UA123596C2 - Оптичний фільтр і спосіб виготовлення оптичного фільтра - Google Patents

Оптичний фільтр і спосіб виготовлення оптичного фільтра Download PDF

Info

Publication number
UA123596C2
UA123596C2 UAA201812653A UAA201812653A UA123596C2 UA 123596 C2 UA123596 C2 UA 123596C2 UA A201812653 A UAA201812653 A UA A201812653A UA A201812653 A UAA201812653 A UA A201812653A UA 123596 C2 UA123596 C2 UA 123596C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
mixture
nanophotonic
optical filter
matrix material
light
Prior art date
Application number
UAA201812653A
Other languages
English (en)
Inventor
Джуро Коруга
Original Assignee
Філдпоінт (Сайпрус) Лтд.
Филдпоинт (Сайпрус) Лтд.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Філдпоінт (Сайпрус) Лтд., Филдпоинт (Сайпрус) Лтд. filed Critical Філдпоінт (Сайпрус) Лтд.
Publication of UA123596C2 publication Critical patent/UA123596C2/uk

Links

Classifications

    • GPHYSICS
    • G02OPTICS
    • G02BOPTICAL ELEMENTS, SYSTEMS OR APPARATUS
    • G02B5/00Optical elements other than lenses
    • G02B5/20Filters
    • G02B5/206Filters comprising particles embedded in a solid matrix
    • BPERFORMING OPERATIONS; TRANSPORTING
    • B82NANOTECHNOLOGY
    • B82YSPECIFIC USES OR APPLICATIONS OF NANOSTRUCTURES; MEASUREMENT OR ANALYSIS OF NANOSTRUCTURES; MANUFACTURE OR TREATMENT OF NANOSTRUCTURES
    • B82Y20/00Nanooptics, e.g. quantum optics or photonic crystals
    • GPHYSICS
    • G02OPTICS
    • G02BOPTICAL ELEMENTS, SYSTEMS OR APPARATUS
    • G02B5/00Optical elements other than lenses
    • G02B5/20Filters
    • G02B5/208Filters for use with infrared or ultraviolet radiation, e.g. for separating visible light from infrared and/or ultraviolet radiation
    • GPHYSICS
    • G02OPTICS
    • G02BOPTICAL ELEMENTS, SYSTEMS OR APPARATUS
    • G02B5/00Optical elements other than lenses
    • G02B5/30Polarising elements
    • G02B5/3025Polarisers, i.e. arrangements capable of producing a definite output polarisation state from an unpolarised input state

Landscapes

  • Physics & Mathematics (AREA)
  • Optics & Photonics (AREA)
  • General Physics & Mathematics (AREA)
  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Toxicology (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Nanotechnology (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Crystallography & Structural Chemistry (AREA)
  • Polarising Elements (AREA)
  • Optical Integrated Circuits (AREA)
  • Radiation-Therapy Devices (AREA)
  • Investigating Or Analysing Materials By Optical Means (AREA)
  • Optical Filters (AREA)
  • Casting Or Compression Moulding Of Plastics Or The Like (AREA)
  • Glass Compositions (AREA)
  • Compositions Of Macromolecular Compounds (AREA)
  • Filling Or Emptying Of Bunkers, Hoppers, And Tanks (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Optical Elements Other Than Lenses (AREA)
  • Filtering Materials (AREA)

