UA75078U - Спосіб консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі - Google Patents

Abstract

Спосіб консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, включає використання на тлі традиційної терапії (антибактеріальної згідно з чутливістю до антибіотиків, протеолітичної, ультразвукової та лазерної) літолітичних заходів курсами, кількість яких визначають індивідуально. Як літолітичні заходи застосовують електрофоретичне введення розчину "калькуліз".

Description

Корисна модель належить до медицини, а саме до андрології, і призначена для комплексного лікування простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі (калькульозний простатит або простатолітіаз).

Захворюваність калькульозним простатитом з кожним роком зростає і, згідно з дослідженнями різних авторів, виявляється від 15-20 до 85 95 випадків від загальної кількості обстежених хворих на хронічний простатит. Утворення конкрементів в передміхуровій залозі суттєво ускладнює протікання хронічного простатиту і його лікування |1)|. Висока частота виявлення хронічного калькульозного простатиту заставляє звернути особливу увагу на розробку методів лікування, направлених на зменшення або зникнення конкрементів простати, оскільки їх наявність сильно обтяжує протікання запального процесу в передміхуровій залозі.

Конкременти локалізуються в ацинусах і виводних протоках, вони травмують тканини, що їх оточують, сприяють порушенню мікроциркуляції і підтримують хронічний перебіг запалення за рахунок їх контамінації мікрофлорою, що зберігається часто навіть після тривалої антибактеріальної терапії |2). Крім того, при простатолітіазі спостерігається порушення фертильності у 73,5 9о хворих.

Різноманітність методів лікування хворих на хронічний калькульозний простатит, що перебігає з вираженим больовим синдромом, порушенням статевої, фертильної, мікційної функцій, переходом у склероз простати, свідчить про недостатню ефективність кожного з них.

До цього часу основним підходом до консервативного лікування калькульозного простатиту є поєднання традиційної антибактеріальної і літолітичної терапії. Проте, таке лікування є недостатньо ефективним, оскільки при цьому не враховуються патогенетичні механізми формування конкрементів та їх хімічний склад. Лікування повинно бути комплексним і спрямованим на розчинення конкрементів, усунення умов для їх подальшої кристалізації, нормалізації рН міжклітинної рідини і простатичного соку, регресію запалення і нормалізацію функції передміхурової залози.

Так, у відомому способі консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі ІЗ), передбачається використання на фоні традиційної терапії (антибактеріальної, імуностимулюючої, десенсибілізуючої) літолітичної композиції, що містить трилон Б, лимонну кислоту і димексид з додаванням екстемпорально невеликої

Зо кількості гентаміцину і гідрокортизону. Цю композицію вводять в уретру і затримують там деякий час за допомогою затискача. Одночасно проводять пальцевий масаж простати, який на думку авторів цього способу сприяє кращому проникненню літолітичної композиції в простатичні ацинуси, де і знаходяться конкременти.

Проте, пальцевий масаж простати при калькульозному простатиті категорично протипоказаний через травматизацію тканин, що оточують каміння, а сама лимонна кислота (а не її солі) і димексид в високих концентраціях викликають подразнення, печію і больові відчуття, особливо на ділянках з тріщинами і ерозіями. Лізис конкрементів при цьому протікає досить повільно, що свідчить про недостатню ефективність способу-аналогу.

Відомий також спосіб консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі |4), вибраний нами як прототип, що включає використання на фоні традиційної терапії (антибактеріальної, імуностимулюючої, десенсибілізуючої) літолітичних заходів. Як літолітичні заходи застосовують внутрішнє введення нефролу по 5 мл і борної кислоти по 0,1 г тричі на добу впродовж 20-30 днів і місцеве лікування у вигляді мікроклізм на простату і інстиляцій в уретру сумішшю суспензії гідрокортизону ацетату, лідази, хімопсину, цинку сульфату, лізоциму, ектерициду, димексиду, настою з кореня марени красильної та водного розчину борної кислоти щоденно або через день, паралельно з курсом внутрішнього введення нефролу і борної кислоти, всього 10-15 процедур.

Лікування калькульозного простатиту за цим методом складне, оскільки містить багатокомпонентну літичну суміш, яку готують ех-Іетроге, а також малоефективне через побічні дії компонентів. Так, введення в організм протягом тривалого часу (впродовж 20-30 днів) 0,3 г на добу борної кислоти може призвести до зниження статевої активності, об'єму еякуляту, кількості сперматозоїдів та активних їх форм і, в цілому, до зниження фертильності. До того ж, в літолітичній композиції є хімічна несумісність борної кислоти з сульфатом цинку, які в розчині реагують з утворенням малорозчинного борату цинку, тому що цинку сульфат доцільно вводити в лікувальні композиції для лікування гострого і хронічного простатиту, не ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі. (они 7п2- визначають бактерицидну активність секрету простати. При хронічному простатиті його вміст в секреті простати знижується і в цій лікувальній композиції цинку сульфат вводять, очевидно, для ліквідації цинк-дефіциту. Але причиною цинк- бо дефіциту при калькульозному простатиті є ізоморфне співосадження іонів цинку на кристалах солей кальцію з утворенням ще більш нерозчинних солей цинку (фосфатів, оксалатів, карбонатів, уратів), що гальмує процес розчинення конкрементів (інгібування їх лізису).

Довготривалість курсів лікування свідчить про недостатню ефективність способу-прототипу.

В основу корисної моделі поставлено задачу підвищити ефективність консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, шляхом врахування патогенетичних механізмів формування конкрементів в простаті, хімічного складу конкрементів, а також створення більш ефективної концентрації літолітичних компонентів літичного розчину в залозі, досягнути терапевтичний ефект (ліквідація запалення, літолізис) у більшої кількості хворих при меншій довготривалості та кількості проведених курсів лікування.

