UA112967C2 - Комбінована терапія з використанням кон'югатів антитіло-лікарський засіб - Google Patents

Abstract

Винахід стосується способу лікування лімфоми Ходжкіна, який включає введення суб'єкту, який потребує цього, гемцитабіну і антитіла до CD30, кон'югованого зі сполукою ауристатином.

Description

(57) Реферат:

Винахід стосується способу лікування лімфоми Ходжкіна, який включає введення суб'єкту, який потребує цього, гемцитабіну і антитіла до СОЗО, кон'югованого зі сполукою ауристатином.

А. ше юю Е тфооохрю (ме дікувннна к 700 3 я ще Ве САС УСММАЄ х ок кл ку 5 ж ж Х ях Н Зв їх ЩЮ де у о едфео 0 Генцнтаоів . «до : / / зі в» Гаман о у хх а» ЩЕ. шк САС чеММАЕ щ 0 Б/в й чо 30 30 аб що бо 70 0 50300

В. ба КО Ей чек же Без кування х 1000 5 чт ПротеесАСТючММАє

Ж З ШЕ й ; хату в о. Я КО ОК де «бе Гени - ВО "ше. ФО нити щш : . ре Й Я ГЕМІНТНЕ

Ж ня я - в ші в Ба с 00 " шк. в АСТСММАЄ хх ча я з -

Де

Фіг. 7

ПОСЛІДОВНІСТЬ

За даною заявкою запитується пріоритет попередньої заявки на патент США 60/979594, поданої 10 грудня 2007 р., попередньої заявки на патент США 60/027668, поданої 2 листопада 2008 р., і попередньої заявки на патент США 61/040641, поданої 28 березня 2008 р., зміст яких повністю включений в даний опис за допомогою посилання.

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ

Даний винахід стосується, серед іншого, способів лікування лімфоми Ходжкіна, що включають призначення суб'єкту, який потребує цього, як схеми хіміотерапевтичного лікування, так і сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб.

ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ВИНАХОДУ

Лімфома Ходжкіна (НІ) є пухлиною лімфоїдної тканини, яка гістопатологічно визначається за присутністю злоякісних клітин Ходжкіна-Ріда-Штернберга (НЕ5). Характерним поверхневим антигеном, що експресується на клітинах НК5, є СОЗ30О. За оцінкою, 8000 нових випадків НІ. діагностується щорічно в Сполучених Штатах і Канаді. Успіхи у використанні комбінованої терапії й променевої терапії при НІ протягом останнього півстоліття призвели до ступеня тривалої ремісії, що становить приблизно 70 95. Однак ці схеми призначення множини засобів викликають у пацієнтів значну кількість клінічних проявів, що включають вторинні злоякісні пухлини, хвороби серця й безплідність. Крім того, приблизно 30 95 пацієнтів, що мають Ні, стають нечутливими до первинної терапії або переносять рецидив. Схеми "хіміотерапії порятунку" (резервної хіміотерапії) і трансплантація аутологічних стовбурових клітин (АЗСТ) являють собою додаткові можливості для цих пацієнтів, але й ці схеми, і трансплантація супроводжуються значною кількістю клінічних проявів і обмеженим контролем тривалого захворювання. Пацієнти, які переносять рецидив після А5СТ або непридатні для терапії порятунку, мають дуже поганий прогноз. У цей час відсутні добре переносимі, ефективні можливості лікування цих пацієнтів.

Гемцитабін, окремо або в комбінації з іншою хіміотерапією, був вивчений у ситуації до і після

А5СТ. У випадку пацієнтів з НІ, що не зазнали трансплантації, які перенесли рецидив або не піддаються лікуванню, які були піддані лікуванню гемцитабіном, частки реакцій відповіді досягають 39 95 (Запіого евї аї., у). СіІіп. Опсої. 2000 18(13): 2615-2619). У випадку пацієнтів, що перенесли рецидив/не піддаються лікуванню, коли більшість пацієнтів були піддані попередній аутологічній або алогенній трансплантації, частки реакцій відповіді на гемцитабін знижені (22 95), і гематологічна токсичність схеми викликає необхідність в зменшенні дози до 1000 мг/м? (МепкКкаїезн есеї, Сіїп. Гутрпота 2004 5(2): 110-115). Для схеми комбінованого лікування, в якій використовується гемцитабін, вінорелбін і пегільований ліпосомальний доксорубіцин, (ЗМО) показана багатообіцяюча ефективність при рецидивуючій НІНІ, що не піддається лікуванню. У спільному аналізі пацієнтів до і після АБСТ спостерігалися частки всіх реакцій відповіді, що складають 7095, однак при цьому в популяції до А5СТ спостерігалися обмежуючі дози токсичності, що складаються з мукозиту, а в популяції після АЗСТ спостерігалася пропасна нейтропенія (Вагей еї аІ., СА ОВ 59804 Апп. Опсоо, 2007 18(6): 1071-1079). Тільки 32 9б і 26 96 пацієнтів, які не зазнали трансплантації і після АЗСТ, відповідно, змогли одержати всі дози за схемою в повній дозі. Для пацієнтів, що не відповідають на стандартні хіміотерапію або тих, що перенесли рецидив, єдиною потенційно лікувальною терапією є високодозова хіміотерапія в комбінації з трансплантацією стовбурових клітин. Це лікування також супроводжується значною кількістю клінічних проявів і значною смертністю, і часткою виживання протягом 5 років, що становить 50 95. Отже, зберігається незадоволена терапевтична потреба для пацієнтів, що страждають на НІ.. Даний винахід направлений на цю та інші потреби.

КОРОТКИЙ ОПИС КРЕСЛЕНЬ

Фіг. ТА. Протипухлинна активність САС10-мЖсСММАЕ окремо або в комбінації з АВМО відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам СІЮ імплантували клітини НІ. І1І540су у правий бік. Групи мишей (9-10/група) не зазнали лікування або одержували САС10-уУсСММАЕ (1 мг/кг, д4ахз (раз на 4 дні х 3), внутрішньочеревинно) і/або АВМО: адріаміцин (1 мг/кг, д4ахз, внутрішньовенно), блеоміцин (7,5 мк/кг, 44ах3, внутрішньочеревинно), вінбластин (0,015 мг/кг, д4ах3З, внутрішньочеревинно) і дакарбазин (20 мг/кг, дзах4, внутрішньочеревинно), коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 100 мм3.

Фіг. 18. Протипухлинна активність САС10-«сСММАЕ окремо або в комбінації з АВМО відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам СІЮ імплантували клітини НІ. І 540су у правий бік. Групи мишей (9-10/група) не зазнали лікування або одержували САС10-уУсСММАЕ (1 мг/кг, а4ах3, внутрішньочеревинно) і/або АВМО: адріаміцин (0,75 мг/кг, а4ахз3, внутрішньовенно), блеоміцин (б мк/кг, д4ах3, внутрішньочеревинно), вінбластин (0,01 мг/кг, айахз,

внутрішньочеревинно) і дакарбазин (15 мг/кг, дЗзах4, внутрішньочеревинно), коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 300 мм3.

Фіг. 2А. Протипухлинна активність САС10-мсмММАЕ окремо або в комбінації з гемцитабіном відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам ЗСІО імплантували клітини НІ.

І 540су у правий бік. Групи мишей (5-10/група) не зазнали лікування або одержували сАС10-

МСММАЕ (1 мг/кг, д4ах3, внутрішньочеревинно) окремо, гемцитабін (120 мг/кг, айдахз, внутрішньочеревинно) окремо або комбіноване лікування з використанням САС10-«сММАЕ і гемцитабіну, коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 100 мм3.

Фіг. 28. Протипухлинна активність САС10-УМсСММАЕ окремо або в комбінації з гемцитабіном відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам ЗСІО імплантували клітини НІ.

І 540су у правий бік. Групи мишей (5-10/група) не зазнали лікування або одержували сАСсС10-

МСММАЕ (1 мг/кг, д4ах3, внутрішньочеревинно) окремо, гемцитабін (120 мкг/кг, адахз, внутрішньочеревинно) окремо або комбіноване лікування з використанням САС10-«сММАЕ і гемцитабіну, коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 300 мм.

Фіг. ЗА. Протипухлинна активність САС10-мсММАЕ окремо або в комбінації з МО відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам СІЮ імплантували клітини НІ. І1І540су у правий бік. Групи мишей (8-10/група) не зазнали лікування або одержували САС10-уУсСММАЕ (1 мг/кг, д4ах3, внутрішньочеревинно) окремо, ЗМО окремо або комбіноване лікування з використанням САС10-мсММАЕ і МО, коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 100 мм3. Схема лікування СМО включала гемцитабін у дозі 60 мг/кг, а4ах3, внутрішньочеревинно, вінорелбін у дозі 2 мг/кг, д5ах3, внутрішньочеревинно і доксорубіцин у дозі 1,5 мг/кг, а4ах3, внутрішньовенно.

Фіг. ЗВ. Протипухлинна активність САС10-УсСММАЕ окремо або в комбінації з ЄМО відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей ЗСІЮ. Мишам 5СІО імплантували клітини НІ. І1І540су у правий бік. Групи мишей (8-10/група) не зазнали лікування або одержували САС10-уУсСММАЕ (1 мг/кг, д4ах3, внутрішньочеревинно) окремо, ЗМО окремо або комбіноване лікування з використанням САС10-усСмММАЕ ії МО, коли розміри пухлин коливалися близько середнього

Зо розміру, що становить приблизно 100 мм3. Схема лікування МО включала гемцитабін у дозі 60 мг/кг, азах3, внутрішньочеревинно, вінорелбін у дозі 2 мг/кг, д5ах3, внутрішньочеревинно та доксорубіцин у дозі 1,5 мг/кг, а4ах3, внутрішньовенно.

Фіг. 4А. Протипухлинна активність САС10-мсММАЕ окремо або в комбінації з вінорелбіном відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам ЗСІО імплантували клітини НІ.

І 540су у правий бік. Групи мишей (5-10/група) не зазнали лікування або одержували сАС10-

МЕММАЕ (1 мг/кг, а4ах3, внутрішньочеревинно) окремо, вінорелбін (4 мг/кг, д5ах3) окремо або комбіноване лікування з використанням САС10-мсММАЕ і вінорелбіну, коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 100 мм3.

Фіг. 48. Протипухлинна активність САС10-мсММАЕ окремо або в комбінації з вінорелбіном відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам 5СІО імплантували клітини НІ.

І 540су у правий бік. Групи мишей (5-10/група) не зазнали лікування або одержували сАСсС10-

МЕММАЕ (1 мг/кг, а4ах3, внутрішньочеревинно) окремо, вінорелбін (4 мг/кг, д5ах3) окремо або комбіноване лікування з використанням САС10-мсММАЕ і вінорелбіну, коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 100 мм3.

Фіг. БА. Протипухлинна активність САС10-УСММАЕ окремо або в комбінації з доксорубіцином відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам ЗСІО імплантували клітини НІ.

І 540су у правий бік. Групи мишей (5-10/група) не зазнали лікування або одержували сАСсС10-

МОЕММАЕ (1 мг/кг, а4ахз, внутрішньочеревинно) окремо, доксорубіцин (З мг/кг, а4ах3) окремо або комбіноване лікування з використанням САС10-мМсММАЕ і доксорубіцину, коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 100 мм3.

Фіг. 58. Протипухлинна активність САС10-мМсММАЕ окремо або в комбінації з доксорубіцином відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам ЗСІО імплантували клітини НІ.

І 540су у правий бік. Групи мишей (5-10/група) не зазнали лікування або одержували сАСсС10-

МОЕММАЕ (1 мг/кг, а4ах3, внутрішньочеревинно) окремо, доксорубіцин (1,5 мг/кг, а4ах3) окремо або комбіноване лікування з використанням САС10-мсММАЕ і доксорубіцину, коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 100 мм3.

Фіг. 6. Протипухлинна активність САС10-мМсСММАЕ окремо або в комбінації з вінбластином відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам ЗСІО імплантували клітини НІ.

І 540су у правий бік. Групи мишей (7-10/група) не зазнали лікування або одержували сАСсС10- бо МСММАЕ (1 мг/кг, а4ах3, внутрішньочеревинно) окремо, вінбластином (0,1 мг/кг, а4ах3) окремо або комбіноване лікування з використанням САС10-мсММАЕ і вінбластину, коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 300 мм3.

Фіг. 7. Протипухлинна активність САС10-мМсСММАЕ окремо або в комбінації з гемцитабіном відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам ЗСІО імплантували клітини НІ.

І 540су у правий бік. Групи мишей (6-в/група) не зазнали лікування або одержували сАС10-

МСММАЕ (1 мг/кг, д4ах3, внутрішньочеревинно) окремо, гемцитабін (120 мг/кг, ачахз, внутрішньочеревинно) окремо або комбіноване лікування з використанням САС10-«сММАЕ і гемцитабіну, коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 100 мм3.

Фіг. 8. Протипухлинна активність САС10-птпоММАЕ окремо або в комбінації з гемцитабіном відносно підшкірних пухлин НІ І 540су у мишей 5СІЮ. Мишам ЗСІО імплантували клітини НІ.

ІЇ540су у правий бік. Групи мишей (10/група) не зазнали лікування або одержували сАсС10- пСММАБ (1 мг/кг, д4ах3, внутрішньочеревинно) окремо, гемцитабін (120 мг/кг, адахз, внутрішньочеревинно) окремо або комбіноване лікування з використанням САС10-тсММАЕ і гемцитабіну, коли розміри пухлин коливалися близько середнього розміру, що становить приблизно 100 мм.

Фіг. 9. Змінена схема призначення доз САС10-мМсММАЕ. Загальну кількість САС10-у«сСММАЄЕ зберігали постійною на рівні З мг/кг, і дозу дробили в різних схемах.

ДОКЛАДНИЙ ОПИС ІЛЮСТРАТИВНИХ ВАРІАНТІВ ЗДІЙСНЕННЯ ВИНАХОДУ

А. Загальний вступ

Даним винаходом надаються, у числі іншого, способи лікування лімфоми Ходжкіна. Автори даного винаходу виявили, що комбінована терапія з використанням двох різних класів протиракових сполук, сполук кон'югатів антитіло-лікарський засіб і хіміотерапевтичних засобів, може збільшити терапевтичну користь для суб'єктів, що страждають НІ. Зокрема, автори даного винаходу встановили, що комбінована терапія з використанням або гемцитабіну, або схеми введення АВМО і антитіла проти СОЗ0О, кон'югованого зі сполукою ауристатином, забезпечує синергетичні терапевтичні ефекти при лікуванні НІ. До створення даного винаходу не можна було очікувати, що хіміотерапевтичний засіб і антитіло проти СОЗ30О, кон'юговане зі сполукою ауристатином, можуть мати синергетичний ефект при лікуванні НІ.

З метою ясності опису, але не як обмеження, докладний опис даного винаходу розділений на наступні підрозділи.

В. Короткий виклад

Даний винахід оснований, серед іншого, на виявленні того, що комбінована терапія з використанням або гемцитабіну, або схеми введення АВМО і антитіла проти СОЗ30, кон'югованого зі сполукою ауристатином, забезпечує синергетичні терапевтичні ефекти при лікуванні НІ.

В одному варіанті здійснення надаються способи лікування лімфоми Ходжкіна. Способи включають введення суб'єкту, який потребує цього, гемцитабіну і сполуки кон'югата антитіло- лікарський засіб. Введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і гемцитабіну забезпечує синергетичний ефект при лікуванні лімфоми Ходжкіна у пацієнта. Сполукою кон'югата антитіло-лікарський засіб є антитіло проти СОЗ30, кон'юговане зі сполукою ауристатином.

В іншому варіанті здійснення способи лікування лімфоми Ходжкіна у суб'єкта по суті складаються із введення суб'єкту, який потребує цього, гемцитабіну і сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб. Введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і гемцитабіну забезпечує синергетичний ефект при лікуванні лімфоми Ходжкіна у пацієнта. Сполукою кон'югата антитіло-лікарський засіб є антитіло проти СОЗ30, кон'юговане зі сполукою ауристатином.

Доставку сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб зазвичай здійснюють протягом циклу лікування. Цикл лікування може бути будь-якої придатної тривалості за часом. В одному аспекті він становить три або чотири тижні.

Даним винаходом також надається застосування сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб для виробництва лікарського засобу, що вводиться при комбінованій терапії з використанням гемцитабіну для лікування лімфоми Ходжкіна у суб'єкта. Введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і гемцитабіну забезпечує синергетичний ефект при лікуванні лімфоми Ходжкіна у пацієнта. Сполукою кон'югата антитіло-лікарський засіб є антитіло проти

СОЗз30, кон'югована зі сполукою ауристатином.

В одному варіанті здійснення способи даного винаходу включають призначення суб'єкту, який потребує цього, схеми хіміотерапевтичного лікування, що включає доксорубіцин, 60 блеоміцин, вінбластин і дакарбазин, (АВМО) і сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб.

Призначення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і схеми хіміотерапевтичного лікування, що включає доксорубіцин, блеоміцин, вінбластин і дакарбазин, забезпечує синергетичний ефект при лікуванні лімфоми Ходжкіна у пацієнта. Сполукою кон'югата антитіло- лікарський засіб є антитіло проти СОЗ0О, кон'юговане зі сполукою ауристатином.

В іншому варіанті здійснення способи лікування лімфоми Ходжкіна у суб'єкта по суті складаються із призначення суб'єкту, який потребує цього, схеми хіміотерапевтичного лікування, що включає доксорубіцин, блеоміцин, вінбластин і дакарбазин, і сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб. Призначення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і схеми хіміотерапевтичного лікування, що включає доксорубіцин, блеоміцин, вінбластин і дакарбазин, забезпечує синергетичний ефект при лікуванні лімфоми Ходжкіна у пацієнта. Сполукою кон'югата антитіло-лікарський засіб є антитіло проти СОЗ30, кон'юговане зі сполукою ауристатином.

Доставку сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб зазвичай здійснюють протягом циклу лікування. Цикл лікування може бути будь-якої придатної тривалості за часом. В одному аспекті він становить три або чотири тижні.

Даним винаходом також надається застосування сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб для виробництва лікарського засобу, що вводиться при комбінованій терапії з використанням схеми хіміотерапевтичного лікування, що включає доксорубіцин, блеоміцин, вінбластин і дакарбазин, для лікування лімфоми Ходжкіна у суб'єкта. Призначення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і схеми хіміотерапевтичного лікування забезпечує синергетичний ефект при лікуванні лімфоми Ходжкіна у пацієнта. Сполукою кон'югата антитіло- лікарський засіб є антитіло проти СОЗО, кон'юговане зі сполукою ауристатином.

С. Визначення і скорочення

Крім випадків, обговорених особливо, усі використовувані в даному документі технічні й наукові терміни мають те ж значення, що і значення, в якому вони зазвичай розуміються фахівцем із середнім рівнем компетентності в галузі техніки, що має відношення до описаних у даному документі способів і композицій. Використовувані в даному документі наступні терміни й вирази мають приписані їм значення, крім особливо обговорених випадків.

Використовуваний у даному документі термін "інгібує" або "інгібування" означає зменшення

Зо на вимірювану кількість або повне запобігання.

Використовуваний в даному документі проміжний вираз "по суті, що складається з" обмежує обсяг домагання до точно визначених активних агентів або стадій і тих додаткових активних агентів і стадій, які не впливають на властивості точно визначених активних агентів.

Використовуваний у даному документі термін "агент" ("засіб") означає елемент, сполуку або молекулярну сутність, у тому числі, наприклад, фармацевтичну, терапевтичну або фармакологічну сполуку. Агенти можуть бути природними або синтетичними або їхньою комбінацією. "Терапевтичним протираковим засобом" є засіб, що виявляє терапевтичний (наприклад, позитивний) ефект на ракові клітини або окремо або в комбінації з іншим агентом.

Як правило, терапевтичними протираковими засобами, використовуваними згідно зі способами й композиціями, описаними в даному документі, є засоби, що виявляють цитотоксичний і/або цитостатичний ефект на клітини-мішені.

У застосуванні до ефекту агента на клітину "цитотоксичний ефект" означає знищення клітини. "ДЦитотоксичний ефект" означає інгібування проліферації клітин. Під "цитотоксичним агентом" розуміється агент, який виявляє цитотоксичний або цитостатичний ефект на клітину, тим самим скорочуючи або інгібуючи ріст, відповідно, клітин у популяції клітин.

У контексті ефекту кон'югата антитіло проти СОЗО-лікарський засіб, термін "виснажує" належить до зниження або ліквідації СОЗО-експресуючих клітин.

Терміни "специфічне зв'язування" або "специфічно зв'язується" означають, що антитіло проти СОЗО буде взаємодіяти високо вибірковим чином з відповідною йому мішенню, СОЗО, але не з множиною інших антигенів. Як правило, антитіло проти СОЗО зв'язується з афінністю, що складає щонайменше приблизно 1х10- М і переважно від 109 М до 109 М, 1079 М, 10-7 М або 1072 М.

Використовуваний у даному документі термін "антитіло" належить до (а) поліпептидів імуноглобулінів або імунологічно активних частин поліпептидів імуноглобулінів, тобто поліпептидів сімейства імуноглобулінів або їх фрагментів, які містять антигензв'язуючий сайт, який імуноспецифічно зв'язується з конкретним антитілом (наприклад, СО30), або (Б) консервативно заміщеним похідним таких поліпептидів імуноглобулінів або фрагментів, які імуноспецифічно зв'язуються з антитілом (наприклад, СОЗО). Антитіла загалом описуються, наприклад, Напомуу 8 І апе в Апііродієзв: А І абогаюгу Мапаиаї (Соїа 5ргіпд Нагбог І абогаїюгу Ргезв5, бо 1988). Використовуваний у даному документі термін "антитіло" включає антитіла, які були модифіковані шляхом ковалентного приєднання гетерологічної молекули, такого як, наприклад, приєднання гетерологічного поліпептиду, або шляхом глікозилування, ацетилування або фосфорилування, зазвичай не асоційованих з антитілом, і подібного.

Термін "моноклональне антитіло" належить до антитіла, яке походить із клону однієї клітини, у тому числі клону будь-якої еукаріотичної або прокаріотичної клітини, або фагового клону, а не до способу, за допомогою якого його одержують. Отже, використовуваний у даному документі термін "моноклональне антитіло" не обмежується антитілами, отриманими завдяки гібридомній технології.

Терміни "ідентичні" або "їдентичність у відсотках", у контексті двох або більше послідовностей нуклеїнових кислот або поліпептидних послідовностей, належать до двох або більше послідовностей або підпослідовностей, які є однаковими або мають точно визначений відсоток нуклеотидів або амінокислотних залишків, які є однаковими, при порівнянні й вирівнюванні для максимальної відповідності. Для визначення ідентичності у відсотках послідовності вирівнюють із метою оптимального порівняння (наприклад, у першу амінокислотну або нуклеотидну послідовність для оптимального вирівнювання із другою амінокислотною або нуклеотидною послідовністю можуть бути введені розриви (дар)). Потім порівнюють амінокислотні залишки або нуклеотиди у відповідних положеннях амінокислот або нуклеотидів. Коли положення в першій послідовності й відповідне положення в другій послідовності займає той самий амінокислотний залишок або нуклеотид, молекули є ідентичними за цим положенням. Ідентичність у відсотках між двома послідовностями залежить від кількості ідентичних положень, загальних для послідовностей (тобто ідентичність у бо - й ідентичних положень/загальне Ж положень (наприклад положень, що перекриваються) х 100). У деяких варіантах здійснення довжини двох послідовностей є однаковими.

Термін "у значній мірі ідентичні", у контексті двох нуклеїнових кислот або поліпептидів, належить до двох або більше послідовностей або підпослідовностей, які ідентичні на щонайменше 7095 або щонайменше 7595, більш звичайно на щонайменше 8095 або щонайменше 85 95 і навіть звичніше на щонайменше 90 95, щонайменше 95 95 або щонайменше 98 95 (як визначено з використанням одного з викладених способів). "Подібність" або "подібність у відсотках", у контексті двох або більше поліпептидних

Ко) послідовностей, належать до двох або більше послідовностей або підпослідовностей, які мають точно визначений відсоток амінокислотних залишків, які є однаковими або консервативно заміщені після порівняння й вирівнювання для максимальної відповідності, обумовлений, використовуючи один з викладених нижче способів. Як приклад перша амінокислотна послідовність вважається подібною із другою амінокислотною послідовністю, коли перша амінокислотна послідовність ідентична, або консервативно заміщена, на щонайменше 50 95, бо зо, 7096, 7595, 8095, 9095 або навіть 9595 другої амінокислотної послідовності після порівняння із кількістю амінокислот, що дорівнює кількості амінокислот, що містяться в першій послідовності, або після порівняння з вирівнюванням поліпептидів, яке було здійснене за допомогою відомої в даної галузі техніки комп'ютерної програми для визначення подібності.

Термін "значна подібність", у контексті поліпептидних послідовностей, означає, що область поліпептиду має послідовність із щонайменше 70 95, зазвичай щонайменше 80 95, звичніше щонайменше 85 95 або навіть звичніше щонайменше 90 95 або щонайменше 95 95 подібністю з контрольною послідовністю. Наприклад, поліпептид у значній мірі подібний із другим поліпептидом, наприклад, коли два пептиди відрізняються однією або більше консервативними замінами.

Визначення ідентичності або подібності у відсотках між двома послідовностями можна успішно виконати, використовуючи математичний алгоритм. Переважним, не обмежувальним прикладом математичного алгоритму, використовуваного для порівняння двох послідовностей, є алгоритм Каїїйп і Ай5спиїі, 1990, Ргос. Май. Асад. зЗсі. ОБА 87: 2264-2268, модифікований, як описано Кагіїп і Ай5спиЇ, 1993, в Ргос. Май. Асад. 5сі. ОБА 90: 5873-5877. Такий алгоритм включений у програми МВГАЗТ і ХВІА5Т, створені Ак5епиІ і ін., 1990, 9. Мої. ВіоїІ. 215: 403-410.

Пошуки нуклеотидних послідовностей-гомологів ВІАБТ можна виконати з використанням програми МВГАЗТ, при оцінці в балах - 100, розмірі слова - 12, для одержання нуклеотидних послідовностей, гомологічних нуклеїновій кислоті, що кодує білок, який представляє інтерес.

Пошуки білків-гомологів ВІ А5Т можна виконати з використанням програми ХВІ А5Т, при оцінці в балах - 50, розмірі слова - 3, для одержання амінокислотних послідовностей, гомологічних білку, що представляє інтерес. Для виконання з метою порівняння вирівнювань із використанням пропусків можна використовувати ВГАБТ із введенням розривів, описану

АЙйбСпи! і ін. 1997, Мисіеіс Асід5 Ке5. 25: 3389-3402. В альтернативному випадку можна бо використовувати Рзі-біазі для виконання повторюваного пошуку, за допомогою якого виявляється далеке споріднення між молекулами (І4.). При використанні програм ВІА5Т,

ВІАБТ із введенням пропусків і РБІ-ВСГА5БТ можна використовувати параметри за замовчуванням відповідних програм (наприклад, ХВАТ і МВІАЗТ) (див., наприклад, за адресою Інтернет-Сервера: ммлму.пебрі.піт.пій.дом). Іншим переважним, не обмежувальним прикладом математичного алгоритму, використовуваного для порівняння послідовностей, є алгоритм Муег5 і МіПег, САВІОЗ (1989). Такий алгоритм включений у програму АГІСМ (версії 2.0), яка є частиною пакета програм для вирівнювання послідовностей СО. При використанні програми АГІОМ для порівняння амінокислотних послідовностей можна використовувати таблицю залишків відповідно до маси РАМ120, штраф за розмір пропуску - 12 і штраф за пропуск у послідовності - 4. Додаткові алгоритми для аналізу послідовностей відомі в даній галузі техніки й включають АОМАМСЕ і АБАМ, описані Тогеїййй5 ії Кобойці, 1994, в Сотриї. Аррі.

Віозсі. 10: 3-5, і ЕА5ТА, описаний Реагзоп і І іртап, 1988, в Ргос. Маї). Асад. 5сі. 85: 2444-2448. В

ЕАБЗТА Кир є регулювальною опцією, що встановлює дискретність і швидкість пошуку. Якщо

Кіир-2, подібні області у двох порівнюваних послідовностях виявляють при перевірці пар вирівнюваних залишків; якщо Кішр-ї, перевіряють одиночні вирівнювання амінокислоти. Можна встановити Кир-2 або 1 для послідовностей білків або від 1 до б для послідовностей ДНК. Кір за замовчуванням, у випадку відсутності застереження, дорівнює 2 для послідовностей білків або від 1 до 6 для послідовностей ДНК. Відносно додаткового опису параметрів ЕАЗТА див., наприклад, Бріоуер.раєїеигп/дЗос5/тап/тапл/авіа.1.пітійвесі2, зміст якого включений сюди за допомогою посилання.

В альтернативному випадку вирівнювання послідовностей білків можна виконати, використовуючи алгоритм СІ О5ТАЇ. МУ, описаний Ніддіпз і ін., 1996, в Меїпоа5з Еплутої. 266: 383-402.

Використовувані в даному документі терміни "лікування" або "зазнати лікування" належить до уповільнення, зупинки або реверсування розвитку Ні у суб'єкта, що підтверджується зменшенням або усуненням клінічного або діагностичного симптому захворювання. Лікування може включати, наприклад, зменшення тяжкості симптому, кількості симптомів або частоти рецидиву, наприклад, інгібування росту пухлини, зупинку росту пухлини або регресію вже існуючих пухлин.

Зо Використовуваний у даному документі термін "протираковий засіб" належить до будь-якого засобу, який уповільнює, зупиняє або викликає реверсію розвитку раку у суб'єкта. Наприклад, протираковим засобом є засіб, який інгібує ріст пухлини, зупиняє ріст пухлини і/або викликає регресію вже існуючих пухлин. Протизапальні засоби або інші агенти, призначувані страждаючому на рак суб'єктові для лікування супроводжуючих рак симптомів, що включають, наприклад, запалення, втрату ваги і загальне нездужання, не вважаються протираковими засобами.

Використовуваний у даному документі термін "Фармацевтично прийнятний" належить до таких сполук, матеріалів, композицій і/або лікарських форм, які, у межах ретельної медичної оцінки, придатні для приведення в контакт із тканинами людей і тварин без надмірної токсичності, подразнення, алергійної реакції або інших проблем або ускладнень, які відповідають прийнятному відношенню користь/ризик. Термін "фармацевтично сумісний інгредієнт" належить до фармацевтично прийнятного розріджувача, ад'юванту, наповнювача або носія, з яким вводиться сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб.

Використовуваний у даному документі при згадуванні комбінованої терапії термін "герапевтично ефективна кількість" означає таку кількість комбінації взятих разом агентів, що їх комбінована дія викликає необхідну біологічну або терапевтичну реакцію, тобто інгібує виникнення або зменшує інтенсивність одного або більше клінічних або діагностичних симптомів лімфоми Ходжкіна. Наприклад, використовуваний у даному документі при згадуванні комбінованої терапії термін ""-ерапевтично ефективну кількість" міг би бути кількістю сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб або кількістю хіміотерапевтичного засобу (засобів), які після введення разом, або послідовно, або одночасно, у ті самі або різні дні під час циклу лікування, мають сумарний ефект, який є терапевтично ефективним і синергетичним. Крім того, кваліфікованому в даній галузі техніки фахівцеві буде зрозуміло, що у випадку комбінованої терапії з використанням терапевтично ефективної кількості, як у наведеному вище прикладі, кількість сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і/або кількість хіміотерапевтичного засобу (засобів) індивідуально може бути або може не бути терапевтично ефективною.

Скорочення "ШММАЕ" належить до монометилауристатину Е.

Скорочення "ММАЕ" означає довалін-валін-долаізолейцин-долапроїн-фенілаланін.

Скорочення "ІК" і "рпе-Іуз" належить до дипептиду фенілаланіналізин. бо Скорочення "мс" і "маІ-сі" належить до дипептиду валінрцитрулін.

