UA114399C2 - Діаміни та їх застосування для зворотної пінної флотації силікату з залізної руди - Google Patents

Abstract

Винахід стосується способу збагачення мінерального заліза з силікатвмісної залізної руди за допомогою зворотної флотації, що включає додавання збирача або композиції збирача, що містить принаймні одну із сполук формул: RC(O)N(Z-O-X-NH2)2 (Ia); RC(O)N(Z-O-X-NH2)2H+Y- (Ib); де X є аліфатична алкіленова група, що містить 2-6 атомів вуглецю; Z є аліфатична алкіленова група, що містить 2-6 атомів вуглецю; Y- є аніон; і R є насичений або ненасичений, лінійний або розгалужений, аліфатичний або ароматичний вуглеводневий замісник, що має від 7 до 23 атомів вуглецю. Винахід також стосується нових сполук формул (Іа) і (Іb), композицій, що містять згадані сполуки, і застосування сполук і композицій як збирачів при збагаченні мінерального заліза.

Description

Представлений винахід стосується способу збагачення мінерального заліза з силікатвмісної залізної руди за допомогою зворотної флотації руди використовуючи алкіламідоетери діамінів.

Винахід також стосується нових алкіламідоетерів діамінів і рецептур, що їх містять.

Видалення 5іО2 з різних руд за допомогою пінної флотації і гідрофобних амінів є добре відомим процесом і описано наприклад 5. ЕК. Као в Зийасе Спетівігу ої Егоїп Ріоїайоп, Том 1 і 2, 22 видання, Кіпмег Асадетіс /Ріепит Рибії5пеге, Мем ХогК 2004. Негативно заряджений силікат може бути гідрофобізований використовуючи придатні аміни. Введення повітря у флотаційну камеру призводить до утворення бульбашок гідрофобного газу, що можуть транспортувати частинки гідрофобізованого силікату до поверхні флотаційної камери. На поверхні піни, що може бути стабілізована придатним піноутворювачем, збираються частинки силікату. Нарешті, піна може бути видалена з поверхні і збагачений мінерал видаляють з дна флотаційної камери.

У випадку залізної руди, чистий матеріал необхідний для одержання сталі високої якості.

Крім того, залізну руду можна збагатити з силікатвмісної залізної руди за допомогою зворотної флотації. Цей вид піни одержують в присутності пригнічуючого агента для залізної руди і збираючого агента, що може містити гідрофобні аміни, наприклад, алкілові етери амінів і/або алкілові етери діамінів.

В 5 2629494 (АцариЇдих5 Міпегаіє ї- СпетісаЇІ5 Согр., опублікована 24 лютого 1953) описані протоновані гідрофобні аміни подібні до тетрадециламінацетату для видалення силікату з оксиду заліза в присутності крохмалю як пригнічуючого агента.

ОБ 3363758 (А5піапа ОЇ апа Кеїйпіпд Сотрапу, опублікована 16 січня 1968) стосується способу пінної флотації для відокремлення діоксиду кремнію з руди, використовуючи аліфатичний етер діаміну, що диспергується у воді, формули К-0О-СН-СН(В7)СНоМН-

СНСН(ВА"СНо-МН», в якій ЕК є аліфатичний радикал, що має від одного до 13 атомів вуглецю і

КЕ" є атом водню або метильна група.

В СА1100239 (АКгопа, Іпс., опублікована 28 квітня 1981) описані алкілові етери діамінів структури алкокси-СНаСНгСН».-МН-СНаСНаСНо-МН: для видалення силікату з залізної руди.

Алкокси залишок містить б - 22 атомів вуглецю і може бути лінійним або розгалуженим.

Недоліком лінійних алкоксизамісників є кристалізація збирача з часом. Необхідний додатковий розчинник або нагрівальний блок для збереження рідкого стану.

Зо Еххоп Кезеагсії апа Епдіпеегіпд Со описали в 05 4319987 (опублікована 16 березня 1982) використання алкокси-СНа.СНеаСН»-Не для видалення силікату з залізної руди. Алкокси замісник містить 8-10 атомів вуглецю і повинен бути розгалуженим. 05 4422928 (Еххоп Кезеагсп апа Епдіпеегіпуд, опублікована 27 грудня 1983) описує спосіб пінної флотації для відокремлення діоксиду кремнію з залізної руди, в якій використовується рідкий аліфатичний етер аміну формули К-О-(8'-0)--СН»-СНа-СНо-МНг, де К є аліфатичним метилрозгалуженим радикалом, що має дев'ять атомів вуглецю, КЕ: є етил або пропіл і 7 є цілим числом від нуля до 10.

В 05 6076682 (АКЛО МОВЕЇ ММ, опублікована 20 червня 2000) описуються комбінації етерамінів і етерполіамінів для зворотної флотації залізної руди. Особливо переважними є структури алюокси-СНаСН»СН»о-МН», де алкокси містить від 8 до 12 атомів вуглецю і алкокси-

СнН.нНгСНно-МН-СН.СНоСНо-МН», де алкокси містить від 8 до 14 атомів вуглецю.

МО 2008/077849 (АК7О МОВЕЇ МУ, опублікована З липня 2008) описує композицію для збирання, що використовується при збагаченні мінерального заліза з силікатвмісної залізної руди або містить крупні силікати, що мають значення Кво принаймні 110 мкм, за допомогою зворотної флотації руди. Композиція містить суміш принаймні одного діаміну формули К'О-А-

МН(СНе) МН», де К' є нерозгалужена або розгалужена вуглеводнева група з 12 - 15 атомами вуглецю, А є групою -«СНа2СНХСН»-, де Х є водень або гідроксильна група; принаймні один амін формули К-(О-А)х -МН»е, де К2 є нерозгалужена або розгалужена вуглеводнева група з 12 - 24 атомами вуглецю, х - 0 або 1, і А є таким як визначено вище; і принаймні один діамін формули

АЗ(О-А)-МН(СНг)пМНе, де КЗ є нерозгалужена або розгалужена вуглеводнева група з 16 - 24 атомами вуглецю, у - 0 або 1, і А є таким як визначено вище. Включеними в перелік можливих груп для кожного з ЕК! і Б? є метилрозгалужений С13 алкіл (ізотридецил).

Недивлячись на значну кількість запропонованих структур для зворотної флотації залізної руди, необхідні більш селективні сполуки, оскільки якість руди погіршується. При вищому вмісті

ЗіО: в руді, селективне видалення силікату є більш складним, ніж у випадку руд вищої якості.

