UA110709C2 - Похідні діарилпіридазинону, спосіб їх одержання та застосування для лікування людей - Google Patents

Abstract

Даний винахід стосується похідних діарилпіридазинону, які блокують калієві Kv канали (зокрема, Kvl.5, Kv4.3 і Kv11.1 канали), та їх використання для лікування людей. Вищезгадані сполуки мають загальну формулу (І), де Rі Rодночасно або незалежно позначають одну чи декілька груп, вибраних з: галогенів, таких як F, Вr, Сl, лінійних чи розгалужених С-Салкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених С-Салкокси, арилсульфонаміду, де арил може бути заміщений лінійним чи розгалуженим С-Салкілом або нітрилом, а також різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях і їх фармацевтично прийнятні солі.

Description

Даний винахід стосується похідних діарилпіридазинону, їх одержання та їх використання для лікування людей, як блокаторів калієвих Км каналів, більш конкретно, Км1.5, Км4.3 та Км11.1 каналів.

Калієві канали є найбільшим сімейством іонних каналів у геномі людини із приблизно 80 генами (Татагоо еї а!., Сагаіомазс. Вев. 2004, 62: 9-33). Ці калієві канали можуть бути розділені на 3 підсімейства: потенціал- або напруга-залежні канали (Ку канали), і кальцій-активовані канали (Кса канали), канали внутрішнього випрямлення (Кі) та 2-порові калієві канали (Кор).

Підсімейство потенціал-залежних каналів є найпоширенішим в організмі людини з фактично повсюдним розподілом у збудливих клітинах (серцеві клітини, нейрони, поперечносмугасті або гладком'язові клітини) і незбудливих клітинах, таких як клітини підшлункової залози, паращитоподібної залози і т.д. (огляд див. у зшШтап с еї аїЇ.,, Рпаптасої. Кеу. 2005, 57: 473-508).

Основною функцією Км калієвих каналів у збудливих клітинах є контроль залишкового потенціалу мембрани та тривалості потенціалу дії (Мегроппе єї Кавз5, РНузіоЇ. Веху. 2005; 85:1205-1253). У зв'язку із цим, деякі Км канали залучені в цей контроль і в передсердях серця, і в його шлуночках. Км4.3 канали в комбінації з КСПІР 2 субодиницями встановлюють електричний струм Ію, який залучений у ранню фазу реполяризації потенціалу дії (ПД);

КМГОТ1/МіпК ії пЕКО канали залучені в пізню фазу реполяризації ПД (відповідно, генеруючи електричні струми Ік:е і Іку). Вищезгадані канали рівномірно розподілені між передсердями та шлуночками серця. Два інших типи калієвих каналів, однак, демонструють розподіл винятково у передсердях. Потенціал-залежні калієві канали (Ку5) відповідальні за струм Іки ї канали внутрішнього випрямлення активуються ацетилхоліном (КігЗ.1 і Кіг3.4 відповідальні за струм Їк- дсп).

Зміни в електричній активності мембран спостерігаються при багатьох захворюваннях, особливо, серцевих розладах, включаючи аритмію. Серед останніх, фібриляція передсердь (ФП) є серйозною аритмією, що включає повністю десинхронізовану активність міоцитів передсердь, яка призводить до безперервної швидкої та нерегулярної електричної активності.

ФП викликається появою замкненого електричного контуру в тканині передсердя (МіуазакКа У еї а!., Сігсшайоп 2006, 114: 119-125). Зараз не існує специфічного антиаритмічного лікування на рівні передсердь для того, щоб зменшити поширення ФП, що, отже, є значною медичною

Зо потребою (Раде еї Кодеп, Маї. Кем. Огид Оізсом. 2005, 4: 899-910).

Присутність великого числа одночасно активованих мікрозамкнених контурів пояснює безладну природу електричної активності, спостережуваної як при внутрішньопорожнинних дослідженнях, так і на ЕКГ. Ця аритмія звичайно розвивається у внутрішніх відділах міокарда передсердь, які є патологічними з електрофізіологічної точки зору, рефракторна фаза яких є занадто короткою та досить нерегулярною по відношенню одне до одного і, отже, є високо вразливими до найменших екстрасистолій. Ці порушення перебувають у межах зв'язку з феноменом міокардіального ремоделювання внаслідок перевантажень тиску або розтягування, що викликають морфологічні зміни (гіпертрофію, розширення, фіброз) на додаток до модифікацій у регуляції трансмембранного іонного струму, змінюючи електрофізіологічні характеристики міоцитів передсердь. Враховуючи, що кожен напад ФП підтримує, або навіть погіршує цей процес механічного та електрофізіологічного ремоделювання, стає зрозумілим, що

ФП має високий потенціал до повторень, а її природній розвиток спрямований до хронічного перебігу. З іншого боку, недавно були ідентифіковані випадки ФП вогнищевого типу, що виникають у певній точці, яка майже завжди є виступаючою частиною міокарда передсердь у легеневих венах. Ці безумовно рідкі випадки ФП набувають чітко мономорфного характеру, у всякому разі порівнянного з екстрасистолією передсердь на початку нападу, або періодично спостережуваного між нападами. У всіх випадках, втрата систоли передсердь дає в результаті зменшення хвилинного серцевого викиду, що варіює між 20 і 3095 і дедалі більш виражене скорочення основного режиму роботи. Паралельно, наявність застою крові в порожнинах передсердь, особливо в деяких сліпих мішках, таких як передсердя, призводить до тромбоемболічного ризику. Однак ризик емболії тільки частково знаходиться під впливом тільки наявності ФП, із застоєм у передсердях також зв'язане збільшення внутрішньопорожнинного тиску (систолічна або діастолічна дисфункція лівого шлуночка, вальвулопатія або штучний клапан).

