UA127828C2

UA127828C2 - Спосіб застосування фракції білків плазми крові для лікування когнітивних порушень

Info

Publication number: UA127828C2
Application number: UAA201910596A
Authority: UA
Inventors: Стівен П. Брейтуейт; Стивен П. Брейтуэйт; Ева Цір; Ева Цир; Ян Галлагер; Ніна Губер; Нина Губер; С. Сакура Мінамі; С. Сакура Минами
Original assignee: Алкахест, Інк.; Алкахест, Инк.
Priority date: 2017-04-26
Filing date: 2018-04-24
Publication date: 2024-01-17
Also published as: EP4299129A2; SG11201909927RA; NZ758615A; CA3061194A1; TW202332455A; EP3615057A4; US10357513B2; ES2971462T3; EP3615057A1; TW201841646A; JP2020517693A; TWI782009B; KR20190135059A; CN110709098A; CO2019012385A2; DK3615057T3; IL270125B1; JP7625364B2; IL270125A; ZA202301009B

Abstract

Описано спосіб лікування суб'єкта з діагнозом когнітивного порушення, таким як вікове когнітивне порушення. В способі використовується фракція білків плазми крові (PPF) людини, яка складається із щонайменше 83 %, але менше ніж 95 % альбуміну, не більше ніж 17 % глобулінів та інших білків плазми та не більше ніж 1 % гамма-глобуліну. Цей спосіб відноситься до схеми переривчастого застосування плазми крові, яка передбачає введення PPF впродовж 3-14 послідовних діб.

Description

ПЕРЕХРЕСНІ ПОСИЛАННЯ НА СПОРІДНЕНІ ЗАЯВКИ

Відповідно до 5 119 (є) розділу 35 Зводу законів США, дана заявка витребовує пріоритет дати подання: попередньої заявки на патент США Мо 62/490519, поданої 26 квітня 2017; попередньої заявки на патент США Мо 62/584571, поданої 10 листопада 2017; попередньої заявки на патент США Мо 62/623468, поданої 29 січня 2018, та попередньої заявки на патент

США Мо 62/641194, поданої 9 березня 2018; вміст яких включений в даний документ шляхом посилання.

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ

Винахід стосується профілактики та лікування вікових захворювань. Винахід стосується застосування препаратів крові, таких як фракції плазми крові для лікування та/або профілактики вікових патологічних станів, таких як когнітивні розлади, рухові розлади та нейрозапальні захворювання, з використанням різних парадигм дозування.

РІВЕНЬ ТЕХНІКИ

Наведене далі є інформацією про рівень техніки й не визнається в якості попереднього рівня техніки для даного винаходу.

Старіння є важливим фактором ризику для різних захворювань людини, включаючи когнітивні порушення, рак, артрит, втрату зору, остеопороз, діабет, серцево-судинні захворювання та інсульт. Крім звичайної втрати синапсів під час природного старіння, втрата синапсів є ранньою патологічною подією, загальною для багатьох нейродегенеративних станів, і є найкращим корелятом нейрональних та когнітивних порушень, пов'язаних з цими станами.

Таким чином, старіння залишається єдиним домінуючим фактором ризику розвитку нейродегенеративних захворювань, пов'язаних з деменцією, таких як хвороба Альцгеймера (ХА) (Візпор, М.А. еї аї!., Мешга! теспапівтв ої адеїіпуд апа содпіїме аесіїпе. Майте 464(7288), 529- 535 (2010); Неєдеп, Т. еї аї., Іпвіднів іпіо Ше адеїпа тіпа: а мівм/ їот содпійме пеигозсієпсе. Маї.

Вем. Мешговзсі. 5(2), 87-96 (2004); Манзоп, М.Р., єї а!., Адеіпа апа пешгопаї! миІпегаріїйу. Маї. Нему.

Мешговзсі. 7(4), 278-294 (2006)). Старіння впливає на всі тканини й функції організму, включаючи центральну нервову систему, а нейродегенерація та зниження функцій, таких як когнітивні або рухові навички, може серйозно впливати на якість життя. Лікування когнітивного зниження, рухових порушень та нейродегенеративних розладів має обмежений успіх у запобіганні та

Зо відновленні порушених функцій. Тому важливо визначити нові способи лікування для підтримки когнітивної цілісності шляхом захисту від, протидії або обернення дії старіння. Крім того, при розробці нових варіантів лікування необхідно досліджувати парадигми застосування для оптимізації ефективності таких варіантів лікування.

Хоча експерименти з парабіозу між старими й молодими мишами продемонстрували, що когнітивні функції можуть бути поліпшені у старих мишей при гетерохронному обміні крові з молодими мишами, останні дані вказують, що не існує посилення нейрогенезу у старих мишей виключно за рахунок переливання молодої крові. (Небо, 5). еї аї. А віпдіє Пеїегоспгопіс ріоса ехспапде геуєаїв гаріа іппірйоп ої тийіріє їїззцев Бу ой ріосд. Май. Сотт. (2016)). Крім того, є сумніви, що когнітивні функції в результаті інфузій молодої плазми та нейрогенез пов'язані між собою. Таким чином, до цього часу не було описано схеми застосування з використанням плазми крові або фракцій плазми крові, яка стимулює нейрогенез і покращує когнітивну функцію.

КОРОТКИЙ ОПИС ВИНАХОДУ

Даний винахід базується на отриманні та застосуванні препаратів крові для лікування та/або профілактики вікових розладів, таких як когнітивні порушення, вікова деменція, порушення рухової функції, нейрозапальне та нейродегенеративне захворювання. В даному винаході визнається, серед іншого, необхідність нових варіантів терапії для лікування та/або профілактики когнітивних порушень, вікової деменції, рухового порушення, нейрозапалення та нейродегенеративного захворювання. Отримані з крові та плазми крові композиції за даним винаходом стосуються вирішення неспроможності та недоліків сучасних варіантів терапії за рахунок застосування фракцій плазми крові, що демонструють ефективність при лікуванні та/або профілактиці когнітивного порушення, вікової деменції, рухового порушення, нейрозапалення і нейродегенеративного захворювання.

В даному винаході визначили, що білки плазми крові мають середній період напіввиведення, що дорівнює 2-3 доби. В даному винаході використовують схему застосування плазми крові або фракції плазми, яка оптимізує нейрогенез, виживаність клітин, знижує нейрозапалення та покращує когнітивну діяльність або рухову функцію у суб'єкта, який отримує лікування. Було виявлено, що схема застосування за даним винаходом стимулює всі ці процеси (нейрогенез, виживаність клітин, поліпшення когнітивної діяльності, зниження нейрозапалення,

а також поліпшення рухової функції) у суб'єктів, і було виявлено, що всі ці процеси були активними навіть через тижні після останньої дози.

Варіант здійснення винаходу включає лікування суб'єкта, у якого діагностували когнітивне порушення, шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми.

Інший варіант здійснення винаходу включає введення ефективної кількості плазми крові або фракції плазми, а потім моніторинг суб'єкта відносно поліпшення когнітивної функції. Інший варіант здійснення винаходу включає лікування суб'єкта, у якого діагностували когнітивне порушення, шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми, причому плазму крові або фракцію плазми вводять таким чином, що це призводить до поліпшення когнітивної функції або нейрогенезу.

Варіант здійснення винаходу включає лікування суб'єкта, у якого діагностували нейродегенеративний руховий розлад, такий як, в якості прикладу, але не обмеження, хвороба

Паркінсона, шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми.

Інший варіант здійснення винаходу включає введення ефективної кількості плазми крові або фракції плазми, а потім моніторинг суб'єкта відносно поліпшення рухової функції. Інший варіант здійснення винаходу включає лікування суб'єкта, у якого діагностували нейродегенеративне рухове порушення, шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми, причому плазму крові або фракцію плазми вводять таким чином, що це призводить до поліпшення рухової функції або нейрогенезу.

Варіант здійснення винаходу включає лікування суб'єкта, у якого діагностували нейрозапалення або порушення, пов'язане з нейрозапаленням, шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми. Інший варіант здійснення винаходу включає введення ефективної кількості плазми крові або фракції плазми, а потім моніторинг суб'єкта відносно зниження нейрозапалення. Інший варіант здійснення винаходу включає лікування суб'єкта, у якого діагностували нейрозапалення або порушення, пов'язане з нейрозапаленням, шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми, причому плазму крові або фракцію плазми вводять таким чином, що це призводить до зниження нейрозапалення.

Інший варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом щонайменше двох послідовних діб. Ще один варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом щонайменше 3, 4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 або 14 послідовних діб (яка також називається в даному документі "схемою переривчастого застосування", "переривчастим застосуванням", "переривчасто застосовуваною", "дозою для переривчастого застосування"). Ще один варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми протягом 2 послідовних діб і після дати останнього введення. Інший варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом 2-14 непослідовних діб, причому кожний розрив між дозами може становити 0-3 доби. Інший варіант здійснення винаходу включає моніторинг суб'єкта відносно поліпшення когнітивної або рухової функції, зниження нейрозапалення або поліпшення нейрогенезу щонайменше за З доби після дати останнього введення. Інший варіант здійснення винаходу включає моніторинг суб'єкта відносно поліпшення когнітивної або рухової функції, зниження нейрозапалення, або поліпшення нейрогенезу після того, як був досягнутий середній період напіввиведення білків в плазмі крові або фракції плазми.

У деяких випадках переривчасте застосування відповідно до даного винаходу включає введення першого набору доз, наприклад, як описано вище, за яким іде період без застосування, наприклад, "період без застосування", за яким, у свою чергу, іде введення іншої дози або набору доз. Тривалість цього періоду "без застосування" може варіюватися, але в деяких варіантах здійснення складає 7 діб або довше, наприклад, 10 діб або довше, включаючи 14 діб або довше, причому в деяких випадках тривалість періоду без застосування коливається від 15 до 365 діб, наприклад, від 30 до 90 діб, і в тому числі від 30 до 60 діб. Таким чином, варіанти здійснення способів включають несистематичне (тобто переривчасте застосування), наприклад, несистематичне введення препарату плазми крові. У деяких варіантах здійснення схему переривчастого застосування з подальшим періодом без застосування повторюють кілька разів, в разі потреби, причому в деяких випадках цю схему продовжують застосовувати протягом 1 року або більше, наприклад, 2-х років або більше, в тому числі все життя суб'єкта.

Інший варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом 5 послідовних діб, з періодом без застосування, що дорівнює 2-

З доби, з подальшим введенням протягом 2-14 послідовних діб.

В даному винаході також передбачається, що відмінності в вмісті білка між різними фракціями плазми крові (наприклад, фракціями, елюатом, фракцією білків плазми, розчином альбуміну людини) можуть бути відповідальні за профілактику та/або поліпшення деяких когнітивних або рухових порушень і полегшення нейродегенеративного захворювання. Як приклад, а не обмеження, варіанти здійснення даного винаходу демонструють, що одна лише більш висока концентрація альбуміну в препаратах рекомбінантного альбуміну людини або розчину альбуміну людини (НА) не є рушійною силою, що стоїть за поліпшенням когнітивної діяльності, поліпшенням рухової функції, зниженням нейрозапалення, виживаності клітин або нейрогенезом, пов'язані з препаратами фракції білків плазми (РРЕ) з більш низькими концентраціями альбуміну.

Кров і плазма крові від молодих донорів продемонстрували поліпшення та обернення раніше існуючих ефектів старіння мозку, в тому числі на молекулярному, структурному, функціональному та когнітивному рівнях. (заці А. Міеда, єї аі. Мошпа Біоса гемегзе5 аде-геїіаїєйд ітраіптепів іп содпіїїме дипсіоп апа зупоріїйс ріавзіїсйу іп тісе. Маїшге Медісіпе 20 659-663 (2014)).

Даний винахід стосується фракції та елюату плазми крові, деякі з яких традиційно використовуються для лікування шоку пацієнта, а також до відкриття того, що вони є ефективними в якості способів лікування вікових когнітивних порушень, зниження рухової функції та нейрозапалення або захворювань, пов'язаних з нейродегенерацією.

Відповідно до аспектів даного винаходу, запропоновані способи лікування вікових когнітивних порушень, вікової деменції, рухових порушень, нейрозапалення та/або нейродегенеративних захворювань з використанням фракцій препарату крові плазми крові.

Аспекти способів включають введення фракції плазми крові людині, яка страждає від або піддається ризику розвитку вікових когнітивних порушень, рухового порушення, нейрозапалення або нейродегенеративного захворювання. Додаткові аспекти способів включають введення фракції плазми крові, отриманої від групи донорів конкретного діапазону віку, людині, яка страждає від або піддається ризику розвитку вікових когнітивних порушень, рухового порушення, нейрозапалення або нейродегенеративного захворювання. Інші аспекти способів включають введення плазми крові або фракцій плазми з використанням схеми переривчастого застосування. Також запропоновані реагенти, пристрої та набори, які використовуються в здійсненні способів відповідно до даного винаходу.

В одному варіанті здійснення винаходу фракція плазми крові може являти собою, наприклад, одну з декількох фракцій плазми крові, отриманих в процесі фракціонування крові, такому, як процес фракціонування за Коном, описаний нижче. В іншому варіанті здійснення фракція плазми крові може стосуватися типу, який в даному документі називається "фракцією плазми", яка являє собою розчин, що складається з нормального альбуміну людини, альфа- і бета-глобулінів, гамма-глобуліну та інших білків, або індивідуально, або у вигляді комплексів. В іншому варіанті здійснення фракція плазми крові може стосуватися типу фракції плазми крові, відомого фахівцю в даній області техніки як "фракція білків плазми" (РРЕ-Ріазта Р"гоївіп

Егасіп). В іншому варіанті здійснення фракція плазми крові може являти собою фракцію "розчину альбуміну людини" (НАБ-Нитап АІритіп боІшіоп). У ще одному варіанті здійснення фракція плазми крові може являти собою ту, в якій по суті всі з факторів згортання крові видалені для того, щоб зберегти ефективність фракції зі зниженим ризиком тромбозів. Варіанти здійснення даного винаходу можуть також включати введення, наприклад, Фракції, отриманої від молодого донора або групи молодих донорів. Інший варіант здійснення винаходу може включати моніторинг поліпшення когнітивної діяльності, поліпшення рухової функції, зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу у суб'єкта, якого лікують фракцією плазми крові.

Варіант здійснення винаходу включає лікування суб'єкта, у якого діагностували когнітивне порушення, нейродегенеративне рухове порушення або захворювання, пов'язане з нейрозапаленням, шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми. Інший варіант здійснення винаходу включає введення ефективної кількості плазми крові або фракції плазми, а потім моніторинг суб'єкта відносно поліпшення когнітивної функції, поліпшення рухової функції, зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу. Інший варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом щонайменше двох послідовних діб та моніторинг суб'єкта відносно поліпшення когнітивної функції, поліпшення рухової функції, зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу протягом щонайменше 2 діб після дати останнього введення. Інший варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом щонайменше 3, 4, 5,6, 7,8, 9, 10, 11, 12, 13 або 14 послідовних діб та моніторинг суб'єкта відносно поліпшення когнітивної функції, поліпшення рухової функції, бо зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу протягом щонайменше З діб після дати останнього введення. Ще один варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом послідовних 2 діб та після дати останнього введення, моніторинг відносно поліпшення когнітивної функції, поліпшення рухової функції, зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу після того, як був досягнутий середній період напіввиведення білків в плазмі крові або фракції плазми.

Варіант здійснення винаходу включає лікування суб'єкта, у якого діагностували когнітивне порушення, порушення рухової функції, нейрозапалення або зниження нейрогенезу, шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми зі схемою вправ після введення. Інший варіант здійснення даного винаходу включає подальшу схему вправ, яка призначена суб'єкту. Інший варіант здійснення даного винаходу включає виконання суб'єктом вправ з більш високою інтенсивністю та/або з більшою частотою, ніж у випадку виконання суб'єктом вправ до введення. Інший варіант здійснення даного винаходу включає виконання суб'єктом вправ з аналогічною інтенсивністю та/або з такою самою частотою, що й у випадку виконання суб'єктом вправ до введення.

Варіант здійснення винаходу включає лікування суб'єкта, у якого діагностували когнітивне порушення, порушення рухової функції, нейрозапалення або зниження нейрогенезу, шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми у випадку суб'єкта, який проходить, проходитиме або пройшов терапію стовбуровими клітинами. Інший варіант здійснення винаходу включає введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми, при цьому суб'єкт проходить, проходитиме, або пройшов терапію стовбуровими клітинами, і при цьому стовбурові клітини, які використовуються в терапії, можуть являти собою ембріональні стовбурові клітини, не ембріональні стовбурові клітини, індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (ІПСК), стовбурові клітини пуповинної крові, стовбурові клітини амніотичної рідини тощо. Інший варіант здійснення винаходу включає лікування за допомогою ефективної кількості плазми крові або фракції плазми суб'єкта, у якого діагностували травматичне ушкодження спинного мозку, інсульт, захворювання сітківки, хворобу Гантінгтона, хворобу

Паркінсона, хворобу Альцгеймера, втрату слуху, хворобу серця, ревматоїдний артрит або важкі опіки, а суб'єкт проходить, проходитиме або пройшов терапію стовбуровими клітинами.

ВКЛЮЧЕННЯ ШЛЯХОМ ПОСИЛАННЯ

Зо Всі публікації та заявки на патенти, процитовані в даному описі, включені шляхом посилання тією ж мірою, як якби кожна окрема публікація або заявка на патент була конкретно та індивідуально вказана як включена шляхом посилання.

КОРОТКИЙ ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

На Фіг. 1А зображена відстань, пройдена в тесті відкритого поля, для мишей, яким вводили

РРЕ1 з використанням схеми переривчастого застосування і схеми застосування Зх/тиждень.

На Фіг. 18 зображений час, проведений в центрі відкритого поля, для мишей, яким вводили

РРЕТ з використанням схеми переривчастого застосування і схеми застосування Зх/гтиждень.

На Фіг. 2 зображена маса тіла протягом часу мишей, яким вводили РРЕ1 з використанням схеми переривчастого застосування і схеми застосування Зх/тиждень.

На Фіг. З представлена кількість ОСХ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у мишей, яким вводили РРЕЇ з використанням схеми переривчастого застосування і схеми застосування Зх/тиждень.

На Фіг. 4 представлена кількість БДУ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у мишей, яким вводили РРЕТ з використанням схеми переривчастого застосування і схеми застосування Зх/тиждень.

На Фіг. 5 представлена кількість ОСХ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у мишей, яким вводили РРЕТ з використанням схеми переривчастого застосування і схеми застосування Зх/тиждень плазми молодої людини ("МП") або плазми старої людини ("СП").

На Фіг. 6 представлена кількість БДУ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у груп мишей, яким вводили РРЕ1 з використанням схеми переривчастого застосування і схеми застосування Зх/тгиждень МП або СП.

На Фіг. 7 представлена затримка знаходження цільового отвору на одне випробування на добу для мишей, яким вводили РРЕЇ1Ї або МП з використанням схеми переривчастого застосування.

На Фіг. 8 представлена кількість ОСХ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у груп мишей, яким вводили плазму молодої людини (МП), плазму старої людини (СП) або

РРЕТ з використанням схеми переривчастого застосування.

На Фіг. 9 представлена кількість БДУ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у груп мишей, яким вводили плазму молодої людини (МП), плазму старої людини (СП) або бо РРЕ1 з використанням схеми переривчастого застосування.

На Фіг. 10 наведений відсоток від загального числа входів, зроблених в будь-яке знайоме або нове плече, від загального числа входів, зроблених в кожне плече групою лікування в випробуванні з У-лабіринтом. Мишам у віці дванадцяти місяців переривчасто вводили РРЕ1 або 5х концентровану РРЕТ.

На Фіг. 11 представлено співвідношення кількості входів в нове плече в порівнянні зі знайомим плечем в тесті з М-лабіринтом. Мишам у віці дванадцяти місяців переривчасто вводили РРЕ1Т або 5х концентровану РРЕ1.

На Фіг. 12 представлена кількість БДУ-мічених клітин в зрізі гіпокампу у дванадцятимісячних мишей, яким вводили РРЕ1 або 5х концентровану РРЕТ1 з використанням схеми переривчастого застосування.

На Фіг. 13 представлена кількість ОСХ-мічених клітин в зрізі гіпокампу у дванадцятимісячних мишей, яким вводили РРЕ1 або 5х концентровану РРЕТ1 з використанням схеми переривчастого застосування.

На Фіг. 14 представлена кількість ЮСХ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у 10,5-місячних мишей лінії МС, яким вводили РРЕЇ або сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування з використанням однієї з наступних схем: (1) 5 послідовних діб (РРЕ1-54| (2) 7 послідовних діб (РРЕ1-74| (3) 5 послідовних діб з додатковими 5 послідовними добами ("бустерного") дозування за б тижнів після завершення початкового дозування ІРРЕ1-5а4-ВІ або (4) 7 послідовних діб з додатковими 7 послідовними добами ("бустерного") дозування на 6-й тиждень після завершення початкового дозування

ІРРЕ1-7а-В1І.

На Фіг. 15 представлена кількість БДУ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у 10,5-місячних мишей лінії МС, яким вводили РРЕЇ або сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування з використанням однієї з наступних схем: (1) 5 послідовних діб (РРЕ1-54| (2) 7 послідовних діб (РРЕ1-74| (3) 5 послідовних діб з додатковими 5 послідовними добами ("бустерного") дозування за б тижнів після завершення початкового дозування ІРРЕ1-5а4-ВІ або (4) 7 послідовних діб з додатковими 7 послідовними добами ("бустерного") дозування на 6-й тиждень після завершення початкового дозування

ІРРЕ1-7а-В1І.

Зо На Фіг. 16 представлена кількість ЕДУ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у 10,5-місячних мишей лінії МС, яким вводили РРЕЇ або сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування з використанням однієї з наступних схем: (1) 5 послідовних діб (РРЕ1-54| (2) 7 послідовних діб (РРЕ1-74| (3) 5 послідовних діб з додатковими 5 послідовними добами ("бустерного") дозування за б тижнів після завершення початкового дозування ІРРЕ1-5а4-ВІ або (4) 7 послідовних діб з додатковими 7 послідовними добами ("бустерного") дозування на 6-й тиждень після завершення початкового дозування

ІРРЕ1-7а-В1І.

На Фіг. 17 представлена кількість ЮСХ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у 3- та б-місячних тварин лінії МОСС, яким вводили РРЕЇ1 або сольовий розчин, з колесами активності або без них.

На Фіг. 18 представлена кількість Кіб/ позитивно-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у 3- та б-місячних тварин лінії М5С, яким вводили РРЕ1 або сольовий розчин, з колесами активності або без них.

На Фіг. 19 представлена кількість позитивно-мічених БДУ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у 3- та б-місячних тварин лінії М5С, яким вводили РРЕ1 або сольовий розчин, з колесами активності або без них.

На Фіг. 20 представлена кількість обертів колеса протягом заданих періодів часу для 11- місячних мишей лінії МОСС, яким вводили РРЕТ або сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування. Затемнені області вказують на темний цикл, а обведені області вказують на застосування тесту гарячої пластини.

На Фіг. 21А представлена кількість БДУ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини в трьох групах лікування 10,5-місячних мишей лінії М5Сї, яким вводили молоду плазму, рекомбінантний альбумін людини ("рлАльбумін") та контрольний сольовий розчин.

На Фіг. 218 представлена кількість ЮОСХ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини в трьох групах лікування 10,5-місячних мишей лінії М5Сї, яким вводили молоду плазму, рекомбінантний альбумін людини ("рлАльбумін") та контрольний сольовий розчин.

На Фіг. 22 наведена ступінь підвищення активності нейронної мережі в дисоційованих змішаних нейронних клітинах, отриманих з кори головного мозку мишей Е16б, яким вводили контроль, РРЕТ, НАБ5І1 або рлАльбумін.

На Фіг. 23 представлені чотири парадигми введення освітленої плазми старої людини (стара плазма) або фізіологічного розчину, що вводяться 8-тижневим (молодим) мишам М5а.

На Фіг. 24А представлено МСАМ-1-позитивне мічення в гіпокампі у в-тижневих (молодих) мишей М5С, яким вводили два рази на тиждень стару плазму, за 48 годин після введення останньої дози.

На Фіг. 248 представлено МСАМ-1-позитивне мічення в гіпокампі у в-тижневих (молодих) мишей МС, яким вводили три рази на тиждень стару плазму, за 48 годин після введення останньої дози.

На Фіг. 24С представлено МСАМ-1-позитивне мічення в гіпокампі у 8-тижневих (молодих) мишей М5а, яким вводили стару плазму з використанням схеми переривчастого застосування, за 48 годин після введення останньої дози.

На Фіг. 240 представлено МСАМ-1-позитивне мічення в гіпокампі у 8-тижневих (молодих) мишей М5а, яким вводили стару плазму з використанням схеми переривчастого застосування, за 21 добу після введення останньої дози.

На Фіг. 25А представлена кількість ОСХ-позитивних клітин в зубчастій звивині у в-тижневих (молодих) мишей М5С, яким вводили два рази на тиждень стару плазму, за 48 годин після введення останньої дози.

На Фіг. 258 представлена кількість ОСХ-позитивних клітин в зубчастій звивині у в-тижневих (молодих) мишей МС, яким вводили три рази на тиждень стару плазму, за 48 годин після введення останньої дози.

На Фіг. 25С представлена кількість ОСХ-позитивних клітин в зубчастій звивині у в-тижневих (молодих) мишей МС, яким вводили стару плазму з використанням схеми переривчастого застосування, за 21 добу після введення останньої дози.

На Фіг. 26 представлена часова динаміка затримки виходу з лабіринту Барнеса й вказано час, необхідний для досягнення та входу в вихідний отвір для 8-тижневих (молодих) мишей

М5а, яким вводили стару плазму та сольовий розчин. Мишам вводили протягом 7 послідовних діб плазму старої людини або сольовий розчин та тестували за 4 тижні після останньої ін'єкції.

На Фіг. 27 показана середня затримка виходу протягом останніх трьох випробувань в лабіринті Барнеса на 4-у добу тестування 8-тижневих (молодих) мишей МС, яким вводили

Зо протягом 7 послідовних діб плазму старої людини або сольовий розчин. Тестування проводили за 4 тижні після останньої ін'єкції.

На Фіг. 28 показана різниця в затримці виходу між випробуваннями 1 та З в лабіринті

Барнеса для 8-тижневих (молодих) мишей МС, яким вводили протягом 7 послідовних діб плазму старої людини або сольовий розчин. Тестування проводили за 4 тижні після останньої ін'єкції.

На Фіг. 29 представлені результати кількісної полімеразної ланцюгової реакції (КПЛР), кількісної оцінки рівнів МРНК ОСХ, везикулярного глутаматного рецептора (удіши), синапсину 1 (5уп1), бета-П тубуліну (ц)1), а також нейротрофічного фактора головного мозку (ВОМЕ) у 8- тижневих (молодих) мишей МС, яким вводили протягом 7 послідовних діб плазму старої людини або сольовий розчин.

На Фіг. 30 зображена парадигма дозування для 8-тижневих (молодих) мишей Мб, яким вводили 35 мг/кг каїнової кислоти або сольового розчину, а потім вводили або РРЕ1 або сольовий розчин щодоби протягом 5 послідовних діб.

На Фіг. 31А представлений відсоток СОб8-позитивної області на ділянці САТ гіпокампу мишей, яким здійснювали введення відповідно до парадигми, зображеної на Фіг. 28.

На Фіг. 318 представлений відсоток СЕАР-позитивної області на ділянці САТ гіпокампу мишей, яким здійснювали введення відповідно до парадигми, зображеної на Фіг. 28.

На Фіг. 32 представлена кількість клітин, забарвлених на БДУ в зубчастій звивині у 6- місячних мишей МБО, яким вводили РРЕ1 або контрольний сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом 7 послідовних діб з одночасним введенням БДУ.

Перші два стовпці складають когорту, яку аналізували за 7 діб після останнього введення

РРЕТ/контрольного сольового розчину та БДУ; другі два стовпці складають когорту, яку аналізували за 14 діб після останнього введення РРЕТ1/контрольного сольового розчину та БДУ.

На Фіг. 33 зображено збільшення кількості проліферуючих клітин (Кіб7 ж) в зубчастій звивині у 6-місячних мишей М5С за 10 діб після завершення введення РРЕТ з використанням схеми переривчастого застосування.

На Фіг. 34 представлені зрізи зубчастої звивини та субвентрикулярної зони у б-місячних мишей М5а за 10 діб після завершення введення РРЕ1 з використанням схеми переривчастого застосування. б

На Фіг. З5А проілюстрований напрямок розвитку клітин в зубчастій звивині у б-місячних мишей МС, яким вводили або РРЕ1 або контрольний сольовий розчин за 7-добовою схемою переривчастого застосування, в якій вводили БДУ протягом 5 діб поспіль безпосередньо перед початком схеми переривчастого застосування. Ступінь колокалізації МеиМ ж з забарвленням

БДУ показує ступінь, в якій клітини-попередники нейронів стали нейронами. Ступінь колокалізації СЕАР « з забарвленням БДУ показує ступінь, в якій клітини-попередники нейронів стали астроцитами.

На Фіг. 358 представлені результати аналогічного експерименту, що й на Фіг. З5А, але у 12- місячних мишей Ма.

На Фіг. З6А проілюстрований напрямок розвитку клітин в зубчастій звивині у З-місячних мишей М5С, яким вводили або стару плазму, або контрольний сольовий розчин за 7-добовою схемою переривчастого застосування, в якій вводили БДУ протягом 5 діб поспіль безпосередньо перед початком схеми переривчастого застосування. Ступінь колокалізації Мем т з забарвленням БДУ показує ступінь, в якій клітини-попередники нейронів стали нейронами.

На Фіг. 368 представлені результати експерименту, детально описаного на Фіг. ЗбА, але із зазначенням ступеня колокалізації С(ЕАР ж з забарвленням БДУ, що вказує на ступінь, в якій клітини-попередники нейронів стали астроцитами.

На Фіг. 37 представлена кількість сбо5-позитивних клітин у (А) всьому головному мозку, (В) корі головного мозку та (С) ізокортексі 18-місячних мишей, яким вводили РРЕ1 або сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом 7 діб.

На Фіг. 38 представлена кількість сЕбо5-позитивних клітин в (А) корі лобової долі, (В) орбітальній корі (С) інфралімбальній корі та (0) прелімбальній корі 18-місячних мишей, яким вводили РРЕЇ або сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом 7 діб.

На Фіг. 39 представлена кількість сбо5-позитивних клітин в (А) придатковому нюховому ядрі та (В) нюховому горбку 18-місячних мишей, яким вводили РРЕЇ або сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом 7 діб.

