UA126655C2 - Спосіб одержання водню in situ з підземних вуглеводневих пластів - Google Patents

Abstract

Вуглеводний пласт піддають термічній обробці для індукування реакцій газифікації, конверсії водяної пари та/або акватермолізу для утворення газів, зокрема водню. Лише водень видобувається на поверхню із застосуванням всередині експлуатаційних свердловин мембран, проникних лише для водню.

Description

т

Хюжращи й

Кк

Кисень і

Нагнірзденюї Р Екохоуатамнва «вераловина | ї свеердлеавніа сзнкрига) гвідктека) | Й і Бисоютувмисратувня зона згеранНяЯ спон і шен ху СТикож. відбувавттки ревжнії єазифисній - | и» дви 1?

МЗайчовн Е ох ОО ОККО пек УК ОО ване Я оо зни нн вазкі с 5 р ОО СЕ хх ех ЗО що с

ТК пошана ни У ві - ТИМ БИК ККУ МОЯ і пеппетт РЕТРО РО ОІ ЕЕ ечеч ее. увеоегогактеюнко заново»

Бия визхіджну свордзовив ру Пвлосверуювам у і повсосчвоВу тУцУюМ

Фіг. 1

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ, ДО ЯКОЇ НАЛЕЖИТЬ ВИНАХІД

Даний винахід стосується одержання водню з підгрунтових джерел.

ПЕРЕДУМОВИ ВИНАХОДУ

Вуглеводневі пласти всесвітньо поширені, і відомо багато технологій для застосування у видобуванні вуглеводню на поверхню з таких пластів, зокрема первинні способи, а також вторинні способи розробки, такі як заводнення і нагнітання у пласт розчинів хімічних реагентів, для одержання додаткового вуглеводню.

У випадку важкої нафти і надважкої нафти (бітуму) у природних пластових умовах вуглеводень зазвичай є занадто в'язким для видобування на поверхню із застосуванням традиційних способів, і тому важку нафту і бітум зазвичай термічно обробляють для зниження в'язкості таким чином, щоб сировина легше рухалась у пласті і могла бути видобута на поверхню.

Після видобування важкої нафти і бітуму їх необхідно збагатити до синтетичної неочищеної нафти, яку в свою чергу переробляють у транспортні палива і типи сировини для нафтохімічної промисловості.

Однак відомо, що видобування вуглеводневих ресурсів призводить до можливого утворення діоксиду вуглецю, оскільки ресурси або їхні продукти, як правило, спалюються для вивільнення їхньої енергії.

Таким чином, існує постійна потреба в одержанні типів палива, як наприклад водню, які є більш нейтральними щодо викиду діоксиду вуглецю, а також можуть використовуватись як хімічна сировина для галузей промисловості, таких як збагачення і виробництво добрив. Однак також відомо, що традиційні способи одержання водню (наприклад, реакція риформінгу метану парою або електроліз) вуглецевомісткі або небажано дорогі для їх реалізації.

СТИСЛИЙ ОПИС ВИНАХОДУ

Таким чином, даний винахід направлено на створення способів і систем для одержання водню, потенційно нейтрального щодо викиду діоксиду вуглецю джерела енергії і промислової сировини з вуглеводневих пластів.

Згідно з варіантами здійснення даного винаходу іп 5йи газифікація, конверсія водяної пари та/або акватермоліз використовують для одержання синтез-газу в підповерхневому плласті,

Зо причому такий синтез-газ містить пару, монооксид вуглецю, діоксид вуглецю і водень, при цьому оксиди вуглецю відділяють від газів, що виводять на поверхню, з допомогою мембрани, проникної лише для водню, у стовбурі свердловини. Потім цим способом виводять газовий продукт, що в основному містить водень, на поверхню.

Одержаний водень являє собою альтернативний енергоносій, який може бути видобутий на поверхню з вуглеводневих пластів. Одержаний водень потім можна спалювати на поверхні для вироблення енергії або тепла або споживання в пристроях на паливних елементах для виробництва енергії або як промислову сировину.

У першому широкому аспекті даного винаходу представлено спосіб одержання водню з вуглеводневого пласта, при цьому спосіб полягає в тому, що а. утворюють свердловину від поверхні до пласта; р. розміщують у свердловині щонайменше одну мембрану, проникну для водню; с. нагрівають пласт для полегшення протікання щонайменше однієї з реакцій газифікації, конверсії водяної пари й акватермолізу між вуглеводнем і водою всередині пласта з утворенням газового потоку, що містить водень; а. затримують уможливлення газовому потоку надходити у свердловину та контактувати із щонайменше однією мембраною, проникною для водню, для уможливлення подальшого одержання водню всередині пласта; таї е. уможливлюють газового потоку надходити у свердловину і контактувати із щонайменше однією мембраною, проникною для водню, таким чином, що щонайменше одна мембрана, проникна для водню, надає можливість проходження на поверхню з газового потоку лише водню.

У деяких ілюстративних варіантах здійснення першого аспекту операція нагрівання пласта включає: нагнітання окиснювального засобу в пласт для окиснення щонайменше деякої частини вуглеводню всередині пласта; збудження електромагнітних або радіочастотних хвиль з допомогою електромагнітної або радіочастотної антени, розміщеної всередині пласта; нагнітання гарячого матеріалу в пласт або утворенні тепла шляхом застосування системи резистивного (омічного) нагрівання, розміщеної всередині пласта. Фахівцю у даній галузі буде зрозуміло, що у даному винаході можуть бути застосовними інші способи нагрівання.

У деяких ілюстративних варіантах здійснення щонайменше одна мембрана, проникна для 60 водню, може містити щонайменше одне з: паладію (Ра), ванадію (У), танталу (Та) або ніобію

(МБ). Щонайменше одна мембрана, проникна для водню, може також містити сплав паладій- мідь або, потенційно, сплав паладій-срібло. Щонайменше одна мембрана, проникна для водню, може містити керамічний шар, а найбільш переважно - керамічний шар із внутрішньої або зовнішньої сторони відносно сплаву паладій-мідь. Щонайменше одна мембрана, проникна для водню, може містити керамічний шар і шар, відмінний від керамічного, вибраний із групи, що складається з паладію, ванадію, танталу, ніобію, міді, сплавів цих матеріалів та їх комбінацій, а також шар, відмінний від керамічного, може містити сплав паладій-мідь.

Щонайменше одна мембрана, проникна для водню, переважно розміщена у свердловині всередині пласта, однак вона також може бути розміщена у свердловині поблизу пласта або в інших точках свердловини.

У деяких ілюстративних варіантах здійснення в свердловині розміщений пористий матеріал для підтримування всередині свердловини щонайменше однієї мембрани, проникної для водню.

Пористий матеріал переважно, але не обов'язково, являє собою пористу сталь.

У деяких ілюстративних варіантах здійснення даного винаходу затримку приведення в контакт газового потоку зі щонайменше однією мембраною, проникною для водню, для забезпечення подальшого одержання водню здійснюють протягом періоду від 1 тижня до 12 місяців, і найбільш переважно від 1 тижня до 4 тижнів.

В ілюстративних варіантах здійснення, де в операції нагрівання пласта використовують діелектричне нагрівання, електромагнітне випромінювання може характеризуватися частотою, що знаходиться у діапазоні від 60 Гц до 1000 ГГц, і переважно у діапазоні від 10 МГц до 10 ГГц.

Якщо для нагрівання пласта застосовують систему резистивного (омічного) нагрівання, то нагрівання переважно здійснюють до температур, що знаходяться у діапазоні від 200 до 800 "С, і найбільш переважно від 400 до 700 "С.

