UA123671C2 - Тара з покращеним зовнішнім виглядом - Google Patents

Abstract

Запропонована тара (10) для споживчих товарів, яка щонайменше частково утворена із заготовки (100), що має товщину (Т). Тара (10) містить верхню стінку (12), нижню стінку, передню стінку (14), задню стінку (16) і першу та другу бічні стінки (18, 20). Передня кромка (22) верхньої стінки, передня кромка (30) нижньої стінки, передня кромка (38) першої бічної стінки і передня кромка (42) другої бічної стінки разом проходять вздовж першої площини. Задня кромка (24) верхньої стінки, задня кромка (32) нижньої стінки, задня кромка (40) першої бічної стінки і задня кромка (44) другої бічної стінки разом проходять вздовж другої площини. Передня стінка (14) та/або задня стінка (16) містять абляційну область, причому будь-яка абляційна область на передній стінці (14) містить щонайменше одну абляційну лінію (46, 48, 50, 52, 54), яка проходить крізь внутрішню поверхню передньої стінки (14) для утворення ділянки (56) передньої стінки (14), яка розташована на відстані від першої площини із зовнішньої сторони, і будь-яка абляційна область на задній стінці (16) містить щонайменше одну абляційну лінію (58, 60, 62, 64, 66), яка проходить крізь внутрішню поверхню задньої стінки (16) для утворення ділянки задньої стінки (16), яка розташована на відстані від другої площини із зовнішньої сторони. Кожна абляційна лінія має залишкову товщину (RT1), яка становить менше, ніж товщина (Т) листової заготовки (100).

Description

Даний винахід відноситься до тари для споживчих товарів і до заготовки для утворення такої тари, яка знаходить конкретне застосування у зберіганні подовжених споживчих товарів, таких як курильні вироби (наприклад, сигарети). Даний винахід відноситься також до способу утворення такої тари.

Споживчі товари, такі як курильні вироби, зазвичай упаковують у тверду тару в формі коробки, таку як тара з кришкою, яка відгинається, що має коробочну частину і кришку, з'єднану з коробочною частиною за лінією відгину, що проходить за задньою стінкою тари, так званої коробки Ріїр-Тор'М. Така тара зазвичай має по суті форму паралелепіпеда, що містить двовимірні стінки, у тому числі передню стінку, задню стінку, дві бічних стінки, верхню стінку та нижню стінку. Виготовлення такої тари з використанням високошвидкісного виробничого обладнання та процесів добре налагоджено.

Іноді потребується виготовлення тари, яка має більше складну форму. Проте, відомі процеси виготовлення тари, яка має більше складну форму, вимагають спеціалізованого виробничого обладнання, що може суттєво підвищити вартість виготовлення тари і може потребувати тривалих простоїв при модифікації обладнання для пристосування під нові форми тари. Наприклад, в Ше 2004/0035723 А1 описаний спосіб виготовлення різної сигаретної тари, яка має різноманітні неплоскі передні стінки. Проте, спосіб, який описаний в Ш5 2004/0035723

А1, потребує використання складного деформуючого пристрою для модифікації передньої стінки тари в окремому процесі після збирання тари.

Було би бажано створити тару для споживчих товарів, яка мала би складну форму та могла би бути зібрана за допомогою існуючого високошвидкісного виробничого обладнання та процесів при їх мінімальній модифікації. Було би особливо бажано створити таку тару з щонайменше однією тривимірною стінкою.

Згідно з першим аспектом даного винаходу запропонована тара для споживчих виробів, яка щонайменше частково утворена із заготовки, що має товщину (Т). Тара містить верхню стінку, яка містить передню кромку верхньої стінки, задню кромку верхньої стінки і першу та другу бічні кромки верхньої стінки. Тара додатково містить нижню стінку, яка містить передню кромку нижньої стінки, задню кромку нижньої стінки і першу та другу бічні кромки нижньої стінки.

Передня стінка проходить від передньої кромки верхньої стінки до передньої кромки нижньої стінки, і задня стінка проходить від задньої кромки верхньої стінки до задньої кромки нижньої стінки. Перша бічна стінка проходить між першою бічною кромкою верхньої стінки і першою бічною кромкою нижньої стінки, з'єднана з передньою стінкою за допомогою передньої кромки першої бічної стінки і з'єднана із задньою стінкою за допомогою задньої кромки першої бічної стінки. Друга бічна стінка проходить між другою бічною кромкою верхньої стінки і другою бічною кромкою нижньої стінки, з'єднана з передньою стінкою за допомогою передньої кромки другої бічної стінки і з'єднана із задньою стінкою за допомогою задньої кромки другої бічної стінки.

Передня кромка верхньої стінки, передня кромка нижньої стінки, передня кромка першої бічної стінки і передня кромка другої бічної стінки разом проходять вздовж першої площини. Задня кромка верхньої стінки, задня кромка нижньої стінки, задня кромка першої бічної стінки і задня кромка другої бічної стінки разом проходять вздовж другої площини. Передня стінка та/або задня стінка містять абляційну область, причому будь-яка абляційна область на передній стінці містить щонайменше одну абляційну лінію, що проходить крізь внутрішню поверхню передньої стінки для утворення ділянки передньої стінки, яка розташована на відстані від першої площини із зовнішньої сторони, і будь-яка абляційна область на задній стінці містить щонайменше одну абляційну лінію, що проходить крізь внутрішню поверхню задньої стінки для утворення ділянки задньої стінки, яка розташована на відстані від другої площини із зовнішньої сторони. Кожна абляційна лінія має залишкову товщину (КТ), яка менше, ніж товщина (Т) листової заготовки.

У подальшому описі даного винаходу терміни "бічний", "верхній", "нижній", "передній", "задній" та інші терміни, які використовуються для опису відносного положення компонентів тари згідно з даним винаходом, відносяться до тари, яка знаходиться у вертикальному положенні та кришкова частина якої, за її наявності, , знаходиться зверху. Під час опису тари згідно з даним винаходом ці терміни використовуються незалежно від орієнтації тари, що описується. У тих варіантах здійснення даного винаходу, в яких тара містить кришку із задньою стінкою кришкової частини, що відходить від задньої стінки коробочної частини вздовж лінії відгину, ця лінія відгину розташована на задній стороні тари і забезпечує можливість відкриття кришкової частини в результаті поворотного переміщення навколо лінії відгину.

