UA141640U - Спосіб маркування рідких вуглеводнів флуоресцентним маркером - Google Patents

Abstract

Спосіб маркування рідких вуглеводнів флуоресцентним маркером полягає в розчиненні в рідкому вуглеводні флуоресцентного маркера - концентрованого розчину довгохвильового люмінофора у органічному розчиннику. Як довгохвильовий люмінофор використовують похідні перилентетракарбонової кислоти.

Description

Корисна модель належить до області проблем паливно-енергетичного комплексу та розвитку хімічних технологій, методів "прихованого" маркування рідких вуглеводнів, таких, наприклад, як пальне різних видів (бензини, дизельне пальне, суднове, котельне) та виробників, мастильні матеріали (моторні, трансмісійні та спеціальні оливи, мінеральні мастила, пластичні мастила), рідини на нафтовій основі, з використанням люмінофорів, що випромінюють світло в області 550-800 нм. Корисна модель може бути використана для створення системи захисту пального різних видів та призначення від фальсифікації, контрафакції або розкрадання.

На даний час в Україні відсутні власні засоби захисту рідкого палива або паливно- мастильних матеріалів від будь-яких видів контрафакції (підробки і розведення) і контрабанди (несанкціонованого імпорту, експорту, транспортування і несанкціонованих поставок на АЗС).

Існуючі методи лабораторного контролю палив дають можливість виявити лише їх відповідність прийнятим стандартам за складом і вмістом домішок, але не дозволяють встановити походження цих матеріалів, тобто чи були вони ввезені в Україну або вироблені в Україні на законних підставах, чи є контрабандним або контрафактним товаром. Цю проблему намагаються вирішити введенням у паливо спеціальних добавок (міток або маркерів), наявність і концентрацію яких можна встановити лише за допомогою лабораторних аналізів в спеціалізованих лабораторіях або за допомогою спеціальних приладів. Маркери вирішують дві проблеми одночасно: ідентифікацію типу палива та виявлення факту його розведення. Так, наприклад, у Великій Британії колір барвника боїмепі Вей 24 у поєднанні з хінізарином, що виступає антиоксидантом, був обраний для позначення типу палива, до якого застосовується пільговий податок. На території Європи так званий "ЕиготаКег" обов'язково вводиться у паливо, що реалізується за зниженим податком. Цей маркер (також називається боїмепі МеПом 124) має жовтуватий колір, що не відразу виявляється неозброєним оком при додаванні необхідної розбавленої концентрації до палива, але яка може бути виявлена додаванням розчину кислоти та недовготривалим кип'ятінням за необхідністю. Серед барвників, що використовують для візуального мічення рідких вуглеводнів, можна назвати: боїмепі Нед 24,

Зоїмепі Вес 19, боїмепі Вішйе 36 та боїмепі Стгееп 3.

Помітність забарвлення має певні недоліки, тому що дає змогу злочинним угрупованням виявляти та видаляти барвник і продавати пільгове паливо за більшу вартість, що призводить до зменшення податкових надходжень. Тому захисні матеріали (мітки), які додаються, повинні працювати в дуже низьких концентраціях, тобто, легко і надійно визначатися за допомогою спеціальних приладів, але, разом з тим, не виявлятися візуально (за забарвленням рідини) або за допомогою традиційних засобів розпізнавання захисних знаків (наприклад, за допомогою ультрафіолетових детекторів валют). Крім цього, вони не повинні впливати на експлуатаційні властивості палива, бути інертними по відношенню до деталей машин і двигунів, бути не токсичними після використання або згоряння в двигуні і не забруднювати навколишнє середовище. Вирішення цього завдання ускладнюється ще й тим, що компоненти палива і металеві поверхні цистерн і трубопроводів, в яких зберігається або транспортується паливо, можуть агресивно діяти на мітку і руйнувати її, в той час як мітка повинна залишатися стабільною і не знижувати свою концентрацію та спектральні характеристики у паливі протягом всього терміну зберігання.

Усі вищенаведені фактори обумовлюють актуальність створення нових матеріалів для непомітного, тобто, "прихованого" маркування рідких видів палива різного призначення.

Найбільша кількість "прихованих" маркерів виявляється за утворенням кольору при застосуванні певних реагентів чи при екстракції у лужне чи кисле середовище та належить до класу азо- чи діазо-барвників.

