UA130548C2 - Набір для лікування інфекції, спричиненої вірусом гепатиту в (hbv) - Google Patents

Набір для лікування інфекції, спричиненої вірусом гепатиту в (hbv)

Info

Publication number
UA130548C2
UA130548C2 UAA202107009A UAA202107009A UA130548C2 UA 130548 C2 UA130548 C2 UA 130548C2 UA A202107009 A UAA202107009 A UA A202107009A UA A202107009 A UAA202107009 A UA A202107009A UA 130548 C2 UA130548 C2 UA 130548C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
zhe
dose
subjects
nya
hbv
Prior art date
Application number
UAA202107009A
Other languages
English (en)
Inventor
Філліп С. Пан
Филлип С. Пан
Анна Бакарджиєв
Анна Бакарджиев
Лінн Е. Конноллі
Линн Е. Коннолли
Original Assignee
Вір Байотекнолоджі, Інк.
Вир Байотекнолоджи, Инк.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Вір Байотекнолоджі, Інк., Вир Байотекнолоджи, Инк. filed Critical Вір Байотекнолоджі, Інк.
Publication of UA130548C2 publication Critical patent/UA130548C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K48/00—Medicinal preparations containing genetic material which is inserted into cells of the living body to treat genetic diseases; Gene therapy
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/185—Acids; Anhydrides, halides or salts thereof, e.g. sulfur acids, imidic, hydrazonic or hydroximic acids
    • A61K31/19—Carboxylic acids, e.g. valproic acid
    • A61K31/195—Carboxylic acids, e.g. valproic acid having an amino group
    • A61K31/197—Carboxylic acids, e.g. valproic acid having an amino group the amino and the carboxyl groups being attached to the same acyclic carbon chain, e.g. gamma-aminobutyric acid [GABA], beta-alanine, epsilon-aminocaproic acid or pantothenic acid
    • A61K31/198—Alpha-amino acids, e.g. alanine or edetic acid [EDTA]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/41—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having five-membered rings with two or more ring hetero atoms, at least one of which being nitrogen, e.g. tetrazole
    • A61K31/425—Thiazoles
    • A61K31/427—Thiazoles not condensed and containing further heterocyclic rings
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/495—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with two or more nitrogen atoms as the only ring heteroatoms, e.g. piperazine or tetrazines
    • A61K31/505—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim
    • A61K31/506—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim not condensed and containing further heterocyclic rings
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/495—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with two or more nitrogen atoms as the only ring heteroatoms, e.g. piperazine or tetrazines
    • A61K31/505—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim
    • A61K31/513—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim having oxo groups directly attached to the heterocyclic ring, e.g. cytosine
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/495—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with two or more nitrogen atoms as the only ring heteroatoms, e.g. piperazine or tetrazines
    • A61K31/505—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim
    • A61K31/519—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim ortho- or peri-condensed with heterocyclic rings
    • A61K31/52—Purines, e.g. adenine
    • A61K31/522—Purines, e.g. adenine having oxo groups directly attached to the heterocyclic ring, e.g. hypoxanthine, guanine, acyclovir
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/66—Phosphorus compounds
    • A61K31/675—Phosphorus compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. pyridoxal phosphate
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/70—Carbohydrates; Sugars; Derivatives thereof
    • A61K31/7042—Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings
    • A61K31/7052—Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. nucleosides, nucleotides
    • A61K31/706—Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. nucleosides, nucleotides containing six-membered rings with nitrogen as a ring hetero atom
    • A61K31/7064—Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. nucleosides, nucleotides containing six-membered rings with nitrogen as a ring hetero atom containing condensed or non-condensed pyrimidines
    • A61K31/7068—Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. nucleosides, nucleotides containing six-membered rings with nitrogen as a ring hetero atom containing condensed or non-condensed pyrimidines having oxo groups directly attached to the pyrimidine ring, e.g. cytidine, cytidylic acid
    • A61K31/7072—Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. nucleosides, nucleotides containing six-membered rings with nitrogen as a ring hetero atom containing condensed or non-condensed pyrimidines having oxo groups directly attached to the pyrimidine ring, e.g. cytidine, cytidylic acid having two oxo groups directly attached to the pyrimidine ring, e.g. uridine, uridylic acid, thymidine, zidovudine
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/70—Carbohydrates; Sugars; Derivatives thereof
    • A61K31/7088—Compounds having three or more nucleosides or nucleotides
    • A61K31/7105—Natural ribonucleic acids, i.e. containing only riboses attached to adenine, guanine, cytosine or uracil and having 3'-5' phosphodiester links
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/70—Carbohydrates; Sugars; Derivatives thereof
    • A61K31/7088—Compounds having three or more nucleosides or nucleotides
    • A61K31/713—Double-stranded nucleic acids or oligonucleotides
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/16—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • A61K38/17—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • A61K38/19—Cytokines; Lymphokines; Interferons
    • A61K38/21—Interferons [IFN]
    • A61K38/212—IFN-alpha
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/56—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an organic macromolecular compound, e.g. an oligomeric, polymeric or dendrimeric molecule
    • A61K47/59—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an organic macromolecular compound, e.g. an oligomeric, polymeric or dendrimeric molecule obtained otherwise than by reactions only involving carbon-to-carbon unsaturated bonds, e.g. polyureas or polyurethanes
    • A61K47/60—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an organic macromolecular compound, e.g. an oligomeric, polymeric or dendrimeric molecule obtained otherwise than by reactions only involving carbon-to-carbon unsaturated bonds, e.g. polyureas or polyurethanes the organic macromolecular compound being a polyoxyalkylene oligomer, polymer or dendrimer, e.g. PEG, PPG, PEO or polyglycerol
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P31/00—Antiinfectives, i.e. antibiotics, antiseptics, chemotherapeutics
    • A61P31/12—Antivirals
    • A61P31/20—Antivirals for DNA viruses
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N15/00—Mutation or genetic engineering; DNA or RNA concerning genetic engineering, vectors, e.g. plasmids, or their isolation, preparation or purification; Use of hosts therefor
    • C12N15/09—Recombinant DNA-technology
    • C12N15/11—DNA or RNA fragments; Modified forms thereof; Non-coding nucleic acids having a biological activity
    • C12N15/113—Non-coding nucleic acids modulating the expression of genes, e.g. antisense oligonucleotides; Antisense DNA or RNA; Triplex- forming oligonucleotides; Catalytic nucleic acids, e.g. ribozymes; Nucleic acids used in co-suppression or gene silencing
    • C12N15/1131—Non-coding nucleic acids modulating the expression of genes, e.g. antisense oligonucleotides; Antisense DNA or RNA; Triplex- forming oligonucleotides; Catalytic nucleic acids, e.g. ribozymes; Nucleic acids used in co-suppression or gene silencing against viruses
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K2300/00—Mixtures or combinations of active ingredients, wherein at least one active ingredient is fully defined in groups A61K31/00 - A61K41/00
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2310/00—Structure or type of the nucleic acid
    • C12N2310/10—Type of nucleic acid
    • C12N2310/14—Type of nucleic acid interfering nucleic acids [NA]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2310/00—Structure or type of the nucleic acid
    • C12N2310/30—Chemical structure
    • C12N2310/31—Chemical structure of the backbone
    • C12N2310/315—Phosphorothioates
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2310/00—Structure or type of the nucleic acid
    • C12N2310/30—Chemical structure
    • C12N2310/31—Chemical structure of the backbone
    • C12N2310/318—Chemical structure of the backbone where the PO2 is completely replaced, e.g. MMI or formacetal
    • C12N2310/3183—Diol linkers, e.g. glycols or propanediols
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2310/00—Structure or type of the nucleic acid
    • C12N2310/30—Chemical structure
    • C12N2310/32—Chemical structure of the sugar
    • C12N2310/321—2'-O-R Modification
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2310/00—Structure or type of the nucleic acid
    • C12N2310/30—Chemical structure
    • C12N2310/32—Chemical structure of the sugar
    • C12N2310/322—2'-R Modification
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2310/00—Structure or type of the nucleic acid
    • C12N2310/30—Chemical structure
    • C12N2310/33—Chemical structure of the base
    • C12N2310/333—Modified A
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2310/00—Structure or type of the nucleic acid
    • C12N2310/30—Chemical structure
    • C12N2310/35—Nature of the modification
    • C12N2310/351—Conjugate
    • C12N2310/3515—Lipophilic moiety, e.g. cholesterol
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2310/00—Structure or type of the nucleic acid
    • C12N2310/30—Chemical structure
    • C12N2310/35—Nature of the modification
    • C12N2310/352—Nature of the modification linked to the nucleic acid via a carbon atom
    • C12N2310/3521—Methyl
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2310/00—Structure or type of the nucleic acid
    • C12N2310/30—Chemical structure
    • C12N2310/35—Nature of the modification
    • C12N2310/353—Nature of the modification linked to the nucleic acid via an atom other than carbon
    • C12N2310/3533—Halogen
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2320/00—Applications; Uses
    • C12N2320/30—Special therapeutic applications
    • C12N2320/31—Combination therapy
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2320/00—Applications; Uses
    • C12N2320/50—Methods for regulating/modulating their activity
    • C12N2320/53—Methods for regulating/modulating their activity reducing unwanted side-effects

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Biotechnology (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Virology (AREA)
  • General Engineering & Computer Science (AREA)
  • Wood Science & Technology (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Plant Pathology (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Physics & Mathematics (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Communicable Diseases (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)
  • Medicinal Preparation (AREA)

Abstract

Винахід стосується набору для лікування інфекції, спричиненої HBV, із застосуванням siRNA, яка націлюється на ген HBV та PEG-INFα.

