UA124444C2 - Інтраокулярна лінза - Google Patents

Abstract

Інтраокулярна лінза (11) містить полімерний матеріал лінзи, який сформовано з композиції, що полімеризується. Композиція, що полімеризується, містить; (A) один ароматичний акрилатний мономер, який являє собою акрилат, що містить ароматичне кільце; (B) алкоксіалкілметакрилатний мономер, який має алкоксіалкільну групу з 4 або меншою кількістю атомів вуглецю; (С) алкілакрилатний мономер, який містить алкільні групи з 1-20 атомами вуглецю; (D) гідрофільний мономер; та (Е) мономер, що перехресно зшивається.

Description

Розкриті реалізації винаходу відносяться до інтраокулярної лінзи, яка може бути хірургічно імплантована в око для заміни природнього кришталика в оці. Наприклад, лінза може бути імплантована в капсулу ока після хірургічного видалення природнього кришталика під час лікування катаракти.

Рівень техніки

Катаракта виникає тоді, коли кришталик ока стає каламутним. Катаракта може бути на обох очах, а також може привести до втрати зору і можливої сліпоти. Катаракта є найбільш поширеною причиною втрати зору у людей старше 40 років, і цей стан є основною причиною виникнення сліпоти в світі.

Катаракту необхідно видаляти хірургічним шляхом, щоб усунути помутніння і відновити зір.

Під час операції з видалення катаракти каламутну природну лінзу (кришталик) видаляють і замінюють прозорою штучної лінзою, яка називається Інтраокулярна лінза, яка вводиться в капсулу кришталика через невеликий розріз.

Оскільки вже виконані розробки в галузі хірургії катаракти з маленьким розрізом, розмір хірургічного розрізу досить малий, що сприяє більш швидкому загоєнню, зокрема, забезпечуючи можливість амбулаторних операцій. Щоб вставити інтраокулярну лінзу через такий малий розріз, матеріал лінзи повинен складатися і успішно відновлювати форму. Відповідно, крім наявності оптичних властивостей, необхідних для лінзи, м'які матеріали, які є гнучкими і складаються, досліджуються на придатність для виготовлення інтраокулярних лінз.

Акрилові матеріали мають високий показник заломлення і повільно розгортаються після імплантації в око під час відновлення початкової форми лінзи, і, таким чином, є можливими матеріалами для полімерних лінз. Однак, якщо здатність до відновлення форми матеріалу лінзи збільшується, відсоток подовження, як правило, зменшується. Матеріал з низьким відсотком подовження є крихким, легко пошкоджується, і тому його не можна надійно скласти і розкласти для доставки через невелику ділянку розрізу без розтріскування або розриву. Відповідно, здатність до відновлення форми і відсоток подовження є конкуруючими властивостями.

Як приклад матеріалу для акрилової лінзи полімер можна отримати полімеризацією гідрофільного мономеру, що містить алкил (мет) акрилат, що містить гідроксильну групу, (мет) акриламідний мономер і М-вініллактам, з отриманням полімеру має ступінь водопоглинення від 1,5 95 до 4,5 Фо по масі (наприклад, див. УР-А-11-56998).

Хоча цей матеріал є гнучким, складно ефірні зв'язки в полімерній структурі піддаються гідролізу, і потім гідролізат може елюювати з лінзи, що може призвести до забруднення і хімічного роздратування навколишніх структур ока.

Сутність винаходу

Бажано розробити матеріал для інтраокулярних лінз, який відрізняється чудовою гнучкістю та не піддається гідролізу. Матеріал також переважно демонструє чудову прозорість, чудову здатність до відновлення форми, високий показник заломлення, високе руйнівне напруження, чудову гнучкість, оптимальну липкість та мінімальний блиск. Важко досягти всіх цих властивостей одночасно.

Розкриті варіанти реалізації включають в себе інтраокулярну лінзу, яка містить полімерний лінзовий матеріал, сформований з композиції, яка полімеризується. Композиція, що полімеризується, містить: (а) один ароматичний акрилатний мономер, який являє собою акрилат, що містить ароматичне кільце; (б) алкоксіалкилметакрилатний мономер, який має алкоксіалкильну групу з 4 атомами вуглецю або менше; (с) алкилакрилатний мономер, який має алкильні групи з 1-20 атомами вуглецю; (4) гідрофільний мономер; і (е) перехресно-зшитий мономер.

Короткий опис графічних матеріалів

На Фіг. 1 проілюстрований вид зверху інтраокулярної лінзи.

На Фіг. 2 проілюстрований вид збоку в розрізі ока, в який імплантована Інтраокулярна лінза.

На Фіг. З проілюстрований ін'єкційний пристрій для імплантації інтраокулярної лінзи.

На Фіг.4 проілюстрований графік, який демонструє залежність між руйнівним напруженням, гнучкістю і схильністю до гідролізу в залежності від молярного співвідношення компонентів метакрилату і компонентів акрилату в композиції, що полімеризуються, які використовуються для формування матеріалу полімерної інтраокулярної лінзи.

На Фіг. 5 проілюстрований вид збоку индентору та пристосування, що використовується для вимірювання стискаючого навантаження.

На Фіг. 6 проілюстрований пояснювальний вид випробувального зразка, використовуваного для вимірювання відсотка подовження.

Детальний опис Сутності винаходу

Розкриті варіанти реалізації включають в себе інтраокулярну лінзу, яка виготовлена з унікального полімерного матеріалу. Лінза має бажані фізичні, оптичні та хімічні властивості, які дозволяють імплантувати її хірургічним шляхом в якості заміни природного кришталика в оці для відновлення зору після операції з видалення катаракти.

Матеріал полімерних лінз виготовлений з композиції, що полімеризується, яка містить мономери. При більш високих температурах, таких як температура тіла або температура всередині типового операційного залу, полімерний матеріал лінзи стає гнучким і може складатися, що сприяє імплантації лінзи, як описано нижче. В цьому відношенні полімерний матеріал лінзи може мати температуру склування (То), яка дорівнює або нижче кімнатної температури (25 "С).

Щоб забезпечити оптимальну корекцію зору, лінза може демонструвати чудову прозорість і мінімальне блищання. «Блиск» виникає внаслідок недосконалості кришталика, що виникає в результаті утворення заповнених рідиною мікровакуолей. Ці мікровакуолі утворюються в міру того, як вода накопичується всередині лінзи при конденсації і потрапляє в гідрофобний матеріал, нездатний диспергувати в лінзі або іншим чином виходити з матеріалу лінзи. В результаті користувач лінзи відчуває відблиски і «Ссліпучий» ефект, коли мікровакуолі заломлюють світло. Описана тут лінза може мати відповідну швидкість поглинання води, щоб контролювати блиск.

Лінза також може піддаватися мінімального гідролізу при впливі водного середовища і, таким чином, з часом не буде елюювати значні гідролізати (хімічні подразники) в око.

Структура інтраокулярної лінзи

Як проілюстровано на Фіг. 1, інтраокулярна лінза 11 містить центральний оптичний елемент 12, який зазвичай є опуклим та імітує фокусуючі властивості природної лінзи, і пару гаптичних елементів 13, які простираються від оптичного елементу та функціонують як елементи позиціонування оптичного елементу. Оптичний елемент 12 та гаптичні елементи 13 можуть бути виконані з одного і того ж або іншого матеріалу. Гаптичні елементи 13 можуть бути пов'язані з оптичним елементом 12 для формування лінзи з трьох частин або можуть бути сформовані як одне ціле з оптичним елементом 12 для отримання монолітної лінзи (як проілюстровано на

Фіг. 1).

Зо Методика виробництва лінзи

Матеріал полімерної лінзи розкритих варіантів реалізації винаходу може бути сформований в інтраокулярну лінзу з використанням способів формування, які зазвичай використовуються фахівцями в даній області техніки. Наприклад, лінза може бути сформована з використанням методу різання і шліфування або методу формування. Завдяки способу різання і подрібнення, який використовується у даному випадку, композиція, що полімеризується у формі або посудині, призначеній для полегшення формування інтраокулярної лінзи, для отримання полімерного вихідного матеріалу у формі стрижня, блоку або пластинки. Вихідний матеріал потім обробляється до бажаної форми шляхом механічної обробки, такої як різання, шліфування або полірування. У способі формування спочатку готують форму, відповідну формі бажаної інтраокулярної лінзи, і потім полімеризують композицію, що полімеризується, в цій формі, щоб отримати полімерний формований виріб, який при необхідності може бути додатково піддано механічній чистовій обробці. Вищезазначена форма або посудина можуть бути виготовлені зі скла або пластику, такого як поліетилен або поліпропілен.

Хірургічна імплантація

Під час операції з видалення катаракти роблять невеликий розріз, каламутні ділянки природної лінзи (кришталика) видаляють методом факоемульсифікації, і інтраокулярну лінзу 11 вводять через розріз і поміщають в капсулу 22 лінзи (фіг. 2). Хірургічний розріз повинен бути якомога меншим, щоб прискорити загоєння. Якщо розріз досить малий, очі піддаються самовідновленню без необхідності накладення швів або іншого втручання. У цьому випадку операція може бути виконана амбулаторним шляхом, і пацієнт може швидко повернутися до виконання своїх щоденних завдань. Розташування лінзи 11 в капсулі 22 та 21 проілюстровано на Фіг. 2. При цьому гаптичні елементи 13 повільно розширюється, коли лінзу введено до капсули, щоб утримувати лінзу 11 на місці, притискаючи внутрішню частину капсули 22 лінзи під дією пружини.