Відомий синтез маркерів пального на основі реакції п-алкіланіліну з діазо-сіллю анілінових похідних (5. Зимапргазор "Реїгоїєшт тагКеге взупіпевзізей їйїот п-аїкуІреплепе апа апіїпе дегпмаїймев", Іпа. Епа. Снет. Вез., 2003. - 42. - Р. 5054-5059). Ці маркери невидимі в дизельному паливі, а забарвлення з'являється при екстракції розчином 1,2-діаміноетану в пропан-1,З-діолі з метанолом.

Відомі приховані маркери на основі азо- чи діазо-барвників для мічення палива (патент США

Мо 6514917, С0О9В 29/08 та патент США Мо 8257975, (301М 33/26). Вказані маркери практично не мають кольору в паливі, але здобувають його при екстракції (кислотній чи лужній) та/або з використанням проявляючого агента.

Відомі фталеїни (патент США Мо 6002056, С10Ї 1/00 та патент США Мо 6482651, Сб070 307/88) та барвники на основі антрахінону (патент США Мо 5205840, СО9В 1/00) для мічення нафтопродуктів, колір яких проявляється після екстракції у лужне середовище.

Однак багатоступеневі процедури виявлення прихованих маркерів, що включають 60 екстракцію чи проявлення за допомогою реагентів, як правило, ускладнюють процес детекції та є незручними для використання у польових умовах. Крім цього, візуальна ідентифікація або використання абсорбційної спектроскопії як методу ідентифікації мають певні недоліки, серед яких - низька чутливість цих методів, а також необхідність введення високих концентрацій барвника (в середньому, 10-100 м.ч.). Велика кількість маркера, що додається, може погано впливати на деталі двигуна або навколишнє середовище, тому доцільним є зниження концентрації маркера до рівня 1 м.ч., або нижче.

Флуоресцентні методи вимірювань є на сьогоднішній день одними з найбільш чутливих і, в той же час, дешевих методів аналізу, що дозволяють істотно знизити концентрацію мітки, яка додається в пальне, підвищити "прихованість" і надійність маркування, а також знизити вартість захисту і детектування. Флуоресцентні методи аналізу можуть бути легко автоматизовані, а детектування можна реалізовувати як на стандартному спектральному обладнанні при наявності відповідних методик аналізу, так і за допомогою спеціалізованих (спеціально розроблених для вирішення даного завдання) приладів, в тому числі, в компактному переносному або польовому варіанті.

Відомі люмінофори для використання у рідких вуглеводнях (патент США Мо 6991914, С120 1/44 та патент США Мо 9469717, 01М 21/76), які випромінюють світло в області до 550 нм.

Відомо, що через вміст конденсованих ароматичних вуглеводнів рідкі нафтопродукти мають поглинання та флуоресценцію, які заважають ідентифікації за допомогою короткохвильових маркерів, "область прозорості" при цьому починається від 550 нм. Тому використання відомих люмінофорів для маркування рідких вуглеводнів не є зручним через перекривання із власною флуоресценцією палива. А у випадку мастильних матеріалів "область прозорості" зміщується у ще більш довгохвильову область поглинання та флуоресценції.

Тому для "прихованого" маркування доречним є використання довгохвильових люмінофорів, які світяться в червоній або близькій інфрачервоній області спектра.

Відомі флуоресцентні периленові барвники (патент США Мо 6219329, 2118 7/00), але їх використання обмежене застосуванням для оптичних дисків, для створення пігментів або І ЕО- пристроїв.

Відомі флуоресцентні риленові барвники (патент США Мо 6486332, СО9В 29/00), але вони мають низьку розчинність у вуглеводнях, тому не можуть бути використані для маркування

Зо пального.

Як найближчий аналог за кількістю загальних ознак нами вибрано останній з наведених аналогів.

В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб маркування рідких вуглеводнів флуоресцентним маркером на основі довгохвильових люмінофорів, які мають високу хімічну та фотостабільність, достатню розчинність у вуглеводнях та перекривають широкий спектральний діапазон поглинання, що дозволяє збуджувати їх випромінення великим набором різноманітних джерел світла (лазер, світлодіод, лампа зі світловим фільтром).

