UA126496C2 - Колосопідіймач для культур, які піддають збиранню - Google Patents

Abstract

Колосопідіймач для культур, який має опорну балку, причому опорна балка простягається у головному напрямку простягання і має кріпильну частину, середню частину та ковзну частину, розташовані одна за одною у головному напрямку простягання.

Description

Колосопідіймач для культур, які піддають збиранню

Представлений нижче винахід стосується колосопідіймача для культур, який має опорну балку, причому опорна балка простягається у головному напрямку простягання і має кріпильну частину, середню частину та ковзну частину, розташовані одна за одною у головному напрямку простягання.

Відомі скошувальні системи для збиральних машин мають так звану косаркову балку, уздовж якої розташовано щити. Щити спрямовують ріжучий апарат і утворюють контрлеза для ріжучих ножів, які є закріпленими на ріжучому апараті, який здійснює зворотно-поступальні рухи.

Для забезпечення можливості безпечного зрізання зігнутих або полеглих стебел застосовують колосопідіймачі, які підіймають стебла. Такі колосопідіймачі складаються з опорної балки, кріпильна частина якої може бути прикріплена до косаркової балки і, у разі необхідності, може підтримуватися утримувачем на кінці щита. Згідно з напрямком переміщення збиральної машини, кріпильна частина утворює задній кінець опорної балки, до протилежного, переднього кінця якої зазвичай прикріплюють стеблопідіймальний елемент. Цей передній кінець стеблопідіймача спрямовують якомога ближче до землі. Для забезпечення можливості пристосування до нерівностей землі опорну балку відомих колосопідіймачів зазвичай виконують із пружинної сталі. Такий колосопідіймач є відомим, наприклад, з документа ЕР 1 256 271 А1.

У разі особливо сильних нерівностей землі або через наявність у грунті каміння передній кінець колосопідіймача може проникати у грунт. Недолік відомих колосопідіймачів з опорною балкою, виконаною з пружинної сталі, полягає в тому, що опорна балка може відхилятися донизу, тобто, у грунт, через опір переднього кінця, зануреного у грунт, що додатково збільшує опір. У такому разі колосопідіймач зазвичай сильно пошкоджується, настільки, що потребує заміни.

Одна мета даного винаходу полягає у забезпеченні колосопідіймача, опорна балка якого може повторювати нерівності землі, і який не так легко піддається пошкодженню, коли опорна балка на короткий час занурюється у грунт.

Мети досягають завдяки предметові пункту 1 формули винаходу. У залежних пунктах вказано варіанти втілення та подальші вдосконалення.

Згідно з одним аспектом, колосопідіймач для культур має опорну балку, причому опорна

Зо балка простягається у головному напрямку простягання. Опорна балка включає розташовані одна за одною у головному напрямку простягання кріпильну частину, середню частину та ковзну частину. Опорна балка являє собою видовжений елемент, який простягається у головному напрямку простягання і який в оптимальному варіанті є виконаним з плоского матеріалу. У головному напрямку простягання опорна балка фігурну або криволінійну поверхню. Головний напрямок простягання відповідає напрямкові переміщення збиральної машини, коли колосопідіймач є закріпленим на збиральній машині. У цьому разі кріпильна частина у напрямку переміщення розташовується позаду, тоді як ковзна частина у напрямку переміщення розташовується спереду. Опорна балка може мати додаткові частини попереду, позаду або між вищезгаданими частинами. Наприклад, передній кінець опорної балки зазвичай розташовується перед ковзною частиною у напрямку переміщення. З точки зору винаходу середня частина означає відрізок опорної балки між ковзною частиною та кріпильною частиною, причому точне розташування середньої частини не є фіксованим відносно фактичного центра опорної балки.

Опорна балка має обмежувальний пристрій, причому обмежувальний пристрій має зміцнювальний ефект стосовно згинального напруження, що діє на середню частину. Ефект обмежувального пристрою, який зміцнює середню частину, стосовно згинального напруження середньої частини є більшим у першому напрямку згинання, ніж у другому напрямку згинання, який є протилежним першому напрямкові згинання.

Одна перевага колосопідіймача полягає в тому, що опорна балка може бути сконструйована з можливістю пружної деформації при прикладанні згинального напруження у другому напрямку згинання з метою компенсації нерівності землі. Середня частина опорної балки по суті є частиною, яка з цією метою піддається пружній деформації. З точки зору винаходу здатність до пружної деформації означає, що середня частина піддається згинанню принаймні таким чином, щоб ковзна частина відхилялася на один сантиметр без пластичної деформації середньої частини. Оскільки опорна балка у закріпленому стані є зафіксованою на збиральній машині у кріпильній частині, а передній кінець є вільним, опорна балка забезпечує згинальні властивості консольної балки. У закріпленому стані опорної балки відхилення у другому напрямку згинання відповідає відхиленню опорної балки вгору. Протилежний, перший напрямок згинання відповідно відповідає відхиленню донизу, при якому передній кінець опорної балки може бо проникати у грунт. Защіпний елемент в оптимальному варіанті запобігає згинанню середньої частини у першому напрямку згинання, таким чином, щоб опорна балка в цілому могла лише легко відхилятися донизу, тобто, у першому напрямку згинання. Це забезпечує перевагу запобігання проникненню переднього кінця опорної балки у грунт. В результаті того, що обмежувальний пристрій має менший вплив на згинальні властивості середньої частини стосовно згинального напруження у другому напрямку згинання, тобто, вгору, опорна балка легше відхиляється вгору під згинальним напруженням у другому напрямку згинання, ніж донизу під згинальним напруженням у першому напрямку згинання. В результаті ковзна частина має перевагу повторення нерівностей землі.

Згідно з одним варіантом втілення, обмежувальний пристрій не має ніякого впливу на згинальне напруження, що діє на середню частину у другому напрямку згинання. Не має впливу з точки зору винаходу означає, що обмежувальний пристрій не має суттєвої дії на згинальні властивості середньої частини, коли середня частина піддається згинальному напруженню у другому напрямку згинання.

Наприклад, опорна балка є виконаною з плоского матеріалу, причому перший напрямок згинання та другий напрямок згинання є орієнтованими перпендикулярно вторинному напрямкові простягання та головному напрямкові простягання опорної балки. Головний напрямок простягання стосується напрямку, в якому опорна балка має найбільшу протяжність.

Вторинний напрямок простягання означає напрямок, у якому опорна балка має другу за величиною протяжність після головного напрямку простягання. Таким чином, протяжність опорної балки у напрямку згинання або у першому напрямку згинання та другому напрямку згинання відповідає товщині опорної балки у разі плоского матеріалу. У цьому разі опорна балка проходить у головному напрямку простягання не лінійно, а криволінійно. Таким чином, криволінійна опорна балка має частини у напрямку простягання та у першому та другому напрямках згинання.

Згідно з варіантом втілення, обмежувальний пристрій простягається уздовж середньої частини і з'єднується з середньою частиною. З'єднання з точки зору винаходу означає у найширшому сенсі можливість передачі зусилля від обмежувального пристрою на середню частину і/або навпаки. У цьому контексті обмежувальний пристрій може бути спроєктований суцільно з середньою частиною або з'єднаний кріпильними засобами, наприклад, за допомогою гвинтів, зварювання або клепок. Подібним чином розчіпне з'єднання шляхом щільної посадки може бути передбачене між обмежувальним пристроєм та середньою частиною. Існує можливість альтернативного варіанта, в якому обмежувальний пристрій охоплює середню частину і має зміцнювальний вплив на середню частину, наприклад, непрямо, через ковзну частину та/або через кріпильну частину.

Обмежувальний пристрій має, наприклад, розтяжний елемент та/або стискний елемент.

Стискний елемент зазнає тиску під дією згинального напруження у першому напрямку згинання і, таким чином, має зміцнювальний ефект стосовно згинального напруження, що діє на середню частину. Ефект надання жорсткості, який справляє стискний елемент, є більшим порівняно зі згинальним напруженням, що діє на середню частину у першому напрямку згинання, оскільки стискний елемент поглинає стискні зусилля, при цьому маючи можливість, наприклад, вільного руху, або принаймні поглинає менше зусилля, коли середня частина піддається згинальному напруженню у другому напрямку згинання. У додатковому або альтернативному варіанті обмежувальний пристрій має розтяжний елемент. Розтяжний елемент зазнає розтяжного напруження під дією згинального напруження у першому напрямку згинання і, таким чином, має зміцнювальний ефект стосовно згинального напруження, що діє на середню частину.

Зміцнювальний ефект розтяжного елемента є більшим стосовно згинального напруження, що діє на середню частину у першому напрямку згинання, ніж у другому напрямку згинання, і, таким чином, розтяжні зусилля, які можуть передаватися через розтяжний елемент, є більшими за стискні зусилля, які можуть передаватися через розтяжний елемент. Розтяжним елементом є, наприклад, трос або пружина з листової сталі.

