UA81227C2 - Комплект ізоляції, що містить трубчастий ущільнювальний елемент, трубопровід з ізоляцією, спосіб виготовлення трубчастих елементів (варіанти) та установка для здійснення способу (варіанти) - Google Patents

Abstract

Група винаходів належить до теплоізоляції трубопроводів. Комплект теплоізоляції містить пружно стискуваний повстяний елемент трубчастої форми, просочений зв’язуючим. До застосування повстяний елемент утримується в ущільненому в осьовому напрямку стані. Засіб утримання може бути виконаний у вигляді плівки. Комплект використовується як ізоляційний кожух для трубопроводів. Кожух утворюють із кільцевих повстяних елементів, які пружно відновлюють свою форму після звільнення від засобу утримання. Способи виробництва кільцевих повстяних елементів передбачають пробиття смуги з просоченого волокнистого пружно стискуваного матеріалу, наприклад із просоченої зв’язуючим загартованої мінеральної вати. Установки для пробиття мають принаймні два пробійники-перфоратори, які встановлюють на натискних плитах, вдавлюють у смугу з просоченого волокнистого пружно стискуваного матеріалу і потім від неї відводять. Винаходи сприяють компактному складуванню та транспортуванню пружних повстяних елементів в ущільненому стані і зручному монтажу теплоізоляції на трубопроводах в розущільненому стані теплоізоляційних елементів.

Description

Опис винаходу

Даний винахід відноситься до галузі ізоляції, зокрема, теплоізоляції, а також звукоізоляції каналів 2 (таких як трубопроводи), по яких транспортується або в яких міститься текуче середовище, яке має температуру, що відрізняється від температури навколишнього середовища. Задачею винаходу є, зокрема, обмеження теплообміну між трубопроводами та навколишнім середовищем.

Зокрема, даний винахід стосується комплексу, який містить повсть, ущільнену до об'єму і до щільності, підвищеної у порівнянні з його розущільненим станом. 70 Згідно з першим варіантом реалізації комплекс є кожухом, що застосовується для теплоізоляції. Згідно з другим варіантом реалізації повсть є частиною кожуха, і її ущільнюють для подальшого складування та транспортування, а потім розущільнюють для встановлення у вигляді кожуха, призначеного для теплоізоляції трубопроводів. Згідно з цим другим варіантом реалізації здатність повсті стискуватися забезпечує Її складування та транспортування завдяки її набагато меншому об'єму у порівнянні з відомими з попереднього 72 рівня кожухами, що істотно впливає на витрати по складуванню та транспортуванню.

Окремим випадком використання даного винаходу є застосування у побутових водопровідних системах, тобто для теплоізоляції трубопроводів, по яких тече гаряча або холодна вода.

Даний винахід відноситься також до способу виробництва елементів, таких як кільцеві (по суті трубчасті) елементи, шляхом пробиття, при цьому як вихідний матеріал використовують неткану смугу з просоченого (як правило, поперечно зшитою зв'язувальною речовиною) волокнистого матеріалу (тобто повсті), такого як загартована мінеральна вата (термічне загартування), при цьому для даного методу використовують пробивальний (або видавлювальний) інструмент у вигляді, щонайменше, одного пробійника-перфоратора, який встановлюють у натискну плиту, продавлюють його через неткану смугу просоченого волокнистого матеріалу, а потім повертають у вихідне положення. с

У цей час проводиться розробка засобів ізоляції трубопроводів, незалежно від діаметра, довжини та радіуса (3 кривизни цих трубопроводів.

Теплоізоляція труб, по яких подається текуче середовище, набула широкого поширення як для захисту труб від морозу, так і для зниження втрат калорій або фригорій, зокрема, з метою економії енергії.

Ізоляція у житлових та службових приміщеннях, така як теплоізоляція труб для подачі текучого середовища у - неопалювані частини, в основному здійснюється з використанням спінених синтетичних матеріалів або Га мінеральної вати, зокрема, скляної вати або азбесту. У цьому випадку теплоізоляцію здійснюють за допомогою циліндричних елементів, які називаються кожухами ("ріре зесіоп" на англійській мові). сч

Відоме застосування кільцевих елементів з мінеральної вати для ізоляції труб та колінчастих патрубків, «-- при цьому всі волокна мінеральної вати в основному розташовують паралельно один одному. 3о Крім того, відоме виготовлення таких кільцевих (або трубчастих) елементів шляхом вирізування пробиттям з со нетканої смуги просоченого волокнистого матеріалу у вигляді загартованої мінеральної вати, при цьому всі волокна в основному розташовують у подовжньому напрямку вказаної смуги. Пробиття здійснюють за допомогою трьох пробивальних інструментів, які розташовують з одного боку вказаної смуги і вдавлюють їх « послідовно один за одним у цю смугу. Вдавлюючи перший пробивальний інструмент у неткану смугу З просоченого волокнистого матеріалу одночасно опускають пробійник-перфоратор, який видавлює перший с елемент, такий як циліндр з мінеральної вати, при цьому у вказаній смузі утворюється отвір. Після цього з» вказану смугу переміщують таким чином, щоб отвір опинився навпроти другого пробійника-перфоратора, встановленого всередині другого пробивального інструмента. Цей другий пробійник-перфоратор переміщують у вказаний отвір для центрування смуги, після чого шляхом пробиття навколо вказаного отвору вирізають кільцевий елемент. Як наслідок, у смузі залишається отвір більшого діаметра, ніж перший пророблений у смузі со отвір. Смугу знову переміщують на певну відстань, при цьому збільшений отвір опиняється навпроти третього - пробивального інструмента. Третій пробійник-перфоратор оточує третій пробивальний інструмент, і його опускають у збільшений отвір, після чого даний пробивальний інструмент вдавлюють у смугу. о Внаслідок цього пробиттям вирізають ще один кільцевий елемент, який має діаметр, більший у порівнянні з ка 20 діаметром попереднього кільцевого елемента. Інакше кажучи, даний відомий метод полягає у виготовленні двох типів кільцевих (або трубчастих) елементів різного діаметра. Такий спосіб має певні недоліки, оскільки т вимагає наявності досить габаритного обладнання, а також у зв'язку з тим, що опір стисненню кільцевих (або трубчастих) елементів, що одержуються, погіршується у порівнянні з вихідним матеріалом.

Відомі з попереднього рівня техніки теплоізоляційні системи виконують у вигляді жорстких довгих 29 циліндричних профілів, розрізаних в осьовому напрямку. Ці довгі профілі є жорсткими внаслідок своєї

ГФ) підвищеної щільності і внаслідок використання великої кількості зв'язувальної речовини між волокнами. Такі кожухи не піддаються ущільненню, оскільки прикладення досить великого зусилля для їх деформації призводить о до руйнування їх структури, і деформована частина вже не може відновити свою точну первинну форму. Тому кожух не може створювати "пружинистого" ефекту. Такі кожухи є, зокрема, недостатньо гнучкими для того, щоб 60 охоплювати контури колін та вигинів трубопроводу. Фахівець, що виконує таку теплоізоляцію, змушений вирізати деяку кількість клинів у вигляді ділянок певних розмірів, які відповідають необхідній довжині трубопроводу, а потім вручну укладає їх навколо кожного коліна або вигину. Такий спосіб займає багато часу, є непрактичним та малоефективним з точки зору теплоізоляції.

З французького (патенту ЕК 2378230) відомі кожухи для теплоізоляції труб, які являють собою прямі бо циліндричні елементи з мінеральних волокон, в яких волокна розташовують у площині, перпендикулярній осі циліндра. Таке розташування дозволяє одержувати відносно гнучкі елементи, які можна застосовувати, зокрема, для зігнених частин трубопроводів. Разом з тим гнучкість має свої межі, оскільки у цьому випадку використовується тільки здатність кожухів до осьового стиснення, що забезпечується пружністю волокон.

Як аналоги можна також вказати такі документи: (МО 96/37728, ЕР 0205714, ЕК 2278485, ЕР 0133083, МО 98/124661.

Уу096/37728 розкриває спосіб ізолювання труби, при якому трубчасте захисне покриття, що містить розрізний по радіусу трубчастий елемент з зв'язаних мінеральних волокон, орієнтованих по суті в площинах, перпендикулярних подовжній осі трубчастого елемента, і листовий матеріал, який за допомогою клею 7/0 прикріплений до іншої сторони трубчатого елемента, встановлюють таким чином, щоб обгорнути трубу, при цьому трубчасте покриття до установки на трубу почергово стискають та розтягують вздовж його осі в тій зоні.

