UA128081C2 - Фармацевтична комбінація, яка містить антитіло до ly75, для лікування дифузної великоклітинної в-клітинної лімфоми - Google Patents

Фармацевтична комбінація, яка містить антитіло до ly75, для лікування дифузної великоклітинної в-клітинної лімфоми Download PDF

Info

Publication number
UA128081C2
UA128081C2 UAA201909635A UAA201909635A UA128081C2 UA 128081 C2 UA128081 C2 UA 128081C2 UA A201909635 A UAA201909635 A UA A201909635A UA A201909635 A UAA201909635 A UA A201909635A UA 128081 C2 UA128081 C2 UA 128081C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
antibody
antibodies
cells
conjugated
nya
Prior art date
Application number
UAA201909635A
Other languages
English (en)
Inventor
Моніка Бінаскі
Моника Бинаски
Маріо Біджоні
Марио Биджони
Джузеппе Мерліно
Джузеппе Мерлино
Чечілія Сімонеллі
Чечилия Симонелли
Франческо Бертоні
Франческо БЕРТОНИ
Андреа Пеллакані
Андреа Пеллакани
Original Assignee
Берлін-Хемі Аг
Берлин-Хеми Аг
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Берлін-Хемі Аг, Берлин-Хеми Аг filed Critical Берлін-Хемі Аг
Publication of UA128081C2 publication Critical patent/UA128081C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2851—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the lectin superfamily, e.g. CD23, CD72
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/395—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum
    • A61K39/39533—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum against materials from animals
    • A61K39/39558—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum against materials from animals against tumor tissues, cells, antigens
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/495—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with two or more nitrogen atoms as the only ring heteroatoms, e.g. piperazine or tetrazines
    • A61K31/505—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim
    • A61K31/519—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim ortho- or peri-condensed with heterocyclic rings
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/535—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with at least one nitrogen and one oxygen as the ring hetero atoms, e.g. 1,2-oxazines
    • A61K31/5365—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with at least one nitrogen and one oxygen as the ring hetero atoms, e.g. 1,2-oxazines ortho- or peri-condensed with heterocyclic ring systems
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6801—Drug-antibody or immunoglobulin conjugates defined by the pharmacologically or therapeutically active agent
    • A61K47/6803—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates
    • A61K47/68033—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates the drug being a maytansine
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6801—Drug-antibody or immunoglobulin conjugates defined by the pharmacologically or therapeutically active agent
    • A61K47/6803—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates
    • A61K47/6811—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates the drug being a protein or peptide, e.g. transferrin or bleomycin
    • A61K47/6817—Toxins
    • A61K47/6831—Fungal toxins, e.g. alpha sarcine, mitogillin, zinniol or restrictocin
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6835—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site
    • A61K47/6849—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting a receptor, a cell surface antigen or a cell surface determinant
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A61P35/02—Antineoplastic agents specific for leukemia
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2887—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against CD20
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/505—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/505—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising antibodies
    • A61K2039/507—Comprising a combination of two or more separate antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K2300/00—Mixtures or combinations of active ingredients, wherein at least one active ingredient is fully defined in groups A61K31/00 - A61K41/00
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/20—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin
    • C07K2317/21—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin from primates, e.g. man
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/20—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin
    • C07K2317/24—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin containing regions, domains or residues from different species, e.g. chimeric, humanized or veneered
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/30—Immunoglobulins specific features characterized by aspects of specificity or valency
    • C07K2317/34—Identification of a linear epitope shorter than 20 amino acid residues or of a conformational epitope defined by amino acid residues
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/73—Inducing cell death, e.g. apoptosis, necrosis or inhibition of cell proliferation
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/90—Immunoglobulins specific features characterized by (pharmaco)kinetic aspects or by stability of the immunoglobulin

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Cell Biology (AREA)
  • Toxicology (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Mycology (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Preparation Of Compounds By Using Micro-Organisms (AREA)
  • Medicines Containing Material From Animals Or Micro-Organisms (AREA)
  • Micro-Organisms Or Cultivation Processes Thereof (AREA)
  • Medicinal Preparation (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)

Abstract

Даний винахід належить до імунології та молекулярної біології. Більш конкретно, у даному документі представлена фармацевтична комбінація, яка містить (A) антитіло до LY75 або його антигензв'язувальну частину, до якого ковалентно приєднаний лікарський засіб, що являє собою майтанзиноїд; і (B) другий протираковий засіб, зокрема антитіло до CD20 ритуксимаб. Фармацевтична комбінація призначена для лікування форм раку, опосередкованих експресією або активністю LY75, зокрема дифузної великоклітинної В-клітинної лімфоми.

