UA73332C2 - A compound, a method for treating pain (variants) and a pharmaceutical composition (variants) - Google Patents

Description

Опис винаходу

Біль є сенсорним відчуттям, відмінним від відчуття дотику, тиску, тепла і холоду. Він характеризується тими, хто страждає від нього, як гострий, тупий, колючий, ріжучий або пекучий і звичайно включає як саме відчуття, так і реакцію на нього. Такий діапазон відчуттів, а також різне сприйняття болю різними особами, робить важким визначення болю, однак, є багато осіб, що страждають від сильних і тривалих болів.

Біль, що спричиняється пошкодженням нейронних структур, часто проявляє себе як надчутливість або гіпералгезія і її часто називають "нейропатичним". Біль може також "спричинятись" стимулюванням 70 ноцицептичних рецепторів і передаватись через непошкоджені нейронні шляхи. Такий біль називають ноцицептичним.

Рівень стимуляції, при якому біль стає помітним, називають "больовим порогом". Аналгетики є фармацевтичними агентами, які полегшують біль підняттям больового порогу без втрати свідомості. Після введення аналгетичних ліків відчуття болю стає помітним лише після більш інтенсивного або тривалішого стимулювання. У тих, хто страждає від гіпералгезії, аналгетик може викликати антигіпералгезію. На відміну від аналгетиків такі агенти, як локальні анестетики, блокують передачу у периферійному нервовому волокні і цим блокують відчуття болю. Загальні анестетики знижують відчуття болю через втрату свідомості.

Були повідомлення про те, що антагоністи тахикініну викликають антиноціцепцію у тварин, яка, як вважають, є аналогом аналгезії у людини ІМаодді еї аі., У. Аціоп. Рпаптасої, 1993, 13, 23-93). Зокрема, було показано, що непептидні антагоністи рецептора МК-1 викликають таку аналгезію. Наприклад, антагоніст КР 67580 рецептора МК-1 викликав аналгезію, за рівнем близьку до морфіну ІСаїтеї еї аІ., Ргос. Май). Асад. Зеї. О5А, 1993, 88, 10208-10212).

Опіоїдні аналгетики є добре відомим класом аналгетичних агентів з морфіноподібною дією. Синтетичні і напівсинтетичні опіоїдні аналгетики є похідними п'яти хімічних класів сполук: фенатренів, фенілгептиламінів, с фенілпіперидинів, морфінанів і бензоморфанів. Ці сполуки мають різну фармакологічну активність: деякізних є (У сильними агоністами у опіодних рецепторах (наприклад, морфін), інші є слабкими або помірними агоністами (наприклад, кодеїн) або проявляють змішану агоністичну-антагоністичну активність (наприклад нальбуфін), або є частковими агоністами (наприклад, налорфін). Хоча такий опіоїдний частковий агоніст, як налорфін (М-алкільний аналог морфіну), антагонізує аналгетичну дію морфіну, сам по собі він може бути сильним аналгетиком. сч

Серед опіоїдних аналгетиків морфін має найбільш широке застосування, але, поряд з терапевтичними со якостями, він має ряд вад, включаючи респіраторну депресію, зниження шлунково-кишкової перистальтики, нудоту і блювання. Толерантність і фізична залежність також обмежують клінічне застосування опіоїдних сполук. о

Аспірин і інші саліцилатні сполуки часто використовуються у терапії для переривання підсилення со запалювального процесу при ревматичних захворюваннях і артритах і для тимчасового зменшення болю. Інші 3о лікувальні сполуки, призначені для цього, включають такі похідні фенілпропіонової кислоти, як ібупрофен і в напроксен, суліндак, фенілбутазон, кортикостероїди, антималярийні препарати, наприклад, хлорохін і гідроксихлорохінсульфат, і фенемати М.Нозр. РІіагт., 36: 622 (Травень 1979). Ці сполуки, однак, є малоефективними проти невропатичного болю. «

Існуюча терапія проти болю також має вади. Деякі терапевтичні агенти вимагають тривалого використання З 50 перед тим, як пацієнт відчує їх дію. Інші ліки викликають серйозні побічні явища у певних пацієнтів, які с мають бути під пильним наглядом, щоб своєчасно відвернути появу таких явищ. Більшість існуючих ліків лише з» тимчасово полегшують біль і потребують постійного щоденного або щотижневого вживання. Якщо захворювання прогресує, кількість ліків, необхідних для полегшення болю, часто зростає, підвищуючи можливість появи шкідливих побічних явищ.

Рецептори МОМА визначаються зв'язуванням М-метил-О-аспартату і включають рецептор/онний канальний і комплекс з кількома різними зв'язуючими доменами. Молекула МОМА структурно подібна до глютамату (СІ), оз який зв'язує у глютаматному сайті, і є високоселективним і потужним активатором рецептора МОМА (У/аїкіпз (1987), ОІпеу (1989)). о Відомо, що деякі сполуки можуть зв'язувати у зв'язувальному сайті МОМА/ЗІш (наприклад, СРР, ОССР-ен,

