UA121136C2 - Біорозкладний дробовий набій - Google Patents

Abstract

Даний винахід стосується біорозкладного дробового набою, який містить фланець, гільзу набою, щонайменше один основний пиж і щонайменше один пиж-контейнер, причому вказана гільза набою, щонайменше один основний пиж і щонайменше один пиж-контейнер містять (і) щонайменше один біорозкладний біопластмасовий матеріал рослинного або ферментативного походження й (іі) інертний та нетоксичний мінеральний наповнювач, причому вміст мінерального наповнювача становить не більше 70 ваг. % в перерахунку на загальну вагу матеріалу.

Description

ГАЛУЗЬ ВИНАХОДУ

Даний винахід стосується різноманітних повністю біорозкладних дробових набоїв.

ПЕРЕДУМОВИ ВИНАХОДУ

Набій складається з фланця, гільзи, щонайменше одного основного пижа та щонайменше одного пижа-контейнера для дробу. Фланець містить капсуль-запальник і виконаний із латуні або сталі, гільза містить чорний порох, пиж-контейнер та дріб або снаряди. Пиж-контейнер являє собою пластмасову деталь у формі чашки, яка відокремлює пороховий заряд та дріб.

Основний пиж прикріплює гільзу до фланця під тиском, внаслідок чого вони залишаються з'єднаними разом як до, так і після пострілу. Традиційні набої містили гільзу, виконану з паперової трубки, яка оснащена паперовою донною діафрагмою та латунним або сталевим фланцем, разом із вибуховим порохом, внутрішнім пижем, виконаним із волокна, та свинцевим дробом. Із появою пластмас, гільзи та внутрішні пижі були замінені синтетичними пластмасами, одержаними із нафти, які не були біорозкладними, такими як поліетилен високої щільності.

Пиж виконує декілька функцій: з одного боку, він повною мірою використовує дію газів, утворених в результаті згоряння пороху завдяки ідеальному внутрішньому ущільненню набою під час пострілу, з іншого боку, він охоплює та захищає дріб по мірі його проходження через внутрішню частину ствола, попереджуючи його деформацію внаслідок тертя зі стінками. Крім того, завдяки вигину стрижня, який з'єднує дві чашоподібні частини пижа, він знижує відбій зброї за рахунок амортизації початкового імпульсу, який виникає при пострілі зі зброї.

Використання набоїв, виконаних із небіорозкладної пластмаси, є причиною серйозних екологічних проблем, оскільки природний грунт засмічується гільзами та пижами, або їх шматками, без утилізації відходів. Таке скидання в навколишнє середовище небіорозкладних пластмас, без переробки їх будь-яким чином, викликає забруднення навколишнього середовища, оскільки як гільзи, так і пижі залишаються в грунті протягом сторіч перед розкладанням.

Забруднення навколишнього середовища виникає після пострілу, коли гільза виштовхується зі зброї та залишається на землі, разом із пижем-контейнером, оскільки він викидається далеко після пострілу і також відлітає на землю.

На сьогодні найбільш використовуваною пластмасою є поліетилен високої щільності, який

Зо може сторіччями залишатися в навколишньому середовищі. Ось чому на сьогодні асоціації мисливців та тири мають потребу в біорозкладному набої, який також виконує певні функції для розвитку цих видів спорту та відпочинку. Вказаний органічний матеріал повинен відповідати технічним умовам для використання в набоях, наприклад, він повинен мати достатню щільність та міцність для свого цільового призначення, причому матеріали, з яких складається суміш, не можуть містити важких металів або токсичних елементів.

Розкладання пластмасових виробів включає перший етап, який передбачає розпад матеріалу на невеликі частинки, що може бути виконано внаслідок дії сонця, води, окиснення, мікроорганізмів або тепла. Тільки у випадку матеріалів, які дійсно піддаються компостуванню, другий етап відбувається за декілька місяців (замість десятиріч або навіть сторіч, як у випадку інших матеріалів), причому фрагменти матеріалу перетворюються у леткі матеріали внаслідок дії мікроорганізмів, переважно у СО», воду, біомасу та енергію для мікроорганізмів у випаду аеробного розкладання, та у СНеи, воду, біомасу та енергію для мікроорганізмів у випадку анаеробного розкладання. Таким чином, полімери, здатні до розкладання (в яких відбувається тільки перша стадія розкладання), не слід плутати з біопластмасами, які також призначені для живлення мікроорганізмів, тобто від яких мікроорганізми одержують енергію.

