UA44777C2 - Спосіб роботи з супутниковою системою зв'язку та супутникова система зв'язку. - Google Patents

Abstract

Спосіб роботи з супутниковою системою зв'язку та супутникова система зв'язку. Винахід передбачає спосіб та систему для точного обчислення рахунку за ресурси супутникової системи зв'язку, призначені абоненту і використані для обслуговування виклику або встановлення зв'язку. Спосіб ґрунтується на накопиченні даних, які одержують періодично протягом сеансу зв'язку і які являють собою частку повних ресурсів системи, витрачених як на прямий (від міжмережного терміналу через супутник(и) до абонента), так і на зворотний (від абонента через супутник(и) до міжмережного терміналу) зв'язок. Інформація про використання може включати рівні потужності, швидкість передачі, місцезнаходження абонента. Міжмережний інтерфейс, призначений для обробки викликів абонента, накопичує дані і передає їх через наземну інформаційну мережу до наземного центру керування операціями. Центр використовує одержані дані, щоб визначити суму рахунку для особи, що обслуговує зону, до якої належить інтерфейс. Центр може також використати ці дані для одержання статистичної інформації про комунікаційне завантаження міжмережного інтерфейсу і прогнозування розподілу ресурсів і розкладу їх використання.

Description

Опис винаходу

Винахід відноситься взагалі до систем зв'язку і зокрема до супутникових систем зв'язку (далі ССЗ), у яких 2 сукупність абонентів має двосторонній безпровідний зв'язок з наземною комунікаційною мережею через міжмережевий інтерфейс і щонайменше один супутник.

У звичайних наземних сотових системах зв'язку користувач одержує рахунок за користування системою, складений на основі заздалегідь визначеної похвилинної розцінки. Однак, у ССЗ такий спосіб розрахунків може не дати вірну розрахункову суму. Наприклад, користувач, який приймає або передає через супутник великий 70 масив даних з швидкістю 9,6кбіт/с, скоріше за все споживатиме більше системних ресурсів (наприклад, енергії супутника), ніж користувач, який має мовний зв'язок з бітовою швидкістю менше 4кбіт/с. Це може призвести до невірних розрахунків, коли одні користувачі фактично субсидують інших.

Першою задачею винаходу є створення точної міри для ресурсів системи, які витрачаються користувачами

ССЗ за один виклик або сеанс зв'язку. 12 Ще однією задачею винаходу є створення точної міри для ресурсів системи, які витрачаються користувачами

ССЗ за один виклик або сеанс зв'язку і спосіб отримання і використання даних, що є результатом вимірювань, здійснюваних протягом сеансу зв'язку.

Ці та інші проблеми, а також задачі винаходу вирішено за допомогою способу точного кількісного визначення ресурсів ССЗ, що були призначені і використані користувацьким терміналом за один виклик або сеанс зв'язку.

Спосіб грунтується на накопиченні даних, які одержують періодично протягом сеансу зв'язку, таких, наприклад, як кадрова швидкість вокодера, частки повних ресурсів системи, витрачених як на прямий (від міжмережевого інтерфейсу через супутник(и) до користувацького терміналу), так і на зворотний (від користувацького терміналу через супутник(и) до міжмережевого терміналу) зв'язки. Міжмережевий інтерфейс (МІ), призначений для обробки викликів абонента накопичує дані і після цього передає їх Через наземну інформаційну мережу (НІМ) до с наземного центру керування операціями (НЦКО). НЦКО використовує одержані дані, щоб визначити суму Ге) рахунку для особи, що обслуговує зону, до якої належить МІ. НЦКО може також використати ці дані для одержання статистичної інформації про комунікаційне завантаження МІ і прогнозування розподілу ресурсів і розкладу їх використання для МІ.

Слід відзначити, що концепції винаходу можуть бути використані замість методики "Еквівалент хвилини в мовного зв'язку" (ЕХМ) або разом з нею, щоб модифікувати цю методику з метою більш точного урахування - витрат ресурсів системи за виклик.

Далі детально описано вищезгадані, а також інші особливості винаходу з посиланнями на супроводжуючі - креслення, де: «І фіг.1 містить блок-схему ССЗ, що побудована і працює згідно з бажаним втіленням винаходу; 3о фіг.2 містить блок-схему одного з МІ з фіг.1; З фіг.ЗА містить блок-схему комунікаційного обладнання одного з супутників з фіг.1; на фіг.З3Б зображено частину зони опромінювання променя одного з супутників з фіг.ЗБ; фіг.4 містить блок-схему наземного обладнання підтримки супутникових телеметрії і функцій керування; « фіг.5 містить блок-схему підсистеми паралельного доступу з кодовим ущільненням (ПДКУ) з фіг.2; З 50 фіг.6 містить блок-схему ССЗ, що більш детально ілюструє концепцію винаходу. с Фіг.1 ілюструє бажане втілення ССЗ 10, яку можна використати з бажаним втіленням винаходу. Для кращого з» розуміння винаходу перед його детальним описом слід спочатку розглянути систему 10.

Систему 10 зв'язку можна поділити на сегменти 1, 2, 3, 4, де 1 -космічний, 2 - користувацький, З - наземний сегменти, а сегмент 4 відповідає інфраструктурі телефонної системи.

Бажане втілення винаходу передбачає наявність 48 супутників на 1414км Низькій Земній Орбіті (НЗО). т- Супутники 12 розподілено по восьми орбітальних площинах, кожна з яких містить 6 рівновіддалених один від «» одного супутників (сузір'я Уолкера). Орбітальні площини мають нахил 52" відносно екватора і тривалість оберту кожного з супутників дорівнює 114хвил. Таке розміщення забезпечує зв'язком майже всю земну поверхню, і причому, бажано, кожний користувач, який знаходиться між 70" південної широти і 70" північної широти, у -І 20 кожний момент часу може мати у полі зору щонайменше два супутники. Таким чином, користувач може мати зв'язок майже з будь-яким пунктом земної поверхні у межах обслуговування МІ 18 (за допомогою ККТМ) через "м один або більше МІ 18 і через один або більше супутників 12, можливо, з використанням частини сегмента 4, що визначає телефонну інфраструктуру.

Слід відзначити, що подальший опис системи 10 репрезентує тільки одне з придатних втілень системи 25 зв'язку, з якою може бути використаний винахід. Тобто конкретні деталі системи не можуть розглядатися як

ГФ) фактори, обмежуючі об'єм винаходу або межі його використання.

Продовжуючи, слід відзначити, що м'яка комутація зв'язку між супутниками 12, а також між індивідуальними о абонентами 16 у межах радіопроменя кожного з супутників (фіг.З3Б) забезпечує безперервний сеанс зв'язку з використанням розширеного спектру (РОС) і ПДКУ. Бажана система РО-ПДКУ відповідає внутрішньому стандарту 60 ТІД/БІА (Моріе е(айоп-Вазе Зіайоп СотрайБійу еїапдаага їог ЮцаІ-Моде УУіїдерапа Зргеай Зресігт Сеїїшаг

Зувіет, ПА/ЕІАЛЗ-95, Одшу 1993), хоча можуть використовуватися інші РО-ПДКУ системи і протоколи.

