UA69433C2 - Спосіб відділення компонентів від рослинного матеріалу, волокниста фракція та потік соку, що отримані цим способом, та пристрій для здійснення способу - Google Patents

Abstract

Винахід відноситься до способу відділення компонентів від рослинного матеріалу, який містить щонайменше листяні і/або стеблові частини, що характеризується тим, що вказаний матеріал щонайменше частково розпускають на волокна, а потім розділяють на волокнисту фракцію і потік соку таким чином, що волокниста фракція головним чином містить відносно тверді тканини, такі як епідерміс, склеренхіма і судинні пучки, а потік соку головним чином містить м'які тканини, такі як паренхіма і цитозоль. У переважному варіанті даний винахід відноситься до способу відділення потоку соку, який, зокрема, містить хлоропласти.

Description

Опис винаходу

Даний винахід відноситься до відділення і видобування компонентів з рослинної сировини.

Рослини, як і більшість організмів, складаються з клітин. Рослинна клітина складається з ліпідної мембрани з головним чином рідким вмістом, цитозолем, який містить різні клітинні органели (які також оточені ліпідними мембранами), такі як ядро, мітохондрії, ендоплазматична мережа (ретикулум) і хлоропласти, і цитоскелет, що складається з мікрофіламентів і мікротрубочок, який надає клітині внутрішню структуру. Також в рослинній клітині містяться вакуолі, які грають важливу роль в підтримці рослинної клітини під напруженням; вакуолі забезпечують тургор клітини.

Складові компоненти рослинної клітини можуть бути грубо поділені на воду, яка становить велику частину живої клітини, такі компоненти, як солі, ліпіди (або їх попередники), вуглеводи, амінокислоти і нуклеотиди, макромолекули, такі як крохмаль, білки і нуклеїнові кислоти, і безліч інших молекул, вітаміни і пігменти включно, такі як хлорофіл, каротин і ксантофіл. 12 Рослинна клітина, як правило, оточена клітинною стінкою, яка забезпечує твердість і структуру рослинної тканини. Клітинна стінка головним чином складається з (геми)целюлози і інших вуглеводних полімерів, які з'єднуються у волокна. Деревинні рослини, крім того, містять велику кількість лігніну, полімеру, який складається з фенолів і інших ароматичних мономерів.

Рослинна тканина складається з рослинних клітин, кожна з яких за життя в основному відповідає наведеному вище опису. Важливе розмежування може бути зроблене між відносно твердими тканинами, які, фактично, не містять клітин, що містять хлоропласти або інші пластиди, і відносно м'якими тканинами, які, як правило, їх містять. Тканинами, що, як правило, не містять клітин, які містять хлоропласти, наприклад, є епідерміс або коріум рослини, коленхіма і склеренхіма або строма рослини і судинно-волокнисті вузлики або судинна тканина, яка містить важливі транспортні судини (судини ксилеми і ситоподібні трубки) рослини. Коли частина рослини с 29 сильно задерев'яніє, як правило, з часом більшість клітин в частині, що задерев'яніла, відмирає, і від вмісту Ге) клітин залишаються лише сліди. Зокрема, цитозоль і органели, які присутні в клітинах, втрачаються, а судинно-волокнистий пучок, коріум і строма, в основному, надають рослині форму і структуру і, головним чином, зберігаються, коли рослина гине. Характерно, що дані тканини, які є відносно твердими, (зокрема, судинні пучки, склеренхіма і епідерміс) не містять або майже не містять клітин, які містять хлоропласти, тоді як Ше 30 значна частина (щонайменше, листяні і стеблові частини рослини, які дихають) тканин, які є відносно м'якими, со що також називаються хлоренхімою, складається, головним чином, тільки з паренхімальних клітин, які містять хлоропласти; насправді, тут і відбувається фотосинтез. З

Давно відомим є видобування різних компонентів з рослинної сировини, наприклад, для подальшого Ге») вживання в їжу людиною або твариною, механічними способами. Частіше, рослини просто подрібнюють або

Зо рубають з тим, щоб зробити їх придатними для споживання, як, наприклад, кукурудзу. о

Однак, зокрема, компоненти, які присутні в цитозолі рослинної клітини, є надзвичайно придатними для вживання в їжу людиною або твариною, оскільки вони можуть бути матеріалами для побудови відповідних компонентів, які присутні в тваринних клітинах. «

Механічну обробку застосовують, наприклад, до кормових культур, таких як злаки, люцерна та інші свіжі і З 70 зелені рослини, що зібрані, які, частіше використовуються як майже ціла рослина, зокрема листяні і/або с стеблові частини і, в більшості випадків, які не містять коріння, застосовують для виділення, наприклад, з» харчових компонентів (для тварин). Таку рослинну сировину, як правило, піддають вичавлюванню (переважно порізаного або іншим образом подрібненого) листяного і/або стеблового матеріалу, внаслідок чого частину рослинного матеріалу отримують у вигляді віджатого соку, тоді як матеріал, що був вичавлений і залишився, 45 відомий як макуха. б Сили тиску, що застосовується при вичавлюванні, як правило, призводять до розкриття (роздавлювання або (Те) розриву) рослинних клітин в матеріалі таким чином, що водний, але багатий на харчові компоненти цитозоль, можливо, із залишками органел і ліпідної мембрани, які оточують клітину, вивільняється з клітини у вигляді е вичавленого соку. Вичавлений сік, як правило, піддають подальшій обробці, наприклад, шляхом проціджування,

Ге) 20 після чого, наприклад, білок виділяють з соку шляхом коагуляції, наприклад, за допомогою обробки кислотою іМабо підвищеною температурою. Вичавлений сік може бути також оброблений шляхом (ультра - або с» мембранної) фільтрації, сушки, бродіння або інших методів, які відомі фахівцеві в даній галузі. Речовини, які багаті на білок, або інші високоцінні поживні речовини для споживання людиною і тваринами, а також пігменти, такі як каротин (провітамін А), можуть бути виділені з цитозолю таким чином.

Відносно суха макуха, яка отримана, як правило, вважається, менш цінною в поживному відношенні; вона

ГФ) містить пучок відносно інертних волокон, які складаються з целюлозних волокон, що не перетравлюються юю (безпосередньо), невичавленого соку і рослинних клітин, що збереглися, які виявилися недоступними для впливу тиску. Якраз дані рослинні клітини, які збереглися з цитозолем, що не витягнутий, і додають кормову цінність макусі, яку звичайно сушать і в гранульованому або іншому вигляді, застосовують як відносно 60 низькоцінні грубі кормові компоненти в кормах, зокрема, для жуйних тварин.

Для механічної переробки, наприклад, люцерни або злаків, традиційно застосовують спосіб, який заснований на руйнуванні рослинної сировини за допомогою бильного млина з подальшим вичавлюванням зруйнованої сировини (який тут визначається як "пульпа") за допомогою гвинтового пресу або стрічкового пресу. Пульпу таким чином розділяють на фракцію макухи і фракцію віджатого соку. Фракція соку вважається фракцією, в якій 62 містяться речовини, що промислово виділяються з рослинного матеріалу. Бильний млин звичайно складається з ротору, на якому розташовані нерухомі або рухомі елементи, які при обертанні ротору приходять в зіткнення з рослинною сировиною і руйнують її силою удару. Руйнівна дія бильного млина є відносно великою, коли рослинний матеріал має високий тургор, тобто коли рослинні клітини знаходяться під тиском зсередини. У такому випадку, сила удару призводить до розриву тканини і вивільнення клітинного вмісту з тканинною рідиною.

Якщо тургор низький, ударний вплив на рослинний матеріал буде викликати його стискування. Тканина в такому випадку залишається більш або менш непошкодженою, що призводить до набагато меншої доступності клітинного вмісту. Це явище, головним чином, відбивається на видобуванні тих складових клітинного вмісту, які присутні в рослинній біомасі лише частково в розчиненому вигляді, а частково у вигляді твердої нерозчиненої /о речовини. Це справедливе, між іншим, для рослинних білків, а також для ліпідів і пігментів. Також відомий (наприклад, з патенту США 5,464,160) бильний млин, де відносно сухий матеріал розділяється на дві фракції в той час, як таким цінним потоком соку з цитозолем, що є багатим на білки, нехтують. Відповідно, дані типи млинів не підходять для переробки свіжого, відносно вологого матеріалу і в кінцевому рахунку дозволяють отримати відносно сиру волокнисту фракцію.