Першим варіантом задоволення попиту на біорозкладні набої були пластмаси, здатні до розкладання під дією кисню, які розкладаються у присутності кисню за часовою шкалою, яку можна приблизно визначити за допомогою хімічного складу, який додають до традиційної пластмаси під час етапу екструзії Таким чином, вони являють собою пластмаси з контрольованим строком служби. Для цих пластмас потрібен каталізатор, який розбиває довгі молекули вуглецю на менші ланки для полегшення їх розкладання, замість того, щоб покладатися на бактеріальну дію, як у біопластмас. Розкладання під дією кисню являє собою процес, призначений для традиційних пластмас або небіорозкладних нафтових продуктів. Хоча цей варіант є удосконаленням у порівнянні з поліетиленом високої щільності, оскільки він представляє собою суміш біорозкладного полімеру та традиційного полімеру, а також каталізатора, він лише частково і не повністю біорозкладний, внаслідок чого кінцеві залишки не відповідають стандарту ЕМ 13432, і, в довгостроковій перспективі, буде продовжуватися накопичення небіорозкладних пластмас в навколишньому середовищі.

Іншою альтернативою поліетилену та його похідних був РМА або полівініловий спирт, який 60 належить до групи водорозчинних пластмас, здатних до розкладання. Він є розчинним у воді та поглинає її у великих кількостях, що робить його використання сильно проблематичним у ситуаціях високої вологості навколишнього середовища, а також він не придатний для використання в усіх виробах, зокрема в мисливських набоях, в яких деформація частин із РМА безпосередньо погіршує якість набою, що робить його небезпечним для використання, оскільки вологість є постійним та неминучим фактором навколишнього середовища, який слід брати до уваги. Після того, як починається поглинання вологи, РМА втрачає свої пластичні характеристики. Додаткова проблема із РМА полягає в тому, що при його використанні на ділянках з високою вологою, де він розчиняється в болотах, річках та озерах, у харчовий ланцюжок потрапляє синтетичний елемент. Крім того, РМА є токсичним у пропорціях понад 595.

Таким чином, документ Е5 2100342 Т3 стосується гільзи дробового набою, виконаної із застосуванням екструзії або еквівалентного процесу формування під тиском поліолефінової композиції високої щільності, причому вказана композиція містить біорозкладний крохмаль та стабілізувальну сполуку, причому композиція є стабільною в гільзі до моменту відстрілювання гільзи, під час якого стабілізувальна сполука частково руйнується або розсіюється, внаслідок чого відбувається розкладання в навколишньому середовищі, в якому залишається гільза. Цей документ стосується композиції, яка містить 43,1595 поліетилену високої щільності та 43905 крохмалю, і хоча крохмаль є біорозкладним, поліетилен високої щільності або поліолефін - ні, а також ця композиція містить стеарат міді(ІЇ), оксид заліза(І) та кальцію, бензофенон та соєву олію. Таким чином, вона не відповідає критеріям здатності до біорозкладання, оскільки поліетилен високої щільності, один із її основних компонентів, є небіорозкладним. З іншого боку, немає згадки про основний пиж або пиж-контейнер, який відокремлює порох від дробу та характеризується таким же рівнем забруднення, що й гільза, або більшим.

У документі ЗВ 2496180 А описані мінометні міни, в яких використовується рослинний наповнювач замість звичайного мінерального наповнювача, щоб зробити їх крихкими, і, таким чином, викликати їх розбивання на фрагменти в момент зіткнення. Однак цей тип наповнювачів і композицій не придатний для використання в набоях, оскільки вони конкретно призначені для уникнення розбивання на фрагменти. Крім того, цей тип композицій не зможе витримати тиски, дії яких піддається набій, які вище за ті, які повинна витримувати мінометна міна.