У другому широкому аспекті даного винаходу представлена система для видобування водню з підповерхневого пласта, при цьому система містить: - пристрій для нагрівання пласта з метою утворення газового потоку, що містить водень; - свердловину, розміщену в пласті; і - проникну для водню мембрану в свердловині, виконану з можливістю проходження через неї водню з газового потоку, однак що перешкоджає проходженню через неї інших

Зо газів із газового потоку для забезпечення видобування водню через свердловину на поверхню.

У деяких ілюстративних варіантах здійснення другого аспекту пристрій для нагрівання пласта містить щонайменше одне з нагнітача окиснювального засобу, електромагніту, радіочастотної антени і нагнітача гарячого матеріалу.

Одержаний водень може споживатися у пристрої з електрохімічними паливними елементами, спалюватись для одержання пари для вироблення енергії або пари для видобування нафти або використовуватись як промислова сировина.

Докладний опис Ілюстративних варіантів здійснення даного винаходу наведено нижче.

Однак слід розуміти, що даний винахід не повинен розумітись як обмежений цими варіантами здійснення. Ілюстративні варіанти здійснення стосуються конкретних застосувань даного винаходу, хоча фахівцю в даній галузі буде зрозуміло, що даний винахід має більш широке застосування, ніж наведені у даному документі ілюстративні варіанти здійснення.

СТИСЛИЙ ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Винахід далі проілюстровано кресленнями, на яких

Фіг. 1 - З спрощений вид збоку і вид у розрізі, що зображають операції у системі і способі, за допомогою яких вуглеводневий пласт нагрівається шляхом окиснення частини вуглеводню всередині пласта.

Фіг. 4 спрощений вид збоку і вид у розрізі, що зображають систему і спосіб, за допомогою яких вуглеводневий пласт нагрівається із застосуванням електромагнітної/радіочастотної антени, розміщеної всередині пласта.

Фіг. 5 спрощений вид у розрізі, що зображає застосування кількох антен й експлуатаційних свердловин

Фіг. 6 - 8 види у розрізі, що зображають ілюстративні водень-відділювальні композиційні мембрани.

Фіг. 9 спрощені вид збоку і вид у розрізі, що зображають ілюстративні систему і спосіб, за допомогою яких окиснювальний засіб безперервно нагнітається у пласт для одержання водню.

Фіг. 10 спрощені вид збоку і вид у розрізі, що зображають ілюстративні систему і спосіб, у яких одна зі свердловин містить теплостійкий картридж усередині свердловини для нагрівання пласта з метою одержання водню. бо Фіг. 11 схема, що зображає деякі з реакцій, що відбуваються всередині пласта з одержанням водню, що відбуваються в ілюстративних способах, описаних у даному документі.

Фіг. 12 та 13 графіки, що зображують результати моделювання термореактивного пласта, з використанням: схеми реакцій, зображеної на Фіг. 11, способу одержання водню всередині пласта з важкою нафтою, що включає нагнітання циклічного окиснювального засобу, що включає періоди без нагнітання, де забезпечується протікання хімічних реакцій всередині пласта.

Фіг. 14 - 17 графіки, що зображують результати моделювання термореактивного пласта, з використанням схеми реакцій, зображеної на ФІГ 11, способу одержання водню в пласті з важкою нафтою, що включає безперервне нагнітання окиснювального засобу.

Далі описано ілюстративні варіанти здійснення даного винаходу з посиланням на графічні матеріали, що додаються.

ДОКЛАДНИЙ ОПИС ІЛЮСТРАТИВНИХ ВАРІАНТІВ ЗДІЙСНЕННЯ

У подальшому описі конкретні деталі наведені для того, щоб забезпечити більш повне розуміння фахівцями в даній галузі. Однак добре відомі елементи можуть бути не зображені або детально не описані для уникнення зайвих труднощів у розумінні даного розкриття

Нижченаведений опис прикладів даного винаходу не призначений для того, щоб бути вичерпним або обмежувати даний винахід точною формою будь-якого ілюстративного варіанту здійснення. Відповідно, опис і графічні матеріали слід розглядати в ілюстративному, а не обмежувальному сенсі.

По всьому представленому опису численні терміни і вирази використовуються відповідно до їх звичайних значень. Нижченаведені визначення деяких додаткових термінів і виразів, які використовуються в подальшому описі. "Нафта" - це природний, нерафінований нафтопродукт, що складається з вуглеводневих компонентів. "Бітум'! і "важка нафта" зазвичай відрізняються від інших нафтопродуктів на основі їх значень густини і в'язкості. "Важка нафта" зазвичай класифікується за густини, що становить від 920 до 1000 кг/м? "Бітум" зазвичай характеризується густиною, що становить більше 1000 кг/м? Для цілей даного опису терміни "нафта", "бітум" і "важка нафта" використовуються взаємозамінно, так що кожен із них має на увазі інший. Наприклад, коли використовується лише термін "бітум", - він включає у свій обсяг "важку нафту".

Зо Використовуваний у даному документі термін "нафтовий пласт" стосується підповерхневої формації, яка загалом складається з пористої матриці, що містить нафтопродукти, а саме нафту і газ. Використовуваний у даному документі термін "пласт важкої нафти" стосується нафтового пласта, який загалом складається з пористої породи, що містить важку нафту.

Використовуваний у даному документі термін "пласт нафтоносних пісків" стосується нафтового пласта, який загалом складається з пористої породи, що містить бітум. "Крекінг" стосується розщеплення більших вуглеводневих ланцюгів до сполук із меншими ланцюгами.

Термін "їп 5йи" стосується навколишнього середовища підповерхневого пласта нафтоносного піску.

У широких аспектах в ілюстративних способах і системах, описаних у даному документі, як джерело водню застосовуються пласти нафтоносного піску, як бітум, так і формаційна вода.

Загалом, у даному описі описані системи і способи обробки нафтових пластів (традиційна нафта, важка нафта, пласти нафтоносних пісків, пласти карбонатної нафти) для одержання водню. Способи передбачають нагнітання кисню або збагаченого киснем потоку в пласт для спалювання частини вуглеводнів у пласті.

У деяких переважних ілюстративних варіантах здійснення під час нагнітання окиснювального засобу будь-які рідини на поверхню не видобуваються. Після досягнення цільової температури в пласті нагнітання припиняють, і протягом цього часу відбувається споживання кисню, що залишився в пласті, і відбуваються реакції газифікації і реакції конверсії водяної пари. Під час цих реакцій усередині пласта утворюється водень. Експлуатаційна свердловина обладнана мембраною, проникною лише для водню, яка у разі відкриття для одержання видобуває на поверхню лише водень. Після того як швидкість одержання водню падає нижче порогового значення, знову починають нагнітання кисню, і спосіб повторюють декілька разів, допоки загальна швидкість одержання водню не знизиться нижче порогового значення. Порогове значення може бути визначене з мінімальної швидкості видобування водню, яка є економічно вигідною, що буде визначатись витратами на нагнітання кисню, ціною виробництва, зберігання, транспортування і споживання водню (наприклад, у паливному елементі для живлення), а також витратами на експлуатацію. Мембрана, проникна лише для водню, запобігає видобуванню оксидів вуглецю на поверхню. Таким чином, під час здійснення бо способу одержують водень із вуглеводнів і води, розташованих всередині пласта Якщо необхідно, то для забезпечення потрібних реакцій воду можна нагнітати у пласт із киснем

Окиснення рідин пласта шляхом нагнітання кисню в пласт є одним із способів одержання тепла всередині пласта. Реакції, які відбуваються в пласті за підвищених температур, можуть включати окиснення за низької і високої температур, піроліз (термічний крекінг), акватермоліз (водний піроліз або реакції термічного крекінгу в присутності води), реакції газифікації і реакцію конверсії водяної пари.

