UA121370C2 - Тренажер-рукохват - Google Patents

Abstract

Тренажер-рукохват має дві Г-подібні стійки та зв'язані між собою елементи навантаження. Г-подібні стійки розміщені на станині, укріплені ребрами жорсткості і мають отвори, крізь які проходить вал, з двох сторін якого встановлені по колу щонайменше чотири важелі, орієнтовані під одним кутом один відносно одного і зміцнені принаймні одним рядом преремичок. Розміщені з обох сторін вала важелі попарно зв'язані між собою поперечними рукоятками. Крім того, Г-подібні стійки оснащені тарлепами, зв'язаними з ременями, перекинутими через кінці вала. На поперечних рукоятках тренажера можуть бути закріплені тягарі з різним діапазоном навантажуючого зусилля.

Description

Винахід належить до спортивно-тренувальних пристроїв, а саме до тренажерів, призначених для розвинення та зміцнення м'язів людського тіла. Найбільш поширеного застосування він матиме при тренуваннях із задіюванням циклічних рухів руками (біг руками), а також при виконнні силових вправ як циклічного характеру, так і повторюваних, таких, як жим, вправи на згинання та розгинання рук, віджимання на брусах тощо.

Життя сучасної людини тісно пов'язане із використанням тренажерів. Вони дозволяють домогтися відмінної фізичної форми, зберегти прекрасне самопочуття і здоров'я протягом тривалого часу, відновити порушені функції в процесі реабілітації. Сьогодні для занять спортом зовсім не потрібно регулярно відвідувати тренажерний зал, домогтися бажаних результатів можна, встановивши необхідні спортивні тренажери вдома. Перевагою домашніх тренажерів є можливість прокачування мускулатури в будь-який зручний час, не привязуючись до певного графіка роботи спортивного залу, котрий не завжди збігається з реальним вільним часом людини. Постійні покупки абонементів в спортивний зал можуть сильно позначитися на сімейному бюджеті. До того ж доступ до домашніх тренажерів мають, як правило, виключно члени сім'ї.

Тренажери користуються широкою популярністю не тільки серед користувачів, які прагнуть мати атлетичну фігуру і розвивати різні групи м'язів, а і тих, хто прагне відновити здоров'я після травм, різноманітних захворювань тощо. Саме через високу популярність та реальну користь від занять питанню створення нових та удосконалення існуючих конструкцій тренувальних та реабітаційних тренажерів придялється особлива увага.

У відомому рівні техніки представлений широкий арсенал конструктивних варіантів різноманітного тренажерного обладнання, де особливості побудови кожного варіанта в першу чергу залежать від того, яку групу м'язів потрібно тренувати, а також від місця розташування тренажера.

Так, в патенті РФ на КМ Мо 12793 (МІК: АбЄЗВ 9/00, опубл. 10.02.2000, Бюл. Мо 4) представлений один із класичних видів тренажерів - "гімнастична драбина-рукохід", головним призначенням якого є тренування м'язів рук. Тренажер виконаний у вигляді встановленої на опорі вертикальної рами з перекладинами, що складається з двох рівновеликих рухомих частин.

Верхня рама додатково споряджена мотузковою драбиною. Користвач в процесі тренування

Зо здійснює "біг руками", почергово захвачуючи перекладини і пересуваючись вздовж драбини.

Недоліком цього тренажера є низький рівень ефективності та обмеженість сфери застосування. Причиною цього є те, що під час захвату поперечин руками тіло користувача вільно звисає, при цьому суглоби обтяжуються його особистою вагою. За таких умов людина може швидко втомлюватись, особливо коли вона має надлишкову вагу або ж обмежені фізичні можливості. Через спрощене конструктивне виконння на цьому пристрої тренувати можна лише визначену групу м'язів, тож очевидно, що він може бути цікавим і затребуваним для осіб, котрі здебільше займаються фізкультурою, а не спортом.

Відомий пристрій для силових занять спортсменів-плавців, основним призначенням якого є тренування м'язів рук при гребкових рухах. Тренажер являє собою опорну пластину із вмонтованим крюком, яким вона прикріплюється до гімнастичної стінки. До його складу входить перекинута через ролик гнучка тяга, на одному кінці якої закріплена рукоятка, яку захвачує спортсмен, а інший кінець з'єднаний з елементом опору, виконаним у вигляді повзуна (А.с. Мо 204212, МПК" АбЗВ, кл. 77а, 21/00, опубл. 09.10.1967, Бюл. Мо 21, 1967). Тренування передбачає зміну навантаження на елементі опору і тим самим дозволяє маніпулювати величиною зусиль, які може розвинути спортсмен.