Description

Технічна галузь
Різні варіанти виконання відносяться головним чином до оптичних фільтрів, опромінювальних пристроїв, які містять оптичні фільтри, і до способів виготовлення оптичних фільтрів.
Рівень Техніки
Поширення світла крізь складні діелектричні системи стало предметом інтенсивного дослідження в останні кілька років. Серед складних діелектричних систем квазікристали, зокрема квазікристали типу Фібоначчі, привернули увагу вчених внаслідок їх екстраординарних характеристик з огляду на їх взаємодію зі світлом (І иса ба! Медго, 2003).
За допомогою взаємодії з квазікристалами, зокрема з квазікристалами типу Фібоначчі, можна одержувати світло з цілком визначеним станом поляризації і чітко визначеним розподілом кінетичного моменту. Це, у свою чергу, надає можливість чітко визначати взаємодію таким чином одержаного променю світла з матеріалом, тобто, з біологічною тканиною.
Світло з чітко визначеним станом поляризації і чітко визначеним розподілом кінетичного моменту може одержуватися оптичними фільтрами.
Для повного застосування вищеописаних можливостей, потрібні надійні оптичні фільтри, оптичні властивості яких не погіршуються з часом.
Короткий опис
Згідно з одним аспектом представленого винаходу надається оптичний фільтр. Оптичний фільтр може містити субстрат, виготовлений з матеріалу, який містить оптично прозорий матричний матеріал і нанофотонний матеріал з ікосаеєдричною або додекаєдричною симетрією, диспергований у матричному матеріалі.
Згідно з іншим аспектом представленого винаходу надається спосіб виготовлення оптичного фільтра. Спосіб може включати виготовлення рідкої суміші, яка містить матричний матеріал і нанофотонний матеріал, суспендований в суміші, лиття суміші у форму, тверднення суміші у формі, таким чином формуючи оптичний фільтр, і видалення оптичного фільтра з форми.
Короткий опис креслень
На кресленнях подібні позиційні позначення головним чином стосуються однакових деталей в усіх видах креслень. Креслення необов'язково виконані з дотриманням масштабу, замість
Зо цього головним чином роблячи акцент на ілюстрацію принципів винаходу. В подальшому описі описуються різні варіанти виконання винаходу з посиланням на наступні креслення, на яких:
Фіг. 1 зображає схематичний вид опромінювального пристрою, який містить оптичний фільтр згідно з представленим винаходом;
Фіг. 2 зображає частину оптичного фільтра; і
Фіг. З зображає таблицю, яка показує співвідношення між симетрією та енергією для ікосаєдральної групи;
Фіг. 4А зображає схематичний вид лінійно поляризованого світла;
Фіг. 4В зображає схематичний вид розподілу кінетичного моменту лінійно поляризованого світла, зображеного на фіг. 4А;
Фіг. 5 зображає схематичний вид гіперполяризованого світла;
Фіг. 6 зображає спектр гіперполяризованого світла;
Фіг. 7 зображає спектр лінійно поляризованого світла після проходження крізь звичайний жовтий фільтр;
Фіг. 8 зображає комбіновані спектри з Фіг. 6 і 7;
Фіг. 9 зображає схематичний вид частини колагенової фібрили;
Фіг. 10А-100 зображають спектри, одержані оптомагнітною візуалізаційною спектроскопією (ОМІЗ) зі шкіри лівої (піднятої) і правої (опущеної) руки досліджуваних осіб з чудовим (Фіг. 10А), дуже гарним (Фіг. 108), стандартним (Фіг. 10С) і нестандартним (Фіг. 100) біофізичним станом шкіри;
Фіг 11А зображає ОМІ5 спектр шкіри лівої руки досліджуваної особи зі стандартним біофізичним станом шкіри перед опроміненням лінійно поляризованим світлом;
Фіг 118 зображає ОМІ5 спектр шкіри правої руки досліджуваної особи зі стандартним біофізичним станом шкіри перед опроміненням гіперполяризованим світлом;
Фіг. 12А зображає ОМІЗ спектр шкіри лівої руки досліджуваної особи зі стандартним біофізичним станом шкіри після опромінення лінійно поляризованим світлом, яке пройшло крізь звичайний жовтий фільтр;
Фіг. 128 зображає ОМІ5 спектр шкіри правої руки досліджуваної особи зі стандартним біофізичним станом шкіри після опромінення гіперполяризованим світлом;
Фіг. 13А зображає ОМІ5 спектр шкіри лівої руки досліджуваної особи з нестандартним бо біофізичним станом шкіри перед опроміненням лінійно поляризованим світлом;
Фіг. 138 зображає ОМІ5З спектр шкіри правої руки досліджуваної особи з нестандартним біофізичним станом шкіри перед опроміненням гіперполяризованим світлом;
Фіг 14А зображає ОМІ5 спектр шкіри лівої руки досліджуваної особи з нестандартним біофізичним станом шкіри після опромінення лінійно поляризованим світлом, яке проходить крізь звичайний жовтий фільтр;
Фіг. 148 зображає ОМІ5 спектр шкіри правої руки досліджуваної особи з нестандартним біофізичним станом шкіри після опромінення гіперполяризованим світлом;
Фіг. 15 зображає блок-схему ілюстративного способу виготовлення оптичного фільтра;
Фіг. 16 ілюстративно зображає етапи, виконувані при одержанні рідкої суміші, яка містить матричний матеріал і нанофотонний матеріал, суспендований в суміші; і
Фіг. 17А-170 зображають світлові плями різних видів світла, проектованого на екран.
Детальний Опис Винаходу
Наступний детальний опис посилається на супровідні креслення, які показують у вигляді ілюстрації спеціальні деталі і варіанти виконання, у яких може практикуватися винахід.
Слово "ілюстративно" використовується тут із значенням "який служить прикладом, зразком або ілюстрацією". Описаний тут як "ілюстративний" варіант виконання або структура необов'язково виконуються як переважний або вигідний по відношенню до інших варіантів виконання або структур.
Фі. 1 зображає схематичний вид ілюстративного опромінювального пристрою 100.
Опромінювальний пристрій 100 може містити джерело світла 102 і оптичний фільтр 104.
Джерело світла 102 може конфігуруватися для випускання розсіяного неполяризованого світлового променю 106, тобто, світлового променю, який містить фотони з різними енергетичними рівнями, стани поляризації яких не корелюються. Для перетворення неполяризованого світлового променю 106 на поляризований світловий промінь 108, опромінювальний пристрій 100 може додатково містити поляризаційний елемент 110, розташований між джерелом світла 102 і оптичним фільтром 104. Поляризаційний елемент 110 конфігурується для проходження світлових хвиль спеціальної поляризації і для блокування світлових хвиль інших типів поляризації. У цей спосіб світло, яке проходить крізь поляризаційний елемент 110, має чітко визначену поляризацію.
Зо В ілюстративному опромінювальному пристрої поляризаційний елемент 110 може конфігуруватися як лінійно поляризаційний елемент 110, тобто, поляризаційний елемент, який перетворює падаючий промінь світла 106 на лінійно поляризований світловий промінь 108. Це схематично зображено на фіг. 1.
Лінійно поляризаційний елемент 110 може конфігуруватися як поглинальний поляризатор або поляризатор з розділенням променю. В поглинальному поляризаторі поглинаються світлові хвилі з небажаними станами поляризації. Поляризатори з розділенням променю конфігуруються для розділення падаючого світлового променю на два світлові промені з різними станами поляризації.
На відміну від поглинальних поляризаторів, поляризатори з розділенням променю не потребують розсіяння енергії світлового променю з небажаним станом поляризації і, тому, здатні оперувати світловими променями з високими інтенсивностями.
Промінь, який розбивається на два промені з різними станами поляризації, може одержуватися відбиттям. Коли світло відбивається під кутом від поверхні розділу між двома прозорими матеріалами, відбивальна здатність відрізняється для світла, поляризованого у площині падіння, і світла, поляризованого перпендикулярно до неї. Під спеціальним кутом падіння усе відбите світло поляризується у площині, перпендикулярній до площини падіння.
Цей кут падіння відомий як кут Брюстера. Поляризатор на основі цієї схеми поляризації називається поляризатором Брюстера.
В ілюстративному варіанті виконання лінійно поляризаційний елемент 110 може конфігуруватися як поляризатор Брюстера. У цей спосіб промінь лінійно поляризованого світла може формуватися простим пристроєм і, як згадано вище, оскільки енергія світла не повинна розсіюватися в поляризаційному елементі 110, лінійно поляризаційний елемент 110 здатен оперувати великими значеннями інтенсивності.
Частина оптичного фільтра 104 схематично зображена на Фіг. 2. Оптичний фільтр 104 може містити субстрат 112, виготовлений з матеріалу, який містить оптично прозорий матричний матеріал 116 і нанофотонний матеріал 118 з ікосаедричною або додекаєдричною симетрією, диспергований у матричному матеріалі 116.
Нанофотонний матеріал 118 може містити нанофотонні частинки 120, дисперговані в матричному матеріалі 116. Нанофотонний матеріал 120 може містити молекули фулерену, такі 60 як Сво, або вищі фулерени з ісосаедричною/додекаедричною симетрією.
Нанофотонний матеріал 118, який диспергується в матричному матеріалі 116, означає в цьому контексті, що принаймні деякі нанофотонні частинки 120 вводяться в матричний матеріал 116, тобто, що вони повністю оточені матричним матеріалом 116. В ілюстративному оптичному фільтрі 104 більшість нанофотонних частинок 120 або навіть усі нанофотонні частинки 120 вводяться в матричний матеріал 116. В ілюстративному оптичному фільтрі 104 нанофотонний матеріал 118 однорідно розподілений у всьому матричному матеріалі 116.
Оскільки нанофотонний матеріал 118 диспергується у матричному матеріалі 116, він дуже ефективно захищається від зовнішніх впливів, таким чином запобігаючи зміні в часі нанофотонного вмісту оптичного фільтра 104, що повинно неухильно змінювати оптичні властивості оптичного фільтра 104. У цей спосіб одержується надійний оптичний фільтр 104 з надійними оптичними властивостями.
