UA112356C2

UA112356C2 - Шар з оптичним ефектом

Info

Publication number: UA112356C2
Application number: UAA201413039A
Authority: UA
Inventors: П'єр Дего; Метью Шмід; Клод Ален Деспланд; Седрік Амерасінгхе
Original assignee: Сікпа Холдінг Са
Priority date: 2012-05-07
Filing date: 2013-04-30
Publication date: 2016-08-25
Also published as: JP6261012B2; EP2846932A1; ZA201408027B; CN104284738B; US9834028B2; US20150146280A1; HK1202487A1; RU2014149152A; KR102031397B1; TWI569893B; AR090953A1; WO2013167425A1; PH12014502450A1; CA2871381C; AU2013258245A1; US9933640B2; US20170160570A1; IN2014DN08595A; MA37495A1; EP2846932B1

Abstract

Винахід належить до галузі графічних елементів і спрямований на шар з оптичним ефектом (OEL), пристрою й способу виготовлення зазначеного шару. Винахід вирішує задачу одержання оптичного ефекту, який, по суті, легко виявити і який характеризується уявним рухом, що залежить від кута спостереження ознак зображення уздовж протяжної довжини при зміні кута зору стосовно OEL. Ця задача вирішена за допомогою OEL, що містить щонайменше частково прозорий сполучний матеріал і безліч часток, диспергованих усередині шару. Кожна частка має неізотропну відбивну здатність і може бути магнітною або такою, що намагнічується. Орієнтація часток утворює візерунок, що орієнтує, що триває по всій довжині в межах протяжної поверхні OEL таким чином, щоб у першому поперечному перерізі згаданого OEL, орієнтованої по суті перпендикулярно згаданій протяжній поверхні й уздовж першого напрямку х, при цьому локальне середнє значення кута між (1) прямою лінією уздовж спостережуваного найбільшого розміру у відповідному поперечному перерізі цих несферичних часток, які перетинають згаданий перший поперечний переріз, і (2) згаданим першим напрямком х змінюється згідно з функцією (θ) положення (Р) уздовж згаданого першого напрямку, причому зазначена функція являє собою суму монотонно зростаючої або спадної першої функції (θ) згаданого положення й періодичної знакозмінної другої функції (θ) згаданого положення. Крім цього, розкриті різні варіанти пристроїв і спосіб виготовлення OEL.

Description

Галузь техніки, до якої відноситься винахід

Справжній винахід відноситься до області графічних елементів і спрямований на шар з оптичним ефектом, який створює оптичний ефект, що залежить від кута зору, і на пристрій і спосіб виготовлення шару з оптичним ефектом. Зокрема, одне з застосувань шару з оптичним ефектом відноситься до області захисних елементів для захисту банкнот, паспортів і інших документів, а також для захисту товарних знаків. У якості додаткового або альтернативного варіанту шар з оптичним ефектом можна також використовувати в декоративних цілях.

Передумови створення винаходу

Захисні ознаки, наприклад, для захищених документів, можна класифікувати як "приховані" захисні ознаки з одного боку і "відкриті" захисні ознаки з іншого боку. Захист, який забезпечують приховані захисні ознаки, опирається на принцип, що полягає в тому, що такі ознаки важко виявити й, як правило, потрібне спеціальне устаткування й знання для їхнього виявлення. "Відкриті" захисні ознаки опираються на концепцію легкого виявлення органами чуття без якої- небудь додаткової допомоги, наприклад, такі ознаки можуть бути видимими та/або такими, що виявляються тактильним методом, залишаючись при цьому настільки ж важкими для виготовлення та/або копіювання. Однак ефективність відкритих захисних ознак більшою мірою залежить від того, наскільки легко їх можна розпізнати в якості захисної ознаки, тому що більшість користувачів і особливо ті, хто не був попередньо проінформований про захисні ознаки даного захищеного документа або виробу, тільки тоді зможуть фактично виконати захисну перевірку з використанням згаданої захисної ознаки, коли вони точно знають про їхнє існування і їх властивості.

У даній галузі техніки відоме використання друкарської фарби, що містить магніто- орієнтовувані пігменти, зокрема магнітні оптично змінні пігменти, для виготовлення відкритих захисних елементів, наприклад в галузі захищених документів.

У публікації УМО 2005/002866 А1 розкриті, наприклад, удосконалені оптично змінні надруковані захисні елементи, що містять зображення високої роздільної здатності, створюване з використанням орієнтованих оптично змінних магнітних пігментних часток в отверділому шарі покриття. Згадане зображення високої роздільної здатності виходить у процесі друку з використанням особливого магнітного пристрою, що орієнтує. В документ, що захищається,

Зо спочатку вдруковують склад для захисного покриття, що містить магнітні частки або частки, що намагнічуються, такі як оптично змінні магнітні пігментні лусочки. Надрукований документ, поки покриття залишається усе ще "мокрим", потім піддають впливу магнітного поля магнітного пристрою, що орієнтує, що включає постійно намагнічену магнітну пластину з вигравіруваними знаками. Магнітні частки покриття або частки, що намагнічуються, покриття орієнтуються під впливом магнітного поля пристрою, що орієнтує, формуючи тим самим зображення згаданих вигравіруваних знаків. Покриття потім твердне для того, щоб "заморозити" магнітні частки або частки, що намагнічуються, в їхніх положеннях і з їхніми орієнтаціями.

Оптично змінні магнітні пігменти, які можна використовувати з цією метою, розкриті, наприклад, у документах 05 4838648 і в ЕР 686675 В1. Відповідне чорнило й склад покриття розкриті в УМО 2007/131833 А1.

У публікації УМО 2008/046702 А1 розкриті інші типи магнітно-індукованих зображень, отриманих шляхом орієнтації оптично змінних магнітних пігментних часток у шарі покриття, а також пристрій для одержання зображень зазначеного типу. Описаний пристрій включає комбінацію з постійно намагніченої магнітної пластини з вигравіруваними знаками з одним або декількома додатковими магнітами, установленими стосовно вигравіруваної магнітної пластини в такий спосіб, щоб вони могли втримуватися незалежно від власних магнітних сил, що діють між ними.

У публікації МО 2004/007095 А? розкритий пристрій для орієнтації магнітних пігментних лусочок у шарі покриття, підданому впливу магнітного поля одного або декількох дипольних магнітів, щоб одержати естетично привабливі, яскраві, оптично змінні покриття, які, незважаючи на те що вони є плоскими, демонструють плавну зміну кольору й відбивної здатності при зміні кута огляду, що нагадує тривимірний об'єкт, що пливе або рухається. Зокрема, примітно, що пристрій з УМО 2004/007095 дозволяє орієнтувати магнітні пігментні лусочки в шарі покриття таким чином, щоб одержувати ефект "смуги, що перекочується" (гоЇЇйпуд-баг) в отриманому покритті. Надруковане зображення типу "смуги, що перекочується" відтворює контрастну смугу, яка проявляється як та, що переміщається ("та, що перекочується") при нахилі зображення, і яку можна одержати за допомогою єдиного етапу друку й з використанням друкарської фарби єдиного складу. Надруковані елементи, які характеризуються уявним рухом елементів зображення при зміні кута зору, таким як ефект типу "смуги, що перекочується", являють собою бо засіб захисту проти копіювання для захищених документів, яке можна легко розпізнати й використовувати для аутентифікації захищеного документа. Однак пристрій з УМО 2004/007095 може мати той недолік, що корисні ефекти типу "смуги, що перекочується" можна одержувати тільки з відносно маленькою довжиною, і, таким чином, часто можуть виникати утруднення при розпізнаванні їх як захисної ознаки.

На Фіг. Та і 16 схематично показані дипольний магніт ОМ, що виробляє поле магнітного диполя, і підкладка 5, розташована з однієї сторони в згаданім магнітнім полі на відстані а від магніту ОМ і, по суті, паралельно його магнітній осі, тобто віртуальній лінії між його північним і південним магнітним полюсом. Дипольний магніт, показаний на Фіг. та, має більшу довжину /. уздовж своєї магнітної осі, ніж дипольний магніт, показаний на Фіг. 16, уздовж його відповідної магнітної осі. В обох випадках відбиваючі частки, наприклад пігментні частки, диспергуються усередині шару рідкого сполучного матеріалу на верхній частині підкладки 5 і орієнтуються під дією магнітного поля, як правило, таким чином, що відповідний напрямок найбільшої довжини кожної частки по суті вирівняний із силовими лініями магнітного поля в тому місці, де розташована дана частка. Як видно з порівняння Фігм. ба і 160, дипольний магніт, використовуваний у пристрої для орієнтації часток у відповідному шарі на підкладці 5, повинен мати щонайменше довжину Г, з якої повинен відтворюватися ефект "смуги, що перекочується".

Довгий дипольний магніт ОМ, показаний на Фіг. та, має слабко викривлені силові лінії магнітного поля в місці розташування підкладки 5, тоді як короткий дипольний магніт ОМ, показаний на Фіг. 10, має силові лінії, що мають більш високий ступінь кривизни в місці розташування підкладки 5.

В результаті отримана надрукована "смуга, що перекочується" у випадку довгого магніту (Фіг. 1а) має більшу світлу зону 7, яка характеризується лише легким уявним рухом при зміні кута зору, тобто слабким і ледь помітним динамічним ефектом, тоді як, для порівняння, отримана надрукована "смуга, що перекочується" у випадку короткого магніту (Фіг. 165) має лише невелику світлу зону 7, яка, проте, характеризується сильним уявним рухом при зміні кута зору. Однак через досить обмежену довжину, що відповідає короткому дипольному магніту, ця захисна ознака не впадає в око й не є легко розпізнаваним, особливо якщо в спостерігача відсутні попередні знання про присутність захисної ознаки та/або про оптичні властивості. Тому існує потреба в захисних ознаках, що характеризуються динамічним оптичним ефектом, що кидається в очі, по всій їхній довжині.

Зо Сутність винаходу

Відповідно, завдання справжнього винаходу полягає в тому, щоб одержати шар з оптичним ефектом, наприклад на документі або іншому виробі, який характеризується уявним рухом ознак зображення, що залежать від кута спостереження, що триває по всій довжині ознаки.

Особливо бажано одержати такий шар з оптичним ефектом у вигляді поліпшеної, відкритої захисної ознаки, що легко виявляється, або, в альтернативному або додатковому варіанті, у якості прихованої захисної ознаки, наприклад в галузі захисту документів. Згідно з додатковим завданням такий шар з оптичним ефектом також підходить для декоративних цілей.

У справжньому винаході згадані вище завдання вирішені шляхом виконання шару з оптичним ефектом (далі скорочено "ОЕЇ "), пристрою й способу його виготовлення, захищеного документа, що містить такий ОЕЇ, і застосування такого ОЕЇ. у якості захисної ознаки відповідно до прикладеної формули винаходу.

У першому аспекті справжнього винаходу описується ОЕЇ, який містить сполучний матеріал, щонайменше частково прозорий для електромагнітного випромінювання на одній або декількох довжинах хвиль у діапазоні від 200 нм до 2500 нм, тобто в тій частині електромагнітного спектра, яку зазвичай називають "оптичним спектром". Безліч несферичних часток, що мають неізотропну відбивну здатність, диспергуються усередині згаданого сполучного матеріалу, і ці частки орієнтуються відповідно до візерунка, розміщеного по всій довжині уздовж першого напрямку в межах протяжної поверхні шару з оптичним ефектом. У першому поперечному перерізі шару з оптичним ефектом, по суті, перпендикулярному до протяжної поверхні й орієнтованому уздовж зазначеного першого напрямку, локальне середнє значення кута між (1) прямою лінією, орієнтованою уздовж спостережуваного найбільшого розміру відповідному поперечному перерізі тих несферичних часток, які перетинаються зі згаданим першим поперечним перерізом, і (2) згаданим першим напрямком, змінюється відповідно до функції 9 положення уздовж згаданого першого напрямку, яка є сумою монотонно зростаючої або спадної першої функції 91 згаданого положення й періодичної знакозмінної другої функції 92 згаданого положення.

Відкриті захисні ознаки на основі такого поліпшеного протяжного ОЕГ. значно більш помітні, тобто більше впадають в око, ніж звичайна "смуга, що перекочується" або схожі з нею оптичні ефекти на зразок тих, які обговорюються вище у зв'язку з Фіг. Та й 16, де просторова довжина 60 ефекту, що досягається, може бути дуже обмежена, або де зазначений ефект може характеризуватися тільки слабким динамічним ефектом руху. У зв'язку з тим, що захисна ознака документа особливо ефективна в тих випадках, коли він легко сприймається та/або ним легко користуватися, можна значно підвищити захищеність документа та/або захищеність від підробки або незаконного відтворення, яка забезпечується використанням такого поліпшеного ОБЇ, оскільки сильно збільшується ймовірність того, що захисна ознака дійсно буде (1) розпізнана користувачем як така, (2) використовуватися для верифікації автентичності захищеного в такий спосіб документа, і (3) надійно відрізнятися від неаутентичної, тобто підробленої захисної ознаки. За своїм характером оптичний ефект, розглянутий у справжньому винаході, не можна відтворити шляхом простого копіювання, наприклад за допомогою комерційно доступних копіювальних апаратів, і, таким чином, даний ефект забезпечує підвищений рівень безпеки в порівнянні з іншими оптичними ефектами. Наприклад, поліпшений ОЕГ можна використовувати в якості відкритої захисної ознаки для захищених документів, таких як банкноти або паспорти, або взагалі для будь-якого виробу або предмета, такого як коштовні споживчі товари або запасні частини і т.д., де існує питання захисту. В альтернативному або додатковому варіанті ефект можна використовувати в якості прихованої захисної ознаки, де має місце оптичний ефект (щонайменше додатково) для довжин хвиль за межами видимого діапазону оптичного спектра, і який можна виявити тільки за допомогою підходящих технічних засобів для аутентифікації, сприйнятливих до випромінювання у відповідних невидимих частинах спектра.

Крім того, оптичний ефект через його залежність від кута спостереження і його підвищену просторову довжину також дуже добре підходить для декоративних цілей, у тому числі в комбінації з його використанням у якості захисної ознаки.

Іншими словами, з більшим акцентом на функції 69, загальний вид функції 96 має хвильовий або коливальний характер із загальною тенденцією монотонного зменшення або монотонного збільшення залежно від положення. Загальна тенденція монотонного зменшення або монотонного збільшення означає, що при усередненні по декільком коливанням середнє значення функції 8 або монотонно збільшується, або монотонно зменшується залежно від положення. Періодична знакозмінна друга функція 802 гарантує, що функція 9 має безліч положень, де похідна 9 по положенню дорівнює нулю, тобто де функція є, виражаючись звичайною мовою, плоскою. Переважно функція 9 утворює безліч локальних максимумів і

Зо мінімумів (тобто піків і западин) у цих "плоских положеннях", які приводять до візуального ефекту, що складається у візерунок, утворений безліччю темних плям і безліччю світлих плям.

Ці плями переміщаються по шару з оптичним ефектом у певному напрямку при нахилі ОБЕЇ.

Інакше кажучи, функція 9 змінюється таким чином, що якщо кут спостереження шару з оптичним ефектом змінюється, то картина світлих і темних зон на протяжній поверхні шару з оптичним ефектом буде як би переміщатися уздовж першого напрямку (х).

У другому аспекті справжнього винаходу описується пристрій для виготовлення шару з оптичним ефектом шляхом орієнтації магнітних часток або часток, що намагнічуються, диспергованих усередині сполучного матеріалу. Такий пристрій включає набір з одного або декількох магнітів, що включають намагнічену магнітну пластину. Набір з одного або декількох магнітів має таку конфігурацію, щоб одержати комбіноване магнітне поле, що містить (а) першу складову магнітного поля, по суті аналогічну полю магнітного диполя, і що має напрямок осі північ-південь, орієнтований по суті паралельно згаданій намагніченій магнітній пластині; і (Б) другу складову магнітного поля, яка включає суперпозицію окремих локальних диполеподібних магнітних полів, і, таким чином, відповідає чергуванню магнітних північних і південних полюсів уздовж першого напрямку, по суті паралельного згаданому напрямку осі північ-південь. Перша складова магнітного поля й друга складова магнітного поля перекриваються один з одним, щонайменше, у зоні, що прилягає до протяжної поверхні згаданої намагнічений магнітної пластини, де можна одержувати шар з оптичним ефектом.