Даний винахід відноситься до комплексу, що складається, з одного боку, щонайменше, з одного елемента, виконаного з ущільненої повсті з мінеральної вати, і, з іншого боку, щонайменше, з одного засобу утримання ущільненого стану вказаної повсті. Ущільнена повсть може відновити свій первинний об'єм, коли він більше не /5 утримується в ущільненому стані Саме в цьому значенні слова ущільнена повсть має здатність розущільнюватися.

Спосіб виготовлення комплексу відповідно до даного винаходу містить такі етапи: - видавлювання з повстяного мата повстяного елемента з мінеральної вати, причому довжина вказаного елемента відповідає товщині мата; - ущільнення видавленого елемента у тому ж напрямку, що і напрямок видавлювання, для зменшення його об'єму; - блокування видавленого елемента в ущільненому стані за допомогою засобу, здатного утримувати його в ущільненому стані і у зменшеному об'ємі.

Даний винахід відноситься до, щонайменше, одного повстяного елемента для теплоізоляції трубопроводів, сч ов при цьому термін "елемент" є еквівалентом терміну "довгий профіль". Повсть може бути виконана з мінеральної вати, такої як скляна вата або азбест. Неущільнену вихідну повсть, що застосовується у рамках даного і) винаходу, називають первинною повстю. Можна, наприклад, використати первинну повсть з ізотропною структурою в одній площині, описану в документі (ЕР 0133083). Первинна повсть, що використовується у рамках даного винаходу, повинна легко ущільнюватися, тобто ущільнюватися вручну людиною зі середніми фізичними ї- зо даними без застосування значного зусилля. Після ущільнення впливом тиску, що не призводить до значного пошкодження волокон (в цьому випадку достатньо тиску, що спричиняє вручну людиною зі середніми фізичними с даними), повсть повинна практично відновлювати свої первинні розміри після припинення дії вказаного тиску, с тобто створювати певний "пружинистий" ефект. Таким пружинистим ефектом по суті наділяється повсть поперечно зшитою зв'язувальною речовиною, якою звичайно обробляють такі типи повсті. При відсутності -- з5 Зв'язувальної речовини повсть буде поводитися, як вата, без даного пружинистого ефекту. У разі застосування со дуже великої кількості зв'язувальної речовини повсть стає дуже жорсткою і також не буде створювати пружинистого ефекту, при цьому для зміни геометрії повсті потрібно прикласти дуже велике зусилля, що призведе до її пошкодження через розрив волокон. Тому кількість зв'язувальної речовини повинна бути такою, щоб при довжині первинної повсті у їОсм вона могла легко ущільнюватися від дії однієї руки людини із « бередніми фізичними даними, причому вказана повсть повинна відразу ж відновлювати свій первинний об'єм при -плв) с припиненні дії зусилля, і це повинно перевірятися, щонайменше, коли стиснення здійснюють у напрямку, який

Й відповідає напрямку трубопроводу, що ізолюється, тобто у напрямку осі кожуха, а саме - у подовжньому и?» напрямку. Як правило, повсть містить поперечно зшиту зв'язувальну речовину з розрахунку 3-89о по вазі.

Звичайно як зв'язувальну речовину використовують фенолоформальдегідну смолу, або речовини, описані у

Європейському |патенті ЕР 1064438 ВІЇ), який розкриває виготовлення повсті з мінеральних волокон. Список

Го! еквівалентних зв'язувальних зазначений на стор. 7, колонка 12 рядки 34-36, і серед них можна бачити заявлений фенол-формальдегід. Термін зв'язувальне, як він використовується у даному винаході являє собою будь який - матеріал, який підходить як зв'язувальне для матеріалу з мінеральних волокон, для описаних у описі виробів, ко наприклад, фенолформальдегідна сечовина, акриловий співполімер, резорцинова, фуранова або меламінова 5р бмола. Зазначені зв'язувальні є в основному "термовулканізованими", причому вулканізація утворює хімічну ю реакцію твердіння або зшивання.

І Напрямок видавлювання відповідає напрямку трубопроводу, який необхідно ізолювати кожухом, при цьому інструмент для вдавлювання ззовні звичайно має циліндричну форму. Таким чином, видавлений повстяний елемент, як правило, приймає форму труби і у неущільненому стані має довжину, яка відповідає товщині мата з ов (первинної) повсті. Як зовнішні поверхні труба має дві основи кільцевої форми, причому обидві основи є паралельними, і циліндричну поверхню, що знаходиться між двома основами. (Ф) У рамках даного винаходу "подовжнім напрямком" називають напрямок видавлювання, який відповідає також ка напрямку трубопроводу, що ізолюється, і, у разі повстяного елемента кільцевої форми, напрямку його осі обертання. "Радіальним напрямком" називають напрямки, перпендикулярні подовжньому напрямку. 60 Переважно подовжній напрямок є перпендикулярним до площини укладання волокон мінеральної вати під час виготовлення повсті. Таким чином, волокна переважно орієнтовані у радіальному напрямку. Не виключається, що повсть може бути крепованою, хоча це і небажано. Первинна повсть може мати товщину від 20 до З0Омм і переважно від 100 до 250мм. Первинна повсть може, наприклад, мати щільність у межах від 5 до 25кг/м і переважно від 10 до 15кг/м (неущільнений стан). При стисненні вручну людиною із середніми фізичними 65 даними ця первинна повсть може ущільнюватися у подовжньому напрямку до значення щільності, яка в 7-10 раз і, як правило, в 8 раз перевищує щільність первинної повсті, без пошкодження її структури, при цьому повсть відновлює свій первинний об'єм при припиненні стиснення.

Як мінеральну вату можна використовувати азбест, але переважно використовують скляну вату. Дійсно, враховуючи, що для її одержання застосовують так званий спосіб "внутрішнього центрифугування", скляна вата містить менше обривків волокон, а її волокна є більш довгими, тому вона має більш високі механічні властивості у порівнянні з азбестом, який виготовляють так званим способом "зовнішнього центрифугування".

Видавлювальний інструмент може також виконувати подовжнє розрізання, що дозволяє розкрити повстяний елемент для його укладання навколо трубопроводу, що ізолюється. Таким чином, напрямок подовжнього розрізання відповідає напрямку видавлювання. Тому подовжнє розрізання може виконуватися одночасно з /о вирізуванням трубчастої форми повстяного елемента або услід за ним.

Після видавлювання видавлений повстяний елемент ущільнюють для зменшення його видимого об'єму.

Ущільнення здійснюють прикладенням тиску на обидві паралельні основи кільцевої форми. Тиск повинен бути достатнім для зменшення видимого об'єму елемента, але не дуже сильним, щоб не пошкодити волокна до такої міри, що після припинення дії тиску елемент не може відновити свій первинний об'єм. Для того, щоб дати /5 уявлення про порядок необхідної величини тиску, можна зазначити, що достатньо тиску, який створює двома руками людина із середніми фізичними даними.

Повстяні елементи звичайно мають трубчасту форму, яка може бути визначена довжиною і двома діаметрами, один з яких (0) відповідає зовнішньому обводовому перерізу елемента, а інший (4) відповідає внутрішньому обводовому перерізу елемента, при цьому останній діаметр може відповідати діаметру 2о трубопроводу, що ізолюється (див. (0) та (а) на Фіг.1), або бути близьким до нього.

Діаметр (0) може досягати від 35 до 110мм і, як правило, дорівнює приблизно 7Омм. Діаметр (4) може досягати від 19 до бОмм і, як правило, дорівнює приблизно 25мм.

На Фіг.1а показана вихідна повсть 1 товщиною (|), в якій видавлюють повстяний елемент, і встановлений над ним та готовий до роботи видавлювальний інструмент 2. На Фіг.15 показаний видавлений повстяний елемент З с трубчастої форми, при цьому висота труби ідентична висоті мата з вихідної повсті, тобто дорівнює (0.

Подовжній розріз 4, що дозволяє розкрити елемент для його укладання навколо трубопроводу, виконаний після і) вирізування трубчастої форми повстяного елемента.