Поставлена задача вирішується тим, що запропонований спосіб консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, включає використання на тлі традиційної терапії (антибактеріальної згідно з чутливістю до антибіотиків, протеолітичної, ультразвукової та лазерної) літолітичних заходів курсами, кількість яких визначають індивідуально. Згідно з корисною моделлю як літолітичні заходи застосовують електрофоретичне введення розчину "калькуліз", що містить, мас. 9Уо: мірамістин 0,01-0,10 трилон Б 1,5-2,0 калію цитрат тризаміщений 1- 35-40 водний димексид 3,0-5,0 буферний розчин натрію решта до цитрату з рН 6,3 - 6,6 100,0.

Електрофоретичне введення розчину "калькуліз" проводять у вигляді мікроклізм на простату та/або інстиляцій в уретру.

На тлі традиційної терапії (антибактеріальної, імуностимулюючої, десенсибілізуючої, протизапальної), фізіотерапевтичних і літолітичних заходів курсами, кількість яких визначається індивідуально, застосовували фізіотерапевтичні заходи: ректальну ультразвукову терапію на апараті МИТ-11 (модуляція 5,4 Гц, індукція 0,6 мТл, амплітуда 2,5 мкм, експозиція 15 хв.) та ректальну лазерну терапію на апараті МИТ-1 (індукція 30 мТл, довжина хвилі лазерного випромінювання 0,78 мкм, експозиція 15 хв.) всього по 5 сеансів кожної на курс почергово (через день), а як літолітичні заходи застосовували електрофоретичне введення у вигляді мікроклізм на простату та/або інстиляції в уретру розчину "калькуліз". При обтяженні анамнезу гострими формами геморою, проктиту, уретриту або дерматологічними хворобами вибирають один із вищезазначених методів електрофоретичного введення калькулізу.

Таке лікування враховує механізми формування конкрементів в передміхуровій залозі, їх хімічний склад і фізико-хімічні властивості, а також створює ефективну концентрацію

Зо літолітичних субстанцій в простаті і нормалізує рН простатичного соку. Це забезпечує диспергування каміння простати і їх розчинення, що підтверджується даними ультразвукової ехографії та іншими дослідженнями (аналіз секрету передміхурової залози, спермографія тощо) в динаміці лікування.

Запропонований спосіб консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, здійснюють таким чином.

Хворим на простатолітіаз призначають традиційну терапію за такою схемою.

Антибактеріальну терапію призначають індивідуально, згідно з чутливістю до антибіотиків та антибіотикограмою. Протеолітичну терапію проводять препаратами системної ензимотерапії - вобензимом або флогензимом курсами, які підбирають індивідуально від 20-30 до 60 днів.

Препарати призначають в дозі по 5 драже тричі на добу за 40 хв. до їди, які запивають склянкою води. Фізіотерапію - ректальну ультразвукову і ректальну лазерну проводять почергово по одному сеансу на добу, по 5 сеансів кожної терапії на курс. Одночасно хворим проводять літолітичні заходи у вигляді електрофоретичного введення літичного розчину "калькуліз".

Електрофоретичне введення калькулізу проводили на апараті МИТ-ефа (частота 50 Гц, напруга на електродах - до 40 В, діапазон змін струму електрофорезу 0-30 мА, експозиція 15 хв.). Перед введенням калькулізу в пряму кишку хворому проводили очисну клізму. Потім, в положенні хворого на животі з підложеним під таз валиком, здійснювали введення 50 мл калькулізу в вигляді мікроклізми в повному об'ємі. Після цього в пряму кишку на глибину 5-7 см вводили ректальний електрод, приєднаний до негативного полюса апарату МИТ-еф2. На промежину прикладали гідрофільну прокладку розміром 10 х 15 см, змочену калькулізом з екстемпорально додатково добавленим 20 95 димексиду, на яку поміщали електрод, приєднаний до позитивного полюса апарата МИТ-еф2. Далі здійснювали електрофорез з негативного полюса при силі струму 1 мА протягом 15 хв., після чого пряму кишку звільняли від ректального електрода і залишку рідини. При уретральному електрофорезі 5 мл калькулізу вводили в уретру через катетер оригінальної конструкції з металічним стержнем, приєднаним до негативного полюса апарата МИТ-еф2. Позитивний електрод підключали на промежину аналогічно ректальному варіанту. При уретрально-ректальному варіанті введення калькулізу негативний електрод підключали до уретрального катетера, а позитивний - до ректального електрода і далі електрофорез проводили в тому ж режимі. Після цього уретру і пряму кишку звільняли від електродів і залишку рідини. В жодному випадку не було відмічено подразнюючого ефекту на уретру і пряму кишку.

Фармакологічна дія літолітичного засобу зумовлена дією на тканини простати їі на конкременти його складових. В першу чергу слід зазначити, що усі компоненти цього засобу є електролітами і тому легко будуть проникати в простату за допомогою електрофорезу. При лікарському електрофорезі введена лікарська речовина, на відміну від інших способів введення, краще проникає через гістогематичні бар'єри і довше затримується в тих органах і тканинах, які знаходяться в сфері інервації зони дії. Димексид, незважаючи на органічну природу, здатний утворювати з електролітами комплексні сполуки цвіттер-іонної структури, що пояснює його підвищену розчинюючу здатність. Він зв'язує в комплекси катіони, тобто проявляє катіоноакцепторні властивості. Димексид розширює кровоносні судини, підсилює всмоктування лікарських субстанцій через клітинні мембрани, в концентрації 2,5-10,095 проявляє бактеріостатичну і протизапальну дію, а при концентрації вище 1 95 сповільнює зсідання крові