На Фіг. 40 зображена воксельна візуалізація на основі статистики коркової локальної активації в лобовій корі (ЕРР), орбітальній корі (ОВВ), інфралімбальній корі (І А), прелімбальній

Зо корі (РІ) ї придатковому нюховому ядрі (ДОМ) у 18-місячних мишей, яким вводили РРЕТ або сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом 7 діб.

На Фіг. 41А представлений відсоток імунореактивної області СОб68 в гіпокампі у 22-місячних мишей С57ВІ /6) дикого типу, яким вводили РРЕ1 або сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом 7 діб.

На Фіг. 418 представлений відсоток імунореактивної області Іра-1 в гіпокампі у 22-місячних мишей С57ВІ /6) дикого типу, яким вводили РРЕ1 або сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом 7 діб.

На Фіг. 41С представлений відсоток імунореактивної області СЕАР в гіпокампі у 22-місячних мишей С57ВІ /6) дикого типу, яким вводили РРЕ1 або сольовий розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом 7 діб.

На фіг. 42А наведена відсоткова зміна в забарвленні БДУ у 23-місячних мишей С57ВІ /6) дикого типу, яким вводили РРЕТ1, в порівнянні з сольовим контролем на 6, 9 і 12 тиждень після введення з використанням схеми переривчастого застосування протягом семи послідовних діб.

На Фіг. 428 наведена відсоткова зміна в забарвленні ОСХ у 23-місячних мишей С57ВІ /6) дикого типу, яким вводили РРЕТ1, в порівнянні з сольовим контролем на 6, 9 і 12 тиждень після введення з використанням схеми переривчастого застосування протягом семи послідовних діб.

На Фіг. 43А ї 438 вказані результати вимірювань маси тіла у 4-4,5-місячних самців альфа- синуклеїнових мишей (лінія 61) (модель хвороби Паркінсона), яким вводили РРЕЇ або контрольний розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом семи

БО послідовних діб.

На Фіг. 44 вказані результати гніздобудування у 4-4,5-місячних самців альфа-синуклеїнових мишей (лінія 61) (модель хвороби Паркінсона), яким вводили РРЕ1 або контрольний розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом семи послідовних діб.

На Фіг. 45А і 45В вказані результати згризання макаронний та пов'язаного з цим поліпшення рухової функції у 4-4,5-місячних самців альфа-синуклеїнових мишей (лінія 61) (модель хвороби

Паркінсона), яким вводили РРЕЇ1 або контрольний розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом семи послідовних діб.

На Фіг. 46 вказані результати випробувань висіння на дроті у 4-4,5-місячних самців альфа- синуклеїнових мишей (лінія 61) (модель хвороби Паркінсона), яким вводили РРЕЇ або контрольний розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом семи послідовних діб.

На Фіг. 47А зображені різні форми та розміри жердини, які використовуються в п'яти різних випробуваннях зростаючої складності ходьби по жердині.

На Фіг. 47В вказані результати п'яти різних випробувань ходьби по жердині у 4-4,5-місячних самців альфа-синуклеїнових мишей (лінія 61) (модель хвороби Паркінсона), яким вводили РРЕЇ або контрольний розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом семи послідовних діб. Випробування ходьби по жердині здійснювали за 72 години після останньої дози, що вводиться.

На Фіг. 47С вказані результати п'яти різних випробувань ходьби по жердині у 4-4,5-місячних самців альфа-синуклеїнових мишей (лінія 61) (модель хвороби Паркінсона), яким вводили РРЕЇ або контрольний розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом семи послідовних діб. Випробування ходьби по жердині здійснювали за З тижні після останньої дози, що вводиться.

На Фіг. 48А-48Е вказані гістологічні результати забарвлення смугастого тіла та гіпокампа у 4- 4,5-місячних самців альфа-синуклеїнових мишей (лінія 61) (модель хвороби Паркінсона), яким вводили РРЕ1 або контрольний розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом семи послідовних діб. Досліджені гістологічні маркери включають СОб68, Іра-1 і МеиМ.

На Фіг. 49 представлена затримка виходу в лабіринті Барнеса у 12-місячних мишей Ма, яким вводили РРЕ1, НАБІ або контрольний розчин з використанням схеми переривчастого застосування протягом семи послідовних діб.

ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ

1. Введення

Даний винахід стосується ідентифікації та виявлення способів й композицій для лікування та/або профілактики когнітивних і рухових порушень, включаючи вікову деменцію або зниження рухової функції, та/або нейродегенеративне захворювання. В даному документі описані способи та композиція для лікування суб'єктів, які страждають від таких порушень, які є аспектами даного винаходу. Крім того, в даному документі описані схеми застосування, які стимулюють нейрогенез або зниження нейрозапалення, та/або поліпшення когнітивних або рухових функцій

Зо у суб'єктів, які страждають від когнітивних або рухових порушень. Способи і композиції, описані в даному документі, є придатними для: профілактики когнітивних або рухових порушень, вікової деменції, нейрозапалення та/або нейродегенеративного захворювання; послаблення симптомів когнітивних або рухових порушень, вікової деменції нейрозапалення та/або нейродегенеративного захворювання; уповільнення прогресування вікових когнітивних або рухових порушень, вікової деменції, нейрозапалення та/або нейродегенеративного захворювання; та або обернення прогресування вікових когнітивних або рухових порушень, вікової деменції, нейрозапалення та/або нейродегенеративного захворювання. Реалізація винаходу включає застосування фракцій плазми крові в якості лікування, наприклад, однієї або більше фракцій або елюатів, отриманих в результаті процесів фракціонування крові, наприклад, процесу фракціонування за Коном, описаного нижче. Варіант здійснення даного винаходу включає застосування фракції плазми (розчину, що складається з нормального альбуміну людини, альфа- та бета-глобулінів, гамма-глобуліну й інших білків, або індивідуально, або в вигляді комплексів, далі в документі званого "фракцією плазми"). Інший варіант здійснення даного винаходу включає застосування фракції білків плазми (РРЕ) в якості лікування. Інший варіант здійснення даного винаходу включає застосування розчину альбуміну людини (НАБ) в якості лікування. Ще один варіант здійснення включає застосування елюатів процесів фракціонування крові, таких як елюат | або елюат ПЛІЇ, описані нижче. Додатковий варіант здійснення включає фракцію плазми крові, з якої були видалені по суті всі фактори згортання крові з тим, щоб зберегти ефективність при одночасному зниженні ризику тромбозів (наприклад, див. заявки на патент США МоМо 62/236710 і 63/376529, які включені в якості посилання в даний опис у повному обсязі).

Перед детальним описом даного винаходу необхідно взяти до уваги, що цей винахід не обмежений конкретними описаними способом або композицією, оскільки вони, звичайно, можуть варіюватися. Слід також розуміти, що термінологія, яка вживається в даному документі, застосовується лише для опису конкретних варіантів здійснення і не має обмежувального характеру, оскільки об'єм даного винаходу обмежується лише формулою винаходу, що додається.

Публікації що обговорюються в даному документі, представлені виключно відносно їх вмісту до дати подання даної заявки. Ніщо в цьому документі не слід інтерпретувати як бо визнання того, що даний винахід не має право датувати таку публікацію більш раннім числом на підставі більш раннього винаходу. Більше того, дати представлених публікацій можуть відрізнятись від фактичних дат публікацій, що потребує незалежного підтвердження.

Коли наводиться діапазон значень, слід розуміти, що також описується кожне проміжне значення з точністю до десятого знака нижньої межі, якщо з контексту явно не випливає інше, між верхньою та нижньою межами цього діапазону. Кожний менший діапазон між будь-яким вказаним значенням або проміжним значенням в зазначеному діапазоні та будь-яким іншим зазначеним або проміжним значенням в цьому зазначеному діапазоні охоплюється даним винаходом. Верхня та нижня межі цих менших діапазонів можуть незалежно бути включені в діапазон або виключені з нього, а будь-який діапазон, в якому будь-яка, жодна або обидві межі включені в менші діапазони, також знаходиться в рамках винаходу, крім будь-якої спеціально виключеної межі в зазначеному діапазоні. Якщо зазначений діапазон включає одну або обидві межі, діапазони, що виключають одну або обидві ці включені межі, також включені в даний винахід.

Слід зазначити, що в формулу винаходу можуть вноситися правки з метою виключення будь-яких необов'язкових елементів. Отже, це твердження має слугувати в якості попередньої підстави для використання такої вичерпної термінології, як "виключно", "лише" тощо, у зв'язку із зазначенням елементів формули винаходу, або використання "негативної" ознаки.

Як буде зрозуміло фахівцям в даній області техніки після прочитання цього опису, кожний з окремих варіантів здійснення винаходу, описаних та проілюстрованих в даному документі, має окремі компоненти та ознаки, які можуть бути легко роз'єднані або об'єднані з ознаками будь- якого з інших декількох варіантів здійснення винаходу без відступу від обсягу або сутності винаходу. Будь-який зазначений спосіб можна здійснити за допомогою зазначеної послідовності дій або за допомогою будь-якої іншої логічно можливої послідовності. 2. Визначення

Якщо не вказано інше, всі технічні та наукові терміни, які вживаються у даному документі, мають загальноприйняте значення, зрозуміле будь-якому спеціалісту в цій галузі техніки, до якої має відношення даний винахід. Хоча способи і матеріали, аналогічні або еквівалентні описаним у даному документі, також можна використовувати під час практичної реалізації або випробування даного винаходу, далі будуть описані деякі можливі та переважні способи і

Зо матеріали. Усі публікації, що згадуються в даному документі, включені в даний документ шляхом посилання з метою розкриття та опису способів та/або матеріалів, у зв'язку з якими цитуються ці публікації. Слід розуміти, що даний винахід заміняє будь-яке розкриття включеної в даний документ публікації в тій мірі, в якій існує протиріччя.

Слід зазначити, що вживання в даному документі та у формулі винаходу, що додається, форм однини включає відсилання на множину, якщо в контексті явно не вказано інше. Таким чином, наприклад, відсилання до "клітини" включає безліч таких клітин, а відсилання до "пептиду" включає відсилання до одного або більше пептидів і їх еквівалентів, наприклад, поліпептидів, відомим фахівцям в даній області техніки тощо.

При описі способів даного винаходу терміни "хазяїн", "суб'єкт", "Індивідуум" та "пацієнт" використовуються як взаємозамінні та відносяться до будь-якого ссавця, що потребує такого лікування відповідно до описаних способів. Такі ссавці включають, наприклад, людей, овець, корів, коней, свиней, собак, кішок, приматів, відмінних від людини, мишей і щурів. У певних варіантах здійснення суб'єкт являє собою ссавця, відмінного від людини. У деяких варіантах здійснення суб'єкт являє собою сільськогосподарську тварину. В інших варіантах здійснення суб'єкт являє собою домашню тварину. У деяких варіантах здійснення суб'єкт являє собою ссавця. У певних випадках суб'єкт являє собою людину. Інші суб'єкти можуть включати домашніх тварин (наприклад, собак і кішок), домашню худобу (наприклад, корів, свиней, кіз, коней тощо), гризунів (наприклад, мишей, морських свинок і щурів, наприклад, як в тваринних моделях захворювань), а також приматів, відмінних від людини (наприклад, шимпанзе та мавп).

Таким чином, суб'єкти даного винаходу включають, серед іншого, ссавців, наприклад, людей та інших приматів, таких як шимпанзе та інші види людиноподібних мавп і мавп тощо, при цьому в деяких варіантах здійснення суб'єктами є люди. Термін суб'єкт також передбачає включення людини або організму будь-якого віку, маси або іншими фізичними характеристиками, при цьому суб'єктами можуть бути дорослий, дитина, немовля або новонароджений.

Під "молодим" або "молодим індивідом" розуміють індивіда, який знаходиться в хронологічному віці 40 років або молодше, наприклад, 35 років або молодше, в тому числі 30 років або молодше, наприклад, 25 років або молодше або 22 років або молодше. У деяких випадках індивід, який служить в якості джерела препарату крові, що містить молоду плазму, є таким, вік якого становить 10 років або молодше, наприклад, 5 років або молодше, в тому числі бо 1 рік або молодше. У деяких випадках суб'єкт є новонародженим, а джерелом препарату плазми є пуповина, причому препарат плазми збирають з пуповини новонароджених. Таким чином, термін "молодий" та "молодий індивід" може стосуватися суб'єкта, вік якого становить від

О до 40, наприклад, становить 0, 1, 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35 або 40 років. В інших випадках, термін "молодий" та "молодий індивід" може стосуватися біологічного (на відміну від хронологічного) віку, наприклад, індивіда, який не продемонстрував рівні запальних цитокінів в плазмі, які демонструють порівняно старші індивіди. | навпаки, "молодий" та "молодий індивід" може стосуватися біологічного (на відміну від хронологічного) віку, наприклад, індивіда, який демонструє більш високі рівні протизапальних цитокінів в плазмі в порівнянні з рівнями у порівняно старших індивідів. Як приклад, а не обмеження, запальний цитокін являє собою еотаксин, а кратна різниця між молодим суб'єктом або молодим індивідом й літніми індивідами становить щонайменше 1,5 рази. Аналогічно, кратна різниця між старшим та молодшим індивідами в інших запальних цитокінах може бути використана для позначення біологічного віку. (Див. заявку на патент США Мо 13/575437, яка включена в даний документ за допомогою посилання). Як правило, індивід є здоровим, наприклад, у індивіда відсутні гематологічні злоякісні пухлини або автоіїмунні захворювання під час забору.

Під "індивідом, який страждає на або схильний до ризику розвитку вікових когнітивних порушень" мається на увазі індивід, який прожив понад 50 95 від його очікуваної тривалості життя, наприклад, більше 60 95, наприклад, більше 70 95, наприклад, більше 75 95, 80 Фо, 85 95, 90 95, 95 90 або навіть 99 95 його очікуваної тривалості життя. Вік індивіда буде залежати від видів, що розглядаються. Таким чином, цей відсоток заснований на прогнозованій тривалості життя розглянутих видів. Наприклад, у випадку людини, такий індивід має вік 50 років або старше, наприклад, 60 років або старше, 70 років або старше, 80 років або старше, 90 років або старше, і зазвичай не старше 100 років, наприклад, 90 років, тобто вік між близько 50 та 100, наприклад, 50...55...60...65...70...75...80...85...90...95... 100 років або старше, або будь-який вік між 50-1000, та страждає від вікового патологічного стану, як додатково описано нижче, наприклад, когнітивного порушення, пов'язаного з природним процесом старіння; індивід, який має вік близько 50 років або старше, наприклад, 60 років або старше, 70 років або старше, 80 років або старше, 90 років або старше, і як правило, не старше 100 років, тобто, вік близько 50- 100, наприклад, 50...55...60...65...70...75...80...85...90...95.... 100 років, який до цих пір не

Зо продемонстрував симптоми вікових патологічних станів, наприклад, когнітивного порушення; індивід будь-якого віку, який страждає від когнітивного порушення через вікове захворювання, як додатково описано нижче, і індивід будь-якого віку, у якого діагностували вікове захворювання, яке зазвичай супроводжується когнітивним порушенням, причому індивід до цих пір не продемонстрував симптоми когнітивного порушення. Відповідний вік для суб'єктів, відмінних від людини, є відомим і застосовується в даному документі.

Термін "лікування", який використовується в даному документі, стосується будь-якого з (і) профілактики захворювання або розладу, або (ії) зменшення або усунення симптомів захворювання або розладу. Лікування може бути здійснено профілактично (до початку захворювання) або терапевтично (після початку захворювання). Ефект може бути профілактичним з точки зору повного або часткового запобігання захворювання або його симптомів талабо може бути терапевтичним з точки зору часткового або повного лікування захворювання та/або несприятливого явища, пов'язаного з цим захворюванням. Таким чином, термін "лікування", який використовується в даному документі, охоплює будь-яке лікування вікового захворювання або розладу у ссавців і включає: (а) запобігання появі захворювання у суб'єкта, який може бути схильний до захворювання, але у якого це захворювання ще не діагностували; (Б) інгібування захворювання, тобто припинення його розвитку; або (с) полегшення захворювання, тобто регресію захворювання. Лікування може призвести до різних фізичних проявів, наприклад, модуляції експресії гена, омолодженню тканин або органів тощо.

Терапевтичний агент може бути введений до, під час або після початку захворювання.

Лікування поточного захворювання, при якому лікування стабілізує або зменшує небажані клінічні симптоми пацієнта, становить особливий інтерес. Таке лікування може бути виконано до повної втрати функції в уражених тканинах. Терапія за винаходом може бути введена під час симптоматичної стадії захворювання, і, в деяких випадках, після симптоматичної стадії захворювання.

У деяких варіантах здійснення віковий патологічний стан, який лікують, є віковим порушенням в когнітивній здатності індивіда. Під когнітивною здатністю або "пізнанням" розуміють психічні процеси, які включають увагу та концентрацію, вивчення складних завдань і концепцій, пам'ять (набуття, утримання та вилучення нової інформації в короткостроковій та/або довгостроковій перспективі), обробку інформації (поводження з інформацією, отриманою за бо допомогою п'яти органів почуттів), функцію зорово-просторової орієнтації (візуальне сприйняття, сприйняття глибини, використання розумових образів, копіювання малюнків, створення об'єктів або форм), застосування та розуміння мови, швидкість мови (добір слів), рішення проблем, прийняття рішень та виконавчі функції (планування та визначення пріоритетів). Під "когнітивним розладом" розуміють поступове зниження в одній або більше з цих здібностей, наприклад, розлад пам'яті, мови, мислення, судження тощо. Під "порушенням когнітивної здатності" та "когнітивним порушенням" мають на увазі зниження когнітивної здатності в порівнянні зі здоровою людиною, наприклад, здоровою людиною у відповідній віковій групі, або в порівнянні зі здатністю індивіда в більш ранній момент часу, наприклад, за 2 тижні, 1 місяць, 2 місяці, З місяці, 6 місяців, 1 рік, 2 роки, 5 років або 10 років або більше. Під "віковим когнітивним порушенням" розуміють погіршення когнітивної здатності, яке, як правило, пов'язано зі старінням, в тому числі, наприклад, когнітивні порушення, пов'язані з природним процесом старіння, наприклад, легке когнітивне порушення (ЛКП); і когнітивне порушення, пов'язане з віковим розладом, тобто розладом, частота якого збільшується з віком, наприклад, нейродегенеративним станом, таким як хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, лобно- скронева деменція, хвороба Гантінгтона, бічний аміотрофічний склероз, розсіяний склероз, глаукома, міотонічна дистрофія, судинна деменція тощо.

У деяких варіантах здійснення віковий патологічний стан, який лікують, є віковим порушенням рухової здатності у індивіда. Під руховою здатністю мають на увазі рухові процеси, які включають здатність виконувати складні нервово-м'язові дії, які забезпечують рух, такі як дрібна моторика, що забезпечує невеликі або точні рухи (наприклад, письмо, зав'язування взуття) та крупна моторика для великих рухів (наприклад, ходьба, біг, удари ногами). Під "руховим розладом" розуміють поступове зниження в одній або більше з цих здібностей, наприклад, розлад рухів або крупної моторики тощо. Під "порушенням рухової здатності" та "руховим порушенням" мають на увазі зниження рухової здатності/рухової навички в порівнянні зі здоровою людиною, наприклад, здоровою людиною у відповідній віковій групі, або в порівнянні зі здатністю індивіда в більш ранній момент часу, наприклад, за 2 тижні, 1 місяць, 2 місяці, З місяці, 6 місяців, 1 рік, 2 роки, 5 років або 10 років або більше. Під "віковим руховим порушенням" розуміють погіршення рухової здібності, яке, як правило, пов'язане зі старінням, в тому числі, наприклад, рухові порушення, пов'язані з природним процесом старіння, і рухове порушення або розлад, пов'язаний з віковим розладом, тобто розладом, частота якого збільшується з віком, наприклад, нейродегенеративним станом, таким як хвороба Паркінсона, бічний аміотрофічний склероз тощо.

У деяких варіантах здійснення віковий стан, який лікують, є віковим збільшенням нейрозапалення у індивіда. Під "нейрозапаленням" мають на увазі біохімічні та клітинні реакції нервової системи на травми, інфекції або нейродегенеративні захворювання. Такі відповіді спрямовані на зниження активуючих факторів шляхом залучення імунітету центральної нервової системи для захисту від потенційної шкоди. Нейродегенерація виникає в центральній нервовій системі й при цьому виявляються ознаки втрати структури та функції нейронів.

Нейрозапальні захворювання або стани або захворювання, пов'язані з нейрозапаленням, включають в якості прикладу, але не обмеження, нейродегенеративні захворювання, такі як хвороба Альцгеймера; хвороба Паркінсона, розсіяний склероз тощо.

Препарати крові, що містять компоненти плазми. При практичному застосуванні способів відповідно до даного винаходу препарат крові, що містить компонента плазми, вводять індивіду, який цього потребує, наприклад, індивіду, який страждає або має ризик розвитку когнітивних або рухових порушень, нейрозапалення та/або вікової деменції. У зв'язку з цим, способи згідно з варіантами здійснення даного винаходу включають введення препарату крові, що містить компоненти плазми крові від індивіда ("донорний індивід" або "донор"), індивіду, який щонайменше схильний до ризику розвитку або страждає від когнітивного або рухового порушення, нейрозапалення, нейродегенерації та/або вікової деменції (далі "реципієнтний індивід" або "реципієнт"). Під "препаратом крові, що містить компоненти плазми" мають на увазі будь-який препарат, отриманий з крові, який містить плазму (наприклад, цільну кров, плазму крові або їх фракції). Термін "плазма" використовується в його звичайному розумінні для позначення рідкого компоненту крові солом'яного/Олідо-жовтого кольору, що складається з приблизно 92 95 води, 7 95 білків, таких як альбумін, гамма-глобулін, антигемофільний фактор та інші фактори згортання крові, а також 1 95 мінеральних солей, цукрів, жирів, гормонів і вітамінів. Необмежуючі приклади препаратів крові, що містять плазму, придатних для застосування в способах згідно з даним винаходом, включають цільну кров, оброблену антикоагулянтом (наприклад, ЕДТА, цитратом, оксалатом, гепарином тощо), препарати крові, отримані шляхом фільтрації цільної крові, щоб видалити лейкоцити ("лейкоредукція"), бо препарати крові, що складаються з плазми, отриманої плазмаферезом або аферезом,

свіжозаморожену плазму, препарати крові, що складаються в основному з очищеної плазми, і препарати крові, що складаються в основному з фракцій плазми. У деяких випадках препарат плазми, який використовується, не є препаратом плазми цільної крові, під чим мається на увазі, що препарат не є цільною кров'ю, тому в ньому відсутні один або більше компонентів, присутніх в цільній крові, таких як еритроцити, лейкоцити тощо, щонайменше, в тій мірі, в якій ці компоненти присутні в цільній крові. У деяких випадках препарат плазми по суті, якщо не повністю, є вільним від клітин, причому в таких випадках вміст клітин може становити 5 95 за обсягом або менше, наприклад, 1 956 або менше, в тому числі 0,5 95 або менше, при цьому в деяких випадках вільні від клітин фракції плазми крові являють собою повністю позбавлені клітин композиції, тобто такі, що не містять клітини.

Збір препаратів крові, що містять компоненти плазми. Варіанти здійснення способів, описаних в даному документі, включають введення препаратів крові, що містять компоненти плазми, які можуть бути отримані від донорів, в тому числі людей-добровольців. Термін "отриманий від людини" може стосуватися таких продуктів. Способи отримання містять плазму препаратів крові від донорів, добре відомі в даній області техніки. (Див., наприклад, ААВВ

ТЕСНМІСАЇ. МАМОАЇ., (Мак А. Рипо, єї аї., єдв., 181 ей. 2014), включений в даний документ шляхом посилання).

В одному варіанті здійснення кров отримують за допомогою венопункції. В іншому варіанті здійснення венопункція являє собою одиничну венопункцію. В іншому варіанті здійснення не застосовують поповнення об'єму крові фізіологічним розчином. У переважному варіанті здійснення метод плазмаферезу використовують для отримання препаратів крові, що містять плазму. Плазмаферез може включати видалення об'єму плазми з поправкою на масу з поверненням клітинних компонентів донору. У переважному варіанті здійснення цитрат натрію використовується під час плазмаферезу, щоб запобігти злипанню клітин. Об'єм зібраної від донора плазми переважно становить від 690 до 880 мл після введення цитрату й переважно співвідноситься з масою донора. 3. Фракції плазми

Під час Другої світової війни виникла потреба в стабільному плазмозаміннику, який можна було використовувати на полі бою, коли солдати втрачали велику кількість крові. В результаті

Зо були розроблені способи отримання ліофілізованої плазми. Однак використання ліофілізованої плазми було ускладнене в бойових ситуаціях, оскільки для її відновлення потрібна стерильна вода. В якості альтернативи доктор Е. Кон припустив, що можна використовувати альбумін, і приготував готовий до застосування стабільний розчин, який можна вводити невідкладно для лікування шоку. (Див. Чдопап, Ситепі Арргоаспез їо Ше Ргерагайоп ої Ріазта РЕгасіоп5 в (Віотесппоіоду ої Віоса) 165 (Часк Соїдвівїп єд., 151 єд. 1991)). У процедурі доктора Кона для очищення фракцій плазми використовувався холодний етанол завдяки його денатуруючій дії та використовувалася зміна рН та температури для досягнення розділення.

Варіант здійснення описаних в даному документі способів включає введення суб'єкту фракцій плазми. Фракціонування являє собою процес, за допомогою якого певні підгрупи білків відокремлюють від плазми. Технологія фракціонування відома в даній області техніки та заснована на етапах, розроблених Сойп єї ам. в 1940-х роках. (Е. СоНп, Ргерагайоп апа ргорепіє5 ої зегит апа ріазта ргоївїп5. ІМ. А зузієт ог Ше зерагаїйоп іпюо Ігасіюпв ої Те ргоївіп апа Іроргоївїп сотропепів ої ріоіодіса! їіз5цез апа Яшідв. 68 ) Ат Спет 5ос 459 (1946), включена в даний документ шляхом посилання). Цей процес включає кілька етапів, а кожний етап включає застосування певних концентрацій етанолу, а також зсувів рН, температури та осмотичного тиску, які призводять до виборчого осадження білка. Преципітати також розділяють за допомогою центрифугування або преципітації. Оригінальний "процес фракціонування за

Коном" включає розділення білків через преципітати на п'ять фракцій, позначені як фракція І, фракція ІІ 4- ПП, фракція ІМ-1, фракція ІМ-4 і фракція У. Альбумін був спочатку ідентифікований як кінцевий продукт (фракція М) цього процесу. Згідно з варіантами здійснення винаходу кожна фракція (або елюат з попереднього етапу розділення) містить або потенційно містить терапевтично корисні фракції білка. (Див. ТНієту Вигпошії, Модет Ріазта Егасііопайоп, 21(2)

Ткапетибвіоп Медісіпе Неміємже 101 (2007); Адії Оепігії, Ріаєта Масіопайоп: сопмепіюпа! апа спготаїйодгарніс теїйоаз ог аіритіп ригіїісайоп, 4 9. Віої. 5 Спет. 315, (2011) та Т. Вгодпієм/ісе-

Ргоба, Нитап Ріазта Егасііопайоп апа їпе Ітрасі ої Мем/ ТесппоЇодіез оп Ше Ове апа Оцаїйу ої

Ріазта-дегімед Ргодисів, 5 Віоой Неміем5 245 (1991), та патента США МоМо 3869431, 5110907, 5219995, 7531513 та 8772461, які включені в даний документ шляхом посилання). Для того щоб отримати конкретні білкові фракції, можна коригувати наведені вище експериментальні параметри.

Нещодавно фракціонування досягло додаткової складності, і отже, складає додаткові варіанти здійснення даного винаходу. Це недавнє збільшення складності сталося за рахунок: введення хроматографії, що призвело до виділення нових білків з існуючих фракцій, таких як кріопреципітат, кріо-збіднена плазма та фракції Кона; підвищення виділення ІДС шляхом інтеграції хроматографії та процесу фракціонування етанолом; і зниження/інактивації/видалення вірусів. (І4.) Для захоплення білків при фізіологічних рН та іонній силі може бути використана аніонообмінна хроматографія. Це зберігає функціональну активність білків та/або фракцій білків. Гепарин та моноклональні антитіла також використовують в афінній хроматографії. Фахівцю в даній галузі техніки має бути зрозуміло, що параметри, описані вище, можуть бути змінені для отримання фракцій, що містять конкретні бажані білки плазми.

В одному з варіантів здійснення даного винаходу плазму крові фракціонують в промислових умовах. Заморожену плазму розморожують при 1-4"С. Безперервне центрифугування з охолодженням застосовують до талої плазми та виділяють кріопреципітат. Відновлений кріопреципітат заморожують при -30 "С або нижче та зберігають. Кріопреципітат-збіднену ("кріо- збіднену") плазму невідкладно обробляють для захоплення (за допомогою, наприклад, первинної хроматографії) лабільних факторів згортання крові, таких як комплекс фактор ІХ та його компоненти, а також інгібіторів протеази, таких як антитромбін та інгібітор С1 естерази.

Послідовне центрифугування та виділення преципіту можна застосовувати на наступних етапах. Такі методи відомі фахівцям в даній області техніки і описані, наприклад, в патентах

США МоМо 4624780, 5219995, 5288853 та заявках на патент США МоМо 20140343255 і 20150343025, вміст яких в повному обсязі включено в даний документ за допомогою посилання.

