UA54494C2 - Спосіб одержання кристалізатів дикарбонових кислот, кристалізат - Google Patents

Спосіб одержання кристалізатів дикарбонових кислот, кристалізат Download PDF

Info

Publication number
UA54494C2
UA54494C2 UA99095051A UA99095051A UA54494C2 UA 54494 C2 UA54494 C2 UA 54494C2 UA 99095051 A UA99095051 A UA 99095051A UA 99095051 A UA99095051 A UA 99095051A UA 54494 C2 UA54494 C2 UA 54494C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
acid
dicarboxylic acid
crystallization
differs
anionic polyelectrolyte
Prior art date
Application number
UA99095051A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Маттіас Раульс
Маттиас Раульс
Дітер Бауманн
Дитер Бауман
Херманн Вістуба
Херманн Вистуба
Бернхард ОТТО
Original Assignee
Басф Акцієнгезелльшафт
Басф Акциенгезелльшафт
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Басф Акцієнгезелльшафт, Басф Акциенгезелльшафт filed Critical Басф Акцієнгезелльшафт
Publication of UA54494C2 publication Critical patent/UA54494C2/uk

Links

Classifications

    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07CACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C51/00Preparation of carboxylic acids or their salts, halides or anhydrides
    • C07C51/42Separation; Purification; Stabilisation; Use of additives
    • C07C51/50Use of additives, e.g. for stabilisation
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07CACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C51/00Preparation of carboxylic acids or their salts, halides or anhydrides
    • C07C51/42Separation; Purification; Stabilisation; Use of additives
    • C07C51/43Separation; Purification; Stabilisation; Use of additives by change of the physical state, e.g. crystallisation

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Oil, Petroleum & Natural Gas (AREA)
  • Crystallography & Structural Chemistry (AREA)
  • Organic Low-Molecular-Weight Compounds And Preparation Thereof (AREA)
  • Polyesters Or Polycarbonates (AREA)

Abstract

Винахід стосується способу одержання кристалізатів дикарбонових кислот із розчину, що містить принаймні одну органічну дикарбонову кислоту, шляхом додавання до розчину до початку кристалізації або під час кристалізації принаймні одного аніонного поліелектроліту з молекулярною масою не менше 2000.