Термін "сполука" належить і включає саму хімічну сполуку, а також, чи вказано явно чи ні, і крім випадків, коли контекст роз'яснює, що повинно бути виключене наступне: аморфні й кристалічні форми сполуки, що включають поліморфні форми, причому ці форми можуть бути частиною суміші або у виділеній формі; форми сполук у вигляді вільних кислот і вільних основ, які зазвичай є формами, продемонстрованими в наданих в даному документі структурах; ізомери сполуки, яка належить до оптичних ізомерів, і таутомерні ізомери, причому оптичні ізомери включають енантіомери й діастереомери, хіральні ізомери й нехіральні ізомери, і оптичні ізомери включають виділені оптичні ізомери, а також суміші оптичних ізомерів, що включають рацемічні й нерацемічні суміші; причому ізомер може бути у виділеній формі або в суміші з одним або більше іншими ізомерами; ізотопи сполуки, що включають сполуки, які містять дейтерій і тритій, які й включають сполуки, що містять радіоїзотопи, у тому числі терапевтично та діагностично ефективні радіоїзотопи; мультимерні форми сполуки, що включають димерні, тримерні і т.п. форми; солі сполуки, переважно фармацевтично прийнятні солі, що включають солі приєднання кислоти та солі приєднання основи, що включають солі, що мають органічні протиїони й неорганічні протиїони, і що включають цвітер-іонні форми, причому, якщо сполука супроводжується двома або більше протиіїіонами, два або більше протиїона можуть бути однаковими або різними; і сольвати сполуки, що включають напівсольвати, моносольвати, дисольвати і т.п., що включають органічні сольвати і неорганічні сольвати, при цьому вказані неорганічні сольвати включають гідрати; причому, якщо сполука супроводжується двома або більше молекулами сольвенту, дві або більше молекули сольвенту можуть бути однаковими або різними. У деяких випадках наведене в даному документі посилання на сполуку даного винаходу буде включати пряме посилання на одну або більше із вищевказаних форм, наприклад, солі і/або сольвати; однак це посилання наведене тільки для акценту, і не повинне бути витлумачене як виключення інших форм, ідентифікованих вище.

У даному документі, "Ффармацевтично прийнятні солі" належать до похідних описаних у даному документі сполук, причому вихідну сполуку модифікують шляхом одержання її солі приєднання кислоти або основи. Приклади фармацевтично прийнятних солей включають, але без обмеження, солі, отримані взаємодією основних залишків, таких як аміни, з мінеральними або органічними кислотами; солі, отримані взаємодією кислотних залишків, таких як карбонові

Зо кислоти, з лугами або органічними основами; і т.п. Фармацевтично прийнятні солі включають загальноприйняті нетоксичні солі або четвертинні амонійні солі вихідної сполуки, утворені, наприклад, з нетоксичних неорганічних або органічних кислот. Наприклад, такі загальноприйняті нетоксичні солі включають солі, одержувані з неорганічних кислот, таких як хлористоводнева, бромистоводнева, сірчана, сульфамінова, фосфорна, азотна й т.п.; і солі, приготовлені з органічних кислот, таких як оцтова, пропіонова, бурштинова, гліколева, стеаринова, молочна, яблучна, винна, лимонна, аскорбінова, памова, малеїнова, гідроксималеїнова, фенілоцтова, глутамінова, бензойна, саліцилова, сульфанілова, 2-ацетоксибензойна, фумарова кислота, толуолсульфокислота, метансульфокислота, етандисульфокислота, щавлева, ізетіонова кислота і т.п. Ці фізіологічно прийнятні солі готують відомими в даній галузі техніки способами, наприклад, розчиненням основ у вигляді вільних амінів з надлишком кислоти у водному спирті або нейтралізацією вільної карбонової кислоти основою у вигляді лужного металу, таким як гідроксид, або аміном.

Крім особливо обговорених випадків, термін "алкіл" належить до насиченого нерозгалуженого або розгалуженого вуглеводню, що має від приблизно 1 до приблизно 20 атомів вуглецю (і всі комбінації й субкомбінації діапазонів і конкретної кількості атомів вуглецю в ньому), при цьому переважним є діапазон від приблизно 1 до приблизно 8 атомів вуглецю.

Прикладами алкільних груп є метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, н-пентил, 2-пентил, З-пентил, 2-метил-2-бутил, н-гексил, н-гептил, н-октил, н-ноніл, н-децил, З-метил-2-бутил, З-метил-1-бутил, 2-метил-1-бутил, 1-гексил, 2-гексил, З-гексил, 2- метил-2-пентил, З-метил-2-петил, 4-метил-2-пентил, З-метил-З-пентил, 2-метил-3-пентил, 2,3- диметил-2-бутил і 3,3-диметил-2-бутил.

Алкільні групи, окремо або у вигляді частини іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені однією або більше групами, переважно 1-3 групами (і будь-якими додатковими замісниками, що вибираються з галогену), що включають, але без обмеження, -галоген, -О-(С1-

Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(О)8", -ОС(О)В", -С(О)ОВ", -С(О)МН», -

С(О)МНА", -С(О)М(А")», -«МНО(О) А", -587, -5ОзіІ8", -5(0)28", -5(0)8", -ОН, -О, -Мз, -МНе, -МН(А"), -

М(АВ")2 ї -«СМ, де кожний К" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -Сг-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу или -арилу, і де вказані групи -О-(С1-Св алкіл), -0-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), - арил, -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл і -С2-Св алкініл можуть бути необов'язково додатково заміщені 60 однією або більше групами, що включають, але без обмеження, -С1-Св алкіл, -С2о-Св алкеніл, -Со2-

Св алкініл, -галоген, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(О)В", -

ОоС()вВ", -С(0)08", -С(О)МН», -С(О)МНА", -С(О)М(А 2, -«МНО(О)В", -5857,. -5ОзА", -5(0)28"7, -

З(О)В8", -ОН, -Мз, -МН», -МН(В"), -М(А 2 і -СМ, де кожний В" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -Со-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу.

Крім особливо обговорених випадків, терміни "алкеніл" і "алкініл" належать до нерозгалужених і розгалужених вуглеводневих ланцюгів, що мають від приблизно 2 до приблизно 20 атомів вуглецю (і всі комбінації та субкомбінації діапазонів і конкретних кількостей атомів вуглецю в ньому), при цьому переважним є діапазон від приблизно 2 до приблизно 8 атомів вуглецю. Алкенільний ланцюг має щонайменше один подвійний зв'язок у ланцюзі, а алкінільний ланцюг має щонайменше один потрійний зв'язок у ланцюзі. Приклади алкенільних груп включають, але без обмеження, етилен або вініл, аліл, -1-бутеніл, -2-бутеніл, -ізобутиленіл, -1-пентеніл, -2-пентеніл, -З-метил-1-бутеніл, -2-метил-2-бутеніл і -2,3-диметил-2-бутеніл.

Приклади алкінільних груп включають, але без обмеження, ацетиленову групу, пропаргіл, ацетиленіл, пропініл, -1-бутиніл, -2-бутиніл, -1-пентиніл, -2-петиніл і -З3-метил-1-бутиніл.

Алкенільні або алкінільні групи, окремо або у вигляді частини іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені однією або більше групами, переважно 1-3 групами (і будь-якими додатковими замісниками, що вибираються з галогену), що включають, але без обмеження, - галоген, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(0)8", -ОС(О)В", -

СО" -С(О)МН», -С(О)МНА", -С(О)М(В")2, -МНО(О)В", -587",. -5038",. -5(0)28", -5Х0)8", -ОН, -0, -Мз, -МН»е, -МН(В"), -М(В")» і -СМ, де кожний К" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -С2-

Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу, і де вказані групи -О-(С:1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О- (С2-Св алкініл), -арил, -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл і -Сг-Св алкініл можуть бути необов'язково додатково заміщені одним або більше замісниками, що включають, але без обмеження, -С1-Св алкіл, -С2»-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -галоген, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -Б(О)8", -ОС(СО)В", -Ф(О)ОВ8", -С(О)МН», -«С(О)МНА", -С(О)М(А 2», -«МНО(О)В", -

ЗА", -5038"7, -5(0)28", -5(0)8", -ОН, -Мз, -МН», -МН(В"), -М(А)» ї «СМ, де кожний В" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу.

Крім особливо обговорених випадків, термін "алкілен'" належить до насиченого вуглеводневого радикала з нерозгалуженим або розгалуженим ланцюгом, що має від

Зо приблизно 1 до приблизно 20 атомів вуглецю (і всі комбінації та субкомбінації діапазонів і конкретних кількостей атомів вуглецю в ньому), при цьому переважним є діапазон від приблизно 1 до приблизно 8 атомів вуглецю, що й має два одновалентні радикальні центри, що виникають при видаленні двох атомів водню від того самого або двох різні атомів вуглецю вихідного алкану. Типові алкілени включають, але без обмеження, метилен, етилен, пропілен, бутилен, пентилен, гексилен, гептилен, окситилен, нонілен, декален, 1,4-циклогексилен і т.п.

Алкіленові групи, окремо або у вигляді частини іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені однією або більше групами, переважно 1-3 групами (і будь-якими додатковими замісниками, що вибираються з галогену), що включають, але без обмеження, -галоген, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-

Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(О)8", -ОС(О)А8", -С(О)ОВ" -С(О)МН», -С(О)МНВА", -

С(О)М(А")», -МНОсО)В", -58", -5ОзА", -5(0)28", -(О) 8", -ОН, -О0,-М3з, -МН»е, -МН(В"), -М(А")» і -СМ, де кожний В" незалежно вибирають з -Н, -Сі-Св алкілу, -Со-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або - арилу, і де вказані групи -О-(С1-Св алкіл), -0О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл і -С2-Св алкініл можуть необов'язково додатково заміщені одним або більше замісниками, які включають, але без обмеження, -С1-Св алкіл, -С»-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -галоген, -О-(Сі-Св алкіл), -О-(Со-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(О)В", -

ОоС()вВ", -С(0)08", -С(О)МН», -С(О)МНА", -С(О)М(А 2, -«МНО(О)В", -5857,. -5ОзА", -5(0)28"7, -

З(О)В8", -ОН, -Мз, -МН», -МН(В"), -М(А 2 і -СМ, де кожний В" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -Со-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу.

Крім особливо обговорених випадків, термін "алкенілен'" належить до необов'язково заміщеної алкіленової групі, що містить щонайменше один вуглець-вуглецевий подвійний зв'язок. Наведені як приклади алкеніленові групи включають, наприклад, етенилен (-СН-СН-) і пропенілен (-СН-АСНСН?».).

Крім особливо обговорених випадків, термін "алкінілен" належить до необов'язково заміщеної алкіленової групи, що містить щонайменше один вуглець-вуглецевий потрійний зв'язок. Наведені як приклади алкініленові групи включають, наприклад, ацетилен (-СеС-), пропаргіл (-СНьС-С-) і 4-пентиніл (-СНаСНа.СНоС-СснН-).

Крім особливо обговорених випадків, термін "арил" належить до одновалентного ароматичного вуглеводневого радикалу, що має 6-20 атомів вуглецю (і всі комбінації та субкомбінації діапазонів і конкретних кількостей атомів вуглецю в ньому), що виникає при 60 видаленні одного атома водню від одного атома вуглецю вихідної ароматичної кільцевої системи. Деякі арильні групи представлені в структурах, що наводяться як приклади, як "Аг".

Типові арильні групи включають, але без обмеження, радикали, що виникають із бензолу, заміщеного бензолу, фенілу, нафталіну, антрацену, біфенілу і т.п.

Арильна група, окремо або у вигляді частини іншої групи, може бути необов'язково Заміщена однією або більше, переважно 1-5 або навіть 1-2 групами, що включають, але без обмеження, -галоген, -Сі-Св алкіл, -С2о-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(О)8", -ОС(О)В8", -С(О0ОВ", -С(О)МНе, -С(О)МНА", -

С(О)М(А")», -«МНО(О) А", -58", -5Оз3А8", -(0)28", -5(0) 8", -ОН, -МО», -Мз, -«МН»е, -«МН(В"), -М(В")» і -

СМ, де кожний К" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -Со-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або - арилу, і де вказані групи -С1-Св алкіл, -С2о-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -0-(С1-Св алкіл), -0О-(С2-Св алкеніл), -0О-(С2-Св алкініл) і -арил можуть бути необов'язково додатково заміщені один або більше замісниками, які включають, але без обмеження, -С1-Св алкіл, -С»-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -галоген, -О-(Сі-Св алкіл), -О-(Со-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(О)В", -

ОоС()вВ", -С(0)08", -С(О)МН», -С(О)МНА", -С(О)М(А 2, -«МНО(О)В", -5857,. -5ОзА", -5(0)28"7, -

З(О)В8", -ОН, -Мз, -МН», -МН(В"), -М(А)» ії «СМ, де кожний К" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -Со-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу.

Крім особливо обговорених випадків, термін "арилен" належить до необов'язково заміщеної арильної групи, яка є двовалентною (тобто такою, що виникає при видаленні двох атомів водню від того самого або двох різні атомів вуглецю вихідної ароматичної кільцевої системи), і замісники якої можуть знаходитися в орто-, мета- або пара-положеннях, як продемонстровано в наступних структурах, при цьому феніл є арильною групою, що наводиться як приклад: - З

Типові групи «-(С1-Св алкілен)арил", «-(Сг-Св алкенілен)арил" і «-(Со-Св алкінілен)арил" включають, але без обмеження, бензил, 2-фенілетан-1-іл, 2-фенілетен-1-іл, нафтилметил, 2- нафтилетан-1-іл, 2-нафтилетен-1-іл, нафтобензил, 2-нафтофенілетан- 1-іл і т.п.

Крім особливо обговорених випадків, термін "гетероцикл" належить до моноциклічної, біциклічної або поліциклічної системи, що має від З до 14 кільцевих атомів (також називаних членами кільця(ець)), причому щонайменше один кільцевий атом у щонайменше одному кільці є гетероатомом, що вибирається з М, 0, Р або 5 (і всі комбінації та субкомбінації діапазонів і

Зо конкретних кількостей атомів вуглецю та гетероатомів у ньому). Гетероцикл може мати від 1 до 4 гетероатомів, що незалежно вибираються з М, 0, Р або 5. Один або більше атомів М, С або 5 у гетероциклі можуть бути оксидованими. Моноциклічний гетероцикл переважно має 3-7 членів кільця (наприклад, 2-6 атомів вуглецю і 1-3 гетероатомів, що незалежно вибираються з М, О, Р або 5), а біциклічний гетероцикл переважно має 5-10 членів кілець (наприклад, 4-9 атомів вуглецю й 1-3 гетероатомів, що незалежно вибираються з М, О, Р або 5). Кільце, яке включає гетероатом, може бути ароматичним або неароматичним. Крім особливо обговорених випадків, гетероцикл приєднаний до бічної групи при будь-якому гетероатомі або атомі вуглецю, який дає стабільну структуру.

Гетероцикли описані в Радиеце, "Ргіпсіріеє5 ої Модетп Неїегосусіїс Спетівігу" (МУ.А. Вепіатіп,

Мем Моїк, 1968), особливо главах 1, 3, 4, 6, 7 і 9; "Спетівігу ої Неїегосусіїс Сотроишпав, А зе ої Моподгарнв" (Чопп У/їеу 6 Бопв5, Мем Моїк, 1950 дотепер), особливо томи 13, 14, 16,19128;і

У. Ат. Спет. 5ос. 82: 5566 (1960).

Крім особливо обговорених випадків, термін "гетероцикл" належить до необов'язково заміщеної гетероциклічної групи, визначеної вище, яка є двовалентною (тобто такою, що виникає при віддаленні двох атомів водню від того самого або двох різні атомів вуглецю вихідної гетероциклічної кільцевої системи).

Приклади "гетероциклічних" груп включають, як не обмежувальний приклад, піридил, дигідропіридил, тетрагідропіридил (піперидил), тіазоліл, піримідиніл, фураніл, тієніл, піроліл, піразоліл, імідазоліл, тетразоліл, бензофураніл, тіанафталеніл, індоліл, індоленіл, хінолініл, ізохінолініл, бензімідазоліл, піперидиніл, 4-піперидоніл, піролідиніл, 2-піролідоніл, піролініл, тетрагідрофураніл, біс-тетрагідрофураніл, тетрагідропіраніл, бістетрагідропіраніл, тетрагідрохінолініл, тетрагідроізохінолініл, декагідрохінолініл, октагідроізохінолініл, азоциніл, триазиніл, бН-1,2, Б-тіадіазиніл, 2Н, 6бН-1,5,2-дитіазиніл, тієніл, тіантреніл, піраніл, ізобензофураніл, хроменіл, ксантеніл, феноксатиніл, 2Н-піроліл, ізотіазоліл, ізоксазоліл, піразиніл, піридазиніл, індолізиніл, ізоіїндоліл, ЗН-індоліл, 1Н-індазоліл, піриніл, 4Н-хінолізиніл, фталазиніл, нафтиридиніл, хіноксалініл, хіназолініл, цинолініл, птеридиніл, 4Н-карбазоліл, карбазоліл, р-карболініл, фенантридиніл, акридиніл, піримідиніл, фенантролініл, феназиніл,

фенотіазиніл, фуразаніл, феноксазиніл, ізохроманіл, хроманіл, імідазолідиніл, імідазолініл, піразолідиніл, піразолініл, піперазиніл, індолініл, ізоіїндолініл, хінуклідиніл, морфолініл, оксазолідиніл, бензотриазоліл, бензізоксазоліл, оксіндоліл, бензоксазолініл і ізатіноїл.

Переважні "гетероциклічні" групи включають, але без обмеження, бензофураніл, бензотіофеніл, індоліл, бензопіразоліл, кумариніл, ізохінолініл, піроліл, тіофеніл, фураніл, тіазоліл, імідазоліл, піразоліл, триазоліл, хінолініл, піримідиніл, піридиніл, піридоніл, піразиніл, піридазиніл, ізотіазоліл, ізоксазоліл і тетразоліл.

Гетероциклічна група, окремо або у вигляді частини іншої групи, може бути необов'язково заміщена однією або більше групами, переважно 1-2 групами, що включають, але без обмеження, -С1і-Св алкіл, -Сг-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -галоген, -О-(Сі-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(О)8", -ОС(О)В8", -С(О0ОВ", -С(О)МНе, -С(О)МНА", -

С(О)М(А")», -«МНО(О)В", -58", -5О0зі8", -5(0)28", -5(0) А", -ОН, -Мз, -МН», -МН(В"), -МЖ(А")» ї -СМ, де кожний В" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -Со-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу, і де вказані групи -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл, -С2-Св алкініл і -арил можуть бути необов'язково додатково заміщені одним або більше замісниками, що включають, але без обмеження, -С1-Св алкіл, -Со-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, - галоген, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(0)8", -ОС(О)В", -

С(ФООВ", -С(О)МН», -«С(О)МНА", -С(О)М(А І», -«МНО(О)В", -58"7, -5О38"7, -5(0)28", -ХО)В8", -ОН, -

Мз, -МН», -МН(В"), -М(А)» ії -СМ, де кожний В" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або арилу.

Як необмежувальний приклад, гетероцикли зі зв'язком при атомі вуглецю можуть бути зв'язані в наступних положеннях: у положенні 2, 3, 4, 5 або 6 піридину; у положенні 3, 4, 5 або 6 піридазину; у положенні 2, 4, 5 або б піримідину; у положенні 2, 3, 5 або 6 піразину; у положенні 2, 3, 4 або 5 фурану, тетрагідрофурану, тіофурану, тіофену, піролу або тетрагідропіролу; у положенні 2, 4 або 5 оксазолу, імідазолу або тіазолу; положенні 3, 4 або 5 ізоксазолу, піразолу або ізотіазолу; у положенні 2 або З азиридину; у положенні 2, З або 4 азетидину; у положенні 2,

З, 4, 5, 6, 7 або 8 хіноліну або в положенні 1, 3, 4, 5, 6, 7 або 8 ізохіноліну. Проте, звичніше гетероцикли зі зв'язком при атомі вуглецю включають 2-піридил, З-піридил, 4-піридил, 5- піридил, б-піридил, З-піридазиніл, 4-піридазиніл, 5-піридазиніл, б-піридазиніл, 2-піримідиніл, 4- піримідиніл, 5-піримідиніл, б-піримідиніл, 2-піразиніл, З-піразиніл, 5-піразиніл, б-піразиніл, 2- тіазоліл, 4-тіазоліл або 5-тіазоліл.

Як приклад, а не обмеження, гетероцикли зі зв'язком при атомі азоту можуть бути зв'язані в положенні 1 азиридину, азетидину, піролу, піролідину, 2-піроліну, З-піроліну, імідазолу, імідазолідину, 2-імідазоліну, З-імідазоліну, піразолу, піразоліну, 2-піразоліну, З-піразоліну, піперидину, піперазину, індолу, індоліну або 1Н-індазолу; у положенні 2 ізоїндолу або ізоїндоліну; у положенні 4 морфоліну і у положенні 9 карбазолу або В-карболіну. Проте, звичніше гетероцикли зі зв'язком при атомі азоту включають 1-азиридил, 1-азетедил, 1-піроліл, 1-імідазоліл, 1-піразоліл і 1-піперидиніл.

Крім особливо обговорених випадків, термін "карбоцикл" належить до насиченої або ненасиченої неароматичної моноциклічної, біциклічної або поліциклічної системи, що має від З до 14 кільцевих атомів (і всі комбінації й субкомбінації діапазонів і конкретних кількостей атомів вуглецю в ньому), причому всі кільцеві атоми є атомами вуглецю. Моноциклічні карбоцикли переважно мають 3-6 кільцевих атомів, проте, переважніше 5 або 6 кільцевих атомів. Біциклічні карбоцикли переважно мають 7-12 кільцевих атомів, наприклад, з розташуванням у вигляді біцикло ЦІ4,51, (5,51, 5,6) або 6,6) системи, або 9 або 10 кільцевих атомів з розташуванням у вигляді І5,б| або 1І|6,б| системи. Термін "карбоцикл" включає, наприклад, моноциклічне карбоциклічне кільце, злите з арильним кільцем (наприклад, моноциклічне карбоциклічне кільце, злите з бензольним кільцем). Переважно, карбоцикли мають 3-8 кільцевих атомів вуглецю.

Карбоциклічні групи, окремо або у вигляді частини іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені, наприклад, однією або більше групами, переважно 1 або 2 групами (і будь-якими додатковими замісниками, що вибираються з галогену), які включають, але без обмеження, - галоген, -С1-Св алкіл, -Со-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -0О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(О)В8", -ОС(О)В8" -С(О)0ОВ8", -«С(О)МН», -Ф(О)МНА", -С(О)М(А)2, -«МНО(О)В", -

ЗА", -ЗОзіВ", -5(0)28", -5(0)А", -ОН, -0, -Мз, -МНег, -МН(ВА"), -М(А")2 ї -СМ, де кожний ЕК" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -Се-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу, і де вказані групи -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О- (С2-Св алкініл)у і -арил можуть бути необов'язково додатково заміщені одним або більше замісниками, що включають, але без обмеження, -С1-Св алкіл, -Со-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, - бо галоген, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(0)8", -ОС(О)В", -

С(ФООВ", -С(О)МН», -«С(О)МНА", -С(О)М(А І», -«МНО(О)В", -58"7, -5О38"7, -5(0)28", -ХО)В8", -ОН, -

Мз, -МН», -МН(В"), -М(А)» ії -СМ, де кожний В" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу.

Приклади моноциклічних карбоциклічних замісників включають -циклопропіл, -циклобутил, - циклопентил, -1-циклопент-1-еніл, -1-циклопент-2-еніл, -1-циклопент-З-еніл, циклогексил, -1- циклогекс-1-еніл, -1-циклогеко-2-еніл, -1-циклогексо-З-еніл, циклогептил, -циклооктил, -1,3- циклогексадієніл, -1,4-циклогексадієніл, -1,3-циклогептадієніл, -1,3,5-циклогептатриєніл |і -циклооктадієніл. "Карбоцикло", окремо або у вигляді частини іншої групи, належить до необов'язково заміщеної карбоциклічної групи, визначеної вище, яка є двовалентною (тобто такої, що виникає при віддаленні двох атомів водню від того самого або двох різні атомів вуглецю вихідної карбоциклічної кільцевої системи).

Коли будь-яка змінна зустрічається більше одного разу в будь-якій складовій або в будь-якій формулі, її визначення в кожному випадку не залежить від її визначення в кожному іншому випадку. Комбінації замісників і/або змінних припустимі, тільки якщо такі комбінації дають у результаті стабільні сполуки.

Якщо в контексті не обговорене інше, тире (-) позначає місце приєднання бічної молекули.

Відповідно, термін «-(С1-Св алкілен)арил" або «-С1-Св алкілен(арил)» належить до визначеного в даному документі Сі-Св алкіленового радикала, причому алкіленовий радикал приєднаний до бічної молекули при будь-якому з атомів вуглецю алкіленового радикала, і один з атомів водню, зв'язаний з атомом вуглецю алкіленового радикала, заміщений арильним радикалом, визначеним у даному документі.

Коли конкретна група є "заміщеною", ця група може мати один або більше замісників, переважно від одного до п'яти замісників, більш переважно, від одного до трьох замісників, найбільше переважно, від одного до двох замісників, що незалежно вибираються з переліку замісників. Однак група може, як правило, мати будь-яку кількість замісників, що вибираються з галогену. Групи, що є заміщеними, таким чином, вказуються.

Передбачається, що визначення будь-якого замісника або змінної в конкретному положенні в молекулі не залежить від його визначень ще де-небудь у цій молекулі. Розуміється, що

Зо замісники або набори замісників у сполуках цього винаходу можуть бути вибрані фахівцем із середнім рівнем компетентності в даній галузі техніки для забезпечення сполуки, які є хімічно стабільними, і які можна легко синтезувати за допомогою методів, відомих у даній галузі техніки, а також тих способів, які в даному документі викладені.

Захисні групи в даному документі належать до груп, які вибірково блокують, або тимчасово, або постійно, один реакційноздатний сайт у багатофункціональній сполуці. Придатні захисні групи для гідроксигруп для використання в даному винаході є фармацевтично прийнятними й можуть потребувати або можуть не потребувати відщіплення від вихідної сполуки після введення суб'єктові для того, щоб сполука була активною. Відщіплення відбувається завдяки нормальному метаболічному процесу в організмі. Захисні групи для гідроксигруп добре відомі в даній галузі техніки, див. документ Ргоїесіїме сгоирв5 іп Огдапіс зупіпевзіз Бу Т. МУ. сгеепе апа

Р.С.М. Мушців (Чопп УМієу 5 боп5, З Еййіоп), який включений сюди повністю як посилання, і включають, наприклад, захисні групи, що утворюють простий ефір (наприклад, алкілові ефіри і силілові ефіри, що включають, наприклад, діалкілсиліловий ефір, триалкілсиліловий ефір, діалкілалкоксисиліловий ефір), складний ефір, карбонат, карбамати, сульфонат і фосфат.

Приклади захисних групи для гідроксигруп включають, але без обмеження, групи, що утворюють метиловий ефір, метоксиметиловий ефір, метилтіометиловий ефір, (фенілдиметилсиліл)уметоксиметиловий ефір, бензилоксиметиловий ефір, пара- метоксибензилоксиметиловий ефір, пара-нітробензилоксиметиловий ефір, орто- нітробензилоксиметиловий ефір, (4-метоксифенокси)метиловий ефір, гваяколметиловий ефір, трет-бутоксиметиловий ефір, 4-пентенілоксиметиловий ефір, силоксиметиловий ефір, 2- метоксіетоксиметиловий ефір, 2,2,2-трихлоретоксиметиловий ефір, біс(2-хлоретокси)метиловий ефір, 2-«триметилсиліл)етоксиметиловий ефір, ментоксиметиловий ефір, тетрагідропіраніловий ефір, 1-метоксициклогексиловий ефір, 4-метокситетрагідротіопіраніловий ефір, 4- метокситетрагідротіопіраніловий ефір З, з-діоксид, 1-К2-хлор-4-метил)феніл|)|-4- метоксипіперидин-4-іловий ефір, 1-(2-фторфеніл)-4-метоксипіперидин-4-іловий ефір, 1,4- діоксан-2-іловий ефір, тетрагідрофураніловий ефір, тетрагідротіофураніловий ефір; заміщені етилові ефіри, такі як 1-етоксієтиловий ефір, 1-(2-хлоретоксі)детиловий ефір, 1-(2- (триметилсиліл)етоксі|)етиловий ефір, 1-метил-1-метоксіетиловий ефір, 1-метил-1- бензилоксіетиловий ефір, 1-метил-1-бензилокси-2-фторетиловий ефір, 1-метил-1- бо феноксіетиловий ефір, 2-триметилсиліловий ефір, трет-бутиловий ефір, аліловий ефір,

пропаргілові ефіри, пара-хлорфеніловий ефір, пара-метоксифеніловий ефір, бензиловий ефір, пара-метоксибензиловий ефір, 3,4-диметоксибензиловий ефір, триметилсиліловий ефір, триетилсиліловий ефір, трипропілсиліловий ефір, диметилізопропілсиліловий ефір, діетилізопропілсиліловий ефір, диметилгексилсиліловий ефір, трелбутилдиметилсиліловий ефір, дифенілметилсиліловий ефір, ефір бензоїлмурашиної кислоти, ефір оцтової кислоти, ефір хлороцтової кислоти, ефір дихлороцтової кислоти, ефір трихлороцтової кислоти, ефір трифтороцтової кислоти, ефір метоксіоцтової кислоти, ефір трифенілметоксіоцтової кислоти, ефір фенілоцтової кислоти, ефір бензойної кислоти, алкілметилкарбонат, алкіл-9- флуоренілметилкарбонат, алкілетилкарбонат, алкіл-2,2,2-трихлоретилкарбонат, 1,1-диметил- 2,2,2-трихлоретилкарбонат, алкілсульфонат, метансульфонат, бензилсульфонат, тозилат, метиленацеталь, етиліденацеталь і трет-бутилметиліденкеталь. Переважні захисні групи представлені формулами -Не, -5(Ве)(Не(Нг), -С(0)На, -С(0)0Нг, -С(О)МН(Нг), -5(0)2Н88, -

З(О)2ОН, -Р(ІФОХОН)» і -Р(ФХОН)ОНУ, де Ваг являє собою -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -С1-Сго алкілені(карбоцикл), -Сг-Сго алкенілен(карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(карбоцикл), -

Св-Сто арил, -С1-Сго алкілен(арил), -С2-Сго алкенілен(арил), -С2-Сго алкінілен(арил), -С1-С2о алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл), де вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові та алкініленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої молекули, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з АТ, вказані карбоциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої молекули, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2, вказані арильні радикали, окремо або у вигляді частини іншої молекули, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ, і вказані гетероциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої молекули, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4. А1, А2, АЗ і А4 мають визначені в даному документі значення. р. Кон'югат антитіло-лікарський засіб

Описані в даному документі способи включають застосування сполуки кон'югата антитіло- лікарський засіб у комбінованій терапії для лікування НІ. Сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб для застосування в даному винаході включає антитіло проти СОЗО, тобто антитіло, яке

Зо специфічно зв'язується з СЮОЗО, зв'язане зі складовою у вигляді лікарського засобу. Складовою у вигляді лікарського засобу є лікарський засіб типу ауристатину, який, як було встановлено, перешкоджає динаміці мікротрубочок і ядерному та клітинному діленню і має протиракову активність. Ауристатини даного винаходу зв'язуються з тубуліном і виявляють цитотоксичний або цитостатичний ефект на лінію клітин НІ, наприклад, лінію клітин І 540су. У деяких варіантах здійснення даного винаходу лікарський засіб ауристатин кон'югований з антитілом проти СОЗО за допомогою лінкера, який є таким, що розщеплюється у внутрішньоклітинних умовах так, що розщеплення лінкера призводить до вивільнення сполуки ауристатину від антитіла у внутрішньоклітинному оточенні. У вже інших варіантах здійснення одиниця лінкера є такою, що не розщеплюється, і лікарський засіб вивільняється за допомогою деградації антитіла.