Ге) 20 СОР 40116, СОР 37849, СО5 19755, МРС 12636, МРС 17742, О-АРБ5, О-АР7, СОР 39551, СОР-43487,

МО -100,452, І М-274614, | У-233536 і І 233053). Інші сполуки, які називають неконкурентними антагоністами із МОМА, зв'язують у інших сайтах рецепторного комплексу МОМА (прикладами є фенциклідин, дизоцилпін, кетамін, тілетамін, СМ 1102, декстрометорфан, мемантин, кінуренова кислота, СМОХ, ОМОХ, 6,7-ОСОХ, 6,7-ОСНОС, К(-НА-966, 7-хлоркінуренова кислота, 5,7-ОСКА, 5-іод-7-хлор-кінуренова кислота, МОЇ -28,469, 25 МОрІ-100,748, МО1-29,951, 1-689,560, 1-687,414, АСРС, АСРСМ, АСРСЕ, аркаїн, діетилентріамін,

ГФ) 1,10-діамінодекан, 1,12-діамінододекан, іфенпродил і 51-82.0715). Ці сполуки були детально розглянуті юю Кодамузкі (1992) і Маззієи еї а/!., (1993) і у наведених тут роботах. Й

На додаток до фізіологічних функцій глютамат (сій) може бути нейротоксином. Його нейротоксичність називають "екзитотоксичністю", оскільки медіатором його як нейротоксичної, так і лікувальної дії є процес 60 збудження (ОіІпеу (1990), Спої (1992).

Звичайно коли СіІш вивільняється на синаптичному рецепторі, від зв'язує лише тимчасово і потім швидко видаляється з рецептора процесом, який переносить його назад у клітину. За ненормальних умов, наприклад, удару, епілепсії і травми ЦНС, видалення Си не відбувається і він накопичується у рецепторі, зумовлюючи цим постійне збудження електрохімічної активності, яка вбиває нейрон, що має рецептори іш. У ЦНС численні бо нейрони мають рецептори сі і тому екзитотоксичність може спричинити дуже значні пошкодження ЦНС.

Гостра екзитотоксична травма може виникнути як результат ішемії, гіпоксії, травми головного або спинного мозку, деяких харчових отруєнь, пов'язаних з такою екзитоток-сичною отрутою, як домоїнова кислота, дегенерації нейронів, викликаної судорогою, яка може бути результатом постійної епілептичної судорожної активності (віайиз ерііеріїсиз). Значна кількість даних підтверджує те, що рецептор МОМА є одним субтипом рецепторів, через які СІ стає медіатором численних травм ЦНС, і що антагоністи МОМА ефективно захищають нейрони ЦНС від екзитотоксичної дегенерації при цих гострих травматичних синдромах ЦНС (Стпої (1988), ОІпеу (1990)).

На додаток до пошкодження нейронів, спричиненого гострими інсультами, надмірна активація рецепторів сш 7/0 може сприяти більш поступовому нейродегенеративному процесу, який призводить до смерті клітин при різних хронічних нейродегенеративних хворобах, включаючи хворобу Альцгеймера, аміотрофічний вторинний склероз, пов'язане з СНІД слабоумство, хворобу Паркінсона і хворобу Хантингтона (ОІпеу (1990)). Вважається, що антагоністи МОМА можуть бути корисними у терапії таких хронічних захворювань.

У 1980р. було виявлено, що РСР (відомий також як "янгольський пил") діє як "сайт впізнавання РСР" у 7/5 юонному каналі рецептора МОМА Сім. РСР діє як неконкурентний антагоніст, який блокує потік іонів через іонний канал МОМА. Пізніше було виявлено, що ліки, які діють у сайті РСР як неконкурентні антагоністу МОМА, можуть створювати психотоміметичні бічні ефекти. Крім того, було виявлено, що певні конкурентні і неконкурентні антагоністи МОМА можуть викликати подібні патоморфологічні зміни у мозку щура ІОІпеу еї аї. (1991),

Нагогеамез еї аії. (1993)). Такі сполуки також мають психотоміметичну дію на мозок людини (Кгізіепзеп еї аї. 20. (1992), Нетіпо (1994), Сгоца (1994).

Гліциновий зв'язувальний сайт рецепторного комплекса МОМА може бути розрізнений від зв'язувальних сайтів сій і РСР. Крім того, нещодавно було виявлено, що рецептори МОМА існують у вигляді кількох субтипів, які відрізняються особливостями гліцинових зв'язувальних сайтів рецептора. Сполуки, що зв'язують у гліциновому сайті рецептора МОМА ії можуть бути використані для лікування удару і нейродегенеративних станів, сч описані у патентах США 5 604 227, 5 733 910, 5 599 814, 5 593 133, 5 744 471, 5 837 705 і 6 103 721.

Було виявлено, що певні сполуки, здатні приєднуватись до гліцинового сайту рецептора МОМА, можуть і) полегшувати біль, зокрема, нейропатичний біль.

Отже, одним Кк! об'єктів винахіду є сполука - 7-хлор-4-гідрокси-2-(2-хлор-4-метилфеніл)-1,2,5,10-тетрагідропіридазин(і4,5-б)хінолін-1,10-діон структурної с ормули І: зо форму. с он о З і, сі ок а їм он 1.

Іншим об'єктом винаходу є спосіб лікування від болю сполуками структурної формули І, який включає « введення ефективно полегшуючої біль кількості цієї сполуки. - с У іншому втіленні цей спосіб полягає у введенні ефективної полегшуючої біль кількості сполуки формули | у ц формі фармацевтичної композиції, яка містить як активний інгредієнт сполуку структурної формули І з одним або "» більше фармацевтично прийнятними добавками.