У описаних вище способах вичавлювання рослинного матеріалу, який містить, принаймні, листяні і/або стеблові частини, як правило, важливим є переробка матеріалу, який ще є як можна більш свіжим, незабаром після збирання. Тільки в такому випадку рослинні клітини знаходяться в досить пружному стані, щоб бути роздавленими або розірваними під тиском з тим, щоб цитозоль був вивільнений. Коли після збирання проходить вже якийсь час до того, як частини рослин зазнають вичавлювання, вони вже висихають в якійсь мірі і рослинні

Клітини, які збереглися, втрачають частину необхідного тургору і стають дуже млявими для того, щоб бути роздавленими або розірваними під тиском. Відповідно, у разі несвіжого матеріалу, виділення віджатого соку буде відбуватися з меншою ефективністю. Це ж справедливе відносно матеріалу, що походить з рослин, які ще перед збиранням вже втрачають значну частину тургору своїх клітин через висушування і/або старіння. Як правило, такі рослини вже (не зовсім) зелені, а набувають коричневого або жовтого відтінку. Частини рослини, сч які задерев'яніли, повністю непридатні для вказаних вище способів, оскільки більшість клітин в них відмирає, або, в будь-якому випадку, вони містять лише дуже малу цитозольну фракцію і, отже, не сприяють виділенню і) високоцінної їжі.

Як правило, рослинний матеріал розділяють на фракцію макухи і фракцію віджатого соку. Характерним для даного способу є лише часткове екстрагування (з соком, що віджимається) складових клітинного вмісту (вмісту с зо вакуолів і цитоплазми з клітинними органелами, які присутні в ній, такими як хлоропласти і клітинні ядра); клітинні стінки, по суті, повністю залишаються в макусі разом із залишками клітинного вмісту. У макусі о містяться всі тканини, які містяться в сировині, а, крім того, частина клітинного вмісту. Колір свіжої макухи «г переважно зелений, оскільки хлоропласти, які містять хлорофіл (зелений пігмент листя), лише частково переходять у вичавлений сік. Рослинний матеріал лише частково руйнується до тканинного рівня; це означає, Ме зв що все ще присутніми є фрагменти листя і стеблин, які розпізнаються, крім окремих тканин, таких як судинні «о пучки, які виділені.

Вичавлений сік складається, по суті, з водного вмісту клітин: вмісту вакуолів і цитоплазми з клітинними органелами, які присутні в ній, такими як хлоропласти в інтактному або зруйнованому вигляді; складові клітинної стінки, по суті, відсутні, оскільки залишаються в макусі. «

Отже, видобування білка і інших частково розчинних речовин традиційним способом фракціонування з с надзвичайно залежить від варіацій природи рослинної біомаси, зокрема, від наявності тургору, що звичайно виражається у відмінностях у вмісті сухої речовини. ;» Як наслідок стиснення пульпи в традиційному способі фракціонування, тільки частина складових клітинного вмісту переходить в потік соку, а інша частина залишається в макусі. Відповідно, макуха все ж містить, крім більшої частини клітинних стінок, частину складових клітинного вмісту, завдяки чому може використовуватися як б корм.

Існуючі способи вичавлювання для відділення високоцінного і низкоцінних компонентів від рослинного ік матеріалу, таким чином, досить сильно залежать від тургору клітин, які присутні в рослинному матеріалі, що ї5» обмежує застосовування даних способів до свіжого і зеленого матеріалу. Найчастіше макуха, яка отримана, 5р Навіть коли використовується свіжий і/або зелений матеріал, все ще містить великі кількості незруйнованих о клітин, які містять високоцінний цитозоль, тоді як за макуху можна отримати лише низьку ціну, оскільки, сю насправді, вона є такою, що застосовується тільки в якості відносно низкоціного компоненту корму для тварин.

Для виділення високоцінних компонентів з листяних і/або стеблових частин, існує потреба в кращих способах, які змогли б забезпечувати доступність рослинних клітин з більшою ефективністю, ніж способи, які існують, і давали б кращі ринкові можливості для волокнистого залишкового матеріалу. Задачею даного винаходу є задоволення даної потреби. (Ф) Даний винахід забезпечує спосіб відділення компонентів від рослинного матеріалу, такого як листяні і/або ка стеблові частини, який відмінний тим, що вказаний матеріал щонайменше частково розпускають на волокна і потім розділяють на волокнисту фракцію і потік соку таким чином, що волокниста фракція головним чином во містить відносно тверді тканини, такі як епідерміс, склеренхіма і судинні пучки, а потік соку головним чином містить м'які тканини, такі як паренхіма, і цитозоль. У переважному варіанті даний винахід забезпечує спосіб відділення потоку соку, що містить, зокрема, паренхіму з хлоропластами.

Даний винахід забезпечує новий спосіб фракціонування, який складається щонайменше з двох стадій: першої стадії, на якій рослинний матеріал розпускають на волокна під дією зусилля зсуву, і другої стадії, на 65 якій волокнисту фракцію відділяють від іншого. Фракціонування волокнистої біомаси означає розділення на ряд фракцій. Завдяки фракціонуванню біомаси утворяться потоки нових продуктів з можливостями застосування, які є відмінними від таких самої сировини. Отже, дані потоки нових продуктів в сукупності часто представляють більшу цінність, ніж початкова біомаса. Даний винахід відноситься до нової технології, яка заснована на розпуску на волокна з подальшим видаленням волокон з рослинної біомаси.

У переважному варіанті даний винахід забезпечує спосіб відділення компонентів від рослинного матеріалу, який характеризується тим, що вказаний матеріал щонайменше частково розпускають на волокна механічним способом і потім розділяють на волокнисту фракцію і потік соку, причому волокниста фракція (див., наприклад, фіг.1 і 2, також для порівняння з традиційним способом) головним чином містить відносно тверді тканини, такі як епідерміс, склеренхіма і судинні пучки, а потік соку (див., наприклад, фіг.1 і 2, також для порівняння з 70 традиційним способом) головним чином містить м'які тканини, такі як паренхіма, і цитозоль. Механічне розділення на волокна здійснюють, наприклад, шляхом обробки матеріалу в змішувачі. Переважно, коли звичайно бажане застосування в промисловому масштабі, розділення на волокна здійснюють відповідно до винаходу за допомогою такого пристрою, як рафінер (який працює під тиском) з абразивними дисками, такими як такі, що застосовуються в целюлозно-паперовій промисловості, або пристрої еквівалентної дії, за допомогою /5 ЯКОГО рослинний матеріал може бути розбещений на волокна для забезпечення розділення волокнистої фракції, яка, головним чином, містить відносно тверді тканини, такі як епідерміс, склеренхіма і судинні пучки, і потоку соку, який, головним чином, складається з м'яких тканин, таких як паренхіма, і цитозолю.