У документі МО 2015/033081 А1 описані набої, які містять суміш алкіл полісукцинату,

Зо полігідроксиалканоатів (РНА) та рослинних волокон, причому вказаний РНА присутній у пропорціях не більше 20 ваг. 95. Волокна утруднюють обробку, і було б бажано віднайти біорозкладні композиції, механічні властивості яких більш придатні до обробки, такої як, наприклад, лиття під тиском або формування. Крім того, полісукцинат не є біорозкладним протягом достатньо довгого проміжку часу, як в композиції, описаній в документі ЗВ 2496180 А, а також він потребує дії каталізаторів і/або дії світла або води для початкового сприяння його розпаду. Як зазначено в документі МО 2015/033081 А1, розкладання не спостерігається у відсутності світла або вологи.

Пластмасові та каучукові набої, одержані з нафти, наприклад сучасні, є причиною сильного забруднення як під час їхньої обробки, так і під час їхнього розкладання. У цілому, їм притаманні значні недоліки, на усунення яких спрямований даний винахід. Даний винахід стосується чистого біорозкладання без запаху, яке виконується мікроорганізмами, грибами та водоростями.

У жодному із згаданих вище документів не описуються біорозкладні набої.

СУТЬ ВИНАХОДУ

Запропонований винахід повною мірою усуває екологічну проблему, яка утворюється тоді, коли, після вистрілювання набою, тобто дії, яка відбувається в сільській місцевості, посеред природи, численні шматки гільз і пижів розлітаються та залягають в землю. Якщо помножити це на кількість разів, коли відбуваються постріли, то результатом будуть значні збитки природі та тваринному світу.

Даний винахід базується на біорозкладній термопластичній сировині, яка складається з полімерів та еластомерних полімерів рослинного та ферментативного походження в якості основного компонента, змішаних із біорозкладними термопластмасами, які надають необхідну еластичність, уникаючи розриву при їхньому використанні, зберігаючи здатність до біорозкладання після використання, причому діоксид вуглецю, вода, мінеральні солі та нові складові мікробних клітин (біомаса) являють собою кінцеві продукти аеробного біорозкладання, причому матеріал має властивості, які придатні для того, щоб витримувати високі тиски, що виникають під час пострілу.

Таким чином, даний винахід стосується біорозкладного дробового набою, який містить фланець, гільзу та щонайменше один основний пиж і щонайменше один пиж-контейнер, причому вказана гільза, вказаний щонайменше один основний пиж і вказаний щонайменше бо один пиж-контейнер виконані з матеріалу, який містить () щонайменше одну біопластмасу рослинного або ферментативного походження й (її) інертний та нетоксичний мінеральний наповнювач, причому вміст вказаного мінерального наповнювача становить не більше 70 ваг. 905 в перерахунку на загальну вагу вказаного матеріалу.

Згідно з переважним варіантом здійснення всі полімери матеріалу є біорозкладними, а вміст їх становить щонайменше 90 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу матеріалу. Запропонований винахід повною мірою усуває згадані вище проблеми. Після пострілу набої, в тому числі гільзи та пижі, піддаються біорозкладанню протягом декількох місяців, не лишаючи жодного залишку забруднення внаслідок бактеріальної дії, без необхідності в каталізаторах, без розчинення у воді та даючи в результаті діоксид вуглецю, воду, мінеральні солі та нові складові мікробних клітин (біомасу).

ДОКЛАДНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ

Біопластмаса - це біорозкладна пластмаса природного походження, яка одержана за допомогою живого організму, синтезована із відновлюваних джерел енергії та не потребує каталізаторів для свого біорозкладання. У даному винаході під терміном «біопластмаси» слід розуміти полімери, які відповідають вимогам стандарту ЕМ 13432:2000, тобто ті, які піддаються біорозкладанню до 90 ваг. 95 протягом шести місяців згідно зі стандартом ІБО 14855, тобто ті, в яких 90 ваг. 95 їхньої маси перетворюється на діоксид вуглецю, воду та біомасу протягом 180 днів. Переважно, щонайменше 90 ваг. 95 розпадається до настання 12 тижнів до розміру менше, ніж 2 міліметри, згідно зі стандартом ІБО 16929. Кінцеві продукти аеробного біорозкладання випробовуваного матеріалу наступні: діоксид вуглецю, вода, мінеральні солі та нові складові мікробних клітин (біомаса).