У ще одному втіленні винаходу цей спосіб полягає у приєднанні сполуки винаходу до гліцинового сайту рецептора МОМА у теплокровних тварин, наприклад, людини, для лікувального інгібування активності рецептора -І МОМА.

Іншим об'єктом винаходу є спосіб виготовлення сполуки структурної формули І.

Мн Ще одним об'єктом винаходу є фармацевтичні композиції, які містять сполуку структурної формули |, і о використання сполуки структурної формули І для приготування медикаментів і фармацевтичних композицій.

Винахід включає сполуку -

Мамі 7-хлор-4-гідрокси-2-(2-хлор-4-метилфеніл)-1,2,5,10-тетрагідропіридазин(і4,5-б)хінолін-1,10-діон, її

ІЗ фармацевтично прийнятні солі, способи виготовлення цієї сполуки і її солей, фармацевтичні композиції, що містять цю сполуку і способи використання цієї сполуки, її солей і цих фФбармацевтичних композицій.

Придатні фармацевтично прийнятні солі сполук винаходу включають такі солі приєднання кислот, як метансульфонат, фумарат, гідрохлорид, гідробромід, цитрат, трис(гідроксиметил)амінометан, малеат і солі фосфорної у сульфурової кислот. У інших втіленнях придатними є такі основні солі, як солі лужних металів,

Ф, наприклад, натрію, лужноземельних металів, наприклад, кальцію або магнію, органічні амінні солі, наприклад, ко тріетиламін, морфолін, М-метилпіперидин, М-етилпіперидин, прокаїн, дибензиламін, холін,

М,М-дибензилетиламін або амінокислоти, наприклад, лізини. 60 Для використання сполуки згідно з винаходом або її фармацевтично прийнятної солі для лікування або профілактики болю у ссавців, включаючи людину, цю сполуку можна ввести у фармацевтичну композицію згідно з стандартною фармацевтичною практикою.

Фармацевтичні композиції, що містять сполуку винаходу, можна вводити звичайними шляхами, наприклад, орально, локально, парентерально, під'язично, назально, вагінально або ректально, або інгаляцією. Для цього 65 сполуки згідно з винаходом можуть бути виготовлені у вигляді, наприклад, таблеток, капсуль, водних або масляних розчинів, суспензій, емульсій, кремів, мазей, желе, носових вприскувань, супозиторіїв,

тонкодисперсних порошків або аерозолів для інгаляції, і стерильні водні або масляні розчини або стерильні суспензії або емульсії для парентерального введення (включаючи внутрішньовенне, внутрішньом'язове або інфузійне). Бажаним способом введення є оральний таблеткою або капсулою.

Крім сполуки винаходу фармацевтична композиція згідно з винаходом може містити один або кілька інших фармакологічно активних агентів, або такі фармацевтичні композиції можна одночасно або у послідовності вводити разом з одним або кількома іншими фармакологічно активними агентами.

Фармацевтичні композиції згідно з винаходом мають вводитись пацієнту ефективно полегшуючими біль денними дозами. Денну дозу, якщо необхідно, можна розділити на окремі дози, причому точна кількість сполуки 7/0 при прийомі і спосіб введення залежить від маси, віку і статі пацієнта, що одержує лікування, і від конкретної стадії захворювання, згідно з відсмими принципами. Бажаним є одноразовий щоденний прийом.

У іншому втіленні винахід дає фармацевтичну композицію, яка містить сполуку винаходу або Її фармацевтично прийнятну сіль разом з одним або більше фармацевтично прийнятними добавками, наприклад, наповнювачем або носієм.

Інше втілення винаходу передбачає використання сполуки винаходу або її фармацевтично прийнятної солі для приготування медикаменту, призначеного для приєднання до гліцинового сайту рецептора МОМА у теплокровних тварин, наприклад, людини.

Ще одне втілення винаходу включає спосіб зв'язування сполуки винаходу з гліциновим сайтом рецептора

МОМА у теплокровної тварини, наприклад, людини, що потребує лікування від болю, який включає введення цій 2о тварині ефективної кількості сполуки структурної формули І або її фармацевтично прийнятної солі.

Визначення

Взагалі у наведених тут способах, процесах і прикладах: концентрація здійснюється відцентровим випаровуванням іп масио; операції проводяться при зовнішній температурі, що лежить у межах 18-262С у атмосфері нітрогену; сч колонна хроматографія (флеш-процедура), якщо не зумовлено інше, виконується на кремнеземі Мегск

Кіезеїдеї (Аг. 9385); о виходи наведені лише для ілюстрації і не відповідають максимально можливим; структура кінцевих продуктів формули | звичайно визначаються за допомогою ЯМР і мас-спектрографії, протонний магнітний резонанс визначається у ДМСО-йв з використанням спектрометра Магіап Сетіпі 2000, що с зо працює у полі ЗООМГцЦ; хімічні зсуви наведені у частинках на мільйон нижче від тетраметилсилану як внутрішнього стандарту (шкала 8). Пікові мультиплети позначені таким чином: 5 - синглет, б5 - широкий і. синглет, а - дублет, АВ або аа - подвійний дублет, ( - триплет, 4 - подвійний триплет, т - мультиплет, бт - са широкий мультиплет. Мас-спектрографічні дані при бомбардування швидкими атомами (РАВ) одержуються спектрометром Ріайогт від Місготазв у електронному промені, причому, були зібрані дані про позитивні і о негативні іони, у даному випадку наведено (М--Н)". Дані інфрачервоного спектра одержуються за допомогою їч-

Місоіе( Амаїаг 360 ЕТ-ІК.