Description

ЗАЯВА ЩОДО ПЕРЕЛІКУ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ
Перелік послідовностей, асоційований із даною заявкою, наданий у форматі текстового документа замість паперової копії і включений у даному документі в опис за допомогою посилання. Текстовий файл, що містить перелік послідовностей, має назву 930485 405УМО 5ЕОШЕМСЕ ГІ5ТІМО І. Розмір текстового файлу становить 6,5 Кбайт, дата створення б травня 2020 року, і він подається в електронному вигляді через ЕЕ5-М/ер.
РІВЕНЬ ТЕХНІКИ
Хронічна інфекція, спричинювана вірусом гепатиту В (НВУ), залишається важливою глобальною проблемою громадського здоров'я зі значною захворюваністю та смертністю (Тгеро С., А Бгієї півіогу ої
Перашів тііезіопев, Іімег Іпіегпайнйопа! 2014, 34(1):29-37). За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (М/НО), приблизно 257 мільйонів людей у всьому світі живуть з хронічною інфекцією, спричиненою НВМ (М/НО, 2017; 5спугейгег А, еї аї., Евтаїййоп5 ої умогідм/іде ргемаіепсе ої сПгопіс
Пера» В мігив іптесіоп: а зузіетаїйс геміем/ ої дага рибіїзпей реуееп 1965 апа 2013, Те І апсеї 2015, 387(10003):11546-1555). З часом хронічна інфекція, спричинена НВМ, призводить до серйозних наслідків, у тому числі цирозу, печінкової недостатності, гепатоцелюлярної карциноми (НСС) і смерті.
За оцінками, майже 800000 людей щорічно помирають через наслідки, пов'язані з хронічною інфекцією, спричиненою НВМ (Зіапамжау 90, еї аї., Те діоваї Бигаеп ої міга! перайшів тот 1990 (о 2013:
Тіпаіпд5 їот Ше Сова! Витгаеп ої Різеазе 5ішау 2013, ТнНе І апсеї 2016, 388(10049):1081-1088).
Поширеність НВМ варіює в географічному відношенні з діапазоном від менше ніж 2 95 до понад 8
Фо у країнах з низькою та високою поширеністю відповідно (ЗсПпу/ейгег еї аЇ., 2015). У країнах із високою поширеністю, таких як країни Африки на південь від Сахари та Східної Азії, передача відбувається переважно у немовлят та дітей перинатальним та горизонтальним шляхом. У більш індустріально розвинутих країнах нові інфекції є найпоширенішими серед молодих дорослих, а передача відбувається переважно внаслідок вживання ін'єкційних наркотиків і статевої поведінки високого ризику. Ризик розвитку хронічної інфекції, спричинюваної НВУ, залежить від віку на момент зараження. Хоча лише приблизно у 10 95 людей, інфікованих у дорослому віці, розвивається хронічна інфекція, спричинена НВУ, 90 95 немовлят, інфікованих перинатально або протягом перших 6 місяців життя, і 20-60 95 дітей, інфікованих у віці від 6 місяців до 5 років, залишаються хронічно інфікованими.
У двадцяти п'яти відсотків людей, які захворіли на НВУ у віці немовляти та в дитинстві, у дорослому віці розвивається первинний рак печінки або цироз.
НВМ являє собою ДНК-вірус, який інфікує гепатоцити людини, реплікується та персистує в них (Ргоїгег У, еї аї., Пміпу іп Ше Іїмег: Нераїйс іптесіоп5, Маїшге Реміем Іттипоіоду 201, 12: 201-213).
Невеликий вірусний геном (3,2 т. о.) складається з частково двониткової, релаксованої кільцевої ДНК (гсОМА) і має 4 відкриті рамки зчитування, що кодують 7 білків: НВсАд (коровий антиген НВМУ, капсидний білок вірусу), НВеАд (е-антиген гепатиту В), НВМ РокКтТ |(полімераза, зворотна транскриптаза), Рге51/Рге52/НВзАЯ (великі, середні та малі поверхневі глікопротеїни оболонки) та
НВх (НВМ х антиген, регулятор транскрипції, необхідний для ініціації інфекції) (беєедег С, еї аї.,
Моїесшіаг ріоіоду ої Нераййів В мігив іпТесіоп, Мігоїоду, 2015, 479-480:672-686; Топ 5, еї а!., Омегу/іем/ ої міга! теріїсайоп апа депеїїс магіаріїну, УЧошмпаї ої Нераїйоіоду, 2016, 64(1):54-516).
У гепатоцитах гсОМА, форма нуклеїнової кислоти НВУ, яка вводиться за допомогою інфекційного віріона, перетворюється на ковалентно замкнену кільцеву ДНК (сссОМА), яка персистує в ядрі клітини- хазяїна як епісомальна хроматинізована структура (АїЇм'єеїз5 Ї, еї аЇ., Тйе Коїе ої сссОМА іп НВМ
Маїпіепапсе, Мігизез 2017, 9: 156). сссОМА виконує роль матриці під час транскрипції для всіх вірусних транскриптів (І исіїога У, еї аіІ., Абаскіпуд Пера В міги5 сссОМА - Те Поїу адгаї! то Пераїйів В сиге,
Уоцта! ої Нераїсіоду 2016, 64(1): 541-548). Транскрипти прегеномної РНК (рокМА) зворотно транскрибуються в нову гсОМА для нових віріонів, які секретуються, не зумовлюючи цитотоксичності.
На додаток до інфекційних віріонів, інфіковані гепатоцити виділяють велику кількість субвірусних частинок без геному, кількість яких може перевищувати кількість секретованих віріонів у 10000 разів (Зеедег еї аїЇ.,, 2015). Також може відбуватися випадкова інтеграція вірусу в геном хазяїна, - механізм, який сприяє трансформації гепатоцитів (І емгего М, еї аЇ., Меспапізт5 ої НВУ-іпдисей ПераїосеїІшаг сагсіпота, ЧдЧоштаї ої Нерайіоду 2016, 64(1): 584 - 5101). НВМ персистує в гепатоцитах у вигляді сссОМА та інтегрованої ДНК (іпіЮМА).
Інфекційна хвороба, що являє собою гепатит В, характеризується наявністю серологічних вірусних маркерів та антитіл (фіг. 1). У разі гострих інфекцій очищення від вірусу відбувається за допомогою ефективних вроджених і адаптивних імунних відповідей, які включають обумовлену цитотоксичними Т- клітинами загибель інфікованих гепатоцитів і індукування продукування В-клітинами нейтралізуючих антитіл, які попереджають поширення вірусу (Вепоїеці А, 2016, Адаріїме іттипйу іп НВМ іптесійоп,
Уоцтаї!ї ої Нераюіоду 2016, 64(1): 571 - 583; Маїпі МК, еї аїЇ., Те гоЇе ої іппаїе іттипйу іп Ше іттипораїноіоду апа ігеаїтенпі ої НВМ іптесійоп, Уоигпаї ої Нераїоіоду 2016, 64(1): 560-570; | М, еї аї.,
Сепоте-м/ає аззосіайоп зішау ідепійіе5 вр21.3 аззосіатеа мйй регзівіепі Нераїййів В мігив іптесіоп атопд
Спіпезе, Маїшге Соттипісайоп5 2016, 7:11664). Навпаки, хронічна інфекція пов'язана з порушенням функції Т- і В-клітин, опосередкованим кількома регуляторними механізмами, у тому числі презентація вірусних епітопів на гепатоцитах та секреція субвірусних частинок (Вепоїеці єї аї., 2016; Маїпі еї аї., 2016; Випоп АН, еї аї., Юувійпсіїопа! зийасе апіїдеп 5ресіїс тетогу В сеї асситшате іп спгопіс
Пераціз В іптесіоп, ЕАБІ. Іпіегпайопаї! Гімег Сопдгез5, Париж, Франція, 2018 р.). Таким чином, тривала експресія та секреція вірусних білків, забезпечувана персистенцією сссОМА в гепатоцитах, вважається ключовим моментом у нездатності хазяїна усувати інфекцію.
Хронічна інфекція, спричинена НВМ - це динамічний процес, що відображає взаємодію між реплікацією НВМ та імунною відповіддю хазяїна. Лабораторною ознакою хронічної інфекції, спричиненої НВУ, є персистенція НВзАд в крові більше шести місяців і відсутність антитіл до НВ5, що піддаються виявленню. Хронічна інфекція поділяється на чотири стадії на основі маркерів НВМ в крові (НВзАЯ9, НВедАд/антитіла до НВе, ДНК НВУ/), а захворювання печінки на основі біохімічних параметрів (аланінамінотрансфераза, "АГ т"), а також маркерів фіброзу (неінвазивні або на основі біопсії печінки) (ЕАБІ,, 2017). Загалом, у різних фазах хронічної інфекції, спричиненої НВМУ, лише у меншої кількості пацієнтів (менше 1 95 на рік) захворювання виліковується, що вимірюється за кліренсом НВзАа з сироватки крові.
Стерилізувальне лікування від НВМ включає повне знищення ДНК НВМ або постійний транскрипційний сайленсинг ДНК НВМ без ризику рецидиву. Потенційні види терапії, які можуть забезпечити усунення або постійний сайленсинг сссрОМА/піОМА, несуть ризик пошкодження або зміни транскрипції хромосомної ДНК людини.
На відміну від цього, функціональне лікування визначається як довічний контроль над вірусом.
Пацієнти з гострим гепатитом В в анамнезі, які, як здається, вилікувалися, мають -40 95 ризик рецидиву НВМ, якщо вони піддадуться імуносупресії. Таким чином, функціональне лікування є частиною природної динаміки інфекції, спричиненої НВУ. Потенційні види терапії, які забезпечують функціональне лікування, можуть потребувати імуномодуляції. Це пояснюється тим, що хронічна інфекція, спричинена НВМ, призводить до виснаження В- і Т-клітин, потенційно через експресію антигенів НВМ (толерогенів), що може перешкоджати ефективності імуномодуляторів.
На даний момент існує два основних варіанти лікування пацієнтів із інфекційною хворобою, що являє собою НВУ: лікування нуклеозидними/нуклеотидними інгібіторами зворотної транскриптази (МКТІ) та пегільованим інтерфероном альфа (РЕС-ІЕМо) (Папд ТУ, еї аї., Ргезепі апа Ешиге Ппегаріе5 ої Нераїййб»в В: гот Орізсомегу о Сиге, Нерайсіоду 2015, 62(6):1893-1908). МКТІ пригнічують вироблення інфекційних віріонів і часто знижують рівень ДНК НВМУ у сироватці крові до рівня, що не піддається невиявленню. Однак МКТІ не забезпечують безпосереднє усунення сссОМА, і тому транскрипція та трансляція вірусних білків триває. Отже, експресія вірусних епітопів на гепатоцитах, секреція субвірусних частинок та порушення функції імунної системи залишаються елементами, на які загалом терапія за допомогою МКТІ не діє. Як наслідок, це вимагає тривалої терапії, часто протягом всього життя (однак, менше половини пацієнтів залишаються на терапії більше 5 років). Терапія за допомогою МКТІ призводить до втрати НВзАд у сироватці крові зі швидкістю «0-3 95 на рік. Крім того, хоча терапія за допомогою МКТІ забезпечує усунення фіброзу і зменшення захворюваності на НСС, вона не забезпечує усунення підвищеного ризику розвитку НСС, який зумовлюється інфекцією, спричиненою НВУМ.
На противагу цьому, РЕС-ІЕМ може забезпечувати довготривалий імунологічний контроль, але лише у невеликого відсотка пацієнтів (« 10 95) (Копептап МА, еї аї!., ІпТептегоп Тгеайтепі Тог Нерацйііз В,
Сіїпісв іп Іімег Оізеазе 2016, 20(4): 645-665). Для РЕС-ІЕМ зазвичай необхідно здійснення терапії протягом 48 тижнів, і при цьому залежні від тривалості побічні ефекти є значними. У дослідженнях, в яких оцінювали РЕС-ІЕМо; для лікування хронічної інфекції, що являє собою гепатит С, 12- або 24- тижневі курси були пов'язані з нижчими показниками серйозних небажаних явищ, побічних явищ ступеня З та припинення лікування, ніж ті, що спостерігалися в дослідженнях, в яких оцінювали 48- тижневі курси (І ам/ї Е, еї аїІ., ЗоїтозбБиміг Тог ргеміоизіу ипігеаїед спгопіс пераййів С іпТесіоп, М Епаоі У
Меа.Епод! У Меа. 2013, 368(20): 1878-1887); Наалгіуаппіз 5, еї аї!., РедіпіепПегоп-аірнага апа пірамітгп сотбіпаїйоп ІНегару іп спгопіс Нераїййів С: а гапаотігей 5щшау ої ігеаїтепі ашигайоп апа гірамігп дозе, Апп
Іптетп Меа. 2004, 140(5): 346-355; Ггівєд ММУ, еї а!., Редіптенегоп аїга-да ріив гірбамігп ток спгопіс пераїййів
С мігив іп'есіоп, М Епаді У Мей. 2002, 347(13): 975-982). Висока варіабельність відповіді в поєднанні з несприятливим профілем безпеки та побічних ефектів робить значну кількість пацієнтів непридатними або не бажаючими проходити лікування за допомогою РЕС-ІЕМа.
Нездатність терапії за допомогою МКТІ знищувати вірус та обмеження терапії за допомогою РЕС-
ІРМа підкреслюють те, що в клінічній практиці існує потреба в нових видах терапії НВУ, які були б ефективними, добре переносилися та не потребували б введення протягом всього життя.
СУТЬ ВИНАХОДУ
У деяких аспектах даний винахід стосується композицій і способів лікування НВМ за допомогою 5ікМА, зокрема НВМО2. Наприклад, згідно з деякими варіантами здійснення передбачається спосіб лікування інфекції, спричиненої НВУ, у суб'єкта шляхом введення 5ікМА, де 5ікмМА має сенсову нитку, яка містить 5ЕО ІО МО:5, й антисенсову нитку, яка містить ЗЕО ІО МО:6б. У деяких варіантах здійснення спосіб лікування додатково передбачає введення суб'єкту пегільованого інтерферону альфа (РЕС-ІМЕо). У деяких варіантах здійснення РЕС-ІМЕо вводять до введення, одночасно з введенням або після введення зікМмМА НВМО2. У деяких варіантах здійснення інфекція, спричинена
НВМ, є хронічною. У деяких додаткових варіантах здійснення суб'єкту вводять нуклеозидний/нуклеотидний інгібітор зворотної транскриптази (МКТІ). У деяких варіантах здійснення
МАТІ вводять до введення, одночасно з введенням або після введення НВУО2. У деяких варіантах здійснення МКТІ вводять протягом 2-6 місяців до введення НВМО2.
У деяких аспектах у даному винаході також передбачається 5ікМА, призначена для використання у лікуванні інфекції, спричиненої НВУ, у суб'єкта, де зіБМА являє собою НВМО2 і має сенсову нитку, яка містить ЗЕО ІО МО:5, й антисенсову нитку, яка містить ЗЕО ІЮ МО:6б. У деяких додаткових варіантах здійснення звікМА НВМО2 вводять суб'єкту, якому також вводять РЕС-ІМЕо. У деяких варіантах здійснення РЕС-ІМЕо вводять до введення, одночасно з введенням або після введення зівВМА НВМО2. У деяких варіантах здійснення інфекція, спричинена НВМ, є хронічною. У деяких додаткових варіантах здійснення суб'єкту вводять МКТІ. У деяких варіантах здійснення МКТІ вводять до введення, одночасно з введенням або після введення НВМО2. У деяких варіантах здійснення МКТІ вводять протягом 2-6 місяців до введення НВМО2.
У деяких додаткових аспектах даний винахід передбачає застосування зікМА у виготовленні лікарського препарату для лікування інфекції, спричиненої НВУ, де зікМА являє собою НВМО2 і має сенсову нитку, яка містить 560 ІЮО МО:5, й антисенсову нитку, яка містить 5ЕО ІЮО МО:6. У деяких варіантах здійснення застосування зікМмА НВМО2 призначено для застосування з РЕС-ІЕМе. У деяких варіантах здійснення зікМА НВМО2 призначена для застосування з РЕС-ІЕМо; та МКТІ.
У деяких з вищезгаданих варіантів здійснення доза зікМА НВУО2 становить 0,8 мг/кг, 1,7 мг/кг, 3,3 мг/кг, 6,7 мг/кг, 10 мг/кг або 15 мг/кг. У деяких з вищезгаданих варіантів здійснення доза звікМА НВМО2 становить від 20 мг до 900 мг. У деяких із вищезгаданих варіантів здійснення доза вікМА НВМО2 становить 20 мг, 50 мг, 100 мг, 150 мг, 200 мг, 250 мг, 300 мг, 400 мг або 450 мг. У деяких із вищезгаданих варіантів здійснення НВМО2 вводять щотижня. У деяких з вищезгаданих варіантів здійснення вводять більше однієї дози зікМА. У деяких з вищезгаданих варіантів здійснення вводять дві, три, чотири, п'ять, шість або більше доз 5ікМА, при цьому кожну дозу вводять через 1, 2, З або 4 тижні. У деяких з вищезгаданих варіантів здійснення вводять шість доз вікМА по 200 мг. У деяких з вищезгаданих варіантів здійснення вводять дві дози 5вікМА по 400 мг. У деяких з вищезгаданих варіантів здійснення 5зікМА вводять шляхом підшкірної ін'єкції наприклад, у деяких варіантах здійснення введення 5зікМА НВМУО2 передбачає введення 1, 2 або З підшкірних ін'єкцій на дозу.
У деяких із вищезгаданих варіантів здійснення доза РЕС-ІЄМо; становить 50 мкг, 100 мкг, 150 мкг або 200 мкг. У деяких з вищезгаданих варіантів здійснення РЕС-ІРМо; вводять щотижня. У деяких з вищезгаданих варіантів здійснення РЕС-ІЄМо; вводять шляхом підшкірної ін'єкції.
У деяких з вищезгаданих варіантів здійснення МАТ! являє собою тенофовір, тенофовіру дизопроксилу фумарат (ТОБ), тенофовіру алафенамід (ТАЕ), ламівудин, адефовір, адефовіру дипівоксил, ентекавір (ЕТМ), телбівудин, АСХ-1009, емтрицитабін (ЕТО), клевудин, ритонавір, дипівоксил, лобукавір, фамвір, М-ацетил-цистеїн (МАС), РС1323, терадигм-НВМУ, тимозин-альфа, ганцикловір, безифовір (АМА-380/ 8-80380) або тенофовір-ексаліади (ТІ Х/СМХ157).
У деяких з вищезгаданих варіантів здійснення суб'єкт є НВеАд-негативним. У деяких варіантах здійснення суб'єкт є НВеАд-позитивним.
У деяких аспектах даного винаходу передбачається набір, що містить: фармацевтичну композицію, що містить 5ікМА згідно з будь-яким із попередніх варіантів здійснення і фармацевтично прийнятну допоміжну речовину; і фармацевтичну композицію, що містить РЕС-ІЕМа і фармацевтично прийнятну допоміжну речовину. Набір також може містити МКТІ та фармацевтично прийнятну допоміжну речовину.
КОРОТКИЙ ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
На фігурі 1 показані характеристики інфекційної хвороби, що являє собою гострий і хронічний гепатит В.
На фігурі 2 показані характеристики інфекційної хвороби, що являє собою хронічний гепатит В.
Захворювання поділяється на 4 фази на основі статусу НВеАд та лабораторних або рентгенологічних ознак захворювання печінки. Гетерогенність захворювання може бути пов'язана з відмінностями у вірусі (наприклад, генотипи НВУ, мутації), хазяїні (наприклад, імунні відповіді, вік на момент інфікування, кількість інфікованих гепатоцитів) та інших факторах (наприклад, супутні інфекції (НОМ,
НСМУ, НІМ), інтеркурентні інфекції, супутні захворювання).
На фігурі З зображено схему з однократною зростаючою дозою для частини А прикладу 2. аЗавершення участі суб'єкта відбувається після завершення всіх оцінок в день 2.
На фігурі 4 зображено схему з використанням багатократних зростаючих доз для частин В і С прикладу 2. Для суб'єктів, у яких у візит в тиждень 16 рівні НВзАд знижуються на »10 95 порівняно з рівнем попередньої дози в день 1, необхідний додатковий моніторинг НВзАд. Візити відбуваються кожні 4 тижні, починаючи з тижня 20 і до тижня 48 або до тих пір, поки рівень НВзАд не повернеться до 290 95 порівняно з рівнем попередньої дози в день 1.
На фігурах 5А-5В зображено графік введення доз для когорт для частин А, В і С прикладу 2, включаючи необов'язкові когорти та незакріплених суб'єктів. "До 8 суб'єктів для частини А та до 16 суб'єктів загалом для частин В/С можна додати як частину розширення існуючої когорти або когорт, якщо потрібні додаткові дані (розподіл незакріплених суб'єктів у частинах В/С здійснювати рівномірно необов'язково; загальна сукупна п для частин В/С не перевищує 48 суб'єктів). ""Дози, зазначені на графіку для частин В/С, вказують на однократну дозу НВМО2 або плацебо; суб'єкти отримують всього до 2 доз.
На фігурах бА-6О0 зображено графік введення доз для когорт для частини О прикладу 2. На фігурі бА показано схему для когорти 14; на фігурі 6В показано схему для когорти 24; На фігурі 6С показано схему для когорти За; і на фігурі 6О показано схему для когорти 4а.
На фігурах 7А-7В зображено графік введення доз для когорт для частин А, В, С і О прикладу 2, включаючи необов'язкові когорти та незакріплених суб'єктів (пунктирні лінії на фігурі 7А).
На фігурі 8 зображено графік введення доз для когорт для частин А, В і С дослідження в прикладі
З.
На фігурі 9А-9С зображені дослідження, з яких одержували попередні дані в прикладі 3. На фігурі 9А показано схему дослідження на момент завершення введення доз для когорт частини А з 1 по 5 (50 мг, 100 мг, 200 мг, 400 мг, 600 мг) і для когорт частини В з 1 по 2 (50 мг, 100 мг). На фігурі 98 показано виконані введення доз для когорт 1-5 частини А і вилучення суб'єктів з різних когорт. На фігурі 9УС зображено когорти 1-2 частини В, для яких було виконано введення доз, і вилучення суб'єктів з різних когорт.
На фігурах 10А-108 зображено рівні АЇ Т для суб'єктів у когортах з 1 по 4 частини А прикладу 3. На фігурі 10А показано рівні АЇТ для суб'єктів, які отримували 50 мг (когорта Та) або 100 мг (когорта 2а)
НВМО02. На фігурі 108 показано рівні АГ Т для суб'єктів, які отримували 200 мг (когорта За) або 400 мг (когорта 4а) НВМО02. У одного суб'єкта з когорти 200 мг в день 29 рівень АЇТ знаходився на ШІ М, що було пов'язано із важкими фізичними вправами та високим рівнем креатинінкінази (СК: 5811 од./л).
Два суб'єкти з когорти 400 мг мали значення АЇТ вище ШІ-М у день 1 до введення дози; один з цих суб'єктів, який повідомив, що виконував важкі фізичні вправи, мав високий рівень СК (20001 од./л) і припинив участь в день 2, що не було пов'язано з небажаними явищами, а АЇТ у іншого суб'єкта знизився до дня 8 без втручання.
На фігурі 11 зображено рівні АТ для суб'єктів у частині В прикладу 3, які отримували 50 мг (когорта 156) або 100 мг (когорта 25) НВМО02. Для одного суб'єкта жіночої статі з когорти 100 мг було продемонстровано підвищення рівня АЇ Т ступеня 1 в тиждень 8.
На фігурах 12А-12С зображена противірусна активність у когортах 15 (50 мг) і 265 (100 мг) частини
В прикладу 3, що було виміряно за зміною рівнів НВзАд. На фігурі 12А показано зміну рівнів НВ5зАд у суб'єктів, що отримували активну речовину, та суб'єктів, що отримували плацебо. На фігурі 128 показано зміну рівнів НВ5Ад лише у суб'єктів, що отримували активну речовину. На фігурі 120 показано зміну рівнів НВ5Ад (середня зміна НВзАд з дня 1 після введення НВМО2) у суб'єктів у когортах 50 мг (когорта 15) і 100 мг (когорта 26).
На фігурах 13А-13Е показано рівні АТ у пацієнтів з хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, у прикладі З до тижня 16 (п-32). На фігурі 13А показано рівні АЇТ для всіх пацієнтів, і ці результати показані окремо для різних рівнів доз НВМО2 на фігурах 13В (20 мг), 13С (50 мг), 130 (100 мг) і 13Е (200 мг).
На фігурі 14 показано зумовлене лікуванням підвищення рівня АЇТ відносно початкового рівня у здорових добровольців із нормальним показником АЇТ на початковому рівні, що відповідає прикладу
З. Найвище зумовлене лікуванням підвищення рівня АТ відносно початкового рівня, виражене відносно верхньої межі норми (ШІМ), показане на осі у. Доза НВМО1 або НВМУО2 показана на осі х. "Приблизна доза, виражена в мг/кг, розрахована на основі середньої ваги дорослої людини 60 кг; фіксовані дози НВУО2 знаходилися в діапазоні 50 - 900 мг.
На фігурах 15А-15В показано графіки залежності концентрації в плазмі крові від часу для НВМО2 (А) ї АБ(М-1)3" НВМО2 (В) після однократного підшкірного введення дози здоровим добровольцям, що відповідає прикладу 3.
На фігурі 16 показано АОсСо-і2 для НВМО2 у плазмі крові після однократного підшкірного введення дози здоровим добровольцям, що відповідає прикладу 3. Пропорційність дозі спостерігалася в діапазоні від 50 мг до 900 мг.
На фігурі 17 показано Стах для НВМО2 у плазмі крові після однократного підшкірного введення дози здоровим добровольцям, що відповідає прикладу 3. Пропорційність дозі спостерігалася в діапазоні від 50 мг до 900 мг.
На фігурі 18 показані РК-параметри для НВМО2 ії АБ(М-1)3" НВМО2 в плазмі крові після однократної 5С дози у здорових добровольців у прикладі 3. Параметри часу виражені як медіанне значення (квартиль ІФ|1, 93); всі інші дані представлені як середнє значення (коефіцієнт варіації (СМ в 95). З огляду на короткий період напіввиведення (ї2) НВМО2 та обмеження графіка відбору зразків для дослідження РК, кінцева фаза не була належним чином охарактеризована; тому значення видимого кліренсу і й не повідомлялися. 8За виключенням 1 добровольця, який отримав часткову дозу; ?
Включає РК від добровольця, взятого на заміну; "Піддавалося вимірюванню у З з Є добровольців; АОС - площа під кривою; АОсо-і2 - АОС від моменту часу 0 до 12 год.; АОсСідн - АОС від часу введення дози до останньої точки часу, в якій параметр піддавався вимірюванню; ВГО - нижче межі кількісного визначення; Стах - максимальна концентрація; СМ - коефіцієнт дисперсії; МАК - співвідношення метаболіту та вихідної речовини; МС - не піддається обчисленню; Ттах-час досягнення Стах; Паві - остання точка часу, в якій параметр піддавався вимірюванню.
На фігурах 19А-198 показані графіки залежності концентрації в сечі від часу для НВМО2 (А) і АБ(М- 1)3" НВМО2 (В) після однократного підшкірного введення дози здоровим добровольцям, що відповідає прикладу 3.
На фігурі 20 показані РК-параметри для НВМО2 і АБ(М-1)3У НВМО2 в плазмі крові у здорових добровольців у прикладі 3. Усі РК-параметри виражені як середнє значення (СМ 95). 8За виключенням 1 добровольця, який отримав часткову дозу; "Включає РК від добровольця, взятого на заміну; ":АОСо-г4 є екстрапольованим; АсСо-г4 - АОС від моменту часу 0 до 24 год.; СІ К - загальний нирковий кліренс;
Тео-г4 - фракція, що виводиться з організму від моменту часу 0 до 24 год.; МС - не піддається обчисленню.
На фігурах 21А-218 зображена противірусна активність у частинах В і С прикладу 3, виміряна за зміною рівнів НВзАа. На фігурі 21А показано зміну рівнів НВ5Ад у логарифмічній шкалі.
На фігурі 22 зображено зміну рівня НВзАд порівняно з початковим рівнем в залежності від дози
НВМО2 або плацебо, для прикладу 3. Дані подальшого спостереження доступні для всіх пацієнтів, що отримували плацебо, до тижня 16, порівняно з 24 тижнями для груп лікування.
На фігурі 23 зображено індивідуальні максимальні зміни НВ5зАд від початкового рівня для прикладу 3. "Вуса" на графіку являють собою медіану (міжквартильний діапазон).
На фігурі 24 показана індивідуальна зміна НВзАд від початкового рівня в тиждень 24 для прикладу 3. "Вуса" на графіку являють собою медіану (міжквартильний діапазон).
ДОКЛАДНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ
У даному винаході передбачені способи, композиції та набори, призначені для використання у лікуванні інфекції, спричинюваної вірусом гепатиту В (НВМ), де вводять молекулу малої інтерферувальної РНК (зікМА), яка націлюється на НВМ. У деяких варіантах здійснення молекулу 5зіКМА вводять разом із терапією за допомогою пегільованого інтерферону-2о (РЕС-ІРМо) або вводять суб'єкту, який отримував або буде отримувати терапію за допомогою РЕС-ІЕМ-о. У деяких варіантах здійснення способи, композиції та набори, розкриті у даному документі, застосовуються для лікування хронічної інфекції, спричиненої НВУ.
І. Глосарій
Перш ніж перейти до більш докладного опису даного винаходу, для ліпшого його розуміння може бути корисним надати визначення певних термінів, що використовуються в даному документі.
Додаткові визначення викладені протягом всього опису даного винаходу.
У даному описі термін "приблизно" означає - 20 95 від указаного діапазону, значення або структури, якщо не вказано інше.
Термін "містить" означає наявність зазначених ознак, цілих чисел, стадій або компонентів, згаданих у пункті формулі винаходу, але він не виключає наявності або додавання однієї або більше інших ознак, цілих чисел, стадій, компонентів або їх груп. Термін "що складається по суті з" обмежує обсяг пункту формули винаходу вказаними матеріалами або стадіями та тими, які істотно не впливають на основні та нові характеристики заявленого винаходу.
Слід розуміти, що форми однини, використовувані в даному документі, стосуються "одного або більше" перерахованих компонентів. Слід розуміти, що застосування альтернативи (наприклад, "або") означає або будь-яку з альтернатив, або обидві, або будь-яку їх комбінацію, і це може використовуватися як синонім до "та/або". Використовувані в даному документі терміни "включати" і "мати" використовуються як синоніми, при цьому ці терміни і їхні варіанти слід витлумачувати як такі, що мають необмежувальний характер.
Слово "фактично" не виключає "повністю"; наприклад, композиція, яка "фактично не містить" У, може повністю не містити У. За необхідності слово "фактично" може буди пропущеним у визначеннях, наведених у даному документі.
Передбачається, що використовуваний у даному документі термін "захворювання" загалом є синонімом і використовується взаємозамінно з термінами "порушення" та "стан" ("у сенсі медичного стану), оскільки всі вони відображають ненормальний стан організму людини або тварини або однієї з його частин, який погіршує нормальне функціонування. "Захворювання" як правило, проявляється характерними ознаками та симптомами і спричиняє зменшення тривалості або якості життя людини чи тварини.
Використовувані в даному документі терміни "пептид", "поліпептид" і "білок" та варіанти цих термінів стосуються молекули, зокрема пептиду, олігопептиду, поліпептиду або білка відповідно, включаючи злитий білок, що містить щонайменше дві амінокислоти, з'єднані між собою нормальним пептидним зв'язком або модифікованим пептидним зв'язком, як, наприклад, у випадках ізостеричних пептидів. Наприклад, пептид, поліпептид або білок можуть складатися з амінокислот, вибраних із 20 амінокислот, визначених генетичним кодом, пов'язаних між собою нормальним пептидним зв'язком ("класичний" поліпептид). Пептид, поліпептид або білок можуть складатися з І -амінокислот та/або О- амінокислот. Зокрема, терміни "пептид", "поліпептид" і "білок" також включають "пептидоміметики", які визначаються як пептидні аналоги, що містять непептидні структурні елементи, при цьому такі пептиди здатні імітувати або протидіяти біологічній(біологічним) діїїдіям) природного вихідного пептиду. Пептидоміметик не має класичних характеристик пептиду, таких як ферментативно розщеплювані пептидні зв'язки. Зокрема, пептид, поліпептид або білок можуть містити амінокислоти, відмінних від 20 амінокислот, визначених генетичним кодом, окрім цих амінокислот, або він може складатися з амінокислот, відмінних від 20 амінокислот, визначених генетичним кодом. Зокрема, пептид, поліпептид або білок в контексті даного винаходу можуть однаково складатися з амінокислот, модифікованих внаслідок природних процесів, таких як процеси посттрансляційного дозрівання, або хімічних процесів, які добре відомі фахівцю в даній галузі. Такі модифікації докладно описані в літературі. Ці модифікації можуть з'являтися у будь-якому місці поліпептиду: в пептидному скелеті, в амінокислотному ланцюгу або навіть у карбокси- або аміно-кінцях. Зокрема, пептид або поліпептид можуть бути розгалуженими після убіквітинування або бути циклічними з розгалуженнями або без них.
Даний тип модифікації може бути результатом природних або синтетичних посттрансляційних процесів, які добре відомі фахівцю в даній галузі. Терміни "пептид", "поліпептид" або "білок" у контексті даного винаходу, зокрема, також включають модифіковані пептиди, поліпептиди та білки.
Наприклад, модифікації пептидів, поліпептидів або білків можуть включати ацетилювання, ацилювання, АДФ-рибозилювання, амідування, ковалентну фіксацію нуклеотиду або похідної нуклеотиду, ковалентну фіксацію ліпіду або похідної ліпіду, ковалентну фіксацію фосфатидилінозитолу, ковалентне або нековалентне зшивання, циклізацію, утворення дисульфідних зв'язків, деметилювання, глікозилювання, включаючи пегілювання, гідроксилювання, йодування, метилювання, мірістоїлювання, окислення, протеолітичні процеси, фосфорилювання, пренілювання, рацемізацію, сенелоїлювання, сульфатування, додавання амінокислот, таке як аргінілювання, або убіквітинування. Ці модифікації повністю детально описані в літературі (Ргоївіп5 Зігисіцге апа
Моїесшіаг Ргорепіез, 2-е видання, Т.Е. Стгеідпіоп, Нью-Йорк (1993 р.); Розі-мапзіайопа! Сомаїепі
Моаїййсайцноп5 ої Ргоївіп5, за ред. В.С. допп5зоп, Асадетіс Ргезв, Нью-Йорк (1983 р.); ЗеїНег, еї аї.,
Апаїузів Тог ргоївіп тоаїїїсайоп5 апа попргоїеїп соїасіог5, Мей. Епгутої. 182:626-46 (1990); і Кабцап, еї а!., Ргоївіп Зупіпевів: Рові-ігапзіайопа! Моаїйісаноп5 апа Адіпу, Апп ММ Асай 5сі 663:48-62 (1992)).
Відповідно, терміни "пептид", "поліпептид" і "білок" включають, наприклад, ліпопептиди, ліпопротеїни, глікопептиди, глікопротеїни тощо.
Використовуваний у даному документі "(полі)упептид" містить один ланцюг із амінокислотних мономерів, зв'язаних пептидними зв'язками, як пояснювалося вище. Використовуваний даному документі "білок" містить один або більше, наприклад 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 (полі)пептидів, тобто один або більше ланцюгів із амінокислотних мономерів, зв'язаних пептидними зв'язками, як пояснювалося вище. У конкретних варіантах здійснення білок згідно з даним винаходом містить 1, 2, З або 4 поліпептиди.
Використовуваний у даному документі термін "рекомбінантний" (наприклад, рекомбінантний білок, рекомбінантна нуклеїнова кислота тощо) стосується будь-якої молекули (білка, нуклеїнової кислоти, 5іКМА тощо), яка одержана, експресована, створена або виділена за допомогою рекомбінантних способів і яка не зустрічається у природі.
Використовувані в даному документі терміни "нуклеїнова кислота", "молекула нуклеїнової кислоти" і "полінуклеотид" використовуються взаємозамінно та передбачають включення молекул ДНК і молекул РНК. Молекула нуклеїнової кислоти може бути однонитковою або двонитковою. У конкретних варіантах здійснення молекула нуклеїнової кислоти являє собою молекулу двониткової РНК.
Використовувані в даному документі терміни "клітина", "лінія клітин" і "культура клітин" використовуються взаємозамінно, і всі такі позначення включають потомство. Таким чином, слова "трансформанти" і "трансформовані клітини" включають первинну зазначену клітину та культури, отримані з неї, незалежно від кількості перенесень. Зрозуміло також, що все потомство може бути не зовсім ідентичними за вмістом ДНК внаслідок навмисних або випадкових мутацій. Включені варіанти потомства, які мають таку ж функцію або біологічну активність, щодо яких здійснювали скринінг у первісної трансформованої клітини.
Використовуваний у даному документі термін "варіант послідовності" стосується будь-якої послідовності, що містить одну або більше змін порівняно з еталонною послідовністю, при цьому еталонною послідовністю є будь-яка з послідовностей, наведена у переліку послідовностей, тобто від
ЗБО ІО МО: до 5БО ІО МО:6б. Таким чином, термін "варіант послідовності" включає варіанти нуклеотидних послідовностей і варіанти амінокислотних послідовностей. Для варіанту послідовності в контексті нуклеотидної послідовності еталонна послідовність також являє собою нуклеотидну послідовність, тоді як для варіанту послідовності в контексті амінокислотної послідовності еталонна послідовність також являє собою амінокислотну послідовність. Використовуваний у даному документі "варіант послідовності" характеризується щонайменше 80 95, щонайменше 85 95, щонайменше 90 905, щонайменше 95 95, щонайменше 98 95 або щонайменше 99 95 ідентичністю з еталонною послідовністю. Якщо не вказано інше, ідентичність послідовності зазвичай розраховують із урахуванням повної довжини еталонної послідовності (тобто послідовності, зазначеної в даній заявці).
Відсоток ідентичності, вказаний у даному документі, може бути визначений, наприклад, за допомогою
ВГА5БТ із застосуванням параметрів за замовчуванням, визначених МСВІ (Національний центр біотехнологічної інформації; пЕр:/Лумлу. порі. піт.пій.дом/) (матриця замін Віозит 62; штраф за відкриття гепу-11 і штраф за подовження гепу- 1). "Варіант послідовності" в контексті послідовності нуклеїнової кислоти (нуклеотидної послідовності) має змінену послідовність, при цьому в еталонній послідовності один або більше нуклеотидів є видаленими або заміненими, або один або більше нуклеотидів є вставленими в послідовність еталонної нуклеотидної послідовності. Нуклеотиди позначені в даному документі стандартним однобуквенним позначенням (А, С, б або Т). Через виродження генетичного коду "варіант послідовності" нуклеотидної послідовності може або привести до зміни у відповідній еталонній амінокислотній послідовності, тобто "варіанту послідовності" амінокислотної послідовності, або ні. У певних варіантах здійснення варіанти нуклеотидної послідовності є варіантами, які не приводять до варіантів амінокислотних послідовностей (тобто, містять "мовчазні мутації". Однак варіанти нуклеотидної послідовності, що ведуть до "немовчазних" мутацій, також підпадають під обсяг даного винаходу, зокрема такі варіанти нуклеотидних послідовностей, що приводять до амінокислотної послідовності, яка є на щонайменше 80 95, щонайменше 85 956, щонайменше 90 95, щонайменше 95 95, щонайменше 98 95 або щонайменше 99 95 ідентичною еталонній амінокислотній послідовності. "Варіант послідовності" в контексті амінокислотної послідовності має змінену послідовність, при цьому одна або більше амінокислот є видаленими, заміненими або вставленими порівняно з еталонною амінокислотною послідовністю. Внаслідок змін такий варіант послідовності має амінокислотну послідовність, яка характеризується щонайменше 80 956, щонайменше 85 9565, щонайменше 90 95, щонайменше 95 95, щонайменше 98 95 або щонайменше 99 95 ідентичністю з еталонною амінокислотною послідовністю. Наприклад, варіант послідовності, який має не більше 10 змін, тобто будь-яку комбінацію делецій, вставок або замін, на 100 амінокислот еталонної послідовності характеризується "щонайменше 90 95 ідентичністю" з еталонною послідовністю.
Хоча є можливими неконсервативні амінокислотні заміни, в певних варіантах здійснення заміни являють собою консервативні амінокислотні заміни, при цьому замінена амінокислота має подібні структурні або хімічні властивості з відповідною амінокислотою в еталонній послідовності. Як приклад, консервативні амінокислотні заміни включають заміну однієї аліфатичної або гідрофобної амінокислоти, наприклад, аланіну, валіну, лейцину та ізолейцину, іншою; заміну однієї гідроксилвмісної амінокислоти, наприклад, серину та треоніну, іншою; заміну одного кислотного залишку, наприклад, глутамінової кислоти або аспарагінової кислоти, іншим; заміщення одного амідвмісного залишку, наприклад, аспарагіну та глутаміну, іншим; заміщення одного ароматичного залишку, наприклад, фенілаланіну та тирозину, іншим; заміщення одного основного залишку, наприклад, лізину, аргініну та гістидину, іншим; і заміщення однієї невеликої амінокислоти, наприклад, аланіну, серину, треоніну, метіоніну та гліцину, іншою.
Вставки амінокислотної послідовності включають злиття з аміно- та/або карбокси-кінцем послідовностей довжиною від одного залишку до поліпептидів, що містять сотню або більше залишків, а також вставки всередину послідовності одного або декількох амінокислотних залишків. Приклади кінцевих вставок включають злиття М- або С-кінця амінокислотної послідовності з репортерною молекулою або ферментом.
Якщо не зазначено інше, зміни у варіантах послідовностей необов'язково порушують функціональність відповідної еталонної послідовності, наприклад, у даному випадку, функціональність 5іКМА, що полягає у забезпеченні зменшення експресії білка НВУ. Рекомендації щодо визначення, які нуклеотиди та амінокислотні залишки відповідно, можуть бути замінені, вставлені або видалені без порушення такої функціональності, можна знайти із застосуванням комп'ютерних програм, відомих у даній галузі.
Використовувана в даному документі послідовність нуклеїнової кислоти або амінокислотна послідовність, "одержана з" позначеної нуклеїнової кислоти, пептиду, поліпептиду або білка, стосується походження нуклеїнової кислоти, пептиду, поліпептиду або білка. У деяких варіантах здійснення послідовність нуклеїнової кислоти або амінокислотна послідовність, яка одержана з певної послідовності, має амінокислотну послідовність, яка є по суті ідентичною такій послідовності або її частині, з якої вона одержана, при цьому "по суті ідентична" включає варіанти послідовності, як визначено вище. У певних варіантах здійснення послідовність нуклеїнової кислоти або амінокислотна послідовність, яка одержана з певного пептиду або білка, одержана з відповідного домену в певному пептиді або білку. Отже, "відповідний" стосується, зокрема, тієї самої функціональності. Наприклад, "позаклітинний домен" відповідає іншому "позаклітинному домену" (іншого білка), або "трансмембранний домен" відповідає іншому "тгрансмембранному домену" (іншого білка). Таким чином, "відповідні" частини пептидів, білків і нуклеїнових кислот може ідентифікувати фахівець у даній галузі. Подібним чином, послідовності, "одержані з" іншої послідовності, фахівець у даній галузі зазвичай може ідентифікувати як такі, що походять з даної послідовності.
У деяких варіантах здійснення послідовність нуклеїнової кислоти або амінокислотна послідовність, що одержані з іншої нуклеїнової кислоти, пептиду, поліпептиду або білка, можуть бути ідентичними початковій нуклеїновій кислоті, пептиду, поліпептиду або білку (з яких вони одержані). Однак послідовність нуклеїнової кислоти або амінокислотна послідовність, одержані з іншої нуклеїнової кислоти, пептиду, поліпептиду або білка, можуть також мати одну або більше мутацій порівняно з початковою нуклеїновою кислотою, пептидом, поліпептидом або білком (з яких вони одержані), зокрема послідовність нуклеїнової кислоти або амінокислотна послідовність, одержані з іншої нуклеїнової кислоти, пептиду, поліпептиду або білка, можуть бути функціональним варіантом послідовності, як описано вище, початкової нуклеїнової кислоти, пептиду, поліпептиду або білка (з яких вони одержані). Наприклад, у пептиді/білку один або більше амінокислотних залишків можуть бути замінені іншими амінокислотними залишками, або можуть спостерігатися вставки або делеції одного або більше амінокислотних залишків.
Використовуваний у даному документі термін "мутація" стосується зміни в послідовності нуклеїнової кислоти та/або амінокислотній послідовності порівняно з еталонною послідовністю, наприклад, відповідною геномною послідовністю. Мутація, наприклад, порівняно з геномною послідовністю, може являти собою, наприклад, соматичну мутацію (що зустрічається в природі), спонтанну мутацію, індуковану мутацію, наприклад, індуковану ферментами, хімічними речовинами або випромінюванням, або мутацію, одержану шляхом сайт-спрямованого мутагенезу (методи молекулярної біології для внесення специфічних та запланованих змін у послідовність нуклеїнової кислоти та/або амінокислотну послідовність). Таким чином, слід розуміти, що терміни "мутація" або "здійснення мутації! також включають фізичне внесення мутації, наприклад, в послідовність нуклеїнової кислоти або в амінокислотну послідовність. Мутація включає заміну, делецію та вставку одного або більше нуклеотидів або амінокислот, а також інверсію декількох послідовних нуклеотидів або амінокислот. Для одержання мутації в амінокислотній послідовності мутація може бути введена в нуклеотидну послідовність, що кодує вказану амінокислотну послідовність, для експресії (рекомбінантного) мутованого поліпептиду. Мутація може бути одержана, наприклад шляхом введення змін, наприклад, шляхом сайт-спрямованого мутагенезу, при цьому кодон у молекулі нуклеїнової кислоти, що кодує одну амінокислоту, перетворюється на кодон, що кодує іншу амінокислоту, або шляхом синтезу варіанту послідовності, наприклад, за допомогою знання нуклеотидної послідовності молекули нуклеїнової кислоти, що кодує поліпептид, і шляхом розробки синтезу молекули нуклеїнової кислоти, що містить нуклеотидну послідовність, яка кодує варіант поліпептиду, при цьому не потрібне здійснення мутації одного або більше нуклеотидів у молекулі нуклеїнової кислоти.
Передбачається, що використовуваний у даному документі термін "кодувальна послідовність" стосується полінуклеотидної молекули, яка кодує амінокислотну послідовність білкового продукту.
Межі кодувальної послідовності загалом визначаються відкритою рамкою зчитування, яка зазвичай починається зі стартового кодона АТО.
Використовуваний у даному документі термін "експресія" стосується будь-якої стадії, залученої у вироблення поліпептиду, включаючи транскрипцію, посттранскрипційну модифікацію, трансляцію, посттрансляційну модифікацію, секрецію тощо.