Існує ряд різних аналізів, які можна використовувати для визначення того, чи виявляє ауристатин або отриманий кон'югат антитіло-лікарський засіб цитостатичний або цитотоксичний ефект на лінію клітин НІ. В одному прикладі для визначення того, чи виявляє ауристатин або отриманий кон'югат антитіло-лікарський засіб цитотоксичний або цитостатичний ефект на лінію клітин НІ, використовують аналіз включення тимідину. Наприклад, клітини НІ. при щільності 5000 клітин/ямку 96-ямкового планшета культивують протягом 72-годинного періоду часу й піддають впливу 0,5 мкКі ЗН-тимідину протягом завершальних 8 годин 72-годинного періоду часу, і включення ЗН-тимідину в клітини культури вимірюють у присутності або під час відсутності ауристатину або кон'югата антитіло-лікарський засіб. Ауристатин або отриманий кон'югат антитіло-лікарський засіб мають цитостатичний або цитотоксичний ефект на лінію клітин НІ, якщо клітини культури характеризуються зменшеним включенням ЗН-тимідину у порівнянні з клітинами тієї ж лінії клітин, підданими культивуванню в тих самих умовах, але, що не приводяться в контакт із ауристатином або кон'югатом антитіло-лікарський засіб.

Для визначення цитотоксичності можна визначати некроз або апоптоз (запрограмовану загибель клітин). Некроз зазвичай супроводжується збільшенням проникності плазматичної мембрани, розбуханням клітини й розривом плазматичної мембрани. Апоптоз зазвичай характеризується утворенням мембранних везикул, конденсацією цитоплазми й активацією ендогенних ендонуклеаз. Визначення будь-якого із цих ефектів на клітини НІ. вказує на те, що ауристатин або кон'югат антитіло-лікарський засіб застосовний для лікування або попередження Ні...

В іншому прикладі для визначення того, чи виявляє ауристатин або отриманий кон'югат антитіло-лікарський засіб цитостатичний або цитотоксичний ефект на лінію клітин НІ, визначають життєздатність клітин шляхом визначення впровадження в клітину барвника, такого як нейтральний червоний, трипановий синій або А АМАВ'""М синій (див., наприклад, Раде еї аї., 1993, Іпф. У. ої Опсоіоду 3: 473-476). У такому аналізі клітини інкубують у середовищах, що містять барвник, клітини відмивають, і спектрофотометрично визначають барвник, який залишається, що є відображенням впровадження барвника в клітину. Для визначення цитотоксичності можна також використовувати білокзв'язувальний барвник сульфородамін В (ЗАВ) (5Кепйап еї аї., 1990, 9. Май). Сапсег Іпві. 82: 1107-1112). Переважні кон'югати антитіло- лікарський засіб включають кон'югати зі значенням ІСво (що визначається як концентрація мАВ, яка дає 50 95 загибель клітин), що складає менше 1000 нг/мл, переважно менше 500 нг/мл, більш переважно, менше 100 нг/мл, найбільш переважно, навіть менше 50 нг/мл або навіть менше 10 нг/мл на лінії клітин лімфоми Ходжкіна, наприклад, лінії клітин І 540су.

Способи визначення того, чи зв'язується сполука з тубуліном, відомі в даній галузі техніки.

Див., наприклад, МиПек єї аїЇ., Апаі. Спет. 2006, 78, 4390-4397; Натеї! єї аї., МоїІесшіаг

Рпагтасоїоду, 1995, 47: 965-976; і Натеї еї а!., Те доштаї ої Віоіодіса! Спетівігу, 1990, 265: 17141-17149. Для цілей даного винаходу можна визначати відносну спорідненість сполуки з тубуліном. Переважні ауристатини даного винаходу зв'язуються з тубуліном зі спорідненістю, що знаходиться у діапазоні від в 10 разів меншого (більш слабкого) спорідненості зв'язування

ММАЄЕ з тубуліном до в 10 разів, 20 разів або навіть 100 разів більшого (більш сильного) спорідненості зв'язування ММАЕ з тубуліном.

Е. Гемцитабін

Деякі способи даного винаходу включають введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і гемцитабіну для лікування лімфоми Ходжкіна.

Гемцитабін, 4-аміно-1-К2В8, 48, 58)-3,3-дифтор-4-гідрокси-5-(гідроксиметил)оксолан-2- іл|Іпіримідин-2-он, у даний час продається під маркою СЕМ2АВ'"М Її (Шу апа Сотрапу.

Гемцитабін, аналог цитарабіну, є антиметаболітом піримідину, який, як встановлено, демонструє широкий спектр активності при НІ.

Даним винаходом охоплюється комбінована терапія з використанням сполуки кон'югата

Ко) антитіло-лікарський засіб, гемцитабіну й необов'язково одного або більше додаткових агентів, наприклад, протиракових засобів, що включають хіміотерапевтічні засоби. Наприклад, один або більше із вінорелбіну, дексаметазону, цисплатину й доксорубіцину, у тому числі пегільованого ліпосомального доксорубіцину, можна вводити як частину комбінованої терапії (наприклад, схеми ЗМО). У деяких варіантах здійснення, однак, гемцитабін буде єдиним хіміотерапевтичним засобом, що вводиться як частина комбінованої терапії з використанням сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб. Наприклад, у деяких варіантах здійснення, під час одного або більше циклів терапії, гемцитабін буде єдиним хіміотерапевтичним засобом, що вводиться як частина комбінованої терапії з використанням сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб. У деяких варіантах здійснення гемцитабін буде єдиним протираковим засобом, що вводиться як частина комбінованої терапії з використанням сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб. У деяких варіантах здійснення доксорубіцин, або конкретніше пегільований ліпосомальний доксорубіцин, буде, зокрема, виключений з комбінованої терапії. У деяких варіантах здійснення вінорелбін і доксорубіцин, або вінорелбін і пегільований ліпосомальний доксорубіцин, буде виключений з комбінованої терапії.

Е. Терапія з використанням доксорубіцину, блеоміцину, вінбластину й дакарбазину

Способи даного винаходу включають призначення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і схеми хіміотерапевтичного лікування, що включає доксорубіцин, блеоміцин, вінбластин і дакарбазин, як комбінованої терапії для лікування лімфоми Ходжкіна. У даний час доксорубіцин, блеоміцин, вінбластин і дакарбазин вводять разом у схемі хіміотерапевтичного лікування, що називається АВМО.

У даний час схема хіміотерапевтичного лікування АВМО вважається стандартним лікуванням у терапії НІ першого ряду. Схему хіміотерапевтичного лікування АВМО зазвичай призначають пацієнтам кожні два тижні в циклі лікування, що складає чотири тижні. Зазвичай в день 1 і 15 проміжку часу, що складає чотири тижні, пацієнтів піддають лікуванню 25 мг/м? доксорубіцину, 10 Е/м2 блеоміцину, 6 мг/м? вінбластину і 375 мг/м? дакарбазину.

Даним винаходом охоплюється комбінована терапія з використанням сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, доксорубіцину, блеоміцину, вінбластину й дакарбазину (наприклад, схеми АВМО) і необов'язково одного або більше додаткових агентів, наприклад, протиракових засобів, що включають хіміотерапевтічні засоби. У деяких варіантах здійснення, однак, 60 доксорубіцин, блеоміцин, вінбластин і дакарбазин будуть єдиними хіміотерапевтичними засобами, що вводяться як частина комбінованої терапії з використанням сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб. Наприклад, у деяких варіантах здійснення, під час одного або більше циклів терапії схема АВМО буде єдиною схемою хіміотерапевтичного лікування, що призначається як частина комбінованої терапії з використанням сполуки кон'югата антитіло- лікарський засіб. У деяких варіантах здійснення схема АВМО буде єдиною схемою протиракового лікування, що призначається як частина комбінованої терапії з використанням сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб. У деяких варіантах здійснення доксорубіцин буде, зокрема, виключений з комбінованої терапії, і хіміотерапевтічні агенти будуть включати блеоміцин, вінбластин і дакарбазин. о. Синергізм

У переважних варіантах здійснення даного винаходу терапія з використанням сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і хіміотерапевтичного засобу (засобів) забезпечує синергетичний ефект при лікуванні лімфоми Ходжкіна у пацієнта. Використовуваний у даному документі термін "синергізм" або "синергетичний ефект" при використанні у зв'язку з описом ефективності комбінації агентів означає будь-який обумовлений ефект комбінації, який перевищує ефект, який передбачений на основі суми ефектів індивідуальних агентів.

Відповідно, даний винахід включає варіанти здійснення, в яких суб'єкти, піддані лікуванню як сполуками кон'югата антитіло-лікарський засіб, так і хіміотерапевтичним засобом (засобами), мають значно кращі результати лікування, ніж суб'єкти, піддані лікуванню тільки сполукою кон'югата антитіло-лікарський засіб або тільки хіміотерапевтичним засобом (засобами), із призначенням тих самих схем введення й дозування. Даний винахід включає варіанти здійснення, в яких суб'єкти мають кращі результати лікування, ніж результати, які могли б очікуватися на основі суми ефектів лікування тільки сполукою кон'югата антитіло-лікарський засіб і тільки схеми хіміотерапевтичного лікування, із призначенням тих самих схем введення й дозування.

Способи визначення такого синергізму відомі в даній галузі техніки. В одному прикладі сингенні (однієї і тієї ж генної лінії пухлини одержують від донорних тварин, піддають дезагрегації, визначенню кількості та ін'єктгують назад сингенним (однієї і тієї ж генної лінії) мишам-хазяїнам. Протиракові комбінації зазвичай потім ін'єктують у деякі більш пізні моменти

Зо (момент) часу, за допомогою або внутрішньочеревинного, внутрішньовенного шляху введення, або перорального шляху введення, і визначають швидкості росту пухлин і/або виживання в порівнянні з не підданими лікуванню контролями й контролями, підданими впливу тільки однієї з терапій. Швидкості росту зазвичай визначають для пухлин, що ростуть у передній бічній стороні тварини, причому діаметри, перпендикулярні горизонтальному розміру пухлини, переводять в оцінку загальної маси й об'єму пухлини. Потім порівнюють час, необхідний для досягнення заданої маси (наприклад, час, необхідний для трикратного збільшення пухлини, або час, необхідний для чотириразового збільшення пухлини), з часом, необхідним для рівного збільшення пухлини у контрольних тварин. Якщо час, необхідний для досягнення заданої маси, для тварини, підданої лікуванню комбінованою терапією, перевищує величину, отриману сумуванням часу, необхідного для досягнення заданої маси, для тварини, підданої лікуванню терапією "А", і для тварини, підданої лікуванню терапією "В", (тобто окремо кожною терапією), можна сказати, що комбінована терапія забезпечує синергетичний ефект. В іншому прикладі час, необхідий для досягнення заданої маси, для тварини, підданої лікуванню комбінованою терапією, може не перевищувати величину, отриману сумуванням часу, необхідного для досягнення заданої маси, для тварини, підданої лікуванню терапією "А", і для тварини, підданої лікуванню терапією "В"; однак інший обумовлений ефект комбінації, який перевищує ефект, який передбачений на основі суми ефектів індивідуальних агентів, є адекватним для ідентифікації/визначення комбінованої терапії як синергетичної. Наприклад, якщо кількість тривалих відповідних реакцій для тварин, підданих лікуванню комбінованою терапією, перевищує суму кількості тривалих відповідних реакцій у кожній групі лікування окремо, комбінована терапія забезпечує синергетичний ефект. Тривалу відповідну реакцію (ОК) визначають як відсутність пальпованої пухлини у тварини.

Н. Введення (призначення)

Кон'югат антитіло-лікарський засіб і гемцитабін або кон'югат антитіло-лікарський засіб і схему АВМО вводять таким чином, щоб вони забезпечували синергетичний ефект при лікуванні

НІ. у пацієнта. Введення може бути здійснене будь-яким придатним способом за умови, що призначення забезпечує необхідний терапевтичний ефект, тобто синергізм. У переважних варіантах здійснення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і гемцитабін або сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і схему АВМО вводять під час того самого циклу терапії, 60 наприклад, під час одного циклу терапії, наприклад, періоду часу, що становить три або чотири тижні, як сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, так і заданий хіміотерапевтичний засіб(ісоби) вводять суб'єктові У деяких варіантах здійснення даного винаходу введення сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб буде здійснене у такий час, що вона буде сенсибілізувати ракові клітини до лікування гемцитабіном або схемою АВМО, тобто послідовно, наприклад, безпосередньо перед хіміотерапевтичним лікуванням, наприклад, менше ніж за 2 години до хіміотерапевтичного лікування.

Доза сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, що вводиться пацієнтові з НІ, буде також залежати від частоти введення. Даним винаходом передбачається доставка сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб тільки під час циклу лікування або за допомогою дробової доставки.

Даний винахід включає варіанти здійснення, в яких сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб буде вводитися в діапазоні доз, що становить від 0,1 мг/кг до 2,7 мг/кг ваги тіла суб'єкта в кожній дозі, від 0,2 мг/кг до 1,8 мг/кг ваги тіла суб'єкта в кожній дозі, від 0,2 мг/кг до 1,2 мг/кг ваги тіла суб'єкта в кожній дозі, від 0,4 мг/кг до 1 мг/кг ваги тіла суб'єкта в кожній дозі, від 1 мг/кг до 1,5 мг/кг ваги тіла суб'єкта в кожній дозі й від 0,5 мг/кг до 1 мг/кг ваги тіла суб'єкта в кожній дозі.

Даним винаходом охоплюються інші діапазони, якщо вони приводять до необхідного результату.

Даний винахід включає схеми лікування, в яких загальна доза сполуки кон'югата антитіло- лікарський засіб, що вводиться пацієнтові з НІ, буде становити, наприклад, від 0,1 мг/кг до 5 мг/кг, від 0,1 мг/кг до 4 мг/кг, від 0,1 мг/кг до 3,2 мг/кг або від 0,1 мг/кг до 2,7 мг/кг ваги тіла суб'єкта протягом циклу лікування, наприклад, періоду часу, що становить З або 4 тижні. У деяких варіантах здійснення загальна доза сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, що вводиться пацієнтові з НІ, буде становити, наприклад, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 5 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 4 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до 3,2 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг або навіть від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно З мг/кг протягом циклу лікування, наприклад, періоду часу, що становить З або 4 тижні. У деяких варіантах здійснення доза буде становити приблизно 0,6 мг/кг, приблизно 0,7 мг/кг, приблизно 0,8 мг/кг, приблизно 0,9 мг/кг, приблизно 1,0 мг/кг, приблизно 1,1 мг/кг, приблизно 1,2 мг/кг, приблизно 1,3 мг/кг, приблизно 1,4 мг/кг, приблизно 1,5 мг/кг, приблизно 1,6 мг/кг, приблизно 1,7 мг/кг, приблизно 1,8 мг/кг, приблизно 1,9 мг/кг, приблизно 2 мг/кг, приблизно 2,1 мг/кг, приблизно

Ко) 2,2 мг/кг, приблизно 2,3 мг/кг, приблизно 2,4 мг/кг, приблизно 2,5 мг/кг, приблизно 2,6 мг/кг, приблизно 2,7 мг/кг, приблизно 2,8 мг/кг, приблизно 2,9 мг/кг, приблизно З мг/кг, приблизно 3,1 мг/кг, приблизно 3,2 мг/кг, приблизно 3,3 мг/кг, приблизно 3,4 мг/кг, приблизно 3,5 мг/кг, приблизно 3,6 мг/кг, приблизно 3,7 мг/кг або приблизно 3,8 мг/кг ваги тіла суб'єкта протягом циклу лікування, наприклад, періоду часу, що становить 3 або 4 тижні. Даним винаходом передбачається введення лікарського засобу протягом одного або більше циклів лікування, наприклад, 1, 2, 3, 4, 5, 6 або більше циклів лікування. У деяких варіантах здійснення між одним або більше циклами лікування будуть періоди спокою. Наприклад, у деяких варіантах здійснення період спокою буде між другим і третім циклом лікування, але не між першим і другим циклом лікування. В іншому варіанті здійснення період спокою міг би бути між першим і другим циклом лікування, але не між другим і третім циклом лікування. Схеми введення доз включають, наприклад, введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб один раз під час схеми лікування, наприклад, у день 1 21-денного циклу, двічі під час циклу лікування, наприклад, у дні 1 і 15 28-денного циклу й тричі під час циклу лікування, наприклад, у дні 1, 8 і 15 28-денного циклу. Даним винаходом охоплюються інші схеми введення доз.

Даний винахід включає схеми лікування, в яких сполуку кон'югата антитіло-лікарський засіб вводять один раз під час циклу лікування, наприклад, періоду часу, що становить З або 4 тижні.

Наприклад, у деяких варіантах здійснення кон'югат антитіло-лікарський засіб будуть вводити на третій тиждень циклу лікування, що становить З або 4 тижні, наприклад, у день 21 циклу, що становить три або чотири тижні. У деяких варіантах здійснення кон'югат антитіло-лікарський засіб будуть вводити в день 1 циклу лікування, що становить З або 4 тижні, або будь-який інший день циклу лікування, що становить три або чотири тижні. У деяких таких варіантах здійснення доза сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, що вводиться пацієнтові з НІ, буде, як правило, становити, наприклад, від 0,1 мг/кг до 5 мг/кг ваги тіла суб'єкта протягом циклу лікування, наприклад, періоду часу, що становить З або 4 тижні. Конкретніше, доза буде становити від 0,1 мг/кг до 4 мг/кг, від 0,1 мг/кг до 3,2 мг/кг, від 0,1 мг/кг до 2,7 мг/кг, від 1 мг/кг до 2,7 мг/кг, від 1,5 мг/кг до 2,7 мг/кг або від 1,5 мг/кг до 2 мг/кг ваги тіла суб'єкта протягом циклу лікування, наприклад, періоду часу, що становить З або 4 тижні. У деяких варіантах здійснення загальна доза сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, що вводиться пацієнтові з НІ, буде становити, наприклад, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 5 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до 60 приблизно 4 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до 3,2 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг або навіть від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно З мг/кг протягом циклу лікування, наприклад, періоду часу, що становить З або 4 тижні. У деяких варіантах здійснення доза буде становити приблизно 0,6 мг/кг, приблизно 0,7 мг/кг, приблизно 0,8 мг/кг, приблизно 0,9 мг/кг, приблизно 1,0 мг/кг, приблизно 1,1 мг/кг, приблизно 1,2 мг/кг, приблизно 1,3 мг/кг, приблизно 1,4 мг/кг, приблизно 1,5 мг/кг, приблизно 1,6 мг/кг, приблизно 1,7 мг/кг, приблизно 1,8 мг/кг, приблизно 1,9 мг/кг, приблизно 2 мг/кг, приблизно 2,1 мг/кг, приблизно 2,2 мг/кг, приблизно 2,3 мг/кг, приблизно 2,4 мг/кг, приблизно 2,5 мг/кг, приблизно 2,6 мг/кг, приблизно 2,7 мг/кг, приблизно 2,8 мг/кг, приблизно 2,9 мг/кг, приблизно З мг/кг, приблизно 3,1 мг/кг, приблизно 3,2 мг/кг, приблизно 3,3 мг/кг, приблизно 3,4 мг/кг, приблизно 3,5 мг/кг, приблизно 3,6 мг/кг, приблизно 3,7 мг/кг або приблизно 3,8 мг/кг ваги тіла суб'єкта протягом циклу лікування.

В інших варіантах здійснення сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб буде вводитися більше одного разу під час циклу лікування. Наприклад, у деяких варіантах здійснення сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб буде вводитися раз на тиждень протягом трьох тижнів, що ідуть один за одним, у циклі лікування, що становить З або 4 тижні. Наприклад, у деяких варіантах здійснення сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб буде вводитися в дні 1, 8 і 15 кожного циклу лікування, що становить 28 днів. У деяких таких варіантах здійснення доза сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, що вводиться пацієнтові з НІ, може, наприклад, становити від 0,1 мг/кг до 5 мг/кг, від 0,1 мг/кг до 4 мг/кг, від 0,1 мг/кг до 3,2 мг/кг або від 0,1 мг/кг до 2,7 мг/кг ваги тіла суб'єкта протягом циклу лікування. У деяких варіантах здійснення загальна доза сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, що вводиться пацієнтові з Ні, буде становити, наприклад, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 5 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 4 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до 3,2 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг або навіть від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно З мг/кг протягом циклу лікування. У деяких варіантах здійснення доза буде становити приблизно 0,6 мг/кг, приблизно 0,7 мг/кг, приблизно 0,8 мг/кг, приблизно 0,9 мг/кг, приблизно 1,0 мг/кг, приблизно 1,1 мг/кг, приблизно 1,2 мг/кг, приблизно 1,3 мг/кг, приблизно 1,4 мг/кг, приблизно 1,5 мг/кг, приблизно 1,6 мг/кг, приблизно 1,7 мг/кг, приблизно 1,8 мг/кг, приблизно 1,9 мг/кг, приблизно 2 мг/кг, приблизно 2,1 мг/кг, приблизно 2,2 мг/кг, приблизно 2,3 мг/кг, приблизно 2,4 мг/кг, приблизно 2,5 мг/кг, приблизно 2,6 мг/кг, приблизно 2,7 мг/кг, приблизно 2,8 мг/кг, приблизно 2,9 мг/кг, приблизно З мг/кг, приблизно 3,1

Ко) мг/кг, приблизно 3,2 мг/кг, приблизно 3,3 мг/кг, приблизно 3,4 мг/кг, приблизно 3,5 мг/кг, приблизно 3,6 мг/кг, приблизно 3,7 мг/кг, приблизно 3,8 мг/кг, приблизно 3,9 мг/кг або приблизно 4,0 мг/кг ваги тіла суб'єкта протягом циклу лікування. У деяких варіантах здійснення доза буде зазвичай становити від 0,1 мг/кг до 5 мг/кг ваги тіла суб'єкта, від 0,1 мг/кг до 3,2 мг/кг ваги тіла суб'єкта, навіть звичніше від 0,1 мг/кг до 2,7 мг/кг, від 0,2 мг/кг до 1,8 мг/кг, від 0,2 мг/кг до 1,2 мг/кг, від 0,2 мг/кг до 1 мг/кг, від 0,4 мг/кг до 1 мг/кг або від 0,4 мг/кг до 0,8 мг/кг ваги тіла суб'єкта в дні 1, 8 і 15 кожного 28-денного циклу. У деяких варіантах здійснення доза буде становити приблизно 0,2 мг/кг, приблизно 0,3 мг/кг, приблизно 0,4 мг/кг, приблизно 0,5 мг/кг, приблизно 0,6 мг/кг, приблизно 0,7 мг/кг, приблизно 0,8 мг/кг, приблизно 0,9 мг/кг, приблизно 1,0 мг/кг, приблизно 1,1 мг/кг, приблизно 1,2 мг/кг, приблизно 1,3 мг/кг, приблизно 1,4 мг/кг або приблизно 1,5 мг/кг ваги тіла суб'єкта в дні 1, 8 і 15 кожного 28-денного циклу.

У рівні інших варіантах здійснення сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб буде вводитися кожні два тижні в циклі лікування, що становить чотири тижні. Наприклад, у деяких варіантах здійснення сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб буде вводитися в дні 1 і 15 кожного 28-денного циклу лікування. У деяких таких варіантах здійснення доза сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, що вводиться пацієнтові з НІ, може, наприклад, становити від 0,1 мг/кг до 5 мг/кг, від 0,1 мг/кг до 4 мг/кг, від 0,1 мг/кг до 3,2 мг/кг або від 0,1 мг/кг до 2,7 мг/кг ваги тіла суб'єкта протягом циклу лікування. У деяких варіантах здійснення загальна доза сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, що вводиться пацієнтові з НІ, буде становити, наприклад, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 5 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 4

БО мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до 3,2 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг або навіть від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно З мг/кг протягом циклу лікування. У деяких варіантах здійснення доза буде становити приблизно 0,6 мг/кг, приблизно 0,7 мг/кг, приблизно 0,8 мг/кг, приблизно 0,9 мг/кг, приблизно 1,0 мг/кг, приблизно 1,1 мг/кг, приблизно 1,2 мг/кг, приблизно 1,3 мг/кг, приблизно 1,4 мг/кг, приблизно 1,5 мг/кг, приблизно 1,6 мг/кг, приблизно 1,7 мг/кг, приблизно 1,8 мг/кг, приблизно 1,9 мг/кг, приблизно 2 мг/кг, приблизно 2,1 мг/кг, приблизно 2,2 мг/кг, приблизно 2,3 мг/кг, приблизно 2,4 мг/кг, приблизно 2,5 мг/кг, приблизно 2,6 мг/кг, приблизно 2,7 мг/кг, приблизно 2,8 мг/кг, приблизно 2,9 мг/кг, приблизно З мг/кг, приблизно 3,1 мг/кг, приблизно 3,2 мг/кг, приблизно 3,3 мг/кг, приблизно 3,4 мг/кг, приблизно 3,5 мг/кг, приблизно 3,6 мг/кг, приблизно 3,7 мг/кг або приблизно 3,8 мг/кг ваги тіла суб'єкта протягом бо циклу лікування. У деяких варіантах здійснення доза сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб буде зазвичай становити від 0,1 мг/кг до 5 мг/кг ваги тіла суб'єкта, від 0,1 мг/кг до 3,2 мг/кг ваги тіла суб'єкта, звичніше від 0,1 мг/кг до 2,7 мг/кг, навіть звичніше від 0,2 мг/кг до 1,8 мг/кг, від 0,2 мг/кг до 1,2 мг/кг, від 0,2 мг/кг до 1,5 мг/кг, від 1 мг/кг до 1,5 мг/кг або від 0,5 мг/кг до 1,2 мг/кг ваги тіла суб'єкта в дні 1 ї 15 кожного 28-денного циклу. У деяких варіантах здійснення доза буде становити приблизно 0,5 мг/кг, приблизно 0,6 мг/кг, приблизно 0,7 мг/кг, приблизно 0,8 мг/кг, приблизно 0,9 мг/кг, приблизно 1,0 мг/кг, приблизно 1,1 мг/кг, приблизно 1,2 мг/кг, приблизно 1,3 мг/кг, приблизно 1,4 мг/кг, приблизно 1,5 мг/кг, приблизно 1,6 мг/кг, приблизно 1,7 мг/кг або приблизно 1,8 мг/кг ваги тіла суб'єкта в дні 1 і 15 кожного 28-денного циклу.

Кваліфікованим у даній галузі техніки фахівцям буде абсолютно очевидно, що інші дози або частоти введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, які забезпечують необхідний терапевтичний ефект, підходять для застосування в даному винаході.

Введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і гемцитабіну може здійснюватися в ті самі або різні дні за умови, що введення забезпечує необхідний терапевтичний ефект. Даний винахід включає, наприклад, варіанти здійснення, в яких гемцитабін вводять раз на тиждень протягом трьох тижнів, що ідуть один за одним, у циклі лікування, що становить чотири тижні, наприклад, у дні 1, 8 і 15 28-денного циклу. Даний винахід включає, наприклад, варіанти здійснення, в яких гемцитабін вводять два рази в циклі лікування, що становить чотири тижні, наприклад, у дні 1 ї 15 28-денного циклу. Даний винахід включає, наприклад, варіанти здійснення, в яких гемцитабін вводять два рази в циклі лікування, що становить три тижні, наприклад, у дні 1 і 8 або дні 1 і 15 21-денного циклу. У деяких варіантах здійснення даного винаходу введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і гемцитабіну буде здійснюватися в ті самі дні, наприклад, у дні 1, 8 і 15 циклу, що становить чотири тижні, або дні 1 і 15 циклу, що становить чотири тижні. У деяких варіантах здійснення даного винаходу введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і гемцитабіну буде здійснюватися в ті самі і/або різні дні, наприклад, кон'югат антитіло-лікарський засіб буде вводитися в день 1 21-денного циклу, а гемцитабін буде вводитися в дні 1 і 8 або дні 1 ії 15 21-денного циклу. У деяких варіантах здійснення сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб і гемцитабін будуть вводитися в ті самі дні, і гемцитабін буде вводитися після завершення введення кон'югата антитіло-лікарський засіб, наприклад, гемцитабін буде вводитися менше ніж через 2 години після введення кон'югата антитіло-лікарський засіб, наприклад, через 30 хвилин після введення кон'югата антитіло-лікарський засіб. Даним винаходом охоплюються альтернативні схеми лікування, якщо вони призводять до необхідного результату.

У деяких варіантах здійснення гемцитабін будуть призначати на рівнях, у цей час запропонованих у даній галузі для лікування НІ, або на більш низьких або більш високих рівнях, ніж рівні, у цей час запропоновані в даній галузі для лікування НІ, за умови, що така доза забезпечує терапевтичний ефект. Варіанти здійснення даного винаходу включають, наприклад, варіанти, в яких схему лікування гемцитабіном призначають приблизно в МТО, максимальній стерпній дозі. Варіанти здійснення даного винаходу включають варіанти, в яких гемцитабін вводять у діапазоні доз, що становить від приблизно 100 мг/м? до приблизно 2000 мг/м, від приблизно 500 мг/м? до приблизно 1500 мг/м", від приблизно 500 мг/м? до приблизно 1250 мг/м? або від приблизно 750 мг/м? до приблизно 1250 мг/м? на кожне введення. В особливо переважних варіантах здійснення гемцитабін вводиться в діапазоні доз, що становить від приблизно 750 мг/м2 до приблизно 1250 мг/ме на кожне введення або від приблизно 1000 мг/ме до приблизно 1250 мг/м на кожне введення. Наприклад, у деяких варіантах здійснення гемцитабін буде вводитися в діапазоні доз, що становить від приблизно 750 мг/м до приблизно 1250 мг/м2 або від приблизно 1000 мг/ме до приблизно 1250 мг/м, у дні 1, 8 і 15 28-денного циклу лікування. У деяких варіантах здійснення гемцитабін буде вводитися в діапазоні доз, що становить від приблизно 750 мг/м до приблизно 1250 мг/м або від приблизно 1000 мг/м до приблизно 1250 мг/м, у дні 1 і 15 28-денного циклу лікування. У деяких варіантах здійснення

БО гемцитабін буде вводитися в діапазоні доз, що становить від приблизно 750 мг/м? до приблизно 1250 мг/м? або від приблизно 1000 мг/м? до приблизно 1250 мг/м", у дні 1 і 8 або дні 1 і 15 21- денного циклу лікування. Даним винаходом передбачається введення гемцитабіну протягом одного або більше циклів лікування, наприклад, 1, 2, 3, 4, 5, 6 або більше циклів лікування.

Варіанти здійснення даного винаходу включають варіанти, в яких гемцитабін вводять за допомогою внутрішньовенної інфузії протягом 30 хвилин. У деяких варіантах здійснення доставку приблизно 1000 мг/м здійснюють за допомогою внутрішньовенної інфузії протягом 30 хвилин у дні 1, 8 або 15 кожного 28-денного циклу лікування. Буде зрозуміло, що кожний із вказаних у даному документі діапазонів доз для лікування гемцитабіном можна скомбінувати з кожним із вказаних у даному документі діапазонів доз для лікування сполукою кон'югата антитіло-лікарський засіб за умови, що призначення забезпечує необхідний терапевтичний ефект, тобто синергізм.

У деяких особливо переважних прикладах даного винаходу введення синергетичної кількості терапевтичних засобів включає введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб у діапазоні загальної дози, що становить від приблизно 0,5 мг/кг до приблизно 5 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 5 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 0,8 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 1 мг/кг до приблизно 5 мг/кг, від приблизно 1 мг/кг до приблизно 4 мг/кг, від приблизно 1 мг/кг до приблизно 3,5 мг/кг, від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно 3,5 мг/кг або навіть від приблизно 1,8 мг/кг до приблизно 2,5 мг/кг протягом 21- або 28-денного циклу, незалежно від схеми введення доз, у комбінації із введенням гемцитабіну в стандартних схемах введення доз, відомих у даній галузі техніки, наприклад, від приблизно 800 мг/м2 до приблизно 1500 мг/м2 на кожне введення гемцитабіну під час циклу лікування, переважно від приблизно 1000 мг/м до приблизно 1250 мг/м? на кожне введення гемцитабіну під час циклу лікування (наприклад, 1-3 раз під час 21- або 28-денного циклу лікування).

