UA113309C2

UA113309C2 - Дифторгексагідроциклопентаоксазиніли і дифторгексагідробензооксазиніли як інгібітори бета-секретази 1

Info

Publication number: UA113309C2
Application number: UAA201500578A
Authority: UA
Priority date: 2012-06-26
Filing date: 2013-06-24
Publication date: 2017-01-10
Also published as: MX2014014937A; KR20150023450A; PE20142450A1; EP2864324A1; MA37763B1; US20150133440A1; US9181232B2; JP6251257B2; CN104470915A; AU2013283524A1; HK1206344A1; PH12014502623A1; EA025273B1; IL236138A; JP2015521640A; MA37763A1; NZ702253A; IL236138A0; CO7151509A2; CA2872181A1

Abstract

У даному винаході запропоновані дифторциклопентаоксазиніли і дифторбензооксазиніли формули І, що мають інгібіторну активність відносно бета-секретази 1 (ВАСЕ1 від англ. "beta-secretase 1"), їх одержання, фармацевтичні композиції, що їх містять, та їх застосування як терапевтично активних речовин. Активні сполуки за даним винаходом корисні при терапевтичному та/або профілактичному лікуванні, наприклад, хвороби Альцгеймера.I

Description

ПОПЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ ТЕХНІКИ

Хвороба Альцгеймера (АБ; від англ. "АІ2/Леїтег5 діхеазе") є нейродегенеративним розладом центральної нервової системи і є провідною причиною прогресуючої деменції у немолодого населення. Її клінічними симптомами є наступні симптоми: погіршення пам'яті, пізнавальної здатності, тимчасової і просторової орієнтації думки і мислення, а також важкі емоційні порушення. В даний час немає доступних способів лікування, які можуть попереджати це захворювання або його прогрес, або викликати стабільну реверсію його клінічних симптомів. АЮ стала значною проблемою охорони здоров'я у всіх суспільствах з високою середньою тривалістю життя, а також значним економічним вантажем для їх систем охорони здоров'я.

АЮ характеризується двома наступними основними патологіями в центральній нервовій системі (ЦНС): виникненням амілоїдних бляшок і нейрофібрилярних клубків (Нагау еї аї. (1, зЗеїЇкКоє (2). Обидві патології також зазвичай спостерігають у пацієнтів з синдромом Дауна (трисомією 21), у яких також розвиваються АЮ-подібні симптоми в ранньому віці.

Нейрофібрилярні клубки є внутріклітинними агрегатами асоційованого з мікротрубочками білка

Іїаи (МАРТ; від англ. "тісгоїшрврие-аззосіаїей ргоївеіп їаи"). Амілоїдні бляшки виникають в позаклітинному просторі, їх основними компонентами є Ар-пептиди. Останні є групою протеолітичних фрагментів, утворених від білка- попередника р-амілоїду (АРР; від англ. "Д- атуюій ргесигзог ргоїеіїп") в результаті серії стадій протеолітичного розщеплювання.

Ідентифіковано декілька форм АРР, з яких найбільш поширеними є білки довжиною 695, 751 і 770 амінокислот. Всі вони мають походження від одного гена за допомогою диференціального сплайсингу. АВ-пептиди утворені з одного і того ж домену АРР, але відрізняються їх М- і С- кінцями, де основні види молекул мають довжину 40 і 42 амінокислоти. Існує декілька напрямків даних, які дозволяють з великою вірогідністю припустити, що агреговані АВ-пептиди є істотними молекулами в патогенезі АЮ: 1) амілоїдні бляшки, утворені з АВ-пептидів, складають незмінну частину патології АЮ; 2) АВ-пептиди токсичні для нейронів; 3) при сімейній хворобі Альцгеймера (ЕАБ; від англ. "Ратіїа! АІллпеійтег5 Оізеазе") мутації в генах цього захворювання АРР, РБМІ,

РБЗМІ2 приводять до підвищених рівнів Ар-пептидів і до раннього амілоїдозу головного мозку; 4) у трансгенних мишей, які експресують такі гени РЕА, розвивається патологія, яка має багато схожості із захворюванням у людини. АВр-пептиди продукуються з АРР за допомогою

Зо послідовної дії двох протеолітичних ферментів, званих рД- і у-секретазою. ВД-Секретаза спочатку відщеплює приблизно 28 амінокислот в позаклітинному домені АРР зовні від трансмембранного домену (ТМ; від англ. "гапо5тетрбгапе дотаїп") з утворенням С-кінцевого фрагмента АРР, що містить ТМ і цитоплазматичний домен (СТЕР). СТЕВ є субстратом для у-секретази, яка розщеплює в декількох сусідніх положеннях усередині ТМ з утворенням АВ пептидів і фрагмента цитоплазми. у-Секретаза є комплексом, що складається щонайменше з 4 різних білків, та її каталітичною субодиницею досить імовірно є білок пресенілін (РОЕМІ1, РБЕМ2). Д-

Секретаза (ВАСЕЇ1, Авзр2; ВАСЕ позначає В-сайт АРР-ферменту, що розщеплює) є аспартилпротеазою, закріпленою в мембрані за допомогою трансмембранного домену (Маззаг еї а!. ІЗІ). Вона експресується в багатьох тканинах організму людини, але її рівень особливо високий в ЦНС. Генетичне руйнування гена ВАСЕЇ1 у мишей чітко показало, що його активність істотна для процесингу АРР, який приводить до утворення Ар-пептидів, у відсутність ВАСЕ1 АВД- пептиди не продукуються (І цо еї аї. |4Її, Кобрегаз еї аї. (5). Миші, у яких генно-інженерним шляхом одержана експресія гена АРР людини, і у яких утворюються обширні амілоїдні бляшки і патології, подібні хворобі Альцгеймера, при старінні, цього не відбувається, коли активність р- секретази понижена в результаті генетичного руйнування одного з алелів ВАСЕ1 (МеСопіодиє еї а!. І6Ї). Отже, припускають, що інгібітори активності ВАСЕТ можуть бути корисними агентами для терапевтичного втручання в хворобу Альцгеймера (АБ). У документі УМО 2011071135 (7) розкриті оксазинові похідні, які підходять як інгібітори ВАСЕЇ1.

Крім того, утворення або утворення і відкладення В-амілоїдних пептидів усередині, на поверхні або навколо нервової тканини (наприклад, головного мозку) інгібується даними сполуками, тобто відбувається інгібування продукування АВ з АРР або фрагмента АРР.

Об'єктами даного винаходу є нові сполуки формули І, їх одержання, лікарські засоби на основі сполуки відповідно до винаходу та їх одержання, а також застосування сполук формули при контролі або попередженні захворювань, таких як хвороба Альцгеймера. Ці нові сполуки формули І мають покращені фармакологічні властивості, такі як низькі значення коефіцієнта ефлюкса (ЕК; від англ. "ешШих гаїйо").

У даному винаході запропоновані нові сполуки формули !/, що є дифтор- циклопентаоксазинілами, і дифтор-бензооксазинілами, що мають інгібіторні властивості відносно ВАСЕТ, їх одержання, фармацевтичні композиції, які їх містять, та їх застосування як 60 терапевтично активних речовин.

ОБЛАСТЬ ВИНАХОДУ

У даному винаході запропоновані сполуки формули І в? з (6, ск СХ

Е 1

М Кк

СВО ещи в? (6; МН,

Ї в якій заступники і змінні є такими, як описано нижче і у формулі винаходу, або їх фармацевтично прийнятна сіль.

Дані сполуки мають активність інгібування Азр2 (В-секретази, ВАСЕ1 або мемапсину-2) і, отже, їх можна застосовувати при терапевтичному та/або профілактичному лікуванні захворювань і розладів, що характеризуються підвищеними рівнями В-амілоїду та/або олігомерів В-амілоїду та/або р-амілоїдних бляшок і додаткових відкладень, зокрема, хвороби

Альцгеймера.

ВІДОМОСТІ, ПІДТВЕРДЖУЮЧІ МОЖЛИВІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ВИНАХОДУ

Об'єктом даного винаходу є сполука формули І та її фармацевтично прийнятні солі, одержання зазначених вище сполук, лікарські засоби, що їх містять, та їх одержання, а також застосування зазначених вище сполук при терапевтичному та/або профілактичному лікуванні захворювань і розладів, пов'язаних з інгібуванням активності ВАСЕ1, наприклад, хвороби

Альцгеймера. Крім того, дані сполуки інгібують утворення або утворення і відкладення Д- амілоїдних бляшок усередині, на поверхні або навколо нервової тканини (наприклад, головного мозку) за допомогою інгібування продукування АВ з АРР або фрагмента АРР.

Наведені нижче визначення загальних термінів, використовуваних в даному описі, застосовують незалежно від того, чи зустрічаються обговорювані терміни окремо або у поєднанні з іншими групами.

Термін " Сі-в-алкіл", окремо або в комбінації з іншими групами, означає вуглеводневий радикал, який може бути нормальним або розгалуженим, з одиночним або множинним розгалуженням, де алкільна група, як правило, включає від 1 до 6 атомів вуглецю, наприклад, метил (Ме), етил (ЕО), пропіл, ізопропіл (і-пропіл), н-бутил, і-бутил (ізобутил), 2-бутил (втор- бутил), І-бутил (трет-бутил), ізопентил, 2-етил-пропіл, 1,2-диметил-пропіл і тому подібне.

Конкретний "Сі-вє-алкіл" позначає групи, що мають від 1ї до 5 атомів вуглецю. Конкретними

Зо групами є метил, етил і трет-бутил. Найбільш конкретна група є метилом.

Термін "ціано-С:-вє-алкіл", окремо або в комбінації з іншими групами, відноситься до Сч-6- алкілу, як визначено в даному описі, заміщеному одним або множинними ціано, зокрема, 1-5 ціано, конкретніше одним ціано. Прикладами є ціано-метил і тому подібне.

Термін "галоген-Сі-в-алкіл", окремо або в комбінації з іншими групами, відноситься до Сч1-6- алкілу, як визначено в даному описі, заміщеному одним або множинними атомами галогену, зокрема, 1-5 атомами галогену, конкретніше 1-3 атомами галогену, найконкретніше одним атомом галогену або З атомами галогену. Конкретним атомом галогену є атом фтору.

Прикладами є наступні групи: дифторметил, хлорметил, фторметил і тому подібне. Конкретна група є -СНЬЕ.

Термін "Сі-в-алкокси-Сі-в-алкіл", окремо або в комбінації з іншими групами, відноситься до

Сі-в-алкілу, заміщеному одним або множинними С:-є-алкокси, як визначено в даному описі.

Прикладами є наступні групи: МеО-Ме, 1Мео-Еї, 2МеО-Еї, 1ІМеО-2ЕЮ-пропіл і тому подібне.

Термін "ціано", окремо або в комбінації з іншими групами, відноситься до групи МЕС-(МО-).

Термін "атом галогену", окремо або в комбінації з іншими групами, означає атом хлору (СІ), йоду (І), фтору (РЕ) і брому (Вг). Конкретний "атом галогену" є Сі і Е.

Термін "арил", окремо або в комбінації з іншими групами, відноситься до ароматичної карбоциклічної групи, що містить від б до 14, зокрема, від б до 10, атомів вуглецю, і що має щонайменше одне ароматичне кільце або множинні конденсовані кільця, з яких щонайменше одне кільце є ароматичним. Приклади "арилу" включають бензил, дифеніл, інданіл, нафтил, феніл (РИ) і тому подібне. Конкретна "арильна" група є фенілом.

Термін "гетероарил", окремо або в комбінації з іншими групами, відноситься до ароматичної карбоциклічної групи, що має єдине 4-8-членне кільце або множинні конденсовані кільця, що містять від 6 до 14, зокрема, від 6 до 10 кільцевих атомів, і що містять 1, 2 або З гетероатоми, індивідуально вибрані з М, О і 5, зокрема, М ії О, де в даній групі щонайменше одне гетероциклічне кільце є ароматичним. Конкретні гетероарильні групи мають єдине 5- або єдине б-членне кільце. Приклади "гетероарилу" включають бензофурил, бензоімідазоліл, 1Н- бензоїмідазоліл, бензооксазиніл, бензоксазоліл, бензотіазиніл, бензотіазоліл, бензотієніл, бензотриазоліл, фурил, імідазоліл, індазоліл, 1Н-індазоліл, індоліл, ізохінолініл, ізотіазоліл, ізоксазоліл, оксазоліл, піразиніл, піразоліл (піразил), 1Н-піразоліл, піразоло(|1,5-а|піридиніл, піридазиніл, піридиніл, піримідиніл, піроліл, хінолініл, тетразоліл, тіазоліл, тієніл, триазоліл, 6,7- дигідро-5Н-ІІ|піридиніл і тому подібне. Конкретні "гетероарильні" групи є піридинілом, піразинілом і тіофенілом. Конкретними групами є піридин-2-іл, піразин-2-іл і тіофен-2-іл.