Як і у вищенаведеному прикладі, недоліком тренувань на тренажері є обмежений перелік м'язів, котрі підлягають тренуваннню - в процесі задіюється верхня частина тіла, в той час як нижня, зокрема м'язові групи преса, навантажується лише частково. Сам тренувальний процес не можна віднести до категорії гнучких, тому що на цьому тренажері виконуються практично одні і ті ж вправи, що приводить до одного і того ж результату. Крім того, тренажер не можна переносити з місця на місце - він прив'язаний до гімнастичної стінки, а для використання його в домашніх умовах він взагалі непридатний.

Більш перспективним з позиції розширення експлуатаційних можливостей є тренажер, представлений в патенті РФ Мо 2635795 (МПК": АЄЗВ 21/00, опубл. 15.11.2017, Бюл. Мо 32). На відміну від описаних вище, він є мобільним (встановлений на колесех), отже за потребою його можна переміщувати до будь-якого зручного місця в залежності від конфігурації приміщення, до того ж гімнастичне спорядження тренажера передбачає можливість тренування різних груп м'язів. Тренажер побудований на базі керованого пневмоциліндра, до штока якого прикріплений силовий канат, перекинутий через ролик, закріплений на вертикальній телескопічній стійці.

Вільний кінець каната оснащений швидкознімними елементами кріплення до різних ділянок тіла користувача.

Суть тренувань полягає у тому, що в залежності від конкретики поставленої задачі ті чи інші ділянки тіла користувача за допомогою елементів кріплення прикріплюються до силового каната, після чого користувач починає здійснювати тренувальні рухи. Телескопічна стійка дозволяє змінювати кути тягових зусиль залежно від того, на яку групу мязів сфокусоване тренування. Амплітуда переміщення ділянок тіла, запрограмоване зусилля, часові параметри виконуваних вправ передаються на шток пневмоциліндра, режим роботи якого регулюється за допомогою комп'ютерних програм через пульт управління.

Головним недоліком цього тренажера є складність конструктивної побудови, доволі відчутна громіздкість та дороговизна - він оснащений складними конструктивними елементами, крім того, потребує наявності комп'ютерного обладнання. Очевидно, що такий тренажер не є доступним для широкого кола користувачів.

За найближчий аналог винаходу прийнятий тренажер-рукохват, який має дві Г-подібні стійки та зв'язані між собою елементи навантаження (патент РФ на КМ Ме 172210, МПК": АЄЗВ 21/22, опубл. 30.06.2017, Бюл. Мо 19). Елементами навантаження є два закріплених на одній осі колеса, виконані у вигляді обода з важелями (шпицями). Колеса сполучені між собою перекладинами, а Г-подібні стійки з'єднані горизонтальними трубками, котрі надають стійкам стабільного положення.

В процесі тренування на тренажері користувач у завислому положенні перебирає перекладини, здійснюючи "біг руками". В цей момент колеса прокручуються із зусиллям, котре регулюється тормозним пристроєм.

Недоліком тренажера є його спрощена та доволі примітивна побудова, яка дозволяє сфокусовуватися лише на обмеженому діапазоні рухів, отже, і не забезпечує можливості тренувння широкої групи м'язової системи. Наприклад, користувач не може ефективно розвивати силу та витривалість хвату, силу кисті та передпліччя, не кажучи вже про нижню частину тіла та вправи на прес. Крім того, конструктивні складові елементи тренажера та особливості їх закріплення вкрай ненадійні і не розраховані на прикладання значних зусиль, тому він є прийнятним здебільше для користувачів дитячого віку.

Зо Як було зазначено вище, в процесі "бігу руками" суглоби обтяжуються особистою вагою людини, а це призводить до швидкого втомлювання, а для деяких категорій осіб такий вид тренування є вкрай проблематийичним або і неможливим.

Недоліком тренажера є також те, що він не є мобільним - тренажер стаціонарно прикріплюється до стінки за допомогою двох пар крюків.