Термін "внутрішня поверхня" використовується для позначення тієї сторони ділянки заготовки, яка у зібраній тарі звернена всередину тари, наприклад, у напрямку споживчих товарів, коли тара знаходиться у закритому положенні. Аналогічним чином, термін "зовнішня поверхня" використовується для позначення тієї сторони ділянки заготовки, яка звернена назовні від тари, коли тара знаходиться у зібраному стані.

У контексті даного документа термін "панель" використовується для позначення ділянки тари, що утворена з суцільного безперервного фрагмента матеріалу. Панель може відходити від однієї або більше інших панелей. Термін "клапан" відноситься до панелі, яка відходить лише від однієї іншої панелі.

Термін "стінка" відноситься у більше загальному сенсі до грані тари, і стінка може бути утворена з однієї панелі або клапана, або стінка може бути утворена з двох або більше панелей або клапанів, які примикають одне до одного або перекривають одне одного.

Термін "абляційна область" використовується у даному документі для позначення мінімальної області стінки, яка охоплює всі абляційні лінії на цій стінці.

Термін "абляційна лінія" використовується у даному документі для позначення тієї області заготовки, в якій була здійснена абляція матеріалу (наприклад, видалення за допомогою лазерного променя або леза) з поверхні листової заготовки або тари. Відповідно, залишкова товщина абляційної лінії становить менше, ніж товщина (Т) листової заготовки. Переважно, абляційну лінію виконують у вигляді канавки у заготовці. Вона може бути утворена за допомогою лінійного абляційного інструмента, такого як лазер або лезо, і переважно - за допомогою лазера. Лазерна абляція може здійснюватися з використанням будь-якого підходящого обладнання, переважно - лазера на діоксиді вуглецю потужністю 1000 Ват, що поставляється на ринок компанією ЮІАМОМО, наприклад, такого як Е-1000. Абляція може здійснюватися у машинному напрямку листової заготовки або у поперечному напрямку. "Товщина" (Т) заготовки являє собою товщину заготовки після її виготовлення, але перед утворенням на заготовці яких-небудь абляційних ліній або ліній рилювання. Інакше кажучи, товщина (Т) заготовки являє собою товщину у будь-якій області заготовки, яка не містить абляційну лінію або лінію рилювання.

Термін "залишкова товщина" в контексті даного документа використовується для позначення мінімальної відстані, яка виміряна між двома протилежними поверхнями листової заготовки або панелі тари, яка утворена із заготовки. На практиці зазначену відстань у заданому місці вимірюють вздовж напрямку, що локально перпендикулярний зазначеним протилежним

Зо поверхням. Залишкова товщина кожної абляційної лінії може бути визначена за допомогою оптичного профілометра для двовимірних безконтактних поверхневих вимірювань, такого як

Містобру"М Ргойе, що поставляється на ринок компанією Егіе5 Резеагсп 8 Тесппоїсду стрьн,

Бергіш Гладбах, Німеччина, або конфокального мікроскопа з тривимірним лазерним скануванням, такого як мікроскопи серії МК-Х, що поставляються на ринок компанією Кеуепсе

Согрогайоп ої Атегіса, Нью-Джерсі, США. Переважно, вимірюють залишкову товщину в декількох точках за довжиною абляційної лінії причому рівномірно розподіляють точки вимірювання за довжиною однієї абляційної лінії й обчислюють середнє арифметичне. Більше переважно, для визначення залишкової товщини згідно з даним винаходом здійснюють п'ять вимірювань в точках, що рівномірно розподілені за довжиною абляційної лінії, і потім обчислюють середнє арифметичне.

Наприклад, якщо довжина абляційної лінії становить 80 міліметрів, залишкову товщину вимірюють на обох кінцях абляційної лінії та в трьох додаткових точках, які розташовані на відстані 20 міліметрів, 40 міліметрів і 60 міліметрів відповідно від одного кінця абляційної лінії, переважно - від нижнього кінця абляційної лінії. "Залишкова товщина" абляційної лінії може бути постійною за абляційною лінією, якщо матеріал видалений рівномірно по суті за всією абляційною лінією (плоский профіль). Як альтернатива, залишкова товщина абляційної зони може змінюватися за шириною абляційної лінії, якщо матеріал видалений нерівномірно за абляційною лінією (наприклад М-подібні та О- подібні канавки).

На відміну від звичайної тари по суті у формі паралелепіпеда, тара згідно з даним винаходом містить передню стінку та/або задню стінку, що містять ділянку, яка розташована на відстані із зовнішньої сторони від площини, що визначається кромками, які зв'язані зі стінкою.

Інакше кажучи, у тарі згідно з даним винаходом передня та/або задня стінка є тривимірною.

Завдяки утворенню кожної тривимірної стінки за допомогою щонайменше однієї абляційної області, яка містить щонайменше одну абляційну лінію, забезпечується можливість утворення тари згідно з даним винаходом на існуючому високошвидкісному виробничому обладнанні при його мінімальній модифікації. Зокрема, в результаті видалення матеріалу із заготовки з метою утворення абляційних ліній, тривимірна форма передньої стінки і/або задньої стінки утворюється автоматично під дією нормальних згинаючих зусиль, які прикладаються до 60 заготовки під час виготовлення тари. Інакше кажучи, в результаті згинання заготовки з метою створення кромок, які зв'язують передню стінку, задню стінку, верхню стінку, нижню стінку та бічні стінки, відбувається автоматична деформація заготовки вздовж абляційних ліній таким чином, що не потребується ніяких подальших операцій обробки для утворення тривимірної форми передньої стінки і/або задньої стінки. У цьому полягає відмінність від відомих процесів утворення тари, що має тривимірні стінки, таких як процес, що описаний в 05 2004/0035723 А1, який потребує використання складного деформуючого пристрою для модифікації передньої стінки тари в окремому процесі після збирання тари.

Переважно, якщо зовнішні розміри (максимальна довжина та ширина) тари згідно з даним винаходом змінюються незначно, забезпечується можливість легкої адаптації заготовки для утворення тари, що має інші форми, без значних модифікацій пакувальної машини, яка використовується для збирання та пакування тари.