Масова фракція нанофотонного матеріалу 118 в субстраті 112 може становити від приблизно 17103 до 0,3. В ілюстративному варіанті виконання масова фракція нанофотонного матеріалу 118 в субстраті 112 може становити приблизно 1,757103,
Матричний матеріал 116 може бути оптично прозорим у інтервалі довжин хвиль видимого і/або інфрачервоного спектра.
Матричний матеріал може включати принаймні один матеріал, вибраний серед скла і пластику. Пластик може бути термопластом. В ілюстративному оптичному фільтрі 104 матричний матеріал 116 може містити або може повністю виконуватися з поліметилметакрилату (РММА). РММА є міцним і легким матеріалом. Він має густину 1,17-1,20 г/см3, яка менша за половину густини скла. Окрім того, РММА має високу проникність для світла до 90 95, що є особливо важливим для його використання як матричного матеріалу 116 оптичного фільтра.
Тепер повертаємося до принципу роботи оптичного фільтра 104. Як попередньо згадано, нанофотонний матеріал 118 може містити фулерени, такі як Сво. Сво складається з 60 атомів вуглецю, розташованих у 12 п'ятикутниках і 20 шестикутниках.
Сво має два значення довжини зв'язку. Перша довжина зв'язку дорівнює довжині країв двох шестикутників, а друга довжина зв'язку дорівнює довжина краю шестикутника - довжина краю п'ятикутника, при цьому перша довжина зв'язку перевищує другу довжину зв'язку.
Сво є молекулою, яка проявляє як класичні так і квантові механічні властивості (МагКих Агпаї
Зо еї аі, УМаме-рапісіє ацаїйу, Зсієеєпсе, МоіІ.401, рр. 680-682, 1999). Сво має діаметр приблизно 1 нм.
Молекули Сво повертаються у твердому стані, наприклад у кристалі або тонкій плівці, приблизно 31019 раз за секунду і в розчині приблизно 1,871079 раз за секунду. Повертання молекули Сво є анізотропним (в усіх напрямах). Кластери Сво є молекулярним кристалом (квазікристалами) типу
Фібоначчі.
Квазікристали є неперіодичними структурами, які одержуються згідно з простим детерміністичним правилом. Квазікристал Фібоначчі є детерміністичною аперіодичною структурою, яка формується розташуванням в стос двох різних сполук А і В згідно зі схемою генерування Фібоначчі: З) -(51-, Зі) для | 21, де 5о-(В) і 51-4А). Послідовностями нижчого порядку є 52-(ВА), 53-(АВАЇ, 54-(ВААВА) і так далі.
На додаток до своєї просторової структури, яка сконфігурована згідно зі схемою Фібоначчі,
Сво також має власні енергетичні стани, які відповідають схемі Фібоначчі. Власні енергетичні стани разом з відповідними елементами симетрії Сво зображені в таблиці множення з Фіг. 3.
Одна з важливих властивостей Сво базується на власних енергетичних станах Т 9, Тго, Іі і Тгу для елементів симетрії Св, С52, Є1о і З1оу, які відповідають золотому відношенню.
В математиці в золотому відношенні Ф присутні дві величини, якщо їх відношення відповідає відношенню їх суми до найбільшої з двох величин. Ф може виражатися математично як Ф - (1-у5у/2 «з 1,62.
За допомогою резонансної емісії Сво з вищезгаданими власними енергетичними станами, падаюче лінійно поляризоване світло перетворюється на гіперполяризоване світло. Більш 5О точно, гіперполяризоване світло може генеруватися як резонансна емісія Т19, Гго, Ти і Тгу Сво З власними енергетичним станами. Фотони з такими енергетичними станами з симетрією Св, Сег,
Зо ії іо? (Фіг.3) упорядковані не в лінійній площині, а криволінійно з кутом, який відповідає закону Фібоначчі ("соняшник").
Відмінності між лінійно поляризованим світлом і гіперполяризованим світлом будуть потім пояснюватися з посиланням на фіг. 4А, 4В і 5.
Фіг. 4А схематично зображає природу лінійно поляризованого світла для трьох різних довжин хвиль 122а, 12250, 122с, які орієнтовані у прямих сусідніх площинах, паралельних напряму поширення. Фотони упорядковані по довжині хвилі, однак, не упорядковані з огляду на їх кінетичний момент (лівий і правий). Це схематично зображено на фіг. 4В. На Фіг. 48 позиційні бо номери 124а і 124р позначають фотони з різними кінетичними моментами. Як можна чітко побачити на фіг. 4В, кінетичні моменти фотонів в лінійно поляризованому світлі є повністю розсіяними.
Фіг. 5 схематично зображає природу гіперполяризованого світла 126. На Фіг. 5 фотони з численними різними дожинами хвиль випускаються з центральної точки 128 і упорядковані по довжині хвилі і кінетичному моменту вздовж відповідних спіралей.
Спіральна структура фотонів з різними кінетичними моментами подібна до структури насінини соняшника. Насіння в соняшнику розташоване в спіралях, при цьому один набір спіралей є лівостороннім, а інший набір спіралей є правостороннім. Кількість правосторонніх спіралей і кількість лівосторонніх спіралей є елементами ряду Фібоначчі. Схема генерування
Фібоначчі була визначена вище по відношенню до квазікристалів. Ця схема генерування отримана з фундаментального ряду Фібоначчі, який задається числами: 0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55... Наступні числа в ряді Фібоначчі можуть обраховуватися шляхом додавання відповідних двох попередніх чисел в ряді. Відношення числа в ряді Фібоначчі до безпосередньо попереднього числа задається золотим відношенням Ф.
Кількість правосторонніх спіралей і лівосторонніх спіралей, пов'язаних з кінетичним моментом в гіперполяризованому світлі, зображеному на Фіг. 5, також визначається рядом
Фібоначчі. Більш точно, на Фіг. 5 можна виявити 21 лівосторонню і 34 правосторонніх спіралей, які є числами ряду Фібоначчі. Тому, гіперполяризоване світло також називається "золоте світло".
Окрім того, як можна чітко побачити на Фіг. 5, на кожній спіралі фотони 1Зба, 13060, 130с з різною довжиною хвилі лінійно поляризовані в сусідніх паралельних площинах.
Гіперполяризоване світло з вищезгаданими характеристиками генерується взаємодією лінійно поляризованого світла 108, згенерованого поляризаційним елементом 110, з нанофотонним матеріалом 118, присутнім в оптичному фільтрі 104. Більш точно, гіперполяризоване світло генерується взаємодією з нанофотонним матеріалом 118 з ікосаедричною симетрією як Сво або з нанофотонним матеріалом з додекаедричною симетрією, присутнього в оптичному фільтрі 104.
Спектр світла після проходження крізь оптичний фільтр 104, тобто, гіперполяризованого світла, зображений на Фіг. 6. Спектр лінійно поляризованого світла після проходження крізь
Зо співставний звичайний жовтий фільтр зображений на Фіг. 7. Обидва спектри зображені на одному графіку на Фіг. 8. На Фіг. 8 позиційне позначення 131а вказує спектр гіперполяризованого світла, а позиційне позначення 1316 - спектр лінійно поляризованого світла після проходження крізь звичайний жовтий фільтр.
На Фіг. 6-8 зображений розподіл інтенсивності для діапазону довжин хвиль від приблизно 200 нм до приблизно 1100 нм, тобто, від ультрафіолетової області спектра до ближньої інфрачервоної області спектра.
Як зображено на фіг. 6 і 8, оптичний фільтр 104 стримує довжини хвиль, менше приблизно 400 нм, і має малий коефіцієнт пропускання в області довжин хвиль голубого спектра.
Максимальний коефіцієнт пропускання оптичного фільтра 104 становить приблизно 740 нм, що вигідно для ефективного моделювання біологічної тканини внаслідок більшої глибини проникнення порівняно з голубим та ультрафіолетовим світлом.
Як зображено на фіг. 7 і 8, співставний звичайний жовтий фільтр стримує довжини хвиль, менші приблизно 475 нм (ультрафіолетове і голубе світло)д Максимальний коефіцієнт пропускання співставного звичайного жовтого фільтра досягається при довжині хвилі приблизно 720 нм, що близько до довжини хвилі максимального коефіцієнта пропускання оптичного фільтра 104.
Хоча оптичний фільтр 104 згідно з представленим винаходом і співставний звичайний жовтий фільтр мають максимальний коефіцієнт пропускання при подібній довжині хвилі, оптичний фільтр 104 згідно з представленим винаходом має вищий сумарний коефіцієнт пропускання в діапазоні довжин хвиль червоної та інфрачервоної області спектра від 660 до 1100 нм, як чітко видно на Фіг. 8.
Ще з тих же причин оптичний фільтр 104 згідно з представленим винаходом дозволяє ефективніше моделювання біологічної тканини порівняно з співставним звичайним жовтим фільтром. Навіть більш важлива перевага оптичного фільтра 104 згідно з представленим винаходом з огляду на моделювання біологічної тканини постає з його здатності генерування гіперполяризованого світла, взаємодія якого з біологічною тканиною, зокрема з колагеном, контрастує з лінійно поляризованим світлом, головним чином природою квантової механіки.
Колаген є позаклітинним протеїном і складає до приблизно 30 95 людської шкіри. Колаген і вода, яка складає до приблизно 60-65 95 людської шкіри, Є головними компонентами людської шкіри. Тому, біофізичний стан людської шкіри головним чином визначається взаємодією між водою та колагеном.
Фіг. 9 зображає схематичний вид частини колагенової фібрили 132, яка містить молекули колагену 134, показані у формі стрілок. Як можна побачити на Фіг. 9, молекули колагену розташовані в рядах К1-Кб. Довжина І окремої молекули колагену становить приблизно 300 нм. Сусідні молекули колагену 134 в безпосередньо сусідніх рядах відокремлені проміжком 67 шириною 67 нм. Безпосередньо сусідні молекули колагену 134 в одному і тому ж ряді відокремлені проміжком (335 шириною 35 нм.
Біофізичний стан колагену визначається коливальними станами пептидних площин.
Коливання однієї пептидної площини визначається коливаннями двох сусідніх пептидних площин. Відношення частот коливання сусідніх площин задається золотим відношенням Ф.
Тому, на поведінку коливань пептидних площин колагену можуть впливати фотони, упорядковані з огляду на їх кінетичні моменти згідно із законом Фібоначчі, наприклад гіперполяризованим світлом.