Дози часто виражають відносно ваги тіла. Отже, доза, яка виражена як |г, мг або інша одиниця|/кг (або г, мг тощо), зазвичай позначає |г, мг або інша одиниця) "на кг (або г, мг тощо) ваги тіла", навіть якщо термін "вага тіла" явно не згадується.
Використовуваний в даному документі "вірус гепатиту В", що використовується взаємозамінно з терміном "НВУ", стосується загальновідомого нецитопатичного, тропного щодо печінки ДНК-вірусу, що належить до родини Нераадпамігідає. Геном НВМ являє собою частково двониткову кільцеву ДНК з чотирма рамками зчитування, які перекриваються (які в даному документі можуть позначатися як "гени", "відкриті рамки зчитування" або "транскрипти"): С, Х, Р ї 5. Коровий білок кодується геном С (НВсАд). Антиген е гепатиту В (НВело) виробляється шляхом протеолітичного процесингу прекорового (рге-С) білка. ДНК-полімераза кодується геном Р. Ген 5 являє собою ген, який кодує поверхневі антигени (НВ5Ад). Ген НВзАд являє собою одну довгу відкриту рамку зчитування, яка містить три "стартові" кодони (АТО) в межах рамки, що приводить до утворення поліпептидів трьох різних розмірів, які називають великим, середнім та малим 5-антигенами, рге-51 -- рге-52 -- 5, рге-52 або 5. Поверхневі антигени, крім оздоблення оболонки НВМУ, також є частиною субвірусних частинок, які утворюються у значному надлишку порівняно з частинками віріонів і відіграють певну роль в розвитку імунної толерантності та в блокуванні антитіл до НВ5зАд, що робить можливим для інфекційних частинок уникнення виявлення імунною системою. Функція неструктурного білка, який кодується геном Х, повністю не вивчена, але він відіграє роль у транскрипційній трансактивації та реплікації та асоційований із розвитком раку печінки.
Було визначено дев'ять генотипів НВУ, позначених від А до І, і запропоновано додатковий генотип
У, кожен з яких має чітке географічне поширення (МеїКом 5, еїаІ., Те Сіобаї! Нераїйів В Мігиз Сепоїуре
ОБізійршіоп Арргохітаїеа їтот Амайабріє Сепоїуріпод Оаїа, Сепез 2018, 9(10):495). Термін "НВУ" включає будь-який з генотипів НВМ (А-)). Повну кодувальну послідовність еталонної послідовності геному НВМ можна знайти, наприклад, під номерами доступу в СепВапк МоМо 01:21326584 та 01:3582357.
Амінокислотні послідовності для білків С, Х, Р та 5 можна знайти, наприклад, у МОВІ під номерами доступу УР 009173857.1 (білок С); МР 009173867.1 і ВААЗ2912.1 (білок Х); УР 009173866.41 і
ВААЗ2913.1 (білок Р) і УР 009173869.1, ХР 009173870.1, МР 009173871.1 та ВААЗ2914.1 (білок 5).
Додаткові приклади послідовностей матричних РНК (мРНК) НВМ доступні у загальнодоступних базах даних, наприклад СепВапк, ОпіРгої і ОМІМ. Доступ до міжнародного репозитарію з даними про штами вірусу гепатиту В можна отримати за адресою пер:/Лумлу. пра -Біоіпіоптаїісв5.огу. ик/Неро Ебутаїп.рір.
Використовуваний у даному документі термін "НВУ" також стосується варіантів послідовності ДНК геному НВУ, що зустрічаються в природі, тобто генотипів А-. та їхніх варіантів. 5ІКМА опосередковує спрямоване розщеплення транскрипту РНК за допомогою каскаду реакцій комплексу РНК-індукованого сайленсингу (КІ5С), таким чином пригнічуючи експресію генів. Цей процес часто називають "РНК-інтерференцією" (КМАЇ). Без обмеження будь-якою конкретною теорією, довга двониткова РНК (а5ЕКМА), що вводиться в рослини та клітини безхребетних, розщеплюється на 5ІКМА під дією ендонуклеази типу ЇЇ, відомої як Оісег (Зпагр, еї аІ., Сепе5 Оеу. 15:485 (2001)). Рісег, рибонуклеаза-ПІ-подібний фермент, здійснює процесинг а5ЕМА на зікМА довжиною 19-23 пари основ з характерними 3'-виступними кінцями з двох основ (Вегпо5іеєїп, еї аїЇ., Маїштге 2001, 409:363). Потім 5ікМА вбудовуються в КІЗС, де одна або більше геліказ розкручують дуплекс зікМА, що дозволяє комплементарній антисенсовій нитці направляти розпізнавання мішені (МуКапеп, еї аї., 2001, Сеї 107:309). Після зв'язування з відповідною мРНК-мішенню одна або більше ендонуклеаз у межах КІ5С розщеплюють мішень з індукуванням сайленсингу (ЕїІбавзпіїг, еї аіІ., бепез Юем. 2001, 15:188).
Терміни "здійснювати сайленсинг", "інгібувати експресію", "знижувати експресію", "пригнічувати експресію" тощо, у тому сенсі, коли вони стосуються гена НВМ, у даному документі стосуються щонайменше часткового зменшення експресії гена НВУ, що проявляється зменшенням кількості МРНК
НВУ, яку можна виділити або виявити у першій клітині або групі клітин, у яких транскрибується ген
НВУ, і які були оброблені інгібітором експресії гена НВМ, внаслідок чого експресія генів. НВМ пригнічується, порівняно з другою клітиною або групою клітин, фактично ідентичних першій клітині або групі клітин, але які не були оброблені (контрольні клітини). Ступінь інгібування можна виміряти, наприклад, як різницю між ступенем експресії мРНК у контрольній клітині та ступенем експресії мРНК в обробленій клітині. Як альтернатива, ступінь інгібування може бути вказаний як зменшення параметра, який функціонально пов'язаний з експресією гена НВУ, наприклад, кількості білка, який кодується геном НВУ, або кількості клітин, що демонструють певний фенотип, наприклад, фенотип інфекції, спричиненої НВМ. Загалом сайленсинг гена НВМ можна визначати в будь-якій клітині, що експресує ген НВУ, наприклад, клітині, інфікованій НВУ, або клітині, сконструйованій для експресії гена НВМ, і за допомогою будь-якого відповідного аналізу.
Рівень РНК НВУ, який експресується клітиною або групою клітин, або рівень циркулюючої РНК
НВМ можна визначати із застосуванням будь-якого методу, відомого в даній галузі для оцінки експресії
МРАК, такого як метод ПРОСК, наведений у прикладі 2 публікації міжнародної заявки Мо УМО 2016/077321А1 та заявки на патент США Мо 0О52017/0349900А1, при цьому дані методи включені в даний документ за допомогою посилання. У деяких варіантах здійснення рівень експресії гена НВМ (наприклад, загальну РНК НВУ, транскрипт НВУ, наприклад, транскрипт НВМ розміром 3,5 т. о.) у зразку визначають шляхом виявлення транскрибованого полінуклеотиду або його частини, наприклад,
РНК гена НВМ. РНК може бути екстрагована з клітин за допомогою методик екстрагування РНК, включаючи, наприклад, застосування екстрагування за допомогою фенолу/гуанідин-ізотіоціанатної кислоти (КМА7о0! В; Віодепевзіз), наборів КМеазу для одержання РНК (ОіадепФ) або РАХдепе (РгеАпаїйуїїх, Швейцарія). Типові формати аналізів, у яких використовується гібридизація рибонуклеїнової кислоти, включають подовжені ядерні аналізи, КТ-РСБЕ, аналізи із захистом від РНКаз (Меїоп БА, еї аї., ЕНісіепі іп міто зупіпевзів ої БіоіодісапПу асіме АМА апа АМА Пубгіаігайоп ргобе5 пот ріазтіав сопіаіпіпд а басіепіорнаде 5Рб рготоїег, Мис. Асіах Вез. 1984, 12:7035-56), нозерн-блотинг, гібридизацію іп 5йи та мікроматричний аналіз. Циркулюючу мРНК НВМ можна виявляти із застосуванням методів, описаних у публікації міжнародної заявки Мо УУО 2012/177906А1 та заявці на патент США Мо О052014/02752114А1, при цьому дані методи включені в даний документ за допомогою посилання.
Використовуваний у даному документі термін "послідовність-мішень" стосується суцільної частини нуклеотидної послідовності молекули мРНК, що утворюється під час транскрипції гена НВУ,
включаючи мРНК, яка є продуктом РНК-процесингу первинного продукту транскрипції. Частина-мішень у цій послідовності буде щонайменше достатню довжину, щоб слугувати субстратом для КМАЇ- спрямованого розщеплення у цій частині або поблизу неї. Наприклад, довжина послідовності-мішені становитиме загалом 9-36 нуклеотидів, наприклад 15-30 нуклеотидів, включаючи всі піддіапазони між ними. У необмежувальних прикладах послідовність-мішень може складатися з 15-30 нуклеотидів, 15- 26 нуклеотидів, 15-23 нуклеотидів, 15-22 нуклеотидів, 15-21 нуклеотиду, 15-20 нуклеотидів, 15-19 нуклеотидів, 15-18 нуклеотиди, 15-17 нуклеотидів, 18-30 нуклеотидів, 18-26 нуклеотидів, 18-23 нуклеотидів, 18-22 нуклеотидів, 18-21 нуклеотиду, 18-20 нуклеотидів, 19-30 нуклеотидів, 19-26 нуклеотидів, 19-23 нуклеотидів, 19-22 нуклеотидів, 19-21 нуклеотиду, 19-20 нуклеотидів, 20-30 нуклеотидів, 20-26 нуклеотидів, 20-25 нуклеотидів, 20-24 нуклеотидів, 20-23 нуклеотидів, 20-22 нуклеотидів, 20-21 нуклеотиду, 21-30 нуклеотидів, 21-26 нуклеотидів, 21-25 нуклеотидів, 21-24 нуклеотидів, 21-23 нуклеотидів або 21-22 нуклеотидів.
Використовуваний у даному документі термін "нитка, що містить послідовність" стосується олігонуклеотиду, що містить ланцюг з нуклеотидів, який описується послідовністю, позначеною із застосуванням стандартної номенклатури нуклеотидів.
Якщо не вказане інше, використовуваний у даному документі термін "комплементарний", якщо він використовується для опису першої нуклеотидної послідовності стосовно другої нуклеотидної послідовності, стосується здатності олігонуклеотиду або полінуклеотиду, що містять першу нуклеотидну послідовність, за певних умов гібридизуватися й утворювати дуплексну структуру з олігонуклеотидом або полінуклеотидом, що містять другу нуклеотидну послідовність, як це буде зрозуміло фахівцеві. Наприклад, такі умови можуть бути жорсткими умовами, при цьому жорсткі умови можуть включати: 400 мМ Масі, 40 мМ РІРЕ5, рН 6,4, 1 мм ЕОТА, 50 "С або 70 "С протягом 12-16 годин з подальшим відмиванням. Можуть застосовуватися інші умови, такі як фізіологічно відповідні умови, які можуть зустрічатися всередині організму. Кваліфікований фахівець зможе визначити сукупність умов, що є найбільш придатною для тесту на комплементарність двох послідовностей з урахуванням кінцевого застосування гібридизованих нуклеотидів.
Комплементарні послідовності в межах 5ікЖМА, описаної в даному документі, включають спарювання основ олігонуклеотиду або полінуклеотиду, що містять першу нуклеотидну послідовність, з олігонуклеотидом або полінуклеотидом, що містять другу нуклеотидну послідовність, по всій довжині однієї або обох нуклеотидних послідовностей. У даному документі такі послідовності можуть позначатися як "повністю комплементарні" одна одній. Однак, якщо в даному документі перша послідовність позначається як "фактично комплементарна" другій послідовності, ці дві послідовності можуть бути повністю комплементарними або вони можуть утворювати одну або більше, але загалом не більше 5, 4, З або 2 незбіжних пар основ під час гібридизації з утворенням дуплексу до 30 пар основ, при цьому зберігають здатність до гібридизації за умов, які найбільш відповідають їх кінцевому застосуванню, наприклад, пригніченню експресії гена за допомогою каскаду реакцій КІ5С. Однак, якщо два олігонуклеотиди розроблені для утворення після гібридизації одного або більше однониткових виступних кінців, такі виступні кінці не мають вважатися незбіжностями у сенсі визначення комплементарності. Наприклад, зікМА, що містить один олігонуклеотид довжиною 21 нуклеотид та інший олігонуклеотид довжиною 23 нуклеотиди, де більш довгий олігонуклеотид містить послідовність з 21 нуклеотиду, яка є повністю комплементарною більш короткому олігонуклеотиду, все ще може позначатися як "повністю комплементарна" для цілей, описаних у даному документі.
Використовувані в даному документі "комплементарні" послідовності можуть також включати або утворюватися повністю з пар основ, відмінних від вотсон-криківських, та/або пар основ, утворених з неприродних та модифікованих нуклеотидів, за умови, що виконуються вищезазначені вимоги щодо їхньої здатності до гібридизації. Такі пари основи, відмінні від вотсон-криківських, включають без обмежень неоднозначне спарювання основ С: або хугстиновські пари основ.
Використовувані в даному документі "комплементарні", "повністю комплементарні" та "фактично комплементарні" можуть використовуватися щодо збіжності основ між сенсовою ниткою та антисенсовою ниткою 5ікЖМА або між антисенсовою ниткою засобу для 5ікМА та послідовністю- мішенню, як це буде зрозуміло з контексту їх застосування.
Використовуваний у даному документі полінуклеотид, який є "фактично комплементарним" щонайменше частині мРНК, стосується полінуклеотиду, який є фактично комплементарним суцільній частині мРНК, що становить інтерес (наприклад, мРНК, що кодує білок НВМ). Наприклад, полінуклеотид є комплементарним щонайменше частині МРНК НВУ, якщо послідовність є фактично комплементарною частині мРНК НВУ, що не переривається.
Використовуваний у даному документі термін "БІівМА" стосується інтерферувальної молекули РНК, яка включає молекулу РНК або комплекс молекул, які мають гібридизовану дуплексну ділянку, що містить дві антипаралельні та фактично комплементарні нитки нуклеїнової кислоти, які будуть позначатися як такі, що мають "сенсову" та "антисенсову" орієнтацію щодо РНК-мішені. Дуплексна ділянка може мати будь-яку довжину, яка дозволяє специфічне розщеплення необхідної РНК-мішені завдяки каскаду реакцій КІ5С, але, як правило, довжина буде перебувати у діапазоні 9-36 пар основ,
наприклад, 15-30 пар основ. Розглядаючи дуплекс довжиною від 9 до 36 пар основ, довжина дуплекса може бути будь-якою в цьому діапазоні, наприклад становити 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35 або 36 та будь-який піддіапазон між ними, включаючи без обмежень 15-30 пар основ, 15-26 пар основ, 15-23 пари основ, 15-22 пари основ, 15-21 пару основ, 15-20 пар основ, 15-19 пар основ, 15-18 пар основ, 15-17 пар основ, 18-30 пар основ, 18- 26 пар основ, 18-23 пари основ, 18-22 пари основ, 18-21 пару основ, 18-20 пар основ, 19-30 пар основ, 19-26 пар основ, 19-23 пари основ, 19-22 пари основ, 19-21 пару основ, 19-20 пар основ, 20-30 пар основ, 20-26 пар основ, 20-25 пар основ, 20-24 пари основ, 20-23 пари основ, 20-22 пари основ, 20-21 пару основ, 21-30 пар основ, 21-26 пар основ, 21-25 пар основ, 21-24 пари основ, 21-23 пари основ і 21-22 пари основ. зікМА, що утворюються в клітині внаслідок процесингу під дією Оісег та подібних ферментів зазвичай мають довжину в діапазоні 19-22 пар основ.
Одна нитка дуплексної ділянки зікМА містить послідовність, яка є фактично комплементарною ділянці РНК-мішені. Дві нитки, що утворюють дуплексну структуру, можуть походити з однієї молекули
РНК, що має щонайменше одну самокомплементарну ділянку, або можуть утворюватися з двох або більше окремих молекул РНК. Якщо дуплексна ділянка утворюється з двох ниток однієї молекули, така молекула може мати дуплексну ділянку, відокремлену однонитковим ланцюгом із нуклеотидів (у даному документі позначається як "шпилькова петля") між 3З'-кінцем однієї нитки та 5'-кінцем відповідної іншої нитки, що утворюють дуплексну структуру. Шпилькова петля може містити щонайменше один неспарений нуклеотид; при цьому в деяких варіантах здійснення шпилькова петля може містити щонайменше 3, щонайменше 4, щонайменше 5, щонайменше б, щонайменше 7, щонайменше 8, щонайменше 9, щонайменше 10, щонайменше 20, щонайменше 23 або більше неспарених нуклеотидів. Якщо дві фактично комплементарні нитки зікКМА складаються з окремих молекул РНК, ці молекули не повинні, але можуть бути з'єднані ковалентно. Якщо дві нитки з'єднані ковалентно за допомогою іншого засобу, відмінного від шпилькової петлі, з'єднувальна структура позначається як "лінкер". 5іКМА, описану в даному документі, можна синтезувати за допомогою стандартних способів, відомих у даній галузі, наприклад, за допомогою автоматичного синтезатора ДНК, який є комерційно доступним, наприклад, від Віозеагсі, Арріїеа Віозузів тв, Іпс.
Термін "антисенсова нитка" або "спрямовувальна нитка" стосується нитки 5ікМА, яка включає ділянку, яка є фактично комплементарною послідовності-мішені. Використовуваний у даному документі термін "ділянка комплементарності" стосується ділянки антисенсової нитки, яка є фактично комплементарною послідовності, наприклад послідовності-мішені, визначеній у даному документі.
Якщо ділянка комплементарності є не повністю комплементарною послідовності-мішені, то незбіжності можуть розташовуватися у внутрішній або кінцевих ділянках молекули. Загалом, найбільш стерпні незбіжності розташовуються у кінцевих ділянках, наприклад, у межах 5, 4, З або 2 нуклеотидів від 5'- та/або 3'-кінця.
Використовуваний у даному документі термін "сенсова нитка" або "супроводжувальна нитка" стосується нитки 5ікМА, яка містить ділянку, яка є фактично комплементарною ділянці антисенсової нитки, як цей термін визначений у даному документі.
Термін "молекула РНК" або "молекула рибонуклеїнової кислоти" охоплює не тільки молекули РНК, які експресуються або виявляються в природі, але також аналоги та похідні РНК, що містять один або більше аналогів або похідних рибонуклеотидів/рибонуклеозидів, описаних у даному документі або відомих у даній галузі. Строго кажучи, "рибонуклеозид" включає нуклеозидну основу та рибозний цукор, а "рибонуклеотид" являє собою рибонуклеозид з одним, двома або трьома фосфатними фрагментами. Однак терміни "рибонуклеозид" і "рибонуклеотид" можна вважати еквівалентними під час застосування в даному документі. РНК може бути модифікованою за структурою нуклеотидної основи або за структурою рибозо-фосфатного каркасу, наприклад, як більш докладно описано нижче.
Однак молекули 5зікМА, що містять аналоги або похідні рибонуклеозидів, зберігають здатність утворювати дуплекс. У необмежувальних прикладах молекула РНК може також включати щонайменше один модифікований рибонуклеозид, включаючи без обмежень 2'-О-метил- модифікований нуклеозид, нуклеозид, що містить 5'-фосфотіоатну групу, кінцевий нуклеозид, зв'язаний з холестериловою похідною або бісдециламідною групою додеканової кислоти, замкнений нуклеозид, нуклеозид з видаленою азотистою основою, 2'-дезокси-2'і-фтор-модифікований нуклеозид, 2г'-аміно-модифікований нуклеозид, 2'-алкіл-модифікований нуклеозид, морфоліновий нуклеозид, фосфорамідат або нуклеозид, що містить неприродну основу, або будь-яку їх комбінацію. У іншому прикладі молекула РНК може містити щонайменше два модифіковані рибонуклеозиди, щонайменше 3, щонайменше 4, щонайменше 5, щонайменше б, щонайменше 7, щонайменше 8, щонайменше 9, щонайменше 10, щонайменше 15, щонайменше 20 або більше, включаючи всю довжину молекули 5ікМА. Модифікації не повинні бути однаковими для кожного з такої сукупності модифікованих рибонуклеозидів у молекулі РНК. У деяких варіантах здійснення модифікований рибонуклеозид включає дезоксирибонуклеозид. Наприклад, зікМА може містити один або більше дезоксинуклеозидів, включаючи, наприклад, виступний(виступні) кінець(кінці) з дезоксинуклеозидів або один або більше дезоксинуклеозидів у межах двониткової частини 5зікМА. Однак використовуваний у даному документі термін "зівМА" не включає молекулу, що повністю складається з ДНК.
Використовуваний у даному документі термін "виступний кінець із нуклеотидів" стосується щонайменше одного неспареного нуклеотиду, який виступає за дуплексну структуру в5ікМА.
Наприклад, якщо 3'-кінець однієї нитки 5вікМА виходить за межі 5'-кінця іншої нитки, або навпаки, виникає виступний кінець з нуклеотидів. ЗіКМА може містити виступний кінець, що складається з щонайменше одного нуклеотиду; як альтернатива, виступний кінець може містити щонайменше два нуклеотиди, щонайменше три нуклеотиди, щонайменше чотири нуклеотиди, щонайменше п'ять нуклеотидів або більше. Виступний кінець із нуклеотидів може містити або складатися з аналога нуклеотиду/нуклеозиду, включаючи дезоксинуклеотид/нуклеозид. Виступний(виступні) кінецькскінці) може(можуть) розташовуватися на сенсовій нитці, антисенсовій нитці або на будь-якій їх комбінації.
Крім того, нуклеотид(нуклеотиди) виступного кінця може(можуть) бути присутнім(присутніми) на 5'- кінці, 3'"-кінці або на обох кінцях як антисенсової, так і сенсової нитки зікМА.
Терміни "тупий" або "з тупими кінцями", які використовуються в даному документі щодо 5ікМА, означають, що на даному термінальному кінці звікМА відсутні неспарені нуклеотиди або аналоги нуклеотидів, тобто виступний кінець із нуклеотидів відсутній. Один або обидва кінці вікМА можуть бути тупими. Якщо обидва кінці зікМА є тупими, то кажуть, що така зікКМА має "тупі кінці". вікМА з "тупими кінцями" являє собою 5ікМА, в якої обидва кінці є тупими, тобто на кожному з кінців молекули виступний кінець із нуклеотидів відсутній. Найчастіше така молекула буде двонитковою по всій свої довжині.
ІІ. вікМА, націлені на НВМ
У даному винаході передбачені способи лікування, що включають введення 5ікМА, яка націлюється на НВУ, а також відповідні композиції та набори. У деяких варіантах здійснення 5ікМА, яка націлюється на НВУ, являє собою НВМУО2. НВМО2 являє собою синтетичну, хімічно модифіковану 5ікМА, націлену на РНК НВУ, з ковалентно приєднаним лігандом, що являє собою трьохантенний М- ацетил-галактозамін (СаїіМАс), який забезпечує специфічне поглинання гепатоцитами. НВМО2 націлена на ділянку геному НВУ, яка є спільною для всіх транскриптів вірусу НВМ ї є фармакологічно активною проти генотипів НВМ А-3У. У доклінічних моделях було показано, що НВМО2 пригнічує реплікацію вірусу, трансляцію та секрецію НВзАд і може забезпечувати функціональне лікування хронічних інфекцій, спричинених НВМ. Одна 5зікфкМА може мати декілька противірусних ефектів, включаючи деградацію рокМА із забезпеченням таким чином пригнічення реплікації вірусу, і деградацію всіх транскриптів вірусної МРНК із забезпеченням тим самим запобігання експресії вірусних білків. Це може призвести до повернення функціональної імунної відповіді, спрямованої проти НВУ, окремо або в комбінації з іншими видами терапії. Здатність НВУО02 знижувати кількість неінфекційних субвірусних частинок, що містять НВзАд, також відрізняє її від доступних на даний момент засобів лікування.
НВУО2 націлюється на мРНК, яка кодується геномом НВУ, що відповідає еталонній послідовності
МСВІ МС 003977.2 (під номером доступу в СепВапк Сі: 21326584) (5ЕБЕО ІЮ МО:1), та пригнічує її експресію. Більш конкретно, НВМО02 націлюється на мРНК, яка кодується частиною геному НВУ, що містить послідовність ЗТ ТОСАСТТСОСТТСАС (5ЕО ІЮО МО:2), яка відповідає нуклеотидам 1579- 1597 5ЕО ІО МО:1. Оскільки транскрипція геному НВМ приводить до утворення поліцистронних РНК, що перекриваються, НВМО2 приводить до значного пригнічення експресії більшості або всіх транскриптів НВМ.
НВМО2 має сенсову нитку, що містить 5-б0ОБСАСООСОСООСАСА-3 (5ЕБО ІЮО МО:3) і антисенсову нитку, що містить 5-6БОЗААдаСсААааСАСАСОИ-3 (БО ІЮО МО:4), де нуклеотиди містять 2'-фтор- (2'Є) і 2'-О-метокси- (2'ОМе) модифікації цукру рибози, фосфоротіоатні модифікації остова, гліколеві модифікації нуклеїнової кислоти (ОМА) і кон'югацію з трьеохантенним лігандом М- ацетил-галактозаміну (саіМАс) на 3' кінці сенсової нитки, що слугує для полегшення доставки до гепатоцитів за допомогою рецептору асіалоглікопротеїну (АБОРК). Включаючи модифікації, сенсова нитка НВМО2 містить 5'-дзиздисИсАїСттисдсиисаса! 96-3" (ЗЕО ІО МО:5), і антисенсова нитка містить 5-изсї5ида(Адп)дсіСстаадистсАїсасзив-3 (ЗЕО ІЮ МО:6), де модифікації скорочені, як показано в таблиці 1.
Таблиця 1
Скорочені позначення нуклеотидних мономерів, які використовуються у зображеннях послідовностей модифікованих нуклеїнових кислот. Слід розуміти, що, якщо не вказано інше, ці мономери, коли вони присутні в олігонуклеотиді, взаємопов'язані 5'-3--фосфодіестерними зв'язками позначення а 111111 |2-О-метиладенозин-З-фосфат.//:/ |: 479 9111111 |2-О-метилгуанозин-З-фосфат.7/:/7/://:/СС: 4 ОСС
М-Ітрис(СаІМАс-алкіл)-амідодеканоїл)|-4-гідроксипролінол
Нур-(СаІМАс-алкіл)3)
У деяких варіантах здійснення зікМА, що застосовується в способах, композиціях або наборах, описаних у даному документі, являє собою НВМО2.
У деяких варіантах здійснення зікМА, що застосовується в способах, композиціях або наборах, описаних у даному документі, містить варіант послідовності НВМО2. У конкретних варіантах здійснення, частина транскрипту(транскриптів) НВУ, на яку націлюється варіант послідовності НВМО2, перекривається з частиною транскрипту(транскриптів) НВУ, на яку націлюється НВМО2.
У деяких варіантах здійснення зікМА містить сенсову нитку й антисенсову нитку, де (1) сенсова нитка містить зЗЕО ІЮО МО:З або 5ЕО ІО МО:5, або послідовність, яка відрізняється не більше ніж на 4, не більше ніж на 3, не більше ніж на 2 або не більше ніж на 1 нуклеотид від 5ЕО ІЮ МО:З або 5ЕО ІЮ
МО:5 відповідно; або (2) антисенсова нитка містить 5ЕО ІЮО МО:4 або 5ЕО ІО МО:6, або послідовність, яка відрізняється не більше ніж на 4, не більше ніж на 3, не більше ніж на 2 або не більше ніж на 1 нуклеотид від 5ЕО ІЮ МО:4 або 5ЕО ІО МО:6 відповідно.
У деяких варіантах здійснення застосовують більш короткі дуплекси, які мають одну з послідовностей під ЗЕО ІЮ МО:5 або 5ЕО ІО МО:6б, лише без декількох нуклеотидів на одному або обох кінцях. Отже, у даному документі розглядаються зікМА, що мають часткову послідовність, яка складається з щонайменше 15, 16, 17, 18, 19, 20 або більше суміжних нуклеотидів із однієї або обох з
ЗЕО ІЮО МО:5 і БЕО ІО МО 6, і їхня здатність пригнічувати експресію гена НВМ відрізняється не більше ніж на 5, 10, 15, 20, 25 або 30 95 від рівня пригнічення, забезпечуваного 5ікМА, яка містить повну послідовність. У деяких варіантах здійснення передбачена 5ікМА, що має тупий кінець на одному або обох кінцях, утворений шляхом видалення нуклеотидів з одного або обох кінців НВМО2.
У деяких варіантах здійснення 5ікМА, описана в даному документі, може містити одну або кілька незбіжностей з послідовністю-мішенню. У деяких варіантах здійснення 5ікЖМА, описана у даному документі, містить не більше З незбіжностей. У деяких варіантах здійснення, якщо антисенсова нитка 5іКМА містить незбіжності з послідовністю-мішенню, то ділянка незбіжності не розташована в центрі ділянки комплементарності. У конкретних варіантах здійснення, якщо антисенсова нитка 5ікМА містить незбіжності з послідовністю-мішенню, то незбіжність обмежується останніми 5 нуклеотидами з 5- або 3-кінця ділянки комплементарності. Наприклад, у випадку нитки 5ікМА, що складається з 23 нуклеотидів, яка є комплементарною ділянці гена НВМ, нитка РНК може не містити жодних незбіжностей у межах центральних 13 нуклеотидів. Способи, описані в даному документі, або способи, відомі в даній галузі, можна застосовувати для визначення того, чи є ефективною 5ікМА, що містить незбіжність з послідовністю-мішенню, для пригнічення експресії гена НВУ.
В деяких варіантах здійснення 5ікМА, що застосовується у способах, композиціях і наборах, описаних у даному документі, містить два олігонуклеотиди, де один олігонуклеотид описується як сенсова нитка, а другий олігонуклеотид описується як відповідна антисенсова нитка для сенсової нитки. Як описано в іншому місці даного документа і як відомо в даній галузі, комплементарні послідовності 5ікфМА також можуть міститися як самокомплементарні ділянки в одній молекулі нуклеїнової кислоти, на відміну від перебування на окремих олігонуклеотидах.
У деяких варіантах здійснення однониткова молекула антисенсової РНК, що містить антисенсову нитку НВМО2 або її варіант послідовності, застосовується в способах, композиціях і наборах, описаних у даному документі. Молекула антисенсової РНК може мати 15-30 нуклеотидів, що є комплементарними з мішенню. Наприклад, молекула антисенсової РНК може мати послідовність із щонайменше 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 або більше суміжних нуклеотидів з ЗЕО ІЮ МО:6.
У деяких варіантах здійснення 5ікМА містить сенсову нитку й антисенсову нитку, де сенсова нитка містить 5ЕО ІО МО:5, а антисенсова нитка містить 5ЕО ІЮО МО:б і додатково містить додаткові нуклеотиди, модифікації або кон'югати, описані у даному документі. Наприклад, у деяких варіантах здійснення 5ікМА може включати додаткові модифікації на додаток до тих, які вказані в ЗЕО ІО МО:5 і 6. Такі модифікації можуть бути створені за допомогою способів, прийнятих у даній галузі, таких як описані в "Ситепі ргоїосо!5 іп писівїс асіа спетівзігу", Веаисаде 5І,, еї аї. (ред.), дУопп УМ/іеу « 5опв, Іпс.,
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США, при цьому ці методи включені в даний документ за допомогою посилання. Приклади таких модифікацій більш детально описані нижче. а. Модифіковані вік МА
Модифікації, розкриті у даному документі, включають, наприклад, (а) модифікації цукру (наприклад, у положенні 2" або 4) або заміну цукру; (Б) модифікації каркасу, у тому числі модифікацію або заміну фосфодіестерних зв'язків; (с) модифікації основ, наприклад, заміщення стабілізувальними основами, дестабілізувальними основами або основами, які утворюють пару основ із розширеним набором партнерів, видалення основ (нуклеотиди з видаленою азотистою основою) або кон'югованих основ; і (а) кінцеві модифікації, наприклад, 5'-кінцеві модифікації (фосфорилювання, кон'югація, інвертовані зв'язки тощо), 3'-кінцеві модифікації (кон'югація, нуклеотиди ДНК, інвертовані зв'язки тощо). Деякі конкретні приклади модифікацій, які можуть бути включені до зікМА за даною заявкою, наведені в таблиці 1.
Модифікації включають заміщені цукрові фрагменти. 5ікМА, визначені в даному документі, можуть містити одне з нижченаведеного в положенні 2": ОН; Е; О-, 5- або М-алкіл; О-, 5- або М-алкеніл; О-, 5- або М-алкініл; або О-алкіл-О-алкіл; де алкіл, алкеніл та алкініл можуть являти собою заміщений або незаміщений Сі-Сіосалкіл або Сг-Сіосалкеніл та алкініл. Ілюстративні відповідні модифікації включають
ОКСНаО|нпСНз, О(СНагзпОсСНз, (СН) МНег, О(СНа)аСНз, О(СНООМН» та О(ССНООМ(СНа)з СН) 2, де п і т становлять від 1 до приблизно 10. В деяких варіантах здійснення 5зікфЖМА місять одне з нижченаведеного в положенні 2" нижчий С1-Сіосалкіл, заміщений нижчий алкіл, алкарил, аралкіл, О- алкарил або О-аралкіл, 5Н, 5СНз, ОСМ, СІ, Вг, СМ, СЕз, ОСЕз, БОСН», 5О2СНз, ОМО», МО», Мз, МН», гетероциклоалкіл, гетероциклоалкарил, аміноалкіламіно, поліалкіламіно, заміщений силіл, групу розщеплення РНК, репортерну групу, інтеркалятор, групу для поліпшення фармакокінетичних властивостей 5ікМА або групу для поліпшення фармакодинамічних властивостей 5ікМА, а також інші замісники, що мають подібні властивості. У деяких варіантах здійснення модифікація включає 2'- метоксиетокси (2'-0О-СН».СНгОСснН», також відому як 2-О-(2-метоксиетил) або 2'-МОЕ) (Мапіп, еї аї.,
Не. Спіт. Асіа 1995, 78:486-504), тобто групу алкокси-алкокси. Іншою ілюстративною модифікацією є 2'--диметиламінооксиетокси, тобто група О(СН2г2ОМ(СНз)г, також відома як 2-ЮОМАОЕ, і 2-
диметиламіноетоксиетокси (також відома в даній галузі як 2-О-диметиламіноетоксиетил або 2-
ОМАЕОЕ), тобто 2-0-СНг-0О-СНо-М(СНг)». Інші ілюстративні модифікації включають 2'-метокси (2'-
Осн»), 2'-амінопропокси (2 - ОСН».СН»СНоМН») і 2'-фтор (2-Е). Подібні модифікації також можуть виконуватися в інших положеннях РНК у 5ікфМА, зокрема в 3'-положенні цукру на 3'-кінцевому нуклеотиді або в 5ікМА з 2-5" зв'язками і в 5'-положенні у 5'-кінцевому нуклеотиді. Модифікації також можуть включати міметики цукру, такі як циклобутилові фрагменти, замість пентофуранозильного цукру.
Ілюстративні патенти США, в яких викладене одержання таких модифікованих цукрових структур, включають без обмежень патенти США МоМо 4981957; 5118800; 5319080; 5359044; 5393878; 5446137; 5466786; 5514785; 5519134; 5567811; 5576427; 5591722; 5597909; 5610300; 5627053; 5639873; 5646265; 5658873; 5670633 та 5700920; кожний з яких включений у даний документ за допомогою посилання для рекомендацій, що стосуються способів одержання таких модифікацій.
Модифіковані каркаси РНК включають, наприклад, фосфотіоати, хіральні фосфотіосати, фосфодитіоати, фосфотриестери, аміноалкілфосфотриестери, метил- та інші алкілфосфонати, включаючи 3'-алкіленфосфонати та хіральні фосфонати, фосфінати, фосфорамідати, включаючи 3'- амінофосфорамідат та аміноалкілфосфорамідати, тіонофосфорамідати, тіоноалкілфосфонати, тіоноалкілфосфотриестери та боранофосфати, що мають нормальні 3'-5' зв'язки, 2-5" зв'язані аналоги тих та інших, які мають інвертовану полярність, де сусідні пари нуклеозидних одиниць зв'язані 3-5 з 5-3 або 2-5 з 5-2. Також включені різні солі, змішані солі та вільні кислотні форми.
Ілюстративні патенти США, в яких викладене одержання вищезгаданих фосфоровмісних зв'язків, включають без обмежень патенти США МоМо 3687808; 4469863; 4476301; 5023243; 5177195; 5188897; 5264423; 5276019; 5278302; 5286717; 5321131; 5399676; 5405939; 5453496; 5455233; 5466677; 5476925; 5519126; 5536821; 5541316; 5550111; 5563253; 5571799; 5587361; 5625050; 6028188; 6124445; 6160109; 6169170; 6172209; 6239265; 6277603; 6326199; 6346614; 6444423; 6531590; 6534639; 6608035; 6683167; 6858715; 6867294; 6878805; 7015315; 7041816; 7273933; 7321029 та патент США КЕЗ39464; кожний з яких включений у даний документ за допомогою посилання для рекомендацій, що стосуються способів одержання таких модифікацій.
До РНК, що мають модифіковані каркаси, належать, зокрема, ті, що не містять атом фосфору в каркасі. Для цілей даного опису і як іноді згадується в даній галузі, модифіковані РНК, які не містять атома фосфору в своєму міжнуклеозидному каркасі, також можуть вважатися олігонуклеозидами.
Модифіковані каркаси РНК, які не містять атом фосфору у собі, мають каркаси, утворені коротколанцюговими алкільними або циклоалкільними міжнуклеозидними зв'язками, змішаними гетероатомами та алкільними або циклоалкільними міжнуклеозидними зв'язками або одним або більше коротколанцюговими гетероатомними або гетероциклічними міжнуклейозидними зв'язками. До них належать каркаси з морфоліновими зв'язками (що частково утворені з цукрової частини нуклеозиду); силоксанові каркаси; сульфідні, сульфоксидні та сульфонові каркаси; формацетильні та тіоформацетильні каркаси; метиленформацетильні та тіоформацетильні каркаси; алкеновмісні каркаси; сульфаматні каркаси; метиленімінові та метиленгідразинові каркаси; сульфонатні та сульфонамідні каркаси; амідні каркаси та інші, що містять змішані компоненти М, 0, 5 та СН2.
Ілюстративні патенти США, в яких викладене одержання вищезгаданих олігонуклеозидів, включають без обмежень патенти США МоМо 5034506; 5166315; 5185444; 5214134; 5216141; 5235033; 564562; 5264564; 5405938; 5434257; 5466677; 5470967; 5489677; 5541307; 5561225; 5596086; 5602240; 5608046; 5610289; 5618704; 5623070; 5663312; 5633360; 5677437 та 5677439; кожний з яких включений у даний документ за допомогою посилання для рекомендацій, що стосуються способів одержання таких модифікацій.
В деяких варіантах здійснення як цукор, так і міжнуклеозидний зв'язок, тобто каркас, у нуклеотидних одиницях заміщені новими групами. Одиниці основ збережені для забезпечення гіоридизації з відповідною сполукою нуклеїнової кислоти-мішені. Одна така олігомерна сполуки, РНК- міметик, для якої, як було показано, характерні відмінні гіоридизаційні властивості, називається пептидною нуклеїновою кислотою (РМА). У сполуках РМА цукровий каркас РНК заміщений на амідовмісний каркас, зокрема аміноетилгліциновий каркас. Нуклеїнові основи збережені і безпосередньо або опосередковано зв'язані з азанітрогеновими атомами амідної частини каркасу.
Ілюстративні патенти США, в яких викладене одержання сполук РМА, включають без обмежень патенти США МоМо 5539082; 5714331; і 5719262; кожен з яких включений у даний документ за допомогою посилання. Додаткові рекомендації щодо сполук РМА можна знайти, наприклад, у Міеівеп, еї а. (Зсіепсе, 254:1497- 1500 (1991)).
Деякі варіанти здійснення, що згадуються в технології, описаній у даному документі, включають
РНК з фосфотіоатними каркасами та олігонуклеозиди з гетероатомними каркасами і, зокрема, -СНе-
МНн-СНе-, -СН»-М(СНз)-О-СНе-|відомий як метилен (метиліміно) або ММІ-каркасі, -«СН2-О-М(СНз)-СнНе-, -
Сн.-М(СНз)-М(СНз)-СНе- та -Щ(СНз)-СН2а-СНо- |де природний фосфодіестерний каркас представлений як -0О-Р-О-СНе-| із патенту США Мо 5489677 та амідні каркаси з патенту США Мо 5602240. У деяких варіантах здійснення РНК, визначені в даному документі, мають морфолінові каркасні структури за патентом США Мо 5034506.
Модифікації зікМА, розкриті у даному документі, також можуть включати модифікації або заміни нуклеїнових основ (які часто називаються в даній галузі просто "основою"). Використовувані в даному документі терміни "немодифіковані" або "природні" нуклеїнові основи включають пуринові основи аденін (А) і гуанін (С), а також піримідинові основи тимін (Т), цитозин (С) та урацил (Ш). Модифіковані нуклеїнові основи включають інші синтетичні та природні нуклеїнові основи, такі як 5-метилцитозин (5- те-С), 5-гідроксиметилцитозин, ксантин, гіпоксантин, 2-аміноаденін, б-метил- та інші алкільні похідні аденіну та гуаніну, 2-пропіл- та інші алкільні похідні аденіну та гуаніну, 2-тіоурацил, 2-тіотимін і 2- тіоцитозин, 5-галогенурацил та цитозин, 5-пропінілурацил та цитозин, б-азоурацил, цитозин та тимін, 5-урацил (псевдоурацил), 4-тіоурацил, 8-галоген-, в-аміно-, 8-тіол-, 8-тіоалкіл-, 8-гідроксил та інші 8- заміщені аденіни та гуаніни, 5-галоген, зокрема 5-бром-, 5-трифторметил та інші 5-заміщені урацили та цитозини, 7-метилгуанін і 7-метиладенін, 8-азагуанін і 8-азааденін, 7-дезазагуанін і 7-деазааденін, а також 3-дезазагуанін і З-деазааденін. Додаткові нуклеїнові кислоти включають розкриті в патенті США
Мо 3687808, розкриті в Модійеа Мисіеозідез іп Віоспетівзігу, Віоїесппоїоду апа Меадісіпе (за ред.
Негаем/і|п, Р., Уміеу-МСН, (2008 р.)); розкриті в Те Сопсізе Епсусіоредіа ОЇ Роїутег Зсіепсе Апа
Епдіпеегіпд (сторінки 858-859, за ред. Кго5спмийя, У, допп Уміеу 5 Зопз (1990 р.)), розкриті в Епадіївсй еї аІ!. (Апдемжапате Спетіеє, Іпіегпайопа! Едпйіоп, 30, 613 (1991 р.)), і розкриті в Запопмі, У 5. (розділ 15, а5КМА Кезеагсі апа Арріїсайоп5, сторінки 289-302, за ред. СтоокКе, 5. Т. та І ерієи, В., СКС Ргезз (1993 р.)). Певні з цих нуклеїнових основ є особливо придатним для підвищення афінності зв'язування олігомерних сполук, визначених у технології, описаній у даному документі. До них належать 5- заміщені піримідини, б-азапіримідини та М-2, М-б та 0-6 заміщені пурини, включаючи 2- амінопропіладенін, 5-пропінілурацил і 5-пропінілцитозин. Було показано, що заміни з введенням 5- метилцитозину збільшують стабільність дуплексу нуклеїнових кислот на 0,6-1,2 "С (за ред. Запопмі 5 та співавторів., 85ЕМА Кезеагсп апа Арріїсайоп5, СКС Ргез5, Бока-Ратон, ст. 276-278, 1993) і є ілюстративними заміщеннями основ, ще більш конкретно в поєднанні з 2'-О-метоксиетил- модифікаціями цукру.
Ілюстративні патенти США, в яких викладене одержання певних вищезазначених модифікованих нуклеїнових основ, а також інших модифікованих нуклеїнових основ, включають без обмежень патент
США Мо 3687808; патенти США МоМо 4845205; 513030; 5134066; 5175273; 5367066; 5432272; 5457187; 5459255; 5484908; 5502177; 5525711; 5552540; 5587469; 5594121; 5596091; 5614617; 5681941; 5750692; 6015886; 6147200; 6166197; 6222025; 6235887; 6380368; 6528640; 6639062; 6617438; 7045610; 7427672 та 7495088; кожний з яких включений у даний документ за допомогою посилання для рекомендацій, що стосуються способів одержання таких модифікацій. 5ікМА також можуть бути модифіковані шляхом включення однієї або більше аденозин-гліколевих нуклеїнових кислот (ОМА). Опис аденозин-ОМА можна знайти, наприклад, у 2папо, еї аі. ШАС5 2005, 127(12):4174-75), який включено у даний документ за допомогою посилання для рекомендацій, що стосуються способів одержання модифікацій МА.
РНК зікМА також може бути модифікована шляхом включення однієї або більше замкнених нуклеїнових кислот (МА). Замкнена нуклеїнова кислота являє собою нуклеотид з модифікованим рибозним фрагментом, в якому рибозний фрагмент містить додатковий містковий зв'язок, який з'єднує 2- та 4-атоми вуглецю. Ця структура ефективно "замикає" рибозу в 3'єеєндоструктурну конформацію.
Було показано, що додавання замкнених нуклеїнових кислот до 5ікМА підвищує стабільність зікМА у сироватці крові та зменшує побічні ефекти (ЕІтеп ., єї аЇ., Мисієїс Асід5 Кезеагсп 2005, 33(1):439-47;
Моок ОН, еї аї., МоЇ Сапе Тег 2007, 6(3):833-43; СпипмеПег А, еї аї!., Мисівіїс Асіах Везеагсп 2003, 31(12):3185-93).
Ілюстративні патенти США, в яких викладене одержання нуклеотидів замкнених нуклеїнових кислот, включають без обмежень нижченаведені: патенти США МоМо 6268490; 6670461; 6794499; 6998484; 7053207; 7084125 та 7399845; кожний з яких включений у даний документ за допомогою посилання для рекомендацій, що стосуються способів одержання таких модифікацій.
У деяких варіантах здійснення зікМА включає модифікації, що передбачають хімічне приєднання до РНК одного або більше лігандів, фрагментів або кон'югатів, які підсилюють активність, розподіл у клітині або поглинання клітиною 5ікМА. Такі фрагменти включають без обмежень ліпідні фрагменти, такі як холестериновий фрагмент (І еівіпдег, еї а!., Ргос. Маї!. Асіа. Зсі. ОБА 1989, 86:6553-56), холева кислота (Мапойагап, еї аїЇ., Віогд. Мей. Спет. І еї. 1990, 4:1053-60), тіоетер, наприклад берил-5- тритилтіол (Мапопагап, еїа!., Апп. М.У. Асай. Зсі. 1992, 660:306-9); МапопНагап, еї а!., Віогу. Мед. Снет.
Ї еї. 1993, 3:2765-70), тіохолестерин (Обепташзег, еї а!., Мисі. Асіаз Кез. 1992, 20:533-38), аліфатичний ланцюг, наприклад додекандіольні або ундецильні залишки (Заізоп-Вептоагав, єї аі., ЕМВО ./ 1991, 10:1111-18; Карапоу, єї аІ., РЕВ5 І ейї. 1990, 259:327-30; БміпагсНикК, еї а!., Віоспітіе 1993, 75:49-54), фосфоліпід, наприклад ди-гексадецил-рац-гліцерин або триетиламоній-1,2-ди-О-гексадецил-рац- гліцеро-3-фосфонат (Мапопагап, єї а!., Тезгапеагоп І ей. 1995, 36:3651-54; 5Неа, евї аї., Мисі. Асіаз Вез. 1990, 18:3777-83), поліамін або поліетиленгліколевий ланцюг (Мапойагап, еї аї., Мисіеозіде5 8
Мисіеоїіде5 1995, 14:969-73) або адамантаноцтову кислоту (МапопПагап, еї аї!., Техгапедгоп І ей. 1995,
36:3651-54), пальмітиловий фрагмент (Мізнга, еї аї!., Віоспіт. Віорпуз. Асіа 1995, 1264:229-37), або октадециламіновий, або гексиламінокарбонілоксихолестериновий фрагмент (СтооКе, еї аї., 5.
Рпатптасої. Ехр. Тег. 1996, 27 7:923-37).
У деяких варіантах здійснення ліганд змінює розподіл, націлювання або тривалість життя 5зікМА, до якої він включений. У деяких варіантах здійснення ліганд забезпечує підвищену афінність щодо вибраної мішені, наприклад, молекули, клітини або типу клітин, компартмента, наприклад, клітинного або органного компартмента, тканини, органа або ділянки тіла, як, наприклад, порівняно з різновидами, у яких відсутній такий ліганд. У таких варіантах здійснення ліганди не будуть входити до складу дуплексного спарювання в дуплексній нуклеїновій кислоті.
