UA32476U - Спосіб профілактики розвитку післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям - Google Patents

Спосіб профілактики розвитку післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям Download PDF

Info

Publication number
UA32476U
UA32476U UAU200802181U UAU200802181U UA32476U UA 32476 U UA32476 U UA 32476U UA U200802181 U UAU200802181 U UA U200802181U UA U200802181 U UAU200802181 U UA U200802181U UA 32476 U UA32476 U UA 32476U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
adhesions
postoperative
women
adhesion
tubal
Prior art date
Application number
UAU200802181U
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Iryna Borysivna Ventskivska
Lesia Anatoliivna Zhabytska
Original Assignee
Univ Oo Bohomolets Nat Medical
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Univ Oo Bohomolets Nat Medical filed Critical Univ Oo Bohomolets Nat Medical
Priority to UAU200802181U priority Critical patent/UA32476U/uk
Publication of UA32476U publication Critical patent/UA32476U/uk

Links

Landscapes

  • Prostheses (AREA)

Abstract

Спосіб профілактики розвитку післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям включає застосування лапароскопічної реконструктивно-пластичної операції та інтра- і післяопераційних заходів профілактики спайкоутворення. Інтраопераційно на десерозовані поверхні органів та очеревину наносять протиспайковий бар'єрний засіб у вигляді гелю на основі карбоксиметилцелюлози.

