UA76318C2 - Catalyst of conversion so2 in so3 - Google Patents

Catalyst of conversion so2 in so3 Download PDF

Info

Publication number
UA76318C2
UA76318C2 UA20040907361A UA20040907361A UA76318C2 UA 76318 C2 UA76318 C2 UA 76318C2 UA 20040907361 A UA20040907361 A UA 20040907361A UA 20040907361 A UA20040907361 A UA 20040907361A UA 76318 C2 UA76318 C2 UA 76318C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
catalyst
pores
radii
content
less
Prior art date
Application number
UA20040907361A
Other languages
English (en)
Inventor
Liubov Nikolaevna Manaeva
Veniamin Iosifovich Malkiman
Original Assignee
Liubov Nikolaevna Manaeva
Veniamin Iosifovich Malkiman
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Liubov Nikolaevna Manaeva, Veniamin Iosifovich Malkiman filed Critical Liubov Nikolaevna Manaeva
Publication of UA76318C2 publication Critical patent/UA76318C2/uk

Links

Landscapes

  • Catalysts (AREA)

Description

Опис винаходу
Винахід відноситься до виробництва ванадієвих каталізаторів конверсії ЗО» у 5Оз. Каталізатори для даного 2 процесу звичайно містять активний компонент - оксиди ванадію, лужних металів, сірки, розподілені на поверхні кремнеземистого носія, і мають визначену пористу структуру, що є найважливішою властивістю каталізатора і визначає його експлуатаційні характеристики.
Відомі технічні рішення щодо створення каталізаторів, високоактивних у вузьких інтервалах робочого діапазону температур, шляхом використання носіїв з вузькими діапазонами пор, оптимальними для кожного 70 конкретного інтервалу температур |Патент ОЄ Мо1235274|.
Однак відоме рішення має істотні недоліки. Оскільки процес окислювання 50 5» є екзотермічним, то каталізатор у межах кожного окремого шару в реакторі працює в умовах змінних температур, тобто потрібне використання набору каталізаторів з різними діапазонами пор. У реальних умовах через неможливість точного розрахунку полів температур по висоті й обсягу шару навіть набір каталізаторів із заданими вузькими 72 діапазонами пор не може працювати ефективно.
Більш раціональним є приготування каталізатора на носії із широким набором пор різних розмірів при визначеному їхньому співвідношенні, що ефективно працює в більш широких температурних інтервалах.
Відомий каталізатор |Патент ОЄ Мо4000609, 1991р.), носій якого має пори з діаметром від декількох ангстрем до більше 200нм. При цьому частка пор з діаметром до 15нм складає 10-3095, з діаметром 15-100нм - 25-60965, з діаметром більше 200нм - 10-6095. Відомий каталізатор одержують просоченням заздалегідь сформованого і прожареного носія з заданою пористістю.
Недоліком відомого каталізатора є низька активність при температурі 38026.
Необхідно відзначити, що тільки в дуже небагатьох джерелах вибір ефективного каталізатора ведеться за пористою структурою саме носія готового каталізатора, названого каркасом. Переважно приводяться с характеристики пористої структури вихідного носія, використовуваного для синтезу, що може істотно Ге) відрізнятися від носія готового каталізатора, тобто каркаса.
Прототипом запропонованого каталізатора є каталізатор конверсії ЗО» у 5Оз, що містить оксиди ванадію, лужного металу (К, Ма, КБ, Св), сірки, на кремнеземистому носії (Патент РФ Мо2162367, 2000р.). Носій товарного каталізатора або каркас містить пори з радіусами від 100 до 100000А, при цьому частка пор з радіусами со 1000-10000А складає від 5 до 7095. При цьому каркас каталізатора формується з природного ЧИ синтетичного -/- че кремнезему чи їхньої комбінації. Під каркасом каталізатора автори розуміли реальну структуру носія, що пройшов усі стадії одержання каталізатора (включно формування і прожарювання) - тобто готового каталізатора Шк після видалення з нього кислоторозчинних активних компонентів шляхом екстрагування сірчаною кислотою. (Се)
Відомий каталізатор має високу активність у широкому діапазоні температур, у тому числі і при досить низьких
Зо температурах (40523). т
Це досягається за рахунок доцільного хімічного складу, наявності пор із широким діапазоном радіусів і раціонального співвідношення пор різних розмірів у структурі каркаса.
