "С. Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 16 годин і потім додавали рідкий МНз (150 мл, 25 95 у воді), і реакційну суміш знов перемішували протягом 16 годин при кімнатній температурі, метанол видаляли перегонкою, і залишок екстрагували в ОСМ (3х200 мл). Об'єднані органічні екстракти сушили над безводним Ма»5О:, концентрували і очищали флеш-хроматографією (силікагель 100-
Зо 200 меш), елююючи сумішшю 5 9ю МеонН-:ОСсМ, з отриманням вказаної в заголовку проміжної сполуки (41 г, вихід 46 9). (т/7): МАНІ обчислено для СізНі»МзО4 282,14, знайдено 282,21. Н
ЯМР (400 МГц, рмМ50-др) 5 11,85 (с, 1Н), 7,50 (с, 1Н), 5,18 (дд, 9У-49,3, 5,1 Гц, 1Н), 4,51 (т, 9У-14,2 Гц, 1Н), 4,09 (дд, уУ-43,9, 16,1 Гц, 1Н), 3,59 (с, ЗН), 3,08 (д, 9У-15,5 Гц, 1Н), 2,94 (д, 9-15,1 Гу, 1Н), 1,45 (с, 9Н). (а) 5-(трет-Бутил)-6-метил-(5)-2-йод-3,4,6,7-тетрагідро-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6- дикарбоксилат
До розчину продукту, отриманого на попередній стадії (41,0 г, 145,9 ммоль) в ТНЕ (500 мл) додавали М-йодсукцинімід (66,0 г, 291,8 ммоль) при 0 "С, і отриманий розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 4 годин, розбавляли водою і екстрагували етилацетатом.
Органічну частину промивали 1095 розчином тіосульфату натрію (3х200 мл). Об'єднаний органічний шар сушили над безводним сульфатом натрію і концентрували з отриманням 60 г вказаної в заголовку сполуки (сирого), яке використовували на наступній стадії без додаткового очищення. (іт/з2): (МАНІ обчислено для СізНівіМмзО4 408,03, знайдено 408,31. "Н ЯМР (400 МГц,
ОМ50-дв) 5 12,48 (с, 1Н), 5,34-4,97 (м, 1Н), 4,67-4,35 (м, 1Н), 4,12-3,95 (м, 1Н), 3,60 (с, ЗН), 3,14- 2,82 (м, 2Н), 1,44 (с, 9Н). (є) 5-(трет-Бутил)б-метил-(5)-2-йод-3-(2-триметилсиліл)етокси)метил)-3,4,6,7-тетрагідро- 5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,б-дикарбоксилат
До перемішуваного розчину 5-(трет-бутил)б-метил-(5)-2-йод-3,4,6,7-тетрагідро-5Н-
імідазо(4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилату (40 г, 0,098 моль) в ОМЕ (150 мл) додавали ОІРЕА (35,1 мл, 0,19 моль) при 0 "С. Реакційну суміш перемішували протягом 10 хвилин, потім по краплях додавали 2-(триметилсиліл)уетоксиметилхлорид (19,1 мл, 0,10 моль) при 0гс.
Отриману реакційну суміш перемішували протягом З год. при кімнатній температурі. Через 4 год. додавали охолоджену воду, і реакційну суміш екстрагували ЕІЮАс (2х200 мл). Органічний шар сушили над безводним сульфатом натрію, концентрували і очищали колонковою флеш- хроматографією, елююючи сумішшю 20-35 96 Е(ОАс:гексан, з отриманням вказаної в заголовку продукту у вигляді блідо-жовтої в'язкої рідини (27 г). (т/72): (МАНІ" обчислено для Сіо9НзгІМзО55і 538,12, знайдено 538,42. "Н ЯМР (400 МГц ОМ50-ав) б 5,33-5,04 (м, ЗН), 4,79-4,56 (м, 1Н), 4,54- 4,14 (м, 1Н), 3,60 (с, ЗН), 3,47 (т, У-7,8 Гц, 2Н), 3,31-3,16 (м, 1Н), 2,97 (т, У-18,9 Гц, 1Н), 1,44 (с, 9Н), 0,92-0,74 (м, 2Н), -0,03 (с, 9Н).
Отримання 12: (65)-5-(трет-бутоксикарбоніл)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)- 1- (тетрагідро-2Н-піран-2-іл)-1Н-індазол-3-іл)-3-(2-«триметилсиліл)етокси)метил)-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова кислота й
ВпОо
Е ши / ЗП
Ї - СА З о
М У ТНР
- де -- --ффЩЬО0 поря " - д-й М М вос
ЗЕМ ТНР ЕМ
Е
Впо є
Ще Впо то
СЯ Ї
М
/ ОВп Ці М й о -К ще тв ЕМ ум їй "7вВос
ТНР 5ЕМ (а) 5-(трет-Бутил)б-метил-(65)-2-(6-(4-(бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-1-(тетрагідро-2 Н- піран-2-іл)-1Н-індазол-3-іл)-3-(2-«триметилсиліл)етокси)метил)-3,4,6,7-тетрагідро-5Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилат
До перемішуваного розчину 5-(трет-бутил)б-метил-(5)-2-йод-3-((2- триметилсиліл)етокси)метил)-3,4,6,7-тетрагідро-5Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилату (17,0 г, 31,65 ммоль) в толуолі (500 мл) додавали 6-(4-(бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-1- (тетрагідро-2Н-піран-2-іл)-3-(триметилестаніл)-1Н-індазол (20 г, 34,82 ммоль). Реакційну суміш продували аргоном протягом 15 хвилин, додавали Ра(РРІз)4 (3,6 г, 3,16 ммоль) і йодид міді (1,20 г, 6,33 ммоль), і реакційну суміш перемішували при 120 "С протягом 16 годин. Реакційну суміш фільтрували через целіт, фільтрат концентрували при зниженому тиску і очищали колонковою хроматографією на силікагелі (колонка Кедізер 80 г, елюювання ОСМ протягом 10 хвилин, потім 15-20 96 ЕОАс в гексані) з отриманням вказаної в заголовку проміжної сполуки у вигляді жовтої твердої речовини (15,10 г, вихід 5895). (т/2): (МАНІ обчислено для
СлвНьівЕМ5О;5і 840,41, знайдено 840,54. "Н ЯМР (400 МГц, хлороформ-а) б 8,43 (с, 1Н), 7,54-7,33 (м, 6Н), 7,20 (с, 1Н), 7,05 (д, 9У-11,4 Гу, 1Н), 6,95 (д, 9У-8,5 Гц, 1Н), 6,09-5,69 (м, ЗН), 5,59-5,36 (м, 1Н), 5,20 (с, 2Н), 4,97-4,80 (м, 1Н), 4,12-3,90 (м, 1Н), 3,68 (с, ЗН), 3,57-3,47 (м, 2Н), 3,40 (д, 1Н), 3,21-3,05 (м, 1Н), 2,74-2,34 (м, 4Н), 2,25-2,07 (м, 2Н), 1,94-1,65 (м, 4Н), 1,54 (с, 9Н), 1,12-0,99 (м,
ЗН), 0,91-0,75 (м, 2Н), -0,12 (с, 9Н). (5) 6-Бензил-5-(трет-бутил)-(65)-2-(6-(4-(бензилокси)-2-етил-5-фторфеніл)-1-(тетрагідро-2 Н- піран-2-іл))-1Н-індазол-3-іл)-3-(2-(триметилсиліл)етокси)метил)-3,4,6,7-тетрагідро-5Н- імідазо|4,5-с|Іпіридин-5,6-дикарбоксилат
У ккруглодонну колбу додавали продукт, отриманий на попередній стадії (15,0 г,
17,85 ммоль), в толуолі (400 мл), бензиловому спирті (46,3 мл) і ТКОЄЮ 4 (7,15 мл, 35,70 ммоль), і реакційну суміш енергійно кип'ятили зі зворотним холодильником (140 "С) протягом 48 годин, розбавляли водою і екстрагували ОСМ. Суспензію фільтрували, фільтрат сушили над Ма»5Ох, концентрували при зниженому тиску і очищали колонковою хроматографією на силікагелі (колонка Кедізер 80 г, 0-595 ЕЮАсС в гексані) протягом 20 хвилин для видалення надлишку бензилового спирту, потім елюювали 10-1595 ЕТОАс в гексані) з отриманням вказаної в заголовку проміжної сполуки. "Н ЯМР відповідає структурі. (пт/27): (МАНІ обчислено для
С52НегЕМ5О;5і 916,44, знайдено 916,86. (с) (65)-5-(трет-бутоксикарбоніл)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1-(тетрагідро-2Н- піран-2-іл)-1Н-індазол-3-іл)-3-(2-«триметилсиліл)етокси)метил)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН- імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова кислота
До перемішуваного розчину продукту, отриманого на попередній стадії (21,0 г, 22,92 ммоль), в 1:11 ІРА:ТНЕ (400 мл)) додавали Ра(ОН)» (5,0 г). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 16 год. в балоні з воднем, фільтрували через целіт, концентрували при зниженому тиску і очищали колонковою хроматографією на силікагелі (колонка Кедізер 80 г, елюювання 25-40 96 ЕОАсС в гексані) з отриманням вказаної в заголовку сполуки (6,1 г, 8,29 ммоль) у вигляді не зовсім білої твердої речовини). (іт/2): (МАНІ обчислено для СзвНеоЕМ5О751і 736,35, знайдено 736,5. "Н ЯМР відповідає структурі. (т/2): МАНІ" обчислено для СзвіНбоє М5О75і 736,35, знайдено 736,5. "Н ЯМР (400 МГц. ОМ50-ав) б 12,94 (с, 1Н), 9,86 (с, 1Н), 8,34 (т, 9-7,6
Гц, 1ТН), 7,66 (с, 1Н), 7,20 (д, 9-8,7 Гц, 1Н), 7,03 (д, 9У-11,8 Гц, 1Н), 6,93 (д, 9-91 Гц, 1Н), 6,11- 5,77 (м, ЗН), 5,33-5,06 (м, 1Н), 4,87-4,56 (м, 1Н), 4,52-4,14 (м, 1Н), 3,97-3,69 (м, 2Н), 3,53-3,40 (м, 2Н), 3,23-3,11 (м, 1Н), 3,11-2,93 (м, 1Н), 2,47-2,44 (м, 2Н), 2,13-1,96 (м, 2Н), 1,68 (д, У-70,9 Гу,
АН), 1,48 (с, 9Н), 1,02 (т, У-7,5 Гц, ЗН) 0,86-0,68 (м, 2Н), -0,17 (с, 9Н).
Отримання 13: (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-
ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6б-карбонова кислота
Е но ія Ї
Я он
М
/ М МН й М нМ-м Н
До перемішуваного розчину (65)-5-(трет-бутоксикарбоніл)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-
Зо гідроксифеніл)-1-(тетрагідро-2Н-піран-2-іл)-1Н-індазол-З3-іл)-3-(2-(триметилсиліл)етокси)метилу)- 4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|(4,5-с|Іпіридин-б6-карбонової кислоти (5,7 г, 7,75 ммоль) в суміші діоксан:вода 5:1 (60 мл) по краплях додавали концентровану НС (20 мл) при 0 "С. Реакційну суміш нагрівали і перемішували при 90 "С протягом 16 год. і переганяли під вакуумом з отриманням неочищеного залишку, який послідовно розтирали з охолодженим діетиловим ефіром і ацетонітрилом, отримуючи НСІ-сіль вказаної в заголовку сполуки (3,6 г, вихід 95 90) у вигляді світло-коричневої твердої речовини. (Іт/2): (МАНІ обчислено для Сг2НгоєМ5Оз 422,16, знайдено 422,24. "Н ЯМР (400 МГц, 020/0М50-дв) 6 8,22 (д, 9У-8,4 Гц, 1Н), 7,49 (с, 1Н), 7,19 (д,
У-8,1 Гу, 1 Н), 6,99 (д, 9У-11,9 Гц, 1 Н), 6,91 (д, У-9,0 Гу, 1Н), 4,56-4,51 (м, 1Н), 4,36 (д, 9У-15,5 Гц, 1Н), 4,30 (д, 9У-15,5 Гц, 1Н), 3,35-3,25 (м, 1Н), 3,15-3,05 (м, 1Н), 2,4-2,55 (м, 2Н), 0,97 (т, 9-7,5 Гу,
ЗН).
