UA122586C2 - Кріпильний виріб та спосіб встановлення кріпильного виробу - Google Patents

Abstract

Розкритий кріпильний виріб (100) нового типу, що містить втулку (10) та гвинт (20), виконаний з можливістю рухомої посадки всередині каналу втулки (10), а також регулювальний елемент (30). Гвинт (20) містить стрижень (21), що проходить між кінчиком (22) і головкою (23) та забезпечений різьбою. Регулювальний елемент (30) містить центральний отвір (33), виконаний з можливістю прикріплення поворотом до різьби гвинта (20), та головку (31), що не має кругової симетрії. Регулювальний елемент (30) виконаний з можливістю розміщення всередині каналу (13) втулки (10) з можливістю повороту. Також розкриті регулювальний ключ (70) і спосіб встановлення кріпильного виробу (100) нового типу.

Description

100 заз хиМмІминх ї Ко

У ТИ «М

ЩО : і

ТО й в 58 яка шля

ЖОВ я

КОХ дя х ни в х ми ев НИ С НИ Я мм ж МОЩІ Х х Бо Бу вні п ЖК А гх х Ах Х пр ен а ин и ПИ п с в п в Ве Ель ж А их г й я УВУ Я я Я ХЕ А Ох км ни в В

Ше НЕ З НН І А НН В Сен сне МНН НМ М НН дов АК я хх ери п І З о и Б НН НИХ КАК

ПИ ЯсиН Ди Он ПІСТ п ПИ МНЕ чЕ и З с ре ЗЕ чі а . ще Пееєдеюлнян

І ИН НЕ НА ЕІ ДИ ЗИ КК Жан денно МУ Дн Мен дке ув ій у ві БУ х ї ККУ КИ Аня х ХО х х

Колодний х з З ЗНЕЯ ті Х х їх ЕЯ х Не ЕЕ їх т

КН пох І: ад КН Ех га м

ТІ ККУ т У їх ОК г п їх ВШ Ії її г 31 їх 2 м п У г її ШОУ З їх 15

Не В: ї У г м щих КІ КОХ зе ЩоЗ г х її Не її її Ох гої п : ї Я ї т ОК Н : х г т,

Ох НКУ Її ї 7 т : т, її Я т Н ї Н

Е т, НЯ : ї : Й : ї РУ ї Н ї ї ї г т пох ї х ї х В їх їх ї ї т. : ї 7 У ДЕК : х Ї х і х ВЕ ї 2 й і Я

Н В ТЕ Н х Ї т В т ВЕ їх : ї Ї т ! :. ОО г у : т Ї ї п х 7 їх Н Н

В т ож : у Ї у Н Н щИ ї : Н : Я : у 1 ЖЕ: Ї ї ; Я Ї ї що : : ; я їх

Н їх НО ї Н 2 ї : : ММ у ї х : 1 ї ї ОВК ОТ : х : т Я Я ВЕ ї Ї Я Є їх : » пОщЕ 3 ї Ї ї ін Я ЦПНЕ ї : ї Н ї ї ї х Тк її В Н 7 т. Ї ї ПЕ Н : ї ; Н : я : МОХ р їх : т : х ПЕ т. У Н Її їх

Ї Н : У т Її ї : ї ї ї НЕ ї Н т : ї : х ї У х ї Н осьих К : х ПА т У: : ; її: шої хо а НЕ ОК ше у. й ї її І ще ОМ Ото: НК хі її їх 7 хх ТЕ. 1: оОроя їх ОІЕЕ тої хх ї : її ЩА т с. її НИ: хі Не ї

Н х: ТЕ ЕШ 2; НН 2 М х: їх ї ; Не її т І їй В х ті Я

В І МІ 1; хх М мот т з. а... : ї гі х пн в по й лих й ит, я Вк ш «ДЖ шок ч ге с у ле Я - те - "ЦЕ рН х ЕЯ м й х її - СУЯ Мо « Що я Я - х шою ря по АХ х ШУ їй 7 Я ге кож хо В я х вн х ї: її 2 -

Ї ЗК : і: т М г занья

Н у

ЕН шій й еВ

Ск

Її 5

І . "

Даний винахід належить до будівельних пристроїв. Зокрема, даний винахід стосується кріпильного виробу для кріплення ізоляційного настилу до приймаючої конструкції. Більше конкретно, даний винахід стосується кріпильного виробу, регулювального ключа та способу встановлення кріпильного виробу.

РІВЕНЬ ТЕХНІКИ

У будівництві найчастіше існує необхідність у прикріпленні відносного м'якого ізоляційного настилу до відносно жорстких конструкцій. Один із прикладів зазначеної необхідності полягає у прикріпленні ізоляційних панелей до блоків бетонної покрівлі. Внаслідок деформації ізоляційного настилу під дією навантаження, такої як ходьба за зазначеним настилом, кріплення не може бути повністю твердим і також повинно бути здатним до деформації. Відповідно, були розроблені різні кріпильні вироби, що забезпечують можливість стиску гнучкого настилу, прикріпленого до недеформованої конструкції. Один із зазначених кріпильних виробів розкритий у публікації ЕР 2366843 ВІ, у якій забезпечена фланцем втулка розміщена на ізоляційному настилі, та в якій гвинт, що проходить через втулку, прикріплений до блока бетонної покрівлі. З цією метою у блоці покрівлі повинен бути просвердлений отвір із глибиною, достатньою для забезпечення можливості регулювання висоти гвинта. Між втулкою та гвинтом розташована гайка, виконана з можливістю регулювання щодо втулки, за допомогою якої кріпильний виріб зафіксований на належній висоті. У контексті поворотного переміщення гайка зафіксована щодо втулки шляхом запирання формою таким чином, що внутрішній канал втулки має форму, що відповідає формі шестикутної гайки. Відповідно, гайка на нижній частині каналу втулки проштовхує втулку в напрямку до блока покрівлі шляхом повороту гайки.