Термін "С.:-в-алкокси", окремо або в комбінації з іншими групами, означає -О-С:-в-алкільний радикал, який може бути нормальним або розгалуженим, з одним або множинним розгалуженням, де алкільна група, як правило, містить від 1 до 6 атомів вуглецю, наприклад, метокси (ОМе, Мед), етокси (ОЕО, пропокси, ізопропокси (і-пропокси), н-бутокси, і-бутокси (ізо- бутокси), 2-бутокси (втор-бутокси), Ї-бутокси (трет-бутокси), ізопентилокси (і-пентилокси) і тому подібне. Конкретні групи " Сі-вє-алкокси" мають від 1 до 4 атомів вуглецю. Конкретні групи є метокси і етокси.

Термін "галоген-Сі-в-алкокси", окремо або в комбінації з іншими групами, відноситься до Сч1-6- алкокси, як визначено в даному описі, заміщеному одним або множинними атомами галогену, зокрема, атомом фтору. Конкретні "галоген-С1-в-алкокси" групи є фтор-С:-в-алкокси.

Термін "Сг-в-алкініл-С:1-вє-алкокси", окремо або в комбінації з іншими групами, відноситься до

С:-в-алкокси, як визначено в даному описі, заміщеному одним або множинними Сг-в-алкінілами, як визначено в даному описі. Конкретна група "Сг-в-алкініл- Сі-в-алкокси" є 5-бут-2-інілокси.

Термін "Сг-в-алкініл", окремо або в комбінації з іншими групами, означає одновалентну нормальну або розгалужену насичену вуглеводневу групу з атомів вуглецю в кількості від 2 до 6, зокрема, від 2 до 4 атомів вуглецю, що містить один, два або три потрійні зв'язки. Приклади "

Сг-в-алкінілу" включають етиніл і пропініл.

Термін "фармацевтично прийнятні солі" відноситься до солей, придатних для застосування у контакті з тканинами людей і тварин. Прикладами придатних солей з неорганічними і органічними кислотами є, але не обмежені ними, солі з наступними кислотами: оцтовою кислотою, лимонною кислотою, мурашиною кислотою, фумаровою кислотою, соляною кислотою, молочною кислотою, малеїновою кислотою, яблучною кислотою, метансульфоновою кислотою, азотною кислотою, фосфорною кислотою, пара-толуолсульфоновою кислотою, янтарною кислотою, сірчаною кислотою, сірчистою кислотою, винною кислотою, трифтороцтовою кислотою і тому подібне. Конкретні кислоти є мурашиною кислотою, трифтороцтовою кислотою і соляною кислотою.

Терміни "фармацевтично прийнятний носій" і "фармацевтично прийнятна допоміжна речовина" відносяться до носіїв і допоміжних речовин, таких як розчинники або ексципієнти, сумісні з іншими інгредієнтами препарату.

Термін "фармацевтична композиція" включає препарат, що містить зазначені інгредієнти в зумовлених кількостях або долях, а також будь-який препарат, який є результатом, прямо або побічно, об'єднання зазначених інгредієнтів у вказаних кількостях. Зокрема, цей термін включає препарат, що містить один або більше активних інгредієнтів, і необов'язковий носій, що включає інертні інгредієнти, а також будь-який препарат, який є результатом, прямо або побічно, об'єднання, комплексоутворення або агрегації будь-яких двох або більше інгредієнтів, або дисоціації одного або більше інгредієнтів, або інших типів реакцій або взаємодій одного або більше інгредієнтів.

Термін "інгібітор" означає сполуку, конкуруючу за з'єднання, що зменшує або запобігає зв'язування конкретного ліганда з конкретним рецептором, або зменшуючи чи запобігаючи інгібування функції конкретного білка.

Термін "половинна максимальна інгібіторна концентрація" (ІСво) означає концентрацію конкретної сполуки, необхідну для одержання 50 95 інгібувань біологічного процесу іп міго.

Значення ІСво можна логарифмічно перетворити в значення ріСво (-09д ІСво), в яких вищі значення вказують на експоненціально вищу ефективність. Значення ІСсо не є абсолютною величиною, а залежить від експериментальних умов, наприклад, від використовуваних концентрацій. Значення ІСво можна перетворити в абсолютну константу інгібування (Кі), використовуючи рівняння Ченга-Прусоффа ЗІ. Термін "константа інгібування" (Кі) означає абсолютну спорідненість зв'язування конкретного інгібітора з рецептором. Її вимірюють, використовуючи аналізи конкурентного зв'язування, і вона рівна концентрації, при якій бо конкретний інгібітор займав би 50 95 рецепторів у відсутності якого-небудь конкуруючого ліганда

(наприклад, радіоліганда). Значення Кі можна логарифмічно перетворити в значення ркКі (-Іоа

Кі), в яких вищі значення указують на експоненціально вищу ефективність. "Терапевтична ефективна кількість" означає кількість сполуки, яка при введенні суб'єктові для лікування хворобливого стану, є достатньою, щоб здійснити таке лікування хворобливого стану. "Терапевтично ефективна кількість" варіює залежно від сполуки, хворобливого стану, що підлягає лікуванню, тяжкості захворювання, що підлягає лікуванню, віку і відносного стану здоров'я суб'єкта, шляху і форми введення, думки лікаря-куратора, або ветеринара та від інших факторів.

Термін "як визначено в даному описі" і "як розкрито в даному описі" при віднесенні до змінної включає за допомогою посилання, як широке визначення цієї змінної, так і конкретні, конкретніші і найбільш конкретніші визначення, якщо вони є.

Терміни "обробка", "приведення в контакт" і "взаємодія" при віднесенні до хімічної реакції означають додавання або змішування двох або більше реагентів у відповідних умовах з одержанням зазначеного та/або бажаного продукту. Зрозуміло, що реакція, яка дає зазначений та/лабо бажаний продукт, може необов'язково бути прямим результатом об'єднання двох реагентів, які були спочатку додані, тобто може існувати одна або більше проміжних сполук, які утворюються в суміші, що нарешті приводить до утворення зазначеного та/або бажаного продукту.

Гематоенцефалічний бар'єр є перешкодою для надходження терапевтичних речовин в головний мозок. Р-глікопротеїн (Р-др) є ефлюксним переносником в багатьох тканинах, включаючи кишечник, головний мозок і нирки. Оскільки Р-глікопротеїн може активно переносити терапевтичні речовини з клітини, його розглядають як відповідальний за перенесення певних терапевтичних речовин в головний мозок. Коефіцієнт ефлюкса (ЕК) є високо чутливим параметром, який можна використовувати для ступеня інгібування Р-др.

Термін "ароматичний" означає традиційну ідею ароматичності, визначену в літературі, зокрема, в номенклатурі ІЮПАК |91І.

Термін "фармацевтично прийнятний ексципієнт" означає будь-який інгредієнт, що не має терапевтичну активність, і що є нетоксичним, таким як розпушувачі, зв'язуючі речовини, наповнювачі, розчинники, буфери, тонічні агенти, стабілізатори, антиоксиданти, поверхнево-

Зо активні речовини або змащувальні речовини, використовувані при одержанні фармацевтичних препаратів.

У будь-якому випадку, коли в хімічній структурі присутній хіральний атом вуглецю, мають на увазі, що всі стереоізомери, пов'язані з цим хіральним атомом вуглецю, включені в дану структуру.

У винаході також запропоновані фармацевтичні композиції, способи застосування і способи одержання згаданих вище сполук.

Всі окремі втілення винаходу можна об'єднувати.

Одним втіленням винаходу є сполука формули в? з (6, ск СХ

Е 1

М Кк

СВО ещи в? (6; МН,

І де

В" вибраний з групи, що складається з ї) арилу, ії) арилу, заміщеного 1-4 заступниками, незалежно вибраними з ціано, ціано-Сі-в-алкілу, атома галогену, галоген-Сі-є-алкокси, галоген-С.1-в-алкілу, С:і-є-алкокси, С:-в-алкокси-С:-в-алкілу,

Сг-в-алкініл- Сі-в-алкокси, Сг-в-алкінілу і С:і-в-алкілу, ії) гетероарилу, і їм) гетероарилу, заміщеного 1-4 заступниками, незалежно вибраними з ціано, ціано-С:-в- алкілу, атома галогену, галоген-С:-в-алкокси, галоген-С:-в-алкілу, С:і-в-алкокси, С:-в-алкокси-Ст1-6-

БО алкілу, Сг-в-алкініл-С:-вє-алкокси, Сг-в-алкінілу і С:-в-алкілу;

В2 вибраний з групи, що складається з ї) атома водню,

її) Сі-в-алкілу, і ії) атома галогену;

ВЗ вибраний з групи, що складається з ї) Сі-в-алкілу, і її) галоген-С1-в-алкілу;

В" вибраний з групи, що складається з ї) атома водню, і її) Сі-в-алкілу, і

В» вибраний з групи, що складається з ї) атома водню, і її) Сі-в-алкілу; п дорівнює 1 або 2; або її фармацевтично прийнятні солі.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, що є формулою Іа.

Е що вн ХХ

Е т М в!

СВО чи (в) МН,

Н

Іа, де п і КЕ! є такими, як розкрито в даному описі.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де К' позначає гетероарил, заміщений 1-2 заступниками, незалежно вибраними з ціано, атома галогену, галоген-Сі-в-алкілу і Сг-в-алкініл-С:-6-алкокси.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де К! вибраний з ї) піридинілу, заміщеного 1-2 заступниками, незалежно вибраними з ціано і атома галогену, ії) піразинілу, заміщеного 1-2 заступниками, незалежно вибраними з ціано, галоген-Сі1-6- алкілу і Со-в-алкініл- С:-в-алкокси, і ії) тіофенілу, заміщеного 1-2 атомами галогену.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де В"! позначає піридиніл, заміщений 1-2 заступниками, незалежно вибраними з ціано і атома

Зо галогену.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де ЕК! позначає піразиніл, заміщений 1-2 заступниками, незалежно вибраними з ціано, галоген-

Сі -в-алкілу і Сг-є-алкініл-С-6-алкокси.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де ЕК" позначає тіофеніл, заміщений 1-2 атомами галогену.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де В позначає 5-бут-2-інілокси-піразин-2-іл, 5-ціано-піридин-2-іл, 5-хлор-піридин-2-іл, 5- фторметил-піразин-2-іл, 5-ціано-піразин-2-іл, 5-хлор-піридин-2-іл, 5-ціано-піридин-2-іл, 5-хлор- тіофен-2-іл або 5-(1,1-дифтор-етил)-піразин-2-іл.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де В"! позначає 5-бут-2-інілокси-піразин-2-іл.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де К! позначає 5-ціано-піридин-2-іл.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де К! позначає 5-хлор-піридин-2-іл.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де К! позначає 5-фторметил-піразин-2-іл.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де В! позначає 5-ціано-піразин-2-іл.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де В! позначає 5-хлор-піридин-2-іл.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі,

де К! позначає 5-ціано-піридин-2-іл.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де В"! позначає 5-хлор-тіофен-2-іл.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де К" позначає 5-(1,1-дифтор-етил)-піразин-2-іл.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуки формули Ї, як розкрито в даному описі, де В? позначає атом галогену.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де В- позначає ЕК.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де ЕЗ позначає Сч.в-алкіл.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де ЕЗ позначає метил.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де КЕ" позначає атом водню.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де ЕЕ? позначає атом водню.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де п дорівнює 1.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, де п дорівнює 2.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, вибрану з групи, що складається з наступних сполук: 5-Бут-2-інілокси-піразин-2-карбонової кислоти 1(|3-(45, 4ав, 7ав)-2-аміно-5,5-дифтор-4- метил-4, да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента|Це)(1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл)|-аміду,