Таким чином, описуваний пристрій підходить для виготовлення ОЕЇ згідно з першим аспектом у тих випадках, коли частки усередині сполучного матеріалу є магнітними частками або частками, що намагнічуються.

У третьому аспекті справжнього винаходу описується спосіб виготовлення шару з оптичним ефектом. Зазначений спосіб включає етапи, на яких рідкий, тобто ще не затверділий, сполучний матеріал, що містить безліч магнітних часток або несферичних часток, що намагнічуються, що мають неізотропну відбивну здатність і що дисперговані усередині згаданого сполучного матеріалу, піддають впливу магнітного поля пристрою згідно із другим аспектом справжнього винаходу в зоні, що прилягає до протяжної поверхні намагніченої магнітної пластини пристрою.

У такий спосіб магнітні частки або несферичні частки, що намагнічуються, орієнтуються усередині сполучного матеріалу. Описуваний спосіб додатково включає етап одночасного або бо наступного тверднення сполучного матеріалу для того, щоб зафіксувати магнітні частки або несферичні частки, що намагнічуються, у займаних ними положеннях і в їхніх відповідних орієнтаціях. Сполучний матеріал, щонайменше в його затверділому стані, хоча б частково прозорий для електромагнітного випромінювання на одній або декількох довжинах хвиль у діапазоні 200 нм - 2500 нм.

Таким чином, описаний спосіб дозволяє одержати шар з оптичним ефектом згідно з першим аспектом справжнього винаходу в тих випадках, коли частки усередині сполучного матеріалу є магнітними частками або частками, що намагнічуються.

У четвертому аспекті описується захищений документ, що містить шар з оптичним ефектом згідно з першим аспектом.

У п'ятому аспекті описується застосування шару з оптичним ефектом згідно з першим аспектом справжнього винаходу як захисної ознаки або захисного елемента в галузях, пов'язаних із захистом документів.

Різні переважні варіанти здійснення й варіанти винаходу згідно з вищезгаданими аспектами відповідають залежним пунктам формули винаходу.

Короткий опис креслень

Справжній винахід описаний нижче більш докладно й з посиланнями на графічні матеріали, на яких:

Фіг. 1 схематично ілюструє два шари з оптичним ефектом (ОЕМ), відомим як "ефект смуги, що перекочується", відповідно до рівня техніки, а також спосіб, за допомогою якого їх можна одержати: а) з використанням довгого дипольного магніту і Б) з використанням короткого дипольного магніту;

Фіг. 2 схематично ілюструє покриття з оптичним ефектом (ОЕС), що містить два окремі компоненти шару з оптичним ефектом (ОЕЇ), розташовані на шарі підкладки;

Фіг. За схематично ілюструє ОБЇ, що має плоску поверхню й поперечний переріз, перпендикулярний цій поверхні й орієнтований уздовж першого напрямку в межах протяжної поверхні ОБ;

Фіг. З3р схематично ілюструє ОЕЇ, що має викривлену поверхню, і поперечний переріз, перпендикулярний цій поверхні й орієнтований уздовж першого напрямку в межах протяжної поверхні ОБ;

Зо Фіг. 4 ілюструє зміну кута нахилу пластинчастих пігментних часток стосовно площини підкладки в поперечному розрізі, узятому уздовж зазначеної лінії (К1-К2) ілюстративного ОБЕЇ, що містить згадані частки, на підкладці, відповідно до одного з варіантів здійснення справжнього винаходу;

Фіг. 5 ілюструє кут нахилу пластинчастих пігментних часток стосовно площини підкладки, як це видно на трьох розрізах ЕМ, що лежать в одній площині, узятих у трьох зазначених точках

А, В та С уздовж зазначеної лінії (К1-К2), показаної на Фіг. 4;

Фіг. 6 схематично ілюструє зміну кута 8 частки (який також називається "кут нахилу") уздовж першого напрямку х у межах поверхні ОЕЇ, уздовж якої проявляється уявне зображення, що рухається, як функцію 9 положення по всій довжині уздовж напрямку х, наприклад уздовж зазначеної лінії (А1-К2), показаної на Фіг. 5, а також як відповідну ілюстративну першу функцію 8: відповідно до одного з варіантів здійснення справжнього винаходу;

Фіг. 7 показує ОБЕЇ згідно із прикладом здійснення справжнього винаходу, як він виглядає під похилими кутами огляду (а-с, 1-й) і під майже ортогональними кутами огляду (а-е);

Фіг. 8 схематично ілюструє конструкцію пристрою для виготовлення ОЕЇ відповідно до одного варіанта з першого основного набору варіантів здійснення справжнього винаходу;

Фіг. 9 схематично ілюструє різні ілюстративні візерунки намагнічування 2-мірного багатополюсного намагнічування магнітної пластини пристрою згідно із справжнім винаходом;

Фіг. 10 схематично ілюструє конструкцію пристрою для виробництва ОЕЇ відповідно до іншого ілюстративного варіанта з першого основного набору варіантів здійснення справжнього винаходу;

Фіг. 11 схематично ілюструє корисні візерунки намагнічування для здійснення багатополюсного намагнічування однієї або декількох магнітних пластин пристрою згідно з деякими варіантами здійснення справжнього винаходу.

Фіг. 12 схематично ілюструє конструкцію пристрою для виготовлення ОЕЇГ згідно з ще одним ілюстративним варіантом з першого основного набору варіантів здійснення справжнього винаходу;

Фіг. 13 схематично ілюструє ілюстративну конструкцію пристрою для виготовлення ОБЕЇ. відповідно до другого основного набору ілюстративних варіантів здійснення справжнього винаходу; бо Фіг. 14 схематично ілюструє поздовжній розріз магнітної пластини пристрою за Фіг. 13;

Фіг. 15 показує відповідне обчислене магнітне поле, що виробляє пристрій за Фіг. 13.

Фіг. 16-18 схематично ілюструє різні ілюстративні електромагніти, які можна використовувати як частину набору магнітів для пристроїв для виготовлення ОБЇ згідно з різними варіантами здійснення справжнього винаходу;

Фіг. 19 зображує фотографію покриття з оптичним ефектом, який досягається за рахунок додаткового використання гравірованої постійної магнітної опорної пластини з орієнтацією часток усередині ОЕЇГ згідно з варіантами здійснення справжнього винаходу;

Фіг. 20 схематично ілюструє конкретний ілюстративний набір магнітів для здійснення справжнього винаходу відповідно до іншого ілюстративного варіанту здійснення з першого основного набору варіантів здійснення;

Фіг. 21 показує розрахункові силові лінії магнітного поля набору магнітів з Фіг. 20.

Позначення магнітних полюсів у цьому випадку опущені;

Фіг. 22 схематично ілюструє орієнтацію пластинчастих пігментних часток (пігментних лусочок) уздовж силових ліній магнітного поля, отриману під дією набору магнітів за Фіг. 20 у місці розташування опорної пластини (ЗР) (Фіг. 226), і відповідне відбиття світлового пучка, що падає на орієнтовані пластинчасті пігментні частки (Фіг. 22а).

Докладний опис винаходу

Шар з оптичним ефектом (ОЕЇГ)

Шар з оптичним ефектом (ОЕЇ) згідно з винаходом містить сполучний матеріал і безліч нехаотично орієнтованих несферичних часток, що мають неїзотропну відбивну здатність і що дисперговані усередині сполучного матеріалу.

У даному описі термін "орієнтація" відноситься до загальної залежності між системою координат орієнтованої частки й системою координат шару з оптичним ефектом. У випадку ортогональних систем координат зазвичай потрібні три кутові значення (обертання навколо осей 7, у і х часток) для визначення орієнтації частки.

Надалі термін "кут нахилу" частки при вертикальному розрізі через шар з оптичним ефектом уздовж напрямку х у площині шару з оптичним ефектом буде відноситися до легко спостережуваного кута між: (1) прямою лінією уздовж спостережуваного найбільшого розміру у відповідній формі поперечного перерізу частки, пересіченою площиною, і (2) згаданим

Зо напрямком х.

Сполучний матеріал, принаймні у своєму затверділому стані (дивися наступний абзац), хоча б частково прозорий для електромагнітного випромінювання на одній або декількох довжинах хвиль у діапазоні 200 нм - 2500 нм, тобто в діапазоні довжин хвиль, який звичайно називається "оптичний спектр" і який включає інфрачервоний, видимий і ультрафіолетовий (УФ) ділянки електромагнітного спектра. Зокрема сполучний матеріал може бути щонайменше частково прозорий у діапазоні видимого спектра від 400 нм до 700 нм. Таким чином електромагнітне випромінювання, що падає, наприклад видиме світло, проходячи в ОЕЇ через його поверхню, може досягати часток, диспергованих в ОЕЇ і відбиватися від них, а відбитий світловий пучок може знову виходити із ОЕЇ. для одержання бажаного оптичного ефекту. Якщо довжини хвиль обрані за межами видимого діапазону, наприклад у ближньому УФ-діапазоні, то ОБ! може також служити в якості прихованої захисної ознаки, тому що зазвичай для наступного (повного) виявлення оптичного ефекту, що виробляє ОЕЇ у відповідних умовах висвітлення, що містять обрані довжини хвиль невидимого оптичного випромінювання, необхідно використовувати відповідне технічне устаткування. Інфрачервоні, видимі й УФ ділянки електромагнітного спектра приблизно відповідають діапазонам довжин хвиль 700-2500 нм, 400-700 нм і 200-400 нм відповідно.

Крім того сполучний матеріал має перший, рідкий, стан, у якому дисперговані в ньому частки здатні, по суті, вільно обертатися, причому згаданий перший рідкий стан можна перетворити в другий, затвердлий, стан, у якому частки фіксуються в займаних ними положеннях та у відповідних орієнтаціях і більше не можуть обертатися. Наприклад сполучний матеріал може являти собою склад покриття, більш конкретно склад друкарської фарби, такої, яка використовується в галузях, пов'язаних із забезпеченням безпеки, наприклад для другу банкнот.

Коли рідкий сполучний матеріал твердне, наприклад, у ході сушіння або вулканізації під дією оптичного випромінювання (наприклад, під дією ультрафіолетового (ШМм)/видимого (МІ) світлового пучка), то сполучний матеріал переходить при цьому в другий затверділий стан, коли частки фіксуються в їхніх поточних положеннях та орієнтаціях і більше не переміщаються й не обертаються усередині сполучного матеріалу.

Фіг. 2 схематично ілюструє поперечний переріз ілюстративного ОЕЇ 202, що має дисперговані в ньому несферичні частки 300, що відбивають, згідно з деякими варіантами 60 здійснення справжнього винаходу. ОБЕЇ 202 містить дві окремі ділянки 203 і 204 шару,

розташовані на шарі 205 підкладки. Ділянки 203 і 204 можуть бути з'єднані (або не бути з'єднані) один з одним у третьому вимірі, перпендикулярному поперечному перерізу, і формують покриття з оптичним ефектом (ОЕС), що містить підкладку й безпосередньо ОЕЇ. ОБГ! 202 може розташовуватися на підкладці 205, щонайменше тимчасово. Це особливо корисно в галузях застосування, де ОЕЇ відповідає друкарській фарбі, наприклад захисній фарбі, або деяким іншим матеріалам покриття, і постійно розташовується на підкладці, такій як банкнота, паспорт або інший коштовний документ, наприклад за допомогою друку. Однак замість цього підкладку можна тимчасово прикріплювати до ОЕЇ, наприклад для полегшення виготовлення ОБЕЇ, особливо коли сполучний матеріал усе ще перебуває в рідкому стані. Після цього підкладку можна видаляти з ОЕЇ. В альтернативному варіанті підкладка може містити адгезивний шар, і, таким чином, ОЕС, що містить ОЕЇ і адгезивний шар, можна прикріплювати до всіх видів документів або інших предметів або виробів без використання друку або інших процесів з використанням устаткування й достатньо високих витрат. Зокрема, у деяких варіантах здійснення ОЕС презентовано у вигляді перевідної фольги, яку можна прикріпити до документа або виробу на окремому етапі переносу. У такому випадку підкладка несе на собі розділове покриття, на якому розміщається ОЕС, як описано вище. На покритті з оптичним ефектом може додатково перебувати адгезивний шар.

ОБЕЇ, описаний у даному документі, переважно являє собою покриття, що твердне за допомогою випромінювання, і може являти собою, зокрема, шар покриття, що твердне під дією випромінювання у видимому та/або УФ діапазонах спектра, більш переважно в діапазоні довжин хвиль 380 нм - 420 нм, де доступно або може бути доступне устаткування для УФ- стверднення з використанням світловипромінюючих діодів (СВД).

Підкладку 205 можна вибирати із групи, що складається з нетканих матеріалів, тканих матеріалів, металів, пластичних полімерних матеріалів і їх комбінацій. Переважними нетканими матеріалами є папір, картон і олефіновий спанбонд, виготовлений з безперервних волокон, такий як ТумекФ. Переважним тканим матеріалом є текстиль. Переважними пластичними полімерними матеріалами є поліетилен (ПЕ), поліпропілен (ПП), зокрема, двовісно- орієнтований ПП поліетилентерефталат (ПЕТ). Метали містять у собі, без обмеження, метали, що використовуються для виготовлення металевих монет, і метали, що використовуються для

Зо виготовлення металізованих пластичних полімерних матеріалів, таких як металізовані захисні нитки. Особливо переважними підкладками є папір для банкнот і полімерні підкладки для банкнот, а також гібридні підкладки, у тому числі паперові або полімерні шари або частини, або волокна. Підкладку 205 можна додатково вибирати із прозорих матеріалів і непрозорих матеріалів, і, крім того, вона може нести на собі знаки, виконані за допомогою друку, покриття або лазерного маркування, або лазерної перфорації. Крім цього, підкладка 205 може додатково нести на собі додаткові покриття або шари (не показані) на верхній або нижній частині ОЕЇ. або на своїй лицьовій поверхні напроти ОЕЇГ. Зокрема, підкладка може нести на собі грунтувальний шар під ОБЕЇ за справжнім винаходом, який служить, наприклад, для підвищення якості магнітно-переносного зображення на основі орієнтації пігменту, для поліпшення адгезії і т.д.

Підкладка може додатково нести на собі захисне покриття по всьому ОБЕЇ, яке служить, наприклад, для підвищення її стійкості до зношування й забруднення, для зміни свого оптичного блиску і т.д.

Підкладка, ОЕЇГ. і/або будь-які інші шари покриття, описані вище, можуть також додатково містити одну або кілька маркерних речовин, переважно обраних із групи, що складається з люмінофорних речовин, що працюють в УФ-видимому-ІЧ діапазоні, речовин, що поглинають, що працюють в УФ-видимому-ІЧ діапазоні, магнітних речовин і їх комбінацій. Згадані речовини можуть також служити в якості додаткових захисних ознак, що дозволяють забезпечити автоматичну аутентифікацію, наприклад, захищеного документа, за допомогою пристрою для аутентифікації, такого як високошвидкісна машина для роботи з банкнотами.

Кожна з безлічі несферичних часток, диспергованих усередині сполучного матеріалу має неізотропну відбивну здатність стосовно падаючого електромагнітного випромінювання, для якого сполучний матеріал є щонайменше частково прозорим, принаймні в його затверділому стані. У даному документі термін "неізотропна відбивна здатність" відноситься до змінної частини падаючого випромінювання, відбитого від частки в напрямку спостереження залежно від орієнтації частки. Таким чином, якщо сполучний матеріал, що містить орієнтовані частки, що відбивають, тобто ОЕЇ, має нахил стосовно напрямку спостереження при заданих умовах висвітлення, то частина відбитого випромінювання від кожної із часток може змінюватися окремо для кожної частки. Загалом, частки в сполучному матеріалі можуть являти собою пігментні частки, наприклад пігментні частки, що перебувають усередині матеріалу покриття, 60 такого як друкарська фарба.

Частки мають несферичну форму й можуть мати, наприклад, витягнуту або сплющену, еліпсоподібну, пластинчасту або голчасту форму часток або їх суміші. Таким чином, навіть у тому випадку, якщо внутрішня відбивна здатність на одиницю площі поверхні (наприклад, на 1 мкм?) є рівномірною по всій поверхні такої частки, через її несферичну форму відбивна здатність є неізотропною, тому що видима зона частки залежить від напрямку, з якого вона спостерігається.