Часто у бетонних блоках є виступи внаслідок технології виготовлення бетонних блоків. Крім того, ізоляційні настили найчастіше ріжуть з метою утворення нахилів. Змінні умови прикріплення являють собою значну проблему для кріпильного виробу, який, з одного боку, повинен надійно прилягати до приймаючої конструкції, а з іншого боку, повинен забезпечувати можливість стиснення ізоляційного настилу після прикріплення. Відповідно, кріпильний виріб, що надійно прилягає до приймаючої конструкції, та виконаний з можливістю відносно вільного регулювання, має перевагу або принаймні являє собою корисну альтернативу відомим з рівня техніки кріпильним виробам.

Зо РОЗКРИТТЯ СУТІ ВИНАХОДУ

В даному описі розкритий кріпильний виріб нового типу, що містить втулку та гвинт, який може бути посаджений з ковзанням усередині каналу втулки, і регулювальний елемент, який може бути повністю посаджений всередині каналу втулки з можливістю переміщення. Гвинт містить різьбовий стрижень, що проходить між кінчиком і головкою гвинта. Регулювальний елемент містить центральний отвір, який може бути прикріплений поворотом до різьби гвинта.

Регулювальний елемент також містить відповідну поверхню, що не має кругової симетрії, для повороту регулювального елемента за допомогою інструмента, й який виконаний з можливістю рухомої посадки всередині каналу втулки.

Також розкритий ключ для встановлення зазначеного кріпильного виробу. Ключ містить гніздову частину, яка може бути встановлена всередині каналу втулки з можливістю регулювання й яка виконана з можливістю з'єднання із зовнішньою відповідною поверхнею регулювального елемента кріпильного виробу. Гніздова частина має порожнину для розміщення в ній гвинта кріпильного виробу.

З іншого боку, розкрита викрутка для повороту регулювального елемента, яка забезпечена охоплюючою відповідною поверхнею.

Також розкритий спосіб встановлення кріпильного виробу. Згідно зі способом, втулку притискають в ізоляційний настил поверх приймаючої конструкції, гвинт вкручують у приймаючу конструкцію, та повертають регулювальний елемент щодо гвинта для затягування втулки в ізоляційному настилі.

Даний винахід дозволяє забезпечити ряд значних переваг. Згідно з розкритим рішенням, регулювальний елемент може бути вільно переміщений щодо втулки. Відповідно, прикріплення гвинта до приймаючої конструкції, являє собою дію, окрему від регулювання втулки. Отже, гвинт може бути вільно прикріплений до приймаючої конструкції, такої як бетонна плита, у будь-який момент часу, що дозволяє забезпечити надійну міцність зв'язку. Зокрема, гвинт повертають до нижньої частини підготовчого отвору, просвердленого у приймаючій конструкції. Виконаний з можливістю вільного повороту регулювальний елемент забезпечує можливість подальшого регулювання втулки до належної висоти без необхідності переміщення гвинта у підготовчому отворі. Зазначена конфігурація забезпечує надійне закріплення кріпильного виробу у приймаючій конструкції, та можливість відносно вільного регулювання. 60 КОРОТКИЙ ОПИС КРЕСЛЕНЬ

Деякі з прикладів реалізації даного винаходу більше детально розкриті з посиланням на супутні креслення, на яких: на фіг. Та показаний поперечний переріз кріпильного виробу відповідно до одного з прикладів реалізації у крайньому положенні, на фіг. 15 показаний поперечний переріз кріпильного виробу за фіг. їа у зміненому положенні, на фіг. 2а показаний поперечний переріз втулки кріпильного виробу за фіг. Та ї 10, на фіг. 25 показаний вигляд збоку гвинта кріпильного виробу за фіг. Та і 16, на фіг. За показаний поперечний переріз регулювального елемента кріпильного виробу за фіг. Та і 16, на фіг. ЗБ показаний вигляд у перспективі регулювального елемента кріпильного виробу за фіг. Та і 16, на фіг. 4 показаний вигляд у перспективі вузла гвинта за фіг. 25 і регулювального елемента за фіг. За і ЗБ, на фіг. 5 показаний поперечний переріз кріпильного виробу за фіг Та і 15, установленого в настилі бетонної покрівлі, на фіг. ба показаний вигляд збоку викрутки для встановлення кріпильного виробу за фіг. Та їі 16, на фіг. 665 показаний вигляд у перспективі дрилі для просвердлювання підготовчого отвору, на фіг. бс показаний вигляд у перспективі регулювального ключа за одним із прикладів реалізації, на фіг. 7а показаний вигляд у перспективі регулювального ключа згідно з другим прикладом реалізації, на фіг. 75 показаний торцевий вигляд регулювального елемента за фіг. 7а, на фіг. ва показаний поперечний переріз часткового вузла регулювального елемента за фіг. 7а та гвинта, на фіг. 8р показаний докладний вигляд частини А на фіг. ва, і на фіг. 9 показаний поперечний переріз кріпильного виробу, забезпеченого частковим вузлом за фіг ва і 85 і встановленого в настилі бетонної покрівлі.

Коо) ЗДІЙСНЕННЯ ВИНАХОДУ

На фіг. Та, 160, і 5 показаний кріпильний виріб 100 відповідно до одного з прикладів реалізації, що містить три основні компоненти, тобто втулку 10, гвинт 20 і регулювальний елемент 30. На фіг. 2а втулка 10 показана більше докладно. Втулка 10 може бути виконана, наприклад, з полімеру, формованого шляхом лиття під тиском або за допомогою ЗО-принтера, або з іншого підходящого формованого матеріалу, такого як метал або композиційний матеріал.

Втулка 10 має довгастий корпус 11, що проходить між кінчиком 12 і кінцевим фланцем 14. Кінчик 12, виконаний на першому кінці корпусу 10, має зовнішній діаметр, менший у порівнянні з іншою частиною корпусу 11, для сприяння встановленню втулки 10 з проходом крізь ізоляційний шар.

З іншого боку, кінцевий фланець 14, виконаний на іншому кінці корпусу 10, має форму, що розширюється у радіальному напрямку, зовнішній діаметр якої перевищує діаметр іншої частини корпусу 11, що дозволяє запобігти проходженню втулки 10 крізь ізоляційний шар.

Крізь корпус 11 проходить канал 13, що має широку частину 13а та вузьку частину 136.