Поставлена задача вирішується тим, що в способі маркування рідких вуглеводнів флуоресцентним маркером, який полягає в розчиненні в рідкому вуглеводні флуоресцентного маркера - концентрованого розчину довгохвильового люмінофора у органічному розчиннику, згідно з корисною моделлю, як довгохвильовий люмінофор використовують похідні перилентетракарбонової кислоти загальної формули !, загальної формули ЇЇ, загальної формули ІІІ або загальної формули ЇМ в? в в" в2 М (в) в? - І в? 5-37 їх

АНА о М й: 1 1 2

Кк їх (0,

В в в? (в) (в) в?

М И Х М

: А

М М в" 2 1 1 2 де В! - це незалежно -Н, -ОВ2, -585, -50287, ЩА"(В"2), -БОг25М(А")(В"2) або галоген; де В? - це незалежно -СУ, -0О89, -5855, -МЩ(В)(В2), -5БО»В", -502МЩ(В (В), -СООВУ, -

СОМ(В (Аг), -СОС5, -СМ, галоген або сусідні замісники В? можуть бути частиною конденсованого ароматичного або гетероциклічного кільця, які у свою чергу можуть бути заміщені -С2, -ОВО, -585, -Щ(В" (В), -5028", -502М(В" (В), -СООВО, -СОМ(В" (ВМ), -СОСе, -СМ або галогенами; причому С, Ве, В», ВТ, ВАМ, де - це незалежно -Н, С:1-Сів лінійний або розгалужений алкіл,

Сз-Сів лінійний або розгалужений алкеніл, циклоалкіл, арил або гетарил, який може бути додатково заміщений С.і-Сів лінійними або розгалуженими алкілами, -СУ, -ОНО, -5В85, -

М(вм)(АМг), -50О28Т, -5БОгМ(В (ВАМ), -СООВо, -СОМ(В А), -бО05, -СМ, -МО», або галогенами, причому сусідні В", ВМ? можуть утворювати насичений або ненасичений 4-8- членний цикл;

В в (в) (в) в2 0-5) «

Ух в) М Кк 1 1 2 де В! - це незалежно -Н, -ОНО, -5855, -БО2АТ, ЩА (ВМг), -5БЮО251М(АМ (В) або галоген; де В? - це незалежно -С9, -0ОНО, -585, -Щ(АМ)(АМг), -50287, -БО24М(ВА"(ВАМг), -СООНО, -

СОоМ(А)(ВАг), -СОС9, -СМ, галоген або сусідні замісники ВН? можуть бути частиною конденсованого ароматичного або гетероциклічного кільця, які у свою чергу можуть бути заміщені -С2, -ОВО, -585, -Щ(В" (В), -5028", -502М(В" (В), -СООВО, -СОМ(В" (ВМ), -СОСе, -СМ або галогенами; де ВЗ - це -Н, С:-Стів лінійний або розгалужений алкіл, Сз-Сів лінійний або розгалужений алкеніл, циклоалкіл, арил або гетарил, який може бути додатково заміщений С1-С:ів лінійними або розгалуженими алкілами, -С-, -0ОВО, -58335, -ЩАМ(ВАг), -БО2ВТ, -5024(А (82), -СООНО, -

СсОоМм(вА)(Вг), -6О62, -СМ, -МО», або галогенами, причому сусідні В", Де можуть утворювати насичений або ненасичений 4-8-членний цикл; причому С-, Ве, В», ВТ, ВАМ, де - це незалежно -Н, С:-Сів лінійний або розгалужений алкіл,

Зо Сз-Сів лінійний або розгалужений алкеніл, циклоалкіл, арил або гетарил, який може бути додатково заміщений Сі-Сів лінійними або розгалуженими алкілами, -СУ, -ОНО, -5В85, -

МВ (А) -5О2В", -5О2М(В(АМ, -6б0Оно -СОМ(А)(АМ2), -СОС5, -СМ, -МО», або галогенами, причому сусідні В", ВМ? можуть утворювати насичений або ненасичений 4-8- членний цикл;