Згідно з першим варіантом реалізації видавлений з первинної повсті елемент ущільнюють у подовжньому напрямку та утримують в ущільненому стані за допомогою плівки, що намотується навколо нього по поверхні ї-

Зо Чиліндричної форми. Для того, щоб повстяний елемент надійно утримувався в ущільненому стані, переважно плівку приклеюють навколо елемента. Таким чином, у цьому випадку засобом утримання є плівка, що переважно с застосовується разом з клеєм. Оскільки повстяний елемент може також до певної міри ущільнюватися у с радіальному напрямку, то під час намотування плівки його можна стиснути у радіальному напрямку, щоб трохи зменшити його діаметр. Оскільки пружинистий ефект створюється повстяним елементом також у радіальному -- з5 напрямку, то плівка, що намотується на кожух, знаходиться у натягнутому стані і не має складок, що є со перевагою з естетичної точки зору. Зусилля стиснення, що прикладається на повсть при виконанні поверхнево обробленого кожуха, повинне бути усього лише частковим, коли йдеться про ущільнення у подовжньому напрямку, і, само собою зрозуміло, може також йтися про можливе легке радіальне ущільнення. Ущільнена повсть усередині поверхнево обробленого кожуха може, наприклад, мати щільність від 15 до ЗОкг/м3 і « переважно від 18 до 24кг/м3. Переважно відношення щільності ущільненої повсті всередині поверхнево - с обробленого кожуха до щільності первинної повсті (перед ущільненням) становить від 1,5 до 2,5. а У рамках цього першого варіанту реалізації ущільнений повстяний елемент по суті ущільнений тільки ,» частково по відношенню до того значення ущільнення, яке може витримати первинну повсть. Саме з цієї точки зору ущільнена повсть зберігає здатність подальшого ущільнення. Тиск, що прикладається для ущільнення, повинен бути таким, щоб повсть, що утримується в ущільненому стані зберігала здатність до деформації таким (ее) чином, щоб при її притисненні до трубопроводу вона могла легко слідувати змінам напрямку цього трубопроводу - і, зокрема, вигинам під кутом в 902. В одному варіанті виконання ущільнений повстяний елемент легко деформується для утворення плеча по 909, ко Плівка містить, щонайменше, один шар термопластичного полімеру, такого як поліолефін (поліетилен, з 20 поліпропілен або інший) або поліефір, такий як поліетилентерефталат (ПЕТ). Плівка може також містити шар алюмінію, який у цьому випадку застосовується для надання кожуху металізованого зовнішнього вигляду. Як "м правило, у разі застосування шару алюмінію, він проглядається ззовні, якщо його укладають на зовнішній стороні кожуха, або проглядається через шар термопластичного полімеру. Шар алюмінію може бути виконаний з алюмінієвої фольги, що наклеюється на шар термопластичного полімеру, або шляхом нанесення парової фази 2о (при металізації або напилюванні) на шар термопластичного полімеру з внутрішньої або зовнішньої сторони (по о відношенню до кожуха).

Плівка може бути також армована скловолокном або полімерним волокном (наприклад, з ПЕТ), як правило, ю суцільним волокном, що наклеюється на плівку паралельними лініями (волоконні пасма утворюють паралельні лінії) або у вигляді сітки. Це волокно може наноситися на плівку з розрахунку 10-100г/м7. 60 Плівка звичайно має товщину від 10 до 100мкм, переважно від 10 до 8Омкм.

Нижче наведені декілька прикладів плівок, що застосовуються при виготовленні поверхнево оброблених кожухів: 65 Металізований поліетилен (алюміній на внутрішній стороні) 12 17

- сітка скловолокно /поліефір - - поліпропілен 38,1 75

ШЕ нн - сітка з скловолокна - - покриття поліетиленом низької щільності 20

У цій таблиці кожний рядок відповідає прикладу. У першому стовпці таблиці, якщо плівка містить декілька шарів, то першим вказаний зовнішній шар (видимий зовні кожуха), а інші шари вказані у порядку їх розташування, починаючи від зовнішнього шару.

Цей перший варіант реалізації показаний на Фіг.2. На Фіг.2а показаний елемент, виконаний з первинної повсті, до якого не прикладається ніякого зусилля і який, отже, знаходиться у неущільненому стані. На Фіг.2р показані декілька (чотири) таких елементів, які розташовані один за одним, ущільнені (довжина кожного з цих елементів зменшена по відношенню до довжини елемента, показаного на Фіг.2а) та утримуються в ущільненому стані під час нанесення проклеєної плівки навколо цих елементів. На Фіг.265 показаний ряд різних елементів у ході реалізації. У кінці цієї реалізації плівка повністю охоплює розташовані один за одним елементи, го утворюючи кожух, який називається поверхнево обробленим кожухом (з урахуванням стану поверхні кожуха після нанесення плівки), що містить декілька розташованих один за одним елементів, видавлених з повсті. Вираз "поверхнево оброблений кожух" означає комплекс, який містить, щонайменше, один повстяний елемент (як правило, декілька ущільнених повстяних елементів), ущільнений у подовжньому напрямку, при цьому, щонайменше, один вказаний елемент охоплений по зовнішній поверхні, паралельній його осі (Х-Х' на Фіг.2), с ов плівкою, що утримує його в ущільненому стані. Можливі інші елементи мають відповідні осі обертання (Х-Х' на

Фіг.2), які співпадають між собою. Само собою зрозуміло, що, якщо для утримання в ущільненому стані потрібно і) застосування клею, то необхідно вручну утримувати ущільнений елемент до того моменту, коли клей затвердіє і плівка сама зможе утримувати елемент в ущільненому стані. Можна наносити плівку тільки на один ущільнений елемент. Однак, як правило, всередині поверхнево обробленого кожуха розташовують, щонайменше, два ї- зо елементи, і ще частіше - щонайменше, три елементи або чотири, п'ять, шість або сім елементів. Всі ці елементи стикаються один з одним всередині кожуха своїми основами кільцевої форми (основа кільцевої форми труби, с яка утворює кожух). Зрозуміло, що якщо вказаний кожух містить декілька елементів, то подовжні розрізи 4 с різних розташованих один за одним елементів знаходяться на одній лінії всередині поверхнево обробленого кожуха. --

Всередині одного кожуха, який містить декілька елементів, ці елементи притискаються один до одного за со рахунок власного ущільнення. Дійсно, завдяки цьому поверхнево оброблений кожух може слідувати контуру трубопроводу, який може бути самим різним і не завжди прямолінійним, як у разі колін, при цьому елементи, що знаходяться всередині кожуха, не відокремлюються. Той факт, що повстяні елементи знаходяться в ущільненому стані всередині кожуха і зберігають при цьому можливість подальшого ущільнення, дозволяє легко « укладати кожух на трубопроводи, які можуть бути не прямолінійними і містити коліна. Дійсно, у випадку з с наявності коліна повстяний елемент у цьому місці охоплює коліно, ще більше ущільнюючись всередині вигину

Й цього коліна, при цьому розташовані один за одним елементи залишаються притиснутими один до одного на и?» такому коліні, як вже було указано вище. Таким чином, хоча і не виключається склеювання різних елементів їх основами всередині кожуха, це не є необхідністю, якщо вказані елементи достатньо притиснуті один до одного

Під дією їх ущільнення всередині кожуха.

Го! Завдяки цьому забезпечується необхідна ізоляція непрямолінійних ділянок трубопроводу.

Поверхнево оброблений кожух може мати довжину, наприклад, від ЗО до 120см. - Як правило, трубопроводи, що ізолюються, мають довжину, що перевищує довжину одного поверхнево

ГІ обробленого кожуха, тому необхідно укладати один за одним декілька поверхнево оброблених кожухів.

Споживач, якому треба ізолювати трубопровід, може використати здатність до ущільнення поверхнево ю оброблених кожухів, щоб притиснути їх один до одного, злегка ущільнюючи їх в осьовому напрямку (тобто у "М напрямку осі трубопроводу). Таким чином, при ізоляції використовується пружинистий ефект кожухів для забезпечення правильного стикування між кожухами.

Поверхнево оброблений кожух може бути виконаний у варіанті, показаному на Фіг.3, який ілюструє кожух З в ов осьовому напрямку. Цей кожух охоплений м'якою пластиковою плівкою 5. Плівку наклеюють на зовнішню сторону циліндричної форми кожуха. Плівка, розмір якої забезпечує оберт навколо кожуха, виконана небагато (Ф, довшою за зовнішній периметр кожуха для забезпечення виконання накладки 6. Ця накладка повинна закривати ка кожух над подовжнім розрізом 4 після встановлення навколо трубопроводу, що ізолюється. Накладка може містити адгезивний шар 7 (наприклад, постійний адгезив термоплавкого типу), показаний на фігурі пунктирною бо Лінією. Адгезивний шар, в свою чергу, може бути покритий смугою 8 з плівки (наприклад, з силіконового паперу), що відшаровується, призначеної для захисту адгезивного шару до моменту кінцевого застосування.