У деяких варіантах здійснення частки можуть містити магнітний матеріал або матеріал, що намагнічується, який дозволяє використовувати зовнішнє магнітне поле для орієнтації часток усередині сполучного матеріалу ОЕЇ. відповідно до бажаного орієнтованого візерунку. Таким чином, частка з постійними магнітними властивостями орієнтується таким чином, щоб її магнітна вісь збігалася з напрямком зовнішньої силової лінії магнітного поля в місці розташування частки. Частка, що намагнічується, без внутрішнього постійного магнітного поля орієнтується за допомогою зовнішнього магнітного поля таким чином, що напрямок її найбільшого розміру (яке надалі також називається довжина або розмір частки) збігається із силовою лінією магнітного поля в місці розташування частки.

Для орієнтації уздовж силових ліній магнітного поля магнітні або частки, що намагнічуються, повинні мати несферичну форму, наприклад витягнуту або сплющену форму. Підходящі магнітні або частки, що намагнічуються, можуть являти собою будь-який тип магнітного пігменту, переважно кристалики у вигляді пластинок (лусочки) або голки, або їх суміші.

Приклади підходящих магнітних часток містять у собі, без обмеження, пластинчасті (наприклад, у вигляді лусочок) або голчасті частки, що містять феромагнітний або феримагнітний матеріал, такий як кобальт, залізо або нікель, або магнітний сплав з марганцю, кобальту, заліза або нікелю, або магнітні чисті або змішані оксиди хрому, марганцю, кобальту, заліза або нікелю або їх суміші. Приклади магнітних оксидів містять у собі, без обмеження, чисті й змішані оксиди заліза, такі як гематит (ЕегОз), голчастий магнетит (ЕРезОй), магнітні ферити (МЕегОз), магнітні ортоферити (ВЕеоз), магнітні гексаферити (МЕе!120ч9), магнітні гранати (АзЕевО!чг) і т.д., де М - іон двовалентного металу, і А - тривалентний іон із групи, що містить ітрій і рідкоземельні елементи; оксид кобальту (СОзО) і діоксид хрому (СтО»2).

Найбільш переважними підходящими магнітними частками або частками, що

Зо намагнічуються, є оптично змінні магнітні частки. Ці частки можуть являти собою, зокрема, оптично змінні пігментні лусочки. У деяких переважних варіантах здійснення частки можуть додатково містити тонкоплівковий інтерференційний стек Фабрі-Перо, що виробляє колір і утримує п'ятишарову послідовність поглинач-діелектрик-магнетик-діелектрик-поглинач або семишарову послідовність поглинач-діелектрик-відбивач-магнетик-відбивач-діелектрик- поглинач, як описано в документах 5 4838648, ЕР 686675 В1, МО 02/73250 А2 або в УМО 03/00801 Аг. Відповідні друкарські фарби й склади покриттів були описані в УМО 2007/131833

А1. Примітно, що колір оптично змінних магнітних часток залежить від кута спостереження стосовно площини пігментної лусочки, що приводить до смуги іншого кольору, що з'являється навколо світлих зон шару з оптичним ефектом (ОЕЇ). Наприклад, у випадку зелених-синіх оптично змінних пігментних лусочок, які мають зелений колір під прямим кутом і синій колір під похилим кутом спостереження, світлі зони ОЕЇ видні в зеленому кольорі із синьої смугою на темнім тлі. Використання оптично змінного магнітного пігменту в ОЕЇ справжнього винаходу збільшує, таким чином, контраст світлих зон і поліпшує візуальний ефект ОБЇ в галузях, пов'язаних із захистом документів, і в декоративних додатках. Використання оптично змінних магнітних частках також надає ОЕЇ додатковий рівень безпеки, тому що такий тип матеріалу обмежений застосуванням в галузі захищеного друку й комерційно недоступний у відкритому доступі. Для видимого випромінювання присутність як уявного руху зон, так і зміни кольору при зміні кута спостереження, можна легко перевірити неозброєним оком.

Частки, дисперговані в сполучному матеріалі, орієнтуються відповідно до картини по всій довжині уздовж першого напрямку (х) у межах протяжної поверхні ОЕГЇ,, наприклад у прикладі, показаному на Фіг. 2, ця протяжна поверхня може являти собою верхню поверхню ОБЕЇ. 202.

Орієнтація несферичних часток усередині ОЕЇ. може бути визначена так, як показано на Фіг.

За й Фіг. 3р.

На Фіг. За в загальному виді показаний ОЕЇ 300 з ілюстративними частками 302 - 305, що представляють собою безліч часток, диспергованих усередині ОЕЇ 300. Загалом, несферичні частки дисперговані по всьому об'ємі ОЕЇ, хоча з метою обговорення їх орієнтації усередині

ОЕЇГ усі ілюстративні частки 302 - 305 розташовані в тому самому планарному (першому) поперечному перерізі 308 ОЕЇ,, що визначений віртуальною площиною 301, як описано більш докладно нижче. Оскільки ілюстративні частки 302 - 305 розташовано в площині 301, вони бо перетинають площину 301, то відповідно (перший) поперечний переріз 308, який таким чином визначає форму поперечного перерізу для кожної із часток 302 - 305, які зображені графічно, причому кожна з них зображена за допомогою короткої лінії, яка являє собою її найбільший розмір, який видно у межах поперечного перерізу. Як приклад, тільки для несферичної частки 303 форма поперечного перерізу частки також зображена у вигляді еліпса, чий найбільший діаметр відповідає короткій лінії що представляє собою частку 303. Загальна кількість несферичних часток, що відбивають, в ОЕЇ. можна відповідним чином підібрати залежно від необхідної галузі застосування; однак щоб скласти покриваючий поверхню візерунок, що характеризується видимим ефектом, зазвичай потрібно кілька тисяч часток на один квадратний міліметр поверхні ОЕЇГ.. Безліч несферичних часток, які разом створюють оптичний ефект, може відповідати всьому або тільки підмножині із загальної кількості часток, диспергованих усередині сполучного матеріалу. Наприклад, частки, які створюють оптичний ефект, можна поєднувати з іншими частками, які містить сполучний матеріал і які можуть бути традиційними або спеціальними частками кольорового пігменту.

ОЕЇ, як фізичний об'єкт, зазвичай має три виміри Оіт!', біта і біт3, і його довжина уздовж щонайменше одного виміру, наприклад, як ілюстровано на Фіг. За, його товщина уздовж біта, зазвичай набагато менша, ніж його довжина уздовж іншого(інших) виміру(вимірів), наприклад розмірів Оіт! ї Оіт3З, показаних на Фіг. За. Відповідно, довжина ОЕЇ уздовж щонайменше одного з вимірів, наприклад уздовж ЮОіт!і, може бути переважною. Для практичних цілей, наприклад, для створення оптичного ефекту, спостережуваного на значній довжині, зазвичай вибирають найбільшу або одну з більших ділянок поверхні, наприклад лицьові сторони ОЕЇ, щоб продемонструвати бажаний оптичний ефект. Переважно вибирають ділянку поверхні або лицьову сторону ОЕЇ, яка охоплена двома розмірами ОЕГ, уздовж яких ОЕЇ демонструє свою найбільшу довжину. Таким чином, у прикладі, показаному на Фіг. За, розміри Оіт! і Оіт3 охоплюють таку поверхню 306 ОБЇ 300. Цю обрану ділянку поверхні або лицьової поверхні можна позначити у вигляді протяжної поверхні 306 ОЕЇ 300 або, що еквівалентно, сполучного матеріалу, і можна вибрати перший напрямок х у межах протяжної поверхні 306, уздовж якої створюється зображення, що залежить від кута спостереження й спостережуване як таке, що рухається щонайменше уздовж цього першого напрямку х і по всій довжині 307 тоді, коли змінюється кут спостереження щодо першого напрямку х. Довжина може бути такою же або

Зо меншою, ніж довжина ОЕЇ уздовж першого напрямку. Кут зору змінюється, наприклад, коли протяжна поверхня 306 ОЕЇ. 300 нахиляється стосовно лінії спостереження між очами глядача й

ОБЇ 300 таким чином, щоб змінювався кут (зору) між першим напрямком 306 і лінією спостереження. Цей ефект створюється безліччю часток, диспергованих усередині ОЕЇ,, як буде докладно пояснене нижче. Переважно, щоб довжина 307 уздовж першого напрямку х становила щонайменше 20 мм для того, щоб забезпечити поліпшений уявний рух зображення, що кидається в очі, при зміні кута спостереження.

Частки мають невипадкову орієнтацію усередині ОЕЇ 300, яка утворює візерунок орієнтації, що триває по всій довжині 307 уздовж щонайменше першого напрямку х у межах протяжної поверхні 306 ОЕЇ 300. Для опису орієнтації частки обрана площина 301 поперечного перерізу, яка задається першим напрямком х у межах протяжної поверхні й нормаллю ММ до протяжної поверхні шару. У прикладі, показаному на Фіг. За, ця нормаль ММ проходить уздовж розміру

Біт2 ОЕЇ. Таким чином, площина 301 визначає перпендикулярний поперечний переріз 308 через ОЕЇ. На Фіг. За кожна з ілюстративних часток 302 - 205 розташована в межах цього поперечного перерізу 308, і короткі лінії що представляють частки, зображують їхній відповідний найбільший діаметр у межах їх поперечного перерізу в площині 301, що визначає поперечний переріз 308.

Фіг. ЗБ ілюструє інший приклад ОЕЇГ. 310 із частками 312, диспергованими в ньому, який має криволінійну, зокрема циліндричну, протяжну поверхню 313, що триває уздовж першого розміру біт! і третього розміру Оіт3. Крім того, у цьому прикладі площина визначена й задається першим напрямком х у межах протяжної поверхні 313 і нормаллю ММ до протяжної поверхні, наприклад паралельною другому розміру Оіт2. У прикладі, показаному на Фіг. За і 30, перший напрямок проходить уздовж першого розміру біт'!', а відповідна нормаль ММ проходить уздовж другого розміру Оіт2. Таким чином, площина визначає поперечний переріз 311 через криволінійний ОЕЇ, у якому розташовані ілюстративні частки 312.

Тепер можна описати орієнтацію частки за допомогою легко вимірюваного кута 9 нахилу між першим напрямком х і лінією уздовж найбільшого розміру форми поперечного перерізу частки в межах площини 301. Для кожної частки положення Р можна визначити як координату уздовж першого напрямку точки на формі поперечного перерізу частки. Зокрема, координата може відповідати перпендикулярній проекції точки на частку в згаданому першому напрямку. бо Наприклад, точку на формі поперечного перерізу частки можна прийняти в якості центру ваги форми поперечного перерізу частки, або в якості центральної точки її найбільшого розміру в межах форми поперечного перерізу або в якості точки в межах форми поперечного перерізу, що має найменше (або найбільше) значення координати уздовж згаданого першого напрямку будь- якої точки частки на формі поперечного перерізу. Останній випадок ілюстрований на Фіг. За, де відповідна ліва точка форм поперечного перерізу часток 302 і 305 обрана для визначення положення Р у якості відповідної координати уздовж першого напрямку.

Середнє значення кута 8 нахилу (який визначається як описано вище) часток у межах безлічі часток, положення Р яких (як визначено вище) попадає в інтервал, що має центр у положенні Р уздовж першого напрямку, визначає функцію 8 (Р) від положенні Р щонайменше на деякому відрізку уздовж першого напрямку, наприклад, на Фіг. За на довжині 407. Цей середній кут також називається "локальним середнім значенням кута 9 нахилу або "локальним середнім значенням кута" і таким чином вибирається в якості середнього значення відповідних кутів нахилу по всій локальній сукупності часток, розташованих у перпендикулярному (першому) поперечному перерізі через ОБЇ. Таким чином, згадане локальне усереднення кутів виконується тільки по тим часткам, які перетинають поперечний переріз (наприклад, поперечний переріз 308 або 311 на Фіг. 2.) у межах обмеженого інтервалу |Р-б; Р--б| довжини 26, і вважається як локальний середній кут для положення Р уздовж поперечного перерізу.

Згадана довжина 20 зазвичай перебуває в діапазоні 50 - 1000 мікрометрів. Кут, який буде усереднюватися, являє собою кут між прямою лінією уздовж спостережуваного найбільшого розміру в межах відповідного поперечного перерізу пересіченої несферичної частки й уздовж першого напрямку х у положенні Р.

Згідно із справжнім винаходом локальне середнє значення кута нахилу часток у межах безлічі несферичних часток, диспергованих усередині сполучного матеріалу, задовольняє відповідній функції 9(Р), яка являє собою функцію, рівну сумі першої функції 9:(Р) і другої функції 92(Р). Перша функція 81(Р) є монотонно зростаючою або спадною першою функцією згаданого положення Р, а друга функція 92(Р) являє собою періодичну знакозмінну другу функцію згаданого положення Р. У даному документі під періодичною знакозмінною функцією слід розуміти будь-яку функцію, яка коливається між позитивними й негативними значеннями щодо нульового середнього значення.

Зо На Фіг. 4 показаний вид зверху на ілюстративний ОЕЇ і відповідний візерунок орієнтації в ньому часток відповідно до одного з варіантів здійснення справжнього винаходу. Зображення

ОБЇ створюється шляхом відбиття перпендикулярно падаючого світлового пучка від несферичних часток. У цьому прикладі частки перебувають у формі плоских пластинчастих часток, що мають товщину набагато меншу, ніж їхня довжина по двом іншим розмірам. Перший напрямок у межах видимої протяжної поверхні ОЕГ. показаний у вигляді лінії між точками КІ і

К2, і варіація середньої орієнтації часток стосовно першого напрямку показана над лінією (з метою ілюстрації схематично ілюстровані частки показані поверненими на 90 градусів навколо осі, що визначена за допомогою лінії між К1 і К2), і скопійовані знову (для більшої наочності) під зображенням. Таким чином, орієнтація часток показана у формі перпендикулярного розрізу лусочок уздовж лінії К1-К2, такого як отриманий з електронного мікрофотознімка полірованої канавки вертикальних розрізів уздовж згаданої лінії, аналогічних мікрофотознімкам, показаним на Фіг. 6. Через те, що частки є пластинчастими, їх форма поперечного перерізу приблизно відповідає тонкій лінії. На підставі цієї форми, частки мають свою максимальну відбивну здатність (максимальну зону проекції) у напрямку, перпендикулярному до їхньої протяжної поверхні, і, відповідно, на ортогональному виді, у зображенні ОЕЇ, світлі зони відповідають часткам, орієнтація яких приблизно збігається з орієнтацією поверхні, тобто які мають маленький кут 89 стосовно поверхні ОЕЇ, тому світловий пучок, що падає, по суті відбивається назад у тому ж самому (ортогональному) напрямку. Темні зони ОЕЇ -зображення, з іншого боку, відповідають часткам, орієнтація яких має значний нахил відносно протяжної поверхні ОБЕЇ, тому вони відбивають світло, що падає на них убік від ортогонального напрямку. Слід зазначити, що зображення, показане на Фіг. 4, представляє тільки зображення у вигляді відображення для ортогонального падаючого світлового пучка й кута спостереження 90 градусів відносно зображення. На Фіг. 4 не можна показати залежність зображення ОЕЇ від кута спостереження й, таким чином, бажаний ефект зображення, що рухається, який можна тільки досягти за допомогою реального ОБЕЇ згідно із справжнім винаходом, а не за допомогою фотознімка, виконаного під одним кутом.

На Фіг. 5 показані три електронні мікрофотознімки поперечних перерізів ОБЇ (Фіг. 4), виконані перпендикулярно протяжної (верхньої) поверхні. У цьому прикладі ОЕГ розміщається на підкладці й, таким чином, утворює ОБЕС. Мікрофотознімки були виконані в місцях 60 розташування А, В і С відповідно, які показані на Фіг. 4 уздовж першого напрямку, тобто уздовж зазначеної лінії (К1-Н2г), і кожна з них показує підкладку (з нижньої сторони), покриту ОБГ, що містить орієнтовані пластинчасті частки 500. Середня орієнтація часток, розташована уздовж першого напрямку х у межах відповідних інтервалів (Р-б; Р--б| у положеннях Р, показана, як було описано для згаданих місць розташування А, В і С на Фіг. 4, що можна перевірити шляхом порівняння з відповідними мікрофотознімками А, В і С на Фіг. 5.