Отримання 14: (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-5-пропіл-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова кислота
Е но
Щі х он
М
З М
/ М М нМ--м Н
До розчину (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН- імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-карбоновй кислоти, НСІ (400 мг, 0,874 ммоль) і пропіональдегіду (0,095 мл, 1,310 ммоль) в ОМЕ (7 мл) додавали ціаноборгідрид натрію (165 мг, 2,62 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Додавали боргідрид натрію (33 мг, 0,874 ммоль), розчин концентрували і очищали препаративною ВЕРХ з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (179 мг, вихід 37 Ув). (т/2): (МАНІ" обчислено для С2г5НавЕМ5Оз 464,20, знайдено 464,5.
Отримання 15: (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З-іл)-5-ізопропіл-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова кислота
Е но
Щі о чи / М
М ни--й м ва
До розчину (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН- імідазо(4,5-с|Іпіридин-б-карбонової кислоти, НСІ (400 мг, 0,874 ммоль), ацетону (0,192 мл, 2,62 ммоль) і оцтової кислоти (0,150 мл, 2,62 ммоль) в ОМЕ (7 мл) додавали ціаноборгідрид натрію (274 мг, 4,37 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі.
Додавали боргідрид натрію (33 мг, 0,874 ммоль), розчин концентрували і очищали препаративною ВЕРХ з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (115 мг, вихід 23 95). (т/2): (МАНІ обчислено для Сг5НавЕМ5Оз 464,20, знайдено 464,5.
Отримання 16: (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-5-метил-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонова кислота
Е но
Ще о чи / М нМ--м М То
До розчину (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН- імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-карбонової кислоти, НСІ (8) (300 мг, 0,655 ммоль) і 37 мас. 95 формальдегіду у воді (0,059 мл, 0,786 ммоль), ОМЕ (5 мл) додавали ціаноборгідрид натрію
(165 мг, 2,62 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі.
Додавали боргідрид натрію (25 мг, 0,655 ммоль), розчин концентрували і очищали флеш- хроматографією (колонка 100 г, 5-75 96 АСМ/вода) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (85 мг, вихід 24 95). (т/27): (МАНІ обчислено для СгзНогЕМ5Оз 436,17, знайдено 436,45.
Приклад т. (5)-(2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-3-іл)-5-пропіл-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазої|4,5-с|піридин-6б-іл)(4-(2-гідроксіетил)піперазин-1-ілуметанон С-1
Е но
Щі
М
/ 7 ни--й М М ча
М її у ОН 6-1
До розчину (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-5-пропіл-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо(4,5-с|Іпіридин-б6-карбонової кислоти, ТЕА (30 мг, 0,052 ммоль), 2- (піперазин-1-іл)етанолу, 2НСЇ (0,19 мл, 0,156 ммоль) і ОСІРЕА (0,027 мл, 0,156 ммоль) в ОМЕ (1,5 мл) додавали НАТИ (29,6 мг, 0,078 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Додавали гідразин (5 екв.), реакційну суміш концентрували і очищали препаративною ВЕРХ з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (15,4 мг, вихід 37 Фо). (т/2): (МАНІ: обчислено для СзіНзвЕМ7Оз 576,30, знайдено 576,2.
Приклад 8: ((5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-5-пропіл-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-іл)((15, 45)-5-метил-2,5-діазабіцикло-(2.2.1|)гептан-2- іл)уметанон С-2
Е но
Я
М
7 | т й М М нМ--м М й Кк
Н б-2
До розчину (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-З3-іл)-5-пропіл-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонової кислоти, ТЕА (30 мг, 0,052 ммоль), (15, 45)-5- метил-2,5-діазабіцикло/2.2.1|дигідробромід гептану (42,7 мг, 0,156 ммоль) і СІРЕА (0,064 мл, 0,364 ммоль) в ОМЕ (1,5 мл) додавали НАТО (29,6 мг, 0,078 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Додавали гідразин (5 екв.), реакційну суміш концентрували і очищали препаративною ВЕРХ з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (27 мг, вихід 66 90). (т/2): (МАНІ обчислено для СзіНзвЕМ?7О»2 558,29, знайдено 558,3. "Н ЯМР (400 МГЦ, метанол-да) 5 8,17 (дт, 1Н), 7,59-7,50 (м, 1Н), 7,32 (дд, 1Н), 6,95 (д, 1Н), 6,90 (д, 1Н), 5,03-4,91 (м, 2Н), 4,56-4,34 (м, 2Н), 4,30-3,88 (м, 4Н), 3,76-3,55 (м, 1Н), 3,28-3,10 (м, 1Н), 3,10-2,96 (м, 4Н), 2,81-2,62 (м, 2Н), 2,53 (кв, 2Н), 2,47-2,33 (м, 1Н), 2,31-2,14 (м, 1Н), 1,79-1,57 (м, 2Н), 1,07 (т, ЗН), 0,97 (тд, ЗН).
Приклад 9: ((5)-2,4-диметилпіперазин-1-іл)((5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-
індазол-З-іл)-5-метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-б6-іл)уметанон С-3 он - (А й М у ія й Ж і-й о (Я ; зо К йно С ; за М дн бог о. (а) Трет-бутил-(5)-4-((5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-5-метил- 4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбоніл)-3-метилпіперазин-1-карбоксилат (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-о-метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН- імідазо|4,5-с|Іпіридин-б6-карбонову кислоту (0,120 г, 0,276 ммоль), (5)-4-п-рос-2-метилпіперазин (0,110 г, 0,551 ммоль) і СІРЕА (0,096 мл, 0,551 ммоль) розчиняли в ЮМЕ (3,0 мл), потім додавали НАТО (0,157 г, 0,413 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 16 годин (хід реакції контролювали по РХМС). Для видалення небажаних побічних продуктів додавали гідразин (0,043 мл, 1,378 ммоль), потім реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Після цього реакційну суміш концентрували, і неочищений продукт очищали обернено-фазовою хроматографією (градієнт 5- 70 96 АСМ/вода, колонка С18 50 г) з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (126 мг, вихід 62 95). (т/2): МАНІ" обчислено для СззНаоЕМ7О» 618,32, знайдено 618,3. (5). (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-5-метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН- імідазо|4,5-с|піридин-б-іл) (5)-2-метилпіперазин-1-іл)метанон
Трет-бутил-(5)-4-((5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1Н-індазол-З3-іл)-5-метил-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбоніл)-3-метилпіперазин-1-карбоксилат, ТЕА (0,126 г, 0,172 ммоль) розчиняли в діоксані (1,5 мл) і воді (0,3 мл), потім додавали 4М соляну кислоту в діоксані (1,5 мл, 49,4 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1 години (хід реакції контролювали по РХМС). Реакційну суміш заморожували і ліофілізували, і отриманий порошок використовували безпосередньо в наступній реакції (передбачуваний кількісний вихід). (т/2): (МАНІ обчислено для СгвНзгЕМ7О» 518,26, знайдено 518,3. (с) (5)-2,4-диметилпіперазин-1-іл)((5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З-іл)-
Б-метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-іл)уметанон ((5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-5-метил-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-
Зо імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-іл)(5)-2-метилпіперазин-1-іл)уметанону дигідрохлорид (0,102 г, 0,173 ммоль) і розчин формальдегіду, 37 мас. 95 у воді (0,015 мл, 0,207 ммоль) розчиняли в метанолі (3,0 мл), потім додавали ціаноборгідрид натрію (0,054 г, 0,864 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 20 годин (хід реакції контролювали по
РХМОС). Для гасіння будь-якого формальдегіду, що залишився, додавали боргідрид натрію (7 мг, 0,173 ммоль). Реакційну суміш концентрували, потім неочищений продукт очищали препаративною ВЕРХ (градієнт 5-60 96 АСМ/вода, колонка С18) з отриманням вказаної в заголовку сполуки у вигляді солі ТЕА (59 мг, вихід 45 95). (т/7275): МАНІ обчислено для
СгоНзаЕМ7О» 532,28, знайдено 532,3.
Приклад 10: (5)-(2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-5- ізопропіл-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-іл)(4-метил-1,4-діазепан-1-іл)уметанон С-4
Е но
А о
М / х / | М М--
НМ И М М іч
М ЧІ т 0-4
До розчину (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-5- ізопропіл-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо(4,5-с|Іпіридин-б6-карбонової кислоти, ТЕА (30 мг, 0,052 ммоль), 1- метилгомопіперазину (0,019 мл, 0,156 ммоль) і СІРЕА (0,036 мл, 0,208 ммоль) в ОМЕ (1 мл) додавали НАТО (29,6 мг, 0,078 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом З годин. Додавали гідразин (5 екв.), реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин, концентрували і очищали препаративною ВЕРХ з отриманням солі ТРА вказаної в заголовку сполуки (26,9 мг, вихід 66 95). (т/2): (МАНІ: обчислено для СзіНзвЕМ7О» 560,31, знайдено 560,2.
Приклад (11: ((5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-5-метил-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-іл)(К)-4-(2-гідроксіетил)-2-метилпіперазин-1-іл)уметанон С- 5
Е но
Щі Щі о Е
М : - ССО
М М
НнМ-м М з ит он
С-5
До розчину (5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-З3-іл)-5-метил-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонової кислоти, ТЕА (30 мг, 0,052 ммоль), (К)-2-(3- метилпіперазин-1-іл)етанолу, 2 НСІ (35,6 мг, 0,164 ммоль) і СІРЕА (0,057 мл, 0,328 ммоль) в
ОМЕ (1 мл) додавали НАТО (31,1 мг, 0,082 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Додавали гідразин (8,57 мкл, 0,273 ммоль), реакційну суміш концентрували і очищали препаративною ВЕРХ з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (15,6 мг, вихід 36 95). (т/7): МАНІ: обчислено для СзоНзвЕМ7Оз 562,29, знайдено 562,2.
Приклад 12: ((5)-3-(диметиламіно)піролідин-1-іл)((5)-5-етил-2-(6-(2-етил-5-фтор-4- гідроксифеніл)-1Н-індазол)-3-іл)-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-іл)уметанон С-6
Е но ія і
М / 7 | т М нм И М М х
М Ц т 0-6
До розчину /(5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-5-ізопропіл-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-6-карбонової кислоти, ТЕА (179 мг, 0,310 ммоль), (5)-М, М- диметилпіролідин-3-аміну (0,079 мл, 0,620 ммоль) і ОІРЕА (0,162 мл, 0,930 ммоль) в ОМЕ (4 мл) додавали НАТО (177 мг, 0,465 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Додавали гідразин (5 екв.), реакційну суміш концентрували і очищали препаративною ВЕРХ з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (107 мг, вихід 44 Об). (т/727): (МАНІ" обчислено для СзіНзв/М7О» 560,31, знайдено 560,2. "Н ЯМР (400 МГц, метанол-дяа) б 8,21 (д, 1Н), 7,50 (с, 1Н), 7,26 (д, 1Н), 6,94 (д, 1Н), 6,90 (д, 1Н), 4,83-4,66 (м, 1Н), 4,48-4,25 (м, 2Н), 4,23-4,12 (м, 1Н), 4,12-3,93 (м, 2Н), 3,93-3,63 (м, ЗН), 3,62-3,48 (м, 1Н), 3,26- 3,09 (м, 1Н), 2,98 (д, 6Н), 2,67-2,57 (м, 1Н), 2,53 (кв, 2Н), 2,44-2,12 (м, 1Н), 1,41 (т, ЗН), 1,31 (д,
ЗН), 1,05 (т, ЗН).
Приклад 13: (5)-(3З-(диметиламіно)азетидин-1-іл)(2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н- індазол-З-іл)-5-ізопропіл-4,5,6,7-тетрагідро-ЗН-імідазо|4,5-с|Іпіридин-б-ілуметанон 0-1
Е но о о
М М
7 и нм / М М "
М У С М р-1
До розчину /(5)-2-(6-(2-етил-5-фтор-4-гідроксифеніл)-1 Н-індазол-3-іл)-5-ізопропіл-4,5,6,7- тетрагідро-ЗН-імідазо(4,5-с|Іпіридин-6-карбонової кислоти, ТЕА (179 мг, 0,310 ммоль), М, М- диметилазетидин-3-аміну, 2 НСІ (107 мг, 0,465 ммоль) і СІРЕА (0,162 мл 0,930 ммоль) в ОМЕ (4 мл) додавали НАТИ (177 мг, 0,465 ммоль), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Додавали гідразин (5 екв.), реакційну суміш концентрували і очищали препаративною ВЕРХ з отриманням солі ТЕА вказаної в заголовку сполуки (63 мг, вихід 26 95). (т/727): ІМАНІ" обчислено для СзоНзвЕМ7О» 546,29, знайдено 546,7. "Н ЯМР (400 МГц,
ОМ50-дв) б 9,90 (с, 1Н), 8,29 (дд, 1Н), 7,34 (с, 1Н), 7,07 (д, 1Н), 7,01 (д, 1Н), 6,89 (д, 1Н), 4,35- 4,18 (м, 1Н), 4,11-3,94 (м, 1Н), 3,94-3,73 (м, ЗН), 3,70-3,57 (м, 2Н), 3,06-2,94 (м, 2Н), 2,87-2,66 (м, 2Н), 2,48-2,40 (м, 2Н), 2,13-2,00 (м, 6Н), 1,07 (т, ЗН), 1,03-0,93 (м, 6Н).