Ліганди можуть включати речовину, що зустрічається у природі, таку як білок (наприклад, сироватковий альбумін людини (Н5БА), ліпопротеїн низької щільності (ОЇ) або глобулін); вуглевод (наприклад, декстран, пулулан, хітин, хітозан, інулін, циклодекстрин або гіалуронову кислоту) або ліпід. Ліганд також може являти собою рекомбінантну або синтетичну молекулу, таку як синтетичний полімер, наприклад, синтетичну поліамінокислоту. Приклади поліамінокислот включають поліамінокислоту, яка є полілізином (РІГ), полі-І -аспарагіновою кислотою, полі-І -глутаміновою кислотою, сополімер стиролу і ангідриду малеїнової кислоти, сополімер І-лактиду та гліколіду, сополімер дивінілового етеру та малеїнового ангідриду, сополімер М-(2-гідроксипропіл)уметакриламіду (НМРА), поліетиленгліколь (РЕС), полівініловий спирт (РМА), поліуретан, полі(2-етилакрилову кислоту), М-ізопропілакриламідні полімери або поліфосфазин. Приклади поліамінів включають: поліетиленімін, полілізин (РІ), спермін, спермідин, поліамін, псевдопептид-поліамін, пептидоміметик- поліамін, дендример-поліамін, аргінін, амідин, протамін, катіонний ліпід, катіонний порфірин, четвертинну сіль поліаміну й альфа-спіральний пептид.
Ліганди можуть також включати націлювальні групи, наприклад, засіб, що націлюється на клітини або тканини, наприклад, лектин, глікопротеїн, ліпід або білок, наприклад антитіло, яке зв'язується з визначеним типом клітин, таким як клітини печінки. Націлювальна група може являти собою тиреотропін, меланотропін, лектин, глікопротеїн, сурфактантний білок А, вуглевод муцину, мультивалентну лактозу, мультивалентну галактозу, М-ацетил-галактозамін, М-ацетил-глюкозамін, мультивалентну манозу, мультивалентну фукозу, глікозильовані поліамінокислоти, мультивалентну галактозу, трансферин, бісфосфонат, поліглутамат, поліаспартат, ліпід, холестерин, стероїд, жовчну кислоту, фолат, вітамін В12, вітамін А, біотин або КСЮО-пептид або міметик КОО-пептиду. Інші приклади лігандів включають барвники, інтеркалюючі засоби (наприклад, акридини), зшивальні засоби (наприклад, псорален, мітоміцин С), порфірини (ТРРС4, тексафірин, сапфірин), поліциклічні ароматичні вуглеводні (наприклад, феназин, дигідрофеназин), штучні ендонуклеази (наприклад,
ЕОТА), ліпофільні молекули (наприклад, холестерин, холеву кислоту, адамантаноцтову кислоту, 1- піренмасляну кислоту, дигідротестостерон, 1,3-біс-О(гексадецил)гліцерин, геранілоксигексильну групу, гексадецилгліцерин, борнеол, ментол, 1,3-пропандіол, гептадецильну групу, пальмітинову кислоту, міристинову кислоту, ОЗ3-(олеоїл)літохолеву кислоту, ОЗ-(олеоїл)холенову кислоту, диметокситритил або феноксазин), пептидні кон'югати (наприклад, пептид апіеппаредіа, Таї-пептид), алкілувальні засоби, фосфат, аміно, меркапто, РЕС (наприклад, РЕС-40К), МРЕС, ІМРЕФСІ2, поліаміно, алкіл, заміщений алкіл, помічені радіоактивним ізотопом маркери, ферменти, гаптени (наприклад, біотин), засоби, що полегшують транспорт/всмоктування (наприклад, аспірин, вітамін Е, фолієву кислоту), синтетичні рибонуклеази (наприклад, імідазол, бісімідазол, гістамін, кластери імідазолу, кон'югати акридину й імідазолу, ЕиЗ «комплекси тетраазамакроциклів), динітрофеніл, НЕР та АР.
Ліганди можуть являти собою білки, наприклад, глікопротеїни або пептиди, наприклад, молекули, що характеризуються специфічною афінність щодо коліганду, або антитіла, наприклад антитіло, яке зв'язується з визначеним типом клітин, таким як клітина печінки. Ліганди також можуть включати гормони та рецептори гормонів. Вони також можуть включати непептидні різновиди, такі як ліпіди, лектини, вуглеводи, вітаміни, кофактори, мультивалентна лактоза, мультивалентна галактоза, М- ацетил-галактозамін, М-ацетил-глюкозамін, мультивалентна манноза та мультивалентна фукоза.
Лігандом може бути, наприклад, ліпополісахарид, активатор р38 МАР-кінази або активатор МЕ-КВ.
Ліганд може являти собою речовину, наприклад лікарський засіб, який може забезпечувати збільшення рівня поглинання зікМА всередину клітини, наприклад, шляхом руйнування цитоскелета клітини, наприклад, шляхом руйнування мікротрубочок, мікрофіламентів та/або проміжних філаментів клітини. Лікарським засобом може бути, наприклад, таксан, вінкристин, вінбластин, цитохалазин, нокодазол, яплакінолід, латрункулін А, фалоїдин, свінголід А, інданоцин або міосервін.
В деяких варіантах здійснення ліганд являє собою фрагмент, наприклад вітамін, який захоплює клітина-мішень, наприклад клітина печінки. Ілюстративні вітаміни включають вітамін А, Е та К. Інші ілюстративні вітаміни включають вітамін групи В, наприклад фолієву кислоту, В12, рибофлавін, біотин, піридоксаль, або інші вітаміни або поживні речовини, що захоплюються клітинами-мішенями, такими як клітини печінки. Сюди також включені НЗА та ліпопротеїн низької щільності (ГО).
У деяких варіантах здійснення ліганд, приєднаний до 5ікМА, описаної в даному документі, діє як модулятор фармакокінетики (РК). Використовуваний у даному документі термін "модулятор РК"
стосується модулятора фармакокінетики. Модулятори РК включають ліпофіли, жовчні кислоти, стероїди, аналоги фосфоліпідів, пептиди, білокзв'язувальні засоби, РЕС, вітаміни тощо. Ілюстративні модулятори РК включають без обмежень холестерин, жирні кислоти, холеву кислоту, літохолеву кислоту, діалкілгліцериди, діацилгліцерид, фосфоліпіди, сфінголіпіди, напроксен, ібупрофен, вітамін Е, біотин тощо. Також відомо, що олігонуклеотиди, які містять низку фосфотіоатних зв'язків, зв'язуються з білком сироватки крові, отже, короткі олігонуклеотиди, наприклад, олігонуклеотиди, що складаються з приблизно 5 основ, 10 основ, 15 основ або 20 основ, що містять декілька фосфотіоатних зв'язків у каркасі, також є придатними для технології, описаної в даному документі, як ліганди (наприклад, як ліганд, що модулюють РК). Крім того, аптамери, що зв'язують компоненти сироватки крові (наприклад, білки сироватки крові), також придатні для застосування як ліганди, що модулюють РК, у варіантах здійснення, описаних у даному документі. () Ліпідні кон'югати. У деяких варіантах здійснення ліганд або кон'югат являють собою ліпід або молекулу на основі ліпіду. Ліпідний ліганд або ліганд на основі ліпіду може: (а) підвищувати стійкість кон'югату до розщеплення, (б) збільшувати націлювання або транспорт всередину клітини-мішені або клітинної мембрани та/або (с) може використовуватися для регулювання зв'язування з білком сироватки крові, наприклад, Н5А. Такий ліпід або молекула на основі ліпіду може зв'язувати білок сироватки крові, наприклад, сироватковий альбумін людини (НБЗА). Н5БА-зв'язувальний ліганд забезпечує можливість розподілу кон'югата в тканину-мішень, наприклад тканину-мішень в організмі, що відмінна від нирки. Наприклад, тканиною-мішенню може бути печінка, включаючи паренхіматозні клітини печінки. Інші молекули, які можуть зв'язувати Н5А, також можна застосовувати як ліганди.
Наприклад, можна застосовувати непроксин або аспірин.
Ліганд на основі ліпіду можна застосовувати для пригнічення, наприклад, контролю зв'язування кон'югату з тканиною-мішенню. Наприклад, ліпідний ліганд або ліганд на основі ліпіду, який сильніше зв'язується з НЗА, з меншою ймовірністю буде націлюватися до нирки й, отже, буде з меншою ймовірністю виводитися з організму. Ліпідний ліганд або ліганд на основі ліпіду, Який менш сильно зв'язується з Н5А, можна застосовувати для націлювання кон'югату до нирки.
У деяких варіантах здійснення ліганд на основі ліпіду зв'язує НБ5БА. Ліганд на основі ліпіду може зв'язуватися з Н5А з афінністю, яка є достатньою, щоб кон'югат розподілявся до тканини, що відмінна від нирки. У певних конкретних варіантах здійснення зв'язування ліганду з НЗА є оборотним.
У деяких варіантах здійснення ліганд на основі ліпіду нестійко зв'язує Н5А або взагалі не зв'язує, внаслідок чого кон'югат буде розподілятися до нирки. Інші фрагменти, які націлюють на клітини нирок, також можна застосовувати замість ліганду на основі ліпіду або на додачу до нього. (ї) Пептид та засоби для проникнення у клітину. В іншому аспекті ліганд є засобом для проникнення у клітину, таким як спіральний засіб для проникнення у клітину. У деяких варіантах здійснення засіб є амфіпатичним. Ілюстративним засобом є пептид, такий як їаї або апієппареадіа.
Якщо засобом є пептид, то він може бути модифікований, при цьому включати пептидилміметики, інвертомери, непептидні або псевдопептидні зв'язки, а також застосування ЮО-амінокислот. У деяких варіантах здійснення спіральний засіб являє собою альфа-спіральний засіб. У певних конкретних варіантах здійснення спіральний засіб має ліпофільну та ліпофобну фази. "Пептид для проникнення у клітину" здатний проникати у клітину, наприклад клітину мікроорганізму, таку як бактеріальна або грибкова клітина, або клітину ссавця, таку як клітина людини.
Пептидом, що проникає у клітину мікроорганізму, може бути, наприклад, альфа-спіральний лінійний пептид (наприклад, ЇЇ -37 або церопін РІ), пептид, що містить дисульфідні зв'язки (наприклад, а- дефензин, рР-дефензин або бактенецин), або пептид, що містить лише одну або дві переважні амінокислоти (наприклад, РК-39 або індоліцидин).
Ліганд може являти собою пептид або пептидоміметик. Пептидоміметик (що також позначається в даному документі як олігопептидоміметик) являє собою молекулу, яка здатна згортатися у визначену тривимірну структуру, подібно до природного пептиду. Приєднання пептиду та пептидоміметиків до 5ікМА може впливати на фармакокінетичний розподіл засобу для КМАЇ, як, наприклад, внаслідок посиленого розпізнавання та всмоктування клітинами. Довжина пептидного або пептидоміметичного фрагмента може становити приблизно 5-50 амінокислот, наприклад, приблизно 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45 або 50 амінокислот.
Пептид або пептидоміметик можуть являти собою, наприклад, пептид для проникнення у клітину, катіонний пептид, амфіпатичний пептид або гідрофобний пептид (наприклад, що складається переважно з Туг, Тгтр або Ріє). Пептидним фрагментом може бути дендримерний пептид, обмежений пептид або зшитий пептид. В іншому альтернативному варіанті пептидний фрагмент може включати гідрофобну послідовність для транслокації через мембрану (МТ5). Прикладом пептиду, що містить гідрофобну МТ5, є КЕСБЕ, який має амінокислотну послідовність ААМАГ ГРАМ АГАР (ЗЕО І МО:7).
Аналог КЕСЕ (наприклад, амінокислотна послідовність ААГГ/РМІГААР (ЗЕО ІО МО:8), що містить гідрофобну МТ5, також може бути націлювальним фрагментом. Пептидний фрагмент може являти собою пептид "доставки", який може переносити великі полярні молекули, включаючи пептиди,
олігонуклеотиди та білки, через клітинні мембрани. Наприклад, було виявлено, що послідовності з Таї- білка НІМ (СКККККОКККРРО (5ЕБО ОО МО:9) та білка Апіеппаредіа з Огозорпйа (КОЇКІУМЕОМККМКУУК (ЗЕО ІО МО:10) здатні виконувати функцію пептидів доставки. Пептид або пептидоміметик можуть кодуватися випадковою послідовністю ДНК, як, наприклад, пептид, ідентифікований у бібліотеці фагового дисплею або комбінаторній бібліотеці "одна гранула - одна сполука" (ОВОС) (І ат, еї а!., Майте 1991, 354:82-84).
Пептид для проникнення у клітину також може включати сигнал внутрішньоядерної локалізації (МІ.5). Наприклад, пептид для проникнення у клітину може являти собою двороздільний амфіпатичний пептид, такий як МРО, який одержаний із злитого пептидного домену з др41 НІМ-1 та МІ 5 з великого
Т-клітинного антигену 5М40 (5ітеопі, еї аї., Мисі. Асіаз Кех. 1993, 31:2717-24). (ії) Вуглеводні кон'югати. У деяких варіантах здійснення олігонуклеотиди 5ікМА, описані в даному документі, додатково містять вуглеводні кон'югати. Вуглеводні кон'югати можуть бути сприятливим для доставки нуклеїнових кислот іп мімо, так само як композиції, придатні для терапевтичного застосування іп мімо. Використовуваний у даному документі термін "вуглевод" стосується сполуки, яка є або вуглеводом як таким, що складається з однієї або більше моносахаридних одиниць, що мають щонайменше б атомів вуглецю (вони можуть бути лінійними, розгалуженими або циклічними), з атомом кисню, азоту або сірки, з'єднаними з кожним атомом вуглецю; або сполуки, частиною якої є вуглеводний фрагмент, що складається з однієї або більше моносахаридних одиниць, кожна з яких має щонайменше шість атомів вуглецю (вони можуть бути лінійними, розгалуженими або циклічними), з атомом кисню, азоту або сірки, з'єднаними з кожним атомом вуглецю. Ілюстративні вуглеводи включають цукри (моно-, ди-, три- та олігосахариди, що містять приблизно 4-9 моносахаридних одиниць) та полісахариди, такі як крохмалі, глікоген, целюлоза та полісахаридні камеді. Специфічні моносахариди включають цукри з С5- і більше (у деяких варіантах здійснення С5-С8); а ди- та трисахариди включають цукри, що мають дві або три моносахаридні одиниці "у деяких варіантах здійснення С5-С8).
У деяких варіантах здійснення вуглеводний кон'югат вибраний із групи, що складається з:
Он но о Ми о но те с
АснмМ о он
А о Н Н 9 о ор а о но тр ша
АснмМ о о о он но
Ка о у но маки: " о
АснмМ о (Формула І),
но но о но о о о
Н но но о но о но о о о -ИТтаутт НЯ но но Н о о о но сх ва с бити т о
Н (Формула ІЇ),
Он но о но бити
МНАс У он М-м но о но бут дит
МНАс (Формула ІЙ),
Он но о но то
МНАс о
Он но о о
МНАс (Формула ІМ),
Он но но тр
МНАс он о но о но вана
МНАс о (Формула М), но он о о ит но о
МНАс но ОН о о ур но о
МНАс ЗОН о і що но о
МНАс (Формула МІ), во ОВ2 о 820 820
ОАс
Ов2 о 820 о вгО о Асо го о З, (Формула МІЇ), но ОН о о
КАМ М о но МИТИ
АСНМ Й о но /ОН о о я АД лк о но М
АСНМ Н З о но /;ОН
КА АЖ Ї о ї ЖД но АТАК о леНМ Н (Формула МІ),
но Он о о о о иа мо но Н
АснМ но Он о о о М о и
АсНнМ о о " - С о
КЕ лу о но Н
АснМ (Формула ІХ),
РО, і он о но дан о о о
РО, Н і он о но о но - о о о у, он о о о но сх - Ж С биту о
Н (Формула Х),
їй о он о но но
Н Н о а о р о о он о но о но
Н Н
8580 Мити о пе» г з 5 ОН о о о о но но о МИТ о
Н Н о (Формула ХІ), но он о
А, кс Н о УТ о
М но Н т
АсНМ о он но о о Н си. У о я з
НО денм Од но он о о о Н
Ки ля Ж
М о но Н
Аснм (Формула ХІЇ),
НО он о он о о но но о АснМ о о МН но І
АсНнМ "
М
Н о (Формула ХІ,
до ОН ау он о о но до о АСНМ о о МН
АСНМ
М
Н о (Формула ХІМ), цо ОН
А, он о о но до о АСНМ о о МН й АД
АСНМ
М
Н о (Формула ХУ), он о он о о о но о но АД но о о МН
М т о (Формула ХМІ), он о он по о о 5-й АД но о о МН
М ша й
О (Формула ХМІЇ), он о он о о о о о-х-т АД но о о МН но но АД лети
М
Н
0 (Формула ХМІЇ),
но ОН о но но но ОН І Й о АД но о МН
Що хор Ж о М
Н о (Формула ХІХ), но ОН о но но но ОН І Й о АД но о МН
Що ор : о М ша й о Ф : (Формула ХХ) і но ОН о но но но ОН І Й о АД но о МН
Що о о М
Н о (Формула ХХІ).
Інший ілюстративний вуглеводний кон'югат для застосування у варіантах здійснення, описаних у даному документі, включає без обмежень но он о пд
АснМ нон о. о о
КА ле ДИ лот
АснМ о о й хо но ОН з
Но ден ситету о - пох
М о о о о о (Формула ХХІЇ), де один із Х або У являє собою олігонуклеотид, а інший являє собою водень.
У деяких варіантах здійснення вуглеводний кон'югат додатково містить інший ліганд, такий як без обмежень модулятор РК, ендосомолітичний ліганд або пептид для проникнення у клітину. (м) Лінкери. У деяких варіантах здійснення кон'югати, описані в даному документі, можуть бути приєднані до олігонуклеотиду 5ікМА за допомогою різних лінкерів, які можуть бути розщеплюваними або нерозщеплюваними.
Термін "лінкер" або "зв'язувальна група" означає органічний фрагмент, який з'єднує дві частини сполуки. Як правило, лінкери передбачають прямий зв'язок або атом, такий як кисень або сірка, одиницю, таку як МК8, С(О), С(О)МН, 50, 50», 502МН, або ланцюг із атомів, такий як без обмежень заміщений або незаміщений алкіл, заміщений або незаміщений алкеніл, заміщений або незаміщений алкініл, арилалкіл, арилалкеніл, арилалкініл, гетероарилалкіл, гетероарилалкеніл, гетероарилалкініл, гетероциклілалкіл, гетероциклілалкеніл, гетероцикілалкініл, арил, гетероарил, гетероцикліл, циклоалкіл, циклоалкеніл, алкіларилалкіл, алкіларилалкеніл, алкіларилалкініл, алкеніларилалкіл, алкеніларилалкеніл, алкеніларилалкініл, алкініларилалкіл, алкініларилалкеніл, алкініларилалкініл, алкілгетероарилалкіл, алкілгетероарилалкеніл, алкілгетероарилалкініл, алкенілгетероарилалкіл, алкенілгетероарилалкеніл, алкенілгетероарилалкініл, алкінілгетероарилалкіл, алкінілгетероарилалкеніл, алкінілгетероарилалкініл, алкілгетероциклілалкіл, алкілгетероциклілалкеніл, алкілгетероциклілалкініл, алкенілгетероциклілалкіл, алкенілгетероциклілалкеніл, алкенілгетероциклілалкініл, алкінілгетероциклілалкіл, алкінілгетероциклілалкеніл, алкінілгетероциклілалкініл, алкіларил, алкеніларил, алкініларил, алкілгетероарил і алкінілгетероарил, в яких одна або більше метиленових груп можуть перериватися або обмежуватися О, 5, 5(0), 502, М (К8), С(О), заміщеним або незаміщеним арилом, заміщеним або незаміщеним гетероарилом або заміщеною або незаміщеною гетероциклічною сполукою; де К8 являє собою водень, ацил, аліфатичну або заміщену аліфатичну сполуку. У певних варіантах здійснення лінкер містить 1-24 атоми, 4-24 атоми, 6-18 атомів, 8-18 атомів або 8-16 атомів.
Розщеплювальна зв'язувальна група являє собою групу, яка є досить стабільною поза межами клітини, але яка після проникнення в клітину-мішень розщеплюється з вивільненням двох частин, які лінкер утримує разом. У певних варіантах здійснення розщеплювана зв'язувальна група розщеплюється у щонайменше 10 разів або у щонайменше 100 разів швидше у клітині-мішені або за перших еталонних умов (наприклад, які можуть бути вибрані для імітації або зображення внутрішньоклітинних умов), ніж у крові суб'єкта, або за других еталонних умов (наприклад, які можуть бути вибрані для імітації або зображення умов, виявлених у крові або сироватці крові).
Розщеплювальні зв'язувальні групи є чутливими до засобів розщеплення, наприклад, рН, окисно- відновного потенціалу, або за наявності деструктивних молекул. Зазвичай засоби розщеплення є більш поширеними або перебувають на більш високих рівнях або демонструють більш високу активність всередині клітин, ніж у сироватці крові або крові. Приклади таких деструктивних засобів включають окисно-відновні засоби, які вибрані для конкретних субстратів або не мають субстратної специфічності, включаючи, наприклад, наявні у клітинах окисні або відновні ферменти або відновні засоби, такі як меркаптани, що можуть розщеплювати окисно-відновну розщеплювальну зв'язувальну групу шляхом відновлення; естерази; ендосоми або засоби, які можуть створювати кисле середовище, наприклад, такі, що приводять до значення рН п'ять або нижче; ферменти, які можуть гідролізувати або розщеплювати кислотно-розщеплювальні зв'язувальні групи, діючи як загальна кислота, пептидази (які можуть характеризуватися субстратною специфічністю) та фосфатази.
Розщеплювальна зв'язувальна група, така як дисульфідний зв'язок, може бути чутливою до рН. рн сироватки крові людини становить 7,4, тоді як середнє значення рН всередині клітини є дещо нижчим, перебуваючи у діапазоні приблизно 7,1-7,3. Ендосоми мають більш кисле значення рН в діапазоні 5,5- 6,0, а лізосоми мають ще більш кисле значення рН, що становить приблизно 5,0. Деякі лінкери матимуть розщеплювальну зв'язувальну групу, яка розщеплюється за конкретного значення рн, внаслідок чого катіонний ліпід вивільняється від ліганду всередині клітини або у необхідному компартменті клітини.
Лінкер може включати розщеплювальну зв'язувальну групу, яка розщеплюється під дією конкретного ферменту. Тип розщеплювальної зв'язувальної групи, включеної в лінкер, може залежати від клітини, на яку здійснюється націлювання. Наприклад, ліганди, що націлюються на печінку, можуть бути з'єднані з катіонними ліпідами за допомогою лінкера, який включає естерну групу. Клітини печінки багаті на естерази, і тому лінкер буде ефективніше розщеплюватися в клітинах печінки, ніж у типах клітин, які не багаті на естерази. Інші типи клітин, багаті на естерази, включають клітини легені, кори нирок та яєчка.
Лінкери, що містять пептидні зв'язки, можна застосовувати під час націлювання на типи клітин, багатих на пептидази, такі як клітини печінки та синовіоцити.
Загалом придатність розщеплювальної зв'язувальної групи-кандидата можна оцінювати шляхом тестування здатності деструктивного засобу (або умов) розщеплювати зв'язувальну групу-кандидат.
Також може бути бажаним протестувати розщеплювальну зв'язувальну групу-кандидат щодо здатності протистояти розщепленню в крові або під час контакту з іншою тканиною, що не є мішенню.
Таким чином, можна визначати відносну чутливість до розщеплення між першими та другими умовами, де перші вибирають так, щоб вони показували розщеплення в клітині-мішені, а другі вибирають так, щоб вони показували розщеплення в інших тканинах або біологічних рідинах, наприклад, у крові або сироватці крові. Оцінювання можна проводити в безклітинних системах, у клітинах, у культурі клітин, у культурі органів або тканин або у цілісних тваринах. Придатним може бути проведення початкового оцінювання у безклітинних умовах або умовах культури, а підтвердження шляхом додаткового оцінювання у цілісних тварин. У певних варіантах здійснення придатні сполуки-кандидати розщеплюються в щонайменше 2, щонайменше 4, щонайменше 10 або щонайменше 100 разів швидше в клітині (або за умов іп міїго, вибраних для імітації умов всередині клітини) порівняно з кров'ю або сироваткою крові (або за умов іп мійго, вибраних для імітації позаклітинних умов).
Одним класом розщеплювальних зв'язувальних груп є окисно-відновні розщеплювані зв'язувальні групи, які розщеплюються під час відновлення або окиснення. Прикладом зв'язувальної групи, що розщеплюється під дією відновлення, є дисульфідна зв'язувальна група (-5-5-). Щоб визначити, чи розщеплювальна зв'язувальна група-кандидат є придатною як "зв'язувальна група, що розщеплюється під дією відновлення" або, наприклад, є придатною для застосування з конкретним фрагментом засобу для КМАїЇ та конкретним націлювальним засобом, можна послуговуватися способами, описаними в даному документі. Наприклад, кандидата можна оцінювати шляхом інкубації з дитіотреїтолом (ОТТ) або іншим засобом для відновлення із застосуванням реагентів, відомих у даній галузі, які імітують ступінь розщеплення, який спостерігався б у клітині, наприклад клітині-мішені.
Кандидатів також можна оцінювати за умов, які вибрані для імітації умов у крові або сироватці крові. У деяких варіантах здійснення сполук-кандидати розщеплюються у крові щонайбільше на 10 95. У деяких варіантах здійснення придатні сполуки-кандидати розкладаються в щонайменше 2, щонайменше 4, щонайменше 10 або щонайменше 100 разів швидше в клітині (або за умов іп міїго, вибраних для імітації умов всередині клітини) порівняно з кров'ю (або за умов іп міго, вибраних для імітації позаклітинних умов). Ступінь розщеплення сполук-кандидатів можна визначати (із застосуванням стандартних аналізів ферментативної кінетики за умов, вибраних для імітації середовища всередині клітини, і порівнювати із умовами, вибраними для імітації позаклітинного середовища.
Розщеплювальні зв'язувальні групи на основі фосфату розщеплюються під дією засобів, які розкладають або гідролізують фосфатну групу. Прикладами засобу, який розщеплює фосфатні групи у клітинах, є ферменти, такі як фосфатази в клітинах. Прикладами зв'язувальних груп на основі фосфатів є -О-Р(ОХОВК)-О-, -0О-Р(ІЗХОВК)-О-, -0О-Р(ІБХЗАК)-О-, -5-Р(ОХОНАК)-О-, -О-Р(ІООХОНВК)-5-, -5-
Р(ІОХОВК)-5-,. -О-Р(ІЗХОВК)-5-,. -5-Р(5ХОВК)-О-,. -О-Р(ОХАК)-О-,. -0О-Р(ЗХАК)-О-,. -5-Р(ОХАЮ-О-, -5-
Р(БХАК)-О-, -5-Р(О)(АК)-5-, -О-Р(З)(АК)-5-. У певних варіантах здійснення зв'язувальні групи на основі фосфатів вибрані з -0О-Р(ОХОН)-О-, -0О-Р(ІЗХОН)-О-, -О-Р(Б3Х5ЗН)-О-, -5-Р(ОХОН)-О-, -О-Р(І(ОХОН)-5-, - 5-Р(ІФОХОН)-5-, -О-Р(БХОН)-5-, -5-Р(5ХОН)-О-, -0О-Р(ОХН)-О-, -0О-Р(ЗХН)-О-, -5-Р(ООХН)-О-, -5-Р(5Х(Н)-
О-, -5-Р(ФОХН)-5- і -0О-Р(БХН)-5-. У конкретних варіантах здійснення фосфатна зв'язувальна група являє собою -0О-Р(ФОХОН)-О-. Цих кандидатів можна оцінювати із застосуванням способів, аналогічних до тих, що описані вище.
Кислотно-розщеплювальні зв'язувальні групи являють собою зв'язувальні групи, які розщеплюються за кислотних умов. У деяких варіантах здійснення кислотно-розщеплювальні зв'язувальні групи розщеплюються у кислому середовищі зі значенням рН, що становить приблизно 6,5 або нижче (наприклад, приблизно 6,0, 5,5, 5,0 або нижче), або під дією таких засобів, як ферменти, які можуть діяти як загальна кислота. Специфічні органели клітини з низьким значенням рн, такі як ендосоми та лізосоми, можуть забезпечувати середовище для розщеплення кислотно- розщеплювальних зв'язувальних груп. Приклади кислотно-розщеплювальних зв'язувальних груп включають без обмежень гідразони, естери та естери амінокислот. Кислотно-розщеплювальні групи можуть мати загальну формулу -С-М-, С(0)О або -0ОС(О0). У деяких варіантах здійснення атом вуглецю, приєднаний до атому кисню естеру (алкоксигрупи), належить до арильної групи, заміщеної алкільної групи або третинної алкільної групи, такої як диметилпентил або трет-бутил. Цих кандидатів можна оцінювати із застосуванням способів, аналогічних до тих, що описані вище.
У клітинах розщеплювальні зв'язувальні групи на основі естеру розщеплюються під дією ферментів, таких як естерази та амідази. Приклади розщеплювальних зв'язувальних груп на основі естеру включають без обмежень естери алкіленових, алкеніленових та алкініленових груп. Естерні розщеплювальні зв'язувальні групи мають загальну формулу -2(0)0- або -0ОС(0)-. Цих кандидатів можна оцінювати із застосуванням способів, аналогічних до тих, що описані вище.
У клітинах розщеплювальні зв'язувальні групи на основі пептиду розщеплюються під дією ферментів, таких як петидази та протеази. Розщеплювальні зв'язувальні групи на основі пептиду являють собою пептидні зв'язки, що утворюються між амінокислотами під час утворення олігопептидів (наприклад, дипептидів, трипептидів тощо) та поліпептидів. Розщеплювальні групи на основі пептиду не включають амідну групу (-С(О)МН-). Амідна група може утворюватися між будь-яким алкіленом, алкеніленом або алкініленом. Пептидний зв'язок являє собою особливий тип амідного зв'язку, що утворюється між амінокислотами під час утворення пептидів та білків. Розщеплювальна група на основі пептиду зазвичай обмежується пептидним зв'язком (тобто амідним зв'язком), що утворюється між амінокислотами, які утворюють пептиди та білки, і не включає амідну функціональну групу у загальному сенсі. Розщеплювальні зв'язувальні групи на основі пептиду мають загальну формулу -
МНОНААС(О)МНОНАВС(О)-, де КА і КВ являють собою К-групи двох суміжних амінокислот. Цих кандидатів можна оцінювати із застосуванням способів, аналогічних до тих, що описані вище.
Ілюстративні вуглеводні кон'югати з лінкерами включають без обмежень: он ОН но ил
АснНМ но о т он он о
М но тре жи а о
АсНнМ о о о о он, он но --тр зи о
АснМ о (Формула ХХІЇ)), но он но миє за
АсНМ но о т но Йон о
М но у зи Б о
АснмМ о о о о он но
З с но тт о
Н Н
АснмМ о
(Формула ХХІМ), но Йон о о -
Аж лк о "т по сн Н то у о-у с! о ши - он о М но о дл о Н ул Й х У о
Но ден н Н о х-1-30 но рон о о у-1-15 о Н
КАМ лолия АХ
М о но Н
АСНМ
(Формула ХХУ), но рон о
АЖ кт 2 х-о но М з
АснМ о - у І о м ни
З ач о. Нн н н нт о М о КА но-мс М з пня то - о о о о но (о о хе о у-і- о н
КАМ ло, но. н
АснМ (Формула ХХМІ),
З си М те о М о
УТ
М
Но снм " нй ГУ 5 но Йон о ак лу ЗА то у но М
АснМ Н х о т о х-0-30 но он о р у-115
З ОО: о Кути
АснМ (Формула ХХМІЇ),
КА ї
З си М шк о М о
УТ
М по сн " я З то но ОН о 7
КА ж М ло М 8-8 до, рагу З т Тр У но М
АснМ Н х о т о х-0-30 не о о ук
З си АЙ о М. ут и ри, А
АснМ (Формула ХХХМІЇ),
но он о
КА кн о ка
АснМ о . ут ку
З си Ж Код о. н н т о. М о. 5-8 : о но-сти » в -итро те У о о х-1-30 ї і су о Н 2-
Ки гол, но АснМ (Формула ХХІХ) і но он о
АЖ лк 9 ктоа
АснМ о . от
З си Ж дл о. н н лани о М о нет о но--чт х Я тро Ї у о о х-1-30 но он о о ут1-15 о н 2-1-20
Ки лою, но АснМ (Формула ХХХ), де один із Х або У являє собою олігонуклеотид, а інший являє собою водень.
У певних варіантах здійснення композицій та способів ліганд являє собою одну або більше похідних "СЗаіМАс" (М-ацетилгалактозаміну), приєднаних за допомогою бівалентного або тривалентного розгалуженого лінкера. Наприклад, у деяких варіантах здійснення 5ікМА кон'югована з лігандом на основі СаїІМАс, як показано на нижченаведеній схемі: 3 о є хх де З ча 7 " ОхР-Х ов вч сь но Н оо о М М о 7 но Мун М
АсСНМ ма С но ЄН о. Н
Зо М М ох но ьо о о о о но НН хо кА но М Мм'о
АСНМ ен Н де Х являє собою О або 5.
У деяких варіантах здійснення комбінована терапія включає 5ікМА, яка кон'югована з бівалентним або тривалентним розгалуженим лінкером, вибраним із групи структур, показаних під будь-якою з формул (ХХХІ) - (ХХХІМ): ргА- О2А- 2 І--х -| А де ргв- О02в- ов | тав -і28 дев
Формула (ХХХІ),
РЗА- СЗА- ЗА |----те -| ЗА да дум М х рзв- созв- зв | тов -| ЗВ дв (Формула ХХХІЇ), рА- СА. ДА І--е -ІЇ ЗА да рав- дав. рев І. тав -448 дв (Формула ХХХІЇ) або роА- О5А- БА |---тех -| БА дра ров- О5в- ов | те -| 58 дв рос- 05. рос І. тво -Ї5с де (Формула ХХХІМ); де д2А, д28В, азА, азв, а«4А, д48, д5А, 458 і 4д5С незалежно для кожного випадку становлять 0-20, і де повторювана одиниця може бути однаковою або різною; кожний із РА, рев, рзА, рав, рад, рев, роя, ров, рос, тей, Т2в, ТА, ТВ, ТА, ТВ, ТА, Т»в | ТС незалежно для кожного випадку може бути відсутнім або являє собою СО, МН, 0, 5, ОС(О), МНО(О), СНг, СН2МН, або СН2гО;
ОА, ОВ, ОА, ОЗ, СУА, СВ, БА, ОВ ії 05С незалежно для кожного випадку можуть бути відсутніми або являють собою алкілен або заміщений алкілен, де одна або кілька метиленових груп можуть перериватися або обмежуватися одним або більше з 0, 5, 5(0), 502, М(В"), С(В)-С(В"), СЕС або
С(О); кожний із Б2А, ВВ, ВЗА, ДВЗ, А, ВВ, ДБА, ДОВ і ВС незалежно для кожного випадку може бути відсутнім або являє собою МН, 0, 5, СН, С(О)О, С(О)МН, МНеН(НУ)С(О), -С(0)-СН(Нег)-МН-, СО, о но ї 5- в
Н 8-8 сн-М-О, Н з-5 або гетероцикліл;
ІА |28 |ЗА |В |ЧА |В |5А 158 Її 5С являють собою ліганд; тобто кожний з них незалежно для кожного випадку являє собою моносахарид (такий як саЇМАс), дисахарид, трисахарид, тетрасахарид, олігосахарид або полісахарид; і Ка являє собою Н або бічний ланцюг амінокислоти. Особливо придатними для застосування з 5ікМА, призначеними для пригнічення експресії гена-мішені, є тривалентні кон'югувальні похідні заїІМАс, такі як похідні формули (ХХХМ):
роА- О5А- БА |---те -| БА дра ров- Ов. ов І. те -| 58 дв рос- Одос- рос Г тю -Ї5с де (Формула ХХХМУ), де І 2А, 158 і | 5Є являють собою моносахарид, такі як похідну СаїІМАс.
Приклади відповідних бівалентних і тривалентних розгалужених лінкерних груп, що кон'югують похідні саіМАс, включають без обмежень структури, згадані вище як формули І, МІ, Х, ІХ і ХІЇ.
Ілюстративні патенти США, в яких викладене одержання кон'югатів РНК, включають патенти США
МоМо 4828979; 4948882; 5218105; 5525465; 5541313; 5545730; 5552538; 5578717, 5580731; 5591584; 5109124; 5118802; 5138045; 5414077; 5486603; 5512439; 5578718; 5608046; 4587044; 4605735; 4667025; 4762779; 4789737; 4824941; 4835263; 4876335; 4904582; 4958013; 5082830; 5112963; 5214136; 5082830; 5112963; 5214136; 5245022; 5254469; 5258506; 5262536; 5272250; 5292873; 5317098; 5371241, 5391723; 5416203, 5451463; 5510475; 5512667; 5514785; 5565552; 5567810; 5574142; 5585481; 5587371; 5595726; 5597696; 5599923; 5599928 та 5688941; 6294664; 6320017; 6576752; 6783931; 6900297 та 7037646; кожний із яких включений у даний документ за допомогою посилання для рекомендацій, що стосуються таких способів одержання.
У певних випадках РНК зікМА може бути модифікована групою, яка не є лігандом. Низка молекул, які не є лігандом, були кон'юговані з 5зікфМА, щоб підсилити активність, розподіл у клітині або поглинання клітиною 5ікфЖМА, а процедури для проведення таких варіантів кон'югації доступні в науковій літературі. Такі фрагменти, які не є лігандами, включали ліпідні фрагменти, такі як холестерин (Кибо, Т., еї аІ., Віоспет. Віорпу5. Ке5. Сотт. 365(1):54-61 (2007); І еі5іпдег, еї аї., Ргос.
Маї!. Асад. 5сі. ОБА 86:6553 (1989)), холева кислота (Мапопагап, еї аї., Віоогд. Мед. Спет. ГІ ей. 4:1053 (1994)), тіоетер, наприклад, гексил-5-тритилтіол (Мапопйагап, еї аї., Апп. М.У. Асай. Зсі. 660:306 (1992);
Мапонпаганп, еї а!., Віоогд. Мед. Спет. ГІ еї. 3:2765 (1993)), тіохолестерин (Обегпаизег, еї аї!., Мисі. Асіав
Кез. 20:533 (1992)), аліратичний ланцюг, наприклад, додекандіольні або ундецильні залишки (Заівоп-
Вептоагав, єї аІ., ЕМВО 9. 10:111 (1991); Карапоу, єї аіІ., РЕВ5 ГІ ей. 259:327 (1990); 5міпагсник, еї аї.,
Віоспітіе 75:49 (1993)), фосфоліпід, наприклад, ди-гексадецил-рац-гліцерин або триетиламоній-1,2- ди-О-гексадецил-рац-гліцеро-3-Н-фосфонат (Мапопагап, еї аї!., Теїгапедгоп І ек. 36:3651 (1995); 5Неа, еї аї., Мисі. Асіаз Кев. 18:3777 (1990)), поліамін або поліетиленгліколевий ланцюг (Мапопагап, еї аї.,
Мисіеозідез 5 Мисіеоіідез 14:969 (1995)) або адамантаноцтова кислота (Мапопаган, еї а!., Темзгапеагоп
Гей. 36:3651 (1195)), пальмітиловий фрагмент (Мізпга, еї а!., Віоспіт. Віорпуз. Асіа 1264:229 (1995)) або октадециламіновий або гексиламінокарбонілоксихолестериновий фрагмент (СгоокКе, еї аї., 5.
Рпатптасої. Ехр. Тег. 277:923 (1996)).
Типові процедури кон'югування включають синтез РНК, що мають амінолінкер в одному або більше положеннях послідовності. Потім здійснюють реакції аміногрупи з молекулою, яку потрібно кон'югувати, із застосуванням відповідних реагентів для сполучення або активації. Реакцію кон'югування можна виконувати або з РНК, яка все ще зв'язана з твердим носієм, або після відщеплення РНК у фазі розчину. Очищення кон'югату РНК за допомогою ВЕРХ, як правило, дає чистий кон'югат. р. Фармацевтичні композиції та доставка звікМА
У деяких варіантах здійснення представлені фармацевтичні композиції, що містять 5ікМА, описану в даному документі, та фармацевтично прийнятний носій або допоміжну речовину. Фармацевтична композиція, що містить зікМА, може бути застосована для лікування інфекції, спричиненої НВУ. Такі фармацевтичні композиції складають з огляду на спосіб доставки. Наприклад, композиції можуть бути складені для системного введення шляхом парентеральної доставки, наприклад шляхом підшкірної (5С) доставки. "Фармацевтично прийнятний носій" або "допоміжна речовина" являють собою фармацевтично прийнятний розчинник, суспендувальний засіб або будь-яке інше фармакологічно інертне середовище-носій для доставки одного або більше засобів, наприклад нуклеїнових кислот, тварині.
Допоміжна речовина може бути рідкою або твердою, та її вибирають з урахуванням запланованого способу введення, щоб забезпечити необхідний об'єм, консистенцію тощо після об'єднання із засобом (наприклад, нуклеїновою кислотою) та іншими компонентами даної фармацевтичної композиції. Типові фармацевтично прийнятні носії або допоміжні речовини включають без обмеження зв'язувальні засоби (наприклад, прежелатинізований кукурудзяний крохмаль, полівінілпіролідон, гідроксипропілметилцелюлозу); наповнювачі (наприклад, лактозу та інші цукри, мікрокристалічну целюлозу, пектин, желатин, сульфат кальцію, етилцелюлозу, поліакрилати, гідрофосфат кальцію);
змащувальні речовини (наприклад, стеарат магнію, тальк, діоксид кремнію, колоїдний діоксид кремнію, стеаринову кислоту, стеарати металів, гідрогенізовані рослинні олії, кукурудзяний крохмаль, полієтиленгліколі, бензоат натрію, ацетат натрію); розпушувачі (наприклад, крохмаль, натрійгліколят крохмалю) та змочувальні засоби (наприклад, лаурилсульфат натрію).
Фармацевтично прийнятні органічні або неорганічні допоміжні речовини, придатні для непарентерального введення, які не здійснюють шкідливого впливу на нуклеїнові кислоти, також можна застосовувати для складання композицій на основі зікМА. Придатні фармацевтично прийнятні носії для складів, що застосовують для непарентеральної доставки, включають без обмежень воду, сольові розчини, спирти, поліетиленгліколі, желатин, лактозу, амілозу, стеарат магнію, тальк, силікатну кислоту, в'язкий парафін, гідроксиметилцелюлозу, полівінілпіролідон тощо.
Склади для місцевого застосування нуклеїнових кислот можуть включати стерильні та нестерильні водні розчини, неводні розчини у звичайних розчинниках, таких як спирти, або розчини нуклеїнових кислот у рідких або твердих масляних основах. Розчини також можуть містити буфери, розріджувачі та інші придатні добавки. Можна застосовувати фармацевтично прийнятні органічні або неорганічні допоміжні речовини, придатні для непарентерального введення, які не здійснюють шкідливого впливу на нуклеїнові кислоти.
У деяких варіантах здійснення введення фармацевтичних композицій та складів, описаних у даному документі, може бути місцевим (наприклад, за допомогою трансдермального пластиру), легеневим (наприклад, шляхом інгаляції або інсуфляції порошків або аерозолів, включаючи за допомогою небулайзера); інтратрахеальним; інтраназальним; епідермальним і трансдермальним; пероральним або парентеральним. Парентеральне введення включає внутрішньовенну, внутрішньоартеріальну, підшкірну, внутрішньочеревну та внутрішньом'язову ін'єкцію або інфузію; підшкірне введення (наприклад, завдяки імплантованому пристрою) або внутрішньочерепне введення (наприклад, шляхом внутрішньопаренхимного, інтратекального або інтравентрикулярного введення).
У деяких варіантах здійснення фармацевтична композиція містить стерильний розчин НВМО2, складений у воді для підшкірної ін'єкції. У деяких варіантах здійснення фармацевтична композиція містить стерильний розчин НВМО2, складений у воді для підшкірної ін'єкції, з концентрацією вільної кислоти 200 мг/мл.
У деяких варіантах здійснення фармацевтичні композиції, що містять 5ікМА, описану у даному документі, вводять у дозуваннях, достатніх для пригнічення експресії гена НВМ. У деяких варіантах здійснення доза зікМА знаходиться в діапазоні від 0,001 до 200,0 міліграма на кілограм ваги тіла реципієнта на добу або в діапазоні від 1 до 50 міліграмів на кілограм ваги тіла на добу. Наприклад, 5ІКМА можна вводити із розрахунку 0,01 мг/кг, 0,05 мг/кг, 0,5 мг/кг, 1 мг/кг, 1,5 мг/кг, 2 мг/кг, З мг/кг, 10 мг/кг, 20 мг/кг, 30 мг/кг, 40 мг/кг або 50 мг/кг на одну дозу. Фармацевтичну композицію можна вводити один раз на день, або її можна вводити як дві, три або більше частини дози через відповідні інтервали протягом дня або навіть використовуючи безперервну інфузію або доставку за допомогою складу з контрольованим вивільненням. У такому випадку кількість зікМА, що міститься в кожній частині дози, має бути відповідно меншою, щоб забезпечити загальне добове дозування. Одиницю дозування також можна складати для доставки протягом декількох днів, наприклад, використовуючи звичайний склад з пролонгованим вивільненням, який забезпечує пролонговане вивільнення зікМА протягом декількох днів. Склади з пролонгованим вивільненням добре відомі в даній галузі і особливо придатні для доставки засобів у конкретне місце, внаслідок чого їх можна застосовувати з засобами технології, описаної в даному документі. У таких варіантах здійснення одиниця дозування містить відповідну кількість, кратну добовій дозі.
У деяких варіантах здійснення фармацевтична композиція, що містить 5ікМА, яка націлюється на
НВУ, описану у даному документі (наприклад, НВМО2), містить зікМА в дозі 0,8 мг/кг, 1,7 мг/кг, 3,3 мг/кг, 6,7 мг/кг або 15 мг/кг.
У деяких варіантах здійснення фармацевтична композиція, що містить зікМА, описану у даному документі (наприклад, НВМО2), містить 5зікМА в дозі 20 мг, 50 мг, 100 мг, 150 мг, 200 мг, 250 мг, 300 мг, 350 мг, 400 мг, 450 мг, 500 мг, 550 мг, 600 мг, 650 мг, 700 мг, 750 мг, 800 мг, 850 мг або 900 мг.
У деяких варіантах здійснення фармацевтична композиція, що містить зікМА, описану у даному документі (наприклад, НВМО2), містить 5зікМА в дозі 20 мг, 50 мг, 100 мг, 150 мг, 200 мг, 250 мг, 300 мг, 400 мг або 450 мг.
У деяких варіантах здійснення фармацевтична композиція, що містить звікМА, описану у даному документі (наприклад, НВМО2), містить 5ікМА в дозі 200 мг.
ПІ. Способи лікування та додаткові терапевтичні засоби
У даному винаході передбачені способи лікування інфекції, спричиненої НВМ за допомогою 5ікМА, описаної у даному документі. У деяких варіантах здійснення передбачений спосіб лікування НВУ, що включає введення суб'єкту НВМО2.
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів спосіб додатково включає введення суб'єкту пегільованого інтерферону альфа (РЕС-ІЕМод).
У деяких додаткових варіантах здійснення вищезгаданих способів спосіб додатково включає введення суб'єкту нуклеозидного/нуклеотидного інгібітора зворотної транскриптази (МКТІ). У деяких варіантах здійснення МКТІ вводять до введення НВМУО2, одночасно з ним або послідовно після нього.
У деяких варіантах здійснення передбачений спосіб лікування НВУ, що включає введення суб'єкту
НВМО2 і РЕС-ІЕМе:. У деяких варіантах здійснення РЕС-ІЕМо; вводять до введення НВМУО2, одночасно з ним або послідовно після нього.
У деяких варіантах здійснення передбачений спосіб лікування НВУ, що включає введення НВМО2 і
РЕС-ІЕМо суб'єкту, де суб'єкту раніше вводили МЕТІ. У деяких варіантах здійснення РЕС-ІЕМо вводять одночасно або послідовно після введення НВМО2.
У деяких варіантах здійснення передбачений спосіб лікування НВУ, що включає введення НВМО2, де суб'єкту раніше вводили РЕС-ІЕМоео; і раніше вводили МКТІ.
У будь-якому із вищезгаданих способів інфекція, спричинена НВМУ, може являти собою хронічну інфекцію, спричинену НВУ.
При використанні у даному документі "нуклеозидний/нуклеотидний інгібітор зворотної транскриптази" або "нуклеоз(т)идний інгібітор зворотної транскриптази" (МКТІ) стосується інгібітора реплікації ДНК, який структурно подібний до нуклеотиду або нуклеозиду і специфічно інгібує реплікацію сссОМА НВМ шляхом інгібування дії полімерази НВМУ і істотно не інгібує реплікацію ДНК хазяїна (наприклад, людини). До таких інгібіторів належать тенофовір, тенофовіру дизопроксилу фумарат «ТОЕ), тенофовіру алафенамід (ТАЕ), ламівудин, адефовір, адефовіру дипівоксил, ентекавір (ЕТМ), телбівудин, АСХ-1009, емтрицитабін (ЕТС), клевудин, ритонавір, дипівоксил, лобукавір, фамвір,
М-ацетил-цистеїн (МАС), РС1323, терадигм-НВМ, тимозин-альфа, ганцикловір, безифовір (АМА-