В одному варіанті здійснення винаходу фракція плазми може містити фракцію плазми, що містить значну концентрацію альбуміну. В іншому варіанті здійснення винаходу фракція плазми може містити фракцію плазми, що містить значну концентрацію Ід: або внутрішньовенного імуноглобуліну (СІМ) (наприклад, Сатипех-СФ). В іншому варіанті здійснення винаходу фракція плазми може містити фракцію плазми ІСЕМ, таку як батипех-СФ), яка була по суті виснажена відносно імуноглобуліну (Ід) за допомогою методів, добре відомих фахівцеві в даній області техніки, таких як, наприклад, опосередковане протеїном А виснаження. (Див. Кевпівпіап, Н., єї аї., Мийірієхед, Оцапійайме МогкПом/ ог беп5ййме Віотажег Оівсомегу іп Ріазта Уівїд5 Момеї

Сапаїдаїте5 тог Еапу Муосагаїа! Іпішгу, МоЇІесшціаг 4 СеїІшіаг Ргоїєотісв, 14 аї 2375-93 (2015)). У додатковому варіанті здійснення винаходу фракція плазми крові може являти собою ту, в якій по суті всі з факторів згортання крові видалені для того, щоб зберегти ефективність фракції зі зниженим ризиком тромбозів. Так, наприклад, фракція плазми може являти собою фракцію плазми, описану в патенті США Мо 62/376529, який подано 18 серпня 2016 року; вміст якого в повному обсязі включено в даний документ за допомогою посилання. 4. Препарати альбуміну

Фахівцям в даній області техніки відомо, що існує дві основні категорії препаратів альбуміну плазми (АРР"): фракція білка плазми ("РРЕ") ії розчин альбуміну людини ("НА5Б"). РРЕ є похідною процесу з більш високим виходом, ніж НА5, але має більш низьку мінімальну чистоту альбуміну, ніж має НАБ (5 8395 для РРЕ і» 9595 для НАБ). (Ргодисіюп ої НПитап аіритіп воІшіоп: а сопіїпиаву демеІоріпд соїІоід, Р. Маїе|їзспик еї аї!., Вийї5и у. ої Апаезіпевзіа 85(6): 887-95, а 888 (2000) У деяких випадках РРЕ має чистоту альбуміну, рівну 83-95595 або, в альтернативному варіанті, 83-96 95. Чистота альбуміну може бути визначена за допомогою електрофорезу або інших аналізів кількісного визначення, таких як, наприклад, мас- спектрометрія. Крім того, деякі відзначили, що РРЕ має недолік через присутність білкових "домішок", таких як РКА. Ід. Як наслідок, препарати РРЕ втратили популярність як препарати альбуміну плазми, і навіть були виключені з Фармакопеї деяких країн. Ід. На відміну від цих проблем, даний винахід робить корисним використання цих "домішок". Крім с-, р- і у-глобулінів, а також вищезгаданого РКА, способи за даним винаходом використовують додаткові білки або інші фактори з "домішок", які сприяють таким процесам як нейрогенез, виживаність нервових клітин, поліпшення когнітивної або рухової функції та зниження нейрозапалення.

Фахівцям в даній області техніки буде зрозуміло, що існують, або існували, декілька комерційних джерел РРЕ ("комерційні препарати РРЕ"). Вони включають Ріазта-Ріех"мМ РРЕ (Агтоцг Ріагтасеціїса! Со., Таррітаун, штат Нью-Йорк), Ріазтапаїє"м РРЕ (Сийоїів, Клейтон, штат Північна Кароліна), Ріаєтаїеїп "м (Аірна ТНнегарешісв, Лос-Анджелес, штат Каліфорнія) та

Ргоїепаїе "м РРЕ (Вахіег І абз, Іпс. Дірфілд, штат Іллінойс).

Фахівцям в даній області техніки також буде зрозуміло, що існують, або існували, декілька комерційних джерел НА5 ("комерційні препарати НА5") Вони включають АЇІритіпаг"мМ (С51. 60 Вентгіпод), Арийх"мМ (051 Венгіпд), АїЇбшеїптмМм ((зИтоі5, Клейтон, штат Північна Кароліна),

Витіпаїе м (Вахацйа, Іпс., Беннокберне, штат Іллінойс), Рехритіп "м (Вахайа, Іпс., Беннокберне, штат Іллінойс) і Ріазритіп "м (Суто, Клейтон, штат Північна Кароліна). а. Фракція білків плазми (людини) (РРЕ)

Згідно з комісією з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США ("ЕБА"), "фракція білків плазми (людини)» або РРЕ, є власним найменуванням препарату, який називають "стерильний розчин білка, що складається з альбуміну і глобуліну, отриманих з плазми людини". (Звід федеральних правил "СЕН" 21 СЕВ 640.90, який в повному обсязі включений в даний документ за допомогою посилання). Вихідний матеріал РРЕ являє собою плазму, виділену з цільної крові, отриману, як написано в 21 СЕВ 640.1-640.5 (який включений в даний документ за допомогою посилання), або джерело плазми, отримане, як написано в 21

СЕВ 640.60-640.76 (який включений в даний документ за допомогою посилання).

РРЕ перевіряють, щоб визначити відповідність наступним стандартам за 21 СЕВ 640.92 (який включений в даний документ за допомогою посилання): (а) Кінцевий препарат має являти собою 5,0 ч/- 0,30 процентний розчин білка; і (5) Загальний білок в кінцевому препараті має складатися щонайменше з 83 відсотків альбуміну, і не більше ніж 17 відсотків глобулінів. Не більше 1 відсотка від загальної кількості білка має складати гамма-глобулін. Склад білка визначають за методом, який був схвалений для кожного виробника Директором Центру оцінки і вивчення біологічних препаратів комісії з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів.

В даному документі "фракція білків плазми" або "РРЕ" стосується стерильного розчину білка, що складається з альбуміну та глобуліну, отриманих з плазми крові людини, з вмістом альбуміну, рівним, щонайменше 83 95, з не більше ніж 17 95 глобулінів (включаючи глобуліни «1, ог, ВД і у) та інших білків плазми, і не більше 1 95 гамма-глобуліну, як визначено за допомогою електрофорезу. (НіпкК, 9.Н., г., еї аї., Ргерагайоп апа Ргорепієз ої а НеаїІ-Тгєаівєд Нитап Ріазта

Ргоївіп Егасіоп, МОХ 5БАМОШІМІВ 2(174) (1957)). РРЕ може також стосуватися твердої форми, яка при суспендуванні в розчиннику має аналогічний склад. Фракція загального глобуліну може бути визначена шляхом віднімання альбуміну від загального білка. (Ви5Нег, уУ., Зегит АїЇІритіп апа Сіоришіп, СІІМІСАЇ МЕТНОЮ5: ТНЕ НІ5ТОВУ, РНУБІСАЇ, АМО ГАВОВАТОВУ

ЕХАМІМАТІОМ5, Спарієг 10, У/аїКег НК, Наї! М/0, Нитеві 90, єдв. (1990)).

Зо р. Альбумін (людини) (НАБ)

Згідно ЕРА "альбумін (людини)" (також згадується в даному документі як "НА5") є власною назвою препарату, який називають "стерильний розчин альбуміну, отриманого з плазми людини". (Звід федеральних правил "СЕН" 21 СЕВ 640.80, який в повному обсязі включений в даний документ за допомогою посилання). Вихідний матеріал для альбуміну (людини) являє собою плазму, відновлену з цільної крові, як написано в 21 СЕВ 640.1-640.5 (який включений в даний документ за допомогою посилання), або джерело плазми, отримане, як написано в 21

СЕВ 640.60-640.76 (який включений в даний документ за допомогою посилання). Інші вимоги до альбуміну (людини) перераховані в 21 СЕВ 640.80-640.84 (який включений в даний документ за допомогою посилання).

Альбумін (людини) перевіряють, щоб визначити відповідність наступним стандартам за 21

СЕВ 640.82: (а) Концентрація білка. Кінцевий препарат має відповідати одній з наступних концентрацій: 4,0 яу/- 0,25 процентний; 5,0 ж/- 0,30 процентний; 20,0 ч/- 1,2 процентний і 25,0 ч/- 1,5 процентний розчин білка. (5) Концентрація білка. Щонайменше 96 відсотків загального білка в кінцевому препараті має складати альбумін за визначенням методом, який був схвалений для кожного виробника

Директором Центру оцінки та вивчення біологічних препаратів комісії з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів.

В даному документі "альбумін (людини)" або "НА5" стосується стерильного розчину білка, що складається з альбуміну та глобуліну, отриманих з плазми крові людини, з вмістом альбуміну, рівним, щонайменше 95 95, з не більше ніж 5 95 глобулінів (включаючи глобуліни с, се, В ії у) та інші білюи плазми. НА5 може також стосуватися твердої форми, яка при суспендуванні в розчиннику має аналогічний склад. Фракція загального глобуліну може бути визначена шляхом віднімання альбуміну від загального білка.

Як може бути визнано звичайними фахівцями в даній області техніки, фракції РРЕ і НА5 можуть також бути ліофілізовані або знаходитися в іншій твердій формі. Такі препарати, з відповідними добавками, можуть бути використані для виготовлення, наприклад, таблеток, порошків, гранул або капсул. Тверда форма може бути перетворена на препарати для ін'єкцій шляхом її розчинення, суспендування або емульгування у водному або неводному розчиннику, бо такому як рослинні або інші подібні олії, синтетичні гліцериди аліфатичних кислот, естери вищих аліфатичних кислот або пропіленгліколь; і, якщо бажано, зі звичайними добавками, такими як солюбілізатори, ізотонічні агенти, суспендуючі агенти, емульгатори, стабілізатори та консерванти. 5. Фракції зі зменшеною кількістю факторів згортання

В іншому варіанті здійснення винаходу використовують фракцію плазми крові, з якої вилучені по суті всі фактори згортання крові для того, щоб зберегти ефективність фракції зі зниженим ризиком тромбозів. Зручним є те, що препарат крові може бути отриманий від молодого донора або групи молодих донорів і може бути звільнений від ДМ, з тим щоб забезпечити препарат молодої крові, який є АВО-сумісним. На даний час плазма, яку переливають, є сумісною за типом крові АВО, оскільки присутність природних антитіл до антигенів А і В може призвести до реакцій трансфузії. Як видно ІДМ відповідає за трансфузійні реакції, коли пацієнти отримують плазму, яка не є АВО-сумісною. Видалення ІДМ з препаратів або фракцій крові допомагає усунути трансфузійні реакції у суб'єктів, яким вводять препарати крові та фракції плазми крові за винаходом.

Відповідно, в одному варіанті здійснення даний винахід стосується способу лікування або профілактики у суб'єкта вікового патологічного стану, такого як когнітивне або рухове порушення, нейрозапалення або нейродегенерація. Спосіб включає введення суб'єкту препарату крові або фракції крові, отриманої з цільної крові від індивіда або групи індивідів, причому препарат крові або фракція крові по суті позбавлені (а) щонайменше одного фактора згортання та/або (Б) ІДМ. У деяких варіантах здійснення індивід (и), від яких отримані препарат крові або фракція крові, являють собою молодих індивідів. У деяких варіантах здійснення препарат крові по суті позбавлений щонайменше одного фактора згортання крові та ДМ. У певних випадках здійснення препарат крові по суті позбавлений фібриногену (фактора І). У додаткових варіантах здійснення препарат крові по суті позбавлений еритроцитів та/або лейкоцитів. В інших випадках здійснення препарат крові по суті позбавлений клітин. В інших випадках здійснення препарат крові отриманий з плазми. Такі варіанти здійснення даного винаходу, крім того, підтримуються заявкою на патент США Мо 62/376529, поданою 18 серпня 2016, яка в повному обсязі включена в даний документ шляхом посилання. 6. Лікування за допомогою збагачених білком препаратів білка плазми

Зо У додаткових варіантах здійснення винаходу використовують фракцію плазми зі зменшеною концентрацією альбуміну в порівнянні з РРЕ, але зі збільшеною кількістю глобулінів та інших білків плазми (тих, які були названі "домішками"). Варіанти здійснення, такі як з РРЕ, НАБ, елюатом І та елюатом ПЛІЇ, всі ефективно позбавлені факторів згортання крові. Такі фракції плазми далі називаються "збагачені білком препарати білка плазми". Наприклад, у варіанті здійснення винаходу може використовуватися збагачений білком препарат білка плазми, що складається з 82 95 альбуміну та 18 95 глобулінів є, ДР і у та інших білків плазми. В іншому варіанті здійснення винаходу може використовуватися збагачений білком препарат білка плазми, що складається з 81 95 альбуміну та 19 95 глобулінів с, ВД і у та/або інших білків плазми.

В іншому варіанті здійснення винаходу може використовуватися збагачений білком препарат білка плазми, що складається з 80 95 альбуміну та 20 95 глобулінів є, ВД ії у та/або інших білків плазми. У додаткових варіантах здійснення винаходу можуть використовуватися збагачені білком препарати білка плазми, що складаються з 70-79 95 альбуміну та 21-30 95 глобулінів с, ДВ і у та/або інших білків плазми. У додаткових варіантах здійснення винаходу можуть використовуватися збагачені білком препарати білка плазми, що складаються з 60-69 95 альбуміну та 31-40 95 глобулінів с, ДР ії у та/або інших білків плазми. У додаткових варіантах здійснення винаходу можуть використовуватися збагачені білком препарати білка плазми, що складаються з 50-59 95 альбуміну та 41-50 95 глобулінів с, ВД і у та/або інших білків плазми. У додаткових варіантах здійснення винаходу можуть використовуватися збагачені білком препарати білка плазми, що складаються з 40-49 95 альбуміну та 51-60 95 глобулінів «є, ВД Її у та/або інших білків плазми. У додаткових варіантах здійснення винаходу можуть використовуватися збагачені білком препарати білка плазми, що складаються з 30-39 95 альбуміну та 61-70 95 глобулінів с, ДИ і у та/або інших білків плазми. У додаткових варіантах здійснення винаходу можуть використовуватися збагачені білком препарати білка плазми, що складаються з 20-29 95 альбуміну та 71-80 95 глобулінів с, ВД і у та/або інших білків плазми. У додаткових варіантах здійснення винаходу можуть використовуватися збагачені білком препарати білка плазми, що складаються з 10-19 95 альбуміну та 81-90 95 глобулінів є, ВД Її у та/або інших білків плазми. У додаткових варіантах здійснення винаходу можуть використовуватися збагачені білком препарати білка плазми, що складаються з 1-9 95 альбуміну та 91-99 95 глобулінів сс, р і у та/або інших білків плазми. В іншому варіанті здійснення винаходу можуть використовуватися збагачені білком препарати білка плазми, що складаються з 095 альбуміну та 100 95 глобулінів сх, Д і у та інших білків плазми.

Варіанти здійснення даного винаходу, описані вище, можуть також мати загальні концентрації гамма-глобуліну 1-5 95.

Специфічні концентрації білків у фракції плазми можуть бути визначені з використанням методів, добре відомих людині, яка має звичайну кваліфікацію в даній області техніки. В якості прикладу, а не обмеження, такі методи включають електрофорез, мас-спектрометрію, ІФА та вестерн-блот аналіз. 7. Отримання фракцій плазми

Способи отримання РРЕ та інших фракцій плазми добре відомі звичайним фахівцям в даній області техніки. Варіант здійснення даного винаходу забезпечує збір крові, використовуваної при отриманні фракції білків плазми людини, в колбах з цитратом або антикоагулянтну цитратним розчином декстрози для пригнічення згортання крові, з наступним розділенням фракцій І, П--ПШ, ІМ ї РРЕ, згідно способу, описаного в НіпкК еї аїЇ. (Див. НіпК, У.Н., .г., єї аї.,

Ргерагаїйоп апа Ргорепіев ої а Неаї-Тгтєаієд Нитап Ріазта Ргоївїп Егасіоп, МОХ ЗАМОШІМІВ 2(174) (1957), яка включена в даний документ шляхом посилання). Згідно з цим способом, суміш може бути зібрана при 2-8"С. Плазму згодом можна відокремити за допомогою центрифугування при 7 "С, видалити й зберігати при -20 "С. Потім плазму можна розморозити при 37 "С та фракціонувати, переважно протягом восьми годин після вилучення зі зберігання при -20 76.

Плазму можна відокремлювати від фракції І. використовуючи 8 95 етанол при рН 752 і температурі -2-2,5 "С з концентрацією білка 5,1-5,6 відсотка. Холодний 53,3-відсотковий етанол (176 мл/л плазми) з ацетатним буфером (200 мл 4М розчину ацетату натрію, 230 мл крижаної оцтової кислоти і Н2О до 1 л) можуть бути додані за допомогою піпетки зі швидкістю, наприклад, 450 мл/хв. при зниженні температури плазми до -2 "С. Фракція | може бути відокремлена та видалена з елюата (елюата І) за допомогою ультрацентрифугування. Фібриноген може бути отриманий з фракції І згідно з методами, добре відомими звичайним фахівцем в даній області техніки.

Фракцію І-Ш можна відокремити від елюата | шляхом розведення елюата до 21 відсотків

Зо етанолу при рН 6,8, при температурі -6 "С, з концентрацією білка, що дорівнює 4,3 відсотки.

Холодний 95 відсотковий етанол (176 мл/л елюата І) з 10 М оцтової кислоти, використовуваної для коригування рН може бути доданий за допомогою піпетки зі швидкістю, наприклад, 500 мл/хв. при зниженні температури елюата І до - 6 "С. Отриманий осад (фракція ІІ -- ПП) може бути видалений за допомогою центрифугування при -6 "С. Гамма-глобулін може бути отриманий з фракції І-Ш з використанням способів, добре відомих звичайним фахівцям в даній області техніки.

Фракцію ІМ-1 можна відокремити від елюата Ії -- ПІ (елюат ЛІ!) розведення елюата до 19 відсотків етанолу при рН 5,2, при температурі -6"С, з концентрацією білка, що дорівнює З відсотки. Н2О і 10 М оцтову кислоту, яка використовується для регулювання рН, можна додавати безперервно за допомогою піпетки, підтримуючи при цьому елюат ПЛ при -6 С протягом 6 годин. Осаджену фракцію МІ-ї- можна осаджувати при -6 "С протягом 6 годин, а потім відокремлювати від елюата за допомогою центрифугування при тій самій температурі.

Стабільну фракцію білка плазми можна виділити з елюата ІМ-1 шляхом регулювання концентрації етанолу до 30 відсотків при рН 4,65, температурі -7 "С ії концентрації білка, що дорівнює 2,5 відсотки. Це може бути досягнуто шляхом доведення рН елюата ІМ-1 холодним спиртом з кислотою (дві частини 2 М оцтової кислоти і одна частина 95 процентного етанолу).

При підтриманні температури -7 "С, на кожний літр елюата ІМ-1, що коригується, додають 170 мл холодного етанолу (95 95). Білки, які можуть бути осаджені, відстоюють протягом 36 годин, а потім видаляють за допомогою центрифугування при -7 "С.

Виділені білки (стабільна фракція білків плазми) можна висушити (наприклад, шляхом сублімації сушіння), щоб видалити спирт і Н2О. Отриманий висушений порошок можна розчинити у стерильній дистильованій воді, наприклад, з використанням 15 л води/кг порошку, з розчином, доведеним до рН 7,0 за допомогою 1 М Маон. Кінцева 5-відсоткова концентрація білка може бути досягнута шляхом додавання стерильної дистильованої води, що містить натрій ацетил триптофанат, каприлат натрію і Масі, доведення до кінцевої концентрації 0,004 М ацетил триптофанату, 0,004 М каприлату та 0,112 М натрію. І, нарешті, розчин може бути відфільтрований при температурі 10 "С для отримання прозорого розчину, а потім термічно оброблений для інактивації патогенних мікроорганізмів при 60 "С протягом щонайменше 10 годин.

Фахівцю в даній області техніки буде зрозуміло, що кожну з різних фракцій і елюатів, описаних вище, можна використовувати в способах за даним винаходом для лікування захворювання. Наприклад, але не в якості обмеження, елюат І або елюати ПЛІ!Ї можуть бути використані для лікування таких захворювань, як когнітивні, рухові та нейродегенеративні розлади, і є варіантами здійснення даного винаходу.

Попередні способи отримання фракцій плазми та фракції білків плазми (РРЕ) є тільки ілюстративними і включають тільки варіанти здійснення даного винаходу. Фахівцю в даній області техніки буде зрозуміло, що ці способи можуть відрізнятися. Наприклад, рН, температуру та концентрацію етанолу, серед іншого, можна регулювати, щоб отримувати різні варіації фракцій плазми та фракції білків плазми в різних варіантах здійснення та способах за даним винаходом. В іншому прикладі додаткові варіанти здійснення даного винаходу передбачають використання нанофільтрації для видалення/інактивації патогенних мікроорганізмів з фракцій плазми та фракції білків плазми.

Додатковий варіант здійснення даного винаходу передбачає способи та композиції з використанням та/або що містять додаткові фракції плазми. Наприклад, винахід, крім усього іншого, демонструє, що конкретні концентрації альбуміну не є критичними для поліпшення когнітивної або рухової активності. Таким чином, фракції зі зменшеною концентрацією альбуміну, такі як фракції, що мають менше 83 95 альбуміну, розглядаються в даному винаході. 8. Лікування

Аспекти способів за даним винаходом, описані в даному документі, включають лікування суб'єкта препаратом крові, що містить плазму, таким як фракція плазми крові, наприклад, як описано вище. Варіант здійснення включає лікування суб'єкта-людини препаратом крові, що містить плазму. Фахівцю в даній області техніки буде зрозуміло, що способи лікування пацієнтів препаратом крові, що містить плазму, відомі в даній області техніки. В якості прикладу, але не обмеження, один з варіантів здійснення способів за винаходом, описаних в даному документі, включає введення свіжозамороженої плазми суб'єкту для лікування та/або профілактики когнітивного або рухового порушення, нейрозапалення, нейродегенерації та/або вікової деменції. В одному варіанті здійснення препарат крові, що містить плазму вводять невідкладно, наприклад, протягом близько 12-48 годин після отримання від донора, індивіду, який страждає

Зо або схильний до ризику когнітивного або рухового порушення, нейрозапалення, нейродегенерації та/або вікової деменції. У таких випадках препарат може зберігатися в холодильнику, наприклад, при 0-10 "С. В іншому варіанті здійснення свіжозаморожена плазма є тією, яку зберігали в замороженому вигляді (кріоконсервація) при -18 С або нижче. До введення свіжозаморожену плазми розморожують, і після розморожування вводять суб'єкту за 60-75 хвилин після того, як почався процес розморожування. Кожний суб'єкт переважно отримує одиничну порцію свіжозамороженої плазми (200-250 мл), при цьому свіжозаморожена плазма переважно отримана від донорів раніше певного вікового діапазону. В одному варіанті здійснення винаходу свіжозаморожена плазма надана від (отримана від) молодих індивідів. В іншому варіанті здійснення винаходу свіжозаморожена плазма надана від (отримана від) донорів тієї самої статі. В іншому варіанті здійснення винаходу свіжозаморожена плазма надана від (отримана від) донорів у віковому діапазоні 18-22 роки.

В одному варіанті здійснення винаходу препарати крові, що містять плазму, піддають скринінгу на тип крові після того, як вони були надані. В іншому варіанті здійснення даного винаходу препарати крові, що містять плазму, перевіряють на наявність агентів інфекційних захворювань, таких як ВІЛ-І та ІІ, НВМ (вірус гепатиту В), НСМ (вірус гепатиту С), НТІМ (Т- лімфотропний вірус людини) І та Ії, антитіла до корового антигену вірусу гепатиту В (НВс) згідно з вимогами 21 СЕВ 640.33 і рекомендаціями, що містяться в керівництві ЕБА.

У ще одному варіанті здійснення даного винаходу суб'єкту вводять фракцію плазми. В одному варіанті здійснення винаходу фракція плазми являє собою РРЕ або НА5. У ще одному варіанті здійснення винаходу фракція плазми являє собою один з комерційних препаратів РРЕ або комерційних препаратів НАб5. В іншому варіанті здійснення даного винаходу фракція плазми являє собою РРЕ або НА5, отримана від групи індивідів певного вікового діапазону, таких як молоді люди, або являє собою модифіковану фракцію РРЕ або НА5Б, яка була піддана додатковому фракціонуванню або обробці (наприклад, РРЕ або НАХ, в яких частково або по суті видалені один або більше специфічних білків). В іншому варіанті здійснення винаходу фракція плазми являє собою фракцію плазми ІСіІМ, яка була істотно збіднена відносно імуноглобуліну (Ід). Фракція крові, яка є "по суті збідненою" або в якій специфічні білки, такі як

ІДС, "по суті видалені", стосується фракції крові, що містить менше ніж близько 50 95 від кількості, яка спостерігається в еталонному препараті або цільній плазмі крові, наприклад, бо менше, ніж 45 то, 40 то, 35 то, Зо то, 25 то, 20 то, 15 Зо, 5 о, 4 то, З то, 2 то, 1 то, 0,5 то, 0,25 то,

0,196, невиявлений рівень, або будь-яке ціле число між цими величинами, виміряне з використанням стандартних аналізів, добре відомих в даній області техніки. 9. Введення

Аспекти способів за даним винаходом, описані в даному документі, включають лікування суб'єкта препаратом крові, що містить плазму, таким як фракція плазми крові або фракція плазми, наприклад, як описано вище. Варіант здійснення включає лікування суб'єкта-людини препаратом крові, що містить плазму. Фахівцю в даній області техніки буде зрозуміло, що способи лікування пацієнтів препаратом крові, що містить плазму, відомі в даній області техніки.

В якості прикладу, але не обмеження, один з варіантів здійснення способів за винаходом, описаних в даному документі, включає введення свіжозамороженої плазми суб'єкту для лікування та/або профілактики когнітивного або рухового порушення, нейрозапалення, нейродегенерації та/або вікової деменції. В одному варіанті здійснення препарат крові, що містить плазму вводять невідкладно, наприклад, протягом близько 12-48 годин після отримання від донора, індивіду, який страждає або схильний до ризику когнітивного або рухового порушення, нейрозапалення, нейродегенерації та/або вікової деменції. У таких випадках препарат може зберігатися в холодильнику, наприклад, при 0-107С. В іншому варіанті здійснення свіжозаморожена плазма є тією, яку зберігали в замороженому вигляді (кріоконсервація) при -18 "С або нижче. До введення свіжозаморожену плазми розморожують, і після розморожування вводять суб'єкту за 60-75 хвилин після того, як почався процес розморожування. Кожний суб'єкт переважно отримує одиничну порцію свіжозамороженої плазми (200-250 мл), при цьому свіжозаморожена плазма переважно отримана від донорів раніше певного вікового діапазону. В одному варіанті здійснення винаходу свіжозаморожена плазма надана від (отримана від) молодих індивідів. В іншому варіанті здійснення винаходу свіжозаморожена плазма надана від (отримана від) донорів тієї самої статі. В іншому варіанті здійснення винаходу свіжозаморожена плазма надана від (отримана від) донорів у віковому діапазоні 18-22 роки.

В одному варіанті здійснення винаходу препарати крові, що містять плазму, піддають скринінгу на тип крові після того, як вони були надані. В іншому варіанті здійснення даного винаходу препарати крові, що містять плазму, перевіряють на наявність агентів інфекційних

Зо захворювань, таких як ВІЛ-І та ІІ, НВМ (вірус гепатиту В), НСМ (вірус гепатиту С), НТІМ (Т- лімфотропний вірус людини) І та Ії, антитіла до корового антигену вірусу гепатиту В (НВс) згідно з вимогами 21 СЕВ 640.33 і рекомендаціями, що містяться в керівництві ЕРА.

У ще одному варіанті здійснення даного винаходу суб'єкту вводять фракцію плазми. В одному варіанті здійснення винаходу фракція плазми являє собою РРЕ або НА5. У ще одному варіанті здійснення винаходу фракція плазми являє собою один з комерційних препаратів РРЕ або комерційних препаратів НАб5. В іншому варіанті здійснення даного винаходу фракція плазми являє собою РРЕ або НА5, отримана від групи індивідів певного вікового діапазону, таких як молоді люди, або являє собою модифіковану фракцію РРЕ або НА5Б, яка була піддана додатковому фракціонуванню або обробці (наприклад, РРЕ або НАХ, в яких частково або по суті видалені один або більше специфічних білків). В іншому варіанті здійснення винаходу фракція плазми являє собою фракцію плазми ІСіМ, яка була істотно збіднена відносно імуноглобуліну (Ідс). Фракція крові, яка є "по суті збідненою" або в якій специфічні білки, такі як

ІДС, "по суті видалені", стосується фракції крові, що містить менше ніж близько 50 95 від кількості, яка спостерігається в еталонному препараті або цільній плазмі крові, наприклад, менше, ніж 45 то, 40 то, 35 то, Зо то, 25 то, 20 то, 15 Зо, 5 о, 4 то, З то, 2 то, 1 то, 0,5 то, 0,25 то, 0,196, невиявлений рівень, або будь-яке ціле число між цими величинами, виміряне з використанням стандартних аналізів, добре відомих в даній області техніки.

Варіант здійснення винаходу включає лікування суб'єкта, у якого діагностували когнітивне або рухове порушення, нейродегенерацію або нейрозапалення, шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми. Інший варіант здійснення винаходу включає введення ефективної кількості плазми крові або фракції плазми, а потім моніторинг суб'єкта відносно поліпшення когнітивної або рухової функції або зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу. Інший варіант здійснення даного винаходу включає лікування суб'єкта з діагнозом когнітивного або рухового порушення, нейродегенерації або нейрозапалення шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми, причому плазму крові або фракцію плазми вводять таким чином, що це призводить до поліпшення когнітивної або рухової функції, зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу після досягнення середнього або медіанного часу напівжиття білків плазми крові або фракції білків плазми, по відношенню до останньої введеної дозі (що називається в даному документі бо "переривчастим застосуванням" або "переривчастою дозою"). Інший варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом щонайменше двох послідовних діб та моніторинг суб'єкта відносно поліпшення когнітивної або рухової функції, зниження нейрозапалення або поліпшення нейрогенезу протягом щонайменше

З діб після дати останнього введення. Інший варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом щонайменше 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 або 14 послідовних діб та моніторинг суб'єкта відносно поліпшення когнітивної або рухової функції зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу протягом щонайменше З діб після дати останнього введення. Ще один варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом щонайменше послідовних 2 діб та після дати останнього введення, моніторинг відносно поліпшення когнітивної або рухової функції, зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу, після того, як був досягнутий середній період напіввиведення білків в плазмі крові або фракції плазми. Інший варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом 2-14 непослідовних діб, причому кожний розрив між дозами може становити 0-3 доби.

У деяких випадках переривчасте застосування відповідно до даного винаходу включає введення першого набору доз, наприклад, як описано вище, за яким іде період без застосування, наприклад, "період без застосування", за яким, у свою чергу, іде введення іншої дози або набору доз. Тривалість цього періоду "без застосування" може варіюватися, але в деяких варіантах здійснення вона складає 7 діб або довше, наприклад, 10 діб або довше, включаючи 14 діб або довше, причому в деяких випадках тривалість періоду без застосування коливається від 15 до 365 діб, наприклад, від 30 до 90 діб, і в тому числі від 30 до 60 діб. Таким чином, варіанти здійснення способів включають несистематичне (тобто не переривчасте) застосування, наприклад, несистематичне введення препарату плазми крові У деяких варіантах здійснення схему переривчастого застосування з подальшим періодом без застосування повторюють кілька разів, в разі потреби, причому в деяких випадках цю схему продовжують застосовувати протягом 1 року або більше, наприклад, 2-х років або більше, в тому числі все життя суб'єкта. Інший варіант здійснення винаходу включає введення плазми крові або фракції плазми за схемою застосування протягом 5 послідовних діб, з періодом без застосування, що дорівнює 2-3 доби, з подальшим введенням протягом 2-14 послідовних діб.