Колаген у позаклітинному просторі зв'язується за допомогою інтегрину і цитоскелетних протеїнів з ядром і, тому, з ДНК. Тому, існує можливість впливати на клітинне ядро за допомогою гіперполяризованого світла за посередництвом колагену в позаклітинному просторі.
Був досліджений вплив гіперполяризованого світла на стан людської шкіри з 30 досліджуваними особами. Перед піддаванням шкіри досліджуваних осіб дії гіперполяризованого світла, стани шкіри лівої і правої руки досліджуваних осіб описувалися оптомагнітною візуалізаційною спектроскопією (ОМІЗ). Потім, після піддавання шкіри досліджуваних осіб дії гіперполяризованого світла і дії лінійно поляризованого світла, як порівняльний приклад, протягом 10 хвилин шкіра знову описувалась ОМІЗ для дослідження відповідних впливів лінійно поляризованого світла і гіперполяризованого світла на шкіру.
ОМІЗ є технологією діагностики на основі взаємодії електромагнітного випромінювання з валентними електронами у зразку матеріала, здатною досліджувати електронні властивості зразка матеріала. У цей спосіб можуть одержуватися парамагнітні і діамагнітні властивості зразка матеріала (неспарені/спарені електрони).
Фізичні джерела ОМІ5 будуть коротко обговорюватися далі. Більш деталей щодо ОМІ5
Зо можна знайти в роботі Ю. Когида еї аї!., "Ерідегпта! Іауег5 СПагасіегізайоп ру Оріо-Мадпеїїс зЗресігозсору Вазей оп Оідйа! Ітаде ої 5Кіп", Асіа Рпузіса Роіопіса А, Мої. 121, Мо. 3, р. 606-610 (2012), ог іп О. Когида еї аї. "Маїег Нуйгодеп Вопаз б5ішау Бу Оріо-Мадпеїйс Ріпдегргіпі", Асіа
Рпузіса РоІопіса А, Мої. 117, Мо. 5, р. 777-781 (2010), ог іп . Маїйіа, "Мапорнузіса! арргоаси Ю діадповів ої еріїнеЇйаІ їїєвцевз віпд Оріо-тадпеїіс ітадіпуд зресігозсору", р. 156-186 іп /"Мапотедісіпе", Едв. Аіехапаеєг Зеїгаійап, Аснаїа де! Ме! апа Оеєсерак М. КаїазКаг, ОМЕ СЕМТАВАГ.
РАЕБ55, Мапспезівг, ОК (2015), ог іп Р.-О. Міієпа єї а!., "Оріо-Масдпеїіс Меїтоа ог Ервівїп-Ва!т!
Мігив апа Суїотеадаїомігив5 Оеїесійоп іп Віоса Ріазта батріев" Асіа РНпузіса Роіопіса А, Мої. 117,
Мо. 5, р. 782-785 (2010).
Світло як електромагнітна хвиля має електричну і магнітну хвилю, перпендикулярні одна до одної. Шляхом поляризації світла магнітна і електрична хвиля можуть розділятися. Один особливий тип поляризації відбувається для світла, яке падає під кутом Брюстера, який був обговорений вище. Цей кут є характеристикою для матеріалів, присутніх в опроміненому зразку.
Оскільки електрична компонента може вибірково виявлятися, магнітна компонента може визначатися відніманням інтенсивності відбитого поляризованого світла (електрична компонента) від інтенсивності відбитого білого світла. З таким чином одержаної магнітної компоненти можна одержати магнітні властивості проаналізованого зразка.
Типові спектри, одержані ОМІ5, містять додатні і від'ємні піки, при цьому від'ємні піки представляють діамагнітні властивості зразка матеріала, тоді як додатні піки представляють парамагнтіні властивості зразка матеріала.
Результати характеристичних вимірів показників шкіри лівої і правої руки 30 досліджуваних осіб, одержаних ОМІ5, показані на Фіг. 10А-100. На цих графіках абсциса відповідає різниці довжин хвиль, виміряній у нм, а ордината - інтенсивності в умовних одиницях. На верхніх графіках цих фігур зображені результати для відповідних лівосторонніх спіралей, тоді як на нижніх графіках зображені результати для відповідних правосторонніх спіралей.
Фіг. 10А зображає результати досліджуваної особи, чия шкіра характеризується як та, що має "чудовий" біофізичний стан внаслідок вказаних піків, які видно на цих графіках, які подібні для обох рук. Біофізичний стан шкіри 4 досліджуваних осіб класифікувався як "чудовий".
Фіг. 108 зображає результати досліджуваної особи, чия шкіра характеризується як та, що має "дуже гарний" біофізичний стан внаслідок згаданих піків, які видно на цих графіках, які подібні для обох рук. Біофізичний стан шкіри 16 досліджуваних осіб був класифікований як "дуже гарний".
Фіг. 10С зображає результати досліджуваної особи, чия шкіра характеризується як та, що має "стандартний" біофізичний стан. Як можна побачити на Фіг. 10С, піки менш виразні порівняно з чудовим і дуже гарним станом, зображеним на Фіг. 10А і 108. Окрім того, існують суттєві відмінності між спектрами обох рук відповідної досліджуваної особи. Біофізичний стан шкіри 8 досліджуваних осіб класифікувався як "стандартний".
Фіг. 100 зображає результати досліджуваної особи, чия шкіра характеризується як та, що має "нестандартний" біофізичний стан. Як можна бачити на Фіг. 100, піки менш виразні порівняно з чудовим і дуже гарним станом, зображеним на Фіг. 10А і 108. Окрім того, існують дуже помітні відмінності між спектрами. Біофізичний стан шкіри 2 досліджуваних осіб був класифікований як "нестандартний".
Оскільки спектри, одержані від досліджуваних осіб, які мали чудовий і дуже гарний біофізичний стан шкіри, не придатні для порівняння між ефектами, які досягаються опроміненням лінійно поляризованим і гіперполяризованим світлом, оскільки біофізичний стан шкіри можна трохи покращити, то детальне обговорення буде потім надано тільки відносно досліджуваних осіб зі стандартним і нестандартним біофізичним станом шкіри.
Фіг. 11А їі 118 зображають ОМІ5 спектри, які представляють біофізичний стан шкіри лівої і, відповідно, правої руки досліджуваної особи зі стандартним біофізичним станом шкіри перед опроміненням. Фіг. 12А і 128 зображають ОМІЗ спектри, які представляють біофізичний стан шкіри лівої і, відповідно, правої руки досліджуваної особи зі стандартним біофізичним станом шкіри після опромінення лінійно поляризованим і, відповідно, гіперполяризованим світлом. Фіг. 12А зображає ОМІ5 спектр шкіри лівої руки після опромінення лінійно поляризованим світлом, а
Фіг. 128 зображає ОМІ5З спектр шкіри правої руки після опромінення гіперполяризованим світлом.
Вплив лінійно поляризованого світла на біофізичний стан шкіри досліджуваної особи зі стандартним біофізичним станом шкіри може виводитися з порівняння Фіг. 11А і 12А.
Як зображено на цих фігурах, різниця довжин хвиль (УМО) піків подібна перед і після опромінення. Це вказує на те, що колаген і комплекс вода-колаген в шкірі відповідної
Ко) досліджуваної особи є стабільними.
Що стосується піків з УМО 103-110 нм, бачимо, що існує зміна форми і інтенсивності (від приблизно -4,3 до -9,15 умовних одиниць), що вказує на нормальний проміжок між молекулами колагену шириною 35 нм.
В інтервалі УМО 110-120 нм існує слабка зміна форми та інтенсивності (від 6,25 до 10,94 умовних одиниць) і від 21,6 до 23,56 умовних одиниць). Також існує слабкий зсув цього піку від 121,4 до 119,1 нм, що вказує на стабільність комплексу колаген-вода.
В інтервалі ММ'ЮО 120-130 нм інтенсивність піку змінюється від -21,7 до -19,6 умовних одиниць. Це вказує на незадовільну динаміку проміжку між молекулами колагену шириною 67 нм.
Вплив гіперполяризованого світла на біофізичний стан шкіри досліджуваної особи зі стандартним біофізичним станом шкіри можна побачити з порівняння Фіг. 118 і 128.
Як зображено на цих фігурах, різниця довжин хвиль (УМО) піків подібна перед і після опромінення. Це вказує на стабільність колагену і комплексу вода-колаген в шкірі відповідної досліджуваної особи.
Що стосується піків з МУМ'Ю 103-110 нм, то існує велика зміна форми та інтенсивності (від приблизно -11,0 до -20,25 умовних одиниць), що вказує на дуже гарну динаміку проміжку між молекулами колагену шириною 35 нм.
В інтервалі УМ О 110-120 нм не існує зміни форми та інтенсивності відповідного піку. МЛ Ю цього піку не змінюється, що вказує на дуже стабільний комплекс колаген-вода.
В інтервалі ММ'ЮО 120-130 нм інтенсивність піку змінюється від -21,4 до -25,6 умовних одиниць. Це вказує на досить гарну динаміку проміжку між молекулами колагену шириною 67 нм.
Фіг. 13А і 138 зображають ОМІ5 спектри, які представляють біофізичний стан шкіри лівої і, відповідно, правої руки досліджуваної особи з нестандартним біофізичним станом шкіри перед опроміненням. Фіг. 14А і 148 зображають ОМІЗ спектри, які представляють біофізичний стан шкіри лівої і, відповідно, правої руки досліджуваної особи з нестандартним біофізичним станом шкіри після опромінення, при цьому Фіг. 14А зображає ОМІЗ спектр шкіри лівої руки після опромінення лінійно поляризованим світлом, а Фіг. 148 зображає ОМІЗ спектр шкіри правої руки після опромінення гіперполяризованим світлом.
Вплив лінійно поляризованого світла на біофізичний стан шкіри досліджуваної особи з нестандартним біофізичним станом шкіри можна побачити з порівняння Фіг. 13А і 14А.
Як зображено на цих фігурах, різниця довжин хвиль (УМО) піків подібна перед і після опромінення. Це вказує на незадовільність колагену і комплексу вода-колаген в шкірі відповідної досліджуваної особи.
Що стосується піків з М.О 103-110 нм, то існує зміна форми і інтенсивності (від приблизно - 8,2 до -15 умовних одиниць), однак, з великим зсувом УМ'Ю величиною 8 нм від 104 до 112 нм, що вказує на незадовільну динаміку проміжку між молекулами колагену шириною 35 нм.
В інтервалі УМО 110-120 нм існує суттєва зміна форми та інтенсивності (від 20,00 до 27,15 умовних одиниць).
Окрім того, з'являється новий пік при М/ЛО приблизно 130 нм. Окрім того, існує зсув від'ємного піку від 124,00 нм до 136,20 нм з величезною різницею інтенсивності від -19,4 до - 31,5 умовних одиниць. Це вказує на нестабільний комплекс колаген-вода. Окрім того, інтервал
МО є розширеним, що вказує на незадовільну динаміку проміжку між молекулами колагену шириною 67 нм.
Вплив гіперполяризованого світла на біофізичний стан шкіри досліджуваної особи з нестандартним біофізичним станом шкіри можна побачити з порівняння Фіг. 138 і 148.