Фіг. 6 графічно зображує локальне середнє значення кута 8(Р) нахилу пігментних часток

Сорієнтацію лусочок"), розподілених у межах відповідних інтервалів |Р-б; Р--б| уздовж першого напрямку х, тобто орієнтацію пігментних лусочок стосовно площини поверхні ОЕЇ. уздовж першого напрямку х, тобто уздовж лінії (К1-К2) (Фіг. 4 і Фіг. 5) залежно від їхніх відповідних положень Р на згаданій лінії (дивися жирну хвилеподібну криву). Сіра зона навколо кривої 8(Р) схематично ілюструє (не в масштабі) стандартне відхилення о розподілу кута 8(Р) нахилу лусочки частки (лусочок) у межах інтервалу (Р-б; Р-нб|. Слід зазначити, що лусочки або частки ніколи не бувають ідеально вирівняні, і їх орієнтація, а також їх кут нахилу флуктуюють навколо середнього значення згідно з стандартним відхиленням.

Ілюстративна пунктирна лінія на Фіг. 6 відповідає середньому значенню кута нахилу 10". Усі частки в цих положеннях Р, де пунктирна лінія перетинає хвилеподібну функцію 8(Р), відбивають падаючі електромагнітні випромінювання в одному напрямку, тобто уздовж однієї й тієї ж лінії зору на ОЕЇ при відповідному куті спостереження. Відповідно, якщо ОЕЇ видимий під кутом спостереження щодо своєї поверхні (на Фіг. 4 як напрямок падаючого світлового пучка, так і лінія зору перебувають, по суті, вертикально до зображеної протяжної поверхні ОЕЇ), де ці лусочки, що мають кут нахилу приблизно 10" усередині ОЕЇ, зорієнтовані таким чином, щоб електромагнітне випромінювання, що падає на їхню поверхню, відбивалося уздовж лінії зору в напрямку спостерігача, при цьому ОЕЇ у положеннях Р цих часток виглядає світлим (наприклад, у місці розташування В на Фіг. 4). З іншого боку, ті зони ОЕЇ, у яких середні орієнтації часток суттєво відрізняються від 107, так що частки будуть проявляти набагато меншу відбивну здатність стосовно напрямку падаючого випромінювання й лінії спостереження, будуть виглядати більш темними (наприклад, у місцях розташування А та С на Фіг. 4). Якщо кут зору змінюється, наприклад, коли ОЕЇ. і його перший напрямок мають нахил щодо лінії зору, то, як показано на Фіг. 6, це еквівалентно переміщенню пунктирної лінії нагору й, відповідно, униз у напрямку більш високого й, відповідно, більш низького локального середнього значення кута 9 нахилу. Відповідно, перетинання між пунктирною лінією й кривою 8(Р) будуть також переміщатися в інше місце розташування Р уздовж першого напрямку, і, як наслідок, картина зі світлих і темних зон на протяжній поверхні ОБЇ також буде виглядати як така, що пересувається уздовж першого напрямку х. Зокрема, коли пунктирна лінія досягає точки, де вона перетинається з локальним максимумом або локальним мінімумом 8(Р), і ОЕЇ. додатково нахиляють, то світла зона, що відповідає локальному максимуму або мінімуму, зникає.

Аналогічним чином, нова світла зона створюється, коли за допомогою нахилу ОЕЇ. пунктирна лінія, що переміщається, досягає локального максимуму зверху, відповідно до локального мінімуму знизу, і, таким чином, установлюється нове перетинання в положенні Р, де раніше не було ніякого перетинання.

Ще одна (пряма) лінія, показана на Фіг. 6, являє собою ілюстративний варіант здійснення першої функції 9:(Р), яка монотонно зменшується по всій довжині (тобто в цьому прикладі в діапазоні положень від 0 до 25 мм) від максимального значення 8:1,тах приблизно 35" до мінімального значення б:тп приблизно -357" і, таким чином, охоплює ненульовий діапазон значень, у даному прикладі 70". Переважно різниця між максимальним значенням 06,тах і мінімальним значенням 6:,тіп становить щонайменше 30", тобто значення згаданої монотонно зростаючої або спадної першої функції 91(Р) охоплюють різницю щонайменше 30 градусів по всій згаданій довжині. Крім цього також можливі інші варіанти вибору першої функції, які можуть бути або не бути лінійними по всій довжині уздовж першого напрямку.

Друга функція 892(Р) (не зображена на фіг. б), таким чином, дорівнює різниці функцій 82(Р) -

О(Р) - 61(Р). Вона є періодичною знакозмінною функцією, тобто вона коливається між позитивними й негативними значеннями біля нульового середнього значення. Переважно її амплітуда становить половину або менше від діапазону, охоплюваного значеннями першої функції 9:(Р). Таким чином, другу функцію 92(Р) можна інтерпретувати як модуляцію першої функції 9:(Р). Відповідно, першу функцію можна розглядати в якості основний складової, а другу функцію в якості допоміжної складової функції 9(Р) - 91(Р)--02(Р).

Основна складова 69:(Р) по суті визначає локальне середнє значення кута нахилу часток по всій довжині уздовж першого напрямку, тоді як змінна допоміжна складова викликає модуляцію локального середнього значення кута нахилу частки, визначеного за допомогою основної бо складової. Звернемося знову до Фіг. 4 і 5, на яких частки в області А звернені їхньою лицьовою поверхнею вгору ліворуч, частки в області В звернені лицьовою поверхнею нагору, і частки в області С звернені лицьовою поверхнею нагору вправо. Основна складова може бути монотонно зростаючою або спадною по всій довжині уздовж першого напрямку. Зокрема, основна складова може являти собою лінійну функцію уздовж 81(Р) - аР-б, відповідну до лінійного градієнта силової лінії магнітного поля у формі параболи для дипольного магніту (ОМ), як показано на Фіг. 1. Основна складова може також дотримуватися більш складної функції положення Р по всій довжині уздовж першого напрямку х, наприклад, по лінії (К1-82), розглянутій в наведених вище прикладах.

Періодична знакозмінна функція, яка служить у якості допоміжної складової, може бути або періодичною знакозмінною функцією 892(Р-К) - 92(Р) з періодом К, такою як синусоїдальна функція або ще більш загальною неперіодичною функцією. Зокрема, у деяких варіантах здійснення друга функція має досить більшу амплітуду, щоб сума 8(Р) першої функції 9:(Р) і другої функції 92(Р) була немонотонною функцією, чия перша похідна міняє знак щонайменше двічі по всій довжині уздовж першого напрямку. Переважно, щоб амплітуда допоміжної складової, тобто модуляція локального середнього кута нахилу часток, що викликає позитивне або негативне відхилення згаданого кута від середнього значення кута нахилу часток, перебувала в діапазоні від 5" до 30", більш переважно в діапазоні від 10" до 20", що відповідає діапазону значень для першої складової, щонайменше у два рази перевищуючому ці значення.

Таким чином, висота "нерівності" (Фіг. 5) між мінімальним і наступним максимальним значеннями 9 (або навпаки) приблизно відповідає подвоєній амплітуді модуляції, тобто переважно від 10" до 60", більш переважно від 20" до 40", що менше, ніж діапазон значень від - 35" до 35", тобто в цілому 707, охоплений основною складовою. Таким чином, основна складова може переважати, незважаючи на зміну допоміжної складової. Як правило, перевага (по амплітуді) основної складової над допоміжною складовою є бажаною для того, щоб бажаний оптичний ефект забезпечував зображення, яке виглядало б як таке, що рухається й кидається в очі уздовж довжини при зміні кута спостереження.

У деяких варіантах здійснення візерунок, що орієнтує, також триває уздовж другого напрямку у в межах протяжної поверхні ОЕЇ, відповідно, сполучного матеріалу, при цьому другий напрямок відрізняється від першого напрямку х. Тоді, у другому поперечному перерізі

Зо згаданий ОБЕЇ, по суті, перпендикулярний згаданій протяжній поверхні, і уздовж другого напрямку у локальне середнє значення кута між (1) прямою лінією уздовж спостережуваного найбільшого розміру в межах відповідного поперечного перерізу тих несферичних часток, які перетинають згаданий другий поперечний переріз, і (2) згаданим другим напрямком у змінюється відповідно до третьої функції (93) положення уздовж згаданої другої осі у. Таким чином, третя функція визначається аналогічним чином, як і перша й друга функції 8: і б», але, проте, уздовж іншого напрямку у. Зокрема, у деяких варіантах здійснення ця третя функція 9з може являти собою періодичну знакозмінну функцію згаданого положення уздовж згаданого другого напрямку у.

В інших варіантах здійснення згадане локальне середнє значення кута уздовж другого напрямку у може змінюватися відповідно до четвертої функції вл положення уздовж згаданого другого напрямку у. Ця четверта функція 94 є сумою функції, що дорівнює згаданій першій функції 0: згаданого положення, але уздовж згаданого другого напрямку у (а не як безпосередньо перша функція уздовж першого напрямку х), і періодичній знакозмінній п'ятій функції 95 згаданого положення уздовж згаданого другого напрямку у. Таким чином, зображення, отримане за допомогою орієнтованих несферичних часток на протяжній поверхні шару з оптичним ефектом (ОЕЇ), показує структуру не тільки уздовж першого напрямку, але також щонайменше уздовж другого напрямку У.

У конкретному варіанті здійснення функція 9(Р), по суті, має осьову симетрію стосовно поворотів уздовж першого напрямку в межах згаданої протяжної поверхні сполучного матеріалу й навколо певної точки на протяжній поверхні за кутом повороту щонайменше для деяких кутів повороту. Інакше кажучи, якщо перший напрямок повертається в межах протяжної поверхні ОБГ. на кут повороту, для яких має місце така осьова симетрія, то функція 8(Р) не змінюється при цьому повороті. Відповідно, оптичний ефект, визначений за допомогою функції (Р), також залишається незмінним при такому повороті.

Наприклад, у деяких варіантах здійснення через те, що перша функція 89:(Р) і друга функція 82(х) інваріантні стосовно поворотів першого напрямку в межах протяжної поверхні ОЕЇ, то сумарна функція 8(Р) також проявляє інваріантність. Відповідно, отриманий ОЕГЇ таким чином не має переважного напрямку, але замість цього проявляє той же самий оптичний ефект уздовж будь-якого напрямку для заданого кута зору й напрямку падаючого випромінювання бо щодо протяжної поверхні ОБГ.

В інших особливо переважних варіантах здійснення тільки одна з основної й допоміжної складової проявляє таку осьову симетрію стосовно поворотів у першому напрямку щонайменше для обраних кутів повороту.

У конкретному варіанті здійснення ОБЕЇ, маленька частина елементів зображення, ортогональних до згаданого першого напрямку, використовується для здійснення захисного елемента. Згадані елементи зображення мають властивість "з'являтися" і "зникати" залежно від кута зору, тому що описане вище, і їх можна використовувати для здійснення "схованого зображення" на документі, тобто зображення, яке видне тільки під певними кутами зору і яке, таким чином, важко копіювати.

У додатковому конкретному варіанті здійснення ОЕЇ частина або частини елементів зображення, ортогональних згаданому першому напрямку, відсутні або приховані в результаті "включення/вимикання" цих елементів зображення, які присутні скоріше з появою динамічного руху елементів зображення покриття з оптичним ефектом (ОЕС) при зміні кута зору. Зазвичай це досягається за допомогою переривчастого ОЕС, що складається з декількох елементів ОБЕЇ.

Фіг. 7 ілюструє ілюстративне зображення ОЕЇ згідно із справжнім винаходом під вісьма різними кутами нахилу уздовж згаданого першого напрямку. Великий край означає сторону зображення, яка перебуває близько до спостерігача; маленький край означає сторону зображення, яка перебуває на відстані від спостерігача. Інакше кажучи, положення спостерігача на Фіг. 7а перебуває на верхній стороні ОЕЇ, тоді як на Фіг. 7й положення спостерігача перебуває на нижній стороні. Відповідні кути нахилу, тобто кути спостереження щодо поверхні

ОЕЇ, являють собою наступні: Фіг. 7а: -60"; Фіг. 70: -457; фіг. 7с:-307; Фіг. 7а:-157; Фіг. 7е: -157;

Фіг. 7-30"; Фіг. 79: -45"7; Фіг. 7п: 460". Чітко виражений, без можливості ксерокопіювання, уявний рух уперед або рух назад елементів зображення, які сприймаються як світлі й темні, відразу видні неозброєним оком при нахилі ОБГ.

Нарешті, у деяких варіантах здійснення ОЕЇ може містити як додаток до згаданої безлічі несферичних часток щонайменше одне з наступного: магнітні частки, що не змінюють свій колір, безбарвні магнітні частки, немагнітні частки, що змінюють свій колір, немагнітні частки, що не змінюють свій колір, і безбарвні немагнітні частки. Таким чином, додаткові властивості ОБЕЇ, наприклад, його колір і/або зміна кольору залежно від кута зору, можна надавати або змінювати як додаток до вищеописаного динамічного оптичного ефекту. Зокрема, такі додаткові частки можуть являти собою пігментні частки.

ІЇ. Пристрій, що орієнтує

У справжньому винаході також розкритий пристрій для орієнтації магнітних часток або часток, що намагнічуються, диспергованих усередині сполучного матеріалу. Таким чином, такий пристрій можна використовувати для виготовлення ОБЕЇ,, як описано вище, у тих випадках, коли частки являють собою магнітні частки або частки, що намагнічуються.

Пристрій містить набір з одного або декількох магнітів, що містять намагнічену магнітну пластину, і виконаний з можливістю одержання комбінованого магнітного поля. Комбіноване магнітне поле включає першу складову магнітного поля й другу складову магнітного поля.

Перша складова магнітного поля, по суті, аналогічна полю магнітного диполя й має свій напрямок осі північ-південь, орієнтований по суті паралельно згаданій намагніченої магнітній пластині. Друга складова магнітного поля містить суперпозицію окремих локальних диполеподібних магнітних полів, і, таким чином, відповідає чергуванню магнітних полюсів північ і південь уздовж першого напрямку, по суті, паралельного згаданому напрямку північ-південь.

Перша складова магнітного поля й друга складова магнітного поля перекриваються щонайменше в області, що прилягає до протяжної поверхні згаданої намагніченої магнітної пластини, тобто в області, розташованій в безпосередній близькості від поверхні намагніченої магнітної пластини, з якою пластина утворює границю. Ця область визначає область орієнтації, у якій повинен розміщатися ОЕЇ. для орієнтації диспергованих у ньому магнітних несферичних часток і несферичних часток, що й намагнічуються, що мають неізотропну відбивну здатність. У цій області орієнтації силові лінії магнітного поля розміщення магніту мають бажану форму згідно з бажаною орієнтацією часток, яка точно визначена вище в даному документі.

Завдяки тому, що магнітні частики або частки, що намагнічуються, в сполучному матеріалі у випадку, коли він перебуває в рідкому стані, і частки можуть обертатися в ньому, вирівнюються самі по собі уздовж силових ліній, як описано вище в даному документі, досягнута відповідна орієнтація часток (тобто їхня магнітна вісь у випадку магнітних часток або їх найбільший діаметр у випадку часток, що намагнічуються) збігається щонайменше, в середньому, з локальним напрямком силових ліній магнітного поля в положеннях часток. Таким чином, пристрій підходить для виготовлення ОЕЇ згідно з першим аспектом справжнього винаходу. бо У першому наборі основних варіантів здійснення, описаних нижче в даному документі,

магнітний набір з одного або декількох магнітів містить один або декілька магнітів (які надалі називаються "перший магніт/магніти"), виконаних з можливістю одержання першої складової магнітного поля, і намагнічена магнітна пластина МР виконана з можливістю одержання другої складової магнітного поля. Таким чином, у першому наборі основних варіантів здійснення дві складові магнітного поля виробляються окремо, тобто за допомогою окремих магнітів.

У деяких варіантах здійснення перші магніти містять дипольний магніт ОМ, який виконаний таким чином, щоб його магнітна вісь, визначена як лінія, що з'єднує його північний і південний магнітні полюси, була вирівняна, по суті, паралельно першому напрямку або його дотичній. На

Фіг. Та й 16 показані приклади такої конфігурації, де показаний дипольний магніт ОМ являє собою перший магніт. Слід зазначити, що на Фіг. Та і 16, які відносяться до рівня техніки, відсутня магнітна пластина, що виробляє другу складову магнітного поля.