Крім того, існують інші стандарти здатності до біорозкладання, розроблені іншими органами видачі стандартів (ІБО, СЕМ, АЗТМ, ІМ тощо). Критерії, які використовуються для класифікації, відрізняються: навколишнє середовище, в якому відбувається біорозкладання, вибрана вимірювана перемінна величина, наявність або відсутність кисню в навколишньому середовищі тощо. Міжнародні стандарти, які найбільш часто використовуються для визначення здатності до біорозкладання й/або здатності до компостування пластичних матеріалів, наступні: - ЮМЕ-ЕМ-ІБО 14852:2005: Визначення кінцевої здатності до аеробного біорозкладання пластичних матеріалів у водному середовищі. Метод, що виконується шляхом аналізу

Зо виділеного діоксиду вуглецю (ЗО 14852:1999). Таким чином, в одному варіанті здійснення даного винаходу вказаний матеріал є біорозкладним згідно зі стандартом ШМЕ-ЕМ-І5О 14852:2005, згідно з методом аналізу ІЗО 14852:1999. - ОМЕ-ЕМ-І5О 14855:2005: Визначення кінцевої здатності до аеробного біорозкладання та розпаду пластичних матеріалів в контрольованих умовах компостування. Метод, що виконується шляхом аналізу виділеного діоксиду вуглецю (ЗО 14855:1999). Таким чином, в одному варіанті здійснення даного винаходу вказаний матеріал є біорозкладним згідно зі стандартом ОМЕ-ЕМ-І5О 14855:2005, згідно з методом аналізу ІЗО 14855:1999. - ЮМЕ-ЕМ-ІБО 17556:2005: Визначення кінцевої здатності до аеробного розкладання в грунті шляхом вимірювання потреби в кисні в респірометрі або кількості виділеного діоксиду вуглецю (ЗО 17556:2003). Таким чином, в одному варіанті здійснення даного винаходу вказаний матеріал є біорозкладним згідно зі стандартом ОМЕ-ЕМ-ІБО 17556:2005, згідно з методом аналізу ІЗО 17556:2003.

Ці стандарти випробувань базуються на тому, що під час біорозкладання випробовуваного матеріалу в присутності кисню, утворюються діоксид вуглецю, вода, мінеральні солі та нові продукти біомаси. Відсоткова доля біорозкладання обчислюється як відношення між діоксидом вуглецю, утвореним із випробовуваного матеріалу, та теоретичною максимальною кількістю діоксиду вуглецю, яка може бути одержана із випробовуваного матеріалу.

Вимоги, яким повинен відповідати пластичний виріб, щоб бути здатним до компостування, викладені в європейському стандарті ЕМ 13432 і наведені далі: - Аналіз матеріалу: полягає в аналізі матеріалу для перевірки його вмісту важких металів, загального вмісту органічного вуглецю, загального вмісту азоту тощо. - Здатність до біорозкладання: в стандарті зазначено, що щонайменше 9095 упаковки повинно біорозкластися протягом шести місяців. Для перевірки здатності до біорозкладання рекомендується слідувати переважним чином вимогам стандарту ІЗО 14855. - Розпад: перевірка того, чи здатний матеріал до фізичного розкладання на фрагменти з розміром менше, ніж 2 мм. Стандарт ІЗБО 16929. - Якість компосту: здійснюється шляхом порівняння компосту, в який додані зразки пластмаси, та контрольної проби (компосту без зразків). Різні параметри (метали, кальцій, фосфор, калій тощо) аналізують, щоб впевнитися, що компост придатний для сільського 60 господарства. Випробування на екологічну токсичність також здійснюють на заводах,

аналізуючи розвиток живильного середовища, до якого був доданий компост з пластмасовими відходами, та живильного середовища без цих відходів. Випробування ОСОЕ 208.

В одному варіанті здійснення даного винаходу матеріал відповідає вимогам випробування

ОСОЕ 208. В іншому варіанті здійснення даного винаходу матеріал здатний до компостування згідно зі стандартом ЕМ 13432.

Переваги, які надаються завдяки даному винаходу, базуються на біорозкладному матеріалі, утвореному з біорозкладної біопластмаси, такої як полімолочна кислота, РІ А. На додаток до біорозкладних біопластмас рослинного або ферментативного походження, матеріал згідно з даним винаходом може містити еластомерні полімери рослинного походження або суміші таких традиційних біорозкладних полімерів, такі як полікапролактон. Згідно з іншим варіантом здійснення даного винаходу, матеріал згідно з даним винаходом містить щонайменше одну біорозкладну термопластичну біопластмасу.