Низькі орбіти дозволяють малопотужним нерухомим або мобільним абонентам 13 підтримувати зв'язок через супутники 12, кожен з яких функціонує (у цьому бажаному втіленні) лише як ретранслятор, що приймає комунікаційний сигнал (мовний або/і інформаційний) від абонента 13 або МІ 18, перетворює його у сигнал іншої бо смуги частот і ретранслює перетворений сигнал. Тобто не відбувається ніякої поточної обробки прийнятого сигналу і супутник 12 не сприймає ніякої інформації яку може нести прийнятий або трансльований комунікаційний сигнал.

Більш того, нема ніякої необхідності у прямому зв'язку або зв'язках між супутниками, тобто кожен з супутників 12 приймає сигнал тільки від передавача, розташованого у користувацькому сегменті 2 або у наземному сегменті З і транслює сигнал тільки до приймача, розташованого у тих же сегментах.

Користувацький сегмент може містити різні типи абонентів 13, пристосованих для зв'язку з супутниками 12.

Термінали 13 можуть бути багатьох різних типів, наприклад, нерухомими або мобільними, включаючи (але не обмежуючись) ручні радіотелефони 14, радіотелефони 15 на транспортних засобах, пейджерні/повідомлюючі 70 засоби 16 і нерухомі радіотелерони 14а. Абоненти 13 бажано оснащувати не спрямованими антенами для забезпечення двостороннього зв'язку через один або більше супутників 12.

Слід відзначити, що нерухомі радіотелефони можуть використовувати спрямовані антени. Це дає переваги, тому що зменшує інтерференцію і, отже, дає змогу збільшити кількість користувачів, які можуть обслуговуватись одним або більше супутниками 12.

Варто також відзначити, що абоненти 13 можуть бути приладами подвійного призначення і містити у собі також схеми для здійснення звичайного зв'язку з наземними сотовими системами.

Звертаючись до фіг.ЗА, можна бачити, що абоненти 13 можуть бути здатні працювати у повнодуплексному режимі і підтримувати зв'язок, наприклад, у І -діапазоні РЧ (зв'язок по прямому або зворотному каналу 176) і у

З-діапазоні (зв'язок по зворотному або прямому каналу 17а) через супутникові ретранслятори 12а, 126 відповідно. Зв'язок по зворотному каналу 176 у | діапазоні РЧ може здійснюватися у частотних межах 1,61 - 1,625ГГЦ, у смузі 16,5МГц, пакетизованими цифровими мовними сигналами і/або інформаційними сигналами бажано розширеного спектру (РС). Зв'язок по прямому каналу 17а у З-діапазоні РЧ може здійснюватися у частотних межах 2,485 - 2,5ГГЦ, у смузі 16,5МГЦц, пакетизованими цифровими мовними сигналами і/або інформаційними сигналами бажано розширеного спектру, причому модуляція здійснюється у МІ 18. сч

Смугу 16,5МГц прямого зв'язку розділено на 13 каналів, кожний канал обслуговує, наприклад, до 128 користувачів. Зв'язок по зворотному каналу може здійснюватися у різних смугах частот, а абоненту 13 може бути і) призначений той же канал прямого зв'язку або інший. Однак, при прийомі на рознесені антени у зворотному каналі (прийом від двох або більше супутників 12), абоненту призначається один РЧ канал для прямого і зворотного зв'язків з кожним з супутників. М зо Наземний сегмент З містить один, але частіше кілька МІ 18, які підтримують повнодуплексний зв'язок по каналу 19 з супутниками 12 у С-діапазоні РЧ (19а - канал прямого зв'язку до супутника, 196 - зворотний канал - від супутника) на частотах вище ЗГГц. С-діапазон РЧ може використовуватися для фідерного зв'язку, а також М для передачі команд до супутників і телеметричної інформації від них. Прямий фідерний зв'язок 19а може здійснюватися у смузі 5 - 5,25ГГЦц, зворотний (196) - у смузі 6,875 - 7,075ГГц. «

Бажано, щоб супутникові антени 126, 12ж фідерного зв'язку були широкопроменевими, здатними «Е опромінювати максимальну площу земної поверхні, яку можна бачити з низькоорбітального супутника 12. У бажаному втіленні системи 10 зв'язку кутова ширина променя дорівнює приблизно 108" (якщо кут піднесення супутника 12 над землею 10"). Це дає зону опромінювання діаметром приблизно ЗбООміль (5800км).

Антени І- та З-діапазонів є багатопроменевими і забезпечують опромінювання відповідної наземної зони « обслуговування. Бажано, щоб антени 12г, 12в І- та 5З-діапазонів були конгруентними, як це показано на фіг.ЗБ, з с тобто щоб супутникові промені прийому та передачі покривали одну й ту ж поверхню на землі, хоча це не є суттєвим для функціонування системи 10. ;» Через один з супутників 12, наприклад, можна підтримувати кілька тисяч сеансів повнодуплексного зв'язку.

Згідно з рисами системи 10, кожен з двох або більше супутників 12 може підтримувати один і той же сеанс зв'язку між певним абонентом 13 і одним з МІ 18. Такий режим, описаний більш детально далі, забезпечує їх рознесений прийом, що зменшує чутливість до інтерференції і уможливлює процедуру м'якої комутації.

Необхідно відзначити, що усі частоти, діапазони частот тощо, згадані тут, відповідають тільки одній з пи систем. Згідно з винаходом можуть бути використані і інші частоти та діапазони частот. Наприклад, для -І фідерних зв'язків між МІ можна використати частоти діапазону, відмінного від С- (приблизно від ЗГГцЦ до приблизно 7ГГц), наприклад, частоти Ки-діапазону (приблизно від 1ОГГц до приблизно 15ГГц) або Ка-діапазону

Ш- (вище приблизно 15ГГц). Функцією МІ 18 є передача комунікаційного навантаження ретрансляторів 12а, 126 "М (фіг.ЗА) супутників 12 до телефонного інфраструктурного сегмента 4. Ретранслятори 12а, 126 мають у своєму складі антену 12в для прийому у І -діапазоні, антену 12г для передачі у 5-діапазоні, підсилювач 12д потужності ії низькошумовий підсилювач 12е у С-діапазоні, антени 12є, 12ж С-діапазону, секцію 123 перетворення частот ов І-діапазону у частоти С-діапазону і секцію 12и перетворення частот С-діапазону у частоти З-діапазону.

Супутник 12 має також головний генератор 12і частоти і командно-телеметричне обладнання 121.