Description

Даний винахід належить до імунології та молекулярної біології. Більш конкретно, у даному документі представлена фармацевтична комбінація, яка містить (А) антитіло до І У75 або його антигензв'язувальну частину, до якого ковалентно приєднаний лікарський засіб, що являє собою майтанзиноїд; і (В) другий протираковий засіб, зокрема антитіло до СО20 ритуксимаб.
Фармацевтична комбінація призначена для лікування форм раку, опосередкованих експресією або активністю І .У75, зокрема дифузної великоклітинної В-клітинної лімфоми.
Даний винахід в цілому стосується галузей імунології та молекулярної біології. Більш конкретно, у даному документі представлені фармацевтичні комбінації, які містять (А) антитіла або їхні антигензв'язувальні частини, спрямовані проти І М75, і (В) другий протираковий засіб; нуклеїнові кислоти, що кодують комбінації антитіл; способи одержання комбінацій антитіл і способи лікування захворювань, таких як форми раку, опосередковані експресією або активністю І У75.
ПЕРЕДУМОВИ ВИНАХОДУ
Види лейкозу та лімфоми належать до великої групи пухлин, які вражають кров, кістковий мозок і лімфоїдну систему; вони відомі як пухлини кровотворної та лімфоїдної тканин.
Лімфома являє собою групу пухлин із клітин крові, які розвиваються з лімфоцитів. Ознаки та симптоми можуть включати збільшені лімфатичні вузли, жар, потіння, ненавмисну втрату ваги, свербіння та постійне відчуття втоми. Існує ряд підтипів лімфоми: дві основні групи лімфом являють собою лімфоми Ходжкіна (НІ) ії неходжкінські лімфоми (МНІ). Всесвітня організація охорони здоров'я (М/НО) включає дві інші групи як типи лімфоми: множинну мієлому й імунопроліферативні захворювання. Приблизно 9095 видів лімфоми є неходжкінськими лімфомами.
Лейкоз являє собою групу форм раку, які зазвичай з'являються в кістковому мозку та призводять до великої кількості аномальних білих клітин крові. Симптоми можуть включати проблеми кровотечі та синці, відчуття втоми, жар і збільшений ризик інфекцій. Такі симптоми спостерігаються через нестачу нормальних клітин крові. Діагностику, як правило, здійснюють за допомогою аналізів крові або біопсії кісткового мозку. Існує чотири основні типи лейкозу: гострий лімфобластний лейкоз (АГ ЇЇ), гострий мієлоїдний лейкоз (АМІ), хронічний лімфоцитарний лейкоз (СІ І) і хронічний мієлоїдний лейкоз (СМ), а також ряд менш поширених типів.
Лікування видів лейкозу та лімфоми може передбачати одне або більше з хіміотерапії, променевої терапії, спрямованої терапії та хірургії (і трансплантацію кісткового мозку у разі видів лейкозу). Успіх лікування лейкозу залежить від типу лейкозу та віку пацієнта. Результат лікування лімфоми залежить від підтипу, при цьому деякі є виліковними, й у більшості випадків лікування збільшує виживаність.
Раніше для лікування видів лейкозу застосовували ряд хіміотерапевтичних засобів, у тому
Зо числі преднізон, вінкристин, антрацикліни, І-аспарагіназу, циклофосфамід, метотрексат, 6- меркаптопурин, флударабін, пентостатин і кладрибін. Хіміотерапевтичні засоби для лікування видів лімфоми включають циклофосфамід, гідроксидаунорубіцин (також відомий як доксорубіцин або адріаміцин), онковін (вінкристин), преднізон, преднізолон, блеоміцин, дакарбазин, етопозид і прокарбазин.
Комбінована хіміотерапія передбачає лікування пацієнта за допомогою двох або більше різних лікарських засобів одночасно. Лікарські засоби можуть різнитися їхнім механізмом дії та побічними ефектами. Найбільша перевага такого підходу полягає у скороченні до мінімуму шансів розвитку стійкості до будь-якого одного засобу. Крім того, лікарські засоби часто можна застосовувати в менших дозах, знижуючи токсичність. Види комбінованої терапії для лікування хвороби Ходжкіна включають МОРР (мустарген, вінкристин, прокарбазин, преднізолон) і АВМО (доксорубіцин, блеоміцин, вінбластин, дакарбазин). Види комбінованої терапії для лікування неходжкінської лімфоми включають СНОР (циклофосфамід, доксорубіцин, вінкристин, преднізолон). Враховуючи кількість лікарських засобів, які відомі для лікування видів лейкозу та лімфоми, кількість перестановок і комбінацій можливих видів лікування лікарськими засобами очевидно є великим. Крім того, вищевказані види комбінованої терапії не передбачають антитіл.
Залишається, однак, потреба в нових способах лікування видів лейкозу та лімфоми, і зокрема в ефективних видах комбінованої терапії.
Лімфоцитарний антиген 75 діє як ендоцитозний рецептор, що спрямовує захоплені антигени з позаклітинного простору у спеціалізований антиген-процесуючий компартмент, і, як вважають, спричиняє зниження проліферації В-лімфоцитів. Експресія лімфоцитарного антигену 75 спостерігалася у разі раку підшлункової залози, яєчника, молочної залози, ободової та прямої кишки, стравоходу, шкіри, щитовидної залози та легені (недрібноклітинного), а також у випадку множинної мієломи та багатьох різних підтипах лімфоми та лейкозу. У МО 2009/061996 розкриті виділені моноклональні антитіла, що зв'язуються з ОЕС-205 (175) людини, і споріднені композиції та молекули на основі антитіл. Також розкриті фармацевтичні композиції, що містять антитіла, а також терапевтичні та діагностичні способи застосування антитіл. У УМО 2008/104806 розкриті афінні реагенти, здатні до зв'язування з І М75, для застосування в лікуванні або профілактиці раку. У УМО 2015/052537 розкриті конкретні виділені антитіла, здатні до зв'язування з І У 75, і їх застосування в лікуванні різних форм раку. 60 Ритуксимаб являє собою моноклональне антитіло до білка СО20, який широко експресується на В-клітинах (Опсодепе (2003 Осі 20), Зтійй МЕ, "Кпихітар (топосіопаї апіі-
СО20 апіібоду): тесНапівтв ої асіїп апа гевівіапсе", 22(47): 7359-68). Ритуксимаб знищує як нормальні, так і злоякісні В-клітини, які мають СО20 на їхній поверхні й, отже, застосовується для лікування захворювань, що характеризуються наявністю занадто великої кількості В-клітин, надактивних В-клітин або дисфункціональних В-клітин. Ритуксимаб раніше застосовувався для лікування ряду аутоїмунних захворювань і деяких типів раку, у тому числі ревматоїдного артриту, ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури, пухирниці звичайної, розсіяного склерозу, системного червоного вовчака, неходжкінської лімфоми, хронічної запальної демієлінізуючої полінейропатії, хронічного лімфоцитарного лейкозу й аутоімунної анемії.
Ібрутиніб (Ітбгиміса) являє собою низькомолекулярний лікарський засіб, який перманентно зв'язується з тирозинкіназою Брутона (ВТК), яка відіграє важливу роль у В-клітинах. Ібрутиніб раніше застосовувався для лікування В-клітинних форм раку, таких як лімфома з клітин мантійної зони, хронічний лімфоцитарний лейкоз і макроглобулінемія Вальденстрема.
На даний момент було виявлено, що комбінації (ії) певних антитіл до І У75 з ритуксимабом і (її) певних антитіл до І У75 з ібрутинібом демонструють синергічні результати в лікуванні видів лімфоми.
КОРОТКИЙ ОПИС ВИНАХОДУ
В одному аспекті даний винахід передбачає фармацевтичну комбінацію, яка містить: (А) антитіло до І У75 або його антигензв'язувальну частину, які конкурують за зв'язування з
ГУ75 із антитілом, що містить варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить амінокислотну послідовність, наведену під ЗЕО ІЮО МО: 1, і варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка містить амінокислотну послідовність, наведену під ЗЕО ІЮ МО: 2; або антитіло до І У75 або його антигензв'язувальну частину, при цьому вказане антитіло містить: а) варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить: ї) першу МИСОК, що містить ЗЕО ІЮ МО: 5; ії) другу МАСОК, що містить ЗЕО ІО МО: 6; і ії) третю масок, що містить 5ЕО ІЮ МО: 7; і р) варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка містить: її першу мСОРм, що містить ЗЕО ІЮ МО: 8;
Зо ії) другу МІСОК, що містить ЗЕО ІО МО: 9; і ії) третю міСОК, що містить ЗЕО ІЮО МО: 10; де необов'язково будь-які одна або більше з вказаних вище 5ЕО ІЮ МО незалежно містять одну, дві, три, чотири або п'ять амінокислотних замін, додавань або делецій; та (В) антитіло до СЮО20О або його антигензв'язувальну частину, при цьому вказане антитіло містить: а) варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить: її першу МИСОК, що містить ЗЕО ІЮО МО: 40; ії) другу МАСОК, що містить 5ЕО ІЮО МО: 41; і ії) третю масок, що містить 5ЕО ІЮО МО: 42; і р) варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка містить: її першу мСОРм, що містить ЗЕО ІЮ МО: 43; ії) другу МСОК, що містить ЗЕО ІО МО: 44; і ії) третю міСОК, що містить ЗЕО ІЮО МО: 45; де необов'язково будь-які одна або більше з вказаних вище 5ЕО ІЮ МО незалежно містять одну, дві, три, чотири або п'ять амінокислотних замін, додавань або делецій; де фармацевтична комбінація перебуває у формі комбінованого препарату для одночасного, роздільного або послідовного застосування.
У другому аспекті даний винахід передбачає фармацевтичну комбінацію, яка містить: (А) антитіло до І 75 або його антигензв'язувальну частину, які конкурують за зв'язування з
ЇМ75 із антитілом, що містить варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить амінокислотну послідовність, наведену під ЗЕО ІЮО МО: 1, і варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка містить амінокислотну послідовність, наведену під 5ЕО ІЮ МО: 2; або антитіло до І 75 або його антигензв'язувальну частину, при цьому вказане антитіло містить: а) варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить: її першу МИСОК, що містить 5ЕО ІЮО МО: 5; ії) другу МАСОК, що містить ЗЕО ІО МО: 6; і ії) третю масок, що містить 5ЕО ІЮ МО: 7; і бо Б) варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка містить:
її першу мСОРм, що містить ЗЕО ІЮ МО: 8; ії) другу МІСОК, що містить ЗЕО ІЮО МО: 9; і ії) третю міСОК, що містить ЗЕО ІЮО МО: 10; де необов'язково будь-які одна або більше з вказаних вище 5ЕО ІЮ МО незалежно містять одну, дві, три, чотири або п'ять амінокислотних замін, додавань або делецій; та (В) ібрутиніб або його фармацевтично прийнятну сіль, де фармацевтична комбінація перебуває у формі комбінованого препарату для одночасного, роздільного або послідовного застосування.
В одному варіанті здійснення антитіло до ЇМ75 або його антигензв'язувальна частина містять варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить 1, 2 або З СОЕ, вибрані з групи, що складається з СОК, які містять 5ЕО ІЮ МО: 5, 6 і 7, та/або варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка містить 1, 2 або З СОК, вибрані з групи, що складається з СОЕК, які містять ЗЕОІО МО: 8, 9 і 10.
У деяких варіантах здійснення антитіла до І У75 зв'язуються з І 75 (ЗЕО ІО МО: 15) і здатні до інтерналізації клітиною, що експресує І 75.
В іншому варіанті здійснення антитіло до 1М75 містить ділянки, що визначають комплементарність (СОК), або варіабельні ділянки (МК) важких і/або легких ланцюгів конкретного антитіла, описаного в даному документі (наприклад, що згадується в даному документі як "/М75 А1"). Відповідно, в одному варіанті здійснення антитіло до І М75 містить домени СОКІ, СОК2 і СОКЗ варіабельної ділянки важкого ланцюга (УН) антитіла ГУ75 А1, що має послідовність, показану під 5ЕО ІЮ МО:1, і/або домени СОКІ, СОК2 ії СОКЗ варіабельної ділянки легкого ланцюга (МІ) І У75 АТ, яка має послідовність, показану під БЕО ІЮ МО:2.
В іншому варіанті здійснення антитіла до І М75 зв'язуються з ЇМ75 людини та містять варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить ЗЕО ІО МО: 1, і/або її консервативні модифікації послідовності. Антитіло може додатково містити варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка містить ЗЕО ІЮ МО:2 і/або її консервативні модифікації послідовності.
У додатковому варіанті здійснення антитіла до І У75 зв'язуються з І 75 людини та містять варіабельну ділянку важкого ланцюга та варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містять
Зо амінокислотні послідовності, наведені під ЗЕО ІЮ МО: 1 і/або 2 відповідно, та їх консервативні модифікації послідовності.
Антитіла, які містять варіабельні ділянки важких і легких ланцюгів, що характеризуються щонайменше 80 95, або щонайменше 85 95, або щонайменше 90 95, або щонайменше 91 95, або щонайменше 92 95, або щонайменше 93 95, або щонайменше 94 95, або щонайменше 95 95, або щонайменше 96 95, або щонайменше 97 95, або щонайменше 98 95, або щонайменше 99 95 або більшою ідентичністю послідовності з будь-якою з вищенаведених послідовностей, також включені в даний винахід. Проміжні діапазони вищевказаних значень, наприклад, варіабельні ділянки важких і легких ланцюгів, які характеризуються щонайменше 80-85 95, 85-90 95, 90-95 Фо або 95-100 95 ідентичністю послідовності з будь-якою з вищенаведених послідовностей, також передбачаються як такі, що охоплюються даним винаходом.
В одному варіанті здійснення антитіло до ЇМ75 містить варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить 5ХЕО ІЮ МО:1 або послідовність, на щонайменше 80 95, щонайменше 85 95, щонайменше 90 95, щонайменше 91 95, щонайменше 92 95, щонайменше 93 9565, щонайменше 9495, щонайменше 9595, щонайменше 9695, щонайменше 9795, щонайменше 98 95, щонайменше 99 95 ідентичну 5ЕО ІЮО МО: 1. В іншому варіанті здійснення антитіло до І У75 містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка містить ЗХЕО ІЮО МО:2 або послідовність, на щонайменше 80 95, щонайменше 85 95, щонайменше 90 95, щонайменше 91 9565, щонайменше 9295, щонайменше 9395, щонайменше 9495, щонайменше 9595, щонайменше 96 95, щонайменше 97 96, щонайменше 98 9565, щонайменше 99 95 ідентичну ЗЕО ІЮ МО: 2. В іншому варіанті здійснення антитіло до ЇУ75 містить каркасну ділянку важкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність на щонайменше 80 95, щонайменше 8595, щонайменше 90 95, щонайменше 91 95, щонайменше 92 95, щонайменше 93 95, щонайменше 94 9565, щонайменше 95 96, щонайменше 96 956, щонайменше 97 95, щонайменше 98 95, щонайменше 99 95 ідентичну каркасній ділянці варіабельної ділянки важкого ланцюга під ЗЕО ІЮ МО: 1, показаній під ЗЕО ІЮ
МО: 16, 17, 18 ї 19. В іншому варіанті здійснення антитіло до І У75 містить каркасну ділянку легкого ланцюга, яка містить амінокислотну послідовність, на щонайменше 80 95, щонайменше 8595, щонайменше 9095, щонайменше 9195, щонайменше 9295, щонайменше 93 95, щонайменше 94 95, щонайменше 95 95, щонайменше 96 95, щонайменше 97 965, щонайменше 98 95, щонайменше 99 95 ідентичну каркасній ділянці варіабельної ділянки легкого ланцюга з бо ЗЕО ІЮ МО:2, показаній під ЗЕО ІЮ МО: 20, 21, 22 і 23.
В одному варіанті здійснення антитіло до І У75 конкурує за зв'язування з І 75 з антитілом, яке містить варіабельні ділянки важких і/або легких ланцюгів, що містять амінокислотні послідовності, відповідно наведені під ЗЕ ІЮ МО:1 і 2, або амінокислотні послідовності, на щонайменше 80 95, щонайменше 85 95, щонайменше 90 95, щонайменше 91 9565, щонайменше 9295, щонайменше 9395, щонайменше 9495, щонайменше 9595, щонайменше 96 95, щонайменше 9795, щонайменше 9895, щонайменше 9995 ідентичні їм. В іншому варіанті здійснення антитіло до І 75 конкурує за зв'язування з І 75 з антитілом, яке містить варіабельні ділянки важких і/або легких ланцюгів, що містять амінокислотні послідовності, наведені під ЕС
І МО11і2(175 АТ).
Інші антитіла за даним винаходом зв'язуються з тим самим епітопом або епітопом на І М75, що розпізнається антитілами, описаними у даному документі. В іншому конкретному варіанті здійснення антитіло зв'язується з епітопом на ГУ75, що розпізнається антитілом, яке містить варіабельні ділянки важких і/або легких ланцюгів, що містять амінокислотні послідовності, відповідно наведені під 5ЕО ІЮ МО 1 і 2, або амінокислотні послідовності, на щонайменше 80 95 ідентичні їм. В іншому варіанті здійснення антитіло зв'язується з епітопом на І М75, що розпізнається антитілом, яке містить варіабельні ділянки важких і/або легких ланцюгів, що містять амінокислотні послідовності, наведені під БЕО ІЮ МО:1і2 (175 АТ).
У додатковому варіанті здійснення антитіла до ЇМ75 специфічно зв'язуються з одним або більше, наприклад, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10, пептидом(пептидами), вибраним(вибраними) з групи, що складається з 5ЕО ІЮ МО: 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 або 37 або їхніми фрагментами, де вказані фрагменти містять щонайменше 2, щонайменше 3, щонайменше 4, щонайменше 5, щонайменше 6, щонайменше 7, щонайменше 8, щонайменше 9 або щонайменше 10 суміжних амінокислот. У додатковому варіанті здійснення епітоп, що розпізнається антитілами до ІХ75, містить один або більше пептидів, два або більше або три або більше пептидів, вибраних із групи, що складається з 5ЕО ІО МО: 27, 29, 30, 34, 35, 36 або 37, або їхніми фрагментами, де вказані фрагменти містять щонайменше 2, щонайменше 3, щонайменше 4, щонайменше 5, щонайменше 6, щонайменше 7, щонайменше 8, щонайменше 9 або щонайменше 10 суміжних амінокислот. У додатковому варіанті здійснення епітоп, що розпізнається антитілами до І У75, містить один або більше пептидів, наприклад, два або три
Зо пептиди, вибрані з групи, що складається з 5БЕО ІЮ МО: 30, 36 і 37, або їхніми фрагментами, де вказані фрагменти містять щонайменше 2, щонайменше 3, щонайменше 4, щонайменше 5, щонайменше 6, щонайменше 7, щонайменше 8, щонайменше 9 або щонайменше 10 суміжних амінокислот.
У додатковому варіанті здійснення антитіла до І М75 містять відмінні СОК порівняно з вихідними антитілами, описаними в даному документі. Таким чином, у даному винаході представлені варіанти антитіл, які містять варіанти варіабельних ділянок вихідного антитіла, де вихідне антитіло містить першу МИСОК, що містить ЗЕЕО ІЮ МО:5, другу масок, яка містить БЕО
ІО МО: 6, третю МАСОК, що містить ЗЕО ІО МО:7, першу міСОкК, яка містить ЗЕО ІО МО:8, другу
МІСОК, що містить ЗЕО ІЮ МО:9, і третю міСОк, яка містить 5ЕО ІЮ МО:10, і де варіант антитіла в сукупності має 1, 2, 3, 4, 5 або 6 амінокислотних замін у наборі з першої МАСОК, другої ЛЛСОВ, третьої МАСОК, першої міСОК, другої міСОК і третьої мІСОК, при цьому 1-4, 1-3 або 1-2 заміни є особливо застосовуваними, і де цьому антитіло зберігає специфічне зв'язування з І 75.
Усі антитіла, розкриті в даному документі, можуть бути антитілами повної довжини, наприклад, будь-якого з наступних ізотипів: Ідсе1, Іде2, дез, Ідс4, І9ДМ, ІДА1, ІдАг, секреторний компонент ІдА, дО і ІДЕ. Як альтернатива, антитіла можуть являти собою фрагменти, такі як антигензв'язувальна частина або одноланцюгове антитіло (наприклад, Раб, Е(ар)2, гм, одноланцюговий Еу-фрагмент, виділена ділянка, що визначає комплементарність (СОР), або комбінація двох або більше виділених СОК). Антитіла можуть бути антитілами будь-якого типу, в тому числі без обмеження людськими, гуманізованими і химерними антитілами.
В інших варіантах здійснення антитіла до І У75 знаходяться у формі імунокон'югата (тобто додатково містять ковалентно приєднану функціональну частину). У конкретному варіанті здійснення функціональна частина являє собою лікарський засіб, такий як майтанзиноїд, доластатин, ауристатин, трихотецин, каліхеаміцин, СС1065 або їхні похідні. У переважному варіанті здійснення функціональна частина, що являє собою лікарський засіб, являє собою ОЮОМ'1 або ОМА.
В одному варіанті здійснення антитіло до І У75 містить варіабельну ділянку важкого ланцюга та варіабельну ділянку легкого ланцюга, які кодуються послідовностями нуклеїнової кислоти, що містять 5ЕО ІЮ МО: 3 їі 4, відповідно, або послідовностями нуклеїнової кислоти, які характеризуються щонайменше 85 95, 86 95, 87 95, 88 Ус, 89 95, 90 95, 91 Уо, 92 У, 93 9о, 94 Фо, 60 95 95, 96 9», 97 Уо, 98 95 або 99 95 ідентичністю з вищезгаданими послідовностями нуклеїнової кислоти або послідовностями, що відрізняються від 5ЕО ІЮО МО: З і 4 внаслідок виродженості генетичного коду.
В одному варіанті здійснення антитіло до СО20О являє собою химерне антитіло миші/людини, гуманізоване антитіло або антитіло людини. Переважно антитіло до СО20 являє собою ритуксимаб.
В іншому аспекті даного винаходу представлені набори векторів експресії, що містять нуклеїнові кислоти, які кодують варіабельні ділянки важких і/або легких ланцюгів антитіл, описаних у даному документі, функціонально зв'язані з одним або більше регуляторними елементами.
У переважному варіанті здійснення клітина-хазяїн містить вектори експресії, які містять нуклеїнові кислоти, що кодують: () важкий ланцюг антитіла до І У75 або його антигензв'язувальної частини; (і) легкий ланцюг антитіла до І 75 або його антигензв'язувальної частини; (ії) важкий ланцюг антитіла до СО20 або його антигензв'язувальної частини і (ім) легкий ланцюг антитіла до СО20О або його антигензв'язувальної частини.
У додатковому аспекті представлений спосіб лікування раку в пацієнта, який включає одночасне, послідовне або роздільне введення пацієнтові, що потребує цього, терапевтично ефективних кількостей компонентів (А) і (В) фармацевтичної комбінації за даним винаходом.
У додатковому аспекті даного винаходу представлена фармацевтична комбінація за даним винаходом для застосування в лікуванні раку.
Також представлене застосування компонентів (А) і (В), як визначено в даному документі, у виготовленні фармацевтичної комбінації для одночасного, роздільного або послідовного застосування для лікування раку. В одному варіанті здійснення рак переважно являє собою лейкоз або лімфому.
У деяких варіантах здійснення рак вибраний із групи, що складається з неходжкінської лімфоми, дифузної великоклітинної В-клітинної лімфоми (0ЇВСІ), В-клітинної лімфоми, фолікулярної лімфоми, лімфоми з клітин мантійноклітинної лімфоми, лімфоми з лімфоїдної тканини слизових оболонок (МАГ Т), В-клітинної лімфоми, збагаченої Т-клітинами/гістіоцитами, лімфоми Беркітта, лімфоплазмоцитарної лімфоми, дрібноклітинної лімфоцитарної лімфоми,
Зо лімфоми із клітин маргінальної зони, Т-клітинної лімфоми, периферійної Т-клітинної лімфоми, анапластичної великоклітинної лімфоми й ангіоїмунобластної Т-клітинної лімфоми, гострого мієлоїдного лейкозу та хронічного лімфоцитарного лейкозу. Більш переважно рак являє собою рі Вс. або неходжкінську лімфому.
Також у межах обсягу даного винаходу знаходяться набори, що містять фармацевтичну комбінацію за даним винаходом і необов'язково інструкції з застосування. Набір може додатково містити щонайменше один додатковий реагент або одне або більше додаткових антитіл.
Інші ознаки і переваги даного винаходу будуть очевидними з наступного докладного опису та формули винаходу.
КОРОТКИЙ ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
На фігурі 1 представлене вирівнювання важкого ланцюга І М75 АТ (5ЕО ІЮ МО:1), МН 3-15 людини зародкового типу (5ЕО ІЮ МО:11) і УН4 людини зародкового типу (ЗЕО ІЮ МО:12). СОК- ділянки важкого ланцюга І У75 А! підкреслені.
На фігурі 2 представлене вирівнювання легкого ланцюга ЇМ75 АТ (ЗЕО ІЮО МО:2), МК 012 людини зародкового типу (5ЕО ІЮ МО:13) і УК4 людини зародкового типу (5ЕО ІЮ МО:14). СОК- ділянки легкого ланцюга ГУ75 А! підкреслені.
На фігурі За представлена цитотоксична активність моноклональних антитіл до ІМ75, кон'югованих з ОМІ1, щодо НТ-29 і показано, що хоча більшість антитіл зв'язуються з І 775, лише деякі з них проявляють ефективність.
На фігурі ЗБ представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМ1 або ОМА, щодо НТ-29.
На фігурі Зс представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМІ1 або
ОМА, щодо клітин КА).
На фігурі За представлена цитотоксична активність антитіл до ГУ75, кон'юЮгованих з ОМ1 або ОМА, щодо клітин Мата/ма.
На фігурі Зе представлена цитотоксична активність антитіл до ГУ75, кон'юЮгованих з ОМ1 або ОМА, щодо клітин Каграх 299.
На фігурі З представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМ1 або
ОМА, щодо клітин ВхРСЗ3. бо На фігурі 39 представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМ1 або ОМА, щодо клітин Нирт4.
На фігурі Зп представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМ1 або ОМА, щодо клітин НРАЕНІЇ.
На фігурі зі представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМ1 або
ОМА, щодо клітин ЕНЕВ.
На фігурі 3) представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМІ1 або
ОМА, щодо клітин Мес-1.
На фігурі ЗК представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМІ1 або
ОМА, щодо клітин АМІ -193.
На фігурі ЗІ представлена цитотоксична активність антитіл до І 75, кон'югованих з ОМІ1 або
ОМА, щодо клітин НСС 70.
На фігурі Зт представлена цитотоксична активність антитіл до ГУ75, кон'юЮгованих з ОМ1 або ОМА, щодо клітин НСС 1806.
На фігурі Зп представлена цитотоксична активність антитіл до ГУ75, кон'юЮгованих з ОМ1 або ОМА, щодо клітин МОА-МВ-468.
На фігурі Зо представлена цитотоксична активність антитіл до ГУ75, кон'югованих з ОМ1 або ОМА, щодо клітин КТ4.
На фігурі Зр представлена цитотоксична активність антитіл до ГУ75, кон'юЮгованих з ОМ1 або ОМА, щодо клітин 5637.
На фігурі Зд представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМ1 або ОМА, щодо клітин 5УМ780.
На фігурі Зг представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМ1 або
ОМА, щодо клітин ЗСС-9.
На фігурі 35 представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМІ1 або
ОМА, щодо клітин ОЕ 19.
На фігурі Зі представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМ1 або
ОМА, щодо клітин ОМСАК-3.
На фігурі Зи представлена цитотоксична активність антитіл до ГУ75, кон'юЮгованих з ОМ1 або ОМА, щодо клітин 5К-ОМ-3.
Зо На фігурі Зм представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМІ1 або
ОМА, щодо клітин МОЇ Р-8.
На фігурі Зм/ представлена цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих з ОМ1 або ОМА, щодо клітин ЕРМІВ8226.
На фігурі 4а представлена ефективність антитіл до ЇМ75, кон'югованих з ОМІ або ОМА, щодо клітин Каїї лімфоми Беркітта в ксенотрансплантатній моделі на мишах з ЗСІЮ.
На фігурі 45 представлена ефективність антитіл до ЇМ75, кон'югованих з ОМІ або ОМА, щодо клітин Матаїма лімфоми Беркітта в ксенотрансплантатній моделі на мишах з 5СІЮ.
На фігурі 4с представлена ефективність антитіл до ЇМ75, кон'юЮгованих з ОМІ або ОМА, щодо клітин НРАРІЇ аденокарциноми підшлункової залози в ксенотрансплантатній моделі на безтимусних "голих" мишах.
На фігурі 44 представлена ефективність антитіл до ЇМ75, кон'югованих з ОМІ або ОМА, щодо клітин 5МУ780 карциноми сечового міхура людини в ксенотрансплантатній моделі на мишах з 5СІЮ.
На фігурі 4е представлена ефективність антитіл до ЇМ75, кон'югованих з ОМІ або ОМА, щодо клітин МОА-МВ-468 в ксенотрансплантатній моделі на безтимусних "голих" мишах.
На фігурі 4ї представлена ефективність антитіл до ЇМ75, кон'юЮгованих з ОМІ або ОМА, щодо клітин СОЇ 0205 аденокарциноми ободової і прямої кишки в ксенотрансплантатній моделі на безтимусних "голих" мишах.
На фігурі 5а показане конкурентне зв'язування тАБб до І У75 і тАбБ до І У75, кон'югованого з
МОоС-ОМ'І1.
На фігурі 506 показане неконкурентне зв'язування І М75 А1 і тАБ до ІУ75, кон'югованого з
МОоС-ОМ'І1.
На фігурах ба-б| показані графічні представлення зв'язування антитіла І М75 А1 з пептидами І У75 в пептидній мікроматриці.
На фігурі 7 показане вирівнювання амінокислотних послідовностей пептидів, з якими зв'язується антитіло І У75 А1, як у мікроматричному аналізі пептидів, так і в аналізі пептидів за методом співосадження. Виділені пептиди, ймовірно, утворюють епітоп, що розпізнається антитілом І У75 А1.
На фігурах 8А ії 88 показаний антипроліферативний ефект різних (НМ) доз ЇМ75 ОМА як 60 однократної обробки або в комбінації з ритуксимабом на двох різних лініях клітин з АВС-ОІ ВСІ.
(ТМО8 і НВІ 1). (СІ - показник адитивності Чоу-Талалая). Фігура 8А: медіанний СІ-0,27. Фігура 8В: медіанний СІ-0,57.
На фігурі 9 показаний антипроліферативний ефект різних (нМ) доз ІМ75 ОМ4 як однократної обробки або в комбінації з ібрутинібом на лінії клітин НВІ-1 (АВО-ОІ ВСІ). (СІ - показник адитивності Чоу- Галалая). Медіанний СІ-0,24.
ДОКЛАДНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ
Даний винахід стосується фармацевтичних комбінацій, що містять компоненти (А) і (В), як визначено в даному документі, де фармацевтична комбінація перебуває у формі комбінованого препарату для одночасного, роздільного або послідовного застосування. Компонент (А) стосується антитіла до І 75, як визначено в даному документі. Компонент (В) стосується або (Її) антитіла до СО20, як визначено в даному документі, або (ії) ібрутинібу або його фармацевтично прийнятної солі.
Один приклад білка ЇМ75 наведений під ЗЕО І МО: 15 у даному документі. Терміни "антитіла до ГМУ75" і "антитіла, спрямовані на ГУ75" застосовуються взаємозамінно в даному документі.
Антитіла, спрямовані на І У75, розкриті в даному документі, можуть інтерналізуватися під час контакту з клітинами, що експресують рецептор /М75. Як обговорюється в даному документі, рецептор ГУ75 надекспресується та/або диференціально експресується в певних ракових клітинах, у тому числі без обмеження у разі лейкозу, переважно гострого мієлоїдного лейкозу або хронічного лімфоцитарного лейкозу, лімфоми, переважно ОІ ВСІ, В-клітинної лімфоми, фолікулярної лімфоми, мантійноклітинної лімфоми, лімфоми з лімфоїдної тканини слизових оболонок (МАГ Т), В-клітинної лімфоми, збагаченої Т-клітинами/гістіоцитами, лімфоми
Беркітта, лімфоплазмоцитарної лімфоми, дрібноклітинної лімфоцитарної лімфоми, лімфоми з клітин маргінальної зони, Т-клітинної лімфоми, периферійної Т-клітинної лімфоми, анапластичної великоклітинної лімфоми й ангіоїмунобластної Т-клітинної лімфоми.
У зв'язку з цим, якщо антитіла, спрямовані на І У75, розкриті в даному документі, кон'юговані з лікарськими засобами (які іноді називаються в даному документі "кон'югатами антитіло- лікарський засіб" або "АОС"), то інтерналізація цих молекул АОС раковими клітинами приводить до загибелі клітин і, таким чином, до лікування пухлини.
Зо Антитіла до І 75 мають конкретні структурні особливості, такі як СОК-ділянки з конкретними амінокислотними послідовностями. У даному документі описаний набір СОМ, які можуть утворювати афінний реагент, наприклад, антитіло, що характеризується зв'язуванням з І 75.
Таким чином, у даному винаході представлені антитіла, переважно виділені антитіла (які, як стисло викладено нижче, включають велику різноманітність добре відомих структур, похідних, міметиків і кон'югатів антитіл), нуклеїнові кислоти, що кодують комбінації антитіл, клітини- хазяїни, застосовувані для одержання комбінацій антитіл, способи одержання комбінацій антитіл ії фармацевтичні комбінації, які містять антитіла та необов'язково фармацевтичний носій, способи лікування, що включають застосування фармацевтичних комбінацій, і застосування фармацевтичних комбінацій для лікування форм раку.
Лімфоцитарний антиген 75 діє як ендоцитозний рецептор, що спрямовує захоплені антигени з позаклітинного простору у спеціалізований антиген-процесуючий компартмент, і, як вважають, спричиняє зниження проліферації В-лімфоцитів.
Згідно з БУЛІЗ5-РКОТ лімфоцитарний антиген 75 експресується в селезінці, тимусі, товстій кишці і лімфоцитах периферійної крові. Він був виявлений у лініях мієлоїдних клітин і лімфоїдних В-клітин. ІзЗоформи, позначені у даному документі як ОСТА07бЬ і ОСТАО7бс, експресуються у злоякісних клітинах лімфоми Ходжкіна, які називаються клітинами Ходжкіна і
Рид-Штернберга (НЕ). ГУ75 діє як ендоцитозний рецептор, що спрямовує захоплені антигени з позаклітинного простору у спеціалізований антиген-процесуючий компартмент. Він спричиняє зниження проліферації В-лімфоцитів.
Експресія ІГУ75 спостерігалася у разі раку підшлункової залози, сечового міхура, яєчника, молочної залози (у тому числі тричі негативному), ободової і прямої кишки, стравоходу, шкіри, щитовидної залози і легені (недрібноклітинного), а також у разі множинної мієломи та багатьох різних підтипів лімфоми (у тому числі СІ ВСІ) їі лейкозу.
Антитіло до І У75 у деяких випадках може перехресно реагувати з І У75 від виду, відмінного від людини. Наприклад, для полегшення проведення клінічного дослідження антитіла до І 75 можуть перехресно реагувати з молекулами ЇМ75 мишей або приматів. Як альтернатива, у деяких варіантах здійснення антитіла можуть мати повну специфічність до ЇМ75 людини і можуть не характеризуватися видовою перехресною реактивністю або іншими її типами щодо молекул, відмінних від людських. 60 Даний винахід стосується антитіл до І У75 і у деяких варіантах здійснення антитіл до СО20О,
зазвичай терапевтичних антитіл, описаних в даному документі. Антитіла, що знаходять застосування у даному винаході, можуть приймати ряд форматів, описаних у даному документі, що включають традиційні антитіла, а також похідні, фрагменти і міметики антитіл, описані нижче. В одному варіанті здійснення у даному винаході представлені структури антитіл, що містять набір з б СОЖК, визначених у даному документі (що містять невелику кількість амінокислотних змін, описаних нижче). "Антитіло", як використовується у даному документі, включає велику різноманітність структур, зрозумілих фахівцям у даній галузі, які у деяких варіантах здійснення містять як мінімум набір з 6 СОЖК, визначених у даному документі; що включають без обмеження традиційні антитіла (у тому числі як моноклональні, так і поліклональні антитіла), гуманізовані та/або химерні антитіла, фрагменти антитіл, сконструйовані антитіла (наприклад, які мають амінокислотні модифікації, стисло викладені нижче), поліспецифічні антитіла (у тому числі біспецифічні антитіла) й інші аналоги, відомі з рівня техніки.
Структурні одиниці традиційних антитіл зазвичай включають в себе тетрамер. Кожний тетрамер зазвичай містить дві ідентичні пари поліпептидних ланцюгів, при цьому кожна пара має один "легкий" (який зазвичай має молекулярну масу приблизно 25 кДа) і один "важкий" ланцюг (який зазвичай має молекулярну масу приблизно 50-70 кДа). Легкі ланцюги людини класифікуються як легкі каппа- і лямбда-ланцюги. Важкі ланцюги класифікуються як мю, дельта, гамма, альфа або епсилон і відповідно визначають ізотип антитіла як ЗМ, дО, Іде, ІдДА і Ід9Е.
Ід має декілька підкласів, що включають без обмеження Ідс1, Ідс2, доз і Ідс4. (ДМ має підкласи, що включають без обмеження ІДдМІ і І9М2. Таким чином, "ізотип", як використовується у даному документі, означає будь-який з підкласів імуноглобулінів, що визначаються хімічними й антигенними характеристиками їхніх константних ділянок. Відомими ізотипами імуноглобулінів людини є ІдС1, ІдО2, 1903, Ідс4, ІДАТ, ІдА2, ЗМІ, Ід9М2, 940 і ІдЧЕ. Слід розуміти, що терапевтичні антитіла також можуть включати гібриди з будь-якої комбінації ізотипів і/або підкласів.
У багатьох варіантах здійснення у даному винаході застосовуються ізотипи дос, при цьому у ряді шляхів застосування особливе застосування знаходить Ідс1.
Амінокінцева частина кожного ланцюга містить варіабельну ділянку з приблизно 100-110 або
Зо більше амінокислот, які несуть основну відповідальність за розпізнавання антигену. У варіабельній ділянці у кожному з М-доменів важкого ланцюга і легкого ланцюга три петлі зібрані разом з утворенням антигензв'язувальної ділянки. Кожна з петель називається ділянкою, що визначає комплементарність (далі у даному документі називається "СОК"), у якій мінливість амінокислотної послідовності є найбільш значною. "Варіабельний" стосується того факту, що 35 визначені сегменти варіабельної ділянки істотно відрізняються за послідовністю серед антитіл.
Варіабельність у межах варіабельної ділянки розподілена нерівномірно. Насправді М-ділянки складаються з відносно інваріантних ділянок, що називаються каркасними ділянками (ЕК), з 15- амінокислот, розділених більш короткими ділянками надзвичайної варіабельності, що називаються "тіперваріабельними ділянками", кожна з яких має довжину 9-15 амінокислот або більше.
Кожна МН і Мі. складається з трьох гіперваріабельних ділянок ("ділянок, що визначають комплементарність", "СОК") і чотирьох ЕК, розташованих від амінокінця до карбоксильного кінця у наступному порядку: ЕК1-СОВ81-ЕН2-СО8Н2-ЕНЗ-СОВЗ-ЕНа.
Гіперваріабельна ділянка зазвичай охоплює амінокислотні залишки з амінокислотних залишків приблизно 24-34 (І СОК1; "І" означає легкий ланцюг), 50-56 (І СОК2) і 89-97 (І СОКЗ) у варіабельній ділянці легкого ланцюга і десь приблизно 31-358 (НСОК'І1; "Н" означає важкий ланцюг), 50-65 (НСОК2) і 95-102 (НСОКЗ) у варіабельній ділянці важкого ланцюга; Кабаї еї аї.,
ЗЕОШЕМСЕВ ОЄ РАЕОТЕІМ5 ОРГ ІММОМОГ ОСІСАЇ ІМТЕВЕБЗТ, Бій Еа. Рибіїс Неацй 5егмісе,
Маїіопаї Іпзійшез ої Неанй, ВешШезаа, Ма. (1991), і/або залишки, що утворюють гіперваріабельну петлю (наприклад, залишки 26-32 (І СОВ1), 50-52 (І СОК2) і 91-96 (І1СО3) у варіабельній ділянці легкого ланцюга і 26-32 (НСОВІ1), 53-55 (НСОМК2) і 96-101 (НСОКЗ) у варіабельній ділянці важкого ланцюга; Споїпіа апа Гезк (1987) 9. Мої. ВіоїІ. 196:901-917). Конкретні СОК за даним винаходом описані нижче.
У всьому даному описі у разі посилання на залишок у варіабельному домені (приблизно залишки 1-107 варіабельної ділянки легкого ланцюга і залишки 1-113 варіабельної ділянки важкого ланцюга) зазвичай застосовується система нумерації за Кабаї (наприклад, Кабаї еї аї., вище (1991)).
СОК вносять вклад в утворення антигензв'язувальної або, більш конкретно, епітопзв'язувальної ділянки антитіл. Термін "епітоп" або "антигенна детермінанта" стосується бо ділянки на антигені, з якою специфічно зв'язується імуноглобулін або антитіло. Епітопи можуть бути утворені як суміжними амінокислотами, так і несуміжними амінокислотами, розміщеними поряд завдяки згортанню білка у третинну структуру. Епітопи, утворені суміжними амінокислотами, зазвичай зберігаються під впливом денатуруючих розчинників, тоді як епітопи, утворені завдяки згортанню в третинну структуру, зазвичай втрачаються у разі обробки денатуруючими розчинниками. Епітоп зазвичай містить щонайменше 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 або 15 амінокислот в унікальній просторовій конформації. Описані в даному документі способи визначення того, з якими епітопами зв'язується вказане антитіло (тобто картування епітопів) добре відомі з рівня техніки та включають, наприклад, аналізи за методами імуноблотингу й імунопреципітації, де пептиди ЇМ75, що перекриваються або є суміжними, досліджують стосовно реактивності з вказаним антитілом до ЇМ75. Способи визначення просторової конформації епітопів включають методики, відомі з рівня техніки, і методики, описані у даному документі, наприклад, рентгенівську кристалографію і 2-вимірну спектроскопію ядерного магнітного резонансу (див., наприклад, Ерйоре Марріпуо РгоїосоЇ5 іп Меїнпоа5 іп
МоїІесшіаг Віоіоду, Мої. 66, (3. Е. Мотті5, Ей. (1996)). Термін "картування епітопів" стосується способу ідентифікації молекулярних детермінант розпізнавання антигену антитілом.
Карбоксикінцева частина кожного ланцюга визначає константну ділянку, яка несе основну відповідальність за ефекторну функцію. Караї і співавт. зібрали дані про ряд первинних послідовностей варіабельних ділянок важких ланцюгів і легких ланцюгів. На основі ступеня консервативності послідовностей вони віднесли окремі первинні послідовності до СОК і каркасних ділянок і склали їхній перелік (див. ЗЕОШШЕМСЕВ ОЄ ІММОМОГОСІСАЇ. ІМТЕКЕ5Т,
БП еайоп, МІН рибіісайоп, Мо. 91-3242, Е.А. Кабаї еї аї.).
У підкласі імуноглобулінів ІдбсС у важкому ланцюзі знаходиться декілька доменів імуноглобулінів. Під "доменом імуноглобуліну (Ід)" у даному документі мається на увазі ділянка імуноглобуліну, яка має чітко виражену третинну структуру. У даному винаході інтерес становлять домени важких ланцюгів, що включають константні домени важких ланцюгів (СН) і шарнірні домени. Стосовно антитіл Ід кожний з ізотипів (3 має три СН-ділянки Відповідно, "СнН"-домени стосовно С є наступними: "СНІ" стосується положень 118-220 згідно з БО- індексом за Кабваї. "СН2" стосується положень 237-340 згідно з ЕО-індексом за Кабаї, а "СН3" стосується положень 341-447 згідно з ЕО-індексом за Кабаї.
Зо Іншим типом домену важкого ланцюга Ід є шарнірна ділянка. Під "шарніром", або "шарнірною ділянкою", або "шарнірною ділянкою антитіла" або "шарнірною ділянкою імуноглобуліну" у даному документі мається на увазі гнучкий поліпептид, що містить амінокислоти між першим і другим константними доменами антитіла. У структурному плані СН1- домен до закінчується положенням 220 згідно з БО, а СН2-домен до починається з положення залишку 237 згідно з БО. Таким чином, для антитіла ДС шарнір у даному документі визначається як такий, що включає положення з 221 (0221 в ІдС1) до 236 (5236 в ІдС1), де нумерація відповідає ЕО-індексу за Кабаї. У деяких варіантах здійснення, наприклад, стосовно
Ес-ділянки, включений нижній шарнір, при цьому "нижній шарнір" зазвичай стосується положень 226 або 230.
Особливий інтерес у даному винаході становлять Ес-ділянки. Під "Ес", або "Рс-ділянкою", або "Гс-доменом", як використовується у даному документі, мається на увазі поліпептид, що містить константну ділянку антитіла, за винятком першого домену константної ділянки імуноглобуліну й у деяких випадках частини шарнірної ділянки. Таким чином, Ес стосується останніх двох доменів константної ділянки імуноглобулінів ІдА, ІдО і дос, останніх трьох доменів константної ділянки імуноглобулінів ДЕ і ДМ та гнучкої шарнірної ділянки, розміщеної у напрямку М-кінця від цих доменів. У випадку ІдА і ІЇДМ Ес може містити .)-ланцюг. У випадку до
Ес-домен містить домени імуноглобулінів Су2 і СуЗ (Су2 і СузЗ) і нижню шарнірну ділянку між
Сут (Сх1) і Су2 (Суг). Хоча межі Ес-ділянки можуть варіювати, Ес-ділянка важкого ланцюга до людини зазвичай визначається як така, що включає залишки від С226 або Р230 до її карбоксильного кінця, де нумерація відповідає ЕО-індексу за Караї. У деяких варіантах здійснення, як більш детально описано нижче, амінокислотні модифікації виробляють в Ес- ділянці, наприклад, зі зміною зв'язування з одним або більше Есук-рецепторами або з Есп- рецептором.
У деяких варіантах здійснення антитіла є антитілами повної довжини. Під "антитілом повної довжини" у даному документі мається на увазі структура, що є природною біологічною формою антитіла, що містить варіабельні і константні ділянки, які містять одну або більше модифікацій, стисло викладених у даному документі.
Як альтернатива, антитіла можуть являти собою ряд структур, що включають без обмеження фрагменти антитіл, моноклональні антитіла, біспецифічні антитіла, мініантитіла, 60 доменні антитіла, синтетичні антитіла (які іноді називаються у даному документі "міметиками антитіл"), химерні антитіла, гуманізовані антитіла, продукти злиття антитіл (які іноді називаються у даному документі "кон'югатами антитіл") і відповідно фрагменти кожного з них.
Структури, що грунтуються на застосуванні набору СОК, включені у визначення "антитіла".
В одному варіанті здійснення антитіло являє собою фрагмент антитіла. Конкретні фрагменти антитіл включають без обмеження (ї) Раб-фрагмент, що складається з МІ -, МН-, СІ - і
СНІ -доменів, (ії) Ба-фрагмент, який складається з МН- і СНІ-доменів, (ії) Ем-фрагмент, що складається з МІ- і МН-доменів окремого антитіла; (ім) аАрБ-фрагмент (Умага еї аї., 1989, Маїшге 341:544-546, що включений шляхом посилання у всій своїй повноті), який складається з окремої варіабельної ділянки, (у) виділені СОК-ділянки, (мі) Е(аб)2-фрагменти, бівалентні фрагменти, що містять два зв'язаних РГар-фрагменти, (мії) одноланцюгові молекули Ем (зсЕм), де МН-домен і
МІ-домен зв'язані пептидним лінкером, який забезпечує об'єднання двох доменів з утворенням антигензв'язувальної ділянки (Віга еї а!Ї., 1988, Зсіепсе 242:423-426, Нивюп еї аї., 1988, Ргос.
Майї. Асад. бсі. 0.5.А. 85:5879-5883, що включений шляхом посилання у всій своїй повноті), (міїї) біспецифічні одноланцюгові Ем (М/О 03/11161, включена шляхом посилання у всій своїй повноті) і (їх) "діатіла" або "триатіла", полівалентні або поліспецифічні фрагменти, сконструйовані шляхом злиття генів (Тотіїпбоп еї. аіЇ.,, 2000, Меїйой5 Еплутої. 326:461-479; МО94/13804;
Ноїїїдег еї аїЇ., 1993, Ргос. Май. Асад. осі. Ш.5.А. 90:6444-6448, всі з яких включені шляхом посилання у всій своїй повноті).
У деяких варіантах здійснення антитіло може являти собою комбінацію від різних видів, наприклад, химерне антитіло і/або гуманізоване антитіло. Іншими словами, у даному винаході набори СОК можна застосовувати з каркасними і константними ділянками, відмінними від конкретно описаних у даному документі за послідовністю.
Загалом, як "химерні антитіла", так і "гуманізовані антитіла" стосуються антитіл, у яких об'єднані ділянки від більше ніж одного виду. Наприклад, "химерні антитіла" традиційно містять варіабельну(варіабельні) ділянку(ділянки) від миші (або у деяких випадках щура) і константну(константні) ділянку(ділянки) від людини. "Гуманізовані антитіла" зазвичай стосуються антитіл, відмінних від людських, у яких каркасні ділянки варіабельних доменів були замінені на послідовності, що виявляються в антитілах людини. Як правило, у гуманізованому антитілі все антитіло, за винятком СОК, кодується полінуклеотидом людського походження або за винятком своїх СОК ідентично такому антитілу. СОМ, деякі або всі з яких кодуються нуклеїновими кислотами, що походять від організму, відмінного від людини, трансплантують у каркасну ділянку зі структурою бета-листа у варіабельній ділянці антитіла людини з одержанням антитіла, специфічність якого визначається трансплантованими СОК. Одержання таких антитіл описане, наприклад, в МО 92/11018, допез, 1986, Майшге 321:522-525, Метоеуєеп еї аї., 1988, 5сіепсе 239:1534-1536, всі з яких включені шляхом посилання у всій своїй повноті. "Зворотна мутація" за типом заміни вибраних залишків акцепторних каркасних ділянок на відповідні донорні залишки часто необхідна для відновлення афінності, що втрачається конструктом після початкової трансплантації (05 5530101; 005 5585089; 5 5693761; 05 5693762; 05 6180370; 005 5859205; 5 5821337; 05 6054297; 05 6407213, всі з яких включені шляхом посилання у всій своїй повноті). Гуманізоване антитіло в оптимальному випадку також містить щонайменше частину константної ділянки імуноглобуліну, зазвичай імуноглобуліну людини, і, відповідно, зазвичай містить Ес-ділянку людини. Гуманізовані антитіла також можна одержувати із застосуванням мишей з імунною системою, підданою генній інженерії. Кодие еї аІ., 2004, Віоїесппої. Ргоа. 20:639-654, включений шляхом посилання у всій своїй повноті. З рівня техніки добре відомий ряд методик і способів гуманізації і реконструювання антитіл, відмінних від людських (див. Т5иги5пйа 5 Маздие, 2004, Нитапі?айоп ої Мопосіопаї! Апііродієв5,
Моїесшіаг Віоіоду ої В СеїІв, 533-545, ЕІбеміег 5сіепсе (ОА), і літературні джерела, згадувані там, всі з яких включені шляхом посилання у всій своїй повноті). Способи гуманізації включають без обмеження способи, описані в допез еї аї., 1986, Майшге 321:522-525; Віесптапп 6ї а/.,1988;
Маїшге 332:323-329; Мептовеуеп 6вї а!., 1988, Зсієпсе, 239:1534-1536; О!йееп евї а!., 1989, Ргос Маїї
Асад бсі, ОБА 86:10029-33; Не евї аї!., 1998, 9. Іттипої. 160: 1029-1035; Сапег евї а!., 1992, Ргос
Маї! Асад 5сі БА 89:4285-9, Ргезіа вї аї!., 1997, Сапсег Вез. 57(20):4593-9; Соптап еї аї., 1991,
Ргос. Майї). Асад. сі. ОБА 88:4181-4185; О'Соппог єї аї., 1998, Ргоївіп Епд 11:321-8, всі з яких включені шляхом посилання у всій своїй повноті. Гуманізація або інші способи зниження імуногенності варіабельних ділянок антитіл, відмінних від людських, можуть включати способи зміни поверхні, описані, наприклад, в Кодизка еї а!., 1994, Ргос. Маї). Асад. 5сі. ОБА 91:969-973, включеному шляхом посилання у всій своїй повноті. В одному варіанті здійснення вихідне антитіло було піддане дозріванню афінності, відомому з рівня техніки. Для гуманізації і дозрівання афінності можна використовувати структурні способи, наприклад, описані в О55М бо 11/004590. Для гуманізації та/або дозрівання афінності варіабельних ділянок антитіл можна використовувати способи на основі відбору, у тому числі без обмеження способи, описані в Ми еї а!., 1999, 3). Мої. Віо!. 294:151-162; Васа єї а!., 1997, У). Вісі. Снет. 272(16):10678-10684; ВозокК еї аї., 1996, 9. Віої. Снет. 271(37): 22611-22618; ВРадег єї а!., 1998, Ргос. Маї!. Асад. босі. ОБА 95: 8910-8915; Ктаиб5 єї аї., 2003, Ргоїєїп Епдіпеегіпд 16(10):753-759, всі з яких включені за допомогою посилання у всій своїй повноті. Інші способи гуманізації можуть включати трансплантацію лише частин СОК, у тому числі без обмеження способи, описані в Ш55М 09/810510; Тап еї аї., 2002, 9. Іттипої. 169:1119-1125; Ое Равзсаїїв єї аї!., 2002, 9. Іттипо). 169:3076-3084, всі з яких включені шляхом посилання у всій своїй повноті.
Антитіла, розкриті в даному документі, можуть бути виділеними або рекомбінантними. "Виділений", використовуваний для опису різних поліпептидів, розкритих у даному документі, означає поліпептид, який був ідентифікований і відділений від і/або вилучений із клітини або культури клітин, у якій він експресувався. Таким чином, виділене антитіло призначене для позначення антитіла, яке практично не містить інших антитіл з іншою специфічністю до антигенів (наприклад, виділене антитіло, яке специфічно зв'язується з І М75, практично не містить антитіл, які специфічно зв'язуються з антигенами, відмінними від ІМ75). Таким чином, "виділене" антитіло перебуває у формі, яка зазвичай не зустрічається в природі (наприклад, що не зустрічається в природі). Виділене антитіло, визначене у даному документі, може в одному варіанті здійснення містити щонайменше одну амінокислоту, яка не зустрічається в антитілі, "яке зустрічається у природі". Ця амінокислота може бути введена шляхом додавання або заміни. Буде зрозуміло, що введена амінокислота може бути амінокислотою, яка зустрічається у природі або не зустрічається у природі. У деяких варіантах здійснення антитіла за даним винаходом являють собою рекомбінантні білки, виділені білюи або практично чисті білки. "Виділений" білок не супроводжується щонайменше деякою частиною матеріалу, з яким він зазвичай зв'язаний у своєму природному стані, наприклад, що становить щонайменше приблизно 5 95 або щонайменше приблизно 50 95 за вагою від загального білка у вказаному зразку. Зрозуміло, що виділений білок може становити від 5 до 99,9 95 за вагою від вмісту загального білка залежно від обставин. Наприклад, білок може бути одержаний у значно більш високій концентрації шляхом застосування індукованого промотора або промотора, що забезпечує високу експресію, завдяки чому білок одержують за підвищених рівнів концентрації.
Зо У разі рекомбінантних білків визначення включає одержання антитіла у більшій різноманітності організмів і/або клітин-хазяїнів, відомих у даній галузі, у яких воно не визначається у природних умовах. Зазвичай виділений поліпептид одержують за допомогою щонайменше одного етапу очищення. "Виділене антитіло" стосується антитіла, що практично не містить інших антитіл з іншою специфічністю до антигенів. Наприклад, виділене антитіло, яке специфічно зв'язується з
ГМХ75, практично не містить антитіл, що специфічно зв'язуються з антигенами, відмінними від
І У75, за винятком антитіл, які зв'язуються з СО20.
Виділені моноклональні антитіла з різною специфічністю можна об'єднувати в чітко визначену композицію. Таким чином, наприклад, антитіло за даним винаходом можна необов'язково і окремо включити або не включити у склад, як додатково обговорюється нижче.
Антитіла до І У75 за даним винаходом специфічно зв'язуються з І У75 (наприклад, ЗЕО ІЮ
МО: 15). Антитіла до СО20О за даним винаходом специфічно зв'язуються з СО20. "Специфічне зв'язування", або "специфічно зв'язується з", або "специфічний до" щодо конкретного антигену або епітопу означає зв'язування, яке вимірюваним чином відрізняється від неспецифічної взаємодії. Специфічне зв'язування можна виміряти, наприклад, шляхом визначення зв'язування молекули порівняно зі зв'язуванням контрольної молекули, яка зазвичай являє собою молекулу вихідної структури, яка не має активності зв'язування. Наприклад, специфічне зв'язування можна визначити за конкуренцією з контрольною молекулою, подібною до цільової.
Специфічне зв'язування з конкретним антигеном або епітопом може проявлятися, наприклад, антитілом, яке характеризується КО для антигену або епітопу, що становить щонайменше приблизно 10-4 М, щонайменше приблизно 10-5 М, щонайменше приблизно 10-6
М, щонайменше приблизно 10-7 М, щонайменше приблизно 10-8 М, щонайменше приблизно 10-9 М, як альтернатива, щонайменше приблизно 10-10 М, щонайменше приблизно 10-11 М, щонайменше приблизно 10-12 М або більше, де КО стосується константи швидкості дисоціації під час конкретної взаємодії антитіла й антигену. Антитіло, яке специфічно зв'язується з антигеном, зазвичай буде характеризуватися КО, в 20, 50, 100, 500, 1000, 5000, 10000 або більше разів більшою для контрольної молекули порівняно з антигеном або епітопом. Однак, у даному винаході у разі введення АОС на основі антитіл до І У75 за даним винаходом важливо, щоб КО була достатньою для забезпечення інтерналізації і, отже, загибелі клітин без значних побічних ефектів. бо Специфічне зв'язування з конкретним антигеном або епітопом також може проявлятися,
наприклад, антитілом, яке характеризується КА або Ка для антигену або епітопу, щонайменше в 20, 50, 100, 500, 1000, 5000, 10000 або більше разів більшою для епітопу порівняно з контролем, де КА або Ка стосується константи швидкості асоціації у разі конкретної взаємодії антитіла і антигену.
Стандартні аналізи для оцінки здатності антитіл до зв'язування з 75 або СО20 можуть виконуватися на рівні білків або клітин і відомі з рівня техніки, у тому числі, наприклад, різновиди ЕГІ5А, вестерн-блотингу, КІА, аналізи на ВіІАсогеф й аналіз за методом проточної цитометрії. Придатні аналізи докладно описані у розділі "Приклади". Кінетику зв'язування (наприклад, афінність зв'язування) антитіл також можна оцінювати за допомогою стандартних аналізів, відомих з рівня техніки, як, наприклад, за допомогою аналізу на системі ВіасогеФ. Для оцінки зв'язування з клітинами Каї або Юацаї В-клітинної пухлини клітини Каїї (номер депонування в АТСС СсСІ-86) або Юацаді (номер депонування в АТСС ССІ-213) можна одержувати із загальнодоступних джерел, таких як Американська колекція типових культур, і застосовувати у стандартних аналізах, таких як аналізи за методом проточної цитометрії.
Антитіла до І У75, які зв'язуються з І 75 (5ЕБО ІЮ МО: 15) можуть інтерналізуватися під час контакту з клітинами, на клітинній поверхні яких експресується І У75. Ці антитіла згадуються у даному документі як "антитіла, що зв'язуються з І У75" або для простоти опису "антитіла до
ЇМ75". Обидва терміни застосовують взаємозамінно в даному документі.
Антитіла до І У75 інтерналізуються під час контакту з клітинами, зокрема, пухлинними клітинами, на поверхні яких експресується І 75. Іншими словами, антитіла до І У75, визначені у даному документі, які також містять кон'юговані лікарські засоби, інтерналізуються пухлинними клітинами, що призводить до вивільнення лікарського засобу і наступної загибелі клітин, забезпечуючи лікування форм раку, що характеризуються експресією І У75. Інтерналізацію у даному випадку можна виміряти декількома способами. В одному варіанті здійснення антитіла до ГУ75 приводять у контакт із клітинами, такими як лінія клітин, стисло описана в даному документі, за допомогою стандартних аналізів, як, наприклад, з використанням МАБ7лар. Для фахівця у даній галузі буде очевидно, що аналіз з використанням Маб7ар ілюструє очікуваний ефект, який можна спостерігати для кон'югата антитіло-лікарський засіб (АОС). В останньому випадку АЮС буде інтерналізуватися, подаючи таким чином лікарський засіб в клітину.
Токсичний лікарський засіб буде мати здатність до знищення клітини, тобто до знищення цільової ракової клітини. Дані аналізів Мар2ар легко приймаються фахівцями у даній галузі як ілюстративні для аналізів АОС (Копі5, М апа І аррі, 0., (2000) Віоїесппідцев, мої. 28, по. 1, 162- 165).
У цих варіантах здійснення аналізів іп міго антитіла до ЇУ75 додають разом з антитілом до антитіл ЇМ75, що містить токсин; наприклад, антитіло до ЇМ75 може бути мишачим або гуманізованим, а антитіло до антитіл 75 може бути мишачим антитілом або гуманізованим антитілом і містити токсин, такий як сапорин. Після утворення комплексу (антитіло до І М751|-
Їкон'югат антитіло до антитіла І М75-лікарський засіб| комплекс інтерналізується, і лікарський засіб (наприклад, сапорин) вивільняється, спричиняючи загибель клітин. Лікарський засіб вивільняється тільки після інтерналізації, і тому клітини за відсутності інтерналізації залишаються життєздатними. Як стисло викладено нижче, без обмеження будь-якою теорією, у терапевтичних шляхах застосування антитіло до антитіла до ЇМ75 містить токсин, і після інтерналізації зв'язок між антитілом і токсином розщеплюється з вивільненням токсину і знешкодженням клітини.
В одному варіанті здійснення антитіло до 1М75 містить ділянки, що визначають комплементарність (СОК), або варіабельні ділянки (МК) важких і легких ланцюгів конкретного антитіла, описаного в даному документі (наприклад, що згадується в даному документі як "/м75 АТ"). Відповідно, в одному варіанті здійснення антитіло містить домени СОКІ, СОК2 і
СОКЗ варіабельної ділянки важкого ланцюга (МН) антитіла ЇМ75 Ат, що має послідовність,
БО показану під БЕО ІЮ МО:1, і домени СОКІ, СОК2 і СОКЗ варіабельної ділянки легкого ланцюга (М) антитіла І 75 АЇ, яка має послідовність, показану під БЕО ІЮ МО:2.
В іншому варіанті здійснення антитіло до ЇМ75 містить варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить першу маиСОК, що містить ЗЕО ІО МО: 5; другу масок, що містить 5ЕО ІЮ
МО: 6; і третю мисок, що містить БЕО ІО МО;:7; і варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить першу міСоОК, що містить БЕО ІЮ МО:8; другу мІСОК, що містить 5ЕО ІЮО МО: 9; і третю