Description

Опис винаходу
Даний винахід стосується способу одержання кристалізатів дикарбонових кислот, у першу чергу сипких і 2 придатних для збереження кристалізатів дикарбонових кислот, а також сипких і придатних для збереження кристалізатів дикарбонових кислот. Крім того, винахід стосується використання одного або декількох аніонних поліелектролітів при одержанні кристалізатів дикарбонових кислот.
Кристалізовані дикарбонові кислоти, серед яких головне місце займає адипінова кислота, являють собою широко поширений вихідний матеріал для хімічного синтезу, наприклад для одержання полімерів, головним 70 чином поліамідів. Для того, щоб забезпечити проведення підготовчих операцій і переробку, дикарбонові кислоти, як правило, кристалізують із метою одержання кристалічних порошків (кристалізатів). Однак при цьому кристалізати не повинні мати дуже вже дрібний середній розподіл по розмірах кристалів для того, наприклад, щоб зменшити або взагалі виключити утворення пилу на підготовчих операціях.
Однак такі кристалізати відрізняються здатністю до злежування в більш великі кристаліти при більш-менш 72 тривалому збереженні їх у насипному вигляді. У зв'язку з цим вивантаження з великих ємностей, призначених для транспортування або для збереження, наприклад, вивантаження з великих мішків або бункерів, частіше всього стає можливим тільки після додавання значних механічних зусиль для здрібнювання злежалих кристалізатів. Ця обставина приводить, наприклад при використанні адипінової кислоти, до небажаних додаткових витрат і втрат часу.
Адипінова кислота кристалізувається з чистих розчинів звичайно у вигляді тонких пластиночек, які відрізняються великою поверхнею контакту, і внаслідок цього стає можливим хороше зчеплення сусідніх кристалів за рахунок ефектів адгезії між окремими поверхнями контакту. Кристалізати адипінової кислоти описані, наприклад, у роботі К.).Оамеу і Інш., У). Спет. Зос. Рагадау Тгапз., 88 (23), 3461-3466 (1992).
У вищезгаданому літературному джерелі вказується, що поверхня кристалів чистої адипінової кислоти с визначається переважно кристалографічними поверхнями, орієнтованими в 4100)-напрямку, і їх фізичні Ге) властивості визначаються розташованими в них гідрофільними карбоксильними групами. Якщо дві таких 1100)-поверхні контактують один з одним, то між ними відразу виникає слабка адгезійна взаємодія за рахунок утворення містків із водневих зв'язків. | тоді в присутності майже незначних кількостей води при більш-менш тривалому збереженні між кристалами формується більш стабільний кристалічний місток. Утворення таких З кристалічних містків і лежить в основі описаного вище ефекту злежування кристалізатів. Ге»!
Ще один недолік кристалізатів адипінової кислоти полягає в тому, що кристалічні пластиночки, що утворилися, дуже тонкі. Тонкі кристалічні пластиночки дуже легко ламаються в ході їх одержання й у процесі їх З переробки, створюючи при цьому тонкодисперсну складову, присутність якої звичайно небажана. Досвід показує, «ф що в основі погіршення сипкості частіше всього лежить зв'язане з цим розширення розподілу по розмірах кристалів, до того ж тонкодисперсна складова приводить до утворення пилу при переробці, що може викликати о втрати продукції, а у відповідних випадках з'являється і необхідність у проведенні дорогих заходів щодо забезпечення техніки безпеки.
Рівень техніки включає ряд фізичних і хімічних способів, що дозволяють запобігти процесу злежування. Так, « наприклад, при збереженні адипінової кислоти в бункері через неї безупинно пропускають невеликі кількості З 50 сухого газу. Оскільки з цим потоком газу відбувається практично повне винесення постійно присутніх слідів с вологи, утворення міжкристалічних містків в основному припиняється і тоді в значній мірі запобігається з» злежування.
Однак недолік цього способу, полягає в тому, що його лише з трудом можна застосовувати на контейнерах для транспортування, особливо якщо мова йде про великі мішки.
Ще один спосіб запобігання сильної міжкристалічної адгезії полягає в нанесенні на кристали покриттів із і-й засобів, що гідрофобізують. Так, наприклад, у заявці на патент ФРН Мо А-1618796 описуються численні способи, «їз» за допомогою яких у результаті нанесення монокарбонових кислот на кристали адипінової кислоти їх поверхня гідрофобізується, і в результаті цього з'являється можливість запобігання утворення міжкристалічних містків. т- Недоліком цього способу є необхідність додавання до адипінової кислоти від 20 до 100 мільйонних часток
Те) 20 жирних кислот, що залишаються в кінцевому продукті, а це робить його непридатним для використання в процесах із високими вимогами по чистоті. Крім того, цей спосіб вимагає включення додаткової технологічної
Т» операції в процес одержання адипінової кислоти.
Заявка на патент США Мо А-5296639 стосується способу обчищення адипінової кислоти шляхом кристалізації, при якій морфологія кристалів модифікується таким чином, щоб відбулося зменшення поглинання 29 забруднень під час кристалізації. З цією метою добавляють, наприклад, капронову кислоту або деякі
ГФ) поверхневоактивні речовини, наприклад, додецилсульфат натрію, додецилсульфонат натрію або юю додецилбензолсульфонат натрію. Недоліком цього способу виявляється те, що для досягнення бажаного ефекту ці адитиви треба добавляти в кількостях, які звичайно лежать у межах від більш 100 мільйонних часток до 390. У результаті цього продукт виявляється як правило неприпустимо забрудненим. На додаток до цього при 60 підживленні за рахунок повернення в процес розчинника (як правило це вода) застосування поверхнево-активних речовин приводить до піноутворення в установках, що як правило приводить до ускладнень або навіть до неможливості використання цього методу для конкретного технічного процесу.
Згідно з викладеним задача даного винаходу полягає в розробці способу одержання кристалізатів дикарбонових кислот і в одержанні таких кристалізатів дикарбонових кислот, які були б позбавлені недоліків, бо відомих із рівня техніки. Першочерговою задачею винаходу була розробка відповідного способу одержання кристалізатів дикарбонових кислот, які зберігають хорошу сипкість і які навіть при тривалому збереженні в бункерах або ж у контейнерах для транспортування, наприклад, у великих мішках, не втрачають сипкості.
Задача винаходу полягала також у тому, щоб одержати кристалізати дикарбонових кислот, які як у процесі їх одержання, так і на підготовчих операціях, при транспортуванні, до переробки або під час переробки не виявляють яскраво вираженої тенденції до утворення тонкодисперсних складових. Ще одна задача винаходу полягала в тому, щоб за рахунок відповідного способу одержати кристалізати дикарбонових кислот, які відрізняються високим ступенем однорідності і значною мірою вільні від забруднень супутніми речовинами або допоміжними засобами для кристалізації. 70 У такий спосіб було виявлено, що представлені вище задачі вирішуються за рахунок кристалізації дикарбонових кислот із розчину, до якого в якості допоміжного засобу для кристалізації доданий принаймні один аніонний поліелектроліт із молекулярною масою не менше 2000.