Біохімічно, під "ефективною кількістю" або "ефективною дозою" активного агента мається на увазі кількість активного агента, яка буде інгібувати, викликати антагонізм, знижувати, зменшувати або пригнічувати на близько 20 95 або більше, наприклад, на 30 95 або більше, на 40 95 або більше, або на 50 95 або більше, в деяких випадках, на 60 95 або більше, 70 95 або більше, 80 95 або більше, або на 90 95 або більше, в деяких випадках на близько 100 95, тобто до незначних кількостей, а в деяких випадках, викликати зворотне прогресування когнітивного розладу, нейрозапалення, нейродегенерації або вікової деменції. 10. Фракція білків плазми

При здійсненні способів за даним винаходом суб'єкту вводять фракцію плазми. В одному варіанті здійснення винаходу фракція плазми являє собою фракцію білків плазми (РРЕ). У додаткових варіантах здійснення РРЕ вибирають з комерційних препаратів РРЕ.

В іншому варіанті здійснення РРЕ складається з 88 95 нормального альбуміну людини, 12 95 альфа- і бета-глобулінів і не більше ніж 1 96 гамма-глобуліну, що визначено за допомогою електрофорезу. Інші варіанти здійснення даного варіанту, які використовуються при здійсненні способів за даним винаходом, включають, наприклад, варіант здійснення у вигляді 5 95 розчину

РРЕ, забуферованого карбонатом натрію та стабілізованого 0,004 М каприлат натрію і 0,004 М ацетилтриптофаном. Додаткові препарати, в тому числі зі зміненим відсотком РРЕ (наприклад, від близько 1 95 до близько 10 95, від близько 10 95 до близько 20 95, від близько 20 95 до 25 9б, від близько 25 95 до 30 95) в розчині, а також концентрації розчинника та стабілізаторів, можуть

БО бути використані в здійсненні способів за даним винаходом. 11. Фракції плазми донорів конкретного віку

Додаткові варіанти здійснення даного винаходу включають введення фракції білків плазми, отриманої з плазми індивідів певних вікових діапазонів. Варіант здійснення включає введення

РРЕ або НАБ, які були отримані з плазми молодих індивідів. В іншому варіанті здійснення даного винаходу молоді індивіди відносяться до одного певного віку або певного діапазону віку.

У ще одному варіанті здійснення винаходу середній вік донорів менше, ніж у суб'єкта або менше, ніж середній вік суб'єктів, які підлягають лікуванню.

Конкретні варіанти здійснення даного винаходу включають створення пулу крові або плазми від осіб певного віку і фракціонування плазми крові, як описано вище, щоб отримати препарат 60 фракції білків плазми, таких як РРЕ або НА5. В альтернативному варіанті здійснення даного винаходу фракцію білків плазми або конкретну фракцію білків плазми отримують від конкретних індивідів, які знаходяться у зазначеному віковому діапазоні. 12. Показання до застосування

Способи згідно з винаходом та препарати крові, що містять плазму і фракції, знаходять застосування в лікуванні, включаючи запобігання віковим патологічним станам, таким як порушення когнітивної або рухової здатності індивідів, наприклад, когнітивні розлади, в тому числі (але не обмежуючись цим) вікова деменція, імунологічні патологічні стани, рак, та фізичне і функціональне зниження; і рухові розлади, такі як (але не обмежуючись цим) хвороба

Паркінсона. Індивіди, які страждають або схильні до ризику розвитку вікового когнітивного або рухового порушення, нейрозапалення та/або нейродегенерації, які отримують користь від лікування препаратом крові, що містить плазму, згідно з винаходом, наприклад, за допомогою способів, описаних в даному документі, включають індивідів, які знаходяться у віці 50 років і старше, наприклад, 60 років або старше, 70 років або старше, 80 років або старше, 90 років або старше та 100 років або старше, тобто, у віці від приблизно 50 до 100, наприклад, 50, 55, 60, 65, 70, 75, 80, 85, 90, 95 або приблизно 100 років, та страждають від когнітивних або рухових порушень, нейрозапалення, та/або нейродегенерації, пов'язаних з природним процесом старіння, наприклад, легкого когнітивного порушення (ЛКП); і індивідів, які знаходяться у віці 50 років або старше, наприклад, 60 років або старше, 70 років або старше, 80 років або старше, 90 років або старше, і як правило, не старше 100 років, тобто, у віці від близько 50 до 90, наприклад, 50, 55, 60, 65, 70, 75, 80, 85, 90, 95 або близько 100 років, у яких ще не почали проявлятися ознаки когнітивних або рухових порушень, нейрозапалення та/або нейродегенерації. Приклади когнітивних та рухових, нейрозапальних та/або нейродегенеративних порушень, які виникають через природне старіння включають такі: а. Легке когнітивне порушення ЛКП. Легке когнітивне порушення являє собою помірне порушення пізнання, яке проявляється як проблеми з пам'яттю чи іншими психічними функціями, такими як планування, дотримання інструкції або прийняття рішень, які погіршилися протягом часу в той час як загальна психічна функція і повсякденна діяльність не погіршилися.

Таким чином, хоча зазвичай не відбувається значна загибель нейронів, нейрони в старіючому мозку уразливі для сублетальних вікових змін в структурі, синаптичної цілісності та

Зо молекулярної обробці в синапсі, всі з яких погіршують когнітивні функції.

Індивіди, які страждають або схильні до ризику розвитку вікових когнітивних порушень, які отримають користь від лікування препаратом або фракцією крові, що містять плазму, згідно з винаходом, наприклад, за допомогою способів, описаних в даному документі, також включають індивідів будь-якого віку, які страждають від порушення когнітивної функції внаслідок вікового розладу, та індивідів будь-якого віку, у яких діагностували віковий розлад, який, як правило, супроводжується когнітивними порушеннями, причому у індивіда ще не почали проявлятися симптоми когнітивних порушень. Приклади таких вікових розладів включають наступні: р. Хвороба Альцгеймера. Хвороба Альцгеймера є прогресуючою, невідворотною втратою когнітивної функції, пов'язаною з надмірною кількістю старечих бляшок в корі головного мозку та підкорковій сірій речовині, яка також містить р-амілоїд і нейрофібрилярні клубки, що складаються з тау-білка. Загальна форма уражає осіб » 60 років, та її частота зростає з віком.

На її частку припадає понад 65 95 деменцій в літньому віці.

Причина хвороби Альцгеймера невідома. Хвороба виникає в сім'ях з частотою близько 15- 2095 випадків. Решта, так звані спорадичні випадки, мають деякі генетичні детермінанти.

Захворювання має автосомно-домінантний генетичний профіль у випадках з найбільш раннім початком і деяких випадках з пізнім початком, але з різною пенетрантністю в пізньому віці.

Фактори навколишнього середовища знаходяться в центрі уваги активного дослідження.

В ході захворювання в корі головного мозку, гіпокампі та підкоркових структурах (включаючи селективну втрату клітин в базальному ядрі Мейнерта), блакитній плямі та в дорсальному ядрі шва зникають синапси, і в кінцевому рахунку, нейрони. Церебральне використання та перфузія глюкози знижуються в деяких областях мозку (тім'яна частка й кора скроневої частки на ранній стадії захворювання, префронтальна кора на пізній стадії захворювання). Нейритні або старечі бляшки (що складаються з нейритів, астроцитів та гліальних клітин навколо осердя амілоїду) і нейрофібрилярні клубки (що складаються зі спарених спіральних філаментів) відіграють певну роль в патогенезі хвороби Альцгеймера. Старечі бляшки та нейрофібрилярні клубки виникають при нормальному старінні, але вони набагато більш поширені у людей з хворобою

Альцгеймера. с. Хвороба Паркінсона.

Хвороба Паркінсона (ХП) являє собою ідіопатичне, повільно прогресуюче дегенеративне 60 захворювання центральної нервової системи, що характеризується уповільненням та зниженням руху (брадикінезія), м'язовою ригідністю, тремором спокою (дистонія), м'язовою загальмованістю та постуральною нестійкістю. ХП, яка спочатку розглядалася в першу чергу як руховий розлад, на даний час визнається також причиною депресії й емоційних змін. ХП також може впливати на пізнання, поведінку, сон, вегетативні функції та сенсорні функції. Найбільш поширені когнітивні порушення включають функції порушення концентрації та уваги, робочу пам'ять, виконавчу функцію, вживання мови та зорово-просторової орієнтації. Характерною рисою ХП є симптоми, пов'язані зі зниженою руховою функцією, яким зазвичай передують ті, що пов'язані з когнітивними порушеннями, що допомагає в діагностиці захворювання.

При первинній хворобі Паркінсона вироджуються пігментовані нейрони чорної субстанції, блакитної плями та інших груп дофамінергічних клітин стовбура мозку. Причина невідома.

Втрата нейронів чорної субстанції, які проектуються на хвостате ядро та шкаралупу, призводить до виснаження нейромедіатора дофаміну в цих областях. Виникає, як правило, після 40 років, зі збільшенням захворюваності в старших вікових групах.

Хворобу Паркінсона вперше діагностують у приблизно 60000 американців щороку, і на даний час нею уражено близько одного мільйона американців. Навіть якщо ХП не є фатальною сама по собі, її ускладнення є чотирнадцятою провідною причиною смерті в Сполучених

Штатах. На даний час ХП не може бути вилікувана, та призначають як правило симптоматичне лікування, з хірургічним втручанням, запропонованим при більш пізніх, важких випадках.

Варіанти лікування ХП включають введення лікарських засобів для компенсації дефіциту рухової функції. Ці варіанти збільшують або замінюють нейромедіатор, дофамін, концентрації якого в мозку у пацієнтів з ХП є низькими. Такі препарати включають: карбідопу/леводопу (які створюють більше дофаміну в головному мозку); апоморфін, праміпексолол, ропінірол та ротинготин (агоністи допаміну); селегілін та разагілін (інгібітори МАО-В, які запобігають руйнуванню дофаміну); ентакапон і толкапон (інгібітори пірокатехін-О-метилтрансферази

ІСОМТІЇ, які роблять леводопу більш доступною в головному мозку); бензтропін та тригексифенідил (антихолінергетики) та амантадин (контроль тремору та ригідності).

Вправи/фізичну терапію також часто призначають, щоб допомогти підтримувати фізичну та розумову функцію.

Сучасні методи лікування, що лікують симптоми ХП, не забезпечують лікування, і не в змозі

Зо запобігти прогресуванню захворювання. Крім того, на даний час лікарські препарати, як правило, втрачають ефективність на пізній стадії ХП. Препарат, що призначається найбільше, леводопа, зазвичай призводить до несприятливих ефектів в межах від 5 до 10 років після початку прийому лікарського засобу. Ці побічні ефекти можуть бути серйозними і можуть призвести до рухових флуктуацій та непередбачуваних коливань в управлінні руховими функціями між дозами, а також сіпанню/гтремтінню (дискінезії), якими важко керувати і які є такими ж інвалідизуючими, як і власні симптоми ХП. Таким чином, зберігається потреба в нових методах лікування з новими механізмами дії, які можна застосовувати разом або в комбінації з існуючими лікарськими засобами проти ХП. а. Паркінсонізм. Вторинний паркінсонізм (також званий як атипова хвороба Паркінсона або

Паркінсон плюс) є результатом втрати або перешкоджання дії допаміну в базальних гангліях внаслідок інших ідіопатичних дегенеративних захворювань, лікарських препаратів або екзогенних токсинів. Найбільш частою причиною вторинного паркінсонізму є прийом всередину антипсихотичних лікарських засобів або резерпіну, які викликають паркінсонізм, блокуючи дофамінові рецептори. Менш поширені причини включають отруєння оксидом вуглецю або марганцем, гідроцефалію, структурні пошкодження (пухлини, інфаркти, що впливають на середній мозок або базальні ганглії), субдуральні гематоми та дегенеративні захворювання, включаючи нігростріатну дегенерацію. Деякі розлади такі, як прогресивний над'ядерний параліч (ПНП), множинна системна атрофія (МСА), кортикобазальна дегенерація (КБД) та деменція з тільцями Леві (ДТЛ) можуть проявляти симптоми паркінсонізму, перш ніж можуть виникнути кардинальні симптоми, необхідні для конкретного діагнозу, і, таким чином, можуть бути позначені як "паркінсонізм". е. Лобно-скронева деменція. Лобно-скронева деменція (/ЛОД) являє собою стан, що є результатом прогресуючої деградації лобової частки головного мозку. З часом дегенерація може перейти на скроневу частку. Друга після хвороби Альцгеймера (ХА) за поширеністю, ЛОД становить 20 905 достаречих випадків деменції. Симптоми поділяються на три групи в залежності від постраждалих функцій лобової та скроневої частки:

Поведінковий варіант ЛОД (пвЛОД), з симптомами включає млявість і аспонтанність з одного боку, і гіперактивність з іншого боку; прогресуюча неплавна афазія (ПНПА), при якій спостерігаються перебої в швидкості мови за рахунок труднощів артикуляції, фонологічних бо та/або синтаксичних помилок, але зберігається розуміння слів; і семантична деменція (СД), при якій пацієнти зберігають вільну нормальну фонетику і синтаксис, але мають зростаючу складність в називанні та розумінні слів. Інші когнітивні симптоми, загальні для всіх пацієнтів з

ЛОД, включають порушення у виконавчій функції та здатності до концентрації уваги. Інші когнітивні здібності, в тому числі сприйняття, просторові навички, пам'ять і практика, як правило, залишаються незачепленими. ЛОД може бути діагностована шляхом спостереження на структурних сканах МРТ атрофії лобової частки та/або передньої скроневої частки.

Існує ряд форм ЛОД, будь-яку з яких можна лікувати або запобігати з використанням способів і композицій згідно з винаходом. Наприклад, одна з форм лобно-скроневої деменції являє собою семантичну деменцію (СД). СД характеризується втратою семантичної пам'яті як у вербальному, так і невербальному доменах. Пацієнти з СД часто скаржаться на труднощі з добором слів. Клінічні ознаки включають вільну афазію, аномію, порушене розуміння сенсу слів та асоціативну візуальну агнозію (нездатність зіставити семантично пов'язані зображення або об'єкти). У міру того як захворювання прогресує, часто спостерігаються поведінкові та особові зміни, аналогічні тим, що спостерігаються при лобно-скроневій деменції, хоча описані випадки "чистої" семантичної деменції з декількома пізніми поведінковими симптомами. Структурна візуалізація МРТ демонструє характерний профіль атрофії в скроневій частці (переважно в лівій), з більшим залученням нижньої, ніж верхньої, і більшою атрофією передньої в порівнянні з задньою скроневою часткою.

В якості іншого прикладу, інша форма лобно-скроневої деменції є хворобою Піка (РІО, також

Реб). Відмінною рисою захворювання є зосередження тау-білків в нейронах, скупчення в забарвлювані сріблом, сферичні агрегати, відомі як "тільця Піка". Симптоми включають втрату мови (афазію) і деменцію. Пацієнти з орбітофронтальною дисфункцією можуть стати агресивними та соціально неприйнятними. Вони можуть вчинити крадіжку чи демонструвати нав'язливу чи повторювану стереотипну поведінку. Пацієнти з дорсомедіальною або дорсолатеральною лобовою дисфункцією можуть демонструвати відсутність занепокоєння, апатію або знижену спонтанність. Пацієнти можуть демонструвати відсутність самоконтролю, аномальну самосвідомість і нездатність оцінити сенс. Пацієнти з двосторонньою втратою сірої речовини в постеролатеральній орбітофронтальній корі та правій передній острівцевій корі можуть демонструвати зміни харчової поведінки, такі як патологічна тяга до солодкого. У

Зо пацієнтів з більш фокальною втратою сірої речовини в передній орбітофронтальній корі головного мозку може розвинутися гіперфагія. У той час як деякі з симптомів спочатку можуть бути пом'якшені, захворювання прогресує, і пацієнти часто помирають протягом двох-десяти років.

Ї. Хвороба Гантінггона. Хвороба Гантінгтона (ХГ) являє собою спадкове прогресуюче нейродегенеративне захворювання, що характеризується розвитком емоційних, поведінкових і психічних порушень; втратою інтелектуальних або когнітивних функцій; і порушенням руху (рухові порушення). Класичні ознаки ХГ включають розвиток хореї - мимовільних, швидких, нерегулярних, судомних рухів, які можуть вплинути на обличчя, руки, ноги або тулуб, - а також зниження когнітивних функцій, включаючи поступову втрату обробки думки і набутих інтелектуальних здібностей. Може спостерігатися погіршення пам'яті, абстрактного мислення і суджень; неправильне сприйняття часу, місця, або особи (дезорієнтація); підвищена тривожність і зміни особистості (розпад особистості). Хоча симптоми зазвичай стають очевидними протягом четвертого або п'ятого десятиліття життя, вік початку є змінним і коливається від раннього дитинства до кінця зрілого віку (наприклад, 70 або 80 років).

ХГ передається в сім'ях як автосомно-домінантна ознака. Розлад виникає в результаті аномально довгих послідовностей або "повторів" кодованих команд в межах гену на хромосомі 4 (4р16.3). Прогресуюча втрата функції нервової системи пов'язана з результатами ХГ від втрати нейронів в певних областях мозку, в тому числі базальних гангліїв і кори головного мозку. 9. Бічний аміотрофічний склероз. Бічний аміотрофічний склероз (БАС) є швидко прогресуючим, що призводить до летального результату, неврологічним захворюванням, яке вражає рухові нейрони. М'язова слабкість і атрофія та ознаки дисфункції клітин переднього рогу спинного мозку найбільш часто спочатку відзначають в руках, рідше в ногах. Сайт початку є випадковим, а прогресування асиметричне. Судоми є загальними та їм може передувати слабкість. Рідко пацієнт живе 30 років; 5095 помирають протягом З років від початку захворювання, 20 95 живуть 5 років, а 10 95 живуть 10 років.

Діагностичні ознаки включають початок під час середнього або пізнього дорослого життя та прогресуюче загальне залучення рухової функції без сенсорних порушень. Швидкість нервової провідності є нормальною до пізньої стадії захворювання. Нещодавні дослідження продемонстрували когнітивні порушення, а також, зокрема, зниження безпосередньої вербальної пам'яті, зорової пам'яті, мови і виконавчих функцій.

Зменшення площі тіла клітини, кількості синапсів та загальної довжини синапсів спостерігалося навіть у нейронах нормального вигляду у пацієнтів з БАС. Було висловлено припущення, що, коли пластичність активної зони досягає своєї межі, втрата синапсів, що триває, може призвести до функціональних порушень. Стимуляція формування нових синапсів або запобігання втрати синапсів може підтримувати функції нейронів у цих пацієнтів.

М. Розсіяний склероз. Розсіяний склероз (РОС) характеризується різними симптомами та ознаками дисфункції ЦНС, з ремісіями та повторюваними загостреннями. Найбільш загальні симптоми являють собою парестезії в одній або більше кінцівках, в торсі або на одному боці обличчя; слабкість або незграбність ноги або руки; або порушення зору, наприклад, часткову сліпоту і біль в одному оці (ретробульбарний неврит зорового нерва), помутніння зору або скотоми. Загальні когнітивні порушення включають порушення пам'яті (набуття, утримання та вилучення нової інформації), уваги і концентрації (зокрема, розділена увага), обробки інформації, виконавчих функцій, функцій зорово-просторової орієнтації та швидкості мови.

Загальні ранні симптоми являють собою очний параліч, який призводить до двоїння в очах (диплопія), тимчасову слабкість однієї або більше кінцівок, невелику скутість або незвичайну стомлюваність кінцівки, незначні порушення ходи, труднощі з контролем сечового міхура, запаморочення і легкі емоційні порушення; всі вони вказують на розсіяне ураження ЦНЄе і часто виникають за місяці або роки до того, як хворобу розпізнають. Надлишок тепла може погіршити симптоми і ознаки.

Перебіг хвороби сильно варіюється, є непередбачуваним і у більшості пацієнтів, ремітуючим. Спочатку епізоди можуть бути розділені місяцями або роками ремісії, особливо коли хвороба починається з ретробульбарного невриту зорового нерва. Однак, у деяких пацієнтів виникають часті напади і вони швидко стають непрацездатними; у деяких перебіг хвороби може бути швидко прогресуючим. і Глаукома. Глаукома є поширеним нейродегенеративним захворюванням, яке вражає гангліозні клітини сітківки (ГКС). Наявні дані вказують на існування окремих схем дегенерації в синапсах і дендритах, в тому числі в ГКС. Останні дані також вказують на кореляцію між

Зо когнітивними порушеннями та глаукомою у літніх людей (Моспіт ВР, вї а). РгемаІепсе ої содпіїме ітраіптепі, дергезвзіоп, апа апхівїу зутріоте атопа оідег адийе м/йй аіайсота. У Сіайсота. 2012:21(4):250-254).

Ї. Міотонічна дистрофія. Міотонічна дистрофія (МД) є мультисистемним автосомно- домінантним захворюванням, що характеризується дистрофічною м'язовою слабкістю та міотонією. Молекулярний дефект являє собою експансований тринуклеотидний (СТО) повтор в

З нетрансльовані області гена міотонінпротеїнкінази в хромосомі 194. Симптоми можуть виникати в будь-якому віці, а діапазон клінічної тяжкості широкий. Міотонія виражена в м'язах рук, а птоз є звичайним симптомом навіть в легких випадках. У важких випадках відзначається периферична м'язова слабкість, часто з катарактою, передчасне облисіння, маскоподібне обличчя, серцева аритмія, тестикулярная атрофія та ендокринні порушення (наприклад, цукровий діабет). Розумова відсталість є звичайним симптомом при важких вроджених формах, в той час як вікове зниження лобових і скроневих когнітивних функцій, зокрема, мови та виконавчих функцій, спостерігаються в більш легких дорослих формах захворювання. Люди з сильним ураженням вмирають у віці близько 50 років.

К. Деменція. Деменція описує клас розладів, що мають симптоми, які вражають мислення та соціальні здібності досить сильно, щоб заважати повсякденній діяльності. Інші випадки деменції на додаток до деменції, що спостерігається на більш пізніх стадіях вікових розладів, обговорюваних вище, включають судинну деменцію та деменції з тільцями Леві, описані нижче.

При судинній деменції або "мультиінфарктній деменції" когнітивні порушення викликані проблемами в надходженні крові в мозок, як правило, через серію незначних інсультів, а іноді, за рахунок одного крупного інсульту до або після інших більш дрібних інсультів. Судинні ушкодження можуть бути результатом дифузного цереброваскулярного захворювання, такого як хвороба дрібних судин або вогнищеві ураження, або обидва варіанти. Пацієнти, які страждають на судинну деменцію, мають когнітивні порушення, гострі або підгострі, після гострого цереброваскулярного порушення, після чого спостерігається прогресуюче зниження когнітивної здатності. Когнітивні порушення аналогічні тим, що спостерігаються при хворобі

Альцгеймера, в тому числі порушення в мові, пам'яті, складної візуальної обробки або виконавчих функціях, хоча відповідні зміни в мозку не пов'язані з патологією ХА, але з хронічним зниженням кровотоку в головному мозку, що, в врешті-решт, призводить до деменції. бо Нейровізуалізація за допомогою однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ) і позитронно-емісійної томографії (ПЕТ) може бути використана для підтвердження діагнозу мультиіїнфарктної деменції в поєднанні з оцінками, що включають дослідження психічного стану.

Деменція з тільцями Леві (ДТЛ, також відома під різними іншими назвами, включаючи деменцію з тільцями Леві, дифузну хворобу з тільцями Леві, кортикальну хворобу з тільцями

Леві та старечу деменцію типу Леві) є одним з видів деменції, які анатомічно характеризуються наявністю тілець Леві (згустків білка альфа-синуклеїну та убиквітину) в нейронах, які виявляються при посмертній гістології мозку. Її основною особливістю є зниження когнітивних функцій, зокрема, виконавчої функції. Уважність і короткострокова пам'ять зростатимуть і падатимуть.

Стійкі чи повторювані зорові галюцинації з яскравими і детальними картинами часто є ранніми діагностичними симптомами. ДТЛ часто плутають на її ранніх стадіях з хворобою

Альцгеймера та/або судинною деменцією, хоча, хвороба Альцгеймера зазвичай починається досить поступово, а ДТЛ часто має швидкий і гострий початок. Симптоми ДТЛ також включають рухові симптоми, аналогічні хворобі Паркінсона. ДТЛ відрізняється від деменції, яка іноді виникає при хворобі Паркінсона, за часовими рамками, в яких симптоми деменції виникають, в порівнянні з симптомами хвороби Паркінсона. Хвороба Паркінсона з деменцією (ХПД) діагностується при початку деменції більш ніж через рік після початку хвороби Паркінсона. ДТЛ діагностують, коли когнітивні симптоми починаються в той самий час або протягом року після появи симптомів хвороби Паркінсона. 1. Прогресуючий над'ядерний параліч. Прогресуючий над'ядерний параліч (ПНП) є розладом мозку, який викликає серйозні та прогресуючі проблеми з контролем ходи та рівновагою, а також складними рухами очей і проблеми з мисленням. Одним з класичних ознак хвороби є нездатність належним чином сфокусувати погляд, що відбувається через пошкодження в області мозку, яка координує рух очей. Деякі індивіди описують цей ефект як розпливчатість. Уражені індивіди часто демонструють зміни настрою та поведінки, в тому числі депресію й апатію, а також прогресуючу слабку деменцію. Довга назва розладу вказує на те, що захворювання починається повільно і продовжує погіршуватися (прогресувати), і викликає слабкість (паралічу, пошкоджуючи певні частини мозку вище горохоподібних структур, що

Зо називаються ядрами, які контролюють рухи очей (над'ядерний). ПНП був вперше описаний як окремий розлад у 1964 році, коли троє вчених опублікували роботу, в якій наводили відмінності даного патологічного стану та хвороби Паркінсона. Його іноді називають синдромом Стіла-

Річардсона-Ольшевського, за прізвищами тих вчених, які визначили цей розлад. Хоча ПНП прогресує з погіршенням, ніхто не вмирає від самого ПНП. т. Атаксія. Люди з атаксією мають проблеми з координацією, оскільки у них постраждали частини нервової системи, які контролюють рух і баланс. Атаксія може вражати пальці, кисті, руки, ноги, тіло, мову та рухи очей. Слово атаксія часто використовується для опису симптомів неузгодженості, які можуть бути пов'язані з інфекціями, травмами, іншими захворюваннями, або дегенеративними змінами в центральній нервовій системі. Атаксія також використовується для позначення групи специфічних дегенеративних захворювань нервової системи, які називаються спадковими та спорадичними атаксіями, які є первинними цілями Національного фонду атаксії. п. Множинна системна атрофія. Множинна системна атрофія (МСА) являє собою дегенеративний неврологічний розлад. МСА пов'язана з дегенерацією нервових клітин в певних областях головного мозку. Ця дегенерація клітин викликає проблеми з рухом, рівновагою та іншими вегетативними функціями організму, такими як контроль сечового міхура або регуляція кров'яного тиску.

Причина МСА невідома, та жодних конкретних факторів ризику виявлено не було. Близько 55 95 випадків припадає на чоловіків, з типовим віком початку з кінця 50-ти років до початку 60- ти років. При МСА часто виявляються деякі з тих самих симптомів, що і при хворобі Паркінсона.

Тим не менше, пацієнти з МСА зазвичай демонструють мінімальну, за наявності, відповідь на дофамінові препарати, що використовуються при хворобі Паркінсона. о. Дряхлість. Синдром дряхлості ("дряхлість") являє собою геріатричний синдром, який характеризується функціональним і фізичним спадом, включаючи зниження рухливості, м'язову слабкість, фізичну повільність, погану переносимість, низьку фізичну активність, погане харчування та ненавмисну втрату маси. Таке зниження часто супроводжується та є наслідком таких захворювань, як когнітивна дисфункція і рак. Однак дряхлість може виникнути навіть без хвороби. Особи, які страждають на дряхлість мають підвищений ризик негативного прогнозу від переломів, випадкових падінь, інвалідності, супутніх захворювань і передчасної смертності. (С.

Виїдпев, єї а. Емесі ої а Ргебіоїїс Боптиіайоп оп Егаіййу Зупаготе: А Напдотігейд, Роибіе-Віїпа

Сіїпіса! Тниаї, Ійї. У. Мої. 5сі. 2016, 17, 932). Крім того, люди, які страждають на дряхлість, частіше мають більш високі витрати на охорону здоров'я. (Ід.)

Загальні симптоми дряхлості можна визначити за допомогою певних видів досліджень.

Наприклад, ненавмисна втрата маси включає втрату щонайменше 10 фунтів або більше ніж 5 95 від маси тіла в попередньому році; слабкість м'язів може бути визначена шляхом зниження сили захоплення на 20 95 від вихідного рівня (з урахуванням статі та індексу маси тіла); фізична повільність може бути заснована на часі, необхідному, щоб пройти відстань у 15 футів; слабка витривалість може бути визначена шляхом самостійного надання індивідом даних про виснаження; а низька фізична активність може бути виміряна з використанням стандартизованого опитувальника. (7. Раїасе еї аІ., Те Егаіййу Зупаготе, Тодаув Сепаййс

Медісіпе 711), а 18 (2014)).

У деяких варіантах здійснення представлені способи і композиції знаходять застосування в уповільненні прогресування вікового когнітивного, рухового, нейрозапального або іншого вікового порушення або патологічного стану. Іншими словами, когнітивні, рухові, нейрозапальні або інші здібності або стани індивіда будуть знижуватися більш повільно після лікування за допомогою описаних способів, ніж до або під час відсутності лікування за допомогою описаних способів. У деяких таких випадках способи лікування, що розглядаються, включають вимірювання прогресування зниження когнітивних, рухових, нейрозапальних або інших вікових здібностей або симптомів після лікування, а також визначення того, що зменшується прогресування зниження. У деяких таких випадках визначення здійснюють шляхом порівняння з еталоном, наприклад, швидкістю зниження у індивіда до лікування, наприклад, визначеної шляхом вимірювання когнітивних, рухових, нейрозапальних або інших вікових здібностей або станів для двох або більше моментів часу перед введенням препарату крові згідно з винаходом.

Способи та композиції згідно з винаходом також знаходять застосування в стабілізації когнітивних, рухових, нейрозапальних або інших здібностей або станів у індивіда, наприклад, індивіда, що страждає від вікового когнітивного розладу, або індивіда, схильного до ризику виникнення вікового когнітивного розладу. Наприклад, індивід може демонструвати деякі вікові когнітивні порушення, а прогресування когнітивних порушень, що спостерігається перед лікуванням описаними способами, буде призупинено після лікування за допомогою описаних

Зо способів. В якості іншого прикладу, індивід може мати ризик розвитку вікового когнітивного порушення (наприклад, людина може бути у віці 50 років або старше, або, можливо, йому був поставлений діагноз вікового розладу), а когнітивні здібності індивіда залишаються по суті незмінними, тобто зниження когнітивної здатності неможливо виявити після лікування за допомогою описаних способів, в порівнянні зі станом до лікування за допомогою описаних способів.