МІСОК, що містить 5ЕО ІЮ МО:10.
В іншому варіанті здійснення антитіла до І М75 зв'язуються з ЇМ75 людини та містять варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить амінокислотну послідовність, що містить зЗЕО
ІЮ МО:1, і її консервативні модифікації послідовності. Антитіло може додатково містити бо варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка містить амінокислотну послідовність, що містить ЗЕО
ІО МО:2, і її консервативні модифікації послідовності.
У додатковому варіанті здійснення антитіла до І У75 зв'язуються з І 75 людини та містять варіабельну ділянку важкого ланцюга та варіабельну ділянку легкого ланцюга, які містять амінокислотні послідовності, наведені під ЗЕО ІЮ МО:1 і/або 2 відповідно, та їхні консервативні модифікації послідовності. Як використовується у даному документі, термін "консервативна модифікація послідовності" стосується, наприклад, заміни амінокислоти амінокислотою, яка має аналогічні характеристики. Для фахівця у даній галузі зазвичай є загальновідомим, які з цих замін можуть вважатися консервативними. Інші модифікації, які можуть вважатися консервативними модифікаціями послідовності, включають, наприклад, глікозилювання.
Необов'язково одна або більше із БЕО ІЮ МО: 5-10 незалежно містять одну, дві, три, чотири або п'ять консервативних амінокислотних замін; необов'язково одна або більше 5ЕО ІЮ МО: 5- 10 незалежно містять одну або дві консервативні амінокислотні заміни.
Переважно термін "консервативні модифікації послідовності" передбачається як такий, що включає амінокислотні модифікації, які не впливають або не змінюють у значній мірі характеристики зв'язування антитіла, що містить амінокислотну послідовність. Такі консервативні модифікації включають амінокислотні заміни, додавання або делеції. Модифікації можуть бути введені в антитіло за даним винаходом за допомогою стандартних методик, відомих з рівня техніки, таких як сайт-спрямований мутагенез і ПЛР-опосередкований мутагенез. Консервативні амінокислотні заміни є такими, у разі яких амінокислотний залишок заміняють на амінокислотний залишок, що має подібний бічний ланцюг. Родини амінокислотних залишків, що мають подібні бічні ланцюги, були визначені в рівні техніки. Такі родини включають амінокислоти з основними бічними ланцюгами (наприклад, лізин, аргінін, гістидин), кислотними бічними ланцюгами (наприклад, аспарагінова кислота, глутамінова кислота), незарядженими полярними бічними ланцюгами (наприклад, гліцин, аспарагін, глутамін, серин, треонін, тирозин, цистеїн, триптофан), неполярними бічними ланцюгами (наприклад, аланін, валін, лейцин, ізолейцин, пролін, фенілаланін, метіонін), бета-розгалуженими бічними ланцюгами (наприклад, треонін, валін, ізолейцин) і ароматичними бічними ланцюгами (наприклад, тирозин, фенілаланін, триптофан, гістидин). Таким чином, один або більше амінокислотних залишків в
СОВ-ділянках антитіла за даним винаходом можуть бути замінені на інші амінокислотні залишки
Зо з тієї самої родини бічних ланцюгів і змінене антитіло можна досліджувати щодо збережених функцій із застосуванням функціональних аналізів, описаних у даному документі.
Виділені антитіла, які містять варіабельні ділянки важких і легких ланцюгів, що характеризуються щонайменше 80 95, або щонайменше 8595, або щонайменше 90 95, або щонайменше 91 95, або щонайменше 92 95, або щонайменше 93 95, або щонайменше 94 95, або щонайменше 95 95, або щонайменше 96 95, або щонайменше 97 95, або щонайменше 98 95, або щонайменше 9995, або більшою ідентичністю послідовності з будь-якою з вищенаведених послідовностей, також включені в даний винахід. Проміжні діапазони вищевказаних значень, наприклад, варіабельні ділянки важких і легких ланцюгів, які характеризуються щонайменше 80- 85 95, 85-90 95, 90-95 95 або 95-100 95 ідентичністю послідовності з будь-якою з вищенаведених послідовностей, також передбачаються як такі, що охоплюються даним винаходом. В одному варіанті здійснення антитіло до І У75 містить варіабельну ділянку важкого ланцюга, що містить
ЗЕО ІЮО МО:1 або послідовність, на щонайменше 90 95, щонайменше 91 95, щонайменше 92 95, щонайменше 93 95, щонайменше 94 95, щонайменше 95 95, щонайменше 96 9565, щонайменше 97 96, щонайменше 9895, щонайменше 9995 ідентичну 5ЕБЕО ІЮО МО: 1. В іншому варіанті здійснення антитіло до І У75 містить варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить ЗЕО ІЮ
МО:2 або послідовність, на щонайменше 9095, щонайменше 9195, щонайменше 92 95, щонайменше 93 95, щонайменше 94 95, щонайменше 95 95, щонайменше 96 9565, щонайменше 97 96, щонайменше 9895, щонайменше 9995 ідентичну 5ЕБЕО ІЮО МО: 2. В іншому варіанті здійснення антитіло до 175 містить каркасну ділянку важкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність на щонайменше 90 95, щонайменше 91 95, щонайменше 92 95, щонайменше 93 95, щонайменше 94 95, щонайменше 95 95, щонайменше 96 9565, щонайменше 97 956, щонайменше 98 95, щонайменше 99 95 ідентичну каркасній ділянці варіабельної ділянки важкого ланцюга під 5ЕО ІЮ МО: 1, що містить 5ЕО ІЮО МО: 16, 17 їі 18. В іншому варіанті здійснення антитіло до 175 містить каркасну ділянку легкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність на щонайменше 90 95, щонайменше 91 95, щонайменше 92 95, щонайменше 93 95, щонайменше 94 95, щонайменше 95 95, щонайменше 96 9565, щонайменше 97 956, щонайменше 98 95, щонайменше 99 95 ідентичну каркасній ділянці варіабельної ділянки легкого ланцюга під ЗЕО ІЮ МО:2, що містить 5ЕО ІЮО МО:19, 20 і 21.
В одному варіанті здійснення антитіло до | М75, що називається в даному документі бо "антитілом ГУ75 АТ", містить наступні СОК, а також їх варіанти, що містять невелику кількість амінокислотних варіантів: ділянки важкого ланцюга
Бест НВ ЛИЙ ділянки важкого ланцюга ділянки важкого ланцюга лення! ділянки легкого ланцюга ин! ділянки легкого ланцюга ділянки легкого ланцюга
У даному документі також розкриті варіабельні ділянки важких і легких ланцюгів, які містять набори СОР за даним винаходом, а також важкі і легкі ланцюги повної довжини (наприклад, що також містять константні ділянки). Як буде зрозуміло фахівцям у даній галузі, набори СО антитіла до ЇМ75 можна вбудувати в мишачі, гуманізовані або людські константні ділянки (у тому числі каркасні ділянки). Відповідно, у даному винаході представлені варіабельні ділянки важких і легких ланцюгів, на щонайменше приблизно 90 95-99 95 ідентичні 5ЕО ІО, розкритим у даному документі, при цьому всі з 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98 і 99 95 знаходять застосування в даному винаході.
У деяких варіантах здійснення антитіло до ЇМ75 являє собою антитіло, яке конкурує за зв'язування з ЇЇ У75 людини з антитілом, що містить варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить амінокислотну послідовність, наведену під 5ЕО ІЮ МО: 1, і варіабельну ділянку легкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність, наведену під 5Е20 ІЮ МО: 2. Антитіла, що конкурують за зв'язування, можна ідентифікувати із застосуванням стандартних методик. Такі методики включають, наприклад, імунологічний аналіз, що демонструє здатність одного антитіла до блокування зв'язування іншого антитіла з цільовим антигеном, тобто аналіз конкурентного зв'язування. Конкурентне зв'язування визначають в аналізі, у якому досліджуваний імуноглобулін інгібує специфічне зв'язування еталонного антитіла із загальним антигеном, таким як І У75. Відома безліч типів аналізів конкурентного зв'язування, наприклад, твердофазний прямий або непрямий радіоіїмунологічний аналіз (КІА), твердофазний прямий або непрямий імуноферментний аналіз (ЕІА), конкурентний сендвіч-аналіз (див. Зїапйії єї аї.,
Меїпоав5 іп Епгутоїіоду 9:242 (1983)); твердофазний прямий ЕЇА з використанням комплексу біотин-авідин (див. КігКіапа еї аї., У. Іттипої. 137:3614 (1986)); твердофазний прямий аналіз з міченням, твердофазний прямий сендвіч-аналіз з міченням (див. Нагіоуг апа І апе, Апіїрбодієв5: А
Іарогаїогу Мапиаї, Со 5ргіпуд Нагрог Рге55 (1988)); твердофазний прямий КІА з міченням з використанням мітки І-125 (див. Могеї еї а!., Мої. Іттипої. 25(1):7 (1988)); твердофазний прямий
ЕІА з використанням комплексу біотин-авідин (Спешпо еї аї., Мігоїоду 176:546 (1990)); і прямий
Зо КІА з міченням (МоІдеппацег єї аї., Зсапа. У. Іттипої. 32:77 (1990)). Зазвичай такий аналіз включає застосування очищеного антигену, зв'язаного з твердою поверхнею або клітинами, які несуть будь-який з них, неміченого досліджуваного імуноглобуліну та міченого еталонного імуноглобуліну. Конкурентне інгібування вимірюють шляхом визначення кількості мітки, зв'язаної з твердою поверхнею або з клітинами, у присутності досліджуваного імуноглобуліну.
Досліджуваний імуноглобулін зазвичай присутній у надлишку. Якщо конкуруюче антитіло присутнє у надлишку, воно зазвичай буде інгібувати специфічне зв'язування еталонного антитіла із загальним антигеном щонайменше на 50-55 95, 55-60 95, 60-65 95, 65-70 90, 70-75 95, 75-80 Фо, 80-85 95, 85-90 95, 90-95 9о, 95-99 95 або більше.
Моноклональні антитіла можна охарактеризувати за зв'язуванням із ЇМ75 або СО20 за допомогою ряду відомих методик. Як правило, антитіла спочатку характеризують за допомогою
ЕІЗА. Коротко, титраційні мікропланшети можна покрити очищеним І У75 або СО20 в РВ5, а потім блокувати нерелевантними білками, такими як бичачий сироватковий альбумін (В5А), розбавлений у РВ5. У кожну лунку додають розведення плазми крові мишей, імунізованих за допомогою І 75 або СО20, й інкубують протягом 1-2 годин за 37 "С. Планшети промивають за допомогою РВЗ/Тугееп 20, а потім інкубують із реагентом, що являє собою поліклональне антитіло кози до ЇдДо людини, специфічне до Ес, кон'юговане із лужною фосфатазою, протягом 1 години за 37 "С. Після промивання планшети проявляють за допомогою субстрату АВТ й аналізують за 00 405. Переважно, для процедур злиття будуть використовувати мишей, у яких розвиваються найбільш високі титри.
Аналіз ЕГІЗА, описаний вище, можна застосовувати для скринінгу з виявленням антитіл і, отже, гібридом, що утворюють антитіла, які демонструють позитивну реактивність щодо імуногену І М75/С2020. Гібридоми, які зв'язуються, переважно з високою афінністю, з ЇМ75/С020, можна потім субклонувати та додатково охарактеризувати. Один клон з кожної гібридоми, що зберігає реактивність вихідних клітин (за ЕГІ5БА), можна потім вибрати для одержання клітинного банку і для очищення антитіл.
Для очищення антитіл до І У75 або антитіл до СО20 вибрані гібридоми можна вирощувати у флаконах, що обертаються, дволітрових колбах, що обертаються, або інших системах культивування. Зразки надосадової рідини можна фільтрувати і концентрувати перед афінною хроматографією з білком А на сефарозі (Ріагтасіа, Піскатауей, Нью-Джерсі) для очищення білка. Після заміни буфера на РВ5 концентрацію можна визначити за 00280 із застосуванням коефіцієнта екстинкції 1,43 або, переважно, за допомогою нефелометричного аналізу. дО можна перевірити за допомогою гель-електрофорезу і за допомогою антиген-специфічного способу.
Для визначення того, чи зв'язуються вибрані моноклональні антитіла до І У75 або антитіла до СО20 з унікальними епітопами, кожне антитіло можна біотинілювати за допомогою комерційно доступних реагентів (Ріегсе, Рокфорд, Іллінойс). Зв'язування біотинільованих тА можна виявити за допомогою зонда, міченого стрептавідином. Для визначення ізотипу очищених антитіл можна проводити ізотипуючий ЕГІЗА із застосуванням методик, прийнятих у даній галузі. Наприклад, лунки титраційних мікропланшетів можна покрити 10 мкг/мл антитіла до Ід на ніч за 4 "С. Після блокування за допомогою 5 95 ВЗА у планшетах проводять реакцію з 10 мкг/мл моноклональних антитіл або очищених ізотипових контролів за температури навколишнього середовища протягом двох годин. У лунках потім можна провести реакцію з кон'югованими зондами, специфічними до досі! або інших ізотипів. Планшети проявляють і аналізують, як описано вище.
Для дослідження зв'язування моноклональних антитіл з живими клітинами, які експресують
ЇМ75 або СО20, можна застосовувати проточну цитометрію. Стисло, лінії клітин і/або РВМС
Зо людини, які експресують мембранозв'язаний І М75 або СО20 (що вирощують у стандартних умовах росту), змішують із моноклональними антитілами в різних концентраціях в РВ5, що містить 0,1 95 В5А за 4 "С протягом 1 години. Після промивання проводять реакцію клітин із антитілом до їдс, міченим флуоресцеїном, за тих самих умов, що й під час забарвлення первинним антитілом. Зразки можна аналізувати за допомогою приладу БАСзЗсап з використанням властивостей світлорозсіювання і бічного розсіювання для введення логічного обмеження за окремими клітинами і визначення зв'язування мічених антитіл. Можна застосовувати альтернативний аналіз із застосуванням флуоресцентної мікроскопії на додаток до аналізу за методом проточної цитометрії або замість нього. Клітини можна забарвлювати точно так, як описано вище, і вивчати за допомогою флуоресцентної мікроскопії. Даний спосіб забезпечує візуалізацію окремих клітин, але може мати знижену чутливість залежно від щільності антигену.
Можна додатково досліджувати реактивність антитіл Їдс до І М75 щодо антигену І У75 за допомогою вестерн-блотингу; те саме можна здійснити з антитілами до СО20. Стисло, можна одержати клітинні екстракти із клітин, що експресують І У75/С020, і піддати електрофорезу в поліакриламідному гелі у присутності додецилсульфату натрію. Після електрофорезу відділені антигени переносять на нітроцелюлозні мембрани, блокують 20 96 мишиною сироваткою крові і зондують моноклональними антитілами, які підлягають дослідженню. Зв'язування (ДО можна виявити за допомогою антитіла до Ідс, кон'ютгованого з лужною фосфатазою, і проявити за допомогою таблеток субстрату ВСІР/МВТ (Зідта Спет. Со., Сент-Луїс, Міссурі).
Способи аналізу афінності зв'язування, перехресної реактивності та кінетики зв'язування різних антитіл до І У75 включають стандартні аналізи, відомі в даній галузі техніки, наприклад, аналіз за допомогою поверхневого плазмонного резонансу (З5РЕ) Віасоге"М із застосуванням приладу для 5РЕ Віасоге"М 2000 (Віасоге АВ, Уппсала, Швеція).
В одному варіанті здійснення антитіло специфічно зв'язується з І У75 людини, який містить
ЗЕО ІЮ МО: 15). Переважно, антитіло до І У75 зв'язується з І 75 людини з високою афінністю.
Переважно, антитіло до ЇМ75 зв'язується з білком ЇМ75 з Ко 5 х 108 М або менше, зв'язується з білком І 75 з Ко 2 х 108 М або менше, зв'язується з білком І 75 з Ко 5 х 109 М або менше, зв'язується з білком І 75 з Ко 4 х 109 М або менше, зв'язується з білком І 75 з Ко
З х 109 М або менше, зв'язується з білком І 75 з Ко 2 х 109 М або менше, зв'язується з білком 60 ЇМ75 з Ко 1 х 109 М або менше, зв'язується з білком ЇМ75 з Ко 5 х 1070 М або менше або зв'язується з білком І 75 з Ко 1 х 1079 М або менше.
В одному варіанті здійснення антитіла до /М75 конкурують (наприклад, перехресно конкурують) за зв'язування з ГМ75 з конкретними антитілами до І М75, описаними в даному документі (наприклад, І 75 АТ). Такі конкуруючі антитіла можна ідентифікувати на основі їхньої
Здатності до конкурентного інгібування зв'язування одного або більше тАб з 175 у стандартних аналізах зв'язування з І У75. Наприклад, можна застосовувати стандартні аналізи
ЕГІЗ5А, у яких рекомбінантний білок І У75 людини іммобілізований на планшеті, одне з антитіл є флуоресцентно міченим, й оцінюється здатність немічених антитіл до виведення міченого антитіла з конкуренції за зв'язування. Додатково або як альтернатива, можна застосовувати аналіз ВіІАсоге для оцінки здатності антитіл до перехресної конкуренції. Здатність досліджуваного антитіла до інгібування зв'язування антитіла до ЇУ75 за даним винаходом з
ЇЖМ75 людини демонструє, що досліджуване антитіло може конкурувати з антитілом за зв'язування з І 75 людини.
В одному варіанті здійснення конкуруюче антитіло являє собою антитіло, яке зв'язується з тим самим епітопом на І У75 людини, що і конкретні моноклональні антитіла до І У75, описані у даному документі (наприклад, ГМ75 Ат). Стандартні методики картування епітопів, такі як рентгенівська кристалографія і 2-вимірна спектроскопія ядерного магнітного резонансу, можна застосовувати для визначення того, чи зв'язується антитіло з тим самим епітопом, що й еталонне антитіло (див., наприклад, Ерібре Марріпа Ргоїосої5 іп Меїпоаз іп МоїІесшаг Віоіоду,
Мої. 66, С. Е. Моттів, Еа. (1996)).
В одному варіанті здійснення антитіло, яке конкурує за зв'язування з І У75 і/або зв'язується з тим самим епітопом на І У75 людини, являє собою антитіло людини.
Після виділення одного вихідного тАб до І У75, що має бажані властивості, описані у даному документі, можуть бути одержані інші тАБб з аналогічними властивостями, наприклад, що мають той самий епітоп. Наприклад, можна імунізувати мишей за допомогою ІМ75, як описано у даному документі, одержувати гібридоми і піддавати одержані тА скринінгу з виявленням здатності до конкуренції з вихідним тАб за зв'язування з ЇУ75. Мишей також можна імунізувати меншим фрагментом І М75, що містить епітоп, з яким зв'язується вихідне тАбБ.
Локалізацію епітопу можна визначати шляхом, наприклад, скринінгу з виявленням зв'язування з
Зо рядом пептидів, що перекриваються і охоплюють І У75. Як альтернатива, можна застосовувати спосіб з дУезрег5 еї аї., ВіотесппоЇоду 12:899, 1994, для керування відбором ІтАБб, які мають той самий епітоп і, отже, аналогічні властивості порівняно з вихідним тАб. За допомогою фагового дисплея спочатку важкий ланцюг вихідного антитіла спарюють з сукупністю (переважно людських) легких ланцюгів для відбору тАб, які зв'язуються з ЇУ75, а потім новий легкий ланцюг спарюють з сукупністю (переважно людських) важких ланцюгів для відбору (переважно людських) тАб, які зв'язуються з ЇМ75, що мають той самий епітоп, що і вихідне тАбБ. Як альтернатива, варіанти вихідного тАб можна одержувати шляхом мутагенезу кДНК, яка кодує важкі і легкі ланцюги антитіла.
Для оцінки рівня конкуренції між двома антитілами можна застосовувати, наприклад, радіоїмунологічні аналізи або аналізи з використанням інших міток для антитіл. Наприклад, антиген І У75 можна інкубувати з кількістю, що забезпечує насичення, першого антитіла до І 75 або його антигензв'язувального фрагмента, кон'югованих із сполукою-міткою (наприклад, УН, 125), біотином або рубідієм), у присутності такої самої кількості другого неміченого антитіла до
ГЖ75. Потім оцінюють кількість міченого антитіла, що зв'язується з антигеном у присутності неміченого блокувального антитіла, і порівнюють зі зв'язуванням за відсутності неміченого блокувального антитіла. Конкуренцію визначають за відсотковою зміною сигналів зв'язування у присутності неміченого блокувального антитіла порівняно з відсутністю блокувального антитіла.
Таким чином, якщо має місце 50 95 інгібування зв'язування міченого антитіла у присутності блокувального антитіла порівняно зі зв'язуванням за відсутності блокувального антитіла, то має місце конкуренція між двома антитілами, що становить 50 95. Таким чином, посилання на конкуренцію між першим і другим антитілами, що становить 50 95 або більше, 60 95 або більше, 70 95 або більше, як, наприклад, 70 95, 71 90, 7295, 7395, 74 в, 75 о, 80 Зо, 85 У, 90 95, 95 95, 96 95, 97 У, 98 95, 99 956 або більше, означає, що перше антитіло інгібує зв'язування другого антитіла (або навпаки) з антигеном на 50 95, 60 95, 70905, 71 90, 7295, 73 в, 74 90, 75 о, 80 95, 85 96, 90 95, 95 965, 96 95, 97 Уо, 98 95, 99 95 або більше (порівняно зі зв'язуванням з антигеном другого антитіла за відсутності першого антитіла). Таким чином, інгібування зв'язування першого антитіла з антигеном другим антитілом, що становить 50 95, 60 95, 70 96, 71 о, 72 о, 73 У, 74 90, 75 95, 80 95, 85 9о, 90 о, 95 95, 96 95, 97 Фо, 98 У, 99 95 або більше, означає, що два антитіла зв'язуються з тим самим епітопом. бо У деяких варіантах здійснення компонент (В) фармацевтичної комбінації являє собою антитіло до СО20, визначене в даному документі.
В-лімфоцитарний антиген СО20 або СО20 являє собою активований глікозилюванням фосфопротеїн, що експресується на поверхні всіх В-клітин, починаючи з фази про-В (СО45А к,
СО0117 ж) і послідовно збільшується в концентрації до досягнення зрілості (Нагау, Кіспага (2008). "Спарієег 7: В Гутріосуїє ЮОемеІортепі апа Віоіоду". їпй Раш, УМШат. Рипдатепіа! ІттипоЇоду (Воок) (бій єа.). Рпйаадеї!рніа: І ірріпсой УМіПатв 5 УМїКіпв. рр. 237-269. ІЗВМ 0-7817-6519-6).
СОр20 експресується на всіх стадіях розвитку В-клітин, за винятком першої й останньої; він присутній, починаючи зі стадії пізніх про-В-клітин до стадії клітин пам'яті, але відсутній на ранніх про-В-клітинах або плазмобластах і плазматичних клітинах. Він виявляється на ракових стовбурових клітинах у разі В-клітинної лімфоми, волосатоклітинного лейкозу, В-клітинного хронічного лімфолейкозу та меланоми. Експресія СО2О регулюється за допомогою передачі сигналу хемокінами через вісь СХСКА/5ОЕ1.
Імуногістохімічне дослідження може застосовуватися для визначення присутності СО2О на клітинах у гістологічних зрізах тканин.
У людей СО20 кодується геном М5З4А1. Цей ген кодує член родини генів трансмембранних білків 4А.
В одному варіанті здійснення компонент (В) фармацевтичної комбінації містить антитіло до
СО20 або його антигензв'язувальну частину, при цьому вказане антитіло містить: а) варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить: її першу МИСОК, що містить ЗЕО ІЮО МО: 40; ії) другу МАСОК, що містить 5ЕО ІЮО МО: 41; і ії) третю масок, що містить 5ЕО ІЮО МО: 42; і р) варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка містить: її першу мСОРм, що містить ЗЕО ІЮ МО: 43; ії) другу МСОК, що містить ЗЕО ІО МО: 44; і ії) третю міСОК, що містить ЗЕО ІЮО МО: 45; де необов'язково будь-які одна або більше з вказаних вище 5ЕО ІЮ МО незалежно містять одну, дві, три, чотири або п'ять амінокислотних замін, додавань або делецій.
Необов'язково одна або більше з вказаних вище 5ЗЕО ІЮ МО: 40-45 незалежно містять одну, дві, три, чотири або п'ять консервативних амінокислотних замін; більш переважно будь-які одна або більше з вказаних вище ЗЕО ІЮ МО незалежно містять одну або дві консервативні амінокислотні заміни.
Переважно антитіло до СО-20 являє собою моноклональне антитіло, більш переважно, людське моноклональне антитіло і ще більш переважно повністю людське моноклональне антитіло ІДО1.
В особливо переважному варіанті здійснення даного винаходу антитіло до СО20 являє собою ритуксимаб. Ритуксимаб являє собою моноклональне антитіло до білка СО20, який широко експресується на В-клітинах (Опсодепе (2003 Осі 20), 5тійп МК, "Кпихітаб (топосіопаї! апі-СО20 апіїроду): теспапібт5 ої асіп апа гезівіїапсе", 22(47): 7359-68). Ритуксимаб знищує як нормальні, так і злоякісні В-клітини, які мають СО20 на їхній поверхні й, отже, застосовується для лікування захворювань, що характеризуються наявністю занадто великої кількості В-клітин, надактивних В-клітин або дисфункціональних В-клітин. Ритуксимаб раніше застосовувався для лікування ряду аутоїмунних захворювань і деяких типів раку, у тому числі ревматоїдного артриту, ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури, пухирниці звичайної, розсіяного склерозу, системного червоного вовчака, неходжкінської лімфоми, хронічної запальної демієлінізуючої полінейропатії, хронічного лімфоцитарного лейкозу й аутоїмунної анемії. Ритуксимаб продається під торговельною назвою КішхапФ компанією Коспе.
Переважно важкий і/або легкий ланцюг антитіла ритуксимабу містить амінокислотну послідовність, наведену під ЗЕО ІЮО МО: 38 і 39 відповідно, або складається з неї.
У даному винаході охоплені варіанти антитіл, що іноді також називаються "похідними антитіл" або "аналогами антитіл". Іншими словами, існує ряд модифікацій, які можна робити стосовно антитіл, розкритих у даному документі, що включають без обмеження амінокислотні модифікації СОМК (дозрівання афінності), амінокислотні модифікації каркасних ділянок, амінокислотні модифікації Ес-ділянки, варіанти глікозилювання, ковалентні модифікації інших типів (наприклад, для приєднання кон'югованих лікарських засобів тощо).
Під "варіантом" у даному документі передбачається поліпептидна послідовність, відмінна від такої у вихідного поліпептиду за рахунок щонайменше однієї амінокислотної модифікації. У цьому випадку вихідний поліпептид являє собою варіабельну ділянку важкого або легкого ланцюга повної довжини, наприклад, наведену під ЗЕО ІЮ МО: 1 або 2 відповідно, або СОВК- 60 ділянки або каркасні ділянки важких і легких ланцюгів, наведені під ЗЕО ІЮ МО 5-10 і 16-21 для
ГХ75. Амінокислотні модифікації можуть включати заміни, вставки і делеції, при цьому перші у багатьох випадках є переважними. Буде зрозуміло, що амінокислотна заміна може являти собою консервативну або неконсервативну заміну, при цьому консервативні заміни є переважними. Додатково, вказана заміна може являти собою заміну на амінокислоту, що зустрічається або не зустрічається у природі.
Загалом, варіанти можуть включати будь-яку кількість модифікацій, за умови, що функція антитіла буде все ще присутньою, як описано у даному документі. Іншими словами, у разі
ЇМ75 АТ, наприклад, антитіло повинне все ще специфічно зв'язуватися з І М75 людини.
Аналогічно, антитіла до СО20О0 повинні як і раніше специфічно зв'язуватися з СО2О людини.
Якщо амінокислотні варіанти одержують, наприклад, із Ес-ділянкою, то варіанти антитіл повинні зберігати функції зв'язування з рецепторами, необхідні для конкретного застосування антитіла або показання до нього. "Варіанти" у даному випадку можна одержувати в наведених послідовностях СОК, каркасних або Ес-ділянках антитіла.
Однак, у цілому зазвичай використовують 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 амінокислотних замін, оскільки часто метою є зміна функції з мінімальною кількістю модифікацій. У деяких випадках має місце від 1 до 5 модифікацій (наприклад, окремих амінокислотних замін, вставок або делецій), при цьому 1-2, 1-3 і 1-4 також знаходять застосування у багатьох варіантах здійснення. Кількість модифікацій може залежати від розміру модифікованої ділянки; наприклад, як правило, у СОК-ділянках бажаною є менша кількість модифікацій. Фахівцю у даній галузі буде зрозуміло, що навіть у СОК-ділянках місце розташування модифікації може значно змінювати ефект. В одному варіанті здійснення модифікації можна здійснювати у будь- якій з СОК1Т, СОК2 або СОКЗ важких і/або легких ланцюгів. У додатковому варіанті здійснення модифікації здійснюють у будь-якій з СОКІ або СОК2 важких і/або легких ланцюгів. У ще одному додатковому варіанті здійснення модифікації розташовані у СОКІ важких і/або легких ланцюгів.
Слід зазначити, що ряд амінокислотних модифікацій може знаходитися у функціональних доменах: наприклад, може бути необхідна наявність 1-5 модифікацій в Ес-ділянці білків дикого типу або сконструйованих білків, а також від 1 до 5 модифікацій, наприклад, в Ем-ділянці.
Зо Варіант поліпептидної послідовності переважно буде характеризуватися щонайменше приблизно 8095, 8595, 9090, 91 95, 92 95, 9395, 94 95, 9595, 9695, 97 Зо, 98 90 або 9995 ідентичністю з вихідними послідовностями (наприклад, варіабельними ділянками, константними ділянками та/або послідовностями важких і легких ланцюгів і/або СОМ 1М75 А1 або ритуксимабу). Слід зазначити, що залежно від розміру послідовності, відсоткова ідентичність буде залежати від кількості амінокислот.
Під "амінокислотною заміною" або "заміною" у даному документі мається на увазі заміщення амінокислоти у конкретному положенні вихідної поліпептидної послідовності іншою амінокислотою, яка може бути природною або амінокислотою, що не зустрічається у природі.
Наприклад, заміна 5100А стосується варіанта поліпептиду, у якому серин у положенні 100 заміщений аланіном. Під "амінокислотною вставкою" або "вставкою", що використовується у даному документі, мається на увазі додавання амінокислоти у конкретне положення вихідної поліпептидної послідовності. Під "амінокислотною делецією" або "делецією", що використовується у даному документі, мається на увазі вилучення амінокислоти у конкретному положенні вихідної поліпептидної послідовності.
Під "вихідним поліпептидом", "вихідним білком", "поліпептидом-попередником" або "білком- попередником", що використовується у даному документі, мається на увазі немодифікований поліпептид, який згодом модифікують з одержанням варіанта. Як правило, вихідні поліпептиди в даному документі являють собою І У75 А! і ритуксимаб. Відповідно, під "вихідним антитілом", що використовується у даному документі, мається на увазі антитіло, яке модифікують з одержанням варіанта антитіла.
Під "диким типом", або "МУТ", або "нативним" у даному документі мається на увазі амінокислотна послідовність або нуклеотидна послідовність, виявлена у природі, у тому числі алельні варіанти. Білок, поліпептид, антитіло, імуноглобулін, (390 тощо М/Г мають амінокислотну послідовність або нуклеотидну послідовність, яка не була навмисно модифікована.
Під "варіантом Ес-ділянки" у даному документі мається на увазі послідовність Ес, що відрізняється від послідовності Ес дикого типу за рахунок щонайменше однієї амінокислотної модифікації. Варіант Ес може стосуватися поліпептиду Ес як такого, композицій, що містять варіант поліпептиду Ес, або амінокислотної послідовності.
У деяких варіантах здійснення в одній або більше СОК ЇМ75 Аї або ритуксимабу 60 здійснюють одну або більше амінокислотних модифікацій. Як правило, у будь-якій окремій СОМ заміняють лише 1, або 2, або З амінокислоти, і у наборі з 6 СОК зазвичай здійснюють не більше 4, 5,6, 7, 8, 9 або 10 змін. Однак слід розуміти, що будь-яку комбінацію з відсутності замін, 1, 2 або З замін у будь-якій СОМК можна незалежно та необов'язково поєднувати з будь-якою іншою заміною. Буде очевидно, що заміни можна здійснювати у будь-якій з 6 СОЄ. В одному варіанті здійснення заміни здійснюють у СОКІ1 важких і/або легких ланцюгів.
У деяких випадках амінокислотні модифікації у СОК називають "дозріванням афінності".
Антитіло, піддане "дозріванню афінності", має одну або більше змін в одній або більше СОК, які приводять до покращення афінності антитіла до антигену порівняно з вихідним антитілом, яке не має цієї(цих) зміни(змін). У деяких випадках, хоча і рідких, може бути бажаним зниження афінності антитіла до його антигену, але це зазвичай не є переважним.
Дозрівання афінності можна здійснювати для підвищення афінності зв'язування антитіла з антигеном на щонайменше приблизно 10 95, приблизно 20 95, приблизно 30 95, приблизно 40 95, приблизно 50 95, приблизно 60 95, приблизно 70 95, приблизно 80 95, приблизно 90 95, приблизно 100 95, приблизно 110 95, приблизно 120 95, приблизно 130 95, приблизно 140 95, приблизно 150 95 або більше або у від 1, 2, 3, 4 до 5 разів порівняно з "вихідним" антитілом. Переважні антитіла, піддані дозріванню афінності, будуть характеризуватися наномолярними або навіть пікомолярними значеннями афінності до цільового антигену. Антитіла, піддані дозріванню афінності, одержують за допомогою відомих процедур. Див., наприклад, Магкз5 еї аї., 1992,
Віотесппоіоду 10:779-783, у якому описано дозрівання афінності шляхом перетасування доменів варіабельної ділянки важкого ланцюга (МН) і варіабельної ділянки легкого ланцюга (МІ).
Випадковий мутагенез залишків СОР. і/або каркасних ділянок описаний у Вагбрав, еї аїЇ. 1994,
Ргос. Маї. Асай. 5сі, ОБА 91:3809-3813; ЗПіег єї а!., 1995, Сепе 169:147-155; Меїюп еї аї., 1995, ..
Іттипої. 155:1994-2004; даскзоп еї а!., 1995, 9. Іттипої. 154(7):3310-9; апа Намжкіпз еї аї!., 1992,
У. Мої. Віої. 226:889-896, наприклад.
Як альтернатива, в одній або більше СОР. антитіл за даним винаходом можна здійснювати амінокислотні модифікації, які є "мовчазними", наприклад, які незначним чином змінюють афінність антитіла до антигену. Їх можна виробляти з ряду причин, що включають оптимізацію експресії (яку можна здійснювати для нуклеїнових кислот, які кодують антитіла за даним винаходом).
Зо Таким чином, у визначення СОК і антитіл, розкритих у даному документі, включені варіанти
СОК і антитіл; іншими словами, антитіла можуть містити амінокислотні модифікації в одній або більше СОК І У75 А! або ритуксимабу. На додаток, як стисло викладено нижче, амінокислотні модифікації можна також незалежно і необов'язково здійснювати у будь-якій ділянці за межами
СОК, у тому числі у каркасних і константних ділянках, описаних у даному документі.
У деяких варіантах здійснення антитіла до І У75 і/або антитіла до СО20, розкриті в даному документі, містять варіант Ес-домену. Як відомо у даній галузі, Ес-ділянка антитіла взаємодіє з рядом Ес-рецепторів і лігандів, надаючи цілий ряд важливих функціональних здатностей, що називаються ефекторними функціями. Ці Ес-рецептори включають без обмеження (у людей)
ЕсУКІ (СО64), у тому числі ізоформи ЕсукКіІа, ЕСуУКІр і ЕсуКіІс; Есукі! (СО32), у тому числі ізоформи ЕсукКіІІа (у тому числі алотипи НІ131 та К131), ЕсукіІр (у тому числі ЕсукПбБ-1 і ЕсукПБ- 2) та ЕсуКІІс; і ЕСУАНІ (СО16), у тому числі ізоформи ЕсукШа (у тому числі алотипи М158 і Е158, що пов'язані з антитілозалежною клітинною цитотоксичністю (АОСС)) ії ЕсуУКПр (у тому числі алотипи ЕсукІШЬ-МАї ї ЕсукШЬ-МА2), ЕсКп (неонатальний рецептор), С1д (білок системи комплементу, що бере участь у комплементзалежній цитотоксичності (СОС)) та ЕсКп (неонатальний рецептор, що бере участь у регуляції періоду напіввиведення із сироватки крові).
Придатні модифікації можна здійснювати в одному або більше положеннях, як у цілому викладено, наприклад, у заявці на патент США 11/841654 і літературних джерелах, згадуваних там, О5 2004/013210, 005 2005/0054832, 05 2006/0024298, 5 2006/0121032, 05 2006/0235208, 05 2007/0148170, 0554 12/341769, патенті США Мо 6737056, патенті США Мо 7670600, патенті
США Мо 6086875, всі з яких явним чином включені шляхом посилання у всій своїй повноті, зокрема, що стосується конкретних амінокислотних замін, які підвищують зв'язування з Ес- рецепторами.
На додаток до модифікацій, викладених вище, можна здійснювати інші модифікації.
Наприклад, молекули можна стабілізувати шляхом включення у їхній склад дисульфідних містків, які зв'язують МН- і Мі-домени (Кейег еї аї.,, 1996, Маїшге Віоїеси. 14:1239-1245, включений шляхом посилання у всій своїй повноті).
На додаток, модифікації цистеїнових залишків є особливо застосовуваними у шляхах застосування кон'югатів антитіло-лікарський засіб (АОС), додатково описаних нижче. У деяких варіантах здійснення константна ділянка антитіла може бути сконструйована такою, що містить 60 один або більше особливо "тіол-реактивних" цистеїнових залишків з метою забезпечення більш специфічного і контрольованого розміщення функціональної частини, що являє собою лікарський засіб. Див., наприклад, патент США Мо 7521541, включений у даний документ шляхом посилання у всій своїй повноті.
На додаток, існує ряд ковалентних модифікацій антитіл, які можна здійснювати, як стисло викладено нижче.
Ковалентні модифікації антитіл включені в обсяг даного винаходу і зазвичай, але не завжди, здійснюються посттрансляційно. Наприклад, деякі типи ковалентних модифікацій антитіла вбудовують у молекулу шляхом реакції конкретних амінокислотних залишків антитіла з органічним дериватизуючим засобом, здатним до реакції з визначеними бічними ланцюгами або
М- або С-кінцевими залишками.
Цистеїнільні залишки частіше всього піддають реакції з с-галогенацетатами (і відповідними амінами), такими як хлороцтова кислота або хлорацетамід, з одержанням карбоксиметильних або карбоксиамідометильних похідних. Цистеїнільні залишки також можна дериватизувати шляхом реакції з бромтрифторацетоном, а-бром-В-(5-імідазолілупропіоновою кислотою, хлорацетилфосфатом, М-алкілмалеімідами, З-нітро-2-піридилдисульфідом, метил-2- піридилдисульфідом, п-хлорртутьбензоатом, 2-хлорртуть-4-нітрофенолом або хлор-7- нітробензо-2-окса-1,3-діазолом тощо.
Гістидильні залишки дериватизують шляхом реакції з діетилпірокарбонатом за рН 5,5-7,0, оскільки даний засіб є відносно специфічним до бічного ланцюга гістидилу. Також застосовним є пара-бромфенацилбромід; реакцію переважно проводять в 0,1 М какодилаті натрію за рН 6,0.
Лізинільні й амінокінцеві залишки піддають реакції з ангідридами бурштинової або інших карбонових кислот. Дериватизація за допомогою цих засобів має ефект зміни заряду лізинільних залишків на протилежний. Інші придатні реагенти для дериватизації залишків, що містять альфа-аміногрупи, включають імідоестери, такі як метилпіколінімідат; піридоксальфосфат; піридоксаль; хлорборогідрид; тринітробензолсульфонову кислоту; О- метилізосечовину; 2,4-пентандіон і гліоксилат у реакції, яку каталізують трансаміназою.
Аргінільні залишки модифікують шляхом реакції з одним або більше традиційними реагентами, серед яких фенілгліоксаль, 2,3-бутандіон, 1,2-циклогександіон і нінгідрин.
Дериватизація аргінінових залишків потребує, щоб реакцію проводили у лужних умовах, у
Зо зв'язку з високою рКа гуанідинової функціональної групи. Крім того, ці реагенти можуть реагувати з групами лізину, а також з епсилон-аміногрупою аргініну.
Можна здійснювати конкретні модифікації тирозильних залишків, при цьому особливий інтерес становить введення спектральних міток у тирозильні залишки шляхом реакції з ароматичними сполуками діазонію або тетранітрометаном. Для утворення -О- ацетилтирозильних молекул і З-нітропохідних найчастіше відповідно застосовують /-М- ацетилімідазол і тетранітрометан. Тирозильні залишки йодують за допомогою 125І або 1311 з одержанням мічених білків для застосування в радіоімунологічному аналізі, при цьому спосіб із застосуванням хлораміну Т, описаний вище, є переважним.
Карбоксильні бічні групи (аспартил або глутаміл) вибірково модифікують за допомогою реакції з карбодіімідами (К'-М-С-М--К), де К і Е необов'язково являють собою різні алкільні групи, такі як 1-циклогексил-3-(2-морфолініл-4-етил)карбодіїмід або 1-етил-3-(4-азоній-4,4- диметилпентил)карбодіїмід. Крім того, аспартильні та глутамільні залишки перетворюють в аспарагінільні та глутамінільні залишки шляхом реакції з іонами амонію.
Дериватизація за допомогою біфункціональних засобів застосовувана для зшивання антитіл з нерозчинною у воді матрицею-підкладкою або поверхнею для застосування у ряді способів на додаток до способів, описаних нижче. Широко використовувані зшивальні засоби включають, наприклад, 1,1-біс(діазоацетил)-2-фенілетан, глутаровий альдегід, М-гідроксисукцинімідні естери, наприклад, естери 4-азидосаліцилової кислоти, гомобіфункціональні імідоестери, що включають дисукцинімідилові естери, такі як 3,3'-дитіобіс(сукцинімідилпропіонат), |і
БО біфункціональні малеїіміди, такі як біс-М-малеїімідо-1,8-октан. Дериватизуючі засоби, такі як метил-3-Кп-азидофеніл)дитіо|пропіоімідат, забезпечують одержання фотоактивованих проміжних сполук, здатних утворювати поперечні зв'язки у присутності світла. Як альтернатива, для іммобілізації білків використовують реакційноздатні нерозчинні у воді матриці, такі як активовані бромистим ціаногеном вуглеводні і реакційноздатні субстрати, описані у патентах
США МоМо 3969287; 3691016; 4195128; 4247642; 4229537 і 4330440, всі з яких включені шляхом посилання у всій своїй повноті.
Глутамінільні й аспарагінільні залишки часто дезамідують з одержанням відповідних глутамільних і аспартильних залишків відповідно. Як альтернатива, ці залишки дезамідують у слабокислих умовах. Будь-яка форма цих залишків знаходиться у межах обсягу даного 6о0 винаходу.
Інші модифікації включають гідроксилювання проліну та лізину, фосфорилювання гідроксильних груп серильних або треонільних залишків, метилювання «а-аміногруп бічних ланцюгів лізину, аргініну та гістидину (Т. Е. Стеідпоп, Ргоївїіпе5: Зігисіиге апа Моїіесшіаг Ргорегіїєв5,
МУ. Н. Ггеетап 4. Со., Зап Егапсізсо, рр. 79-86 (1983), включений за допомогою посилання у всій своїй повноті), ацетилювання М-кінцевої аміногрупи й амідування будь-якої С-кінцевої карбоксильної групи.
На додаток, як буде зрозуміло фахівцям у даній галузі, до антитіл (а також до інших композицій за даним винаходом) можна додавати будь-які мітки (у тому числі флуоресцентні, ферментні, магнітні, радіоактивні тощо).
Іншим типом ковалентної модифікації є зміни глікозилювання. У деяких варіантах здійснення антитіла, розкриті в даному документі, можуть бути повністю або частково аглікозильованими, наприклад афукозильованими.
Інший тип ковалентної модифікації антитіла включає зв'язування антитіла з різними небілковими полімерами, у тому числі без обмеження різні поліоли, такі як поліетиленгліколь, поліпропіленгліколь або поліоксиалкілени, згідно з викладеним у, наприклад, каталозі РЕС 2005-2006 від МекКіаг Тпегарешіс5 (доступному на веб-сайті МеКіаг), патентах США 4640835; 4496689; 4301144; 4670417; 4791192 або 4179337, всі з яких включені шляхом посилання у всій своїй повноті. На додаток, як відомо з рівня техніки, амінокислотні заміни можна здійснювати у різних положеннях в антитілі для полегшення додавання полімерів, таких як РЕС. Див., наприклад, публікацію заявки на патент США Мо 2005/0114037А1, включену шляхом посилання у всій своїй повноті.
У додаткових варіантах здійснення антитіла можуть містити мітку. Під "міченим" у даному документі мається на увазі, що сполука має щонайменше один елемент, ізотоп або хімічну сполуку, приєднані для забезпечення виявлення сполуки. Як правило, мітки підрозділяються на три класи: а) ізотопні мітки, які можуть являти собою радіоактивні або важкі ізотопи; Б) магнітні, електричні, температурні мітки і с) кольорові або люмінесцентні барвники; хоча мітки також включають ферменти і частинки, такі як магнітні частинки. Переважні мітки включають без обмеження флуоресцентні комплекси лантаноїдів (у тому числі європію і тербію) і флуоресцентні мітки, що включають без обмеження квантові точки, флуоресцеїн, родамін,
Зо тетраметилродамін, еозин, еритрозин, кумарин, метилкумарини, пірен, малахітовий зелений, стильбен, люциферовий жовтий, Сазсаде синій, техаський червоний, барвники АїЇеха, ціанові барвники й інші, описані у б6-му випуску МоЇесшаг Ргорбе5 Напароок під редакцією Кіснага Р.
Нацадіапа, явним чином включеному у даний документ шляхом посилання.
Кон'югати антитіло-лікарський засіб
У деяких варіантах здійснення антитіла до І МУ75, розкриті в даному документі, кон'югують із лікарськими засобами з утворенням кон'югатів антитіло-лікарський засіб (АОС). Як правило,
АОС застосовують у шляхах застосування в онкології, де застосування кон'югатів антитіло- лікарський засіб для локальної доставки цитотоксичних або цитостатичних засобів забезпечує цілеспрямовану доставку функціональної частини, яка являє собою лікарський засіб, в пухлини, що може забезпечити більш високу ефективність, більш низьку токсичність тощо. Огляд даної технології наведений в Юисгу еї аї., Віосопічдаге Спет., 21:5-13 (2010), Сапег єї аї., Сапсег у. 14(3):154 (2008) і Зепіег, Ситепі Оріп. Спет. Віої. 13:235-244 (2009), всі з яких включені у даний документ шляхом посилання у всій своїй повноті.
Таким чином, у даному винаході представлені фармацевтичні комбінації, що містять, іпіег айа, антитіла до 1М75, кон'юговані з лікарськими засобами. Як правило, кон'югування виконується шляхом ковалентного приєднання до антитіла, як детально описано нижче, і зазвичай засноване на застосуванні лінкера, часто пептидного зв'язку (який, як описано нижче, може бути передбачений чутливим або нечутливим до розщеплення протеазами у цільовій ділянці). На додаток, як описано вище, зв'язування структурної одиниці лінкер-лікарський засіб (0-0) можна виконувати шляхом приєднання до цистеїнових залишків в антитілі. Як буде зрозуміло фахівцям у даній галузі, кількість функціональних частин, що являють собою лікарський засіб, на антитіло може змінюватися залежно від умов реакції, і співвідношення лікарський засіб:антитіло може варіювати від 1:1 до 10:11. Як буде зрозуміло фахівцям у даній галузі, фактична кількість є середнім значенням.
Таким чином, антитіла до ЇМ75 можуть бути кон'югованими з лікарськими засобами. Як описано нижче, лікарський засіб в АОС може являти собою будь-яку кількість засобів, у тому числі без обмеження представлені цитотоксичні засоби, такі як хіміотерапевтичні засоби, інгібітори росту, токсини (наприклад, ферментативно активні токсини бактеріального, грибного, рослинного або тваринного походження або його фрагменти), або радіоактивні ізотопи (іншими 60 словами, у радіокон'югаті). В інших варіантах здійснення у даному винаході додатково представлені способи застосування АОС.
Лікарські засоби для застосування у даному винаході включають цитотоксичні лікарські засоби, зокрема, застосовувані для терапії раку. Такі лікарські засоби включають, як правило, засоби, які пошкоджують ДНК, антиметаболіти, натуральні продукти і їхні аналоги. Ілюстративні класи цитотоксичних засобів включають інгібітори ферментів, такі як інгібітори дигідрофолатредуктази і інгібітори тимідилатсинтази, ДНК-інтеркалятори, засоби, які розщеплюють ДНК, інгібітори топоізомерази, лікарські засоби родини антрациклінів, лікарські засоби з барвінка, мітоміцини, блеоміцини, цитотоксичні нуклеозиди, лікарські засоби родини птеридинів, діїінени, подофілотоксини, доластатини, майтанзиноїди, індуктори диференціювання і таксоли.
Представники цих класів включають, наприклад, таксол, метотрексат, метоптерин, дихлорметотрексат, 5-фторурацил, б-меркаптопурин, арабінозид цитозину, мелфалан, лейрозин, лейросидеїн, актиноміцин, даунорубіцин, доксорубіцин, мітоміцин С, мітоміцин А, карміноміцин, аміноптерин, талізоміцин, подофілотоксин і похідні подофілотоксину, такі як етопозид або фосфат етопозиду, вінбластин, вінкристин, віндезин, таксани, у тому числі таксол, таксотер, ретиноєву кислоту, масляну кислоту, М8в-ацетилспермідин, камптотецин, каліхеаміцин, еспераміцин, ендіїни, дуокарміцин А, дуокарміцин 5А, каліхеаміцин, камптотецин, геміастерліни, майтанзиноїди (у тому числі ОМІ1), монометилауристатин Е (ММАЕ), монометилауристатин ЕЕ (ММАРЕ) і майтанзиноїди (ОМА) і їхні аналоги.
Токсини можуть застосовуватися в складі кон'югатів антитіло-токсин і включають бактеріальні токсини, такі як дифтерійний токсин, рослинні токсини, такі як рицин, низькомолекулярні токсини, такі як гелданаміцин (Мапаїег еї а. (2000) 9). Маї. Сапсег Іпві. 92(19):1573-1581; Мапаїег еї а!. (2000) Віоогдапіс б Мед. Спет. І ейегв 10:1025-1028; Мапаїег єї а!. (2002) Віосопіпдаїє Спет. 13:786-791), майтанзиноїди (ЕР 1391213; Ци еї аї., (1996) Ргос.
Маї!. Асад. 5сі. ОБА 93:8618-8623) і каліхеаміцин (І оде еї а!. (1998) Сапсег Рез. 58:2928; Ніптап еї аіІ. (1993) Сапсег Вев5. 53:3336-3342), геміастерліни (МО 2004/026293; 7азкК еї аї., (2004) у.
Меа. Спет, 47: 4774-4786). Токсини можуть чинити свої цитотоксичні та цитостатичні ефекти за допомогою механізмів, що включають зв'язування тубуліну, зв'язування ДНК або інгібування топоіїзомерази.
Також можна застосовувати кон'югати антитіла до 1М75 і одного або більше низькомолекулярних токсинів, таких як майтанзиноїди, доластатини, ауристатини, трихотецин, каліхеаміцин, дуокарміцини, піролбензодіазепіни та СС1065, і похідні цих токсинів, що мають активність токсинів.
Переважно антитіло до ЇМ75 кон'юЮговане з ОМІ або ЮОМ4, найбільш переважно з ОМА.
Сполуки майтанзину, які є придатними для застосування як майтанзиноїдні компоненти- лікарські засоби, добре відомі у даній галузі та можуть бути виділені з природних джерел згідно з відомими способами, бути одержані за допомогою методик генної інженерії (див. Ми еї аї. (2002) РМАБ 99:7968-7973), або являти собою майтанзинол і аналоги майтанзинолу, одержувані синтетично згідно з відомими способами. Як описано нижче, лікарські засоби можна модифікувати шляхом включення у їхній склад функціонально активної групи, такої як тіольна група або аміногрупа, для кон'югування з антитілом.
Ілюстративні майтанзиноїдні компоненти-лікарські засоби включають у себе компоненти, які мають модифіковане ароматичне кільце, такі як С-19-дехлоровані похідні (патент США Мо 4256746) (одержувані шляхом відновлення ансамітоцину Р2 алюмогідридом літію); С-20- гідрокси- (або С-20-деметильовані) ж/-С-19-дехлоровані похідні (патенти США МоМо 4361650 і 4307016) (одержувані шляхом деметилювання за допомогою 5ігеріотусез5 або Асііпотусе5 або дехлорування за допомогою ГАН); ї С-20-деметоксильовані, С-20-ацильовані (-ОСОН), -/- дехлоровані похідні (патент США Мо 4294757) (одержувані шляхом ацилювання за допомогою хлорангідридів), і ті, які мають модифікації в інших положеннях.
Ілюстративні майтанзиноїдні компоненти-лікарські засоби також включають у себе компоненти, які мають такі модифікації, як С-9-5Н (патент США Мо 4424219) (одержувані за допомогою реакції майтанзинолу з Н25 або Р2г55); С-14-алкоксиметил(деметоксильовані похідні/СНгОК) (патент США Мо 4331598); С-14-гідроксиметил або ацилоксиметил (СН»2ОН або
СНгОАс) (патент США Мо 4450254) (одержувані з Мосагаїа); С-15-гідрокси/ацилокси (патент
США Мо 4364866) (одержувані шляхом перетворення майтанзинолу під дією 5ігеріотусев); С- 15-метокси (патенти США МоМо 4313946 і 4315929) (виділені з Тгеула пиашога); 18-М- деметильовані похідні (патенти США МоМо 4362663 і 4322348) (одержувані шляхом деметилювання майтанзинолу під дією 5ігеріотусевз) і 4,5-дезокси (патент США Мо 4371533) (одержувані шляхом відновлення майтанзинолу трихлоридом титану/! АН). бо Особливе застосування мають ЮМІ1 (розкритий у патенті США Мо 5208020, включеному шляхом посилання) і ОМА (розкритий у патенті США Мо 7276497, включеному шляхом посилання). Див. також ряд додаткових майтанзиноїдних похідних і способів у 5416064,
МУО/01/24763, 7303749, 7601354, И55М 12/631508, УУОО02/098883, 6441163, 7368565,
УО02/16368 ії УУО04/1033272, всі з яких явним чином включені шляхом посилання у всій своїй повноті.
АОС, що містять майтанзиноїди, способи їхнього одержання і їхнє терапевтичне застосування розкриті, наприклад, у патентах США МоМо 5208020; 5416064; 6441163 і європейському патенті ЕР 0 425 235 В1, розкриття яких явним чином включені у даний документ шляхом посилання. В Гіми еї аї., Ргос. Май. Асад. Зсі. ОБА 93:8618-8623 (1996), описані АОС, що містять майтанзиноїд, позначений як ОМ'І, зв'язаний з моноклональним антитілом С242, спрямованим проти раку ободової і прямої кишки людини. Було виявлено, що кон'югат є досить цитотоксичним щодо культивованих ракових клітин товстої кишки і демонструє протипухлинну активність в аналізі росту пухлини іп мімо.
В Спагі єї аї,, Сапсег Кезеагсп 52:127-131 (1992) описані АОС, у яких майтанзиноїд був кон'югований за допомогою дисульфідного лінкера з мишачим антитілом А7, що зв'язується з антигеном у лініях ракових клітин товстої кишки людини, або з іншим мишачим моноклональним антитілом ТА.1, яке зв'язується з онкогеном НЕК-2/пеи. Цитотоксичність кон'югата ТА.1- майтанзиноїд досліджували іп міїго у лінії ракових клітин молочної залози людини ЗК-ВВ-3, у якій експресується З х 105 поверхневих антигенів НЕК-2 на клітину. Кон'югований лікарський засіб досягав ступеня цитотоксичності, схожого з таким у вільного майтанзиноїдного лікарського засобу, який можна підвищити шляхом збільшення кількості молекул майтанзиноїдів на молекулу антитіла. Кон'югат А 7-майтанзиноїд демонстрував низьку системну цитотоксичність у мишей.
Для композицій, що містять ряд антитіл, навантаження лікарським засобом представлене у вигляді р, середньої кількості молекул лікарського засобу на антитіло. Навантаження лікарським засобом може варіювати від ї до 20 молекул лікарського засобу (0) на антитіло. Середню кількість молекул лікарського засобу на антитіло у препараті, одержаному шляхом реакцій кон'югування, можна охарактеризувати за допомогою традиційних способів, таких як мас- спектроскопія, аналіз ЕГІЗА і НРІС. Також можна визначити кількісний розподіл кон'югатів
Зо антитіло-лікарський засіб за р.
У деяких випадках відділення, очищення однорідних кон'югатів антитіло-лікарський засіб, де р являє собою певне значення, від кон'югатів антитіло-лікарський засіб з іншим навантаженням лікарським засобом і встановлення їх характеристик можна здійснювати за допомогою таких способів, як обернено-фазова НРІ С або електрофорез. В ілюстративних варіантах здійснення р дорівнює 2, 3, 4, 5, 6, 7 або 8 або є їхнім дробом.
Одержання сполук-кон'югатів антитіло-лікарський засіб можна здійснювати згідно з будь- якою методикою, відомою фахівцю у даній галузі. Стисло, сполуки-кон'югати антитіло- лікарський засіб можуть містити антитіло до І М75 як структурну одиницю-антитіло, лікарський засіб і необов'язково лінкер, який з'єднує лікарський засіб і зв'язувальний засіб.
Ряд різних реакцій доступний для ковалентного приєднання лікарських засобів і/або лінкерів зі зв'язувальними засобами. Це можна здійснити шляхом реакції з амінокислотними залишками зв'язувального засобу, наприклад, молекули антитіла, що включають аміногрупи лізину, вільні групи карбонової кислоти глутамінової й аспарагінової кислот, сульфгідрильні групи цистеїну і різні функціональні частини ароматичних амінокислот. Широко застосовуваним неспецифічним способом ковалентного приєднання є карбодіїмідна реакція зв'язування карбоксильної (або аміно-) групи сполуки з аміно- (або карбоксильними) групами антитіла. Додатково, біфункціональні засоби, такі як діальдегіди або імідоестери, застосовувалися для зв'язування аміногрупи сполуки з аміногрупами молекули антитіла.
Також для приєднання лікарських засобів до зв'язувальних засобів доступна реакція утворення основи Шиффа. Даний спосіб включає окиснення перйодатом лікарського засобу, що містить гліколеві групи або гідроксигрупи, з утворенням, таким чином, альдегіду, який потім піддають реакції зі зв'язувальним засобом. Приєднання відбувається шляхом утворення основи
Шиффа з аміногрупами зв'язувального засобу. Ізотіоціанати також можна застосовувати як засоби сполучення для ковалентного приєднання лікарських засобів до зв'язувальних засобів.
Інші методики відомі фахівцю у даній галузі та знаходяться у межах обсягу даного винаходу.
У деяких варіантах здійснення проміжну сполуку, що являє собою попередник лінкера, піддають реакції з лікарським засобом у відповідних умовах. В інших варіантах здійснення застосовують реакційноздатні групи у лікарському засобі та/або проміжній сполуці. Продукт реакції між лікарським засобом і проміжною сполукою, або дериватизований лікарський засіб, 60 потім піддають реакції з антитілом до І 75 за даним винаходом у відповідних умовах.
Буде зрозуміло, що у бажаній сполуці також можна здійснювати хімічні модифікації, щоб зробити реакції цієї сполуки більш придатними з метою одержання кон'югатів за даним винаходом. Наприклад, функціональну групу, наприклад, аміногрупу, гідроксильну або сульфгідрильну групу, можна приєднати до лікарського засобу у положенні, що здійснює мінімальний або допустимий ефект на активність або інші властивості лікарського засобу.
Як правило, сполуки-кон'югати антитіло-лікарський засіб містять лінкерну структурну одиницю між структурною одиницею-лікарським засобом і структурною одиницею-антитілом. У деяких варіантах здійснення лінкер розщеплюється у внутрішньоклітинних або позаклітинних умовах, так що при розщепленні лінкера з антитіла вивільняється структурна одиниця- лікарський засіб у відповідне середовище. Наприклад, солідні пухлини, які секретують визначені протеази, можуть слугувати як цільові для здатного до розщеплення лінкера; в інших варіантах здійснення використовуються саме внутрішньоклітинні протеази. У ще декількох інших варіантах здійснення лінкерна структурна одиниця не є здатною до розщеплення, і лікарський засіб вивільняється, наприклад, шляхом руйнування антитіл у лізосомах.
У деяких варіантах здійснення лінкер розщеплюється за допомогою розщеплювального засобу, присутнього у внутрішньоклітинному середовищі (наприклад, у лізосомі, або ендосомі, або у кавеолі). Лінкер може являти собою, наприклад, пептидильний лінкер, що розщеплюється під дією внутрішньоклітинного ферменту пептидази або протеази, у тому числі без обмеження лізосомальної або ендосомальної протеази. У деяких варіантах здійснення пептидильний лінксер має довжину щонайменше дві амінокислоти або має довжину щонайменше три амінокислоти або більше.
Розщеплювальні засоби можуть включати без обмеження катепсини В і О і плазмін, про всі з яких відомо, що вони гідролізують дипептидні похідні лікарських засобів, що приводить до вивільнення активного лікарського засобу всередині цільових клітин (див., наприклад,
МБиБромспікК апа УУаїКег, 1999, РІрапт. Тнегарешісв 83:67-123). Пептидильні лінкери розщеплюються ферментами, присутніми у клітинах, які експресують І У75. Наприклад, можна застосовувати пептидильний лінкер, що розщеплюється тіол-залежною протеазою катепсином
В, що характеризується високим рівнем експресії у раковій тканині (наприклад, лінкер РПе-ї ви або сСіІу-Рне-І еи-сСІу (ЗЕБЕО ІЮ МО: 52)). Інші приклади таких лінкерів описані, наприклад, у
Зо патенті США Мо 6214345, включеному у даний документ шляхом посилання у всій своїй повноті й у всіх відношеннях.
У деяких варіантах здійснення пептидильний лінкер, що розщеплюється внутрішньоклітинною протеазою, являє собою лінкер МаІ-Сй або лінкер РПе-Гув (див., наприклад, патент США Мо 6214345, у якому описаний синтез доксорубіцину за допомогою лінкеру Ма!-Сію.