У деяких особливо переважних прикладах даного винаходу введення синергетичної кількості терапевтичних засобів включає введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб один раз під час циклу лікування (наприклад, 21- або 28-денного циклу лікування) у діапазоні, що становить від приблизно 0,5 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 2 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 1 мг/кг, від приблизно 0,8 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 0,8 мг/кг до приблизно 2 мг/кг, від приблизно 1 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг або навіть переважніше від приблизно 1,0 мг/кг до приблизно 2 мг/кг або від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно 2 мг/кг ваги тіла суб'єкта, у комбінації із введенням гемцитабіну в стандартних схемах введення доз, відомих у даній галузі техніки, наприклад, від приблизно 800 мг/м? до приблизно 1500 мг/м? на кожне введення гемцитабіну під час циклу лікування, переважно від приблизно 1000 мг/м? до приблизно 1250 мг/м? на кожне введення гемцитабіну під час циклу лікування (наприклад, 1-3 раз під час циклу лікування). Наприклад, в одному варіанті здійснення введення синергетичної кількості терапевтичних засобів включає

Зо введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб один раз під час З-тижневого циклу лікування (наприклад, у день 1 21-денного циклу лікування) у діапазоні, що становить від приблизно 0,5 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 0,8 мг/кг до приблизно 2 мг/кг, від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг або від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно 2 мг/кг ваги тіла суб'єкта, у комбінації із введенням гемцитабіну в дні 1 і 8 або дні 1 і 15 21-денного циклу лікування в діапазоні, що становить від приблизно 800 мг/м до приблизно 1500 мг/м-, переважно від приблизно 1000 мг/м до приблизно 1250 мг/м.

У деяких особливо переважних прикладах даного винаходу введення синергетичної кількості терапевтичних засобів включає введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб три рази під час циклу лікування (наприклад, 21- або 28-денного циклу лікування) у діапазоні, що становить від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 2,0 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1,8 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1,5 мг/кг на кожне введення, у комбінації із введенням гемцитабіну в стандартних схемах введення доз, відомих у даній галузі техніки, наприклад, від приблизно 800 мг/м? до приблизно 1500 мг/м? на кожне введення гемцитабіну під час циклу лікування, переважно від приблизно 1000 мг/м до приблизно 1250 мг/м? на кожне введення гемцитабіну під час циклу лікування (наприклад, 1-3 разів під час циклу лікування). Наприклад, в одному варіанті здійснення введення синергетичної кількості терапевтичних засобів включає введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб у дні 1, 8 і 15 28-денного циклу в діапазоні, що становить від

БО приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 2 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1,8 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1 мг/кг ваги тіла суб'єкта, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1,5 мг/кг ваги тіла суб'єкта на кожне введення, у комбінації із введенням гемцитабіну в дні 1, 8 і 15 28-денного циклу в діапазоні, що становить від приблизно 800 мг/м? до приблизно 1250 мг/м, переважно від приблизно 1000 мг/м? до приблизно 1250 мг/м? на кожне введення.

У деяких особливо переважних прикладах даного винаходу введення синергетичної кількості терапевтичних засобів включає введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб два рази під час циклу лікування (наприклад, 21- або 28-денного циклу лікування) у діапазоні, що становить від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 2,0 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1,8 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до бо приблизно 1,5 мг/кг на кожне введення, у комбінації із введенням гемцитабіну в стандартних схемах введення доз, відомих у даній галузі техніки, наприклад, від приблизно 800 мг/м? до приблизно 1500 мг/м на кожне введення гемцитабіну під час циклу лікування, переважно від приблизно 1000 мг/м? до приблизно 1250 мг/м? на кожне введення гемцитабіну під час циклу лікування (наприклад, 1-3 раз під час циклу лікування). Наприклад, введення синергетичної кількості терапевтичних засобів включає введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб у дні 1 і 15 28-денного циклу в діапазоні, що становить від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 2 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1,8 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1 мг/кг ваги тіла суб'єкта, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1,5 мг/кг ваги тіла суб'єкта на кожне введення, у комбінації із введенням гемцитабіну в дні 1, 8 ї 15 28-денного циклу в діапазоні, що становить від приблизно 800 мг/м до приблизно 1250 мг/м, переважно від приблизно 1000 мг/ме до приблизно 1250 мг/м на кожне введення.

У варіантах здійснення даного винаходу, в яких лікування включає призначення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і схеми хіміотерапевтичного лікування, що включає блеоміцин, вінбластин і дакарбазин або доксорубіцин, блеоміцин, вінбластин і дакарбазин, (АВМО), призначення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб може здійснюватися в ті самі або різні дні відносно призначення схеми хіміотерапевтичного лікування за умови, що призначення забезпечує необхідний терапевтичний ефект. Даний винахід включає, наприклад, варіанти здійснення, в яких схему хіміотерапевтичного лікування призначають у дні 1 і 15 циклу, що становить чотири тижні. У деяких варіантах здійснення як схему хіміотерапевтичного лікування, так і сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб призначають у дні 1 і 15 циклу, що становить чотири тижні. В інших варіантах здійснення схему хіміотерапевтичного лікування будуть призначати в дні 1 і 15 циклу, що становить чотири тижні, а сполуки кон'югата антитіло- лікарський засіб будуть вводити в дні 1, 8 ії 15 циклу, що становить чотири тижні, або день 1 циклу, що становить три або чотири тижні. Способи даного винаходу включають інші схеми введення. Способи введення лікарських засобів блеоміцину, вінбластину й дакарбазину або доксорубіцину, блеоміцину, вінбластину й дакарбазину в схемі хіміотерапевтичного лікування лімфоми Ходжкіна відомі. Як правило, введення здійснюють у дні 1 і 15 28-денного циклу, і доксорубіцин вводять у дозі 25 мг/м7, блеоміцин вводять у дозі 10 Е/м7, вінбластин вводять у дозі б мг/м", а дакарбазин вводять у дозі 375 мг/м7. Варіанти здійснення даного винаходу

Зо включають варіанти, в яких лікарські засоби вводять у рівнях, у цей час запропонованих у даній галузі для лікування НІ. Варіанти здійснення даного винаходу включають варіанти, в яких лікарські засоби призначають на більш низьких або більш високих рівнях, ніж рівні, у цей час запропоновані в даній галузі для лікування Ні, за умови, що призначення забезпечує необхідний терапевтичний ефект. У деяких випадках рівні доз можуть бути зменшені після комбінування з додатковими терапевтичними засобами. Варіанти здійснення даного винаходу включають, наприклад, варіанти, в яких схему АВМО призначають приблизно в МТО, максимальній стерпній дозі. У деяких варіантах здійснення доксорубіцин вводять у діапазоні, що становить 0-35 мг/м", 10-30 мг/м2 або 10-25 мг/м? на кожне введення, наприклад, у дні 1 і 15 28- денного циклу лікування; блеоміцин вводять у діапазоні, що становить 2-15 Е/м7, 5-15 Е/ме або 5-15 Е/м? на кожне введення, наприклад, у дні 1 і 15 28-денного циклу лікування; вінбластин вводять у діапазоні, що становить 1-8 мг/м", 2-6 мг/м? або 3-6 мг/м" на кожне введення, наприклад, у дні 1 і 15 28-денного циклу лікування; і дакарбазин вводять у діапазоні, що становить 100-450 мг/м, 150-370 мг/ме, 200-375 мг/м або 300-375 мг/м, на кожне введення, наприклад, у дні 1 і 15 28-денного циклу лікування, за умови, що введення забезпечує необхідний терапевтичний ефект. Даним винаходом передбачається призначення схеми АВМО протягом одного або більше циклів лікування, наприклад, 1, 2, 3, 4, 5, 6 або більше циклів лікування. Буде зрозуміло, що кожний із вказаних у даному документі діапазонів доз для лікування доксорубіцином, блеоміцином, вінбластином і дакарбазином можна скомбінувати з кожним із вказаних у даному документі діапазонів доз для лікування сполукою кон'югата антитіло-лікарський засіб за умови, що призначення забезпечує необхідний терапевтичний ефект.

У деяких особливо переважних прикладах даного винаходу введення синергетичної кількості терапевтичних засобів включає введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб у діапазоні загальної дози, що становить від приблизно 0,5 мг/кг до приблизно 5 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 5 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 0,8 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 1 мг/кг до приблизно 5 мг/кг, від приблизно 1 мг/кг до приблизно 4 мг/кг, від приблизно 1 мг/кг до приблизно 3,5 мг/кг, від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно 3,5 мг/кг або навіть від приблизно 1,8 мг/кг до приблизно 2,5 мг/кг протягом 21- або 28-денного циклу, незалежно від схеми введення доз, у комбінації із 60 призначенням АВМО у стандартних схемах введення доз, відомих у даній галузі техніки.

У деяких особливо переважних прикладах даного винаходу введення синергетичної кількості терапевтичних засобів включає введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб один раз під час циклу лікування (наприклад, 21- або 28-денного циклу лікування) у діапазоні, що становить від приблизно 0,5 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 2 мг/кг, від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 1 мг/кг, від приблизно 0,8 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 0,8 мг/кг до приблизно 2 мг/кг, від приблизно 1 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг, від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно 2,7 мг/кг або навіть переважніше від приблизно 1,0 мг/кг до приблизно 2 мг/кг або від приблизно 1,5 мг/кг до приблизно 2 мг/кг ваги тіла суб'єкта, у комбінації із призначенням АВМО у стандартних схемах введення доз, відомих у даній галузі техніки.

У деяких особливо переважних прикладах даного винаходу введення синергетичної кількості терапевтичних засобів включає введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб три рази під час циклу лікування (наприклад, 21- або 28-денного циклу лікування) у діапазоні, що становить від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 2,0 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1,8 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1,5 мг/кг на кожне введення, у комбінації із призначенням АВМО у стандартних схемах введення доз, відомих у даній галузі техніки.

У деяких особливо переважних прикладах даного винаходу введення синергетичної кількості терапевтичних засобів включає введення сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб два рази під час циклу лікування (наприклад, 21- або 28-денного циклу лікування) у діапазоні, що становить від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 2,0 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1,8 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1 мг/кг, від приблизно 0,4 мг/кг до приблизно 1,5 мг/кг на кожне введення, у комбінації із призначенням АВМО у стандартних схемах введення доз, відомих у даній галузі техніки.

І. Фармацевтичні композиції

Різні системи доставки відомі й можуть використовуватися для введення сполук кон'югата антитіло-лікарський засіб і хіміотерапевтичних засобів. Способи введення включають, але без обмеження, внутрішньошкірний, внутрішньом'язовий, внутрішньочеревинний, внутрішньовенний і підшкірний шляхи введення. Введення може здійснюватися, наприклад, за допомогою інфузії

Зо або болюсної ін'єкції. У деяких переважних варіантах здійснення введення і хіміотерапевтичного засобу, і сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб здійснюють за допомогою інфузії.

Сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб і хіміотерапевтічні засоби можна вводити у вигляді фармацевтичних композицій, що містять один або більше фармацевтично сумісних інгредієнтів. Наприклад, фармацевтична композиція зазвичай включає один або більше фармацевтичних носіїв (наприклад, стерильних рідин, таких як вода і масла, що включають масла мінерального, тваринного, рослинного або синтетичного походження, наприклад, арахісова олія, соєва олія, мінеральне масло, кунжутна олія і подібні). Вода є більш типовим носієм, коли фармацевтичну композицію вводять внутрішньовенно. Сольові розчини й водні розчини декстрози й гліцерину можуть також використовуватися як рідкі носії, зокрема, для ін'єктгованих розчинів. Придатні фармацевтичні наповнювачі відомі в даній галузі техніки.

Композиція, при бажанні, може також містити незначні кількості змочувальних агентів або емульгаторів, або рн-буферних агентів. Приклади придатних фармацевтичних носіїв наведені в "Ветіпаїпя РНаптасецшіїса! Зсієпсе5" Бу ЕМ/. Мапйіп. Композиції відповідають способу введення.

У типових варіантах здійснення фармацевтичну композицію складають відповідно до звичайних процедур у вигляді фармацевтичної композиції, адаптованої для внутрішньовенного введення людям. Як правило, композиції для внутрішньовенного введення являють собою розчини в стерильному ізотонічному водному буфері. При необхідності, лікарський засіб може також включати солюбілізуючий агент і місцевий анестетик, такий як лігнокаїн, для послаблення болю в місці ін'єкції. Як правило, інгредієнти постачаються або окремо, або змішаними разом у формі стандартної дози, наприклад, у вигляді сухого ліофілізованого порошку або концентрату без води в герметизованому контейнері, такому як ампула або саше, на якому вказується кількість активного агента. Якщо лікарський засіб повинен вводитися за допомогою інфузії, його можна диспергувати із використанням, наприклад, сулії для інфузії, що містить стерильну воду або сольовий розчин фармацевтичного класу. Якщо лікарський засіб вводиться за допомогою ін'єкції, може бути надана, наприклад, ампула зі стерильною водою для ін'єкції або сольовим розчином при такій умові, що інгредієнти можна змішати до введення.

У. Суб'єкти

Способи даного винаходу включають призначення суб'єктові комбінованої терапії для бо лікування лімфоми Ходжкіна.

Суб'єктами, що зазнають лікування способами даного винаходу, є суб'єкти, в яких діагностована лімфома Ходжкіна, або суб'єкти з підозрою на наявність лімфоми Ходжкіна.

Діагностування може бути здійснене відомими в даній галузі техніки способами, що включають, наприклад, біопсію лімфатичних вузлів. Після діагностування лімфоми Ходжкіна, при бажанні, захворювання суб'єкта можна класифікувати відповідно до його стадії, використовуючи одну з відомих схем класифікації. Однієї такою схемою класифікації є схема класифікації згідно зі стадією Соїбм/оЇд'5. Коротко, стадія | може характеризуватися ураженням однієї лімфовузлової ділянки або лімфоїдної структури, стадія ІЇ може характеризуватися ураженням двох або більше лімфовузлових ділянок або лімфовузлових структур з однієї й тієї ж сторони діафрагми, стадія

І може характеризуватися ураженням лімфовузлових ділянок або лімфовузлових структур по обидва боки діафрагми, і стадія ІМ може характеризуватися дифузійним або диссемінованим ураженням одного або більше позавузлових органів або тканин, крім тих, які позначені Е, з ураженням лімфатичних вузлів або без такого ураження. Позначення Е належить до поширення на сусідні позавузлові органі або тканини, яке може бути включене в ділянку опромінення, що підходить для хвороби лімфатичних вузлів однакового анатомічного ступеня. Суб'єкти на стадіях І або ІЇ можуть мати сприятливий або несприятливий прогноз залежно від наявності або відсутності певних клінічних ознак. Для цілей даного винаходу захворювання ранньої стадії у суб'єктів відносять до стадії І або ІІ, у той час як захворювання пізньої стадії у суб'єктів відносять до стадії І або ІМ. Способи даного винаходу можна використовувати для лікування суб'єктів, захворювання яких віднесено до однієї із чотирьох стадій захворювання, у тому числі суб'єктів із захворювань пізньої стадії.

Способи даного винаходу включають лікування суб'єкта, у якого нещодавно діагностована

НІ, ї який раніше не зазнав лікування, пов'язаного з НІ.

Способи даного винаходу можна також використовувати для лікування суб'єктів з лімфомою

Ходжкіна, що не піддається лікуванню, і/або рецидивуючою.

Суб'єктом з лімфомою Ходжкіна, що не піддається лікуванню, є суб'єкт, що не відповідає на терапію для НІ, тобто суб'єкт продовжує проявляти розвиток захворювання, незважаючи на терапію.

Суб'єктом з рецидивуючою лімфомою Ходжкіна є суб'єкт, який мав відповідну реакцію на

Зо терапію для НІ. в один момент часу, але мав рецидив або подальший розвиток захворювання після відповідної реакції.

Способи даного винаходу також включають лікування суб'єкта, що раніше зазнав лікування з використанням схеми хіміотерапевтичного лікування лімфоми Ходжкіна першої лінії, або суб'єкта, підданого лікуванню з використанням і схеми хіміотерапевтичного лікування першої лінії, (або схеми хіміотерапії порятунку. Схеми хіміотерапевтичного лікування лімфоми

Ходжкіна першої лінії включають, наприклад, схему АВМО (Вопадоппа апа зЗапіого, Сапсег Тгеаї

Вем. 1982; 9: 21-35), схему ВЕАСОРР (ОієпПі еї аї!., М. Епої. У. Меа. 2003; 348: 2386-2395), схему

ВЕАСОРР зі збільшенням доз (Оіепйі еї аї!., М. Епої. У. Мей. 2003; 348: 2386-2395), схему МОРР (Оеєміа евї аї., Апп. Іпіег. Мед. 1970; 73: 881-895) і схему 5іапіога М (Нотіпа еї аї., у. Сіїп. Опсої. 2000; 18: 972-980). Схеми хіміотерапії порятунку включають, наприклад, схему ЕЗНАР (Арагїісіо еї а)І., Апп. Опсої. 1999; 10: 593-595), модифіковану схему 5іапіога М (Амііез евї аї!., Мей. Опсо). 2001; 18: 261-267), схему СОР (Ваві? єї а!., Апп. Опсої. 2003; 14: 1762-1767), схему Міпі-Вват (Соми! єї а!., У. Сіп. Опсої. 1995; 13: 396-402; Регтапдег-)Літепе? еї аї!., Наетаїйоіодіса 1999; 84: 1007-1011), схему МІМЕ (Епбіай еї а!., Єиг у. Наетаї!йо!. 1998; 60: 166-171), схему МІМЕ (Регте єї аІ., Апп. Опсої. 1995; 6: 543-549), схему ІЕЕ (даскзоп еї а!., Гек. Ї утрпота 2000; 37: 561-570), схему ОНАР (озіїпд евї а!., Апп. Опсої. 2002; 13: 1628-1645), схему ІСЕ (МозкКомії» вї а!., хетіп.

Опсої. 2004; 31 (зиррі): 54-59), схему ПМР (Оуап еї а/!., Віої. Віоса Маїтом Тгапгвріапі 2005; 11: 688- 697), схему ІМЕ (Ргосіог єї аї., Єшик. ). Наетайю!. 2001; б4(виррі): 28-32), схему МІР (Нібвгад еї аї.,

Воте Маїтом Тгаперіапі 1998; 21: 969-974), схему АБНАР (Роагідие? евї а!., Віоса 1999; 93: 3632- 3636), схему Оеха-реат (Зсптії» єї аї., І апсеї 2002; 359: 2065-2071), схему СЕР (57апі вії аї.,

Опсоіоду 1991; 48: 456-458), схему СМЗОР (УуаїємвКі еї а!., Мед. Опсої. 2000; 17: 195-202) і схему ММС (МіептікК єї а)ї., Сапсег у). Зсі. Ат. 1998; 4: 254-260).

Способи даного винаходу також включають лікування суб'єкта, який раніше був підданий трансплантації стовбурових клітин.

К. Антитіла проти СОЗО

Антитіла проти СОЗ30О, що підходять для застосування відповідно до композицій і способів даного винаходу, включають будь-яке антитіло, яке специфічно зв'язується з антигеном СОЗ0О.

Антитіла проти СОЗО є переважно моноклональними і можуть включати, наприклад, химерні (наприклад, що мають константну область людини і варіабельну область миші), гуманізовані 60 антитіла або антитіла людини; одноланцюжкові антитіла або подібні. Молекули імуноглобулінів можуть бути будь-якого типу (наприклад, Ідс, ЧЕ, ІМ, Ід, ІдА ії Іду), класу (наприклад, ІДС,

Ідс2, Из, да, ІДА1 і ІдАг) або підкласу молекули імуноглобуліну.

У деяких варіантах здійснення антитілом є антигензв'язуючий фрагмент антитіла, такий як, наприклад, Раб, Е(ар"), Е(ар")», Ра-ланцюг, одноланцюжковий Ем (5сЕм), одноланцюжкове антитіло, дисульфідзв'язаний Ем (зам), фрагмент, що включає або Мі-, або Мн-домен, або фрагменти, отримані з використанням експресуючої Бар бібліотеки, або СОЗО-зв'язувальний фрагмент кожного із вказаних вище антитіл. Антигензв'язуючі фрагменти антитіл, у тому числі одноланцюжкові антитіла, можуть включати варіабельну область(ї) окремо або разом з усією сукупністю або частиною наступних доменів: шарнірної області, СНІ1-, СН2-, СНЗ- і СІ -доменів.

Також антигензв'язуючі фрагменти можуть включати будь-яку комбінацію варіабельної області(ей) із шарнірною областю, СНІ1-, СН2-, СНЗ- і Сі -доменами. Як правило, антитіла є антитілами людини, гризуна (наприклад, миші й щура), осла, вівці, кролика, кози, морської свинки, верблюда, коні або курки. Як у даному документі використовуються, антитіла "людини" включають антитіла, що мають амінокислотну послідовність імуноглобуліну людини, і включають антитіла, виділені з бібліотеки імуноглобулінів людини, з В-клітин людини або із тварин, трансгенних за одним або більше імуноглобулінами людини (див., наприклад, у патентах США Мо 5939598 і 6111166).

Антитіла можуть бути моноспецифічними, біспецифічними, триспецифічними або з більшим ступенем поліспецифічності (див., наприклад, публікації РСТ-заявок УМО 93/17715, УМО 92/08802, УМО 91/00360 і УМО 92/05793; Тий еї аї., 1991, 9. Іттипої. 147: 60-69; патенти США Мо 4474893, 4714681, 4925648, 5573920 і 5601819; КозіеїІпу еї а!., 1992, 9. Іттипої. 148: 1547-1553).

Антитіла проти СОЗ30, що наводяться як приклади, включають, але без обмеження, гуманізовані або химерні антитіла АС1О або Нері-1. Відповідно антитіло проти СОЗ0О, що наводиться як приклад, включає один або більше СОК Нері-1 миші (ЗЕО ІЮ МО: 20, 5ЕО ІЮ МО: 22, ЗЕО ІЮО МО: 24, ЗЕО ІЮ МО: 28, ЗЕО ІЮО МО: 30 або 5ЕО ІЮ МО: 32) або АС10 миші (ЗЕО ІЮ

МО: 4, ЗЕО ІЮ МО: 6, ЗЕО ІЮ МО: 8, ЗЕО ІЮ МО: 12, ЗЕО ІЮ МО: 14 або 5ЕО ІО МО: 16). У деяких варіантах здійснення антитіло проти СОЗ3ЗО включає одну або більше варіабельних областей

Некрі-1 миші (5ЕО ІЮ МО: 18 або 5ЕО ІЮ МО: 26) або АС10 миші (ЗЕО ІЮ МО: 2 або 5ЕО І МО: 10). Нижче наведена таблиця, в якій вказана область АС10 або Нері-1, якій відповідає кожний

Коо) ЗЕО І МО:

Таблиця 1 послідовність МО:

АС10

АС10 сСОвКоважкоголанцюга(Н2)АСІО | Амінохислотна.ї -:/ | 6 / СОвЗважкоголанцюга(НЗАСІО | Амінохислотна.ї -:/ | 8

В ііі Вісь НИНННННННННН НО

АС10

АС10

Нері-1

Нері-1

Нері-1

Нері-1

Антитіла проти СОЗ3О, що наводяться як приклади, включають функціональні похідні або аналоги АС10 або Нері-1. Використовуваний у даному документі термін "функціональний" у цьому контексті означає, що функціональне похідне або аналог АС10 або Нері-1 здатне до зв'язування з СЮОЗО.

У деяких варіантах здійснення антитіла проти СОЗО не тільки імуноспецифічно зв'язуються з

СОЗ30, але також виявляють цитостатичний і/або цитотоксичний ефект на ракові клітини при НІ, причому цитостатичний або цитотоксичний ефект є комплементзалежним і може бути досягнуться під час відсутності (ї) кон'югації із цитостатичним або цитотоксичним засобом або (і) клітин-ефекторів.

Визначення або специфікацію антитіл проти СОЗО можна здійснити за конкретними СОК, які вони включають. У деяких варіантах здійснення антитіла включають СОК АСТ10 і/або Нері-1. У деяких варіантах здійснення антитіла є химерними або гуманізованими формами АС10 або

Некгі-1. Даним винаходом охоплюється антитіло, яке включає варіабельний домен важкого або легкого ланцюга, при цьому вказаний варіабельний домен включає (а) сукупність із трьох СОК, яка походить із мишачого моноклонального антитіла АС1О0 або Нері-1, і (Б) сукупність із чотирьох каркасних областей, яка відрізняється від сукупності каркасних областей у мишачому моноклональному антитілі АС10 або Нері-1, і яке імуноспецифічно зв'язується з СЮЗО.

У конкретному варіанті здійснення даним винаходом охоплюється антитіло, яке включає варіабельний домен важкого ланцюга, при цьому вказаний варіабельний домен включає (а) сукупність із трьох СОК, яка включає ЗЕО ІЮ МО: 4, 6 або 8, або включає амінокислотні послідовності, які в значній мірі ідентичні амінокислотним послідовностям, представленим в

ЗЕО ІЮ МО: 4, 6 або 8, і (Б) сукупність із чотирьох каркасних областей, яка відрізняється від сукупності каркасних областей у мишачому моноклональному антитілі АС10, і яке імуноспецифічно зв'язується з СОЗО.

У конкретному варіанті здійснення даним винаходом охоплюється антитіло, яке включає варіабельний домен важкого ланцюга, при цьому вказаний варіабельний домен включає (а) сукупність із трьох СОК, яка включає ЗЕО ІЮ МО: 20, 22 або 24 або включає амінокислотні послідовності, які в значній мірі ідентичні амінокислотним послідовностям, представленим в

Зо ЗЕО ІЮ МО: 20, 22 або 28, і (БЮ) сукупність із чотирьох каркасних областей, яка відрізняється від сукупності каркасних областей у мишачому моноклональному антитілі Нері-1ї, і яке імуноспецифічно зв'язується з СОЗО.

У конкретному варіанті здійснення даним винаходом охоплюється антитіло, яке включає варіабельний домен легкого ланцюга, при цьому вказаний варіабельний домен включає (а) сукупність із трьох СОК, яка включає ЗЕО ІЮ МО: 12, 14 або 16 або включає амінокислотні послідовності, які в значній мірі ідентичні амінокислотним послідовностям, представленим в

ЗЕО ІЮО МО: 12, 14 або 16, і (Б) сукупність із чотирьох каркасних областей, яка відрізняється від сукупності каркасних областей у мишачому моноклональному антитілі АС10, і яке імуноспецифічно зв'язується з СОЗО.

У конкретному варіанті здійснення даним винаходом охоплюється антитіло, яке включає варіабельний домен легкого ланцюга, при цьому вказаний варіабельний домен включає (а) сукупність із трьох СОК, яка включає ЗЕО ІЮ МО: 28, 30 або 32 або включає амінокислотні послідовності, які в значній мірі ідентичні амінокислотним послідовностям, представленим в

ЗЕО ІЮ МО: 28, 30 або 32, і (р) сукупність із чотирьох каркасних областей, яка відрізняється від сукупності каркасних областей у мишачому моноклональному антитілі Нері-1ї, і яке імуноспецифічно зв'язується з СОЗО.

Даний винахід включає варіанти здійснення, в яких химерне антитіло АС1О включає варіабельну область важкого ланцюга, представлену в ЗЕО ІЮ МО: 2, варіабельну область легкого ланцюга, представлену в ЗЕО ІЮ МО: 10, константну область гамма | людини, представлену в ЗЕО ІЮ МО: 33 або амінокислотами 1-329 5ЕО ІЮО МО: 33, і константну область каппа людини, представлену в ЗЕО ІЮ МО: 34.

Крім того, визначення або специфікацію антитіл можна також здійснити за їх первинними структурами. Антитіла проти СОЗО, які ідентичні на щонайменше 80 95, щонайменше 85 95, щонайменше 9095, щонайменше 9595 і найбільш переважно, на щонайменше 98 95 (що розраховано, використовуючи способи, відомі в даній галузі техніки й описані в даному документі) варіабельним областям АС10 або Нергі-ї миші, також включені в даний винахід.

Визначення або специфікацію антитіл даного винаходу можна також здійснити за їх афінністю зв'язування з СОЗ30. Переважні афінності зв'язування включають ті, які характеризуються константою дисоціації або Ка, що становить менше 5х105 М, 105 М, 5х107 М, 107 М, 5х108 М, 108 М, 5х109 М, 109 М, 5х10-79 М, 1079 М, 5х10- М, 10-17 М, 5х1072 М, 1072 М, 5х1073 М, 1073

М, 5х1072 М, 1079 М, 5х10-5 М або 1075 М.

Антитіла можна очистити, наприклад, за допомогою афінної хроматографії з використанням антигену СОЗО. У деяких варіантах здійснення чистота антитіла становить щонайменше 50 95, щонайменше 60 95, щонайменше 70 95 або щонайменше 80 95. В інших варіантах здійснення чистота антитіла становить більш 85 95, більш 90 95, більш 95 95 або більш 99 95.

Антитіла також включають антитіла, які є модифікованими, наприклад, шляхом приєднання до антитіла будь-якого типу молекули так, що приєднання не перешкоджає зв'язуванню антитіла з СОЗ30. Наприклад, але не як обмеження, термін "антитіло" включає антитіла, які були модифіковані, наприклад, за допомогою глікозилування, деглікозилування, ацетилування, пегілювання, фосфорилування, амідування, одержання похідних з використанням відомих захисних/блокувальних груп, зв'язування із клітинним лігандом або іншим білком і т.п. Кожну із численних хімічних модифікацій можна виконати за допомогою відомих методів, що включають, але без обмеження, специфічне хімічне розщеплення, ацетилування, введення радикала СНО, метаболічний синтез тунікаміцину й т.п.

Антитіла даного винаходу можна створити за допомогою будь-якого придатного способу, відомого в даній галузі техніки. Поліклональні антитіла проти СОЗО можна продукувати за допомогою різних способів, широко відомих у даній галузі техніки. Наприклад, СОЗО можна ввести різним тваринам-хазяїнам, що включають, але без обмеження, кроликів, мишей, щурів і т.п., для індукції продукції сироваток, що містять поліклональні антитіла, специфічні для цього білка. Різні ад'юванти можна використовувати для збільшення імунологічної реакції, залежно від виду хазяїна.

Моноклональні антитіла можна приготувати, використовуючи широкий вибір методів, відомих у даній галузі технікию, що включають використання гібридоми, рекомбінантних технологій і технологій фагового дисплею або їх комбінації. Наприклад, моноклональні антитіла можна продукувати, використовуючи гібридомні технології, що включають ті, які відомі в даній галузі техніки й доступні, наприклад, в Нагіому еї аї., Апйроадіев: А Гарогаїгу Мапаиаї (Соїа 5ргіпд

Нарог І арогаїогу Ргевз5, 279 єйд., 1998); Наттетпіпод еї аї., іп: Мопосіопа! Апіїбодієз апа Т-Сеї

Нубгідота5 563-681 (ЕІбземіег, М.У., 1981) (вказані посилання включені повністю за допомогою посилання).

Способи одержання й скринінга специфічних антитіл, використовуючи гібридомну технологію, є звичайними й широко відомими в даній галузі техніки. У не обмежуючому прикладі мишей можна імунізувати СОЗО або експресуючою СОЗО клітиною, або його фрагментом або похідним. Після виявлення імунної відповіді, наприклад, виявлення антитіл, специфічних для

СОЗ30, у мишачій сироватці одержують селезінку миші, і виділяють спленоцити. Потім спленоцити зливають за допомогою широко відомих методів з будь-якими придатними мієломними клітинами, наприклад, клітинами лінії клітин 5Р20, доступної з Американської колекції типових культур, КосКміїе, МО (АТСС). Гібридоми відбирають і клонують методом серійних розведень. Потім гібридомні клони досліджують за допомогою відомих у даній галузі техніки способів на наявність клітин, які секретують антитіла, здатні до зв'язування з СОЗ0О.

Асцитичну рідину, яка зазвичай містить високі рівні антитіл, можна одержати шляхом ін'єктування мишам позитивних гібридомних клонів.

Відповідно, даним винаходом надаються способи створення моноклональних антитіл, а також антитіл, продукованих за допомогою способу, що включає культивування секретуючої антитіло гібридомної клітини, причому переважно гібридому створюють злиттям спленоцитів, виділених з імунізованої антигеном даного винаходу миші, з мієломними клітинами й потім скринінгом гібридом, що є наслідком злиття, для одержання гібридомних клонів, які секретують антитіло, здатне до зв'язування з СОЗО.

Фрагменти антитіл, які розпізнають специфічні епітопи, можна створити за допомогою відомих методів. Наприклад, ЕРар- і Е(ар")»-фрагменти можна одержати при протеолітичному розщепленні молекул імуноглобулінів, використовуючи такі ферменти, як папаїн (для одержання Рар-фрагментів) або пепсин (для одержання Е(аб")2-фрагментів). Е(аб")»»-фрагменти містять варіабельну область, константну область легкого ланцюга і СНІ-домен важкого ланцюга.