вв

НУ ад 1 1 як (М), де В! - це незалежно -Н, -ОВ2, -585, -50287, ЩА"(В"2), -БОг25М(А")(В"2) або галоген; де ВЗ - це -Н, С:-Сів лінійний або розгалужений алкіл, Сз-Сів лінійний або розгалужений алкеніл, циклоалкіл, арил або гетарил, який може бути додатково заміщений С1-С:ів лінійними або розгалуженими алкілами, -С-, -ОВ2, -585, -Щ(В (В), -БО2В", -502Щ(В)(В"2), -СООНО, -

СсОоМм(вА)(Вг), -6О62, -СМ, -МО», або галогенами, причому сусідні В", Де можуть утворювати насичений або ненасичений 4-8-членний цикл; причому С-, Ве, В», В", ВАМ, де - це незалежно -Н, С:1-Сів лінійний або розгалужений алкіл,

Сз-Сів лінійний або розгалужений алкеніл, циклоалкіл, арил або гетарил, який може бути додатково заміщений Сі-С:в лінійними або розгалуженими алкілами, -С, -ОВ, -585, -МЩ(В")(В"г), -5О2ВТ, -5БО2М(В)(ВМг), -«СООНВО, -СОМ(АМ (Аг), -СОСЄ, -СМ, -МО», або галогенами, причому сусідні В", Д"2 можуть утворювати насичений або ненасичений 4-8-членний цикл.

Маркер являє собою концентрований розчин барвника, що використовується для мічення пально-мастильних матеріалів з метою наступного його виявлення та/або кількісного визначення.

Довгохвильові люмінофори, що заявляються як маркери рідких вуглеводнів, мають максимуми поглинання та флуоресценції в діапазоні від 530 до 800 нм ії, внаслідок цього, можуть легко розпізнаватися відповідними приборами, що вимірюють флуоресценцію розчинів.

При цьому кількість маркера вибирається таким чином, щоб візуально не була помітна зміна кольору промаркованого зразка, що дозволяє здійснити "приховане" маркування.

Крім цього, похідні перилентетракарбонової кислоти, що заявляються, характеризуються високою розчинністю в рідких вуглеводнях, що піддають маркуванню (це дозволяє легко отримати таку концентрацію люмінофору, яка надійно детектується флуоресцентними методами), є надзвичайно фотостабільними сполуками і мають хімічну стабільність впродовж тривалого зберігання промаркованого продукту по відношенню до сонячного світла, води, кисню, температури тощо та хімічну інертність до усіх компонентів рідини, що маркується (барвників, присадок тощо).

Крім цього, сполуки, що заявляються, мають широкий спектральний діапазон поглинання та

Зо флуоресценції що дозволяє використовувати їх з більшою кількістю джерел світла для отримання флуоресцентного сигналу.

В таблиці 1 наведено спектральні характеристики типових барвників похідних перилентетракарбонової кислоти загальної формули І, ІЇ, ПІ ї ІМ (максимуми поглинання (Атпах(аьг)) та флуоресценції (Атахет), що демонструють можливість обрання люмінофору з необхідним діапазоном флуоресцентного сигналу для реєстрації маркера).

В таблиці 2 наведено отримані дані про змінення інтенсивності флуоресценції (Ірл) розчину сполуки 1 (див. табл. 1) у дизельному пальному впродовж 1, 2, 3, 6 та 12 місяців їх зберігання (наведено середні дані за результатом вимірювання флуоресценції двох паралельно приготованих розчинів для кожної точки, для кожного розчину проводили по три паралельних вимірювання).

В таблиці З наведено результати порівняння властивостей (густина, кінематична в'язкість, температура спалаху у закритому тиглі) дизельного палива, промаркованого сполукою 1 (див. табл. 1) та дизельного палива чистого.

На кресленні наведено спектри поглинання та флуоресценції деяких маркерів (табл. 1, сполуки 1 у хлороформі - (а), сполуки 2 у хлороформі - (б), сполуки 7 у хлористому метилені - (в), сполуки 10 у хлористому метилені - (г), сполуки 11 в метилтретбутиловому етері, - (д), сполуки 12 у 2-бутаноні - (є), сполуки 15 у гексані - (ж) та сполуки 19 у хлороформі - (3)).

Для практичного використання флуоресцентного барвника як маркера пального необхідною є висока стабільність барвника і його спектральних характеристик щодо тривалого зберігання промаркованого продукту по відношенню до сонячного світла, води, кисню, температури, компонентів палива.