Тому електричне ремоделювання є головною основою розвитку ФП; воно є результатом зниження активності кальцієвих каналів І-типу, дозволяючи Км1.5 калієвим каналам повністю здійснити свою роль реполяризації за допомогою ультрашвидкого струму калію (Впакіа еї Мійег,

Ехрей Оріп. Тег. Тагдеїв 2007, 11: 1161-1178). Результатом є драматичне зменшення рефракторного періоду, яке є прискорювальним фактором для мікрозамикань. Зі знанням того, бо що Км1.5 калієві канали не виражені функціонально на рівні шлуночків, блокатори таких каналів будуть, отже, представляти селективний антиаритмічний агент на рівні передсердь без впливу на електрофізіологію шлуночків. Їх фармакологічний ефект виявляється в збільшенні часу рефракторного періоду і, отже, зменшенні ефекту мікрозамкнених контурів. Безліч експериментальних даних, отриманих із препаратами, що згадуються, підтверджують цінність

КМ1.5 блокади як терапевтичної мішені (Збдеїеїп еї аіЇ., Машпуп Зспітіедерегд5 Агсп Рпаптасої 2004, 370: 183-192; Недап сеї аї., У Рпаптасої Ехр Тег 2008, 324: 322-330).

Швидкі зміни мембранного потенціалу в збудливих клітинах широко відомі, але повільні коливання потенціалу спостерігаються в усіх клітинах і асоційовані з контролем клітинного циклу. Клітинний цикл є ключовим параметром у поведінці клітини, який потребує регулювання та координації для розвитку, регенерації тканин і клітинної проліферації (Рагао, РПузіоіоду, 2004; 19: 285-292; ВіасКівіоп еї аї!., СеїЇ Сусіє, 2009; 8-21: 3527-3536). Загалом, блокування калієвих каналів веде до зниження проліферації на фізіологічних моделях (таких як лімфоцити) і патологічних моделях (рак). Роль калієвих каналів у регуляції клітинного циклу була продемонстрована на багатьох клітинних типах і на обох моделях - фізіологічній та патологічній (ракові лінії або пухлині), що походять з людської меланоми, раку легенів, лімфоми, мезотеліоми, гепатокарциноми, лімфоцитів і моноцитів (огляд див. у Рагао еї аї., У). Метрьг. Віої, 2005; 205: 115-124).

Як було використано вище, термін "Ку" стосується сімейства потенціал-залежних калієвих каналів і включає різні підсімейства (Км1., Км2., Км3. ...), серед яких були виявлені Км1.1, Км1.2 і

Км1.3... канали. "Блокатор Км каналів" позначає молекулу, яка знижує або блокує струм іонів К" через канал.

Використовуваний тут термін «солі» стосується солей сполук за даним винаходом, отриманих приєднанням неорганічних кислот та основ. Солі переважно є фармацевтично прийнятними, тобто вони не токсичні для пацієнта, якому вони призначені. Термін «фармацевтично прийнятний» стосується молекул і композицій, які не призводять до яких- небудь несприятливих чи алергійних ефектів, або будь-якої іншої небажаної реакції при призначенні тваринам або людям. Як тут використовується, термін «фармацевтично прийнятний ексципієнт» включає будь-який розріджувач, ад'ювант або допоміжний засіб, такі як консерванти, наповнювачі, дезінтегранти, зволожувачі, емульгатори, диспергувальні агенти,

Ко) антибактеріальні чи антигрибкові агенти, або подібні агенти, що дозволяють затримати абсорбцію або поглинання в кишечнику чи травній системі. Використання таких середовищ або векторів є широко відомим у даній галузі знань. Якщо агент не є хімічно несумісним з похідними діарилпіридазинону, передбачається його використання у фармацевтичній композиції зі сполуками згідно з винаходом. У межах контексту винаходу, термін «лікування», як тут використовується, має на увазі запобігання або пригнічення виникнення чи прогресування захворювання, до якого застосовується даний термін, або фактично одного чи декількох симптомів даного захворювання.

Об'єктом даного винаходу є похідні діарилпіридазинону, які блокують калієві Км канали (більш конкретно, Км1.5, Км4.3 і Км11.1 канали), та їх наступне використання для лікування людей.

Ці сполуки відповідають загальній формулі І:

ОО

7 рев Зв е- ис ї в

З І де

В: і Е2 одночасно або незалежно позначають одну чи декілька груп, вибраних з: галогенів, таких як Е, Вг, СІ, лінійних або розгалужених С1-Са« алкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених

Сі-б4 алкокси, нітрилу або арилсульфонамідо, де арил можливо заміщений лінійною чи розгалуженою С1-С4 алкільною групою, так само як і різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях, і їх фФфармацевтично прийнятні солі.

У межах даного винаходу арильна група визначається як вуглеводневі ароматичні 5- або 6- членні моноцикли.

Відповідно до здійснення винаходу, сполуками загальної формули І є такі, для яких:

о др ен - й ке а в в ШИ

Ян соя

Го-кг а

В: позначає гідрокси, метокси або ціаногрупу;

В: позначає декілька груп, вибраних з: галогенів, таких Е, Вг, СІ, лінійних чи розгалужених

С-Сх алкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених С.1-Са алкокси, нітрилів; так само як і різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях, і їх фармацевтично прийнятні солі.