Біологічні аналізи
Зо Сполуки за даним винаходом характеризували за допомогою одного або більше з наступних біологічних аналізів.
Аналіз 1: Біохімічні аналізи кіназ ЗАК
Панель ІапіпабЗсгеєп для біохімічних аналізів чотирьох З9АК (ЧАКІ, 2, 3 і Тукг) використовували в звичайному буфері для проведення кіназної реакції (50 мМ НЕРЕЗ, рН 7,5,
0,01 96 Вгі|-35, 10 мМ Масіг і 1 мМ ЕСТА). Рекомбінантні з5Т-мічені ферменти УАК і СЕР- мічений пептидний субстрат 5ТАТІ1 отримували від І їїе Тесппо!іодіе5.
Серійно розведені сполуки попередньо інкубували з кожним з чотирьох ферментів АК і субстратом в білих 384-ямкових мікропланшетах (Согпіпд) при температурі навколишнього середовища протягом 1 години. Потім додавали АТФ для ініціації кіназних реакцій загальним об'ємом 10 мкл з 1 95 ЮМ5О. Кінцеві концентрації ферменту для ЗАКТ, 2, З і Тук2 становили 42 НМ, 0,1 НМ, 1 нМ і 0,25 нМ відповідно; відповідні використовувані концентрації Кт АТФ становили 25 мкМ, З мкМ, 1,6 мкМ і 10 мкМ; в той час як концентрація субстрат становила 200 нМ у всіх чотирьох аналізах. Кіназні реакції здійснювали протягом 1 години при температурі навколишнього середовища до додавання 10 мкл препарату ЕОТА (кінцева концентрація 10 мМ) ї Тр-анти-рР5ТАТІ1 (ртТуг701) антитіла (І їе Тесппоїодіє5, кінцева концентрація 2 нМ) в буфері для розведення ТК-ЕКЕТ (ІШе Тесппоіодіе5). Планшети інкубували при температурі навколишнього середовища протягом 1 години перед зчитуванням на рідері Епмізіоп (Регкіп
ЕІтег). Записували сигнали коефіцієнта випромінювання (520 нм/495 нм), які потім використовували для обчислення відсотка інгібування з урахуванням контролю ЮОМ5О і фонових контролів.
Для аналізу залежності реакції від дози будували графік залежності відсотка інгібування від концентрацій сполуки, і значення ІСво визначали шляхом підгонки 4-параметричної логістичної моделі за допомогою програмного забезпечення Ргізт (СгарпРад Зоймаге). Результати виражали у вигляді ріСзо (негативний логарифм ІСзхо) і перетворювали на рКі (негативний логарифм константи дисоціації Кі) за допомогою рівняння Ченга-Прусова.
Тестовані сполуки, що мають нижче значення Кі або вище значення рКі в кожному з чотирьох аналізів ЗХАК, показали сильніше інгібування активності ЗАК.
Аналіз 2: Інгібування І -2-стимульованого рЗТАТ»5 в Т-клітинах ТаїІ-1
Ефективність тестованих сполуки відносно інгібування фосфорилування ЗТАТ5, стимульованого інтерлейкіном-2 (І/-2), вимірювали в лінії Т-клітин людини ТаїІ-ї (05М72) за допомогою набору АїЇрпаї іза. Оскільки ІІ -2 передає сигнал через ЗАКІ1/3, цей аналіз забезпечує вимірювання клітинної активності УЗАК1/3.
Фосфорилований 5ТАТ5 вимірювали за допомогою набору АІрпагІЗзА ЗитеБігте Ойга реТАТЬ (Тугб94/699) (РегкіпЕЇІтег).
Людські Т-клітини з лінії клітин ТаїЇІ-1 культивували в зволоженому інкубаторі при 37 "С і 5 95
Со» в ЕРМІ (Се Тесппоїодіє5) з додаванням 15 95 інактивованої нагріванням фетальної бичачої сироватки (ЕВ5, І їе Тесппоїодіе5), 2 мМ глутамаксу (ІШйе ТесппоЇодіе5), 25 мМ НЕРЕЗ (І їїе
Тесппоодіех) і 1Х Пен-Стрепа (Реп/бігер) (те Тесппоіодіех). Сполуки серійно розбавляли в
ОМ5О ії за допомогою акустичної системи дозували в пусту ямку. Додавали середовище для аналізу (ОМЕМ без фенолового червоного (І їе ТесппоІодіез5) з додаванням 10 95 ЕВ5 (АТОС)) (4 мкл/ямку), і планшети струшували при 900 об/хв протягом 10 хвилин. Клітини висівали в середовище для аналізу (4 мкл/ямку) з розрахунку 45000 клітин/ямку і інкубували при 37 "С і 5 95
СО» протягом 1 години з подальшим додаванням 1-2 (К850О бузіетв5; кінцева концентрація
З00 нг/мл) в попередньо нагрітому середовищі для аналізу (4 мкл) протягом 30 хвилин. Після цитокінової стимуляції клітини лізували 6 мкл Зх буфера для лізису АїІрпаї іза (РегкіпЕІтег), що містить їх таблетки Рпо551ор і Сотріеїе (Коспе). Лізат струшували при 900 об/хв протягом 10 хвилин при кімнатній температурі (КТ). Фосфорилований 5ТАТ5 вимірювали за допомогою набору роТАТ5 АїЇрпПаї іза (РегкіпЕІтег). Свіжоприготовану суміш акцепторних гранул вносили в лізат (5 мкл), опромінюючи світлом, що проходить через зелений фільтр і забезпечує освітленість «100 люкс. Планшети струшували при 900 об/хв протягом 2 хвилин, центрифугували протягом короткого проміжку часу і інкубували протягом 2 годин при кімнатній температурі в темряві. Дозували донорні гранули (5 мкл), опромінюючи світлом, що проходить через зелений фільтр і забезпечує освітленість «100 люкс. Планшети струшували при 900 об/хв протягом 2 хвилин, центрифугували протягом короткого проміжку часу і інкубували протягом ночі при кімнатній температурі в темряві. Люмінесценцію вимірювали при довжині хвилі збудження 689 нм і довжині хвилі емісії 570 нм за допомогою планшетного рідера Епмівіоп (РегкіпЕІтег), опромінюючи світлом, що проходить через зелений фільтр і що забезпечує освітленість «100 люкс.
Для визначення інгібувальної здатності тестованих сполуки у відповідь на 1-2 вимірювали середню інтенсивність випромінювання гранул, пов'язаних з реТАТЬ, в лінії Т-клітин людини.
Значення ІСво визначали з аналізу кривих залежності інгібування інтенсивності сигналу від концентрації сполуки. Дані виражали у вигляді значень ріСзо (негативного десятеричного логарифма ІСво) (середнє значення х стандартне відхилення). бо Результати аналізу іп міго
Таблиця 1 7271 .| 702 | 103 | 98 | 90 88 77712 | 703 | 102 | 98 | 89 | 84 .бе | 703 | 108 | щфщ(М89 ЮюЮюжфкКБхКБВ 95 | 86 71711714. ло | 104 17101 177190 1.777786 2 щ 7.64 | 700 | 106 | 98 | 93 | 87 1765 | ло | 107 | р юЮюЮКмь8898 .КДБДю6юИи85 |ррр86 о щжєИ 77776 | 702 | 104 | 100 | 90 | 87 66 | 702 | 107 | 98 | 93 | 86
Аналіз 3: Мишача модель ІІ--13-індукованої індукції ретТАТ в легеневій тканині.
І/-13 є важливим цитокіном, який лежить в основі патофізіології астми (Киаіасл еї аї. Еиг. 9.
Рпапгтасої, 2008, 582, 154-161). 1-13 зв'язується з рецепторами клітинної поверхні, активуючи членів сімейства Янус-кіназ ФАК), які потім фосфорилують 5ТАТЄ і згодом активують подальші шляхи транскрипції. У описаній моделі дозу ІЇ-13 доставляли локально в легені мишей, щоб викликати фосфорилування 5ТАТв (роТАТб), яке потім вимірювали у вигляді кінцевої точки.
У аналізі використовували дорослих мишей Ваїр/с від Нагіап. У день дослідження тварин злегка анестезували ізофлураном, і їм вводили або носій, або тестовану сполуку (1 мг/мл, загальний об'єм 50 мкл за декілька вдихів) шляхом пероральної аспірації. Після введення дози тварин залишали в положенні лежачи на боку і спостерігали за їх повним відновленням після анестезії перед поверненням в домашню клітку. Через чотири часи тварин знов анестезували на короткий час і сенсибилізували або носієм, або ІЇ/-13 (загальна доза, що доставляється 0,03 мкг, загальний об'єм 50 мкл) шляхом пероральної аспірації, після чого спостерігали за їхнім відновленням після анестезії і повертали в домашню клітку. Через годину після введення носія або 1-13 брали зразки цільної крові і легені для детектування роТАТб в гомогенатах легень, використовуючи набір для аналізу РегКкіп ЕІтег АІрпа! ІзЗАо БигеБігео Шпгатм Нм р-5ТАТб6 (Тугб411), і для аналізу загальної концентрації лікарського засобу в легенях і плазмі. Зразки крові центрифугували (центрифуга Еррепадогї, 5804К) протягом 4 хвилин при приблизно 12000 об/хв при 4"С для збору плазми. Легені промивали ОРВ5 (забуферений фосфатом фізіологічний розчин Дульбекко), сушили, швидко заморожували, зважували і гомогенізували при розведенні 1:3 в 0,195 мурашиній кислоті у воді для ВЕРХ. Рівні тестованої сполуки в плазмі і легень визначали за допомогою аналізу РХ-МС відносно аналітичних стандартів, на основі яких будували стандартну криву в тестовій матриці. Відношення легень до плазми визначали як відношення концентрації в легенях в нг/г до концентрації в плазмі в нг/мл через 5 годин.
Активність моделі підтверджували зниженням рівня реоТАТб, присутнього в легенях оброблених тваринах через 5 годин, порівняно з контрольними ІІ -13-сенсибілізованими тваринами, обробленими носієм. У кожному експерименті різницю між ІІ -13-сенсибілізованими
Зо контрольними тваринами, обробленими носієм, і сенсибілізованими носієм контрольними тваринами, обробленими носієм, визначали такою, що дорівнює 0 95 і 100 95 інгібувального ефекту, відповідно. Сполуки, протестовані в цьому аналізі, продемонстрували інгібування фосфорилування 5ТАТб через 5 годин після сенсибілізації ІІ -13, як зазначено нижче.
Таблиця 2
Інгібування роТАТб, що Спостерігається і концентрації в плазмі/легенях полука легенях (нг/г) плазмі (нг/мл) |легені/плазма через через 5 годин через 5 годин через 5 годин 5 годин 1.6 | лвоба4682 | 1135567. | 10206 | -:( 37 /-::
Спостережувана висока концентрація тестованих сполук в мишачих легень підтверджує, що спостережуване інгібування ІІ -1З-індукованої індукції рОТАТб є результатом активності тестованої сполуки. Відношення легень до плазми через 5 годин показало, що концентрація сполук з 1 по 6 в легенях значуще перевищує їх концентрацію в плазмі мишей.
Аналіз 4: Інгібування Т5І Р-викликаного вивільнення ТАКС в мононуклеарних клітинах периферичної крові людини
Тимічний стромальний лімфопоетин (Т5І Р) і тимус і регульований активацією хемокін (ТАКС) надекспресуються в дихальних шляхах при астмі і корелюють з тяжкістю захворювання.