Згідно з ще одним варіантом втілення, обмежувальний пристрій має перший кінець та другий кінець, причому перший кінець є з'єднаним з середньою частиною опорної балки.

Наприклад, обмежувальний пристрій є з'єднаним із середньою частиною у принаймні одній точці. Згідно з варіантом втілення, передбачено два або більше з'єднань обмежувального пристрою з середньою частиною.

Згідно з варіантом втілення, обмежувальний пристрій, таким чином, утворює єдиний вузол із середньою частиною, причому переміщення цього вузла блокується згинальним напруженням середньої частини у першому напрямку згинання у принаймні одному ступені свободи вузла.

Переміщення цього вузла у принаймні одному ступені свободи через згинальне напруження бо середньої частини у другому напрямку згинання є вільним. В результаті вузол, утворений середньою частиною та обмежувальним пристроєм зміцнюється стосовно згинального напруження середньої частини у першому напрямку згинання і не зміцнюється стосовно згинального напруження середньої частини у другому напрямку згинання.

Згідно з варіантом втілення, передбачається, що відносне переміщення обмежувального пристрою до середньої частини викликається під згинальним напруженням, причому відносне переміщення під згинальним напруженням у першому напрямку згинання обмежується більше, ніж під згинальним напруженням у другому напрямку згинання. У варіанті, якому віддають особливу перевагу, відносне переміщення під згинальним напруженням у першому напрямку згинання блокується обмежувальним пристроєм.

Згідно з варіантом втілення, обмежувальний пристрій включає принаймні перший упор, причому перш упор взаємодіє з другим упором для блокування відносного переміщення під згинальним напруженням у першому напрямку згинання. Зокрема, перший упор взаємодіє з другим упором, таким чином, щоб блокувалося переміщення у принаймні одному ступені свободи вузла під згинальним напруженням у першому напрямку згинання.

Згідно з варіантом втілення, передбачено утворення другого упору на опорній балці.

Крім того, обмежувальний пристрій може бути утворений з багатьох частин з принаймні двома обмежувальними елементами. Обмежувальний пристрій з багатьох частин, зокрема, утворюють зі сполучених між собою обмежувальних елементів. Обмежувальні елементи є сконструйованими, наприклад, з можливістю переміщення відносно один одного. Зокрема, обмежувальні елементи обмежувального пристрою утворюють вузол обмежувального елемента. Наприклад, кілька обмежувальних елементів є з'єднаними з опорною балкою у середній частині. Зокрема, усі обмежувальні елементи обмежувального пристрою у середній частині є з'єднаними з опорною балкою.

Згідно з іще одним оптимальним варіантом втілення, передбачається утворення другого упору на обмежувальному пристрої.

Згідно з варіантом втілення, передбачається поділ першого упору на принаймні два перші часткові упори та другого упору на принаймні два другі часткові упори, причому відповідні перші часткові упори взаємодіють з відповідними другими частковими упорами для блокування відносного переміщення під згинальним напруженням у першому напрямку згинання або для

Зо блокування переміщення вузла у принаймні одному з його ступенів свободи. Перші часткові упори та другі часткові упори з точки зору винаходу слід розуміти як окремі упори, які вказуються тут як часткові упори, оскільки перші часткові упори та другі часткові упори разом мають такий самий ефект, як окремо утворений перший упор та окремо утворений другий упор.

Для цього перші часткові упори та другі часткові упори не обов'язково мають контактувати один з одним водночас під згинальним напруженням у першому напрямку згинання, а це також може відбуватися зі зсувом у часі.

Згідно з варіантом втілення, обмежувальні елементи піддаються кутовому зміщенню відносно один одного навколо осі, перпендикулярної головному напрямкові простягання, причому кутове зміщення у першому напрямку згинання блокується обмежувальними елементами і є вільним у другому напрямку згинання. Вузол, утворений середньою частиною та обмежувальним пристроєм у цьому разі являє собою поворотний шарнір. Вузол обмежувального елемента, утворений обмежувальними елементами, також у цьому разі є поворотним шарніром.

Згідно з варіантом втілення, передбачається, що обмежувальний пристрій включає перший обмежувальний елемент та другий обмежувальний елемент, причому перший обмежувальний елемент є з'єднаним з другим обмежувальним елементом через поворотну точку. Термін "поворотна точка" з точки зору винаходу слід розуміти як компонент, який з'єднує перший обмежувальний елемент з другим обмежувальним елементом і забезпечує можливість кутового зміщення першого обмежувального елемента відносно другого обмежувального елемента.

Термін "поворотна точка" не обмежує компонент точковою конфігурацією. Зокрема, поворотна точка може бути утворена як штифт, причому шарнірне з'єднання, утворене першим обмежувальним елементом, другим обмежувальним елементом та поворотною точкою є утвореним на зразок завіси. Поворотна точка, утворена як штифт, не обов'язково повинна мати видовжену форму. Натомість передбачено, зокрема, що діаметр поворотної точки, утвореної як штифт, є більшим за її довжину.

Згідно з варіантом втілення, перший упор є передбаченим як поворотна точка, причому другий упор є розташованим на опорній балці. Згідно з варіантом втілення, перший упор у поворотній точці забезпечує можливість кутового зміщення першого обмежувального елемента відносно другого обмежувального елемента під згинальним напруженням у другому напрямку бо згинання першим упором, який рухається від другого упору на опорній балці. Під згинальним напруженням у першому напрямку згинання перший упор входить у контакт з другим упором на опорній балці у поворотній точці, таким чином, блокуючи подальше кутове зміщення першого обмежувального елемента відносно другого обмежувального елемента. Перший упор утворено, зокрема, як плече або захист на поворотній точці у формі штифта. Другий упор на опорній балці в оптимальному варіанті утворюється самою опорною балкою.

Згідно з варіантом втілення, один з перших часткових упорів розташовано на першому обмежувальному елементі, а інший з перших часткових упорів розташовано на другому обмежувальному елементі, причому другі часткові упори є розташованими на опорній балці.

Цей варіант втілення є альтернативою описаному вище варіантові втілення, який в принципі має такий самий ефект. Замість першого упору в поворотній точці два окремі перші часткові упори розташовано на першому обмежувальному елементі та другому обмежувальному елементі, які входять у контакт з опорною балкою під згинальним напруженням у першому напрямку згинання і, таким чином, блокують подальше кутове зміщення першого обмежувального елемента відносно другого обмежувального елемента у першому напрямку згинання. Другі часткові упори в оптимальному варіанті утворюються точками на опорній балці, в яких перші часткові упори входять у контакт з опорною балкою.

Згідно з варіантом втілення, передбачено розташування одного з перших часткових упорів на першому обмежувальному елементі, а інший з перших часткових упорів розташовано на другому обмежувальному елементі, причому другі часткові упори є розташованими на поворотній точці. Для цього, зокрема, поворотна точка є сконфігурованою таким чином, що перший обмежувальний елемент зазнає кутового зміщення відносно другого обмежувального елемента по першому окружному діапазону поворотної точки, тоді як здатність до кутового зміщення першого обмежувального елемента та другого обмежувального елемент блокується по другому окружному діапазону поворотної точки. В оптимальному варіанті для цього поворотна точка у формі штифта має розріз, відмінний від круглої форми. Ділянки, які відхиляються від круглої форми, також утворюють другі часткові упори у другому окружному діапазоні.

Згідно з варіантом втілення, передбачено, що опорна балка має заглиблення у середній частині, причому принаймні частина обмежувального пристрою простягається через

Зо заглиблення. З'єднання, таким чином утворене середньою частиною та обмежувальним пристроєм, відповідає обертальному призматичному з'єднанню. В оптимальному варіанті другий упор утворено на заглибленні. В результаті штовхальний рух в обертальному призматичному з'єднання в оптимальному варіанті блокується другим упором. Зокрема, перший упор утворено на обмежувальному пристрої.

Згідно з варіантом втілення, передбачено розташування утримувача на опорній балці, причому утримувач служить для забезпечення опори на щиті. У варіанті, якому віддають особливу перевагу, утримувач утворено на обмежувальному пристрої. Наприклад, утримувач утворює другий кінець обмежувального пристрою.

Далі винахід описується детальніше на прикладах варіантів втілення з посиланням на супровідні фігури. Варіанти втілення представлено для прикладу і не обмежують загальну ідею винаходу.

На Фігурах показано:

Фігури Та та 16 - перший варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури 2а, 256 та 2с - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури За, ЗБ та Зс - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури 4а та 4р - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури 5а та 5р - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури ба, 60 та бс - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури 7а та 76 - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури ва, 80 та 8с - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури За та 9р - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних

Гс10) видах,

Фігури 10а та 106р - різновид варіанта втілення згідно з Фігурою 2а у різних видах,

Фігури 11а, 11 Б та 11с - різновид варіанта втілення згідно з Фігурою За у різних видах,

Фігури 12а та 1265 - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури 1За та 13р - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури 14а та 146 - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури 15а, 156 та 15с - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури 16ба, 166, 16с та 16а - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах,

Фігури 17а, 176, 17с та 174 - ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у різних видах.