В результаті цього об'єктом винаходу є спосіб одержання кристалізатів дикарбонових кислот із розчину, що містить принаймні одну органічну дикарбонову кислоту, шляхом додавання до розчину до кристалізації або під /5 час кристалізації принаймні одного аніонного поліелектроліту з молекулярною масою не менше 2000.
Всі чисельні дані в рамках даного тексту відносяться до маси зазначеного в кожному випадку компонента, якщо спеціально не обговорено інше. Поняття "поліелектроліт" використовуване для простоти в рамках даного тексту, в усіх випадках відноситься до всього застосовуваного допоміжного засобу для кристалізації, тобто як до окремих поліелектролітів, так і до суміші, що містить не менше двох поліелектролітів.
Одержуваний згідно з даним способом кристалізат дикарбонової кислоти відрізняється хорошою сипкістю, здатністю до тривалого збереження без злежування, невисоким вмістом залишкової вологи перед операцією по висушуванню, а також збільшеним середнім розміром кристалів, який помітно перевищує розміри в кристалізатах, одержуваних звичайними способами.
Ще одна перевага даного винаходу полягає в тому, що при застосуванні високомолекулярного аніонного с г поліелектроліту в тому вигляді, як він визначений у рамках даного винаходу, на відміну від застосування низькомолекулярних сполук в якості допоміжних засобів для кристалізації, для досягнення бажаного ефекту і) достатні вже вкрай низькі концентрації, наприклад, декілька мільйонних частинок із розрахунку на весь розчин, що кристалізувається. В результаті з бажаним ефектом одержують сипучий і здатний до тривалого збереження кристалізат, який у порівнянні з одержаними звичайними способами кристалізатами відрізняється більш великим «г зо середнім розміром кристалів і більш вузьким розкидом по розмірах кристалів, і відповідно до цього містить менші кількості тонкодисперсних складових. б»
При додаванні настільки малих кількостей допоміжних засобів для кристалізації, як це передбачено в рамках «г даного винаходу, в кристалізаті, на відміну від звичайних мономерних адитивів, залишається майже не обумовлена кількість допоміжних засобів для кристалізації і ця кількість забруднення не робить помітного «
Зв негативного ефекту при подальшій переробці адипінової кислоти. Як правило частка допоміжного засобу для ю кристалізації в кристалізаті при реалізації згідно з винаходом способу не перевищує приблизно 20 мільйонних часток, переважно вона менше приблизно 10 мільйонних часток, і особливо переважно вона менше приблизно 5 мільйонних часток.
Низькі концентрації дозволяють до того ж виключити ускладнення, як, наприклад, такі, що викликається « поверхневоактивними речовинами утворення піни на операціях технологічного процесу, зв'язаних із в с кристалізацією адипінової кислоти, а також на можливих подальших стадіях її переробки. Завдяки додаванню . допоміжних засобів для кристалізації збільшення середнього розміру кристалів досягає п'ятдесятьох відсотків, и?» і по візуальним даним при цьому утворюється менш дефектна кристалічна решітка. Ці ефекти приводять до збільшення твердості кристалізату і знижують його чутливість до стирання (зменшення частки тонкодисперсних складових на подальших стадіях технологічного процесу). Крім того, у такий спосіб поліпшується відділення с води від свіжого кристалізату і досягається зв'язане з цим зниження залишкової вологості перед сушінням (сушіння йде легше). о В якості дикарбонових кислот для застосування в рамках даного винаходу можуть бути використані всі ї5» органічні дикарбонові кислоти. Мова при цьому йде в першу чергу про щавлеву кислоту, малонову кислоту, бурштинову кислоту, глутарову кислоту, адипінову кислоту, пімелінову кислоту, малеїнову кислоту, фумарову ік кислоту, а також про інші вищі насичені або ненасичені, розгалужені або нерозгалужені дикарбонові кислоти. ї» Дикарбонові кислоти можуть відповідно містити й інші функціональні групи, наприклад, гідроксильні групи, або такі замісники, як, наприклад, атоми галогенів.
При реалізації відповідного винаходу способу краща форма виконання з використанням адипінової кислоти.
Відповідний винаходу спосіб одержання кристалізатів дикарбонових кислот заснований на додаванні до розчину, що містить як мінімум дикарбонову кислоту, що кристалізується, не менше одного аніонного
Ф) поліелектролиту з молекулярною масою 2000 і більш. Краще, щоб поліелектроліт мав молекулярну масу від ка приблизно 20000 до приблизно 2000000, причому в рамках даного винаходу перевага віддається молекулярним масам від приблизно 100000 до 500000. У найбільш кращому варіанті реалізації винаходу застосовують бо поліелектроліт із молекулярною масою від приблизно 200000 до приблизно 300000.
У ролі аніонного поліелектроліту придатна в принципі будь-яка макромолекула, до складу якої входить достатнє для одержання згідно з винаходом ефекту число аніонних груп. Мова при цьому йде як правило про аніонні групи, які розташовані на кінцевих ділянках молекули і/або в бічних відгалуженнях олігомерної або полімерної основи аніонного поліелектроліту. 65 Під терміном "аніонні"ї або "аніонні групи" у рамках даного винаходу розуміють не тільки такі функціональні групи, які переходять в аніонну форму тільки в результаті додавання сполуки з основними властивостями, як правило, це відбувається з віддепленням протона, але і такі функціонально групи, які вже знаходяться в аніонній формі з відповідним для цього протиюном.
В якості протиіонів придатні, наприклад, катіони металів. Особливо це стосується таких катіонів лужних металів, як, наприклад, літій, натрій або калій. В якості протиіонів придатні також і іони четвертинного амонію, наприклад такі, що утворюються із сполук змінної природи в результаті їх протонування кислотами.
Однак у рамках даного винаходу перевага віддається застосуванню так називаних аніонних поліелектролітів, аніонні групи яких знаходяться у вигляді кислот, тобто не в нейтралізованому вигляді.
Згідно з даним винаходом переважно застосування таких аніонних поліелектролітів, які у водному розчині, /о переважно в самій воді, утворюють принаймні водні дисперсії, оскільки в рамках даного винаходу кристалізацію проводять переважно з водного розчину. Але краще, щоб аніонний поліелектроліт був розчинним у воді, причому під розчинністю у воді мається на увазі утворення молекулярно диспергованих розчинів аніонних поліелектролітів. Оскільки розчинність у воді аніонного поліелектроліту у всякому разі значною мірою визначається його аніонними групами, перевага віддається застосуванню таких аніонних поліелектролітів, що 7/5 Включають достатнє для забезпечення розчинності у воді число аніонних груп.