Після встановлення кожуха навколо трубопроводу, що ізолюється, споживач знімає смугу 8, що відшаровується, і наклеює накладку на інший край металізованої плівки 5, тобто на ділянку 9, показану на Фіг.3. Завдяки цьому кожух міцно утримується на трубопроводі, оскільки накладка закриває подовжній розріз. Можна також не 65 Використовувати смугу, що відшаровується, якщо накладку 6 можна безпосередньо наклеювати на ділянку 9 і відклеювати з неї, використовуючи властивості постійного адгезива, що забезпечують йому повторне використання. У цьому випадку перед встановленням навколо трубопроводу споживач розташовує кожух у закритому положенні, в якому накладка б знаходиться наклеєною на ділянку У (при цьому плівка 8, що відшаровується, відсутня). Він відклеює накладку для відкриття подовжнього розрізу 4, встановлює кожух навколо трубопроводу і закриває кожух, знову наклеюючи накладку 6 на ділянку 9. Завдяки властивостям повторного використання адгезива надалі можна легко знімати і знову встановлювати кожух навколо трубопроводу, відклеюючи і повторно наклеюючи накладку, наприклад, у разі необхідності ремонту трубопроводу.

Поверхнево оброблений кожух має також здатність ущільнюватися у напрямку, перпендикулярному його осі. 7/0 Споживач може використати цю здатність і закривати кожух, вибираючи таке положення накладки, при якому трубопровід охоплюється більш або менш щільно. Дійсно, завдяки такій властивості стисливості можна встановлювати кожух на трубопроводи, діаметр яких не відповідає точно внутрішньому діаметру кожуха перед встановлення на трубопровід. Так, діаметр трубопроводу може бути трохи менше або дещо більше внутрішнього діаметра кожуха перед його встановленням на трубопровід.

Перевагою поверхнево обробленого кожуха є можливість ремонту трубопроводу, який він ізолює. Дійсно, у випадку, коли трубопровід вимагає ремонту, не обов'язково знімати кожух з трубопроводу. Досить стиснути кожух у подовжньому напрямку в тому місці, де необхідно здійснити ремонт, таким чином, щоб відкрити трубопровід і одержати доступ до виявленого дефекту, утримуючи таке положення стиснення, і здійснити ремонтні роботи. Після закінчення ремонту досить послабити стиснення для того, щоб кожух знову закрив 2о трубопровід. Таким чином, в цьому випадку використовують властивість кожуха зберігати здатність подальшого ущільнення.

Поверхнево оброблений кожух може, наприклад, мати внутрішній діаметр (а" на Фіг.3) від 6 до Замм і товщину (е" на Фіг.3) від 19 до 25мм.

Поверхнево оброблений кожух може, наприклад, мати такі розміри: с

Зовншнй демет | тим | ввим | вомм. | пом | о

Внутшнй демет лим вимо ями бомм

Довжина 00000000 0120бмм лобомм о бобмм | 18оомм м : й й - й й

Згідно з другим варіантом реалізації даного винаходу засіб утримання не закріплюється остаточно на с повстяному елементі і може бути знятий таким чином, щоб повстяний елемент відновив свій первинний об'єм, який він мав до ущільнення. У цьому випадку використовують властивість видавленого повстяного елемента с ущільнюватися, а також розущільнюватися у подовжньому напрямку. Так, після ущільнення у подовжньому «- напрямку ущільнений повстяний елемент утримують в ущільненому стані за допомогою засобу утримання.

Завдяки цьому можна складувати та транспортувати елемент у зменшеному об'ємі. Перед використанням со елемента та його встановленням навколо трубопроводу, що ізолюється, засіб утримання знімають, що дозволяє елементу відновити свій первинний об'єм. Зрозуміло, як правило, що йдеться про декілька (два, три, чотири, п'ять, шість, сім і навіть більше) повстяних елементів, які розташовані один за одним і стикуються один з « дю одним своїми основами кільцевої форми, які ущільнюються разом і які утримуються у такому положенні одним і з тим самим засобом утримання. с Таким чином, даний винахід відноситься до комплексу, який містить, з одного боку, щонайменше, один :з» ущільнений повстяний елемент з мінеральної вати і, з іншого боку, засіб утримання вказаного елемента в ущільненому стані, при цьому останній може повертатися у менш ущільнений стан після зняття засобу утримання. бо 15 Після ущільнення до необхідного об'єму повстяний елемент блокують у такому положенні за допомогою, щонайменше, одного засобу його утримання в ущільненому стані. Цей засіб утримання може являти собою -й будь-яку відповідну систему. Наприклад, можна діяти таким чином: вмістити жорсткий лист, наприклад, з картону т або пластика, такого як поліолефін (ПЕ, ПП і т.д.), на кожну з двох сторін, що наближаються одна до одної, видавленого елемента, потім діяти тиском на зовнішні сторони обох жорстких листів, після цього, утримуючи іме) 50 весь комплекс у стиснутому стані, надіти на нього чохол з термоскорочуваної плівки, і вказаний чохол -ч нагрівати, щоб він скоротився і здавив комплекс для його утримання в ущільненому стані. Після цього можна припинити діяти первинним тиском на сторони жорстких листів, і таким чином одержують комплекс, який містить повстяний елемент, блокований в ущільненому стані засобом утримання. У цьому випадку засіб утримання складається з двох жорстких листів, вміщених по обидві сторони ущільненого повстяного елемента, і 59 термоскорочуваного чохла, що охоплює повстяний елемент і, щонайменше, периметр двох жорстких листів для

ГФ) забезпечення з'єднання всього комплексу. Такий комплекс можна легко переміщувати, складувати, 7 транспортувати при збереженні його зменшеного об'єму. В момент використання достатньо розрізати або розірвати термоскорочуваний чохол, щоб відновити первинний об'єм повстяного елемента, тобто його об'єм до ущільнення. Після цього повстяний елемент можна встановлювати як кожух на трубопровід, що ізолюється. бо Можна також діяти таким чином: щонайменше, один повстяний елемент у неущільненому стані вміщують у циліндр, який закритий з одного кінця і який містить різь на іншому кінці. Після цього повстяний елемент ущільнюють таким чином, щоб він повністю увійшов у циліндр, який потім закривають пробкою, яку нагвинчують на різь циліндра. У цьому випадку для використання повстяного елемента досить відгвинтити пробку циліндра, щоб повстяний елемент розущільнився і відновив свій первинний об'єм, який він мав до ущільнення та 65 блокування засобом утримання. Після цього повстяний елемент можна встановлювати як кожух на трубопровід,

що ізолюється.

У рамках цього другого варіанту реалізації повстяний елемент, як правило, ущільнюють разом з іншими ідентичними повстяними елементами. В ущільненому стані всі ці повстяні елементи з'єднують один з одним основами кільцевої форми, при цьому всі їх зовнішні поверхні циліндричної форми продовжують одна одну.

У рамках цього другого варіанту реалізації повстяний елемент, звільнений від свого засобу утримання, є ізоляційним кожухом. Щонайменше, один повстяний елемент може містити на своїй зовнішній поверхні циліндричної форми м'який лист або м'яку плівку, яка не перешкоджає ущільненню і розущільненню вказаного елемента. Може йтися про алюмінієву фольгу, яку звичайно наклеюють на вказану зовнішню сторону 7/0 Чиліндричної форми. Однак, якщо на зовнішню сторону циліндричної форми вказаного елемента необхідно нанести таке покриття, переважно, щоб вказане покриття містило, щонайменше, один шар термопластичного полімеру, наприклад, на основі поліолефіну (поліетилену, поліпропілену або іншого). Дійсно, такий термопластичний полімер є більш м'яким, ніж алюмінієва фольга, і забезпечує ущільнення та розущільнення без утворення складок, тим самим досягається оптимальна естетичність зовнішнього вигляду. Одну з вказаних 7/5 плівок можна також використати у рамках першого варіанту реалізації. Як правило, у разі використання декількох повстяних елементів і плівки, ці повстяні елементи вирівнюють по одній лінії, з'єднують разом основами кільцевої форми та охоплюють загальною плівкою (плівка своєю довжиною охоплює декілька повстяних елементів).