У легенях Т5ІР може вивільнятися епітеліальними клітинами бронхів у відповідь на алергени і вірусні інфекції. Сигнали Т5І Р, що надходять через гетеродимер І--7Ка/тТ5І РЕ, виявляються в широкому діапазоні тканин і типів клітин, включаючи епітеліальні клітини, ендотеліальні клітини, нейтрофіли, макрофаги і тучні клітини. Зв'язування Т5ІЇР з рецептором спричиняє конформаційну зміну, яка активує ЗУАКІ ії ЧАК? на фосфорилування різних факторів транскрипції включаючи ЗТАТЗ і ЗТАТ5. У імунних клітинах це запускає каскад внутрішньоклітинних подій, які приводять до проліферації клітин, антиапоптозу, міграції дендритних клітин і продукції цитокінів і хемокінів Тйп2. У мононуклеарних клітинах периферичної крові (РВМОС) Т5І Р надає прозапальну дію, активуючи мієлоїдні дендритні клітини для залучення і стимуляції Т-клітин, процес, опосередкований хемоатрактантом ТАКС.
У цьому аналізі було показано, що стимуляція Т5І Р індукує вивільнення ТАКС з РВМС і що ця відповідь ослаблюється дозозалежним чином при обробці сполукою. Ефективність тестованих сполуки вимірювали по інгібуванню вивільнення ТАКС.
Аліквоти РВМС (раніше виділені з цільної крові і заморожені в аліквотах при -80 С), отримані від З до 5 донорів, розморожували при 37 "С і додавали по краплях до 40 мл попередньо нагрітого, стерильно фільтрованого, повного середовища КРМІ в 50 мл пробірках
Еаїсоп. Клітини осаджували і ресуспендували в повному середовищі з щільністю 2,24х106 клітин/мл. Клітини висівали по 85 мкл (190000 клітин) на ямку в 96-ямковий планшет з плоским дном, обробленим культурою тканини. Клітини залишали на 1 годину при 37 "С і 5 95 СО».
Зо Сполуки отримували у вигляді 10 мМ маточних розчинів в ОМ5О. Виконували 3,7-кратне серійне розведення для отримання 9 концентрацій тестованої сполуки в ОМ5БО при З00Х кінцевій тестованій концентрації для аналізу. 150-кратне проміжне розведення виконували в повному середовищі з отриманням концентрації сполуки, що перевищує в 2Х кінцеву тестовану концентрацію з 0,295 ЮМ5О. Після 1-годинного періоду відпочинку в кожну ямку з РВМС додавали 95 мкл 2Х сполуки з діапазоном кінцевих аналітичних концентрацій від 33,33 мкМ до 0,95 мкМ. 95 мкл 0,2 96 ОМ5О в повному середовищі додавали в необроблені контрольні ямки.
Перед стимуляцією клітини попередньо обробляли сполукою протягом 1 години при 37 "С і 5 95
Со».
Рекомбінантний білок Т5І Р людини відновлювали в 10 мкг/мл в стерильному ОРВЗ з 0,1 95
ВЗА і зберігали в аліквотах при -20"С. Безпосередньо перед використанням аліквоту розморожували і готували з 20Х кінцевою концентрацією для аналізу в повному середовищі. 10 мкл 20Х Т5ІЇР додавали в кожну ямку з РВМС з отриманням кінцевої аналітичної концентрації 10 нг/мл. У нестимульовану контрольну ямку додавали 10 мкл повного середовища. Клітини стимулювали в присутності сполуки протягом 48 годин при 37 "С ії 5 95
Со».
Після стимуляції супернатанти клітинної культури збирали, і визначали рівні ТАКС за допомогою імуноферментного аналізу (ЕГІЗА), використовуючи набір Нитап ССІ17/ТАКС
Омцапікіпе ЕГІЗА (КО Бузіет5 Ж ЮОМОО) відповідно до інструкцій виробника.
Для аналізу реакції на дозу на графік наносили логарифм (гестованої сполуки (М)| залежно від вираженої в процентах відповіді у кожного донора, і значення ІСсо визначали методом нелінійного регресійного аналізу за допомогою програмного забезпечення СгарпРай Р'гізт, використовуючи 4-параметричний сигмоїдальний алгоритм реакції на дозу із змінним нахилом.
Дані виражали у вигляді середніх значень ріСзво (негативний десятеричний логарифм ІСво), обчислених на основі значень ріСсо окремих донорів, і округляли до одного десятеричного знаку. Значення ефективності інгібування для вихідних сполук і їхніх дезфтор-модифікованих аналогів наведені в Таблиці 3.
Таблиця З
Значення ефективності тестованих сполуки відносно інгібування Т5І Р-викликаного вивільнення
ТАКС в мононуклеарних клітинах периферичної крові людини 61111111 бвог1
Аналіз 5: метаболізм 59 в легенях
Метаболічну стабільність сполук з 1 по 6 і С-1 по С-6 іп міго оцінювали в 59 фракції легень людини (1 мкМ сполуки; 1 мг/мл білка 59). Зразки, отримані через 0, 15, 30 і 60 хвилин, аналізували відносно батьківської сполуки методом РХ-МС/МС високого розділення. 59 фракції легень людини (партія 1410245) купували у ХепотТесі І І С (І епеха, К5). МАОРН (Зідта Аїагіси,
М1630) ї 3-фосфоаденозин-5-фосфосульфат (РАРБ) (5ідта Аїйгісп, А1651) купували у 5ідта
Аїагісп (91. І оці5, МО). Ацетонітрил і воду отримували від МУК (Кадпог, РА) з чистотою для
ВЕРХ або вище. Ралоксифен і мурашину кислоту купували у бідта АїЇдгісп (5. Гоців, МО).
Інкубацію 59 легень виконували на водяній бані при 37 "С в 96-ямковому поліпропіленовому планшеті. Розчини 59 легень складалися з 100 мМ фосфату калію, забуференого до рН 7,4 (ВО
Віозсіепсе5, ММобигп, МА), доповненим 1 мМ МАОРН (5Зідта-Аїйгісй, 51. І оці5, МО), З мМ хлориду магнію (5ідта Аїдгісп, М1028), в присутності 100 мкМ кофактора РАРБ (Зідта-Аїагіси,
ОЗ. Гоціх5, МО) з кінцевою концентрацією білка при інкубації 1 мг/мл. Маточні розчини ралоксифену в 10 мМ ОМ5О (п-1) і сполуки (п-1) розводили в буфері і інкубували з отриманням концентрацій субстрату 1 мкМ (0,00195 ОМ5О по об'єму). Інкубовані об'єми становили 400 мкл, у часових точках 0, 15, 30 і 60 хвилин відбирали по 70 мкл аліквоти, яку розбавляли 140 мкл ацетонітрилу (095 мурашиної кислоти). Всі зразки центрифугували при 2250 д протягом 10 хвилин при 5 "С. Супернатант (50 мкл) отримували з центрифугованих
Зо зразків і розбавляли 100 мкл води для ВЕРХ, що містить внутрішній стандарт. Зразки обробляли на пробовідбірнику Юіопех ОНітаге 3000 Ашо і аналізували за допомогою мас- спектрометра високого розділення Тпегто О-Ехасіїме (ТПпепто, Умактат, МА) в режимі повного сканування в поєднанні з колонкою Айапії ТЗ З мкМ - 2,1х50 мм (Умаїег5 Іпс., 186003717).
Рухома фаза А складалася з водит0О0,2 965 мурашиної кислоти, і рухома фаза В складалася з ацетонітрилуї0О,2 96 мурашиної кислоти. Пікову інтеграцію отримували, використовуючи програмне забезпечення С!ирб5 МИ ((сирр5 Іпс., АІрпагена, СА). Для кожного зразка розраховували відносини площ піків шляхом розподілу площі піка аналіту на площу піка внутрішнього стандарту. Для кожної інкубації відношення площ піків аналітів в кожній точці 10 встановлювали таким, що дорівнювалр 100 95, а відношення площ піків для 60-хвилинних зразків перетворювали на відсотки, що залишилися відносно відповідного 0. Якісне визначення утворення сульфатного метаболіту виконували шляхом спостереження піка раннього елюювання в каналі батьківського іона, який, на основі раніше отриманих лабораторних даних,
відповідав метаболіту О-сульфату кожної батьківської сполуки. Результати аналізу наведені в таблиці 4 (п-2 повтори).
Таблиця 4
Метаболічна стабільність в 59 фракції легень людини 87111111 2а611717177111111111111111117178611111111111111171|111111тас
Ї771117178и171111111111111111111178011111111111111171111111так 65 | 777422 177711111111111111117181111111111111111171|111111тас 6 ЇЇ 34 1777777777777711111178811111111111171 |та 5 Сполуки з 1 по 6, порівняно з відповідними ним фторовмісними аналогами (сполуками з С-1 по С-6), викликають значно нижчий рівень сульфатування в шляху метаболізму в 59 фракції легень.
Аналіз 6: Фармакокінетика в плазмі і легень у мишей
Концентрації тестованих сполуки в плазмі і легень і їхнє співвідношення визначали таким чином. У аналізі використовували мишей ВАГ В/с з Спагіез Кімег І арогафогіе5. Окремо готували склади для кожного тестованої сполуки в концентрації 0,2 мг/мл в 20 95 пропіленгліколі в цитратному буфері, рН 4, і 50 мкл дозованого розчину вводили в трахею миші шляхом пероральної аспірації. У різні моменти часу (звичайно через 0,167, 2, 6, 24 години) після введення дози у мишей брали зразки крові за допомогою серцевої пункції і вирізали інтактні легені. Зразки крові центрифугували (центрифуга Еррепдоп, 5804К) протягом 4 хвилин при приблизно 12000 об/хв при 4"С для збирання плазми. Легені сушили, зважували і гомогенізували при розведенні 1:3 в стерильній воді. Концентрації тестованої сполуки в плазмі і легень визначали за допомогою аналізу РХ-МС відносно аналітичних стандартів, на основі яких будували стандартну криву в тестовій матриці. Відношення легень до плазми визначали як відношення ЛИС легень в мкг год./г до АОС плазми в мкг год./мл, де АОС звичайно визначають як площа під кривою залежності концентрації тестованої сполуки від часу.
Таблиця 5
Концентрація в плазмі і тканині легень після однократного перорального введення тестових сполук (мкг год./мл) (мкг год./г) тканина легені:плазма
Аналіз 7: аналіз І.-5-опосередкованої виживаності еозинофілів
Ефективність тестованих сполуки відносно ІІ -5-опосередкованої виживаності еозинофілів може бути виміряна в людських еозинофілах, виділених з цільної крові людини (АЇІСеїЇ5).
Оскільки 1-5 передає сигнал через УАК, цей аналіз дозволяє виміряти клітинну активність УАК.
Еозинофіли людини виділяють зі свіжої цільної крові людини (АЇїЇСеїІ5) здорових донорів.
Кров змішують з 4,595 декстраном (Зідта-Аїагіс") в 0,995 розчині хлориду натрію (Зідта-
Зо Аїдгісп). Еритроцити залишають на 35 хвилин для осадження. Верхній шар, багатий лейкоцитами, видаляють, наносять на РісоїІ-Радие (ЗЕ Неайсаге) і центрифугують при 600 д протягом 30 хвилин. Шари плазми і мононуклеарних клітин видаляють перед лізуванням шару гранулоцитів водою для видалення будь-яких забруднюючих еритроцитів. Еозинофіли додатково очищають за допомогою набору для виділення еозинофілів людини (Мінепуїі Віоїес).
Фракцію очищених еозинофілів інкубують з анти-СО16 РІТС (Мікепуї Віоїес) протягом 10 хвилин при 4"С в темряві. Чистоту перевіряють за допомогою проточного цитометра І5КІ! (ВО
Віозсіепсев).
Клітини культивують в зволоженому інкубаторі при 37 С і 595 СО» в КРМІ 1640 (І їе
Тесппоодіе5) з додаванням 10 95 інактивованої нагріванням фетальної бичачої сироватки (ЕВ5, те Тесппоодіе5), 2 мМ глутамаксу (Ше Тесппоіодіе5), 25 мМ НЕРЕЗ (Іїе Тесппоїодіє5) і 1Х
Пен-Стрепа (І їе Тесппоодіє5). Клітини висівають з розрахунку 10000 клітин/ямку в середовище (50 мкл). Планшет центрифугують при 300 д протягом 5 хвилин, і видаляють супернатанти.
Сполуки піддають серійному розведенню в ЮМ5О, і потім 500-кратному розведенню до 2х кінцевої аналітичної концентрації в середовищі. Тестовані сполуки (50 мкл/ямку) додають до клітин і інкубують при 37 "С ії 595 СО» протягом 1 години з подальшим додаванням 1-5 (НО зузіет5; кінцеві концентрації 1 нг/мл і 10 пг/мл) в попередньо нагрітому аналітичному середовищі (50 мкл) протягом 72 годин.