Фігури та та 165 показують перший варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом, причому Фігура Та показує вид збоку, а Фігура 15 - перспективний вид. Колосопідіймач для культур згідно з винаходом має опорну балку 5, яка простягається у головному напрямку Х простягання. Головний напрямок Х простягання показано стрілкою на Фігурі Та. Головний напрямок Х простягання відповідає напрямкові переміщення збиральної машини, коли колосопідіймач є закріпленим згідно з винаходом. На перспективному виді з Фігури 15 можна побачити, що опорна балка 5 є виконаною з плоского матеріалу, з вторинним напрямком У простягання, орієнтованим ортогонально головному напрямкові Х простягання. На Фігурі Та, вторинний напрямок У простягання є спрямованим у площину креслення. Третій просторовий напрямок, який є орієнтованим ортогонально головному напрямкові Х простягання та вторинному напрямкові У простягання, умовно позначено як 7, причому третій просторовий напрямок 2 показано на Фігурі 1а двома стрілками. Стрілка, умовно позначена як 7, вказує на додатний напрямок, тоді як стрілка, умовно позначена як 7, вказує на протилежний, тобто, негативний напрямок. При функціонуванні колосопідіймач спрямовується близько до землі, що спричиняє його відхилення через нерівність землі або велике каміння у грунті. З врахуванням

Зо цих обставин опорна балка 5 є сконструйованою таким чином, щоб вона була гнучкою принаймні у деяких ділянках, таким чином, щоб опорна балка 5 могла згинатися у просторовому напрямку 7. Надалі додатний просторовий напрямок 7 вказується як перший напрямок 27 згинання, а протилежний просторовий напрямок 2 вказується як другий напрямок 2 згинання.

Якщо опорна балка 5 згинається у першому напрямку 7 згинання, наприклад, через те, що вістря 17 колосопідіймач проникло у нерівність грунту, існує ризик подальшого згинання опорної балки 5 у напрямку першого напрямку 2 згинання, і пружна робота деформації при розтягненні опорної балки 5 є недостатньою для повернення вістря 17 колосопідіймача у позицію над землею. У цьому разі відбувається пластична деформація у першому напрямку згинання ,Х,і, таким чином пошкоджений колосопідіймач потребує заміни. Цю проблему дозволяє розв'язати колосопідіймач згідно з винаходом.

Опорна балка 5 має розташовані одна за одною у головному напрямку Х простягання кріпильну частину 10, середню частина 11 та ковзну частина 12. Відносно напрямку переміщення збиральної машини кріпильна частина 10 розташована позаду і служить для прикріплення опорної балки до косаркової балки збиральної машини, яка не є показаною.

Ковзна частина 12 розташовується поблизу від переднього кінця 17 або вістря 17 опорної балки 5. Ковзна частина 12 призначена для спрямування колосопідіймача над поверхнею землі.

Стеблопідіймач 16 в цілому є прикріпленим до переднього кінця 17 опорної балки 5. Утримувач 14 розташовано на нижній стороні опорної балки 5, яка служить для приймання щита (не показано) збиральної машини. Середня частина 11 опорної балки 5 є частиною, в якій по суті відбувається відхилення опорної балки 5. Середня частина 11 розташована між кріпильною частина 10 та ковзною частиною 12, без визначення розташування у фактичному центрі опорної балки 5 і без необхідності у прямому суміжному розташуванні з прилеглою кріпильною частиною 10 та ковзною частиною 12.

Базова конфігурація колосопідіймача згідно з винаходом, яку вже було описаного, також стосується й інших варіантів втілення, які описуються нижче, тому базова конфігурація не описується щоразу для кожного варіанта втілення. Головний напрямок Х простягання, вторинний напрямок М простягання, перший напрямок 7 згинання та другий напрямок 7 згинання показано лише на Фігурі Та, але вони так само стосуються всіх видів збоку варіантів втілення, які описуються нижче.

У варіанті втілення згідно з Фігурами 1а та 16, які разом описано нижче, опорна балка 5 має обмежувальний пристрій 1 у середній частині 11. Цей обмежувальний пристрій 1 має зміцнювальний ефект стосовно згинального напруження, що діє на середню частину 11 у першому напрямку 2 згинання. Натомість обмежувальний пристрій 1 є неефективним стосовно згинального напруження, що діє на середню частину 11 у другому напрямку 2 згинання. З точки зору винаходу неефективність слід розуміти таким чином, що згинання опорної балки у другому напрямку 27 згинання є можливим, і йому не перешкоджає обмежувальний пристрій 1.

Обмежувальний пристрій 1 має передній кінець 8 та задній кінець 9, причому терміни "передній" та "задній" стосуються напрямку переміщення збиральної машини. У показаному типовому варіанті втілення передній кінець 8 обмежувального пристрою 1 є з'єднаним з опорною балкою 5, причому тип з'єднання може бути вибраний довільно. У представленому типовому варіанті втілення передній кінець 8 обмежувального пристрою 1 є, наприклад, привареним до опорної балки 5. Обмежувальний пристрій 1 являє собою, наприклад, металеву пластину з головними напрямками простягання, розташованими у головному напрямку Х простягання та у напрямку 27 згинання. Таку пластину, розташовану по суті перпендикулярно плоскому матеріалові опорної балки 5, також називають, наприклад, підсилювальною пластиною. У показаному типовому варіанті втілення опорна балка 5 має заглиблення 4 у формі прорізу в середній частині 11, причому пластина обмежувального пристрою 1 проходить через це проріз. В результаті обмежувальний пристрій 1 спрямовується у заглиблення 4 і не може згинатись, наприклад, у вторинному напрямку МУ простягання. Обмежувальний пристрій 1 не з'єднується з опорною балкою 5 у більш ніж одній точці або по всій її довжині на зразок підсилювальної пластини, оскільки таке надання жорсткості перешкоджатиме або по суті запобігатиме згинанню опорної балки 5 не лише у першому напрямку 7 згинання, але й у другому напрямку 7 згинання.

Натомість обмежувальний пристрій 1 є з'єднаним з опорною балкою 5 лише на його передньому кінці 8 і має перший упор 6 на його задньому або другому кінці 9, який спирається на другий упор 7 на опорній балці 5. Другий упор 7 на опорній балці 5 утворено кривизною опорної балки 5. Коли опорна балка 5 зазнає згинального навантаження у другому напрямку 7 згинання, опорна балка 5 згинається у середній частині 11, яку утворюють пружною, таким чином, що перший упор 6 на обмежувальному пристрої 1 рухається від другого упору 7 на опорній балці 5.

Зо Обмежувальний пристрій 1, таким чином, не перешкоджає згинанню опорної балки 5 у другому напрямку 7 згинання. Натомість, коли згинальне напруження діє у першому напрямку 27 згинання, перший упор 6 на обмежувальному пристрої 1 притискається до другого упору 7 на опорній балці 5, таким чином, що обмежувальний пристрій 1 має зміцнювальний ефект проти відхилення опорної балки 5. Іншими словами, обмежувальний пристрій 1 утворює єдиний вузол із середньою частиною 11 опорної балки 5, у цьому разі обертально-ковзне з'єднання, оскільки обмежувальний пристрій 1 спрямовується у заглиблення 4 у формі прорізу. Обертально- ковзний рух, який викликається згинальним напруженням на опорній балці 5, у першому напрямку 2 згинання блокується першим упором б на обмежувальному пристрої 1 та другим упором 7 на опорній балці 5, тоді як обертально-ковзний рух вузла є можливим під згинальним напруженням на опорній балці 5 у другому напрямку 7 згинання.

Фігура 2а показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом, представлений у виді збоку. Фігура 26 детально показує середню частину 11 опорної балки 5 у перспективному зображенні, а Фігура 2с детально показує лише защіпний елемент у перспективному зображенні. Фігури 2а, 20 та 2с разом будуть описані нижче. У показаному варіанті втілення обмежувальний пристрій 1 включає пластинчастий елемент, прикріплений до опорної балки 5 першим кінцем 8 обмежувального пристрою 1 за допомогою кріпильної деталі 18. Пластинчастий елемент обмежувального пристрою 1 має головні напрямки простягання у площині, яка визначається головним напрямком Х простягання та вторинним напрямком У простягання. Обмежувальний пристрій 1, таким чином, розташовується своїм пластинчастим елементом по суті паралельно опорній балці 5 і спирається на неї. Обмежувальний пристрій 1 має напрямний елемент 22, який виступає перпендикулярно від пластинчастого елемента, який спрямовується через виконане у вигляді прорізу заглиблення 4 опорної балки 5. Утримувач 14 для щита передбачено на задньому другому кінці 9 обмежувального пристрою 1. Перший упор 6 утворено на верхній стороні обмежувального пристрою 1, орієнтованій до опорної балки 5, тоді як другий упор 7 утворено на нижній стороні опорної балки 5, орієнтованій до обмежувального пристрою 1. Коли згинальне напруження діє на опорну балку 5 у першому напрямку 2 згинання, перший упор спирається на другий упор, і, таким чином, обмежувальний пристрій діє як зміцнення опорної балки 5 у середній частині 11. Натомість, коли опорна балка 5 зазнає згинального напруження у другому напрямку -7 згинання, другий кінець 9У обмежувального бо пристрою 1, який не сполучається з опорною балкою 5, рухається від опорної балки 5, і, таким чином, перший упор перестає прилягати до другого упору. В результаті обмежувальний пристрій 1 не має суттєвого впливу на згинальні властивості опорної балки 5 у другому напрямку -7 згинання. Утримувач 14, утворений на обмежувальному елементі 1, таким чином, має більші за звичайні розміри, і косарковий палець, на який посаджено утримувач 14 (не показано), забезпечує достатній зазор, щоб гарантувати відхилення опорної балки 5 у другому напрямку -2 згинання.