Слід уникнути втрати залізної руди в процесі флотації і вміст силікату слід зменшити до дуже низького рівня, особливо для процесів прямого відновлення (ОКі-кульки). Крім того, ціллю представленого винаходу є розробка нових збирачів, що корисні для збагачення залізної руди, що задовольняють цій цілі, особливо складних залізних руд, що мають високий вміст силікату. бо Бажано забезпечити придатні флотаційні збирачі і способи селективного видалення силікату з залізної руди, що позбавлені згаданих вище недоліків. Крім того, бажано забезпечити флотаційні збирачі, що можуть зручно використовуватись у процесах флотації. Особливо бажано, щоб такі флотаційні збирачі були рідкими.

Згідно з представленим винаходом забезпечується спосіб збагачення мінерального заліза з силікатвмістної залізної руди за допомогою зворотної флотації, що містить додавання збирача або композиції збирача, що містить принаймні одну з сполук формул:

АС(О)М(2-0О-Х-МН г)», (Іа);

ВС(0)М(2-0-Х-МНег)аНе У, (ІБ); де

Х є аліфатична алкіленова група, що містить 2 - 6 атомів вуглецю; 2 є аліфатична алкіленова група, що містить 2 - 6 атомів вуглецю;

У є аніон; і

Е є насичений або ненасичений, лінійний або розгалужений, аліфатичний або ароматичний вуглеводневий замісник, що має від 7 до 23 атомів вуглецю.

Х і 7 аліфатичні алкіленові групи можуть бути кожна незалежно лінійна або розгалужена, що містить З - 6 атомів вуглецю.

Було знайдено, що ці сполуки проявляють поліпшене селективне видалення силікату з залізної руди, порівняно з комерційно доступними або іншими відомими алкіловими етерами амінів або алкіловими етерами діамінів. Такі відомі продукти забезпечують високий залишковий вміст силікату і/або втрату заліза при проведенні збагачення залізної руди.

У відповідності з представленим винаходом або сполуки формул (Іа) або (ІБ) забезпечують поліпшені результати збагачення залізної руди. Перевага може бути надана використанню комбінації цих сполук. Наприклад, алкіловий етер аміну (4) може використовуватись в комбінації з протонованим алкіловим етером аміну (ІБ). Таким чином, ці сполуки або їх комбінації, що використовуються в способі згідно з представленим винаходом, забезпечують набагато краще селективне видалення силікату, порівняно з комерційно доступними або іншими відомими алкіловими етерами амінів або алкіловими етерами діамінів.

В переважній формі Х є аліфатична алкіленова група, що містить від 2 до 4 атомів вуглецю, і особливо три атоми вуглецю. Особливо переважно, алкіленова група має структуру -

Зо СснНеНнснН»-.

Аналогічно, в переважній формі 7 є аліфатична алкіленова група, що містить від 2 до 4 атомів вуглецю, і особливо два атоми вуглецю. Особливо переважно, алкіленова група має структуру -«СНеСН»е-.

Аніон У- може бути будь-яким придатним аніоном, включаючи карбоксилат, сульфат, сульфонат, хлорид, бромід, йодид, фторид, нітрат, фосфат і т.і. Переважно, аніон є карбоксилатом, особливо аліфатичним або олефіновим карбоксилатом з 1 - 6 атомами вуглецю. Більш переважно, карбоксилат є аліфатичним карбоксилатом з 1 - З атомами вуглецю, такий як НСО:», СНзаСО», СНзаСнНоСО». СНзбСО»: є особливо переважним.

КЕ група сполук формул (Іа; і/або (ІБ) є насиченою або ненасиченою, лінійною або розгалуженою, аліфатичною або ароматичною вуглеводневою групою від 7 до 23 атомів вуглецю. Переважно, вуглеводнева група містить від 11 до 21 атомів вуглецю, і більш переважно від 12 до 20 атомів вуглецю, наприклад, від 13 до 19 атомів вуглецю, наприклад, 14, 15, 16, 17 або 18 атомів вуглецю. Переважно, що вуглеводнева група є аліфатичною. Також переважно, що вуглеводень є ненасиченим. Особливо переважними сполуками є сполуки, де К група є ненасиченою аліфатичною вуглеводневою групою від 16 до 18 атомів вуглецю, особливо з 17 атомами вуглецю.

В одній з переважних форм представленого винаходу сполуки формул (Іа) або (ІБ) або їх комбінація може бути використана у поєднанні з принаймні однією сполукою формул: гОо-СНаСНнгсСНне-МН», (Па)

ВО-СНа.СнН.СН»о-МН»з У, (ПЬ) де К' є розгалужена вуглеводнева група від 8 до 18 атомами вуглецю, переважно від 10 до 15 атомами вуглецю, і У незалежно вибирають з приведених вище визначень.

В одній з альтернативних переважних форм представленого винаходу сполуки формул (Іа) або (ІБ) або їх комбінація може бути використана у поєднанні з принаймні однією сполукою формул:

ВОо-СнНаСнНгНн»АМН-СНгСНаСН»г-МН», (Ша)

В О-СНаСнН.Нн»АМН-СНгСНаСНг-МНа У, (ПВ) де К' і М кожен незалежно вибирають із згаданих вище визначень.

Також може бути бажано використати сполуки формул (Іа) або (ІБ) або їх комбінацію у 60 поєднанні з сполуками (Іа) і/або (ПІБ), а також сполуками (Ша) і/або (ПІБ).

Винахід також стосується нових сполук формул:

АС(О)М(2-0О-Х-МН г)», (Іа);

ВС(0)М(2-0-Х-МНег)аНе У, (ІБ); де Х, У, 7 і КЕ кожен незалежно вибирають із згаданих вище визначень.

Сполуки формули (Іа) можна одержати спочатку реакцією естеру карбонової кислоти КС(О)-

ОМ з діалканоламіном НМ(2-ОН)»: з одержанням відповідного алкіламідодіалканолу КС(О)-М(2-

ОН)», де К і 7 є такими як визначено раніше і М типово є нижчим алкілом, таким як метил або етил, і наприклад представляє алкільну групу естеру, одержаного із спирту.

Естер карбонової кислоти можна одержати з комерційних джерел. Наприклад, це може бути суміш метилового естеру додеканової кислоти і метилового естеру тетрадеканової кислоти з грубим масовим співвідношенням приблизно 70:30, одержаної від Содпі5. Альтернативно, це може бути метиловий естер олеїнової кислоти, лінолевої кислоти або ліноленової кислоти також доступний з різних комерційних джерел. Його можна одержати від Аїагіси.

Діалканоламіном може бути, наприклад, діетаноламін, дипропаноламін, дибутаноламін, дипентаноламін або дигексаноламін, включаючи всі відповідні ізомери.

Може бути бажано одержати алкіламідодіалканол реакцією естеру карбонової кислоти з діалканоламіном в еквімолярних пропорціях, але зазвичай переважно можна використовувати молярний надлишок діалканоламіну. Типово, співвідношення естеру до діалканоламіну буде в інтервалі від 1,25:1 до 1:7, переважно від 1:1 до 1:5.