В основу винаходу поставлена задача створення багатофункціонального, конструктивно спрощеного та зручного в установленні і експлуатації тренажера-рукохвата шляхом удосконалення його конструктивної побудови, зокрема шляхом спорядження його колесами, облаштування закріпленими по обидва кінці вала важелями, попарно зв'язаними перекладинами, та застосування безкінечного каната, перекинутого через поперечні рукоятки, що дозволяє користувачу здійснювати інтенсивні рухи і розвивати значні тягові зусилля в умовах варіації величини опору, урізноманітнювати хвати, позиції і положення тіла щодо тренажера і тим самим створювати навантаження на широку групу м'язів як верхньої, так і нижньої частини тіла.

Поставлена задача вирішується за рахунок того, що в тренажері-рукохваті, який має дві Г- подібні стійки та зв'язані між собою елементи навантаження, згідно з винаходом, Г-подібні стійки розміщені на встановленій на колесах станині, укріплені ребрами жорсткості і мають отвори, крізь які проходить вал, з двох сторін якого встановлені по колу щонайменше чотири важелі, орієнтовані під одним кутом один відносно одного і зміцнені принаймні одним рядом преремичок, при цьому розміщені з обох сторін вала важелі попарно зв'язані між собою поперечними рукоятками, через які може бути перекинутий безкінечний канат, крім того, Г- подібні стійки оснащені тарлепами, зв'язаними з ременями, перекинутими через кінці вала. На поперечних рукоятках тренажеру можуть бути закріплені тягарі з різним діапазоном навантажуючого зусилля.

Вказаний вище технічний результат, що досягається в процесі реалізації запропонованого тренажеру, обумовлений ознаками, які відрізняють його від подібних конструкцій тренувальних засобів, описаних згідно відомого рівня техніки, зокрема, в рішенні, прийнятому за прототип.

Головна відрізняюча ознака запропонованого тренажера - це його універсальність, адже конструктивна побудова цього пристрою поєднує в собі можливості цілого комплексу тренувальних засобів різного виду, кожен з яких розрахований на тренування лише визначеної бо групи м'язів. Ця універсальність в першу чергу обумовлена широкими можливостями, які забезпечує необмежена кількість важелів та поперечних рукояток (перекладин) між ними, а також перекинутий через ці рукоятки канат, котрий дозволяє тренувати навіть ті групи м'язів, які неможливо навантажувати на стандартних тренажерах.

Так, при здійсненні тягнучих рухів в умовах різної величини опору обертання важелів тренажер дозволяє максимізувати силу хвата, кисті та передпліччя. Його конструктивна побудова дозволяє змінювати положення тіла відносно тренажера, що додає різноманітності у вправах як за допомогою важелів, так і каната, задіюючи при цьому до тренування широкий комплекс м'язів як верхньої, так і нижньої частини тіла.

Відомо, що звичайні вправи на прес часто можуть створювати зайве навантаження на шию і спину, що в багатьох випадках робить їх надзвичайно складними або ж навіть і травмонебезпечними. Тримаючись за канат, важелі чи поперечні рукоятки, можна підібрати таке положення (наприклад, лежачи), при якому ефективно тренуєтья прес без задіювання м'язів шиї та спини. В лежачому положенні (або сидячи) так само можна легко тренувати м'язи ніг.

Тренажер за допомогою ланцюга можна приєднати до будь-якого блочного тренажера зі змінними тягарями (гирями) і тим самим отримати можливість тренування м'язів рук та плечового пояса, тягнучи канат блочного тренажера вгору, як в становій тязі, або вниз, як при підйомі по канату.

Як варіант тренувальних вправ на цьому тренажері може бути імітація "віджимання на брусах". Для його здійснення до станини прикріплюється спортивна гума (гумова стрічка), при розтягуванні якої можна навантажувати визначену групу м'язів.

Зменшивши опір ії знайшовши оптимальну швидкість, тренажер можна використовувати для аеробного тренування, причому завдяки різноманітності вправ і регулювання опору це буде аеробне тренування із неймовірною кількістю спалених калорій. Він дозволяє давати одночасно кардіоваскулярне і силове навантаження, чого не можна досягти при тренуваннях на стандартному спортивному обладнанні.