ЇЇ. Лимонна кислота у вигляді калієвих і натрієвих солей є комплексоном на кальцій, переводить нерозчинні фосфати, карбонати і оксалати кальцію в водорозчинний цитрат кальцію, який виводиться з патологічної зони. Калію цитрат тризаміщений внаслідок гідролізу створює оптимальні концентрації іонів калію і натрію в тканинах. Це спричиняє утворення середніх легкорозчинних солей сечової кислоти. Цьому також сприяє створення постійного значення рН секрету простати (6,3-6,6) за допомогою буферного цитратного розчину. Цитрати нормалізують деякі обмінні процеси в організмі (цикл трикарбонових кислот) і нирках, діють літолітично за рахунок зменшення утворення малорозчинної кетоформи сечової кислоти і створення розчинної єнольної форми і солей, попереджують утворення каменів |і малорозчинних солей, що перешкоджають літолізу уратних конкрементів Іб)Ї. Трилон Б є

Зо комплексоном на іони Са". Оскільки в організмі існує залежність активності гістаміну від іонів кальцію, то зв'язування їх в комплекс з трилоном Б приводить до зниження концентрації гістаміну в тканинах, тобто трилон Б діє також і як антигістамінний препарат. Трилон Б порушує цілісність мембран мікроорганізмів, знижує їх резистентність до антибіотиків та інших антибактеріальних речовин, особливо для яких іони кальцію і магнію є антагоністами проявлення їх антимікробної дії, наприклад поліміксинів і аміноглікозидів. Мірамістин - антисептик широкого спектру антибактеріальної дії, активний по відношенню до грам- позитивних і грам-негативних, аеробних і анаеробних, спороутворюючих і аспорогенних бактерій, спірохет, вірусів, деяких грибків та мікрофлори, що передається статевим шляхом (сифіліс, гонорея, трихомоніоз, хламідіоз, генітальний герпес, ВІЛ). Крім того, комбінування в одній лікарській формі мірамістину і трилону Б підвищує ефективність як по відношенню до грам-позитивних, так і грам-негативних аеробних мікроорганізмів, так і по відношенню до спороутворюючих і аспорогенних анаеробних бактерій, а також патогенних грибків (діаметри зон затримки росту в гідрофільному середовищі збільшується для різних штамів мікроорганізмів на 20-50 95). Відомо, що при трихомоніозі рН міжклітинного матриксу і секрету передміхурової залози зсувається в лужне середовище, що створює умови для кристалізації солей кальцію у вигляді гідроксиапатиту. Трихомоніоз уражає простату, сім'яні міхурці і уретру. Мірамістин підвищує функціональну активність імунних клітин, стимулює місцевий імунний відгук, знижує запалення і прискорює гоєння ран |7|.

Оцінку ефективності способу лікування простатолітіазу, що заявляється, здійснювали за даними трансректального ультразвукового дослідження, розмірів простатолітів, об'єму простати. Для оцінки інтенсивності запального процесу і за необхідністю фертильності застосовували аналізи секрету простати і еякуляту в комбінації з бактеріоскопічним дослідженням мікрофлори.

У всіх пацієнтів на фоні лікування відмічена позитивна динаміка. Аналіз результатів проведеного лікування показав, що комбінування електрофоретичного літолізу засобом "калькуліз" з традиційною терапією - трансректальною лазеро- і ультразвуковою терапією, антибіотикотерапією, системною ензимотерапією в консервативному лікуванні простатолітіазу значно швидше приводить до зникнення скарг хворого, дає можливість добитися стерильності секрету уже на 2-3 день лікування. За даними трансректального ультразвукового дослідження бо об'єм простати зменшується в середньому на 10 95 і відповідає віковим нормам. В жодному випадку не відмічено збільшення розмірів конкрементів, а навпаки проведене лікування, згідно з цим способом, дає можливість за 10-15 сеансів літолітичної терапії добитися часткового або повного лізису конкрементів і нормалізації функції простати.

Склад літолітичного засобу, методика його застосування та тривалість курсу лікування відпрацьовувались в ході власних клінічних досліджень, які довели їх раціональність.

У більшості пацієнтів проведення описаного курсу лікування забезпечує ерадикацію збудника захворювання, усунення синдрому хронічного тазового болю, покращення статевої, мікційної і фертильної функцій і частковий або повний лізис конкрементів. Пацієнтам з частковим лізисом конкрементів рекомендують через 1-2 місяці пройти повторний повний курс лікування з антибіотикотерапією, оскільки недолізовані конкременти можуть спричинити інфікування патогенною мікрофлорою. Після повторного курсу лікування знову проводять контрольну трансректальну ультразвукову ехографію простати для оцінки динаміки лізису конкрементів. Як правило, навіть при наявності великих конкрементів (до 1,5 см) достатньо 2 курсів лікування.

Приклад 1. Хворий Н., 44 роки, звернувся до уролога в Київський медичний центр урології "Консиліум" зі скаргами на дискомфорт внизу живота, зниження лібідо, передчасне сім'явиверження. Згідно з анамнезом хворий страждав протягом трьох років. Хворому проведено обстеження: аналіз секрету передміхурової залози (лейкоцити - 15-17 в п/з, кристалізація їж-, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не знайдено). УЗД (передміхурова залоза об'ємом 30 см" набрякла, містить гіперехогенні включення розміром 0,4- 0,6 см з ехотінню). Діагноз: калькульозний простатит, передчасне сім'я виверження. Хворому проведено курс лікування: антибактеріальну терапію згідно із чутливістю і антибіотикограмою, вобензим - по 5 драже тричі на добу протягом 30 днів, ректальний ультразвук (5 сеансів) на апараті МИТ-11 і ректальний лазер (5 сеансів) на апараті МИТ-1 один раз на добу, чергуючи одну фізіотерапію з другою, уретральний електрофорез з літичним розчином на апараті МИТ- еф2-12 сеансів, уретроскопію з тушуванням сім'яного бугорка 10 95 розчином нітрату срібла.