Б-Хлор-піридин-2-карбонової кислоти І3-(45, 4авВ, 7авВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|/1,3)|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-аміду, 5-Ціано-піразин-2-карбонової кислоти І3-(45, 4аВ, 7ан)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|/1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл-аміду,

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, що позначає 5-бут-2-інілокси-піразин-2-карбонової кислоти І|З-(45, 4аВ, 7ан)-2-аміно-5,5- дифтор-4-метил-4, да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|П1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, що позначає 5-фторметил-піразин-2-карбонової кислоти І3-(45, 4ав, 7анв)-2-аміно-5,5-дифтор- 4-метил-4,д4а, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопентаЦе1|(/1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, що позначає 5-ціано-піридин-2-карбонової кислоти (3-(45, 4аВ, 7ав)-2-аміно-5,5-дифтор-4- метил-4, да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента|Це)(1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, що позначає 5-хлор-піридин-2-карбонової кислоти І3-(45, 4аВ, 7анв)-2-аміно-5,5-дифтор-4- метил-4, да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента|Це)(1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, що позначає 5-ціано-піразин-2-карбонової кислоти ІЗ-(45, 4авВ, 7анв)-2-аміно-5,5-дифтор-4- метил-4, да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента|Це)|/1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл-амід.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, що позначає 5-хлор-піридин-2-карбонової кислоти І3-(45, 4аВ, вай)-2-аміно-5,5-дифтор-4- бо метил-а4а, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензоГе|Й1,З|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, що позначає 5-ціано-піридин-2-карбонової кислоти (3-(45, 4аВ, вагв)-2-аміно-5,5-дифтор-4- метил-а4а, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензоГе|Й1,З|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, що позначає 5-хлор-тіофен-2-карбонової кислоти (|3-(45, 4аВ, 8ван)-2-аміно-5,5-дифтор-4- метил-а4а, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензоГе|Й1,З|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, що позначає 5-(1,1-дифтор-етил)піразин-2-карбонової кислоти |З-(45, 4аВ, 7ай)-2-аміно-5,5- дифтор-4-метил-4, да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|П1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід.

У певному втіленні винаходу запропонований спосіб синтезу сполуки формули І, як розкрито в даному описі, що включає взаємодію сполуки формули І!" із сполукою формули ХІМ. в2 а

Е Мн,

КВ о

Д Х

57 Мн, вон

Кк

І ХІМ , де п, К', Вг, ВУ, ВУ, А» є такими, як розкрито в даному описі.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, у будь-якому випадку одержану способом, як визначено вище.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, вживану як терапевтично активна речовина.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І. як розкрито в даному описі, вживану як інгібітор активності ВАСЕ1.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, вживану як терапевтично активна речовина для терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювань і розладів, що характеризуються підвищеними рівнями В-амілоїду та/або олігомерів В-амілоїду та/або В-амілоїдних бляшок та інших відкладень, зокрема, хвороби

Альцгеймера.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, вживану як терапевтично активна речовина для терапевтичного та/або профілактичного лікування хвороби Альцгеймера.

Зо У певному втіленні винаходу запропонована фармацевтична композиція, що містить сполуку формули !, як розкрито в даному описі, і фармацевтично прийнятний носій та/або фармацевтично прийнятна допоміжна речовина.

У певному втіленні винаходу запропоновано застосування сполуки формули І, як розкрито в даному описі, для одержання лікарського засобу, вживаного при інгібуванні активності ВАСЕ1.

У певному втіленні винаходу запропоновано застосування сполуки формули І, як розкрито в даному описі, для одержання лікарського засобу для терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювань і розладів, що характеризуються підвищеними рівнями В-амілоїду та/або олігомерів В-амілоїду та/або В-амілоїдних бляшок та інших відкладень, зокрема, хвороби

Альцгеймера.

У певному втіленні винаходу запропоновано застосування сполуки формули І, як розкрито в даному описі, для одержання лікарського засобу для терапевтичного та/або профілактичного лікування хвороби Альцгеймера.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, вживану при інгібуванні активності ВАСЕ1.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, вживану при терапевтичному та/або профілактичному лікуванні захворювань і розладів, що характеризуються підвищеними рівнями В-амілоїду та/або олігомерів В-амілоїду та/або рД- амілоїдних бляшок та інших відкладень, зокрема, хвороби Альцгеймера.

У певному втіленні винаходу запропоновано сполуку формули І, як розкрито в даному описі, вживану при терапевтичному та/або профілактичному лікуванні хвороби Альцгеймера.

У певному втіленні винаходу запропонований спосіб застосування при інгібуванні активності

ВАСЕТ, зокрема, для терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювань і розладів, що характеризуються підвищеними рівнями В-амілоїду та/або олігомерів В-амілоїду та/або р- амілоїдних бляшок та інших відкладень, або хвороби Альцгеймера, де даний спосіб включає введення сполуки формули І, як розкрито в даному описі, людині або тварині.

Крім того, винахід включає всі оптичні ізомери, тобто діастереоізомери, діастереомерні суміші, рацемічні суміші, всі їх відповідні енантіомери та/або таутомери, а також їх сольвати.

Фахівцям в даній області техніки зрозуміло, що сполука формули І може існувати в таутомерних формах, наприклад, в наступній таутомерній формі: в? з (0) св КД

Е 1

М Кк о МН Н 5 он

В Іа

Всі таутомерні форми включені в даний винахід.

Сполуки формули І можуть містити один або більше асиметричних центрів, і, отже, можуть зустрічатися у вигляді рацематів, рацемічних сумішей, окремих енантіомерів, діастереомерних сумішей та індивідуальних діастереомерів. Додаткові асиметричні центри можуть бути присутніми залежно від природи різних заступників на молекулі. Кожен такий асиметричний центр незалежно утворює два оптичні ізомери, і мають на увазі, що всі можливі оптичні ізомери і діастереомери у вигляді сумішей і у вигляді чистих або частково очищених сполук включені в даний винахід. Мають на увазі, що даний винахід включає всі такі ізомерні форми цих сполук.

Незалежні синтези цих діастереомерів або їх хроматографічні розділення можуть бути досягнуті, як відомо в даній області техніки, шляхом відповідної модифікації методології, розкритої в даному винаході. Їх абсолютна стереохімія може бути визначена за допомогою рентгенокристалографії кристалічних продуктів або кристалічних проміжних сполук, які є дериватизованими при необхідності реагентом, що містить асиметричний центр, що має відому абсолютну конфігурацію. За бажання рацемічні суміші сполук можуть бути розділені так, щоб виділити індивідуальні енантіомери. Це розділення можна здійснити способами, добре відомими в даній області техніки, такими як поєднання рацемічної суміші сполук з енантіомерно чистою сполукою 3 утворенням діастереомерної суміші з подальшим розділенням

Зо індивідуальних діастереомерів стандартними способами, такими як фракційна кристалізація або хроматографія. Певними прикладами ізомерів сполуки формули І! є наступні сполуки: сполука формули Ір або сполука формули Іс, де залишки мають значення, як розкрито в будь-якому з втілень винаходу, зокрема, сполука формули Іс. в- 2 о) Кк

З (0); ср ові

Е а 1 Евро

М Н М

Ж КВ аж 2

Кк з5 ІБ Іс

У втіленнях винаходу, в яких запропоновані оптично чисті енантіомери, оптично чистий енантіомер означає, що сполука містить більше 90 95 бажаного ізомеру за масою, зокрема, більше 95 95 бажаного ізомеру за масою, або конкретніший більше 99 95 бажаного ізомеру за масою, причому, даний відсоток за масою заснований на сумарній масі ізомеру (ізомерів) сполуки. Хірально чисті або хірально збагачені сполуки можуть бути одержані шляхом стереоселективного синтезу або шляхом розділення енантіомерів. Розділення енантіомерів може бути виконане на кінцевому продукті або альтернативно на відповідній проміжній сполуці.

Сполуки формули І можуть бути одержані відповідно до наведених нижче схем. Початкова речовина є у продажу або може бути одержана відповідно до відомих способів. Будь-які визначені вище залишки і змінні продовжують мати визначене вище значення, якщо не вказане інше.

Сполуки загальної формули ІМ одержують шляхом взаємодії нітро-сполуки формули ЇЇ з а,В - ненасиченими кетонами загальної формули І у присутності активуючого реагенту, такого як, наприклад, ізоціанат, зокрема, фенілізоціанат, і каталітичної кількості основи, зокрема, алкіламіну, конкретніше триетиламіну, в розчиннику, такому як бензол або толуол, зокрема, бензол, або алкіловий ефір, зокрема, діетиловий ефір, з одержанням дигідроізоксазолу загальної формули ІМ.

Фторування дигідрооксазолів загальної формули ІМ з одержанням дифтор-дигідрооксазолів загальної формули МІ проводять у присутності фторуючого агента, зокрема, трифториду морфоліносери (М), в інертному розчиннику, зокрема, в дихлорметані.

Ізоксазолідини загальної формули МІ одержують шляхом взаємодії арилгалогеніду, зокрема, арилброміду, такого як, наприклад, арилбромід МІ, з алкіллітієвим реагентом, зокрема, з н-бутиллітієм, з одержанням ариллітієвої сполуки, яку можна піддавати взаємодії з дигідрооксазолами загальної формули МІ у присутності кислоти Льюіса, зокрема, ефірату трифториду бору, в суміші розчинників, що складається з ефіру, зокрема, тетрагідрофурану, і толуолу, при температурі від -100 "С до -20 "С, зокрема, при -78 70.

Розділення рацемічних ізоксазолідинів загальної формули МІ з одержанням хіральних ізоксазолідинів загальної формули іЇХа і ІХбБ може бути досягнуто за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на хіральній фазі, такої як, наприклад, в колонці СпігаІрак А0, використовуючи суміш н-гептану і етанолу як елюент.

Гідрогеноліз хіральних ізоксазолідинів загальної формули ІХ до аміноспиртів загальної формули Х може бути краще всього виконаний шляхом трансферного гідрогенолізу, використовуючи паладій як каталізатор, зокрема, паладій на вуглеці, і джерело водню, наприклад, сіль мурашиної кислоти, зокрема, форміат амонію, в протонному розчиннику, такому як спирт, зокрема, етанол.

Зо Оксазини загальної формули ХІ можуть бути одержані шляхом взаємодії аміноспиртів загальної формули Х з ціаногенбромідом в розчиннику, такому як спирт, зокрема, етанол, при підвищеній температурі. Альтернативно цю реакцію можна проводити в дві послідовні стадії, використовуючи ціаногенбромід і буфер, такий як, наприклад, ацетат натрію, у присутності розчинника, такого як, наприклад, ацетонітрил, з подальшим замиканням циклу проміжної сполуки у присутності мінеральної кислоти, зокрема, соляної кислоти, в розчиннику, такому як ефір, зокрема, 1,4-діоксан.

При нітруванні оксазинів загальної формули ХІ з одержанням нітро-оксазинів загальної формули ХІ! слідують стандартному методу, що включає чисту сірчану кислоту і димлячу азотну кислоту без використання розчинника.

Відновлення нітрогрупи в проміжних сполуках загальної формули ХІЇ може бути виконано шляхом гідрогенізації з використанням каталізатора, такого як паладій на вуглеці, в протонних розчинниках, таких як спирти, зокрема, етанол або метанол, з одержанням анілінів загальної формули ХІПІ.

Селективне амідне поєднання анілінів загальної формули ХІЇ! ії карбонових кислот загальної формули ХІМ з одержанням амідів загальної формули Іа" може бути виконано з гідратом 4-(4,6- диметокси|1.3.5)гриазин-2-іл)у-4-метилморфолінію хлориду (ОМТММ) в розчиннику, такому як спирт, зокрема, метанол.