В інших варіантах здійснення здатний до розщеплення лінкер є рН-чутливим, іншими словами, чутливим до гідролізу за певних значень рН. Як правило, рН-чутливий лінкер гідролізується у кислих умовах. Наприклад, можна застосовувати кислотонестійкий лінкер, що гідролізується у лізосомі (наприклад, гідразон, семікарбазон, тіосемікарбазон, амід цис- аконітової кислоти, ортоестер, ацеталь, кеталь тощо). (Див., наприклад, патенти США МоМо 5122368; 5824805; 5622929; Вироміспік апа УмаїКег, 1999, Рпагт. Тнегарешісв 83:67-123; МеміШе еї аї,, 1989, Віої. Спет. 264:14653-14661.) Такі лінкери є відносно стабільними в умовах нейтрального рН, як, наприклад, у крові, але є нестабільними за рН нижче 5,5 або 5,0, приблизному рН у лізосомі. У певних варіантах здійснення лінкер, що гідролізується, являє собою тіоетерний лінкер (такий як, наприклад, тіоетер, приєднаний до терапевтичного засобу за допомогою ацилгідразонового зв'язку (див., наприклад, патент США Мо 5622929).
У ще декількох інших варіантах здійснення лінкер розщеплюється у відновлювальних умовах (наприклад, дисульфідний лінкер). З рівня техніки відомий ряд дисульфідних лінкерів, у тому числі, наприклад, ті, які можуть утворюватися із застосуванням 5АТА (сукцинімідил-5- ацетилтіоацетату), 5РОР (М-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіо)упропіонату), 5Р0ОВ (М-сукцинімідил- 3-(2-піридилдитіо)бутирату) і ЗМРТ (альфа-метил-альфа-(2-піридилдитіо)толуолу)-, ЗРОВ і
ЗМРТ. (Див., наприклад, Погре еї аї., 1987, Сапсег Ке5. 47:5924-5931; Мамтгупсгак еї аї., Іп
Іттипосопійдаїев: Апіїбоду Сопійдаїез іп Вадіоітадегу апа ТНегару ої Сапсег (С. МУ. Модеї! ед.,
Охіога М. Ргез5, 1987. Див. також патент США Мо 4880935).
В інших варіантах здійснення лінкер являє собою малонатний лінкер (оппзоп еї аї., 1995,
Апіїсапсег Нез. 15:1387-93), малеіїмідобензоїльний лінкер (Іа еї аї., 1995, Віоога-Меда-Снет.
З3(10):1299-1304) або 3'-М-амідний аналог (І аи еї аї., 1995, Віоога-Мед-Снет. 3(10):1305-12).
У ще декількох інших варіантах здійснення лінкерна структурна одиниця не є здатною до розщеплення, і лікарський засіб вивільняється шляхом руйнування антитіл. (Див. публікацію бо заявки на патент США Мо 2005/0238649, включену у даний документ шляхом посилання у всій своїй повноті і у всіх відношеннях).
У багатьох варіантах здійснення лінкер є таким, що сам розщеплюється. Використовуваний у даному документі термін "спейсер, що сам розщеплюється" стосується біфункціональної хімічної функціональної частини, здатної до ковалентного з'єднання двох розташованих на відстані одна від одної хімічних функціональних частин у стабільну молекулу з трьох частин. Він буде самовільно відділятися від другої хімічної функціональної частини у випадку розщепленні його зв'язку з першої функціональною частиною. Див., наприклад, УМО 2007/059404А2,
МУО06/110476А2, М/005/112919А2, М/О2010/062171, М/009/017394, М/007/089149,. МО 07/018431, УМО04/043493 й У/О02/083180, які стосуються кон'югатів лікарський засіб-субстрат, що розщеплюється, де лікарський засіб і субстрат, що розщеплюється, необов'язково зв'язані за допомогою лінкера, що сам розщеплюється, і всі з яких явним чином включені за допомогою посилання.
Лінкер часто є практично нечутливим до дії позаклітинного середовища. Як використовується у даному документі, "практично нечутливий до дії позаклітинного середовища" стосовно лінкера означає, що у зразку сполуки-кон'югата антитіло-лікарський засіб розщеплюється не більш ніж приблизно 20 95, 15 95, 10 У, 5 95, З У або не більш ніж приблизно 195 лінкерів, якщо сполука-кон'югат антитіло-лікарський засіб присутня у позаклітинному середовищі (наприклад, у плазмі крові).
Те, чи є лінкер практично нечутливим до дії позаклітинного середовища, можна визначити, наприклад, шляхом інкубування сполуки-кон'югата антитіло-лікарський засіб з плазмою крові протягом попередньо визначеного періоду часу (наприклад, 2, 4, 8, 16 або 24 годин) і наступної кількісної оцінки кількості вільного лікарського засобу, присутнього у плазмі крові.
В інших варіантах здійснення, які взаємно не виключають один одного, лінкер сприяє клітинній інтерналізації. У певних варіантах здійснення лінкер сприяє клітинній інтерналізації, будучи кон'югованим із терапевтичним засобом (іншими словами, у середовищі лінкер- функціональна частина, що являє собою терапевтичний засіб, сполуки-кон'югата антитіло- лікарський засіб, описаного у даному документі). У ще декількох варіантах здійснення лінкер сприяє клітинній інтерналізації, будучи кон'юЮюгованим як з ауристатиновою сполукою, так і з антитілами до І У75 за даним винаходом.
Зо Ряд ілюстративних лінкерів, які можна застосовувати у композиціях і способах за даним винаходом, описаний у УМО 2004/010957, публікації заявки на патент США Мо 2006/0074008, публікації заявки на патент США Мо 2005/0238649 і публікації заявки на патент США Мо 2006/0024317 (кожна з яких включена у даний документ шляхом посилання у всій своїй повноті і у всіх відношеннях). Переважно лінкер являє собою 5РОВ (М-сукцинімідил-3-(2- піридилдитіо)бутират).
Навантаження лікарським засобом представлене у вигляді р і є середньою кількістю компонентів-лікарських засобів, на антитіло у молекулі. Навантаження лікарським засобом ("р") може становити 1, 2, 3, 4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 або більше функціональних частин (0) на антитіло, хоча часто середня кількість є дробовим числом або десятковим дробом. Зазвичай навантаження лікарським засобом від 1 до 4 є часто застосовуваним, і від 1 до 2 також є застосовуваним. АОС за даним винаходом включають групи антитіл, кон'югованих з рядом функціональних частин, що являють собою лікарський засіб, у кількості від 1 до 20, наприклад, 1-15, 1-10, 2-9, 3-8, 4-7, 5-6. Середню кількість компонентів-лікарських засобів на антитіло у препаратах АОС, одержаних у результаті реакцій кон'югування, можна охарактеризувати за допомогою традиційних способів, таких як мас- спектроскопія і аналіз ЕГІЗА.
Також можна визначити кількісний розподіл АЮС за р. У деяких випадках відділення, очищення однорідних АОС, де р являє собою визначене значення, від АОС з іншим навантаженням лікарським засобом і встановлення їхніх характеристик можна здійснювати за допомогою таких способів, як електрофорез.
Для деяких кон'югатів антитіло-лікарський засіб р може бути обмежене кількістю ділянок приєднання в антитілі. Наприклад, якщо приєднання виникає за тіольною групою цистеїну, як у вищеописаних ілюстративних варіантах здійснення, антитіло може мати тільки одну або декілька тіольних груп цистеїну або може мати тільки одну або декілька достатньо реакційноздатних тіольних груп, за допомогою яких може бути приєднаний лінкер. У визначених варіантах здійснення більш високе навантаження лікарським засобом, наприклад, р » 5, може викликати агрегацію, нерозчинність, токсичність визначених кон'югатів антитіло-лікарський засіб або втрату клітинної проникності для них. У певних варіантах здійснення навантаження лікарським засобом для АОС за даним винаходом варіює у діапазоні від 1 до приблизно 8; від 60 приблизно 2 до приблизно 6; від приблизно З до приблизно 5; від приблизно З до приблизно 4;
від приблизно 3,1 до приблизно 3,9; від приблизно 3,2 до приблизно 3,8; від приблизно 3,2 до приблизно 3,7; від приблизно 3,2 до приблизно 3,6; від приблизно 3,3 до приблизно 3,8 або від приблизно 3,3 до приблизно 3,7. У дійсності було показано, що для визначених АОС оптимальний показник кількості функціональних частин, що являють собою лікарський засіб, на антитіло може становити менше 8 і може становити від приблизно 2 до приблизно 5. Див. О5 2005/0238649 А1 (включений у даний документ шляхом посилання у всій своїй повноті).
У певних варіантах здійснення у ході реакції кон'югування з антитілом кон'югують функціональні частини, що являють собою лікарський засіб, у кількості, меншій за теоретичний максимум. Антитіло може містити, наприклад, лізинові залишки, які не реагують з проміжною сполукою лікарський засіб-лінкер або лінкерним реагентом, як обговорюється нижче. Антитіла зазвичай містять небагато вільних і реакційноздатних тіольних груп цистеїну, які можуть бути зв'язані з функціональною частиною, що являє собою лікарський засіб; у дійсності, більшість тіольних груп цистеїнових залишків в антитілах існують як дисульфідні містки. У певних варіантах здійснення антитіло можна відновити за допомогою відновника, такого як дитіотреїтол (ОТ) або трикарбонілетилфосфін (ТСЕР), в умовах часткового або повного відновлення з утворенням реакційноздатних тіольних груп цистеїну. У певних варіантах здійснення антитіло піддають впливу денатуруючих умов з виявленням реакційноздатних нуклеофільних груп, таких як у лізині або цистеїні.
Навантаження (співвідношення лікарський засіб/антитіло) в АОС можна регулювати різними способами, наприклад, шляхом: () обмеження молярного надлишку проміжної сполуки лікарський засіб-лінкер або лінкерного реагенту порівняно з антитілом, (ії) обмеження тривалості або температури реакції кон'югування, (ії) застосування умов часткового або обмеженого відновлення для модифікації тіольних груп цистеїну, (їм) конструювання за допомогою рекомбінантних методик амінокислотної послідовності антитіла таким чином, щоб модифікувати кількість і положення цистеїнових залишків для регулювання кількості та/або положення компонентів лінкер-лікарський засіб, що приєднуються (як, наприклад, у випадку тіо-
Мар або тіо-гар, одержуваних відповідно до розкритого в даному документі та в
УО2006/034488 (включеної в даний документ за допомогою посилання у всій своїй повноті)).
Слід розуміти, що у разі, якщо більш ніж одна нуклеофільна група реагує з проміжною
Зо сполукою лікарський засіб-лінкер або лінкерним реагентом, а потім з реагентом функціональної частини, що являє собою лікарський засіб, то одержуваний продукт являє собою суміш сполук
АС з розподілом однієї або білоше функціональних частин, що являють собою лікарський засіб, приєднаних до антитіла. У суміші можна розрахувати середню кількість лікарських засобів на антитіло за допомогою подвійного аналізу антитіл ЕГІЗА, специфічного для антитіла і специфічного для лікарського засобу. Окремі молекули АОС можна ідентифікувати у суміші за допомогою мас-спектроскопії і розділити за допомогою НРІС, наприклад, хроматографії гідрофобних взаємодій.
У деяких варіантах здійснення однорідний АОС з єдиним значенням навантаження можна виділити з суміші кон'югатів за допомогою електрофорезу або хроматографії.
Способи визначення цитотоксичного ефекту АОС
Відомі способи визначення того, чи викликає лікарський засіб або кон'югат антитіло- лікарський засіб цитостатичний і/або цитотоксичний ефект щодо клітини. Як правило, цитотоксичну або цитостатичну активність кон'югата антитіло-лікарський засіб можна виміряти шляхом здійснення впливу на клітини ссавців, які експресують цільовий білок, кон'югата антитіло-лікарський засіб у середовищі для культури клітин; культивування клітин протягом періоду від приблизно 6 годин до приблизно 5 днів і вимірювання життєздатності клітин. Клітинні аналізи іп мійго можна застосовувати для вимірювання життєздатності (проліферації), цитотоксичності й індукції апоптозу (активації каспаз) кон'югатом антитіло-лікарський засіб.
Для визначення того, чи викликає кон'югат антитіло-лікарський засіб цитостатичний ефект, можна застосовувати аналіз включення тимідину. Наприклад, ракові клітини, що експресують цільовий антиген за щільності 5000 клітин/лунка в 96-лункових планшетах, можна культивувати протягом періоду 72 годин і піддавати впливу 0,5 мкКі "Н-тимідину протягом останніх 8 годин 72- годинного періоду. Включення ЗН-тимідину у клітини культури вимірюють у присутності і за відсутності кон'югата антитіло-лікарський засіб.
Для визначення цитотоксичності можна виміряти некроз або апоптоз (запрограмовану загибель клітин). Некроз зазвичай супроводжується підвищенням проникності плазматичної мембрани; набуханням клітини і розривом плазматичної мембрани. Апоптоз зазвичай характеризується утворенням пузирів із мембрани, конденсацією цитоплазми й активацією ендогенних ендонуклеаз. Визначення будь-якого з цих ефектів щодо ракових клітин вказує на бо те, що кон'югат антитіло-лікарський засіб є застосовуваним у лікуванні форм раку.
Життєздатність клітин можна виміряти шляхом визначення в клітині поглинання барвника, такого як нейтральний червоний, трипановий синій або А АМАК "М синій (див., наприклад, Раде еї а!., 1993, ІпіоМ. У. Опсоіоду 3:473-476). У такому аналізі клітини інкубують у середовищі, що містить барвник, клітини промивають, і барвник, що залишився, який відображає поглинання клітинами барвника, вимірюють спектрофотометрично. Барвник сульфородамін В (ЗКВ), що зв'язується з білками, також можна застосовувати для вимірювання цитотоксичності (ЗКепап еї а!., 1990, 9. Май). Сапсег Іпві. 82:1107-12).
Як альтернатива, сіль тетразолію, таку як МтТТ, застосовують у кількісному колориметричному аналізі виживання і проліферації клітин ссавців шляхом визначення живих, а не мертвих, клітин (див., наприклад, Мозітапп, 1983, 9. Іттипої. Меїпоаз» 65:55-63).
Апоптоз можна кількісно оцінити шляхом вимірювання, наприклад, фрагментації ДНК.
Доступні комерційно фотометричні способи кількісного визначення фрагментації ДНК іп міїго.
Приклади таких аналізів що включають ТИОМЕЇ (у якому виявляють включення мічених нуклеотидів у фрагментовану ДНК) і аналізи на основі ЕГІ5А, описані у Віоспетіса, 1999, по. 2, рр. 34-37 (Носпе МоїІесшіаг Віоспетісаї!5).
Апоптоз також можна визначити шляхом вимірювання морфологічних змін у клітині.
Наприклад, як і у разі некрозу, втрату цілісності плазматичної мембрани можна визначити шляхом вимірювання поглинання певних барвників (наприклад, флуоресцентного барвника, такого як, наприклад, акридиновий оранжевий або бромід етидію). Спосіб вимірювання кількості апоптозних клітин був описаний у ОиКе апа Сопеп, Ситепі Ргоїосої5 іп Іттипоїіоду (Соїїдап еї аї. ед5., 1992, рр. 3.17.1-3.17.16). Також можна мітити клітини барвником для ДНК (наприклад, акридиновим оранжевим, бромідом етидію або йодидом пропідію) і спостерігати у клітинах конденсацію хроматину і його крайове розташування уздовж внутрішньої ядерної мембрани.
Інші морфологічні зміни, які можна виміряти для визначення апоптозу, включають, наприклад, конденсацію цитоплазми, підвищене утворення пузирів із мембрани і стискання клітини.
Наявність апоптозних клітин можна виміряти як у закріпленому, так і в "плаваючому" компартментах культур. Наприклад, обидва компартменти можна зібрати шляхом вилучення надосадової рідини, трипсинізації прикріплених клітин, об'єднання препаратів після етапу промивання шляхом центрифугування (наприклад, протягом 10 хвилин за 2000 об./хв.) і
Зо виявлення апоптозу (наприклад, шляхом вимірювання фрагментації ДНК). (Див., наприклад,
Ріа?а єї а!., 1995, Сапсег Везєагси 55:3110-16).
Іп мімо ефект терапевтичної композиції антитіла до І У75 за даним винаходом можна оцінити у відповідній тваринній моделі. Наприклад, можна застосовувати ксеногенні моделі раку, де експлантати ракових пухлин або пасировані ксенотрансплантатні тканини вводять тваринам з ослабленим імунітетом, таким як "голі" миші або миші, що мають 5СІО (Кієїп еї аї., 1997, Маїиге
Меадісіпе 3: 402-408). Ефективність можна виміряти за допомогою аналізів, у яких вимірюють інгібування утворення пухлини, регресії пухлини або метастазування тощо.
Терапевтичні композиції, застосовувані у практичному здійсненні вищеописаних способів, можна складати у фармацевтичні композиції, що містять носій, який є придатним для необхідного способу доставки. Придатні носії включають будь-який матеріал, який у разі об'єднання з терапевтичною композицією зберігає протипухлинну функцію терапевтичної композиції і на який зазвичай не реагує імунна система пацієнта. Приклади включають без обмеження будь-який з ряду стандартних фармацевтичних носіїв, таких як стерильні забуферені фосфатом фізіологічні розчини, бактеріостатична вода тощо (див. у загальному плані Кетіпдіоп'є Рпагтасеціїса! Зсіепсе5 161п Еайоп, А. Озаї., Еа., 1980).
Способи одержання антитіл
Антитіла, розкриті в даному документі, можуть бути одержані за допомогою будь-якого придатного способу. Такі способи включають культивування клітини-хазяїна, що містить виділену(виділені) нуклеїнову(нуклеїнові) кислоту(кислоти), що кодує(кодують) антитіла. Як буде зрозуміло фахівцям у даній галузі, це можна виконувати рядом способів залежно від природи антитіла. У випадку, коли антитіла являють собою традиційні антитіла повної довжини, наприклад, варіабельна ділянка важкого ланцюга та варіабельна ділянка легкого ланцюга знаходяться у таких умовах, що утворюється антитіло та воно може бути виділене.
Варіабельні ділянки важких і легких ланцюгів ЇМ75 Аї розкриті у даному документі (послідовності як білка, так і нуклеїнової кислоти); як буде зрозуміло у даній галузі, їх можна легко збільшувати з одержанням важких і легких ланцюгів повної довжини. Іншими словами, за наявності фрагментів ДНК, які кодують МУН- і МК-сегменти, стисло описані у даному документі, ці фрагменти ДНК можна піддати додатковим маніпуляціям за допомогою стандартних методик рекомбінантних ДНК, наприклад, для перетворення генів варіабельних ділянок у гени ланцюгів бо антитіл повної довжини, у гени ЕРаб-фрагментів або у ген 5сСЕм. У ході цих маніпуляцій утворюють функціональний зв'язок фрагмента ДНК, який кодує МК або МН, з іншим фрагментом
ДНК, який кодує інший білок, такий як константна ділянка антитіла або гнучкий лінкер. Термін "функціонально зв'язаний", як використовується у даному контексті, мається на увазі як такий, що означає, що два фрагменти ДНК з'єднані таким чином, що амінокислотні послідовності, які кодуються двома фрагментами ДНК, залишаються всередині рамки зчитування.
Виділену ДНК, яка кодує МН-ділянку, можна перетворити у ген важкого ланцюга повної довжини шляхом утворення функціонального зв'язку ДНК, яка кодує МН, з іншою молекулою
ДНК, яка кодує константні ділянки важкого ланцюга (СНІ, СН2 ї СНЗ). Послідовності генів мишачих константних ділянок важких ланцюгів відомі з рівня техніки (див., наприклад, Кабаї, Е.
А., еї аі. (1991) бедиепсевз ої Ргоївїн5 ої Іттипоіодіса! Іпіегеві, ГІЩА Еайіоп, О5 Юерайтепі ої
Неанйй апа Нитап 5бегмісе5, МІН Рибіїсайоп Мо. 91-3242), і фрагменти ДНК, які охоплюють ці ділянки, можна одержувати шляхом стандартної ПЛР-ампліфікації. Константна ділянка важкого ланцюга може являти собою константну ділянку Ідс1, Ідс2, дез, Ідс4, ІдА, ЧЕ, ІМ або до, але найбільш переважно являє собою константну ділянку ЇДс1 або Ідс4. У разі гена важкого ланцюга Рар-фрагмента можна утворювати функціональний зв'язок ДНК, яка кодує МН, з іншою молекулою ДНК, яка кодує тільки константну ділянку СНІ важкого ланцюга.
Виділену ДНК, яка кодує МІ //К-ділянку, можна перетворити у ген легкого ланцюга повної довжини (а також ген легкого ланцюга Раб) шляхом утворення функціонального зв'язку ДНК, яка кодує МІ, з іншою молекулою ДНК, яка кодує константну ділянку легкого ланцюга сі.
Послідовності генів мишачих константних ділянок легких ланцюгів відомі з рівня техніки (|див., наприклад, КарБбаї, Е. А., еї аї. (1991) Зедиепсез ої Ргоїевіп5 ої Іттипоїодісаї! Ійїтегеві, ЕЩА Еайіоп, 5 Оерапйтетпі ої Неайй апа Нитап 5егмісе5, МІН Рибіїсайоп Мо. 91-32421, і фрагменти ДНК, які охоплюють ці ділянки, можна одержувати шляхом стандартної ПЛР-ампліфікації. У переважних варіантах здійснення константна ділянка легкого ланцюга може являти собою константну ділянку каппа- або лямбда-ланцюга.
Для одержання гена з5сЕм утворюють функціональний зв'язок фрагментів ДНК, що кодують
Мрі- і М/Ук, з іншим фрагментом, що кодує гнучкий лінкер, наприклад, який кодує амінокислотну послідовність ((Іу«--5ег)з, так що послідовності Мн і М/Ук можуть експресуватися у вигляді неперервного одноланцюгового білка, при цьому М//Ук ії Мн-ділянки з'єднані гнучким лінкером
Ідив., наприклад, Віга еї аї. (1988) Зсіепсе 242:423-426; Нивзюп евї аї. (1988) Ргос. Маї)!. Асай. 5сі.
ИБА 85:5879-5883; МессапПепу еї а!., (1990) Маште 348:552-554|.
Представлені нуклеїнові кислоти, що кодують антитіла, розкриті в даному документі. Такі полінуклеотиди кодують як варіабельні, так і константні ділянки кожного з важкого та легкого ланцюгів, хоча інші комбінації також передбачені відповідно до композицій, описаних у даному документі.
Полінуклеотиди можуть знаходитися у формі РНК або ДНК. Полінуклеотиди у формі ДНК,
КДНК, геномної ДНК, аналогів нуклеїнових кислот і синтетичних ДНК також є застосовними. ДНК може бути двонитковою або однонитковою, і у випадку однониткової може являти собою кодувальну (смислову) нитку або некодувальну (антисмислову) нитку. Кодувальна послідовність, яка кодує поліпептид, може бути ідентична кодувальній послідовності, представленій у даному документі, або може бути іншою кодувальною послідовністю, чия послідовність внаслідок надлишковості або виродженості генетичного коду кодує ті самі поліпептиди, що і ДНК, представлена у даному документі.
У деяких варіантах здійснення нуклеїнова(нуклеїнові) кислота(кислоти), що кодує(кодують) антитіла, розкриті в даному документі, включена(включені) до складу векторів експресії, які можуть бути позахромосомними або призначеними для інтегрування в геном клітини-хазяїна, в яку їх вводять. Вектори експресії можуть містити будь-яку кількість відповідних регуляторних послідовностей (у тому числі без обмеження послідовності для контролю транскрипції і трансляції, промотори, сайти зв'язування рибосоми, енхансери, точки початку реплікації тощо) або інші компоненти (селектовані гени тощо), всі з яких функціонально зв'язані, як добре відомо з рівня техніки. У деяких випадках застосовують дві нуклеїнові кислоти, і кожну поміщають в окремий вектор експресії (наприклад, важкий ланцюг у перший вектор експресії, легкий ланцюг у другий вектор експресії) або, в альтернативному випадку, їх можна помістити в один і той же вектор експресії. Фахівцям у даній галузі буде зрозуміло, що конструкція вектора(векторів) експресії, у тому числі вибір регуляторних послідовностей, може залежати від таких факторів, як вибір клітини-хазяїна, бажаний рівень експресії білка тощо.
Нуклеїнові кислоти та/або системи експресії зазвичай можна вводити у придатну клітину- хазяїна з одержанням рекомбінантної клітини-хазяїна за допомогою будь-якого способу, який є придатним для вибраної клітини-хазяїна (наприклад, трансформації, трансфекції, бо електропорації, інфікування), таким чином, що молекула(молекули) нуклеїнової кислоти функціонально зв'язана(зв'язані) з одним або більше елементами контролю експресії (наприклад, у векторі, у конструкті, одержаному за допомогою процесів у клітині, інтегрованій у геном клітини-хазяїна). Одержану у результаті рекомбінантну клітину-хазяїн можна витримувати в умовах, придатних для експресії (наприклад, у присутності індуктора, у придатній відмінній від людини тварині, у придатному культуральному середовищі, доповненому відповідними солями, факторами росту, антибіотиками, харчовими добавками тощо), у результаті чого утворюються кодований(кодовані) поліпептид(поліпептиди). У деяких випадках важкі ланцюги утворюються в одній клітині, а легкі ланцюги - в іншій.
Лінії клітин ссавців, доступних як хазяїни для експресії, відомі з рівня техніки та включають велику кількість іморталізованих ліній клітин, доступних з Американської колекції типових культур (АТСС), Манассас, Віргінія, у тому числі, без обмеження клітини яєчника китайського хом'ячка (СНО), клітини НЕК 293, клітини М5О, клітини НегГа, клітини нирок новонародженого хом'яка (ВНК), клітини нирок мавпи (СО5), клітини гепатоцелюлярної карциноми людини (наприклад, Нер 2) і багато інших ліній клітин. Клітини, відмінні від клітин ссавців, у тому числі без обмеження клітини бактерій, дріжджів, комах і рослин, також можна застосовувати для експресії рекомбінантних антитіл. У деяких варіантах здійснення антитіла можна одержувати у трансгенних тварин, таких як корови або курки.
Загальні способи молекулярної біології, експресії, очищення та скринінгу антитіл добре відомі, див., наприклад, патенти США МоМо 4816567, 4816397, 6331415 і 7923221, а також
Апіїроду Епдіпеегіпу за редакцією Копіегтапп 4: Бибеї, Зргіпдег, Неїдеїрего, 2001 і 2010 Наупигві а Сівогдіоц, 2001, Сит Оріп Спет Віо! 5:683-689; Маупага а Сеогдіои, 2000, Аппи Вем Віотей
Епа 2:339-76; і Могтізоп, 5. (1985) 5сіепсе 229:1202.
У додатковому варіанті здійснення даного винаходу компонент (В) фармацевтичної комбінації являє собою ібрутиніб або його фармацевтично прийнятну сіль. Ібрутиніб (ІтргимісаФ) являє собою низькомолекулярний лікарський засіб, який остаточно зв'язується з тирозинкіназою Брутона (ВТК). Він раніше застосовувався для лікування В-клітинних форм раку, таких як мантійноклітинна лімфома, хронічний лімфоцитарний лейкоз і макроглобулінемія
Вальденстрема (форма неходжкінської лімфоми). Структурна та хімічна формули ібрутинібу наведені нижче:
Зо (А)-1-(3-(4-аміно-3-(4-феноксифеніл)-1Н-пиразоло!|3,4-4|піримідин-1-іл)піперидин-1-іл)проп- 2-ен-1-он.
ІОрутиніб продається під торговельною назвою Ітрбгимісаф). Він доступний від Рпагтасусіїсв,
Іпс. (США).
Фармацевтичні композиції
Фармацевтична комбінація за даним винаходом перебуває у формі комбінованого препарату для одночасного, роздільного або послідовного застосування. Аналогічно, у межах способів за даним винаходом компоненти (А) і (В) фармацевтичної комбінації можна вводити пацієнтові одночасно, роздільно або послідовно.
Термін "комбінований препарат" включає як фіксовані комбінації, так і нефіксовані комбінації.
Термін "фіксована комбінація" означає, що активні інгредієнти (наприклад, компоненти (А) і (В)) знаходяться у формі єдиного засобу або дози. Іншими словами, активні інгредієнти присутні в одній композиції або складі.
Термін "нефіксована комбінація" означає, що активні інгредієнти (наприклад, компоненти (А) і (В)) присутні у різних засобах або дозах (наприклад, у вигляді окремих композицій або складів), наприклад, у вигляді набору компонентів. Незалежні компоненти (А) і (В) (у їхніх необхідних композиціях або складах) можна потім вводити роздільно або послідовно, у той самий момент часу або в різні моменти часу.
У разі, коли введення здійснюють послідовно, затримка введення другого компонента не повинна бути такою, у разі якої втрачається користь від ефекту, одержуваного внаслідок застосування комбінації. Отже, в одному варіанті здійснення послідовне лікування включає введення кожного компонента комбінації протягом періоду, що становить 11 днів. В іншому варіанті здійснення даний період становить 10 днів. В іншому варіанті здійснення даний період становить 9 днів. В іншому варіанті здійснення даний період становить 8 днів. В іншому варіанті здійснення даний період становить 7 днів. В іншому варіанті здійснення даний період становить б днів. В іншому варіанті здійснення даний період становить 5 днів. В іншому варіанті здійснення даний період становить 4 дні. В іншому варіанті здійснення даний період становить З дні. В іншому варіанті здійснення даний період становить 2 дні. В іншому варіанті здійснення даний період становить 24 години. В іншому варіанті здійснення даний період становить 12 бо годин.
Компоненти (А) і (В) можна вводити в будь-якому порядку, наприклад, спочатку компонент (А), а потім компонент (В) або спочатку компонент (В), а потім компонент (А).
Співвідношення загальних кількостей компонента (А) і компонента (В), що підлягають введенню в комбінованому препараті, може змінюватися, наприклад, з метою задовольнити потреби субпопуляції пацієнтів, що підлягають лікуванню, або потреби одного пацієнта, при цьому різні потреби пацієнтів можуть бути обумовлені їхнім віком, статтю, масою тіла тощо.
Компоненти (А) і (В), присутні в одній композиції або в окремих композиціях, можуть бути незалежно складені з одним або більше фармацевтично прийнятними носіями. Фармацевтичні комбінації за даним винаходом також можуть містити щонайменше один інший протипухлинний засіб або протизапальний або імунодепресивний засіб. Приклади терапевтичних засобів, які можна застосовувати в комбінованій терапії, більш докладно описані нижче в розділі, присвяченому шляхам застосування антитіл, розкритих у даному документі.
Як використовується у даному документі, "фармацевтично прийнятний носій" включає будь- які можливі розчинники, дисперсійні середовища, покриття, антибактеріальні та протигрибкові засоби, ізотонічні засоби і засоби, що сповільнюють всмоктування, та інші, які є фізіологічно сумісними. Носій переважно є придатним для внутрішньовенного, внутрішньом'язового, підшкірного, парентерального, спінального або епідермального введення (наприклад, шляхом ін'єкції або інфузії). Залежно від шляху введення активна сполука, тобто антитіло, імунокон'югат або біспецифічна молекула, може бути покрита матеріалом для захисту сполуки від дії кислот й інших природних умов, які можуть інактивувати сполуку.
Компоненти (А) і/або (В) можуть бути у формі однієї або більше фармацевтично прийнятних солей. "Фармацевтично прийнятна сіль" стосується солі, яка зберігає необхідну біологічну активність вихідної сполуки та не спричиняє жодних небажаних токсичних ефектів Ідив., наприклад Вегде, 5.М., еї аїІ. (1977) 9У. Рпагт. зсі. 66:1-19|. Приклади таких солей включають солі приєднання кислоти і солі приєднання основи. Солі приєднання кислоти включають солі, одержані з нетоксичних неорганічних кислот, таких як хлористоводнева, азотна, фосфорна, сірчана, бромистоводнева, йодистоводнева, фосфориста тощо, а також з нетоксичних органічних кислот, таких як аліфатичні моно- і дикарбонові кислоти, фенілзаміщені алканові кислоти, гідроксиалканові кислоти, ароматичні кислоти, аліфатичні й ароматичні сульфонові кислоти тощо. Солі приєднання основи включають солі, одержані з лужноземельних металів, таких як натрій, калій, магній, кальцій тощо, а також з нетоксичних органічних амінів, таких як М,
М'-дибензилетилендіамін, М-метилглюкамін, хлорпрокаїн, холін, діеєтаноламін, етилендіамін, прокаїн тощо.
Фармацевтична комбінація за даним винаходом або її частина також можуть містити фармацевтично прийнятний антиоксидант. Приклади фармацевтично прийнятних антиоксидантів включають: (1) водорозчинні антиоксиданти, такі як аскорбінова кислота, гідрохлорид цистеїну, бісульфат натрію, метабісульфіт натрію, сульфіт натрію тощо; (2) жиророзчинні антиоксиданти, такі як аскорбілпальмітат, бутильований гідроксианізол (ВНА), бутильований гідрокситолуол (ВНТ), лецитин, пропілгалат, альфа-токоферол тощо; і (3) засоби, які хелатують метали, такі як лимонна кислота, етилендіамінтетраоцтова кислота (ЕОТА), сорбіт, винна кислота, фосфорна кислота тощо.
Приклади придатних водних і неводних носіїв, які можна використовувати у фармацевтичних комбінаціях за даним винаходом, включають воду, етанол, поліоли (такі як гліцерин, пропіленгліколь, поліетиленгліколь тощо), і їхні придатні суміші, рослинні олії, такі як оливкова олія, й органічні естери для ін'єкції, такі як етилолеат. Відповідну текучість можна підтримувати, наприклад, шляхом застосування матеріалів для покриття, таких як лецитин, шляхом підтримування потрібного розміру частинок у випадку дисперсій і шляхом застосування поверхнево-активних речовин.
Ці комбінації або їх частини можуть містити допоміжні засоби, такі як консерванти, засоби, що змочують, емульгатори та диспергувальні засоби. Попередження наявності мікроорганізмів можна забезпечувати як за допомогою процедур стерилізації, описаних вище, так і шляхом включення різних антибактеріальних і протигрибкових засобів, наприклад, парабену, хлорбутанолу, фенолу, сорбінової кислоти тощо. Також може бути бажаним включення у композиції ізотонічних засобів, таких як цукри, хлорид натрію тощо. На додаток, пролонгованого всмоктування ін'єкційної фармацевтичної форми можна досягти шляхом включення засобів, які сповільнюють всмоктування, таких як моностеарат алюмінію і желатин.
Фармацевтично прийнятні носії включають стерильні водні розчини або дисперсії та стерильні порошки для одержання стерильних ін'єкційних розчинів або дисперсій для негайного прийому. Застосування таких середовищ та засобів для фармацевтично активних речовин 60 відомо з рівня техніки. За винятком випадків, коли які-небудь традиційні середовища або засоби
Зо несумісні з активною сполукою, передбачається їхнє застосування у фармацевтичних композиціях за даним винаходом. У склад композицій також можуть бути включені додаткові активні сполуки.
Терапевтичні композиції, як правило, повинні бути стерильними і стабільними в умовах виробництва і зберігання. Композицію можна складати у вигляді розчину, мікроемульсії, ліпосоми або іншої впорядкованої структури, придатної для високої концентрації лікарського засобу. Носій може являти собою розчинник або дисперсійне середовище, що містить, наприклад, воду, етанол, поліол (наприклад, гліцерин, пропіленгліколь і рідкий поліетиленгліколь тощо) і їхні придатні суміші. Відповідну текучість можна підтримувати, наприклад, шляхом застосування покриття, такого як лецитин, шляхом підтримування потрібного розміру частинок у випадку дисперсії і шляхом застосування поверхнево-активних речовин. У багатьох випадках буде переважним включення у композицію ізотонічних засобів, наприклад, цукрів, багатоатомних спиртів, таких як маніт, сорбіт, або хлориду натрію.
Пролонгованого всмоктування ін'єкційних композицій можна досягти шляхом включення у композицію засобу, який сповільнює всмоктування, наприклад, моностеаратних солей і желатину.
Стерильні ін'єкційні розчини можна одержувати шляхом включення активної сполуки. у необхідній кількості у відповідному розчиннику з одним або комбінацією з інгредієнтів, вказаних вище, за необхідності, з наступною стерилізаційною мікрофільтрацією. Дисперсії, як правило, одержують шляхом включення активної сполуки у стерильне середовище-носій, що містить основне дисперсійне середовище й інші необхідні інгредієнти із вказаних вище. У разі стерильних порошків для одержання стерильних ін'єкційних розчинів переважними способами одержання є вакуумне висушування і сублімаційне висушування (ліофілізація), за допомогою яких одержують порошкову форму активного інгредієнта, а також будь-якого додаткового необхідного інгредієнта з їхнього розчину, раніше підданого стерилізувальній фільтрації.
Кількість активного інгредієнта, яку можна об'єднати з матеріалом носія з одержанням одиничної лікарської форми, буде варіювати залежно від суб'єкта, якого піддають лікуванню, і конкретного способу введення. Кількість активного інгредієнта, яку можна об'єднати з матеріалом носія з одержанням одиничної лікарської форми, як правило, буде являти собою
Зо таку кількість композиції, яка викликає терапевтичний ефект. Зі 100 відсотків ця кількість зазвичай буде варіювати у діапазоні від приблизно 0,01 відсотка до приблизно 99 відсотків активного інгредієнта, переважно від приблизно 0,1 відсотка до приблизно 70 відсотків, найбільш переважно від приблизно 1 відсотка до приблизно 30 відсотків активного інгредієнта у комбінації з фармацевтично прийнятним носієм.
Режими дозування регулюють для одержання оптимальної необхідної відповіді (наприклад, синергетична комбінація, терапевтична відповідь). Наприклад, можна вводити одноразову болюсну дозу, можна вводити декілька розділених доз протягом деякого часу, або дозу можна пропорційно знизити або підвищити, на що вказують потреби терапевтичної ситуації. Особливо переважним є складання парентеральних композицій у стандартній лікарській формі для простоти введення і рівномірності дозування. Стандартна лікарська форма, як використовується у даному документі, стосується фізично дискретних одиниць, придатних як одноразові дози для суб'єктів, яких піддають лікуванню; кожна одиниця містить попередньо визначену кількість активної сполуки, розраховану для одержання необхідного терапевтичного ефекту, разом з необхідним фармацевтичним носієм. Технічні вимоги до стандартних лікарських форм за даним винаходом обумовлені (а) унікальними характеристиками активної сполуки і конкретним терапевтичним ефектом, якого слід досягти, і (Б) властивими обмеженнями у галузі одержання складів на основі активної сполуки щодо лікування індивідуумів з чутливістю, і безпосередньо залежать від них.
Для введення антитіла до І У75 або антитіла до СО20 доза варіює в діапазоні від приблизно 0,0001 до 100 мг/кг, наприклад, від 0,001 до 50 мг/кг, від 0,005 до 20 мг/кг, від 0,01 до 10 мг/кгі частіше від 0,01 до 5 мг/кг маси тіла реципієнта. Наприклад, дози можуть становити 0,05 мг/кг маси тіла, 0,1 мг/кг маси тіла, 0,3 мг/кг маси тіла, 0,3 мг/кг маси тіла, 0,5 мг/кг маси тіла, 1 мг/кг маси тіла, 2 мг/кг маси тіла, З мг/кг маси тіла, 4 мг/кг маси тіла, 5 мг/кг маси тіла, 6 мг/кг маси тіла, 7 мг/кг маси тіла, 8 мг/кг маси тіла, 9 мг/кг маси тіла, 10 мг/кг маси тіла, 12 мг/кг маси тіла, 15 мг/кг маси тіла, 20 мг/кг маси тіла, 25 мг/кг маси тіла, 30 мг/кг маси тіла або знаходитися у діапазоні 0,1-20 мг/кг, 0,5-15 мг/кг, 1-10 мг/кг, 2-8 мг/кг, 3-7 мг/кг, 4-6 мг/кг. Ілюстративний режим лікування включає у себе введення один раз на день, один раз у 2 дні, один раз на тиждень, один раз у два тижні, один раз у три тижні, один раз у чотири тижні, один раз на місяць, один раз у 6 тижнів, один раз у З місяці або один раз у 3-6 місяців. Переважні режими дозування 60 антитіла до ЇМ75 за даним винаходом включають 1 мг/кг маси тіла або З мг/кг маси тіла за допомогою внутрішньовенного введення, при цьому антитіло приймають із використанням однієї з наступних схем дозування: (ії) кожні чотири тижні для шести доз, потім кожні три місяці; (ії) кожні три тижні; (іїї) З мг/кг маси тіла одноразово, а потім 1 мг/кг маси тіла кожні три тижні.
У деяких варіантах здійснення дозу антитіла до І 75 (наприклад, І 75-0М4) регулюють для досягнення концентрації антитіла в плазмі крові, що становить від 0,01 до 1,5 нМ або від 0,018 до 1,2 НМ (наприклад, приблизно 0,018, 0,037, 0,075, 0,15, 0,3, 0,6 або 1,2 нМ). Переважно дозу антитіла до І У75 регулюють для досягнення концентрації антитіла в плазмі крові, що становить від0,03 нМ до 0,30 нМ.
У деяких варіантах здійснення антитіло до СО2О складають у розчині з концентрацією 10 мг/мл. У деяких варіантах здійснення антитіло до СО2О вводять внутрішньовенно в дозі, що становить 350-400 мг/мг, переважно раз на тиждень. У деяких варіантах здійснення дозу антитіла до СО20 (наприклад, ритуксимабу) регулюють для досягнення концентрації антитіла в плазмі крові, що становить від приблизно 2,34 до 150 нМ (наприклад, приблизно 2,34, 4,68, 9,37, 18,75, 37,5, 75 або 150 нМ). Антитіло до СО20 (наприклад, ритуксимаб) можна вводити підшкірно в дозі, що становить приблизно 1400 мг/23400 одиниць. У деяких варіантах здійснення доза становить 200 мг, 400 мг, 600 мг, 800 мг, 1000 мг або 1200 мг. Антитіло до СО2О (наприклад, ритуксимаб) можна вводити з одним або більше із циклофосфаміду, гідроксидаунорубіцину, онковіну та преднізону або преднізолону (тобто терапія СНОР).
У деяких варіантах здійснення дозу ібрутинібу регулюють для досягнення концентрації в плазмі крові, що становить від приблизно 15,6 до 1000 нМ (наприклад, приблизно 15,6, 31,2, 62,5, 125, 250, 500 або 1000 нМ). В інших варіантах здійснення дозу ібрутинібу регулюють для досягнення концентрації в плазмі крові, що становить від приблизно 1,56 до 100 нМ (наприклад, приблизно 1,5, 3,1, 6,2, 12,5, 25, 50 або 100 нм). Доза ібрутинібу може становити приблизно 560 мг (наприклад, чотири капсули по 140 мг). Її можна вводити перорально. У деяких варіантах здійснення доза ібрутинібу становить приблизно 100 мг, 200 мг, 300 мг, 400 мг або 500 мг.
Переважно комбінація компонентів (А) і (В) являє собою синергетичну комбінацію. Фахівцеві в даній галузі буде зрозуміло, що синергетична комбінація являє собою комбінацію, у якій ефект комбінації є більшим, ніж сума ефектів її окремих компонентів. Синергетичний ефект може бути кількісно визначений із застосуванням показника адитивності Чоу-Талалая (СІ) (див. "ЕмаІнайоп
Зо ої сотбіпайоп спетоїпегару: іпіедгайоп ої попіїпєеаг гедгеб55іоп, сигме 5пій, івороІодгат, апа сотбіпайноп іпдех апаїузев", 7Нпао І, еї а). Сіп Сапсег ВНез. (2004) Оес 1710(23):7994-8004; і "Сотриіегігед диапійайоп ої зупегдізт апа апіадопібзт ої їахої, Ююроїесап, апа сізріайп адаїпві
Ппитап іегаюсагсіпота сеї! дгоуми: а гаййопаї арргоасні о сіїпіса! ргоїосої девзідп", Спои ТО, Моїгег
ААУ, Топуд М, Вов5і (5у., у. Май. Сапсег Іп5і. (1994) Осі 19;86(20):1517-24). Цей спосіб із застосуванням показника адитивності (СІ) грунтується на рівнянні для ефекту декількох лікарських засобів, одержаному згідно із принципу медіанного ефекту закону діючих мас. Він забезпечує кількісне визначення сильного синергетичного ефекту (СІ « 0,3), синергетичного ефекту (СІ-0,3-0,9), адитивного ефекту (СІ-0,9-1,1) або антагонізму/відсутності сприятливого ефекту (СІ » 1,1), і це надає алгоритм для комп'ютерного програмного забезпечення для автоматизованого моделювання комбінацій лікарських засобів. Враховуються як ефективність (значення О(т)), так і форма кривої доза-ефект (значення т) кожного лікарського засобу окремо і їх комбінації. Показник адитивності Чоу-Талалаяї (СІ) можна оцінити із застосуванням пакета зЗупегду К (див. "Ргесіїпіса! мегзи5 Сіїпіса! Огид5 Сотбіпайоп е(шаїев", Споим ТС. І ек. утрпота. (2008);49(11):2059-2080, і літературні джерела в ньому, всі з яких конкретно включені в даний документ за допомогою посилання). СІ комбінації може бути досліджений у придатній лінії клітин, наприклад, у лінії клітин з АВС-ОІ ВІ С (такій як ТМО8 або НВІ 1), наприклад, в умовах, застосовуваних у прикладі 26.
Переважно фармацевтична комбінація за даним винаходом являє собою синергетичну комбінацію, у якій показник адитивності Чоу-Талалая (СІ) становить менше ніж 0,9, 0,8, 0,7, 0,6,
БО 0,5, 0,4, 0,3 або 0,2. Переважно СІ становить 0,1-0,5, 0,1-0,3 або 0,1-0,2.
Зокрема, представлений спосіб лікування раку в пацієнта, який включає одночасне, послідовне або роздільне введення пацієнтові, що потребує цього, терапевтично ефективних синергетичних кількостей компонентів (А) і (В) фармацевтичної комбінації за даним винаходом.
Також представлена фармацевтична комбінація за даним винаходом для застосування в лікуванні раку, де синергетичні кількості компонентів (А) і (В) вводять пацієнтові одночасно, роздільно або послідовно для лікування раку. Переважно кількості компонентів (А) і (В) вводять пацієнтові з метою забезпечити концентрації в плазмі крові, розкриті вище.
Також представлене застосування синергетичних кількостей компонентів (А) і (В) фармацевтичної комбінації за даним винаходом у виготовленні фармацевтичної комбінації для 60 одночасного, роздільного або послідовного застосування для лікування раку. Також представлена синергетична фармацевтична комбінація за даним винаходом для застосування в терапії або для застосування як лікарського препарату.
У деяких способах одночасно вводять два або більше моноклональних антитіла з різними специфічностями зв'язування, і у цьому випадку доза кожного введеного антитіла входить у вказані діапазони. Антитіло зазвичай вводять декілька разів. Інтервали між прийомами окремих доз можуть відповідати, наприклад, введенню раз у день, два рази на тиждень, раз на тиждень, раз на місяць, кожні три місяці, кожні шість місяців або один раз на рік. Інтервали можуть бути нерегулярними, на що вказує вимірювання рівнів антитіла до цільового антигену у крові пацієнта. У деяких способах дозу регулюють для досягнення концентрації антитіла в плазмі крові, що становить приблизно 1-1000 мкг/мл, 5-750 мкг/мл, 10-600 мкг/мл, 15-500 мкг/мл, 20-400 мкг/мл і в деяких способах приблизно 25-300 мкг/мл.
Як альтернатива, антитіла до І У75 і або антитіла до СО20 можна вводити у вигляді складів із уповільненим вивільненням, і в цьому випадку потрібно менш часте введення. Доза і частота варіюють залежно від періоду напіввиведення антитіла з організму пацієнта. Як правило, найбільш тривалий період напіввиведення демонструють антитіла людини, за якими слідують гуманізовані антитіла, химерні антитіла і антитіла, відмінні від людських. Доза і частота введення може варіювати залежно від того, чи лікування є профілактичним або терапевтичним.
У профілактичних шляхах застосування відносно низьку дозу вводять з відносно нечастими інтервалами протягом тривалого періоду часу. Деякі пацієнти продовжують одержувати лікування до кінця свого життя. У терапевтичних шляхах застосування іноді потрібно введення відносно високих доз з відносно короткими інтервалами до зменшення або припинення прогресування захворювання і переважно до тих пір, поки пацієнт не продемонструє часткового або повного зменшення інтенсивності симптомів захворювання. Після цього щодо пацієнта можна застосовувати профілактичний режим.
Фактичні рівні доз активних інгредієнтів у фармацевтичних комбінаціях за даним винаходом можна змінювати для того, щоб одержати кількість активного інгредієнта, ефективну для досягнення необхідної терапевтичної відповіді для конкретних пацієнта, композиції та способу введення без токсичності для пацієнта. Вибраний рівень дози буде залежати від ряду фармакокінетичних факторів, що включають активність конкретних використовуваних композицій за даним винаходом або їхніх естеру, солі або аміду, шляху введення, часу введення, швидкості екскреції конкретної використовуваної сполуки, тривалості лікування, інших лікарських засобів, сполук та/або матеріалів, застосовуваних у комбінації з конкретними використовуваними композиціями, віку, статі, маси, стану, загального стану здоров'я та анамнезу пацієнта, якого піддають лікуванню, і подібних факторів, добре відомих у галузі медицини. "Терапевтично ефективна доза" антитіла до І М75 або антитіла до СО20 переважно приводить до зменшення тяжкості симптомів захворювання, збільшенню частоти та тривалості безсимптомних періодів захворювання або попередженню погіршення стану або втрати працездатності у зв'язку з ураженням захворюванням. Наприклад, для лікування пухлин, опосередкованих І 75 або СО20, "терапевтично ефективна доза" переважно інгібує ріст клітин або ріст пухлини на щонайменше приблизно 20 95, на щонайменше приблизно 30 95, більш переважно на щонайменше приблизно 4095, на щонайменше приблизно 50 95, ще більш переважно на щонайменше приблизно 60 95, на щонайменше приблизно 70 95 і навіть ще більш переважно на щонайменше приблизно 80 96 або на щонайменше приблизно 90 95 порівняно із суб'єктами, що не одержували лікування. Здатність сполуки до інгібування росту пухлини можна оцінити у тваринній модельній системі, що прогнозує ефективність щодо пухлин людини. Як альтернатива, дану властивість композиції можна оцінити шляхом вивчення здатності сполуки до інгібування росту клітин, при цьому таке інгібування можна виміряти іп міго за допомогою аналізів, відомих практикуючому фахівцю. Терапевтично ефективна кількість терапевтичної сполуки може забезпечувати зменшення розміру пухлини або іншим чином зменшувати інтенсивність симптомів у суб'єкта. Фахівець середньої кваліфікації у даній галузі буде здатний визначити такі кількості на основі таких факторів, як метричні параметри суб'єкта, тяжкість симптомів суб'єкта і конкретна композиція або вибраний шлях введення.
Фармацевтичну комбінацію за даним винаходом можна вводити за допомогою одного або більше шляхів введення за допомогою одного або більше із ряду способів, відомих з рівня техніки. Компоненти (А) і (В) можна вводити за допомогою того самого шляху або за допомогою різних шляхів. Як буде зрозуміло фахівцю у даній галузі, шлях і/або спосіб введення будуть варіювати залежно від необхідних результатів. Переважні шляхи введення антитіл за даним винаходом включають внутрішньовенний, внутрішньом'язовий, внутрішньошкірний, бо внутрішньоочеревинний, підшкірний, спінальний або інші парентеральні шляхи введення,
наприклад, за допомогою ін'єкції або інфузії. Фраза "парентеральне введення", як використовується у даному документі, означає способи введення, відмінні від ентерального та місцевого введення, зазвичай за допомогою ін'єкції, і включає без обмеження внутрішньовенну, внутрішньом'язову, внутрішньоартеріальну, інтратекальну, внутрішньокапсулярну, внутрішньоочну, внутрішньосерцеву, внутрішньошкірну, внутрішньоочеревинну, транстрахеальну, підшкірну, субкутикулярну, внутрішньосуглобову, субкапсулярну, субарахноїдальну, інтраспінальну, епідуральну і внутрішньогрудну ін'єкцію й інфузію.
Як альтернатива, антитіло до І М75 або антитіло до СО2О можна вводити за допомогою непарентерального шляху, такого як місцевий, епідермальний шлях введення або через слизові оболонки, наприклад, інтраназально, перорально, вагінально, ректально, сублінгвально або місцево.
Активні сполуки можна одержувати з носіями, які будуть захищати сполуку від швидкого вивільнення, як, наприклад, у складі з контрольованим вивільненням, у тому числі імплантатах, трансдермальних пластирах і мікроїнкапсульованих системах доставки. Можна застосовувати біосумісні полімери, які біорозкладаються, такі як співполімер етилену та вінілацетату, поліангідриди, полігліколева кислота, колаген, поліортоестери і полімолочна кислота. Багато способів одержання таких складів запатентовані або загальновідомі фахівцям у даній галузі
Ідив., наприклад, Зивіаіпеа апа Сопігоїїей Кеїеазе Огид Оеїїмегу Зубзіет5 (1978) 9У.К. Кобіпзоп, ей., Магсеї! Оеккег, Іпс., М.М|.
Терапевтичні композиції можна вводити за допомогою медичних пристроїв, відомих з рівня техніки. Наприклад, у переважному варіанті здійснення компонент (А) і/або (В) можна вводити за допомогою безголкового обладнання для підшкірних ін'єкцій, такого як пристрої, розкриті в патентах США МоМо 5399163; 5383851; 5312335; 5064413; 4941880; 4790824 або 4596556.
Приклади добре відомих імплантатів і модулів, застосовних у даному винаході, включають: придатну для імплантації мікроінфузійну помпу для дозування ліків з контрольованою швидкістю, розкриту в патенті США Мо 4487603; терапевтичний пристрій для введення лікарських препаратів через шкіру, розкритий у патенті США Мо 4486194; помпу для інфузії ліків для доставки ліків з точною швидкістю інфузії, розкриту у патенті США Мо 4447233; придатний для імплантації інфузійний прилад зі змінним об'ємом подачі для безперервної доставки
Зо лікарського засобу, розкритий у патенті США Мо 4447224; осмотичну систему доставки лікарських засобів, яка має багатокамерні відділи, розкриту у патенті США Мо 4439196; і осмотичну систему доставки лікарських засобів, розкриту у патенті США Мо 4475196. Ці патенти включені у даний документ шляхом посилання. Фахівцям у даній галузі відомо багато інших таких імплантатів, систем доставки і модулів.
У деяких варіантах здійснення антитіла до І У75 і/або антитіла до СО20 можна складати для забезпечення належного розподілу іп мімо. Наприклад, гематоенцефалічний бар'єр (ВВВ) не пропускає багато високогідрофільних сполук. Для забезпечення перетинання ВВВ терапевтичними сполуками (за необхідності) їх можна складати, наприклад, у ліпосомах.
Стосовно способів одержання ліпосом див., наприклад, патенти США 4522811; 5374548 і 5399331. Ліпосоми можуть містити одну або більше функціональних частин, які вибірково транспортуються у конкретні клітини або органи, що таким чином підвищує якість цілеспрямованої доставки лікарських засобів (див., наприклад, М.М. Кападе (1989) 9. Сііп.
РПапгтасої. 29:685). Ілюстративні націлювальні функціональні частини включають фолат або біотин (див., наприклад патент США 5416016.); манозиди |Отелама еї аї. (1988) Віоспет.
Віорпу5. Ке5. Соттип. 153:1038)|; антитіла (Р.О. Віоетап еї аї. (1995) РЕВЗ І ей. 357:140; М.
Оумаї5 єї а. (1995) Апійтісгор. Адепі5 СпетоїПпег. 39:1801; рецептор поверхнево-активного білка
А |Вгізсое еї аї. (1995) Ат. у. РНувіої. 1233:134|; рі20 ІЗспгєїег еї аї. (1994) 9. Віої. Спет. 269:90901; див. також К. Кеіпапеп; М.І. І ашкКапеп (1994) РЕВЗ ГГ ей. 346:123; 9.9. КіПоп; 1.9. РіаІег (1994) Іттипотеїнод5 4:273.
Шляхи застосування і способи
Як використовується у даному документі, термін "суб'єкт" розуміється як такий, що включає людину і відмінних від людини тварин. Відмінні від людини тварини включають всіх хребетних тварин, наприклад, ссавців і відмінних від ссавців тварин, таких як відмінні від людини примати, вівці, собаки, кішки, корови, коні, курки, земноводні і плазуни. Переважні суб'єкти включають пацієнтів-людей, що мають порушення, опосередковані активністю І 75 і/або активністю СО20.
Способи є особливо придатними для лікування пацієнтів-людей, що мають порушення, асоційоване з аномальною експресією І У75 і/або експресією СО20. З урахуванням експресії
ЇУ75 на пухлинних клітинах, комбінації та способи за даним винаходом можна застосовувати для лікування суб'єкта з онкогенним порушенням, наприклад, порушенням, що бо характеризується наявністю пухлинних клітин, які експресують І/М75, або у виробництві лікарського препарату для лікування такого порушення, що включає, наприклад, лейкоз, у тому числі хронічний лімфоцитарний лейкоз і гострий мієлоїдний лейкоз, неходжкінську лімфому, у тому числі БІ ВСІ, В-клітинну лімфому, фолікулярну лімфому, мантійноклітинну лімфому, лімфому з лімфоїдної тканини слизових оболонок (МАГ Т), В-клітинну лімфому, збагачену Т- клітинами/гістіоцитами, лімфому Беркітта, лімфоплазмоцитарну лімфому, дрібноклітинну лімфоцитарну лімфому, лімфому із клітин маргінальної зони, Т-клітинну лімфому, периферійну
Т-клітинну лімфому, анапластичну великоклітинну лімфому й ангіоїмунобластну Т-клітинну лімфому. Було продемонстровано, що І У75 інтерналізується під час зв'язування з антитілом, як проілюстровано в прикладах 5 і 7 нижче, що, таким чином, забезпечує застосування антитіл до
ЇМ75 у будь-якому механізмі дії з навантаженням, наприклад, у підході з АОС, у радіоїмунокон'югаті або в підході АОЕРТ.
Антитіла до І М75, що зазвичай вводяться у вигляді АОС, можна застосовувати для інгібування або блокування функції ЇМ75, для якого, у свою чергу, може бути встановлений зв'язок з попередженням або зменшенням інтенсивності певних симптомів захворювання, що, таким чином, передбачає ЇМ75 як медіатор захворювання. Цього можна досягти шляхом приведення зразка і контрольного зразка у контакт з антитілом до І М75 в умовах, які забезпечують утворення комплексу між антитілом і ЇМ75. У зразку і контрольному зразку виявляють і порівнюють будь-які комплекси, які утворюються між антитілом і І М75.
Придатні шляхи введення композицій на основі антитіл (наприклад, моноклональних антитіл й імунокон'югатів) іп мімо і іп міго добре відомі з рівня техніки та можуть бути вибрані фахівцями середньої кваліфікації в даній галузі. Наприклад, композиції на основі антитіл можна вводити шляхом ін'єкції (наприклад, внутрішньовенної або підшкірної). Придатні дози застосовуваних молекул будуть залежати від віку і маси суб'єкта, а також концентрації і/або складу композиції антитіла.
Як було описано раніше, антитіла до І У75 та/або антитіла до СО20О можна вводити разом з одним або більше іншими терапевтичними засобами, наприклад, цитотоксичним засобом, радіотоксичним засобом або імунодепресантом. Антитіло може бути зв'язане із засобом (у вигляді імунного комплексу) або може вводитися окремо від засобу. В останньому випадку (роздільне введення) антитіло можна вводити до, після введення засобу або одночасно з ним або можна вводити разом із застосуванням інших відомих видів терапії, наприклад, протиракової терапії, наприклад, променевої терапії. Такі терапевтичні засоби включають, серед інших, протипухлинні засоби, такі як доксорубіцин (адріаміцин), цисплатин, сульфат блеоміцину, кармустин, хлорамбуцил, а також циклофосфамід і гідроксисечовина, які самі по собі є ефективними тільки на рівнях, які є токсичними або субтоксичними для пацієнта.
Цисплатин вводять внутрішньовенно у вигляді дози 100 мг/кг один раз на чотири тижні, а адріаміцин вводять внутрішньовенно у вигляді дози 60-75 мг/мл один раз на 21 день. Інші засоби, придатні для спільного введення з антитілами за даним винаходом, включають інші засоби, застосовувані для лікування форм раку, наприклад, раку шлунку, раку ободової і прямої кишки, раку передміхурової залози, раку молочної залози, раку яєчника або раку легені, такі як
Ауавзіїпе, 5РШ і гемцитабін. Спільне введення антитіл до І У75 або їхніх антигензв'язувальних фрагментів за даним винаходом з хіміотерапевтичними засобами забезпечує два протиракових засоби, що діють за допомогою різних механізмів, які забезпечують досягнення цитотоксичного ефекту щодо пухлинних клітин людини. Таке спільне введення може вирішувати проблеми, зумовлені розвитком стійкості до лікарських засобів або зміною антигенності пухлинних клітин, що може зробити їх такими, що не реагують з антитілом.
Фармацевтичні комбінації за даним винаходом також можна вводити разом із сироваткою та/або системою комплементу. Ці композиції можуть бути переважними, якщо система комплементу знаходиться в безпосередній близькості до антитіл. Як альтернатива, антитіла та систему комплементу або сироватку крові можна вводити роздільно.
Також у межах обсягу даного винаходу знаходяться набори, що містять компоненти (А) і (В) разом із інструкціями із застосування. Набір може додатково містити один або більше додаткових реагентів, таких як імунодепресивний реагент, цитотоксичний засіб або радіотоксичний засіб, або одне або більше додаткових антитіл (наприклад, антитіло, що має комплементарну активність, яке зв'язується з епітопом на антигені ГУ75, відмінним від такого для першого антитіла).