Контрольне обстеження через 75 днів після лікування показало, що болі і дискомфорт зникли, час статевого акту подовжився на 7-10 хв. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні пухирці (праворуч -1,9 см, ліворуч - 1,9 см), передміхурова залоза однорідна, об'ємом 25,4 см" (вікова

Зо норма 24,2:24,3 см3у), не містить гіперехогенних включень. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцити - 6-7 в п/з, кристалізація їж, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не виявлено.

Приклад 2. Хворий М., 32 роки, звернувся до уролога Київського медичного центру урології "Консиліум" зі скаргами на дискомфорт внизу живота, часті потяги на сечовипускання, неплідність протягом 2 років. Хворому було проведено обстеження: аналіз секрету передміхурової залози (лейкоцити - 6-8 в п/з, кристалізація їж, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не виявлено), УЗД (сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні пухирці праворуч - 1,9 см, ліворуч - 2,4 см, передміхурова залоза об'ємом 32,4 см", набрякла і містить гіперехогенні включення розміром 0,4-0,6 см з ехотінню), спермограму (кількість сперматозоїдів в 1 мл -35 млн., з них рухливих форм -62 9о, активнорухливих - 12 95., дегенеративних -69 95, лейкоцитів - 6-8 в п/з, аглютинація ж-ж--). Діагноз: калькульозний простатит, астенотератозооспермія. Хворому проведено курс лікування: антибактеріальне лікування згідно з чутливістю та антибіотикограмою, вобензим - по 5 драже тричі на добу протягом 60 днів, ректальний ультразвук на апараті МИТ-11 (5 сеансів) один раз на добу через день, чергуючи з ректальним лазером на апараті МИТ-1 (5 сеансів), уретральний електрофорез з літичним розчином "калькуліз" на апараті МИТ-ефа2 по 1 сеансу на добу, 15 сеансів на курс лікування.

Контрольне обстеження було проведене через 75 днів після закінчення лікування. Скарги хворого значно зменшилися, дискомфорт зник, дружина завагітніла. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні пухирці праворуч - 2,0 см, ліворуч 2,0 см, передміхурова залоза однорідна, об'ємом 25,6 см3 (вікова норма 21,222,3 см3), не містить гіперехогенних включень з ехотінню.

Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцити - 0-1 в п/з, кристалізація «ж, лецитинові зерна -у помірній кількості, інфекцій не виявлено. Спермограма: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 47 млн, з них живих форм - 74 9о, активнорухливих - 27 Фо, дегенеративних - 43 Фо, лейкоцитів - 0-1 в п/з, аглютинація жк.

Приклад 3. Хворий Ч., 41 рік, звернувся до уролога Київського медичного центру "Консиліум" зі скаргами на дискомфорт внизу живота та часті потяги до сечовипускання. Хворіє протягом 4 років, лікувався амбулаторно. Хворому проведено обстеження: аналіз секрету передміхурової залози (лейкоцити - 18-19 в п/з, кристалізація ї--, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не знайдено), УЗД (сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні пухирці - праворуч 2,4 см, 60 ліворуч 2,5 см, передміхурова залоза об'ємом 26,2 см3 набрякла і містить гіперехогенні включення розміром 0,3-0,4 см з ехотінню. Діагноз: калькульозний простатит, везикуліт.

Хворому проведено курс лікування: антибактеріальна терапія згідно з чутливістю і антибіотикограмою, вобензим - по 5 драже тричі на добу протягом 30 днів, фізіотерапія ректальним ультразвуком на апараті МИТ-11 і ректальним лазером на апараті МИТ-1 - по 1 сеансу на добу почергово, по 5 сеансів кожної, уретральний електрофорез літичним розчином "калькуліз" на апараті МИТ-ефа - на курс 10 сеансів. Контрольне обстеження через 75 днів після закінчення лікування показало, що скарги хворого значно зменшилися, больові відчуття відсутні.

УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні пухирці - праворуч 2,0 см, ліворуч - 1,9 см.

Передміхурова залоза однорідна об'ємом 24,6 см3 (вікова норма 24,2-4,3 см3) і не містить гіперехогенних включень з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцити - 8-9 в п/з, кристалізація «ж, лецитинові зерна - у помірній кількості, інфекцій не виявлено.

Приклад 4. Хворий Т., 38 років, звернувся зі скаргами до уролога в Київський медичний центр "Консиліум" зі скаргами на дискомфорт внизу живота, зниження лібідо, передчасне сім'явиверження. Хворому проведено обстеження: аналіз секрету передміхурової залози (лейкоцити - 17-19 в п/з, кристалізація «ж, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не виявлено, УЗД (сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні пухирці праворуч - 2,6 см, ліворуч - 2,2 см, передміхурова залоза об'ємом 38,9 см" набрякла і містить гіперехогенні включення з ехотінню розміром 0,5-0,6 см). Діагноз: калькульозний простатит, передчасне сім'явиверження.

Хворому призначено лікування: антибактеріальну терапію згідно з чутливістю (і антибіотикограмою, вобензим - по 5 драже тричі на добу протягом 30 днів, фізіотерапія ректальним ультразвуком на апараті МИТ-11 і ректальним лазером на апараті МИТ-1 по 1 сеансу на добу почергово, по 5 сеансів кожної, Уретральний електрофорез літичним розчином "калькуліз" на апараті МИТ-еф2 на курс 12 сеансів, уретроскопію з тушуванням сім'яного бугорка 10 95 розчином нітрату срібла. Контрольне обстеження через 75 днів після закінчення лікування показало, що дискомфорт зник, час статевого акту подовжився на 3-5 хв., скарги значно зменшені. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні пухирці праворуч - 2,1 см, ліворуч - 2,0 см, передміхурова залоза об'ємом 32,8 см3 (вікова норма 22,753,1 сму) однорідна і містить гіперехогенні включення розміром 0,2 см з ехотінню. Хворий від повторного курсу лікування відмовився через емігрування за кордон.