Для того, щоб лінза була протягнута через такий маленький розріз, лінза 11 імплантується з використанням ін'єкційного пристрою 31, проілюстрованого на Фіг. 3. Лінза 11 завантажується в ін'єкційний пристрій 31 разом з в'язкопружною рідиною (не проілюстрована). Коли лінза 11 виштовхується з ін'єкційного пристрою 31 разом з рідиною, лінза 11 згинається і приймає вузький профіль, який дозволяє їй проходити через дуже маленький розріз. Гаптичні елементи 60 перетинають оптичний елемент, а оптичний елемент складається навпіл, поміщаючи гаптичні елементи в зорову систему. Лінза 11 починає розкриватися, як тільки вона повністю виходить з ін'єкційного пристрою 31.

Для того, щоб належним чином розташовувати лінзу всередині капсули для лінз, лінза повинна мати певний рівень липкості. Однак, якщо лінза має надмірну липкість, вона не буде потрібним чином розкриватися на етапі імплантації, оскільки матеріал лінзи буде злипатися.

Аналогічно, щоб витримувати процес доставки, лінза з розкритих варіантів реалізації може демонструвати інші властивості матеріалу, які доповнюють складання і розгортання матеріалу.

Зокрема, лінза може мати високе розривне навантаження, високу характеристику подовження і хороший баланс гнучкості і міцності. Через високе руйнівного напруження і характеристики подовження лінза може без проблем витримувати великі напруги і деформацію розтягування (наприклад, бути стійкою до розривів або проколів).

Лінза також повинна мати адекватні оптичні властивості, в тому числі високий показник заломлення, який дозволяє досягти високої фокусної сили навіть при порівняно меншому розмірі лінзи.

Матеріал полімерної лінзи

Інтраокулярна лінза містить полімерний лінзовий матеріал, який може досягати унікальній комбінації властивостей, описаних вище. Матеріал лінзи містить структуру, яка містить ароматичне кільце, акрилатну структуру, алкоксіалкилметакрилатну структуру, що має алкоксіалкильну групу, яка містить 4 або менше атомів вуглецю, гідрофільну структуру на основі гідрофільного мономера і перехресно-зшиту структуру на основі мономера, що перехресно зшивається. Матеріал лінзи може також містити алкилакрилатну структуру, в якій алкильна група має від 1 до 20 атомів вуглецю.

Матеріал лінзи, як описано вище, утворений з композиції, що полімеризується, яка містить ароматичний акрилатний мономер (акрилат, що містить ароматичне кільце), алкоксіалкилметакрилатний мономер, який має алкоксіалкильну групу з 4 або меншою кількістю атомів вуглецю, гідрофільний мономер і перехресно-зшитий мономер. Композиція, що полімеризується, може також включати алкилакрилатний мономер, який має алкильні групи з 1- 20 атомами вуглецю.

Використаний у даному випадку «базовий матеріал» цієї композиції, що полімеризується,

Зо містить ароматичний акрилатний мономер, алкоксіалкилметакрилатний мономер і, якщо присутній, алкилакрилатний мономер. Аналогічно, структури, утворені шляхом полімеризації цих мономерів, разом утворюють базовий мономер матеріалу полімерної лінзи.

Наприклад, як показано в наведеній нижче хімічній формулі (1), матеріал лінзи може містити структуру А, що містить ароматичне кільце, структуру А алкоксіалкилметакрилату та структуру

С алкилакрилату. У сукупності ці структури розглядаються як базовий матеріал полімерної лінзи.

А о. С коп скл сеодіам з В віннн

Кк о чн С чо є:

Сто Ехо ро

Кі о о і І. І. р! ще ре й Та ь с

Хімічна формула 1

У хімічній формулі (1) а, Б ї с - довільні цілі числа, А - акрилатна структура, яка містить ароматичне кільце, В - алкоксіалкилметакрилатна структура, а С - алкилакрилатна структура, які можуть бути пов'язані з випадковою послідовністю в межах вуглецевого ланцюга. Таким чином, сусідні структури можуть бути різними або можуть бути однаковими. Функціональна група К1 являє собою функціональну групу, яка містить ароматичне кільце; функціональна група К2 є алкоксіалкильною групою, яка містить алкоксигрупу, що має 4 або менше атомів вуглецю; і функціональна група КЗ являє собою алкильну групу, що має від 1 до 20 атомів вуглецю. Тут і далі акрилат, що має акрилатну групу, і метакрилат, що має метакрилатну групу, кожну з них називають «(мет) акрилат». Для зручності пояснення складових фрагментів, що містяться в полімері, які вказані під назвою мономера, а мономери, наведені як приклад при поясненні структури полімеру, є такими, що мають структуру, в якій група, що полімеризується, пов'язана з іншими складовими фрагментами. Наприклад, при поясненні структури полімеру те, що ілюструється як «(мет) акрилат", існує як «(мет) акрилатна структура" в полімері, що означає те, що подвійні зв'язки (мет) акрилатних груп пов'язані (полімеризовані) з основним ланцюгом полімеру.

В матеріалі лінзи акрилатна структура, яка містить ароматичне кільце, являє собою структуру на основі акрилату, яка містить ароматичне кільце, в якості основного мономеру.

Акрилат, який містить ароматичне кільце, впливає на показник заломлення матеріалу лінзи.

Акрилатна структура, яка містить ароматичне кільце, може мати феноксігруппу, алкиленову групу, що має 2 або менше атомів вуглецю, і місця для зшиття акрилату. Композиція, що полімеризується, може містити один акрилат, що містить ароматичне кільце, де "один" означає, що полімер містить тільки один акрилат, що містить ароматичне кільце, необов'язково містить в більшості випадків незначні кількості інших акрилатів, що містять ароматичне кільце (тобто менше 3,0 частин). на 100 частин базового матеріалу).

Приклади, що містять ароматичне кільце акрилату, містять феноксієтилакрилат, фенілетилакрилат, бензилакрилат, фенілакрилат, пентабромфенілакрилат тощо. Серед них один або декілька з феноксіетилакрилату, фенілетилакрилату і бензілакрилату є кращими з точки зору збільшення показника заломлення, а феноксіетилакрилат є особливо привабливим з точки зору також поліпшення гнучкості. Ще більш переважно, феноксіетилакрилат є єдиним акрилатом, що містить ароматичне кільце, у всій композиції, що полімеризується (тобто що полімеризується композиція, і матеріал лінзи не містить ніяких інших акрилатів, що містять ароматичне кільце).

Оскільки бажано, щоб лінза мала високий показник заломлення навіть в поглинає воду

Зо (гідратованому) стані, зміст ароматичного акрилату може становити 30 частин по масі або більше і 80 частин по масі або менш, 40 частин по масі. маса або більше і 70 частин по масі або менш, або 55 частин по масі або більше і 65 частин по масі або менш на 100 частин за Омасою основного матеріалу. Наприклад, зміст ароматичного акрилату може становити 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64 або 65 частин по масі на 100 частин за масою основного матеріалу.

Молярна кількість містить ароматичне кільце акрилату в композиції, що полімеризується, може становити від 19 до 46 мол. 95, від 34 до 43 мол. 95 або від 35 до 39 мол. 95.

Метакрилатна структура в полімерній лінзі (з алкоксіалкилметакрилату) має відносно тверду (жорстку) структуру завдяки наявності метильної групи в порівнянні з акрилатом. Однак структура менш сприйнятлива до дії води і тому стійка до гідролізу.

Кількість атомів вуглецю в алкоксіалкильній групі (4 або менше атомів вуглецю) також впливає на ступінь блиску, липкості і гнучкості. Кількість вуглецевих груп в алкоксіалкильній групі регулюється таким чином, щоб структура метакрилату не була занадто жорсткою і, таким чином, забезпечувала достатню гнучкість.

Алкоксіалкильна група може бути представлена, наприклад, наступною хімічною формулою (2):

СаНгпнОСтНат- Хімічна формула (2)

В хімічній формулі (2), (п-т) х4

Структура алкоксіалкилметакрилату, що має алкоксіалкильну групу, що має 4 або менше атомів вуглецю, має структуру на основі алкоксіалкилметакрилату в якості базового мономеру.

Алкоксіалюкильна група алкоксіалюилметакрилату може бути представлена, наприклад, наведеною вище хімічною формулою (2). Приклади алкоксигрупи містять метоксігруппи, етоксігруппу тощо. Приклади алкиленової групи, з якою пов'язані алкоксигрупи, містять метиленову групу, етиленову групу тощо. Алкоксіалкилметакрилат переважно являє собою один або кілька з метоксіетилметакрилату і етоксіетилметакрилату, більш переважно етоксіетилметакрилату.