Зокрема, діаметр діза широкої частини 13а перевищує діаметр дізь вузької частини. Інакше кажучи, діаметри діза і дізь являють собою внутрішні діаметри втулки 10. Широка частина 1За призначена для забезпечення осьового переміщення гвинта 20 та регулювального елемента 30 всередині каналу 13, а вузька частина 135 призначена для забезпечення переміщення гвинта 20, а також для запобігання переміщенню регулювального елемента 30, крізь кінчик 12 втулки 10. У даному контексті під терміном "осьова протяжність" розуміють протяжність, в якій проходить канал 13 втулки 10, інакше кажучи, його поздовжню вісь. Відповідно, осьове переміщення гвинта 20 та регулювального елемента 30 здійснюють у напрямку поздовжньої осі корпусу 11 втулки 10. Таким чином, вузька частина 136 каналу 13 розташована в області кінчика 12, а широка частина 13а розташована в області іншої частини корпусу 11, зокрема, в області кінцевого фланця 14. Форма поперечного перерізу каналу щодо поздовжньої осі у прикладі реалізації, показаному на кресленнях, виконана круглою.

У кінцевому фланці 14 розміщена щонайменше одна, переважно дві або більше, і найбільше переважно від 2 до 4 утримуючих точок 15. Утримуюча точка 15 являє собою гострий зубець, що виступає в осьовому напрямку від кінцевого фланця 14 у напрямку до кінчика 12 корпусу 10.

Утримуюча точка 15 призначена для проникнення крізь поверхню ізоляційного шару та занурення в ізоляційний шар при втискуванні кінцевого фланця 14 у поверхню ізоляційного бо шару. У положенні, в якому утримуюча точка 15 занурена в ізоляційний шар, зазначена точка 15 підвищує опір кріпильного виробу на відрив від ізоляційного настилу. У випадку використання більше однієї утримуючих точок переважний варіант, у якому зазначені точки 15 рівномірно розподілені по окружності кінцевого фланця 14. Переважно, діаметр д:іза широкої частини 1За різко звужується з утворенням діаметра дізь вузької частини для утворення заплечика в каналі 13, причому зазначений заплечик служить як основа для регулювального елемента 30. У прикладах за фіг. 1-5 заплечик виконаний скошеним.

На фіг. 205 докладно показаний гвинт 20. Згідно з кресленням, стрижень 21 гвинта 20, забезпечений зовнішньою різьбою, проходить між кінчиком 22 і головкою 23. Кінчик 22, виконаний на першому кінці гвинта 20, згідно з фіг. 265 може бути гострим і ріжучим, у результаті чого кінчик 22 придатний для вкручення, наприклад у покрівлю з листового металу. В іншому варіанті гвинт 20 може являти собою оброблений механічно гвинт із тупим кінчиком. Різьбова частина переважно проходить за всією довжиною стрижня 21 від головки 23 до кінчика 22.

Кінець головки 23, виконаної на іншому кінці гвинта 20, оснащений пазом 24, який у прикладі за фіг. 4 являє собою зіркоподібний шліц, що забезпечує з'єднання з інструментом. Природно, також можуть бути розглянуті варіанти використання інших шліців для інструментів, таких як гвинти з хрестоподібним або шестигранним шліцом, і т.п. Головка 23 гвинта 20 виконана вкрай вузькою. Головка 23 має діаметр Югз, переважно рівний або лише незначно перевищуючий діаметр О2і стрижня 21. Діаметр О2і стрижня взятий з точки різьби, тобто діаметр Югі являє собою найбільший діаметр різьбової частини. Розміри гвинта 20 щодо втулки 10 підібрані таким чином, що гвинт 20 може бути пропущений крізь втулку 10. Інакше кажучи, діаметри Огі і ЮОгз стрижня 21 ії головки 23 гвинта менше діаметра дізь широкої частини 136 каналу 12 втулки, відповідно, що забезпечує можливість осьового переміщення гвинта 20 всередині каналу 13. З іншого боку, розміри гвинта 20 та втулки 10 підібрані таким чином, що гвинт 20 не може виходити з кінчика 12 втулки 10. Інакше кажучи, діаметр О2і стрижня 21 гвинта 20 підібраний таким чином, що зазначений діаметр О2ії менше (а діаметр Огз головки 23 - більше) діаметра дізь вузької частини 130 каналу втулки 10.

На фіг. За і ЗБ докладно показаний регулювальний елемент 30. Згідно з проілюстрованим прикладом реалізації, регулювальний елемент 30 являє собою гайку, що має циліндричний корпус 32 і шестикутну головку 31. Головка 31 утворює відповідну поверхню для з'єднання з

Зо належною відповідною поверхнею на інструменті. Також може бути використаний багатокутник з незмінним поперечним перерізом (не показаний). Згідно з прикладом, показаним на кресленнях, корпус 32 має кругову симетрію, в результаті чого забезпечена можливість повороту корпусу 32 всередині, що має кругову симетрію каналу 13 навколо поздовжньої осі втулки 10. У даному контексті під терміном "поворот" розуміють поворотне переміщення, здійснюване навколо осі, причому забезпечена можливість повороту на 360 градусів. Кінець корпусу 32 виконаний скошеним, в результаті чого він відповідає скосу між широкою частиною 1За та вузькою частиною 1360 всередині каналу 13. Згідно з даним прикладом реалізації, відповідна поверхня, тобто головка 31 регулювального елемента 30, виконана охоплюваною. Іншими словами, область сполучення відповідної поверхні 31, що не має кругової симетрії, виконана за периферією регулювального елемента 30. Згідно з вищенаведеним описом, головка 31 може бути шестикутною (відповідно до прикладу реалізації, показаному на кресленнях) або може мати деяку іншу підходящу перешкоджаючу повороту форму, таку як квадратна форма, форма з пазом, або, наприклад, овальна форма. Крізь регулювальний елемент 30 проходить центральний отвір 33, у якому може бути виконана внутрішня різьба для з'єднання з різьбою гвинта 20. В іншому варіанті або додатково, матеріал регулювального елемента 30 може бути підібраний таким чином, що зазначений елемент 30 з'єднаний з різьбою гвинта 20 шляхом врізання. Придатні матеріали включають полімери, зокрема нейлон, і метали.

У прикладах за фіг. За і ЗО корпус 32 має ширину, щонайменше рівну ширині головки 31.