Згідно з іншим здійсненням винаходу, сполуками загальної формули І є такі, для яких: г -е М гає ра а «С ще й (ря

Зк

А: позначає гідроксигрупу,

В позначає декілька груп, вибраних з: галогенів, таких Е, СІ, лінійних чи розгалужених С1-С4 алкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених Сі-С. алкокси, нітрилів; так само як і різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях, і їх фармацевтично прийнятні солі.

Згідно з іншим здійсненням винаходу, сполуками загальної формули І є такі, для яких: пт ра Ф е-

ШО щ в

А: позначає гідроксигрупу, розташовану в пара-положенні (положення 4) на фенілі, який вона заміщає, Е2 позначає декілька груп, вибраних з: СІ, метилу, гідрокси, метокси, нітрилу; так само як і різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях, і їх рФрармацевтично прийнятні солі.

Даний винахід стосується сполук загальної формули І, які відрізняються тим, що вони вибрані з таких: 1. 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он 2. 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-((5)-1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он 3. 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-(8)-1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он 4. 2,2'-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-діл)удибензонітрил 5. 3,3-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-діілудибензонітрил 6. 4,5-біс-(4-метоксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он 7. М,М'-(3,3'-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-діїл)-біс-(3,1-феніл))-біс-(4- метилбензолсульфонамід) 8. 3-(5-(4-метоксифеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл)бензонітрил

Зо 9. 2-І5-(4-метоксифеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл|бензонітрил 10..4-(3-(5-(3,4-диметилфеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл|-феніл)-4- метилбензолсульфамід 11. 4,5-біс-(3,4-дихлорофеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он.

Даний винахід також стосується різних енантіомерів сполук загальної формули Ї, так само як і їх сумішей в будь-яких пропорціях.

Суміші енантіомерів у будь-яких пропорціях також включають рацемічні суміші.

Предмет винаходу стосується так само різних енантіомерів та сумішей у будь-яких пропорціях сполук загальної формули І, так само як і фармацевтично прийнятних солей.

Даний винахід також стосується процесів хімічного синтезу сполук загальної формули Ї, так само як і різних енантіомерів та їх сумішей у будь-яких пропорціях.

Два енантіомери можуть бути одержані енантіоселективно з (К)- або (5)-1-фенілетанолів, відповідно. Більш того, з рацемічної суміші можна одержати обидва енантіомери шляхом проведення розділення методом ВЕРХ на хіральній колонці (наприклад, СпПігаїраск АО-Н, елюент: гептан/шг'(ОнН/діетиламін).

Даний винахід також стосується сполук загальної формули І, а також різних енантіомерів та їх сумішей у всіх пропорціях, і їх фармацевтично прийнятних солей, для їх використання як блокаторів калієвих Км каналів, і більш конкретно, Км1.5, Км4.3 і Км11.1 каналів.

Даний винахід також стосується сполук загальної формули І, а також різних енантіомерів та їх сумішей у всіх пропорціях, і їх фармацевтично прийнятних солей, для їх використання як лікарських засобів.

Винахід також стосується сполук загальної формули І, а також різних енантіомерів та їх сумішей у всіх пропорціях, і їх фармацевтично прийнятних солей для їх використання як лікарських засобів, призначених для лікування та/"або профілактики захворювань, при яких необхідні блокатори калієвих Км каналів, і більш конкретно, Км1.5, Км4.3 і Км11.1 каналів.

Винахід також стосується сполук загальної формули І, а також різних енантіомерів та їх сумішей у всіх пропорціях, і їх рармацевтично прийнятних солей, для використання їх як ліків, призначених для лікування та/або профілактики захворювань, таких як фібриляція передсердь і передсердна та/або шлуночкова аритмія серця, а також захворювань, при яких клітинний цикл, клітинна проліферація та регенерація є порушеними (рак, хронічне запалення).

Винахід також охоплює сполуки, які відрізняються тим, що вони містять як активну речовину сполуки загальної формули І, або один з їх енантіомерів та їх суміші у всіх співвідношеннях, або одну з їх фармацевтично прийнятних солей.

Винахід також стосується фармацевтичної композиції, яка відрізняється тим, що вона містить сполуку загальної формули !, або один з її енантіомерів та їх суміші у всіх співвідношеннях, або одну з її фармацевтично прийнятних солей у комбінації з будь-яким фармацевтично прийнятним наповнювачем.

Фармацевтичні композиції згідно з винаходом можуть бути застосовані орально, під'язиково, підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно, трансдермально, місцево або ректально. У цьому випадку активна субстанція може бути застосована в цільних формах введення, у вигляді

Зо суміші із загальноприйнятими фармацевтичними носіями, тваринам або людям. Відповідні цільні форми введення включають форми для орального застосування, такі як таблетки, капсули, порошки, гранули або оральні розчини чи суспензії, під'язикові та букальні форми застосування, підшкірні, місцеві, внутрішньом'язові, внутрішньовенні, інтраназальні або внутрішньоочні форми застосування та ректальні форми застосування. Відповідні рецептури виготовлення препаратів для вибраної форми застосування відомі кваліфікованому в даній галузі знань персоналу та описані, наприклад, в: Кетіпдіоп, Те Зсієпсе апа Ргасіїсе ої

Ріпаптасу, 191й едійоп, 1995, Маск Рибіїзпіпд Сотрапу.

Дозування сполук формули І у композиціях за винаходом може бути підібране для того, щоб одержати кількість активної субстанції, яка є ефективною для одержання бажаної терапевтичної відповіді для композиції, специфічної для методу застосування. Ефективна доза сполуки згідно з винаходом варіює залежно від великої кількості параметрів, таких як, наприклад, вибраний спосіб застосування, вага, вік, стать та природа захворювання, на додаток до індивідуальної чутливості людини, яка отримує лікування. Тому оптимальна доза потребує визначення фахівцем у даній області як функція параметрів, які вважаються доречними.