Крім того, щонайменше один з перших магнітів можна установити з можливістю обертання в площині, по суті, паралельній площини згаданої намагніченої магнітної пластини МР. Таким чином, можна виробити ефективну складову магнітного поля, що відповідає першій функції, щоб вона проявляла, щонайменше в деякому приблизному ступені, осьову симетрію. Крім цього, магнітна пластина може мати можливість обертання, наприклад у комбінації з першими магнітами навколо однієї й тієї ж осі, таким чином, щоб можна було виробити ефективне магнітне поле при повороті набору магнітів, яке має осьову симетрію щонайменше по всьому діапазоні кутів повороту, тим самим викликаючи відповідну осьову симетрію усередині ОБЕЇ, в такий спосіб несферичні магнітні частки або частки, що намагнічуються, орієнтуються під час повороту набору магнітів.

Зокрема, якщо поворот являє собою повний поворот на 360 градусів або більше, виробляється кругове усереднене магнітне поле для виготовлення ОБЕЇ, яке не має переважного напрямку, але проявляє оптичний ефект винаходу уздовж будь-якого напрямку при довільній осі нахилу в площині ОБГ.

Намагнічена магнітна пластина МР може мати першу й протилежну другу протяжні поверхні, де перша поверхня розташована ближче до області орієнтації, ніж друга протяжна поверхня, а також може характеризуватися багатополюсним намагнічуванням щонайменше поперек її першої поверхні. Зокрема, це багатополюсне намагнічування магнітної пластини МР може

Зо являти собою двомірне змінне багатополюсне намагнічування.

У порівнянні з наведеним вище описом ОЕЇ,, можна помітити, що один або декілька перших магнітів відповідають за орієнтацію магнітних часток або часток, що намагнічуються, усередині

ОЕЇ. відповідно основній складовій 61 функції 9 орієнтації. Намагнічена магнітна пластина МР відповідає за орієнтацію магнітних часток або часток, що намагнічуються, усередині ОЕЇ. відповідно до допоміжної складової 92 функції орієнтації. Відповідно, перші магніти відповідають за створення основного ефекту зображення, що рухається, що залежить від кута спостереження, тоді як намагнічена магнітна пластина МР відповідає за виробіток модуляцій основної складової, які необхідні для досягнення поліпшеного оптичного ефекту, забезпечуваного справжнім винаходом.

Ілюстративний варіант здійснення пристрою згідно з першим набором основних варіантів здійснення буде пояснений тепер з посиланням на фіг. 8. У цьому прикладі магнітна пластина

МР має багатополюсне намагнічування північних і південних полюсів, що чергуються, щонайменше по всій її верхній поверхні. Дипольний магніт ОМ розміщується під нижньою поверхнею згаданої магнітної пластини МР і має напрямок О1 осі північ-південь, по суті, паралельний площини згаданої магнітної пластини МР. Опорний засіб у вигляді опорної пластини ЗР можна одержати на верхній частині магнітної пластини, переважно, по суті, паралельно їй. Крім того, верхня поверхня опорної пластини може розташовуватися на відстані р від магнітної пластини МР залежно від форми силових ліній магнітного поля, так що бажана форма силових ліній виникає в області орієнтації над верхньою поверхнею опорного засобу. Ця відстань а зазвичай перебуває в діапазоні 0,1 - 5 міліметрів. У переважному варіанті здійснення товщина опорної пластини 5Р дорівнює згаданій відстані й, яка дозволяє забезпечити механічно жорстке складання пристрою без проміжних порожнеч. Опорна пластина 5Р може бути виконана з немагнітного або магнітного матеріалу.

Коли шар незатверділого сполучного матеріалу, що містить магнітні або дисперговані в ньому несферичні частки, що намагнічуються, розміщується на опорній пластині над магнітним розміщенням, магнітні частки або частки, що намагнічуються, усередині (рідкого) шару орієнтуються з можливістю вирівнювання відповідно до силових ліній комбінованого магнітного поля дипольного магніту ОМ і магнітної пластини МР у місцях розташування часток.

Згадане багатополюсне намагнічування згаданої магнітної пластини МР може являти собою 60 смуги із чергуванням північного й південного магнітних полюсів, наприклад, такі як лінійні регулярні смуги в певному напрямку О1, лінійні нерегулярні смуги (Фіг. За), або криволінійні смуги (Фіг. 95), або смуги довільної форми. Крім того багатополюсне намагнічування магнітної пластини МР, що чергується, може мати круговий характер (Фіг. 9с), еліптичний характер або, загалом, утворювати будь-яку картину із замкненим контуром.

Крім того, багатополюсне намагнічування може бути присутнім тільки на одній (наприклад, на верхній) поверхні магнітної пластини МР або може проходити через усю товщину пластини, з рівною інтенсивністю проявляючись на обох протилежних протяжних (наприклад, верхній й нижній) поверхнях пластини.

Напрямок 01 осі північ-південь дипольного магніту ОМ можна вибрати відповідно до проектних вимог, і варто відзначити, що він визначає перший напрямок х, уздовж якого отримане ОЕЇ. демонструє уявний рух елементів зображення, що сприймаються, при зміні кута спостереження, наприклад при його нахилі навколо осі, ортогональній згаданому першому напрямку х.

Альтернативний ілюстративний варіант здійснення пристрою буде пояснений з посиланням на Фіг. 10. Магнітна пластина МР у цьому випадку має двомірне багатополюсне намагнічування, яке може являти собою будь-яке поверхневе чергування північного й південного магнітних полюсів, таке як квадратний візерунок (Фіг. 11а), прямокутний візерунок, трикутний візерунок (Фіг. 115), візерунок, отриманий із шестикутної симетрії (Фіг. 11с) або будь-яка довільна регулярна або нерегулярна розмітка поверхні, що чергуються магнітними північ/південь полюсами. В інших аспектах даний варіант здійснення аналогічний варіанту здійснення, показаному на Фіг. 9.

Ще один альтернативний ілюстративний варіант здійснення пристрою буде пояснений з посиланням на Фіг. 12. Магнітна пластина МР у цьому випадку виконана у вигляді комбінації першої й другої накладених одна на одну магнітних пластин МР і, відповідно, МР2, де перша магнітна пластина МРІ1 має 1-мірне багатополюсне намагнічування з магнітною полярністю, що чергується, уздовж першого напрямку 02, яке може збігатися з напрямком 01 чистої магнітної осі між ефективним полюсами північ або південь перших магнітів (наприклад, дипольного магніту ОМ) у площині згаданої першої магнітної пластини, а згадана друга магнітна пластина

МРАІ має 1-мірне багатополюсне намагнічування з магнітною полярністю, що чергується, уздовж другого напрямку ОЗ у площині згаданої другої магнітної пластини, і згадана перша й згадана друга пластина розміщаються, по суті, паралельно одна одній.

Кут повороту альфа (а) між напрямком 02 й магнітною полярністю згаданої першої пластини

МРІЇ, що чергується, і напрямком ОЗ магнітної полярності згаданої другої пластини МР2, що чергується, не обмежений і може відповідати конкретним конструктивним вимогам.

Згадані перша й друга магнітні пластини МРІ і МР2 розташовані по відношенню одна до іншої таким чином, щоб перша пластина МРІ1 розміщалася своєю протяжною поверхнею впритул або на деякій відстані, наприклад розділеній прокладкою, від протяжної поверхні другої пластини МР2, у такий спосіб щоб їх магнітні поля приводили до комбінованої дії в місці розташування ОБЕЇ.

Загалом, у деяких варіантах здійснення згадану магнітну пластину МР можна також виконати у вигляді комбінації із двох або більш магнітних пластин МРІ1, МР2,..., МРі, що мають окремі 1-мірні або 2-мірні багатополюсні намагнічування із чергуванням магнітної полярності щонайменше однієї протяжної поверхні згаданих магнітних пластин. Згадане 1-мірне багатополюсне намагнічування згаданої першої й згаданих других пластин МРІ, МР2,..., МРІі може також являти собою будь-яке чергування у вигляді смуг магнітних північних і південних полюсів, таке як регулярні лінійні смуги, нерегулярні лінійні смуги (фіг. да) або криволінійні смуги (Фіг. 95), або смуги довільної форми, або, крім того, може також являти собою кругові візерунки (Фіг. 9с), еліптичні візерунки або, загалом, будь-які візерунки із замкненим контуром. Крім того, необхідне багатополюсне намагнічування може бути присутнім тільки на одній (наприклад, на верхній) поверхні згаданих магнітних пластин МР, МРІ1, МР2,..., МРІі, або може проходити через усю товщину пластин МР, МРІ, МР2.,..., МРІі, що проявляють однакову інтенсивність на обох, верхній і нижній поверхнях пластин МРІ1, МР2,..., МЕРІ.

Дипольний магніт ОМ можна орієнтувати таким чином, щоб його напрямок О1 осі північ- південь, що визначає перший згаданий напрямок х ОЕЇ, був, по суті, паралельним площини згаданої магнітної пластини МР або згаданим об'єднаним магнітним пластинам МРІ, МРІ....,

МРІі. У свою чергу, окремі магнітні пластини МРІ, МР2,..., МРі можуть бути, по суті, паралельними одна одній.

У другому наборі основних варіантів здійснення пристрою винаходу, описаним нижче з посиланням на фіг. 13, 14 і 15, набір одного або декількох магнітів містить намагнічену магнітну бо пластину МР, що містить безліч окремих магнітних елементів МЕ, виконаних з можливістю спільного одержання першої складової магнітного поля, а також з можливістю створення суперпозиції окремих локальних диполеподібних магнітних полів у якості другої складової магнітного поля. Таким чином, у другому наборі основних варіантів здійснення дві складові магнітного поля виробляються разом, тобто з використанням тих самих магнітів.

Намагнічена магнітна пластина МР містить або складається з безлічі окремих магнітних елементів, які розташовані в межах магнітної пластини МР уздовж щонайменше одного напрямку в межах магнітної пластини, причому зазначений напрямок, по суті, паралельний згаданому першому напрямку, і які мають магнітні осі, тобто напрямки осі північ-південь, по суті, в площині магнітної пластини й відділені від напрямків відповідних сусідніх магнітних елементів за допомогою зазорів. Зазори створюють суперпозицію окремих локальних диполі-подібних магнітних полів, відповідних до чергування магнітних полюсів північ і південь уздовж першого напрямку О1, у вигляді другої змінної складової поля. Разом магнітні елементи також створюють згадану першу складову монотонного магнітного поля уздовж згаданого першого напрямку, що припускає, що їх магнітні осі орієнтовані не випадковим чином у площині магнітної пластини, але зорієнтовані таким чином, щоб вони спільно створювали загальне магнітне поле пластини.

У переважному варіанті окремі магніти також розміщують в межах намагніченої магнітної пластини МР уздовж другого напрямку в межах намагніченої магнітної пластини МР. Другий напрямок відрізняється від першого напрямку й, таким чином, уздовж другого напрямку кожний окремий магніт також відділений від відповідних сусідніх окремих магнітів зазором, і окремі магніти мають свої магнітні осі, зорієнтовані так, щоб створювати загальне магнітне поле пластини. У деяких варіантах здійснення ця схема розміщення має подібність із "шахівницею", де тільки чорні (або, альтернативно, білі) поля несуть магнітні елементи, тоді як білі поля (або, відповідно, чорні поля) являють собою зазори.

За винятком цих відмінностей, варіанти здійснення із другого набору основних варіантів здійснення аналогічні першому набору основних варіантів здійснення й, відповідно, релевантні частини опису, які відносяться до першого набору основних варіантів здійснення і які не засновані строго на цих відмінностях, також застосовні й до другого набору основних варіантів здійснення.

Як приклад тепер буде описаний більш докладно другий набір основних варіантів здійснення з посиланням на Фіг. 13, 14 і 15.

На Фіг. 13 показаний пристрій, де безпосередньо магнітна пластина МР виконана таким чином, щоб додатково виконувати функцію дипольного магніту ОМ. У такому варіанті здійснення деяка кількість магнітних елементів МЕ, що переважно представляють собою постійні магнітні елементи, утворюють площину згаданої магнітної пластини МР і розміщуються або фіксуються таким чином, щоб 1) мати у результаті проміжки (магнітні зазори) між північними й південними магнітними полюсами, що чергуються, і 2) мати в результаті загальне сумарне поле диполя магнітної пластини в напрямку 01, по суті паралельному площині згаданої магнітної пластини

МР. Згадані проміжки (магнітні зазори) можуть являти собою вільний простір. Магнітні елементи

МЕ можна прикріплювати до немагнітної базової пластини. В альтернативному варіанті згадані проміжки (магнітні зазори) можна заповнювати немагнітним матеріалом. В обох випадках перевага полягає в тому, що в результаті виходить більш жорстка механічна конструкція.

Переважно, відношення розміру зазору до розміру магнітного елемента МЕ становить щонайменше 0,1.

Фіг. 14 схематично зображує поздовжній розріз такої магнітної пластини із зазначеними північними полюсами Північ (М) і південними полюсами Південь (5) згідно з ілюстративним варіантом здійснення.

На Фіг. 15 показане відповідне розрахункове магнітне поле. У місці розташування схематично зображеної двомірної зони, у цьому випадку допоміжної опорної пластини 5Р, кут силових ліній магнітного поля стосовно площини опорної пластини 5Р і уздовж зображеного розрізу опорної пластини 5Р являє собою суму першої функції 61, як описано вище, яка може бути монотонно спадною, у вигляді основної складової (тобто ефект макроскопічного поля диполя уздовж напрямку О1), і періодичної знакозмінної функції 62 у якості допоміжної складової (тобто ефект магнітних зазорів), що відображає тим самим умови, описані вище з посиланням на Фіг. 6.

Наступні пояснення також, загалом, стосуються не тільки до першого або другого основних варіантів здійснення й, таким чином, не є специфічними для цих варіантів.

Магнітна пластина МР, відповідно, об'єднані магнітні пластини МРІ, МР, ... МРІі переважно є більш протяжними, ніж ОЕЇ, що виготовляється, для уникнення граничних ефектів через відхилення в магнітних полях на границях пластини. 60 Будь-який магніт з набору магнітів, включаючи згадану магнітну пластину МР, відповідно, у випадку першого набору основних варіантів здійснення, згадані об'єднані магнітні пластини

МР, МР2,..., МРІ, а також кожний з перших магнітів, наприклад згаданий дипольний магніт ОМ, можуть додатково містити постійний магніт, електромагніт, або їх комбінацію. Постійні магніти мають перевагу, пов'язану з їхніми фіксованими магнітними полями, що дозволяє збирати й регулювати пристрій, що орієнтує, однократно і назавжди для простоти використання.

Електромагніт має переваги, що полягають у тому, що він дозволяє забезпечити змінні магнітні поля й дозволяє змінювати полюси на протилежні, що корисно при більш гнучкій роботі, де необхідно одержувати більш ніж одне покриття з різними оптичними ефектами з використанням одного або того ж пристрою. Таким чином, щоб забезпечити гнучку роботу, один або декілька з магнітів пристрою можна виконати у вигляді електромагнітів. Електромагніти виконуються у вигляді залізних хомутів, що мають необхідну форму й магнітні полюси, та несучих відповідні провідні обмотки, зазвичай з ізольованого мідного або алюмінієвого проводу ("магнітного проводу"), по якому можна пропускати електричний струм для одержання відповідного магнітного поля.

Наприклад, у варіантах здійснення, показаних на Фіг. 16, 17 і 18, будь-яку магнітну пластину

МР або будь-який дипольний магніт ОМ, або ще один додатковий вертикальний магніт УМ, або будь-яку їхню комбінацію можна виконати у вигляді електромагнітів, які дозволяють одержувати змінні магнітні поля (див Фіг. 16). Фіг. 17 і Фіг. 18 схематично показують ілюстративні варіанти здійснення залізних хомутів з магнітними полюсами й провідних обмоток для 1-мірної багатополюсної магнітної пластини й 2-мірної багатополюсної магнітної пластини, відповідно.