Інакше кажучи, діаметр ЮОзг корпусу 32 перевищує найменший діаметр ЮОзїі головки 31, в результаті чого корпус 32 утворює основу для регулювального ключа. Зокрема, діаметр ЮОз2 корпусу 32 переважно дорівнює найбільшому діаметру головки 31, що являє собою відстань від кута до кута багатокутної головки 31. Далі, діаметр Оз»2 корпусу 32 переважно перевищує найменший діаметр Оз: головки 31, що являє собою відстань від грані до грані багатокутної головки 31. Зазначені розміри щонайкраще проілюстровані на фіг. 4. У випадку, якщо діаметр вимірюють від кутів головки 31, а значення зазначеного діаметра дорівнює діаметру корпусу 32, утворений фланець, що служить як основа для регулювального ключа, а зовнішні розміри регулювального елемента 30 мінімізовані.

Діаметр ЮОз2 корпусу 32 підібраний таким чином, що корпус 32 виконаний з можливістю ковзання в широкій частині 136 каналу 13, тобто діаметр Оз2 корпусу 32 менше діаметра дізь бо широкої частини 13р каналу 13. У даному контексті під терміном "менше, ніж" розуміють посадку з ковзанням або більше вільну посадку, тобто діаметри ЮОз2 і дізь можуть мати номінальні розміри з установленими допусками. Вищевказана умова доречна і для інших посадок, що забезпечують переміщення, наведених в даному описі. Подібним чином, найбільший діаметр головки 31 менше діаметра д:1за широкої частини 13За каналу 13. Обидва зовнішніх діаметра ЮОгі,

ЮОз2г регулювального елемента перевищують діаметр д:їзь вузької частини 1360 каналу 13.

Центральний отвір 33 регулювального елемента 30 має розміри, що дозволяють розміщати в отворі 33 стрижень 21 гвинта 20, і таким чином, діаметр дзз центрального отвору 33 (з урахуванням посадки) рівний або менше діаметра О2і стрижня гвинта 20, в результаті чого гвинт 20 може бути вкручений в регулювальний елемент 30. На фіг. 4 показаний частковий вузол регулювального елемента 30 та гвинта 20, в якому стрижень 21 гвинта 20 проходить крізь центральний отвір 33 регулювального елемента 30. Згідно з кресленням, вузька головка 23 гвинта 20 забезпечує можливість повороту регулювального елемента 30 шляхом забезпечення для ключ-втулки доступу до головки 31 регулювального елемента 30 поверх головки 23 гвинта 20.

На фіг. ба-б6с показаний інструмент, за допомогою якого кріпильний виріб за фіг. Та-4 може бути встановлений згідно з фіг. 5. На фіг. ба показана викрутка 50 для поворотного вкручування гвинта 20 у приймаючу конструкцію 200. Стрижень 51 викрутки 50 виконаний довгастим і має розміри, що дозволяють проходити зазначеній викрутці 50 навіть крізь товстий ізоляційний шар 300. Наприклад, прикріплення ізоляційного шару 300 товщиною 600 мм до приймаючої конструкції 200 потребує використання стрижня 51 викрутки 50, що має довжину щонайменше 600 мм. На одному з кінців стрижня 51 розташоване лезо 52, виконане з можливістю з'єднання з пазом 24 у головці 23 гвинта 20. У проілюстрованому прикладі лезо 52 являє собою зіркоподібну головку. На протилежному кінці стрижня розташований приводний елемент 53 для прикріплення викрутки 50 до ручки. Діаметр леза 52 стрижня 51 викрутки 50 підібраний таким чином, що забезпечена можливість повороту та переміщення викрутки 50 всередині каналу 13 втулки 10. Стрижень 51 переважно не має кругової симетрії, наприклад виконаний шестикутним, зіркоподібним, або має яку-небудь іншу охоплювану форму, яка може бути з'єднана з відповідною охоплюючою формою, що не має кругової симетрії. Таким чином, викрутка 50 може з однієї сторони бути використана для загвинчування гвинта 20 шляхом утворення з'єднання з

Зо пазом 24 у головці 23 гвинта, а з іншої сторони - шляхом утворення з'єднання з внутрішньою відповідною поверхнею втулкового регулювального елемента, більше докладно розкритого в нижченаведеному описі.

На фіг. 65 показаний свердлильний інструмент 60 для виконання підготовчого отвору 201 у приймаючій конструкції 200. На одному з кінців стрижня 61 свердлильного інструмента 60 розташоване свердло 64, а на протилежному кінці виконана ручка 65. Довжина стрижня 61 підібрана відповідно до товщини фіксованого ізоляційного шару 300. Наприклад, прикріплення ізоляційного шару 300 товщиною 600 мм до приймаючої конструкції 200 потребує використання в свердлильному інструменті 60 стрижня 61, що має довжину щонайменше 600 мм. Свердло 64 переважно виконане відносно коротким, наприклад, з довжиною менше 30 мм, в результаті чого просвердлювання підготовчого отвору 201 не призводить до розтріскування приймаючої конструкції 200. Зазначена конфігурація має особливу перевагу у випадку прикріплення ізоляційного шару 300 до бетонного настилу конструкції покрівлі. Свердло 64 може бути досить тонким, наприклад, товщиною 5 мм. Свердло 64 прикріплене до стрижня 61 за допомогою корпусу 62. Товщина корпусу 61 перевищує товщину тонкого свердла 64 та становить, наприклад 14 мм. Кінець 63 корпусу 62 може бути звуженим, в результаті чого навколо свердла 64 утворений невеликий заплечик. Інакше кажучи, розміри прикладу свердлильного інструмента 60 становлять 5/14 х 600 мм. Заплечик призначений для забезпечення основи для свердла 64 у приймаючій конструкції 200 для обмеження глибини підготовчого отвору 201 довжиною свердла 64. У прикладі реалізації, в якому знімне свердло 64 може бути замінене, кінець 63 також може служити в якості затискного патрона. В іншому прикладі реалізації, в якому знімне свердло 64 може бути замінене, як затискний патрон може служити корпус 62, а кінець 63 служить як знімний адаптор.