Завдяки утворенню абляційних ліній шляхом видалення матеріалу з тієї поверхні заготовки, яка утворює внутрішню поверхню тари, забезпечується перевага, яка полягає у збереженні гладкої зовнішньої поверхні тари, що забезпечує можливість одержання потрібного зовнішнього вигляду тари при візуальному та тактильному обстеженні.

Щонайменше одна абляційна лінія будь-якої абляційної області на передній стінці переважно проходить щонайменше від одного з наступного: передньої кромки верхньої стінки, передньої кромки нижньої стінки, передньої кромки першої бічної стінки і передньої кромки другої бічної стінки. Аналогічним чином, щонайменше одна абляційна лінія будь-якої абляційної області на задній стінці переважно проходить щонайменше від одного з наступного: задньої кромки верхньої стінки, задньої кромки нижньої стінки, задньої кромки першої бічної стінки і задньої кромки другої бічної стінки. Завдяки утворенню абляційної лінії, яка проходить від кромки стінки, забезпечується перевага, яка полягає у можливості полегшення деформації заготовки вздовж абляційної лінії шляхом передачі щонайменше деякої частини згинального зусилля від кромки, від якої проходить абляційна лінія, коли заготовку згинають для утворення тари.

У деяких варіантах здійснення, завдяки утворенню абляційної лінії, яка проходить між двома кромками стінки, забезпечується можливість додаткового покращення ефекту передачі щонайменше деякої частини згинаючого зусилля вздовж абляційної лінії, коли заготовку

Зо згинають для утворення тари. Тому переважно, щоб зазначена щонайменше одна абляційна лінія будь-якої абляційної області на передній стінці проходила від місця перетину однієї з кромок - передньої кромки верхньої стінки або передньої кромки нижньої стінки - з передньою кромкою першої бічної стінки або передньою кромкою другої бічної стінки. Аналогічним чином, щонайменше одна абляційна лінія будь-якої абляційної області на задній стінці переважно проходить від місця перетину однієї з кромок - задньої кромки верхньої стінки або задньої кромки нижньої стінки - із задньою кромкою першої бічної стінки або задньою кромкою другої бічної стінки.

Переважно, будь-яка абляційна лінія на передній стінці містить першу передню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину передньої кромки верхньої стінки і передньої кромки першої бічної стінки, і другу передню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину передньої кромки верхньої стінки і передньої кромки другої бічної стінки. Переважно, будь-яка абляційна лінія на задній стінці містить першу задню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину задньої кромки верхньої стінки і задньої кромки першої бічної стінки, і другу задню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину задньої кромки верхньої стінки і задньої кромки другої бічної стінки. Завдяки виконанню зазначених першої та другої абляційних ліній на передній та/або задній стінці, забезпечується перевага, яка полягає в можливості утворення по суті скошеної ділянки вздовж частини відповідної стінки, коли заготовку згинають для утворення тари.

У деяких варіантах здійснення будь-яка перша передня абляційна лінія може проходити до місця перетину передньої кромки нижньої стінки і передньої кромки першої бічної стінки, і будь- яка друга передня абляційна лінія може проходити до місця перетину передньої кромки нижньої стінки і передньої кромки другої бічної стінки. Аналогічним чином, будь-яка перша задня абляційна лінія може проходити до місця перетину задньої кромки нижньої стінки і задньої кромки першої бічної стінки, і будь-яка друга задня абляційна лінія може проходити до місця перетину задньої кромки нижньої стінки і задньої кромки другої бічної стінки. Завдяки виконанню зазначених першої та другої абляційних ліній на передній або задній стінці, забезпечується можливість утворення по суті скошеної ділянки вздовж за кожною стороною відповідної стінки, коли заготовку згинають для утворення тари.

Як альтернатива, заготовка може бути виконана таким чином, щоб будь-яка абляційна лінія бо на передній стінці додатково містила: третю передню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину передньої кромки нижньої стінки і передньої кромки першої бічної стінки; четверту передню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину передньої кромки нижньої стінки і передньої кромки другої бічної стінки; і п'яту передню абляційну лінію, яка перетинається з кожною з нижченаведених ліній - першою, другою, третьою та четвертою передніми абляційними лініями. Аналогічним чином, заготовка може бути виконана таким чином, щоб будь-яка абляційна лінія на задній стінці додатково містила: третю задню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину задньої кромки нижньої стінки і задньої кромки першої бічної стінки; четверту задню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину задньої кромки нижньої стінки і задньої кромки другої бічної стінки; і п'яту задню абляційну лінію, яка перетинається з кожною з нижченаведених ліній - першою, другою, третьою та четвертою абляційними лініями. Завдяки виконанню зазначених абляційних ліній на передній та/або задній стінці, забезпечується можливість утворення по суті скошеної ділянки, яка проходить за всією зовнішньою стороною відповідної стінки, коли заготовку складають для утворення тари. Завдяки виконанню зазначених абляційних ліній, забезпечується також можливість утворення центральної ділянки стінки, яка приєднана за допомогою зазначеної по суті скошеної ділянки. У тих варіантах здійснення, в яких перша, друга, третя та четверта передні або задні абляційні лінії мають по суті однакову довжину, так що ширина зазначеної по суті скошеної ділянки є по суті постійною за всією передньою або задньою стінкою відповідно, зазначена центральна ділянка може бути по суті паралельна зазначеній першій площині або другій площині, але розташована на відстані від них із зовнішньої сторони.

У тих варіантах здійснення, які містять п'яту передню абляційну лінію, ця п'ята передня абляційна лінія може утворювати безперервний контур, такий як прямокутний або квадратний.

Додатково або як альтернатива, у тих варіантах здійснення, які містять п'яту задню абляційну лінію, ця п'ята задня абляційна лінія може утворювати безперервний контур, такий як прямокутний або квадратний.

У будь-якому з вищеописаних варіантів здійснення деякі або всі з нижченаведеного: передня кромка першої бічної стінки, задня кромка першої бічної стінки, передня кромка другої бічної стінки і задня кромка другої бічної стінки, можуть являти собою по суті прямолінійні кромки. Додатково або як альтернатива, деякі або всі з нижченаведеного: передня кромка

Зо першої бічної стінки, задня кромка першої бічної стінки, передня кромка другої бічної стінки і задня кромка другої бічної стінки, можуть являти собою скошені або закруглені кромки.