З380/ 8-80380) і тенофовір-ексаліади (ТІ Х/СМХ157). У деяких варіантах здійснення МКТІ являє собою ентекавір (ЕТМ). У деяких варіантах здійснення МКТІ являє собою тенофовір. У деяких варіантах здійснення МКТІ являє собою ламівудин. У деяких варіантах здійснення МКТІ являє собою адефовір або адефовіру дипівоксил.
Використовуваний у даному документі термін "суб'єкт" являє собою тварину, таку як ссавець, включаючи будь-якого ссавця, який може інфікуватися НВУ, наприклад примата (такого як людина, примат, відмінний від людини, наприклад мавпа або шимпанзе), або тварину, яка вважається прийнятною клінічною моделлю інфекції, спричиненої НВМ, модель на мишах НВМ-ААМ (див., наприклад, Уапо, єї аї., СеіЇ апа Мої Іттипої 11:71 (2014)) або трансгенну модель на мишах НВМУ 1.Зхів (Спцідоні, еї аї., у. Мігї. 69:6158 (1995)). У деяких варіантах здійснення суб'єкт страждає на інфекцію, спричинену вірусом гепатиту В (НВМ). У деяких варіантах здійснення суб'єкт являє собою людину, таку як людина, яка страждає на інфекцію, спричинену НВУ, особливо хронічну інфекцію, спричинену вірусом гепатиту В.
Терміни "лікувати" або "лікування", які використовуються в даному документі, стосуються корисного або потрібного результату для, включаючи без обмежень, полегшення або зменшення інтенсивності одного або декількох ознак або симптомів, пов'язаних з небажаною експресією гена НВМ або реплікацією НВУ, наприклад, наявність сссОМА НВУ у сироватці крові або печінці, наявність ДНК
НВУ у сироватці крові, наявність антигену НВМ у сироватці крові або печінці, наприклад, НВзАд або
НВедАо, підвищений рівень АГТ, підвищений рівень А5БТ (нормальний діапазон, як правило, вважається від приблизно 10 до 34 од./л), відсутність або низький вміст антитіл до НВУ; ураження печінки; цироз; гепатит дельта; гострий гепатит В; гострий фульмінантний гепатит В; хронічний гепатит В; фіброз печінки; термінальна стадія захворювання печінки; гепатоцелюлярна карцинома; сироваткоподібний синдром; анорексія; нудота; блювота, субфебрильна температура; міалгія; стомлюваність; порушення гостроти смаку та відчуття запаху (відраза до їжі та сигарет); або біль у правому верхньому квадранті та епігастральній ділянці (періодична, від легкої до помірної); печінкова енцефалопатія; сонливість; порушення режиму сну; сплутаність свідомості; кома; асцит; шлунково- кишкові кровотечі; коагулопатія; жовтяниця; гепатомегалія (слабо збільшена, м'яка печінка); спленомегалія; пальмарна еритема; павукоподібні невуси; м'язова атрофія; павукоподібні ангіоми; васкуліт; варикозна кровотеча; периферичні набряки; гінекомастія; атрофія яєчок; стан, пов'язаний з черевними колатеральними венами (сариї тедиза); рівні АСТ вище рівнів АЇТ; підвищений рівень гамма-глутамілтранспептидази (СТ) (нормальний діапазон, як правило, вважається від приблизно 8 до 65 од./л) і рівень лужної фосфатази (АГР) (нормальний діапазон, як правило, вважається від приблизно 44 до 147 МоО/л (міжнародні одиниці на літр), не більше ніж у З рази від ШІ М); помірно низький рівень альбуміну; підвищений рівень заліза в сироватці крові; лейкопенія (тобто гранулоцитопенія); лімфоцитоз; підвищена швидкість зсідання еритроцитів (ЕК); скорочення тривалості життя еритроцитів; гемоліз; тромбоцитопенія; збільшення міжнародного нормалізованого відношення (ІМК); наявність у сироватці крові або печінці НВзАд, НВедАЗ, антитіла імуноглобуліну М (ОМ) до серцевинного антигену гепатиту В (антитіло до НВс); антитіла до поверхневого антигену гепатиту В (антитіло до НВ5), антитіла до антигену е гепатиту В (антитіло до НВе) або ДНК гепатиту В; підвищений рівень білірубіну; гіперглобулінемія; наявність антитіл, що не є тканиноспецифічними,
таких як антитіла до гладком'язових клітин (АЗМА) або антинуклеарні антитіла (АМА) (10-20 9б5); наявність тканиноспецифічних антитіл, таких як антитіла до щитовидної залози (10-20 95); підвищений рівень ревматоїдного фактора (КЕ); низький рівень тромбоцитів та лейкоцитів; часточки з дегенеративними та регенеративними гепатоцелюлярними змінами та супутнім запаленням; і переважно центролобулярний некроз, який піддається або не піддається виявленню. Ймовірність розвитку, наприклад, фіброзу печінки, зменшується, наприклад, якщо у особи, яка має один або кілька факторів ризику розвитку фіброзу печінки, наприклад, інфекційну хворобу, що являє собою хронічний гепатит В, або не встигає розвинутись фіброз печінки, або розвивається фіброз печінки з меншим ступенем тяжкості порівняно з популяцією, яка має ті самі фактори ризику і яка не одержує лікування, описане в даному документі. "Лікування" може також означати продовження виживання порівняно з очікуваним виживанням за відсутності лікування.
Терміни "попереджувальний" або "попередження" стосуються неможливості розвитку захворювання, порушення або стану, або зменшення ступеня розвитку ознаки або симптому, пов'язаних з таким захворюванням, порушенням або станом (наприклад, на клінічно значущий ступінь), або затримки прояву ознак або відстрочення прояву симптомів (наприклад, на дні, тижні, місяці або роки). Для попередження може знадобитися введення більше однієї дози.
У деяких варіантах здійснення лікування інфекції, спричиненої НВМ, приводить до "функціонального вилікування" гепатиту В. Під функціональним виліковуванням, яке використовується в даному документі, розуміється кліренс циркулюючого НВ5зАд, і воно може супроводжуватися переходом у статус, за якого стає можливим виявлення антитіл до НВзАд за допомогою відповідного клінічно аналізу. Наприклад, рівня антитіл, що піддаються виявленню, можуть включати сигнал вище ммМоО/мл, який виміряний за допомогою хемілюмінесцентного імунологічного аналізу мікрочастинок (СМІА) або будь-якого іншого імунологічного аналізу. Функціональне виліковування не вимагає кліренсу всіх реплікативних форм НВМ (наприклад, сссОМА з печінки). Сероконверсія антитіл до НВ5 відбувається спонтанно у приблизно від 0,2 до 1 95 хронічно інфікованих пацієнтів на рік. Однак навіть після сероконверсії антитіл до НВ5 часто спостерігається низький рівень персистенції НВМ протягом десятиліть, що вказує на те, що відбувається функціональне, а не повне вилікування. Без обмеження будь-яким конкретним механізмом, імунна система може бути здатна контролювати НВМ в умовах, в яких було досягнуто функціональне вилікування. Функціональне вилікування дозволяє припинити будь-яке лікування інфекції, спричиненої НВУ. Однак розуміється, що "функціонального вилікування" від інфекції гепатиту В може бути недостатньо для попередження або лікування захворювань або станів, що виникають внаслідок інфекції, спричиненої НВМ, наприклад фіброзу печінки, НСС або цирозу. У деяких конкретних варіантах здійснення "функціональне вилікування" може стосуватися стійкого зниження рівня НВзАа у сироватці крові, такого як «1 МО/мл, протягом щонайменше З місяців, щонайменше 6 місяців або щонайменше одного року після початку курсу лікування або завершення курсу лікування. Офіційною кінцевою точкою, прийнятою Управлінням з контролю якості харчових продуктів і медикаментів США, або ЕВА, для демонстрації функціонального вилікування НВУ є рівень
НВ5БЗАд, що не піддається виявленню, яка визначається як менше 0,05 міжнародних одиниць на мілілітр або МО/мл, а також кількість ДНК НВУ, яка менше межі кількісного визначення в крові через шість місяців після закінчення терапії.
Термін "захворювання, асоційоване з вірусом гепатиту В", або "захворювання, асоційоване з НВМУ", який використовується в даному документі, являє собою хворобу або порушення, які спричинені або пов'язані з інфекцією або реплікацією НВМ. Термін "захворювання, асоційоване з НВУ" включає захворювання, порушення або стан, для яких досягти поліпшення можна шляхом зменшення рівня експресії або реплікації генів НВМ. Необмежувальні приклади захворювань, асоційованих з НВМ, включають, наприклад, вірусну інфекцію гепатиту О, гепатит дельта, гострий гепатит В; гострий фульмінантний гепатит В; хронічний гепатит В; фіброз печінки; термінальну стадію захворювання печінки; і гепатоцелюлярну карциному.
У деяких варіантах здійснення захворювання, асоційоване з НВУ, являє собою хронічний гепатит.
Хронічний гепатит В визначається за одним із наступних критеріїв: (1) позитивні результати визначення НВзАд, ДНК НВУ або НВедоа у сироватці крові у двох випадках з інтервалом щонайменше 6 місяців (будь-яка комбінація цих тестів, проведених з інтервалом у 6 місяців, є прийнятною); або (2) негативні результати визначення антитіл, що являють собою імуноглобулін класу М (І9М) до корового антигену НВМ (І9М до НВ), і позитивний результат одного з наступних тестів: НВзАд, НВеАд або ДНК
НВМ (див. фігуру 2). Хронічна інфекція, спричинена НВУ, зазвичай включає запалення печінки, яке триває більше шести місяців. Суб'єкти, які страждають на хронічну інфекцію, спричинену НВУ, є
НВзЗАд-позитивними і мають або вірусемію високого рівня (2107 копій ДНК НВМ/мл крові), або вірусемію низького рівня («103 копій ДНК НВУ/мл крові). У певних варіантах здійснення суб'єкти були інфіковані НВМ протягом щонайменше п'яти років. У певних варіантах здійснення суб'єкти були інфіковані НВМ протягом щонайменше десяти років. У певних варіантах здійснення суб'єкти стали інфікованими НВМ з народження. Суб'єкти, які страждають на захворювання хронічного гепатиту В, можуть мати імунну толерантність або мати неактивну хронічну інфекцію без будь-яких ознак активного захворювання, і вони також протікають безсимптомно. У пацієнтів з хронічним активним гепатитом, особливо під час реплікації, можуть бути симптоми, подібні до симптомів гострого гепатиту. Суб'єкти, які мають захворювання, що являє собою хронічний гепатит В, можуть мати хронічну інфекцію в активній фазі, яка супроводжується некротичною запальною хворобою печінки, характеризуються підвищеним рівнем регенерації гепатоцитів за відсутності некротичного запалення, що піддається виявленню, або мають хронічну інфекцію в неактивній фазі без будь-яких ознак активного захворювання, і вони також не мають симптомів. Персистенція інфекції, спричиненої НВУ, у суб'єктів з хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, є результатом наявності ДНК ссснНВМм.
Статус НВеАд відображає численні відмінності між суб'єктами (таблиця 2). Статус НВеАд може впливати на відповіді на різні види терапії, і приблизно одна третина пацієнтів з НВМ є НВедо- позитивними.
Таблиця 2
Статус за НВеАд 11111111 НВеАослозитивний | НВеАд-негативний//З
Вк Молодший////// Старший профіль
У деяких варіантах здійснення суб'єкт, що має хронічну інфекцію, спричинену НВУ, є НВедАод- позитивним. У деяких інших варіантах здійснення суб'єкт з хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, є
НВеАа-негативним. Суб'єкти з хронічною інфекцією, спричиненою НВМУ, мають рівень ДНК НВМ у сироватці крові менше 105 і стійке підвищення вмісту трансаміназ, наприклад АЇТ, А5Т та гамма- глутамілтрансферази. Суб'єкт з хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, може мати при біопсії печінки показник, що становить менше 4 (наприклад, показник, що відповідає некротичному запаленню).
У деяких варіантах здійснення захворювання, асоційоване з НВМУ, являє собою гострий фульмінантний гепатит В. У суб'єкта, що має гострий фульмінантний гепатит В, є симптоми гострого гепатиту та додаткові симптоми сплутаності свідомості або коми (внаслідок неможливості детоксикації хімічних речовин завдяки печінковій недостатності) та синці або кровотечі (внаслідок недостатності факторів згортання крові).
У суб'єктів, які страждають на інфекцію, спричинену НВМУ, наприклад хронічну інфекцію, спричинену НВМ, може розвинутися фіброз печінки. Відповідно, у деяких варіантах здійснення захворювання, асоційоване з НВМ, являє собою фіброз печінки. Фіброз печінки або цироз печінки гістологічно визначають як дифузний процес в печінці, що характеризується фіброзом (надлишок фіброзної сполучної тканини) та перетворенням нормальної архітектоніки печінки у структурно аномальні вузлики.
У суб'єктів, які страждають на інфекцію, спричинену НВМ, наприклад хронічну інфекцію, спричинену НВУ, може розвинутися термінальна стадія захворювання печінки. Відповідно, у деяких варіантах здійснення НВМ-асоційованим захворюванням є термінальна стадія захворювання печінки.
Наприклад, фіброз печінки може прогресувати до такої міри, що організм вже не зможе його компенсувати, наприклад, зниження функції печінки внаслідок фіброзу печінки (тобто декомпенсованого ураження печінки), і призвести до, наприклад, психічних порушень та неврологічних симптомів та печінкової недостатності.
У суб'єктів, які страждають на інфекцію, спричинену НВМ, наприклад хронічну інфекцію, спричинену НВМ, може розвинутися гепатоцелюлярна карцинома (НСС), яку також називають злоякісною гепатомою. Відповідно, у деяких варіантах здійснення захворювання, асоційоване з НВМУ, являє собою НСС. НСС зазвичай розвивається у суб'єктів із хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, і може являти собою фіброламелярну, псевдозалозисту (аденоїдну), плеоморфну (гігантоклітинну) або світлоклітинну НСС.
У деяких варіантах здійснення способів і шляхів застосування, описаних у даному документі, суб'єкту вводять терапевтично ефективну кількість 5ікЖМА, РЕС-ІРМо або і того, і іншого.
Передбачається, що використовувана в даному документі "терапевтично ефективна кількість" включає кількість активного засобу, якої буде достатньо для здійснення ефекту щодо лікування захворювання (наприклад, зменшення інтенсивності або збереження наявного стану захворювання або одного або більше симптомів захворювання) у разі введенні суб'єкту з метою лікування суб'єкта, який має інфекцію, спричинену НВУ, або захворювання, асоційоване з НВУ. "Терапевтично ефективна кількість" може варіювати в залежності від активного засобу, способу його введення, захворювання та його тяжкості, а також історії хвороби, віку, ваги, сімейної історії, генетичної характеристики, стадії патологічних процесів, опосередкованих експресією гена НВУ, типів попередніх або супутніх способів лікування, якщо такі є, та інших індивідуальних особливостей суб'єкта, який підлягає лікуванню. Для терапевтично ефективної кількості може знадобитися введення більше однієї дози. "Терапевтично ефективна кількість" також включає кількість активного засобу, яка забезпечує певний потрібний ефект за прийнятного співвідношення користь/ризик, яке застосовується щодо будь- якого виду лікування. Терапевтичні засоби (наприклад, зікМА, РЕС-ІЄМо), що використовуються у способах за даним винаходом, можна вводити в достатній кількості для одержання допустимого співвідношення користь/ризик, яке застосовується щодо такого лікування.
Термін "відбір зразка", який використовується в даному документі, включає збирання подібних рідин, клітин або тканин, виділених з організму суб'єкта, а також рідин, клітин або тканин, які присутні всередині організму суб'єкта. Приклади біологічних рідин включають кров, сироватку крові та серозні рідини, плазму, лімфу, сечу, слину тощо. Зразки тканин можуть включати зразки тканин, органів або обмежених областей. Наприклад, зразки можуть бути одержані з конкретних органів, частин органів, рідин або клітин цих органів. У певних варіантах здійснення зразки можуть бути одержані з печінки (наприклад, цілої печінки або певних сегментів печінки, або певних типів клітин печінки, таких як, наприклад, гепатоцити). У певних варіантах здійснення "зразок, одержаний від суб'єкта" стосується крові або плазми або сироватки крові, одержаної з крові, взятої у суб'єкта. У додаткових варіантах здійснення "зразок, одержаний від суб'єкта" стосується тканини печінки (або її субкомпонентів) або тканини крові (або її субкомпонентів, наприклад, сироватки крові), одержаних від суб'єкта.
У деяких варіантах здійснення даного винаходу передбачені способи лікування хронічної інфекції, спричиненої НВМ, або захворювання, асоційованого з НВМ, у суб'єкта, який потребує цього, які включають: введення суб'єкту 5зікМА, де 5ікМА має сенсову нитку, яка містить 5- дзиздистсАгСт тисдсиисаса! 96-3.. (5ЕБЕО 10 МО:5) й антисенсову нитку, яка містить 5- изсітвида(Адп)СтстаадисіїсАїсасзибзи-3, (5ЕБЕО 10 МО:б) де а, с, д і и являють собою 2'-О- метиладенозин-3-фосфат, 2'-О-метилцитидин-3-фосфат, 2'-О-метилгуанозин-3-фосфат і 2-0- метилуридин-3'--фосфат відповідно; Аї, СТ, Її ії ОЖ являють собою 2'-фтораденозин-3-фосфат, 2'- фторцитидин-3-фосфат, 2'-фторгуанозин-3-фосфат і 2-фторуридин-3-фосфат відповідно; (Адп) являє собою аденозин-гліколеву нуклеїнову кислоту (ОМА); 5 являє собою фосфоротіоатний зв'язок; і
ГОб являє собою М-Ігрис(СаІМАс-алкіл)-амідодеканоїл)|-4-гідроксипролінол. У деяких варіантах здійснення способів вказаний спосіб додатково включає введення суб'єкту пегільованого інтерферону альфа (РЕС-ІЕМод). У деяких варіантах здійснення 5ікКМА і РЕС-ІЕМе:; вводять суб'єкту протягом одного й того самого періоду часу. У деяких варіантах здійснення 5ікМА вводять суб'єкту протягом певного періоду часу до того, як суб'єкту вводять РЕС-ІЕМе. У деяких варіантах здійснення РЕС-ІЕМо; вводять суб'єкту протягом певного періоду часу до того, як суб'єкту вводять 5ікМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять РЕС-ІРМо до введення зікМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять РЕС-ІЕМа протягом того самого періоду часу, протягом якого суб'єкту вводять 5ікМА. У деяких варіантах здійснення після введення 5ікМА в подальшому суб'єкту вводять РЕС-ІЕМа.
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів вказані способи додатково включають введення суб'єкту МКТІ. У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів суб'єкту, якому вводять 5іКМА, вводили МКТІ до введення 5ікфЖМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять МКТІ протягом щонайменше 2 місяців, щонайменше З місяців, щонайменше 4 місяців, щонайменше 5 місяців або щонайменше 6 місяців до введення 5ікМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять
МАТІ протягом щонайменше 2 місяців до введення 5ікМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять МКТІ протягом щонайменше б місяців до введення зікМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять МКТІ протягом того самого періоду часу, протягом якого суб'єкту вводять зікМА. У деяких варіантах здійснення способів після введення 5ікфМА в подальшому суб'єкту вводять МКТІ.
У деяких варіантах здійснення даного винаходу передбачена 5зікМА, призначена для використання в лікуванні хронічної інфекції, спричиненої НВУ, у суб'єкта, де вікМА має сенсову нитку, яка містить 5'- дзиздистсАгСт тисдсиисаса! 96-3.. (5ЕБЕО 10 МО:5) й оантисенсову нитку, яка містить 5- изсітвида(Адп)СтстаадисіїсАїсасзибзи-3, (5ЕБЕО 10 МО:б) де а, с, д і и являють собою 2'-О- метиладенозин-3-фосфат, 2'-О-метилцитидин-3-фосфат, 2'-О-метилгуанозин-3-фосфат і 2-0- метилуридин-3'--фосфат відповідно; Аї, СТ, Її ії ОЖ являють собою 2'"-фтораденозин-3-фосфат, 2'- фторцитидин-3-фосфат, 2'-фторгуанозин-3-фосфат і 2-фторуридин-3-фосфат відповідно; (Адп) являє собою аденозин-гліколеву нуклеїнову кислоту (ОМА); 5 являє собою фосфоротіоатний зв'язок; і
ГОб являє собою М-Ігрис(СаІМАс-алкіл)-амідодеканоїл)|-4-гідроксипролінол. У деяких варіантах здійснення 5ікМА, призначеної для використання, суб'єкту додатково вводять РЕС-ІРМо. У деяких варіантах здійснення 5ікМА і РЕС-ІЕМео:; вводять суб'єкту протягом одного й того самого періоду часу.
У деяких варіантах здійснення зікМА вводять суб'єкту протягом певного періоду часу до того, як суб'єкту вводять РЕС-ІРМо. У деяких варіантах здійснення РЕС-ІРМо вводять суб'єкту протягом певного періоду часу до того, як суб'єкту вводять зікМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять РЕС-ІРМо до введення 5ікМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять РЕС-ІЕМа протягом того самого періоду часу, протягом якого суб'єкту вводять зікМА. У деяких варіантах здійснення в подальшому суб'єкту вводять РЕС-ІРМо. У разі будь-якої з вищезгаданих 5ікМА, призначених для використання, суб'єкту також можна вводити МКТІ або йому раніше вводили МКТІ. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять МКТІ до введення 5ікМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять МКТІ протягом щонайменше 2 місяців, щонайменше 3 місяців, щонайменше 4 місяців, щонайменше 5 місяців або щонайменше б місяців до введення 5ікЖМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять МКТІ протягом щонайменше 2 місяців до введення 5ікМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять МКТІ протягом щонайменше 6 місяців до введення 5ікМА. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять МКТІ протягом того самого періоду часу, протягом якого суб'єкту вводять 5ікМА. У деяких варіантах здійснення в подальшому суб'єкту вводять МАТІ.
У деяких варіантах здійснення даного винаходу передбачено застосування 5ікМА у виготовленні лікарського препарату для лікування хронічної інфекції, спричиненої НВУ, де зікМА має сенсову нитку, яка містить 5-4да5издистсАгСтШТисасиисаса! 96-37 (ЗЕО ІО МО:5), й антисенсову нитку, яка містить 5'- изсітвида(Адп)СтстаадисіїсАїсасзибзи-3, (5ЕБЕО 10 МО:б) де а, с, д і и являють собою 2'-О- метиладенозин-3-фосфат, 2'-О-метилцитидин-3-фосфат, 2'-О-метилгуанозин-3-фосфат і 2-0- метилуридин-3'--фосфат відповідно; Аї, СТ, Її ії ОЖ являють собою 2'-фтораденозин-3-фосфат, 2'- фторцитидин-3-фосфат, 2'-фторгуанозин-3-фосфат і 2-фторуридин-3-фосфат відповідно; (Адп) являє собою аденозин-гліколеву нуклеїнову кислоту (ОМА); 5 являє собою фосфоротіоатний зв'язок; і
Г96 являє собою М-І|Ігрис(СаІМАс-алкіл)-амідодеканоїл)|-4-гідроксипролінол.
У деяких варіантах здійснення даного винаходу передбачено застосування 5ікМА та РЕС-ІЕМа у виготовленні лікарського препарату для лікування хронічної інфекції, спричиненої НВУ, де 5зікМА має сенсову нитку, яка містить 5'-9д5изадисисАгСтТисасиисаса! 96-3" (ЗЕО ІО МО:5), й антисенсову нитку, яка містить 5'-и5Ссї5ида(Адп)дСіСстаадистсАїсасзиви-3' (ЗЕО ІО МО:6б), де а, с, 9д і и являють собою 2-
О-метиладенозин-3-фосфат, 2'-О-метилцитидин-3'і-фосфат, 2'-О-метилгуанозин-3-фосфат і 2-0- метилуридин-3'--фосфат відповідно; Аї, СТ, Її ії ОЖ являють собою 2'-фтораденозин-3-фосфат, 2'- фторцитидин-3-фосфат, 2'-фторгуанозин-3-фосфат і 2-фторуридин-3-фосфат відповідно; (Адп) являє собою аденозин-гліколеву нуклеїнову кислоту (СМА); 5 являє собою фосфоротіоатний зв'язок; і
Г96 являє собою М-І|Ігрис(СаІМАс-алкіл)-амідодеканоїл)|-4-гідроксипролінол.
У деяких варіантах здійснення даного винаходу передбачають застосування зікМА, РЕС-ЇІЕМа і
МКТІ у виготовленні лікарського препарату для лікування хронічної інфекції, спричиненої НВУ, де
ЗІіКМА має сенсову нитку, яка містить 5'-дзизаиСсИисСАСтЛисдсиисаса! 96-3, (5ЗБО ІЮО МО:5), й антисенсову нитку, яка містить 5'-ивсї5ида(Адп)дсіСстаадистсАїсасзиви-3' (5ЕО ІО МО:б6), деа, с, ді и являють собою 2"-О-метиладенозин-3'-фосфат, 2'-О-метилцитидин-3'-фосфат, 2'-О-метилгуанозин-3'- фосфат і 2'-О-метилуридин-3'-фосфат відповідно; Аї, СТ, Сі Ої являють собою 2'-фтораденозин-3'- фосфат, 2'і--фторцитидин-3'-фосфат, 2'-фторгуанозин-3'-фосфат і 2--фторуридин-3'-фосфат відповідно; (Адп) являє собою аденозин-гліколеву нуклеїнову кислоту (ЗМА); 5 являє собою фосфоротіоатний зв'язок; і 96 являє собою М-Ігрис(СаІМАс-алкіл)-амідодеканоїл)|-4-гідроксипролінол.
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування доза 5ікМА становить 0,8 мг/кг, 1,7 мг/кг, 3,3 мг/кг, 6,7 мг/кг або 15 мг/кг. У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування доза 5ікКМА становить 20 мг, 50 мг, 100 мг, 150 мг, 200 мг, 250 мг, 300 мг, 350 мг, 400 мг, 450 мг, 500 мг, 550 мг, 600 мг, 650 мг, 700 мг, 750 мг, 800 мг, 850 мг або 900 мг. У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування доза 5ікМА становить 50 мг, 100 мг, 150 мг, 200 мг, 250 мг, 300 мг, 400 мг або 450 мг. У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування доза 5ікМА становить 200 мг. У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування доза зікМА становить щонайменше 200 мг.
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування 5ікМА вводять щотижня.
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування вводять більше однієї дози зікМА. Наприклад, у деяких варіантах здійснення вводять дві дози 5ікМА, при цьому другу дозу вводять через 2, З або 4 тижні після першої дози. У деяких конкретних варіантах здійснення вводять дві дози 5ікМА, при цьому другу дозу вводять через 4 тижні після першої дози.
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів вводять дві, три, чотири, п'ять, шість або більше доз зікМА. Наприклад, у деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять дві дози звікМА по 400 мг. У деяких варіантах здійснення суб'єкту вводять шість доз звікМА по 200 мг.
У деяких варіантах здійснення способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування, описаних у даному документі, спосіб включає:
(а) введення суб'єкту двох або більше доз, що становлять щонайменше 200 мг 5ікМА, яка має сенсову нитку, що містить 5'-дзизаисисАгСтІЛисдсиисасаї! 96-3" (ЗЕО ІЮ МО: 5), й антисенсову нитку, що містить 5-изсїзида(АЯп)дстстаадистсАїсасзиви-3 (5ЕО ІО МО:б), де а, с, д і и являють собою 2'-О- метиладенозин-3-фосфат, 2'-О-метилцитидин-3-фосфат, 2'-О-метилгуанозин-3-фосфат і 2-0- метилуридин-3'--фосфат відповідно; Аї, СТ, Її ії ОЖ являють собою 2'-фтораденозин-3-фосфат, 2'- фторцитидин-3-фосфат, 2'-фторгуанозин-3'і-фосфат і 2'-фторуридин-3'і-фосфат, відповідно; (Адп) являє собою аденозин-гліколеву нуклеїнову кислоту (СМА); 5 являє собою фосфоротіоатний зв'язок; і
І 96 являє собою М-Ітгрис(СаІМАс-алкіл)-амідодеканоїл)|-4-гідроксипролінол; й (Б) введення суб'єкту нуклеозидного/нуклеотидного інгібітора зворотної транскриптази (МКТІ); де суб'єкт є НВеАд-негативним або НВедд-позитивним.
У деяких варіантах здійснення спосіб додатково включає введення суб'єкту РЕС-ІЕМа..
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування зікМА вводять шляхом підшкірної ін'єкції. У деяких варіантах здійснення 5іКМА передбачають введення 1, 2 або З підшкірних ін'єкцій на дозу.
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування доза РЕС-ІРМа становить 50 мкг, 100 мкг, 150 мкг або 200 мкг. У деяких варіантах здійснення доза РЕС-ІЕМо; становить 180 мкг.
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування РЕС-ІЕМо; вводять щотижня.
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування РЕС-ІЕМо; вводять шляхом підшкірної ін'єкції.
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або шляхів застосування МКТІ може являти собою тенофовір, тенофовіру дизопроксилу фумарат (ТОБ), тенофовіру алафенамід (ТАКЕ), ламівудин, адефовір, адефовіру дипівоксил, ентекавір (ЕТМ), телбівудин, АСХ-1009, емтрицитабін (РТС), клевудин, ритонавір, дипівоксил, лобукавір, фамвір, М- ацетил-цистеїн (МАС), РС1323, терадигм-НВУ, тимозин-альфа, ганцикловір, безифовір (АМА-З80/ В- 80380) або тенофовір-ексаліади (ТІ Х/СМХ157). У деяких варіантах здійснення МКТІ являє собою ентекавір (ЕТМ). У деяких варіантах здійснення МКТІ являє собою тенофовір. У деяких варіантах здійснення МКТІ являє собою ламівудин. У деяких варіантах здійснення МКТІ являє собою адефовір або адефовіру дипівоксил.
У деяких варіантах здійснення вищезгаданих способів, композицій, призначених для використання, або застосувань суб'єкт є НВеАд-негативним. У деяких варіантах здійснення суб'єкт є НВедо- позитивним. 5іКМА може бути присутньою або в тій самій фармацевтичній композиції, що й інші активні засоби, або активні засоби можуть бути присутніми в різних фармацевтичних композиціях. Такі різні фармацевтичні композиції можна вводити або у комбінації/одночасно, або в окремий час, або в окремі місця (наприклад, окремі частини тіла).
ЇМ. М. Набори для терапії НВМ
В даному документі також передбачені набори, що включають компоненти для терапії НВМ.
Набори можуть містити зікМА (наприклад, НВМО2) і необов'язково один або обидва з (а) РЕС-ІЕМо. і (Б) МКТІ (наприклад, ентекавір, тенофовір, ламівудин або адефовір або адефовіру дипівоксил).
Набори можуть додатково містити інструкції щодо одержання та/або введення компонентів комбінованої терапії НВМ.
У деяких варіантах здійснення даного винаходу передбачається набір, що містить: фармацевтичну композицію, що містить зікфМА згідно з будь-яким із попередніх пунктів і фармацевтично прийнятну допоміжну речовину; і фармацевтичну композицію, що містить РЕС-ІЕМео ії фФфармацевтично прийнятну допоміжну речовину. У деяких варіантах здійснення набір додатково містить МКТІ та фармацевтично прийнятну допоміжну речовину.
ПРИКЛАДИ
ПРИКЛАД 1
ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ, СПРИЧИНЕНОЇ НВУ, зА ДОПОМОГОЮ НВМОг
Безпеку, переносимість, фармакокінетичні параметри (РК) та противірусну активність НВМО2 оцінювали у рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні фази 1/2. Дослідження включало три частини. Частина А являла собою схему з використанням однократної зростаючої дози у здорових добровольців. Частини В і С являють собою схеми з використанням багатократних зростаючих доз у суб'єктів із хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримують терапію за допомогою нуклеоз(т)идних інгібіторів зворотної транскриптази (МЕТІ).
Суб'єкти в частині В були НВеАд-негативними; суб'єкти в частині С були НВедд-позитивними.
Позитивність щодо НВедод відображає високі рівні активної реплікації вірусу в клітинах печінки людини.
У частині А здоровим суб'єктам дорослого віку вводили однократну дозу НВУО02. Кожна доза може складатися з не більше ніж 2 підшкірних (5С) ін'єкцій залежно від призначеного рівня дози. До частини
А було включено чотири когорти за рівнем дози: 50 мг, 100 мг, 200 мг і 400 мг. Двох суб'єктів. яким здійснювали попереджувальне введення дози, рандомізували 1:11 для отримання НВУО2 або плацебо.
Суб'єктам, яким здійснювали попереджувальне введення дози, введення дози здійснювали одночасно та здійснювали їх моніторинг протягом 24 годин; якщо дослідник не виявляв проблем щодо безпеки, решті суб'єктів з тієї ж когорти вводили дозу. Решту суб'єктів було рандомізовано 5:1 для отримання
НВМО2 або плацебо. До частини А в рамках однієї і тієї самої стратифікації що включає попереджувальне введення дози, можуть бути додані дві необов'язкові когорти до максимальної дози 900 мг. На додаток до необов'язкових когорт можна додати загалом 8 "незакріплених" суб'єктів, щоб розширити будь-яку когорту в частині А. "Незакріплених" суб'єктів слід додавати з кроком 4 і рандомізувати 31 для отримання НВМУО2 або плацебо. План підвищення дози в частині А наведено в таблиці 3. Схему з використанням однократної зростаючої дози для частини А наведено на фігурі 3.
Таблиця З
План підвищення дози в частині А мг/кг МГ 2231а771117Ї1777171717171171087771117 17111150 ЇЇ а Виходячи з середньої ваги дорослої людини 60 кг
Дані з частини А аналізували до розподілу на когорти за рівнем дози у суб'єктів із хронічною інфекцією, спричиненою НВУ. Стратегія введення доз у когортах для частини В/С даного дослідження є поетапною: в частині А досліджували 2 рівні дози (Та: 50 мг і га: 100 мг) і аналізували данні, після чого починали введення доз з початкової дози в частині В (165: 50 мг). Частину С розпочинали з початкової дози частини С (Зс: 200 мг) у той самий час, коли розпочинали когорту з еквівалентним рівнем дози частини В (ЗБ: 200 мг).
Суб'єкти з частини В являли собою суб'єкти дорослого віку без цирозу з НВеАд-негативною хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою МКТІ 2 6 місяців і мали рівні ДНК НВУ у сироватці крові « 90 МО/мл. Для виключення наявності фіброзу або цирозу, скринінг включав неінвазивну оцінку фіброзу печінки, наприклад оцінку за допомогою Рібгозсап, якщо суб'єкт не мав результатів оцінки за допомогою Рібгоб5сап, проведеної протягом 6 місяців до скринінгу, або біопсії печінки, виконаної протягом 1 року до скринінгу, які б підтверджували відсутність фіброзу ступеня ЕЗ або цирозу ступеня Е4 за шкалою Меїаміг.
Суб'єктам вводили дві дози НВМО2 з інтервалом 4 тижні. Кожна доза може складатися з не більше ніж 2 ЗС ін'єкцій залежно від призначеного рівня дози. До частини В були включені три когорти за рівнем дози - 50 мг, 100 мг та 200 мг, - таким чином, що отримана кумулятивна доза для суб'єктів у частині В становила 100 мг, 200 мг та 400 мг. Кожну когорту рандомізували 3:1 для отримання НВМУО2 або плацебо. До частини В в рамках однієї і тієї самої стратифікації можуть бути додані дві необов'язкові когорти з кроком 1,5 раза до максимальної дози 450 мг на дозу (кумулятивна доза 900 мг). На додаток до необов'язкових когорт можна додати загалом 16 "незакріплених" суб'єктів, щоб розширити будь-яку когорту в частині В. "Незакріплених" суб'єктів слід додавати з кроком 4 і рандомізувати 3:21 для отримання НВМО2 або плацебо. Когорту 15 розпочинали після сукупного аналізу всіх доступних даних з безпеки, включаючи лабораторні та клінічні дані тижня 4 для останнього доступного здорового добровольця в когорті 100 мг (когорта 2а). План підвищення дози для частин В і С наведено в таблиці 4. Схему з використанням багатократних зростаючих доз для частини В/С наведено на фігурі 4.
Суб'єкти з частини С являли собою суб'єкти дорослого віку без цирозу з НВеАд-позитивною хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою МКТІ протягом 2 6 місяців і мали рівні ДНК НВМ у сироватці крові « 90 МО/мл. Для виключення наявності фіброзу або цирозу, скринінг включав неінвазивну оцінку фіброзу печінки, наприклад оцінку за допомогою
Еібгобсап, якщо суб'єкт не мав результатів оцінки за допомогою Рібгобсап, проведеної протягом б місяців до скринінгу, або біопсії печінки, виконаної протягом 1 року до скринінгу, які б підтверджували відсутність фіброзу ступеня ЕЗ або цирозу ступеня Е4 за шкалою Меїаміг. Суб'єктам вводять дві дози
НВМО2 з інтервалом 4 тижні. Кожна доза може складатися з не більше ніж 2 5С ін'єкцій залежно від призначеного рівня дози. Щоб врахувати очікувану нижчу поширеність НВеАд-позитивних пацієнтів, які отримували терапію за допомогою МКТІ, для НВедАд-позитивних суб'єктів заплановано лише 1 когорту за рівнем дози (200 мг). Частина С включала одну когорту за рівнем дози, 200 мг, таким чином, що отримана кумулятивна доза для суб'єктів у частині С становила 400 мг. Когорту рандомізували 3:1 для отримання НВУО02 або плацебо. До частини С в рамках однієї і тієї самої стратифікації можуть бути додані дві необов'язкові когорти з кроком 1,5 раза до максимальної дози 450 мг на дозу (кумулятивна доза 900 мг). На додаток до необов'язкових когорт можна додати загалом 16 "незакріплених" суб'єктів, щоб розширити будь-яку когорту в частині С. "Незакріплених" суб'єктів слід додавати з кроком 4 і рандомізувати 3:11 для отримання НВМО2 або плацебо. Єдину заплановану когорту в частині С, когорту Зс, розпочинали одночасно з когортою ЗБ після аналізу всіх доступних даних з безпеки, включаючи клінічні та лабораторні дані тижня 6 з когорти 25. Суб'єкти когорти Зс отримували НВМО2 на тому самому рівні дози, що й суб'єкти когорти ЗБ (200 мг вводять двічі з інтервалом введення дози 4 тижні).
Таблиця 4
План підвищення дози в частині В/С
Доза, залежна від ваги | Фіксована доза? г. .
Когорта (мг/кг) (мг) Коефіцієнт підвищення дози 2161 Г711111110811117111111501 ЇЇ у 2,0 раза у 2,0 раза
Необов'язково: 45 і 4с До 300 У межах 1,5 раза
Необов'язково: 565 і бс До 450 У межах 1,5 раза а Виходячи з середньої ваги дорослої людини 60 кг
Підсумки введення доз та введення досліджуваного лікарського засобу для частин А-С наведено в таблиці 5 і на фігурах 5А і 5В.
Таблиця 5
Доза та введення досліджуваного лікарського засобу . Об'єм Кількість ін'єкцій! Сукупна Об'єм
К Рівень дози Кумулятивна па . огорта . дози на на дозу кількість | кумулятивної на візит (мг)| " доза (мг) дм а візит (мл) введення ін'єкцій дози (мл) а Об'єм ін'єкції на ділянку не перевищує 1,5 мл
НВМО2 постачається у вигляді стерильного розчину для підшкірної ін'єкції з концентрацією вільної кислоти 200 мг/мл. Плацебо являло собою стерильний, 0,9 95 фізіологічний розчин без консервантів для 5С ін'єкції.
Після введення НВМО2 або плацебо відзначали будь-які побічні ефекти. Також для НВМО2 і можливих метаболітів вимірювали РК-параметри, і вони могли включати наступні вимірювані в плазмі крові параметри: максимальну концентрацію, час досягнення максимальної концентрації, площу під кривою залежності концентрації від часу (до останньої вимірюваної точки часу та до нескінченності), відсоток екстрапольованої площі, видимий кінцевий період напіввиведення, кліренс та об'єм розподілу; вимірювані в сечі параметри: фракцію виведення із сечею та нирковий кліренс. Також визначали наступне: максимальне зниження рівня НВзАд у сироватці крові з дня 1 до тижня 16; кількість суб'єктів із втратою НВзАд в сироватці крові у будь-який момент часу; кількість суб'єктів зі стійкою втратою НВзАд у сироватці крові протягом 2 6 місяців; кількість суб'єктів із сероконверсією антитіл до НВзо у будь-який момент часу; кількість суб'єктів із втратою НВедАд та/або сероконверсією антитіл до НВе в будь-який момент часу (лише для НВеАд-позитивних суб'єктів у частині С); оцінка впливу НВМО2 на інші маркери інфекції, спричиненої НВМ, включаючи виявлення сироваткового
НВсегАд, РНК НВМ та ДНК НВУ; та оцінка потенційних біомаркерів відповідей хазяїна на інфекцію та/або терапію, включаючи генетичні, метаболічні та протеомні параметри. Щоб оцінити РкК- параметри, зразки крові відбирали до введення дози (за х 15 хв. до введення), а потім через 30 хв., 1 год., 2 год., 4 год., 6 год., 8 год., 10 год., 12 год., 24 год. і 48 год. після введення дози; і зразки сечі збирали до введення дози (за х 15 хв. до введення дози), а потім збирали і об'єднували протягом 0-4 год., 4-8 год., 8-12 год., 12-24 год., 48 год. та 1 тиждень після введення дози. Для суб'єктів в частині В або С зразки крові для вимірювання вмісту НВзАд, антитіл до НВ5, НВедЯ, антитіл до НВе, ДНК НВУ,
РНК НВМУ або НВсгАд можна збирати в один або більше з наступних моментів часу: скринінг (від 28 днів до 1 дня до введення дози), день 1 (введення дози), день 2 (після введення дози), щотижня протягом періоду введення доз, щотижня протягом 4 тижнів після введення доз, 12 тижнів після введення доз, 16 тижнів після введення доз, 20 тижнів після введення доз і 24 тижня після введення доз.
Для проведення досліджуваних процедур введення доз натщесерце не є необхідним.
ПРИКЛАД 2
ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО НВМ зА ДОПОМОГОЮ НВМО2 ОКРЕМО АБО В КОМБІНАЦІЇ З РЕС-ІЕМА
Безпеку, переносимість, фармакокінетику та противірусну активність НВМО2 окремо або в комбінації з РЕС-ІЕМеа оцінювали у клінічному дослідженні фази 1/2. Дослідження включало чотири частини. Частини А-С являли собою рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване клінічне дослідження НВМО2, який вводили підшкірно здоровим суб'єктам дорослого віку або суб'єктам дорослого віку без цирозу з хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою МКТІ. Частина А являла собою схему з використанням однократної зростаючої дози у здорових добровольців. Частини В і С являли собою схеми з використанням багатократних зростаючих доз у суб'єктів без цирозу з хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою МКТІ. Суб'єкти в частині В були НВеАд-негативними; суб'єкти в частині С були
НВеАа-позитивними. Позитивність щодо НВеАЯд відображає високі рівні активної реплікації вірусу в клітинах печінки людини. Частина О являє собою рандомізоване відкрите дослідження фази 2 НВМО2, який вводять окремо або в комбінації з РЕС-ІЕРМо суб'єктам дорослого віку без цирозу з хронічною інфекцією, спричиненою НВМ, які отримували терапію за допомогою МКТІ; частина ЮО включала
НВедАа-позитивних і НВеАд-негативних суб'єктів.
У частині А здоровим суб'єктам дорослого віку вводили однократну дозу НВУ02. Кожна доза могла складатися з не більше ніж З підшкірних (5С) ін'єкцій залежно від призначеного рівня дози. До частини
А було включено чотири когорти за рівнем дози: 50 мг, 100 мг, 200 мг і 400 мг. Двох суб'єктів. яким здійснювали попереджувальне введення дози, рандомізували 1:11 для отримання НВУО2 або плацебо.
Суб'єктам, яким здійснювали попереджувальне введення дози, введення дози здійснювали одночасно та здійснювали їх моніторинг протягом 24 годин; якщо дослідник не виявляв проблем щодо безпеки, решті суб'єктів з тієї ж когорти вводили дозу. Решту суб'єктів було рандомізовано 5:1 для отримання
НВМО2 або плацебо. До частини А в рамках однієї і тієї самої стратифікації, що включає попереджувальне введення дози, можуть бути додані дві необов'язкові когорти до максимальної дози 900 мг. На додаток до необов'язкових когорт можна додати загалом 8 "незакріплених" суб'єктів, щоб розширити будь-яку когорту в частині А. "Незакріплених" суб'єктів слід додавати з кроком 4 і рандомізувати 3:11 для отримання НВМО2 або плацебо. Схему з використанням однократної зростаючої дози для частини А наведено на фігурі 3.
Суб'єкти з частини В являли собою суб'єкти дорослого віку без цирозу з НВеАд-негативною хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою МКТІ 2 6 місяців і мали рівні ДНК НВУ у сироватці крові « 90 МО/мл. Для виключення наявності фіброзу або цирозу, скринінг включав неінвазивну оцінку фіброзу печінки, наприклад оцінку за допомогою Рібгобсап. Суб'єктам вводили дві дози НВМО2 з інтервалом 4 тижні. Кожна доза може складатися з не більше ніж 2 50 ін'єкцій залежно від призначеного рівня дози. До частини В були включені три когорти за рівнем дози - мг, 100 мг та 200 мг, - таким чином, що отримана кумулятивна доза для суб'єктів у частині В становила 100 мг, 200 мг та 400 мг. Кожна когорта була рандомізована 3:1 для отримання НВУО2 або плацебо. Щоб врахувати очікувану нижчу поширеність НВеАд-позитивних пацієнтів, які отримують терапію за допомогою МАКТІ, для НВеАд-позитивних суб'єктів заплановано лише 1 когорту за рівнем дози (200 мг). До частини В в рамках однієї і тієї самої стратифікації можуть бути додані дві необов'язкові когорти, до максимальної дози 450 мг на дозу (кумулятивна доза 900 мг). На додаток до необов'язкових когорт можна додати загалом 16 "незакріплених" суб'єктів, щоб розширити будь-яку когорту в частині В. "незакріплених" суб'єктів слід додавати з кроком 4 і рандомізувати 3:1 для отримання НВМО2 або плацебо. Когорту 16 розпочинали після сукупного аналізу всіх доступних даних з безпеки, включаючи лабораторні та клінічні дані тижня 4 для останнього доступного здорового добровольця в когорті 100 мг (когорта 2а). План підвищення дози для частин В і С наведено в таблиці 5. Схему з використанням багатократних зростаючих доз для частини В/С наведено на фігурі 4.