Description

Корисна модель, що заявляється, стосується медицини, а саме гінекології, і призначена для профілактики післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям.
Однією з найпоширеніших і, в той же час, найбільш складних для корекції форм безпліддя є безпліддя трубного генезу (1, 21. В Україні трубно-перитонеальний фактор виявляють у 25-6095 жінок з безпліддям (3,41.
Головними причинами трубного безпліддя є перенесені запальні процеси органів малого тазу, внутрішньоматкові маніпуляції, ендометріоз та операції на органах малого тазу і черевної порожнини. Все це може призводити до запальних змін, утворення спайок у малому тазу та супроводжується порушенням прохідності і функціональної спроможності маткових труб.
Спайковий процес у малому тазу, який відіграє суттєву роль у розвитку трубного безпліддя, супроводжується не тільки анатомічними, але й функціональними змінами органів малого тазу і є причиною поліорганних порушень, зокрема хронічного больового синдрому, диспареунії, дисменореї, порушень функції кишечнику та сечової системи.
Хоча в останнє десятиріччя проводяться численні дослідження стосовно етіопатогенетичних аспектів спайкоутворення, що виступає однією з головних причин безпліддя, профілактика та лікування даної патології залишаються однією з невирішених проблем в хірургії та гінекології. Частота трубного безпліддя, як і раніше, є високою. Патологію маткових труб діагностують практично у половини пацієнток, які звертаються з приводу безпліддя.
З метою профілактики формування спайок були запропоновані та апробовані численні лікарські засоби, які розрізняються механізмом дії, способом застосування та ефективністю.
Так, відомі способи профілактики післяопераційних спайок включають застосування різноманітних фізіотерапевтичних методів у післяопераційному періоді, зокрема електрофорезу з колагеназою на передню черевну стінку І5І|, введення гіалуронідази методом електрофорезу |б|Ї. Недоліком цих способів є те, що вони недостатньо ефективні щодо профілактики спайкового процесу.
Відомі також способи профілактики післяопераційних спайок з використанням ферментних препаратів, а саме застосування у післяопераційному періоді ректальних супозиторіїв, які містять стрептокіназу та стрептодорназу; кортикостероїдів (7|Ї; купренілу (Д-пеніциламіну) по 1 таблетці (250мг) двічі на добу протягом місяця |в).
Незважаючи на тривале використання даних способів профілактики післяопераційних спайок, частота виникнення післяопераційних спайок перевищує 5095 у перший рік після операції і до тепер залишається однією з провідних причин трубного безпліддя (91.
Крім того, відомі способи профілактики спайкоутворення з використанням у до- та післяопераційному періоді препарату берлітіон (Є -ліполевої кислоти) по 300 ОД на добу внутрішньовенно крапельно протягом 5-7 діб (101.
Цей спосіб не знайшов широкого застосування через те, що його використання не привело до суттєвого зниження частоти рецидивів післяопераційних спайок.
Отже, незважаючи на широкий спектр консервативних лікувальних засобів, які застосовуються для профілактики та лікування спайкоутворення, їх використання не призвело до зменшення числа хворих на спайкову хворобу. Також не спостерігається і значного зниження частоти трубного безпліддя. В свою чергу, хірургічне втручання з метою роз'єднання перитонеальних та міжорганних спайок призводить до ще більшої травматизації очеревини та повторного утворення спайок, які до того ж є більш щільними та грубими ніж спайки, що виникли де помо |11|. А враховуючи той факт, що післяопераційні спайки в 20-4095 випадків виступають в якості провідної причини безпліддя, стає зрозумілою гостра необхідність поглибленого вивчення даної проблеми
ІЗІ.
Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб профілактики утворення післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям, який включає застосування лапароскопічних операцій (12)|. Впровадження у клінічну практику сучасних лапароскопічних технологій, що характеризуються малою травматичністю, доброю візуалізацією операційного поля, низькою частотою післяопераційних ускладнень, сприятливим перебігом післяопераційного періоду, швидкою реабілітацією, добрим косметичним ефектом, сприяло зменшенню утворення післяопераційних спайок. Однак, незважаючи на застосування лапарос-копічної техніки, частота післяопераційних спайок все ще залишається високою і складає за даними різних авторів від 20 до 6095 та продовжує виступати в якості провідної причини безпліддя |13, 14).
Однією з причин високої частоти післяопераційних спайок є відсутність надійних медикаментозних засобів, які здатні блокувати формування спайок у післяопераційному періоді.
В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності профілактики післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям із застосуванням лапароскопічної реконструктивно-пластичної операції та інтра- і післяопераційних заходів профілактики спайкоутворення шляхом додаткового інтраопераційного введення протиспайкового бар'єрного засобу у вигляді гелю, який наноситься на десерозовані поверхні органів та очеревину в місцях роз'єднання спайок.