Два компоненти бажано об'єднувати при підвищеній температурі, наприклад, принаймні від 50 С і до 85 "С, наприклад, від 70 "С до 80 "С. Бажано, реакцію слід проводити при підвищеній температурі принаймні 100 "С і зазвичай вище, наприклад, до 150 "С, придатно від 110 "С до 130 "С. Повинен утворюватись продукт реакції - алкіламідодіалканол і бажано побічний спирт слід відганяти перегонкою. Для того щоб полегшити видалення побічного продукту, бажано щоб спирт мав відносно низьку температуру кипіння і переважним є метанол. Відповідно, переважним естером карбонової кислоти буде метиловим естером. Звичайно, під час реакції може бути бажано додати додатковий діалканоламін, для того щоб поліпшити коефіцієнт перетворення. Це може бути здійснено при тій же самій температурі як і основна реакція або альтернативно при трохи нижчій температурі, наприклад, від 75 "С до 120 "С, типово принаймні 85 "С. Загалом, час реакції може бути від 60 хвилин до 360 хвилин, наприклад, від 90 хвилин до 180 хвилин.

Після завершення реакції алкіламідодіалканол виділяють з реакційної суміші при кімнатній температурі, наприклад, від 157 і 35 "С. Типово, використовують прийнятний розчинник, такий як етер, наприклад, трет-бутилметиловий етер. До суміші можна додати прийнятну кислоту, наприклад, розведену оцтову кислоту (типово 195 оцтова кислота у воді). Розчинник можна видалити з суміші випарюванням, переважно у вакуумі або при пониженому тиску. Продукт потім об'єднують з придатним розчинником і основою. Може бути бажано використати основу і апротонний розчинник, такий як тетрагідрофуран. Типово, основою може бути алкоксид лужного металу, переважно етоксид лужного металу або метоксид лужного металу, особливо метоксид натрію. Суміш потім об'єднують з придатною смолою, такою як Амбосол, що є полісульфоновою кислотою, і потім після перемішування протягом, наприклад, до 60 хвилин, продукт виділяють фільтруванням.

Альтернативно, алкіламідодіалканол можна одержати реакцією карбонової кислоти з діалканоламіном. Реакцію проводять при температурі від 80 до 160 "С. Реакційну воду можна відігнати або видалити у вакуумі (15 - 100 мбар).

На наступній стадії алкіламідодіалканол реагує з етиленненасиченим нітрилом, що містить від З до б атомів вуглецю, з одержанням алкіламідо ди-(алкілетернітрилу). Придатними етиленненасиченими нітрилами є акрилонітрил, метакрилонітрил, етакрилонітрил, 2-н- пропілакрилонітрил, 2-ізо-пропілакрилонітрил, 2-метил-1-бутеннітрил, З3-метил-1-бутеннітрил,

БО 2,2-диметил-1-бутеннітрил, 2,3-диметил-1-бутеннітрил, 2-етил-1-бутеннітрил, З-етил-1- бутеннітрил, 2-метил-1-бутеннітрил, З-метил-1-бутеннітрил, 2,3-диметил-1-бутеннітрил, 2-етил- 1-бутеннітрил, 1-пентеннітрил, 2-метил-1-пентеннітрил, З-метил-1-пентеннітрил, 4-метил-1- пентеннітрил, Переважно, етиленненасичений нітрил буде містити три атоми вуглецю, тобто, акрилонітрил. Бажано проводити цю стадію в присутності основи і полярного розчинника.

Типово, основою може бути алкоксид лужного металу, переважно, етоксид лужного металу або метоксид лужного металу, особливо, метоксид натрію. Етиленненасичений нітрил може додаватись в кількості еквівалентній 2 молям алкіламідодіалканолу. Зазвичай етиленненасичений нітрил також може додаватись в стехіометричному надлишку, тобто 2:1, для гарантування того, що весь алкіламідодіалканол прореагує. Часто молярне співвідношення етиленненасиченого нітрилу до алкіламідодіалканолу може бути вище 2:1 їі до 10:11, переважно від 2,5:1 до 5:1, більш бажано від 2:1 до 4:1.

Може бути бажано об'єднати етиленненасичений нітрил із алкіламідодіалканолом, що вже містить основу, протягом часу від 5 хвилин до 75 хвилин або більше, переважно від 30 хвилин до 60 хвилин. Може бути бажано контролювати швидкість об'єднання нітрилу із спиртом, для того щоб гарантувати досягнення оптимальної температури. Температура реакції може бути від "С до 60 "С. Може бути бажано контролювати температуру, так щоб вона не перевищувала 50 "С. Час реакції може складати від принаймні 5 хвилин і до найбільше 24 годин. Типово, реакція триває принаймні 5 хвилин і часто найбільше 10 годин або більше. В кінці реакції може 10 бути бажано видалити надлишок етиленненасиченого нітрилу звичайним чином, наприклад, упарюванням у вакуумі. Етиленненасичений нітрил може бути прийнятно видалений у вакуумі при пониженому тиску від 15 мбар до 100 мбар при підвищеній температурі від 30 "С до 607 протягом часу від 30 хвилин до 180 хвилин і необов'язково при підвищеній температурі принаймні від 65 "С і до 85 "С. Необов'язково, може бути бажаним використання смоли для видалення будь-яких слідових кількостей нітрилу. Бажано, щоб одержаний ді-(алкіловий етер нітрилу) мав чистоту принаймні 9095 і часто принаймні 9595.

На третій стадії способу, нітрильну групу ді-(алкілового етеру нітрилу) з другої стадії відновлюють до відповідного аміну. Це здійснюють використовуючи будь-який звичайний спосіб відновлення нітрилів до амінів. Бажано, щоб алкіловий етер нітрилу реагував з воднем в присутності придатного каталізатора. Прикладом придатного каталізатора є кобальт Ренея.

Реакцію проводять в присутності придатного апротонного розчинника, такого як тетрагідрофуран.

Типово реакцію проводять при підвищених температурах, наприклад, принаймні 80 с, бажано принаймні 90 "С, і можна до 140 "С або більше. Переважно, реакцію проводять при температурах від 100 "С до 130 "С. На додаток до підвищених температур, часто може бути бажано проводити процес при підвищеному тиску принаймні 40 бар або більше, наприклад, принаймні 45 бар. Часто може бути бажано підвищувати тиск до навіть вищих рівнів, наприклад, до 350 бар або вище, наприклад, від 250 бар до 300 бар. В кінці реакції, зазвичай може бути бажано видалити каталізатор. Це можна зробити використовуючи звичайні засоби

Зо фільтрування.