Однак не виключене застосування і таких аніонних поліелектролітів, число аніонних груп в яких недостатньо велике для переведення їх у водний розчин. Тоді молекули таких аніонних поліелектролітів включають для забезпечення розчинності у воді інші гідрофільні структурні елементи, це можуть бути, наприклад, полімерні прості ефіри.
У рамках відповідного даному винаходу способу до розчину, що містить дикарбонову кислоту, яка принаймні кристалізується, додають не менше одного аніонного поліелектроліту. Однак даний винахід припускає, що в якості допоміжних засобів для кристалізації використовуються і суміші з двох або більш різних аніонних поліелектролітів.
При цьому можуть знайти застосування і суміші, одержувані з аніонних поліелектролітів із різними сч ов молекулярними масами.
Поліелектроліт добавляють як правило в кількості не менше приблизно 0,01 мільйонної частки з розрахунку і) на розчин, що кристалізується. Розумна верхня границя для кількості, що добавляється, лежить близько 300 мільйонних часток. Додавання великих кількостей для досягнення відповідного винаходу ефекту також можливі, але це як правило не приводить до поліпшення кристалізату. «Е зо У такий спосіб використовуваний у відповідному винаходу способі розчин поряд із дикарбоновою кислотою, що кристалізується, містить не менше одного аніонного поліелектроліту, кількість якого як правило складає від Ме приблизно 0,001 до приблизно 300 мільйонних часток, переважно ця кількість лежить у межах від приблизно 0,05 «г до приблизно 200 мільйонних часток або ж від приблизно 0,1 до приблизно 150 мільйонних часток. Особливо переважно використання поліелектроліту в кількості від приблизно 1 до приблизно 80 мільйонних часток. Ці « кількісні дані відносяться в кожному випадку до всього розчину, що поступає на кристалізацію. ю
Приймаючи до уваги те, що в рамках даного винаходу додають невеликі кількості аніонного поліелектроліту і великий надлишок дикарбонової кислоти, що викристалізовується, можна застосовувати й аніонний поліелектроліт із нейтралізованими аніонними групами, з огляду на вкрай малий ступінь забруднення слідами основи, використаної для нейтралізації аніонного поліелектроліту. Однак застосуванню нейтралізованих « аніонних поліелектролітів перевага не віддається. з с Аніонний поліелектроліт може містити в якості функціональних груп, наприклад, карбоксильні групи, функціональні групи сульфокислот або фосфонових кислот, або ж у ньому може бути присутнім суміш двох або ;» більш таких функціональних груп. Однак краще, щоб аніонний поліелектроліт містив карбоксильні групи або групи сульфокислот, причому карбоксильні групи в рамках даного винаходу краще.
В якості єдиного аніонного поліелектроліту придатний, наприклад, полімеризат, одержуваний із таких с мономерів, як акрилова кислота, метакрилова кислота, малеїнова кислота, фумарова кислота, ітаконова кислота або мезаконова кислота або ж співполімеризат, одержуваний із двох або більш цих мономерів, а також ве співполімеризат, що утвориться з не менше ніж одного з цих мономерів і не менше ніж одного іншого мономера, їх що не містить карбоксильних груп. Можливо застосування і суміші з двох або більш цих полімеризатів або співполімеризатів. ік В якості мономерів без карбоксильних груп придатні, наприклад, вінілацетат, акриламід, ізобутен або інші ї» олефіни, що вступають у реакцію полімеризації. До складу поліелектроліту мономер без вільних карбоксильних груп входить як правило в кількості до приблизно 4Омас.9о, переважно його частка складає усього лише приблизно ЗОмас. У відповідних більш кращих випадках його частка може бути і менше, наприклад, приблизно 20мас.95, 15мас.95, 1Омас.9о або менше, наприклад, усього лише 5мас.9о або ще менше.
Для реалізації відповідного винаходу способу переважно, щоб і сам аніонний поліелектроліт був також (Ф, розчинним в розчиннику, використовуваному для розчинення дикарбонової кислоти. Оскільки його добавляють у ка невеликих кількостях, немає необхідності в тому, щоб його розчинність відповідала розчинності дикарбонової кислоти або навіть перевищувала її. В окремих випадках можливо додавання аніонних поліелектролітів із бо невисокою розчинністю.
У кращому варіанті реалізації даного винаходу в якості аніонного поліелектроліту застосовують поліекрилову кислоту з молекулярною масою приблизно 250000.
Згідно із запропонованим у винаході способом дикарбонова кислота кристалізується з розчинника або із суміші розчинників. У рамках даного винаходу суміші розчинників також розглядаються як розчинник, якщо 65 спеціально не обговорене інше.
У принципі для реалізації відповідного винаходу способу придатні всі розчинники, в яких дикарбонова кислота, що кристалізується, і допоміжний засіб для кристалізації розчинні досить добре. Як правило перевага віддається вибору такого розчинника, в якому дикарбонова кислота при підвищеній температурі показує дуже хорошу розчинність, але її розчинність із зниженням температури знижується і переважно, щоб зниження розчинності було дуже сильним. Для цієї мети можуть бути використані як органічні розчинники, так і вода або суміші води з одним або з декількома органічними розчинниками. Однак у загальному випадку при використанні водних розчинників варто запобігати утворенню декількох фаз розчинників у суміші розчинників.
Якщо згідно з цим для реалізації відповідного винаходу способу використовують суміш води й органічного розчинника або суміш води і декількох органічних розчинників, то органічний розчинник або суміш декількох 7/о органічних розчинників повинні бути принаймні обмежено розчинні у воді і тоді їх добавляють до води в таких кількостях, які не викликають поділу на фази. В якості органічних розчинників, що змішуються з водою, застосування можуть знайти, наприклад, такі кетони, як ацетон або метилетилкетон, або ж такі спирти, як метанол або етанол.
Однак у рамках даного винаходу перевага віддається використанню в якості розчинника води.
Як правило кристалізація наступає при утворенні пересиченого розчину дикарбонової кислоти. Існують різні можливості створення умов для кристалізації. З одного боку пересичення розчину можна викликати за рахунок зменшення кількості розчинника, наприклад, у результаті безупинного розпарювання розчинника при нормальному або при зниженому тиску.