Спосіб згідно з винаходом є таким, що застосовується до всіх рослинних матеріалів, які містять волокна і походять як з культурних рослин, так і з диких рослин, рівно як і з продуктів схрещування культурних рослин

Між собою або з дикими рослинами. Прикладом є рослинна біомаса, яка видобувається з культурного сінокісного угіддя, а також з природних земель, кормові культури, такі як кормові трави і кукурудза, люцерна, конюшина і інші метеликові рослини, волокнисті культури, такі як льон і конопля, і бадилля культур, які звичайно вирощуються виключно на насіння, плоди або бульби, такі як зернові, буряк, горох, боби, картопля, морква, маніока, батат. с

У процесі розпуску на волокна судинну тканину зі склеренхімою і епідермісом (в сукупності волокнисту фракцію) механічно відділяють від іншої, по суті, паренхімальної тканини. Дана паренхімальна тканина в цей же і) час зазнає впливу, і компоненти її клітинного вмісту стають доступними, по суті, повністю. Розпуск на волокна може бути здійснений за допомогою рафінерів, таких як такі, що використовуються в целюлозно-паперовій промисловості для розпуску на волокна деревини і деревної маси. Розмелювання, або розпуск на волокна, со зо Звичайно проводять з доданням вологи до рослинного матеріалу. Внаслідок цього отримують суспензія розбещеного на волокна матеріалу, з якого можуть бути видалені волокна. Волокниста фракція (потік волокон), о яка виділена таким чином, підходить внаслідок своєї природи і композиції, крім іншого, для наступних «г застосувань: в якості сировини для виготовлення паперу і картону (суцільного склеєного картону, складчастого картону і формового картону), в я кості сировини для виготовлення деревно-волокнистих матеріалів (ДВП на ме) м'якій основі, ДВП на твердій основі, деревно-стружкових плит, ДВПСП, ДВПВП і ДВПСП/ДВПВП комбінованих «о виробів) і композитів, в якості сировини для виготовлення матеріалів, які Є волого поглинаючими, таких як серветки, гігієнічні серветки і тому подібне, в якості сировини для виготовлення ростових середовищ (компост для розсади і субстрат), мульчею (в якості захисту проти ерозії грунту і як чинник, який пригнічує поширення бур'янів і хвороб), в якості меліорований засобу або в якості палива. «

У процесі розпуску на волокна, які вивільнилися відділяють, наприклад, шляхом проціджування, від інших з с складових рослини. Шляхом подальшого промивання водою і проціджування може бути виділена максимальна кількість складових, які є не волокнистими. Далі, суспензія, яка позбавлена волокон, складається з суміші з доданої води, тканинної рідини, що складових клітинного вмісту і клітинних стінок, які є тонко диспергованими і походять з паренхімальної тканини. З суспензії, яка позбавлена волокон, або потоку соку можуть бути виділені складові речовини в більш або менш очищеній формі, як такі: білки, пептиди і амінокислоти, ферменти,

Ге» пігменти, ліпіди, жирні кислоти, крохмаль, розчинний цукор і вуглеводи (клітинної стінки) для застосування в кормі для худоби, харчуванні людини або як субстрат для ферментації, або, при певних концентраціях, можуть ік бути отримані корм або продукти харчування високої поживної цінності внаслідок видалення волокнистої їх фракції, що не перетравлюється, або погано перетравлюється. На подальших стадіях суспензія, яка позбавлена 5р Волокон, може бути фракціонована ще далі. Однією з можливостей є, наприклад, відділення всіх твердих частин о шляхом центрифугування, якому може передувати або не передувати стадія коагуляції шляхом нагрівання, 4) підкислення або іншого впливу. Іншою можливістю є перетворення стінок клітин паренхіми в розчинний цукор із застосуванням ферментів, які розщеплюють клітинні стінки, (пектиназ, целюлаз і т.д.) і, таким чином, додавання їх у фракцію розчиненої речовини в суспензії, яка позбавлена волокон.

Характерним для способу згідно з винаходом є розділення на тканинному рівні на волокнисту фракцію, яка містить відносно тверді тканини (судинні пучки, склеренхіму і епідерміс), і фракцію, що позбавлена волокон,

Ф) яка містить відносно м'які тканини (паренхіму) з їх вмістом. Коротше кажучи, відмінність між традиційним і ка новим способами складається в застосуванні фракціонування тканин (відповідно до нового способу) замість екстрагування тканинної рідини (відповідно до традиційного способу). 60 Даний винахід також забезпечує пристрій для здійснення способу згідно з винаходом. Такий пристрій характеризується наявністю засобу розпускання на волокна відповідно до даного винаходу, за допомогою якого відносно тверду судинну тканину, наприклад, зі склеренхімою і епідермісом (в сукупності волокнисту фракцію) механічно відділяють від іншої, по суті, паренхімальної тканини. Дана паренхімальна тканина в цей же час зазнає впливу, і компоненти її клітинного вмісту стають доступними, по суті, повністю. Термін "розпуск, або 65 розділення, на волокна" означає тут, що рослинний матеріал піддають впливу таких зусиль, що відносно тверді тканини майже повністю відділяються від відносно м'яких тканин. Внаслідок застосування зусиль, за допомогою яких здійснюють дане розділення на волокна, переважна більшість, якщо не майже всі, рослинні клітини, виявляться під впливом таким чином, що їх цитозоль вивільниться. Даний цитозоль у вигляді потоку соку, який, як правило, також включає залишки органел, і ліпідної мембрани, яка оточує клітину, і паренхімальних клітинних стінок, може бути відносно легко відділений від волокнистого компонента шляхом проціджування або шляхом інших способів розділення, відомих фахівцеві в даній галузі.

Першою перевагою даного винаходу є те, що ефективність способу не залежить від тургору рослинних клітин, які присутні в матеріалі, таким чином, що рослинні клітини можуть бути піддані впливу з більшою ефективністю, ніж така, що є традиційною для описаних вище способів вичавлювання. 70 Другою перевагою даного винаходу є те, що даний винахід відноситься до двох потоків продуктів, які, як такі, вельми чисті. Перший потік, волокниста фракція, містить, головним чином, целюлозу і геміцелюлозу, які, головним чином, складаються з елементів С, Н і О (що само по собі дає перевагу чистого згорання); другий потік містить всі цінні і складні складові речовини, які містяться в паренхімі і цитозолю, і який може бути далі розділений відносно легко.

Два потоки продуктів можуть бути відділені один від одного, наприклад, шляхом проціджування.

Застосування інших способів розділення, відмінних від проціджування, також можливо, наприклад, центрифугування, обробки за допомогою (гідро)уциклону або центриклінеру, і декантування або осадження або поєднання даних способів. У процесі видалення волокон волокно, яке вивільнилося, відділяють від інших складових рослини, наприклад, шляхом проціджування. Шляхом подальшого промивання водою і проціджування 2ор може бути виділена максимальна кількість складових, що не є волокнистими. Далі, суспензія, яка позбавлена волокон, складається з суміші доданої води, тканинної рідини, складових клітинного вмісту і тонко диспергованих клітинних стінок, які походять з паренхімальної тканини.

Перший потік продукту, який розглядається відповідно до даного винаходу, являє собою (як правило, високоцінний в поживному відношенні) потік соку, що складається з водного розчину, суспензії майже всіх сч об ВИисОоКоЦцінних компонентів або поживних речовин рослинного матеріалу (таких як цукор, фруктозовмісні олігосахариди, білки, ліпіди, пігменти і тому подібне). Шляхом видалення (низькоцінних в поживному (8) відношенні) волокнистих компонентів утворюється (з розрахунку на суху речовину) даний потік відносно високоцінного продукту, з якого відносно легко можуть бути згодом виділені різні компоненти. Продукт, який позбавлений волокон, або потік соку складається, по суті, з паренхіми, частково у вигляді інтактних клітин, со зо частково у вигляді зруйнованого клітинного матеріалу.

Колір продукту, який позбавлений волокон, звичайно зелений завдяки присутності інтактних або зруйнованих о хлоропластів, іноді в ході фракціонування від темно-зеленого до коричневого. Макроскопічно це є рідиною. «г

Мікроскопічно, в даній рідині є видними, головним чином, інтактні і зруйновані паренхімальні клітини і клітинні органели, такі як хлоропласти. ме)

Другий потік продукту, що розглядається відповідно до даного винаходу, волокниста фракція, складається з со відносно твердих тканин. Це, як правило, судинні пучки, склеренхіми і епідерміс. Клітинний вміст в даних тканинах відсутній або його майже повністю видаляють в ході фракціонування і промивання. Отже, волокно переважно складається з компонентів клітинної стінки. Хлоропласти майже відсутні в чистому препараті волокна.