На Фіг. 1 - З зображено систему 10, де пару 12 свердловин з гравітаційним дренажем із застосуванням водяної пари (5АСО), що містить нагнітальну свердловину 14 й експлуатаційну свердловину 16, застосовують для реалізації ілюстративного варіанта здійснення даного винаходу в пласті 18 протягом трьох операцій. Фахівцям у даній галузі буде зрозуміло, що в ілюстративних способах можна використовувати існуючу пару свердловин із гравітаційним дренажем із застосуванням водяної пари (БАС) або пару свердловин, в якій просто використовується конфігурація свердловини 5АСО або розміщення пар свердловин

АОС, наприклад, схему розміщення пар свердловин ЗАСО. Крім того, фахівцям у даній галузі буде зрозуміло, що в ілюстративних способах може використовуватись існуюча свердловина із циклічною стимуляцією пари (С55) або свердловина, в якій просто використовують конфігурацію свердловини С55 або розміщення свердловин С55, наприклад схему розміщення свердловин С55. На стадії 1 (що зображена на Фіг. 1А), кисень нагнітається в пласт 18 через відкриту нагнітальну свердловину 14, що приводить до згорання частини бітуму в зоні 20 горіння пласта 18 для одержання температур (для необмежувального прикладу »700 С), необхідних для реакцій газифікації, конверсії водяної пари й акватермолізу. Експлуатаційна свердловина 16 під час цієї операції залишається закритою. В операції 2 нагнітання кисню припиняють, і нагнітальну свердловину 14 закривають, а кисень, що залишився у пласті 18, споживається в реакціях, що тривають у зоні 20 горіння. Оскільки пласт 18 в прилеглій частині свердловини знаходиться за достатньо високих температур, реакції газифікації, конверсії водяної пари й акватермолізу продовжуються. Газові продукти реакцій накопичуються в пласті 18. Після цього починають операцію 3, на якій відкривають експлуатаційну свердловину 16, що містить мембрану для відділення водню (не зображена) з допомогою якої водень видобувається на поверхню. Після того як одержання водню впаде до малопродуктивних

Зо порогових значень, спосіб можна знову запустити з операції 1. Спосіб за даним винаходом не обмежується горизонтальними свердловинами, але також може бути виконаний (із вертикальними, і похило- спрямованими, і багатостовбуровими свердловинами. Спосіб може у також застосовуватись у газовому пласті. Спосіб може застосовуватись у випадку, коли з пласта, додатково до водню, одержують нафту. Спосіб може застосовуватись у випадку, коли з пласта одержують синтез-газ.

Інша ілюстративна система 30 згідно з даним винаходом зображена на Фіг. 4. У цьому варіанті здійснення тепло подають в пласт 18 із застосуванням електромагнітної/радіочастотної антени 32 для утворення нагрітої зони 36. Нагрітий пласт 18 піддають реакціям газифікації, конверсії водяної пари й акватермолізу, з допомогою чого утворюється водень й інші гази всередині пласта 18. Утворений водень видобувають на поверхню через мембрану, проникну лише для водню, всередині експлуатаційної свердловини 34. Даний підхід не обмежується проілюстрованими горизонтальними свердловинами, але також може бути виконаний із вертикальними, і похило- спрямованими, і багатостовбуровими свердловинами. Спосіб може також застосовуватись у газовому пласті.

Інший пов'язаний варіант здійснення зображений на Фіг. 5 у розрізі або поперечному розрізі свердловин, де система 40 містить кілька експлуатаційних свердловин 42 і кілька електромагнітних/радіочастотних антен/нагрівачів 44. Електромагнітні/радіочастотні нагрівачі 44 розміщено між експлуатаційними свердловинами 42 для одержання водню в пласті 18 і створюють нагріту зону 46. Спосіб за даним винаходом не обмежується горизонтальними свердловинами, але також може бути виконаний із вертикальними, і похило-спрямованими, і багатостовбуровими свердловинами, Спосіб може також застосовуватись у газовому пласті.

Також можуть використовуватись свердловини з резистивними (омічними) нагрівачами

Під час реакцій утворюється газ, що робить можливим гравітаційне дренування (через різницю густини) гарячої мобілізованої нафти і конденсату пари в напрямку до основи камери для реакції газифікації. Таким чином, додатковий вихідний матеріал для подальшої реакції забезпечується з допомогою переміщення мобілізованої нафти в напрямку до реакційної зони вище і навколо нагнітальної свердловини або антени Це допомагає у реакціях газифікації і підтримує 700--"С у зоні поблизу свердловини. Мембрана в свердловині дозволяє проходити водню, а інші молекули газу затримує в пласті. 60 На Фіг. 9 зображено додатковий ілюстративний варіант здійснення системи 50 згідно з даним винаходом. Аналогічно варіанту здійснення на ФІГ 1-3, система 50 містить пару 52 свердловин 5БАСЮО (нагнітальну свердловину 54 й експлуатаційну свердловину 56). Однак, замість забезпечення періоду хімічної реакції після нагнітання в нагрітій зоні 58 перед одержанням, нагнітальну й експлуатаційну свердловини 54, 56 залишають відкритими, і забезпечують безперервний потік окиснювального засобу, що нагнітається, і одержують водень.

Спосіб може застосовуватись у випадку, коли з пласта, додатково до водню, одержують нафту.

Спосіб може застосовуватись у випадку, коли з пласта одержують синтез-газ.

На Фіг. 10 зображено додатковий ілюстративний варіант здійснення системи 60 згідно з даним винаходом. У даному варіанті здійснення, що передбачає пару 62 свердловин (нагнітальну свердловину 64 й експлуатаційну свердловину 66), одна зі свердловин 64, 66 забезпечена теплостійким картриджем, який застосовують для нагрівання зони 68 піролізу в пласті 18 для одержання водню через експлуатаційну свердловину 66.

В інших, не зображених, варіантах здійснення може використовуватись конфігурація з однією свердловиною, де кисень нагнітається вздовж однієї частини свердловини, а одержання лише водню відбувається вздовж іншої частини свердловини. Свердловина може бути вертикальною, похило-спрямованою. горизонтальною або багатостовбуровою

У додаткових не проілюстрованих варіантах здійснення нагрівання пласта можна здійснювати з допомогою електромагнітних або радіочастотних хвиль. Альтернативно нагрівання пласта можна здійснювати з використанням високотемпературної пари під високим тиском.

Даний спосіб можна також застосовувати в нафтових і газових пластах, де вміст води в пласті вважається високим, так що в звичайній практиці ці пласти не розробляються щодо нафти або газу відповідно. Способи і система згідно з даним винаходом можуть застосовуватись у вуглеводневих пластах із високим вмістом води, оскільки водень одержують не лише з вуглеводню, але також з води всередині пласта. Таким чином, описані в даному документі способи можуть застосовуватись у пластах, де високий вміст води робить їх менш цінними, ніж пласти, насичені нафтою, перетворюючи раніше менш цінні нафтові пласти в цінні джерела енергії, оскільки водень надходить як із нафти, так і з води в пласті.

Даний винахід стосується обробки нафтового або газового пласта для одержання водню з вуглеводню і води всередині пласта. Обробка включає нагрівання пласта для забезпечення реакцій газифікації і конверсії водяної пари для одержання водню всередині пласта, а потім використання експлуатаційної свердловини для одержання лише водню, оснащеної мембраною, селективною щодо водню, для одержання водню з пласта.

Вважається, що високий вміст води в нафтових і газових пластах є невигідним для видобування нафти або газу. Однак було виявлено, що високий вміст води може бути вигідним для одержання водню, оскільки водень одержують із води під час реакції конверсії водяної пари. Було виявлено, що у багатьох реакціях, під час яких утворюється водень, як джерело водню використовується вода в пласті - при цьому за температур реакцій формаційна вода перетворюється у водяну пару, яка потім бере участь у реакціях парового риформінгу з вуглеводнями в пласті.