На фіг. бс показаний регулювальний ключ 70 для повороту регулювального елемента 30 у різьбі гвинта 20, за допомогою якого кріпильний виріб 100 регулюють для його розміщення на належній висоті. На першому кінці стрижня 71 регулювального ключа 70 виконаний ключ-втулка 72, тобто втулка, яку однак не слід плутати з втулкою 10 кріпильного виробу 100, а на протилежному кінці розташована ручка 73. Ключ-втулка 72 виконаний з можливістю з'єднання з головкою 31 регулювального елемента 30 у положенні, в якому регулювальний елемент 30 установлений всередині каналу 13 втулки 10, а також навколо гвинта 20. Відповідно, внутрішня бо форма ключ-втулки 72 відповідає зовнішній формі головки 31 регулювального елемента 30. З іншого боку, ключ-втулка 72 повинен мати досить тонку стінку для забезпечення можливості його посадки у вузькому вільному просторі між головкою 31 регулювального елемента 30 та корпусом 11 втулки 10. Таким чином, зовнішній діаметр ключ-втулки 72 менше діаметра діза широкої частини 13а каналу 13 втулки 10. Ключ-втулка 72 також повинен бути виконаний з можливістю проходження за межі головки 23 гвинта 20. Відповідно, ключ-втулка 72 забезпечений порожниною 74, в якій може бути розміщений гвинт 20 у положенні, в якому ключ- втулка 72 затягує регулювальний елемент 30 щодо втулки 10. Порожнина 74 проходить у напрямку стрижня 71. При використанні короткого ключ-втулки 72 стрижень 71 може бути виконаний порожнистим через вищевказану причину.

Процес роботи з кріпильним виробом 100 простий. У нижченаведеному описі робота з вищеописаним кріпильним виробом 100 описана в контексті встановлення ізоляційного настилу 300 товщиною 600 мм у приймаючу конструкцію 200, що являє собою тонкий блок бетонної покрівлі. З метою встановлення потім вибирають кріпильний виріб 100, що підходить для ізоляційного настилу товщиною 600 мм, причому кріпильний виріб 100 може мати різний розмір і встановлений з рівномірними проміжками, наприклад, що становлять 50 мм. Кріпильні вироби встановлюють в області краю ізоляційного настилу 300, аж до відстані всього лише в 20 мм від краю. У даному прикладі довжина втулки 10 становить менше 600 мм для забезпечення допуску на деформацію. Довжина втулки 10 переважно щонайменше на 20 мм менше товщини ізоляційного настилу 300 для забезпечення достатнього допуску на деформацію. Довжина втулки 10 у цьому випадку менше товщини ізоляційного настилу 300 на 20 мм або більше.

Спочатку ізоляційний настил 300 розміщають поверх приймаючої конструкції 200, і виконують підготовчий отвір 201 у приймаючій конструкції 200 за допомогою свердлильного інструмента 60. Наприклад, підготовчий отвір може мати ширину 5 мм і глибину 28 мм.

Свердлильний інструмент 60 підбирають відповідно до товщини ізоляційного настилу ЗО0, і відповідно, наприклад, для встановлення ізоляційного настилу товщиною 600 мм вибирають свердлильний інструмент 66 довжиною щонайменше 600 мм. У ході свердління свердло 64 проходить крізь зовнішню поверхню 301 ізоляційного настилу та крізь ізоляційний настил, й утворює підготовчий отвір 201 у бетоні, глибина якого обмежена заплечиком на кінці свердла 64, утвореним кінцем 63 корпусу 62. Після виконання підготовчого отвору 201 кріпильний виріб

Зо 100 установлюють в ізоляційний настил 300 шляхом проштовхування зазначеного кріпильного виробу 100 у підготовчий отвір. Потім кріпильний виріб 100 може бути частково зібраний, щоб всі три компоненти були встановлені на місці. В іншому варіанті на даному етапі може бути встановлена тільки втулка 10.

Після введення втулки 10 гвинт 20 повертають у підготовчому отворі 201 за допомогою викрутки 50, яка може бути приведена в дію, наприклад, за допомогою електричного дриля або акумуляторної батареї, або вручну (не показано). Внаслідок того, що підготовчий отвір 201 просвердлений з дотриманням певних розмірів, користувач за допомогою ручки може фізично визначити момент досягнення гвинтом 20 дна підготовчого отвору. Відповідно, гвинт 20 розташований досить глибоко у приймаючій конструкції для досягнення належного прикріплення. При прикріпленні вищеописаного ізоляційного настилу 300 до бетону гвинт 20 може являти собою, наприклад, гвинт для бетону розміром 6,2 х 105 мм із хрестоподібним шліцом головки Т-25. На даному етапі регулювальний елемент 30 може бути встановлений навколо гвинта 20, або може бути встановлений згодом (у випадку, якщо ширина головки 23 гвинта 20 рівна або менше ширини стрижня 21 гвинта 20). В описаному прикладі діаметр Югз головки 23 гвинта 20 становить менше 8 мм, в результаті чого регулювальний елемент 30 діаметром 8 мм може бути повернутий на місці.

У випадку встановлення регулювального елемента 30 навколо гвинта 20 (фіг. 4) регулювальний елемент 30 повертають разом із гвинтом 20 усередині каналу 13. У подібному випадку регулювальний елемент 30 переважно встановлений у максимально можливій близькості від головки 23 гвинта 20.

Після фіксації гвинта 20 у підготовчому отворі 201 перевіряють факт знаходження кріпильного виробу 100 на дні, тобто перевіряють факт фіксації кінцевого фланця 14 втулки 10 на зовнішній поверхні 301 ізоляційного настилу 300. У випадку негативного результату (фіг. Та, кріпильний виріб ліворуч на фіг. 5) кріпильний виріб 100 слід відрегулювати й усунути зазор між кінцевим фланцем 14 і зовнішньою поверхнею 301 ізоляційного настилу 300. У випадку, якщо регулювальний елемент 30 не розташований на місці а ширина центрального отвору 33 регулювального елемента (з урахуванням допуску) не більше ширини головки 23 гвинта 20, регулювальний елемент 30 установлюють у місці різьби гвинта 20. Регулювальний елемент 30 починають повертати щодо гвинта 20 за допомогою регулювального ключа 70. Регулювальний бо ключ 70 може бути повернутий за допомогою приводного елемента, з'єднаного з ручкою 73,

механічним чином або вручну. Ключ-втулка 72 регулювального ключа 70 у такий спосіб повинен з'єднуватися з головкою 31 регулювального елемента 30 та приймати головку 23 гвинта 20 у порожнині 74 ключ-втулки 72. При повороті регулювального ключа 70 навколо його поздовжньої осі регулювальний елемент 30 повертається в різьбленні гвинта 20 навколо поздовжньої осі втулки 10 й уздовж зазначеної осі у напрямку до кінчика 12 втулки 10. Гвинт 20 залишається на місці внаслідок того, що сила тертя між гвинтом 20 і приймаючою конструкцією 200, такою як бетон або сталь, перевищує силу тертя між гвинтом 20 і регулювальним елементом 30.