Зміст алкоксіалюсилметакрилату в композиції, що полімеризується, може становити 5 масових частин або більше і 70 масових частин або менш, 6 масових частин або більше і 30 масових частин або менш або 10 масових частин. або більше, і 25 масових частин або менш на 100 масових частин базового матеріалу з точки зору пригнічення гідролізу і полегшення 60 складання лінзи. Наприклад, зміст алкоксіалкилметакрилату може становити 10, 11, 12, 13, 14,

15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 або 25 масових частин по відношенню до 100 масових частин базового матеріалу.

Молярне кількість алкоксіалюсилметакрилату в композиції, що полімеризується, може становити від 5 до 55 мол. 95, від 6 до 30 мол. 95 або від 7 до 20 мол. 9.

Структура апкилакрилату, в якій алкильна група має від і до 20 атомів вуглецю, є структурою на основі алкилакрилату в якості базового мономеру. Алкилакрилат, що має від 7 до 20 атомів вуглецю в апкильній групі, може впливати на відновлення Форми гнучкість матеріалу полімерної лінзи. Приклади оалкилакрилату містять лінійні, розгалужені або циклічні алкипакрилати тощо, такі як метилакрилат, етипакрипат, пропіпакрилат, бутипакрилат, пентіпакрилат, гексілакрилат, гептілакриплат, ноніпакрилат, стеарілакрилат, октілакрилат, децілакрилат, лаурілакрилат, пентадецілакрилат, 2-етилгексіплакрилат, ціклопентілакрилат та ціклогексіпакрипат, Вони можуть використовуватися окремо або в комбінації. беред них, з точки зору поліпшення здатності до відновлення Форми і гнучкості використовується, алкилакрилат, що має алкильні групи, що має від ї до 5 атомів вуглецю, є кращим, і етилакрилат або бйутилакрилатом є особливо привайливим. З огляду на поліпшення здатності до сополімеризації етипакринпат є найкращим.

Зміст аплкилакрилату в композиції, що полімеризується, знаходиться в діапазоні від О частин по масі або більше і до 35 частин по масі або менш на 100 частин за масою базового матеріалу.

Зміст апкилакрипату може становити 5 частин по масі або більше І 34 частини по масі або мені, або 10 частин по масі або більше і 30 частин по масі або менш на 190 частин за масою базового матеріалу, з точки зору попітдення гнучкості і відновлення форми. Наприклад, зміст алкипакрипату може становити 15, 16,17, 18,19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 28,27, 298, 23 або 30 маб.ч, на 100 мас. маса основного матеріанпу.,

Молярна кількість алкилакриплату в композиції, що полімеризується, може становити від 0 до моп. бе, від 10 до 40 моло б або від 20 до 37 моп. 9,

В одному варіанті реалізації винаходу базовий матеріал полімерної лінзи може складатися з структур, утворених зі структур, що полімеризуються. таких як 2-феноксіетиплакрилат (РОБА), етипакрипат (А) ії етоксівтилметакрилат (ЕТМА) як проілюстровано я наступній хімічній формулі 3).

Коо)

ОН, нон; гот н; н нн, у вне зош ! --а; ! Ее о ро / І о З

В. Е к ; ; он (ОНо)» (беНе5) 5 о я т о(Обно а | б с

Хімічна формула З

У хімічній формулі (3) а, 0 б- довіпьні цілі числа, А - акрипатна структура, яка містить ароматичне кільце, В - алпкоксідлпкилметакрипатна структура, б - апкилакрилатна структура можуть бути випадково пов'язані з вуглецевої ланцюгом. (буміжні структури можуть бути різними або можуть бути однаковими).

В матеріалі полімерних лінз гідроФфільна структура являє соїмно структуру на основі підрофільного мономера. Цей гідродфільний мономер є компонентом, який надає гідрофільність матеріалу лінзи і зменшує ймовірність появи блискіток в матеюналі. Гідрофільний мономер може включати, наприклад, один або кілька алкил (мет) акрилатів, що містять пдроксипльну групу, мають алкильні групи 3 1-20 дтомами вуглецю, (мет) акриламідний мономер і М-вініллактам.

Крим отого, він може містити інші гідрофільні мономери. Приклади алкил (мет) акрилату, що містить гідроксильну групу, містять гідроксіапкил (мет) акрилат, такий як гідпоксієтил (мет) акрилат, гідроксіпропил (мет) акрилат, гідроксібутил (мет) акрипат, гідрокоіпентіл (мет) акрилат, дигідроксипропіл (мет) акрилат, днідроксібутил (мет) акрилат, діідроксіпентіл (мет) акрилат тощо. Приклади (мет) акрипамідного мономера містять М, М-діалкил (мет) акриламіду, такі як М,

М-диметип (мет) акриламід, М, їм-діетил (мет) акриламід, М, М-діпропил (мет) акриламід, і тощо, або М, М-діалкиламіноалкил (мет) акриламіду, такі як М, М-диметиламінопропіл (мет) акриламід,

М. М-дівтиламінопропіл о (мет) оакрипамід тощо. Приклади М-вініллактаму містять /М- вініппирролідон, М-вінілпіперідон, М-вінілкапролактам тощо. До прикладів ініших гідрофільних мономерів о відносяться моно (мет; оакрилат діетиленгліколю, моно (мет; акрилат тригтиленгліколя, моно (мет) акрилат пропиленгликоля, (мет) акрилову кислоту, 1-метил-д- метипен-2-пірролідінон, ангідрид малеїнової киблоти, малетнову кислоту, похідні малеїнової киспоти, фФумарову кислоту, похідні Фумаровой кислоти, аміностіроп, гідроксістіроп тощо.

Вищезазначені пдрофільні мономери можуть використовуватися окремо або в комбінації. беред цих пдрофільних мономерів кращими є апкил (мет) акрипатні ї (мет) акрипамідні мономери, що містять гідроксильні групи, особливо кращий 5-пгідроксиетипметакрипату з точки зору зменшення блиску.

Зміст пдрофіпьного мономеру в композиції, що полімеризується, може становити від 10 частин по масі або більше і до 45 частин по масі або менні на 100 частин за масою основного матеріапу, В межах цього діапазону можнливо в достатній мірі проявити ефект який сприяе зменіцценню блиску, не перешкоджаючи складанню кришталика в сухому стані (при підготовці до імплантацію. Крім того, зміст гідрофільного мономеру може становити 15 масових частин або більше ії 30 масових частин або мені в розрахунку на 100 масових частин основного матеріалу.

Наприклад, зміст гтідреФфільного мономера може становити 15, 16,17, 18,19, 20,21, 22, 23, 54, 25,28, 27, 28, 29 або 30 масових частин по відношенню до 100 масових частин обновного матеріапу.

Крім того, молярна кількість М гідпофільного мономеру в композиції, що полімеризується, може становити від 10 мол. 5 до 40 мол. бо, від 13 мол. У до 25 моло б» або від 15 мол. бо до 24 мал. бо, коли молярна кількість Н гідрофільного мономеру потрапляє в ці діапазони, блиск може бути зменшений при одночасному досягненні бажаної гнучкості.

Перехресно-зішита структура являє собою структуру на основі перехресно-зшитого мономеру. Цей перехресно-зіитий мономер може впливати на гнучкість матеріалу полімерної птнзи, надаючи хорошу механічну міцність, додатково покращуючи відновлюваність Форми ! здатність компонентів до сополімеризації, таких як гідрофільні мономери та інші мономери, що попімеризуються. Приклади мономеру, що перехресно зшивається, - бутандіол дімет) акрилат, етиленгліколь дімет) акрилат, діетиленгліколь дімет)» акрилат, тріетиленгліколь дімет) дакрилат, пропіленгліколь димет) акрилат, діпропіленгліколь дкмет) акрилат, діалліліфума рат, аллило (мет) о акрилат, вініл (мет) оакрилат, тріметиполпропан о тріимет; акрилат, метакрилоіпоксівтил (мет) акрилат, дівінілбензол, діапліліюталат, діалліпадіпат, тріалліпдіїзоціанат, вічіпметиленпіонон 4-вінілбензіп (мет) акрилат, З-вінілбензіл (мет) акрилат, 2.2-бі (мет) акрилоіїплоксіфеніг гексафторпропан, 2,240 (мет) акриленпоксіфеніл) пропан, 1,4- біс (2-(мет) акрипоаїпоксітексафторізопропіл) бензол, 1,5-6е (2-їмет) акрипоілоксігексафторісізопропі» бензол, 1,2-8ісС (2-6мет)» акрилоїпокстексафторізопрогіл) бензол, 1,4-біс (2-(мет) акрилоїлоксизопропію йензол, 1,366 (9- (мет) акрипоіпоксізопротл) бензол, 1,260 (2 - (мет) акрилоіїлоксізопропіл) бензол, тощо. Вони можуть використовуватися окремо або в комбінації з двох або Шільше. Серед цих перехресно-зшщшитих мономерів один або декілька з бутандіоп дімет) акрилату і етипенгліколь дібмет) а бутандіопдіакрилат є особливо привабливим з точки зору контролю гнучкості, надання хорошою механічної міцності |і поліпшення здатності до відновлення форми і сополімерізації,

Мономер, який перехресно зішивається, я композиції, що полімеризується, може бути 60 присутнім в діапазоні від Її частини по масі або більше і до б частин по масі або менш або від 2 частин по масі або більше і від 4 частин по масі або меншина 100 частин за масою базового матеріалу. Коли зміст складає 2 частини по масі або Більше, відновлюваність форми може бути поліпшена, і блиск пригнічений. Коли зміст складає 4 частини по масі або менш, матеріал лінзи має процентне відношення подовження, що відображає здатність лінзи витримувати введення через невеликий розріз без пвозтріскування або розриву. Наприклад, зміст перехресно-зшитого мономеру може становити 2, З або 4 мас мч. на 100 мас.ч. базового матеріалу,

Крім отого, молярна кількість Со мономеру, який озішивається, в композиції, яка полімеризується, може становити від 0,9 мол. бо до З, мол. бо, від 1,0 мол. бо до 2,9 мол. бо або від'ї,! мол.об» до 2. мол. б.

