UA127398C2 - Гарячекатана сталь та спосіб її виготовлення - Google Patents

Гарячекатана сталь та спосіб її виготовлення Download PDF

Info

Publication number
UA127398C2
UA127398C2 UAA202104141A UAA202104141A UA127398C2 UA 127398 C2 UA127398 C2 UA 127398C2 UA A202104141 A UAA202104141 A UA A202104141A UA A202104141 A UAA202104141 A UA A202104141A UA 127398 C2 UA127398 C2 UA 127398C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
hot
rolled steel
steel
differs
molybdenum
Prior art date
Application number
UAA202104141A
Other languages
English (en)
Inventor
Лод Дюпре
Том Ватершот
Стінберґ Неле Ван
Стинберг Неле Ван
Санчес Лаура Молі
Санчес Лаура Моли
Original Assignee
Арселорміттал
Арселормиттал
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Арселорміттал, Арселормиттал filed Critical Арселорміттал
Publication of UA127398C2 publication Critical patent/UA127398C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/08—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing nickel
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C22C38/40—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel
    • C22C38/52—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel with cobalt
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C22C38/40—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel
    • C22C38/42—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel with copper
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D6/00—Heat treatment of ferrous alloys
    • C21D6/001—Heat treatment of ferrous alloys containing Ni
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D6/00—Heat treatment of ferrous alloys
    • C21D6/007—Heat treatment of ferrous alloys containing Co
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0205—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips of ferrous alloys
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0221—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips characterised by the working steps
    • C21D8/0226—Hot rolling
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0247—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips characterised by the heat treatment
    • C21D8/0263—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips characterised by the heat treatment following hot rolling
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0247—Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips characterised by the heat treatment
    • C21D8/0273—Final recrystallisation annealing
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D9/00—Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor
    • C21D9/08—Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor for tubular bodies or pipes
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D9/00—Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor
    • C21D9/46—Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor for sheet metals
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/001—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing N
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/002—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing In, Mg, or other elements not provided for in one single group C22C38/001 - C22C38/60
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/004—Very low carbon steels, i.e. having a carbon content of less than 0,01%
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/06—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing aluminium
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/10—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing cobalt
    • C22C38/105—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing cobalt containing Co and Ni
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/12—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing tungsten, tantalum, molybdenum, vanadium, or niobium
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/14—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing titanium or zirconium
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C22C38/40—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel
    • C22C38/44—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel with molybdenum or tungsten
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C22C38/40—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel
    • C22C38/46—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel with vanadium
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C22C38/40—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel
    • C22C38/48—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel with niobium or tantalum
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C22—METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22C—ALLOYS
    • C22C38/00—Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/18—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium
    • C22C38/40—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel
    • C22C38/50—Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing chromium with nickel with titanium or zirconium
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D2211/00—Microstructure comprising significant phases
    • C21D2211/001—Austenite
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D2211/00—Microstructure comprising significant phases
    • C21D2211/004—Dispersions; Precipitations
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C21—METALLURGY OF IRON
    • C21D—MODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D2211/00—Microstructure comprising significant phases
    • C21D2211/008—Martensite

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Mechanical Engineering (AREA)
  • Materials Engineering (AREA)
  • Metallurgy (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Physics & Mathematics (AREA)
  • Thermal Sciences (AREA)
  • Crystallography & Structural Chemistry (AREA)
  • Heat Treatment Of Steel (AREA)
  • Heat Treatment Of Sheet Steel (AREA)

Abstract

Винахід стосується гарячекатаної сталі, що яка має склад, що включає наступні елементи в масових відсотках: 15≤ нікель ≤25  6≤ кобальт ≤12 2≤ молібден ≤6 0,1≤ титан ≤1 0,0001≤ вуглець ≤0,03  0,002≤ фосфор ≤0,02 0≤ сірка ≤0,005 0≤ азот ≤0,01  і можливо містить один або декілька з наступних необов'язкових елементів: 0≤ алюміній ≤0,1  0≤ ніобій ≤0,1  0≤ ванадій ≤0,3  0≤ мідь ≤0,5 0≤ хром ≤0,5 інша частина композиції складається із заліза й неминучих домішок, спричинених обробкою, мікроструктура зазначеного сталевого листа включає в частках площі 20-40 % відпущеного мартенситу, щонайменше, 60 % повторно утвореного аустеніту і інтерметалічних сполук молібдену, титану й нікелю.