Ще одна можливість заснована на розчиненні дикарбонової кислоти в розчиннику при підвищеній го температурі з подальшим охолодженням розчинника до більш низької температури, при якій відбувається пересичення, що приводить зрештою до кристалізації.
Можна також використовувати обидва способи одночасно. Це означає, що розчин охолоджують до температури, яка лежить нижче тієї температури, при якій проводилося розчинення дикарбонової кислоти, причому ця температура виявляється ще досить високою для того, щоб розчинник випаровувався при с Нормальному тиску або у вакуумі.
У принципі кристалізація може бути проведена при будь-яких температурах, оскільки вона протікає в і) основному за рахунок різниці в розчинності в розчиннику при різних температурах або, відповідно, за рахунок зменшення кількості розчинника в результаті його випару. Однак із практичних розумінь переважно вибирати температурний інтервал у межах від приблизно 0"С до приблизно 1002С. «г зо Відповідний винаходу спосіб може бути реалізований на будь-яких розчинах будь-яких органічних дикарбонових кислот в описаних вище розчинниках, переважно у воді. Для одержання таких розчинів б» дикарбонову кислоту як правило розчиняють при підвищеній температурі в розчиннику. При цьому звичайно «Е дикарбонову кислоту добавляють у такій кількості, яка необхідна для утворення насиченого розчину. Але при бажанні можна працювати і з розчинами, концентрації яких лежать нижче цієї границі насичення. «
Якщо в ролі дикарбонової кислоти використовують, наприклад, адипінову кислоту, то кристалізацію ю рекомендується проводити з розчину адипінової кислоти у воді з концентрацією від приблизно ЗО до 6095 (приблизно 70 - 9575).
Кристалізацію викликають охолодженням розчину або розпарюванням розчинника, причому остання операція може проводитися у вакуумі, або ж використовують сполучення обох способів. Перед кристалізацією або під час « кристалізації може бути доданий поліелектроліт із молекулярною масою не менше 2000. Переважно з с поліелектроліт добавляють до початку кристалізації.
Кристалізацію викликають і проводять по періодичній або по безупинній схемі за рахунок розпарювання ;» розчинника, охолодження розчинника або за схемою, заснованою на комбінації цих двох способів. Звичайно густина суспензії при цьому лежить у межах від 30 до 40мас.9о твердої речовини. Одержуваний у такий спосіб Кристалізат може бути відділений на центрифузі або на іншій установці для відділення твердої фази, наприклад, с на нутч-фільтрі, і після він може бути висушений будь-яким способом. Без додаткової обробки такий кристалізат відрізняється зазначеними вище перевагами. ве Відповідний винаходу спосіб може бути реалізований на будь-яких установках, які використовуються для цієї ї5» мети.
Ще одним об'єктом даного винаходу є кристалізат дикарбонової кислоти, одержуваний в результаті процесу ік кристалізації з розчину, що містить принаймні одну органічну дикарбонову кислоту і принаймні один аніонний ї» поліелектроліт із молекулярною масою не менше 2000.
У відповідному винаходу кристалізат! дикарбонової кислоти органічна дикарбонова кислота міститься як правило в кількості не менше 99,5мас.9о. Якщо задаються метою одержання кристалізатів дикарбонових кислот особливої чистоти, то вміст органічної дикарбонової кислоти може бути відповідно підвищений. Так, наприклад, вміст органічної дикарбонової кислоти у відповідному винаходу кристалізаті дикарбонової кислоти може бути (Ф, приблизно 99,5, 99,9, 99,95 або навіть 99,99мас.оо і ще вище (із розрахунку на суху речовину). ка Поряд з органічними дикарбоновими кислотами й аніонними поліелектролітами відповідний винаходу кристалізат дикарбонової кислоти може містити невеликі кількості інших речовин, що представляють собою як бо правило забруднення. Тоді частка дикарбонової кислоти разом із часткою аніонного поліелектроліту й інших речовин, які можуть міститися в кристалізаті, складає 100905.
Переважно, щоб дикарбонова кислота у відповідному винаходу кристалізаті була представлена адипіновою кислотою. Тоді інші складові можуть бути представлені, наприклад, звичайними забрудненнями, що утворюються при одержанні адипінової кислоти окисленням суміші циклогексанону і циклогексанолу, наприклад, 65 малеїновою кислотою, глутаровою кислотою, бурштиновою кислотою, капроновою кислотою, азотною кислотою і залишками розчинника, наприклад, водою.
При цьому як правило інші складові або забруднення містяться в кристалізаті в кількості біля 1000 мільйонних часток, переважно їх вміст не перевищує 200 мільйонних часток і особливо переважно, коли їх менше приблизно 10 мільйонних часток (із розрахунку на кожну зі складових або на кожне забруднення).
Об'єктом даного винаходу є також застосування аніонного поліелектроліту з молекулярною масою не менше 2000 для одержання кристалізатів дикарбонових кислот.
Подальші приклади призначені для більш детальної ілюстрації відповідного винаходу способу.
Приклад 1
У функціонуючий по безупинній схемі лабораторний кристалізатор об'ємом іл завантажують розчин /о адипінової кислоти з концентрацією Зомас.7о у воді при температурі 807С і добавляють до нього до концентрації мільйонних часток (із розрахунку на весь розчин) поліакрилову кислоту з молекулярною масою 250000. Тиск знижують до 200мбар і за рахунок випару води й охолодження доводять температуру до 60"С, викликаючи утворення твердої речовини. Безупинну кристалізацію продовжують протягом восьми годин до досягнення стаціонарного стану, подаючи свіжий розчин того ж самого складу і періодично відбираючи невеликі кількості /5 буспензії. На завершення випробування суспензію, що міститься в кристалізаторі, протягом трьох хвилин розділяють у центрифузі із сітчатою склянкою при прискоренні 6009. Одержують біля 200г кристалів із залишковою вологістю 3,290 і із середнім розміром кристалів 571мкм. Після висушування протягом півгодини у вакуумі водоструминного насоса при температурі 60"С кристали поміщають на збереження в закриту посудину.
Через чотири тижні кристалізат, що складається з ізометричних часток, вільно висипається.
На відміну від відомих кристалічних форм адипінової кислоти одержані за даним прикладом кристали при більшому середньому діаметрі помітно більш компактні, це значить, що вони мають меншу поверхню, ніж одержані відомими способами кристали з порівнянним середнім діаметром, а їх звернені назовні поверхні являють собою гідрофобні поверхні.
Приклад порівняння сч
У тому ж самому експерименті без додавання допоміжного засобу для кристалізації утворюється кристалізат у вигляді тонких пластиночок із середнім діаметром усього лише 432мкм і з початковою залишковою вологістю, і) що дорівнює 4,795. Він помірно злежується після збереження його в закритій посудині протягом усього лише 24 годин, а через декілька тижнів спостерігається вкрай сильне злежування.