Бажано, щоб одержаний алкіламідо ді-(алкіловий етер аміну) мав чистоту принаймні 75905, більш переважно принаймні 85595 і часто принаймні 8995 або 9095 або вище.

Сполуки формул (ІБ) можна одержати додаючи кислоту до відповідного алкілового етеру аміну формули (Іа). Кислота буде протонувати аміногрупу і потім негативно заряджений радикал кислоти буде утворювати негативно заряджений У компонент. Кислотою може бути будь-яка придатна кислота, наприклад, кислоти, чиї радикали вибирають з групи, що містить карбоксилат, сульфат, сульфонат, хлорид, бромід, йодид, фторид, нітрат і фосфат. Переважно кислотою є карбонова кислота, особливо аліфатична або олефінова карбонова кислота, що має від одного до шести атомів вуглецю. Більш переважно, карбонова кислота є аліфатичною карбоновою кислотою, що має від одного до трьох атомів вуглецю, тобто, мурашина кислота, оцтова кислота або пропіонова кислота. Оцтова кислота є переважною.

Кислоту додають в молярному співвідношенні 2:1 до алкіламідо ді-(алкілового етеру аміну) формули (Іа). Може бути бажано додати меншу кількість кислоти, що призводить до часткового протонування і, таким чином, утворюється суміш протонованої сполуки формули (ІБ) і відповідного алкіламідо ді-(алкілового етеру аміну) формули (Іа). Також може бути бажано додати більшу кількість кислоти, що призводить до стехіометричного надлишку кислоти. Типово співвідношення кислоти до алкіламідо ді-(алкілового етеру аміну) може бути від 1:20 до 5:1, наприклад, від 1:18 до 1:1, такого як від 1:18 до 1:12 або альтернативно від 1:5 до 1:1.

Кислоту можна додавати до алкіламідо ді-(алкілового етеру аміну) протягом періоду часу від однієї хвилини до 45 хвилин, наприклад, від п'яти хвилин до 30 хвилин. Одержану сполуку формули (ІБ) бажано буде утворюватись як гомогенний розчин, що буде залишатись прозорим і рідкими протягом зберігання.

Сполуки формули (Па) можна одержати спочатку реакцією спирту КОН з акрилонітрилом.

Може бути бажано проводити цю стадію в присутності основи і полярного розчинника. Типово, основою може бути алкоксид лужного металу, переважно етоксид лужного металу або метоксид лужного металу, особливо метоксид натрію. Акрилонітрил додають до спирту еквівалентній молярній кількості. Зазвичай акрилонітрил додають в стехіометричному надлишку, для того щоб прореагував увесь спирт. Часто, молярне співвідношення акрилонітрилу до спирту може бути від 171 і до 10:1, переважно від 1,5:1 до 5:1, більш бажано від 171 і 2:1.

Спиртом КОН може бути будь-який розгалужений спирт або будь-який лінійний жирний спирт, що містить від 8 до 18 атомів вуглецю. Розгалужені спирти КОН є переважними.

Розгалужені спирти КОН можна одержати з комерційних джерел, таких як ВА5Е, Еххоп, зЗпеїЇ або ВОМУ. Лінійні спирти можна одержати від Содпі5, Зазої або ЗпеїЇ.

Може бути бажано об'єднати акрилонітрил із спиртом, що вже містить основу, протягом часу від 5 хвилин до 75 хвилин або більше, переважно від 30 хвилин до 60 хвилин. Може бути бажано контролювати швидкість об'єднання нітрилу із спиртом, для того щоб гарантувати досягнення оптимальної температури. Температура реакції може бути від 10 "С до 60 "С. Може бути бажано контролювати температуру, так щоб вона не перевищувала 50 "С. Час реакції може складати від принаймні 5 хвилин і до найбільше 24 годин. Типово, реакція триває принаймні 5 хвилин і часто найбільше 10 годин або більше. В кінці реакції може бути бажано видалити надлишок акрилонітрилу звичайним чином, наприклад, упарюванням у вакуумі.

Акрилонітрил може бути прийнятно видалений у вакуумі при пониженому тиску від 15 мбар до 100 мбар при підвищеній температурі від 30 "С до 60 "С протягом часу від 30 хвилин до 180 хвилин і необов'язково при підвищеній температурі принаймні від 65"С і до 8576.

Необов'язково, може бути бажаним використання смоли для видалення будь-яких слідових кількостей нітрилу. Бажано, щоб одержаний алкіловий етер нітрилу мав чистоту принаймні 90905 і часто принаймні 9595.

На другій стадії способу, нітрильну групу алкілового етеру нітрилу з першої стадії відновлюють до відповідного аміну. Це здійснюють використовуючи будь-який звичайний спосіб відновлення нітрилів до амінів. Бажано, щоб алкіловий етер нітрилу реагував з воднем в присутності придатного каталізатора. Прикладом придатного каталізатора є кобальт Ренея.

Реакцію проводять в присутності придатного апротонного розчинника, такого як тетрагідрофуран.

Типово реакцію проводять при підвищених температурах, наприклад, принаймні 80 "с, бажано принаймні 90 "С, і можна до 140 "С або більше. Переважно, реакцію проводять при температурах від 100 "С до 130 "С. На додаток до підвищених температур, часто може бути бажано проводити процес при підвищеному тиску принаймні 40 бар або більше, наприклад, принаймні 45 бар. Часто може бути бажано підвищувати тиск до навіть вищих рівнів, наприклад, до 350 бар або вище, наприклад, від 250 бар до 300 бар. В кінці реакції, зазвичай може бути бажано видалити каталізатор. Це можна зробити використовуючи звичайні засоби фільтрування.

Бажано, щоб одержаний алкіловий етер аміну мав чистоту принаймні 8595 і часто принаймні 8995 або 9095 або вище.

В альтернативному способі одержання згаданого вище алкілового етеру аміну, відповідний спирт реагує з Сгє алкіленоксидом з утворенням відповідного алкілового етеру спирту. На першій стадії, спирт КОН, де К група є такою як визначено раніше, реагує з 1 ек. алкіленоксиду, такого як етиленоксид, пропіленоксид, 1,-2-бутиленоксид, 2,3-бутиленоксид, 1,2- пентеноксид і/або 1,2-гексеноксид. Крім того, спирт КОН змішують з основою, такою як гідроксид натрію, гідроксид калію або гідроксид цезію або їх водним розчином і реакційну воду видаляють при пониженому тиску (15 - 100 мбар), при підвищеній температурі (80 - 120 "С) за прийнятний час. Останній може складати від 0,5 до З годин. Реакційну колбу потім промивають декілька разів азотом і нагрівають до 100 - 160 "С. Алкіленоксид додають таким чином, що температура реакції не перевищує 180 "С. Необов'язково, основа може бути нейтралізована кислотою (наприклад, оцтовою кислотою) і одержану сіль можна видалити простим фільтруванням. Реакція дає суміш, що має розподілення молекулярної маси з середнім ступенем алкоксилювання 1. Реакцію алкоксилювання також можна каталізувати амінам, такими як імідазол або третинні аміни або подвійні металеві каталізатори.

