UA128016C2

UA128016C2 - Концентрат регулятора росту рослин і його застосування

Info

Publication number: UA128016C2
Application number: UAA202100407A
Authority: UA
Inventors: Філіп Саймон Вікелі; Филип Саймон Викели; Грехем Вон Скотт; Грэхем Вон Скотт; Грехем Девід Сімен; Грэхем Дэвид Симен; Марк Бівілл; Марк Бивилл
Original assignee: Файн Агрокемікалз Лімітед; Файн Агрокемикалз Лимитед
Priority date: 2018-07-11
Filing date: 2019-07-11
Publication date: 2024-03-13
Also published as: WO2020011950A1; EP3593637C0; ES2963675T3; EP3820289A1; PL3593637T3; US20210274782A1; AU2019303025A1; EP3593637B1; EP3593637A1; CA3105939A1; ZA202100132B

Abstract

Винахід стосується рідкого концентрату, що містить регулятор росту рослин, такий як прогексадіон, розчинений у іонній рідині, при цьому іонна рідина містить органічну основу та сильну кислоту. Іонна рідина може містити амін, амід, імін, імід або сечовину. Сильна кислота у кращому варіанті здійснення являє собою етефон. 1

Description

прогексадіон, розчинений у іонній рідині, при цьому іонна рідина містить органічну основу та сильну кислоту.

Іонна рідина може містити амін, амід, імін, імід або сечовину.

Сильна кислота у кращому варіанті здійснення являє собою етефон.

Область винаходу

Винахід відноситься до концентрату регулятора росту рослин для сільського господарства.

Крім того, винахід відноситься до застосування зазначеного концентрату регулятора росту рослин у сільськогосподарських культурах, краще крупнопосівних культурах, таких як зернові культури.

Передумови винаходу

У багатьох сферах садівництва та сільського господарства регулятори росту рослин (РРР, інгібітори росту чи стимулятори росту) застосовуються з різних причин. Наприклад, це може бути корисним для збільшення швидкості росту, збільшення формування коренів, висаджування розсади тощо. Також може бути корисно зменшити ріст, щоб мати короткі стебла при культивуванні зерна, зменшити утворення насіння в цитрусових фруктах тощо.

Зазвичай вважають, що такі регулятори росту рослин містять рослинні гормони, хімічні сполуки, які діють як рослинні гормони, та хімічні сполуки, що пригнічують дію рослинних гормонів (або гальмують природне вироблення рослинних гормонів у рослині й таким чином зменшують дію рослинних гормонів).

Багато РРР наносять на сільськогосподарські культури шляхом обприскування РРР у розведеному розчині у воді.

Як правило, фермер цінує рідкі концентровані рецептури, які можна легко змішати з водою, щоб отримати однорідні суміші без додаткових етапів процесу. Часто фермер хоче застосувати кілька діючих сполук за один прохід обприскувача, наприклад, поєднуючи РРР з інсектицидами, акарицидами, фунгіцидами, гербіцидами тощо, та/або хоче поєднати РРР з добавками, які забезпечують краще засвоювання у рослині, контроль рН або інші властивості. Ці інші активні сполуки у кращому варіанті також постачаються у вигляді концентрованих рідин.

На практиці концентрат повинен бути стабільним при зберіганні протягом принаймні двох років. Фермер може придбати концентрат у перший рік, але врешті-решт може не знадобитися використовувати продукт взагалі або лише частково. Отже, фермер вимагає, щоб концентрат можна було легко використовувати також і наступного року.

Надання рідкого концентрату є досить простим у випадку, якщо діюча речовина розчинна у воді та стабільна у воді, оскільки постачається концентрований розчин активної речовини у воді. У низці випадків це неможливо, оскільки водорозчинна діюча речовина може бути недостатньо стабільною та/або може бути недостатньо розчинною у воді.

Низка діючих речовин важко розчиняється у воді або є нестійкими, і тому постачаються низкою інших способів, включаючи концентрований розчин в органічному розчиннику, придатному для розчинення зазначеної діючої речовини, який змішується з водою, як етанол або пропанол. Інший варіант - приготувати дисперсію у воді, оскільки таку дисперсію найпростіше змішати з водою перед обприскуванням. Передумовою для такої дисперсії у воді є те, що діюча речовина стабільна у воді.

В інших випадках представляється важким поєднати одну діючу речовину з іншою в одному концентраті, або одну діючу речовину з відповідними добавками.

Також розробляються більш складні системи, такі як гранули, що швидко розпадаються, дисперсії маслянистих рідин у водянистих рідинах, дисперсії твердих речовин в органічних рідинах тощо. Однак стає все важче передбачити, чи можуть певні рецептури бути придатними для певних діючих речовин. Приклади рецептур розкриті в УМО2012/108873, УМО2012/167322,

МО2011/012495, МуО2005/084435 (0О052007/281860), М/О2002/035932, М О2001/62080, 056458746, ЕР2225940 та ММО2001/093679.

У низці випадків фермери вважають прийнятними концентрати з відносно низькою кількістю діючої речовини. В інших випадках прийнято, що фермери повинні переконатись, що тверді речовини досить добре розчинено або перемішано, щоб наносити діючу речовину рівномірно на сільськогосподарські культури під час повного проходу обприскування.

Автори цього винаходу були зацікавлені в розробці корисних концентратів для регулятора росту рослин прогексадіону окремо або в поєднанні з іншими РРР, іншими діючими сполуками з фунгіцидною, інсектицидною або іншою активністю та/або відповідними добавками.

Прогексадіон, який зазвичай використовують у вигляді кальцієвої солі, є мало розчинним і, зокрема, нестійким у воді. Крім того, розчинність цих РРР дуже обмежена у багатьох органічних сполуках, таких як олії.

Прогексадіон може поставлятися у вигляді гранул, як, наприклад, описано в

ММО2011/012495, або у вигляді дисперсійного концентрату, як, наприклад, описано в

МО2015/024995.

Короткий зміст винаходу

Метою винаходу є створення концентрату регулятора росту рослин (РРР) прогексадіону без недоліків концентратів згідно попереднього рівня техніки, що, крім того, дозволяє концентратам містити щонайменше одну додаткову діючу речовину або добавку, розчинену в концентраті.

Крім того, метою винаходу є створення концентрату регулятора росту рослин, що має переваги рецептури іонної рідини.

Крім того, метою винаходу є запропонування способів застосування зазначеного концентрату регулятора росту для обробки рослин, краще крупнопосівних культур.

Одна або декілька з цих цілей винаходу досягаються шляхом забезпечення рідкого концентрату, що містить розчинений прогексадіон в іонній рідині, при цьому іонна рідина містить органічну основу та сильну кислоту.

Крім того, одна або декілька з цих цілей винаходу досягаються шляхом забезпечення рідкого концентрату, що містить один або декілька розчинених регуляторів росту рослин в іонній рідині, при цьому іонна рідина містить органічну основу та сильну кислоту, де зазначеною органічною основою є амід, імід або сечовина, а молярне відношення кислоти до основи становить між приблизно 1:2 та приблизно 1:10.

Концентрати згідно з винаходом придатні для розведення у воді, для того, щоб мати змогу розприскувати діючу сполуку на рослини. Отже, цей винахід також стосується розпилювальної рідини на водній основі для обприскування рослин, в якій рідина містить воду та відповідну кількість одного з концентратів, описаних у попередньому абзаці. Як правило, на гектар використовують приблизно 50 мл або більше, краще приблизно 500 мл або більше, приблизно до 20 л або менше зазначеного концентрату. Як правило, концентрат розбавляють до кількості приблизно 50 л або більше до приблизно 2500 л або менше на гектар.

Крім того, винахід відноситься до способу обробки рослин щонайменше прогексадіоном як регулятором росту рослин, при якому описану вище обприскувальну рідину на водній основі розпилюють на рослини в такій кількості, що ефективна кількість концентрату становить приблизно 50 мл або більше, краще приблизно 500 мл або більше, приблизно до 20 л або менше зазначеного концентрату на гектар. Розчин для розпилення, отриманий шляхом розведення продукту, зазвичай буде розприскуватися в обсязі від приблизно 50 до приблизно

Зо 2500 л/га.

Явною перевагою концентрату за цим винаходом є те, що фермерам можуть бути надані відносно висококонцентровані рідкі рецептури, які легко диспергувати у воді, оскільки вихідний концентрат прогексадіону є розчином.

Несподівано виявилось, що прогексадіон є стабільним у розчині в іонній рідині.

У кращому варіанті сильною кислотою є етефон, оскільки це сама по собі активна сполука, що виділяє етилен і тим самим здійснює регуляторну активність росту рослин.

Оскільки система розчиннику має властивості іонної рідини, , концентрат може містити дві або більше діючі речовини, які повинні бути наявними в розчиненому вигляді. Оскільки іонна рідина має сильну розчиняючу здатність, у розчиненій формі можуть бути забезпечені багато діючих сполук, які в іншому випадку потребують диспергування або є несумісними.