Claims (8)

« 30 Формула винаходу Фо
1. Спосіб одержання кристалізатів дикарбонових кислот із розчину, що містить не менше ніж одну органічну дикарбонову кислоту, який відрізняється тим, що до розчину до кристалізації або під час кристалізації Ж 35 додають принаймні один аніонний поліелектроліт із молекулярною масою не менше 2000 у кількості від 0,01 до ю 200 мільйонних часток.
2. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що принаймні один аніонний поліелектроліт, що додають, являє собою полімеризат, одержаний із мономерної акрилової кислоти, метакрилової кислоти, малеїнової кислоти, фумарової кислоти, ітаконової кислоти або мезаконової кислоти, або являє собою співполімеризат, « одержаний із двох або більше цих мономерів, а також співполімеризат, що утворюється з не менше ніж одного з 00 с цих мономерів і не менше ніж одного іншого мономера, не містить карбоксильних груп, або ж поліелектроліт, що додають, являє собою суміш із двох або більше цих полімеризатів або співполімеризатів. :з» З.
Спосіб згідно з одним з пп. від 1 до 2, який відрізняється тим, що принаймні один аніонний поліелектроліт має молекулярну масу від 20000 до 2000000, переважно від 100000 до 500000.
4. Спосіб згідно з одним з пп. від 1 до 3, який відрізняється тим, що принаймні один аніонний поліелектроліт сл є поліакриловою кислотою з молекулярною масою 250000.
5. Спосіб згідно з одним з пп. від 1 до 4, який відрізняється тим, що принаймні один аніонний поліелектроліт ї- застосовують у кількості від 0,1 до 150 мільйонних часток. їз
6. Спосіб згідно з одним з пп. від 1 до 5, який відрізняється тим, що застосована дикарбонова кислота являє собою адипінову кислоту. іс)
7. Кристалізат дикарбонової кислоти, одержаний в результаті кристалізації розчину, що містить не менше Їх» ніж одну органічну дикарбонову кислоту і не менше ніж один аніонний поліелектроліт із молекулярною масою не менше 2000, і при цьому кристалізат дикарбонової кислоти містить менше 25 мільйонних часток ациклічної насиченої монокарбонової кислоти з числом атомів вуглецю від десяти до двадцяти двох або ациклічної насиченої двохосновної кислоти з числом атомів вуглецю від десяти до чотирнадцяти.
8. Кристалізат дикарбонової кислоти згідно з п. 7, який відрізняється тим, що в його склад входить не менше (Ф; 99,5 95 дикарбонової кислоти. ГІ 9. Кристалізат дикарбонової кислоти згідно з пп. 7 або 8, який відрізняється тим, що дикарбонова кислота являє собою адипінову кислоту. 60 Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2003, М З, 15.03.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. б5
UA99095051A 1997-02-12 1998-09-02 Спосіб одержання кристалізатів дикарбонових кислот, кристалізат UA54494C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
DE19705329A DE19705329A1 (de) 1997-02-12 1997-02-12 Dicarbonsäurekristallisate
PCT/EP1998/000703 WO1998035929A1 (de) 1997-02-12 1998-02-09 Dicarbonsäurekristallisate