Як зображено на цих фігурах, існує величезний зсув в різниці довжин хвиль (УМО) величиною 10 нм піків перед і після опромінення. Це вказує на нестабільність колагену і комплексу вода-колаген в шкірі відповідної досліджуваної особи.
Що стосується піків з УМО 103-110 нм, то існує суттєва зміна спектра, що веде до згаданого додатного і від'ємного піку. Це означає, що шляхом опромінення шкіри гіперполяризованим світлом може досягатися дуже гарна динаміка проміжку між молекулами колагену шириною 35 нм.
В інтервалі УМО 110-120 нм існує величезний зсув УМ'Ю величиною 10 нм і інтенсивність та форми піків змінюються. Це вказує на нестабільний комплекс колаген-вода. Окрім того, інтервали МЛ О двох правих піків зміщуються від 123 нм до 132 нм і від 132 нм до 142 нм, що вказує на незадовільну динаміку проміжку між молекулами колагену шириною 67 нм.
Ці виміри показують, шо шляхом опромінення шкіри осіб зі стандартним і нестандартним
Зо біофізичним станом шкіри опромінення шкіри гіперполяризованим світлом досягає кращих результатів, зокрема в інтервалі малої УМІ 0.
Ефективність перетворення лінійно поляризованого світла на гіперполяризоване світло оптичним фільтром 104 становить на даний момент приблизно 62 95. Очікуються вищі величини ефективності перетворення для покращення вищезгаданих результатів.
Потім, буде обговорюватися спосіб виготовлення оптичного фільтра 104 згідно з представленим винаходом.
Ілюстративний спосіб зображений на ілюстративній блок-схемі з Фіг. 15. Спосіб 200 може включати: - формування рідкої суміші, яка містить матричний матеріал і нанофотонний матеріал з ікосаедричною або додекаедричною симетрією, суспендований у суміші (202), - лиття рідкої суміші у форму (204), - тверднення суміші у формі, таким чином формуючи оптичний фільтр (206), і - виймання оптичного фільтра з форми (208).
Ілюстративна блок-схема формування рідкої суміші, яка містить матричний матеріал і нанофотонний матеріал, суспендований в суміші (202), показаний на Фіг. 16. Формування рідкої суміші може включати: - надання першої попередньої рідкої суміші, яка містить матричний матеріал (202-1), - перемішування першої попередньої суміші протягом першого періоду часу (202-2), - підмішування нанофотонного матеріалу, розчиненого у розчиннику, з одержанням першої попередньої суміші, таким чином формуючи другу попередню суміш (202-3), і - перемішування другої попередньої суміші протягом другого періоду часу, таким чином випарюючи розчинник і формуючи рідку суміш, яка містить матричний матеріал і нанофотонний матеріал, суспендований у суміші (202-4).
Нанофотонний матеріал має ікосаедральну або додекаєдричну симетрію і може містити Сво.
Матричний матеріал може містити поліметилметакрилат (РММА).
Перша попередня суміш може містити поліметилметакрилат і метилметакрилат (ММА).
Масова фракція РММА в першій попередній суміші може складати від 0,7 до 0,9. Масова фракція ММА в перші попередній суміші може становити від 0,1 до 0,3.
Перший період часу може становити приблизно 24 год. Другий період часу може становити бо 96 год. Перемішування другої попередньої суміші може здійснюватися при підвищеній температурі, наприклад 60-75"7С для підтримування випаровування розчинника, наприклад толуолу.
Тверднення суміші у формі може включати нагрівання суміші у формі від першої температури, наприклад 25 "С, до другої температури, наприклад. 90 "С, і потім охолодження суміші до третьої температури, наприклад 25 "С протягом наперед визначеного періоду часу.
Наперед визначений період часу може становити 120-140 год. Вибираючи такий великий період часу, можна ефективно запобігати появі тріщин у таким чином одержаному оптичному фільтрі.
У цей спосіб можна виготовляти пластиноподібні заготовки, які мають ілюстративні розміри приблизно 1200 х 1100 х 2.5 мм3. З такої заготовки можуть вирізатися оптичні фільтри, які мають ілюстративний діаметр 50 мм.
На Фіг. 17А-170 зображено проекцію різних типів світла на екран.
На Фіг. 17А екран зображений зовнішнім розсіяним світлом.
На Фіг. 17В екран зображений променем лінійно поляризованого світла. Як зображено на
Фіг. 17В, спроектована світлова пляма має білу центральну ділянку, приписану поляризованому вмісту світлового променю. Центральна ділянка оточена червоним кільцем, яке представляє частково поляризоване із зміщеною червоною ділянкою спектра світло в ближній інфрачервоній області спектра внаслідок неповної поляризації.
На Фіг. 17С екран зображений світловим променем лінійно поляризованого світла після проходження крізь звичайний жовтий фільтр. Як зображено на цій фігурі, спроектована світлова пляма має білу центральну ділянку, приписану променю лінійно поляризованого світла.
Центральна ділянка оточена жовтим і червоним кільцем частково поляризованого світла внаслідок домішок у фільтрі.
На Фіг. 170 екран зображений променем гіперполяризованого світла після проходження крізь оптичний фільтр згідно з представленим винаходом. Тут не видно згаданої внутрішньої білої центральної ділянки, оскільки лінійно поляризоване світло було перетворене на гіперполяризоване світло. Вона з'являється як червона і жовта пляма на екрані.
Далі будуть ілюструватися різні аспекти цього винаходу:
Приклад 1 зображає оптичний фільтр. Оптичний фільтр може містити субстрат, виготовлений з матеріалу, який містить оптично прозорий матричний матеріал і нанофотонний
Зо матеріал з ікосаедричною або додекаеєдричною симетрією, диспергований у матричному матеріалі.
У прикладі 2 об'єкт Прикладу 1 може необов'язково містити нанофотонний матеріал, який містить молекули фулерену.
У Прикладі З об'єкт Прикладу 2 може необов'язково містити нанофотонний матеріал, який містить молекули фулерену Сво.
У Прикладі 4 об'єкт будь-якого з Прикладів 1-3 може необов'язково містити матричний матеріал, який є оптично прозорим у діапазоні частот видимого і/або інфрачервоного світла.
У Прикладі 5 об'єкт будь-якого з Прикладів 1-4 може необов'язково містити матричний матеріал, який містить принаймні один матеріал, вибраний серед скла і пластику.
У Прикладі 6 об'єкт Прикладу 5 може необов'язково містити пластик, який є термопластом.
У Прикладі 7 об'єкт Прикладу б може необов'язково містити термопласт, який є поліметилметакрилатом.
У Прикладі 8 об'єкт будь-якого з Прикладів 1-7 може необов'язково містити масову фракцію нанофотонного матеріалу у субстраті, яка становить від приблизно 17103 до 0,3.
У Прикладі 9 об'єкт Прикладу 8 може необов'язково містити масову фракцію нанофотонного матеріалу, яка становить приблизно 1,757103,
Приклад 10 зображає опромінювальний пристрій. Опромінювальний пристрій може містити джерело світла і оптичний фільтр будь-якого з Прикладів 1-9.
У Прикладі 11 об'єкт Прикладу 10 може необов'язково додатково містити поляризаційний елемент, розташований між джерелом світла і оптичним фільтром.
У Прикладі 12 об'єкт Прикладу 11 може необов'язково містити поляризаційний елемент, який сконфігурований як лінійно поляризаційний елемент.
У Прикладі 13 об'єкт Прикладу 12 може необов'язково містити лінійно поляризаційний елемент, який сконфігурований як поляризатор Брюстера.
Приклад 14 зображає спосіб виготовлення оптичного фільтра будь-якого з Прикладів 1-9.
Спосіб може включати: формування рідкої суміші, яка містить матричний матеріал і нанофотонний матеріал з ікосаедричною або додекаєдричною симетрією, суспендований у суміші, лиття суміші у форму, тверднення суміші у формі, таким чином формуючи оптичний фільтр, і виймання оптичного фільтра з форми.
У Прикладі 15 об'єкт Прикладу 14 може необов'язково включати формування рідкої суміші, яке включає: надання першої рідкої попередньої суміші, яка містить матричний матеріал, перемішування першої попередньої суміші протягом першого періоду часу, домішування нанофотонного матеріалу, розчиненого у розчиннику, з одержанням першої попередньої суміші, таким чином формуючи другу попередню суміш, і перемішування другої попередньої суміші протягом другого періоду часу, таким чином випарюючи розчинник і формуючи рідку суміш, яка містить матричний матеріал і нанофотонний матеріал, суспендований у суміші.
У Прикладі 16 об'єкт будь-якого з Прикладів 14 або 15 може необов'язково включати перемішування другої попередньої суміші, яке здійснюється при температурі, вищій за кімнатну температуру.
У Прикладі 17 об'єкт будь-якого з Прикладів 14-16 може необов'язково містити нанофотонний матеріал, який містить Сво і/або вищі фулерени, і/або інший матеріал з ікосаеєдричною та додекаедричною симетрією.
У Прикладі 18 об'єкт будь-якого з Прикладів 14-17 може необов'язково містити матричний матеріал, який містить поліметилметакрилат.
У Прикладі 19 об'єкт Прикладу 18 може необов'язково містити першу попередню суміш, яка містить поліметилметакрилат і метилметакрилат.
У Прикладі 20 об'єкт Прикладу 19 може необов'язково містити масову фракцію поліметилметакрилату у першій попередній суміші, яка становить від 0,7 до 0,9.
У Прикладі 21 об'єкт одного з Прикладів 19 або 20 може необов'язково містити масову фракцію метилметакрилату в першій попередній суміші, яка становить від 0,1 до 0,3.
У Прикладі 22 об'єкт будь-якого з Прикладів 14-21 може необов'язково включати тверднення суміші у формі, яке включає нагрівання суміші у формі від першої температури до другої температури, а потім охолодження суміші від другої температури до третьої температури.
Хоча винахід був, зокрема, зображений і описаний з посиланням на спеціальні варіанти виконання, фахівцям у цій галузі слід розуміти, що у форму і деталі можуть вноситися різні зміни без виходу за рамки винаходу, як визначено доданою формулою винаходу. Правовий об'єм винаходу, таким чином, вказується доданою формулою винаходу і, тому, усі зміни, які потрапляють в еквівалент формули винаходу, повинні охоплюватися формулою винаходу.
Коо)