Несподівано виявилось, що іонна рідина, яка містить органічну основу та сильну кислоту, де зазначена органічна основа являє собою амід, імід або сечовину, та має молярне відношення кислоти до основи, як визначено, показала таку сильну здатність розчиняти різні регулятори росту рослин.

Детальний опис винаходу

Регулятор росту рослини прогексадіон є розчинним в іонній рідині та/або є частиною іонної рідини. Хоча прогексадіон відносно нестійкий, зокрема у воді, сполука несподівано виявляється стабільною в іонних рідинах.

Розчинність і стабільність сполук у воді, як правило, відомі для зареєстрованих сполук. Цей винахід особливо корисний для тих сполук, які є нестійкими у воді. Несподівано виявилось, що деяка кількість води не спричинила нестабільності прогексадіону.

У кращому варіанті концентрат не містить води, наприклад, кількість води в концентраті становила приблизно 1 95 мас. або менше, краще 0,5 95 мас. або менше, і ще більш бажано 0,1 95 мас. або менше. Найбільш кращим варіантом є 0,02 95 мас. або менше.

В одному варіанті здійснення прогексадіон поєднують з одним або кількома гіберелінами, 5-

АВА, ауксинами, інгібіторами етилену або хлормекватом або мепікват-хлоридом, певними тріазольними або тріазолоподібними сполуками, дамінозидом, сполуками типу тринексапак- етилу. Деякі з цих РРР є іонними сполуками, такими як хлормекват-хлорид, і тому вони можуть допомогти в отриманні іонної рідини.

Іонна рідина являє собою систему на основі органічних розчинників, як правило, з невеликою кількістю води або зовсім без неї, що містить іонні сполуки. Композиції можуть містити сильні кислоти та органічну основу, таку як амін, імін або амід. Іонні рідини також називають глибокими евтектичними рідинами. Іонні рідини можуть також містити четвертинні азотисті сполуки, фосфонієві сполуки тощо.

Кращими іонними рідинами є протоновані азотисті сполуки, тобто результат кислотно- лужних реакцій. Їм надають перевагу через простий синтез та оборотність кислотно-лужної реакції при розведенні концентрату у воді.

Іонні рідини відомі як такі, і, наприклад, описані в 5 8802596.

Характер іонної рідини, наприклад, може бути виміряний за здатністю бути електропровідною, або за допомогою вимірювання хімічного зсуву "Зб атомів вуглецю, приєднаних до протонованого азоту, у порівнянні з відповідним контрольним зразком.

Подальшим прикладом вимірювання властивостей іонної рідини є вимірювання хімічного зсуву

ІН кислого водню на кислоті та атомів водню поблизу протонованого азоту на органічній основі.

У кращому варіанті носієм органічної основи є амін, імін, амід, імід або сечовина.

Органічна основа у кращому варіанті має молекулярну масу від 60 до 500а, краще від 80 до зооа.

Більш краще, основа являє собою третинний амід, імід або сечовину.

Відповідні органічні амідні основи включають диметилформамід, діетилформамід, діззопропілформамід, диметилацетамід, диметилпропіонамід, діетилпропіонамід, - М,М- диметилбензамід, М,М-диметиламід молочної кислоти (доступний, наприклад, як Адпідче АМО

ЗУ, М.М-диметилдекамід (амід С10, доступний, наприклад, як Адпідие АМО 10); М,М- диметилдодекамін (амід С12, доступний, наприклад, як Адпідче АМО 12); М, М-диметилоктамід (амід С8, який разом із амідом С10 доступний як Уейбої АС1730); М-бутилпіролідон (доступний, наприклад, як Сепадеп МВР); метил-5-(диметиламіно)-2-метилоксопентаноат (доступний, наприклад, як КПпоаіазоїме Роїагсієап), М-метилпіролідон, піролідон, М-гідроксіетилпіролідон, бутиролактам, М-метилбутиролактам, М-метилкапролактам або капролактам. Інші приклади органічних основ включають М-октилпіролідон (доступний, наприклад, як Азпіапа Зипадопе);

М,М-диметилпропенамід; М,М-діетилацетамід; М,М-диметил-З-метоксипропанамід; М,М-диметил-

З-бутоксипропанамід; /М,М-диметил-2-метилпропанамід; 1,3-диметил-2-імідазолідінон; /- М- ацилморфолін; М,М-діетилдодекамід; тетраметилсечовину; М,М-диметилпропіленсечовину; 2- піролідинон; 2-піперидон та М-етилацетамід.

Придатні органічні аміноспирти включають тріс-гідроксіетиламін; дигідроксієтіламін, дигідроксіетил-метиламін, трис-2-гідроксипропаноламін, етоксильований тріс-гідроксіетиламін, тріс(2-(2-метоксіетоксі)етил)амін (ТОА-1).

Відповідні імінні сполуки включають імідазол, М-метилімідазол або інші заміщені імідазоліни, наприклад, заміщені нижчим алкілом (Св або меншим).

Найбільш кращими органічними основами є третинні амідні сполуки.

У кращому варіанті кислота являє собою органічну або неорганічну сильну кислоту, яка підходить для утворення іонної рідини з органічною основою.

Як правило, сильна кислота має рН нижче 4, краще нижче З і більш краще нижче приблизно 2,5 і ще більш краще нижче приблизно 2.2.

Придатні органічні сильні кислоти включають сполуки з групою фосфонової кислоти, групою сульфонової кислоти або групою карбонової кислоти. Крім того, молочна кислота з рКа 3,8 здатна забезпечувати іонні рідини з амідними органічними основами, але вважається, що утворенню іонної рідини сприяє наявність гідроксильної групи.

Придатні приклади органічних сильних кислот включають щавлеву кислоту, етефон (2- хлоретилфосфонову кислоту), пара-толуолсульфонову кислоту, трифтороцтову кислоту та їхні суміші. Подальші приклади органічних сильних кислот включають камфорсульфонову кислоту, дибутилфосфат, (1-гідроксіетан-1,1-дііл)/біс(фосфонову кислоту) та 2-гідроксіетилсульфонову кислоту.

Придатними прикладами неорганічних сильних кислот є фосфорна кислота, азотна кислота або сірчана кислота. Подальші приклади неорганічних сильних кислот включають соляну кислоту та тетрафторборну кислоту.

Молярне відношення кислоти до аміду зазвичай може бути вибрано між приблизно 2-1 і 1:10, краще від 1:1 до 1:8, більш краще від 1:4 до 1:8. Молярне співвідношення кислоти до аміду зазвичай може бути вибрано між приблизно 2:1 і 1:5, краще між приблизно 1:1 і 1:3, отже, у кращому варіанті основа використовується в надлишку на молярній основі по відношенню до кислоти. Молярна основа являє собою еквівалентні групи сильної кислоти та молярну кількість бо основних груп.

Органічна основа та/або іонна рідина можуть також служити розчинником для додаткових сполук, таких як добавки або інші діючі речовини, такі як РРР, фунгіциди, гербіциди, інсектициди, акарициди тощо. Іонна рідина має сильну розчиняючу здатність.

Крім того, концентрат може містити емульгатор, який допомагає стабілізувати здатність змішуватись з водою та самоемульгуючі властивості при розведенні у відповідному розведенні у воді.

Відповідним розведенням є розведення, в якому концентрат буде використовуватися на практиці. Для цілей тестування може бути достатньо використовувати, наприклад, розведення 1:50 або більше розведення, таке як 1:100.

Властивість самоемульгування або розчинення рідкого концентрату можна перевірити додаванням відповідної кількості концентрату у воду. Наприклад, можна додати 1 95 мас. концентрату у воду і кілька разів перевернути посудину із сумішшю (тобто перевернути посудину догори дном). Як правило, при 8-разовому перевертанні посудини догори дном або менше повинна утворюватися стабільна емульсія. Краще, щоб концентрат емульгувався у воді з перевертанням посудини 4 рази або менше, карще приблизно два рази або менше. Точна структура емульсії у воді не настільки важлива, якщо хоча б одна діюча речовина добре диспергована, емульгована або розчинена і суміш є стабільною. Як правило, розчинник розчиняється у воді.

Щонайменше одна діюча речовина може бути диспергованою, емульгованою або розчиненою у водній фазі шляхом розведення концентрату водою.

Для поліпшення емульгування рідкого концентрату може бути доданий емульгатор.

Емульгатор може також діяти як ад'ювант, наприклад, сприяючи змочуванню поверхні листя або поглинанню активного інгредієнта рослиною. Як правило, емульгатор може не знадобитися, якщо компоненти концентрату змішуються з водою.

Бажано, щоб концентрат містив ад'ювант.

Концентрат згідно винаходу містить прогексадіон як регулятор росту.

Цей винахід дозволяє концентратам мати концентрацію прогексадіона приблизно З 95 мас. або більше, краще 4 95 мас. або більше, краще приблизно 5 95 мас. або більше, наприклад, між, наприклад, 5 і 25 95 мас., краще приблизно 10 95 мас. або менше, як, наприклад, 5 95 мас.,

Зо приблизно 4 95 мас. або приблизно 8 95 мас.