Спосіб маркування рідких вуглеводнів флуоресцентним маркером полягає в додаванні до рідкого вуглеводню, що маркується, флуоресцентного маркера - довгохвильового люмінофора формули І або формули ІІ, або формули ПІ, або формули ІМ у кількості від 1 мг/г до 5000 мг/т.

Завдяки тому, що маркери добре розчиняються у пально-мастильному матеріалі, їх розподіл є рівномірним. Маркери вводять у паливо у малих концентраціях, виявляють за допомогою джерела світла з довжиною хвилі в області 500-750 нм за їх люмінесценцією та ідентифікують їх наявність шляхом визначення максимуму та інтенсивності люмінесценції в області 550-800 нм зразку промаркованого палива, що досліджують методом флуоресцентної спектроскопії. Особливу перевагу дає також збудження флуоресценції у промаркованих рідинах за допомогою напівпровідникового лазера або світлодіода. Довжина хвилі максимума полоси флуоресценції складає при цьому 550-800 нм. Отримане у такий спосіб флуоресцентне світло можна кількісно реєструвати за допомогою спектрофлуориметра, а якщо максимум смуги флуоресценції знаходиться у діапазоні 550-700 нм, то можна проводити швидку ідентифікацію маркера у паливі візуально у польових умовах.

Якщо не використовуються спеціальні джерела світла, маркування не призводить до візуально помітних змін у паливі, а саме зміни кольору, прозорості, тощо. Крім цього, паливо, що промарковане флуоресцентними маркерами, зберігає усі необхідні показники у межах регламентованих нормативними документами і не являє собою загрозу для навколишнього середовища чи деталей двигуна.

Щоб мінімізувати витрати на маркування, звести до мінімуму можливі взаємодії маркерів пального з будь-якими його інгредієнтами, забезпечити непомітність у промаркованому паливі, кількість маркерів встановлюють якомога меншою. Загальну (масову) концентрацію люмінофору у рідині, що маркується, вибирають в діапазоні від 1 мг/т до 5000 мг/т.

Запропонований спосіб маркування дає можливість знизити кількість введеного маркера у паливо на 2-4 порядки у порівнянні з використанням візуальних маркерів, що знижує пошкоджуючий вплив (якщо він є), на деталі двигунів згоряння, чи вихлопну трубу, та зниження кількості викидів барвника у зовнішнє середовище.

Вищенаведеними сполуками формули І або формули ІІ, або формули ПІШ, або формули ІМ, можна маркувати такі органічні рідини як аліфатичні або ароматичні вуглеводні (пентан, гексан, гептан, октан, ізооктан, петролейний ефір, толуол, ксилол, етилбензол, тетралін, декалін, диметилнафталін, тест-бензин), мінеральні масла, бензин, гас, дизельне і котельне паливо, природні або синтетичні моторні, гідравлічні або трансмісійні масла (наприклад масла для автомобільних двигунів або швейних машин), а також пластичні мастильні матеріали.

Приклади здійснення та використання запропонованого технічного рішення наведено нижче.

Приклад 1. Приготування розчину порівняння флуоресцентного маркера (див. табл. 1, сполука 1) для ідентифікації у бензині.

До навіски 6,0 мг сполуки 1 у скляному конусі додають 20 мл метил-третбутилового етеру скляною піпеткою об'ємом 20 мл, всмоктуючи рідину за допомогою гумової груші, закривають конус скляною пробкою та перемішують збовтуванням до отримання істинного розчину.

Отриманий розчин має інтенсивне червоне забарвлення та жовтогарячу флуоресценцію, яку можна спостерігати візуально. Цей концентрований розчин додають у паливо для маркування.

Для цього 20 мл флуоресцентної мітки з концентрацією 300 мг/дм" маркеру сполуки 1 додають до 40 л палива. Після ретельного перемішування отримують промарковане паливо з концентрацією 150 мг/м" сполуки 1 у паливі Для подальшого проведення ідентифікації наявності маркера у паливі, що аналізується, частину цього розчину герметично закупорюють у скляній тарі з прозорого скла та зберігають у темному місці при температурі не вище за 25 "С у якості розчину порівняння.

Приклад 2. Приготування розчину порівняння сполуки 1 для ідентифікації у дизельному паливі.