При повороті регулювального елемента 30 корпус 32 елемента 30 може зіштовхнутися із заплечиком між широкою частиною 13а та вузькою частиною 13р каналу 13, але сила тертя між регулювальним елементом 30 і корпусом 11 втулки 10 не перевищує сили тертя між довгим корпусом 11 втулки 10 й ізоляційним настилом 300, в результаті чого регулювальний елемент 30 не повертає втулку 10 разом із регулювальним елементом 30. Регулювальний елемент 30 повертають відносно гвинта 20 до виштовхування кінчика 12 втулки 10 вперед за допомогою регулювального елемента 30 й осьового переміщення втулки 10 у напрямку приймаючої конструкції 200, що завершується зіткненням кінцевого фланця 14 втулки 10 із зовнішньою поверхнею 301 ізоляційного настилу 300. Сама втулка 10 не призначена для повороту навколо її поздовжньої осі. Користувач може визначати факт знаходження втулки 10 на дні після втоплення утримуючих зубців 15 у зовнішню поверхню 301 ізоляційного настилу 300, в результаті чого зазначені зубці більше не видні. Ізоляційний настил 300 може зберігати незначне поглиблення у точці кріплення (правий кріпильний виріб на фіг. 5). Потім утримуючі зубці 15 формують надійне захоплення ізоляційного настилу 300. Зазначена конфігурація дозволяє зменшити ризик розриву краю ізоляційного настилу 300 на ділянці кріпильного виробу.

Переважно, втулка 10 забезпечена утримуючими точками 15, які можуть підвищувати міцність на розтягання втулки 10 на приблизно 30 95 у порівнянні з втулкою, в якій не виконані утримуючі точки.

У випадку, якщо гвинт, забезпечений свердлом, прикріплений, наприклад, до покрівлі з листового металу, просвердлювання підготовчого отвору не є обов'язковим; у цьому випадку гвинт може бути вкручений в місце безпосередньо у приймаючій конструкції. Залежно від матеріалу ізоляційного настилу потім обов'язково або необов'язково виконання підготовчого

Зо отвору в ізоляційному настилі перед установленням кріпильного виробу.

Після встановлення кріпильного виробу 100 ізоляційний настил 300 надійно зафіксований у приймаючій конструкції 200. Ковзна посадка між гвинтом 20 і втулкою 10 забезпечує можливість осьового переміщення втулки 10 у напрямку до приймаючої конструкції 200, в результаті чого ізоляційний настил 300 може бути стиснутий, наприклад, у випадку переміщення людини за поверхнею ізоляційного настилу 300.

На фіг. 7а і 765 показане альтернативне вирішення, відмінне від прикладу реалізації за фіг. 1- 5, для досягнення ідентичного результату. На відміну від прикладу реалізації за фіг. 1-5, в альтернативному прикладі реалізації за фіг. 7а і 70 відповідна поверхня 31 регулювального елемента 30 виконана охоплюючою, тобто утворена область сполучення на поверхні, що не має кругової симетрії, яка задає центральний отвір 33 регулювального елемента 30. У даному контексті під терміном "центральний отвір" розуміють внутрішню порожнину регулювального елемента 30. Інакше кажучи, регулювальний елемент 30 виконаний порожнистим. Форма поперечного перерізу відповідної поверхні 31 може являти собою, наприклад, шестикутне кільце, показане на кресленнях, з яким може бути з'єднана викрутка 50 за фіг. ба, зокрема, стрижень 51 викрутки, що має ідентичну форму. Інакше кажучи, регулювальний елемент 30 може являти собою довгу шестигранну гайку, а викрутка 50 може містити стрижень у вигляді шестигранного ключа.

Регулювальний елемент 30 має довгастий корпус 32, зовнішня поверхня якого має кругову симетрію, завдяки чому регулювальний елемент 30 може бути повернутий всередині каналу 13 втулки 10. Зовнішній діаметр ЮОз2г корпусу 32 регулювального елемента 30 підібраний для забезпечення вільної або ковзної посадки щодо внутрішнього діаметра д:за каналу 13 втулки 10.

Відповідно, зовнішня форма корпусу 32 регулювального елемента 30 може бути незмінною за всією довжиною регулювального елемента. Корпус 32 регулювального елемента охоплює дві частини. Перша частина 32а корпусу 32 призначена для розміщення на ній різьбової частини 21 гвинта 20. Відповідно, перша частина 32а корпусу 32 може бути гладкою, в результаті чого вона з'єднана з різьбою гвинта 20, зокрема з ріжучою різьбою, або може бути забезпечена внутрішньою різьбою для забезпечення можливості з'єднання з різьбою гвинта 20. Отже, внутрішній діаметр дзз першої частини 32а (фіг. 705) підібраний таким чином, що він відповідає зовнішньому діаметру О21 різьбової частини 21 гвинта 20 (фіг. 25). Друга частина 326 корпусу 32 бо призначена для розміщення на ній головки 23 гвинта 20 та різьбової частини 21 відносно вільно,

тобто з вільною посадкою. Внутрішній діаметр (зі (тобто найменший внутрішній діаметр частини, що містить відповідну поверхню) другої частини 325 корпусу 32 підібраний з можливістю забезпечення вільної або ковзної посадки щодо зовнішнього діаметра Огз головки 23 гвинта 20. Друга частина 3250 корпусу 32 не має кругової симетрії, тобто містить охоплюючу головку 31. Таким чином, внаслідок того, що внутрішній діаметр дзз першої частини 32а менше внутрішнього діаметра дз: другої частини 320, внутрішня порожнина корпусу 32 утворює (тобто центральний отвір 33 містить) нижній заплечик для розміщення на ньому головки 23 гвинта 20.