У рамках другого варіанту реалізації можна ущільнювати повсть таким чином, щоб її щільність досягла 2о максимально можливого заданого значення, яке, зокрема, в 7-10 раз і, як правило, в 8 раз перевищує щільність первинної повсті, не ушкоджуючи при цьому структуру повсті. Як правило, у рамках цього другого варіанту реалізації ущільнення здійснюють таким чином, щоб щільність повсті досягала значення від 15 до 15Окг/м3.

У рамках цього другого варіанту реалізації як повстяний елемент можна використати поверхнево оброблений кожух, описаний у рамках першого варіанту реалізації. У цьому випадку повстяний елемент вже частково с ущільнений у рамках першого варіанту реалізації і його додатково ущільнюють у рамках другого варіанту реалізації. Після зняття засобу утримання поверхнево оброблений кожух відновлює свій первинний об'єм, і це і9) означає, що повсть залишається ущільненою, тобто у такому стані, в якому вона була для виконання першого варіанту реалізації. На Фіг.4 показані деталі, які можуть бути використані для виконання комплексу відповідно до даного винаходу (другий варіант реалізації), який містить два повстяних елементи, що утримуються в рч- ущільненому стані двома жорсткими листами (з картону або пластика, або будь-якого іншого відповідного матеріалу), і термоскорочувану плівку. На стрижень 10, жорстко з'єднаний з основою 11, яка виконує роль с упора, надівають: с - першу жорстку оправку 12 (наприклад, з металу); - перший жорсткий лист 13 (наприклад, з картону), який має діаметр, близький по величині до діаметра -- елементів, що ущільнюються; с - два елементи З, що ущільнюються, які, можливо, містять покриття з м'якої плівки (не показано на Фіг.); - другий жорсткий лист 14 (наприклад, з картону), який має діаметр, близький по величині до діаметра елементів, що ущільнюються; « - другу жорстку оправку 15 (наприклад, з металу).

Оправки 12 та 15 трубчастої форми мають діаметр, менший по значенню, ніж діаметр жорстких листів 13 та с 14. ц Після цього на оправку 15 діють тиском для стиснення комплекту деталей, надітих на стрижень 10, і, отже, "» для ущільнення повстяних елементів. Тиск, що прикладається, повинен забезпечити необхідний ступінь ущільнення. Після цього навколо стиснутого комплексу розташовують чохол з термоскорочуваної термопластичної плівки, при цьому зрозуміло, що діаметр цього чохла перевищує діаметр повстяних елементів і о жорстких листів, хоча і є близьким до нього по значенню, і чохол нагрівають, щоб він скоротився і утримував у стиснутому стані вказані елементи і жорсткі листи. Таким чином одержують комплекс, показаний на Фіг.5, який - містить повсть, що утримується в ущільненому стані жорсткими листами картону, що знаходяться по обидві ко сторони повсті, і плівку, яка скоротилася від нагрівання. Розмір термоскорочуваної плівки вибирають таким чином, Щоб плівка, яка скоротилася після нагрівання, залишала по боках простір, достатній для видалення ді оправок 12 та 15. Це означає, що плівка, що скоротилася після нагрівання, залишає щілини на бокових сторонах "І кінцевого комплексу, при цьому діаметр (у) цих щілин перевищує діаметр оправок 12 та 15, що дозволяє легко відділяти від них комплекс, який містить повсть.

На Фіг.б6 показаний інший засіб для виконання ущільненого комплексу відповідно до даного винаходу. Три видавлених повстяних елемента у неущільненому стані вміщують в циліндр 16 з прозорого пластика, який містить охоплювану різь. Досить притиснути вказані елементи пробкою 18, яка містить охоплюючу різь 19, яка

Ф, відповідає різі 17, для того, щоб повсть повністю увійшла у циліндр, потім пробку загвинчують на циліндрі та ко одержують комплекс відповідно до даного винаходу, який містить ущільнену повсть.

Даний винахід відноситься також до способу пробиття (або видавлювання), який є набагато більш простим та бо надійним у порівнянні з відомими способами пробиття, який може застосовуватися з використанням менш габаритного обладнання і який, крім того, забезпечує опір стисненню елементів, виконаних шляхом пробиття, практично ідентичний опору стисненню вихідного матеріалу.

Спосіб пробиття відповідно до даного винаходу відрізняється тим, що трубчастий пробійник-перфоратор, що застосовується, виступає з натискної плити і має довжину, яка відповідає 80-35095, переважно від 200 до З0090о 65 товщини смуги, тим, що пробиття здійснюють на натискному столі, який містить, у разі необхідності, отвори, і тим, що пробиття здійснюють таким чином, щоб спочатку одержаний шляхом пробиття елемент тимчасово утримувався всередині трубчастого пробійника-перфоратора, а після поступового переміщення смуги волокнистого матеріалу, такого, як мінеральна вата, і після поновлення дії тиску, направленого всередину трубчастого пробійника-перфоратора, вказаний елемент видавлюється Через задню частину вказаного пробійника-перфоратора наступним елементом, одержаним шляхом пробиття. Таким чином, застосовують простий та надійний спосіб, в якому кожний елемент виконується пробиттям і попадає всередину пробивального інструмента, потім вказаний елемент видавлюється за межі пробивального інструмента наступним елементом, одержаним шляхом пробиття з наступного шару вихідного матеріалу. Трубчастий пробійник-перфоратор і взаємодіюча з ним натискна плита не займають багато місця. Опір стисненню кільцевих елементів істотно не 7/0 Знижується у порівнянні з опором стисненню вихідного матеріалу.

Згідно з варіантом здійснення способу пробиття відповідно до даного винаходу елементи використовуються, наприклад, як теплоізоляційні оболонки труб, і цей варіант здійснення способу відрізняється тим, що пробійники-перфоратори, що застосовуються, складаються з трубчастого пробійника-перфоратора більшого діаметра і трубчастого пробійника-лперфоратора меншого діаметра, при цьому вказані трубчасті пробійники-перфоратори прикладають до відповідної сторони смуги мінеральної вати, і тим, що пробійники-перфоратори кожний окремо вдавлюють в смугу і один в один таким чином, щоб у результаті між вказаними пробійниками-перфораторами одержати кільцевий елемент, який залишається, як пробка, у трубчастому пробійнику-перфораторі більшого діаметра, і, як тільки один пробійник-перфоратор відводять від іншого, смугу мінеральної вати переміщують на один крок, і трубчасті пробійники-перфоратори знову кожний 2о окремо вдавлюють у вказану смугу мінеральної вати, і одержаний внаслідок пробиття новий елемент видавлює елемент, одержаний шляхом пробиття на попередньому етапі, з трубчастого пробійника-перфоратора більшого діаметра, і цей останній кільцевий елемент виходить через задню частину цього останнього пробійника-перфоратора. Такий варіант виконання найбільш оптимально підходить для одержання кільцевих елементів. сч

Другий варіант здійснення способу пробиття відповідно до даного винаходу відрізняється тим, що пробку з о волокон мінеральної вати, що одержується внаслідок тиску, направленого всередину смуги матеріалу і що створюється меншим трубчастим пробійником-перфоратором, відсмоктують за допомогою відсмоктувального пристрою і видаляють з пробійника-перфоратора.

Третій варіант здійснення способу пробиття відповідно до даного винаходу відрізняється тим, що під час М зо вдавлювання у смугу пробійники-перфоратори обертаються, внаслідок чого елементи, що одержуються шляхом пробиття, мають виключно однорідну форму. с

Четвертий варіант здійснення способу пробиття відповідно до даного винаходу відрізняється тим, що с кільцеві елементи, що виштовхуються з більшого пробійника-перфоратора, збирають відразу ж після їх видалення, що є великою перевагою, коли застосування способу вимагає великої швидкості виконання. --

П'ятий варіант здійснення способу пробиття відповідно до даного винаходу відрізняється тим, що вихідний со матеріал, що використовується, складається з тканих волокон скляної вати, з азбесту або з волокон рослинного походження із щільністю від 15 до 8Окг/м 3. переважно ЗБкг/м3, і тим, що смуга має товщину від 4 до 20см, переважно від 5 до 15см, зокрема, приблизно 10см. Такий варіант виконання є особливо переважним. «

Даний винахід відноситься також до установки для здійснення способу пробиття відповідно до даного 70 винаходу, при цьому вказана установка містить пристрій для поступового переміщення смуги волокнистого - с матеріалу, такої, як смуга з мінеральної вати або рослинних волокон, при цьому вказані волокна розташовуються й у подовжньому напрямку смуги, а також натискну плиту, оснащену, щонайменше, одним "» пробійником-перфоратором. Ця установка відрізняється тим, що пробійник-перфоратор є трубчастим і має довжину, яка відповідає 80-50095, переважно від 100 до 35095, зокрема, від 200 до 30095 товщини смуги матеріалу, і тим, що натискний стіл, у разі необхідності, містить отвір і знаходиться навпроти натискної (ее) плити і на певній відстані від неї, і тим, що пробійник-(перфоратор встановлюють в отвір вказаної натискної плити таким чином, щоб видалення одержаного шляхом пробиття елемента відбувалося від тиску у напрямку - задньої частини через внутрішній канал пробійника-перфоратора. Ця установка найбільш оптимально підходить ка для здійснення методу пробиття.