Недоліком відомого каталізатора є недостатньо висока активність при температурах нижче 40596. « 20 Технічна задача винаходу - поліпшення експлуатаційних характеристик каталізатора шляхом розширення з температурного діапазону його роботи в низькотемпературній області, до 3802С, при одночасному підвищенні с активності в середньому температурному інтервалі 420-48590. :з» Поставлена технічна задача вирішується тим, що у каталізаторі конверсії 505 у ЗОз, що містить оксиди ванадію, лужного металу (К, Ма, КБ, Св), сірки і кремнеземистий каркас, сформований із природного та/або синтетичного кремнезему, який включає пори з радіусами до 65000 А, при цьому в каркасі частка пор з -І радіусами 1000-10000А складає не менше 595, частка пор з радіусами більше 10000А складає не більше 3595, а вміст у каркасі нерозчинних у сірчаній кислоті сполук ванадію (у перерахунку на М2О5) складає не більше 4,095
Ме (мас), новим є те, що частка пор з радіусами менше 1000А складає не менше 4095, при цьому частка пор з оо радіусом менше 75А складає не менше 3195.
Відмінністю каталізатора, що заявляється, є також те, що переважаючий вміст у каркасі нерозчинних у - сірчаній кислоті сполук ванадію (у перерахуванні на М2О5) складає не більше 2,095 (мас). с Між сукупністю ознак винаходу і технічним результатом, якого можна досягти при його реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок.
Відомо, що процес каталітичного окислювання ЗО» у 5О»3 відбувається при розплавленому стані активних 5Б компонентів. Передбачається, що нижня межа робочого діапазону обмежена температурою кристалізації активних компонентів. Експериментами встановлено, що вміст у каркасі достатнього обсягу пор з радіусами (Ф) менше 1000А дозволяє збільшити активність каталізатора при температурі 380 С. Ще більший ефект ко спостерігається при збільшенні вмісту обсягу пор з радіусами менше 75 А. Імовірно, це пов'язано як зі збільшенням величини внутрішньої поверхні каталізатора, так і зі стабілізацією розплавленого стану активного бо компонента найбільш тонкими порами каркаса, що утруднюють процес кристалізації в розплаві. З підвищенням кількості пор з радіусом менше 75А і зменшенням вмісту блокованого ванадію активність каталізатора при низьких температурах зростає. При цьому наявність у каркасі пор з радіусом менше 75А у кількості менше 3195 обумовлює вирішення технічної задачі навіть при вмісті в каркасі каталізатора блокованого ванадію рівному граничному. 65 Вирішенням технічної задачі відносно прототипу вважаємо зростання відносної активності каталізатора при 4202С не менше 115905, при 3802С - не менше 140905.
При порушенні вищезгаданого оптимального співвідношення частки пор у заданих інтервалах знижується каталітична активність у всьому інтервалі температур.
Вирішення технічної задачі спостерігається тільки при обмеженні вмісту в каркасі нерозчинних у сірчаній кислоті сполук ванадію до 4,090 (мас.) (у перерахуванні на МоОрБ).
Раніше авторами винаходу було встановлено, що каркас каталізатора після змивання сірчаною кислотою активних компонентів може утримати ("блокувати") різну кількість сполук ванадію. Механізм цього явища вивчений недостатньо (передбачається механічне защемлення при формуванні каркаса на стадії прожарювання під впливом розплаву активних компонентів), але авторами встановлена чітка зворотна залежність між вмістом у 7/о каркасі нерозчинного в кислоті ванадію й активністю каталізатора. Частка "Слокованого" ванадію залежить як від властивостей використовуваного носія, так і від режиму синтезу каталізатора. Однак, раніше було неясно, який максимальний вміст ванадію є припустимим в блокованому вигляді.
При підвищенні вмісту в каркасі не розчинних у сірчаній кислоті сполук ванадію до більше 4,095 (у перерахуванні на М2О5) знижується каталітична активність у всьому інтервалі температур. Найбільш висока /5 активність каталізатора при 3802С досягається в разі вмісту в каркасі сполук ванадію не більше 2,096 (мас).
У цьому винаході конкретизується оптимальне співвідношення вмісту пор різних розмірів і гранично припустимий вміст нерозчинних у сірчаній кислоті сполук ванадію в каркасі каталізатора, що створює несподіваний ефект - розширення температурного діапазону роботи каталізатора в низькотемпературній області - при 3802С при одночасному підвищенні активності в середньому температурному інтервалі - 420-48596. 20 Процес приготування каталізатора описаний у прикладах.