Прогексадіон можна використовувати у вигляді вільної основи або естеру, але зазвичай використовується у вигляді солі. У кращому варіанті сіль являє собою прогексадіон-кальцій.

Сіль прогексадіона, така як кращий прогексадіон Са, у кращому варіанті наявна в кількості приблизно 4 95 мас. або більше, краще приблизно 5 95 мас. або більше. Як правило, кількість становитиме приблизно 25 95 мас. або менше, краще приблизно 20 95 мас. або менше. Придатні кількості включають приблизно 10 95 мас. або менше, як, наприклад, приблизно 8 95 мас. або менше. Придатні кількості включають приблизно 4 95 мас., приблизно 5 95 мас., приблизно 6 95 мас. і приблизно 7 95 мас. солі прогексадіону, краще солі кальцію.

Концентрат згідно з винаходом, якщо композиція включає сіль прогексадіону Са як регулятор росту, у кращому варіанті містить додатково органічну сполуку амонію, таку як, наприклад, пропіонат амонію, деканат амонію, формат амонію або ацетат амонію. Амоній зв'язує іон кальцію, який інакше може перешкоджати поглинанню рослиною регулятора росту.

Катіонний емульгатор та/або розчинник, такі як описані вище, також можуть бути використані як сполуки амонію. Крім того, органічна основа іонної рідини може зв'язувати іон кальцію.

Прогексадіон вважається гідролітично нестабільним, що означає, що рецептури, що містять прогексадіон, не відповідають вимогам терміну придатності 2 років зберігання, якщо вони зберігаються у воді.

Концентрат згідно з цим винаходом може додатково містити додаткові регулятори росту рослин. Бажані додаткові регулятори росту включають один або кілька гіберелінів, похідні гібереліну, 5-АВА, хлормекват, етефон, тріазоли з активністю регулювання росту, такі як метконазол, тебуконазол і паклобутразол тощо, ауксин та/або цитокінін.

Придатні гібереліни включають гіберелінову кислоту (Аз), С1Ач, (А; та інші. Більш загально, термін "гібереліни" охоплює дитерпеноїди, що мають тетрациклічну кільцеву систему. З точки зору їх номенклатури, гібереліни були пронумеровані в порядку їх відкриття, тому нумерація не означає позицію одного конкретного замісника. Сполуки мають дев'ятнадцять або двадцять атомів вуглецю та чотири або п'ять кільцевих систем. Деякі приклади гіберелінів включають

СіАз, який зазвичай називають гібереліновою кислотою; і (зА4 та СА;, які є безпосередніми попередниками (зАз. Існує приблизно 130 гіберелінів, описаних сьогодні, і вони охоплені загальним терміном "гіберелін". Похідні гібереліну включають, наприклад, 16,17- 60 дигідрогібереліни.

У рецептурах можна застосовувати або окремий гіберелін, або комбінацію двох або більше гіберелінів. Гіберелін(и) може (можуть) бути вибрані з групи, що складається з гібереліну А4 (СА), гібереліну Аз (СзАз), гібереліну А (С1А5), гібереліну А? (С1А?7), гібереліну Аза (САча4) та їхніх сумішей. Кращими гіберелінами є (Ах), гіберелін Аз (С1Аз), гіберелін А? (СА?) або їхні суміші.

Кількість гіберелінів залежить від конкретної сполуки і, як правило, буде становити від між приблизно 1 та приблизно 25 95 мас., краще між приблизно 5 95 мас. та приблизно 25 95 мас., і більш краще між приблизно 7 95 мас. та приблизно 20 95 мас.

З-АВА можна використовувати в кількості від приблизно 1 до приблизно 35 95 мас.

Наприклад, 5-АВА можна використовувати в кількості між приблизно 1 та приблизно 25 95 мас., краще між приблизно 5 95 мас. та приблизно 25 95 мас., і більш краще між приблизно 7 95 мас. та приблизно 20 95 мас.

Придатні ауксини включають природні або синтетичні хімічні речовини, які поводяться так само, як природні ауксини, що виробляються рослинними ферментними системами, і термін "ауксин" і "ауксини", що використовуються тут, відноситься до таких сполук у природній та синтетичній формі. Індолілоцтові кислоти, індол-3-масляна кислота (3-ВА); нафтилацетамід; 2 метил-1-нафтилоцтова кислота та 2-метил-1-нафтилацетамід мають гормональну активність і можуть бути використані замість природних ауксинів. Може бути корисним мати в наявності іони металів з ауксинами, такі як, наприклад, цинк або марганець. У кращих варіантах реалізації винаходу використовуваний ауксин вибирають із групи, що складається з індол-З-масляної кислоти, індол-3-оцтової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти, індол-З-масляної кислоти та їхніх солей і естерів. Краще, щоб іони металів, необхідні для хорошої активності, надходили разом з ауксином.

Придатні цитокініни - це клас речовин, що регулюють ріст рослини (фітогормони), що сприяють поділу клітин, або цитокінезу, в коренях та пагонах рослин. Існує два типи цитокінінів: цитокініни типу аденіну, представлені кінетином, зеатином та б-бензиламінопурином (також відомі як БАП, 6-БАП або б-бензиладенін), і цитокініни типу фенілсечовини, такі як дифенілсечовина та тіді(азурон (ТДЗ). У кращих варіантах реалізації винаходу цитокінін вибирають із групи, що складається з кінетину (синтетичного або отриманого з морських водоростей), 6-БАП, 1- (2-хлорпіридин-4-іл)-3-фенілсечовини (ХПФС) і ТДЗ.

Зо В одному із кращих варіанті реалізації другий активний компонент являє собою етефон, оскільки етефон також діє як сильна кислота.

В особливо кращому варіанті реалізації концентрат містить прогексадіон та етефон, зокрема сіль прогексадіону та етефон. Ця комбінація сполук стабільно забезпечується в концентраті за цим винаходом і виявляє синергетичний ефект, навіть коли використовують відносно низькі кількості етефону, при обробці зернових культур, насіння ріпаку тощо.

Придатні кількості етефону в іонній рідині становлять від 5 до 40 95 мас., краще від 10 до 3095 мас., у поєднанні з кількістю прогексадіону кальцію 3-10 95 мас., краще 4-8 905 мас.

Відносна масова кількість солі прогексадіону до етефону у кращому варіанті знаходиться в діапазоні від 1:2 до 1:8, краще від 1:3 до 1:6, як, наприклад, приблизно від 1:4 до 1:5.

Концентрат згідно з цим винаходом містить органічну основу як розчинник-носій, який має розчинність у воді через свою іонну природу. Однак при розведенні у воді сполуки можуть нейтралізуватись, а одна або кілька складових можуть стати менш розчинними і можуть утворювати дрібну емульсію.

Концентрат може додатково містити розріджувачі для зниження в'язкості або зменшення схильності іонної рідини перетворюватися на гель.

Концентрат може додатково містити гідрофобні сполуки, такі як рослинна олія, з температурою плавлення приблизно 10 С або нижче, краще приблизно 0 "С або нижче.

Придатними рослинними оліями є, наприклад, пальмова олія, соєва олія, ріпакова олія, соняшникова олія, олія насіння бавовни, олія пальмових ядер, кокосова олія, лляна олія, оливкова олія, арахісова олія тощо. Придатні похідні рослинних олій включають алкільні естери жирних кислот, такі як, наприклад, С1-Св-алкільні естери, такі як, наприклад, біодизель, або метилові естери олії ріпакового насіння тощо.

Навіть незважаючи на те, що рослинні олії є кращими з екологічних причин, можна використовувати інші органічні рідини, такі як вуглеводневі олії, такі як толуол, нафталін, октан, декалін або парафінові олії, такі як вуглеводні С15-Сзо, необов'язково в суміші з алканами з меншим числом атомів вуглецю.

Інші придатні розчинники включають етери, такі як трет-бутилметиловий етер, естери, такі як трет-бутилацетат, бутилацетат, ДМСО, діоксан, монопропіленгліколь тощо.

Як зазначено вище, концентрат згідно з цим винаходом може додатково містити емульгатор. бо Емульгатор може сприяти концентрату регулятора росту при розведенні у воді, і емульгатор може сприяти емульгуванню рідини-носія у водній фазі. Крім того, емульгатор може сприяти поглинанню діючої речовини рослиною.

У кращому варіанті емульгатор являє собою алкоксильований цукор, краще етерифікований жирними кислотами, або цукор, етерифікований жирними кислотами. Відповідними цукрами, або поліолами, є пентаеритрит, сорбіт, мальтоза, триметилолпропан, етиленгліколь тощо.