Зо Приклад 5. Хворий П., 34 роки, звернувся до уролога Київського медичного центру урології "Консиліум" зі скаргами на дискомфорт внизу живота, часті потяги до сечовипускання, неплідність у шлюбі протягом 4 років. Хворому проведено обстеження: аналіз секрету передміхурової залози (9-10 в п/з, кристалізація ї-, лецитинові зерна - в помірній кількості, інфекцій не виявлено), УЗД (сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні пухирці праворуч - 2,2 см, ліворуч - 2,3 см, передміхурова залоза об'ємом 28,5 см3 набрякла і містить гіперехогенні включення розміром 0,6 см з ехотінню, спермограму (кількість сперматозоїдів в 1 мл - 31 млн., живих сперматозоїдів - 56 до, активнорухливих - 10 95, дегенеративних форм - 64 9о, лейкоцитів - 9-10 в п/з, аглютинація ж---). Діагноз: калькульозний простатит, астенотератозооспермія.

Хворому проведено курс лікування: антибактеріальну терапію згідно з чутливістю та антибіотикограмою, вобензим - по 5 драже тричі на добу протягом 60 днів, фізіотерапію ректальним ультразвуком на апараті МИТ-11 і ректальним лазером на апараті МИТ-1 почергово по 1 сеансу через день, по 5 сеансів кожної, уретральний електрофорез літичним розчином "калькуліз" (на курс 12 сеансів). Контрольне обстеження хворого через 75 днів після закінчення лікування показали, що дискомфорт зник, скарги хворого незначні. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, сім'яні пухирці праворуч 2,0 см, ліворуч-2,0 см, передміхурова залоза об'ємом 25,6 см (вікова норма 21,2ж22,3 смУ) однорідна і не містить гіперехогенних включень з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцити - 0-1 в п/з, кристалізація їж, лецитинові зерна - у помірній кількості, інфекцій не виявлено. Спермограма: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 47 млн., живих сперматозоїдів - 74 до, активнорухливих - 27 95, дегенеративних форм - 43 9о, лейкоцитів - 0-1 в п/з, аглютинація жк.

Приклад б. Хворий Р., 30 років, звернувся до уролога в Київський інститут сімейної медицини доктора Я.О. Мірошнікова зі скаргами на болі внизу живота, часті потяги до сечовипускання, болі після еякуляції. Хворіє протягом 5 років, загострення хвороби відбувається 1 раз в півроку. Хворому проведено обстеження: трансректальне УЗД (сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза об'ємом 18,5 см" зниженої ехогенності містить парауретрально гіперехогенні включення розміром 0,5-0,7 см з ехотінню, сім'яні міхурці збільшені), аналіз секрету передміхурової залози (кількість лейкоцитів 10-15, місцями навіть 50 в п/з, еритроцитів 2-3 в п/з, слиз ї-, мікрофлора в невеликій кількості, лецитинових зерен мало), аналіз еякуляту (кількість сперматозоїдів в 1 мл - 35 млн., в еякуляті - 105 млн., кількість бо рухливих сперматозоїдів 23 95, кількість лейкоцитів - 1,2 млн./мл, кількість мікрофлори і лецитинових зерен - мало).Діагноз: хронічний калькульозний простатит в стадії загострення, піоспермія. Хворому призначено таке лікування. Антибіотикотерапія згідно з чутливістю та антибіотикограмою. Вобензим - по 5 драже тричі на добу протягом 30 днів. фізіотерапія: ректальний ультразвук на апараті МИТ-11 і ректальний лазер на апараті МИТ-1 - по 1 сеансу один раз на добу почергово (по 5 сеансів кожної). Трансректальний електрофорез з літичним розчином "калькуліз" (15 сеансів). Контрольне обстеження хворого проведене через 75 днів після закінчення лікування. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза звичайної ехогенності об'ємом 16,85 см3 (вікова норма 21,2ж2,3 см3), розмір конкрементів зменшився до 0,2 см, сім'яні міхурці нормального розміру і ехогенності. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 8-10 в п/з, слиз, еритроцити і мікрофлора відсутні, кількість лецитинових зерен - середня. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 40 млн., всього - 108 млн. в еякуляті, лейкоцитів - 0,8 в п/з, кількість рухливих форм -35 90о,, мікрофлора відсутня, слиз ж. Скарги хворого значно зменшені, дискомфорт зник, хворому запропоновано пройти додатковий курс лікування

Приклад 7. Хворий К., 40 років, звернувся до уролога Київського інституту сімейної медицини доктора Я.О. Мірошнікова зі скаргами на болі внизу живота, часті потяги до сечовипускання, наявність домішок крові в еякуляті і неплідність протягом 5 років. Хворіє вже 10 років, конкременти в передміхуровій залозі виявлені 5 років тому. Діагноз "астеноолігоспермія" був поставлений 2 роки тому. Призначене лікування ефекту не давало. Хворому були проведені такі обстеження. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза об'ємом 25,4 см3 зниженої ехогенності, контури чіткі і рівні, в лівій долі гіперехогенні включення розміром 1,0-1,5 см з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів -25-30 в п/з, еритроцити - відсутні, мікрофлора - коки, лецитинових зерен мало. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 20 млн., в еякуляті - 40 млн., кількість лейкоцитів - 1,8 в п/з, активно рухливих форм - 2095, еритроцитів - 2-4 в п/з, бактерій" ж-, слиз ж. Діагноз: хронічний калькульозний простатит, екскреторно-токсична неплідність, олігоастеногемоспермія. Хворому було проведено таке лікування. Антибіотикотерапія згідно з чутливістю та антибіотикограмою. Вобензим - по 5 драже тричі на добу протягом місяця. фізіотерапія: ректальний ультразвук на апараті МИТ-11 (5 сеансів) і ректальний лазер на апараті МИТ-1 (5 сеансів) - почергово, по 1 сеансу 1 раз на добу.