Способи та композиції, згідно з винаходом також знаходять застосування в зниженні когнітивних, рухових, нейрозапальних або інших вікових пошкоджень у індивіда, який страждає від вікового розладу. Іншими словами, після лікування способами згідно з винаходом у індивіда відбувається поліпшення порушеної здатності. Наприклад, когнітивні або рухові здібності у індивіда підвищуються, наприклад, в 2 рази або більше, 5 разів або більше, в 10 разів або більше, в 15 разів або більше, в 20 разів або більше, в 30 разів або більше або в 40 разів або більше, в тому числі в 50 разів або більше, в 60 разів або більше, в 70 разів або більше, в 80 разів або більше, 90 раз або більше або 100 разів або більше або більше, після лікування за допомогою способів згідно з даним винаходом в порівнянні з когнітивною або руховою здатністю, що спостерігається у індивіда до лікування за допомогою способів за даним винаходом.

У деяких випадках лікування за допомогою способів та композицій за даним винаходом відновлює когнітивну, рухову чи інші здібності у індивіда, який страждає від вікового когнітивного або рухового порушення, наприклад, до їх рівня, коли людина була в віці близько 40 років або менше. Іншими словами, когнітивна або рухова недостатність анулюються. Способи діагностики та моніторингу відносно поліпшення. 13. У деяких випадках серед різних способів діагностики та моніторингу прогресування захворювання й поліпшення при когнітивних захворюваннях, рухових порушеннях, нейродегенеративних захворюваннях та/або нейрозапальних захворюваннях, за потреби, використовують такі види оцінок, окремо або в поєднанні з суб'єктами, які страждають на нейродегенеративне захворювання. Наступні види способів представлені в якості прикладів і не обмежуються перерахованими способами. Будь-які зручні способи моніторингу захворювання, за потреби, можуть бути використані при здійсненні винаходу. Ці способи також передбачені в способах за даним винаходом. 60 а. Загальне пізнання

Варіанти здійснення способів за даним винаходом додатково включають способи моніторингу ефекту лікарського засобу або лікування на суб'єкта, який підлягає лікуванню когнітивних порушень та/або вікової деменції, причому спосіб включає порівняння когнітивної функції до і після лікування. Фахівці в цій галузі техніки визнають, що існують відомі способи оцінки когнітивної функції. Для прикладу, але не в якості обмеження, спосіб може включати оцінку когнітивних функцій на основі медичного анамнезу, сімейного анамнезу, фізичних і неврологічних оглядів лікарями, що спеціалізуються на деменції та когнітивних функціях, лабораторних тестів і нейропсихологічних оцінок. Додаткові варіанти, які передбачені у винаході, включають: оцінку свідомості, наприклад, з використанням коматозної шкали Глазго (ЕММ); експертизу психічного стану, в тому числі скорочену оцінку перевірки розумових здіоностей (АМТ5) або міні-тест розумових здібностей (ММ5Е) (Роівівїп еї аї!., у. Резусніаїг. Ве 1975; 12:1289-198); глобальну оцінку вищих функцій; оцінку внутрішньочерепного тиску, наприклад, шляхом дослідження очного дна. В одному варіанті здійснення моніторинг ефекту когнітивних порушень та/або вікової деменції включає поліпшення, що становить 1,2, 3,4,5,6, 7, 8,9, 10, 11 або 12 балів, за когнітивною підшкалою шкали оцінки тяжкості хвороби

Альцгеймера (АРА5Б-СОС).

В одному варіанті здійснення для оцінки когнітивної функції можуть бути використані дослідження периферичної нервової системи, включаючи будь-яке з наступного: відчуття запаху, поле зору та гостроту зору, руху очей і зіниць (симпатичні і парасимпатичні), сенсорну функцію обличчя, міцність мімічних м'язів і м'язів плечового пояса, слух, смак, фарингальний рух і рефлекс, руху язика, які можуть бути досліджені окремо (наприклад, гострота зору може бути перевірена за допомогою діаграми Зпейеп; неврологічний молоток може бути використаний для перевірки рефлексів, включаючи жувальні рефлекси, рефлекси сухожиль біцепса й трицепса, колінного сухожилля, ахілів рефлекс та підошовний рефлекс (тобто, рефлекс Бабинського), силу м'язів часто за шкалою МАС 1-5; м'язовий тонус та ознаки ригідності. р. Хвороба Паркінсона

Варіанти здійснення способів за даним винаходом додатково включають способи моніторингу ефекту лікарського засобу або лікування на суб'єкта, який підлягає лікуванню

Зо рухових порушень, причому спосіб включає порівняння рухової функції до і після лікування.

Фахівці в цій галузі техніки визнають, що існують відомі способи оцінки рухової функції. Для прикладу, але не в якості обмеження, спосіб може включати оцінку рухової функції на основі медичного анамнезу, сімейного анамнезу, фізичних і неврологічних оглядів лікарями, що спеціалізуються на нейродегенерації та рухових порушеннях, лабораторних тестів і нейродегенеративних оцінок. Додаткові варіанти здійснення, що маються на увазі у винаході, включають роботу з оціночними шкалами, обговорюваними нижче.

Кілька оціночних шкал були використані для оцінки прогресування ХП. Найбільш широко використовувані шкали включають уніфіковану шкалу оцінки симптомів хвороби Паркінсона (ОРОВ5, яка була введена в 1987) (9). Вепабі! Нев. Оєм., 2012 49(8): 1269-76) та шкалу Хена і

Яру (Мегиоіоду, 1967 17(5): 427-42). Додаткові шкали включають шкалу ОРОВ5, поліпшену міжнародним суспільством вивчення рухових розладів (МО5) (МО5-ОРОВ5), а також шкалу повсякденної активності Шваба та Інгланда (АП).

У шкалі ОРОВНО оцінюється 31 пункт, які складають три підшкали: (1) ментальність, поведінка і настрій; (2) щоденні заняття і (3) оцінка рухової активності. Шкала Хена та Яру ділить ХП на п'ять стадій з дискретними підстадіями: 0 - немає ознак захворювання; 1 - симптоми тільки з одного боку; 1,5 - симптоми з одного боку, але з залученням шиї та хребта; 2 - симптоми з обох боків без будь-яких порушень балансу; 2,5 - легкі симптоми з обох боків з відновленням при виконанні тесту на стійкість, З - порушення балансу зі ступенем захворювання від легкого до помірного; 4 - важка інвалідність, але зі збереженням здатності ходити або стояти без сторонньої допомоги; і 5 - потреба в колясці або прикутість до ліжка без сторонньої допомоги. Шкала повсякденної активності Шваба та Інгланда класифікує ХП в відсотках (від 100 95 - повна незалежність до 10 95 - повна залежність).

Загальна рухова функція може бути оцінена за допомогою широко використовуваних шкал, в тому числі й загальної шкали рухових функцій (МЕ). За нею оцінюють три компоненти: залежність, біль та невпевненість. (Абего9 А.С., еї а). (2003) Оізарії. Ренарії. 2003 Мау 6:25(9):462-72). Рухова функція також може бути оцінена за допомогою домашнього моніторингу або датчиків, що носяться. Наприклад: хода (швидкість локомоції, мінливість, ригідність ніг) може бути виміряна акселерометром; поза (нахил тулуба) - гіроскопом; рух ніг - акселерометром; рух рук - акселерометром і гіроскопом; тремор (амплітуда, частота, бо тривалість, асиметрія) - акселерометром; падіння - акселерометром; загальмованість ходи -

акселерометром; дискінезія - акселерометром, гіроскопом та інерціальними датчиками; брадикінезія (тривалість і частоту) - акселерометром плюс гіроскопом, а афазія (нахил) - мікрофоном. (Разіюгіпо М, евї аї!., Чоштпаї ої Рпузісв: Сопієтепсе бепез 450 (2013) 012055). с. Розсіяний склероз.

На додаток до моніторингу відносно поліпшення симптомів, пов'язаних з пізнанням, прогресування або поліпшення нейродегенерації, пов'язаної з розсіяним склерозом (РОС), можна відстежувати з використанням методів, добре відомих фахівцям в даній області техніки. В якості прикладу, але не обмеження, моніторинг може здійснюватися за допомогою таких методів, як: моніторинг цереброспінальної рідини (ЦСР); магнітно-резонансна томографія (МРТ) для виявлення пошкоджень та розвитку демієлінізуючих бляшок; дослідження викликаних потенціалів; і моніторинг ходи.

Аналіз ЦСР може бути виконаний, наприклад, шляхом люмбальної пункції, щоб отримати тиск, зовнішній вигляд та вміст ЦСР. Нормальні значення зазвичай знаходяться в наступному діапазоні: тиск (70-180 мм НегО); зовнішній вигляд прозорий і безбарвний; загальний білок (15-60 мг/100 мл); Ід становить 3-12 95 від загального білка; глюкоза 50-80 мг/100 мл; число клітин 0-5 лімфоцитів та відсутність еритроцитів; хлорид (110-125 мЕкв/л). Аномальні результати можуть вказувати на присутність або прогресування розсіяного склерозу.

МРТ є іншим методом, який може бути виконаний, щоб відстежувати прогрес і поліпшення захворювання. Типові критерії для моніторингу РОС за допомогою МРТ включають зовнішній вигляд неоднорідних областей аномальної білої речовини в півкулі головного мозку і в паравентрикулярних областях, присутність уражень в мозочку та/або стовбурі мозку, а також в шийних або грудних відділах спинного мозку.

Викликані потенціали можуть бути використані для моніторингу прогресування та поліпшення РОС у суб'єктів. Викликані потенціали вимірюють уповільнення електричних імпульсів, наприклад, у візуально викликаній відповіді (МЕР), слухових викликаних відповідях в стовбурі мозку ВАЕВ) і соматосенсорних викликаних відповідях (55ЕН). Аномальні відповіді допомагають визначити наявність зниження швидкості провідності в центральних сенсорних шляхах.

Моніторинг ходи також може бути використаний для контролю прогресування та поліпшення

Зо захворювання у суб'єктів з РОС. РОС часто супроводжується порушеннями рухливості та аномальною ходою частково через втому. Моніторинг може бути виконаний, наприклад, з використанням мобільних пристроїв моніторингу, які носять суб'єкти. (Мооп, У., єї аі!., Мопіюгіпд дай іп тийіріє зсіеговів м/п поме! меагаріє тоїоп зепзоїгв, РІ О5 Опе, 12(2):60171346 (2017)). й. Хвороба Гантінгтона.

На додаток до моніторингу відносно поліпшення симптомів, пов'язаних з пізнанням, прогресування або поліпшення нейродегенерації, пов'язаної з хворобою Гантінгтона (ХГ), можна відстежувати з використанням методів, добре відомих фахівцям в даній області техніки.

В якості прикладу, але не обмеження, моніторинг може здійснюватися за допомогою таких методів, як: рухова функція; поведінка; функціональна оцінка; та візуалізація.

Приклади рухової функції, які можуть відслідковуватися як показник прогресування або поліпшення захворювання, включають хорею та дистонію, ригідність, брадикінезію, окорухову дисфункцію, а також зміни ходи/)балансу. Методики проведення моніторингу цих показників добре відомі фахівцям в даній області техніки. (Див. Тапа С, еї аїЇ., Мопіюгіпу Нипііпдюп'в дієєазе ргодгезвіоп Шгоцдп ргесіїпісаї апа еапу віаде5, Меигодедепег Оі5 Мапад 2(4):421-35 (2012)).

Психіатричні ефекти ХГ надають можливості для моніторингу прогресування та поліпшення захворювання. Наприклад, можна проводити психіатричну діагностику для того, щоб визначити, чи страждає суб'єкт від депресії, дратівливості, порушення, тривоги, апатії та психозу з параноєю. (1д.)

Функціональна оцінка також може бути використана для моніторингу прогресування або поліпшення захворювання. Були представлені методи оцінки загальної функціональності (Ід.), причому оцінка часто знижується на один пункт на рік в деяких групах ХГ.

МРТ або ПЕТ також можуть бути використані для моніторингу прогресування або поліпшення захворювання. Наприклад, при ХГ спостерігається втрата нейронів стріарного відростка, а зміна числа цих нейронів може відстежуватись у суб'єктів. Методики для визначення зміни нейронів у суб'єктів з ХГ включають візуалізацію зв'язування рецептора дофаміну 02. (Іа.) е. Аміотрофічний бічний склероз (АБС)

На додаток до моніторингу відносно поліпшення симптомів, пов'язаних з пізнанням, бо прогресування або поліпшення нейродегенерації, пов'язаної з аміотрофічним бічним склерозом

(АБС), можна відстежувати з використанням методів, добре відомих фахівцям в даній області техніки. В якості прикладу, але не обмеження, моніторинг може здійснюватися за допомогою таких методів, як: функціональна оцінка; визначення м'язової сили; вимірювання функції дихання; вимірювання втрати нижнього рухового нейрона (І ММ); і вимірювання дисфункції верхнього рухового нейрона (ММ).

Функціональна оцінка може бути виконана з використанням функціональної шкали, добре відомої фахівцям в даній області техніки, такій як функціональна шкала оцінки АБС (АГ ЗЕН5-В), яка оцінює симптоми, пов'язані з бульбарною, лімбічною та дихальною функцією. Швидкість зміни корисна для прогнозування виживаності, а також прогресування або поліпшення захворювання. Інша міра включає в себе комбіновану оцінку функції і виживаності (САЕ5), ранжування клінічних результатів суб'єктів шляхом об'єднання часу виживаності зі зміною

АІ ЗЕВЗ-НВ. (5ітоп Ма, єї аіІ., Оцапійуїпо Оізеазе Ргодгезвіоп іп АтуоїгорпПіс І азега! Зсієегов5ів, Апп

Мешго! 76:643-57 (2014)).

М'язова сила може бути досліджена та кількісно оцінена за допомогою використання оцінки мануального м'язового тестування (ММТ). Це передбачає усереднення вимірювань, отриманих для декількох груп м'язів, з використанням шкали класифікації м'язової сили ради медичних досліджень (МАС). (Ід) Ручна динамометрія (ННО) також може бути використана серед інших методів. (Ід.)

Дихальна функція може бути виміряна з використанням портативних пристроїв спірометрії, використовуваної для отримання форсованої життєвої ємності (ЕМС) на вихідному рівні, щоб передбачити прогресування або поліпшення захворювання. Крім того, максимальний тиск вдиху, носовий тиск вдиху (5МІР) і ЕМО під час їжі можуть бути визначені та використані для моніторингу прогресування/поліпшення захворювання. (1Іа.)

Втрата нижніх рухових нейронів є іншим показником, який може бути використаний для моніторингу прогресування або поліпшення захворювання АБС. Нейрофізіологічний індекс може бути визначений шляхом вимірювання електрично викликаної відповіді м'язів (СМАР) в дослідженнях провідності рухового нерва, параметри яких включають амплітуду СМАР і частоту

Е-хвилі. (Ід. апа де Сагмаїно М, єї аї., Мегуе сопаисіюп віцаїе5 іп атуоігорніс Іаега! 5сіеговів.

Мизвсіє Мегле 23:344-352, (2000)). Також може бути оцінена кількість нижніх рухових нейронів

Зо (МОМЕ) У МОМЕ оцінюють кількість залишкових рухових аксонів, які обслуговують м'яз, за допомогою оцінки внеску окремих рухових одиниць в максимальну відповідь СМАР, і використовують для визначення прогресування або поліпшення захворювання. (бітоп МИ, еї аІ., раніше). Додаткові методи для визначення втрати | ММ включають тестування нервової збудливості, електричну імпедансну монографію і застосування ультразвуку до м'язів, щоб виявити зміни товщини м'язів. (1а.)

Дисфункція верхніх рухових нейронів є іншим показником, який може бути використаний для моніторингу прогресування або поліпшення захворювання АБС. Методи визначення дисфункції включають виконання МРТ або ПЕТ-сканування головного мозку і спинного мозку, транскраніальної магнітної стимуляції; і визначення рівнів біомаркерів в цереброспінальній рідини (ЦСР).

Ї. Глаукома.

На додаток до моніторингу відносно поліпшення симптомів, пов'язаних з пізнанням, прогресування або поліпшення нейродегенерації, пов'язаної з глаукомою, можна відстежувати з використанням методів, добре відомих фахівцям в даній області техніки. В якості прикладу, але не обмеження, моніторинг може здійснюватися за допомогою таких методів, як: визначення внутрішньоочного тиску; оцінка диска зорового нерва або головки зорового нерва відносно шкоди; тестування поля зору на периферичну втрату зору; і візуалізація диска зорового нерва і сітківки для топографічного аналізу. 9. Прогресуючий над'ядерний параліч (ПНП)

На додаток до моніторингу відносно поліпшення симптомів, пов'язаних з пізнанням, прогресування або поліпшення нейродегенерації, пов'язаної з прогресуючим над'ядерним паралічем (ПНП), можна відстежувати з використанням методів, добре відомих фахівцям в даній області техніки. В якості прикладу, але не обмеження, моніторинг може здійснюватися за допомогою таких методів, як: функціональна оцінка (повсякденної діяльності або АОІ); оцінка рухових функцій; визначення психіатричних симптомів; і об'ємна та функціональна магнітно- резонансна томографія (МРТ).

Рівень функції суб'єкта з точкою зору незалежності, часткової залежності від інших або повної залежності може бути корисний для визначення прогресування або поліпшення захворювання. (Див. ОиШй, К, еї аї., Еипсіопа! ітраіптепі іп ргодгеб55іме 5иргаписієаг раїву, 60 Мешйгоіоду 80:380-84, (2013)). Рейтингова шкала прогресуючого над'ядерного параліча (РЕРНАБ)

є рейтинговою шкалою, яка містить двадцять вісім показників в шести категоріях: повсякденна діяльність (з історії); поведінка; бульбарна, очна рухова функція, лімбічна рухова та хода/проміжна функція. Результат являє собою бал в діапазоні 0-100. Шість пунктів оцінювали в 0-2, а двадцять два пункти оцінювали в 0-4 при можливій загальній оцінці 100. Бали РОРА5 є практичними показниками та надійними прогностичними параметрами виживаності пацієнтів.

Вони також чутливі до прогресування захворювання та корисні для моніторингу прогресування або поліпшення захворювання. (Со1ре |, еї аї., А сіїпіса! гайіпу 5саІе ог ргодгезвіме зиргаписієаг раїзу, Вгаіп 130:1552-65, (2007)).

Розділ АОЇІ з ОРОВЗ5 (уніфікованої шкали оцінки симптомів хвороби Паркінсона) також може бути використаний для кількісного визначення функціональної активності у пацієнтів з ПНП. (рий К, єї а!., раніше). Крім того, шкала повсякденної активності Шваба та Інгланда (5Е-АОІ) може бути використана для оцінки незалежності. (Іа.) Крім того, розділи рухової функції ОРОВ5 корисні в якості надійного вимірювання для оцінки прогресування захворювання у пацієнтів з

ПНП. Руховий розділ може містити, наприклад, 27 різних показників для кількісної оцінки рухової функції у пацієнтів з ПНП. Приклади включають тремор у спокої, ригідність, постукування пальцем, поставу і ходу). Прогресування або поліпшення захворювання у суб'єкта може бути також оцінено шляхом виконання нейропсихологічної оцінки на початковому рівні, проведеної навченим медичним персоналом, оцінки з використанням нейропсихіатричного опитувальника (МРІ), щоб визначити частоту і тяжкість порушень поведінки (наприклад, марення, галюцинації, збудження, депресію, занепокоєння, ейфорію, апатію, гіперактивність, дратівливість і аберантну рухову поведінку). (1Іа.)

Функціональна МРТ (ФМРТ) може бути використана для моніторингу прогресування або поліпшення захворювання. ФМРТ являє собою метод з використанням МРТ для вимірювання змін активності головного мозку в певних областях мозку, як правило, на основі кровотоку в цих регіонах. Вважається, що кровообіг корелюють з активацією області мозку. Пацієнти з нейродегенеративним розладом, таким як ПНП, можуть бути піддані фізичним або психічним випробуванням до або під час сканування в сканері МРТ. Як приклад, але не обмеження, тести можуть являти собою сталу парадигму управління сили, коли пацієнтів просять зробити зусилля рукою, найбільш ураженою ПНП, і вимірюють максимальне довільне скорочення (ММС) за допомогою ФМРТ одразу після виконання тесту. Вигсіш, Вс, єї аї., Оівіпсі райегп5 ої Бгаїп асіїміу іп ргодгезвзіме зиргаписієаг раїву апа РаЖКіпзоп'є дізеазе, Мом. Оівзога. 30(9): 1248-58 (2015)).

Об'ємна МРТ являє собою метод, в якому МРТ-сканери визначають відмінності в об'ємі області мозку. Це може бути зроблено, наприклад, шляхом контрастування різних розладів, або шляхом визначення відмінностей в об'ємі області мозку у пацієнта з плином часу. Об'ємна МРТ може бути використана для визначення прогресування або поліпшення захворювання при нейродегенеративних розладах, таких як ПНП. Методика добре відома спеціалістам в цій галузі техніки. (Меззіпа 0, єї аї!., Рацетгп5 ої бгаїп аїгорпу іп Ракіпзоп'5 дізеазе, ргодгезвіме зиргаписієаг раїву апа тийіріє зузіеєт аїгорпу, РаїКіпзопізт апа Неїаїей Оізогаєтв, 17(3): 172-76 (2011)).

Приклади областей мозку, які можуть бути виміряні, включають, але не обмежуються цим, внутрішньочерепний об'єм, кору головного мозку, кору мозочка, таламус, хвостате ядро, шкаралупу, палідум, гіпокамп, мигдалини, бічні шлуночки, третій шлуночок, четвертий шлуночок і стовбур головного мозку.

А. Нейрогенез

Даний винахід також передбачає лікування або поліпшення нейрогенезу у суб'єкта зі зниженням або порушенням нейрогенезу, яке може проявитися, наприклад, за допомогою зниження когнітивної або рухової функції, або за допомогою зв'язку з нейрозапаленням.

Варіант здійснення даного винаходу включає введення, в якості прикладу, але не обмеження, плазми крові, фракції плазми або РРЕ суб'єкту зі зниженим або порушеним нейрогенезом з використанням схеми переривчастого застосування.

Варіант здійснення даного винаходу також передбачає визначення рівня нейрогенезу до, під час та/або після введення плазми крові, фракції плазми або РРЕ. Повідомлялося про неінвазивні методи оцінки нейрогенезу. (Татига У. еї аї., У. Мейговсі. (2016) 36(31):8123-31).

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ), яка використовується з індикатором, (18) БІТ, в комбінації з інгібітором транспортера ГЕБ пробенецидом, робить можливим накопичення індикатора в нейрогенних областях головного мозку. Така візуалізація дозволяє провести оцінку нейрогенезу у пацієнтів, яким проводять лікування нейродегенеративних захворювань. і. Нейрозапалення

Даний винахід також передбачає лікування або поліпшення нейрозапалення у суб'єкта з 60 підвищеним нейрозапаленням, яке може проявитися, наприклад, за допомогою зниження когнітивної або рухової функції або за допомогою зв'язку з нейрогенезом або нейродегенерацією. Варіант здійснення даного винаходу включає введення, в якості прикладу, але не обмеження, плазми крові, фракції плазми або РРЕ суб'єкту з нейрозапаленням з використанням схеми переривчастого застосування.

Варіант здійснення даного винаходу також передбачає визначення нейрозапалення до, під час та/або після введення плазми крові, фракції плазми або РРЕ. Повідомлялося про неінвазивні методи оцінки нейрозапалення, такі як Т5РО позитронно-емісійна томографія (Т5РО РЕТ) з використанням ""С-РК11195 та інших подібних індикаторів. (Див. Мімави І, еї аї.,».

Мисі. Мед. 2016, 57:165-68 та Уап55еп В, еї аї., Віоспіт. єї Віорпув. Асіа, 2016, 425-41, включені в даний документ шляхом посилання). Інвазивні методи оцінки нейрозапалення включають вилучення спинномозкової рідини та виявлення, наприклад, рівнів експресії нейрозапальних маркерів або факторів, таких як (але не обмежуючись цим) простагландин Е2, циклооксигеназа- 2, ФНП-альфа, ІЛ-б, ІФН-гамма, ІЛ-10, еотаксин, бета-2 мікроглобулін, ФРЕС, нейротрофічний фактор, отриманий з гліальної лінії клітин, хіотріозидаза-ї, ММР-9, мотиву СХС хемокіну 13, комплекс термінальних фрагментів системи комплементу, хітиназа-З-подібний білок 1 та остеопонтин. (Див. Міпіпег-Уепзеп Т, єї аї., Мегио! Мешіттипої! МешйгоіїпЧатт, 2016, 3(6): е287 та

Мівбнга евї а!., У. МешоіпПатт., 2017, 14251, включені в даний документ шляхом посилання). 14. Комбінація стовбурових клітин і терапія з використанням схеми переривчастого застосування

Варіант здійснення винаходу включає лікування суб'єкта, у якого діагностували когнітивне порушення, порушення рухової функції, нейрозапалення або зниження нейрогенезу, шляхом введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми у випадку суб'єкта, який проходить, проходитиме або пройшов терапію стовбуровими клітинами. Інший варіант здійснення винаходу включає введення суб'єкту ефективної кількості плазми крові або фракції плазми, при цьому суб'єкт проходить, проходитиме, або пройшов терапію стовбуровими клітинами, і при цьому стовбурові клітини, які використовуються в терапії, можуть являти собою ембріональні стовбурові клітини, не ембріональні стовбурові клітини, індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (ІПСК), стовбурові клітини пуповинної крові, стовбурові клітини амніотичної рідини тощо.

Зо Терапія стовбуровими клітинами та методи для виконання такої терапії відомі фахівцям в даній області техніки. (Апаге5 ВН, єї аї., Вгаіп 2011, 134; 1777-89; ЮОааді ММ, єї аї., Сеї

Тгапзріапі 2013, 22(5):881-92; Ногпє М, еї аїЇ., біт Сеївє 2011 29(2):дої: 10.1002/516т.584;

Тпотвгеп СМ, єї аї., бієт СеїІє 2018, дої: 10.1002/5і6т.2825; заявки на патент США МоМо 09/973198; 12/258210; 12/596884 та 13/290439, включені в даний опис шляхом посилання).

Інший варіант здійснення включає лікування суб'єкта, у якого діагностували травматичне ушкодження спинного мозку, інсульт, захворювання сітківки, хворобу Гантінгтона, хворобу

Паркінсона, хворобу Альцгеймера, втрату слуху, хворобу серця, ревматоїдний артрит або важкі опіки, або який потребує пересадки кісного мозку, при цьому суб'єкт проходить, проходитиме або пройшов терапію стовбуровими клітинами, ефективною кількістю плазми крові або фракції плазми. 15. Способи скринінгу композицій

Також запропоновані способи скринінгу композицій відносно активності в лікуванні когнітивних або рухових порушень, зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу. Такі способи передбачені в даному винаході та включають способи, описані в експериментальних прикладах, наведених нижче. Композиції, які можуть бути піддані скринінгу в варіантах здійснення даного винаходу, включають: біологічні композиції (наприклад, білки, комбінації білків, антитіла, низькомолекулярні антагоністи); фракції плазми або інші композиції крові.

Результати, отримані способами скринінгу композицій, включають, але не обмежуються цим: результати наявності запалення/маркерів запалення в гіпокампі (наприклад, зубчастій звивини) або інших областях ЦНС; результати проліферації клітин в гіпокампі або інших областях ЦНС; виживаності клітин в гіпокампі або інших областях ЦНС; напрямок розвитку клітин (наприклад, астроцитів, нових нейронів) проліферуючих клітин-попередників нейронів (МРС) в гіпокампі або інших областях ЦНС; і нейрогенез в гіпокампі або інших областях ЦНС.

Додаткові варіанти методів скринінгу композицій на активність в лікуванні когнітивного або рухового порушення, зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу включають визначення гострих ефектів композицій на запалення гіпокампу та проліферацію, що включає: здійснення 5-7 послідовних щодобових доз БДУ з одночасним введенням протягом 5-7 послідовних діб композиції, скринінг якої проводять, або контролю (переривчасте застосування) у гризунів або в іншій тваринній моделі. В термін до 10 діб (тобто 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9 або 10 бо діб) після завершення переривчастої схеми застосування композиції, скринінг якої проводять,

Зо визначають кількість клітин в зубчастій звивині за забарвленням БДУ, і визначають відсоток площі із забарвленням СО-68 (показник запалення).

Інший варіант здійснення методів скринінгу композицій на активність в лікуванні когнітивного або рухового порушення, зниження нейрозапалення або підвищення нейрогенезу включає введення БДУ протягом 5 послідовних діб (раз на добу) до початку схеми переривчастого застосування протягом 5-7 діб композиції, скринінг якої проводять, або контролю у гризунів або в іншій тваринній моделі. Через чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять, одинадцять чи дванадцять тижнів визначають виживаність клітин гіпокампу як число клітин в зубчастій звивині, забарвлених БДУ, нейрогенез визначають як число клітин в зубчастій звивині, забарвлених даблкортином (0ОСХ), а напрямок розвитку клітин-попередників нейронів, які ставали астроцитами (асоційованими зі старінням) або нейронами (неасоційованими зі старінням), визначають шляхом колокалізації БДУ з маркерами СЕАР або МеимМ, відповідно.

Інший варіант здійснення методів скринінгу композицій на активність в лікуванні когнітивних або рухової порушень, зниженні нейрозапалення або підвищення нейрогенезу включає введення БДУ і композиції, скринінг якої проводять, або контролю одночасно (та щодоби) протягом 5-7 діб і подальше визначення ступеня нейрогенезу за забарвленням ОСХ в гіпокампі або напрямку клітинного розвитку проліферуючих МРС, як описано вище.

Інший варіант здійснення методів скринінгу композицій на активність в лікуванні когнітивних або рухових порушень, зниженні нейрозапалення або підвищення нейрогенезу включають введення за схемою переривчастого застосування композиції, скринінг якої проводять, або контролю та визначення поліпшення когнітивної або рухової функції у гризунів або в іншій тваринній моделі, як описано в наведених нижче прикладах. 16. Реагенти, пристрої та набори

Також запропоновані реагенти, пристрої та набори для практичної реалізації одного або більше з описаних вище способів. Реагенти, пристрої та набори, що розглядаються, можуть сильно відрізнятися.

Реагенти та пристрої, що представляють інтерес, включають зазначені вище відносно способів отримання препаратів крові, що містять плазму, для переливання суб'єкту, який цього потребує, наприклад, антикоагулянти, кріоконсерванти, буфери, ізотонічні розчини тощо.