Фігура За показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом, представлений у виді збоку. Фігура ЗБ показує варіант втілення у перспективному зображенні.

На Фігурі Зс, фрагмент показано у збільшеному вигляді, також у перспективному зображенні.

Надалі Фігури За, 365 та Зс описуються разом. Обмежувальний пристрій 1 є прикріпленим до опорної балки 5 першим кінцем 8 і складається головним чином з пластини, яка є орієнтованою в її головних напрямках простягання перпендикулярно опорній балці 5. Напрямний елемент 22 обмежувального пристрою 1 спрямовується у виконаному у вигляді прорізу заглибленні 4 опорної балки 5. Перший упор 6 на обмежувальному пристрої 1 утворено на його другому кінці 9 і спирається на другий упор 7 на опорній балці 5. У типовому варіанті втілення другий упор 7 утворено кріпильною деталлю 18, якою утримувач 14 кріпиться до верхньої сторони опорної балки 5. Кріпильна деталь 18 являє собою, наприклад, головку клепки. Коли опорна балка 5 зазнає згинального навантаження у першому напрямку 7 згинання, відносне переміщення обмежувального пристрою 1 відносно опорної балки 5 блокується, оскільки перший упор 6 спирається на другий упор 7. Рух обмежувального пристрою 1 відносно опорної балки 5 у головному напрямку Х простягання обмежується кріпильною деталлю 18. Таким чином, обмежувальний пристрій має зміцнювальний ефект. Під згинальним навантаженням у другому напрямку -7 згинання опорної балки 5 перший упор б рухається від другого упору 7.

Обмежувальний пристрій 1 може рухатися відносно опорної балки 5 і, таким чином, не зміцнює опорну балку 5 проти згинального навантаження у другому напрямку -2 згинання.

Фігура 4а показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом, представлений у виді збоку. На Фігурі 46 середню частину 11 опорної балки 5 показано у перспективному зображенні. Обмежувальний пристрій 1 є з'єднаним з опорною балкою 5 на його передньому кінці 8 з застосуванням двох кріпильних елементів 18. У показаному типовому

Зо варіанті втілення обмежувальний пристрій 1 складається з двох частин і включає перший обмежувальний елемент 2А та другий обмежувальний елемент 28. Прикріплений передній кінець 8 розташовано на першому обмежувальному елементі 2А. У типовому варіанті втілення другий кінець 9 обмежувального пристрою також є з'єднаним з опорною балкою 5 кріпильною деталлю 18. Другий кінець 9 розташовується на другому обмежувальному елементі 28. Опорна балка 5 має заглиблення 4 у формі прорізу, в якому спрямовується напрямний елемент 22 обмежувального пристрою. Перший обмежувальний елемент 2А є з'єднаним з другим обмежувальним елементом 2В через поворотну точку 3, яка також простягається через заглиблення 4. Поворотна точка 3, зокрема, являє собою круглий диск, який є відокремленим від першого обмежувального елемента 2А та від другого обмежувального елемента 2В прорізом 19. Таким чином, поворотна точка З функціонує за принципом завіси. Поворотна точка є з'єднаною з другим обмежувальним елементом 2В. Поворотна точка З є з'єднаною з першим обмежувальним елементом 2А через з'єднання 20, оскільки проріз 19 не простягається у зону поблизу від з'єднання 20. У показаному варіанті втілення тепер передбачено множину перших та других упорів, які разом забезпечують можливість зміцнення опорної балки 5 обмежувальним пристроєм 1 під згинальним напруженням у першому напрямку 7 згинання, але не у протилежному другому напрямку 7 згинання. У разі множини розділених проміжками упорів позначення перших часткових упорів 6' та других часткових упорів 7" вжито нижче по тексту.

Перші часткові упори 6б' розташовано поблизу від прорізу 19, тобто, на першому обмежувальному елементі 2А та у поворотній точці 3. Перші часткові упори 6' відповідно спираються на другі часткові упори 7", які, таким чином, також розташовуються поблизу від прорізу 19, а саме відповідно у поворотній точці З та на другому обмежувальному елементі 28.

Під дією згинального напруження на опорній балці 5 у першому напрямку 2 згинання перші часткові упори 6" притискаються до других часткових упорів 7", і обмежувальний пристрій 1 має зміцнювальний ефект. Коли опорна балка 5 зазнає згинального напруження у другому напрямку 2 згинання, з іншого боку, перші часткові упори 6' рухаються від других часткових упорів 7, а другий обмежувальний елемент 2В обертається навколо поворотної точки З і, таким чином, змінює свою кутову позицію відносно першого обмежувального елемента 2А, тоді як опорна балка 5 відхиляється у другому напрямку згинання. 2 відхиляється. Обмежувальний пристрій 1 у цьому разі не має зміцнювального ефекту.

Фігура 5а показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом, представлений у виді збоку. Фігура 56 показує середню частину 11 опорної балки 5 як деталь у збільшеному вигляді. На Фігурі 5с окремо показано ще один фрагмент. У показаному варіанті втілення обмежувальний пристрій 1 має множину обмежувальних елементів 2, які не є прямо пов'язаними один з одним. Кожен з обмежувальних елементів 2 є з'єднаним із середньою частиною 11 опорної балки 5 кріпильною деталлю 18. На Фігурі 5с один з обмежувальних елементів 2 показано у перспективному зображенні. Він має просвердлений отвір 21 для приймання кріпильної деталі 18. Кожен з перших часткових упорів 6' розташовано на одній стороні кубоїдного обмежувального елемента 2, тоді як відповідні другі часткові упори 7 утворено на поверхні навпроти першого часткового упору 6". Таким чином, перший частковий упор 6' та другий частковий упор 7" завжди перебувають у контакті один з одним між двома суміжними обмежувальними елементами 2. У показаному варіанті втілення один з обмежувальних елементів 2 має утримувач 14 для приймання щита (не показано).

Обмежувальні елементи не є прямо з'єднаними один з одним, але непрямо сполучаються через опорну балку 5. Під дією згинального напруження на опорній балці 5 у першому напрямку 7 згинання перші часткові упори 6' притискаються до других часткових упорів 7", і обмежувальні елементи 2 разом утворюють обмежувальний пристрій 1, який надає жорсткості. Натомість під дією згинального напруження у протилежному другому напрямку 2 згинання перші часткові упори 6' рухаються від других часткових упорів 7", і окремі обмежувальні елементи 2 не мають впливу на згинальні властивості опорної балки 5.

Фігура ба показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом, представлений у виді збоку. Фігура 65 показує середню частину 11 опорної балки 5 як фрагмент у збільшеному перспективному зображенні. Фігура бс показує перспективний вид обмежувального пристрою окремо та по деталях. Фігури ба, 665 та бс описуються разом. Як можна особливо чітко побачити на фігурі бс, обмежувальний пристрій утворено з трьох окремих, не сполучених між собою частин, тобто, першого обмежувального елемента 2А, поворотної точки З та другого обмежувального елемента 28. Перший обмежувальний елемент 2А включає перший передній кінець 8 обмежувального пристрою 1, який є з'єднаним із середньою частиною 11 опорної балки 5 кріпильними деталями 18. Другий обмежувальний елемент 2В, який включає другий задній кінець 9 обмежувального пристрою 1, також з'єднано з середньою частиною 11 опорної балки 5 кріпильними засобами 18. Крім того, утримувач 14 розташовано на другому обмежувальному елементі 28. Обмежувальний пристрій утворює шарнірне з'єднання, причому поворотна точка З передбачена у формі круглого диска, розташованого у відповідних півкруглих утвореннях першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального елемента 28.