рац о рац Вг рац п ро); як См, Од фі де; м ( о ш о пе Ин: Ул п Еуп НК РІ п --3--77-1і-- ---- - -- 53-х т те

ЩО о "кі 7

Е п ІУ М УШ хіральна хіральна | хіральна

Н.М. Об м НО м Ох т і; | нох і; | як р! і

МИ лю о сф" Фе -, Е 7" Е 7, Е

Е Е Е

ХІа Ха ІХа хіральна хіральна хіральна 1 но

Н.М Оу ум Н.М ОХ м -к Н.М ОМ м квнЯ С. бу

М зи п М чафотп 1 Нн М Но п

М 2 Е- М Я Ес ою же 7 ЕЕ 7 ЕЕ тр 7,

Е Е о Е

ХПа ХШа Іа'

Схема!":Синтез сполукформулийїйа

Відповідні фармацевтично прийнятні солі з кислотами можуть бути одержані стандартними способами, відомими фахівцям в даній області техніки, наприклад, шляхом розчинення сполуки формули І! у відповідному розчиннику, такому як, наприклад, діоксан або ТГФ, і додавання відповідної кількості відповідної кислоти. Продукти можуть бути зазвичай виділені шляхом фільтрування або шляхом хроматографії. Перетворення сполуки формули І у фармацевтично прийнятну сіль з основою може бути виконано шляхом обробки такої сполуки такою основою.

Одним з можливих способів утворення такої солі є, наприклад, додавання 1/п еквівалентів основної солі, такий як, наприклад, М(ОН)и, в якій М - катіон металу або амонію і п - число аніонів гідроксиду, до розчину сполуки у відповідному розчиннику (наприклад, в етанолі, в суміші етанол-вода, в суміші тетрагідрофуран-вода) і видалення розчинника шляхом випаровування або ліофілізації.

В тому випадку, якщо їх одержання не описане в прикладах, сполуки формули І, а також всі проміжні продукти можуть бути одержані аналогічними способами або способами, розкритими в даному описі. Початкові речовини є у продажу, відомі в даній області техніки або можуть бути одержані способами, відомими в даній області техніки, або за аналогією з ними.

Зрозуміло, що сполуки, які мають загальну формулу І, за даним винаходом можуть бути дериватизовані за функціональними групами з одержанням похідних, здібних до зворотного перетворення в початкову сполуку іп мімо.

Фармакологічні тести

Сполуки формули І та їх фармацевтично прийнятні солі мають цінні фармакологічні властивості. Виявлено, що сполуки за даним винаходом пов'язані з інгібуванням активності

ВАСЕТ. Ці сполуки були досліджені відповідно до тесту, приведеного нижче.

Клітинний аналіз зниження АВ:

Клітини НЕК293 людини, стабільно трансфіковані вектором, експресуючим кКДНК гена АРР

М (дикого типу) (АРРбО95), використовували для оцінки ефективності сполук в клітинному аналізі. Клітини висівали в 96-лункові мікротитраційні планшети в середовищі для клітинних

Зо культур (Ізсоме, з додаванням 10 95 (06/06) фетальної бичачої сироватки (ФБС), глутаміну, пеніциліну/стрептоміцину) приблизно до 8095 конфлюентності, і сполуки додавали в 10х концентрації в 1/10 об'єму середовища без ФБС, що містить 8 96 диметилсульфоксиду (ДМСО)

(кінцеву концентрацію ДМСО підтримували при 0,8 95 об/об). Після 18-20 г інкубації при 37 "Сі

У6 СО» в зволоженому термостаті супернатант культури збирали для визначення концентрацій

АВ40. 96-лункові планшети для твердофазного імуноферментного аналізу (ЕГІЗА; від англ. "еп7уте Іїпкей іттипозотепі апаїузів") (наприклад, Мипс Махізогою) покривали моноклональним 5 антитілом, що специфічно розпізнає С-кінець АВ40 ((10Ї. Після блокування сайтів неспецифічного зв'язування, наприклад, 195 бичачим сироватковим Альбуміном (БСА), і відмивання супернатанти культури додавали у відповідних розведеннях разом з ідентифікуючим антитілом АВ, зшитим з пероксидазою хріну (наприклад, антитілом 408,

Зепеїек, Магуапа Неїдніх, МО), та інкубували протягом 5-7 г. Потім лунки мікротитраційного планшета інтенсивно промивали фізіологічним розчином, забуференим Трисом, що містить 0,05 95 Твін 20, і аналіз проявляли тетраметилбензидином/НгО» в лимонно-кислотному буфері.

Після зупинки реакції одним об'ємом 1 н. Нг50О5 реакцію вимірювали в зчитуючому пристрої для планшетів ЕГІЗА при довжині хвилі 450 нм. Концентрації АВ в супернатантах культури обчислювали на основі стандартної кривої, одержаної з відомими кількостями чистого пептиду

АВ.

Таблиця 1

Значення ІСво вибраних прикладів

Клітинна активність

ВАСЕЇ1

Приклад Структура АВАО

ІСво

ІмкМІ

Сх

Н

(0) о Нм і ва: я 0,0004

Нн уч Е

Мах М - НЕ (0)

Е

М Н ее (0) хх ах Но 2 ух М Е 0,0015

ХМ М в Н Е з (0)

Е

Н

(0); с Нм й М Н 7 в Е

З 0,0019 хх М нь (0);

Е

Таблиця 1

Значення ІСво вибраних прикладів

Клітинна активність

Приклад Структура Авдо

ІСво

ІмкМІ

Е Н

(0;

А

Е й | но в 4 х М М 0,0089

М - НЕ (0;

Е

Н

(о;

М нм

Е й 2

Ї вх Е х М Я 0,0051

М - НЕ (о;

Е

М Н щх (0; ее

ДА Ну

Нн іч Е - М Я 0,0055

М НЕ

(0;

Е

НМ (о; і 2 а ТМ т 7 - | К М Я 0,0049

Кві Е

Е

(о;

Е

М, нм (0; і

В Ії

СМ хо | К М Я 0,0022

Я ві Е

Е

(0;

Е

Таблиця 1

Значення ІСво вибраних прикладів

Клітинна активність

ВАСЕЇ1

Приклад Структура АВАО

ІСво

ІмкМІ

Н

НІМ. 0 / т а Му 0,350

З Кві Е

Е

(0);

Е

Аналіз Р-др (Р-глікопротетну)

Лінії клітин, використовувані для експериментів по транспорту:

Лінія клітин ГІ. С-РКІТ (АТС ЯСІ -101) є лінією епітеліальних клітин нирки свині. Лінії клітин, трансфіковані геном білка множинної лікарської резистентності 1 (МОКІ1; від англ. "ппийічдгд гезізїапсе ргоїєїпй 1") людини, були одержані від ЮОг. А. ЗспіпКеї!, Інститут раку Нідерландів (Амстердам, Нідерланди). Всі лінії клітин культивували на культуральній вставці з напівпроникною мембраною (96-лункові планшети Мійїроге, площа 0,11 см, розмір пор 0,4 мкм) при щільності 0,737106 клітин/мл. Вимірювання транспорту проводили на добу 4 після посіву.

Щільність клітинного моношару контролювали на основі проникності для позаклітинного маркера Гисігтег уеПом/ (10 мкМ). Експерименти, що показують проникність І исітег уеіом/ вище 25 нм/с, відхиляли.

Експерименти по транспорту іп міго (Двонаправлений трансцелюлярний транспорт з використанням клітин І І. С-РКІ і Г-МОВ1 ІІ С-РКІ, екзогенно експресуючих МОКІ1 людини)

Експерименти проводили на автоматизованій системі транспорту рідин фірми ТЕСАМ.

Стисло, середовище витягували зі всіх компартментів, і середовище приймальної сторони замінювали культуральним середовищем. Вимірювання трансцелюлярного транспорту ініціювали додаванням субстрату разом з позаклітинним маркером І исігег уеом/ на донорній стороні. Інгібітори додавали з обох боків (1 мкМ еїасгідаг). Експерименти по транспорту проводили як в базолатеральному-апікальному, так і в апікальному-базолатеральному напрямку, по З лунки на кожне. Планшети інкубували при 37 "С і 5 95 СО» в термостаті І ісопіс.

Зразки відбирали з донорного і з протилежного (акцепторного) боку після 2 годин інкубації.

Концентрації субстрату в обох компартментах визначали за допомогою сцинтиляційного рахунку (дигоксин) або за допомогою рідинної хроматографії з тандемної мас-спектрометрії (РХ-МС/МС). Позаклітинний маркер (Гисіїег уеїПом/) кількісно визначали, використовуючи зчитуючий пристрій ресігайсог ріи5 при 430/535 нм (Ех/Ет). У кожному експерименті використовували З різних вставки для кожної умови і обчислювали середнє значення.

Аналіз даних

Двонаправлений трансцелюлярний транспорт з використанням клітин ГІ С-РКІ і І -МОВ1

Коо) для оцінки данихіо трансцелюлярному транспорту використовували наступне рівняння:

РАС а де Рарр, А, Со і ЯаС/4ї є уявною проникністю, площею поверхні фільтру, початковою концентрацією і кількістю, що транспортується за період часу, відповідно. Значення Рарр обчислювали на основі єдиної тимчасової точки (2 г).

Значення Відношення транспорту до ефлюксу (ЕВ) обчислювали таким чином:

Рарр АВ де РаРРВА є значенням проникності в базолатеральному-апікальному напрямку, і РагРАВ є значенням проникності в апікальному-базолатеральному напрямку. Рарр не коректували на струм позаклітинного матриксу Гисігтег уеПом, використовуваного для оцінки якості моношарів клітин.

Аналіз інгібування СУР

Інгібування цитохромів Рі450 (СУР) 209, 206 і ЗА4 оцінювали, використовуючи мікросоми печінки людини і реакції метаболізму СУР-селективного субстрату. Складали суміші для інкубації об'ємом 50 мкл, що містять (кінцеві концентрації) 0,2 мг/мл об'єднаних мікросом печінки людини, 5 мкм субстрату (диклофенак для СУР2С9 |4гідролази|, декстрометорфан для

СМР2Об (О-деметилази| або мідазолам для СМУРЗА4 |(Птідролази)), 0,25 мкл диметилсульфоксиду (ДМСО), що містить тестований інгібітор і регенеруючу систему нікотинаміддифосфату-Н (НАДФ-Н). Концентрації тестованого інгібітору 50, 16,7, 5,6, 1,9, 0,6 і 0,2 мкМ оцінювали одноразово. Суміші для інкубації підігрівали до 37 "С протягом 10 хвилин, після чого ініціювали додаванням регенеруючої системи НАДФ-Н. Інкубаційні суміші гасили через 5 хвилин (20 хвилин для декстрометорфану) додаванням 50 мкл холодного ацетонітрилу, що містить 20 нг/мл 4-ОН-диклофенак-"ЗСє, 20 нг/мл дектрорфану-ЮОз і 20 нг/мл 1-ОН- мідазоламу-О4. Погашені проінкубовані суміші зберігали при -20 "С потягом щонайменше 1 години перед центрифугуванням (20000х9, 20 хвилин). Супернатанти відбирали і розводили 1:1 водою, після чого аналізували, використовуючи систему для введення зразка Каріагіге і мас- спектрометр АРІ4000. Площі піку для субстрату, метаболіту і стабільно міченого стандарту метаболіту визначали, використовуючи тандемну мас-спектрометрію (МС/МС). Відносини площі піку між метаболітом, утвореним в результаті ферментативної реакції, і внутрішнім стандартом використовували в подальших обчисленнях. Відсоток (ДМСО) контрольної активності обчислювали для кожної проінкубованої суміші, і значення ІСсо оцінювали за допомогою нелінійної регресії. Сульфафеназол, хінідин або кетоконазол тестували в кожному експерименті по інгібуванню СУР2С9, СМР2Об або СУРЗА4, відповідно, для гарантії чутливості і відтворюваності аналізу. (Маїїдаїей аззауз ог питап суюспготе Р4і50 асіїміев (111)

Аналіз інгібування гена альфа-субодиниці калієвого каналу людини (ПЕВС) РаїснХргевз5

Докладний спосіб кількісної оцінки інгібування каналу НЕНО за допомогою автоматизованої системи петч-кламп (фіксації потенціалу) РаїспХргез52? 7000А (Моїесшаг Оеємісез5, Биппумаїе, СА) описаний авторами Сио еї аї. (12| Стисло, клітини яєчника китайського хом'яка (СНО; від англ.

