UA141641U - Спосіб маркування рідких вуглеводнів флуоресцентним маркером - Google Patents

Abstract

Спосіб маркування рідких вуглеводнів флуоресцентним маркером полягає в розчиненні в рідкому вуглеводні флуоресцентного маркера - концентрованого розчину довгохвильового люмінофора в органічному розчиннику. Як довгохвильовий люмінофор використовують похідні квадратної кислоти.

Description

Корисна модель належить до області проблем паливно-енергетичного комплексу та розвитку хімічних технологій, методів "прихованого" маркування рідких вуглеводнів, таких, наприклад, як пальне різних видів (бензини, дизельне пальне, суднове, котельне) та різних виробників, мастильні матеріали (моторні, трансмісійні та спеціальні оливи, мінеральні мастила, пластичні мастила), рідини на нафтовій основі, з використанням люмінофорів, що випромінюють світло в довгохвильовій області спектра. Корисна модель може бути використана для створення системи захисту пального різних видів та призначення від фальсифікації, контрафакції або розкрадання.

На даний час в Україні відсутні власні засоби захисту рідкого палива або пально-мастильних матеріалів від будь-яких видів контрафакції (підробки і розведення) і контрабанди (несанкціонованого імпорту, експорту, транспортування і несанкціонованих поставок на АЗС).

Існуючі методи лабораторного контролю палив дають можливість виявити лише їх відповідність прийнятим стандартам за складом і змістом домішок, але не дозволяють встановити походження цих матеріалів, тобто чи були вони ввезені в Україну або вироблені в Україні на законних підставах, чи є контрабандним або контрафактним товаром. Цю проблему намагаються вирішити введенням у паливо спеціальних добавок (міток або маркерів), наявність і концентрацію яких можна встановити лише за допомогою лабораторних аналізів в спеціалізованих лабораторіях або за допомогою спеціальних приладів. Маркери вирішують дві проблеми одночасно: ідентифікацію типу палива та виявлення факту його розведення. Так, наприклад, у Великій Британії колір барвника боїмепі Вей 24 у поєднанні з хінізарином, що виступає антиоксидантом, був обраний для позначення типу палива, до якого застосовується низький податок. На території Європи так званий "ЕпготагКег" обов'язково вводиться у паливо, що реалізується за зниженим податком. Цей маркер має жовтуватий колір (також називається

ЗоЇмепі МеПЙом/ 124), що не відразу виявляється неозброєним оком при додаванні необхідної розбавленої концентрації до палива, але яка може бути виявлена додаванням розчину кислоти та недовготривалим кип'ятінням за необхідністю. Синій барвник аналогічно застосовується до керосину у Великобританії, щоб відрізнити авіаційне пальне від дизельного. Серед інших барвників, що використовують для візуального мічення рідких вуглеводнів можна назвати:

Зоімепі Вей 24, боїмепі Вей 19, боїмепі Війе 36, апа боЇмепі Стеєп 3. У деяких країнах поряд з

Зо візуальним міченням пального використовують і приховані мітки, які виявляють при застосуванні певних реагентів чи при екстракції у лужне чи кисле середовище.

Помітність забарвлення має певні недоліки, тому що дає змогу злочинним угрупованням виявляти та видаляти барвник і продавати пільгове паливо за більшу вартість, що призводить до зменшення податкових надходжень. Тому захисні матеріали (мітки), які додаються, повинні працювати в дуже низьких концентраціях, тобто, легко і надійно визначатися за допомогою спеціальних приладів, але, разом з тим, не виявлятися візуально (за забарвленням рідини) або за допомогою традиційних засобів розпізнавання захисних знаків (наприклад, за допомогою ультрафіолетових детекторів валют). Крім цього, вони повинні не впливати на експлуатаційні властивості палива, бути інертними по відношенню до деталей машин і двигунів, бути не токсичними після використання або згоряння в двигуні і не забруднювати навколишнє середовище. Вирішення цього завдання ускладнюється ще й тим, що компоненти палива і металеві поверхні цистерн і трубопроводів, в яких зберігається або транспортується паливо, можуть агресивно діяти на мітку і руйнувати її, в той час як мітка повинна залишатися стабільною і не знижувати свою концентрацію у паливі протягом всього терміну зберігання.

Усі вищенаведені фактори обумовлюють актуальність створення нових матеріалів для непомітного, тобто, "прихованого" маркування рідких видів палива різного призначення.