Перший обмежувальний елемент 2А, таким чином, передбачено з можливістю кутового зміщення відносно другого обмежувального елемента 2В через поворотну точку 3. Пластинчасті частини першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального елемента 2В, які утворюють вузол, а також поворотна точка 3, мають головні напрямки простягання у площині, яка охоплюється першим напрямком 2 згинання та головним напрямком Х простягання. Опорна балка 5, яка простягається перпендикулярно їй, має виконане у вигляді прорізу заглиблення 4, через яке частково проходять перший обмежувальний елемент 2А, другий обмежувальний елемент 2В та поворотна точка. Поворотна точка З має плече, яке утворює перший частковий упор 6. Це плече проходить по прямій лінії приблизно через центр поворотної точки. В результаті півкругла частина диска, що утворює поворотну точку 3, має більшу товщину у вторинному напрямку М простягання порівняно з другою, так само приблизно півкруглою половиною цього диска. Плече, яке утворює перший частковий упор 6", в оптимальному варіанті є утвореним на обох сторонах поворотної точки, таким чином, що поворотна точка має дві перші часткові упори 6. Як можна побачити, зокрема, на Фігурах ба та 6Б, часткові упори 6", утворені як плече у поворотній точці 3, перебувають у контакті з опорною балкою 5, таким чином, що відповідні другі часткові упори 7 утворюються на опорній балці 5. Під дією згинального навантаження на опорній балці 5 у першому напрямку 7 згинання перший обмежувальний елемент 2А не може обертатися навколо поворотної точки відносно другого обмежувального елемента 2В, оскільки і перший обмежувальний елемент 2А, і другий обмежувальний елемент 2В є з'єднаними з опорною балкою 5. Для забезпечення можливості такого кутового зміщення поворотна точка 3 з пластинчастими компонентами першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального елемента 28 мали б просуватися далі через заглиблення 4 у формі прорізу. Однак цьому перешкоджають перші упори 6' у поворотній точці, оскільки плечі, які утворюють перші часткові упори 6", спираються на опорну балку 5 у поворотній точці і, таким чином, запобігають подальшому пересуванню поворотної бо точки через заглиблення 4. Тому обмежувальний пристрій 1 має зміцнювальний ефект проти згинального руху у першому напрямку 2 згинання. З іншого боку, коли опорна балка 5 зазнає згинального напруження у другому напрямку 2 згинання, перший обмежувальний елемент 2А може зміщуватися відносно другого обмежувального елемента 2В навколо поворотної точки 3, коли поворотна точка З рухається донизу із заглиблення 4 у напрямку першого напрямку 7 згинання. При цьому перші часткові упори б' на поворотній точці З рухаються від других часткових упорів 7" на опорній балці 5, і, таким чином, обмежувальний пристрій 1 не має суттєвого впливу на відхилення опорної балки 5 у другому напрямку 7 згинання. На Фігурі бс поверхні півкруглих заглиблень на першому обмежувальному елементі 2А та на другому обмежувальному елементі 2В далі позначаються як перші часткові упори 6". Вони взаємодіють із боковою поверхнею дископодібної поворотної точки З як другий частковий упор 7".

Фігура 7а показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у перспективному зображенні. Фігура 75 показує варіант втілення, збільшений як фрагмент, представлений у виді збоку. Фігури 7с та 74 показують фрагмент, збільшений в інших перспективних зображеннях. Надалі Фігури 7а, 75, 7с та 7а описуються разом. Обмежувальний пристрій 1 прикріплено до опорної балки 5 першим кінцем 8. Напрямний елемент 22 обмежувального пристрою 1 спрямовується у виконаному у вигляді прорізу заглиблення 4 опорної балки 5. Перший упор 6 на обмежувальному пристрої 1 є утвореним на його верхній стороні, орієнтованій до опорної балки 5 поблизу від другого кінця 9, і спирається на другий упор 7 на опорній балці 5. У типовому варіанті втілення другий упор 7 утворено кріпильною деталлю 18, якою утримувач 14 кріпиться до верхньої сторони опорної балки 5. Кріпильна деталь 18 являє собою, наприклад, головку клепки. Коли опорна балка 5 зазнає згинального напруження у першому напрямку 2 згинання, перший упор б спирається на другий упор 7.

Другий кінець 9 притискається вгору до кріпильної деталі 18. Таким чином, обмежувальний пристрій 1 має зміцнювальний ефект. Під дією згинального напруження у другому напрямку 27 згинання опорної балки 5 перший упор 6 рухається від другого упору 7, оскільки другий кінець 9 не з'єднується з опорною балкою 5. Обмежувальний пристрій 1, таким чином, має ефект зниженого зміцнення опорної балки 5 стосовно згинального напруження у другому напрямку 7 згинання.

Фігура ва показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом,

Зо представлений у виді збоку. Фігура 85 показує середню частину 11 опорної балки 5 як фрагмент у збільшеному перспективному зображенні. На Фігурі 8с показано лише обмежувальний пристрій 1 по окремих деталях як фрагмент у перспективному зображенні. У показаному варіанті втілення обмежувальний пристрій 1 сконструйовано як пластинчастий елемент з головними напрямками простягання, які лежать у площині, яка охоплюється головним напрямком Х простягання та вторинним напрямком У простягання. Пластинчастий обмежувальний пристрій, таким чином розташовується паралельно опорній балці 5. Перший кінець 8 обмежувального пристрою 1 є з'єднаним з опорною балкою 5 кріпильними деталями 18. Другий кінець 9 обмежувального пристрою 1 не є сполученим з опорною балкою 5. На фігурі 8с можна побачити, що обмежувальний пристрій 1 має отвір 21 на його першому кінці 8 для приймання кріпильних деталей 18. Приблизно на половині довжини обмежувального пристрою 1, якщо дивитись у головному напрямку Х простягання, є згин, тому задня частина обмежувального пристрою 1 з другим кінцем 9 виступає від опорної балки 5 приблизно на товщину пластини обмежувального пристрою, тоді як передня частина обмежувального пристрою 1 першим кінцем 8 прилягає безпосередньо до опорної балки 5. Задня частина з другим кінцем 9 обмежувального пристрою 1 має приймальний отвір 23, який служить для приймання вставки 24. Вставка 24 включає пластинчастий компонент, який розташовується паралельно задній частині обмежувального пристрою 1 з другим кінцем 9, таким чином, що цей пластинчастий компонент вставки 24 лежить між задньою частиною обмежувального пристрою 1 та опорною балкою 5. Два напрямні елементи 22 виступають від пластинчастого компонента вставки 24 приблизно перпендикулярно йому, таким чином, що вони оточують опорну балку 5 на обох сторонах. Два напрямні елементи 22, які оточують опорну балку 5 на зовнішні стороні, виконують таку саму функцію, що й напрямні елементи в інших варіантах втілення, які спрямовуються через виконане у вигляді прорізу заглиблення в опорній балці, а саме запобігання боковому відхиленню у вторинному напрямку МУ простягання обмежувального пристрою 1. Крім того, утримувач 14 для приймання щита є розташованим на вставці 24.

Утримувач 14 відповідає за формою приймальному отворові 23, таким чином, що утримувач 14 може бути вставлений у приймальний отвір 23 і розташовується на стороні обмежувального пристрою 1 навпроти опорної балки 5, коли обмежувальний пристрій 1 є закріпленим.

Пластинчастий елемент вставки 24 має перший упор 6 на стороні, орієнтованій до опорної 60 балки 5. Відповідно, сторона опорної балки, орієнтована до обмежувального пристрою 1,

утворює другий упор 7. Коли згинальне напруження діє на опорну балку 5 у першому напрямку 2 згинання, перший упор спирається на другий упор, і, таким чином, обмежувальний пристрій 1 діє як зміцнення опорної балки 5 у середній частині 11. Коли опорна балка 5 зазнає згинального навантаження у другому напрямку 2 згинання, обмежувальний пристрій 1 з нею не згинається, оскільки перший упор 6 рухається від другого упору 7, для якого, у свою чергу, утримувач 14 повинен мати відповідний зазор на косарковому пальці. Відхилення опорної балки у другому напрямку 2 згинання не зазнає суттєвого впливу обмежувального пристрою 1.

Фігура За показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом, представлений у виді збоку. Фігура 95 показує середню частину 11 опорної балки 5 як фрагмент у збільшеному перспективному зображенні. У показаному варіанті втілення обмежувальний пристрій 1 відрізняється від варіанта втілення згідно з Фігурою ва тим, що від є сформованим суцільно. Крім того, обмежувальний пристрій 1 має напрямний елемент 22, який спрямовується у виконаному у вигляді прорізу заглиблення 4. Перший кінець 8 обмежувального пристрою 1 є з'єднаним з опорною балкою. Обмежувальний пристрій 1 по суті утворюється пластинчастим елементом, який простягається головним чином у площині, яка охоплюється першим напрямком 2 згинання та головним напрямком Х простягання. Цей пластинчастий елемент обмежувального пристрою, таким чином, є орієнтованим перпендикулярно опорній балці 5. Другий кінець 9 обмежувального пристрою 1 утворено утримувачем 14, верхня сторона якого, орієнтована до опорної балки 5, утворює перший упор. Нижня сторона опорної балки 5, орієнтована до утримувача 14, таким чином, утворює другий упор 7. Коли опорна балка 5 зазнає згинального напруження у першому напрямку 7 згинання, перший упор 6 спирається на другий упор 7, Її, таким чином, обмежувальний пристрій 1 діє як зміцнення опорної балки 5 у середній частині 11.