Після стимуляції цитокінами клітини центрифугують при 300 д протягом 5 хв. і двічі промивають холодним ЮОРВ5 (Ге ТесппоїЇодіе5). Для визначення життєздатності і апоптозу клітини інкубують з пропідій йодидом (Тпепгто Ріхпег 5сієпійіс) і АРС Аппехіп М (ВО Віозсієепсеб) і аналізують за допомогою проточного цитометра ІЗКІІ (ВО Віозсіепсе5). Значення ІСво визначають з аналізу кривих залежності вираженої в процентах життєздатності клітин від концентрації сполуки. Дані виражають у вигляді значень ріСво (негативного десятеричного логарифма ІСбо).
Аналіз 8: Інгібування хемокінів СХСІ 9 ії СХСІ 10, індукованих ІЄМу і ІС-27, в ЗО культурах дихальних шляхів людини
Культури тканин ЕріАігул"ау можуть бути отримані від Мацек (АІК-100). Культури отримують від донорів-астматиків. У вставці для клітинних культур вирощують людські епітеліальні клітини трахеї/бронхів і диференціювали на пористій мембраною підкладці, що дозволило створити поверхню розділення повітря-рідина з культуральним середовищем, що підігрівається під клітинами і газовою тестовою атмосферою над ними. Тканини культивують в підтримуючому середовищі (Мацек, АІК-100-ММ) в зволоженому інкубаторі при 37 "С і 595 СО». Можуть бути протестовані чотири донори. У день 0 культури тканин обробляють в концентрації 10 мкМ,
Зо 1 мкМ і/або 0,1 мкМ. Сполуки розбавляють диметилсульфоксидом (ОМ5О, Зідта) до кінцевої концентрації 0,1 95. Як контрольний носій ОМ5О може бути використаний в концентрації 0,1 95.
Тестовані сполуки інкубують з культурами протягом 1 години при 37 "С і 595 СО», після чого додавали попередньо нагріте середовище, що містить ІЕМу (К5О Зувіетв5) або 1-27 (Нар зузіетв5) з кінцевою концентрацією 100 нг/мл. Культури тканин підтримують протягом 8 днів.
Середовище замінюють кожні 2 дні свіжим середовищем, що містить сполуку і ІЕМу або 1-27.
У день 8 для аналізу збирають культури тканин і супернатанти. Зразки супернатанта аналізують на СХСІ 10 (ІР-10) ї СХСІ 9 (МІС) за допомогою аналізу на платформі І итіпех (ЕМО МиійПіроге).
Дані виражають в 95 інгібування ж/- стандартне відхилення (ї 5ТОМ). Відсоток інгібування визначають по здатності сполуки інгібувати секрецію СХСІ 10 або СХСІ9, індуковану ІЕМу або
І/-27, порівняно з клітинами, обробленими носієм. Дані являють собою середні значення для З або 4 донорів.
Аналіз 9: Клітинний аналіз активності ЗАК: інгібування ІІ -2/анти-СОЗ-стимульованого ІЄМ-у в людських РВМС
Ефективність тестованих сполуки відносно інгібування гамма-інтерферону (ІЄМУ), стимульованого інтерлейкіном-2 (ІІЇ-2)/"анти-СОЗ, можна виміряти в мононуклеарних клітинах периферичної крові людини (РВМС), виділених з цільної крові людини (5іапіога Віоой Сепіег).
Оскільки ІІ -2 передає сигнал через УАК, цей аналіз дозволяє виміряти клітинну активність УАК. (1) Мононуклеарні клітини периферичної крові людини (РВМСОС) виділяють з цільної крові здорових донорів людини за допомогою градієнта фікола. Клітини культивують в зволоженому інкубаторі при 37 "С і 595 СО» в ЕРМІ (Іе ТесппоЇодіе5) з додаванням 10 95 інактивованої нагріванням фетальної бичачої сироватки (ЕВ5, І їе ТесппоЇодіе5), 2 мМ глутамаксу (І іїе
Тесппоодіе5), 25 мМ НЕРЕЗ (І Пїе Тесппоїодіе5) і 1Х Пен-Стрепа (Ше Тесппоїодіе5). Клітини висівають з розрахунку 200000 клітин/'ямку в середовище (50 мкл) і культивують протягом 1 години. Сполуки піддають серійному розведенню в ЮОМ5О, і потім 500-кратному розведенню (до 2х кінцевої концентрації для аналізу) в середовищі. Тестовані сполуки (100 мкл/ямку) додають до клітин і інкубують протягом 24 годин при 37 "С і 595 СО» протягом 1 год. з подальшим додаванням 1/-2 (К85О0 Зувіетв5; кінцева концентрація 100 нг/мл) і анти-СОЗ (ВО
Віозсіепсе5; кінцева концентрація 1 мкг/мл) в попередньо нагрітому аналітичному середовищі (50 мкл). бо (2) Після цитокінової стимуляції клітини центрифугують при 500 д протягом 5 хвилин,
супернатанти видаляють і заморожують при -80 "С. Для визначення інгібувальної здатності тестованої сполуки у відповідь на ІІ -2/анти-СОЗ, за допомогою ЕГІЗА (К80 5у«(етв5) вимірюють концентрації ІРМу в супернатанті. Значення ІСво визначають з аналізу кривих залежності інгібування концентрації ІРМу від концентрації сполуки. Дані виражають у вигляді значень ріСво (негативного десятеричного логарифма ІСбво).
Аналіз 10: клітинний аналіз активності ЗАК: інгібування ІІ -2-стимульованого реТАТ5 в СО4--
Т-клітинах
Ефективність тестованих сполуки відносно інгібування фосфорилування ЗТАТ»5, стимульованого інтерлейкіном-2 (І/-2)/анти-СОЗ, може бути виміряна методом проточної цитометрії в СЮО4-позитивних (СО4 ) Т-клітинах в мононуклеарних клітинах периферичної крові (РВМС), виділених з цільної крові людини (5іаптога Віооа Сепіег). Оскільки ІІ -2 передає сигнал через ДАК, цей аналіз дозволяє виміряти клітинну активність ЧУАК. сра4- Т-клітини ідентифікують, використовуючи кон'юговане з фікоеритробіліном (РЕ) анти-
Сра4 антитіло (Сіопе КРА-Т4, ВО Віозсіепсе5), при цьому кон'юговані з АІеха Рішог 647 анти- рЗТАТО антитіла (руб94, Сіопе 47, ВО Віозсієпсе5) використовують для виявлення фосфорилування 5ТАТ5. (1) Слідують протоколу аналізу 9, параграф (1), за винятком того, що стимуляцію цитокінів анти-СОЗ антитілом виконують протягом 30 хвилин замість 24 годин. (2) Після стимуляції цитокінами клітини фіксують попередньо нагрітим фіксуючим розчином (200 мкл; ВО Віозсієпсе5) протягом 10 хвилин при 37 "С і 595 СО», двічі промивають буфером
ОРВЗ (1 мл, те Тесппоіодіеє5) і ресуспендують в крижаному буфері Регт Вийїег ПІ (1000 мкл, ВО
Віозсіепсе5) протягом 30 хв. при 4 "С. Клітини двічі промивають 2 95 ЕВ5 в ОРВ5 (буфер ЕБАСЗ5), і потім ресуспендують в буфері ЕАС5 (100 мкл), що містить анти-СО4 РЕ (розведення 1:50) і анти-СОЗ анти-СОЗАЇеха Ріцог 647 (розведення 1:5) протягом 60 хв. при кімнатній температурі в темряві. Після інкубації клітини двічі промивають буфером ЕБАС5 перед аналізом, що виконується за допомогою проточного цитометра ІЇ5КІІ (ВО Віозсіепсе5). Для визначення інгібувальної здатності тестованих сполуки у відповідь на ІІ -2/анти-СОЗ вимірюють середню інтенсивність флуоресценції (МЕ) реТАТ5 в СО4- Т-клітинах. Значення ІСсо визначають з аналізу кривих залежності інгібування МЕЇ від концентрації сполуки. Дані виражають у вигляді
Зо значень ріСво (негативного десятеричного логарифма ІСбо).
Аналіз 11: Клітинний аналіз активності ЗАК: інгібування ІІ -4-стимульованого реТАТб в СОЮЗ
Т-клітинах
Ефективність тестованих сполуки для інгібування фосфорилування 5ТАТб, стимульованого інтерлейкіном-4 (1-4), може бути виміряна методом проточної цитометрії в СОЗ-позитивних (СОЗж) Т-клітинах в мононуклеарних клітинах периферичної крові (РВМС), виділених з цільної крові людини (5їапіога ВіооЯ4 Сепіег). Оскільки ІЇ-4 передає сигнал через ЗАК, цей аналіз дозволяє виміряти клітинну активність УАК. сОр3- Т-клітини ідентифікують за допомогою кон'югованого з фікоеритробіліном (РЕ) анти-
СОЗ антитіла (Сіопе ОСНТІ, ВО Віозсіепсе5), при цьому кон'юговані з АІеха Рісог 647 анти- рОТАТб антитіла (руб41, СіІопе 18/Р, ВО Віозсіепсез) використовують для виявлення фосфорилування 5ТАТв.
Мононуклеарні клітини периферичної крові людини (РВМСОС) виділяють з цільної крові здорових донорів, як в аналізах 9 і 10. Клітини висівають з розрахунку 250000 клітин/ямку в середовище (200 мкл), культивують протягом 1 години і потім ресуспендують в середовищі для аналізу (50 мкл) (ЕРМІ з додаванням 0,1 95 бичачого сироваткового альбуміну (Зідта), 2 мМ глутамаксу, 25 ММ НЕРЕЗ ії 1Х Пен-Стрепа), що містить різні концентрації тестованих сполук.
Сполуки піддають серійному розведенню в ЮМ5О, і потім 500-кратному розведенню (до 2х кінцевої концентрації для аналізу) в середовищі для аналізу. Тестовані сполуки (50 мкл) інкубують з клітинами при 37 "С і 595 СО» протягом 1 год. з подальшим додаванням ІІ -4 (50 мкл) (КО 5узієтв; кінцева концентрація 20 нг/мл) в попередньо нагрітому середовищі для аналізу протягом 30 хв. Після цитокінової стимуляції клітини фіксують попередньо нагрітим фіксуючим розчином (100 мкл) (ВО Віозсіепсе5) протягом 10 хвилин при 37 "С і 5 95 СО», двічі промивають буфером ЕАСЗ (1 мл) (2 95 ЕВ5 в ОРВЗ) і ресуспендують в крижаному буфері Регт
Вийег ПІ (1000 мкл) (ВО Віозсіепсе5) протягом 30 хвилин при 4 "С. Клітини двічі промивають буфером ЕРАС5, і потім ресуспендують в буфері ГАСЗ (100 мкл), що містить анти-СОЗ РЕ (розведення 1:50) і анти-р5ТАТв Аїеха Ріног 647 (розведення 1:5) протягом 60 хв. при кімнатній температурі в темряві. Після інкубації клітини двічі промивали в буфері ЕАС5З перед аналізом, що виконується за допомогою проточного цитометра І КІ! (ВО Віозсіепсев5).
Для визначення інгібувальної здатності тестованої сполуки у відповідь на 1-4, вимірюють бо середню інтенсивність флуоресценції (МЕ) рО5ТАТб в СО3- Т-клітинах. Значення ІСво визначають з аналізу кривих залежності інгібування МЕ! від концентрації сполуки. Дані виражають у вигляді ріСво (негативного десятеричного логарифма ІСбво).
Аналіз 12: Клітинний аналіз активності ЗАК: інгібування ІІ -6-стимульованого реТАТЗ в СОЗж
Т-клітинах
Для визначення ефективності тестованої сполуки відносно інгібування фосфорилування
ЗТАТЗ, стимульованого інтерлейкіном-б (1-6), можна використовувати протокол, аналогічний протоколу аналізу 11. Для детектування фосфорилування ЗТАТЗ використовують кон'юговані з
Аїеха Рішог 647 анти-р5ТАТЗ антитіла (ру705, Сіопе 4/Р, ВО Віозсіепсебв).