Технічним результатом є зменшення частоти післяопераційних спайок, швидке відновлення фізіологічних функцій організму в післяопераційному періоді, збільшення частоти настання спонтанної маткової вагітності.
Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі профілактики післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям, який включає застосування лапароскопічної реконструктивно-пластичної операції та інтра- і післяопераційних заходів профілактики спайкоутворення, згідно корисної моделі, додатково інтраопераційно на десерозовані поверхні органів та очеревину наносять протиспайковий бар'єрний засіб у вигляді гелю на основі карбоксиметилцелюлози.
Відмінною особливістю способу, що заявляється, є використання під час лапароскопічної реконструктивно- пластичної операції з приводу трубного безпліддя протиспайкового гелю, який наносять на десерозовані поверхні органів та очеревину в місцях роз'єднання спайок. Спосіб базується на тому, що основними патогенетичними ланками формування післяопераційних спайок є пошкодження очеревини та формування сполучної тканини між листками ушкодженої очеревини. Лапароскопічна технологія зводить до мінімуму хірургічну травматизацію тканин, дає можливість спрогнозувати місця утворення післяопераційних спайок під час гінекологічних реконструктивно-пластичних операцій, що дозволяє прицільно застосувати антиадгезивний бар'єрний гель. Гель на основі карбоксиметилцелюлози діє як штучний тимчасовий бар'єр між ушкодженими серозними поверхнями, забезпечуючи їх ефективне розмежування на час загоювання, а потім розсмоктується. Позитивним результатом є зменшення частоти утворення післяопераційних спайок та збільшення частоти настання спонтанної маткової вагітності у жінок з трубним безпліддям. За відомими літературними даними такий спосіб профілактики післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям невідомий.
Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. Пацієнткам з трубним безпліддям проводять лапароскопічну реконструктивно-пластичну операцію за стандартною методикою. Інтраопераційно вводять протиспайковий гель на основі карбоксиметилцелюлози "Лінтексо-Мезогель", який рівномірно тонким шаром за допомогою шприцу розподіляють на десерозованих поверхнях органів та очеревині в місцях роз'єднання спайок.
Кількість гелю, що вводиться, визначають індивідуально в залежності від площі десерозованих поверхонь органів та очеревини. Патогенетично обгрунтоване застосування антиадгезивного бар'єрного засобу на основі карбоксиметилцелюлози перешкоджає зближенню та злипанню травмованих поверхонь органів та парієтальної очеревини протягом всього часу, найбільш критичного для спайкоутворення (перші 5 діб). Гелева форма препарату дозволяє уникнути повторних введень, не викликає механічного пошкодження, перешкоджаючи розвитку асептичного запалення очеревини. До того ж, протиспайковий гель характеризується високою біологічною інертністю, ефективний в присутності крові, ексудату, не слугує поживним середовищем для мікроорганізмів, не інкапсулюється та є зручним у використанні. У післяопераційний період призначають ранню активацію хворих. Антибіотикопрофілактика полягає у триразовому введенні терапевтичної дози антибіотика широкого спектру дії внутрішньовенно крапельно - один раз безпосередньо під час операції та двічі у ранній післяопераційний період. При необхідності антибактеріальну терапію продовжують шляхом парентерального та перорального введення антибіотика в залежності від інфекційного фактору.
Враховуючи той факт, що післяопераційний парез кишечнику є однією із важливих ланок формування фіброзних зрощень, з метою стимуляції перистальтики в цей період призначають прозерин 0,595 1,0мл та церукал 2,0мл внутрішньом'язово.
Приклад конкретного використання
Хвора Ф., 36 років, медична карта Ме224.
Клінічний діагноз: Безпліддя ІІ трубного генезу. Тазові перитонеальні спайки.
У зв'язку з трубним безпліддям здійснена лікувально-діагностична лапароскопія. Інтраопераційно був виявлений ПІ ступінь спайкового процесу за класифікацією 9. НиїкКа (1978). Проведений двобічній гістеросальпінгооваріооментолізіс, двобічна сальпінгонеостомія та хромогідротубація - обидві маткові труби прохідні. З метою профілактики післяопераційних спайок інтраопераційно на десерозовані поверхні яєчників, маткових труб, кишечнику та очеревину в місцях роз'єднання спайок було нанесено протиспайковий гель на основі карбоксиметилцелюлози "Лінтекс-Мезогель".
У післяопераційному періоді призначена рання активація хворої, антибіотикопрофілактика, яка полягала у триразовому введенні цефтриаксону 1,0 внутрішньовенно крапельно безпосередньо під час операції та двічі у ранній післяопераційний період та стимуляція перистальтики кишечнику шляхом внутрішньом'язового введення прозерину 0,595 1,0мл та церукалу 2,0мл.
Післяопераційний період проходив без ускладнень. Протягом 2 місяців призначалась контрацепція.