Claims (15)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Опромінювальний пристрій, який містить джерело світла, оптичний фільтр, який містить субстрат, виготовлений з матеріалу, який містить оптично прозорий матричний матеріал і нанофотонний матеріал з ікосаедричною або додекаедричною симетрією, диспергований у матричному матеріалі, поляризатор Брюстера, розташований між джерелом світла та оптичним фільтром.
2. Опромінювальний пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що нанофотонний матеріал містить молекули фулерену.
3. Опромінювальний пристрій за п. 2, який відрізняється тим, що нанофотонний матеріал містить молекули фулерену Сво.
4. Опромінювальний пристрій за будь-яким із пп. 1-3, який відрізняється тим, що матричний матеріал є оптично прозорим у частотному діапазоні видимого і/або інфрачервоного спектра.
5. Опромінювальний пристрій за будь-яким із пп. 1-4, який відрізняється тим, що матричний матеріал містить принаймні один матеріал, вибраний серед скла і пластику.
6. Опромінювальний пристрій за п. 5, який відрізняється тим, що пластик є термопластом.
7. Опромінювальний пристрій за п. б, який відрізняється тим, що термопласт є поліметилметакрилатом.
8. Опромінювальний пристрій за будь-яким із пп. 1-7, який відрізняється тим, що масова фракція нанофотонного матеріалу у субстраті змінюється від приблизно 1-10 до 0,3.
9. Опромінювальний пристрій за п. 8, який відрізняється тим, що масова фракція нанофотонного матеріалу складає приблизно 1,75:103,
10. Спосіб виготовлення оптичного фільтра, який містить субстрат, виготовлений з матеріалу, який містить оптично прозорий матричний матеріал та нанофотонний матеріал з ікосаегдричною або додекаедричною симетрією, диспергований у матричному матеріалі, у якому: формують рідку суміш, яка містить матричний матеріал і нанофотонний матеріал з ікосаедричною або додекаєдричною симетрією, суспендований у суміші; виливають суміш у форму; здійснюють тверднення суміші у формі, таким чином формуючи оптичний фільтр; і бо виймають оптичний фільтр з форми,
при цьому під час формування рідкої суміші: надають першу рідку попередню суміш, яка містить матричний матеріал; перемішують першу попередню суміш протягом першого періоду часу; домішують нанофотонний матеріал, розчинений у розчиннику, з одержанням першої попередньої суміші, таким чином формуючи другу попередню суміш; і перемішують другу попередню суміш протягом другого періоду часу, таким чином випарюючи розчинник і формуючи рідку суміш, яка містить матричний матеріал і нанофотонний матеріал, суспендований у суміші, при цьому матричний матеріал містить поліметилметакрилат, а перша попередня суміш містить поліметилметакрилат і метилметакрилат.
11. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що перемішування другої попередньої суміші здійснюють при температурі, вищій за кімнатну температуру.
12. Спосіб за будь-яким із пп. 10 або 11, який відрізняється тим, що нанофотонний матеріал містить Сво і/або вищі фулерени, і/або інші матеріали з ікосаедричною і додекаеєдричною симетрією.
13. Спосіб за будь-яким із пп. 10-12, який відрізняється тим, що масова фракція поліметилметакрилату у першій попередній суміші складає від 0,7 до 0,9.
14. Спосіб за будь-яким із пп. 10-13, який відрізняється тим, що масова фракція метилметакрилату у першій попередній суміші складає від 0,1 до 0,3.
15. Спосіб за будь-яким із пп. 10-14, який відрізняється тим, що тверднення суміші у формі включає нагрівання суміші у формі від першої температури до другої температури; і потім охолодження суміші від другої температури до третьої температури. х й Ех, БО че СОСОК СКК с Фі ччя яд с і ме. 1 3 5 х і Ек ол Кит ши я Шин У ї і х щі 0007 і Шо ние / вв кт М Н КК В а в Ж ВК х дош ми х ие а Вк й ин а и Х. хе а вх У х їн ти КИ В в Ї За ме І і Де ув / / ку ; й кВ зи я х А ре ран дети Пекин М нн ць: я ІК, ще о Жоуєрі: п 1ЖИ; 2 хх щ і т полон пелена сект фннятнянннтт ян ск рнднннінт нт нкня кі кжжннкй: 51 з нан ЕНН і ке Ж | : Тоткак : бе |З Вів Ж ви ВО ЕЙ 9 ОН К Я сс в НН С и А І НН і і в я срок а с ; з) р Не в гу во 1 оО0ш дн, ес ННІ г щі У 1 ЗкЖОг і 4, 3 ЕЙ ше ни -ї, -ї -3-4 ї - ве ЩІ ИВ Я К он-- и ни в ря ! Тв З ей У МВ З Р 3 -НЕКУВ и ві Н ле І ві - во - : ронв по: їх -киня -хкі що : щи сраки р оо ТОВ совок Я ПВ СВ айс Я Й донині ння, з ФІГ, З й « зт і Ії зда У ши к Кк; «ХХ ї- в й ке м. вок, ( о дон в «аль ЕН ЩЕ: вера о ВЕНУ я ев Ех м ОН о НА й ФУ КЕК МО а аа о ВН Зк ДО З КУТУ У ІК «жк КК о реко еВ ХЗХЦИ В В З еко коох ТУ: хе в о я куки а п см КО КК ЗЕ ся В ОК Ї вера Кн в КК кн, феВБ ЕВ в он п ме ув ШАФ КЕ ек НУ ви Жодний УКХ мо у
ФІГ. А ФІГ. 48
128 ев й даютовоо фол лотютвовво Фефсвавае ответ Фелай ей В КАК ка за певно ввек «Фе 1За фев ним вето Кана в и ач є нм м. М-ва с не БАК; са ще а : Ка и о А, Я
В. дв ва у о я е оба явка ке В злак З а. Фета вьс в в же 1305 ера ее в г вет важать Фев за? веевзт Фа з ФО збо ть и ве ве в г
«зи. Федеевов аа вввви НЮ -- взає? є ща вв с ерве
ФІГ. 5 й 5 5 5 6 и в в НН в КО В ОН ОО и ЕМ ЕК ЕЕ ее сн ем ни не Й, р-н НС п а ни, пи: н у х иу
ФІГ. 7 ши дж КВ є с ее ФюФющ ш аю, . о. !
вх. о.
ФІГ. я ях Ї 7 ай р: Ж н-вав 7 Ка нетто і нини ї.. Я -щ У и фунт ллллляянняАнтяАКА ХА Кс МНН КАНАТ Кент ну ний АЛАНА З сн си АНА спінннннжеттеюет птн плата Кк: Мт шт гу хи п я ВЗ | ЛАЛАВАЛов ЗВИК ендо вок ві оф ві Зоо зе ву ДИЛИ /ючнчжжое юри т тт птттттт оежжюжююююєю юю ж кєюююю юю нн нн нює нтн ниття ня и АААЙТМ, 25, пеплпл АНА птн ужче ую інет чнччіоч нічній, пи 1 ї р ринки ит рдттнттт тт т тт тт ААААААААТН МАЙК зежжжжежннкн нн ітктюєтнтях Ех ПОСЦИМИТНИИЦЩУМ голо К 7 : Я й фереининннний вч ї ї 134 ге
ФІГ. 9 ОО Я ОО КО ОО в ВО РО ОО п а ОО Б М ОБ КО В В ОО М ОО я ПМК КК ин У ОО К ОО В Ко о ВН КИ ОК В В МО З В МА и ОО ня МИНЕ ОХ ОБО о А о о ОА І БО ОО І ІП В М І І М М НЯ ОБО ОО В МОМ В КК КВК оо о ВО КК Зо МОБ ЕК ОО я ОО и ВХ Кв и КК СЯ о КК Ум РО ОО. КВ КВ М ОО а В В С МЕККА КОН и ОО М М М М Ко в в НН ОО М В ПЕВНЕ КН КК КК ВИК о М М В и В ПЕДВМОННН ПІПЛИММКН НН ИН в а І ОО ВО ОО Кр вштвто с а п ОО В В ВК ЗК В ОК В М Й В В г и В ния ОО КО У ОО Ко ОО В В М М М В ОК В Бо МОВ Сукня о ЗК дея СКЕЕЖКК ПК КАК ВО А ММК Зх ОК ох КАК КЕ МВ НК М НН В НН й а ВЕ В БАН ОК В а ПО КН КО І І ПО В І В В В У МОВ и В КК НН ОККО КК Б Б ЕЕ ОО в и ОО В В КО ОО Я о ПЕДПИУНЕКОНОВЕ ВК ОО ПИКИИИНЕ, КК о м и НО ОО Он они о и в ПО он ОК В В НН В Но КК Ж ПЕК КЕ В ЛИПИ ВИК ЕК НКИ и ШИК ДИНИ ИН ДИ ШИ ПИ ИН ПЕКВНКВ ФІГ, ПА ФІГ, 108 ФІГ. 1ос ФІГ, 100
ФІГ ТА ФІГ. 118 АК пишне ві ши ши ший : щу и сова що хе : ні ї тк С Б і теоща : ФІГ, 12А ФІГ. 158
ФГ. 1зА ФІГ, 138 ов До дон кокА а нн и НА Фо фетия КК дентин ши ни шину
ФІГ. 14А Фіг, ТА т і Формуюте рідну сухим, яка містать матричний матеріалі - і нанофотонняий матерівл, суспендований у суміші - і Виливанвоть рідку сумки у вору 5 пн иНиНВОотТьЬ тееранемни сем у форм пакт чим форми сптячний І 7 п ШИ - ЗВ (Виймають оптичний іль З форми м Метт тт тут тт т ттеніт іт тот от птеТ То ТтЕ т ТЕТ Те ТИН Нет ТТ тт НЕК е тет ту тт тет ті тот т тет нене нею че тет
ФІГ. 15 Пе - у т п ' нт тн лгл'тнччТчТч чн мавчмвнньввьаньнжнюьаааннавннн нн танцю вини і мадають першу волеридню рідку СуМмоЮ, Ка МІиТе матиичниМ яру ТЕ ПеКАЧЦуУЮТЬ першу попипаедню сухни пабтягам ї оо дичини ВВ ННОКО ПЕД АЮ лк ІДдоМмивукт ниВОофОогІМнНИ митним, розчинений У розчиннику, із бдвржанням певшої зопередниьй кукі, акта чанам пр.- дО Ї доня ПОВ ВОЧИ ВОУГУ ОПЕК КМ тн ПОКИ ПИКК і Перемішують Другу попередню сумі протагом дрМругого щи Н 7 ня " ЕХ іперізду часу, таким чином випарнеюча розчинник і р формуючи рідку суми, яка містить метричний матеврівлі інанофотонний матерієл, суспендований у сумно !
ФІГ. 16
UAA201812653A 2016-06-09 2016-06-09 Оптичний фільтр і спосіб виготовлення оптичного фільтра UA123596C2 (uk)