Натомість, коли опорна балка 5 зазнає згинального напруження у другому напрямку 2 згинання, другий кінець У обмежувального пристрою 1, який не сполучається з опорною балкою 5, рухається від опорної балки 5, і, таким чином, перший упор 6 перестає прилягати до другого упору 7. Обмежувальний пристрій 1 таким чином, не має суттєвого впливу на згинальні властивості опорної балки 5 у другому напрямку 2 згинання.

Фігура 10а показує вид збоку різновиду варіанта втілення згідно з Фігурою 2а, який відрізняється лише за формою. Фігура 1065 показує середню частину 11 опорної балки 5 як

Зо фрагмент у збільшеному перспективному зображенні. В інших відношеннях робиться посилання на опис Фігур 2а, 2606 та 2с, оскільки показаний на них варіант втілення є функціонально ідентичним.

Фігура 11а показує вид збоку різновиду варіанта втілення, показаного на Фігурі 9а, який стосується лише конструкції. Фігура 115 показує середня частина 11 опорної балки 5 як фрагмент у збільшеному перспективному зображенні. На Фігурі 11с обмежувальний пристрій 1 окремо показано як фрагмент у перспективному зображенні. На Фігурі 11с можна побачити, що утримувач 14 є з'єднаним з напрямним елементом 22 або є сформованим суцільно, таким чином, що утримувач 14 та напрямний елемент 22 з першим кінцем 8, передбаченим для приєднання, утворюють обмежувальний пристрій 1. Стосовно функціонального контексту робиться посилання на опис фігур ба, 95 та 9с.

Фігура 12а показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом, представлений у виді збоку. Фігура 125 показує середня частина 11 опорної балки 5 як фрагмент у збільшеному перспективному зображенні. У показаному типовому варіанті втілення обмежувальний пристрій 1 є виконаним з кількох деталей. Обмежувальний пристрій 1 включає перший обмежувальний елемент 2А, другий обмежувальний елемент 2В та поворотну точку 3.

Перший обмежувальний елемент першим кінцем 8 обмежувального пристрою 1 прикріплено до опорної балки 5 кріпильними деталями 18. Подібним чином другий обмежувальний елемент 2В з другим кінцем 9 обмежувального пристрою 1 є з'єднаним з опорною балкою 5 кріпильною деталлю 18. Утримувач 14 для обмежувального елемента утворено на другому обмежувальному елементі 28. Перший обмежувальний елемент 2А, другий обмежувальний елемент 2В та поворотна точка З утворюють шарнірне з'єднання. Для цього перший обмежувальний елемент 2А та другий обмежувальний елемент 2В мають пластинчасті деталі, які мають виріз, у якому вміщується поворотна точка 3. Поворотна точка 3 також є пластинчастою, причому головні напрямки простягання пластинчастих деталей першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального елемента 2В, а також поворотна точка 3, розташовуються у площині, яка охоплюється головним напрямком Х простягання та першим напрямком 2 згинання. Описані компоненти обмежувального пристрою 1, таким чином, є вирівняними перпендикулярно опорній балці 5 і проходять через заглиблення 4 опорної балки 5. Пластинчасті частини першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального бо елемента 2В, таким чином, також утворюють напрямні елементи 22. У показаному типовому варіанті втілення поворотна точка З не має круглої форми. Натомість у частині під опорною балкою 5 передбачено приблизно прямолінійні крайові ділянки поворотної точки 3, які утворюють другі часткові упори 7" у поворотній точці 3. Перший обмежувальний елемент 2А та другий обмежувальний елемент 2В мають відповідну форму і у крайовій ділянці, орієнтованій до поворотної точки З, відповідно утворюють перші часткові упори 6". Частина поворотної точки 3, яка виступає через заглиблення 4, з іншого боку, має півкруглу форму. Коли опорна балка 5 зазнає згинального напруження у першому напрямку 7 згинання, кутове зміщення першого обмежувального елемента 2А відносно другого обмежувального елемента 2В через поворотну точку З є неможливим, оскільки перші часткові упори 6' та другі часткові упори 7, які простягаються приблизно по прямій лінії блокують шарнірне з'єднання. Обмежувальний пристрій 1, прикріплений до першого кінця 8 та до другого кінця 9, таким чином, має зміцнювальний ефект проти згинального напруження на опорній балці 5 у першому напрямку 2 згинання. Коли згинальне напруження діє у другому напрямку -2 згинання, з іншого боку, вузол, утворений першим обмежувальним елементом 2А, другим обмежувальним елементом 2В та поворотною точкою 3, може переміщуватися. Перший обмежувальний елемент 2А має кутове зміщення відносно другого обмежувального елемента 2В навколо поворотної точки 3. У цьому процесі перші часткові упори 6 рухаються від других часткових упорів 7", і, таким чином, прямолінійні крайові частини поворотної точки не є паралельними одна одній для запобігання втраті поворотної точки 3, коли опорна балка 5 відхиляється у другому напрямку -7 згинання.

Рухомий шарнір обмежувального пристрою 1 не має суттєвого впливу на згинальні властивості опорної балки 5, коли зазнає згинального навантаження у другому напрямку --2 згинання.

Фігура 13а показує ще один типовий варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом, представлений у виді збоку. На Фігурі 1365 середню частину 11 опорної балки 5 показано як фрагмент у збільшеному перспективному зображенні. У варіанті втілення поворотна точка З має круглу форму. Кожна з пластинчастих частин першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального елемента 2В має відповідні утворення у формі круглих сегментів для вміщення поворотної точки З. Два шипи, які утворюють перші часткові упори 6, розташовано на пластинчастих частинах першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального елемента 2В, які спираються безпосередньо на опорну балку 5. Нижня сторона опорної балки 5,

Зо яка є орієнтованою до перших часткових упорів 6", таким чином, утворює другі часткові упори 7".

Під дією згинального навантаження на опорній балці 5 у першому напрямку 7 згинання шарнірне з'єднання, утворене першим обмежувальним елементом 2А, другим обмежувальним елементом 2В та поворотною точкою 3, не може обертатися, оскільки це вимагало б подальшого переміщення пластинчастих частин першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального елемента 2В, а також поворотної точки З вгору через заглиблення 4.

Цьому перешкоджають перші часткові упори 6 у формі шипів, які притискаються до опорної балки 5, що утворює другі часткові упори 7". Через це блокування шарнірного з'єднання обмежувальний пристрій 1 надає жорсткості проти згинального напруження опорної балки 5 у першому напрямку 7 згинання. З іншого боку, коли опорна балка 5 зазнає згинального напруження у другому напрямку -2 згинання, шарнірне з'єднання, утворене першим обмежувальним елементом 2А, другим обмежувальним елементом 2В та поворотною точкою З може обертатися, причому пластинчасті частини першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального елемента 28В, а також поворотна точка 3, таким чином, переміщуються дещо донизу із заглиблення 4 опорної балки 5, таким чином, що перші часткові упори 6' рухаються від других часткових упорів 7". Перший обмежувальний елемент 2А, таким чином, може бути підданий кутовому зміщенню відносно другого обмежувального елемента 2В навколо поворотної точки 2. Обмежувальний пристрій 1, таким чином, не має ніякого впливу на згинальні властивості опорної балки 5, коли зазнає дії згинального напруження у другому напрямку -2 згинання.

Фігура 14а показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом, представлений у виді збоку. На Фігурі 146, середню частину 11 опорної балки 5 показано у перспективному зображенні. Обмежувальний пристрій 1 є з'єднаним з опорною балкою 5 на передньому кінці 8 за допомогою двох кріпильних деталей 18. У показаному типовому варіанті втілення обмежувальний пристрій 1 складається з двох частин і включає перший обмежувальний елемент 2А та другий обмежувальний елемент 28. Прикріплений передній кінець 8 розташовано на першому обмежувальному елементі 2А. У типовому варіанті втілення другий кінець 9 обмежувального пристрою також є з'єднаним з опорною балкою 5 кріпильною деталлю 18. Другий кінець 9 розташовується на другому обмежувальному елементі 28В і утворюється утримувачем 14 для приймання щита. Опорна балка 5 має заглиблення 4 у формі бо прорізу, в якому спрямовується напрямний елемент 22 обмежувального пристрою. Перший обмежувальний елемент 2А є з'єднаним з другим обмежувальним елементом 2В через поворотну точку 3, яка також простягається через заглиблення 4. Поворотна точка 3, зокрема, являє собою круглий диск, який є відокремленим від першого обмежувального елемента 2А та від другого обмежувального елемента 2В прорізом 19. Таким чином, поворотна точка З функціонує за принципом завіси. Поворотна точка З не з'єднується з першим обмежувальним елементом 2А. Поворотна точка З є з'єднаною з другим обмежувальним елементом 2В через з'єднання 20, оскільки проріз 19 не простягається у ділянку з'єднання 20. У представленому варіанті втілення також передбачено множину перших та других упорів, які разом забезпечують можливість зміцнення опорної балки 5 обмежувальним пристроєм 1 під згинальним напруженням у першому напрямку 7 згинання, але не у протилежному другому напрямку -2 згинання. Множину розділених проміжками упорів позначено, як і раніше, як перші часткові упори 6' та другі часткові упори 7". Перші часткові упори 6' розташовуються у зоні прорізу 19, тобто, на першому обмежувальному елементі 2А та у поворотній точці 3. Перші часткові упори 6 відповідно спираються на другі часткові упори 7", які, таким чином, також розташовуються у зоні прорізу 19, тобто, відповідно у поворотній точці З та на другому обмежувальному елементі 28. Коли згинальне напруження діє на опорну балку 5 у першому напрямку 7 згинання, перші часткові упори 6" притискаються до других часткових упорів 7", і обмежувальний пристрій 1 має зміцнювальний ефект. Натомість, коли опорна балка 5 зазнає згинального напруження у другому напрямку -2 згинання, перші часткові упори 6' рухаються від других часткових упорів 7, і другий обмежувальний елемент 28 обертається навколо поворотної точки З і, таким чином, змінює свою кутову позицію відносно першого обмежувального елемента 2А, тоді як опорна балка 5 відхиляється у другому напрямку -7 згинання. Обмежувальний пристрій 1 у цьому разі не має або має значно менший зміцнювальний ефект.