Зо Електрофорез літичного розчину "калькуліз" (ректально та інтрауретрально) - по 1 сеансу на добу, 10 сеансів на курс. Контрольне обстеження хворого через 75 днів. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза об'ємом 21,0 см3 (вікова норма 24,2524,3 см3) звичайної ехогенності, контури рівні і чіткі, в лівій долі гіперехогенні включення розміром 0,4-0,5 см зі слабкою ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 10-15 в п/з, еритроцити - відсутні, слиз і мікрофлора - відсутні, лецитинові зерна - в помірній кількості. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 25 млн., в еякуляті - 75 млн., лейкоцитів - 1,1 в п/з, активно рухливих форм -42 95, еритроцити і мікрофлора - відсутні, слиз ж. Після проведеного курсу лікування у хворого зменшилися болі, нормалізувалось сечовипускання, відсутня домішка крові в еякуляті. Хворому запропоновано пройти додатковий курс лікування. У хворого зникли скарги, розчинилися конкременти в передміхуровій залозі, нормалізувався спермогенез і через півроку після другого курсу лікування від нього завагітніла дружина. Огляд хворого через півроку після другого курсу лікування показав відсутність рецидиву.

Приклад 8. Хворий Х., 29 років, звернувся до уролога Київського інституту сімейної медицини доктора Я.О. Мірошникова зі скаргами на болі внизу живота, часті потяги до сечовипускання, нічну полакіурію (3-4 рази за ніч), еректильну дисфункцію, хворіє більше 1 року, не лікувався. Хворому проведено обстеження. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза з чітким рівним контуром зниженої ехогенності об'ємом 20,8 см3 містить парауретрально гіперехогенні включення розміром 0,3-0,4 см з помірною ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 30-35 в п/з, еритроцити і бактерії відсутні, слиз жк, лецитинові зерна - мало. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 48 млн., в еякуляті - 144 млн., активно рухливих форм - 40 95, лейкоцитів - 1,2: 105 в мл, еритроцитів - поодинокі в п/з, слиз їж, мікрофлора - поодинокі коки. Діагноз: хронічний калькульозний простатит в стадії загострення. Хворому запропоноване таке лікування. Антибіотикотерапію згідно з чутливістю і антибіотикограмою. Вобензим - по 5 драже тричі на добу протягом місяця. фізіотерапія: ректальний ультразвук на апараті МИТ-11 (5 сеансів) і ректальний лазер на апараті МИТ-1 (5 сеансів) почергово по 1 сеансу один раз на добу. Електрофорез літичного розчину "калькуліз" інтрауретрально, на курс - 15 сеансів (через наявність у хворого проктиту протипоказаний ректальний електрофорез). Контрольне обстеження було проведене через 75 днів після закінчення курсу лікування. УЗД: сечовий міхур з чіткими контурами, передміхурова залоза має 60 також чіткі контури, звичайної ехогенності, об'ємом 16,7 см3, гіперехогенні включення з ехотінню відсутні. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 2-4 в п/з, еритроцити, слиз і мікрофлора - відсутні, лецитинові зерна - середня кількість. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів в 1 мл - 50 млн., в еякуляті - 150 млн., активно рухливих форм - 50 9о, лейкоцитів - 0,5. 10 в мл, еритроцити, мікрофлора і слиз - відсутні. Після проведеного курсу лікування у хворого зникли скарги на дизурію і нічну полакіурію, а також болі внизу живота, нормалізувалась еректильна функція, у нього значно зменшилися ознаки фіброзу парауретрально.

Приклад 9. Хворий А, 42 роки, звернувся до уролога Київського інституту сімейної медицини доктора Я.О. Мірошникова зі скаргами на домішки крові в еякуляті, болі в промежині після статевого акту, неплідність протягом 5 років. Хворіє протягом останніх 5 років. Лікування було неефективним, зберігалась астенопіогемоспермія, гемоспермія - періодично. Хворому проведено обстеження. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза з чітким контуром змішаної ехогенності об'ємом 22,0 см3, є ділянки з гіперехогенними включеннями 0,1- 0,2 см дифузно в правій долі, парауретрально містить гіперехогенні включення розміром 0,8-1,2 см з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів -20-22 в п/з, еритроцитів - 1-2 в п/з, лецитинових зерен - мало, мікрофлора - коки, слиз - ж--. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів - 25 млн./мл, всього -75 млн., активно рухливих форм -25 95, лейкоцитів - 1,8-106/мл, еритроцитів - 2-3 в п/з, слиз - -, мікрофлора - коки (мало). Діагноз: хронічний калькульозний простатит в стадії ремісії, піогемоспермія, неплідність. Хворому призначено таке лікування. Антибіотикотерапію згідно з чутливістю і антибіотикограмою. Вобензим - по 5 драже тричі на добу курсом 60 днів. Фізіотерапію - ректальний ультразвук на апараті МИТ-11 (5 сеансів) один раз на добу, чергуючи з ректальним лазарем на апараті МИТ-1 (5 сеансів), ректальний електрофорез з літичним розчином "калькуліз" на апараті МИТ-еф2 по 1 сеансу на добу, курсом 15 сеансів. Контрольне обстеження було проведене через 75 днів після закінчення лікування. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза об'ємом 19,6 см3 з чіткими рівними контурами змішаної ехогенності, в правій долі є гіперехогенні включення розміром 0,3-0,5 см з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів - 10-12 в п/з, еритроцити відсутні, лецитинові зерна в помірній кількості, мікрофлора не виявлена, слиз відсутній. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів - 40 млн./мл, всього - 120 млн., активно рухливих форм -35 95, лейкоцитів -1,1105/мл, еритроцити відсутні, слиз - «ж, мікрофлора - мало.