Синтез

Сполуки за даним винаходом можуть бути синтезовані з використанням способів синтезу, описаних нижче, або методами синтезу, відомими фахівцям у даній галузі знань.

Цей спосіб синтезу сполук загальної формули ! (фігура 1), відрізняється тим, що конденсують дибромо- або дихлоропіридазинон загальної формули ІЇ, де Х є атомом хлору або атомом брому, «нн «КА, х

І! з похідними загальної формули ПП, о и ЦІ де - коли А позначає атом галогену, такий як атом хлору або атом брому, основу, таку як

С5200О», використовують в розчиннику, такому як диметилформамід, - коли А позначає ОН, умови реакції Міцунобу підтримують у присутності як етилдіетилазодикарбоксилату, так і трифенілфосфіну в розчиннику, такому як ТГФ. Ці умови, зокрема, є застосовними до енантіоселективного синтезу сполук загальної формули І з (К)- або (5)-1-фенілетанолом.

Отриманий проміжний продукт ІМ песо ди кА х ІМ потім піддають реакції комбінації (крок 1) з похідним бору М р чи. пе с ця У де К1 визначений у загальній формулі І їі О позначає В(ОН)»: або г ш-й- у суміші розчинників, таких як толуол/етанол чи вода/ацетонітрил чи діоксан/вода, в присутності основи, такої як карбонат натрію чи калію, та каталізатора, такого як тетракіс(трифенілфосфін)паладій або Расі»еР РНз.

Такі умови реакції приводять до утворення головним чином сполуки МІ і мінімально приводять до утворення сполуки МІЇ.

Проміжний продукт МІ потім знов піддають взаємодії (крок 2): - або з похідним бору М в умовах реакції комбінації, описаних вище, з одержанням сполуки

МІ, - або з похідним бору МІЇ!

Шан ще сх Мен

МІ! де Кг визначений у загальній формулі І ії Ю визначений вище, в умовах реакції комбінації, описаних для кроку 1, з одержанням сполуки ЇХ. єМюу кож о : х : і Ат в ; Н сок а ки е ок їх вч

Крок 1 є - . я їх, пн я Й пр иа К

Ж ж сли В и ди ЕМ ; Неси є че, щи З і

Крок 2 х як Хі я о я й ще М. х шо р. м шк й спи Й чи у я мія ОО я 1 їх ооо в

Її Ба у ня

Ми пн і1гЕо КІ відрізняється від К2

Схема 1

Проміжні та кінцеві сполуки можуть, якщо потрібно, бути очищені відповідно до одного чи декількох способів очищення, вибраних з екстракції, фільтрації, хроматографії на силікагелі з нормальною фазою чи з оберненою фазою, або хіральної препаративної ВЕРХ і кристалізації.

Вихідні матеріали, використовувані в процесах, описаних вище, є доступними для придбання або легко доступні фахівцям у даній галузі знань відповідно до процесів, описаних у літературі.

Елементні аналізи і мас- та ЯМР-спектри підтверджують структуру сполук.

Приклади

А) Проміжні сполуки

Проміжні сполуки 1: а) 4,5-Дихлоро-2-(1-фенілетил)піридазин-З(2Н)-он (Та) - М "м ХК я си бо в

СІ

4,5-Дихлоропіридазин-З(2Н)-он (20 г, 121 ммоль) поміщають в присутності 1- брометил)бензолу (33,7 г, 182 ммоль) і карбонату цезію (47,4 г, 145 ммоль) в 100 мл ДМФА при кімнатній температурі на 4 год. Після концентрування досуха, осад обробляють водою та екстрагують етилацетатом. Органічні шари сушать і потім концентрують досуха. Отриманий осад очищають флеш-хроматографією на силікагелі (петролейний ефір-АСОЄєЇ: 95-5).

Отримують 31 г чистого масла (вихід 9595). ТШХ силікагель 60 Е 254 МегсК, петролейний ефір-

АсоО": 90-10, А-0,50. б) 4,5-Дихлоро-2-((5)-1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он (16)

Ко: шт айв І сі 4,5-Дихлоропіридазин-З(2Н)-он (1,35 г, 8,2 ммоль) поміщають в 30 мл ТГФ у присутності (К)- 1-фенілетанолу (1 г, 8,2 ммоль), трифенілфосфіну (2,15 г, 8,2 ммоль), до якого доданий етилдіетилазодикарбоксилат (1,71 г, 9,82 ммоль). Реакційну суміш перемішують протягом ночі при кімнатній температурі та потім концентрують досуха. Залишок обробляють водою та

Зо екстрагують дихлорметаном на колонці 5РЕ (діатоміт). Органічні шари концентрують досуха і отриманий залишок очищають флеш-хроматографією на силікагелі (СНеСіг). Ізолюють 2,1 г жовтого масла (вихід 8095). ТШХ силікагель 60 Е 254 Метгск, СН2СІ--МеОН:95-5, ВІ-0,66. в) 4,5-Дихлоро-2-((Н)-1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он (1в) ст зио З сі

Проміжну сполуку 1в (масло) одержують з (5)-1-фенілетанолу згідно з методом роботи, описаним для проміжної сполуки 16 (7795). ТШХ силікагель 60 Е 5 254 Мегск, СНгСІ--мМеОН:90- 10, АГ-0,82.