Аналіз 13: Мишача модель еозинофільного запалення легень, індукованих АКегпагіа апетаїа
Еозинофілія дихальних шляхів є відмітною ознакою астми у людини. АПегпагіа аКегпаїга є грибковим аероалергеном, який може загострювати астму у людей і спричиняти еозинофільне запалення в легенях мишей (Намаих еї а!. Сііп Ехр Іттипої. 2005 Рер; 139(2):179-88). На мишах було продемонстровано, що альтернаріоз опосередковано активує резидентні лімфоїдні клітини природженого імунітету 2-го типу в легенях, які відповідають (на, наприклад, 1-2 і 11/-7) і вивільняють ЧАК-залежні цитокіни (наприклад, ІЇ-5 і 1/-13) і координують еозинофільне запалення (Вагетез еї аї. у Іттипої. 2012 Рер 1; 188(3):1503-13).
У дослідженні можуть бути використані самці мишей С57 від Тасопіс у віці від семи до дев'яти тижнів. У день дослідження тварин злегка анестезують ізофлураном і вводять або носій, або тестовану сполуку (0,03-1,0 мг/мл, загальний об'єм 50 мкл за декілька вдихів) шляхом пероральної аспірації. Після введення дози тварин залишають лежати в горизонтальному положення і спостерігають за їхнім повним відновленням після анестезії перед поверненням в домашню клітку. Через годину тварин ще раз злегка анестезують і сенсибілізують або носієм, або екстрактом альтернаріозу (загальна кількість екстракту, що доставляється, 200 мкг, загальний об'єм 50 мкл) шляхом пероральної аспірації, після чого спостерігають за їхнім відновленням після анестезії і повертають в домашню клітку. Через 48 годин після введення альтернаріозу рідину бронхоальвеолярного лаважу (ВАЇР) збирають, і підраховують еозинофіли в ВАЇЕ за допомогою гематологічної системи Айміа 120 (5іетеп5). Активність моделі підтверджують зниженням рівня еозинофілів, присутніх в ВАГ Е оброблених тваринах
Зо через 48 годин порівняно з контрольними тваринами, обробленими носієм і сенсибілізованими альтернаріозом. Дані виражають в процентах інгібування відповіді еозинофілів в ВАЇЕ тваринах, оброблених носієм і сенсибілізованих альтернаріозом. Для розрахунку відсотка інгібування кількість еозинофілів в ВАЇЕ для кожного стану перетворюють в відсоток від середньої кількості еозинофілів в ВАЇЕ тваринах, оброблених носієм і сенсибілізованих альтернаріозом, і віднімають від ста відсотків.
Аналіз 14: клітинний аналіз активності ЗАК: інгібування ІЄМу-індукованого роТАТ1
Ефективність тестованих сполуки відносно інгібування фосфорилування 5ТАТІ1, стимульованого інтерфероном гамма (ІЕМу), вимірювали методом проточної цитометрії в СО14- позитивних (СО14-) моноцитах, отриманих з цільної крові людини (5іапіогіа Віоо4 Сепіег).
Оскільки ІЕМу передає сигнал через АК, цей аналіз дозволяє вимірювати клітинну активність
УАК.
Моноцити ідентифікували за допомогою кон'югованого з флуоресцеїнізотіоціанатом (РІТС) анти-СО14 антитіла (клон КМО52, ВесКктап Сошпег), при цьому кон'юговане з АІеха Рішог 647 анти-рРЗТАТІ антитіло (рЖ701, Сіопе 4а, ВО Віозсіепсе5) використовували для виявлення фосфорилування 5ТАТІ1.
Мононуклеарні клітини периферичної крові людини (РВМС) виділяли з цільної крові здорових донорів за допомогою градієнта фікола. Клітини культивували в зволоженому інкубаторі при 37 "С і 5 95 СО» в ЕРМІ (І їе ТесппоїІодієз) з додаванням 10 95 фетальної бичачої сироватки (ЕВ5, І їе ТесппоЇодіе5), 2 ММ глутамаксу (Ше ТесппоЇодіебї), 25 мМ НЕРЕЗ (І їе
Тесппоіодіеї) їі 1Х Пен-Стрепа (Ше Тесппоіодіе5). Клітини висівали з розрахунку 250000 клітин/ямку в середовище (200 мкл), культивували протягом 2 годин і ресуспендували в аналітичному середовищі (50 мкл) (КРМІ з додаванням 0,1 95 бичачого сироваткового альбуміну (Зідта), 2 ММ глутамаксу, 25 мМ НЕРЕЗ і 1Х Пен-Стрепа), що містить різні концентрації тестованої сполуки. Сполуки піддавали серійному розведенню в ЮОМ5О, і потім 1000-кратному розведенню до отримання кінцевої концентрації ОМ5О, що дорівнює 0,195. Розведення тестованої сполуки інкубували з клітинами при 37 "С і 595 СО» протягом 1 год. з подальшим додаванням в середовище (50 мкл) попередньо підігрітого ІЕМу (КО Зузіетв5) до кінцевої концентрації 0,6 нг/мл протягом 30 хв. Після цитокінової стимуляції клітини фіксували попередньо нагрітим фіксуючим розчином (100 мкл) (ВО Віозсіепсе5) протягом 10 хвилин при 60 0037 "С і 595 СО», двічі промивали буфером ЕАСЗ (1 мл) (1 95 ВЗА в РВ5), ресуспендували в співвідношенні 1:10 в буфері анти-СО14 РІТС:РАСЗ (100 мкл) і інкубували при 4 "С протягом 15 хв. Клітини промивали один раз, і потім ресуспендували в охолодженому льодом буфері Регт
Вийег Ш (ВО Віозсіепсе5) (100 мкл) протягом 30 хвилин при 4 "С. Клітини двічі промивали буфером ЕАСЗ, і потім ресуспендували в співвідношенні 1:10 в буфері анти-рОТАТІ АїЇеха Рійог 647:ЕАСЗ5 (100 мкл) протягом 30 хвилин при кімнатній температурі в темряві, двічі промивали в буфері ЕАСЗ5 і аналізували за допомогою проточного цитометра МАСЗОцапі (Мінепуї).
Для визначення інгібувальної здатності тестованої сполуки вимірювали середню інтенсивність флуоресценції (МЕ) ротТАТ!І в СО14ж-4 моноцитах. Значення ІСхо визначали з аналізу кривих залежності інгібування МРЇ від концентрації сполуки. Дані виражали у вигляді значень ріСхво (негативного десятеричного логарифма ІСоо). У цьому аналізі сполуки 1 мало значення ріСзо, що дорівнює 7,5. У цьому аналізі сполука 4 мала значення ріСзо, що дорівнює 7,3.
Аналіз 15: Аналіз активності клітин ЗАК: інгібування ЗМ-С5Р-індукованого рРетАТ5
Ефективність тестованих сполуки відносно інгібування фосфорилування ЗТАТ»5, стимульованого колонієстимулюючим фактором гранулоцитів і макрофагів (5М-С5Б), вимірювали методом проточної цитометрії в СО14-позитивних (СО14.) моноцитах, отриманих з цільної крові людини (5іаптога Віоса Сепіег). Оскільки ЗМ-С5Е передає сигнал через ЗАК, цей аналіз дозволяє вимірювати клітинну активність УАК.
Моноцити ідентифікували за допомогою кон'югованого з флуоресцеїнізотіоціанатом (РІТС) анти-СО14 антитіла (клон КМО52, Весктап СошГег), при цьому кон'юговане з АІеха Ріног 647 анти-р5ТАТ5О антитіло (руУб694, ВО Віозсіеєпсе5) використовували для виявлення фосфорилування 5ТАТ5.
Мононуклеарні клітини периферичної крові людини (РВМС) виділяли з цільної крові здорових донорів за допомогою градієнта фікола. Клітини культивували в зволоженому інкубаторі при 37 "С і 5 95 СО; і в КРМІ (те Тесппоіодіе5) з додаванням 10 95 фетальної бичачої сироватки (ЕВ5, І їе ТесппоЇодіе5), 2 ММ глутамаксу (Ше ТесппоЇодіебї), 25 мМ НЕРЕЗ (І їе
Тесппоодіев) і 1Х Пен-Стрепа (І їе Тесппоїодіеє5). Клітини висівали з розрахунку 250000 клітин на ямку в середовище (200 мкл), культивували протягом 2 годин і ресуспендували в середовищі для аналізу (50 мкл) (КРМІ з додаванням 0,1 95 бичачого сироваткового альбуміну (Зідта),
Зо 2 ММ глутамаксу, 25 мМ НЕРЕЗ і 1Х Пен-Стрепа), що містить різні концентрації тестованих сполук. Сполуки піддавали серійному розведенню в ЮОМ5О, і потім 1000-кратному розведенню в середовищі до отримання кінцевої концентрації ЮОМ5О, що дорівнює 0,195. Розведення тестованої сполуки інкубували з клітинами при 37 "С і 595 СО» протягом 1 год. з подальшим додаванням в середовище (50 мкл) попередньо нагрітого ЗМ-С5Е (КО 5Буз(етв) до кінцевої концентрації 0,3 нг/мл протягом 15 хв. Після цитокінової стимуляції клітини фіксували попередньо нагрітим фіксуючим розчином (100 мкл) (ВО Віозсіепсе5) протягом 10 хвилин при 37 С і 595 СО», двічі промивали буфером БАС5 (1 мл) (1 95 ВЗА в РВ5), ресуспендували в співвідношенні 1:10 в буфері анти-СО14 РІТС:ЕАСЗ5 (100 мкл) і інкубували при 4 "С протягом 15 хв. Клітини промивали один раз, і потім ресуспендували в охолодженому льодом буфері
Репт Вийег І (ВО Віозсіепсев) (100 мкл) протягом 30 хвилин при 4 "С. Клітини двічі промивали буфером ЕАСЗ, і потім ресуспендували в співвідношенні 1:10 в буфері анти-рОТАТІ АїЇеха Рійог 647:ЕАСЗ (100 мкл) протягом 30 хвилин при кімнатній температурі в темряві, двічі промивали в буфері ЕАСЗ5 і аналізували за допомогою проточного цитометра МАСЗОцапі (Мінепуї).
Для визначення інгібувальної здатності тестованої сполуки вимірювали середню інтенсивність флуоресценції (МЕ) ретТАТ5 в СО14ж-4 моноцитах. Значення ІСхо визначали з аналізу кривих залежності інгібування МРЇ від концентрації сполуки. Дані виражали у вигляді значень ріСхво (негативного десятеричного логарифма ІСоо). У цьому аналізі сполуки 1 мало значення ріСзо, що дорівнює 6,7. У цьому аналізі сполука 4 мала значення ріСзо, що дорівнює 6,7.
Аналіз 16: Аналіз активності клітин ЗАК: інгібування ІІ -12-індукованого реТАТ4
Ефективність тестованих сполуки відносно інгібування фосфорилування ЗТАТА, стимульованого інтерлейкіном-12 (1-12), вимірювали методом проточної цитометрії в СОЗ3- позитивних (СОЗ-) Т-клітинах, отриманих з цільної крові людини (5іапіога Віоо4 Сепіег).
Оскільки І--12 передає сигнал через УАК, цей аналіз дозволяє вимірювати клітинну активність
ЧАК.