Нижче наведено додатковий докладний опис деяких ілюстративних варіантів здійснення даного винаходу.

А. Нагрівання пласта

У деяких ілюстративних варіантах здійснення пласт нагрівають до температури, за якої відбуваються реакції газифікації і конверсії водяної пари між нафтою і водою всередині пласта.

Тепло може подаватися в пласт з допомогою ряду способів, широко відомих у даній галузі.

Типові способи, застосовувані вданій галузі, передбачають операцію горіння, де кисень нагнітається в пласт протягом деякого періоду часу, і частина вуглеводню спалюється для вироблення тепла всередині пласта для досягнення температур порядку 400-700 "С. Інші способи нагрівання включають електромагнітне або радіочастотне нагрівання, а також нагнітання гарячих матеріалів у пласт.

Після того як джерело тепла потрапляє в пласт, якщо це відбувається шляхом горіння, нагнітання кисню припиняють і забезпечують подальше протікання хімічних реакцій всередині пласта за підвищеної температури, досягнутої з допомогою операції горіння. У випадку нагрівання шляхом електромагнітного нагрівання, це нагрівання може продовжувати підтримувати потрібну температуру реакції в пласті.

В. Період реакцій газифікації, конверсії водяної пари й акватермолізу

Протягом періоду часу, під час якого пласт знаходиться за підвищеної температури, можуть відбуватись реакції газифікації, і конверсії водяної пари, і акватермолізу з наступним бо утворенням водню, сірководню, монооксиду вуглецю, діоксиду вуглецю і пари (водяної пари), а також, можливо, інших газів. У міру того як реакції відбуваються всередині пласта, компоненти газу збирають всередині порових просторів пласта і будь- яких тріщин або інших пустотних просторів усередині пласта.

На Фіг. 11 зображено деякі з реакцій, які відбуваються в пласті. Як можна бачити, паливо для окиснення і газифікації є бітумом і коксом, які утворюються в результаті реакцій, що відбуваються під час здійснення способу. Бітум може бути представлений у вигляді суміші мальтенів (насичених речовин, ароматичних речовин і смол) і асфальтенів (великих циклічних сполук з великою в'язкістю). Під час окиснення мальтени можуть бути перетворені в асфальтени. Асфальтени можуть бути перетворені шляхом окиснення як за низької, так і за високої температури, а також за допомогою термічного крекінгу в різні газові продукти, зокрема метан, водень, монооксид вуглецю, діоксид вуглецю, сірководень і високомолекулярні гази (наприклад, пропан тощо), і кокс. Потім кокс може бути перетворений за допомогою реакцій окиснення і газифікації в метан, воду (пару), монооксид вуглецю, діоксид вуглецю і водень. Крім того, метан може бути перетворений за допомогою реакцій газифікації у водень, і діоксид вуглецю, і монооксид вуглецю. Монооксид вуглецю і вода (пара) можуть бути перетворені за допомогою реакції конверсії водяної пари у водень і діоксид вуглецю. Загалом паливні компоненти в системі (наприклад, нафта, кокс, метан) можуть бути газифіковані для одержання сумішей монооксиду вуглецю, діоксиду вуглецю і водню.

С. Одержання водню

По закінченню часу, достатнього для утворення водню, водень видобувають з пласта через мембрани, проникні лише для водню, всередині експлуатаційної свердловини Таким чином, сірководень, монооксид вуглецю, діоксид вуглецю, водяна пара й інші компоненти газу залишаються в пласті а на поверхню видобувається лише водень. Оскільки водень видаляється з пласта, то це сприяє реакціям з утворенням більшої кількості водню.

Для розміщення в експлуатаційну свердловину мембрани, проникної лише для водню, металеві мембрани, наприклад, виготовлені з паладію (Ра), ванадію (М), танталу (Та) або ніобію (МБ), є механічно міцними, але з обмеженим діапазоном оптимальних характеристик щодо температури. Ці мембрани працюють з допомогою механізму розчинності-дифузії, при цьому водень розчиняється в матеріалі мембрани і дифундує до іншої сторони, де він вивільнюється;

Зо цей механізм забезпечує потік водню (швидкість переносу молей на одиницю площі), який є пропорційним квадратному кореню тиску. Для прикладу проникність ванадію і титану щодо водню падає за високих температур, а також утворюються шари оксиду металу, які запобігають ефективному відділенню водню. Мембрани на основі Ра мають перевагу, оскільки їхня проникність для водню підвищується з підвищенням температури. Однак мембрани на основі

Ра отруюються сірководнем (Н2г5) і монооксидом вуглецю (СО), які виникають у результаті акватермолізу, коли пара і нафта, наприклад бітум, контактують за підвищених температур.

Цьому можна протиставити застосування сплавів Ра-мідь. Для зниження витрат можуть бути сконструйовані багатошарові мембрани, що складаються зі сплаву Ра-Си і М, Та і МБ. Інші сплави, такі як сплави паладій-срібло, також можуть бути застосовними для деяких варіантів здійснення даного винаходу.

Керамічні мембрани є інертними щодо Не5 і СО можуть використовуватись за температур, що досягаються за допомогою іп 5йи способів газифікації. Мікропористі керамічні мембрани для відділення водню мають декілька переваг над металевими мембранами потік прямо пропорційний тиску; проникність керамічних мікропористих мембран значно зростає з температурою і вартість сировини для керамічних мембран значно менше, ніж у металевих мембран. Оскільки вони є пористими, то вони, як правило, не дають можливості одержувати чистий водень, хоча вони можуть бути селективними щодо водню з відносно високою проникністю щодо водню. У деяких варіантах здійснення мембрана може містити керамічний шар, щоб не лише забезпечувати здатність відділяти водень від компонентів газу, утвореного у результаті реакцій, але й зміцнювати мембрану.

У деяких варіантах здійснення мембрана, селективна щодо водню, характеризується високою селективністю щодо водню (особливо, якщо газоподібний водень використовується для генерації електроенергії за допомогою паливного елемента на поверхні), високою проникністю щодо водню, здатна витримати нагрівання до 700 градусів за Цельсієм, стійка до дії газів Не5 і СО, механічно надійна, враховуючи проблеми з розміщенням мембран у свердловині, талабо може бути виготовлена із значеннями діаметра і довжини, які можуть поміститися в свердловини (приблизно 20-30 см у діаметрі і 700-1000 м у довжину). У деяких варіантах здійснення мембрани також можуть бути стійкими до стадії часткового окиснення, у випадку якої витрачається вуглець й інші тверді відклади на внутрішній поверхні композиційної 60 мембрани.

На Фіг. 6 - 8 зображено ілюстративні варіанти здійснення мембран згідно з даним винаходом

На Фіг. 6 зображено мембранну конструкцію 70, розміщену всередині обсадного хвостовика 72.

Конструкція 70 містить пористий сталевий опорний шар 74, вище розташований шар 76 сплаву

Ра-Си і зовнішній керамічний шар 78. На Фіг. 48 опорний шар відсутній, а конструкція 80 містить внутрішній шар 86 сплаву і зовнішній керамічний шар 88, розташований всередині обсадного хвостовика 82. На Фіг. 4С зображена конструкція 90, що містить лише шар 96 сплаву в обсадному хвостовику 92.