Відповідно, пацієнтам, що одержують лікування за допомогою фармацевтичних комбінацій за даним винаходом, можна додатково вводити (до введення антитіла, розкритого в даному документі, одночасно з ним або після нього) інший терапевтичний засіб, такий як цитотоксичний або радіотоксичний засіб, який підсилює або збільшує терапевтичний ефект антитіл. 60 В інших варіантах здійснення суб'єкт може одержувати додаткове лікування засобом, який модулює, наприклад, підсилює або інгібує, експресію або активність Есу або Есу-рецепторів, за допомогою, наприклад, лікування суб'єкта цитокіном. Переважні цитокіни для введення під час лікування поліспецифічною молекулою включають гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор (6-С5Е), гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулювальний фактор (СМ-С5БЕ), інтерферон-у (ІЕМ-у) і фактор некрозу пухлини (ТМЕ).
Усі літературні джерела, що згадуються у даному описі, к тому числі без обмеження всі документи, публікації, патенти, заявки на патенти, презентації, тексти, звіти, рукописи, брошури, книги, інтернет-публікації, журнальні статті, періодичні видання, інформаційні бюлетені про продукти тощо, які включені у даний опис за допомогою посилання у всій своїй повноті.
Обговорення літературних джерел у даному документі призначене лише для узагальнення тверджень, зроблених їхніми авторами, і не робиться визнання того факту, що будь-яке літературне джерело складає частину попереднього рівня техніки, а заявники зберігають за собою право заперечувати достовірність і значимість згаданих літературних джерел.
Хоча вищезазначений винахід був досить детально описаний за допомогою ілюстрації та прикладу з метою ясності розуміння, фахівцям середньою кваліфікації у даній галузі у світлі ідей даного винаходу буде легко зрозуміло, що щодо нього можна здійснювати певні зміни і модифікації без відступу від суті або обсягу залежних пунктів формули винаходу.
Даний винахід додатково проілюстровано за допомогою наступних прикладів, які не слід тлумачити як такі, що додатково обмежують.
Приклад 1. Одержання людських моноклональних антитіл проти антигену ГУ 75
Згідно зі стандартними методиками, мишей (хепотоизе Ідс1) імунізували клітинами СНО, трансфікованими І У75 повної довжини.
Специфічність антитіл, вироблених проти ЇМ75, досліджували за допомогою проточної цитометрії з використанням клітин НЕК293, трансфікованих І У75, а потім з використанням клітин НТ29, що експресують І У75. Для того щоб досліджувати здатність антитіл зв'язуватися з білком І У75 на клітинній поверхні, антитіла інкубували із клітинами, які експресують І МУ75.
Клітини промивали буфером ЕРАСЗ (ОРВЗ, 2 95 ЕВ5), центрифугували та ресуспендували в 100 мкл розбавленого первинного антитіла до І 75 (також розбавленого в буфері ЕАС5). Комплекс антитіло-лінія клітин інкубували на льоду протягом 60 хв. і потім двічі промивали буфером
Зо ЕАС5, описаним вище. Осад клітина-антитіло ресуспендували в 100 мкл розбавленого вторинного антитіла (також розбавленого в буфері ЕАСЗ5) й інкубували на льоду протягом 60 хв. на льоду. Осад промивали, як описано вище, і ресуспендували в 200 мкл буфера ГАС5. Зразки завантажували в проточний цитометр ВО Расзсапіо Ії, ії дані аналізували за допомогою програмного забезпечення ВО РАСбзаїма (результати не показані).
Приклад 2. Встановлення структурних характеристик моноклональних антитіл до І 75
Послідовності кДНК, що кодують варіабельні ділянки важких і легких ланцюгів моноклонального антитіла ЇМ75 АТ, одержували за допомогою стандартних методик ПЛР і секвенували за допомогою стандартних методик секвенування ДНК.
Послідовності антитіла можна піддати мутагенезу для повернення до залишків зародкового типу в положенні одного або більше залишків.
Нуклеотидна й амінокислотна послідовності варіабельної ділянки важкого ланцюга І 75 А1 показані під ФЗЕО ІЮ МО: З і 1 відповідно.
Нуклеотидна й амінокислотна послідовності варіабельної ділянки легкого ланцюга І У75 А1 показані під ЗЕО ІЮ МО: 4 і 2 відповідно.
Порівняння послідовності важкого ланцюга імуноглобуліну 1М75 Аї7 з відомими послідовностями зародкового типу важкого ланцюга імуноглобуліну людини продемонструвало, що у важкому ланцюзі І М75 А1 використовується МН-сегмент із МН 3-15 людини зародкового типу й УН-сегмент із УН ОН4 людини зародкового типу. Подальший аналіз послідовності МН
ЇМ75 АТ за допомогою системи Караї для визначення ділянки СОК привів до виявлення
БО ділянок СОКІ, СОК2 ії СОКЗ важкого ланцюга, показаних під 5ЕО ІЮ МО: 5, 6 і 7 відповідно.
Вирівнювання послідовностей СОКІ, СОК2 ії СОКЗ МН ГУ75 АТ з послідовністю МН 3-15 зародкового типу та ОУН НА зародкового типу показано на фігурі 1.
Порівняння послідовності легкого ланцюга імуноглобуліну ІМ75 Аї з відомими послідовностями зародкового типу легкого ланцюга імуноглобуліну людини продемонструвало, що в легкому ланцюзі ЇУ75 АТ використовується МК-сегмент із МК 012 людини зародкового типу та )ОК-сегмент із УК УК4 людини зародкового типу. Подальший аналіз послідовності МК
ЇМ75 АТ за допомогою системи Караї для визначення ділянки СОК привів до виявлення ділянок СОКІ, СОК2 ії СОКЗ легкого ланцюга, показаних під 5ЕО ІЮ МО:8, 9 і 10 відповідно.
Вирівнювання послідовностей СОКІ, СОК2 і СОКЗ МК І У75 АТ з послідовностями УК 012 бо зародкового типу та ОУН КА зародкового типу показано на фігурі 2.
Приклад 3. Імуногістохімічне дослідження за допомогою моноклонального антитіла до І 75
За допомогою людських моноклональних антитіл, специфічних щодо ІУ75, здійснювали імуногістохімічне дослідження з використанням клітинних осадів ЕЕРЕ НТ-29 і А549, матриць із
ЕЕРЕ зразками неходжкінської лімфоми та раку підшлункової залози і свіжозаморожених пухлинних зразків лімфоми/лейкозу, зрізів ракової пухлини яєчника, раку підшлункової залози та раку молочної залози і матриці з нормальними тканинами.
Матеріали та способи
Матеріали
Ксилоли (Х5Р-1даї) від Різпег Зсіепійіс, Пенсильванія, США. 100 95 етанол Нізіоргер (НС-800-10А1Ї) від Різпег Зсіепійіс, Пенсильванія, США. 10х цитратний буфер для термічного демаскування епітопів (АРО003125) від Тпегто зсіепійіс, Массачусетс, США.
Інгібітор пероксидази Тпегто Зсіепійіс" Ріегсе" (35000) від Тпегто Зсіепійіс, Массачусетс,
США.
Блокувальний розчин без сироватки (ХО909) для білків від бако, Каліфорнія, США.
Вторинне антитіло: Раб кози до до людини, кон'югований із РІТС, (109-097-003), від даскзоп
Ітітипогезеагсі, Пенсильванія, США.
Ід людини СПготРиге, ціла молекула (09-000-003), від Уаскбзоп Іттипогезеагсі,
Пенсильванія, США.
Третинне антитіло: антитіло миші до РІТС (ар10257) від Арсат, Массачусетс, США.
Очищений ІдсС людини для ізотипового контролю (1-001А) від КО Зузіетв5, Міннесота,
США.
Тмееп-20 (ВРЗЗ37-100) від Різпег Зсіепійіс, Пенсильванія, США.
Ацетон (ВР2403-4) від Різпег зсіепіййс, Пенсильванія, США.
Полімер на основі кон'югованого з НКР антитіла кролика до Ід миші Ючаї СіпкК Епмівіоп-- (К4063) від бако, Каліфорнія, США.
Набір САВ з 2 розчинами (882014) від Іпмігодеп, Нью-Йорк, США.
Гематоксилін Гарріса (23-245-677) від Еізпег Зсіепійіс, Пенсильванія, США.
Заливальне середовище Рагатоишпі (5302580) від бако, Каліфорнія, США.
Зо Зрізи тканин та матриці купували у ОЗ Віотах Іпс., Меріленд, США або Огідепе, Меріленд,
США.
Одержання мікропрепаратів ЕЕРЕ Видалення парафіну та регідратація
Здійснювали видалення парафіну з мікропрепаратів ЕРЕРЕ у ксилолі (2 х З хвилини), а потім здійснювали регідратацію з використанням 1:1 ксилол: 100 96 етанол (1 х З хвилини), 100 95 етанол (2 х З хвилини), 95 9о етанол (1 х З хвилини), 70 9о етанол (1 х З хвилини), 50 95 етанол (1 х З хвилини) і водопровідна вода (1 х З хвилини).
Одержання мікропрепаратів ЕЕРЕ демаскування антигену (мікрохвильове випромінювання)
Антиген І У75 демаскували з використанням нагрівання мікрохвильовим випромінюванням із високою потужністю до кипіння, потім з низькою потужністю протягом 10 хвилин в 50 мл їх цитратного буфера в посудині Копліна. Мікропрепарати потім залишали охолоджуватися до кімнатної температури протягом додаткових 15 хв., потім промивали водопровідною водою З хвилини. Кожний зріз тканин/ЛГІМА обводили окружністю за допомогою олівця для створення гідрофобного бар'єра, і потім мікропрепарати З рази промивали в РВ5, протягом 3 хвилин для кожного промивання.
Одержання мікропрепаратів ЕЕ
Мікропрепарати витягали зі сховища за -80 "С і забезпечували висушування за кімнатної температури у витяжній шафі протягом 20-30 хвилин. Мікропрепарати фіксували протягом 10 хв. у крижаному ацетоні за -20 "С, потім забезпечували висушування протягом 20 хв. у витяжній шафі за кімнатної температури. Мікропрепарати промивали та здійснювали регідратацію в РВ5, причому з З промиваннями, кожне протягом З хв. Зрізи обводили по контуру за допомогою олівця для створення гідрофобного бар'єра.
Одержання комплексів антитіл
Первинне антитіло до ЇМ75 розводили в білковому блокувальному розчині без сироватки (ЗЕРВ) з одержанням розчину з концентрацією, що в 20 разів перевищує необхідну кінцеву концентрацію (20 мкг/мл для кінцевої концентрації 1 мкг/мл). Вторинне антитіло кози до антигензв'язувального фрагменту (Раб) імуноглобуліну С людини (Ід) одержували аналогічним чином у ЗЕРВ для утворення розчину з рівною концентрацією.
Рівні об'єми первинного та вторинного антитіла об'єднували в пробірці з етикеткою, обережно перемішували й інкубували протягом З хвилин за кімнатної температури, у результаті бо чого одержували концентрацію первинного антитіла, що в 10 раз перевищує необхідну кінцеву концентрацію (10 мкг/мл для кінцевої концентрації 1 мкг/мл). Цю суміш розбавляли 1:5 за допомогою ЗЕРВ, обережно перемішували й інкубували протягом 30 хвилин за кімнатної температури, у результаті чого одержували концентрацію первинного антитіла, що у два рази перевищує необхідну кінцеву концентрацію (2 мкг/мл для кінцевої концентрації 1 мкг/мл).
Для одержання кінцевих забарвлювальних комплексів 1 95 (10 мкг/мкл) розчин ЇД людини одержували в 5ЕРВ, і при цьому рівний об'єм додавали до суміші первинного/вторинного антитіла. Цю комбінацію обережно перемішували й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин з розведенням суміші первинного/вторинного антитіла до половини концентрації первинного антитіла, і в результаті одержували необхідну кінцеву концентрацію первинного антитіла (1 мкг/мл).
Імунозабарвлювання
При цьому ендогенну тканинну пероксидазну активність блокували за допомогою інкубування тканин з інгібітором пероксидази протягом 5-10 хвилин за кімнатної температури в зволожувальній камері. Потім мікропрепарати промивали в РВЗ З рази протягом З хвилин для кожного промивання. Тканини інкубували в 5ЕРВ протягом 30 хвилин за кімнатної температури в зволожувальній камері. Кінцеві забарвлювальні комплекси наносили на кожний зріз тканин іабо мікроматрицю і мікропрепарати інкубували протягом 30 хв. за кімнатної температури в зволожувальній камері. Потім мікропрепарати промивали один раз в РВЗ і один раз в РВ5Т (РВ5О--0,125 95 Тмееп-20) протягом З хвилин для кожного промивання. Третинне антитіло миші до РІТС застосовували за концентрації 2 мкг/мл протягом 30 хв. за кімнатної температури в зволожувальній камері. Потім зрізи промивали один раз в РВ5 й один раз в РВ5Т протягом З хв. для кожного промивання. Потім на тканини наносили полімер на основі кон'югованого з НЕР антитіла кролика до Ід миші Юиаї СіпкК Епмівіоп'- і мікропрепарати інкубували протягом 30 хв. за кімнатної температури в зволожувальній камері. Потім мікропрепарати промивали один раз в
РВ5, один раз в РВ5Т протягом З хв. для кожного промивання. Тканини інкубували в розчині рАВ, одержаному відповідно до інструкцій виробника, за кімнатної температури протягом 10 хв.
Потім мікропрепарати один раз промивали проточною водопровідною водою протягом 2 хвилин і один раз в РВ5 протягом З хвилин. Здійснювали контрастне забарвлювання мікропрепаратів за допомогою гематоксиліну протягом 30 секунд за кімнатної температури та промивали
Зо проточною водопровідною водою. Мікропрепарати висушували за кімнатної температури протягом 30 хвилин і потім мікропрепарати поміщали під покривні стекла з використанням заливального середовища ЕРагатонишгпі.
Результати
ІЇ75 А1 характеризувалося позитивним результатом у разі використання зразків ЕЕРЕ тричі негативного раку молочної залози, причому 77 905 зрізів характеризувалися позитивним забарвленням і 55 95 демонстрували інтенсивне (ї--ж) забарвлення.
Забарвлювання щодо І Х75 нормальних тканин ЕЕ, як правило, знаходилося в діапазоні від відсутнього до низького рівня. Епітелій проток молочної залози, слинної залози та підшлункової залози демонстрували від вираженого низького рівня до помірного рівня забарвлювання, і при цьому спостерігався низький рівень позитивного забарвлювання селезінки. Таким чином, антитіла, спрямовані на І М75, можна використовувати як терапевтичні засоби та діагностичні засоби у разі деяких із досліджуваних форм раку та, можливо, інших типах раку, що характеризуються експресією І 75.
Приклад 4. Ефективність моноклональних антитіл до ЇМ75, кон'югованих із ОМІ, щодо клітин НТ-29
Матеріали
СеїпеЗііррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег
Зсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 74 (І1Х) (ЗНЗО0281І 5) від Ріхпег Зсіепійс, Пенсильванія, США.
Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб
Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇЗігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ3 клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації 1е5 клітин/мл. 50 мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними бо розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків) (50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Тим часом розморожували розчин СеПТШег біо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВЗ5 і 100 мкл СеПТШег Сію і ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
Результати представлені на фігурі За, на якій показана субпопуляція антитіл, які, як відомо, зв'язуються з І У75, що може індукувати цитоліз клітин НТ-29. Це дозволяє припустити, що хоча ці антитіла можуть зв'язуватися з І У75, лише деякі з них проявляють ефективність у випадку кон'югації з МІ. Потім із субпопуляції вибирали антитіла для подальшого аналізу цитотоксичної активності.
Приклад 5. Ефективність моноклональних антитіл до ІМ75, кон'юЮгованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо клітин раку ободової та прямої кишки
Матеріали
СеїпІЗігіррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег
Зсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 74 (І1Х) (ЗНЗОО0281І 5) від Ріхпег Зсіепійс, Пенсильванія, США.
Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб
Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇЗігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ3 клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез
Зо клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації 1е5 клітин/мл. 50 мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків) (50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Тим часом розморожували розчин СейПТйег біо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВ5 і 100 мкл СеїТПег Со і ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
На фігурі 36 показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМІ1 і ОМА, щодо клітин НТ-29. Ці результати демонструють збільшення цитотоксичної активності, пропорційне концентрації антитіл, порівняно з іншими антитілами до ГУ75, кон'югованими з токсином (вибраними з прикладу 1).
Приклад 6. Ефективність моноклональних антитіл до ІМ75, кон'югованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо ліній клітин лімфоми
Матеріали
СеїпІЗігіррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег зЗсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 74 (І1Х) (ЗНЗОО0281І 5) від Ріхпег Зсіепійс, Пенсильванія, США.
Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб бо Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇЗігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації 1е5 клітин/мл. 50 мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків) (50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Тим часом розморожували розчин СеПТШег біо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВ5 і 100 мкл СейПТйег СО і ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
На фігурі Зс показана цитотоксична активність антитіл до ГУ75, кон'югованих із ОМ і ОМА, щодо клітин КАШІ. На фігурі За показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМІ1 ії ОМА, щодо клітин Матам'а. На фігурі Зе показана цитотоксична активність антитіл до
ЇЖ75, кон'югованих із ОМІ ії 0ОМ4, щодо клітин Каграз 299. Ці результати демонструють збільшення цитотоксичної активності, пропорційне концентрації антитіл, порівняно з іншими антитілами до І У75, кон'югованими з ОМ'І і ОМА (вибраними з прикладу 1).
Приклад 7. Ефективність моноклональних антитіл до ІМ75, кон'юЮгованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо ліній клітин раку підшлункової залози
Матеріали
СеїпІЗігіррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег зЗсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 74 (І1Х) (ЗНЗО0281І 5) від Ріхпег Зсіепійс, Пенсильванія, США.
Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепійс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб
Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇЗігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації 1е5 клітин/мл. 50 мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків) (50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Тим часом розморожували розчин СеПТШег біо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВ5 і 100 мкл СейПТйег СО і ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
На фігурі ЗІ показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМ1 і ОМА, щодо клітин ВхХРСЗ3. На фігурі Зд показана цитотоксична активність антитіл до 1875, кон'югованих із ОМ1 ії ОМА, щодо клітин Нирт4. На фігурі ЗП показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМІ1 і ОМА, щодо клітин НРАРЕРІЇ. Ці результати демонструють збільшення цитотоксичної активності, пропорційне концентрації антитіл, порівняно з іншими бо антитілами до І У75, кон'югованими з ОМ'І і ОМА (вибраними з прикладу 1).
Приклад 8. Ефективність моноклональних антитіл до ІМ75, кон'юЮгованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо ліній клітин хронічного лімфоцитарного лейкозу
Матеріали
СеїпІЗігіррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег зЗсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 74 (І1Х) (ЗНЗО0281І 5) від Ріхпег Зсіепійс, Пенсильванія, США.
Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб
Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇЗігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації 1е5 клітин/мл. 50 мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків) (50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Тим часом розморожували розчин СеПТШег біо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВ5 і 100 мкл СейПТйег СО і ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
Зо На фігурі Зі показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМ1 і ОМА, щодо клітин ЕНЕВ. На фігурі 3) показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМІ ії ОМ4, щодо клітин Мес-1. Ці результати демонструють збільшення цитотоксичної активності, пропорційне концентрації антитіл, порівняно з іншими антитілами до /м75, кон'югованими з ОМ'І і ОМА (вибраними з прикладу 1).
Приклад 9. Ефективність моноклональних антитіл до ІМ75, кон'югованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо ліній клітин гострого моноцитарного лейкозу
Матеріали
СеїпІЗігіррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег
Зсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 74 (І1Х) (ЗНЗО0281І 5) від Ріхпег Зсіепійс, Пенсильванія, США.
Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб
Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇЗігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації 1е5 клітин/мл. мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та 50 прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків) (50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Тим часом розморожували розчин СеПТШег біо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВ5 і 100 мкл СеїТПег Со і бо ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
На фігурі ЗК показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМ і ОМА, щодо клітин АМІ-193. Ці результати демонструють збільшення цитотоксичної активності, пропорційне концентрації антитіл, порівняно з іншими антитілами до І У75, кон'юЮгованими з ОМ1 і ОМА (вибраними з прикладу 1).
Приклад 10. Ефективність моноклональних антитіл до ЇМ75, кон'югованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо ліній клітин раку молочної залози
Матеріали
СеїпІЗігіррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег
Зсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 74 (І1Х) (ЗНЗО0281І 5) від Ріхпег Зсіепійс, Пенсильванія, США.
Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб
Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇЗігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації 1е5 клітин/мл. 50 мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків) (50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Зо Тим часом розморожували розчин СеПТйег біо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВ5 і 100 мкл СеїТПег Со і ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
На фігурі ЗІ показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМІ1 і ОМА, щодо клітин НСС 70 (ЕК-негативних, РЕ-негативних і Нег2-негативних). На фігурі Зт показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМІ1 і ОМА, щодо клітин НСС 1806 (ЕВ-негативних, РЕА-негативних і Нег2-негативних). На фігурі Зп показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМ1 і ОМА, щодо клітин МОА-МВ-468. Ці результати демонструють збільшення цитотоксичної активності, пропорційне концентрації антитіл.
Приклад 11. Ефективність моноклональних антитіл до ЇМ75, кон'юЮгованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо ліній клітин раку сечового міхура
Матеріали
СеїпІЗігіррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег
Зсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 7,4 (1Х) (5НЗОО0281І 5) від Різпег 5сіепійіс, Пенсильванія, США.
Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб
Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇзігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації 1е5 клітин/мл. 50 мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують 60 досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків)
(50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Тим часом розморожували розчин СеПТйег біо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВ5 і 100 мкл СеїТПег Со і ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
На фігурі Зо показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМІ і ОМА, щодо клітин КТ4. На фігурі Зр показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМ1 і ОМА, щодо клітин 5637. На фігурі Зд показана цитотоксична активність антитіл до І 75, кон'югованих із ЮОМІ ї ЮОМ4, щодо клітин ЗМУ780. Ці результати демонструють збільшення цитотоксичної активності, пропорційне концентрації антитіл.
Приклад 12. Ефективність моноклональних антитіл до ЇМ75, кон'югованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо ліній клітин раку голови та шиї
Матеріали
СеїпІЗігіррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег
Зсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 74 (І1Х) (ЗНЗО0281І 5) від Ріхпег Зсіепійс, Пенсильванія, США.
Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб
Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇЗігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ3 клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації
Зо 1е5 клітин/мл. 50 мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків) (50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Тим часом розморожували розчин СеПТШег біо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВЗ і 100 мкл СеПТШег Со і ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
На фігурі Зг показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМІ1 і ОМА, щодо клітин 5СС-9. Ці результати демонструють збільшення цитотоксичної активності, пропорційне концентрації антитіл.
Приклад 13. Ефективність моноклональних антитіл до ЇМ75, кон'югованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо ліній клітин раку стравоходу
Матеріали
СеїІЗігіррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег
Зсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 74 (І1Х) (ЗНЗО0281І 5) від Ріхпег Зсіепійс, Пенсильванія, США.
Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб
Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇЗігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ3 клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна 60 використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації 1е5 клітин/мл. 50 мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків) (50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Тим часом розморожували розчин СеПТШег іо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВ5 і 100 мкл СеїТПег Со і ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
На фігурі 35 показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМ1 і ОМА, щодо клітин ОЕ 19. Ці результати демонструють збільшення цитотоксичної активності, пропорційне концентрації антитіл.
Приклад 14. Ефективність моноклональних антитіл до ЇМ75, кон'югованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо ліній клітин раку яєчника
Матеріали
СеїпІЗігіррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег зЗсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 74 (І1Х) (ЗНЗОО0281І 5) від Ріхпег Зсіепійс, Пенсильванія, США.
Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб
Зо Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇЗігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації 1е5 клітин/мл. 50 мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків) (50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Тим часом розморожували розчин СеПТШег біо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВ5 і 100 мкл СейПТйег СО і ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
На фігурі ЗІ показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМ1 і ОМА, щодо клітин ОМСАК-3. На фігурі Зи показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із МІ ії ОМА, щодо клітин 5К-0ОМ-3. Ці результати демонструють збільшення цитотоксичної активності, пропорційне концентрації антитіл.
Приклад 15. Ефективність моноклональних антитіл до І М75, кон'югованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо ліній клітин множинної мієломи
Матеріали
СеїпІЗігіррег (неферментативний засіб для дисоціації клітин) (МТ-25-056СІ) від Різпег
Зсіепійіс, Пенсильванія, США.
РВ5, рН 74 (І1Х) (ЗНЗОО0281І 5) від Ріхпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США. 60 Середовище КРМІ 1640 (МТ-10-041-СМ) від Різпег Зсіепіййс, Пенсильванія, США.
СепПтйег СіІо (57572) від Рготеда, Вісконсин, США.
Спосіб
Здійснювали дисоціацію клітин за допомогою СеїЇЗігіррег і підрахунок їх кількості. 5еЗ3 клітин/лунка центрифугували з одержанням осаду (у разі клітин у суспензії можна використовувати більшу кількість залежно від часу подвоєння кількості клітин, наприклад, 10ез клітин/лунка). Осад ресуспендували в культуральному середовищі з одержанням концентрації 1е5 клітин/мл. 50 мкл/лунка суспензії клітин додавали в лунки 96-лункового планшета з білими стінками та прозорим дном. Антитіла розбавляли та титрували в 8 точках (титрування з З-кратними розведеннями), що відповідають концентраціям 0-20 нМ (що у два рази перевищують досліджувані концентрації). Розбавлені антитіла або середовище (для необроблених зразків) (50 мкл/лунка) додавали у відповідні лунки. Надлишок середовища (200 мкл/лунка) додавали в зовнішні ряди та колонки планшета для запобігання випаровування. Планшет інкубували протягом 72 год. за 37 70.
Планшет витягали з інкубатора й інкубували за кімнатної температури протягом 30 хвилин.
Тим часом розморожували розчин СеПТШег біо. Планшет струшували та промивали 1 раз із використанням 100 мкл/лунка РВЗ5 (у разі клітин у суспензії планшет спочатку центрифугували для осадження клітин). У кожну лунку додавали 100 мкл/лунка РВ5 і 100 мкл СеїТПег Со і ретельно перемішували з одержанням суміші. Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 15 хвилин і спостерігали за допомогою мікроскопії, щоб переконатися, що відбувся ефективний лізис клітин. Потім планшет зчитували на люмінометрі Сіотах.
Результати
На фігурі Зм показана цитотоксична активність антитіл до І У75, кон'югованих із ОМІ1 і ОМА, щодо клітин МОЇ Р-8. На фігурі Зм/у показана цитотоксична активність антитіл до /МУ75, кон'югованих із ОМІ ї ОМ4, щодо клітин КРМІ8226. Ці результати демонструють збільшення цитотоксичної активності, пропорційне концентрації антитіл.
Приклад 16. Ефективність моноклональних антитіл до І/М75, кон'юЮгованих із ОМІ і кон'югованих із ОМА, у ксенотрансплантатних моделях Каїі
Ефективність ГМ75 ОМІ1 їі Їм75 0ОМ4 досліджували в ксенотрансплантатній моделі з
Зо підшкірним введенням мишам з 5СІЮ клітин Каїі лімфоми Беркітта.
Імунодефіцитних мишей з 5СІО підшкірно інокулювали пухлинними клітинами Каїї (лімфоми
Беркітта людини). Пухлинам давали можливість розвитися, і мишей розподіляли в п'ять груп обробки по 3-6 мишей на групу. Коли середнє значення об'єму пухлини досягало середнього показника 129-132 мм3 на групу, кожну групу обробляли однією з наступних сполук, що вводяться внутрішньовенно за зазначених доз: група 1 (середовище-носій; фосфатно-сольовий буферний розчин (РВ5)); група 2 (175 ОМ'І; 10 мг/кг), група З (ізотиповий контроль-ЮМІ1; 10 мг/кг), група 4 (М75 ОМА; 5 мг/кг), група 5 (ізотиповий контроль-5РВОЮОМА; 5 мг/кг). Другу дозу вводили через один тиждень. Відслідковували значення маси тіла (ВМ), мишей часто оглядали для визначення стану здоров'я та небажаних побічних реакцій, і при цьому пухлини вимірювали два рази на тиждень. Мишей піддавали евтаназії, коли їх пухлини досягали кінцевого показника об'єму пухлини 2000 мм або через 60 днів, залежно від того, що відбулося першим.
Ефективність визначали на підставі затримки росту пухлини (ТО), збільшення медіанного значення часу до кінцевого показника (ТТЕ) і на підставі аналізу за допомогою логарифмічного рангового критерію відмінностей за кривими виживаності Каплана-Мейера для мишей, оброблених АЮС, у порівнянні з мишами, обробленими РВ5. У перших п'яти контрольних мишей, оброблених середовищем-носієм, у яких був досягнутий кінцевий показник, відбирали зразки пухлин, які обробляли шляхом фіксації у формаліні та заливання парафіном.
Результати
На фігурі 4а показано, що кожний з ГМ75 ОМ1 ї 1М75 ОМ4 продемонстрував значну протипухлинну активність і значним чином пролонговане виживання в ксенотрансплантатній моделі з клітинами Каїї лімфоми Беркітта на мишах з 5СІО порівняно з контролями; проте, дози 5 мг/кг ГМ75 ОМА були значно більш ефективними, ніж дози 10 мг/кг І М75 ОМІ, у результаті чого в 5 з 6 мишей спостерігалася повна, але тимчасова регресія пухлини. Усі обробки були добре переносимими та не спостерігалися клінічні ознаки токсичності. Ці дані дозволяють припустити, що АОС, спрямовані на І М75, наприклад, ЇМ75 ОМІ ії ГМ75 ОМ4, можуть забезпечувати клінічну користь під час лікування пацієнтів-людей з раком, що являє собою неходжкінську лімфому.
Приклад 17. Ефективність моноклональних антитіл до ЇМ75, кон'югованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, у ксенотрансплантатних моделях Матама бо Ефективність ГМ75 ОМІ ї ГМ75 ОМА досліджували в ксенотрансплантатній моделі з підшкірним введенням мишам з ЗСІО клітин Матам'а лімфоми Беркітта.
Імунодефіцитних мишей з СІЮ підшкірно інокулювали пухлинними клітинами МатаМма (лімфоми Беркітта людини). Пухлинам давали можливість розвитися, і мишей розподіляли в п'ять груп обробки по б мишей на групу. Коли середнє значення об'єму пухлини досягало середнього показника 114 мм3 на групу, кожну групу обробляли однією з наступних сполук, що вводяться внутрішньовенно за зазначених доз: група 1 (середовище-носій; фосфатно-сольовий буферний розчин (РВ5)); група 2 (175 ОМ'І; 10 мг/кг), група З (ізотиповий контроль-ЮОМ1; 10 мг/кг), група 4 (ІМ75 ОМ4; 5 мг/кг), група 5 (ізотиповий контроль--ЗРВОЮМА4; 5 мг/кг).
Відслідковували значення маси тіла (ВМ/У), мишей часто оглядали для визначення стану здоров'я та небажаних побічних реакцій, і при цьому пухлини вимірювали два рази на тиждень.
Мишей піддавали евтаназії, коли їх пухлини досягали кінцевого показника об'єму пухлини 2000 мм або через 60 днів, залежно від того, що відбулося першим. Ефективність визначали на підставі затримки росту пухлини (ТО), збільшення медіанного значення часу до кінцевого показника (ТТЕ) і на підставі аналізу за допомогою логарифмічного рангового критерію відмінностей за кривими виживаності Каплана-Мейера для мишей, оброблених АОС, порівняно з мишами, обробленими РВ5. У перших п'яти контрольних мишей, оброблених середовищем- носієм, у яких був досягнутий кінцевий показник, відбирали зразки пухлин, які обробляли шляхом фіксації у формаліні та заливання парафіном.
Результати
На фігурі 46 показано, що кожний з ГМ75 ОМІ1 ї ГМ75 0ОМ4 продемонстрував значну протипухлинну активність і пролонгування виживання в ксенотрансплантатній моделі із клітинами Матаїма лімфоми Беркітта на мишах з СІЮ порівняно з контролями; проте, доза 5 мг/кг ГМ75 ОМА була значно більш ефективною, ніж доза 10 мг/кг ЇМ75 ОМ'І, причому вона приводила до того, що спостерігалося короткочасне зменшення об'єму пухлини. Усі обробки були добре переносимими та не спостерігалися клінічні ознаки токсичності. Ці дані дозволяють припустити, що АОС, спрямовані на І М75, наприклад, ГМ75 ОМІ і ГМ75 ОМ4, можуть забезпечувати клінічну користь під час лікування пацієнтів-людей з раком, що являє собою неходжкінську лімфому.
Приклад 18. Ефективність моноклональних антитіл до ЇМ75, кон'югованих із ОМІ1 і
Зо кон'югованих із ОМА, у ксенотрансплантатних моделях раку підшлункової залози
Ефективність ГМ75 ОМІ1 ї Їм75 0ОМ4 досліджували в ксенотрансплантатній моделі з підшкірним введенням безтимусним голим мишам клітин НРАРКІЇ аденокарциноми підшлункової залози.
Імунодефіцитних безтимусних голих мишей підшкірно інокулювали пухлинними клітинами
НРАРІЇ (аденокарциноми підшлункової залози людини). Пухлинам давали можливість розвитися, і мишей розподіляли в п'ять груп обробки по б мишей на групу. Коли середнє значення об'єму пухлини досягало середнього показника «114 мм на групу, кожну групу обробляли однією з наступних сполук, що вводяться внутрішньовенно за зазначених доз: група 1 (середовище-носій; фосфатно-сольовий буферний розчин (РВ5)); група 2 (М75 ОМ'1; 10 мг/кг), група З (ізотиповий контроль-ЮМ1; 10 мг/кг), група 4 (ГМ75 ОМ4; 5 мг/кг), група 5 (ізотиповий контроль-СРВОЮМА; 5 мг/кг). Відслідковували значення маси тіла (ВУУ), мишей часто оглядали для визначення стану здоров'я та небажаних побічних реакцій, і при цьому пухлини вимірювали три рази на тиждень. Мишей піддавали евтаназії, коли їх пухлини досягали кінцевого показника об'єму пухлини 2000 мм? або через 90 днів, залежно від того, що відбулося першим. Ефективність визначали на підставі ефекту обробки на об'єм пухлини та на підставі аналізу за допомогою логарифмічного рангового критерію відмінностей за кривими виживаності
Каплана-Мейера для мишей, оброблених АЮС, порівняно з мишами, обробленими РВ5.
Відбирали зразки пухлин у контрольних мишей, оброблених середовищем-носієм, і обробляли шляхом фіксації у формаліні та заливання парафіном.
Результати
На фігурі 4с показано, що ГМ75 ОМ1 і 1 м75 ОМА проявляли значну й аналогічну по силі протипухлинну активність, і при цьому спостерігалося пролонгування виживання в ксенотрансплантатній моделі НРАРІЇ на голих мишах у порівнянні з контролями. Усі обробки були добре переносимими та не спостерігалися клінічні ознаки токсичності. Ці дані дозволяють припустити, що АОС, спрямовані на ГМ75, наприклад, ГМ75 ОМІ ії Гм75 ОМ4, можуть забезпечувати клінічну користь під час лікування пацієнтів-людей з раком підшлункової залози.
Приклад 19. Ефективність моноклональних антитіл до ІМ75, кон'юЮгованих із ОМІ і кон'югованих із ОМА, у ксенотрансплантатних моделях раку сечового міхура
Ефективність ГМ75 ОМІ1 їі Їм75 0ОМ4 досліджували в ксенотрансплантатній моделі з бо підшкірним введенням мишам з 5СІЮО клітин 5М/780 карциноми сечового міхура людини.
Імунодефіцитних безтимусних голих мишей підшкірно інокулювали пухлинними клітинами
НРАРІЇ (аденокарциноми підшлункової залози людини). Пухлинам давали можливість розвитися, і мишей розподіляли в п'ять груп обробки по б мишей на групу. Коли середнє значення об'єму пухлини досягало середнього показника «114 мм" на групу, кожну групу обробляли однією з наступних сполук, що вводяться внутрішньовенно за зазначених доз: група 1 (середовище-носій; фосфатно-сольовий буферний розчин (РВ5)); група 2 (М75 ОМ'; 1 мг/кг), група 3 (1475 ОМТІ; 2,5 мг/кг), група 4 (1475 ОМ'І; 5 мг/кг), група 5 (75 ОМА; 1 мг/кг)), група 6 (м75 ОМА; 2,5 мг/кг)), група 7 (М75 ОМА; 5 мг/кг)), група 8 (ізотиповий контроль--5РВОЮМА; 5 мг/кг). Відслідковували значення маси тіла (ВМ/У), мишей часто оглядали для визначення стану здоров'я та небажаних побічних реакцій, і при цьому пухлини вимірювали три рази на тиждень.
Мишей піддавали евтаназії, коли їх пухлини досягали кінцевого показника об'єму пухлини 2000 мм або через 90 днів, залежно від того, що відбулося першим. Ефективність визначали на підставі ефекту обробки на об'єм пухлини та на підставі аналізу за допомогою логарифмічного рангового критерію відмінностей за кривими виживаності Каплана-Мейера для мишей, оброблених АОС, порівняно з мишами, обробленими РВ5. Відбирали зразки пухлин у контрольних мишей, оброблених середовищем-носієм, і обробляли шляхом фіксації у формаліні та заливання парафіном.
Результати
На фігурі 44 показано, що ГМ75 ОМ'І1 і М75 ОМА проявляли значну й аналогічну по силі протипухлинну активність, і при цьому спостерігалося пролонгування виживання в ксенотрансплантатній моделі 5УМУ780 на голих мишах порівняно з контролями. Усі обробки були добре переносимими та не спостерігалися клінічні ознаки токсичності. Ці дані дозволяють припустити, що АОС, спрямовані на І М75, наприклад, ГМ75 ОМІ і ГМ75 ОМ4, можуть забезпечувати клінічну користь під час лікування пацієнтів-людей з раком сечового міхура.
Приклад 20. Ефективність моноклональних антитіл до ЇМ75, кон'юЮгованих із ОМІ і кон'югованих із ОМА, у ксенотрансплантатних моделях раку молочної залози
Ефективність ГМ75 ОМІ1 їі Їм75 0ОМ4 досліджували в ксенотрансплантатній моделі з підшкірним введенням безтимусним голим мишам клітин МОА-МВ-468.
Імунодефіцитних безтимусних голих мишей підшкірно інокулювали пухлинними клітинами
Зо МОА-МВ-468 (тричі негативної аденокарциноми молочної залози людини). Пухлинам давали можливість розвитися, і мишей розподіляли в сім груп обробки по 10 мишей на групу. Коли середнє значення об'єму пухлини досягало середнього показника 167 мм3 на групу, кожну групу обробляли однією з наступних сполук, що вводяться внутрішньовенно за зазначених доз: група 1 (середовище-носій; 20 мМ сукцинат натрію, рН 5,0, 6 95 трегалоза, 0,04 95 полісорбат); група 2 (м75 ОМ1; 5 мг/кг), група З (ГМ75 ОМ'1; 10 мг/кг), група 4 (М75 ОМА; 5 мг/кг), група 5 (м75 ОМА; 2,5 мг/кг), група 6 (1475 ОМА; 1 мг/кг), група 7 (ізотиповий контроль-ОМА; 5 мг/кг).
Відслідковували значення маси тіла (ВМ/У), мишей часто оглядали для визначення стану здоров'я та небажаних побічних реакцій, і при цьому пухлини вимірювали два рази на тиждень.
Мишей піддавали евтаназії через 82 дні після інокуляції пухлини. Ефективність визначали на підставі протипухлинної активності (середнє значення розміру пухлини в групі обробки/середнє значення розміру пухлини в контрольній групі х 100) і збільшення середнього значення часу до кінцевого показника (ТТЕ) у мишей, оброблених АС, порівняно з мишами, обробленими РВ5.
Відбирали зразки п'яти найбільших пухлин від контрольних мишей, оброблених середовищем- носієм, у день 71 після інокуляції й обробляли шляхом фіксації у формаліні та заливання парафіном.
Результати
На фігурі 4е показано, що кожний з /М75 ОМІ1 і М75 ЮОМ4 продемонстрував істотну протипухлинну активність у ксенотрансплантатній моделі МОА-МВ-468 на голих мишах порівняно з контролями. У разі використання І М75 ОМА спостерігали залежну від дози активність, причому 2,5 і 5 мг/кг характеризувалися значно більш сильним ефектом, ніж 1 мг/кг.
За 5 мг/кг М75 ОМІ1 ї ГМ75 ОМ4 характеризувалися аналогічною ефективністю. Тривалі регресії середнього значення об'єму пухлини спостерігали у випадку ГУ75 ОМІ за 10 і 5 мг/кгі
ЇМ75 ОМА за 5 і 2,5 мг/кг. Усі обробки були добре переносимими та не спостерігалися клінічні ознаки токсичності. Ці дані дозволяють припустити, що АОС, спрямовані на ГУ75, наприклад, їм75 ОМІ1 їі 1М75 ОМ4, можуть забезпечувати клінічну користь під час лікування пацієнтів- людей із тричі негативним раком молочної залози.
Приклад 21. Ефективність моноклональних антитіл до І/М75, кон'юЮгованих із ОМІ і кон'югованих із ОМА, у ксенотрансплантатних моделях раку ободової та прямої кишки
Ефективність ГМ75 ОМІ1 їі Їм75 0ОМ4 досліджували в ксенотрансплантатній моделі з 60 підшкірним введенням безтимусним голим мишам клітин СОЇ 0205 аденокарциноми ободової та прямої кишки.
Імунодефіцитних безтимусних голих мишей підшкірно інокулювали пухлинними клітинами
СО 0205 (аденокарциноми ободової та прямої кишки людини). Пухлинам давали можливість розвитися, і мишей розподіляли в п'ять груп обробки по б мишей на групу. Коли середнє значення об'єму пухлини досягало середнього показника 117 мм на групу, кожну групу обробляли однією з наступних сполук, що вводяться внутрішньовенно за зазначених доз: група 1 (середовище-носій; фосфатно-сольовий буферний розчин (РВ5)); група 2 (М75 ОМ'1; 10 мг/кг), група З (ізотиповий контроль-ЮОМ1; 10 мг/кг), група 4 (175 ОМ4; 5 мг/кг), група 5 (ізотиповий контроль-ОМА; 5 мг/кг). Другу дозу вводили через дванадцять днів після першої.
Відслідковували значення маси тіла (ВУУ), мишей часто оглядали для визначення стану здоров'я та небажаних побічних реакцій, і при цьому пухлини вимірювали два рази на тиждень.
Мишей піддавали евтаназії, коли їх пухлини досягали кінцевого показника об'єму пухлини 1000 мм або через 60 днів, залежно від того, що відбулося першим. Ефективність визначали на підставі затримки росту пухлини (ТО), збільшення медіанного значення часу до кінцевого показника (ТТЕ) і на підставі аналізу за допомогою логарифмічного рангового критерію відмінностей за кривими виживаності Каплана-Мейера для мишей, оброблених АОС, порівняно з мишами, обробленими РВ5. У перших п'яти контрольних мишей, оброблених середовищем- носієм, у яких був досягнутий кінцевий показник, відбирали зразки пухлин, які обробляли шляхом фіксації у формаліні та заливання парафіном.
Результати
На фігурі 4ї показано, що ГМ75 ОМІ1 ї ГМ75 ЮОМ4 демонстрували аналогічну невелику протипухлинну активність і пролонгування виживання в ксенотрансплантатній моделі СОЇ 0205 на голих мишах з аденокарциномою ободової та прямої кишки порівняно з контролями. Усі обробки були добре переносимими та не спостерігалися клінічні ознаки токсичності. Ці дані дозволяють припустити, що АОС, спрямовані на І М75, наприклад, ГМ75 ОМІ1 їі 1 М75 ОМА, можуть забезпечувати клінічну користь під час лікування пацієнтів-людей з раком ободової та прямої кишки.
Приклад 22. Токсичність моноклональних антитіл до 175, кон'югованих із ОМІ1 і кон'югованих із ОМА, щодо макак-крабоїдів
Зо Шість самців мавпи рандомізували в дослідженні з 2 мавпами/група. Середовище-носій (РВ5), або І М75 ОМА (здатний до розщеплення), або І 75 ОМІ'І (не здатний до розщеплення) вводили два рази (в день 1 та день 29) шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 15 хвилин за 0 мг/кг/доза (РВ5, середовище-носій), 5 мг/кг/доза (75 ОМА, здатний до розщеплення) або 10 мг/кг/доза (ЇМ75 ОМІ, не здатний до розщеплення) Відбирали зразки крові для токсикокінетичних досліджень перед початком введення доз (день 1) і через 1, 2, 3, 7, 14,21128 днів після кожної дози. Відбирали зразки крові для аналізів стосовно клінічної патології перед початком введення доз (день 1) і через 1, 3, 7, 14, 21 і 28 днів після кожної дози (момент часу 28 днів після 1-0ї дози також використовували як момент часу перед введенням дози для 2-ої дози). Усіх експериментальних тварин піддавали евтаназії та проводили розтин після останнього забору крові в день 57. Виділяли плазму, відділену з кожного зразка крові, заморожували та транспортували в Охіога Віоїпегарешіс5, Іпс. для аналізу щодо концентрації
АС за допомогою ЕГ І5А.
Дані клінічної патології, пов'язаної з обробкою, включали слабко виражену регенеративну анемію та тимчасові зменшення кількості клітин лейкоцитарного профілю крові, найбільш істотні для кількості нейтрофілів. Анемію спостерігали як у тварин, оброблених 5 мг/кгІ 75 ОМА, такі в однієї з двох тварин, оброблених 10 мг/кг Ї75 ЮОМ1. Важку нейтропенію з максимальним зниженням кількості нейтрофілів через один тиждень після введення дози та швидке відновлення їх кількості спостерігали у всіх тварин; при цьому максимальне зниження абсолютної кількості нейтрофілів було меншим у тварин, оброблених І/М75 ОМ4. Не спостерігали впливу на параметри коагуляції АРТТ і РТ, пов'язаного з досліджуваним препаратом. Зміни хімічного складу сироватки включали тимчасове підвищення рівня А5Т, СК,
ГОН (в 1 з 2 тварин у кожній групі обробки) і глобуліну після введення 5 мг/кг 75 ОМА і 10 мг/кг ГМ75 ОМІ. Крім того, спостерігали тимчасове підвищення рівня ферменту АЇТ, специфічного для печінки, тільки у тварин, оброблених 75 ОМА. Невелика тривалість і/або величина підвищень параметрів хімічного складу сироватки дозволяли припустити, що вони не стосувалися небажаних явищ. Були відсутні дані, пов'язані з досліджуваним препаратом, одержані за допомогою аналізу сечі. У ході обстеження під час розтину після 4-тижневого періоду відновлення були відсутні дані клінічної патології, пов'язані з обробкою, або зміни абсолютних і відносних значень маси органів. Дані гістопатології лише для щитовидної залози бо (зміна морфології колоїдного вмісту у фолікулах) і нирок (розширені канальці в зовнішньому шарі коркової речовини) класифікували як мінімальної тяжкості; не пов'язані зі змінами інших досліджуваних параметрів, і як такі, що не стосуються небажаних явищ і мають мінімальну токсикологічну значимість. Висновок Обробка багаторазовими дозами за двох доз - 5 мг/кг
ЇМ75 ОМА або 10 мг/кг ЇМ75 ОМІ добре переносилася макаками-крабоїдами. Усі дані для токсичності, пов'язаної з обробкою, одержані після 4-тижневого періоду відновлення, вказували на її зворотній характер.
Приклад 23. Встановлення характеристик епітопу для /М75 Аї7 за допомогою аналізу конкурентного зв'язування з використанням сортування клітин з активованою флуоресценцією (ЕАС5)
Спосіб
Клітини СО 0205 (АТСС, Мо у каталозі ССІ -222) відокремлювали від колб для тканинних культур за допомогою СеїЇзніррег (Сеїдго, Мо у каталозі МТ-25-056С1І). Клітини промивали та ресуспендували в буфері (РВ5ш-295 ЕВ5), нейтралізували поживним середовищем і підраховували. Клітини висівали за 50000 клітин на лунку у 96-лунковий планшет з лунками з М- подібним дном. Клітини промивали один раз буфером БАС5 (РВЗ (Різпег, Мо у каталозі
ЗНЗОО28-03) - 2 96 ЕВ5). Додавали тАБ до І У75 (вибране із прикладу 1) або І 75 А1 у лунки за вихідної концентрації 250 нМ, і здійснювали З-кратні серійні розведення, і вносили у відповідні лунки протягом 45 хвилин на льоду. Досліджуваний вміст лунок, для якого був потрібний один або декілька етапів забарвлювання, за необхідності витримували в буфері
ЕАС5 для забезпечення одночасного завершення останнього забарвлювання для всіх досліджуваних умов. Вміст двох лунок з буфером ЕАС5 залишали незабарвленим як контролі.
Після інкубації із блокувальним антитілом клітини два рази промивали буфером ЕАСЗ5.
Клітини ресуспендували в буфері ЕАС5, що містить тАБ до І У75, кон'юговане з МСС-ОМ'І1 (1
НМ), й інкубували на льоду протягом 45 хвилин. Клітини промивали, як описано вище, і ресуспендували в буфері БЕАСЗ з додаванням 1 мкг/мл антитіла миші до майтансину, й інкубували на льоду протягом 45 хвилин. Клітини промивали, як описано вище, і ресуспендували в буфері ГАС5, що містить 2 мкг/мл антитіла кози до каппа-ланцюга Ід миші, кон'югованого з КРЕ. Клітини інкубували на льоду протягом 45 хвилин, потім промивали, як описано вище. Клітини ресуспендували в буфері ЕАС5 за 200 мкл на лунку. Середнє значення
Зо інтенсивності флуоресценції для кожного зразка визначали за допомогою проточного цитометру
Сцама Еазусуїе Ріиє НТ (формати 96б-лункового планшета), і при цьому необроблені дані аналізували за допомогою Сама Суїозоїй.
Результати
На фігурі 5а показано, що блокування з використанням тАБ до І У75, кон'югованого з МСС-
ОМІ, приводило до зниження зв'язування тАб до ІУ75. Аналіз зв'язування І! У75 АТ із клітинами СО 0205 продемонстрував, що ЇМ75 АТ нездатне блокувати зв'язування тАб до
ГЖ75, кон'югованого з МСС-ЮОМ'І1 (див. фігуру 55). Таким чином, можна визначити, що тАбБ до
ЇМ75 і 1М75 АТ не є конкуруючими антитілами, і при цьому ГМ75 АТ розпізнає відмінний і унікальний епітоп ГГ У75 порівняно з іншими антитілами до І М75.
Приклад 24. Встановлення характеристик епітопу для 175 Аї за допомогою мікроматричного аналізу з використанням пептидів
Спосіб
Мікроматричний аналіз із використанням пептидів здійснювали в С Зсіепсе5, Х'юстон,
Техас, при цьому, коротко, спосіб включав наступні етапи: синтезували неперервні 8-мерні пептиди білка ЇМ75, що перекриваються по одній амінокислоті, що охоплюють залишки 216- 1666 білка ЇМ75 повної довжини, й імобілізували на мікроматричному чипі. Чип містив три панелі, так що експеримент проводили в трьох повторностях. Мікроматрицю досліджували з використанням ГМ75 АТ для ідентифікації пептидів, 3 якими зв'язувалося антитіло. Аналіз зв'язування проводили за наступних умов: мікроматрицю, що містить неперервні пептиди в трьох повторностях, промивали 1 мл буфера для зв'язування за 4 "С протягом 20 хв. Потім її інкубували з 1 мкг/мл ГМ75 Аї у буфері для зв'язування (рН 7,0) за 4 "С протягом 2 год.
Матрицю ще раз промивали 0,5 мл промивного буфера за 4 "С протягом 30 хв., потім інкубували з 25 нг/мл кон'югата антитіла до ЇдДО людини з АЇІеха 647 у буфері для зв'язування (рН 7,0) за 4 "С протягом 1 год. Матрицю ще раз промивали 0,5 мл промивного буфера за 4 "С протягом 30 хв.
Потім матрицю сканували за 635 нм і з РМТ 500 і реєстрували інтенсивність сигналу. Пептид класифікували як такий, що виявляється, якщо він був присутній щонайменше в 2/3 допустимих дублюючих проб. Середню інтенсивність сигналу для повторностей представляли як кінцеву інтенсивність сигналу. бо Результати
Як показано на фігурі 6, антитіло ГМ75 АТ характеризувалося специфічним зв'язуванням з рядом пептидів, розташованих на матриці. Максимальний рівень сигналу, спостережуваний для зв'язування з І У75 Ат, с становив 25000 (шкала 1-65535), при цьому середній рівень сигналу для всіх плям на матриці становив приблизно 885. Інтенсивність сигналу, що дорівнює 3000, встановлювали як точку відсікання фону, зумовленого неспецифічним зв'язуванням. На підставі спостережуваного рівня інтенсивності сигналу зв'язування з антитілом ідентифікували послідовності, що утворюють епітоп для І 75 АТ. Ці ділянки показано на фігурах ба-6) і під ЗЕО
ІО МО: 22-31.
Приклад 25. Аналіз /М75 А1 з використанням пептидів за допомогою методики співосадження
Спосіб 1.11 Аналіз за допомогою методики співосадження
Рекомбінантний білок ІЇМ75 розщеплювали шляхом триптинового протеолізу білка, зв'язаного із гранулами (Рготеда, США). Одержані в результаті розщеплення пептиди вилучали за допомогою С18 колонки для вилучення (Тпепто Ріхпег Зсіепійіс). Потім очищені пептиди інкубували з 200 мкл гранул білка А, зшитих з антитілом ГМ75А1, протягом ночі за 4 "С. Наступного дня відбирали незв'язані пептиди і гранули два рази промивали 1 мл РВ5. Пептиди, зв'язані з антитілом, елюювали з гранул шляхом їх нагрівання за 90 "С в 100 мкл РВ5 протягом 5 хвилин. Повторювали цей етап елюювання. 1.2 Мас-спектрометрія
Зразки аналізували за допомогою рідинної хроматографії з мас-спектрометрією з використанням системи Умаїег5 паподсСОШІТМ ОРІ С, яка обладнана колонкою паподсСоОоШІтУ
ОРГС ВЕН 130 С18, 75 мкм х 250 мм (186003545) і ТО Огріїгар Меоз (Тпепгто Різпег Зсіепійіс).
Пептиди елюювали з використанням градієнта зі збільшенням кількості ацетонітрилу від З 95 до 3590 за швидкості 300 нл/хв. протягом 120 хв. Одержували мас-спектри в режимі повного сканування за роздільної здатності 60000 у діапазоні маси 4400-2000 маса/заряд з використанням Огрігар. У кожному циклі відбирали двадцять пептидів, що характеризуються
Зо найбільшою інтенсивністю, для СІЮ сканувань М5З/М5 у лінійній іонній пастці із джерелом іонів наноспрея, яким обладнаний прилад. 1.3 Аналіз амінокислотної послідовності пептиду
Необроблені дані, одержані з використанням ТО Огрігар Меіо5, обробляли за допомогою програмного забезпечення Мабвсої (Маїгіх Зсіепсе), у якому використовується алгоритм Мом/5е (Ст Віої. 1993 дип 1;3(6):327-3) для виведення послідовностей амінокислот на підставі набору піків шляхом пошуку по базі даних послідовностей, що складається з Епзетрі (пер:/Ллумли. епзетбі.ого/іпаех. пті), ІРІ (мм .ебрі.ас.ик/ЛРІ/Лріпитап. піті) і зугіз5ргої (пер//млуим. ипіргоїогу) разом з послідовностями білків-контамінантів. Критерії ідентифікації пептидів включали розщеплення трипсином, до 2 відсутніх сайтів розщеплення та різні біологічні та хімічні модифікації (окиснений метіонін, модифікація цистеїну за допомогою ММТ5 або йодацетаміду та фосфорилювання серину, треоніну та тирозину). Пептиди, яким привласнювали ранг 1 із очікуваним значенням 0,05 95 або менше, ступені збігу спектрів 28 або більше, завантажували в базу даних ОСАР. 1.4 Розпізнавання пептидів, асоційованих з І 75
У способі ідентифікації 1/М75 використовували пептидні послідовності, одержані експериментальним шляхом за допомогою мас-спектрометрії, як описано вище, білків, що зустрічаються в природі, людини для ідентифікації й упорядкування кодувальних екзонів в опублікованій геномній послідовності людини. Ці експериментально визначені послідовності порівнювали з базою даних ОСАРФ)» яка була скомпільована шляхом обробки й інтеграції безлічі пептидів, сигнатурних послідовностей пептидів, ЕТ і загальнодоступних даних геномних послідовностей, як описано в міжнародній патентній заявці М/О2009/087462.
Результати
Результати аналізу пептидів за допомогою методики співосадження з використанням антитіла 75 АТ показано в таблиці 1 нижче та на фігурі 7. Пептиди, які були ідентифіковано під час обох елюювань пептидів Та і 16 в аналізі за допомогою методики співосадження й у мікроматричному аналізі, вважалися найбільш імовірними кандидатами для утворення епітопу. 5О0
Таблиця 1
Порівняння експериментів з мікроматричним аналізом пептидів і співосадженням пептидів
ЗЕО Пептид, ідентифікований за допомогою Пептид, ідентифікований за допомогою
ІО МО: мікроматричного аналізу аналізу з використанням методики співосадження 1111 |Ділянкаб'(амінокислотиб09-618).д/-/:/ | (МГ /- 7777777 111111 |Ділянкад(амінокислотиб51-66).Ї/-/:/ | (Б/у 111 |Ділянкав(амінокислоти 1368-1378)...Г/| :(К(/(:::/сс-сС1 1111 |ДілянкаУ(амінокислоти 7518-1528)...Г/ | :(«/ сс 1110 |ДілянкаїО(амінокислоти 1535-1554)... | :(К(::КНОССС-.1111777сссСсСС у
У таблиці 1 показано, що ряд ділянок, що перекриваються, пептидів /М75 був ідентифікований як у мікроматричному аналізі пептидів, так і під час обох елюювань а і 1656 в аналізі пептидів за допомогою методики співосадження. Вважається, що ці ділянки, найбільш імовірно, містять епітоп, розпізнаваний антитілом І У75 АТ, оскільки вони зв'язуються з І 75 А1 під час дослідження за допомогою обох використовуваних методик.
Приклад 26
Певна кількість активованих В-клітин із ліній клітин дифузної великоклітинної В-клітинної лімфоми (АВС-ОІ ВСІ) (тобто ліній клітин ТМО8 і НВІЛ) піддавали впливу протягом 72 годин для збільшення дози 75 ОМА (тобто 0,018-0,037-0,075-0,15-0,3-0,6-1,2 нМ) або окремо, або в комбінації з дозами, що збільшуються, ритуксимабу (2,34-4,68-9,37-18,75-37,5-75-150) або іорутинібу (15,6-31,2-62,5-125-250-500-1000 нм). Після цього здійснювали аналіз МТТ І3-(4,5- диметилтіазоліл-2)-2,5-дифенілтетразолброміді.
Показник адитивності Чоу-Талалая (СІ) оцінювали із застосуванням пакета бЗупегду К (Ргесіїпісаї мегзиб5 Сіїпісаї Огиде СотБріпайоп біцаб5. Спо ТО. Гек. Гутрпота. 2008:49(11):2059-2080). Він забезпечує кількісне визначення для сильного синергетичного ефекту («х0,3), синергетичного ефекту (0,3-0,93, оадитивного ефекту (0,9-1,1) або антагонізму/відсутності сприятливого ефекту (» 1,1).
На фігурах 8А-В показані спостережувані синергетичні ефекти між 175 ОМА і ритуксимабом. На фігурі 9 показані спостережувані синергетичні ефекти між 75 ОМА й іорутинібом. Додаткові дані показано в таблицях 2, З і 4 нижче.
Таблиця 2
Показник адитивності Чоу-Талалая (СІ) для різних доз Ї 75 ОМА у комбінації з ритуксимабом щодо трьох ліній клітин ТМО8 АВС-ОІ ВС. 111Ме 0 | Ритуксимаб(інмуїд/ | СМ75:0М4(фнМ) | с 05117771 23438.777 |777771717171717171711066711117171717171111 1165 1776 17771711 2843877|7711111111111те111111111 |в 72871171 46875... | юю. 001875.7....юЮюЮюЮЙ| 1499 02917711 46875.77.77777 | ....южьжмимогзух | лат
Таблиця 2
Показник адитивності Чоу-Талалая (СІ) для різних доз Ї 75 ОМА у комбінації з ритуксимабом щодо трьох ліній клітин ТМО8 АВС-ОІ ВС. 21817771 46875......ЮЙЮЦЇ|.Ю.ЮюЮ7777710067171717171717111171|1 165 7220 Ї777717171717171711179575.. | ......юЮюЮюЮюЮЙИМКжеоб..111111|111ог5 112122 77771717171717111118,75.....7777. | юр и 001875 ..:/. | 08 22771111 1875 7 | 77717106 165 293 Ї77111117171717117375 | 7777/7067 | 165 а 11111111751111111117111111111110661111117171717171171 1165 22748 Ї77777711111111501111117 11111106 111е57