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
PCT/EP2016/063174 WO2017211420A1 (en) 2016-06-09 2016-06-09 Optical filter and method of manufacturing an optical filter

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA123596C2 true UA123596C2 (uk) 2021-04-28

Family

ID=56345080

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201812653A UA123596C2 (uk) 2016-06-09 2016-06-09 Оптичний фільтр і спосіб виготовлення оптичного фільтра

Country Status (32)

Country Link
US (1) US11067730B2 (uk)
EP (1) EP3469406B1 (uk)
JP (1) JP6923253B2 (uk)
KR (1) KR102194020B1 (uk)
CN (1) CN109564307B (uk)
AR (1) AR108704A1 (uk)
AU (2) AU2016409812B2 (uk)
BR (1) BR112018075540B1 (uk)
CA (2) CA3060743C (uk)
CU (1) CU24646B1 (uk)
CY (1) CY1123560T1 (uk)
DK (1) DK3469406T3 (uk)
EA (1) EA036847B8 (uk)
ES (1) ES2825273T3 (uk)
HR (1) HRP20201743T1 (uk)
HU (1) HUE051237T2 (uk)
IL (1) IL263475B (uk)
JO (1) JOP20170141B1 (uk)
LT (1) LT3469406T (uk)
MA (1) MA45203B1 (uk)
MX (1) MX2018015055A (uk)
MY (1) MY186614A (uk)
NZ (1) NZ749776A (uk)
PL (1) PL3469406T3 (uk)
PT (1) PT3469406T (uk)
RS (1) RS61081B1 (uk)
SA (1) SA518400569B1 (uk)
SG (1) SG11201810893QA (uk)
SI (1) SI3469406T1 (uk)
TW (1) TWI734793B (uk)
UA (1) UA123596C2 (uk)
WO (1) WO2017211420A1 (uk)

Families Citing this family (6)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
PT3469406T (pt) 2016-06-09 2020-11-02 Fieldpoint Cyprus Ltd Filtro ótico e método de fabrico de um filtro ótico
ES2967193T3 (es) * 2019-06-12 2024-04-29 Fieldpoint Cyprus Ltd Filtro óptico basado en acoplamiento de material ligero en espacios de cavidad confinada cuántica
CN110515216B (zh) * 2019-07-19 2021-03-26 四川大学 一种光强和偏振快速旋转的光场调控方法
CN111410836B (zh) * 2020-05-26 2022-01-28 西南科技大学 一种用于光学薄膜的pc/pmma复合材料的制备方法
CN113248754B (zh) * 2021-05-12 2022-03-29 山东大学 一种具有非线性反饱和吸收性质的多孔富勒醇-金属离子络合物/pmma膜、制备与应用
WO2024170074A1 (en) 2023-02-15 2024-08-22 Fieldpoint (Cyprus) Limited Optical filter and method of manufacturing an optical filter