Зо "Спіпезе Ппатеїег омагу"), трансфіковані геном альфа-субодиниці калієвого каналу людини (пНЕВС; від англ. "питап еїПег-а-д0о-до-геіаїед депе") культивували в середовищі Ех-сеїЇ 302 з додаванням 1095 фетальної бичачої сироватки, 2 мМ глутаміну і 0,25 мг/мл генетицину і підтримували в СО» інкубаторі при 37 "С. Для електрофізіології петч-кламп зовнішній буфер містив наступні компоненти (у мМ) 150 МасіІ, 10 М-2-гідроксиетилпіперазин-М-2- етансульфонової кислоти (ГЕПЕС), 4 КСІ, 1,2 Сасі», 1 Мосі»г, рН 7,4, доведений НСІ, і внутрішній реєструючий розчин містив наступні компоненти (у мМ): 140 КСІ, 6 етиленглікольтетраоцтової кислоти (ЕГТА), 5 ГЕПЕС, МосСі», 5 аденозинтрифосфату (АТФ)-Ма», рН 7,2, доведений КОН. Як тільки клітину вносили до реєстраційної камери і утворювали гіга-Ом ізоляцію з плоскими скляними електродами (5вєаїЇспір'М), цілісно-клітинна конфігурація досягалася шляхом порушення клітинної мембрани. Потім мембранний потенціал фіксували при -80 мВ, ї канал

ПЕВ активували 1-секундним деполяризуючим імпульсом, що подається при частоті 0,1 Гу, струм НЕНСї вимірювали протягом фази реполяризації 500 мілісекунд (мс) до -40 мВ. Після одержання прийнятної реєстрації струму ПЕВОС клітини спочатку піддавали дії 0,3 96 ДМСО як контроль носія, а потім тестованої сполуки в трьох ступінчасто зростаючих концентраціях з повністю логарифмічним інтервалом і, нарешті, Е-4031 в концентрації 1 мкМ (як позитивний контроль) для повного блокування струму НЕНО. Кожну тестовану сполуку було протестовано на трьох або більше клітинах при концентраціях, що складають аж до 30 мкМ, або при граничній розчинності, визначеній за допомогою сканера розчинності ВО Сепієвзі "М. Інгібування струму

НЕВАа при кожній концентрації нормалізували за інгібуванням, зареєстрованим в контролі носія,

БО і приводили у відповідність з рівнянням Хілла для обчислення ІСго та/або ІСбво.

Кінетичні аналізи флуоресцентних субстратів катепсину О і катепсину Е

Загальний принцип аналізу

Флуоресцентні аналізи МА121, описані нижче, засновані на тому факті, що МА121 утворює комплекс з триптофаном в не флуоресцентному основному стані. У розчині утворення цього комплексу відбувається при мілімолярних концентраціях триптофану. Цей механізм можна використовувати для розробки загального біохімічного аналізу протеаз. Пептидний субстрат мітять по М-кінцю триптофаном і по С-кінцю флуорофором МА121 (для катепсину 0 використовували 10-амінокислотний пептид М/Т5МІ МААРС-МА1Т21; для катепсину Е використовували МА121-СКІ МЕРАЕЮОМУ). У відсутність протеазної активності субстрати бо залишаються інтактними, і флуоресценція МНАТ21 знижується високою локальною концентрацією Тгр. Якщо субстрати розщеплюються ферментами, флуоресценція МА121 відновлюється.

Метод аналізу

Кінетичні аналізи флуоресцентних субстратів катепсину Ю і катепсину Е проводили при кімнатній температурі в 384-лункових мікротитраційних планшетах (чорних планшетах з прозорим плоским дном і з незв'язуючою поверхнею від фірми Согпіпд) в кінцевому об'ємі 51 мкл. Тестовані сполуки серійно розводили в ДМСО (15 концентрацій, стадії розведення 1/3), і 1 мкл розведених сполук змішували протягом 10 хв з 40 мкл катепсину ЮО (з печінки людини,

СаіІБбіоспет), розведеного в аналітичному буфері (100 мМ ацетат натрію, 0,05 95 БСА, рН 5,5; кінцева концентрація: 200 нМ) або з 40 мкл рекомбінантного катепсину Е людини (КО

Зузіет5), розведеного в аналітичному буфері (100 мМ ацетат натрію, 0,05 95 БСА, рН 4,5; кінцева концентрація: 0,01 нМ). Після додавання 10 мкл субстрату катепсину О МУТ5МІ МААРОС-

МА121, розведеного в аналітичному буфері катепсину О (кінцева концентрація: 300 нМ) або 1 з 10 субстрату катепсину Е МА121-СК МЕЕАЕММУ, розведеного в аналітичному буфері катепсину

Е (кінцева концентрація: 300 НМ), планшети сильно струшували протягом 2 хвилин.

Ферментативну реакцію спостерігали в планшеті: зчитуючий пристрій видимого світла (РегКіп

ЕІтег) (довжина хвилі збудження: 630 нм; довжина хвилі випускання: 695 нм) протягом щонайменше 30 хвилин при кінетичному вимірюванні виявляє підвищення флуоресценції

МК121 протягом періоду реакції. Обчислювали нахил лінійного діапазону кінетики, та ІСво тестованих сполук визначали, використовуючи чотирьохпараметричне рівняння для приведення у відповідність з кривою.

Виявлення кон'югатів глутатіону

Умови аналізу для виявлення кон'югатів глутатіону слідували методу, описаному авторами

С.М.ОіесКнаизх еї аї. (13)

Результати

Таблиця 2

Біологічні дані вибраних прикладів

Приклад людина СЗН |евоо»)) Ефект іп |Катепсин Е Катепсин о СУР Іво мкм"

З людина 2) мімо ІСво (мкМІ | ІСво (мкМІ 1 Її в'Ї - | А | А | 97 | 155 / АВ |А 2 | в | МЕ | А | А | 90 | 5200 / А | А | А 4-1 - 1-1 - | 5200 | 183 - | - | - 8 | - | МЕ | А | А | 5200 | 5200 / А | А | А 9 ЇЇ - 1 - 1-1 - | 5200 | 105 /|А|в |в 1) Коефіцієнт ефлюкса: категорія субстрату: А - субстрату немає або слабкий (ЕЕ менше 3);

В - хороший субстрат (ЕК більше 3, менше 10); 2 МЕ : іп міго відсутнє значне утворення адукту відносно контролю; 3 А х менше 50 95 інгібування при 1 мкм; я) А х менше 50 95 контролю при 30 мг/кг перорально (р.о.); 5) А-ІСво більше 10 мкМ; В:ІСво більше 1 мкМ, менше 10 мкМ.

Фармацевтичні композиції

Сполуки формули ! та їх фармацевтично прийнятні солі можна застосовувати як

Зо терапевтично активні речовини, наприклад, у формі фармацевтичних препаратів.

Фармацевтичні препарати можна вводити перорально, наприклад, у формі таблеток, таблеток з покриттям, драже, твердих і м'яких желатинових капсул, розчинів, емульсій або суспензій.

Введення можна, проте, також здійснювати ректально, наприклад, у формі супозиторіїв, або парентерально, наприклад, у формі ін'єкційних розчинів.

Сполуки формули І! та їх фармацевтично прийнятні солі можна обробляти фармацевтично інертними, неорганічними або органічними носіями, призначеними для одержання фармацевтичних препаратів. Лактозу, кукурудзяний крохмаль або його похідні, тальк, стеаринові кислоти або їх солі і тому подібне можна використовувати, наприклад, як такі носії для таблеток, таблеток з покриттям, драже і твердих желатинових капсул. Відповідними носіями для м'яких желатинових капсул є, наприклад, рослинні олії, віск, жири, напівтверді і рідкі поліоли і тому подібне. Проте, залежно від природи активної речовини у разі м'яких желатинових капсул носії зазвичай не потрібні. Відповідними носіями для одержання розчинів і сиропів є, наприклад, вода, поліоли, гліцерин, рослинна олія і тому подібне. Відповідними носіями для супозиторіїв є, наприклад, натуральні або отверджені масла, віск, жири, напіврідкі або рідкі поліоли і тому подібне.

Фармацевтичні препарати можуть, крім того, містити фармацевтично прийнятні допоміжні речовини, такі як консерванти, солюбілізатори, стабілізатори, зволожуючі агенти, емульгатори, підсолоджувачі, барвники, коригенти, солі для варіювання осмотичного тиску, буфери, маскуючі агенти або антиоксиданти. Ці препарати можуть також містити інші терапевтично цінні речовини.

Лікарські засоби, що містять сполуку формули І або її фармацевтично прийнятну сіль і терапевтично інертний носій, також є об'єктом даного винаходу, а також спосіб їх одержання, що включає приведення одної або більше сполук формули | та/або їх фармацевтично прийнятних солей і, якщо бажано, одної або більше інших терапевтично цінних речовин у форму галенова препарату для введення разом з одним або великим числом терапевтично інертних носіїв.

Дозування може варіювати в широких межах і, звичайно, його слід регулювати за індивідуальними потребами у кожному конкретному випадку. У разі перорального введення доза для дорослих може варіювати від приблизно 0,01 мг до приблизно 1000 мг на добу сполуки загальної формули І або відповідної кількості її фармацевтично прийнятної солі. Добову дозу можна вводити у вигляді одноразової дози або в розділених дозах і, крім того, верхня межа може бути також перевищена, якщо виявлені показання до цього.

Наведені нижче приклади ілюструють даній винахід без його обмеження, але служать виключно як репрезентативні. Фармацевтичні препарати зазвичай містять приблизно 1-500 мг, зокрема, 1-1400 мг сполуки формули І. Прикладами композицій відповідно до винаходу є наступні композиції:

Приклад А

Таблетки, що мають наведену нижче композицію, готують звичайним способом:

Таблиця З

Можлива композиція таблетки

Ва-вх1500 77777771 11117161 11716 | 6 | 60

Метод одержання 1. Змішують інгредієнти 1, 2, З і 4 і гранулюють з дистильованою водою. 2. Висушують гранули при 50 70. 3. Пропускають гранули через відповідне устаткування для подрібнення. 4. Додають інгредієнт 5 і змішують протягом трьох хвилин; пресують на відповідному пресі.

Приклад В-1

Готують капсули, що мають наведену нижче композицію:

Таблиця 4

Можлива композиція інгредієнтів капсули

Водналактоза. 77777777 159 | 123 | 148 | 7 - (Всього 77777771 |17111200 | 200 | з00 | 60

Метод одержання 1. Змішують інгредієнти 1, 2 і З у відповідному змішувачі протягом 30 хвилин. 2. Додають інгредієнти 4 і 5 і змішують протягом З хвилин. 3. Заповнюють у відповідну капсулу.

Сполуку, що має формулу І, лактозу і кукурудзяний крохмаль спочатку змішують в змішувачі, а потім в подрібнюючому апараті. Суміш повертають в змішувач; додають до неї тальк і ретельно змішують. Суміш заповнюють за допомогою апарату у відповідні капсули, наприклад, в тверді желатинові капсули.

Приклад В-2

Готують м'які желатинові капсули, що мають наведену нижче композицію:

Таблиця 5

Можлива композиція інгредієнтів м'якої желатинової капсули

Жовтийвіск.їо 7 Ї77178

Гідрогенізованесоєвемасло| - 8 рослинні олії

Таблиця 6

Метод одержання

Сполуку, що має формулу І. розчиняють в теплому розплаві інших інгредієнтів, і суміш заповнюють в м'які желатинові капсули відповідного розміру. Заповнені м'які желатинові капсули обробляють відповідно до звичайних методів.

Приклад С

Готують супозиторії, що мають наведену нижче композицію:

Таблиця 7

Можлива композиція супозиторія 1285 1300

Метод одержання

Супозиторну масу плавлять в скляній або сталевій судині, ретельно змішують і охолоджують до 45 "С. Після цього до неї додають тонкоподрібнену сполуку, що має формулу І, і перемішують до тих пір, поки вона повністю не диспергує. Суміш заливають у форми для супозиторіїв відповідного розміру, залишають до охолоджування; потім супозиторії витягують з форм і упаковують індивідуально у вощений папір або металеву фольгу.