Антитіла можна також створити, використовуючи різні способи фагового дисплею, відомі в даній галузі техніки. У способах фагового дисплею функціональні домени антитіл представлені на поверхні фагових частинок, які несуть кодуючи їх послідовності нуклеїнових кислот. У конкретному варіанті здійснення такий фаг може використовуватися для дисплею антигензв'язуючих доменів, еспресованих з репертуарної або комбінаторної бібліотеки антитіл (наприклад, людини або миші). Зокрема, послідовності ДНК, що кодують Мн- і Мі-домени, ампліфікують з бібліотек кКДНК тварини (наприклад, бібліотек кКДНК із лімфоїдних тканин людини або миші). ДНК, що кодують Мн- і Мі-домени, з'єднують знову разом з використанням 5сЕх- лінкера за допомогою ПЛР і клонують у фагемідний вектор (наприклад, РСАМТАВ 6 або рСотр

З НБЗБ5). Вектор піддають електропорації в БЕ.соїї, і Е.соїї інфікують фагом-помічником.

Використовуваними в цих способах фагами зазвичай є ниткоподібні фаги її і М13, що включають зв'язувальні домени, експресовані з фага в складі Рар-, ГЕу-доменів або Еу-домену зі стабілізацією дисульфідних зв'язків (а5Ем) антитіл, рекомбінантно злитих з фаговим білком або гена ІІ, або гена МІ. Фаг, що експресує антигензв'язуючий домен, який зв'язується з СЮОЗО, або варіабельну область АС10 або Нері-1, можна відібрати або ідентифікувати з використанням антигену, наприклад, використовуючи мічений антиген або антиген, зв'язаний або зафіксований на твердій поверхні або кульці. Приклади способів фагового дисплею, які можна використовувати для створення антитіл даного винаходу, включають способи, розкриті в

ВііпКтап есеї а!., 1995, У). Іттипої. Меїпоа5 182: 41-50; Атез сеї а!., 1995, У. Іттипої. МеїШосвз 184: 177-186; КешШеброгоцон еї аї., 1994, Єиг. 9. Іттипої. 24: 952-958; Регзіс евї а!., 1997, Сепе 187: 9- 18; Випоп еї аї., 1994, Адмапсе5 іп Іттипоіоду, 191-280; РСТ-заявка Ме РСТ/ЗВУО1/01 134; публікації РСТ-заявок МО 90/02809; МО 91/10737; МО 92/01047; МО 92/18619; МО 93/11236;

МО 95/15982; МО 95/20401; і патенти США Мо 5698426, 5223409, 5403484, 5580717, 5427908, 5750753, 5821047, 5571698, 5427908, 5516637, 5780225, 5658727, 5733743 і 5969108, всі включені повністю за допомогою посилання.

Як описано у вищенаведених посиланнях, після відбору фагів ділянки, що кодують антитіла, можна виділити з фага й використовувати для створення цілісних антитіл, у тому числі антитіл людини, або будь-якого іншого бажаного антигензв'язуючого фрагмента й експресувати у будь- якому бажаному хазяїні, у тому числі клітинах ссавців, клітинах комах, клітинах рослин, дріжджах і бактеріях, наприклад, як докладно описане нижче. Наприклад, методи рекомбінантної продукції Еар-, Бар" ії Р(ар")»-фрагментів можна також застосовувати, використовуючи способи, відомі в даній галузі техніки, такі як способи, розкриті в публікації РСТ- заявки МО 92/22324; Миїїпах еї а!., Віотесппідне5 1992, 12(6): 864-869; Замаї еї а!., 1995, АУВІ 34: 26-34; і Вецег еї а!., 1988, бсіепсе 240: 1041-1043 (вказані посилання включені повністю за допомогою посилання).

Приклади методів, які можна використовувати для одержання одноланцюжкових Гм і антитіл, включають методи, описані в патентах США Ме 4946778 і 5258498; Низіоп вї аї., 1991,

Меїйоавз іп Епгутоіоду 203: 46-88; Зпи! єї аї., 1993, РМАБ 90: 7995-7999; і 5Кеїта еї аї., 1988,

Зсіепсе 240: 1038-1040. Для деяких застосувань, у тому числі іп мімо використання антитіл для людей і іп міго дослідження проліферації й реакції цитотоксичності, переважно використовувати химерні, гуманізовані антитіла або антитіла людини. Химерним антитілом є молекула, в якій різні частини антитіла походять із різних видів тварин, така як антитіла, що мають варіабельну область, що походить з мишачого моноклонального антитіла і константну область імуноглобуліну людини. Способи продукування химерних антитіл відомі в даній галузі техніки.

Див., наприклад, Могтізоп, бсіепсе, 1985, 229: 1202; ОЇ еї а!., 1986, Віоїесппідиев 4: 214; СіШез єї а!., 1989, 9). Іттипої. Меїпоаз 125: 191-202; патенти США Мо 5807715, 4816567 і 4816397, які включені сюди в цілому шляхом представлення посилання на них. Гуманізовані антитіла 60 являють собою молекули антитіл, що походять з антитіла, яке не є людиною виду, що зв'язується з бажаним антигеном, що мають один або більше СОК, що походять з виду, який не є людиною, і каркасні й константні області з молекули імуноглобуліну людини. Часто залишки в каркасних областях людини будуть заміщені відповідними залишками з антитіла-донора СОК для зміни, переважно збільшення, зв'язування з антигеном. Ці заміни в каркасних областях визначають за допомогою способів, широко відомих у даній галузі техніки, наприклад, за допомогою моделювання взаємодій залишків СОМ і каркасних областей для ідентифікації залишків каркасних областей, важливих для зв'язування 3 антигеном, і порівняння послідовностей для ідентифікації незвичайних залишків каркасних областей у конкретних положеннях (див., наприклад, Оцееп еї аїЇ., патент США Мо 5585089; Кіесптапп еї аї., 1988,

Маїсиге 332: 323, які включені сюди в цілому шляхом представлення посилання на них). Антитіла можна гуманізувати, використовуючи ряд відомих у даній галузі техніки методів, що включають, наприклад, СОВ-пересадку (ЕР 239400; публікація РСТ-заявки УМО 91/09967; патенти США Мо 5225539, 5530101 і 5585089), венування або поверхнева зміна (ЕР 592106, ЕР 519596; Радіап,

Моїіесшіаг Іттипоіоду, 1991, 28(4/5): 489-498; 5ішапіска еї а!., 1994, Ргоїєїп Епдіпеегіпд 7(6): 805- 814; ВодизкКа єї а!., 1994, РМАБ 91: 969-973) і перестановку ланцюгів (патент США Мо 5565332).

Повністю людські антитіла особливо бажані для терапевтичного лікування пацієнтів, що є людьми. Антитіла людини можна створити рядом відомих у даній галузі техніки способів, що включають способи фагового дисплею, описані вище, використовуючи бібліотеки антитіл, отримані з послідовностей імуноглобулінів людини. Див. також патенти США Мо 4444887 і 4716111 і публікації РСТ-заявок УМО 98/46645, УМО 98/50433, МО 98/24893, УМО 98/16654, УМО 96/34096, УМО 96/33735 і МО 91/10741, всі з яких включені сюди в цілому шляхом представлення посилання на них.

Антитіла людини можна також продукувати із використанням трансгенних мишей, які експресують гени імуноглобулінів людини. Для огляду цієї технології продукування антитіл людини див. І опрегд апа Низлаг, 1995, Іпї. Кем. ІттипоїЇ. 13: 65-93. Для докладного обговорення цієї технології продукування антитіл людини й моноклональних антитіл людини й протоколів для продукції таких антитіл див. публікації РСТ-заявок УМО 98/24893, УМО 92/01047,

УМО 96/34096, МО 96/33735; Європейський патент Мо 0598877; патенти США Мо 5413923, 5625126, 5633425, 5569825, 5661016, 5545896, 5814318, 5885793, 5916771 і 5939598, всі включені повністю за допомогою посилання. Крім того, можна залучити такі компанії, як Атдеп (Тпоизапа бак», СА) і Медагех (Ргіпсеп, МУ), до надання антитіл людини, направлених проти вибраного антитіла, при використанні технології, схожої з описаною вище технологією.

Повністю людські антитіла, які розпізнають вибраний епітоп, можна створити, використовуючи технологію, названу "керованим відбором". У цьому підході відібране нелюдське моноклональне антитіло, наприклад, мишаче антитіло, використовують для управління відбором повністю людського антитіла, що розпізнає той самий епітоп (Чезрегз еї аї., 1994, Віотесппоіоду 12: 899-903).

Антитіла для використання в даному винаході включають химерне й гуманізоване АСТ1Т0, а також химерне та гуманізоване Нергі-14. Антитіла для використання в даному винаході включають антитіла, які конкурентно інгібують зв'язування АС10 або Нергі-1 миші з СОЗО, що визначають за допомогою будь-якого відомого в даній галузі техніки способу визначення конкурентного зв'язування. Наприклад, антитіло може інгібувати зв'язування АС10 або Нері-1 з

СОрЗ30 на щонайменше 50 95, на щонайменше 60 95, на щонайменше 70 95, на щонайменше 80 965, на щонайменше 85 95, на щонайменше 90 95 або навіть на щонайменше 95 95. Одним прикладом аналізу конкурентного зв'язування є радіоімуноаналіз, що включає інкубацію міченого (наприклад, ЗН або 725) СОЗ30О з антитілом, що представляє інтерес, у присутності кількостей неміченого СОЗО, що збільшуються, і виявлення антитіла, що зв'язалося з міченим сСОз30. Афінність антитіла у відношенні СОЗО ї швидкості дисоціації при зв'язуванні можна потім визначити на основі даних графіка Скетчарда. Конкуренцію із другим антитілом (таким як АС10 або Нері-1) можна також визначити, використовуючи радіоімуноаналізи. У цьому випадку СОЗО інкубують з антитілом, що представляє інтерес, кон'югованим з міченою сполукою (наприклад,

ЗН або !"25І) у присутності кількостей, неміченого другого антитіла, що збільшуються. Антитіла для використання в даному винаході також включають антитіла, які відрізняються від химерного або гуманізованого АС10 або Нері-1, які специфічно зв'язуються з СОЗО.

Один спосіб, за допомогою якого виявляються взаємодії білків іп мімо, двогібридна система, детально описується тільки для ілюстративних цілей, а не як обмеження. Один варіант цієї системи був описаний (Спієеп еї аї., 1991, Ргос. Маї!. Асад. 5сі. ОБА, 88: 9578-9582), і його можна купити в Сіопівесй (Раїо АїО, СА).

Після ідентифікації білка, що зв'язується з СОЗО, при бажанні, можна визначити його 60 здатність (окремо або після мультимеризації або злиття з доменом димеризації або мультимеризації) до викликання цитостатичного або цитотоксичного ефекту на клітини НІ. шляхом приведення культури лінії клітин НІ, такої як І 428, 1450, НІ І М2 або КМ-На, у контакт із білком. Умови культивування найбільш переважно, являють собою приблизно 5000 клітин на площі культивування, що становить приблизно 0,33 см, і період контактування, що становить приблизно 72 години. Потім культуру піддають впливу 0,5 мкКі УН-тимідину протягом завершальних 8 годин 72-годинного періоду часу, і визначають включення "Н-тимідину в клітини культури. Білок має цитостатичний або цитотоксичний ефект на лінію клітин НІ, якщо клітини культури характеризуються зменшеним включенням ЗН-тимідину в порівнянні із клітинами тієї ж ліній клітин, підданими культивуванню в тих самих умовах, але, що не приводяться в контакт із білком. Кваліфікованим у даній галузі техніки фахівцям відома множина інших реакцій цитотоксичності. У способах даного винаходу можна використовувати будь-яку з них.

Антитіла проти СОЗ30, застосовні в способах даного винаходу, можна продукувати за допомогою будь-якого відомого в даній галузі техніки способу синтезу білків, як правило, наприклад, за допомогою методів рекомбінантної експресії. Рекомбінантна експресія антитіла або його похідного, яке зв'язується з СЮОЗО і скорочує або інгібує проліферацію експресуючих

СОЗО клітин, може включати конструювання експресійного вектора, що містить нуклеїнову кислоту, яка кодує антитіло або його похідне. Після одержання нуклеїнової кислоти, що кодує такий білок, можна одержати вектор для продукції молекули білка за допомогою технології рекомбінантних ДНК, використовуючи широко відомі в даній галузі техніки методи. Для способів рекомбінантних нуклеїнових кислот, синтезу нуклеїнових кислот, культивування клітин, включення трансгенів і експресії рекомбінантних білків можна використовувати стандартні методи, такі як, наприклад, методи, описані в ЗатбргоокК апа КиззеїЇ, МоІесшаг СіІопіпд: А

І арогаїогу Мапиаї! (Соїд 5ріїпа Нагбог І арогаїогу Ргевз5, Соїа бргіпуд Набог, М.М., З ей., 2001); затьгоок еї а!., МоїІесшіаг Сіопіпд: А І абогаїгу Мапиаї (Соїа 5ргіпд Нагбог І абогаюгу Ргезв, Соїй

Зргіпд Нагбог, М.У., 279 ед., 1989); ЗНогі Ргоїосої5 іп МоіІєсшіаг Віоіоду (А!йзибе! єї аї., дхопп УМієу б боп5, Мем/ МОїК, 4" ей., 1999); Сік 2 Равієтак, МоїІесшіаг Віоїеснппоіоду: Рііпсірієв апа

Арріїсайоп5 ої Весотбріпапі ОМА (А5М Ргезв, Уазпіпдіоп, О.С., 279 вй., 1989).

Наприклад, для рекомбінантної експресії антитіла проти СОЗО експресійний вектор може кодувати його важкий або легкий ланцюг або варіабельний домен важкого або легкого ланцюга,

Зо функціонально зв'язані із промотором. Експресійний вектор може включати, наприклад, нуклеотидну послідовність, що кодує константну область молекули антитіла (див., наприклад, публікацію РСТ-заявки М/О 86/05807; публікацію РСТ-заявки М/О 89/01036; і патент США Мо 5122464), і в такий вектор можна клонувати варіабельний домен антитіла для експресії повної важкого або легкого ланцюга. Експресійним вектором трансфікують клітину-хазяїна за допомогою загальноприйнятих методів, і трансфіковані клітини потім культивують (із використанням загальноприйнятих методів для продукції антитіла проти СОЗ0О. У звичайних варіантах здійснення для експресії дволанцюжкових антитіл вектори, що кодують і важкий, і легкий ланцюги, можна коекспресувати у клітині-хазяїні для експресії повної молекули імуноглобуліну.

Для експресії антитіла проти СЮОЗО або його похідного можна використовувати ряд систем експресії з використанням векторів у прокаріотичних або еукаріотичних хазяїнах. Як правило, для експресії рекомбінантного білка, особливо цілих молекул рекомбінантного антитіла проти

СОЗз0, використовують еукаріотичні клітини. Наприклад, клітини ссавців, такі як клітини яєчника китайського хом'ячка (СНО), у з'єднанні з вектором, що включають, наприклад, основний безпосередньо ранній промоторний елемент гена із цитомегаловірусу, є ефективною експресійною системою для продукції антитіл проти СОЗО (див., наприклад, ЕоескКіпо еї аї., 1986, Сепе 45: 101; Соскеїй еї а!., 1990, Віо/Тесппоіоду 8:2). Антитіла проти СОЗО можна також експресувати, використовуючи систему СНЕБК (див., наприклад, патент США Мо 5888809).

Інші системи експресії в хазяїнах включають, наприклад, системи експресії з використанням векторів на основі плазмід у бактеріальних клітинах (див., наприклад, Киїйег еї аї., 1983, ЕМВО 1, 2: 1791; Іпоцуг 8 Іпоцуг, 1985, Мисівїс Асіаз Нев. 13: 3101-3109; Мап НеекКке 4 5спивіег 1989, 4.

ВіоЇ. Спет. 24: 5503-5509); системи експресії в клітинах комах, такі як, наприклад, використання експресійного вектора на основі вірусу ядерного поліедрозу Айіодгарна саїйогпіса (Аспру) у клітинах 5родоріеєга Ігидірегаа; і системи експресії з використанням векторів на основі вірусів у клітинах ссавців, такі як, наприклад, системи з використанням векторів на основі аденовірусів (див., наприклад, І одап 85: ЗпепкК, 1984, Ргос. Маї)!. Асад. сі. ОБА 81: 355-359; Віннпег евї аї., 1987,

Меїнодз іп Епгутої. 153: 51-544).

Крім того, можна вибрати штам клітини-хазяїна, який модулює експресію вбудованих послідовностей або модифікує і піддає процесингу продукт гена бажаним специфічним чином. бо Відповідні лінії клітин або системи-хазяїв можна вибрати для гарантії правильної модифікації та процесингу (наприклад, глікозилування, фосфорилування й розщеплення) експресованого чужорідного білка. Для цього можна використовувати еукаріотичні клітини-хазяї, які мають клітинний апарат для правильного процесингу первинного транскрипта й продукту гена. Такі клітини ссавців-хазяїв включають, наприклад, СНО (наприклад, ЮС44 і СНО-5), МЕНО, ВНК,

Неїа, СО5, МОСК, 293, 473 і УМ138.

Стійку експресійну систему зазвичай використовують для тривалої продукції з високим виходом рекомбінантного антитіла проти СОЗ30О. Наприклад, лінії клітин, які стійко експресують антитіло проти СОЗО або його похідне, можна створити шляхом трансформації клітин-хазяїв

ДНК, контрольованої відповідними контролюючими експресію елементами (наприклад, промоторними, енхансерними послідовностями, термінаторами транскрипції, сайтами поліаденілування) і селектованим маркером, з наступним вирощуванням трансформованих клітин у селективних середовищах. Селектований маркер надає стійкість до селекції й надає клітинам можливість стійкої інтеграції ДНК у свої хромосоми й росту з утворенням фокусів, які, у свою чергу, можна клонувати й наростити в лінії клітин. Можна використовувати ряд систем для селекції що включають, наприклад, гени тимідинкінази вірусу простого герпесу, гіпоксантингуанінрфосфорибозилтрансферази та аденін-фосфорибозилтрансферази, які можна використовувати в їК, порт або арії клітинах, відповідно. Також можна використовувати стійкість до антиметаболітів як основу селекції для наступних генів: апії, який надає стійкість до метотрексату; орі, який надає стійкість до мікофенолової кислоти; пео, який надає стійкість до аміноглікозиду (3-418; і пудго, який надає стійкість до гігроміцину. Для відбору бажаного рекомбінантного клону можуть зазвичай застосовуватися способи, загальновідомі в галузі технології рекомбінантних ДНК, і такі способи описані, наприклад, в Сигтепі Ргоїосої5 іп

Моїесшіаг Віоіоду (А!Мзибеї еї аї., едв., дУопп УМіеу б Бопв5, М.У., 1993); Кіїедієї, Сепе Тгапвіег апа

Ехргезвіоп, А І арогаюгу Мапиаї! (ЗіоскКюп Ргев5, М.У., 1990); Ситепі Ргоїосоїв іп Нитап Сепеїіс5 (Огасороїї єї аї. єдв., дойп У/йеу в Бопв, М.У., 1994, Спарієгз 12 апа 13); СоІретте-Сагаріп еї аї., 1981, 9. Мої. Віої. 150: 1.

Після продукування антитіла проти СОЗО (наприклад, з використанням тварини, хімічного синтезу або рекомбінантної експресії) його можна очистити за допомогою будь-якого придатного способу очищення білка, у тому числі, наприклад, хроматографії (наприклад,

Зо іонообмінної або афінної хроматографії (такої як, наприклад, хроматографія з використанням білка А для очищення антитіл, що мають інтактну РЕс-область), центрифугування, диференціальної розчинності, або за допомогою будь-якого іншого стандартного методу очищення білків. Антитіло проти СОЗО можна, наприклад, злити з послідовністю-маркером, наприклад, пептидом, для полегшення очищення за допомогою афінної хроматографії.

Придатні амінокислотні послідовності-маркери включають, наприклад, пептид у вигляді гексагістидину, такий як їад, передбачений у векторі рде (ОІАСЕМ, Іпс., 9259 Еп Амепие,

СНнаївжоп, СА, 91311), і мітку "НА", яка відповідає епітопу, що походить з білка гемагглютиніну вірусу грипу (УМізоОп еї а!., 1984, СеїІ 37: 767), і мітку "Чад".

І. Одиниці кон'югата антитіло-лікарський засіб

Описані в даному документі способи включають використання антитіл, які (а) специфічно зв'язуються з СОЗО і (Б) кон'юговані зі сполукою ауристатином. Сполуки кон'югата антитіло- лікарський засіб включають антитіло проти СОЗО, ковалентно зв'язане із щонайменше однією одиницею лікарського засобу, причому одиницею лікарського засобу є сполука ауристатин.

Одиниці лікарського засобу можуть бути ковалетно зв'язані прямо або через одиницю лінкера (-

ГО-).

У деяких варіантах здійснення сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб має наступну формулу: -(СО-О) р (І) або є фармацевтично прийнятною сіллю або сольватом сполуки з такою формулою, де

Ї являє собою одиницю антитіла, тобто антитіла проти СОЗ30О (що включає фрагменти антитіла проти СОЗО), і (ГО-О) являє собою складову у вигляді одиниця лінкера-одиниця лікарського засобу, де

М являє собою одиницю лінкера, і -В являє собою сполуку ауристатин, яка має цитостатичну або цитотоксичну активність відносно клітини-мішені; і р є цілим числом від 1 до приблизно 20.

У деяких варіантах здійснення р знаходиться в діапазоні від 1 до приблизно 10, від 1 до приблизно 9, від 1 до приблизно 8, від 1 до приблизно 7, від 1 до приблизно 6, від 1 до приблизно 5, від 1 до приблизно 4, від 1 до приблизно З або від 1 до 2. У деяких варіантах 60 здійснення р знаходиться в діапазоні від 2 до приблизно 10, від 2 до приблизно 9, від 2 до приблизно 8, від 2 до приблизно 7, від 2 до приблизно б, від 2 до приблизно 5, від 2 до приблизно 4 або від 2 до 3. В інших варіантах здійснення р дорівнює 1, 2, 3, 4, 5 або 6. У деяких варіантах здійснення р дорівнює 2 або 4.

У деяких варіантах здійснення сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб має наступну формулу:

І (Аа-МУж-Ху-О) р (ІІ) або є фармацевтично прийнятною сіллю або сольватом сполуки з такою формулою, де

Ї являє собою одиницю антитіла, тобто антитіла проти СОЗ3О (що включає фрагменти антитіла проти СОЗО), і -Аа-М/к-Уу- являє собою одиницю лінкера (І), де -А- являє собою одиницю подовжувача, а дорівнює 0 або 1, кожна -М/- незалежно являє собою амінокислотну одиницю, м є цілим числом, що знаходиться у діапазоні від 0 до 12, -ї- є одиницею самознищуваного спейсера, у дорівнює 0, 1 або 2; -О являє собою сполуку ауристатин, що має цитостатичну або цитотоксичну активність відносно клітини-мішені; і р є цілим числом від 1 до приблизно 20.

У деяких варіантах здійснення а дорівнює 0 або 1, м/ дорівнює 0 або 1, і у дорівнює 0, 1 або 2. У деяких варіантах здійснення, якщо м знаходиться в діапазоні від 1 до 12, у дорівнює 1 або 2. У деяких варіантах здійснення м/ знаходиться в діапазоні від 2 до 12, і у дорівнює 1 або 2. У деяких варіантах здійснення м/ дорівнює 0, у дорівнює 0, і а дорівнює 1. У деяких варіантах здійснення а дорівнює 0 або 1, м/ дорівнює 0 або 1, і у дорівнює 0 або 1. У деяких варіантах здійснення р знаходиться в діапазоні від 1 до приблизно 10, від 1 до приблизно 9, від 1 до приблизно 8, від 1 до приблизно 7, від 1 до приблизно б, від 1 до приблизно 5, від 1 до приблизно 4, від 1 до приблизно З або від 1 до 2. У деяких варіантах здійснення р знаходиться в діапазоні від 2 до приблизно 8, від 2 до приблизно 7, від 2 до приблизно 6, від 2 до приблизно 5, від 2 до приблизно 4 або від 2 до 3. В інших варіантах здійснення р дорівнює 1, 2, 3, 4, 5 або 6. У деяких варіантах здійснення р дорівнює 2 або 4.

Завантаженість лікарським засобом, середня кількість молекул лікарського засобу на кожне антитіло в молекулі, представлена р. Завантаженість лікарським засобом може знаходитися в діапазоні, що становить від 1 до 20 лікарських засобів (0) на кожне антитіло. Середню кількість лікарських засобів на кожне антитіло в препараті реакцій кон'югації можна визначити за допомогою загальноприйнятого способу, такого як масс-спектрометрія, аналіз ЕГ ІЗА і НРІ С.

Можна також визначити кількісний розподіл кон'югатів антитіло-лікарський засіб за показником р. У деяких випадках можна успішно виконати відділення, очищення й визначення характеристики гомогенних кон'югатів антитіло-лікарський засіб, в яких р являє собою визначене значення, від кон'югатів антитіло-лікарський засіб з іншими завантаженостями лікарським засобом таким способом, як НРІС зі зворотною фазою або електрофорез. У варіантах, що наводяться як приклади, здійснення р знаходиться в діапазоні від 2 до 8.

Кожна із цих одиниць докладніше описується в даному документі.

Одиниці лінкера

Як правило, сполуки кон'югатів антитіло-лікарський засіб включають лінкерний район між сполукою ауристатин і антитілом проти СОЗ30. "Одиниця лінкера" (0) є біфункціональною сполукою, яку можна використовувати для з'єднання одиниці лікарського засобу й одиниці антитіла з утворенням сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб. У деяких варіантах здійснення лінкер є таким, що розщеплюється у внутрішньоклітинних умовах так, що розщеплення лінкера від'єднувало сполуку ауристатин від антитіла у внутрішньоклітинному середовищі.

Наприклад, у деяких варіантах здійснення лінкер є таким, що розщеплюється під дією розщеплювального агента, який є присутнім у внутрішньоклітинному середовищі (наприклад, всередині лізосоми або ендосоми, або кальвеоли). Лінкер може бути, наприклад, пептидильним лінкером, який є таким, що розщеплюється під дією внутрішньоклітинного ферменту пептидази або протеази, у тому числі, але без обмеження, лізосомальної або ендосомальної протеази. Як правило, довжина пептидильного лінкера становить щонайменше дві амінокислоти або щонайменше три амінокислоти. Розщеплювальні агенти можуть включати катепсини В і О і плазмін, всі з яких, як відомо, гідролізують дипептидні похідні лікарського засобу, призводячи до від'єднання активного лікарського засобу всередині клітин-мішеней (див., наприклад, бибом/спік 60 апа МаїКег, 1999, Рпагт. Тнегарешісв 83: 67-123). Самими звичайними є пептидильні лінкери,

які є розщеплюваними під дією ферментів, що присутні в експресуючих СОЗО клітинах.

Наприклад, можна використовувати пептидильний лінкер, який є розщеплюваним під дією тіол- залежної протеази катепсину-В, який у високій мірі експресується в раковій тканині (наприклад, лінкер Рпе-Геи або Спіу-Рпе-І еи-Спіу). Інші такі лінкери описані, наприклад, у патенті США Мо 6214345. У конкретних варіантах здійснення пептидильним лінкером, що розщеплюється під дією внутрішньоклітинної протеази, є лінкер Ма!-Сії або лінкер Рпе-Гуз (див., наприклад, патент

США Мо 6214345, в якому описується синтез доксорубіцину з лінкером МаІ-СіЮ0Ю. Однією перевагою використання внутрішньоклітинного протеолитичного від'єднання терапевтичного засобу є те, що засіб зазвичай є атенуйованим після кон'югування, і стабільність кон'югатів у сироватці зазвичай є високою.

В інших варіантах здійснення, розщеплюваний лінкер є чутливим до рнН, тобто чутливим до гідролізу при певних значеннях рН. Як правило, чутливий до рН лінкер є гідролізованим у кислотних умовах. Наприклад, можна використовувати кислотонестійкий лінкер, який є гідролізованим у лізосомі (наприклад, гідразон, семікарбазон, тіосемікарбазон, амід цис- аконітової кислоти, ортоефір, ацеталь, кеталь або подібні) (див., наприклад, патенти США Мо 5122368, 5824805, 5622929; ВОиромеспіК апа УаїКег, 1999, Рпагт. Пегарешісв 83: 67-123; МемШе еї а!., 1989, ВіоЇ. Спет. 264: 14653-14661). Такі лінкери відносно стійкі в нейтральних умовах рн, таких як умови в крові, але є нестійкими при рН нижче 5,5 або 5,0, приблизному рн у лізосомі. У деяких варіантах здійснення гідролізованим лінкером є тіоефірний лінкер (такий як, наприклад, тіоефір, приєднаний до терапевтичного засобу через ацилгідразонний зв'язок (див., наприклад, патент США Мо 5622929).

У ще одних варіантах здійснення лінкер є розщеплюваним у відновних умовах (наприклад, дисульфідний лінкер). У даній галузі техніки відомий ряд дисульфідних лінкерів, що включає, наприклад, лінкери, які можуть бути утворені, використовуючи ЗАТА (М-сукцинімідил-5- ацетилтіоацетат), ФРОР (М-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіо)пропіонат), 5РОВ (М-сукцинімідил-3- (2-піридилдитіо)бутират) і ЗМРТ (М-сукцинімідилоксикарбоніл-альфа-метил-альфа-(2- піридилдитіо)толуол), 5РОВ і 5МРТ (див., наприклад, Тпогре еї аї., 1987, Сапсег Кев5. 47: 5924- 5931; Мамлтгупслак еї аї., іп Іттипосопійдаїев: Апіїроду Сопійдаїез іп Радіоітадегу апа Тнегару ої Сапсег (С.М. Модеї єд., Охгога |). Ргезз, 1987; див. також патент США Мо 4880935).

Зо У ще одних конкретних варіантах здійснення лінкер є малонатним лінкером (Чоппзоп еї аї., 1995, Апіісапсег Вев. 15: 1387-1393), малеімідобензоїльним лінкером (І аи еї аї., 1995, Віоого-

Меа-Снет. 3(10): 1299-1304) або 3-М-амідним аналогом (Іа єї аї., 1995, Віоогд-Мед-Спет.

З(10): 1305-1312).

У ще одних варіантах здійснення одиниця лінкера є нерозщеплюваною, і лікарський засіб відокремлюється при деградації антитіла (див., публікацію заявки на патент США Мо 20050238649, яка включена повністю за допомогою посилання).

Як правило, лінкер є не в значній мірі чутливим до екстраклітинного середовища. Як у даному документі використовується, "не в значній мірі чутливий до екстраклітинного середовища", у контексті лінкера, означає, що розщеплюваними є не більше ніж приблизно 20 95, зазвичай не більше ніж приблизно 15 95, звичніше не більше ніж приблизно 10 95 і навіть звичніше не більше ніж приблизно 595, не більше ніж приблизно З 95 або не більше ніж приблизно 1 95 лінкерів у зразку сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, коли сполука кон'югата антитіло-лікарський засіб є присутньою в екстраклітинному середовищі (наприклад, у плазмі). Чи є лінкер не в значній мірі чутливим до екстраклітинного середовища, можна визначити, наприклад, за допомогою інкубації із плазмою сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб протягом заздалегідь заданого періоду часу (наприклад, 2, 4, 8, 16 або 24 годин) і потім визначення кількості вільного лікарського засобу, присутнього в плазмі.

В інших, невзаємовиключних варіантах здійснення лінкер прискорює інтерналізацію в клітину. У деяких варіантах здійснення лінкер прискорює інтерналізацію в клітину після кон'югування з терапевтичним засобом (тобто всередині складової лінкер-терапевтичний засіб сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, описаного в даному документі) У ще одних варіантах здійснення лінкер прискорює інтерналізацію в клітину після кон'югування як зі сполукою ауристатином, так і з антитілом проти СОЗО.

Ряд лінкерів, які можна використовувати з композиціями й способами даного винаходу, описані, наприклад, в УМО 2004-010957, публікаціях заявок на патент США Мо 20060074008, 20050238649 і 20060024317 (всі з яких включені сюди в цілому шляхом представлення посилання на них і для всіх цілей).