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA54494C2 true UA54494C2 (uk) 2003-03-17

Family

ID=7820011

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA99095051A UA54494C2 (uk) 1997-02-12 1998-09-02 Спосіб одержання кристалізатів дикарбонових кислот, кристалізат

Country Status (13)

Country Link
US (1) US6534680B1 (uk)
EP (1) EP0968167B1 (uk)
JP (1) JP3984297B2 (uk)
KR (1) KR100509312B1 (uk)
CN (1) CN1093115C (uk)
AU (1) AU6296198A (uk)
BR (1) BR9807326A (uk)
CA (1) CA2280592A1 (uk)
DE (2) DE19705329A1 (uk)
PL (1) PL189983B1 (uk)
RU (1) RU2195442C2 (uk)
UA (1) UA54494C2 (uk)
WO (1) WO1998035929A1 (uk)

Families Citing this family (19)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
FR2795720B1 (fr) * 1999-06-29 2003-05-02 Rhone Poulenc Fibres Procede de cristallisation d'acide carboxylique et procede de fabrication d'acide carboxylique cristallise
TW460452B (en) 1998-09-14 2001-10-21 Rhodia Fiber & Amp Resin Inter Process for the crystallization of carboxylic acid and process for manufacturing crystalline carboxylic acid
FR2795721B1 (fr) * 1999-06-29 2003-04-18 Rhone Poulenc Fibres Procede de fabrication d'acide adipique
WO2001007389A1 (en) * 1999-07-23 2001-02-01 Chemintel (India) Private Limited Process for crystallization of dicarboxylic acids
JP2006321996A (ja) * 2005-04-22 2006-11-30 Mitsubishi Chemicals Corp ポリエステルの製造方法
US20120021473A1 (en) * 2010-04-01 2012-01-26 Bioamber S.A.S. Processes for producing carboxylic acids from fermentation broths containing their ammonium salts
JP2016516022A (ja) 2013-03-15 2016-06-02 ビーエーエスエフ ソシエタス・ヨーロピアBasf Se 流動性ジカルボン酸結晶体の製造方法
WO2016016375A1 (de) * 2014-07-30 2016-02-04 Basf Se Verfahren zur herstellung von rieselfähigen und lagerstabilen dicarbonsäure-kristallen
FR3028864B1 (fr) * 2014-11-26 2018-05-18 Roquette Freres Procede de recuperation de cristaux d'acide succinique avec mise en œuvre de tensioactifs au cours de la cristallisation, cristaux obtenus et leurs utilisations
RU2750483C2 (ru) 2016-01-13 2021-06-28 СТОРА ЭНЗО ОуВайДжей Способы получения 2,5-фурандикарбоновой кислоты, и её промежуточных соединений, и производных
JP6944746B2 (ja) * 2016-09-09 2021-10-06 花王株式会社 ジカルボン酸結晶及びその製造方法
WO2018047443A1 (ja) 2016-09-09 2018-03-15 花王株式会社 ジカルボン酸結晶及びその製造方法
WO2018230011A1 (ja) * 2017-06-15 2018-12-20 花王株式会社 ジカルボン酸結晶の製造方法
JP7053220B2 (ja) * 2017-06-15 2022-04-12 花王株式会社 ジカルボン酸結晶の製造方法
AU2018301662B2 (en) 2017-07-12 2022-06-30 Stora Enso Oyj Purified 2,5-furandicarboxylic acid pathway products
WO2019014393A1 (en) 2017-07-12 2019-01-17 Stora Enso Oyj NOVEL PROCESSES FOR PREPARING 2,5-FURANDICARBOXYLIC ACID
JP7081946B2 (ja) * 2018-03-13 2022-06-07 花王株式会社 フマル酸結晶の製造方法
CN113979860B (zh) * 2021-11-11 2022-11-29 天津大学 一种2,4-二氯苯氧乙酸晶体及其制备方法和应用
JP2023084097A (ja) * 2021-12-06 2023-06-16 花王株式会社 芳香族ヒドロキシカルボン酸結晶の製造方法