Приклад О

Готують ін'єкційні розчини, що мають наведену нижче композицію:

Таблиця 8

Можлива композиція ін'єкційного розчину

Інгредієнт розчин

З

Поліетиленгліколь 400 9.5. до рН 5,0

Вода для ін'єкційних розчинів до 1,0 мл

Метод одержання

Сполуку, що має формулу І, розчиняють в суміші поліетиленгліколю 400 і води для ін'єкцій (частини). Доводять рН до 5,0 оцтовою кислотою. Об'єм доводять до 1,0 мл додаванням решти кількості води. Розчин фільтрують, заповнюють у флакони, використовуючи відповідний допустимий надлишок, і стерилізують.

Приклад Е

Готують пакети-саше, що мають наведену нижче композицію:

Таблиця 9

Можлива композиція пакета-саше

Сполука, що має формулу

Лактоза, дрібний порошок 1015

Мікрокристалічна целюлоза 1400

АМІСЕГЇ. РН 102

Натрієва сіль 14 карбоксиметилцелюлози

Полівінілпіролідон К 30 2500

Метод одержання

Сполуку, що має формулу І, змішують з лактозою, мікрокристалічною целюлозою і натрієвою сіллю карбоксиметилцелюлози і гранулюють з сумішшю полівінілпіролідону у воді.

Гранулят змішують із стеаратом магнію, додають добавки коригентів і заповнюють в пакети- саше.

Експериментальний розділ

Наведені нижче приклади приведені для ілюстрації винаходу. Їх не слід розглядати як винаходи, що обмежують об'єм, але виключно як репрезентативні.

Синтез проміжних дигідроізоксазолів ЇМ

Проміжна сполука ІМ-1: рац-(зав, бан)-3-Метил-зЗа, 5,6,ба-тетрагідро- циклопента|Ч|ізоксазол-4-он рац о и" м У у;

М

(0)

В інертній атмосфері розчин нітроетану (4,66 г, 4,44 мл, 62,1 ммоль) в ефірі (15 мл) обробляли при кімнатній температурі розчином циклопент-2-енону (5 г, 5,1 мл, 60,9 ммоль) в ефірі (90 мл) з подальшим додаванням триетиламіну (70,8 мг, 97,5 мкл, 700 мкмоль) і додаванням по краплях фенілізоціанату (14,8 г, 13,6 мл, 124 ммоль). Світло-жовтий розчин перемішували при 25 "С протягом вихідних днів. Для обробки білувату суспензію фільтрували і промивали три рази ефіром. Фільтрат випаровували, потім неочищений продукт розтирали в дихлорметані (15 мл), тверду речовину фільтрували і промивали дихлорметаном. Після випаровування фільтрату оранжевого кольору неочищений продукт очищали Ффлеш- хроматографією на силікагелі, використовуючи градієнт гептану і етилацетату - 2:1-1:2 як елюент. рац-(Зан, бан)-3-Метил-За, 5,6,ба-тетрагідро-циклопента|д|ізоксазол-4-он (5,95 г, 70 95 вихід) був одержаний у вигляді жовтої рідини. Мас-спектр (МС): т/2-139 ІМ". Додатково був одержаний рац-(ЗаВ, баб)-З-метил-За, 4,5,ба-тетрагідро-циклопента|Ч|ізоксазол-б-он (0,37 г, 4,3 до вихід) у вигляді жовтого масла. МС: т/2-:139 |МІ".

Проміжна сполука ІМ-2: рац-(ЗанВ, 7ан)-3-Метил-5,6,7,7а-тетрагідро-ЗаН-бензої|д|ізоксазол-4- он рац

Об

Ме

Ї

(Ф)

Зо В інертній атмосфері розчин нітроетану (5,36 г, 5,1 мл, 71,4 ммоль) в ефірі (20 мл) обробляли при кімнатній температурі розчином циклогекс-2-енону (6,73 г, 6,78 мл, 70 ммоль) в ефірі (120 мл) з подальшим додаванням триетиламіну (70,8 мг, 97,6 мкл, 700 мкмоль) і додаванням по краплях (приблизно протягом 1 хвилини) фенілізоціанату (17,0 г, 15,6 мл, 143 ммоль). Прозорий розчин перемішували при 25"С протягом 48 годин, причому, тверда речовина починала випадати в осад через 2 години. Для обробки тверду речовину фільтрували і промивали три рази ефіром. Жовтий фільтрат випаровували, потім жовтий неочищений продукт суспендували в дихлорметані (30 мл), тверду речовину фільтрували і промивали три рази дихлорметаном. Після випаровування фільтрату неочищений продукт очищали флеш- хроматографією на силікагелі, використовуючи градієнт гептану і етилацетату - 5:1-4:1-1:1 як елюент. рац-(ЗавВ, 7ан)-3-Метил-5,6,7,7а-тетрагідробензо|ч|ізоксазол-4(ЗаН)-он (7,27 г, 68 95 вихід) був одержаний у вигляді оранжевої рідини. МС: т/2-154,1 |МеАНІ". Додатково був одержаний рац-(Зан, 7аВ)-3-метил-За, 5,6,7а-тетрагідро-4Н-бензої|д4|ізоксазол-7-он (0,52 г, 4,9 95 вихід) був одержаний у вигляді світло-коричневої твердої речовини. МС: ітт/2-154,1 МАНІ».

Загальний метод В: Синтез проміжних дигідроізоксазолів МІ

В інертній атмосфері розчин дигідроїзоксазолу формули ІМ (12,2 ммоль) в дихлорметані (17 мл) обробляли по краплях при 0 "С трифторид морфоліносірки М (26,9 ммоль). Розчину давали підігрітися до кімнатної температури і перемішували протягом 15 годин. Для обробки суміш охолоджували до 0 "С і гасили насиченим розчином бікарбонату натрію, при цьому підтримуючи температуру нижче 20 "С. Після перемішування протягом 30 хвилин водний шар екстрагували три рази дихлорметаном. Об'єднані органічні шари промивали соляним розчином, висушували над сульфатом натрію і випаровували. Неочищений продукт очищали за допомогою молекулярної перегонки і флеш-хроматографії на силікагелі, використовуючи суміші гептану і етилацетату як елюенту, з одержанням чистих дигідроізоксазолів МІ. рац

Ос

Е Е

Проміжна сполука МІ-4: Починаючи з рац-(Заїв, бан)-З-метил-За, 5,6,ба-тетрагідро- циклопента|Ч|ізоксазол-4-ону (проміжної сполуки ІМ-1), продукт рац-(Зан, байн)-4,4-дифтор-3- метил-4,5,6,ба-тетрагідро-ЗаН-циклопента|Ч|ізоксазол був одержаний у вигляді світло-жовтої рідини (73 95 вихід). МС: т/2-162,2 МАНІ». рац ол

Е Е

Проміжна сполука МіІ-2: Починаючи з рац-(зан, 7анН)-З-метил-5,6,7,7а-тетрагідро-Зан- бензо|Ч|ізоксазол-4-ону (проміжна сполука ІМ-2), продукт рац-(Зав, 7анН)-4,4-дифтор-3-метил-За, 4,5,6,7,7а-гексагідро-бензо|дч|ізоксазол був одержаний у вигляді суміші 1:11 з рац-(ЗавВ, 7ан)-4- фтор-З-метил-За, 6,7,7а-тетрагідро-бензо|Ч4|зоксазолом у вигляді безбарвної рідини, яку включали в стадію без додаткового очищення. МС: ітт/2-176,2 (МАНІ: і МС: т/2-156,2 (МАНІ.

Загальний метод С: Синтез проміжних ізоксазолідинів МП! і ЇХ

В інертній атмосфері розчин арилброміду формули МИ (13 ммоль) в суміші тетрагідрофурану (10 мл) і толуолу (30 мл) обробляли при -78 "С н-бутиллітієм (1,6 М в гексані, 7,8 мл) протягом 10 хв, підтримуючи при цьому температуру нижче -70 "С. Перемішування продовжували при -78 "С протягом 1 години.

Розчин дигідроїзоксазолу формули МІ (6,21 ммоль) в толуолі (70 мл) обробляли при -78 С ефіратом трифториду бору (12,4 ммоль) з подальшим додаванням протягом 10 хвилин одержаного вище арилітієвого реагента, використовуючи канюлю із захисним покриттям, підтримуючи температуру нижче -70 "С. Потім суміш перемішували при -78 "С протягом 30 хвилин. Після сумарного часу 2 години реакційну суміш гасили насиченим водним розчином

Зо хлориду амонію і екстрагували три рази етилацетатом. Об'єднані органічні шари промивали соляним розчином, висушували над сульфатом натрію і випаровували при зниженому тиску.

Неочищений продукт очищали флеш-хроматографією на силікагелі, використовуючи суміші гептану або циклогексану і етилацетату як елюенту, з одержанням чистих ізоксазолідинів формули МІ. рац 6; ях

НМ | і; 7 Е

Е

Проміжна сполука МІПШ-1: Починаючи з рац-(Зан, бан)-4,4-дифтор-3-метил-4,5,6,6ба- тетрагідро-ЗаН-циклопента|Ч|ізоксазолу, продукт рац-(35, Зав, бан)-4,4-дифтор-3-(2-фтор- феніл)-3-метил-гексагідро-циклопента|Ч|зоксазол був одержаний у вигляді світло-жовтого масла (73 95 вихід). МС: т/2-258,1 (МАНІ.

рац 6) Кз

НМ

- БЕ

Е

Проміжна сполука МІП-2: Починаючи з суміші 1:1 рац-(Зав, 7ан)-4,4-дифтор-З-метил-За, 4,5,6,7,7а-гексагідро-бензо|дч|ізоксазолу і рац-(ЗавВ, 7анН)-4-фтор-3-метил-За, 6,7,7а-тетрагідро- бензо|дЧ|ізоксазолу, продукт рац-(35, Зав, бан)-4,4-дифтор-3-(2-фтор-феніл)-3-метил-гексагідро- циклопента|Ч|зоксазол був одержаний у вигляді світло-жовтого масла (2995 вихід). МС: т/2-2721 МАНІ" хіральна о; ам

НМ

"ЕЕ

Е

Проміжні сполуки ІХ-1: рац-(35, Зав, баН)-4,4-Дифтор-3-(2-фтор-феніл)-3-метил-гексагідро- циклопента|(|Ч|ізоксазол розділяли за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на хіральній фазі (Спігаїрак АС), використовуючи суміш 90:10 н-гептану і етанолу як елюент, з одержанням (ЗК, Заб5, бабз)-4,4-дифтор-3-(2-фтор-феніл)-З-метил-гексагідро- циклопента|Ч|ізоксазолу (проміжної сполуки ІХЬ-1) у вигляді енантіомера, що елююється швидше (3095 вихід), і бажаного (35, ЗакК, бак)-4,4-дифтор-3-(2-фтор-феніл)-3-метил- гексагідро-циклопента|Ч|ізоксазолу (проміжної сполуки ІХа-1ї) у вигляді енантіомера, що елююється повільніше (27 95 вихід), і той, і інший у вигляді жовтого масла. хіральна

Ох нм я Ес

Е

Проміжні сполуки ІХ-2: рац-(35, Зав, бан)-4,4-дифтор-3-(2-фтор-феніл)-3-метил-гексагідро- циклопента|Ч|зоксазол розділяли за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на хіральній фазі (Спігаїрак АС), використовуючи суміш 95:5 н-гептану і етанолу як елюент, з одержанням (ЗК, Заб5, бабз)-4,4-дифтор-3-(2-фтор-феніл)-З-метил-гексагідро- циклопента|Ц|Ч|ізоксазолу (проміжної сполуки ІЇХЬБ-2) у вигляді енантіомера, що елююється швидше (1195 вихід), і бажаного (35, Зак, бак)-4,4-дифтор-3-(2-фтор-феніл)-3-метил- гексагідро-циклопента|Ч|ізоксазолу (проміжної сполуки Іха-2) у вигляді енантіомера, що елююється повільніше (22 95 вихід).

Зо Загальний метод 0: Синтез проміжних аміноспиртів Х

До розчину ізоксазолідину формули ІХ (1,52 ммоль) в етанолі (8 мл) додавали паладій (10 Фо на вуглеці, 81 мгі) і форміат амонію (767 мг), і перемішування суміші продовжували при 2270 протягом 2,5 годин. Потім суспензію фільтрували, фільтрат випаровували, і залишок розподіляли між етилацетатом і насиченим водним розчином бікарбонату натрію. Органічний шар висушували над сульфатом натрію, випаровували при зниженому тиску з одержанням чистого аміноспирту формули Х.