Description

бх кобальт «12 2х молібден «6 0,1: титан «1 0,0001х вуглець х0,03 0,002: фосфор «0,02
Ох сірка 0,005
Ох азот 0,01 і можливо містить один або декілька з наступних необов'язкових елементів:
Ох алюміній 0,1
Ох ніобій х0,1
Ох ванадій х0,3
Ох мідь «0,5
Ох хром х0,5 інша частина композиції складається із заліза й неминучих домішок, спричинених обробкою, мікроструктура зазначеного сталевого листа включає в частках площі 20-40 95 відпущеного мартенситу, щонайменше, 6095 повторно утвореного аустеніту і інтерметалічних сполук молібдену, титану й нікелю.
Даний винахід відноситься до гарячекатаної сталі, придатної для використання в агресивних середовищах, зокрема, при корозії сірчистою нафтою в нафтовій і газовій промисловості.
У наші дні нафту й газ добувають із глибоких свердловин. Ці глибокі свердловини звичайно класифікуються як безсірчані або з наявністю сірководню. Безсірчані свердловини мають слабку корозійну активність, але свердловини із присутністю сірководню мають дуже високу корозійну активність через присутність корозійних агентів, таких як сірководень, диоксид вуглецю, хлориди й вільна сірка. До корозійних умов свердловин з наявністю сірководню додаються високі температури й високий тиск. Отже, видобуток нафти або газу із цих свердловин з наявністю сірководню стає дуже складним, тому для високосірчаних нафтогазових середовищ вибираються матеріали, які відповідають строгим критеріям стійкості до корозії сірчистою нафтою, та які одночасно мають відповідні механічні властивості.
У зв'язку із цим тривають інтенсивні дослідження й розробки для задоволення вимог до корозійної стійкості у високотоксичному і агресивному середовищі при одночасному підвищенні міцності матеріалу. Однак, збільшення міцності сталі ускладнює виготовлення із сталі таких виробів, як безшовні труби, магістральні труби внаслідок зниження здатності до формування, і, таким чином, виникає потреба в розробці матеріалів, які б мали як високу міцність разом із здатністю до формування, так і адекватну корозійну стійкість, яка відповідає стандартам.
Попередні дослідження й розробки в галузі високоміцної сталі з високою здатністю до формування й корозійною стійкістю призвели до створення декількох способів обробки сталі, деякі з яких перераховані тут для остаточної оцінки даного винаходу.
В 05 20100037994 заявляється спосіб обробки заготовки з мартенситно-старіючої сталі, який передбачає одержання заготовки з мартенситно-старіючої сталі, яка має склад, який включає 17 - 19 мас. 95 нікелю, 8 - 12 мас. 95 кобальту, З - 5 мас. 95 молібдену, 0,2-1,7 мас. бо титану, 0,15-0,15 мас. 95 алюмінію й рештою є залізо, яку піддають термомеханічній обробці за температури солюціонізації аустеніту; і безпосередньому старінню заготовки з мартенситно- старіючої сталі за температури старіння для формування виділень у мікроструктурі заготовки з мартенситно-старіючої сталі без будь-яких проміжних термічних обробок між термомеханічною обробкою й безпосереднім старінням, при цьому термомеханічна обробка й безпосереднє старіння дають заготовку мартенситно-старіючої сталі із середнім розміром зерна за А5ТМ,
Зо рівним 10. Але ОШ5З20100037994 не забезпечує корозійної стійкості й тільки пропонує спосіб економічної обробки мартенситно-старіючої сталі.
ЕР2840160 пропонує мартенситно-старіючу сталь із придатними характеристиками втомлюваності, яка містить в масових 90: С: х0,015 95, Мі: 12,0-20,0 95, Мо: 3,0-6,0 95, Со: 5,0- 13,0 96, А!І: 0,01-0,3 96, Ті: 0,2-2,095, 0: х 0,0020 95, М: х0,0020 95 ії 2: 0,001-0,02 95, решту становить Ее і неминучі домішки. ЕР2840160 забезпечує необхідну міцність, але не пропонує сталі, яка б мала корозійну стійкість до сірчистої нафти.
Метою даного винаходу є вирішення цих проблем шляхом створення гарячекатаної сталі, яка одночасно має: - межу міцності на розтяг більшу або рівну 1100 МПа чи бажано більше 1200 МПа, - загальне видовження більше або рівне 18 95 чи бажано більше 19 95, - стійкість до корозії сірчистою нафтою й відсутність у сталі тріщин відповідно до стандартів
МАСЕ ТМО177 при навантаженні щонайменше 85 95 від межі плинності.