Б) Сполуки згідно з винаходом

Приклад 1: 4,5-біс-(4-Гідроксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он (1)

сур и а а

ОМ

Сполуку 1 одержують згідно з таким методом синтезу:

Крок 1: Проміжну сполуку Та (8,7 г, 32,3 ммоль) поміщають в присутності тетракіс(трифенілфосфін)паладію(О) (1,12 г, 0,97 ммоль) і карбонату натрію (6,85 г, 64,7 ммоль) в суміш 50 мл толуолу та 50 мл етанолу і суміш нагрівають до 80 "С. Додають 1,2 еквівалента 4- гідроксифенілборної кислоти і суміш нагрівають зі зворотним холодильником протягом 5 год. та додають додаткові 1,2 еквівалента 4-гідроксифенілборної кислоти, і дефлегмацію підтримують протягом ночі. Після концентрування досуха, осад обробляють водою та екстрагують за допомогою АСОЕЇї. Після сушіння органічних шарів і концентрування досуха, отриманий осад очищають за допомогою флеш-хроматографії (СН»СІ»-Меон, градієнт від 100-0 до 97-3 через 40 хв.). Отримують 0,7 г мінорної сполуки 1 і 8,2 г твердої фази, що відповідає монозаміщеному продукту 4-хлоро-5-(4-гідроксифеніл)-2-(1-фенілетил)піридазин-З(2Н)-ону (вихід: 78905).

Крок 2: Цей монозаміщений продукт знов реагує в умовах, описаних для кроку 1 (2,4 еквівалента 4-гідроксифенілборної кислоти, дефлегмація протягом ночі). Після обробки реакційної суміші отриманий залишок очищають за допомогою флеш-хроматографії (СНеСі»-

Меон, градієнт від 100-0 до 98-2 через 20 хв.). Залишок розтирають в порошок у суміші діетиловий ефір-СН2аСіІ».-МеонН: 40-5-2 і отриману сполуку 1 (тверда речовина) виділяють за допомогою фільтрації (7,2 г, вихід 78905).

ТШХ силікагель 60 Е 254 Мегск, СН2СІ»--Меон: 95-5, ВІ-0,35, Б-160 7 "Н ЯМР (ДМСО-а6) ррт: 9,56 (т, 2Н), 8,02 (5, 1Н), 7,39 (т, 5Н), 6,96 (т, 4Н), 6,63 (т, 4Н), 6,24 (т, 1Н), 1,72 (а, ЗН).

М5 (ТЕ5І) т/2 385 (МН)

Приклад 2: 4,5-біс-(4-Гідроксифеніл)-2-((5)-1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он (2) и "м Аа, спри я в

ОН

Сполуку 2 одержують згідно з методом синтезу, описаним для прикладу 1, із проміжної сполуки 1в (вихід: 85905).

ТШХ силікагель 60 Е 254 Метгск, СН»СІ»-МеОн: 90-10, ВІ-0,60.

Коо) Е-168"7С "Н ЯМР (ДМСО-а6) ррт: 9,70 (в, 1Н), 9,54 (в, 1Н), 8,02 (5, 1Н), 7,39 (т, 5Н), 6,97 (т, 4Н), 6,63 (т, 4Н), 6,24 (т, 1Н), 1,72 (й, ЗН).

М5 (ТЕ5І) т/2 385 (МН)

Осас( Ме Н)- -256,5"7

Хіральна ВЕРХ: Хіральна колонка А0О-Н 250х46бмм ОАЇ, елюент (1 млі/хв.): гептан/ЕЮН)/дієтиламин: 80/20/0 1, час утримання: 8,92 хв.

Приклад З :4,5-біс-(4-Гідроксифеніл)-2-((8)-1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он (3)

ша маш а

Он

Сполуку З одержують згідно з методом синтезу, описаним для прикладу 1, із проміжної сполуки 16 (вихід: 43905).

ТШХ силікагель 60 Е 254 Мегск, СН2СІ»--МеОнН: 90-10, В-0,60.

Е-222"7С

І"Н ЯМР (ДМСО-а6) ррт: 9,70 (в, 1Н), 9,54 (в, 1Н), 8,02 (5, 1Н), 7,39 (т, 5Н), 6,97 (т, 4Н), 6,63 (т, 4Н), 6,24 (т,1 Н), 1,72 (ад, ЗН).

М5 (ТЕ5І) т/2 385 (МН)

Осас(мМеОН)-272,27

Хіральна ВЕРХ: Хіральна колонка А0-Н 250х46мм ОАЇ, елюент (1 млі/хв.): гептан/ЕЮН)/дієтиламин: 80/20/0 1, час утримання: 7,23 хв.

Приклад 4: 2,2-(6-Оксо-1-(1-фенілетил)-1,б-дигідропіридазин-4,5-діілудибензонітрил (4)

М

С

Я Ай с п чи

Сполуку 4 одержують із проміжної сполуки Та та 2-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2- діоксоборолан- 2-іл)бензонітрилу згідно із кроком 1 методу синтезу, з використанням Расі»/2РРИз, Мао: і суміші вода/ацетонітрил: 1/1. Мінорний продукт, що утворюється, відповідає сполуці 4 (вихід:

ЗА).

ТШХ силікагель 60 Е 254 МегскК, СНесСі», ВІ-0,23.

Е-2007С

І"Н ЯМР (ДМСО-а6) рріт: 8,19 (в, 1Н), 7,80 (й, 2Н), 7,75 (й, 2Н), 7,36 (т, 9Н), 6,27 (д, 1Н), 1,76 (а, ЗН).

М5 (ТЕ5І) т/2 403 (МН)

Приклад 5: 3,3'-(6-Оксо-1-(1-фенілетил)-1,б-дигідропіридазин-4,5-діілудибензонітрил (5) дит

ЙО

М 7м

Сполуку 5 одержують із проміжної сполуки Та та З3-ціанофенілборонової кислоти в умовах, описаних для прикладу 4. Мінорний продукт, що утворюється (тверда речовина), відповідає

Зо сполуці 4 (вихід: 7,490).