Юр. Новий цикл

Якщо нагрівання здійснюється циклічним чином, наприклад у випадку іп 5йи згорання, то після того, як температура в пласті впала, так що швидкості реакції газифікації, конверсії водяної пари й акватермолізу впали, і одержання водню впало нижче порогового значення, то новий цикл нагнітання кисню і подальше іп 5йи горіння приведуть до поновлення нагрівання пласта. Потім операції від А до С повторюють Якщо безперервне нагрівання здійснюється шляхом нагнітання окиснювача або з допомогою електромагнітних, або радіочастотних, або резистивних способів нагрівання, то може відбуватися безперервне одержання водню з пласта.

ПРИКЛАДИ

На Фіг. 12 та 13 зображено результати першого моделювання термореактивного пласта, проведеного із використанням програмного забезпечення для моделювання пластів СМО

ЗТАК5"М (програмний продукт, який є стандартом у галузі моделювання способу одержання термореактивного пласта - ним розраховують значення балансу енергії і матеріалу в контексті фазової рівноваги і ламінарного потоку в пористих середовищах) для циклічного способу згідно з даним винаходом. У даному випадку єдина вертикальна свердловина використовувалась як для нагнітання, так і для одержання всередині пласта. У даному прикладі операцію виконували циклічно, при цьому кисень нагнітали протягом періоду часу, після якого нагнітання припиняли, а потім його починали для здійснення одержання протягом періоду, після якого його припиняли.

Цей цикл нагнітання й одержання повторювався допоки загальний процес не втрачав продуктивність до заздалегідь заданих рівнів. Властивості пласта, застосовувані в цій тривимірній моделі для моделювання пласта, являли собою властивості, типові для пластів нафтоносних пісків (пористість 0,3, горизонтальна проникність 2200 мД, вертикальна проникність 1100 мд, товщина 37 м, нафтонасиченість 0,7, початковий тиск 2800 кПа, початкова температура 13 С, співвідношення газ-нафта вихідного розчину газу 10 м3/м3). У моделі використовувалась схема реакції, зображена на Фіг. 11. На Фіг. 12 зображено, що у разі нагнітання кисню циклічним чином у пласті утворюється водень за допомогою реакцій, представлених на Фіг. 11 На Фіг. 13 зображено розподіли температури у вертикальній площині нагнітальної/експлуатаційної свердловини. Результати показали, що після нагнітання кисню в пласт температура досягла 500 "С в пласті, що оточує вертикальну свердловину. Внаслідок цього підвищення температури, реакції, описані на Фіг. 11, відбувались з наступним утворенням водню в пласті. Після завершення стадії нагнітання кисню свердловину переводили в режим одержання, і з пласта одержували лише водень. Цикли продовжували допоки кількість водню, одержаного за цикл, більше не була економічно вигідною.

На Фіг. 14-17 проілюстровано результати другого моделювання із використанням програмного забезпечення для моделювання пластів СМО 5ТАК5"М для ілюстративного варіанту здійснення даного винаходу, де нижня нагнітальна свердловина розташована в пласті поблизу основи пласта, а верхня експлуатаційна свердловина розташована над нагнітальною свердловиною. У даному випадку експлуатаційна свердловина нахилена всередині пласта, як краще всього видно на Фіг. 14. У даному прикладі довжина нагнітальної свердловини дорівнює 105 м. Властивості пласта, застосовувані в цій тривимірній моделі для моделювання пласта, являли собою властивості, типові для пластів нафтоносних пісків (пористість 0,3, горизонтальна проникність 2200 мД, вертикальна проникність 1100 мД, товщина 37 м, нафтонасиченість 0,7, початковий тиск 2800 кПа, початкова температура 13 "С, співвідношення газ-нафта вихідного розчину газу 10 м3/м3). У моделі використовувалась схема реакції, зображена на Фіг. 11.

На Фіг. 15 зображено операції, під час яких у пласт нагнітали кисень із трьома різними швидкостями потоку. У випадках А, В і С швидкість нагнітання кисню становила відповідно 17,5, 1,05 і 1,75 мільйона станд. куб. футів/день.

На Фіг. 16 зображено одержані об'єми одержання водню з пласта, що відповідають випадкам А, В і С. Сумарні об'єми водню, що утворюються через 700 днів роботи, становили 104, 37 і 44 мільйони станд. куб. футів водню.

На Фіг. 17 представлено приклад розподілу температури в горизонтально- вертикальній площині нагнітальних й експлуатаційних свердловин для випадку А. Результати показують, що бо під час нагнітання кисню в пласт всередині пласта створювалась реактивна зона. Реактивна зона являє собою зону з температурою, що вище, ніж вихідна температура пласта. Результати показують, що температура піднімалась вище 450 "С, і на фронті реакції температура досягала 900 "С. За температур вищих за 400 "С реакції газифікації відбувались у гарячій зоні, в якій утворювався водень, який видобувався виключно верхньою експлуатаційною свердловиною на поверхню. Всередині гарячої зони навколо нагнітальної свердловини нагріта нафта стікає і накопичується навколо нагнітальної свердловини, тим самим забезпечуючи більше палива для реакцій, які відбуваються навколо нагнітальної свердловини.

Вищенаведені приклади зображають ілюстративні способи проведення реакцій газифікації іп 5йи у пласті де для видобування водню на поверхню застосовується мембрана в експлуатаційній свердловині.

Водень, одержаний з допомогою описаних у даному документі способів, може бути використаний у паливних елементах на поверхні для вироблення енергії або спалюватись для одержання пари, яка може бути використана для вироблення енергії або для інших способів видобутку нафти іп 5йи або продаватися як промислова сировина.

Як буде зрозуміло з вищевикладеного, фахівці в даній галузі легко зможуть визначити очевидні варіанти, здатні забезпечити описану функціональність, і при цьому в обсяг даного винаходу входять всі такі варіанти і функціональні еквіваленти.

Якщо контекст очевидно не потребує Іншого, то в описі і формулі винаходу: - терміни "містити", "що містить" тощо повинні тлумачитись у необмежувальному сенсі, на відміну від виключного або вичерпного сенсу; тобто в сенсі "включаючи, але без обмеження"; - терміни "зв'язаний", "з'єднаний" або будь-який їх варіант означає будь-який зв'язок або з'єднання, або безпосереднє, або опосередковане, між двома або більше елементами, з'єднання або зв'язок між елементами може бути фізичним, логічним або їх комбінацією; - терміни "у даному документі", "вище", "нижче" і слова з аналогічним значення, у випадку якщо вони використовуються для викладення даного опису, стосуються даного опису в цілому, а не будь-яких конкретних частин даного опису; - "або" щодо списку з двох або більше елементів охоплює всі наступні інтерпретації слова: будь-який з елементів у списку, всі елементи в списку і будь-яку комбінацію елементів у списку; - форми однини також включають значення будь-яких відповідних форм множини.

Слова, що позначають напрямок, таю як "вертикальний", "поперечний", "горизонтальний", "вверх", "вниз", "вперед", "назад", "всередину", "зовнішній", "вертикальний", "поперечний", "лівий", "правий", "передній", "задній", "верхня частина", "нижня частина", "нижче", "вище", "нижній" тощо, використовувані в даному описі і будь-яких супровідних пунктах (де вони присутні), залежать від конкретної орієнтації описаного і проілюстрованого пристрою. Об'єкт даного винаходу, описаний у даному документі, може приймати різні альтернативні орієнтації.

Відповідно, такі терміни, що позначають напрямок, не строго обмежені і їх не слід тлумачити вузько.