Найбільша кількість "прихованих" маркерів виявляється за утворенням кольору при застосуванні певних реагентів чи при екстракції у лужне чи кисле середовище та належить до класу азо- чи діазо-барвників.

Відомий синтез маркерів пального на основі реакції п-алкіланіліну з діазо-сіллю анілінових похідних (5. Зимапргазор "Реїгоїєшт тагКеге взупіпевзізей їйїот п-аїкуІреплепе апа апіїпе депмаїймев", Іпа. Епа. Снет. Вез., 2003. - 42. - Р. 5054-5059). Ці маркери невидимі в дизельному паливі, а забарвлення з'являється при екстракції розчином 1,2-діаміноетану в пропан-1,З-діолі і метанолі.

Відомі приховані маркери на основі азо- чи діазо-барвників для мічення палива (патент США

Мо 6514917, С0О9В 29/08 та патент США Мо 8257975, С101М 33/26). Вказані маркери практично не мають кольору в паливі, але здобувають його при екстракції (кислотній чи лужній) та/або з використанням проявляючого агента.

Відомі фталеїни (патент США Мо 6002056, С10Ї 1/00 та патент США Мо 6482651, Сб070 307/88) та барвники на основі антрахінону (патент США Мо 5205840, СО9В 1/00) для мічення нафтопродуктів, колір яких проявляється після екстракції у лужне середовище.

Однак багатоступеневі процедури виявлення прихованих маркерів, що включають екстракцію чи проявлення за допомогою реагентів, як правило, ускладнюють процес детекції та є незручними для використання у польових умовах. Крім цього, візуальна ідентифікація або використання абсорбційної спектроскопії як методу ідентифікації мають певні недоліки, серед яких - низька чутливість цих методів, а також необхідність введення високих концентрацій барвника (в середньому, 10-100 ррт). Велика кількість маркера, що додається, може погано впливати на деталі двигуна або навколишнє середовище, тому доцільним є зниження концентрації маркера до рівня 1 ррт, або нижче.

Флуоресцентні методи вимірювань є на сьогоднішній день одними з найбільш чутливих і, в той же час, дешевих методів аналізу, що дозволяє істотно знизити концентрацію мітки, яка додається в пальне, підвищити "прихованість" і надійність маркування і знизити вартість захисту і детектування. Флуоресцентні методи аналізу можуть бути легко автоматизовані, а детектування можна реалізовувати як на стандартному спектральному обладнанні при наявності відповідних методик аналізу, так і за допомогою спеціалізованих (спеціально розроблених для вирішення даного завдання) приладів, в тому числі, в компактному переносному або польовому варіанті.

Відомі люмінофори для використання у рідких вуглеводнях (патент США Мо 6991914, С120 1/44 та патент США Мо 9469717, 201М 21/76), які випромінюють світло в області до 550 нм.

Відомо, що через вміст конденсованих ароматичних вуглеводнів рідкі нафтопродукти мають поглинання та флуоресценцію, які заважають ідентифікації за допомогою короткохвильових маркерів, "область прозорості" при цьому починається від 550 нм. Тому використання відомих люмінофорів для маркування рідких вуглеводнів не є зручним через перекривання із власною флуоресценцією палива.

Для "прихованого" маркування доречним є використання довгохвильових люмінофорів, які світяться в червоній або близько інфрачервоній області спектра.

Відомий спосіб маркування рідких вуглеводнів маркерами на основі сквараїнових,

Зо кроконових, фтало- та нафталоціанінових барвників (патент США Мо 5525516, С101 1/232), максимуми довжин хвиль поглинання яких більші за 600 нм.

Відомі сквараїнові маркери на основі бензіндоленінових похідних перекривають досить вузький діапазон довжин хвиль поглинання (650-690 нм), що обмежує їх використання джерелом збудження флуоресценції у вузькій зоні 650-680 нм. Крім цього, фталоціаніни та нафталоціаніни, що заявлені у цьому патенті, містять атоми металів або силікону у своїй структурі, що буде призводити до утворення твердого залишку при згорянні у двигуні та швидкому зносу матеріалів і деталей двигуна.

Як найближчий аналог за кількістю загальних ознак нами вибрано останній з наведених аналогів.