Проміжні сполуки звичайно не характеризуються повністю, а чистота визначається мас-спектрографією або аналізом ЯМР. «

У подальшому використані такі абревіатури і визначення:

СОСІ» - дейтерований хлороформ; - с ЦМК - 1-циклогексил-3-(морфолінетил)карбодіїмід-мето-р-толуолсульфонат; ц ДХМ - дихлорметан; "» ДХЛМ - дихлормочевина;

ДЦК - 1,3-дициклогексилкарбодіїмід;

ДМАП - 4-(диметиламіно)піридин; -І дмФ - М,М-диметилформамід; с ДМСО - диметилсульфоксид; т/в - мас-спектрографія; (9) ММП - М-метилпіролідон;

ЯМР - ядерно-магнітний резонанс; (95) : .

ТГФ - тетрагідрофуран; до) Наведені приклади і тести ілюструють винахід, не обмежуючи його.

Приклади

Приклад 1

Сполуку винаходу: 7-хлор-4-гідрокси-2-(2-хлор-4-метилфеніл)-1,2,5,10-тетрагідропіридазин(і4,5-б)хінолін-1,10-діон можна о приготувати за такою процедурою: ко 2-хлор-4-метил фенілгідразин гідрохлорид.

Суспензію 2-хлор-4-метиланіліну (10,1мл, 11,63г, 82,1ммоль) у бімл води і ббмл 12М НСІЇ охолоджують 60 0-50 (внутрішня температура) і перемішують механічним перемішувачем. Додають розчин нітриту натрію (8,26г, 119,7ммоль) у 5бмл води протягом ЗОхвил. Розчин стає більш прозорим, але ще залишається тверда речовина.

Суміш перемішують при -592С 20хвил. і потім охолоджують до -102С. Краплями протягом ЗОхвил. додають розчин хлориддигідрату олова (Ії) (53,60г, 237, бммоль) у Збмл 12М НОСІ, підтримуючи внутрішню температуру на рівні -5 - -1090. Одержану рожево-коричневу суміш перемішують при -5 - -1090 2год. і потім холодною фільтрують через бо охолоджену воронку з оплавленого скла. Зібрану тверду речовину промивають холодним 195-м етанолом у етері

(100мл), потім холодним етером (500мл) і сушать повітрям ЗОхвил. Після висушування у вакуумі одержують бажаний продукт у вигляді блідо-жовтої кристалічної твердої речовини (7,76г, 49905). "ЯН ЯМР 5 (ЗО0МГЦц, СОСІв) 5 10,09 (рев, 2Н), 7,89 (в, 1Н), 7,25 (9, 1Н, дт-1,2Гц), 7,13 (да, 1Н, у5-8,4ГЦ, 5-12), 7,02 (9, 1Н, 9У.-8,4Гу), 2,24 (в, ЗН);

МС (СІ) т/2 157/159. (Трет-бутокси)-М-(2-хлор-4-метилфеніламіно|карбоксамід.

Суспензію 2-хлор-4-метилфенілгідразингідрохлориду (7,74г, 40, 09ммоль) у 95мл насиченого водного МанСоО»з перемішують ТОхвил. і потім обробляють твердим К»СО»з (9,45г, 68,37ммоль). Одержану тонку світло-жовту 70 суспензію перемішують 1Охвил., протягом бхвил. додають розчин ди-і-бутилкарбонату (12,97г, 46,12ммоль) у 195мл ТГФ і одержану біфазну суміш енергійно перемішують Згод. Реакційну суміш розділяють і водний шар екстрагують етером (бх 25мл). Об'єднані органічні шари промивають дистильованою водою (2х 75мл), висушують над МаозоО, і концентрують під зниженим тиском. Висушування у вакуумі дає світло-оранжеве масло (14,07г), яке очищують флеш-хроматографією на силікагелі з етер/гексанами (10:90) як елюентом. Одержане 715 світло-жовте масло твердіє (9,92г, 96965).

ТН ЯМР (З00МГЦц, СОСІ») 5 8,88 (5, 1Н), 7,15 (в, 1Н). 7,09 (д, 1Н, дт-1,2Гуц), 6,97 (а, 1Н, 9У0-8,1Гц), 6,64 (а, 1Н, Оте8,1Гу), 2,18 (в, ЗН), 1,41 (з, 9Н).

МСС) т/2 279/281.

Диметил 7-хлор-4-гідроксихінолін-2,3-дикарбоксилат

Перемішану суміш метил-2-аміно-4-хлорбензоату (2,50г, 13,5ммоль) і диметилацетиленкарбоксилату (2,05г, 14, 4ммоль) у трет-бутанолі (22мл) витримують під зворотним холодильником 7год. у атмосфері нітрогену. Після додання ще диметилацетиленкарбоксилату (1,16г, 8,13ммоль) і витримання під зворотним холодильником ще 2,5год. реакційну суміш залишають охолонути до кімнатної температури і додають трет-бутоксид натрію (1,56Гг, 13,9ммоль). Після утворення осаду суміш витримують під зворотним холодильником 1,5год., потім охолоджують с до кімнатної температури і фільтрують, одержуючи тверду речовину, яку промивають трет-бутанолом і етером. (3

Тверду речовину розчиняють у воді і підкислюють 1М сульфуровою кислотою до утворення осаду. Одержану суміш екстрагують метиленхлоридом і об'єднані екстракти промивають розсолом і водою, висушують над

МазоО,, фільтрують і концентрують, одержуючи зелену тверду речовину. Рекристалізація цього матеріалу з метанолу дає бажану сполуку (1,15г, 4795) у вигляді білуватої твердої речовини, темп. пл. 232-23390. с

Ме(сСІ): 296 (М--Н). со

Аналіз для С43Н.оСІМО»з: за розрахунком: С, 52,81; Н, 3,41; М, 4,74; одержано: С, 52,75; Н, 3,47; М, 4,69.

