UA79817C2 - Method for preparing communication session transfer to radio area of another radio communication system - Google Patents

Description

Опис винаходу

Винахід стосується способу підготовки переходу сеансу зв'язку (Напдомег) сумісного з різними системами 2 радіозв'язку абонентського кінцевого пристрою з радіозони першої з цих систем радіозв'язку до радіозони другої системи радіозв'язку. Системи радіозв'язку можуть належати до одного чи до різних стандартів радіозв'язку (наприклад, З35М, ОТКА-ТОО, ОТКА-БОО, ..), причому принаймні перша система радіозв'язку є системою ТОМА (Тіте Оімізіот Мийіріе Ассезз - багатостанційний доступ з часовим розділенням), тобто дані передаються у вигляді розділених на часові слоти кадрів, що слідують один за іншим, причому часові слоти 70 всередині кадру надані в розпорядження окремим абонентським кінцевим пристроям. Винахід може бути застосований зокрема для здійснення переходу між двома системами мобільного цифрового радіозв'язку другого і третього поколінь з різними способами передачі.

В системах радіозв'язку інформація - наприклад, розмови, зображення чи інші дані - передаються за допомогою електромагнітних хвиль через радіоінтерфейс між передавальною і приймальною радіостанціями, 12 наприклад, між базовою станцією і мобільною станцією в разі системи мобільного радіозв'язку. При цьому випромінювання електромагнітних хвиль здійснюється на несучих частотах, що лежать у відведеній для даної системи смузі частот. Для відомої системи мобільного радіозв'язку ЗЗМ (Сіовра! Зузіет їТог Мобіе Соттипісайоп - глобальна система мобільного зв'язку) несучі частоти лежать в діапазонах 900МГц, 1800МГЦц їі 1900МГцЦ. Для майбутньої системи мобільного радіозв'язку зі способами передачі СОМА (Соде Оімівіоп Мийіріе Ассевзв - багатостанційний доступ з кодовим розділенням) і ТО/СОМА (Тіте/Соде Оімізіоп Мийіріе Ассезв - багатостанційний доступ з часовим/кодовим розділенням) через інтерфейс, наприклад, ОМТ5 (Опімегза! Мобіе

ТеІесоттипісайоп Зувіет - універсальна система мобільного зв'язку) чи іншу систему третього покоління передбачені несучі частоти в діапазоні близько 2000МГЦц.

Для різних систем цифрового мобільного радіозв'язку другого і третього поколінь має бути уможливлений с перехід між радіозонами, оскільки передовсім на початку створення системи третього покоління не передбачене (3 повне покриття. Наприклад, спочатку системою третього покоління мають бути оснащені лише місця з високою густотою населення, тоді як периферійні області обладнані технічними засобами, базованими виключно на системі другого покоління. Тому принаймні на цій початковій фазі мають бути абонентські кінцеві пристрої, які підтримують як спосіб передачі системи другого покоління, наприклад, З5М, так і один чи кілька способів - передачі систем третього покоління, наприклад, режим ТОЮ (Тіте Оімівіоп Юиріех - дуплекс з часовим «- розділенням) і/або режим РОЮ (Ргедиепсу Оімізіоп Юиріех - дуплекс з частотним розділенням).

Під час здійснення зв'язку через мобільну радіосистему третього покоління такий так званий багаторежимний со абонентський кінцевий пристрій повинен мати можливість вимірювати передавальні параметри існуючих ду паралельно мобільних радіосистем, щоб у разі потреби міг бути здійснений перехід на сигнал такої мобільної 39 системи радіозв'язку. в

В системах радіозв'язку, що використовують ТОМА (Тіте Оімізіоп Мийіріе Ассезвз - багатостанційний доступ з часовим розділенням каналів), наприклад, З3ЗМ чи ОМТ5 (режим ТОБ) час розділений на кадри, які у свою чергу підрозділені на часові слоти ((те-5і0). Кожен абонентський кінцевий пристрій здійснює передачу і « прийом протягом певного часового слоту, наданого йому системою. Між двома сусідніми часовими слотами З 70 приймач і передавач абонентського кінцевого пристрою може бути використаний для інших цілей, наприклад, с для опитування сусідніх базових станцій з метою створення передумов для можливого переходу до іншої з» радіозони. При цьому приймач абонентського кінцевого пристрою мусить короткочасно перенанастроюватися на частоту сусідньої радіозони, здійснювати вимірювання її радіосигналу і потім знову повертатися на свою частоту.