Переважно, будь-які скошені або закруглені кромки складаються з множини абляційних ліній, які розташовані через проміжки і по суті паралельні. Множина абляційних ліній може мати будь- який підходящий профіль за довжиною у поздовжньому напрямку скошеної або закругленої кромки. Наприклад, абляційна лінія може проходити за криволінійною траєкторією в межах щонайменше частини її профілю за довжиною у поздовжньому напрямку скошеної або закругленої кромки. У таких варіантах здійснення грань, яка утворена такою абляційною лінією, буде мати нелінійний периметр.

Термін "скошена кромка" в контексті даного документа використовується для позначення кромки тари, яка має на вигляді у поперечному перерізі одну або більше по суті прямолінійних форм, що утворюють кут від 0 до 90 градусів із суміжними стінками тари. Скошена кромка може бути виміряна з використанням візуального огляду одним або більше випробувачами, або шляхом вимірювання за допомогою мікроскопа, з подальшим статистичним аналізом, наприклад, за допомогою мікроскопа МІКОМ 5М2800 на зовнішній поверхні листової заготовки.

Хх-У-координати можуть бути записані на точній сітці (10 контурних точок) для кожного зразка.

Записані Х-М-координати можуть використовуватися для лінійної сплайн-інтерполяції, і забезпечується можливість одержання профілю результуючої першої похідної. У випадку по суті постійної першої похідної оцінюваний зразок може бути класифікований як скошений.

У будь-якому з вищеописаних варіантів здійснення кожна абляційна лінія переважно має залишкову товщину (КТ), що становить щонайменше приблизно 5 відсотків, більше переважно - приблизно 10 відсотків, більше переважно - щонайменше приблизно 15 відсотків, більше переважно - щонайменше приблизно 20 відсотків, більше переважно - щонайменше приблизно 25 відсотків, і ще більше переважно - щонайменше приблизно 30 відсотків від товщини (Т) заготовки. Додатково або як альтернатива, кожна абляційна лінія переважно має залишкову товщину, що становить менше ніж приблизно 50 відсотків, більше переважно - менше ніж приблизно 45 відсотків і ще більше переважно - менше ніж приблизно 40 відсотків від товщини (Т) заготовки.

Авторами даного винаходу було виявлено, що, якщо абляційна лінія проходить занадто далеко за товщиною листової заготовки (тобто є занадто глибокою), то в результаті можливий бо небажаний вплив на зовнішню поверхню тари. Наприклад, зовнішня поверхня може мати вигляд тріснутої або пошкодженої. Крім того, авторами даного винаходу було виявлено, що якщо абляційна лінія не проходить достатньо далеко за товщиною листової заготовки (тобто є занадто дрібною), то в результаті також можливий небажаний вплив на зовнішню поверхню тари. Зокрема, авторами даного винаходу було виявлено, що точки перегину тари вздовж абляційних ліній можуть бути утворені на зовнішній поверхні тари неналежним чином, і/або вони можуть розташовуватися на неналежній траєкторії вздовж зовнішньої поверхні тари.

Наприклад, у випадку, якщо абляційна лінія проходить за прямою лінією вздовж внутрішньої поверхні тари, авторами даного винаходу було виявлено, що відповідні точки перегину, які утворені на зовнішній поверхні тари, можуть бути нелінійними або нерівномірними. Таким чином, авторами даного винаходу було встановлено, що якщо кожна з абляційних ліній має вищезазначену залишкову товщину, забезпечується можливість виготовлення більше привабливої на вигляд і більше чітко окресленої тари.

У будь-якому з вищеописаних варіантів здійснення абляційна ширина (Х) кожної абляційної лінії переважно становить щонайменше приблизно 0,1 міліметра. Більше переважно, абляційна ширина кожної абляційної лінії становить щонайменше приблизно 0,2 міліметра. Найбільше переважно, абляційна ширина кожної абляційної лінії становить щонайменше приблизно 0,3 міліметра. Додатково або як альтернатива, абляційна ширина кожної абляційної лінії становить менше ніж приблизно 0,5 міліметра. Більше переважно, абляційна ширина кожної абляційної лінії становить менше ніж приблизно 0,45 міліметра. У деяких переважних варіантах здійснення абляційна ширина кожної абляційної лінії становить від приблизно 0,1 міліметра до приблизно 0,5 міліметра. Ще більше переважно, абляційна ширина кожної абляційної лінії становить від приблизно 0,2 міліметра до приблизно 0,45 міліметра, більше переважно - від приблизно 0,3 міліметра до 0,4 міліметра.

У будь-якому з вищеописаних варіантів здійснення товщина (Т) листової заготовки переважно становить від приблизно 200 мікрометрів до приблизно 350 мікрометрів, більше переважно - від приблизно 250 мікрометрів до приблизно 300 мікрометрів. Товщина (Т) листової заготовки може бути виміряна згідно з ІБО 534:2011.

Через два тижні після абляції здійснюють випробування та кондиціонування при 23 градусах за Цельсієм і відносній вологості 50 95 згідно з ІЗО 187.

Зо У будь-якому з вищеописаних варіантів здійснення листова заготовка переважно має грамаж від приблизно 100 грамів на квадратний метр до приблизно 350 грамів на квадратний метр, більше переважно - від приблизно 150 грамів на квадратний метр до приблизно 350 грамів на квадратний метр, більше переважно - від приблизно 200 грамів на квадратний метр до приблизно 300 грамів на квадратний метр. Грамаж обчислюється згідно з ІБО 536 і він може змінюватися в діапазоні від плюс десяти відсотків до мінус десяти відсотків, переважно - в діапазоні від плюс п'яти відсотків до мінус п'яти відсотків.

У будь-якому з вищеописаних варіантів здійснення листова заготовка переважно має пружне зворотне зусилля менше ніж 10 міліньютонметрів між суміжними стінками. Термін « пружне зворотне зусилля" являє собою відомий термін з даної галузі техніки для позначення конкретної властивості листової заготовки. Іноді він зветься також "незминальністю" й означає зусилля (в Ньютонах), яке потрібне для утримання бігованого зразка, що зігнутий під кутом 90 градусів, протягом 15-секундного періоду. Вимірювання здійснюють у момент закінчення 15- секундного періоду. Пружне зворотне зусилля ділянки листової заготовки може бути виміряне за допомогою відомого приладу РІКА для випробування на жорсткість згинів і панелей (поставляється на ринок, наприклад, компанією Мев5тег апа Виспеї, Великобританія). Як відомо з рівня техніки, для вимірювання пружного зворотного зусилля криволінійної ділянки кромки тари спочатку необхідно взяти з листової заготовки випробовуваний зразок зазначеної ділянки. Для пачок із закругленими кутами, у цілях даного винаходу пружне зворотне зусилля пачки оцінюють з використанням зразка з розмірами 38:21 міліметр на 38:0,5 міліметра, в якому ділянка, що формує кут, розташована на відстані 21:0,5 міліметра від однієї сторони заготовки.