Задачею корисної моделі є розробка простого способу маркування рідких вуглеводнів флуоресцентними маркерами на основі довгохвильових люмінофорів, які мають високу розчинність та фотостабільність у вуглеводнях, не містять атомів металів у своїй структурі та перекривають широкий спектральний діапазон поглинання, що дозволяє збуджувати їх випромінення великим набором різноманітних джерел світла.

Поставлена задача вирішується тим, що в способі маркування рідких вуглеводнів флуоресцентним маркером, який полягає в розчиненні в рідкому вуглеводні флуоресцентного маркера - концентрованого розчину довгохвильового люмінофора в органічному розчиннику, згідно з корисною моделлю, як довгохвильовий люмінофор використовують похідні квадратної кислоти загальної формули І або загальної формули ІІ, або загальної формули ПП: де теє 7Е Тех Ж мес де В ЩО вт ; де А - це 50, -5, -М-Ва, -С(В2)(Вг), причому, Не, В? та Ве - це -СОВЕ, -СМ, -СОМ(ВУ)(ВУ), -

СООВНВІ, причому, ВУ, Ве, В! та ВК - це незалежно -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група, яка може містити як замісники -ОН, -ОВ89, -СОВК, -СМ, -СОМ(ВУ(Ве), -СООВ! групи, де ВЗ - це розгалужена або лінійна аліфатична група, або ароматична група;

0 - це-о,-57;

У та Є - це О, 5, бе, М-В" і С(В)(ВІ); Де В" - це -Н, аліфатична, аліциклічна або ароматична група; В! та ВІ - аліфатичні групи, аліциклічні групи, ароматичні групи або В! та ВІ утворюють цикл;

А В" - це -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група, аліциклічна або ароматична група, яка може містити як замісники -ОН, -ОН»8, -СОВК, -СМ, -СОМ(ВУ)(Вг), -СООВ! групи;

В? ї В? - це незалежно -Н, -СМ, -«СОМ(ВУ(Ве), -СООВІ, -МО», -ОН»е, аліфатична, аліциклічна або ароматична група, частина конденсованого ароматичного або гетероциклічного кільця, які у свою чергу можуть бути заміщені -СМ, -СОМ(ВУ(Ве), -СООВІ, -МО», -ОНея або аліфатичними групами; ше ТЕ в оожЖо ще ще СнеЄ денну і и не І р. и де А - це 50, -5, -М-Ва, -С(В2)(Вг), причому, Не, В? та Ве - це -СОВЕ, -СМ, -СОМ(ВУ)(ВУ), -

СООВНВІ, причому, ВУ, Ве, В! та ВК - це незалежно -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група, яка може містити як замісники -ОН, -ОН», -СОВК, -СМ, -СОМ(ВНУ(Ве), СООВІ: групи, де Не - це розгалужена або лінійна аліфатична група, або ароматична група;

ХУ та У - це О, 5, бе, М-В" ії С(В)ОС(ВІ); де В" - це -Н, аліфатична, аліциклічна або ароматична група; В! та В! - аліфатичні групи, аліциклічні групи, ароматичні групи або В! та ВУ утворюють цикл;

В'Її А" - це -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група, аліциклічна або ароматична група, яка може містити як замісники -ОН, -ОН»8, -СОВК, -СМ, -СОМ(ВУ)(Вг), -СООВ! групи;

В? і В? - це незалежно Н, -СМ, -СОМ(ВУ)(Ве), -СООВІ, МО», -ОН»е, аліфатична, аліциклічна або ароматична група, частина конденсованого ароматичного або гетероциклічного кільця, які у свою чергу можуть бути заміщені -СМ, -СОМ(ВУ)(Ве), -СООВІ, -МО», -ОВ9 або аліфатичними групами; ; ТІ де А - це 0, -5, -М-Ва, -С(В2)(Вг), причому, Не, В? та Ве - це -СОВЕ, -СМ, -СОМ(ВУ)(ВУ), -

СООВНВІ, причому, ВУ, Ве, В! та ВК - це незалежно -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група, яка може містити як замісники -ОН, -ОН», -СОВК, -СМ, -«СОМ(НУ)(Ве), СООВІ: групи, де Ве - це розгалужена або лінійна аліфатична група, або ароматична група;

Ко) р - це-О,-5;

В'Ї ВТ - це -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група;

В2 ї В2 - це незалежно Н, -СМ, -СОМ(ВУ(Ве), -СООВ, МО», -ОН», -Щ(ВУ)(Ве), аліфатична, аліциклічна або ароматична група, частина конденсованого ароматичного або гетероциклічного кільця, які у свою чергу можуть бути заміщені -СМ, -СОМ(ВУ)(Ве), -СООВ!, -МО», -ОВе або аліфатичними групами.