Конкретні приклади способів і систем описані в даному документі для цілей ілюстрації. Вони є лише прикладами. Представлена в даному документі технологія може застосовуватись у контекстах, відмінних від ілюстративних контекстів, описаних вище. Під час здійснення на практиці даного винаходу можливі різні зміни, модифікації доповнення, виключення і перестановки. Даний винахід включає варіації описаних варіантів здійснення, які будуть очевидні для фахівця в даній галузі, зокрема варіації, одержані шляхом: заміни характеристик, елементів та/або дій на еквівалентні характеристики, елементи та/або дії; змішування і підбір характеристик, елементів та/або дій із різних варіантів здійснення, об'єднання характеристик, елементів та/або дій із варіантів здійснення, які описані в даному документі, з характеристиками, елементами та/або діями з іншої технології та/або виключення характеристик, елементів та/або дій із описаних варіантів здійснення.

Вищевикладене розглядається як ілюстративне лише виходячи з принципів даного винаходу. Обсяг формули винаходу не повинен обмежуватись вищевикладеними ілюстративними варіантами здійснення, але повинен бути широко інтерпретований згідно з описом у цілому

Claims (10)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб одержання водню з нафтового пласта, що полягає в а) створенні свердловини від поверхні до пласта; Б) розміщенні у свердловині щонайменше однієї мембрани, проникної для водню, яка складається зі сплаву паладій-мідь або паладій-срібло;

с) нагріванні пласта для полегшення протікання щонайменше однієї з реакцій газифікації, конверсії водяної пари й акватермолізу між нафтовими вуглеводнями і водою всередині пласта з утворенням газового потоку, що містить водень; Я) затримці уможливлення газовому потоку надходити у свердловину і контактувати із щонайменше однією мембраною, проникною для водню, для уможливлення подальшого одержання водню всередині пласта; та е) уможливленні газовому потоку надходити у свердловину і контактувати із щонайменше однією мембраною, проникною для водню, таким чином, що щонайменше одна мембрана, проникна для водню, надає можливість проходження на поверхню з газового потоку лише водню.

2. Спосіб за п. 1, де операція нагрівання пласта полягає в нагнітанні окиснювального засобу в пласт для окиснення щонайменше частини нафтових вуглеводнів усередині пласта.

3. Спосіб за п. 1, де операція нагрівання пласта полягає в збудженні електромагнітних або радіочастотних хвиль за допомогою електромагнітної або радіочастотної антени, розміщеної всередині пласта.

4. Спосіб за п. 1, де операція нагрівання пласта полягає в нагнітанні гарячого матеріалу в пласт.

5. Спосіб за п. 1, де операція нагрівання пласта полягає в утворенні тепла шляхом застосування системи резистивного (омічного) нагрівання, розміщеної всередині пласта.

б. Спосіб за будь-яким із пп. 1-5; де щонайменше одна мембрана, проникна для водню, контактує з керамічним шаром з утворенням мембранної конструкції.

7. Спосіб за п. 6, де керамічний шар виконано або на внутрішній, або на зовнішній стороні щонайменше однієї мембрани, проникної для водню.

8. Спосіб за п. 1, де операція затримки полягає в затримці протягом періоду від 1 тижня до 12 місяців.

9. Спосіб за п. 3, де для операції нагрівання пласта застосовують діелектричне нагрівання, при цьому електромагнітне випромінювання характеризується частотою в діапазоні від 60 Гц до 1000 ГГЦ.

10. Спосіб за п. 5, де для нагрівання пласта до температур від 200 до 800 "С застосовують систему резистивного (омічного) нагрівання. Іо сюерація ! і Киссне і Кагнітальня І Кксилуйтяийна КВЕрловНОИНЕ сверлловнма іа ритаї відкр та . ; Бисокоатемпоратуриа зона рання ірон зе де Гтаююк віцфуванються реакції газмфнками) мнафвна | НК он СТ «ще 7 пал "КЕ Хо: МОН ЕН УК ЗХ хх М СВК «Ко хо Ух С 0 шо нннннн Тих назхідних свердовня 7 Видевердловнн у 0 вареному позрей

Фіг. 1 й Опери У Нагсвітавьна Експлуз таційна свордлевина . закрита! сверлеснинв Сюверетв) ше І | Високотевнератуюна вуса газманканії, раоайсютиїв твеж т їв конверсії водної нари, вкватермолізу і знов 22 ЗаЯ ПІЕДНІМВКУТЬКУЯ б « Нафто» ухжик й ч. ІФ ок УДО ОХ КК дії УМЕМОО ПИ Я КК т В он ВН пларх п о ОО о Я ї сх ОКУ є « Ох ОХ КК У ОО 4 ОО п КК І сн МОВ ОО ЗАМ Я ПЕКУН ОКОМ "пелена ек чека тет єю нтінініні жін жін жін нед дк юокрдтодокиценкєнюююох ен нн Вид низхідних сперинх Із "Вид сверявовни у Щ поперезщиаму ПОЗБИЇ

Фіг. 2 іо ОСіперацію З І Водень спершювний і ІЄксплувтанійна свердлзанняа й о . : І ісвердловвна (відхрита ізакрита) | і рдлов ридкрита) пише щ Високочемнературна зона гатцріканії, Олержіанвя м ШИ конверейї водяної пари, акватермолізу і) ій конверей водяної пари, акватермолюу водяю У» їі зе о вий і їх ХКя АК їх о з З ні Я о вон т» плас й ук ДН Ь ОКХ 6 Ум ВКА о КУТУ що ОХ жо Я зе КО СУ с ж о й ОО о ох ОО На Му Ки ре онов т КК КАК АН СОКОЛ «дюн кн ТР Ко дпапаооссткювовоюютк нка КК ЖКАКАННН АНА от А Ат сасстннттлтнктнтнт Вид визхідних свераловни Мидевераловнну поперечному розрізі

Фіг. З Зо га К І Нодень Аніта ддия слежтромаєнітних?; | Ккоплзуатаційна За радхочаєтотних СВералв Ма Високотемпературна зона. створена хвиль пидкрнта здектромагнітвону вадечастотногю (МКГ, Одгожання ЩІ й і т юю здкрсІаннх вн А діелектричного) стимудиикю (відбуваються МЕ і резжнції хазифнхані ВОЛНню и У ; ох ХО с я у ех Мк ІзйтовиВ КК Коко о Кк соком, ММ во) плас Я ан нн ДВ У ас ОО КК ро ср ХКУКХЯ : п! 0 у ЧОМ, ОО У нн ча КОКО я Он Оу У шт ох, оо УК о. очок, ЩО ДУ ЗЕ. коня МКМ УКХ ЕМО хх МО це . Ввад низхідних свердловини ; Бид свердалових у А ЗНЯ ЕВ КЕ. поперечному ролриї -; | З я "Танена випромінення

Фіг. 4 це я Я Високотемнературна зона, створена Сперджевнниа злектромагнітнею ражіачастотвою (ВМ, язя лужану делектричнею) стимудяато (відбуванупься для одержання реакції газнфікації) водню 4, ж іх ; Нафтовий с шо и не сх о 2 Мова: сх оке З хх пот 5-23 щ хе ик г хх Ф С БОКИ Ухх ях хом у орі МК в. он ща ач см ця ЕМ/ВЕ КЕМУКУ. аууєва випромінення . Фіг. 5 Шо їз Ж Ообсвямня й хвостовик зе лк пу як ча їла се щ р ТВ теж вир БИ аль МККККККАХ . Керимічний шар | я В» у виь» , ша ЛЬ Шар енлаву й Ми о о ВК ра х дО Не її: -Водень Е ії Те ЗК я Я хо. г КУЩ -йй ЕЕ оо В ВОНИ Ка 16 г с. «Водень ТЕКТИ й ї о я

І. шо 5 ООН о в. і 5 ПОН Оо вий і ОКО : ШИ я є д 3. В й я со ще ок Смоюорний шар о зб ше з пористої нерживікчої ж Й, Що о с. сталі шу і; М х М У ся Мр та и як ехо, ай фіг. 5

