UA136180U - Спосіб ушивання рани епігастрального порту після лапароскопічних холецистектомій у хворих з ожирінням - Google Patents

Abstract

Спосіб ушивання рани епігастрального порту після лапароскопічних холецистектомій у хворих з ожирінням включає прошивання очеревинно-апоневротичного шару рани. Для прошивання застосовують спеціально загострену голку Дешана із встановленою в ній лігатурою.

Description

Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до хірургії, і може бути застосована у практичній охороні здоров'я як вдосконалений спосіб пошарового ушивання рани епігастрального порту після лапароскопічних холецистектомій у хворих з ожирінням.

Проблема пошуку оптимальних методик ушивання лапароскопічних портів у хворих із зайвою вагою тіла лишається актуальною |1)|. Використання малоінвазивних лапароскопічних методик втручання у теперішній час є пріоритетним напрямком у хірургічному лікуванні цілого ряду захворювань органів черевної порожнини (жовчокам'яної хвороби, операції на кишечнику, грижі стравохідного отвору діафрагми, різноманітні види герніопластик, баріатричні операції тощо). Після виконання лапароскопічних втручань, однією із невирішених задач є надійне ушивання ран (портів) у місці уведення лапароскопічних інструментів та приладів. Суттєве практичне значення має щільне ушивання країв апоневрозу у хворих із супутнім ожирінням. Під час лапароскопічної холецистектомії жовчний міхур звичайно видаляють через пупковий порт.

Хірурги спіткаються із певними технічними труднощами при виділенні та надійному "захваті" країв апоневрозу і очеревини у глибині рани. Супутнє ожиріння додатково обтяжує вказаний етап операції за рахунок значної глибини рани. Ненадійне зшивання щільних анатомічних структур у високому відсотку випадків (до 80 95) призводить до формування троакарних гриж.

З метою зниження частоти вказаного післяопераційного ускладнення проводять евакуацію видаленого жовчного міхура із конкрементами у спеціальному контейнері та через епігастральний порт. Це дозволило знизити кількість випадків розвитку троакарних гриж на 50- 60 95. Труднощі ушивання ран у хворих із ожирінням та необхідність додаткового розширення епігастрального порту лишаються суттєвими чинниками розвитку у подальшому троакарних гриж.

Відомі методики ушивання троакарних ран (лапаропортів) після лапароскопічних холецистектомій полягають у пошаровому накладанні вузлових швів на троакарну рану (2). Ця методика передбачає захват країв очеревини та апоневрозу затискачами Кохера, після чого, застосовуючи звичайні хірургічні голки із заправленим шовним матеріалом, виконують ушивання очеревинно-апоневротичного шару рани.

Суттєвим недоліком такого способу є великі труднощі, що виникають під час зашивання троакарних ран у пацієнтів із ожирінням. Оскільки глибина рани досить велика, ретельне

Зо виділення в глибині рани країв апоневрозу та очеревини неможливе. Використання великих за розміром та товщиною голок не дозволяє ними адекватно маніпулювати в ранах із надлишком підшкірно-жирового шару. Нещільне ушивання епігастрального лапарапорту є причиною неадекватного гемостазу рани очеревини з боку черевної порожнини, а також формування з бігом часу так званих троакарних гриж.

Найбільш близьким до запропонованого є спосіб ушивання рани епігастрального порту, який складається із атравматичної голки із припаяною до неї лігатурою (|З). Спосіб надає можливість більш "керованого" маніпулювання у глибині рани без ризику втрати лігатур або голки, є більш делікатним до біологічних тканин пацієнта.

Однак, як показує практика, і у вказаному способі має місце також ненадійний та неконтрольований етап прошивання очеревинно-апоневротичного шару у великій глибині рани, нерідко - прорізання лігатури крізь тонкий його край, особливо у хворих з ожирінням.

В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб ушивання рани епігастрального порту після лапароскопічних холецистетомій у хворих з ожирінням шляхом використання спеціально загостреної лігатурної голки Дешана, що дозволить значно покращити механічну міцність шва, спростити методику його накладання, що скоротить тривалість операції та кількість післяопераційних ускладнень.

Поставлена задача вирішується тим, що спосіб ушивання рани епігастрального порту після лапароскопічних холецистектомій у хворих з ожирінням включає прошивання очеревинно- апоневротичного шару рани. Для прошивання застосовують спеціально загострену голку

Дешана із встановленою в ній лігатурою.

Спосіб здійснюється таким чином.

Під наглядом було 37 хворих у віці від 35 до 70 років із зайвою вагою тіла І та ІМ ступеню, яких було оперовано з приводу жовчнокам'яної хвороби, калькульозного холециститу. Всім хворим, після обстеження та передопераційної підготовки, виконувалося оперативне втручання - лапароскопічну холецистетомію за загальноприйнятою методикою.