У деяких варіантах здійснення одиниця лінкера має формулу: -Аа-МУ- Ху- 60 де -А- являє собою одиницю подовжувача,

Зо а дорівнює 0 або 1, кожна -М/- незалежно являє собою амінокислотну одиницю, м є цілим числом, що знаходиться у діапазоні від 0 до 12, -ї- є одиницею самознищуваного спейсера, і у дорівнює 0, 1 або 2.

У деяких варіантах здійснення а дорівнює 0 або 1, м/ дорівнює 0 або 1, і у дорівнює 0, 1 або 2. У деяких варіантах здійснення, якщо м знаходиться в діапазоні від 1 до 12, у дорівнює 1 або 2. У деяких варіантах здійснення м/ знаходиться в діапазоні від 2 до 12, і у дорівнює 1 або 2. У деяких варіантах здійснення а дорівнює 0 або 1, м дорівнює 0 або 1, і у дорівнює 0 або 1. У деяких варіантах здійснення р знаходиться в діапазоні від ї до приблизно 10, від 1 до приблизно 9, від 1 до приблизно 8, від 1 до приблизно 7, від 1 до приблизно 6, від 1 до приблизно 5, від 1 до приблизно 4, від 1 до приблизно З або від 1 до 2. У деяких варіантах здійснення р знаходиться в діапазоні від 2 до приблизно 8, від 2 до приблизно 7, від 2 до приблизно 6, від 2 до приблизно 5, від 2 до приблизно 4 або від 2 до 3. В інших варіантах здійснення р дорівнює 1, 2, 3, 4, 5 або 6. У деяких варіантах здійснення р дорівнює 2 або 4.

Одиниця подовжувача

Одиниця подовжувача (А), коли є присутньою, здатна до зв'язування одиниці антитіла з амінокислотною одиницею (-МУ-), якщо є присутньою, з одиницею спейсера (-У-), якщо є присутньою, або з одиницею лікарського засобу (-0). Придатні функціональні групи, які можуть бути присутніми на антитілі проти СОЗ30О, або природно або завдяки хімічній маніпуляції, включають, але без обмеження, сульфгідрильну групу, аміногрупу, гідроксильну, аномерну гідроксильну групу вуглецю або карбоксил. Придатними функціональними групами є сульфгідрильні групи й аміногрупи. Сульфгідрильні групи можуть утворюватися при відновленні внутрімолекулярних дисульфідних зв'язків антитіла проти СОЗ30. В альтернативному випадку сульфгідрильні групи можуть утворюватися при взаємодії аміногрупи лізинової складової антитіла проти СОЗ30 з 2-імінотіолпаном (реагентом Трота) або іншими утворюючими сульфгідрильні групи реагентами. У деяких варіантах здійснення антитіло проти СОЗО є рекомбінантним антитілом і сконструйоване так, що воно несе один або більше лізинів. У деяких інших варіантах здійснення рекомбінантне антитіло проти СОЗО сконструйоване так, що воно несе додаткові сульфгідрильні групи, наприклад, додаткові цистеїни.

У деяких варіантах здійснення одиниця подовжувача утворює зв'язок з атомом сірки одиниці антитіла. Атом сірки може походити із сульфгідрильної групи антитіла. Репрезентативні одиниці подовжувача цього варіанта здійснення представлені у квадратних дужках формул Ша і ПІБ, де

І -, -МУ-, -Х-, -О, м ії у мають значення, визначені вище, К:7 і вибирають із радикалів: -С1-С1о алкілен-, -С1-Сіо алкенілен-, -С1-Сіо алкінілен-, -карбоцикло-, -О-(С1-Св алкілен)-, -О-(С1-Св алкенілен)-, -О-(С1-Св алкінілен)-, -арилен-, -С1-С1о алкілен-арилен-, -С2-С:1о алкенілен-ариленя-, -

С2-Сіо алкінілен-арилен-, -арилен-С1-Сіо алкілен-, -арилен-С2-С:іо алкенілен-, -арилен-С2-С1о алкінілен-, -С1-Сіо алкілен-(карбоцикло)-, -С2-Сіо алкенілен-(карбоцикло)-, -С2-Сіо алкінілен- (карбоцикло)-, --(карбоцикло)-С1-С:1о алкілен-, --'карбоцикло)-С2-С:іо алкенілен-, --'карбоцикло)-Со-

Со алкінілен-, гетероцикло-, -С1-С1о алкілен-(гетероцикло)-, -С2-Сіо алкенілен-(гетероцикло)-, -

С2-С:о алкінілен-(гетероцикло)-, --(гетероцикло)-С1-С:іо алкілен-, -(гетероцикло)-С2-Сіо алкенілен-, -(гетероцикло)-С2-Сіо алкінілен-, -СН»СНгО); або -СНаСНгО)-СН»-, і г є цілим числом, що знаходиться у діапазоні від 1 до 10, де вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові, алкініленові, арильні, карбоциклічні, гетероциклічні й ариленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені. Алкіленові, алкеніленові, алкініленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені, наприклад, однією або більше групами, що незалежно вибираються з А; карбоциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені, наприклад, однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; ариленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені, наприклад, однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; гетероциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, можуть бути необов'язково заміщені, наприклад, однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4. А1, А2, АЗ і А4 мають визначені в даному документі значення. Виходячи із усіх наведених як приклади варіантів здійснення, повинне бути зрозуміло, що навіть якщо прямо не відмічено, з антитілом може бути зв'язане від 1 до 20 складових у вигляді лікарських засобів (р-1-20).

(в)

Е 17 м

М-8"-с(0)--ж,-ху-0 6)

Ша «Іенггоомн--ям- оо зму-ту-о шШшь

Ілюстративною одиницею подовжувача є одиниця формули Ша, де К'" являє собою -(СНг)в-: 8) аа (о; га .

Іншою ілюстративною одиницею подовжувача є одиниця формули Ша, де К'" являє собою - (СНеСНгО)А-СН»-; і г дорівнює 2: /в) ду в)

Ілюстративною одиницею подовжувача є одиниця формули Ша, де К'" являє собою -арилен- або -арилен-С1-Сіо алкілен-. У деяких варіантах здійснення арильною групою є незаміщена фенільна група.

Проте, іншою ілюстративною одиницею подовжувача є одиниця формули ППБ, де К"" являє собою -(СНг)5-: (о; о .

У деяких варіантах здійснення одиниця подовжувача зв'язана з одиницею антитіла завдяки дисульфідному зв'язку між атомом сірки одиниці антитіла й атомом сірки одиниці подовжувача.

Репрезентативна одиниця подовжувача цього варіанта здійснення представлена у квадратних дужках формули ІМ, де В, І -, -МУ-, -У-, -О, м/ і у мають значення, визначені вище. сврв-яи- сою печуто

ІУ

Слід зазначити, що по всій цій заявці складова 5 у наведеній нижче формулі належить до атома сірки одиниці антитіла, якщо в контексті не оговорене інше. с-вї 20 . . . . .

У ще одних варіантах здійснення подовжувач містить реакційноздатний сайт, які може утворювати зв'язок з первинною або вторинною аміногрупою антитіла. Приклади таких реакційноздатних сайтів включають, але без обмеження, активовані складні ефіри, такі як сукцинімідні ефіри, 4-нітрофенільні ефіри, пентафторфенільні ефіри, тетрафторфенільні ефіри, ангідриди, хлорангідриди, сульфонілхлориди, ізоціанати та ізотіоціанати. Репрезентативні одиниці подовжувача цього варіанта здійснення представлені у квадратних дужках формул Ма і

МБ, де -В7, 1 -, -МУ-, -У-, -О, м/ і у мають значення, визначені вище.

«і вомняи-овн мити р

Уа

Її -е8Б-сСМН-В'З (ОА -х/-0 у

В інших варіантах здійснення подовжувач містить реакційноздатний сайт, який вступає в реакції із групою (-СНО) модифікованого вуглеводу, яка присутня на антитілі. Наприклад, вуглевод може бути підданий окисненню в легкому ступені, використовуючи такий реагент, як періодат натрію, і одержувану в результаті одиницю (-СНО) окисненого вуглеводу можна конденсувати з подовжувачем, який має таку функціональність, як гідразид, оксим, первинний або вторинний амін, гідразин, тіосемікарбазон, гідразину карбоксилат і арилгідразид, яка описана Капеко єї аїЇ., 1991, Віосопішдаїє Спет. 2: 133-141. Репрезентативні одиниці подовжувача цього варіанта здійснення представлені у квадратних дужках формул Міа, МІБ і

МІс, де -В', І -, -М/-, -У-, -О, м/ і у мають значення, визначені вище.

І -вн-ятоюі-нито

МІа

І фно-ятсю-тнуттоо

УТЬ

(6)

І. мн вто) ма ху-О

Міс

Амінокислотна одиниця

Амінокислотна одиниця (-МУу-), коли є присутньою, зв'язує одиницю подовжувача з одиницею спейсера, якщо одиниця спейсера є присутньою, зв'язує одиницю подовжувача зі складовою у вигляді лікарського засобу, якщо одиниця спейсера відсутня, і зв'язує одиницю антитіла з одиницею лікарського засобу, якщо одиниця подовжувача й одиниця спейсера відсутні.

МУжш-, коли є присутнім, являє собою монопептидну, дипептидну, трипептидну, тетрапептидну, пентапептидну, гексапептидну, гептапептидну, октапептидну, нонапептидну, декапептидну, ундекапептидну або додекапептидну одиницю. Кожна одиниця -МУ- незалежно має формулу, вказану нижче у квадратних дужках, і м є цілим числом, що знаходиться у діапазоні від 0 до 12:

Го) ОНа

Н | о

М

; ше д'? во "або де КК"? являє собою водень, метил, ізопропіл, ізобутил, втор-бутил, бензил, пара- гідроксибензил, -«СНгОН, -«СН(ОН)СНз, -СНаСНаЗСН», -«СНаСОМН», -СНгСООН, -СНаСНгСОМН», -

СНСНСООН, /-«(Снег)зМнНе(-МН)ІМН», о -«(СНег)зМН:, -(СНг2зз3МНнСОсСН», -СНег)ззМНоНО, (- (СнгзАМНнО(-МНУМН»:, /-(СНг)зМН»:, -«(СНг)МНСОсСН»з, -СНг»МНоНО, -(СНег)ззМНнСОМН», С - (СНг2АМНОСОМН», -«СНЕСНСН(ОН)СНаМН», 2-піридилметил-, З-піридилметил-, 4-піридилметила, феніл, циклогексил,

ще АД

Бо с -оН (А но їх ' й іх або

У деяких варіантах здійснення амінокислотну одиницю можна ферментативно розщепити за допомогою одного або більше ферментів, що включають раково- або пухлиноспецифічну протеазу, для від'єднання одиниці лікарського засобу (-Ю), яка в одному варіанті здійснення зазнає протонування іп мімо при від'єднанні із забезпеченням лікарського засобу (0).

У деяких варіантах здійснення амінокислотна одиниця може включати природні амінокислоти. В інших варіантах здійснення амінокислотна одиниця може включати неприродні амінокислоти. Ілюстративні одиниці МЛу представлені формулами (МІІ)-(ІХ):

Го) де!

Н чую

Н до (6) М

Ве ; де В20 Її В"! мають наступні значення: го дг! бензил (СНаг)заМН»5е; метил (СНг)аМН»е; ізопропіл (СНаг)заМН»5е; ізопропіл (СНгзМНноСОМНе; бензил (СНгзМНноСОМНе; ізобутил (СНгзМНноСОМНе; втор-бутил (СНгзМНноСОМНе; 5 (СНгзМНноСОМНе;

М

Н бензил метил; бензил (СНг)зіМНО(-МН)

МН»; о ди г)

М М

КЯ : й го он (УП) де 20, ДВ?! ії 22 мають наступні значення: го дг! да бензил бензил (СНг)аМН» ізопропіл бензил (СНг)аМН»

і

Нн бензил (СНг)аМН» о да Ге) да

М М я чт ка

Н Н рго о 00 о ах де К2о, 2, Дг2 і КЗ мають наступні значення: го дг! да дае

Н бензи ізобут Н;і л ил мет ізобут мети ізобут ил ил л ил.

Амінокислотні одиниці, які наводяться як приклади, включають, але без обмеження, одиниці формули МІ, де Ко являє собою бензил, а КК? являє собою -(СНг)АМНг; Во являє собою ізопропіл, а К"" являє собою -(СНг)АМН:г; або Ко являє собою ізопропіл, а К7! являє собою - (СНгз3МН!НоСОМН». Іншою амінокислотною одиницею, що наводиться як приклад, є одиниця формули МІ, де К2о являє собою бензил, К- являє собою бензил; а МК? являє собою - (СНаг)аМН».

Придатні одиниці -МУУм- можна сконструювати й оптимізувати у відношенні їх вибірковості для ферментативного розщеплення конкретним ферментом, наприклад, пухлиноспецифічною протеазою. В одному варіанті здійснення одиницею -МУм- є одиниця, розщеплення якої каталізується катепсином В, С і О або протеазою плазміном.

В одному варіанті здійснення одиницею -МУм- є дипептид, трипептид, тетрапептид або пентапептид. Коли КУ, Но, В, В? або КЗ відмінний від водню, атом вуглецю, до якого приєднаний КУ, 829, ІЩД2!, ВДг2 або Кг, є хіральним.

Кожний атом вуглецю, до якого приєднаний КУ, В2го, ІД2!, Дг2 або 23, незалежно знаходиться в (5) або (К)-конфігурації.

В одному аспекті амінокислотної одиниці амінокислотна одиниця являє собою валінрцитрулін (тобто мс або маІ-сі). В іншому аспекті амінокислотна одиниця являє собою фенілаланіналізин (тобто їЇК). У ще одному аспекті амінокислотної одиниці амінокислотна одиниця являє собою М-метилвалін-цитрулін. У ще одному аспекті амінокислотна одиниця являє собою 5-амінопентанову кислоту, гомофенілаланінелізин, тетраїзохінолінкарбоксилат- лізин, циклогексилаланін-лізин, ізоніпекотинову кислоту, бета-аланін-лізин, гліцин-серин-валін- глутамін та ізоніпекотинову кислоту.

Одиниця спейсера

Одиниця спейсера (-У-), коли є присутньою, з'єднує амінокислотну одиницю з одиницею лікарського засобу, коли амінокислотна одиниця присутня. Альтернативно, одиниця спейсера

Зо з'єднує одиницю подовжувача з одиницею лікарського засобу, коли амінокислотна одиниця відсутня. Одиниця спейсера також з'єднує одиницю лікарського засобу з одиницею антитіла, коли відсутні й амінокислотна одиниця, і одиниця подовжувача.

Одиниці спейсера є спейсерами двох основних типів:л несамознищуваними або самознищуваними. Одиниця несамознищуваного спейсера є одиницею спейсера, в якій частина й уся одиниця спейсера залишається зв'язаною зі складовою у вигляді лікарського засобу після відщіплення, зокрема, ферментативного, амінокислотної одиниці від кон'югата антитіло- лікарський засіб. Приклади одиниці несамознищуваного спейсера включають, але без обмеження, одиницю спейсера (гліцин-гліцин) і одиницю спейсера у вигляді гліцину (обидві з яких представлені на схемі 1) (нижче). Коли кон'югат, що містить одиницю спейсера (гліцин- гліцин) або одиницю спейсера у вигляді гліцину, зазнає ферментативного розщеплення за допомогою ферменту (наприклад, специфічної для пухлинних клітин протеази, специфічної для ракових клітин протеази або специфічної для лімфоцитів протеази), складова гліцин-гліцинт лікарський засіб або складова гліцинт лікарський засіб відщеплюється від І -Аа-М/м-. В одному варіанті здійснення незалежна гідролітична реакція відбувається всередині клітини-мішені, розщеплюючи зв'язок у складовій гліцинт лікарський засіб і від'єднуючи лікарський засіб.

Схема 1

П-рБАИЖе- ово Бра, -бу-оуТо ферментативне ферментативна розщеплення розщеплення

Су-о0 Сту-спу-0 гідроліз | гідроліз лікарський засіб лікарський засіб

У деяких варіантах здійснення одиницею несамознищуваного спейсера (-М-) є -С1у-. У деяких варіантах здійснення одиницею несамознищуваного спейсера (-у-) є -СПу-С1у-.

В одному варіанті здійснення надається кон'югат лікарський засіб-лінкер, в якому одиниця спейсера відсутня (у-:0), або його фармацевтично прийнятна сіль або сольват.

Альтернативно, від кон'югата, що містить самознищуваний спейсер, може від'єднуватися -О.

Використовуваний в даному документі термін "самознижуваний спейсер" стосується біфункціональної хімічної складової, яка здатна до ковалентного зв'язування разом двох рознесених хімічних складових в стабільну, складену з трьох частин молекулу. Він буде мимовільно відокремлюватися від другої хімічної складової при розщепленні його зв'язку з першою складовою.

У деяких варіантах здійснення -Ж/- є одиницею у вигляді групи пара-амінобензилового спирту (РАВ) (див. схеми 2 і 3), феніленова частина якої заміщена От, де О являє собою -С1-Св алкіл, -С1-Св алкеніл, -С1-Св алкініл, -О-(С1-Св алкіл), -0О-(С1-Св алкеніл), -О-(С1-Св алкініл), - галоген, -нітро або -ціано; а т є цілим числом, що знаходиться у діапазоні від 0 до 4.

У деяких варіантах здійснення -уУ- є групою РАВ, яка з'єднується з -МУу- через атом азоту аміногрупи в групі РАВ і з'єднується безпосередньо з -0 через карбонатну, карбаматну або ефірну групу. Без обмеження будь-якою конкретною теорією або механізмом, на схемі 2 наведений можливий механізм від'єднання від лікарського засобу групи РАВ, яка безпосередньо приєднана до -О через карбаматну або карбонатну групу, як описано Токі та ін., 2002, в у. Огд. Спет. 67: 1866-1872.

Схема 2

От -Ії-

Ь о Жи--МН- о-0--0 (0; р ферментативне розщеплення

Оп мя

А лу 5 0о-6-о о оетійнвнн лікарський засіб

На схемі 2 О являє собою -С.1-Св алкіл, -С1-Св алкеніл, -С1-Св алкініл, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С1-

Св алкеніл), -О-(С1-Св алкініл), -галоген, -нітро або -ціано; т є цілим числом, що знаходиться у діапазоні від 0 до 4; а р знаходиться в діапазоні від 1 до приблизно 20.

Зб

Без обмеження будь-якою конкретною теорією або механізмом, на схемі З наведений можливий механізм від'єднання від лікарського засобу групи РАВ, яка безпосередньо приєднана до -О за допомогою ефірного або амінного зв'язку, причому Ю включає групу кисню або азоту, яка є частиною одиниці лікарського засобу.

Схема З

От

Е АНА Й р р ферментативне розщеплення

От їжх їв

МН Мт

Ст о 1 б-елімінування

От чн з лікарський засіб

На схемі 3 О являє собою -С.1-Св алкіл, -С1-Св алкеніл, -С1-Св алкініл, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С1-

Св алкеніл), -О-(С1-Св алкініл), -галоген, -нітро або -ціано; т є цілим числом, що знаходиться у діапазоні від 0 до 4; а р знаходиться в діапазоні від 1 до приблизно 20.

Інші приклади самознищуваних спейсерів включають, але без обмеження, ароматичні сполуки, які в електронному вигляді схожі з групою РАВ, такі як поїїдні 2-аміноімідазол-5- метанолу (Нау сеї 1999, Віоогд. Мей. Спет. ей. 9: 2237) або орто- або пара- амінобензилацеталі. Можуть використовуватися спейсери, які зазнають циклізації при гідролізі амідного зв'язку, такі як аміди заміщеної або незаміщеної 4-аміномасляної кислоти (Коагіднез еї аІ,, 1995, Спетівігу Віоіоду 2: 223), відповідним чином заміщені біциклічні (2.2.11 і (2.2.21 кільцеві системи (Зіогт еї аї., 1972, 9У. Атег. Спет. Боб. 94: 5815) і аміди 2-амінофенілпропіонової кислоти (Ат5бегїгу еї аї., 1990, 9. Огд, Спет. 55: 5867). Прикладом самознищуваних спейсерів також є елімінування аміновмісних лікарських засобі, які заміщені в а-положені гліцину (Кіпо5ригу єї, 1984, У). Мед. Спет. 27: 1447).

В одному варіанті здійснення одиниця спейсера є одиницею розгалуженого біс(гідроксиметил)стиролу (ВНМ5), представленою на схемі 4, яку можна використовувати для включення та від'єднання множини лікарських засобів.

Схема 4

КЕ СНАО(СО но

ЗО тона о ї кожну т г(0(0(0))ю р ферментативне резщепнення є ткарських засоби

На схемі 4 О являє собою -С.1-Св алкіл, -С1-Св алкеніл, -С1-Св алкініл, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С1-

Св алкеніл), -О-(С1-Св алкініл), -галоген, -нітро або -ціано; т є цілим числом, що знаходиться у діапазоні від 0 до 4; п дорівнює 0 або 1; а р знаходиться в діапазоні від 1 до приблизно 20.

У деяких варіантах здійснення складові -ЮО є однаковими. У ще одному варіанті здійснення складові -О є різними.

В одному аспекті одиниці спейсера (-У/-) представлені формулами (Х)-(ХІ!):

Н о -М т і с д ор (б) х де О являє собою -С1-Св алкіл, -С1-Св алкеніл, -С1-Св алкініл, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С1-Св алкеніл), -О-(С1-Св алкініл), -галоген, -нітро або -ціано; а т є цілим числом, що знаходиться у діапазоні від О до 4;

Е-НМ-СНеСо-Ї сх і і--ноніо(оучноньс(о)-

ХП.

Варіанти формули І і ІЇ, що включають сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, можуть включати: о мис - Ху, ост о р де кожне з м/ і у рівно 0, 1 або 2, і (о) мито

І--5 о щі р де мі у рівні 0,

Я 0; кутю

І, ла ї

Н о г Р

НМ об, (в)

Ії 5 9 н 2

Мити Му -о о Но ) но р

Мн о-

МН» зі (9) ії. о) о ц о ру

Ми до

Го н о ? н р

Мн о-

Мн

Одиниця лікарського засобу р є сполукою лікарського засобу ауристатину, що має атом, який може утворювати зв'язок з одиницею спейсера, з амінокислотною одиницею, з одиницею подовжувача або з одиницею антитіла. У деяких варіантах здійснення одиниця лікарського засобу Ю має М-кінцевий атом азоту, який може утворювати зв'язок з одиницею спейсера. Використовувані в даному документі терміни "одиниця лікарського засобу" і "складова у вигляді лікарського засобу" є синонімами й використовуються взаємозамінно, і належать до одиниці лікарського засобу ауристатину або складової у вигляді лікарського засобу ауристатину.

У деяких переважних варіантах здійснення одиницею лікарського засобу ауристатину є ауристатин Е або його похідне. Відповідно, розуміється, що використовуваний у даному документі термін "ауристатин" включає похідні ауристатину. Синтез і структура прикладів, що наводяться як похідні ауристатину, наведені в публікаціях заявок на патенти США Мо 2003- 0083263, 2005-0238649 і 2005-0009751; публікації міжнародної заявки на патент Мо УМО 04/010957, публікації міжнародної заявки на патент Мо УМО 02/088172 і патентах США Мо 6323315, 6239104, 6034065, 5780588, 5665860, 5663149, 5635483, 5599902, 5554725, 5530097, 5521284, 5504191, 5410024, 5138036, 5076973, 4986988, 4978744, 4879278, 4816444 і 4486414, всі з яких включені повністю за допомогою посилання.

У деяких варіантах здійснення -О є ауристатином формули Оє або Ок:

во ц о в де до

Я шо бу і Ї і ко чяя до В А Ве до о пов Ок в о в'

Н в о тре ти мой

М М М М в ! | 7 до ве А Веде о о д'я Юк або є фармацевтично прийнятною сіллю або сольватом сполуки такої формули, де, незалежно в кожному положенні: хвиляста лінія означає зв'язок;

Вг являє собою -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл;

ВЗ являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -карбоцикл, -С1-Сго алкілен(карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(карбоцикл), -арил, -С1-Сго алкілен(арил), -С2-Сго алкенілен(арил), -С2-Сго алкінілен(арил), -гетероцикл, /-С1-С2о алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл);

В? являє собою -Н, -Сі-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, карбоцикл, -С1-Сго алкілен(карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(карбоцикл), -арил, -С1-Сго алкілен(арил), -С2-Сго алкенілен(арил), -С2-Сго алкінілен(арил), -гетероцикл, /-С1-С2о алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл);

Во являє собою -Н або -С1-Сго алкіл; або В" ї 5 спільно утворюють карбоциклічне кільце і мають формулу -(СРаР)»-, де Ваг і Ве незалежно являють собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл або карбоцикл, а 5 дорівнює 2, 3, 4, 5 або 6,

Ве являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл;

В' являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -карбоцикл, -С1-Сго алкілен(карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(карбоцикл), арил, -С1-С2о алкілен(арил), -С2-Сго алкенілен(арил), -С2-Сго алкінілен(арил), -гетероцикл, /-С1-С2о алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл); кожний ЕЗ незалежно являє собою -Н, -ОН, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -О- (С1-Сго алкіл), -О-(С2-Сго алкеніл), -О-(С2-Сго алкініл) або -карбоцикл;

В" являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл;

В"? являє собою -арил, -гетероцикл або -карбоцикл;

В2о являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -карбоцикл, -О-(С1-Сго алкіл), -О-(С2-Сго алкеніл), -О-(С2-Сго алкініл) або ОК", де К'З являє собою -Н, захисну групу для гідроксильних груп, або прямий зв'язок, де ОК" представляє 50;

Ко) В являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -арил, -гетероцикл або - карбоцикл;

В'"являє собою -арил або -гетероцикл; 7 являє собою -О-, -5-, -МН- або -МА"2-, где В"? являє собою -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл;

А" являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -арил, -гетероцикл, - (АЗО)т-В'" або -(ВЗО)т-СН(В5)»; т є цілим числом, що знаходиться у діапазоні 1-1000;

В'З являє собою -С2-Сго алкілен, -С2-Сго алкенілен або -С2-Сго алкінілен;

В'тявляє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл; кожний випадок К!» незалежно являє собою -Н, -СООН, -(СНг)н-М(В'Є)», -(СНг)-5ОЗН, - (СНг)п-503-С1-Сг2о алкіл, -«СНг)н-5О3-С2-Сго алкеніл або -(СНг)п-503-С2-Сго алкініл; кожний випадок Б'Є незалежно являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл або -«СНг)-СООН;і п є цілим числом, що знаходиться у діапазоні 0-6; причому вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові, алкініленові, арильні, карбоциклічні й гетероциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені.

Ауристатини формули Оє або Оє включають сполуки, в яких

Вг являє собою -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл, кожний з яких необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

ВЗ являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, моноциклічний Сз-Св- карбоцикл, -С1-Сго алкілен(моноциклічний Сз-Све-карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(імоноциклічний

Сз-Св-карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(моноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -Св-Стюо арил, -С1-Сг2о алкілен(Сев-Стіо арил), -С2-Сго алкенілен(Св-Стіо арил), -С2-Сго алкінілен(Св-С:то арил), -гетероцикл, -С1-Сг2о алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл); причому вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові й алкініленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А; вказані карбоциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; вказані арильні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказані гетероциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4;

В" являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, моноциклічний Сз-Св- карбоцикл, -С1-Сго алкилен(моноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(моноциклічний

Сз-Св-карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(імоноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -Св-Сто арил, -С1-Сго алкілен(Сев-Сто арил), -С2-Сго алкенілен(Св-Сто арил), -С2-Сго алкінілен(Св-Стіо арил), -гетероцикл, -С1-Сг2о алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл); причому вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові й алкініленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; вказані карбоциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; вказані арильні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказані гетероциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4;

Ко) В: являє собою -Н або -С1-Сго алкіл; або В" ії 2» спільно утворюють карбоциклічне кільце і мають формулу -(СВ2РЕ)»-, де Ваг і Ве незалежно являють собою -Н, -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл, -С2-Св алкініл або -карбоцикл, а 5 дорівнює 2, 3, 4, 5 або 6,

ВУ являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл; причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

В" являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, моноциклічний Сз-Св- карбоцикл, -С1-Сго алкілен(моноциклічний Сз-Све-карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(імоноциклічний

Сз-Св-карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(моноциклічний Сз-Свє-карбоцикл), - Св-Сто арил, -С1-Сго алкілен(Сев-Стіо арил), -С2-Сго алкенілен(Св-Сто арил), -С2-Сго алкінілен(Се-Сто арил), -гетероцикл, -С1-Сг2о алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл); причому вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові й алкініленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А; вказані карбоциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; вказані арильні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказані гетероциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4;

БО кожний ЕЗ незалежно являє собою -Н, -ОН, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -О- (С1-Сго алкіл), -О-(С2-Сго алкеніл), -О-(С2-Сго алкініл)у або карбоцикл; причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; а вказаний карбоцикл необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2;

В? являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл; причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

В'? являє собою -арил, -гетероцикл або -карбоцикл; причому вказаний карбоциклічний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з Аг; 60 вказаний арильний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказаний гетероциклічний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4;

Во вибирають із радикалів -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -карбоцикл, -ОН, -0-(С1-Сго алкіл), -О-(С2-Сго алкеніл), -О-(С2-Сго алкініл) або ОВ'З, причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А; і вказаний карбоцикл необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2;

В'З являє собою -Н, захисну групу для гідроксильних груп, або прямий зв'язок, де ОВ'З представляє -О;

В? вибирають із радикалів -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сгоалкініл або -карбоцикл; причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; і вказаний карбоциклічний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2;

В'Є являє собою арил, необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ, або гетероцикл, необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4; 7 являє собою -0О-, -5-, -МН- або -МВ'-, де В'? являє собою -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -

С2-Сго алкініл, кожний з яких необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

А" являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -арил, -гетероцикл, - (АЗО)т-В'я або -(В3О)»-СН(ВА"5)», причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; вказаний арильний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказаний гетероцикл необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4; т є цілим числом, що знаходиться у діапазоні 1-1000;

В'З являє собою -С2-Сго алкілен, -С2-Сго алкенілен або -С2-Сго алкінілен, кожний з яких необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

В" являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -Сг-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл, причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; кожний випадок К!» незалежно являє собою -Н, -СООН, -(СНг)н-М(В'Є)», -(СНг)-5ОЗН, - (СНг)п-503-01-Сг2о алкіл, -(СНг)н-503-С2-Сго алкеніл або -(СНг)-5О3-С2-Сго алкініл, причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; кожний випадок Б'Є незалежно являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл або -(СНг)-СООН, причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; п є цілим числом, що знаходиться у діапазоні 0-6;

А1 являє собою галоген, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -

С(О)В" -ОС(О)В", -С(О)ОВ" -С(О)МН»:, -С(О)МНА", -С(ОІМ(А")», -МНО(О)В", -58", -509387, -

З(О0)28", -550)8", -ОН, -О0, -Мз, -МН», -МН(В"), -М(В")» і -СМ, де кожний В" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або арилу, і де вказані групи -О-(С:-Св алкіл), -

О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С1-Св алкіл, -С2»-Св алкеніл і -С2»-Св алкініл можуть бути необов'язково додатково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються 3 -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу, -галогену, -О-(С1-Св алкілу), -О-(С2-Св алкенілу), -0-(С2-Св алкінілу), -арилу, -С(О)В", -ОС(О)В", -Ф(О)ОВ", -С(О)МН», -С(О)МНА", -«С(О)М(А У», -

МНесув", -ев", -5098", -550)28", -5(0)8", -ОН, -Мз, -МН», -МН(В"), -«М(А")» і -СМ, де кожний В" незалежно вибирають з -Н, -С1-Св алкілу, -Со-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу;

БО А2 являє собою -галоген, -С1-Св алкіл, -С2о-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-

Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(О)8". -ОС(О)В", -С(О0)0ОВ8", -С(О)МН», -С(О)МНА", -

С(О)М(А")», -«МНО(О) А", -5А8", -5ОзА", -5(0)28", -(0)8", -ОН, -О, -Мз, -МН», -МН(А"), -М(А")» ї -СМ, де кожний К" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -Со-Св алкенілу, -Со-Св алкінілу або -арилу, і де вказані групи -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -0-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл) і -арил можуть бути необов'язково додатково заміщені одним або більше замісниками, що незалежно вибираються з -С1-Св алкілу, -Сг-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу, -галогену, -О-(С1-Св алкілу), -О-(С2-Св алкенілу), -О-(С2-Св алкінілу), -арилу, -С(О)В", -ОС(О)В", -