До навіски 6,0 мг сполуки 1 у скляному конусі додають 20 мл 1-октанолу скляною піпеткою об'ємом 20 мл, всмоктуючи рідину за допомоги гумової груші, закривають конус скляною пробкою та перемішують збовтуванням до отримання істинного розчину. Отриманий розчин має інтенсивне червоне забарвлення та жовтогарячу флуоресценцію, яку можна спостерігати візуально. Цей концентрований розчин додають у паливо для маркування. Для цього 20 мл флуоресцентної мітки з концентрацією 300 мг/дм? маркеру сполуки 1 додають до 40 л палива.

Після ретельного перемішування отримують промарковане паливо з концентрацією 150 мг/м3 сполуки 1 у паливі. Для подальшого проведення ідентифікації наявності маркера у паливі, що аналізується, частину цього розчину герметично закупорюють у скляній тарі з прозорого скла та зберігають у темному місці при температурі не вище за 25 "С як розчин порівняння. бо Приклад 3. Детектування сполуки 1 у бензині (польові умови).

У скляну пробірку вміщують паливо, що досліджується, опромінюють світлом діодного лазера з довжиною хвилі 532 нм та порівнюють колір променя у рідині з тим, що отримано для розчину порівняння на основі бензину (див. Приклад 1). У непромаркованому дизельному пальному промінь має жовто-зелене забарвлення, а в промаркованому - має місце жовтогаряче забарвлення променя.

Приклад 5. Детектування сполуки 1 у дизельному паливі (лабораторні умови).

Спектри флуоресценції зразку палива, що досліджується, та розчину порівняння вимірюють при кімнатній температурі за допомогою спектрофлуориметра Магіап Сагу Есіїрзе у стандартних 1-см кварцових кюветах з наступними налаштуваннями прибору: довжина хвилі збудження - 560 нм, діапазон вимірювання спектра - 565-750 нм, оптичні щілини довжин хвилі збудження та емісії - по 5 нм. Максимуми випромінювання визначають з точністю 20,5 нм за результатом трьох паралельних вимірювань. Значення інтенсивності флуоресценції визначають з точністю -5 у.о. флуоресценції. Для кожного розчину проводять по три паралельних вимірювання, і результат вираховують, як середнє арифметичне цих трьох значень інтенсивності флуоресценції на довжині хвилі максимуму флуоресценції (595 нм для сполуки 1). Цей результат порівнюють з тим, що було отримано для розчину порівняння (див. Приклад 2) у тих самих умовах реєстрації флуоресцентного сигналу.

Приклад 6. Визначення стабільності сполуки 1.

Для дослідження стабільності розчинів маркерів у паливі впродовж часу проводили експеримент порівняння флуоресценції розчинів сполуки 1, що були щойно приготовані, та розчинів з тією ж самою концентрацією, що зберігалися впродовж різних проміжків часу.

Концентрація маркера була вибрана такою, що використовується у паливі для маркування, а саме: 150 мг/м3 для сполуки 1.

Стабільність спектральних характеристик сполуки 1 у паливі є достатньо високою. А саме впродовж трьох місяців зберігання у дизельному паливі флуоресцентний сигнал сполуки 1 знижується на 4,1 95, а за 12 місяців втрачає 8,595, що є достатнім для його практичного використання.

Як видно з опису матеріалів заявки, флуоресцентні маркери, що заявляються, флуоресціюють в умовах простих випробувань і при дуже низьких концентраціях (менших за 5

Зо м.ч.), добре розчиняються і не вступають у реакції з компонентами палива чи паливно- мастильних матеріалів, а також залишаються достатньо стабільними протягом часу при тривалому зберіганні.

Як об'єкти маркування можна використовувати пальне різних видів (бензини, дизельне пальне) та виробників, мастильні матеріали (моторні, трансмісійні та спеціальні оливи, мінеральні мастила, пластичні мастила), рідини на нафтовій основі.