Колір промитого волокна звичайно варіює від білого до жовтого або світло-коричневого. Іноді, може розвиватися « бвітло-зелене забарвлення як результат імпрегнації хлорофілом в ході виділення. Макроскопічно, волокниста з с фракція має волокнисту структуру, головним чином, за рахунок ниткового характеру судинних пучків. . Мікроскопічно, крім ниткових структур судинних пучків та склеренхіми, звичайно можна розпізнати фрагменти и? епідермальної тканини, які складаються з пластин товщиною в одну клітину. Судинні пучки складаються з декількох компонентів, які включають судини ксилеми і ситоподібні трубки. У залежності від міри розпуску на

Волокна, можуть також зустрічатися волокна, які складаються з одного компонента, а також залишки клітинних

Ге» стінок і (спіральні, сітчасті або кільцеподібні) потовщення клітинної стінки. Для епідермальних пластинок типовими є вічкові і кремнеземні зубці або щетинки. і, Потік волокон, який розглядається відповідно до даного винаходу, складається по суті виключно з потоку їх вологого твердого волокна (головним чином, целюлозного і геміцелюлозного), який, по-суті, не має поживної 5ор Чінності, оскільки дана фракція безпосередньо не перетравлюється, а мікробіологічно перетравлюється в малій о мірі. Однак, відсутність здатності перетравлюватися робить можливим застосування потоку волокон для 4) нехарчових додатків на відміну, наприклад, від макухи, яку отримують відповідно до вказаних вище традиційних способів вичавлювання, де макуха фактично підходить тільки як корм і при відсутність подальшої переробки і вживання в їжу або подальшого консервування швидко загниває.

Наприклад, даний винахід відноситься до застосування волокнистої фракції для вироблення енергії.

Волокниста фракція містить, головним чином, вуглеводи целюлозу і гемицелюлозу (які складаються, головним

Ф) чином, з елементів С, Н і 0), які є високогорючими і, отже, можуть бути перетворені з високою ефективністю в ка корисну енергію, наприклад, в комбінованій теплоелектростанції, і які, як можна чекати, не спричинять або спричинять мінімальний викид шкідливих речовин при згоранні. Переробка рослинного матеріалу у відповідності во Зі способом по даному винаходу з подальшим застосуванням волокнистої фракції, що отримана, як палива буде сприяти зниженню викиду СО», оскільки в цьому випадку не буде використовуватися викопне паливо. Також, як таке, спалення волокнистої фракції буде чистішим в екологічному значенні, оскільки волокниста фракція насилу зазнає забруднення залишками солей (таких як сполуки К, Ма, СІ, Р), якщо взагалі зазнає, і залишками білків (які включають сполуки 5 і М), які зазвичай зустрічаються в сухих рослинах. Дані залишки солей і залишки 65 білків, які походять з цитозолю, відділяються з потоком соку від волокнистої фракції. Таким чином, спалення волокнистої фракції (що містить, головним чином, сполуки С, Н і О, які перетворюються в результаті згорання в

НЬО і СО5) завдасть набагато меншої шкоди навколишньому середовищу, ніж спалення інших рослинних матеріалів, в яких всі дані залишки солей і залишки білків все ще присутні. Спалення білка сприяє, зокрема, викиду сполук сірки і азоту, таких як оксиди сірки і азоту, а негорючі залишки солей будуть сприяти підвищеній кількості залишкової золи. При спаленні волокнистої фракції згідно з даним винаходом викид, наприклад, оксидів сірки і азоту, і кількість залишкової золи, яка містить залишки солей, буде набагато меншою.

Оскільки волокнистий матеріал має органічну природу, він також може бути застосований, наприклад, як замінник торфу, наприклад, для грунту для розсади або для садових субстратів.

У переважному варіанті винаходу рослинний матеріал розпускають на волокна до такої міри, що, наприклад, 7/0 Волокнистий матеріал складається, головним чином, з елементарних волокон, так, що волокнистий компонент, який отриманим таким чином, або потік волокна може бути застосований, наприклад, для подальшої переробки в картон і/або папір, або може бути застосований як (природне) волокно в композитах разом з і в якості матриці для (штучних) смол.

Прикладами рослинного матеріалу, який може бути оброблений у відповідності зі способом згідно з /5 Винаходом, є відомі (кормові) культури, такі як злаки (зернові, такі як пшениця, жито і кукурудза включно), люцерна, конопля, а також залишки урожаю культур, листяні і/або стеблові частини яких звичайно не переробляються, такі як бадилля картоплі або (цукрового) буряку, які звичайно залишають в полі після збирання; або культури, які, як правило, не переробляються на сік або переробляються, але тільки в обмеженому масштабі, такі як шпинат, салат-латук або злаки. Висока ефективність способу згідно з даним 2о винаходом робить переробку таких рослинних матеріалів вигідною.

Потік соку з рослинних матеріалів, які перероблені у відповідності зі способом, що розглядається в рамках даного винаходу, піддають подальшій обробці, наприклад, шляхом проціджування, після чого, наприклад, білок, пептиди, амінокислоти і інші компоненти або складові речовини соку виділяють, наприклад, шляхом коагуляції, наприклад, за допомогою обробки кислотою і/або підвищеною температурою. Потік соку може бути також с оброблений шляхом (ультра - або мембранної) фільтрації, сушки, бродіння або інших методів, які відомі фахівцеві в даній галузі. Багаті на білок або інші високоцінні поживні речовини для споживання людиною і і) тваринами, а також пігменти, такі як каротин (провітамін А), можуть бути виділені з цитозолю таким чином, також і з цитозолю з листяних і/або стеблових частин.

Також придатним для переробки у відповідності зі способом згідно з винаходом є рослинний матеріал, який с зо не відноситься до культурних рослин в точному значенні цього слова, такий як трава, яка скошується на узбіччях доріг і шосе, або суміші трав і інших диких рослин, які скошуються в природних умовах. о

Крім того, даний винахід відноситься до способу розділення компонентів рослинної сировини, яка зібрана «г відносно давно і вже щонайменше частково висохла, або яка не може бути більше визначена як свіжа і зелена, але набула більш деревного і/або сухого характеру, наприклад, внаслідок старіння. Такий матеріал непридатний ме) зв Для переробки методом вичавлювання, але тепер вельми придатний для переробки у відповідності зі способом со згідно з винаходом, оскільки міра тургору рослинної клітини, яка підлягає впливу, стала непринциповою.

Даний винахід відноситься до рафінеру або до пристрою схожої дії, і до застосування такого пристрою, наприклад, для розділення компонентів рослинної сировини, яка (ще) не виявляє будь-якої лігніфікації або виявляє лише мінімальну міру лігніфікації і в якій присутня паренхіма. Дана паренхіма з цитозолем, який « міститься в ній, є основою потоку соку, що розглядається відповідно до винаходу. Рафінер, як правило з с застосовують для розділення тріски на волокна з метою отримання пульпи для виробництва паперу і/або картону. Даний винахід відноситься до переробки за допомогою рафінеру культури, яка вибрана з великого ряду ;» культур, які традиційно не перероблялися за допомогою рафінеру. Рафінери, як правило, не застосовуються для переробки свіжого і/або зеленого матеріалу, оскільки деревина складається, головним чином, з омертвілої або Лігніфікованої тканини, яка втратила велику частину паренхіми, що містить хлоропласти. Фахівцям в даній

Ге» галузі відомі різні типи рафінерів. Прикладами є рафінери з конічними дисками і з плоскими дисками. Даний винахід відноситься до застосування обох типів і/або еквівалентних пристроїв, наприклад, опукло-угнутих і, композитних дисків, що подрібнюють, в способі згідно з даним винаходом. ї5» Даний винахід нижче пояснюється, без обмеження викладеного експериментальною частиною опису.