У кращому варіанті реалізації запропонована винаходом сталь може також мати межу плинності 850 МПа або більше.
У кращому варіанті реалізації запропоновані винаходом сталеві листи можуть також мати співвідношення межі плинності до межі міцності на розтяг 0,6 або більше.
Бажано така сталь також може бути придатною для формування, зокрема, для прокатки, з відповідною здатністю до зварювання й здатністю до нанесення покриття.
Іншою метою даного винаходу є також створення способу виготовлення таких листів, які були б сумісними зі звичайними промисловими застосуваннями, але при цьому надійними при експлуатації із зміною виробничих параметрів.
Гарячекатаний сталевий лист запропонований даним винаходом, необов'язково може мати покриття для подальшого підвищення його корозійної стійкості.
Нікель присутній у сталі в кількості 15-25 95. Нікель є важливим елементом запропонованої даним винаходом сталі для надання міцності сталі за рахунок утворення інтерметалідів з молібденом і титаном під час нагрівання перед відпусканням, ці інтерметаліди також діють як центри для формування повторно утвореного аустеніту. Нікель також відіграє ключову роль в утворенні повторно утвореного аустеніту, під час відпускання, що надає сталі здатності до деформації при розтягуванні. Але вміст нікелю менше 1595 не зможе надати достатньої 60 міцності внаслідок зменшення утворення інтерметалідів, тоді як, при вмісті нікелю більше 25 95,
він буде формувати більш ніж 80 95 повторно утвореного аустеніту, що також негативно впливає на межу міцності на розтяг сталі. Краще, коли вміст нікелю згідно даного винаходу може становити 16-24 95, чи, ще краще, 16-22 965.
Кобальт є важливим елементом для запропонованої даним винаходом сталі й присутній в кількості 6-12 95. Метою додавання кобальту сприяння формуванню повторно утвореного аустеніту, під час відпускання, що таким чином надає сталі здатності до деформації при розтягуванні. Крім того, кобальт також сприяє формуванню інтерметалічних шарів молібдену, зменшуючи частку молібдену, що утворює твердий розчин. Але коли вміст кобальту перевищує 12 95, він утворює надлишок повторно утвореного аустеніту, що негативно впливає на міцність сталі, натомість, якщо вміст кобальту становить менше 6 95, це не буде знижувати частку утвореного твердого розчину. Бажано вміст кобальту згідно даного винаходу може становити 6- 11 95, чи, ще краще, 7-10 95.
Молібден є важливим елементом, який становлять 2-6 95 запропонованої даним винаходом сталі; молібден збільшує міцність запропонованої даним винаходом сталі за рахунок утворення інтерметалідів з нікелем і титаном під час нагрівання при відпусканні. Молібден є важливим елементом для надання корозійної стійкості запропонованій даним винаходом сталі. Однак надлишкове додавання молібдену збільшує вартість додавання легуючих елементів, так що з економічних причин його вміст обмежується 6 95. Бажано межа вмісту молібдену становить 3- б 95, чи, ще краще, 3,5-5,5 905.
Вміст титану в запропонованій даним винаходом сталі становить 0,1-1 9о. Титан утворює інтерметаліди, а також карбіди, надаючи сталі міцності. При вмісті титану менше 0,1 95 необхідний ефект не досягається. Бажано його вміст згідно даного винаходу може становити 0,1-0,9 95, чи, ще краще, 0,2-0,8 Фо.
Вуглець присутній у сталі в кількості 0,0001-0,03 9о. Вуглець є залишковим елементом і привноситься при переробці. Вміст вуглецю у вигляді домішок нижче 0,0001 95 неможливий внаслідок обмежень процесу, але слід уникати присутності вуглецю вище 0,03 95, оскільки це знижує корозійну стійкість сталі.
Вміст фосфору в запропонованій даним винаходом сталі становить 0,002-0,02 96. Фосфор знижує здатність до зварювання точковим зварюванням і пластичність у гарячому стані,
Зо зокрема, через його здатність до сегрегації на границях зерен або спільної сегрегації. Із цих причин його вміст обмежений 0,02 95, і бажано є меншим від 0,015 9».