Відповідно до даного винаходу пробійники-перфоратори можуть являти собою трубчастий ді пробійник-перфоратор більшого діаметра і трубчастий пробійник-перфоратор меншого діаметра, при цьому "І вказані пробійники-перфоратори встановлюють безпосередньо один проти одного з відповідної сторони смуги просоченого волокнистого матеріалу таким чином, щоб пробійник-перфоратор меншого розміру можна було притиснути до другого натискного стола, який відводять після того, як пробійник-перфоратор проходить через смугу, Її щоб пробійник-перфоратор більшого діаметра міг переміщатися над пробійником-перфоратором меншого діаметра, переважно практично коаксіально відносно вказаного пробійника-перфоратора. Така о установка працює особливо ефективно і, крім того, не займає багато місця. ко Відповідно до даного винаходу трубчастий пробійник-перфоратор меншого діаметра може взаємодіяти з відсмоктувальним пристроєм, внаслідок чого одержують можливість легко видаляти пробку з мінеральної вати, бо що утворюється всередині меншого трубчастого пробійника- перфоратора.

Нарешті, відповідно до даного винаходу трубчастий пробійник-перфоратор меншого діаметра може мати довжину, яка відповідає 80-15095, переважно від 100 до 12095 товщини смуги. Такий варіант виконання меншого пробійника-перфоратора найбільш підходить для застосування у методі пробиття відповідно до даного винаходу. 65 Фіг.7 - схематичне зображення у перспективі першого варіанту виконання установки відповідно до даного винаходу, при цьому пробійник-перфоратор показаний у своєму верхньому положенні.

Фіг.8 відповідає Фіг.7, але пробійник-перфоратор знаходиться у нижньому положенні.

Фіг.9 - схематичне зображення у перспективі другого варіанту виконання установки відповідно до даного винаходу, при цьому вказана установка містить два пробійники-перфоратори.

Фіг.10 відповідає Фіг.9, при цьому пробійники-перфоратори вдавлені у смугу.

Фіг.11 - схематичне збільшене зображення елемента, одержаного шляхом пробиття, при цьому вказаний елемент видавлюється вгору і назовні пробійника-перфоратора наступним елементом, одержаним шляхом пробиття.

Фіг.12 відповідає Фіг.11, при цьому одержані шляхом пробиття елементи містять центральний отвір. 70 Фіг.13 - схематичне зображення трьох етапів способу пробиття.

Показану на Фіг.7 установку застосовують для здійснення способу пробиття відповідно до даного винаходу.

Спосіб пробиття буде детальніше описаний нижче. Установка містить пристрій 21 для поступового переміщення смуги 22 з просоченого волокнистого матеріалу, такого, як мінеральна вата або волокна рослинного походження, при цьому волокна розташовані у подовжньому напрямку А смуги. Крім того, установка містить натискну плиту 7/5 24, І в отворі 25 вказаної натискної плити 24 встановлений пробійник-перфоратор 27. Пробійник-перфоратор 27 є трубчастим і має довжину х, яка відповідає 80-50095, переважно від 100 до 35095, зокрема, від 200 до 30095 товщини Її смуги 22. Як показано на Фіг.9, навпроти натискної плити 24 знаходиться натискний стіл 210, який у разі необхідності містить отвір 28. Пробійник-перфоратор 27 має таку довжину, щоб при вдавлюванні у смугу пробійника-перфоратора елемент, що одержується шляхом пробиття, видавлювався у сторону задньої частини і го назовні через внутрішній канал пробійника-перфоратора, зокрема, коли вказаний пробійник-перфоратор вдавлюють у смугу в один або декілька послідовних прийомів для одержання шляхом пробиття інших елементів.

Як показано на Фіг.9, пробійники-перфоратори можуть також являти собою трубчастий пробійник-перфоратор 215 більшого діаметра і трубчастий пробійник-перфоратор 216 меншого діаметра. Ці пробійники-перфоратори встановлюють безпосередньо один проти одного поруч із смугою 22. Таким чином, пробійники-перфоратори 215 сч ов та 216 встановлюють таким чином, щоб пробійник-перфоратор 216 міг переміщатися всередині пробійника-перфоратора 215 по мірі вдавлювання у смугу 22, як показано на Фіг.10, при цьому вказаний і) пробійник-перфоратор 216 переважно переміщається практично коаксіально по відношенню до пробійника-перфоратора 215.

Як показано на Фіг.9, пробійник-перфоратор 216 може взаємодіяти з відсмоктувальним пристроєм 218, який М зо Всмоктує матеріал пробки, що утворюється всередині вказаного пробійника-перфоратора 216 під час дії тиску, направленого всередину вказаного пробійника-перфоратора 216, при його вдавлюванні у смугу 22. с

Пробійник-перфоратор 216 може мати довжину, яка відповідає 80-15095, переважно від 100 до 12095 товщини ї с смуги 22. На Фіг.9 пробійник-перфоратор 216 показаний довгим для кращого розуміння креслення.

Спосіб пробиття відповідно до даного винаходу застосовують для виробництва шляхом пробиття елементів, -- зв таких як кільцеві елементи, і для нього використовує вихідний матеріал у вигляді смуги просоченого со волокнистого матеріалу, такого як загартована мінеральна вата, азбест або скляна вата. Задачею способу пробиття відповідно до даного винаходу є одержання готових до застосування елементів, що мають такий самий опір стисненню і таку саму гнучкість, що і вихідний матеріал. Метод пробиття містить наступні етапи, показані на Фіг.13: « а) трубчастий пробійник-перфоратор 27 виступає з натискної плити 24 і має довжину, яка відповідає з с 80-350905, переважно від 200 до 30095 товщини смуги;

Й б) пробиття за допомогою пробійника-перфоратора 27 здійснюють на натискному столі 210, який у разі и? необхідності містить отвір 28; і в) пробиття здійснюють таким чином, щоб елемент 212, одержаний шляхом пробиття, як показано на Фіг.11, спочатку залишався у пробійнику-перфораторі 27, а після переміщення смуги 2 мінеральної вати і поновлення о тиску, направленого всередину трубчастого пробійника-перфоратора 27, вказаний елемент видавлювався у сторону задньої частини і назовні через вказаний пробійник-перфоратор за допомогою елемента 212, - одержаного шляхом пробиття. ко На Фіг.11 та 12 показано, як елементи 212 та 213 відповідно, спочатку одержані шляхом пробиття, видавлюються через трубчастий пробійник-перфоратор 27 і трубчастий пробійник-перфоратор 215 відповідно і ю видаляються з вказаного пробійника-перфоратора, що показано стрілкою В та стрілкою С, як тільки "М пробійник-перфоратор 27 та пробійник-перфоратор 215 відповідно знову вдавлюються вниз у смугу 22, при цьому пробійники-перфоратори 27 та 215 показані на Фіг.11 та 12 тільки пунктирними лініями. Внаслідок останнього пробиття одержують елементи 212" та 213" відповідно, і ці елементи видавлюють елементи 212 та дво 212 відповідно, одержані внаслідок попереднього пробиття, через відповідні трубчасті пробійники-перфоратори 27 та 215. Після насадження на стрижень або укладання один за одним одержані кільцеві елементи 213, 213" (Ф, можуть бути використані, наприклад, як теплоізоляційні оболонки для труб. ка У зв'язку з показаним на Фіг.9 варіантом реалізації потрібно зазначити, що пробійник-перфоратор 216 спочатку притискують у внутрішню сторону, а саме до другого натискного стола 219. Цей натискний стіл 219 бо Знаходиться у передньому положенні, але відразу ж після вищезгаданого притиснення натискний стіл 219 повертають у заднє положення, як показано подвійною стрілкою РЕ, після чого пробійник-перфоратор 215 вдавлюють у смугу. Після того, як два пробійники-перфоратори відводять один від одного і смугу переміщують на один крок, можна знову вдавлювати у вказану смугу обидва пробійники-перфоратори 216 та 217. Одержаний внаслідок пробиття кільцевий елемент 213" видавлює кільцевий елемент 213, одержаний внаслідок пробиття на 65 попередньому етапі, вгору (показано стрілююю Е) і назовні (показано стрілкою С) з трубчастого пробійника-перфоратора 27 більшого розміру, причому цей останній елемент 213 видаляється позаду пробійника-перфоратора 27.