С(ФОЮВ", -С(О)МН», -«С(О)МНА", -С(О)М(А І», -«МНО(О)В", -58"7, -5О38"7, -5(0)28", -ХО)В8", -ОН, -

Мз, -МНег, -МН(АВ"), -«М(А")» ї -СМ, де кожний ЕК" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св 60 алкенілу, -С2-Св алкінілу або -арилу;

АЗ являє собою -галоген, -С1-Св алкіл, -С2о-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-

Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(О)8". -ОС(О)В", -С(О0)0ОВ8", -С(О)МН», -С(О)МНА", -

С(О)М(А")», -«МНО(О) А", -58", -5Оз3А8", -(0)28", -5(0) 8", -ОН, -МО», -Мз, -«МН»е, -«МН(В"), -М(В")» і -

СМ, де кожний КЕ" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -Со-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або арилу, і де вказані групи -С1-Св алкіл, -С2о-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -0-(С1-Св алкіл), -0О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл) і -арил можуть бути необов'язково додатково заміщені одним або більше замісниками, що незалежно вибираються з -С1-Св алкілу, -Сг-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу, -галогену, -О-(С1-Св алкілу), -О-(С2-Св алкенілу), -О-(С2-Св алкінілу), -арилу, -С(О)В", -ОС(О)В", -

С(ФОЮВ", -С(О)МН», -«С(О)МНА", -С(О)М(А І», -«МНО(О)В", -58"7, -5О38"7, -5(0)28", -ХО)В8", -ОН, -

Мз, -МНег, -МН(АВ"), -«М(А")» ї -СМ, де кожний ЕК" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -Со-Свалкінілу або арилу; і

А4 являє собою -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, -галоген, -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-

Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -арил, -С(О)8". -ОС(О)В", -С(О0)0ОВ8", -С(О)МН», -С(О)МНА", -

С(О)М(А")», -«МНО(С)В", -58", -5О0зі8", -5(0)28", -5(0) А", -ОН, -Мз, -МН», -МН(В"), -МЖ(А")» ї -СМ, де кожний К" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або арилу, і де вказані групи -О-(С1-Св алкіл), -О-(С2-Св алкеніл), -О-(С2-Св алкініл), -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл, -С2-Св алкініл і арил можуть бути необов'язково додатково заміщені одним або більше замісниками, що незалежно вибираються з -С1і1-Св алкілу, -Се-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу, - галогену, -О-(С:1-Св алкілу), -О-(С2-Св алкенілу), -О-(С2-Св алкінілу), -арилу, -С(О)В", -ОС(О)В", -

Ф(б)ОВ",-С(О)МН», -С(О)МНА", -«С(ОМ(А 2, -«МНО(О)В", -587, -50387, -(0)28", -5Х(О)8", -ОН, -

Мз, -МНег, -МН(АВ"), -«М(А")» ї -СМ, де кожний ЕК" незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -С2-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або арилу; або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові, алкініленові, арильні, карбоциклічні й гетероциклічні радикали не заміщені.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких групи НВ, ВУ, В", В», НЄ, В", ВВ в є незаміщеними, а групи КУ, Во ї В"! необов'язково заміщені, як у даному документі описано.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких

В2 являє собою -С1-Сго алкіл, необов'язково заміщений однією або більше групами, що

Ко) незалежно вибираються з А1;

ВЗ ії В" незалежно вибирають із радикалів -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, моноциклічний Сз-Св-карбоцикл, -С1-Сго алкілен(моноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(моноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(імоноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -

Св-Сіо арил, -С1-Сго алкілен(Св-Сіо арил), -С2-Сго алкенілен(Сев-Сто арил), -С2-Сго алкінілен(Св-Сто арил), -гетероцикл, -С1-Сго алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл)у або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл); причому вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові й алкініленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А!1; вказані карбоциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; вказані арильні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказані гетероциклічні радикали, окремо або у вигляді частини інший групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4;

В? являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, моноциклічний Сз-Св- карбоцикл, -С1-Сго алкілен(моноциклічний Сз-Све-карбоцикл), -С2-Сго алкенілен(імоноциклічний

Сз-Св-карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(імоноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -Св-Сто арил, -С1-Сго алкілен(Сев-Сто арил), -С2-Сго алкенілен(Св-Сто арил), -С2-Сго алкінілен(Св-Стіо арил), -гетероцикл, -С1-Сг2о алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл); причому вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові й алкініленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А; вказані карбоциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; вказані арильні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказані гетероциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4;

Во являє собою -Н або -С:-Св алкіл; або К" ї КЕ5 спільно утворюють карбоциклічне кільце й мають формулу -(СВаРе)»-, де Ка ї Ко незалежно вибирають із -Н, -С1-Св алкілу, -Со-Св алкенілу, -С2-Св алкінілу або карбоциклу, а 5 60 дорівнює 2, 3, 4, 5 або 6,

Вб являє собою -С1-Сго алкіл, необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; кожний КЗ незалежно вибирають із радикалів -ОН, -О-(С1-Сго алкіл), -О-(С2-Сго алкеніл) або -

О-(С2-Сго алкініл)у; причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

В? являє собою водень або -С1-Сго алкіл, необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

В'"являє собою арил, гетероцикл або карбоцикл; причому вказаний карбоциклічний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; вказаний арильний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказаний гетероциклічний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4;

В2о являє собою ОК'8, де КЗ являє собою -Н, захисну групу для гідроксильних груп, або прямий зв'язок, де ОК'З представляє 50;

В" вибирають із -Н, -С1-Сго алкілу, -С2-Сго алкенілу, -С2-Сго алкінілу або -карбоциклу; причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1!; і вказаний карбоциклічний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; і

А1, А2, АЗ і А4 мають визначені в даному документі значення, або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких

Вг являє собою -С1-Св алкіл;

АЗ, Ве ї К" незалежно вибирають із радикалів -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, моноциклічний Сз-Св-карбоцикл, -С1-Сго алкілен(моноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -С2-

Сго алкенілен(імоноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(імоноциклічний /Сз-Св- карбоцикл), -Св-Сіо арил, -С1-Сго алкілен(Св-Сіо арил), -С2-Сго алкенілен(Св-Сіо арил), -С2-Сго алкінілен(Сев-С:іо арил), -гетероцикл, -С1-Сго алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл); причому вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові й алкініленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково

Зо заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; вказані карбоциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; вказані арильні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказані гетероциклічні радикали, окремо або в виді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4;

Во являє собою -водень;

Вб являє собою -С1-Св алкіл; кожний КУ незалежно вибирають із -ОН, -О-(С1-Сго алкілу), -О-(С2-Сго алкенілу) або -О-(С2-

Сго алкінілу); причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

В? являє собою водень або -С1-Св алкіл;

В"" являє собою феніл, необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ;

В2о являє собою ОК'8, де "8 являє собою Н, захисну групу для гідроксильних груп, або прямий зв'язок, де ОК'З представляє о;

А? вибирають із -Н, -С1-Сго алкілу, -С2-Сго алкенілу, -С2-Сго алкінілу або -карбоциклу; причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; і вказаний карбоциклічний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; і

А1, А2, АЗ і А4 мають визначені в даному документі значення, або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких

Вг являє собою метил;

ВЗ являє собою -Н, -С1-Св алкіл, -Со-Св алкеніл або -С2-Св алкініл, причому вказані алкільні, алкенільні або алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

В? являє собою -Н, -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл, -С2-Св алкініл, моноциклічний Сз-Св- карбоцикл, -Св-Сто арил, -С1-Св алкілен(Свє-Сіо арил), -С»-Св алкенілен(Св-Сто арил), -С2-Св алкінілен(Св-Сто арил), -С1-Св алкілен(моноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -Сб2-Св 60 алкенілен(моноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -С2-Св алкінілен(моноциклічний Сз-Св-карбоцикл),

причому вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові й алкініленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А; вказані карбоциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; і вказані арильні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ;

В: являє собою -Н; Вб являє собою метил;

В'являє собою -С1-Св алкіл, -С2-Св алкеніл або -С2-Св алкініл; кожний ЕЗ являє собою метокси;

АВ" являє собою -водень або -С:-Св алкіл;

В'" являє собою феніл;

В2о являє собою ОМК'8, де КЗ являє собою -Н, захисну групу для гідроксильних груп, або прямий зв'язок, де ОК'З представляє 50;

В? являє собою метил; і АТ, А2 ії АЗ мають визначені в даному документі значення, або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких К? являє собою метил; КЗ являє собою -Н або -С:-Сз алкіл; КЕ" являє собою -С1-Со алкіл; Е? являє собою Н; Е5 являє собою метил; В" являє собою ізопропіл або втор-бутил; З являє собою метокси; Е? являє собою водень або -С1-

Св алкіл; КЕ"? являє собою феніл; 22О являє собою ОК", де КЗ являє собою -Н, захисну групу для гідроксильних груп, або прямий зв'язок, де ОВ'З представляє 0; і В" являє собою метил; або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких К? являє собою метил або -С1-Сз алкіл;

ВЗ являє собою Н або -С1-Сз алкіл; КЕ? являє собою -С1-Св5 алкіл; БЕ? являє собою Н; ГЕ? являє собою -С1-Сз алкіл; К/ являє собою -С1-Сх алкіл; З являє собою -С1-Сз алкокси; Е? являє собою водень або -С1-Св алкіл; КЕ"? являє собою феніл; К2О? являє собою ОК"'8, де К'З являє собою Н, захисну групу для гідроксильних груп, або прямий зв'язок, де ОК" представляє 50; і КЕ"! являє собою -С1-Сз алкіл; або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

Ауристатини формули Ог включають сполуки, в яких

В2 являє собою -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл, кожний 3 яких

Зо необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

ВЗ, В" ї В" незалежно вибирають із радикалів -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, моноциклічний Сз-Св-карбоцикл, -С1-Сго алкилен(моноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -С2-

Сго алкенілен(імоноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(імоноциклічний /-Сз-Св- карбоцикл), -Св-Сіо арил, -С1-Сго алкілен(Св-Сіо арил), -С2-Сго алкенілен(Св-Сіо арил), -С2-Сго алкінілен(Сев-С:іо арил), -гетероцикл, -С1-Сго алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл); причому вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові й алкініленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; вказані карбоциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; вказані арильні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказані гетероциклічні радикали, окремо або в виді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4;

Во являє собою -Н;

ВУ являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл; причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; кожний КЗ незалежно вибирають із радикалів -Н, -ОН, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -О-(С1-Сго алкіл), -О-(С2-Сго алкеніл), -О-(С2-Сго алкініл) або карбоцикл; причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з Аї1; а вказаний карбоцикл необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2;

В? являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл; причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

В'с являє собою феніл, необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ;

7 являє собою -О-, -5-, -МН- або -МА"2, де В! являє собою -С1-Сго алкіл, -С2»-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл, кожний з яких необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

А" являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -арил, -гетероцикл, - (АЗО)т-В"" або -(В'ЗО)т-СН(В)», причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; вказаний арильний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказаний гетероцикл необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4; т є цілим числом, що знаходиться у діапазоні 1-1000;

В'З являє собою -С2-Сго алкілен, -С2-Сго алкенілен або -С2-Сго алкінілен, кожний з яких необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

В'ї являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл, причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; кожний випадок В"? незалежно являє собою -Н, -СООН, -(СНг)и-М(В'9)», -(СНг)-5ОзН, - (СНг)п-503-01-Сг2о алкіл, -(СНег)н-5О3-С2-Сго алкініл, причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; кожний випадок К'З незалежно являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл або -(СНг)-СООН, причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; п є цілим числом, що знаходиться у діапазоні 0-6; і АТ, А2, АЗ і А4 мають визначені в даному документі значення, або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

Ауристатини формули Ог включають сполуки, в яких

Вг являє собою метил;

ВЗ, В" ї В" незалежно вибирають із радикалів -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, моноциклічний Сз-Св-карбоцикл, -С1-Сго алкілен(моноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -С2-

Сго алкенілен(імоноциклічний Сз-Св-карбоцикл), -С2-Сго алкінілен(імоноциклічний /Сз-Св-

Зо карбоцикл), -Св-Сто арил, -С1-Сго алкілен(Св-С:1о арил), -С2-Сго алкенілен(Св-Стіо арил), -С2-Сго алкінілен(Сев-С:іо арил), -гетероцикл, -С1-Сго алкілен(гетероцикл), -С2-Сго алкенілен(гетероцикл) або -С2-Сго алкінілен(гетероцикл); причому вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові й алкініленові радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; вказані карбоциклічні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А2; вказані арильні радикали, окремо або у вигляді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказані гетероциклічні радикали, окремо або в виді частини іншої групи, необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4;

В?" являє собою -Н;

Вб являє собою метил; кожний БЕЗ являє собою метокси;

В? являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл; причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

В'Є являє собою арил, необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ, або гетероцикл, необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4; 7 являє собою -О-, -5-, -МН- або -МВ'2-, де В'? являє собою -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл, кожний з яких необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

А" являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл, -арил, -гетероцикл, - (8ЗО)т-В" або -(ВЗО)т-СН(В"5)», причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; вказаний арильний радикал необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; і вказаний гетероцикл необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А4; т є цілим числом, що знаходиться у діапазоні 1-1000;

В'З являє собою -С2-Сго алкілен, -С2-Сго алкенілен або -С2-Сго алкінілен, кожний з яких 60 необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1;

В'ї являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл або -С2-Сго алкініл, причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; кожний випадок В"? незалежно являє собою -Н, -СООН, -(СНг)и-М(В'9)», -(СНг)-5ОзН, - (СНг)-503-01-Сг2о алкіл, -(СНг)и-503-С2-Сго алкеніл або -(СНг)н-5Оз3-С2-Сго алкініл, причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; кожний випадок К'5 незалежно являє собою -Н, -С1-Сго алкіл, -С2-Сго алкеніл, -С2-Сго алкініл або -(СНг)-СООН, причому вказані алкільні, алкенільні й алкінільні радикали необов'язково заміщені однією або більше групами, що незалежно вибираються з А1; п є цілим числом, що знаходиться у діапазоні 0-6; і АТ, А2, АЗ і А4 мають визначені в даному документі значення, або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

У деяких із цих варіантів здійснення Кс являє собою феніл, необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ.

Ауристатини формули Огє включають сполуки, в яких групи 2, ВЗ, В", В», Не, В", ВВ в є незаміщеними, а групи КЗ В" мають визначені в даному документі значення.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких вказані алкільні, алкенільні, алкінільні, алкіленові, алкеніленові, алкініленові, арильні, карбоциклічні й гетероциклічні радикали не заміщені.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких

В являє собою С1-Сз алкіл; ЕЗ являє собою Н або С:-Сз алкіл; Е7 являє собою Сі-С5х алкіл;

АВ: являє собою Н; КЕ: являє собою С.1-Сз алкіл; В" являє собою С:1-Сх алкіл; ЕЗ являє собою С.1-

Сз алкокси; К? являє собою водень або Сі-Св алкіл; К'? являє собою феніл, необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; 7 являє собою 0, 5 або МН; ії К" ї АЗ мають визначені в даному документі значення; або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких

В2 являє собою метил; ЕЕ? являє собою Н або С:1-Сз алкіл; КЕ" являє собою Сі-С5 алкіл; Б? являє собою Н; Б являє собою метил; К/ являє собою ізопропіл або втор-бутил; РУ являє

Ко) собою метокси; Е? являє собою водень або С:1-Св алкіл; КО? являє собою феніл, необов'язково заміщений однією або більше групами, що незалежно вибираються з АЗ; 7 являє собою 0, 5 або МН; і КИ" ї АЗ мають визначені в даному документі значення; або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких

В2 являє собою метил; КЗ являє собою Н або С1-Сз алкіл; КЕ" являє собою С:-С5 алкіл; Бо являє собою Н; КУ являє собою метил; К/ являє собою ізопропіл або втор-бутил; КУ являє собою метокси; КЕ? являє собою водень або Сі-Св алкіл; К"9 являє собою феніл; 7 являє собою О або МН; і Б' має визначене в даному документі значення, переважно є воднем; або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких

Вг являє собою С.1-Сз алкіл; ЕЗ являє собою Н або С--Сз алкіл; В" являє собою С:-Св алкіл;

В? являє собою Н; КУ являє собою С:-Сз алкіл; Е" являє собою С:-Сх алкіл; ЕЗ являє собою -С--

Сз алкокси; КЕ? являє собою водень або -С:і-Св алкіл; К'? являє собою феніл; 7 являє собою О або МН; ї КК" має певне в даному документі значення, переважно є воднем; або їх фармацевтично прийнятну сіль або сольват.

Ауристатини формули Оє або Оє включають сполуки, в яких КЗ, В" ії К" незалежно являють собою ізопропіл або втор-бутил, а ЕК» являє собою -Н. У варіанті здійснення, що наводиться як приклад, кожний з КЗ ії К7 являє собою ізопропіл, КЕ? являє собою Н, а КК" являє собою втор- бутил. Інші замісники мають визначені в даному документі значення.

Ауристатини формули Оє або Оє включають сполуки, в яких кожний з К2 і БУ являє собою метил, а Е? являє собою Н. Інші замісники мають визначені в даному документі значення.

Ауристатини формули Оє або Оє включають сполуки, в яких кожний випадок КЗ? являє собою -ОСнН:. Інші замісники мають визначені в даному документі значення.

Ауристатини формули Оє або Огє сполуки з'єднання, в яких кожний з КЗ Її В" являє собою ізопропіл, кожний з К2 і Кб являє собою метил, КК? являє собою Н, КК" являє собою втор-бутил, кожний випадок КЗ являє собою ОСН»з, і 2? являє собою Н. Інші замісники мають визначені в даному документі значення.

Ауристатини формули ЮОє включають сполуки, в яких 7 являє собою -0- або -МН-. Інші замісники мають визначені в даному документі значення.

Ауристатини формули Ог включають сполуки, в яких К'Є являє собою арил. Інші замісники мають визначені в даному документі значення.

Ауристатини формули Ог включають сполуки, в яких В"? являє собою -феніл. Інші замісники мають визначені в даному документі значення.

Ауристатини формули Огє включають сполуки, в яких 7 являє собою -О-, а К" являє собою

Н, метил або трет-бутил. Інші замісники мають визначені в даному документі значення.

Ауристатини формули Ог включають сполуки, в яких 7 являє собою -МН, В" являє собою -

СН(В"»)», де К"» являє собою -(СНг)н-М(В'5)», і КЕ" являє собою -С1-Св алкіл або -(СНг)-СООН.

Інші замісники мають визначені в даному документі значення.

Ауристатини формули Оє включають сполуки, в яких 7 являє собою -МН, В" являє собою -

СНІВ)», де К'"» являє собою -(СНг)п-50ОзН. Інші замісники мають визначені в даному документі значення.

У переважних варіантах здійснення, коли ОЮ являє собою ауристатин формули Ок, м є цілим числом, що знаходиться у діапазоні від 1 до 12, переважно від 2 до 12, у дорівнює 1 або2,іа переважно дорівнює 1.

В інших варіантах здійснення, коли ОЮО являє собою ауристатин формули Ор, а дорівнює 1, а мг і у рівняються 0.

Ілюстративні одиниці лікарського засобу (-0) включають одиниці лікарського засобу, що мають наступні структури:

Н о Н он о во о. о о н

Н т Ми, й М

Ї (її о о со) о о - о ОН фо о но

М М М Н

Її ой о! осню осню о я М.

Ї ре ни о о о

ТК о н о б. о т оо ва

Х н

М,

М т М А, ма о ре осн. о Н осн о о ,

АХ ж ше ни о бо чиеваев ран ;

А М. й 053 о о ва шк. М сою о н ана ви

АЇ М прсестди о оо і 1 ва тост сон.

КІ МА

Ї ра ди в) оо й. о. о а тет тн

МН. або їх фармацевтично прийнятні солі або сольвати.

В одному аспекті гідрофільні групи, такі як, але без обмеження, ефіри триетиленгліколю (ТЕС), можна приєднати до К'" в одиниці лікарського засобу. Без обмеження будь-якою теорією, гідрофільні групи сприяють інтерналізації і неагломерації одиниці лікарського засобу.

У деяких варіантах здійснення одиницею лікарського засобу не є Т21Т-1027. У деяких варіантах здійснення одиницею лікарського засобу не є ауристатин Е, доластатин 10 або ауристатин РЕ.

Сполуки кон'югатів антитіло-лікарський засіб, що наводяться як приклади, мають наступні структури, де "тар-5-» представляє антитіло проти СОЗО: тА о фе сн 4 й у бу

ПА ша Її о Ї осно Осню ва

Ге! Нн он р

І-МС-ус-РАВ-ММАЄЕ тА о о СН» он

Що й вивчання

І

Педан о осно осно

Р

1-МС-ус-РАВ-ММАЕ або тА й о

ІФ; о Н ще сн пити Ми М М о Її о Ї осню /осню о он

Р

1-МО-ММАЕ де Ма! означає валін, а Сії означає цитрулін.

Одиниця антитіла

Одиниця антитіла (І) має щонайменше одну функціональну групу, яка може утворювати зв'язок з функціональною групою одиниці лінкера або одиниці лікарського засобу. Придатні функціональні групи, які можуть бути присутніми на одиниці антитіла, або природно, за допомогою хімічної маніпуляції, або за допомогою конструювання, включають, але без обмеження, сульфгідрильну групу (-5Н), аміногрупу, гідроксильну, карбоксигрупу, аномерну гідроксильну групу вуглеводу й карбоксил. У деяких варіантах здійснення функціональною 5О0 групою одиниці антитіла є сульфгідрильна група. Зазвичай сульфгідрильна група є сульфгідрильною групою, відкритою для доступу сольвенту, такою як відкрита для доступу сольвенту сульфгідрильна група на залишку цистеїну. Сульфгідрильні групи можна створити шляхом відновлення внутрішньомолекулярного або міжмолекулярного дисульфідного зв'язку антитіла. Сульфгідрильні групи можна також створити за допомогою взаємодії аміногрупи лізинової складової антитіла з 2-імінотіоланом (реагентом Трота) або іншим реагентом, що створює сульфгідрильну групу.

У деяких варіантах здійснення одну або більше сульфгідрильних груп можна спроектувати в одиниці антитіла, наприклад, за допомогою амінокислотної заміни. Наприклад, в одиницю антитіла можна ввести сульфгідрильну групу. У деяких варіантах здійснення сульфгідрильну групу вводять за допомогою амінокислотної заміни серину або треоніну на залишок цистеїну іабо за допомогою додавання залишку цистеїну в одиницю антитіла (сконструйований залишок цистеїну). У деяких варіантах здійснення залишок цистеїну є внутрішнім залишком цистеїну, тобто таким, що не знаходиться на М-кінці або С-кінці складової у вигляді антитіла.

Для контролювання кількості одиниць лікарського засобу або складових у вигляді одиниця лінкера-одиниця лікарського засобу можна виключити один або більше залишків цистеїнів за допомогою амінокислотної заміни. Наприклад, кількість відкритих для доступу сольвенту залишків цистеїну в шарнірній області імуноглобуліну можна зменшити за допомогою амінокислотної заміни цистеїнів на залишки серину.

У деяких варіантах здійснення одиниця антитіла містить 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 або 8 відкритих для доступу сольвенту залишків цистеїну. У деяких варіантах здійснення одиниця антитіла містить 2 або 4 відкритих для доступу сольвенту залишків цистеїну.

Даним винаходом також надаються набори для лікування НІ. Набір може включати (а) контейнер, що містить кон'югат антитіло-лікарський засіб, і (5) один або більше додаткових контейнерів, що містять хіміотерапевтічні засоби. Такі набори можуть, крім того, включати, при бажанні, один або більше із різних загальноприйнятих компонентів фармацевтичного набору, таких як, наприклад, контейнери з одним або більше фармацевтично прийнятними носіями, додаткові контейнери й т.п., що буде абсолютно очевидно кваліфікованих у даній галузі техніки фахівцям. У набір можуть бути також включені інструкції в надрукованому вигляді, або у вигляді вкладишів, або у вигляді етикеток, що вказують кількості сполук, що вводяться, принципи введення і/або принципи змішування сполук.

Обсяг даного винаходу не обмежується конкретними варіантами здійснення, описаними в даному документі. Різні модифікації даного винаходу, крім тих, які в даному документі описані, стануть очевидні кваліфікованим у даній галузі техніки фахівцям, виходячи з вищевикладеного опису й супровідних фігур. Передбачається, що такі модифікації знаходяться у межах обсягу прикладеної формули винаходу.

Усі публікації й патентні документи, наведені вище, включені, тим самим, цілком як посилання в тих самих межах, як якби в такий спосіб була вказана кожнац(ий) з них.

Даний винахід далі описується в наступних прикладах, які, як передбачається, не обмежують обсяг винаходу.

ПРИКЛАДИ

Приклад 1: Комбінація кон'югата антитіло-лікарський засіб САС10-у«СММАЕ (сас10-МоО-мс-

РАВ-ММАЕ) зі схемами хіміотерапевтичного лікування для лікування НІ.

Ефекти комбінування лікування САС10-мсСММАЄЕ з гемцитабіном або АВМО або іншими схемами хіміотерапевтичного лікування вивчали на моделі пухлини І 540су (Ргапсізсо еї аї.,

Віооа 2003, 102: 1458-146). Для визначення максимальної стерпної дози (МТО) АВМО і гемцитабіну щодня визначали ваги тіл мишей СІЮ, підданих лікуванню кількостями лікарських засобів, що збільшуються. Критеріями, що визначають МТО, були 220 95 зниження ваги тіла або інші ознаки клінічного прояву під час повного лікування з наступним 2-тижневим періодом видужання. Як час досягнення кінцевого положення (ТТЕ) був вибраний час, необхідий для чотирикратного або трикратного збільшення пухлини, яке визначали, використовуючи нелінійний регресійний аналіз даних за експонентним ростом кожної індивідуальної пухлини, визначених на основі кожної експериментальної тварини. Час, необхідий для чотириразового збільшення пухлини, розраховували на основі обсягу пухлини на початку лікування. Для тварин, які не досягли кінцевого положення, встановлювали значення ТТЕ, рівне останньому дню вивчення. Відстрочка досягнення ТТЕ відносно підданих контрольному лікуванню пухлин є відбиттям 96 ТОЮ (затримки росту пухлини), який визначали, використовуючи формулу: 95 тар-(т-сусіх100, де Т і С являють собою медіани часу в днях досягнення ТТЕ для підданих лікуванню й контрольних груп, використовуючи початок лікування як день 1. Статистичний бо аналіз і графічні представлення виконували, використовуючи програмне забезпечення Ргізт

(сСгарпрад) для програмного забезпечення М/іпдомує 3.03. Криві середнього росту пухлини демонструють залежність від часу середніх для групи обсягів пухлин. Тест Іодгапк використовували для аналізу значущості відмінностей між ТТЕ груп з підданими лікуванню й контрольними пухлинами, при цьому відмінності вважалися значущими (7) при 0,01:Р«0,05 їі у високій мірі значущими (7) при Р«0,01. Для САС10-УсСММАЕ була вибрана схема лікування з використанням 1 мг/кг, д44х3З (раз на 4 дні х 3) на основі попередніх повідомлень, що демонструють максимальні терапевтичні ефекти при використанні схеми дах.

Призначення підтримуючим пухлини І! 540су мишам окремо АВМО або сАС10-усСММАєЕ викликало регресію пухлин і значні затримки росту пухлин у порівнянні з контрольним лікуванням (фіг. ТА). Однак, в остаточному підсумку, пухлині розвивалися. У тварин, підданих лікуванню з використанням монотерапії САС10-мМсММАЕ, спостерігалося 4/9 стійких регресією пухлин, а у тварин, підданих лікуванню з використанням монотерапії АВМО, - 0/9 стійких регресією пухлин. Навпроти, комбінація сСАС10-мМсММАЕ з АВМО призводила у всіх експериментальних тварин до стійких регресій пухлин (9/9 тривалих відповідних реакцій) (фіг. 1А) і статистично значущого збільшення затримки росту пухлин відносно кожної групи лікування з використанням монотерапії. Подібним чином, коли лікування починали при обсязі пухлини, що становить 300 мм, у тварин, підданих лікуванню з використанням комбінованої терапії, спостерігалося значне збільшення ТО і 50 95 тривалих відповідних реакцій (5/10 тварин) (фіг. 18), у той час як у тварин, підданих лікуванню з використанням монотерапії САС10-УсММАЕ, спостерігалося 2/10 тривалих відповідних реакцій, а у тварин, підданих лікуванню з використанням монотерапії АВМО, тривалих відповідних реакцій не спостерігалося. Слід вказати, що дози в схемі АВМО були знижені на 25 95 у моделі пухлини великого розміру в порівнянні з моделлю пухлини невеликого розміру. Затримка росту пухлини, викликана комбінованим лікуванням, була у високій мірі значущою відносно кожної індивідуальної групи лікування з використанням монотерапії (таблиця 1). У групі комбінованого лікування не відзначалися значущі відмінності у втраті ваги тіла або клінічному прояві, що говорить про порівнянну переносимість (не представлені дані).

Таблиця 1

Лікування Медіана ТОО (фіг. 1А) Медіана ТО (фіг. Комбінація в порівнянні з (дні до чотирикратного 18) (дні до одиночним агентом (Р- збільшення пухлини) трикратного значення) збільшення пухлини) А в теме 070

УСММАЕ

"Експеримент припиняли. У цей момент часу у всіх тварин спостерігалися стійкі регресії пухлин.

Зо Потім вивчали ефект комбінування САС10-УсММАЕ з гемцитабіном. Для цієї мети мишам імплантували пухлини І 540су і піддавали лікуванню САС10-«сММАЕ і гемцитабіном, або окремо або в комбінації. У той час як лікування одним лікарським засобом призводило до значних затримок росту пухлини й однієї тривалої відповідної реакції, комбінація САС10-єсММАЕ з гемцитабіном підсилювала протипухлинну відповідну реакцію, і тривалі відповідні реакції були виявлені у всіх тварин (5/5, фіг. 2А). Збільшена ефективність у групі комбінованого лікування також відзначалася, коли призначення лікарських засобів мало місце, коли пухлини досягали в значній мірі більшого розміру (300 мм", фіг. 28). У результаті імуногістохімічного аналізу пухлин не виявлено значних змін рівнів експресії СОЗО у пухлинах, підданих лікуванню з використанням або АВМО, або гемцитабіну, що виключає внесення лікарським засобом перешкод в експресію гена-мішені (не представлені дані). Подібно до експерименту з використанням АВМО, до значної затримки росту пухлини призводило комбіноване лікування з використанням гемцитабіну, яке було більш адитивним (таблиця 2) і призводило до тривалих відповідних реакцій. У групі комбінованого лікування не відзначалися значущі відмінності у втраті ваги тіла або клінічному прояві, що говорить про порівнянну переносимість (не представлені дані).

Таблиця 2 : : Комбінація в порівнянні з

Медіана ТО (фіг. 2А) тя ОВ днідо одиночним агентом (Р-

Лікування (дні до чотирикратного значення) - трикратного збільшення пухлини) . збільшення пухлини) (А) (В) сАС10- 0-0,0024 р-0,0154

Гемцитабін ж сСАС10- »75 »75

УСММАЕ

У другому дослідженні, проілюстрованому на фіг. 7 і в таблиці 3, спостерігали 7/8 тривалих відповідних реакцій при комбінованім лікуванні з використанням САС10-«сСММАЕ і гемцитабіну, у той час як при лікуванні одним САС10-хсСММАЕ спостерігали 1/7 тривалу відповідну реакцію, а при лікуванні одним гемцитабіном спостерігали 1/6 тривалу відповідну реакцію.

Таблиця З

Комбінація в порівнянні з лі Медіана ТО (фіг. 7) (дні до одиночним агентом (Р- ікування . чотирикратного збільшення пухлини) значення) (А) сАС10-хсСММАЄЕ 78,01 р--0,0037 рР-0,0021

Гемцитабін ж и "Експеримент припиняли. У цей момент часу у 7/8 тварин спостерігалися стійкі регресії пухлин.