Сумісний з двома різними системами радіозв'язку абонентський кінцевий пристрій повинен бути у змозі під ас сеансу зв'язку з першою системою здійснювати вимірювання сигналу радіозони другої системи, для того, і щоб у разі потреби здійснити перехід від першої системи до другої системи. При цьому під "різними системами (се) радіозв'язку" тут маються на увазі як системи різних операторів мережі, що працюють за однаковим стандартом, так і системи, що працюють за різними стандартами. со Для уможливлення переходу в другу систему радіозв'язку абонентський кінцевий пристрій перед власне -к 70 вимірюванням повинен прийняти синхронізаційну інформацію другої системи. Це потребує порівняно тривалого часу прийому, тому тривалості проміжку часу між двома наданими абонентському кінцевому пристрою часовими тм слотами першої системи для цього може бути недостатньо. Крім того, частини цієї синхронізаційної інформації, наприклад, номер кадру, передаються лише у жорстко встановлені моменти часу всередині кадру. За несприятливих часових співвідношень між кадрами двох систем радіозв'язку прийом усієї інформації може бути 25 неможливим.

ГФ) Із ІЇЕР 1 005 246 АЛІ відомий спосіб переведення сеансу радіозв'язку в базованих на ТОМА безпровщних системах зв'язку, згідно з яким мобільна станція під час сеансу зв'язку з першою базовою станцією в одному о часовому слоті робить спробу принаймні в одному іншому часовому слоті встановити зв'язок з другою базовою станцією. 60 Із ММУО 96/05707 АТ1| відомий спосіб переведення сеансу зв'язку між двома системами радіозв'язку, згідно з яким абонентський кінцевий пристрій протягом певного відрізку часу одночасно здійснює зв'язок через обидві системи.

Із ЮЕ 100 08 058 СІ) відомий спосіб, згідно з яким абонентському кінцевому пристрою надають так званий часовий слот припинення роботи, протягом якого можуть бути прийняті сигнали іншої системи радіозв'язку для бо підготовки переходу в зону дії іншої станції, причому протягом цього часового слоту припинення роботи система зв'язку, яка здійснює поточний сеанс зв'язку, не передає даних до абонентського кінцевого пристрою

В рамках стандартизації так званого режиму 1,28 Мерз вказаного вище стандарту ЗОРР ТОЮ, який називають також режимом ТОО І ом СВіргаїе (СК) або ТО5СОМА, зараз досліджують організацію описаних вимірювань

Для підготовки міжсистемного переходу (переходу в радіозону зону іншої системи радіозв'язку). При цьому абонентським кінцевим пристроям (ШЕ - Овег Едиіртепі) має бути надана можливість вимірювати і в разі потреби оцінювати певні сигнали сусідніх радіозон з однаковими чи різними стандартами передачі. Такі сигнали можуть бути у разі сусідньої радіозони ОЗМ, наприклад, сигналами ЕССН і СН (Зупспгопізайоп Спаппеї! - канал синхронізації), а у разі сусідньої радіозони РОЮ чи НОСОК ТО (НСК - режим 3,84 Мсрз ТО Нідп СпПіргаїйе) - /о наприклад, первинним чи вторинним ЗСН.

При певних конфігураціях надання часових слотів для напрямку "нагору" від абонентського кінцевого пристрою до базової станції (ШІ - Оріїпк) і для напрямку "вниз" -від базової станції до абонентського кінцевого пристрою (ОЇ. -Юом/піїпк) для нього може бути неможливим вимірювання сигналів сусідніх радіозон, оскільки наявні у розпорядженні інтервали часу для вимірювання надто короткі і/або інтервали часу /5 перемикання, тобто переходу на іншу частоту, надто довгі. Типове значення часу перемикання для недорогих абонентський кінцевих пристроїв, так званих "Іом/ сові ОЕ", становить 0,8 мс. Недоліком такого короткого часу перемикання є те, що або сигнали сусідніх радіозон не зможуть бути прийняті, або їх прийом потребує надто великого відрізку часу, протягом якого за певних умов може статися припинення зв'язку.