Зо Набори можуть також включати пакети для збору крові, трубки, голки, центрифужні пробірки тощо. В інших варіантах здійснення набори, описані в даному документі, містять два або більше контейнерів препаратів плазми крові, таких як фракції білка плазми, наприклад, три або більше, чотири або більше, п'ять або більше, в тому числі шість або більше контейнерів препарату плазми крові. У деяких випадках число різних контейнерів препарату плазми крові в комплекті може бути 9 або більше, 12 або більше, 15 або більше, 18 або більше, 21 або більше, 24 або більше, 30 і більше, в тому числі 36 або більше, наприклад, 48 або більше. Кожний контейнер може бути пов'язаний з ідентифікаційною інформацією, яка включає різні дані про препарат плазми крові, що міститься в контейнері, причому ідентифікаційна інформація може включати одне або більше з віку донора препарату плазми крові, детальних даних про обробку препарату плазми крові, наприклад, чи був препарат плазми оброблений для видалення білків вище середньої маси молекули (наприклад, як описано вище), детальних даних про тип крові тощо. У деяких випадках кожний контейнер в наборі містить ідентифікаційну інформацію про плазму крові, що міститься в ньому, а ідентифікаційна інформація включає інформацію про вік донора препарату плазми крові, наприклад, ідентифікаційна інформація забезпечує підтвердження даних про вік донора препарату плазми крові (наприклад, ідентифікаційна інформація може являти собою вік донора на момент забору крові). У деяких випадках кожний контейнер з набору містить препарат плазми крові від донора практично того самого віку, тобто всі контейнери містять препарат від донорів, які є практично одного, якщо не одного, віку. Під практично таким самим віком мається на увазі, що вік різних донорів, від яких отримують препарати плазми крові для наборів, відрізняється в деяких випадках на 5 років або менше, наприклад, 4 роки або менше, наприклад, З роки або менше, в тому числі 2 роки або менше, наприклад, 1 рік або менше, наприклад, 9 місяців або менше, 6 місяців або менше, З місяці або менше, в тому числі 1 місяць або менше. Ідентифікаційна інформація може бути присутньою на будь-якому зручному компоненті контейнера, наприклад, у вигляді етикетки, чіп ВРІО тощо, ідентифікаційна інформація може бути призначена для зручності зчитування людиною, машиною тощо. Контейнери можуть мати будь-яку зручну конфігурацію. У той час як об'єм контейнерів може варіюватися, в деяких випадках об'єми знаходяться в діапазоні від 10 мл до 5000 мл, наприклад, від 25 мл до 2500 мл, наприклад, від 50 мл до 1000 мл, в тому числі від 100 мл до 500 мл. Контейнери можуть бути жорсткими або гнучкими і можуть бути виготовлені з бо будь-якого зручного матеріалу, наприклад, полімерних матеріалів, в тому числі пластикових матеріалів медичного класу. У деяких випадках контейнери мають конфігурацію пакета або мішка. На додаток до контейнерів, такі набори можуть додатково містити пристрій введення, наприклад, як описано вище. Компоненти таких наборів можуть бути надані в будь-якій зручній упаковці, наприклад, коробці чи аналогічній структурі, виконаної з можливістю утримання контейнера та інших компонентів набору.

На додаток до вищевказаних компонентів, набори за даним винаходом можуть додатково містити інструкції для здійснення способів згідно з даним винаходом. Ці інструкції можуть бути присутніми в наборах згідно з винаходом в різних формах, одна або більше з яких можуть бути присутніми в наборі. Одна з форм, в яких ці інструкції можуть бути присутніми, являє собою друковану інформацію на відповідному носії або матеріалі, наприклад, аркуші або аркушах паперу, на яких надрукована інформація, в упаковці набору, у вкладиші тощо. Інший засіб буде являти собою машинозчитуваний носій, наприклад, дискету, СО, портативний флеш- накопичувач тощо, на якому була записана інформація. Ще одним засобом, який може бути присутнім, є адреса веб-сайту, який може бути використаний в мережі Інтернет, щоб отримати доступ до інформації на віддаленому сайті. Будь-які зручні засоби можуть бути присутніми в наборах. 17. Вправа

Вправу можна охарактеризувати аеробною або анаеробною активністю, і вона може включати активність зі спалюванням великої кількості калорій та активність зі спалюванням помірної кількості калорій. Вправа може включати силові тренування (наприклад, вправи з вагою або ізометричні вправи). Вправа також може включати, наприклад, біг, їзду на велосипеді, ходьбу, танці, походи, плавання, йогу, тай-чи, вправи на баланс, згинання ніг, стрибки через скакалку, серфінг, веслування, обертання або згинання рук або ніг, садівництво, прибирання, активні ігри, такі як боулінг, аеробіка, пілатес і бойові мистецтва.

Схема вправ може включати виконання однієї вправи з певною частотою, або комбінації вправ з певною частотою. Частота може складати один, два, три, чотири, п'ять, шість або сім разів на тиждень. Частота може змінюватися від тижня до тижня. Схема вправ може залишатися на тому самому рівні інтенсивності та/або частоти, які суб'єкт практикував до введення композицій даного винаходу. Схема вправ також може бути на більш високому рівні

Зо інтенсивності та/або частоти в порівнянні з рівнями, які суб'єкт практикував до введення композицій даного винаходу. Схема вправ може бути запропонована або наказана фахівцем охорони здоров'я або фітнес-тренером, або схема вправ може бути ініційована самим суб'єктом. 18. Експериментальні приклади а. Приклад 1

Освітлену плазму молодої людини (молода плазма) або наявну в продажу РРЕ ("РРЕ1") вводили старим мишам з ослабленим імунітетом (МОО.Са-Рикавсій П2гдїт 1 УМ|1/52у, лінія "МБО" РРЕЇ являє собою РРЕ з приблизно 8895 нормального альбуміну людини (по відношенню до загальної кількості білка), 12 95 альфа- і бета-глобулінів та не більше 1 95 гамма- глобуліну, що визначено за допомогою електрофорезу. За винятком особливо обумовлених випадків, РРЕ1 вводять в прикладах в даному документі в природних умовах з використанням 5 95 розчину (мас./об., 50 г/л). Всі миші були розподілені між групами лікування за 4 різними критеріями: оцінка гніздування в домашній клітці, початкова маса тіла, відстань, пройдена в тесті "відкритого поля", і 96 часу, проведений в центрі відкритого поля. Після визначення групи мишам вводили внутрішньоочеревинно (в/ч) препарат БДУ (5-бром-2'--дезоксиуридину) в ФОБ (фосфатний буферний сольовий розчин) при кінцевій концентрації, що дорівнює 10 мг/мл, дозований по 150 мг/кг протягом 5 діб. Слідом за цим мишам вводили внутрішньовенно (в/в) З рази на тиждень 150 мкл РРЕ1 протягом 4 тижнів. Тестування поведінки проводили на 5 і 6 тиждень, коли миші отримували 2 ін'єкції на тиждень, щоб уникнути ін'єкцій під час днів одночасного дослідження. Миші були умертвлені через 24 години після останньої в/в ін'єкції, отримавши в цілому 16 ін'єкцій протягом 6 тижнів. Двом додатковим когортам мишей вводили внутрішньовенно (в/в) протягом семи діб поспіль 150 мкл РРЕ1 або фізіологічного розчину (переривчасте застосування). Тестування поведінки проводили на 5 і б тиждень в той самий час, що і в групі по З рази на тиждень.

Аналізи поведінки були проаналізовані з використанням програмного забезпечення

СІемегбуз (Рестон, штат Вірджинія). Сіемег5уз Торбсап УЗ3.0 використовували для відстеження поведінки миші в нульовому лабіринті, лабіринті Барнеса, відкритому полі та МУ-лабіринті.

Лабіринти Барнеса були побудовані Сіемегбуз. Вимірювач сили захоплення був розроблений і вироблений СоіІштбрив Іпвігитепів (Колумбус, штат Огайо). У-лабіринт і камери відкритого поля бо були побудовані відповідно до специфікацій Зап Оіедо Іпвігитепів (Сан-Дієго, штат Каліфорнія).

Гістологічний аналіз зрізів гіпокампу виконували на мікроскопі І єіса (Буффало Гроув, штат

Іллінойс) моделі ОМ5500ОВ з кольоровою камерою ЮОСЕ7000Т світлопольного/флуоресцентного мікроскопа.

Тест поведінки: На Фіг. ТА показано, що групи, яким переривчасто вводили РРЕЇ, демонстрували тенденцію до збільшення відстані, пройденої в тесті відкритого поля, в порівнянні як з контрольною групою фізіологічного розчину, так і групою, що одержувала РРЕ1 три рази на тиждень. Цей результат вказує на тенденцію до збільшення рухливості в групі з переривчастим введенням. На Фіг. 18 показано, що групи, яким переривчасто вводили РРЕ1, демонстрували тенденцію до збільшення відсотку часу, проведеного в центрі відкритого поля, в порівнянні як з контрольною групою фізіологічного розчину, так і групою, що одержувала РРЕ1 три рази на тиждень. Цей результат вказує на тенденцію до зниження тривожності в групі з переривчастим введенням.

Маса тіла: Фіг. 2 являє собою діаграми впливу РРЕЇ1 на масу тіла. В обох групах, які отримували РРЕТ (за допомогою переривчастого дозування або три рази на тиждень), не виявлялося жодного негативного впливу від ін'єкцій.

Гістологія: На Фіг. З представлена кількість позитивно-мічених ОСХ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини. Спостерігалося значне підвищення нейрогенезу між групою, що одержувала переривчасте дозування РРЕТ, в порівнянні з групою, що одержувала лікування три рази на тиждень, і групою фізіологічного розчину. Всі дані представлені як середнє «ж стандартна помилка середнього. "Р «0,01 однофакторний АМОМА (дисперсійний аналіз) з апостеріорним аналізом множинного порівняння Даннетт (п: сольовий розчин - 8, переривчасте застосування РРЕ1-10, РРЕТ Зх/тиждень - 10). На Фіг. 4 представлена кількість позитивно- мічених БДУ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини трьох груп мишей, які отримували роздільне лікування. Спостерігалося значне підвищення виживаності клітин між групою, що одержувала переривчасте дозування РРЕТ, в порівнянні з групою, що одержувала лікування три рази на тиждень, і групою фізіологічного розчину. Всі дані представлені як середнє «ж стандартна помилка середнього. "Р « 0,0001,7 « 0,05 однофакторний АМОМА (дисперсійний аналіз) з апостеріорним аналізом множинного порівняння Даннетта (п: сольовий розчин - 8, переривчасте дозування РРЕ1-10, РРЕ1 Зх/тиждень - 10).

Зо Аналіз зрізів гіпокампу виконували на мікроскопі І еіса (Буффало Гроув, штат Іллінойс) моделі ОМ5500В з кольоровою камерою ОСЕ7000Т світлопольного/флуоресцентного мікроскопа. Забарвлення антитілом Кіб7 Арсат (ар15580) при співвідношенні 1:500, а вторинне антитіло являло собою антитіло кози проти антитіла кролика (Аіех Ріног 555) (аб150090) при співвідношенні 1:300. р. Приклад 2

Освітлену плазму молодої людини (МП), плазму старої людини (СП) або наявну в продажу

РРЕ ("РРЕ1") вводили старим мишам з ослабленим імунітетом (МОО.Са-Рікавзсій Паггаїт 1

МУ/|1/529, лінія "М5И"). Всі миші були розподілені між групами лікування за 4 різними критеріями: оцінка гніздування в домашній клітці, початкова маса тіла, відстань, пройдена в тесті "відкритого поля", і Фо часу, проведений в центрі відкритого поля. Після визначення групи, мишам вводили внутрішньоочеревинно (в/ч) препарат БДУ в ФСБ (фосфатний буферний сольовий розчин) при кінцевій концентрації, що дорівнює 10 мг/мл, дозований по 150 мг/кг протягом 5 діб. Слідом за цим мишам вводили внутрішньовенно (в/в): 1) три рази на тиждень протягом 6 тижнів ("Зх/тиждень"); 2) три рази протягом одного тижня ("Зх"); 3) 7 діб протягом одного тижня по 150 мкл освітленої плазми молодої людини або РРЕТ. Додатковій групі мишей в переривчастому режимі в/в вводили сольовий розчин протягом 7 діб. Останній групі мишей вводили плазму старої людини З рази протягом одного тижня або 7 діб протягом одного тижня. Всіх мишей умертвляли за 6 тижнів після початку введення молодої або старої плазми, РРЕЇТ або базового розчину.

Гістологія: На Фіг. 5 представлена кількість позитивно-мічених ОСХ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у дев'яти окремо оброблених груп мишей, яким вводили плазму молодої людини (МП), плазму старої людини (СП), або РРЕЇ, або сольовий розчин. Миші, що отримували РРЕЇТ за допомогою переривчастого введення або отримували лікування три рази на тиждень, продемонстрували підвищення нейрогенезу в порівнянні з іншими групами. Всі дані представлені як середнє їх стандартна помилка середнього; "Р «0,05, АМОМА з апостеріорним аналізом Даннетта, введення РРЕТ (переривчасте введення або Зх/тиждень) і введення сольового розчину (п: сольовий розчин - 4, переривчасте введення РРЕ1-5, РРЕ1 Зх/тиждень - 5, РРЕТ Зх - 4, МП переривчасте введення - 6, МП Зх/тиждень - 6, МП Зх - 4, СП переривчасте введення - 6, СП Зх - 6)

На Фіг. 6 представлена кількість позитивно-мічених БДУ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у дев'яти окремо оброблених груп мишей, яким вводили плазму молодої людини (МП), плазму старої людини (СП), або РРЕТ, або сольовий розчин. Миші, яким вводили

РРЕТ, продемонстрували значне підвищення виживаності клітин в порівнянні з іншими групами, причому миші, яким переривчасто вводили РРЕТ, проявляли більшу значну різницю, ніж миші, яким вводили РРЕЇ1 три рази на тиждень. Всі дані представлені як середнє їх стандартна помилка середнього; "Р « 0,01,Р « 0,05, АМОМА з апостеріорним аналізом Даннетта, введення

РРЕТ (переривчасте введення або Зх/тиждень) і введення сольового розчину (п: сольовий розчин - 4, переривчасте введення РРЕ1-5, РРЕ1 Зх/тиждень - 5, РРЕ!1Ї Зх - 4, МП переривчасте введення - 6, МП Зх/тиждень - 6, МП Зх - 4, СП переривчасте введення - 6, СП

Зх - 6) с. Приклад З

МУ|1/529, лінія "ЇЄ521"7). Мишам вводили 7 щодобових внутрішньовенних (в/в) доз протягом 1 тижня.

Всі миші були розподілені між групами лікування за 4 різними критеріями: оцінка гніздування в домашній клітці, початкова маса тіла, відстань, пройдена в тесті "відкритого поля", і 9о часу, проведений в центрі відкритого поля. Після визначення групи, мишам вводили внутрішньоочеревинно (в/ч) препарат БДУ в ФСБ (фосфатний буферний сольовий розчин) при кінцевій концентрації, що дорівнює 10 мг/мл, дозований по 150 мг/кг протягом 5 діб. Всім мишам вводили внутрішньовенно (в/в) протягом семи діб поспіль (що називається переривчастим застосуванням) 150 мкл плазми молодої або старої людини, РРЕТ або сольового розчину. За три тижні після завершення переривчастого застосування мишам вводили внутрішньоочеревинно (в/ч) препарат ЕДУ (5-етил-2і-дезоксиуридин) в ФСБ (фосфатний буферний сольовий розчин) при кінцевій концентрації, що дорівнює 10 мг/мл, дозований по 30 мг/кг протягом 5 діб. Випробування в лабіринті Барнеса проводили протягом 8 тижнів (б тижнів після закінчення переривчастого дозування).

Зо СІемегбуз (Рестон, штат Вірджинія). Сіемег5уз Торбсап УЗ3.0 використовували для відстеження поведінки миші в лабіринті Барнеса. Лабіринт Барнеса був побудований Сіємегбуз. Аналіз зрізів гіпокампу виконували на мікроскопі І віса (Буффало Гроув, штат Іллінойс) моделі ОМ55ООВ з кольоровою камерою ОСЕ7000Т світлопольного/флуоресцентного мікроскопа.

Тест поведінки: На Фіг. 7 представлена затримка знаходження цільового отвору на одне випробування на добу для кожної групи лікування, визначена за допомогою лабіринту Барнеса.

Миші, що отримували переривчасте дозування РРЕТ1, продемонстрували значне зниження затримки в випробуванні для кількох окремих сеансів тестування, що вказує на поліпшення когнітивної здатності. "Р « 0,05 середнє ж стандартна помилка середнього; І-критерій для незалежних виборок (п: сольовий розчин - 13, РРЕ1-13, СП - 14, МП - 14).

Гістологія: На Фіг. 8 представлена кількість позитивно-мічених ОСХ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у чотирьох окремо оброблених груп мишей, яким вводили плазму молодої людини (МП), або плазму старої людини (СП), або РРЕТ1, або сольовий розчин.

Спостерігалося значне підвищення нейрогенезу при переривчастому застосуванні РРЕ1 і переривчастому застосуванні плазми молодої людини в порівнянні з лікуванням фізіологічним розчином. Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього; "р «00001, Р «0,01, однофакторний АМОМА з апостеріорним аналізом множинного порівняння Даннетта. (п: сольовий розчин - 14, РРЕ1-14, СП -14, МП -15).

На Фіг. 9 представлена кількість БДУ-мічених клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у мишей, яким вводили плазму молодої людини (МП), або плазму старої людини (СП), або

РРЕ1, або сольовий розчин. Спостерігалося значне підвищення виживаності клітин при переривчастому застосуванні РРЕ1 і переривчастому застосуванні МП в порівнянні з лікуванням фізіологічним розчином. Всі дані представлені як середнє хх стандартна помилка середнього; техр «00001, однофакторний АМОМА з апостеріорним аналізом множинного порівняння

Даннетта. (п: сольовий розчин - 14, РРЕ1-14, СП -14, МП -15). й. Приклад 4

Наявну в продажу РРЕ ("РРЕ1") вводили старим мишам з ослабленим імунітетом (МОО.Сд-

Ріказсій Пггдіт 1 М/)1/52У, лінія "МУ52"). Мишам у віці дванадцяти місяців вводили в хвостову вену 7 щодобових внутрішньовенних (в/в) доз протягом 1 тижня. Після лікування мишей залишали в умовах своєї домашньої клітки протягом 4,5 тижнів до тестування поведінки. Всі бо ін'єкції та поведінкове тестування проводили протягом 7 тижнів для кожної когорти, а загальний термін проведення склав 9 тижнів. Всі миші отримували БДУ в/ч протягом 5 діб до першого дозування. Мишей умертвляли за одну добу після завершення останнього тесту поведінки.

СІемегбуз (Рестон, штат Вірджинія). Сіемег5уз Торбсап УЗ3.0 використовували для відстеження поведінки миші в лабіринті У.

Тест поведінки: На Фіг. 10 наведено відсоток від загального числа входів, зроблених в знайоме або нове плече, від загального числа входів, зроблених в кожне плече групою лікування в випробуванні У-лабіринтом. Мишам у віці дванадцяти місяців переривчасто вводили сольовий розчин, РРЕ1 або 5х концентровану РРЕ1. Миші, яким переривчасто вводили РРЕЇ1 і

РРЕ1 (5х), продемонстрували значне збільшення входу в нове плече в порівнянні з кількістю входів в нове плече у мишей, яким вводили сольовий розчин, що свідчить про поліпшення когнітивної здатності. Всі дані представлені як середнє ж стандартна помилка середнього. "Р-«0,05, парний І-критерій.

На Фіг. 11 представлено співвідношення кількості входів в нове плече в порівнянні зі знайомим плечем У-лабіринта для кожної групи лікування. Мишам у віці дванадцяти місяців переривчасто вводили сольовий розчин, РРЕ1 або 5х концентровану РРЕ1. Миші, яким переривчасто вводили РРЕЇ і РРЕ1 (5х), продемонстрували тенденцію до збільшення входження в нове плече в порівнянні з мишами, яким вводили фізіологічний розчин. Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього.

Гістологія: На Фіг. 12 представлена кількість позитивно-мічених БДУ клітин у всіх зрізах гіпокампу. Миші, яким переривчасто вводили РРЕ1, продемонстрували тенденцію до підвищення виживаності клітин у порівнянні з мишами, яким вводили сольовий розчин та РРЕ1 (5х). Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього.

На Фіг. 13 представлена кількість позитивно-мічених ЮОСХ клітин в зрізах всього гіпокампа.

Миші, яким переривчасто вводили РРЕ1 і РРЕ1 (5х), продемонстрували тенденцію до підвищення нейрогенезу в порівнянні з мишами, яким вводили сольовий розчин. Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього. е. Приклад 5

Наявний у продажу РРЕ ("РРЕТ1") вводили старим мишам (віком 10,5 місяців) з ослабленим

Зо імунітетом (МОО.Сд-Рукавсій Пггайт 1 М/)1/52У, лінія "М5(0"). Всі миші були розподілені між групами лікування за чотирма різними критеріями: оцінка гніздування в домашній клітці, початкова маса тіла, відстань, пройдена в тесті "відкритого поля", і відсоток часу, проведений в центрі відкритого поля. Після визначення групи, мишам вводили внутрішньоочеревинно (в/ч) препарат БДУ в ФСБ (фосфатний буферний сольовий розчин) при кінцевій концентрації, що дорівнює 10 мг/мл, дозований по 150 мг/кг протягом 5 діб. Слідом за цим мишам вводили РРЕ1 внутрішньовенно (в/в): 1) 5 послідовних діб (РРЕ1-54| 2) 7 послідовних діб (РРЕ1-74| 3) 5 послідовних діб з додатковими 5 послідовними добами бустерного (В) дозування на б тиждень після завершення початкового дозування ІРРЕ1-54-В| 4) 7 послідовних діб з додатковими 7 послідовними добами бустерного (В) дозування на б тиждень після завершення початкового дозування (РРЕ1-74-В). Додатковій групі вводили фізіологічний розчин протягом 7 послідовних діб з додатковими 7 послідовними добами дозування за 6 тижнів після завершення початкового дозування |5АЇ -7а-В). За п'ять тижнів після переривчастого застосування мишам вводили в/ч

ЕДУ (5-етил-2і-дезоксиуридин) в ФСБ при кінцевій концентрації, що дорівнює 10 мг/мл, дозований по 30 мг/кг протягом 5 діб. Всіх мишей умертвляли за 12 тижнів після закінчення переривчастого введення РРЕ1 або базового розчину.

Аналіз зрізів гіпокампу виконували на мікроскопі І еіса (Буффало Гроув, штат Іллінойс) моделі ОМ5500В з кольоровою камерою ОСЕ7000Т світлопольного/флуоресцентного мікроскопа. На Фіг. 14 представлена кількість позитивно-мічених ЮОСХ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у тварин, які отримували РРЕЇ1 і сольовий розчин. Ці результати демонструють, що існує значне поліпшення в групі, яка отримувала лікування протягом 5 послідовних діб з наступною бустерною дозою, що можна порівняти з групою, яка отримувала лікування протягом 7 послідовних діб. Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього; РРЕ1-7Я, РРЕ1-50-В проти сольового розчину "Р «0,05, АМОМА з апостеріорним аналізом Даннетта (п: сольовий розчин - 5, РРЕ1-54-8, РРЕ1-7а-7, РРЕ1-5а-В-8, РРЕ1-74-8-7).

На Фіг. 15 представлена кількість позитивно-мічених БДУ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у тварин, які отримували РРЕ1 їі сольовий розчин. Ці результати показують, що з точки зору проліферуючих клітин, стимулювання значно зростає в групі, яка отримувала лікування протягом 5 послідовних діб з наступною бустерною дозою, в порівнянні групами, які отримували лікування протягом 5 або 7 послідовних діб без подальшої бустерної дози. Крім бо того, бустерне лікування значно підвищує виживаність клітин в цілому. Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього; РРЕ1-54-В, РРЕ1-7а8-В проти сольового розчину 7»,

Р «0,001, "Р «0,05, АМОМА з апостеріорним аналізом Даннетта. РРЕ1-5а проти РРЕ1-50-В ж Р «0,05, Т-критерій для незалежних виборок. (п: сольовий розчин - 7, РРЕ1-540-8, РРЕ1-7а-7,

РРЕ1-5а-8-8, РРЕ1-74-8-7).

На Фіг. 16 представлена кількість позитивно-мічених ЗДУ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у тварин, які отримували молоду плазму, РРЕ1 і сольовий розчин. Ці результати демонструють, що ефекти, які спостерігаються з бустерною дозою, не пов'язані з підвищенням загального числа присутніх проліферуючих клітин, але пов'язані з посиленням механізму виживаності, викликаним введенням бустерної дози. Всі дані представлені як середнє ж стандартна помилка середнього; (п: сольовий розчин - 4, РРЕ1-5а-7, РРЕ1-7а-6,

РРЕ1-5а0-8-7, РРЕ1-7а-8В-6).

Ї. Приклад 6

Наявний у продажу РРЕ ("РРЕ1") вводили дорослим мишам (віком З та б місяців) з ослабленим імунітетом (МОЮО.Сд-Рікавсій Пегдіт 1 М/)1/52у), лінія "М5БИ"). Всі миші були розподілені між групами лікування за чотирма різними критеріями: оцінка гніздування в домашній клітці, початкова маса тіла, відстань, пройдена в тесті "відкритого поля", і 9о часу, проведений в центрі відкритого поля. Після визначення групи, мишам вводили внутрішньоочеревинно (в/ч) препарат БДУ в ФСБ (фосфатний буферний сольовий розчин) при кінцевій концентрації, що дорівнює 10 мг/мл, дозований по 150 мг/кг протягом 5 діб. Слідом за цим мишам вводили сольовий розчин або РРЕ1 внутрішньовенно (в/в) протягом 7 послідовних діб (переривчасте застосування). Підмножині мишей, яким вводили як сольовий розчин так і

РРЕТ, в клітки встановили колеса активності. Мишей умертвляли за З доби, 10 діб або 42 доби після завершення переривчастого застосування.

На Фіг. 17 представлена кількість позитивно-мічених ЮСХ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у З-місячних тварин МС, яким вводили РРЕЇ або сольовий розчин, з колесами активності або без них. Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього; колесо активності за 42 доби проти сольового розчину за 42 доби 7, Р «0,0001,7Р «0,05, АМОМА з апостеріорним аналізом Даннетта. Колесо активності проти РРЕ1 за 42 доби ж--- Р «0,001, і-критерій для незалежних виборок. (п: сольовий розчин за З доби - 8, РРЕ1 за З

Зо доби - 8, РРЕ1 за 10 діб - 7, базовий розчин за 42 доби - 8, РРЕ1 за 42 доби - 8, Колесо активності за 42 доби - 8, колесо активності - РРЕ1 за 42 доби - 8). На Фіг. 17 також представлена кількість позитивно-мічених ОСХ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у б-місячних тварин МС, яким вводили РРЕ1 або сольовий розчин, з колесами активності або без них. Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього; колесо активності - РРЕЇ1 за 42 доби проти сольового розчину за 42 доби "Р «00001, «0,01, АМОМА з апостеріорним аналізом Даннетта. Колесо активності проти РРЕ1 за 42 доби ж---- Р «0,001, ї- критерій для незалежних виборок. РРЕ1 за 42 доби проти сольового розчину за 42 доби - Р «0,05, І-критерій для незалежних виборок. (п: сольовий розчин за З доби - 7, РРЕ1 за З доби - 8, РРЕТ1 за 10 діб - 6, сольовий розчин за 42 доби - 8, РРЕЇ за 42 доби - 6, Колесо активності за 42 доби - 8, колесо активності я РРЕ1 за 42 доби - 9).

На Фіг. 18 представлена кількість позитивно-мічених Кіб7 клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у З-місячних тварин МС, яким вводили РРЕЇ або сольовий розчин, з колесами активності або без них. Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього; колесо активності - РРЕТ за 42 доби проти сольового розчину за 42 доби "7, Р «0,001, АМОМА з апостеріорним аналізом Даннетта. (п: сольовий розчин за З доби - 6, РРЕ1 за

З доби - 6, РРЕ1 за 10 діб - 7, сольовий розчин за 42 доби - 8, РРЕЇ1 за 42 доби - 8, Колесо активності за 42 доби - 8, колесо активності ї РРЕ1 за 42 доби - 8).

На Фіг. 18 також представлена кількість позитивно-мічених Кіб7 клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у б-місячних тварин МС, яким вводили РРЕЇ або сольовий розчин, з колесами активності або без них. Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього; колесо активності - РРЕТ за 42 доби проти сольового розчину за 42 доби "7, Р «0,001, 7 Р «0,05, АМОМА з апостеріорним аналізом Даннетта (п: сольовий розчин за З доби - 7,

РРЕ! за З доби - 7, РРЕЇ за 10 діб - 8, сольовий розчин за 42 діб - 8, РРЕ1 за 42 діб - 7, колесо активності за 42 доби - 7, колесо активності я РРЕ1 за 42 доби - 9).

На Фіг. 19 представлена кількість позитивно-мічених БДУ клітин в гранулярному шарі зубчастої звивини у З-місячних та б-місячних тварин МС, яким вводили РРЕТ або сольовий розчин, з колесами активності або без них. Всі дані представлені як середнє хх стандартна помилка середнього; колесо активності - РРЕ1 за 42 доби проти базового розчину за 42 доби ех, Р «0,001, АМОМА з апостеріорним аналізом Даннетта. ("р« 00001; РО; р 60 0,01; Р « 0,05, АМОМА з апостеріорним аналізом Даннетта).

Ці результати демонструють, що існує значне посилення нейрогенеза з РРЕ1 їі колесом активності в порівнянні з базовим розчином за б тижнів після дозування у З-місячних мишей

М5а. Крім того існує значне посилення нейрогенеза з РРЕЇ1 і колесом активності в порівнянні з колесом активності окремо за 6 тижнів після дозування у З-місячних мишей М5а. Також існує значне посилення нейрогенеза з РРЕ1 і колесом активності в порівнянні з базовим розчином за 6 тижнів після дозування у б-місячних мишей М5а. Ці результати також демонструють, що існує значне посилення нейрогенеза з РРЕ1 і колесом активності в порівнянні з колесом активності окремо за 6 тижнів після дозування у б-місячних мишей МБ. Також існує значне посилення проліферації клітин-попередників з РРЕЇ1 і колесом активності в порівнянні з базовим розчином за 6 тижнів після дозування у З-місячних та б6-місячних мишей МИ.