Набій згідно з даним винаходом виконаний із біорозкладного матеріалу з відновлюваних джерел енергії, який зводить до мінімуму забруднення навколишнього середовища як при одержанні сировини, так і при його виготовленні та наступному видаленні із навколишнього середовища. Це - чисте біорозкладання без запаху, яке виконується мікроорганізмами, грибами та водоростями. Біорозкладні набої згідно з даним винаходом не приваблюють комах та невеликих гризунів для їх споживання. В результаті цього, в даному винаході пропонуються дробові набої для мисливства та стрілецького спорту з тими самими фізичними та механічними характеристиками, що й традиційні нафтохімічні пластмаси, але одночасно з наданням біорозкладного стану для них.

Біопластмаси мають такі самі фізико-хімічні та термопластичні властивості, що й полімери, утворені із нафти, але після їх утилізації в придатних умовах вони є біорозкладними.

Згідно з переважним варіантом здійснення біорозкладна біопластмаса являє собою суміш першої біорозкладної біопластмаси з еластомерною біопластмасою. Еластомерні біопластмаси характеризуються своєю високою еластичністю та здатністю до розтягування та пружного відновлення після деформації, відновлення своєї початкової форми після зняття сили деформації. Вони включають природні каучуки, одержувані з натурального латексу, та синтетичні матеріали. Включення еластомерних біопластмас дозволяє одержувати набої з

Зо відповідними механічними властивостями. У цілому, доцільно, щоб чим вище заряд чорного пороху, тим вище була доза еластомерної біопластмаси. Як необмежувальний приклад, можуть бути виконані різні гільзи та пижі біорозкладних дробових набоїв, оскільки кожний набій та кожний пиж потребує різних фізико-механічних властивостей, й існує велика різноманітність набоїв згідно з цільовим призначенням. Таким чином, вони можуть бути виготовлені з використанням суміші з біопластмас рослинного походження, таких як РІ А, та біорозкладних еластомерних полімерів, наприклад, таких, які містять щонайменше 9095 каучуку або латексу, рослинного походження або одержаних з нафти, таких як, наприклад, ті, які містять щонайменше 9095 полікапролактонів, бутиленполісукцинату, полівінілового спирту, співполімеру бутилсукцинату та адипату. Вказаний біорозкладний еластомер, переважно рослинного походження, переважно знаходиться в пропорціях від 10 до 90 ваг. 9о в перерахунку на загальну вагу матеріалу. Згідно з іншим конкретним варіантом здійснення вказана еластомерна біопластмаса знаходиться в пропорціях від 20 до 80 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу матеріалу.

Згідно з альтернативним варіантом здійснення матеріал також може містити невеликі кількості (не більше 10 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу матеріалу) термопластичних полімерів разом із каталізатором, який викликає розкладання.

У ще одному варіанті здійснення використовується біопластмаса, утворена з біорозкладних еластомерних полімерів рослинного походження, що переважно знаходяться в пропорціях від 10 до 90 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу матеріалу. Згідно з іншим конкретним варіантом здійснення вказані біорозкладні еластомерні полімери рослинного походження знаходяться в пропорціях від 20 до 80 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу матеріалу.

Переважні матеріали для виготовлення цих дробових набоїв являють собою біорозкладні термопластмаси рослинного походження, до яких можуть бути додані біорозкладні термопластичні полімери, одержані з нафти.

Згідно з одним варіантом здійснення біорозкладні еластомерні термопластмаси з відновлюваних джерел енергії являють собою біопластмаси, утворені з еластомерних полімерів рослинного походження, таких як каучук, вміст яких становить не більше 90 ваг.95 в перерахунку на загальну вагу матеріалу.

Біорозкладні еластомерні термопластмаси, одержані з нафти, знаходяться в максимальних бо пропорціях, які становлять 60 ваг. 9о в перерахунку на загальну вагу матеріалу.