Ця проблематика для прикладу ілюструється за допомогою фіг.2. На ній зображена послідовність двох так 2о званих субкадрів (5!йир-Ргате) довжиною по 5 мс кожен. Ця кадрова структура відповідає структурі описаного режиму ТОО І СК. У кожному субкадрі як сигнали у напрямку "нагору", так і сигнали у напрямку "вниз" від і відповідно до абонентського кінцевого пристрою передаються протягом часових слотів (І50...156 - Тітевіою.

Між напрямками передачі всередині субкадру передбачені один нерухомий і один гнучко позицюнований моменти часу перемикання (ЗР - Зм/йспіпд Роїп). У прикладі фіг.2 розглядається абонентський кінцевий сч пристрій, якому як у напрямку "нагору", так і у напрямку "вниз" надаються радюресурси для передачі даних чи інших сигналів. Це позначено орієнтованою вгору стрілююю для напрямку "нагору" у часовому слоті (81 і і) орієнтованою вниз стрілююю для напрямку "вниз" у часовому слоті ї534. В інших часових слотах субкадру абонентському кінцевому пристрою радюресурси не надаються; одначе вони в разі потреби використовуються для передачі даних від/до абонентського кінцевого пристрою. У вимірювальних часових інтервалах МТА, МТВ М зо (Меазигетеп! Тіте) між наданими в розпорядження часовими слотами (50 і ї84 абонентський кінцевий пристрій може приймати сигнали сусідніх радіозон, щоб у разі потреби ініціювати перехід сеансу зв'язку до однієї з цих 7 сусідніх радіозон. со

Пояснення прикладу згідно з фіг.2 виходили з того, що абонентський кінцевий пристрій протягом вимірювальних часових інтервалів МТА, МТВ приймає сигнали сусідньої базової станції, що підтримує режим ме)

Е0О. Структура кадру сусідньої ЕОЮО-радіозони для прикладу наведена під описаними субкадрами. Внаслідок ї- того, що сусідні радіосистеми, як правило, не синхронізовані, як правило, відбувається певне зміщення в часі між початками кадрів, як це для прикладу показано на фіг.2. Базова станція сусідньої ЕОЮО-радіозони через регулярні проміжки всередині кадру передає сигнали синхронізаційного каналу ЗСН, які приймаються абонентським кінцевим пристроєм. Як видно із фіг.2, вимірювальні часові інтервали (МТА, МТВ) є надто « Короткими, щоб прийняти кількість розміщених один за іншим сигналів синхронізаційного каналу, достатню для з с ідентифікації радіозони Ідентифікація гарантується лише після прийому щонайменше трьох передаваних одна вслід за іншою синхронізаційних послідовностей, так званого вторинного 5ЗСН-коду (Зесопдагу ЗСН Содез :з» (855).

Для забезпечення достатньо довгих часових інтервалів для прийому сигналів сусідніх радіозон згідно з рівнем техніки пропонується абонентському кінцевому пристрою за допомогою динамічного розподілу каналів -І (ОСА - Юупатіс Спаппе! АПосаїййоп) час від часу надавати різні часові слоти для передачі сигналів з метою формування якомога довшого часового інтервалу для виявлення сусідніх радіозон. Це може бути здійснено, ік наприклад, як показано на фіг.3, шляхом здійснення обмеженого в часі перерозподілу передачі сигналів у

Го! напрямку "вниз" із первинно наданого часового слоту і54 згідно з фіг 2 на часовий слот і83. Завдяки цьому 5ор перерозподілу час вимірювання МТВ збільшується на один часовий слот і таким чином стає можливим прийом - трьох передаваних одна вслід за іншою синхронізаційних послідовностей. "М Крім того, в документі зі стандартизації ЗОРР ЗО ТК 25.888, МО.2.0 (2002-8), "Вдосконалення міжчастотних ії міжсистемних вимірювань для дуплексного режиму з часовим розділенням на 1,28 Мерв" (Ітргометепі ої іпіег-їтедцепсу апа іпіег-зувіет Меазигетепі їог 1,28 Месрз ТО"), (редакція 6) пропонується здійснювати змінюваний в часі перерозподіл передачі як у напрямку "нагору", так і у напрямку "вниз", як показано на фіг 4.