Ці дані у дорослих мишей М5а у віці 6 місяців вказують на можливі синергетичні ефекти фізичних вправ і введення РРЕЇ1, що призводить до значного підвищення нейрогенезу в порівнянні з вправою або лікуванням РРЕЇ окремо. Це підтримує потенційну корисність лікування РРЕ1 у поєднанні зі схемою вправ в клінічних умовах. Крім того, ці дані свідчать про те, що існує значний потенціал нейрогенезу в мозку, який може бути досягнутий шляхом декількох незалежних механізмів або таких механізмів, що перекриваються. 9. Приклад 7

РРЕ! або контрольний сольовий розчин вводили двом групам лікування 11-місячних мишей з ослабленим імунітетом (МОЮО.Сд-Рукавсіа Пегаїт 1 М/|1/52), лінія "М5С,"). Всі миші отримували в/в ін'єкції 150 мкл РРЕ1 або сольового розчину на одну дозу протягом семи діб поспіль. Колесо активності (МедАззосіаїез) поміщали в клітки мишей, позначених як бігуни (п - 8, п - 8 для

РРЕТ ії сольового розчину), починаючи з 7 тижня дослідження. Кількість обертів колеса реєстрували протягом 5 діб поспіль, вдень і вночі.

На Фіг. 20 представлена кількість обертів колеса протягом заданих періодів часу, з затіненою областю, яка вказує на темний цикл, і-критерій для незалежних виборок був використаний для оцінки статистичної значущості загального пробігу як для груп, які отримували лікування, так і для груп, які не отримували лікування, в світлі й темні цикли. Профілі прояву ритміки були вилучені та охарактеризовані з використанням аналізу часових і частотних даних для серії з 13 часових точок, окремо для кожної миші з груп, які отримували лікування, так і для

Зо груп, які не отримували лікування, з п'ятьма серіями з 13 часових точок на мишу. Період, фаза і амплітуда являли собою параметри, визначені для кожного ритму, та їх порівнювали між двома групами з використанням І-критерію для незалежних виборок. Миші, яким вводили РРЕ1, пробігли значно більше, ніж тварини, які не отримували лікування, що є показником підвищеної рухової активності. Мишей піддавали тесту гарячої пластини, щоб проконтролювати відносно нормальних больових відчуттів в їх лапах. Втрата чутливості могла вплинути на попередні поведінкові показники. Тестування гарячої пластиною призвело до невеликого збільшення активності після повернення в клітку колеса активності, що видно за стрибком обертів колеса, зазначених в обведеному сегменті Фіг. 20.

Й. Приклад 8

Рекомбінантний альбумін людини ("рлАльбумін", АЇритеєаіх, ЇМ, Ноттінгем, Сполучене

Королівство), освітлену плазму молодої людини ("МІП") або контрольний сольовий розчин вводили 10,5-місячним мишам з ослабленим імунітетом (МОЮО.Сд-Рікавсій Пегдіт 1 11/52), лінія "М5("). Всі тварини отримували 50 мг/кг БДУ в/ч в 1 тиждень до 7-добового переривчастого застосування. РлАльбумін і МП розбавляли до 50 мг/мл у воді для ін'єкцій (ВДІ, 0,9 95 сольовий розчин). Всі миші отримували в/в ін'єкції 150 мкл рлАльбуміна, МП або сольового розчину на одну дозу протягом 7 діб поспіль. Мишей умертвляли за 6 тижнів після останньої доби лікування.

На Фіг. 21А продемонстрована кількість клітин, що вижили, в усіх З групах, визначена кількістю БДУ-мічених клітин в зубчастій звивині ("002"). Молода плазма значно збільшила виживаність клітин в порівнянні з фізіологічним розчином і рлАльбуміном, тоді як рлАльбумін істотно не впливав на виживаність клітин. Всі дані представлені як середнє ж стандартна помилка середнього. ("Р«0,001, і-критерій для незалежних виборок).

На Фіг. 218 продемонстрована кількість забарвлення ЮСХ у всіх З групах, визначена кількістю ЮСХ-позитивних мічених клітин в зубчастій звивині ("02"). Молода плазма значно збільшила нейрогенез в порівнянні з сольовим розчином і рлАльбуміном, в той час як рлАльбумін був пов'язаний зі зниженням нейрогенезу, в порівнянні з контрольним сольовим розчином. Всі дані представлені як середнє ж стандартна помилка середнього. ("Ре оо хра«О,001, і-критерій для незалежних виборок). і. Приклад 9

Диссоційовані змішані нейронні клітини, отримані з кори головного мозку миші Е16б, висівали та вирощували на 48-ямковому мультиеєлектродному планшеті (Ахіоп Віозубієт5). Кожна ямка містить 16 електродів, які знаходяться в фізичному контакті з висіяними нейронними клітинами, і вимірює тонкі зміни у властивостях клітинних мембран. Ця установка дозволяє оцінити різні параметри, щоб отримати інформацію про нейронну пікову активність поведінки при нагріванні на рівні одного електрода, а також інформацію про ступінь нейронного зв'язку шляхом оцінки синхронності нейронних властивостей нагріву між декількома електродами всередині ямки.

Нейронні культури підтримували в присутності умов обробки, починаючи з 1 доби. Умови обробки включали середу Мешйгобраза! плюс добавку В27, що містить 1095 (об./об.): рекомбінантний альбумін людини (("рлАльбумін", АїЇритеаіїх, 4, Ноттінгем, Сполучене

Королівство); РРЕТ або НА5 1. ФСБ являв собою контроль. Нейронну активність вимірювали на 7-у добу і 14-ту добу в культурі.

На Фіг. 22 представлено, що 7 діб обробки РРЕЇ призвели до збільшення активності нейронної мережі в порівнянні з контролем, обробкою рлАльбуміном або НАБ5БІ. НА51 являє собою наявний у продажу НА5 з більш ніж 95 95 альбуміну людини (по відношенню до загальної кількості білка) в 5 95 розчині (мас./об., 50 г/л), отриманий методом фракціонування в холодному спирті, і отриманий з об'єднаної людської плазми від донорів. Як РРЕТ, так ї НА5І постачали в 595 розчині (мас./об., 50 г/л) і розводили в співвідношенні 1110 середовищем Меийгобазаї з добавкою В27. Вплив РРЕ1 на активність нейронної мережі зберігається протягом 14 діб в культурі. Це вказує нате, що РРЕ1 пов'язаний з активізацією дозрівання нейронної мережі. Дані представлені як середнє ж стандартна помилка середнього. (Р « 0,05, /-критерій для незалежних виборок). )|Ї. Приклад 10

Освітлену плазму крові старої людини (СП) або стерильний сольовий розчин вводили 8- тижневим (молодим) мишам з ослабленим імунітетом (МОО.Са-Рікавзсіа Пеггдіт 1 М/|1/52У, лінія "М5а") У кожному експерименті мишей розподіляли за масою в різні групи лікування. Всім мишам вводили в/ч протягом 5 послідовних діб 150 мг/кг БДУ в стерильному ФСБ. Після введення БДУ здійснювали в/в введення старої плазми в різних парадигмах лікування при 150 мкл на дозу. Всі парадигми вказані на Фіг. 23.

Парадигма 1 включає ін'єкції два рази на тиждень, в загальній складності 10 ін'єкцій протягом 5 тижнів. Гістологічний аналіз проводили за 48 годин після останньої дози плазми.

Парадигма 2 включає ін'єкції три рази на тиждень, в загальній складності 10 ін'єкцій протягом 4 тижнів, з гістологічним аналізом за 48 годин після останньої дози. У парадигмі З мишам здійснювали введення щодоби протягом 7 послідовних діб і з гістологічним аналізом за 48 годин після останньої дози. У парадигмі 4 мишам здійснювали введення щодоби протягом 7 послідовних діб і з аналізом за 21 добу після останньої дози. Мозок мишей, яким вводили стару плазму, було проаналізовано відносно маркера ендотеліального запалення МСАМ-1 в гіпокампі та відносно кількості новостворених нейронів, на яку вказують даблкортин (ОСХ)-позитивні клітини в зубчастій звивині. МСАМ-1 візуалізували на Нататаїзи Мапо7оотег НТ (Нататаїви) після імуногістохімії на 30 мкм вільно плаваючих зрізах і аналізували з використанням програмного забезпечення Ітаде Рго (Медіа кібернетика). ОСХ-позитивні клітини в зубчастій звивині підраховували живими на широкопольному мікроскопі І єїса (І віса).

Аналіз відсотка МСАМ-1-позитивної області в гсгіпокампі (Фіг. 24) демонструє, що ендотеліальне запалення значно збільшується за 48 годин після останнього введення плазми з тенденцією дозування двічі на тиждень (Фіг. 24А), і значно збільшувалася після введення три рази на тиждень (Фіг. 24В) і переривчастого застосування (Фіг. 24С). Рівні МСАМ-1 вже не були значно підвищені за 21 добу після введення останньої дози плазми (Фіг. 240).

Вплив на даблкортин спостерігався тільки після 3-4 тижневого періоду часу, так що кількість рСХ-позитивних клітин була проаналізована в зубчастій звивині в парадигмах 1, 2 і 4. Аналіз продемонстрував, що не було ніякого ефекту старої плазми на нейрогенез при парадигмах дозування з введенням два рази на тиждень (Фіг. 25А) або три рази на тиждень (Фіг. 25В), проте переривчасте застосування протягом 7 послідовних діб (Фіг. 252) приводило до значного зниження кількості ЮОСхХ-позитивних клітин. Ці дані дозволяють припустити, що тільки переривчасте застосування плазми старої людини істотно впливає на нейрогенез.

К. Приклад 11

Мишей М5а віком 8 тижнів, яким вводили протягом 7 послідовних діб плазму старої людини (65-68-річного походження), тестували з використанням модифікованого лабіринту Барнеса на 4 тиждень після останньої ін'єкції старої плазми. На Фіг. 26 представлена часова динаміка затримки виходу з лабіринту Барнеса й вказано час, необхідний для досягнення та входу в бо вихідний отвір для мишей МС, яким вводили стару плазму та сольовий розчин. Не спостерігалося жодних істотних відмінностей в затримці виходу між групами, але на 4-у добу миші, яким вводили стару плазму, виконували його гірше, ніж миші, що отримували контрольний сольовий розчин. Ці дані вказують на зниження навчання і пам'яті, пов'язаних з функцією гіпокампу, в завданні на просторову пам'ять. Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього. Двофакторний АМОМА, апостеріорний критерій Шидака).

На Фіг. 27 показана середня затримка виходу протягом останніх трьох випробувань в лабіринті Барнеса на 4-у добу. Миші, яким вводили стару плазму, продемонстрували тенденцію до більш високої затримки виходу, що вказує на порушення функції пам'яті. Всі дані представлені як середнє ж стандартна помилка середнього, (І-критерій для незалежних виборок).

На Фіг. 28 представлена різниця в затримці виходу між випробуваннями 1 і З в лабіринті

Барнеса, і продемонстровано, що ці випробування можуть бути використані як засіб навчання протягом однієї доби. Миші, яким вводили стару плазму, мали значно нижчу різницю в затримці виходу між цими дослідженнями, що вказує на зниження здатності до навчання. Всі дані представлені як середнє х стандартна помилка середнього. ("Р«0,05, І-критерій для незалежних виборок).

На Фіг. 29 представлені результати кПЛР, яка була використана для кількісного визначення рівнів МРНК різних маркерів, пов'язаних з нейрогенезом і синаптичною функцією. Відносні рівні експресії даблкортину (ОСХ), маркера для новостворених нейронів, були зменшені відповідно з гістологічним аналізом цього маркера. Крім того, спостерігалися тенденції до зниження рівня маш! (везикулярного глутаматного транспортеру 1), маркера глутаматергічних синапсів, синаптичного маркера 5уп! (синапсину 1), Щі! (бета-тубуліну І) ї рапг (нейротрофічного фактора головного мозку). Це зниження вказує на загальне порушення синаптичної і нейронної мережі в мозку мишей, яким вводили стару плазму. Всі дані представлені як середнє ж стандартна помилка середнього. ("Р « 0,05, і-критерій для незалежних виборок). 1. Приклад 12

Молодих (8-тижневих) мишей з ослабленим імунітетом (МОЮО.Сд-Рікавсій Паггаїт 1 М/)1/52, лінія "М5И") розподіляли за масою в різні групи лікування. Тваринам вводили підшкірно (п/ш) 35 мг/кг каїнової кислоти (бБідта) в стерильному сольовому розчині або контрольний сольовий

Зо розчин. Периферичне введення каїнової кислоти призводило до гострої судомної активності, запалення в гіпокампі, а в підгрупі мишей також до загибелі нейронів в області СА1 гіпокампу.

За дві години після ін'єкції каїнової кислоти мишам внутрішньовенно вводили 150 мкл РРЕ1 або сольового розчину. Введення РРЕТ або сольового розчину продовжували щодоби протягом в цілому 5 діб (Фіг. 30). Тканину збирали для аналізу на 6-ту добу. Запальні зміни в області СА1 гіпокампу були проаналізовані після імунофлуоресцентного забарвлення на активацію мікроглії (СО68) і активацію астроцитів (ЯЕАР). Зрізи візуалізували на Нататаїзи Мапо/оотег НТ (Нататаїзи) після імуногістохімії на 30 мкм вільно плаваючих зрізах та аналізували з використанням програмного забезпечення Ітаде Рго (Медіа кібернетика).

Аналіз відсотка СОб8-позитивної області в області СА1 гіпокампу демонструє, що введення каїнової кислоти призводить до підвищеної імунореактивності 6068, що передбачає збільшення активації мікроглії (Фіг. З1А). П'ять діб введення РРЕЇ призвело до значного зниження відсоткового вмісту СОб8-позитивної області і, отже, зниження активації мікроглії. Аналогічним чином, аналіз відсотка СЕАР-позитивної області (Фіг. 318) демонструє значне збільшення після введення каїнової кислоти, яке значно знижується після дозування РРЕ1. Дані свідчать про те, що РРЕТ1 має гостру протизапальну дію в мозку мишей, яким вводили каїнову кислоту. " Р «0,05 однофакторний АМОМА з апостеріорним аналізом множинного порівняння Даннетта. т. Приклад 13

Мишам М5а у віці 6 місяців вводили щодоби протягом одного тижня (7 діб), в/в, РРЕ1 або контрольний сольовий розчин в дозі 150 мкл (10 мг/мл). Всім мишам вводили БДУ, 50 мг/кг БДУ в/ч один раз на добу в ту ж добу, коли вони отримали РРЕ1 або контрольний сольовий розчин.

Мишей розділяли на дві когорти. Першу когорту умертвляли в добу безпосередньо після 7 діб одночасного лікування БДУ і РРЕ1. Другу когорту умертвляли на 7 діб пізніше, а тварини отримували додаткові 7 діб щодобового введення БДУ.

На Фіг. 32 представлена кількість забарвлених клітин в зубчастій звивині когорт 1 і 2 (зліва направо). Обидві когорти продемонстрували збільшену проліферацію клітин в зубчастій звивині в порівнянні з контрольним сольовим розчином. (77 р «0,001, і-критерій для незалежних виборок). п. Приклад 14

Мишам М5а у віці З або Є місяців вводили щодоби протягом одного тижня (7 діб), в/в, РРЕ1 60 або базовий сольовий розчин. Мишей потім умертвляли за 3, 10 або 42 доби після того, як були введені 7 добових доз. Мозок забарвлювали Кіб7, ядерним маркером, який присутній тільки в проліферуючих клітинах, який мітить нервові стовбурні клітини та клітини-попередниці в лезі зубчастої звивини. На Фіг. 33 видно, що у б-місячних мишей спостерігалося збільшення загального числа клітин-попередників (Кіб7-позитивних або "Кіб7 я") в зубчастій звивині на 10 добу після закінчення 7-добової послідовної схеми переривчастого застосування РРЕТ1. На Фіг. 34 представлено забарвлення (світлі області) Кіб7 в зубчастій звивині на 10 добу у мишей М5С після закінчення 7-добової послідовної схеми переривчастого застосування РРЕ1. Це показує, що один з можливих механізмів дії РРЕЇ в підвищенні загальної виживаності клітин і нейрогенезу на 42 добу після припинення дозування може бути пов'язаний з підвищенням загального числа клітин-попередників (нервові стовбурові клітини). о. Приклад 15

Наявну в продажу РРЕ ("РРЕ1") або контрольний сольовий розчин вводили двом різним популяціям мишей у віці б ії 12 місяців з ослабленим імунітетом (МО0.Сд-Рікавсій Пегдіт 1

МУ|1/529, лінія "М5(И"). Всі тварини отримували 50 мг/кг БДУ на 1 тиждень до 7-добового переривчастого застосування тестованого агента. Всі миші отримували в/в ін'єкції 150 мкл РРЕ1 або сольового розчину на одну дозу протягом 7 діб поспіль. Одну когорту з кожної групи лікування використовували для дослідження проліферації та умертвляли за б тижнів після останньої введеної дози.

На Фіг. З5БА представлено, що когорти б-місячних мишей, яким вводили РРЕЇ, продемонстрували значне збільшення кількості клітин-попередників, які диференціювалися в нейрони (МеиМ ж) в порівнянні з контрольним сольовим розчином, а також зменшення кількості клітин-попередників, які диференціювалися в астроцити (СсЕАРх), в порівнянні з контролем. Всі дані представлені як середнє ж стандартна помилка середнього. (" Р «0,01, і-критерій для незалежних виборок).

На Фіг. 358 представлено, що когорти 12-місячних мишей, яким вводили РРЕЇ, продемонстрували значне збільшення кількості клітин-попередників, які диференціювалися в нейрони (МеимМ') в порівнянні з контрольним сольовим розчином, а також статистично незначну різницю в кількості клітин-попередників, які диференціювалися в астроцити, в порівнянні з контролем. Всі дані представлені як середнє хх стандартна помилка середнього. ("Р «0,01, 1-

Зо критерій для незалежних виборок). р. Приклад 16

Освітлену плазму крові старої людини (стара плазма) або стерильний сольовий розчин вводили З-місячним мишам (МОЮО.Сд-Рикавсій Пегуїт 1 Уу)1/52У, лінія "М5О2"). У кожному експерименті мишей розподіляли за масою в різні групи лікування. Всім мишам вводили в/ч протягом 5 послідовних діб 150 мг/кг БДУ в стерильному сольовому розчині. Слідом за ін'єкцією

БДУ здійснювали в/в введення старої плазми або стерильного сольового розчину при дозі, що дорівнює 150 мкл на добу, протягом 7 послідовних діб і аналізували гістологічно за 4 тижні після останньої дози.

На Фіг. 36 представлено напрямок клітинного розвитку БДУ-мічених проліферуючих нервових клітин-попередників за 4 тижні після останньої дози. У мишей, яким вводили стару плазму, БДУ-мічені клітини, що вижили, значно менше диференціювалися в нейрони, ніж в астроцити. Це вказує на те, що плазма старої людини змінює напрямок розвитку нервових клітин-попередників у молодих мишей в бік лінії астроцитів (Фіг. 37В) і особливо негативно позначається на кількості новостворених нейронів в зубчастій звивині (Фіг. ЗбА) (п - 12 в кожній групі). Всі дані представлені як середнє ж стандартна помилка середнього. (""р« ооо р«О0,0001, і-критерій для незалежних вибірок). ад. Приклад 17

Кортикальна активація. Старі (18 місячні) миші С57ВІ /6 щодоби отримували в/в ін'єкції 150 мкл РРЕ1 або 0,9 95 стерильного сольового розчину протягом 7 діб. За дві з половиною (2,5) години після останнього введення тестованого агента мишей умертвляли шляхом транскардіальної перфузії 0,995 сольового розчину з подальшим додаванням 4 95 формальдегіду при глибокій анестезії кетаміном і ксилазином. Мозок препарували, фіксували, а потім обробляли за допомогою процедури ібібзсо для візуалізації сбо5-позитивних клітин за допомогою флуоресцентної мікроскопії площинного освітлення (І 5ЕМ) з роздільною здатністю вокселя 2х2х3 мікрометри. Візуалізовані зразки мозку вирівнювали у вигляді ЗО об'ємних об'єктів, а активовані сЕо5-позитивні клітини виявляли шляхом обчислення. Статистичне порівняння між групами проводили за допомогою негативної біноміальної регресії з поправкою на множинні порівняння за помилковою швидкістю виявлення. (" указує на значення д менше, ніж 0,05).

Аналіз мозку мишей продемонстрував загальне збільшення кількості сСго5-позитивних клітин в загальному об'ємі мозку, а також в корі головного мозку та ізокортексі у 18-місячних мишей, яким вводили РРЕЇ (Фіг. 37). При використанні біноміальної регресії, скоригованої для множинних порівнянь, відмінності цього збільшення загальної кількості Сбо5-позитивних клітин не досягли значущості. Однак аналіз більш визначених кортикальних областей, таких як фронтальна, орбітальна, інфралімбальна та прелімбальна кора, продемонстрував значне підвищення кількості СсСЕбо5-позитивних клітин (Фіг. 38), що вказує на підвищену активність нейронів. Підвищена активність в зоні префронтальної кори корелює з підвищеною когнітивною функцією, припускаючи, що обробка РРЕЇТ призводить до когнітивних поліпшень у старих мишей

С57ВІ/6. Подібне значне збільшення кількості сбо5-позитивних клітин було виявлено також в підрядному нюховому ядрі та нюховому горбку (Фіг. 39). Ці області пов'язані з обробкою нюхової інформації, а підвищення активності вказує на підвищену нюхову функцію. Вексельні візуалізації на основі статистики активації сго5 в червоному продемонстрували збільшення сигналу сЕов5 в корі головного мозку мишей, яким вводили РРЕ1 (Фіг. 40). г. Приклад 18

Наявну в продажу РРЕ ("РРЕ1") або контрольний сольовий розчин вводили 22-місячним мишам дикого типу (ДТ) (С57ВІ /6У, "ДТ", Код лінії 0664, даскзоп І абз, Бар харбор, Мен). Всі тварини отримували 50 мг/кг БДУ в 1 тиждень до 7-добового переривчастого дозування. В результаті всі миші отримували в/в ін'єкції 150 мкл РРЕ1 або сольового розчину на одну дозу протягом семи діб поспіль. Мишей умертвляли за 10 діб після останньої ін'єкції РРЕ1 або сольового розчину, а зразки мозку готували для гістології.

На Фіг. 41А представлений відсоток СО68 імунореактивної площі в гіпокампі (п - 10, 10). На

Фіг. 418 представлений відсоток Іра-1 імунореактивної площі в гіпокампі (п - 10, 10). На Фіг. 4А1С представлений відсоток СЕАР імунореактивної площі в гіпокампі (п - 10, 10). Всі дані представлені як середнє хх стандартна помилка середнього. ("Р «0,05; "Р «0,01, І-критерій для незалежних вибірок). Ці результати демонструють значне зниження мікроглійних маркерів СОб68 і Іра-1 в гіпокампі старих мишей, яким вводили РРЕ1. 85. Приклад 19

Наявну в продажу РРЕ ("РРЕ1") або контрольний сольовий розчин вводили 23-місячним

Зо мишам дикого типу (ДТ) (С57ВІ /6У, "ДТ", Код лінії 0664, даскзоп І абз, Бар харбор, Мен). Всі тварини отримували 50 мг/кг БДУ в 1 тиждень до семи-добового послідовного переривчастого дозування. В результаті всі миші отримували в/в ін'єкції 150 мкл РРЕ1 або сольового розчину на одну дозу протягом семи діб поспіль. Одну когорту з кожної групи лікування використовували для дослідження гістологічних маркерів нейрозапалення та умертвляли за б тижнів після останньої введеної дози.

На Фіг. 42А представлена відсоткова зміна в експресії БДУ в порівнянні з контрольним сольовим розчином на 6, 9 і 12 тиждень після дозування, яке є показником виживаності клітин в гіпокампі. Тварини отримували 7 діб поспіль схему переривчастого застосування.

На Фіг. 428 представлена відсоткова зміна в експресії даблкортину (ОСХ) в порівнянні з контрольним сольовим розчином на б, 9 і 12 тиждень після дозування, яке є показником нейрогенезу клітин в гіпокампі. Тварини отримували 7 діб поспіль схему переривчастого застосування.

Ї. Приклад 20

Тридцять (30) самців альфа-синуклеїнових трансгенних мишей (лінія 61, дикий фон

С57ВІ/6)) у віці від 4 до 4,5 місяців розділяли на дві групи по 15 та обробляли РРЕ1 або базовим розчином протягом семи (7) діб поспіль. РРЕ1 вводили в/в по 5 мкл на грам маси тіла.

Альфа-синуклеїнові миші слугували в якості трансгенної моделі хвороби Паркінсона і надекспресували білок альфа-синуклеїн. Ця трансгенна модель не є імунодефіцитною, на відміну від мишей МИ.

БО За одну добу після останнього введення РРЕ1 або базового розчину всі миші були піддані тестуванню на когнітивну та рухову функцію, таку як гніздобудування, згризання макаронний, висіння на дроті, тест обертового стрижня та ходьба по жердині. Згризання макаронний, висіння на дроті та ходьбу по жердині здійснювали вдруге в кінці дослідження. Тестування проводили в випадковому порядку.

Тварин зважували один раз на тиждень. На фіг. 43А і 438 представлено, що не було жодних істотних відмінностей між альфа-синуклеїновими трансгенними мишами ("Т9"), яким вводили

РРЕТ і базовий розчин (мей).

На Фіг. 44 представлені результати гніздобудування. Мишей утримували індивідуально в клітках, що містять підстилковий матеріал з тріски та один квадрат пресованої бавовни бо ("певіеї"). Жодний інший підстилковий матеріал (наприклад, деревні волокна) не був присутній.

Мезіієї був внесений за добу до оцінки стану гнізда за приблизно 2-3 години до того, як була ініційована темна фаза, а подальша будівельна поведінка була оцінена на наступну добу експерименту протягом приблизно 2-3 годин після того, як почалася світлова фаза. Проміжок часу між внесенням бавовняного квадрата та оцінкою наступного статусу був однаковим для всіх досліджень. За п'ятибальною шкалою оцінювали маніпулювання пезіеї і будову створеного гнізда (Осасоп, ВАМ 2006, Ав5еввзіпд певі риїйаіпд іп тісе. Маї Ргоїос 1:1117-19). Як показано на

Фіг. 44, спостерігалося підвищення тенденції в гніздовій поведінці у мишей, яким вводили РРЕТ, в порівнянні з мишами, яким вводили базовий розчин.

На Фіг. 45А і 45В8 показано, що спостерігалося значне збільшення згризання макаронний у групи, якій вводили РРЕТ, в порівнянні з групою, якій вводили базовий розчин, за З тижні після останнього введення, що вказує на поліпшення рухової функції (Фіг. 458). Тест був розроблений для вивчення дефіциту рухової функції у дрібних гризунів. Тварин переносили в експериментальну кімнату щонайменше за 2 години до тестування. Кришку клітини, пляшку з водою та харчові гранули видаляли, а маленький шматочок сухої макаронний (прибл. 5 мм) поміщали в клітку. Мікрофон поміщали вище шматочка макаронний. Запис починали як тільки тварина починала їсти. Оцінювали кількість укусів, необхідну для згризання, і частоту укусів, а профіль згризання аналізували з використанням програмного забезпечення Амізой 5АБІ аб Рго.

Всі дані представлені як середнє їх стандартна помилка середнього. ("Р « 0,05, і-критерій для незалежних виборок).

На Фіг. 46 наведені результати випробувань висіння на дроті, за допомогою яких оцінюють нервово-м'язові аномалії рухової сили. Спостерігалося значне збільшення часу до падіння в групі, якій вводили РРЕТ, в порівнянні з групою, якій вводили базовий розчин, за З тижні після останнього введення. Для того, щоб виконати випробування, використовували кришку клітки з металевого дроту, а по периметру розташовували клейку стрічку, щоб запобігти ходінню миші по краю. Тварину поміщали на верхню частину кришки клітки. Кришку злегка струшували три рази, щоб змусити мишу захопити дріт, а потім кришку перевертали догори дном. Кришку закріплювали на висоті приблизно 50-60 см над м'якою підкладкою, досить високо, щоб запобігти зістрибуванню миші вниз, але не досить високо, щоб заподіяти шкоду в разі падіння.

Вимірювали затримку до падіння, і використовували 300-секундну відсічку. Як правило, миші дикого типу можуть висіти вниз головою протягом декількох хвилин.

На фіг. 47А, 47В та 47С представлені результати випробування ходьби по жердині. На фіг. 47А представлені різні форми та розміри жердини (квадратні або циліндричні жердини), які використовуються в п'яти різних випробуваннях зростаючої складності. На Фіг. 47В наведені результати п'яти випробувань за 72 години після останнього введення. На Фіг. 47С наведені результати п'яти випробувань за З тижні після останнього введення. Миші, яким вводили РРЕЇ, продемонстрували значно вищий успіх при проходженні жердини під час випробування 5 тестування 1 (за 72 години після введення) і під час випробування 4 тестування 2 (за З тижні після введення). Всі дані представлені як середнє ж стандартна помилка середнього. ("Р « 0,01, біномінальний критерій).

На Фіг. 48А-48Е представлені гістологічні результати забарвлення смугастого тіла та гіпокампу. На фіг. 48А представлено забарвлення СОб8 в смугастому тілі. На Фіг. 488 представлено забарвлення СОб68 в гіпокампі. На фіг. 48С представлено забарвлення |ра-1 в смугастому тілі. На Фіг. 480 представлено забарвлення Іра-1 в гіпокампі.

На Фіг. 48Е представлено забарвлення МеиМ в смугастому тілі. На Фіг. 48Е представлено забарвлення МеиМ в гіпокампі. На цих фігурах видно, що миші, яким вводили РРЕЇТ, продемонстрували зниження мікрогліозу (нейрозапалення) за забарвленням Іра-1 і СОб68 як в смугастому тілі, так і в гіпокампі, і підвищення виживання нейронів за забарвленням МеимМ в смугастому тілі та гіпокампі. Всі дані представлені як середнє 5 стандартна помилка середнього. (Р« 0,05, р« 0,01,ир«0,001, І-критерій для незалежних виборок). и. Приклад 21

РРЕТ, НАбІ або контрольний сольовий розчин вводили 12-місячним мишам (МОЮ.Сд-

Ріказсій Паггаїт 1 М/|1/52), лінія "МБИ"). НА51 являє собою наявний у продажу НАЗ5 з більш, ніж 95 95 альбуміну людини (по відношенню до загальної кількості білка) в 5 95 розчині (мас./об., 50 г/л), отриманий методом фракціонування в холодному спирті, і отриманий з об'єднаної людської плазми від донорів. За винятком особливо обумовлених випадків, НА51 вводять в прикладах в даному документі в природних умовах з використанням 5 96 розчину. Мишам здійснювали в/в введення РРЕЇ1, НАбІ або стерильного сольового розчину при дозі, що дорівнює 150 мкл, щодоби протягом 7 послідовних діб і аналізували відносно поведінки за 4 тижні після останньої дози.