Family Cites Families (12)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
NL273696A (uk) * 1961-01-18
US3330665A (en) * 1964-03-17 1967-07-11 Monsanto Co Cold water soluble acid compositions
GB1143800A (uk) 1966-06-23
US3770390A (en) * 1971-02-26 1973-11-06 Dow Chemical Co Crystal habit modification of inorganic salts using polymeric sulfonates or sulfates
BE794539A (fr) 1972-01-26 1973-07-25 Ici Ltd Persels
GB1373167A (en) 1972-01-26 1974-11-06 Ici Ltd Manufacture of dyestuff powder
US4254283A (en) * 1979-06-07 1981-03-03 Monsanto Company Process for preparing adipic acid with recovery of glutaric and succinic acids
JPS60169436A (ja) * 1984-02-14 1985-09-02 Nippon Shokubai Kagaku Kogyo Co Ltd 速溶性フマ−ル酸組成物
DE3434918A1 (de) * 1984-09-22 1986-04-03 Hüls AG, 4370 Marl Verfahren zur gewinnung von l-aepfelsaeure
US5034105A (en) * 1989-07-27 1991-07-23 Michigan Biotechnology Institute Carboxylic acid purification and crystallization process
US5104492A (en) * 1990-07-11 1992-04-14 The Regents Of The University Of California Recovery of carboxylic acids from water by precipitation from organic solutions
US5296639A (en) * 1992-12-18 1994-03-22 E. I. Du Pont De Nemours And Company Adipic acid purification

Also Published As

Publication number Publication date
PL189983B1 (pl) 2005-10-31
JP3984297B2 (ja) 2007-10-03
KR20000070964A (ko) 2000-11-25
EP0968167B1 (de) 2002-09-25
BR9807326A (pt) 2000-04-18
CA2280592A1 (en) 1998-08-20
JP2001511791A (ja) 2001-08-14
CN1093115C (zh) 2002-10-23
KR100509312B1 (ko) 2005-08-22
WO1998035929A1 (de) 1998-08-20
CN1252048A (zh) 2000-05-03
AU6296198A (en) 1998-09-08
PL335023A1 (en) 2000-03-27
DE59805697D1 (de) 2002-10-31
US6534680B1 (en) 2003-03-18
RU2195442C2 (ru) 2002-12-27
EP0968167A1 (de) 2000-01-05
DE19705329A1 (de) 1998-08-13

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA54494C2 (uk) Спосіб одержання кристалізатів дикарбонових кислот, кристалізат
US5075501A (en) Mixed tert-amine oxide dihydrates
EP2828239B1 (en) Process for the preparation of methionine
US2954282A (en) Method of crystallizing
US3035054A (en) Cross kbl-tklihul
US5296639A (en) Adipic acid purification
US3030179A (en) Production of ammonium nitrate compositions
US3099536A (en) Process for the recovery of crystalline sulfur
US3795491A (en) Method for preparing aqueous solutions of sodium borohydride of high concentration
KR900009113A (ko) 알콜을 이용한 수용성 프룩토오스 결정화
US3556718A (en) Free flowing mixtures containing sodium chloride as predominant component
EP0480757B1 (en) Method for preventing agglomeration of powder
US3923894A (en) Process for separating ethylene diamine from caustic and sodium chloride
JPH04244056A (ja) メチオニンの製造方法
US1336957A (en) Dry lime and sulfur product and method of making the same
US3182098A (en) Purification of crystalline substances
US3983208A (en) Recovery of vanadium and copper catalyst metals using ketones
FR2586670A1 (fr) Procede d'obtention de nitrate de potassium a partir de chlorure de potassium et d'acide nitrique
US2085152A (en) Alkali abietate compositions and their production
JPH0474522A (ja) 粉体の固結防止方法
Kitamura et al. Precipitation behavior of 1, 1, Di-(p-hydroxyphenyl)-cyclohexane clathrate crystals from acetone solutions containing d-limonene
US3277167A (en) Process for recovering dried phthalate from an aqueous solution of alkali salts of phthalic acid
Payen ON THE SULPHURIZATION OF CAOUTCHOUC, AND ON SOME PROPERTIES OF SULPHUR.
US3278272A (en) Recrystallization of hydrazine bis-borane
US2853366A (en) Process of recovering hydrazine from a liquid mixture of hydrazine, ammonia and ammonium chloride