Алкоксигрупи у кращому варіанті являють собою етилоксі або пропілоксі, і найбільш краще принаймні містять щонайменше З етоксигрупи, краще щонайменше 5 етоксигруп. Етерифікація жирними кислотами може включати етерифікацію жирними кислотами С12-Сга, де жирні кислоти можуть бути ненасиченими, і краще мононенасиченими. Автори винаходу виявили, що етоксильовані сорбітани є найбільш бажаними емульгаторами. Прикладами таких етоксильованих етерифікованих сорбітанів є АМа5 С 1086, АЦа5 С 1096, Агіапе ТУ, Туееп І - 0515, Гуееп І-1010 і Тжеєеп І-15-05. Іншими придатними диспергаторами є Айох 4912, Айох 4914 і АШох ІР-1, які містять етоксильовану полігідроксистеаринову кислоту, співполімери жирної кислоти. Інші придатні емульгатори включають продукти приєднання спиртів та алкиленоксидів, такі як тридециловий спирт-С16 етоксилат; етоксильовані жирні кислоти, такі як етоксилат рицинової олії (ЕО 25 або 40) та естери жирних кислот поліетиленгліколю, такі як поліетиленглікольстеарат. Інші придатні емульгатори включають поверхнево-активні речовини алкілполіглікозидного типу. Інші придатні емульгатори включають спиртові блок-співполімери, такі як Адзеє 978. Інші придатні емульгатори включають фосфатні ефіри етоксилату жирного спирту, такі як Нозїарнаї 1306.

Отже, кращий емульгатор є неіонним і містить принаймні одну групу жирної кислотни, принаймні одну поліетоксигрупу або більше, ніж одну етоксигрупу, і принаймні один поліол (діол, тріол або вищий спирт), де жирна кислота і поліол можуть поєднуватися в гідроксил- жирній кислоті.

Ще один кращий емульгатор є неіонним і являє собою спиртовий блок-співполімер.

Ще один кращий емульгатор є аніонним і містить кислофосфатний естер етоксилату жирного спирту.

Може бути корисним використовувати більше одного емульгатора. Придатними додатковими емульгаторами є аніонні, катіонні або додаткові неіоногенні емульгатори.

Зо Типовими емульгаторами або поверхнево-активними речовинами є алкілсульфатні солі, такі як діетаноламонійлаурат сульфат, алкіларилсульфонатні солі, такі як додецилбензолсульфонат кальцію, продукти приєднання алкілфенолів та алкіленоксидів, такі як нонілфенол-С18 етоксилат; продукти приєднання спиртів та алкіленоксидів, такі як тридециловий спирт-С16- етоксилат; етоксильовані жирні кислоти, такі як етоксилат рицинової олії (ЕО 25 або 40), мила, такі як стеарат натрію; алкіллафтилсульфонатні солі, такі як дибутилнафтилсульфонат натрію; діалкілестери сульфосукцинатних солей, такі як ди(2-етилгексил)усульфосукцинат натрію; естери сорбіту, такі як олеат сорбіту; четвертинні аміни, такі як лаурилтриметиламоній хлорид; естери поліетиленгліколю та жирних кислот, такі як поліетиленглікольстеарат; блок- співполімери етиленоксиду та пропіленоксиду; солі моно- та діалкілфосфатних естерів; конденсати поліамінів з жирними кислотами; нерегулярні поліефірні конденсати; лецитин або модифіковані лецитини; моно- або дигліцериди тощо.

Кількість емульгатора, якщо він наявний, зазвичай становить приблизно 1 95 мас. або більше, краще приблизно З 95 мас. або більше. Як правило, ця кількість складатиме близько

ЗО 95 мас. або менше. Придатні кількості включають приблизно 5 95 мас., приблизно 10 95 мас. або приблизно 20 95 мас. Кількість - це загальна кількість комбінованих емульгаторів.

Концентрат згідно з винаходом може містити інші компоненти, такі як, наприклад, принаймні один з додаткових регуляторів росту, фунгіцид, антиоксидант, біоцид, піногасник, сполуку металу або іншу добавку, відому в даній області техніки, таку як захисні засоби, барвники тощо.

Концентрат згідно з цим винаходом може додатково містити фунгіцид. у кращому варіанті застосовують один або кілька з наступних фунгіцидів: специфічні фунгіциди проти борошнистої роси, такі як морфоліни, такі як фенпропідин та фенпропіморф, метрафенон, цифлуфенамід, хіноксифен та прохіназид; фунгіциди ЗВІ, такі як тріазоли, такі як епоксиконазол, протіоконазол, метконазол, тебуконазол, ізопропанол-азольні сполуки тощо; стробілурини (фунгіциди СОЇ), такі як азоксистробін, кумоксистробін, димоксистробін, еноксастробін, фамоксадон, фенамідон, фенаміностробін, флуоксастробін, флуфеноксистробін, крезоксим-метил, метоміностробін, орізастробін, піраоксистробін, пікоксистробін, піраклостробін, піраметастробін, пірибенкарб, триклопірикарб трифлоксистробін та 5ОНІ-подібні фунгіциди, такі як бендонаніл, біксафен, боскалід, карбоксин, фенфурам, флуопірам, флутоланіл, флуксапіроксад, фураметпір, ізопіразам, мепроніл, оксикарбоксин, пенфлуфен, пентіопірад, седаксан та тіфлузамід. Інший бо придатний фунгіцид містить ацибензолар-5-метил та мефентріфлуконазол.

Додатковими придатними сполуками, які можна додавати, є жасмонати або фосфонова кислота, які посилюють захисні механізми рослин. Придатні жасмонати включають метилжасмонат, пропілдигідрожасмонат і жасмонову кислоту.

Крім того придатними сполуками, які можуть бути додані, є сполуки металів, таких як, наприклад, цинк, марганець, селен, залізо, мідь, бор, молібден, магній, їхні суміші тощо. Іони металів можна використовувати у вигляді хелатів або солей, таких як, наприклад, хелати ЕОТА, цитратні солі, протеїнати або іншим чином у формі, в якій метали поглинаються листям рослин.

Концентрат згідно з цим винаходом може додатково включати антиоксидант, такий як, наприклад, вітамін-Е, бутильований гідроксіанізол, МиЇКапох ВНТ (2,6-ди-трет-бутил-п-крезол) або бутилгідрокситолуол.

Концентрат за цим винаходом може додатково включати піногасник, такий як олії на силіконовій основі, стеарат магнію або октанол.

Концентрат згідно з цим винаходом може додатково містити біоцид, такий як бактерицид та/або альгіцид, як, наприклад, похідні ізотіазоліну-3, такі як бензил-ізотіазолін, н- октилізотіазолінон, хлорметил та метилізотіазолінон; бромнітропропандіол; етилендіоксидиметанол; (3-(3,4-дихлорфеніл)-1,1-диметилсечовина; йод- пропінілбутилкарбамат; М-трихлорметилтіофталімід; піритіон цинку; дихлорофен, стрептоміцин, сульфат міді або сорбат.

Інші сполуки, як правило, будуть розчинені в іонній рідині, яка має сильну розчиняючу здатність.

Подальшим аспектом винаходу є рідкий концентрат, що містить один або більше розчинених регуляторів росту рослин в іонній рідині, при цьому іонна рідина містить органічну основу та сильну кислоту, де зазначена органічна основа являє собою амід, імід або сечовину та молярне співвідношення кислоти до основи становить від приблизно 1:2 до приблизно 1:10.

Один або кілька регуляторів росту рослин можуть бути будь-якими із визначених вище: тобто один або більше із: одного або кількох гіберелінів, похідних гібереліну, таких як, наприклад, 16,17-дигідрогібереліни, 5-АВА, хлормекват, етефон, тріазоли з активністю по регуляції росту, такі як метконазол, тебуконазол та паклобутразол тощо, ауксин та/або цитокінін.

Зо У кращому випадку одним або декількома регуляторами росту рослин є один або більше з: гібереліну, похідного гібереліну, 5-АВА, хлормеквату, етефону, тріазолів з активністю по регуляції росту, таких як метконазол і тебуконазол тощо, ауксину та/або принаймні одного цитокініну, при цьому у кращому варіанті композиція додатково містить принаймні один фунгіцид, вибраний із специфічних фунгіцидів проти борошнистої роси, фунгіцидів ЗВІ, фунгіцидів СОЇ та фунгіцидів ЗОНІ.

Іонна рідина містить органічну основу, яка являє собою амід, імід або сечовину. Органічні амідні основи, придатні для використання в першому аспекті винаходу, також придатні для цього аспекту винаходу. Подібним чином, придатні імідні та сечовинні сполуки можуть бути будь-якими, як визначено раніше.

Краще, щоб органічною основою був третинний амід.

Кислота - це сильна кислота, яка підходить для утворення іонної рідини з органічною основою.

Як правило, сильна кислота має рН нижче 4, краще нижче З і більш краще нижче приблизно 2,5 іще щонайкраще нижче приблизно 2.2.

Як правило, кислоти, придатні для застосування з першим аспектом винаходу, також придатні для застосування з цим аспектом винаходу. У кращому варіанті сильна кислота являє собою камфорсульфонову кислоту та/або етефон.

Молярне відношення кислоти до основи становить приблизно від 1:2 до 1:10. Більш краще від 1:4 до 1:8.

Несподівано було виявлено, що системи іонних рідин мали сильну розчиняючу здатність і могли забезпечувати концентрати, які демонстрували добрі характеристики стабільності (наприклад, відсутність кристалізації) та бажану в'язкість навіть при високих концентраціях.