Таблиця 1 лука НМ НМ оо 3-3 і 1 гу 8, -7 Хлороформ 577 615 ода ді оо оо

ОО

2 Ся (у -) Хлороформ 569 610 одіж оо

Суміш ізомерів ви (9) (9) вав

АК

М М

38 | ит и Хлороформ | 627 716 ви (9) М вда: 2-0

ААУ

М о ува

Он 4 5-5 О Хлороформ 526 538 ода

Он сля Хлороформ 496 Б22 ода:

М

У м ( М Хлороформ 697 тА дід

С ді (в) (в) 7 | ик у Мити 0 |Хлороформ 567 678

АННОЮ

Ши

СІ сі (9) (9)

ТИ 7 М.икоричитчт0 | Хлороформ 5БО 583 о о

СІ сі де 5, но

М ота М Хлороформ 569 683 да ом Мо, оо

ОО р, , метилен о (в) оо ол Мо,

В, (в) (в)

У У Метил-трет- 11 (-- (у -) бутиловий 6711717

В, стер

Ге) (в)

С оо

НУСУЄ

12 СУ (у --7 2-Бутанон 571 615

АН НЄ

(в) (в) 13 м а " Диметил- Б22 | 546 си «7 зви формамід

Го) М (в (в о, «7 (7 (97 14 ) в, й оче й ( у; у Хлороформ 498 515

Мн НМ

Ви о о Ви в Ва оо ноу

М (о М Гексан 659 688

А

М М оо оо о М анал ав 16 Фо () М Хлороформ 604 645 - У)

М (в)

с о. М 17 Фо (с М Хлороформ 698 743

А»)

М (в) о; с

У Ує 18 М ( М Хлороформ 720 760 ов й.

М М о;

ХХ

(в) я, 19 С ( -) Хлороформ | 530. | 548 ) д 527 ! ге)

Х оо нОонОоУує 20 Фф М (у м Фі Хлороформ | 680.1. 710

А

М М с

ОХ

21 Ф м (у ї Фі Хлороформ | 740. | 780 а

М М с (В,

ОО й 22 Фе 05 зоб Хлороформ 704 747

Ка (в) с у (в) (в) 23 Фф М а х З Хлороформ | 650. | 736

А--«У- У -

М М

Ше --О о ій ог м ва; м С о Хлороформ 648 735 ваги

26 а і а; / и Хлороформ 721 760

Оо-нщОО 27 пе і ва; і и Хлороформ 740 777

БНО о Ого г 28 р: ; (У . С Хлороформ 675 708

НЯ

СівНз; (в) кв о) о (о) -- де, ; 29 ме М () "и 5-кКхн Хлороформ 551 577 0 ОС о М о М 181737

Й мн

Ох о СівНз»;

Таблиця 2

Сполука 1, | І фл., І фл., І фл., І фл., І фл., І фл., концентрація | свіжий 1 місяць 2 місяці З місяці 6 місяців 12 місяців 110757 109026 1076-11 1049312 1026-11

З

150 мг/м |112255 Знижується на (і на2,895) | (| на4,1 95) | (| наб,5 95) | (| на 8,5 95)

Таблиця З

Дизельне паливо, З .

Технічна характеристика Дизельне промарковане начення, зпдно з паливо (чисте) сполукою 1 ДСТУ7688:2015 83153 835:5 800-845 2,1150,02 2,18:50,03 1,5-4,0 тиглі, "С

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб маркування рідких вуглеводнів флуоресцентним маркером, що полягає в розчиненні в рідкому вуглеводні флуоресцентного маркера - концентрованого розчину довгохвильового люмінофора у органічному розчиннику, який відрізняється тим, що як довгохвильовий люмінофор використовують похідні перилентетракарбонової кислоти загальної формули (Її), загальної формули (ІІ), загальної формули (Ії) або загальної формули (ІМ)

   в? в" в" в2 М (в) в? - 5) в? М М і ле, Х в? о М в? 1 1 2 В в в? (в; (в) в? ж А Кк М М в? 2 1 1 2 Кк Кк Кк (І), де В! - це незалежно -Н, -ОВ2, -585, -50287, ЩА"(В"2), -БОг25М(А")(В"2) або галоген;

   де В? - це незалежно -С, -0ОНО, -585, -Щ(В""(ВМ), -50287, -5О2М(ВИ(В 2), -СООВУ, - СОМ(В (Аг), -СОС5, -СМ, галоген або сусідні замісники В? можуть бути частиною конденсованого ароматичного або гетероциклічного кільця, які у свою чергу можуть бути заміщені -СС, -ОВО, -585, -Щ(вА (В), -5028", -5Б2Щ(В(В2), -СООВО, -СОМ(В"" (в), -СОСе, -СМ або галогенами;