Значення Нхб композиції, що полімеризується, може становити більше 1,7 х 1099 Її менше

В, 1х103, більше 1,8х103 ї менше 5,5х107 або більше 2.4х103 І менше 4,5х105 причому значення НхС являє собою добуток молярної кількості Н гідрофільного мономеру і молярної кількості С мономеру, який зшивається. Крім того, значення Нхб може становити 36х103 або більше і менш 42х1і09, коли молярні кількості підрофільного мономеру і мономера, який зшивається, задовольняють розкритим діапазонам, пдроліз може бути ще більш ефективно інпбований.

Молярне відненшення НІ (молярна кількість ЯН гідрофільного мономеру молярна кількість б мономеру, який перехресно зшивається) в композиції, що полімеризується, може становити від 51 до 20:11, відб до 181, або від 121 до 151,

Відношення МА/А є мольним відношенням метакрилатних компонентів до акрилатних компонентів в композиції, що полімаризується, Відношення МА/А матерідлу лінзи може знаходитися в діапазоні від 025 до 1,25, від 0.30 до 0,70, від 0,35 до 0,655 або від 0,40 до 0,62.

Як проілюстровано на Фіг. 4, було виявлено, що коли відношення МА/А становить менше 0,5, матеріап лінзи може бути підданий небажаному гідролізу і впливу блиску. Коли відношення

МА/А більше 0,7, матеріал лінзи Іноді бути важко скласти. Відповідно, матеріал лінзи розкритих варіантів здійснення винаходу легко складається, не схипьний до впливу блиску.

На додаток до базового матеріалу, пдрофільної структури і структури, що перехресно зшивається, матеріал лінзи може містити інші добавки, такі як поглинач упьтрафіолету, ініціатор і барвник (наприклад, барвник).

Зо Прикпади опоглинача ультрафіолету включають обензобфенони, так яко 2-гідрокси-4- метоксібанзофеномн і 2-підрокси-4-октоксібензофенон; бензотріазоп, такі яко 2-(2-гідрокоси-5- метакрилоксієтиленоксі-трет-бутилпофеніл)-б5-метилбОензотріазол, 2-00 (2-гідпокси-5-метіфеніг) бензотоіазоп, 5-хлор-» С11-т-бутип-2-ідрокси-5-метилееній) бензотріазол, похідні саліцилової кислоти; похідні гідроксідцетофенону; і тому подібні сполуки, Кількість поглинача ультрафіолету, що змінується, може становити, наприклад, 9,05 мас. або більш і З мас. менше по віднаенню до 100 масу. основного матеріалу, наприклад. Наприклад, при корекції ціанопн бажано, щоб барвник являв собою барвник від жовтого до помаранчевого,

Приклади барвників включають барвники, описані в ЗР-А-2006-291008; розчинні у маслі барвники, такі як Сі Боїмелі Уейом І СІ Заімелі Огапуве, описані в індексі кольору (СІ); Диспероні барвники, такі як СІ ПСі5регов Жейож і Сі Оієрегзе Огапде; і барвники типу чану. Кількість змизуваного барвника може становити 0,001 мас. або більш і З маб.ч. менш в розрахунку на 100 маб.ч. базового матеріапу.

Композиція, що попімеризується, може бути полімеризована шляхом додавання, наприклад, ініціатору радикальної полімеризації або ініціатора Ффотополімеризації. Способом полімеризації може бути, наприклад, спосіб, в якому Іншіатов радикальної полімеризації змішують, а потім нагрівають або опромінюють електромагчнітними хвилями, такими як о мікрохвилі, ультрафіолетові промені або випромінювання обонця (у-промені). Приклади ініціатору радикальної попімеризації включають азобісізобутіронітріл, азобісдіметилеалепонітріл, пероксид бБензоїлу, підропероксид трат-Бутилу, гідропероксид кумолу тощо.

Коли полімеризацію проводять з використанням світла або тому подібного, можна додати ініціатор фотополімеризації ї барвник. Приклади ініціатору Фотополімеризації містять бензоїнові сполуки, такі як метилпортобензоілоензовт, ополуки фенолу, такі як 5-гідрокси-2-метил-1- фенілпропана-т-он, тіоксантонові сполуки, такі як 1-гідроксіціклогексілфенілкетон, 1-Ффеніл-ї,2- пропандіон -2-о-етоксикарбоніп) оксім ії 2-хлортіоксантон, дібензосуберон, 2-етипантрахінон, бензофенонакрилат, бензофенон, бензіп тощо. Для того щоб реакція полімеризації протікала з достатньою швидкістю, кількість використовуваного ініціатору полімеризації і сенсибілізатору має бути в діапазоні 0,01 мас.ч. або більш 2 мас. менш по відношенню до 100 частин за масою базового матеріалу.

Фізичні властивості

Матеріал полімерної лінзи в деяких варіантах реалізації винаходу, описаних в цьому документі, не схильний до значного блиску. Як оцінюється відповідно до екоспериментальний способів, описаним в цьому документі, кількість випадків наявності блиску переважно становить 15 або менше на лінзу. Коли матерідйл формується у вигляді пластини, кількість випадків наявності блиску при оцінці тим же способом переважно становить б або менше на пластину, льш переважно 2 або меніце на платину.

Крім того, у випадку варіантів реалізації матеріалу лінзи в водному розчині гідролізат практично відсутній. Ступінь елюювання гідролізату можна оцінити шляхом вимірювання швидкості елюювання сідролізату акрилату, що містить ароматичне кільце (наприклад, швидкості елюювання феноксіетилового спирту (РОБІН), який представляє собою гідролізат в-феноксетилакрилата (РОБА», коли матеріал птінзи зберігається у воді при 100 протягом 30 днів. 59 днів і 90 днів. Швидкість елюювання через ЗО днів переважно становить 0,15 мас. бо або менш, 0,14 мас. 95 або менш, 0,13 маб. 95 айо менш або 010 маб. 95 айо менії. Швидкість елюювання РОТОМ з матеріалу лінзи при зберіганні при 100 "С протягом 60 днів у воді переважно становить 0,80 мас. бо, 0,75 мас. 5 або мен, 0,70 мас. 95 або менш або 0,50 мас. 95 або менш, Швидкість елюювання РОБЕТОН з матеріапу при зберіганні при 100 "С протягом 90 днів у воді переважно становить 5,50 мас. б Або менш і більш переважно 2.80 маб. 95 або менш, 2,40 мас. б або менш або 1, 30 мас. 5 або менш. У даному випадку термін «характеристика елюювання» означає швидкість елюювання гідропізата акрилату, що містить ароматичне кільце, протягом певного періоду часу в умовах, описаних вище. Наприклад, «характеристика елюювання дорівнює 0,15 мас, 35 або менш протягом 30 днів» означає, що матеріап демонструє ступінь елюювання гідропізату 0,13 мас. б» або менш, коли матеріал зберігається у воді при 100 70 протягом 50 днів.

Варіанти реалізації матеріалу лінзи мають показник заломлення 1,50 або більше в стані пдратації (зволожений стан).

Варіанти реалізації матеріалу попімеюрної лінзи мають відповідне руйнівна напруження.

Наприклад, матеріал лінзи може мати руйнівне вапруження від 4,5 МПа до 125,9 МПа | більці переважно від 5.5 МПа до 11,0 МПа або від 5,0 МПа до 10,0 МПа. Матеріал, який має описане руйнівне напруження, має сприятливу епастичність і може скпадатися і доставлятися через

Зо невеликий розріз без руйнування.

Матеріал полімерної лінзи має характеристику подовження, яка забезпечує можпивість введення через невеликий розріз без утворення трицин або розривів. Зокрема, коли матеріал оцінюється відповідно до оекспериментальних методів, описаним в цьому документі, характеристика подовження переважно становить 170 95 або більше. Крім того, з точки зору відновлення Форми матеріалу полімерної лінзи характеристика подовження переважно становить 600 95 або мене. Тут термін «характеристика подовження» означає відсоток подовження випробувального зразка в (Формі гантелі, сформованого з матерідлу лінзи, випробуваного в умовах, описаних нижче (див. «Відсоток подовження» нижче). Наприклад, матеріал лінзи, що має «характеристику подовження 170 б5», буде демонструвати відсоток подовження 170 965, якщо сформований випробувальний зразок у формі гантелі, має загальну довжину близько 20 мм, довжину паралельної частини 5 мм, паралель частина шириною 1,5 мм ітовіІщИНнОю 9,8 мм о витягують зі швидкістю 100 мм; хв до руйнування після занурення в воду з постійною температурою при 25 "С витримці протягом її хвилини.