Сірка не є важливим елементом, але може бути присутньою у сталі у вигляді домішок і згідно даного винаходу вміст сірки бажано повинний бути якомога більш низьким, але з погляду вартості виробництва він становить 0,005 95 або менше. Крім того, якщо сталь має більш високий вміст сірки, остання взаємодіє з утворенням сульфідів і це знижує її позитивний вплив на запропоновану даним винаходом сталь, тому її вміст бажано є нижчим від 0,003 95.
Вміст азоту обмежений 0,01 95, щоб уникнути старіння матеріалу, азот утворює нітриди, які надають міцності запропонованій даним винаходом сталі за рахунок дисперсійного зміцнення з ванадієм і ніобієм, але, якщо вміст азоту перевищує 0,01 95, він може утворювати велику кількість нітридів алюмінію, які Є шкідливими з погляду даного винаходу, тому бажано верхня межа вмісту азоту становить 0,005 95.
Алюміній не є важливим елементом, але може утримуватися у вигляді технологічної домішки в сталі, тому що алюміній додають у сталь у розплавленому стані для очищення запропонованої даним винаходом сталі шляхом видалення кисню, присутнього в розплавленій сталі, для запобігання утворенню газової фази кисню, тому алюміній може бути присутнім до 0,1 95 як залишковий елемент. Згідно даного винаходу вміст алюмінію бажано повинний бути якомога більш низьким.
Ніобій згідно даного винаходу є необов'язковим елементом. Вміст ніобію в запропонованій даним винаходом сталі може становити 0-0,1 95, і він додається в запропоновану даним винаходом сталь для утворення карбідів або карбонітридів для надання міцності запропонованій даним винаходом сталі за рахунок дисперсійного зміцнення.
Ванадій є необов'язковим елементом, вміст якого у запропонованій даним винаходом сталі становить 0-0,3 95. Ванадій ефективно підвищує міцність сталі за рахунок утворення карбідів, нітридів або карбонітридів, і верхня межа його вмісту з економічних причин становить 0,3 95. Ці карбіди, нітриди або карбонітриди утворюються під час другої й третьої стадії охолодження.
Бажано межа вмісту ванадію становить 0-02 95.
Мідь може бути додана як необов'язковий елемент в кількості 0-0,5 95 для підвищення міцності сталі й поліпшення її корозійної стійкості. Для досягнення такого ефекту потрібен мінімум 0,01 95 міді. Однак, коли її вміст перевищує 0,5 956, вона може погіршити зовнішній 60 вигляд поверхні.
Хром згідно даного винаходу є необов'язковим елементом. Вміст хрому в запропонованій даним винаходом сталі може становити 0-0,5 95. Хром є елементом, який поліпшує корозійну стійкість сталі, але вміст хрому, який перевищує 0,5 96, приводить до центральної спільної сегрегації після лиття.
Інші елементи, такі як бор або магній, можуть бути додані окремо або разом в наступних масових пропорціях: бор /0,001 95, магній/0,0010 95. До зазначеного максимального рівня вмісту ці елементи дозволяють подрібнювати зерно під час затвердівання.
Решту частин сталі складає залізо й неминучі домішки, що утворюються в результаті обробки.
Мікроструктура сталі включає: повторно утворений аустеніт має вигляд фази матриці запропонованої даним винаходом сталі й становить щонайменше 60 95 частки площі. Повторно утворений аустеніт даної сталі збагачений нікелем, тобто, повторно утворений аустеніт даної сталі містить більшу кількість нікелю в порівнянні із залишковим аустенітом. Повторно утворений аустеніт утворюється під час відпускання сталі й одночасно збагачується нікелем. Повторно утворений аустеніт запропонованої даним винаходом сталі надає як здатності до деформації при розтягуванні, так і корозійної стійкості до сірчистої нафти.
Мартенсит присутній у запропонованої даним винаходом сталі в кількості 20-40 96 часток площі. Мартенсит згідно даного винаходу включає як свіжий мартенсит, так і відпущений мартенсит. Свіжий мартенсит утворюється під час охолодження після відпалювання й зазнає відпускання на стадії відпускання. Мартенсит надає запропонованій даним винаходом сталі як здатності до деформації при розтягуванні, так і міцності.
У запропонованій даним винаходом сталі присутні інтерметалічні сполуки нікелю, титану й молібдену. Інтерметалічні сполуки утворюються як під час нагрівання, так і в процесі відпускання. Утворені інтерметалічні сполуки є як міжкристалічними, так і внутрішньозерновими.