Фігура 15а показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом, представлений у виді збоку. Фігура 155 показує середня частина 11 опорної балки 5 як фрагмент у збільшеному перспективному зображенні. На Фігурі 15с обмежувальний пристрій 1 показано окремо та по деталях у перспективному зображенні. Фігури 15а, 156 та 15с описуються разом. Як можна особливо чітко побачити на Фігурі 15с, обмежувальний пристрій 1 утворено чотирма окремими не з'єднаними деталями, а саме першим обмежувальним

Зо елементом 2А, двокомпонентною поворотною точкою З та другим обмежувальним елементом 28. Перший обмежувальний елемент 2А включає перший передній кінець 8 обмежувального пристрою 1, який є з'єднаним із середньою частиною 11 опорної балки 5 кріпильними деталями 18. Другий обмежувальний елемент 2В, який включає другий задній кінець 9 обмежувального пристрою 1, також є з'єднаним з середньоною частиною 11 опорної балки 5 кріпильними засобами 18. Крім того, утримувач 14 розташовано на другому обмежувальному елементі 28.

Двокомпонентну поворотну точку З двічі показано на Фігурі 15с, по-перше, разом з обмежувальними елементами 2А та 2В як обмежувальний пристрій 1, по-друге, у розібраному стані у вигляді двох частин, які позначено як першу деталь 3' поворотної точки та другу деталь 3" поворотної точки. Обидві деталі 3, 3" поворотної точки разом утворюють по суті круглу поворотну точку 3. Обидві деталі 3", 3" поворотної точки мають кромку 25, кожна проходить по частині окружності краю. У зоні кромки 25 поворотна точка З має більшу товщину, ніж у її дископодібній центральній зоні 26, оточеній кромкою 25. Крім того, кромка 25 радіально виступає за межі дископодібної центральної зони 26. Обмежувальний пристрій 1 утворює шарнірне з'єднання, причому дископодібна центральна зона 26 поворотної точки З вставляється у відповідні півкруглі утворення першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального елемента 2В8. У складеному стані виступаюча кромка 25, таким чином, закриває зазор, утворений між обмежувальними елементами 2А, 2В та центральною зоною 26 поворотної точки 3, що дозволяє у зручний спосіб запобігати потраплянню у зазор бруду та обрізків стебел. Ще однією перевагою є те, що кромка 25 утворює бокову напрямну для поворотної точки З уздовж обмежувальних елементів 2А, 28, з якими кромка 25 позитивно з'єднує поворотну точку З у вторинному напрямку У простягання.

Перший обмежувальний елемент 2А зазнає кутового зміщення відносно другого обмежувального елемента 2В через поворотну точку 3. Пластинчасті частини першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального елемента 28В, які утворюють вузол, а також центральна зона 26 поворотної точки З мають головні напрямки простягання у площині, яка охоплюється першим напрямком 2 згинання та головним напрямком Х простягання. Опорна балка 5, яка простягається перпендикулярно їй, включає виконане у вигляді прорізу заглиблення 4, через яке частково простягаються перший обмежувальний елемент 2А, другий обмежувальний елемент 2В та центральна зона 26 поворотної точки 3. Кромка 25, з іншого 60 боку, простягається у вторинному напрямку У простягання, таким чином, що вона виступає за межі заглиблення 4 і спирається на опорну балку 5. Для закріплення поворотної точки З у показаному варіанті втілення її складають з двох частин.

Перший упор 6 обмежувального пристрою 1 у типовому варіанті втілення розділено на шість перших часткових упорів 6". Другий упор 7 подібним чином є розділеним на множину других часткових упорів 7, причому відповідні перші часткові упори 6 взаємодіють із другими частковими упорами 7" для блокування відносного переміщення обмежувального пристрою 1 відносно середньої частини 11 під згинальним напруженням у першому напрямку 72 згинання.

Поворотна точка З включає чотири з перших часткових упорів 6, і ще по одному першому частковому упору 6 розташовується на першому обмежувального елемента 2А другому обмежувальному елементі 2В. Відповідні другі часткові упори 7" утворено на краю дископодібної центральної зони 26 поворотної точки 3, яка спирається на перший обмежувальний елемент 2А та другий обмежувальний елемент 2В. Перші часткові упори 6б' на поворотній точці З утворюються двома заглушками кромки 25 на кожній стороні першої частини 3' поворотної точки. Кромка 25 простягається уздовж часткової окружності краю першої шарнірної деталі З'ї в кожному з випадків закінчується заглушкою на відстані від лінії діаметра дископодібної центральної зони 26, причому всі чотири заглушки спираються як перші часткові упори 6' на нижню сторону опорної балки 5, на якій утворено відповідні другі часткові упори 7". Під дією згинального напруження опорної балки 5 у першому напрямку 7 згинання перший обмежувальний елемент 2А не може обертатися відносно другого обмежувального елемента 2В навколо поворотної точки 3, оскільки і перший обмежувальний елемент 2А, і другий обмежувальний елемент 2В є з'єднаними з опорною балкою 5. Для забезпечення можливості такого кутового зміщення поворотна точка 3 з пластинчастими частинами першого обмежувального елемента 2А та другого обмежувального елемента 28 мали б просуватися далі через заглиблення 4 у формі прорізу. Однак цьому перешкоджають перші часткові упори 6' на поворотній точці 3, оскільки заглушки кромки 25, які утворюють перші часткові упори 6' на першій частині 3' поворотної точки, спираються на опорну балку 5 і, таким чином, запобігають подальшому пересуванню поворотної точки З через заглиблення 4. Тому обмежувальний пристрій 1 є ефективним для зміцнення проти згинального руху у першому напрямку 2 згинання.

Кромка 25 на другій шарнірній деталі 3" проходить по меншій частині окружності краю, ніж у разі

Зо першої шарнірної деталі 3". Коли опорна балка 5 зазнає згинального навантаження у другому напрямку -2 згинання, перший обмежувальний елемент 2А може зміщуватися відносно другого обмежувального елемента 2В навколо поворотної точки 3, коли поворотна точка З рухається донизу із заглиблення 4 у напрямку першого напрямку 7 згинання. При цьому перші часткові упори 6" рухаються від других часткових упорів 7", і, таким чином, обмежувальний пристрій 1 не має суттєвого впливу на відхилення опорної балки 5 у другому напрямку -7 згинання. Поверхні півкруглих заглиблень на першому обмежувальному елементі 2А та на другому обмежувальному елементі 2В, які утворюють перші часткові упори 6б' і які на фігурах не показано, є порівнянними з поверхнями згідно з варіантом втілення, показаним на Фігурі бос.

Фігура 1ба показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у перспективному зображенні. Фігура 165 показує середню частину 11 опорної балки 5 як фрагмент у збільшеному виді збоку. Фігури 16с та 164 показують середню частину 11 опорної балки 5 як фрагмент у двох різних перспективних зображеннях. Фігури 1ба, 16р, 16бс та 16а описуються разом. У цьому варіанті втілення обмежувальний пристрій 1 включає розтяжний елемент 28. Обмежувальний пристрій 1 прикріплено до середньої частини 11 опорної балки 5 першим кінцем 8 за допомогою клепок як кріпильних деталей 18. Другий кінець 9 обмежувального пристрою 1 кріпиться до опорної балки 5 за допомогою клепки як кріпильної деталі 18. Середня частина 11 має фігурну частину 11", яка у найширшому сенсі може бути описана як О-подібна, причому розтяжний елемент 28 перекриває всю фігурну частину 11".