Перед початком випробувань заготовка повинна бути піддана кондиціонуванню при 22 градусах за Цельсієм і відносній вологості 60 відсотків протягом щонайменше 24 годин.

Переважно, листова заготовка має жорсткість у напрямку згинання, що становить щонайменше приблизно 50 міліньютонів, переважно - щонайменше приблизно 75 міліньютонів, найбільше переважно - щонайменше приблизно 90 міліньютонів. Додатково або як альтернатива, листова заготовка переважно має жорсткість на згин менше ніж приблизно 500 міліньютонів, переважно - менше ніж приблизно 200 міліньютонів, більше переважно - менше ніж приблизно 160 міліньютонів. Листова заготовка переважно має жорсткість на згин від приблизно 50 міліньютонів до приблизно 200 міліньютонів. Більше переважно, листова бо заготовка має жорсткість у машинному напрямку від приблизно 75 міліньютонів до приблизно

160 міліньютонів. Жорсткість у "напрямку згину" означає, що жорсткість на згин виміряна у напрямку, в якому готова панель повинна бути зігнутою навколо абляційної лінії.

Переважно, листова заготовка має жорсткість у напрямку згину, що становить щонайменше 10 міліньютонів, переважно - щонайменше 12 міліньютонів, більше переважно - щонайменше 15 міліньютонів і ще більше переважно - щонайменше 20 міліньютонів. Додатково або як альтернатива, листова заготовка переважно має залишкову жорсткість у напрямку згину від приблизно 60 міліньютонів або менше, більше переважно - 50 міліньютонів або менше, ще більше переважно - 40 міліньютонів або менше.

Переважно, листова заготовка має шорсткість поверхні, що становить від приблизно 0,5 мікрометра до приблизно 1,5 мікрометра. Більше переважно, листова заготовка має шорсткість поверхні, що становить від приблизно 0,75 мікрометра до приблизно 1,25 мікрометра.

Шорсткість поверхні вимірюють згідно з ІЗО 8791-4.

Переважно, листова заготовка має поверхневу міцність від приблизно 0,25 метра за секунду до приблизно 1 метра за секунду. Більше переважно, листова заготовка має поверхневу міцність від приблизно 0,5 метра за секунду до приблизно 0,8 метра за секунду. Поверхневу міцність вимірюють згідно з ІЗО 3783.

У будь-якому з вищеописаних варіантів здійснення листова заготовка переважно являє собою листову заготовку на основі целюлозного волокна. Заготовка на основі целюлозного волокна містить щонайменше 50 вагових відсотків целюлози, переважно - деревних волокон, у перерахунку на загальний вміст волокон у листовій заготовці. Листова заготовка на основі целюлозного волокна може містити інші типи волокон, такі як полімерні волокна.

У будь-якому з вищеописаних варіатів здійснення тара може містити коробочну частину та кришкову частину, що відходить вздовж лінії відгину від верхньої кромки коробочної частини, причому кришкова частина має можливість переміщення навколо лінії відгину між відкритим положенням і закритим положенням. Переважно, кришкова частина містить верхню стінку кришкової частини, передню стінку кришкової частини, задню стінку кришкової частини, першу бічну стінку кришкової частини і другу бічну стінку кришкової частини. Переважно, коробочна частина містить передню стінку коробочної частини, задню стінку коробочної частини, нижню стінку коробочної частини, першу бічну стінку коробочної частини і другу бічну стінку коробочної

Зо частини. Верхня стінка кришкової частини утворює верхню стінку тари, і нижня стінка коробочної частини утворює нижню стінку тари. Передні стінки кришкової частини і коробочної частини разом утворюють передню стінку тари, і задні стінки кришкової частини і коробочної частини разом утворюють задню стінку тари. Нижня кромка задньої стінки кришкової частини відходить вздовж лінії відгину від верхньої кромки задньої стінки коробочної частини. Перші бічні стінки кришкової частини і коробочної частини разом утворюють першу бічну стінку тари, і другі бічні стінки кришкової частини і коробочної частини разом утворюють другу бічну стінку тари.

Тара згідно з даним винаходом знаходить застосування як тара для споживчих товарів, зокрема, подовжених споживчих товарів, таких як курильні вироби. Відповідно, у будь-якому з вищеописаних варіантів здійснення тара може заключати в собі курильні вироби.