Міжкристалічні інтерметалічні сполуки згідно даного винаходу присутні як у мартенситі, такі в повторно утвореному аустеніті. Ці інтерметалічні сполуки, відповідно до даного винаходу, можуть мати циліндричну або кулясту форму. Інтерметалічні сполуки запропонованої даним винаходом сталі формуються у вигляді інтерметалічних сполук МізТі, МізМо або Міз(Ті, Мо).
Інтерметалічна сполука запропонованої даним винаходом сталі надає запропонованій даним винаходом сталі міцності і корозійної стійкості, зокрема до сірчистої нафти.
На додачу до вищезгаданої мікроструктури мікроструктура гарячекатаного сталевого листа не містить мікроструктурних компонентів, таких як ферит, бейніт, перліт і цементит, але вони можуть бути виявлені у вигляді слідів. Можуть бути присутніми навіть сліди таких інтерметалічних сполук заліза, як залізо-молібден і залізо-нікель, але присутність інтерметалічних сполук заліза не має значного впливу на експлуатаційні властивості сталі.
Запропонована даним винаходом сталь може бути перетворена на безшовну трубну продукцію або сталевий лист, або навіть на конструктивну або робочу деталь для використання в нафтогазовій промисловості або будь-якій іншій галузі, пов'язаній із сірчистою нафтою. У кращому варіанті реалізації для ілюстрації винаходу запропонований даним винаходом сталевий лист може бути виготовлений у такий спосіб. Кращий спосіб полягає в одержанні сталевого напівфабрикату з хімічним складом описаним у винаході. Відливання може проводитися або в злитки, заготовки, прутки, або безперервно у вигляді тонких слябів або тонких смуг, тобто товщиною від близько 220 мм для слябів, до декількох десятків міліметрів для тонкої смуги.
Наприклад, сляб, який має вищеописаний хімічний склад, виготовляють шляхом безперервного відливання, при цьому сляб необов'язково зазнає прямого м'якого обтиснення під час процесу безперервного розливання, щоб уникнути центральної сегрегації. Сляб, отриманий у процесі безперервного розливання, може використовуватися безпосередньо за високої температури після безперервного розливання або може бути спочатку охолоджений до кімнатної температури, а потім повторно нагрітий для гарячої прокатки.
Температура сляба, що зазнає гарячої прокатки, бажано становить не менше ніж 1150 С і повинна бути нижчою від 1300 "С. Якщо температура сляба нижча від 1150 "С, прокатний стан зазнає надмірного навантаження. Тому бажано щоб температура сляба була досить високою, щоб гаряча прокатка могла бути завершена в межах 100 95 аустенітного діапазону. Повторне нагрівання за температур вищих від 1275 "С приводить до зниження продуктивності, а також є дорогим у промисловому масштабі. Тому бажано температура повторного нагрівання становить 1150-127576.
Кінцева температура гарячої прокатки згідно даного винаходу становить 800-975 "С, бажано бо 800-950 76.
Потім проводять охолодження отриманої в такий спосіб гарячекатаної сталевої смуги від кінцевої температури гарячої прокатки до діапазону температур від 10 С до М5. Кращий діапазон температур для охолодження гарячекатаної сталевої смуги становить від 15 "С до М5- 2076.
Після цього нагрівають гарячекатану сталеву смугу до температури відпалювання від Аез до Ае3-350 "С. Гарячекатану сталеву смугу витримують за температури відпалювання більше 30 хвилин. У кращому варіанті реалізації діапазон температур відпалювання становить від
АеЗ3-4-20 "С до Ае3-350 "С, або, ще краще, від АеЗ3-40 "С до Ае3--300 "С.
Потім проводять охолодження гарячекатаної сталевої смуги зі швидкістю охолодження 1- 100 С/б. У кращому варіанті реалізації швидкість охолодження при охолодженні після витримування за температури відпалювання становить 1-80 "С/с, чи, ще краще, 1-50 "С/с.
Гарячекатану сталеву смугу охолоджують до діапазону температур від 10 С до М5 після відпалювання й бажано від 15 С до М5-20 "С. На цій стадії охолодження утворюється свіжий мартенсит, і швидкість охолодження вище 1 С/с гарантує, що гарячекатана смуга буде повністю мартенситною за своєю природою.