Маркер являє собою концентрований розчин барвника, що використовується для мічення пально-мастильних матеріалів з метою наступного його виявлення та/або кількісного визначення.

Довгохвильові люмінофори, що заявляються як маркери рідких вуглеводнів, мають максимуми поглинання та флуоресценції в діапазоні від 530 до 760 нм і, внаслідок цього, можуть легко розпізнаватися відповідними інструментами, що вимірюють флуоресценцію розчинів. При цьому візуально непомітна зміна кольору промаркованого зразку, що дозволяє здійснити "приховане" маркування.

Крім цього, довгохвильові люмінофори, що заявляються як маркери рідких вуглеводнів, характеризуються високою розчинністю в рідких вуглеводнях, що піддають маркуванню (це дозволяє легко отримати гаку концентрацію люмінофору, яка надійно детектується флуоресцентними методами), мають хімічну стабільність щодо тривалого зберігання промаркованого продукту по відношенню до сонячного світла, води, кисню, температури тощо та хімічну інертність до усіх компонентів рідини, що маркується (барвників, присадок тощо).

Слід зазначити, що інтенсивності люмінесценції маркера повинно бути достатньо для його надійного виявлення. Збільшенню інтенсивності аналітичного сигналу сприяє висока яскравість люмінофора, що є добутком від множення коефіцієнта екстинкції на квантовий вихід.

В таблиці 1 наведено спектральні характеристики типових барвників похідних квадратної кислоти загальної формули І, ІЇ, 1 (максимуми поглинання Атахіаьеє)) та флуоресценції (Хтахет), З також коефіцієнти екстинкції та квантові виходи сквараїнових барвників, що дозволяють оцінити ефективність люмінофора як флуоресцентного маркера за показником його яскравості.

В таблиці 2 наведено отримані дані про змінення інтенсивності флуоресценції (Іфл) розчинів сполук 24 та 26 (див. табл. 1) у дизельному пальному впродовж 1, 2, 3, 6 та 12 місяців їх зберігання (наведено середні дані за результатом вимірювання флуоресценції двох паралельно приготованих розчинів для кожної точки, для кожного розчину проводили по три паралельних вимірювання).

На Фіг. 1 наведено спектри флуоресценції деяких маркерів (табл. 1, сполуки 26, 24 та 22).

На Фіг. 2 наведено зміни спектрів флуоресценції деяких маркерів (табл. 1, сполуки 26, 24): (а) - у дизельному паливі впродовж часу; (б) - криві їх стабільності.

Для практичного використання флуоресцентного барвника як маркера пального необхідною є висока стабільність барвника і його спектральних характеристик щодо тривалого зберігання промаркованого продукту по відношенню до сонячного світла, води, кисню, температури, компонентів (присадок).

Спосіб маркування рідких вуглеводнів флуоресцентним маркером полягає в додаванні до рідкого вуглеводню, що маркується, флуоресцентного маркера - довгохвильового люмінофора формули І або формули ІІ, або формули ПІ у кількості від 1 мг/г до 1000 мг/т.

Завдяки тому, що маркери добре розчиняються у паливно-мастильному матеріалі, їх розподіл є рівномірним. Маркери вводять у паливо в малих концентраціях, виявляють за допомогою джерела світла з довжиною хвилі в області 500-750 нм за їх люмінесценцією та ідентифікують їх наявність шляхом визначення максимуму та інтенсивності люмінесценції в області 550-850 нм зразку промаркованою палива, що досліджують методом флуоресцентної

Зо спектроскопії. Можна також збуджувати флуоресценцію у промаркованих рідинах напівпровідниковим лазером або напівпровідниковим діодом. Особливу перевагу дає застосування напівпровідникового лазера або напівпровідникового діода з довжиною хвилі максимальній емісії в спектральному діапазоні від Хтах-100 нм до Хтахн20 нм (де Хтах - довжина хвилі максимуму поглинання маркувальної речовини). Довжина хвилі максимальної емісії складає при цьому 550-850 нм. Отримане у такий спосіб флуоресцентне світло можна реєструвати візуально для швидкої ідентифікації маркера у паливі, наприклад у польових умовах.