Даний винахід також охоплює спосіб виготовлення тари згідно з будь-яким із вищеописаних варіантів здійснення. Таким чином, згідно з другим аспектом даного винаходу, запропонований спосіб утворення тари для споживчих товарів згідно з будь-яким варіантом здійснення першого аспекту даного винаходу, в якому тару щонайменше частково утворюють із заготовки, що має товщину (Т); спосіб включає в себе етап, на якому забезпечують листову заготовку, що має товщину (Т) та містить першу групу абляційних ліній, які уугворюють множину панелей листової заготовки, причому кожна абляційна лінія має залишкову товщину (КТ1), яка менше, ніж товщина (Т) листової заготовки. Потім згинають листову заготовку навколо першої групи абляційних ліній з утворенням тари, що має передню кромку верхньої стінки, задню кромку верхньої стінки і першу та другу бічні кромки верхньої стінки. Тара додатково містить нижню стінку, яка містить передню кромку нижньої стінки, задню кромку нижньої стінки і першу та другу бічні кромки нижньої стінки. Передня стінка проходить від передньої кромки верхньої стінки до передньої кромки нижньої стінки, і задня стінка проходить від задньої кромки верхньої стінки до задньої кромки нижньої стінки. Перша бічна стінка проходить між першою бічною кромкою верхньої стінки і першою бічною кромкою нижньої стінки, з'єднана з передньою стінкою за допомогою передньої кромки першої бічної стінки і з'єднана із задньою стінкою за допомогою задньої кромки першої бічної стінки. Друга бічна стінка проходить між другою бічною кромкою верхньої стінки і другою бічною кромкою нижньої стінки, з'єднана з передньою стінкою за допомогою передньої кромки другої бічної стінки і з'єднана із задньою стінкою за допомогою задньої кромки другої бічної стінки. Листову заготовку згинають таким чином, щоб передня бо кромка верхньої стінки, передня кромка нижньої стінки, передня кромка першої бічної стінки і передня кромка другої бічної стінки разом проходили вздовж першої площини. Листову заготовку згинають також таким чином, щоб задня кромка верхньої стінки, задня кромка нижньої стінки, задня кромка першої бічної стінки і задня кромка другої бічної стінки разом проходили вздовж другої площини. Листова заготовка додатково містить щонайменше одну абляційну лінію, так що передня та/або задня стінка тари містить щонайменше одну абляційну область, причому будь-яка абляційна область на передній стінці містить щонайменше одну абляційну лінію, яка проходить крізь внутрішню поверхню передньої стінки, і будь-яка абляційна область на задній стінці містить щонайменше одну абляційну лінію, яка проходить крізь внутрішню поверхню задньої стінки. Кожна абляційна лінія має залишкову товщину (КТ), яка менша, ніж товщина (Т) листової заготовки. Під час етапу згинання листову заготовку щонайменше частково згинають вздовж щонайменше однієї абляційної лінії кожної абляційної області таким чином, щоб будь-яка абляційна область на передній стінці утворила ділянку передньої стінки, яка розташована на відстані від першої площини із зовнішньої сторони, і таким чином, щоб будь-яка абляційна область на задній стінці утворила ділянку задньої стінки, яка розташована на відстані від другої площини із зовнішньої сторони.

Даний винахід буде додатково описаний виключно на прикладах, із посиланнями на супровідні графічні матеріали, на яких: на фіг. 1 показаний перспективний вигляд спереду тари згідно з варіантом здійснення даного винаходу; на фіг. 2 показаний перспективний вигляд ззаду тари за фіг. 1; і на фіг. З показана листова заготовка для утворення тари за фіг. 1 або 2.

На фіг. 1 і 2 показана тара 10, яка утворена із зігнутої листової заготовки згідно з варіантом здійснення даного винаходу. Тара 10 містить верхню стінку 12, нижню стінку, передню стінку 14, задню стінку 16, першу бічну стінку 18 та другу бічну стінку 20. Тара 10 розділена на кришкову частину 11 та коробочну частину 13, причому кришкова частина 11 відходить вздовж лінії 15 відгину від коробочної частини 13.

Верхня стінка 12 містить передню кромку 22 верхньої стінки, задню кромку 24 верхньої стінки і першу та другу бічні кромки 26, 28 верхньої стінки. Нижня стінка містить передню кромку нижньої стінки, задню кромку 32 нижньої стінки і першу та другу бічні кромки 34, 36 нижньої 30 стінки. Перша бічна стінка 18 з'єднана з передньою стінкою 14 за допомогою передньої кромки 38 першої бічної стінки, й із задньою стінкою 16 - за допомогою задньої кромки 40 першої бічної стінки. Друга бічна стінка 20 з'єднана з передньою стінкою 14 за допомогою передньої кромки 42 другої бічної стінки, й із задньою стінкою 16 - за допомогою задньої кромки 44 другої бічної стінки. Передня кромка 22 верхньої стінки, передня кромка 30 нижньої стінки, передня кромка 38 першої бічної стінки і передня кромка 42 другої бічної стінки разом проходять вздовж першої площини. Задня кромка 24 верхньої стінки, задня кромка 32 нижньої стінки, задня кромка 40 першої бічної стінки і задня кромка 44 другої бічної стінки разом проходять вздовж другої площини.

Передня стінка 12 містить абляційну область, яка містить першу передню абляційну лінію 46, другу передню абляційну лінію 48, третю передню абляційну лінію 50, четверту передню абляційну лінію 52 та п'яту передню абляційну лінію 54, кожна з яких утворена на внутрішній поверхні передньої стінки 12. П'ята передня абляційна лінія 54 являє собою прямокутну абляційну лінію, яка утворює безперервний контур, що з'єднаний з кожною із першої, другої, третьої та четвертої передніх абляційних ліній. Коли листову заготовку згинають для утворення тари 10, щонайменше деяка частина згинального зусилля передається вздовж передніх абляційних ліній з першої по п'яту таким чином, що листова заготовка автоматично деформується вздовж зазначених абляційних ліній. Деформація вздовж передніх абляційних ліній з першої по п'яту призводить до створення центральної ділянки 56 передньої стінки 12, яка є по суті паралельною першій площині та розташована на відстані від неї із зовнішньої сторони.

Аналогічним чином, задня стінка 16 містить абляційну область, яка містить першу задню абляційну лінію 58, другу задню абляційну лінію 60, третю задню абляційну лінію 62, четверту задню абляційну лінію 64 та п'яту задню абляційну лінію 6б, кожна з яких утворена на внутрішній поверхні задньої стінки 16. П'ята задня абляційна лінія 66 являє собою прямокутну абляційну лінію, яка утворює безперервний контур, що з'єднаний з кожною із першої, другої, третьої та четвертої задніх абляційних ліній. Коли листову заготовку згинають для утворення тари 10, щонайменше деяка частина згинального зусилля передається вздовж задніх абляційних ліній з першої по п'яту таким чином, що листова заготовка автоматично деформується вздовж зазначених абляційних ліній. Деформація вздовж задніх абляційних ліній з першої по п'яту призводить до створення центральної ділянки 68 задньої стінки 16, яка є по бо суті паралельною другій площині та розташована на відстані від неї із зовнішньої сторони.

На фіг. З показана листова заготовка 100 для утворення тари 10, що показана на фіг. 1 і 2, й однакові посилальні номери використовуються для позначення однакових частин. Суцільні лінії відповідають лініям різання, і пунктирні лінії відповідають абляційним лініям, вздовж яких листову заготовку 100 згинають або деформують для утворення тари 10.