СОЗ Т-клітини ідентифікували за допомогою кон'югованого з фікоеритрином (РЕ) анти-СОЗ антитіла (клон ОСНТІ, ВО Віозсіепсе5), при цьому кон'юговане з АЇІеха РіІцог 647 анти-реТАТА антитіло (клон 38/р-5аї4, ВО Віозсіепсе5) використовували для виявлення фосфорилування
ЗТАТА. бо Мононуклеарні клітини периферичної крові людини (РВМС) виділяли з цільної крові 5О0 здорових донорів за допомогою градієнта фікола. Клітини культивували в КРМІ (Се
ТесппоЇодієх) з додаванням 10 95 фетальної бичачої сироватки (ЕВ5, І їе Тесппоїіодієв5), 2 мМ глутамаксу (Ше Тесппоіодіеб5) 25 мМ НЕРЕБЗ (Ше ТесппоІодіебз), 1Х Пен-Стрепа (Шіїе
Тесппоїодіе5), пов'язаного з планшетом очищеного анти-СОЗ антитіла (5 мкг/мл, клон ОСНТІ1,
ВО Віозсіепсе5) і розчиненого анти-СО28 антитіла (1 мкг/мл, клон СО28.2, ВО Віозсіепсев5) протягом З днів в зволоженому інкубаторі при 37 "С і 595 СО». Клітини збирали, промивали середовищем, і потім ресуспендували в середовищі, що містить інтерлейкін-2 (ІІ-2, 10 нг/мл,
КО Зузіетв5). Клітини культивували протягом З днів в зволоженому інкубаторі при 37 "С і 5 95
СО». Клітини збирали, промивали КРМІ і висівали по 250000 клітин/'ямку в середовищі (200 мкл), культивували протягом 2 годин і ресуспендували в середовищі для аналізу (50 мкл) (ЕРМІ з додаванням 0,1 95 бичачого сироваткового альбуміну (Зідта), 2 мМ СіІшатах, 25 мМ
НЕРЕЗ ії 1ІХ Пен-Стрепа), що містить різні концентрації тестованих сполук. Сполуки піддавали серійному розведенню в ЮОМ5О, і потім 1000-кратному розведенню в середовищі до отримання кінцевої концентрації ОМ5О, що дорівнює 0,1 95. Розведення тестованої сполуки інкубували з клітинами при 37 "С і 5 95 СО» протягом 1 год. з подальшим додаванням в середовище (50 мкл) попередньо підігрітого І/-12 (КЯО Зузіет5) до кінцевої концентрації 10 нг/мл протягом
ЗО хвилин. Після цитокінової стимуляції клітини фіксували попередньо нагрітим фіксуючим розчином (100 мкл) (ВО Віозсіепсе5) протягом 10 хвилин при 37 "С і 5 95 СО», двічі промивали буфером ЕАСЗ (1 мл) (1 95 ВБА в РВ5) і ресуспендували в охолодженому льодом буфері Регт
Вийег ШІ (1000 мкл) (ВО Віозсіеєпсе5) протягом 30 хвилин при 4 "С. Клітини двічі промивали буфером ЕАСЗ5, і потім ресуспендували в буфері РАС5 (100 мкл), що містить анти-СОЗ РЕ (розведення 1:50) і анти-р5ТАТА Аїеха Ріног 647 (розведення 1:10) протягом 45 хвилин при кімнатній температурі в темряві. Після інкубації клітини двічі промивали буфером ЕАС5З перед аналізом з використанням проточного цитометра МАС5ЗОцапі (Мінепуї). Для визначення інгібувальної здатності тестованої сполуки вимірювали середню інтенсивність флуоресценції (МЕЇ) р5тТАТА в СО3-- Т-клітинах. Значення ІСво визначали з аналізу кривих інгібування МЕЇ залежно від концентрації сполуки. Дані виражені у вигляді значень ріСзхо (негативний десятеричний логарифм ІСвхо). У цьому аналізі сполуки 1 мало значення ріСвзо, що дорівнює 6,2.
У цьому аналізі сполука 4 мала значення ріСзхо, що дорівнює 6,0.
Зо Структура кристалів
Отримували співкристалічну структуру сполуки 0-1, пов'язаного з людським ЗАК'!, з розділенням 2,28 А. Було виявлено, що ліганд зв'язується в ділянці зв'язування АТФ. Було ідентифіковано сім специфічних взаємодій на основі водневих зв'язків по відстані 3,5 А або менше між донорними і акцепторними атомами. Особливо потрібно зазначити, що взаємодія на основі водневих зв'язків була ідентифікована між карбонілом екзоциклічною амідною групи сполуки 0-1 і бічним ланцюгом Агд879 ЗАКІ1. Подібну взаємодію можна очікувати і для сполук за винаходом. У більш ранніх дослідженнях по моделюванню ця взаємодія була запропонована як спосіб забезпечення селективності для УАКІ1 порівняно з іншими тирозинкіназами, оскільки при інших рівних умовах близькоспоріднені кінази (наприклад, ТЕКА, МЕСЕК, АВІ1) не мали залишку аргініну в еквівалентному місці. Спостережувані результати взаємодії на основі водневих зв'язків в кристалічній структурі і поліпшена селективність кінома порівняно з видами, що не містять екзоциклічної амідної групи, підтверджують гіпотезу про наявність цієї структури.
Хоча даний винахід описаний з посиланням на конкретні аспекти або варіанти його здійснення, фахівці в даній галузі техніки зрозуміють, що можуть бути внесені різні зміни або еквівалентні заміни без відхилення від суті і об'єму винаходу. Крім того, в тій мірі, в якій це дозволено застосовним патентним законодавством і нормативними актами, всі публікації, патенти і заявки на патенти, що цитуються в даному описі, включені в даний опис за допомогою посилання у всій їхній повноті в тій же мірі, як якби кожний документ був включений в даний опис окремо за допомогою посилання.

Claims (36)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Сполука формули (1):
НО. г шу ЕЕ дуже з Ці р щй Зо нн і са Я ЙТИ Мод Нам А Н ;() де: А являє собою 6-7-членне моноциклічне гетероциклічне кільце, що містить два атоми азоту, причому А з'єднане з карбонільною групою в (І) через атом азоту, при цьому А заміщене 1-3 групами На, і необов'язково дві групи В? утворюють з А кільце через -(СН»г)- місточковий зв'язок; або А являє собою піролідиніл, де піролідиніл зв'язаний з карбонільною групою в (І) через атом азоту, і де піролідиніл заміщений МАЗАУ; А! являє собою С.-залкіл; кожний В: незалежно являє собою С.-залкіл, необов'язково заміщений -ОН; ВЗ являє собою Сі-залкіл; і В" являє собою Сі-залкіл; або її фармацевтично прийнятна сіль.
2. Сполука за п. 1 або її фармацевтично прийнятна сіль, що має формулу (!) но і о (АХ КК м НМ-М М ТЕ
(1).
3. Сполуки за будь-яким з пп. 1 і 2 або її фармацевтично прийнятна сіль, де В' вибирають з групи, яка складається з метилу, пропілу або ізопропілу.
4. Сполука за будь-яким з пп. 1-3 або її фармацевтично прийнятна сіль, де А вибирають з групи, яка складається з піперазинілу, 2,5-діазабіцикло(2.2.1|1гептанілу і 1,4-діазациклогептанілу, кожний з яких заміщений 1 або 2 групами В, причому кожна група В? незалежно являє собою Сі-залкіл, необов'язково заміщений -ОН, або А являє собою піролідиніл, заміщений МАУ", де ВЗ являє собою С.-залкіл, і В? являє собою Сі-залкіл. Зо
5. Сполука за будь-яким з пп. 1-4 або її фармацевтично прийнятна сіль, де А вибирають з групи, яка складається з: яки в У ем. я І «є А вн ее ат тт ет и ше ' "у - ї і і х -щ і є Б ї , я і р У я ' шия | зд З | хм в Її , золи "в 2 , тк о "в. з і СВ - 1 т б ,; де В: являє собою Сі-залкіл, необов'язково заміщений -ОН, ВЗ являє собою Сі-залкіл, і В" являє собою Сі-залкіл.
6. Сполука формули
НО КЗ че ни и 9 ГО ин пи ше М. обо чн ДВ Нчем Мб тм он і нн і о або її фармацевтично прийнятна сіль.
7. Сполука формули но ла З Ї в Ма тий й з ї Ї ї | ; пи М. глек МІЧ--мі ще ий з те лк або її фармацевтично прийнятна сіль.
8. Сполука формули о ко я і й. т ї ее З 1 -к СА що Й " ; КК КА нших Н або її фармацевтично прийнятна сіль.
9. Сполука формули Кк Шо Гея о Че А т" Ки Ко м ня І ря етика, М ї ї М 4 о дн ї М М Ин М. що І мем т і або її фармацевтично прийнятна сіль.
10. Сполука формули ЗЕ як тр зе і ної - кт, г х а те есе : НІ х і і | ї рон р З я з Я М ле ку м х з ЕВ Мч -М М ме т і Н або її фармацевтично прийнятна сіль.
11. Сполука формули г ! ї Е ї ИЙ в о Я
2. и чи ще нм Ом Н і або її фармацевтично прийнятна сіль.
12. Фармацевтична композиція, що містить сполуку за будь-яким з пп. 1-11 і фармацевтично прийнятний носій.
13. Сполука за будь-яким з пп. 1-11 для застосування при лікуванні респіраторного захворювання у ссавця.
14. Сполука за п. 13, де респіраторне захворювання вибирають з групи, яка складається з астми, хронічної обструктивної хвороби легень, муковісцидозу, пневмоніту, ідіопатичного легеневого фіброзу, гострого пошкодження легень, гострого респіраторного дистрес-синдрому, бронхіту, емфіземи, облітеруючого бронхіоліту, саркоїдозу, еозинофільного захворювання, глистової інфекції, легеневої артеріальної гіпертензії, лімфангіолейоміоматозу, бронхоектазії, інфільтративного захворювання легень, лікарського пневмоніту, грибкового пневмоніту, алергічного бронхолегеневого аспергильозу, гіперчутливого пневмоніту, еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом, ідіопатичної гострої еозинофільної пневмонії, ідіопатичної хронічної еозинофільної пневмонії, гіпереозинофільного синдрому, синдрому Леффлера, облітеруючого бронхіоліту з організуючою пневмонією, хвороби "легеневий трансплантат проти хазяїна" і пневмоніту, індукованого інгібіторами імунних контрольних точок.
15. Сполука за п. 13, де респіраторне захворювання являє собою астму або хронічну обструктивну хворобу легень.
16. Сполука за будь-яким з пп. 1-11 для застосування при лікуванні відторгнення легеневого трансплантата у ссавця.
17. Сполука за п. 16, в якій відторгнення легеневого трансплантата вибирають з групи, яка складається з первинної дисфункції трансплантата, організуючої пневмонії, гострого відторгнення, лімфоцитарного бронхіоліту і хронічної дисфункції легеневого алотрансплантата.
18. Сполука за п. 16, де відторгнення легеневого трансплантата являє собою гостре відторгнення легеневого трансплантата.
19. Сполука за п. 16, де відторгнення легеневого трансплантата являє собою хронічну дисфункцію легеневого алотрансплантата. Зо
20. Сполука за п. 16, в якій відторгнення легеневого трансплантата вибирають з групи, яка складається з облітеруючого бронхіоліту, рестриктивної хронічної дисфункції легеневого алотрансплантата і нейтрофільної дисфункції алотрансплантата.
21. Застосування сполуки за будь-яким з пп. 1-11 для виробництва лікарського засобу для лікування респіраторного захворювання у ссавця.
22. Застосування за п. 21, де респіраторне захворювання вибирають з групи, яка складається з астми, хронічної обструктивної хвороби легень, муковісцидозу, пневмоніту, ідіопатичного легеневого фіброзу, гострого пошкодження легень, гострого респіраторного дистрес-синдрому, бронхіту, емфіземи, облітеруючого бронхіоліту, саркоїдозу, еозинофільного захворювання, глистової інфекції, легеневої артеріальної гіпертензії, лімфангіолейоміоматозу, бронхоектазії, інфільтративного захворювання легень, лікарського пневмоніту, грибкового пневмоніту, алергічного бронхолегеневого аспергильозу, гіперчутливого пневмоніту, еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом, ідіопатичної гострої еозинофільної пневмонії, ідіопатичної хронічної еозинофільної пневмонії, гіпереозинофільного синдрому, синдрому Леффлера, облітеруючого бронхіоліту з організуючою пневмонією, хвороби "легеневий трансплантат проти хазяїна" і пневмоніту, індукованого інгібіторами імунних контрольних точок.
23. Застосування за п. 21, де респіраторне захворювання являє собою астму або хронічну обструктивну хворобу легень.
24. Застосування сполука за будь-яким з пп. 1-11 для виробництва лікарського засобу для лікування відторгнення легеневого трансплантата у ссавця.
25. Застосування за п. 24, в якому відторгнення легеневого трансплантата вибирають з групи, яка складається з первинної дисфункції трансплантата, організуючої пневмонії, гострого відторгнення, лімфоцитарного бронхіоліту і хронічної дисфункції легеневого алотрансплантата.
26. Застосування за п. 24, в якому відторгнення легеневого трансплантата являє собою гостре відторгнення легеневого трансплантата.
27. Застосування за п. 24, в якому відторгнення легеневого трансплантата являє собою хронічну дисфункцію легеневого алотрансплантата.
28. Застосування за п. 24, в якому відторгнення легеневого трансплантата вибирають з групи, яка складається з облітеруючого бронхіоліту, рестриктивної хронічної дисфункції легеневого алотрансплантата і нейтрофільної дисфункції алотрансплантата.
29. Спосіб лікування респіраторного захворювання у ссавця, що включає введення ссавцеві фармацевтичної композиції, що містить сполуку за будь-яким з пп. 1-11 ії фармацевтично прийнятний носій.