ТШХ силікагель 60 Е 254 Мегск, СНесСі», ВІ-0,11.

Е-202"7С "Н ЯМР (ДМСО-а6) ррт: 8,23 (5, 1Н), 7,78 (т, ЗН), 7,72 (5, 1Н), 7,40 (т, 9Н), 6,28 (д, 1Н), 1,77 (а, ЗН).

М5 (ТЕ5І) т/2 403 (МН)

Приклад 6: 4,5-біс-(4-Метоксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он (6)

со зал й | ї зи о

Сполуку б одержують із проміжної сполуки Та та 4-метоксифенілборонової кислоти в умовах, описаних для прикладу 1, з використанням тетракіс(трифенілфосфін)паладію(0), КгСОз і суміші діоксан/вода: 3/1. Сполуку 6 виділяють у твердій формі (вихід: 71905).

ТШХ силікагель 60 Е 254 МегскК, петролейний ефір-АсОЕс80-20, ВІ-0,20.

І"Н ЯМР (СОС13) ррт: 7,88 (5, 1Н), 7,53 (й, 2Н), 7,37-7,31 (т, 2Н), 7,30-7,26 (т, 1Н), 7,14-7,13 (а, 2Н), 7,06-7,02 (а, 2Н), 6,80-6,75 (т, 4Н), 6,47-6,40 (т, 1Н), 3,78 (5, ЗН), 3,77 (5, ЗН), 1,83 (5,

ЗН).

М5 (ТЕ5І) т/2 413 (МН.ю)

Приклад 7: М,М'-(3,3-(6-Оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-діїл)-біс-(3,1- фенілен))-біс-(4-метилбензолсульфонамід) (7)

ЧО д4. ра не оехо ШИ Ше

НК Мр» ой ще С «А я осхвто ак с йо

Сполуку 7 одержують із проміжної сполуки Та та 4-метил-М-(3-(4,4,5,5-тетраметил-1,9,2- діоксоборолан-2-ілуфеніл)бензолсульфонаміду в умовах, описаних для прикладу 6. Сполуку 7 виділяють у твердій формі (вихід: 74905).

ТШХ силікагель 60 Е 254 МегскК, петролейний ефір-АсОЕ: 50-50, ВІ-0,46.

Е-202"7С

І"Н ЯМР (ДМСО) ррт: 10,26 (5, 1Н), 10,14 (5, 1Н), 7,92 (5, 1Н), 7,53 (й, 4Н), 7,42-7,25 (т, 9Н), 7,08-6,88 (т, 6Н), 6,52 (аа, 2Н), 6,26-6,18 (т, 1Н), 2,31 (5, 6Н), 1,74 (а, ЗН).

М5 (ТЕ5І) т/2 691 (МН)

Приклад 8: 3-(5-(4-Метоксифеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4- іл)бензонітрил (8) « М Аж

АХ, ей

Б осн,

Сполуку 8 одержують із проміжної сполуки 1а та 3-ціанофенілборонової кислоти згідно із кроком 1 методу синтезу, з використанням Расі»/2РРИз, МагСО: і суміші вода/ацетонітрил: 1/1.

Одержуваний основний продукт (1,96 г, 3-(5-хлоро-6б-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідро-

Зо піридазин-4-іл)бензонітрил, вихід: 1995) виділяють та згодом вводять у крок 2 методу синтезу з використанням 4-метоксифенілборонової кислоти з тетракіс(трифенілфосфін)палладієм(О),

К»СоО і суміші діоксан/вода: 2/1. Сполуку 8 виділяють у твердій формі (вихід: 62965).

ТШХ силікагель 60 Е 254 МегскК, петролейний ефір-АсОє 50-50, ВІ-0,53.

Е-198760

ТШХ силікагель 60 Е 254 МегскК, петролейний ефір-АсОє 50-50, ВІ-0,53. "Н ЯМР (ДМСО-а6) ррт: 8,13 (5, 1Н), 7,77 (т, 2Н), 7,38 (т, 7Н), 7,09 (а, 2Н), 6,81 (а, 2Н), 6,28 (а, 1Н), 8,71 (5, ЗН), 1,75 (й, ЗН).

М5 (ТЕ5І) т/2 408 (МН)

Приклад 9: 2-(5-(4-Метоксифеніл)-6-оксо-1-(фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4- іл|Сензонітрил (9)

М : бо

С с Зк

Сполуку 9 одержують із проміжної сполуки Та та 2-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-діоксаборолан- 2-іл)бензонітрилу згідно із кроком 1 методу синтезу, з використанням Расі»/2РРИз, Мао: і суміші вода/ацетонітрил: 1/1. Одержуваний основний продукт (1,5 г, 2-(5-хлоро-6б-оксо-1-(1- фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл)бензонітрил, вихід: 1695) виділяють та згодом вводять в крок 2 методу синтезу з використанням 4-метоксифенілборонової кислоти з тетракіс(трифенілфосфін)палладієм(0), К»СОз і суміші діоксан/вода: 2/1. Сполуку 9 виділяють у твердій формі (вихід: 71905).

ТШХ силікагель 60 Е 254 МегскК, петролейний ефір-АсОЕї: 70-30, ВІ-0,45.

Е-1767С

ТШХ силікагель 60 Е 254 МегскК, петролейний ефір-АсОє 50-50, ВІ-0,53.