Згідно з варіантом способу пробиття пробійники-перфоратори 215 та 216 обертаються під час вдавлювання у смугу 22.

Кільцеві елементи 213, що виштовхуються з більшого пробійника-перфоратора 15, можуть бути зібрані відразу ж після видалення.

У рамках способу пробиття відповідно до даного винаходу вихідний матеріал, що використовується, може складатися з просочених волокон скляної вати, з азбесту або з рослинних волокон щільністю від 15 до 8Окг/м, переважно ЗБкг/м3. Смуга може мати товщину від 4 до 20см, переважно від 5 до 15см, зокрема, приблизно 1О0см.

Claims (39)

Формула винаходу

1. Комплект теплоізоляції, що містить повстяний елемент з мінеральної вати, який має трубчасту форму, /5 зв'язаний зшитим зв'язуючим, який відрізняється тим, що повстяний елемент є пружно стискуваним та після зшиття зв'язуючого він стиснутий у напрямку осі трубчастої форми, при цьому комплект містить щонайменше один засіб утримання повстяного елемента у стисненому стані.

2. Комплект за п. 1, який відрізняється тим, що перед стисненням повстяний елемент має густину у межах від до 25 кг/м3. 20

3. Комплект за п. 2, який відрізняється тим, що перед стисненням повстяний елемент має густину у межах від до 15 кг/м3.

4. Комплект за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що містить від З до 895 по вазі поперечно зшитого зв'язуючого.

5. Комплект за п. 4, який відрізняється тим, що засіб утримання є плівкою, яка охоплює повстяний елемент по см поверхні циліндричної форми. (5)

6. Комплект за п. 5, який відрізняється тим, що плівку наклеюють на повстяний елемент.

7. Комплект за п. б, який відрізняється тим, що плівка містить щонайменше один шар термопластичного полімеру.

8. Комплект за п. 6 або 7, який відрізняється тим, що плівка містить посилююче її суцільне волокно. -

9. Комплект за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що повстяний елемент зберігає здатність сч до подальшого ущільнення.

10. Комплект за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стиснений повстяний елемент має Ге густину від 15 до 30 кг/м. «-

11. Комплект за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стиснений повстяний елемент має 3о густину від 18 до 24 кг/м3. со

12. Комплект за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що відношення густини стисненого повстяного елемента до густини повстяного елемента перед ущільненням знаходиться у межах від 1,5 до 2,5.

13. Комплект за одним із пп. 1-4, який відрізняється тим, що засіб утримання може бути видалений таким « чином, щоб повстяний елемент відновив свою щільність, яку мав до ущільнення.

14. Комплект за п. 13, який відрізняється тим, що повстяний елемент стискають таким чином, щоб він досяг в) с щільності, яка в 7-10 разів перевищує його щільність перед стисненням. "»

15. Комплект за п. 13 або 14, який відрізняється тим, що повстяний елемент є частиною ізоляційного кожуха, " який містить комплект за одним із пп. 5-12.

16. Комплект за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що вісь трубчастої форми перпендикулярна напрямку укладання волокон у повстяному елементі. со

17. Комплект за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що мінеральна вата є скляною ватою. -

18. Комплект за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що містить декілька однакових повстяних елементів, розташованих один за одним і з'єднаних своїми основами кільцевої форми, причому їх о зовнішні поверхні продовжують одна одну. ко 50

19. Спосіб виготовлення комплекту теплоізоляції за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що вирізають штампом повстяний елемент з мінеральної пружно стискуваної вати з повстяного мата, причому "М довжина повстяного елемента відповідає товщині мата, потім стискають вирізаний штампом повстяний елемент у напрямку руху штампа для зменшення його об'єму, потім блокують вирізаний штампом повстяний елемент у стисненому стані за допомогою засобу, виконаного з можливістю його утримання у стисненому стані у 255 зменшеному об'ємі. ГФ)

20. Ізольований трубопровід, який відрізняється тим, що він ізольований за допомогою комплекту за будь-яким із пп. 1-12. ді

21. Спосіб виготовлення кільцевих елементів, які використовуються як теплоізоляційні оболонки для труб, шляхом пробиття зі смуги (22) матеріалу з просоченого волокнистого матеріалу, такого як загартована 60 мінеральна вата, при цьому у вказаному способі застосовують пробивальний інструмент у вигляді щонайменше двох пробійників-перфораторів (27, 215, 216), встановлених в натискних плитах, які вдавлюють у смугу (22) і потім виймають з неї, який відрізняється тим, що трубчасті пробійники-перфоратори (27, 215, 216), які використовуються, виступають з натискної плити (24) і мають довжину (х), яка відповідає 80-35095, переважно від 200 до 30095 товщини (0) смуги, і при цьому пробиття здійснюють на щонайменше двох натискних столах (210, бо 219) і таким чином, що спочатку елемент (212, 213), одержаний шляхом пробиття, тимчасово утримують у пробійнику-перфораторі (27, 215), а після переміщення смуги (22) з волокнистого матеріалу, такого як мінеральна вата, і поновлення тиску, спрямованого всередину трубчастого пробійника- перфоратора, вказаний елемент видавлюють у бік задньої частини і назовні через вказаний пробійник-перфоратор за допомогою елемента (213), одержаного внаслідок пробиття, при цьому просочений волокнистий матеріал є пружно стискуваним.

22. Спосіб за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що трубчасті пробійники-перфоратори являють собою трубчастий пробійник-перфоратор (215) більшого діаметра і трубчастий пробійник-перфоратор (216) меншого діаметра, при цьому вказані трубчасті пробійники-перфоратори встановлюють на відповідній стороні 7/0 бмуги (22) з мінеральної вати і вдавлюють кожен окремо у смугу (22) і переміщують пробійник-перфоратор (216) меншого діаметра всередину пробійника-перфоратора (215) більшого діаметра, внаслідок чого кільцевий елемент (213), який утворюється між вказаними пробійниками-перфораторами, знаходиться у вигляді пробки всередині трубчастого пробійника-перфоратора (215) більшого розміру і після того, як обидва пробійники-перфоратори відводять один від одного, смугу (22) з мінеральної вати переміщують на один крок і 7/5 Обидва трубчастих пробійники-перфоратори знову вдавлюють окремо у вказану смугу з мінеральної вати, внаслідок чого одержаний шляхом пробиття кільцевий елемент (213) видавлює кільцевий елемент (213), одержаний шляхом пробиття на попередньому етапі, за межі трубчастого пробійника-перфоратора (215) більшого розміру, при цьому даний останній кільцевий елемент (213) виштовхується через задню частину цього останнього пробійника-перфоратора (215).

23. Спосіб за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що волокниста пробка з мінеральної вати, яка одержується внаслідок видавлювання зі смуги (22) на рівні меншого пробійника-перфоратора (216), відсмоктується у задньому напрямку за допомогою відсмоктувального пристрою (218) для видалення через пробійник-перфоратор (216).

24. Спосіб за одним із двох попередніх пунктів, який відрізняється тим, що пробійники-перфоратори (27, 215, с дв 216) обертають під час вдавлювання у смугу (22).

25. Спосіб за одним із пп. 21-24, який відрізняється тим, що кільцеві елементи (213), які видаляють з (8) більшого пробійника-перфоратора, збирають одразу ж після видалення.

26. Спосіб за одним із пп. 21-25, який відрізняється тим, що вихідний матеріал, що застосовується, складається з тканих волокон скляної вати, з азбесту або з рослинних волокон густиною від 15 до 80 кг/м З і рч- тим, що смуга (22) має товщину (У від 4 до 20 см, переважно від 5 до 15 см, зокрема, приблизно 10 см.