Ф) Стосовно цього можна звернутися до патенту США 5422647 від 6.06.95. ка Телефонний інфраструктурний сегмент 4 містить існуючі телефонні системи і міжмережеві інтерфейси 20 комунальної наземної мережі мобільного зв'язку (НММЗ), локальні телефонні системи, такі, як районні бо Комунальні телефонні мережі (РКТМ) 22 або інші локальні системи телефонного обслуговування, локальні великодистанційні мережі 24, міжнародні мережі 26, приватні мережі 28 і інші РКТМ 30. Система 10 зв'язку забезпечує двосторонній мовний та/або інформаційний зв'язок між користувацьким сегментом 2 і телефонами 32 комунальної комутаційної телефонної мережі (ККТМ) і телефонами 32 поза-ККТМ, що належать телефонному інфраструктурному сегменту 4, а також між іншими абонентами різних типів, якими можуть бути приватні мережі. 65 На фіг.1ї (а також 4) як частину наземного сегменту З показано центр 36 керування супутниковим обладнанням (ЦКСО) і центр 38 керування наземним обладнанням (ЦКНО). Для забезпечення зв'язку між Мі 18 і

ВТК тва і між ЦКСО 36 і ЦКНО 38 наземного сегменту З передбачено лінію зв'язку, яка включає наземну інформаційну мережу (НІМ) 39 (див. фіг.2). Ця частина системи 10 зв'язку виконує загальні функції керування системою.

На фіг.2 більш детально наведено МІ 18. Кожен МІ 18 має у своєму складі до чотирьох підсистем подвійної поляризації у С-діапазоні РЧ, кожна з яких має параболічну антену 42, привідний механізм 42 антени і основу 42а, низькошумові приймачі 44 і високопотужні підсилювачі 46. Усі ці компоненти можуть бути розміщені усередині обтічної конструкції для захисту від оточуючого середовища.

МІ 18, крім того, має у складі знижуючі конвертори 48 і підвищуючі конвертори 50 для обробки прийнятих і 7/0 призначених для передачі РЧ сигналів несучої. Конвертори 48, 50 з'єднано з підсистемою 52 ПДКУ, яку у свою чергу з'єднано з ККТМ через інтерфейс 54. У іншому варіанті використання ККТМ може бути непотрібним завдяки застосуванню прямого зв'язку між супутниками.

Підсистема 52 ПДКУ містить суматор/перемикач 52а сигналу, трансіверну підсистему 526 міжмережевого інтерфейсу (ТПМІ), контролер 52в ТПМІ (КТПМ), комутуючу підсистему 52г ПДКУ (КПП) і селекторну підсистему 7/5 92д (СП). Підсистема 52 ПДКУ, якою керує контролер базової станції (КБС), функціонує подібно до

ПДКУ-сумісних (наприклад, сумісних з ІЗ-95) базових станцій. Ця підсистема також має необхідний синтезатор 52є частот і приймач 52 Глобально! системи позиціювання (ГСП).

Інтерфейс 54 ККТМ має у своєму складі обслуговуючий комутаційний центр 54а (ОКЦ), процесор 546 керування викликами (ПКВ), регістр 54в місцезнаходжень візитерів (РМВ) і протокольний інтерфейс до регістра 4г внутрішніх місцезнаходжень (РВМ). РМВ може бути розміщений у сотовому МІ 20 (фіг.1) або, за бажанням, у інтерфейсі 54 ККТМ.

МІ 18 з'єднано з телекомунікаційною мережею через стандартний інтерфейс, яким є ОКЦ. МІ 18 забезпечує інтерфейс і з'єднання з ККТМ через первинний інтерфейс швидкостей (ПІШ). Крім того, МІ може забезпечувати пряме з'єднання з мобільним комутаційним центром (МКЦ). сч

МІ 18 забезпечує передачу сигналів до ПКВ 546 згідно з 55-7 ІЗОМ. З боку МІ ПКВ 546 взаємодіє з КПП 52г і отже, з підсистемою 52 ПДКУ. ПКВ 546 виконує функції трансляції згідно з протоколом для системи і) повітряного інтерфейсу (ПІ), який може бути подібний до внутрішнього стандарту І5-95 для зв'язку з ПДКУ.

Блоки 54в, 54г звичайно є інтерфейсами між МІ 18 і зовнішньою сотовою телефонною мережею, що відповідає, наприклад, 15-41 (Північно - американський стандарт, АМР5) або ОЗМ (Європейський стандарт, МАР) М

Зо для сотових систем і, зокрема, способам обслуговування "мандрівників", тобто користувачів, які роблять виклик за межами їх місцевих систем. МІ 18 здійснює перевірку аутентичності абонентів для телефонних систем - 10/АМРБ та 10/55М. У зонах обслуговування, де відсутня телекомунікаційна інфраструктура, до МІ може бути М доданий РВМ для взаємодії з сигнальним інтерфейсом 55-7.

Якщо користувач ("мандрівник") робить виклик за межами звичайної зони обслуговування, він при наявності « з5 дозволу отримує обслуговування системою 10. Таким чином, мандрівник за будь-яких обставин, використовуючи «г те ж саме обладнання, може робити виклик з будь-якого місця у світі, і МІ 18 виконає усі необхідні перетворення протоколу. Протокольний інтерфейс 54г не використовується, якщо нема потреби перетворення, наприклад, ОЗМ у АМР5. Одним з об'єктів винаходу є створення універсального інтерфейсу до сотових МІ 20 на додаток або замість звичайного "А" інтерфейсу, призначеного для з'єднання мобільних ЗМ комутаторів і « приватних комутаторів з мобільними комутаторами 15-41. Іншим об'єктом винаходу є створення інтерфейсу з с безпосередньо до ККТМ, як це показано на фіг.1, де шлях сигналу позначено ККТМ-ІНТ.

Загальне керування міжмережевими інтерфейсами (МІ) здійснює контролер 56 МІ, який містить інтерфейс ;» 5ба до вже згаданої НІМ 39 і інтерфейс 566 до центру керування обслуговуванням (ЦКО) 60. Контролер 56 МІ звичайно має взаємозв'язок з МІ 18 через КБС 52е і РЧ контролери 43, пов'язані з кожною з антен 40. Далі

Контролер 56 МІ має зв'язок з базою 62 даних, наприклад, базою даних користувачів, даних про ефемеріди їх супутників тощо, і з вузлом 64 входу/виходу, що забезпечує доступ персоналу до контролера 56. НІМ 39 також взаємодіє з вузлом 66 телеметрії та команд (ВТК) (фіг.1 та 4). ве Функцією ЦКНО 38 (фіг.4) є планування і керування використанням супутників за допомогою Мі 18 і -І координація дій з ЦКСО 36. Взагалі ЦКНО 38 аналізує траєкторії, планує інформаційне завантаження, призначає бр бупутники 12 і розподіляє ресурси системи (наприклад, енергію і канали зв'язку, але не тільки їх), веде

Ш- моніторинг загальної ефективності системи 10 і через НІМ 39 надсилає до МІ інструкції щодо використання "М ресурсів як у реальному часі, так і попередньо.