І"Н ЯМР (ДМСО-а6) ррт: 8,09 (5, 1Н), 7,79 (й, 2Н), 7,40 (т, 7Н), 7,08 (а, 2Н), 6,81 (а, 2Н), 6,28 (а, 1Н), 3,71 (5, ЗН), 1,75 (й, ЗН).

М5 (ТЕ5І) т/2 408 (МН)

Приклад 10: М-(3-(5-(3,4-Диметилфеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4- іл|феніл)-4-метилбензолсульфамід (10) і

ГУ жі 7 ово й с не - КМ я

С Тк -и

Ф ка

Сполуку 10 одержують із проміжної сполуки Та та 4-метил-М-(4-(4,4,5,5-тетраметил-1,9,2- діоксаборолан-2-іл/уфеніл)бензолсульфаміду згідно із кроком 1 методу синтезу, з використанням

Зо Расі»г2РРИ:з», МагСО»з і суміші вода/ацетонітрил: 1/1. Одержуваний основний продукт (-М-(3-(5- хлоро-6-оксо-1-(59, 1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-ілуфеніл)-4- метиленбензолсульфонамід, вихід: 6295) виділяють та згодом вводять в крок 2 методу синтезу з 3,4-диметилфенілбороновою кислотою з використанням тетракіс(трифенілфосфін)паладію(0),

К»Со і суміші діоксан/вода: 2/1. Сполуку 10 виділяють у твердій формі (вихід: 6795).

ТШХ силікагель 60 Е 254 Метгск, СН»СІ»-МеОн: 97,5-2,5, ВІ-0,65.

І"Н ЯМР (ДМСО) ррт: 10,24 (5, 1Н), 7,92 (5, 1Н), 7,54 (й, 2Н), 7,41-7,26 (т, 7Н), 7,10 (Б 1), 7,04 (5, 1Н), 6,96-6,91 (т, 2Н), 6,88 (а, 1), 6,72 (а, 1Н), 6,62 (а, 1Н), 6,27-6,20 (т, 1Н), 2,34 (5,

ЗН), 2,15 (5, ЗН), 2,06 (5, ЗН), 1,73 (й, ЗН).

М5 (ТЕ5І) т/2 550 (МН)

Приклад 11: 4,5-біс-(3,4-Дихлорофеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он (11)

тру ЖЖ о Ж гот щй ня щ зу те сі

Сполуку 11 одержують із проміжної сполуки Та та 3,4-дихлорофенілборонової кислоти в умовах, описаних для прикладу 1, з використанням тетракіс(трифенілфосфін)паладію(0), КгСОз і суміші діоксан/вода: 7/3. Сполуку 11 виділяють у твердій формі (вихід: 5490).

Е-9276

ТШХ силікагель 60 Е 254 МегскК, петролейний ефір-АсОЕї: 80-20, ВІ-0,54.

ЯМР Н (ДМСО) ррт: 8,19 (5, 1Н), 7,64 (а, 1Н), 7,61-7,57 (т, 2Н), 7,54 (а, 1Н), 7,44-7,26 (т,

БН), 7,13 (да, 1Н), 7,07 (аа, 1Н), 6,30-6,22 (т, 1Н), 1,75 (й, ЗН)

М5 (ТЕ5І) т/2 491 (МН.ю)

В) Фармакологічна оцінка

Фармакологічна оцінка впливу сполук на Км1.5 калієві канали була проведена на 96- лункових планшетах за технологією ЕІ ІРК шляхом вимірювання іонів талію.

Клітини НЕК293, стабільно трансфековані людською ізоформою Км1.5 каналів, висіювали за 24 години до експерименту на 96б-лункові планшети (15-106 клітин/планшет, 200 мкл/лунку), полілізиновані в такому живильному середовищі: ДМЕМ, 1095 ЕКС, пеніцилін/стрептоміцин, 0418 як селективний антибіотик.

Експериментування у ЕГІРК було виконане з використанням набору «ЕГІРЕ. Роїазвішт оп

СНнаппеї! Аззау Кії» відповідно до вказівок виробника (МоїІесціаг Оемісев5).

Стисло, культуральне середовище заміняють розчином, що містить маркер талій, на 90 хв. при 37 "С. Після цієї стадії, тестовані сполуки додають до кінцевої концентрації 10 мкМ у лунці на 15 хв. при 37 "С. Надалі зчитують базову флуоресценцію протягом 60 с. Додавання деполяризаційного середовища (20 мМ калію та З мМ кінцевого талію) відкриває калієві канали та приводить до збільшення флуоресценції флуорофору талію, що вказує на протікання іонів талію через пКм1.5 канали. Вимірювання проводять через 30 с після введення деполяризуючого розчину. Застосування 10 мкМ ДФО (Тосгі5, блокатор Км1.5 каналів) дозволяє нормалізувати флуоресценцію.

Таблиця 1 пи ТЕХ СЕ ЕТ: Я ПО: 611 нижинини,инннншнши нини вв " ВМ5394136 є блокатором Км1.5 каналів, розробленим ВгізіоІ-Муег5 Зацірь (реферат, 0.

Хіпа єї аї. Сігсцайоп 2009, 120 (1853): 2515).

Зо Отримані результати показують, що сполуки загальної формули (І) блокують Км1.5 канали.

Сполуки загальної формули (І) можуть бути використані як блокатори Км1.5 каналів.