Таблиця З
Показник адитивності Чоу-Талалая (СІ) для різних доз Ї 75 ОМА у комбінації з ритуксимабом щодо трьох ліній клітин НВІ-1 АВОС-ОІ ВСІ
Ме | Ритуксимаб(їнмМуїд/ | СуУ75:0Ма4фнМ) | с 77767 177771111112-3438.77777777|7777771711111т2говю 77777171 0817 78711711 46875... | ..ЮюЮюЙро 00887777 | 0,568
Таблиця З
Показник адитивності Чоу-Талалая (СІ) для різних доз Ї 75 ОМА у комбінації з ритуксимабом щодо трьох ліній клітин НВІ-1 АВОС-ОІ ВСІ 778... 46875... | ...юЮюжмж00375..юЮюЮюЮюЮюЮюЮГХОРА| 0837
Таблиця 4
Показник адитивності Чоу-Талалая (СІ) для різних доз Ї 75 ОМА у комбінації з ібрутинібом щодо трьох ліній клітин НВІ-1 АВО-0І ВСІ
Ме | 7 Ібрутинбінмуїд///// | См75ОМа4(фМ) | с
Таблиця 4
Показник адитивності Чоу-Талалая (СІ) для різних доз Ї 75 ОМА у комбінації з ібрутинібом щодо трьох ліній клітин НВІ-1 АВО-0І ВСІ 776 Її 15625. | .....77ю7юЮюЮюЮюИ/юл067111111111 10270 2817 177771111111118и25 777777 77717171 001875.././:/:(.. | 041 29 Ї77777111111118й25 77777771 |7771717171717111110.0375..юЮюЮ7Ю7Ю7Ю7Ю7 | 0358 21317718 Ї771717171717171717171061111171717111111 11110260 220 Ї777717171717171711116бе571111111117Ї111171717171717171061111111111111 1102 227 | 7111111111111112511111171Ї1117171717171717106111111111111 102 784 Ї77111111111112511111111171Ї11111117171717106 11111111 1022 11150111 11111111111110611111111111111111 0260 2748 Ї777777717171711111007711117Ї1111171717111061111111111111 1102
ПОСЛІДОВНОСТІ: он ПИВ 1 ак А1ї МН ГмУавВІКЗКТрасаттрмААРУОСВАВЕТІЗАООБКМТІ М ОММ5І КТЕОТА
УМУСтІєСМУЗЕрУМмсОоаТті ТУ
РОМОМтТО5РББІ БАБМОаОВМТІТСВАБОБІБОМІ БМ МООВРОКАРМ І. 2 ак. АТ М. ІМААЗМІ КТаМРОА!ЕЗОЗИаБИатТОгЕТІТІЗТ ОРЕОБАТУУСООБУВЬ
РУТРСаОСТКМЕ КА
СаддаюсадсюдіадачісюдаддадоснадіааадссаддаадодіссснНадасісіссі сюдсаассісіюасісаснасадіаасассіддададсідадіссдссаддсіссададаай
З ді УНН Сдодсіддачідадідассдіанаааадсаааасдащддідддасаасадасіасдсюсас
МН
Ссаїдсааддсадансассаїсісаадададансаааааасасдсідіаістсаааюдаас
Адссідаааассдаддасасадссаідіанасідіасдайшодадчіданадсшоасіасід дддссадддаасссідадісассдісіссіса
Сасодіссадаїдасссадісіссаіссісссідісідсаіїсісчнададасададісассаїсасна
Ссадосаадісадаасанаадсдасіашааднодіаїсадсададассададааадссссіа 4 АТ Мі пі Ассіссідаїсіадсідсаїссаашааадасіддддісссаїсаадайсадіддсадддаїсід
Сдасадашсасісісассаїсадсасісідсаассюааданнодсаасодіасіасідісаасадч аднасаддіссссаддасонсддсесаадддассааддіддаааїсааасода а.к. а.к. 8 АтунсованкектосттуоЯ а.к. а.к. 8 дкмосовувАВОЯВОМЯ а.к. вдова а.к. унзів- ЕМО! МЕЗСОССІЇ МКРОСІБІ ВІ БСААБИагєТЕЗМАМ МОУ УВОАРИаКИї Е 11 1Б/Ю4ІА11 жмУавікктраастТрудАРУКОаВЕТІЗАВОБКМТІ МІ ОММ5І КТЕОТА
МУУСТТТТМТ
ААБЗІ ОБаУРЗНЕЗОаБаБаИтТОгТІ ТЗІ ОРЕОЕАТУУСОО5У5
МАТОСУАТРАВРАСІ І МІ ЕМ/ЕБОГАЕРБИаИВААМОРЕТУНОМТИ,КСІ
КРУМОУММАВРОСОЕТЕОКІ М/КУУМЗОНВАЇГ РЕНІ НЗОКСГ аг ОІткеММЕ
ГАМЕЗСОББЗАМІ М/МУКСЕНН5ЗІІ МСААВУВІ АГ КраИнатАІвМмАБОММ
ККаавзЕЕБІ СВОРУНЕМТАрамМмомуавРСЕЕРЕратУННОСсІ ово
НЗаРМСАТТІ ММЕМОВКУУИІСІЇ КРЕМЕСЕОМУ ЕКМЕОРаЗСМОБЕМТ
ОТАЇ БМУКЕАМУВСОМОСАВІ І 5ІМЗААЕЇ ТМ КЕКЕСІАКІРУЛИЇ МОЇ М
ЗАНОМ/ЕМЗОНКРІ МЕ МУ ОРОАВРЗАРТІСЗЗСАВМОАЕЗИаЇ МОБЕ
ЗСЕАОЇ РИМСАКРІ ММ МЕ ТОМ ТУЗОТАСОАСУМ РММааРСМИ І ММЕ
ЗМЗУОКАНАКСКАЕ55О ІЗІНБІ АОМЕМУМТКІ НМЕВІКЕЕМУУЛИЇ КМІМ
ІРТЕЄОМ/ЗОИаТЕМТ ТИМ ОЕМЕРМУРУМКТРМСУЗМІ а! ОМУКМО5СО
ЕЕК КУМСКАКСЕКІ МОАЗЗОКМСРРОЄСУУКАНОЕТСУКІМЕОЕМУРЕС
ТМСМІТІТЗАРЕОЄЕМІ МОЇ МККУОКІ ВКУРЕМУТаТа :врУрзСаЕММУМАТУ
ІУ75 (ОБС- всавАввВАМТЕЗМУМЕГЕРАЗБРОССМАМЗТаКОМаТкуМмЕУКОСВА5ЗЕКАЇ 5І 205) СККМЗОаРІ аРЕЕАЗРКРООРСРЕСУМОЗЕРАБІ БСУКМЕНАЄЕВІУМАКАМ
МЕЕАЕВЕСОАЇ САНІ 55Е5НМОБ КЕРІ НЕГ/ТрОБЗИОНУЛ УЛ мкА
РОГОВБУОСМЗОВТРУБТІМРМЕРОООВМОІВОСААУКМЕНА РУУВВСМУН
ЕМООВЕРІМІ ВРЕАСОТКІ ЕУУМСОІРКАВТРКТРОМУУМРОВАСІНОИРРІ І
ІЕОЗБЕММ/ЕМАВІ НІ ММЕЕАМІ МСАЗМН5ЗЕЇ АТІТЗЕМаїЇ КАІКМКІАМІБЗСЮ
СОКММІВІЗЕМУРІБОНЕТУЗАУРМУНЕАЕРУТЕСЕЕСІ УМЗАКТУПВІ СК
РТОСЗТКІ РЕІСЕКУМУ55І ЕКУЗРОБААКМОСЗЕОУМРЕОМКСРІ КІКР
МБІ-ТЕБОАБОТСНЗУСИтіІ РОМІ БОТЕООРІТЗИ РОМЕАТІ М/ЛИ и АУМТА
МЕКІМКУ ТОМАЕСТУЗМЕНРІЇ УБИВ ВІРЕМЕРЕЕЕЗАМНСАПІ МІ ОК
РЕТатТМУМЕТЗСЗЕВНЕМ5І СОКУЗЕМКОЗАВОТІ ОМАБЕТМУКМІ ММ УКР
КТ ТУНЗАКАВЕСІ КЗММОЇ МБІТОРМООАРІ БМОАИІ НМУ ГБО
РЕСМЕСМУЗраквВІ НЕЗВУХАЕТМСОЇ ЕОСУМ ОТрИагуУКТУОСМОМОР
САІСУУЗамМмЕТЕКЕУКРУОЗУКСРЗРМІ МТРУУРЕОМССУМЕПТКМА НМ
АТТООСЕМНТКСОКІМРКЕЗНІСЗІВСЕКЕММЕМС ЕОССМЕМММАЗУ/УМІ СІ
ТУВМКБІ МУУГОКТРІ 5УТНУУВАСВАРТІКМЕКРЕЇ АС ТО ЕМ ОЮТЕКУ
ІЕЕАУУЕНОНЗІ АСКІЕММОУКЕЕММТТІ РОЕМРУЕОСІТУЗМІОККМ ТУ
ЕАІ ММСЗО5ОСНІ АЗМНМОМСОЇ БІГЕПІМКВОСЕРІ М/С 55Нра ЕВ
ЗЕЕМЗ0О5ТЕОМІРМИКИаОТ5РОМСМИ ОРКОТМ/УКНЕКСМУЗУКОСАЇСУ
КРТК5ККІ 5ВІ ТУЗЗАСРААКЕМОЗВУЛОУКаТнсуКООрОАІ НЗЕЗЕАК
КІ СЗКНОНЗАТІМЗІКОЕОЕМКЕМЗВІ МВЕМММІТМАУУМІ СІ ЗОНЗУО
ЗМУ ВПО5ЗЕМТЕУКМЕМКЗКЗаМавсеімМПАЗМЕТМУККМЕСЕНСЕСВ
МУСКУРІ ОРОУТАЇІАПМАТІ ЗІ МІ МОСІ МУ/БІГЕОВНВІ НІ АЯЕ55УВМА
ОСУМЕОЕЇІМІ РЗЕНО
16 ТАї МН ЕВІ ЕМО! МЕЗОСОЇ МУКРОСБІ ВІ ЗСААЗаЕТУВ 0017 ТА1 МН ЕВ? МУВОАРОКОГ ЕМО 18 ТАТ МН ЕВЗ |ВЕТІЗВРО5КМТІ М ОММІКТЕОТАМУМУСТІ
АТ МН ЕВА |МООСстТІ УТУ55
ТАї МІ ЕВІ ГТОМОМТО5РББІ АЗМООЮВМТІТС 21 ТА М ЕВ2 М/МООВРОКАРМІ ГУ 22 |Аї МІ ЕВЗ | ОМРОВЕбЗО5ОаЗатоЕТІ ТІ ОРЕОЕБАТУХС
АТ МІ ЕВ4 |гСОСТКМУЕІКВ
І м75 609-618| МЕУКОСВЗЕК
І м75 651-662| РАБ ЗЄСУКМЕНА
Гм75 761-780 РМИАВВОУУНЕМООВЕРІМІ ВРЕ
Ії м75 883-901 | ООНЕТУЗВУРМ/НВЕРМТЕС
ІЇМ75 1029- 1040 ВЕІ ТУЗМЕНРІ т0ва0 777 етвовЕВНЕУВІ СОКУВ яй а 107 тукмі мм! кі!
ІЇМ75 1368- 1378 ЕАМУЕНОНЗІЇ.
ІЇМ75 1518-
Се ККІ ВІ ТУ85С така 07951 МО5АУЛОУКОНСУКВООАлІ Н
Гм75 877-901 ЕМ РІФОНЕТУЗВУРУНВЕРМУТЕС яй а 10991 Уті ОМАБЕТУКУ! ММІ УКІЇ
І У75 883-892| ООНЕТУ5АВУР 00200777 етвовЕВНЕУВі СОК
ОМОЇ ООРОАДЕЇ УКРОАЗУКМОЗСКАБатТЕТ5УММНУУКОТРОВОЇ Е
МІСАІМРОМООТ5УМОКЕКОКАТІ ТАОКЗ5ЗЗТАУМОЇ 55І ТЗЕОБАМУ
УСАВЗТУУЯарМУєМУМ а АОТТУТУЗААЗТКОРОМУЕРІ АРЗЗКОТОО
СТААІ ОСІ УКОУЕРЕРУТУЗМ/МЗОАІ ТЗОУНТЕРАМІ О5 зв |Ритуксимаб | ЗСІ-УЗІ ЗБУУТУРЗЗБІ СТОТМІСМУМНКРОМТКУОККАЕРКЗСОКТНТ
УН СРРОРАРЕП СОРЗМУБІ ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕМТСУММОУЗНЕОРЕМК
ЕМ УМООМЕУМНМАКТКРАЕЄОУМОТУВУМУ МІ ТМІ НОБУМІ МОКЕМКС
КУЗМКАЇ РАРІЕКТІЗКАКООРВЕРОМУТІ РРЗВО
ЕІ ТКМОМ5І ТСІ УКОЕУРЗПІАМЕЖ ЕЗМСОРЕММУКТТРРМІ ОЗ0О5ЕЕ
І УЗКІі ТМОКЗВУМОООММЕЗСЗУМНЕАІ НМНУТОКЗВІ 5І РОК
ОМІ БО5РАЇЇ БАЗРОЕКУТМТСВАБЗЗБЗУЗМУІНМ ЕООКРОБЗЗРКРУММА ритуксимаб | ГЗМАЗОУРУВЕЗа5ОЗОТ5УЗІ ТІЗАУЕАЕОААТУУСОСМТ5МРРТЕ 39 м СасТтКІ ЕІКВАВТУДАРЗУРІЕРРЗОЕОЇ КЗОТАБЗМУМСІ І ММЕУРВЕАКМО
М/КМОМА! ОЗОМ5ОЕЗУТЕОО5КОБТУВІ 551ТІ ТІ ЗКАОМЕКНКУМАС
ЕМТНОСІ 55РУТКЗЕМВОЕС
Ритуксимаб мносові /|УУММН
Ритуксимаб а игкснм АІМРаМОаОТ5УМОКЕКО 5ТУУОСОМУєММ
1 дно 17711111
Ритуксимаб
Митуксимаб. | вАеввУвмн
Ритуксимаб
Митуксимаб Атом АВ
Ритуксимаб
Митуквимаб ОСМ/ТеМРРТЕ 765-772 СМ/НЕМСОВ (в77-890) ІЗЕМ/РІООНЕТУ5А 896-910 ЕРМТЕОЕЕСІ УМ5АК 1030-1044). |ЕСТУ5МЕНРІ ! У5ОВ 1084-1091) |НЕМБІ/СОК 1099-1109). ГОТОМАБЕТУК сіу-Рпе-і-еи-сї
Перелік послідовностей у розгорненій формі:
ЗЕО ІЮ МО: 38 «223» послідовність УН ритуксимабу
ЗЕО ІЮ МО: 39 «223» послідовність МІ. ритуксимабу
ЗЕО ІЮ МО: 40 «2235 МН. СОКІ1 ритуксимабу
ЗЕО ІО МО: 41 «2235 МН СОВ2 ритуксимабу
ЗЕО ІЮ МО: 42 «2235 МН СОКЗ ритуксимабу
ЗЕОІЮ МО: 43 «2235 МІЙ СОКІ1 ритуксимабу
ЗЕОІЮ МО: 44 «2235 МІЙ СОК2 ритуксимабу
ЗЕОІЮ МО: 45 «2235 М СОКЗ ритуксимабу
ЗЕО ІЮ МО: 52 «223» Лінкер
ЗЕО ІЮ МО: 53-163 «223» Пептид
ЗЕО ІЮ МО: 165-207 «223» Пептид
ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ
«1105 Берлін-Хемі АГ «120» Фармацевтичні комбінації, що містять антитіло до 1У75 «130» 489.131183/01 «1605 207 «1705 РабепсІп версія 3.5 «2105 1 «2115 119 «212» БІЛОК
Зо «213» Людина «4005 1 бі Маї біп Ге Уаі сій бек сіу сбіу б1у Іїецп Уаі Гпув Рго б01у щу
З5 1 5 10 15 зек Гей Агд Іїец бек Сув Аї1а Аїа бек бі1у Рпе ТПг Туг Бек Авп Аї1а 20 25 30
ТЕр Меє бек Тер Уаі Агд біп Аза Рго сіу пув б1у Те бій Тгр Уаї 40 с1у Акуд І1е Ппув Бек Пув ТПг Авр сбіу сб1у ТПг ТПг Авр Туг Аза Аїа бо
Ркго Уаії біп б1у Акд Рпе ТПг І1е 5ег Агуд Авр Авр Бек Ппув Авп ОТГ 65 70 75 80
Тецп Тук Гей сіп Меє Авп бек Гей Ппув ТПг бій Авр ТБг Аїа Уа1ї! Туг 45 85 90 95
Тук Сув ТПг Іїе Ррбе сіу Уаії Уаї бек Робе Авр Туг Тгр О0Ш1Уу біп Щ1У 100 105 110
ТПЕ Ггецп Уа1і ТіПг Уаї бек 5ег 115 «2105 2 «2115» 108 «2125 БІЛОК «213» Людина «4005 2
Авр Уа1 сіп Меєсє ТПг біп бек Рго бек бек ІГецйп бек Аза Бек Уаі Щ1У 1 2 10 15
Авр Агуд Уаі ТПг І1е ТПг Сув Агуд Аїа бек біп бек І1їе бек Авр Туг
Тецп бек Тер Ту біп біп Акуд Рго с1іу Ппув Аза Рго Ап Гец Іецй І1е
Тук Аїа Аїа бек Авп о Тец Гув ТПг біу Уаі Ркго Бек Агд Рпе Бех щЩ1У 20 50 З бо зек сіу бек біу ТПг Авр Рпе ТПг Іецй ТПг І1ї1е бек ТПг Гей сбіп Рго 65 70 75 80 бі Авр Рпе Аза ТПг Тук Тук Сув біп біп бек Туг Агд бек Рго Тгр 85 90 95 25 ТПЕ Рпе с1у біп б1у ТПг Ппув УМаії сій І1їе Туз Агд 100 105 «2105 З «2115 357 30 «2125» ДНК «213» Людина «4005 З чададєдсадс єддеЕддадеЕсС єдоадоададдс сСсддсааадс сдддддддЕс ссеЕсадасес бо 35 Есседедсад ссеседдсес сасесасадс аасодссрдда ЄдадсердддЕ ссдссаддсє 120 ссадддаадуд чассддадед ддЕсдодссЯдє аєсаааадса ааасеєдаєдда єдддасааса 180 часрасдсвд сасссуєЄдса аддсадаєсес ассаєсєсаа дадаєдаєсс аааааасасу 240 сЕдбаєсьдс аааєсдаасад ссеЕдаааасс даддасасад ссуєсудраєса ссдсасчаєе 300 гЕєоодадеду єсадсеЕсеєда сеасеєддддс садддаассс сддессассддєсє ссссеса 357 40 «2105 4 «2115 324 «2125 ДНК 45 «213» Людина «4005 4 часдеєссада Єдасссадес Єссаєссссс ссдсссдсає ссдессддада сададессасс бо аєсасеЕєдсс доадсаадеЕса дадсаєтадс дассасеєсаа дЕсєдудсаєса дсададасса 120 дадааадссс сгаассєсссї даєссаєсдсс дсаєссааєсе Сааадассдуд дадєсссаєса 180 аддеЕєсадед дсадсддаєс Едддасадає сЕсасессса ссаєсадсас ЕсЕдсаасся 240 чаачаєєсєвд саасдрасса седЕСсСаасад адстасаддеЕ ссссдеЕддас деЕЕСсСоддссаа 300 чоадассаадд Єддаааєсаа асча 324 «2105 15 «2115 5 «2125 БІЛОК «213» Людина 60 «4005 5
Авп Азїа Тер Меє 5ег 1 5 «2105 6 «2115 19 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 6
Акуд І1е пуб бек Ту ТПг Авр біу біу ТПг ТПг Авр Туг Аза Аїа Рго 1 5 10 15 уа1ї б1п щЩ1У «2105 17 «2115 8 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 7
Рпе сіу Уаї Уаї бек Рпе Авр Туг 1 5 «2105 8 «2115 11 «212» БІЛОК
Зо «213» Людина «4005 8
Агкуд Аза бек біп бег І1е Бек Авр Туг Іец 5ег 1 2 10 «2105 19 «2115 7 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 9
Аза Аза Бек Авп Гец Гув ТЕГ 1 5 «2105 10 «2115 9 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 10 біп бі1іп бек Туг Агуд Бек Рго Тгр ТПг 1 5 «2105 11 «211» 104 «212» БІЛОК 60 «213» Людина
«4005 11 бі Маї бі1іп Гей Уаі бі Бек сі1у сіу с1у Гей Уа1і1 пув Рго сб1і1у с1У 1 5 10 15 зек Геп Акуд Гей бек Сув Аїа Аїа бек біу Рпе ТПг Рпе бег Ап А1а 20 25 30
ТЕр Меє бек Тер Уаі Агуд біп Аза Рго сіу пув б1у Іецп бій Тгр Уаї 35 40 45 б1у Акд І1е Ппув Бек Ппув ТПг Авр с1іу с1у ТПг ТПг Авр Туг Аїа А1а 50 З бо
Рко Уаї Ппув б1у Агд Рпе ТПг І1е б5ег Агуд Авр Авр Бек Гув Авп ОТ 65 70 75 80
Тецп Тук Гей сіп Меє Авп бек Гей Ппув ТПг бій Авр ТБг Аїа Уа1ї! Туг 85 90 95
Тук Сув ТпПг ТПг ТБг Тк Уаї ТПг 100 «2105 12 «2115 15 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 12
Тук Рпе Авр Туг Тгр сб1у біп сбі1у ТПг Гей Уа! ТПг Уаї бек 5ег 1 5 10 15 «2105 13
Зо «2115 93 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 13
З5
Авр І1е сіп Месє ТіПг біп бек Рго бек бек ІГецйп бек Аза Бек Уаі Щ1У 1 5 10 15
Авр Акуд Уаї ТіПг І1е ТПг Сув Агуд Азїа бек біп бек Іїе Бек бек Туг 20 25 30 40 Тем АвБп оТгр Тук біп біп Гпув Ркго сбі1у Ппув Аїа Рго ГУу5 Іецй Гей Іе
Туг Аїа Аїа бек бБекг ІТец біп бек біу Уаі Ркго Бек Агд Рпе Бех щЩ1У бо зек сіу бек біу ТПг Авр Рпе ТПг Іецй ТПг І1ї1е бек Бек Гей сбіп Рго 45 65 70 75 80 бі Авр Рпе Аза ТПг Туг Тук Сув біп біп Бек Тук б5ег 85 90 «2105 14 50 «2115 13 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 14 55
ТЕр ТпПкг Рбе сіу біп бі1у ТПг пув Уаії біцш І1е Гув Агд 1 5 10 «2105 15 60 «2115 1722 «212» БІЛОК
«213» Людина «4005 15
Меє Агуд ТПпг с1у Тер Аїа ТПг Рго Агуд Агуд Рго Азїа с1у Гечп Іец Мес 1 5 10 15
Тецшп Гей Рпе Тер Рпе Рпе Ар Гей Аза бій Рго бек с1у Агд Аїа А1а 20 25 30
Авп о Авр о Рго РбПе ТПг І1е Уаі! Нів б1у Авп ТПг сіу Ппув Сув І1е Гув 35 40 45
Ркго Уаї Тук бі1у Тгр І1е Уаі! Аї1а АвБр Авр Сув Авр бій ТПг бій Авр 50 55 бо
Тпув ТГецй Тер Ппув Тер Уа1і Бек біп Нів Агкд їец Робе Ні Іец Нів 5бег 65 70 75 80 сіп пув Сув Гецп с1у Гей Авр І1е ТПг Ппув бек Уаі Авп бій Гей Агд 85 90 95
Ме Рпе бек Сув Авр бек бек Аїа Меєсє Іец Тгр Тер ув Сув бі Нів 100 105 110
Нів Бек Гей Туг бі1у Аї1а Аза Агкуд Туг Агд Іїецй Аїа Гей Ггув АБвр 0Щ1У 115 120 125
Нів сі1іу ТБПг Аза І1ї1е бек АвБп А1їа бек Авр Уаі Тер пув пув б1у с1У 130 135 140 зек біц біц бек ІТец Сув Авр біп Рго Тук Нів сій Іїе Туг ТПг Аг4д 145 150 155 160
Авр б1у Ап бек Тук б1у Агд Рго Сув бі Рре Рго Ріе Іецй І1е Авр 165 170 175 б1у ТП Тер Нів Нів Авр Сув Іїе Гей Ар бій Авр Нів бек С1у Рго 180 185 190
Тер Сув Аїа ТПг ТБг Ггец АвБп о Тук бій Туг Авр Агуд гув Тер С1у Те
Зо 195 200 205
Сув Гешп Гпув Рго бій Авп сбіу Сув бій Авр Авп Тер бій пуб АвБп бій 210 215 220 біп Рпе сі1у Бек Сув Тук біп Рбе Авп ТПг біп ТПг Аїа Гец бек Тгр 225 230 235 240 пув бій Аїа Тук Уаії бек Сув біп АБп о сбіп сіу Аїа Авр Іецй Гей 5ег 245 250 255
І1е Авп бБег Аїа Аза бій Гей ТПг Тук ІТеп пув сій пув бі с1у Іе 260 265 270
А1їа пув І1їе Рбе Тгр І1е сб1у Гец АвБп біп ІТецй Туг Бек Аїа Агд 0Щ1У 275 280 285
ТЕр бій Тер Бек Авр Нів пуб Рго Гей Авп Роре Тец АБп Тгр Авр Рго 290 295 300
Авр Агуд Рго бек Аза Рго ТПг І1е сіу бі1у бек бек Сув Аїа Агкд Меє 305 310 315 320
Авр Аїа сій бек б1у гейш Тер біп бек Рібе бек Сув біц Аїа сіп Іецй 325 330 335
Ркго Тук Уаї Сув Агд Гув Рго Тец Авп АвБп ТПг Уаі бій Гей ТПг Авр 340 345 350
Уаї Тер ТПг Тук Бек Авр ТПг Агуд Сув Авр Аза сбіу Тгр Іецй Рго Авп 355 360 365
Авп осіу Рпе Сув Тук Іец Гей Уаії Авп біц бек Авп бек Тгр Авр Гув 370 375 380
А1їа Нів Аїа пув Сув їув Аза Рібе бек бек Авр ІТецй І1е Бек Іе Нів 385 390 395 400 зек Гей Аїа Авр Уаії бій Уаї Уаї Уаї ТБг Гув Гецп Нів Авп о біц Авр 405 410 415
І1е пув біц біц Уаї Тер І1е с1у Іецшц Гув АБп Іїе АБп І1їе Рго ТЕГ 420 425 430
Тецп Рпе біп Тер Бек Авр сіу ТПг бі Уа1і ТПкг Гей ТБПг Туг Тгр Авр 60 435 440 445 бі АвБп бій Рго Авп оУа1 Рго Тугк Авп о Гпув ТПг Рго Авп Сув Уаії! 5ег
450 455 460
Тук Ггеш с1у бій Гец сіу біп Тер пув Уаі біп бек Сув бій сій Гув 465 470 475 480
Тецшц Ггув Тук Уаї Сув пув Агд Пув с1у бій Ппув Гей Авп Авр Аїа 5ег 485 490 495 зек Авр пуб Меє Суб Рго Рго Авр біц б1у Тер Гпув Агуд Нів с1у сій 500 505 510
ТПЕ Сув Тук Ппув І1е Тук біцшц Авр біц Уаії Ркго Рпе б1у ТПг Авп Сув 515 520 525
АвБп оГечп ТПг І1ї1е ТПг бек Агуд Рпе сій біп бій Тук Гей Авп Авр ТІецй 530 535 540
Мем пув Ппув Тук Авр пуб бек Гей Агуд пуб Тук Роре Тгр ТПпг с1Уу Гей 545 550 555 560
Агкуд Авр о Уаї Авр бек Сув бі1у біц Туг АвБп Тгр Аї1а ТПпг Уаі1і 01у С.Щ1У 565 570 575
Акуд Агуд Агуд Аїа Уа1і! ТП Рбпе бБег Авп Тгр АвБп Рпе Гей бій Рго Аїа 580 585 590 зек Рго біу біу Сув Маії Аза Меє бек ТПг сіу Ппув Бек Уа1 с1у ГПув 595 6боо 605
Тер бі Уаї Пув Авр Сув Агуд бек Рпе Ппув Аїа Гей бек І1їе Сув Тув 610 615 620
Тпув Меє бек сіу Рго Гей сіу Рго бі бі Аїа бек Рго пуб Рго Авр 625 630 635 640
Авр Ркго Сув Рго біц біу ТеЕр біп бек Робе Рго А1їа бек Гец бек Сув 645 650 655
Тук Ппув Уаі1 Рбе Ніб5 Аза біц Акуд І1е Уаії Агд їуб5 Агуд АБп Тгр с1и 6бво 665 670 бі Аза бій Агуд Рпе Сув сбіп Аза Ге сіу Аїа Нів Гец бек бек РПе 675 68 685
Зо зек Нів Уаі Авр сбіцш Іїе Ппув бій Рпе Тей Нів Рре Гей ТПг Авр сіп 690 695 700
Рпе бек біу біп Ні Тер Гей Тгр І1е с1у Гей Авп ув Агуд бек Рго 705 710 715 720
Авр Гей біп сіу бек Тгр біп Тгр бек Авр Агуд ТПг Рго Уа1і Бек ТЕПг
З5 725 730 735
І1е І1їе Мес Рго АБп бій Рпе біп біп Авр Туг Авр Іїе Агуд Авр Сув 740 745 750
Аза Аза Уаї Ппув Уаі Рпе Нів Агд Рго Тгр Агд Агуд с1у Тер Нів Ре 755 760 765
ТУукг Авр Авр Акуд бій Рпе Іїе Туг Гецш Агуд Рго Рпбе Аїа Суб Авр ТЕГ 770 775 780 ув Те бій Тер Уаі Сув біп Іїе Рго Ппув С1у Акуд ТПкг Рго пув ТЕП 785 790 795 800
Ркго Авр Тгр Туг АвБп о Рго АвБр Агуд Аїа б1у І1ї1е Нів с1у Рго Рго Іец 805 810 815
І1е І1е сбіц сіу бек бій Тук Ткр Рпбе Уаії Аза Авр Гей Нів Гей Авп 820 825 830
Тук бі бій Аїа Уаї Гец Тук Сув Аза бБег АвБп о Нів бек Рпе Гей Аїа 835 840 845
ТПгЕ Іїе ТпПг бек Рібе Уаї сіу Геш Ппув Аїа І1їе Гуз АБп пув І1е Аїа 850 855 860
Ап отІ1е бек біу Авр б1у біп Пув Тер Тер І1е Агуд І1е Бек бій Тгр 865 870 875 880
Рго І1їе АвБр Авр Ні Рпе ТПг Туг бек Агуд Тук Рго Тгр Нів Агд РіПе 885 890 895
Ркго Уаії ТПг Рре сб1у бій бій Сув ІТец Тук Меє бек Аїа Ппув ТПг Тгр 900 905 910
Тец І1їе Авр Гей с1у Ппув Рго ТПг Авр Сув Бек ТПкг пуб Гей Рго РІПе 915 920 925 бо Іїе Сув біц Ппув Тук Авп Уаії бек бек ІТей бій пуб Тук бек Рго Авр 930 935 940 зек Аїа Аїа Гуз Уаі біп Сув бек біц біп Тер Іїе Рго Робе сіп Авп 945 950 955 960
Тпув Сув Рпе Гей Ппув Іїе Ппув Рго Уаі Бек Гей ТПг Ріе бег біп А1а 965 970 975 зек Авр ТПг Сув Нів бек Тук с1іу с1у ТБг Гей Рго бек Уаї Іецй 5ег 980 985 990 біп тІ1е бій сбіп Авр Рпе Іїе ТПг бек Іец Іїецй Рго АвБвр Меєсє сіц А1а 9395 1000 1005
ТпПЕ гейш Тер І1е сіу гей Агд Тер ТБг Аза Тук бій Тув І1е Авп 1010 1015 1020
Тув Тер ТБЕ Авр АвБп Агуд біц Гей Тпг Тук бек АвБпо Рпе Нів Рго 1025 1030 1035
Тецп Гей УМаї бек б1у Акд їец Агуд Іїе Рго б1іц АБп о Робе Робе сій 1040 1045 1050 сій бій Бек Акуд Тугк Нів Сув Аїа Гей І1ї1е Гей АБп о Гечп сбіп Гуз 1055 1060 1065 ек Рго Рпе ТПг сіу ТБкг Тгр АвБп о Рпе ТПг бек Сув Бек бій Агд 1070 1075 1080
Нів Рпе УМаї бек Гей Сув біп Ппув Туг бек бі Уаї Ппув бБег Агд 1085 1090 1095 біп Тбпг о Ггец біп АБп Азїа бек бі ТПг Уаї Гпув Тук ТГІец Авп Авп 1100 1105 1110
Тецп Тук Ппув Ії1е І1е Рго Гпув ТПг Гей ТПг Тер Ні бек Аїа Гув 1115 1120 1125
Агуд бій Сув Гецп Ппув бек Авп о Меєсє сіп Гец Уаї! бек Іїе ТБг Авр 1130 1135 1140
Рго Тут біп біп Аїа Рбе Гей бек Уаі сіп Аїа Гей Іец Нів Авп 1145 1150 1155 зек бек Гей Тер Іїе сіу еп Рпе бек біп Авр АвБр бій Гей Авп
Зо 1160 1165 1170
Рпе с1у Тер Бек Авр сіу Пув Агд ІТец Нів Рпе бБег Агд Тгр А1а 1175 1180 1185 бі Тс Авп обіу біп Тец бі Авр Сув Уаі Уаії гей Авр ТПг Авр 1190 1195 1200 с1у Рпбе Тер Пув ТБг Уаії Авр Сув Авп Авр АБп обіп о Рго с1у А1а 1205 1210 1215
ІТІе Сув Тук Тук Бек с1у АБп біцп ТПпг сій пув бі Уа1! Гпув Рго 1220 1225 1230
Уаї Авр бек Уаії пув Сув Рго Бек Рго Уаі Гец АБп о ТПг Рго Тгр 1235 1240 1245
ІТ1е Ркго Рпе біп Авп о Сув Сув Тук АБп Рпе Ії1е І1е ТПг Ппув Авп 1250 1255 1260
Акуд Нів Меє Аза ТПг Тпг біп о Авр обіц Уаї Нів ТПпг о пуб Сув біп 1265 1270 1275
ТПув ТГей Авп Рго Гув бек Нів Іїе Гей бек Іїе Аг9д АБр бій Гув 1280 1285 1290 бі Авп о Авп Ре Уа! Іїейп бі біп Гей Гей Тук Робе Авп Тугк Меє 1295 1300 1305
А1ї1а Бек Тгр Уаі Меє геш с1у І1їе ТБПг Тугк Агуд Авп о Гув бек Ієц 1310 1315 1320
Меє Тер РПе Авр Гув ТПг Рго Гей бек Туг ТПг Нів Тер Агдуд Аза 1325 1330 1335 б1у Акуд Рго ТПг І1е ув АБп о бі пув Рое Іїец Аї1а сі1у Гец 5ег 1340 1345 1350
ТПЕ Авр біу Рпе Тгр Авр Ії1е біп ТПг Рбе пув Уаі Іїе сій січ 1355 1360 1365
А1їа Уа1 Тук Рпе Нів сбіп Нів бек І1е їеш Аїа Сув ТГув Ше сіци 1370 1375 1380
Меє Уаі Авр Тук Гпув бій бі Тук Авп ТПг ТБ Гец Рго біп Ре бо 1385 1390 1395
Мем Рго Тук біцшц Авр б1у І1їе Тук бек Уаі І1ї1е сбіп Ппув туз Уаї
1400 1405 1410
ТПЕ Тер Тук бій Аза Гей Авп о Меє Суб бБег біп бек с1у с1у Нів 1415 1420 1425
Тец А1ї1а бек Уаі Ні АвБп обіп Авп сіу біп Те Рпе Іец бій Авр 1430 1435 1440
ІІе УМаї Ппув Агуд Авр сіу Робе Рго Іїецпй Тгр Уаі с1у Ієецй бек 5бег 1445 1450 1455
Нів Авр біу бек бій Бек Бек Ріе біц Тгр Бек Авр бі1у бек ТПг 1460 1465 1470
Рпе Авр Туг Іїе Рго Тгр Пув б1у біп ТПкК бек Рго с01у Авп Сув 1475 1480 1485
Уаї геп Ггец Авр Рго Гув біу ТПпПг Тер пув Нів бій Ппув Сув Авп 1490 1495 1500 зек Уаї Ппув Авр сіу Аїа Іїе Сув Тук Гув Рго ТПг о Тув бек Гув 1505 1510 1515
Тпув Гей бек Агкд Гец ТПг Тук Бек Бек Агд Сув Рго Аїа Аїа ув 1520 1525 1530 бі АБп о сіу бек Агд Тгр І1е Сіп Тук Ппув с1іу Нів Сув Тук Гув 1535 1540 1545 зек Авр біп Аза Гей Нів бек Рпе бек бій Аїа Ппув ПУув ТІецй Сув 1550 1555 1560 зек Мпув Нів Авр Нів бег Аїа ТПг І1ї1е Уаі Бек Іїе ТГув АБр с1ци 1565 1570 1575
Авр о біц Авп опув Рпе Уаі бек Агд їец Меє Агуд бій АвБп АвБп АвБп 1580 1585 1590
І1е Тс Меє Агуд Уаі1і Тер гейш біу Іец бек біп Нів бек Уаі Авр 1595 1600 1605 біп бек Тер бек Тгр Тец Авр сіу Бек біц Уаі! ТПг Рпбе Уаї Гпув 1610 1615 1620
Зо Тер біц Авп оПпув бек Ппув бек біу УМаі с1у Акуд Сув Бек Меє Гец 1625 1630 1635
І1е Аїа Бек Авп бій Тбг Тгр о пгув Гув Уа1 сій Сув сій НівБв Щ1У 1640 1645 1650
Рпе с1у Агуд Уа1 Уа1 Сув Ппув Маї Ркго Гей с1у Рго Авр Тугє ТПг 1655 1660 1665
А1ї1а чІ1е Аїа І1е І1ї1е Уаі Аїа ТПг ІГец бек І1їе їецш Уаії Іец Мес 1670 1675 1680 сі1у б1у Гец І1е Тгр Рпе їец Рпе сіп Акуд Ні Агд Іецй Нів Іец 1685 1690 1695
А1ї1а сіу Ріе бек бек Уаі Акд Туг Аї1а сбіп сбіу Уаі Авп бій Авр 1700 1705 1710 бі І1е Меєсє Гец Рго бек Рпе Нів Авр 1715 1720 «2105 16 «2115 30 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 16 бі Маї біп Ге Уаі сій бек сіу сбіу б1у Іїецп Уаі Гпув Рго б01у щу 1 5 10 15 зек Гец Агд Іец бек Сув Аза А1їа бек с1іу Рпе ТПг Тук 5ег 20 25 30 «2105 17 «2115 14 «212» БІЛОК 60 «213» Людина
«4005 17
ТЕр Уаі1 Акуд сіп Аза Ркго біу пув сіу Гец біц Тер Уа1і Щ1У 1 5 10 «2105 18 «2115 32 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 18
Акуд Рпе ТПг І1ї1е Бек Агуд Авр Авр бек Гув АвБп о ТПг Гей Туг Гей сіп 1 5 10 15
Меє АБп бек Гей Пув ТПг бі Авр ТПг Аїа Уа1ї Туг Тук Сув ТПК Те «2105 19 «2115 11 20 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 19 25 Тер б1у біп с1у ТБПг Ге Уаії ТПг Уаї бек 5ег 1 5 10 «2105 20 «2115 23
Зо «2125 БІЛОК «213» Людина «4005 20
Авр Уаї сіп Меє ТПг сбіп бек Рго бек бек ІГей бек Аїа бек Уа1і с1Уу 1 5 10 15
Авр Акуд Уаї ТПг І1е ТП Сув 20 «2105 21 «2115 15 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 21
ТЕр Тук біп сбіп Агуд Рго біу Ппув Аза Рго АБп Тец ІТеп І1е Туг 1 5 10 15 «2105 22 «2115 32 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 щД 22 бі1у Маї Рго Бек Агуд Рпе бек сіу Бек сіу Бек с1іу ТБг Авр Рое ТЕПг 1 5 10 15 бо Тем ТПг І1е Бек ТПг Гей біп Ркго бій Авр Рпе Аїа ТПг Тук Тук Сув 20 25 30
«2105 23 «2115 11 «2125 БІЛОК «213» Людина «4005 23
Рпе с1у біп б1іу ТПгЕ Ппув Уаї сій І1їе Туз Агд 1 5 10 «2105 24 «2115 10 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 24
Тер бі Уаї Пув Авр Сув Агд Бек Рре Гув 1 5 10 «2105 25 «2115 12 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 25
Зо
Рго Аїа бек Іец бек Сув Тук КГув Уаї Рпе Нів Аїа 1 5 10 «2105 26 «2115 20 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 26
Рго Тгр Агд Агд б1іу Тер Нів Робе Туг Авр АвБр Агуд сій Рпе І1їе Туг 1 5 10 15
Тец Агд Рго РІПе 20 «2105 27 «2115 19 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 27
Авр Авр Нів Ріпе ТПг Тук бек Агд Тук Рго Тгр Нів Агуд Рпе Рго Уаї 1 5 10 15
Тс Рпе 1У «2105 28 «2115 12 бо «2125 БІЛОК «213» Людина
«4005 28
Акуд бій Гец ТПг Туг бек Авп Робе Нів Рго Іецй Іецй 1 2 10 «2105 29 «2115 17 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 29
Рпе ТПг бек Сув бек б1цп Агкуд Ні РПе Уа! бек Гей Сув біп Гпув Туг 1 2 10 15 зег «2105 30 «2115 12 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 30
ТПЕ Уа1ї Ппув Тук Гец Авп АвБп Гей Туг пув І1е І1е 1 2 10 «2105 31
Зо «2115 11 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 31
З5 бі Азїа Уаї Тук Рпе Нів сіп Нів Бек Іїе Гей 1 2 10 «2105 32 «2115 11 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 32
Туз КГув Гей бек Агуд Гей ТПг Тук Бек Бек Сув 1 2 10 «2105 33 «2115 20 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 33
Ап осіу Бек Агд Тгр І1е біп Тук пув б1у Нів Сув Тук Ппув Бек Авр 1 2 10 15 сіп А1їа Гей Нів 20 60 «2105 34
«2115 25 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 34
І1е бек біц Тгр Рго І1е Авр Авр Ні Рпе ТПг Туг Бек Агуд Тук Рго 1 5 10 15
ТЕр Нів Акуд Робе Рго Уаі ТПг Рое С1У 20 25 «2105 35 «2115 20 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 35 біп Тпг Гей сбіп Авп Аза бек бій ТпПг о Уа1і Ппув Тук Гей Авп Авп Іей 1 2 10 15
Тук пув Іе Пе 20 «2105 36 «2115 10 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 36
Зо
Авр Авр Нів РіПе ТПг Туг бек Агд Туг Рго 1 5 10 «2105 37 «2115 15 «212» БІЛОК «213» Людина «4005 37
Рпе ТПг бек Сув бек б1ц Акуд Нів РпПе Уа! бек Гей Сув сбіп Гув 1 5 10 15 «2105 38 «211» 451 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Послідовність УН ритуксимабу «4005 38 біп Маї біп Гей сбіп біп Рго сіу Аїа бій Гей Уа1! пуб Рго с1у А1а 1 2 10 15 зек Уаї Ппув Меє бек Сув Гув Аза бек біу Тук ТПг Рпе ТПг бек Туг 20 25 30
Авп оМеє Нів Тер Уаі Гпув біп ТБг Рго б1у Акуд с1у Гей бій Тер Те 35 40 45 бо сі1у Аїа І1е Тук Рго с1у АвБп сб1іу Авр ТПг бек Туг Авп біп Ппув РБГе 50 55 бо
Тпув б1у пув Аза ТПг Гей ТПг Аза Авр Гпув бек бек бек ТПг Аїа Туг 65 70 75 80
Меє сбіп Гей бек бек Гей ТПг Бек бій Авр бек Аїа Уаї! Тук Тук Сув 85 90 95
А1а Агуд бек ТПг Туг Тук с1у б1у Авр Ткгр Туг Рре Авп Уаі Тгр 01У 100 105 110
Аза сі1у ТПг ТБг Уа1і! ТПг Уаї бек Азїа Аза бек ТПг Ппув с1у Рго б5ег 115 120 125
Уаї Рпе Рго Гей Аза Рго бек бек Ппув бек ТПг бек бі1у б1у ТПг Аїа 130 135 140
А1їа гей сіу Сув Іец Маї Гув Авр Тук Рпе Рго бій Рго Уа1 ТПг Уаї 145 150 155 160 зек Тер Авп бек біу А1їа Гей ТПг бек біу Уаії Нів ТПг Рпе Рго Аї1а 165 170 175
Уаї тей біп бек бек біу Гей Туг бек Гей бек бек Уа1і! Уаї ТПг Уаї 180 185 190
Ркго бек бек бек Гей бі1у ТПг біп ТПпг Туг І1їе Сув Авп Уа1і Авп Нів 195 200 205
Тпув Ркго Бек Авп о ТПг Ппув Уа1 Авр Гпув пув Аїа сій Рго пув бек Сув 210 215 220
Авр пув ТПг Нів ТБг Суб Рго Рго Суб Рго Аї1а Рго сій Гей Іеш 0Щ1У 225 230 235 240 б1у Ркго Бек Уаі Рпе Гей Рпе Рго Рго Ппув Рго Пув Авр ТПг Іец Меє 245 250 255
І1їе бек Акуд ТПг Рго бій Уаії ТпПкК Сув Уа1і! Уаї Уаї Авр Уа1ї! бек Нів 260 265 270 бі Авр Рго сій Уаі Ппув Рпе Авп Тгр Туг Уаі1 Авр сіу Уаї сіц Уаї 275 280 285
Нів Авп Аза Ппув ТПг пув Рго Акуд бій бі біп Туг Авп бек ТПг Туг
Зо 290 295 300
Акуд Уа1 Уаї бек Уаії Іец ТПг Уаї Іец Ні біп Авр Тгр Гей А5Бп 1У 305 310 315 320
Тпув бій Тук Ппув Сув Ппув Уа1 Бек Авп пув Аїа Гей Рго Аза Рго І1е 325 330 335 січ Ппув ТПг Іїе бек Пув Аїа Гув б1у біп Рго Акд бій Рго сіп Уаї 340 345 350
Тук ТпПкЕ Гей Рго Рго бБег Агд Авр бій Гец ТПг Тубв АБп обіп Уаї 5ег 355 360 365
Тецп ТПпкг Сув Геп Уаії Ппув сіу Рпе Туг Рго Бек Авр Ії1е Аїа Уа1ї сій 370 375 380
ТЕр бі Бек Авп сбіу біп Рго бій Авп Авп Туг Гув ТПг ТпПг Рго Рго 385 390 395 400
Уаї Гей Авр Бек Авр сіу бек РПпе РпПе Гей Тукг бек пув Гей ТПг Уаї 405 410 415
Авр Пув бек Агуд Тгр біп сбіп б1іу Авп Уа! Рібе бек Сув бек Уа1 Меєс 420 425 430
Нів біц Аїа Гей Нів Авп о Нів Тук ТПг біп Гпув бек Тецй бек Іец 5ег 435 440 445
Ркго с1у Пув 450 «2105 39 «211» 213 «212» БІЛОК «213» Штучна послідовність «220» «223» Послідовність МІ ритуксимабу 60 «4005 39 біп І1е Уаї Гей бек біп бек Рго Аза Іїе Гей бБег Аза бег Рго 01Уу 1 5 10 15 бі гув УМаї ТПпПг Меє ТпПг Сув Агуд Аза бБег бек бек Уаї бек Туг І1е 20 25 30
Нів Тер Рпе сіп біп Ппув Рго сіу Бек бек Рго Пув Рго Тгр І1е Туг 35 40 45
Аза ТПг бек Авп Тец Аза бек біу Уаі Ркго Уаі Агуд Рпе бек сіу бег 50 55 бо бі1у бек б1у ТПг Бек Тук Бек Гей ТПг Іїе Бек Акд Уаі сбіц Аїа с1ц 65 70 75 80
Авр Аза Аза ТПг Тук Тук Сув біп біп Тгр ТПг бек АвБп Рго Рго ТЕГ 85 90 95
Рпе сіу біу біу ТП Гув Гей біц І1е ув Агуд ТпПг Уаі Аза Аза Рго 100 105 110 зек Уаі Рібе І1їе Рбе Рго Рго бек Авр бій біп Ге Ппув бек с1у ТіПг 115 120 125
А1їа бек Уаї Уаї Сув Іец Тец Авп Авп Ропе Туг Рго Агуд сій Аїа Гув 130 135 140
Уаї біп Тер пув Уаі Авр Авп Аїа Гей сіп бек б1і1у Авп Бек біп сіц 145 150 155 160 зек Уаії ТПг біц біп Авр бек Гув Авр бек ТПг Туг Бек Гей бек б5ег 165 170 175
ТПЕ Гей ТПг Гей бек пув Аза Авр Тук біц пув Нів Ппув Уа1 Туг Аї1а 180 185 190
Сув біц Маї ТПкг Нів біп сбіу Гей бек бек Рго Уаі ТПг Гув бек РІГе 195 200 205
Авп Агуд с1у бій Сув 210
Зо «2105 40 «2115 5 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» УН СОРВ1 ритуксимабу «4005 40 зек Туг Авп Меє Нів 1 5 «2105 41 «2115 17 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» УНН СОРВ2 ритуксимабу «4005 41
А1їа І1їе Тук Рго біу Авп б1у Авр ТПг бек Туг АвБп обіп Гпув Рпе Гув 1 5 10 15 у «2105 42 «2115 12 бо «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність
«223» УНН СОРВЗ3 ритуксимабу «4005 42 зек ТПг Тук Тук б1у б1у Авр Ткгр Тук Рпе Авп Уаї 1 5 10 «2105 43 «2115 10 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» У СрРвВ1і ритуксимабу «4005 43
Агуд Аза бек бек бек Уаі! бек Тук І1е Нів 1 5 10 «2105» 544 «2115 7 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» У СРВ2 ритуксимабу «4005» 44
Аза ТПг бек Авп Ге Аїа бег 1 5 «2105 45 «2115 10 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Уї СРВЗ3 ритуксимабу «4005 45 біп біп Тер ТПг о Бек Авп Рго Рго ТПг РІе 1 5 10 «2105 46 «2115 8 «2125 БІЛОК «213» Ношто варієпь «4005 46 б1у Тер Нів Рпе Туг Авр Авр Аг4д 1 5 «2105 47 60 «2115 14 «2125 БІЛОК
«213» Ношто варієпь «4005 47
І1їе бек бій Тер Рго Іїе Авр Авр Нів РіПе ТПг Тук бек Аг4д 1 5 10 «2105 48 «2115 15 «212» БІЛОК «213» Ношто варієпь «4005 48
Рпе Рго Уаі1і! ТПг Рпе сіу сій бій Сув Темп Туг Месє бек Аїа Тув 1 5 10 15 «2105 49 «2115 15 «212» БІЛОК «213» Ношто варієпь «4005 49 січ Гей ТПг Тук Бек Авп Роре Нів Рго Гей Гей Уа1і бек с1у Агд 1 5 10 15 «2105 50 «2115 8
Зо «2125 БІЛОК «213» Ношто варієпь «4005 50
Нів Ррпе Уаї бек ІГецй Сув сбіп Гув 1 5 «2105 51 «2115 11 «212» БІЛОК «213» Ношто варієпь «4005 ч,151 сіп ТЕ Гецп біп Авп Аза бек біц ТПг Уаї Гув 1 5 10 «2105 чБ52 «2115» 4 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «220» «223» Лінкер «4005 Д 52 с1у Рпе Те Щ1У 1 60 «2105 53
«2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 чМ53
Тер бі Уаї пув Авр Сув Агд бег 1 5 «2105 54 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 «54 бі Маї Гув Авр Сув Агуд бек РПе 1 5 «2105 Н.Б55 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 Ц-(55
Уаї пув Авр Сув Агуд бек РПе Гув 1 5 «2105 56 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 556
Тув Авр Сув Агуд Бек Рпе Гуз Аїа 1 5 «2105 57 «2115 8 «2125 БІЛОК «213» Штучна послідовність «2205 «223» Пептид бо «4005 57
Авр Сув Агд бек Рпе Гув Аза Іей 1 5 «2105 58 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 58
Сув Акуд Бек Рпе Гпув Аїа Гей 5ег 1 5 «2105 659 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 и59
Акуд Бек Ріпе Гуз Аза Те бек Ше 1 5
Зо «2105 60 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність
З5 «2205 «223» Пептид «4005 60
Рго Аїа бек Гей бек Сув Тук Гув 1 5 «2105 6561 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 61
А1їа бек Гей бек Сув Тук пув Уаї 1 5 «2105 62 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність бо «2205
«223» Пептид «4005 62 зек Гей бек Сув Тук Гпув Уаі1ї Ріе 1 5 «2105 «63 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 63
Тецп бек Сув Тук Ппув Уа1 Ріе Нів 1 5 «2105 64 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 64 зек Сув Тук пув Маї Рпе Нів А1а 1 5 «2105 «65 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 65
Сув Тук Гув Уаі Рпе Нів Аза сі1ци 1 5 «2105 66 «2115 8 «2125 БІЛОК «213» Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «400» 66
Тук Ппув Уаі1 Робе Нів Аза бій Агд 1 5 бо «2105 67 «2115 8
«2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 67 пув Маї Рпе Ні Аза бій Агд Те 1 5 «2105 68 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 68
Уаї Рпе Нів Аїа бій Агкуд І1їе Уаї1ї 1 5 «2105 «69 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 «69
Рпе Нів Аза біц Агуд І1е Уаії Агд 1 5 «2105 70 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 Л70
Авр Сув Аїа Аїа Уаії туз Уаїі Ре 1 5 «2105 71 «2115 8 «2125 БІЛОК «213» Штучна послідовність «2205 «223» Пептид бо «4005 71
Аза Аїа Уаї пув Уаі Рпе Нів Агд 1 5 «2105 72 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 72
Уаї пув Уаі Рпе Нів Агуд Рго Тгр 1 5 «2105 173 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 ч(73
Уаї Рпе Нів Агуд Рго Тгр Агд Аг4д 1 5
Зо «2105 174 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 74
Нів Агд Рго Тер Агуд Агуд о1у Тгр 1 5 «2105 «75 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 75
Рго Тгр Агд Агд б1у Тер Нів РБПе 1 5 «2105 76 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність бо «2205
«223» Пептид «4005 76
Агуд Агуд с1у Тер Нів Роре Туг Авр 1 5 «2105 77 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 77 б1у Тер Нів Рпе Туг Авр Авр Аг4д 1 5 «2105 178 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид
Зо «4005 78
Нів Рпе Туг Авр Авр Агд бій Ре 1 5
З5 «2105 79 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 чшЩ79
ТУукг Авр Авр Акуд бій Рпбе І1е Туг 1 5 «2105 80 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 80
Авр Агуд бі Ре І1е Тукг Іец Агд 1 5 бо «2105 81
«2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 81 сі Рбе І1е Тук Гей Агкуд Рго Ріе 1 5 «2105 82 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 82
Рго І1е АвБр АвБр Ні Рпе ТПг Туг 1 5 «2105 83 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 83
І1е Авр Авр Нів РпПе ТПг Туг 5бег 1 5 «2105 84 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 84
Авр Авр Нів Рпе ТПг Туг бБег Агд 1 5 «2105 385 «2115 8 «2125 БІЛОК «213» Штучна послідовність «2205 «223» Пептид бо «4005 85
Авр Нів Ріпе ТПг Туг бек Агд Туг 1 5 «2105 86 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 86
Нів Рпе ТПг Тук бек Агд Тукг Рго 1 5 «2105 87 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 87
Рпе ТПг Тук Бек Агуд Тук Рго Тгр 1 5
Зо «2105 88 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність
З5 «2205 «223» Пептид «4005 88
ТПг Тук Бек Агкуд Тукг Рго Тер Нів 1 5 «2105 989 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 89
Тук Бек Агуд Тукг Рго Тер Нів Аг4д 1 5 «2105 90 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність бо «2205
«223» Пептид «4005 90 зек Акад Тук Рго Тгр Нів Ага РІе 1 5 «2105 191 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 191
Акуд Тук Рго Тер Ні Агд РПпе Рго 1 5 «2105 92 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 92
Тук Рго Тер Нів Агд Робе Рго Уаї 1 5 «2105 193
З5 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 193
Рго Тер Нібв Агд Рпе Рго Уаї ТЕіг 1 5 «2105 94 «2115 8 «2125 БІЛОК «213» Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 94
ТЕр Нів Акуд Робпе Рго Уаі! ТПг Ре 1 5 60 «2105 95 «2115 8
«2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 ч95
Нів Агуд Рпе Рго Уаі ТПг Рпбе С1У 1 5 «2105 96 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 96
Акуд бій Гей ТПг Туг бек Авп Ре 1 5 «2105 197 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність
Зо «2205 «223» Пептид «4005 97 січ Гей ТПг Тук Бек Авп Ріе Нів 1 5 «2105 98 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 98
Тецп ТПг Тук Бек Авп Рпе Нів Рго 1 5 «2105 99 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 99 бо
ТПг Тук Бек Авп РіПе Нів Рго Іей
1 5 «2105 100 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 100
Тук Бек Авп Ріпе Нів Рго Іей Іецй 1 5 «2105 101 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 101
Зек Авп Рпе Нів Ркго Ієц Ієци Уаї 1 5 «2105 102
Зо «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 102
Авп оРпе Нів Ркго Гей Гецп Уаї 5ег 1 5 «2105 103 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 103
Рпе Нів Рго Іец Іец Уаї бек с1Уу 1 5 «2105 104 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність бо «2205
«223» Пептид «4005 104
Нів Рго Гей Гей Уа! бек с1у Агд 1 5 «2105 105 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 105
Ркго Гец Гец Уаії бек б1у Агд Іей 1 5 «2105 106 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 106
Тецп ІГецп Уаії бек с1у Агд Гей Аг4д 1 5 «2105 107 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 107
Тен Ма1ї бек б1у Агд Гей Агуд І1е 1 5 «2105 108 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 108
Уаї бек с1у Агд Гей Агуд Ії1їе Рго 1 5 бо «2105 109
«2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 109
Рпе ТПг бек Сув бек бій Аг Нів 1 5 «2105 110 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 110
ТПг Бек Сув Бек біц Агд Нів РБПе 1 5 «2105 111 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 111 зек Сув бек біцш Агкуд Нів РПпе Уаї 1 5 «2105 112 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 112
Сув бек бій Агуд Нів Рпе Уа1і 5ег 1 5 «2105 113 «2115 8 «2125 БІЛОК «213» Штучна послідовність «2205 «223» Пептид бо «4005 113 зек біц Агуд Ні РпПе Уаї бек Іей 1 5 «2105 114 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 114 бі Акуд Нів Рпе Уаі1і бек Гей Сув 1 5 «2105 115 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 115
Акуд Нів Рібе Уаї бек Іецй Сув біп 1 5 «2105 116 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність
З5 «2205 «223» Пептид «4005 116
Нів Ррпе Уаї бек ІГецй Сув сбіп Гув 1 5 «2105 117 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 117
Рпе Уаї бек Іец Сув біп Гув Туг 1 5 «2105 118 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність бо «2205
«223» Пептид «4005 118
Уаї бек Ггецп Сув біп Пув Тук 5екг 1 5 «2105 119 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 119 зек Гец Сув біп Гув Тук бек бій 1 5 «2105 120 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 120
Те Сув біп Ппув Тук Бек сіц Уаї 1 5 «2105 121
З5 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 121
Сув біп пув Тук Бек сій Уаї Гув 1 5 «2105 122 «2115 8 «2125 БІЛОК «213» Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 122 біп Гуз Тук Бек бі Уа1 Ппув бег 1 5 бо «2105 123 «2115 8
«2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 123
ТПЕ Уаї Ппув Тук Гей Авп Авп Гей 1 5 «2105 124 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 124
Уаї Ппув Тук Гей Авп Авп Гей Туг 1 5 «2105 125 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 125
Гув Тук Гей Авп Авп Ге Тук Гув 1 5 «2105 126 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 126
Тук гей Авп Авп Гей Туг Тув Те 1 5 «2105 127 «2115 8 «2125 БІЛОК «213» Штучна послідовність «2205 «223» Пептид бо «4005 127
Тец АвБп АвБп Гей Туг Ппув І1е Ше 1 5 «2105 128 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 128
Авп о Авп о Гей Туг пув І1е І1е Рго 1 5 «2105 129 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 129
Авп о Гей Тук пув І1е І1е Рго Гу 1 5 «2105 130 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність
З5 «2205 «223» Пептид «4005 130
Тем Тук Ппув Іїе І1е Рго Гув ТПг 1 5 «2105 131 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 131
Тук Ппув Іїе Іїе Рго Ппув ТПгЕ Іец 1 5 «2105 132 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність бо «2205
«223» Пептид «4005 132 пув Іїе І1е Рго Ппув ТПг ТІецй ТЕГ 1 5 «2105 133 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 133
І1е І1їе Ркго пув5 ТПг Іецй ТПг Тгр 1 5 «2105 134 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 134
ІТ1е Рго пуб ТПг Іецй ТПг Тер Нів 1 5 «2105 135
З5 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 135
Ркго Мпув ТПг Іец ТПг Тер Нів 5ег 1 5 «2105 136 «2115 8 «2125 БІЛОК «213» Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 136
Тпув ТПг Гей ТПг Тер Нів бек Аза 1 5 бо «2105 137 «2115 8
«2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 137
ТПЕ Гей ТПг Тер Нів бек А1їа ув 1 5 «2105 138 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 138 бі Азїа Уаї Тук Рпе Нів сіп Нів 1 5 «2105 139 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність
Зо «2205 «223» Пептид «4005 139
А1їа Уаї Тук Рібе Нів сіп Нів 5ег 1 5 «2105 140 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 140
Уаї Тук Рпе Нів сіп Нів бек І1є 1 5 «2105 141 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 141 бо
Тук Рпе Нів Ссіп Нів бек І1е Гей
1 5 «2105 142 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 142
Рпе Нів сіп Нів бек І1е Ієц А1а 1 5 «2105 143 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 143
Туз КГув ТГеип бек Агуд Гей ТПг Туг 1 5 «2105 144 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 144
Пув Гей бек Агд Гей ТПг Тукг 5ег 1 5 «2105 145 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 145
Тецп бек Агуд Гей ТПг Тук бек 5бег 1 5 «2105 146 «2115 8 «2125 БІЛОК 6о0 «213» Штучна послідовність
«223» Пептид «4005 146 зек Агд Гей ТПг Туг бек бБег Агд 1 5 «2105 147 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 147
Акуд Гей ТПг Туг бек бек Агд Сув 1 5 «2105» 148 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005» 148
Ап осіу бБект Агд Тгр І1е сіп Туг 1 5 «2105 149 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 149 сіу бек Агуд Тер І1е сіп Тук Тув 1 5 «2105 150 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 150 зек Агуд Тгр І1е біп Тук Гув б1У 1 5 бо «2105 151
«2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 151
Агуд Тер І1е сіп Туг Ппув о1у Нів 1 5 «2105 152 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 152
ТЕр Ії1е сіп Тук пув б1у Нів Сув 1 5 «2105 153 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 153
І1е сбіп Тук Гуз б1у Нів Сув Туг 1 5 «2105 154 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 154 біп Тук пув с1у Нів Сув Тук Гув 1 5 «2105 155 «2115 8 «2125 БІЛОК «213» Штучна послідовність «2205 «223» Пептид бо «4005 155
Тук Ппув с1у Нів Сув Тук Кув б5Бег 1 5 «2105 156 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 156 пув б1у Нів Сув Тук Ппув Бек Авр 1 5 «2105 157 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 157 сбі1у Нів Сув Тук Ппув Бек Авр сіп 1 5 «2105 158 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність
З5 «2205 «223» Пептид «4005 158
Нів Сув Тук Пув бек Авр сбіп А1а 1 5 «2105 159 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 159
Сув Тук Кпув Бек Авр біп Аїа Гей 1 5 «2105 160 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність бо «2205
«223» Пептид «400» 160
Тук Ппув Бек Авр біп А1Тїа Гей Нів 1 5 «2105» 161 «2115 8 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «400» 161
Ппув век Авр сіп Аїа Гей Нів 5бег 1 5 «2105 162 «2115 8 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид
Зо «4005 162 зек Авр біп Аїа Іецй Нів Бек РБПе 1 5
З5 «2105» 163 «2115 8 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «400» 163
Авр біп Аїа ІТецй Нів Бек РПпе 5ег 1 5 «2105» 164 «2115 1722 «2125 БІЛОК «213» Ношто варієпь «400» 164
Меє Агуд ТПг с1у Тер Азїа ТПг Рго Агуд Агуд Рго Аїа сб1у Гецп Геч Меє 1 5 10 15
Тецшп Гей Рпе Тер Рпе Рпе Ар Гей Аза бій Рго бек с1у Агд Аїа А1а 20 25 30
Авп о Авр о Рго Ріпе ТПг І1е Уаі! Нів сбіу Авп ТПг б1у Ппув Сув І1е Гув бо 35 40 45
Ркго Уаї Тук бі1у Тгр І1е Уаі! Аї1а АвБр Авр Сув Авр бій ТПг бій Авр
50 55 бо
Тпув Гей Тер Ппув Тер Уа1і Бек сбіп Нів Агуд Гей Рпбе Нів Гец Нів 5ег 65 70 75 80 біп Гуз Сув Геп с1у Гей Авр Іїе ТПг пув Бек Уаі Авп біц Іецй Агд 85 90 935
Ме Рпе бек Сув Авр бек бек Аїа Меє Гей Тер Тгр пув Сув б1іц Нів 100 105 110
Нів Бек Гей Туг бі1у Аї1а Аза Агкуд Туг Агд Іїецй Аїа Гей Ггув АБвр 0Щ1У 115 120 125
Нів сіу ТпПг Аїа І1їе бек Авп Аза бек Авр Уа! Тгр Гпув пув с1у с1Уу 130 135 140 зек біц біц бек ІТец Сув Авр біп Рго Тук Нів сій Іїе Туг ТПг Аг4д 145 150 155 160
Авр с1у Авп бек Тук б1у Агуд Ркго Сув бій Рпе Рго Ропе Гей Іїе Авр 165 170 175 б1у ТП Тер Нів Нів Авр Сув Іїе Гей Ар бій Авр Нів бек С1у Рго 180 185 190
ТЕр Сув Аїа ТПг ТБг Гец АвБп о Тук сій Туг Авр Агд Тув Тер сС1у Ше 195 200 205
Сув Гей Ппув Рго бій Авп біу Сув бій Авр АвБп Тер бій Гув АБп бій 210 215 220 біп Рпе сі1у Бек Сув Тук біп Рпе Авп ТПг біп ТПг Аїа Гец бек Тгр 225 230 235 240 пув бі Аза Тук Уаії Бек Сув біп АБп біп сіу Аза Авр Гей Іец 5ег 245 250 255
І1е Авп бБег Аїа Аїа б1цп Гей ТПг Тук ІТеп пув сій пув бі с1у Іе 260 265 270
А1їа пув І1їе Рбе Тгр І1е сб1у Гец АвБп біп ІТецй Туг Бек Аїа Агд 0Щ1У 275 280 285
Зо Тер бій Тер бек Авр Нів пуб Рго Гей Ап Ріе Тей АБп Тгр Авр Рго 290 295 300
Авр Агуд Рго бек Аза Рго ТПг І1е сіу бі1у бек бек Сув Аїа Агкд Меє 305 310 315 320
Авр Аза сій бек біу ІТецй Тер біп бек Рпе бек Сув бі Аїа сіп Гей
З5 325 330 335
Ркго Тук Уаї Сув Агд Гув Рго Тец Авп АвБп ТПг Уаі бій Гей ТПг Авр 340 345 350
Уаї Тер ТПг Тук Бек Авр ТПг Агуд Сув Авр Аза сбіу Тгр Іецй Рго Авп 355 3З6о 365
Авп обіу Рпе Сув Тукг Гей Гецп Маі Авп сій бек Авп бек Тер Авр Тув 370 375 380
А1їа Нів Аїа пув Сув їув Аза Рібе бек бек Авр ІТецй І1е Бек Іе Нів 385 390 395 400 зек Ггец Аза Авр Уаі бій Уаї Уаї Уаї ТП Гпув Гей Нів Ап бій Авр 405 410 415
І1е пув біц біц Уаї Тер І1е с1у Іецшц Гув АБп Іїе АБп І1їе Рго ТЕГ 420 425 430
Тецп Рпе біп Тер Бек Авр сіу ТПг бі Уа1і ТПкг Гей ТБПг Туг Тгр Авр 435 440 445 січ Авп обі Рго Авп о Уа1! Рго Туг Авп о Ппув ТП Рго Авп Сув Уаї 5ег 450 455 460
Тук Ггеш с1у бій Гец сіу біп Тер пув Уаі біп бек Сув бій сій Гув 465 470 475 480
Тецшц Ггув Тук Уаї Сув пув Агд Пув с1у бій Ппув Гей Авп Авр Аїа 5ег 485 490 495 зек Авр пуб Меє Суб Рго Рго Авр біц б1у Тер Гпув Агуд Нів с1у сій 500 505 510
ТПЕ Сув Тук Ппув І1е Тук біцшц Авр біц Уаії Ркго Рпе б1у ТПг Авп Сув 515 520 525 бо АвБп оГечп ТПг І1ї1е ТПг бек Агуд Рпе сій біп бій Тук Гей Авп Авр ТІецй 530 535 540
Мем пув Ппув Тук Авр пуб бек Гей Агуд пуб Тук Роре Тгр ТПпг с1Уу Гей 545 550 555 560
Акуд Авр о Уаї Авр бек Сув бі1у біц Туг АвБп Тгр Аї1а ТПг Уаі1і О01у С1У 565 570 575
Агуд Агуд Акуд Аїа Уаї ТП Рпе бек Авп Тгр АвБп Рре Гей сій Рго А1а 580 585 590 зек Рго біу біу Сув Маії Аза Меєсє бек ТПг с1іу Ппув Бек Уа1 с1Уу Гув 595 бо 605
ТЕр біш Уа1 пув Авр Сув Агд бек РіПе пуб Аїа Іїецй бек І1їе Сув Гув 610 615 620
Тпув Меє бек сіу Рго Гей сіу Рго бі бій Аїа бек Рго Пув Рго Авр 625 630 635 640
Авр Ркго Сув Рго біц біу ТеЕр біп бек Робе Рго А1їа бек Гец бек Сув 645 650 655
Тук Ппув Уаії Рбе Нів Аїа бій Агуд чІ1е Уаі Агуд Гпув Агуд АБп Тгр бі1ц 6бво 665 670 бі Аза бій Агуд Рпе Сув сбіп Аза Ге сіу Аїа Нів Гец бек бек РПе 675 68 685 зек Нів Уаі Авр біцш І1е Гпув біц Робе Іїец Нів Рпе Гей ТПг АБр сіп 690 695 700
Рпе бек біу біп Ні Тер Гей Тгр І1е с1у Гей Авп ув Агуд бек Рго 705 710 715 720
Авр Гей сбіп біу бек Тгр біп Тгр бек Авр Акуд ТПг Рго Уаї бек ТЕПг 725 730 735
І1їе Іїе Меє Рго АБп бій Рпе сіп сіп Авр Туг Авр І1е Агкуд Авр Сув 740 745 750
Аза Аза Уаї Ппув Уаі Рпе Ні Агд Рго Тгр Агуд Агуд с1іу Тер Нів РБе 755 760 765
Тук Авр Авр Агуд біц Робе І1е Туг Гей Агд Рго Рпе А1ї1а Сув Авр ТПпг
Зо 770 775 780 ув Те бій Тер Уаі Сув біп Іїе Рго Ппув б1у Агд ТПг Рго пув ТПг 785 790 795 800
Ркго Авр Тгр Туг АвБп о Рго АвБр Агуд Аїа б1у І1ї1е Нів с1у Рго Рго Іец 805 810 815
Іїе Іїе сбіц сбіу бек бій Тук Тер Рпбе Уаі Аїа Авр Гей Нів Гей Авп 820 825 830
Тук бі бій Аїа Уаї Гец Тук Сув Аза бБег АвБп о Нів бек Рпе Гей Аїа 835 840 845
ТПЕ Іїе ТПг бек РіПе Уаї с1і1у Іїецп Гув Аза І1е Ппув А5п пув Ії1е Аї1а 850 855 860
Ап отІ1е бек біу Авр б1у біп Пув Тер Тер І1е Агуд І1е Бек бій Тгр 865 870 875 880
Рго І1їе АвБр Авр Ні Рпе ТПг Туг Бек Агуд Тукг Рго Тер Нібв Агд РіПе 885 890 895
Рго Уаі ТіПг Рре с1у бій сій Сув пеп Тук Мес Бек Аїа Пув ТіПг Тгр 900 905 910
Тец І1їе Авр Гей с1у Ппув Рго ТПг Авр Сув бек ТПг Гув Гей Рго РІе 915 920 925
ІТ1е Сув біц пу Туг Авп Уаі! бек бек ІТецп бій Ппув Тук Бек Рго Авр 930 935 940 зек Аїа Аїа Гуз Уаі біп Сув Бек бі біп Тер І1е Рго Рпе сіп Авп 945 950 955 960
Тпув Сув Рпе Гей Ппув Іїе Ппув Рго Уаі Бек Гей ТПг Ріе бег біп А1а 965 970 975 зек Авр ТПг Сув Нів бек Тук біу с1у ТБг Гей Рго бек Уаії Іец 5ег 980 985 990 біп тІ1е бій сбіп Авр Рпе Іїе ТПг бек Іец Іїецй Рго АвБвр Меєсє сіц А1а 9395 1000 1005
ТП гейш Тер І1е сіу гей Агд Тер ТБг Аза Тук бій Ппув І1е Авп бо 1010 1015 1020
Тув Тер ТБЕ Авр АвБп Агуд біц Гей Тпг Тук бек АвБпо Рпе Нів Рго
1025 1030 1035
Тецп Гей УМаї бек б1у Акд їейп Агуд Іїе Рго біц АвБп о Рпе Рпе сіц 1040 1045 1050 бі бій бек Акуд Тук Нів Сув Аїа Гей Іїе гей Авп о Гей сіп Гув 1055 1060 1065 ек Рго Рпе ТпПг сіу ТБг Тр АвБп о Рпе ТПг бек Сув бек бій Аг4д 1070 1075 1080
Нів Рпе УМаї бек Гей Сув біп Ппув Туг бек бі Уаї Ппув бБег Агд 1085 1090 1095 сбіп ТБ Гей сбіп Авп Азїа бек біц ТПг о Уа1ї Ппув Ту ТГеч Авп Авп 1100 1105 1110
Тецп Тук Ппув Ії1е І1е Рго Гпув ТПг Гей ТПг Тер Ні бек Аїа Гув 1115 1120 1125
Акуд бій Сув Гей Ппув Бек Авп о Меєс біп Іїец Уаї бек Ії1е ТПг Авр 1130 1135 1140
Рго Тут біп біп Аїа Рбе Гей бек Уаі сіп Аїа Гей Іец Нів Авп 1145 1150 1155 зек бек Гей Тер Іїе сіу Гец Рпе бек біп Авр АвБвр бій Іец Авп 1160 1165 1170
Рпе с1і1у Тер Бек Авр с1у їув Агуд Гей Нів Рпе бег Агд Тер Аї1а 1175 1180 1185 бі Тс Авп обіу біп тей бій Авр Сув Уа1 Уаії Гец Авр ТПг Авр 1190 1195 1200 б1у Рпе Тер Ппув ТПг Уаі Авр Сув Авп Авр АвБп обіп о Рго с1у Аїа 1205 1210 1215
ІТІе Сув Тук Тук Бек с1у АБп о біц Тс біп Ггув бій Уаї Гув Рго 1220 1225 1230
Уаї Авр бек Уаії пув Сув Рго Бек Рго Уаі Гец АБп о ТПг Рго Тгр 1235 1240 1245
Зо ІТїе Рго Рпбе біп Авп Сув Сув Туг АБп Рпе І1їе І1е Тірг Ппув Авп 1250 1255 1260
Акуд Нів Меє Аза ТПг Тпг біп о Авр обіц Уаї Нів ТПпг о пуб Сув біп 1265 1270 1275
Тув Тей Авп о Рго пуб бек Нів Іїе Гей бБег І1їе Акд Авр сі Гув 1280 1285 1290 бі Авп о Авп Ре Уа! Іїейп бі біп Гей Гей Тук Робе Авп Тугк Меє 1295 1300 1305
А1ї1а Бек Тгр Уаі Меє геш сіу І1їе ТПг Туг Агуд АБпо пуб бек Іей 1310 1315 1320
Меє ТЕр Рпе Авр Гуз ТПг Рго Гей бек Туг ТПгЕ Нів Тгр Агд Аза 1325 1330 1335 б1у Акд Рго ТПг І1е ув АБп о бій пув Рпе Гец Аїа с1у Гей 5ег 1340 1345 1350
ТПЕ Авр б1у Рпе Тгр АБр чІїе біп ТПг Рбе Гуз Уа1і! І1е сіц с1іц 1355 1360 1365
А1їа Уаі1 Тук Рпе Нів сіп Нів бек І1е Іїеш Аї1а Сув Ппув І1е с1ц 1370 1375 1380
Меє Уаі Авр Тук Гпув бій бі Тук Авп ТПг ТБ Гец Рго біп Ре 1385 1390 1395
Меє Рго Тук бій Авр сб1іу чІїе Тугк бек Уаії Іїе сіп Гпув Ппув Уаї 1400 1405 1410
ТПЕ Тер Тук бій Аза Гей Авп о Меє Суб бБег біп бек с1у с1у Нів 1415 1420 1425
Тец А1ї1а бек Уаі Ні АвБп обіп Авп сіу біп Гец Робе Іецй бій Авр 1430 1435 1440
ІІе УМаї Ппув Агуд Авр сіу Робе Рго Іїецпй Тгр Уаі с1у Ієецй бек 5бег 1445 1450 1455
Нів Авр біу бек бій Бек бек РіПе біц Тгр бек Авр сбіу бек ТЕПг 1460 1465 1470 бо Рпе Авр Туг Іїе Рго Тгр Пув б1у біп ТПкК бек Рго с01у Авп Сув 1475 1480 1485
Уаї гей Ггец Авр Рго Гув біу ТПпПкгЕ Тер пув Нів біц пув Сув Авп 1490 1495 1500 зек Уаї Ппув Авр сіу Аїа Іїе Сув Тук Гув Рго ТПг о Тув бек Гув 1505 1510 1515 пув Гей бек Акд Темп ТПг Тук бек бек Акуд Сув Рго Аїа Аїа Гуз 1520 1525 1530 бі АБп о сіу бек Агд Тгр І1е Сіп Тук Ппув с1іу Нів Сув Тук Гув 1535 1540 1545 зек Авр біп Аїа Гей Нів бек РпПе бек б1іп Аза Ппув ТУуб5 Іец Сув 1550 1555 1560 зек Мпув Нів Авр Нів бег Аїа ТПг І1ї1е Уаі Бек Іїе ТГув АБр с1ци 1565 1570 1575
Авр о біц Авп опув Рпе Уа1і бБег Агд Іїец Меє Агд бій АвБп АБп Авп 1580 1585 1590
І1їе ТпПг Мес Агуд Уаії Тер Те сб1у Гей бек сбіп Нів Бек Уаі1і Авр 1595 1600 1605 біп бек Тер бек Тгр Тец Авр сіу Бек біц Уаі1 ТбПкг Рпе Уаї Гув 1610 1615 1620
ТЕр біц Авп оГпув Бек Ппув Бек біу Уаії б1у Акд Сув Бек Меє Іей 1625 1630 1635
І1е Аїа Бек Авп бій Тбг Теср о пуб Гув Уаі бій Сув б1п Нів щу 1640 1645 1650
Рпе с1у Агуд Уа1 Уа1 Сув Ппув Маї Ркго Гей с1у Рго Авр Тугє ТПг 1655 1660 1665
А1ї1а чІ1е Аїа І1е чІ1ї1е Уаі Аїа ТПг Гецй бек І1їе їеш Уаї Ге Меє 1670 1675 1680 сі1у б1у Гец І1е Тгр Рпе їец Рпе сіп Акуд Ні Агд Іецй Нів Іец 1685 1690 1695
А1їа сіу Рпе бек Бек Уаі Акуд Туг Аїа біп б1у Уа1і Авп бій Авр
Зо 1700 1705 1710 бі І1е Меєсє Гец Рго бек Рпе Нів Авр 1715 1720 «2105» 165 «2115 23 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «220» «223» Пептид «400» 165
Сув І1е Гпув Рго Уаі Тук с1іу Тгр Іїе Уаі Аїа Авр Авр Суб Авр бій 1 2 10 15
ТПЕ бій Авр Гув Гей Тгр Гу 20 «210» 166 «2115 11 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «220» «223» Пептид «400» 166
Сув б1іш Нів Нів Бек Гей Туг с1у Аїа Аїа Аг4д 60 1 2 10
«2105 167 «2115 34 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 167
Авр с1іу Нів біу ТБПг Аза І1е бек Авп Аза бек Авр Уа1і! Тер Ппув Гув 1 5 10 15 сбі1у б1у бек бій бі Бек Гей Сув Авр біп Рго Тук Нів біц І1е Туг 20 25 30
ТПг Агд «2105» 168 «2115 19 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005» 168 пув бі1у б1у Бек бі бі Бек Гей Сув Авр біп Рго Туг Нів сбіц І1е 1 5 10 15
Зо Тук ТПг Агд «2105 169 «2115 18 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 169 сбі1у б1у бек бій бі Бек Гей Сув Авр біп Рго Тук Нів біц І1е Туг 1 5 10 15
ТПг Агд «2105 170 «2115 15 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 170
Авр с1іу Нів біу ТБПг Аза І1ї1е бек АвБп Аза бек Авр Уаі1і Тгр Гув 1 5 10 15 60 «2105 171
«2115 17 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 171
Тер б1у Іїе Сув Гей Ппув Рго біц Авп с1іу Сув бій АвБр АБп Тер сі 1 5 10 15
Тув «2105 172 «2115 13 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 172
І1е Рбе Тгр І1е с1у Іїецй АвБп біп Іец Туг бек Аїа Аг4д 1 5 10 «2105 173 «2115 15 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність
З5 «2205 «223» Пептид «4005 173
Тем Нів АБп о біц Авр І1е Гуз біц бій УМаії Тер Іїе СсС1Уу Іецй Гуз 1 5 10 15 «2105 174 «2115 15 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 174
ТПЕ Рго Авп Сув Уаії бек Тук Гец с1у сій Геш с1іу біп Тгр Гув 1 5 10 15 «2105 175 «2115 23 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність бо «2205
«223» Пептид «4005 175
Тук Рпе Тер ТПг сіу Гец Агуд Авр Уаі Авр бек Сув б1у бій Тук Авп 1 5 10 15
ТЕр Аїа ТПг Уа1і сС1у с1у Агд 20 «2105 176 «2115 11 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 176 зек Уаі с1у Ппув Тгр біц Уаії Гпув Авр Сув Агд 1 5 10 «2105 177 «2115 10 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид
Зо «4005 177
ТЕр бі Уа1 Ппув Авр Сув Агд Бек РПе Гув 1 5 10
З5 «2105 178 «2115 7 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 178
А1їа гей бек І1ї1е Сув КПув Гув 1 5 «2105 179 «2115 12 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 179
Рго Аїа бек Іец бек Сув Тук Гпув Уаі1і Рпе Нів Аїа бо 1 2 10
«2105 180 «2115 8 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 180
Акуд АвБп о Тгр біц б1іц Аза бій Агд 1 5 «2105 181 «2115 33 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 181
Акуд Бек Рго Авр ІТец біп біу бек Тгр біп Тгр 5Бег Авр Агд ТпПг Рго 1 2 10 15
Уаї Бек ТПг Іїе Іїе Меє Рго Авп бій Робе біп сбіп Авр Туг АБр Те 20 25 30
Ахгд
Зо «2105 182 «2115 19 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність
З5 «2205 «223» Пептид «4005 182
ТПЕ Рго Уа1 бек ТПг І1їе І1е Меє Рго АвБп біц Рое біп б1п Авр Туг 1 5 10 15
Авр І1е Агд «2105 183 «2115 20 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 183
Рго Тгр Агд Агд б1іу Тер Нів Робе Туг Авр АвБр Агуд сій Рпе І1їе Туг 1 5 10 15
Тец Агд Рго РІПе 20 60 «2105» 184
«2115 8 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005» 184 с1у Тер Нів Рре Тук Авр Авр Аг4д 1 5 «2105 185 «2115 14 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 185
І1е бек біц Тгр Рго І1їе Авр Авр Ні Рпе ТПг Туг бБег Аг4д 1 5 10 «2105 186 «2115 19 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність
Зо «2205 «223» Пептид «4005 186
З5
Авр Авр Нів Ріпе ТПг Тук бек Агд Тук Рго Тгр Нів Агуд Рпе Рго Уаї 1 5 10 15
ТПєЕ Рпе С1У «2105 187 «2115 30 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 187
Рпе Рго Уаі ТПг Рпе б1у бій біц Суб Гей Тук Меє Бек Аїа Гпув ТПг 1 5 10 15
ТЕр ге Іїе Авр Гец сіу пуб Рго ТПг Авр Сув бек ТПг Гув 20 25 30 «2105» 188 «2115 15 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність 60 «2205
«223» Пептид «4005» 188
ТПЕ Тер Гей Іїе Авр Геш с1іу Ппув Рго ТПг Авр Сув Бек ТПг Тув 1 5 10 15 «2105 189 «2115 8 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 189
Тук Ап Уа1 бек бек Іец б1ц Гув 1 5 «2105 190 «2115 12 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 190
Зо
Уаї біп Сув Бек бій біп Тгр І1е Рго Робе сіп Авп 1 5 10 «2105 191 «2115 12 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 191
Акуд бій Гец ТПг Туг бек Авп Робе Нів Рго Іецй Іецй 1 2 10 «2105 192 «2115 39 «212» БІЛОК «213» Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 192 біш Гей ТПг Тугк Бек Авп Рпе Нів Рго Гей Гей Уа1! бек с1у Агд Іей 1 5 10 15
Акуд І1е Рго біц АвБп Рпбе Рпе біц біц бій бек Агуд Тук Нів Сув Аїа бо 20 25 30
Тец І1їе Гей АвБп Гей сіп Гув
«2105 193 «2115 11 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 193
Тук Нів Сув Аїа Гец І1е Тец Авп Гец біп Гув 1 5 10 «2105 194 «2115 17 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 194
Рпе ТПг бек Сув бек б1ц Акуд Нів РПе Уа! Бек Гей Сув біп Гпув Туг 1 5 10 15 зег «2105 195 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 195
Нів Рпе Уа1 бек Ггец Сув біп Гув 1 5 «2105 196 «2115 11 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 196 біп Тпг Гей сбіп Авп Аза бек бій ТПг Уаї Гув 1 З 10 «2105 197 «2115 12 «2125 БІЛОК 6о0 «213» Штучна послідовність
«223» Пептид «4005 197
ТПЕ Уа1ї Ппув Тук Гец Авп АвБп Гей Туг пув І1е І1е 1 5 10 «2105 198 «2115 8 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 198
ТПЕ Гей ТПг Тер Нів бек А1їа Гу 1 5 «2105 199 «2115 14 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 199
Ап о Агуд Нів Мес Аза ТПг Тпг обіп Авр о біц Уаї Нів ТпПг Гув 1 5 10 «2105 200 «2115 7 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 200 зек Нів І1їе Гей бек І1їе Агд 1 5 «2105 201 «2115 16 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 201 зек Гей Меє Тгр Рпе Авр Гув ТПг Рго Іецй бек Туг ТПгЕ Нів Тер Агд 1 5 10 15 бо «2105 202
«2115 7 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 Щ 202 зек Гей Меє Тер Рпе Авр Був 1 5 «2105 203 «2115 11 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 203 бі Азїа Уаї Тук Рпе Нів сіп Нів Бек Іїе Гей 1 5 10 «2105 204 «2115 10 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 204
Тпув КГув Геи бек Агуд Гей ТПг Туг Бек б5ег 1 5 10 «2105 205 «2115 20 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 205
Ап осіу Бек Агд Тгр І1е біп Тук пув с1у Нів Сув Тук Ппув бБег Авр 1 З 10 15 біп Аїа Іец Нів 20 «2105 206 «2115 21 «2125 БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 бо «223» Пептид
«400» 206
Нів Авр Нів бек Аза ТПг І1е Уаї бек Іїе Ггув Авр бій АвБр б1іц АвБп 1 5 10 15 пув Рре Уаії бек Аг4д 20 «2105 207 «2115 19 «212» БІЛОК «2135 Штучна послідовність «2205 «223» Пептид «4005 207
УуУаї бій Сув біш Нів сіу Робе с1у Агд 1 5