Одначе загальними недоліками описаного способу перерозподілу є надто великі витрати на передачу (Ф) сигналів внаслідок необхідності забезпечення сигналами новонаданих ресурсів, надто великі лопстичні витрати ка в ОСА-алгоритмі для підготовки вільних ресурсів, а також за певних умов проблеми при керуванні потужністю передавача, з адаптивними антенами із синхронізацією у напрямку "нагору". во В основі винаходу лежить задача розробки способу і системи радіозв'язку, які усувають вказані недоліки відомого рівня техніки. Ця задача вирішена у способі і системі радіозв'язку з ознаками незалежних пунктів формули винаходу. Вдосконалення винаходу відображені у залежних пунктах формули винаходу.

Винахід вигідно використовує той факт, що у кожному з двох передаваних один вслід за іншим субкадрах передаються сигнали одного й того ж сеансу зв'язку. Це дійсно як для напрямку "нагору", так і для напрямку 65 "вниз". Крім того вигідно використовується той факт, що передача даних здійснюється з певною надлишковістю, тобто навіть не повністю прийняті дані завдяки так званому захисту від помилок можуть бути реконструйовані в приймаючій базовій станції чи абонентському кінцевому пристрої.

Нижче винахід докладніше пояснюється з використанням ілюстрацій. На них схематично зображено: фіг 7. блок-схема двох систем радіозв'язку, зокрема систем мобільного радіозв'язку, фіг.8. перший приклад конфігурації субкадрів згідно з рівнем техніки, фіг.9. другий приклад конфігурації субкадрів згідно з рівнем техніки, фіг.10. третій приклад конфігурації субкадрів згідно з рівнем техніки, фіг.11 третій приклад конфігурації субкадрів згідно з винаходом фіг.12. а і р: приклади конфігурацій всередині вкладеного кадру згідно з рівнем техніки і згідно з винаходом. 70 Системи мобільного радіозв'язку, зображені на фіг.1 як приклад відомих систем радіозв'язку, містять велику кількість елементів мережі, зокрема мобільну комутаційну станцію МЗС (Мобіе Зм/йспіпд Сепіег), вузли керування радіомережею КМС (Кадіо Меймогк СопігоїІег) і базові станції МВ (Моде В), причому зображені лише базові станції МВ-ТОО і МВ-Р0О. Перша система підтримує, наприклад, режим ТО0О-ІЇСК, а друга система підтримує режим ЕБО системи ОМТ5.

Кожна система містить певну кількість мобільних комутаційних станцій, які з'єднані між собою в мережу і забезпечують доступ до стаціонарної громадської телефонної мережі РЗТМ (Рибіїс Зм/йїспедй ТеІерпопе Меймогк).

Крім того, ці мобільні комутаційні станції зв'язані з вузлами керування радіомережею для надання радіотехнічних ресурсів. Кожен із цих вузлів керування радіомережею у свою чергу забезпечує з'єднання з базовими станціями. Базова станція МВ через радюінтерфейс може встановлювати і припиняти зв'язок з 2о абонентськими кінцевими пристроями ШЕ, наприклад, мобільними чи стаціонарними абонентськими кінцевими пристроями. На фіг.1 заради простоти зображений лише один абонентський кінцевий пристрій ШОЕ, виконаний з можливістю на вибір встановлювати зв'язок як з першою системою ТОЮ, такі з другою системою БОЮ. Між абонентським кінцевим пристроєм ШОЕ і базовою станцією МВ-ТОЮ першої системи триває активний зв'язок, наприклад, сеанс розмови. с

Кожною базовою станцією МВ-ТОЮ, МВ-Р0О утворюється принаймні одна радіозона 2-ТОЮ і 2-Е0БО. При секторному чи ієрархічному стільниковому структуруванні кожна базова станція може утворювати також кілька і) радіозон. Радіозони різних систем географічно можуть перетинатися довільним чином.

Центр експлуатації і технічного обслуговування (ОМС - Орегайоп апа Маїіпіепапсе) (не зображений) здійснює функції з контролю і технічного обслуговування мобільної радіосистеми та її складових Функціональність цієї М зо Структури може бути перенесена на іншу систему радіозв'язку, зокрема абонентську мережу з безпровщним пщ'єднанням абонентів. -

Нижче відповідний винаходові спосіб для прикладу пояснюється з використанням фіг.5 При цьому вигідно со використовується той факт, що фізичний канал передачі завжди симетрично розподілений в обох субкадрах і і

Я-1, тобто надання одиниці ресурсу дійсне для обох субкадрів. Відповідно до прикладу на фіг.2 абонентському ме) кінцевому пристрою надається одиниця ресурсу для передачі даних у напрямку "нагору" в часовому слоті (81, ї- причому це надання дійсне як для першого, так і для другого субкадру. Сказане дійсне для одиниць ресурсу, використовуваних для передачі даних у напрямку "вниз" від базової станції.