Суб'єкти з частини С являли собою суб'єкти дорослого віку без цирозу з НВеАд-позитивною хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою МКТІ 2 6 місяців і мали рівні ДНК НВУ у сироватці крові « 90 МО/мл. Суб'єктам вводили дві дози НВМО2 з інтервалом 4 тижні.
Кожна доза може складатися з не більше ніж 2 5С ін'єкцій залежно від призначеного рівня дози.
Частина С включала одну когорту за рівнем дози, 200 мг, таким чином, що отримана кумулятивна доза для суб'єктів у частині С становила 400 мг. Когорту рандомізували 3:1 для отримання НВУО2 або плацебо. До частини С в рамках однієї і тієї самої стратифікації можуть бути додані дві необов'язкові когорти, до максимальної дози 450 мг на дозу (кумулятивна доза 900 мг). На додаток до необов'язкових когорт можна додати загалом 16 "незакріплених" суб'єктів, щоб розширити будь-яку когорту в частині С. "Незакріплених" суб'єктів слід додавати з кроком 4 і рандомізувати 3:1 для отримання НВУО2 або плацебо.
Підсумки введення доз та введення досліджуваного лікарського засобу для частин А-С наведено в таблиці 5 і на фігурах 5А і 5В.
Суб'єкти з частини С являли собою суб'єкти дорослого віку без цирозу з НВеАд-позитивною або
НВедАд-негативною хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою
МАТІ 2 2 місяців і мали рівні ДНК НВУ у сироватці крові « 90 МО/мл та рівні НВзАд у сироватці крові » 50 Мо/мл. Рівень дози та кількість доз НВМО2 у частині О визначали виходячи з показників безпеки та переносимості НВУО02 у частинах А-С та аналізу противірусної активності НВМО2 у частинах В та С.
Рівень дози у частині О не перевищував найвищий рівень дози, що оцінювали в частинах В і с,ії кількість доз становила до б доз (наприклад, від З до б доз), які вводили кожні 4 тижні. Суб'єктів рандомізували до однієї з когорти 14, когорти 2а, когорти За та когорти 44 (необов'язково) (наприклад, всього 100 суб'єктів, по 25 суб'єктів на когорту). У когорті 14 пацієнтам вводили до Є доз (наприклад, від З до 6 доз) НВМО2 з періодичністю кожні 4 тижні. Кожен суб'єкт отримував дозу НВМО2 в день 1, тиждень 4 та тиждень 8 та міг отримувати додаткові дози в тиждень 12, 16 та 20. У когорті 2а пацієнтам вводили до 6 (наприклад, від З до б доз) НВМО2 з інтервалом 4 тижні, а РЕС-ІЕМа вводили протягом 24 тижнів по дозі (тобто кожну дозу з інтервалом 1 тиждень), починаючи з дня 1. Кожен суб'єкт отримував дозу НВМО2 в день 1, тиждень 4 та тиждень 8 та міг отримувати додаткові дози в тиждень 12, 16 та 20. У когорті За пацієнтам вводили до 6 (наприклад, від З до б доз) НВМО2 з інтервалом 4 тижні, а РЕС-ІРМо; вводили протягом 12 тижнів по дозі (тобто кожну дозу з інтервалом 1 тиждень), починаючи з тижня 12. Кожен суб'єкт отримував дозу НВМО2 в день 1, тиждень 4 та тиждень 8 та міг отримувати додаткові дози в тиждень 12, 16 та 20. У когорті 44 пацієнтам вводили З дози
НВМО2 з інтервалом 4 тижні, а РЕС-ІРМо; вводили протягом 12 тижнів по дозі (тобто кожну дозу з інтервалом 1 тиждень), починаючи з дня 1. Кожен суб'єкт отримував дозу НВМО2 в день 1, тиждень 4 та тиждень 8. Дози РЕС-ІМЕс,, які вводили суб'єктам у когортах 24, за та 4й, являли собою дози по 180 мкг, які вводили шляхом ЗС ін'єкції. На фігурах бА-6Ю представлені схеми, що ілюструють схеми дослідження для частини 0. Графік введення лікарських засобів для когорти 44 наведено в таблиці 6.
Таблиця 6
Графік введення досліджуваного лікарського засобу для когорти 4а (С1-день 1, М/1-тиждень 1 тощо) (01 |У1/|Мме2|Ммз3 | ма МБ Мб м в у | мо | мл ва сх 2 о ОО « Кх о 1111 а Суб'єкти, які припиняють лікування за допомогою РЕС-ІЕМа внаслідок побічних реакцій, пов'язаних з РЕС-ІЕМео, можуть продовжувати отримувати лікування за допомогою НВМУО2.
Для виключення наявності цирозу, скринінг суб'єктів, включених до частин В/С та частини 0, включав неінвазивну оцінку фіброзу печінки, наприклад, оцінку за допомогою Рібгобсап, якщо суб'єкт не мав результатів оцінки за допомогою Рібгобсап, проведеної протягом 6 місяців до скринінгу, або біопсії печінки, виконаної протягом 1 року до скринінгу, які б підтверджували відсутність фіброзу ступеня ЕЗ або цирозу ступеня Е4 за шкалою Меїаміг.
НВМО2 постачався у вигляді стерильного розчину для підшкірної ін'єкції з концентрацією вільної кислоти 200 мг/мл. Плацебо являло собою стерильний 0,9 95 фізіологічний розчин без консервантів для 5С ін'єкції.
Після введення НВМО2 або плацебо відзначали будь-які побічні ефекти. Також для НВМО2 і можливих метаболітів вимірювали РК-параметри, і вони могли включати наступні вимірювані в плазмі крові параметри: максимальну концентрацію, час досягнення максимальної концентрації, площу під кривою залежності концентрації від часу (до останньої вимірюваної точки часу та до нескінченностії, відсоток екстрапольованої площі, видимий кінцевий період напіввиведення, кліренс та об'єм розподілу; вимірювані в сечі параметри: фракцію виведення із сечею та нирковий кліренс. Також визначали наступне: максимальне зниження рівня НВзАд у сироватці крові з дня 1 до тижня 16; кількість суб'єктів із втратою НВ5Ад в сироватці крові у будь-який момент часу; кількість суб'єктів зі стійкою втратою НВзАд у сироватці крові протягом 2 6 місяців; кількість суб'єктів із сероконверсією антитіл до НВзо у будь-який момент часу; кількість суб'єктів із втратою НВеАд та/або сероконверсією антитіл до НВе в будь-який момент часу (лише для НВеАд-позитивних суб'єктів у частині С і частині 0); оцінка впливу НВМО2 на інші маркери інфекції, спричиненої НВМУ, включаючи виявлення сироваткового НВсегАд, РНК НВМУ та ДНК НВУ; та оцінка потенційних біомаркерів відповідей хазяїна на інфекцію та/або терапію, включаючи генетичні, метаболічні та протеомні параметри.
Дані з частини А аналізували до розподілу на когорти за рівнем дози у суб'єктів із хронічною інфекцією, спричиненою НВУ. Стратегія введення доз у когортах для частини В/С даного дослідження є поетапною: в частині А досліджували 2 рівні дози (Та: 50 мг і га: 100 мг) і аналізували данні, після чого починали введення доз з початкової дози в частині В (16: 50 мг). Частину С розпочинали з початкової дози частини С (Зс: 200 мг) у той самий час, коли починали когорту з еквівалентним рівнем дози частини В (ЗБ: 200 мг).
Для проведення досліджуваних процедур введення доз натщесерце не є необхідним.
На фігурах 7А і 7В показано схему дослідження для частин А-О.
ПРИКЛАД З
ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО НВМ зА ДОПОМОГОЮ НВМУО2 ОКРЕМО АБО В КОМБІНАЦІЇ З РЕС-ІЕМо:
Безпеку, переносимість, фармакокінетичні параметри та противірусну активність НВМО02 оцінювали у клінічному дослідженні фази 1/2. Дослідження включало чотири частини. Частини А-С являли собою рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване клінічне дослідження НВМО2, який вводили підшкірно здоровим суб'єктам дорослого віку або суб'єктам дорослого віку без цирозу з хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою МЕТІ. Частина А являла собою схему з використанням однократної зростаючої дози у здорових добровольців. Частини В і С являли собою схеми з використанням багатократних зростаючих доз у суб'єктів без цирозу із хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою МКТІ. Суб'єкти в частині В були
НВеАа-негативними; суб'єкти в частині С були НВеАд-позитивними. Позитивність щодо НВедАд відображає високі рівні активної реплікації вірусу в клітинах печінки людини. НВедАд-позитивні пацієнти в цілому були молодшими та вважалося, що вони мали більш збережену імунну функцію, ніж НВеАд- негативні пацієнти, які в цілому були старшими та зазнали більшого імунного виснаження. Вважається також, що НВедАд-негативні пацієнти мають більшу кількість інтегрованої ДНК порівняно з НВедАод- позитивними пацієнтами. Частина О являє собою рандомізоване відкрите дослідження фази 2 НВМО2, який вводять окремо або в комбінації з РЕС-ІЕРМо суб'єктам дорослого віку без цирозу з хронічною інфекцією, спричиненою НВМ, які отримували терапію за допомогою МКТІ; частина ЮО включала
НВедАа-позитивних і НВеАд-негативних суб'єктів. і. Попереднє дослідження з введенням доз тваринам
Дози НВМО2, використовувані в дослідженні, визначали шляхом розрахунку еквівалентних доз для людини (НЕбБ) на основі рівнів, за яких не спостерігали побічних ефектів (МОАЕЇГ) у токсикологічних дослідженнях на тваринах, та застосування резерву безпеки до таких НЕЮ. Для розрахунку НЕО на основі доз для тварин використовували коефіцієнти перерахунку для площі поверхні тіла (м/кг-). У дослідженні на щурах, що відповідало вимогам належної лабораторної практики (СР), не спостерігали токсичності після З доз НВМО2 раз на два тижні за найвищої досліджуваної дози 150 мг/кг, що відповідає НЕО 24 мг/кг/ доза (таблиця 7). Не спостерігали токсичності в дослідженні на приматах, відмінних від людини (МНР), що відповідало вимога Сі Р, після З доз НВМО2 раз на два тижні за найвищої досліджуваної дози 300 мг/кг, що відповідає НЕО 97 мг/кг/доза (таблиця 7). За використання цієї методології запропонована для людей початкова доза 0,8 мг/кг являє собою НЕО на основі МОАЕЇ., прогнозованого для щурів, з ЗО-кратним резервом безпеки і НЕО на основі МОАЕЇ, прогнозованого для МНР, з 120-кратним резервом безпеки. Інші 5ікМА, в яких використовують платформу СаїІМАс, продемонстрували значуще цільове залучення печінки за дози від 1 до 15 мг/кг.
Крім того, на доклінічних моделях мишей з НВМ спостерігали статистично значуще зниження вмісту
НВзАЯ у діапазоні доз від 1 до 9 мг/кг.
Таблиця 7
Запропонована початкова доза НВМО2 (мг/кг) (мг/кг) (мг/кг)
Яванський макак 08 4-тижневе дослідження (З дози раз на 300 97 (120-кратний резерв два тижні) з подальшим відновленням . безпеки) протягом 13 тижнів
Щур миши ро рення . . 150 24 (30-кратний резерв два тижні) з подальшим відновленням б . езпеки) протягом 13 тижнів
У клінічному дослідженні використовували фіксовану дозу НВМО2, оскільки НВМО2, як і інші 5ікфМА, кон'юговані з саіІМАс, поглинається печінкою і мінімально розподіляється в інші органи і тканини.
Таким чином, вважається, що введення доз з урахуванням ваги не зменшить міжіндивідуальну варіабельність фармакокінетичних параметрів (РК) НВМО2 у дорослих, і фіксована доза має перевагу, що полягає в уникненні потенційних помилок у розрахунку дози. їі. Способи
Схему дослідження наведено на фігурі 12.
У частині А здоровим суб'єктам дорослого віку вводили однократну дозу НВМО2. Кожна доза складалася з не більше ніж З підшкірних (С) ін'єкцій залежно від призначеного рівня дози. До частини
А було включено шість когорт за рівнем дози: 50 мг, 100 мг, 200 мг, 400 мг, 600 мг і 900 мг. Двох суб'єктів, яким здійснювали попереджувальне введення дози, рандомізували 1:11 для отримання
НВМО2 або плацебо. Суб'єктам, яким здійснювали попереджувальне введення дози, введення дози здійснювали одночасно та здійснювали їх моніторинг протягом 24 годин; якщо дослідник не виявляв проблем щодо безпеки, решті суб'єктів з тієї ж когорти вводили дозу.
Суб'єкти з частини В являли собою суб'єкти дорослого віку без цирозу з НВеАд-негативною хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою МКТІ 2 6 місяців і мали рівні ДНК НВУ у сироватці крові « 90 МО/мл. Для виключення наявності фіброзу або цирозу, скринінг включав неінвазивну оцінку фіброзу печінки. Суб'єктам вводили дві дози НВМО2 з інтервалом 4 тижні (тобто в день 1 і день 29). Кожна доза складалася з не більше ніж 2 5С ін'єкцій залежно від призначеного рівня дози. До частини В було включено шість когорт - 20 мг, 50 мг, 100 мг або 200 мг, - таким чином, що отримана кумулятивна доза для суб'єктів у частині В, становила 40 мг, 100 мг, 200 мг або 400 мг. Кожну когорту рандомізували 3:1 для отримання НВМО2 або плацебо. Когорту з дозою 50 мг в частині В розпочинали після сукупного аналізу всіх доступних даних з безпеки, включаючи лабораторні та клінічні дані тижня 4 для останнього доступного здорового добровольця в когорті з дозою 100 мг.
Суб'єкти з частини С являли собою суб'єкти дорослого віку без цирозу з НВеАд-позитивною хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою МКТІ 2 6 місяців і мали рівні ДНК НВМУ у сироватці крові « 90 МО/мл. Щоб врахувати очікувану нижчу поширеність НВедАо- позитивних пацієнтів, які отримують терапію за допомогою МКТІ, для НВеАд-позитивних суб'єктів включали 2 когорти за рівнем дози (50 мг та 200 мг). Суб'єктам вводили дві дози НВМО2 з інтервалом 4 тижні (тобто в день 1 і день 2). Кожна доза складалася з не більше ніж 2 5С ін'єкцій залежно від призначеного рівня дози. Частина С включала дві когорти за рівнем дози - 50 мг і 200 мг, - таким чином, що отримана кумулятивна доза для суб'єктів у частині С становила 100 мг або 400 мг. Когорту рандомізували 3:1 для отримання НВУО2 або плацебо.
Пацієнтів з хронічною інфекцією, спричиненою НВУМ, у яких в тиждень 16 спостерігали зниження рівня НВзАд у сироватці крові більш ніж на 10 95 порівняно з вихідним рівнем, піддавали подальшому спостереженню протягом 32 додаткових тижнів.
Критерії включення до частин В і С включали: вік 18-65 років; наявність виявлюваного рівня НВзАд у сироватці крові протягом 2 Є місяців; отримання терапії за допомогою МКТІ протягом г 6 місяців; рівень НВзАд » 150 МО/мл; рівень ДНК НВМ « 90 Мо/мл; і рівень аланінамінотрансферази (АЇТ) і аспартатамінотрансферази (АТ) в сироватці крові х 2 х верхня межа норми (ШІ М). Критерії виключення включали: значний ступінь фіброзу або цирозу (результат аналізу за допомогою
Еібгобсап » 8,5 кПа під час скринінгу або результат аналізу біоптату печінки за шкалою Меїаміг ЕЗ/Е4 протягом 1 року); білірубін, міжнародне нормалізоване співвідношення (ІМК) або протромбіновий час »
ЇМ; наявність НІМ, НСМ або вірусу гепатиту дельта на стадії активної вірусної інфекції; і кліренс креатиніну « 60 мл/хв. (Кокрофта-Голта).
Суб'єкти з частини С являли собою суб'єкти дорослого віку без цирозу з НВеАд-позитивною або
НВедАд-негативною хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, які отримували терапію за допомогою
МАТІ 2 2 місяців і мали рівні ДНК НВМУ у сироватці крові « 90 МО/мл та рівні НВзАад у сироватці крові »
Мо/мл. Рівень дози та кількість доз НВМО2 у частині О визначали виходячи з показників безпеки та переносимості НВУО02 у частинах А-С та аналізу противірусної активності НВМУО02 у частинах В та С.
Рівень дози у частині О не перевищував найвищий рівень дози, що оцінювали в частинах В і с,ії кількість доз становила до б доз (наприклад, від З до б доз), які вводили кожні 4 тижні. Суб'єктів рандомізували до однієї з когорти 14, когорти 24, когорти За та когорти 4а (необов'язково) (наприклад, всього 100 суб'єктів, по 25 суб'єктів на когорту). У когорті 1а пацієнтам вводили до 6 доз (наприклад, від З до 6 доз) НВМО2 з періодичністю кожні 4 тижні. Кожен суб'єкт отримував дозу НВМО2 в день 1, тиждень 4 та тиждень 8 та міг отримувати додаткові дози в тиждень 12, 16 та 20. У когорті 2а пацієнтам вводили до 6 (наприклад, від З до Є доз) НВМО2 з інтервалом 4 тижні, а РЕОС-ІЕМа вводили протягом 24 тижнів по дозі (тобто кожну дозу з інтервалом 1 тиждень), починаючи з дня 1. Кожен суб'єкт отримував дозу НВМО2 в день 1, тиждень 4 та тиждень 8 та міг отримувати додаткові дози в тиждень 12, 16 та 20. У когорті За пацієнтам вводили до 6 (наприклад, від З до б доз) НВМО2 з інтервалом 4 тижні, а РЕС-ІРМо; вводили протягом 12 тижнів по дозі (тобто кожну дозу з інтервалом 1 тиждень), починаючи з тижня 12. Кожен суб'єкт отримував дозу НВМО2 в день 1, тиждень 4 та тиждень 8 та міг отримувати додаткові дози в тиждень 12, 16 та 20. У когорті 44 пацієнтам вводили З дози
НВМО2 з інтервалом 4 тижні, а РЕС-ІРМо; вводили протягом 12 тижнів по дозі (тобто кожну дозу з інтервалом 1 тиждень), починаючи з дня 1. Кожен суб'єкт отримував дозу НВМО2 в день 1, тиждень 4 та тиждень 8. Дози РЕС-ІМЕс., які вводили суб'єктам у когортах 24, за та 4д, являли собою дози по 180 мкг, які вводили шляхом ЗС ін'єкції. На фігурах бА-6Ю представлені схеми, що ілюструють схеми дослідження для частини 0. Графік введення лікарських засобів для когорти 44 наведено в таблиці 8.
Таблиця 8
Графік введення досліджуваного лікарського засобу для когорти 4а (С1-день 1, М/1-тиждень 1 тощо) 01 | | М2 | М | Ма | МБ | Мб | м | мВ | мо | мо | мл вва а Суб'єкти, які припиняють лікування за допомогою РЕС-ІЕМо; внаслідок побічних реакцій, пов'язаних з РЕС-ІЕМео, можуть продовжувати отримувати лікування за допомогою НВМУО2.
Для виключення наявності цирозу, скринінг суб'єктів, включених до частин В та С та частини 0, включав неінвазивну оцінку фіброзу печінки, наприклад, оцінку за допомогою Рібгозсап, якщо суб'єкт не мав результатів оцінки за допомогою Рібгобсап, проведеної протягом 6 місяців до скринінгу, або біопсії печінки, виконаної протягом 1 року до скринінгу, які б підтверджували відсутність фіброзу ступеня ЕЗ або цирозу ступеня 4 за шкалою Меїаміг. Ті самі способи використовували для виключення суб'єктів з цирозом печінки від включення до частини Ю.
НВМО2 постачався у вигляді стерильного розчину для підшкірної ін'єкції з концентрацією вільної кислоти 200 мг/мл. Плацебо являло собою стерильний 0,9 95 фізіологічний розчин без консервантів для 5С ін'єкції.
Після введення НВМО2 або плацебо відзначали будь-які побічні ефекти. Також для НВМО2 і можливих метаболітів вимірювали РК-параметри, і вони включали наступні вимірювані в плазмі крові параметри: максимальну концентрацію, час досягнення максимальної концентрації, площу під кривою залежності концентрації від часу |до останньої вимірюваної точки часу та до нескінченностіЇ, відсоток екстрапольованої площі, видимий кінцевий період напіввиведення, кліренс та об'єм розподілу; вимірювані в сечі параметри: фракцію виведення із сечею та нирковий кліренс. Також визначали наступне: максимальне зниження рівня НВзАдЗ у сироватці крові з дня 1 до тижня 16; кількість суб'єктів із втратою НВзАд в сироватці крові у будь-який момент часу; кількість суб'єктів зі стійкою втратою
НВзАЯ у сироватці крові протягом г 6 місяців; кількість суб'єктів із сероконверсією антитіл до НВ5 у будь-який момент часу; кількість суб'єктів із втратою НВеАд та/або сероконверсією антитіл до НВе в будь-який момент часу (лише для НВедд-позитивних суб'єктів у частині С і частині 2); оцінка впливу
НВМО2 на інші маркери інфекції, спричиненої НВУ, включаючи виявлення сироваткового НВсегАд, РНК
НВМ та ДНК НВУ; та оцінка потенційних біомаркерів відповідей хазяїна на інфекцію та/або терапію, включаючи генетичні, метаболічні та протеомні параметри. Щоб оцінити РК-параметри, зразки крові відбирали до введення дози (за х 15 хв. до введення), а потім через 30 хв., 1 год., 2 год., 4 год., 6 год., 8 год., 10 год., 12 год., 24 год. і 48 год. після введення дози; і зразки сечі збирали до введення дози (за «- 15 хв. до введення дози), а потім збирали і об'єднували протягом 0-4 год., 4-8 год., 8-12 год., 12-24 год., 48 год. та 1 тиждень після введення дози. Для суб'єктів в частині В або С зразки крові для вимірювання вмісту НВ5АОд, антитіл до НВ5, НВедо, антитіл до НВе, ДНК НВУ, РНК НВМУ або НВсгАд збирали в один або більше з наступних моментів часу: скринінг (від 28 днів до 1 дня до введення дози), день 1 (введення дози), день 2 (після введення дози), щотижня протягом періоду введення доз, щотижня протягом 4 тижнів після введення доз, 12 тижнів після введення доз, 16 тижнів після введення доз, 20 тижнів після введення доз і 24 тижня після введення доз.
Дані з частини А аналізували до розподілу на когорти за рівнем дози у суб'єктів із хронічною інфекцією, спричиненою НВУ. Стратегія введення доз у когортах для частини В/С даного дослідження була поетапною: у частині А досліджували 2 рівні дози (50 мгі 100 мг) і аналізували дані, після чого починали введення доз з початкової дози в частині В (50 мг). Частину С розпочинали з початкової дози частини С (200 мг) у той самий час, коли розпочинали когорту з еквівалентним рівнем дози частини В (200 мг).
Для проведення досліджуваних процедур введення доз натщесерце не є необхідним. ії. Попередні результати для частин А і В
На фігурі ЗА показано схему дослідження частини А, частини В і частини С на момент, коли введення доз було виконано для когорт 1-5 частини А (50 мг, 100 мг, 200 мг, 400 мг, 600 мг) і для когорт 1-2 частини В (50 мг, 100 мг). На фігурі 98 показано виконані введення доз для когорт 1-5 частини А і вилучення суб'єктів з різних когорт. На фігурі 9С зображено когорти 1-2 частини В, для яких було виконано введення доз, і вилучення суб'єктів з різних когорт.
Попередні демографічні дані для суб'єктів, включених до частин А і В, наведені в таблиці 9 нижче.
Таблиця 9
Демографічні дані для суб'єктів, включених до частин А і В
Частина В
Частина А когорти, у 2.4
Когорти 1-5 Щ
М-44 (10 отримують активну речовину, З отримують плацебо)
Раса/ Корінний житель група авайських/тихоокеанських островів і
Інше 77777771 19030096) | М(маор)(7й9) 9 щ (Латиноамериканець. 77777771 1(249) 11111011 (діапазон)
Зведені дані щодо небажаних явищ (АЕ), отримані в результаті попереднього аналізу виконаного введення доз для частин А і В, представлені в таблиці 10.
Таблиця 10
Зведені дані щодо небажаних явищ
Частина В
Когорти 1, 2, 4 с. в. Частина А
Кількість суб'єктів з наступними Когорти 1-5 М-13 характеристиками М-44 (10 отримують активну речовину, З отримують плацебо)
Ступінь 1 ЗО (73 о) 4 (931 9)
Ступінь 2 2 (4,9 Ус), ОВІ 0
Ступінь З або 4 0 0
Будь-які небажані явища, зумовлені лікуванням (ТЕАЕ) 25 (61 9) 4 (931 9) (4 тижні після лікування)
Будь-які пов'язані з лікуванням АЕ З (7,3 75), всі ступеня 1 уд . У г. - Головний біль 1 (7,7 ув), ступінь 1 (всі, що відбулися за 4 тижні після : па . и - Болючість у місці ін'єкції - Біль у місці ін'єкції введення дози) : - Дискомфорт у животі 6 (15 Об) п - У 5/6 спостерігався біль у о
Реакції у місці ін'єкції місці ін'єкції 1 (7,7 Ув) - У 1/6 - синці
Для суб'єктів в частинах А і В не було показано значних відхилень лабораторних показників, гіпербілірубінемії або підвищеного ІМК. Для деяких суб'єктів в частинах А і В було продемонстровано відхилення лабораторних показників функції печінки (фігури 10А, 108 і 11). Двоє з 41 суб'єкта в частині
А мали підвищення рівня АЇТ в день 1 до введення дози (нормальний показник АЇ Т під час скринінгу).
У частині В у 1 з 12 суб'єктів в тиждень 8 було виявлено підвищення рівня АЇ Т ступеня 1 (39 од./л, 1,1 х ІМ) і рівня АБ5Т (50 од./л, 1,5 х ШІ М). У одного суб'єкта з когорти За (200 мг) рівень АЇ Т на верхній межі норми в день 29 був пов'язаний з інтенсивними фізичними навантаженнями та високим рівнем креатинінкінази (СК: 5811 од./л). Два суб'єкти з когорти 4а (400 мг) мали рівень АТ вище верхньої межі норми в день 1 до введення дози. Один з них, який виконував важкі фізичні вправи, мав високий
СК, що становив 20001 од./л, і припинив участь в день 2, що не було пов'язано з небажаними явищами. У другого суб'єкта з підвищенням рівня АЇТ проблема зникала в день 8 без втручання. Як показано на фігурі 11, у однієї пацієнтки з когорти 25 (100 мг) спостерігалося підвищення рівня АТ ступеня 1 в тиждень 8.
Для суб'єктів з частини В було показано зниження рівня НВзАд з часом в групах, що отримували активну речовину, когорти 1 і 2. На фігурі 12А зображено зміну рівня НВзАаЯ у когортах 15 (50 мг) і 265 (100 мг) для суб'єктів, які отримували НВМУО2 або плацебо. На фігурі 128 зображено зміну рівня НВзАд в когортах 16 і 20 тільки для суб'єктів, які отримували НВМУО2. У когорті 45 (група 20 мг х2) у суб'єкта спостерігалося зниження на 0,47 Іод через 2 тижні після першої дози.
На Фігурі 12С показано середню зміну НВзАд в когортах 165 і 26 з Дня 1 по Тиждень 4 або Тиждень (залежно від когорти), після введення НВМО2, при цьому З суб'єкти з хронічною НВМ-інфекцією (НВеАд-негативні) отримували 50 мг НВУО2 на День 1 і День 28, і шість суб'єктів отримували 100 мг у
День 1. У когорті 50 мг середнє зниження НВзАд на Тижні 12 після двох доз становило 1,5 Іодо, або приблизно 30-кратне зниження. Усі суб'єкти цієї когорти досягли свого видимого максимального зниження НВзАЯ, яке знаходилося в діапазоні від 0,6 до 2,2 Іод:о. У когорті 100 мг усі суб'єкти досягли
Тижня 4, коли після однієї дози спостерігалося середнє зниження на 0,7 Іод:іо, або приблизно шестикратне зниження.
Серед 10 НВеАад-негативних суб'єктів у Частині В 7 суб'єктів мали хорошу відповідь, показавши зниження НВзАд на 0,29-0,95 Іод через 2 тижні після першої дози (20, 50 або 100 мг). Двоє з 10 мали проміжний рівень відповіді, демонструючи зниження НВзАд на 0,06-0,21 Іод через 2 тижні після першої дози 20, 50 або 100 мг. Нарешті, один із 10 суб'єктів "не давав відповідь", демонструючи збільшення
НВзЗАд на 0,16 Ід через 2 тижні після першої дози. До можливих причин наявності проміжних результатів і пацієнтів без відповіді належать: відповідь на дозу, фармакокінетика, вірусна резистентність та фактори хазяїна.
НВМО2 добре переносився пацієнтами. Однократні дози від 50 до 600 мг добре переносилися здоровими добровольцями. Дві дози від 50 до 100 мг добре переносилися НВеАд-негативними суб'єктами. Існувала висока варіабельність зниження рівня НВзАд між пацієнтами, при цьому відновлення симптомів відбувалося через 12 тижнів після останньої дози. ім. Демографічні дані та вихідні характеристики - частини А, Ві С
Демографічні дані та вихідні характеристики суб'єктів у частинах А, В і С наведені в таблиці 11,
таблиці 12 та таблиці 13 відповідно. У всіх суб'єктів в частинах В і С було забезпечено пригнічення за допомогою МКТІ і вони мали результати аналізу за допомогою Рібгобсап «8,5 кПа або результати аналізу за шкалою Меїаміг ЕО/Е1/Е2.
Таблиця 11
Демографічні дані та вихідні характеристики суб'єктів у частині А (здорові добровольці)
Плацебо
БОмг Об мг 200мг | 400 мг | ббомг | 900 мг Загальна п-12 п-6 п-6 п-6 п-7а п-6 п-6 п-37
Середній вік, 25 (3) 23 (4) 27 (4) 24 (4) 29 (6) 33 (10) 27 (6) 27 (7) років (50)
Чоловіча стать, 2 (33) З (50) З (50) З (50) 11 (30) 7 (58) п (Зв)
Середня вага, кг (50) 6212) | 63 (7) 75 (5) 65(10) | 72 (8) 72 (12) 68 (10) 76 (10)
Середній
ВМІ, кг/ме 23 (5) 23 (3) 24 (2) 25 (4) 26 (1) 26 (4) 25 (3) 24 (2) (50)
Раса, п (Зв) оз |за о | 0 285107 вся | 18 2(33) | 2(33) | 5(Вв3) | 5(71) | 3(50) | 3(БО) | 20(54) | 8(67) інше | 107 17 | 17 104) 107 | 2833) виє | 1)
ЗО стандартне відхилення. а у тому числі добровольці на заміну
Таблиця 12
Демографічні дані та вихідні характеристики суб'єктів у частині В (НВеАд-негативні пацієнти)
Плацебо мг 50 мг 100 мг 200 мг Загальна п-б6 п-З3 п-6 п-6 п-З3 кількість п-18
Середній вік, років 40 (9) 43 (11) 45 (6) 55 (4) 45 (9) 44 (7) (50)
Чоловіча стать, 2 (67) 5 (83) 5 (83) 12 (67) З (50) п (Зв)
Раса, п (Зв)
З (100) 5 (83) 5 (83) З (100) 16 (89) 6 (100) теют | 0101 71.2 | 181
Таблиця 12
Демографічні дані та вихідні характеристики суб'єктів у частині В (НВеАд-негативні пацієнти)
Плацебо мг 50 мг 100 мг 200 мг Загальна п-б6 п-З3 п-6 п-6 п-З3 кількість п-18 і-ше | 0 | 107 119 | 9 | 1910
Середній
Іодіо НВ5Аді| 3,3 (0,3) 3,3 (0,5) 3,4 (0,5) 3,3 (0,4) 3,3 (0,4) 3,5 (0,4) (50)
ЗО стандартне відхилення.
Таблиця 13
Демографічні дані та вихідні характеристики суб'єктів у частині С (НВеАд-позитивні пацієнти) нвмМог2
Плацебо мг 200 мг Загальна кількість п-2 п-З п-З п-6в
Середній вік, років (50) 35 (10) 34 (13) 34 (10) 59 (8) п стать, 1 (33) 2 (67) 3 (50) 1 (50) 3 (100) 3 (100) 6 (100) 2 (100) беротюдн /101000|0101010
Середній Іодіо
НьзАа (50) 3,5 (0,3) 3,9 (0,6) З,7 (0,5) З,е (0,3)
ЗО стандартне відхилення. м. Безпека та переносимість - результати для частинА, Ві с
Попередні дані були отримані у частинах А, В і С із залученням 37 здорових добровольців, які отримували НВМО2; 12 здорових добровольців, які отримували плацебо; 24 пацієнтів з хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, на терапії за допомогою МКТІ, які отримували НВМО2; та 8 пацієнтів із хронічною інфекцією, спричиненою НВУМ, на терапії за допомогою МЕТІ, які отримували плацебо.
НВМО2 загалом переносився добре.
Серед здорових добровольців і пацієнтів із хронічною інфекцією, спричиненою НВМ, НВМО2, як правило, добре переносився здоровими добровольцями, які приймали його у вигляді однократної дози до 900 мг, а також у пацієнтів, які отримували дві дози по 20 мг, 50 мг, 100 мг або 200 мг кожна доза. Протягом тижня 16 у пацієнтів із хронічною інфекцією, спричиненою НВМ (частини В і С), не спостерігалося жодних клінічно значущих відхилень рівня аланінтрансамінази (АГТ), що є маркером запалення печінки (фіг. 13А-13Е). Підвищення рівня АЇГТ » ступеня 2, рівні білірубіну » ОМ або клінічно значущі зміни чи тенденції інших лабораторних параметрів, життєво важливих показників або
ЕСО не спостерігали.
Для частини А підвищення рівня АГТ відносно початкового рівня до » ЦІМ не асоціювалося зі збільшенням рівня білірубіну » ЇМ. Жодних змін у функціональному статусі печінки (наприклад, рівень альбуміну, параметри коагуляції) або клінічних ознак/симптомів порушення функції печінки не спостерігалося у жодного суб'єкта, якого лікували за допомогою НВМУО2. Тимчасове підвищення рівня
АЇ Т спостерігалося за прийому НВМО2 у 1/6 (17 95) і 4/6 (67 95) пацієнтів після однократної дози 1 мг/кг і З мг/кг відповідно. Ці підвищення були безсимптомними і не супроводжувалися гіпербілірубінемією.
Навпаки, підвищення рівня АГ Т, потенційно пов'язаного з НВМО2, не спостерігали за однократних доз
НВМО2 у діапазоні 50-600 мг (- 0,8-10 мг/кг). У когорті 900 мг (415 мг/кг) частини А у підгрупі суб'єктів (5/6 суб'єктів з підвищенням рівня АТ до 1,1-2,6 х ЇМ) спостерігалося легке, безсимптомне підвищення рівня АЇ Т ступеня 1 без супутніх змін рівня білірубіну. Рівні АЇ.Т для суб'єктів у частині А, у тому числі у порівнянні з такими для суб'єктів, яким вводили НВМО1 (подібна зікМА без модифікації
СМА), показані на фігурі 14. Ці результати свідчать про те, що включення технології ЕС (забезпечення підвищеної стабільності та мінімізації нецільової активності за рахунок включення модифікації (МА) зменшує схильність 5ікфкМА спричиняти підвищення рівня АТ у здорових добровольців за рівнів дози, які вважаються клінічно значущими.
Дозозалежних тенденцій у частоті небажаних явищ не спостерігалося. Більшість зафіксованих небажаних явищ, що виникли під час лікування, були легкими за ступенем тяжкості, і жоден пацієнт не припиняв участі у випробовуванні внаслідок виникнення небажаного явища. Найчастішим небажаним явищем був головний біль (6/24, 25 95). Повідомлялося про три небажані явища ступеня 3: інфекція верхніх дихальних шляхів, біль у грудях та низький рівень фосфатів у крові, але не вважалося, що вони пов'язані з НВМО2. У пацієнта який отримував тенофовіру дизопроксилу фумарат, спостерігалося одне небажане явище, що являло собою гіпофосфатемію ступеня 3. Повідомлялося про два серйозних небажаних явища, або 5АЕ, обидва в частині В. Перше - головний біль ступеня 2, який зникав після внутрішньовенного введення рідин та неопіоїдних знеболюючих препаратів. У цього пацієнта були додаткові симптоми лихоманки, нудоти, блювоти та зневоднення, які, за оцінками, відповідали вірусному синдрому. Друге ЗАЕ - депресія ступеня 4, - виникало через 50 днів після введення останньої дози лікарського засобу, і було оцінено як не пов'язане з лікуванням за допомогою нвМО2.
Короткий опис небажаних явищ, що виникали під час лікування, наведено в таблиці 14.
Таблиця 14
Короткий опис небажаних явищ (АЕ), що виникали під час лікування п (до п-24 п-в
Пов'язанезлісуваннямАЕЇ -:/ | 502) Ї777777771101111сСсС1С
АЕстуленяг3.//-/-:///СЇ777777171717104911 11111101 (СерйознеАЕ -:/ 7. | .ДрД77/71477711111111110 с мі. Фармакокінетичні параметри - результати для частини А
Були проаналізовані попередні фармакокінетичні (РК) дані першого рандомізованого, сліпого, плацебо-контрольованого дослідження фази 1 на людині з діапазоном доз НВМО2 у здорових добровольців. Зразки плазми крові оцінювали для шести когорт з однократною зростаючою дозою у восьми суб'єктів (співвідношення пацієнтів, що приймають активний препарат, і пацієнтів, що приймають плацебо, 6:2), які отримували однократну підшкірну (С) дозу НВМО2 у діапазоні від 50 мг до 900 мг.
Критерії прийнятності включали наступне: вік від 18 до 55 років, Індекс маси тіла (ВМІ) 18,0 -х 32 кг/м, Сі сго« 90 мл/хв. (Коккрофта-Голта) і відсутність клінічно значущих відхилень на ЕСС або клінічно значущих хронічних медичних станів.
Протягом 1 тижня відбирали велику кількість зразків плазми крові та сечі для аналізу РК. Серійні зразки плазми крові відбирали протягом 24 годин, через 48 годин і через 1 тиждень після введення дози. Об'єднані зразки сечі збирали протягом 24 годин, а зразки ранкової сечі - через 48 годин і через 1 тиждень після прийому дози. Концентрації НВМО2 та антисенсового метаболіту (М-1)3" НВМО2 у плазмі крові та сечі вимірювали за допомогою валідованих методів рідинної хроматографії тандемної мас-спектроскопії (нижня межа кількісного визначення (ОО) 10 нг/мл у плазмі крові та сечі). РК- параметри оцінювали за допомогою стандартних некомпартментних способів у ММіпМопіїпФ, МУб.3.0 (Сепага І.Р., Прінстон, Нью-Джерсі). АБ(М-1)3" НВМУО2 - первинний циркулюючий у крові метаболіт з такою ж активністю, як НВМО2, утворюється внаслідок втрати одного нуклеотиду з 3'-кінця антисенсової нитки НВМО2.
На фігурах 15А і 15В8 показано залежності концентрації в плазмі крові від часу для НВМО2 ії АБ(М- 133у НВМО2 відповідно після однократної підшкірної дози у здорових добровольців. НВМО2 демонстрував лінійну кінетику в плазмі крові після 5С ін'єкції. НВУ02 абсорбувався після 5С ін'єкції з медіаною Ттах 4-8 годин. Вміст НВМО2 в плазмі крові через 48 годин не піддавався вимірюванню у жодного суб'єкта, що узгоджується з швидким СаіМАс-опосередкованим поглинанням печінкою; медіанне значення періоду напіввиведення (Її72) знаходився у діапазоні від 2,85 до 5,71 години.
Короткий період напіввиведення з плазми крові, ймовірно, відповідає періоду напіврозподілу (див.,
Адагмаї! 5, еї аї., Сіїп Рнагтасої ТНег. 29 січня 2020 р., дої: 10.1002/срі.1802). Спостерігається швидке перетворення НВМО2 в метаболіт (М-1)3 який називають АБЗ(М-1)3 НВМО2. АБ(М-1)3 НВМУО2 характеризувався медіанним значенням Т тах 2-10 год., піддавався кількісній оцінці лише за доз 2 100 мг і мав концентрації, як правило, приблизно в 10 разів нижчі порівняно з НВМО2.
Концентрації НВУО2 у плазмі крові (АОСо-і2 і Стах) збільшувалася пропорційно дозі до 200 мг і демонструвала дещо більш ніж пропорційне дозі збільшення за доз вище 200 мг (фігура 16; фігура 17; таблиця 15). Після однократної підшкірної дози НВМО2 від 50 до 900 мг площа під кривою (АШо разі) і середня максимальна концентрація (Стах) у плазмі крові збільшувалися залежно від дози, при цьому середні значення концентрації знаходилися в діапазоні від 786 до 74700 нг"год./мл і від 77,8 до 6010 нг/мл відповідно. Подібна тенденція спостерігалася для АБ(М-1)3" НВМУО2. Ці результати вказують на тимчасове насичення АБОРК-опосередкованого поглинання НВМО2 печінкою, що призводить до підвищення концентрацій в кровотоку за більш високих доз (див. Адагмаї еї а!., 2020 р., вище).
Таблиця 15
Кратність зміни між концентрацією в плазмі крові і дозою НВМО2
Варіабельність РК-параметрів для НВМО2 у плазмі крові у пацієнтів була загалом низькою (--30 95).
Найпоширеніший активний метаболіт (12 95), АБ(М-1)3У НВМО2, є настільки ж активним, як і
НВМО2. АБ(М-1)3у НВМО2 піддавався виявленню в плазмі крові у 0/6 суб'єктів за дози 50 мг, 3/6 суб'єктів за дози 100 мг і у всіх суб'єктів за дози 200, 400, 600 і 900 мг. РК-профіль метаболіту був подібним до такого для НВМО2, при цьому значеннями АОсСіан і Стах для АЗ(М-1)3" НВМО2 у плазмі крові були х 11 95 порівняно з такими для НВМО2.
АШМсСо-іг і Стах АБ(М-1)3" НВМО2 у плазмі крові становили «11 95 порівняно з такими для загального вмісту пов'язаного з лікарським засобом матеріалу.
Зведені РК-параметри в плазмі крові для НВМО2 і АБ(М-1)3" НВМО2, які спостерігаються після однократної підшкірної дози у здорових добровольців, наведено на фігурі 18.
Профілі концентрації в сечі в залежності від часу для НВМО2 і АБ (ІМ-1)3" НВМУО2 показані на фігурах 19А ї 198 відповідно. Низькі концентрації НВМО2 ії АБ(М-1)3" НВМУО02 були виявлені в сечі в останній момент часу, в який здійснювали вимірювання, - через 1 тиждень після введення дози у всіх когортах.
Профіль РК для НВМО2 в сечі відповідав такому в плазмі крові, якщо піддавався обчисленню.
Зведені РК-параметри в сечі для НВМО2 ї АБ(М-1)3" НВМО2 у здорових добровольців наведено на фігурі 20. Приблизно 17-46 95 та 2-7 95 введеної дози (50-900 мг) виводилося із сечею у вигляді незміненого НВМО02 та АБ(М-1)3" НВМО2 відповідно протягом періоду перших 24 годин. Фракція НВМО2, що виводиться із сечею протягом 24 годин після введення дози, збільшувалася з рівнем дози. Це, ймовірно, було наслідком того, що швидкість поглинання НВМУ0О2 печінкою за участі АБОРК значно перевищувала швидкість виведення нирками (див. Адагума! єї. аї!., 2020 р., вище), і відображало більш ніж пропорційне дозі збільшення рівня НВМО2 у плазмі крові. Нирковий кліренс НВМО2 наближався до швидкості клубочкової фільтрації.
Ці попередні дані показують, що НВМО02 демонстрував сприятливі фармакокінетичні властивості у здорових добровольців. мії. Ефективність - результати для частинВі С
Попередні дані були отримані у частинах В і С із залученням 24 пацієнтів з хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, на терапії за допомогою МКТІ, які отримували НВМО2; та 8 пацієнтів із хронічною інфекцією, спричиненою НВУ, на терапії за допомогою МКТІ, які отримували плацебо. Початкові дані продемонстрували значне зниження рівня НВздАа у пацієнтів за доз від 20 мг до 200 мг.
Біологічну активність НВУ02 оцінювали за зниженням рівня НВзАд. Активність НВМО2 до тижня 16 в когортах 200 мг частини В, НВедАд-негативні, і частини С, НВедд-позитивні, наведено на фігурах 21А і 218. Для частин В і С середні вихідні рівні НВзАд становили 3,3 Іюдіо МО/мл і 3,9 Ісдіо МО/мл відповідно. Середнє зниження рівня НВзАд у НВеАд-негативних і НВеАд-позитивних суб'єктів в тиждень 16 становило 1,5 юдіо або приблизно в 32 рази. Зниження рівня НВ5зАд в тиждень 16 знаходилося в діапазоні від 0,97 Іод'о до 2,2 Іод:іо, або приблизно від дев'яти до 160 разів після двох доз по 200 мг НВМО2, введених з інтервалом чотири тижні. Середній рівень НВ5зАд в тиждень 16 становив 314 МО/мл, при цьому у половини пацієнтів значення НВзАд становило « 100 МО/мл, а у 5/6 - значення НВзАд становило « 1000 МО/мл.
Зміну рівня НВ5зАд порівняно з вихідним рівнем до тижня 16 в залежності від дози наведено на фігурі 22. Відсоток пацієнтів з рівнем НВзАд «100 Мо/мл в тиждень 24 становив 33 95 для пацієнтів, які отримували 20 мг НВМО2, 44 95 для пацієнтів, які отримували 50 мг НВМО2, 50 95 для пацієнтів, які отримували 100 мг НВМО2, і 5095 для пацієнтів, які отримували 200 мг НВМО2. Індивідуальну максимальну зміну рівня НВ5зАд порівняно з вихідним рівнем наведено на фігурі 23. У НВедо- позитивних і НВеАд-негативних пацієнтів спостерігали подібні значення зниження. В тиждень 24 середнє значення зміни НВзАд, що спостерігалася у пацієнтів, яким вводили НВМО2 у дозі 20 мг, 50 мг, 100 мг та 200 мг, становила -0,76 Іодіо, -0,93 Іодіо, -1,23 ІОдіо та -1,43 Іод:іо відповідно. Усі б пацієнтів, які отримували 2 дози по 200 мг, досягли зниження рівня НВздАа на г 1,0 Іодіо. Індивідуальні значення зміни рівня НВзАд порівняно з вихідним рівнем в тиждень 24 наведено на фігурі 24, при цьому вони свідчать про залежність тривалості зниження рівня НВзАд від дози.
Ці результати показують, що НВМО2 добре переносився, при цьому жодних сигналів загрози безпеки не спостерігали. Дозозалежне зниження рівня НВзАд у НВеАд-негативних і НВеАд-позитивних пацієнтів спостерігалося в діапазоні доз від 20 до 200 мг НВМО2 (за доставки у вигляді 2 доз), що було тривалішим у разі більш високих доз і тривало щонайменше 6 місяців. Подібне зниження рівня НВзАд спостерігалося як у НВеАд-негативних, так і у НВеАд-позитивних пацієнтів, що демонструє, що НВМО2 може знижувати рівень НВздАд у пацієнтів незалежно від стадії їхнього захворювання. Усі пацієнти, які отримували 2 дози по 200 мг, досягли зниження рівня НВзАд на 2 1-І0д:іо, і в тиждень 24 середнє значення зниження рівня НВ5зАд становило -1,43 |0діо. Загалом, ці результати підтверджують потенціал НВМО2 як основи для обмеженого у часі курсу лікування, спрямованого на функціональне лікування хронічної інфекції, спричиненої НВМ. Зокрема, здатність НВМО2 спричиняти значне зниження рівня НВзАд лише після двох доз свідчить про те, що НВМО2 може відігравати важливу роль у функціональному лікуванні хронічного захворювання, спричиненого НВУ.
Хоча специфічні варіанти здійснення були проілюстровані та описані, буде легко зрозуміти, що різні варіанти здійснення, описані вище, можуть бути об'єднані для забезпечення додаткових варіантів здійснення, і що до них можуть бути внесені різні зміни, не відступаючи від суті та обсягу даного винаходу.
Усі патенти США, публікації заявок на патенти США, заявки на патенти США, іноземні патенти, іноземні патентні заявки та непатентні публікації, згадані в даному описі або перераховані в інформаційному листку заявки, включаючи попередні заявки на патент США Мо 62/846927, подану 13 травня 2019 р., 62/893646, подану 29 серпня 2019 р., 62/992785, подану 20 березня 2020 р., 62/994177, подану 24 березня 2020 р. та 63/009914, подану 14 квітня 2020 р., включені в даний документ за допомогою посилання в усій своїй повноті, якщо не зазначено інше. Аспекти варіантів здійснення за необхідності можуть бути модифіковані для реалізації ідей різних патентів, заявок і публікацій із забезпеченням одержання додаткових варіантів здійснення.
Ці та інші зміни можна здійснювати щодо варіантів здійснення з урахуванням вищенаведеного докладного опису. Загалом у представленій далі формулі винаходу застосовувані терміни не повинні бути витлумачені як такі, що обмежують формулу винаходу конкретними розкритими в описі й формулі винаходу варіантами здійснення, при цьому вона повинна бути витлумачена як така, що включає всі можливі варіанти здійснення разом із повним обсягом еквівалентів, до яких застосовна така