Маркування не призводить до помітних візуально змін у паливі, а саме зміни кольору, прозорості, тощо. Крім цього, паливо, що промарковане мітчиками, зберігає усі необхідні показники у межах регламентованих нормативних документів і не являє собою загрозу для навколишньою середовища чи деталей двигуна.

Щоб мінімізувати витрати на маркування, звести до мінімуму можливі взаємодії маркерів пального з будь-якими його інгредієнтами, забезпечити непомітність у промаркованому паливі, кількість маркерів встановлюють якомога меншою. Загальну (масову) концентрацію люмінофору у рідині, що маркується, вибирають в діапазоні від 1 мг/т до 1000 мг/т. Ще однією причиною максимально можливого зниження кількості маркерів може бути подолання їх пошкоджуючого впливу (якщо він є), наприклад, на деталі двигунів згоряння чи вихлопну трубу, та зниження кількості викидів барвника у зовнішнє середовище.

Вищенаведеними сполуками формули І або формули ІІ, або формули НП можна маркувати такі органічні рідини як аліфатичні або ароматичні вуглеводні (пентан, гексан, гептан, октан, ізооктан, петролейний ефір, толуол, ксилол, етилбензол, тетралін, декалін, диметилнафталін, тест-бензин), мінеральні масла, бензин, гас, дизельне і котельне паливо, природні або синтетичні моторні, гідравлічні або трансмісійні масла (наприклад масла для автомобільних двигунів або швейних машин).

Приклади здійснення та використання запропонованого технічного рішення наведено нижче.

Приклад 1. Приготування розчину порівняння флуоресцентного маркера (див. табл. 1, сполука 24) у бензині.

До навіски 4,0 мг сполуки 24 у скляному конусі додають 10 мл метил-третбутилового етеру скляною піпеткою об'ємом 10 мл, всмоктуючи рідину за допомоги гумової груші, закривають 60 конус скляною пробкою та перемішують збовтуванням до отримання істинного розчину.

Отриманий розчин має інтенсивне синє забарвлення та червону флуоресценцію, яку можна спостерігати візуально. Цей концентрований розчин додають у паливо для маркування. Для цього 10 мл флуоресцентної мітки з концентрацією 400 мг/дм" маркера сполуки 24 додають до 100 л палива. Після ретельного перемішування отримують розчин порівняння з концентрацією 40 мг/м3 сполуки 24 у паливі. 10 мл розчину порівняння герметично закупорюють у скляній тарі з прозорого скла та зберігають у темному місці при температурі, не вищій за 2576.

Використовують розчин порівняння для визначення наявності флуоресцентного маркера у зразках палива, що досліджується.

Приклад 2. Приготування розчину порівняння сполуки 24 у дизельному паливі.

До навіски 4,0 мг сполуки 24 у скляному конусі додають 10 мл 1-октанолу скляною піпеткою об'ємом 10 мл, всмоктуючи рідину за допомоги гумової груші, закривають конус скляною пробкою та перемішують збовтуванням до отримання істинного розчину. Отриманий розчин має інтенсивне синє забарвлення та червону флуоресценцію, яку можна спостерігати візуально.

Цей концентрований розчин додають у паливо для маркування. Для цього 10 мл флуоресцентної мітки з концентрацією 400 мг/дм3 сполуки 24 додають до 100 л палива. Після ретельного перемішування отримують розчин порівняння з концентрацією 40 мг/м3 сполуки 24 у паливі. 10 мл розчину порівняння герметично закупорюють у скляній тарі з прозорого скла та зберігають у темному місці при температурі не вищій за 25 "С. Використовують розчин порівняння для визначення наявності флуоресцентного маркера у зразках палива, що досліджується.

Приклад 3. Детектування сполуки 24 у бензині (польові умови).

У скляну пробірку вміщують паливо, що досліджується, опромінюють діодним лазером світлом з довжиною хвилі 635-650 нм та порівнюють колір променя у рідині з тим, що отримано для розчину порівняння на основі бензину (див. Приклад 1). У непромаркованому дизельному пальному промінь практично не має забарвлення, а в промаркованому - має місце червоне забарвлення променя.

Приклад 4. Детектування сполуки 24 у дизельному паливі (польові умови).