На Фіг. 49 представлена затримка виходу з лабіринту Барнеса для знаходження мишею вихідного отвору для мишей, яким вводили РРЕТ, НАБІ1 і базовий розчин. Миші, яким вводили

РРЕТ, знаходили вихідний отвір значно швидше, ніж тварини, яким вводили базовий розчин. Ці дані показують, що РРЕТ ефективно підсилює когнітивну функцію у старих тварин МБО, в той час як введення НАбЇ жодним чином не впливає на гіпокамп-залежну пам'ять. Всі дані представлені як середнє ж стандартна помилка середнього. (Р « 0,05, І-критерій для незалежних виборок). м. Приклад 22

Клінічні парадигми з використанням РРЕ. (1) ХА, від легкої до помірної. Чоловіків та жінок у віці 60 років і старше, що мають ХА, від легкого до помірного ступеня, випадковим чином розподіляють для отримання 100 мл або 250 мл РРЕЇ раз на добу протягом 5 діб ("переривчасте застосування") на 1 тиждень та 13 тиждень дослідження із загальною тривалістю 6 місяців. Протягом двох періодів 5-добового дозування суб'єкти перебувають у стаціонарних відділеннях і спостерігаються з метою полегшення оцінки безпеки, і всі суб'єкти проходять візит скринінгу, візит для оцінки вихідного стану, візити під час лікування, наступні контрольні візити, і візит наприкінці дослідження/дострокового припинення участі в дослідженні. Оцінку безпеки та переносимості проводять під час кожного візиту.

Нейрокогнітивні та рухові функції оцінюють під час початкового візиту та під час періодичних проміжних візитів після дозування.

Первинні кінцеві точки являють собою безпеку, переносимість та здійсненність кожної схеми застосування. Безпека визначається частотою небажаних явищ, що виникають під час лікування. Переносимість визначається за кількістю суб'єктів, які завершили 8-тижневий курс з щонайменше 5 інфузіями, і суб'єктів, які завершили 24-тижневий курс з щонайменше 10 інфузіями. Здійснимість дослідження визначається за кількістю суб'єктів, які завершили курс з 5 і 10 інфузіями. Вторинні кінцеві точки визначають потенційні ефекти на когнітивну функцію, використовуючи різні встановлені когнітивні показники, включаючи когнітивну підшкалу шкали оцінки тяжкості хвороби Альцгеймера. Дослідницькі кінцеві точки включають оцінку змін у складі та розподілі біомаркерів крові, а також зміни в магнітно-резонансній томографії. (2) ХА, від легкої до помірної. Дві групи суб'єктів з діагнозом від легкого до помірного ХА

Зо рандомізують для активного лікування в подвійний сліпий спосіб. Всі суб'єкти отримують одну інфузію на добу рандомізованої дози протягом 5 діб поспіль на 1 та 13 тиждень з тривалістю дослідження, що становила 6 місяців. Суб'єктів рандомізують в один з наступних двох рівнів доз: 100 мл та 250 мл РРЕТ. Групи дозування також поділяють за статтю. Тривалість введення становить 2-2,5 години, а швидкість титрування вибирають відповідно до дозо-специфічного керівництва, так щоб вводити всю дозу.

Суб'єкти беруть участь в додатковому дослідженні біомаркерів ЦСР (цереброспінальної рідини). Такі суб'єкти проходять дві люмбарні пункції для збору ЦСР, першу до початкової дози, а другу після останньої дози. Нейрокогнітивні та рухові функції оцінюють під час початкового візиту, а оцінку в періодичні проміжні візити здійснюють після дозування.

Визначають безпеку, переносимість та здійсненність кожної схеми застосування. Протягом дослідження визначають та узагальнюють когнітивні оцінки, включаючи наступні: Коротка шкала оцінки психічного статусу (ММ5Е); 11-ступінчаста когнітивна підпікала шкали оцінки тяжкості хвороби Альцгеймера (АБА5Б-Соа/11); тест з дошкою з пазами для вставки штирів; тест на швидкість визначення категорій (СЕТ); клінічна рейтингова шкала деменції - сума чекбоксів (СОВ-508); кооперативне дослідження хвороби Альцгеймера - активність повсякденного життя (А0С5-А0І); кооперативне дослідження хвороби Альцгеймера - оцінка зміни за шкалою загального клінічного враження (А0С5-ССО1С); опитувальник для оцінки нейропсихіатричного стану (МРІ-О) ії нейрокогнітивні аналізи бамопіх, і повторення цифр у прямому і зворотному порядку. (3) Хвороба Паркінсона. Суб'єктів з хворобою Паркінсона та когнітивним порушенням рандомізують на дві групи: 2 періоди активного лікування і плацебо. Суб'єкти отримують одну інфузію на добу активного лікування або плацебо протягом 5 послідовних діб ("переривчасте дозування") протягом першого тижня дослідження. Протягом 13 тижнів обидві групи отримують активне лікування протягом 5 діб поспіль, а тривалість дослідження становить близько 7 місяців. Тривалість введення становить 2-2,5 години, а швидкість титрування вибирають відповідно до дозо-специфічного керівництва, так щоб вводити всю дозу.

Визначають безпеку, переносимість та здійсненність кожної схеми застосування. Протягом дослідження визначають когнітивні та рухові функції, включаючи: МосСА; тривалість та ступінь уваги, короткочасну пам'ять та епізодичну пам'ять в СОВ-ССВ; МО5-ОРОН5ЬЗ; МО5-ОРОН5ЗІ2; 60 ЗЕ-АВІ і СІБІ-РО.

Винахід не обмежується конкретними описаними варіантами здійснення, оскільки вони можуть варіюватися. Слід також розуміти, що термінологія, яка вживається в даному документі, застосовується лише для опису конкретних аспектів і не має обмежувального характеру, оскільки об'єм даного винаходу обмежується лише формулою винаходу, що додається.

Коли наводиться діапазон значень, слід розуміти, що даний винахід охоплює кожне проміжне значення з точністю до десятого знака нижньої межі, якщо в контексті явно не вказано інше, між верхньою та нижньою межею цього діапазону, а також будь-яке інше зазначене або проміжне значення в такому зазначеному діапазоні. Верхня і нижня межі цих менших діапазонів можуть незалежно бути включені в менші діапазони і також знаходяться в рамках винаходу, крім будь-якої спеціальної виключеної межі в зазначеному діапазоні. Якщо зазначений діапазон включає одну або обидві межі, діапазони, що виключають одну або обидві ці включені межі, також включені в даний винахід.

Якщо не вказано інше, всі технічні та наукові терміни, що вживаються у даному документі, мають загальноприйняте значення, зрозуміле будь-якому спеціалісту в цій галузі техніки, до якої має відношення даний винахід. Хоча будь-які способи і матеріали, аналогічні або еквівалентні описаним у даному документі, також можуть бути використані під час практичної реалізації або випробування даного винаходу, далі будуть описані типові ілюстративні способи і матеріали.

Всі публікації і патенти, що цитуються в даному описі, включені в даний документ за допомогою посилання, як якби було зазначено, що кожна окрема публікація або патент були спеціально та індивідуально включені за допомогою посилання в даний документ для розкриття і опису способів та/або матеріалів, в зв'язку з якими цитуються публікації. Цитування будь-якої публікації представлено відносно її опису до дати подачі та його не слід тлумачити як визнання того, що даний винахід не має права датувати таку публікацію більш раннім числом через дії більш раннього винаходу. Більше того, дати представлених публікацій можуть відрізнятись від фактичних дат публікацій, що потребує незалежного підтвердження.

Слід звернути увагу на ту обставину, що використання в даному описі формулі винаходу, що додається, форм однини включає посилання на множину, якщо в контексті явно не вказано інше. Слід також зазначити, що в формулу винаходу можуть вноситися правки з метою виключення будь-яких необов'язкових елементів. Отже, це твердження має слугувати в якості попередньої підстави для використання такої вичерпної термінології, як "виключно", "лише" тощо, у зв'язку із зазначенням елементів формули винаходу, або використання "негативної" ознаки.

Як буде зрозуміло фахівцям в даній області техніки після прочитання цього опису, кожний з окремих аспектів винаходу, описаних та проілюстрованих в даному документі, має окремі компоненти та ознаки, які можуть бути легко роз'єднані або об'єднані з ознаками будь-якого з інших декількох аспектів винаходу без відступу від обсягу або суті винаходу. Будь-який зазначений спосіб можна здійснити за допомогою зазначеної послідовності дій або за допомогою будь-якої іншої логічно можливої послідовності.

Хоча вищенаведений винахід був проілюстрований і описаний досить докладно за допомогою ілюстрацій і прикладів з метою ясності розуміння, має бути очевидно фахівцям в даній області в світлі ідей цього винаходу, що певні зміни та модифікації можуть бути зроблені в ньому без відступу від суті або обсягу прикладеної формули винаходу.

Відповідно, попереднє просто ілюструє принципи винаходу. Слід розуміти, що фахівці в даній області техніки зможуть розробити різні пристрої, які, хоча явно і не описані і не показані в даному документі, втілюють принципи даного винаходу і включені в його сутність і обсяг. Крім того, всі приклади і умовні формулювання, наведені в даному документі, в основному призначені для того, щоб допомогти читачеві зрозуміти принципи винаходу і концепції, внесені винахідниками в розвиток рівня техніки, і повинні розглядатися як необмежуючі такі конкретно перераховані приклади і умови. Більш того, всі наведені в даному документі твердження, що викладають принципи, аспекти та аспекти винаходу, а також його конкретні приклади, призначені для охоплення як структурних, так і функціональних еквівалентів.

Крім того, передбачається, що такі еквіваленти включають як відомі на даний час еквіваленти, так і еквіваленти, розроблені в майбутньому, тобто будь-які розроблені елементи, які виконують ту ж функцію, незалежно від конструкції. З цієї причини обсяг даного винаходу не призначений для обмеження показаними та описаними в даному документі аспектами винаходу, що наводяться в якості прикладу. Скоріше, обсяг і сутність даного винаходу втілені в формулі винаходу, що додається. 60

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб лікування суб'єкта з діагнозом когнітивного порушення, який включає введення ефективної кількості фракції білків плазми (РРЕ), отриманої з плазми людини, з використанням схеми переривчастого застосування, яка передбачає введення РРЕ впродовж 3-14 послідовних діб, причому загальний вміст білків у РРЕ складається із щонайменше 83 95, але менше ніж 95 до альбуміну, не більше ніж 17 95 глобулінів та інших білків плазми та не більше ніж 1 95 гамма- глобуліну.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що РРЕ являє собою фракцію білків плазми, яка є у продажу.

3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що РРЕ являє собою білковий препарат збагаченої білком плазми.

4. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що РРЕ отримують з плазми від групи молодих людей у віці 40 років або молодше.

5. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який додатково включає моніторинг суб'єкта щодо поліпшення когнітивної функції.

6. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що суб'єкт являє собою ссавця.

7. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що ссавець являє собою людину.

8. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що схема переривчастого застосування передбачає введення РРЕ протягом п'яти-семи послідовних діб.

9. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що суб'єкт дотримується схеми вправ після повного введення схеми переривчастого застосування.

10. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що РРЕ містить приблизно 88 95 альбуміну.

11. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що когнітивне порушення є віковим когнітивним порушенням. В В Ен ш в с ви Ес 7 в. ДАВНИНУ. оон 7 ВК ння х ка їх я. х ге м д

Фіг. 1 яко Я 1004 Б бо --ее Сольовий рен Цен В 00о-нее ВРЕЇ ЗютТижЖу, Х чо. ВРЕЇ перернв. Тиждень фіг. 2 105 В же КЕ ки В ВОК не кокмлмукмю СЕДЕН еВ ї | шк ш с Ек БО шен с ж с | | с т Ех вх з с о. Сеольовийгзн о БОБ Зклюкд. ВР переривч,

Фіг.

й Її .

. та ; вжи ж 005 Зк ї Бо ПРИШИТИ Ки бе ї п 8 : з : о х | рення г З ї ПЕК еВ і : с ж - . пошана в Б ї о Ох с | . о ї о Е : Дн с З ОК них Е ЕЕ В ЛЕ 77 о. с її г- С ше х х о К У ППП

Бо . | о ЕВ Й З З Кт . же ще і со ут 5. Й У о я з с я Ж у: Зх Ко й я Сольовий фен ВОК Зхижа. БВ Є 1 перериви.

Фіг. 4 1505 ОО ! т Е 2 . дода ЗВО Е тт и-- Ка ох вені ; ЯР зе Ще їли | Жолмитк ооо я М ороооя ОБО т шк пт доккнж : Зло ті ВН ЗК ОК 0 боовових СЕККОУ , ї5 Ї ше А не й ех КЕ Ж З КОЮ Бо БО БО со Я й РОСОЮ Ви ой ВОЮ З ТІВ не г ВА ши жи С М - о. і. х їх В з Х Ж З ве кін вевхх -Е еккх клннК, мік здкко ТЕ р -Х же 5 ок вет т бот оо «ж м - ко 00 Ж Ео-єО Ж ж 5 Ж фе з що : х де акне че.

Го. - бек ря вк них т - ум ех ох як я Мк ж ва ж щу в -- Сг о ху - й Жах жо т -к Ко що. щ ше Бо г ме ї- в щ я т ре смс Бад яка т кю мх зас ких. че г Кк шк зн

В. Бе

Фіг. 5

ЇУ у х 1504 як т я : зе ше ! -ш ж жк цю» 7 деку т Й -- «ге Я денну Як щ--Е т зх ЩА Й ПО Я ща е те що не а с Бе, ре ї що а - ВО» І Е й ни ШИ Й : Я : БОНН Би п І ОК ОС З 0 і ж : ОБО я ПЕ ВО ЖК Ббоме Б ех че і | КОХ г СЕ ши В Ку нн нки 0 х: еВ з ; М --о БО о вн о і : ПК Р кл Б для 5 ОМ я щХ ! ї З В ШЕ: Еш Що з В ЕЕ в 4 Б з ж в їв оф я в Б ї В ще 5 Еш З : ще о що ш я Б ї х х : Мк З їх КЕ КЕ Е сен зе оо ж ха т щ. сріг. 6 з» 20ч ху х Б | г КУ зу з о 100 У тече, ек. -

- . Шо | и х ять 7 ше в ох й ї | зже С ; ве "я с Я вч ї ї в | я р-он -я, З | їі . г Б о. х е т З ко г. ЛИ І З 7 . х ь є 5о -ее- Сольовий рен о АТ с: о-- Молода плазма І У , ж 404 -о- вРЕї Ї не . Б пер 12345 Б 7 в 910 Випробування Ме

Фіг.7 1505 шк жжжж їж і Ф ; нн в. | | ше. ш БА. . оо. «В що сен | о ш--шоь щ шш. щі З 00 ж о. о га п ! ших о З в 6Д6Й6ЙД о й шх НН Ех фо МУ Пе» 4-й Ше 5: ИЙ і ще больовий Молода / РРЕЇ Стара плазма р-н плазма

Фіг. 8 жаяж т нене нене, о п що як «а ВОМ Ки Ж З о ши шшшш о г г шщ . Як ВОМ їх ВВ КОХ больовий Мопода РРЕЇ Стара плазма що ппазма (ріг.

З же Нове плече 90 Й о ще Відоме плече ще | ще яУ сх : рен, рення ; кет Уч : се ее , ва т щ 59 п ші г: | о й скани ЩЕ ж НН . 8 01 з

І. / ,' - ш ЕЕ ЕЕ її її. 8 п /. ши нні.

ЕВ . Ки. . 1 0-8 шо. 1. ше - д м їй ка -й3 єт ве б

Фіг. 10 ту з що, В чех; й й з ММ с сх х ХЕ Ж 7 ї ї КК нн і і х ! ї З диких ї : : г х і У ї х х ЗХ їх 3 ОХ - ї : ОМ ее ее х : ДОК КО їЕ : ОКХ. КИМ їх ОО КК 8 х ЗО ОКО «8 Її Я КО п у х є УК. У с че ї кодене ОО Ве дк» ху їх З ВВ. ОО сх х ИН ОМ КК е Б Е в х НИ о. х не Кт Ко ХЕХК г. : ЕЕ ОО я ОКХ ще ї о. в о к МОБ ОХ. ОВ Мо ушк ї о. 00 ее тд т ВОББООО ОХ ОО Ме шо. ОО КО -Е ж ї о о ПЕНННК В ЕН С Ко 5 с ОХ ККУ Е Ох а ї5 Е о. ОО В с х ХЕ хх ЕНН КУ ке сі з зак: Її КЗ Х ОО ОХ ща В . . с: ШЕ жи вояк жк р МОВУ У КО У В ОО ПКМНННННЯ ЖЕНА ї о ОК ОХ х СХ х У КОН КК КМИНОМ ї сх 5 ПЕКНННН НИ ПОМ К В И МК 3 КО о. Ох ОО х о . ОО ЗМК В їх 5 ВШ її У Я ВОКВЕК

: о. ОО о с а ОК Ек по ВХ У ооо екю о ннях 5 "БйН 7 Е З т хх че я ся ГУ т й Ух - я же Га Зх як

Фіг.

то. вс : ООККВКВВВ Ж В : о. суку ОО о. м її ле ! о. ШЕ. ; - ВОК ПО ВХ з :х Ух ХВО ЖЕ ПМК щ . о. шо с Ж хх ЕНН ВИШ ОКХ ХМ о ши па -к - «Р ву во м з ее « ях ж ва

Фіг. 12

10- ре0.057 женні й в | Я мех «КЕ дО ї ж о с Ж шк Ж. х КВ ДО ОО С о с т о с о ОХ ЕЕ о Ох з з ее в Її ще

Фіг. 13 Ж зх в ВОМ В я З З кр ш . о | о о с . щш 5. я ші о. с ще я. і с се о. 0. «2 0. о З щ ш «Же 5 | | . що Бе м є «ріг. 14

2004 ак о Е ів -Е їх . " 5 ЕК. ї несете о о п о о. . с ще х МОМ х МО я 00 ЯК ПСО я нини и т я се, т 5 ща кт З шк Ку и г СН є а

Фіг. 15 Во о ав - й же зе ех ОО т- ее з к-е-з шо т ж ве з о с. ш , її їі, и й а шо Ж ще - м з ша а А Й Од Аа, З жи г «ріг. 16

Нейпрогенез З місяці Б кіснців ОО я х Ши що рес Не денні пн ння в ож во фооожжово 00 ВПраВа кох я ія ов х В В С х ще Е. " 5 й а м В

Фіг. 17

Пролювеванія клітин З місні б місяців Я я щ ще З : чик жах ще ен | ожкеео Б ОХ 00 фоннтююеєкканкіннннннкнння тю , ни шиши у ЩЕ ЕЕ. МЕ я ВО воо Вправа Ж жо ж я Ж Лікування ово їЮ ої 6 ої ск Її щ- ЖЕ їв. мое З ЖЕ В к з в 5 йо я ща Ме

Фіг. 15

Виживаність клітин З місяці о бмісвців ж зе . же В : феннннеетненттенетнетеннннннЙ 0000 ее раї | ше | : фр нн ж У ж З ОХ Є ї ЗЯАККЕВ» в КЕШ: | фон . 5 Я хх 5 ЖОВ Б 3 5 05 ОБО ЗО ПЕ іш ще ще о п. кр КОХ ; о. о. ЖЕ Ж ї . Ох - КОЖ ож жов Вправа - Вк а й вх 5 5 Лікування же й ге ГК Мк. - М. З З ш в В - Зх З З Ку Ка «Кк їх 25 Б т Хо р 5 Же ой а ще КУ ріг. 19 ВЕК нове ЕЕ ПЕ КЕШ ПОЖЕІНОНХ я ше ше аг щ о. о о. Б. Б. ши їх о о о о о о у У п п я п к ВО у п. Б: ше по ще - о о о. | п К ща Я о що Б. шо 5 о; ла о Б: Б. о то 0. КК Ва ЗЕ ДЕ ПЕН по х 0 пу 0 р її. Ва ЗК лай КИ т ОАЕ ПОЗ ПАНЕ ПВЕК : ВЖЕ ПО ПЕОМ ПЗ КК Е ї п. її в. я о их Її її й о і пиву ЗОВ я ВО АР А за ОиА ВвН з сани ї он Хітод то і9ход 7тгод іЗтоло7тоя 19тод ?год 19той 7годоїбгод 7 год вер 16 вер 17 вер 18 вер 19 вер ЗОвев 21 вер

Фіг. 20

А Виживаність клітини в паза то пропаратак плазми сх - : Ве 7 -х ОК КУ ОК ШИ» зай ТВО о о ВЕК пит те о. т дк КО ЕЛИВНИИВ МКК ОХ З І Я Ве У БО ОО Кк КН Х КК ЗХ п. ско КО КМИИНИИКИНИВ ХК ПИ Ох о теке: У ї ОКО з о. 2 в я я ШЕ 00 ЩО больовий рядльбумін МИ -- Нейротенез в павамі ха зревзратах плазми Мт зоююоюююююююююююююююютоюююх жк я мед що. сх ОКХ ом З ВО шн, о ва о В ШЕ о щи

«ЖЖ. фйсей коном ока м нин . 5 Солвовимо рядазбуюве 0 МИ й їн сріг. я

ВІ Активність непренної зерен е Зч НМ з НИ НМ ж М м ї -е Ша Ї х й й : У ЕЕ ! 5 ЗО» . В : ВУ ще З ще МБ Мой х ЩО У ВО ЩО . З: 5 За МО М З 5 - - КЕ ЖК ММ В ХО ЗМ МОХ ЗО дан нн нн вою я 5 її в дБ ж В в 5 її В Б ік КВ шо Ж В о Бо ще ще хх посовоо ооо ооо. пом ек ха Ж дк ? доба 14 доба

Фіг. 22 Стара плазма сод БК с Зб тод Пазалвома ї со ОКА Ж ж 4 ТАКА В . оообобоооооово зкнккіннннонх х они» зооеоовюсовосо ес зоооооооооодосоо ех Гнже иж- Беже о Биже биже Тиже ТИЖ» день деньі дено день день день день Стара плазма бод х» З їх ВЕ ток ї які БЖ 10011 4бтод Парадвеєма 2 все ПИ БК Я з х АВК ХО заоосоююююююююююх оооокккваююннкю пава Зах жемоох Уиж- фнж- Тиж- о Тїнж- Тиж- день день! день день день Стараплазма сой ПРОБ айтод ВИК МПерадисма З МАТ Я хе МО у пд Таиж- Гиж- день! день Стара плазма соп БК і Парадигма 4 ЖИМ ян ен пененннкх «ек ненннння заради з осо вх ке Хеккккккх коки яке Теж Твяе о бнж- о Тиж- Їфиж- ТИЖ» дені оденьі день день3 день день 5

Фіг. 23 бо

А МКАЩА Е мем ШЕ о. 8 5 БО шнН вої Як 0. во ЗНОВ о КУ У 3 о. МЕ щі «ІХ ТКИХ хї ї М х с 5 о. ж фону о до кі ВО о. ЗБ КЕ о. Х МУ М ОО ще 3 во о. їх п о г . щш Зо ОК Ж І ЗБОЮ КО йря ВВ - ж а й ЗВО . іже Сольовнй Стара Сольовнй стару я паазма В. плавна жкітежавне ВЕУ вва Ананів за ЯЯ год сля осузннвої ДОЗ зах ЕК ; КК Ж І Ж вм пе о се ш- же ОО о ОБ ою ж МОЮ в і ЕХО ши ЩЕ: Ж зма ме о ЕЕ ВО З ХО 88 Ж. ОКА звемо п Ж: ДО ВО ї р : ВОМ о. в Ж 5 шо. Нє

ЕН. о т о ж ХМ ПІП НННКК Й - У Ох с Мов х ХУ -х ; ВО о Ед ПЕН 5 о. ге п Ше и о її БОМ: ЖК ООН ж ХХ я Шш Кк «І - Й о щ ! 7 де» шов еулаи ке ЩО СОВЬОВИМ. сузо5 Сольовна стувев дн плазаа кн заааема перерзнимасте перезиечасте застосування застсуаання Ана за Я гос після Анавіз за 23 добу після состанньоі дози оставнавої дози (ріг. 24

. ж А ох В ох Є мех 733 7 вне шовк я: Зк щк з й ТІ вва х хе її. пев де кВ Я Ме кое м не Ж ке. хе шо НН 2 БМ - в вія - г Сельо- Стира Го Сельо- Слюра Сельє Єтвра вий ор-й поазма вий р-н пляма вий р-н плазма о дхтиждень зхтиждень перернячасте застосування Аналіз за 46 тод після Аналіз за 21 добу після оставньсі ЛОЗИ останньої ДОЗЯ

Фіг. 25 Лабіоину паз 1 ЯМ ль ж ж ж

Ж. Е Же Та ах Мн Бк ЩО, ща «б. коша Ж Я що оо КЕ аж роя з " ох Ко с с й ях х З ве хх КО с а х з зве іже «ще БНО сх я-- пива щи у Ід нннннеюннннохонннюнн рони носннккннкнн т росюнннтннннснннтонннноня неточно вним

Фіг. 26 в2

Затримка до виходу Я доба іостанні три вавробування 0 х ОК жк Ї с ЗЕ ще В к ТЕ с їх ї : ОМ я ! | юне г ща Я сс ОО З- Я В с ЗУ | ВХ ОО ОХ т з о. в с В вя с г. що а Ми с БАЗ МІ о: Я ЕЕ . ОВ с и В с

00. о. о Ваісенн б ння» шк Сольовий Стара щ-н плаЗа

Фіг. 27 А Че 0 ТУТ . До вооее Я ще ! .

с. я ї сени ї че Вк Ї о ї ї з НН . з" зві 5. і в я З . іс Кв і Ж в 555555 і ШІ с і

І . Б реопкттрннть а с |! - ? її ВОМ кв ккнннкрвавою х ММ ОКХ а дО а БМ с у в | Б є ШЕ ОО ОБО а дош б | хво Сольсяни Сева що пляма

Фіг. 28

4 я | : шк ше Спельсяна ван іде! в | шищЕ кв в. кв з ЗВ пи. їз її. т ва... п | п. ас щи чУашШи вач

Фіг. 29 Каїново кисяота ВР За Сол. х с х х Ж Я ї доба 2 доба З доба Я доба 5 доба Б доба

Фіг. я

А СО А В СКАР ФУ ВА еВ урок їх Ж Х ек Ж. с Фш : з я ше В ак ша Повх 0. З ! 55 ве» В що о В 3 В 5. їх ! З 5 ЧК МОХ У х ООН. ОХ ге 1 с В ! о В й ; щш е її ш . о хх МО сн ен ях млн. М З Сольо Соньа РЕК Сельо- Сельє БР вий р-я вий рен вий р-н вий р-н Контроль ведення Контроль Введення хаїнової КаїнОВОї кислоти кислот.

Фіг. 31

Пролнверація кагем ще пн Х х і айс в ; о. де і ; о. ОХ В вн о. МО В о ба Ж ЗЕ МКК ОХ о

7 . 0 , и фінів ШО І ДД ОО Бон ЩЕ м 5 їх що ї їх і х В У ях В ї я Ж ж Е В Ж Ж х т. 5 З т а ве дж ЗЕ їх Ко т м У їч в шко з о г їх і Ж З Ж

Фіг. 32

ОС м

В . «ве Працебо - 400 Кая в З й зав Е Е й ВХ З хе ше НН к ОО й то що Кк чо що Кільзни тв ДІ після дозування

Фіг. 53 с

Фіг. 4

А Коля Шо ЖК Сольбвини ен шо Мей» ЕВ" ї во КУ Сольовий в-н жо Пт ш сто СЕМ - Ме скат

Фіг. 35

А в Найврони : канву КУ йетоонити ук в свою жах шо ше добу» Я ! х я и. 4 а З -к вк їх ! ТОК ї БВ Кх 1 Е : Я в Ба. в ч- 5 ЖК ох зе ЩО в . .. па ж Я ШЕ в в - й . нн як. . ме ЕЕ. й ше. Ен ОВО о.

З о. ов М я . Я Ж оон ХХ Ж Бк ї зни : Ек ре ш о. й ТЕоснВн ДАО нини ' ТК о КК сен ОВ Ок ЗЕ не м що ня щ ск 5 се в с е ФоО1Я І ке С в ж що - їж ще свВіг. 36 А Лесь мозок В Все копа С ізокортенс ж ТБО800) Що « 0006: ще -« ВОО0ЮН Е - Б ОЗ . 5 ож : ж з г . я ще т п - ще се Ж б шн ш 0 ве р п. и о сало веК Боап ВВЕ Се евКх

Фіг. ЗУ що Сена йно Очна кора ФУ ККЗЕХх Мо сн КУ НВ ВВ Ноя ЗУ й т воду в Ж жк Здай БО Б нок Ме Б 7 їй. ЙоБощех - френч с веЕз Сов ВРЕї С інфралівоальна тні : бо З Превімоваена кова ї кора ПА! ТО ОО Ше ооо В сн . е м. Ох . ЯКО НО я . ГеЯ я Бо. .

! . с . роя ереоя Ж ня ДрбнаннрнннЯк Хе ФВіг. З6 д Тек муж их ІКНІ ВВЕ ТК гу - т у а Доджинжове нюхове яд ОК Нюзовий горбок (КО т Я аа « вик 000 щ- ше 25905 в ож КУ В Її е -х Хек суку а жу ї вд . КО сдож я КК я З вав о. ОХ . х дім Х Х ї х З що я І : аз я х пед: . БЕН Б Вово щя . ' Своя, ВВЕ ков. ре

ФГ. а її НН й ОХ о З є Ох о. с п НМ ІІІ п с МО, о с с 3 о у в о ще Б ЗО КК ще ОК С; с ЕН вв В . о. с с ПО В . ПО Ох о 3, і сх 1 ОН о с с г ПО о ОК В КО о. КВ с Хе є

1. і я, я Ох У

СЕС. о. ОО С ОХ : . а с;

г о. З с с І С НН «ріг. 40 А в С не. МО пжект жк Кя ха ХЕ " З, АМКУ г а я ще Ж рн 5 5 сх зедне ОЗ ще | Я од я я . шо о ш НЕ З ки | ж ав Бе п ше юнь и Б У п. ще о БЕ с ШЕ ша о. ; Я вам . й ер ВАТ А ОН ен ши ЩІ в та Ба. ЩІ В : ЩІ . ЩЕ шко ВДВ Ми» м Друк йно -е мне» ЯКА Кржтяя Км Сен ВЕЕЗ - Соло ВЕК боло ВРКї

Фіг. 41