З-карбометокси-7-хлор-4-гідоксихінолін-2-карбонова кислота Шк

До перемішаної суспензії диметил-7-хлор-4-гідроксихінолін-2,3-дикарбоксилату (1,0г, 3З,З3вммоль) у воді се (20мл) додають водний розчин гідроксиду натрію (0,27г, 6,75ммоль). Після розчинення суспензії реакційну суміш

Зо розігрівають до 602С протягом год. і потім охолоджують до кімнатної температури і підколюють концентрованою т гідрохлоридною кислотою. Продукт екстрагують у діетиетер і етилацетат, органічні екстракти висушують над

МазоО,, фільтрують і концентрують у вакуумі, одержуючи кінцеву сполуку у вигляді твердої речовини (9О0Омг).

Цей матеріал очищують рекристалізацією з використанням системи співрозчинників ацетат/гексан і одержують « кінцеву сполуку (571мг, 6090) у вигляді білої твердої речовини, темп. пл. 2962С (розклад). з 79 МС(СІ)-238 (МН). с Аналіз для С42НаМОБ5СіІ 04СНзСОоСНоСН»зе0,10Н20: за розрахунком: С, 51,30; Н, 3,68; М 4,34; одержано: з С, 51,28; Н, 3,62; М 3,97. "ІН ЯМР 8,22 (4, 2-8,7ГЦ, 1Н), 7,92 (да, У-1,8Гц, 1Н), 7,28 (49, У-8,7, 1,8Гц, 1Н). 3,90 (з, ЗН).

З-карбометокси-2-піролідиніл. карбамід-7-хлор-4-гідроксихінолін -і До суспензії З-карбометокси-7-хлор-4-гідроксихінолін-2-карбонової кислоти (2,25г, 8,0ммоль) у ТГФ (20мл) при кімнатній температурі у атмосфері нітрогену додають дициклогексидкарбодіїмід (1,65г, 8,Оммоль) і о піролідин (0,596г, 8,4ммоль). Реакцію перемішують при кімнатній температурі 15год., після чого фільтруванням

Ге) видаляють побічну мочевину. Продукт очищують флеш-хроматографією з метанолом (595) у хлороформі і одержують кінцеву сполуку (2,52г, 94,3905) у вигляді світло-коричневої твердої речовини, темп. пл. 21595;

Мн МС (СІ): 335 (МАН).

Ко) З0ОМГгц Но ЯМР (ДМСО-ав): 8,12 (9, 9-8,7Ггц, 71Н), 7,60 (а, ЯН. 9-1,8Гц), 7,47 (аа, їн, 9-88, 2,0Гу), 3,69 (в, ЗН), 3,40-3,49 (т, 2Н), 3,27-3,33 (т, 2Н), 1,80-1,96 (т, 4Н). 7-хлор-4-оксо-2-(піролідинілкарбоніл)гідрохінолін-3-карбонова кислота

До суспензії / З-карбометокси-2-піролідинілкарбамід-7-хлор-4-гідроксихіноліну / (2,52Г, 7,ммоль). у о деіонізованій воді (40мл) додають краплями водний розчин (2Омл) гідроксиду натрію (882мг, 15,75ммоль), після чого реакцію розігрівають до 6б02С. Через Згод. реакцію фільтрують для видалення нерозчинного матеріалу, іме) фільтрат підкислюють до рН-1 і одержують білий осад. Тверду речовину відділяють вакуумним фільтруванням, промивають водою і сушать при 302С у вакуумі 1бгод. Це дає кінцеву сполуку у вигляді білої твердої речовини 60 (1,5г, 6495), темп. пл. 225-826.

МС (СІ): 321 (МАН).

З0ОМГгц Но ЯМР (ДМСО-йв): 8,28 (а, 9-8,8ГЦ, 1), 7,77 (в, 1Н), 7,64 (9, ІН, 9У-8,7), 3,52-3,57 (т, 2Н), 3,17-3,19 (т, 2Н), 1,83-1,98 (т, 4Н).

М-Ктрет-бутокси)карбоніламіно||(7-хлор-4-оксо-2-(піролідинілкарбоніл)(3-гідрохіноліл)|-М-(2-хлор-4-метилфе бо нілкарбоксамід

До пперемішаної суспензії 7-хлор-4-оксо-2-(піролідинілкарбоніл)гідрохінолін-З3-карбонової кислоти (14,57г, 45,4Зммоль) у безводному ТГФ (З0Омл) у атмосфері нітрогену додають мето-р-толуолсульфонат 1-циклогексил-3-(2-морфолінетил)-карбодіїміду (ЦМС, 34,89г, 82,37ммоль). Біла суспензія стає яскраво-жовтою.