Крім того, вигідно використовується той факт, що дані перед передачею через радюінтерфейс забезпечують захистом від помилок. Загалом це називається попередньою корекцією помилок РЕС (Рогмага Етог Сотесііоп). «

Зазвичай дані служби, наприклад, передачі розмовної інформації, кодують з половинною частотою кодування, з с тобто первинні дані повідомлення дублюють, із одного біта утворюють два кодованих біти. Потім сформовані кодовані біти однаковим чином поміщають у обидва субкадри, внаслідок чого кожен субкадр містить повне ;» повідомлення. Додаткова інформація є чистою надлишковютю, яка на стороні прийому уможливлює відновлення повідомлення, прийнятого з помилками внаслідок можливих перешкод у передачі сигналу. До того ж, для подальшого підвищення захисту від помилок здійснюють вкладення повідомлення в чотири субкадри (відповідає -І 20мс), тобто чотири субкадри, що слідують один за іншим, містять частини кодованого сигналу даних.

Детальніше це буде описано з посиланням на фіг.б. се) Як показано для прикладу на фіг.5, відповідно до винаходу передачу сигналу від/до абонентського кінцевого

Го! пристрою у одному (Яії1) із двох субкадрів переривають. Завдяки цьому вимірювальний часовий інтервал МТВ 5р для виявлення та ідентифікації ХСН сусідньої ЕОЮ-радіозони значно подовжується. Для того, щоб не зважаючи - на відсутність надлишкової частини повідомлення забезпечити надійний прийом переданої частини "М повідомлення, як у напрямку "нагору", так і у напрямку "вниз" у використовуваному для передачі іншому субкадрі (Я) передачу здійснюють з підвищеною потужністю. Завдяки підвищеній потужності передачі може бути вигідно скомпенсоване викликане перериванням погіршення попередньої корекції помилок (надлишковість ов практично відсутня). Таке переривання може здійснюватися у кількох парах субкадрів, що слідують одна за іншою, доти, доки абонентський кінцевий пристрій не здійснить успішну ідентифікацію сусідньої радіозони. Крім

Ф) того, підвищення потужності передачі може бути здійснене також у кількох субкадрах до і/або після перерваного ка субкадру. Це може здійснюватися, наприклад, в залежності від описаного коефіцієнта вкладення.

Згідно з діючими для режиму ТОЮ СК стандартизованими методами регулювання потужності передачі бо абонентський кінцевий пристрій не може здійснювати автономне підвищення потужності передачі; стосовно цього є лише можливість подачі сигналів на базові станції. До того ж, абонентському кінцевому пристрою не дозволено подавати запит на збільшення потужності передачі за допомогою так званої команди керування потужністю передачі (ТРОС, Ттапзтії Рожег Сопігої), якщо виконується відношення сигнал/шум (Тагдеї 5ІК).

Згідно з першим вдосконаленням відповідного винаходові способу абонентський кінцевий пристрій всупереч 65 описаному вище стандартизованому способу посилає запит на підвищення потужності передачі базової станції, а також автономно підвищує потужність передачі для певної кількості субкадрів перед і/або після перерваного кадру чи перерваних кадрів Після здійснення успішного вимірювання та ідентифікації сусідньої радіозони абонентський кінцевий пристрій знову може затребувати зниження потужності передачі базової станції і/або автономно здійснити власну потужність передачі. При цьому сигналізування зміни потужності передачі базової станції здійснюється, наприклад, відомими засобами системи керування потужністю передачі.