Експериментальна частина о Даний винахід експериментально порівнювали з традиційною технологією. Дане порівняння проводили з сю використанням лабораторного протоколу і промислового обладнання. На основі цього може бути оцінена природа волокнистої фракції, і видобування складових речовин, яке піддане порівнянню, відповідно до обох способів. Результати, які наведені нижче, ілюструють відмінності у видобуванні білка і інших складових речовин. 5Б Традиційний спосіб

У експериментах в лабораторному масштабі традиційний спосіб подрібнення і вичавлювання відтворювали (Ф, шляхом перетворення матеріалу в пульпу за допомогою гомогенізатору Тесайог і пресування пульпи із ка застосуванням пристосованого пресу І Ісуй Іпзігитепів. Він був забезпечений чашею, яка має перфоровану нижню пластину (площа поверхні 5Осм2), в якій 100г свіжої пульпи пресували протягом 15 хвилин при тиску, бор який досягав 10бар. Початковий матеріал і вичавлений сік аналізували на предмет вмісту азоту, і видобування білку розраховували як кількість неочищеного білку (кількість азоту, помножена на 6,25) в соку, яка виражена в процентах від кількості неочищеного білку в початковому матеріалі.

У більшому масштабі, для розмелювання трави застосовували бильний млин типу деп АЗ 0 і трав'яну пульпу, яка отримана таким чином, пресували за допомогою гвинтового пресу МебЦег з коефіцієнтом стиснення 65 1:7,65 і отвором стінки циліндра 0,7мм. Шляхом пропущення рослинного матеріалу через бильний млин один або декілька разів матеріал міг бути подрібнений в більшій або меншій мірі.

Новий спосіб

У експериментах в лабораторному масштабі новий спосіб відтворювали шляхом тонкого подрібнення свіжої трави у подрібнювачі з подальшим змішуванням ЗОг тонкоподрібнених шматочків трави з 40Омл води і розділенням їх на волокна в змішувачі (змішувач Вгацп) протягом 10 хвилин, проціджування суспензії із змішувача через сито з розміром чарунки 850 мікрон і промивання і сушки волокнистої фракції, яка відсіяна.

Волокно аналізували на предмет вмісту азоту, золи і клітинних стінок і, таким чином, розраховували склад суспензії, яка позбавлена волокон. Вихід волокна визначали як кількість сухої речовини у волокнистій фракції в процентах від кількості сухої речовини в початковому матеріалі. Видобування білка розраховували як 7/0 Кількість неочищеного білка у суспензії яка позбавлена волокон, виражену в процентах від кількості неочищеного білка в початковому матеріалі.

Новий спосіб також був випробуваний на 12-дюймовому рафінері, який працює під тиском, Зргоці-УМаїдгоп з дисками, які подрібнюють, типу Ю2АБО5. Очищення або розділення на волокна свіжої трави проводили в атмосферних умовах з міждисковою відстанню 0,04мм з доданням води до консистенції приблизно 295 сухої /5 речовини. Волокно потім проціджували на ситі з розміром чарунки 140 мікрон.

Новий спосіб також випробували в напівтехнічному масштабі за допомогою дискового рафінера Зи!ипаз типу

КО 20 ЕОР серійний Мо3838, 1985 року випуску, який обладнаний дисками, що подрібнюють з високої або низької зношуваністю. За допомогою даного рафінеру, крім того, був вивчений вплив типу диску і міждискової відстані на продуктивність і склад волокна.

Очищення проводили в атмосферних умовах з подрібненою травою з доданням води або без такого. Також було випробуване розділення на волокна бадилля картоплі.

Траву як з культурних сінокісних угідь, так і природних земель переробляли в формі, яка була свіже подрібненою. Зразки розбещеного на волокна матеріалу промивали вручну і проціджували і аналізували на предмет вмісту азоту і золи. Видобування неочищеного білка розраховували на основі середньої частки волокна сч ов В розмірі 33 95 від сухої речовини трави.

Бадилля картоплі отримували від рослин крохмалистої картоплі протягом всіх фаз зростання рослини і) картоплі. Бадилля механічно висмикували і потім подрібнювали до деякої міри. Бадилля картоплі складалося з стебел і листя. Бадилля картоплі в свіжому вигляді без попереднього промивання переробляли за допомогою рафінеру без додавання води. Розбещений на волокна матеріал віджимали вручну. с зо Результати експерименту:

Опис фігур о

Фіг.1 і фіг.2 (деталь) «г

Макуха трави (зліва) і волокно трави (праворуч) райграсу пасовищного (І оїїшт регеппе).

У макусі помітним є зелене забарвлення завдяки присутності хлоропластів. Також помітними згідно з їх ме) розміром і характерним жилкам на верхівці листа є фрагменти листя (поперечний перетин більше за 1мм). «о

Волокно трави відрізняється світлим забарвленням (майже повна відсутність хлоропластів), нитковою структурою і малим діаметром окремих волокон (в цьому випадку, набагато меншому 1мм). Відстань між послідовними числами становить 1см.

Фіг.З «

Суспензія волокна трави райграсу пасовищного (І оїїшт регеппе). з с Видними є волокнисті структури (судинні пучки) діаметром декілька десятків мікрометрів і пластинки епідермісу найменшого діаметра до декількох сотень мікрометрів. ;» ФігА

Мікрограма епідермісу у волокні трави райграсу пасовищного (І оїїшт регеппе).

Характерно наявність вічок в райграсі пасовищному, які сконцентровані в епідермісі верхівок листа. Більш

Ге» щільна тканина по відношенню до вічок залягає під склеренхімою. Довгасті епідермальні клітини мають поперечний перетин приблизно 20 мікрометрів. ее, Фіг.5 їх Мікрограма судинних пучків у волокні трави райграсу пасовищного (І оїїшт регеппе).

Характерною для судинних пучків є їх будова з декількох відділів і наявність судин з сітчастими о потовщеннями. Діаметр волокна в центрі фігури становить приблизно 50 мікрометрів. сю Фіг. 6

Мікрограма паренхімальних клітин в потоку соку трави райграсу пасовищного (Іоїїшт регеппе), яка позбавлена волокон. Даний потік соку відповідає волокнистій фракції фіг.1 і 2. Характерною для паренхімальних дв Клітин в листі трави є велика кількість хлоропластів. Деякі паренхімальні клітини, однак, були зруйновані при фракціонуванні: видною є лише клітинна стінка, хлоропласти знаходяться окремо в рідині, яка оточує. Розмір

Ф) даних паренхімальних клітин становить приблизно 20-40 мікрометрів. Фракцію, яка показана на даній фігурі, ка перед фотографуванням розбавляли, щоб показати відносно велику кількість паренхімальних клітин в потоку соку згідно з даним винаходом. 60 Фіг.7

Мікрограма паренхімальних клітин у віджатому з трави райграсу пасовищного (І оїїшт регеппе) соку.

Даний вичавлений сік відповідає макусі на фіг.17 і 2. Фракцію, яка зображена на даній фігурі, перед фотографуванням концентрували, щоб показати відносно низьку кількість паренхімальних клітин у віджатому соку. 65 Фіг.8

Діаграма розподілу ресурсів згідно з процесом розділення на волокна або очищення трави.

Фіг.9

Діаграма розподілу ресурсів згідно з процесом розділення на волокна або очищення трави.

Фіг.10

Діаграма розподілу ресурсів згідно з процесом розділення на волокна або очищення трави.

Розпускання на волокна по видах і сортах, в середньому за сезон, і з декількох інших культур " ар) с.р.) (г/кг с.р.) матеріалі ти і

Інші рослинні шин 5 о

ГЕРХ ННЯ ПОМ НОЯ ПОН ПОН

Старе бадилля 3,7 50,7 714 21 шию зо со

Бадиллябуряа | 12017916 181 « 7) 4п - тетраплоїд; 2п - диплоїд; їй )ср.: суха речовина «со

Розпускання рослинної біомаси на волокна дозволяє отримати волокнисту фракцію, іміст якої в залежності від природи матеріалу може варіюватися від менше за 1095 до більше за 3095 сухої речовини. Точна кількість також залежить від розміру чарунки сита, а допомогою якого відділяють волокно, і інтенсивність промивання. У « випадку ГГ оїїшт регеппе волокниста фракція, як правило, складається з більше за 8095 матеріалу клітинної стінки З і має вміст азоту, головним чином, менший за 6-8г на кг сухої речовини і зміст золи, головним чином, менший с за 50-100г на кг сухої речовини. ;» ще 0 Трафшер Лабораторний протокол,

Ф

Ф

ЧК» с 50 Склад волокнистої фракції порівняємо для експериментів з рафінером і експериментами відповідно до лабораторного протоколу. Видалення волокон сю трави, яка позбавлена волокон 000 Право афер Лабораторний протоюл, о ю бо

Крім складових клітинного вмісту (таких як білок), суспензія, яка позбавлена волокон, також містить частину клітинних стінок з рослинного матеріалу. Вони, по суті, являють собою клітинні стінки з м'якої паренхімальної тканини, яка руйнується при розпуску на волокна і згодом, при видаленні волокон, проходить крізь сито у вигляді тонко дисперсного матеріалу. Кількість, що присутня у суспензії, яка позбавлена волокон, 65 частково залежить від діаметру чарунок сита.