Додають твердий (трет-бутокси)-М-(2-хлор-4-метилфеніл)аміно)карбоксамід (13,89г 54,10ммоль) і потім 5Омл безводного ТГФ. Реакційну суміш перемішують при кімнатній температурі 22год. До реакційної суміші при кімнатній температурі додають другу порцію ЦМК (16,77г, 39,59ммоль) і через 2,5год. реакцію гріють при 602С протягом 5,5год. Після охолодження до кімнатної температури, реакційну суміш фільтрують і тверду речовину промивають ТГФ. Фільтрат і промивки концентрують і висушують у вакуумі, одержуючи світло-жовту піну, яку 70 розчиняють у метиленхлориді (400мл), промивають дистильованою водою (2 х 150мл), і екстрагують 1095-м

Мансо»з (2х 500мл). Органічний шар висушують над Ма»зо,, концентрують і висушують у вакуумі, одержуючи світло-коричневу піну, яку очищують флеш-хроматографією на силікагелі з градієнтом від 95:5 до 85:15 для хлороформ/метанолу як елюента. Це дає бажаний продукт (15,42г, 61905) у вигляді білої твердої речовини. "ІН ЯМР (З00МГЦц, ДМСО, ав) 5 13,03 (рв, 1Н), 9,19 (бв, 1Н), 8,25 (4, 1Н, У5-8,7Гц), 7,68 (а, 1Н, Ул -1,8Гц), 7,54 75 (аа, їн, д05-8,7ГЦ, Ут-1,8Гц), 7,50 (9, 1Н, От-1,8Гц), 7,45 (а, 1Н, д0-7,68Гц), 6,81 (а, 1Н, 9У.-7,8Гц), 3,47 (т, 4Н), 2,34 (в, ЗН), 1,90 (т, 4Н), 1,40 (в, 9Н).

МС (-СІ) т/2 559/561. 7-хлор-4-гідрокси-2-(2-хлор-4-метилФеніл)-1,2,5,10-тетрагідропіразин(і4,5-Б)хінолін-1,10-діон.

До перемішаної суспензії 20. Мм-Ктрет-бутокси)карбоніламіно)|7-хлор-4-оксо-2-(піролідинілкарбоніл)(3-гідрохіноліл)|-М-(2-хлор-4-метилфенілк арбоксаміду) (21,16г, 37,82ммоль) у У9ООмл безводного ТГФ у атмосфері нітрогену повільно додають метансульфонову кислоту (120,0мл, 184,9ммоль). Одержаний темно-жовтий розчин перемішують при кімнатній температурі 18год., потім вливають у 7л води, перемішують Згод. і фільтрують, одержуючи світло-жовту тверду речовину, яку обробляють ультразвуком у метанолі, відокремлюють фільтруванням, сушать у вакуумі (ЗОмм) при с 25 402С і одержують продукт у вигляді білої твердої речовини (12,93г, 88905). Ге) "ІН ЯМР (З00МГц ДМСО, дв) 5 12,90 (Бв, 1Н), 12,10 (бе, 1Н), 8,16 (а, 1Н, 95-8,7Гц), 8,07 (а, 1Н, У»-1,8Гц), 7,47 (аа, тн, о0-8,7Гц, Ут-1,8Гц), 7,47 (а, 1Н, дУт-1,2Гц), 7,42 (а, їн, д0-8,1Гуц), 7,29 (аа, їн, д0-81Гц, ОУт-1,2Гу), 2,38 (в, ЗН).

МС (СІ) т/2 388/390/392. см 30 За розрахунком для Сі8Н.4Сі2МаоОв: С, 55,69; Н, 2,86; М, 10,82; одержано С, 55,78; Н, 2,89; М, 10,79. со

Приклад 2

Холінова сіль 7-хлор-4-гідрокси-2-(2-хлор-4-метилфеніл)-1,2,5,10-тетрагідропіридазин(і4,5-б)хінолін-1,10-діону о

Суспензію со 7-хлор-4-гідрокси-2-(2-хлор-4-метилфеніл)-1,2,5,10-тетрагідропіридазин-І4,5-б)хінолін-1,10-діону (753мг, 35 1,94ммоль) у метанолі (5омл) обробляють холінгідроксидом (550мл 4595-го розчину у метанолі, 1,94ммоль). -

Більшу частину твердої речовини розчиняють негайно і суміш обробляють ультразвуком (1Охвил.) для розчинення решти. Розчин фільтрують через 0,2-мікронний нейлоновий фільтр-шприц. Розчин зменшують віддентровим випаровуванням до 1,01г (210095) жовтої твердої речовини, яку рекристалізують з етанолу (25мМл) « під зворотним холодильником і залишають розчин для повільної кристалізації без перемішування. Через 7 70 приблизно 2год. кристали збирають вакуумним фільтруванням і висушують, одержуючи сполуку у вигляді жовтої с твердої речовини (б9бмг, 7390), яку рекристалізують з етанолу (20мл) під зворотним холодильником. Тверду "з речовину залишають на 1бгод. для формування, обережно зіскоблюють з колби, збирають вакуумним фільтруванням, промивають етанолом (2 х Змл) і одержують 500мг продукту, який сушать протягом З днів при 10Омкм рт.ст. і 302 і одержують 480мг кінцевої сполуки (5095), темп. пл. 239,5-240,520 (розклад.). -І ТН яЯМР (ЗО0МГц, ДМСО-4в) 5 8,12-8,09 (2Н, т); 7,34-7,17 (4Н, т); 3,86-3,80 (2Н, т); 3,39 (2Н, ї, 95,25Гц); 3,09 (9Н, 8); 2,35 (ЗН, 8); о За розрахунком для С 8Ні0М3ОзСі»е1,0С504АМО. 0,6НЬО: С, 55,01; Н, 5,06; М, 11,16; одержано С, 55,04, (4) 54,75; Н, 4,86, 4,86; М, 11,05, 11,07. с 50 Випробування біологічних функцій