Claims (5)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Фармацевтична комбінація для лікування дифузної великоклітинної В-клітинної лімфоми (ПІ ВСІ), яка містить: (А) антитіло до І М75 або його антигензв'язувальну частину, при цьому вказане антитіло або його частина містять: а) варіабельну ділянку важкого ланцюга, яка містить: її першу МАСОК, що містить 5ЕО ІЮО МО: 5; ії) другу МАСОК, що містить ЗЕО ІО МО: 6; і ії) третю масок, що містить 5ЕО ІЮ МО: 7; і р) варіабельну ділянку легкого ланцюга, яка містить: її першу мСОРм, що містить ЗЕО ІЮ МО: 8; ії) другу МСОК, що містить ЗЕО ІО МО: 9; і ії) третю міСОК, що містить ЗЕО ІЮО МО: 10; де антитіло до ЇУ75 або його антигензв'язувальна частина додатково містить ковалентно приєднаний лікарський засіб, при цьому зазначений лікарський засіб являє собою ЮМА4 або рмі1; та (В) ритуксимаб; де фармацевтична комбінація знаходиться у формі для одночасного, роздільного або послідовного застосування.
2. Фармацевтична комбінація за п. 1, де антитіло до І 75 або його антигензв'язувальна частина містять варіабельну ділянку важкого ланцюга, що характеризується щонайменше 80, 85, 90, 95, 99 або 100 95 ідентичністю амінокислотної послідовності з «ЕО ІЮ МО: 1, і варіабельну ділянку легкого ланцюга, що характеризується щонайменше 80, 85, 90, 95, 99 або 100 95 ідентичністю амінокислотної послідовності з 52Е0 ІЮ МО: 2. Зо
3. Фармацевтична комбінація за п. 1 або 2, де антитіло до ЇУ75 являє собою моноклональне антитіло (91 людини.
4. Фармацевтична комбінація за будь-яким із пп. 1-3, де (А) і/або (В) додатково містять один або більше фармацевтично прийнятних розріджувачів, допоміжних речовин або носіїв. ЗО І Ме: 11 ЕМП УЕ СОС КРОСУНЕУСААЗСЕТЕЗМА МУ КУКОА РОК, ЕМ УСКІКУКТПОСІТТ шЕШ ТЛО Мої Її ЕММА МАМУ Е сови ВІ КК ПН БО ІВ Мо: 12 тя тт ож окжкж жк жом ж ж жо ож ок хо Ж Ж І жо ож хх оком мох шк жк жо жк м жк кох ВЕС ТВ Ша: 11 ОЖАВАРУКСВЕТІЄВЕОВКМТЬ Б ОММЯБКТЕЛІАУЧЕ ТІВ ЕУТ- ння БОШ ТО Ша: 1 ОЕДАРЧОСВЕТІШРВЕСОКМТЬ Ж ОККО КТЕ ІАЕ СТІК ЕПУЮОДСТЬІТУЄ В ЗЕО ІВ Мо: Її пет ТЕБЕ ЛСТЬИТУНЕ сошом сом. тх ож шок юю ж Ж Ж Ж АС мс жо ж СА ЖЖ КК ож жов ж ж сю
Фіг. 1 БФ ІБ Ма: 18 тт яння тн няття хІкХжкУкКкхаАКаАКХЕТАКАКТАКА КИМ КУ ххх їхиткУхкекиих кт а У ЗЕШ ІБ Мт: З ПЕВСЯСЕСТПЕТЕТІХТІОРЕТТВТУ ССО ВЕР КІКООСІКУКІКЕ ЕФ ІП Мо: 13 ПЕВСІСЕСТОЕІТБТІВЗБОРЕСЕВТУ СОДА ЖЕ ІБ ІБ Мо: 18 тя КТ ЕСОСТКОВІКЕ ЖЖ юс ко ЖОВ ож ож ІОВ ЖЖ КСВ Ж» ж м АСОМ ЖЕК жк м фіг. 2 г. НИ каш Н ; х Н й я - | і Е В 4 7 й ЗОНИ и, не і жа -- я « " 2 » 5 І 1 . пі " г? а жк че ре фрочінани, ка В | «- - й » т "У з - зв'язуються З ССТОВ м : Ь.й че т « щ вок пн ентерит В нення й | . 1" і іо . М етанані кеотрові : ох ! ж 8 з. « Ж (речових, хо ве й | . Ф Ф 5 " « зн'яуючться З СТВІ 5, о дит тт я " 5 пфетентут рити тре у терито тупу тет тткресстттнхх В б ЩЕ 00 ОО 8 кОо кю зо В М Ба є Кількість зразків
Фіг. За т Фо 15 АТОМІ «ак шк Я ня, я У Аома4 Ех х ! ж Контрольні зититля ло - що у З ЗУ ван юкованіз ПЗ - чн Ж Контрольні знлнтіла до В ї у й ТУР ков 'ютгованіз ПМ т «в р х м Я Кк її ча ЙО воріт зн рн ння поеми еп о пі 1 ів 1 Каннентрацнія (нмольлі
Фіг. 3Ь зак І ж я 75 Аз-НоМІі - І в ЦИ І - ї ж 1 Е й Кожтральні авлютла до м І с з я Ж Контрольні знлитьха до Е І М ї їХ75 кон югованіз ТЯ Я хо. , ша ще 4 Б .. Ж. 0 І ще ОО о Б І і Ів 186 Кеннентранія (нмоальсл) Сріг. с ж 1075 АМОМІ Е БІ Пдннкннннннннннн нини енннофенннфенняу шу АМОоМА х ЩЕ а х : і Контрольні знтятола до і 50 і ) з 175 кон юговхніз ЮДИ зе в Ка Я З (75 кон югованіз Я ОО ша ше ж її і й | Я і г З ОО: КІ в щі 1 ів ця Каннентрація (нмольілі ріг. з че | в 1775 А1- МІ з: ЧИ у" ш 175 АТОМА їх : і ' Ек Контрольні антитьна де - В р ; я й Щі р ЩО і у щі їх ком ювованіз ПАЇ Е У М і 173 кон югованії ПА ові Он ол В і її 10 Каннентрація гнмальслі
Фіг. Зе й ппнннннннннннюссююннннннннйй нон всн, аоіж75 д»мОоМІі
00. , Кл м 175 АІ-ОМА зе 5 т : ії кон тованів ПМ й ої з Я Коштрольні антитлаяа до ї ; іх і ІУТ; кан югованіз ПІ Я я Ве й ї | їх Тло ВИМ юОГОаВані щ хх ю бод зм Бош о щ Зі і Ів ню Каннентранія (нмоль/л
Фіг. ЗЕ й яко АМОМІ т я ня КЕ шк ЩОУ»5 ді лМма о І а я з т а Контрольні знтитіля до х що : ДЕ Бі ї 1775 кон 'югованіз ПМ - ї : Ж Контрольні знтятіла до в | БЖ ; ВЕУ кож югованіз ІМЯ ко а У й : не Щі я пови Боб ОБ ві і їв 100 Коннентранія (нмольсл)
Фіг. За Ке а 75 АМОМІ ч | а: ї а Контрольні знтятла до - В : ' ; і і 175 юон югованів МІ Ж | і жі і Ж Контрольні знтятла до ЕО І ш . 5 ва и КЕ р вч ї З я о пові ОН и ВІ 1 1б 100 Каннентрація і(нмельлі
Фіг. Зп ща З й б АБОМІ ш ке ї ї 7оІЖТЯ ком'югованіз ПМ Е З і З Ж Кантольні знтитьа до Е щ кі М ЕКО А осей вом ол 01010160 ню Каеаннентранія (нмель/лі
Фіг. зі Ж ж, а УЗ АХОМІ ш ще ОХ : РУТ кон'ютованіз ПМ В х у . Ж Кентрольнізити ля до - ! ї й Е БУТ кон ютованіз ІМЯ сан ок Б щі 1 Ів 100 Коннентрація (нмоль/л)
Фіг. Зі
1 т - З ро о Контодьні зититиа до я ЩЕ» ох ! БЖ кон югованіЗ ЕМ ве зе ; Ж Контрольні зититіля до Ех Е Зх т вч т н спе А й щ тож Її КТ3 кон оюгонанії ПМЯ Ж з її ї т і пови о І 1 109 їв Канцентрацічя гнмоельлі)
Фиг. ЗЕ ча . пон Б ГУБ АДМ Е як ни і. й и. 175 діла ж 8о- "в - ах он м аа ОО в пі Її її з Канцентрація (нмольлі
Фіг. ЗІ
Ш я 5 АКОМІ Е Те мОМ75 АТОМА Е ав Еза ЩЕ у КУ шк З Б к | х. зо 9201 51 Ж і 10 не Концентранія (нмольл)
Фіг. зт 1505 ак ії75 АОМІ шо 1775 АТОМА -к Б х що. що бо о ви І 1 16 не Каннентрація (нмольсл)
Фіг. Зп еКеКМК Ко «Й 5 АКОоМ 1 - б хе іх 5 А ОоМмА до 8. я - х Ж Ек їх х вк х
5. ХА с У х 7 "и вк: вом ва 1 ною Концентрація (нмольсл
Фіг. Зо ше ж (475 А-ОМІ о, й ж 175 АІ-ОМА ст | хх ш що ' Б іс і З ЕЕ и же ЗНМ ОО вої В і ій іо Канцентрація (нмельл)
ріг. Зр 2», а 75 АБ-ОМІ т нн ш 1575 А1-М4 КО Во- ЧЕ й і х Я. ї вої он М щі і 10 кю Каннентранія (нмальілі
Фіг. З4
153 я 175 АТОМІ тт с Я. в ж і1у75 І ОМА «т | а жк
ЕЕ . з Ше м пйОв1 вові БН ія 1 Я 100 Коанпцпентранія (нмольл) «ріг. бе
1 . 175 АІ-ОМІі - ! ее шк ш 75 АТОМА М оо: ою: ов 03 і 10 оо ЖКоннентранія гнмоль/лі
Фіг. 35
ЗВ. -е 175 А1-МІ «ве БУ А1-СНМЯ Ех хХ - у вх Нм ооо Б І і 10 ню Коннентрація (нмольлі (ріг. З
«а 1575 А-ОМІ «175 АІ-ОоМаА є | Те В о М ка чо т 504 ч Кк а сова: НКИ от па і ів но Концентрація (нмольслі
Фіг. зи ен в ААОМІ «Ше УЗ АЗИ ся в х х БО. а Ме Ва ої щі і 16 нт Кенцентрація інмельлі
Фіг. Зх
«ве 1у75 АЗ-ОМІ зе о зуу5 д1- ОМА за -к : що і ЖК За о ї й І Концентрацня (нмольолі
Фіг. ж "т і Е- і Її що Аж ЕрОЗЖЖ пенннннннинннннння пакт дя ща і 7 їк Й - і . ще лох їх т наве Серецовнінееносій З Фр сення КО няння и ТАН НО мк КЕ ' ГУГНННУВНМ ВОК В 4 МЕ б -гжу С 4 | СУ ТАЗ Я мкг «хх доб ; їжи лОонве крово» с 7 ОМ Б Ммеке чий і ; і я і Я що й й інте Е з м у. о ЧЕ 1 т з а в я 31535 25 95 ж За ЗБ з З 4БОМЕ яв у БО День (зелиз зе жозм)
Фіг. а яодо ! у о Зк Ж і і з у
-. ЗЛОЮ і ЕЙ в ; в і нн ДТ ААУ 10 мук
М. ї «-ОГИЛОВИЙ кожролье в по | ; ГУМИ: Ю межу В ен У ТТ УМ Я мкг В ; ІМК 5 вику ма Її і ща й . дови Що т : : т : : у : : 1 з У й 1 15 18 ї2 2 «Кезуж бійся ви еле лез)
Фіг. 45 зх. зво | ; г : й В, 1 Ех ! й сй і500 ж їж З ! з А ваз серанув шення В : Ід ще ко : -- ТАМИ: ТО межу й І ; р ї с ї с в М : Я і ми я -- ГЕ ВЦНОВИЙ КОНТВОЛЬ» м со : і і ПМ; ОО мете що ! М я З ; ЗДМУ мекЕ х. ! Ї Ге Е і мете ГЗКУГ ВИНО ВАХ. вс ур ТЬ» ще : , У а і Ж ПУ З маку
К. : КУ ї ї ж спо чо : Я і Ї А : щі їх Ж ди З З К1І131518 3525 2 МУЗ Ва ЗУ ЗО т А аб Яя 53 ВЗ о БВ День (пістя ввеження лози
Фіг. 4с в | ь ах І Х і се ж - : і ; р ас оСеродовніцезнів ха : і і АКТАМ Е ув ою: й Є ЛЬ хз МЕУКЕ щоб, пет фета ре ет ф тт тт тт бити ряді ях й : і ; я АТОМИ; З век 7 : жк : в : й і в жіно УК, Є вух ЖЕ : Шк г не КАМИ 3,5 мгуке - : о. З Ох пт ЛА; с меУкЕ
Ж. : | и ОО - ОТ ЛОВИ конкронть - : ; з СУБ З межу : | Є во ща з і й дик : й з т : Вл є " З їх : ле а: «З З : дя Й рн, . ср? с в па дит : ки тя с сич Кк оЗ 5 7 воїЗ 16 0 23 97 33 За 35 ар да 89 5» 55 58 Дена ізехкя заведення лез)
Фіг. 424 200 З що В, " Е а яоо сав-сере ід ЗА ак реа ре ВЕ о но; Х мок в і й ТБ: 18 мк и вою і " я ТУЯ: Я мак Є -й неї: у гг І т ТАМ: ЗХ мике Ж , і І ся ЛЕТ АЛУМ; Я мк т че І сін НЕОН кана» ж зв ОМ; меке 200 1 . тя 21 24 27 30 23 36 38 42 5 «а 851 54 8? 60 53 бб ба День (після введення лозні
Фіг. 4е й
1 В. т ж ; й в ; ден В щ / з ! я : в й і -- орел ови не нОосій і ї і. «-- СКМ НКУЕЄЯВВЕ зовуть З ії. ий ! МИ; Ю можу їй Р пені ЛЕТ-ТНМЕЬ З меж Е дич Є " ізугвие та КК ТЕО Ши гу й --ізУпеповий ховтраль в ни аа з с ТМ Я мгУуке ло ж, -й пи З їК-я й їж А г їх 5 8 10 13 15 20 23 27 30 За 37 41 44 48 51 ч5 ЗВ БО День (після введення дози)
ріг. 4Е є 1005 . за У В Ще ; «З ! че є во , -- З 5 ях і
КО. Кк : ще ІННИ Б і зд МНК Блокування неміченя м таб да 1.73 нм
Фіг. 5а
ОНюУ ж й во «а В Е -- а 00» м Ж -
я й. же т я ше ння ЩЕ БАНК ОН і я КН Блокування немченим тшаВ да 75 МЕ
Фіг. вЬ Ділянка Ї ва МЮЮ : ж аю : віщо од а Я ям й че ФЧиг. ва
: Ділянка 7 : : ЗМК : ї хх : ї - : ї ХХ приючиу : ож ЯК : Ох МО : Кк : ї - з Я ОС НОЮ : ї Ж ще Я ОО Ж едя ШУ ; : щкю . . і ! ї УЖ 1 ї зе У : : я АЖ ОМ : : СЕ х я Й 7 Я Й " о? ДЕ а хо ще «ВМ : ї до ЯЛЖО000охАе ек Ж ОА Не А Ще а : : ОМ ою М ех :
Фіг. ор : ке їх : г й о БІЧЮЮ о діодюю 1. : "В МЕ х х х х ї : Ж 5 хх Ох 5 : ж ОЙ 5. ХХ Х х Мед Е : БОЮ В Ех БОБЕР 0 х : її Б ШЕ д ТТ ке Б. в: Б : ш ТТ моб Хв ХХХ ОХ ОХ МОМ Ж. Х ї : Хе ї ож ще йо ше Кк Ши В : ЕЕ Я ШЕ нн ї : се Ваш М ШАХ МОХ Е Коси ЮК щи З ! Пептнли .
фіг. ос о шБОООЮ 1 с нний - -- щіхюВ шк. В щі щ щ о в зо ши 5 В БЮ хо ше ше ш : я же оо Я ня я : КО - й а Кн : : Я Я - КЕ: к я ке Ж й З й я -Е х у я «В я : : юку ою ке КК .
Фіг. ба о з50ю В | : В 5 ; : Ох - Ж 5 В : В 00: : т «Ко КЕ ЯК о т я й
Фіг. бе
: панк : чшянка 5 В вію ЕЕ т Ж здат с : с д НЮОЮ В . й 5 КУ : : щ-- хх . Кк й : ОЖ я сх щ З ак : 850 о ої ЕЕ во в в : М ЕК ее шУ ЦО АЖ еВ ММК : сем ! Пептиди :
Фіг. 5 ЗВО : ен : : Ко : В щ : в М : : - щющО х ХЕ М : : а о М я іш нина ЖК хх м Осо о... : ро- ще код М Ким 5 якоожа їх ОВ : : аг щи ШК нд М М КЕ : а аю в и а : : я че я Як з М ом ОО я ще че є « :
Фіг. бу
Фіг.
Бен хор ї оо МЕМ кіт Пептиля ВІ ТетУх БІТЖКІ «ріг. бі
Лшянка 18 8 що щіЖю : те : БО ух : аю Ж : с щ одод В в хх ж : БО - а : ще г М ех г х . ХУ Б хх : ШЕ ОБ 5 в їх ЗО : В . т хз що ее йе вх ої «ВОМ я Ж ях я --2 як їз : Й в : РЕК щей « М ка м Я ще по 2-х ей о зх ж - М в : : ОКей АК М щи ММ М УМ і : Пенптидя :
Фіг. бі авіСТОЗІБІБУТЕ ЛЮДИНУ КЕТОМУБЕБЕЕЕІІБЕТЕМЕЕСІ ВЕР СНААМОЕЕТЕ НОМ ЕОКМІБЕХЕОМІ ВОГО КУ Мпо-пептжди люодтіж тт МЕ ККУ ЕК БВОТКИ М Петттеюнх жлюато тля СЕУ ЕОМ ВИК МОМедтмр апжяжтоя тт тт Ма-Пеплтюиди люд ян тт шо Пептяди яти тя жвІШЕОЗаВІБТУТВ ЛЮДИНИ ЕТЕПЕОХКИУВИРІЕЕНІНВІККІСІ ЛІТЕ УМЕ МЕП СЕВи В ХсВвиВ Іл Мо-Ппептиди дюдтід БІБІШІДЕ УЗ ЕЕ ХО ВАА М Петттеюнх жлюато ЕІБІМІЖЕУ ЗТ тт ту МЕ Пешптицк влюзтод яти МІоПештмим еляштосї» тт т тт тт тт шо Пептяди яти тя к«вІ:іСЖОЗаВІШЕТа ЛЮДИНУ ШЕВБВІКІСНШКВИ ВІК ЕВ ІТК ОСМаСскЕиВЕЕКБЕсІМВ І18Е Ме-Ппептжди ждюдтів я І НЕЕВІБЦВЗІ ЗМК ШТУК ЕІШ ТЕ МЕ Петстшві жлаат І ян КЕТІ УКЕІУ ТВ тт МЕ Пептицк влюзтид яння А ЕОЗЕЕ ВІСІ ЕКЕТВ У я МІ ЛПештицшк зляшти ян ОО ЕЕ ВІСК ЕВЕ ЕІ ЕП Пер тмдх: --- ПОБУТІ ШМАТ тн к«вІ:іСЖОЗаВІШЕТа ЛЮДИНУ БІС ПЕС КСАТТІСТ ТЕ ПВ КМСЕТЕ ЖЕ ВСМИ МЕ ЕС Ему В ях МИ Петру: елактій тт т тт Ма-Пептяди елеодтів ятттяятннят нн А КОІСТКРЕМУСЕОММЕК. тя МЕ Пептидм елюзтов тля яння МІоПештмим еляштосї» ян т тя ЕП Пептюеди тт ит зшвіпеаанвІБута ПпЮДИНИ КЕВІСВОМУАПІБВІКЖААЕІ ТТ КЕ ТАКІЕМІ СУА ВУЕЕОВКВІМЕТ Зх МЕ Пептицк влюзтід тля ЕІ ЗМ ШВА МІоПештмим апхтії тт т тт тт тт Ма Пептжди лови тт ЕК ЕВ ЕАтя МмаЕ- Педтмди епяжтиї: ---------т----ШТТ---т------Тш-----тт-тн-тття тт т т тт ТШ-Пептюеди тт ит зшісВОпаФЕ:,ДУТа ЛЮДИНИ МЕПРІКЕЗАРТІСОЕВОСВАМОАЕ МІ ТЕВСЕВОЕУУСЕККІММІЗЕОТрСБЕВВОЕЕ ЗЕ МЕ Пептицк влюзтід тля яння МІоПештмим апхтії тт т тт тт тт МИ Петру: епяктия тт тт Ма-Пеплтюиди люд тт я шо Пептяди яти тя зшісВОпаФзЕ:,ДУТа ЛЮДИНИ СПЕРМІ БВМОЕ СІМ МЕМСКАНАКОКАЕЕВ ТО ІВІНЛЬВІСБУУМІКОМКЕТІКЕЕ ЗЕ МЕ Пептицк влюзтід яти нн ВНЕСЕ ЕЕ МІ ЛПештицшкх злюштів яхт тн НВ БЕЕ Ма -Пептеиди епоктов птн яти тн Ма-Пеплтюиди люд тт шо Пептяди яти тя жвІШЕОЗаВІБТУТВ ЛЮДИНИ МУММІСЕМІМІВТЬ БІБ СЕЕМТІТЕМОСЕНЕЖМУВЕМКТНОУ ВЕ ХВ ИАЕСВЕК ЧЕ Мо-Ппептиди дюдтід ЧУ ШІ ЕОМ ЕНН МЕ-Педтидк елядтії ЗМІШВИ-- тт ЕРНІ ВЕКТ ЕВ ЩА Пептюеди пиктов птн и Ма-Пеплтюиди люд тя шо Пептжщдим ян т тити
Фіг. у
МЕ- БПепляда елшеитід пи и и и и и БЕ Пепличди еляюктів ян т я в т я нн и нн я І Пизажуєдат лети я пити и и и МаЕ-щпеплтякдвх езлюдибе яти и и нн тт Шшт Петптокиох пяти МІЕ-меплтядео елюдтод ян У ЕВЕ СВ ЦЕ СОМИ КМ т тт МЕ Пептядм о елюдтію тт ЕЕ СТВО УВКАВУЮЕВУ У МЕ-Пеплядм о слюдтоя тт - У ЕЕРОІВІСПВССВУНКККМО ШЕУ тя МЕ-Пептлядм елюктоюв тт У ЕЕТС ІСП ОСЕУКНАТ МОДНЕ тт тт ння І Пллдлтюиди пити и и и МЕ Пептитю елюатів ---ВЖЕКОІК ВОІВ тт ти Ма-Мептмшея епидтію яти с я с сн т я с т МЕ-Мепсткдах зпюдибд пит тт я нн т нн нн тя щЕ- Цеплюдмовлляжт ШІ пит и т тн тя ВО-Пеплюидах А ЕКС ВЕЕД тт -- ВАВІЗСЕКИЕ «вІМОЯаБІУТЕ ЛЮДИНИ НАЕВІТТВЕНИХЕВВЕВЕСООІ САНЯ ЗЕВНСОЕІКЕЕВНЕЬІПОЯ ЗОНІ КАЕВ ТЕ МЕ-Пеплтюдм о елюдтів ------ А ЕНЖЕЕВЕЕ- тт ДЕ Ма-Пептитв ялина цю ------ А ВЕЕЕАЕВ тт тт ОТ 6 ЖЕ М епсня злива яхт тт т тт и и тин Ма-Мептмшея епиджие яти с я с сн т я с т ВО-Пептялх Ша тт «віОЖСЗІаВІБЖтТВ ЛЮЛИНИ. ПІОСЕБИСКЗОВТЕЧЕТІІНЕМЕЕЦОПУБІВССВІ ЛУКИ АЕМНЕІБОВЕЕттТІдтК ТАо МЕ Пелдтиди слювтій тт - ТЕЛЕ ТІІМЕШЕЕ ІДЕ ПІВ У тя МЕ-Пептидм о елюдт в ПпІПОЗБОМЯПЕТЕ Я ТІІМРМЕВ ОЦЕ ОІЮДУ тт тя МЕ-Пеплтюдм елюдтвя тт А ВЕН ЕЕДІК МЕ Пеплюда лит о пи и и Во-Пептатя тя яння ДИВОМ ЕН ЕКІЗБВЕК МЕ Пеплюда елшеитід пи и и КЕ Пеплтчди люті ил пон піп ін пінні і пін нн птн і п полін пін он пн п нн п пін пні питні І Пизажуєдат лети я пи ти и и и и МаЕ-щпеплтякдвх езлюдибе яти и и т нн нн тя Ід- пеплтКдж пи и и и и и и т т МЕ-Пеплтидв жлюматів тя нят тт СІВЕМТЦОВН ЕТ ВК ЕВОТЕ Ва-Пептиди люті тт няття --ЕВЕМЕЦВОМЕТ ВК 73 а- Петро: взпюжатоа пяти МІЕ- Пепсі ялина ю яти т и и т я и т т ин о Педтнди пити и --онттУавУВІтЕРутЕ шжжкиююх жхвІсжЦсааБІБУтТЕ ЛЮЕДКНИ СЕЕСІЇЖМЕВЕТВУЗБІНВЬОКЕТБОВТКОБРІСЕ КУН ЕКІВЕЦВВАКТОСВКОІВКОК ВЕ МЕ Пептюидмослюктів сБЕСЬІМІАКТМЬІБІСКЕТИСа т - ЕВ ВВЕЕ- ОО ЕОМІВТОЮ МБ Педтядм слюктів тт - ТИ ЕІ СЬСКЕТІСУ ТИ --- --- УБИВ ВОЕК- СВ ЕОКІВ РОЮ МО Пеллоздох еляштов тт ТІВ ЕТООВ ТЕ тя ЩА Пезтеєдти жляштох тн А ІМОІПВОКЕТПОВ ТИ тт тт ШО Пезлтмоли Пет тт тт и ит тя
Фіг. 7 (продовж.
зшжіпесаавіїЕтв люджени КИБІКІБРУВІТК ПІСТ ЛІВО ПЕІТВРІВОМЕАТІ ІСІ ВНТАЧЕ 1029 Ма- Петр жлпухатій яти т и и и и т т и Ма-цептитпе еплюатій пиття т и тн Ма-пептищшу супматоя яти с и нн ня ка Пептоирди жкюатоь пиття ит ІІ - Пеплтиди пи т и и и и и и МЕ-Пептедм ляктів Ш-- 3 БІТЖЕБЕНРІВТВУБІВІВЕМЕЕВЕЕВНВІНСВІТІВІДШК-У- тт МЕ -Пелтуєдти зетюатів Шут УВО ВЕЛІШІЮКА- ня МЕ-цеп тещею люовт їв пяти т ня МЕ-ЦПепсюидм еліт птн нн нн ння Шон Палтиди те ВЕІТЕУВЕЕЕРІЇ--- тт ЕТО «2ісжсозашіїита ЛЮДИНИ ЕбвнкЕтеьсявеВ ЕОЕІАОТІОТАЕ Егркчеенік ІКТ ІТЖНІВКЕЕсІКММОМОВ 114 Ма-Пептищи ежюматій --Евеврсою-------сотісеяавЕтВ 7777 З ТЕТ ЕЕВАКА- ня МЕ-Пептюдм елюдтію -ІжЕмашогв|---- тат вав 7-7 ТІТКА ння аІ- Пат В жшкатой пяти БЕ Педтиядам лето пити и и и я Цоспептидь ЕЕкнетвьсентяр ----------ЗНЕНІЄКТЕЦ ст шого кову ух пок зріСЖИЗІаВІБХтТая ПЮЕДКНХ ІТРЕЖООВЕТ ХІІІ КН МІС КО ЦПОКІКЕсКЕПОКАІВЕВВИАВТИО І ВІМллЛЬ ІВ МЕ Цап ткидмж елюдтів я я я ни ня я я я не ня и я няню т я я ВО Пепстюдм елітою ян тя нн я Ма-Пептищше сли я я я с нн ст я ся т тт Ма-нІет тЕрлек влюЕ КЕ яти я т т и нн тт ІС Цепстидах пит тт я нн с нн нн ння звісвозавівжтЕ ПюДИНИ ПІВОЕМКТУЦОМоМОРСВЛОУУВОМЕТЕКЕСКРУПМУКОСЕВЕТІ МТВ ОО СУМЕтІ 1850 Ма-нІет ткЕсщях ла Е ід ви т и и и т и и т МЕ ЩЦепстмидаю елюдті в яти и с т нн тя МЕ Цап тидмж люті я ен нні іній й пні нн пінні пінні пні п піні ни нні нні інн пінні нні нні інн іні ний пінні й нин ні піні нні нн нні нні нні нний ВО Пепстюди влаювтов ян тя нн я ВИ Цептюоох я я я с нн ст я ся т тт Ма-Ппептиши япматід яхт ММІЇВІЩВ-- тт тт Ма-Пептмтвє слюдтів --ЖДЕКВТТДДЕННЕК-- З ВНІФЯІБУ тт тт Ма-нІет ткЕсщях ла Е їв ви т и и и т и и т МЕ-Щфепсмидак еплюдтІю яти и с т нн тя ІІ-Цеп жд пи и и т тя МЕ-Пептищи елюдтід А МЕЛЕ ЕЕ тт МЕ-Пептюдм елюдтіюв ВЕ НШЖЕрЕ тт ннння МЕ Пептидм о слювтів ВЕН ЕЕЕУ тт тя Ма-ЦПептидия слюидтво яти с и нн ня ВО-Пептиде ттятятятт тт ЕЕ ВІ «міпссаєфвівутв ЛЮДИНИ КІЕНОПУКЕБУМЕТІРОКМЕУЕССІХ ВУ ЕКУТМІЕВІЧНОЗПІСтНІ АНІОНІВ 1543 Ма-ЦПептиуу слпжат ід яти с и нн ня МО цептюиля платою яти т т т т Я МЕ цегп тжошак люк т їд яти и с т нн тя МЕ Цап ткдмж люттю я я я ни ня я я я не ня и я няню т я я С Педтиди
Фіг. 7 іпродовж.)
звішбожавітв лЕШУЧІ ПЕПСІХИНКІ КНУ ТЕІТІВИКОМ Вт ІД КМВНЕ ЗО МЕ-Пептищши япматід тили ня ня МІ-Пепоини шловт ів пяти нн ня МІ-Пеп сзаіне елматед п ти и и и НИ и т и и и и ЖЕ Пептиди жлюваттї тя тя т т тт т тн ІО-Пиплтюядх яті т нн нт звіошШеВОочЕІТтта ЛЮЩИНИ КОЕВБСМООАІСУКЕІКОКМІЗВІ ТУ АСЕВАКЕМУ ВІКОВІ пов атак Ії ЖЕ Пептиди жлюатій тя тя т т тт т тн ЖаЕ-сПептинкх жжюатії яти ит тя МЕ-Пепстищши жлматод тили ня ння МІ-Пепоини шловтщю пяти нн ня Шл-Пептиве яяятятян я КІ ЕКО ТЕО --- МОВА МІ ШПУК ЕН ервішксчавІСДута ЛЮДИНИ КРІСБКИЦИЗЕТІСВІКГЕСЕМКЕХЕКІМЕВМНЕІТКЕУ КІ шипом 18 МЕ-Пепжидм жлюатія ----НБІШЗВТІХВІБІЕДЕШЕЕТЕА-- 7777 т ЖВ-Пелтмдм жлюатії --- НІНІ ВІЕЦЕПЕМКЕЖЕА- 777 жа Пеплидми жлюатоя я НИВІ ШІ БІВ ПЕВ УВУ ня ЖаЕ-сПептинкх жит яти ит тя МИ Пепохіни пл т т віспа авІЦУлЕ ЛЕЮЕДКНУ ЖХКИЕМКЕКОМОНСІМІВЕВВІМКАЧЗЕТВНЕАЧУТИМЕОВИІАІ ВІЧЕ ІБ ЖаЕ-Пептиди ждювтід яти ОДНЕ тя МЕ-Пептмдмо жлядтії тт ЕС ЕНЕЕДК тт Ки Пепжиди люжтів тя тт тн тт тн тн т т ння ка- Пелтмом о зок і яти т тн т тт тт т тн Іл Пептиджх тя тя т т тт т тн жхувісВОВЗеВІБЕТВ ЛюЮДННИ тІЕМОСЬТКЕБтдАНВЬпЬВсКІВІВІ ЕС МОРІГИ ОВ ІТЕЕ МЕ-Пеп тище епоатід ян я нн тн т т тс тля т тя не тю ЖЕ Пептиди жлюкатії тт тя тн т т тя ЖаА-Пепомши жюатоя яти ит тт МаА-Пепохинми вехдюаши: пяти тн с Пептмиди тя тн тн тя
Фіг. 7 (продовж...)
UAA201909635A 2017-03-10 2018-03-09 Фармацевтична комбінація, яка містить антитіло до ly75, для лікування дифузної великоклітинної в-клітинної лімфоми UA128081C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
GBGB1703876.1A GB201703876D0 (en) 2017-03-10 2017-03-10 Pharmaceutical combinations
PCT/EP2018/055939 WO2018162727A1 (en) 2017-03-10 2018-03-09 Pharmaceutical combinations comprising an anti-ly75 antibody