Розтяжний елемент 28 може бути передбачений як трос; у показаному типовому варіанті втілення він являє собою пружину з листової сталі. Розтяжний елемент 28 зазнає розтяжного напруження під згинальним напруженням у першому напрямку 2 згинання і, таким чином, має зміцнювальний ефект стосовно згинального напруження середньої частини 11. Зміцнювальний ефект розтяжного елемента 28 є більшим стосовно згинального напруження середньої частини 11 у першому напрямку 2 згинання, ніж у другому напрямку 2 згинання, оскільки розтяжні зусилля, які можуть передаватися через розтяжний елемент 28, є більшими за стискні зусилля, які пружина з листової сталі може поглинати як розтяжний елемент 28. Якщо стискні зусилля прикладаються до розтяжного елемента 28 через закріплені кінці 8, 9, як трапляється при згинальному напруженні у другому напрямку -2 згинання, пружина з листової сталі згинається і має лише слабкий зміцнювальний ефект або взагалі не має його, і, таким чином, опорна балка 5 бо може у гнучкому режимі згинатися вгору. Крім того, як можна побачити на фігурах 16с та 164,

прикріплення другого кінця обмежувального пристрою 1 є можливим через видовжений отвір 27 у розтяжному елементі 28. В результаті спочатку розтяжний елемент 28 взагалі практично не може поглинати стискні зусилля, коли згинальне напруження діє у другому напрямку -27 згинання, оскільки середня частина 11 з кріпильною деталлю 18 може зсуватися уздовж видовженого отвору 27 обмежувального пристрою 1. Пружина з листової сталі як натяжний засіб 28 стискається лише тоді, коли кріпильна деталь 18 спирається на дальній кінець видовженого отвору 27 під тиском.

Фігура 17а показує ще один варіант втілення колосопідіймача згідно з винаходом у перспективному зображенні. Фігура 175 показує середня частина 11 опорної балки 5 як фрагмент у збільшеному виді збоку. Фігури 17с та 174 показують середню частину 11 опорної балки 5 як фрагмент у двох різних перспективних зображеннях. Фігури 17а, 170, 17с та 17а описуються разом. У варіанті втілення обмежувальний пристрій 1! має стискний елемент 29.

Стискний елемент 29 обмежувального пристрою 1 є прикріпленим до середньої частини 11 опорної балки 5 першим кінцем 8 за допомогою клепок як кріпильних деталей 18. Другий кінець 9 стискного елемента 29 обмежувального пристрою 1 не є сполученим з опорною балкою 5.

Середня частина 11 має фігурну частина 11", яка може бути описана у найширшому сенсі як О- подібна, причому стискний елемент 28 спирається другим кінцем 9 на фігурну частину 11, і, таким чином, перший упор 6 утворюється на другому кінці 9, а другий упор 7 утворюється на фігурній частині 11! середньої частини 11. Під згинальним напруженням у першому напрямку 27 згинання перший упор б притискається до другого упору 7, і стискний елемент 29 зазнає дії тиску і, таким чином, він має зміцнювальний ефект стосовно згинального напруження середньої частини 11 у першому напрямку 2 згинання. Зміцнювальний ефект стискного елемента 29 є більшим стосовно згинального напруження середньої частини 11 у першому напрямку 7 згинання, оскільки стискний елемент 29 лише може поглинати стискні зусилля, бо другий кінець 9 не є прикріпленим до опорної балки 5. Коли середня частина 11 зазнає згинального напруження у другому напрямку -2 згинання, вона може вільно рухатися. Крім того, обмежувальний пристрій 1 може включати розтяжний елемент 28, яки найкраще видно на Фігурі 170. У цьому разі обмежувальний пристрій 1 включає дві деталі, причому розтяжний елемент 28 та стискний елемент 29 у цьому разі мають перший кінець 8 та другий кінець 9. В усіх інших відношеннях робиться посилання на опис типового варіанта втілення згідно з Фігурами 1ба, 166, 16с та 164 стосовно деталей функції розтяжного елемента 28.

Умовні номери б |Першийупор.-/ .://:/ КН8ОС 6 |Першийчастковийупор./-/-://:/С( еошроеенннння пристрою еорвееннння пристрою

Claims (15)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Колосопідіймач для культур з опорною балкою (5), причому опорна балка простягається у головному напрямку простягання (Х) і має розташовані одна за одною у головному напрямку простягання кріпильну частину (10), середню частину (11) та ковзну частину (12), причому опорна балка має обмежувальний пристрій (1), який простягається уздовж середньої частини (11), причому обмежувальний пристрій зміцнює центральну частину стосовно згинального напруження, причому ефект надання жорсткості обмежувального пристрою є більшим у першому напрямку згинання (2), ніж у другому напрямку згинання (-7), який є протилежним першому напрямкові згинання, причому обмежувальний пристрій (1) є з'єднаним з середньою частиною (11) таким чином, що згинальне напруження викликає відносне переміщення обмежувального пристрою до центральної секції, причому відносне переміщення більше обмежується під згинальним напруженням у першому напрямку згинання (7), ніж під згинальним напруженням у другому напрямку згинання (-2).

2. Колосопідіймач для культур за п. 1, який відрізняється тим, що обмежувальний пристрій (1) має перший кінець (8) та другий кінець (9).

З. Колосопідіймач для культур за п. 2, який відрізняється тим, що перший кінець (8) є з'єднаним із середньою частиною (11) опорної балки (5).

4. Колосопідіймач для культур за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що вищезгаданий обмежувальний пристрій (1) включає принаймні перший упор (6), причому перший упор зачеплюється з другим упором (7) для блокування відносного переміщення під згинальним напруженням у першому напрямку згинання (2).

5. Колосопідіймач для культур за п. 4, який відрізняється тим, що другий упор (7) є утвореним на опорній балці (5).

6. Колосопідіймач для культур за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що обмежувальний пристрій (1) є утвореним з множини деталей з принаймні двома Зо обмежувальними елементами (2, 2А, 28).

7. Колосопідіймач для культур за п. 6, який відрізняється тим, що кожен обмежувальний елемент (2, 2А, 2В) є з'єднаним у середній частині (11) з опорною балкою (5).

8. Колосопідіймач для культур за будь-яким з пунктів з 4 по 7, який відрізняється тим, що другий упор (7) утворено на обмежувальному пристрої (1).

9. Колосопідіймач для культур за будь-яким з пунктів з 4 по 8, який відрізняється тим, що перший упор (6) є розділеним на принаймні два перші часткові упори (6), а другий упор (7) є розділеним на принаймні два другі часткові упори (7, причому відповідні перші часткові упори зачеплюються з відповідними другими частковими упорами для блокування відносного переміщення під згинальним напруженням у першому напрямку згинання.

10. Колосопідіймач для культур за будь-яким з пунктів з б по 9, який відрізняється тим, що обмежувальні елементи (2, 2А, 28) розташовуються з можливістю кутового зміщення один відносно одного навколо осі, перпендикулярної головному напрямкові простягання (Х), причому кутове зміщення у першому напрямку згинання (7) блокується обмежувальними елементами і є вільним у другому напрямку згинання.

11. Колосопідіймач для культур за будь-яким з пунктів з 6 по 10, який відрізняється тим, що обмежувальний пристрій включає перший обмежувальний елемент (2А) та другий обмежувальний елемент (28), причому перший обмежувальний елемент є з'єднаним з другим обмежувальним елементом через поворотну точку (3).

12. Колосопідіймач для культур за будь-яким з пунктів з 4, 5, 8 та 9, який відрізняється тим, що перший упор (6) є розташованим у поворотній точці (3), причому другий упор (7) є розташованим в опорній балці (5).

13. Колосопідіймач для культур за будь-яким з пунктів 9, 11 та 12, який відрізняється тим, що один з перших часткових упорів (6) розташовано на першому обмежувальному елементі (2А), а інший з перших часткових упорів (6) розташовано на другому обмежувальному елементі (28В), причому другі часткові упори (7) є розташованими на опорній балці (5) або на поворотній точці

(3). Ще в ва

14. Колосопідіймач для культур за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що опорна балка (5) має заглиблення (4) у середній частині (11), причому принаймні частина обмежувального пристрою (1) простягається через заглиблення, причому другий упор (7), зокрема, є утвореним у заглибленні (4).

15. Колосопідіймач для культур за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що передбачено утримувач (14), причому утримувач є розташованим на опорній балці (5) для забезпечення спирання на косарковий палець (15), причому утримувач утворено на обмежувальному пристрої (1). їх Ша Елен пос о ня ; Меса ай сени й Ка де Шия ес реак ння Бод Ше ши ШИ : ШІ п сн ІЗ Я 8 Я подія Джон З жу ее " В м и Є пон ее й Я ля у Фк Х

Фіг. 1А : и о о іван Я онннннюх шт ; сот й я йо " З де у В щи Ко

Фіг. 18 чо ша Шев ний пеня т па де Ге осн пе «и ТИХА Ж Ши: й Е сей Пес с ев Я

Фіг. 2А