ЦКСО 36 поміж іншими функціями підтримує і веде моніторинг орбіт і через НІМ 39 надсилає інформацію про використання супутників до ЦКНО 38, веде моніторинг загального функціонування кожного з супутників 12, дв Включаючи стан джерел живлення супутників, встановлює рівень підсилення РУ сигналів під час їх проходження через схеми супутника 12 і, крім того, забезпечує оптимальну орієнтацію супутника відносно земної поверхні. (Ф) Як уже згадувалось, кожен з МІ 18 з'єднує абонента з ККТМ для обміну сигналами, мовного та/або ка інформаційного зв'язку, підготування даних для розрахунків з користувачами, використовуючи базу даних 62 (фіг.2). Деякі з МІ 18 мають ВТК 18а для одержання даних телеметрії, трансльованих супутниками 12 по во зворотній лінії зв'язку 196, і передачі команд до супутників 12 по прямому зв'язку 19а. НІМ 39 забезпечує взаємозв'язок між МІ 18, ЦКНО 38 і ЦКСО 36.

Взагалі кожен з супутників 12 ретранслює інформацію від МІ 18 (прямий канал 19а у С-діапазоні) до користувачів (прямий канал 17а у 5-діапазоні) і від користувачів (зворотний канал 176 у І -діапазоні) до МІ 18 (зворотний канал 196 у С-діапазоні). Ця інформація включає РО-ПДКУ синхронізацію і пейджінг, а також сигнали 65 Керування потужністю. Для моніторингу інтерференції у каналі прямого зв'язку можуть бути використані пілотні канали ПДКУ. Від МІ 18 до абонентів 13 через супутники передається також інформація про ефемериди супутників. Супутники 12 також ретранслюють від абонентів 13 до МІ 18 сигнальну інформацію, що включає запити на доступ, зміну потужності та реєстрацію. Супутники 12, крім того, ретранслюють комунікаційні сигнали, якими обмінюються користувачі і МІ 18, і можуть забезпечувати захист проти незаконного втручання.

Під час роботи супутники 12 передають телеметричну інформацію про дані вимірювань показників стану.

Потік телеметричної інформації від супутників, команди від ЦКСО і інформація, що передається по фідерному зв'язку 19, проходять через антени 12є та 12ж. Ті МІ, які мають ВТК, можуть пересилати прийняту телеметричну інформацію безпосередньо до ЦКСО 36, або зберігати її і пересилати пізніше, звичайно за вимогою від ЦКСО.

Незалежно від того, як пересилаються дані, вони надсилаються до НІМ 39 у вигляді пакетів-повідомлень, кожен 7/0 З'яких містить один малий кадр телеметрії. Якщо для керування супутниками використовуються більше, ніж один

ЦКСО, дані телеметрії надсилаються до усіх ЦКСО.

ЦКСО 36 виконує кілька інтерфейсних функцій з ЦКНО. 38. Однією з них є передача до ЦКНО інформації про орбіти, керуючись якою кожен МІ 18 може точно слідкувати за не менш, як чотирма супутниками, що знаходяться у полі зору МІ. Ця інформація включає таблиці даних, користуючись якими МІ 18 за допомогою відомих /5 алгоритмів можуть складати власні розклади контактів з супутниками. ЦКСО не зобов'язаний знати розклади слідкування МІ. ВТК 18а прослухує діапазон зворотної телеметрії і перед передачею команд однозначно ідентифікує супутник, за яким слідкує кожна з антен.

Іншою інтерфейсною функцією є передача інформації про статус супутника від ЦКСО 36 до ЦКНО 38. Вона включає інформацію про готовність супутника виконувати ретрансляцію, стан джерел живлення і орбітальну інформацію, а також, взагалі, будь-яку інформацію про появу обмежень у використанні для зв'язку всіх або частини супутників.

Важливою рисою системи 10 є використання ПДКУ з розширеним спектром (РСО-ПДКУ) разом з функцією об'єднання рознесених зв'язків у приймачах МІ. Таке об'єднання використовується, щоб послабити завмирання сигналів, що надходять до абонентів 13 або МІ 18 різними шляхами різної довжини від кількох супутників. сч

Комбінуючі приймачі абонентів 13 і МІ 18 приймають і об'єднують рознесені сигнали від кількох джерел.

Наприклад, абонент 13 або МІ 18 об'єднують рознесені сигнали каналів прямого або зворотного зв'язків, які і) одночасно передаються радіопроменями супутників 12.

У зв'язку з цим сюди у всій цілісності включено посиланням опис до патенту США 5233626 від 6.08.1993.

Режим об'єднання рознесених сигналів дає кращі результати, ніж прийом одного сигналу через один ї- зо Супутниковий повторювач; крім того, не трапляється перерв зв'язку, зумовлених втратою одного каналу внаслідок екранування або блокування групою дерев або іншими перепонами, які можуть негативно впливати на - прийом. ї-

Багатоспрямовані антени 40 кожного з МІ 18 здатні передавати сигнал прямого зв'язку (від МІ до користувача) через різні промені одного або більше супутників 12, забезпечуючи цим режим об'єднання «

Зв рознесених сигналів у абоненті 13. Всеспрямовані антени 13а абонентів 13 транслюють Через усі промені «Е супутників, які може бачити абонент 13. Кожний МІ 18 керує потужністю у випадках повільного завмирання, а також забезпечує перемішування блоків у випадках середніх і швидких завмирань. Керування потужністю здійснюється по каналах як прямого, так і зворотного зв'язків. Час реакції у цьому випадку регулюється так, щоб задовольнити найгіршому часу проходження сигналу до супутника і назад (ЗОмс). «

Перемішувачі блоків 5З3г, 5Зд, 5Зе (фіг.5) працюють з блоками довжиною, що відповідає довжині кадрів пт») с вокодера 53є. Перемішувач створює коротші оптимальні довжини, що полегшує виправлення помилок, але за рахунок збільшення загальної часової затримки. Бажане максимальне значення такої затримки дорівнює 150мс ;» або менше. Вона включає усі затримки, викликані зсувами рознесених сигналів при їх об'єднанні, затримки, що створюються вокодером 5З3є і перемішувачами 5Зг - 53Зе, і затримки у декодерах Вітебрі (не показані), що

ВХОДЯТЬ У склад підсистеми 52 ПДКУ. їх Фіг.5 містить блок-схему модулятора каналу прямого зв'язку, що є складовою частиною підсистеми 52 ПДКУ (фіг.2). Сигнали з виходу швидкодіючого суматора 53а надходять до швидкісного підвищуючого перетворювача ве 5Зв частоти (ШПІПЧ) і звідти до суматора/перемикача 52424. Телеметрична та керуюча інформація також -І надходить до блоку 52а.