У скляну пробірку вміщують паливо, що досліджується, опромінюють діодним лазером світлом з довжиною хвилі 635-650 нм та порівнюють колір променя у рідині з тим, що отримано

Зо для розчину порівняння на основі дизельного палива (див. Приклад 2). У непромаркованому дизельному пальному промінь практично не має забарвлення, а в промаркованому - має місце червоне забарвлення променя.

Приклад 5. Детектування флуоресцентного маркера (див. табл. 1, сполука 24) в індустріальному мастилі И-20 (лабораторні умови).

Спектри флуоресценції зразка мастила, що досліджується, вимірюють при кімнатній температурі за допомогою спектрофлуориметра Магап Сагу Есіїрсе у стандартних 1-см кварцових кюветах з наступними налаштуваннями прибору: довжина хвилі збудження - 600 нм, діапазон вимірювання спектра - 605-750 нм, оптичні щілини довжин хвилі збудження та емісії - по 5 нм, напруга на фотопомножувачі - 800 В. Максимуми випромінювання визначають з точністю 0,5 нм за результатом трьох паралельних вимірювань. Значення інтенсивності флуоресценції визначають з точністю 25 у. о. рлуоресценції. Для кожного розчину проводять по три паралельних вимірювання, і результат вираховують, як середнє арифметичне цих трьох значень інтенсивності флуоресценції на довжині хвилі максимуму флуоресценції (647 нм для сполуки 24).

Приклад 6. Детектування флуоресцентного маркера (див. табл. 1, сполука 26) у дизельному паливі (лабораторні умови).

Спектри флуоресценції зразка дизельного палива, що досліджується, вимірюють при кімнатній температурі за допомогою спектрофлуориметра Маїап Сагу Есіїрзе у стандартних 1- см кварцових кюветах з наступними налаштуваннями прибору: довжина хвилі збудження - 550 нм, діапазон вимірювання спектра - 550-750 нм, оптичні щілини довжин хвилі збудження та емісії по 5 нм, напруга на фотопомножувачі - 700 В. Максимуми випромінювання визначають з точністю 0,5 нм за результатом трьох паралельних вимірювань. Значення інтенсивності флуоресценції визначають з точністю ж5 у. о. рлуоресценції. Для кожного розчину проводять по три паралельних вимірювання, і результат вираховують, як середнє арифметичне цих трьох значень інтенсивності флуоресценції на довжині хвилі максимуму флуоресценції (575 нм для сполуки 26).

Приклад 7. Визначення стабільності сполук 24 та 26.

Для дослідження стабільності розчинів маркерів у паливі впродовж часу проводили експеримент порівняння флуоресценції розчинів сполук 24 та 26, що були щойно приготовані, бо та розчинів з тією ж самою концентрацією, що зберігалися впродовж різних проміжків часу.

Концентрація маркерів була вибрана такою, що використовується у паливі для маркування, а саме: 40 мг/м3 для сполуки 24 та 80 мг/м3 для сполуки 26.

Стабільність спектральних характеристик сполук 24 та 26 у паливі є достатньо високою. А саме, впродовж трьох місяців зберігання у дизельному паливі флуоресцентний сигнал сполук 24 та 26 знижується не більш ніж на 6 95, а за 12 місяців втрачає не більше 10 95, що є достатнім для їх практичного використання.

Як видно з опису матеріалів заявки, флуоресцентні маркери, що заявляються, флуоресціюють в умовах простих випробувань і при дуже низьких концентраціях (менших за 2 м. ч.), добре розчиняються і не вступають у реакції з компонентами палива чи пально- мастильних матеріалів, а також залишаються достатньо стабільними протягом часу при тривалому зберіганні.

Як об'єкти маркування можна використовувати пальне різних видів (бензини, дизельне пальне) та виробників, мастильні матеріали (моторні, трансмісійні та спеціальні оливи, мінеральні мастила, пластичні мастила), рідини на нафтовій основі.