з культурних трав, по видах і сортах, в середньому за сезон, і з декількох інших рослинних матеріалів, при подрібненні з вичавлюванням і при видаленні волокон тав 00000000 щ соїшттевйоютят 1116 й інші рослинні метали 00000000 ю Молоде бадилля карти | 11118111 ре Видалення волокон дозволяє отримати суспензія, яка містить, головним чином, більше за 7095 і, переважно, більше за 8095 або 9095 усього неочищеного білку з рослинного матеріалу. Даний білок може бути виділений з (о) нього шляхом центрифугування з попередньою тепловою коагуляцією або без неї.

У традиційному способі фракціонування видобування неочищеного білку, як правило, складає менше ніж 50. с зо не

Порівняння видобування білку з трави : вичавлюванням в гвинтовому пресі і при розділенні на волокна відповідно до даного винаходу й

Кількість пропущень через бильний млин Ге) ч - с Розділення на волокна відповідно до 93-96 даного винаходу

Й З'ясувалося, що навіть після неодноразового пропущення трави через бильний млин з подальшим и? вичавлюванням за допомогою гвинтового преса видобування білка складає менше ніж половину видобування білку, яке виміряне після розділення трави на волокна.

Результати випробувань з дисковим рафінером Зи!паз зведені в таблицю 6. б Вибір пластини і міждискової відстані визначає міру розділення на волокна, але впливає на видобування білку лише в малій мірі. Висока продуктивність була можлива в поєднанні з високим видобуванням білку (в цьому ік випадку 28595) при переробці як культурної трави, яка є багатою на білок, так і природної трави, яка є бідною ї» на білок.

Бадилля картоплі добре піддається переробці за допомогою рафінеру. У волокнистій фракції вміст деревних о волокон відносно високий, оскільки початкове бадилля картоплі складається не тільки з тканини листя, але і з сю тканини стебел. Високий вміст золи у волокнах бадилля картоплі зумовлювався значною мірою високим вмістом білка в бадиллі, оскільки сирий матеріал не промивався.

Склад волокон і видобування білка при використанні трави і о ю матеріал матеріалу білку оте шен 60 пластини |відстань и с.р. с.р. зуллувна тавя| 154008100193 ня 04000003 5 пил В ПО ПНЯ ПО ПОЛЯ КОНЯ ПОН ПОН ПО бе й й й й низька ОБО 55 27 15 86

110 нина лою |7лояї зв 16 1 вв 110 висо боб 07167149 141 вт 1 виююа |) бмо1136яяв 110 висо ово 01391645 16 1 вв ви) оо 11218200 пил В ПО ПНЯ ПО ПОЛЯ КОНЯ ПОН ПОН ПО (природна трава 216 0138 | 12 | вигжадо/ 01О 1-14 вв

Пил ПИ ПИ ПОЛЯ ПОН ПОЛОН ПОН ПАННО ПАННО ПО о бадиплякарттт 00400342 02350 из | 02000013 5203 1 ме зма ото виоа | 020 77.34 90)

Діаграма розподілу ресурсів згідно з процесом очищення трави

Попередня обробка

Діаграми, які прикладаються, розподілу ресурсів згідно з процесом (дивися фігури 8-10) починаються від подачі подрібненої трави, що є традиційним в переробці трави і люцерни в сіносушарках. Як правило, довжина подрібненої трави становить декілька сантиметрів, але може бути і довшою, і коротшою. Для тесту з рафінером свіжу траву заздалегідь подрібнювали в гільйотинному подрібнювачі Ріеггеї до фрагментів довжиною б мм, іншими словами, до дуже коротких фрагментів. Як правило, така мала довжина не потрібна; очищення або розділення на волокна трави, яка віджата (з довжиною фрагментів, як правило, декілька сантиметрів), не складає будь-яких проблем.

Промивання

Стадія промивання, можливо, буде необхідна на практиці для видалення піску і, отже, зниження зношення обладнання і отримання більш чистого продукту. Однак, дана стадія промивання може бути опущена, якщо сч ов Відсутні пісок і інші домішки.

Додавання сульфіту і)

Додавання сульфіту може бути необхідним, а може і не бути, для запобігання небажаного комплекеоутворення між білками і поліфенолами. Виходячи з минулого досвіду, що стосується переробки трав'яного соку, відомо, що таке комплексоутворення знижує поживну цінність білків трави. Однак, обставини с зо Очищення можуть бути різними. Швидке підвищення температури під час очищення може негайно інгібувати ферментативну активність (ефект бланшування) і подавити утворення поліфенілів. і,

Очищення: основна діаграма (фіг.8) «

Очищення трави, в принципі, можливе з доданням рідини в ході очищення або без такого. У першому тесті, зі свіжою травою (1595 сухої речовини) процес протікав нелегко без рясного додавання води до змісту сухої Ме

Зв речовини приблизно 295. Необхідність додавання води, можливо, частково залежить від типу рафінеруіприроди (о трави (волокнистості). Віджата трава (2695 сухої речовини) може бути обчищена без додавання води. Від того, скільки води додано (якщо додано), залежить підвищення температури в ході очищення, а, отже, і міра денатурації білка і подальші стадії процесу.

Основна діаграма включає, після очищення, наступні стадії процесу; відсівання волокна, коагуляцію рідини «

З рафінеру за допомогою підвищеної температури з подальшим відділенням білкового осадка за допомогою шщ с декантеру і випаровування депротеїнізованої рідини. Можливі два крайніх варіанти даної основної діаграми: один з мінімальним додаванням води в ході очищення, а інший - з рясним додаванням рідини. ;» Основна діаграма в такому випадку міняється на варіант А (фігура 9) і варіант В (фігура 10) відповідно.

Очищення: варіант А (фігура 9)

Після мінімального додавання рідини, що повертається, можливо істотне підвищення температури в ході

Ф очищення: в тесті з віджатою травою до більше ніж 70"С. Коагуляція білка і пастеризація пройдуть тоді вже в ході очищення, і, можливо, окрема стадія коагуляція може бути опущена. У такому випадку, діаграма процесу ее, спрощується до очищення проціджування - декантування - випаровування: дивися варіант А основної діаграми. їз Очищення: варіант В (фігура 10)

Варіант В: У разі рясного додавання рідини, що повертається, підвищення температури в ході очищення о може залишатися обмеженим: в тесті зі свіжою травою приблизно до 35"С. Як результат, переважно, частина с» білка може залишитися в розчині. У такому випадку, після очищення можливі два альтернативних шляхи.

Найпростіший складається у відсіванні волокна з подальшими тепловою коагуляцією рідини і декантуванням. У такому випадку, може утворитися один білковий осадок і депротеїнізована рідина, яка може бути випарена в (дивись основну діаграму). Більш складний шлях (варіант В) включає відсівання волокна з подальшими первинним декантуванням, за допомогою чого утворюється неочищений білковий осадок ("нсеочищений" означає

Ф) з домішкою тонко подрібнених стінок паренхімальних клітин, які пройшли через сито), з подальшими тепловою ка коагуляцією рідини і повторним декантуванням. На даній другій стадії декантування утворюється більш чистий білковий осадок. 60 Відсівання волокон

Для відсівання волокон можуть застосовуватися цетрискрини, що відомо фахівцям в даній галузі, для виділення волокон картоплі. У даному тесті застосовували похиле сито з натягнутою на нього дротяною сіткою з чарункою 140х140 мікрон. У лабораторному масштабі застосовували сито з розміром чарунки 850 і 250 мікрон.