Family Cites Families (28)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US3117177A (en) 1960-05-31 1964-01-07 Alvin M Marks Multi-layer polarizers employing glass flake and bead materials
HU186081B (en) 1981-09-02 1985-05-28 Fenyo Marta Process and apparatus for stimulating healing of pathologic points on the surface of the body first of all of wounds, ulcera and other epithelial lesions
US4548473A (en) 1983-05-12 1985-10-22 Honeywell Inc. Optical filter
US4930504A (en) 1987-11-13 1990-06-05 Diamantopoulos Costas A Device for biostimulation of tissue and method for treatment of tissue
EP0573905A1 (en) 1992-06-08 1993-12-15 Minnesota Mining And Manufacturing Company Retroreflecting polarizer for presentation systems
DE9413075U1 (de) 1994-08-12 1994-10-13 Schreyögg, Josef, 87724 Ottobeuren Therapeutische Leuchte
DE9413076U1 (de) 1994-08-12 1994-10-13 Schreyögg, Josef, 87724 Ottobeuren Polarisiertes Licht ausstrahlende Behandlungsleuchte für den Handbetrieb
CA2225629A1 (en) * 1995-06-26 1997-01-16 The Minnesota Mining & Manufacturing Company Transparent multilayer device
US5932309A (en) * 1995-09-28 1999-08-03 Alliedsignal Inc. Colored articles and compositions and methods for their fabrication
US6066272A (en) * 1996-10-07 2000-05-23 The Hong Kong University Of Science & Technology Fullerene-containing optical materials with novel light transmission characteristics
ATE330239T1 (de) 2001-02-23 2006-07-15 Dainippon Ink & Chemicals Farbfilter
WO2002082169A1 (en) * 2001-04-05 2002-10-17 Ferenc Kiss Colour filter means having optical activity under the influence of a polarized light
US20070025918A1 (en) * 2005-07-28 2007-02-01 General Electric Company Magnetic resonance imaging (MRI) agents: water soluble carbon-13 enriched fullerene and carbon nanotubes for use with dynamic nuclear polarization
US8496328B2 (en) * 2005-09-28 2013-07-30 Yamamoto Kogaku Co., Ltd. Process for producing optical article
JP4819460B2 (ja) * 2005-09-28 2011-11-24 山本光学株式会社 光学物品
US20080219917A1 (en) 2007-02-02 2008-09-11 Dvb Global Harmonized water and aqueous solutions
CN101266399A (zh) 2007-03-16 2008-09-17 北京传世唯信科技有限责任公司 整体式背投显示屏幕及其制作方法
JP4878582B2 (ja) 2007-07-03 2012-02-15 富士フイルム株式会社 偏光板保護フィルム、並びにそれを用いた偏光板及び液晶表示装置
KR101150184B1 (ko) 2008-01-07 2012-05-29 마이스킨 인크 스펙트럼 콘볼루션에 기반하여 광과 물질 간의 상호작용을 분석하는 시스템 및 방법
JP2010203900A (ja) 2009-03-03 2010-09-16 Konica Minolta Holdings Inc 表面プラズモン増強蛍光センサおよび表面プラズモン増強蛍光センサに用いられるチップ構造体
KR101640818B1 (ko) * 2010-04-29 2016-07-19 엘지디스플레이 주식회사 표면 플라즈몬을 이용한 편광 컬러필터 및 이를 구비한 액정표시장치
FR2979713B1 (fr) * 2011-09-06 2013-09-20 Bnl Eurolens Element optique polarisant teinte et procede de fabrication d'un tel element
CN104203527B (zh) * 2012-03-30 2016-11-09 Hoya株式会社 眼镜用塑料透镜的制造方法
JP5821860B2 (ja) * 2013-01-21 2015-11-24 ウシオ電機株式会社 偏光光照射装置
JP2015002087A (ja) 2013-06-14 2015-01-05 旭化成イーマテリアルズ株式会社 半導体発光素子、有機el素子及び半導体発光素子の製造方法
JP5895965B2 (ja) 2014-04-14 2016-03-30 コニカミノルタ株式会社 表面プラズモン増強蛍光センサおよび表面プラズモン増強蛍光センサに用いられるチップ構造体
KR102293604B1 (ko) * 2014-09-04 2021-08-24 삼성전자주식회사 자발광 액정 표시 장치
PT3469406T (pt) 2016-06-09 2020-11-02 Fieldpoint Cyprus Ltd Filtro ótico e método de fabrico de um filtro ótico

Also Published As

Publication number Publication date
AU2019216674B2 (en) 2020-08-20
DK3469406T3 (da) 2020-11-09
CU20180148A7 (es) 2019-07-04
NZ749776A (en) 2020-06-26
SI3469406T1 (sl) 2020-12-31
WO2017211420A1 (en) 2017-12-14
CA3060743C (en) 2023-02-28
HRP20201743T1 (hr) 2020-12-25
MY186614A (en) 2021-07-30
MA45203A (fr) 2019-04-17
PL3469406T3 (pl) 2021-04-06
TWI734793B (zh) 2021-08-01
EA201892611A1 (ru) 2019-05-31
SA518400569B1 (ar) 2022-09-13
RS61081B1 (sr) 2020-12-31
KR20190016543A (ko) 2019-02-18
LT3469406T (lt) 2020-12-10
TW201815926A (zh) 2018-05-01
KR102194020B1 (ko) 2020-12-23
CA3026893C (en) 2021-03-02
CN109564307B (zh) 2022-06-24
US20190257989A1 (en) 2019-08-22
BR112018075540A2 (pt) 2020-07-21
AU2016409812A1 (en) 2019-01-24
IL263475A (en) 2019-01-31
PT3469406T (pt) 2020-11-02
BR112018075540B1 (pt) 2023-01-03
BR112018075540A8 (pt) 2021-08-03
MX2018015055A (es) 2019-05-13
EP3469406B1 (en) 2020-08-12
US11067730B2 (en) 2021-07-20
CN109564307A (zh) 2019-04-02
MA45203B1 (fr) 2020-10-28
IL263475B (en) 2022-05-01
EP3469406A1 (en) 2019-04-17
AU2019216674A1 (en) 2019-09-05
EA036847B1 (ru) 2020-12-28
AR108704A1 (es) 2018-09-19
CA3026893A1 (en) 2017-12-14
EA036847B8 (ru) 2021-03-12
JP2019518995A (ja) 2019-07-04
CY1123560T1 (el) 2022-03-24
AU2016409812B2 (en) 2019-06-13
SG11201810893QA (en) 2019-01-30
CA3060743A1 (en) 2017-12-14
NZ760763A (en) 2021-10-29
ES2825273T3 (es) 2021-05-17
JOP20170141B1 (ar) 2022-03-14
CU24646B1 (es) 2023-02-13
JP6923253B2 (ja) 2021-08-18
HUE051237T2 (hu) 2021-03-01

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA123596C2 (uk) Оптичний фільтр і спосіб виготовлення оптичного фільтра
Cooper et al. Reaching fractional quantum Hall states with optical flux lattices
Eberly et al. Electron self-energy in intense plane-wave field
Kalliakos et al. Enhanced indistinguishability of in-plane single photons by resonance fluorescence on an integrated quantum dot
Guo et al. Balanced coherence times of atomic qubits of different species in a dual 3× 3 magic-intensity optical dipole trap array
Hiraoka et al. dd excitations in three-dimensional q-space: A nonresonant inelastic X-ray scattering study on NiO
JP2008288087A (ja) ビーム測定装置、ビーム測定方法、及びそれを用いたポンプ・プローブ測定方法
Zhou et al. Trapped atoms and superradiance on an integrated nanophotonic microring circuit
Eves et al. Elongation rate and average length of amyloid fibrils in solution using isotope-labelled small-angle neutron scattering
Carr et al. Dynamics of a fractal set of first-order magnetic phase transitions in frustrated Lu 2 CoMnO 6
Ferreira Cao Control and characterisation of a Rydberg spin system to explore many-body physics
Zhang et al. Resonant-amplified and invisible Bragg scattering based on spin coalescing modes
Babin Integrating silicon carbide spintronics quantum systems
Squires RSC Chemical Biology
Jin et al. Multipurpose platform for analog quantum simulation
Brash et al. Towards Generating Indistinguishable Photons from Solid-State Quantum Emitters at Elevated Temperatures
Boshoff Ultrafast electron diffraction on the charge density wave compound 4Hb-TaSe2
Strohmaier Exploring the Hubbard model with ultracold fermionic atoms in an optical lattice
Bourhill et al. Superradiant behavior of Cr3+ ions in ruby revealed by whispering gallery modes
Doser Precision experiments with antihydrogen: an outlook
Li et al. Nonlinear photoassociation spectroscopy near a narrow d-wave Feshbach resonance
Jeltes et al. Hanbury Brown Twiss effect for bosons versus fermions
Brückel Synchrotron radiation diffraction studies of magnetic materials
Van Duzor Methyl halide cluster anion photoelectron spectra and angular distributions as a probe of electron-molecule interactions
Marsh et al. Observation of wakefields in a 17 Ghz metallic photonic bandgap (PBG) structure