Зо Скарги хворого значно зменшилися, дискомфорт зник, болі не турбують, хворий погодився пройти додатковий курс лікування наступного року.

Приклад 10 (за прототипом). Хворий 3., 35 років, звернувся до уролога Київського інституту сімейної медицини доктора Я.О. Мірошникова зі скаргами на домішки крові в еякуляті, болі в промежині після статевого акту, неплідність протягом 4 років. Хворіє протягом останніх 4 років.

Лікування було неефективним, зберігалась астенопіогемоспермія, гемоспермія - періодично.

Хворому проведено обстеження. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза з чітким контуром змішаної ехогенності об'ємом 24,0 смУ, є ділянки з гіперехогенними включеннями 0,8-1,2 см з ехотінню. Аналіз секрету передміхурової залози: лейкоцитів 18-20 в п/з, еритроцитів - 1-2 в п/з, лецитинових зерен - мало, мікрофлора - коки, слиз - «жк. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів - 35 млн./мл, всього -105 млн., активно рухливих форм -25 95, лейкоцитів - 1,7-105/мл, еритроцитів - 2-3 в п/з, слиз - ж, мікрофлора - коки (мало). Діагноз: хронічний калькульозний простатит в стадії ремісії, піогемоспермія, неплідність. Хворому призначено таке лікування. Як антибактеріальний препарат призначили макролідний антибіотик джозаміцин в дозі 500 тис. одиниць двічі на добу впродовж 12 днів. Як імуностимулятор призначили тімалін по одному флакону внутрішньом'язово щоденно впродовж 10 днів. Як десенсибілізуючий засіб - кларитин по 1 таблетці на добу впродовж 10 днів. Одночасно хворому провели літолітичні заходи у вигляді внутрішнього введення нефролу по 5 мл і борної кислоти по 0,1 г тричі на добу впродовж 30 днів. Перед введенням вказану дозу нефролу розчинили в 50,0 мл дистильованої води. Тим же курсом призначили внутрішній прийом борної кислоти в дозі по 0,1 г тричі на добу як розчину 1:500 в дистильованій воді. Паралельно з курсом внутрішнього введення нефролу та борної кислоти провели місцеве літолітичне лікування у вигляді мікроклізм на простату і інстиляцій в уретру сумішшю суспензії 125 мг (5,0 мл) гідрокортизону ацетату, 0,1 г лідази, 50,0 мг хімопсину, 0,1 95 (10,0 мл) цинку сульфату, 100,0 мг лізоциму, 20,0 мл ектерициду, 5 95 (10,0 мл) димексиду, 30,0 мл настою із коренів марени красильної та розчину 1:500 борної кислоти на дистильованій воді через день, паралельно з курсом внутрішнього введення нефролу і борної кислоти, всього 15 процедур. Контрольне обстеження було проведене через 75 днів після закінчення лікування. УЗД: сечовий міхур з чітким контуром, передміхурова залоза об'ємом 22 см3 з чіткими рівними контурами змішаної ехогенності, є гіперехогенні включення роміром 0,6-1,0 см з ехотінню. Аналіз секрету бо передміхурової залози: лейкоцитів - 11-13 в п/з, еритроцити відсутні, лецитинові зерна в помірній кількості, мікрофлора не виявлена, слиз відсутній. Аналіз еякуляту: кількість сперматозоїдів - 40 млн./мл, всього - 120 млн., активно рухливих форм -30 95, лейкоцитів - 1,0- 106/мл, еритроцити відсутні, слиз - їж, мікрофлора - мало. Скарги хворого і дискомфорт дещо зменшилися, зникла піогемоспермія, лізис конкрементів незначний, зменшення болю внизу живота. Хворий потребує додаткових курсів лікування.

Дані за прикладами, в порівнянні з прототипом, наведені в таблиці.

Ефективність запропонованого способу лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, як засвідчують клінічні дані, значно перевищує ефективність способу-прототипу. Так, після проведеного лікування заявленим способом більш, ніж в 5095 хворих відбувся повний лізис конкрементів, а в решті - розмір конкрементів зменшився в 2,5-4 рази. Це можна пояснити ефективним впливом електрофоретичного введення літолітичного розчину "калькуліз", що створює умови для повної ліквідації запального процесу в залозі, а також умов для диспергування і лізису конкрементів, створенням ефективної концентрації літолітичної композиції з допомогою електрофорезу в простаті, чим досягнуто терапевтичного ефекту (ліквідація запалення, літолізис) у більшої кількості хворих при меншій довготривалості та кількості проведених курсів лікування.

Запропонований спосіб дозволяє досягнути за 1-2 курси лікування повного клінічного і етіологічного одужання хворих, нормалізує функцію передміхурової залози та усуває необхідність хірургічного видалення конкрементів.

За період з 2004 по 2011 рр. в НДІ урології і нефрології МОЗ України, Інституті сімейної медицини доктора Я.О. Мірошнікова і Клініці урології "Консиліум" за запропонованим способом було проліковано 3012 хворих. 90 95 з них знаходяться на контрольному обстеженні. Приблизно половина з них були неплідними протягом 1-15 років. За цей період стало відомо про народження після проведеного запропонованим способом лікування 324 дітей, 60 подружніх пар знаходяться в стадії вагітності. Значне покращення стану після першого курсу лікування, що включає 12-15 сеансів літолітичної терапії засобом "калькуліз", відчули 80 95 хворих, зменшення розмірів конкрементів було виявлено у 65 95, об'єм простати зменшувався на 9-20 95 і досягав вікових норм, а повне одужання після 1-2 курсів лікування виявилось у 85 95 хворих.