Результати показують, що велика частина волокон може бути відділена з допомогою відносно великого сита. 65 Фракція більш дрібних волокон може бути додана до загальної волокнистої фракції або, за допомогою ферментативного розщеплення, до меляси, концентрату або потоку соку.

Промивання і сушка волокна

Волокно, яке відділене шляхом проціджування, може бути забруднене розчиненою або зваженою речовиною.

Відповідно, в такому випадку, необхідно промивання депротеїнізованої рідиною, що повертається, з подальшим видаленням вологи за допомогою вичавлювання, центрифугування і сушки.

Сушка білкового залишку

Осадок, що багатий на білок, який відділяється в результаті декантування, може бути висушений способом, який відомий фахівцям в даній області, наприклад, як картопляний білок. У разі присутності відносно великої 7/о фракції ліпідів, поліпшуючий ефект буде мати додавання антиоксидантного продукту.

Випаровування депротеїнізованої рідини

Депротеїнізована рідина може бути випарена з утворенням багатого цукром сиропу.

Продовжена процедура

Основна діаграма може бути продовжена з включенням процесів для подальшого очищення сирого білкового /5 осадка. Одним можливим додаванням є ферментативне розщеплення стінок паренхімальних клітин в сирому білковому осадку. Цукор, який виходить внаслідок цього, може, наприклад, бути додані до меляси, концентрату або потоку соку.

ІЙ | І ше Шо пи я ся сні

Б ни ях т на р В

Е і слрййксулни: НИКИ прав я зе ОЙ

І «ве: еф ТА

З 4 «Ше зе а ИН - ов с : Що - т ес оси й ШК АЖ т ав е Ти в ос не НИ ше. в : п щи о ще Я - я Же. р ю

І ОК ши ше о | ше Нр: кою ТО у «ке ВЕ

Н . ха й РЕ дж. ше Ша. т т п у и и Ен В дн о и ша ВИ З Ки . о о фе : й : | ї : що ин в А я я я у р и з ча 008 шкі на А я ой З 0 неси єв кад аитви ТЕ не п с а ке ще пиши или вн с

І» пе т

І я вч и ву те Кая Шежя ТЯ ки це д бот шк ее Е ЧК. (о) сн 101 Е и у я Мови М пев и: ни НИ ана ни се) віка т що Б» ще шо са и КО пі си дк о - не Му Нд т. НІЙ БЕ РО МО

Б... чеше и ВН НЕ «ВШ ние НН Не . Б сю Вон аку Доу 7

В ' з п и ю сс кіс РН

Б, ' їх Яя дет в і КИ

І; ДОН шу сно НН бе Я зей

Кретд тес скреоревіння супер ле сто ув у кт лк то вк в о Я Б НИ. акя

Шо и лк ва 5 і НЕ СЕ щи ях ЙО КНК ОЄ ДВ ОВеВ й: ШВИ Ах З Ге ШЕ ЩЕ З ї кю КАН Кен кЕя я Кт ва я ще щ що її | |. р Е ї і ; . ї І і І Е і

КЕ ЛЯ пон п в во Й ШІ НЕ о ШАШЕ ШЕ Е Ь ще її єї 60 пи б5 вк ящй ше шо псшвня з я й і стен й й ЗМ - й і Я Ми

ЩО Мр Шо; же 5 ЩЕ дос сх о щи Би о: цк ня щи 5 ї знвввнаявн ре В СКЗ й до т. і ко я "Й ТЕ п з СНИ сни п ий Ше: Й ет й й Бо ее кодів ві Ж но вч: еВ Ееа и й й г шощій сени Й ще Е еко щ в. ві жі кад ДИН інн й зо Й щ Шо Я: я св с жайе: в ЕДМЯ Б. шу, км пе ТНК дані й й. «ків и тт щи, со Ще. а, бгс в ж ся Не свое Ще: й ще 7 пав я з шко йо ши вк з Пс лонй пре п. Р жо й . е.

Я ще кре з ОВ шо З: с. нн, 7; кі у Дана ваш й д ше щі

ЕС то Я -з МЕ СІДедея Кн се ні" ИНА Ще с Ж кою з зм. Й Ей соонкя ак З з 5 у с й . ко БВ Я с тивна е пор Й ит. Яни Ши з ат ВВ ос й с ЕБЕО, чу ве

БЕН Шо Ж пеня « Б рн . п в "я

ВН тоди Дочта - МОВИ пеня ще пк с у хе шип тео М че Кк Би он Й ННЯ сфе рай КНШе ев Ве: дв, КЕ ишк дае сх я вжили Сопів увцій ії г. пкя Я а ве Б. о АВЕ Ка Б. у; Ех Ей Дж Ж о м «ВІЙ З ЗБНИ

Бе й. гімн ва ОН: же в Й десни ві за Не Щи

Ше и поз сЙ НЕ й о Я пот. ЯК ші У ШЕ. й «б пе . я с вні нн щ ділки а а п й о ди я Вовки я а, кн сорт ї оз ревно КОЯ Я

Гук Пра оч «В Не ще: оквкаес яв ря Я вн и Боже Вір Я МИ лання цер, те як

ЯК реж рей Я я: у:

Оу Ме Ма коди й ев В А. М, М. Є лене в се в, З бу ва | ож я ве Іл пай пор й

Те ке сь Й Як п тьай и о Моя з.фжя ей мах а г В 1 Кв : де Й г вш Ар чи я ля с ж ще щ х як ра Е дя» зх пий дів

Е ями с ще пила хе й че 207 я. и В

Кн вд пас ав їх о Яка с п й пк в й Ка ча а МК оде і: Й

З пики ще яв вия ву ЕК со я: я є йо: ХНН соте ВИ ї

Ав ле ЯК щ » що Ще с

ЗА ке, мих ж У ях я Ох Ще 5 ше, в'я вк Кк шк бос опр (8) шій Ух р А (а БК ее . рогу їх Дсе зе пе Ку Уа ше й цк ФО пякк КК є з я й я | «М, и ШИ -

Ко СА ей ль М в щої но: й я ув Е: фо ле Ех ск Е ШО ще їй Ф ле айнья, Б ше МЕ Ек ше що 7, ЕЙ

Зк БУсяе лк ТВ ж ніша рі кежя р з в. ж щ не ше жо я ся в ЩЕ о пк х ми со же ов Бе я ах «ее Що ,

Ше що ЗУ ще Ех сен Я Ще: і: ШЕ и що в же " ш ее ке яки ще А ІК и з ЕЕ р м: РА ше з «о ТИМ а я Кк Х, Же м Бо НИ ЕЕ Й и со пев; 1 де й щі. цк ше з нн ж бе ВАМ НЯ ня і Ч ще Яку шьь йо Те з Ж хо ная ве ; ей ЇВ З о - ДІ жу реж ев, ШИ ЕК мак я ще ре, З іх ча т КА Ач в У Що Ж м ч -- шк ле я і: ев у КН А Як КУ Я (2) т ке на Й рас. от ЕЕ Ж рн Й ве Б.Я й шк а а а А що зи Жнвй - ВЕ ке, ше СУ СЕ й вва Ва. ЯК Я я, Де ї ще в ет

Бе АКА Я З а Я: М и ай х ей її) ї те й 1. я ПК я Ж ЕК, я ія як Ку рак у ж ей

М аа ЖК ки се в : Ор «Ко. В кА і й той (о) Ж Али Ол яке ше КА. рин нт й ще, им Я ай а ви СМАК. Бічний ж з Бе Бе й 5 са Я ЩО. о се) А 5 ж са й . р: се те сійое СЮ Й й

Фі Ку й ші « 50 з ря й 60 ит ел т Шк ше

Ши о ДИНЬ дос ИЙ рей ук кл ДИ с М ек прес Б Е ще Шк: вес й. я МН : ! ше. ме и Е: в ше щ заіб шив ше кеш ко АННУ ' са «Йде их у МВВ г ша и р еле