27. Спосіб виготовлення кільцевих елементів шляхом пробиття зі смуги (22) матеріалу з просоченого с волокнистого матеріалу, такого як загартована мінеральна вата, при цьому у вказаному методі застосовують с пробивальний інструмент у вигляді щонайменше двох пробійників-перфораторів (27, 215, 216), встановленого в натискній плиті (24), який вдавлюють у смугу (22) і потім виймають з неї, який відрізняється тим, що трубчасті -- пробійники-перфоратори (27, 215, 216), які застосовуються, виступають з натискної плити (24) і мають довжину с (), яка відповідає 80-35095, переважно від 200 до 30095 товщини (|) смуги, і тим, що пробиття здійснюють на щонайменше двох натискних столах (210, 219), щонайменше один з яких має отвори (28) для встановлення пробійників-перфораторів, причому пробиття здійснюють таким чином, що спочатку елемент (213), одержаний « шляхом пробиття, тимчасово утримується у пробійнику-перфораторі (27, 215), а після переміщення смуги (22) з 70 волокнистого матеріалу, такого як мінеральна вата, і поновлення тиску, спрямованого всередину трубчастого - с пробійника-перфоратора, вказаний елемент видавлюється у бік задньої частини і назовні через вказаний ц пробійник-перфоратор за допомогою елемента (213), одержаного в результаті пробиття, при цьому просочений "» волокнистий матеріал є пружно стискуваним.

28. Спосіб за попереднім пунктом, в якому елементи використовуються, наприклад, як теплоізоляційні оболонки для труб, який відрізняється тим, що трубчасті пробійники-перфоратори являють собою трубчастий Ге | пробійник-перфоратор (215) більшого діаметра і трубчастий пробійник-перфоратор (216) меншого діаметра, при з цьому вказані трубчасті пробійники-перфоратори встановлюють на відповідній стороні смуги (22) з мінеральної вати і пробійники-перфоратори вдавлюють кожен окремо у смугу (22) і переміщують пробійник-перфоратор (216) ко меншого діаметра всередину пробійника-перфоратора (215) більшого діаметра, внаслідок чого кільцевий елемент (213), який утворюється між вказаними пробійниками-перфораторами, знаходиться у вигляді пробки ді всередині трубчастого пробійника-перфоратора (215) більшого розміру, і після того, як обидва "І пробійники-перфоратори відводять один від одного, смугу (22) з мінеральної вати переміщують на один крок і обидва трубчастих пробійники-перфоратори знову вдавлюють окремо у вказану смугу з мінеральної вати, внаслідок чого одержаний шляхом пробиття кільцевий елемент (213) видавлює кільцевий елемент (213), одержаний шляхом пробиття на попередньому етапі, за межі трубчастого пробійника- перфоратора (215) більшого розміру, при цьому даний останній кільцевий елемент (213) виштовхується через задню частину цього Ф, останнього пробійника-перфоратора (215). ко

29. Спосіб за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що волокниста пробка з мінеральної вати, яка одержується внаслідок видавлювання зі смуги (22) на рівні меншого пробійника-перфоратора (216), бо Відсмоктується у задньому напрямку за допомогою відсмоктувального пристрою (218) для видалення через пробійник-перфоратор (216).

30. Спосіб за одним із двох попередніх пунктів, який відрізняється тим, що пробійники-перфоратори (27, 215, 216) обертають під час вдавлювання у смугу (22).

31. Спосіб за одним із пп. 27-30, який відрізняється тим, що кільцеві елементи (213), які видаляють з 65 більшого пробійника- перфоратора, збирають одразу ж після видалення.

32. Спосіб за одним із пп. 27-31, який відрізняється тим, що вихідний матеріал, що застосовується,

складається з тканих волокон скляної вати, з азбесту або з рослинних волокон густиною від 15 до 80 кг/м З і тим, що смуга (22) має товщину (У від 4 до 20 см, переважно від 5 до 15 см, зокрема, приблизно 10 см.

33. Установка для здійснення способу за одним із попередніх пунктів на спосіб, що містить пристрій (21) для ступінчастого переміщення смуги (22) з волокнистого матеріалу, такого як мінеральна вата або рослинні волокна, при цьому вказані волокна розташовані у подовжньому напрямку (А) смуги, а також натискні плити (24), які містять щонайменше два пробійники-перфоратори (27, 215, 216), яка відрізняється тим, що пробійники-перфоратори (27, 215, 216) є трубчастими і мають довжину (х), яка відповідає 80-50095, переважно від 100 до 35095, зокрема, від 200 до 30095 товщини (Ю смуги, причому навпроти і на певній відстані від 70 натискної плити (24) встановлюють натискний стіл (210), причому пробійник-перфоратор (27, 215) встановлюється в отвір (25), виконаний у натискній плиті (24) таким чином, щоб видавлювання кільцевого елемента (213), одержаного внаслідок пробиття, здійснювалось у задньому напрямку через внутрішній канал (218) пробійника-перфоратора (215), при цьому волокнистий матеріал є просоченим і пружно стискуваним.

34. Установка за попереднім пунктом, яка відрізняється тим, що пробійники-перфоратори являють собою 75 трубчастий пробійник-перфоратор (15) більшого діаметра і трубчастий пробійник-перфоратор (16) меншого діаметра, при цьому вказані пробійники-перфоратори розташовують безпосередньо один проти одного на відповідній стороні смуги (22) з просоченого волокнистого матеріалу таким чином, щоб пробійник-перфоратор (16) меншого діаметра можна було притискати до натискного стола (19), який відводять після того, як пробійник-перфоратор проходить через смугу, а пробійник-перфоратор (15) більшого діаметра міг переміщатися над пробійником-перфоратором (16) меншого діаметра, переважно практично співвісно по відношенню до вказаного пробійника-перфоратора.

35. Установка за попереднім пунктом, яка відрізняється тим, що трубчастий пробійник-перфоратор (16) меншого діаметра взаємодіє з відсмоктувальним пристроєм (18).

Зб. Установка за одним із двох попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що трубчастий Га пробійник-перфоратор (16) меншого діаметра має довжину (у), яка відповідає 80-15095, переважно від 100 до 120965 товщини (ЮО смуги. і9)

37. Установка для здійснення способу за одним із попередніх пунктів на спосіб, яка містить пристрій (21) для поступового переміщення смуги (22) з волокнистого матеріалу, такого як мінеральна вата або рослинні волокна, при цьому вказані волокна розташовані у подовжньому напрямку (А) смуги, а також натискну плиту (24), яка містить щонайменше два пробійники-перфоратори (27, 215, 216), яка відрізняється тим, що пробійники-перфоратори (27, 215, 216) є трубчастими і мають довжину (х), яка відповідає 80-50095, переважно, с від 100 до 35095, зокрема, від 200 до 30095 товщини () смуги, причому навпроти і на певній відстані від СУ натискної плити (24) встановлюють натискний стіл (210), який містить отвір (28), причому пробійник-перфоратор (27, 215) встановлюється в отвір (25), виконаний у натискній плиті (24) таким чином, щоб видавлювання -- кільцевого елемента (213), одержаного внаслідок пробиття, могло здійснюватися у задньому напрямку через с внутрішній канал (218) пробійника-перфоратора (215), при цьому волокнистий матеріал є просоченим і пружно стискуваним.

38. Установка за одним із двох попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що пробійники-перфоратори « являють собою трубчастий пробійник-перфоратор (15) більшого діаметра і трубчастий пробійник-перфоратор

40. (16) меншого діаметра, при цьому вказані пробійники-перфоратори розташовують безпосередньо один проти с одного на відповідній стороні смуги (22) з просоченого волокнистого матеріалу таким чином, щоб ц пробійник-перфоратор (16) меншого діаметра можна було притискати до натискного стола (19), який відводять "» після того, як пробійник-перфоратор проходить через смугу, а пробійник-перфоратор (15) більшого діаметра міг переміщатися над пробійником-перфоратором (16) меншого діаметра, переважно практично співвісно по Відношенню до вказаного пробійника-перфоратора. (ее)

39. Установка за попереднім пунктом, яка відрізняється тим, що трубчастий пробійник-перфоратор (16) з меншого діаметра взаємодіє з відсмоктувальним пристроєм (18).

40. Установка за одним із двох попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що трубчастий км пробійник-перфоратор (16) меншого діаметра має довжину (у), яка відповідає 80-15095, переважно від 100 до 12095 товщини (|) смуги. іме) що Ф) іме) 60 б5