Альтернативно чи додатково до першого вдосконалення відповідного винаходові способу абонентський кінцевий пристрій сигналізує базовій станції, що в наступному субкадрі не будуть передаватися дані у напрямку "нагору" і що субкадр використовується для виявлення сусідніх радіозон. Це сигналізування здійснюють, наприклад, з використанням одного чи кількох не використовуваних згідно з діючим стандартом бітів 7/0 синхронізаційних послідовностей, що передаються у напрямку від абонентського кінцевого пристрою у так званому пілотному часовому слоті у напрямку "нагору" (ОрРТ5, Оріїпйк Ріої Тітевісї). При цьому шляхом використання, наприклад, двох бітів може бути сигналізовано, який із чотирьох взаємопов'язаних, вкладених субкадрів може бути використаний для виявлення сусідніх радіозон. Завдяки такому сигналізуванню базовій станції відомий не використовуваний субкадр і відомо відповідно, що в цьому субкадрі не можуть чи не мають /5 бути прийняті дані від абонентського кінцевого пристрою. Таким же чином базова станція може припиняти свою передачу у напрямку цього абонентського кінцевого пристрою у цьому субкадрі щоб зменшити інтерференційний вплив паралельної передачі у цьому субкадрі.

Альтернативно до першого вдосконалення відповідного винаходові способу базова станція внаслідок наявності інформації про цей субкадр для виявлення сусідніх радіозон може автономно підвищити власну 2о потужність передачі без додаткового сигналізування з боку абонентського кінцевого пристрою. Крім того, альтернативно до цього базова станція може автономно підвищити свою потужність передачі, а також через команди керування потужністю передачі (ТРОС) дати інструкцію абонентському кінцевому пристрою також підвищити потужність передачі, причому це доцільно здійснювати для усіх субкадрів вкладеного кадру.

Згідно з іншим альтернативним вдосконаленням відповідного винаходові способу абонентський кінцевий сч пристрій сигналізує базовій станції про потребу в інтервалі часу для виявлення сусідніх радіозон. Базова станція у відповідь на цей запит призначає підходящий субкадр і повідомляє про нього абонентському кінцевому і) пристрою за допомогою відомих механізмів сигналізування. Відповідно до описаного вище способу потужність передачі підвищують у попередніх і/або наступних субкадрах або у інших субкадрах вкладеного кадру. Це може бути здійснено з боку абонентського кінцевого пристрою автономно або за інструкцією базової станції. При М зо цьому за певних умов наявні на базовій станції дані про відносну часову структуру сусідніх радіозон чи радіосистем можуть бути вигідно використані для визначення оптимально придатного вимірювального інтервалу (87 часу для виявлення сусідніх радіозон. со

Нижче з використанням фіг.ба і 65 для прикладу пояснюється перший відповідний винаходові спосіб. На фіг.ба і 66 представлена передача даних між абонентським кінцевим пристроєм і базовою станцією, наприклад, у ме) зображеній на фіг.1 конфігурації. ча

Для передачі у напрямку "нагору", до базової станції, абонентському кінцевому пристрою у часовому слоті 181 надають одну чи кілька одиниць ресурсу, наприклад, СОМА-код. Аналогічним чином для передачі у напрямку "вниз" надають одну чи кілька одиниць ресурсу. Повідомлення, тобто певна кількість інформацію, що підлягає передачі, передають вкладеними у чотирьох субкадрах, у так званому вкладеному кадрі або ТТІ (Тгапзтіввіоп «

Тіте Іпіегма! - інтервал часу для передачі). Протягом вимірювальних часових інтервалів МТА і МТВ між з с передачами у напрямках "нагору" і "вниз" абонентський кінцевий пристрій може здійснювати виявлення сусідніх радіозон. Одначе, як видно із фіг.ба, ці часові інтервали є недостатньо тривалими для надійного прийому ;» принаймні трьох слідуючих одна за іншою синхронізаційних послідовностей сусідньої базової ЕОО-станції.

На основі цієї проблематики абонентський кінцевий пристрій перериває передачу сигналів до поточної базової станції і прийом сигналів від неї в одному субкадрі, як показано на фіг 60. В утвореному внаслідок -І цього дуже довгому часовому інтервалі МТВ абонентський кінцевий пристрій може прийняти достатню кількість синхронізаційних послідовностей синхронізаційного каналу сусідньої базової ЕОЮ-станци та ідентифікувати и ік Для того, щоб, не зважаючи на припинення передачі і прийому до/від поточної базової станції забезпечувати о надійний прийом сигналів даних, абонентський кінцевий пристрій вимагає підвищення потужності передачі, 5р Наприклад, на 2 дБ шляхом передачі відповідної команди керування потужністю (ТРОС) на базову станцію, - підвищує відношення сигнал/шум на 2 дБ і сигналізує про це базовій станції. У напрямку "нагору" абонентський "М кінцевий пристрій передає сигнали даних також з підвищеною на 2 дБ потужністю під час інших субкадрів у вкладеному кадрі для того, щоб уможливити базовій станції навіть без наявності інформації про перервану передачу достатнє виявлення і коригування помилок, оскільки внаслідок цього сигнали даних, що залишилися,