Листова заготовка 100 містить нижню панель 152 коробочної частини; передню панель 154 коробочної частини, яка відходить вздовж абляційної лінії 156 від нижньої панелі 152 коробочної частини; і задню панель 158 коробочної частини, яка відходить вздовж абляційної лінії 160 від нижньої панелі 152 коробочної частини. Перші бічні панелі 162 коробочної частини відходять вздовж абляційних ліній 164 від задньої панелі 158 коробочної частини, і другі бічні панелі 166 коробочної частини відходять вздовж абляційних ліній 168 від передньої панелі 154 коробочної частини. Два пилозахисних клапана 170 коробочної частини відходять вздовж абляційних ліній 172 від перших бічних панелей 162 коробочної частини. Коли листову заготовку 100 згинають для утворення тари 10, нижня панель 152 коробочної частини у поєднанні з пилозахисними клапанами 170 коробочної частини утворює нижню стінку тари.

Листова заготовка 100 додатково містить задню панель 174 кришкової частини, яка відходить вздовж абляційної лінії 1 76 від задньої панелі 158 коробочної частини; верхню панель 142 кришкової частини, яка відходить вздовж абляційної лінії 178 від задньої панелі 174 кришкової частини; і передню панель 180 кришкової частини, яка відходить вздовж абляційної лінії 182 від верхньої панелі 142 кришкової частини. Передня нижня панель 184 кришкової частини відходить вздовж абляційної лінії 186 від передньої панелі 180 кришкової частини.

Листова заготовка 100 містить також перші бічні клапани 188 кришкової частини, які відходять вздовж абляційних ліній 190 від задньої панелі 174 кришкової частини; перший та другий пилозахисні клапани 138, 140, які відходять вздовж абляційних ліній 194 від відповідних перших бічних клапанів 188 кришкової частини; і другі бічні клапани 196 кришкової частини, які відходять вздовж абляційних ліній 198 від передньої панелі 180 кришкової частини. Коли листову заготовку 100 згинають для утворення тари 10, верхня панель 142 кришкової частини у поєднанні з першим і другим пилозахисними клапанами 138, 140 утворює верхню стінку 12 тари.

Кожна з перших бічних панелей 162 коробочної частини у поєднанні з відповідною другою бічною панеллю 166 коробочної частини, першим бічним клапаном 188 кришкової частини і другим бічним клапаном 196 кришкової частини утворює відповідну бічну стінку 18, 20 тари.

Задня панель 158 коробочної частини і задня панель 174 кришкової частини разом утворюють задню стінку 16 коробочної частини. Передня панель 154 коробочної частини у поєднанні з передньою панеллю 180 кришкової частини і передньою нижньою панеллю 184 кришкової частини утворює передню стінку 14 тари.

Claims (14)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Тара для споживчих виробів, яка щонайменше частково утворена із заготовки, що має товщину (Т) і містить: верхню стінку, яка містить передню кромку верхньої стінки, задню кромку верхньої стінки і першу та другу бічні кромки верхньої стінки; нижню стінку, яка містить передню кромку нижньої стінки, задню кромку нижньої стінки і першу та другу бічні кромки нижньої стінки; передню стінку, яка проходить від передньої кромки верхньої стінки до передньої кромки нижньої стінки; задню стінку, яка проходить від задньої кромки верхньої стінки до задньої кромки нижньої стінки; першу бічну стінку, яка проходить між першою бічною кромкою верхньої стінки і першою бічною кромкою нижньої стінки, причому перша бічна стінка з'єднана з передньою стінкою за допомогою передньої кромки першої бічної стінки, і перша бічна стінка з'єднана із задньою стінкою за допомогою задньої кромки першої бічної стінки; і другу бічну стінку, яка проходить між другою бічною кромкою верхньої стінки і другою бічною кромкою нижньої стінки, з'єднану з передньою стінкою за допомогою передньої кромки другої бічної стінки і з'єднану із задньою стінкою за допомогою задньої кромки другої бічної стінки; причому передня кромка верхньої стінки, передня кромка нижньої стінки, передня кромка першої бічної стінки і передня кромка другої бічної стінки разом проходять вздовж першої площини; задня кромка верхньої стінки, задня кромка нижньої стінки, задня кромка першої бічної стінки і задня кромка другої бічної стінки разом проходять вздовж другої площини;

передня стінка та/або задня стінка містить абляційну область, причому будь-яка абляційна область на передній стінці містить щонайменше одну абляційну лінію, яка проходить крізь внутрішню поверхню передньої стінки для утворення ділянки передньої стінки, яка розташована на відстані від першої площини із зовнішньої сторони, а будь-яка абляційна область на задній стінці містить щонайменше одну абляційну лінію, яка проходить крізь внутрішню поверхню задньої стінки для утворення ділянки задньої стінки, яка розташована на відстані від другої площини із зовнішньої сторони; і кожна абляційна лінія має залишкову товщину (ВТ1), яка менше, ніж товщина (Т) листової заготовки; і в якій щонайменше одна абляційна лінія будь-якої абляційної області на передній стінці проходить щонайменше від одного з наступного: передньої кромки верхньої стінки, передньої кромки нижньої стінки, передньої кромки першої бічної стінки і передньої кромки другої бічної стінки, а щонайменше одна абляційна лінія будь-якої абляційної області на задній стінці проходить щонайменше від одного з наступного: задньої кромки верхньої стінки, задньої кромки нижньої стінки, задньої кромки першої бічної стінки і задньої кромки другої бічної стінки.

2. Тара за п. 1, в якій будь-яка абляційна область на передній стінці містить першу передню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину передньої кромки верхньої стінки і передньої кромки першої бічної стінки, і другу передню абляційную лінію, яка проходить від місця перетину передньої кромки верхньої стінки і передньої кромки другої бічної стінки, а будь-яка абляційна область на задній стінці містить першу задню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину задньої кромки верхньої стінки та задньої кромки першої бічної стінки, і другу задню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину задньої кромки верхньої стінки і задньої кромки другої бічної стінки.

3. Тара за п. 2, в якій будь-яка з перших передніх абляційних ліній проходить до місця перетину передньої кромки нижньої стінки і передньої кромки першої бічної стінки, будь-яка з других передніх абляційних ліній проходить до місця перетину передньої кромки нижньої стінки і передньої кромки другої бічної стінки, будь-яка з перших задніх абляційних ліній проходить до місця перетину задньої кромки нижньої стінки і задньої кромки першої бічної стінки, а будь-яка з других задніх абляційних ліній проходить до місця перетину задньої кромки нижньої стінки і Зо задньої кромки другої бічної стінки.