Крім того, концентрат може містити емульгатор, який допомагає стабілізувати здатність змішуватись з водою та самоемульгуючі властивості при розведенні у відповідному розведенні у воді. Емульгатори, придатні для застосування з цим аспектом винаходу, є такими ж, які детально описані з попереднім аспектом.

Концентрат у кращому випадку містить ад'ювант. Ад'юванти, як правило, являють собою поверхнево-активні речовини, які сприяють змочуванню поверхні листя або поглинанню активної речовини рослиною. Ад'юванти, придатні для використання з цим аспектом винаходу, є 60 такими самими, як емульгатори, деталізовані з попереднім аспектом.

Крім того, придатними сполуками, які можуть бути додані, є сполуки металів, таких як, наприклад, цинк, марганець, селен, залізо, мідь, бор, молібден, магній, їхні суміші тощо. Іони металів можна використовувати у вигляді хелатів або солей, таких як, наприклад, хелати ЕОТА, цитратні солі, протеїнати або іншим чином у формі, в якій метали поглинаються листям рослин.

Описані вище концентрати придатні для розведення з отриманням рідини на водній основі для обприскування рослин.

Така рідина для обприскування на водній основі містить воду та відповідну кількість концентрату. Крім того, можуть бути наявні інші добавки, активні речовини тощо, які можна окремо змішувати з водою.

Придатне розведення включає приблизно 96 95 мас. води або більше і приблизно 4 95 мас. зазначеного концентрату або менше. У кращому варіанті концентрат розбавляють водою в діапазоні від приблизно 1:50 до приблизно 1:500, краще від приблизно 1:50 до 1:200 (за об'ємом). Придатні кількості концентрату у воді включають 0,1 95 мас., 0,5 95 мас., 1 95 мас., 1,25 95 мас., 1,5 95 мас.

Як пояснювалося вище, концентрат може містити додаткові діючі сполуки, такі як додаткові регулятори росту, фунгіциди, інсектициди, акарициди тощо. Однак, також може бути ефективним додавання додаткових діючих сполук та/або добавок до рідини для розпилення на водній основі. Наприклад, така додаткова діюча сполука може бути стабільною і розчинною у воді і в кращому варіанті доставлятися фермеру у вигляді концентрованого розчину У воді.

Концентрат згідно з цим винаходом забезпечує велику свободу роботи фермеру.

Отже, добавки або додаткові діючі компоненти, що мають використовуватися в поєднанні з прогексадіоном, можуть додаватися до концентрату, але також можуть додаватися безпосередньо до водної фази. У разі солі прогексадіону амонієву сіль, таку як, наприклад, сульфат амонію, нітрат амонію, пропіонат амонію і, необов'язково, кислоту, таку як, наприклад, карбонова кислота, така як, наприклад, лимонна кислота, адипінова кислота, оцтова кислота тощо, можна додавати у водну фазу, замість того, щоб бути частиною концентрату.

Відповідні додаткові діючі сполуки включають додатковий регулятор росту, фунгіцид, сполуку метала та/або жасмонат.

Додаткові регулятори росту рослин є такими, як описано вище.

Придатні додаткові сполуки включають специфічні фунгіциди проти борошнистої роси, такі як морфоліни, такі як фенпропідин та фенпропіморф, метрафенон, цифлуфенамід, хіноксифен та прохіназид; фунгіциди ВІ, такі як тріазоли, такі як епоксиконазол, протіоконазол, метконазол, тебуконазол, мефентрифлуконазол, ізопропанол-азольні сполуки тощо;

Стробілурини (фунгіциди ОЇ), такі як азоксистробін, кумоксистробін, димоксистробін, еноксастробін, фамоксадон, фенамідон, фенаміностробін, флуоксастробін, флуфеноксистробін, крезоксим-метил, метоміностробін, орізастробін, піраоксистробін, пікоксистробін, піраклостробін, піраметастробін, пірибенкарб, триклопірикарб трифлоксистробін та 5ОНІ-подібні фунгіциди, такі як бендонаніл, біксафен, боскалід, карбоксин, фенфурам, флуопірам, флутоланіл, флуксапіроксад, фураметпір, ізопіразам, мепроніл, оксикарбоксин, пенфлуфен, пентіопірад, седаксан та тіфлузамід.

Додатковими придатними сполуками, які можна додавати, є жасмонати або фосфонова кислота, які посилюють захисні механізми рослин. Придатні жасмонати включають метилжасмонат, пропілдигідрожасмонат і жасмонову кислоту. Ще одна придатна сполука для 60 посилення стійкості рослин включає ацибензолар-5-метил.

Крім того, придатними сполуками, які можна додавати, є сполуки металів, таких як, наприклад, цинк, марганець, селен, залізо, мідь, бор, молібден і магній, їхні суміші тощо. Іони металів можна використовувати у вигляді хелатів або солей, таких як, наприклад, хелати ЕОТА, цитратні солі, протеїнати або іншим чином у формі, в якій метали поглинаються листям рослин.

Цей винахід також відноситься до способу обробки рослин щонайменше прогексадіоном, при якому описану вище обприскувальну рідину на водній основі розпилюють на рослини в такій кількості, що ефективна кількість концентрату становить приблизно 50 мл або більше, краще приблизно 500 мл або більше, приблизно до 20 л або менше зазначеного концентрату на гектар.

У кращому варіанті кількості ефективної кількості концентрату складають від приблизно 0,5 л до приблизно 5 л, і більш краще приблизно 1-2 л на один гектар.

Розчин для обприскування, отриманий розведенням концентрату, зазвичай буде розприскуватися в обсязі від приблизно 50 л/га до приблизно 2500 л/га, краще від приблизно 100 л/га до приблизно 500 л/га.

Спосіб згідно з винаходом к кращому варіанті застосовується до крупнопосівних культур.

Придатні крупнопосівні культури включають бульби або коренеплоди, зернові культури, олійні культури, волокнисті та інші культури. Придатні бульби або коренеплоди включають картоплю або цукровий буряк. Придатні зернові культури включають кукурудзу, рис, пшеницю, ячмінь, жито та зерно. Придатні олійні культури включають соєві боби, соняшник, насіння ріпаку або арахіс. Волокнисті культури включають, наприклад, льон. Інші культури включають конюшину, бавовну, гірчицю, мак або цукровий очерет.

В одному з кращих варіантів здійснення в кращому варіанті крупнопосівна культура являє собою зернові культури, краще ячмінь, пшеницю або зерно.

Спосіб згідно з цим винаходом у кращому варіанті застосовують до декоративних культур.

Відповідні культури включають агератум, айстру, азалію, бегонію, брассіку, броулію, календулу, целозію, васильок, колеус, космос, кросандру, жоржину, дельфініум, гвоздику, дицентру, васильок, екзакум, фікус, гарденію, герберу, гомфрену, гібіскус, еустому, лобелію, нагідки, немезію, філодендрон, флокс, пуансеттію, потос, радермахеру, сальвію, шефлеру, сингоніум, чорнобривці, вербену, барвінок, фіалки та цинію, каланхое, гортензію, петунію, калібрахоа,

Зо геліантус, хризантему та соняшники.

Спосіб згідно з цим винаходом у кращому варіанті застосовують до плодових дерев.

Придатні плодові дерева включають, наприклад, яблуко, авокадо, грушу, вишню та виноград.

ПРИКЛАДИ

Проведено ряд тестів, щоб показати розчинність кальцію прогексадіону шляхом надання іонної рідини.

Молярне відношення кислоти до аміду, як правило, становило 1:1, 1:2 або 1:3 (приблизно рівне або більше аміду, ніж кислоти), як зазначено в таблицях.

Як контроль розчинність прогексадіон-кальцію випробовували у всіх розчинниках.

Прогексадіон-кальцій був нерозчинним у всіх розчинниках.

Як контроль пропіонову кислоту розчиняли у 5 розчинниках, зазначених у таблиці 1, і розчинність прогексадіон-кальцію випробовували у зазначеній суміші. Прогексадіон практично не розчинявся, що показує, що якщо додавання органічної кислоти не призводить до іонної рідини, прогексадіон-кальцій не може бути розчинений.

Використовували такі третинні аміди: - М,М-диметиламід молочної кислоти Адпідне АМО ЗІ. - М,М-диметилдекамід (С10) Адпідче АМО 10; - М М-диметилоктамід (С8) (4С10) дхенбо! АС1730 - М-бутилпіролідин-2-он сепадеп МВР - Метил-5-(диметиламіно)-2-метилоксопентаноат Кподіазоїме Роїіагсівап - М-октилпіролідон АзпПІапа З,игадопе - М,М-диметилацетамід ОМА - М,М-диметилпропенамід ОМР - М,М-діетилацетамід ОЕА - М,М-диметил-З-метоксипропонамід КУС МРАТ100 (КОС Согр) - М,М-диметил-3-бутоксипропонамід КОС ВРАТ100 (КОС Согр) - М,М-диметил-2-метилпропанамід ОМІВА - 1,3-диметил-2-імідазолідінон ОМІ - М-ацдцилморфолін АСсМ - М,М-діетилдодекамід М,М-діетиллауриламід бо - Тетраметилсечовина ТМО

- М,М-диметилпропіленсечовина ОМРИО - 2-піролідинон - 2-піперидон - М-етилацетамід

Використовували такі кислоти: - Етефон (рКа 2,5) - Молочна кислота (рКа 3,86) - Пара-толуолсульфонова кислота (рКа 2,8) - Щавлева кислота (рКа - 1,23) - Фосфорна кислота (рКа 2,1) - Камфорсульфонова кислота (рКа - 1,2) - Сірчана кислота (рКа - -3) - Дибутилфосфат (рКа - 2,32) - 1-гідроксиетан-1,1-дііл/біс(фосфонова кислота) (НЕОР) (рКа-1,35) - г2-гідроксиетилсульфонова кислота (НЕЗА) (рКа : -1,4)

Приклади 1-10 25 г етефона (91 95 технічного класу; близько 5 95 води) додавали у вигляді розплаву до кількості третинного аміду в молярному співвідношенні 1:1 та 1:2, як зазначено в таблиці 1.