Немодульована пряма послідовність пілот-сигналу РС породжує нульовий код Уолша бажаної бітової ш- швидкості. Цей потік даних об'єднується з коротким псевдошумовим кодом, який використовується для "М розділення сигналів від різних МІ 18 і різних супутників 12. Пілот сигнал (якщо він використовується) додається по той 2 до короткого коду і потім з квадратурною або двопозиційною фазовою маніпуляцією розповсюджується по усій РЧ смузі ПДКУ. Використовуються різні зсуви псевдошумового (ПШ) коду, що дв Дозволяють абоненту 13 однозначно ідентифікувати: (а) МІ 18; (б) супутник 12; і (в) один з 16 радіопроменів, які випромінює супутник 12. ПШ кодам пілот-сигналу різних супутників 12 надаються різні часові/фазові зсуви (Ф) відносно базового пілотного ПШ коду. ка Кожний пілот-сигнал (якщо він використовується), що транслюється МІ 18, має підвищену або знижену потужність порівняно з іншими сигналами. Пілот-сигнал дає змогу абоненту 13 синхронізуватися з каналом ПДКУ бо прямого зв'язку, одержати еталонну фазу, необхідну для когерентної демодуляції, і здійснювати процедури порівнянь рівнів сигналів, необхідних при виконанні комутації супутників. Використання пілот-сигналу, однак, не є обов'язковим і для виконання його функцій можна використати інші рішення.

Канал синхронізації є джерелом потоку даних, які включають: (а) час; (б) ідентифікатор МІ, що веде трансляцію; (в) ефемеріди супутника; (г) дані про канал пейджінгу. Дані цього каналу надходять до згортаючого 65 Кодуючого пристрою 53ж, який виконує кодування з згортанням і потім перемішує блоки для боротьби з швидким завмиранням. Результуючий потік даних додається по тоа 2 до синхронного коду Уолша і потім з квадратурною або двопозиційною фазовою маніпуляцією розповсюджується по усій РЧ смузі ПДКУ.

Сигнали каналу пейджінгу надходять до згортаючого кодуючого пристрою 5ЗиИ, який виконує кодування з згортанням і потім перемішує блоки. Для розпізнавання абонентів використовується довгій ПШ код. Сигнал каналу пейджінгу і довгий ПШ код складаються по той 2 і результат додається до по той 2 до коду Уолша.

Результат з квадратурною або двопозиційною фазовою маніпуляцією розповсюджується по усій РЧ смузі ПДКУ.

Взагалі у каналі пейджінгу проходять сигнали різних типів, включаючи: (а) повідомлення про параметри системи; (б) повідомлення про параметри доступу; і (в) перелік каналів з ПДКУ.

Повідомлення про параметри системи містить інформацію про конфігурацію каналу пейджінгу і параметри /о реєстрації і захвату на слідкування. Параметри доступу містять інформацію про конфігурацію каналу доступу і швидкість передачі у цьому каналі. Перелік каналів з ПДКУ містить ідентифікатори пілот-сигналів (якщо вони використовуються) і призначення коду Уолша.

Вокодер 53і перетворює голосовий сигнал у потік даних з імпульсно-кодовою модуляцією (ІКМ) для прямого каналу. Цей потік надходить до згортаючого кодуючого пристрою 53ї, який виконує кодування з згортанням і 7/5 потім перемішує блоки (у 53е). Результуючий потік даних комбінується з вихідними сигналами пристрою 5ЗІі генерації, і довгий код користувача використовується для відокремлення різних абонентських каналів.

Одержаний потік даних, потужність якого регулюється мультиплексором (МЛП) 53к, додається по тоа 2 до коду

Уолша і з квадратурною або двопозиційною фазовою маніпуляцією розповсюджується по усій РЧ смузі ПДКУ.

У МІ 18 відбувається демодуляція сигналів зворотних каналів з ПДКУ. Для зворотного каналу існують два 2о Візних коди: (а) код з нульовим зсувом і (б) довгий код. Ці коди використовуються у каналах зворотного зв'язку з ПДКУ двох різних типів, а саме, каналі доступу і зворотному каналі повідомлень.

У каналі доступу МІ 18 приймає і декодує пакети з вимогами доступу. Повідомлення цього каналу мають довгу преамбулу і порівняно малий об'єм даних після неї. Преамбула являє собою довгий ПШ код абонента.

Кожний абонент 13 має унікальний довгий ПШ код з унікальним зсувом, який ураховується при генеруванні сч ов поліному ПШ коду.

Отримавши запит на доступ, МІ 16 надсилає повідомлення у прямий канал пейджінгу (5Зд, 533, 5ЗИ), (8) підтверджуючи прийом запиту і призначаючи код Уолша абоненту 13, щоб визначити канал повідомлень. МІ 18 також призначає частотний канал для абонента 13. Абонент 13 і МІ обидва підключаються до призначеного каналу і починають дуплексний сеанс зв'язку, використовуючи призначені (розширюючі) коди Уолша. М зо Сигнали для каналу зворотних повідомлень створюються абонентом 13 шляхом згортаючого кодування цифрової інформації від локального джерела даних або абонентського вокодера. Потім дані піддаються - блочному перемішуванню з заздалегідь визначеними інтервалами і надсилаються до 128-арного модулятора і М рандомізатора пакетів даних, щоб зменшити збігання. Потім дані додаються до ПШ коду з нульовим зсувом і транслюються до МІ 18 через один або більше супутників. «

МІ 18 обробляє сигнали з зворотного каналу, використовуючи, наприклад, швидке перетворення Адамара «г для демодуляції 128-арного коду Уолша і забезпечення об'єднувача рознесених сигналів інформацією, одержаною після демодуляції.

Наведений вище опис стосується бажаного втілення системи 10 зв'язку. Далі наведено опис бажаного втілення винаходу. «

Спочатку слід відзначити, що можливим способом підготування рахунку за обслуговування сеансу зв'язкуабо -п-ш) с виклику є нарахування, що базується на тривалості сеансу. Похвилинну вартість приймають рівною вартості еквіваленту хвилини мовного зв'язку (ЕХМ) і використовують для обчислення вартості ресурсів системи, ;» спожитих абонентом за хвилину сеансу зв'язку. ЕХМ може базуватись на деяких типових особливостях мови, які у свою чергу визначають типові бітову швидкість вокодера (від якої залежить якість мови), потужність передачі

У канал прямого зв'язку, рівень рознесення тощо. їх ЕХМ являє собою порівняно простий спосіб складання рахунків за користування системою, але він не ураховує багато ситуацій, результатом яких може бути замала сума рахунку. Наприклад, користувач, який пи передає великий масив даних з швидкістю 96б00бод, споживає більше енергії супутника, ніж користувач, який -І веде звичайну телефонну розмову, яка перетворюється вокодером з швидкістю, наприклад, 2400бод. Іншим 5о прикладом може бути ситуація, коли користувач, який робить виклик, знаходячись у транспортному засобі,

Ш- споживає більше енергії супутника, ніж користувач, який робить виклик такої ж тривалості, але знаходиться на "М відкритому місці на віддаленні від перешкод для РУ.