Тест А: Інгібування зв'язування І-НІМОЇ 105,519 що) Мозкові мембрани щура, які використовувались у експериментах, були одержані від Апаїуїїіса! Віоіодісаї!

Зегуісев Іпс. і були приготовлені згідно з методом В.М. Вагоп еї аї., У. Рпагтасої. Ехр. Тпеп, 250, 162 (1989). Свіжу мозкову тканину щурів Зргадое-Оаміеу, що включала церебральну кору і гіпокамп, гомогенізували у 0,32М сахарозі і центрифугували з малою швидкістю, щоб відокремити клітинні мембрани від інших компонентів о клітини. Мембрани тричі промивали деіонізованою водою і потім обробляли 0,0495-м Тгйоп Х-100, після чого промивали б разів у 50мММ Ттіз-цдцитратному буфері, рН7У,. і заморожували при -809С для подальшого ко використання.

І"НІМОЇ 105,519 (72Сі/ммоль) був придбаний від Атегепат, холодний МОЇ 105.519 - від Зідта/РВІ. Аналіз на 60 зв'язування виконували згідно з В.М.Вагоп еї а/!., У.Рпаптасої. Ехр. ТНег., 279, 62 (1996), як це описано далі.

У день експеримента мозкові мембрани були розморожені і при кімнатній температурі суспендовані у Х0ОММ ігіз-ацетатному буфері, рН7,4 ("ТАВ"). Для конкурентного зв'язування був використаний протеїн (75мкг/мл) з забарвлювачем Віокайд. Експерименти були проведені на 96-гніздових платах. Мембрани інкубували з 20мкл сполук різної концентрації і 1,2нМ І"НІМОЇ 105,519 протягом Зохвил. при кімнатній температурі у об'ємі 250мкл. бо Неспецифічне зв'язування визначали, використовуючи 100мкМ неміченого МОЇ 105,519. Немічений МОЇ 105.519 і сполуки розчиняли як основні 12,5мММ розчини у ДМСО. Кінцева концентрація ДМСО у кожному гнізді підтримували на рівні нижче 195, оскільки було виявлено, що така концентрація не впливає на результати зв'язування. Після інкубації незв'язаний | ЗНІМОЇ! 105,519 був видалений фільтруванням у плати СЕ/В Опійкег з використанням збиральника Раскага. Фільтри промивали 4 рази льодяним ТАВ (повна кількість буфера 1,2мл).

Плати сушили протягом ночі при кімнатній температурі і зв'язану радіоактивність виміряли лічильником РаскКага

ТорсСоишпі після додання 45мкл у кожне гніздо МІСКОЗСІМТ О.

Мозкові мембрани людини були одержані від Апаїуїіса! Віоіодіса! Зегмісез Іпс. і були приготовлені, як це було описано для мембран щура. 70 Аналіз даних був виконаний з використанням програмних пакетів Місгозоїї Ехеї! і СгарпРай Ргіг2т, а дієвість сполук виміряли у Кі (нм).

Тест В. Формаліновий тест

Формаліновий тест використовують для оцінювання здатності сполуки інгібувати індуковану формаліном ноцицептичну поведінку у щурів (ОО. ЮОибБиіїввоп еї аї., Раїп 4, 161-174 (1977); Н. МУпееїіег-Асейо еї аї., 75 Рвуспорпаптасоіоду 104, 35-44 (1991); Т.). Содете сеї аїЇ, Раїп 54, 43-50 (1993) У цьому тесті спостерігають дві різні фази індукованої формаліном поведінки. Перша фаза реакції, спричиненої гострою ноцицепцією у відповідь ін'єкцію їдкої хімічної речовини (формаліну) у лапу, триває 0 - бхвил. Після ін'єкції протягом 5-15хвил. триває період заспокоювання. Після цього через 15хвил. починається і триває до бохвил. друга фаза реакції, зумовлена сенсибілізацією центральних нейронів у дорсальному розі. Сенсибілізація центральних спинних нейронів підсилює аферентний подразнюючий вхід і спричиняє передачу підсиленого болю у мозок. Отже, інгібуванням другої фази реакції визначається центральний механізм дії ліків.