   причому СУ, Ве, В5, ВТ, ВМ, дме - це незалежно -Н, С.1-С:в лінійний або розгалужений алкіл, Сз- Сів лінійний або розгалужений алкеніл, циклоалкіл, арил або гетарил, який може бути додатково заміщений С.1-С:ів лінійними або розгалуженими алкілами, -С-, -ОНО, -555, -ЩАМХ(В2), -БО»В, - ЗОгМ(А)(ВМг), -СЄ0ОВо, -СОМ(АМ) (Аг), -6О0Є, -СМ, -МО», або галогенами, причому сусідні ВМ, Аг можуть утворювати насичений або ненасичений 4-8-членний цикл;

   вв (в) (в) в? ж, « хе о У г М в? 1 1 2 де В! - це незалежно -Н, -ОВ2, -585, -50287, ЩА"(В"2), -БОг25М(А")(В"2) або галоген; де В? - це незалежно -С9, -0ОНО, -585, -Щ(АМ)(ВМг), -50287, -БОгМ(ВМ (ВМ), -СООНО, - зо СОМ(АМ)(АМ) -СО0О, -СМ, галоген або сусідні замісники НВ? можуть бути частиною конденсованого ароматичного або гетероциклічного кільця, які у свою чергу можуть бути заміщені -СС, -ОВО, -585, -Щ(В (В), -5028, -5024(В (В), -СООВО, -СОМ(В" (В), -СОСе,

   -СМ або галогенами;

   де ВЗ - це -Н, Сі-Сів лінійний або розгалужений алкіл, Сз-С:в лінійний або розгалужений алкеніл,

   циклоалкіл, арил або гетарил, який може бути додатково заміщений Сі1-С:ів лінійними або розгалуженими алкілами, -СУ, -ОВО, -585, -Щ(ВА(В), -5О2В", -502МЩ(В (ВА), -СООНО, -

   СОМ), -6ОС2, -СМ, -МО», або галогенами, причому сусідні В", В": можуть утворювати насичений або ненасичений 4-8-членний цикл;

   причому С-, ВО, В5, ВТ, ВМ, лег - це незалежно -Н, С:-Сів лінійний або розгалужений алкіл, Сз-

   Сів лінійний або розгалужений алкеніл, циклоалкіл, арил або гетарил, який може бути додатково заміщений С.1-Сів лінійними або розгалуженими алкілами, -С-, -ОНО, -555, -ЩАМХ(В2), -БО»В, -

   ЗОгМ(В)(ВМг), -СС60ОВНо -СОМ(В) (Аг), -БОСС, -СМ, -МО», або галогенами, причому сусідні ВМ,

   Аг можуть утворювати насичений або ненасичений 4-8-членний цикл;

   в' в' ід дл ладі 1 1 як (М),

   де В! - це незалежно -Н, -ОВ2, -585, -50287, ЩА"(В"2), -БОг25М(А")(В"2) або галоген;

   де ВЗ - це -Н, Сі-Сів лінійний або розгалужений алкіл, Сз-С:в лінійний або розгалужений алкеніл,

   циклоалкіл, арил або гетарил, який може бути додатково заміщений Сі1-Сів лінійними або розгалуженими алкілами, -СУ, -ОВО, -585, -Щ(ВА(В), -5О2В", -502МЩ(В (ВА), -СООНО, - СсОоМм(вА)(Вг), -6О62, -СМ, -МО», або галогенами, причому сусідні В", Де можуть утворювати насичений або ненасичений 4-8-членний цикл;

   причому С-, Ве, В5, ВТ, ВМ, дме - це незалежно -Н, С1-С:в лінійний або розгалужений алкіл, Сз-

   Сів лінійний або розгалужений алкеніл, циклоалкіл, арил або гетарил, який може бути додатково заміщений С.1-С:в лінійними або розгалуженими алкілами, -С, -ОВ, -585, -«М(В)(В"г), -БО2В", - БОЖА), -60ОВео, -СОМ(А(ВАМг), -СОС2, -СМ, -МО», або галогенами, причому сусідні

   ВАМ, в можуть утворювати насичений або ненасичений 4-8--ленний цикл.