Матеріал полімерної лінзи переважно має коефіцієнт водопоглинення 1,5 має. бо або більше і 4,5 мас. б5 або менш, Коли ступінь водопоглинення становить 1,5 мас. б або більше, виникнення блиску може бути пригнічене, д копи ступінь водопоглинення становить 4,5 мас, 95 або менш, можна додатково пригнічувати погіршення гнучкості і погіршення здатності до відновлення форми. Коефіцієнт водопоглинення матеюіалу лінзи може становити 2,0 мас. 55 або більше 14,0 мас. 95 або менш, або 2,5 мас. З» або більше і 3,5 мас. до або меніне.

Приклади

Абревідтури сполук, що використовуються в експериментальних прикладах, показані нижче. «Базовий матеріал»

РОБА: 2-феноксівтипакрилат

ЕА: етипакрилат

РОБА: еноксіетилметакрилат

ЕМА: етипметакрипат

БМА: бутипметакрипати

ЕНМА: етилгексіпметакриплат

МА: лауріпметакрилат бо ММА: метоксістипметакрила

ЕТМА: атоксіестилметакрилат «ПГідрофільний мономер»

ГЕМА: 2-пдроксиетилметакрипату «Мономер, що перехресно зшивається»

ВООА: 1,4 бутандійлдіакрипатРОв А;

Шриготування полімерного матеріалу у формі пластини або лінзи) «Експериментальні приклади з ї по 14)

Для кожного з прикладів 1-14 композиція, шо полімеризується, показана в таблиці 1, 0,5 масових частин 2,2 азобіс (2,4-діметилвалеронітрую в якості ініціатора полімеризації по відношенню до 100 масовим частинам базового матеріалу змішували і упорскували в форму пінз. Цю Форму поміщали в огнч при 80 70 ії піддавали термічній полімеризації протягом 40 хвилин. Отриманий полімер вивільняли з форми, піддавали елююванню і потім сушили в печі при 50 С з отриманням полімерних матеріалів у формі лінз. «Експериментальні приклади з 15 по 50)

Аналогічно, використовуючи композиції, що полімеризуються. показані в таблиці 2, суміш упорокували в форму. що має бажану Форму пластини, і проводили той же процес, що описаний вище, для отримання полімерних матеріалів у формі пластин («пластиния).

Відповідно до проведених вимірів з кожної композиції експериментальних прикладів 15-60 були виготовлені пластини, що мають дві раних товіщини. Пластина, що має товщину 0,5 ММ або 08 мм, як описано нижче, являє собою пластину, виготовлену з прес-форми з використанням прокладки, що має товщину 0,5 мм або 08 мм. Бідповідно до мети випробування висушену пластину видавлювали до діаметра б мм або 8 мм для підготовки до вимівювання,

Композиції вказані в наведених нижче прикпадах в мол, бо.

Таблиця 1

Гідро- Перех- . . фільний | Ресно- Метак-

Базовий матеріал зшитий Акрилат мономер рилат моно- мономеру

Зра- (Н) (НхС)х мономе мер (С й (А) МА/А зок РОЕМ 10 ру (МА)

РА А |РОЕМІЕНМА| (МА |ЕТМА НЕМА | ВОБА

Мол. Мол. Мол. Мол. Мол. Мол. Мол. 95 Мол. 95 Мол. бо | Мол. 95 о о о о о о зерна; 11251128 7|яй |в ов

Зра- 51,6 26.0 19,0 3,3 6,4 54,9 451 0,82 зок2 зеоло|ив| 11951155 2852 яв | 57 оо. зеоялрв 15501121 я |та ок зок 4 зретет 0101терввовеове о

Зра- 47,8| 149 11,8 1,6 1,68 73,2 26,8 0,37 зок 6

Зра- 452 36,6 16,7 1,5 2,4 46,7 53,3 1,14 зок 7 зеяе|ве| 101 .165| и 1820 вм |в ож, звелів 0101 65рве ле | 25 вв |в ож, зок 9

Зра- зок 40,6 | 26,0 16,4 15,0 2,0 3,0 68,6 31,4 0,46 10

Зра- зок 41,7 | 20,0 21,1 15,4 1,7 2,6 63,5 36,5 0,58 11

Таблиця 1

Гідро- Перех- . . фільний | Ресно- Метак-

Базовий матеріал зшитий Акрилат мономер рилат моно- мономеру

Зра- (Н) (НхС)х мономе мер (Газ (А) МА/А зок РОЕМ 10 ру (МА)

РА А ТРОУМІЕНМА| (МА |ЕТМА НЕМА | ВОБА

Мол. |Мол. | Мол. |Мол. |Мол. |Мол. о о о

Зра- зок 41,6 | 20,0 211 15,4 2,0 З, 63,6 36,4 | 0,57 12

Зра- зок 42,8 | 13,7 26,0 15,8 1,7 2,7 58,2 41,8 | 0,72 13

Зра- зок 42,6 | 13,6 25,9 15,7 2,0 21 58,4 41,6 | 0,71 14

Таблиця 2

Гідро- Перех- Адк- Ме- . . фільний | Ресно- ри- | ЯК

Базовий матеріал зшитий ри- мономер мономер лат | дат (Н) мо- Й

Зразок С (НхС) но- Мо МА/А

РОЕ ЕТМ 107 меру) НО-

ЕА | ЕМА | ВМА | Ї/ МА ІМТМА НЕМА ВОБА РУ|меру

А А (А) | МА

Мол. |Мол.| Мол. | Мол. | Мол. | Мол. |Мол. Мол. 95 | Мол. 9 Мол.|Мол. 96 | 96 | 96) 95 | 96 | 96) 95 й й ов | 95

Беж ви! а 111 рмя | вози нення ше ав! | зве) |) ве | ав зм нвеівам їмо меоівстя | 18) 1159 | зв зи варни ов вет! 11101) | ве | ав зм нвеівної ме зехівеня | 0111196) 5 за|вярав| оте зовн! 01000 0ез| ме ав зе ввеіта ов мекіме! | 11 дм) вв | ге | ат |арвав| тт

Таблиця З

Базовий матеріал ний мономерІізшитий мономер лат |крилат

Н (9; (нхсух моно- | моно-

РЕБОИ ПЕСЕН СЯ НИ ПЕС: НО НА СЯ ЕІ НЯ

Бена ПЕРРІ НО ПЕУЗ НЕСНЯ НОЯ ВЕНИ ХА СЯ ХР пев оят| 01 я8 02001 и ва рон о рай ПЕ НО ПЕС ПЕС НО НОНОСУННЯ ПУА ЕЯ СЯ ЕТ

ВИ ПЕН КИ НИ ЕН НОМ ЕН Я ЕС СЯ

ЕНН ЧИ НИ НЕСЧИ ПОЕТИ НО ЗА НЕ ЕТВЕТЯ НКЕЧ

ЕЗБОИ ПЕН ТЯ НИ ПЕСНЯ НИХ ЗНЯВ ЕІ СЯ НС

ЕЙ ПЕН НО ПЕРІ НЕСТИ ПОЛОН НЕТА ЕУЯ ЕУ ЕСЯ

ЕБИ НЕЕЛЕССЯ НИ НЕННЯ НОЯ ЕН У ЕС НС ше |з | 4001 ев ев

Таблиця 4

Базовий матеріал ний мономерІізшитий мономер лат |крилат

Н (9; (нхсух моно- | моно- див, отв не тв | 21 ве |вв|ои| ою. рай ПЕТ НО ПЕРІ НОЗІ ПОЛОН НА ЕЕ СЕ ЕС

Кай НЕ-ТИ НИО ПЕКТИ НОЯ НО НА ЄЗС ЕС ее || о | 55001 ою,

Бай ПЕРІ НО ПЕ ПНО НОЯ ТА ЕІ ЕСУЕСТЯ рей НЕСЛО НО НСС НООЄ ЧНО НО ВЗА ЕЕ ЕНЕР зе звеоте| то 2, | ав |вз| тою. ее || 8 | 251 зв ех тав) ше. то | 15.1 зв |ео|во| тов

РИН НИНІ НЕННЯ НОРИ НЕУНЕВСХИЕЯ з. зи | 0251 |за вв зов. ех. 8 зи | 0551 ово ло) ові

ЕВ ПЕНІ НО ПЕТ НЕННЯ ЕС

Ес ПЕН НІ ПЕТЕИ НОСІ НО НЕЗ ЕЗЯ С ЕЕ пи ве вв) яв 02001 вв вові ово,

Ей НЕТУ ЕССЯ НИ НОЕУСТНІ НОУ ННЯ НЕЧИ ЕСКЯ ЕЯ НСЯ

ЕсБИ НЕТ ЕЛ НИ НОЯ ПОН ННЯ ЕА ЕУЯ Я СЯ пи зв те| стві зв | 15.1 зо |кв|нз| от. «Вимірювання фізичних властивостей» (Мвидкість еглюювання РОБІОЮНІ

Зразки у формі пластин готували, як описано вище, і сушили при 60 70. В якості зразків використовували десять ппастин діаметром б мм єтовіциНнОюЮ 0,5 мм.