30. Спосіб за п. 29, в якому респіраторне захворювання вибирають з групи, яка складається з астми, хронічної обструктивної хвороби легень, муковісцидозу, пневмоніту, ідіопатичного легеневого фіброзу, гострого пошкодження легень, гострого респіраторного дистрес-синдрому, бронхіту, емфіземи, облітеруючого бронхіоліту, саркоїдозу, еозинофільного захворювання, глистової інфекції, легеневої артеріальної гіпертензії, лімфангіолейоміоматозу, бронхоектазії, інфільтративного захворювання легень, лікарського пневмоніту, грибкового пневмоніту, алергічного бронхолегеневого аспергильозу, гіперчутливого пневмоніту, еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом, ідіопатичної гострої еозинофільної пневмонії, ідіопатичної хронічної еозинофільної пневмонії, гіпереозинофільного синдрому, синдрому Леффлера, облітеруючого бронхіоліту з організуючою пневмонією, хвороби "легеневий трансплантат проти хазяїна" і пневмоніту, індукованого інгібіторами імунних контрольних точок.
31. Спосіб за п. 29, в якому респіраторне захворювання являє собою астму або хронічну обструктивну хворобу легень.
32. Спосіб лікування відторгнення легеневого трансплантата у ссавця, що включає введення ссавцеві фармацевтичної композиції, що містить сполуку за будь-яким 3 пп. 1-11 і фармацевтично прийнятний носій.
33. Спосіб за п. 32, в якому відторгнення легеневого трансплантата вибирають з групи, яка складається з первинної дисфункції трансплантата, організуючої пневмонії, гострого відторгнення, лімфоцитарного бронхіоліту і хронічної дисфункції легеневого алотрансплантата.
34. Спосіб за п. 32, в якому відторгнення легеневого трансплантата являє собою гостре відторгнення легеневого трансплантата. Зо
35. Спосіб за п. 32, в якому відторгнення легеневого трансплантата являє собою хронічну дисфункцію легеневого алотрансплантата.
36. Спосіб за п. 32, в якому відторгнення легеневого трансплантата вибирають з групи, яка складається з облітеруючого бронхіоліту, рестриктивної хронічної дисфункції легеневого алотрансплантата і нейтрофільної дисфункції алотрансплантата.
UAA202101706A 2018-09-04 2019-09-03 5-7-членні гетероциклічні аміди як інгібітори jak UA127328C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201862726583P 2018-09-04 2018-09-04
PCT/US2019/049342 WO2020051139A1 (en) 2018-09-04 2019-09-03 5 to 7 membered heterocyclic amides as jak inhibitors

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA127328C2 true UA127328C2 (uk) 2023-07-19

Family

ID=68051893

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA202101706A UA127328C2 (uk) 2018-09-04 2019-09-03 5-7-членні гетероциклічні аміди як інгібітори jak

Country Status (19)

Country Link
US (2) US10836763B2 (uk)
EP (1) EP3837010B1 (uk)
JP (1) JP7383696B2 (uk)
KR (1) KR20210056380A (uk)
CN (1) CN112703037B (uk)
AR (1) AR116114A1 (uk)
AU (1) AU2019335200A1 (uk)
BR (1) BR112021004063A2 (uk)
CL (1) CL2021000515A1 (uk)
CO (1) CO2021002976A2 (uk)
EA (1) EA202190686A1 (uk)
ES (1) ES2955717T3 (uk)
IL (1) IL281150B2 (uk)
MX (1) MX2021002484A (uk)
PH (1) PH12021550324A1 (uk)
SG (1) SG11202101751XA (uk)
TW (1) TWI793365B (uk)
UA (1) UA127328C2 (uk)
WO (1) WO2020051139A1 (uk)

Families Citing this family (8)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
EP3161899A4 (en) 2014-06-30 2017-12-27 Black & Decker Inc. Battery pack for a cordless power tools
BR112018008966B1 (pt) 2015-11-03 2023-05-02 Theravance Biopharma R&D Ip, Llc Compostos inibidores de jak quinase, hidrato cristalino, composição farmacêutica, processos, método de preparação do hidrato cristalino e uso dos referidos compostos e hidrato cristalino no tratamento de doença respiratória
CA2997772A1 (en) 2017-03-09 2018-09-09 Theravance Biopharma R&D Ip, Llc Fused imidazo-piperidine jak inhibitors
TWI791886B (zh) 2018-09-04 2023-02-11 美商施萬生物製藥研發 Ip有限責任公司 作為jak抑制劑之二甲基胺基氮雜環丁烷醯胺
AU2019335199A1 (en) 2018-09-04 2021-03-11 Theravance Biopharma R&D Ip, Llc Process for preparing jak inhibitors and intermediates thereof
AR116114A1 (es) * 2018-09-04 2021-03-31 Theravance Biopharma R&D Ip Llc Amidas heterocíclicas de entre 5 y 7 miembros como inhibidores de jak
TW202144343A (zh) * 2020-03-02 2021-12-01 美商施萬生物製藥研發 Ip有限責任公司 Jak抑制劑化合物之結晶水合物
WO2022081872A1 (en) * 2020-10-16 2022-04-21 Gb008, Inc. Janus kinase inhibitors

Family Cites Families (30)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
TWI262914B (en) 1999-07-02 2006-10-01 Agouron Pharma Compounds and pharmaceutical compositions for inhibiting protein kinases
CA2532800C (en) 2003-07-23 2013-06-18 Exelixis, Inc. Anaplastic lymphoma kinase modulators and methods of use
US20050090529A1 (en) 2003-07-31 2005-04-28 Pfizer Inc 3,5 Disubstituted indazole compounds with nitrogen-bearing 5-membered heterocycles, pharmaceutical compositions, and methods for mediating or inhibiting cell proliferation
US7884109B2 (en) 2005-04-05 2011-02-08 Wyeth Llc Purine and imidazopyridine derivatives for immunosuppression
US8648069B2 (en) 2007-06-08 2014-02-11 Abbvie Inc. 5-substituted indazoles as kinase inhibitors
EP2740731B1 (en) 2007-06-13 2016-03-23 Incyte Holdings Corporation Crystalline salts of the janus kinase inhibitor (r)-3-(4-(7h-pyrrolo[2,3-d]pyrimidin-4-yl)-1h-pyrazol-1-yl)-3-cyclopentylpropanenitrile
PE20110063A1 (es) 2008-06-20 2011-02-16 Genentech Inc DERIVADOS DE [1, 2, 4]TRIAZOLO[1, 5-a]PIRIDINA COMO INHIBIDORES DE JAK
JP2010111624A (ja) 2008-11-06 2010-05-20 Shionogi & Co Ltd Ｔｔｋ阻害作用を有するインダゾール誘導体
WO2010114971A1 (en) 2009-04-03 2010-10-07 Sepracor Inc. Compounds for treating disorders mediated by metabotropic glutamate receptor 5, and methods of use thereof
CA2986631C (en) 2009-12-21 2020-06-02 Samumed, Llc 1h-pyrazolo[3,4-.beta.]pyridines and thereapeutic uses thereof
US8575336B2 (en) 2011-07-27 2013-11-05 Pfizer Limited Indazoles
SI3318565T1 (sl) 2013-12-05 2021-07-30 Pfizer Inc. Pirolo(2,3-D)pirimidinil, pirolo(2,3-B)pirazinil in pirolo(2,3-D)piridinil akrilamidi
GEP20186921B (en) 2014-05-14 2018-11-12 Pfizer Pyrazolopyridines and pyrazolopyrimidines
WO2016026078A1 (en) 2014-08-19 2016-02-25 Changzhou Jiekai Pharmatech Co., Ltd. Heterocyclic compounds as erk inhibitors
KR101663277B1 (ko) 2015-03-30 2016-10-06 주식회사 녹십자 TNIK, IKKε 및 TBK1 억제제로서의 피라졸계 유도체 및 이를 포함하는 약학적 조성물
CA3037248A1 (en) * 2015-11-03 2017-05-11 Topivert Pharma Limited 4,5,6,7-tetrahydro-1h-imidazo[4,5-c]pyridine and 1,4,5,6,7,8-hexahydroimidazo[4,5-d]azepine derivatives as janus kinase inhibitors
BR112018008966B1 (pt) 2015-11-03 2023-05-02 Theravance Biopharma R&D Ip, Llc Compostos inibidores de jak quinase, hidrato cristalino, composição farmacêutica, processos, método de preparação do hidrato cristalino e uso dos referidos compostos e hidrato cristalino no tratamento de doença respiratória
DK3712152T3 (da) 2015-11-03 2021-03-22 Topivert Pharma Ltd 4,5,6,7-tetrahydro-1h-imidazo[4,5-c]pyridin og 1,4,5,6,7,8-hexahydroimidazo[4,5-d]azepinderivater som janus kinase-inhibitorer
US10906888B2 (en) * 2016-07-14 2021-02-02 Pfizer Inc. Pyrimidine carboxamides as inhibitors of Vanin-1 enzyme
CA2997772A1 (en) * 2017-03-09 2018-09-09 Theravance Biopharma R&D Ip, Llc Fused imidazo-piperidine jak inhibitors
EP3619208B1 (en) 2017-05-01 2023-06-07 Theravance Biopharma R&D IP, LLC Crystalline forms of a jak inhibitor compound
EP3609498A1 (en) 2017-05-01 2020-02-19 Theravance Biopharma R&D IP, LLC Methods of treatment using a jak inhibitor compound
AR111495A1 (es) 2017-05-01 2019-07-17 Theravance Biopharma R&D Ip Llc Compuestos de imidazo-piperidina fusionada como inhibidores de jak
TWI791886B (zh) 2018-09-04 2023-02-11 美商施萬生物製藥研發 Ip有限責任公司 作為jak抑制劑之二甲基胺基氮雜環丁烷醯胺
AR116114A1 (es) * 2018-09-04 2021-03-31 Theravance Biopharma R&D Ip Llc Amidas heterocíclicas de entre 5 y 7 miembros como inhibidores de jak
AU2019335199A1 (en) 2018-09-04 2021-03-11 Theravance Biopharma R&D Ip, Llc Process for preparing jak inhibitors and intermediates thereof
BR112021007788A8 (pt) 2018-10-29 2022-04-26 Theravance Biopharma R&D Ip Llc Composto inibidor de jak 2-azabiciclo hexano
CN111606908B (zh) 2019-02-25 2021-08-24 河南迈英诺医药科技有限公司 Jak抑制剂化合物及其用途
CA3132371A1 (en) 2019-03-05 2020-09-10 Incyte Corporation Jak1 pathway inhibitors for the treatment of chronic lung allograft dysfunction
CN112279848A (zh) 2019-07-25 2021-01-29 四川海思科制药有限公司 一种泛JAKs抑制剂及其用途

Also Published As

Publication number Publication date
EP3837010A1 (en) 2021-06-23
JP2021535174A (ja) 2021-12-16
CO2021002976A2 (es) 2021-05-31
AR116114A1 (es) 2021-03-31
CL2021000515A1 (es) 2021-07-23
WO2020051139A1 (en) 2020-03-12
EA202190686A1 (ru) 2021-07-23
AU2019335200A1 (en) 2021-03-11
US20210024517A1 (en) 2021-01-28
SG11202101751XA (en) 2021-03-30
EP3837010C0 (en) 2023-07-05
MX2021002484A (es) 2021-05-12
PH12021550324A1 (en) 2021-10-04
KR20210056380A (ko) 2021-05-18
IL281150B1 (en) 2023-11-01
TWI793365B (zh) 2023-02-21
US11713315B2 (en) 2023-08-01
ES2955717T3 (es) 2023-12-05
US10836763B2 (en) 2020-11-17
TW202024075A (zh) 2020-07-01
CN112703037A (zh) 2021-04-23
EP3837010B1 (en) 2023-07-05
JP7383696B2 (ja) 2023-11-20
IL281150B2 (en) 2024-03-01
US20200071325A1 (en) 2020-03-05
CN112703037B (zh) 2023-10-20
IL281150A (en) 2021-04-29
BR112021004063A2 (pt) 2021-05-25

Similar Documents

Publication Publication Date Title
JP6974487B2 (ja) ４員ヘテロ環式アミドを含むｊａｋ阻害剤
UA127328C2 (uk) 5-7-членні гетероциклічні аміди як інгібітори jak
CN112739697A (zh) 作为jak抑制剂的二甲基氨基氮杂环丁烷酰胺
EA040464B1 (ru) Амиды диметиламиноазетидина в качестве jak ингибиторов
NZ756823B2 (en) Jak inhibitors containing a 4-membered heterocyclic amide