Крім того, можна одержати пристрій для ще більшої кількості диференційованих змінних магнітних полів, де кожний полюс залізного хомута забезпечений своєю власною окремою обмоткою. У випадку постійних магнітів, будь-який вид постійного магнітного матеріалу можна використовувати в якості магнітів, наприклад у родинних варіантах здійснення, описаних вище, магнітних пластин МР, МР, МРА2,..., МРІі ії дипольного магніту ОМ. Постійні магніти можуть являти собою, наприклад, магнітні сплави "алніко" (АІпісо), барій- або стронцій-гексаферит, кобальтові сплави або рідкоземельні-залізні сплави, такі як сплав неодим-залізо-бор. Однак особливо переважними є легко одержувані магнітні композитні матеріали, які містять постійний магнітний наповнювач, такий як гексаферит стронцію (ЗгРе1ї2015) або порошок з неодим-залізо-

Зо бору (МО2Рез4В) у матриці пластикового або гумового типу. Такі матеріали описані в техніці як "пластоферити".

Крім того, магнітна пластина МР, відповідні комбіновані магнітні пластини МР, МР2,..., МРІ, можуть нести рельєфну поверхню, гравірування або вирізи на своїх відповідних поверхнях, викликаючи, таким чином, додаткову модуляцію першої магнітної складової, наприклад дипольного магніту ОМ, у деяких варіантах здійснення, що впливає на ефект зображення, виробленого ОБЕЇ, що виготовляються, і додатково або одночасно дозволяє переносити графічні знаки в ОЕЇ, як показано в Прикладі 2, описаному нижче з посиланням на Фіг. 19.

Як правило, для всіх варіантів здійснення справжнього винаходу відстань й між місцем розташування ОЕЇ, наприклад місцем розташування двомірної зони, і набором магнітів переважно вибирають так, щоб одержати належний баланс першої складової магнітного поля, відповідної до першої функції 6:ї, ії змінної модуляції через другу складову магнітного поля, відповідну до другої функції 92(х). З одного боку, для маленької відстані ЮО змінна друга складова магнітного поля може домінувати, а макроскопічна перша складова магнітного поля може бути досить незначною в порівнянні. З іншого боку, для великої відстані 4 змінна друга складова магнітного поля може ставати незначною, і макроскопічна перша складова магнітного поля може домінувати (що дає ефект, аналогічний чистому ефекту "смуги, що перекочується").

Таким чином, у переважних варіантах здійснення справжнього винаходу вибирають таку відстань й, щоб і перша, і друга складові магнітного поля були присутні з відповідними напруженостями в положенні ОЕЇ, коли частки орієнтуються таким чином, щоб досягти оптимального бажаного оптичного ефекту ОБЕЇ.

По тим же причинам, переважно, щоб відношення (1) довжини намагніченої магнітної пластини МР, обмірюваної уздовж напрямку, паралельному згаданому першому напрямку, і (2) згаданої відстані 4 перевищувало значення 5,0.

Пристрій може додатково містити опорний засіб, що має поверхню для підтримки сполучного матеріалу під час орієнтації магнітних часток або часток, що намагнічуються, у ньому таким чином, щоб область орієнтації визначалася як простір, що примикає до поверхні опорного засобу. Зокрема, опора може являти собою пластину або обертовий блок друкувального пристрою. В альтернативному варіанті опорний засіб може являти собою окремий компонент пристрою, такий як окрема пластина для переносу ОЕЇ у межах області бо орієнтації або в її околиці. В іншому варіанті опорний засіб може містити компонент для створення повітряної подушки, яка підтримує ОЕЇ у межах області орієнтації. В одному варіанті винаходу опорна пластина 5Р містить магнітний матеріал, зокрема матеріал постійного магніту, переважно з легко оброблюваного магнітного композита, матеріалу типу "пластоферит", що містить наповнювач на основі постійного магніту, такий як гексаферит стронцію (5гЕеї20Оч9) або порошок неодим-залізо-бор (МОг2ЕеїВ), у матриці типу пластику або гуми. Зокрема, у переважному варіанті здійснення даного варіанта опорна пластина 5Р з магнітного матеріалу може бути постійно намагніченою й може нести на собі знаки у формі рельєфної поверхні, гравірування або вирізів. Як і у випадку з намагніченою магнітною пластиною, що несе на собі знаки (як описано вище), цей варіант здійснення додатково й одночасно дозволяє переносити графічні знаки на ОЕЇ,, як показано в прикладі 2, описаному нижче з посиланням на Фіг. 19.

У деяких переважних варіантах здійснення пристрою набір магнітів можна, у цілому, виконувати у вигляді компонента друкувального пристрою. Зокрема, набір магнітів можна виконувати у вигляді вставки, виконаної з можливістю вставки в заглиблення в межах пластини, або у вигляді обертового блоку пристрою друку. Область орієнтації можна потім визначити щонайменше частково як простір, що примикає до зовнішньої поверхні пластини або обертовому блоку, або її можна визначити як область, віддалену на задану відстань від згаданої поверхні. У деяких конкретних варіантах здійснення набір магнітів, особливо виконаний з можливістю вставки в заглиблення пластини або в циліндричний обертовий блок пристрою друку таким чином, що при вставці його остаточна зовнішня поверхня вирівнюється з поверхнею пластини, відповідно, з поверхнею обертового блоку. У такому випадку, магнітна пластина МР або комбіновані магнітні пластини МРІ, МР2,..., МРІі, а також допоміжна опорна пластина 5Р проектуються відповідним чином і адаптуються до циліндричної поверхні обертового блоку для того, щоб забезпечити гарний контакт із підкладкою.

Нарешті, з посиланням на фіг. 20-22 і з метою ще однієї ілюстрації першого набору основних варіантів здійснення, принцип роботи комбінації багатополюсної магнітної пластини МР. із дипольним магнітом ОМ підтверджений розрахунками магнітного поля пристрою згідно з такими варіантами здійснення справжнього винаходу з використанням програми Мігітад 2.5 (9.

Вееїезоп, 2003). Набір магнітів, що використовувався у розрахунках, показаний на Фіг. 20. У цьому прикладі магнітна пластина МР складається із шести паралельно розташованих магнітів

Зо з відносною напруженістю 20 і з південними й північними полюсами, що чергуються, у вертикальному напрямку. Дипольний магніт ОМ, горизонтально розташований під магнітною пластиною МР, має відносну напруженість 100. Розрахункове зображення магнітного поля, засноване на даному магнітному розміщенні, зображене на Фіг. 21. Еволюція вектора магнітного поля поперек опорної пластини 5Р приблизно задана силовою лінією РІ., яка показана жирною лінією. Фіг. 22а зображує дзеркальне відображення вертикально падаючого світлового пучка від пластинчастих часток, які вирівняні уздовж згаданої силової лінії РІ, яка показана жирною лінією. Фіг. 2265 дає зображення орієнтації пігментних лусочок в ОЕЇ,, що відповідає згаданій силовій лінії ЕЇ,, яка показана жирною лінією.

Звернемося тепер до Фіг. 22а, на якій можна побачити, що: 1) у межах кожної із зон "1", "2", "3" положення дзеркального відображення, тобто світлі частини зображення, здаються такими, що рухаються при зміні кута спостереження: якщо дивитися на зображення зверху, то положення, відзначені "а", перебувають у стані дзеркального відображення; при зміні кута спостереження нагору вліво положення, відзначені "р", перебувають у стані дзеркального відображення, тобто світлі частини зображення здаються такими, що рухаються вліво. Аналогічним чином, при зміні кута зору нагору вправо положення, відзначені "с", перебувають у стані дзеркального відображення, тобто світлі частини зображення здаються такими, що рухаються вправо. 2) уявний рух світлих зон при зміні кутів зору міняє напрямок на протилежний, якщо дивитися з іншого боку, тобто для покриттів, отриманих з використанням пристрою для магнітної орієнтації з верхньої частини замість нижньої частини, і для покриттів на прозорій підкладці, яка дозволяє дивитися на них з лицьової й зворотної сторони.

З) Деякі зони "зникають" повністю з поля зору при граничному куті спостереження: зона "1" з'являється світлою при кутах спостереження, що перебувають у діапазоні від ковзного погляду на ліву сторону до погляду під прямим кутом (позиція "с" зони 1), але стає темною ("зникає") при менших кутах спостереження із правої сторони, тому що пігментні лусочки відсутні в стані дзеркального відображення вже при згаданих більш низьких кутах спостереження для зони "1".

Зона "2" є світлою при кутах спостереження в діапазоні від приблизно 30" при погляду з лівої сторони до приблизно 30" при погляду із правої сторони, й "зникає" при ковзному погляді на кожну зі сторін. Зона "3" є світлою при кутах спостереження, що перебувають у діапазоні від бо ковзного погляду із правої сторони до погляду під прямим кутом, і "зникає" при менших кутах спостереження з лівої сторони.

Спосіб виготовлення ОБЕЇ.

У справжньому винаході додатково розкритий спосіб виготовлення ОЕЇ і ОЕЇ,, одержуваний таким способом. Спосіб виготовлення шару з оптичним ефектом включає етап, на якому рідкий сполучний матеріал, щонайменше частково прозорий для електромагнітного випромінювання на одній або декількох довжинах хвиль у діапазоні 200 нм - 2500 нм і утримуючий безліч магнітних несферичних часток або несферичних часток, що намагнічуються, що мають неізотропну відбивну здатність і диспергованих усередині згаданого сполучного матеріалу, тобто ОЕЇ,, як описано вище в розділі І, піддають впливу магнітного поля пристрою, як описано вище в розділі ЇЇ. ОЕЇ зазнає впливу в згаданій області, що прилягає до протяжної поверхні намагніченої магнітної пластини МР пристрою, що приводить до орієнтації магнітних несферичних часток або несферичних часток, що намагнічуються, у сполучному матеріалі.

Спосіб додатково включає етап одночасного або послідовного тверднення сполучного матеріалу таким чином, щоб зафіксувати магнітні несферичні частки або несферичні частки, що намагнічуються, у своїх займаних положеннях і орієнтаціях.

Під час впливу комбінованого магнітного поля пристрою, що орієнтує, ОБ переважно втримується на відстані О від магнітної пластини МР пристрою, що орієнтує. Відстань й може перебувати, зокрема, у діапазоні від 0,1 до 5 міліметрів.

Сполучний матеріал переважно твердне під час вулканізації під дією випромінювання, що має таку перевагу, що після впливу випромінювання для твердіння моментально збільшується в'язкість складу покриття, що запобігає будь-який подальший рух часток і в результаті будь-яку втрату інформації після етапу магнітної орієнтації.

Переважним є тверднення за допомогою випромінювання методом фотополімеризації під дією актинічного світла, що має складову з довжиною хвилі в УФ або синьої частини електромагнітного спектра (звичайно 300 нм - 550 нм; найбільш переважно 380 нм - 420 нм; "твердненняУФ-видимим випромінюванням"). Сполучний матеріал для ствердіння УФ-видимимМ випромінюванням повинен мати відповідний склад, що містить щонайменше один фотоініціатор.

Устаткування для ствердіння УФ-видимим випромінюванням може включати лампу на основі потужних світловипромінюючих діодів (СВД), таких як одержувані за технологією РНОБЕОМ,

Зо або лампу дугового розряду, таку як лампа з розрядом у ртутних парах середнього тиску (МРМА), або лампу з розрядом у парах металів, у якості джерела актинічного випромінювання.

У випадку ОЕЇ, що містить підкладку й щонайменше один ОЕЇГ, магнітне поле пристрою, що орієнтує, можна додатково прикладати з боку підкладки, який несе щонайменше один ОЕЇ, або з боку підкладки, протилежного ОЕЇ.. Переважно підкладка 5 розміщається на опорній пластині

ЗР пристрою під час орієнтації часток усередині ОБГ.

У конкретному варіанті здійснення способу набір магнітів або щонайменше його частина, що виробляє першу складову магнітного поля, повертається в площині, по суті, паралельній ОБЕЇ, або площини намагніченої магнітної пластини МР пристрою під час етапу орієнтації для одержання щонайменше приблизно кругового усередненого магнітного поля. Отриманий у такий спосіб ОЕЇ не має, по суті, переважного напрямку, але проявляє ефект винаходу уздовж будь-якого напрямку при довільній осі нахилу в площині ОБЇ..

У конкретному варіанті здійснення способу у випадку ОЕС, підкладка являє собою прозору підкладку, яка дозволяє побачити ОЕЇ з обох сторін, лицьової і зворотної. ОЕЇ за справжнім винаходом має примітну особливість, що полягає в тому, що напрямок уявного руху при зміні кута спостереження змінюється на протилежний, якщо дивитися з лицьової поверхні або зі зворотної сторони, відповідно. У той час як елементи темного зображення здаються такими, що рухаються вперед при збільшенні кута спостереження на лицьовій стороні ОЕЇ, ці темні елементи зображення здаються такими, що рухаються назад при збільшенні кута зору на звороті того ж самого ОБЕЇ.

Згідно з ще одним варіантом здійснення процесу щонайменше перший і другий ОБГ. об'єднані на одній і тій же поверхні підкладки 5, причому перший ОЕЇ. орієнтується й твердне за рахунок прикладання магнітного поля вищеописаного пристрою, що орієнтує, за справжнім винаходом з боку підкладки, який несе ОЕЇ (лицьова сторона), а другий ОЕЇ. орієнтується й твердне за рахунок прикладання магнітного поля згаданого того ж самого певного пристрою з боку підкладки, протилежного ОЕЇ (зворотна сторона), де згаданий перший напрямок ді у межах протяжної поверхні першого ОЕЇ. і другого ОЕЇГ. є таким же, як і в згаданому першому й згаданому другому додатках.

В іншому варіанті вищезгаданого варіанта здійснення згаданий перший і згаданий другий

ОЕЇ. розміщаються щонайменше частково друг поверх друга. Якщо дивитися таким чином, що бо напрямок ОБЕЇ, що відповідає згаданому першому напрямку, наприклад, напрямок 01 дипольного магніту ОМ, що виробляє першу складову магнітного поля комбінованого магнітного поля пристрою, що орієнтує, перебуває уздовж лінії між двома очами спостерігача, комбіновані

ОЕЇ. демонструють З-мірний ефект глибини, який використовується як захисний елемент або в якості декоративної особливості.

Ще одні варіанти вищезгаданого варіанта здійснення створюються у випадку, коли згадані перші напрямки 01 відрізняються від згаданого першого й згаданого другого додатків пристрою, або якщо перший пристрій використовується в згаданому першому додатку, а другий інший пристрій використовується в згаданому другому додатку.

На поверхні згаданого ОЕЇ, або на підкладці ОЕС або на його частинах можна також одержувати одне або декілька додаткових покриттів. У випадку ОЕС додаткові покриття або шари можна наносити до або після нанесення ОБЕЇ за справжнім винаходом на підкладку.

Зокрема, первинний шар можна наносити на підкладку перед ОЕЇ за справжнім винаходом, щоб підвищити якість зображення на основі орієнтації магнітного пігменту, що переносять, або для поліпшення адгезії, або захисне покриття можна нанести поверх ОЕЇ за справжнім винаходом, що може, наприклад, підвищити його стійкість до зношування й забрудненню або поліпшити його оптичний зовнішній вигляд, наприклад для додання йому глянсового або матового виду залежно від конкретних потреб.

У ще одному додатковому варіанті здійснення ОЕЇ виготовляється у вигляді перевідної фольги, яку можна наносити на документ або на виріб на окремому етапі переносу. Із цією метою підкладка виконана з розділовим покриттям, на якому виготовляється ОЕЇГ. з покриттям з оптичним ефектом, як було описано вище. Адгезивний шар можна наносити поверх виготовленого в такий спосіб ОБЕЇ.

ОЕЇ по винаходу можна використовувати, наприклад, у декоративних цілях, а також для захисту й аутентифікації захищеного документа, такого як банкнота, коштовний документ, документ, що засвідчує особистість, і документ доступу, карти для виконання фінансових операцій, проїзний квиток або етикетка на виробі. Відповідно, декоративний предмет або захищений документ може нести в собі ОЕЇ. за справжнім винаходом.