На другій стадії, продукт з попередньої реакції змішують з придатним каталізатором, необов'язково в присутності апротонного розчинника, такого як тетрагідрофуран. Реакційну колбу промивають декілька разів азотом для видалення повітря. Після цього, додають аміак (1 - 200 ек.) і водень (4 - 200 ек.) до тиску 50 бар. Реакцію нагрівають при перемішуванні до 200 "С.

Тиск слід тримати нижче 280 бар. Додають ще водень (у випадку падіння тиску) і перемішують ще протягом 24 г. Реакцію охолоджують до 40 "С, газ видаляють і колбу промивають декілька разів азотом. Каталізатор видаляють фільтруванням і розчинник видаляють у вакуумі.

Перетворення спиртової групи на первинну аміногрупу є принаймні 8595 або навіть вище.

Сполуки формул (ІБ) можна одержати додаючи кислоту до відповідного алкілового етеру аміну формул (Іа). Кислота буде протонувати аміногрупу і потім негативно заряджений радикал кислоти буде утворювати негативно заряджений У компонент. Кислотою може бути будь-яка 60 придатна кислота, наприклад, кислоти, чиї радикали вибирають з групи, що містить карбоксилат, сульфат, сульфонат, хлорид, бромід, йодид, фторид, нітрат і фосфат. Переважно кислотою є карбонова кислота, особливо аліфатична або олефінова карбонова кислота, що має від одного до шести атомів вуглецю. Більш переважно, карбонова кислота є аліфатичною карбоновою кислотою, що має від одного до трьох атомів вуглецю, тобто, мурашина кислота, оцтова кислота або пропіонова кислота. Оцтова кислота є переважною.

Додають молярний еквівалент кислоти до алкілового етеру аміну формули (Па). Може бути бажано додати меншу кількість кислоти, що призводить до часткового протонування і, таким чином, утворюється суміш протонованих сполук формули (ПІБ) і відповідного алкілового етеру аміну формули (Іа). Також може бути бажано додати більшу кількість кислоти, що призводить до стехіометричного надлишку кислоти. Типово співвідношення кислоти до алкілового етеру аміну може бути від 1:10 до 1,5:1, особливо від 1:7 до 1:1.

Кислоту можна додавати до алкілового етеру аміну протягом періоду часу від однієї хвилини до 45 хвилин, наприклад, від п'яти хвилин до 30 хвилин. Одержана сполуку формули (ПІБ) бажано буде утворюватись як гомогенний розчин, що буде залишатись прозорим і рідким протягом зберігання.

Алкілові етери діамінів формули (Ша) можна синтезувати реакцією відповідного алкілового етеру аміну формули (Іа) з акрилонітрилом.

Акрилонітрил додають до алкілового етеру аміну в еквівалентній молярній кількості.

Зазвичай акрилонітрил додають у стехіометричному надлишку, для того щоб прореагував весь алкіловий етер аміну. Часто молярне співвідношення акрилонітрилу до аміну може бути від 171 і до 10:11, переважно від 1,5:1 до 5:11, більш бажано від 1:1 до 2:1.

Може бути бажано об'єднати акрилонітрил з алкіловим етером аміну протягом часу від 5 хвилин до 75 хвилин або більше, переважно від 10 хвилин до 45 хвилин. Може бути бажано контролювати швидкість об'єднання нітрилу із спиртом для того щоб гарантувати досягнення оптимальної температури. Температура реакції може бути від 20 "С до 60 "С. Може бути бажано контролювати температуру, так щоб вона не перевищувала 50 "С. Час реакції може бути більше принаймні 10 хвилин і не більше 24 годин. Типово, реакція буде тривати принаймні хвилин і часто 7 годин або більше. В кінці реакції може бути бажано видалити надлишок акрилонітрилу за допомогою звичайних засобів, наприклад, упарювання у вакуумі. Придатний

Зо акрилонітрил може бути видалений у вакуумі при пониженому тиску від 15 мбар до 25 мбар при підвищеній температурі від 40 "С до 60 "С протягом часу від 30 хвилин до 60 хвилин і необов'язково при підвищеній температурі принаймні від 65 "С і до 85 "С. Необов'язково, може бути бажано використання смоли для видалення будь-яких слідових кількостей нітрилу.

Бажано, що одержаний алкіловий етер аміноалкілнітрилу повинен мати чистоту принаймні 5595 і часто принаймні 60905.

На другій стадії процесу, нітрильну групу алкілового етеру аміноалкілнітрилу з стадії один відновлюють до відповідного аміну. Це проводять використовуючи будь-який звичайний процес для відновлення нітрилів до амінів. Бажано, щоб алкіловий етер аміноалкілнітрилу реагував з воднем в присутності придатного каталізатора. Прикладами придатних каталізаторів є кобальт

Ренея. Реакцію проводять в присутності придатного апротонного розчинника, такого як тетрагідрофуран.

Типово реакцію проводять при підвищених температурах, наприклад, принаймні 80 с, бажано принаймні 100 "С, і можна до 140 "С або більше. Переважно, реакцію проводять при температурах від 110 "С до 130 "С. На додаток до підвищених температур, часто може бути бажано проводити процес при підвищеному тиску принаймні 40 бар або більше, наприклад, принаймні 45 бар. Часто може бути бажано підвищувати тиск до навіть вищих рівнів, наприклад, до 350 бар або вище, наприклад, від 250 бар до 300 бар. В кінці реакції, зазвичай може бути бажано видалити каталізатор. Це можна зробити використовуючи звичайні засоби фільтрування.

Бажано, щоб одержаний алкіловий етер діаміну мав чистоту принаймні 5595 і часто принаймні 6095 або вище.

В альтернативному способі одержання згаданих вище алкілових етерів діамінів, відповідний алкіловий етер аміну реагує з Сов алкіленоксидом аналогічно тому як описано вище для алкілових етерів амінів з одержанням відповідного алкілового етеру аміноспирту.