Фіг.6 містить спрощену блок-схему ССЗ 10 з фіг.1. Абонентом 13 може бути ручний, або встановлений на транспортному засобі, або стаціонарний апарат. Абонент 13 має електронний серійний номер (ЕСН) 136, який в однозначно ідентифікує абонента і може, крім того, ідентифікувати тип апарату (наприклад, встановлений на транспортному засобі, стаціонарний, ручний, мовний, мовно-інформаційний, інформаційний тощо). Абонент 13

Ф) звичайно містить вокодер 13в з змінною швидкістю перетворення (1200, 2400, 4800, 9600бод) мови у цифрову ка форму і перетворення цифрової форми мови у аналогову. Абонент 13 має також замкнений контур 13Гг керування потужністю, який може бути подібним до пристрою, визначеному вже згадуваним внутрішнім бо стандартом ПА/ЕІА/Л5-95. Зв'язок терміналу 13 з одним або більше низькоорбітальних супутників 12 здійснюється антеною 13а.

Як уже згадувалось з посиланням на фіг.ЗА, у цьому втіленні винаходу, супутники 12 являють собою хвилевідні повторювачі, які по одному з 16 променів зворотного каналу 176 приймають сигнал від користувача і після перетворення частоти ретранслюють його до МІ 18 у каналі 196. Супутники 12 приймають також сигнали у 65 фідерному каналі 19а від МІ і передають їх до абонента тим же з 16 променів у прямому каналі 17а. Бітова швидкість сигналу у прямому каналі прямо пропорційна кількості енергії, яку має витратити супутник для передачі цього сигналу. Оскільки у супутнику використовуються лінійні підсилювачі, потужність передачі по певному промені прямо пропорційна також кількості користувачів, що обслуговуються цим променем.

У кожному з прямих і зворотних каналів 13 визначено різні частотні канали з використанням прямого

Возширюючого коду ПДКУ. Наприклад, 128 різних розширюючих кодів Уолша, визначених для частотного каналу, дають змогу багатьом користувачам (наприклад, 50) використовувати частоту цього каналу. Під час обслуговування виклику абоненту 13 призначаються щонайменше один код Уолша для прямого каналу зв'язку і щонайменше один код Уолша для зворотного каналу. Таким чином, коди Уолша також є споживчим системним ресурсом і, якщо усі наявні коди Уолша для певного каналу будуть призначені сеансам зв'язку, здатність каналу 7/0 до завантаження буде цілком вичерпано.

МІ 18 відповідає за призначення каналів і кодів Уолша абонентам і за керування потужністю передачі абонентами протягом сеансу зв'язку. Керування потужністю здійснюється шляхом визначення якості сигналу абонента у зворотному канапі і регулювання потужності передачі від абонента 13, причому МІ надсилає керуючі біти у прямому каналі. Враховуючи якість прийнятого сигналу від МІ, абонент 13 також приймає участь у /5 Керуванні потужністю переданого сигналу у прямому каналі. Тобто, якщо якість сигналу МІ, прийнятого абонентом 13, низька, абонент 13 надсилає до МІ 18 зворотному каналі такі біти керування потужністю, які викликають підвищення потужності передачі від МІ. Якість сигналу може визначатися, наприклад, витратою енергії на біт, або кількістю помилок у кадрі.

Як уже відзначалося, МІ 18 здатен також вести передачу до абонента 13 через більше, як один супутник 2о через його багатоспрямовані антени 40. Це призводить до прийому абонентом 13 кількох ідентичних копій сигналу. Такі копії когерентно з'єднуються абонентом 13, як це описано у документації до патенту США 5233626, і це підвищує нечутливість до завмирання.

МІ 18 має зв'язок з ККТМ і містить вищезгадані вокодери 53є змінної швидкості для перетворення мови у цифрову форму перед трансляцією у прямому каналі до абонента 13. Звичайно забезпечується також зв'язок з сч

МКЦ 70. МКЦ це звичайна система, яка має РВМ 70а і може мати один або більше з'єднаних з ним КБС 72, кожен з яких обслуговує наземні безпровідні чарунки. і)

Згідно з винаходом МІ 18 накопичує інформацію про кожний виклик або з'єднання, зроблені окремими абонентами. Джерелом цих даних є вимірювання, які виконуються з частотою кадрів (кожні 20мс) або з частотою, кратною частоті кадрів. МІ 18 виконує попередню обробку даних перед закінченням сеансу зв'язку. Зібрані дані М зо осереднюються на інтервалі, наприклад, 100мс або більше і зберігаються для подальшої передачі до ЦКНО 38 через НІМ 39. ЦКНО 38 використовує цю інформацію для досягнення щонайменше двох цілей. -

По-перше, грунтуючись на цих даних, будують статистичну історію використання системи 10, тобто, М використовуючи ці дані, працюють модулі довготермінового планування (ДТП) і аналізу тенденцій (АТ). Вихідні дані цих модулів надходять до модуля планування завантаження системи (ЗС), який прогнозує майбутні вимоги «

Зв ДО системи, базуючись на передісторії таких вимог. Вихідні дані модуля ЗС надходять до модуля розподілу «Е ресурсів (РР), який призначає канали, встановлює максимальні рівні потужності тощо для окремих МІ 18 через інтерфейс (ІФ) МІ, використовуючи НІМ 39. Ці призначення бажано робити з урахуванням також інформації від

ЦКСО 36. Як уже відзначалося, ЦКСО відповідає за моніторинг стану джерел живлення, статусу ретранслятора і оперативної здатності, а також усіх інших параметрів функціонування супутника. Кінцевим результатом є дані « для керування МІ 18 з метою пропорційного розподілу і балансування використання як усієї системи, так і з с ресурсів супутників, а також нагляду за якістю обслуговування користувачів. . По-друге, дані від МІ 18 дозволяють визначати повну кількість ресурсів системи, призначених і спожитих и?» абонентом 13 протягом виклику або сеансу зв'язку. З цією метою у ЦКНО 38 також передбачено модуль розрахунків за обслуговування (МР), який отримує від МІ 18 дані про використання системи разом з ідентифікатором абонента 13 і повною тривалістю сеансу зв'язку. Модуль МР згідно з заздалегідь визначеним їх алгоритмом обробляє дані про використання системи і готує дані для рахунків за обслуговування (РО), забезпечене МІ 18. ве Дані, акумульовані МІ 18, зокрема контролером 56 МІ протягом сеансу зв'язку і призначені для передачі до -І ЦКНО, можуть містити повністю або частково таку інформацію:

М М

-і ПРЯМИЙ ЗВ'ЯЗОК ЗВОРОТНИЙ ЗВ'ЯЗОК

І швидкість вокодера МІ швидкість вокодера абонента потужність передавача МІ потужність передавача абонента кількість кодів Уолта кількість кодів Уолта : й й й й й

Згідно з винаходом, акумульовані МІ дані можуть також включати рівень рознесення (тобто кількість

ГФ) супутників), тип абонента і місцезнаходження абонента. 7 Швидкість вокодера абонента 13 беруть рівній кадровій швидкості, оскільки МІ 18 має мати її значення, щоб належним чином декодувати трансльоване повідомлення абонента. Потужність передачі абонента 13 також має во бути відома МІ 18, оскільки МІ безперервно керує потужністю передачі абонента, знижуючи і підвищуючи Її відповідно до кадрової швидкості. Початковий рівень потужності передачі абонента стає відомим МІ у момент встановлення зв'язку, і подальше регулювання потужності відбувається відносно початкового рівня. Кількість кодів Уолша також відома Мі, оскільки він їх призначає. Рівень рознесення у каналі зворотного зв'язку може бути визначений МІ 18 по місцезнаходженню абонента 13, яке може бути визначене за допомогою даних про в положення супутника, одержаних при встановленні зв'язку, і ефемерид супутника, які зберігаються у МІ 18.

Тобто, маючи місцезнаходження абонента 13 і кількість Ї положення супутників, які знаходяться у межах досяжності антени 1За абонента, МІ 18 може визначити, скільки супутників використовується для забезпечення зворотного зв'язку від абонента 13 до МІ 18.

З даних про місцезнаходження абонента можна одержати його широту, що може бути корисним, якщо необхідно визначати широтнозалежні складові використаної енергії системи. Знання місцезнаходження абонента може бути корисним для визначення терміналів, що знаходяться на периферії області опромінювання супутника і тому потребують більших витрат енергії.

Дані про тип абонента дозволяють відрізняти, наприклад, ручні апарати від потужних, встановлених на транспортних засобах. 70 Використовуючи дані від МІ 18, МР визначає, наприклад, грошовий еквівалент загального об'єму ресурсів системи і енергії супутника, що були спожиті абонентом протягом сеансу зв'язку.

Винахід передбачає також використання системної інформації для визначення "вагових" коефіцієнтів, що можуть бути використані для корегування заздалегідь визначених ЕХМ, щоб вони більш точно характеризували фактичний об'єм використання системи за певний виклик або сеанс зв'язку.

В той час, як винахід було описано на прикладі його бажаного втілення, для спеціаліста зрозуміло, що у межах концепцій винаходу можливі зміни у деталях втілень. Наприклад, хоча вище було згадано швидкість вокодера і кадри, у згоді з винаходом можна використати також швидкість пристрою кодування даних і тривалість кадру або якісь інші часові параметри. У межах винаходу також знаходиться використання не тільки низькоорбітальних супутників, але і інших, наприклад одного або більше супутників на середніх орбітах (наприклад, таких, які знаходяться на відстані від 10000 до 19000Окм). Винахід передбачає також використання супутників, на яких відбувається поточна обробка комунікаційних повідомлень, з перехресними зв'язками або без них, на відміну від простих ретранслюючих супутників. Винахід також може бути успішно використаний у супутникових системах зв'язку, відмінних від систем з ПДКУ з розширеним спектром. Наприклад, винахід можна використати у супутниковій системі зв'язку з множинним доступом у режимі розподілу часу. с

Перелік скорочень

ПДКУ - паралельний доступ з кодовим ущільненням каналів; і)

НММ3З - наземна мережа мобільного зв'язку;

РКТМ - районна комунальна телефонна мережа;

ККТМ - комунальна комутаційна телефонна мережа; М зо ЦКСО - центр керування супутниковим обладнанням;

ЦКНО - центр керування наземним обладнанням; -

НІМ - наземна інформаційна мережа; М

ТПМІ - трансіверна підсистема міжмережевого інтерфейсу;

КТПМ - контролер ТПМІ; «

ШППУ - швидкісний підвищуючий перетворювач частоти; «Е

КПП - комутуюча підсистема ПДКУ;

СП - селекторна підсистема;

КБ - контролер базової станції;

ГОСП - глобальна система позиціювання; «

ОКЦ - обслуговуючий комутаційний центр; в с ПКВ - процесор керування викликами;

РМВ - регістр місцезнаходжень візитерів; ;» РВМ - регістр внутрішніх місцезнаходжень;

ПІШ - первинний інтерфейс швидкостей;

МКЦ - мобільний комутаційний центр; їх ЦКО - центр керування обслуговуванням;

ЇКМ - імпульсно-кодова модуляція; ве МР - модуль розрахунків за обслуговування; -І РО - рахунок за обслуговування;

ДТП - довготермінове планування;

Ш- АТ - аналізу тенденцій розподілу ресурсів; "М ЗС - завантаження системи;

РР - розподіл ресурсів.

Claims (1)

1. Формула винаходу

   Ф) ГІ 1. Спосіб роботи з супутниковою системою зв'язку, в якому встановлюють безпровідний зв'язок з абонентом від міжмережного інтерфейсу, сполученого з абонентом, через щонайменше один супутник каналами прямого і бо Зворотного зв'язків, який відрізняється тим, що періодично визначають у міжмережному інтерфейсі протягом сеансу зв'язку кількість ресурсів супутникової системи, що використовуються для підтримання безпровідного зв'язку з абонентом; і видають міжмережним інтерфейсом після закінчення сеансу безпровідного зв'язку інформацію про використання системи, причому ця інформація визначає щонайменше кількість ресурсів супутникової системи, що були потрібні для забезпечення сеансу безпровідного зв'язку з абонентом.

   65 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кожна стадія визначення включає стадію визначення кількості енергії, що використовується для підтримання безпровідного зв'язку у каналі прямого зв'язку.

   З. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кожна стадія визначення включає стадію визначення кількості енергії, що використовується для підтримання безпровідного зв'язку у каналі зворотного зв'язку.

   4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кожна стадія визначення включає стадію визначення поточної швидкості передачі від міжмережного інтерфейсу.

   5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кожна стадія визначення включає стадію визначення поточної швидкості передачі від абонента.

   6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кожна стадія визначення включає стадію визначення поточної кількості супутників, через які підтримується безпровідний зв'язок. 70 7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кожна стадія визначення включає стадію визначення кількості розширювальних кодів, що використовуються у каналі прямого зв'язку.

   8. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кожна стадія визначення включає стадію визначення кількості розширювальних кодів, що використовуються у каналі зворотного зв'язку.

   9. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що включає стадію визначення місцезнаходження абонента.