Потім гарячекатану сталеву смугу нагрівають до діапазону температур відпускання зі швидкістю нагрівання 0,1-100 "С/с, бажано 0,1-50С/с, навіть 0,1-30 С/с. Під час цього нагрівання, а також під час відпускання утворюються інтерметалічні сполуки нікелю, титану й молібдену. Інтерметалічні сполуки, які утворюються під час цього нагрівання й відпускання, є як внутрішньозерновими, так і міжкристалічними, такими, які утворюють інтерметалічні сполуки
МізТі, МізМо або Міз(Ті Мо). Діапазон температур відпускання становить 575-700 "С, при цьому відпускання сталі проводять протягом від 30 хвилин до 72 годин. У кращому варіанті реалізації діапазон температур відпускання становить 575-675 "С, чи, ще краще, 590-660 "С. Під час витримування при відпусканні мартенсит знову перетворюється на аустеніт з утворенням повторно утвореного аустеніту. Повторно утворений аустеніт, який формується під час відпускання, збагачений нікелем з тієї причини, що в діапазоні температур відпускання згідно даного винаходу частина утворених інтерметалічних сполук під час нагрівання розчиняється й збагачує аустеніт нікелем, і цей збагачений нікелем повторно утворений аустеніт є стабільним за кімнатної температури.
Зо Після цього гарячекатану сталеву смугу охолоджують до кімнатної температури для одержання гарячекатаної сталі.
Приклади
Наведені далі тести, приклади, ілюстративні приклади й таблиці, які представлені в описі, не є обмежуючими за своєю природою й повинні розглядатися лише як ілюстрації, і будуть відображати кращі ознаки даного винаходу.
Сталі різного складу представлені в Таблиці 1, причому сталь готується відповідно до технологічних параметрів, зазначених, відповідно, у Таблиці 2. Після цього, в Таблиці З представлені мікроструктури сталі отримані під час випробувань, а в Таблиці 4 представлені результати оцінювання отриманих властивостей.
Таблиця 1 теоре х|т1х18І151 1515 2 |0,0052118,043І8,985,245| 0,01 10,50710,067|0,004210,0045І10,0015| 0 | 0 | о (з |0,0024|13,986|8,05| 4,86 (0,0380 0,45800,074010,0038 |0,0041|0,0015|0,2771|0,0350| 0 підкреслені значення: не відповідають винаходу.
Таблиця 2
У Таблиці 2 представлені технологічні параметри, які були застосовані для сталей із Таблиці 1.
М5 для всіх зразків сталей розраховується за наступною формулою:
М5-764,2-302,60-30,6Мп-16,6Мі-8,9Ст1-4-2,4Мо-11,3би-8,58С0--7,4Му-14,551, де вміст елементів виражений у масових відсотках.
У той час як АеЗ розраховується в (С) за наступною формулою:
Аез3-955-3500-25Мп--5151-106М6--100Ті-68А1-11С/-33Мі-16Си--67Мо, де вміст елементів виражений у масових відсотках.
Таблиця 2 . Темпе- Швид-
З Темпе- Кінцева ратура | Темпе- | Час Швид- Темпе-| кість |Темпе- ра- ратура | темпе- . кість : Час зок Про- повтор- ратура охолод-| ратура |Івідпа- 3Ууо. ратура |нагріва-|ратура відпу- ста- цес| ного | гарячої ження відпалю-| лю- лод- охоло- | ння до |відпус- скання Аез3| М5 : . гарячої| вання |вання дження | відпус- | кання лі нагріва- прокат- прокат- (С) (с) ження (с) кання СС) (с) ння СС) ки СС) ки сс) СС/с) ("С/с) 1 | 7200 | 850 | 20 | 1020 1800) 30 | го | 15 / 600 |86400 |756рБ5В8
Таблиця З
У Таблиці З наведені приклади результатів випробувань, проведених відповідно до стандартів на різних мікроскопах, таких як скануючий електронний мікроскоп, для визначення мікроструктури сталей як запропонованих даним винаходом, так і еталонних сталей.
Результати представлені нижче:
Таблиця З
І х відповідає винаходу; К - порівняння; підкреслені значення: не відповідають винаходу
У Таблиці 4 наведені приклади механічних властивостей як запропонованої даним винаходом сталі, так і еталонних сталей. Щоб визначити межу міцності на розтяг, межу плинності й загальне видовження, випробування на розтягування проводять відповідно до стандартів МВМ ЕМ ІБО 6892-1 на зразку А2б5уре, а випробування на корозійну стійкість відповідно до МАСЕ ТМО31б6 за методом В з навантаженням не менше ніж 85 95 від межі плинності.
Представлені результати різних механічних випробувань, проведених відповідно до стандартів.
Таблиця 4
Межа Межа я не
Зразок . . . Загальне Корозійна стійкість до (МПа) (МПа)
І х відповідає винаходу; К - порівняння; підкреслені значення: не відповідають винаходу