Сполуки формули (Пр) можна одержати додаючи кислоту до відповідних алкілових етерів діамінів формули (Ша). Кислота буде потонувати аміногрупу і потім негативно заряджений радикал кислоти буде утворювати негативно заряджений У компонент. Кислотою може бути будь-яка придатна кислота, наприклад, кислоти, чиї радикали вибирають з групи, що містить карбоксилат, сульфат, сульфонат, хлорид, бромід, йодид, фторид, нітрат і фосфат. Переважно 60 кислотою є карбонова кислота, особливо аліфатична або олефінова карбонова кислота, що має від одного до шести атомів вуглецю. Більш переважно, карбонова кислота є аліфатичною карбоновою кислотою, що має від одного до трьох атомів вуглецю, тобто, мурашина кислота, оцтова кислота або пропіонова кислота. Оцтова кислота є переважною.

Додають молярний еквівалент кислоти до відповідного алкілового етеру діаміну формули (Ша). Може бути бажано додати меншу кількість кислоти, що призводить до часткового протонування і, таким чином, утворюється суміш протонованої сполуки формули (ПІБ) і відповідного алкілового етеру діаміну формули (Ша). Також може бути бажано додати більшу кількість кислоти, що призводить до стехіометричного надлишку кислоти. Типово співвідношення кислоти до алкілового етеру діаміну може бути від 1:25 до 1,511, особливо від 1:20 до 1:1.

Кислоту можна додавати до алкілового етеру аміну краплями протягом періоду часу від однієї хвилини до 45 хвилин, наприклад, від п'яти хвилин до 30 хвилин. Одержана сполука формули (ПІБ) бажано буде утворюватись як гомогенний розчин, що буде залишатись прозорим і рідким протягом зберігання.

Представлений винахід також стосується застосування принаймні однієї із сполук формул (Іа) і/або (ІБ) як флотаційних збирачів збагачення мінерального заліза з силікатвмісної залізної руди.

У відповідності з представленим винаходом будь-яка з сполук формул (Іа; або (ІБ) забезпечує поліпшені результати збагачення залізного матеріалу. Перевага надається використанню комбінації цих сполук. Наприклад, алкіламідо ді-(алкіловий етер аміну) (Іа) може використовуватись в комбінації з відповідною протонованою сполукою (ІБ). Сполуки формул (Іа) і/або (ІБ) також можуть використовуватись у поєднанні з будь-якою із згаданих вище сполук (Іа) і/або (ППБ) і/або (Ша) і/або (ПІБ) або комбінації цих сполук.

Винахід також стосується композицій придатних для використання при збагаченні мінерального заліза з силікатвмісної залізної руди, що містять принаймні одну із сполук формул (Іа) і/або (ІБ). Згадані композиції можуть додатково містить будь-яку з сполук (Іа) і/або (ПІБ) і/або (Ша) і/або (ПІБ) або їх комбінації.

Також заявляється застосування згаданої композиції як збираючої рецептури для збагачення мінерального заліза з силікатвмісної залізної руди.

Зо Коли сполуки винаходу або рецептури, що їх містить, використовуються як збирачи або в рецептурах збирачів в процесі зворотної флотації, забезпечується набагато краще селективне видалення силікату, порівняно з комерційно доступними або іншими відомими алкіловими етерами амінів або іншими відомими збирачами. Представлений винахід забезпечує поліпшене видалення силікату без підвищення втрати мінерального заліза. Факт, що збирачі представленого винаходу здатні підвищити пропорцію заліза, що залишається, і видалити вищу кількість силікату.

В способі згідно з винаходом, збагачення мінерального заліза з силікатвмісної залізної руди за допомогою зворотної флотації, може бути використане звичайне устаткування підприємства зворотної флотації. Зазвичай, залізну руду об'єднують з водою або придатною водною рідиною і змішують використовуючи механічні засоби змішування, з утворенням гомогенної суспензії.

Процес флотації зазвичай триває в одній або більше флотаційних камер. Збирач зазвичай вводять в суспензію в флотаційній камері. Типово, збирач буде кондиціонувати дисперговану залізну руду суспензії. Прийнятний час кондиціонування буде складати від принаймні одну хвилину і іноді найбільше 10 або 15 хвилин. Після періоду кондиціонування буде відбуватись введення повітря знизу флотаційної камери і будуть утворюватись бульбашки повітря, що піднімаються до поверхні і утворюють піну на поверхні. Введення повітря може тривати доки більше не спостерігається утворення піни, що може складати від принаймні однієї хвилини і до найбільше 15 або 20 хвилин. Піну збирають і видаляють. В деяких випадках може бути бажано обробити одержану суспензію знову аналогічним чином, принаймні, один раз і, наприклад, від 4

БО до 6 разів. Тим не менше, відсутня необхідність в додатковій обробці одержаної суспензії.

Процес флотації може проводитись в звичайному інтервалі рН. Він може відбуватись в інтервалі від 5 до 12, такому як від 9У до 11. Це забезпечується тим, що мінерали будуть проявляти коректний заряд поверхні.

Звичайний пригнічуючий агент, такий як гідрофільний полісахарид, може бути використаний в звичайній кількості достатній для покриття заліза або поверхні в необхідній кількості. Типово, придатним гідрофільним полісахаридом є різні види крохмалів.

Також може бути бажано включити в систему регулятор піни, для того щоб поліпшити ефективність. Тим не менше, такі регулятори піни не є обов'язковими. Прикладами звичайних регуляторів є метилізобутилкарбінол і спирти, що мають від б до 12 атомів вуглецю, такі як бо етилгексанол і алкоксильовані спирти.

У флотаційну систему також можуть бути включені звичайні додаткові добавки, такі як рн регулюючі агенти, співзбирачи і олії-наповнювачі.

Типовими залізними рудами придатними для обробки згідно з винаходом є гематит і магнетит. Винахід особливо придатний для гематиту. Крім того, винахід придатний для обробки залізних руд, наприклад, гематитів, що мають високий вміст діоксиду кремнію, наприклад, принаймні 20 мас.95 залізної руди, часто принаймні 3095 і навіть принаймні 4095 або більше, наприклад, до 60 95 або 7095 або більше.

Представлений винахід додатково ілюструється наступними прикладами.

Приклади

Синтез

Наступні жирні кислоти трансформували у відповідні алкіламідоетердіаміни шляхом реакції метилового естеру жирної кислоти з діетаноламіном з наступним перетворенням за допомогою акрилонітрилу і відновлення нітрильної групи до аміногрупи. Сполуки необов'язково після цього обробляли оцтовою кислотою.

Таблиця 1

Едепог 1270 МЕ Продукт одержували від Содпі5, суміш метилового естеру додеканової і тетрадеканової кислоти з середнім співвідношенням 70:30 від АйЇагісп

Синтез С12С14 кислотиамідоетер діамін: а) Амідування в) ОН в)

Сон соня о єн -- Сени нях т ОН е М

Ї он

С оон

Едепог Ме С1270 (224 г, 1 моль) перемішували в 1 л круглодонній колбі під потоком азоту (30 л/г) при 75 С. Додавали дієтаноламін (315 г, З моль) і відбувалося розділення фаз.