   10. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що включає стадію визначення типу абонента.

   11. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що міжмережний інтерфейс має у складі вокодер для обробки мови з заздалегідь визначеною кадровою швидкістю, а кожна стадія визначення виконується з кадровою швидкістю або з швидкістю, кратною кадровій.

   12. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що додатково включає стадії обробки інформації про використання системи, одержаної від сукупності міжмережних інтерфейсів, з метою побудови запису передісторії використання супутникової системи, використання запису передісторії для прогнозування майбутнього використання системи; і розподілу ресурсів супутникової системи між міжмережними інтерфейсами згідно з прогнозованим використанням системи.

   13. Супутникова система зв'язку з щонайменше одним абонентом, пристосованим для двостороннього с ов Зв'язку з міжмережним інтерфейсом через щонайменше один супутник, що включає засіб у зазначеному міжмережному інтерфейсі для встановлення безпровідного зв'язку з абонентом через щонайменше один і) супутник каналами прямого і зворотного зв'язків, яка відрізняється тим, що має засіб для визначення у міжмережному інтерфейсі протягом сеансу зв'язку кількості ресурсів супутникової системи, що використовуються для підтримання безпровідного зв'язку з абонентом і засіб у зазначеному міжмережному інтерфейсі для видачі М зо Міжмережним інтерфейсом після закінчення сеансу безпровідного зв'язку інформації про використання системи, який визначає кількість ресурсів супутникової системи, що були потрібні для забезпечення сеансу безпровідного - зв'язку з абонентом. ї-

   14. Система за п. 13, яка відрізняється тим, що зазначені засоби визначення включають засіб визначення щонайменше кількості енергії, що використовується для підтримання безпровідного зв'язку у каналі прямого « зв'язку або кількості енергії, що використовується для підтримання безпровідного зв'язку у каналі зворотного «Е зв'язку.

   15. Система за п. 13, яка відрізняється тим, що зазначені засоби визначення включають засіб визначення щонайменше швидкості передачі у каналі прямого зв'язку або швидкості передачі у каналі зворотного зв'язку.

   16. Система за п. 13, яка відрізняється тим, що зазначені засоби визначення включають засіб визначення « Кількості супутників, через які підтримується безпровідний зв'язок. з с 17. Система за п. 13, яка відрізняється тим, що зв'язок між абонентом і між мережним терміналом здійснюється з застосуванням модуляції розширювальними кодами, а зазначені засоби визначення включають ;» засіб визначення щонайменше кількості розширювальних кодів, що використовуються у каналі прямого зв'язку або кількості розширювальних кодів, що використовуються у каналі зворотного зв'язку.

   18. Система за п. 13, яка відрізняється тим, що зазначені засоби визначення включають засіб визначення ї5» місцезнаходження абонента.

   19. Система за п. 13, яка відрізняється тим, що зазначені засоби визначення включають засіб визначення ве типу абонента. -І 20. Система за п. 13, яка відрізняється тим, що міжмережний інтерфейс містить щонайменше один вокодер або один пристрій кодування даних, що працює з заздалегідь визначеною кадровою швидкістю, а зазначений Ш- засіб визначення виміряє витрати ресурсів супутникової системи на підтримання безпровідного зв'язку з І абонентом з швидкістю, що дорівнює або кратна кадровій.

   21. Система за п. 13, яка відрізняється тим, що додатково має засіб, сполучений з зазначеним міжмережним інтерфейсом, для обробки інформації про використання системи з метою побудови запису передісторії ов Використання супутникової системи, використання запису передісторії для прогнозування майбутнього використання системи і розподілу ресурсів супутникової системи між міжмережними інтерфейсами згідно з (Ф, прогнозованим використанням системи. ка 22. Супутникова система зв'язку, яка включає сузір'я супутників Землі, щонайменше один абонент, щонайменше один наземний міжмережний інтерфейс, який містить засіб для встановлення двостороннього бр Зв'язку між наземною системою зв'язку і щонайменше одним з зазначених абонентів через щонайменше один з означених супутників з використанням розширеного спектра і керування потужністю, щонайменше один наземний центр керування; і наземну інформаційну мережу, що сполучає щонайменше один з зазначених міжмережних інтерфейсів з щонайменше одним з зазначених центрів керування, яка відрізняється тим, що щонайменше один з зазначених міжмережних інтерфейсів має засіб для періодичного запису під час 65 двостороннього безпровідного зв'язку з абонентом інформації щонайменше про ідентифікатор абонента і кількість ресурсів супутникової системи зв'язку, що споживаються для забезпечення цього зв'язку, а також має засіб для передачі означеної записаної інформації до означеної інформаційної мережі і прийому її означеним центром керування.

   23. Система за п. 22, яка відрізняється тим, що зазначена записана інформація містить величину кількості енергії, витраченої у каналах прямого та зворотного зв'язків для підтримання безпровідного двостороннього зв'язку, і величину швидкості передачі у каналі прямого або зворотного зв'язку.

   24. Система за п. 22, яка відрізняється тим, що зазначена записана інформація містить кількість супутників, через які підтримується безпровідний двосторонній зв'язок.

   25. Система за п. 22, яка відрізняється тим, що зазначена записана інформація містить кількість 7/0 розширювальних кодів, що використовуються у каналі прямого зв'язку і кількість розширювальних кодів, що використовуються у каналі зворотного зв'язку.

   26. Система за п. 22, яка відрізняється тим, що міжмережний інтерфейс має щонайменше один вокодер або один пристрій кодування даних, що працює з заздалегідь визначеною кадровою швидкістю, а запис інформації здійснюється з швидкістю, що дорівнює або кратна кадровій.

   27. Система за п. 22, яка відрізняється тим, що зазначений центр керування має засіб для обробки інформації про використання системи з метою побудови запису передісторії використання супутникової системи, для використання запису передісторії для прогнозування майбутнього використання системи і для призначення ресурсів супутникової системи щонайменше одному міжмережному інтерфейсу згідно з прогнозованим використанням системи.

   28. Система за п. 22, яка відрізняється тим, що зазначене сузір'я супутників Землі є сузір'ям низькоорбітальних супутників Землі.

   29. Система за п. 22, яка відрізняється тим, що зазначене сузір'я низькоорбітальних супутників Землі містить сукупність супутників, розподілених по п орбітальних площинах з т рівновіддалених один від одного супутників у кожній площині. сч

   30. Система за п. 29, яка відрізняється тим, що п дорівнює 8, ат - 6.

   31. Система за п. 29, яка відрізняється тим, що орбітальні площини мають нахил 522 відносно екватора, а (8) тривалість оберту кожного з супутників дорівнює 114 хв.

   32. Система за п. 22, яка відрізняється тим, що зазначена записана інформація використовується для модифікації постійної швидкості передачі. ча у у « «

   - . и? щ» щ» -і -і що іме) 60 б5