Через 2 місяці після операції пацієнтці була призначена контрольна лапа-роскопія. Під час ревізії органів черевної порожнини та малого тазу були виявлені мінімальні плоскі перитубарні спайки зліва, проведений адгезіосальпінго-лізіс. При хромогідротубації - обидві маткові труби прохідні. Поверхню лівої маткової труби та парієнтальної очеревини в ділянці роз'єднання спайок було оброблено протиспайковим гелем "Лінтекс-Мезогель" за вищенаведеною методикою. Після цього пацієнтці було рекомендовано планування вагітності.
При спостереженні протягом 12міс післяопераційного періоду пацієнтка не пред'являла скарг, характерних для наявності спайкового процесу. При УЗД в динаміці не було виявлено непрямих ознак спайкового процесу.
Маткова вагітність наступила через 7міс після лапароскопії.
На базі Клініки жіночих хвороб 16 пацієнткам з трубним безпліддям з метою відновлення репродуктивної функції були проведені лапароскопічні реконструктивно-пластичної операції з інтраопераційним введенням протиспайкового гелю на основі карбоксиметилцелюлози "Лінтексо-Мезогель". Групу порівняння склали 16 пацієнток, яким була проведена лікувально-ді(агностична лапароскопія з приводу трубного безпліддя без використання протиспайкового гелю. Ці дві групи були співставні за ступенем спайкового процесу та вираженістю анатомо-функціональних змін маткових труб.
Протягом 12 місяців спостереження у 15 жінок (93,895), яким профілактика післяопераційних спайок проводилась з інтраопераційним застосуванням протиспайкового гелю, не було виявлено ознак, характерних для спайкового процесу. У 1 жінки (6,290), у якої інтраопераційно було діагностовано ІІ ступінь спайкового процесу з наявністю спайок між петлями кишечнику, у післяопераційному періоді відмічалися здуття живота та дискомфорт при прийнятті їжі, больовий синдром у нижній ділянці живота. У 9 жінок (56,295) спонтанна маткова вагітність наступила протягом 12 місяців спостереження. Слід додати, що при застосуванні антиадгезивного бар'єрного гелю "Лінтексо-Мезогель" побічних ефектів не спостерігалось.
У групі порівняння за 12 місяців післяопераційного періоду ознаки спай-кового процесу спостерігались у 5 жінок (31,295). Протягом 12 місяців спостереження маткова вагітність настала у 6 (37,590).
Таким чином, запропонований спосіб, який базується на додатковому введенні під час лапароскопічної реконструктивно-пластичної операції з приводу трубного безпліддя протиспайкового бар'єрного засобу у вигляді гелю, є ефективним, безпечним способом профілактики післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям та дозволяє підвищити частоту настання маткової вагітності. Антиадгезивний бар'єрний гель на основі карбоксиметилнелюлози не чинить загальнотоксичної, алергізуючої і місцевої подразнюючої дії та відповідає основним вимогам до протиспайкових засобів.
Джерела інформації: 1. Краснопольский В.И., Серова О.Ф., Туманова В. А. и др. Влияние инфекций на репродуктивную систему женщин // Рос. вестн. акушера-гинеколога. -2004. -Ме5. -0.26-29. 2. Репое М. егаї. Оіадповіїс тетоаз г шваї іптепіїйу. - 2004. - Р. 1-4. 3. Іванюта Л.І., Ракша І.І., Іванюта СО. та ін. Ендоскопічна хірургія в лікуванні неплідності у жінок // Шпитальна хірургія. - Тернопіль, 2003. - Ме2. - С.107-108. 4. Чеботарьова М.О. Рання діагностика та профілактика спайкового процесу після гінекологічних операцій:
Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01/ Автореф. дис... канд. мед. наук : 14.01.01. - О., 2007. - 19с.
5. Пат. Ме2093166 КИ, МПК 7 СІ 6764 у. Способ лечения рецидивньїх послеоперационньх спаек в органах брюшной полости / И.Ф. Суфияров, А.Г. Хасанов.-Заяв. 20.04.2005.; Опубл. 15.05. 2005. 6. Кулаков В.Й. и соавт. Влияние злектрофореза гиалуронидазь! на образование послеоперационньх спаек //
Бюллетень зкспериментальной биологии и медицинь!. - 1995. - Ме12. - С.589-591. 7. Рич Х. Лапароскопические операции разделения спаек // Лапароскопия и гистероскопия в гинекологийи и акушерстве. Под ред. В.И. Кулакова, Л.В. Адамян. - М.: Пантори, 2002. - С.231-253. 8. Пат. Мо 57205 ОА, МПК Аб1817/42 АбІР15/00. Спосіб лікування перитонеальних спайок жіночого тазу /
В.В.Сімрок, М.О. Єрьоменко -Меи200601537; Заяв. 22.01.2002; Опубл. 16.06.2003. 9. Гомег А.М., Наміпогп В..5., Сіаік О. єї а. Адпезіоп-геїіаіей геадтіввіопв оПом/іпд дупаесоіодіса! Іарагозсору ог Іарагоїюту іп 5сойапа // Нитап Вергодисійоп. - 2004. - МоІ. 19-Ме8.-Р. 1877-1885. 10. Пат. Моб6764 ОА, МПК Аб1817/00 Аб1ІК31/185 АбІК35/00 . Спосіб комплексного лікування спайкової хвороби / В.С. Вансович, М.Ю. Ничитайло -Ммеи20041109389; Заяв. 15.11.2004; Опубл. 16.05.2005. 11. мап аєег Кгарреп А.А., Бі)квіга Е.А., Мішмеппиіі2еп М. єї аї. Могбріайу апа топаїйу ої іпадмепепі, епіегоюту дигіпд аднезіоюту // Вг. у. 5ига. - 2000. -Ме87.-Р. 467-471. 12. Бебурашвили А.Г., Михин И.В., Воробьев А.А. Бессимптомнье спайки брюшной полости: хирургическая тактика при лапароскопических операциях // Зндоскопическая хирургия. - 2006. - Ме4. - С.10-15. 13. Адамян Л. В. И др. Минимально инвазивная хирургия в гинекологической практике // Акушерство и гинекология. - 2006. - Ме3. - С.11-19. 14. КоїКтап МУ/., Тітро5-Кетрег Т.С.М., Чапзеп ЕЛМУ. Орегаїме Іарагозсору іп Ше Меїпепапав: ашивіоп апа ассеріапсе // Биг. У. Орзівї 5 Схупесої. апа Нергоа. Віої -2007. - Мо130. - Р. 245-248.