Вимівювали масу УУб кожної пластини перед оборобксно. Потім зразок занурювали в 50 мл дистильованої води у флакон 100 мл, який стійкий до тиску. Стійкий до тиску флакон зберігали в сушарці при 100 7 протягом всього випробування. Вага тари МУ: флакону, маса флакону УУсо після додавання дистипьованої води і маса флакону Мусз після занурення зразка були записані.

Концентрації г швидкості елюювання фФфеноксіетилового спирту (РООН, гпідролізат РОБА) визначали для екстракту після 30 днів гідролізу за такою методикою.

Після реєстрації маси (грлакону Ууї: перед екстракцією розчину екстракту розчин екстракту збирали з флакону та реєстрували масу флакону МуУї» після збору розчину екстракту. Зібрані екстракти, стандартні розчини і бланки (дистильована вода) аналізували за допомогою методики НРІС. Після аналізу хроматограму дистильованої води віднімали з хроматограми зібраного розчину екстракту і стандайтного розчину і проводили базову корекцію. Площа піку

РОШЕН розраховували по виправленій хроматограмі. Калібрувальну криву отримували 3 концентрації РОН в стандартному розчині і площі піку. На підставі площі піку РОЮ в екстракті г отриманої кривої калібрації позраховували концентрацію РОМ в екстракті.

Використовуючи концентрацію отриманого РОБЄТОН, швидкість елюювання РОШЩОН на 1 г зразка розраховували за наступним рівнянням г).

Швидкість елюоювання РОБЕТОН (95) т

Концентрація РОЄЮН (ч./лмлн.) в екстракційному розчині хіх обсяг розчину екстракту Мі (мл); маса до синюбки УМУо г) х100 Рівняння 11)

Обсяг розчину екстракту позраховували за наступним рівнянням (2).

Обсяг розчину екстракту Ме (ми т) х

Ге ог (г) - УМ (РИ - ТММ оз (г) - Муз (ПЕ Рівняння (2)

ГНд час розрахунку обсягу екстракційної рідини зміна маси зразка серед маси, зміненої при нагріванні при 100 70, дуже мапа в порівнянні з таким для розчину екстракту. Біпьшу частину розчину екстракту становить вода, тому шіпьнють розчину становить 1 помпи. Після аналізу екстракту на З0-й день обробки флакон повертали в сушарку при 100 70. Піспя 60 днів пдролізної обробки екстракт знову збирали. Масу флакону ММг: перед збором екстракту реєстрували таким же чином, як ії на 30-й день обробки, концентрацію РОБІН в екстракті кхіпькісно визначали аналізом за допомогою метода НРІС, гр видкюєть елюювання РОТОМ

Зо розраховували з наступного рівняння (3).

Швидкість елюювання РОБІН (95)

Концентрація РОБІН (ч./мин.) в екстрактному розчині х1і0'Єх об'єм екстракційного розчину

Мгз (млимаса до обробки Ууо (ух 100 Рівняння (3

Об'єм розчину екстракту розраховували за наступним рівнянням (4),

Об'єм розчину екстракту Моз (Мило г) хх

Мів бло У МУ (РР ММ о С - УМ о Є) МУ: (РИ рівняння (4)

Аналогпчним чином розраховували також швидкість епюювання РОБ після 90 повних днів обробки гідролізом. (Бблисю

Гнд чаб цього вимірювання використовували зразок у формі лінзи, що має діаметр б мм і товщину центру 0,5 мм ох 0, мм, зразок у формі пластини, що має діаметр б мм і товщину 0,5 мм. Дпя зразка в формі лінзи зразок занурювали в воду при 35 "С на 17 годин або більше, потім занурювали в воду при 25 "7 б на У години, і його поява спостерігали за допомогою стерваскопічного мікроскопа. Для зразка в формі пластини зразок занурювали в воду при 357 на 22 години, а потім занурювали в воду при 25 С на 2 години, і його поява спостернали за допомогою стереоскопічного мікроскопа. Спостерігапося поява 2 або 3 зразків на зразок (експериментальний прикладі і досліджувалося кількість випадків блиску (яскраві плями).

Збільшення бупо приблизно від 10 до 60 разів. Дпя попегпшення спостереження за блиском збільшення відповідним чином регулювали в вишевказаному діапазоні Її спостернтали, («Клейкість)

Під час цього вимівювання використовувалася пластина діаметром В мм і товщиною 0,6 ММ.

Кріплення для вимірювання адгезивності було прикріплено до основи зразка (основи) частини вимірювача повзучості. Частина зажиму була видалена, і зразок був пристосований до частини віддапеного затиску. інтегрований зажим і зразок були прикріплені до вимірника повзучості. стенд дня зразмів був переміщений, зразок був приведений в контакт 3 металевим зондом (радіус кривизни: 2.5 мм), було докладено зусилля 0,05 Н, стенд зупинився в цьому положенні.

Приблизно через 5 секунд після зупинки зразок і зонд були рознесені на швидкості поділу 1 мм/с, і навантаження, прикладене до зонду в цей час, було виміряне за допомогою вимірника повзучості (МЕ2-ЗМЮ55, виготовлений Уатадеп). На основі результатів оцінки максимального 60 навантаження значення, отримане відніманням навантаження опісля овідєднання) після відділення зонду від зразка, розраховували як значення липкості, Оцінка «А» відображає те, що значення липкості було 0 Н або більше і менш 0,18 Н; оцінка «В» відображає значення 0,18 Н або більше і менш 0,30 НН; оцінка «С» відображає значення 0,30 Н або більше. «Показник заломлення)

За допомогою рефрактометра Аббе був отриманий показник заломлення зразка за дапомогою На-е-променів. Вимірювання проводилося для зразка (25 "03 в сухому стані або для зразка (35 С) в водовбирному (ідратованому); стані. Як зразок використовували пластину діаметром З мм і товщиною 0,5 мм. «Компресійне навантаження)

Пластину діаметром б мм ої товщиною 0,5 мм стискали і вигинали (вигинали вигином) у відповідності 3 наступною процедурсно, і значення навантаження при згинанні зпазка від б мм до

З мм вимірювали як величина стискаючого навантаження. Зразок перед виконанням вимюювання залишали при температурі навколишнього середовища 29 70 і відносній вологості 50 95, і умова коректували. На Фіг. 5 проіпюстрований вид збоку индентору 50 і зажиму 51, використовуваного для вимірювання стискаючого навантаження. індентор 50 та зажим 51 виконані 3 поліоксиметилена ідюракон) і мають циліндричну форму. індентор 50 та зажим 51 були прикріплені до вимірника повзучості (ЗЕ2-330055 виробництва УатадЧепт. Двостопоння стрічка (сердечник ЗМ БОС ВгапОо Таре серії 2-0300) була прикріплена до ділянки установки зразка на верхній поверхні затиску 51, і зразок 52 був встановлений. Частина таблиці зразків (підставка), до якої був прикріплений затиск 51, піднімалася і опускалася, і індентор 50 і зразок 52 наводилися в контакт один оз одним. Зажим 51 було піднято з положення контакту зі швидкістю стискання 0,5 мм / с, щоб зігнути зразок. Навантаження при підйомі на З мм була прийнято в якості значення навантаження стисвення, «Подовження в процентах і навантаження на розрив)

Відсоток подовження та навантаження на розрив виміфювали, виконуючи тест на розтягнення з використанням випробувального зразка в формі гантелі (див. Фіг. Є) з матеріалу пінзи, що полімеризується, яка має загальну довжину (й с) близько 20 мм, довжину паралельної частини 0) бмм, ширина паралельної частини (М) 1,5 мм і товщину 0,бмм. Випробувальний зразок був виготовлений 3 пластинчастого полімерного матеріалу товщиною 0,8 мм із

Зо використанням метапевої Форми. Випробувальний зразок занурювали в воду з постійною температурою при 2570 і залишали там протягом 1 хвилини, потім витягали зі швидкютю 100 мм/іхв. до моменту руйнування. Спотворення (- відсоток подовження (535 їі розривне навантаження при максимальному навантаженні бупи визначені за допомогою програмного забезпечення. (ЯНвидкість поглинання води)

Вимірювали масу зразка в рівноважному гідратованому стані в сухому стані при 55761 розраховували ступінь теотлинання води (мас. 79). Цівидкість поглинання води розраховували за наступним рівнянням (5) на основі маси У» зразка в рівноважному водовмісному стані при 257 і маси Муз зразка в сухому стані Як зразки використовували п'ять ппастин діаметром б мм і товшиною 0.8 мм.