Типова пропорція матеріалу становить від 10 до 9095 еластомерної біопластмаси в перерахунку на загальну вагу матеріалу, наприклад, від 20 до 8595 еластомерної біопластмаси в перерахунку на загальну вагу матеріалу, переважно від 40 до 8095, більш переважно від 50 до 75 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу матеріалу.

Біорозкладні термопластмаси з відновлюваних джерел це ті, які складаються з біопластмас, утворених із полімерів рослинного походження, вміст яких становить не більше 9995 суміші, та порції інертних і нетоксичних мінералів із групи карбонатів і мінеральних солей, таких як карбонат кальцію, бікарбонат натрію або сульфат барію. Ця група включає, серед іншого, біопластмаси на основі РІіА |(полімолочної кислоти), співполімерні поліестери типу полігідроксибутират (РНВ)/полігідроксивалерат (РНУ/), та пулалан (полісахаридний полімер).

Згідно з одним варіантом здійснення даного винаходу вміст біопластмаси, здатної до біорозкладання та біокомпостування, становить щонайменше 30 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу матеріалу, переважно більше 4095, переважно більше 5095, більш переважно від 60 до 10095 або від 80 до 100 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу матеріалу.

Фактично, кожний з елементів набою (гільза, пиж-контейнер, основний пиж або навіть фланець) може бути виконаний із різних біопластмас або різних сумішей біопластмас залежно від механічних вимог до кожного з них.

Здатність до біорозкладання різноманітних дробових набоїв згідно з даним винаходом, з використанням різних типів біорозкладних матеріалів, згаданих вище, в основному залежить від дії мікроорганізмів та грибів. Ці мікроорганізми утворюють ферменти, які прискорюють розбивання матеріалів складної будови, що використовуються як основи (полімери), на ланки, які більш придатні для асиміляції мікроорганізмами для утворення біомаси.

Всі ці процеси регулюються та стандартизуються європейським стандартом ЕМ 13432:2000 «Упаковка. Вимоги до упаковки, здатної до відновлення компостуванням і біорозкладанням».

При нормальних умовах компостування 9095 маси піддається біорозкладанню з утворенням діоксиду вуглецю, води, мінеральних солей та нових складових мікробних клітин (біомаси), таким чином, забезпечуючи досягнення здатності до біорозкладання та відповідність чинним нормам.

На додаток до біорозкладання важливо згадати біологічний розпад. Він відбувається в матеріалах складної будови, які складаються з біорозкладного компонента та небіорозкладного компонента, причому щонайменше 90 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу матеріалу є біорозкладними, такими як, наприклад, суміш РГА або біопластмаси на основі крохмалю та РР (поліпропілену), традиційної пластмаси типу РМС, у співвідношенні біорозкладного матеріалу щонайменше 9095 суміші. Залишок матеріалу може являти собою мінеральну або традиційну термопластмасу та каталізатор для стимуляції її біорозкладання. Згідно з одним варіантом здійснення матеріал містить термопластичний полімер у діапазоні від 1 до 10 ваг.9о в перерахунку на загальну вагу вказаного матеріалу та окиснювальний каталізатор у діапазоні від 0,595 до 3965.

Набої згідно з даним винаходом повинні мати придатну питому вагу, таку як, наприклад, в діапазоні від 0,6 г/см3 до 5 г/см3. Згідно з конкретним варіантом здійснення діапазон становить від 0,6 г/см" до 2,0 г/см3, більш конкретно від 0,7 г/см3 до 1,8 г/см3, більш конкретно від 0,8 г/см3 до 1,7 г/см3.

Біорозкладні полімери рослинного походження, в тому числі еластомери, утворюють основний компонент суміші та представляють не менше 595 та не більше 10095 від неї; їх можна змішувати у численних пропорціях в рамках цього діапазону для досягнення фізико-механічних властивостей, придатних для конкретного використання кожного набою.

Біорозкладні полімери рослинного походження або одержані із нафти, або термопластмаси з каталізаторами та мінеральним наповнювачем, утворюють залишок суміші; їх можна змішувати у численних пропорціях для досягнення фізико-механічних властивостей, придатних для конкретного використання кожного набою.