На завершальному етапі після вилучення контейнеру із жовчним міхуром, згідно з корисною моделлю, виконували ушивання очеревинно-апоневротичного шару епігастрального лапаропорту із використанням навмисно загостреної голки Дешана із встановленою в ній лігатурою.

Завдяки вказаній тактиці, досягається можливість надійного захвату країв очеревини та апоневрозу, щільне їх з'єднання, чим досягається стійкий гемостаз у рані та зводиться до мінімуму ризик утворення післяопераційних (троакарних) гриж.

Середній строк перебування хворих у стаціонарі складав 2,5:0,5 день. Усі хворі виписані в задовільному стані. При контрольному обстеженні через 6 місяців скарг нема.

Приклад конкретного застосування способу.

Хвора Л., 52 років, звернулася у клініку зі скаргами на біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї що виникають після порушень у дієті та неповністю знімаються спазмолітиками. На виконаному УЗД черевної порожнини виявлено ознаки калькульозного холециститу. У хворої наявна зайва вага тіла - ожиріння І ступеня.

Об'єктивно: стан хворої на момент надходження до стаціонару середньої важкості.

Підшкірно-жирова клітчатка виражена. Живіт при пальпації болісний у правому підребер'ї. У лабораторному дослідженні крові визначається лейкоцитоз до 11,3 г/л. Після стаціонарного обстеження, передоперційної підготовки, хворій виконано операцію - лапароскопічну холецистектомію. Накладений пневмоперитонеум, у 4 типових точках Калька уведені інструменти та виконано лапароскопічну холецистектомію із роздільним кліпуванням пузирної артерії та протоки. Ложе жовчного міхура в печінці ретельно оброблено електрокоагуляцією.

Контроль гемостазу. Підпечінковий простір сановано та дреновано ПХВ - трубкою, виведеною у правій боковій ділянці. Жовчний міхур поміщений у контейнер та вилучений із черевної порожнини через епігастральний порт.

Згідно з корисною моделлю, виконано ушивання очеревинно-апоневротичного шару епігастрального лапаропорту із використанням спеціально загостреної голки Дешана із встановленою в ній лігатурою. Перед видаленням лапароскопа, проведено огляд місця ушивання епігастрального порта: краї рани очеревини повністю зведені, ознак капілярної кровотечі та дефекту очеревини немає. Краї апоневроза щільно зведені. Всі рани пошарово ушито наглухо.

Після операції хворій призначено інфузійну та антибактеріальну терапію, анальгетики, місцеві перев'язки з антисептиками. Дренаж видалено на 2 добу.

Завдяки запропонованій методиці, в післяопераційному періоді не спостерігалося будь-яких

Зо ускладнень, шкірні рани загоїлися шляхом первинного натягу. Хвору виписано з одужанням на З добу у задовільному стані. При контрольному обстеженні через 6 місяців - скарг нема.

У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб за рахунок застосування голки Дешана при проведенні операції надає можливість у хворих на калькульозний холецистит з ожирінням досягти надійного та контрольованого прошивання очеревинно-апоневротичного шару у великій глибині рани та запобігти прорізуванню лігатури. Також, завдяки щільному зведенню країв рани, ліквідується дефект у очеревині та апоневрозі, чим досягаються стійкий гемостаз у черевній порожнині, мінімізується ризик післяопераційних ускладнень та розвитку троакарних гриж.

Таким чином, запропонований спосіб ушивання рани епігастрального порту після лапароскопічних холецистектомій у хворих із ожирінням є більш надійним і практично доступним, що прискорює загоєння післяопераційних ран та надає можливість профілактики ускладнень у післяопераційному періоді.

Джерела інформації: 1. бікаг НЕ, Сеїйп К, Еума К, Айіп О, Кауа 5, Сбксеітат М, еї а). І агега! зідеа ігосаг зйе

Ппетіа юїІом/іпа Іарагоз5соріс петіа гераїг: ге5ийв5 ої а Іопд-їепт гоїІом-ир. Нетіа. 2018 Оес; 3:1-6. 2. Сутедогі М, Міссіпі М, Віасснпі О, де 5спошНевєїє УС, Вопото І, Мапгеїїї А. Оау сазе

Іарагозсоріс споіІєсузіесіоту: Заїеїу апа їєазіріїйу іп орезе раїепів. Іпі у) 5ига. 2018 дап; 49:22-26. 3. бопте? Т, О;семік Н, Бипатак О, Міїдіїт 0. Ебісасу апа геїЇйарійу ої пе изе ої а пеєдіє дгазрепю ргемепі ігосаг 5іе Петіа. М/ідеоспніг Іппе Тесп Маїіоіпулагу|пе. 2018 Оес; 13(4): 477-484.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб ушивання рани епігастрального порту після лапароскопічних холецистектомій у хворих з ожирінням, що включає прошивання очеревинно-апоневротичного шару рани, який відрізняється тим, що для прошивання застосовують спеціально загострену голку Дешана із встановленою в ній лігатурою.