Таким чином, здійснення заявленого способу дозволяє отримати необхідний технічний

Зо результат.

Таблиця

Мо : Антибіоти-| Системна | ректаль-| ректадь- Електрофорез через 75 - п/п Діагноз котерапія ензимо- ний ний УЗ калькулізу до днів після Терапевтичний ефект терапія лазер . . -- лікування) курсу ліку- шлях КІЛЬКІСТЬ

А вання ши а п ОО ВА НЯ

ГГ 72 Її 3 ЇЇ 4 | 5 161 7 8 | 9 | 0 | "ч простатолітіаз, нормалізація статевої 1 | передчасне сім'я ни ни ни ни уретральний 12 0,4-0,6 відсутні функції, повний пізис виверження . конкрементів «с скарги і дискомфорт простатолітіаз, зникли, нормалізація астенотерато- - . . : 2 зооспермія ни ни ни ни уретральний 12 0,4-0,6 відсутні | еякуляту і пи фертильності, повний неплідність 2 роки - - ліЗИС КОНКрементіІВ -. скарги незначні, болі конкрементів

Таблиця

Систем- : -

Антибіоти- на Ректа- Ректаль- Електрофорез .до Й через 15 днів фе

Мо п/п Діагноз котерапія | ензимо- льний ний УЗ калькулізу лікува після курсу - | лазер ння лікування терапія

ПН НО ПО ПОН ДЯ Неї ННЯ ПОЛОН НОЛОЛНННЯ введення сеансів 1! 2 |! з | 451 6 | 7 | в | 9| ю | "ч скарги зменшилися, простатопітаз, Уретраль- пора аця 4 передчасне сім'я ни ни ни ни їй 12 0,5-0,6 02 - шо виверження ний статевої функції і еякуляту, значний лізис конкрементів скарги незначні, дискомфорт зник, простатолітіаз, Ректаль- він астенотеразозо00- ни ни ни ни в 12 відсутні "о. спермія ний фертильної і ще мікційної функцій, повний лізис конкрементів скарги незначні, дискомфорт зник, простатолітаз, Ректаль- 15 0,5-0,7 02 зникла й пюогемоспермія нии пюогемоспермія, значний лізис конкрементів зниження больового простатолітіаз, нормалізація олігоастено- Ректаль- гемоспермія, ний, сечовипускання, 7 екскреторно- ж ж ж ж уретраль- по 5 1,0-1,5 0,4-0,5 відсутня домішка токсична ний крові в еякуляті, ни - покращення неплідність 5 років - фертильності, значний лізис конкрементів скарги і болі зникли, норма- лізація простатолітіаз, еректильної, еректильна Уретраль- - - мікційної функцій, дисфункція, нічна й й й й ний й 15 0,3-0,4 | відсутні а також секрету полакіурія простати і еякуляту, повний лізис конкрементів скарги зменшилися, зникла простатолітіаз, Ректаль- піогемоспермія, піогемоспермія, ни ни ни ни ний 15 0,8-1,0 0,3-0,5 болі не турбують, неплідність 5 років дискомфорт зник, лізис конкрементів значний зменшення болю в внизу живота і в

Е області таза,

Е «с. Ректаль- (9) простатолітіаз, - зникла

Б | піоогемоспермія, НИМ, 15 0,8-1,2 0,6-1,0. | піогемоспермія, а пи уретраль- :

ЕЕ неплідніСТЬ 4 роки ний лІЗИС й о конкрементів т незначний, ефект не досягнутий

Джерела інформації: 1. Судариков І.В. Особливості клініки та діагностики хронічного простатиту, що ускладнений 5 каменями передміхурової залози: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.04.06/АМН України. Ін-т урології та нефрології. - К., 1996.-24 с 2. Стецишин 3.8., Щукин Д.В., Мегера Д.В., Середа Г.И. Камни простатьі. Современнье лечебно-диагностическиє подходь!. В кн.: Здоровье мужчинь!.- Харьков, 2004.- С. 269-274. 3. Інтернет-ресурс: Арнольди З.К., Янченко В.М. Массажно-литолитическая терапия камней предстательной железьі.«пПЕр://Лмимли. игоод-5йе.ги/пагег4іанйкиг5КУптаззаї-ІПОйЙ.пІті.

4. Деклараційний патент України на корисну модель Мо 60155, МПК 7 АбІК 35/00, 31/00,

5. Даниленко М.В., Туркевич И.М.

Клиническое применениеє димексида. - К.: Здоров'я, 1976.- 87 б. б.

Пьїтель Ю.А., Золотарев И.И.

Уратньйй нефролитиаз. - М.: Медицина, 1995.-176 с. 7. Теорія і практика місцевого лікування гнійних ран/ Безугла О.П., Белов С.Г., Гунько В.Г. та ін., за ред.

Б.М.Даценка. - К.: Здоров'я, 1995.-384 с.

Claims (2)

ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ

1. Спосіб консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі, що включає використання на тлі традиційної терапії (антибактеріальної згідно з чутливістю до антибіотиків, протеолітичної, ультразвукової та лазерної) літолітичних заходів курсами, кількість яких визначають індивідуально, який відрізняється тим, що як літолітичні заходи застосовують електрофоретичне введення розчину "калькуліз", що містить,

мас. 9о: мірамістин 0,01-0,10 трилон Б 1,5-2,0 калій лимоннокислий 3,5-4,0 тризаміщений 1-водний димексид 3,0-5,0 буферний розчин натрію цитрату решта до з рН 6,3-6,6 100,0.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що електрофоретичне введення розчину "калькуліз" проводять у вигляді мікроклізм на простату та/або інстиляцій в уретру.