Зазвичай температуру підтримували на рівні 50 С протягом приблизно 3 год. Етефон розчинявся в розчиннику, забезпечуючи прозору коричневу рідину. Далі додавали кількість мікронізованого прогексадіон-кальцію (290905 частинок «7 мкм) і ретельно перемішували.

Кількість була достатньою, щоб забезпечити концентрацію 5 95 мас. по відношенню до кількості композиції.

Після перемішування прогексадіону деяке розчинення прогексадіону спостерігалося одразу; а після залишення суміші на ніч, необов'язково у печі за 50 "С, у більшості випадків спостерігалося майже повне розчинення.

Очікується, що подальше нагрівання та/або перемішування призведе до повного розчинення прогексадіону. Крім того, трохи менші кількості, такі як З або 4 95 мас., будуть розчинятися легше.

Таблиця 1

Енн вон не нн нен 27 озчинНниК . пе Зауваження (співвідношення) розчинника іонної рідини 8 Мутний 9 Вросіавом 29,2 542 Розчинився 17 роїагсієап 10 Апоадіазоїм Мутний

ЯМР ЗС Сепадеп МВР з етефоном та без нього демонструє значні хімічні зсуви для трьох вуглеців, приєднаних до аміну, що є показником утворення іонної рідини (хімічні зсуви для С1 (вуглець, що несе кисень) від 170,312 до 174,064; для С2 від 43,628 до 45,064 та для СЗ від 38,686 до 39,712). ЯМР "С у дейтерованій воді показав розпад властивостей іонної рідини, оскільки спостерігались приблизно такі самі хімічні зсуви, як і для порівняльного зразка.

Приклади 11-15

Подібним чином наступні 5 концентратів готували з молочною кислотою як кислої сполуки.

Можна зазначити, що для молочної кислоти співвідношення 1:11 було кращим, ніж співвідношення 1:2.

Таблиця 2

Мо експерименту Вагова кількість | Загальна маса 27 Розчинник . пе Зауваження співвідношення розчинника іонної рідини 14 Гелеподібний; (17) Адпідие АМО ЗІ. 19,5 34,6 рідина при

І перемішуванні 15 Нподіазом 31,2 46,3 Густий гель 17 роїіагсієап

Ймовірно, додаткова гідроксильна група в молочній кислоті спричинила утворення гелю.

Очікується, що при додаванні деякої кількості розчинника гель розпадеться, і що композиція буде рідкою. Незважаючи на гель, прогексадіон кальцій був розчинений у системі.

Приклади 16-20

Подібно до прикладу 1, наступні 5 концентратів готували з фосфорною кислотою.

Використовували або 17,6 г 85 95 фосфорної кислоти, що містить приблизно 15 95 мас. води, або 15 г 9995 фосфорної кислоти. Коли фосфорну кислоту змішували з розчинником, явно генерувалось тепло.

Таблиця З

Мо експерименту Вагова кількість | Загальна маса 27 Розчинник . пе Зауваження (співвідношення) розчинника іонної рідини 16 . Майже 17 . Майже 19 .

Апоадіазоїм Непрозора в'язка

Було видно дуже мало нерозчиненого прогексадіону кальцію, який, як вважається, розчиняється при більш тривалому перемішуванні або нагріванні.

Приклади 21-22 20 Подібним чином, як у прикладі 1, наступні 2 концентрати готували з пара- толуолсульфоновою кислотою (рТзА.Н2О) як кислої сполуки та Адпідне АМО ЗІ. як розчинника.

Таблиця 4

Мо експерименту Вагова кількість | Загальна маса 27 Розчинник . пе Зауваження (співвідношення) розчинника іонної рідини

Приклади 23-30

У порядку порівняння з прикладом 1 виготовили наступні суміші. У цьому експерименті застосовували співвідношення кислотно-амідного розчинника 1:2 та 1:3 з 10 г щавлевої кислоти як кислотного компонента. У деяких експериментах додавали воду.

Таблиця 5

Мо експерименту Вагова кількість | Загальна маса 27 Розчинник . пе Зауваження співвідношення розчинника іонної рідини 24 допідче АМО ЗІ. 39,0 494 Розчинився через 2 13 год. 25 Непрозоре з твердою ї2 Сепадеп МВР 31,4 41,5 речовиною 26 Непрозоре з твердою 13 Сепадеп МВР 471 57,2 речовиною 27 Сепадеп МВР -- Непрозоре з твердою , 31,4 414 12 1 г води речовиною 28 Сепадеп МВР -- Непрозоре з твердою , 471 571 13 1 г води речовиною 23 Аподіазоїм Непрозоре з твердою , 41,6 51,6 17 роїагсівєап речовиною

Зо Аподіазоїм 624 725 Непрозоре з твердою 12 роїагсівєап речовиною

У цих експериментах Адпідче АМО ЗІ спочатку давав прозорі розчини, проте через 24 години рідина стала трохи каламутною. Нерозчиненого прогексадіону кальцію не спостерігалося. Інші системи розчинників розчиняли прогексадіон кальцій, але не повністю.

Приклад 31-32

Наступні іонні рідини готували з етефону та прогексадіону кальцію в Адпідче АМО ЗІ. або

Сепадеп МВР. Концентрація еквівалентна г/л у кінцевому продукті. Компоненти просто змішували і не застосовували жодної стадії нагрівання. Випробування на стабільність проводили згідно стандартів.

Таблиця 6

Прогексадіон-Са 219,3 219,3

Адпідце АМО ЗІ- 786,8 нн

Сепадеп МВР, нн 718,6

Стабільність 7111111 95 прогекс через 2 тижня 54 "С

Прозорий жовтий розчин

Через 2 тижні 54 "С Прозорий жовтий розчин (Розчинився)

Через 2 тижні 0 С Прозорий жовтий розчин

Через 2 тижні -5 С Прозорий жовтий розчин

Через 2 тижні -10 "С Прозорий жовтий розчин " Якщо зразки нагріти, отримується прозорий розчин, який залишається розчиненим при зберіганні.

Адпідче АМО ЗІ з етефоном утворював іонну рідину, яка сама по собі розчиняла прогексадіон кальцій. зСепадеп МВР розчиняє після нагрівання до 54 "С. Хімічна стабільність прогексадіону - навіть при наявності води - визнана хорошою.

Приклад 33-34

Додатковий набір композицій приготували з додаванням диспергатора Айа5 с1086.

Значення рН вимірювали у воді, що відповідає стандарту СІРАС 0; розмір частинок вимірювали після розведення у воді. Мікроскопічна оцінка показала, що частинки насправді є краплями, а не твердими частинками. Суспензованість показує, що концентрати добре диспергуються у воді.

Таблиця 7

АдпдчеАМО З 77777777111111111111111178681 11111111 бепадеп МР ////777771С17ї1111111111111111111111111111111111111111111117186ССсС нин"":6ИСИВИНИННнНннИнининнншишшши

Розмірчастинок"йбО(мкм)ї | 7777777079977777777771 11111112 гравіметрична " Якщо зразки нагріти, отримується прозорий розчин, який залишається розчиненим при зберіганні. ях частинки насправді є краплями, а не твердими частинками; отже, утворюється емульсія, без дисперсії.

Приклади 35-36

Приготували ще два приклади з додатковими добавками, які зазвичай використовуються для стабілізації дисперсій.

Таблиця 8

Аерозоль200 /-/-//7111111111111111о1111г1

Вепюпе501ї //////1С11111111111107101

Стабільність 7711111 . - - Прозорий жовтий розчин над 4 дні навколишнього Прозорий жовтий розчин над . . - пухкою сірою суспензією (без 12 днів при 547С : пухкою сірою суспензією (без пухким сірим осадом («1 95) осаду)

Таблиця 8 10 разів Прозорий жовтий розчин над Прозорий жовтий розчин над . : пухкою сірою суспензією (без заморожування/відтавання пухким сірим осадом («1 95) осаду)

Як видно з таблиці, прогексадіон кальцій через кілька днів розчинявся в іонній рідині. Сірий осад або пухка сіра суспензія являють собою засоби проти осідання Аего5зоЇ або Вепіопе.