ІМ. Конкретні ілюстративні варіанти здійснення

Справжній винахід буде проілюстрований додатково за допомогою двох конкретних

Зо ілюстративних варіантів здійснення:

Приклад 1

Ілюстративний пристрій згідно з винаходом складається з: - полімерної державки з випуклою верхньою поверхнею (50 х 50 мм), циліндрично вигнутої навколо осі 02 (діаметр кривизни поверхні: 275 мм), причому нижня поверхня державки є плоскою, а обмірювана максимальна товщина державки в його центрі становить 2,7 мм; - згрупованого дипольного магніту ОМ (30 х 30 х 6 мм), намагніченого на товщину 30 мм і розташованого в контакті із плоскою нижньою поверхнею державки, при цьому вісь намагнічування дипольного магніту ОМ розташована уздовж напрямку 01 паралельно нижній поверхні згаданої державки й перпендикулярна до циліндричної осі 02 вигнутої верхньої поверхні державки; - гнучкої композиційної магнітної пластини МР2 (МмагевВ у полімерній зв'язувальній речовині; 40 х 40 мм, товщина 1,5 мм), розташованої зверху й паралельно згаданій верхній випуклій поверхні згаданої полімерної державки, причому згадана магнітна пластина МР2 намагнічується по всій своїй товщині зі смугами, що послідовно чергуються, Північ (М) і Південь (5) магнітних полюсів уздовж осьового напрямку 02. Чергування смуг М ї 5 полюсів, що звертають увагу на поверхню МР2, формує повторювану структуру з періодичністю 6 мм уздовж напрямку 02. - гнучкої магнітної пластини МРІ з композита фериту, зв'язаного гумою (5/Ееї2Оч9 у нітрільній гумі 40 х 40 мм, товщина 1,5 мм), розміщеної в контакті з і безпосередньо зверху згаданої магнітної пластини МР2. Згадана пластина МРІ1 намагнічується по всій своїй товщині 1,5 мм за допомогою повторюваної послідовності смуг, що чергуються, Північ (М) і Південь (5) полюсів уздовж напрямку, по суті, паралельному осі 01, що паралельна 03. 01 утворює кут альфа 90 градусів з 02 і кут 0 градусів з 03. Чергування смуг з полюсами М і 5, що вказують поверхню МРІ, формує повторювану структуру з періодичністю б мм по периметру криволінійної поверхні МР1. - магнітної пластини (5Р) з композита, зв'язаного гумою (51Ееї20Оч9 у нітрільній гумі, 40 х 40 мм, товщина 1 мм), розташованій безпосередньо в контакті з магнітною пластиною МРІ і рівномірно намагніченої по всій своїй поверхні на товщину 1 мм, причому один М-Полюс показує в радіальному напрямку в напрямку до магнітної пластини МР.

Тверда прямокутна зона (17 х 27 мм) була надрукована на лицьовій поверхні паперової бо основи з використанням шовкографії складу покриття з ствердінням УФ-випромінюванням згідно з документом УУО 2007/131833 АТ. Видрукувана паперова основа приводилася в контакт із пристроєм, коли друкарська фарба була ще "мокрою", при цьому зворотна сторона основи була звернена до поверхні опорної пластини ЗР. Між видрукуваним папером і пристроєм підтримувався контакт протягом приблизно 1 секунди, щоб забезпечити орієнтацію магнітних часток, які містяться в друкарському складі покриття. Основа, що несе орієнтований склад покриття, згодом видалялася із пристрою, і склад покриття вулканізувався під дією УФ- випромінювання для одержання твердого покриття, що містить орієнтовані оптично змінні частки. Фіг. 7 зображує отриманий у результаті візуальний ефект, коли печатка нахилена назад а) - а) і вперед є) - ПМ).

Приклад 2

Пристрій, описаний в прикладі 1, було модифіковано шляхом повертання згрупованого дипольного магніту ЮМ навколо своєї основної осі, перпендикулярної до поверхні, щоб сформувати кут 445" міжО3З і 02, і кут - 457 з 01, а поверхня магнітної опорної пластини 5Р була вигравірувана із зображенням морського коника (глибина гравірування: 0,5 мм).

Тверда прямокутна зона (17 х 27 мм), оточена двома декоративними границями, була надрукована на лицьовій поверхні паперової основи з використанням шовкографії із складом покриття з ствердінням УФ-випромінюванням згідно з документом МО 2007/131833 А1.

Видрукувана паперова основа приводилася в контакт із модифікованим пристроєм із прикладу 2, коли друкарська фарба залишалася ще "мокрою", при цьому зворотна сторона підкладки була звернена до поверхні опорної пластини (5Р). Між видрукуваним папером і пристроєм підтримувався контакт протягом приблизно 1 секунди, щоб забезпечити орієнтацію магнітних часток, які містяться у видрукуваному складі покриття. Основа, що несе орієнтований склад покриття, згодом видалялася із пристрою, і склад покриття вулканізувався УФ-випромінюванням для одержання твердого покриття, що містить орієнтовані оптично змінні частки.

Отримане в результаті тверде покриття, що містить орієнтовані частки, проявляє сильну динамічну й картину, що змінює колір, залежно від кута зору в комбінації з виразним зображенням гравірованого морського коника, як показано на Фіг. 19. Цей приклад ілюструє комбінацію динамічної геометричної картини, що змінює колір, отриманої за допомогою комбінації магнітів (ОМ, МРІ, МР2) з по суті статичними знаками, отриманими за допомогою

Зо вигравіруваної магнітної опорної пластини 5Р.

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Шар з оптичним ефектом (202; 300; 310; ОЕЇ), який містить 35 сполучний матеріал, щонайменше частково прозорий для електромагнітного випромінювання з однією або декількома довжинами хвиль у діапазоні від 200 нм до 2500 нм; і безліч несферичних часток (200; 302-305; 312), що мають неізотропну відбивну здатність, дисперговані усередині згаданого сполучного матеріалу і зорієнтовані згідно з візерунком, що проходить по всій довжині (307) уздовж першого напрямку (х) у межах протяжної поверхні (306; 40 313) шару з оптичним ефектом, який відрізняється тим, що у першому поперечному перерізі (308; 311) згаданого шару з оптичним ефектом, орієнтованому по суті перпендикулярно згаданій протяжній поверхні (306; 313) і уздовж згаданого першого напрямку (х), локальне середнє значення кута між 45 (1) прямою лінією уздовж спостережуваного найдовшого розміру у відповідному поперечному перерізі таких несферичних часток (200; 302-305; 312), які перетинають згаданий перший поперечний переріз (308; 311), і (2) згаданим першим напрямком (х) змінюється відповідно до функції (9) положення (Р) уздовж згаданого першого напрямку (х), 50 причому зазначена функція являє собою суму монотонно зростаючої або спадної першої функції (01) згаданого положення (Р) і періодичної знакозмінної другої функції (02) згаданого положення (Р), так що при зміні кута огляду шару з оптичним ефектом візерунок зі світлих зон та темних зон на протяжній поверхні шару з оптичним ефектом здається таким, що рухається вздовж першого напрямку (х). 55 2. Шар з оптичним ефектом за п. 1, який відрізняється тим, що загальний напрямок функції 9 або монотонно зростає, або монотонно спадає в залежності від положення, так що візерунок зі світлих зон та темних зон рухається спрямовано, коли шар з оптичним ефектом нахилений.

З. Шар з оптичним ефектом за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що сполучний матеріал щонайменше частково прозорий для електромагнітного випромінювання з 60 однією або декількома довжинами хвиль у діапазоні видимого спектра від 400 нм до 700 нм.

4. Шар з оптичним ефектом за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що шар (202) з оптичним ефектом розміщений на підкладці (205) для одержання покриття з оптичним ефектом (ОЕС), що містить підкладку (205) і шар (202; 300; 310; ОЕЇ) з оптичним ефектом.

5. Шар з оптичним ефектом за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що згадані несферичні частки (200; 302-305; 312) містять магнітний матеріал або матеріал, що намагнічується.

6. Шар з оптичним ефектом за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що згадані несферичні частки (200; 302-305; 312) обрані з групи, що складається з часток пластинчастої форми, часток голчастої форми і їх сумішей.

7. Шар з оптичним ефектом за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що згадані несферичні частки (200; 302-305; 312) є оптично змінними магнітними частками.

8. Шар з оптичним ефектом за п. 7, який відрізняється тим, що згадані несферичні оптично змінні магнітні частки містять тонкоплівковий інтерференційний стек Фабрі-Перо.

9. Шар з оптичним ефектом за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що значення згаданої монотонно зростаючої або спадної першої функції (61) охоплюють діапазон у щонайменше 30 градусів уздовж усієї згаданої довжини (307).

10. Шар з оптичним ефектом за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що в другому поперечному перерізі згаданого шару (202; 300; 310; ОЕЇ) з оптичним ефектом, який орієнтований по суті перпендикулярно згаданій протяжній поверхні (306; 313) і уздовж другого напрямку (у) в межах протяжної поверхні (306; 313), що відрізняється від першого напрямку (х), локальне середнє значення кута між (1) прямою лінією уздовж спостережуваного найдовшого розміру у відповідному поперечному перерізі таких несферичних часток (200; 302-305; 312), які перетинають згаданий другий поперечний переріз, і (2) згаданим другим напрямком (у) змінюється згідно із третьою функцією (03) положення уздовж згаданого другого напрямку (у), причому функція (93) являє собою періодичну знакозмінну функцію згаданого положення уздовж згаданого другого напрямку (у).

11. Шар з оптичним ефектом за будь-яким з пп. 1-9, який відрізняється тим, що у другому Зо поперечному перерізі згаданого шару (202; 300; 310; ОБЇ) з оптичним ефектом, який орієнтований по суті перпендикулярно згаданій протяжній поверхні (306; 313) ії уздовж другого напрямку (у) в межах протяжної поверхні (306; 313), що відрізняється від першого напрямку (х), локальне середнє значення кута між (1) прямою лінією уздовж спостережуваного найдовшого розміру у відповідному поперечному перерізі таких несферичних часток (200; 302-305; 312), які перетинають згаданий другий поперечний переріз, і (2) згаданим другим напрямком (у) змінюється згідно із четвертою функцією (604) положення уздовж згаданого другого напрямку (у), причому четверта функція (04) являє собою суму функції, що дорівнює згаданій першій функції (61) згаданого положення уздовж згаданого другого напрямку (у), і періодичної знакозмінної п'ятої функції (65) згаданого положення уздовж згаданого другого напрямку (у).

12. Шар з оптичним ефектом за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що шар (202; 300; 310; ОЕЇ) з оптичним ефектом на додаток до згаданої безлічі несферичних часток містить щонайменше одне з: магнітних часток, що не змінюють колір; безбарвних магнітних часток; немагнітних часток, що змінюють колір; немагнітних часток, що не змінюють колір; безбарвних немагнітних часток.

13. Пристрій для виготовлення шару (202; 300; 310; ОБ!) з оптичним ефектом шляхом орієнтації магнітних часток або часток, що намагнічуються (200; 302-305; 312), диспергованих усередині сполучного матеріалу, що містить: набір з одного або декількох магнітів (МР, МР, ..., МРІі, ОМ), що містить один або декілька перших магнітів і намагнічену магнітну пластину (МР, МРІ, ..., МРІі) та виконаний з можливістю створення комбінованого магнітного поля, що містить: а) першу складову магнітного поля, по суті аналогічну полю магнітного диполя та що має напрямок (01) осі північ-південь, вирівняний по суті паралельно згаданій намагніченій магнітній пластині (МР); і р) другу складову магнітного поля, що містить суперпозицію окремих локальних диполеподібних 60 магнітних полів, і, таким чином, відповідає чергуванню північних і південних магнітних полюсів уздовж першого напрямку, по суті паралельному згаданому напрямку (01) осі північ-південь; причому перша складова магнітного поля та друга складова магнітного поля перекриваються щонайменше в області, що прилягає до протяжної поверхні згаданої намагніченої магнітної пластини (МР), при цьому один або декілька перших магнітів розташовані для орієнтації магнітних часток або часток, що намагнічуються, усередині шару з оптичним ефектом за основною складовою 91 функції 6, що орієнтує, при цьому намагнічена магнітна пластина розташована для орієнтації магнітних часток або часток, що намагнічуються, усередині шару з оптичним ефектом відповідно до допоміжної складової 92 функції 6, що орієнтує, при цьому функція 9, що орієнтує, являє собою функцію положення (Р) уздовж першого напрямку (х), причому основна складова бі являє собою монотонно зростаючу або спадну функцію положення, причому допоміжна складова 92 являє собою періодичну знакозмінну функцію положення, при цьому досягнута відповідна орієнтація часток щонайменше у середньому збігається з локальним напрямком силових ліній магнітного поля в положеннях часток, причому пристрій виконаний з можливістю виготовлення шару з оптичним ефектом за одним з пп. 1-12.

14. Пристрій за п. 13, який відрізняється тим, що набір з одного або декількох магнітів (МР, МР, ..., МРІ, ОМ) містить: а) один або декілька магнітів, виконаних з можливістю створення першої складової магнітного поля; і Юр) намагнічену магнітну пластину (МР), виконану з можливістю створення другої складової магнітного поля.

15. Пристрій за п. 14, який відрізняється тим, що згадані один або декілька магнітів, виконаних з можливістю створення першої складової магнітного поля, містять дипольний магніт (ОМ), що має його напрямок (01) осі північ-південь, вирівняний, по суті, паралельно згаданій намагніченій магнітній пластині (МР).

16. Пристрій за п. 14 або п. 15, який відрізняється тим, що щонайменше один зі згаданих одного або декількох магнітів, виконаних з можливістю створення першої складової магнітного поля, установлений з можливістю повороту в площині, по суті, паралельній площині згаданої Зо намагніченої магнітної пластини (МР).

17. Пристрій за п. 13, який відрізняється тим, що набір з одного або декількох магнітів (МР, МРІ, ..., МРІі, ОМ) містить намагнічену магнітну пластину (МР), що містить безліч окремих магнітних елементів, розміщених у межах намагніченої магнітної пластини та уздовж щонайменше одного розміру намагніченої магнітної пластини, причому розмір по суті паралельний згаданому першому напрямку, так що уздовж згаданого розміру магнітні елементи: утворюють ряд, розділені зазором від відповідних сусідніх магнітних елементів, і мають по суті вирівняні та орієнтовані в одному напрямку магнітні осі; причому згадана намагнічена магнітна пластина (МР), що містить згадані магнітні елементи (МЕ), виконана таким чином, щоб створювати комбіноване магнітне поле, що містить як першу, так і другу складові магнітного поля.

18. Пристрій за п. 17, який відрізняється тим, що намагнічена магнітна пластина (МР) містить додаткові магнітні елементи (МЕ), розміщені уздовж другого розміру намагніченої магнітної пластини, причому другий розмір відрізняється від першого розміру, так що уздовж зазначеного другого розміру магнітні елементи (МЕ) також відділені зазором від відповідних сусідніх магнітних елементів (МЕ) та мають по суті вирівняні та орієнтовані в одному напрямку магнітні осі.

19. Пристрій за п. 17 або п. 18, який відрізняється тим, що відношення розміру зазору до розміру магнітного елемента (МЕ) становить щонайменше 0,1.

20. Пристрій за будь-яким з пп. 13-19, який відрізняється тим, що згадана намагнічена магнітна пластина (МР) складається із двох або більше магнітних пластин (МРІ1, МР, ..., МРІ).

21. Пристрій за будь-яким з пп. 13-20, який відрізняється тим, що згадана намагнічена магнітна пластина (МР) несе на собі знаки у формі рельєфної поверхні, гравірування або вирізів.

22. Пристрій за будь-яким з пп. 13-21, який відрізняється тим, що пристрій додатково містить опорний засіб (ЗР) для утримання шару з оптичним ефектом на відстані (4) від згаданої намагніченої магнітної пластини (МР).

23. Пристрій за п. 22, який відрізняється тим, що відношення (1) довжини намагніченої магнітної пластини (МР), обмірюваної уздовж напрямку, паралельному згаданому першому напрямку (01), і бо (2)згаданої відстані(а)

перевищує значення 5,0.

24. Пристрій за п. 22 або п. 23, який відрізняється тим, що згаданий опорний засіб (5Р) містить намагнічений постійний магнітний матеріал.

25. Пристрій за п. 24, який відрізняється тим, що згаданий опорний засіб (5Р) несе в собі знаки у формі рельєфної поверхні, гравірування або вирізів.

26. Пристрій за будь-яким з пп. 13-25, який відрізняється тим, що пристрій виконаний у вигляді компонента друкарського пристрою й виконаний з можливістю вставки в заглиблення друкарської пластини або обертового блока друкарського пристрою.