Ї . «ЕЙ Б жу, ие дОпОДВЖь а ета рт ой Яд тс "Й ПЕК сни й плн Б ДОД ШЕННЯ о саун КАСУ ша нн ОБ, я з п ЕЛОАИ ей нн ев я ну и ва в МАВ пе й ілі ие

В те ПА Ех СВО о ве І ви и

БЕ ру, ОН Имя вк В ор ки ТЕ иа па ПАН ше и Ех ! ке шо. й. а

Я, пи, их я се Яну вия КН зи МО ий дес адннК АН гів ши ОН, пише а и ж ЯВВААВ й БИК нео кв, пе в й ДИКУ ав, кв ж в ве ЗА МЕ Е ВеТа Н

Б шаг, ме НВ и - Ж су м Жвсоннях г 5 КЕ Пе: ся їх В дев я о ВН МІ Яр ас й «ЕН уен Ве т - я я с пеня я її» З ЛщН НІ її. я

Б Де о ЯН пе ач 3 ва Ще БЕ: їй шо пе - ще ше НЯ НИК сет: се вин 0 ИН, і ке ве єю пен. о ее ж вже жа камін я

Ей Мкани пе : чі Ко ник в ен с тн ха Б ОК осені Ер ІЙ як ол ьнйне ВЖЕ ТИ ве рн Е. а ці о: ща Ем век

Кене не и де ее сля в Б: а НКИ я ання Як ж -ожовоя й енер ве ав ша й й ме сей й в сч

Кс ши о ше 7 ро ше о хлюу а; У

Пост одьи в сша . ат «ар й ее

Я М таше Якщо шия шо , -й рекет и В Й те Й я з ж у В жо й й те г т В ДНЮ ява НЕ хуй що що ще ше со ти Ба ЕЕ. КИ о я ж пот КН хуй « а «а «фо т чЕ ж зх що Ре знай - ду "же Шев и ШИ ЩЕ з. суще еНШИ Кк ши дн Б й с пт хі я Ге) ши г тд Я днк ща Е 5 я сна Й ослкска Ме У 7 КІ се зни есе Ето я

Біда Со. Ки - вт т

Я» Мх Ж. ЕК ГУ Як ЕЕ. ай ж . з й й во . Н їх. а В і т як а " - у ч їх зані я їк щ я - Шен й Е дай и о ще са шия че то, 8 й ж й А іс г щ як

СНЕКИ ява Зо аж чу ння й ни « х, ки. ща

І що ше т чі. 6 се 70 сю бо б5 ве ут, КИ В - ие с о ин в ек ши ве а МН ле НИ рез в ки ни ее А Я ОДИН, ШИ АКНЕ я г кв я Бра ант ВЖК ця я сх ншнн НИ А що що се дн и рин и у ж І НН НН З - а в ВЕ со пон вд й ям ши ЕН . я ГУ пи не и п Я Й зал їй Мох ь жопа мен сн а щі я юю т В ек, 4 е

Сн й се я Ж я й - ло дек - й х ж Є . х

У " Твоя ші Ат ть я 2 х

Те, я же шк з В с он шк .. я по бак й Ж За, же ОК " Що че 7 З ок ни ши й я аб жк що? Зо й шин ан ену ши р Я; з кое Я т я. Ж - шожо ж ї ту 2 жк РЕ . я ча а

Ше, й ве х як шодо Ж жо сс М ШИНИ той ще Е. М

ПЕ ж ошн, МАЯ ще и з й ни ни ни КН шко г ди все ЗШ яви ЗИ Ср; ЗД - ий ЖЕ. м ле -Во

Шен й ВОК ОЖОе О та; т ж щ ж Ор «М и ний В» Бо яв. ши жо й - в шо дія М в НК Є кв їй - г - я в Пр и Р шо а як - Ж в : щ Я ж жд | їй от Ме й з їщиа І Й -

ШЕ вк ве но Й ни щоки НЯ й 7 и ран ан ви Не й а жа й й ї поши ШИ Ек Же Ж ооналйлжж п ж : т ж іня Ох шк сн г й Ж ' вплош дк З дже - ЖЕ к їх шов ях де вок з 5 що ше в я с А у 5 та ж З а 4 4 Е х «ж ж мале: я б ще й А г - й. КЕ - , «Ж й ще Ще о ко охо

Ве: ИЙ НК лем я є їх я ол ЖІ о Я дн виро -- па З нь я Же вв У й яв «б дкуніВВВ жо бе: Ї з ЗБ

Тен ня В беж ооо ша шо дю таж? КТ в а а а Я с й ШЕ оо як" пев «р. ж й 7 ши ШУ ІЗ Ел ей ця п « Я й пе ля я ки, бо ека ес й. пи у не як щі Я ще КН

Шо й йо ЕЕ ше о ой пе БИК мя ши щи Де кн ее, А ер шк й ши со нив МИ зонд ве я. Мо між о КВ А вв і

Зв у вн ноя піки Не пня й бра кещк ! ей ж ще - о п т ее ША Я веж їх ни

ШОЕ С и ун Кн КН в ТИ, Зно ж ой ся СУК ОВ, ОВОЮК:Й жа в. 29 ой: й

Фі? о г: зворотна рідина со

НА ВХОДІ: подрібнена сульфіт ІнІнІНнНЛИжащжщчвнєФлщ щчдяащАяаяааЄмЄЙа аа л трава ЩІ нини со

І і І чі промивання очищення просіювання коагуляція декантування | випарювання

І пт п 222-210 0 - -- | ---

І (Се) промивання сушка залишку

І волокна !

І - «

І віджим антиоксидант

І ги. 1-1 -- - сушка п » ! ; .

НА ВИХОДІ: Е 415 сухе волокно сухий білковий меляса залишок

Фіг. 8 се 70 бо б5 зворотна рідина

Й подрібнена т й

І І

І

І понят тн тн т я р

І

І волокна -

І

! ! помади :

НА ВИХОДІ: сухий білковий залишок -

Фіг. 9 зворотна рідина подрібнена с іт і ! ї !

І | | (8)

І шля 4.402020 ----- 3-3...) ! со | волокна

І со ч ! пишна (о) (Се)

НА ВИХОДІ: ухий білковий е: д залишок Ї залишок ІЇ «

Фіг. 10 - "з

Claims (11)

Формула винаходу п

1. Спосіб відділення компонентів від рослинного матеріалу, що містить щонайменше листяні і/або стеблові б частини, який відрізняється тим, що вказаний матеріал щонайменше частково розпускають на волокна, а потім розділяють на волокнисту фракцію і потік соку так, що волокниста фракція головним чином містить відносно іс), тверді тканини, такі, як епідерміс, склеренхіма і судинні пучки, а потік соку головним чином містить м'які їз тканини, такі, як паренхіма і цитозоль.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що потік соку містить хлоропласти. і95)

3. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що матеріал розділяють на волокна механічно. с»

4. Спосіб за п. 3, який відрізняється тим, що матеріал розділяють на волокна за допомогою рафінера.

5. Спосіб за будь-яким з пп. 1-4, який відрізняється тим, що волокнисту фракцію відділяють від потоку соку шляхом проціджування.

6. Спосіб за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняється тим, що рослинний матеріал походить від культурної рослини. (Ф)

7. Спосіб за п. б, який відрізняється тим, що культурна рослина належить до родини злакових. ГІ

8. Волокниста фракція, яка отримана способом за будь-яким з пп. 1-7.

9. Потік соку, який отриманий способом за будь-яким з пп. 1-7. во

10. Потік соку за п. 9, який відрізняється тим, що містить більше ніж 5595, краще - більше ніж 7595, найкраще - більше за 9095 неочищеного білка з рослинного матеріалу.

11. Пристрій для здійснення способу за будь-яким з пп. 1-7, який містить щонайменше рафінер. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних 65 мікросхем", 2004, М 9, 15.09.2004. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.