Концентрати були добре диспергованими (згідно СІРАС О 1,7 95), мали мутний білий вигляд після розведення, без осаду, також через 24 години. Ці результати були отримані для розведення, проведеного за кімнатної температури або за 5"С, і призвели до однакового вигляду як вихідного матеріалу, так і витриманого матеріалу (12 днів за 54 "С).

Приклади 37-38

Розплавлений етефон додавали до Сепадеп МВР при 50 "С. Додавали мікронізований прогексадіон кальцій, при цьому суміш витримували за 50"С протягом 24 годин без перемішування. Отримали прозорий жовтий розчин. Далі додавали пропріонат амонію і суміш перемішували за кімнатної температури протягом З годин. Весь пропріонат амонію розчинився.

Таблиця 9 ниюшиииииьшннннинннннншшшш

Приклади З39А-/

Іонні рідини готували, забезпечуючи органічний основний розчинник та етефон. Молярне співвідношення етефон:розчинник відрізнялося, але в цілому становило від 1:2 до 1:8, як зазначено в таблиці.

Надавали 10 г розчинника, до якого додавали відповідну кількість етефону. Після утворення іонної рідини додавали 5 95 мас. прогексадіон-Са з отриманням рідкого концентрату.

Суміш залишали на ніч за 50 "С при перемішуванні. Після охолодження до кімнатної температури суміші оцінювали.

Таблиця 10 о Бютриментірогиннию | стофонроминик 0000беуваження

Експеримент (розчинник) , Зауваження етефон:розчинник 39-А (МВР) 11110117 11111111 Муниї/////////////////: 1111118 11111111 Муниї//////////////::/(: 39-В (Зипадопе) 11110115 11111 Муниїй//////////////:/(: 1111116 11111111 Муниї//////////////:/(: 39-С (АМО ЗІ.)

Таблиця 10

Вотриментіюзминняю | рстфонроминих | 00 Зауваження

Експеримент (розчинник) , Зауваження етефон:розчинник 39-0 (ОМА) 39-Е (ОМР) 39-Е (ОЕА) 39-0 (МРАТОО) 39-У (ОМІ)

Завдяки хорошим результатам, отриманим при застосуванні МВР, кількість прогексадіону кальцію збільшили до 10 95 мас., як детально викладено в таблиці 11 нижче.

Таблиця 11 00боминнию 0 стфоюроминик | 00 зажаюня (розчинник) , Зауваження етефон:розчинник

Са) ЗАЗ 1 о | Мутий 22121310

Через тиждень за кімнатної температури спостерігали подальше розчинення.

Можна відзначити, що мутні зразки в цілому мали достатньо розчинені/дисперговані або емульговані компоненти, і ніякого осідання не спостерігалося.

Приклади 40А-С

Іонні рідини готували, забезпечуючи органічний основний розчинник та відповідну кислоту (етефон або камфорсульфонову кислоту). Молярне співвідношення кислота:розчинник відрізнялося, але в цілому становило від 1:2 до 1:8, як зазначено в таблиці 12.

Надавали 10 г розчинника, до якого додавали відповідну кількість кислоти. Після утворення іонної рідини додавали 5 9о мас. прогексадіон-Са (якщо не вказано інше) з отриманням рідкого концентрату.

Таблиця 12 кислота:розчинник 40-А (ацилморфолін) діетиллауриламід) ---.ШВБКБЕ-(5Ш18-З2З(З- 7 « й Б 40-С (ТМ) : утннМ

СА - - 40-0 (ОМРО) СА

Етефон ролі

ПО (епіролідинон)

СЗА

10 Р (Ф-піперидон) ГС8А

РА

40-85 (М- етилацетамід) СА

Приклади 41А-С

Іонні рідини готували, забезпечуючи органічний основний розчинник та відповідну кислоту.

Молярне співвідношення кислота:розчинник відрізнялося, але в цілому становило від 1:2 до 1:8, як зазначено в таблиці 13.

Надавали 10 г розчинника, до якого додавали відповідну кількість кислоти. Після утворення іонної рідини додавали 5 95 мас. прогексадіон-Са (якщо не вказано інше) з отриманням рідкого концентрату.

Суміш залишали на ніч за 50"7С при перемішуванні. Після охолодження до кімнатної температури суміші оцінювали.

Таблиця 13

Молярне й (кислота) Розчинник співвідношення Зауваження кислота:розчинник 41-А (фосфорна кислота) 41-В (сірчана кислота) рмто

МВР , . 41-С 101077111111118 1111 |Прозорий/:З (камфорсульфокислота) 41-0 (п-толуолсульфонова

МВР - кислота)

Таблиця 13

Молярне й (кислота) Розчинник співвідношення Зауваження кислота:розчинник

МРАТОО0 п Б(днсупилфосфа? омпо 41-Е (чиста (1-гідроксіетан- Вр 1,1-діілубіс(фосфонова 1-8 Прозорий кислота) (НЕОР)) ' розор 41-06 (чиста 2- гідроксіетилсульфонова ЗІ , - кислота (НЕБА)) 1:6 Прозорий

Оскільки системи, що містять камфорсульфонову кислоту, демонстрували добрі властивості розчинності, взаємодію камфорсульфонової кислоти та розчинників З, МРА1Т00, ОМ10 та МВР вивчали додатково з використанням "Н ЯМР. Для всіх систем спостерігались значні зсуви кислого протона, а також водню на вуглецях у а-положенні до азоту.

Приклади 42А-А

Змішані системи розчинників, що містять іонні рідини, готували, як детально викладено в таблиці 14. Усі системи являли собою прозорі розчини.

Таблиця 14

МРАТОО

А

Прогексадіон кальцій

ІВ МРАТОЮ

Камфорсульфонова кислота

Прогексадіон кальцій чо

Прогексадіон кальцій 42-0

Камфорсульфонова кислота

Прогексадіон кальцій

М, М-діетиллауриламід 42-Е

Камфорсульфоновакислота|./-:/ 8 г

Прогексадіон кальцій

НЕОР,

ТЕ

Прогексадіон кальцій

НЕБА чо

Прогексадіон кальцій

Приклади 43А-Е

Виготовили композиції на основі таблиці 15, де відрізнялись 10 95 мас. ад'юванта. Ці композиції піддавали температурі 54 "С протягом 2 тижнів і оцінювали, результати чого наведені в таблиці 25. Оцінка включала зовнішній вигляд та кількість прогексадіон-кальцію після прискореного зберігання у відсотках від початкової кількості.

Таблиця 15

Сепадеп МВР, 776 111168 114,7

Таблиця 16 (дд'ювант) Зовнішній вигляд через 2 Стабільність прогексадіон- тижні при 54 "С кальцію 43-А (Тмееп І -0515; Стода Прозорий розчин 43-В (Тмееп І -1010; Стода Прозорий розчин 43-С (Тмееп 1-1505; Стода Прозорий розчин 43-02 (Адзеє 978; АКгОМорбеї Прозорий розчин 43-Е (Нозіарна! 1306; Сіапапі) | Прозорий розчин

Приклад 44А-С

Композиції готували згідно з таблицею 17 та піддавали прискореному зберіганню, результати чого розкриті в таблиці 18.

Таблиця 17 63,83

ММА 18.2 11,48 57,89

Камфорсульфонова кислота 23,81 44-В8 - - 11,74 63,64 44-с Камфорсульфонова кислота 26,17 10,19

Таблиця 18 2 тижні/Б4"С

ІА 6,20 95 5,80 95 10,90 96 10,80

В 6.20 5 6.00 5 320 з 11,20 96 11,20 96 9,60 9 9,30 9 3,10 96

Приклади 45А-В

Виготовили композиції, що містять органічні амонієві сполуки, як розкрито в таблиці 19.

Таблиця 19

Приклади 46-49

Випробування проводили на озимій пшениці, ярому ячмені, ріпаку та хризантемі на зрізку.

Композиції, використані в прикладах 46-49, розкриті в таблиці 20 нижче.

Таблиця 20 46-А 46-В тво 46-0 "значення, наведені як чиста сполука, виходячи з номінальної технічної чистоти

Приклад 46: озима пшениця:

Випробування проводили у Франції. Рослини висіяли 2 листопада 2018 року. Обробку проводили в 8 січня 2019 року; а оцінку 21 січня (13 -й день). Рослини обробляли за допомогою позакореневого розпилювача з нормою 200 л/га. Норма обробки склала 1 л/га композицій, наведених у таблиці 20.

Як порівняльний приклад для рослин застосовували 1 л/га ЕАІ/2023 та 0,42 л/га Сегопе.

ЕАІГ 2023 містить 5 95 мас. прогексадіон-Са як активного інгредієнта в дисперсії на масляній основі і був приготований відповідно до УМО-2015/024995. Сегопе являє собою комерційно доступний продукт з етефоном і містить близько 480 г/л етефону у воді.

Результати детально описані в таблиці 21 нижче. Будь-якої фітотоксичності при будь-якій обробці не спостерігалося.