хіральна

НО де

НОМ

7 ЕЕ

Е

Проміжна сполука Ха-1: Починаючи з (35, Зак, бак)-4,4-дифтор-3-(2-фтор-феніл)-3-метил- гексагідро-циклопента|Ч|ізоксазолу (проміжної сполуки ІХа-1), продукт (1, 2К)-2-((5)-1-аміно-1- (2-фтор-феніл)-етил|-3,3-дифтор-циклопентанол був одержаний у вигляді білої кристалічної твердої речовини (98 95 вихід). МС: т/2-260,1 МАНІ". хіральна

НО

НОМ в ЕСЕ

Е

Проміжна сполука Ха-2: Починаючи з (35, Зак, бак)-4,4-дифтор-3-(2-фтор-феніл)-3-метил- гексагідро-циклопента|Ч|ізоксазолу (проміжної сполуки ІХа-2), продукт (1, 2К)-2-((5)-1-аміно-1- (2-фтор-феніл)-етил|-3,3-дифтор-циклогексанол був одержаний у вигляді білої твердої речовини (98 95 вихід). МС: т/2-2741 (МАНІ.

Загальний метод Е: Синтез проміжних оксазинів ХІ

Розчин аміноспирту формули Х (1,4 ммоль) в етанолі (7,5 мл) обробляли при кімнатній температурі розчином ціаногенброміду (5 М в ацетонітрилі; 2,85 ммоль). Реакційну суміш нагрівали при 85"С в запаяній трубці протягом 3-6 годин. З метою завершення реакції додавали 1,4 ммоль ціаногенброміду. Після сумарного часу 22 години розчинник видаляли при зниженому тиску, і залишок розподіляли між етилацетатом і насиченим водним розчином карбонату натрію. Органічний шар відокремлювали, висушували над сульфатом натрію і випаровували при зниженому тиску. Неочищений продукт очищали флеш-хроматографією на силікагелі-МНе, використовуючи суміші гептану або циклогексану і етилацетату як елюенту, з одержанням чистих ізоксазолідинів формули ХІ. хіральна

Н.М Оу а т щи

М -Й 7; Е

Е

Проміжна сполука Хіа-1: Починаючи з (1, 2К)-2-((5)-1-аміно-1-(2-фтор-феніл)-етил|-3,3- дифтор-циклопентанолу, продукт (45, 4ак, 7ак)-5,5-дифтор-4-(2-фтор-феніл)-4-метил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента|Це)|/1,3)оксазин-2-іламін був одержаний у вигляді білої піни (80 95

Зо вихід). МС: т/2-:285,1 |МАНІ..

хіральна

Н.М щу

Ті

М з,

ЕЕ

Е

Проміжна сполука Хіа-2: Починаючи з (1К, 2К)-2-(5)-1-аміно-1-(2-фтор-феніл)-етил|-3,3- дифтор-циклогексанолу, продукт (45, 4ак, в8вак)-5,5-дифтор-4-(2-фтор-феніл)-4-метил-да, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензо|е|/1,З|оксазин-2-іламін був одержаний у вигляді аморфної білої речовини (67 95 вихід). МС: т/2-299,1 (МАНІ.

Загальний метод Е: Синтез проміжних нітрооксазинів ХІЇ

Оксазин формули ХІ (0,1 ммоль) додавали порціями до концентрованої сірчаної кислоти (2 мл) при 227С. Одержаний розчин охолоджували до 0 "С і обробляли червоною димлячою азотною кислотою (0,058 мл), і перемішування продовжували при 0 "С протягом 2 годин. Для обробки реакційну суміш поволі додавали до коленого льоду, і рН доводили до 10, використовуючи насичений розчин карбонату натрію. Водний шар екстрагували етилацетатом, органічний шар висушували над сульфатом натрію і випаровували з одержанням чистого нітрооксазину формули ХіІЇ. Альтернативно неочищений продукт очищали флеш- хроматографією на силікагелі-МНг, використовуючи суміші гептану або циклогексану і етилацетату як елюент, з одержанням чистих нітро-оксазинів формули ХІЇ. хіральна нн. ей ще

Ї

М ча

ОМ 7 ій 7; Е

Е

Проміжна сполука ХПа-1: Починаючи з (45, 4ак, 7ак)-5,5-дифтор-4-(2-фтор-феніл)-4-метил- 4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(Ц(е|/И1,3|оксазин-2-іламіну, продукт (45, 4ак, 7ак)-5,5-дифтор- 4-(2-фтор-5-нітро-феніл)-4-метил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента|Це|(1,3|оксазин-2-іламін був одержаний у вигляді білої піни (87 95 вихід). МС: т/2-330,1 (МАНІ. хіральна

НМ ОХ м ї

ОМ їй Що -- ЕЕ Е

Е

Проміжна сполука ХПа-2: Починаючи з (45, 4ак, вак)-5,5-дифтор-4-(2-фтор-феніл)-4-метил- да, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензоГе|/1,З|оксазин-2-іламіну, продукт (45, 4ак, вак)-5,5-дифтор-4- (2-фтор-5-нітро-феніл)-4-метил-4а, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензо(е|(1,3|оксазин-2-іламін був

Зо одержаний у вигляді білої твердої речовини (88 95 вихід). МС: пт/2-344,1 |МАНІ"..

Загальний метод 0: Синтез проміжних анілінів ХПІ

Суспензію нітро-оксазину формули ХІЇ (0,68 ммоль) в етанолі (4 мл) і триетиламін (0,095 мл) піддавали гідрогенізації при атмосферному тиску при 22 "С протягом 1,5 годин, використовуючи паладій (10 95 на вуглеці; 72 мг) як каталізатор. Для обробки реакційну суміш фільтрували, і фільтрат випаровували з одержанням чистих анілінів формули ХПІ.

хіральна н, б а

НМ М 7 в 7; Е

Е

Проміжна сполука ХПа-1: Починаючи з (45, 4ак, 7ак)-5,5-дифтор-4-(2-фтор-5-нітро-феніл)- 4-метил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопентаї(е)(1,3|оксазин-2-іламіну, продукт (45, 4ак, 7ак)-4- (5-аміно-2-фтор-феніл)-5,5-дифтор-4-метил-4,4а, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента|Це)/1,3|оксазин- 2-іламін був одержаний у вигляді білої піни (97 95 вихід). МС: т/2-300,1 (МАНІ. хіральна ат Що ер й - ЕЕ Е

Е

Проміжна сполука ХПШа-2: Починаючи з (45, 4ак, вак)-5,5-дифтор-4-(2-фтор-5-нітро-феніл)- 4-метил-4а, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензо(е|П1,З|оксазин-2-іламіну, продукт (45, 4ак, вак)-4-(5- аміно-2-фтор-феніл)-5,5-дифтор-4-метил-4а, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензогГе|/1, З|оксазин-2- іламін був одержаний у вигляді білої твердої речовини (75 95 вихід). МС: т/2-314,0 МАНІ".

Загальний метод СО синтезу кінцевих амідів І

Розчин кислоти ХІМ (95,8 мкмоль) в метанолі (720 мкл) охолоджували до 0 "С. Додавали 4- (4,6-диметокси-1,3,5-триазин-2-іл)-4-метилморфолінію хлорид (125 мкмоль). Через 5 хвилин додавали по краплях розчин аніліну формули ХІІ (95,8 мкмоль) в метанолі (240 мкл). Суміш перемішували при 0 "С протягом 1 години, потім при кімнатній температурі протягом ночі. Для обробки розчинник видаляли при зниженому тиску, потім залишок обробляли насиченим розчином бікарбонату натрію. Залишкову тверду речовину фільтрували, промивали водою і висушували при зниженому тиску. Неочищений продукт очищали на силікагелі-МН», використовуючи суміші гептану і етилацетату як елюент, з одержанням чистих кінцевих амідів формули І. Альтернативно неочищений продукт очищали на ВЕРХ, використовуючи градієнт води і ацетонітрилу (я 0,1 95 триетиламіну) як елюент.

Наведені нижче приклади були одержані відповідно до загального методу 0).

В результаті поєднання (45, 4ак, 7ак)-4-(5-аміно-2-фтор-феніл)-5,5-дифтор-4-метил-4 да,

Зо 5,6,7,7а-гексагідро-циклопентаЦе)|/1,3)оксазин-2-іламіну (проміжної сполуки ХШа-1) ії 5-бут-2- інілокси-піразин-2-карбонової кислоти (СА5 1221447-98-8 | 1Ї), слідуючи методу ОО, одержали сполуку, зазначену в заголовку, у вигляді аморфної безбарвної речовини (34 95 вихід). МС: т/2-474,2 МАНІ".

Приклад 2 5-Ціано-піридин-2-карбонової кислоти І3-(45, 4ав, 7авВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|/1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід

В результаті поєднання (45, 4ак, 7ак)-4-(5-аміно-2-фтор-феніл)-5,5-дифтор-4-метил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|/1,3|оксазин-2-іламіну (проміжної сполуки ХіПа-1) ї 5-ціано- піридин-2-карбонової кислоти, слідуючи методу О, одержали сполуку, зазначену в заголовку, у вигляді білого порошку (82 95 вихід). МС: т/27-430,4 (М.--НІ".

Приклад З

Б-Хлор-піридин-2-карбонової кислоти |((5)-3-((18, 28)-2-аміно-6,6-дифтор-4-фторметил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|/1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід

В результаті поєднання (45, 4ак, 7ак)-4-(5-аміно-2-фтор-феніл)-5,5-дифтор-4-метил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|/1,3|оксазин-2-іламіну (проміжної сполуки ХіПа-1) ії 5-хлор- піридин-2-карбонової кислоти, слідуючи методу О, одержали сполуку, зазначену в заголовку, у вигляді аморфної безбарвної речовини (69 95 вихід). МС: пт/2-439,2 ІМ.--НІ".

Приклад 4 5-(1,1-Дифтор-етил)-піразин-2-карбонової кислоти (3-((45, 4ав, 7авВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4- метил-4, да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента|Це|/1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл)|-амід

В результаті поєднання (45, 4ак, 7ак)-4-(5-аміно-2-фтор-феніл)-5,5-дифтор-4-метил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|/1,3|оксазин-2-іламіну (проміжної сполуки ХІШа-1ї) і 5-(1,1- дифтор-етил)-піразин-2-карбонової кислоти (САЗ 1262803-63-3 (15), слідуючи методу ОС, одержали сполуку, зазначену в заголовку, у вигляді білої твердої речовини (52 95 вихід). МС: т/2-470,3 (МАНІ.

Приклад 5

Б-Фторметил-піразин-2-карбонової кислоти (|3-(45, 4аВ, 7авВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил- 4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопентаЦГе|П1,З|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід

В результаті поєднання (45, 4аВ, 7ан)-4-(5-аміно-2-фтор-феніл)-5,5-дифтор-4-метил-4, да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|/1,3)|оксазин-2-іламіну (проміжної сполуки ХіІПа-ї) і 5- фторметил-піразин-2-карбонової кислоти (САЗ 1262803-66-6), слідуючи методу О, одержали сполуку, зазначену в заголовку, у вигляді білої твердої речовини (75 95 вихід). МС: іт/27-438,2

ІМ-АНІ".

Приклад 6 5-Ціано-піразин-2-карбонової кислоти І3-(45, 4авВ, 7авВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|/1,3|оксазин-4-іл)-4-фтор-феніл|-амід

В результаті поєднання (45, 4ак, 7ак)-4-(5-аміно-2-фтор-феніл)-5,5-дифтор-4-метил-4 да, 5,6,7,7а-гексагідро-циклопента(е|/1,3|оксазин-2-іламіну (проміжної сполуки ХіПа-1) ї 5-ціано- піразин-2-карбонової кислоти (САБ5 1211533-09-3), слідуючи методу СО, одержали сполуку, зазначену в заголовку, у вигляді світло-жовтої твердої речовини (28 95 вихід). МС: пт/27-431,3

ІМ-АНІ..