Біорозкладні дробові набої згідно з даним винаходом складаються з гільзи з біорозкладного полімеру, виготовленої із застосуванням процесу екструзії або лиття під тиском і формування, і основного пижа та пижа-контейнера, виконаного із біорозкладних полімерів, виготовлених із застосуванням процесу лиття під тиском і формування. Згідно з переважним варіантом здійснення фланець виконаний із біорозкладних полімерів, виготовлених із застосуванням процесу лиття під тиском і формування, переважно з використанням матеріалу згідно з даним винаходом. Таким чином, згідно з одним варіантом здійснення вказаний фланець виконаний із металу або матеріалу, який містить (| щонайменше одну біорозкладну біопластмасу рослинного або ферментативного походження й (ії) інертний та нетоксичний мінеральний бо наповнювач, причому вміст вказаного мінерального наповнювача становить не більше 70 ваг. 905 в перерахунку на загальну вагу вказаного матеріалу.

Даний винахід пояснюється за допомогою наступного ілюстративного або переважного варіанта здійснення, який не слід розглядати як такий, що обмежує його обсяг. Таким чином, біорозкладні дробові набої, запропоновані в даному винаході, на додаток до металевого фланця (наприклад, латунного або сталевого), складаються із гільзи, основного пижа та пижа- контейнера, і виконані з матеріалу, який містить наступні пропорції в перерахунку на вагу:

Біопластмаса, яка складається з біорозкладних полімерів рослинного походження, наприклад 6095 РІА, 3995 біорозкладного еластомерного полімеру та 195 мінерального наповнювача з карбонату кальцію, використовується для основного пижа та пижа-контейнера, виготовленого із застосуванням лиття під тиском.

Біопластмаса, яка складається з біорозкладних еластомерних полімерів рослинного походження та не більше 595 мінерального наповнювача, такого як карбонат кальцію, бікарбонат натрію або сульфат барію, використовується для гільзи.

Claims (9)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Біорозкладний дробовий набій, який містить фланець, гільзу та щонайменше один основний пиж і щонайменше один пиж-контейнер, причому кожне з вказаної гільзи, вказаного щонайменше одного основного пижа і вказаного щонайменше одного пижа-контейнера виконане з матеріалу, який містить (ї) біорозкладну біопластмасу й (ії) інертний та нетоксичний мінеральний наповнювач, причому вказана біорозкладна біопластмаса складається з РІА та біорозкладного полімеру, що має властивості еластомеру, причому вміст вказаного мінерального наповнювача становить не більше 70 ваг. 96 в перерахунку на загальну вагу вказаного матеріалу.

2. Біорозкладний дробовий набій за п. 1, який відрізняється тим, що пропорція вказаної біопластмаси знаходиться в діапазоні від ЗО до 100 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу вказаного матеріалу.

З. Біорозкладний дробовий набій за п. 2, який відрізняється тим, що пропорція вказаної біопластмаси знаходиться в діапазоні від 60 до 100 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу Зо вказаного матеріалу.

4. Біорозкладний дробовий набій за п. 3, який відрізняється тим, що пропорція вказаної біопластмаси становить щонайменше 90 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу вказаного матеріалу.

5. Біорозкладний дробовий набій за будь-яким із пп. 1-4, який відрізняється тим, що інертний та нетоксичний мінеральний наповнювач із групи карбонатів і мінеральних солей вибраний із групи, яка складається з карбонату кальцію, бікарбонату натрію, сульфату барію та їх сумішей.

6. Біорозкладний дробовий набій за п. 1, який відрізняється тим, що вказана РІ А витягнута із кукурудзяного крохмалю, картопляного крохмалю або целюлози.

7. Біорозкладний дробовий набій за будь-яким із пп. 1-6, який відрізняється тим, що питома вага вказаного матеріалу знаходиться в діапазоні від 0,6 г/см до 5 г/см3.

8. Біорозкладний дробовий набій за будь-яким із пп. 1-7, який відрізняється тим, що містить термопластичний полімер у діапазоні від 1 до 10 ваг. 95 в перерахунку на загальну вагу вказаного матеріалу та окиснювальний каталізатор у діапазоні від 0,5 95 до З 95.

9. Біорозкладний дробовий набій за будь-яким із пп. 1-8, який відрізняється тим, що вказаний фланець виконаний із металу або матеріалу, описаного в будь-якому з попередніх пунктів.