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA128081C2 true UA128081C2 (uk) 2024-04-03

Family

ID=58605343

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201909635A UA128081C2 (uk) 2017-03-10 2018-03-09 Фармацевтична комбінація, яка містить антитіло до ly75, для лікування дифузної великоклітинної в-клітинної лімфоми

Country Status (23)

Country Link
US (2) US11365258B2 (uk)
EP (2) EP4257614A3 (uk)
JP (1) JP7220153B2 (uk)
KR (1) KR102538294B1 (uk)
CN (2) CN116808198A (uk)
AR (1) AR111265A1 (uk)
AU (1) AU2018232886A1 (uk)
CA (1) CA3054904A1 (uk)
CO (1) CO2019009815A2 (uk)
CR (1) CR20190422A (uk)
EA (1) EA201991845A1 (uk)
GB (1) GB201703876D0 (uk)
IL (1) IL269140A (uk)
MA (1) MA49977A (uk)
MX (2) MX2019010673A (uk)
MY (1) MY197735A (uk)
PH (1) PH12019502000A1 (uk)
SG (1) SG11201907207UA (uk)
TW (1) TWI789379B (uk)
UA (1) UA128081C2 (uk)
UY (1) UY37630A (uk)
WO (1) WO2018162727A1 (uk)
ZA (2) ZA201905021B (uk)

Families Citing this family (5)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
GB201809746D0 (en) * 2018-06-14 2018-08-01 Berlin Chemie Ag Pharmaceutical combinations
EP4346882A1 (en) * 2021-05-26 2024-04-10 Oxford BioTherapeutics Ltd Pharmaceutical combination comprising an anti-cd205 antibody and an immune checkpoint inhibitor
US20230113866A1 (en) * 2021-09-13 2023-04-13 Regeneron Pharmaceuticals, Inc. Methods Of Treating Clonal Hematopoiesis Of Indeterminate Potential (CHIP) With Lymphocyte Antigen 75 (LY75), Cluster Of Differentiation 164 (CD164), Or Poly(ADP-Ribose) Polymerase 1 (PARP1) Inhibitors
CN114252592B (zh) * 2021-11-22 2024-05-31 广州万孚生物技术股份有限公司 一种可溶性fms样酪氨酸激酶-1检测试剂盒及其制备方法与应用
WO2024040195A1 (en) 2022-08-17 2024-02-22 Capstan Therapeutics, Inc. Conditioning for in vivo immune cell engineering

Family Cites Families (113)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US3691016A (en) 1970-04-17 1972-09-12 Monsanto Co Process for the preparation of insoluble enzymes
CA1023287A (en) 1972-12-08 1977-12-27 Boehringer Mannheim G.M.B.H. Process for the preparation of carrier-bound proteins
US4179337A (en) 1973-07-20 1979-12-18 Davis Frank F Non-immunogenic polypeptides
US4195128A (en) 1976-05-03 1980-03-25 Bayer Aktiengesellschaft Polymeric carrier bound ligands
US4330440A (en) 1977-02-08 1982-05-18 Development Finance Corporation Of New Zealand Activated matrix and method of activation
CA1093991A (en) 1977-02-17 1981-01-20 Hideo Hirohara Enzyme immobilization with pullulan gel
US4229537A (en) 1978-02-09 1980-10-21 New York University Preparation of trichloro-s-triazine activated supports for coupling ligands
US4307016A (en) 1978-03-24 1981-12-22 Takeda Chemical Industries, Ltd. Demethyl maytansinoids
US4256746A (en) 1978-11-14 1981-03-17 Takeda Chemical Industries Dechloromaytansinoids, their pharmaceutical compositions and method of use
JPS55102583A (en) 1979-01-31 1980-08-05 Takeda Chem Ind Ltd 20-acyloxy-20-demethylmaytansinoid compound
JPS55162791A (en) 1979-06-05 1980-12-18 Takeda Chem Ind Ltd Antibiotic c-15003pnd and its preparation
JPS6023084B2 (ja) 1979-07-11 1985-06-05 味の素株式会社 代用血液
JPS5645483A (en) 1979-09-19 1981-04-25 Takeda Chem Ind Ltd C-15003phm and its preparation
EP0028683A1 (en) 1979-09-21 1981-05-20 Takeda Chemical Industries, Ltd. Antibiotic C-15003 PHO and production thereof
JPS5645485A (en) 1979-09-21 1981-04-25 Takeda Chem Ind Ltd Production of c-15003pnd
WO1982001188A1 (en) 1980-10-08 1982-04-15 Takeda Chemical Industries Ltd 4,5-deoxymaytansinoide compounds and process for preparing same
US4450254A (en) 1980-11-03 1984-05-22 Standard Oil Company Impact improvement of high nitrile resins
US4313946A (en) 1981-01-27 1982-02-02 The United States Of America As Represented By The Secretary Of Agriculture Chemotherapeutically active maytansinoids from Trewia nudiflora
US4315929A (en) 1981-01-27 1982-02-16 The United States Of America As Represented By The Secretary Of Agriculture Method of controlling the European corn borer with trewiasine
US4475196A (en) 1981-03-06 1984-10-02 Zor Clair G Instrument for locating faults in aircraft passenger reading light and attendant call control system
US4447233A (en) 1981-04-10 1984-05-08 Parker-Hannifin Corporation Medication infusion pump
JPS57192389A (en) 1981-05-20 1982-11-26 Takeda Chem Ind Ltd Novel maytansinoid
US4640835A (en) 1981-10-30 1987-02-03 Nippon Chemiphar Company, Ltd. Plasminogen activator derivatives
US4439196A (en) 1982-03-18 1984-03-27 Merck & Co., Inc. Osmotic drug delivery system
US4522811A (en) 1982-07-08 1985-06-11 Syntex (U.S.A.) Inc. Serial injection of muramyldipeptides and liposomes enhances the anti-infective activity of muramyldipeptides
US4447224A (en) 1982-09-20 1984-05-08 Infusaid Corporation Variable flow implantable infusion apparatus
US4487603A (en) 1982-11-26 1984-12-11 Cordis Corporation Implantable microinfusion pump system
GB8308235D0 (en) 1983-03-25 1983-05-05 Celltech Ltd Polypeptides
US4816567A (en) 1983-04-08 1989-03-28 Genentech, Inc. Recombinant immunoglobin preparations
US4486194A (en) 1983-06-08 1984-12-04 James Ferrara Therapeutic device for administering medicaments through the skin
US4496689A (en) 1983-12-27 1985-01-29 Miles Laboratories, Inc. Covalently attached complex of alpha-1-proteinase inhibitor with a water soluble polymer
US4596556A (en) 1985-03-25 1986-06-24 Bioject, Inc. Hypodermic injection apparatus
US5374548A (en) 1986-05-02 1994-12-20 Genentech, Inc. Methods and compositions for the attachment of proteins to liposomes using a glycophospholipid anchor
EP0206448B1 (en) 1985-06-19 1990-11-14 Ajinomoto Co., Inc. Hemoglobin combined with a poly(alkylene oxide)
MX9203291A (es) 1985-06-26 1992-08-01 Liposome Co Inc Metodo para acoplamiento de liposomas.
US4791192A (en) 1986-06-26 1988-12-13 Takeda Chemical Industries, Ltd. Chemically modified protein with polyethyleneglycol
US4880935A (en) 1986-07-11 1989-11-14 Icrf (Patents) Limited Heterobifunctional linking agents derived from N-succinimido-dithio-alpha methyl-methylene-benzoates
US4941880A (en) 1987-06-19 1990-07-17 Bioject, Inc. Pre-filled ampule and non-invasive hypodermic injection device assembly
US4790824A (en) 1987-06-19 1988-12-13 Bioject, Inc. Non-invasive hypodermic injection device
IL106992A (en) 1988-02-11 1994-06-24 Bristol Myers Squibb Co Noble hydrazonic history of anthracycline and methods for their preparation
US5530101A (en) 1988-12-28 1996-06-25 Protein Design Labs, Inc. Humanized immunoglobulins
US5108921A (en) 1989-04-03 1992-04-28 Purdue Research Foundation Method for enhanced transmembrane transport of exogenous molecules
US5208020A (en) 1989-10-25 1993-05-04 Immunogen Inc. Cytotoxic agents comprising maytansinoids and their therapeutic use
CA2026147C (en) 1989-10-25 2006-02-07 Ravi J. Chari Cytotoxic agents comprising maytansinoids and their therapeutic use
US5312335A (en) 1989-11-09 1994-05-17 Bioject Inc. Needleless hypodermic injection device
US5064413A (en) 1989-11-09 1991-11-12 Bioject, Inc. Needleless hypodermic injection device
US5859205A (en) 1989-12-21 1999-01-12 Celltech Limited Humanised antibodies
WO1994004679A1 (en) 1991-06-14 1994-03-03 Genentech, Inc. Method for making humanized antibodies
CA2103059C (en) 1991-06-14 2005-03-22 Paul J. Carter Method for making humanized antibodies
US5622929A (en) 1992-01-23 1997-04-22 Bristol-Myers Squibb Company Thioether conjugates
US5347548A (en) 1992-06-19 1994-09-13 Motorola Inc. Circuit for simultaneous recovery of bit clock and frame synchronization
US5383851A (en) 1992-07-24 1995-01-24 Bioject Inc. Needleless hypodermic injection device
NZ258392A (en) 1992-11-13 1997-09-22 Idec Pharma Corp Chimeric and radiolabelled antibodies to the b lymphocyte cellsurface antigen bp35 (cd-20) and their use in the treatment of b cell lymphona
US5736137A (en) 1992-11-13 1998-04-07 Idec Pharmaceuticals Corporation Therapeutic application of chimeric and radiolabeled antibodies to human B lymphocyte restricted differentiation antigen for treatment of B cell lymphoma
ATE199392T1 (de) 1992-12-04 2001-03-15 Medical Res Council Multivalente und multispezifische bindungsproteine, deren herstellung und verwendung
US6214345B1 (en) 1993-05-14 2001-04-10 Bristol-Myers Squibb Co. Lysosomal enzyme-cleavable antitumor drug conjugates
US6086875A (en) 1995-01-17 2000-07-11 The Brigham And Women's Hospital, Inc. Receptor specific transepithelial transport of immunogens
WO1997023243A1 (en) 1995-12-22 1997-07-03 Bristol-Myers Squibb Company Branched hydrazone linkers
EA004107B1 (ru) * 1998-08-11 2003-12-25 Айдек Фармацевтикалс Корпорэйшн Комбинированная терапия в-клеточных лимфом, предусматривающая введение антитела против cd20
WO2000027428A1 (en) 1998-11-09 2000-05-18 Idec Pharmaceuticals Corporation Treatment of hematologic malignancies associated with circulating tumor cells using chimeric anti-cd20 antibody
US6737056B1 (en) 1999-01-15 2004-05-18 Genentech, Inc. Polypeptide variants with altered effector function
US7303749B1 (en) 1999-10-01 2007-12-04 Immunogen Inc. Compositions and methods for treating cancer using immunoconjugates and chemotherapeutic agents
AU775373B2 (en) 1999-10-01 2004-07-29 Immunogen, Inc. Compositions and methods for treating cancer using immunoconjugates and chemotherapeutic agents
US20010035606A1 (en) 2000-03-28 2001-11-01 Schoen Alan H. Set of blocks for packing a cube
US6333410B1 (en) 2000-08-18 2001-12-25 Immunogen, Inc. Process for the preparation and purification of thiol-containing maytansinoids
IT1320715B1 (it) 2000-10-19 2003-12-10 Cselt Centro Studi Lab Telecom Modulo generatore di circuiti per la decodifica di codiciconvoluzionali, metodo per la generazione di tale tipo di circuito e
DK1355919T3 (da) 2000-12-12 2011-03-14 Medimmune Llc Molekyler med længere halveringstider, sammensætninger og anvendelser deraf
EP1243276A1 (en) 2001-03-23 2002-09-25 Franciscus Marinus Hendrikus De Groot Elongated and multiple spacers containing activatible prodrugs
US6441163B1 (en) 2001-05-31 2002-08-27 Immunogen, Inc. Methods for preparation of cytotoxic conjugates of maytansinoids and cell binding agents
JP4166691B2 (ja) 2001-08-03 2008-10-15 タイコ ヘルスケア グループ エルピー 組織マーキング装置および方法
US8188231B2 (en) 2002-09-27 2012-05-29 Xencor, Inc. Optimized FC variants
US7317091B2 (en) 2002-03-01 2008-01-08 Xencor, Inc. Optimized Fc variants
AU2003263964C1 (en) 2002-07-31 2010-08-19 Seagen Inc. Drug conjugates and their use for treating cancer, an autoimmune disease or an infectious disease
EP1391213A1 (en) 2002-08-21 2004-02-25 Boehringer Ingelheim International GmbH Compositions and methods for treating cancer using maytansinoid CD44 antibody immunoconjugates and chemotherapeutic agents
WO2004026293A2 (en) 2002-09-20 2004-04-01 Wyeth Holdings Corporation Hemiasterlin derivatives for treating resistant tumors
US20060235208A1 (en) 2002-09-27 2006-10-19 Xencor, Inc. Fc variants with optimized properties
AU2003282624A1 (en) 2002-11-14 2004-06-03 Syntarga B.V. Prodrugs built as multiple self-elimination-release spacers
EP1595287B1 (de) 2003-02-13 2006-05-10 Infineon Technologies AG Elektronisches bauteil mit halbleiterchip und verfahren zur herstellung desselben
US20090010920A1 (en) 2003-03-03 2009-01-08 Xencor, Inc. Fc Variants Having Decreased Affinity for FcyRIIb
US8084582B2 (en) 2003-03-03 2011-12-27 Xencor, Inc. Optimized anti-CD20 monoclonal antibodies having Fc variants
US7610156B2 (en) 2003-03-31 2009-10-27 Xencor, Inc. Methods for rational pegylation of proteins
PT3524611T (pt) 2003-05-20 2021-04-01 Immunogen Inc Agentes citotóxicos melhorados compreendendo novos maitansinóides
US7276497B2 (en) 2003-05-20 2007-10-02 Immunogen Inc. Cytotoxic agents comprising new maytansinoids
SI1725249T1 (sl) 2003-11-06 2014-04-30 Seattle Genetics, Inc. Spojine monometilvalina, sposobne konjugacije na ligande
WO2005056759A2 (en) 2003-12-04 2005-06-23 Xencor, Inc. Methods of generating variant proteins with increased host string content and compositions thereof
RU2402548C2 (ru) 2004-05-19 2010-10-27 Медарекс, Инк. Химические линкеры и их конъюгаты
AU2005244980B2 (en) 2004-05-19 2011-09-15 E. R. Squibb & Sons, L.L.C. Chemical linkers and conjugates thereof
WO2006034488A2 (en) 2004-09-23 2006-03-30 Genentech, Inc. Cysteine engineered antibodies and conjugates
US8367805B2 (en) 2004-11-12 2013-02-05 Xencor, Inc. Fc variants with altered binding to FcRn
US7714016B2 (en) 2005-04-08 2010-05-11 Medarex, Inc. Cytotoxic compounds and conjugates with cleavable substrates
CA2617907A1 (en) 2005-08-05 2007-02-15 Syntarga B.V. Triazole-containing releasable linkers and conjugates comprising the same
DK1931709T3 (en) 2005-10-03 2017-03-13 Xencor Inc FC VARIETIES WITH OPTIMIZED FC RECEPTOR BINDING PROPERTIES
AU2006313517B2 (en) * 2005-11-10 2013-06-27 Topotarget Uk Limited Histone deacetylase (HDAC) inhibitors (PXD101) for the treatment of cancer alone or in combination with chemotherapeutic agent
WO2007059404A2 (en) 2005-11-10 2007-05-24 Medarex, Inc. Duocarmycin derivatives as novel cytotoxic compounds and conjugates
US8940784B2 (en) 2006-02-02 2015-01-27 Syntarga B.V. Water-soluble CC-1065 analogs and their conjugates
CN102887900B (zh) 2006-09-22 2015-04-29 药品循环公司 布鲁顿酪氨酸激酶的抑制剂
WO2008104803A2 (en) 2007-02-26 2008-09-04 Oxford Genome Sciences (Uk) Limited Proteins
US8680293B2 (en) 2007-08-01 2014-03-25 Syntarga B.V. Substituted CC-1065 analogs and their conjugates
EP2570137A3 (en) 2007-11-07 2013-08-21 Celldex Therapeutics, Inc. Antibodies that bind human dendritic and epithelial cell 205 (DEC-205)
US8540998B2 (en) 2007-12-24 2013-09-24 Oxford Biotherapeutics Ltd. Methods for treating cancer using ephrin type-A receptor 10 antibodies conjugated to cytotoxic agents
US7980340B2 (en) 2007-12-27 2011-07-19 Byd Co. Ltd. Hybrid vehicle having power assembly arranged transversely in engine compartment
HUE035798T2 (en) 2008-11-03 2018-05-28 Syntarga Bv CC-1065 analogues and conjugates
EA031737B1 (ru) 2010-06-03 2019-02-28 Фармасайкликс, Инк. Применение ингибиторов тирозинкиназы брутона (btk) для лечения лейкоза и лимфомы
EP2550975A1 (en) * 2011-07-29 2013-01-30 Sanofi Combination therapy for the treatment of CD19+ B-cell malignancies symptoms comprising an anti-CD19 maytansinoid immunoconjugate and rituximab
US8592156B2 (en) 2011-08-08 2013-11-26 Roche Molecular Systems, Inc. Predicting response to anti-CD20 therapy in DLBCL patients
CA2875986C (en) 2012-06-04 2020-06-09 Pharmacyclics, Inc. Crystalline forms of a bruton's tyrosine kinase inhibitor
GB201220010D0 (en) 2012-11-07 2012-12-19 Oxford Biotherapeutics Ltd Therapeutic amd diagnostic target
US9421208B2 (en) 2013-08-02 2016-08-23 Pharmacyclics Llc Methods for the treatment of solid tumors
AU2014333563B9 (en) * 2013-10-11 2020-04-02 Oxford Biotherapeutics Ltd Conjugated antibodies against LY75 for the treatment of cancer
CN106146663B (zh) * 2015-04-10 2019-11-08 北京大学 非天然氨基酸标记的新型抗体-药物偶联物及其制备
EP3284466A4 (en) * 2015-04-13 2018-12-05 Daiichi Sankyo Company, Limited Treatment method combining mdm2 inhibitor and btk inhibitor
EP3286211A1 (en) * 2015-04-23 2018-02-28 Novartis AG Treatment of cancer using chimeric antigen receptor and protein kinase a blocker
JP6979877B2 (ja) * 2015-06-08 2021-12-15 デビオファーム インターナショナル， エス． アー． 抗ｃｄ３７イムノコンジュゲートおよび抗ｃｄ２０抗体の組み合わせ

Also Published As

Publication number Publication date
MA49977A (fr) 2020-01-15
CN110494448A (zh) 2019-11-22
PH12019502000A1 (en) 2020-06-01
EA201991845A1 (ru) 2019-12-30
IL269140A (en) 2019-11-28
AR111265A1 (es) 2019-06-26
MY197735A (en) 2023-07-12
AU2018232886A1 (en) 2019-10-03
CO2019009815A2 (es) 2020-02-07
SG11201907207UA (en) 2019-09-27
KR102538294B1 (ko) 2023-05-31
JP2020510039A (ja) 2020-04-02
EP4257614A3 (en) 2024-01-10
MX2023008887A (es) 2023-08-09
TW201836638A (zh) 2018-10-16
KR20190129056A (ko) 2019-11-19
CN116808198A (zh) 2023-09-29
TW202317194A (zh) 2023-05-01
MX2019010673A (es) 2019-12-19
GB201703876D0 (en) 2017-04-26
WO2018162727A1 (en) 2018-09-13
EP4257614A2 (en) 2023-10-11
CR20190422A (es) 2020-01-22
TWI789379B (zh) 2023-01-11
US11365258B2 (en) 2022-06-21
ZA201905021B (en) 2020-12-23
US20200040086A1 (en) 2020-02-06
UY37630A (es) 2018-10-31
CN110494448B (zh) 2023-08-01
EP3592774A1 (en) 2020-01-15
CA3054904A1 (en) 2018-09-13
ZA202004675B (en) 2022-01-26
JP7220153B2 (ja) 2023-02-09
US20220289851A1 (en) 2022-09-15

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US20220227863A1 (en) Anti-ilt3 antibodies and antibody drug conjugates
JP2021129602A (ja) 上皮増殖因子受容体変異体ｉｉｉおよびｃｄ３の単一および二重特異性抗体およびそれらの使用
UA128081C2 (uk) Фармацевтична комбінація, яка містить антитіло до ly75, для лікування дифузної великоклітинної в-клітинної лімфоми
EP3219731A1 (en) Anti-ror1 antibodies
US20220267455A1 (en) Anti-il1rap antibodies and antibody drug conjugates
US11932694B2 (en) Anti-VTCN1 antibodies and antibody drug conjugates
UA98762C2 (uk) Моноклональне антитіло, яке зв'язується з tat226, та імунокон'югат
CN110234348A (zh) 抗-含cub结构域蛋白1(cdcp1)抗体、抗体药物缀合物及其使用方法
TWI649334B (zh) 抗體
US20220273809A1 (en) Axl antibody-drug conjugates for use in treating cancer
JP7489924B2 (ja) 医薬組合せ
TWI844215B (zh) 醫藥組合
EA042216B1 (ru) Фармацевтические комбинации, содержащие антитело к ly75
WO2023156789A1 (en) Novel methods of therapy
NZ718617B2 (en) Conjugated antibodies against ly75 for the treatment of cancer