Слід зауважити, що канат є вкрай важливим і ефективним доповненням до запропонованої конструкції тренажера, він суттєво розширює його експлуатаційні можливості, але тренування на ньому може бути так само ефективним і без канату. Наприклад, силу і витривалість можна розвивати, перебираючи перекладини і здійснюючи "біг руками", при цьому важливим моментом

Зо тренувань є можливість змінювати силу опору прокручування важелів. Для цього на поперечних рукоятках тренажера закріплюють тягарі різної ваги, а регулювання опору забезпечується за допомогою системи гальмування - тарлепів, зв'язаних з ременями, перекинутими через кінці вала.

Підсумовуючи викладений матеріал, можна сказати, що запропонований транежер - ефективний інструмент для підвищення сили і витривалості, який є прекрасним доповненням до повсякденних тренувань як для професійних спортсменів, так і для аматорів, для людей різного віку та різного фізичного стану. Завдяки своїй мобільності він однаково успішно може бути використаний як в спортивних залах, так і в домашніх умовах та на вуличних спортивних майданчиках.

Конструктивну побудову запропонованого тренажера-рукохвата пояснюють креслення, де зображено: - на фіг. 1 - загальний вигляд конструкції в ізометрії; - на фіг. 2 - вигляд тренажера з безкінечним канатом; - на фіг. З - вигляд тренажера з тягарем; - на фіг. 4 - вигляд тренажера зі спортивною гумою; - на фіг. 5 - схематичний фронтальний вигляд тренажера.

Тренажер-рукохват (фіг. 1-5) має станину 1, встановлену на колесах 2. На станині закріплені дві Г-подібні стійки 3, укріплені ребрами жорсткості 4. Стійки мають отвори, крізь які проходить вал 5, з двох сторін якого встановлені по колу важелі 6, на кінцях яких встановлені рукоятки 7, за які тримається користувач під час занять. Кількість важелів варіюється в залежності від призначення тренажеру - від чотирьох і більше. Важелі орієнтовані під одним кутом один відносно одного і зміцнені одним або декількома рядами перемичок жорсткості 8 (фіг. 1-4).

Важелі попарно зв'язані між собою поперечними рукоятками 9, через які перекинутий безкінечний канат 10 (фіг. 2). Г-подібні стійки оснащені системою гальмування, зокрема, тарлепами 11, зв'язаними з ременями 12, перекинутими через кінці вала. На поперечних рукоятках 9 можуть бути закріплені тягарі 13 (фіг. 3), які за потребою змінюють в залежності від умов проведення тренування. Також тренажер може бути обладнаний спортивною гумовою стрічкою 14 (фіг. 4), яка охоплює вал 5 та станину 1.

Тренажер працює наступним чином:

Конструкцію встановлюють у потрібному для занять місці.

За допомогою тарлепа встановлюється визначена для конкретної ситуації сила опору вала - чим більшого зусилля потребує вправа, тим сильніше затискується вал.

Після цього користувач, прикладаючи певне зусилля для прокручування вала, здійснює тренування.

Це зусилля може прикладатись через канат або ж у будь-який інший спосіб, описаний вище, зокрема із застосуванням тягарів чи спортивної гуми.

Claims (4)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Тренажер-рукохват, який має дві Г-подібні стійки та зв'язані між собою елементи навантаження, який відрізняється тим, що Г-подібні стійки розміщені на станині, укріплені ребрами жорсткості і мають отвори, крізь які проходить вал, з двох сторін якого встановлені по колу щонайменше чотири важелі, орієнтовані під одним кутом один відносно одного і зміцнені принаймні одним рядом преремичок, при цьому розміщені з обох сторін вала важелі попарно зв'язані між собою поперечними рукоятками, крім того, Г-подібні стійки оснащені тарлепами, зв'язаними з ременями, перекинутими через кінці вала.

2. Тренажер-рукохват за п. 1, який відрізняється тим, що містить колеса, розміщені на станині.

3. Тренажер-рукохват за будь-яким з пп. 1 або 2, який відрізняється тим, що через поперечні рукоятки перекинутий безкінечний канат.

4. Тренажер-рукохват за будь-яким з пп. 1 або 2, який відрізняється тим, що на поперечних рукоятках закріплені тягарі з різним діапазоном навантажуючого зусилля.