Методика відмивання каталізатора від активних компонентів і одержання каркаса була такою.
Пробу прожареного каталізатора подрібнювали, відокремлювали фракцію (-34-2)мм, заливали 595 розчином сірчаної кислоти при співвідношенні ТГ:Р-1:20. Після витримки протягом 24 годин розчин декантували (зливали) і операцію повторювали ще двічі з сірчаною кислотою і потім двічі з водою. Далі твердий залишок сушили при Га 25 1509С0 до постійної ваги. В отриманому в такий спосіб каркасі визначали пористу структуру і вміст не о розчинних у сірчаній кислоті сполук ванадію.
Активність зразків каталізатора в стандартних умовах визначали за проточним методом відповідно до ТУ 2175-001-12294550-2001 при концентрації Сво» - 1095 і об'ємній швидкості 4000година"! при температурах 380, 420, 4859С. Концентрацію 5О»о на вході в реактор і на виході з реактора визначали за методом Рейха 00 30 (барботуючи пробу газу через титрований розчин 42). Активність зразків виражали відносною величиною по «-- відношенню до активності каталізатора за прототипом при відповідних температурах.
Характеристики пористої структури аналізували за методами ртутної порометрії й адсорбційними. о
Приклади та і 16. Каталізатор готували аналогічно прототипові. Носій - гідрокремнегель - одержували «о осадженням з рідкого натрієвого скла сірчаною кислотою при рН пульпи 5,8-7,5. Перед осадженням рідке скло 35 розбавляли водою в співвідношенні 1:0,5. Гідрокремнегель відфільтровували, промивали водою і визначали в. величину його питомої поверхні за методом лужного титрування Маон (5 Ма елю): Пробу відмитого гідрокремнегелю висушували і визначали пористу структуру отриманої проби сухого ксерогелю.
Для приготування каталізатора до гідрокремнегелю додавали розчини активних компонентів - сірчаної « кислоти і ванадату калію з розрахунку вмісту в готовому каталізаторі в 9о (мас): М2О5 - 9,0, КоО - 14,5, 503 - 7 24,3. Отриману пульпу після перемішування протягом 2 годин випаровували, порошок підсушували до вологості с 3895 і екструдували. Гранули висушували та прожарювали. У прожареного каталізатора аналізували каталітичну "з активність при температурах 380, 420 і 48592. Пробу прожареного каталізатора піддавали відмиванню від активних компонентів за вищеприведеною методикою. Отриманий каркас аналізували на пористість структури та вміст ванадію. Приклади Та і 16 відрізняються ступенями розведення рідкого скла і температурами - 15 прожарювання (див. таблицю 1).
Приклади 2-8. Каталізатор готували, в основному, за прототипом, за винятком ряду відмінностей. (о) Для синтезу каталізатора використовували гідрокремнегель, отриманий з рідкого скла з різними ступенями с розведення водою та підданий старінню прогрівом різної тривалості, унаслідок чого він мав різні величини питомої поверхні (Ма дю)! а проби отриманого ксерогелю містили різні частки пор з радіусами менше 75А. При - синтезі варіювали також рН середовища пульпи каталізатора і режими прожарювання каталізатора. Режими с приготування і характеристики отриманих каталізаторів приведені в таблицях 1 та 2.
У прикладі 2 каталізатор синтезували на змішаному носії - до гідрокремнегелю перед уведенням розчинів активних компонентів додавали здрібнений діатоміт (фракція - О,5мм) при масовому співвідношенні синтетичного ов кремнезему (ЗіО») та діатоміту (Д) рівному (0,8:0,2) (У розрахунку на сухе).
З даних таблиці 2 видно, що активність каталізатора з заявленими характеристиками при температурі 3802С іФ) істотно вища, ніж така ж за прототипом. іме) во гідрокремнегелю після старіння
Шен рідкого скла г«75Ау (8ІОо:Д) каталізатора
С години ксерогелю, 95 «с год. бо 1а (прототип) 1:04 - - 930 7 10 1,0 500 2
Петро 5 (11331 я | 601719 | 8 |. вю | 2 31216199 6156 515 юр в | 5ю1в100ю1615ю 2 порівняння) ші Те 1 Ге порівняння) ів
Приклади (0 Частапор,95(об.; Вміст М20Б5, 95 (мас.)| Відносна активність", 95 2
Сатроютту | 2000200761000054 9595 б(роттту 02585540 3400000000 00 оо сч 2» о білять о 40 650000004и0000005600 5905
Тідпяторвноо| 8 00570105010000201 8019 105 с » - со