Процедура формалінового тесту така: самців щура розміщують у камері з оргскла і спостерігають 30-45хвил. основні особливості їх поведінки. Тваринам вводять носій (контр. група) або різні дози сполуки, що випробовується, за три год. до ін'єкції О0О05мл стерильного 195-го формаліну під дорсальну шкіру задньої лапи. Га

Кількість сіпань лапи (реакцій) протягом першої (0-бхвил.) і другої (20-3Бхвил.) фаз підраховували і реєстрували. Сіпальну реакцію порівнювали з середньою відповідною кількістю у контрольній групі (соляний і9) розчин) і обчислювали як інгібування у 9095. ЕЮО 5о - доза сполуки, яка дає 5095-не інгібування ноцицептивної реакції у першій або другій фазі. Перша фаза реакції може бути інгібована сполуками, які діють периферійно і сполуками, які діють центрально. Друга фаза реакції може бути інгібована сполуками, які мають центральну дію. Ге

Інгібування ноцицептивної реакції (90)-100 х (кількість реакцій у групі сполую/(Ккількість реакцій у контрольній групі) о

Для визначення статистичної значущості дії сполуку був використаний тест Стьюдента. Активність сполук со визначали через їх здатність інгібувати сіпальну реакцію.

Тест С. Модель нейропатичного болю (Хронічне Стискання) о

Антигіпералгезійні якості сполуки можуть бути випробувані на моделі Хронічного стискання (ССІ). Тест є їч- моделлю нейропатичного болю, повязаного з пошкодженнями нерва, що безпосередньо походять від травми або стискання або є непрямим наслідком таких захворювань, як інфекція, рак, метаболічні порушення, токсини, недостатнє живлення, імунологічна дисфункція і м'язово-скелетні зміни. У цій моделі унілатеральна периферійна « гіпералгезія у щурів створюється накладанням лігатури на нерв |0.9. Веппей еї а!., Раїп 33, 87-107 (1988)).

Згідно з процедурою, щурів Зргадое-Оаміеу (250-350г) анестезують пентобарбіталом натрію і оголяють - с спільний сідничний нерв на рівні середини стегна розрізом через Бісерз Тетогіз. Частину нерва (прибл. 7мм) ц вивільняють від тканин і у чотирьох місцях з інтервалом їмм накладають лігатуру хромовим кетгутом. Розріз "» закривають шарами і тварин залишають рекуперувати. Термальну гіпералгезію виміряють тестом на відсмикування лапи |К. Нагагеамез еї а!., Раїп 32, 77-88 (1988)). Перед проведенням тесту тварин призвичаюють до піднятої скляної підлоги. Тепловий промінь від джерела спрямовують на область сідничного нерва на задній - І лапі через скляну підлогу періодами 20с, щоб уникнути травмування шкіри. Латентності відсмикувального рефлекса у обох задніх лапах виміряють. о Травмовані лапи з лігатурами нерва показують коротші латентності відсмикування лапи порівняно з (95) нетравмованими лапами. Реакції на сполуки, що проходять тести, оцінювались у різні часи після орального введення для визначення початку і тривалості дії сполуки. При виконанні тесту групи щурів ССІ приймали носій о або сполуку орально тричі на день протягом 5 днів. Латентності відсмикування лапи виміряли кожного дня за

Що) 10хвил. до і через 2 або Згод. після першої денної дози. Ефективність сполуки оцінювали як середнє зниження у

Фдодо гіпералгезії порівняно з контрольною групою тварин як 100, (середнє у контр. групі - середнє у групі сполук)/ (середнє у контр. групі)

Аналіз даних був виконаний через тест порівняння множинних середніх (тест Данета) і його результати і о потентності сполук були представлені як МЕД (мінімальна ефективна доза) у мг/кг/день, що визначає статистично значуще зниження (у 90705) гіпералгезії. іме) Таблиця містить результати тестів А, В і С для сполук винаходу. во б5

У формаліновій больовій моделі доза сполуки винаходу, яка забезпечує 50956-не зниження чутливості до болетворного стимулу, становить приблизно 1ООмг/кг, і є близькою до дози габапетину, яка дає такий же результат. У моделі ССІ нейропатичного болю, однак, мінімальна ефективна доза сполуки винаходу становить менше 2мг/кг і дає 6595-ну антигіпералгезію. Порівняно з цим доза габапентину у 9Омг/кг/день дає приблизно 4690-ну антигіпералгезію.

При введенні інтратекальною ін'єкцією сполука винаходу інгібує розвиток індукованої ММОА поведінки/судороги з ЕО5о-11Онмоль.

Сполука винаходу була випробувана на зв'язування з більш, як 80 немоОМА рецепторами. Не було виявлено значної взаємодії з будь-якими рецепторами окрім МОМА.

Claims (6)

Формула винаходу

1. 7-хлор-4-гідрокси-2-(2-хлор-4-метилфеніл)-1,2,5,10-тетрагідропіридазині(і4,5-5|-хінолін-1,10-діон або його фармацевтично прийнятні солі.

2. Сполука за п. 1, яка відрізняється тим, що фармацевтично прийнятною сіллю є холінова сіль.

3. Спосіб лікування від болю, який полягає у введенні ефективної полегшуючої біль кількості сполуки за п. 1.

4. Фармацевтична композиція, яка містить як активний інгредієнт сполуку з п. 1 разом з однією або більше фармацевтично прийнятними добавками.

5. Спосіб лікування від болю, який полягає у введенні ефективної полегшуючої біль кількості сполуки за п. 2.

6. Фармацевтична композиція, яка містить як активний інгредієнт сполуку з п. 2 разом з однією або більше фармацевтично прийнятними добавками. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних сч мікросхем", 2005, М 7, 15.07.2005. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. (о) с (зе) (зе) (зе) і - -

с . и? -І (95) (95) о) 70 Ко) іме) 60 б5