Температуру піднімали до 120"С і відганяли першу кількість МеОнН. Реакція ставала гомогенною і показала після 48 г перемішування коефіцієнт перетворення 7095. Температуру опускали до 90 "С і додавали ще діетаноламін (210 г, 2 моль). Після перемішування 60 г сигнал естерної групи в ІЧ зникав. Реакцію охолоджували до 21 "С, розводили трет-бутилметиловим етером (450 г) і екстрагували розведеною оцтовою кислотою (195 оцтова кислота у воді, 4 х 300 г). Після видалення трет-бутилметилового етеру у вакуумі, продукт змішували з розчином тетрагідрофурану і МаОМе (3095 в Меон, 13,3 г). Після перемішування 10 хв додавали Амбосол (15 г), перемішували 30 хв і фільтрували (Зей К 900). Продукт аналізували:

Зо о Н ЯМР (Н ЯМР в СОСІз»: 6 - 0,85, т, З Н (СН3з), 6 1,2 - 1,65, м, 18,6 Н(СНг),6-2,2-2,4, м, 2 Н(СН:СО),6-2,5-2,9, м, 1Н, 6 - 3,4 - 3,9, м, 7 Н) підтверджував бажаний продукт, окремий сигнал метилового естеру не детектували о ГХ показала сигнал 795, що може бути метиловим естером о число аміну було 0,19 ммоль/г о число кислоти була 0,0095 ммоль/г

Юр) Приєднання в) в) сних ри ОН тег ом -0--ж С НисіНх, А ит ох тою

М гон ера

В 1 л круглодонній колбі продукт амідування вище (149 г, 0,5 моль) перемішували з МаоМе (3095 розчин в Меон, 0,75 г, 0,004 моль) в присутності тетрагідрофурану (181 г) при 21 76.

Додавали акрилонітрил (106 г, 2,0 моль) таким чином, що температура залишалась нижче "С. Реакція протікала повільно, але показала екзотермічну поведінку через деякий час.

Температура піднімалась від 21 "С до 48 "С. Реакцію перемішували протягом ночі. Надлишок акрилонітрилу видаляли у вакуумі (20 мбар) при 50 "С (і потім при 75 "С) протягом 30 хв.

Додавали Амбосол (З мас.9о) і суміш фільтрували (фільтр 900 К Бей).

Аналіз показав наступні значення: о Н ЯМР (Н ЯМР в СОСІз: 6 - 0,85, т, З Н (СНЗз), 6 1,2 - 1,65, м, 18,6 Н (СН2г), 6 - 2,35, м,2 Н (СНО), 6-26, м, 4 Н(СНоСМ), б - 3,5 - 3,75, м, 12 Н (СНг2О, СН2МСО)) підтверджує структуру і показав майже повне перетворення о присутньо 795 невідомої речовини згідно з ГХ с) Відновлення о є)

СН сен, М пило тео - 6 ж Сни сен, ит лох лин ИТ,

М до оичом М ло. ли,

В 300 мл автоклаві тетрагідрофуран (15 г) перемішували з кобальтом Ренея (2 г), потім промивали З рази азотом і перемішували при 500 об./хв. Додавали водень (12,8 л) до тиску 50 бар і реактор нагрівали до 120 "С. Додавали продукт приєднання згаданий вище (58,5 г, 0,145 моль; розведений 10 мл ТГФ) (швидкість потоку 1 мл/хв). Піднімали тиск до 72 бар. Додавали ще водень (28,3 л) до тиску 280 бар. Суміш перемішували 35 г за цих умов. Тиск підтримували на 280 бар (додавали 13,25 л). Реактор охолоджували до кімнатної температури і тиск обережно стравлювали. Автоклав промивали азотом (10 бар). Каталізатор видаляли фільтруванням (5еїйх К 900). Згідно з титром аміну, ГХ і Н ЯМР (Н ЯМР в СОСІ»з: 6-6 - 0,85, т, З

Н (Сн3з), 6 - 1,2 - 1,65, м, 18,6 Н (СН»2), 6 - 1,70, т, 2 Н (СН2), 6 - 1,90, т,2 Н (СН2г), 6. -2,35,2 Н (СН:5СО), б - 2,75, т, 2 Н (СН»), 6 - 3,25, м, 2 Н (СН»), 6 - 3,4 - 3,6, м, 12 Н) одержували наступні значення: о 4,895 нітрилу, що непрореагував згідно з титром аміну о амідна група повністю витримувала умови о Н ЯМР підтвердила структуру о не спостерігалось утворення димеру. а) Часткове протонування о о о р певтурт

М о. чн, --Ж9 ни о. ит и МН о

С оНисоНв АХ дих тн ИН,

С ло. чн, ОАс

Продукт відновлення згаданий вище (7 г, 0,017 моль) нагрівали до 60 "С і перемішували при цій температурі. Краплями додавали оцтову кислоту (0,05 г, 0,0009 моль) і перемішували ще протягом 10 хв. Кінцевий продукт був прозорою рідиною.

Зо Інші приклади одержували аналогічно одержанню С12С14 кислотиамідоеєтеру діаміну.

Флотація

Наступний протокол флотації використовували для різних збирачів. 500 г висушеної залізної руди (гематит) засипали в 1 л флотаційну колбу лабораторної флотаційної камери (ММ 935/5, НОМВОГОТ УУЕЮАС). Додавали 1 л водопровідної води і одержану суспензію гомогенізували при перемішуванні дві хвилини (3000 об./хв). Примішували 25 мл 1 мас.9о свіжоодержаного розчину кукурудзяного крохмалю (-500 г/т руди). Потім, вводили 25 мкл рідкого збирача (- 50г/т руди), рН доводили до 10 (використовуючи 50 мас.9У5 розчин Маон) і суспензію кондиціонували протягом 5 хвилин. Починали пропускання повітря (80 л/г) і піну збирали до припинення утворення стабільної піни. Поду повітря припиняли і додавали ще 25 мкл збирача і кондиціонували протягом 5 хвилин, до повного пропускання повітря. Цю процедуру продовжували до п'яти разів. Флотаційну піну кожної стадії сушили, зважували і одержані мінерали аналізували за допомогою елементного аналізу використовуючи рентгенівського флуоресцентного аналізу (ХК).

Для тестів використовували два різні гематити з різними рівнями діоксиду кремнію.