Таблиця 21

ЕАГ202ЗаСетопе | 0 39,53ж774 7 1777777771111111111111897ссСс20 46307771 355374479.......Й.|...7777717171717178044447177с7И7Й7Й7;,

Зрозуміло, що композиції згідно з цим винаходом були ефективними при доставці активних інгредієнтів. Композиції, що містять ад'юванти, показали кращі результати, ніж без них.

Порівняльний приклад показав найбільше стандартне відхилення.

Приклад 47: ярий ячмінь

Випробування проводили у Великобританії у 2019 році. Обробку проводили на 0 день, першу оцінку проводили на 9 день, а другу оцінку проводили на 14 день.

Рослини обробляли за допомогою позакореневого розпилювача з нормою 200 л/га. Норма обробки склала 1 л/га композицій, наведених у таблиці 20. Як порівняльний приклад для рослин застосовували 1 л/га ГАЇ 2023 та 0,42 л/га Сегопе. У таблиці 22 детально описано результати.

Таблиця 22 шани Ге інши ее (й рослини /см лише з водою рослини /см лише з водою

З таблиці видно, що всі застосовувані обробки були ефективними і не суттєво відрізнялись за ефективністю. Композиція без будь-яких ад'ювантів була дещо менш ефективною. Слід відмітити, що вимірювані рослини були обрані випадковим чином.

Приклад 48: олійний ріпак

Випробування проводили у березні-квітні. Рослини обробляли за допомогою позакореневого розпилювача з нормою 200 л/га. Обробку проводили 20 березня, а оцінку проводили 11 квітня (день 22) і 9 травня (день 50).

Випробовували норми обробки 1 л/га, 1,5 л/га та З л/га 46-В. Як порівняльний приклад застосовували ЕРАЇ 2032 (норма розпилення 1 л/га, містить 75 г/л прогексадіон-Са в масляній дисперсії) та Е(Пемегзе (комерційно доступний, норма розпилення 0,63 л/га, містить 480 г/л етефону). Результати див. у таблиці 23.

Таблиця 23:

Висота рослини ріпаку в см

Можна спостерігати, що більш високі концентрації 46-В були ефективними в зменшенні висоти рослин.

Приклад 49: хризантема під зрізку

Випробування проводили в Нідерландах. Рослини обробляли за допомогою позакореневого розпилювача при 1000 л/га. Норма обробки 46-В становила 2 л/га.

Застосування було 30 травня і 7 червня. Оцінку висоти рослин проводили 7 червня, 14 червня і 20 червня.

Зменшення росту рослин на 13 95 було отримано 7 червня, 22 95 14 червня і 20 95 20 червня

Зо у порівнянні з необробленим контролем.

Всі рослини відповідали комерційним стандартам, не виявляли фітотоксичності та не змінювали забарвлення порівняно з контролем.

Приклади 50А-0: інші РРР:

Суміші готували, як детально викладено в таблиці 24. Всі суміші були прозорими розчинами.

Таблиця 24 співвідношення кислота:амід) ще пе (ввАтю) ще рев (вто 50-С (5-АВА; 1:4) 50-О0 (5-АВА; 1:4) 50-Е (паклобутразол; 1:6) 50-Е (Паклобутразол 1:8) 50-о (Прогексадіон з

Протіоконазол)

Винахід було описано з посиланням на деякі варіанти реалізації, розглянуті вище. Потрібно розуміти, що ці варіанти реалізації винаходу допускають різні модифікації та альтернативні форми, добре відомі фахівцям у цій галузі техніки, без відхилення від обсягу винаходу.

Відповідно, хоча були описані конкретні варіанти реалізації винаходу, це лише приклади, що не обмежують обсяг винаходу, який визначений у наведених нижче пунктах формули винаходу.

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Рідкий концентрат, який містить розчинений прогексадіон в іонній рідині, при цьому іонна рідина містить органічну основу та сильну кислоту, де органічна основа являє собою амін, імін, амід, імід або сечовину, а сильна кислота має значення рКа нижче 4.

2. Концентрат за п. 1, який відрізняється тим, що прогексадіон являє собою сіль прогексадіон-

Са.

З. Концентрат за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що кількість прогексадіону становить від приблизно З 956 до приблизно 20 95, краще від приблизно З 95 до приблизно 10 95.

4. Концентрат за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що органічна основа має Му» від 80 до 5004.

5. Концентрат за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що композиція додатково містить додаткові регулятори росту рослин, краще принаймні один із гібереліну, 5- АВА, хлормеквату, етефону, триазолів з активністю за регуляцією росту, таких як метконазол і тебуконазол, ауксину та/або принаймні одного цитокініну, талабо при цьому композиція додатково містить принаймні один фунгіцид, вибраний із специфічних фунгіцидів проти борошнистої роси, фунгіцидів ЗВІ, фунгіцидів Ос! та фунгіцидів ЗОНІ.

6. Концентрат за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що композиція містить етефон як сильну кислоту.

7. Концентрат за п. б, який відрізняється тим, що композиція містить від приблизно 5 до Зо приблизно 40 95 мас. етефону.

8. Концентрат за будь-яким із пп. 6-7, який відрізняється тим, що відносна вагова кількість солі прогексадіону до етефону знаходиться в діапазоні від 1:2 до 1:8, краще від 1:4 до 1:8.

9. Рідкий концентрат, який містить один або декілька розчинених регуляторів росту рослин в іонній рідині, при цьому іонна рідина містить органічну основу та сильну кислоту, де зазначена органічна основа являє собою амід, імід або сечовину та молярне співвідношення кислоти і основи становить від приблизно 1:22 до приблизно 1:10, а сильна кислота має значення рКа нижче 4.

10. Рідкий концентрат за п. 9, який відрізняється тим, що зазначена органічна основа являє собою третинний амід.

11. Рідкий концентрат за одним із пп. 9У або 10, який відрізняється тим, що концентрація зазначеного одного або декількох розчинених регуляторів росту рослин становить приблизно 5 95 мас. або вище, краще приблизно 10 95 мас. або вище.

12. Рідкий концентрат за будь-яким із пп. 9-11, який відрізняється тим, що зазначений один або більше розчинених регуляторів росту рослин являють собою один або більше з: гібереліну, З-АВА, хлормеквату, етефону, триазолів з активністю за регуляцією росту, таких як метконазол і тебуконазол, ауксину та/або принаймні одного цитокініну, при цьому у кращому варіанті композиція додатково містить принаймні один фунгіцид, вибраний із специфічних фунгіцидів проти борошнистої роси, фунгіцидів ВІ, фунгіцидів СОЇ та фунгіцидів ЗОНІ.

13. Рідкий концентрат за будь-яким із пп. 9-12, який відрізняється тим, що зазначена кислота являє собою камфорсульфонову кислоту та/або етефон.

14. Рідкий концентрат за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що концентрат додатково містить емульгатор та/або ад'ювант, який у кращому варіанті є неіонним, і містить принаймні одну жирнокислотну групу, принаймні одну поліетоксигрупу або більше ніж одну етоксигрупу, і принаймні один поліол, при цьому жирна кислота і поліол можуть поєднуватися в гідроксил-жирній кислоті.

15. Рідкий концентрат за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що композиція додатково містить принаймні один з додаткових регуляторів росту рослин, фунгіцид, антиоксидант, біоцид, сполуку металу або іншу добавку, поширену в цій галузі техніки.

16. Рідина для обприскування на водній основі, придатна для обприскування рослин, яка відрізняється тим, що рідина містить воду та придатну кількість концентрату за будь-яким із Зо попередніх пунктів.

17. Рідина для обприскування за п. 16, яка відрізняється тим, що містить концентрат у такій кількості, що ефективна кількість концентрату становить від приблизно 50 мл до приблизно 20 л зазначеного концентрату на гектар.

18. Рідина для обприскування за п. 16 або 17, яка відрізняється тим, що рідина для обприскування додатково містить принаймні один додатковий регулятор росту, фунгіцид, сполуку металу та/або один або декілька жасмонатів.

19. Спосіб обробки рослин щонайменше одним регулятором росту рослин, який відрізняється тим, що рідину для обприскування на водній основі за будь-яким із пп. 16-18 розприскують на рослини в кількості від приблизно 50 л до приблизно 2500 л на гектар.

20. Спосіб за п. 19, який відрізняється тим, що рослини являють собою крупнопосівну культуру, краще насіння ріпаку чи злаки, ще краще ячмінь, пшеницю, жито, зерно або кукурудзу.

21. Спосіб за п. 19, який відрізняється тим, що рослини являють собою декоративні культури, краще агератум, айстру, азалію, бегонію, брасіку, броулію, календулу, целозію, васильок, колеус, космос, кросандру, жоржину, дельфініум, гвоздику, дицентру, пильний мельник, екзакум, фікус, гарденію, герберу, гомфрену, гібіскус, еустому, лобелію, нагідки, немезію, філодендрон, флокс, пуансетію, потос, радермахеру, сальвію, шефлеру, сингоніум, чорнобривці, вербену, барвінок, фіалки та цинію, каланхое, гортензію, петунію, калібрахоса, геліантус, хризантему та соняшники.