Г) Скорочення

ТШХ Тонкошарова хроматографія

ДМФА Диметилформамід дев) Диметилсульфоксид дФо (2-Ізопропіл-5--метилциклогексилудифенілфосфіноксид

ВЕРХ Високоефективна рідинна хроматографія

ВІ Значення КІ, коефіцієнт утримування (геїгепійп Тасіог)

ЯМР Ядерний магнітний резонанс тгФ Тетрагідрофуран

Claims (11)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Сполука загальної формули М ОМ С о ; (1) де В: ї 2 одночасно або незалежно означають одну чи декілька груп, вибраних з: галогенів, таких як Е, Вг, СІ, лінійних чи розгалужених Сі-Слзалкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених Сі1- Слалкокси, нітрилу або арилсульфонамідо, де арил може бути заміщений лінійною чи розгалуженою Сі-Сдалкільною групою, або її різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях або їх фармацевтично прийнятні солі.

2. Сполука загальної формули І за п. 1 М до та Я щі Й В, ; (1) де Ві означає гідрокси, метокси або ціаногрупу; В означає декілька груп, вибраних з: галогенів, таких Е, Вг, СІ, лінійних чи розгалужених С1- Слалкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених Сі-Сзалкокси, нітрилів, або її різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях або їх фармацевтично прийнятні солі.

3. Сполука загальної формули І за п. 1 або 2

М д- та не В, В, ; (1) де АВ: означає гідроксигрупу; В означає декілька груп, вибраних з: галогенів, таких як Е, СІ, лінійних чи розгалужених С1- Слалкілів, гідрокси, лінійних чи розгалужених Сі-Сзалкокси, нітрилів, або її різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях або їх фармацевтично прийнятні солі.

4. Сполука загальної формули І за будь-яким з пп. 1-3: М ОМ в: (в) ; (І) де А: означає гідроксигрупу, розташовану в пара-положенні (положення 4) на фенілі, який вона заміщає; В2 означає декілька груп, вибраних з: СІ, метилу, гідрокси, метокси, нітрилу, або її різні енантіомери та їх суміші в будь-яких пропорціях або їх фармацевтично прийнятні солі.

5. Сполука загальної формули І за будь-яким з пп. 1-4, де вона вибрана з групи, що включає: 1) 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он, 2) 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-((5)-1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он, 3) 4,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-(Н2)-1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он, 4) 2,2'-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-діїл)удибензонітрил, 5) 3,3-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4, 5-діїл)удибензонітрил, б) 4,5-біс-(4-метоксифеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он, 7) М,М'-(3,3'-(6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4,5-діїл)-біс-(3,1-феніл))-біс-(4- метилбензолсульфонамід), 8) 3-(5-(4-метоксифеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл)бензонітрил, 9) 2-І5-(4-метоксифеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4-іл|бензонітрил, 10) М-73-І(5-(3,4-диметилфеніл)-6-оксо-1-(1-фенілетил)-1,6-дигідропіридазин-4- іл|реніл)уметилбензолсульфамід, 11) 4,5-біс-(3,4-дихлорофеніл)-2-(1-фенілетил)-2Н-піридазин-3-он.

6. Спосіб одержання сполуки загальної формули І за будь-яким з пп. 1-5, в якому конденсують дибромо- або дихлоропіридазинон загальної формули ІЇ, де Х означає або атом хлору, або атом Зо брому: М га хх Х о) Х (1) з похідним загальної формули ПП:

со де: - коли А означає атом галогену, такий як атом хлору або атом брому, використовують основу, таку як Се2СОз, у розчиннику, такому як диметилформамід, - Коли А означає ОН, умови реакції Міцунобу підтримують як у присутності етилдіетилазодикарбоксилату, так і трифенілфосфіну в розчиннику, такому як ТГФ; отриману проміжну сполуку ЇМ М ТМ не Х о) Х (М) далі піддають реакції комбінації (крок 1) з похідними бору У: в) (М) де К: визначений, як у загальній формулі І, ії О означає В(ОН)» або В, о) у суміші розчинників, таких як толуол/етанол чи вода/ацетонітрил чи діоксан/вода, в присутності основи, такої як карбонат натрію /-чи калію, та каталізатора, такого як тетракис(трифенілфосфін)паладій або Расі»г/2РР:; так що головним чином відбувається утворення сполуки МІ: М до та А о) В, й (М) і мінімально відбувається утворення сполуки МІЇ; потім проміжну сполуку МІ знов піддають взаємодії (крок 2): - або з похідним бору М в умовах комбінації, описаних раніше, з одержанням сполуки МІ!:

М ОМ А о) В,

8,.- А ше ; (МІ) - або з похідним бору МІ: в) У ; (МІ!) де Кг визначений, як у загальній формулі І, ії Ю визначений вище, в умовах комбінації, раніше описаних для кроку 1, з одержанням сполуки ЇХ: М ОМ Ж о) В, Ф В, К, відрізняється від К, (ю

7. Сполука загальної формули І, як визначено за будь-яким з пп. 1-5, для застосування як ліків.

8. Сполука за п. 7 для застосування як блокаторів калієвих каналів і, більш конкретно, Км1.5,

Км4.3 та Км11.1 каналів.

9. Сполука за п. 7 для застосування як ліків, призначених для лікування та/або профілактики захворювань, що вимагають блокаторів калієвих каналів і, більш конкретно, Км1.5, Км4.3 та Км11.1 каналів.

10. Сполука за п. 7 для застосування в лікуванні та/(або профілактиці фібриляції передсердь, передсердної та/або шлуночкової серцевої аритмії та захворювань, у яких клітинний цикл та/або клітинна проліферація, та/або регенерація є порушеними, таких як рак або хронічне запалення.

11. Фармацевтична композиція, яка включає сполуку загальної формули І за будь-яким з пп. 1-5 у комбінації щонайменше з одним фармацевтично прийнятним ексципієнтом.