Claims (1)

  1. формула винаходу.
    Відповідно, формула винаходу не обмежена даним розкриттям.
    ! Гоствий певен В р Тане після ковку К ФО Можу ! З р дик ну ї Ж ОБ доооожжжжхжккхкххкхкхххкхккккхкккннни і г вч Н в х КІ Пика | Анна де МН З х х Х Кі Нреле і загрвтю ла НВ 5 з ї ї 5 ! Жуки чніне пержта В Кі Рожа пове вена зе ! ПЕ т її ; кс ї Кі днк яку ; з о У ОД т т т т т т т я я я т тн Кі Пвкле ; з о а Кі НнелЕ І Акжніво зо Не; з у
    Фіг. 1 ТЕренерее ваним хакі прееветвві і і й я НичхАВУ ана а а а а а а а Нева вн ! Нееозуонегиз ваний " ї Й ! Ї Й Зкфекція і Гера : Зіна : кгажня 3 і :
    Фіг. 2
    НЯ НЕ 15 і е з й - с: м ЄСкриніне х Твеуунохя стає ву вну х Її КЕсукнКЕ зеке не Тек у З З «ік: У а хкла ; З З днем ца демії ся ліктя 1 ЗІКу й Н : ха де і й Кз с що 2 З - хання ої по день Я Как В дв рержееннь 33 й Мель Тл Алл ї7 Бі Ану ї ам Є їй ї 1 й у у г У т АКА З Вевавиня | Ї ї Є х фуеесеттссоюеотооооеоюоооосююоооооюююооооовюсооооовюооооооююоооо ооо зов Декерртттттюееееео о оооссссооооооооооо ооо оосесооооооооооо ооо оосссссооооооооооооо ооо -к х З Ден: Е х 3 5 п Т т, їх РУХ хх т ом м м тля х Я я криніве х, Перо есе а У | Евер звоагв сііавеекис кічеюювінм М Яоееетуанчнкй кмернка лиман У т жна ЗМ яка де й З зані моз жУЖжлжеих З і ВБІК БРКГЕНЯ БОКУ УК МЕТ З «ЯВИ С о реУККУЕНИ ї : й доро знжее панна 8 ване Кт тк» теовдекце й я кнннкнннкннккннккннкккнкнкнюнки Й у шко и. сжжжх жи сжжж. сінна ежжю сжжж. сжжня жжжи І Я т ІЙ Ще ш ї ; У х х це К у ї : і Аезі і Дек ; няння няння яння тех - нлляяяянняннняК нн а а В а В У г тон КаккодевккиЯ ї ї
    Фіг. 4 к СЯ вся ї бо бШьюоє м, Жавтвкя Ж ех х, Кенщиж я мех М онаретя о Сех, Мом'руж ям сйею з, Межюєв Як сеюз б, Ббзерти Мо 0 ет ЩИХ. Сх ЩІ зі: газо дев НИМ до ЖЖ ТА "юри Ох шущі ї ЖМЖКЕКО - ЕЕ сигакокх я про ВЖИ ФУ кого Пт амхіх В «Ікс Тедфвікувимв ОП пдежАтЖЕмУта ще з ЛЕ , ВН я ЗВУК НЯ я Нет КО 0 а Об ЯВКУ ЗО МНК ЕЯОо шНЬмЄ У бю їх ка х ї Є Ка К х пої х й ї . М є х І плшжкх - денно реттттнттнннння зт тних т Х ї : і і ї В ! : їх" Я Кора: І1Коухюхю ДЕ і Жехиртжвь КБхкржкта Іфхоехрхх МІ шок Щоб ОЇ ЖЕ овен зн ОО рен Вон ВЕ: т, й ВОМ О ЇЇ ооЖекої 1 жвех ії ожЖаж їх НИ ЖОВ ї вх їх: : ' ' : : : : г МК о і З Он ст У ПІ ЦІ: ох : ре що ї : і : : ТО ямою; -к ї і Кому Глен 1 Жхжехт ВК т з хх - хх Мн Вилянно Ж шнек ВЕ: Тед ют з і їде» її ї ша 1 ОшЛЖИх : щ в ж в 8 З т ж - Х Б зер ОЖАЖВ сетер рення 0 фетр рлтеннннтннтнннниння 0 ДЕЕЕеНюеНюєсв фНЯюЄЄеНю є но етикет Явевеві Меаеенумя 3 о ов ої УКеержної її ее Її ЖЕ В ї днеорта ж Її Хнешюевь ох кре го нн Ва Не Но В НА ким У с, в. дофухчнеткяй ІБ ме ТВ ау 1ОТЯМВ ж Тай жк і фхбаббано | сеї ВЕ ВВ Беру кючя і пробок дукови Мол Я УЮ рю Яких ва кагерах ; і Яра ЗЕ ЗИАНЯ іа ення : зоряна? 0 Мажння я о ойзетренй 00 «Бу СНИ, Нвезкнеаеняві ЗВ щік ї 18 жх КО ІЕя ОБЛ як 3 Ями. ЗОЖЖКУ КЕХУКУ МВВ З БО Урни фе кю на вт у : Мене муджю: МЕЖ: М Кт КО Банах інею тека кон вунхани ВХ й ЯР джут 0 роєєтеєтееєтеетсестоов ; ЗЕдевщва М МАК - мов Є: пн уч З: схе ск 1 ска ще ' тавтвна МАЮ Я нрчка схжевх звуження спезітну ект 0 НУ З скаче Я оубагевтя я З КВ, ВВЕ лве вк вай вхнацртм З меликомнаені суб'єкта о В іон 0 фжбм Кейн ж ВНУ ту щу 2, і ок сей речень 7 я р аже, мкрзкмннх вка венемун бук фа ж БЕ. пеОфоє кун МеЮМЮК ККУ ВАЖКУ ЗЗІАК ЯВНУ ЯЦІВ І джннеенсннму, везомаж ячаавих каєодют ; нка мих і я бін У, иажвишшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшш чем дека х 5 їх х : х М тт при Х нні У ут з
    Щ . 5 . - У В о дреидбуходжлакіицких 3 КБеовжев нерів злкрнауки ЕЕ Хек гакіук вач орУкаях яка тнтя зв МЕ Пера ваатьнях хх (і : це Ї з: Зі : ЖЕ взвиуернокеювки уро леджкно у зани-об лень зані водень 1 Я сажа НИ 00 СНИ Нерижеюн й КН й ам і; од Я Я В КК ТА : І2 7 І Но У ; У М т гу х фумеху фур рин думу Му ром . іббхксющмі ікоюем ГЕбжімті Мимеві брюк) Жесвмі З У ВДЕ маю ми де КСї зведек КС зва ТЗ Вже Кон
    Зяв. і ЗаеЯ: жав спежх ЗХ век бив ще 1 Кк х ь Ж їх І 1 І Бк зни А Анни Анннннид х ння х рин, КСюраніве і кім жах журр : : ; 1 Бекіоланкзююаиют У | Паакаеня халрньх х ж т І Те енкні сані ККУ Я» ЗУЄ лен Ж а кі МУ Я зам Ж де чан й 51 Пер я УК в зав вве АК У сиккусрежевня ХМ онкхвчачянн . й змити дет й: зн З по янь ЇХ Я едичіхзвловуяе НЯ 10 0 ОКА я: ре х Моє ТИ реж З не лінк. С 1 1 НУ ІЙ У У У ї ІВокжеві ІНесехеї підосвжк: І Вокж 1 | Нувояхк 1Бвхюно і ПА ото от т отттнннн заз важки зад ях 1 маже Кі ва дех моно ннннннннннння «мк Її ух . и се КО Беетеюу ЙДИ же, МЕ Машена: Сена Ж НЯ са ! рн ну М, ї Зкуетуаавимкі ів'єк РЕЖ х ХА умайхо т х х х Я 1Х Ці їх ї х 1х х їх Сирне хі тні каже ду: не: ч У | Берхормезальнимки 5 | ЗМКОКУЖУМОЇ пери і ; хі ЖЕ внз к хе емазатях зквежизаиа дес У ши м і Зк вок ; і хан -аХ ка земної х ї Б с ЗО охвеуфрюроюк М ЦАТАТА З ром тю кт і з адек внх джекв НЯ Р іздиніеко же Ви 0 ОБ КН Ор АБ ух клю ВЕ клю В Й и у у х у , гоитну фіоететтннну ферит десжнннтняу форте фсретеченм ; іЗесючь: С Бнахжекі З ббрхаую: | Кеукаьі скюхе! брмщамі Її ре ооо отот ЗМЕЯКИ М двожце На пвх уе зійски КЗ ВЕ ЖУК ЕХ уддки МУ оо ОО то І о: З сюх Баш жо Зі Є ее БО Зякех ЖЕ ї ! ГІ севжю зве фззаХ зе М Нашедю : рент Я 1 ЖВЗуухзкикаяний ІК РАН КМ ж А н Е ; ; х х х х Е ух : 51 ' . ув ї іже хх і Шецінх ямах джтевнога введення х І Ведізколвхазчкаьням З З МКпвахня видих х ї зва ай кн дек чі кі Хек азйк; уже юувичи юр век: ЗЕ хі кошкукуекиенм х пихи ь ї пато вих лемк, Її: за Ж вк дея ТК ЇХ Гхдвх да жень М В, вче ном ж й ї Я ря ТАС як В з нях о зви нь НИ й І ії НЕ Я НА їх Е Ух х К х « ринку ду ЩІ . ї Зккязе: Би: наші і т НЯ у і ї фе ВІКИ РІ ВДЕ ТІ ІМЕНІ : кі: века) фзвжья; : їю аа а аа а а а а у їх с со В з Е МШелиюжювекі ін'ніє РЕЖ М х зв
    Фіг. 50 Ж юки в.г В жо Я Зкхмичцме В і пе з. Жекерта за що Ж Канта БУ й Кава вих сНнеее т, Кир Я Евжю Кінний голе У, вом з дин: ї Ж АЗК - ПОЛК ую ОТО ож 00 ЖЖ у ве те В тУкквхо Веряікеник щі Вч х валквтях УНІ пбккжек ВЕБ чик У Я ке ШЕ ж : з я «-ї я -- МЕ - с хе Й ЖЕО х сш «па «ем ТО злиттю ЯВИ я зай Ж Ї ооо и ши ОО Ж юм З сатин Ж Козяче Монада Бонус Дон Ка ЕК, ак ІЗ ж
    :
    -. стерня тую Ат ТЯ : шу І Жеакуме І ЖКнртаї іга: Жака: І ЖКоком я . ї : І 1 Н ї : з : ї з і пит ж ОВО оф МК Фон ОМ оулннннянов 0 Ж мне ВО, жк як. ЖЕ я : щ.3 : З 5-3 х : щі : І дії : ї Зх х «ОКО т волі ї 1 х ї їх : го аї : ОЖЕ ЮК о укр У жа ЩО бою Кюннюдннняя КМ юнннннннняй ванни й Жінннин В ЖЕО чі ХО ї денне, джин пенні КМ ' ЕХ не х І Така! З фиядеа: І и. щі хо хуй ВВ і і пат: :Киидтв: х Жака а , х. дж Я МО у Х дннттняООВЖО фея рення ВО Ж В х раї ово: їх ОЖЕ я. х ско фут Є во НИ Карна З і не Я Ї АК зх вень зКУмЕеЕ ременя : В 7 і Сікора ЗКУ і Дт ТИ : Когут ЗА і щоб сх 1 вк ую сс соду хекісєй овен кксвьк Ех І 85 З жиезеннв ветацюнУк учня бе З ЗНЄНЯ З азевива ЖЯ ЕМ і У 5 і : і ох і Сізнучатве вання і яхкООжя і ; і З Жзнецзха ЗИ : Х 1 ЖЖ ж кмакловтіаахх зв'я таки рю чаюзаах і 2 і НЕУНІ з ЗА зижнів КК і - І У ск ! щі і З дкмурнекме мкерових НЕК і і в. ВМП НИМЙИНИ НИМ ИН их : Кома і і є. що поса ших 1 і ЗА з вин дігзавник : 3 І і звичаї і 1 фхсвкя . ск жк Н : НЕК к ЖЯ жнжонах РЕЖ і ли
    Я даю: МАС ву В у ут кит з щ сек Ж чраскнна Я вари ї Жозе ЗКеруна й ї Крекив То фШокеруз я: 0 кхереа Уа ка у. й Хей едор Му з. У фей Й Кен се ї Ав ПЕВ же вні ! Га вк Гн хе : ки якої х Вавлякіииме Заврвові Хіллллллляжалала 0 Мідна КО Мдлллалалажала 0 Міддлллялаяляляла? 0 МдлалалалалалалАЮ 0 лалллллаллалама й ПИ Ме ре ій ШИЯ і хх вВкисВжеє Тож жсках ої сах вне: с. сен КЕКСУ В : Її жан Кіш ВАННК Ж кВ ру ува і і ож пає і і У дн й о - ех оож яку . що : г. « 3 ЕОМ : ЗЕдетахма ВОЗА КЕ Шолиеря Я і соку КО сКазавтв ї Же Вюжедху Х 1 Зв НЕ 77, , Івах їжи К-янщаш ГЕ 0 г манос пря І Ве лечея у куля іч : т че і ТИ : : и Ве Гром ав ; ОТО ; КВК : ій тт ї як о нвув: і 3 фен ОА диких З ї ВЕНУ І жклекотя б Ва детестсетстккс ВХ одглсетсттттттстсясу 0 фестстсесоскстся і Метт бакевня С МАВ Брачемя Я Ї анереа 0 фбннма їх | і на БЕН ковкий аа ! саває Гб» аж Муевфрттєтектентктикннннй ск Хоссеєтєстсскої Хохкєєєєєєкккн кесосєкеккскссой ВЕБЯЖМ давакфевВЕ ві : депестолтпттннння неЕОЄ маже з пе КО тлу і х і "- ВБінжнь дакуар та ківі в ви ЕЕ дм бе пахесюьекнх. темі Вова» заяві вх аевнанЕ : і гадізязах» п'я датяаккх З часта МА ! і « Кен екв Ер лю г ККЕЗ-КХ пу атм с і: ЗХ книжні ! 000 ВЗ суб каувуквивчорикя клхвікуктв з КВК Тк ззаєквкаю ва ЖЕ : х я зо: МК Не жеуєх му ююзях і Х КЕЖеЯ дона изуюх схй'юки ів и ану й Зерна а А й і Ж ек ОВ ке то ЕЕ дже БЕ ТАНЯ хг ОВ ун С Зорі фени ей роей дес рот Готяей оре я т В кпннннккккннннккккиинниин гепннжжжжжютнккюююютккн Фосюннннннннннкккнннннкнняії бкннннккннннкккккккнкккняЯ ух ї ї ї Е пе илжж юн вже жіюю юю юю же дж вті жєж тю жан журі тя Фіхте ія в КЕ оди ж кю вот жою жо юячі юю стою тож яв ж ся тож кю вив еоют бю ож фожтю юю дж жаб иі тю іехю веж тт ж уже ті Ж вх ою тою тож ю ож кн жо жюж их Е ї ї ТЕО як БЖ ак : : КО опиу рин ок ден тей ї ох ДеКХН, пе хана Її дл і ддллллтттттттттттттттттттх Е жо ях Граф оч Б З ІВ ж Частина В МАВ ів ме і но як ЯК 7 ме я. ' ккд ЗХ олгУМи с саги з куки івана ік Зацний А З ЖИМ ср ЗОЛЕ ЗОМ ІНН НИК БОМ, нн пня - Ва Мтететтеттстеттсттстетто ДЕК КВК, пре Глен КК г вия Кг ВІН, Ту. яр ДожААААААААААААХААААААААААААЯЯ ре 1 жк я ЕВ З З хода Пігвховенеа, що МКК З як : ля пт примі Її Яке С А хлОХВ В з кривини З нірекник ХВ сучка Є, Мед тека ж ХО ВН такт ккоВа де
    Фіг. 5 чізезках 5 рт ттеяну реак, феуттеккттекккн пон: ур есссссссстссссссс песо кт е тон одн пов КЖеторе КО сЖанзцате я 3 0 З ЖациЯ ї СЖКоверьтя фо ї 0 ЗЖіавутв Х Жана й ко Я увоавіня х ха і вдое Я вче РЕЯ ни Я нн Вес Я: ЗМхй ля я з ; іже ОБЖ же ОБ шу ТЕН; нах ТОБ як х ЗМК зах зання ЗЕМ Хажжжжтттттттттттятняй Кнннннняянт я кююннннняй о бен г: ххх ДМЕ етЬ ЩЕ ! зкзнкція З їж 1 НКУ ЯІнеММа ве якщо і зе бкаанріа с нний і ше ОБ зт . садки ро - по ОО етродии ікастунма ЇХ КАЖЕ | з Кендкея 1 Нау я В : Кагертв Еш Кагорт 2 з КН, Не век хювеві 158 м ТВ міг В ІВ яко Оз Яан " " пн СИ пня ПК 00адижевкаатокн пе Й їі НСС ЖІН и Кік ТА овен ї жк» І тки її «АЖ й зе її У нюдетннняя туту туту туту тут туту ув. з Й и ріназниня Її: ЗА АЖ рови х на ДНЯМ ЖД» сечо фо . енер ; 5, Ну юстраткиаері Во ло а ЯНВ, В Ки секувекиеві ОБЖ, ду ОТ ! То бронниа й пихнее наханих 1 Коко ої ий : І ж і
    Фіг. ЗД Я бвевевя в Тіеязук возів легке Кекожнновх батік; Зако Меее ні в Затв Зеанних хЕВеЕЕнаВ меодоєен ЗАВ Кана ї М ННЯ З мая его Оукена -к Богорай | Ї З вкашкамии З . зна дяк Я как т КЕН а ОЗ є | тв с ї с: 5» СВК жі ОО нення СКОБЕММНЯЮВЯ ОЗ. еюфоюююих пияДах юю М ху свв Кікоденіяух ях зваеркве ва кат - » У мм ДУ фу
    Ве . я 0 ИН і дих уимааунхх Я тяж: і КУ як нях | КЕ. зано 2 | ЕХ жи ! ВЕР ФВКМЯИ. Я ооочччлячннлячнняяни 00 еннлячнняячяняяннняяния 00 Боннлялнняяннняяннняяниї 00 Дплняянняянняяннннях режкнІк ЗА завжа. ЗА 000 ВИ зв Я пмглнй, Я: ДАВАВ КБ янв х їх КЕКЛЕЯІЬМА. ЗТ зеНУ тв еМеж які весла такою Ж зх древа Засн ж Ж кнжрюх в Ж квекнх: Я ех Зелжвтвайях ловко: У ккнананх, В вйванек, Я есьвчям Згоден Застима В АЮ дкеттнннннннкцу зе ах йчв пд реасренетеннтннежн 0 доречне 00 песен ех ще :сСщк, Неле. Котарта КОР Женя ої пЖКокаріжа Казки Х 2 Ж пузакрім» Кк панни Зм иа ОДНЕ Ук 1ОЖНЕ же вх Й жева'жкяв : Н ї їх : й як т ння нює юннкнннкх ння нн юних Шошянннннннян тин Шеняннннннн ння юнн ння Пнюжннют ма яхннІку : о ще сс 7 нн а нн а на а а а а а а ау пеумка ее Мов ХУ Шреевечаях Вкх Зп КФр НК І ЗАохтутній вай Б ї нежадяюк Кбтежаняю РО01 Зб кдже ої курив рев ерекия ЕН ї . й . й спофеетєтнєтюєтюєвнетнну рестенетнетнетнетннтнну реонескетнетнесненетнннн Вісадякукві неза Косів ої о оЖотертьх ої фКовертей З КУ єв КО му ЇЇ г ннах Її іже ї ЖК ваги ЖЖ кхакхЕиту сіпптииститиссоХ 0 Зслистиох 0 Вісти ЗЕ заермвах деки ЗЕ внеражеа; дужа ЗК жржка де ОА кЖЗНКЕ са ЗІКА КВК іо? важе снастей і ї
    Богержа в. мк ХЕ ї : У їжі Щруропрннннннянянкнкнкжнкнкнкнкжнккнкнкнкжнкнкнкнкжнкнкнкнкнкнкнккккнкнкнккккнкнкккккнкнкнккккнкнкнккккнкнкнккккнкнкнккнику ВК я аж і ї с ї що т 1 ї ї - : ст їж і 4 гу Ї АК. ї вик - ї 5 у; До : я «Кк я і-й овес мнктя ї - ях хх ПОНАД ук у УТ еЙ Яку І я по я дол ня ке пд Тс ско тя лк . в В Ж нт ї5 Я і їх си бек а Й рев кю ча ї ї К шою Хм пл кю же джут ха : й : рн Й Св тання кн А геечтууниня ддосннх т й ! МОЯ дн о офенекосовилии с ховею розямях хо лен С конк І їх х ї ї пі ї 7 рр дк кро ккд реннннну х з «З Б ях Я ж ст - і и се 5 а 25 жі 6 6 КО м Ол В ОО Введення У екв денеліекная: зав коеніте ке в дезь ТЕ БТ Когорта ла. ВЕ щу х Її ї ї - Її ї ; поповнено ввноеекноосестеоснсон КТ В мої ї
    ЩЕ. ! ї ї Хе ї ї а і шк, ї ї 5 Фі ї в ее КУ шкасея : - ї п о з реу с дея те ї -- вв шт ко і чаї х о шк тож ке, ї «х КІН Зах й шу З ч ще и в ще мой, од ї сш ІМК ою нналая зн Мун Ї ї5 - дет х КО У току тхх кое інди се : к Е и й ут ст. ги кг сх кана тю Ок Торо ен о нн оввдденнн 18 х т ож "Кркеютьня Сен у і у ВШ Ж с Е ї : ї ї : в що вм ж має з -- В; «у сво же їв БО 9 ж Я 5 мМ мМ ол я В Же: - Є « ач же Квовевня Ж Дерев венге век паж з ень 1 зах
    Когоюхв за. хі ми ж Вт КВ ї е ек ;
    - . . : я й ше ща 1 дя ся т : ї Х я ТЯОх : і я я м ; : я я х : їв, Ка й я хе : ра З лю в ме : ЗА Я у т зу : КЗ ЗИ жк» з, і - Б яки і і ш У ї Ж х : Ж ї сш я , Кох, : . Мк : п Тобі ях С жов т ня мед! ; 1 М . ФО лення я тА. пеелеяюум, гля ей Я ї- КІ її Ко фен з Поверхню Мне ; ме які і ж С а ха д їз ЖЕ де м жі 7 ж кю ПТК оєжжеи ит, 5 : яку сн с Пак 3 ІчУК «кож ит дияю м М тек пменнхнь 7 у я тенти Я я : се Є ще па ІЙ й Голиня З
    НЕ. ЗЕ ку -к ше М. ідсюжюья: УК Й ок АХ ; ! песен З ї І ї ї ї ї Її І щої ї мл ї з ї їж ж дох Зк и ше: В За Жоезаенцня Ж Кі Когорта я Я мих Її ї х : тої тк ї : Не й ; їй З НЕ : тк і два 10 І ВК зх і ї ех 5 рок З пОожЕх : ох ох : ооо Її : ха а кі 3 я трі ! Ка кт хх : їх Роз і і Б ! м ЕВ ВО: З ж КЕ Кк х чи й я т їх КЕ т : ТВ фо дк тюки І дк ВЕЖ фев вно ЖЕ ; па я ож джк ско жатя зелик ї і Ме не ди Кх ХОМ ту пологи кою дров 5
    ІК. я КК деку ВК ОО нхнтлума ї Пе сук ІЧ 1 ї ї й ; Мт їх і щ ол о тзу; пе вих я Я й а це Зеежевняв: 8 ня іх аненеєа У», Ж. же ж З, ве Коса ХВ, Ме жи ж З, ее х КОЖ ча щ и ї хх ха Ї Ж 3 т є зх -- Ї К- че ОО ча и й ще о КА Х Я а да ве ї Си и со КИ ник дж - ши з аю ТЕТ ши 185 шику ж жен я Її як Ії
    34 . Хр трук няття Твже З ї Е Ім т Маслення Ж Ж дез Кагерча ХВ. ВІВ зх Лу ей ЩО ! Щі Уч ооооо о о о о о о ононоконококококоноконннннн МЕЖ же Я ! шк У нн, ВЕ « ше ї т й Сея 7 Кк. яки З ще бен ння рн двннте дуття КОД ОХ Код) 2 ЕхЗс ж х ов сння тож о Н - ї Ц ох т, Ей вч: -й зв А У КО я и: ев а У КК Код є х як і
    Я. ж в. СИНУ І ї т» й хх К Кк КЕ її вч ди о дбеюви ходдд кде хок й Е го 7 ж, щмня КЕ БК и ня нн вакуио Я , 1й К жк дк. сонця Е ПЕ ос а Шо і ЩЕ Кс осн нин і ЕЕ ші І БІ і ї 5 Б Ку т Тр -- і ТБразкни 1 ї а Я 5 5 7 Х Ногленна Ж Я ва
    Фіг. 11
    Кагортяа ЇВ, Й мг 5 бу ве
    ;
    4. Я й по Бад пос зр цк регата сотня Тк ху жовтня : «ВА Ж -к : Що ех : «А - ха я «одежх : ж «В я щ я. і Бя х Ж : зе З. Тк дих ! Фо аж, : Що В : - ех ож я сек хх ул дути жк : с х в. - : з х у Я ше х : У ї : «Б я да
    «ДА. аю, шт : «й беж і КУКА ук ККУ КУ о х х -Кх. ях ік їнже З 5 й 18 іБ Пиезення Ж 8 аз Бевичщут сію, МОН аж ж де МАЙ що ККД ок ооо. села Как нн МАК :
    в. сек кнк, гово Ккал ато нос ев пох жі вм ас и -А ц к Б Мом х дж жк жит ви ; Ж з - че т ко їж : - ще п ше б жу і Ж «ДМ хх шо 7 ож і 2 за Тр в т : кі жа х М як св : Е зв. тя т Ж у і 5 «й ! -ї- : маш: У А А АК А КК А Ан раку Гижек З : х й й 5 й Ї 5 Ввенення т т ЖЕ
    Фіг. 12А
    Женева НВ, Мч х й ей Я есе я Кисокнй од і х : ВО них ВМО ЯХ БЯ в й з йквчя як , хек - і о г Я іх офнтя стсею пенею юю дере ке юфи м итт і о М чу ' - : Ж ж І я і ж : 54 баня ТК : ш і тя. -ях -к ! де | 7 Судно х жк кдд зв о лиж и з х ! Ж 7 докх з скл ше хи : пкт дення : Же ; : зе і су я : ща | і п Н : м: : Тежеі Я В 15 16 Ввеленцня Ж Кз поз Кажзнрв ЗВ, ЗЕНЕ зве ох б зей ЩЕ Висожий ! - : КеКек З ОКА. КК Я оо ку, НВках : хо Я Ух же дк ке ок сл т І ГУ і ОН з жк вжхк з дно лід ; : В | кофе нн я нн ' - : діжки ПІНУ Й хи дджцу фіг Ж о жа уффнітіії тії д-хх : Не 7 7 бен хх на т ча і с рок ! 5 і х тех І Я і Ох кжутен, : я У -4 Ме, НО з ! - : Оп яню Сомко : х і Тяжіння й МТ ве ск : Ж ! ЗОВ ня ж шен шли зу і : о, і ут і і м : тв Чїзажні З Ї й в й КІ Ї ї й ЗК ТВ: ЖЕ 7 ВЕ
    Фіг. 1285 Й : ж пон ВІ ДЕ ее ЗІНЕ авг і В в і 5 що : , ва вад А ВЕУ ' 5 Е т і МОЖЕ а З. і ж їх ч і шк в КЕ З ї ЖЖ дк г 7 : вик х 5 -Е йон : МУК як В, і шу Е з, : С Е з я ЕЕ НИ. ; диня Ж я ї І свт : 5 Е я но ; -е - А я Тон дет ї ; Шо ! «Я Де Я сонеонентететттеттутеттеттттетееоттететореететоттеттеетттеодреттетт ет ет етутт тет ететерттннї У й й 1 1 Ку Явно Ж ї Таж зеслююкекнях
    Фіг. 12С о й. В Вега НВеа ех ї і Звання пит ї М , вух й і НихЯХ сша: : мив 8 ї : ДНК ня -Е М і ав ооіглднтя схо з ї Я деко ше і 1 і я їж їх ; - це КЕ ОО я 1: п : Пддио ик Соррииттктткттинкитннитт нти тин т Ше Де КИ кри и и піди УМ Ин Е шо о В о о В КВН о ОХ с ХАХХАХАХА М яух а ЕМ Кн х ОСА ХО ї й М 15 "ревсвевух
    Фіг. ІЗА зай «ре - у ж З З В Нв Х 58 і : Жезащейму посухи ВО НЕ о. КЕ ой: : пи -еі А: : - ЕВ ! юю і ооклжнння со Ки А денне і КК юю ЗУ тари нн нн А Де нн кн нн кн кн кн кп онн нн кн кн нн кн кн нн рек ин нн нн нен В й й ІЗ т Беквелнаа
    Фіг. 13 ИН че « в КІ З НВеке- Неля з КЗ - ; ' -в щи її в Баня 0 уддлялллллнлянню заякю о хомАл хо хв їх схвих В : ЖЕВРЖІ Ж Зв Я. : ЖЕ. Ко її : ж во І тем, жо ще Щи ченко дню - до одне ке - я лих соя те де глум т п я о еВ и с ро орооденкя ПОВНО НК Он НО НО НН Ек ее ВЕН ВН й У у я й й с. її її Жижлевх
    Фіг. 13С що ; Іва ; я 150 у Вел Е М: : ПілнкеЕня см як 5 : : уч ОО неева 200 Ва. : ОО дн екшен ик сет МО дес кн НН С В КН нен УТ У У У У я х Я з 4 й й В 1 іЕе Тиждень
    Фіг. 130 джоннньєнннннанннннннннннншнншнннннннннньх Ї З жа і як з и дожччтт юю ж ж жи «Вч 5 . г М Нед а НВ яву КЗ т їх т У ї : Зб дмдюймау ее зе те хек Ж 1504, : ЕНН поп пннннню няння ке ї : - х і : 2оО00ОВО оч ї- ї щ Гн ох - яп : СА сяеми, кет Я М НК сек охеех
    7 о. тощо одер ня и Ки ис З й КК КУМ МУКУ У Уют жКю , г Я ж се о Х Б 15 15 Жижаєнаь
    Фіг. 1ЗЕ нас - БІ Б Жов в ві - БВ п пе ж ВЕБ з і шо ЕЕ дух х В Е пе ак е з тя 2 о гот 1 а жіннная ее серія чеше шо аж: » ть 1 З 1-5 7 1 15 пондютютнтнттютятннк ВВ КТК КН Ка дуття 0 нннтннннтнтнтпнтятнтнттютятннння МЖК ЕК нення жжку хаїмуХ
    Фіг. 14 сососюгюффоюссюююю БІ ЗЕ сухим е- зх 3 че щу ке Й же ВІН ВУ НИНІ є м я ко Х ПЕ 01 ТК Кк и че Зх ї ОК З пе га о доля В я НН я ї БА ше з и хижі сок сю ДАМ і г я те Пс ш х ду до М не ; : і преннутттрт ритрттрт тт унт трттт ренттре З 4 8 Зм мим Заг вд
    Фіг. 15А хоююєесссіффоссєсссю СІК ЖЕ сей НН ке МНК З подання ІК соня ІВ жк . мех сф зо НЕ Же се З - НК І ях ер ня «М мк їх 3 фа В - жива Ж СЕ оо ау, ШІ стевія Ех НЯ о я ї пон, В Е СеЖЖЕи тн Е І а й: В їж дою КОД мх т. Ж ж соми аа . паші . о їх хх їв в и в в НВ В В В В цю ї з а я щі ее Жрасу ще
    Фіг. 1
    МНК. З ж : Жтез . заз е Щ-- Е п Я - ве НЕЧН- , ре я і «6. шенню В Ф : ще За сен В до. І 1 3 пред дере ен етенрня ІК 100 КЕ як БО 06 Дахи МНН, як
    Фіг. 15 мк 1 ша х нив Вон В - х і з еВ Е я оджуєкткеї У Я ей ще ши щої а ї НВ 1 М ЯК БЕ ОО Ла НВУВ, му
    Фіг. 17
    : 1 дхі: ТаЕм ух. бязі ух. ад юс ЧИЯ КЕ зу. З і І дж ІНК ж МОВ ще Же ще ЗИМ ЗЕ жи" З ї 13. їй ї К їж ї є 3 реф ей Вест ШЕ зе І Е ік Ще ІНВ і В і ТУ теки «ди зх іо сулеучий зу 1 ІМ ше РІЖКЮ і Мет ТК : М 3 ТЕЖ чаю Ї З ечакаейнх ТОК ех ит че Х джин ку дк 1 Пот БА БІ ВИ ПА З СЕК З 1 І дкщх Кдчую їжи ее Худо, дім 1 ММ юю ЗО і У ЕК БЮ Же аа З ізо цуйю ие НЕ НАНКЯ бек Зичг тржо 3 МимовУм ПДР ЯРА ТЯ НИ НАТАН ТЕ З нн НН нн п п п ах шк Хе ака Х датямх ие г с 3 Ж вжкох ІАЕ ж 73 із 1ЗЗК ща З МИ ту Тож я Тож І Хо шо 3 зма Не наз нг ОН ПЗ ОЗ і
    Х-. ї ї Ще ашомх то Хкоких хоче ТК ах 124 Бад РК ІБ 15Ях З З їх Тов ме дуну і жь міц зей ой сла іжь ші Зх т ге Уж шу ок 3 я, НІЖНЕ ЕВ ЯКО БІВ ї ІА СЯ ЗБІЖЖЯ НЯ НВ АНЯ МВС Дати тут тм тт Ми и АД тт тт 3 ТЕ У Ух т ТУ тх у че ТІ ші у пу стать УК Звід ТЕШАВ БЕ ІА НА 1-й а Н ! ! ! і Па 1 аа З оця ігйіж їі зх и поту ук чу их Кок Хо дк я у дев М 3
    Що. ПІК ОХ ня Я НІ АВ роя Я БО Я НОЯ ЯХя СІ. У диееиеетиеееке елект ее ие етикет ееееее текти - ХУ си ї - 3 іду ві кю 1 1 ВЕУ ! Коул не осо от от от о ат от т от в т то тот то т то ооо о пото ооо ооо тот Іі ! ї хуя Така З клю уулутам; 1 М доку І ких 1233 13 172 ТОК і зерознию 1МЯ Бе йо ях Також г сж о ху 1 ех МУК ! уд кетх Тр Тим ми тлу З фохжхлххххихххухАХАДХАХААХАХАХААХАХААХАХАААфХХККАХААХАХАХААХАХААААХ ККАХАХХАХАХАХХАХАХААХАХДККАХАХХАХХХААХАХААХАХАХХАЙ ХХАКАХААХАХАХААХАХААХАХАКАХАХААХАХААХАХАХААХАХХАХАЙ І прах пря гри ї 7 Е Маю У ї що ! 5 А БИ ї КУ БА Ї З сук 1 Я Ку чукки їжа я пи. З о і! МАЕ СМТЮ т ЩА Вл НА ЗК І З М ппдиннианинниннно й пнианианиннннннннннннян, 7 В. х. 7 Й М Тих ї и и. тм ЕД з 1 МК лужх іх ря а 1 145 в ! 1одах во ре ї а 1 ВІВ і В жижен б їх си. Як тр Тит сю Зимою ем ко 3 інхуя ! КВЕЗЕИ нак Па ПЗВ (аа тк Н Кок її дно Ху: оч МЕ Жещ» ке дю 1ваю ВАК Ін ВІ і
    ВЕ. : З є ЯКА они МН БМК ЗмеоВ Нешь На ние в, м х Ук, Н шо йоя Тк Мед сок 3 1» : ке Бл 151 і 3 1 ре 1 ок ТУ» Родом яз голих Лосье сь хи БИ врж хом . За ше 2 я 3
    Ми. ! НЛО ЕК вм ь же ЗОЛЯ моб т Но ВС їх ж тд Тож гори тр: фе Хешоек че 3 МЯКсювш МО ЕЕ НІК нщ МИЖе ал і Те Таж Кс кни уд радо виш 1 ММ здам І ММ НЯ ПМК ДН і СТ 3 .
    Фіг. 18 ект . ва і НИМ з птн фр хе 3 т ух сю єю я юю сю Е у У тА во НО хе - я «44 х З шення шенннни у в Я з0бню а сь шш Я 5 я ве ж вк У і м . «й злу Кі ж. що ВІ. яко ННІ зе 2 ІІ ОТ сх х йо я пет: ІНК Я в нн Іа - с. ше х ЯН іа. Й схо я ВВ ЖЕ ля с в х . ; ЩТІМ ше ОХ - а Ж Ж Тл шт -- що 8 ї ЕТ, С - свя 01 Ах я ї а ї Н ща Вк,
    5. БА З : Ух и тах ее х І КУМ Ж од ою - їх ї : Б Ку дент, ї ц: З І кох Шо ОБУ си х І ЖЕ моло тою У о : ше 10 ХА ЛТЛИЯ - -8 : я ТИЖ мою сжх зує Мох яку пк Х М ї і Я Уткін у , тоеск вв ще КО кн сеедеедАх п АК КЗ ї - як нжняя Ко ЖЖ ФС ТАЕ, й - п ьх 5 У ті щі ТО бнртттттртттттуттрттттрттт рт У х ле з г Ж У о 4 4 Та я 13 Я ІВ Час ел»
    Фіг. 19д
    ВИН т пегеоффесстсно ЖАХ М " 1, я сеоекгеєфсє тися. ТН жЕ о. ї ч ові кох че З чу пен Й МЕ ЖЕ " ВІ І ве ' - і Б «ких с ОКУ З жк» ЗЕ жу р ІК т -х З їв в "я с тр кох І Ск шжнжнню Вр ення Же ТЕ з т ЗІ НН 7 м і ні і я Ж: ке " їм - В ї ; з ой о ЗК же Ж тю м У ; А кре БУ м Іі. Ж х Т- т ом - як кА ї хе ще " ТО -ю я Щ ш Кох 1 хм юку е я Ж ї че Ко ар ж оюжужити, г. в. се. ййк; - Е: ні к Кт, ЛЕЖАТИ яю а А НАННО Ж ІА ЖЕКу Кн Зк г ЕІ Н Я ра тус Зв - т: : їі іс, гі о й Я х х і ї х 3 о ЗО нам с ї шо м. ї 3 тех З ех я км сш я В НВ. З ши - МУ З А і пе ї Ї чек. няння со Її Вдрлляннннннняннтнннння сяння ? з Ж : кт Ї 1 ї З ї оформ: с кооооонннннрроонннн рон хоонннннт, тд й я хи х Кх з М 4 Е г ща Я ЗЖні ча ВНС, КІ. ї 1 : МВ: ж ї Зм | ЗНМ вну і а т В: і м х з : Заг ОВК ж ї е Те ке : Ки нет не Б А ; БИЙ -х я Уж ю и Ї і й ї . Кк і кв і х ек ик Е ї Х екю 3 ї сих ї 3 ен екю 7 ов пефрккеєкеєккє ек ккк ек кккккккккккк ' фаУК ТИ зхккєєєєєкхєккєєєкккккєєккккккю Гете і ВІВУУЧКИ ефек сени ї ення; Пджюя ТЕ ї ех слух ж ФОШРКюХ 3 ЕК ТХ Я ї КЕ реннннрння «ЮК діва рю РОН рожі Мх 1 ї Е Е Я ї ізн ї «ВЖЕ ХЇ ї ше ' 3 ї КЕ 3 п ї ГЕ 1 м . ї | і | ще ТАЛУ 1 БК, ї ї : | ШИ 1 ютм» 7 ї ї Н Дултилтиттиитиитянтянтяннянняннк, Ї 3 ще 7 1 ї пдналнляяяяляяяяляляяяяляяяяляяяяяяя й пишн ; пе Я і і а У ї пром и ; і '
    іо. Данні, : Баш ; по попи ше оре ВЕ : ЩО ї З НП ! ЛЬ 1 і Е Тр ї КЗ ее ї ях Мч ї Я | Х М | | шк с | ' : ; З нак І їх ск ї ї ї 4 ПУ куки з й отя І Р шх, ї панофнякннчякннчяАНААА АнАнА Анна чнкчнкя і пе и щи шт і пити Ї ї ї вах узк Н ТІ. ем 1 дет ко : Е То ї : ї Іа ї ди ЗХ ' КУ ТАКЕМ 1 ї Е : х ї із ї ІД ІВ РО ХАДИ, ' | | й ех Що ! : со Хккккккскккхкккскккхкккккккккккккккккккккккх ї ще ї 1 ї Хосетсксккккстсскккккссскккккссскккккхкккккксскк Ї сел ЖЕ 7 і сеххккхкккккккхйсскккскккккккккккккккккккккккдсккюккюккх Комент с сехккккккккккккккскккккфсккккккккккккккккккккк. . зав око с пок ! : шив ВК кю : кро Ії 1 дах А Я і ння тр да ! сві Ме пок у Гу тенн Гек; : оку з ї ши ! си ! декекккююккю 7 вич ї х ни ї еВ | «А І і : 3 зу ок її У ї ек, ; Щ кн Що | | і шетттттттттттттттттт я фетттттттттттнтттннннннтя : ! ставі і ї жиди У : поши ' і мита х ї і пиття 1 шш | т, риюті 1 пе енеттектттттккттннняня ї ри | да тина ВШ ї З ви ОЗ Н Кл, 3 : ї у То з Же ї шт г г : | ' г їх йод з : ' їх 2: ї р де 7 ї ї : : ЩЦЩШ 3 : 7 1 ї дитяти лтлтлт лили л ил жи ит ї тя ' З дн ї 1 плдрллииииии нини няння З пеня по ! 3 иа 1 попппппоооти фанат ння доннох ! пиши ! що и ї де Алли ї пт Ї " я ! а я | т Дллллллятлятяя ї хокуд сти де 1 «М ї т 3 1 їі | жк тк ї Е - ! З ко ке ї БІ яМК 1 КМ : ї ' їх | т. ШИ 1 жеког ї 1 ї Н 3 пли Ї хх ї і ї Дддлллллллллллллллллллллллллллллля Малллллтя ! М З пллллллля Й дллллллллллллллллллллллллллА Й лллллллллл Кн синя поптгооєВкототтттни ЗВІД ЗІКА сееееетсеібртттях НИВИ поетеса ВЕУ х б дк Ку . бо " й жк Ше З хо ча Зк бренд АК «Я 3овж Х «Ї ов з Як. сок чи шк зей дк ко х ; : й ск 7 с і ! о «я Що яке Б г Дезь вин З же НА зах
    Фіг. 21А 15006 є ; ї пеоееесоногсссессг. КЗ 85 значення у ї пегстеютее уд сек нед з юю - х бю - ї С с: 5 к хі іо п ви х у х х ПТ, НЕ -3 кокон век пеюдвювеюютжк юю ДІ і Я М ВЕ 15 я Зк Зезжь вин ЗМК м ДЕН ЗЕ фіг. 218
    КУ В У У : ї Її Я бу о юняу КК ди ВК ХМ Ж У дя УК МК КК т я КА юю юсюЖ и ляхи юки кн кю ч - їх ПК Ен Ша пек фе сне Мерфі
    Ту. 2 с : і: : ж щі М ЖЕО 00 вв ях ШЕ че ху Як мо і шу а з " та о . , АХ г ! с вишня З ще і: ; Ше 77 Же фунт пк лляне зх рих КВУ. вага За ж і : ее ни ЛЕ оз єв: : фресок жи з не Те т МИ мелклеселист ден . г : оаккснноі согогооірсосоо ІМ) зять, кеВ 1: : и : НЕ : -й ен т и д з «х Ж їктх 5 и 8 В їх 15 Ко з бажань ЖК ЕК суне уки жо о КЕ Ж ЮК КЕ юю КК и ж ик т З 3 жу ДУ Є. - ї в НЕеже» Е ! ! с "їх Ж Ця їі хо ж БО ж г 5 НВелг» х яння Ж З и чи г. з их хх т х Ба 3 їх КЗ : соня 2 «ам я | З т і що 3 х ї Же - за 5 1 5 а 8 х І ; й ! сом ва х «лк З З й В як : з а У М ак З зн ЗЕ я ЗВ ме Яеза ННЕУ-ВЗ пн -- ШУ я ще -ї : сесійне ж Мне» 8 : | з Ж шо 00 июня х. в окт 4. 8 вадх перен 5 Бель в ШИ І те ї : Е х -ЕХ 4 сккююєкюкксссск : ши 1 ї ї а ш : з 5 З - ї А. А се «5 г АХ сессоффууфісссне ще НУ Ж і «е Рос ен. ; й : ? в : пня же жав я Б щ ї я : Ж : 83 в - МЕ ХВ мк НВ ду ЗІ ми Диза ВЕ
    1. Набір для лікування хронічної інфекції, спричиненої вірусом гепатиту В (НВУ), або захворювання, асоційованого з НВУ, який містить: (а) фармацевтичну композицію, яка містить одну або більше доз ЗВІКМА по 200 мг і фармацевтично прийнятну допоміжну речовину, де вВіКМА має сенсову нитку, що містить У- гир СТсСАЇСТ Лисесписаса!96-3 (5БО І МО:5), й антисенсову нитку, що містить 5'- и5ОСї5ира(АРп)аСтТОТаариСісАїсасвиви-3 (5БО І МО:6), де а, с, 5 1 и являють собою 2-О-метиладенозин-3-фосфат, 2'-О-метилцитидин-3-фосфат, 2- О-метилгуанозин-3-фосфат 1 2.-О-метилуридин-3-фосфат, відповідно; АБ СЕ ОТ 1 Ж являють собою 2'-фтораденозин-3-фосфат, 2-фторцитидин-3-фосфат, 2- фторгуанозин-3-фосфат 1 2'-фторуридин-3-фосфат. відповідно; (Авт) являє собою аденозин-гліколеву нуклеїнову кислоту (ОМА); являє собою фосфотіоатний зв'язок; 1 196 являє собою М-|трис(СаІМАс-алкіл)-амідодеканоїл) |-4-гідроксипролінол, 1 (5) фармацевтичну композицію, яка містить дозу 180 мкг РЕО-ІЕМо 1 фармацевтично прийнятну допоміжну речовину.
    2. Набір за п. 1, який додатково містить нуклеозидний/нуклеотидний інгібітор зворотної транскриптази (МЕТІ) та фармацевтично прийнятну допоміжну речовину.
    3. Набір за п. 1 або 2, де набір містить дві дози віІКМА по 200 мг.
    4. Набір за п. 1 або 2, де набір містить шість доз БІКМА по 200 мг.
    5. Набір за будь-яким із пп. 2-4, де МЕТІ являє собою тенофовір, тенофовіру дизопроксилу фумарат (ТОЕ), тенофовіру алафенамід (ТАЕ), ламівудин, адефовір, адефовіру дипівоксил, ентекавір (ЕТУ), телбівудин, АСХ-1009, емтрицитабін (ЕТС), клевудин, ритонавір, дипівоксил, лобукавір, фамвір, М-ацетиліристеїн (МАС), РС1323, терадигм-НВУ, тимозин- альфа, ганцикловір, безифовір (АМА-380/1.8-80380) або тенофовір-ексаліади (ТІ.Х/СМХ157).
    6. Набір за п. 5, де МЕТІ являє собою ентекавір (ЕТУ).
    7. Набір за п. 5, де МЕТІ являє собою тенофовір.
    8. Набір за п. 5, де МЕТІ являє собою ламівудин.
    9. Набір за п. 5, де МЕТІ являє собою адефовір або адефовіру дипівоксил.
    10. Набір за п. 1, де захворювання, асоційоване з НВУ, являє собою інфекцію, спричинену вірусом гепатиту ОД (НОГУ).
    Те ргезепі дізсіовиге ргохіде5 тефоа» Гог іїгеайпе НВУ шгесноп ивіпе ап віКМА фаї гагреї5 ап НВУ репе.
    Ішї боте етродітепі5, Ше тещшой Тог їеайпе НВУ іпуоїЇхе5 со-айтіпівтайоп ої ЗКМА мий РЕС-ІМЕО.
UAA202107009A 2019-05-13 2020-05-12 Набір для лікування інфекції, спричиненої вірусом гепатиту в (hbv) UA130548C2 (uk)