Нижній заплечик сприяє утворенню часткового вузла 20, 30 шляхом обмеження переміщення гвинта 20 за довжиною регулювального елемента 30. З іншого боку, чим коротше перша частина З32а, тим менше тертя між гвинтом 20 і регулювальним елементом 30, в результаті чого регулювання втулки 10 потребує меншого зусилля. Також можлива реалізація регулювального елемента без вищеописаного нижнього заплечика, і при цьому внутрішня порожнина корпусу має рівномірну товщину, тобто являє собою незмінений наскрізний отвір. У такому випадку необхідне використання гвинта без головки.

Робота з регулювальним елементом 30 за прикладом реалізації на фіг. 7а і 75 відрізняється від роботи з елементом за фіг. 1-5 способом регулювання кріпильного виробу 100 для його розміщення на належній висоті за допомогою регулювального елемента 30. Початковий етап встановлення, тобто виконання підготовчого отвору 201 та встановлення втулки 10, реалізований згідно з вищенаведеним описом. Після розміщення втулки 10 на місці частковий вузол (фіг. 8), утворений гвинтом 20 і регулювальним елементом 30, опускають у втулку 10 (фіг. 9). У такому разі гвинт 20 переважно розташований на дні регулювального елемента 30 згідно з фіг. ва. Після розміщення часткового вузла 20, 30 на місці викрутку 50 опускають у втулку 10 таким чином, що лезо 52 з'єднується з пазом 24 у головці 23 гвинта 20. Завдяки наявності взаємно відповідних форм і розмірів викрутки 50 та корпусу 32 регулювального елемента 30, що не має кругової симетрії (наприклад, шестикутний або восьмикутний) стрижень 51 викрутки 50 виконаний з можливістю переміщення за належною охоплюючою відповідною поверхнею 31, що не має кругової симетрії. При повороті викрутки 50, наприклад, за допомогою електричного дриля, гвинт 20 вкручують до дна підготовчого отвору 201. Підготовчий отвір 201 може мати глибину, наприклад, що становить приблизно 30 мм для забезпечення достатнього захоплення.

Зо Після затягування гвинта 20 на місці факт розташування втулки 10 на належній висоті перевіряють шляхом перевірки факту упору кінцевого фланця 14 втулки 10 у зовнішню поверхню 301 ізоляційного настилу 300. У випадку наявності зазначеного упору, тобто у випадку відсутності зазору між фланцем 14 і зовнішньою поверхнею 301, встановлення завершене.

У випадку наявності зазору між фланцем 14 і зовнішньою поверхнею 301 втулка 10 повинна бути відрегульована до належної висоти з метою усунення зазору. Для регулювання висоти втулки 10 лезо 52 викрутки 50 видаляють з паза 24 у головці 23 гвинта 20 шляхом витягування леза 52 у напрямку стрижня 51 назовні з втулки 10 (показане спрямованою догори стрілкою на фіг. 9), коли поворот викрутки 50 більше не передається на гвинт 20. Однак стрижень 51 викрутки 50, що не має кругової симетрії, як і раніше, зафіксований щодо охоплюючої відповідної поверхні 31 регулювального елемента 30 шляхом запирання формою. При повороті викрутки 50 (показано стрілкою повороту на фіг. 9) поворотне переміщення передається за відповідною поверхнею 31 на регулювальний елемент 30, закріплений на різьбовій частині 21 гвинта 20 у першій частині 32а корпусу 32. Внаслідок того, що гвинт 20 прикріплений до приймаючої конструкції 200, регулювальний елемент 30 у ході повороту починає здійснювати переміщення за різьбою гвинта 20 у напрямку приймаючої конструкції 200. Переміщуючись донизу, регулювальний елемент 30 потім також проштовхує розташовану перед зазначеним елементом 30 втулку 10 у напрямку до приймаючої конструкції 200. Поворотне переміщення викрутки 50 припиняють після переміщення втулки 10, достатнього для забезпечення упору фланця 14 втулки 10 у зовнішню поверхню 301 ізоляційного матеріалу 300. Потім викрутка може бути витягнута з втулки 10 після завершення встановлення.

Згідно з кресленнями, особлива перевага прикладу реалізації за фіг. 7-9 полягає в тому, що в ході встановлення необхідне використання лише одного інструмента для встановлення гвинта 20 та регулювання висоти втулки 10 замість окремих викрутки 50 і регулювального ключа 70.

Також слід зазначити, що кожний з прикладів реалізації, розкритих у вищенаведеному описі, може також бути комбінований з утворенням встановлювального комплекту, що містить кріпильний виріб 100 (переважно набір кріпильних виробів) і викрутку 50 та/або регулювальний ключ 70. Залежно від використання регулювального елемента 30 з охоплюваною (фіг. 1-5) або охоплюючою (фіг. 7-9), відповідною поверхнею 31, встановлювальний комплект може містити регулювальний ключ або не містити регулювальний ключ, відповідно. 60 ПЕРЕЛІК ПОЗИЦІЙ НА КРЕСЛЕННЯХ

Мо Деталь Мо Деталь регулювальний . пеня . елемента зовнішній діаметр корпусу регулювального се іш оно фор інструмент регулювального елемента ннн"ш"Є"ІіНИЬНННннннннннншшн

Claims (17)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Кріпильний виріб (100), який містить: - втулку (10), що має корпус (11), забезпечений каналом (13), - гвинт (20), який: - містить стрижень (21), що проходить між кінчиком (22) і головкою (23) та забезпечений різьбою, і - виконаний з можливістю рухомої посадки всередині каналу (13) втулки (10), і - регулювальний елемент (30), який: - містить центральний отвір (33), виконаний з можливістю прикріплення поворотом до різьби гвинта (20), - містить відповідну поверхню (31), що не має кругової симетрії, для повороту регулювального елемента (30) за допомогою інструмента (50, 70), і - виконаний з можливістю рухомої посадки повністю всередині каналу (13) втулки (10), який відрізняється тим, що регулювальний елемент (30) виконаний з можливістю розміщення всередині каналу (13) втулки (10) з можливістю повороту.