Приклад 7

Б-Хлор-піридин-2-карбонової кислоти 1І3-(45, 4аВ, 8ВавВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4а, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензої|е|/1,З|оксазин-4-іл)-4-фтор-фенілі|-амід

В результаті поєднання (45, 4акК, вак)-4-(5-аміно-2-фтор-феніл)-5,5-дифтор-4-метил-4а,

Зо 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензої|е|/1,З|оксазин-2-іламіну (проміжної сполуки ХіПа-2) і 5-хлор- піридин-2-карбонової кислоти, слідуючи методу 0), одержали сполуку, зазначену в заголовку, у вигляді білої твердої речовини (85 95 вихід). МС: т/2-453,1 (МАНІ.

Приклад 8 5-Ціано-піридин-2-карбонової кислоти ІЗ3-(45, 4аВ, 8аВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4а, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензої|е|/1,З|оксазин-4-іл)-4-фтор-фенілі|-амід

В результаті поєднання (45, 4акК, вак)-4-(5-аміно-2-фтор-феніл)-5,5-дифтор-4-метил-4а, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензої|е|/1,З|оксазин-2-іламіну (проміжної сполуки ХіПа-2) і 5-ціано- піридин-2-карбонової кислоти, слідуючи методу 0), одержали сполуку, зазначену в заголовку, у вигляді білої твердої речовини (72 95 вихід). МС: т/2-444,3 МАНІ".

Приклад 9

Б-Хлор-тіофен-2-карбонової кислоти 1І3-(45, 4авВ, 8ваВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4а, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензої|е|/1,З|оксазин-4-іл)-4-фтор-фенілі|-амід

В результаті поєднання (45, 4акК, вак)-4-(5-аміно-2-фтор-феніл)-5,5-дифтор-4-метил-4а, 5,6,7,8,ва-гексагідро-4Н-бензої|е|/1,З|оксазин-2-іламіну (проміжної сполуки ХіПа-2) і 5-хлор- тіофен-2-карбонової кислоти (САБ5 24065-33-6), слідуючи методу С). одержали сполуку, зазначену в заголовку, у вигляді білої твердої речовини (72 95 вихід). МС: т/2-458,3 (МАНІ.

Джерела інформації: 1.Нагау еї аІ., Те атуїоід пуроїНевів ої АІ2Неїтег5 аізеазе: ргодгев55 апа ргобієтв5 оп Пе гоай тю ІШегарешісв, Зсіепсе. 2002 ди! 19:297(5580):353-6 2. ЗеІКое, Сеї! Біоіоду ої ШТе атуїоід реїа-ргоївїп ргесигтзог апа Ше тесНапізт ої АІ27Неітег5 дізеазе, Аппи Вем Сеї! Віо!. 1994710:373-403

З. Мавваг єї аї., Вейа-зесгтеїазе сівамаде ої АІ2Пеїтег5 атуїоід ргеситзог ргоївіп Бу Ше тапотетрбгапе азрапіс ргоївазе ВАСЕ, бсієпсе. 1999 Осі 22:286(5440):735 4. | цо єї аї., Місе аеїїсіепі іп ВАСЕТ, Ше АІ27Неітег5 Беїа-5естеїазе, паме поптаї! рпепоїуре апа ароїїзєпей Беїа-ату!сій депегайоп, Маї Мешцговсі. 2001 МагА(3):231-2 5. Ворегаз єї аІ., ВАСЕ КпосКоші тісе аге Неайну дезріїє ІасКіпа Ше ргітагу Беїа-зестеїазе асімпу іп Бгаїп: ітріїсайопе ог АІ2пєїтег5 аізеазе Шегарешісх, Нит Мо! Сепеї. 2001 дип 110(12):1317-24 6. МеСопіодне еї а!., Рапіа! гедисіоп ої ВАСЕТ Наз агатаїййс епПесів оп АІ2Пеїітег ріадиє апа 60 зупаріїс раїйо|іоду іп АРР Тгапзодепіс Місе. / Віої Снет. 2007 Зер 7:282(36):26326

7. ЩО 2011071135 8. Віоспет. РНаптасої. (1973) 22:3099 9. Сотрепаїцт ої Спетіса! Тептіпоіоду, 2па, А. О0. МеМацдні 4 А. М/їКіпзоп (Едв5). ВіаскмуеїЇ зЗсіепійіс Рибіісайоп5, Охіога (1997) 10. ВгосКкпаийз єї а!., МеигоВеротп 9, 1481-1486; 1998 11. А.С.М/аіїзКу апа А.5.Ораси, Огид Меїароїїєт апа Оівровййоп 32: 647-660, 2004. апа

З.Еомег апа Н.2папа, Тне ААРБЗ доишгпаї, Мо!/.10, Мо. 2, 410-424, 2008 12. Сцо ЇЇ, Сбцйгіє Н, Ашотаїєей еІесторнузіоіоду іп Ше ргесіїпіса! емаїнайоп ої агиде ог роїепіа! ОТ ргоіопдаїйоп. доштпаї ої Рнапптасоіодіса! Є Тохісоіодіса! Меїйод, (2005) 52(1):123-35 13. С.М.ОівсКнаиз єї а!. іп Снет.Рев.Тохісої. 2005, 18, 630-638 14. ЩО2010047372 15. М/О2011009898

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Сполука формули І в2 (в)

Е.В Ф ре гу М в' шк Ж Це о Мн, ; де В' вибраний з групи, що складається з ї) арилу, ії) арилу, заміщеного 1-4 замісниками, незалежно вибраними з ціано, ціано-С:-в-алкілу, атома галогену, галоген-С:--алкокси, галоген-С:і-вє-алкілу, Сі-є-алкокси, Сі-в-алкоксі-Сі-в-алкілу, С2-6- алкініл-Сі-6є-алкокси, Сг-в-алкінілу і С:-в-алкілу, ії) гетероарилу, і їм) гетероарилу, заміщеного 1-4 замісниками, незалежно вибраними з ціано, ціано-С.-в-алкілу, атома галогену, галоген-С:-в-алкокси, галоген-Сі-6-алкілу, Сі-є-алкокси, Сі-в-алкоксі-С:-в-алкілу, Сг-в-алкініл-С:-в-алкокси, Сг-в-алкінілу і С:-в-алкілу; Зо В: вибраний з групи, що складається з ї) атома водню, ії) Сі-в-алкілу, і ії) галогену; ВЗ вибраний з групи, що складається з ї) Сі-в-алкілу, і ії) галоген-С.-в-алкілу; В" вибраний з групи, що складається з ї) атома водню, і ії) Сі-в-алкілу, і В? вибраний з групи, що складається з ї) атома водню, і ії) Сі-в-алкілу; п дорівнює 1 або 2; або її фармацевтично прийнятні солі.

2. Сполука формули | за п. 1, де ЩВ' позначає гетероарил, заміщений 1-2 замісниками, незалежно вибраними з ціано, атома галогену, галоген-Сі-в-алкілу і Сг-є-алкініл-С:-6-алкокси.

3. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-2, де В' вибраний з: ї) піридинілу, заміщеного 1-2 замісниками, незалежно вибраними з ціано і атома галогену, ії) піразинілу, заміщеного 1-2 замісниками, незалежно вибраними з ціано, галоген-С:-в-алкілу і БО Сг -в-алкініл-С:-в-алкокси, і ії) тіофенілу, заміщеного 1-2 атомами галогену.

4. Сполука формули І! за будь-яким з пп. 1-3, де В' позначає 5-бут-2-инілоксипіразин-2-іл, 5- ціанопіридин-2-іл, 5-хлорпіридин-2-іл, 5-фторметилпіразин-2-іл, 5-ціанопіразин-2-іл, 5- хлорпіридин-2-іл, 5-ціанопіридин-2-іл, 5-хлортіофен-2-іл або 5-(1,1-дифторетил)-піразин-2-іл.

5. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-4, де В? позначає атом галогену.

6. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-5, де В? позначає ЕК.

7. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-6, де ВЗ позначає Сі-в-алкіл.

8. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-7, де В" позначає метил.

9. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-8, де В" позначає атом водню.

10. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-9, де В» позначає атом водню.

11. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-10, де п дорівнює 1.

12. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-10, де п дорівнює 2.

13. Сполука за будь-яким з пп. 1-12, вибрана з наступних: Б-бут-2-инілоксипіразин-2-карбонової кислоти (3-(45,4айВ,7аВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил- 4 4а,5,6,7,7а-гексагідроциклопентаЦе|(1,3|оксазин-4-іл)-4-фторфеніл)|-аміду, Б-фторметилпіразин-2-карбонової кислоти ІЗ-(455:4аВ8,7аВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил- 4 4а,5,6,7,7а-гексагідроциклопентаЦе|(1,3|оксазин-4-іл)-4-фторфеніл)|-аміду, Б-ціанопіридин-2-карбонової кислоти ІЗ-(45.4аВ,7ав)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4,4а,5,6,7,7а- гексагідроциклопентаЦе1/1,3|оксазин-4-іл)-4-фторфеніл|-аміду, Б-хлорпіридин-2-карбонової кислоти ІЗ-(45,4аВ,7авВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4,4а,5,6,7,7а- гексагідроциклопентаЦГе|П ,З|оксазин-4-іл)-4-фторфеніл|-аміду, Б-ціанопіразин-2-карбонової кислоти ІЗ-(45,4аВ,7авВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4 4а,5,6,7,7а- гексагідроциклопентаЦе1/1,3|оксазин-4-іл)-4-фторфеніл|-аміду, Б-хлорпіридин-2-карбонової кислоти ІЗ-(45,4аВ,вав)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4а,5,6,7,8,ва- гексагідро-4Н-бензогГе|П1,3|оксазин-4-іл)-4-фторфеніл|-аміду, Б-ціанопіридин-2-карбонової кислоти ІЗ-(45.4аВ,ванв)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4а,5,6,7,8,ва- гексагідро-4Н-бензогГе|П1,3|оксазин-4-іл)-4-фторфеніл|-аміду, Б-хлортіофен-2-карбонової кислоти 1І3-(45,4аВ,вавВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил-4а,5,6,7,8,ва- гексагідро-4Н-бензогГе|П1,3|оксазин-4-іл)-4-фторфеніл|-аміду і 5-(1,1-дифторетил)-піразин-2-карбонової кислоти (3-(45.4аВ,7аВ)-2-аміно-5,5-дифтор-4-метил- Зо 4 да,5,6,7,7а-гексагідроциклопента|е)(1,3|оксазин-4-іл)-4-фторфеніл|-аміду або їх фармацевтично прийнятних солей.

14. Спосіб одержання сполуки формули І за будь-яким з пп. 1-13, за яким в реакцію вводять сполуку формули ГГ із сполукою формули ХІМ е2 в Е в Ф МН, М ке : Яке; Мн, ХХ ЗБ й А ТОН ох де п, В", В, ВУ, В", В? є такими, як визначено в будь-якому з пп. 1-12.

15. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-13, у будь-якому випадку одержана способом за п.

14.

16. Сполука формули | за будь-яким з пп. 1-13 для застосування як терапевтично активної речовини.

17. Сполука формули І за пп. 1-13 для застосування як терапевтично активної речовини для терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювань і розладів, що характеризуються підвищеними рівнями р-амілоїду та/або олігомерів рР-амілоїду, та/або р- амілоїдних бляшок та інших відкладень, зокрема хвороби Альцгеймера.

18. Фармацевтична композиція, що містить сполуку формули І за будь-яким з пп. 1-13 і фармацевтично прийнятний носій та/або фармацевтично прийнятну допоміжну речовину.

19. Застосування сполуки формули І за будь-яким з пп. 1-13 для одержання лікарського засобу для терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювань і розладів, що характеризуються підвищеними рівнями р-амілоїду та/або олігомерів рР-амілоїду, та/або р- амілоїдних бляшок та інших відкладень, зокрема хвороби Альцгеймера.

20. Спосіб застосування при інгібуванні активності бета-секретази 1 (ВАСЕТ), зокрема для терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювань і розладів, що характеризуються підвищеними рівнями р-амілоїду та/або олігомерів рР-амілоїду, та/або р- амілоїдних бляшок та інших відкладень, або хвороби Альцгеймера, за яким вводять сполуку формули І за будь-яким з пп. 1-13 людині або тварині.