ШИ вл во Обсадний хвостовик /4 нний ча серекре зе . - В он ве кенчя кінні нт ТНК, Керамічний шар о «ВКАЖЕ зе « й о 8 МІВ с У КО І Шар сплаву Е що Я БОМ шо с: Б. вас 0 уд Волень 1 тк й 5 В ОО Й й Сх І шо У ТУ ММ Диня СО о В ододеньї БК що ї с с. шли рові ЕН ІН ЗО я. о ев І ро ха БОБ З «0 щи ЕІ ПЕВ м КОКО З -52525 0 щ и с НН НО ж 7 в пи В ій ОТИТІ я о ЕЕ

Фіг. 7 чо сюЮсаднвй хвостовик в Я зх зи зе зе в 77 те, « Кк, свиню з Хо ОКО г ОК КИ ч ух» зу- ; КК. Ко ОВ, Шар сплаву : я НН У

Мо. 5 5 ооо пе Водень РАС пня шу Боб уДу олень Її 0 Я і З за пово в г еВИКЯ Ох ів КО кан і по ик о. І ВАСКО ВІ ее: АН ОС у і. Я поверхню г. |і ; ! ООН МОХ ха ЩО и тож лркя опи зи ТИ

Фіг. 8 чт ! Водень МНагаеальнй, оверллевиня З Р Ексрлувланшнив ВЗОНчанВХі р свершюввна змова) - окисивального - о знойувнляюті их? нт, Високотемпературна зона, Одержання (відкрита) кт створена. І зи згорання водню Нафтовни ОО кю ох «ОО яяст ЕЕ НО ЕН АВЕКНЯ ОКО В У ти ЕЕ о ск Е су с сх ХУ х о о « с іх й МОМ КАМИ СХ зо Вид назюднаих свердзавин р і Вид свердловин у Загнітально . о поперечному розри Магезтальна Окномюваньний оверлловива засіб

Фіг. 9 89 ; Кк А Бодень Свердловива, ве нагрівається за . що допомагою Експлувтанойва а?» смре свердаевнна (відкрита) Мисокотемпераиурна зова (захоп) піролізу, стасрені за допомогою ге нахрівания сповом в одній вбо Одержання Би» р обох свераловинах водню їі З СУ со УКХ о ХМК ее ту ПОЛ У ОО ми 3. ех кн ОВ КОН НК інн ОО в звооорегдеег осо нетто ННА КАНАТА ААКРАЛАНККН КАНА. пек інт АН са тенет Бид «взхідних свердловини Виз сверововин у пеперезкому розрізі

Фіг. 10 е м х а НЕ х Б й У - Р; «рі с с ь КЕ. й ее е ех ха Ї Й ся ж с Н м З, З і М Ех ух / іх 2 » / і і-ї я : 2, х скік / у і - а й Ух а и ; мА МИ и У / и «гг де ї щу ні» о хи анеі с СЯ ! ї гЯ щи 3 ; і З Її ч ж З М я та Б ее ї З -ш ; ЕН Е У -к х З СУЩЕ; В р т ; Х 5 ве ї Нижні З М ЕуцеНнои іх С , 7 Ще С К- х ї Й ре ! / оон і х я 2 х и я і о Х НЯ й Е хи хе чіт ж г ія іх Ж жд ВЕ ! к хх ху жо ї хі іє ВЕБ іа вх РЗК іх ТЕХ 5118 те Я ух х В! КУ їх ки / чо х оо і йо р ач й с ; ШЕ Х М і Ще Знані З щі й ж х Не аЕнх - 5 Б щі зи і У ИН і Гая - : їх ої з - й х ж - м Е Фіг паф'овд я о) бек ною кн ені а ох ШО Прут нн ручная тя няття І » ! ! : ро Коє я ВІ Ї у і 1 Е її : ї ' іБЕ 5 і : і Кора В : : ІВ Ж дні й і тарвЕ. 7 : Ні НІЖ: : : І ни ча : і ! п ЧИ і ; «т і : : : : 10 Ї он пре перрі В т і : : ті : ж : ' ї дих У й І : ! ! | ! І : і : : і з ї 42 ох : : : р і : ! : : ХЕ 7 ? і : ! з МЕ : : ! | ; : Я. 00 і : і : ї шт ! : ї : х 5 5 у ї ї Х : 7 7 : : ех сеї У я -ї - н й : п : Й : (знаки сф з) ОК М Ко чАхчеМмЯ))Х і і ї Ви т Е і з і ж ! ко і ! З ще ши й й Ж Б ! ; ро Ж Ж ж Ж - п ех я - - т -2 Оолфсеу в ро хм хо дну Вик

Фіг. 12 во нан Жак зпла вт шов 5 пи Ето че ща - ПК МИ - «нт М ВЕ НЕСТИ ЛЕТ ні НЕННЯ ПН ПИТИ В ВВЕ КОЖ АЦІ НН МНН дин тох ВВ З ВНІ щи т п зе ве ЕНН 1 Ще ПИ зи паННжНиня Кр НН ТНК Шан ННЕНА Пр Що МІ НН ні ВИНА пи АН тити ПЕВНЕ ТИНИ ши ПИ ЕН НН я НЯ пд - По ШИНЕШИ ЦЕ що 0ОНЕНЕ ННЯ іі ПН ННе пе т я ОН І тн НН п ц щ Не МНЕКеНЕ НАНиН НЯ Пе БОБ ПН ПН ше ННЕВНЕННВН ях ШИН ТАНЕ НЕ нт ти щ Ми ВИН Ти НИ Кк НН пі типи ПЕ Бона НН Цін що ПДК НЕД ЕНН ш ПИПИ М ИН ПИ ш ЧЕ тот ТИ пе пе НЕННЯ М ПН ш ИН НН шли Ш- ЕНН Те НИХ НИ я НН НН пе в ДЯ НЕІННННН - п ТЕЦ х ЩЕ ЕХ ННІ -Щ : ЕНН пн нене ІННИ ПИ щ НО НН в КВ ЧНІ М НЕННЯ НН "- о ня р ФА МНН НЕТ ж: ПОМ ВВ и є ВН ІН я У інш н ї К ан НЕ КЕ не В ко пов. ще в ПЕТ І и Я т кН с ТЕЙ ПАНЕ, ко й с й сер ШЕ ЦП ян ГИ й сш щ- НН т ЦІН: Ї ; КІ о З й Б НН ЕН ПОН п. Не пи ПЕВНЕ що Пе по ВН о ше вн ЦИ - Не НЯ Мр Ти НН Шу ся ПЕ я ПШЯ щу НК д ОБНЯНННВ ДЕНиНИ зх ЦЕ ПИТИ, ПІН ПНЯ А ОО НН Пи ЩІ ПЕН ян Бо БШНННе ПН Ще ТИН ВО НЕ НЕННЯ НВ ЗАДАНО - ЧИНИ НЕШННННІ ННЯ Фк НИ ПОНІ КН т АНА ІВ. ЕН іКя бе ЕЕ ПЕ 55 ом Що ПЛЕН ПИ нянні я ев ШЧНВ МО КУ Ба й АЕН ож оє в пи М В вош о В порти Я Вих п ВН я ; о ь зн ж В ШИН НЕ ї п З пеМиутн ТИ ПИШИ пІТя М ШЕ ЕЕ ПІТИ ЛИЦврИ В ліні певне НЯ ПНЯ титто рН ПИНННЕНУ З ІНН ОБя СЕ А Тр - НІШ вьуке НИК Щ ІМ ПИТИ М На НИНІ к НЕ НН ИНИЧНННЕ п шо НИК ПИ ща КИ: ПН ТИ ще НЕ КНТ ТИ ОПН МІЦНУ т НМ щ НК АН ПИТ Я. НН ЯН пи г ВиНнНя УНН д па КЕН т пане ПІ х ПЕ щеНе піни г ЕНН й : ЕНН: НИ НЕ «- мання ЦИМ І Ж СИНИ ШИН НИНІ ДЕНЬ й хо п БИ х Бе її ко ЕК І що Поп ше М ї- п и МАН ЦІН д ПЕН нене т яння НН ці ш Шви ПНЯ ЯН х ВЕННННННЯ ПИИНу Н М МеВ в ПАНИ ННННЕ ш ВИЩ м ПИТ пе» МА КОВО НИ х ПІ ЕНН ИН до ОВЕН Є ОК НЯ п Не АННИ ШЕ пит пром ит НИ ХУ ЩІ щ Ма В МІ. нННИ ої ПН ПИВ Ні ко Ж пн жо НН НН КЕ: 0 цс - ПН ПИНІН: шин в УНН МВВ Я - ви - ПОМ ОНИ Кк НЕННОВ НН ! З ПА с: що - ПН ПИЛЯНННИЙ ННЯ м НАМИ ВО я Ну ЖННЯ Ниши НН - пт ТК МІК СОЯ щ ПЕ ще НЕННЯ ! жк ТЕН По ЕН т ВОНИ: ПЕН т ПИ лин І З НН с ЩЕ п ПИ и Б ня ПИ ЯН я ї ІНН шин ї п Б ПТ МИ чини КОНЯ ПІ і щ ЕНН, БИТННАЧЬ і п ЕН, 5 ПН Ген пивна нНн ю шо ВНиНЕ В ЕЕ в пишну ПЕ пен ПО, й я нн Ф - пн іг. 13