2. Кріпильний виріб (100) за п. 1, у якому: - корпус (11) втулки (10) має поздовжню вісь, - канал (13) проходить у напрямку поздовжньої осі корпусу (11), а - регулювальний елемент (30), коли він установлений у каналі (13), виконаний з можливістю повороту навколо зазначеної поздовжньої осі з переміщенням у напрямку поздовжньої осі.

3. Кріпильний виріб (100) за п. 1 або п. 2, у якому посадка між регулювальним елементом (30) і каналом (13) забезпечує можливість поворотного переміщення між регулювальним елементом (30) і каналом (13).

4. Кріпильний виріб (100) за будь-яким із пп. 1-3, у якому канал (13) містить: - широку частину (13а), що має діаметр (за), і Зо вузьку частину (130), що має діаметр (д1зь), який менше діаметра (д:1за) широкої частини (13а).

5. Кріпильний виріб (100) за будь-яким із пп. 1-4, у якому:

- корпус (11) втулки (10) проходить між кінчиком (12) і кінцевим фланцем (14), причому - вузька частина (135) каналу (13) розташована в області кінчика (12), а широка частина (1За) розташована в області кінцевого фланця (14).

6. Кріпильний виріб (100) за п. 5, у якому кінцевий фланець (14) містить щонайменше один утримуючий зубець (15), зокрема від двох до чотирьох утримуючих зубців (15), що проходить/проходять від кінцевого фланця (14) у напрямку корпусу (11).

7. Кріпильний виріб (100) за будь-яким із пп. 1-6, у якому центральний отвір (33) регулювального елемента (30) містить внутрішню різьбу або формовану поверхню, яка виконана з можливістю узгодження із зовнішньою різьбою гвинта (20) для утворення різьбового з'єднання.

8. Кріпильний виріб (100) за будь-яким із пп. 1-7, у якому: - регулювальний елемент (30) містить корпус (32), що має кругову симетрію, з якого виступає головка (31), що не має кругової симетрії, причому - канал (13) має поздовжню вісь та поперечний переріз круглої форми щодо поздовжньої осі для забезпечення поворотного переміщення регулювального елемента (30).

9. Кріпильний виріб (100) за будь-яким із пп. 1-8, у якому найбільший діаметр (032) корпусу (32) регулювального елемента (30) перевищує найменший діаметр (031) головки (31) регулювального елемента (30).

10. Кріпильний виріб (100) за будь-яким із пп. 1-9, у якому діаметр (Огз) головки (23) гвинта (20) дорівнює діаметру (Оз1) або менше діаметра (Оз1) головки (31) регулювального елемента (30).

11. Кріпильний виріб (100) за будь-яким із пп. 1-10, у якому зовнішній діаметр (Оз2, Юз1) регулювального елемента (30) менше внутрішнього діаметра (д:за, Оїзь) каналу (13), в результаті чого, коли регулювальний елемент (30) установлений у каналі (13), між регулювальним елементом (30) і корпусом (11) втулки (10) залишається вільний простір для розміщення регулювального ключа (70), що з'єднується з головкою (31) регулювального елемента (30).

12. Кріпильний виріб (100) за будь-яким із пп. 4-11, у якому: - діаметр (Озг) корпусу (32) регулювального елемента (30) перевищує діаметр (д:зь) вузької частини (130) каналу (13) для обмеження осьового переміщення регулювального елемента (30) до нижньої частини каналу (13), і причому Зо - найбільший діаметр (Оз1ї) головки (31) регулювального елемента (30) менше діаметра (за) широкої частини (13а) каналу (13) для утворення вільного простору між регулювальним елементом (30) і корпусом (11) втулки (10) та для розміщення регулювального ключа (70), що з'єднується з головкою (31) регулювального елемента (30).

13. Кріпильний виріб (100) за будь-яким із пп. 1-7, у якому порожнистий корпус (32) регулювального елемента (30) містить: - першу частину (32а), виконану з можливістю розміщення різьбової частини (21) гвинта (20), і - другу частину (320), яка містить внутрішню відповідну поверхню (31), що має поперечний переріз і не має кругової симетрії.

14. Кріпильний виріб (100) за п. 13, у якому внутрішня відповідна поверхня має форму, що утворює охоплюючу область сполучення для з'єднання з охоплюваною відповідною поверхнею (51).

15. Кріпильний виріб (100) за п. 13 або п. 14, у якому: - перша частина (32а) корпусу (32) регулювального елемента (30) має внутрішній діаметр (дзз), - друга частина (320) корпусу (32) регулювального елемента (30) має внутрішній діаметр (зі), що перевищує внутрішній діаметр (033) першої частини (32а) для утворення нижнього заплечика для головки (23) гвинта (20).

16. Спосіб встановлення кріпильного виробу (100) за будь-яким із пп. 1-15, який відрізняється тим, що: (аг) вдавлюють втулку (10) в ізоляційний настил (300) поверх приймаючої конструкції (200), (Б) вкручують гвинт (20) у приймаючу конструкцію (200), (с) повертають регулювальний елемент (30) щодо гвинта (20) для затягування втулки (10) щодо ізоляційного настилу (300).

17. Спосіб за п. 16, у якому: (аї1) перед виконанням етапу (а2) просвердлюють підготовчий отвір (201) у приймаючій конструкції (200) й у розташованому поверх приймаючої конструкції (200) ізоляційному настилі (300), причому на етапі (р) гвинт (20) вкручують у підготовчий отвір (201).

х х їх в я Бо МИ як КО Кх БК Ух УК опе КОХ й: ку НУ рок 4 Ой М НЯ х пт оку й її 40 МОЖЕ у Зх ї ГУ т Ся УК н - Зк й ОО ний ЩО юенях по их Мох жо Ок МЕ КУ НУ и ОК КЕ ОК НН ті І: пої їх ке Ба НЕ хе Не Тоохжето ЩІ не с СВУ У КЕ дм як ІЗ ї УК Ух г Б ї5 Н (шу : : їх Ї т: Ж ЩЕ - При Ка 1 Мт та Її У 14 ге т ря т ТЕ СЯ х їЕ с КЕ

1. УХ ж Ух БО ЕКЯ У г " 1