Claims (1)

Формула винаходу (Се) і -
1. Каталізатор конверсії ЗО» у 5О3з, що містить оксиди ванадію, лужного металу, сірки і кремнеземистий каркас, сформований із природного та/або синтетичного кремнезему, який включає пори з радіусами до 65000 А, при цьому в каркасі частка пор з радіусами 1000-10000 А складає не менше 5 95, частка пор з радіусами більше « 10000 А складає не більше 35 95, а вміст у каркасі нерозчинних у сірчаній кислоті сполук ванадію (у перерахунку на М2О5) складає не більше 4,0 мас. 95, який відрізняється тим, що в каркасі частка пор з - с радіусами менше 1000 А складає не менше 40 95, у тому числі частка пор з радіусами менше 75 А складає не ц менше 3190. ,» 2. Каталізатор за п.1, який відрізняється тим, що переважаючий вміст у каркасі нерозчинних у сірчаній кислоті сполук ванадію (у перерахуванні на МОБ) складає не більше 2,0 мас. 90. - І Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2006, М 7, 15.07.2006. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і Ф науки України. (95) - 50 ІЧ е) Ф) іме) 60 б5
UA20040907361A 2003-07-22 2004-09-08 Catalyst of conversion so2 in so3 UA76318C2 (en)

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
RU2003122272/04A RU2242280C1 (ru) 2003-07-22 2003-07-22 Катализатор конверсии so2 в so3

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA76318C2 true UA76318C2 (en) 2006-07-17

Family

ID=34388383

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA20040907361A UA76318C2 (en) 2003-07-22 2004-09-08 Catalyst of conversion so2 in so3

Country Status (2)

Country Link
RU (1) RU2242280C1 (uk)
UA (1) UA76318C2 (uk)

Families Citing this family (1)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
EP3762144A1 (en) 2018-03-07 2021-01-13 Basf Se Shaped catalyst body in the form of tetralobes of uniform wall thickness

Also Published As

Publication number Publication date
RU2242280C1 (ru) 2004-12-20
RU2003122272A (ru) 2005-02-27

Similar Documents

Publication Publication Date Title
DK168614B1 (da) Katalysator og fremgangsmåde til selektiv oxidering af svovlholdige forbindelser til svovl som grundstof
TWI403362B (zh) 適用於氧化甲醇成甲醛之觸媒
KR101990156B1 (ko) 세륨 산화물 및 니오븀 산화물을 포함하는 조성물을 촉매로 사용하는, 질소 산화물(NOx)-함유 가스를 처리하는 방법
EP3939937B1 (en) Molecular sieve and its preparation method
JPS5982930A (ja) 窒素酸化物を低減させる方法
US20090022642A1 (en) Treatment method for decomposing perfluorocompound, decomposing catalyst and treatment apparatus
ES2691393T3 (es) Catalizador de desnitrificación, proceso de desnitrificación de humos utilizando dicho catalizador y proceso de fabricación de dicho catalizador
CN109012656A (zh) 一种有序介孔γ-MnO2催化剂及其制备方法和应用
US4124536A (en) Catalyst for reducing nitrogen oxides
US4193894A (en) Catalyst for oxidation of sulfur dioxide
UA76318C2 (en) Catalyst of conversion so2 in so3
RU2244590C1 (ru) Катализатор конверсии so2 в so3
CN111762795A (zh) 含有稀土元素的分子筛及其生产方法
CN111068746B (zh) 一种多功能硫磺回收催化剂及其制备方法
WO2006033589A1 (fr) Catalyseur permettant de convertir du so2 en so3
US4199555A (en) Catalyst for reducing nitrogen oxides
CN104475077A (zh) 一种催化裂化烟气脱硫助剂的制备方法
WO2006033588A1 (fr) Catalyseur destine a convertir du so2 en so3
CN108686647B (zh) 一种低温抗硫Mn基SCR催化剂及其制备方法
CN106430325B (zh) 一种磁性氧化铁的制备方法
JP2002173370A (ja) チタニア系多孔体及び触媒
US1971465A (en) Catalyst for use in the contact method of making sulphuric acid
CN106607035A (zh) 一种改性α-氧化铝载体及其制备和应用
RU2186620C1 (ru) Способ приготовления катализатора конверсии so2 в so3
JP3265605B2 (ja) 排ガス浄化触媒担体及びその製造方法