27. Спосіб виготовлення шару з оптичним ефектом, що включає етапи, на яких: рідкий сполучний матеріал, що містить безліч магнітних несферичних часток або несферичних часток, що намагнічуються (200; 302; 305-312), що мають неізотропну відбивну здатність і що дисперговані усередині згаданого сполучного матеріалу, піддають впливу магнітного поля пристрою за будь-яким з пп. 12-25 у згаданій області, що прилягає до протяжної поверхні намагніченої магнітної пластини (МР) пристрою, що приводить до орієнтування магнітних несферичних часток або несферичних часток, що намагнічуються (200; 302-305; 312), усередині сполучного матеріалу; і сполучний матеріал піддають отвердінню для того, щоб зафіксувати магнітні несферичні частки або несферичні частки, що намагнічуються (200; 302-305; 312) у зайнятих ними положеннях і орієнтаціях, причому сполучний матеріал принаймні у своєму твердому стані щонайменше частково прозорий для електромагнітного випромінювання з однією або декількома довжинами хвиль у діапазоні від 200 нм до 2500 нм.

28. Захищений документ, який містить шар з оптичним ефектом за будь-яким з пп. 1-12.

29. Застосування шару з оптичним ефектом за будь-яким з пп. 1-12 як захисної ознаки або захисного елемента в галузях, пов'язаних із захистом документів. й - й 7 Де Ше: т. їх ч. У Ж КИЙ яю хі й п нан м. м ви о ви о Н оби НН вони в КЕ ВЕН ан ННІ ка М і ро КО ПО нн «-сЕМ о, ше 00 нен ен вані о С ВМ 2 нини

Фіг. Та 3 ще Б шо У | рили КИ й 8 ша ие ЗК

5. бен

Фіг. 15

Кк 3 ОА о х ке х Х й р Сай

Фіг. 2 а) доекжЖюх себююєю соєю беж тек 0 ЛАКАЖК ЖАКА, 0 кжкаан ; й Тоня ВО я Е Е й МО КЗ ше фу ую Ек тЕ я ЖЖ КМ вжив кЖею ХК КК ККхК тя шк жхсже конк а ч Бе ве Он х Йон ВОЮ т в. це ;

а . . о з п пл и ач. ; ше й я зе Кл В я ж че ДІ я А й щі км рн за ну ЗІДНН И ржАнилишни, й ЗОВ й МК, Х з ; Я кофе, : я Еш ї й ж Кк ї «7 Х г ях й 7 ї ре Ше в « що І й хни В Х дупи зеоееевеся сі п Е шк; ще Є й ча я Я они, у м о Я ї Ще Щі шень М й , м и нин ше г й Я . х й т -- а ща -- всяк БУ

Фіг. З

0 по БО М у КВ Кв М В пок Кн я ХХ ВА А ох я х вон Ве ТУ ме М м В Сх бік чнаня з н х рено оту вно ню ОК лю ОК КК КВ НК В В І А, В КК В

В. с | не С о нн і В НН В А Но ОВ ХК Кох В ЗАКО хх ОО В АК КМ ОК ж ІК в КН МКК ОК СУКА Ух КОМ А В о ОВ В В 0 З ЗКООК БО ОО КЕ В І КО НН с 3 ОО М В В В 0 Кв о в у в в ОВО ОО ОН о В ще по й є пе в нн а а ших тн ню Ж ут яки кі секту тести чад Ток чн а чо а в: й с» й Бо МИХ УЗ ОК В МО М хм ОО ОМ ММ ММ ОО В ПО СЕ Мх МОХ ЕКО ОХ с и. с . о СОВОК В В Ма ОО Ах ОК ОО УК р КО ОО Х . ОО В щ- . о ОО х хе ОК аа а ОП ППО о о в Ак в Є !

Фіг. 5 В й й й Кут ще Аж з КУ ко шІЖУ о Кк вх За во ВШ АН Овни З : м Но не, а , . реле Ге вень у «ЙО, Зк мом о дит Жкю ув Сх й кава ; ДЕК З го р ще за КИ а м - і ко о зо Я во ме оон че ен Ї о ни ро ЛА КУ, сен жнє МАВКА ан юю не ВКА Леді о ривок ней КК же пит жит ет мне же кн нд 4 ТОК щу ШУ КК Клоув. З я ка похо СК ух - що що Ен ВА ДЕ ! ВЕ Бонн ру пор хо хе дн вт ьо ; КИЙ як нн У З а оно З 8 Що ШЕ ще о в Ме в і зудя ї-- у ун -й5 де ре А сек що ОК ль. ХНИ те мая -У У с і КЕ Б -фщ ; В АН ІДИ З вя кеди и Пиво - що 5 1 15 о й Її: й ЖЖ Положення Р (мм

Фіг. 6 ке зем: вм вн я нн шим інокооввввх ОК ВІ БОМ ВИННІ МО ВО Ми КИТ п КЕ іі г шт - її и г п ХНУ ДН УК ЗИ МІ ВН Я СБ з ОО М М НН ВО У ВО В КО В п ОО и з й (я. .'/« . Б г о: о. ня я с ОО ОО Ох в ВК ше щит її г -ідих ко з -х ку зву ких зе ві їй «і Зх ві В і Нм

Фіг. 7 нн, ше 7 ко я й в. ра й си? і рака ке й о Й ніна ові « Ко сн я т дрон в но п ни не реа С с си оби рин Со й дет ! ни дю ик ик кт ТК шР. о ов сення ни Па а аа вад Ки ме аа о но Те, ДАВ Ук нан дКх пе о а о рю МЕМ ж жи Аля М ШИ ра, Ки о пн, вв ВОЗА У о но ох ШИ - рон Я й ре -- ре ше ою м В с я, Са дм. 7 роя пджнлжтятнлтян нта наАяднятинняй Дебнннненнннтннння я м 7 Ех : еи ія с ай монах й

Фіг. 8 Ех Ї. І 153) сі КЗ ос м в ст НН ее МИ перу ри ти Ж хни с ННЯ І Де Не НН І УТ тя о ря Бо 0 БЕШОЯ (| ши Ше Ше й се НН тля ВР флюр лин Томи ! Е «ПЛ «Б «СТЕ Ка ен Ву ШК Ге НН фл МИ І Н КЕН ММК КИ К ООК ий лень поро ЕМ 15 РОБ ТЕ ! ; поем ІТШЕ КІ и Й є ОА Мт кон МО | то БОБ он Ше ША ДЕ дв дж п пори ТІ ТллЯ В | КО лай пси ох ГОЕЯНя ї бр щх У. я Зіна в а щі Б В См в Б в о В НИ А ОК о ВУНО ВИСВЕО ЕВ шо ше Ше ШЕ: і й пе 15 овен ши ни че че: че че Би а и є п Б г не НН ШИ. Кн М СЕК і , Яд й п па п фя ОБКд оо Е М Б СО США ОСОБУ ШИЙ М ШК» СИ 00 ЖЕ РОБКИ БМ БОС | В - ТО Ба ОВ ТеОя чо роки Я ЕОМ про бли Я ля ШИН Н пе ВШНЯ ре ДЕН інн ОН я Ден ше т і ОБО Й о дн | с щи дк, шию ОК М моху ШИПИ І й Конан «ШТ ОБ ЕЕ СИЛ п 0 Б Бо о ба. ше ши ШИ Я РОН я шо БОБ БО БО ро НН НИ і нн Он шо ШО М Б БО йшек. дк, о. й в ОНИ

Фіг. 9 нлЕжЕтиинннининии ни де ний як реж ре Й й ки ре кт вай Кай і т де КУ й НЯ рей зе ? і: В ин оту со ся Ве в секс НИЙ аб А СК нетжск й ок Сх Ся Вот Є Милити тю и ай ' пика Утдк кни оси вих те я в кни в Й ВР». ши КОНЮ, й рос о в ТД па а а Он те ме. ше Тон коня в уж р й вай ОСИ лий реа ков ост А В Кв кр Клум днйтя бок «з а Оу т сей се Кок рми МЕ КЕКВ АПАЗАНАВАНАКЯ ; СЕМА КУ, КЕКВ и Ж шО ОАЕ ВХЕ кт ІА ин плн си пи ни пи нн с й к ра я : пи в діт о рос і шт ми - | см---Ї в віри ниннвн я нд поділки пу т у : г ма ін ві р. ще

Фіг. 10 ві з ві . в в) Гео нини ко нин о нн со нн оо - пря ех рт ух чук се с ан щ в ш ші ша А. З В я МК КИ сн й до СД ОД ДИ Де: Де в сш... ко и м ик; ми о и КК Мене а ретро я ру фуру продо Си она яко ик хх р. Ж і Ох НВ щи: и Я ЕХ со. па КИ Б Б Е мо в м Ва Кк никами Сас н У Н: Ка а КА и и нн я перев а ше од приро ект вого Оненеоу ПК ов функ ЕКО пф ОО С З М З як о о То ШО ОО ше щі шана: ж ин а пес с НИК НН ННЯ о сто й ув ТЕ ЗІ ВВ цех а : Й ж ж КИ ш І во ит, «КТ. не се щи НЕК о Хек р ва в М і везе о Б . З. СХ Кк щи шу КУ й і о В м м Ж і пи р ЕЕ ев оо ню олмумх жі паса и аНИКсЯ ни сш на и 7 З пт ОК и ЖИМ сем о Ш У У Я ве р. «А і ж ен в и У КИ У У о ль ВЕ ння

Шшш. т ї вана ОКА У ПОС А М НН о НН: МИ АНА Пса Но, с се

Фіг. 11 ри, ре ж р т. рай й Р рай Щі і о дей У дн їх а са де тина отЛдюял люд лит поплоиваи Хаит дл ЩО об Ж ОБ. и дн ай й «бововаовлалаг ово оледакюв ц «Ходити 0 бутиивит ПИ Ви отв оо ШЕ ни и Зв 7 ЖИЛУ бот МКа рол кн т ма ан й я ля й с ноу тя зі Кр ов ще а ві плин осн У І я пес се с а ХЕ ЛН ЕК на а аа а с пен «КОНИК ВХНКЕКЯ БД ня і: ЗАВАДАВАВАНАВА ШИ Я --р Ме ЗИ, тт ето еві -ї й нини А Еней й кни пишна 7 рос пух ДМ М Ві

ДЕ. ро ЧИ ЗШ ик | ит шин Сл; МІННЯ і Пежо М м рання ес нання ил Шк пепттттеттееетттеооететесотстсов ру як 7 т т ДМ яння шк І . р-н с пня Га М й й : Фіг. 12 й ей й - р о Ов, удлюлюлеж клтьтльтьт ьть тьтильвсьсьтитьттьть я р дня Я дет а стан нт о й - ше ТЕ дю я ве по - и ов пи х й Шо Ос Ух п ЩЕ. о НН

Ме . же 1 У м ники - р ке ев ВИ нн Кн нн Шк ни оо Я и . КІВ пф ПІ ЖЕ Же ЛОБ, я й і 0 -МЕ

Фіг. 13 лиж кл ж Ж ЯК ЯК

Фіг. 14 7 й й я Шан Ше т я, Н 7 нн ання панни в вч к х нн а о ня що ше ДН ЧА М ЕЕ Н и м п я дяки тт окис в я с 1 нини ни ще М ен ши ен І ЧА 1 й Й й син ве нання о я ще Й Ср УА ни нини и і у ше х зе ї/ и ит вн вч ОА | | / 7 Й - мя хх ко дай нини цу тік, шо шк ІЗ У І; м КІ Мн о в Сея се нене ИЙ в р В НО В - 5 5 АНІ в НН ИН ве о у осо о а НИ оо он о и і і А М а нов в Й їх й й п на ДО В в М ЧИЯ є тт и пак нак а с а и ЗЕ Я ГІ й. Шок пив ак 7 Н чн 3 ; і ши ше а нн па о о ЕН ї я рр, ма но в в В В ДИ | ї ! чи м вм а а и п В В М І

Фіг. 15 водо А у а. чан є па ма: вас кт ше о з Й ж А ай Ме: во: вай в дай с шт тя й кт й ко й ще к ва а а рано ам р

Ме. рез м ай с сей й со ех р бесА ай ки ода задник Ки Мк ай ей вс -7 ЗИ рих ок йк- Я ай Моно нн сни ная ши рай а й а да І Сай - Н км з и НИ й р А ней й З де й в Кай са в в Фе ме дк п Кк - й ж шк ай дя Й Де я й и й ре шк ро ооо вай ай и ка НН, я о Ка ШИ се ух а сг? де 2 ен да Я ра . ра са ай х кт й г? с ра рах - они - : пт й 7 я М рай хм и я й ще не я во нія кашня во о о о ке НИ. и , бе вен Е Монтеня

Фіг. 16 ЗИМ ши МОЯ 3 КОМ о ЕЕ Би Я Я СИ В ЖЕ ВИ о ВШ НСС БО З Зоо 5 Бящ 5 я В ее З БУ Я Бена ДЕ МКИ І ЗИ у КУ ЖК У сома ОК КУ 5 БОЮ Я ОО СОХНЕ 5 МИ в У ОБО З КК йо КО сек сх ВЕ ШК ШЕ Б М І В Бо 5 Ба Я КК В 8 Я В СО он ща КК Я БОЮ ер Б ОВ Б НКУ Я БО ВЕК во дееенее Ж 00 ВОЗ Я ОМЕщБЯ БИ ох Мн З У У з КУМ КК е: х СОНЯ Ф КЕ ще 5 А; і КИ с В Ше я ОКО Ох 5 МОВ ЗОБОВ ШК Ро ве В З У я зе Б ВНИХ - Кх Те НО в ОМІЕВНИЗ о ШШ ШІ ШИШ

Фіг. 17 пе есеЕ : шк Б КО В укесети : ШЕ Я В дО В МОМ : Я Я МК я "ЗЕ сг 5 З З сш Кк ШЕ. З В шк КД. З ШЕ КЕ З ШЕ Ше ШЕ:

ще . У їх УК й КУ се Я В СВ ще й Й кова: оо ШЕ КЕ т . . . : Х ІК умі У й спла а. З 5 НЕ: ЗА я 5 ЗЕ ШЕ Я 5 х хе 5 :. ще соя дод й КОН З КО ЩЕ. . ри Я КЕ: ОХ З М х ОКХ В ше й І Ж Бе ЗЕ Ех ЗВ Ва й БЕ ; х 5 ж ЕТ В ще : г 5 . . т В ще їх з ха ні х я Ж Бо БЕ ши. Щ є шж сх ЕВ СЕ

Я г. ХО Х. ее : ГЕ хо ; чн шк ч й ЕСЕ я А хор С КОХ тв , г я

Щи. І 5 ШИ. с: ООЯ х Ер З га х ле |. шх ЗХ ГУ ся Бе Зо М ШК ЕВ НЕК . - Б іджк дж КК певен шк Б Ех окон склятнннт -- - і . п 3 Зк ОКОМ Ох ЗК во п п г» ОО я Ох УКМЦ СО О ее. ї: КЕ и с и ще щЕ ОХ Я с зо ОО це о . о ОКО - Ж СКК КК ОВК 5 КО КК еко КОВО КОВО Ева 0 ОК ОКО КК МКК Аме ОКО ОХ Ж ВО У МАО ЗК ОК ОХ ООН Мох ПЕ ЩЕ З ї і. ше ЕХ с. АК Б. їх пе с ЗА ох Мох ТКА песо і. ЕКО ОО МОМ с ОО о 1. Б. о АХ і . о о Сто я о я Я в Кз КК В ОО ОК ; ТОНУ ОККО В я КК Ж ЗХ МКК ТК ОХ ЗХ МК ЗХ жо КО Я І г З КОХ тя ОХ О А КК і | с З 0. З о. ох ї КОЖ КК ОВ о ОБОВ п Її а А о М п. .

ї . З: КЕ оо ЗО о о. В а, аз о . о ї

0. Ор КУ ЗА ХО ОО: Ж КУ Її с ЗХ і . ЕХ Б: с сх М ОХ З с с с г ї БО М ОО оо о Ж. ХХ Зх рос ЕК ЗАоХ ОКУ КО ов З ОЕ Бо ЕХ ОО КО с і. З и ООН КН ОО ЯЗ фан ен о ооо З 0. їх