Швидкість поглинання води смаб, Зо) хх ПДЛяУ - УМО) УМО х 100 Рівняння (5) (Результати і обговорення)

Результати експериментальних прикладів з 1 по 14 (зразки у Формі лінз) показані в таблиці 5, а результати експериментальних прикладів з 15 по 60 (зразки у формі пластин) наведені в таблицях 5-5.

Таблиця 5

Зразок!

Зразвока/////11111111111111Ї11113

Зразок5о/////11111111111111Ї111131

Зразокб/////11111111111111Ї111111111111111111юС

Зразокв/////1111111111111111Ї111111111111111

Зразоктб//////11111111111111111Ї1111111111111111111161

Зразок 12 в

Зразок 13

Зразок 14

Результат вимірювання з об'єктивом. береднє значення номера тесту п х У або

Таблиця 6

Елююван- Показ-

Елююван- ня Елюювання Розривне Зо НИК ня РОБЮМ РОКОМ при Лип- | Показник р видо- о»| РОБІЮМ и Блиск| . наванта- погли- при 1007 су 10070 90 кість валомлення вжен- - "при 1007 : ження нання 30 днів й днів ня

Зразок 60 днів води до до до й 35" ч./ |елю-| ч./ (елю-) ч./ | елю- Дим -2) 2576)80- Мда ву ву млн. Іюва- | млн. |юва- | млн. | юва- й сухий | ло- о о ння ння ння гий вет яв з оо! | 1111 тем) ев я из в ов | 11

Зразок 1111 зе з |он|е(ю тві 11111 зе в фен|юренти|т г в яра ве зи з фею тзю ее с 100пяврая ве |в зе г |е| вет (ви в кпяирня 30119. 1) Результат для пластини діаметром 6 мм і діаметром 0,5 мм та с середньою кількістю тестів п--3. 2) А:О М або більше чи менше ніж 0,16 М, В: 0,16 М або більше чи менше ніж 0.30 М, С: 0.30

М або більше.

Таблиця 7

Елююван- Показ-

Елююван- ня Елююван- Розривне Зо НИК ня РОБЮМ ня РОБЮМ Лип- Показник р вид- о»| РОБЮМ о | Блиск . наванта- погли- при 1007 суч при 1007 кість |заломлення овже- - "при 100 7С й ження нання 30 днів й 90 днів ння

Зразок 60 днів води до до до 35" ч./ |елю-| ч./ І(елю-| ч./ Іелю-| Підра- -Р) 25 с Во- Мпа о; о; млн. Іюва-|млн. Іюва-| млн. | юв- їхунок 1) сухий | ло- ння ння ання гий зе в внз тов те(вю 00спяреи| я зе, з фвиртяооя в ря 100пярен 216 ик, вові зве 1 пяиряи| я рев ле, вве тент 0 09пярен 016 ви| 5 зов ов пф | 1111

Елююван- Показ-

Елююван- ня Елююван- Розривне Зо НИК ня РОБЮМ ня РОБЮМ Лип- Показник р вид- о»| РОБЮМ о | Блиск й наванта- погли- при 1007 суч при 1007 кість |заломлення овже- - "при 100 7С й ження нання 30 днів й 90 днів ння

Зразок 60 днів води до до до 35" ч./ |елю-| ч./ І(елю-| ч./ Іелю-| Підра- -Р) 25 с Во- Мпа о; о; млн. Іюва-|млн. Іюва-| млн. | юв- їхунок 1) сухий | ло- ння ння ання гий но. збою вся я те | ряврюя 018 зи з ово ово! за ові 1-1 зе. ооо фвю| ие 000 ря зв тео) 5 вт зв мврте ня с |оворяеряв 0121 ви| г обов є от то ог | А ответ по) 5 ві зов тю в 1 |оворяеряв 0129 по) зво тя зов о | в рення 0122 те) во волю о | ряиряю 0127 тео) вві вро ряеряя 0122 пе) зво зи ов ворення 0125 тео) 2 во в тт о | ее 01126 1) Результат для пластини діаметром 6 мм і діаметром 0,5 мм та с середньою кількістю тестів п--3. 2) А:0 М або більше чи менше ніж 0,16 М, В: 0,16 М або більше чи менше ніж 0,30 М, С: 0,30

М або більше.

Таблиця 8

Елююван- Показ-

Елююван- ня Елююван- Розривне! 95 ви-| ник ня РОБІОМ ня РОБІОМ Лип- / Показник й о о РОБЮМ ся Блиск . наванта- | дов- | погли- при 1007 суч при 1007 кість |заломлення - "при 100 7С й ження |ження| нання днів й 90 днів

Зразок 60 днів води до до до 35" ч./ |елю-| ч./ |(елю-| ч./ |елю-| Підра- -Р) 25 с Во- Мпа о; о; млн. |юва-| млн. |юва-| млн. |юва- хунок 1) сухий | ло- ння ння ння гий нє) з оо зв озв|о ов ОА рянрей 81 тео) во воло ост ОА ве тео) во вол ос яю 11 те) 5 во ав 7 варені 2011

Елююван- Показ-

Елююван- ня Елююван- Розривне! 95 ви-| ник ня РОЕЮМ ня РОБЮМ Лип- | Показник | 050 о РОБЮМ ся Блиск . наванта- | дов- | погли- при 1007 суч при 1007 кість |заломлення - "при 100 7С й ження |ження| нання 30 днів й 90 днів

Зразок 60 днів води

Чо Чо Чо зЗ5"с ч./ |елю-| ч./ |(елю-| ч./ |елю-| Підра- -Р) 25 с Во- Мпа о; о; млн. |юва-| млн. |юва-| млн. |юва- хунок 1) сухий | ло- ння ння ння гий ект фетеою вра 100пяюряв) 21 тео) г |ноб| вот (ве ОА0пяряк| тя зв пек зн тзоосю зов 80пяерех| я

Ше гроз ри пра А пеня в

Зразок ож.) оо волю ою 118 ее |ен| 5 в (в, 100 перемі 21 негр « оте т (вро пярям 21191 ме ефе тв вію, 1110191

Зразок ож. оо вто 111181

Зразок) 4 044) 20 63 11,77 10 54

ТУ Результат для пластини діаметром б мм і діаметром 0,5 мм та б середньсю кількістю тестів п: З. 2) АТО М або більше чи менше ніж 0,15 М, В: 0,16 М або більше чи менше ніж 0.30 М, С: 0.30

М або більше.

З) Компресійне навантаження на зразок 54 може бути встановленим до «і», а значення для кожного експериментального зразку стандартизовані.

Таблиця 9

Елюювання РОЕІМ при | Елюювання РОЕМ при | Елюювання РОЕІОМ при 100 "С 30 днів 100 "С 60 днів 100 "С 90 днів

Зразок

Показник Показник Показник ч./млн. ч./млн. ч./млн. елюювання 9о елюювання 9о елюювання 9о

Зразок55 | 5 | 044 | 24 | 066 | 91 | 2953

Зразок59 | 5 | 03 | 23 | 060 | 79 | 196

Зразокбо | З | 009 | 71 | 030 | 25 | 063

На основі результатів, наведених в таблицях 6-53, було виявлено, що гідроліз можна пригнічувати шляхом збільшення емісту метакрилатної структури в матеріалі лінзи і що апкоксіметакрилат придатний в якості такого метакрипатного хомпоненту. В експериментальних прикладах, до яких додавали ММА або ЕТМА (алкоксіметакрилати), елюювання РОБІН було порівняно невеликим, гідполіз пригнічувався, а матеріал не мав високу литнкість.

Руйнівне навантаження оцінювали для кожного з експериментальних прикладів 19, 20, 25, 24,32, 34-37, 35, 401 45-48. Зразки, що мають відношення МАСА в діапазоні від 0,25 до 1,551 особливо від 0,30 до 0,70, демонстрували сприятливий баланс руйнівного напруження і зменшеного блиску, як проілюстровано на фФн. 4. Зокрема, експериментальні приклади 20, 24, 32, 34, 35, 57, 39, 45 147 мали відношення МА/А в діапазоні від 045 до 1,254 | руйнівне навантаження в діапазоні від 5,6 до 11, З. Матеріали мали достатню еластичність (що дозволяє легко складатися), в той же час, могли витримувати великі руйнівні навантаження, тільки один випадок появи блиску спостерігався для будь-якого з оцінених зразків. бднак експериментальні приклади 19, 22, 35, 40, 49 | 4858 мали відношення МА/А поза розкритого діапазону.

Експериментальні приклади 19, 22 і Зб мали низькі значення руйнівного напруження, в той час як матерідл лінзи, який використовувався в експериментальних прикладах 40, 46 і 48, бупи важко згинати при введенні лінзи в камеру ока.

Ма основі результатів, наведених у таблицях 5-9, було встановлено, що кількість доданого алкоксіалкіпметакрилату переважно становить від 5 до 55 мол. бо, Переважно від б до 30 мол. 5 г ще краще, від 7 мол. бо. до 20 мол. б. Мінімальна кількість алюоксіалюпметакрилату переважно знаходиться в вищевказаному діапазоні (для пригнічення гідролізу), а максимальна кількість алкоксіалкілметакрилату переважно знаходиться в вищевказаному діапазоні з точки зору полегшення складання лінзи.