Таблиця 1

Сполука Структура Розчинник Атахіаре), НМ Хтахат), НМ (Є, М" см" (Фе, бо нею вм

СИХ п УЩНИ 65О9 1 чи го Ї у, я Хлороформ 637 (151000) А й Додрмнек ден ї В. ( ) пуд ї ДК

Сех мех Сх і в вн ц сет, ; 2 нео а Хлороформ 641 (103000) 566

Ен и ЩИ Щ (4)

МЕ ЩІ ій бу беру Зо як

Хе «ж ху, 67З (128000) 461 697

З «Ме ШК Й |: в «У Хлороформ | )

Е Коди денно х З (42) (6) прим й ЕК

Повз ба Сукух о их 682 (196000) 381 вче сл КО 4 ши с Хлороформ | ) 701 (44) чи а (38)

Суви бу се

МЕ СКМ

БУ НЯ її я жи Бе І до йо 5 Б іс шви я чо Хлороформ 687 (134000) 708 (13) й г ій

ОМ и в щ і дет

Б Му ша! й Хлороформ 701 (130000) 722 (79)

Бени о байк ше: ок чи ще че а 7 ж шк шві Хлороформ 728 (166000) 757 (46)

Сени ба 0 СеМе що ши о Ши 647 (104000 дк ке ШЕ озна лороформ 7 й Про рофор Ї і (43)

Бе я | і ге

Каб бос

Продовження таблиці 1 що мк са БОД

ЩО ши и ВИШ ни (22)

Себву 5 ян

Ко та Хлороформ 652 (177000) 672 (65)

Бек Че б не ОВ

Ка Х Хе 11 й шини Хлороформ 663 (125000) 684 (80) св З ох

НИ чи: 683 То шен Че о с» пови ши гло Що Її х зи ще 6 8 З 7 о о 13 к- Мис і Хлороформ сви й вий Є (183000) (45) дбвсве Два 683 699 з се т» нка Ко І: ЩЕ 14 лю і мя Хлороформ (185000) (45)

Мону шо СУМ» вв Зк й й пи ач Ве сх 688 в ши Хлороформ (159000) тв

Сае Че ев х М У ї дей Сом 653 664

Н и ПК дек х З 16 о ши ши Хпороформ (165000) (22)

СУМУ Ве сх жу у ВЕ о но вв 625 17 а чу ши Хлороформ (1 1 2000) (35) ве Ж й; щи

Се бо С, 18 Кр Хпороформ 608 (214000) 619 (59) бене бе 0 св ие ших 661 676

Мебцу бу Сов

Бе вв Ж ва в

Кт не - хз 6 2 4 6 6 9

М ГеЗа М че ге щи ши 633 баг бу ЯКО ун бак МеВ о Вами 694 22 о х с у Хло ро фо рм ( 12000 0) 712 (2 8)

Кк Як Ех.

Продовження таблиці 1

НЕ

23 Сайах, ФО, Вик» Хлороформ 563 693 вт хо. не скл лк ш-б й ЕЕ ( 6 З о о о ) (4 8 )

М в ря

М ян

У ще і а хм канавку М й 24 Ов і. ж М де Хлороформ (100000) 663 (14)

В З КНУ

- ій Й в Ся (в 9 (в

З шини Хлороформ 660 (120000) (в)

СаВх б бази

Сн; б ну п й З о і І я й

Ех В СЯ х КН х я ж вд

І вБ1 в6 27 в ШЕ мб Хлороформ (155000) (8) косу ка Сак» - ОКУ ЧЕ СКУ

НІЙ не дум ач ФО МЕ 23 щ; вл че Хлороформ (135000) 647 (23) дав 00 ба

Б ке м ії шини не 633

МК ех у х й вия 6 6 З 31 и: ши ше Хлороформ 678

ЕМ. ше с і і й пот 683 32 Ко ню Хлороформ 665 (270000) (9) нку Х. Я тав»

З3 и ни ше Хлороформ 652 (160000) се Є св о и ШИ бе тк св

Таблиця 2

Зразок Іфл., Іфл., Іфл., Іфл., Іфл., Іфл., свіжий 1 місяць 2 місяці З місяці 6 місяців 12 місяців

Сполука 82958 81657 80455 78555 76657 24 84854 (знижується на о о о о

Сполука 50157 49956 (| на | 493.10 (| на 48657 48218 26 50855 (знижується на о о о о 80 мг/м 149 1,8 Фо) 3,0 Об) (уна4,3 96) | (|) на 5,1 95)