4. Тара за п. 2, в якій будь-яка абляційна область на передній стінці додатково містить: третю передню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину передньої кромки нижньої стінки і передньої кромки першої бічної стінки; четверту передню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину передньої кромки нижньої стінки і передньої кромки другої бічної стінки; і п'яту передню абляційну лінію, яка перетинає кожну з першої, другої, третьої та четвертої передніх абляційних ліній; при цьому будь-яка абляційна область на задній стінці додатково містить: третю задню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину задньої кромки нижньої стінки і задньої кромки першої бічної стінки; четверту задню абляційну лінію, яка проходить від місця перетину задньої кромки нижньої стінки і задньої кромки другої бічної стінки; і п'яту задню абляційну лінію, яка перетинає кожну з першої, другої, третьої та четвертої задніх абляційних ліній.

5. Тара за п. 4, в якій будь-яка з п'яти передніх абляційних ліній утворює безперервний контур, і будь-яка з п'яти задніх абляційних ліній утворює безперервний контур.

6. Тара за будь-яким із попередніх пунктів, в якій перша бічна стінка та/або друга бічна стінка містять скошені та/або закруглені кромки.

7. Тара за будь-яким із попередніх пунктів, в якій кожна абляційна лінія має залишкову товщину (АТ), що становить менше ніж 50 відсотків від товщини (Т) листової заготовки.

8. Тара за будь-яким із попередніх пунктів, в якій кожна абляційна лінія має залишкову товщину (АТ), що становить щонайменше 5 відсотків від товщини (Т) листової заготовки.

9. Тара за будь-яким із попередніх пунктів, в якій товщина (Т) листової заготовки становить від 200 мікрометрів до 350 мікрометрів.

10. Тара за будь-яким із попередніх пунктів, в якій грамаж листової заготовки становить від 100 грамів на квадратний метр до 350 грамів на квадратний метр.

11. Тара за будь-яким із попередніх пунктів, в якій пружне зворотне зусилля листової заготовки становить менше ніж 10 міліньютон метрів між суміжними стінками.

12. Тара за будь-яким із попередніх пунктів, яка додатково містить коробкову частину та кришкову частину, що відходить вздовж лінії відгину від верхньої кромки коробкової частини і має можливість переміщення навколо лінії відгину між відкритим і закритим положенням.

13. Тара за будь-яким із попередніх пунктів, яка заключає в собі курильні вироби.

14. Спосіб утворення тари для споживчих виробів, яка щонайменше частково утворюється із заготовки, що має товщину (Т), причому згідно зі способом: забезпечують листову заготовку, що має товщину (Т) і містить першу групу абляційних ліній, які утворюють множину панелей листової заготовки, причому кожна абляційна лінія має залишкову товщину (ВТ), яка менше, ніж товщина (Т) листової заготовки; згинають листову заготовку навколо першої групи абляційних ліній з утворенням тари, що має: верхню стінку, яка містить передню кромку верхньої стінки, задню кромку верхньої стінки і першу та другу бічні кромки верхньої стінки; нижню стінку, яка містить передню кромку нижньої стінки, задню кромку нижньої стінки і першу та другу бічні кромки нижньої стінки; передню стінку, яка проходить від передньої кромки верхньої стінки до передньої кромки нижньої стінки; задню стінку, яка проходить від задньої кромки верхньої стінки до задньої кромки нижньої стінки; першу бічну стінку, яка проходить між першою бічною кромкою верхньої стінки і першою бічною кромкою нижньої стінки, причому перша бічна стінка з'єднана з передньою стінкою за допомогою передньої кромки першої бічної стінки, і перша бічна стінка з'єднана із задньою стінкою за допомогою задньої кромки першої бічної стінки; і другу бічну стінку, яка проходить між другою бічною кромкою верхньої стінки і другою бічною кромкою нижньої стінки, причому друга бічна стінка з'єднана з передньою стінкою за допомогою передньої кромки другої бічної стінки, і друга бічна стінка з'єднана із задньою стінкою за допомогою задньої кромки другої бічної стінки; причому листову заготовку згинають таким чином, щоб передня кромка верхньої стінки, передня кромка нижньої стінки, передня кромка першої бічної стінки і передня кромка другої бічної стінки разом проходили вздовж першої площини; Зо і при цьому листову заготовку згинають таким чином, щоб задня кромка верхньої стінки, задня кромка нижньої стінки, задня кромка першої бічної стінки і задня кромка другої бічної стінки разом проходили вздовж другої площини; при цьому листова заготовка додатково містить щонайменше одну абляційну область, так що передня стінка та/(або задня стінка тари містить зазначену щонайменше одну абляційну область, причому будь-яка абляційна область на передній стінці містить щонайменше одну абляційну лінію, яка проходить крізь внутрішню поверхню передньої стінки, будь-яка абляційна область на задній стінці містить щонайменше одну абляційну лінію, яка проходить крізь внутрішню поверхню задньої стінки, і кожна абляційна лінія має залишкову товщину (ВТ), яка менше, ніж товщина (Т) листової заготовки; і при цьому щонайменше одна абляційна лінія будь- якої абляційної області на передній стінці проходить від щонайменше однієї передньої кромки верхньої стінки, передньої кромки нижньої стінки, передньої кромки першої бічної стінки і передньої кромки другої бічної стінки, і при цьому щонайменше одна абляційна лінія будь-якої абляційної області на задній стінці проходить від щонайменше однієї задньої кромки верхньої стінки, задньої кромки нижньої стінки, задньої кромки першої бічної стінки, і задньої кромки другої бічної стінки; а під час етапу згинання листову заготовку щонайменше частково згинають вздовж зазначеної щонайменше однієї абляційної лінії кожної абляційної області таким чином, щоб будь-яка абляційна область на передній стінці утворила ділянку передньої стінки, яка розташована на відстані від першої площини із зовнішньої сторони, і таким чином, щоб будь-яка абляційна область на задній стінці утворила ділянку задньої стінки, яка розташована на відстані від другої площини із зовнішньої сторони.

ю М 12 ва 46 дет й : дет / з» 48

14. : ! сх Шу дон зв п пи п 1 | | що - ЗО в 5 / 5О » за

Фіг.