Applications Claiming Priority (6)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201962846927P 2019-05-13 2019-05-13
US201962893646P 2019-08-29 2019-08-29
US202062992785P 2020-03-20 2020-03-20
US202062994177P 2020-03-24 2020-03-24
US202063009910P 2020-04-14 2020-04-14
PCT/US2020/032525 WO2020232024A1 (en) 2019-05-13 2020-05-12 Compositions and methods for treating hepatitis b virus (hbv) infection

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA130548C2 true UA130548C2 (uk) 2026-03-18

Family

ID=70919182

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA202107009A UA130548C2 (uk) 2019-05-13 2020-05-12 Набір для лікування інфекції, спричиненої вірусом гепатиту в (hbv)

Country Status (15)

Country Link
US (1) US20220339256A1 (uk)
EP (1) EP3969588A1 (uk)
JP (2) JP2022532211A (uk)
KR (1) KR20220036914A (uk)
CN (1) CN114126628B (uk)
AU (1) AU2020276243B2 (uk)
BR (1) BR112021022806A2 (uk)
CA (1) CA3139325A1 (uk)
IL (1) IL288019A (uk)
MX (1) MX2021013698A (uk)
PH (1) PH12021552870A1 (uk)
SG (1) SG11202112240VA (uk)
TW (1) TWI902693B (uk)
UA (1) UA130548C2 (uk)
WO (1) WO2020232024A1 (uk)

Families Citing this family (8)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
KR20180038465A (ko) 2015-08-07 2018-04-16 애로우헤드 파마슈티컬스 인코포레이티드 Ｂ형 간염 바이러스 감염에 대한 ｒｎａｉ 치료법
JOP20190015A1 (ar) 2016-08-04 2019-02-04 Arrowhead Pharmaceuticals Inc عوامل (ار ان ايه آي) لعدوى فيروس الالتهاب الكبدي الوبائي ب
CA3106701A1 (en) * 2018-08-13 2020-02-20 Alnylam Pharmaceuticals, Inc. Hepatitis b virus (hbv) dsrna agent compositions and methods of use thereof
AU2024269116A1 (en) * 2023-05-11 2025-11-20 Sunshine Lake Pharma Co., Ltd. Novel targeting compound and use thereof, and nucleic acid conjugate and use thereof
WO2025223424A1 (zh) * 2024-04-22 2025-10-30 苏州贝信生物医药技术有限公司 一种缀合物及其应用
WO2025242164A1 (zh) * 2024-05-23 2025-11-27 正大天晴药业集团股份有限公司 siRNA剂与逆转录酶抑制剂的联合及其治疗乙肝的用途
WO2025242321A1 (en) 2024-05-24 2025-11-27 Glaxosmithkline Intellectual Property (No.3) Limited Novel use
CA3279332A1 (en) * 2024-07-08 2026-03-01 Hangzhou Tianlong Pharmaceutical Co., Ltd. DOUBLE-STRANDED RNAi AGENTS FOR TARGETING AND REGULATING HBV GENE EXPRESSION, AND A USE THEREOF

Family Cites Families (176)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US564562A (en) 1896-07-21 Joseph p
US513030A (en) 1894-01-16 Machine for waxing or coating paper
US3687808A (en) 1969-08-14 1972-08-29 Univ Leland Stanford Junior Synthetic polynucleotides
US4469863A (en) 1980-11-12 1984-09-04 Ts O Paul O P Nonionic nucleic acid alkyl and aryl phosphonates and processes for manufacture and use thereof
US5023243A (en) 1981-10-23 1991-06-11 Molecular Biosystems, Inc. Oligonucleotide therapeutic agent and method of making same
US4476301A (en) 1982-04-29 1984-10-09 Centre National De La Recherche Scientifique Oligonucleotides, a process for preparing the same and their application as mediators of the action of interferon
JPS5927900A (ja) 1982-08-09 1984-02-14 Wakunaga Seiyaku Kk 固定化オリゴヌクレオチド
FR2540122B1 (fr) 1983-01-27 1985-11-29 Centre Nat Rech Scient Nouveaux composes comportant une sequence d'oligonucleotide liee a un agent d'intercalation, leur procede de synthese et leur application
US4605735A (en) 1983-02-14 1986-08-12 Wakunaga Seiyaku Kabushiki Kaisha Oligonucleotide derivatives
US4948882A (en) 1983-02-22 1990-08-14 Syngene, Inc. Single-stranded labelled oligonucleotides, reactive monomers and methods of synthesis
US4824941A (en) 1983-03-10 1989-04-25 Julian Gordon Specific antibody to the native form of 2'5'-oligonucleotides, the method of preparation and the use as reagents in immunoassays or for binding 2'5'-oligonucleotides in biological systems
US4587044A (en) 1983-09-01 1986-05-06 The Johns Hopkins University Linkage of proteins to nucleic acids
US5118800A (en) 1983-12-20 1992-06-02 California Institute Of Technology Oligonucleotides possessing a primary amino group in the terminal nucleotide
US5118802A (en) 1983-12-20 1992-06-02 California Institute Of Technology DNA-reporter conjugates linked via the 2' or 5'-primary amino group of the 5'-terminal nucleoside
US5550111A (en) 1984-07-11 1996-08-27 Temple University-Of The Commonwealth System Of Higher Education Dual action 2',5'-oligoadenylate antiviral derivatives and uses thereof
FR2567892B1 (fr) 1984-07-19 1989-02-17 Centre Nat Rech Scient Nouveaux oligonucleotides, leur procede de preparation et leurs applications comme mediateurs dans le developpement des effets des interferons
US5430136A (en) 1984-10-16 1995-07-04 Chiron Corporation Oligonucleotides having selectably cleavable and/or abasic sites
US5367066A (en) 1984-10-16 1994-11-22 Chiron Corporation Oligonucleotides with selectably cleavable and/or abasic sites
US5258506A (en) 1984-10-16 1993-11-02 Chiron Corporation Photolabile reagents for incorporation into oligonucleotide chains
US4828979A (en) 1984-11-08 1989-05-09 Life Technologies, Inc. Nucleotide analogs for nucleic acid labeling and detection
FR2575751B1 (fr) 1985-01-08 1987-04-03 Pasteur Institut Nouveaux nucleosides de derives de l'adenosine, leur preparation et leurs applications biologiques
US5185444A (en) 1985-03-15 1993-02-09 Anti-Gene Deveopment Group Uncharged morpolino-based polymers having phosphorous containing chiral intersubunit linkages
US5166315A (en) 1989-12-20 1992-11-24 Anti-Gene Development Group Sequence-specific binding polymers for duplex nucleic acids
US5235033A (en) 1985-03-15 1993-08-10 Anti-Gene Development Group Alpha-morpholino ribonucleoside derivatives and polymers thereof
US5034506A (en) 1985-03-15 1991-07-23 Anti-Gene Development Group Uncharged morpholino-based polymers having achiral intersubunit linkages
US5405938A (en) 1989-12-20 1995-04-11 Anti-Gene Development Group Sequence-specific binding polymers for duplex nucleic acids
US4762779A (en) 1985-06-13 1988-08-09 Amgen Inc. Compositions and methods for functionalizing nucleic acids
US5317098A (en) 1986-03-17 1994-05-31 Hiroaki Shizuya Non-radioisotope tagging of fragments
JPS638396A (ja) 1986-06-30 1988-01-14 Wakunaga Pharmaceut Co Ltd ポリ標識化オリゴヌクレオチド誘導体
US5264423A (en) 1987-03-25 1993-11-23 The United States Of America As Represented By The Department Of Health And Human Services Inhibitors for replication of retroviruses and for the expression of oncogene products
US5276019A (en) 1987-03-25 1994-01-04 The United States Of America As Represented By The Department Of Health And Human Services Inhibitors for replication of retroviruses and for the expression of oncogene products
US4904582A (en) 1987-06-11 1990-02-27 Synthetic Genetics Novel amphiphilic nucleic acid conjugates
AU598946B2 (en) 1987-06-24 1990-07-05 Howard Florey Institute Of Experimental Physiology And Medicine Nucleoside derivatives
US5585481A (en) 1987-09-21 1996-12-17 Gen-Probe Incorporated Linking reagents for nucleotide probes
US5188897A (en) 1987-10-22 1993-02-23 Temple University Of The Commonwealth System Of Higher Education Encapsulated 2',5'-phosphorothioate oligoadenylates
US4924624A (en) 1987-10-22 1990-05-15 Temple University-Of The Commonwealth System Of Higher Education 2,',5'-phosphorothioate oligoadenylates and plant antiviral uses thereof
US5525465A (en) 1987-10-28 1996-06-11 Howard Florey Institute Of Experimental Physiology And Medicine Oligonucleotide-polyamide conjugates and methods of production and applications of the same
DE3738460A1 (de) 1987-11-12 1989-05-24 Max Planck Gesellschaft Modifizierte oligonukleotide
US5082830A (en) 1988-02-26 1992-01-21 Enzo Biochem, Inc. End labeled nucleotide probe
WO1989009221A1 (en) 1988-03-25 1989-10-05 University Of Virginia Alumni Patents Foundation Oligonucleotide n-alkylphosphoramidates
US5278302A (en) 1988-05-26 1994-01-11 University Patents, Inc. Polynucleotide phosphorodithioates
US5109124A (en) 1988-06-01 1992-04-28 Biogen, Inc. Nucleic acid probe linked to a label having a terminal cysteine
US5216141A (en) 1988-06-06 1993-06-01 Benner Steven A Oligonucleotide analogs containing sulfur linkages
US5175273A (en) 1988-07-01 1992-12-29 Genentech, Inc. Nucleic acid intercalating agents
US5262536A (en) 1988-09-15 1993-11-16 E. I. Du Pont De Nemours And Company Reagents for the preparation of 5'-tagged oligonucleotides
US5512439A (en) 1988-11-21 1996-04-30 Dynal As Oligonucleotide-linked magnetic particles and uses thereof
US5457183A (en) 1989-03-06 1995-10-10 Board Of Regents, The University Of Texas System Hydroxylated texaphyrins
US5599923A (en) 1989-03-06 1997-02-04 Board Of Regents, University Of Tx Texaphyrin metal complexes having improved functionalization
US5391723A (en) 1989-05-31 1995-02-21 Neorx Corporation Oligonucleotide conjugates
US4958013A (en) 1989-06-06 1990-09-18 Northwestern University Cholesteryl modified oligonucleotides
US5451463A (en) 1989-08-28 1995-09-19 Clontech Laboratories, Inc. Non-nucleoside 1,3-diol reagents for labeling synthetic oligonucleotides
US5134066A (en) 1989-08-29 1992-07-28 Monsanto Company Improved probes using nucleosides containing 3-dezauracil analogs
US5254469A (en) 1989-09-12 1993-10-19 Eastman Kodak Company Oligonucleotide-enzyme conjugate that can be used as a probe in hybridization assays and polymerase chain reaction procedures
US5591722A (en) 1989-09-15 1997-01-07 Southern Research Institute 2'-deoxy-4'-thioribonucleosides and their antiviral activity
US5399676A (en) 1989-10-23 1995-03-21 Gilead Sciences Oligonucleotides with inverted polarity
ATE269870T1 (de) 1989-10-24 2004-07-15 Isis Pharmaceuticals Inc 2'-modifizierte oligonukleotide
US5264564A (en) 1989-10-24 1993-11-23 Gilead Sciences Oligonucleotide analogs with novel linkages
US5292873A (en) 1989-11-29 1994-03-08 The Research Foundation Of State University Of New York Nucleic acids labeled with naphthoquinone probe
US5177198A (en) 1989-11-30 1993-01-05 University Of N.C. At Chapel Hill Process for preparing oligoribonucleoside and oligodeoxyribonucleoside boranophosphates
CA2029273A1 (en) 1989-12-04 1991-06-05 Christine L. Brakel Modified nucleotide compounds
US5486603A (en) 1990-01-08 1996-01-23 Gilead Sciences, Inc. Oligonucleotide having enhanced binding affinity
US6783931B1 (en) 1990-01-11 2004-08-31 Isis Pharmaceuticals, Inc. Amine-derivatized nucleosides and oligonucleosides
US5670633A (en) 1990-01-11 1997-09-23 Isis Pharmaceuticals, Inc. Sugar modified oligonucleotides that detect and modulate gene expression
US7037646B1 (en) 1990-01-11 2006-05-02 Isis Pharmaceuticals, Inc. Amine-derivatized nucleosides and oligonucleosides
US5681941A (en) 1990-01-11 1997-10-28 Isis Pharmaceuticals, Inc. Substituted purines and oligonucleotide cross-linking
US5646265A (en) 1990-01-11 1997-07-08 Isis Pharmceuticals, Inc. Process for the preparation of 2'-O-alkyl purine phosphoramidites
US5852188A (en) 1990-01-11 1998-12-22 Isis Pharmaceuticals, Inc. Oligonucleotides having chiral phosphorus linkages
US5587470A (en) 1990-01-11 1996-12-24 Isis Pharmaceuticals, Inc. 3-deazapurines
US5459255A (en) 1990-01-11 1995-10-17 Isis Pharmaceuticals, Inc. N-2 substituted purines
US5578718A (en) 1990-01-11 1996-11-26 Isis Pharmaceuticals, Inc. Thiol-derivatized nucleosides
US5587361A (en) 1991-10-15 1996-12-24 Isis Pharmaceuticals, Inc. Oligonucleotides having phosphorothioate linkages of high chiral purity
AU7579991A (en) 1990-02-20 1991-09-18 Gilead Sciences, Inc. Pseudonucleosides and pseudonucleotides and their polymers
US5214136A (en) 1990-02-20 1993-05-25 Gilead Sciences, Inc. Anthraquinone-derivatives oligonucleotides
US5321131A (en) 1990-03-08 1994-06-14 Hybridon, Inc. Site-specific functionalization of oligodeoxynucleotides for non-radioactive labelling
US5470967A (en) 1990-04-10 1995-11-28 The Dupont Merck Pharmaceutical Company Oligonucleotide analogs with sulfamate linkages
GB9009980D0 (en) 1990-05-03 1990-06-27 Amersham Int Plc Phosphoramidite derivatives,their preparation and the use thereof in the incorporation of reporter groups on synthetic oligonucleotides
ES2116977T3 (es) 1990-05-11 1998-08-01 Microprobe Corp Soportes solidos para ensayos de hibridacion de acidos nucleicos y metodos para inmovilizar oligonucleotidos de modo covalente.
US5608046A (en) 1990-07-27 1997-03-04 Isis Pharmaceuticals, Inc. Conjugated 4'-desmethyl nucleoside analog compounds
US5541307A (en) 1990-07-27 1996-07-30 Isis Pharmaceuticals, Inc. Backbone modified oligonucleotide analogs and solid phase synthesis thereof
US5677437A (en) 1990-07-27 1997-10-14 Isis Pharmaceuticals, Inc. Heteroatomic oligonucleoside linkages
US5618704A (en) 1990-07-27 1997-04-08 Isis Pharmacueticals, Inc. Backbone-modified oligonucleotide analogs and preparation thereof through radical coupling
BR9106702A (pt) 1990-07-27 1993-06-08 Isis Pharmaceuticals Inc Analogo de oligonucleotideos e processos para modular a producao de uma proteina por um organismo e para tratar um organismo
US5602240A (en) 1990-07-27 1997-02-11 Ciba Geigy Ag. Backbone modified oligonucleotide analogs
US5610289A (en) 1990-07-27 1997-03-11 Isis Pharmaceuticals, Inc. Backbone modified oligonucleotide analogues
US5623070A (en) 1990-07-27 1997-04-22 Isis Pharmaceuticals, Inc. Heteroatomic oligonucleoside linkages
US5688941A (en) 1990-07-27 1997-11-18 Isis Pharmaceuticals, Inc. Methods of making conjugated 4' desmethyl nucleoside analog compounds
US5489677A (en) 1990-07-27 1996-02-06 Isis Pharmaceuticals, Inc. Oligonucleoside linkages containing adjacent oxygen and nitrogen atoms
US5138045A (en) 1990-07-27 1992-08-11 Isis Pharmaceuticals Polyamine conjugated oligonucleotides
US5218105A (en) 1990-07-27 1993-06-08 Isis Pharmaceuticals Polyamine conjugated oligonucleotides
ES2083593T3 (es) 1990-08-03 1996-04-16 Sterling Winthrop Inc Compuestos y metodos para inhibir la expresion de genes.
US5245022A (en) 1990-08-03 1993-09-14 Sterling Drug, Inc. Exonuclease resistant terminally substituted oligonucleotides
US5512667A (en) 1990-08-28 1996-04-30 Reed; Michael W. Trifunctional intermediates for preparing 3'-tailed oligonucleotides
US5214134A (en) 1990-09-12 1993-05-25 Sterling Winthrop Inc. Process of linking nucleosides with a siloxane bridge
US5561225A (en) 1990-09-19 1996-10-01 Southern Research Institute Polynucleotide analogs containing sulfonate and sulfonamide internucleoside linkages
CA2092002A1 (en) 1990-09-20 1992-03-21 Mark Matteucci Modified internucleoside linkages
US5432272A (en) 1990-10-09 1995-07-11 Benner; Steven A. Method for incorporating into a DNA or RNA oligonucleotide using nucleotides bearing heterocyclic bases
WO1992008728A1 (en) 1990-11-08 1992-05-29 Hybridon, Inc. Incorporation of multiple reporter groups on synthetic oligonucleotides
GB9100304D0 (en) 1991-01-08 1991-02-20 Ici Plc Compound
US7015315B1 (en) 1991-12-24 2006-03-21 Isis Pharmaceuticals, Inc. Gapped oligonucleotides
US5714331A (en) 1991-05-24 1998-02-03 Buchardt, Deceased; Ole Peptide nucleic acids having enhanced binding affinity, sequence specificity and solubility
US5539082A (en) 1993-04-26 1996-07-23 Nielsen; Peter E. Peptide nucleic acids
US5719262A (en) 1993-11-22 1998-02-17 Buchardt, Deceased; Ole Peptide nucleic acids having amino acid side chains
US5371241A (en) 1991-07-19 1994-12-06 Pharmacia P-L Biochemicals Inc. Fluorescein labelled phosphoramidites
US5571799A (en) 1991-08-12 1996-11-05 Basco, Ltd. (2'-5') oligoadenylate analogues useful as inhibitors of host-v5.-graft response
EP0538194B1 (de) 1991-10-17 1997-06-04 Novartis AG Bicyclische Nukleoside, Oligonukleotide, Verfahren zu deren Herstellung und Zwischenprodukte
US5594121A (en) 1991-11-07 1997-01-14 Gilead Sciences, Inc. Enhanced triple-helix and double-helix formation with oligomers containing modified purines
US6235887B1 (en) 1991-11-26 2001-05-22 Isis Pharmaceuticals, Inc. Enhanced triple-helix and double-helix formation directed by oligonucleotides containing modified pyrimidines
US5484908A (en) 1991-11-26 1996-01-16 Gilead Sciences, Inc. Oligonucleotides containing 5-propynyl pyrimidines
US5359044A (en) 1991-12-13 1994-10-25 Isis Pharmaceuticals Cyclobutyl oligonucleotide surrogates
KR940703846A (ko) 1991-12-24 1994-12-12 비. 린네 파샬 갭(gap)이 형성된 2′ 변성된 올리고뉴클레오티드(gapped 2′ modifed oligonucleotides)
US6277603B1 (en) 1991-12-24 2001-08-21 Isis Pharmaceuticals, Inc. PNA-DNA-PNA chimeric macromolecules
US5595726A (en) 1992-01-21 1997-01-21 Pharmacyclics, Inc. Chromophore probe for detection of nucleic acid
US5565552A (en) 1992-01-21 1996-10-15 Pharmacyclics, Inc. Method of expanded porphyrin-oligonucleotide conjugate synthesis
FR2687679B1 (fr) 1992-02-05 1994-10-28 Centre Nat Rech Scient Oligothionucleotides.
DE4203923A1 (de) 1992-02-11 1993-08-12 Henkel Kgaa Verfahren zur herstellung von polycarboxylaten auf polysaccharid-basis
US5633360A (en) 1992-04-14 1997-05-27 Gilead Sciences, Inc. Oligonucleotide analogs capable of passive cell membrane permeation
US5434257A (en) 1992-06-01 1995-07-18 Gilead Sciences, Inc. Binding compentent oligomers containing unsaturated 3',5' and 2',5' linkages
EP0577558A2 (de) 1992-07-01 1994-01-05 Ciba-Geigy Ag Carbocyclische Nukleoside mit bicyclischen Ringen, Oligonukleotide daraus, Verfahren zu deren Herstellung, deren Verwendung und Zwischenproduckte
US5272250A (en) 1992-07-10 1993-12-21 Spielvogel Bernard F Boronated phosphoramidate compounds
US6346614B1 (en) 1992-07-23 2002-02-12 Hybridon, Inc. Hybrid oligonucleotide phosphorothioates
US5574142A (en) 1992-12-15 1996-11-12 Microprobe Corporation Peptide linkers for improved oligonucleotide delivery
US5476925A (en) 1993-02-01 1995-12-19 Northwestern University Oligodeoxyribonucleotides including 3'-aminonucleoside-phosphoramidate linkages and terminal 3'-amino groups
GB9304618D0 (en) 1993-03-06 1993-04-21 Ciba Geigy Ag Chemical compounds
AU6449394A (en) 1993-03-30 1994-10-24 Sterling Winthrop Inc. Acyclic nucleoside analogs and oligonucleotide sequences containing them
CA2159629A1 (en) 1993-03-31 1994-10-13 Sanofi Oligonucleotides with amide linkages replacing phosphodiester linkages
DE4311944A1 (de) 1993-04-10 1994-10-13 Degussa Umhüllte Natriumpercarbonatpartikel, Verfahren zu deren Herstellung und sie enthaltende Wasch-, Reinigungs- und Bleichmittelzusammensetzungen
US5955591A (en) 1993-05-12 1999-09-21 Imbach; Jean-Louis Phosphotriester oligonucleotides, amidites and method of preparation
US6015886A (en) 1993-05-24 2000-01-18 Chemgenes Corporation Oligonucleotide phosphate esters
US6294664B1 (en) 1993-07-29 2001-09-25 Isis Pharmaceuticals, Inc. Synthesis of oligonucleotides
US5502177A (en) 1993-09-17 1996-03-26 Gilead Sciences, Inc. Pyrimidine derivatives for labeled binding partners
AU678085B2 (en) 1993-11-16 1997-05-15 Genta Incorporated Synthetic oligomers having chirally pure phosphonate internucleosidyl linkages mixed with non-phosphonate internucleosidyl linkages
US5457187A (en) 1993-12-08 1995-10-10 Board Of Regents University Of Nebraska Oligonucleotides containing 5-fluorouracil
US5446137B1 (en) 1993-12-09 1998-10-06 Behringwerke Ag Oligonucleotides containing 4'-substituted nucleotides
US5519134A (en) 1994-01-11 1996-05-21 Isis Pharmaceuticals, Inc. Pyrrolidine-containing monomers and oligomers
US5599922A (en) 1994-03-18 1997-02-04 Lynx Therapeutics, Inc. Oligonucleotide N3'-P5' phosphoramidates: hybridization and nuclease resistance properties
US5596091A (en) 1994-03-18 1997-01-21 The Regents Of The University Of California Antisense oligonucleotides comprising 5-aminoalkyl pyrimidine nucleotides
US5627053A (en) 1994-03-29 1997-05-06 Ribozyme Pharmaceuticals, Inc. 2'deoxy-2'-alkylnucleotide containing nucleic acid
US5625050A (en) 1994-03-31 1997-04-29 Amgen Inc. Modified oligonucleotides and intermediates useful in nucleic acid therapeutics
US5525711A (en) 1994-05-18 1996-06-11 The United States Of America As Represented By The Secretary Of The Department Of Health And Human Services Pteridine nucleotide analogs as fluorescent DNA probes
US5597696A (en) 1994-07-18 1997-01-28 Becton Dickinson And Company Covalent cyanine dye oligonucleotide conjugates
US5580731A (en) 1994-08-25 1996-12-03 Chiron Corporation N-4 modified pyrimidine deoxynucleotides and oligonucleotide probes synthesized therewith
US5597909A (en) 1994-08-25 1997-01-28 Chiron Corporation Polynucleotide reagents containing modified deoxyribose moieties, and associated methods of synthesis and use
US6608035B1 (en) 1994-10-25 2003-08-19 Hybridon, Inc. Method of down-regulating gene expression
US6166197A (en) 1995-03-06 2000-12-26 Isis Pharmaceuticals, Inc. Oligomeric compounds having pyrimidine nucleotide (S) with 2'and 5 substitutions
AU5359496A (en) 1995-03-06 1996-09-23 Isis Pharmaceuticals, Inc. Improved process for the synthesis of 2'-o-substituted pyrimidines and oligomeric compounds therefrom
US6160109A (en) 1995-10-20 2000-12-12 Isis Pharmaceuticals, Inc. Preparation of phosphorothioate and boranophosphate oligomers
US6444423B1 (en) 1996-06-07 2002-09-03 Molecular Dynamics, Inc. Nucleosides comprising polydentate ligands
US6639062B2 (en) 1997-02-14 2003-10-28 Isis Pharmaceuticals, Inc. Aminooxy-modified nucleosidic compounds and oligomeric compounds prepared therefrom
US6172209B1 (en) 1997-02-14 2001-01-09 Isis Pharmaceuticals Inc. Aminooxy-modified oligonucleotides and methods for making same
US6576752B1 (en) 1997-02-14 2003-06-10 Isis Pharmaceuticals, Inc. Aminooxy functionalized oligomers
JP3756313B2 (ja) 1997-03-07 2006-03-15 武 今西 新規ビシクロヌクレオシド及びオリゴヌクレオチド類縁体
US6794499B2 (en) 1997-09-12 2004-09-21 Exiqon A/S Oligonucleotide analogues
US6617438B1 (en) 1997-11-05 2003-09-09 Sirna Therapeutics, Inc. Oligoribonucleotides with enzymatic activity
US6528640B1 (en) 1997-11-05 2003-03-04 Ribozyme Pharmaceuticals, Incorporated Synthetic ribonucleic acids with RNAse activity
US6320017B1 (en) 1997-12-23 2001-11-20 Inex Pharmaceuticals Corp. Polyamide oligomers
US7273933B1 (en) 1998-02-26 2007-09-25 Isis Pharmaceuticals, Inc. Methods for synthesis of oligonucleotides
US7045610B2 (en) 1998-04-03 2006-05-16 Epoch Biosciences, Inc. Modified oligonucleotides for mismatch discrimination
US6531590B1 (en) 1998-04-24 2003-03-11 Isis Pharmaceuticals, Inc. Processes for the synthesis of oligonucleotide compounds
US6867294B1 (en) 1998-07-14 2005-03-15 Isis Pharmaceuticals, Inc. Gapped oligomers having site specific chiral phosphorothioate internucleoside linkages
US6465628B1 (en) 1999-02-04 2002-10-15 Isis Pharmaceuticals, Inc. Process for the synthesis of oligomeric compounds
US7084125B2 (en) 1999-03-18 2006-08-01 Exiqon A/S Xylo-LNA analogues
EP1178999B1 (en) 1999-05-04 2007-03-14 Santaris Pharma A/S L-ribo-lna analogues
US6593466B1 (en) 1999-07-07 2003-07-15 Isis Pharmaceuticals, Inc. Guanidinium functionalized nucleotides and precursors thereof
US6147200A (en) 1999-08-19 2000-11-14 Isis Pharmaceuticals, Inc. 2'-O-acetamido modified monomers and oligomers
US7321029B2 (en) 2000-01-21 2008-01-22 Geron Corporation 2′-arabino-fluorooligonucleotide N3′→P5′ phosphoramidates: their synthesis and use
JP4413493B2 (ja) 2000-10-04 2010-02-10 サンタリス ファーマ アー／エス プリンｌｎａ類似体の改善された合成方法
US6878805B2 (en) 2002-08-16 2005-04-12 Isis Pharmaceuticals, Inc. Peptide-conjugated oligomeric compounds
EP1661905B9 (en) 2003-08-28 2012-12-19 IMANISHI, Takeshi Novel artificial nucleic acids of n-o bond crosslinkage type
JP5342881B2 (ja) 2006-01-27 2013-11-13 アイシス ファーマシューティカルズ， インコーポレーテッド ６−修飾された二環式核酸類似体
US20140275211A1 (en) 2011-06-21 2014-09-18 Alnylam Pharmaceuticals, Inc. Assays and methods for determining activity of a therapeutic agent in a subject
IL316808A (en) * 2014-08-20 2025-01-01 Alnylam Pharmaceuticals Inc Modified double-stranded RNA materials and their uses
TWI710633B (zh) 2014-11-10 2020-11-21 美商阿尼拉製藥公司 Ｂ型肝炎病毒（ＨＢＶ）ｉＲＮＡ組成物及其用途方法
KR20180038465A (ko) * 2015-08-07 2018-04-16 애로우헤드 파마슈티컬스 인코포레이티드 Ｂ형 간염 바이러스 감염에 대한 ｒｎａｉ 치료법
IL269927B2 (en) * 2017-04-18 2025-04-01 Alnylam Pharmaceuticals Inc Methods of treating patients with hepatitis B virus infection
US11324820B2 (en) * 2017-04-18 2022-05-10 Alnylam Pharmaceuticals, Inc. Methods for the treatment of subjects having a hepatitis b virus (HBV) infection
CA3106701A1 (en) * 2018-08-13 2020-02-20 Alnylam Pharmaceuticals, Inc. Hepatitis b virus (hbv) dsrna agent compositions and methods of use thereof

Also Published As

Publication number Publication date
CN114126628A (zh) 2022-03-01
IL288019A (en) 2022-01-01
SG11202112240VA (en) 2021-12-30
BR112021022806A2 (pt) 2022-01-25
PH12021552870A1 (en) 2022-03-21
AU2020276243B2 (en) 2025-12-18
WO2020232024A1 (en) 2020-11-19
KR20220036914A (ko) 2022-03-23
CN114126628B (zh) 2025-04-18
CA3139325A1 (en) 2020-11-19
AU2020276243A1 (en) 2021-11-25
JP2025094194A (ja) 2025-06-24
TWI902693B (zh) 2025-11-01
MX2021013698A (es) 2021-12-10
EP3969588A1 (en) 2022-03-23
US20220339256A1 (en) 2022-10-27
JP2022532211A (ja) 2022-07-13
TW202108764A (zh) 2021-03-01

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA130548C2 (uk) Набір для лікування інфекції, спричиненої вірусом гепатиту в (hbv)
US20260022161A1 (en) Combination hbv therapy
US20210332365A1 (en) HEPATITIS B VIRUS (HBV) dsRNA AGENT COMPOSITIONS AND METHODS OF USE THEREOF
TWI834187B (zh) Ｂ型肝炎病毒（ＨＢＶ）ｉＲＮＡ組成物及其用途方法
US12480125B2 (en) Patatin-like phospholipase domain containing 3 (PNPLA3) iRNA compositions and methods of use thereof
US20240318184A1 (en) PATATIN-LIKE PHOSPHOLIPASE DOMAIN CONTAINING 3 (PNPLA3) iRNA COMPOSITIONS AND METHODS OF USE THEREOF
US20250263705A2 (en) Pharmaceutical combinations for treatment of hbv
EA046489B1 (ru) Композиции и способы лечения инфекции вируса гепатита b (вгв)
HK40103966B (en) Combination hbv therapy
HK40066117A (zh) 用於治疗乙型肝炎病毒(hbv)感染的组合物及方法
HK40066117B (zh) 用於治疗乙型肝炎病毒(hbv)感染的组合物及方法
OA20553A (en) Compositions and methods for treating hepatitis B virus (HBV) infection.
OA20174A (en) Hepatitis B Virus (HBV) dsRNA Agent Compositions And Methods Of Use Thereof