Таблиця 2

ШО 251 Дерек тю ее иен ке й Е зе шо ідалишою т ши ізапицшокх) мини пає | 5, 8 | їв | сю їл | ово сет |з) я4325 1195

Рюйсат ЕСА

Кс 1доконпропіламін я 5095 оцтової кислоти (Порівняльний зоноамі) | Затшкцою| - | з | 632» | Ба вв

Загалом | - | 505 | Мом | зга юю» деговцє МЕЗ-В3

Мої докомпрюпінт жах оцтова колоти 5-2 50 г у ша У я ет деле: дово за ще дав пове (Порівняльний діаміні | Залиюк!| - | 200 | заз | вв | бою

Загалом | - | 505 | ос | зве меди іайж в Віт

ІС1локоипропія-1,3- пропандіамін 2 вюльте оцтової колоти у орекяльний | Залинюк| - | 371: | тя | ягодою» де | Загалом | - | 509 | Модює | зл бою

М М Ді-в-Аіжне-3- сконтексилгіводецил- змід я 20 мальть оцтова кислоти

СПрадукт Й | Залиншюк | - | 250 | 51655 | Бдем | 85,5

Загалом | - | Бо | Шюоеє | зт тоб»

М.М ДВ Аміне-8- сконгеконя)-9- сктадеценіламід я В мольбв оцтової

Колот (Продукт | Залинюк| - | 25 | 48735 | ББЛлЬ | вв

Загвлом | - | 563 | оч | здо | 100055

Ноя Дб учення окожеконтіК та мольсе оцтової кисяати (Продукт 3) | Залишою| - | 263 БЛЄ боб 8855

Загалом | - | вбо | оо | зав | тро

Як можна бачити в таблиці 2, заявлені сполуки показують кращі результати виділення, порівняно з комерційно доступними продуктами Ріоїїдат, Аегозигї або І Шайої. Комерційні сполуки забезпечують високий вміст 5іОг (вище 2095) в залишку. Нижчим є і рівень цінного Ее, а саме, 7095. Заявлені сполуки є набагато більш селективними, наприклад, у випадку продукту 2 тільки 2,195 5іО» є в залишку, в той час як вміст Ре є 86,3965.

ТтТайлиця З

Ш017 11 Ге м 1 й Ні те мзапиннку

Еквідат БА по докомпропіланін 7 5075 оцтової киолоти (Порівняльний монсамн)

Заяишех | - | «т | вот | 5оль | 8585

Заєзлом | - | 505 | оо | я5Б2х | по» 25 масо ПСТО-Гувобет- окси-пеапінакіни сій. окок-пропінаміні» 20 мольте ацтавої кислоти! 75 мас РЕМ ЛіХб-Аміно-

З'оконленсилі В октадененья | Занишек | - | Зо | доле | 88215 | 805 ямлут моло сотово кослотиї | Загалом | - | 408 | тою | зо | по 75 масть ПНО -Гувряет- окси-пропівамінунот3ив- оком-пропеламіну но мольче оцтової кислоти!

То овотє ІМ ДЯ АКІНО-

З-'оконгеконлі в зктадеценія- | Звлишех | - | я | важ | бю | 55 аміду з 4О мюльо оцтової киолютьЇ | Заєалюм | - | Боє | полює | ча | пох

Як можна бачити в таблиці 3, заявлені рецептури працюють краще, ніж комерційний продукт подібний до Ріоїїідат. Досягається нижчий рівень 51іО»5 (2-4 95), в той час як вміст Ге у залишку є вищим за 90 95.

Claims (14)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб збагачення мінерального заліза з силікатвмісної залізної руди за допомогою зворотної флотації, що включає додавання збирача або композиції збирача, що містить принаймні одну із сполук формул: ВС(0)М(2-0-Х-МН 5)», (Іа) ВС(0)М(2-0-Х-МНг)аН, (ІВ) де Х є аліфатична алкіленова група, що містить 2-6 атомів вуглецю; 2 є аліфатична алкіленова група, що містить 2-6 атомів вуглецю; У є аніон; і КЕ є насичений або ненасичений, лінійний або розгалужений, аліфатичний або ароматичний вуглеводневий замісник, що має від 7 до 23 атомів вуглецю.

2. Спосіб за пунктом 1, де К-група є ненасиченим вуглеводневим замісником, переважно де ВС(О)-замісник вибирають з групи, що містить олеїнову, лінолеву і/або ліноленову.

З. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, де Х є -СНаСНеСН»е-замісник і 7 є лінійна або розгалужена алкіленовайї) група(и), переважно -СНаСНе-замісник.

4. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, де У є СНзСО»..

5. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, де збирач або композицію збирача, що містить принаймні одну із сполук формул (Іа) і/або (ІБ), зазвичай поєднано із сполуками формул: ЕО-СНа.СнНгсСНне-МН», (Па) ВО-СНаСнН.СН»-МНз У, (Пр) де К є лінійна або розгалужена вуглеводнева група з від 8 до 18 атомів вуглецю, переважно розгалужена, і переважно з від 10 до 15 атомів вуглецю, і У є незалежно таким, як визначено в пункті 1.

6. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-4, де збирач або композицію збирача, що містить принаймні одну із сполук формул (Іа) і/або (ІБ), зазвичай поєднано із сполуками формул: ВОо-СнНаСнНгНн»АМН-СНгСНаСН»г-МН», (Ша) ВОо-СнНаснНгНн»АМН-СНгСНаСНг-МНа У, (ПІБ) де К є лінійна або розгалужена вуглеводнева група з від 8 до 18 атомів вуглецю, переважно розгалужена, і переважно з від 10 до 15 атомів вуглецю, і У є незалежно таким, як визначено в пункті 1.

7. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-4, де збирач або композицію збирача, що містить принаймні одну із сполук формул (Іа) і/або (ІБ), зазвичай поєднано із сполуками формул (Іа) і/або (ПІБ) за пунктом 5 разом зі сполуками формул (Ша) і/або (ПІБ) за пунктом 6.

8. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, де спосіб включає пінну флотацію.

9. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, в якому використовують додатковий піноутворювач, переважно або розгалужений аліфатичний спирт з 10 або менше атомами вуглецю; і/або поліалкоксилат; і/або алкілетоксилат.

10. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, де залізною рудою є гематит.

11. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, де використовують депресант, переважно, де депресантом є крохмаль.

12. Сполука формули: ВС(0)М(2-0-Х-МН 5)», (Іа) ВС(0)М(2-0-Х-МНг)2Не, (ІВ) де Х, У, 7 і КЕ кожен незалежно вибирають із значень, наведених в будь-якому з пунктів 1-4.

13. Композиція, придатна для використання при збагаченні мінерального заліза з силікатвмісної залізної руди, що містить принаймні одну із сполук формул (Іа) і/або (ІБ), визначених в будь- якому з пунктів 1-4.

14. Застосування сполуки за п. 12 або композиції за п. 13 як флотаційного збирача при збагаченні залізного матеріалу з силікатвмісної залізної руди. 0000 Компютернаверстка О.Гергіль 00000000 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601