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб маркування рідких вуглеводнів флуоресцентним маркером, який полягає в розчиненні в рідкому вуглеводні флуоресцентного маркера - концентрованого розчину довгохвильового люмінофора в органічному розчиннику, який відрізняється тим, що як довгохвильовий люмінофор використовують похідні квадратної кислоти загальної формули | або загальної формули ІІ, або загальної формули ЇЇ 2 в А в2 У т в У- с- (о: е М М в2 х о / 2 в" р в" й де А - це 0, -5, -М-На, -С(В)(Вг), причому На, Ве та В: - це -СОНВК, -СМ, -СОМ(НУ (Ве), -СООНІ, причому НУ, Ве, В! та ВК - це незалежно -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група, яка може містити як замісники -ОН, -ОН», -СОВК, -СМ, -«СОМ(ВУ)(Вг), -СООВ! групи, де ВЗ - це розгалужена або лінійна аліфатична група, або ароматична група; 0- це-о,-57; У та М - це О, 5, бе, М-В" ї С(В)(В)); де В" - це -Н, аліфатична, аліциклічна або ароматична група; В! та ВІ - аліфатичні групи, аліциклічні групи, ароматичні групи або В! та ВІ утворюють ЦИКЛ;

   В. і ВІ - це -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група, аліциклічна або ароматична група, яка може містити як замісники -ОН, -ОН», -СОВК, -СМ, -СОМ(ВУ (Ве), -СООВ! групи; В2г ії В - це незалежно -Н, -СМ, -СОМ(НУ) (Ве), -СООНІ, -МО», -ОН», аліфатична, аліциклічна або ароматична група, частина конденсованого ароматичного або гетероциклічного кільця, які у свою чергу можуть бути заміщені -СМ, -СОМ(ВУ(Ве), -СООВІ, -МО», -ОНея або аліфатичними групами; 2 ї А в2 м Я 2 У- с- сн в М їй в 1 в? в о 00 в" х ЇЇ де А - це 0, -5, -М-На, -С(В)(Вг), причому На, Ве та В: - це -СОНВК, -СМ, -СОМ(НУ (Ве), -СООНІ, причому НУ, Не, В: та ВК - це незалежно -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група, яка може містити як замісники -ОН, -ОНе, -СОВК, -СМ, -СОМ(ВУ)(Ве), СООВ!: групи, де з - це розгалужена Зо або лінійна аліфатична група, або ароматична група; М та У - це О, 5, бе, М-В" і С(В)(ВІ); де В" - це -Н, аліфатична, аліциклічна або ароматична група; В! та ВІ - аліфатичні групи, аліциклічні групи, ароматичні групи або В! та ВІ утворюють ЦИКЛ;

   В'Її В" - це -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група, аліциклічна або ароматична група, яка може містити як замісники ОН, -ОН9, -СОВК, -СМ, -«СОМ(ВУ)(Ве), -СООВ! групи; В? ї В? - це незалежно Н, -СМ, -«СОМ(НУ)(Ве), -СООВІ, МО», -085, аліфатична, аліциклічна або ароматична група, частина конденсованого ароматичного або гетероциклічного кільця, які у свою чергу можуть бути заміщені -СМ, -СОМ(ВУ)(Ве), -СООВІ, -МО», -ОВ9 або аліфатичними групами; в2 А в в: в в м Кк х ! о / 2 в в в" ЩІ де А - це ХО, -5, -М-На, -С(В2)(Вг), причому На, Р? та В: - це -СОВК, -СМ, -«СОМ(ВУ)(Ве), -СООНВІ, причому НУ, Ве, В! та ВК - це незалежно -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група, яка може містити як замісники -ОН, -ОНВ85, -СОВК, -СМ, -«СОМ(ВУ(Ве), СООВ! групи, де Ве - це розгалужена або лінійна аліфатична група, або ароматична група; р - це-о,-5; А'ї В - це -Н, розгалужена або лінійна аліфатична група; В ї В? - це незалежно Н, -СМ, -СОМ(НУ)(Ве), -СООВ МО», -ОНе, -М(НУ) (Ве), аліфатична, аліциклічна або ароматична група, частина конденсованого ароматичного або гетероциклічного кільця, які у свою чергу можуть бути заміщені -СМ, -СОМ(НУ(Ве), -СООВ -МО», -ОНе або аліфатичними групами. ше Е ! за : т Во. ї п за БО рих з во. Кк із ' ШЕ Шк НИ Б Я х бан А; М, - зав. і ї ; о От і і Довжина кни на

   Фіг. 1