УХА у щі с: Тр ! МОВ КАН и МО о ТАТИ КТ тя ВАНН не не ц- НІДНИ ВОЛИКККИНИНИНИ КН Що І; Пиши ї ШИ ї ї ТЕ у Я НЕ ді в КО пн С СІ САН НИ ; Кі п НН в ПЕНЕЕАНяН Верна В ЯВНУ в ПАК В ЕЕ ША ВО пинни БО 50 В що 4 ІНН ВАННЯ п ПО і у НІ 8 АН АД Пт щ ц рр І НАННЯ в ше

Фіг. 14 забетр тт Енн : ; - ; т : -- Випадок А 5 ї : і Е пубдект няття фетнтттнтттетнтифрнннетнтя пнтеннннненкттнеостннатстн знав я І | ' ї | Ї А Б обет нин ри тт 5 : : : В обев петннння ет нт стр Випадок С - ї Е / дн В ; я я «Випадок В юс х ї о 206 о що 8 Часіпень)

Фіг. 15

130е8 ПІТ тн татка тт тт пек : і : е | і і : те ; : : - | ! і ! Б ! : : п Випадок А в і і І : і У 1 і і : З Я Здаітрннянннння поясню три няття ня яктяеюк фрі ях хви юю ння нед дент нити тло 4 я ! ї ї ! і же і : і : І ем ! : їх Н УЮ ях У і і ї ! Е Випадок С МУ дурість тт ния жири з ентюнат орве чя меж тет внн нят п во і і 3 : м ! і І : т ! і і і рай х Е і і і Де ий Дао дви фтор нт рт дн 0 є І В ит Випадок З а І от шліянняя : Кг сиди ША рн ни км ня фени фони кв КАТОД для пет ттннтттнднннтятетстеннт няття - Н пн ; : Й ше: з : Е три ! : я зх 1 ! У , : ! одно пененнчтння. й со дю Са вою Часінень

Фіг. 16 ХІТІВ Дена ХЕ м: чі: м М. -і - ПН. и - ШИ пого па Ом -к т п 5 ник 50 еВ 8 кення ОО ЕК ОВИ юне 7 рве Ко й КВ неп 2 ПОМ НО « Ко У в рн : ВУ к я ЯК х Б ВЕУ до ВВЕ ОО ЕНН а ВО з ВЕ еромх ОЦЕ м а до - ВИНО щОООМКВЕННК М ч ЗХ КЯ НВК ОО НВО, Ж ПеННУН В КООХ шо нем 0 КД Мо КОВО КЕ о НИВИ НОВИН ДВО - ОК шко ПО ПЕ що в ЩЕ Ка ш й З ну п ПЦМ В ВВ п ПКУ х ПОВ СЕУ ЕЕ її. Ї с а Ох ХО ДКНС ги ВИНИК х КАН У ВО КОН 00 ОКО КОЮЮВ -о ВЕУ Ве х 0 БЕК ТИНеККВ З НЕ вне х 0 ВЕК ох т ШО НН Б ОЧНУ 5 ЕМО 5 Пр я кВ - Де ХО Бер ЕОО0О ВЕК ОМ 0 МЕНТИ о МОЯ « ЕНН хевІхааЕАх ТЕЗИ рниве кЕВЕХАСІКЕВ Звезвевву еВ ТУ, Зззевнв ване « ЗВензвву вв що ЕДКОАЕВОННОНЕ і ще ПУ жо ККЕОКИКО Во ї По тен уми - я ик 5 ВИК Кене ї ПЕТ ЕН 50 КЕКВ їх НО Я 8 о х Мона» півник 5) Пен і нн МН НН - - п я з ЩО 500 ЕКС КАЛКИМ В х ПІКИ кн» Ех НОЯ ОКУ я Не 8 ВО Е п. . шо ВЕНИ Е ПК г ОМАН я БЕН г нс в х МНВК ОНИ с УКВ Рея ИН ОО ЕВ Ще ЯН 7 Я КОЗА Е В - о. 5 - ЩО. 8 ЩО ПОНОКе Що В Я ПОВ и ВК ее ЕН в х ш о В є перева к я МКУ що 00 КЕИВКНЕНИКНЯН ра ПЕН НВ щи 2 мА КК ОО пеиВНКККееИ ТЗ їх ДЕС ЯХ Ки с Ви М МеОнаНіе ТЯ и - ПИВ Ж «У НОВО 5 Пен еВ БІ к ПК ПЕВ ХЕ Е ПрОАНОи йо Бе К Ж ВАКфКвеве х НЕ кН ко ЩЕ її. - ШВОМ ВЕБХІОгуТ Я дДІЕЗЕХаБИВЕ ЗУІУВЕЇНКЕВУВ песто пев --. Веовв ов з Зезводовов вве ПЕпофуртт в т ртее ео00 ВЕДиртт яю ОО дрорукивеия коропи ха ЕЕ КЕ Щі во ще І -- й в ВЕЕВІЯ «500 КВЕЕДОВЕКНКННУНИ 8 ВЕККОеВ ЕНН 5 0 ЩЕННЯ шо ПЕКЛО ВУ Це Е конк Вико ОО пОКОковввєа Б Мотиви ВЕБ ЕЕ Кто ОК Овен: ї що Ф Е ОО ІфНиВе ЕНН у х АН НеНОя х НИ з МАО 500 ВОВНИ х ВН 5 Пейн они я НН Е о, ОО ЕК вк ШІКИКИКЦН нив й КОХ 8 ПО хо 0. 5 ко ВИК ко БевкеК в ПИВ що НЕДОНЛИННИ КЕ во 200 КО ш ЕЕ - ВИН - ВЕБ 5 пе в еф ОВе ем 5 5 їх вй 5 БВ п. Є п. 2 КО поеНИ ие 5 ПНЯ МАЯ я 0 КВК к 5 А си к Кщ о їх п щи во 2 Мои КИ Не І ВОНО СХ Е ВОК В -х ШЕ їн 5 НЕ її ге й ДЕ яНе НН х УСИЕВІММИНЙ - КВ МОНЕ т

Фіг. 17