Claims (1)

  1. Спосіб профілактики розвитку післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям, який включає застосування лапароскопічної реконструктивно-пластичної операції та інтра- і післяопераційних заходів профілактики спайкоутворення, який відрізняється тим, що додатково інтраопераційно на десерозовані поверхні органів та очеревину наносять протиспайковий бар'єрний засіб у вигляді гелю на основі карбоксиметилцелюлози.
UAU200802181U 2008-02-20 2008-02-20 Спосіб профілактики розвитку післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям UA32476U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU200802181U UA32476U (uk) 2008-02-20 2008-02-20 Спосіб профілактики розвитку післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU200802181U UA32476U (uk) 2008-02-20 2008-02-20 Спосіб профілактики розвитку післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA32476U true UA32476U (uk) 2008-05-12

Family

ID=39820521

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU200802181U UA32476U (uk) 2008-02-20 2008-02-20 Спосіб профілактики розвитку післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA32476U (uk)

Cited By (1)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
RU2673380C1 (ru) * 2018-08-07 2018-11-26 Оксана Юрьевна Гербали Способ профилактики внутрибрюшных послеоперационных спаек

Cited By (1)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
RU2673380C1 (ru) * 2018-08-07 2018-11-26 Оксана Юрьевна Гербали Способ профилактики внутрибрюшных послеоперационных спаек

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Brucker et al. Neovagina creation in vaginal agenesis: development of a new laparoscopic Vecchietti-based procedure and optimized instruments in a prospective comparative interventional study in 101 patients
Thubert et al. Combined conservative surgical and medical treatment of a uterocutaneous fistula
Rezaei et al. Cervicovaginal anastomosis by Gore-Tex in Mullerian agenesis
RU2581912C1 (ru) Способ лечения хронического эндометрита и синехий полости матки
RU2281108C1 (ru) Способ лечения трубно-перитонеальной формы бесплодия у женщин с хроническим эндометритом
RU2557957C1 (ru) Способ лечения больных с хроническим эндометритом и трубно перитонеальным фактором бесплодия
Güney et al. Intrauterine lidocaine plus buccal misoprostol in the endometrial biopsy
RU2607590C2 (ru) Способ лечения хронического эндометрита
RU2217186C1 (ru) Способ лечения доброкачественных заболеваний шейки матки
RU2525533C1 (ru) Способ лечения и профилактики рецидивов внутриматочных синехий
UA32476U (uk) Спосіб профілактики розвитку післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям
Balsak et al. Comparison of hysterosalpingography and transvaginal hydrolaparoscopy in patients with tubal factor infertility: a prospective cohort study
RU2541089C1 (ru) Способ комплексного лечения наружного генитального эндометриоза
RU2709229C1 (ru) Способ лечения "тонкого" эндометрия
Weledji et al. Small bowel obstruction and perforation attributed to tubo-ovarian abscess following'D’and'C’
RU2802504C1 (ru) Способ лечения гематокольпоса при аплазии нижней и средней трети влагалища и профилактики его рецидивирования
UA32474U (uk) Спосіб лікування трубного безпліддя
Liu et al. Loop Electrosurgical Excision Procedure under Propofol Intravenous Anesthesia Combined with Nano-Silver Gel in the Treatment of Cervicitis
RU2309775C1 (ru) Способ лечения тазовой боли нейрогенной этиологии у женщин
Liao et al. Effect of Chitosan-assisted Combination of Laparoscope and Hysteroscope on the Levels of IFN-γ and ICAM-1 in Treatment of Infertility Caused by Obstruction of Fallopian Tubes
Chen Research on Causes and Prevention of Incision Infection in Patients Undergoing Abdominal Surgery in Department of Gynecology
RU2314095C1 (ru) Способ лечения шеечной беременности
UA138302U (uk) Спосіб профілактики післяопераційних перитонеальних спайок
UA143648U (uk) Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень у гінекологічних хворих при лапароскопічних операціях на органах малого таза
Dawood et al. A pilot study of a novel technique for hysteroscopic sterilization using the distal ends of a copper-T intrauterine device (Ostialoc)