З точки зору забезпечення створення лінзи з показником заломлення в гідратованому стані 1,50 або більше, зміст акрилату, що містить ароматичне кільце, переважно становить від 19 до 46 мол. бо, переважно від 34 до 45 моп, 95. більші переважно від 35 до 39 мол. 5. Чим вище показник запомпення матеріалу, тим тонше може бути лінза, що полепцує введення лінзи в очну камеру в складеному стані.

З точки зору пригнічення появи ефекту мерехтіння, зміст підрофільного мономеру переважно становить від 10 мол. бь до 40 мол. бо, переважно від 13 мол. 5 до 25 моло в ще країще, від 15 мол. б» до 24 моп. Зб. для полегшення складання лінзи в сухому стані. Лінзу, яку можна легко зігнути в сухому стані, пегпше зберігати, обробляти і встановлювати в інструмент дитя введення.

Експериментальний прикпад 54, показаний в таблиці 8, явпяє собою матеріал, описаний в заявці ЧР-А-11-56998, який можна скласти, але для цього потрібна значна додаткова сипа. Цей матерійп використовується в якості еталону, і значення встановлюється рівним 1. Якщо значення стискаючого навантаження зразка більше або дорівнює значенню цього матеріалу, його важко скласти.

В експериментальних прикладах з 50 по 53, показаних в таблиці 8, елюювання РОЮ було зменшено за допомогою ЕТМА, і був отриманий ефект пригнічення гідролізу, але зміст

ЕРМА або НЕМА було великим, а здатність до складання була поганою.

З точки зору пригнічення появи мерехтіння і поліпшення здатності до відновлення форми після внутрішньо очного введення лінзи вміст мономеру, що зшивається, становить 2 частини по масі або біпьше і 4 частини по масі або менниі по відношенню до 100 частин за масою базового матеріалу, хоча тільки кілька зразкових варіантів реалізації винаходу були докладно описані вище, фахівці в даній області техніки пегко зрозуміють, що можливі багато модифткації в зразкових варіантах реалізації без істотного відхилення від розкритих варіантів здійснення. Відповідно, всі такі модифікації призначені для включення в обсяг цього розкриття, як визначено у Формулі винаходу.

Claims (14)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Інтраокулярна лінза (11), що містить полімерний матеріал лінзи, який сформований з композиції, яка полімеризується, що містить: (А) один ароматичний акрилатний мономер, який являє собою акрилат, що містить ароматичне кільце; (В) алкоксіалкілметакрилатний мономер, який має алкоксіалкільну групу з 4 або меншої кількості атомів вуглецю; (С) алкілакрилатний мономер, який містить алкільні групи з 1-20 атомами вуглецю; (С) гідрофільний мономер; і (Е) перехреснозшитий мономер, де молярне співвідношення Н:С в композиції, що полімеризується, складає від 12:1 до 15:1, молярне співвідношення являє собою - молярна кількість Н гідрофільного мономера:молярна бо кількість С мономера, що зшивається.

2. Інтраокулярна лінза (11), що містить полімерний матеріал лінзи, який сформований з композиції, яка полімеризується, що містить: (А) один ароматичний акрилатний мономер, який являє собою акрилат, що містить ароматичне кільце; (В) алкоксіалкілметакрилатний мономер, який має алкоксіалкільну групу, що містить 4 або менше атомів вуглецю; (С) алкілакрилатний мономер, який має алкільні групи, що містять 1-20 атомів вуглецю; (С) гідрофільний мономер; і (Е) перехреснозшитий мономер; в якій: один ароматичний акрилатний мономер, алкоксіалкілметакрилатний мономер та алкілакрилатний мономер складають базовий матеріал композиції, що полімеризується, і композиція, що полімеризується, містить на 100 частин основного матеріалу: від 55 до 65 частин по масі одного ароматичного акрилатного мономера; від 10 до 25 частин по масі алкоксіалкілметакрилатного мономера; від 15 до 30 частин по масі алкілакрилатного мономера; від 15 частин до 30 частий по масі гідрофільного мономера і від 2 до 4 частин по масі мономера, що перехресно зшивається.

3. Інстраокулярна лінза (11) за п. 2, яка відрізняється тим, що: єдиний ароматичним акрилатним мономером Є феноксіетилакрилат, алкоксіалкілметакрилатним мономером є етоксіетилметакрилат, алкілакрилатним мономером є етилакрилат.

4. Інтраокулярна лінза (11) за п. З, яка відрізняється тим, що гідрофільній мономер є 2- гідроксіетилметакрилатом.

5. Інтраокулярна лінза (11), що містить полімерний матеріал лінзи, яка сформована з композиції, що полімеризується, яка містить: (А) від 35 до 39 мол. 95 одного ароматичного акрилатного мономера, який є акрилатом, що містить ароматичне кільце; (В) від 7 до 20 мол. 95 алкоксіалкілметакрилатного мономера, що має алкоксіалкільну групу з 4 або меншою кількістю атомів вуглецю; Зо (С) від 20 до 37 мол. 95 алкілакрилатного мономера, що має алкільні групи з 1-20 атомами вуглецю; (2) від 15 до 24 мол. 95 гідрофільного мономера; та (Е) 1,1-2,1 мол. 96 мономера, що перехресно зшивається.

6. Інтраокулярна лінза (11) за п. 5, яка відрізняється тим, що: єдиним ароматичним акрилатним мономером Є феноксіетилакрилат, алкоксіалкілметакрилатним мономером є етоксіетилметакрилат, алкілакрилатним мономером є етилакрилат.

7. Інтраокулярна лінза (11) за п. 6, яка відрізняється тим, що гідрофільний мономер є 2- гідроксіетилметакрилатом.

8. Інтраокулярна лінза (11) за п. 1, яка відрізняється тим, що молярна кількість перехреснозшитого мономера в композиції, що полімеризується, становить менше ніж 2,1

МОЛ. о.

9. Інтраокулярна лінза (11) за п. 1, яка відрізняється тим, що значення НхсС матеріалу лінзи становить понад 3,6х103 і менше 4,2х103, причому значення Нхс є добутком молярної кількості Н гідрофільного мономера і молярної кількості перехреснозшитого мономера в композиції, що полімеризується.

10. Інтраокулярна лінза (11) за п. 1, яка відрізняється тим, що молярне співвідношення МА/А всіх метакрилатних мономерів і всіх акрилатних мономерів в композиції знаходиться в діапазоні від 0,35 до 0,65.

11. Інтраокулярна лінза (11) за п. 1, яка відрізняється тим, що матеріал полімерної лінзи має характеристику елюювання 1,30 мас. 95 або менше протягом 90 днів.

12. Інтраокулярна лінза (11) за п. 1, яка відрізняється тим, що матеріал лінзи характеризується руйнівним навантаженням від 5,5 до 11,0 МПа.

13. Інтраокулярна лінза (11) за п. 1, яка відрізняється тим, що матеріал лінзи має показник заломлення 1,50 або більше в стані гідратації.

14. Інтраокулярна лінза (11) за п. 1, яку було сформовано способом формуванням.

І: кош -к - І вії м ву я 0080 АХ Н що х Но їх к. Кі Гу нн ан Ма щ о стю шо

Фіг. 1 дн ві Мом г М» я ою» їх М ви ци / Ж і Її і І й ! Н С- й хв Її Ми ТЛ ес // їх р Шен

Фіг. 2

Го З ІЗ З ЕД: ї ІЗ 3 ГУ І хх І ГУ 3 ГУ З 3 з 3 ГУ І ЗЕ 3 ІЗ 3 й ГУ ЕІ м пое хі ІВ Кн З ГУ ї хх І ЗЕ 3 ГУ І ЕН З ЗЕ 3 ГУ ї хх І ЗЕ 3 ГУ І ГУ 3 ІЗ І ЗЕ 3 1: І ІА ІЗ 3 ІЗ 3 х І Її З Хе ЕВ У ЕВ У ЕД Я ЕІ У дод НУ х Ї ї ШЕ п х В ін 5, ке

І : зх

3: ЦЕ Зх 25 5 зх х ІЗ п НУ Бозі г 3х їх 33 Не їх 35 13 їх 1 їх 15 їх 1 ТЕ 45 1: 1 їх 4-Х і: 4х

141 їх З 32 НЕ 12 123 5 15 ЕНН їх 31 1: 1х їх 31 др

Н

( НЕ КН І Я ян Зі і ІЗ Зежжж їх гі ! жд Н х 3 І

Без блоку, Викликає пілреиз складається Нажиоскаалатя б- - 0 шт у рмаеммкумакуумй ; озон й З пенюсесекіпетісевюовововісовосевкюсовосоєтюсюсся с ту КЕ риють зни мин ТУ нирки ТВ ретро 40 -А-- нин нн пн нн Руйнтівне а Е | ! ; ! навантайення : шу (Мп о т енд ко. | "ш ши ЙДЕ нн он нення рн по же Ї ньою, сен потаьеісюмнь ПАНА ННІ АН НА. по 00 оо ик) Містакрилатакрилак

Фіг. 4