Claims (29)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Гарячекатана сталь, яка має склад, що включає наступні елементи, у масових відсотках: 15: нікель х25 бх кобальт «12 2: молібден «6 0 1х титан «1 0,0001х вуглець х0,03 0,002: фосфор х0,02 сірка х0,005 азот 0,01, решта складу складається із заліза й неминучих домішок, при цьому мікроструктура вказаної гарячекатаної сталі містить за площею 20-40 95 відпущеного мартенситу, щонайменше 60 95 повторно утвореного аустеніту і інтерметалічних сполук молібдену, титану й нікелю.
2. Гарячекатана сталь за п. 1, яка відрізняється тим, що її склад також містить один або декілька з наступних елементів: алюміній 0,1 ніобій 0,1 ванадій «0,3 мідь х0,5 хром х0,5 бор «0,001 магній х0,0010.
3. Гарячекатана сталь за п. 1 або 2, яка відрізняється тим, що її склад включає 16-24 95 нікелю.
4. Гарячекатана сталь за будь-яким із пп. 1-3, яка відрізняється тим, що її склад включає 16-22 до нікелю.
5. Гарячекатана сталь за будь-яким із пп. 1-4, яка відрізняється тим, що її склад включає 6-11 Зо до кобальту.
6. Гарячекатана сталь за будь-яким із пп. 1-5, яка відрізняється тим, що її склад включає 7-10 Фо кобальту.
7. Гарячекатана сталь за будь-яким із пп. 1-6, яка відрізняється тим, що її склад включає 3-6 95 молібдену.
8. Гарячекатана сталь за будь-яким із пп. 1-7, яка відрізняється тим, що її склад включає 3,5- 5,5 молібдену.
9. Гарячекатана сталь за будь-яким з пп. 1-8, яка відрізняється тим, що її склад включає 0,1- 0,9 95 титану.
10. Гарячекатана сталь за будь-яким із пп. 1-9, яка відрізняється тим, що її склад включає 0,2- 0,8 95 титану.
11. Гарячекатана сталь за будь-яким із пп. 1-10, яка відрізняється тим, що інтерметалічні сполуки молібдену, титану й нікелю є щонайменше однією або декількома сполуками з Мізті, МізМо або Міз (Ті, Мо).
12. Гарячекатана сталь за будь-яким з пп. 1-11, яка відрізняється тим, що інтерметалічні сполуки молібдену, титану і нісеелю включають міжкристалічні й міжзернові інтерметалічні сполуки.
13. Гарячекатана сталь за будь-яким із пп. 1-12, яка відрізняється тим, що має межу міцності на розтяг 1100 МПа або більше і загальне видовження 18 95 або більше.
14. Гарячекатана сталь за будь-яким із пп. 1-13, яка відрізняється тим, що має межу міцності БО на розтяг 1200 МПа або більше і загальне видовження 19 95 або більше.
15. Спосіб виготовлення гарячекатаної сталі, який включає наступні послідовні стадії: - приготування сталевої композиції за будь-яким із пп. 1-10; - повторне нагрівання зазначеного напівфабрикату до температури 1150-1300 "С; - прокатку зазначеного напівфабрикату в аустенітному діапазоні за кінцевої температури гарячої прокатки 800-975 "С з одержанням гарячекатаної сталевої смуги; - потім охолодження зазначеної гарячекатаної сталевої смуги до діапазону температур від 10 "С до М5; - після цього повторне нагрівання гарячекатаної сталевої смуги до температури відпалювання в діапазоні від Ае3з до Ае3-350 "С, витримування її за цієї температури більше 30 хвилин і 60 охолодження зі швидкістю 1-100 "С/с до діапазону температур від 10 "С до М5;
- після цього нагрівання гарячекатаної сталевої смуги до діапазону температур відпускання 575- 700 "С зі швидкістю нагрівання 0,1-100 "С/с і витримування гарячекатаної сталевої смуги в діапазоні температур відпускання протягом від 30 хвилин до 72 годин; - потім охолодження гарячекатаної сталевої смуги до кімнатної температури з одержання гарячекатаної сталі.
16. Спосіб за п. 15, який відрізняється тим, що температура повторного нагрівання напівфабрикату становить 1150-1275 76.
17. Спосіб за п. 15 або 16, який відрізняється тим, що кінцева температура гарячої прокатки становить 800-950 "С.
18. Спосіб за будь-яким із пп. 15-17, який відрізняється тим, що діапазон охолодження гарячекатаної смуги після кінцевої гарячої прокатки становить від 15 "С до М5-20 "С.
19. Спосіб за будь-яким із пп. 15-18, який відрізняється тим, що діапазон температур відпалювання становить від Ае3--20 "С до Ае3--350 "С.
20. Спосіб за п. 19, який відрізняється тим, що діапазон температур відпалювання становить від АеЗ-40 "С до АеЗз300 "С.
21. Спосіб за будь-яким із пп. 15-20, який відрізняється тим, що швидкість охолодження після відпалювання становить 1-80 "С/с.
22. Спосіб за п. 21, який відрізняється тим, що швидкість охолодження після відпалювання становить від 1 до 50 "С/с.
23. Спосіб за будь-яким із пп. 15-22, який відрізняється тим, що діапазон температур охолодження після відпалу становить від 15 "С до М5-20 70.
24. Спосіб за будь-яким з пп. 15-23, який відрізняється тим, що діапазон температур відпускання становить 575-675 76.
25. Спосіб за п. 24, в якому діапазон температур відпускання складає 590-660 "С.
26. Спосіб за будь-яким із пп. 15-25, який відрізняється тим, що швидкість нагрівання для відпускання становить 0,1-50 "С/с.
27. Спосіб за п. 26, в якому швидкість нагріву для відпускання складає 0,1-30 "С/с.
28. Застосування гарячекатаної сталі за будь-яким із пп. 1-14 або гарячекатаної сталі, отриманої способом за будь-яким із пп. 15-27, для виготовлення конструктивних або робочих деталей для нафтових і газових свердловин.
29. Конструктивна або робоча деталь для нафтових і газових свердловин, отримана із гарячекатаної сталі за будь-яким з пп. 1-14 або із гарячекатаної сталі, отриманої способом за будь-яким з пп. 15-27.
UAA202104141A 2018-12-17 2019-12-11 Гарячекатана сталь та спосіб її виготовлення UA127398C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
PCT/IB2018/060185 WO2020128568A1 (en) 2018-12-17 2018-12-17 Hot rolled and steel and a method of manufacturing thereof
PCT/IB2019/060647 WO2020128725A1 (en) 2018-12-17 2019-12-11 Hot rolled and steel and a method of manufacturing thereof