Вивчали ефект комбінування САС10-уУсММАЕ з МО. Для цієї мети мишам імплантували пухлини І 540су і піддавали лікуванню САС10-мсММАЕ і МО, або окремо або в комбінації.

Лікування починали при обсязі пухлин, що становить 100 ммУ, для двох окремих експериментів, які були проведені (ЗА і ЗВ). У першому експерименті при комбінованій терапії спостерігали 6/9 тривалих відповідних реакцій, у той час як при лікуванні тільки САС10-мМсММАЕ спостерігали 4/9 тривалих відповідних реакції, а при лікуванні тільки ЗМО спостерігали 0/9 тривалих відповідних реакції. У другому експерименті при комбінованій терапії спостерігали 7/7 тривалих відповідних реакцій, у той час як при лікуванні тільки САС10-мМсММАЕ спостерігали 0/7 тривалих відповідних реакції, а при лікуванні тільки ЗМО спостерігали 0/7 тривалих відповідних реакції.

Таблиця 4

Лікування Медіана ТОО (фіг. ЗА) Медіана ТОО (фіг. Комбінація в порівнянні з (дні до чотирикратного ЗВ) (дні до одиночним агентом (Р- збільшення пухлини) трикратного значення) збільшення пухлини) (А) (В) сАС10- 84,6 54,7 р-0,5089 р-0,0004

УСММАЕ

0-0,0001 р-0,0005 аМОсАС1ТО- »77 »107

УСММАЕ

Вивчали ефект комбінування сСАС10-усСММАЕ з вінорелбіном. Для цієї мети мишам імплантували пухлини І 540су і піддавали лікуванню СсАС10-«сММАЕ і вінорелбіном, або окремо або в комбінації. Лікування починали при обсязі пухлин, що становить 100 ммУ, для двох окремих експериментів, які були проведені (4А і 48). У першому експерименті при комбінованій терапії спостерігали 1/6 тривалу відповідну реакцію, у той час як при лікуванні тільки САС10-

МеММАЄ спостерігали 1/6 тривалу відповідну реакцію, а при лікуванні тільки вінорелбіном спостерігали 0/6 тривалих відповідних реакцій. У другому експерименті при комбінованій терапії спостерігали 6/10 тривалих відповідних реакцій, у той час як при лікуванні тільки САС10-УСММАЕ спостерігали 4/10 тривалих відповідних реакцій, а при лікуванні тільки вінорелбіном спостерігали 0/9 тривалих відповідних реакцій.

Таблиця 5

Лікування Медіана ТОО (фіг. 4А) Медіана ТОО (фіг. Комбінація в порівнянні з (дні до чотирикратного АВ) (дні до одиночним агентом (Р- збільшення пухлини) трикратного значення) збільшення пухлини) (А) (В) сАС10- 64 78,8 р-0,4500 р-0,3769

УСММАЕ

0-0,0004 р-0,0001

Вінорелбін ж 71 »78 сАС10-

УСММАЕ

Вивчали ефект комбінування сАС10-уУсСмММАЕ з доксорубіцином. Для цієї мети мишам імплантували пухлини І 540су і піддавали лікуванню САС10-уУсСмММАЕ і доксорубіцином, або окремо або в комбінації. Лікування починали при обсязі пухлин, що становить 100 мм3У, для двох окремих експериментів, які були проведені (5А і 58). У першому експерименті при комбінованій терапії спостерігали 0/4 тривалих відповідних реакцій, у той час як при лікуванні тільки САС10-

МСММАЕ спостерігали 1/6 тривалу відповідну реакцію, а при лікуванні тільки доксорубіцином спостерігали 0/3 стійких відповідних реакції. У другому експерименті при комбінованій терапії спостерігали 7/10 тривалих відповідних реакцій, у той час як при лікуванні тільки САС10-УСММАЕ спостерігали 4/10 тривалих відповідних реакцій, а при лікуванні тільки доксорубіцином спостерігали 0/9 тривалих відповідних реакцій.

Таблиця 6

Лікування Медіана ТО (фіг. Медіана тор Комбінація в

БА) (дні до | (фіг. 58) (дні до | порівнянні з одиночним чотирикратного трикратного агентом (Р-значення) збільшення пухлини) збільшення пухлини) (А) (В)

УСММАЄЕ 0 2

Н 7 1

Доксорубіци 52 »78

Но ж 0 сСАС10-

УСММАЕ

Вивчали ефект комбінування сАС10-усСмММАЕ з вінбластином. Для цієї мети мишам імплантували пухлини І 540су і піддавали лікуванню САС10-уУсММАЕ і вінбластином, або окремо або в комбінації. Лікування починали при обсязі пухлин, що становить 300 мм, (6). При комбінованій терапії спостерігали 0/10 тривалих відповідних реакцій, у той час як при лікуванні тільки САС10-УсММАЄЕ спостерігали 1/8 тривалу відповідну реакцію, а при лікуванні тільки вінбластином спостерігали 0/10 тривалих відповідних реакцій.

Таблиця 7 трикратного збільшення пухлини) одиночним агентом (Р-значення) ем 20203001 сАС10-хсСММАЄЕ

Приклад 2: Комбінація кон'югата антитіло-лікарський засіб САС10-тоММАЕ з гемцитабіном для лікування НІ.

Ефекти комбінування лікування СсСАС10-хусММАР з гемцитабіном вивчали в такий самий спосіб, як і в експериментах з використанням сАС10-х«сСММАЕ. Для сАС10-тоММАРЕ була вибрана схема лікування з використанням 1 мг/кг, д4а4х3. У день 51 експерименту при комбінованій терапії спостерігали 9/10 тривалих відповідних реакцій, у той час як при лікуванні тільки САС10-тосММАЕ спостерігали 0/10 тривалих відповідних реакцій, а при лікуванні тільки гемцитабіном спостерігали 0/10 тривалих відповідних реакцій. Експеримент відбувається в день 51 і ще не завершений.

СПИСОК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ

«Щ1б» Беайттіз Сепекісв, Іпс. схучукека, ЖЕхоче1їп

Бісчуетз, ЕТіс

Секрех, Напв- реєех. ай КОМБІНОВАНА ТЕРАНІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ КОВ'ЮГАТІВ

АНТИТІПО-ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІВ. «Зб. 00530-00513рРО «150» ПЕ 60/а79,594 «1581з 2007-10-13 «150» 05 61/527, 688 «151» 2048-03-11 «1502 ПБ езИ040,641 -еваї» 2008503: 28 «їв0» 34 хї70» Расепеїл уехвісті: 35 «21й 4 кпіїх 351 «8122 ДЕК «13» Мав пивсицілів «830 І «23їз Кодуюча білок послідовність «Ваза» (17.35) «300з Її сач асс сач себя сзу сад сс дда ссю чач ке з вач сс зач де ав біп оті біп цем біп Ої) Век біу рко січ узі Уві Мун Рхо біу Аїа ї 5 18 15 са ба зад аба бсо сс ваз зоб Боб зце табоасє БЕ асе зас тас зе

Бек Уаї Був Хіє Зек Сук Гув Аїд бех сіу тую тиж Ве ТБ Авротук 22 25 30 тає аба нсо Соу чб4 зач сво зад сеї зза сая уча сек чав оч ав 145

Тук ї1ї2 ТЕ Ткр уаї цу Зійо був Рто б1у ій о1у ви От Тер їїв з5 «а 45 за счз ас баб осоЄ сода ачсоядЕ жав асо ва сао вас зач авад сс 8 біу Ткр о І1іє Тук Рхо йіу дек біу дар отих Пув Тук Авп 1 Був ріж

БО 55 5 зач ас вач ссс аса сбаЯ ас ча сас асз себ боб вас аса дес бе 740 уз іу був Аза Ту. їво ТЕ Уаї Авр Тр бек Беж бек тТнг дія вце 65 7о 75 во абз сач сс азс ас об аса сб ода час аст ек збе Баб ке бої 288

Мес біп цей) Бек Бек ре) ТЬуг Зако бій дер тру Ата уві тух врпеосСув 85 зо з5 са зас саєЄ ду аво бас сад є чов бас ач ас осва Зду Вс осад 236

Віа Ап отТух Сіу Ави Тух Тур вне с діа тук ТЕр ту бів б3зу те біг 300 по5 310 чис асв чес сс дса з5і чаї Тих Угї Вех дій «Вій» 2 «2її5 117 каві» ВКТ «213» Мав пивсидзие «00» 2 бій тіе сів Бей бій бій дек бі ро Фу Узі хаї пує ро зїіу Аїа

Ії 5 30 тв

Зеї уві Пує іє беж Сув Був А1їв бех біу Тут ТрЕ Рце Тих Аяр тує 2 за

Тух ї)е ТИХ тТкр уаї Був сін Мув вхо С1у біп Зіу пем о біш тер осів

О1у Ткр Ііе Тухк рЕо сіу Век 1у Ав тих Муз Тук дві. сів був РНе во в БО ув бїу пує Дія Тнх цен тТВж Уві АвротвЕ Кег Бек Беж ТпЖЕ Аїа рве 65 70 7 во

Меб біп бен Бех Дех рем тн Дек 213 АБр ТНх Аїа ЗМаї Тук вне суб в зо з5

Аїа Авт Тук Сіу Вяп тух Тер Бе від тТук Ттропіу біп біу Твх б1б

То 195 110 чаї ту аї Бех А1їа 135 «810» 3 «2115 15 «212з ДНК «213» Мча мувоміов «00» З чассастаєба сСазсс 15 «Рій» 4 «2ії» 5 «З1йїх ЕТ «213» Ми тивсвіцв «Ой» 4

Авротух ТУЮ ті Тих ії а

«Війх 5 «хіт» І «212 ДЕК «аЖїі» Мав тавсміце «айОх 5 сузасесасс ссдозадсоя гаатастзац басааєдачя адстовзадчец є зі «210» 6 «21ї» 17 «8125 РЕТ «213» Мия тавсціїічв «апа» б

Ттр' тів Тую рРхо Є1у бек Сіу Авп от Пцуз Тук Аво бій Був рНе вує ії 5 Ку 15 ву «Ві10з 7 «11» 54 . кі» ДЕК «2135 Мив тивспіче «400» 7 таскзосвась ассоачьссас Бас 2а «пло» 8 «гії» 8 «і?» ВЕЖ «21ї13» Мов тивеспіче «Ф00ж В

Тук сш1у Авп отут Ткр оре Віа тут ї їх «ій» 5 «аї» з33 «аз ДЕК «213з Мив шиазсо»їиа «820» «321» Кодуючаі спід послідовність «вай» 51)..1333 «вх час аск ча су асс осад Же бса дос бос СБУ дово аву бос ста чад 48

Авр охіє чаї пе тах біп бек РКО Аїа бет пец Аїа Чаї Бех цес саду 1 5 16 ї5 сач азя сс асе айс со бас ява дес аче сав зав ЧЕ аа сс дай ЗЕ сіп АхЯ Атїа ТВу Т16 Бех Суб цув'ата Бек сій Бек Ууаї Авр Рре Авр 2а 25 о зчЕ Зас заї баб збу авс суб бас саа сая зай ссав чав сад сса сов 144 сіу Авр Бех Тут Меб дав о тТітр тТук сіп їй ув о вго б1у біп о бко РКО 35 «о 45 зав Яс ос абс баб дев дев бсс аяк ста дад СЕ чач вссосса дес 1932 пув уаї реп тів Тук Аза Аза Бех Ави їй би беж біу ї1е Рхо 238 50 25 БО ада ЕЕ аФб дус ач да сс дя ася ас бо вбо стс вас або сах 248

АкЧ Рбе Бек біу Бех С1у бек біу Тік АврорРйє Тух їем деб ї1е Ні 7о 75 во ссс ся дах 39 ува чає Зсб дса асс баб ЄВС гаї са саа воє ав зва

Рхо уаї біб» Січ 51) АзроА1їа Аза тн тТух тух був бій біп Бег Авп 85 за з5 заз зас сс кЗ5 зса бо уче да сус асо язу ся зай аке ава 333

Зі авр Рхо Ттхр ТВЕ Рае З1у б1у біу тих пув опе с1д ТІВ Був 109 105. 10 «810» 10 -313» Х1Х1 «212з РЕТ «2135 Ми пивсцтив «100» 10

Ар І1е уаї Ше Трк с3ій бек рко А1а Бех це зіа У) Бех Пец щу 1 5. 10 ї5 біп дич Аіа Ту ї1е беж Сув Був Віа бех піп бек Уді Вар Баг дар 29 25 30 сіу авр о Бет Тух Мес Авп о Тхр Тук бів бій був РЕО біу бій рхо Бко я 45 пув уаі ценп ті Тут йїа Аїа бек Ав рем бій бек О1Ту їіє ро Аїа й 55 во

Ах бе бек сіу ек с0)у Бес бту Тк др Бе Тйх іа дня ї1є Ні 65 79 75 82

Ро Ммаї сСіж са бій Авр Аза А1Та тТну Тух отук Сув сій о Зіп деу дар 85 20 25 біз Авр Рко Ткр ТВу Ре біу с01у сіу тах був пей ші: К1іе Був і50 їії05 ї10 «ої 1 «о1їз 35 «212» ДНК «213» Мав пас їля «800 11 засчосадсс вазавеєеда Ссссодкаде дасачі кава. суазвсе 45

«3210». 13 «21» 15 «2і2з РЕТ «13» Мав щшавецічв «айоз 19 цув Аза Зек бій бек Уа1ї дер рве Авр СТУ Авр бех Тух Меє деп ії В 19 ї8 «ій» 13 «112 31. «-818з ДНК «2135 Мов пашец)це «400» 13

Зседсассса акскадаасо Є 21 «2105 314 «21їз 7 «йх122 РЕТ «213» Миб мивсиїре «200з 14 віа Аза бек вва Пец За. бах

Ії 5 «-х1ї105 18 «211 27 «8312з ДНЕ. «2135 Мів тмивоецілв «б» 15 сачесазазта асчаччасос чсззаса 27 «Жі0» 16 «211» 9 «Ха» РЕТ «2132» МиБ шпивсиіїця «а00з 16

Зіпосіа Бех Авпобіш Авровжо ТиротуЕ 1 5. «810» 17 «2іїз 375 «віях ДНК жаі35 Мав штовемійза «Его» кааї» Кодуючо Пійок послідовність «вай» (1),.ї375) «1005 ТУ чач зба зад ста ча чаз сс уса ча ус се са сад сов со чає 48 сій уві цуз цез уаї 0105 Бек Су Ху сіу пес оуаї бід рхо 01у су бо ї 5 то 15 се сту ада се сс баб дса аск веб чеч Ббс асс гїс ад; чає гас 6

Бех цем Ага їв дек Сув Аіа ТВг оВех Сіу Вре Тах Рре бек Авротух 25 25 30 їв абу вас ба ус сус сад сс оссв чЧча ааш доб скбодад щу сс 144

Тую Меє Авп тТЕр о Уаї Ажхя бій Рто Ро піу Був Аїіа пеп 21 ТЕр реє 35 40 ак та ств ась зда аяс зва сб зас дав Бас аса аса Чай СЕС ад са ї92 сіу ве тів Аус два Був йіа Авп обі Тух Тік Тк Сі Рре Яеї діа

БО 55 во все саке аку «че счз Ес ассоатс сс ваза дак дай соб сад аче ВЕС 240

Зек Чаї Мек сту Аку Ре Тк її Бех дк9 авр Ар Бек Зіп веж іє 75 75 во сс баб сс озжф асу ває асо сія аза че зчзаз час ач усс ас. бах 288 тем оТух Пем бій Мес Авт ТБт Мем Аку Аїв С1ч Звеу Бек Віа Тіт Тут 85 90 5. ас БЯдв дса ада час ссс сес баб зуб авс себо сабо фаб гає чес вс зав

Тут Сув Аза Аг Вар Рто Рто тТук Піу Авп вго Ні Тук Тук діа мес ай ї05 310

Час бас СЧЯ4 чаї саа зада асс са збо асо ас бос ев з75

Авр тух Тхр ОС1у біп 01у ТВт бех Чаї ТМ Уві бех бе. 115 120 135 «10» 18 «21іїх ї25 «2125 БТ «2і3» Мав товсоіїна «4005 8 51 УМаї Був рец Уа) бій бек сіу 1у сіу рей хмаї сій РЕ чіу сіу 1 5 10 15

Зет Бей Аку Меп Бех Суа діа ТВк бек б1у вав Тк ре бек Авр Тук

Тук Меб дял о ТтгроМа1 Ауа сіп ро рго біу Був Аза їє5 сі Ткв о цва сіу рРЕе 116 Аку дп пу Кіа АвпоЗіу Тук Тви ТК бій Ве бву Аїа 5О ВЕ 50

Бек Чаї Меб 01у джхча ре ТВкК її щеБ вата др оАВе вет іп бек ї1е 76 75 80 їем Тук Гей сід Мес Авц Трх це) Аг діа б1а дар Бех дів тт тук за зо з5 тух Сув Атїа Ак Авр Рко Бто Тук біу Авп ро нів Тук Тук Аїа Меб 105 то5 110

Авр тук Тер БІ1у біп О1у Тк бек Уа) ТьУ уа1ї ет Зех

ЗБ 150 125 «3102 19 «ії: 15 «її» ДНК -813» Мив пивситив «400з 158 частаєсзса сзаас Ма «21025 20 каиії» 5 «із ВРХ -243з Мив півсиіМив «оп» 80

Авр Тужх тух Меб Авп ї 5 «2210» 2 «21їх 87 «Віз» ДЕК «213 Мов пивсоіце «4005 71

ЕСтассадаа асааваєкаа гузстасаса всззадевса чеЕчсаксьяє дасавце 57 «2105 22 «1їз 19 «Віз ВЕЖ «2135 Мав йивсоійз «400з 79

Ре ті Ах Ашп пув Аза АБИ біу Тук Тітотвк бій Ве бетх дів бег ї їх 10 15

Уаї Меє сту «10» 23 «к2їїз 425 «212з ДНК «аа» Мив тивситоя «49005 23 часосессос абодсвассс ссасваєсає дссасузасв ас «ї «і0з 4 «81» 14 «212» РЕТ «135 Мив пивсьіце

«00» 84

Авр рхе Руто Тух 01уУ Ази реб Нів тТук тТук дів Мес Авр о тТуУх 1 5. 19 «й102 25 «8112 333 «2122 ДНК «213з Мив щшавсеніне «В2йх «221» ХЖКодуюча білок послідоввість «Ва» (РРр..1333) «Ап» 25

Зас ас су сш оасс са Боє соб доб со са щої ЧЕ ст сеч ччФ 48

АБР ІТЇе Маї без Трх бід дек Ро Аза бет цей Мі уд яви Бец ел і Б 10 15 ча адя усе асе абс са бус аз сс вус заа зас стос вує са се 96 біп АхЗ Аза ТбЕ Х1е Век Су Вуд Міа бек Був век Узі бБет Аїа бех за 25 за чес сас ває баб аб сас буд Сас саа сад вав са 459 сад сса ссо 114 сіу тух Ав Тую Меб Нзв Ткр Тук сія бій пув Аза б1у бів вко рКо зв 40 5 ава сеЕс сте все сак сс са бос аасоссв чав сс зда цс осск дес 193

Був вен ви діє Нів пен АТа бек деп ї2еи бій бек сіру уаї Рко Ата 50 ЗВ 50 зяч Ес ачб ддс аз 493 -0Е дає аса зас їессасс ссс дао вес саб 240

Ахч тде чек б1іу бех С1у Яеї біу тк Ар оре ТБхо їні Анд т131е Нів 65 то 7в 8о пс су Чач Чва час час сб бса асо каб бас ЧЕ сад сає вчє чо 288

Ркб Чаї 520 51 015 Авр АТа Бех Тву Тух Тук Су ій нів бек б1у ва 90 85 чад сбЕ сса кс асу сво Ус сс 999 ас вач ста чза ага зай 333 сій геч рРто РБе Твж рре біу Вех сіу Те пув їец б): 1 пуб

Хоб 105 110 «2105 36 «21» 1313 «Еі1і2» РЕТ «213» Мив'пувсиціце «400 25

Авр тів уаї цей Тит Зійп бех рус АЗіа бех ер вів Чаї дек еф зу 1 г: 10 ї5 бів Аке ва Тк Х1є бек Сук дкУ дів Бех пувз Бех Уаї Бех дій бек о 25 зо шіу Тух Азп Тух Меб нів Ткр Тук біп бій цув Ка біу бій рко рко до 45

Був цем Пес 116 Ніа рез Аїа Шеж Ана Тед (1 бег Зіу уві ртйчь-сд1 зо 55 І-щ;

АкчЧ рве бе біу Бах щ1у Бех Зіу ть аАввоБпе ТЕЖ без два ІТе дів 7о ТЕ во

Рко чаї 1» біз Зі Ар о бів беж тах Тух Тух Сув сій ців Явж пІ1у 85 а 95 бій цез го РБе ТК бе сту бах пі тв Пув ей сти хіє пув 1060 185 1хо «810 87 «21ї» 45 «а» ЛК «ВІЗ» о Мив щтувсдічи «аз 27 здвяссачса азацецісвя бусасстуує свбааєтава Босас 45 «210з 28 -21їз 15 «212» РВтТ «213з Мив щивсціна «00з 8 вуу Аїа Бек Був Чех уаї Бех Аза Бех біу Тух Авя Тук Ме нів 1 ні 19 ї5 «2105 289 «2115 51 «й12з ДЕ «833» Мав тмоволілів «-8002 28 сЕбусавсса ассбадаввс є 21 «2105 30 «231ї 7 «32з РЕЖ «3132 Мав ливсамов «поз 30 їн Аіїз Зеу Азп реч осі бек ї х ках» 31 ка)» 7 казїй» ДАК «2135 Мав тиавсої»к «00» зі садчсасадеа сададськся всесасу , 27

«10» 35. «84із 9 «81425 РЕЖ «2135 Мив шивсиіца «00» 37 ста о Нів век біу піц рей Рко ває ТБ. 1 5 «2302 33 ка13з 330 «2125 РЕ. «тА3» Нопо варівпв. «2005 З3 діа Бех ТВк Пув біу рРго Бех Уузаї рДде рхо цем йіа Бгто Бех Бег Був ї 5 16 їі5

Бех Тйжх бек сіу біу ТВт АЇа Ата рей сію Сув Бей чаї Муз Авр о тТух 29 25 Зо

Бе РКО З1й ркс Уві Твк Улі бек тер ДЕЙ Бек піу дів пей тну деї ї5 0 5 бв1у Уаї нів ТвЕк рРБе Бго Аїа Маї цей бід бек Яву СІу пе Туж Бек 50 55 50 пей бБаж Беж Маї Уаії ТК уд) Бго бек Деко век їец сіу так обіп ТЕ 70 78. зо

ТУук Ххіє Сув Ввп уаї вий Ніх. пув Рхо Беж Авп Тих був уаї Дврогбув 85 зо в пуз чаї 510 Рко Бпуз Бех Сев Авр Був так Нів тк Су Рхо Рхо Суд 120 105 110

Рхо Аїа рРко сій ред тез с1у 01у ко бек Уві Ве їм Ре Бгто рго 315 120 5

Був Ро цув о Авр оту реп Меї ті бек Акад ТК Рто піц Уаї ту сСув ї30 135 1460

Уугі Маї Уаї Авр уві бек Нів Фі: Двр Рго бі Був Бобе Авлп тер 145 і5о 155 150

Тут май Авр біу Уаї біс: уаї нів дай дій Був Тв Був ре дка бій 165 179 Кт біа бів Туюк Авип Бек твх Ту Ак баї Узі бек Уаї їеиствх удї рей 180 185 130 нів сіп Авр Ткр оцей Ані біу був 91 Тук Був Сув пув Заї вВех Авп 35, 200 205

Був Аіа реп Рко Аза Рго Хі Січ Був Тр оЇїе Бех Був Вії Буг сіу 210 215 259 біп рко Акч аїм рхо біп о уаї Тук отв цец Рго Зо Бек Акч Авр.о сти 225 аз 235 240 їеч Тпх бує Аві біп уаї Беж рез Тех Сув ев оуаї їв біУу Ра тує 245 250 255 хо дет дер Іде діа уаї 01 ТЕД ЯМ Зеї Авп біт біп Рус б3и Ав 250 аа 270

Авпотук Був Тих ЖНХ Рто РКО аз Пец о двр Бек Авр «Ру век ве рце 275 280 285 їси Тут бек Пув цем ТпЕ Маї Авр оПпув Бек Ага ТЕР Зій 1 Чу Ап 250 295 390

Уаї Рі бек Су Зек узі Мес Нів сім Віа рей Нів Двпонів тТУук тп 305 іо 318 з20 сій був Беж рей бех Пец бе Бхо піу Буд 325 339 «8105 34 «Хі» 2о5 «їз» РЕТ «2ї3з Нота вазрієпв кайй» 34

Трк Уа) Аіз Аза кс Мех уаї риє ї1іє РНЄ Рро Рго Яву Авр о зи бій 1 5 19 15 пек пув бек біу Тьх А1їз дет Уяї Уді Сув ей їх Авд АБп о впе Тук 20 25 30

Руто Ат біш А1а був Уа» бій Тер обу уаї Авр АвподІа цей біб бек

ЗБ 40 45 оХу АвБпоВек іп бій бек Уя)і ТБ біз бій Авробех пуб АЗр Бах ТЕ

БО 55 50

Тук Бех цей Бех Вех Тну їви Тс Тез бек ув о дів Авзр Тух біб Був 75 75 ва

Нів Пув Уві Тук Аїа Сув ти Уві Твйк Ні б1п СІ цей Бег Бех руо в5 зо 95

Уаї ТЕ Був Хек де Авп о дкд 1 іх Сув 190 105 5

Claims (13)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб лікування лімфоми Ходжкіна у суб'єкта, який включає введення суб'єкту, який потребує цього, гемцитабіну і сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб, причому вказаною сполукою кон'югата антитіло-лікарський засіб є антитіло до СОЗО, кон'юговане зі сполукою ауристатином.

2. Спосіб за п. 1, в якому доставка вказаної сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб здійснюється протягом циклу лікування, причому загальна доза протягом циклу лікування складає від 0,1 мг/кг до 3,2 мг/кг ваги тіла суб'єкта.

З. Спосіб за п. 1, в якому доставка вказаної сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб здійснюється протягом циклу лікування, причому загальна доза протягом циклу лікування складає від приблизно 0,6 мг/кг до приблизно 3,2 мг/кг ваги тіла суб'єкта.

4. Спосіб за п. 2 або 3, в якому доставка сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб здійснюється у вигляді дробної дози протягом циклу лікування.

5. Спосіб за п. 2 або 3, в якому доставка сполуки кон'югата антитіло-лікарський засіб здійснюється у вигляді однократної дози протягом циклу лікування.

6. Спосіб за п. 2 або 3, в якому цикл лікування становить три тижні.

7. Спосіб за п. 2 або 3, в якому цикл лікування становить чотири тижні.

8. Спосіб за п. 1, в якому сполуку кон'югата антитіло-лікарський засіб вводять в діапазоні доз, який складає від 0,4 мг/кг до 1 мг/кг ваги тіла суб'єкта в кожній дозі.

9. Спосіб за будь-яким одним з пп. 1-8, в якому гемцитабін вводять в діапазоні доз, який складає від 500 мг/м: до 1500 мг/м: в кожній дозі.

10. Спосіб за будь-яким одним з пп. 1-9, в якому сполуку кон'югата антитіло-лікарський засіб і гемцитабін вводять під час циклу лікування, який становить три або чотири тижні, і під час циклу лікування не вводять додаткові протиракові засоби.

11. Спосіб за будь-яким одним з пп. 1-10, в якому вказаний суб'єкт страждає на лімфому Ходжкіна пізньої стадії.

12. Спосіб за будь-яким одним з пп. 1-10, в якому вказаний суб'єкт має лімфому Ходжкіна, яка є Зо рецидивуючою або не піддається лікуванню.

13. Спосіб за будь-яким одним з пп. 1-12, в якому сполуку кон'югата антитіло-лікарський засіб вводять протягом двох або більше циклів лікування з трьох або чотирьох тижнів.

А. є 2500 -- Без лікувачня ; шій Е; «ее АВУЮ Я оо т -- АВМО я о 50 ; ше САСЛОЛСММАЕ я 400: | , 1", 300 дк Ї 200 чи ОО о Б вок о ше-ЗЛИМВЬ з а-и о 5 50 75 100 Дві

В. 1200 с | «Ве Без лікування 5 1000 жевесАСТОлеММАЕ ; 800 ; --АВУЮ о 7 й, 8 АВБУО з 8 в ; у САСТОУСММАЕ т аю. ле Її 200 упявхл я ; щ рай зайде: 0 0 20 30 40 50 60 70 80 ів. Дн

Фіг. А, є 80 де Без лікування 5 70 «де сАСТОЛЕММАЕ Е 500. «ее Гемцитабів. Кк ко Е «фе ТГемпнтабік 3 5 4 САСТО-УСММАЕ 5 во 5 206 з ла о о 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 Щ хм

В. 5 1200 «же Без лікування Б 1000 : Фо «ФесАСТЙ ММА 5 800 |. у, я туф 0 Течцитабін е Ь. й ен Темінтабін оз Її вою З тхА САСТ1ОУСММАЕ і-я п - ж 00 Я ве О йди й до 0 ла 20 30 40 50 60 70 80 90 Щ о»

Фіг. 2

АД. ж 1200 т-йе Без лкування х ю0о яв сАСТО-СММАЄ 2 вод ! зе ур -- ОУ0 Кк о 600 ї сАСТО-УеММАЕ Е 4ю о й 20 СЯ 50 ва Дн

В. я 1200 ее Без лікування ЕЗ я ж 1000 «ак САСТОУОММАє Я 8об зе ЗМО І же «МО 3 З вод САСТО-еММАє - 400 р) 5 200 о о р о 20 ча 50 80 0001260 Дк

Фіг. З

А. 1206 Що т «р Боз біхувнннх Я л000 "ве сАСТОЄММАЕ Е во -і Знорелінн 5, ее Вінопербій ск Ж во САС1ОЄММАЕ ч ж АЮ т Ж оо о о 20 40 60 во Ди

В. 700 «и. Без лікуканна ро. я САСТОЛОММАЄ ш 500 знє Віворелвін 2 «до ефе о Вінорелб ж г зо САСТО-УСММАЕ 8 З ва В щ лю в о 2 ча во за 150 Дні фік. 4

А. дк 1209 . зе Без лікування чає сАСТО-МеММАЕ Е «рф 0 Доксорубіцин ії об оче Доксорубіцкн ія з 0 САСТОЛеММАЕ г Е «00 : 200 8 з о б 20 С 60 80 Дні в 4200 міде 0 Безлікування є чен сАСТОММАЄ З 1000 «ен 0 Доксорубіцик : ва «фа "Доксерубиин х Е САС1О-ММАЕ хх 500 ж щю й 20 в о 20 50 50 ва 300 Дні фіг. 5 Без лікуваноя з 1щЮ Вінбнясти и х -е Е Вінбуастни 5 1000 оса тю АЕ г зе во гЯ ші 9 Фю сАСТОоММАЕ 400 Ж 20 о й . Дні . піна о то 20 Зо чо 5 фіг. 6 МЦоксорубішив

Без нікуваяня 7 4206 Гемцитабо: Е -к й Е Темцитабін Олово че САСТОМСММАЄ (мож вХЗ) во м По шою ожіка) Бе и вою з САСТОЄММАЕ 400 200 з Дні о о 20 ай во воло

Фіг. 7 Без лікування їх Кя Темікогвбін Е Гемицитаебін я. 5 аю г - 5 чо . САСТО-ЛСММАНЯ) во з «ве бо й САСТО-птоММАТ(Я) в ж 500 Дні 4 ж , а я а о 10 20 КТ ай 50 50 Фіг: 8 їх я хе 5 їв мес вез пікування. ХЕ я 1 сон АС УСММАЄ З мох фах 5 м ши як оАСТО-МоММАЕ З мож з ХЕ ве пря не сАСІООММАЕ 08 о дах 58 ях но САСТИМОММАБ а ми ді 5 !

с. Бл ї ро З І Я : 4 Сай, тт ши г 0 020: 30 40 50 60 70 85 90 300 фіг. 9