Забезпечують вищу надійність виявлення. о

Claims (10)

1. Формула винаходу іме) во 1. Спосіб підготовки переходу сумісного з різними системами (ТОО, РОЮ) радіозв'язку абонентського кінцевого пристрою (ШЕ) від першої базової станції (МВ-ТОЮ) першої (ТО) з цих систем радіозв'язку, яка підтримує ТОМА-розділення абонентів, до другої базової станції (МВ-ЕОЮ) другої (ОО) системи радіозв'язку, причому від і/або до першої базової станції (МВ-ТОЮ) дані передають у розділених на часові слоти (ів) кадрах (субкадрах), що слідують один за іншим, який відрізняється тим, що передачу від і/або до абонентського 65 кінцевого пристрою (ШЕ) переривають під час вимірювального часового інтервалу (МТВ) для прийому сигналів принаймні однієї другої базової станції (МВ-РО0), причому вимірювальний часовий інтервал (МТВ) охоплює щонайменше один кадр (субкадр).
2. 2. Спосіб за п. 1, при якому дані у принаймні одному кадрі до і/або після кадру без здійснення передачі передають з підвищеною потужністю.
3. 3. Спосіб за п. 2, при якому підвищення потужності передачі першої базової станції (МВ-ТО0В) здійснюють на вимогу абонентського кінцевого пристрою (ОЕ).
4. 4. Спосіб за п. 2 або 3, при якому абонентський кінцевий пристрій (ШЕ) автономно керує підвищенням власної потужності передачі.
5. 5. Спосіб за п. 2 або 3, при якому підвищення потужності передачі абонентського кінцевого пристрою (ОЕ) 70 здійснюють від першої базової станції (МВ-ТОЮ).
6. 6. Спосіб за одним із пп. 1-5, при якому абонентський кінцевий пристрій (ШЕ) сигналізує першій базовій станції (МВ-ТОЮ), що у наступному кадрі (субкадрі) дані передаватися не будуть, або що один кадр буде використано для прийому сигналів принаймні однієї другої базової станції (МВ-РОЮ).
7. 7. Спосіб за п. 1, при якому перша базова станція (МВ-ТОЮ) автономно керує підвищенням власної потужності передачі.
8. 8. Спосіб за п. 1, при якому абонентський кінцевий пристрій (ШЕ) сигналізує першій базовій станції (мВ-ТОО) про потребу у наданні часового інтервалу (МТВ) для прийому сигналів принаймні однієї другої базової станції (МВ-ЕОЮВ).
9. 9. Спосіб за п. 1, причому перша (ТОБ) і друга (ОО) системи радіозв'язку підтримують різні стандарти передачі даних.
10. 10. Система радіозв'язку, що містить принаймні одну першу базову станцію (МВ-ТОЮ) і принаймні один абонентський кінцевий пристрій (ШЕ), причому перша базова станція (МВ-ТОЮ) має засоби для встановлення і припинення зв'язку з абонентськими кінцевими пристроями (ШЕ) через радіоінтерфейс, причому радіоінтерфейс організований згідно з ТОМА-розділенням абонентів, а дані від і/або до першої базової станції (МВ-ТО0) сч об передаються у розділених на часові слоти (ів) кадрах (субкадрах), що слідують один за іншим, і причому абонентський кінцевий пристрій (ШЕ) має засоби для передачі і/або прийому даних до і/або від першої базової і) станції (МВ-ТОО), яка відрізняється тим, що перша базова станція (МВ-ТО0) і абонентський кінцевий пристрій (ШЕ) мають засоби для припинення передачі під час вимірювального часового інтервалу (МТВ), причому вимірювальний часовий інтервал (МТВ) охоплює принаймні один кадр (субкадр), а також тим, що абонентський М. зо Кінцевий пристрій (БЕ) має засоби для прийому сигналів принаймні однієї другої базової станції (МВ-РОБ) другої системи радіозв'язку протягом вимірювального часового інтервалу (МТВ) для підготовки переходу до -- радіозони другої базової станції. со (22) ч- -

    с . и? -І се) (ее) - 50 що Ф) іме) 60 б5