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA127398C2 true UA127398C2 (uk) 2023-08-09

Family

ID=65409110

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA202104141A UA127398C2 (uk) 2018-12-17 2019-12-11 Гарячекатана сталь та спосіб її виготовлення

Country Status (12)

Country Link
US (1) US20220074029A1 (uk)
EP (1) EP3899062A1 (uk)
JP (2) JP2022513973A (uk)
KR (1) KR102634503B1 (uk)
CN (1) CN113166827A (uk)
BR (1) BR112021010529B1 (uk)
CA (1) CA3121604C (uk)
MA (1) MA54506A (uk)
MX (1) MX2021007122A (uk)
UA (1) UA127398C2 (uk)
WO (2) WO2020128568A1 (uk)
ZA (1) ZA202103681B (uk)

Families Citing this family (3)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
CN113549842A (zh) * 2021-06-21 2021-10-26 首钢集团有限公司 一种高强度防弹头盔壳及其制备方法
CN113751679B (zh) * 2021-09-09 2022-10-28 中南大学 一种无钴马氏体时效钢冷轧薄带的制造方法
CN114369769B (zh) * 2021-11-30 2022-10-11 中国科学院金属研究所 一种超高强高韧贝氏体时效钢及其热处理工艺

Family Cites Families (16)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US3453102A (en) * 1966-03-08 1969-07-01 Int Nickel Co High strength,ductile maraging steel
GB1142555A (en) * 1966-08-25 1969-02-12 Int Nickel Ltd Nickel-cobalt steels
JPS5122616A (en) * 1974-08-21 1976-02-23 Hitachi Ltd Nitsukeru marueejingukokeihankoshitsujiseizairyono seiho
JPS5621051B2 (uk) * 1975-02-21 1981-05-16
JPS51117915A (en) * 1975-04-11 1976-10-16 Hitachi Ltd High strength and high toughness maraging steel type semi-hard magneti c material
JPS5323818A (en) * 1976-08-18 1978-03-04 Hitachi Ltd Production of rotor material for high speed hysteresis motors
JPS5629623A (en) * 1979-08-14 1981-03-25 Mitsubishi Heavy Ind Ltd Processing and heat treatment of steel
JPS60234920A (ja) * 1984-05-04 1985-11-21 Nippon Kokan Kk <Nkk> 超高張力マルエ−ジング冷延鋼板の製造方法
US4832909A (en) * 1986-12-22 1989-05-23 Carpenter Technology Corporation Low cobalt-containing maraging steel with improved toughness
JPH07216510A (ja) * 1994-02-04 1995-08-15 Hitachi Metals Ltd 高強度リードフレーム材料およびその製造方法
EP1111080B1 (en) * 1999-12-24 2007-03-07 Hitachi Metals, Ltd. Maraging steel having high fatigue strength and maraging steel strip made of same
JP4213503B2 (ja) * 2003-04-15 2009-01-21 本田技研工業株式会社 マルエージング鋼の熱処理方法
US20100037994A1 (en) 2008-08-14 2010-02-18 Gopal Das Method of processing maraging steel
CN101736140A (zh) * 2008-11-14 2010-06-16 沈阳科金特种材料有限公司 一种马氏体时效钢板材冲压成型的方法
JP6653113B2 (ja) 2013-08-23 2020-02-26 大同特殊鋼株式会社 疲労特性に優れたマルエージング鋼
CN105331890B (zh) * 2015-11-23 2017-07-28 南京钢铁股份有限公司 一种在线淬火生产高韧性5Ni钢中厚板的方法

Also Published As

Publication number Publication date
WO2020128725A1 (en) 2020-06-25
KR102634503B1 (ko) 2024-02-07
ZA202103681B (en) 2022-04-28
MX2021007122A (es) 2021-08-11
MA54506A (fr) 2022-03-23
KR20210091774A (ko) 2021-07-22
CA3121604C (en) 2023-08-15
BR112021010529B1 (pt) 2024-01-23
EP3899062A1 (en) 2021-10-27
CN113166827A (zh) 2021-07-23
US20220074029A1 (en) 2022-03-10
BR112021010529A2 (pt) 2021-08-24
JP2023182698A (ja) 2023-12-26
CA3121604A1 (en) 2020-06-25
JP2022513973A (ja) 2022-02-09
WO2020128568A1 (en) 2020-06-25

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US11085093B2 (en) Ultra-high strength maraging stainless steel with salt-water corrosion resistance
JP4498847B2 (ja) 加工性に優れたオ−ステナイト系高Ｍｎステンレス鋼
JP5690969B2 (ja) 強度及び伸びの大きいベイナイト鋼、並びにこのベイナイト鋼を製造する方法
AU2014294080B2 (en) High-strength steel material for oil well and oil well pipes
JP5439973B2 (ja) 優れた生産性と溶接性を兼ね備えた、ｐｗｈｔ後の落重特性に優れた高強度厚鋼板およびその製造方法
AU2015272889A1 (en) Wheel for railroad car and method for manufacturing wheel for railroad car
KR20120070603A (ko) 고인성 내마모강 및 그 제조 방법
UA127398C2 (uk) Гарячекатана сталь та спосіб її виготовлення
KR20200002957A (ko) 강 부품 및 해당 강 부품을 제조하는 방법
KR20220005572A (ko) 냉간압연된 마르텐사이트계 강 시트 및 그 제조 방법
JP2008274393A (ja) 高強度及び高靭性フェライト＋パーライト型非調質鋼鍛造部材の製造方法
JP6037087B1 (ja) 高強度冷延鋼板およびその製造方法
JP4645307B2 (ja) 低温靭性に優れた耐摩耗鋼およびその製造方法
EP3126537B1 (en) Dual-phase stainless steel
US20230272497A1 (en) Ultra-high strength maraging stainless steel with salt-water corrosion resistance
US20150040636A1 (en) Wire rod and steel wire for springs having high corrosion resistance, method of manufacturing steel wire for springs, and method of manufacturing springs
CA2985544C (en) High manganese 3rd generation advanced high strength steels
WO2017208763A1 (ja) 高強度鋼板およびその製造方法
JP5446900B2 (ja) 高い焼付硬化性と優れた伸びフランジ性を有する高張力熱延鋼板およびその製造方法
JP7216356B2 (ja) 穴拡げ性に優れた高強度熱延鋼板及びその製造方法
JP2005120397A (ja) 絞り特性に優れた高強度鍛造部品
RU2778468C1 (ru) Горячекатаная сталь и способ её изготовления
KR20120126961A (ko) 고강도 고인성 소재 및 이를 이용한 타워 플랜지 제조방법
JP6673320B2 (ja) 厚鋼板および厚鋼板の製造方法
JP3879365B2 (ja) 疲労亀裂進展抵抗性に優れた鋼材の製造方法